ЗАСІДАННЯ СОТЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  12  ч е р в н я  1997  р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верхової Ради України  МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

     Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвалося 33О  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги!  Я  хотів би від високих питань повернути вас до буденної прози і порадитися з одного  приводу.  Як  ви  знаєте, учора  у  нашого  колеги  Анатолія  Андрійовича  Кулакова загинула дочка.  Усім зрозуміло,  що це трагедія,  яку  не  можна  пояснити словами.  Я  прошу депутатів із групи і тих,  хто живе на бульварі Лесі Українки, зайти, допомогти, порадити.

     Я підписав розпорядження про виділення допомоги з фонду,  але це все-таки мізерні гроші.  Може, давайте скинемося по 1О чи по 2О гривень,  це  врешті-решт  невелика  сума.  По  2О  гривень  можна виділити зараз чи з преміального фонду, щоб віддати. Я підписав би таке розпорядження в бухгалтерію.

     Давайте проголосуємо, щоб виділити по 2О гривень. Будь ласка.

     "За" - 253.

     Дякую.

     Тепер щодо питання,  яке ми розглядаємо.  Я ще раз повертаюся до думки,  яку висловлював раніше,  і,  користуючись тим, що зараз немає трансляції на державу,  хочу попросити вашої згоди  стосовно ось чого.  Питання політичне,  яке входить у компетенцію Верховної Ради,  щодо ставлення до тих чи інших процесів у світі,  зокрема в Європі,  і,  звичайно,  це предмет розгляду Верховною Радою.  Це ж питання виникло в нас як реакція на  те,  коли  ми  вимагали,  щоб міністр оборони і міністр закордонних справ зробили нам інформацію з приводу підписання  документів  у  Лісабоні.  На  той  час  було проявлене,  на мій погляд,  з різних причин непоштиве ставлення до Верховної Ради, і Верховна Рада обгрунтовано вимагала, щоб міністр прийшов сюди і поінформував про те, що робилося в Лісабоні.

     Він це зробив.  Це не подобається, скажімо, у частині того чи іншого пункту багатьом депутатам.  І це зрозуміло.  Одначе  ми  не розглядаємо  зараз  питання  про  ратифікацію цього документа,  ми маємо на увазі,  що питання про ставлення  до  поширення  НАТО  на схід, яке внесено до порядку денного, все-таки треба розглянути, і треба, щоб комітет підготував його як слід.

     Нам потрібно  розглянути  нагальні  питання   підготовки   до прийняття  бюджету.  Учора  надійшли поправки ще до шести законів, які ляжуть у формування бюджету і які виникли після нашої наради в понеділок  і  того  листа,  який я за вашим дорученням відправив у Кабінет Міністрів.  Тому я просив би  навіть  не  приймати  ніякої постанови. Ми послухали інформацію міністра і можемо висловитися в будь-який час,  але краще тоді,  коли будемо розглядати питання по суті.  На цьому закінчуємо розгляд сьогоднішнього питання, тому що це все непродуктивно, ми просто марнуємо час.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  припинення  розгляду цього питання. Будь ласка.

     "За" - 155.

     Не приймається.Отже,  залишається  в силі те рішення,  яке ми проголосували до обіду.  Виступлять шість представників фракцій, і на тому закінчимо роботу (Шум у залі).

     Ну що  по  порядку,  Юрію  Григоровичу?  У  нас залишилось 12 пленарних днів.  Для кого це все пишеться? Ви ж вносили ці питання до  розгляду!  А тоді пред'являють претензії тільки до Голови,  що він не може забезпечити роботу. Тут же нав'язується: давай, давай, треба побалакати,  як ті,  що випили, а потім ще треба поговорити, бо не закінчений процес.  Хоч усі знають,  що ніякого  рішення  не буде прийнято.

     Депутат Кияк  від  групи  "Конституційний  центр".  За  ним - депутат Заєць.

     КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ,  Чернівецька область).  Демократична партія України.  Шановні колеги!  Шарль де Голь свого часу писав: "Політику народу визначають його історія та географія",  що  знайшло  відображення  в  статті  18  Конституції України.

     Якщо говорити  про  НАТО,  то  треба виходити з нових реалій, оскільки НАТО сьогодні не військовий,  а військовополітичний союз, метою  котрого "є захист територій,  які згідно з угодами є сферою приналежності до НАТО".

     Даний союз слід  розглядати  в  трьох  вимірах:  глобальному, континентальному та регіональному.

     На регіональному  рівні саме фактор НАТО посприяв пом'якшенню взаємин між Україною та Румунією,  Україною та  Польщею,  послужив стимулом   для   формування   центральноєвропейських  міждержавних об'єднань,  став чинником так необхідної  демілітаризації  басейну Чорного моря.  Невже хтось хотів би наявності іншого фактора,  аби отримати нове Придністров'я, Чечню, Абхазію чи Таджикистан?

     Континентальний параметр.  Нині  Європа   повинна   не   лише формуватися,  вона  має думати і про свій колективний захист.  Для нас питання  ставиться  так:  якщо  Україна  вважає  себе  часткою географічної,  культурної  та  економічної Європи,  то вона мусить бути  часткою  її  колективної  безпеки.  Розширення  НАТО   стало паралельним  і  невід'ємним  процесом  зміцнення  Ради  Європи  та розширення Європейського Союзу, куди Україна теж повинна прагнути. Тому   участь   України  в  програмі  "Партнерство  заради  миру", миротворчих  акціях,  сама  Хартія   НАТО-Україна   повинні   бути підтримані депутатами.

     Нарешті, глобальний  параметр.  Один  штрих.  Президент Китаю Цзян Цземінь під час візиту до  Москви  твердив  про  необхідність мультиполярності світової політики, не приховуючи зацікавленості в домінуванні в азійському регіоні.  Чи вигідний подібний тандем для Росії,  як її аналогічний взаєминам з Іраном чи Індією?  Звичайно, то воля Росії,  але  для  відповіді  досить  полистати  підручники історії та економічні довідники.

     Нагадаю, що  в  1949  році  Сталін  заявляв  про бажання СРСР вступити до НАТО.  Сьогодні ж нам потрібні час і витримка. Росія у стані  прострації  після  розвалу  імперії за інерцією намагається робити диктаторські випади,  відлуння котрих і в  нас  у  сесійній залі  бувають.  Я  міг  би зараз цитувати Дмитра Рюрикова стосовно прибалтійських країн,  російських послів у  Празі,  Будапешті  чи, скажімо,  погрози  самого  Президента  Росії  у  Фінляндії під час зустрічі в Гельсінкі.

     Але що цікаво.  Там Клінтон зробив серйозні  поступки  Росії, після  чого  ми  повинні по-новому оцінити позицію Росії.  Ось які висновки з переговорів США і Росії стосовно  НАТО  робить  мудрий, досвідчений  політик  Генрі  Кісінджер:  Росія  не проти вступу до НАТО,  якщо інші  будуть  поставлені  в  чергу  після  неї;  після нинішнього   отримання   вотуму   довіри  Росія  готова  перестати агітувати проти НАТО і приступає до врегулювання своїх кордонів.

     Ці висновки не можна залишати поза  увагою,  бо  йдеться  про небезпеку домінування в Європі двох держав - США та Росії. Ідеться про нові демаркаційні лінії, про розподіл сфер політичного впливу. Отже,  якщо ми визнаємо нові реалії,  то перебуваємо в зоні впливу Росії. Якщо ж не визнаємо факту розширення НАТО та угод між ним та Росією, то ще маємо шанс певний відрізок часу гратися в ізольовану власну політику.  Але що це нам дасть?! Мусимо вибирати нині менше зло  задля вигідної Україні та європейській цивілізації стратегії. Так, ані ми, ані НАТО не готові сьогодні до остаточного зближення. Але  процес формування нової європейської безпеки неминучий,  якщо Європа хоче впливати на світові процеси в наступному сторіччі,  де на  арену  протистояння  активно  вийдуть  нинішні  треті країни у відомих регіонах.

     І в  цьому  процесі  особливо  вагому  роль  мають  відіграти Україна та Росія. Так, так, шановні апологети російської політики! Росія поза  НАТО  опиняється  сама  віч-на-віч  з  внутрішніми  та зовнішніми  проблемами,  котрі для неї можуть стати фатальними.  І саме  наближення  України  до  НАТО,  як  і  одночасне   військове порозуміння України з Росією слугуватимуть реалізації гасла: "НАТО не проти Росії,  а Росія з НАТО".  Цей  процес  уже  розпочався  з урахуванням тієї ж географії.

     До речі,  Йосип Сталін,  говорячи про Фінляндію, казав у 1939 році:  "К сожалению, с географией мы ничего не можем поделать". Це говорив великий тиран.

     То невже  цю  географію спроможна змінити купка людей,  котрі ніби апелюють до Конституції  України,  будучи  українофобами,  не прийнявши   тієї   ж   Конституції,   як  і  присяги  на  ній?  Це по-фарисейськи непорядно, шановні колеги!

     Отже, Україна - міст чи буфер?..

     Нам не потрібно ні те, ні те - нам потрібно НАТО.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Виступає депутат Ратушний від...  Прошу  вибачити.  Я оголосив уже депутата Зайця.

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати! Не треба очікувати мадридського саміту,  щоб упевнитися остаточно в  тому,  що  НАТО  розшириться. Розширення НАТО - доконаний факт.  Ми маємо враховувати цей факт і здійснювати так зовнішню  політику,  щоб  максимально  забезпечити національні інтереси України.

     На нашу  думку,  думку  Народного  руху  України,  найповніше національним  інтересам  України  відповідає  статус  України   як повноправного   члена   НАТО.   НАТО   забезпечило   своїм  членам стабільність і безпеку,  високий рівень  життя  своїх  громадян  і зробило  це без ніяких воєнних розборок,  подібних тим,  які робив Варшавський договір у Берліні, Будапешті, Празі, Афганістані. НАТО не робило таких воєнних конфліктів - це факт.

     Майже всі  країни Центральної Європи пов'язують своє майбутнє з повноправним членством у НАТО і ЄС.  Дванадцять  країн,  зокрема Болгарія і країни Балтії, подали заявки до НАТО і ЄС. Лише Україна та Білорусія цього не зробили.  З Білорусією  зрозуміло.  А  що  з Україною трапилося?

     На жаль,  наша виконавча влада виявилася не готовою до подачі заявки на членство в  ЄС  і  в  НАТО.  Виконавча  влада  піддалася тискові  лівих  сил  в  Україні  і тискові Росії,  яка не має нині жодних можливостей завдати серйозної шкоди українській державності і здійснює політику, спрямовану не на інтеграцію України в НАТО за прикладом тих 12 країн,  а лише політику співробітництва  з  НАТО. Така  політика  виконавчої влади вже призвела до того,  що Україну перетворили в предмет геополітичного торгу між Заходом  і  Росією. Це  проявилося,  зокрема,  в укладенні так званої флангової угоди, яка є складовою Договору про звичайні Збройні Сили в Європі.

     По відношенню до України флангова  угода  реалізує  ідеологію обмеженого  суверенітету та втілює політику поділу Європи на сфери впливу.  Ця угода прив'язує Україну до системи можливого  воєнного протистояння  Росії  із Заходом.  Це трапилося тому,  що виконавча влада не подала заявки на вступ до НАТО і ЄС.  Без чітко вираженої волі  жити  європейським способом життя Захід розглядає Україну як непевну державу і не враховує її в геополітиці як важливий  фактор безпеки.

     Нагадаю, що Народний рух України попереджав виконавчу владу з цього приводу, коли в березні зробив заяву про необхідність вступу України в НАТО.  На жаль,  сьогодні ми говоримо не про це,  а лише про співробітництво України з НАТО.

     Чого хочуть ліві?  Насамперед посварити Україну з країнами  - членами  НАТО.  Ліві  штовхають  нас на реалізацію політики пошуку ворогів, а не друзів.

     Нам не байдуже,  кого матимемо на наших кордонах - ворогів чи друзів.  Наших  лівих  -  комуністів і соціалістів антиукраїнської налаштованості  так  нічого  й   не   навчила   доба   військового протистояння   із   Заходом,   яка   завершилася  повною  поразкою комуністичної системи.

     Ліві знову хочуть розкрутити маховик протистояння із Заходом. Проаналізуйте проекти законів та постанов,  які подали комуністи і Болдирєв, і ви переконаєтеся самі в правдивості моїх слів.

     З цією метою наші  антиукраїнськи  налаштовані  соціалісти  і комуністи видумують бозна-що.  Тут їм і маневри в Криму заважають. Депутат Раханський та  інші  депутатикомуністи  від  Криму  своїми безвідповідальними заявами, спрямованими проти військових маневрів "Морський бриз", призвели до того, що тисячі людей відмовилися від путівок до євпаторійських оздоровниць.

     То нехай євпаторійці і громадяни України знають,  хто обікрав їх. Обікрали їх депутати Раханський та інші депутатикомуністи.

     Ліві розглядають НАТО як ворога.  І дійсно,  НАТО - це  ворог для комуністів і соціалістів,  бо там, де є НАТО, там - багатство, там - технологія,  демократія  і  безпека.  У  такому  суспільстві комунізму  немає чого робити.  Ліві прагнуть нав'язати суспільству образ ворога з НАТО, але марно, бо майже половина громадян України вбачає  в  НАТО  оборонну організацію,  демократичну організацію і лише 17 відсотків громадян розглядають НАТО як ворожий  агресивний блок, так, як розглядають його комуністи.

     Наші ліві   так  зарапортувалися  перед  своїми  московськими господарями,  що й не помітили,  як Росія погодилася з розширенням НАТО і підписала угоду про найтіснішу співпрацю.  І Зюганов чогось мовчить. Вийшов і лише пожурив Єльцина, не зачіпаючи саму угоду. А наші комуністи продовжують торпедувати шлях України до Європи.

     Треба відкинути   ці   міфи,  що  Україна  повинна  заплатити надмірні гроші за вступ до НАТО. Нейтральні держави мають бюджет у півтора-три рази більший, ніж держави - члени НАТО.

     Треба відкинути  міф  про  модернізацію  війська,  яку  треба робити. Ми так само повинні робити модернізацію війська без вступу до НАТО.

     І останнє,   це   щодо  порядку  денного.  Бачите,  Олександр Олександрович Мороз робить  усе,  щоб  спустити  сьогодні  розгляд цього питання на гальмах як питання,  яке внесено в порядок денний сьомої сесії.  Він хоче,  щоб ми  сьогодні  не  голосували  за  ті проекти  постанов  і  щоб у порядку денному залишилося питання про розширення...

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон.

     Я звертаюся до Бориса Ілліча Олійника  -  голови  Комітету  у закордонних  справах:  будь ласка,  розгляньте в себе на засіданні комітету і внесіть пропозицію,  а я підпишу представлення на Івана Олександровича   -  полковника  Бундесверу.  Це  було  б  непогано (Оплески).

     ЗАЄЦЬ І.О. Пан Голова, мабуть, як член розвідки КДБ думає, що є члени іншої розвідки. Я відкидаю таке звинувачення.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, сідайте.

     Виступає депутат Ратушний. Будь ласка.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий округ,  Тернопільська область). Шановні народні депутати! Питання,  яке сьогодні  поставили,  не  є  випадковим  і  є  надто серйозним.  І  цілком  природно,  що крайні сили бачать можливість України лише в якихось певних союзах.

     Я хотів  би,  торкаючись  цього  питання,  запитати:  скільки депутатів,  які присутні в цьому залі,  голосували проти вивезення ядерної  зброї  з  України  і  ратифікації  угоди  щодо   ядерного роззброєння? А дев'ять народних депутатів!

     Я хотів  би  запитати,  скільки  депутатів минулого скликання прореагували на вивезення тактичної ядерної  зброї  до  Росії?  На жаль,  немає  тут  зараз колишнього Президента Кравчука,  який цим вивезенням фактично унеможливив для України стати тим стратегічним центром у Європі, яким вона має стати і повинна бути.

     Я хотів  би  запитати,  чи  зараз  на  території  неблокової, нейтральної держави України  антиконституційно  базуються  війська НАТО?

     Я хотів би запитати,  чи зараз неблокову,  нейтральну державу Україну захищають сили протиповітряної оборони військ НАТО? Ні, її захищають  знову всупереч Конституції і українським законам згідно з Ташкентською угодою війська Російської Федерації.

     Оскільки війська НАТО справді ніколи не окуповували територію України,   а  з  історії  України  ми  знаємо,  як  часто  Україна піддавалася окупації з  боку  Російської  імперії  чи  Совєтського Союзу  і  може  ще  піддатися окупації економічній,  мілітарній та іншій з боку шовіністичних кіл Російської Федерації,  чого вони  й не приховують,  цілком природно,  що політика України зводиться до політики балансування між  двома  стратегічно  сильними  центрами, якими залишаються Захід і Російська Федерація.

     Але, я  думаю,  що  в  цьому  балансуванні  наше Міністерство закордонних справ не повинно забувати,  що  і  НАТО,  і  будь-кому потрібна сильна Україна,  бо слабка Україна, власне, потрібна лише як країна,  яка буде причеплена до воза зовнішньої політики.  Нас, українських націоналістів,  не цікавить,  до чийого воза вона буде причеплена:  чи до воза Москви,  чи до воза Заходу.  Нам потрібно, щоб Україна була сильною і незалежною.  Тому цілком неприродно, що зараз ставиться питання про стосунки України з НАТО.

     Український парламент,  якщо він хоче залишатися українським, повинен  був  спочатку  розглянути  питання  про те,  хто дозволив здавати суверенітет і порушувати  Конституцію  України  Президенту Кучмі,  міністру закордонних справ Удовенку чи заступнику міністра і Прем'єру Лазаренку.

     У декалозі українського націоналіста є такі слова: українська нація,  поставлена  на грані двох світів творити нове життя,  буде захищати Європу від азійського шовінізму.  І в НАТО  ми  вступимо, але не як розігруюча розмінна монета зовнішніх сил,  а як сильна й незалежна країна.  І для НАТО буде честю,  що саме така Україна  є його  членом,  а  не  будемо  проситися в НАТО,  щоб вони туди нас прийняли.  Але це станеться лише після того,  як  ми  змусимо  всі окупаційні  іноземні  війська покинути наші бази.  І Україна стане справді  незалежною,  і  в  Україні  будуть  справді  виконуватися Конституція і закони.

     Я звертаюся  до депутатів усіх політичних орієнтацій добитися того, щоб із української території були виведені іноземні війська. Цього  не  зробив  минулий парламент,  цього не хочуть робити нині зазомбовані всі політичні партії -  і  ліві,  і  праві,  на  "ура" приймаючи  угоду,  підписану Кучмою,  Лазаренком,  Черномирдіним і Єльциним.  Обов'язок  цього  парламенту  -  відійти  від  миттєвих моментів,  поставити питання про денонсацію цих угод у цьому залі. І я гадаю,  після цього ми залишимо гідний слід в історії України, ми поставимо тих, хто хоче торгувати Україною - чи на захід, чи на схід, на місце і збудуємо таку Україну, яка варта своєї історії.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Будь  ласка.  Депутат  Мармазов.  За  ним  -  депутат Болдирєв.  Як  я  розумію,  Болдирєв не від комуністів,  а від МДГ виступатиме, так? Так.

     Будь ласка. Говорить депутат Мармазов.

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Олександрійський виборчий округ,  Кіровоградська  область).  Уважаемые  народные   депутаты! Последнее  время  Администрация Президента действительно совершила крутой поворот во  внешней  политике.  Придав  забвению  намерения Украины стать неблоковым,  нейтральным государством,  она одобрила расширение НАТО на Восток и заявила  о  своем  стремлении  активно сотрудничать  с  НАТО,  а  в перспективе стать полным членом этого блока. Надо прямо об этом, Геннадий Иосифович, говорить.

     Спрашивается, зачем НАТО - военизированный европейский  блок, где основную скрипку играют не европейские государства, а Америка, так усиленно рвется на Восток?  Варшавского  военного  блока  нет, Россия никому не угрожает.  У Соединенных Штатов,  то бишь у НАТО, есть   свои   интересы.   Расширение   на   Восток    продиктовано необходимостью  подпереть  натовскими  штыками  режим  в Восточной Европе.  Расширение преследует  цель  препятствовать  реинтеграции бывших  советских  республик,  и об этом с циничной откровенностью сказано в пресловутой резолюции Конгресса США  N  12О.  Расширение нужно для того,  чтобы обложить Россию с ЮгоЗапада, изолировать ее от внешнего мира, расколоть на новые суверенные осколки.

     Так что  расширение   НАТО   в   глобальном   плане   -   это противостояние  России и Запада.  В этом глобальном противостоянии Украине отводится унизительная роль.  Предполагается, что мы будем на  стороне Запада и возьмем на свою душу тяжкий исторический грех национального и славянского предательства.

     Чем для нас это опасно?  Как известно,  страны, стремящиеся к укреплению   своей  национальной  безопасности,  думают,  Геннадий Иосифович,  в  первую  очередь  о   развитии   отношений   дружбы, сотрудничества   со  своими  ближайшими  соседями.  Наш  ближайший исторический  и  географический  сосед  -  Россия.  Она  не  будет смотреть  спокойно на вступление Украины в НАТО,  и у нее есть чем ответить.  Наши основные рынки сбыта  -  там,  основные  источники энергоносителей - там, ни оборонная, ни машиностроительная отрасль без России существовать не смогут.  А Западу - за шесть лет мы уже убедились - мы не нужны.

     Так что,  от  вступления мы станем экономически мощнее и жить станем  богаче?  Безусловно,  нет.  Рассорятся  окончательно   два братских  народа,  ведь  мы  будем по разные стороны баррикад,  со всеми вытекающими отсюда последствиями. Это в мирное время. А если случится  военный конфликт между НАТО и Россией,  мы первые сгорим до тла с нашими десятками ядерных реакторов и  сотнями  химических предприятий.

     Учитывают ли   те,  кто  тащит  Украину  в  НАТО  вероятность подобного развития событий на нашей  земле?  А  что  даст  Украине полное  членство  в  НАТО?  Об отношениях с Россией я уже говорил. Кроме того,  Украине придется довести  военный  бюджет  до  уровня натовских государств,  это ляжет тяжелым бременем на плечи народа. Придется  истратить  десятки  миллиардов  долларов  на  унификацию вооружений,   то   есть   на  закупку  американского  оружия.  Это окончательно подорвет  экономику  страны  и  добьет  отечественную оборонную  промышленность.  Ну и,  безусловно,  украинскому войску придется воевать,  защищая  чужие  интересы  в  любой  точке  зоны ответственности НАТО.

     Наша внешняя   политика   непоследовательная   и   тупиковая. Вспомните,  как здесь  урапатриоты  отстаивали  внеблочный  статус Украины,   когда   нам   предлагали   сотрудничать  с  участниками Ташкентского договора - это тоже военное обкединение стран бывшего Союза.  Чем мотивировали?  Мы не будем с ними сотрудничать, потому что мы внеблочные. С НАТО, оказывается, можем сотрудничать, потому что  мы  уже  вроде не совсем внеблочные.  Где последовательность? Нет.

     Еще пример.  Не успели высохнуть чернила под договором  между Украиной   и   Россией,  как  Президент  устремился  в  Прибалтику создавать новый антисанитарный кордон  против  России.  Не  успели высохнуть   чернила   под  упомянутым  договором  с  Россией,  как дипломатическая    военная    обслуга    Президента     развернула массированную  подготовку подписания Хартии об особых отношениях с НАТО.  Кстати, эта хартия не такая уж безобидная. В этом документе есть  обязательства.  В  частности,  Украина  лишается возможности выбора  любой  модели  экономического  развития,  кроме  рыночной, обязуется   консультироваться   с   НАТО   относительно  концепции национальной безопасности,  бюджета, другим унизительным вопросам. А параграф 15 вообще вызывает особую тревогу.  Цитирую: "Україна і НАТО створюють кризовий консультативний  механізм  для  проведення спеціальних консультацій у будь-якому випадку, коли Україна (а кто Украина - Президент, Верховный Совет или консультативный комитет?) вбачатиме   пряму   загрозу   своїй   територіальній   цілісності, політичній  незалежності  або  безпеці".  Это  значит,  что  можно вмешиваться в дела Украины.

     В заключение хотел бы сказать,  что нам нужно сейчас спокойно обсудить эту хартию,  которую парафировал министр иностранных дел. Ее еще никто не читал.  Нужно,  чтобы депутаты внимательно изучили эту хартию,  а потом поставить  ее  на  поименное  голосование.  Я предлагаю  еще  проголосовать за основу заявление,  которое внесли народные депутаты относительно расширения НАТО на Восток.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Болдирєв. Будь ласка.

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька область).  Межрегиональная  депутатская  группа.  Я  тоже сегодня  изучил  проект  хартии,  который  должен быть подписан на мадридском  саммите.  Могу  сделать  вывод,  что  Украина  как  бы находится   в   поиске   нового  старшего  брата.  И  вот  сегодня исполнительная  власть  и  часть  законодательной,  представленной замечательным депутатом Зайцем и его единомышленниками, выбирает в качестве нового старшего брата НАТО.

     Я хотел бы,  чтобы мы оставались прежде всего в правовом поле нашей  державы.  И  в  соответствии  с  этим  хочу  напомить,  как строилось наше независимое государство.

     16 июля 199О года Верховный Совет Украины предыдущего  созыва принял Декларацию о государственном суверенитете, раздел ІХ (пятый абзац) которой гласит,  что Украина провозглашает  свое  намерение стать  в  будущем  постоянно нейтральным государством,  которое не принимает участия ни в каких военных союзах.

     Затем, через год с небольшим,  в приснопамятные времена ГКЧП, 24  августа  1991  года  Верховный Совет принял Акт провозглашения независимости Украины  и  вынес  его  на  утверждение  всенародным референдумом.   В   акте   дана  прямая  ссылка  на  Декларацию  о государственном суверенитете,  и таким образом  намерение  Украины стать   внеблоковым,   нейтральным  государством  было  поддержано народом Украины в ходе референдума 1 декабря  1991  года.  Поэтому все  поползновения  исполнительной  и  законодательной  власти  по вхождению Украины в какие-либо блоки,  военные союзы незаконны. Мы все должны себе это представлять достаточно отчетливо, потому что, развивая тенденцию на вступление Украины в  НАТО  или  в  какую-то другую  организацию,  может быть,  в АСЕАН,  мы тем самым нарушаем волю народа Украины, проявленную 1 декабря 1991 года.

     Что же касается ныне действующей Конституции,  принятой  нами год назад,  то и там в статье 85,  пункт 5, записано, что основные направления внутренней и внешней политики  определяются  Верховной Радой,  но никак не исполнительной властью, никак не Президентом и не Кабинетом Министров.  Поэтому опять  же  мы  видим  здесь,  что исполнительная  власть  переходит границы дозволенного и совершает действия, содержащие в себе признаки антиконституционных.

     В связи с этим не будем говорить  уже  о  том,  что  в  нашем движении  в  НАТО  присутствует  элемент  вторичности.  Вот Россия двинулась на заключение каких-то особых  партнерских  отношений  с НАТО,  и мы должны успеть следом за ними.  Почему? Ну почему, если Украина независимое государство,  она должна копировать  Россию  в этом  отношении?  Почему нам тогда не копировать Австрию,  Швецию, Швейцарию, Финляндию, которые являются внеблоковыми государствами? Да  пусть  Россия  вступает  в  НАТО - это ее проблемы.  А Украина должна проводить свою внешнюю политику в соответствии  с  решением референдума  от  1  декабря  1991  года,  и  только  на  следующем референдуме она может решить иначе этот вопрос,  в  котором  будут участвовать   все  избиратели  Украины.  А  пока  что  мы  обязаны оставаться внеблоковым государством.

     Я не буду говорить  о  мелочах,  о  том,  какие  колоссальные деньги нужны на то,  чтобы привести наше вооружение в соответствие с натовскими стандартами - не в этом дело. Я вижу просто, что наша исполнительная  власть  в  целом  -  думаю,  что  здесь не министр иностранных  дел  виновен,  он  исполнитель  всего,   -   движется неконституционным путем.

     Поэтому я  предлагаю в соответствии с существующей процедурой рассмотреть  вопрос  конституционности   действий   исполнительной власти в отношении ее сближения с НАТО.

     И, пользуясь  случаем,  я  хотел  бы напомнить всем нам,  что действия исполнительной власти по бюджетному процессу,  с  помощью которой он так глупо и нелепо заведен в угол, тоже содержат в себе признаки антиконституционности.

     Я предлагаю коллегамдепутатам рассмотреть эти два вопроса и в соответствии с существующей поцедурой, определенной Конституцией и Регламентом, вернуться к ним на сессии.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Виступає депутат Білоус від групи "Реформи".

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Прикро констатувати,  але все це, що сьогодні відбувається в нас у парламенті,  особливо виступи  з  боку  представників  лівих  сил, нагадує того американського генерала, який кричав: "Русские идут!"

- і випав з балкона.

     Тому я хотів би зауважити,  що  не  потрібно  лякати  Україну НАТО. Зараз це питання не стоїть на порядку денному.

     Я хотів би звернутися до історії розгляду цього питання.

     Як ви знаєте, було доручення Верховної Ради Комітету з питань оборони  і  державної  безпеки  стосовно  розгляду  цього  питання комітетом і відповідними висновками.

     Комітет розглянув  це  питання і дійшов висновку (я пригадую, що один чи два члени комітету  були  проти),  щоб  це  питання  не вносити  взагалі  на  розгляд.  Тобто  комітет вчинив мудро.  Але, Олександре Олександровичу,  я не знаю,  чому так вийшло,  що  була інформація, яка потім стала доповіддю і розпочалося обговорення. Я не думаю,  що це потрібно було  робити,  тому  що  ті,  хто  хотів посіяти вітер,  пожинають бурю. Про це говорять і виступи від усіх фракцій.

     Представники лівих фракцій,  які наполягали на розгляді цього питання, посилаючись на загрозу екології, здоров'ю дітей, тим, хто відпочиває в Криму,  вимагають,  щоб не проводились там ці маневри НАТО.  Але я хочу поінформувати всіх, що тільки в квітні-травні на кораблях російського флоту з РЛС в центрі Севастополя біля  Мінної пристані    щільність   випромінювання   високочастотної   енергії перевищила норму в 65 разів.  Це  є  серйозною  загрозою  здоров'ю жителів  міста  Севастополя.  Про  це  йдеться  в  листі Головного державного  санітарного  лікаря  Володимира   Тарасова   на   ім'я командуючого Чорноморським флотом.

     Тому я  порадив  би  Раханському та іншим,  спираючись на цей лист,  зажадати,  щоб Чорноморський флот  не  опромінював  жителів Севастополя і відпочиваючих у Криму високочастотною енергією.

     Ті сили,   які   голосували   за   програму  уряду,  сьогодні виступають за те,  щоб вносились такі питання  в  порядок  денний. Невже в нас немає інших серйозних питань? У нас є важливі питання. Наприклад,  Президент наклав вето на прийнятий нами  мораторій  на підвищення  плати  за  комунальні  послуги?  Я думаю,  що якраз ці питання  треба  розглядати,  а  не  займатися  в   сесійній   залі політінформацією.   Мені  прикро,  що  сьогодні  дорогоцінний  час марнується у нас у сесійному залі.  До того ж,  ви  знаєте,  ніхто Україну в НАТО,  як сказав міністр,  поки що не чекає. Зважаючи на останні публікації в  "Політиці",  в  "Київських  відомостях"  про діяльність  українських  спецслужб  проти  НАТО,  я хотів би,  щоб міністр у своєму заключному слові або підтвердив,  або  спростував це.  Бо сказати,  що це підступи російських спецслужб,  знаєте, це вже не дуже спрацьовує.

     Пропоную, шановні     колеги,     припинити     розбазарювати дорогоцінний  час  і  не закликати розглядати ці питання Верховною Радою,  тому що немає  підстав.  Є  проблемні  питання:  заробітна плата, бюджет, інші, які стосуються наших виборців.

     Сьогодні група   "Реформи"   розглядала   ці   питання.   Усі представники групи  "Реформи"  зійшлися  на  тому,  що  важливіших питань,  ніж  бюджетна  резолюція,  прийняття  бюджету,  соціальні питання,  в парламенті немає.  І ми пропонуємо  питання  таке,  як сьогодні,  ніколи більше не ставити в порядок денний,  принаймні в цьому  парламенті.  Тому  я  прошу,   Олександре   Олександровичу, поставити на голосування всі резолюції,  щоб переконатися,  як зал ставиться до тих людей, які намагаються вкинути це питання в зал.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую  вам,  В'ячеславе  Олександровичу,  і  повністю підтримую ваші слова. Більше того, я їх ставив, коли вас не було в залі.  Зал не підтримував.  Власне,  ви могли теж продемонструвати реалізацію   своїх  пропозицій  щодо  припинення  пустих  балачок, зупинившись чотири з лишнім хвилини тому.  І все було б  упорядку. Зекономили б час, так же? (Шум у залі).

     Я не коментую,  а відповідаю.  Він мені задав запитання,  і я відповідаю. Прошу вас, не зачіпайте мене, я не буду відповідати.

     Депутат Чупахін говорить. Будь ласка.

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і  державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська  область).  Честно  говоря,   я   уже   завидую   Ивану Александровичу  Зайцу,  поскольку можно не сомневаться в том,  что трудоустройство  после  прекращения  его  полномочий  в  Верховном Совете ему обеспечено.  С таким текстом выступления он как минимум год может выступать в цирке - аншлаг обеспечен. И можно заработать как раз те деньги,  которые могли бы пойти на вступление Украины в НАТО.  Но,  на мой взгляд,  лучше всего было бы использовать их на социальную  защиту населения.  Этих денег так не хватает нынешнему правительству.

     Теперь более конкретно о  рассматриваемом  вопросе.  Нам  все время твердят:  НАТО - это такой ягненок, которого нужно пестовать и лелеять, он никого не обидит. Более того, он всех защитит.

     Но давайте же вернемся  к  некоторым  моментам  международной деятельности.  Есть  Организация Обкединенных Наций - организация, которая регулирует все вопросы на земном шаре.  В последнее  время нам  говорят:  ООН  не  способна  обеспечить  безопасность в мире. Почему  не  способна?  Давайте  вспомним,  как  Соединенные  Штаты блокировали работу ООН, чтобы показать ее неспособность обеспечить безопасность в мире и подменить ООН НАТО.  Разве не так это  было? Так. Почему сегодня нам руководители МИДа не говорят об этом?

     Совершенно справедливо   ссылается   Геннадий   Иосифович  на программу деятельности правительства,  которую  одобрил  Верховный Совет   и  где  записано,  что  Украина  будет  интегрироваться  в общеевропейские и  трансантлантические  структуры,  и  упоминаются ОБСЕ и НАТО.  Действительно, упоминуются ОБСЕ и НАТО. Но почему-то о сотрудничестве с ОБСЕ на уровне высших руководителей государства говорит только Мороз Александр Александрович.  Это его предложение было - провести конференцию ОБСЕ в Киеве.  И больше никто об  этом не   упоминает.  Остальные  говорят  о  том,  что  Украина  должна сотрудничать и работать только с НАТО.

     Но почему-то Геннадий Иосифович не сказал,  что  в  программе деятельности  правительства  также  записано,  что  Украина должна интегрироваться в структуру  Содружества  Независимых  Государств, которые  образовались  на  территории  бывшего  Советского  Союза. Почему же не отдается приоритет  сотрудничеству  Украины  с  этими государствами, а делается упор только на сотрудничестве с НАТО?

     Теперь о  тех  успехах  во  внешнеполитической  деятельности, которых добилась наша страна, скажем так, по договору с Румынией.

     Давайте вспомним,  какие  противоречия  были  у   Румынии   с Венгрией  и  на  каких  условиях  был  подписан  договор Румынии и Венгрии? И давайте вспомним, что одним из условий вхождения страны в  НАТО  является  спокойствие  на ее границах.  Так вот,  Украина сделала все, чтобы Румыния сделала следующий свой шаг - вступление в НАТО. Разве это не так? Так.

     Я тоже  приведу слова из выступления Геннадия Иосифовича.  Он сказал,  что с подписанием этой хартии будут уменьшены  негативные последствия  расширения НАТО на Восток для Украины.  Значит,  есть эти  негативные  последствия?  Почему  же   об   этих   негативных последствиях  сегодня никто из руководителей исполнительной власти не говорит, а говорят только о преимуществах?

     Если бы можно было получить ответы на эти вопросы,  то, может быть,  и другим было бы отношение к этой хартии. Но ответов на них на сегодня нет.

     Я полностью поддерживаю предложение Александра Александровича о том,  чтобы соответствующие комитеты в полном обкеме подготовили рассмотрение  этого  вопроса  на  пленарном  заседании  Верховного Совета с принятием решения, как этого требует Конституция Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.

     З метою  економії  пленарного  часу група "Соціально-ринковий вибір"  відмовляється  від   виступу.   Таким   чином,   відбулося обговорення цього питання.  Я вважаю, що тут, по-перше, немає чого підбивати підсумки.

     По-друге, я  хотів  би,  щоб  ми  взаємно  один  перед  одним вибачилися,   коли  домішували  до  великої  політики...  Григорію Васильовичу,  я до вас теж звертаюся.  Щоб ніхто не  домішував  до високої  політики  особисті  взаємини,  різні  там  докори,  кпини всілякі.  Воно  абсолютно  нікому  не  потрібне.  Я   вважаю,   що некоректними  були  висловлювання  і  Олександра Чупахіна стосовно Івана Зайця,  і Івана Зайця  стосовно  соціалістів,  можливо,  мої стосовно Білоуса.  Тому що це речі, пов'язані із змістом дискусії, а вона некоректна сьогодні сама по собі.

     Чому некоректна? Я просив би, щоб Геннадій Йосипович урахував от  цю нашу непросту дискусію,  коли буде на самміті розглядати ці питання.  І в  даному  разі  був  правий  депутат  Мармазов,  коли говорив, що передумова цього документа не така проста, як здається на перший погляд, бо вона зобов'язує Україну відносно своїх дій. А це непрості речі. І тому визначати, так діяти чи інакше, виконавча структура може тільки на  основі  засад,  які  розглядає  Верховна Рада.

     Тут є  окреме  питання  не про стосунки України з НАТО.  Вони повині бути,  бо є така структура в Європі.  І є Україна,  якимось чином  вона повинна будувати свої стосунки з цією структурою.  Але чому воно виникло сьогодні? Тому що, як сказав Іван Олександрович, доконаний факт, що НАТО поширюється на Схід і змінюються баланси в Європі.  Теоретично, якби США сказали, що не треба поширювати НАТО на  Схід,  то  й  доконаного  факту  не було б.  І не треба було б виправдовувати,  пояснювати,  що НАТО трансформується.  Звідки  ми знаємо, що воно трансформується? Чому ми вітаємо використання його як миротворчої структури,  на основі чого  ми  можемо  це  робити? Очевидно, все це є предмети конкретного аналізу. І з цього приводу Рада  Європи,  як  ви  знаєте,  підтримавши  ініціативу  паламенту України,  мою  конкретно  в тому числі,  наступного року в березні повинна в Києві провести  міжпарламентську  конференцію  з  питань безпеки та співробітництва в Європі на початку ХХІ століття.

     Я думаю,  що  таким  шляхом  треба йти.  Нам треба в принципі визначити,  яким буде механізм безпеки, а не говорити про стосунки між конкретними структурами,  бо це все - тільки елементи,  тільки складові проблеми.  А вона глибша,  багатофакторна,  вона потребує аналітичної  роботи,  яку  сьогодні  ніхто  у світі,  на жаль,  не зробив.

     Я хотів би,  щоб,  виходячи з цього,  Геннадій  Йосипович  як міністр надалі врахував оцю непросту ситуацію, яка тільки частково відображена  в  сесійному   залі.   Можливо,   гостріше,   ніж   у суспільстві,  можливо,  глибше,  точніше, але так чи інакше - вона неоднозначна.

     Тому говорити від імені України,  не маючи підстав у  вигляді документа,  прийнятого  Верховною Радою відповідно до Конституції, не може жодна із виконавчих структур.  Я хотів  би,  щоб  Геннадій Йосипович на це зважав.

     А також хотів би,  щоб ми,  Борисе Іллічу, сказали (доручення Верховна Рада таке зробила,  включила до порядку  денного  питання про  ставлення  України  до  проблеми поширення НАТО на Схід),  чи вітаємо це, чи стривожені тим, чи маємо якісь конкретні зауваження для  того,  щоб  нарешті  захистити і виконавчу владу,  бо міністр говорить одне, Президент - друге, Прем'єр - третє, а йдеться ж про політику держави,  і її всі повинні відстоювати однозначно.  У нас же дійшло до того,  що  їдуть  два  представники  від  парламенту, присутні тут,  до речі, Юрковський і Заєць, і один виступає і каже про те,  що Україна буде в НАТО,  як про доконаний факт,  а  інший говорить категорично, що цього ніколи не буде. Протилежні позиції! То чиї думки вони висловлюють?!  Вони повинні  висловлювати  думки парламенту!  А  думка  парламенту  визначається  тільки  на основі голосування. Так передбачається поцедурою.

     Є проект постанови,  внесений депутатом Сиротою:  "Заслухавши інформацію     міністра    закордонних    справ    Удовенка    про зовнішньополітичну діяльність України на сучасному етапі,  в  тому числі     щодо     результатів    переговорів    з    Організацією Північно-атлантичного  договору  (НАТО),  Верховна  Рада   України постановляє:   інформацію   міністра   закордонних  справ  України Удовенка взяти до відома".

     І є проект Постанови  про  заяву  Верховної  Ради  України  у зв'язку  з намаганнями втягнути Україну в блок НАТО,  який вносить група депутатів - Болдирєв та інші,  такого змісту. "Верховна Рада України  постановляє:  1.  Текст  Заяви  Верховної  Ради України у зв'язку з  намаганнями  втягнути  Україну  в  блок  НАТО  схвалити (додається).

     2. Опублікувати  текст згаданої заяви в газеті Верховної Ради України "Голос України".

     Я просив би зважити на ту обставину,  що це питання,  ще  раз підкреслюю, ми будемо розглядати окремо (Шум у залі).

     Або ви  не  чуєте,  що  я кажу,  або спеціально це кажете.  Я пропонував сьогодні не витрачати час на цю справу.  Ви  наполягли, що треба слухати інформацію.  А то зовсім інше питання, то питання конституційне,  яке ми зобов'язані розглядати.  А це  зовсім  інша справа (Шум у залі).

     То треба нам аплодувати чи ні, от про що йдеться.

     Можна ставити   на  голосування  проект  постанови,  внесений депутатом Сиротою? (Шум у залі).

     До кого запитання? Депутат Симоненко. Запитання.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые коллеги! Нашим коллегой Юрковским было внесено предложение относительно проведения военных учений "Си-бриз-97". В условиях,  когда не приняты решения,  не  поддержана  ни  одна  из позиций  в отношении перспектив сотрудничества с НАТО,  учения уже планируются.

     Поэтому давайте  либо  отдельно  проголосуем,   либо   вторым пунктом вариант, который вы предлагаете поставить на голосование.

     Планирование этих   учений   подтверждает  то,  что  в  нашем государстве творится беззаконие.  Поэтому надо принять  решение  в отношении   учений   "Си-бриз-97",   ибо   они   уже  -  в  рамках неутвержденной программы сотрудничества и вхождения в НАТО.

     ГОЛОВА. Це окреме питання, поки що ми розглядаємо питання про інформацію міністра.

     Депутат Сирота. Будь ласка.

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Придніпровський  виборчий  округ, Черкаська  область).  Шановні  народні депутати!  Шановний Голово! Питання в порядку денному звучить так:  про  відносини  України  і НАТО   в  контексті  зовнішньоекономічної  діяльності  України  на сучасному етапі.  То не є якийсь проект  закону,  чи  питання  про "Сі-бриз".

     Тому єдине,  що ми сьогодні можемо зробити, маючи затверджені Основні напрями зовнішньополітичної діяльності, - взяти інформацію Геннадія  Йосиповича  Удовенка  до відома і,  якщо є необхідність, розглянути питання,  про яке  говорив  Петро  Миколайович,  окремо проголосувати   за   включення  його  в  порядок  денний.  І  тоді спеціально з того питання приймати рішення.

     Я пропоную  проголосувати  проект  постанови,  запропонований групою  "Конституційний  центр",  щоб інформацію міністра Удовенка взяти до відома.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  проект  постанови,  внесений депутатом Сиротою, про взяття до відома виступу міністра Удовенка. Будь ласка.

     "За" - 186. Не прийнято.

     Яка ще пропозиція?  Голосувати стосовно "Сі-бриз97"?  Але  це питання ми не обговорювали.

     Є проект постанови про заяву у зв'язку з намаганнями втягнути Україну в блок НАТО. Схвалити текст заяви і опублікувати в "Голосі України".

     Ставлю на голосування за основу цей проект.

     "За" - 138.

     Не приймається.

     Про заборону  проведення  навчань  військ  НАТО  на території України. Пропонувалося включити це питання до порядку денного, щоб окремо   його   розглянути.   Ставлю  на  голосування.  Була  така пропозиція.

     "За" - 145.

     Теж не приймається.

     Більше пропозицій не було.  З  голосу  я  нічого  ставити  на голосування не буду (Шум у залі).

     Усе поіменно?  Будь ласка,  голосуємо пропозицію про поіменне голосування.

     "За" - 119. Прийнято.

     Поіменно голосується проект: взяти до відома інформацію.  До речі, це три різні питання, так що можна голосувати. Будь ласка.

     "За" - 167.

     Про заяву Верховної Ради. Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 125.

     І стосовно "Сі-бриз". Будь ласка, ставлю на голосування.

     "За" - 124.

     Питання розглянуто. Спасибі (Шум у залі).

     Я прошу,  давайте  закінчувати...  Яка  пропозиція?   Депутат Мармазов говорить (Шум у залі).

     Сядьте, будь  ласка,  на  місце!  Всі!  Засідання сьогодні до 18.3О.

     Будь ласка.

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр  Александрович!  Учитывая  то,   что хартия  парафирована  и  в таком содержании она будет вноситься на подпись,  а вы сами подтвердили,  что в этой хартии  есть  сложные моменты,   я   в   своем   выступлении  внес  предложение:  хартию внимательно изучить,  а потом поставить на  поименное  голосование Верховным Советом.

     ГОЛОВА. В якому вигляді я поставлю на голосування?

     МАРМАЗОВ Є.В. В каком она подписана.

     ГОЛОВА. Як предмет обговорення в якому вигляді?

     МАРМАЗОВ Є.В.   Александр   Александрович,   мы   должны  или одобрить, или запретить...

     ГОЛОВА. Пропозиція   депутата    Мармазова    ставиться    на голосування (Шум у залі).

     Ним висловлена, не знаю яка.

     За" - 113.

     Тепер я поясню,  що сталося в залі. Це яскравий приклад того, як транжириться безпардонно час на непотрібні речі,  і крім  того, на  непідготовлені  речі.  Питання  про  розширення НАТО - важливе питання.  Його треба  готувати  в  комітетах.  Висновки  комітетів вносять  у фракції,  обговорюють і приймають зважене рішення.  Так само,  як і стосовно цього питання. Була інформація. Проголосовано інформацію  і більш нічого.  Ні!  Побалакати треба!  Ви розумієте, побалакати!  І  всі  розуміють,  що  жодна  пропозиція   не   буде результативно проголосована. Навіщо ми витратили стільки часу?!

     ___________________

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  зміни до Декрету Кабінету  Міністрів  України  про  Єдиний  митний  тариф.   Сергій Анатолійович Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська область). Шановні народні депутати! Давайте повернемося до мирних справ, які нам дуже потрібно вирішити...

     ГОЛОВА. Відійдіть,  я прошу, не заважайте мені. Не підходьте, будь ласка, коли йде засідання. Заберете потім усе.

     Будь ласка, говоріть.

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні  народні  депутати!  Я  вас  закликаю розглянути дуже важливе питання,  яке випливає з норм  Конституції України...

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу,  доповідайте по суті,  не треба займатися агітацією.

     Хвилиночку! Я   ставлю   на   голосування   пропозицію    про позбавлення  депутата  Моісеєнка  права участі в одному засіданні. Тому що це неможливо,  гвалт іде весь час із цього місця!  Хіба  ж так можна?! Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 146.

     Пропозиція не підтримується.

     Я прошу вас переконливо: помовчіть, поки депутат доповідає.

     Будь ласка, говоріть.

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні друзі! Давайте займемося справою, я вас дуже прошу!  Є нагальне питання,  яке випливає з норми Конституції України про те,  що будь-які податки,  обов'язкові збори і платежі мають запроваджуватися виключно законами України.

     На жаль,  такий  податок,  як  мито  при  ввезенні товарів на територію України,  тобто ввізне мито,  згідно з Декретом Кабінету Міністрів   про   Єдиний  митний  тариф  встановлюється  Кабінетом Міністрів України.

     За останні  два  роки  було  прийнято  19  постанов  Кабінету Міністрів,   які   докорінно   змінюють  ставки  імпортного  мита. Зрозуміло,  що  не  на  користь  суб'єктів   господарювання   така нестабільна  податкова  ситуація,  це  порушує  їхні  господарські плани. І взагалі це є порушенням Конституції України.

     Через це Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності входить   із   законодавчою   ініціативою,   пропонуючи   прийняти коротенький Закон про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів від  11  січня  1993  року  про  Єдиний  митний тариф,  сенс якого зводиться до того,  що  зміна  ставок  мита,  передбачених  Єдиним митним тарифом, здійснюється Верховною Радою України.

     Зрозуміло, що  ми  не  зможемо відразу опанувати всім масивом ставок Єдиного митного тарифу.  Це - величезна книга, в якій більш як  півтори  тисячі сторінок і багато тисяч позицій.  Але ми маємо вирішити це таким чином.  Ми маємо прийняти норму, яка встановлює, що  до  законодавчого  врегулювання питань про Єдиний митний тариф України відповідно до Конституції України та  Закону  України  про систему оподаткування Кабінет Міністрів має право змінювати ставки мита щодо товарів та  інших  предметів,  які  переміщуються  через митний кордон України,  крім підакцизних товарів та товарів,  щодо яких ставки мита встановлені законами України.

     Ви пам'ятаєте,  що ми вже прийняли декілька законів  стосовно підакцизних  товарів,  де  прямо  встановили межу імпортного мита. Тобто це вже  врегульовано.  Сьогодні,  я  сподіваюся,  ми  будемо розглядати в першому читанні проект Закону про захист українського виробника   сільськогосподарської   подукції,   де   запропоновано встановити   Верховною  Радою  імпортні  мита  ще  на  товари,  що підпадають під визначення груп 1-24 Товарної номенклатури.

     Тому я просив би Верховну Раду підтримати цей  дуже  важливий законопроект  і,  нарешті,  встановити спокій та порядок у системі ставок імпортного мита.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?  Депутат  Ландик.  Будь ласка.

     ЛАНДИК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв"язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька  область).  Сергію  Анатолійовичу!  Все-таки  хто  ж буде встановлювати мито у Верховній Раді?  Чи ви,  чи, може, когось іще наймемо?   От  мені  незрозуміло.  У  Кабінеті  Міністрів  -  мені зрозуміло,  а хто тут буде?  Ну,  хто буде конкретно займатись цим питанням?!

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую за запитання.  Дійсно, ви - спеціаліст з цього питання,  бо коли  ви  були  в  Кабінеті  Міністрів,  то  ви встановлювали це мито, наскільки я знаю... (Шум у залі).

     У структурі   Верховної   Ради  є  комітети,  які  займаються економічною політикою.  Це Комітет з питань економічної  політики, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.  І, зрозуміло, всі комітети  галузевого  спрямування,  які  зобов"язані  захищати внутрішній  ринок,  мають  долучитися  до цієї справи.  Якщо треба внести  якісь  спеціальні  процедури  стосовно  конкретних  ставок імпортного мита, ми з задоволенням можемо це зробити.

     ГОЛОВА. Депутат Кожушко.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемый коллега!  Не считаете ли вы необходимым таким образом это в  жизнь провести:  разрабатывает  Кабинет  Министров  на  год  и  вместе с утверждением бюджета на следующий год  утверждаются  и  эти  нормы Верховным  Советом?  Ведь все-таки в Кабинете Министров есть люди, которые  считают,  что  необходимо  защитить,  а  Верховный  Совет контролирует и проводит в жизнь.  Такая постановка вопроса была бы правильной, на мой взгляд.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую. Можливе запровадження і такого порядку. Але  я  хочу  ще  раз звернути увагу народних депутатів ось на що. Імпортне  мито  -  це  різновид  податку,  і  Кабінет   Міністрів, зрозуміло,  може  використати  право законодавчої ініціативи,  щоб подати свої міркування до Верховної Ради.  Я думаю,  що ми не  все будемо приймати, що запропонує нам Кабінет Міністрів, але база має народжуватися в Кабінеті Міністрів.

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Шановний пане Терьохін!  Я та й  мої  колеги дуже  поважаємо  вас  за  вміння  у  відповідний  момент,  коли це потрібно, довести всій Верховній Раді твердження, іноді протилежні тим, що ви висловлювали дещо раніше.

     І конкретне   запитання:  чому  саме  зараз  виникла  потреба розгляду  цього  законопроекту?  На  підставі   яких   економічних розрахунків ваш комітет вносить конкретний законопроект?

     ТЕРЬОХІН С.А.   Дякую.   Ви,  мабуть,  звернули  увагу,  пане Ярошинський,  не на той законопроект,  тому що зараз іде мова  про те,  що згідно з Конституцією України,  яка може вам подобатися, а може й не подобатися,  Верховна  Рада  має  встановлювати  податки законами.  І саме на підставі цієї норми Комітет з питань фінансів і  банківської  діяльності  запропонував  процедуру   встановлення ставок  мита,  яке  є різновидом податків і міститься в Законі про систему оподаткування.

     ГОЛОВА. Запитань більше немає. Сідайте, будь ласка.

     Хтось бажає висловитися з цього приводу?  Депутат Ярошинський записався. Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Шановні народні депутати! Питання, порушене паном  Терьохіним  і  комітетом,  надзвичайно  важливе.  І  я   не випадково  задавав  пану  Терьохіну  запитання,  бо  в  нас є дуже серйозні аргументи, що не тільки конституційна доцільність вимагає прийняття  відповідного  закону,  а  й  економічна справедливість. Мається на увазі,  що всі підприємства України повинні працювати в однаковій правовій митній системі.  Бо,  як ми знаємо,  в нинішній ситуації часта зміна митних умов і тарифів призводить до того,  що одним  підприємствам  створюються  чудові  умови  для  нормального розвитку,  в основному посередницьким структурам,  які мають певні зв'язки  з  урядовими  колами,  а  інші  перебувають  у  гнітючому становищі, про що ми тут говорили.

     Будь-які податки,  обов'язкові платежі,  у тому числі  ставки мита, повинні встановлюватися відповідно до закону.

     Якщо ми   приймемо   цей   закон,  то  врегулюємо  і  зробимо стабільною  митну  систему,  і  вона  залежатиме  не  від  якогось сумлінного  чи  несумлінного  урядовця,  а  від  великої кількості людей,  яку не так легко похитнути.  Хоч  ми  після  цього  будемо розглядати дуже цікавий законопроект, який уже свідчить про те, що створюється якийсь оргкомітет,  який домогається окремих прав, щоб мати особливо сприятливі митні умови та інші.

     Цей закон унеможливить зловживання, які в нас трапляються. Ми знаємо наявне співвідношення між ввезенням і вивезенням - фактично з України вивозиться в три рази більше, ніж повертається назад.

     Верховній Раді треба тільки усвідомити одне:  митні умови, що встановлені у нас,  жорсткі.  І ми не повинні надалі,  коли будемо розглядати питання про митну систему, йти шляхом, про який я зараз скажу.

     У Верховній  Раді  склалася  практика,  коли  бракує  грошей, збільшувати  розміри  митних чи взагалі податкових ставок.  Тому я вважаю,  що з прийняттям такого закону треба прийняти рішення,  що Верховна  Рада  може приймати нові закони,  але лише такі,  які не збільшують розміри ставок.

     Пан Ландик сказав,  що  Верховній  Раді  буде  дуже  непросто визначати  конкретні  ставки.  З огляду на це можна запропонувати, щоб Верховна Рада на якийсь період встановлювала граничні  розміри митних ставок для того,  щоб ніякий чиновник не міг ні зменшувати, ні збільшувати їх.

     Якщо ми сьогодні приймемо цей закон, то позбавимо уряд зайвих клопотів  про  ті чи інші структури,  менше буде ходіння по різних установах,  і  в  результаті  встановиться  більш-менш   стабільна система.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  Шановні  депутати!  Відбулося обговорення проекту закону.  Є одне доповнення  депутата  Кожушка, яке зводиться до того,  що перегляд тарифів здійснюється на основі пропозицій Кабінету Міністрів.  Треба знайти формулу, як правильно записати,  бо  якщо  ми  запишемо буквально - на основі пропозицій Кабінету Міністрів,  то це означатиме,  що не можна змінювати,  бо немає пропозицій.  А буває,  виникає така потреба, як сьогодні, то якось треба враховувати.  З іншого боку,  поза всяким сумнівом, що такі   зміни  можуть  вноситися  тільки  за  пропозицією  Кабінету Міністрів, якщо не можна йому самому доручити ці питання.

     З огляду на це я ставлю на голосування  проект  закону,  який вніс депутат Терьохін. Прошу визначитися.

     "За" - 195.

     Ставлю на  голосування проект з доповненням депутата Кожушка. Будь ласка.

     "За" - 191.

     Такий же результат - не прийнято.

     Віктор Іванович Суслов. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Этот  проект внесен  комитетом  в  связи  с  тем,  что  мы  считаем необходимым устанавливать  ставки  ввозных   пошлин   законами,   принимаемыми Верховным Советом.  В частности,  следующий законопроект,  который стоит в повестке дня на сегодня,  о  защите  сельскохозяйственного производителя,  мы можем рассматривать,  только приняв этот закон. Потому что этот закон даст нам право установить ввозные пошлины на 24 группы продовольственных товаров, импортируемых из-за границы.

     Конечно, мы  не  должны  связывать свое право законодательной инициативы поправкой  Кожушко.  Потому  что  если  мы  примем  эту поправку, то получается, что депутаты лишаются возможности вносить предложения по установлению ввозных пошлин,  а это  делает  только Кабинет Министров.

     Поскольку это правильно,  что там, где пошлины не установлены законами,  Кабинет Министров будет продолжать их регулировать, как он  делает  и  сегодня,  а постепенно мы сможем установить ввозные пошлины,  защищая  внутренний  рынок  законом,  на  все   основные товарные  группы,  то этот закон,  конечно же,  нужно принять.  Он прост, и смысл его абсолютно ясен.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. На пропозицію голови комітету я  ще  раз  ставлю  цей проект  закону  (перший варіант) на голосування.  Прошу підтримати (Шум у залі).

     Ви хочете виступити з мотивів голосування? Будь ласка.

     МАСОЛ В.А.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська область).  Шановні народні депутати! Я хочу висловити свою  думку.  У  нас  за  формування  бюджету  відповідає  Кабінет Міністрів.  А затверджує бюджет Верховна Рада.  Тепер ми починаємо казати,  що  хочемо  взяти на себе обов'язки затверджувати розміри мита.  То я хочу  запитати:  хто  вам  забороняє,  якщо  уряд  дав пропозиції  про  збільшення дохідної частини за рахунок зміни того чи іншого  мита,  врахувати  їх?  Ніхто  не  забороняє.  Це  право Верховної Ради.

     Коли ми кажемо про рівні умови,  ми забуваємо єдине - не може бути рівних умов для  різних  галузей  виробництва.  Умови  будуть різні,   якщо   ми  хочемо,  щоб  був  певний  розвиток  народного господарства.

     Ви не  забувайте  й  про  те,  хто  відповідає  за  виконання бюджету. Уряд. І нехай уряд відповідає за те, що він нам пропонує.

     Коли ми хочемо це змінити,  то беремо на себе обов'язок, який уряд повинен виконати.  То,  вибачте,  нащо  мені  потрібні  сіно, солома?  Що, я - уряд? Уряд повинен вирішувати ті чи ті питання. Є рік. Є зміна сільськогосподарського виробництва. Одна пропозиція - коли  січень,  і  інша пропозиція - коли серпень,  коли є врожай і коли треба або себе захистити,  або зменшити мито для того, щоб не було голоду в Україні.

     Треба уряду  довіряти.  Нехай  уряд  працює,  і нічого робити трагедію з того,  що він змінює мито. Я вам хочу нагадати, ви мені вибачте,  хто  третій раз за чотири роки змінює податкову систему? Верховна Рада.  А  якщо  змінювалися  б  таким  чином  кримінальні закони, то як би працювала наша прокуратура, усе інше? Людей треба навчити.  Ми не встигли  ще  навчити,  а  вже  змінюємо  податкову систему.

     Давайте уряду довіряти. Нехай уряд працює. А якщо ми хочемо в тому чи іншому випадку не погодитись з урядом,  то  робитимемо  це при формуванні бюджету.

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  просив  би  зважити на одну обставину.  Ми справді змінювали тричі податкове законодавство і кожен раз  -  на пропозицію уряду. Кожен раз на пропозицію уряду. Це так.

     Депутат Суслов. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Я  снова  попросил  слово,  потому  что  Виталий Андреевич неточно высказался в ряде положений.

     Уважаемые депутаты!  Верховная Рада имеет право  регулировать ввозные пошлины по этому декрету только по подакцизным товарам.  У нас с вами нет права регулировать  ввозные  пошлины  по  остальным товарам,   которые   не   относятся  к  подакцизным.  Этот  проект предполагает установление права Верховной  Рады  регулировать  при необходимости  законами эти пошлины и на остальные группы товаров. Но Кабинет Министров сохраняет за собой право регулировать пошлины там, где они не установлены законами.

     В целом  эти  нормы  соответствуют  Конституции,  так  как по Конституции налоговые ставки должны  регулироваться  исключительно законами.  Важен  даже  не этот формальный момент,  важно,  что мы получим  возможность  по  остальным   товарным   группам   законом установить  ввозные  пошлины,  обеспечив тем самым и защиту своего внутреннего  рынка  там,  где  мы   это   посчитаем   нужным,   от иностранного импорта.

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?

     Ще раз ставлю проект комітету на голосування. Будь ласка.

     "За" - 247. Прийнято.

     Спасибі.

     -------------

     Про проект   Закону   України  про  особливості  застосування тарифних обмежень імпорту сільськогосподарських товарів відповідно до   норм   і   принципів   системи   ГАТТ/СОТ  та  альтернативний законопроект про захист українського сільгоспвиробника.

     Вноситься проект заступником міністра  зовнішніх  економічних зв'язків   Гончаруком  Андрієм  Івановичем.  Тобто  йому  доручено доповідати.  Альтернативний проект розробила група депутатів,  які представляють,   що   характерно,  абсолютно  різні  фракції.  Ну, абсолютно говорити не можна,  у нас вони всі не  абсолютно  різні, але все-таки різні. Скажемо так: представниками різних фракцій.

     Будь ласка, доповідайте.

     ГОНЧАРУК А.І.,   заступник   міністра  зовнішніх  економічних зв'язків і торгівлі України.  Шановний головуючий. Шановні народні депутати.   На   ваш   розгляд   вноситься  законопроект,  який  є результатом цілеспрямованої роботи уряду України для запровадження орієнтованого   механізму   захисту   ринку  сільськогосподарської продукції України,  приведення цієї  системи  у  відповідність  до вимог  світової  багатосторонньої  торговельної  системи і норм та принципів щодо застосування обмежень імпорту сільськогосподарської продукції.

     Цей проект   є  складовою  частиною  системної  роботи  уряду України  для  приведення  економічного  законодавства  та  системи регулювання  зовнішньоекономічної  діяльності  у  відповідність до вимог світової багатосторонньої торговельної  системи,  підвищення захисту  внутрішнього  ринку  з  одночасним  створенням необхідних правових засад для захисту українських  товарів  на  ринках  інших країн   та   подолання  так  званого  торговельного  аутсайдерства України.

     Аграрному сектору економіки в зовнішньоторговельній  політиці України  відводиться  велика  роль.  Виважена  політика  в  галузі експорту,  що проводилася урядом  протягом  останніх  років,  дала можливість зберегти традиційні ринки збуту українських товарів.  У 1995-1996  роках  головним  набутком  зовнішньої  торгівлі,   який суттєво   вплинув   на   підвищення   її  ефективності,  стала  її лібералізація,  а саме - поступове скасування системи ліцензування та квотування експорту.

     Нині баланс  зовнішньої  торгівлі  товарами  агропромислового комплексу складається на користь  України.  У  1996  році  експорт цього   сектора  економіки  становив  майже  З  мільярди  доларів, перевищивши в 2,1  раза  аналогічний  імпорт,  який  становив  1,4 мільярда доларів.

     Слід зазначити, що в експортному потенціалі України продукція агропромислового комплексу становить 21 відсоток, а питома вага її в загальних обсягах імпорту - 7,8 відсотка.  У 1996 році продукція сільського господарства та його переробних галузей становила п'яту частину  загальних обсягів експорту товарів з України,  що на 15,З відсотка більше, ніж у 1995 році.

     Найсуттєвіше за 1996 рік  у  порівнянні  з  1995  роком  зріс експорт  м'яса  та  харчових  субпродуктів  -  на  2З,4  відсотка, зернових культур - у З,2 раза,  продукції мукомельного виробництва

- у 1,8 раза,  напоїв - на 22,5 відсотка, у тому числі спирту - на 26,8 відсотка.

     Слід зазначити,  що зростання експорту  продукції  сільського господарства  відбувалося на фоні спаду обсягів його виробництва - на 9 відсотків у 1996 році порівняно з 1995 роком.

     Як я  вже  зазначав,  у  загальній   структурі   українського експорту   продукція   агропромислового   комплексу  становить  21 відсоток, де З,8 відсотка - живі тварини і продукція тваринництва, 6,1 відсотка - продукти рослинного походження, 1,З відсотка - жири і масла тваринного або рослинного  походження  і  9,8  відсотка  - продукція харчової промисловості.

     Для захисту   внутрішнього   ринку,   збереження   виробничих потужностей   вітчизняних   товаровиробників   урядом   послідовно проводиться  робота,  спрямована на обмеження імпортних надходжень продукції, що безпосередньо виробляється або може бути вироблена в Україні. У цій роботі використовується насамперед система тарифних методів,  зокрема ставки ввізного мита,  акцизні збори тощо.  Хоча обсяги  імпорту  в останні роки зростали - у 1995 порівняно з 1994 роком у два рази,  але якщо взяти для порівняння минулий  рік,  то якраз  за  рахунок тарифного регулювання зростання обсягів імпорту становило лише 2О відсотків.

     Тільки за 1996 рік у  результаті  послідовних  заходів  уряду щодо впорядкування імпортних надходжень продукції агропромислового комплексу на внутрішній ринок України вдалося  скоротити  ввезення зернових культур у 2 рази,  овочів,  коренеплодів та картоплі - на 4,4 відсотка, сигар та сигарет - у 4,4 раза.

     Треба зазначити, що ця тенденція триває і протягом 1997 року. Так,  за  січень-березень  1997  року  продукції  цієї  групи було імпортовано  на  227,9  мільйона  доларів,  що  на  62,6  мільйона доларів,  або  на  21,5  відсотка,  менше  порівняно з відповідним періодом минулого року.

     Скоротився імпорт молока і молочних  продуктів  у  2,6  раза, зернових  культур  - у 1,9 раза,  виробів із м'яса та риби - у З,4 раза,  цукру,  кондитерських  виробів  -  в  11  разів,  овочів  і коренеплодів  - у 1О,З раза,  а продукції харчової промисловості - на 9,5 відсотка.

     Зменшення надходжень імпортної продукції на внутрішній  ринок стало  результатом,  як  я  вже  підкреслював,  впровадження  ряду протекціоністських заходів,  спрямованих  на  захист  вітчизняного товаровиробника.

     Стосовно проекту  закону,  який  вноситься  на  ваш  розгляд, хотілося б ще раз зазначити,  що порядок  введення  кількісних  та тарифних  обмежень  імпорту  в  рамках  світової  багатосторонньої торговельної системи регламентується чіткими правилами та нормами. При   цьому   кількісні   обмеження   імпорту   розглядаються   як надзвичайний захід,  який може застосовуватися за умов  критичного стану  окремих  секторів економіки та на підставі чітко визначеної процедури.

     Тому законопроект, який я представляю сьогодні, має доповнити та  посилити  вже  діючий механізм застосування загальних обмежень імпорту товарів,  введений у дію  Указом  Президента  України  про порядок застосування обмежень імпорту товарів відповідно до норм і принципів  системи  ГАТТ/СОТ  від   27   червня   минулого   року. Міжнародною  правовою основою цього законопроекту,  який вноситься на ваш розгляд,  є Угода про сільське господарство,  яка  діє  для країн-членів Світової організації торгівлі.

     Фактично в   законопроекті  виписана  процедура  застосування додаткових   тарифних   обмежень   імпорту   сільськогосподарської продукції,  яка  викладена  в  цій  угоді.  Законопроект  закладає методологічну  та  процедурну  основу   для   визначення   підстав додаткового,   я   підкреслюю,  -  додаткового  тарифного  захисту внутрішнього ринку від імпорту сільськогосподарської  продукції  і дає  можливість  прозоро  та економічно обгрунтовано здійснити цей захист.

     Проектом запроваджується    чітка    регламентація    порядку тимчасового  підвищення  імпортного тарифу на сільськогосподарську продукцію,  по-перше,  в разі простого збільшення обсягів  імпорту сільськогосподарської продукції порівняно з попереднім календарним роком,  через застосування параметра  наявної  можливості  доступу сільськогосподарського   товару   на   внутрішній  ринок  України; подруге,  тоді, коли спостерігається тенденція падіння ціни. Тобто це може бути й цінова політика, це може бути й демпінгова політика на певний сільськогосподарський  товар  порівняно  з  цінами,  які діяли  на  ринку  такого товару протягом попереднього календарного року.

     Якщо цих заходів, передбачених законопроектом, недостатньо і, незважаючи   на   застосовувані  тарифні  обмеження,  виникає  або залишається   загроза   заподіяння    шкоди    будь-якій    галузі агропромислового комплексу,  є можливість запроваджувати жорсткіші тарифні та нетарифні заходи відповідно до указу Президента від  27 червня минулого року, який я вже називав.

     Хотів би  ще раз підкреслити,  що в майбутньому Україна стане членом Світової організації торгівлі,  і тоді ми будемо  жорсткіше зобов'язані   вводити  кількісні  та  тарифні  обмеження  стосовно імпорту  сільськогосподарської  продукції   тільки   на   підставі загальновизнаних норм та процедур.

     Проте вже зараз цей закон,  проект якого подано,  та згаданий указ  Президента  мають  привести   систему   державного   захисту внутрішнього   ринку   товарів   від  незбалансованого  імпорту  у відповідність  до  норм  та   правил   світової   багатосторонньої торговельної системи, ще до того, як Україна стане членом Світової організації  торгівлі.  Це  дасть  можливість   надійно   захищати національного  товаровиробника,  запобігаючи,  я хочу підкреслити, зустрічним обмеженням доступу української продукції на ринки інших країн.

     Дякую вам за увагу і просив би підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВА. Мова   йде  про  два  законопроекти  -  альтернативні варіанти.   Є    пропозиція    така:    заслухати    представлення альтернативного варіанта, а потім ми можемо задати обом запитання. Немає заперечень? Приймається.

     Будь ласка, сідайте

     Від групи депутатів доповідає Терьохін  Сергій  Анатолійович. Будь ласка.

     Якщо можна, коротше.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Формальне подання цього  законопроекту  зроблено  Комітетом  з  питань  фінансів   і банківської  діяльності,  а також внесено такий самий законопроект групою  народних  депутатів.  Тобто  ми  маємо   два   автентичних законопроекти.

     Комітет Верховної   Ради  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності  уважно  розглянув  пропозиції,   внесені   Президентом України, і вважає, що вони частково порушують Конституцію України.

     Справа в   тому,  що  згідно  з  цим  законопроектом  порядок встановлення   тарифних   обмежень   відноситься   до    виключної компетенції  Кабінету  Міністрів  і  передбачається лише прийняття закону Верховною  Радою  або  неприйняття.  При  цьому  нормативна ініціатива   Верховної  Ради  і  депутатів  обмежується,  що,  нам видається, є неприпустимим.

     Проектом, який  підготувала  група  депутатів   і   затвердив Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності,  пропонується інша   система   регулювання   тарифів   на   сільськогосподарську продукцію, ніж та, яку запропонував Президент.

     По-перше, якщо   ви,   шановні  депутати,  спробуєте  зробити розрахунок спеціального мита за запропонованою Президентом України формулою,  то  можете з'ясувати,  що з деяких позицій це мито може бути взагалі  мінусовим.  Якщо  комусь  цікаво,  ми  можемо  такий експеримент провести.

     По-друге, цей    закон   передбачає   створення   ще   одного контролюючого органу.  Ось у нас є митно-тарифна рада,  тепер буде ще якась міжвідомча комісія,  яка вноситиме пропозиції Кабміну,  а Кабмін - Верховній Раді.  А ми ж чудово знаємо,  що там,  де немає прозорості   у   встановленні  податків,  там  є,  скажемо  м'яко, суб'єктивний характер їх визначення.

     Які ідеї закладено  в  законопроекті,  підготовленому  групою народних депутатів і схваленому комітетом?

     По-перше, статтею   1   впроваджується   тарифне  регулювання імпорту сільгосппродукції, продуктів її переробки і передається до виключної   компетенції   Верховної   Ради   України  встановлення імпортних   мит    на    групи    1-24    Товарної    номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, тобто всієї сільськогосподарської продукції імпортного походження.

     У статті 2 йдеться про встановлення спеціальних сезонних  мит на сільськогосподарську продукцію та продукти переробки. Ми не раз стикалися з феноменом,  коли вже після врожаю  ціна,  скажімо,  на пшеницю  є  нижчою,  ніж перед врожаєм,  проте до України все одно надходить аналогічна продукція як імпорт.

     Чому? Тому що, як правило, така продукція країнамиімпортерами дотується.  Ви  пам'ятаєте  скандали з польською картоплею,  яка є дотованою.  Ми чотири роки імпортували  канадське  й  американське зерно,  яке є дотованим,  за схемою ексімбанку США, за так званими передекспортними гарантіями.  Тому пропонується  з  метою  захисту інтересів  наших  виробників  встановлювати  сезонні мита на строк активної реалізації зібраного врожаю.

     Стаття З встановлює правила нетарифного  регулювання  імпорту продукції   тваринництва.   Ми  з  вами  довго  дискутували,  якщо пам'ятаєте,  з приводу експортних мит на  шкірсировину,  на  вивіз худоби.   Але  проблема  полягає  в  тому,  що  імпортним  тарифом встановлено занадто малі ставки для того, щоб на український ринок надходили   товари   іноземного   походження   (я   маю  на  увазі тваринницького призначення).

     Саме тому український виробник,  у якого рента менша, дотації немає,  не може на рівних конкурувати,  скажімо,  з "ніжками Буша" або з голландською яловичиною.  Ось чому  пропонується  встановити порядок введення нетарифних обмежень,  тобто кількісного обмеження ввезення продукції тваринництва на територію України.

     І остання    стаття    законопроекту    стосується    методів сертифікації імпортної продукції.  Ви всі добре знаєте,  яка війна розгорілася нині між  Світовим  банком  і  урядом.  Світовий  банк наполягає,  що  в  тому  разі,  якщо  сертифікат  якості видано на аналогічну продукцію,  будь-яка інша аналогічна продукція має  йти без   особливої  сертифікації.  Ви  розумієте?  От  тільки-но  нам розповіли,  що  десь  у  Чернівецькій  області   люди   потруїлися імпортними м'ясомолочними продуктами. Ви знаєте, які скандали були в Києві з приводу так званих йогуртів  і  так  далі.  Насильницька сертифікація,  не  вибіркова,  а  суцільна  сертифікація імпортної продукції такого гатунку є також різновидом нетарифного  обмеження і захисту конкурентоспроможності українського товаровиробника.

     Стаття 5, власне, - це найважливіша стаття законопроекту. Нею встановлюються імпортні мита на продукцію груп 1-24.  Ці  імпортні мита  не  суперечать побажанням ГАТТ/СОТ,  але з деяких позицій ми все-таки вирішили ввести найвищі мита - на рівні 5О відсотків.  Це стосується  цукру,  соняшникової  олії  і  деяких  інших продуктів імпортного виробництва, що підриває вітчизняний ринок.

     Я дуже  коротко  розповів  про  головні,  концептуальні  ідеї законопроекту,  підготовленого  групою  депутатів  і  Комітетом  з питань фінансів і банківської діяльності.  Ви можете побачити,  що під   цим  законопроектом  підписалися  абсолютно  різні  люди,  з абсолютно різними політичними  поглядами.  І  це  не  дивно,  адже завдання,  яке  маємо  вирішити  цим  законопроектом,  є завданням захисту українського виробника і,  зрештою,  захисту  українського споживача.

     Я просив  би  прийняти  цей  законопроект  у першому читанні. Можна зрозуміти невдоволення деяких членів  уряду  -  нинішніх  чи колишніх. Але поки ми не візьмемо, починаючи з аграрного сектора і далі,  під жорсткий контроль регулювання імпортних мит, доти знову будемо  мати  рішення чиновника,  що відбиватиметься на всіх наших людях.

     На завершення хочу вам навести дуже яскравий  приклад.  Вчора було  видано чергову постанову Кабінету Міністрів про зміну ставок імпортного мита,  вже дев'ятнадцяту. І знаєте, що нею встановлено? Це,  мабуть,  спеціально  перед  урожаєм...  Що концентровані соки імпортного походження мають оподатковуватися не ЗО відсотками,  як раніше,  а  3  відсотками.  Так  що  національний  виробник очікує подальших подарунків від нашого шановного Кабінету Міністрів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!  Сергію  Анатолійовичу,  тут  такий нюанс.

     Перед депутатами лежать три проекти закону.  Один з них, який вносить Президент,  пропонується відхилити. Є ще два документи. То що ви пропонуєте брати за основу?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати,  шановний Олександре Олександровичу!  Цей документ було розписано на Комітет  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності.  Цей  -  підготовлено групою народних депутатів. Після того відбулося два засідання комітету...

     ГОЛОВА. Тобто вони не альтернативні?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ні,  вони  не  альтернативні.   Комітетівський проект точніший, розширений і...

     ГОЛОВА. Я  розумію.  І  саме  на це я хотів би звернути увагу депутатів.  Адже для  того,  щоб  завалили  якийсь  проект,  треба виставити  альтернативний.  Якщо  тут  цього немає,  то не треба і вкладати його сюди як документ для обговорення.  Тому що в  такому разі    завжди   розходяться   думки   депутатів.   Один   довіряє спеціалістові,  який готував документ,  другий  бачить,  що  норма записана в іншому документі правильно...

     ТЕРЬОХІН С.О.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  ще одну хвилиночку.  Я перепрошую, забув сказати. Справа в тому, що згідно з  пропозицією  Президента мають регулюватися тарифи на деякі інші товари,  які не віднесені  до  груп  1-24.  Це,  наприклад,  олія, шкірсировина, сорбіт і таке інше. Я вважаю, що доцільно включити і ці товари у додаток до закону. І ми до другого читання зробимо це, якщо проект буде прийнято в першому читанні.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  запитання  до двох доповідачів - Сергія Анатолійовича і заступника міністра Гончарука. Прошу записатися на запитання.  А якщо особливої потреби в цьому немає,  то,  може, по суті обговоримо питання? Є запитання? Будь ласка, запишіться.

     Депутат Товт. Будь ласка.

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Дякую.  Я продовжу запитання,  яке ставив Олександр Олександрович, оскільки не зовсім розумію,  у чому полягає  альтернативність  цих двох проектів. Отже, чи є альтернативним альтернативний проект?

     Мені здається,   що   в   першому   документі   йдеться   про гармонізацію    нашого    законодавства    із    загальновизнаними торговельними  нормативами,  а другий документ є спробою утворення власної специфічної системи захисту нашого внутрішнього ринку.

     Я хотів би запитати у  представника  уряду:  проект,  поданий Президентом,   -   це   спроба   привести   наше  законодавство  у відповідність з міжнародними нормативами?

     Дякую.

     ГОЛОВА. Відповідає Андрій Іванович Гончарук.

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую за запитання,  пане Товт.  На мою  думку (хочу  привернути  увагу всіх депутатів до цього нюансу),  цих два законопроекти,  якщо їх уважно почитати,  не є альтернативними.  У своєму виступі я спробував це довести.  У законопроекті,  поданому Президентом,  передбачається можливість додаткового (я підкреслюю, додаткового)   тарифного   захисту   у   випадках,  коли  ціна  на сільгоспродукцію падає нижче граничної ціни,  коли  є  перевищення граничного  доступу  на ринок,  що можна виявити на підставі даних поточної статистики та поточних спостережень.

     Законопроект, запропонований  депутатами  (я,   напевно,   не повинен його коментувати),  установлює зовсім інші засади, про які говорилося в попередніх поправках до Єдиного митного тарифу, тобто про регулювання...

     ГОЛОВА. Дякую,  Андрію Івановичу. Отже, виходить, що він таки альтернативний.

     Слово має депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановний депутате Товт, цих два законопроекти є повністю альтернативними.  У законопроекті,  поданому Президентом, пропонується   специфічний   порядок   встановлення   так   званих спеціальних мит, які є в законопроекті, запропонованому комітетом, називаються сезонними митами.  Тобто є дві концептуально абсолютно протилежні позиції.

     Позиція комітету  -  встановлення  жорстких  ставок,  а також встановлення додаткових ставок гнучкішого порядку - сезонних.

     Позиція Президента  -  затвердження  не  жорстких  ставок,  а поточних  ставок  залежно від зміни кон'юнктури внутрішнього ринку України.  Між іншим,  я  сумніваюся,  що  цілей,  які  записані  в законопроекті,  поданому  Президентом  (швидке реагування на зміну кон'юнктури), буде досягнуто. Ви можете переконатися, що процедура затвердження  оцих  нових  мит занадто складна,  вона закінчується прийняттям закону. Отже, ніякої швидкої реакції просто не буде.

     Крім того,  шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні народні  депутати,  я  хотів  би  нагадати  вам специфічну історію відносин тих самих  Сполучених  Штатів  з  ГАТТом.  Так  от,  якщо Сполучені Штати,  припустимо, взагалі приймають принципи ГАТТу, то стосовно     загальної     організації     торгівлі,      торгівлі сільськогосподарською  продукцією  вони  абсолютно не дотримуються цих принципів і у них діє специфічна формула підтримки експорту та обмеження імпорту сільськогосподарської продукції.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Прошу передать слово Витренко Наталии Михайловне.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська  область).  У мене запитання до Сергія Анатолійовича.  Так виходить, що сьогодні я вже вдруге підтримую вашу позицію.  І я переконана, що більшість депутатів розуміють,  що саме ваш варіант,  це той варіант закону, який дійсно захищає сільськогосподарського виробника.  Ви виконали ту роботу, яку повинен був виконати Кабінет Міністрів.

     А тепер  запитання.  Сергію  Анатолійовичу,  чому  ви,  такий яскравий прихильник політики Міжнародного валютного фонду, нарешті зрозуміли, що насамперед треба захистити Україну, її виробника? Що цьому сприяло? Ви зараз робите абсолютно правильні кроки.

     ТЕРЬОХІН С.А. Наталіє Михайлівно, ви помиляєтеся... Ви ж самі місяць тому називали мене "гарвардським хлопчиком". А "гарвардські хлопчики" - у великій опозиції до Міжнародного валютного фонду.

     ГОЛОВА. Дякую.  Будь ласка,  ну,  хто не знає... Спокійно! Не політизуймо  ситуацію.  Просто депутат Терьохін начитався програми Соцпартії і став на ці позиції.

     Ну, я жартую, не подумайте... Будь ласка, депутате Пилипенко. Прошу.

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна  Республіка  Крим).  Сергей Анатольевич,  все мы хорошо  видим,  как  Украина  все  в  большей  степени  впадает  в продовольственную  зависимость.  Вы  в  конце  своего  выступления показали,  как наше  правительство  "героически"  защищает  нашего товаропроизводителя, на примере с детскими соками.

     В ответе   на   мой   недавний  запрос  Министерство  внешних экономических  связей  сообщило  совсем  смешную   цифру   импорта продовольственных товаров - 16З миллиона долларов за 1996 год. Как вы оцениваете эту цифру, реальна ли она?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ще в 199З році,  коли  ми  оцінювали  офіційні статистичні дані української митниці і митниці країн,  які ввозять товари в Україну,  дійсно була різниця.  Справа в тому,  що багато товарів ідуть у так званому неторговому обороті.

     Я знаю,  що в центрі Києва практично дві третини продовольчих магазинів  користуються  послугами  так   званих   "човників".   І зрозуміло, що цей законопроект не вирішить проблему контрабанди.

     У нашому  комітеті  уже  рік  лежить законопроект про порядок переміщення громадянами товарів через  митний  кордон  України.  І мені здається, що він достатньо вже вилежався і треба його вносити на розгляд.  Гадаю,  що якщо зал дуже попросить Віктора  Івановича Суслова, то цей проект скоро тут з'явиться.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Охріменко.

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Кочерге.

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга. Прошу.

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Сергей Анатольевич, я понял так, ваш законопроект в основном решает две проблемы. Первая

- ограничить ввоз на территорию Украины продуктов из-за  рубежа  и тем  самым  способствовать  увеличению  обкемов  потребления нашей сельськохозяйственной  продукции.  Вторая   проблема   связана   с постановкой заслона для ввоза недоброкачественной продукции.

     Я как  раз  хотел  бы поговорить по второй проблеме.  В вашем законопроекте речь об этом идет в статье о сертификации.

     Дело в  том,  что  в  прошлом  году,  в  июле,   Министерство здравоохранения   утвердило  новые  санитарные  нормы  и  правила, которыми значительно расширила обкем применения  пищевых  добавок, являющихся вредными для здоровья.  Поэтому хотелось бы, чтобы вы в своем проекте больше детализировали технологию  защиты  от  этого. Как вы считаете, правильно ли я ставлю вопрос?

     Я предполагаю,  что  буду  голосовать  за  ваш  законопроект. Думаю, и мои товарищи так поступят.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Мені здається, що питання поставлено абсолютно правильно.

     Стаття 4  виписує  адміністративні  процедури проведення лише сертифікації.  А що стосується відомих  усім  оцих  добавок  ЄС  з індексами,  починаючи  від  16О  і  до  4ОО,  то  товари  з такими добавками,  як правило,  збуваються в країни,  які, так би мовити, невибагливі до медичних лімітів і норм.  Можливо,  справді в цьому законопроекті при другому читанні доцільно  розширити  статтю  про сертифікацію,  а також ввести спеціальну главу в Закон про охорону здоров'я, який не досить досконалий. Я цілком підтримую вашу ідею, що треба ставити заслін таким товарам.

     ГОЛОВА. Депутат Капустян. Будь ласка.

     КАПУСТЯН В.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Карлівський  виборчий  округ, Полтавська область).  У мене одне невеличке запитання. Чи не краще все-таки із закону вилучити згадку про ті імпортовані товари, яких ми самі вдосталь виробляємо?  Згущене молоко і ряд інших товарів у моєму окрузі ніде дівати.  У цьому році нам  картоплю  завезли,  а своя гнила і так далі.

     Можливо, усе-таки  треба  зробити  таку перепону,  щоб нам не завозили те, що у нас виробляється. Банани хай везуть.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Хай везуть банани,  але ж хай платять у бюджет за  це.  Справа  в  тому,  що  ми не можемо,  наприклад,  прийняти рішення,  що такий-то товар забороняється ввозити або  з  такої-то країни забороняється вивозити, тому що буде відповідна реакція.

     Ви знаєте,  що  деякі  країни  дозволяють  собі  таке робити. Згадаймо останні  рішення  Росії  з  приводу  українського  цукру. Встановлюють  акциз,  який порушує принцип вільної торгівлі...  Ви знаєте,  інші  країни,  які  мають  більше,  скажімо,  політичної, економічної сили,  миттєво реагують на такі заборони. Хочу навести тільки один приклад.

     На початку 8О-х років за  наполяганням  французьких  фермерів було заборонено ввезення риби з Іспанії. У законі було сказано, що не можна іспанську рибу ввозити,  бо це є конкурентна  риба.  І  з Марокко  теж.  Після  того  як  це було зроблено,  Іспанія відразу почала купувати цукор у  Фіделя  Кастро,  тобто  закрила  будь-які контракти  з  найбільшим  виробником  цукру  в Європі - Францією і почала купувати кубинський  цукор.  Ніхто  від  такої  "війни"  не виграв.

     Ми можемо   обмежувати   такі   речі   комплексними  діями  - сертифікацією,  квотами,  досить високими митами. Звичайно, не 2ОО відсотків,  а  наприклад,  5О відсотків,  як це ми встановлюємо на цукор.  Оці комплексні дії дають той ефект,  якого ми очікували, і це не викликає зворотних протистоянь.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!   У   нас   є   кілька   варіантів  процедури обговорення. Один з них визначено Регламентом: виступають усі, хто записався,  і на тому закінчуємо.  Є інший варіант: усі, хто хотів би висловити свої міркування,  подають  їх  у  письмовій  формі  в Секретаріат,  де їх зафіксують, і ми до другого читання підготуємо документ.

     Щоб урахувати оці дві різні позиції,  я запропонував би,  щоб профільні  комітети  висловили  думку  з  цього  приводу.  А потім порадимося,  і якщо є потреба,  обговорюватимемо.  А ні, то можемо прийняти рішення, що здається ефективнішим.

     Депутат Даниленко  від  Комітету  з  питань  агропромислового комплексу. Прошу.

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).   Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні колеги,  друзі!  Мені здається,  що ми вже сьогодні в  цьому  залі зрозуміли,  слава  Богу,  що  це  питання стосується безпеки нашої держави - захищати свого,  точніше,  не захищати, а зберегти свого власного господаря на землі.

     Вважаю, що не мав рації доповідач від Кабміну,  коли говорив, що не можна,  не порушуючи міждержавних угод (а  ми  вступаємо  до Європейської  співдружності),  розробити  механізм  захисту  свого вітчизняного  виробника.  Можна!  Але  над  цим  потрібно  активно працювати і потрібно дуже хотіти цього.

     А що ми маємо? За минулий рік імпортовано на внутрішній ринок м'яса і субпродуктів з домашньої  птиці  на  суму  14О,6  мільйона доларів,  молока  і  молокопродуктів  -  більш  як  на  21 мільйон доларів,  продуктів переробки овочів і плодів - на  25,8  мільйона доларів. І навіть тієї свіжої картоплі, про яку ви говорили з цієї трибуни, - більш як на 8 мільйонів доларів.

     Загальновідомою є проблема  реалізації  цукру.  Вона  виникла торік. А сьогодні ми маємо проблему виробництва цукру. Хоча якість нашого  цукру  значно  вища,  в  Україну  завезено  цукру  на  117 мільйонів доларів.  Для наших виробників,  Володимире Сергійовичу, це рівнозначно втратам на суму понад 216 мільйонів  гривень,  тому що наш цукор залишився нереалізованим.  По картоплі з цієї причини втрати становили понад 15 мільйонів  гривень.  Навіть  сьогодні  в холодильниках знаходиться понад 1О тисяч тонн м'яса.

     У цілому     за    минулий    рік    імпортовано    продукції агропромислового комплексу на суму понад 1,4 мільярда доларів США. Відомо,  що  більшість  видів  завезеної  продукції виробляється в Україні,  і тому правомірно вважати зазначену суму як прямі втрати аграрного сектора. А ми сьогодні ламаємо голову над тим, де знайти ці кошти, як сформувати Державний бюджет 1997 року.

     Я хотів би  подякувати  Сергію  Терьохіну  і  всім  тим,  хто безпосередньо працював над цим законопроектом.  Справді, проведено велику роботу,  і фактично є два різних законопроекти. Але чого ми хочемо досягти,  прийнявши законопроект, у якому запропоновано ось таке. У статті З читаємо: "Квоти (кількісні обмеження) на черговий рік діють до дня..."

     Що таке  квоти?  Це  знову суб'єктивний підхід,  це знову - в чергу, і знову будемо мати те, що мали.

     Що таке сертифікація?  Це знову суб'єктивний підхід,  і знову будемо мати те, що мали.

     Якщо в цілому говорити про законопроект, то він заслуговує на увагу.  Але щоб не втрачати час, я хотів би запропонувати, шановні колеги, такий порядок розгляду даного питання.

     Наш Комітет  з  питань  агропромислового  комплексу  детально розглянув усі думки,  бачення щодо такого закону,  який би  ставив усіх у рівні умови. В даному напрямі ще розробляються пропозиції.

     Якщо хтось  хоче  щось  завезти до нас в Україну,  то давайте встановимо мито,  але щоб він не біг брати там квоту,  ще щось, бо ми розуміємо, про що йдеться.

     Тому, шановний Олександре Олександровичу,  від імені комітету я пропоную такий порядок.  Давайте ми разом  -  Комітет  з  питань фінансів і банківської діяльності,  комітет,  який очолює шановний наш Борис Ілліч  Олійник,  і  Комітет  з  питань  агропромислового комплексу - буквально за кілька днів цей документ опрацюємо.  Тому що сьогодні приймати в першому читанні те,  що  запропоновано,  не можна.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Павловський від комітету. Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька  область).  Шановні  народні депутати!  Я хочу привернути вашу увагу до того,  як розвинуті країни, які є членами ГАТТ,   захищають  свого  сільськогосподарського  виробника,  а  з другого боку,  показати,  що  стан  нашого  сільськогосподарського виробництва  критичний.  А тому ми повинні нехтувати усіма умовами ГАТТ, інакше нам подітися нікуди.

     Справа в тому,  що в нас виробництво зерна зменшилося  на  58 відсотків,  поголів'я великої рогатої худоби - на 6О,  свиней - на 71, овець - на 8О, виробництва масла тваринного - на 8О відсотків. І в магазинах імпортних продуктів харчування - 92 відсотки. Ми вже навіть не можемо знайти нішу для  наших  продуктів  харчування  на нашому ж ринку. А це що, не критична ситуація?

     Тому ми  повинні  взяти  досвід  розвинутих країн,  а урядові сказати,  що сьогодні відмова від стратегії захисту свого ринку  і свого виробника - це зрада інтересів нашої держави.

     А як  захищають  свої  інтереси розвинуті країни?  Ось я беру одного з членів ГАТТ - Фінляндію.  Мито на кордоні,  наприклад  на зерно, становить 11 відсотків. Але всередині країни збори - З52. І ще дотація на виробництво - 6О відсотків. Разом - 42О відсотків.

     Сполучені Штати  Америки.  Виробництво  зерна  -  дотація  6О відсотків.  6О  -  це  значить  демпінгові  ціни.  І  що  наші  ЗО відсотків?

     Я перераховую тільки  методи,  якими  захищають  свій  ринок. Дотації я вже назвав.  Це раз.  Внутрішні збори. Це два. Монополія на закупівлю тих чи інших товарів,  що дуже широко запроваджено  в Японії.  Три. Квота. Чотири. І, нарешті, дуже ефективний метод, що діє в Штатах,  проти цих самих човників.  Там ніхто, жодна фізична особа,  не  може  з  порушенням  санітарних норм завезти до країни будь-що. Наші депутати від агропромислового комплексу повинні були здавати  навіть сало,  яке везли у Сполучені Штати Америки.  Тобто дуже проста норма - нічого завезти просто  так  не  можна.  Тільки відповідно до товарних послуг.  І сертифікати.  Ось шість заходів, що дають змогу захистити свій ринок і свого виробника.

     Якою повинна бути норма?Дуже простою. Імпорт цієї продукції - це  безробіття  в  Україні.  Хай  той,  хто  працює,  отримує  1ОО карбованців,  але він годує трьох із бюджетної сфери,  в яких  хай буде   по   7О.  Отже,  мінімальний  збір  повинен  становити  21О відсотків. Підемо їм назустріч.

     І тому я пропоную. Там де було ЗО, зробити 15О, там, де 2О, - 1ОО.  І  тоді  буде  нормально:  ми  підтримаємо свого виробника і захистимо свій ринок.

     Я пропоную і хочу подякувати  тим  депутатам,  які  розробили альтернативний проект. Його треба прийняти в першому читанні, і не треба боятися.  Нам уже нікуди подітися, ми повинні захистити свій ринок, а отже всі цифри збільшити в середньому в 5 разів.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?  Не наполягає ніхто.  Я знаю,  що є записані від фракцій.  Але,  якщо  дозволите,  давайте поставимо на голосування. Він не наполягає.

     Проект закону,    внесений    Президентом,    ставиться    на голосування.

     "За" - 71. Не підтримується.

     Я просив би хвилинку уваги.  Шановні колеги! Я поставлю зараз на   голосування  альтернативний  проект  комітету,  тобто  проект депутатів. Хочу звернути вашу увагу на таке: якщо ми цей проект не приймемо в першому читанні,  тоді автоматично діє указ Президента. Це визначено "Перехідними  положеннями"  Конституції.  Якщо  ж  ми приймаємо  цей  проект  у першому читанні і далі працюємо над ним, тоді можна буде прийняти закон,  який  автоматично  скасовує  указ Президента.

     Я хочу,  щоб  ви це розуміли.  Тому прошу проголосувати даний проект у  першому  читанні.  Будь  ласка  (Шум  у  залі).  Проект, внесений комітетом...

     "За" - 259. Рішення прийнято.

     Спасибі.

     --------------

     Розглядається питання  про проект Закону про внесення змін до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий   та   алкогольні  напої.  Доповідає  Сокерчак  В'ячеслав Михайлович. Прошу (Шум у залі).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку! Заспокойтеся!

     Депутате Моісеєнко. Будь ласка. Півхвилини.

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький   виборчий   округ,   Донецька   область). Спасибо,  Александр  Николаевич.  Я хочу обратить ваше внимание на итоги  голосования  по  предыдущим   двум   законопроектам.   Хочу напомнить  коллегам,  что  месяца  три  назад  я предлагал принять решение о том,  что в случае,  если внесенный Кабинетом  Министров документ   набирает  менее  1ОО  голосов  депутатов,  это  следует рассматривать   как   свидетельство   нежелания   субкекта   права законодательной  инициативы - Кабинета Министров работать с нашими комитетами.  И  тогда  автоматически  выражается   недоверие   тем министрам, которые готовили данный документ.

     Прошу обратить внимание на то,  что за документ, предложенный Кабинетом Министров,  сегодня проголосовал всего 71 депутат. О чем это  свидетельствует?  О  том,  что  Кабинет  Министров  не  хочет работать с депутатскими фракциями, группами и комитетами.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  Кабінет  Міністрів  має  право  законодавчої ініціативи.

     Будь ласка, депутате Сокерчак.

     СОКЕРЧАК В.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Савранський виборчий   округ,  Одеська  область).  Шановні  народні  депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності вносить на  ваш розгляд  проект  Закону  про  внесення  змін до Закону України про ставки акцизного збору  і  ввізного  мита  на  спирт  етиловий  та алкогольні напої.

     Мені зараз нагадали,  що це питання ми вже розглядали не один раз.  Справді,  у  лютому  на  прохання  Держсадвинпрому  і   ряду підприємств,  які виробляють плодово-ягідні вина,  ми внесли деякі уточнення  до  закону  щодо  застосування  тих  чи  інших   ставок акцизного  збору  на  плодово-ягідні  вина.  Президент підписав ці поправки до закону.  Але буквально  через  місяць  після  того,  7 березня,  він  направив до Верховної Ради листа з проханням внести деякі уточнення до статті 1 цього закону,  оскільки було  виявлено певну неузгодженість між статтею 1 і статтею З. В обох цих статтях повторюються одні й ті самі назви деяких плодово-ягідних вин.

     Це питання  дуже  просте,  і  ми  самі  зробили  це  маленьке уточнення,  воно є в порівняльній таблиці.  У статті 1 слід додати слова "з урахуванням статті З цього закону".

     Що це означає?  Це означає,  що якщо той чи інший алкогольний напій  (а  в даному разі це вермути та вина виноградні з добавками ароматизованих екстрактів),  згадується у  статті  З,  то  він  не підпадає  під  дію  статті  1.  Тому  і пропонується записати:  "з урахуванням статті З",  щоб не вийшло так,  що сам  товаровиробник вибиратиме,  за  якою  статтею йому вигідніше застосовувати ставки акцизного збору.

     А щоб виключити можливість неоднозначного  тлумачення  статті З,  ми  з депутатом Шаланським запропонували після офіційної назви вин,  наприклад,  "вина  виноградні  ординарні  натуральні  сухі", застосувати  коди  і після кожної назви записувати коди відповідно до системи  кодування.  Вважаємо,  що  це  дасть  змогу  правильно застосовувати ту чи іншу ставку акцизного збору.

     Просив би  поставити на голосування ці поправки до статті 1 і статті З.

     Самі ставки не  змінюються,  просто  на  прохання  Президента робляться деякі уточнення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до В'ячеслава Михайловича є?  Я вважаю, що питання зрозуміле,  поправки зрозумілі і  їх  треба  внести  до закону.

     Ставлю ці поправки на голосування, прошу підтримати.

     "За" - 187.

     Катерина Семенівна  проголосувати  не  встигла,  депутат Кияк просить також проголосувати ще раз.

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні колеги, це ж просте питання...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ячеславе Михайловичу, ну, не треба.

     Голосуємо.

     "За" - 2О9.

     Ще раз голосуємо.  Голосуємо (Шум у залі).  Шановні колеги, я розумію,  що ви втомилися,  але ми з вами вирішили працювати до 18 години ЗО хвилин.

     "За" - 225.

     В'ячеслав Михайлович не проголосував, бо він на трибуні.

     Голосуємо ще раз.

     "За" - 2З8.

     Спасибі.

     Будь ласка.

     -----------------

     Слухається питання про проект  Закону  України  про  внесення змін  і  доповнень до Закону про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні  депутати!  Ви  знаєте,  що  в минулому  році  Верховна  Рада прийняла Закон про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до  них. Чим викликано нинішнє внесення змін і доповнень до цього закону? У статті 4 закону визначено,  що підпадає під акцизний збір і хто  є платником акцизного збору.  На жаль,  виробництво мотоциклів (а ви знаєте, що їх випускає лише київський завод) є збитковим. З огляду на  це  Кабінет  Міністрів  вніс  пропозицію виключити мотоцикли з переліку підакцизних товарів.

     Висока ціна на  мотоцикли  внаслідок  встановлення  акцизного збору призвела до скорочення їх експорту в Білорусь і Росію,  і на наших складах нагромадилася чимала кількість мотоциклів. У зв'язку з  цим пропонується внести до закону маленьку поправку:  звільнити до 2ОО7 року від обкладення акцизним збором обороти  з  реалізації не   лише   легкових  і  вантажно-пасажирських  автомобілів,  а  й мотоциклів,  що виробляються українськими підприємствами всіх форм власності.

     Крім цього,  до  статті  4  ми  пропонуємо  внести доповнення стосовно виробництва не менше 1ООО штук мотоциклів на рік як умову для встановлення пільг.  Чому? Тому що хоч у нас є лише один завод з випуску мотоциклів,  але складання їх провадиться дуже просто, і якщо  хтось  збиратиме  мотоцикли  чужого виробництва на території України, він не підпадатиме під цей закон.

     Ось такі доповнення пропонується внести...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до В'ячеслава Михайловича?

     СОКЕРЧАК В.М. І ще одне, Олександре Миколайовичу.

     Стаття 6.  У нас  є  чимало  листів  з  Дніпропетровського  і Білоцерківського шинних заводів про те,  що шини, які випускаються на цих двох заводах... Через встановлення ПДВ у Росії, Білорусі та інших країнах СНД стало неможливим продавати наші шини за кордон.

     Тому пропонуємо  внести  поправку.  Це  погоджено з Державною податковою  адміністрацією.  Дійсно,  цей  товар  не  стільки  дає прибутку   до   бюджету,  скільки  збитків  для  цих  підприємств. Пропонується тимчасово,  до  1  січня  2ООО  року,  звільнити  від обкладення  акцизним  збором  обороти  з реалізації визначених цим законом шин, що виробляються українськими підприємствами всіх форм власності.   Пільги,   установлені  цієї  статтею,  поширюються  в порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів  України,  та  за  умови виробництва на українському підприємстві не менше 1ОО тисяч шин за рік (Шум у залі).

     Значить, там є і давальницька...  Розглядається  питання  про те,  що  випускається  на  наших  шинних  заводах,  що  знімається акциз...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу, ви заважаєте доповідачу.

     Шановні колеги! Є запитання до В'ячеслава Михайловича?

     СОКЕРЧАК В.М.  Так що,  ви проти того,  щоб зняти акциз? Якої давальницької сировини? Та при чому тут давальницька сировина?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку!  Іване Олександровичу,  сядьте.  Я краще генеральному директорові слово надам. Він про шини знає все.

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре Миколайовичу, давальницька сировина

-  не  предмет цього закону.  Іване Олександровичу,  це не предмет цього закону. Розглядається питання про зниження ціни на наші шини для  того,  щоб  вони  були конкурентоспроможними.  Щоб можна було вивозити їх за кордон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже правильно.

     СОКЕРЧАК В.М.  Наведу маленькі розрахунки. Якщо ми звільняємо шини  від  акцизу,  то  в  1997  році  від  продажу  487 тисяч шин виробництва  відкритого  акціонерного   товариства   "Росава"   ми отримаємо  до  бюджету  набагато  більше  -  9 мільйонів 465 тисяч гривень. А тепер ми маємо збитки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Я  просив  би  вас,  перш   ніж перебивати   доповідача,   хоча   б  почитали  довідки  -  і  щодо мотоциклетного заводу, і щодо шинного комбінату. Щоб ми мали повну ясність  у  цьому  питанні,  я  попросив би генерального директора шинного комбінату висловитися.

     Будь ласка.

     ТЮТІН В.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Бабушкінський виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Ну, по мотоциклам  все  вам понятно,  Иван Александрович.  Расскажу вам о шинах.  Существующие производственные мощности в Украине позволяют выпускать   1О   миллионов   штук   шин   в   год.   Они  являются конкурентоспособными,  их можно везде продать.  Но сейчас  в  цену входит  акцизный сбор,  и поэтому продать их очень трудно,  потому что цена возрастает на 2О процентов.

     Во всех странах мира,  кроме нашей,  такого  акцизного  сбора нет.  Поэтому  мы  можем  увеличить производство шин на 2 миллиона штук в год, и вся прибыль идет, естественно...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку! Іван Олександрович порушив питання про давальницьку сировину.

     ТЮТІН В.О. Пожалуйста, нет вопросов, пожалуйста.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іване Олександровичу.

     ЗАЄЦЬ І.О.   Шановний   Олександре   Миколайовичу,   шановний доповідачу!  Справа в тому, що шини виробляють як на давальницькій сировині,  так  і на звичайній сировині.  Давальницька сировина за нашим законодавством повинна...  У  принципі,  ця  продукція  може вивозитися,  але вона тепер не вивозиться.  Оскільки там пільговий режим,  то вона дешевша,  значно дешевша від  тієї  сировини,  яку виробляють наші підприємства на недавальницькій сировині.

     Таким чином,  її  витискають  з українського ринку і гроблять наші заводи.

     Тому я  і  задаю  запитання:  чи  поширюється  цей  режим  на давальницьку   сировину?   Ми  повинні  розвести,  тому  що  через давальницьку сировину руйнують українську економіку.

     ТЮТІН В.О.  В том,  что вы  говорите,  есть,  конечно,  такой смысл. Но цена в конечном итоге от этого не зависит, потому что, к огромному сожалению,  в Украине собственного  сырья,  из  которого производятся шины,  - всего 5 процентов. Остальное завозится из-за рубежа, причем по одной цене.

     Поэтому, все равно это дело... Ну я вам потом обкясню все это отдельно. А то, что комитет предлагает, это правильно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Голосуємо.   Я  прошу  підтримати  цей законопроект  з  тими  поправками,  які  внесено  від  комісії   і підтримано   генеральним   директором.   Зосередьтеся   і   дружно голосуйте.

     "За" - 244.

     Спасибі.

     Шановні колеги!  Я хотів би вас попросити...  У нас із самого ранку    присутній    заступник   міністра   фінансів   Макацарія. Добросовісна людина,  працює над документами, працює з комітетами. Давайте ми розглянемо те питання і відпустимо його. Так?

     Проект Закону  України  про  оподаткування  грошових  коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів,що  надходять  для підготовки   та   проведення   в   місті   Києві  щорічних  зборів Європейського банку реконструкції та розвитку.  Велике питання. Ми до 19 години розглянули б його.

     Вікторе Івановичу? Депутату Суслову надається слово.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты! Сложность рассмотрения этого вопроса в одном. Есть проект, поданный Президентом, и есть проект, который   подготовлен  комитетом.  Альтернативным  проектом  резко сокращается обкем предусмотренных президентским проектом льгот.

     Ввиду наличия двух проектов и позднего времени  я  просил  бы перенести  рассмотрение этого вопроса,  так как и депутатов в зале уже немного, и мы едва ли сможем принять результативное решение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечуєте? Погоджено. На завтра переносимо.

     У нас є два невеличких питання. Депутат Терьохін - про єдиний митний  тариф...  (Шум  у  залі).  Тут  буквально  одна  невеличка поправка. Терьохін є? (Шум у залі). Немає Терьохіна.

     Проект Закону   про   розподіл   відрахувань   на   соціальне страхування  та  проект  Постанови  про внесення змін до Постанови Верховної Ради про порядок введення  в  дію  Закону  про  пенсійне забезпечення.  Депутат  Вернигора.  Є Вернигора?  (Шум у залі).  І Вернигори немає.

     На цьому пленарне  засідання  завершено.  Спасибі  за  плідну роботу. На все краще!

     .

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     МЕДВЕДЧУК В.В., народний депутат України (Іршавський виборчий округ,  Закарпатська   область).   У   цілому   законопроект   про особливості     застосування     тарифних     обмежень     імпорту сільськогосподарських товарів, внесений Президентом, заслуговує на увагу,  його  можна  прийняти,  але  деякі  його  положення  треба привести у відповідність із чинним законодавством України.

     Що ж до законопроекту, внесеного комітетом Верховної Ради, то він суперечить багатьом законодавчим актам України. А саме:

     Стаття 2  законопроекту  суперечить вимогам статті 1 (частини третя  і  п'ята)  та  статті  7   Закону   України   про   систему оподаткування,  згідно з якими не дозволяється протягом бюджетного року змінювати ставки податків та зборів.  Це можна робити лише за 6 місяців до початку нового бюджетного року.

     Частина друга  статті  2  суперечить статті 12 Закону України про міжнародні договори та статті 26  Закону  України  про  Єдиний митний тариф, оскільки визнання введення сезонного мита винятком з міжнародних  зобов'язань  України  повинно  здійснюватись   шляхом двостороннього погодження сторонами відповідних угод або шляхом їх денонсації.

     Частина третя статті 3 суперечить статті  10  Закону  України про  Єдиний  митний тариф,  яким передбачається строк застосування сезонного мита на термін не більш як 4 місяці.

     Стаття 3 законопроекту  в  частині,  що  стосується  введення квотування  без ліцензування,  суперечить частині п'ятій статті 16 Закону України про зовнішньоекономічну діяльність,  згідно з  якою квотування   здійснюється   з   одночасним   встановленням  режиму ліцензування.

     Частина перша  статті  3  стосовно  подвійного   застосування обмежень  імпорту  суперечить  частині п'ятій статті 11 та частині десятій  статті  16   Закону   України   про   зовнішньоекономічну діяльність, якими забороняється одночасне застосування тарифних та нетарифних заходів до одного й того ж товару.

     Частина п'ята статті 3  суперечить  абзацу  третьому  частини четвертої   статті   9   Закону  України  про  зовнішньоекономічну діяльність   стосовно   проведення   аукціонів   Мінсільгосппродом України,  оскільки  цей  обов'язок  закріплений  за  Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі.

     Положення законопроекту  комітету  Верховної   Ради   України практично  не визначають жодних підстав та механізмів застосування запропонованих   обмежень   імпорту.   Проект   закону,   внесений Президентом  України,  на  відміну  від  законопроекту,  внесеного комітетом Верховної Ради,  не встановлює конкретних ставок мита, а тільки  закріплює  методологію  розрахунку ставок мита та порядок, відповідно  до  якого  вони  будуть  застосовуватися,   що   також відповідає Угоді ГАТТ/СОТ про сільське господарство.

     Слід зазначити,  що меморандум,  підписаний Україною з МВФ на 1996 рік,  як і запланований до підписання меморандум на 1997 рік, заперечує  введення  нетарифних  заходів.  Тому якщо Україною буде вжито нетарифних заходів,  це може  припинити  виконання  програми МВФ,  якою,  зокрема,  передбачено  покриття  дефіциту  державного бюджету.

     Крім того,  Програмою діяльності Кабінету Міністрів  України, затвердженою  Верховною Радою,  передбачено приєднання до ГАТТ/СОТ та приведення законодавства України  у  відповідність  з  вимогами цієї  організації.  У  зв'язку  з цим застосування заходів захисту ринку  України  необхідно  проводити  відповідно  до  вимог  угоди ГАТТ/СОТ  про  сільське господарство та угоди ГАТТ/СОТ про захисні застереження.  В цих угодах передбачено підстави,  методологію  та порядок  введення обмежень імпорту,  чого не містить законопроект, внесений комітетом Верховної Ради.  На  відміну  від  них  проект, внесений  Президентом  України,  містить підстави,  методологію та порядок введення обмежень імпорту, передбачені угодою ГАТТ/СОТ.

     Слід зазначити,  що  застосування  обмежень   відповідно   до законопроекту,  внесеного комітетом Верховної Ради, може призвести до адекватних  обмежень  з  боку  129  країн  -  членів  ГАТТ/СОТ, оскільки  порядок  введення заходів,  передбачений законопроектом, внесеним  комітетом  Верховної  Ради,  не  відповідає  методології згаданих  угод  ГАТ/СОТ.  Такий порядок застосування обмежень може призвести до закриття західних ринків збуту для товарів сільського господарства,   що  завдасть  величезних  збитків  як  українським сільгоспвиробникам, так і державі в цілому.

     Враховуючи викладене,  пропоную  розглянути  проект   закону, внесений Президентом України, та прийняти його у першому читанні.