ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 11 ч е р в н я 1997 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти робочі місця, будемо реєструватися.
Реєструємося. Будь ласка, увімкніть систему. Запросіть депутатів від Київської, Івано-Франківської, Волинської, Луганської, Кіровоградської областей до залу. Депутати Загородній і Шевченко - це ще не вся київська депутація (Шум у залі).
Виборці знають, що є на сесії, тільки в залі немає.
Ви знаєте, що вечірнє засідання не транслюється, тому я так і говорю.
Будь ласка, реєструємося.
Зареєструвався 341 народний депутат. Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Таким чином, ми повинні, шановні колеги, прийняти Закон про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами.
Я просив би Олександра Михайловича сказати декілька слів з цього питання.
КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги! ЗО декабря 1996 года вам был роздан этот законопроект про ратификацию. Для Украины ратификация этого соглашения имеет особенно большое значение, потому что Украина одна из стран Европы, имеющих большую протяженность нефте- и газопроводов. Мы обязаны получать от этого прибыль.
Статьи соглашения, если вы его внимательно читали, защищают интересы каждой страны, в том числе и Украины. Ни одна страна, подписавшая соглашение, не имеет права в одностороннем порядке, как говорится, перекрывать краник. Как вы помните, Россия говорила: перекроем краник. Или, скажем, случилось несчастье - порыв нефтепровода либо газопровода. Здесь четко расписано, как действуют стороны с тем, чтобы быстрее ликвидировать порыв. И ответственность берет не какая-то сторона, а назначается специальная комиссия, которая устанавливает причины аварии, находит виновника, за счет которого оплачиваются затраты на ликвидацию аварии.
Я не вижу здесь никакой политики. Я вижу только экономическую выгоду для Украины от ратификации этого соглашения. Я хотел бы, чтобы его прочитал каждый. Соглашение необходимо ратифицировать. Я занимался этим вопросом. Мы еще не получили от правительства на ратификацию документа об энергетической хартии. Ее ратифицировать будет непросто. Там есть особенности. Видно, будет идти речь о каком-то переходном периоде, так делают все страны Западной Европы.
Поэтому я просил бы вас проголосовать сегодня этот законопроект. Если есть воросы, я готов ответить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Одне запитання. Депутат Ратушний. Будь ласка.
РАТУШНИЙ М.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний доповідачу і шановні народні депутати! Ми є свідками і були вже не раз свідками тиску виробника енергоносіїв - газу і нафти - Росії на Україну. Ми дійсно зацікавлені в ратифікації цієї угоди. Є держави виробники і відповідно споживачі енергоносіїв. Україна переважно транзитник. Ми отримуємо газ від Росії по 8О доларів за тисячу кубометрів. Це ціна, про яку вже всі знають, що вона завищена. Тому підходити так прямолінійно, товаришу Кожушко, і сказати, що ця угода в інтересах України, не відповідає дійсності. Я думаю, що її якраз ратифікувати не потрібно, тому що ми тоді не зможемо на тиск газового краника відповісти українським тиском газової труби, до якої Росія прив'язана також.
Дякую за увагу.
КОЖУШКО О.М. Спасибо. Я хочу вам зачитать статью 4 соглашения: "Сторони вживають заходів до забезпечення своєчасних розрахунків за транзит нафти і нафтопродуктів.
Розрахунки за транзит нафти здійснюються за погодженими Сторонами тарифами і проводяться на основі договорів між господарюючими суб'єктами Сторін". То есть каждой стране дается право защищать свои интересы.
Если мы не ратифицируем соглашение, то наша страна много потеряет. Если вы защищаете интересы своей страны, своего народа, то документ этот должен быть ратифицирован.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Я думаю, ми всі знаємо, про що йде мова. Тільки дехто весь час прагне чим-небудь та якось Росію на чомусь підчепити. Та ми від неї залежимо, а не вона від нас. Ми вже догралися, що цукру в нас не купляють. Ми ринок цукру втратили. А видаємо, що за Україну вболіваємо.
Я не думаю, що наші і спеціалістигазівники, і державний комітет, і комітети Верховної Ради в цих питаннях менше розуміються, ніж окремі депутати, які виходять суто зі своїх політичних позицій. Я просив би підтримати законопроект і ратифікувати цю угоду. Будь ласка (Шум у залі).
Не треба розказувати. Ви хоч би одне село газифікували і побачили, як би вам люди дякували за це. Хоч би одне село газифікували!
Будь ласка, я прошу ратифікувати цю угоду. Голосуємо.
"За" - 211.
Голосуємо, Михайле Петровичу, ви подивіться, вони до вас багато бігають за допомогою...
"За" - 227.
Спасибі.
____________________
Шановні колеги! У нас залишилося з ранкового засідання питання про канадський кредит. Сергій Мегонович Макацарія. Будь ласка.
МАКАЦАРІЯ С.М., заступник міністра фінансів України. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати! У ході обговорення на ранковому засіданні питання про канадський кредит ми ще раз проаналізували документи, подані до Верховної Ради стосовно цього питання, і побачили, що вкралася прикра помилка в назві проекту закону в довідці про погодження. Тому під час перерви переробили цю довідку і роздали депутатам. Прошу підтримати, шановні народні депутати, внесений проект закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаємо?
Я ставлю на голосування питання про підтвердження гарантії. Будь ласка.
"За" - 19О.
Депутат Носов. Будь ласка.
НОСОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановний головуючий! Шановні депутати! Я просив, щоб цей законопроект проголосували з моєю поправкою. Справа ось у чому. Якщо Мінфін не буде нам подавати ці відомості кожні півроку, то восени, коли вони прийдуть до нас за новими ратифікаціями, ми їм нагадаємо: а ви не прозвітували про використання попереднього кредиту.
Тому я повторюю, що цей документ треба доповнити: "Міністерству фінансів України кожні півроку подавати Верховній Раді України докладний письмовий звіт про хід та результати використання кредитних коштів". На цій умові можна спробувати якось це зробити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство фінансів України погоджується з цією поправкою. Будь ласка, голосуємо з поправкою, яку вніс депутат Носов.
"За" - 228.
Спасибі.
__________________________
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, ви готові? Ви матеріали стосовно внесення змін до статті 22 депутатам роздали?
СУСЛОВ В.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область). Александр Александрович! Я просил перенести этот вопрос на завтра и поставить его первым. Сейчас нет в зале вице-премьера Тигипко, который хотел принимать участие в рассмотрении этого вопроса. Поэтому давайте перенесем, хотя материалы от Кабмина только что розданы депутатам.
ГОЛОВА. Я розумію. Було принципове питання: чи не розходиться позиція уряду з позицією Президента з цього приводу? Так же? І тому присутність Тигипка нібито гарантувала збіг позицій. Він же написав там своєю рукою!
Добре. Якщо немає заперечень, давайте завтра вранці поставимо і проголосуємо це питання.
Депутате Єльяшкевич, що у вас?
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Депутатское обкединение "Вперед, Украина!". Уважаемые коллеги! Я просил бы задуматься над тем, что произошло. Александр Александрович! Вас не было, и Александр Николаевич, грубо нарушив процедуру, не дал слово, и проголосовали подтверждение гарантии - не ратификацию договора. Я вообще считаю, что подобный прецедент, который у нас произошел, должен широко освещаться в прессе.
Так вот, Александр Александрович, опять происходит подобное. Дело в том, что мы приняли решение. Нам надо официальное решение Кабинета Министров по статье 22. Официального решения до сих пор не подано. И до момента, пока не будет официального мнения Кабинета Министров, я думаю, вообще нецелесообразно рассматривать эту проблему.
ГОЛОВА. То ми ж і приймаємо рішення, що голосування буде завтра, а до того часу, я сподіваюся, буде подання Кабінету Міністрів. Я просив би Секретаріат... Олександре Миколайовичу, зв'яжіться з Прем'єром стосовно цього питання. Це, справді, стає вже якимось дивним... (Шум у залі).
Та ні, я про статтю 22 кажу! Виясніть, будь ласка. Треба, щоб був з цього приводу документ, підписаний Прем'єром.
________________________
Розглядається проект Закону України про внесення зміни до Закону України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Доповідає з цього приводу Пасько Сергій Олексійович, секретар Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства. Будь ласка.
ПАСЬКО С.О., секретар Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (Звенигородський виборчий округ, Черкаська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення зміни до Закону України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення стосується позбавлення права безкоштовного проїзду посадових осіб державної санітарноепідеміологічної служби. Цим правом були наділені санітарні лікарі, лікарі-епідеміологи та їх помічники.
Вивчення зазначеного питання дає підстави Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства підтримати пропозицію погоджувальної групи про забезпечення названої категорії працівників проїзними квитками.
Характерна особливість роботи працівників санітарно-епідеміологічної служби полягає в тому, що лікарі та їх помічники при виконанні службових обов'язків з метою перевірки систематично відвідують різноманітні об'єкти. Безпосередньо на підприємствах, у школах, їдальнях, дитячих установах, закладах торгівлі тощо вони перевіряють дотримання вимог санітарії та гігієни, умови навчання та виховання дітей, безпечність харчових продуктів, виконання заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань та харчових отруєнь.
У середньому один фахівець санітарноепідеміологічної станції щоденно перевіряє 2- 3 об'єкти нагляду, розташовані в різних районах міста та в селах. Під час перевірок санітарні лікарі та епідеміологи проводять також необхідні лабораторні дослідження та інструментальні виміри безпосередньо на об'єктах або відбирають і доставляють у лабораторію проби харчових продуктів, води, грунту, повітря, вивчають інші фактори, що впливають на санітарний стан об'єкта.
Для виконання покладених на них державою обов'язків установи санепідемслужби забезпечуються спеціальним автотранспортом, проте останнім часом ситуація щодо цього катастрофічно погіршилася. Фахівці багатьох санепідемстанцій фактично не можуть виїжджати на об'єкти через те, що спеціальних автомобілів або немає, або вони несправні, або забезпечення пальномастильними матеріалами недостатнє.
Комітет з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства, підтримуючи прийняту в першому читанні редакцію статті 38 Закону України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, вважає, що для виконання службових обов'язків посадові особи державної санепідемслужби, які систематично виїжджають на підконтрольні об'єкти, повинні забезпечуватися проїзними квитками в обов'язковому порядку, адже такі поїздки є невід'ємною складовою частиною їхніх службових обов'язків і повинні оплачуватись роботодавцем.
Особливо хочу підкреслити, що з прийняттям закону в редакції, запропонованій народними депутатами, членами Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства, витрати на придбання проїзних квитків або відповідну грошову компенсацію будуть меншими порівняно з розрахованими Міністерством фінансів майже вдвоє.
По-перше, обмежується коло осіб для забезпечення проїзними квитками - лише ті, які безпосередньо перевіряють об'єкти.
По-друге, у більшості міст України діють один або два види громадського транспорту, тому фактична вартість проїзного квитка буде значно нижчою наведеної в розрахунках Міністерства фінансів.
По-третє, не будуть оплачуватися виїзди на об'єкти, здійснені автотранспортом санепідемстанції.
Прошу вас, шановні колеги, підтримати редакцію законопроекту, запропоновану Комітетом з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства, визначеного головним у цьому питанні.
Зачитати, Олександре Олександровичу?
ГОЛОВА. Дякую. Немає потреби, все це є перед очима в народних депутатів. Є запитання до депутата Паська? Будь ласка, депутат Кожушко задає запитання, потім - депутат Кияк. Більше немає депутатів, які бажали б задати запитання.
КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Различными льготами на проезд на железнодорожном, автомобильном транспорте пользуются 7О процентов населения. Право на бесплатный проезд имеют 53 категории населения.
Наш комитет считает, что все служащие должны приобретать билеты. Допустим, за счет организаций, но ни в коем случае нельзя устанавливать бесплатный проезд. Мы должны думать о пенсионерах, которые не могут оплатить проезд. А работники милиции, прокуратуры должны покупать билеты, и организация должна выделять на это средства из своего бюджета.
ПАСЬКО С.О. Дуже дякую за підтримку, Олександре Михайловичу.
ГОЛОВА. Це тут і написано.
ПАСЬКО С.О. Ми якраз і передбачили у цьому проекті закону зменшення витрат удвоє.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Кияк.
КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). Шановні колеги! Мені здається, що цю колізію можна розв'язати, врахувавши пропозицію, яку погоджувальна група внесла до законопроекту про зміни до Декрету Кабінету Міністрів про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. У статті 6 цього декрету погоджувальна група пропонує підпункт 14 пункту 1 завершити словами "за рахунок асигнувань, передбачених у кошторисі на утримання установи". Цього, мені здається, тут якраз бракує.
Дякую.
ПАСЬКО С.О. Дякую, Тарасе Романовичу, за вашу пропозицію. Якщо вона буде проголосована, я буду радий.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.
Є інші міркування? Немає. Власне кажучи, тут немає чого обговорювати, треба визначатися шляхом голосування.
Я просив би підтримати цю норму. Вона зводиться до того, що служби, працівники яких здійснюють такі поїздки тощо, можуть витрачати свої бюджетні кошти на придбання проїзних квитків і так далі, тобто так, як сказав Олександр Михайлович.
Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.
"За" - 182.
Депутат Сергієнко. Будь ласка.
СЕРГІЄНКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Іллічівський виборчий округ, Одеська область). Александр Александрович, раньше подразумевалось, что билеты покупаются в пределах сметы. Сейчас получается, что надо обеспечить проезными билетами всех работников...
ГОЛОВА. Ні, тут записано "в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів". А він визначає, чи це буде в рахунок кошторису...
СЕРГІЄНКО В.І. Вставили слово "обов'язково"!
ГОЛОВА. Увага! У вас є порівняльна таблиця. Редакція, запропонована головним комітетом: "У порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби, які безпосередньо здійснюють перевірки об'єктів нагляду, забезпечуються проїзними квитками на проїзд відповідними видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі) або, за їх бажанням, отримують грошову компенсацію вартості проїзду при виконанні служових обов'язків". Власне, як відрядження оформляється.
"Під час службових відряджень вони мають право на позачергове придбання проїзних документів на всі види транспорту і розміщення в готелях".
Нормально записано. Кабінет Міністрів встановить порядок і визначить, чи це буде в кошторисі закладено, чи якось інакше. Я прошу ще раз проголосувати. Уже всі згодні з цим. Голосуємо.
"За" - 231. Прийнято.
Поправка до закону внесена. Дякую вам.
________________
Розглядається проект Закону України по внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів від 8 квітня 1993 року про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення (стосовно формування бюджету). Друге читання.
Слово має Костянтин Олександрович Охріменко, голова підкомітету Комітету з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів.
ОХРІМЕНКО К.О., голова підкомітету Комітету з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Этот проект закона аналогичный тому, который только что рассматривался, только он касается работников службы стандартизации. Мы в первом чтении его уже приняли. У вас есть сравнительная таблица. Наш комитет поддерживает такую редакцию: "На час виконання службових обов'язків користуватися проїзними квитками для проїзду в міському пасажирському транспорті (крім таксі), які можуть закуповуватися за рахунок асигнувань, передбачених у кошторисі на утримання установи".
ГОЛОВА. Власне кажучи, два абсолютно однакові документи. Є запитання до доповідача?
Сідайте, будь ласка. Виступати теж ніхто не бажає. Я ставлю на голосування проект цього закону. Будь ласка, прошу підтримати.
"За" - 220.
Ще раз ставлю на голосування. ІваноФранківська депутація, голосуйте, будь ласка.
"За" - 229. Прийнято.
______________
Розглядається проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України від 1О травня 1993 року "Про стандартизацію і сертифікацію". Теж Костянтин Олександрович Охріменко доповідає з цього приводу.
ОХРІМЕНКО К.О. Уважаемые коллеги! На ваше рассмотрение подан один из законопроектов, касающихся формирования госбюджета, - проект Закона Украины о внесении изменений в Декрет о стандартизации и сертификации.
Внесенная Кабмином новая редакция статьи 18 указанного декрета была рассмотрена Верховным Советом и, с учетом предложений согласительной группы, принята в первом чтении. Изменения предлагается внести для усовершенствования механизма контроля за качеством и безопасностью продукции, которая завозится на территорию Украины. Эти изменения позволят усилить контроль государства за соответствием сертификатов обязательным требованиям отечественных стандартов и норм, упростить процедуру таможенного контроля, исключить дублирование работ по сертификации.
Во время подготовки законопроекта ко второму чтению в соответствии с поручением Верховного Совета в адрес нашего комитета поступили замечания и предложения от ряда народных депутатов и комитетов. Конструктивные предложения подали депутаты Стоян, Вернигора, Кужель, Виктор Герасимович Кочерга. Эти предложения комитет поддерживает.
Были и другие замечания. Так, Комитет по вопросам социальной политики и труда возражает против редакции части четвертой указанной статьи. То есть выступает против предоставления органам Госстандарта полномочий относительно осуществления контроля за наличием сертификатов для товаров, которые реализуются на территории Украины, мотивируя это возможностью нежелательного параллелизма и дублирования контролирующих функций Госстандарта и Комитета по защите прав потребителей.
Если мы примем этот документ, Госстандарт уполномачивается контролировать деятельность органов сертификации при выдаче ими сертификатов и на основании выданных сертификатов вносить сертифицированную продукцию в Единый реестр сертифицированной в Украине продукции.
К функциям же Комитета защиты прав потребителя относятся контроль и проверка качества продукции, ее соответствие сертификату.
По нашему мнению, дублирования функций и противостояния этих двух государственных контролирующих органов не будет.
Необходимо также добавить, что система органов сертификации уже создана и никаких дополнительных расходов бюджетных средств для осуществления контроля не требуется.
Такой порядок контроля соответствует международному. Как известно, Украина присоединяется к международным соглашениям, в частности к системе Генерального соглашения по тарифам и торговле, и берет на себя соответствующие обязательства в отрасли сертификации.
Исходя из этого, комитет подает на ваше рассмотрение доработанную редакцию статьи 18 Декрета о стандартизации и сертификации, в которой учтены высказанные замечания, и предлагает ее принять. Прошу поддержать решение нашего комитета.
ГОЛОВА. Запитання не задаємо, оскільки розглядається проект у другому читанні. Але я дивлюся, що два зауваження враховано, одне відхилено, і комітет, який вносив це зауваження, вже не наполягає на його врахуванні. У принципі, тут визначено суб'єкта, який видає відповідні документи, а також, відповідно до міжнародних правил, застосовано термін "Єдиний реєстр сертифікованої в Україні продукції".
Ніяких заперечень немає. Якщо немає заперечень, можна ставити на голосування цей документ?
Я ставлю на голосування проект закону, який, до речі, як ви помічаєте, перетворює декрет у закон і буде працювати як закон. Прошу підтримати.
"За" - 24О. Прийнято.
Спасибі.
___________________
Розглядається у другому читанні проект Закону України про благодійництво та благодійні організації. Доповідає Косів Михайло Васильович, голова Комітету з питань культури і духовності.
Поки він дійде до трибуни, я хочу сказати, що ми вже в черговий раз повертаємося до цього проекту закону. Усі ми в цілому в державі розуміємо, що такий закон потрібний, але треба над його проектом серйозно попрацювати. Я маю на увазі, що треба підтримати зміст. Якщо будуть якісь зауваження до окремих статей, то давайте визначимося шляхом обговорення і голосування.
Михайле Васильовичу, будь ласка, вступне слово, якщо є потреба.
КОСІВ М.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий округ, Львівська область). Я буду дуже стислим. Як сказав Олександр Олександрович, над цим законопроектом ми працювали довго й продуктивно. Остаточна редакція, яку ви бачите, вноситься чотирма комітетами - Комітетом з питань культури і духовності, Комітетом з питань молоді, спорту і туризму, Комітетом з питань науки та народної освіти, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.
Усі чотири комітети працювали продуктивно, не лише посилали своїх представників, але й на своїх засіданнях дуже активно обговорювали всі правові норми цього проекту закону, зокрема ті, які викликали дискусії в цьому залі. На етапі підготовки проекту закону ми також дуже плідно працювали з юридичним відділом Секретаріату Верховної Ради.
Хотів би висловити одне таке невеличке зауваження. Стосовно деяких пропозицій народних депутатів у третій колонці таблиці написано: "Відхилено". Але це можна вважати механічною помилкою, тому що такий висновок стоїть навіть там, де суть абсолютно передана в четвертій колонці, але в іншій редакції. Тобто треба було замість "Відхилено" написати "Враховано в інших статтях".
Деякі зауваження до цього проекту закону через їх дискусійність просто були зняті.
Я маю сміливість ствердити, що всі принципові побажання, які були висловлені окремими комітетами й народними депутатами, в остаточній редакції законопроекту враховано.
І останнє. Як ви пам'ятаєте, ми нещодавно прийняли Закон про оподаткування прибутку підприємств. І там у статті 7 є пункт 11, який стосується оподаткування неприбуткових підприємств. Закон про оподаткування, звісно, базовий. А цей закон - видовий. Якщо цей закон у другому читанні буде прийнятий, то він, без сумніву, дасть дуже позитивні наслідки для соціального захисту багатьох уразливих верств нашого населення.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Нагадую, що проект закону розглядається за процедурою другого читання. До назви і преамбули не було зауважень, і вони проходять у редакції, як пропонувалося під час першого читання.
Розділ І "Загальні положення". Стаття 1 "Визначення термінів та понять". Тут частину зауважень враховано, а частину відхилено. Якщо є в когось із авторів зауважень претензії з цього приводу, він може взяти слово. Немає? Більшість зауважень, як ви бачите, враховано.
Отже, назва закону, преамбула і стаття 1 ставляться на голосування. Вони детальні, розширені, тому я просив би під цим епізодом провести риску. Будь ласка, голосуйте.
"За" - 176.
Ще раз нагадую, голосується проект закону в другому читанні. 127 депутатів сумніваються - голосувати чи не голосувати. Голосуйте. Ще раз ставлю на голосування. Закон треба приймати, він порібний для суспільства, і проти майже ніхто ж не голосує.
"За" - 195.
Оголосіть, щоб із курилок, туалетів і всіх інших "зручних" місць зайшли всі до залу.
Назва закону, преамбула й стаття 1 голосуються. Вони не викликають ні в кого заперечень. Будь ласка.
"За" - 179.
Хто проти цього закону, висловіться, будь ласка, тому що відбувається просто свідоме його блокування, а він конче потрібен. Вибачте мені, скільки доводиться займатися такими питаннями, коли треба відправити на лікування за кордон хворого або знайти ліки тут, то весь час треба щось таке протизаконне робити. А це ж елементарна благодійність. Будь ласка, підприємство будь-якої форми власності - державне, приватне, акціонерне або банк в межах, визначених цим законом, зможе здійснити такі проплати.
У вас заперечення, депутате Моісеєнко? Будь ласка, вам слово.
МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов. Александр Александрович, я с уважением отношусь к тому, что надо работать, но я не вижу здесь тех людей, которые должны руководствоваться этим законом в будущем. Я не вижу здесь Юли Тимошенко, я не вижу здесь Щербаня, других толстосумов наших, которым есть что давать. Вот пусть они придут в зал, и мы выслушаем их мнение. Вдруг они будут против?
ГОЛОВА. Резонне зауваження. Я не заперечую, але я хотів би, щоб ви мали змогу теж робити якісь благодійні внески.
Правильне зауваження, але хіба тільки їх у залі немає? Погляньте, полтавчани сидять в особі Леоніда Михайловича практично одного, а решта де? Ну, це питання не для преси.
Ще раз ставлю на голосування назву, преамбулу і статтю 1. Прошу, підтримайте.
"За" - 199.
Була пропозиція голосувати поіменно. Прошу проголосувати цю пропозицію.
Я маю підозру, що проти виступають ті, хто здатен на спонсорство, та тільки не хочуть, щоб був такий закон.
"За" - 161.
Будь ласка, голосуємо поіменно. Прошу всіх підтримати, бо не було жодного заперечення щодо прийняття взагалі цього закону. Будь ласка, підтримайте, помилки не буде. У кожній державі є такий закон.
"За" - 193.
Опублікуйте результати голосування по фракціях, будь ласка.
Ну що ж, ви вирішили питання так, як вважали за потрібне. Тільки, на мою думку, це груба помилка, яку важко пояснити.
КОСІВ М.В. Олександре Олександровичу, може, завтра зранку буде більше людей? (Шум у залі).
ГОЛОВА. Ну що ви будете говорити? Ви зараз виховуватимете один одного. Кому це потрібно? Треба голосувати і позитивно вирішувати це питання, бо затягувати його більше не можна.
Нехай депутат Жеребецький висловиться. Зараз його всі підтримають. Будь ласка.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Олександре Олександровичу, щойно Комітет у закордонних справах закінчив засідання. Люди не гуляють, а працюють у комітетах. Цей закон треба розглядати завтра. Ми з міністром закордонних справ обговорювали питання, яке буде розглядатися завтра, і щойно прийшли. Ніхто не обідав і ніде не гуляв.
ГОЛОВА. Та хіба я сказав, що ви гуляли?
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Тут наводилися аргументи, що депутати не відвідують засідання. Так вони ж працюють, принаймні 8О процентів працюють зараз у комітетах (Шум у залі).
ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, на вашу пропозицію я відразу контраргумент наводжу. Ми не в цілому законопроект голосуємо, і тому по окремій статті він не знімається. Регламентом це визначено. За процедурою на третє читання весь проект закону не підходить. Його треба розглядати, він є в порядку денному. Просто частина депутатів не голосує взагалі, демонструючи те, що цей закон можна заблокувати. Його треба приймати (Шум у залі).
Ну, давайте так. Хто у своєму окрузі займався питанням щодо чорнобильців, скажіть, є можливість якимось чином допомогти їм у межах бюджету?
Депутат Яценко. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Дійсно, є кілька приципових моментів стосовно чорнобильців. Держава може їм допомогти. На превеликий жаль, потуги з боку Кабінету Міністрів і Президента на ліквідацію чорнобильського фонду в складі державного бюджету України, на ліквідацію чорнобильських законів і посилання на те, що це здійснюється, мовляв, з об'єктивних причин, не мають ніяких підстав. Усе, що робиться в Україні, той жах, та криза величезна, яка охопила нашу державу, - це результат безглуздої економічної політики. Вона проводиться в Україні. І це визнають не лише комуністи. Почитайте, будь ласка, статтю Конгресу українських націоналістів, яка була опублікована недавно, книжки, їх одержали всі депутати від Гриньова (Шум у залі).
Ну яка різниця, хто провалив? Уже визнається, що це провал.
Треба докорінно змінювати курс реформ, націлювати його не на користь окремих людей, а на користь більшості населення. Наведу приклад. Їздили на аеродром "Чайка". Там будуються корпуси лікарні для інвалідів-афганців. Вони вже три роки стоять недобудовані, руйнуються, хоча будівельна готовність - 90 відсотків. Це показник хабарництва, злочинності державного керівництва. А через дорогу стоять нікому не потрібні дво- і триповерхові особняки, ніхто там не живе. Народ пограбували і будують невідомо для кого.
ГОЛОВА. Володимире Михайловичу...
ЯЦЕНКО В.М. Хвилинку, Олександре Олександровичу. Злочинність у тому, що обікрали весь народ, набили кишені, а тепер хочуть допомагати цьому народу. То вже мільйони жертв, Олександре Олександровичу, невже незрозуміло? І люди не розуміють, як ті злодії, які пограбували народ, тепер повертатимуть їм гроші. А ми приймаємо закон, регулюємо: дати чи не дати. Треба міняти систему, треба міняти курс реформ, і в цьому квінтесенція сьогоднішньої політики...
ГОЛОВА. То це в цьому законі розглядається чи ні, Володимире Михайловичу?
ЯЦЕНКО В.М. Я підкреслюю, не було в нас жебраків, і раптом 8О відсотків населення України стали жебраками. Що, війна прокотилася по Україні? Немає війни...
ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Михайловичу.
ЯЦЕНКО В.М. Я ще раз кажу: є підстави для того, щоб не приймати такий закон до тих пір, поки не зміниться економічна політика.
ГОЛОВА. Я можу це саме сказати не з меншим запалом і не з гіршою аргументацією. Уявіть собі, що наша країна процвітаюча, де всі живуть достойно, де людина відповідно до своєї праці одержує достойну зарплату і так далі. І при тому є багато випадків, коли благодійництво порібне. Воно може регулюватися тільки відповідним законом. І такі закони, я ще раз повторюю, є в будь-якій державі. Треба було б, щоб вони і в СРСР теж були (Шум у залі).
Та я з вами дискусію не проводжу, тому що те саме, що він сказав, я 2О разів говорив і можу повторити зараз. Коли розглядатимемо програму, основні засади, тоді скажемо про це. І там повинні записати.
Михайле Васильовичу, сідайте на місце.
Ставлю на голосування питання про розгляд цього проекту закону завтра вранці за такою ж процедурою. Будь ласка.
"За" - 192. Прийнято.
Це процедурне питання (Шум у залі).
А куди його віднести, поясніть мені? Як можна зняти? Ми не голосували його, просто частина депутатів блокувала розгляд. От і все.
Завтра вранці це питання розглядатиметься першим.
Депутате Костицький, у вас яка пропозиція? Будь ласка.
КОСТИЦЬКИЙ В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Залізничний виборчий округ, ІваноФранківська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Потреба в такому законі є. Я хочу запропонувати компромісний варіант вирішення проблеми.
Окрім цього проекту закону Верховній Раді рекомендується до розгляду проект Закону про громадські організації (його вже розглянула Комісія з питань правової політики), який певною мірою перегукується з даним законопроектом.
Пропоную обговорити обидва проекти законів завтра вранці і прийняти в першому читанні.
ГОЛОВА. Я не проти, Василю Васильовичу, тільки поясніть, як можна два проекти обговорити разом. Тим більше що цей законопроект розглядається у другому читанні, а той - у першому читанні. Це абсолютно неприйнятні речі.
Ще які є пропозиції? Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Мы, рассматривая этот законопроект, забыли, что надо урегулировать.
Каждый день мы слышим, как жена одного из высших должностных лиц государства осуществляет благотворительную деятельность. Поэтому я хотел бы видеть в этом законе запрет для высших должностных лиц государства, их ближайших родственников на занятие благотворительной деятельностью.
Александр Александрович, если это будет записано, я думаю, коммунисты и все остальные поддержат. Иначе это все делается не совсем в законодательном русле.
ГОЛОВА. Я абсолютно не заперечую і згоден, щоб у статті 1 цього проекту закону записати, що вищі посадові особи і члени їх сімей не мають права займатися благодійництвом. І було б усе правильно.
Але ситуація така. Я наведу приклад, і Олександр Миколайович може підтвердити. Створюється школа Дерюгіних - школа художньої гімнастики. Ці люди не можуть забезпечити будівництво, воно розпочате, є чудовий проект... Півтори тисячі дівчаток віком від трьох років і старші ходять туди займатися. Це в нашій державі чи ні? Це була візитна картка України свого часу. Сьогодні нічого зробити не можна. І команду "Спартак" так знищили (Шум у залі).
Юрію Григоровичу, навіщо ми ведемо дурну дискусію? Не потрібно цього робити.
__________________________
Будь ласка, записано на виступ у "Різному" ЗО чоловік. Виступайте, хто хотів би висловитися (Шум у залі).
А що я можу зробити? "Різне", до речі, завжди проводиться на вечірньому засіданні.
Будь ласка, висвітіть, хто записаний на виступ у "Різному"? У стенограмі буде.
Депутат Яблонський. Будь ласка, говоріть.
ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область). Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Дозвольте повернутися до того питання, яке ми тільки що зняли, і сказати декілька слів. Благодійною діяльністю, на жаль, не хочуть нині займатися ті люди, які мають великі гроші. Ідеться про ті фонди, які з-за кордону надходять з гуманітарною допомогою.
Або ж друге. У Кам'янець-Подільському районі є міжрайонна організація афганців, які створили ферму спеціально для того, щоби підтримувати бідних людей - удів, сиріт. І вони не можуть нині займатися цією діяльністю, тому що законодавчо вони обмежені.
Отже, якщо держава не може допомогти бідним людям, а є якісь способи допомогти їм, безумовно, ми повинні це зробити.
Друге, що я хотів би сказати. До мене зверталися мої виборці з такого питання. Багато громадян будують житло через кооперативи. Років 3-5 тому вони вступили в кооперативи, платили внески. І ось людина виїжджає, хоче вийти з кооперативу, і вона може отримати назад лише копійки, оскільки її внески не проіндексовано або ж вони просто пропали. Очевидно, потрібно дати доручення відповідним службам, щоби провели індексацію коштів кооперативного будівництва, які до цих пір не проіндексовано.
Третій приклад, про який я хотів би сказати. Недавно до мене прийшов чоловік, оригінальний чоловік, який народився в січні 1897 року, йому йде 1О1 рік. Учасник трьох воєн. Мав свою невеличку хату, яка завалилася. Він прийшов і плаче: прошу, допоможіть мені відремонтувати будинок, бо я не можу цього зробити. Якщо ви не можете відремонтувати, тоді дозвольте мені з моєї ощадної книжки взяти мої заощадження, і в мене не буде ніяких проблем!
Є багато людей, які самі спроможні щось зробити навіть за свої кошти, а ми і цього не можемо їм забезпечити. Заощадження треба повернути людям, треба, щоб той закон, який ми прийняли, діяв.
І останнє. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Незабаром ми відзначатимемо першу річницю Конституції, яку ми з вами приймали під вашим, Олександре Олександровичу, керівництвом і за вашою активною участю. І от ми чуємо, що на цей день готуються якісь походи. Не перетворюймо це свято в якісь протистояння! Це державне свято, це наше перше свято, яке ми всі разом створили. Давайте берегти свою Конституцію. Конституція не винна, що вона в руках таких людей, які зловживають нею, не дозволяють реалізувати положення, записані всіма нами разом. Хотілось би, щоб ми тут були на висоті законотворців і громадян України.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Дем'ян.
ДЕМ'ЯН Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати право на виступ депутатові Киякові.
ГОЛОВА. Або Кияку. Теж можна сказати так?
КИЯК Т.Р. Дякую. Шановні колеги! Хочу коротко висвітлити три позиції. Я давно записувався, аби повідомити всім одну інформацію.
Неправильно протлумачено в газеті "Дейлі" переговори представників Верховної Ради з делегацією бундестагу стосовно нібито підписання угоди про цільові пенсії для наших остарбайтерів. Прошу передати всім зацікавленим і потерпілим правду, яка є такою. Подано нами проект угоди між Німеччиною та Україною про соціальне забезпечення. Цей проект угоди пішов офіційними каналами й не швидше як через півроку він потрапить до бундестагу. Але за попередньою домовленістю і рішенням конституційного суду Німеччини в'язням концтаборів можна буде відсуджувати певну компенсацію на тих фірмах, які працюють сьогодні, і там, де працювали вони під час війни.
Друга інформація. Ми всі говоримо про житлово-комунальні субсидії, але чомусь ми рідко акцентуємо увагу на правильності тарифів. Про використання газу ми говорили часто, про використання води. Білорусія провела експеримент. У них норма споживання води на добу - 2ОО літрів. Запровадили лічильники, і виявилося, що норма - менша 1ОО літрів. У нас діють норми 19ЗО року - ЗОО літрів води на добу. Отже, тут ми повинні теж знайти відповідні резерви.
І далі, сьогоднішня ця наша подія, пов'язана з проектом Закону про благодійництво. Мені дуже прикро, бо я не знаю, що буду казати своїм виборцям, адже ми зібрали групи людей середнього достатку для того, щоби заснувати в Чернівцях безкоштовну їдальню для людей, які воістину голодують, також притулок для отих жебраків і бомжів, що є на вокзалах. Але ж ми не маємо такої можливості без певних пільгових податкових режимів. Отже, благодійництво повинно бути не тільки як сам факт, але і як фактор виховання і тих бідаків, і тих, хто спонсорує.
Я дуже прошу всіх, благаю завтра спокійно, зважено підійти до цього проекту, аби врахувати потреби наших виборців.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Пономаренко.
ПОНОМАРЕНКО Б.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Реформи". Шановний Голово! Шановні народні депутати! Хотів би акцентувати вашу увагу на двох проблемах, які дуже болять нашим виборцям і які нам потрібно ставити з найбільшою гостротою.
Перша. Вже протягом трьох років уряд обіцяє внести проект нового пенсійного закону. Досі ми його так і не отримали. З року в рік ми ставимо це питання, але відповіді чіткої ще не маємо. Нам говорять про те, що буде прийнято Закон про пенсійне страхування. Внесли його проект. Але ж цей закон реально почне давати віддачу через 2О років.
Скажіть,будь ласка, а як бути тим пенсіонерам, які вийшли на пенсію, пропрацювавши десятки років у важких умовах? Вони отримують пенсію таку саму, як ті люди, які жодного дня не працювали на нашу державу, на нашу промисловість.
Я просив би вас усіх підтримати мене в тому, щоб якнайгостріше поставити питання про якнайшвидше внесення проекту пенсійного закону, який би нам дав можливість розділити тих людей, що працювали на наш народ, на нашу державу, і тих, що не працювали жодного дня.
Ми розуміємо, що новий пенсійний закон не може бути наповненим, тому що його наповнення залежить від заробітної плати працюючих. Але ми також розуміємо, що зробити так, щоб люди, які працювали все життя, отримували одну пенсію, а ті, що не працювали жодного дня, отримували пенсію, яку вони "заробили", очевидно, потрібно.
У цьому плані хотілося б звернути вашу увагу також на величезну несправедливість щодо сільських пенсіонерів. Ви знаєте, що як би там не було важко, проте міські пенсіонери хоч частинами, але щомісяця пенсію отримують. Сільські ж пенсіонери, які все своє життя годували нашу державу і наш народ, не отримують пенсії по чотири-п'ять місяців. І коли до нас усіх приходять на прийом люди і запитують: як нам жити, адже ми вже п'ять місяців не отримуємо ту невеличку пенсію, то просто не знаєш, куди ховати очі від сорому.
І ще одна проблема, яку я хотів би поставити, - це проблема сім'ї. Я про це сьогодні вже говорив. Нам треба закон окремий готувати. Молоді матері отримують від держави допомогу 5 гривень 2О копійок. Люди добрі, що ж це за держава в такому разі, яка не може забезпечити своє майбутнє, майбутнє нашого народу?! А жінки, які працювали на заводах і пішли в декретну відпустку, не отримують взагалі ні копійки по року, навіть більше року. Треба, очевидно, ставити питання таким чином, щоб усі були в рівних умовах, щоб усіх забезпечила хоч невеличкою допомогою, але саме держава.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі.
Шановні депутати! Давайте порадимося щодо подальшої роботи сьогодні.
Ми позавчора проводили нараду керівників груп, фракцій та голів комітетів. Якщо якась фракція, використовуючи своє конституційне право, блокує розгляд того чи іншого проекту, вона повинна сказати, що ми виступаємо проти його розгляду. Тоді головуючий, маючи це на увазі, поставив би до плану на сьогодні ще один із тих важливих документів, якими перевантажений план роботи на тиждень. А так виходить, що вся Верховна Рада стає заручником однієї фракції. Так робити не можна. Просто треба попередити завчасно. Тоді б ми поставили це питання і в резерві поставили ще два питання. І розглянули б інше, не було би проблем.
А оскільки вчора й сьогодні ви повинні були оформити зауваження до розрахунків, до робочих матеріалів стосовно проекту бюджету, то я запропонував би вам: проведіть сьогодні засідання в комітетах і попрацюйте над тими проектами, щодо яких вам потрібно оформити відповідні протоколи. А хто хоче на стенограму попрацювати ще для "Різного", будь ласка, залишайтеся і балакайте. Воно нікому не вадить.
Немає заперечень? Тоді пленарне засідання оголошується закритим.