ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.
13 березня 1997 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

 

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати і не депутати! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 296 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

До Президента України звертається Білоус В’ячеслав Олександрович у зв’язку з тим, що він не отримає відповідей на попередні звернення щодо зловживання службовим становищем посадовими особами Військово-Морських Сил України.

 

Ставлю на голосування в поіменному режимі питання про підтримку змісту запиту. Хто за те, щоб підтримати зміст цього запиту?

 

"За" - 199. Прийнято.

 

3

 

Ставиться на голосування пропозиція про направлення цього запиту Президентові.

 

"За" - 219.

 

Голова фракції просить вас підтримати цю пропозицію. Ще раз ставлю її на голосування.

 

"За" - 235. Прийнято.

 

До Генерального прокурора звертається Омельченко Григорій Омелянович. Він не задоволений відповіддю на своє попереднє звернення щодо порушення головою Житомирської обласної держадміністрації законодавства про працю. Запит оформлений так, як передбачено Регламентом.

 

Ставлю на голосування пропозицію направити цей запит до Генеральної прокуратури.

 

"За" - 220. Не підтримано.

 

Григорій Омелянович трохи попрацює з депутатами, і ми проголосуємо іншим разом.

***

 

Шановні депутати! Позавчора ми не доголосували проект постанови про режим роботи Верховної Ради. Ми його взяли за основу, опрацювали поправки, усе погодили. Треба проголосувати в цілому проект Постанови про деякі зміни до режиму роботи Верховної Ради України. Будь ласка, підтримайте його. Ми фактично працюємо в такому режимі.

 

Ставлю на голосування проект постанови. Підтримайте, будь ласка.

 

"За" - 214.

 

Вадим Петрович просить проголосувати ще раз.

 

Будь ласка, підтримайте. Прошу, голосуйте дружно.

 

"За" - 210.

 

4

 

Я не можу зрозуміти: чому ви проти? (Шум у залі).

 

Ідеться про те, щоб зранку обговорювати проекти в першому читанні, вести дискусію, визначаючи конкретно час. Щоб можна було, наприклад, сказати: на розгляд питання відводиться 2,5 години. Проголосували - домовилися. Тоді всі орієнтуються, коли слід бути на засіданні, хто бере в ньому участь обов’язково, а хто ні. А голосування проводити з 16 до 18 години (Шум у залі).

 

Пояснюю, чому є така потреба. Тому (зараз немає трансляції нікуди?) що розгойдувати вас, просити, щоб ви голосували, я, вибачте, не хочу. Навіщо мені це потрібно? Це підриває і авторитет Верховної Ради. А так ви знатимете, що від вашої фракції чи від комісії прийшов депутат, узяв участь у дискусії, це прозвучало в ефірі, і все йде як слід. А для голосування потім збираються усі ввечері. Так робиться в більшості парламентів світу. У цей час більшість депутатів є в залі, і проводиться голосування (Шум у залі). Ви ж мене ставите в дурне становище. Навіщо так робити? Що? "Обычно вечером", Павле Сергійовичу, вас часто не буває.

 

Ще раз прошу, проголосуйте. Це ж нормальна пропозиція. Ви самі пропонували це. Послухайте, будь ласка.

 

"Встановити, що голосування по законопроектах, які розглядаються в першому читанні або після другого (третього) читання приймаються відповідно до Регламенту в цілому, проводиться щоденно в пленарні дні з 16 до 18 години.

 

Законопроекти в другому чи третьому читанні розглядаються Верховною Радою, як правило, у другій половині дня".

 

5

 

Ми вже проголосували це раніше (Шум у залі).

 

Я вас прошу: крім Павла Сергійовича, всі голосуйте "за". Ще раз ставлю проект постанови на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 207.

 

Хто за те, щоб голосувати поіменно? Голосуйте.

 

"За" - 166.

 

Ставлю проект постанови на поіменне голосування. Прошу вас, підтримайте, це ж у ваших інтересах! Будь ласка

 

"За" - 193.

 

Та на біса його по фракціях показувати! Слухайте, що тут незрозумілого?

 

***

 

Розглядається проект Закону про місцеве самоврядування в Україні в другому читанні. Вікторе Лаврентійовичу, будь ліска, ідіть на трибуну.

 

Учора, як ви пам’ятаєте, ми дійшли до статті 11.1. Яка це сторінка?

 

6

 

МУСІЯКА В. Л., заступник Голови Верховної Ради України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Це сторінка 52. Ми її проголосували.

 

ГОЛОВА. Так, сторінка 52. "Стаття 12. Органи самоорганізації населення.

 

1. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

 

2. Правовий статус, порядок організації діяльності органів самоорганізації населення за місцем їх проживання визначаються законом".

 

Дві норми. Частина зауважень врахована, частина відхилена.

 

Депутат Манчуленко.

 

7

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область). Олександре Олександровичу! Вікторе Лаврентійовичу! Хотів би звернути вашу увагу на частину третю статті 11, яку ми проголосували. Це на сторінці 50. Давайте повернемося до неї, урегулюємо...

 

ГОЛОВА. До сторінки 50 повернемося після того, як розглянемо весь законопроект.

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Ми проголосували за те, що голова входить до складу відповідної ради. Це ж алогізм і суперечить Конституції.

 

ГОЛОВА. Про це потім поговоримо.

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Треба це виправити (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Спокійно. Поправка 227 депутата Шейка. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги, подивіться, що записано в першій частині:

 

8

 

сільські ради можуть дозволяти створювати органи самоорганізації населення. Я пропонував після слів... А, ні, пробачте Це враховано. А чого ж написано, що відхилено?

 

ГОЛОВА. Ще є зауваження? Треба потім узгодити цей пункт із восьмою частиною статті 14. Вікторе Лаврентійовичу, зробіть собі таку помітку.

 

Ставлю статтю 12 на голосування. Будь ласка,

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 219.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, уже йде голосування. Будь ласка, сідайте й голосуйте "за" або "проти" - тільки голосуйте.

 

Ставлю ще раз на голосування статтю 12.

 

"За" - 265.

 

Спасибі.

 

"Стаття 13. форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування.

 

1. Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та Інтересів територіальних громад можуть об’єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об’єднань, які підлягають реєстрації відповідно до законодавства в органах Міністерства юстиції України.

 

9

 

2. Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.

 

3. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування".

 

Ну, зрозуміло. Сьогодні є асоціації міст, районів у містах, асоціації сіл, селищних рад тощо. Їхнє право на Таке об’єднання має бути відображене в законі. Зауважень нема.

 

Ставлю на голосування статтю 13.

 

"За" - 265. Прийнято.

 

"Стаття 14. Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування". Це дуже важлива стаття. Прошу уважно стежити.

 

"1. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власний повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

 

2. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися деякі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

 

3. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (у тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, Селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад".

 

10

 

Частина четверта - нова: "Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які в у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не схвалює рішення про утворення органів самоврядування районів у місті, вона (міська рада) здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті".

 

Я бачу, нам доведеться окремо голосувати кожну частину. Зараз йтиметься про першу: "Органи місцевого самоврядування в юридичними особами і наділяються... " Тут була одна поправка - депутата Дьоміна. Її відхилено.

 

Депутате Білоус, будь ласка. До цієї норми поправка?

 

БІЛОУС В. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Полтавська область). Дякую. Шановні колеги, я хочу сказати (і депутат Носов пропонував приблизно таку ж поправку), що зі статті треба вилучити слова "позабюджетні та інші". Розумієте, позабюджетних не повинно бути...

 

11

 

ГОЛОВА. В’ячеславе Олександровичу, у першій частині нічого не говориться про позабюджетні кошти. Коли ми до них дійдемо, я надам вам слово.

 

Першу частину мінне голосувати? Ставлю на голосування, вона не викликає заперечень.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 261.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

Друга частина теж не викликає заперечень. Ставлю її на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 259.

 

ГОЛОВА. До третьої частини є зауваження? Депутате Носов, будь ласка. Поправка 244.

 

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати, до третьої частини в мене є поправка 247. Я пропоную слова "позабюджетні цільові" поставити на голосування як окрему поправку, а депутатів прошу її не підтримувати. І таким чином ми її вилучимо.

 

12

 

Чому? Я подав у комісію цілу "хрестоматію" про способи розкрадання цих коштів і сподівався, що комісія це врахує. Дуже прикро, що вона цього не врахувала.

 

МУСІЯКА В. Л. Шановні колеги, уся ця "хрестоматія" вивчалась. Крім того, у багатьох членів тимчасової комісії є власний досвід роботи в радах. Ми дійшли висновку, що ці, як там написано, "позабюджетні цільові /у тому числі валютні/ та інші кошти" можуть використовуватись у конкретних ситуаціях, скажімо, на лікування когось, на проведення якихось заходів /того ж конкурсу імені Лифаря/ і так далі. І це все має робитися під контролем ради. Рада сама зазначає своїм рішенням, куди спрямувати ці кошти, і контролює їх використання. Отакі в нас були міркування.

 

Ми зважали на прийнятий останнім часом курс щодо позабюджетних коштів, його закріплено через систему оподаткування.

 

У нас залишився один цільовий державний інноваційний фонд, так? Позабюджетних фондів узагалі не повинно бути. Але ми саме в цьому бачили призначення позабюджетних коштів. Так що приймайте рішення, виходячи з цього.

 

ГОЛОВА. Владиславе Васильовичу, одну секундочку... Пропозицію депутата Носова можна розглядати, але форма, яку він пропонує, не зовсім коректна, тому що в першому читанні цю норму прийнято. Тому затверджувати її вдруге не варто. Ще раз слово депутату Носову.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати! Шановний головуючий! Голосування в першому читанні не затверджує норм, і тому

 

13

 

кожну норму вое одно треба голосувати по частинах і постатейно в другому читанні. Я прошу поставити це на голосування як поправку, не на вилучення, а як поправку. І прошу всіх депутатів не підтримувати її.

 

ГОЛОВА. Які міркування в депутатів? Прошу уваги! Заспокойтеся, будь ласка. Які міркування в депутатів, що знають природу цих коштів... Ну, все зрозуміло. Є пропозиція депутата Носова...

 

МУСІЯКА В. Г. Романе Петровичу, будь ласка, ви член комісії...

 

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Безсмертний.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Міакарівський виборчий округ, Київська область/.

 

Шановний Олександре Олександровичу! Шановннй депутате Носов! Проблема в тому, що те явище, про яке сказано, справді має місце. Але яка причина цього явища - нецільового використання так званих позабюджетних і валютних коштів? Справа в тому, що ми маємо податкову систему, за якою на території ночного органу самоврядування протягом року можуть справлятися близько 50 видів платежів, зафіксувати які бюджетом фактично неможливо, і ці копти треба якось організаційно оприбутковувати.

 

14

 

Я був ініціатором поправки про валютні кошти. Шановні колеги! Тільки на території міста Києва щорічно здійснюється близько 30 видів платежів, які передбачити бюджетом фактично неможливо. Тому природа цієї поправки зумовлена нинішньою податковою ситуацією на території України і необхідністю оперативного використання коштів для нагальних потреб, які можуть виникнути сьогодні.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА.. Депутат Діхтяренко. Будь ласка.

 

ДІХТЯРЕНКО Г. Ю., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні колеги! Самоврядування це право територіальної громади управляти територією. Управління можна здійснювати організаційно-правовими і фінансовими засобами.

 

Ми дещо звужуємо поняття фінансового самоврядування. Фінансові кошти в бюджетні, позабюджетні, валютні. І зводити всю проблему лише до бюджетних коштів неправильно. Це не відповідає Європейській хартії. Тому в комісії ми досягли такої згоди. Прошу підтримати цю редакцію, щоб були обов’язково передбачені позабюджетні цільові, а також валютні кошти.

 

Дякую.

 

15

 

ГОЛОВА. Депутат Шейко.

 

ШЕЙКО П. В. Шановні колеги! Я хотів би підтримати колегу Носова, бо якраз згадав період 1992-1993 років, коли існувала інституція представників Президента і були районні Ради народних депутатів.

 

У законах і щодо однієї і другої інституції їм якраз і було надане право формувати позабюджетні кошти. І на рівні районів, областей було стільки зловживань з цими позабюджетними коштами, що парламент минулого скликання взагалі ліквідував право держадміністрацій і районних Рад створювати позабюджетні фонди.

 

Стаття 142 Конституції дає право органам місцевого самоврядування формувати бюджет, а не якісь позабюджетні кошти. Ми ні в якому разі не повинні передбачати в цій статті такого права, а тим більше мати позабюджетні валютні кошти.

 

Колега Безсмертний сказав, що близько 30 видів платежів неможливо передбачити в бюджеті. Ну скажіть, чого не можна врахувати в бюджеті, приміром, на селі? Та на пальцях можна перерахувати надходження до того бюджету. Тому мені здається, якщо ми приймемо цю норму, то буде поле для серйозного зловживання не тільки позабюджетними, а й бюджетними коштами. Я пропоную не підтримувати цю норму.

 

ГОЛОВА. Депутат Запорожець.

 

16

 

ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Миколаївський міський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Ми дуже довго й детально обговорювали питання про можливість чи неможливість наявності позабюджетних коштів в органів місцевого самоврядування і дійшли такого висновку. У нас в окрема стаття 64, якою передбачено режим формування й використання позабюджетних коштів: вони можуть бути тільки цільовими /це щоб уникнути розкрадання цих коштів, про що згадував колега Носов/ і мають використовуватися згідно з затвердженим порядком. Тобто зроблено все, щоб не було зловживань.

 

Я закликаю вас підтримати формулювання, до якого дійшла комісія.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

БІЛОУС В. О. Олександре Олександровичу! Я хотів би висловитися з процедури. Моя поправка тут третя, а ви надаете слово не за чергою. Тому я прошу, щоб ви все-таки послухали...

 

ГОЛОВА. Вибачте, ви член цієї погоджувальної комісії?

 

17

 

БІЛОУС В. О. Ні.

 

ГОЛОВА. Ні. А аргументацію роблять члени комісії, які мають аргументи, яких я не маю і ви, мабуть, теж.

 

БІЛОУС В. О. Олександре Олександровичу, учора ви надали слово депутату Пейгалайнену, а він не в членом комісії. Це по-перше.

 

По-друге, ви мені обіцяли, що надасте слово відразу після того, як...

 

ГОЛОВА. Так ви ж його маєте. Говоріть по суті.

 

БІЛОУС В. О. У мене в така поправка. Я підтримую депутата Носова: позабюджетних фондів не повинно бути. У нас в благодійні фонди. Це - будь ласка. А щодо позабюджетних, то досвід показує, що коли будуть позабюджетні фонди, то це призведе тільки до зловживань. Прошу поставити мою поправку на голосування.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Пропозиція 249 депутата Білоуса - вилучити слова "позабюджетні" і "та інші" ставиться на голосування. Він наполягав на своїй поправці.

 

"За" - 115. Не вистачав голосів.

 

Пропозиція депутата Носова - проголосувати включення до цієї норми слів "позабюджетні цільові /у тому числі валютні/ та інші кошти" як поправку. Ставлю на голосування.

 

18

 

МУСІЯКА В. Л. Це значить проголосувати текст, який запропонувала комісія. Це проти того, що говорить Носов.

 

"За" - 107,

 

ГОЛОВА. Теж не вистачав голосів. Переноситься на трете читання /Шум у залі/. А що мені робити? Порадьте. 8 дію за Регламентом.

 

Ставлю на голосування частину третю в редакції комісії. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. У редакції комісії. Прошу підтримати. "За" - 186.

 

ГОЛОВА. Є пропозиція третю частину перенести на трете читання /Шум у залі/. Якби ви тихіше говорили, так я б чув, що ви кажете. Ви пропонуєте ще раз проголосувати? Третя частина статті 14 ще раз ставиться на голосування. У редакції комісії. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Комісія пропонує проголосувати "за".

 

19

 

"За" - 217.

 

ГОЛОВА. Переноситься на наступне читання.

 

Частина четверта. Є зауваження?

 

Поправка 252. Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

МОІСЕЄНКО В. М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ. Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые коллеги! Я прошу обратить ваше внимание на то, что вопросы, связанные с управлением имуществом и финансовыми ресурсами, предлагается решать на референдуме. Это все равно, что вынести на референдум бюджетный вопрос. Мы ведь этого не делаем. А здесь та же самая ситуация, потому что решается вопрос "наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами".

 

В случае референдума в процесс включатся средства массовой информации, которые принадлежат городу, начнется оболванивание населения, как это было во Львове. И в результате районные рады остаются в стороне.

 

Я предлагаю слова "приймаються на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад" заменять словами "приймаються на пленарному засіданні районних у містах рад". То есть решение будут принимать люди, которые непосредственно связаны с этим вопросом и являются представителями населения в соответствующем органе.

 

20

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Володимире Миколайовичу! По-перше, народу треба довіряти. По-друге - відповідаю конкретно - у Перехідних положеннях Конституції говориться, що нині діючі районні в містах ради здійснюють свої повноваження відповідно до закону. Отже, коли ми приймемо цей закон, вони діятимуть відповідно до нього.

 

У статті 5 (частина друга) цього законопроекту визначено, як створюються районні в містах ради. На випадок, коли після виборів нових рад ще не буде створено, нам треба прийняти рішення щодо визнання територіальної громади суб’єктом права власності. Бо якщо ми надамо це право тільки радам, то можемо позбавити громаду права розпорядитися своєю власністю. Тому ми й записали, що рішення з цього питання приймає референдум. Це - право громади, вона є суб’єктом права власності.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Александр Александрович, я настаиваю на голосовании, потому что здесь таится опасность возможного одурачивания населения, понимаете? И каждый, кто сейчас внимательно слушает нашу дискуссию, понимает, что практически именно так и будет.

 

Теперь относительно того, будет или не будет, так сказать, сформирована рада. Мы сейчас можем принять это решение, рады сегодня еще действуют. Это надо предусмотреть в переходных положениях, и никакой проблемы не будет. А отдавать решение этого вопроса на волю стихии, толпы - неправильно.

 

21

 

ГОЛОВА. Я поставлю на голосування вашу пропозицію. Слово має депутат Найда. Будь ласка.

 

НАЙДА Г. І., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Суворовський виборчий округ, Херсонська область). Фракция коммунистов. Я хотел бы ответить Владимиру Николаевичу: не надо говорить "оболванивание", у нас есть территориальная громада района, и ей дается право проводить референдум. Вопрос о том, нужен или не нужен район в городе, должно решить само население города. Выписать эту норму лучше, чем здесь, невозможно. Сами жители района определяют, быть районной раде или не быть. Все это соответствует Конституции.

 

Чтобы не было никаких коллизий, предлагаю проголосовать за предложение комиссии. Оно взвешенно, эта норма обсуждалась три недели. Предлагаю проголосовать ее и продолжать работу.

 

ГОЛОВА. Це нова пропозиція. Поправка депутата Моісеєнка ставиться на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 117.

 

Не вистачає голосів.

 

Володимире Миколайовичу, я скажу так: норма, що тут записана, - недосконала, але і та, яку ви пропонуєте, теж недосконала. Уявіть собі, що 30 депутатів повинні вирішити якесь питання. Усі вони десь працюють. І захистити їх можна

 

22

 

тільки шляхом референдуму, бо інакше кожному з них скажуть як голосувати... Такі приклади в нас, на жаль, трапляються: депутат голосує не так, як того хоче громада. Тому нехай краще він агітує своїх виборців, щоб вони правильно зорієнтувалися.

 

Четверта частина в редакції комісії ставиться на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 231.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

"5. Від імені і в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради".

 

Гадаю, щодо цього ні в кого немає заперечень. Ставлю на голосування частину п’яту.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 267.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

"6. Бюджети місцевого самоврядування є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України і бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів".

 

Одну хвилиночку... Ну не можна так сперечатися!” Ну що ви?!

 

Частина шоста ставиться на голосування.

 

23

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 278.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

"7. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів деякі повноваження та власні бюджетні кошти".

 

Цією нормою гарантується реалізація норм Конституції.

 

Депутат Носов. Поправка 261.

 

НОСОВ В. В. Я пропоную уточнити, що це повинні робити саме представницькі органи, щоб виконкоми не укладали таких договорів. Просив би це проголосувати.

 

МУСІЯКА В. Л. Справа в тому, що тут використано загальну формулу: "органи місцевого самоврядування". Мається на увазі, що ніколи голова, скажімо, сільський, селищний, міський не матиме права підписати якусь угоду (і це закріплено в законі), доки рада не ухвалить рішення про укладення договору, виділення коштів тощо.

 

Усе це вирішує рада як представницький орган, і ми вже проголосували, що вона виступає суб’єктом права комунальної власності.

 

ГОЛОВА. Немає заперечень проти того, що каже Носов. От-же, можна записати "представницькі" і далі за текстом.

 

24

 

МУСІЯКА В. Л. Ви розумієте, що тоді вийде? Хто буде укладати договори? Рішення приймає рада, а договір укладає, скажімо, голова ради.

 

А якщо ми запишемо "представницькі", то вийде, що тільки рада має право укладати договори. Розумієте? Тут усе нормально.

 

А от слово "деякі", може, краще було б заміниш на "окремі".

 

ГОЛОВА. "Окремі повноваження", так? Поправка депутата Носова. Замінити слово "деякі" на "окремі".

 

Голосуємо, підтримується комісією. Проголосуйте, будь ласка.

 

"За" - 260.

 

Наполягаєте, щоб додати слово "представницькі", Владиславе Васильовичу? Ставлю на голосування першу частину поправки 261.

 

"За" - 169.

 

Сьома частина в редакції комісії ставиться на голосування.

 

Вибачте, ще є поправка 263 депутата Моісеєнка. Будь ласка.

 

МОІСЕЄНКО В. М. фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги, мне кажется, чтобы избавиться от сомнений, которые возникли при обсуждении поправки депутата Носова, правильнее было бы обратиться к моей поправке. Она такого содержания: "Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов

 

25

 

і особливостей можуть перерозподіляти між собою На підставі договорів деякі повноваження та власні бюджетні кошти виключно на підставі договорів, що підлягають обов’язковій ратифікації радами відповідного рівня".

 

Мы знаем, что все договоры, которые заключаются конкретными лицами или конкретными органами, потом подлежат ратификации. Верховный Совет ратифицирует договоры, заключаемые правительством или Президентом от имени государства.

 

Такой механизм, мне кажется, будет вполне приемлем и на местном уровне. Скажем, голова рады подписывает договор с другим головой, а потом рада дает на это свое согласие. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

МУСІЯКА В. Л. Шановний Володимире Миколайовичу, тут написано: "Відхилено", але це помилка. Ваш текст враховано частково. Ви, мабуть, помітили, що частина вашого тексту є в тексті, який пропонує наша комісія. А щодо ратифікації, то це суттєво. Ми якраз виходили з того, що коли рішення приймається радою, це означає, що вона дає згоду на укладення такого договору. Тому ми тут і не передбачали ратифікації. Хоча рада має право проконтролювати і фактично здійснити цю ратифікацію (стаття 24 цього проекту), якщо ви так хочете, щоб це було.

 

ГОЛОВА. Поправка 263 ставиться на голосування.

 

"За" - 149.

 

26

 

Сьома частина ставиться на голосування в цілому в редакції комісії.

 

"За" - 256.

 

"8. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може делегувати частину своїх повноважень органам самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень".

 

Тут не може бути заперечень.

 

Депутат Безсмертний.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я перепрошую, коли голосувалася шоста частина, я піднімає руку, ви просто не побачили. Хочу повернути вас до цієї норми.

 

Зверніть увагу на преамбулу. Ми поставили знак рівності між бюджетами місцевого самоврядування і місцевим бюджетом. Це одне й те ж. А тепер вчитайтеся в цю норму: "Бюджети місцевого самоврядування є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та Інших місцевих бюджетів". Що виходить? Місцеві бюджети не включаються до місцевих.

 

Шановні колеги! Я просто хочу пояснити, де тут виникла колізія. У принципі поняття "місцевий бюджет" не повинно Існувати взагалі. Чому? Тому що є бюджети місцевого самоврядування - села, селища, міста, і є обласний і районний бюджети. Вони за змістом, за призначенням різні. Якщо ми зараз називаємо їх місцевими, то це означає, що в нас буде двох-

 

27

 

рівневий бюджет, і говорити про те, що село, селище і місто матимуть власний окремий бюджет, буде дуже важко.

 

Олександре Олександровичу, я це сказав тільки для того, щоб ми голосували з розумінням, бо я бачу, що прийнято зовсім іншу концепцію, яка має дуже багато внутрішніх суперечностей. Ще раз прошу вибачення.

 

МУСІЯКА В. Л. Те, що сказав Роман Петрович, треба взяти до уваги, але у статті 143 Конституції (частина друга) передбачається залучення коштів з місцевих бюджетів. А в третій частині цієї статті говориться про те, що держава фінансує здійснення органами місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади, які їм делеговані, "у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків". Отже, це не суперечить Конституції.

 

Я веду до того, що ми і в Конституції допустили ці речі, тому фактично коли ми як синонім це вживаємо, це не суперечить Конституції.

 

ГОЛОВА. Беремо до уваги зауваження депутата Безсмертного, але частину шосту ми вже проголосували.

 

У частині восьмій ідеться про те, що місцеві ради мають право делегувати частину своїх повноважень органам самоорганізації населення. Є щодо цього якісь заперечення?

 

Депутате Носов, будь ласка.

 

28

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати І Є моя поправка 266. Пропонується встановити, що коли сільські, селищні, міські, районні в містах ради делегують свої повноваження органам самоорганізації населення, то повинні й контролювати виконання цих повноважень.

 

Коли комусь делегуються державні повноваження, державні органи контролюють їх виконання. Тому я пропоную в кінці цієї частини додати: "здійснює контроль за виконанням делегованих нею повноважень".

 

МУСІЯКА В. Л. Ця пропозиція не залишилась не поміченою нами. Ми передбачили спеціальну статтю 68, яка називається "Підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним, обласним радам". Перша її частина має таку редакцію: "Місцеві державні адміністрації є підзвітними радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, відповідних районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань". Отже, це передбачено.

 

ГОЛОВА. Але те, що запропонував депутат Носов, не зайве тут, правильно? Підтримаймо ЦЮ пропозицію.

 

МУСІЯКА В. Л. Підтримаймо.

 

ГОЛОВА. Депутат Носов має рацію.

 

29

 

МУСІЯКА В. Л. Так я веду до того, що це є в законі. Сказати, що пропущено, не можна. Але це загальне положення, і в принципі його можна передбачити,

 

ГОЛОВА. У цьому місці воно не буде зайвим, Голосується поправка 266 депутата Носова. Вона підтримується комісією. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 233.

 

ГОЛОВА. "9. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України".

 

Пробачте, я поспішив. Частину восьму із поправкою депутата Носова ставлю на голосування в цілому.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 255.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

Частина дев’ята, текст якої я щойно прочитав. Ви що, без печатки хочете, депутате Манчуленко?

 

Слово має депутат Манчуленко.

 

30

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Олександре Олександровичу, я хочу, щоб печатка була, але там, де треба. Пропоную після слів "районні у містах" додати "у разі їх створення". І це відповідатиме частині другій статті 5 "Система місцевого самоврядування", яку вже проголосовано.

 

ГОЛОВА. А якщо вона створена, то вона має право мати печатку чи ні?

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Безперечно, але слід записати: "районні у містах (у разі їх створення)", а далі за текстом.

 

ГОЛОВА. Поправка депутата Манчуленка ставиться на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Це спочатку була одна частина, її розділили, і так залишилося. Прошу підтримати. "За" - 174.

 

ГОЛОВА. Частина дев’ята ставиться на голосування.

 

"За" - 261.

 

Стаття 14 з проголосованими поправками голосується в цілому.

 

"За" - 263. Прийнято.

 

"Стаття 15. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, організаціями і установами, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад... " Ми проголосували статтю 14 у цілому, усе правильно (Шум у залі);

 

31

 

Крім третьої частини? Прошу вибачення. Зареєструйте у стенограмі: крім частини третьої. Її не треба було ставити на голосування.

 

До статті 15 не було зауважень. Ставлю її на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 270.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

"Стаття 16. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, організаціями і установами, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад",

 

Була поправка депутата Носова, яку відхилено, але він наполягає на її голосуванні.

 

Йому слово. Будь ласка.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати! Комісія тут не все врахувала. Відносини бувають не лише договірні та податкові, а й публічно-правові. От, наприклад, у пункті 44 статті 24 законопроекту йдеться про те, що органи місцевого самоврядування встановлюють правила з питань благоустрою, транспортні тощо, і всі підприємства повинні їх дотримуватися. А в пункті 37 ідеться про дозвіл на розміщення об’єктів. Це не договірній не податкові відносини. Саме тому я пропонував, щоб текст був такий: "... будуються на договірній основі та на засадах, встановлених законом". Це включає і податкові відносини, і публічно-правові.

 

32

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Я хочу сказати тільки одне: публічно-правові відносини - це податкові відносини і інші. Те, що каже колега Носов, - що в законі є статті, які дають право органам місцевого самоврядування контролювати діяльність навіть суб’єктів не комунальної власності, підприємства, фактично включається в останню формулу частини першої. Подивіться, як вона закінчується: "... на договірній і податковій основі та на засадам підконтрольності в межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування".

 

Це якраз стосується повноважень, наданих законом органам місцевого самоврядування. Усе, про що ви кажете, охоплюється цією загальною формулою.

 

ГОЛОВА. Те, що пропонує депутат Носов, зовсім не зайве. Воно доповнює й уточнює цю норму бо, справді, у нас є система правовідносин, які потребують регулювання або законом, або іншими нормативними документами.

 

Будь ласка, депутате Носов.

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати! Доповідач не зовсім правильно говорить. Він має на увазі контрольні функції. Контрольні функції - це подивився і комусь маєш повідомляти. А я кажу про владні функції. Наприклад, зробили припис - правила користування транспортом. Це ж не контрольна функція. А у вас передбачена тільки контрольна. Тож моя формула повніша й точніша. Я просив би її проголосувати.

 

33

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 268 депутата Носова - після слів "органам місцевого самоврядування" вставити слова "встановлених законом"... Правильно?

 

Ще раз надаю слово депутату Носову. Він повторить, що будемо голосувати.

 

НОСОВ В. В. Деякі слова вилучаються, і частина перша закінчуватиметься так: "... будуються на договірній основі та на засадах, встановлених законом". І все.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка, підтримайте. Це не завадить. Ставлю на голосування.

 

"За" - 153.

 

Ще є поправки? Депутате Білоус, будь ласка.

 

БІЛОУС В. О. Шановні колеги! Я думаю, якщо ми конкретизуємо, що таке договірна основа, то знімемо всі суперечки. Договірна основа - це засада, на якій органи місцевого самоврядування будують відносини з підприємствами, організаціями, установами, що не перебувають у комунальній власності. Мається на увазі те, що є спільні підприємства, іноземні /наприклад, російські, англійські/.

 

Дякую.

 

34

 

МУСІЯКА В. Л. Справа в тому, що орган місцевого самоврядування може укладати договори навіть зі своїми комунальними підприємствами, тобто а тими, які є в комунальній власності. Якщо, скажімо, вони хочуть щось зробити для підприємства за рахунок бюджету, то можуть укласти договір.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 271. Будь ласка.

 

"За" - 84.

 

Ставиться на голосування стаття 16 в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 238.

 

35

 

ГОЛОВА. "Стаття 17. Статут територіальної громади, села, селища, міста". Дискусійна норма, це ще вчора було видно.

 

"1. З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України і в межах цього закону може прийняти Статут територіальної громади села, селища, міста"...

 

Статтю 16 проголосували в цілому. Будь ласка, потім повернемося.

 

Поправка 272. Депутат Моісеєнко пропонує вилучити цю статтю, оскільки вона не відповідає Конституції.

 

Слово депутатові Моісеенку.

 

МОІСЕЄНКО В. М. фракция "Коммунисты Украины". Это не только моя поправка, но и Мовчана и Алексеенко. При обсуждении Конституции мы специально останавливались на этом вопросе. И тогда мы ушли от двойного уровня нашего права, когда действуют уставы и законы. Потому у меня большая просьба не нарушать Конституции. Тогда за наши предложения проголосовало более 300 депутатов.

 

Я удивлен, ведь Виктор Лаврентьевич тогда присутствовал, это был день его пятидесятилетия. Обычно он все помнит, а это почему-то забыл. Поэтому я очень его прошу поддержать мое предложение.

 

ГОЛОВА. Може, Віктор Лаврентійович тому й не пам’ятає...

 

МУСІЯКА В. Л. Я пам’ятаю лише одне: що мені було п’ятдесят...

 

36

 

Хочу знову сказати, про що йшла мова вчора. Ми все зробили для того, щоб законопроект не суперечив Конституції. Але я вважаю, що можна це підсилити це положення, записавши в частині першій так: "З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України і виключно в межах цього закону... " Тобто додати слово "виключно". Щоб не було спекуляцій стосовно того, що порушується закон чи щось виходить за його межі /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, певно тут доречним буде і використання слова "може". Бо орган самоврядування може і не застосовувати статут. І я скажу, що в 95 відсотках цих статутів не буде. Але в деяких містах, у населених пунктах, скажімо, з давніми традиціями, вони можуть бути /наприклад, традиція була ходити по селу тільки в закачаних штанах - у законі цього не випишеш, адже так?/. Але статути повинні розроблятися тільки на основі закону, щоб їх положення не суперечили ні закону, ні Конституції.

 

Ставлю на голосування пропозицію депутатів Мовчана, Моісеенка і Алексеева про вилучення статті 17.

 

"За" - 95. Не підтримується.

 

Які ще є зауваження? Немає? Є. Депутате Манчуленко, будь ласка... А де ваша поправка?

 

37

 

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Олександре Олександровичу, чи не доцільно було б слово "статут" писати з малої літери? Раз слово "ради" пишеться з малої, то, мабуть, і слово "статут"  слід також писати з малої.

 

ГОЛОВА. Згоден. З малої треба писати

 

МУСІЯКА В. Л. З малої, тільки з малої.

 

 

ГОЛОВА. Статтю 17, у якій слово "статут" пишеться з малої літери, ставлю на голосування.

 

"За" - 176. Не приймається.

 

Депутат Шейко, Поправка 345.

 

ЩЕЙКО П. В. Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу! 8 хотів би повернутися до статті 16, яку ми проголосували з порушенням принципу голосування. Ми проголосували першу частину, а частини другу й третю не проголосували. І, до речі, їх не було в першому читанні. Тому ми обов’язково повинні проголосувати частини другу й третю.

 

Дивіться, що пропонується в другій частині: на вимогу органів місцевого самоврядування всі підприємства, які не перебувають у комунальній власності, повинні надавати необхідну інформацію. Яку "необхідну"? Я на засіданні комісії пропонував визначити, що таке "необхідна інформація", "необхідний рівень забезпечення". Ми ці терміни не визначили.

 

А в третій частині взагалі, перепрошую, дурницю проголосували. Там написано: "Органи місцевого самоврядування

 

38

 

можуть виступати з ініціативою, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, що не перебувають у комунальній власності, а питань, делегованих органами виконавчої влади".

 

Є якесь село. На території села - військове підприємство. Районна державна адміністрація надала повноваження органу місцевого самоврядування виконувати якісь функції. Але це підприємство не підпорядковане органу виконавчої влади. Вийшло потрійне підпорядкування, а стрілочник - підприємство, яке не має відношення ні до громади, ні до адміністрації, а підпорядковане військовому відомству.

 

ГОЛОВА. Я прошу вас звернути увагу, що тут же написано "з питань, віднесених до їх відання". Наприклад, в на цьому підприємстві місця для інвалідів чи немає? Чиє це питання?

 

МУСІЯКА В. Л. Треба читати до кінця.

 

ГОЛОВА. Державне підприємство може бути центрального підпорядкування. Це одне. І друге: цю норму проголосовано. Подивіться стенограму, ми її вже проголосували.

 

Я ж оголошував: стаття 16 голосується в цілому /Шум у залі/.

 

За Регламентом ви не маете права робити зауваження.

 

Розглядається стаття 17.

 

39

 

МУСІЯКА В. Л. Шановні колеги, я хочу сказати кілька
слів щодо статті 17.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Слово "статут", певна річ, треба писати а малої літери. І слід мати на увазі, що Європейська хартія передбачає обов’язкове право мати статути. Ми це право надаємо тільки в рамках закону. Якби, скажімо, пройшли пропозиції встановлювати у статутах основи самоврядування - ото було б... А це статут із дуже, як ви бачите, вузькими можливостями. Передбачено, що статутні положення розробляються в рамках цього закону - і все. Отож ніяких порушень тут немає, навіть натяків.

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування статтю 17, слово "статут" - з малої літери... Перед цим слово надається депутату Стешенку - голові комісії і одному з активних розробників проекту.

 

СТШЕНКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Шановні колеги! Про що б ми тут не говорили, як би не сперечалися, але треба рухатися вперед. Це перше. Друге, і найголовніше, - це зовсім не

 

40

 

суперечить нормам чинної Конституції. Зверніть увагу, в посилання на Конституцію і цей закон, ідеться про специфічні, як правило, організаційні питання, які треба за процедурою вирішувати, і які не можуть бути предметом цього закону.

 

Точу жодне положення цієї статті не суперечить ні статті 8, ні статті 19 Конституції.

 

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Ще раз звертаю увагу всіх депутатів на те, що ми вчора проголосували кілька норм, у яких передбачалося статутне право.

 

І ще таке. У місті проводиться, наприклад, день міста. Це визначається статутом, а не законом. Це ж елементарщина.

 

Я вас дуже прошу: підтримайте статтю 17 у редакції комісії. Голосуйте за.

 

І слово "статут" - з малої літери,

 

МУСІЯКА В. І. Прошу підтримати. "За" - 226.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

"Стаття 18. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише в межах,

 

41

 

передбачених Конституцією і законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень".

 

Надзвичайно важлива норма, Я дуже прошу підтримати її.

 

Ставлю на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 245.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

Стаття 19: "Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування на відповідних територіях згідно з Конституцією і законами України може бути застосоване лише з метою захисту конституційного ладу, забезпечення оборони та національної безпеки України, а також в умовах стихійного лиха, введення воєнного чи надзвичайного стану, оголошення стану війни, оголошення деяких місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації".

 

Є заперечення? Який номер поправки? 292. Депутат Пейгалайнен.

 

ПЕЙГАЛАЙНЕН А. В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Харцизький виборчий округ,

 

42

 

Донецька область/. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я не могу согласиться с формулировкой этой статьи. Мы не инеем никакого - ни юридического, ни морального, ни любого другого основания ограничивать права территориальных громад. Потому что согласно Конституции таких ограничений для громад не существует.

 

Ссылка на какие-то условия, скажем, конституционный строй кто-то хочет изменить, на национальную безопасность и прочее - это просто уловки. Понятно, для чего это делается. Кому-то где-то захочется ограничить права совета, так оказать, прихлопнуть его, И будут, пользуясь этой формулировкой, элементарно наводить свои порядки.

 

Поэтому я категорически против такой формулировки и Прошу исключить из этой статьи фразу: "З метою захисту конституційного ладу, забезпечення оборони та національної безпеки України, а також... "

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Я мовчу. Прошу ставити на голосування.

 

43

 

ГОЛОВА. А яка думка комісії?

 

МУСІЯКА В. Л. Комісія просить проголосувати за що вона запропонувала.

 

ГОЛОВА. Поясніть чому.

 

МУСІЯКА В. Л. Я думає, ще зрозуміло. Коли йдеться про необхідність захисту конституційного ладу або оборони держави, то хіба мовна заперечити право, скажімо, проходження військових формувань через територію без дозволу? Або навіть реквізиція, коли забирають човни, машини тощо для оборони держави і, буває, платять не зразу. Можуть забрати навіть в органів самоврядування. Тут, гадаю, усе зрозуміло.

 

44

 

ГОЛОВА. Поправка 292 ставиться на голосування.

 

"За" - 153.

 

Я просив би звернути увагу, Анатолію Володимировичу, що в Конституції записано обмеження навіть конституційних прав громадян, якщо йдеться про посягання на конституційний лад тощо. Об’єднані в громаду громадяни все одно залишаються громадянами.

 

Поправка - 594. Депутат Моісеєнко.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на мою поправку 294, которая в большей части поддерживает предложение Пейгалайнена. В статье 19 написано: "згідно з Конституцією і законами України". Есть ли в этом * необходимость? Мы принимаем закон, который в любом случае действует в соответствии с Конституцией. Наверное, неэтично самим себе напоминать, что мы принимаем закон, который соответствует Конституции и другим законам. Это - первая часть моей поправки.

 

А вторая часть поправки заключается в том, чтобы оставить следующий текст: "Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування на відповідних територіях може бути застосоване лише в умовах стихійного лиха та оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації". То есть тогда, когда это не зависит от людей. Во всех остальных случаях самоуправление должно действовать, и его полномочия в той или иной степени с учетом интересов населения должны сохраняться.

 

45

 

Я хочу вам напомнить, а то некоторые товарищи забывают, что даже во время войны органы самоуправления, местные органы советов работали. Они нормально функционировали, и население участвовало с помощью органов самоуправления в защите своей страны, своего Отечества. Вы все знаете, какими усилиями рылись противотанковые рвы и так далее.

 

Обеспечение защиты, национальной безопасности - это совсем не основание для ограничения прав на местное самоуправление. Вот чрезвычайная экологическая ситуация, стихийные бедствия, которые не зависят от воли людей, это другое дело.

 

МУСІЯКА В. Л. Олександре Олександровичу, тут же не передбачено, що за таких обставин усі органи самоврядування перестають діяти. Навпаки, вони діють. Але у своїх правах можуть бути на цей час обмежені. Тут усе відповідає Конституції.

 

ГОЛОВА. Одначе поправку внесено, аргументовано, депутат Моісеєнко має підстави відстоювати свою позицію. Прислухатися до нього теж треба. Ставлю на голосування цю поправку.

 

"За" - 156.

 

Можна статтю в цілому голосувати?

 

Поправка 295. Депутат Безсмертний.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Якраз у ситуації, яка вмотивована, може застосовуватися даний захід. Якщо написати так, як пропонувалося, то це означає, що на захист конституційного ладу,

 

46

 

Конституції у будь-який момент може бути введено в дію це положення. Тому треба голосувати за норму, яку пропонує комісія і яка якраз обмежує застосування цього заходу.

 

ГОЛОВА. Стаття 19 ставиться на голосування в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 205.

 

ГОЛОВА. Ще раз стаття 19 ставиться на голосування в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 233.

 

ГОЛОВА. "Стаття 20. Символіка територіальних громад, районів і областей.

 

І. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку /герб, прапор тощо/, яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції". А що означає "тощо"? Значок?

 

47

 

МУСІЯКА В. Л.. Вимпел може бути якийсь, штандарт, прапор тощо...

 

ГОЛОВА. "2. З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст, районними, обласними радами може бути затверджена відповідна символіка району, області.

 

3. Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад, районів і областей визначаються місцевою радою відповідно до законодавства".

 

Є зауваження до статті 20? У кого? Депутат Моісеєнко.

 

МОІСЕЄНКО В. М. фракция "Коммунисты Украины". Я предлагаю третью часть /в первом чтении она была второй/ изложить в следующей редакции: "Зміст, опис та зразок зображення символіки місцевого самоврядування приймається на місцевому референдумі відповідної територіальної громади.

 

Проект змісту, опису та зразка зображення символіки місцевого самоврядування до внесення на місцевий референдум готується у двомісячний термін з моменту прийняття рішення та затверджується відповідною місцевою радою або керівним органом політичної партії чи іншого об’єднання громадян, зареєстрованих на рівні області, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим, за їх бажанням спільно або на альтернативних засадах.

 

Порядок використання символіки місцевого самоврядування визначається місцевою радою".

 

48

 

Чем я руководствуюсь, внося это предложение? Тем, что у нас есть политические партии, другие объединения граждан и рады - представительные органы. Символику должно поддержать большинство населения, а не отдельный орган. Иначе становится сметным, когда за человека проголосовали, а он должен подчиняться и использовать символику.

 

Мы говорили о том, что вопросы имущественных отношения, прочие необходимо решать на референдуме. Мне кажется, что вопрос символики тоже необходимо выносить на референдум.

 

ГОЛОВА. Поправка 312 ставиться на голосування.

 

"За" - 123.

 

А як ви дивитеся на те, щоб останню фразу "Порядок використання символіки місцевого самоврядування визначається місцевою радою" таки записати. Це нормальна пропозиція.

 

МУСІЯКА В. Л. Так тут же написано: "Зміст, опис та порядок використання... визначаються місцевою радою". Все це є.

 

ГОЛОВА. Поправка 311. Депутат Пейгалайнен. Будь ласка.

 

ПЕЙГАЛАЙНЕН А. В. Уважаемые коллеги! Я предлагал почти то же, что и Владимир Николаевич Моисеенко, но несколько по-другому. Не полностью менять текст, а всего лишь в конце

 

49

 

дополнить статью такой фразой: "Місцева символіка затверджується референдумом на відповідній території". Суть вы понимаете: если будут 15-20 человек принимать символику, то это, конечно, не демократично. Самая демократичная форма - это, безусловно, когда большинство выскажется за символику.

 

Поэтому я предлагаю все-таки поддержать, чтобы именно референдумом утверждать символику на местном уровне.

 

ГОЛОВА. Поправка 311 ставиться на голосування.

 

"За" - 142.

 

Ще є поправки? Депутат Стешенко.

 

СТЕШЕНКО О. М. Дякую. Шановні колеги! /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА.. Будь ласка, не контролюйте. У Регламенті не записано, що всі користуються Регламентом і ще вказівками Білоуса.

 

Будь ласка, говоріть.

 

СТЕШЕНКО О. М. Шановні колеги! Якщо відфільтрувати пропозиції, які зараз надходять, то можна дійти такого висновку: хочеш щось робити, то треба проводити референдум. Тобто взагалі не треба приймати якийсь закон.

 

У мене поправка конкретна до другої частини. Першу і третю частини я повністю підтримую за змістом, а до другої

 

50

 

привертаю вашу увагу: "З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст... " Але ж у нас районні, обласні ради за Конституцією також визнані органами місцевого самоврядування. Тому я пропоную, що за рішенням районних та обласних рад може бути затверджена відповідна символіка району, області. І це логічно пов’язується з третьою частиною. Я прошу вас з цією поправкою в цілому проголосувати статтю 19.

 

ГОЛОВА. Тим паче що практично нині всі області мають свою символіку. Ті самі люди, що затверджували. І тепер затвердять. І буде нормально.

 

Пропозиція депутата Стешенка ставиться на голосування. Підтримайте, будь ласка. Вона не суперечить цій статті.

 

"За" - 154.

 

Депутат Білоус.

 

БІЛОУС В. О. Шановні колеги! Моя поправка звучить так: "З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування обласними радами може бути затверджена відповідна символіка району, області з обов’язковим використанням державної символіки". Чому? Наприклад, 17 березня когось оберуть головою місцевої ради... Разом із червоним прапором, щоб усе-таки була державна символіка.

 

Дякую.

 

51

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Білоуса,

 

МУСІЯКА В. Л. Можна підтримати.

 

"За" - 128.

 

ГОЛОВА. Зверніть увагу: вже проголосовано в попередніх статтях, а може, ще є в наступних статтях, ну, я знаю, що це записано, завжди в символіка там, де є представницькі органи.

 

Шановні депутати! Я звертаюсь до авторів поправок і не до авторів. Два місяці ваші колеги сиділи й ламали голови над тим, як краще виписати цей законопроект. Ну невже ви думаєте, що сьогодні, навіть зручним формулюванням, з голосу щось можна вткнути сюди? Це в нас у залі два-три чоловіки можуть таке зробити. Я маю на увазі, зокрема, Владислава Носова, бо він таки серйозно працює над проектами законів, тут нічого не скажеш. Ну, ми всі мудрі, але давайте довіряти тим, які працювали над документом. Тоді буде ефект від роботи. А так... Уже чотири години працюємо над цим проектом, а дійшли аж до статті 20!

 

МУСІЯКА В. Л. Не чотири, а п’ять годин. ГОЛОВА.

 

Стаття 20 ставиться на голосування в цілому.

 

52

 

МУСІЯКА В. Л. Я прошу підтримати.

 

"За" - 239.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

Стаття 21 "Підняття Державного Прапора Україна". Ні в кого немає заперечень? Ставлю на голосування,

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 237.

 

ГОЛОВА. Поправка 314. Увімкніть ще мікрофон депутата Моісеєнка.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Я прошу обратить внимание на мою поправку 314, где речь идет о дополнительной статье, которая, на мой взгляд, должна быть после проголосованной.

 

Называется статья "Мова місцевого самоврядування". И предлагается она в следующей редакции: "Органи місцевого самоврядування у своїй діяльності використовують державну мову, мову міжнаціонального спілкування, прийняту на місцевому референдумі відповідного рівня самоврядування /село, селище, місто, район, область/.

 

Органи місцевого самоврядування гарантують вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України".

 

53

 

К примеру, в Донецкой области 69,7 процента населения родным языком назвали русский в 1989 году на референдуме, в Харьковской области - 67 процентов населения. При обсуждении этого вопроса был опрос: больше 3 миллионов, или 90 процентов, донетчан определились за двуязычие.

 

Поэтому я считаю, что будет правильно, если мы таким образом оговорим, тем более что вторая часть предложенной статьи полностью соответствует Конституции Украины.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Моісеєнка.

 

"За" - 151.

 

Володимире Миколайовичу, ви подумайте над цим формулюванням і вилучіть В нього ті категорії, які не передбачені в Конституції. У Конституції не записано: мова міжнаціонального спілкування. Але в статті 10 Конституції гарно виписані інші позиції, які частково повторені вами. Можна продумати, як це зробити, бо в нас, справді, є місця компактного проживання, наприклад, румунів у Герці, росіян у Криму в трьох місцях, і треба, щоб це було передбачено. Тобто треба це все акуратно виписати відповідно до Конституції.

 

МУСІЯКА В. Л. Олександре Олександровичу, у нас немає цієї статті, і на трете читання там немає чого її вносити. У нас є позиція про те, що не допускається обмеження участі в місцевому самоврядуванні за мовними ознаками. І це все нормально.

 

54

 

ГОЛОВА. Статтю 21 ми проголосували. Стаття 22 "Законодавство про місцеве самоврядування" /Ш у м у залі/.

 

МУСІЯКА В. Л. Вони про це знають...

 

ГОЛОВА. Я Прошу, Сергію, ну що, ви знаєте багато /Шум у залі/.

 

Ну, є таке. Ви розумієте, щось вдалося людині, а на інше вона не здатна. Мови знає в основному із короткими словами.

 

МУСІЯКА В. Л. Зверніть увагу, як тільки треба нам щось зробити, ми про мови згадуємо, і починається невідомо що. Ніби щось із мовами в нас не в порядку.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Павле Сергійовичу, у нас, може, з мовами не в порядку, а з язиками вое в порядку,

 

МУСІЯКА В. Л. Це точно.

 

ГОЛОВА. Потерпіть, будь ласка. Спокійно.

 

"Стаття 22. Законодавство про місцеве самоврядування.

 

І. Правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим законом, іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього закону.

 

55

 

2. Правовий статус місцевого самоврядування в містах" - і так далі, як у першому читанні було.

 

І нова норма, яка суперечить, правда, статті 19: "3. У своїй діяльності органи та посадові особи місцевого самоврядування керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції".

 

А як тут? Там же було написано, що на них ніхто не впливає. А тут раптом: актами Президента. А от Поживанов, у нього є матеріальна, фінансова основа, є закони, якими він керується. До чого тут акти Президента?

 

МУСІЯКА В. Л. А я думаю, Олександре Олександровичу, що Поживанову, якщо він виконує функції, якими його держава наділяє, доведеться виконувати й ці акти. Звичайно, ми маємо на увазі, що ці акти відповідають законам і Конституції.

 

ГОЛОВА. Депутат Поживанов. Будь ласка.

 

ПОЖИВАНОВ М. О., член Комісії Верховної Ради України з катань економічної політики та управління народним господарством /Маріупольський-Жовтневий виборчий округ, Донецька область/.

 

56

 

Уважаемые народные депутаты! С учетом, что это - новая норма, ее не было в первом чтении, я считаю, что достаточно будет оставить "Конституцією України та цим законом". А что касается делегированных полномочий, то можно записать, что они нам даются на основе договора. И все это будет снято.

 

ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. Шановні колеги! У другій частині, Вікторе Лаврентійовичу, допущена помилка. Правовий статус місцевого самоврядування не може визначатися нормативно-правовими актами Автономної Республіки Крим. Це - помилка. Решта повністю узгоджується з Конституцією, в тому числі й щодо актів Президента. Є статті Конституції, які зобов’язують органи самоврядування виконувати ці акти.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. У межах їх компетенції.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. Безперечно.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, прошу.

 

57

 

МУСІЯКА В. Л. У третій частині все викладено нормально. Там ідеться про те, якими документами керуються у своїй діяльності органи і посадові особи. А в першій частині говориться про правовий статус. Депутат правий у тому, що нормативно-правовими актами правовий статус місцевого самоврядування не може визначатися. Визначається, як ви знаєте, специфіка особливими, спеціальними законами щодо міст Севастополя, Києва /Шум у залі/.

 

Ні, треть якраз залишити, другу треба... Він говорив про другу.

 

ГОЛОВА. Так що вилучати, Вікторе Лаврентійовичу?

 

МУСІЯКА В. Л. Треба після слова "Севастополь" поставити крапку.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Після слова "Севастополь" поставити крапку у другій частині. Стаття 22 з цим уточненням ставиться на голосування.

 

МУСІЯКА. В. Л. Сторінка 73. Прошу підтримати.

 

"За" - 232. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Розділ ІІ... Одну хвилинку. Була пропозиція розробників цього проекту, тобто комісії, перед голосуванням розділу І в цілому /але ми голосувати його не будемо, бо на

 

58

 

трете читання віднесли цілий ряд статей/ повернутися до статтіті 1 і повторно проголосувати термін "виконавчі органи ради", виклавши відповідне положення з урахуванням внесених народними депутатами пропозицій у такій редакції: "Виконавчі органи ради - органи, які відповідно до Конституції України та цього закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними у містах /у разі їх створення/ радами для здійснення виконавчо-розпорядчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в межах, визначених цим та іншими законами". Можна підтримати цю пропозицію чи ні?

 

МУСІНКА В. Л. Кілька слів я скажу.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

МУСІЯКА В. Л. Шановні колеги, ви пам’ятаєте, вчора, коли ми голосували, погодження необхідного не досягли з цього питання. Було написано: виконавчі органи місцевого самоврядування. Запропонували в залі, що треба уточнити: виконавчі органи рад, так, як стаття 140 Конституції говорить. І потім у тексті додали: районними у містах /у разі їх створення/. І все відповідає тому, як у нас закон передбачає. Цього не було, ми це додали.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю норму, щоб потім не було зачіпок за неї. Давайте проголосуємо.

 

59

 

МУСІЯКА В. Л. Нема ніякої потреби відносити на трете читання.

 

ГОЛОВА. Тут немає ніяких політичних дискусій, колізій. Це все записано так, щоб відповідало іншим нормам закону і Конституції. Голосується.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 248.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

МУСІЯКА В. Л. Дякую.

 

ГОЛОВА. Тепер розділ II "Організаційно-правова основа місцевого самоврядування". Глава І "Повноваження сільських, селищних, міських рад. Стаття 23 "Загальна компетенція сільських, селищних» міських рад". Загальна компетенція зрозуміла і поправок, власне кажучи, не потребувала.

 

Ставлю на голосування статтю 23.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 254.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

Стаття 24 "Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад". Ви знаєте ці норми, І немає заперечень у депутатів. Ставлю на голосування статтю 24.

 

60

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Опрацьована ця стаття досить добре.

 

"За" - 230. Стаття 24 проголосована.

 

У вас були уточнення? Будь ласка. Депутат Носов.

 

Ну, я звернувся, ніхто не піднімає руку...

 

НОСОВ В. В. Шановні депутати, може, поправки проголосуємо, які є на сторінці 81, до пункту 14?

 

Ми часто, коли приймаємо закони, чомусь вирішуємо, що підпорядковані органи взаємодіють між собою, що вищі скасовують тільки рішення, які...

 

МУСІЯКА В. Л. Не чути щось...

 

НОСОВ В. В. Директор же на підприємстві скасовує рішення начальника цеху недоцільні і несвоєчасні. І тому рада має право скасувати будь-яке рішення свого виконкому, а не тільки те, що не відповідає закону. Для того прокуратура в нас діє, суд діє, Рахункова палата. Треба, щоб рада скасовувала будь-яке рішення підпорядкованих органів, як за Конституцією Президент скасовує будь-яке рішення Кабміну.

 

Тому я пропоную /моя поправка 43/ у пункті 14 в кінці додати слова: "а також тих, які не відповідають інтересам територіальної громади". Маються на увазі несвоєчасні, недоцільні рішення. Рада має право їх скасувати. Є приклад: полтавський виконком дозволив побудувати комерційні фірми там, де був парк. Піднялося все населення, і рада скасувала це рішення. Санітарні норми не порушувалися, можна було приймати це рішення, воно відповідало закону, але було недоцільне.

 

61

 

Коли ми закладаємо норми, за якими виконком став, так би мовити, як суд, як прокуратура незалежний, то це дуже велика хиба.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я, справді, поспішив. І претензії депутатів виправдані. Треба по частинах проголосувати цю статтю. Вона велика, але справа в тому, що до неї дуже багато зауважень й ігнорувати їх ми не маємо права.

 

Є заперечення до пункту 1: "затвердження регламенту ради"? Немає.

 

Пункт 2: "утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій". Теж немає заперечень. Зрозуміло.

 

Пункт 3: "утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск".

 

Перший і другий пункти ставляться на голосування. Будь ласка,

 

"За" - 261. Прийнято.

 

До пункту 3 в поправка 12. Депутат Пейгалайнен.

 

ПЕЙГАЛАЙНЕН А. В. Уважаемые товарищи! Здесь написано: "утворення виконавчого комітету". Но я думаю, что мы, строя демократическое государство, не должны воссоздавать какие-то структуры, которые будут диктовать, кого надо избирать в исполнительный комитет. Более демократичной формой будет

 

все-таки именно избрание исполнительного комитета. Поэтому я предлагаю "утворення" заменить на "обрання”.

 

62

 

ГОЛОВА. Це те саме. Це ж стосується виключно пленарних засідань сільської ради.

 

МУСІЯКА В. Л. А як можна утворити не голосуючи? Всі обираються на засіданні ради...

 

ГОЛОВА. Поправка 12 ставиться на голосування.

 

"За" - 165.

 

У редакції комісії пункт 3 ставиться на голосування, будь ласка.

 

"За" - 224.

 

Ще раз ставлю на голосування.

 

"За" - 265. Прийнято.

 

Пункт 4: "обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду та звільнення з посади секретаря ради".

 

Поправка 16. Депутат Моісєенко.

 

МОІСЕЄНКО В. М. фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Я прошу вас обратить внимание на записанную здесь норму: "обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови". Это существенно ущемляет права депутатов на предложение кандидатур. Вы это все прекрасно понимаете.

 

В связи с этим я предлагаю исключить слова: "за пропозицією сільського, селищного, міського голови". В таком случае и голова имеет право вносить кандидатуры, и если он поль-

 

63

 

зуется авторитетом, его поддержат, и не ущемляются права депутатов как субъектов деятельности представительного органа. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Депутат Найда.

 

НАЙДА Г. И. Фракция коммунистов. Я мог бы согласиться с Владимиром Николаевичем, но при условии, что мы не победим и на следующих выборах. А так как мы на следующих выборах приходим к победе, то по предложению головы будет и секретарь избираться депутатами. Поэтому я прошу проголосовать этот пункт в редакции комиссии.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОМ. Ставиться на голосування поправка депутата Моісеєнка. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Я просив підтримати депутата Найду.

 

ГОЛОВА. Як прийде до влади одна партія, то поправлять ці закони, і все буде в порядку. А поки що...

 

"За" - 155.

 

Поправка 15. Будь ласка.

 

ОРОБЕЦЬ Ю. М., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку

 

64

 

/Промисловий виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Пропонується пункти 4 і 5 першої частини статті 24 після слів "міського голови" доповнити: "або за пропозицією депутатів відповідно! ради, які становлять не менш як одну третину складу ради". Щоб це була пропозиція як мінімум третини депутатів. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, прошу.

 

МУСІЯКА. В. Л. Шановні колеги! Ми відхилили цю пропозицію, тому що виходить так: голова має право пропонувати або третина депутатів. Так хто ж тоді пропонує - незрозуміло? І голова пропонує, і третина депутатів пропонує... /Шум у залі/.

 

Ні, вибачте. Виходить, що альтернативно, так? То ви говорите "і" чи "або"? Ви сказали "або". Тому вони це відхилили.

 

Є ще один важливий момент, чому голова пропонує. Шановні колеги! Він очолює виконавчий орган. Ми йому давно право пропонувати ці кандидатури. Цим якраз ми спростовуємо звинувачення, які нам пред’являють, що ми нібито робимо голову слабким. Усе нормально. Голова висуває кандидатури, а рада приймає рішення: обирає або не обирає.

 

65

 

ГОЛОВА. Наполягаєте? Депутат не наполягає.

 

Пункт 4 ставиться на голосування в редакції комісії. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 246. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Пункт 5. Є зауваження? Немає. Пункт 5 в редакції комісії ставиться на голосування. Будь ласка, зніміть а голосування! Депутат Моісеенко. Говоріть, будь ласка.

 

МОІСЕЄНКО В. М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Я предлагаю, аналогично предыдущему пункту, исключить из этого пункта слова: "за пропозицією сільського, селищного, міського голови", Я считаю, что при формировании исполнительных органов мы вполне можем добиться, чтобы на территории было нормальное коалиционное руководство. Вы прекрасно понимаете, что у нас есть различные политические силы, интересы и так далее. И для того чтобы более собранно и более продуктивно работал исполком под руководством всеобще избранного головы, каждый депутат должен иметь право внести свои предложения по формированию исполнительного органа. А так мы устраиваем сугубо вертикаль и реализуем формулу "партия у власти". Это игра в одни ворота, и она не будет на пользу населению.

 

Спасибо.

 

66

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

МУСІЯКА В. Л. Ті самі аргументи. Ідеться про затвердження за пропозицією голови. Голова пропонує, а депутати затверджують. Не ігнорується точка зору депутатів, ради в цілому. Рада сама приймає рішення, а голова пропозиції вносить, бо він очолює виконавчий орган ради.

 

ГОЛОВА. Голосується пропозиція депутата Моісеєнка.

 

"За" - 135.

 

Я прошу депутатів зважити на те, що, пишемо ми чи не пишемо, голова, якщо хоче провести якусь кандидатуру, мусить радитися з депутатами. Інакше нічого він не зробить. Якби ми записали: на пропозицію третини. Бо третя частина вирішує. А депутат сам нічого не вирішить, якщо навіть буде вносити пропозицію.

 

Депутат Чурута.

 

ЧУРУТА М. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые народные депутаты! Я прошу вас в данном случае поддержать меня и в пунктах 4 и 5 исключить слова "за пропозицією... "

 

ГОЛОВА. Уже голосували.

 

67

 

ЧУРУТА М. І. Я хочу объяснить. Речь идет о том, чтобы назначать и освобождать с должности "за пропозицією голови". А если голова не вносит такое предложение, что тогда делать, скажите, пожалуйста? Поэтому я и поддерживаю Моисеенко, который говорит, что нужно исключить из пунктов 4 и 5 слова: "за пропозицією сільського, селищного, міського голови".

 

МУСІЯКА В. Л. Ось те, про що ви кажете, давайте підсилимо там, де йтиметься про обов’язки голови, що він зобов’язаний представляти кандидатури. А якщо він цього не робить, то рада сама може зробити. Але ж не можна голову позбавляти такого права.

 

ГОЛОВА, А якщо раду обрали, а голову не обрали? Як бути тоді?

 

МУСІЯКА В. Л. То треба обрати.

 

ГОЛОВА. Я розумію, що треба. А от рада обрана, бюджет може формувати...

 

МУСІЯКА В. Л. Ви знаєте, Олександре Олександровичу, це виходить, як у тому фільмі, де запитує: "А якби ти віз патрони?" У житті може бути всяке.

 

ГОЛОВА. У законі це все треба записати.

 

68

 

МУСІЯКА В. Л. У проекті закону записано, що обирається рада, обирається голова. Що ще треба? І написано, що діє, доки не буде обраний...

 

ГОЛОВА. А, тоді нема проблем. Хоч проблеми якраз тоді й з’являються.

 

Депутат Стешенко.

 

СГЕШЕНКО О. М. Шановні колеги! Я прошу вас заспокоїтися. Усі ті питання, які зараз виникають, врегульовані в проекті закону: виписана процедура вступу на посаду. І, Олександре Олександровичу, нам треба не забувати, що з’явилася нова посадова особа - голова села, селища, міста. Не надати йому права вносити кандидатуру? Ну, вибачте мені, а хто ж це буде робити? Хто буде формувати ту команду, яка працюватиме в тому виконавчому органі? Зараз відбувається підміна поняття виконавчого комітету. Це орган, який підзвітний, підконтрольний раді. Про що мова? Рада може в будь-який час будь-кому висловити недовіру і прийняти рішення про його звільнення. Тут нема ніяких проблем.

 

ГОЛОВА. Депутат. Ковтунець.

 

КОВТУНЕЦЬ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Дякую. Група "Реформи". Шановні колеги! Я прошу звернути увагу на поправку 19. Її врахували частково, але пропустили одне суттєве уточнення. Я пропоную, щоб після слів "структури виконавчих органів ради" дописати: "положень про ці органи. У решті статей це випущено.

 

69

 

У наступному пункті йдеться про підрозділи виконавчого комітету, а в даному пункті - про всі виконавчі органи ради. Затверджуючи структуру, рада повинна затвердити і положення про ці органи, наділивши їх відповідного компетенцією.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, прошу.

 

МУСІЯКА В. Л. Дивіться, ось наступний пункт 6: "утворення управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчого комітету, затвердження положень про них". Якраз ідеться про виконавчі органи, про їх структурні підрозділи, положення про них. Так?

 

ГОЛОВА. Поправка депутата Ковтунця слушна. Ставлю її на голосування. Треба, щоб рада затверджувала положення про виконавчі органи. Голосуйте.

 

МУСІЯКА В. Л. Давайте підтримаємо.

 

"За" -215.

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Депутат узагальнюючу формулу пропонує, щоб охопити і сам виконавчий комітет, крім його структурних підрозділів. Давайте проголосуємо.

 

70

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

"За" - 250.

 

Із цією поправкою пункт 5 ставиться на голосування в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 257.

 

ГОЛОВА. Пункт 6. Є заперечення? Депутат Ковтунець.

 

КОВТУНЕЦЬ В. В. Дякую. Шановні колеги, тут передбачається, що на пленарних засіданнях ради вирішується питання про утворення структурних підрозділів виконавчого комітету. Давайте загадаємо, виконавчі органи - це не лише виконавчий комітет. Раді прямо підпорядковані й управління та відділи, які можуть бути самостійними юридичними особами. Я думаю, що включати до повноважень ради утворення структурних підрозділів власне виконавчого комітету, коли він уже є, недоцільно. Це повинен роботи сам виконавчий комітет. Ми надміру зв’язуватимемо йому руки, адже це будуть далеко не основні структурні підрозділи виконкому, скажімо, юридичний відділ й інші допоміжні структури.

 

Я пропоную цей пункт вилучити.

 

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, що ви пропонуєте?

 

МУСІЯКА В. Л. Я пропоную проголосувати за положення, яке сформулювала комісія. Це, здається, Володимир Віталійович

 

71

 

пропонував тоді, і ми з цим погодилися. У підпункті 5 ідеться про те, що рада затверджує структуру і чисельність виконавчих органів. Коли буде створено новий структурний підрозділ, треба затверджувати його штат, бюджет, кошторис і так далі. Тому...

 

ГОЛОВА. Голосується поправка 22.

 

"За" - 156.

 

Пункт 6 ставиться на голосування в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 274.

 

ГОЛОВА. Пункт 7 вилучено. Пункт 8 не викликає заперечень. Ставлю його на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 268.

 

ГОЛОВА. Дайте пояснення, Вікторе Лаврентійовичу, чому вилучено пункт 7.

 

МУСІЯКА В. Л. Пункт 7: "прийняття рішення про розмежування повноважень між виконавчим комітетом ради, відділами, /правліннями та іншими виконавчими органами ради, сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим законом виконавчим органам місцевого самоврядування".

 

72

 

Ми виписали повноваження всіх цих органів, і немає ніякого сенсу ще приймати якісь рішення про їх розмежування.

 

ГОЛОВА. Пропозиція комісії щодо пункту 7 ставиться на голосування. Прошу її підтримати.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 284.

 

ГОЛОВА. Пункт 9 ставлю на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу проголосувати.

 

"За" - 265.

 

ГОЛОВА. Пункт 9-а: "заслуховування звітів сільського, селищного, міського голови". Заперечень не викликає. Ставлю на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 261.

 

ГОЛОВА. Пункт 9-б: "прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові". Є зауваження? Депутат Шейко.

 

73

 

ШЕЙКО П. В. Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що в першому читанні цього тексту не було. І ще хотів наголосити ось на чому. Сільський, селищний і міський голова обирається всім населенням. Територіальна громада має право відкликати голову чи шляхом референдуму, чи в якийсь інший спосіб. А рада не має такого права ні за Конституцією, ні за цим законом, ні за іншими законами.

 

Ну, висловили недовіру двома третинами, половиною ради чи трьома четвертими, рада звільнила селищного голову, а далі що? Він же обраний населенням, він продовжує виконувати свої функції.

 

Отже, ця норма абсолютно не виписана в проекті закону, вона взагалі недоречна і навіть суперечить Конституції. Я просив би вас не підтримувати цей пункт.

 

ГОЛОВА. Депутат Стешенко.

 

СТЕШЕНКО О. М. Шановні колеги! Я взагалі дивуюся, чому так висловлюється Петро Володимирович з приводу цієї норми. Адже процедура звільнення зовсім не регламентується Конституцією.

 

Надходило дуже багато пропозицій. І ми маємо реальну картину з обранням голови усім населенням, коли потім не знаємо, що робити.

 

Погодитись можна тільки з одним, що мине час і ми будемо дивитися на цю норму дещо по-іншому. Але зараз я прошу переступити через будь-які політичні нашарування і

 

74

 

прийняти поправку, яку я вніс, вона цілком відповідає життєвим потребам і забезпечить конструктивну роботу не тільки представницького органу, а й виконавчих органів.

 

Дякую. Прошу поставити на голосування /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтися. Петре Володимировичу, не лайтеся. Спокійно. Ми маємо практику обрання голів і маємо десятки прикладів по Україні, коли, пробачте, між нами кажучи /трансляції немає і преса промовчить/, дурня обрали, а потім не знають, що з ним робити. Усі бачать, що розтранжирюються бюджетні кошти, й що завгодно чиниться. Він п’яний весь час ходить, всіх лякає, що всіх посадить, а сам на роботі не буває. Є в нас такі приклади. Колеги в залі можуть під
твердити. А тоді приїжджають у Верховну Раду - скажіть що робити? А що робити? Немає такого закону /Шум у залі/.

Є приклади інші.

 

Депутат Безсмертний.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги* Я тільки вчора розмовляв з Президентом з приводу цієї норми. Ми говорили про багато речей, і він просив, щоб ми прийняли таку норму - дали можливість раді знімати голів.

 

Справа в тому, що зараз атакують Президента з усіх боків, є близько 10 справ щодо конкретної поведінки голів і на порушення ними законів. Я прошу вас: підтримайте комісію.

 

Дякую.

 

75

 

ГОЛОВА. Петро Володимирович не знав, що Президент так хоче, тому він виступив проти.

 

Депутат Найда. Будь ласка.

 

НАЙДА Г. І. Фракция коммунистов. Если бы Петр Владимирович присутствовал на всех заседаниях нашей временной комиссии, он бы согласился с предложением комиссии. Ведь мы по мнение всех ветвей власти записали, что совет имеет такое право. Как это дело сделать? Расписывается в законопроекте дальше.

 

А не записать это, значит, исключить возможность совета решать данный вопрос. В том, что совет должен иметь такую возможность, все убедились на примере Херсона /Шум у у залі /.

 

Пожалуйста, послушай Президента. Ты же все время его слушаешь...

 

ГОЛОВА. Депутат Соболев.

 

СОБОЛЄВ С. В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Xортицький виборчий округ, Запорізька область/. Депутатська група "Реформи". Я не знаю, хто кого слухав і хто обирав цього Президента і кривав на всіх вулицях, майданах: "Голосуйте за нього!” Я маю на увазі комуністів.

 

А зараз давайте розберемося по суті. Стоїть питання: чи має право рада знімати голову ради, якщо вона його не обирала?

 

76

 

Будь ласка, спочатку змініть норму Конституції про те, що рада міська, сільська і селищна обирав голову, а потім будете записувати в законі, що вона його знімає. Запропонована норма є антиконституційна, і я прошу за неї не голосувати, тим паче що її в попередньому читанні не було.

 

А питання про голову ради, який пиячить, розтранжирює кошти, можна вирішувати в судовому порядку. І це право надається законом, ми можемо його вирішити в будь-якій конкретній ситуації.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Пункт 9-б ставиться на голосування в редакції комісії.

 

"За" - 214. Не прийнято.

 

У Регламенті записано... /Шум у залі/. Спокійно! Будь ласка.

 

Депутат Юрковськяй.

 

77

 

ЮРКОВСЬКИЙ А. В., член Комісії Верховної Вади України з питань правової політики і судово-правової реформи /Ленінський виборчий округ, м. Севастополь/. Уважаемые депутаты! Как недавний депутат городского совета в Севастополе я через эти коллизии прошел практически. И хочу вам сказать, что, во-первых, запись о недоверии еще не означает автоматического снятия с должности, не надо спекулировать. Во-вторых, надо здесь дописать: выносится вопрос на референдум. Референдум данной местности решает, что делать с этим человеком.

 

Поэтому предлагаю дописать: на референдум вынести вопрос после того, как голове выразили недоверие. И Конституция не нарушается.

 

ГОЛОВА. Логіка в тому в. І в законопроекті далі це все розписано.

 

МУСІЯКА В. Л. Там не все...

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цю норму в редакції комісії.

 

МУСІЯКА В. Л. Можна сюди включити це доповнення. А все інше розписано...

 

78

 

"За" - 224 /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Чого ви кричите? Не чуєте, тому що кричите.

 

МУСІЯКА В. Л. От 57 депутатів не почули.

 

ГОЛОВА. Може, в третьому читанні випишете разом із... На трете читання.

 

Пункт 10: "заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує". Немає заперечень? Ставлю на голосування пункт 10.

 

"За" - 272. Прийнято.

 

Голосується пункт 11... Поправка 34 депутата Шейка. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В. Шановні колеги! Я і на засіданні комісії пропонував і зараз пропоную вилучити пункт 11. Ну ви уявіть собі: "Заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними рішень і доручень ради та її органів". Я екстраполюю ситуацію сільської ради на Верховну Раду. Це підходить для нас, депутатів? Ні, не підходить, тому що ми не звітуємося перед Верховною Радою, а звітуємося перед своїми виборцями за законом. Тому пункт 11 взагалі недоречний. Я пропоную його вилучити.

 

МУСІЯКА В. Л. Не про звіти йдеться, а про повідомлення. Депутати не звітують, а тільки повідомляють, що вони робили.

 

79

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Шейка ставиться на голосування.

 

МУСІЯКА В. Л. У принципі, можна підтримати цю пропозицію. Нічого страшного, давайте підтримаємо.

 

ГОЛОВА. Голосується поправка 34.

 

"За" 173.

 

Пункт 11 в редакції комісії голосується. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати. Це ніякого тягаря не накладає.

 

"За" 221

 

МУСІЯКА В. Л. Шановні колеги, зовсім небагато голосів ще треба.

 

ГОЛОВА. Я ще раз ставлю на голосування за наполяганням депутата Пейгалайнена. Будь ласка.

 

"За" - 204.

 

Переноситься на третє читання.

 

Пункти 12 і 13 не викликають заперечень? Ні. Ставлю їх на голосування. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу підтримати.

 

"За" - 267. Прийнято.

 

80

 

ГОЛОВА. Пункт 14 (Шум у залі).

 

А, 18 година... Шановні депутати, одну секунду. Я прошу уваги! Юрію Миколайовичу, я прошу уваги!

 

Шановні депутати! У нас на завтра в порядку денному - першим питанням записано інформацію комісії з питань формування газового ринку. У зв’язку з тим, що ми повинні це питання розглядати з участю Прем’єр-міністра (він на цей час відмінив відрядження до Донецька, про що говорив тут), уже запрошені міністри, ті, що мають до цього безпосереднє відношення, секретар Ради національної безпеки. Тому треба прийняти рішення про те, що ми розриваємо розгляд цього проекту закону розглядом названого питання, а потім продовжимо розглядати законопроект. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

МУСІЯКА В. Л. Прошу проголосувати, треба прийняти рішення.

 

"За" - 251. Прийнято.

 

ГОЛОВА. Оголошується перерва до завтра до 10 години. Я прошу всіх завтра бути на засіданні. І тих, кого сьогодні немає.

 

81