ЗАСIДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО СЬОМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 11  ч е р в н я  1997  р о к у.

10 г о д и н а

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Добрий  день,   шановні   депутати,   шановні   гості Верховної   Ради,   журналісти  і  радіослухачі!  Прошу  депутатів підготуватися до реєстрації.

     Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвалися 335 народних депутатів. Мабуть не всі встигли зареєструватися,  бо  видно,  що  в  залі  більше  людей.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до Регламенту  півгодини  відводиться  на  запити, заяви тощо. Спочатку про запити.

     Група депутатів  (Зарудний  та  інші  -  усього  25  чоловік) звертається до Президента України стосовно чергової передислокації Київського    військового    гуманітарного   інституту.   Депутати стурбовані  (25  депутатів,   ще   раз   кажу)   тим,   що   часта передислокація   цього   інституту   позначається  на  навчальному процесі,  шкодить зміцненню обороноздатності України і  так  далі. Можна  детально  викладати  зміст  цього запиту,  але він,  думаю, зрозумілий з анотації.

     Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

     "За" - 220. Підтримується.

     Ставлю на   голосування   пропозицію  про  направлення  цього запиту.

     "За" - 240. Рішення прийнято.

     До Президента  України  звертається  депутат   Кірімов   Iван Захарович  з  приводу  фінансування  водопостачання  Поліського та Iванківського районів Київської області як районів, де у зв'язку з Чорнобильською  катастрофою  заборонено  вживання колодязної води. Оскільки зона - це,  я б сказав,  нерв України,  прошу  підтримати зміст цього запиту і направити його Президенту.

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримання змісту.

     "За" - 245.

     Ставлю на   голосування   пропозицію  про  направлення  цього запиту.

     "За" - 238. Рішення прийнято.

     Депутатський запит Прем'єрміністру  України  Лазаренку  Павлу Iвановичу  від  Iвана  Захаровича  Кірімова  з  приводу завершення будівництва гуртожитку Національного медичного університету  імені Богомольця  в  місті  Києві  по  вулиці  маршала  Тимошенка,  2-а. Оскільки  університет  має  статус  національного,  то,  звичайно, турбота  про  такі  заклади з боку уряду необхідна,  це думаю,  не викликає заперечень в інших депутатів.

     Білас Iван Григорович звертається з депутатським  запитом  до першого віцепрем'єр-міністра України Дурдинця Василя Васильовича з приводу загрозливої ситуації,  що склалася в містах Старий Самбір, Добромиль,   Хирів  Старосамбірського  району  Львівської  області внаслідок стихійного лиха,  та заходів щодо  запобігання  людським жертвам  та  руйнації жилих будинків.  Перший віце-прем'єр-міністр Дурдинець якраз відповідає за функціональними  обов'язками  за  ці питання. Підготовлено запит так, як передбачено Регламентом.

     Шевченко Віталій  Федорович  звертається  до Прем'єр-міністра України стосовно встановлення порядку  нарахування  компенсаційних виплат за харчування дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Ричагов Григорій Васильович звертається до Прем'єр-міністра у зв'язку  з  неодержанням відповіді на запит стосовно реконструкції тепломережі міста Арциз Одеської області.

     Недригайло Валентин Михайлович  звертається  до  Генерального прокурора  України  стосовно  правомірності  закриття кримінальної справи про розкрадання комп'ютерної  техніки  в  особливо  великих розмірах в апараті Генеральної прокуратури України в 1994 році.

     Депутат Єрмак   і   Омельченко   звертаються...   Ні,  то  до Президента України,  то окреме питання,  я  його  ще  поставлю  на голосування.

     Запити, про  які  я сказав,  підготовлено відповідно до вимог Регламенту.  Прошу проголосувати  пропозицію  про  направлення  їх адресатам. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 226. Рішення прийнято.

     Депутати Єрмак і Омельченко звертаються до Президента України із запитом стосовно перевірки інформації щодо законності відкриття валютних    рахунків,    заснування    комерційних   структур   та фінансовокомерційної діяльності за кордоном  помічника  Президента України  Волкова  та  інших осіб.  Обгрунтування є,  я міг би його зачитати.  Звертаються депутати з приводу доручення про проведення перевірки голові Служби безпеки України Радченку.  Депутати готові допомогти в цьому, вони мають відповідні аргументи.

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку  змісту  цього запиту.

     "За" - 249. Підтримується.

     Адресування цього запиту саме Президенту викликано тим, що за інформацією депутатів на Службу  безпеки  України,  яка  проводить перевірку  за зверненням депутатів,  чиниться тиск,  і тому треба, щоб втрутився Президент.

     Я ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення  цього запиту Президентові.

     "За" - 253. Рішення прийнято.

     Спасибі.

     У нас  є  ще  20  хвилин  для  оголошення депутатами запитів, звернень. Проводиться запис на виступи.

     Опублікуйте список.

     Слово має депутат Моісеєнко.

     На моніторі виставте 17 хвилин і 3 хвилини на відповіді.

     МОIСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины",  Всеукраинский союз рабочих.  Я хочу сделать заявление по поводу  инициативы  трудового  Донбасса  относительно акции протеста, которая будет проведена с 26 по 28 июня.

     Вчера на  заседании  координационного  совета блока левых сил республики  была  поддержана   инициатива   Всеукраинского   союза рабочих,  обкявленная  24  мая,  о поддержке этой акции трудящихся Донбасса. Было принято заявление следующего содержания:

     "Всеукраинский союз рабочих  поддерживает  решение  трудового Донбасса,  принятое  на  40-  тысячном  митинге,  о  пикетировании президентского дворца и здания  Верховного  Совета  28  июня  и  о совершении  26-27 июня пешего похода из городов и регионов Украины представителей трудовых коллективов и городов для участия  в  этом пикетировании.

     Наши требования:

     Президент должен  немедленно  уйти  в отставку.  Все долги по зарплате,  пенсиям,  стипендиям  и  другим  выплатам  должны  быть немедленно выплачены.

     Президенту немедленно издать указ о прекращении переговоров о вступлении Украины  в  НАТО.  (Вы  знаете,  что  такую  инициативу поддерживает   специально  созданное  депутатское  обкединение,  в которое входят около 200 народных депутатов Украины).

     Президенту, Верховному Совету Украины немедленно выступить во всех  средствах  массовой информации с инициативой о присоединении Украины к Союзу Белоруссии и России.  В  течение  месяца  провести необходимую  работу  и утвердить устав Союза Белоруссии,  России и Украины  (Вы  знаете  о  том,  что  буквально  на   этой   неделе, вчера-позавчера,  парламенты Белоруссии и России почти единогласно ратифицировали этот договор).

     Мы обращаемся ко всем трудящимся Украины,  в первую очередь к рабочим, трудовым коллективам, сформировать автоколонны, отдельные автобусы и двинуть их 26-27 июня из своих городов и предприятий  с целью  прибытия  в  город  Киев  28  июня  1997 года к 11 часам на площадь у  Парка  Славы.  Отсюда  будет  проведен  пеший  поход  к президентскому   дворцу,   Верховному   Совету  Украины,  Кабинету Министров Украины,  Федерации профсоюзов  Украины  с  прохождением колонны  по  Крещатику  - главной улице Украины и столицы - города Киева.

     Участникам пикетирования в городе Киеве предлагаем иметь  при себе    плакат-визитку   города,   предприятия,   участвующего   в пикетировании, а также плакаты и транспаранты".

     Спасибо вам за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Поживанов.

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (МаріупольськийЖовтневий  виборчий   округ,   Донецька   область). Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые коллеги!  Я хотел бы поднять сегодня  вопрос  о  занятости  нашей  молодежи  и  просить Александра    Александровича    дать   соответствующее   поручение комитетам.

     Приведу пример по нашему городу Мариуполю.  В этом году,  вот сейчас,  после выпускных экзаменов,  заканчивают школу порядка 3,5 тысячи учащихся одиннадцатых классов.  Традиционно около  половины из них поступают в высшие и средние технические учебные заведения. Около 2 тысяч человек должны куда-то  трудоустроиться.  Та  бронь, которую   утверждает   городской   исполком   на   трудоустройство несовершеннолетних, по всем предприятиям города охватывает сегодня около 450 человек.

     Практически только  по  нашему  городу  1,5  тысячи  ребят  в возрасте от 16  до  18  лет  остаются  выброшенными  и  никому  не нужными.  Ту  работу,  которую проводили фонды занятости,  сегодня вряд  ли  можно  проводить  в  связи  с  изменением   действующего законодательства.  В  рамках  одного  города  решить  эту проблему практически невозможно.  Поэтому я  просил  бы,  чтобы  были  даны соответствующие   поручения,   чтобы   в   рамках  государственной программы мы смогли решить проблему занятости нашей молодежи.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область).  Прошу передати слово депутатові Танюку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТАНЮК Л.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури  і  духовності  (Дрогобицький  міський  виборчий округ,  Львівська область). Фракція Народного руху України. Голова комітету "Рух проти мафії і корупції".  Користуючись  тим,  що  на засіданні нарешті присутній наш колега депутат Сергій Слободянюк з Ужгорода,  хочу повідомити,  що  "Рух  проти  мафії  та  корупції" одержав  документи  про  те,  що  пан  Сергій  Слободянюк особисто вимагав 3 тисячі  доларів  від  директора  фірми  "Будапештімпекс" Фаркаша.  I  після  того  як  цей директор відмовився сплатити цей рекет, було підпалено його склад, павільйон, а потім автомобіль.

     Такі акції здійснюються повсякчас.  Скажімо, у Брусилівському районі Житомирської області викрито факти корупції й організованої злочинності,    до    якої    безпосередньо    причетні     голова райдержадміністрації  Петрівський,  начальник  райвідділу  міліції Тарасюк та  інші  посадові  особи.  Ними  вилучено  за  фальшивими документами     чорнобильський    будинок    для    сина    голови райдержадміністрації,  скоєно інші протизаконні акти,  пограбовано чорнобильську програму.

     Розгляд справи   понад  шість  місяців  зволікається  слідчим відділом  військової  прокуратури  Житомирського   гарнізону.   На критичні  виступи  центральних  і  місцевих газет не звертає уваги МВС.  У районі грубо порушується  Конституція  України,  розігнано Брусилівську  селищну  раду,  а  її  голову  Савчука  сім  місяців безпідставно  тримають  у  слідчому  ізоляторі.  Керівників,  які, бачте,  не можуть жити за вовчими законами корупції,  звільняють з роботи з порушенням чинного законодавства.

     У ніч з 28 на 29 травня вчинено замах на кореспондента газети "Віче" члена НРУ Володимира Ананьєва.

     В його  будинку  стався  підпал  і  лише чудо вберегло нашого активіста від найстрашнішого - з опіками його було  доставлено  до лікарні.  Є  всі  підстави  твердити,  що  це був запланований акт помсти.

     Ми звертаємося до Прем'єрміністра України,  голови Комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Лазаренка з нагальним проханням вивчити ситуацію в Брусилівському районі і в Ужгороді  та  вжити  заходів  до  припинення фактів корупції серед посадових осіб.

     I останнє.  Щойно прапорщик забрав перепустку в телевізійного коментатора  пана  Лапікури,  якого позбавлено акредитації.  Отже, журналісти...  (Оплески).   Я   дякую   Комуністичній   партії   і соціалістам за ці оплески. Зрозуміло, журналісти, начувайтеся: від комуністів наступає доба свободи слова,  стережіться,  щоб ця доба не наступила на вашу голову (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Спасибі за добрі побажання.

     Депутат Понеділко.

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область). Прошу передати слово депутату Тарану. Запоріжжя.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТАРАН М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий округ,  Запорізька область). Фракція "Комуністи України". Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні депутати!  Я хочу у своєму слові звернутися від імені  більш  як  2  тисяч  робітників запорізького електромашинобудівного заводу "Іскра",  які підписали звернення на три адреси, - до Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем'єр-міністра України.

     Учора на  зустрічі  з  урядом депутати із Запорізької області передали звернення Павлу Івановичу.  Аналогічне звернення надійшло від фракції "Комуністи України".

     У чому  тут  суть?  Протягом  восьми місяців трудівники цього підприємства,  на якому працюють більш  як  6  тисяч  чоловік,  не одержують   заробітної   плати.   Вони  звертаються  з  конкретною пропозицією та проханням створити у зв'язку з цим державну комісію із    фахівців.    Це    державне   підприємство,   яке   випускає радіонавігаційну апаратуру,  локаційні станції як військового, так і   іншого   призначення.   Тут   випускається  високотехнологічна апаратура загального призначення.

     Тому прошу поставитися  до  цього  звернення  з  максимальною увагою, Олександре Олександровичу. Ми передамо вам ці матеріали...

     ГОЛОВА. Добре, передавайте.

     ТАРАН М.В.  Хотілося  б  сказати  ще  декілька  слів стосовно події,  що відбулася  вчора  у  цьому  залі.  На  жаль,  матеріали вчорашнього  засідання не оприлюднено,  і громадяни не знають,  що обговорювалося вчора, що відбувається з нашими Збройними Силами.

     Поэтому... Извините,  я  перейду  на  русский  язык.  Поэтому хотелось бы, чтобы граждане Украины были ознакомлены с материалами нашего вчерашнего заседания,  чтобы они узнали о фактах  нарушения прав  военнослужащих  срочной  службы,  офицеров  Вооруженных Сил. Информация  министра  обороны  не  может  удовлетворить  депутатов Верховного  Совета.  Сегодня под вопросом обороноспособность нашей страны.  Курс на сближение с  НАТО,  который  сегодня  проводится, информация о проведении учений...

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Севрюков.

     СЕВРЮКОВ В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Малиновський виборчий округ, Одеська область). Передайте, будь ласка, слово депутату Сироті.

     ГОЛОВА. Депутат Сирота.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Карпову, Карпову!..

     ГОЛОВА. Ну, не знаю, ви розберіться, будь ласка.

     Слово надається Борису Іллічу Олійнику.

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Шановні колеги і колежанки!  У принципі я не вельми цікавлюсь,  хто і які партії створює,  згори чи знизу.  Тим паче  що  вони  то  виринають,  то  потопають  у  бурхливому  морі демократії,  то  міняють назви і лідерів з такою швидкістю,  що не встигаєш запам'ятати ні абревіатури, ні вождя.

     І на недавній з'їзд НДП не звернув би уваги,  аби  не  виступ одного достойника,  котрий усі негаразди в суспільстві за нинішнім бонтоном  списав,  звичайно  ж,  на  прихованих  комуністів,  які, мовляв, зачаїлись у владних структурах.

     І, завважте,   глаголив  те  не  достойний  Левко  Григорович Лук'яненко,  не не менш достойний Степан Ількович Хмара, які мають моральне  право  зводити  гіркі порахунки з партократами.  Ні,  це прорік учорашній перший секретар  українського  комсомолу,  рожева надія  партії,  ще  й член її ЦК,  а нинішній губернатор Вінничини Анатолій Матвієнко.

     Господи, чи воно й справді світ перевернувся догори ногами?

     Та, шановний колего,  не треба ж міряти усіх на  свій  копил! Якщо  вам та подібним і тоді,  і нині було і є що приховувати,  то нормальні комуністи,  як учора,  так і сьогодні живуть і діють під своїми прізвищами,  а не під псевдонімами,  за що їх теж, до речі, саджали,  і не тільки  на  своє  місце  в  історії.  Я  ніколи  не відмовлявся від своїх віршів про комсомол, але після цього виступу думаю: "Господи, може, я щось не те писав?!"

     А тепер серйозно.  На мій запит стосовно виплати  урядом  ФРН справедливої  компенсації  громадянам,  постраждалим  від нацизму, Фонд взаєморозуміння  і  примирення  повідомив,  що  на  1  травня одноразову допомогу призначено 578 тисячам осіб,  з яких 487 тисяч отримали десь по 602 марки.  Зрозуміло,  виділені кошти аж ніяк не компенсують  неймовірні  страждання і каторжну працю.  А тим часом громадянам інших країн Європи,  скажімо Бельгії чи Франції, видано не  лише  в  кілька  разів  більші  суми одноразової виплати,  а й призначено щомісячні пенсії.

     Отож громадськість   України   законно   вимагає   чимскоріше завершити  на  урядовому  рівні переговори з ФРН щодо справедливої компенсації  жертвам  нацизму.  Федеральний   конституційний   суд Німеччини визнав обгрунтованість цих претензій.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Слово має депутат Слободянюк.

     СЛОБОДЯНЮК С.М.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ужгородський міський  виборчий округ,  Закарпатська область).  Дякую.  Шановний Голово!  Шановні депутати! Я не буду коментувати рухівську бредню, але  мене як депутата і громадянина турбує ситуація,  яка склалася навколо об'єктів соціально-культурного призначення.  Нами прийняті закони  і  постанови,  які  забороняють  використання освітянських закладів у комерційних цілях.  Так, їх прийнято, але можна навести безліч  прикладів,  коли освітянська власність руйнується.  Триває варварське   нищення   культури,   духовності,   особливо   нашого майбутнього - молоді.

     Наведу тільки  один  конкретний  приклад.  У місті Ужгороді в мікрорайоні Дравців у 1993 році тодішньою владою на порушення всіх законів одному із керівників обласного осередку Руху, а саме Павлу Чучці-молодшому,  було   передано   приміщення   клубу   разом   з бібліотекою  та  дитячою фільмотекою.  Великі перебудовники нашого життя влаштували на цій базі ресторан.  І як класичні представники неоукраїністики назвали це шоу "Дейця у нотаря".  На думку жителів міста,  рухопартійці створили тут не тільки осередок  розпусти  та пияцтва,  позбавивши молодь центру дозвілля, а й створили для себе джерело партійного фінансування і особистого збагачення.

     Коли сьогоднішня влада на підставі звернень декількох сотень

     громадян спробувала приміщення  ресторану  "Дейця  у  нотаря" повернути  освітянам,  передати  під  дитячий  садок,  розпочалася галаслива,  брудна кампанійська буря не лише в обласному,  а  й  у республіканському рухівськопросвітянському просторі,  звинувачення всіх і вся Чорноволом, Кендзьором, Чучками і компанією.

     Шановні колеги!  Закликаю вас не  тільки  звернути  увагу  на фінансування  освіти  в  1997  році,  а  й  на  збереження профілю освітянських  закладів.  А  щодо  Народного  руху,  то  такий,  як вищезмальований, у Закарпатті майбутнього не має.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Сікалов. Будь ласка.

     СІКАЛОВ В.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (ГорлівськийМикитівський   виборчий   округ,   Донецька  область). Александр Александрович, прошу передать слово депутату Краснякову.

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область).  Фракция коммунистов. Валерий Иванович, спасибо за то, что передали слово.

     Уважаемые коллеги!    Уважаемый   председательствующий!   Уже обыденным  явлением  стали  сообщения  о  том,  что  где-то  ктото бастует,  голодает  или  пикетирует.  Как  и  год  назад,  как и в 1992-1993 годах,  в Донбассе снова неспокойно. Свой голос протеста вновь   поднимают  угольщики.  И  это  оправданно,  ведь  угольная промышленность целенаправленно  разрушается  на  протяжении  шести лет.  Основное требование шахтеров,  машиностроителей и трудящихся других  отраслей,  которые  тесно  связаны  с  шахтерами,  -   это погашение долгов по заработной плате.

     Позволю себе  еще  раз  повторить цитату,  которую я приводил чуть  ранее.  Обращаются  к  нам  шахтеры:  "Уважаемый  Президент! Уважаемые  народные депутаты!  Уважаемый Премьер-министр!  Сегодня только слепой не видит,  к чему привели нашу страну так называемые рыночные реформы.  Экономика развалена полностью.  Останавливаются предприятия. На тех, которые еще работают, людям труда месяцами не выплачивают заработную плату,  стипендии и пенсии. Народ ограблен, ограблен правителями,  криминальным бизнесом".  Они  считают,  что пора поднимать голос протеста против творящегося беспредела.

     И голос  протеста сегодня подняли в моем округе шахтеры шахты "Кондратьевка".  160 шахтеров находятся на глубине 740 метров с 19 мая.  Со вчерашнего дня они обкявили голодовку. 10 месяцев люди не получают заработную плату.  Я был у этих  шахтеров.  Встречался  с родителями, с детьми, встречался с женами, которые говорят: "Не за что содержать семьи". В этом поселке стали отключать свет, так как люди не могут погасить задолженность за коммунальные услуги.

     Давайте подумаем   над   вопросом:   нужна  ли  нам  угольная промышленность  вообще?  Мы,  фракция  коммунистов,  обращаемся  к Верховному  Совету  с  предложением  включить  в  повестку  дня на следующую неделю  отчет  Кабинета  Министров  о  положении  дел  в угольной  отрасли,  перспективах ее развития,  о ее существовании. Давайте поставим вопрос так:  о Государственной программе развития угольной промышленности.

     И второе. Нам необходимо заслушать отчет первого вицепремьера Дурдинца.  Год назад на  всю  страну  было  заявлено,  что  кто-то виноват  в  развале  угольной  промышленности,  кто-то неправильно использует бюджетные деньги. Кто же теперь за это ответит?

     Я прошу,  Александр Александрович,  поставить на  голосование два мои предложения.

     И цинично  звучит  вето  Президента на наш Закон о запрещении повышения платы за коммунальные  услуги,  когда  не  выплачивается заработная плата...

     ГОЛОВА. Беруться до уваги всі зауваження і виступи депутатів.

     Те, що   пропонував   Михайло  Олександрович  Поживанов  щодо зайнятості молоді,  і зокрема  випускників.  Будь  ласка,  готуйте відповідні  документи.  Нехай  на  перший раз це буде звернення до Кабінету Міністрів. Треба, справді, розглянути програму зайнятості молоді,  тому  що  це  гостре питання для всіх округів,  для всієї України.

     А взагалі  в  мене  є  така  пропозиція.  Коли  ми  в   своїх зверненнях,  заявах  тощо  торкаємося  якихось  конкретних фактів, особливо кримінальних справ,  то давайте до того часу, поки суд не вирішить відповідне питання, не будемо говорити про ці речі. Бо це форма тиску і в чомусь навіть нагадує політичні доноси.  Якщо  вже суд  по  якійсь  справі  прийме  остаточне  рішення,  тоді  будемо говорити, що там не так діяли ті чи інші конкретні люди. А коли ця справа  тільки  розглядається,  то  не  треба  про це говорити.  Я прізвища не називаю.

     З приводу виступу Бориса Ілліча  Олійника  щодо  з'їзду  НДП. Оскільки  там  дуже жорсткій критиці було піддано роботу Верховної Ради, особливо Голови Верховної Ради... Я розумію, що в мене такої можливості немає і на таку повагу з боку преси я не розраховую, як існуюча партія влади.  Коли  там  ішлося  про  критику  прихованих комуністів,  то,  думаю,  люди  користувалися  корінним ленінським принципом  партійного  будівництва  щодо  використання  критики  і самокритики.  Вони  критикували  себе,  і треба зважати на це все, треба поважати їх за здатність критикувати  сьогодні  самих  себе. Так що, я думаю, тут немає нічого дивного, і треба це вітати, а не сприймати якось інакше. А й справді, подивіться: тільки в президії

-  кілька членів ЦК Компартії України минулого скликання,  гість - колишній другий секретар ЦК Компартії України,  член  Політбюро  і так далі. Усе нормально! Критикують, значить, правильно розуміють, що треба себе критикувати.

     Стосовно інших  зауважень.  Пропозиція  депутата  Краснякова. Будь  ласка,  підготуйте  пропозиції,  щоб  включити  питання про, наприклад,  стан  вугільної  промисловості.  Олександр  Михайлович Кожушко,  голова  комітету,  знає процедуру підготовки питань.  Як тільки це питання буде готове, ми включимо його у порядок денний і розглянемо на пленарному засіданні.  А потреба в цьому, мабуть, є. Хоч це питання насамперед урядове.

     Що стосується    інформації    про     виконання     обіцянок віце-прем'єрміністром,  то я думаю,  що це питання його теж більше стосується,  бо він же там обіцяв, а не тут. Тому ми можемо тільки запит  зробити,  нехай би він нас поінформував про виконання своїх обіцянок.

     -----------------

     Розглядається питання  про  обрання  суддів  обласних   судів України  безстроково.  Доповідає  Стретович Володимир Миколайович, голова  Комітету  з  питань  правової  політики  і  судовоправової реформи. Будь ласка.

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і  судовоправової  реформи  (Немирівський виборчий    округ,   Вінницька   область).   Шановний   Олександре Олександровичу,  шановні колеги! Відповідно до постанови Верховної Ради   України   Комітет  з  питань  правової  політики  продовжив попередній розгляд кандидатур  для  рекомендації  суддів  обласних судів України на заняття посади безстроково.

     З метою  економії  часу (матеріали вам сьогодні роздано) хочу лише зазначити,  що наша позитивна робота відносно кваліфікаційної вимоги  про володіння державною мовою дається взнаки і у цій групі кандидатур.  Комітет не  має  жодних  заперечень  відносно  жодної кандидатури щодо неволодіння державною мовою.

     При цьому  хочу  зазначити,  що  комітет  взяв до уваги заяву судді Запорізького обласного суду Олега  Миколайовича  Дутова  про те,  що  найближчим  часом  він оволодіє державною мовою в повному обсязі,  необхідному для відправлення правосуддя.  Принагідно хочу навести слова росіянина за походженням Євгена Івановича Саврасова, судді Кіровоградського обласного суду,  який мешкає в  Україні  10 років,  володіє державною мовою.  На наше запитання, чи правомірна така постановка питання,  він відповів:  якщо це держава, то кожен повинен  шанувати  її  Конституцію  і  володіти  державною  мовою, особливо якщо це суддя.

     Водночас на  засіданні  комітету  було   встановлено   певні, скажемо  так,  неправильні дії,  а саме:  порушення присяги суддею Запорізького обласного суду (я не буду називати прізвища, воно є в матеріалах,  з тим щоб не дратувати, так би мовити, громадськість, яка нас слухає). Ми виходили при цьому з того факту, що свого часу прокуратура  зробила  12  подань до Вищої кваліфікаційної комісії, яку очолює суддя,  але Вища кваліфікаційна комісія не відреагувала на ці подання,  мотивуючи це тим, що прокуратура не має формальних підстав вносити такі протести  до  Вищої  кваліфікаційної  комісії суддів.   Так,   дійсно,  згідно  із  законом  прокуратура  такими повноваженнями не наділена.

     Але суддя,  діючи за присягою, повинен був після встановлення порушення   законодавства   вжити  заходів  до  виправлення  цього порушення.  Враховуючи  цю  обставину,   комітет   не   рекомендує згаданого  суддю  до  обрання на посаду безстроково.  Але це думка комітету.  При голосуванні за кандидатуру проголосувало два, решта утримались. Тому не можна сказати, що це було прийнято одностайно. Верховна Рада остаточно поставить крапки над "і".

     Я як секретар Лічильної комісії (я не бачу тут ні заступника, ні голови) вважаю, що в разі вашої згоди ми можемо включити всі ці кандидатури до  бюлетеня  і  під  час  обідньої  перерви  провести голосування.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитань немає? Є. Сидоренко, Анісімов, Носов, Шейко. Запам'ятали?  Чотири депутати  можуть  задати  запитання.  Короткі запитання, будь ласка.

     СИДОРЕНКО Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Коростишівський  виборчий  округ,  Житомирська  область). Аграрна партія. Шановні колеги, я з процедури.

     Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги! Минулого разу,  обираючи суддів, ми дійшли висновку, що та система виборів, яка сьогодні нам пропонується,  не є раціональною, тому що забирає дуже багато часу  і  загалом  у  Верховної  Ради,  і  у  Лічильної комісії.  Ми  суддів  практично  не  знаємо,  вони проходять через відповідний  комітет  Верховної  Ради,  і  ми,  по  суті,  наосліп голосуємо за цих суддів.

     Тому є така пропозиція: скомпонувати списки всіх суддів і провести вибори за один раз.  Як показала  практика,  практично  всі  судді проходять без будь-яких затримок.

     Дякую за увагу.

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую, шановний Григорію Васильовичу. Я тільки повідомлю,  що  вчора  засідання комітету проходило протягом п'яти годин   за   участю   депутатів   з   Вінницької,   Закарпатської, Запорізької,   Кіровоградської,   Тернопільської  і  Миколаївської областей. Ми ретельно обговорили кожну кандидатуру, висловлюючи як "контр",  так  і  "про"  відносно її професійних та чисто людських характеристик.  Я думаю,  що вимоги об'єктивності  на  вчорашньому засіданні було дотримано.

     Відносно вашої пропозиції.  Я не заперечую,  але хочу, щоб ви зважили на ту обставину,  що до 28 червня ми повинні тут обрати ще близько  трьохсот  суддів.  Тому зважайте на термін.  У цейтнот ми потрапили не з нашої вини.

     ГОЛОВА. Шановний Григорію Васильовичу,  будь ласка,  ви маєте змогу  взяти  участь  у  роботі  комітету і познайомитися з кожним суддею із тих п'ятисот, які проходитимуть через Верховну Раду.

     Будь-яка акція Верховної Ради має в собі елемент  формалізму, але  не  можна  цей  формалізм  доводити до абсурду.  Ми визначили постановою  Верховної  Ради  процедуру,  і   давайте   будемо   її дотримуватися.

     А ваші пропозиції слушні. Я знаю, що ви як порядний депутат у своїй області знаєте суддів.

     Депутат Анісімов задає запитання.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемый  Александр  Александрович!  Я  хотел бы задать вопрос и, поскольку к нам,  ряду депутатов,  поступило обращение,  я зачитаю его и изложу позицию группы народных депутатов.

     Сначала вопрос.  Не  кажется  ли вам,  что в последнем абзаце смешаны понятия "административная работа" и "квалификация  судьи"? Мне кажется, что смешаны.

     К группе    народных    депутатов    обратился   председатель квалификационной комиссии товарищ Кармазин. Он пишет следующее:

     "Вища кваліфікаційна  комісія   суддів   України   стурбована рішенням  Комітету  з  питань  правової  політики і судовоправової реформи від 10 червня 1997 року,  яким відмовлено  в  рекомендації Бараненко  до  обрання Верховною Радою України суддею Запорізького обласного суду безстроково.

     З висновками комітету аж ніяк не можна погодитися.  Очолювана пані  Бараненко  кваліфікаційна  комісія працює стабільно і добре. Про це свідчать хоча б такі факти.  За 1996 рік та  за  5  місяців 1997   року   кваліфікаційною   комісією  суддів  загальних  судів Запорізької області рекомендовано  32  особи  для  призначення  на посаду  суддів  уперше,  24  особам  присвоєно кваліфікацію (клас) суддів, розглянуто 24 дисциплінарні справи. Випадків скасування чи зміни  поставлених кваліфікаційною комісією суддів загальних судів Запорізької області рішень у  дисциплінарних  справах  за  час  її існування не було.

     Досвід кваліфікаційної   комісії   суддів   загальних   судів Запорізької області щодо кваліфікаційної атестації суддів поширено серед кваліфікаційних комісій суддів усієї України".

     Поэтому я  обращаюсь  к  народным  депутатам  от имени группы народных  депутатов   Запорожской   области   (Таран,   Понедилко, Бельский,  Кужель, Лунев, Ткаченко, Кузьменко, Сизенко) с просьбой поддержать кандидатуру товарища Бараненко и избрать ее.

     И последнее, Александр Александрович...

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  прошу,  Леоніде  Олександровичу...  Будемо вважати,  що  це  були  виступи депутатів Кармазіна і Анісімова на підтримку кандидатури Бараненко.

     А відносно запитання...

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я  відповідаю  на  ваші  запитання.  Дискусія відносно змішання понять розгорнулася вчора на засіданні комітету. Дійсно,  суддя  Бараненко  займає  посаду  голови  кваліфікаційної комісії суддів області. Прокуратура не раз зверталася з поданням в обласну кваліфікаційну комісію (таких випадків було дванадцять)  з приводу   того,   що   в   судах   допускається  тяганина,  справи розглядаються  роками,  а   кваліфікаційна   комісія   не   реагує відповідно  на  такі  дії  суддів.  На  ці  подання кваліфікаційна комісія  відреагувала   формальною   відпискою,   зазначивши,   що прокуратура  не  має  підстав  втручатися  в  дії  кваліфікаційної комісії суддів.

     Але погодитися з цим не  можна.  Суддя,  побачивши  порушення законодавства,  зокрема  порушення  процесуальних строків розгляду справи,  повинен  з  власної  ініціативи  взяти   ці   справи   до провадження, розглянути кожний випадок такого порушення.

     Виходячи з   цього,   комітет   колегіально  вирішив  (я  вам доповідав  результати  голосування:  з  11  присутніх  кандидатуру Бараненко   підтримувало   лише   двоє,  а  решта  утримались)  не рекомендувати суддю Бараненко,  оскільки вона не  відреагувала  на факти  порушеннями  суддями  чинного  законодавства,  які їй стали відомі.

     Водночас комітет прийняв рішення: враховуючи складну ситуацію з дотриманням строків розгляду справ судами в Запорізькій області, восени розглянути окремо питання про діяльність судів  Запорізької області по дотриманню процесуальних строків.  Ми це питання будемо готувати.

     ГОЛОВА. Депутат Шейко. Запитання. За ним депутат Носов.

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний Володимире Миколайовичу!  Особисто я вважаю акцію обрання суддів  безстроково  дуже  відповідальною  для  суспільства,  адже все-таки   ці   люди   визначатимуть   долю   наших   громадян   і здійснюватимуть  правосуддя.  Тому  мені  не   зовсім   зрозуміла, скажімо,  роль вашого комітету в цій акції. Ось ви не рекомендуєте суддю до обрання. Але ця кандидатура все-таки включається в список суддів,  поданих  кваліфікаційною  комісією,  і  не  зовсім  чітка процедура голосування дає змогу цій людині залишатися суддею.

     Скажіть, будь ласка,  чи не варто вам зробити якусь  корекцію функцій вашого комітету, який став би останнім бар'єром, щоб у той список не потрапляли люди, які сьогодні не зовсім підготовлені для цієї відповідальної роботи на багато років?

     Дякую.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую,  Петре  Володимировичу.  Така проблема справді є.  Але я хочу нагадати всім присутнім і радіослухачам, що Комітет  з  питань  правової  політики  і судовоправової реформи є робочим органом Верховної Ради і допомагає готувати питання на  її розгляд.  Кожен з присутніх у цій залі на свій розсуд, виходячи із своїх переконань, уподобань, симпатій, розуміння справи, особистих зв'язків, приймає рішення щодо тієї чи іншої кандидатури.

     Хочу вам нагадати,  що в діяльності комітету уже при розгляді першої  групи  суддів  стався  випадок,  коли   ми   на   підставі документів,  що  були  в розпорядженні комітету,  повернули одну з кандидатур   суддів   на   вирішення   кваліфікаційної    комісії. Кваліфікаційна  комісія погодилася з нашим висновком,  витребувала усі справи,  які знаходились у провадженні  цього  судді  і  зараз проводить  їх  ретельну  перевірку.  Ми  рекомендуємо,  але обирає суддів Верховна Рада.  Вирішальною є  колективна  думка  Верховної Ради.

     Звичайно, було  б  доцільно  встановити  такий порядок.  Якщо Верховна Рада довіряє комітету,  то вона повинна  делегувати  йому повноваження,   щоб   він  за  участю  депутатів  від  відповідних територій приймав рішення про рекомендацію або нерекомендацію.

     Але я  вважаю,  що  дискусія,  яка  розгортається  у   стінах Верховної  Ради,  трошки  впливає  на  свідомість  претендентів на високі  посади  і  все-таки  допоможе  нам  поліпшити  суддівський корпус.

     Прошу зважити на те,  що це була перша група суддів,  причому велика.  Наступні групи будуть уже не по 37-40  суддів,  а  значно менші, і ми матимемо змогу розглядати кандидатури прискіпливіше.

     ГОЛОВА. Дякую.  Петре Володимировичу,  я просив би вас внести пропозицію щодо поліпшення цієї роботи.  Якраз від вашого комітету така ініціатива може виходити.  Можливо,  слід створити спеціальну комісію з представників усіх фракцій,  щоб вона долучилася до цієї справи  і  в  результаті не виникало зайвих дискусій у залі.  Хоча остаточне рішення прийматиме сесійний зал.

     Депутат Носов ставить запитання.

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати,  шановний доповідачу!  Мені здається, що у нас є законні процедури  для  поліпшення  цієї  роботи.  Верховна  Рада минулого скликання прийняла законодавство про кваліфікаційні комісії.

     Там передбачено обов'язок комісій повідомляти  Верховну  Раду за  12  (чи  за  15)  днів про день засідання,  порядок денний.  І депутати мають право бути там присутніми.

     Тому я  ставлю  таке  запитання.  Чи  надсилають   нам   такі повідомлення,  чи  Голова  Верховної Ради відповідно до Регламенту вивішує негайно ці дані на дошці,  чи дивляться їх депутати?  Чому це не використовується?

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую вам за запитання. Хочу повідомити, що в трирічній практиці діяльності нашого комітету Вища  кваліфікаційна комісія  суддів  жодного  разу  не інформувала про це депутатський корпус,  очевидно,  зважаючи на те,  що в її складі є представники депутатського корпусу.

     Що стосується суддів,  яких нам необхідно обрати безстроково, то їх рекомендують обласні кваліфікаційні комісії суддів.  Так,  у нас є дуже багато запитань стосовно роботи кваліфікаційних комісій суддів. Як свідчить практика, вони дуже часто формально ставляться до виконання своїх обов'язків, фактично ставлячи на конвейєр ту чи іншу кандидатуру,  не пред'являють до кандидатів  будьяких  вимог. Якщо  такі  випадки ми надалі відслідковуватимемо,  то,  звичайно, виникне питання про проблему внесення змін  до  законодавства  про кваліфікаційні комісії суддів.

     ГОЛОВА. Інформую  також,  що Секретаріат щотижня розповсюджує плани роботи комітетів серед усіх комітетів.  Ці плани є  у  голів комітетів  і  керівників  їх  секретаріатів.  Якщо  розміщувати на дошках,  то це,  вважайте,  24 дошки для депутата, який хоче взяти участь  у  засіданні  комітету.  Тим часом у вас є всі можливості. Будь ласка,  користуйтеся цими  можливостями  і  беріть  участь  у роботі комітету, коли розглядаються кадрові питання.

     Дякую. Сідайте, будь ласка.

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Олександре   Олександровичу,   у  мене  одне зауваження. Лічильна комісія повинна зібратися. Оскільки я не бачу в залі...

     ГОЛОВА. Я  оголошую  про  те,  що  Лічильна  комісія  повинна зібратися сьогодні і провести засідання.  І о 15 годині 45  хвилин проводитиметься голосування бюлетенями.

     СТРЕТОВИЧ В.М. Олександре Олександровичу, оскільки я секретар комісії...  Я не  бачу  тут  ні  голови,  ні  заступника...  Може, доцільно  під  час  обідньої перерви провести голосування,  щоб не втрачати часу? Тому що після обіду, як свідчить практика, ми маємо дуже малі можливості...

     ГОЛОВА. О 16 годині проводиться реєстрація,  і депутатів буде не менше,  ніж тепер. Ну, давайте, якщо буде заява голови комісії, що  вони  готові о 12 годині провести голосування,  проведемо о 12 годині. Немає заперечень?

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую.  Лічильну комісію я прошу зібратися  в кінозалі для затвердження форми бюлетеня.

     ГОЛОВА. Ще  раз  повторюю,  Лічильна  комісія  зараз  повинна зібратися в кінозалі. Зараз же!

     У вас  на  руках  є  списки  кандидатів  на  обрання  суддями безстроково.  До когось із цих суддів у вас є запитання?  Запитань немає. Називалося прізвище Бараненко із Запорізької області. Заява запорізьких  депутатів  і  висновки  голови  Вищої кваліфікаційної комісії депутата Кармазіна свідчать про те,  що треба  включити  в бюлетень і підтримати цю кандидатуру.

     Щодо решти ви теж визначитеся шляхом подання бюлетенів.

     Добре? Дякую.  Через  деякий  час  голова  Лічильної  комісії скаже, коли він буде готовий розпочати голосування.

     _______________________

     А тим  часом  розглядаємо  питання   про   проект   Постанови Верховної  Ради  України про основні напрями бюджетної політики на 1998  рік  (Бюджетна  резолюція).   Доповідає   Пєхота   Володимир Юлійович, голова підкомітету Комітету з питань бюджету.

     Перед цим  я  хочу  сказати,  що  у  вас  на  руках  є  ще  й альтернативний проект Бюджетної резолюції,  його подав як  суб'єкт законодавчої  ініціативи  депутат  Шеховцов  Олексій Дмитрович.  Я просив би, щоб і доповідач сказав два слова про цей альтернативний документ. А потім ми надамо слово і Олексію Дмитровичу для викладу своєї позиції.

     Прошу.

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область). Шановний Голово, шановні депутати! Творча група у складі депутатів Пєхоти,  Коструби, Ямкового за активною участю депутатів Носова,  Радченко,   Кузнєцова,   Москаленка   та   за   допомогою аналітичного   відділу  і  секретаріату  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету підготували та  вносять  на  ваш  розгляд проект  Постанови  про  основні напрями бюджетної політики на 1998 рік.

     Народний депутат  Шеховцов,  який  плідно  працював  з  нашою групою,  традиційно  вносить  свій  альтернативний проект,  який у частині організаційних заходів щодо своєчасності прийняття бюджету та  його  реальності  збігається  з  нашим проектом.  В іншому він суперечить  статті  96,  частина  друга,  статті  116,  пункт   6, Конституції України,  а також статті 9,  частина перша,  та статті 26, частина четверта, Закону про бюджетну систему.

     Проект Бюджетної  резолюції  складено  виходячи  з   положень Конституції та чинних законів, зокрема Закону про бюджетну систему (у тій частині,  що не суперечить Конституції), а також прогнозних макроекономічних  показників  на  1998  рік  та всебічного аналізу причин несвоєчасного прийняття бюджетів 1996 і 1997 років.

     Ми вдячні комітетам з питань: економічної політики;  Чорнобильської катастрофи; агропромислового комплексу;    Регламенту    і    депутатської    етики;    молоді; паливно-енергетичного комплексу; державного будівництва; оборони і державної безпеки,  а також окремим депутатам,  які надіслали свої пропозиції  до  проекту  Бюджетної  резолюції.  Більшість  із  цих пропозицій систематизовано,  редакційно опрацьовано і включено  до проекту.

     Разом з тим частину надісланих пропозицій,  оскільки вони, на нашу думку, суперечать Конституції України, чинному законодавству, а  також  виходять  за  рамки  реальних  прогнозів  щодо  дохідної частини, не враховано в проекті Бюджетної резолюції.

     На 1996  рік  уряд  прогнозує  ВВП  в  обсязі  110  мільярдів гривень,  або  майже  на  10  мільярдів більше,  ніж заплановано в поточному році.  За 4 місяці цього року ВВП становив 26,2 мільярда гривень  при  плані  на  перший  квартал 19,1 мільярда і на другий квартал - 22,8 мільярда гривень.

     Зведений баланс  фінансових  ресурсів  України  на  1998  рік прогнозується  в  таких обсягах:  ресурси бюджетів - 28,2 мільярда гривень,  ресурси підприємств і організацій - 14,8 мільярда,  а по видатках  відповідно  32  мільярди і 14,8 мільярда гривень.  Тобто прогнозується дефіцит фінансових ресурсів майже у 3  мільярди  770 мільйонів  гривень.  І  тому  пропозиція  депутата Носова повністю уникнути витрачання кредитних ресурсів на погашення  дефіциту,  на наш погляд, зовсім не реальна.

     У запропонованому   проекті   основних   напрямів   бюджетної політики   передбачається   соціальна    спрямованість    бюджету, забезпечення фінансовими ресурсами соціального захисту населення і надання гарантованого державою рівня соціальних послуг. Це повинно відбуватися,  на  наш погляд,  за рахунок економічного зростання і підвищення ефективності економіки  України  як  основного  джерела поповнення  бюджету,  а  не за рахунок стримування інфляції шляхом невиплати заробітної плати.  Шкода від такої  монетарної  політики дала про себе знати, причому досить відчутно.

     І тому   більшість  пропозицій,  які  стосуються  стримування інфляції, це, на наш погляд, скоріше мода, а не розрахунки.

     Згідно з розрахунками рівень інфляції в 1997 році був  таким: за січень він становив 2,2 відсотка, за лютий - 1,2, за березень - 0,1 і за квітень - 0,8 відсотка.  Тобто сьогодні проблема  полягає не   стільки   у   стримуванні   інфляції,  скільки  в  підвищенні ефективності економіки - головного наповнювача нашого бюджету.

     Головним елементом бюджетної  політики  є  питання  дефіциту. Ненормальним є те,  що видатки на розвиток значно скорочено згідно з проектом бюджету на 1997 рік, який ми будемо з часом розглядати, і    становлять    лише   40   відсотків   дефіциту   бюджету.   А капіталовкладення за регіонами зведено практично до нуля.

     Такий бюджет не  має  перспективи  щодо  збільшення  дохідної частини.  Тому  ми  вважаємо,  що  весь  дефіцит бюджету 1998 року повинен піти на видатки розвитку і не перевищувати цієї суми. Тоді інфляція сама по собі вийде незначною. І це, до речі, записано і в Законі про бюджетну систему, і в попередній Бюджетній резолюції.

     Водночас покриття  дефіциту  має  відбуватися  з  додержанням економічно   безпечних   умов   і   обсягів   використання  джерел внутрішнього і зовнішнього кредитування,  з тим щоб не довести  до небезпечної межі,  коли вся наша економіка працюватиме на борги, а точніше,  на  сплату  процентів  від  боргів.   Тому   стримуючими факторами  мають  стати,  з  одного боку,  спрямування кредитів на бюджет розвитку,  а з другого боку,  - скорочення рівня дохідності державних  цінних  паперів  та  подовження  середнього  терміну їх обігу.

     На сьогодні  дохідність  шести-,  дев'ятимісячних  та  річних цінних паперів відповідно становить 20,  28 і 30 процентів.  І тут наша  точка  зору  повністю  збігається  з  точкою  зору  депутата Шеховцова.  Він  якраз і опрацьовував цей розділ проекту Бюджетної резолюції.

     Враховуючи недоліки,  характерні  для   бюджетів   попередніх років, що якраз і було однією з причин їх несвоєчасного прийняття, пропонується  в  проекті  бюджету  на  1998  рік  дохідну  частину сформувати  на основі реальних показників та чинного законодавства за станом на 1 серпня 1997 року.  Тут я хотів би зробити наголос і сказати,  що  це  виключає  можливість розробляти проект бюджету і водночас вносити зміни чи формувати нове податкове  законодавство. Згубність  такого  підходу  ми  відчули на собі в цьому бюджетному році - і досі бюджет 1997 року не прийнято.

     Передбачається також   збільшення    доходів    за    рахунок надходження  дивідендів,  одержаних  від  акцій  та  інших  цінних паперів,  що належать державі.  А також,  виходячи з  необхідності підтримки вітчизняного товаровиробника, передбачається переглянути ставки ввізного мита  на  продукцію,  яка  в  достатній  кількості виробляється в Україні.

     Ми вважаємо,   що   видатки  треба  спрямувати  передусім  на соціальний захист  населення,  на  підтримку  соціальної  сфери  з визначенням у Законі про бюджет захищених статей бюджету. Це новий елемент,  який сьогодні діє в  Росії.  І  ми,  запозичуючи  досвід сусідів,  пропонуємо запровадити його і в нас,  визначитися з цими захищеними статтями бюджету,  які  не  змінюються,  незважаючи  на різний  рівень  виконання бюджету.  Крім того,  рівень видатків за регіонами повинен співвідноситися  з  рівнем  формування  дохідної частини бюджету. Це пропозиція багатьох депутатів і комітетів.

     До пріоритетних галузей економіки, де потрібно сконцентрувати бюджетні   кошти,   на   нашу   думку,   слід   віднести    науку, агропромисловий  та  паливно-енергетичний комплекси з обов'язковим аналізом отриманого ефекту  від  вкладених  коштів.  У  видатковій частині  бюджету,  на  нашу  думку,  слід передбачити фінансування заходів,  пов'язаних із створенням умов для будівництва  житла  за рахунок  залучення  власних  коштів  населення  і  довгострокового кредитування.  Адже ні для  кого  не  є  секретом,  що  зі  спадом економіки дуже загострилася житлова проблема. Система безадресного бюджетного фінансування будівництва житла себе не  виправдала.  Цю проблему   можна   вирішити   лише   шляхом  впровадження  системи довготермінового пільгового кредитування житлового будівництва  на принципах іпотечного кредитування із залученням коштів державного, місцевого бюджетів та коштів населення.

     Елементами довготермінового   кредитування    можуть    бути: механізм кредитування,  який передбачає надання громадянам позичок на будівництво житла терміном на 15-20 років залежно  від  доходів громадянина за процентною ставкою на рівні 5 процентів річних, або запровадження житловобудівельних вкладів населення з подальшим  їх використанням  на  будівництво житла за умови внесення до установи банку не менш як 20 процентів вартості житла.

     Ми розуміємо,  що це  проблема  складна,  але  вирішувати  її треба.  При  цьому  використання  бюджетних коштів значно зростає. Обсяги житлового  будівництва  можна  було  б  збільшити  протягом одного року в кілька разів.  Крім величезного соціального ефекту у вирішенні  житлової  проблеми  було   б   досягнуто   і   значного економічного   ефекту:  було  б  залучено  до  роботи  промисловий потенціал,  що вплине на значне збільшення кількості робочих місць не   тільки   в   будівельних,  а  й  в  інших  галузях  народного господарства. І надані житлові кредити було б повернуто державі.

     Для того  щоб  спрямувати  на  відбудову  економіки   України заощадження   населення,  необхідно  насамперед  повернути  довіру населення до банків і до держави.  Тому ми вважаємо  неправильним, що   в   останніх   резолюціях   планувалися,  але  в  бюджеті  не передбачалися гроші на відшкодування і погашення боргів держави  - знецінених  грошових заощаджень у колишньому СРСР.  Сьогодні конче потрібно передбачити це у  видатках,  щоб  дати  людям  можливість отримати їх хоча б на вкрай необхідні витрати.

     Серед організаційних  положень проекту постанови я виділив би насамперед ті,  що  стосуються  законодавчої  бази,  на  яку  слід спиратися при складанні проекту бюджету на 1998 рік.  Ми вважаємо, що треба діяти тільки на основі законів, які вже прийняті і будуть чинними за станом на 1 серпня 1997 року, і що законодавча база для даного бюджету повинна бути незмінною.

     Крім того,  ми  вважаємо,   що   параметри   економічного   і соціального розвитку мають подаватись не пізніше 5 вересня,  тобто терміну, встановленого Конституцією і Законом про бюджетну систему для подання урядом проекту бюджету до Верховної Ради.

     У проекті  Бюджетної  резолюції  визначено  завдання Кабінету Міністрів,  і  насамперед  щодо  розрахунків  мінімального   рівня соціальних  потреб,  з  тим  щоб повніше й об'єктивніше сформувати регіональні бюджети,  а також щодо значного скорочення  витрат  на утримання як центральних, так і регіональних ланок управління.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання є чи немає?

     Я хочу   запропонувати  вам  таку  процедуру  розгляду  цього питання.  Оскільки питання це надзвичайно важливе (і це зрозуміло, бо  ми формуємо ідеологію бюджету 1998 року),  нам треба врахувати думки всіх депутатів. Думки ці можна врахувати, якщо вони будуть у вигляді конкретних пропозицій щодо змісту Бюджетної резолюції.  Їх можна або висловити під час обговорення,  або внести  письмово  до другого  читання.  Тобто  ми  можемо  прийняти  документ у першому читанні,  витративши на нього небагато часу,  а тому я  просив  би остаточно   розглянути  його  після  того,  як  буде  внесено  всі зауваження.  Треба сьогодні надати можливість  виступити  депутату Шеховцову,  а  до  другого  читання подати документ,  в якому буде враховано і пропозиції Шеховцова,  і ті зауваження, які висловлять депутати. Можна так?

     А зараз запишіться на запитання.

     Будь ласка, опублікуйте список. Депутат Ковтунець. Прошу.

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий  округ,  Рівненська  область).  Група "Реформи".  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  якою  мірою  уряд при складанні проекту бюджету на 1997 рік врахував положення Бюджетної резолюції, яку ми прийняли рік тому?

     Дякую.

     ПЄХОТА В.Ю.  Члени  нашої групи проаналізували стан виконання бюджетних резолюцій 1996 і 1997  років.  Бюджетну  резолюцію  1997 року повністю не виконано. I тому у своєму виступі я звернув увагу на те,  що запланований дефіцит бюджету  не  відповідає  бюджетові розвитку,  не  вирішується  проблема  заощаджень  громадян.  I цей перелік я міг би продовжити.  Але в Законі  про  бюджетну  систему записано,   що   коли  уряд  не  дотримається  положень  Бюджетної резолюції, то при внесенні проекту бюджету він має дати пояснення, чому так сталося.

     Я хочу  звернути  вашу  увагу  на головний недолік попередніх бюджетних резолюцій.  Він полягає в тому,  що значимість Бюджетної резолюції  мала  бути вищою за Конституцію та інші закони,  а це є неможливим.  Цей проект резолюції  грунтується  тільки  на  чинних законах.  А  наш  опонент  Шеховцов поставив свій проект резолюції вище від Конституції,  і щоб  його  прийняти,  треба  змінити  три статті  Конституції,  змінити Закон про бюджетну систему,  змінити все. Це можливо, але скільки на це треба часу?

     Будь ласка.

     ГОЛОВА. Депутат Масенко.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Фракція комуністів.  Шановний доповідачу!  На мою думку, у проекті резолюції не знайшла відображення вимога щодо зниження податкового тиску на товаровиробника.

     Що передбачається  в  цьому  плані на наступний рік?  Це одне запитання.

     Друге. Чи  буде  дотримано  вимогу  безумовного  забезпечення фінансування соціальнокультурних витрат, які повинні здійснюватись відповідно до Закону про пріоритетний розвиток села?

     I ще таке запитання.  Якщо бюджет постійно має дефіцит, то чи не  доцільно було б скоротити витрати на різні внески у міжнародні організації,  на дипломатичні представництва,  а зекономлені кошти спрямувати на соціальні потреби?

     ПЄХОТА В.Ю.   Щодо   зниження  податкового  тиску  на  нашого виробника.  Я хотів би сказати, що це питання податкової політики, воно  повинно  регулюватися  податковими законами,  а не бюджетною резолюцією.  У  попередній  бюджетній  резолюції  ми   передбачали конкретні  завдання:  які закони виконати,  які підготувати і таке інше. Цього разу ми не робили резолюцію, так би мовити, відкритою, бо  бюджетну  резолюцію 1997 року досі не виконано через те,  що в ній завдання поставлені на багато років.

     Тепер про   пріоритетний   розвиток   села   і   забезпечення фінансування  соціальної  сфери.  Ми  в  цьому  проекті  врахували частину зауважень,  які стосуються пріоритетного розвитку села,  і ви  бачите,  що  на  перший  план  ставиться  фінансування науки і агропромислового комплексу.

     Тепер щодо  скорочення  витрат.  Ми  передбачаємо  скорочення витрат  на утримання державного апарату.  Сюди можна включити і ті заходи, про які ви кажете.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні   депутати!   Надійшло   повідомлення Лічильної  комісії  про  те,  що голосування щодо обрання народних суддів відбудеться сьогодні о 12 годині.  Ще раз нагадую  всім,  у тому  числі тим,  хто працює зараз у комітетах,  о 12 годині треба взяти участь в голосуванні з приводу  обрання  суддів.  Зрозуміло, так?

     Будь ласка, депутате Пономаренко.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський   виборчий   округ,   Черкаська   область).  Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  на чому базуються оптимістичні пропозиції уряду щодо врахування високої цифри зростання зведеного валового продукту. Це перше запитання.

     I друге.  Враховуючи недостатність коштів соціального  фонду, Кабінет Міністрів щорічно перераховує до нього немалі суми.

     Чи не  вважаєте  ви,  що  було  б доцільно передбачити окрему тверду статтю витрат на планування сім'ї?  Це  надзвичайно  болюча проблема,  оскільки сьогодні молода мати отримує у перших два роки по 16 гривень, а в третій рік - 5 гривень 20 копійок. А ті матері, які  працювали  на  підприємствах  і  пішли в декретну відпустку з підприємств,  взагалі по півроку, по року не отримують ні копійки. Я думаю, що було б доцільно передбачити кошти на цю мету.

     Дякую за увагу.

     ПЄХОТА В.Ю.  Щодо першого запитання. Безперечно, уряд повинен відповісти,  за рахунок чого він планує досягти зростання ВВП.  За тими даними,  що нам подали,  це робитиметься за рахунок зростання цін в 1,1 раза. Може, вони дадуть інше тлумачення.

     Що стосується планування бюджету сім'ї,  то я сказав  би,  що якби   ми   планували  сьогодні  бюджет  економічного  відродження України,  то нам треба було б пов'язати бюджет держави з  бюджетом сім'ї. Тому я повністю з вами погоджуюсь.

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Шановний доповідачу!  На мій погляд,  проект  Бюджетної  резолюції свідчить  про  те,  що і бюджет 1998 року буде кризовим.  Оскільки бюджет кризовий,  то,  безперечно, основну увагу треба звертати на соціальне забезпечення людей,  і насамперед тих категорій, які без піклування держави обійтися не можуть.  На  мій  погляд,  у  цьому проекті  не  передбачено достатнього соціального захисту саме цієї категорії людей.

     Далі. У пункті 5,  де  йдеться  про  вдосконалення  структури апарату  управління  і  можливе  його скорочення,  сказано про всі обласні, Київську і Севастопольську міські державні адміністрації, а  Автономна  Республіка  Крим  чомусь  випала.  Що,  там діє інше законодавство,  чи як? Чи Верховна Рада України не вправі приймати ті законодавчі акти, які діють на всій її території?

     I ще  одне  запитання.  У  пункті  3 йдеться про забезпечення гарантованого  Конституцією   України   медичного   обслуговування населення.  Це добре. Але все ж таки, мені видається, треба було б звернути  основну  увагу  на  безоплатне  медичне   обслуговування населення.

     ПЄХОТА В.Ю.   Я   з  останнього  запитання  почну.  Ми  довго обговорювали це питання  в  нашій  групі,  а  потім  на  засіданні комітету.  По-різному  до  нього  підходили  депутати.  Зрештою ми дійшли висновку,  що треба записати: "гарантованого Конституцією". Там якраз і говориться про безоплатне медичне забезпечення.

     Тепер стосовно Криму.  Ви праві, треба про нього згадати. То, мабуть, опечатка.

     I щодо  кризи  ви  теж  праві.  Але  реальний  бюджет   треба планувати з самого початку - з прийняття Бюджетної резолюції.

     ГОЛОВА. Депутат Сургай.

     СУРГАЙ М.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку  (Торезький виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Владимир Юльевич! Я думаю,   нет   надобности   доказывать   значение   энергетической независимости  нашего государства.  И бюджет должен способствовать этому.  Почему же ваш комитет  не  учел  предложения  Комитета  по вопросам  топливноэнергетического  комплекса,  транспорта  и связи относительно выполнения Национальной энергетической  программы  до 2010  года  в  части  реструктуризации  угольной  промышленности и строительства новых шахт для стабилизации топливно-энергетического комплекса? Тогда что еще подавать? Все вокруг тендеров и конкурсов ведется разговор...

     Спасибо.

     ПЄХОТА В.Ю.  Дійсно,  Комітет з питань  паливно-енергетичного комплексу  подав дуже широку програму,  яку пропонувалося включити до проекту Основних напрямів.  Але ви ж  зрозумійте,  ми  плануємо бюджет не до 2000 року, а тільки на наступний рік. Це перше.

     Друге. Що ми включили з пропозицій вашого комітету?  Поперше, зарахували паливноенергетичний комплекс до пріоритетних галузей, з чого випливає багато особливостей при плануванні бюджету.

     Потім. "Здійснення     поступового    наближення    розподілу загальнодержавних  видатків  між  бюджетами   різних   рівнів   до оптимальних  пропорцій".  Ми  у  двох  пунктах врахували цю думку. "Встановити, що проект бюджету на 1998 рік розглядається Верховною Радою   після  розгляду  нею  Державної  програми  економічного  і соціального розвитку". Ми це теж врахували.

     Тобто ми те, що є реальним і що стосується бюджету 1998 року, врахували.  А що стосується далекої перспективи,  то є затверджена програма і треба нею  керуватися.  I  ми  також  вважаємо,  що  ті закони,   які   прийнято,  не  можна  підміняти  однією  Бюджетною резолюцією.  I не треба тут повторювати те,  що записано в  різних законах, наприклад про агропромисловий комплекс.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Депутат Шаховцов. Прошу до слова. Будь ласка.

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський  виборчий  округ,  Донецька  область). Уважаемые  народные депутаты!  Я постараюсь остановиться только на принципиальных  разногласиях  с  авторами  проекта   Комитета   по вопросам бюджета.

     Напоминаю вам, что со времен обретения Украиной независимости ее  парламент   ни   разу   не   принял   своевременно   закон   о государственном  бюджете.  В  1992  году  это было сделано лишь 18 июня, в 1993 году - 9 апреля, в 1994 году - 1 февраля, в 1995 году (это мы уже с вами) - 6 февраля, в 1996 году - 22 марта.

     1997 год.  Уже  июнь,  а закона о бюджете нет.  Очевидно,  мы побьем рекорд 1992 года.  Но я напомню,  что  то  был  первый  год гиперинфляции,  всеобщей  либерализации.  Правительство  не было к нему готово,  решения принимались,  по сути дела,  в Москве Егором Гайдаром.  Мы  вынуждены  были  действовать в фарватере российской политики.

     Совсем иная картина в  1997  году.  Предыдущий  год  был  уже довольно  стабильным,  инфляция  была небольшой (а именно на нее в предыдущие годы ссылалось правительство).  Тем не  менее  середина года, а мы так и не имеем закона о бюджете.

     Я исхожу из того,  что это делается целенаправленно.  Если бы меня  не  ограничивали  во  времени,  я  мог  бы  привести   массу доказательств   того,   что  это  делается  умышленно.  И  если  в предыдущие годы был удобный повод - ссылка на инфляцию,  то такого повода   в   прошлом  году  не  было.  Более  того,  была  принята Конституция,  в соответствии с которой правительство было  обязано подать проект бюджета до 15 сентября. И оно это сделало. Но затем, мучительно  выискивая  возможность  сорвать   бюджетный   процесс, придумали налоговую реформу, убедили Президента в том, чтобы он не подписывал  проект  Закона  о  бюджете,  основанный  не  на  новом налоговом   законодательстве,  и  втянули  Украину  в  полугодовой процесс рассмотрения этих законопроектов.  Я рассматриваю это  как сознательную  провокацию.  И еще раз говорю,  что,  на мой взгляд, авторы  этой  провокации  имели  из   нее   и   экономические,   и политические дивиденды.

     Я имею право так говорить.  На заседании Комитета по вопросам бюджета в ноябре прошлого года,  когда рассматривался этот проект, я  прямо  спросил  у  автора  налогового пакета Виктора Пинзеника: "Виктор Михайлович,  вы депутат уже второго созыва, и я никогда не поверю,  что вы сомневаетесь в том, что мы будем рассматривать ваш налоговый пакет полгода.  Значит,  вы обрекаете Украину на полгода без бюджета, и, значит, зачем-то это вам нужно?".

     В ответ  прозвучала такая патетическая фраза о том,  что они, патриоты Украины, работали по ночам. И если мы вместе с ними будем работать по ночам, то своевременно примем Закон о бюджете.

     Я тогда  предполагал,  что  за  этим  стоит  желание накалить политическое противостояние между Верховным Советом и Президентом, правительством.  Теперь  думаю,  что  в  большей  степени  то была экономическая проблема.  По оценке людей, для которых делается эта налоговая  реформа,  после  выхода  Закона об НДС в новой редакции гора родила мышь,  никакого особого послабления налогового  пресса для  производителя  там  нет.  Но  тем не менее плата за это очень серьезная: июнь - а бюджета нет.

     И поэтому  я,  исходя  из  того,  что   бюджетная   резолюция определяет  наиболее важные задачи,  наиболее актуальные и в то же время разрешимые, считаю главным обеспечить своевременное принятие Закона  о  бюджете.  Все остальное,  извините меня,  чепуха,  яйца выеденного не стоит.  Мы можем  любую,  самую  развесистую  клюкву записать  в эту резолюцию,  но если в будущем году будем принимать бюджет в июле,  в августе или в сентябре,  то грош цена всем  этим красивым словам.

     Самое главное   -  принять  вовремя,  точнее,  законодательно обеспечить,  предоставить  гарантии  того,   что   ситуации   всех предыдущих лет не повторятся.  И только тогда есть смысл спорить о содержании закона о бюджете, только тогда.

     Таким образом,  основное  мое  расхождение  с  Комитетом   по вопросам  бюджета  касается  того,  как обеспечить своевременность принятия закона о бюджете.

     Схема, которую я предлагаю,  следующая. 15 июня мы направляем резолюцию  в правительство и одновременно 15 июня аппарат Комитета по  вопросам  бюджета  приступает  к  разработке  проекта  закона, который  по  сути,  по  форме,  по  содержанию  является  проектом бюджетного закона.  Привлекаются все средства Верховного Совета  - научноэкспертный   отдел,  аналитический,  устанавливается  тесное сотрудничество со Счетной палатой.  Если необходимо, на договорных началах  привлекаются  специалисты  со  стороны.  И  к 15 сентября должен быть готов проект закона о бюджете в варианте  Комитета  по вопросам бюджета.

     Да, Конституцией не предусмотрено внесение такого проекта кем бы то ни было,  кроме правительства. Но Конституция не отвечает на вопрос:  а что происходит, если проект не вносится до 15 сентября? А что происходит,  если проект вносится,  но в ноябре  применяется какой-то прием (я не знаю, моей фантазии и двух высших образований не хватает, чтобы спрогнозировать, что они придумают этой осенью)? Что  делать,  если  в  ноябре или в декабре правительство начинает саботировать бюджетный процесс? Конституция на это ответа не дает. В  то же время Конституция не снимает ответственности с парламента за своевременное принятие Закона о бюджете.

     Наш Закон о бюджетной системе (статья  28,  часть  шестая)  в полном соответствии с Конституцией гласит,  что в этом случае мы в декабре принимаем  "Закон  про  порядок  тимчасового  фінансування поточних  витрат  до  прийняття  Закону  про  Державний  бюджет  у встановленому  порядку".  То  есть  все-таки  мы  с  вами   что-то принимаем.  Так  вот,  если  это "что-то",  если этот законопроект начать готовить в июне,  то становится очевидным, что в декабре мы будем иметь шанс принять полновесный, серьезный закон, который мог бы быть довольно эффективным заменителем закона о бюджете.

     Если же мы этого не делаем,  начиная с  июня,  то  в  декабре принимаем вот такой "папірець" из трех статей,  какой мы приняли в 1996  году.  И  на  основании  этого  закона  нарушать   бюджетную дисциплину  будет  гораздо  легче,  чем  на основании того закона, который будет разрабатываться полгода и разрабатываться с заданной более высокой планкой. Вот суть моего предложения. И только.

     Но в  ответ  на  такое  мое предложение начинается совершенно неадекватная аргументация:  я предлагаю нарушить Конституцию!.. Да не  предлагаю  я  этого!  Я  предлагаю  нарушить Закон о бюджетной системе или изменить его?  Да не нужно  этого!  Именно  статья  28 Закона  о  бюджетной  системе  вынуждает  нас  разрабатывать такой проект и принимать его. Вопрос только в том, как рано начинать его разрабатывать,  каким  мы  его себе видим,  каким он должен быть и какой должна быть процедура его рассмотрения.

     Я просто утверждаю,  что он по форме и по  содержанию  должен быть   максимально   приближен  к  закону  о  бюджете,  он  должен разрабатываться  за  полгода  и  рассматриваться   по   процедуре, предусмотренной для рассмотрения проекта закона о бюджете.  И если нам до 15  сентября  правительство  не  вносит  проект,  мы  16-го начинаем рассматривать свой проект Закона "Про порядок тимчасового фінансування поточних витрат до  прийняття  Закону  про  Державний бюджет".  Но  это  будет  не  "папірець"  из  трех  статей.  Прошу прощения,  конечно, за такое отношение к этому закону, но я готов, было  бы время,  подтвердить примерами,  как он нарушается.  И как сложно доказать,  что нарушается-то он потому, что исключительно в общих  чертах  регулирует бюджетные отношения.  А мы живем по нему полгода.

     В моем  варианте   мы   в   декабре   принимаем   развернутый полноценный  закон,  по  которому  очень сложно нарушать бюджетное законодательство.

     Контраргументы следующие: мы не   имеем   сил,  средств  и  аппарата,  чтобы  соперничать  с правительством. На это я отвечаю: в отличие от парламентов Франции и  США  мы  с вами утверждаем не детализированный бюджет,  а общие цифры  (на  национальную   оборону   -   миллиард,   на   охранную деятельность  -  миллиард,  на  социальную защиту - миллиард и так далее).

     Если бы мы принимали закон в таком виде,  как принимают его в европейских  странах,  то,  действительно,  наш аппарат не смог бы разработать такой проект,  он допустил бы массу  ошибок.  В  нашем варианте  (пока,  к  сожалению,  мы  его  так  принимаем) мы можем разработать такой проект, я это утверждаю.

     Проекты, которые  разрабатывает  Министерство  финансов,  все равно  ведь  здорово отличаются от реальной жизни.  В городе Киеве нет задолженности по заработной плате работникам бюджетной  сферы, в   Житомирской   и   Львовской  областях,  в  Севастополе  -  нет задолженности за прошлый год.  В остальных областях  задолженность есть.  То есть Минфин исходил из того, что во всех областях должно быть примерно равное финансирование. Тем не менее в реальной жизни различия огромны.

     Таким образом,  ссылка на то,  что наша ошибка будет большей, чем у Минфина, необоснованна. Возьмем другую сторону проблемы: уже июнь,  а  бюджета  нет.  Так  что,  хуже  иметь закон о бюджете 31 декабря (который,  может быть, окажется на 1 процент менее точным, чем разработанный Минфином) или не иметь законного бюджета в июне? То есть из двух зол приходится выбирать меньшее.

     Я, к сожалению,  не имею возможности подробно остановиться на втором принципиальном расхождении,  касающемся подходов к проблеме финансирования  дефицита  бюджета.  В  сопроводительной   записке, которя вам роздана,  приведены некоторые данные по рынку облигаций внутренних государственных займов.  Я утверждаю,  что в украинском варианте  этот  механизм  напоминает печально известную схему МММ. Это может закончиться плохо для Украины.  Ссылки на то,  что такие механизмы  действуют  в развитых и очень богатых капиталистических странах, которые опираются в том числе и на капиталы всего мира, и в  первую  очередь стран третьего мира,  неубедительны.  Сравнение ситуации  в  украинской  экономике  с  ситуацией  в  американской, попытка  перенести механизм финансирования дефицита бюджета США на нашу почву чревата большими ошибками, большими просчетами.

     К сожалению,   проблема   финансирования   дефицита   бюджета практически  никогда  не обсуждается нами,  когда мы рассматриваем проект Закона о бюджете. Мы очень много уделяем внимания дебатам о социальных  программах  бюджета,  о проценте ассигнований на нужды образования,  здравоохранения, армии, хотя все прекрасно понимаем, что  при  таком политическом и особенно экономическом курсе сейчас делить-то в общем  нечего,  возможностей  для  маневра  бюджетными средствами нет.

     Единственный вопрос,   который   в   этой  ситуации  остается интересным  и  дискуссионным,   это   вопрос   о   том,   как   мы профинансируем  дефицит  бюджета и что представляют собой на самом деле внутренние займы через краткосрочные облигации,  то есть  чем это может нам грозить.  К сожалению,  ни на одно заседание рабочей группы приглашенные представители Национального банка не  явились. Не явились они и на заседание Комитета по вопросам бюджета,  когда рассматривался проект Бюджетной резолюции.

     Заместитель министра финансов - начальник главного бюджетного управления  Министерства  финансов  на заседаниях рабочей группы и комитета не смог четко ответить на вопрос, что будет с рынком ОВГЗ в  следующем  году,  какой  долг  по  облигациям  будет  на  конец следующего  года.  А  через  два  года?  А  через  три  года?  Что произойдет,  если Министерство финансов на каком-то этапе будет не в состоянии разместить более широкий  займ  и  окажется  на  грани банкротства? Как можно будет выйти из ситуации? Ни на один из этих вопросов представитель Минфина ответить не смог. Вопрос о том, чем же  грозит  нам  принятие такого механизма финансирования дефицита бюджета, остался открытым.

     В связи с этим я  предлагаю  более  жесткую  (чем  в  проекте комитета) формулу по отношению к этому механизму.

     ГОЛОВА. Дякую.  Чи  є  запитання до Олексія Дмитровича?  Будь ласка, запишіться.

     Депутат Шандрюк.

     ШАНДРЮК О.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Шевченківський виборчий округ,  Львівська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановний доповідачу!  Я підтримуватиму саме ваш проект.  Те, що ви акцентуєте увагу на  абсолютно  програшній,  небезпечній  політиці покриття   дефіциту   державного   бюджету   за   рахунок  ігор  з облігаціями...  То є справді серйозна річ.  Ще рік тому Українська республіканська  партія  попереджала,  що  така політика не тільки призводить  до  викачування   інвестиційних   ресурсів   з   нашої економіки, а й таїть у собі загрозу фінансової катастрофи.

     Я дякую   вам  за  ваш  проект  і  закликаю  інших  депутатів підтримати його.

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Спасибо за поддержку.

     ГОЛОВА. Депутат Гетьман.

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область). Олексію Дмитровичу, шановний! Я  міг би погодиться з вами в тому,  що треба конкретизувати деякі положення проекту Бюджетної резолюції, у цілому підтримуючи його в тому  варіанті,  який подав уряд.  Але ваше твердження,  яке зараз підтримав колега,  я пояснюю просто необізнаністю,  так би мовити, незнанням конкретних речей.

     Справа в  тому,  що  внутрішні  позики - це єдине на сьогодні неемісійне джерело покриття дефіциту, яке уряд може запропонувати. І  прийняття  вашої пропозиції перенести погашення облігацій на 15 років означало б повністю відмовитися від цього джерела.  Потрібні короткотермінові позики - на 3-6 місяців,  тому що на більше ніхто не захоче купити облігації.

     Як ви вважаєте:  тільки ми  відмовимося  від  цього  джерела, значить  ми  повинні  будемо  знову  перейти  на  емісійні способи покриття дефіциту державного бюджету?

     І довідка.  Усі  держави  світу,  без  винятку,  застосовують тільки це джерело - беземісійне фінансування.  І воно,  до речі, в деяких країнах є провідним,  а ми сьогодні  маємо  тільки  початок цього. Я прошу дати відповідь.

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  За неимением времени я не могу шире развернуть свою программу.  Ответ мой такой. Парламент должен очень тщательно при утверждении бюджета даже на этот год рассмотреть, что стоит за этим механизмом.  Я убежден,  что этот механизм не так хорош,  как пытаются   его   рекламировать.   По  сути,  если  эмиссия  -  это дополнительный налог на  граждан,  на  юридические  лица,  который действует  прямо  с  момента принятия решения,  то государственный долг - это, условно говоря, лишь отсроченная эмиссия. За это будут расплачиваться  наши  дети.  А  при  моем  прогнозе  экономической ситуации в Украине, возможно, и мы с вами через года два-три будем за это расплачиваться.  Вот данные за январь-апрель этого года: 15 процентов расходов госбюджета - выплаты по  внешним  и  внутренним займам.

     Таким образом,  нам все равно нужно решать:  является ли этот инструмент таким уж безопасным и выгодным или имеет недостатки.  Я вижу больше недостатков.

     ГОЛОВА. Депутате Найда, будь ласка.

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Алексей Дмитриевич,  я бы  не  назвал  ваш проект   альтернативным,  он  больше  конкретизирует  тот  проект, который внесен нашим комитетом. Но и в том, и в другом проекте нет одного:  расходы  на  социальные  нужды  должны  осуществляться по Закону о местном самоуправлении.

     Все понимают,  что если в Конституции  записано,  что  у  нас бесплатное  обучение,  здравоохранение  и так далее,  то мы должны определить какую-то сумму денег на эти и другие социальные  нужды. А  при  нашем  нынешнем хозяйствовании может получиться,  что весь бюджет  уйдет  на  них.  Как  вы  думаете,  надо  ли  нам   сейчас устанавливать все эти пропорции, чтобы нарушать Конституцию?

     ШЕХОВЦОВ О.Д. Я исхожу из того, что и бюджет, и этот документ должны  быть   сбалансированы,   другого   выхода   нет.   И   это постановление  -  не  тот  акт парламента,  которым можно изменить общий  экономический   курс,   к   сожалению.   Тем   более,   что постановление   не   является  обязательным  для  правительства  и Президента.  Я рассматриваю его,  по сути,  как  план  для  работы парламента.  И  в  этом  принципиальное  различие  моего подхода и подхода официального.  Положа руку на сердце, ведь вы не можете не признать, что финансово обеспечить все то, что записано в проекте, представленном комитетом, невозможно.

     И вы реалист,  и в зале сидят реалисты - все  знают,  что  не будет   никаких   социальных  выплат  на  уровне,  гарантированном Конституцией,  не будет компенсаций  вкладчикам  Сбербанка  и  так далее.  У  нас  не  будет для этого средств.  Мы не платим вовремя пенсию, то о какой компенсации можно говорить?

     Если вы обратили внимание на мой проект,  то в  нем  указано, что   если   мы   определяемся  с  каким-то  приоритетом,  скажем, своевременной выплатой заработной платы,  то,  к  сожалению,  наши бюджетные   ресурсы   не  позволяют  добавить  хотя  бы  еще  один приоритет.

     Я могу назвать  цифры  задолженности  по  зарплате,  дефицита пенсионного  фонда  и  станет ясно,  что в лучшем случае мы сможем удерживать уровень задолженности на достигнутом.  Было бы идеально хотя бы сократить ее.  Я предлагаю такой вариант:  вдвое сократить задолженность,  которая сложится на конец года.  А все остальное - это   фантазии,   в  том  числе  и  обеспечение  местных  бюджетов доходами... Я утверждаю: это фантазии на ближайшие пять лет.

     ГОЛОВА. Депутате Хмельовий, будь ласка.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань   паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Слов'янський міський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Алексей Дмитриевич, анализируя ваш проект, делаю вывод, что работа вами проведена продуктивная,  но,  к сожалению, неэффективная: ваш проект  не  прошел  через комитеты и фракции.  Я боюсь,  что вы не наберете сегодня должного количества голосов.  И в  лучшем  случае оба проекта отправят на доработку,  поскольку ни тот, ни другой не предполагают: а как употребить власть, чтобы предприятия работали. В конечном итоге: будут работать предприятия - будут поступления в бюджет.

     Не знаю,  как  в  вашем  Краматорске,  а  в  моем   Славянске достаточно только употребить власть... Ни антимонопольный комитет, ни   правительство   не   обращают    внимание    на    то,    что "Химпром"-монополист  не  поставляет  рассол на солькомбинат.  Дал рассол - завтра работает предприятие, и 4 миллиона идет в бюджет.

     Вторая проблема.  Опять же правительство должно ввести  квоты на вывоз семян подсолнечника. Стоит масложировой комбинат, который работал только два месяца в этом году,  поскольку остальные семена подсолнечника  ушли  за  границу.  Вот  это ни в той,  ни в другой Бюджетной резолюции, к сожалению, не предусматривается.

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Я еще раз скажу, что это не тот документ... Мы регулируем  отношения в государстве законами,  мы влияем на состав Кабинета Министров и  на  его  программу  деятельности.  Наверное, принимая решения,  мы можем повлиять на общую ситуацию в экономике Украины.

     Что касается этого документа. Я думаю, что он (особенно после принятия Конституции) должен отвечать на такой вопрос,  как поется в шутливой песенке:  "Мама,  мама,  что  мы  будем  делать,  когда наступят холода?" (Шум у залі).

     Мы разрабатываем   план   наших   действий,   видя  печальное положение  с  предыдущим  бюджетом,  с  бюджетом  текущего   года. Учитывая   макроэкономические   прогнозы   на   будущий   год,  мы разрабатываем  программу   конкретных   действий   и   закладываем мероприятия, которые мы можем осуществить.

     И я  готов признать,  что проект Комитета по вопросам бюджета более полон,  более красив,  в нем все учтено  (а  еще  по  вашему предложению,   в   чем   я   не  сомневаюсь,  добавим  туда  черту малообеспечености,  повышение пенсий и так далее), но ничего этого не будет выполнено.  Да и сформулировано так,  что ни перед кем не выдвигаются  конкретные  требования,  за   результаты   выполнения которых  можно было бы спросить.  И неспроста резолюции предыдущих лет не исполнялись,  они  не  были  сбалансированы  как  бюджетные документы,   они   были   неконкретны.  Они  не  исполнялись,  что подтвердил докладчик. Поэтому не будет исполнена и эта резолюция.

     Я, кстати,  и  в  прошлом  году  выходил   с   альтернативным проектом,  именно  исходя  из  того,  что официальная резолюция не будет исполнена. Это, к сожалению, лишь благие намерения.

     ГОЛОВА. Дякую, Олексію Дмитровичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні депутати,  перед тим як розпочнеться  обговорення,  я прошу  вас  зважити  на  таку обставину.  Бюджетна резолюція,  яку пропонує комітет,  вноситься відповідно  до  Закону  про  бюджетну систему і нашого Регламенту. В ній відображено всі ті питання, які мають бути відображені у бюджетній резолюції.

     Проект, запропонований   Олексієм   Дмитровичем   Шеховцовим, зосереджує  увагу  на  процедурі  прийняття  всіх  документів,  що пов'язані з підготовкою та розглядом бюджету в парламенті. І вона, безперечно,  передбачає ті важелі, які дадуть змогу примусити уряд ефективно працювати над підготовкою  законопроекту.  Одначе  я  не бачу  різниці  між  цими  проектами - вони не альтернативні,  вони доповнюють один одного. І, на мій погляд, ми могли б проголосувати в  першому  читанні  пропозицію  комітету з урахуванням пропозиції депутата  Шеховцова  і  тих  пропозицій,  які   висловлюватимуться депутатами під час розгляду.

     А у  зв'язку  з  цим  пропоную таку процедуру даного розгляду цього  питання.  У  нас  першими  записані  чотири  депутати,  які представляють  різні  політичні фракції.  За скороченою процедурою вони висловляться і потім голосуватимемо по суті питання, оскільки воно  навіть не є предметом дискусії.  Треба,  звичайно,  приймати Бюджетну резолюцію,  довірившись  нашим  фахівцям  і  зважаючи  на міркування, висловлені авторами цих двох проектів.

     Ставлю на голосування пропозицію щодо процедури. Будь ласка.

     "За" - 175. Прийнято.

     Депутате Косів, прошу. За ним

- депутат  Вітренко.  Далі  виступатимуть  депутати  Ковтунець   і Осадчук.

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).  Я  уповноважений  виступити  від фракції Народного руху України.

     Ми прослухали два проекти Бюджетної резолюції,  і я згоден із тим,  що вони не є альтернативними, а лише доповнюють один одного. Якщо  проект   резолюції,   представлений   бюджетним   комітетом, складений  відповідно до вимог Закону про бюджетну систему України (тобто  визначаються  пріоритети  бюджету,  формулюються   основні напрями   дохідної   та   видаткової   частин),   то   резолюцією, представленою  Олексієм  Дмитровичем  Шеховцовим,   передбачаються організаційні засади забезпечення бюджетного процесу.

     Розібравшись у цих документах,  наша фракція вважає, що можна попросити Олексія Дмитровича  пожертвувати  своїми  двома  першими положеннями, а пункт 3 долучити до проекту, поданого комітетом, де зробити  його  четвертим.  Таким  чином  ми  матимемо   визначення основних напрямів бюджетної політики і реальний механізм прийняття бюджету.

     Якщо конкретніше   аналізувати   окремі   положення   проекту Бюджетної резолюції,  представленого комітетом,  то мені здається, що під час другого читання потрібно внести суттєві зміни.

     От наприклад,  визначаючи   пріоритетні   напрями   бюджетної політики,  комітет визнає,  що такими мають бути, зокрема, витрати на соціально-культурну сферу.  Гадаю,  ви розумієте,  що  мені  як голові  комітету  з питань культури і духовності це імпонує,  але, здається,  що таке твердження  продиктоване  хіба  що  некритичною наївністю,  бо не було таких пріоритетів у попередніх бюджетах, та вони й неможливі.

     Тут уже  зазначалося,  що  головним   пріоритетним   напрямом бюджетної  політики  має  бути  стимулювання розвитку вітчизняного виробника.

     Вітчизняне виробництво має  бути  конкурентоспроможним,  лише тоді ми зможемо забезпечити всі інші сфери.

     Окрім того   прошу   Олексія   Дмитровича  перенести  строки, зазначені у пункті 3, на два місяці, аби ми встигли щось зробити.

     Нашій Верховній Раді ціни б не було,  якби ми  нарешті  перед затвердженням нового бюджету прийняли податковий кодекс.  Це можна зробити до листопада.  А  потім  подавати  бюджет  із  структурною класифікацією видаткової частини.

     І ще  одна  пропозиція стосовно того,  аби переглянути ставки ввізного мита на імпортну продукцію,  зокрема  в  агропромисловому комплексі , що стимулювало б вітчизняного виробника.

     ГОЛОВА. Слово  має  депутат  Вітренко.  Будь  ласка.  За  нею виступатиме депутат Ковтунець.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Поважне панство!  Знову вас уводять в оману,  кажучи:  Бюджетну резолюцію треба  прийняти. Подивіться,  що відбувається в державі: занепад, розвал економіки, поглиблення кризи, розграбування, деградація народу. Хто найбільше у цьому винний:  Президент,  Верховна Рада чи уряд?  Я стверджую - Верховна  Рада.  Найбільше  винна  Верховна  Рада.  Бо  саме   тут ухвалюються  закони,  за  якими  всі  повинні жити.  Що таке уряд? Сьогодні він є,  завтра немає.  Його можна  змінити.  Так  ні,  ми домовилися   рік   не   змінювати.   Люди  вмирають,  стріляються, голодують,  а ми домовилися.  Хто  домовився?  Що  найважливіше  в державі?

     Стосовно Бюджетної резолюції.  Що таке Бюджетна резолюція? Це завдання,  яке Верховна Рада дає уряду.  І від того, яке завдання, так і працюватиме уряд.

     Як можна      давати     завдання,     не     маючи     плану соціальноекономічного розвитку на 1998 рік?  Його  не  подає  уряд нашому  Комітету  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством.  Він не планує,  що буде в  1998  році.  А потім  тільки  каже:  макроекономічні  показники,  валовий продукт зросте.  Та нас весь  час  обдурюють  і  кажуть:  валовий  продукт трошечки знижуватиметься або зростатиме.

     Пригадаймо ситуацію жовтня 1995 року,  коли пан Марчук від уряду тут доповідав,  що 1996 року валовий  продукт  знизиться  на  один  відсоток.  Я,  виступаючи з альтернативною економічною  програмою,  сказала:  знизиться  на  9 відсотків. Знизився на 10. Ніхто ніякого покарання не зазнав.

     Стосовно 1997  року із цієї трибуни пан Лазаренко,  пан Кучма знову лапшу вішають:  буде збільшення чи  на  піввідсотка,  чи  на відсоток.  Знову  знижується  обсяг  валового  продукту  -  ніякої відповідальності.  Бюджетна резолюція справді повинна  накладатися на реальний план.

     Виступає пан Пєхота, каже: нам потрібен реальний бюджет.  Та щоб був реальний бюджет, реальна Бюджетна резолюція,  спочатку треба мати реальний план: яким чином уряд керуватиме економікою в 1998 році. Такого плану немає.

     Я підтримую колегу Шеховцова. Чому він подав свої пропозиції? Бо розуміє: за це голосувати не можна.

     Наша акція - піший похід на Київ, коли 150 чоловік ішли 4 дні 100-кілометрову   дистанцію,   присвячена   саме   оцій   політиці економічних реформ...

     ГОЛОВА. Дякую.

     Депутате Ковтунець,  прошу.  Вимкніть  мікрофон.  Будь ласка, сідайте.  Можете з місця закінчити. Прошу проголосувати пропозицію продовжити виступ депутата Вітренко.

     "За" - 91.

     Сідайте, будь ласка.

     Запрошується на трибуну депутат Ковтунець.

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Група "Реформи".  Шановні колеги! Обговорюючи проекти Бюджетної резолюції,  ми вдаємо, ніби щось вирішуємо, щось ухвалюємо.  А насправді це тільки видимість діяльності, результати якої  абсолютно  нульові,  адже  попередні   такі   документи   не виконуються.  Ви свідки того, що Бюджетну резолюцію на 1996 рік не виконано.  Уряд пропонує бюджет на 1997 рік,  який також  не  буде виконано.  Якщо ви сумніваєтеся, візьміть отримані вчора показники виконання  доходів-видатків  1997  року.  Побачите,  зокрема,   що загалом  видаткову  частину виконано на 22 відсотки,  на освіту ми змушені дати 32 відсотки, бо зобов'язані її утримувати. Якщо взяти місцеві  бюджети,  то  там  відхилення  від планованого ще більші. Водночас уряд,  враховуючи те,  що зроблено за чотири  місяці,  не збирається  навіть ніяким чином корегувати бюджет,  а пропонує нам прийняти зовсім нереальний документ, контрольні цифри якого нікого ні до чого не зобов'язують.

     З огляду  на  сказане  звертаю вашу увагу на одну особливість проекту колеги Шеховцова.  Він пропонує наші вимоги  до  Бюджетної резолюції,  до  бюджету  1998  року  поділити  на  дві  категорії. Передусім це вимоги,  які мають бути безумовно виконані. Серед них

-  утримання  бюджетної  сфери (освіти,  охорони здоров'я,  науки, культури,  оборони) і обов'язкова виплата заробітної плати. Це те, що мусить бути виконано за будьяких умов.

     У другій  частині  його  проекту Бюджетної резолюції записано положення,  які  можуть  бути   виконані   за   наявності   певних можливостей. Таку структуру доцільно підтримати.

     І друга   позиція,  яка  сьогодні  ширше  обговорювалася:  що робити,  коли уряд не  подасть  вчасно  бюджету.  До  цього  треба прислухатися,  оскільки те, що відбувалося протягом трьох років, і особливо в листопаді 1996 року і продовжується донині, - сором для нас усіх, для Верховної Ради зокрема. Ми створили міф про зниження податкового тиску.  Насправді  нічого  доброго  не  зробили,  дали можливість користуватися бюджетними коштами цілком безконтрольно.

     Те, що   пропонує  колега  Шеховцов,  можна  реалізувати,  не порушуючи Конституції. Це варто підтримати.

     Недоліками обох проектів є  брак  серйозних  макроекономічних контрольних   показників  (дефіцит,  параметри  інфляції,  джерела покриття дефіциту).

     Звичайно, не  можна   погодитися   з   пропозицією   депутата Шеховцова  стосовно термінів погашення облігацій державної позики. 15 років - це,  справді,  нереально,  ми можемо не  мати  реальних джерел покриття бюджету.

     Треба визначити    і   пріоритети   в   народногосподарському комплексі,  плануючи бюджет. Крім агропромислового комплексу треба мати  на  увазі  і легку промисловість (чомусь ми про неї останнім часом забуваємо), а також оборонну і космічну галузі.

     Вважаю, що  можна  приймати   у   першому   читанні   проект, запропонований  Комітетом  з  питань  бюджету,  але з обов'язковим урахуванням двох визначальних позицій проекту Олексія Дмитровича.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Депутат Ямковий говорить.

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні  депутати,  шановний  Олександре  Олександровичу!  Основна позитивна риса проекту Бюджетної резолюції ось яка:  вона, а також бюджет на 1998 рік повинні  формуватися  на  чинних  законах.  Для підприємств і організацій найважливіше,  щоб не було протягом року змін у нашому податковому законодавстві.  Адже вони повинні жити і планувати бодай на один рік.  А нові закони треба запроваджувати з нового бюджетного року. Це - одне.

     Друге. Тут чітко записано:  до 5 вересня  Кабінету  Міністрів розробити   і   подати  до  Верховної  Ради  план  економічного  і соціального розвитку на наступний рік,  щоб  ми  могли  розглядати проект бюджету паралельно.  Тому Бюджетну резолюцію треба прийняти в першому читанні.

     Вважаю за потрібне звернути вашу увагу ось на що. У Бюджетній резолюції записано про економію фінансових, паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів.  Як показав досвід інших  країн,  вихід  із економічної  кризи  можливий  лише  за  економії.  А  що  ж  у нас робиться?

     Я назву дві цифри.  Використання  газу  на  житловокомунальні послуги  становило:  1995  року  -  30,9  мільярда,  1996-го  - 31 мільярд,  на 1997 рік заплановано - 34,5 мільярда. Обсяги енергії, газу, питної води на житлово-комунальні потреби не зменшуються. Чи здійснюється в нас облік? Ні. Облік відпуску здійснюється, а облік реалізації  населенню  цих  важливих  видів  енергії  та  води  не здійснюється.

     Що це  означає?  Це  означає,  що  зі  збільшенням  плати  за житлово-комунальні  послуги  з  20 відсотків до 80 відсотків (коли немає обліку) не враховуються 30 відсотків газу,  30-50  відсотків води  і  50-100  відсотків  теплової  енергії.  Фактично  з кишені громадян і з бюджету шляхом субсидій забираються гроші!  То куди ж вони потрапляють?!

     Тому потрібно  не  тільки  програму  прийняти,  а обов'язково встановити з боку держави облік відпускної та  облік  реалізованої теплової енергії,  газу і води.  Це зекономить для бюджету близько мільярда гривень і зменшить витрати громадян на  житловокомунальні послуги. І це передбачено в проекті Бюджетної резолюції, тому його треба проголосувати.

     ГОЛОВА. Дякую.  Я прошу прийняти рішення з цього  приводу.  А потім піти на голосування.

     Депутат Гетьман  від  профільного  комітету  просить надати 3 хвилини. Будь ласка.

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні народні депутати,  справді, це важливий момент,  бо  ми маємо прискорити саме параметри формування бюджету 1997 року.  Ми запізнюємося.  Поки ми не схвалимо основні напрями, за  якими  повинен  діяти  і  наш профільний комітет,  і бюджетний комітет,  і  уряд  в  особі  Міністерства  фінансів,  процес  буде затягуватися.

     За браком  часу  я  спиняюся  тільки на одному моменті,  який набрав,  як кажуть, дещо високої тональності. Ідеться про державні позики,   які  нині  держава  залучає  для  фінансування  дефіциту державного бюджету. Я сказав би більше: це є основне надбання 1996 року,  що дає можливість розвинути фондовий ринок державних цінних паперів  і  запровадити  нові  надійні   та   ліквідні   фінансові інструменти регулювання грошово-кредитного ринку.

     Використання державних   цінних   паперів   дасть  можливість залучити  до  фінансування  неемісійні  кошти,   значно   знижуючи інфляційний тиск дефіциту бюджету на економіку. Я цілком підтримую деякі пропозиції  Олексія  Дмитровича  про  конкретизацію  окремих положень  Бюджетної резолюції.  Але я ніколи не зможу погодитися з його пропозицією,  яка ставить перед нами дилему: або випуск ОВДП, тобто фінансування дефіциту на неемісійній основі, або емісія. Але ж жахливу емісію  ми  з  вами  вже  пережили...  Це  найстрашніший податок, яким ми можемо сьогодні обкласти наше населення.

     Тому я   вважаю,  що  в  проекті  резолюції,  запропонованому Комітетом з питань бюджету, ця теза виписана досить коректно, вона звучить  так:  "Передбачити  фінансування  бюджетного  дефіциту  з додержанням  економічно  безпечних  умов  і  обсягів  використання неемісійних   джерел  фінансування,  скорочення  рівня  дохідності державних цінних  паперів  та  подовження  середнього  терміну  їх обігу". Це, Олексію Дмитровичу, і є реалізація вашої пропозиції, а та, що ви запропонували, нереальна.

     Я пропоную до проекту постанови,  який вніс Комітет з  питань бюджету,  додати  тезу  про  те,  що має бути тісний взаємозв'язок бюджетної і грошово-кредитної політики.  Інакше  ми  підійдемо  до фіналу,  який  уже  маємо,  коли бюджет 1997 року не узгоджений із Національним банком та  не  відповідає  Бюджетній  резолюції  1997 року.

     У цілому  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності підтримує в першому читанні проект, внесений бюджетним комітетом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Перед тим як приймати рішення,  прошу зважити на  те, що майже всі, хто виступав, говорили про те, що Бюджетну резолюцію неодмінно  треба  приймати.  Ми  навіть  не  повинні  обговорювати питання  -  приймати  чи  не  приймати,  бо  це елемент Закону про бюджетну систему,  це позиція парламенту, це вимога, яка ставиться перед урядом і перед усіма суб'єктами бюджетного процесу з погляду інтересів держави насамперед. І тому коли кажуть, що немає потреби приймати Бюджетну резолюцію, це є своєрідною провокацією. Безладдя в бюджетному процесі ні в якому разі допускати не можна.  Тим паче що  в проекті Бюджетної резолюції,  поданому комітетом (і Шеховцов це теж підтверджує),  передбачено терміни подання контрольних цифр соціальноекономічного  розвитку  на  1998  рік,  що має передувати розглядові самого бюджету по суті.

     Є три пропозиції.  Перша - прийняти в першому читанні проект, внесений комітетом (депутат Пєхота з цього приводу виступав).  Він відповідає Закону про  бюджетну  систему  і  принципам  формування бюджетної резолюції.

     Друга -   підтримати   в  першому  читанні  проект,  внесений депутатом Шеховцовим, доповнивши позиціями, які пропонує комітет.

     І третя пропозиція, яку я подав під час обговорення: прийняти в  першому  читанні  проект  комітету  з  урахуванням  принципових положень   проекту    Шеховцова,    які    стосуються    посилення відповідальності уряду за забезпечення бюджетного процесу.

     Першою ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні проект, внесений Комітетом.

     Прошу підтримати.

     "За" - 190.

     Ставиться на  голосування  пропозиція  прийняти   в   першому читанні проект, внесений депутатом Шеховцовим.

     "За"- 176.

     Ставлю на голосування третій,  компромісний варіант: прийняти в першому читанні проект, внесений депутатом Пєхотою від комітету, з   урахуванням   основних  положень  проекту  депутата  Шеховцова стосовно  посилення   відповідальності   уряду   за   забезпечення бюджетного процесу.

     "За" - 253.

     Є якісь доповнення? Немає.

     Проте є  письмове доповнення депутата Кузьменка:  "Заборонити органам  державної  виконавчої  влади,  Адміністрації  Президента, органам судової влади, Управління справами Верховної Ради України, усім  юридичним  особам,  які  фінансуються  за  рахунок  видатків державного бюджету, придбання товарів іноземного виробництва, якщо такі самі товари виробляються національними виробниками".

     Дуже важливе доповнення,  хоча воно і  не  зовсім  стосується Бюджетної  резолюції.  Ставлю  на голосування це доповнення,  будь ласка.

     "За" - 226. Прийнято.

     Ставлю на голосування в першому читанні  проект  постанови  в цілому з урахуванням пропозиції депутата Кузьменка.

     "За" - 243. Прийнято.

     Слово надається депутату Сироті як голові Лічильної комісії.

     СИРОТА М.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський  виборчий  округ,  Черкаська  область).   Шановні колеги!  Комісія вже працює за столами реєстрації. Прошу вас взяти участь у голосуванні.

     ГОЛОВА. Дякую.

     (Після перерви)

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.М.ТКАЧЕНКО.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Прошу  зайняти  робочі  місця. Слухається питання про проект  Закону  України  про  підтвердження гарантії, наданої Україною на користь Корпорації розвитку експорту Канади.  Доповідає Сергій Мегонович Макацарія,  заступник міністра фінансів України. Будь ласка.

     МАКАЦАРІЯ С.М.,  заступник міністра фінансів України.  Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд  подано  проект Закону України про підтвердження гарантії, наданої Україною на користь Корпорації  розвитку  експорту  Канади відповідно  до  угоди  між  Державним  експортно-імпортним  банком України та Корпорацією розвитку експорту  Канади  щодо  кредиту  в розмірі 20 мільйонів канадських доларів.

     Пропозиції про  надання  кредиту  були  висловлені канадською стороною  наприкінці  1994  року.  Після   отримання   відповідних повноважень  від  Кабінету Міністрів Державний експортно-імпортний банк України 25 липня 1995 року  уклав  Угоду  про  непідтверджену кредитну  лінію  з Корпорацією розвитку експорту Канади на суму 20 мільйонів  канадських  доларів.  Умовою  підтвердження  зазначеної кредитної  лінії  є  набуття чинності гарантії України на всю суму кредитної лінії.

     Потреба прийняття   закону,   проект   якого   розглядається, обумовлена положенням пункту 14 статті 85 Конституції України щодо затвердження Верховною Радою України рішень про одержання Україною позик, не передбачених Державним бюджетом України.

     Зазначу, що  Корпорація  розвитку експорту Канади є державною установою, створеною за рішенням парламенту Канади.

     Гарантія не містить норм, що суперечать чинному законодавству України.  Зокрема,  у  розділі  2.01 статті 2 міститься норма,  що умови  цієї  гарантії  "не  порушують  ніяких  законів,  статутів, правил,  указів  або  декретів  України..."  а  також що:  "Гарант підпорядковується  цивільному  та   господарському   законодавству України..."

     Тепер стосовно   умов   надання  кредиту.  Насамперед  кредит надаватиметься шляхом  оплати  контрактів  на  поставки  продукції канадського  виробництва  в Україну.  Незважаючи на цю,  з першого погляду,  несприятливу обставину, зазначена кредитна лінія, як нам видається, потрібна з таких причин.

     Для організації  виробництва  конкурентоспроможної продукції, товарів критичного імпорту,  тобто товарів,  які не виробляються в Україні,  потрібне  сучасне  устаткування й технології.  Придбання такого  устаткування  сьогодні  є  нерозв'язаною  проблемою  наших суб'єктів  господарської діяльності.  Причинами цього є,  з одного боку,  брак власних коштів на реалізацію  такої  мети,  з  другого боку, неспроможність українських банків здійснювати довготермінове позичання коштів,  достатніх  для  придбання  устаткування.  Окрім того,  вартість  таких  кредитів  робить  продукцію,  вироблену на устаткуванні,   придбаному   за   рахунок   запозичених    коштів, неконкурентоспроможною.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення. Будь ласка, запросіть людей до залу. Від Київської області взагалі жодного депутата немає в залі. Від   ІваноФранківської,   Львівської,   Полтавської,   Донецької, Дніпропетровської,  Луганської областей також.  Де депутати?  Троє чоловік  сидить від Донецької області.  Це з п'ятдесяти депутатів. Запросіть людей, будь ласка.

     МАКАЦАРІЯ С.М.  За роки використання таких іноземних кредитів вироблено    порядок    надання    позик   українським   суб'єктам господарювання за рахунок коштів цих кредитів.  Такий порядок  дає змогу   забезпечити  використання  коштів  цих  кредитів  саме  на оновлення засобів виробництва та  придбання  новітніх  технологій. Зокрема,  серед  головних нормативних критеріїв використання таких кредитів є сприяння розвитку експортного потенціалу та виробництву імпортозамінної   продукції,   забезпечення   критичного  імпорту, енерго- та ресурсозбереження.

     Крім того,  порядок цей дає  змогу  уникнути  можливих  втрат державного  бюджету  внаслідок  виконання гарантійних зобов'язань, які мали місце за попередніх років.

     Дозвольте, шановні народні депутати,  спинитися на конкретних умовах  надання  канадського кредиту,  тобто термінах,  на які він надається, та процентних ставках за користування кредитами.

     Зазначені умови не містяться відсутні в тексті гарантій,  але є  в  статті  IV Кредитної угоди між Державним експортно-імпортним банком України та Корпорацією розвитку експорту Канади.

     Умови такі.  Кредит надається терміном від 4 до 10  років  за вибором  позичальника  та за погодженням з кредиторами.  Процентна ставка,  знову-таки за вибором позичальника та  за  погодженням  з кредиторами, може бути плаваючою або фіксованою.

     Із обранням плаваючої ставки, яка має застосовуватися на весь термін дії кредиту,  процентна  ставка  становитиме  шестимісячний лібор плюс п'ять восьмих відсотка річних.

     Лібор -  це  вартість  позичання коштів на лондонському ринку капіталів.  На сьогодні вона становить 6,5 відсотка,  додамо п'ять восьмих  відсотка річних,  виходить 7,1 відсотка річних за обрання плаваючої ставки за користування кредитами.

     У разі  обрання  позичальником  фіксованої  ставки   вартість позичання  виглядатиме  так:  кредит  на  4  роки  - 7,36 відсотка річних,  5-6-7 - 7,51 відсотка річних,  8-10 років - 7,62 відсотка річних.

     Тепер дозвольте   спинитися,  шановні  народні  депутати,  на пропозиціях  щодо  наповнення  кредитної  лінії  КРЕ  Канади.   До останнього  моменту їх було дві,  а саме:  поставка обладнання для реконструкції целюлознопаперового комбінату в  місті  Жидачеві  та передача  канадською  стороною  технології  виробництва  комбайнів компанії  "Ей  джі   Вестрен".   Але   місяць   тому   керівництво Жидачівського целюлозно-паперового комбінату (а в них була основна сума кредиту)  відмовилося  від  участі  в  цій  кредитній  лінії, мотивуючи  тим,  що  кредит  належить  повертати,  а  їм  потрібна інвестиція.

     Після вивчення  багатьох  інших   пропозицій   уряд   вирішив задовольнити  заявку  Міністерства  охорони  здоров'я  України про організацію за рахунок кредитної лінії КРЕ  Канади  виробництва  в Україні такої продукції.

     1. Натурального   бета-каротину   в  промисловому  обсязі  на Верхньодніпровському  крохмально-патоковому  комбінаті.   Вартість проекту становить близько 5 мільйонів.

     2. Полівітамінних  комплексів  з бета-каротином на Київському вітамінному заводі. Вартість проекту - близько 10 мільйонів.

     3. Виробництво марлі та бинтів на Вовчанському заводі  марлі. Вартість проекту до 2,5 мільйона.

     Дозвольте стисло спинитися на причинах необхідності залучення коштів саме на це. В країні зареєстровано близько 6 мільйонів осіб з серцевосудинними захворюваннями.  Одним із препаратів,  який має вагоме значення для лікування таких  хворих,  є  бета-каротин.  За результатами  наукових  досліджень  останніх років бетакаротин має протекторні,   антимутагенні,   протипухлинні   та    антистресові властивості.  За  даними  Всесвітньої організації охорони здоров'я він допущений до застосування в харчових продуктах та  лікувальних засобах у 54 країнах світу.

     Дослідно-промисловий цех    з    виробництва    бета-каротину мікробіологічним  способом  функціонує   на   Верхньодніпровському крохмально-патоковому заводі.  А з 1990 року вперше в Україні та в країнах СНД освоєно  виробництво  бета-каротину  для  виготовлення каротиномістких продуктів харчування і медичного призначення.

     Стосовно доцільності  залучення  кредиту на виробництво марлі та бинтів.  Сьогодні на закупівлю  марлі  та  бинтів  за  кордоном лікувальні заклади України витрачають близько 15 мільйонів гривень щорічно.  Національне  виробництво  марлі  та   бинтів   внаслідок залучення  зазначеної  кредитної  лінії  знизить  витрати  системи охорони здоров'я на 2  мільйони  гривень,  а  у  вигляді  податків держава додатково отримає близько 700 тисяч гривень щорічно.  Буде також створено 85 нових робочих місць.

     У системі Українського інженерного центру медичної техніки та промислових  технологій  "Укрінжтехномед",  що  входить  до  сфери впливу  Міністерства  охорони  здоров'я,  є  можливість  на   базі наявного   обладнання,   яке  нині  використовується  для  випуску технічної марлі,  почати випуск медичних виробів, тобто стерильної марлі та бинтів. Для цього якраз і потрібне додаткове технологічне устаткування, вартість якого близько 2,5 мільйона доларів.

     Відповідні переговори з канадською стороною вже  проведено  і досягнуто згоди про таке наповнення кредитної лінії.

     Доповідь завершено.    Враховуючи,   що   проект   підтримано Комітетом у закордонних справах і зв'язках з СНД  та  Комітетом  з питань   фінансів   і  банківської  діяльності,  прошу  вас  також підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до доповідача будуть?  Запишіться, будь ласка. 5 хвилин достатньо? Достатньо. Виставте 5 хвилин.

     Депутате Головко, прошу. За ним - депутат Парубок.

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський  виборчий округ,   Полтавська   область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу. Скажіть,  будь ласка,  шановний Сергію Мегоновичу,  чи справді цей кредит піде на те, щоб підтримати здоров'я наших дітей, інвалідів, ветеранів?  Адже ми беремо багато кредитів, затверджених Верховною Радою,  а  потім  дізнаємося,  що  вони використовуються,  як кому заманеться:  купують чи іномарки,  чи інші потрібні для себе речі, але  тільки не те,  що ми затверджуємо.  Тому я хочу,  щоб ви дали гарантії:  ці кредити справді використовуватимуться тільки  на  ту мету, про яку ви кажете.

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Дякую  за  запитання.  Я  від  себе  даю  вам гарантію як людина,  яка бере участь  у  напрацюванні  можливостей залучення цих кредитів, що на всіх рівнях порушуватиму питання про спрямування коштів саме на це.

     Крім того,  гадаю,  мене підтримає міністр охорони  здоров'я, який   нині   в  ложі  уряду,  що  ми  з  ним  разом  цю  програму впроваджуватимемо так, як я сказав.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Парубок.  За ним -  депутат Вітренко.

     ПАРУБОК О.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села   (Монастирищенський   виборчий  округ,  Черкаська область). Прошу передати слово депутату Роєнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Роєнко, будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція "Комуністи України".

     Шановний доповідачу,  ми вже настільки звикли до цих позичок, до цих кредитів,  що аж сумно робиться.  Коли ж це  ми  їх  будемо повертати,  коли проценти будемо оплачувати?  Ви кажете, що берете на себе гарантії повернення. А ви впевнені, що до вечора не будете звільнені з роботи? Тоді ніяких гарантій не буде.

     І таке запитання.  Тут говориться про те, що кредит надається шляхом  оплати  контрактів  на   поставки   продукції   канадських виробників  в  Україну.  Серед  нормативних критеріїв використання таких іноземних кредитів є придбання  сучасного  устаткування  для виробництва  конкурентоспроможної  на  світовому  ринку продукції. Постає  одразу  два  запитання:  поставки   продукції   канадських виробників  чи саме придбання сучасного устаткування?  Роз'яснення тут такого немає.  І коли  нам  подають  оці  папірці,  то  ми  не знаємо...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Вимкніть  мікрофон,  будь  ласка.  Прошу, відповідайте.

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Дякую за запитання.  У доповіді я сказав  про напрями використання цього кредиту.

     Були проведені  переговори  з канадською стороною.  Канадська сторона погодилася з такими напрямами використання кредиту.  І, як я  сказав,  буде  завезене якраз сучасне технологічне устаткування для потреб охорони здоров'я.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. За нею - депутат Кірімов.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Шановний  доповідачу,  ви   знову   пропонуєте парламенту ратифікувати ще одну позику на 20 мільйонів доларів.  І знову-таки це товарний кредит.

     У поясненні, яке Міністерство фінансів пропонує депутатам, ви пишете,  що  такий  кредит  потрібно  брати,  бо  українські банки неспроможні здійснювати довгострокове позичання достатніх  коштів. І  далі:  неможливе  отримання прибутку,  бо надто великі проценти банків.

     Скажіть, будь ласка,  Міністерство фінансів нарешті зрозуміє, що саме Кабінет Міністрів першим спекулює грошима України? Саме ви диктуєте такі ставки за  кредити,  тому  банки  не  можуть  надати кредит   під  нормальні  проценти.  І  цим  ви  пояснюєте  потребу звертання до Канади.

     Ви розумієте, що ви першопричина всіх цих хиб?

     МАКАЦАРІЯ С.М. Дякую, Наталіє Михайлівно.

     Стосовно кредитних ставок за користування.

     Як я сказав у доповіді,  ставки коливатимуться в межах  7-7,6 відсотка.

     Ви знаєте,  що  сьогодні  ставка рефінансування Національного банку становить 21 відсоток,  тобто набагато вища.  Одначе  ставки комерційних банків ще вищі.  Отже,  з різниці ставок видно,  що на сьогодні цей кредит вигідний.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кірімов, будь ласка.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська  область).  Депутатська   група   "Конституційний центр".   Шановний   доповідачу,   як   відомо,  в  бізнесі  треба ризикувати.  Отож наскільки небезпечний ризик  використання  цього кредиту? Це перше.

     І друге.  Як фінансист ви розумієте, що часто товарний кредит дуже небезпечний.  І,  напевне,  в цьому  разі  він  важливіший  і необхідніший для Канади,  ніж для України. Яка ваша особиста думка з цього приводу?

     Дякую.

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Дякую.  Щодо першого запитання - використання кредиту.  Ми маємо технічно-економічне обгрунтування окупності цих трьох проектів, яка може здійснюватися в межах від півтора року до трьох  років  залежно  від того,  на що саме спрямовується один із трьох кредитів.

     Щодо другого  запитання.  Так,  канадський  кредитор  залучає своїх виробників,  тобто підтримує канадського виробника.  Адже ми не маємо такого устаткування,  не виробляють його й наші найближчі сусіди.   Придбання  такого  обладнання  дасть  змогу  українським виробникам підняти виробництво,  створити нові робочі місця  тощо. Цей кредит, я вважаю, вигідний для України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Є бажаючі взяти участь в обговоренні?  Будь ласка, висвітліть список.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!"  Уважаемые  коллеги, когда на заседании комитета  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности  рассматривался этот проект закона,  я не голосовал в его поддержку.  Дело в том,  что  впервые  в  практике  Верховного Совета  Украины  мы  собираемся  принимать решение о подтверждении гарантии.  Это очень небезопасный прецедент.  Докладчик  Макацария ссылался   на   Конституцию.   Я   зачитаю  пункт  14  статьи  85: "Затвердження рішень про  надання  Україною  позик  і  економічної допомоги  іноземним державам та міжнародним організаціям,  а також про одержання Україною від іноземних держав,  банків і міжнародних фінансових  організацій позик,  не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням". Несмотря на эту ссылку,  в  Конституции  не предусмотрено в полномочиях Верховного Совета    подтверждение    гарантий,    которые    даются    нашим правительством.

     Дело в   том,  что  у  правительства  есть  функции,  которые выписаны в Конституции.  Когда подписывался  договор  о  кредитной линии,  его необходимо было вынести на ратификацию.  Правительство поступило в нарушение действующего законодательства,  а теперь нас хотят  поставить перед фактом и заставить все-таки Верховный Совет создать небезопасный прецедент.

     Если мы подтвердим эту гарантию,  то завтра в Верховный Совет хлынут  потоки  тех гарантийных писем,  которые наши чиновники так или иначе выдавали иностранным фирмам.  Но  уже  сами  иностранные фирмы   -   субкекты   предпринимательской   деятельности   -  или государства будут выступать инициаторами  этих  процессов.  И  нам будет очень сложно отказывать,  если мы уже один раз взяли на себя такую ответственность.  Поэтому я на заседании  комитета  говорил, что  если  даже  и  ратифицировать,  то  только  само соглашение о кредитной линии.

     Прошу депутатов очень серьезно отнестись к этому  вопросу.  Я прекрасно  понимаю,  что  Премьер-министр  едет в Канаду и там ему будут задавать вопросы,  но я не хочу,  чтобы мы приурочивали свои решения   к  конкретным  визитам  каких-либо  должностных  лиц,  а учитывали нормы Конституции и интересы нашего государства.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасько.

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий   округ,   Черкаська    область).    Депутатська    група "Конституційний центр".  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги народні  депутати!  Прошу  вас  ратифікувати  цю  угоду  та підтримати  проект  Закону  України  про  підтвердження  гарантії, наданої Україною на користь Корпорації розвитку  експорту  Канади, враховуючи  той  стан,  в якому перебувають наші лікарні.  Вони не забезпечені  найнеобхіднішим:  перев'язочним  матеріалом,  марлею, бинтами,   а   також   бета-каротином.   Це  сприятиме  розвиткові вітчизняного  виробництва  та  збільшенню  зайнятості   населення, забезпечить нас найважливішим медичним препаратом - бетакаротином.

     Прошу вас підтримати.

     Дуже дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Манчуленко, будь ласка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Шановні  колеги!  Наш  Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД докладно опрацював дане питання і  дійшов висновку,  що  треба  підтримати  у  Верховній  Раді  це рішення з невеличким доповненням:  "Товарне наповнення  зазначеного  кредиту затверджуватиметься окремими постановами Верховної Ради України за умови імпорту продукції технологічновиробничого призначення".

     Звертаю вашу увагу, і доповідач - заступник міністра фінансів Сергій  Мегонович  Макацарія також зазначав,  що це вкрай потрібно для нашої медицини.  Було б добре,  аби й міністр охорони здоров'я сказав  дещо  на підтвердження цього.  Я вже не кажу про те,  якою гострою є на сьогодні для України проблема паперу.  Ви знаєте,  що якість  паперу нашого Жидачівського паперового комбінату порівняно низька.  Тим  часом  кредит  дасть  змогу  провести  реконструкцію названого підприємства з тим, щою ми мали високоякісний папір.

     Тому прошу  вас  підтримати даний проект закону з доповненням нашого комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Будь ласка, депутате Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я не можу не виступити з цього питання,  бо це ратифікація угоди під гарантії уряду, тобто гроші зникають, товари не отримуються, а розплачується вся Україна.

     Ми вже маємо три варіанти проекту бюджету,  а одна цифра  там практично  не  змінюється - це 2,6,  а тепер 2,5 мільярда гривень, які потрібно віддати 1997 року на погашення процентів за зовнішній борг. Тепер ми знову набираємось боргів.

     Ось виступав переді мною колега Манчуленко.  Я ж пам'ятаю, як Рух кричав на всю Україну за незалежну, суверенну. Яким чином вони будують  суверенітет?  Люди  збирають  по  копійці  на херсонський комбайн.  Це сором для держави, держава не хоче прокредитувати, не може  забезпечити використання власних потужностей,  технологій та забезпечити власною продукцією.

     Тепер пан Манчуленко каже: давайте візьмемо цей товарний кредит у Канади.  Так це ж із подачі Руху Україна має стільки боргів.  А як розплачуватись?  Тепер  Рух пропонує:  нехай увійдуть війська НАТО.  Так щоб усі розуміли,  що сили НАТО стануть силами вгамування незадоволеного  народу,  якому не  платять  зарплату,  в якого забрали власність,  якому не дають змоги обробити свої землі. І тут з'явиться міжнародна поліція, аби повернути кредити.

     Тому прошу депутатів відповідально поставитися до голосування і не підтримувати цей товарний кредит.  Нехай Рух шукає інші кошти для своїх афер.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не для Руху беремо кредит, звичайно. Ми беремо для медицини, для всього народу.

     Слово має Андрій Михайлович Сердюк, міністр охорони здоров'я. Будь ласка.

     СЕРДЮК А.М.,   міністр   охорони  здоров'я  України.  Шановні народні депутати!  Прошу вас підтримати ці кредитні лінії з огляду лише на кілька цифр, які я вам подаю.

     Тут уже мовилося, що в Україні 6 мільйонів людей із серцевосудинними захворюваннями. Із 750 тисяч чоловік,  які померли минулого року,  85 відсотків становили хворі на серцевосудинні хвороби.  Тому коли нам Кабінет Міністрів  разом із   іншими   міністерствами  запропонував  дати  пропозиції  щодо наповнення  канадських  кредитів,  ми  виробили,  на  наш  погляд, доцільніші  підходи.  По-перше,  це  профілактика серцево-судинних хвороб,  хвороб   унаслідок   чорнобильської   аварії,   стресових ситуацій, які щоденно чигають на наших людей. I тому запропонували створення виробництва бета-каротину.

     На Верхньодніпровському  крохмально-патоковому  комбінаті   в Дніпропетровській   області  створено  унікальний  бета-каротин  і технологію його виробництва.  Такого немає в світі.  Це органічний бета-каротин,  що вирощується за участю мікроорганізмів.  Усі інші бетакаротини продукуються за допомогою хімічних засобів.

     Ми можемо створити унікальне виробництво  бета-каротину,  але для цього потрібні технології. Ми не купуватимемо в Канаді нічого, крім  технологій  з  виробництва  бета-каротину  як  препарату,  а створимо  на  Київському  вітамінному  заводі виробництво ліків та полівітамінів з бетакаротином.

     Стосовно Вовчанського заводу з виробництва марлі  та  бинтів. Ви  краще  від  мене  знаєте,  буваючи  в себе на місцях,  що нині хірургія в страшному стані. Нам бракує марлі, бракує бинтів. Маємо завод,  який  був  одним із кращих у Союзі.  Сьогодні він майже не працює.  Якщо туди поставимо лінію і допоможемо, то майже повністю забезпечимо медицину України марлею та бинтами.

     Прошу підтримати ці кредити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання до міністра?  Будь ласка,  5 хвилин. Запишіться.

     Депутате Цибенко, будь ласка. За ним - депутат Чапюк.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Спасибо.  Фракция   коммунистов.   Уважаемый   господин министр!   Я  готов  поддержать  сегодняшний  кредит  при  условии получения четкого ответа на такой вопрос. Не так давно в этом зале депутаты  Верховного  Совета голосовали за один из кредитов (такой же товарный кредит) для приобретения машин "скорой помощи". В ложе правительства находился ваш заместитель, который гарантировал, что каждый район, каждый город республики получит хотя бы одну машину.

     Время прошло. О 20-ти автомобилях "скорой помощи" для Киева я слышал,  о  других  -  нет.  От  вашего  ответа будет зависеть мое решение по данному вопросу.

     Спасибо.

     СЕРДЮК А.М.  Спасибі,  запитання дуже цікаве.  Доповідаю: від того,  що  казала  Раїса  Василівна  Богатирьова  з  цієї трибуни, міністерство не відходить.  14 червня до Одеси з Японії прибувають ці автомашини. Всі вони будуть розподілені і за вашими заявками, і за заявками областей.  Кожен, хто хотів, їх отримає. Та маємо одне "але".  Врахуйте,  що це також товарний кредит Японії, і за машини ми повинні повернути кошти протягом 5 років.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Чапюк,  будь ласка.  За  ним  -  депутат Чумаченко.

     ЧАПЮК Р.С.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область). Дякую.  Дозвольте уточнити:  які терміни повернення кредиту та  за рахунок чого передбачається повернення?

     СЕРДЮК А.М.  За рахунок коштів державного і місцевих бюджетів протягом 5 років.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Чумаченко,  прошу.  За  ним  -  депутат Кармазін.

     СЕРДЮК А.М.  Дозвольте  доповнити.  Я  звернувся  з листом до Прем'єр-міністра стосовно того, щоб Кабінет Міністрів зробив першу 15-відсоткову проплату, та з проханням віднести ці 15 відсотків на рахунок державного бюджету. Прем'єрміністр має звернутися до вас з проханням   скасувати   ПДВ  на  ці  машини,  тоді  їхня  вартість зменшиться майже на 35 відсотків.  Коштуватиме машина  близько  18 тисяч гривень на 5 років. Рахуйте.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Чумаченко, прошу.

     ЧУМАЧЕНКО М.І., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села (Ніжинський виборчий округ,  Чернігівська область). Шановний Андрію Михайловичу!  Я якраз хотів порушити  питання  про машини "швидкої допомоги",  яке вами щойно висвітлене. Проте за ці машини потрібно ж платити?  А коштів зараз немає.  Отож  не  треба обманювати виборців, а скажіть правду...

     СЕРДЮК А.М.  Я й кажу правду.  Це товарний кредит, його треба повернути.  Якщо ви допоможете прийняти рішення і все покласти  на державний  бюджет,  то  буде  сплачено з державного бюджету.  Якщо знімете ПДВ,  то на 20  відсотків  машини  стануть  дешевші.  Тому потрібно разом вирішувати. Але гроші ми маємо повернути.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кармазін, будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової реформи  (Приморський  виборчий округ, Одеська область). Депутатська група "Конституційний центр". Шановний пане міністр!  Ви так доповіли,  що я навіть обома руками ладен  проголосувати.  Але  скажіть,  будь  ласка,  хто від вашого міністерства робив економічне обгрунтування?  А якби  ми  в  інших країнах  щось купували або організували в себе самі без зв'язаного товарного кредиту?  Чи ви порівнювали ось такі параметри? Може, це було  б  набагато  дешевше,  ніж везти з-за кордону,  витрачати ще гроші, чи просто нам не дають інших кредитів?

     СЕРДЮК А.М.  Дякую.  Дуже цікаве запитання. Я зразу відповім, що   економічне   обгрунтування   робило   економічне   управління міністерства разом із економічними підрозділами підприємств,  щодо яких ми просимо надати кредит.

     Стосовно інших країн ви правильно сказали що,  на жаль, жодна з них нам кредиту  за  такими  напрямами  не  надає.  Організувати національне    виробництво   продукції   без   оновлення   засобів виробництва нині  неможливо  через  брак  коштів.  Тому  стоїть  і Вовчанський   завод,   тому   не   може   випускати   бета-каротин Верхньодніпровський крохмальнопатоковий  комбінат.  Із  залученням цього  кредиту  протягом  року вони вироблять достатню кількість і лікарських препаратів, і марлі, і бинтів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Андрію Михайловичу,  сідайте, будь ласка. Шановні   колеги,  питання  зрозуміле.  До  ратифікації  будьякого кредиту ми підходимо дуже уважно.  Гадаю,  що в цьому  мають  бути зацікавлені не тільки депутати,  а й усе населення України,  понад 50 мільйонів громадян.

     І без тих позицій,  про які сказав міністр,  справді не можна надати першу допомогу,  якщо в державі став дефіцитом бинт. Ми над цим раніше не замислювалися. Це все одно, що солі бракує до столу. Гадаю,  що кожний із вас розуміє, що таке грошовий кредит, що таке товарний   кредит.   Ідеться   про   технологію,   про   закупівлю устаткування, тому прошу вас ратифікувати цю угоду.

     Георгію Манолійовичу,  голосуйте,  а  потім  ми врахуємо ваше доповнення.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Пропоную доповнення такого змісту:  "Товарне наповнення   зазначеного  кредиту  буде  затверджуватися  окремими постановами Верховної Ради  України  за  умови  імпорту  продукції технологічновиробничого призначення".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   прошу  підтримати  це  доповнення.  Голосуємо законопроект про підтвердження  гарантії  з  доповненням  депутата Манчуленка.

     "За" - 202.

     Одну хвилиночку!    Депутат   Єльяшкевич   подав   пропозицію ратифікувати тільки угоду про кредитну лінію. Так ви сказали?

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич, дайте пояснення.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!". Уважаемые коллеги, я понимаю, что не у всех есть эти документы,  но если вы внимательно  посмотрите, то  увидите,  что  согласовывался  в  правительстве  совсем другой документ (есть "Довідка про погодження"),  который назывался  "Про залучення урядового кредиту Канади". И мы здесь обсуждаем вопрос о кредите,  но  нам  подсунули  совсем  другой   документ   -   "Про підтвердження  Гарантії,  наданої  Україною..."  То  есть  если мы сейчас  его  проголосуем,  значит  мы   просто   берем   на   себя обязательство  без  обязательства другой стороны.  Во-первых,  это противоречит  Конституции,  во-вторых,  это  вообще   противоречит смыслу  ратификации  соглашений.  Мы должны ратифицировать договор для того,  чтобы действительно знать, куда пойдут деньги, на какие цели.  А  в  "Гарантии"  этого  нет.  В "Гарантии" записаны только обязательства  Украины  отдать  имущество  в  случае  невыполнения договора, о котором мы вообще никаких решений не принимали.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте ратифікувати саму угоду, так? (Шум у залі).

     Слово має міністр фінансів. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановні   народні депутати! Пан Єльяшкевич свідомо вас вводить в оману. Я прошу дати можливість заступнику міністра  пояснити,  що  ніяких  зобов'язань Верховна Рада на себе односторонньо не бере (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   уваги!   Слово   має   Сергій   Мегонович Макацарія. Будь ласка.

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Дякую.  У підпункті "с" статті ІІ  "Гарантії" зазначається:   "Після   ратифікації  "Гарантії"  Верховною  Радою України,  що є умовою набуття нею чинності,  відповідно до законів України..." І далі - за текстом. Отже, інформація пана Єльяшкевича неправильна.  Повірте мені, я трохи розуміюся на цій справі, перед вами   не   вперше   доповідаю,   тому  внесений  законопроект  із урахуванням доповнень Комітету у закордонних справах і зв'язках  з СНД  -  саме те,  що потрібно для того,  щоб почав діяти кредитний проект. Прошу підтримати, шановні народні депутати! (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати законопроект про підтвердження "Гарантії". Голосуємо.

     "За" - 195.

     Віталій Андрійович Масол просить переголосувати (Шум у залі). Голосуємо! (Шум у залі).

     "За" - 191.

     Депутате Терьохін, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні  народні  депутати!  Те,  що  сказав депутат  Єльяшкевич,  ніякого стосунку до цієї ратифікації не має. Уряд  підписує  рамкову  угоду.  І  відповідно   до   цієї   угоди підписуються   окремі   кредитні  угоди  з  багатьма  українськими реципієнтами.

     Якщо ми зараз проголосуємо в тій редакції,  яку  запропонував депутат   Єльяшкевич,  це  означатиме,  що  Верховна  Рада  чомусь ратифікувала звичайні кредитні договори між підприємством у Канаді і підприємством в Україні.

     З економічного  боку це абсолютний нонсенс.  Я прошу депутата Єльяшкевича спочатку розібратися, що...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, то вимкнувся мікрофон.

     ТЕРЬОХIН С.А.  Є одне застереження, шановні народні депутати. Усі  ми  знаємо,  як  нераціонально використовуються такі кредити. Уряд нам доповів,  що понад 80 відсотків прогарантованих  кредитів він  змушений  був  погашати  за рахунок державного бюджету.  Тому можна було б підтримати  цю  "Гарантію"  з  поправкою  Комітету  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  ще  з  одним невиличким доповненням,  що такі  кредити  надаватимуться  під  контргарантії отримувачів.  Тобто є спеціальна процедура (фінансисти мене можуть підтримати),  коли бюджет повністю гарантований  від  неповернення таких  коштів.  Ця  процедура  вже  розробляється  урядом,  але на перешкоді стають внутрішні незгоди,  бо валютнокредитна рада  ніяк не хоче втрачати права вирішального слова.

     Тобто в  разі  якщо  зобов'язати уряд розробити і запровадити механізм отримання зустрічних гарантій від  отримувачів  кредитів, то можна голосувати за цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,  гадаю,  ми  повинні  підтримати даний проект закону.  Будь ласка,  голосуємо. Депутате Кочерга, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 195.

     Депутат Соболєв. I завершуємо.

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової  реформи  (Хортицький  виборчий округ,   Запорізька   область).  Депутатська  група  "Реформи".  Я звертаюся до міністра фінансів пана Мітюкова. Скажіть, будь ласка, під  яким  документом  ви  з  Єнахуровим  та  іншими членами уряду ставили  свої  підписи  про  погодження.  Я  читаю   назву   цього документа:  "Про  залучення  урядового  кредиту  Канади".  Так він називається, проект закону? От у мене на руках цей проект.

     Чому ж ви подали до Верховної Ради документ під зовсім  іншою назвою?  А саме:  "Про підтвердження гарантії, наданої Україною на користь Корпорації розвитку експорту Канади".

     Ви подивіться хоч документи, які ви подали до Верховної Ради.

     Друге запитання.  Ви стверджуєте,  що є загальний договір між Канадою  та  Україною,  який  містить  у собі кілька договорів про товарні кредити,  у тому числі й цей.  То,  будь ласка, вносьте на розгляд Верховної Ради цей договір, і не треба буде ратифіковувати кожну таку угоду окремо.

     Покажіть мені,  де  в  Конституції   говориться   про   право Верховної Ради затверджувати саме гарантії?  То порозуміймося щодо термінів. Підготуйте до 16-ї години і роздайте документи Верховній Раді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ваажаю,  що  треба надати слово Iгореві Олександровичу. Будь ласка.

     МIТЮКОВ I.О.  Шановні народні депутати!  Вам  роздано  проект Закону  України  про  підтвердження гарантії,  наданої Україною на користь Корпорації розвитку експорту Канади.

     Iдеться про цей закон.  Ми просимо його прийняти,  тим  самим ратифікувавши  відповідну рамкову угоду,  про яку говорив народний депутат Терьохін.  Це  типова  схема,  коли  ми  погоджуємо  схему реалізації конкретних проектів.

     Міністр охорони  здоров'я  вам  доповідав про можливі напрями використання цих проектів.  Усе буде під вашим контролем,  і, якщо підтримаєте пропозицію Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД, ухвалюватимете рішення з кожного конкретного законопроекту.

     Чому для нас це зараз  важливо?  Держава  не  має  можливості профінансувати  виконання  тих  програм,  про  які говорив міністр охорони здоров'я.  Ми нині залучаємо вільні кошти ззовні.  Якщо ми не  ухвалюємо цей проект закону,  то не виконуватимемо цих програм ні цього року,  ні наступного,  ні через три роки.  А  чекатимемо, коли у бюджеті з'являться кошти. Ось про що йдеться.

     Дякую (Шум у залi).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

     МIТЮКОВ I.О. Пан Макацарія вже двічі пояснював ці речі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  проголосувати  проект  закону  з поправкою депутата Манчуленка. Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 185.

     Депутате Носов, будь ласка. Прошу уваги!

     НОСОВ В.В.  Я розумію,  що депутати не можуть так голосувати, бо,  справді,  кредити беруться,  а потім ніхто не знає, куди вони зникають.

     Можна ще одну поправку внести: "Міністерству фінансів України щопівроку подавати Верховній Раді України докладний письмовий звіт про хід та результати використання  кредитних  коштів".  Принаймні кожного півріччя ми знатимемо, куди було використано кошти і що ми з цього маємо. Тобто можна спробувати хоча б у такий спосіб.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную проголосувати підтвердження  гарантії  з доповненням депутата Носова. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 175.

     Тоді прошу до 16-ї години ще раз обговорити. Комітет з питань охорони  здоров'я  доопрацює,  і  о  16-й  годині   поставимо   на голосування.  I вашу пропозицію тоді врахуємо.  Усе! (Шум у залi). Ви вважаєте,  що після вашої пропозиції депутати підтримають! Будь ласка.

     КОРШИНСЬКИЙ І.Ю.,  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Тячівський   виборчий   округ,   Закарпатська   область).   Група "Конституційний центр".  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!  Ми  тут  вислухали  багато  думок,  тому яне вступатиму в дискусію,  а наполягаю,  як заступник  голови  Комітету  з  питань охорони  здоров'я,  материнства і дитинства,  аби ми проголосували поіменно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  хто   за   те,   щоб   поіменно проголосувати  проект  Закону  про  підтвердження  гарантії?  Будь ласка.

     "За" - 120. Прийнято.

     Голосуємо поіменно законопроект з поправкою депутатів  Носова та Манчуленка.

     "За" - 195.

     Будь ласка,   висвітліть   за   фракціями.  Рух  не  голосує, "Реформи" не голосують, лише селяни, бо їм найважче.

     Депутате Кочерга, будь ласка.

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов  Украины. Уважаемый Александр Николаевич и народные депутаты!  Осторожность, с которой подходят  народные  депутаты  к  голосованию  за  данный законопроект,  понятна.  Мы уже не один раз обжигались, знаем, как использовались,  скажем,  в  прошлом  году  кредиты  на  поддержку сельскохозяйственного производства, из которых только шестая часть пошла по назначению.  Поэтому вношу поправку к тому,  что  сказали коллега  Носов  и другие народные депутаты.  Давайте распишем,  на какие конкретно цели пойдут эти кредиты, если будут предоставлены. Если будет такое постановление, то можно за него голосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  доопрацювати  документи до 16-ї години.  О 16-й годині проголосуємо.

     Запрошується на  трибуну  голова  Лічильної  комісії  депутат Сирота.

     ----------------

     СИРОТА М.Д.  Шановні колегі! Від Лічильної комісії пропонуємо протокол про  підсумки  таємного  голосування  на  виборах  суддів обласних судів.

     Взяв участь у голосуванні 261 депутат.

     Кількість народних депутатів України, які вкинули бюлетені до урн, - 255.

     Оскільки ми не набрали двох третин  голосів,  комісія  вважає вибори такими, що не відбулися.

     Щодо вирішення  цього  питання ми провели засідання за участю голови Комітету  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи Володимира Стретовича і пропонуємо ось яку процедуру, якщо вона влаштує депутатів.  Наступної середи черговий  список  суддів розглядатимуть  названий  комітет і Верховна Рада.  Після розгляду пропонується провести одночасно голосування наступного четверга за обома списками суддів. Тобто наступне голосування в четвер зранку.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, шановні колеги, нам потрібно запровадити таку практику,  щоб у середу обговорювати кандидатури,  а в четвер зранку голосувати.

     Прямо скажу:  нам  має  бути  соромно,  що  викликали людей з областей, а не всі депутати знайшли час проголосувати.

     ---------------

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до статті 22 Закону про оподаткування прибутку підприємств.

     Будь ласка, Вікторе Івановичу.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые народные депутаты!  Напомню,  что проект закона рассмотрен Верховным Советом в прошлую  пятницу,  но голосование по этому проекту не состоялось. Верховная Рада Украины перенесла  рассмотрение  данного  законопроекта  на  эту   неделю, вопервых,  потому  что  мы попросили Кабинет Министров представить его официальную позицию  по  проекту,  и,  во-вторых,  потому  что народные  депутаты попросили Кабинет Министров дать статистическую информацию о  работе  совместных  предприятий,  размере  льгот  по налогообложению,  которыми  они пользуются,  недоплатах в бюджет и тому подобном.

     На данный  момент  эти  материалы   не   розданы,   поскольку поступили  в  Верховный  Совет  только сегодня.  Учитывая,  что от оценки данных материалов зависят  результаты  нашего  голосования, вношу  предложение  перенести  голосование  на  завтра на утро,  а сегодня к 16-ти часам размножить и раздать депутатам материалы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається?

     Спасибі. Сідайте,  будь   ласка.   Розгляд   даного   питання переноситься на завтра.

     Розлядається проект   Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Кодексу про адміністративні правопорушення  (стосовно Міністерства праці України).  Микола Іванович Хандурін - заступник міністра юстиції України, будь ласка.

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре   Миколайовичу,   шановні   народні  депутати!  Кабінет Міністрів України подає на розгляд Верховної Ради  України  проект Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Кодексу законів про адміністративні правопорушення,  розроблений Міністерством юстиції за участю Міністерства праці та Міністерства фінансів.

     Потреба в   підготовці  зазначеного  законопроекту  зумовлена зростанням    кількості    порушень    трудового     законодавства підприємствами,    установами    й    організаціями   та   великою завантаженістю   судів   розглядом   справ   про   адміністративні правопорушення.

     Проектом закону  передбачається  надати  органам Міністерства праці,  а саме Державній інспекції праці,  створеній відповідно до Постанови  Верховної  Ради  України N 296 від 15 грудня 1994 року, право  розглядати  справи  про   адміністративні   правопорушення, пов'язані  з невиконанням вимог посадових осіб Державної інспекції праці щодо усунення порушень законодавства про працю, та накладати адміністративні  стягнення  за  такі  правопорушення,  які  раніше накладали суди.

     Прийняття зазначеного  законопроекту  сприятиме  забезпеченню конституційних гарантій права кожного громадянина України на працю та виконанню державою конституційного обов'язку щодо захисту  прав і  свобод  людини  у сфері праці.  Прошу розглянути і прийняти цей законопроект у першому читанні, оскільки тут є невеличкі недоліки. Вони вказані в зауваженнях юридичного відділу,  і їх можна усунути при доопрацюванні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Миколи Івановича будуть? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин.

     Депутат Вернигора. За ним - депутат Кірімов.

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська область). Шановний доповідачу! Як ви ставитеся до того, щоб у нашій державі були трудові суди,  які є в усіх  країнах,  де діють закони про працю? Це перше запитання.

     І друге запитання.  А хто буде виконувати оцю всю величезну і невдячну роботу,  пов'язану з розглядом справ про  адміністративні правопорушення  з  боку  роботодавців,  інших,  поки  не  створені інспекції праці?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу,  одну хвилинку. Шановні колеги! Я прошу тиші. Не чують же окремі депутати, про що йдеться.

     Будь ласка.

     ХАНДУРІН М.І.  Трудові суди є не у всіх, а в окремих країнах. Це  питання  можна  вивчити.  Але  з  урахуванням  того,   що   за чисельністю судового корпусу Україна відповідає розвинутим країнам Європи, нема доцільності створювати окремі суди.

     Щодо ваших конкретних  зауважень.  Ці  питання  розглядаються органами правової інспекції відповідно до Постанови Верховної Ради від 15 грудня 1994 року N 296 про порядок введення  в  дію  Закону України  про  внесення  змін  і  доповнень  до Кодексу України про адміністративні правопорушення і  Кримінального  кодексу  України. Кабінет Міністрів України прийняв постанову, що до кінця 1997 року ці інспекції в складі Міністерства праці  будуть  створені.  Тобто тут проблеми немає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кірімов. За ним - депутат Кендзьор.

     КІРІМОВ І.З.    Група    "Конституційний   центр".   Шановний доповідачу!  Я розумію вашу турботу про необхідність прийняття ось цих  доповнень,  про які ви казали.  Це все правильно.  Але нині в нашій державі не виплачується заробітна плата, не прийнято бюджет, сотні,  тисячі  позовів  є  в  судах  у  зв'язку з тим,  що людина розраховується з роботи,  а їй не виплачують заробітну  плату.  То скажіть мені, будь ласка, якщо не буде виплачено заробітну плату і пенсії,  не буде прийнято бюджет,  який сенс у прийнятті  ось  цих доповнень?  Адже  вони  ніякої  суттєвої ролі в поліпшенні життя в нашому суспільстві не будуть відігравати.

     Дякую.

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую за цікаве запитання.  Але ви знаєте,  що нерідко  заробітна  плата  не  виплачується  саме з вини посадових осіб, бо доходи, які отримують підприємства, направляються на інші цілі, а не на виплату заробітної плати.

     Створюються ці  органи  і  надаються їм ці повноваження якраз для того,  щоб керівники і посадові особи підприємств різних  форм власності   виплачували   заробітну  плату,  а  якщо  вони  будуть допускати порушення,  накладати на них адміністративні  стягнення. Бо,  ви  знаєте,  занадто  складно порушити кримінальну справу.  І порушують кримінальні справи не часто.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кендзьор.

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Миколо Івановичу!  У проекті закону, про який ви говорите, пропонується повністю позбавити суди можливості втручатися в розгляд питання про невиконання вимог щодо усунення порушень законодавства про працю.

     З одного боку,  це добре,  адже  ми  вивільнимо,  справді,  у великій  мірі суди.  Але з другого боку,  якщо повністю дати це на відкуп інспекторам праці,  дозволити їм,  так би мовити, самочинно штрафувати  і  знімати  ці штрафи,  ви ж розумієте,  що в нинішній ситуації це може призвести до величезних зловживань.

     Чи не  погодилися  б  ви  з  такою  думкою,   щоб,   справді, інспектори  праці  накладали  відповідні  штрафи,  а вже оцю акцію все-таки  той,  хто  оштрафований,  міг  оскаржити  в  суді?  І  в кінцевому підсумку вирішувати питання через суд.

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую  за  запитання.  Це питання врегульовано чинним законодавством:  постанови адміністративних органів  можуть оскаржуватися  громадянами  в  суді.  І  не треба вносити зміни до чинного законодавства.

     Ви знаєте,  що  є  дуже  багато  державних  інспекцій,  і  ці інспекції  самі  накладають  штрафи.  Суди  розглядають  порівняно невелику  кількість  справ  про  адміністративні   правопорушення, всього  десь  до  5 відсотків.  В інших випадках штрафи накладають державні інспекції різних видів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Миколо Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     ХАНДУРІН М.І. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Донченко Юрій  Григорович,  секретар  Комітету  з питань соціальної політики та праці. Співдоповідь.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,   Луганська   область).   Спасибо,   Александр  Николаевич. Уважаемые народные депутаты!  Двумя комитетами Верховного Совета - по  вопросам  социальной  политики  и  труда,  а также по вопросам законности и правопорядка - предварительно рассмотрен внесенный на обсуждение  сегодня  правительством  законопроект.  В целом мы его поддерживаем и предлагаем принять в первом чтении. Именно в первом чтении, поскольку сам проект требует определенной доработки. О чем идет речь?

     В статье 2301,  предлагаемой  как  дополнение  к  кодексу,  в абзаце  3  сумму  штрафа,  который имеет право накладывать главный государственный инспектор труда  и  некоторые  другие  должностные лица, изменить с 10 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан на 9,  так как законом Украины от 7 февраля 1997 года статьей 1886 Кодекса   об   административных  правонарушениях  определено,  что неисполнение законных требований должностных  лиц  государственной инспекции  труда влечет за собой наложение штрафа именно от 5 до 9 необлагаемых минимумов доходов граждан.

     Нет также необходимости вносить изменения в статью 1886. Дело в  том,  что  законом  от 11 июля 1995 года в тексте кодекса слова "служебное лицо" заменены на слова "должностное лицо".  А  законом от 7 февраля 1997 года во всем кодексе изменен механизм начисления суммы штрафов -  исходя  не  из  минимального  размера  заработной платы, а из необлагаемого минимума доходов граждан. Таким образом, пункт 2 нужно из проекта исключить.

     И последнее.  Комитет по вопросам социальной политики и труда в  результате  принципиальной  дискуссии пришел к выводу и считает целесообразным,  чтобы  данный  законопроект  был  дополнен  новым пунктом   такого   содержания:  до  создания  в  районах,  городах областного  подчинения  штата  государственных  инспекторов  труда продлить действие пункта 3 Постановления Верховного Совета Украины от 15 декабря 1996 года N 296 о порядке введения в действие Закона Украины  о  внесении  изменений  и дополнений к Кодексу Украины об административных правонарушениях и Криминальному кодексу.

     То есть идет речь о том, что на срок приблизительно до одного года  право рассматривать дела об административных правонарушениях и   накладывать   административные    взыскания    за    нарушения законодательства  о  труде  имеют  также правовые инспектора труда профессиональных союзов.

     Могу сказать,  что с руководством  государственной  инспекции труда, а также с Федерацией профсоюзов мы этот вопрос обсуждали, и они не возражают.

     Прошу вас,  уважаемые коллеги,  поддержать наше предложение и принять  этот  законопроект  в  первом чтении с тем,  чтобы мы его совместно  с  Кабмином  с  учетом   наших   замечаний   оперативно доработали и внесли на второе чтение.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Юрію Григоровичу. Запитання будуть?

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М. Шановний Юрію Григоровичу, скажіть, будь ласка, оця поправка до статті 1886 про зміну службових осіб на  посадових осіб державної інспекції праці буде працювати на користь, тобто на те,  щоб поліпшити стан в охороні праці, чи вона просто якесь інше тлумачення дає?

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Наталья Михайловна, если вы слушали внимательно информацию,  то наш  комитет  предлагает  этот  пункт  из  проекта исключить.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вернигора. І завершуємо.

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Шановний Юрію Григоровичу, от як саме ви дали б відповідь  на  запитання,  хто  буде  виконувати  цю  роботу  до створення   інспекції  праці?  Я  це  ж  запитання  ставив  Миколі Івановичу,  але він чомусь не погоджується з тим, що до цього часу профспілкові комітети ведуть цю роботу,  і ведуть її успішно. І що буде,  якщо ми створимо знову в кожному районі,  місті, області, у державі  отаку  величезну структуру - ці інспекції?!  Кому взагалі вони потрібні?  Чи нам гроші нікуди дівати?  Чи ми вже  так  жирно живемо, що можемо дозволити собі біля кожного директора інспектора ставити?!

     Я хотів би,  щоб  усі  депутати  подумали  над  цим.  Щоб  не закінчилося все це так, як із профспілковими інспекціями з охорони праці, коли їх розігнали. Те саме буде і з цими інспекціями...

     Тому я дуже  прошу  всіх  підтримати  думку  про  те,  що  на сьогоднішній  день  нам  не  до  створення  нових  контор  і не до руйнації тих, які виправдали себе і успішно працюють.

     Дякую.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Леонид  Михайлович,  вы  не  столько задали вопрос,  сколько поддержали предложение, которое исходит от нашего комитета.  Это действительно  так,  уважаемые  коллеги,  вы знаете,  что  технические  инспекторы  труда  очень активно всегда работали при профсоюзах.  Это специалисты своего дела, они глубоко изучали и знают систему охраны труда.  С введением государственной инспекции  труда  эти  люди  остались  работать  на   общественных началах.  А  государственная  инспекция  должна финансироваться из государственного бюджета.  А он не позволяет в таких масштабах  ее поднять.  Технические  инспектора  финансировались за счет средств социального страхования.

     Сегодня на многих предприятиях мы  видим  жуткую  ситуацию  в целом  с  охраной труда,  которая очень бьет прежде всего по нашим трудящимся, потому что их в отдельных случаях буквально заставляют работать  на  неподготовленных  и необорудованных рабочих местах с нарушением техники безопасности и так далее.  Поэтому я бы  просил поддержать именно это предложение нашего комитета.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  сідайте. Шановні колеги, у вас на руках є проект постанови Верховної Ради,  яким передбачено схвалити  цей законопроект  у першому читанні.  Інших пропозицій не надійшло.  Я просив би підтримати пропозицію про схвалення  в  першому  читанні законопроекту.  І доручити комітету разом із Кабміном доопрацювати його до другого читання. Голосуємо.

     "За" - 211.

     Іще раз голосуємо.

     "За" - 248. Прийнято.

     Спасибі.

     __________________________

     Слухається питання про проект Закону України про  ратифікацію Угоди  про  проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами. Доповідає Лопатін Володимир Олексійович,  заступник голови державного комітету. Будь ласка.

     ЛОПАТІН В.О.,  заступник голови Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України.  Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься   проект   Закону  України  про  ратифікацію  угоди  про проведення  узгодженої  політики  в  галузі  транзиту   нафти   та нафтопродуктів магістральними трубопроводами.

     Зазначена угода    підготовлена    державами   -   учасницями Співдружності Незалежних Держав і укладена 12 квітня 1996  року  в місті Москві.

     Укладення угоди   викликане  необхідністю  забезпечення  умов транзиту нафти і нафтопродуктів незалежно від походження  і  місця призначення,  а  також визначення норм і правил,  що регламентують процеси транзиту.

     Угода в основному грунтується  на  Договорі  до  європейської Енергетичної хартії.  Вона сприятиме рівноправному співробітництву та добросусідству між державами, а також наданню взаємної допомоги в    разі    виникнення    аварії    на    транзитних   нафто-   і нафтопродуктотранспортних системах.

     Виконання угоди сторонами,  що її підписали, дасть можливість забезпечити  постачання  нафти  не тільки з Російської Федерації і Казахстану, а й з інших країн СНД.

     Для України надзвичайно важливо  розширити  кількість  джерел надходження  нафти.  Нині  нафта  в  Україну  надходить  тільки  з Російської Федерації та Казахстану.

     Розширення кількості  джерел   надходження   нафти   створить конкурентне  середовище  на  ринку  України.  Це  матиме винятково важливе значення для економіки нашої держави і  поглиблюватиме  її економічні зв'язки з іншими країнами.

     Укладення цієї    угоди    обумовлює    внесення    змін   до законодавства.

     Положення угоди відповідають інтересам України,  яка є  одним із найбільших транзитерів нафти в Європі.

     Реалізація положень   угоди  має  матеріальні,  соціальні  та фінансові наслідки для України.  Надходитимуть кошти до бюджету за транзит   нафти   та  нафтопродуктів  через  територію  України  в європейські країни. Підвищиться ефективність використання наявного наукововиробничого   потенціалу.   Протяжність   нафтопроводів   в Україні,  якими здійснюється транзит нафти,  становить  понад  3,5 тисячі  кілометрів.  Нині  нафтопровід "Дружба" завантажений на 60 відсотків,    а    управління    придніпровських     магістральних нафтопроводів - на 80 відсотків.

     Будуть збережені    робочі   місця   та   висококваліфіковані спеціалісти.  Персонал,  що  обслуговує  нафтотранспортну  систему України, налічує близько 4,5 тисячі фахівців.

     Залучатимуться іноземні  інвестиції для розвитку транспортних систем.

     Введення в дію угоди не потребує виділення додаткових  коштів з державного бюджету.

     Виконання угоди   з   української  сторони  забезпечуватимуть Держнафтогазпром,  Мінекономіки,  Мінфін, МЗЕЗторг, Державна митна служба.

     Угоду розглянули    та    підтримали    комітети   з   питань паливно-енергетичного  комплексу  та  у  закордонних   справах   і зв'язках з СНД.

     Україна підписала угоду з таким застереженням: "Обгрунтовані розцінки послуг  за  транзит  визначаються  Стороною держави транзиту на недискримінаційних умовах".

     Було зауваження  комітету  із статті 4 слова "здійснюються за погодженими сторонами тарифами" вилучити.

     Під час розгляду проекту закону  в  міністерствах  висловлено таке   зауваження:   положення   статті  6  Угоди  про  проведення узгодженої політики в  галузі  транзиту  нафти  та  нафтопродуктів магістральними  трубопроводами  щодо необкладання Сторонами митом, іншими  платежами   і   еквівалентними   їм   зборами,   а   також незастосування  обмежень  нетарифного характеру під час здійснення поставок  обладнання  і  матеріалів  для  проведення  ремонтних  і відбудовних  робіт  на  транзитних  нафто- і нафтопродуктопроводах застосовуються до України лише в частині  надання  відстрочення  у сплаті  мита,  податку  на  додану вартість згідно з переліком і в порядку,  що затверджується  Кабінетом  Міністрів  України.  Такий перелік відпрацьовано в Держнафтогазпромі.

     Республіка Вірменія підписала угоду з таким застереженням: із статті 12 угоди слова "тимчасово застосовується з дати підписання" вилучити.

     Я повторюю: проект закону підтримали два комітети. І я просив би вас розглянути й прийняти даний законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Володимира Олексійовича запитання будуть?

     Депутат Ковтунець. Будь ласка.

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую. Володимире Олексійовичу, коли говорять абстрактно про підвищення ефективності,  не називаючи,  скільки це буде  коштувати  для  нашої  держави  і  скарбниці,  то  виникають сумніви,  а чи справді та ефективність буде. Які реальні фінансові розрахунки стоять за цією угодою?

     ЛОПАТІН В.О. Вартість послуг за транзит нафти в минулому році становила  23,8  мільйона  доларів,  а до бюджету було відраховано більше 120 мільйонів гривень. Це цифри реальні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Я насамперед звертаюся до вас,  оскільки доповідач не зовсім чітко сказав про ті застереження, які висловив Комітет  у  закордонних справах.  Ми повинні ратифікувати цю угоду саме з тими застереженнями,  які дають змогу унебезпечити  Україну від необхідності транспортувати нафту чи газ, коли їй навіть це не вигідно буде,  бо держава-постачальник  поставить  такі  умови.  А ратифікувавши без таких застережень цю угоду, ми спричинимо те, що Україна змушена буде транспортувати нафту навіть  у  збиток  собі. Тому  я  просив  би,  щоб  ті  застереження,  які  робив Комітет у закордонних справах,  обов'язково були враховані при  ратифікації. Тільки тоді можна ратифікувати цю угоду.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     ЛОПАТІН В.О. Відповідати?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

     ЛОПАТІН В.О.  Ці застереження враховані. Вони тут є. Я думаю, що у вас є проект закону, ось на звороті...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський. Глухівський.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Дякую.  Фракція  Народного  руху.   Шановний доповідачу! Ця угода є багатостороння. Чи не краще було б, якби ми укладали двосторонні угоди? Тобто держава, яка хоче транспортувати нафту через нашу територію,  і ми,  які цю нафту транспортуємо.  В такому  разі  немає  третьої  сторони,  і  в  такому  разі   легше відстоювати  свої  інтереси.  Чому  саме  укладено  багатосторонню угоду?  І чи не краще нам орієнтуватися на укладання  двосторонніх угод?

     Дякую.

     ЛОПАТІН В.О.  О  транзите  нефти  и  газа  нами  подписаны  и многосторонние и двухсторонние договоры.

     С чем  связано  подписание  этого  многостороннего  договора? Через  территорию  Украины  транспортируется  нефть  Казахстана  и России.  Но  не  исключается  возможность,  и  я  думаю,   что   в перспективе это должно быть у нас приоритетным,  транспортирование нефти из Азербайджана,  а возможно,  и из Туркменистана.  То  есть здесь  завязано  уже несколько государств.  И потом,  я вам должен сказать, что для покупателя газа в Европе очень важно иметь четкие гарантии того,  что транзит газа будет надежным, что поставки газа будут обеспечены. А это не столько зависит от продавца продукта, в данном случае нефти, сколько от того, кто ее транспортирует.

     Я думаю,   что   в   принципе  договор  будет  способствовать углублению  взаимоотношений  между  продавцами,   покупателями   и транзитерами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кірімов. Останнє запитання.

     Я прошу   вибачення,   давайте   тільки,   щоб   ми  себе  не перехитрили.  Ми вже себе так  перехитрили  з  важкою  авіацією... Зараз вона ні нам, ні їм не потрібна.

     Будь ласка.

     КІРІМОВ І.З.    Група    "Конституційний   центр".   Шановний доповідачу!  Ви сказали про те, що нафта і нафтопродукти в Україну надходять із Росії і Казахстану.  І ви ще заявили, що було б краще мати ще кілька джерел.  Це добре. Але скажіть, будь ласка, для тих нових  джерел,  які  ми  будемо  мати,  також  не  буде на кордоні спеціальної лабораторії і лічильників,  як нема  їх  для  Росії  і Казахстану?

     Дякую.

     ЛОПАТІН В.О.  Я не совсем согласен с тем,  что на границе нет приборов учета.  Есть у нас приборы учета  на  все  нефтепродукты, которые к нам идут.  Другое дело,  что некоторые газоизмерительные станции и станции измерения потоков нефти размещены не в  Украине, а на территории России. Ну так сложилось, для этого нужны затраты. Я думаю, что мы будем работать и в этом направлении, чтобы был еще учет и в Украине.  А весь газ и вся нефть,  которые проходят через территорию Украины, обсчитываются.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте.

     Шановні колеги,  я хотів би порадитися  з  вами.  Давайте  ми все-таки  ратифікуємо цю угоду,  а потім зробимо перерву.  Комітет підтримує.  Від комітету  слово  має  депутат  Піскуновський,  він спеціаліст у цих питаннях.

     ПІСКУНОВСЬКИЙ К.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і   зв'язку   (Ямпільський  виборчий  округ,  Вінницька  область). Уважаемые народные депутаты! Два комитета рассмотрели законопроект о  ратификации  этого соглашения.  У нас замечаний к нему нет,  мы учли  все  поправки,  которые  были  высказаны.  Есть  предложение голосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     "Проект Закону  України  про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в  галузі  транзиту  нафти  та  нафтопродуктів магістральними трубопроводами.

     Верховна Рада України постановляє:

     Угоду про  проведення  узгодженої  політики в галузі транзиту нафти та нафтопродуктів магістральними  трубопроводами,  підписану 12  квітня  1996  року  в  місті  Москві,  ратифікувати  з  такими застереженнями"...   І   дається   перелік   застережень.    Прошу підтримати.

     "За" - 180.

     Я прошу, поворушіться. Голосуємо.

     "За" - 199.

     Миколо Петровичу, будь ласка.

     ДУДЧЕНКО М.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Славутський виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Уважаемый  Александр Николаевич!   Уважаемые   коллеги!   Уже    подписано    несколько международных  соглашений по Договору к европейской Энергетической хартии,  сегодня мы ратифицируем одно из них.  Все  эти  документы надо  рассматривать  в  пакете,  в  противном  случае  потом будут коллизии.  Предстоит  большой  обкем  работы   по   приведению   в соответствие    с   этими   международными   соглашениями   нашего внутреннего законодательства.

     Я бы не спешил с ратификацией этого соглашения,  а рассмотрел бы этот вопрос в пакете.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Повністю підтримуючи депутата  Дудченка,  я  б  теж  запросив  усіх  подивитися  на  ці документи  в  пакеті.  Ви можете побачити,  як різняться принципи, закладені в  цій  угоді,  і  принципи,  закладені  в  європейській Енергетичній хартії.  Можна сказати навіть більше:  механізми, які передбачаються в цій угоді,  значно обмежують маневр для України у самостійному визначенні тарифів.

     Тому я  пропонував  би зняти це питання з розгляду сьогодні і пристати до пропозиції депутата Дудченка.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки потрібно часу,  щоб розглянути в  пакеті? Депутат Кожушко. Будь ласка, з місця.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемые коллеги!   Данное   соглашение   пять   месяцев   находилось    на рассмотрении.  И где был товарищ Дудченко и другие,  чтобы сделать соответствующие замечания?  Все замечания,  которые были,  учтены. Ну,   неужели  мы  заполитизируем  и  этот  вопрос?!  А  ведь  что предусматривается в этом соглашении?  Случилась авария, необходимы согласованные  действия  с  одной  и с другой стороны...  Нет,  мы заблокируем  все!  И  потом,  когда   у   нас   случится   авария, обнаружится, что мы не участвуем в этом соглашении.

     Я просил  бы  ратифицировать  это  соглашение.  И я просил бы депутатов относиться друг к другу  бережно.  Если  бы  нам  подали какие-то другие предложения,  мы бы их учли.  А то ждете,  пока не внесут этот вопрос.  При встрече  сегодня  сказали  бы:  уважаемый Кожушко,   ваша  комиссия  рассматривала...  На  мой  взгляд,  это делается специально  для  того,  чтобы  заблокировать  ратификацию соглашения.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  два комітети вносять пропозицію. Я просив би  підтримати  і  ратифікувати  цю  угоду.  Будь  ласка, голосуємо.

     "За" - 172.

     Я ще раз кажу:  буде те,  що в нас було з важкими військовими літаками.  Ціну складали дуже  довго  на  ТУ95,  ТУ-160,  на  інші літаки,  а  тепер  вони стоять,  уже й на металобрухт не потрібні. Зате говорили багато, і всі дуже розумілися на військовій авіації. А за них давали серйозну ціну для взаємозаліку. От так і тут. Я не думаю,  що в Кожушка з цього приводу голова менше  болить,  ніж  у Дудченка чи в іншого. Ми повернемося до цього питання о 16 годині.

     Оголошується перерва до 16 години.