ЗАСІДАННЯ СТО ПЕРШЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и . 13  ч е р в н я  1997  р о к у .

10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання,  шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвалися 307 депутатів.  Хоч я бачу,  що в  залі  явно більше людей. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Надійшло кілька депутатських запитів:

     Хмельовий Анатолій Петрович звертається до Президента України щодо зловживання  службовим  становищем  президентом  акціонерного товариства  "Содовий завод" у Слов'янську Донецької області Кречем та підтримки його неправомірних дій  Мінпромом  України.  Оскільки йдеться  про  запит  до Президента,  я прошу підтримати його зміст шляхом поіменного голосування.  Це округ депутата Хмельового,  він знає, про що говорить.

     Будь ласка.

     "За" - 209. Не підтримано.

     Я прошу проголосувати пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка, підтримайте свого колегу.

     "За" - 205.

     "Проти" ніхто не голосує.  Точніше,  один тільки  "проти",  а решта депутатів засумнівалися.

     Я прошу  ще раз проголосувати.  Як завгодно - "за",  "проти", але  голосуйте,  ви  зобов'язані  це  робити.  Прошу.  А  краще  - підтримати.

     "За" - 219.

     Депутате Хмельовий, будете працювати ще з депутатами? Просите ще проголосувати? Ну, давайте ще раз проголосуємо.

     "За" - 215.

     Добре, попрацюйте ще.  Ви в основному наголошуйте на тому, що треба,  щоб  сода  була  в  державі  власного виробництва,  і тоді депутати підтримають вас.

     Юрковський Анатолій  Вільгельмович  звертається   до   Голови Верховної  Ради  України  стосовно  прискорення  розгляду проектів законів про пенсії в Україні,  в тому числі для військових. Я можу відразу  повідомити,  що  це питання в плані роботи є.  Один такий закон,  як ви знаєте,  ми вже прийняли.  Але,  на жаль,  він ще не підписаний  Президентом.  Цей закон врегульовує багато питань.  Ви пам'ятаєте,  він підготовлений на основі пропозицій, які розробляє Комітет  з питань соціальної політики,  і прийнятий за ініціативою депутата Анісімова.

     Одначе запит  є,  він  підготовлений  так,   як   передбачено Регламентом. Я прошу проголосувати пропозицію про направлення його Голові Верховної Ради. Будь ласка, підтримайте пропозицію депутата Юрковського.

     "За" - 212.

     Ну ще раз, будь ласка, проголосуйте запит до Голови Верховної Ради.

     "За" - 218.

     Ну, будемо вважати,  що я вже відповів на цей запит. Так? Так що принципу демократії тут дотримано.

     З процедури?  Депутате Носов, зачекайте, потім візьмете слово з процедури,  я зараз інші зроблю  оголошення.  По  запитах?  Тоді слово надається депутату Носову.

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету ( Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати, шановний головуючий! Ми кожного ранку щось не те робимо. Справа в тому, що Конституція вимагає направляти запит Президенту, якщо  за  це  проголосували  226 депутатів.  А що стосується інших осіб,  то в Законі про статус народного  депутата  говориться,  що Верховна  Рада України приймає рішення про доцільність направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій  особі.  Це рішення  має  бути  підтримане  не  менш як однією п'ятою частиною фактичної кількості народних депутатів.  226 голосів не  треба,  а треба виходити з фактичної кількості. Чому ж ми мордуємося з цим?

     ГОЛОВА. То чому ж ви мовчали стільки часу?

     НОСОВ В.В. Та я стільки разів про це говорив, і депутат Шейко вже втомився це говорити. Так ні, все одно 226.

     ГОЛОВА. Ну,  я хотів  би,  щоб  радіослухачі  знали,  що  наш Регламент  -  це велика книжка.  Автор її - депутат Носов.  І тому він,  безперечно,  напам'ять її знає,  а всі інші не знають її  як слід. А то - Закон про статус народного депутата.

     Тому вважаємо,  що  запит  депутата  Юрковського направлений, так?  Прийнято таке рішення.  А якщо Президенту,  то 226  голосів, правильно.

     Тепер хочу  зробити  оголошення.  Відповідно  до статті 4.2.2 Регламенту Секретаріат Верховної Ради  повідомляє  про  реєстрацію нової депутатської групи "Відродження та розвиток агропромислового комплексу України" ("Селяни України").  У  складі  цієї  групи  27 народних   депутатів   України.  Представляти  групу  уповноважено народних  депутатів  Чулакова,  Петренка   Анатолія   Андрійовича, Бублика, Карасика Владлена Михайловича, Платовського і Тітенка.

     Одночасно хочу  нагадати,  що  до  28  червня  треба вирішити питання про існування фракції "Аграрна партія України",  до  28-го

-групи  "Соціально-ринковий  вибір",  в  яких  критична  кількість депутатів,  до  16  числа  -  групи  "Незалежні"  і  до  28-го   - Міжрегіональної депутатської групи, де по 24 депутати. Будь ласка, повирішуйте ці питання (Шум  у  залі).  Я  бачу,  що  члени  інших фракцій задоволені розширенням сім'ї груп і фракцій.

     Будь ласка,  хто хотів би висловитися?  У нас ще є 18 хвилин. Запишіться.

     Депутат Шестаков.

     ШЕСТАКОВ В.П.,  член комітету Верховної Ради України з питань оборони   і  державної  безпеки  (МаріупольськийОрджонікідзевський виборчий округ,  Донецька область). Александр Александрович, прошу передать слово депутату Пейгалайнену.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Харцизький    виборчий    округ,   Донецька   область).   Фракция коммунистов.  Александр Александрович и уважаемые товарищи!  Вчера мои  товарищи  по  фракции очень много говорили о катастрофическом положении  в  сфере  образования.  Я  полностью   поддерживаю   те заявления,  которые  были.  Но  нельзя  останавливаться  только на образовании.

     Такое же катастрофическое положение сегодня и  с  медицинским обслуживанием населения.  То,  что было построено в наше советское время,  сегодня,  по  сути,  разрушается.  Хотя,  если  посмотреть Конституцию,  антинародную,  то  статья  49 запрещает разрушать ту структуру,  которая имеется.  В статье  49  четко  говорится,  что "існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена".

     Однако если посмотреть на то,  что происходит на местах,  то, по сути, это нарушается в полной мере. Так, в округе более двухсот человек обратились ко мне по поводу того,  что сегодня сокращается такое лечебное учреждение,  как женская  консультация.  Обратились товарищи  из  Иловайской  больницы,  где тоже проблем больше,  чем нужно.  Сокращается урологическое отделение  в  городе  Харцызске, сокращены  кожно-неврологическое отделение,  водолечебница и целый ряд других учреждений.

     Как видите,  в сфере медицинского обслуживания сегодня  такая же катастрофа, как и в образовании.

     На прошлой   неделе   Президент   Украины   поручил   первому вицепремьеру   Дурдинцу   Василию   Васильевичу   ознакомиться   с медицинским  обслуживанием  в  городе  Макеевке.  Это  соседний  с Харцызском город нашего Донбасса.  Я думаю, что Василий Васильевич должен посмотреть, как обстоят дела с медицинским обслуживанием не только в Макеевке.  Было бы неплохо,  чтоб он побывал и  в  городе Харцызске,  да  и  изучил  состояние  дел  в  целом  по  Донбассу, поскольку эти явления характерны для всего  Донбасса  и  для  всей Украины.

     Я думаю,  что  неплохо  было  бы  нашему Верховному Совету на очередном Дне правительства  рассмотреть  конкретный  вопрос  -  о состоянии  медицинского обслуживания населения.  Это было бы очень правильно.

     А поскольку я не совсем уверен, что эти вопросы сегодня могут быть решены при нынешнем режиме,  то считаю, что 26-28 июня медики вместе с другими трудящимися  должны  поддержать  пеший  поход  на Киев,  участвовать  в  нем.  И только вместе,  давлением на данный режим, мы сможем достичь положительного результата.

     Спасибо за внимание.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Юрковський.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської  партій України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу,  шановні виборці!  Я хотів би звернутися сьогодні до уряду з кількох питань. Насамперед з приводу затримки виплати заробітної плати, а тепер і відпускних, працівникам   педагогічних   установ   -   шкіл,    профтехучилищ, інститутів.  Справа  в  тому,  що настав час відпусток,  а люди не отримують  відпускних.  І  тому  це   питання   потрібно   негайно розглянути.

     Потребує розгляду  і  питання  про  виплату дитячих допомог з пенсійного фонду.  У мене в окрузі,  на Херсонщині,  і  в  Україні загалом це питання не вирішується по року-півтора.

     Друге. Олександре Миколайовичу, нам треба звернутися до уряду і  дати  відповідні  доручення  профільним  комітетам   розглянути ситуацію,  що склалася у зв'язку з рішенням Кабінету Міністрів про припинення подачі  електроенергії  та  газу  бюджетним  установам. Знову ж таки йдеться про лікарні... Ну, може, про лікарні менше, а більше про  вищі  навчальні  заклади,  технікуми,  профтехучилища, школи. Це вже геть нікуди не годиться.

     І третє питання. Я хотів би, щоб ми сьогодні дали протокольне доручення   Ощадбанку   поінформувати    Верховну    Раду,    чому розпорядженням  N2101  від  25 квітня за підписом Шульги було дано доручення  всім  установам  цього  банку  зупинити   перерахування вкладів  згідно із Законом про індексацію вкладів населення.  Чому сьогодні ці перерахування зупинено?  Хто скасував  закон  України, хто товаришу Шульзі дав право самочинно приймати таке рішення?

     Ми повинні  в  бюджеті  передбачити поступову виплату нехай і незначних коштів хоча б найбільш знедоленим категоріям  населення, інакше  люди  не  будуть  вірити Верховній Раді,  не будуть вірити депутатам.  Тому наша фракція Соціалістичної і  Селянської  партій наполягає на протокольному рішенні про доручення Ощадбанку.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юрковський. За ним - депутат Масенко.

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової  політики  і  судовоправової  реформи  (Ленінський виборчий округ,  м.  Севастополь).  Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! В Верховном Совете распространен проект закона, предложенный  мною,  по  поводу  учений "Си-бриз-97".  Я просил бы вашего согласия,  вашей поддержки внести его  в  повестку  дня  на следующую неделю. Это - первое.

     Второе. Пользуясь  случаем,  я  хотел  бы  доложить уважаемым народным депутатам и избирателям обращение  к  народным  депутатам Украины по поводу проведения учений "Сибриз-97".

     "Чрезвычайный совет  Союза  советских  офицеров  Крыма  имени маршала Жукова во исполнение статей 75 и  84  Конституции  требует запретить  проведение  учений НАТО "Си-бриз-97",  неконституционно разрешенных Президентом Украины.

     Крым - не военный полигон,  а всесоюзная здравница. Напомните об  этом  Президенту.  Воля народа Крыма на эту акцию ему не дана. Его    противоправные    деяния    подстрекают    на    адекватные противодействия   граждан,   обкединений,   регионов  в  основном, запасном и ложном районах высадки.

     Считайте это уведомлением всей  вертикали  власти  Украины  и Крыма  в  соответствии  со  статьей 39 Конституции Украины о нашем мирном  намерении  воспрепятствовать   наступлению   на   здоровье отдыхающих, населения Крыма, его права и свободы.

     Прошлое вопиет:  в  Крым  вторгаются  исторические агрессоры. Настоящее вопрошает: "С кем вы, народные депутаты Украины?"

     Будущее воздаст всем и сполна в зависимости от заслуг.

     Совет советских офицеров Крыма".

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Ви,  будь ласка, повторіть, яке питання пропонуєте включити до порядку денного, бо я не встиг записати.

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.  Я предлагаю включить в повестку дня вопрос о проекте Закона  о  запрещении  проведения  учений  войск  НАТО  на территории Украины.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Масенко.  Будь  ласка.  За ним - депутат Ратушний.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Фракція  комуністів.  Олександре  Миколайовичу,  шановні депутати, шановні виборці!  Я хотів би звернути вашу увагу на те, що під час розминки  щодня  порушуються практично одні й ті ж питання,  які є болючими для кожного виборчого округу.

     Ось останній такий приклад.  Буквально днями  в  Макіївці,  у ливарному  цеху  трубного  заводу  повісився молодий чоловік.  Він залишив записку,  що покінчив життя самогубством через те,  що  не може  прогодувати  сім'ю.  Залишилась  сиротою  чотирирічна дочка. Таких фактів можна навести дуже багато.  Але я хотів  би  звернути вашу  увагу  на  моральне  право депутатів порушувати ці питання і говорити про це.  Якщо депутат Пейгалайнен та інші мають  моральне право говорити про це,  то,  вважаю, не мають такого права ті, хто проголосував за  курс  радикальних  реформ,  хто  проголосував  за антинародні   програми   уряду.   А  потім  вони  на  всю  Україну влаштовують "плач Ярославни",  показуючи,  як вони  вболівають  за долю українського народу.

     Шановні виборці,  я звертаюся до вас:  розберіться і не вірте цим демагогам,  які просто у черговий раз  хочуть  обдурити  народ України!

     Це підкреслює ще раз,  Олександре Миколайовичу...  Шкода,  що немає Олександра Олександровича,  але я хотів  звернути  увагу  на те...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він слухає по телебаченню.

     МАСЕНКО О.М. Слухає? Добре.

     На вимогу   виборців  треба  всетаки  надрукувати  в  "Голосі України" списки тих депутатів,  які ініціювали розгляд питання про зміщення  з  посади  Голови  Верховної  Ради.  Бо  як було негарно дивитись,  коли деякі з них виходили на трибуну й говорили,  що не знали,  під чим підписувались:  чи то були списки на городи, чи на курчата,  чи на взуття.  То щоб надалі вони розуміли,  що це таке, треба  надрукувати  списки,  хай  виборці  знають,  які  в  нас  є депутати.  "Товариш" опублікував цей список,  але газету "Товариш" не  всі  передплачують,  а  "Голос  України" - це газета Верховної Ради,  і я вважаю, треба, щоб ці списки були там опубліковані (Шум у залі).

     І я хотів би ще про одне сказати,  Олександре Миколайовичу. У мене теж з'явилась недовіра до  системи  "Рада",  як  і  у  колеги Сироти.  Поки Сирота стояв на трибуні,  коли Конституцію приймали, система працювала нормально,  а коли порушили питання про зміщення Мороза,  у нього виникла недовіра.  І в мене є недовіра. Я скільки разів проривався до мікрофона... Напевне, якийсь "вірус" у систему потрапив. Я просив би внести якісь корективи в її роботу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зробимо ін'єкцію в систему.

     Депутат Ратушний. За ним - депутат Головко.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий   округ,   Тернопільська  область).  Конгрес  українських націоналістів. Шановні виборці, шановні народні депутати! У неділю

- День медичного працівника, і я думаю, що Верховна Рада просто не може не зобов'язати уряд звернути увагу на те, що у нас робиться в лікарнях, особливо на периферії - в районних і обласних лікарнях.

     Напевне, всім вам під час зустрічей виборці кажуть, що лікарі та інші медичні працівники не отримують заробітної плати з початку року.   Так,   у  Збаразькій  і  Лановецькій  райлікарнях  медичні працівники не  отримують  заробітної  плати  з  січня.  Навіть  те недостатнє  фінансування  на  утримання  хворих,  яке передбачено, фактично  не  надходить  на  Тернопільщину,  і  в  Забарзький   та Лановецький райони зокрема.

     Друге питання,  яке  ми  негайно  повинні  розглянути,  -  це питання про ситуацію  в  правоохоронній  системі  України.  Але  в порядку денному на наступний тиждень цього питання немає, хоча два комітети - з питань законності і правопорядку та з питань боротьби з  організованою  злочинністю  готують  ці  питання.  Пропонується заслухати   Генерального   прокурора    Ворсінова,    Міністерство внутрішніх  справ,  Службу  безпеки  про  те,  як  вони збираються боротися з тим валом злочинності,  який накотився на Україну.  Те, як  вони  борються із злочинністю,  значною мірою висвітлюється на шпальтах газет.

     Я можу сказати про ситуацію в Тернопільській області.  Тут  з початку   року   спостерігається  найбільше  в  Україні  зростання злочинності  -  на  35  відсотків.  Але  з  1995   року   прокурор Тернопільської   області   не   займається   нічим   іншим,   крім переслідування громадськопатріотичної  організації  "Тризуб".  Уже три  дні  у Тернополі,  на центральному майдані триває голодування представників "Тризубу" з вимогою припинити репресії.

     Прокуратура Тернопільської області не  бачить,  що  Тернопіль перетворюється на новий західноукраїнський Чикаго, вона, виконуючи замовлення декого з Генеральної прокуратури,  зосереджує свої сили на боротьбі проти патріотичних і націоналістичних організацій.

     Вважаю, що  розгляд ситуації в правоохоронній системі ми далі відкладати  не  можемо,  бо  це  серйозна  суспільна  і   державна проблема.

     Ще ситуація,  наприклад,  в місті Чернігові. Проти ініціатора відкликання депутата Івана Симоненка,  який заявив,  що українські війська в Севастополі - це є окупаційні війська...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

     РАТУШНИЙ М.Я. ...Костарчука порушено кримінальну справу...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Головко.

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський  виборчий округ,    Полтавська   область).Спасибо,   Александр   Николаевич. Уважаемые избиратели!  Уважаемые коллеги!  Мы с вами знаем о  том, что недавно Президент Украины наложил вето на закон "Про тимчасову заборону на підвищення цін на комунальножитлові послуги",  который принял Верховный Совет.

     Встречаясь с   избирателями,   мы   видим,  что  те  цены  на коммунальные услуги, которые составляют 80 процентов их стоимости, наши  избиратели  не  в  состоянии  уплачивать.  И Верховный Совет принял  правильное  решение.  Если  наша   исполнительная   власть действительно  думает  о  том,  чтобы  как-то  помочь людям,  а не ссылаться на статью 116 Конституции,  где говорится,  что  Кабинет Министров регулирует цены,  то я бы посоветовал, чтобы та же самая власть обратила внимание и на статьи 47,  48,  49 Конституции, где говорится, что "кожен має право на достатній життєвий рівень".

     Мои избиратели  настаивают на том,  чтобы был остановлен рост цен на коммунальножилищные услуги,  чтобы была поднята  заработная плата  и  введены  те  пенсии,  которые установил Верховный Совет. Необходимо,  чтобы это было в бюджете заложено. А мы с вами видим, что  новый бюджет на 1997 год еще на 3 процента снижает социальное обеспечение наших граждан.  Ни копейки в бюджете  не  заложено  на коммунальные платежи.  Это говорит о том,  что наша исполнительная власть попрежнему стремится к тому,  чтобы снизить  уровень  жизни народа.

     Я хотел   бы   подчеркнуть   еще   то,  что  этот  бюджет  не предусматривает социальной защиты военнослужащих, особенно запаса. В   бюджете   прошлого  года  была  отдельная  статья  о  жилищном строительстве для офицеров запаса.  Из проекта бюджета на 1997 год такая статья выброшена.

     По просьбе офицеров запаса 12 областей   Украины   я   недавно   втречался   с    Александром Александровичем  Морозом.  И,конечно  же,  Александр Александрович пообещал,  что будет эта строка в бюджете на 1997 год.  Поэтому  я хотел бы сказать офицерам запаса, что эта статья должна быть и она будет в бюджете на 1997 год,  и  они  что-то  смогут  получать  на жилье.

     Я хотел  бы  сказать  и о том,  что работники железнодорожных медицинских  учреждений  города  Полтавы  уже  восемь  месяцев  не получают заработную плату...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський   виборчий   округ,   Вінницька   область).  Дякую, Олександре Миколайовичу.  Я прошу  передати  слово  Борису  Іллічу Олійнику.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий  округ, Запорізька область).  Дякую.  Шановні колеги енд колежанки!  Зовні наше політичне і духовне життя  справді  пожвавилося:  з'являються нові  творчі  осередки,  організовуються  виставки  і презентації, конференції,  симпозіуми,  конгреси,  ювілеї, вельми тривалі свята тощо.  Тільки і радіти! Аби ці імпрези виростали з благоденства та з благополуччя.  На жаль,  подібні дійства інколи  виконують  роль потьомкінського декору,  за яким десятки шкіл,  клубів,  дитсадків зачиняються, скорочується учительський корпус, почастішали випадки самовбивства   (особливо   серед   чорнобильців).   А  коли  ще  й відключається електрострум,  то деякі регіони нагадують  фрагменти середньовіччя.

     Я -  оптиміст і вірю,  що раніше чи пізніше ми виборсаємося з баюри.  Але чи не буде запізно?  Хто і перед ким звітуватиме за цю ганьбу, коли населення України катастрофічно скорочується?

     Ось процес  у  мініатюрі.  В  Оріхові  на  Запоріжжі  є завод "Орсільмаш".  Директор його Литвинов свідчить: до перебудови завод щорічно виряджав десь 240 новобранців.  Нині - 5. Щороку понад 150 заводчанок ставали матерями.  Нині - 10-12.  Це крапля,  але у ній віддзеркалюється  те,  що  коїться  в обширах усієї України.  Коли подібні темпи збережуться, то, справді, за передбаченнями західних експертів, небавом населення України скоротиться принаймні вдвоє.

     А що  коли  це  не передбачення,  а план по розчищенню нового життєвого простору для нових господарів?  Взяти хоча б такий факт: у  Києві по вулиці Володимирській,  14 височіє будинок,  освячений меморіальними дошками на  честь  наших  корифеїв  Касіяна,  Бучми, Шумського,  Глущенка, скульптора Лисенка. Тут вони жили і творили, здобуваючи славу Україні,  тут,  природно,  мали б мешкати і  їхні нащадки.   Але   нині,   скажімо,   в  під'їзді,  що  виходить  на Володимирську, зосталося лише дві родини старожилів, решту квартир викупили  нові  хазяї,  оскільки  вдови  і  нащадки наших класиків неспроможні оплатити навіть комунальні послуги.

     Взагалі центр столиці прискорено обживається нуворишами,  які витісняють корінних жителів на околиці. Цій повзучо-тихій окупації Києва чужинцями мимовільно  сприяє  місцева  влада,  загинаючи  за оренду та комунальні послуги ціни, які значно перевищують пенсії і зарплатню.

     То давайте чимскоріше приймати статус Києва,  аби в  третьому тисячолітті  якийсь гід із певним акцентом на майдані Незалежності не втовкмачував заїжджому туристу, що тут-таки справді колись жили українці.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жеребецький.

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ,   Львівська   область).   Дякую,  Олександре  Миколайовичу. Шановний головуючий,  шановні колеги!  Від 5 червня  я  безуспішно намагаюся  виступити  в цьому залі.  Оскільки мій особистий рекорд був - 93,  то ви розумієте, що при такій системі голосування можна просидіти  тут роками і не отримати слова.  Тому я,  чесно кажучи, висловлюю серйозний сумнів щодо такого способу отримання слова.

     А тепер по суті.  5 червня у  місті  Червонограді  Львівської області   розпочався  страйк  шахтарів.  17  робітників  шахти  N4 "Великомостівська"  відмовились  виходити  на-гора   і   розпочали голодівку  на знак протесту проти того,  що їм платню не виплатили ще за травень минулого року.  На площі зібрався  мітинг,  на  який шахтарі  винесли  гроб  з  надписом  "зарплата"  і  висунули перед Президентом і  урядом  вимоги,  які  мають  загальноукраїнський  і регіональний характер. Від сьогодні в місті Червонограді розпочали страйк усі  шахти.  А  у  вівторок  представники  шахтарів  будуть пікетувати Адміністрацію Президента і Кабінет Міністрів.

     Тепер про  вимоги.  Шахтарі вимагають від Президента і уряду, від Верховної Ради України навести,  нарешті, елементарний порядок в  паливно-енергетичному  комплексі  України,  припинити  цю  дику корупцію і  злодійство.  Не  може  бути  такого,  щоб  люди,  які, ризикуючи   життям,   добувають   вугілля,  роками  не  отримували зарплати.  Наприклад,  у Червонограді  останню  зарплату  отримали перед Великоднем - 20 гривень. Люди віком 30-40 років не мають чим прогодувати своїх дітей. Це абсолютно ненормально!

     Шахтарі вимагають  від   уряду   негайно   вирішити   питання погашення заборгованості по зарплаті за 1996-1997 роки,  припинити хаотичне і силове закриття шахт,  розпочати фінансування тих шахт, які  закриваються.  Закриття  шахт фінансується тепер із місцевого бюджету, що теж ненормально.

     Остання вимога - регіонального характеру.  Шахтарі  вимагають реструктуризувати Західноукраїнський вугільний хобот.

     Якщо найближчим часом не буде виплачено заробітну плату і цей хаос   у   вугільній   промисловості   не   припиниться,   шахтарі вимагатимуть  відставки Президента і уряду.  Якщо уряд не дбає про народ, то народ безумовно, подбає про цей уряд.

     Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  На  виступі  наполягає  депутат Федорин. Вам півтори хвилини. Будь ласка.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.  Київ).  Прошу передати слово депутату Кендзьору.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кендзьор.

     КЕНДЗЬОР П.-Я.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги народні депутати! Я хочу підтримати  ті  питання,  які  порушив  у  своєму виступі народний депутат України Євген Жеребецький.  Хоча мій Сокальський  виборчий округ   -   чисто   сільськогосподарський,   але  якраз  у  центрі Сокальського  району   знаходяться   шахти   Львівсько-Волинського вугільного  басейну,  і  велика  частина  моїх  виборців працює на шахтах Червонограда.  І, справді, сьогодні зупинилися і не видають на-гора     вугілля     шахти     N4     "Великомостівська",    N5 "Великомостівська",   N10   "Великомостівська".   Голодували    17 шахтарів. Сьогодні їх у вкрай важкому стані доставлено до лікарні.

     Ми розуміємо, що ситуація у шахтарській галузі України є дуже складною,  але  все-таки  увага   уряду,   владних   структур   до шахтарських  проблем  Донбаського  регіону  є  значно  більшою.  А західний  шахтарський  регіон  уряд,  на  превеликий  жаль,  кинув напризволяще, мовляв, це люди з великим рівнем патріотизму, і вони зможуть потерпіти.

     Я звертаюся  до   Президента,   до   Кабінету   Міністрів   з пропозицією,  щоб  ситуація,  яка склалась у Львівсько-Волинському вугільному басейні,  найближчим часом стала предметом розгляду і у вугільному міністерстві, і в Кабінеті Міністрів.

     Ще одне.   Останнім   часом  дуже  рясно  експлуатується  оця абсолютно фальшива фраза:  "Спасибі Руху за  розруху".  Я  повинен сказати, що відтепер Народний рух України починає збір інформації, хто ж усе-таки в кожній із 25 областей України перебуває  сьогодні при  владі  і  кому  воістину  треба "дякувати" за розруху в нашій державі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Безперечно,  нема за що дякувати.  Жаліти  тільки можна.

     Шановні колеги!  Усі депутати у своїх гірких,  можна сказати, виступах порушували майже одні й ті самі проблеми, головною з яких є виплата заробітної плати вчителям,  медпрацівникам,  працівникам культури,  шахтарям,  енергетикам.  Це - біда.  Та  біда,  мабуть, полягає  і  в тому,  що ми з вами не прислуховуємось до пропозицій наших колег про зміну курсу в  нашій  економіці.  А  це  сьогодні, мабуть,  повинно  було  б стати об'єднуючим для представників усіх політичних партій, усіх політичних поглядів. Сьогодні нам не можна протиставляти шахтарів Донбасу і шахтарів Західної України.  І ті, і другі - наші люди;  і там,  і там - наша земля.  І ставлення  до всіх громадян повинно бути,  безперечно,  однаковим, чи це шахтар, чи енергетик, чи металург, чи вчитель, чи лікар.

     Думаю, що це питання  нам  потрібно,  мабуть,  розглянути  на засіданні Погоджувальної ради і,  сформулювавши його (скажімо, про економічне і політичне становище у  державі),  внести  на  розгляд Верховної Ради за участю і Президента, і Прем'єра, і всього складу Кабінету Міністрів.  Треба знайти конкретний підхід,  що і як далі робити.

     Щодо інших   пропозицій.   Депутат   Юрковський  запропонував включити до порядку  денного  на  наступний  тиждень  питання  про проект   Закону   про  заборону  проведення  військового  навчання "Сі-бриз97".  Я вважаю,  що в цьому залі не повинно  бути  жодного депутата, який не підтримав би цю пропозицію.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  те,  щоб  до порядку денного на наступний  тиждень  включити  питання  про  недопущення проведення навчання "Сі-бриз-97" у Криму. Голосуйте, будь ласка. У Західній Україні немає Чорного моря, воно на півдні.

     "За" - 139.

     Я думаю, що ми до цього питання все-таки повернемося.

     Депутат Масенко  вніс  пропозицію  опублікувати   в   "Голосі України"   список   депутатів,   які  ініціювали  зміщення  Голови Верховної Ради.  Думаю,  ми дамо таке доручення газеті, голосувати його  немає  потреби.  Ми  обов'язково опублікуємо,  хто голосував "за", хто "проти", хто "утримався", щоб наші виборці просто знали, хто   ініціював   це   питання   і  чим  воно  завершилось,  якими результатами.

     Депутат Ратушний бідкається,  що в Тернополі  немає  порядку. Наскільки  я  знаю Тернопіль,  там завжди був порядок,  там живуть порядні,  трудові люди.  А що сьогодні порядку нема,  то в  цьому, мабуть, нехай розберуться ті, хто управляє цією областю і під яким лозунгом.

     Депутат Головко  вніс  пропозицію,  щоб   ми   з   вами   при затвердженні   бюджету   обов'язково  окремим  рядком  передбачили витрати  на  соціальний  захист  військовослужбовців.  Питання  це правильне  і не нове.  І Голова Верховної Ради,  і комітет з такою постановкою питання згодні.  Думаю, що при затвердженні бюджету ми це, безперечно, врахуємо.

     Ну і  питання  (його  порушив Олійник Борис Ілліч) про статус Києва.  Уже внесений цей законопроект,  над  ним  працює  комітет. Думаю,  що  до кінця червня ми обов'язково внесемо його на розгляд Верховної Ради.  Розгляд цього  питання  планується  на  наступний тиждень при наявності часу.

     Депутати Жеребецький  і  Кендзьор порушили фактично одне і те саме питання.  Я  вважаю,  що  їх  пропозиції  справедливі.  Вони, мабуть,  уже  зробили  переорієнтацію  у  своїх  поглядах стосовно робітничого класу.

     -------------

     А зараз розглядається питання про проект Закону  України  про оподаткування    грошових   коштів,   матеріальних   цінностей   і нематеріальних активів,  що надходять для підготовки та проведення в місті Києві щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку. Доповідає Макацарія Сергій Мегонович, заступник міністра фінансів. Будь ласка.

     МАКАЦАРIЯ С.М.,  заступник  міністра фінансів України.  Дякую вам,  Олександре Миколайовичу.  Шановний Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Як вам відомо, 11-12 травня 1998 року в місті Києві відбудуться щорічні збори Ради керуючих  Європейського банку реконструкції та розвитку. Традиційно такі збори є визначною подією  року  та  одним  із  найбільших  представницьких   форумів найвпливовіших фінансових кіл Європи та світу.

     Україна однієї  з  перших серед країн Східної Європи отримала можливість провести  економічний  форум  міжнародного  значення  - щорічні  збори  Ради  керуючих.  Хочу сказати,  що такі збори досі проводилися лише в Лондоні, Будапешті, Санкт-Петербурзі та Софії.

     Питання підготовки до щорічних зборів розглядається в тісному зв'язку   з   визначенням   пріоритетів   та  напрямів  діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку  в  Україні,  шляхів поглиблення   співробітництва   банку  з  українськими  державними установами та приватними підприємствами.

     Слід відзначити, що на зборах банку будуть присутні близько 5 тисяч представників країн - членів банку.  Це банкіри,  фінансисти та  бізнесмени.  Такий  форум  є  важливим  для  України  в  плані поглиблення   відносин   з   міжнародними  фінансовими  колами  та інститутами.  Одночасно з проведенням зборів у  Києві  проходитиме форум,  який включатиме семінари,  програми виступів представників країнучасниць  та   надання   інформаційних   послуг.   Паралельно проходитиме  презентація  інвестиційних  проектів практично з усіх регіонів України.

     Як свідчить досвід інших країн, де вже проводилися аналогічні заходи,  у  разі  їх  успішної підготовки та проведення формується загальне позитивне  враження  відомих  політичних  та  економічних діячів усього світу,  що традиційно є учасниками та гостями зборів банку, про країну перебування.

     Оскільки до цього часу в Україні такого масштабного заходу на державному  рівні  ще  не  було,  то  відповідно виникає потреба у здійсненні попередньої роботи з метою забезпечення належного рівня проведення зборів.

     Насамперед ідеться про підготовку міста Києва до прийняття на міжнародному рівні учасників та гостей згаданих зборів,  створення відповідних умов для їх праці та відпочинку,  що,  у свою чергу, у майбутньому дасть змогу без додаткових витрат з бюджету  проводити аналогічні  заходи  та  загалом  поліпшити  існуючу інфраструктуру столиці України.

     Для досягнення  всіх  перелічених  цілей  у  короткий  термін необхідно  здійснити  значні  капіталовкладення  в  будівництво та реконструкцію готелів,  автомобільних доріг, телекомунікаційних та інформаційних  мереж  за рахунок або бюджетного фінансування,  або цільових коштів та  інших  матеріально-технічних  ресурсів  різних фінансових донорів.

     Саме з  метою створення сприятливих умов для залучення коштів та майна таких фінансових донорів і підготовлено законопроект  про оподаткування    грошових   коштів,   матеріальних   цінностей   і нематеріальних активів,  що надходять для підготовки та проведення в місті Києві щорічних зборів Європейського банку реконструкції та розвитку.  Закон дасть змогу врегулювати  значну  частину  питань, пов'язаних  з  фінансуванням  витрат  на  підготовку та проведення зборів.

     Одночасно з   можливістю    залучення    додаткових    джерел фінансування  в  законопроекті  передбачено  механізм  контролю за адресністю та правильністю використання  наданих  ресурсів,  що  в цілому  допоможе  уникнути  будь-яких втрат у зв'язку з прийняттям цього закону.

     Внесений на ваш розгляд проект закону регулює  деякі  питання оподаткування   з   метою   забезпечення   фінансування   заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням у травні наступного року  в місті  Києві  щорічних зборів банку.  Зокрема,  положеннями закону передбачається не вважати прибутком і  не  оподатковувати  грошові кошти,  матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять безплатно  як  безповоротна  фінансова  допомога  або  добровільні пожертвування   юридичних   і   фізичних   осіб,   у   тому  числі нерезидентів,  до  Організаційного  комітету  для   підготовки   і проведення   в   Києві  зазначених  зборів.  У  разі  використання зазначених  коштів,  цінностей  та  активів  на  інші  цілі   вони включаються до складу об'єкта оподаткування.

     Пільговий режим      оподаткування,      передбачений     цим законопроектом,  діятиме  до  1  травня  1998  року,  а   в   разі будівництва об'єктів для приймання і розміщення учасників зборів - до 1 липня 1998 року.  Тобто пільговий  режим  оподаткування  буде тимчасовим, практично менше одного року.

     Відповідно до  проекту  постанови  Верховної  Ради  України з цього питання контроль за  цільовим  використанням  Організаційним комітетом   грошових   коштів,   а  також  одержаних  матеріальних цінностей та нематеріальних активів покладено на Кабінет Міністрів України.

     Встановлюється, що  до  15  липня  1998  року  Організаційний комітет  має  подати  звіт  про  використання   грошових   коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів.

     Шановні народні депутати!  Хочу наголосити,  що законопроект, про який я вам доповідаю, розроблявся і був поданий Верховній Раді ще  до  прийняття  Верховною  Радою  законів про податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств.  Тому висновок науково-експертного  відділу  Секретаріату Верховної Ради відносно законопроекту є цілком правильним.

     Організаційний комітет по проведенню зборів  банку  залучався до доопрацювання цього законопроекту Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради.

     Редакція, запропонована  народними   депутатами   України   - членами  комітету,  враховує основні положення законопроекту,  про який я вам доповідаю,  і  в  основному  відповідає  вже  прийнятим законодавчим актам, має конкретні розрахунки.

     I тому я вважаю доцільним,  шановні народні депутати, з метою економії  часу  розглянути  саме  редакцію,  підготовлену  членами Комітету  з  питань  фінансів і банківської діяльності.  Схвалення зазначеного законопроекту,  на нашу думку,  забезпечить підготовку та проведення зборів на належному рівні.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання  до  Сергія Мегоновича?  Будь ласка, запишіться. Достатньо 5 хвилин? Достатньо. Депутат Федорин. За ним

- депутат Камінський.

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція Народного руху України.  Скажіть,  будь ласка,  оці пільги,  що будуть надані,  чи забезпечать  можливість якісного  будівництва,  реконструкції  та  ремонту готелів у місті Києві? Що з цього реально отримає місто?

     МАКАЦАРІЯ С.М.  Дякую за запитання.  У розданих матеріалах  є пояснювальна  записка про стан готельного господарства у Києві,  а також таблиця,  в якій відображено загальну місткість  готелів  та потрібну для проведення зборів.

     Зазначу, що  сьогодні  немає  жодного п'ятизіркового номера в жодному  готелі.  Чотиризіркових  маємо  лише  72  номери.  А  для проведення  зборів  потрібно  понад  600  таких номерів.  Майже 50 відсотків   загальної   кількості   номерів   у   діючих   готелях відповідають   рівню  однозіркових.  Тобто  готельне  господарство потребує  реконструкції,  і  провадитиметься   вона   за   рахунок кредитів, що надаватимуться готелям. Тобто на зворотній основі. Це дасть змогу збільшити місткість та якість номерів.

     До того ж кожен,  хто  братиме  участь  у  зборах,  заплатить відповідні кошти, які будуть направлені на потреби міста.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Камінський. За ним - депутат Анісімов.

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку (Сніжнянський   виборчий   округ,   Донецька   область).   Фракція Соціалістичної  та  Селянської  партій  України.  Бачу,   шановний доповідачу,  що  ви  ознайомилися з висновками науково-експертного відділу Секретаріату Верховної  Ради,  але  все  одно  наполегливо намагаєтеся  штовхнути  Верховну  Раду на порушення законодавства. Чим це пояснити?

     Те, що  вищеозначена  фінансова  організація  працює  не   на Україну,  а  на  свою  кишеню,  то про це навіть радник Президента Гриньов у своїй відомій книжці говорить.  То чи потрібно проводити в Україні таке зібрання?

     Далі. Скільки  це  коштуватиме  бюджету України?  На 16 та 28 червня заплановані  акції  протесту  трудящих,  вони  вимагатимуть хліба і роботи.  А ми такі величезні кошти вкладатимемо у сумнівну міжнародну фінансову організацію.  Чи не краще було б направити їх дітям  України?  А  то  ми  дуже вільно поводимо себе з державними коштами,  скажімо,  500 тисяч викидаємо на святкування Конституції України,  яка,  до  речі,  не виконується.  Прошу відповісти на ці запитання.

     МАКАЦАРІЯ С.М. Стосовно порушення законодавства. Вважаю, що в доопрацьованому    законопроекті   ми   врахували   прийняті   вже законодавчі акти - закони про оподаткування  прибутку  підприємств та про податок на додану вартість.

     Щодо витрат  із  бюджету.  У  проекті  бюджету передбачається виділити на  проведення  цих  зборів  3  мільйони  гривень.  Певні витрати,  якщо буде завезено потрібне обладнання, подані в додатку числом 2.  Із ввезенням обладнання та устаткування на 40 мільйонів доларів,   пільги,   які   можна   вважати  витратами  з  бюджету, становитимуть 2,6 мільйона.  Проте розрахунки,  подані в наступних додатках,  показують,  яким  чином  будуть  повернені  кошти після проведення зборів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Анісімов.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Прошу   ответить   на   мой   вопрос,  чтобы  я  мог  окончательно определиться.  Конечно,  по  большому  счету,  Киев  выиграет.  Но хотелось  бы  знать,  что  от  этого  выиграет  в  целом Украина и государственный бюджет.  Кроме того,  прошу ответить, чтобы и наши радиослушатели  услышали,  в  какую  сумму  обойдется  капитальное строительство  на  территории  города  Киева,  и  какие   средства поступят в социальные фонды, определенные нашим законодательством, в том числе в пенсионный фонд, который мы никак не наполним, чтобы увеличить пенсию нашим гражданам.

     Будут они облагаться, или вы снова просите льготы?

     МАКАЦАРІЯ С.М.   Дякую   за  запитання.  Дозвольте  почати  з останнього.  Ніяких пільг стосовно оподаткування заробітної  плати пенсійними  відрахуваннями,  відрахуваннями  до  інших  фондів  не передбачається.

     Стосовно першого  запитання.  Планується  створити  нормальні умови,  відремонтувати  дорогу від Борисполя до Києва і таке інше. Це обійдеться,  як підраховано нами  разом  із  міською  державною адміністрацією, у 100 мільйонів доларів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

     Віктор Іванович Суслов, голова комітету.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Заместитель министра финансов Макацария доложил вам проект  Закона  Украины  о налогообложении   денежных   средств,   материальных  ценностей  и нематериальных  активов,  которые  поступают  для   подготовки   и проведения  в  городе Киеве ежегодного собрания Европейского банка реконструкции и развития.

     Проект подан Верховной Раде Президентом Украины.  Комитет  по вопросам    финансов    и   банковской   деятельности   рассмотрел предложенный документ, и мы не нашли возможным с ним согласиться.

     Дело в том,  что в нем предусмотрен,  с нашей  точки  зрения, неоправданный обкем налоговых льгот,  что может привести к большим потерям бюджета.  В связи с этим Комитет по  вопросам  финансов  и банковской деятельности подготовил альтернативный проект,  который вам роздан (он в сравнительной таблице, в правой колонке).

     Проектом предусматривается очень  выверенный  и  ограниченный обкем    льгот,    связанных   главным   образом   с   планируемым строительством в Киеве ряда отелей.  Это,  с  моей  точки  зрения, главное.  Вы  видите,  что  инвестиции в сумме свыше 500 миллионов долларов предполагается вложить в отельное хозяйство  не  за  счет бюджета,  а за счет внешних инвесторов.  Не затрачивая ничего,  мы получим  потом  (эти   отели   останутся   в   Киеве)   достаточно значительные   поступления  в  бюджет  от  налога  на  добавленную стоимость,  от налога на прибыль  и  других.  Вам  роздан  расчет, свидетельствующий,  что  так  называемые  льготы  в  данном случае окупятся в течение полутора лет. Я говорю "так называемые", потому что  реально бюджет в этом случае ничего не выделяет,  но ничего и не теряет.  Просто,  если мы не примем соответствующих решений, то скорее всего, как не было 6 лет инвестиций, так может их не быть и дальше,  и мы сможем гордиться тем, что не дали льгот, но ничего и не получили.

     Теперь сравнительный    анализ   двух   проектов   закона   - президентского и подготовленного нашим комитетом.

     Обратите внимание на статью 1. В  президентском  проекте  закона предполагается уменшать сумму начисленного  налога  на  прибыль  на  сумму   взносов   на   счет организационного комитета. Теоретически такая редакция, если будет принята,  дает  возможность  безнаказанно  перекачать   на   счета оргкомитета  весь  налог  на  прибыль  в народном хозяйстве.  Это, конечно, недопустимо.

     В нашей редакции записано: "Сума прибутку  (не  податку  на  прибуток,  а сума прибутку),  що підлягає  оподаткуванню,  зменшується  на  суму  грошових  коштів, матеріальних  активів,  що перераховуються,  передаються платником податку   безкоштовно,   як   безповоротна   фінансова   допомога, добровільні  пожертвування  Організаційному  комітету...",  и  так далее.  Это   примерно   то,   что   у   нас   предусмотрено   для благотворительных  взносов.  Как  видите,  в  данном случае это не вычеты с бюджета, а вычет с той части прибыли, которая должна была остаться  в  распоряжении  спонсора,  делающего  такие отчисления. Такая формулировка допустима. Никаких серьезных потерь бюджета она за собой не влечет.

     В статье   2  только  одна  реальная  льгота  -  освобождение средств,  которые будут  ввозиться  для  нужд  Европейского  банка реконструкции и развития, от уплаты ввозных пошлин.

     Как видите,  везде  налог  на добавленную стоимость при ввозе всех товаров уплачивается.  Льготный режим состоит в одном:  налог будет  в  полном  обкеме  уплачен  в бюджет (при ввозе разрешается оплачивать налог векселем - это допускает и наш Закон о налоге  на добавленную  стоимость).  Но  просто  продлевается  срок погашения векселя до окончания проведения собрания.  Следовательно, налог на добавленную   стоимость   при  импорте  товаров  будет  уплачен  в государственный бюджет.

     Статья 3  устанавливает  ответственность   юридических   лиц, которые   будут  пользоваться  льготами,  за  невыполнение  взятых обязательств  в  связи  с  подготовкой  и   проведением   собрания Европейского  банка.  В  случае  их невыполнения все недоплаченные налоги подлежат взысканию в бюджет.

     Статья 4 фактически освобождает оргкомитет от  уплаты  налога на  прибыль.  Это абсолютно правильно.  Оргкомитет,  который занят подготовкой собрания, не должен быть плательщиком налога.

     Статьей 5 устанавливается временный характер действия закона, то есть "режим оподаткування,  який встановлений цим законом,  діє до 1 травня 1998 року, а в разі будівництва об'єктів для приймання і розміщення учасників зборів - до 1 липня 1998 року".

     Мы посчитали   важным   также  ввести  норму,  что  для  нужд собрания,  где будет 5 тысяч  участников  со  всех  стран,  причем участников,   привыкших   пользоваться   информационными   сетями, компьютерами  и  так  далее,   конечно,   нужно   будет   завозить оборудование.  Но  мы  сочли необходимым ввести норму о проведении тендера на право поставок оборудования.

     В пункте  4  Заключительных  положений  по  моему   настоянию зафиксировано  право  плательщиков  отказаться  от предусмотренных льгот  по  налогу  на  добавленную  стоимость.  Я,  например,   не сомневаюсь,  что выгоднее от них отказаться, чем ими пользоваться. Но то,  что они все же оставлены в редакции,  которую я зачитывал, связано,  между прочим,  с тем, что не все потенциальные инвесторы верят,  что с 1 июля действительно заработает механизм  возмещения переплаченного  налога  на добавленную стоимость,  предусмотренный нашим новым законом.

     Вот вкратце по содержанию закона.  Учитывая,  что у  вас  два проекта,  по процедуре необходимо поставить на голосование вначале президентский проект,  потом проект, подготовленный комитетом. Тот из них, который наберет больше голосов, и должен быть поставлен на окончательное голосование.

     Что касается замечаний  юридического  отдела,  то  мы  успели провести  дополнительные  консультации.  В пункте первом замечаний юротдела говорится о том,  что эти нормы  должны  быть  введены  в базовые законы о налогообложении.

     После консультаций  мы  пришли  к  выводу,  что  нормы,  срок действия которых ограничен и не превышает одного года,  вводить  в основные базовые законы о налогообложении нецелесообразно.

     По поводу  пункта третьего замечаний юротдела,  то есть права пользоваться  средствами  резервного  фонда  для  нужд  проведения данного  собрания,  отмечу,  что  это  является резервной нормой в законе.  Ведь мы, как видите, не предусматриваем никаких бюджетных ассигнований.  Но никто не может дать гарантии,  допустим,  на то, что  не  будет  у  нас  спонсорских  взносов,  не   будет   других источников,  и  тогда  какой-то минимальный обкем средств Кабинету Министров необходимо будет изыскивать.

     Депутаты понимают,  что  даже  ставить  вопрос  о   выделении бюджетных   средств   на  реконструкцию,  строительство  гостиниц, закупку  оборудования  (а  на  эти  цели  нужны  сотни   миллионов долларов) нереально: мы таких средств не имеем.

     Ввиду сказанного,  учитывая,  что  экономически  Украине  это выгодно,  поскольку у нас останутся гостиницы,  будет осуществлена реконструкция  гостиничных комплексов,  комитет просит принять наш вариант проекта.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання  до  Віктора  Івановича?  Запишіться, будь ласка.  Регламент 5 хвилин. Депутат Шандрюк. За ним - депутат Камінський.

     ШАНДРЮК О.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Шевченківський виборчий округ,  Львівська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановний  доповідачу!  Поясніть  мені,  будь ласка,  ось таке.  Ви кажете,  що державний бюджет і місцевий  бюджет  Києва  нічого  не втратять у разі надання цих пільг.  Я вважаю,  що навпаки, бо саме під час цього будівельного  буму,  який  очікується  в  Києві,  ні державний  бюджет,  ні  місцевий бюджет Києва нічого не отримають, хоча могли б мати додаткові безпрецедентні надходження.

     Я голосуватиму і проти варіанта оргкомітету,  і проти  вашого варіанта,  бо  вважаю,  що  немає  жодної потреби якимись пільгами заохочувати таку прибуткову справу,  як реконструкція об'єктів. Ми могли  б навіть оголосити платну участь у конкурсі претендентів на такі будівельні роботи.

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   коллеги!   Конечно,   прежде    чем голосовать,  надо хорошо подумать.  Так вот, за последние 20 лет в Киеве не построена ни одна гостиница,  льгот мы никому не  давали. За  годы  независимости  у  нас  также  ни  одной  более или менее приличной гостиницы не  построено.  Бюджет  ничего  не  потерял  и ничего не приобрел. Так ведь?

     Мы можем продолжать эту политику,  считая,  что она абсолютно разумна,  и будучи уверенными,  что даже  допускать  сюда  кого-то нужно  за  хорошую плату.  А вот тот факт,  что инвесторы к нам не идут, помоему, свидетельствует о многом.

     Теперь я скажу о том, что Киев приобретет, если действительно у нас будет этот строительноинвестиционный бум. Это тысячи рабочих мест. Те несколько сот миллионов долларов, которые будут вложены в это   строительство,   частично   пойдут   на   покупку   и  наших стройматериалов,  не только все  будет  завозное,  и  зарплата,  и начисления  на  зарплату,  и отчисления,  а потом - и эксплуатация обкектов.  Все   это   даст   Киеву   достаточно   большой   обкем дополнительной  прибыли.  Для  того  чтобы  воспользоваться  этими чужими деньгами  (мы  ведь  ничего  не  выделяем  из  бюджета),  и предлагается  на ограниченный срок предоставить эти льготы.  Кроме того, это даст возможность втянуть инвестора в начало этих строек. Никто  не  сомневается,  что  некоторые стройки будут продолжаться потом,  главное,  чтобы строительство  началось.  И  полный  обкем налогов будет уплачиваться.

     Теперь еще раз посмотрите, какие эти льготы и на какую сумму. Нет никаких льгот на основные налоги  на  прибыль,  нет  льгот  по налогу  на  добавленную  стоимость,  кроме  отсрочки  уплаты этого налога.  Есть льготы по  ввозным  пошлинам.  Таким  образом,  если рассуждать чисто экономически, мы выиграем гораздо больше.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки не доламали те, що було...

     Депутате Камінський, будь ласка. За ним - депутат Товт.

     КАМІНСЬКИЙ Л.О. Прошу передати слово депутату Моісеєнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Виктор Иванович! В  моем  округе  в  литейном  цеху труболитейного завода повесился молодой парень 27-ми лет.  Остались четырехлетняя дочь и жена (Шум у залі).

     Вы сейчас  говорите  о каких-то будущих прибылях и так далее, наши же люди хотят сегодня решать свои проблемы.  Сегодняшнее ваше выступление,  как  и  выступление  замминистра,  по  моему мнению, напоминает известного героя Остапа Бендера,  который всем говорил: "Запад нам поможет, давайте только деньги". И все закончилось тем, что те, которые вложили деньги, их потеряли... Не получится ли так и с этой попыткой получить сотни миллионов гривень?  Мы знаем, что Европейский банк реконструкции и развития уже высосал  из  Украины все, что можно было высосать.

     СУСЛОВ В.И.  Я не хочу отвечать на этот вопрос, потому что он носит  чисто  политический  характер.  Я   призываю   вас   просто подумать...  Депутат  Моисеенко  бывал  в  других странах и знает, какой эффект от  инвестиций.  Если  есть  альтернатива,  я  прошу, предлагайте  ее.  То есть вы можете внести свой проект,  сократить какие-то  расходы  бюджета,  направить  на  эти   цели   бюджетные средства.  Если  у вас есть какие-то еще предложения,  пожалуйста, вносите.  Но в данном случае мы предлагаем единственный и разумный путь.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Товт, будь ласка.

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Спасибо. Виктор Иванович, однозначно, что те гостиничные комплексы и  все  то  добро,  что будет создано за этот период,  переходит в собственность  тех,  кто  вложил  деньги.  Поэтому   напрашивается вопрос:  кто и по каким критериям подбирает те предприятия, фирмы, которые будут пользоваться этими льготами?

     И второй  вопрос.  Тот  ли  это   путь,   который   привлечет инвестиции в нашу экономику, в том числе и в гостиничную сферу?

     Спасибо.

     СУСЛОВ В.І.     В    пункте    3    "Прикінцевих    положень" предусматривается норма о проведении  тендера  на  право  поставок соответствующего  оборудования.  То  есть в данном случае никто не устанавливает, кто именно будет этим заниматься.

     Теперь относительно перечня обкектов.  Вам роздан документ  с перечнем обкектов,  которые предлагается строить, реконструировать и так далее и по которым проведены переговоры  Киевской  городской госадминистрацией. Это отельный комплекс "ИнтерКонтиненталь-Киев", отельный комплекс "Хилтон" и так далее.

     Вот те,  кто  мог  бы  принять  участие  и  дать  деньги   на реализацию этих проектов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу, сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  є потреба обговорювати?  (Шум у залі). Ну що тут обговорювати,  коли розглядається закон,  за своєю реальністю, ефективністю  й  економічною доцільністю всім зрозумілий.  Питання стоїть так:  бути чи не бути нашій столиці, наводити у ній порядок чи не наводити.

     Сьогодні в  бюджеті  коштів  на  це  немає.  Це  зазначали  і заступник  міністра,  і  голова  комітету.  Гадаю,   у   достатньо популярній формі.

     Тому нам потрібно визначитися...  (Шум у залі). Сідайте, будь ласка. Я не наполягатиму, то справа депутатів.

     Хто за те,  щоб обговорювати й далі цей законопроект?  (Шум у залі).

     "За" - 53.

     Чудово. Дякую.

     Шановні колеги, у вас на руках є два проекти законів.

     Відповідно до   Регламенту  ставлю  проект  закону,  внесений Президентом, на голосування.

     Голосуємо, а потім я надам слово.

     "За" - 82.

     Трохи бракує голосів (Шум у залі).

     Ставлю на   голосування   проект    закону,    запропонований комітетом.

     "За" - 194.

     Шановні колеги,  зважаючи на те,  що цей проект закону набрав майже 200 голосів,  пропоную прийняти його у першому читанні. Будь ласка,   голосуємо.   І   внесені   зауваження  будуть  враховані, безперечно.

     "За" - 210.

     Депутат Марковська просить переголосувати.

     "За" - 205.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     О.О.МОРОЗ.

     ГОЛОВА. Одну секундочку, зараз візьмете слово.

     Хтось хоче висловитися? Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское обкединение "Вперед, Украина!" Уважаемые коллеги, дело в том,  что Александр  Николаевич  нарушил  Регламент.  Надо  было голосовать не кто за обсуждение,  а кто против обсуждения.  В этом проблема.  Если бы обсуждение состоялось,  то  тогда  мы  спокойно приняли  бы  законопроект  в  первом чтении с замечаниями народных депутатов Украины.

     ГОЛОВА. У нас записано всього 5 чоловік.  То ви  продовжуйте, ви ж лише 30 секунд говорите.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Теперь  несколько  слов  по  сути  вопроса. Вариант,  предложенный  Президентом,  конечно   же   должен   быть отвергнут,   потому   что   предусматриваемые   льготы  совершенно необоснованны.  Законопроект,  разработанный Комитетом по вопросам финансов  и  банковской деятельности,  необходимо,  на мой взгляд, поддержать  в  первом  чтении  при  условии   приведения   его   в соответствие   с   Законом  о  системе  налогообложения.  То  есть необходимо   все   это    согласовать    с    нашим    действующим законодательством.

     Что меня  больше  всего  волнует в этом вопросе?  Безусловно, такие   гостиницы   как   "Москва",   "Киев"   требуют   серьезной реконструкции.  Но они обязательно должны остаться в собственности государства,   в   управлении   тех   структур,   которым   сейчас принадлежат.  И  это должно быть записано в проекте закона,  чтобы народные  депутаты,  принимая  законодательный  акт,  знали,   что Европейский  банк  реконструкции и развития реконструирует обкекты только для проведения самого скезда,  а в дальнейшем они останутся в  собственности  государства  Украина.  Только в этом случае есть польза от этого законопроекта.  И тогда  не  будет  тех  вопросов, которые так или иначе возникают.

     Кроме того,    предлагаю    предоставить   слово   Александру Владимировичу Рябченко,  у  которого  есть  интересная  информация вообще о приватизации обкектов гостиничного хозяйства.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати!  Шановний головуючий!  Укотре вже в  цьому  залі хочуть  скористатися  вашою необізнаністю,  нашою необізнаністю зі складною проблемою і зробити нас заручниками дій,  які перебувають далеко   за  межами  гарної  фрази,  яку  ми  тут  почули,  -  про національні інтереси та потреби.

     Зовні виглядає цілком  логічно,  що  для  здійснення  заходів Європейського  банку реконструкції та розвитку потрібні відповідні умови.  Грошей немає,  їх можна позичити або  створити  умови  для припливу  відповідного капіталу.  Ось саме для припливу капіталу і пропонується даний проект закону. Що ж за цим стоїть?

     По-перше, змінюються податкові умови для тих бізнесових груп, які  причетні  до  так  званого дивооргкомітету з правом юридичної особи.  Створюється спеціальний податковий  митний  коридор,  яким товари  зможуть потрапляти до готельної зони,  а з неї...  - треба додумуватися.

     Щоб не створювати спецкомісії, яка завтра вивчатиме наслідки, треба  її  створити  вже  тепер,  аби  завтра винні не опинилися в туманних або сонячних альбіонах.

     По-друге, за  псевдопатріотичним  накипом   криється   спроба створення  оргкомітету  -  своєрідного  концерну для захоплення 17 найкращих  готелів  столиці.  Повторюю,  не  для  побудови  нового комплексу,  а  для  захоплення  наявного  в  столиці.  І освячення захвату за допомогою вас і уряду.

     По-третє, захоплення відбуватиметься (і вже  відбувається)  і звичним шляхом:  порушенням чинного законодавства.  До рук окремих осіб оргкомітету і навколо нього хочуть передати готелі,  які  вже належать до різних форм власності,  беручи й ті,  що приватизовані шляхом  сертифікатної  приватизації,   а   отже,   перебувають   у колективній власності.  Причому пропонується не націоналізація,  а передача тим, хто ближче до державного керма.

     По-четверте, неправдою є інформація про збитковість  готелів, про які йдеться.  Бо,  наприклад, готель "Україна" щорічно вносить податків і платежів до столичного бюджету  на  суму  1,6  мільйона гривень  або  майже  1  мільйон  американських  доларів.  А  таких комплексів 17, і всі кращі в столиці.

     По-п'яте, кожному, хто не побував у божевільні, зрозуміло, що перетворення   звичайних   однозіркових  готелів  на  п'ятизіркові технічно неможливе.  Цього ще не вдалося зробити нікому у світовій будівельній  практиці,  бо  там  інші параметри вимог,  які стоять перед готельним комплексом.  Легше збудувати на місці руїни  нове, ніж   перебудувати   однозірковий   готель   на  п'ятизірковий.  А пропонується не руйнувати, пропонується ніби й перебудовувати, але з певною руйнацією.

     По-шосте, читайте статті 41 та 43 Конституції, статті 23, 17  Закону  про  приватизацію  і  побачите,  що   пропонований законопроект порушує і Конституцію, і закони.

     Є межа   безвідповідальності.   Нам   пропонують  її  забути. Українська   республіканська   партія   вимагає   від    урядовців відмовитися,   а   від   народних  депутатів  -  відхилити  обидва законопроекти.

     Київській владі я пропоную виділити майданчик під забудову  в пристойному  районі  Києва:  хай будують,  побачимо,  як збудоване виглядатиме у всій красі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутате Федорин, будь ласка.

     ФЕДОРИН Я.В. Фракція Народного руху України. Шановний Голово, шановні народні депутати!  Цю історію я розказую дуже часто,  коли йдеться про інфраструктуру в місті Києві. В 1991 році я працював в Академії наук,  яка співпрацювала з американською фірмою "Амоко" в розвідці та освоєнні родовищ нафти й газу в  Україні,  і  зокрема, метанових родовищ Донбасу,  запаси яких оцінюються цією ж фірмою в 29 трильйонів кубічних метрів. Це більше, ніж усе, що ми маємо.

     Американці володіють технологіями для видобутку даного  газу. В  нас,  на  жаль,  їх  немає.  На  конференції був віце-президент компанії. Приїхав разом з дружиною.

     Як ви знаєте,  це люди небідні,  мають десятки,  а то й сотні мільйонів  доларів.  Поселилися  вони  в  готелі  "Либідь".  Після закінчення конференції на фуршеті ми переговорили з його дружиною. Виявилося,  що  вона,  даруйте,  щоденно  літала в Москву приймати ванну,  оскільки наші готелі не забезпечують всіх їхніх потреб. Це така істина.

     Шановні колеги!  В Києві немає жодного готелю, де поселився б пристойний бізнесмен і міг вести роботу. У зв'язку з тим, що ми не можемо  прийняти 5 тисяч гостей,  які мають приїхати,  це - ганьба для нашого міста.  В будьякому  європейському  місті  п'ятизіркові готелі налічуються десятками. У нас п'ятизіркового немає не те, що в місті Києві, а в усій державі з п'ятдесятимільйонним населенням. І чотиризіркового пристойного немає.

     З огляду на це треба обов'язково підтримати один із проектів. Мені здається,  що  між  ними  немає  суттєвої  різниці.  Потрібно підтримати, щоб нарешті ці люди приїхали, щоб почалося будівництво готелів,  куди можна поселяти пристойних гостей з Європи й  усього світу.

     Минулого року  я був на 29-му Геологічному конгресі в Пекіні. Там допустили іноземні інвестиції, і це в Китаї, де соціалізм. Там нараховується  лише в Пекіні 16 п'ятизіркових готелів,  264 три- і чотиризіркових. І цілковите сприяння іноземним інвестиціям.

     Поміркуйте: має приїхати 5 тисяч іноземних делегатів. Кожен з них сплатить лише за номер не менше 100 доларів.  Пробуде не менше 5 днів.

     ГОЛОВА. На день. 100 доларів на день.

     ФЕДОРИН Я.В.  100 доларів на день.  Ці люди залишать не  менш ніж по 2,5 мільйона,  а я думаю, що й 5 мільйонів доларів. Уже цим пільги,  які ми надаємо,  відшкодуються з лишком.  У зв'язку з цим треба  ухвалити  ці документи,  щоб допомогти інфраструктурі міста Києва.

     Звичайно, ми повинні мати на оці,  що хтось хоче нажитися  на всьому тому.  Але ж це не прерогатива Верховної Ради. У нас є СБУ, що відає цими питаннями, МВД, Національне бюро розслідування. Вони мусять  зробити  все,  щоб  бажаючих  нажитися  на тому,  щоб десь поцупити копійчину,  вивести на чисту воду й показати в  пресі,  в парламенті. А ми повинні забезпечити нормальні умови для того, щоб інвестиції прийшли в Київ і були належно використані.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутате Рябченко, прошу.

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  комісії  Верховної  Ради України   з   питань   приватизації  (Вузівський  виборчий  округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты, как только затеваем какое-то хорошее дело,  оно нам боком и выходит.  Никто, наверное, не против того,  чтобы в Киеве были пятизвездные и четырехзвездные гостиницы.  И можно только удивляться,  что их до сих пор еще нет, ведь  столько  времени  уже  прошло.   Можно   было   вполне   или приватизировать или создать совместное предприятие и так далее.

     Контрольная комиссия  занималась  этим  вопросом.  Зимой было принято решение о том,  чтобы  перед  сессией  Европейского  банка реконструкции  и  развития  провести приватизацию четырех киевских гостиниц.  Причем никто не требовал ни  налоговых,  ни  таможенных льгот. Никто не просил, чтобы для тех, кто купит контрольный пакет акций,  были предоставлены льготы на  ремонт  зданий.  Спокойно  4 гостиницы  шли на приватизацию,  однако 3 апреля Фонд госимущества останавливает приватизацию и через три недели  в  Верховный  Совет обращается   Президент  и  правительство  с  целью  предоставления налоговых,  таможенных льгот.  И в перечне эти  4  гостиницы,  для реконструкции  которых  предоставляются льготы.  Я думаю,  что это звенья одной  цепи,  существует  какой-то  расчетный  план  -  как украсть.

     Посмотрите, что  предлагается:  тот,  кто  получит  право  на реконструкцию,  должен согласовать с  Кабинетом  Министров  обкем, перечень  того,  что  будет  освобождено  от налога на добавленную стоимость. Это на фоне того, что у нас развивается коррупция... Мы с  вами должны принять решение,  которое заставит всех,  кто будет участвовать  в  реконструкции   гостиницы,   идти   в   Кабмин   и согласовывать с чиновниками, какие они получат льготы...

     Поэтому я   предлагаю   принять   в   первом  чтении  проект, предложенный Комитетом по вопросам финансов. Единственное - убрать там  таможенные льготы.  Ко второму чтению комитет его доработает, приведет в соответствие со всеми остальными позициями.  Потому что такие гостиницы,  как "Киев",  "Москва",  "Национальная", не могут приватизироваться,  это  несомненно.  И  для  реконструкции   этих гостиниц  можно привлечь деньги под конкретные решения.  Это можно сделать.  Но тем гостиницам, которые могут приватизироваться, я не вижу  никакого  смысла предоставлять налоговые льготы.  Это значит терять деньги из бюджета, когда мы можем при приватизации получить именно   в   бюджет  дополнительные  деньги.  Это  будет  странная финансовая операция:  нам предлагают заплатить  за  них  деньги  в бюджет и отремонтировать за свой счет, а мы говорим: "Нам не нужны деньги в бюджет,  давайте мы лучше вам льготы дадим на ремонт этих гостиниц".

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутате Анісімов, будь ласка. Останній виступ.

     АНІСІМОВ Л.О.    Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый Александр Александрович! Если бы в преддверии рассмотрения проекта Государственного  бюджета ставился вопрос о том,  чтобы из бюджета изкять хотя бы одну гривню,  то  такой  вопрос  вообще  не  должен рассматриваться в Верховном Совете.

     Я разделяю   позицию,   которую  высказал  Виктор  Суслов,  и предлагаю принять этот законопроект в первом чтении.

     Но ко второму чтению и Кабинет Министров,  и  комитет  должны разработать те документы, о которых я говорил.

     Первое. Какой обкем строительно-монтажных работ.

     Второе. Какие  строительно-монтажные управления Украины будут задействованы.  Именно  этот  перечень  нам  покажет,  сколько  мы задействуем своей рабочей силы, ведь безработица наступает со всех сторон.

     Третье. Я не случайно говорил,  что должна  быть  развернутая схема  отчислений  от фонда заработной платы.  Чтобы мы это с вами увидели,  поскольку забывается уже,  какова будет доля  заработной платы во всех строительно-монтажных работах, которые намечаются.

     Почему мы  это  должны знать?  Потому что знаем,  что к фонду заработной платы привязаны 52 процента всех страховых  начислений, начиная от пенсионного фонда,  чернобыльских и так далее. Поэтому, не  получив  эти  данные,  нельзя  принимать  законопроект,  но  и отвергать  его  нельзя,  когда  речь идет о том,  что деньги будут направлены в Украину и наш бюджет не будет задействован.

     Я предлагаю принять законопроект в первом чтении.  Ко второму чтению    учесть    все   предложения,   высказанные   депутатами, определиться голосованием.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Виступили ті,  хто  записався.  Володимир  Іванович  Шевченко записався  пізніше,  але він не наполягає на виступі (Шум у залі). Наполягаєте?

     Слово надається Володимиру Івановичу. Будь ласка.

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базовых   галузей   та   соціальноекономічного  розвитку  регіонів (МакіївськийЦентральний   виборчий   округ,   Донецька   область). Уважаемые  народные  депутаты,  сразу  скажу,  что я категорически против обоих законопроектов.  Почему?  Как  только  дело  касается рассмотрения   серьезных  вопросов,  нам  немедленно  вбрасываются маленькие, к тому же неподготовленные вопросы.

     Что касается  Киева.   Я   вообще   не   вижу   необходимости рассматривать этот вопрос и возводить его в ранг государственного. Почему? Вот, скажем, взять Левобережье. 1О лет стоит каркас здания бывшего  Госплана,  Госснаба  и  так далее.  Киевляне выселяются с первых этажей,  уже добрались до вторых  этажей.  Люди  выселяются нагло из квартир, которые они занимали десятилетиями. Все отдается под офисы, под какие-то там иностранные организации.

     Спрашивается, неужели в  Киеве,  в  столице  такого  крупного государства нельзя создать условия для того,  чтобы один раз в год собрался этот Европейский банк реконструкции и развития,  увидел в лице   Украины  самостоятельное  европейское  государство,  оказал внимание этому государству и вложил какие-то средства  без  всяких льгот?

     Касательно приватизации   и   предоставления  зданий  столицы Украины.  Я считаю,  что во всех городах Украины есть  возможность отдать под офисы,  например, здания бывшего Госснаба или Госплана. Обкявить всем коммерсантам,  зарубежным  фирмам,  что  эти  здания сдаются  под  офисы.  Пусть  вкладывают  средства,  приводят  их в порядок и эксплуатируют. И следует прекратить вообще предоставлять действующие   здания  под  офисы,  кроме  обкектов  незавершенного строительства.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні депутати!  Відбулось обговорення, нам належить  приймати  рішення.  Виcновки  та  пропозиції  різні.  Ви бачите,  що в переліку є готельний комплекс "Московський", у якому багато  хто  з  вас мешкає.  Я три роки займаюся проблемою ремонту цього об'єкта,  який кілька десятків  років  не  ремонтувався.  Із такого конкретного прикладу видно, що нам потрібно шукати кошти на такі  ремонти.  Це  приблизно  40  мільйонів  доларів.  У  бюджеті Верховної Ради їх не буде найближчі 15 років.

     Візьмімо наш-таки   готель  "Національний".  Не  випадково  і депутати прагнуть зупинитися там,  коли приїжджають, та й іноземні делегації.  Бо подібного готелю немає в Україні,  та, до речі, і в Європі не скрізь є готелі такого рівня,  хоча він,  звичайно, не є п'ятизірковим. Він чотиризірковий, бо потрібно створити відповідні умови для сервісу,  а ми не можемо цього  забезпечити.  І  це  при тому,  що  ми маємо прекрасний будівельний комбінат.  Є люди,  які здатні ремонтувати об'єкти на рівні готелю  "Національний".  Разом із німцями,  арабами, з іншими, хто за тендером одержував право на здійснення  ремонту.  Так  от   ремонт   одного   поверху   готелю "Національний"  коштує  десь  1,5  мільйона  доларів і провадиться близько року.

     Постає питання: що потрібно для ремонту готелю "Московський"? Ми  вже  маємо  проект  будівництва  нового  приміщення готельного комплексу на 250 місць,  куди  можна  переселити  всіх  мешканців, депутатів   у   тому  числі.  А  потім  терміново  робити  ремонт, перетворюючи цей  готель  на  пристойне  приміщення,  розміщене  в найкращому    для   готелю   місці   в   Європі.   Немає   кращих, перспективніших місць.  Потрібні просто гроші.  Банк  погоджується профінансувати  ці  операції  на  умовах,  які не є збитковими для держави.  І потім, це ж тут буде збудовано, воно тут і залишиться, ніхто його звідси не забере.

     Окрім того,  ми  входимо у світ.  Не завжди Київ був столицею держави.  У  Москві,  подивіться,  є  приміщення  для   проведення конференцій,  форумів, інших заходів. У столиці Білорусії також. А щодо Києва весь час було обмеження.  Цього  не  можна  робити.  От палац  "Україна",  коли  будували,  так мало не позвільняли тоді з роботи тих, хто цим займався. У тому числі й першого секретаря ЦК. Ви  це  добре  пам'ятаєте.  У  нас  Рада  Європи  наступного  року проводитиме  міжпарламентську  конференцію  з  питань  безпеки   і співробітництва. Два роки ми домагалися права провести її в Києві, столиці  держави,  яка  першою  відмовилася  від  ядерної   зброї. Хто-небудь  замислювався,  де  поселити  цих  людей і провести оті круглі столи,  конференції,  засідання і таке інше, щоб не соромно було перед людьми? Та немає в Києві такого місця! Єдине місце - це Інститут журналістики, приміщення колишньої ВПШ. І то там лише дві аудиторії,  де  можна  проводити такі зустрічі.  А,  скажімо,  для здійснення перекладу  бракує  обладнання.  А  це  ж  треба  робити по-людському. Ви ж їздили за кордон і бачили, як це робиться!

     Тому якщо  навіть ми пожертвуємо доходами в бюджет за рахунок пільг,  то повинні мати на увазі, що повернемо їх потім за рахунок податку,  коли експлуатуватимемо ці готелі.  Адже у п'ятизірковому готелі номер коштує не 100 доларів,  а 300 доларів на добу, а люди їдуть  до  Києва  сьогодні  такі,  що  можуть заплатити,  то нехай платять.

     Тому ще раз зазначу - це не  збиток  для  держави,  а  дохід, треба лише це розуміти. Мене підтримують депутати Суслов, Федорин, Череп (у перерві говорив з цього приводу).

     Вважаю, треба проголосувати в першому  читанні  законопроект, поданий  комітетом,  і  визначитися  стосовно  переліку  об'єктів, вилучивши з нього готелі,  які приватизуватимуться. Треба створити умови для того,  аби Україна змінила свій образ,  Київ змінив своє обличчя,  бо цим визначається престиж держави  і  довіра  до  неї. Прошу вас, підтримайте цей проект закону.

     Я розумію, що тут є загроза якихось зловживань абощо. Проте є люди,  які одержують зарплату за те,  щоб не було зловживань. Якщо потрібно,  можна одразу створити тимчасову комісію Верховної Ради, нехай спостерігає за цими процесами. Одначе, мабуть, у цьому немає потреби.

     Ставлю на   голосування  у  першому  читанні  проект  закону, запропонований комітетом Суслова. Прошу підтримати.

     "За" - 225.

     Прошу, підтримайте,  будь ласка.  Одного голосу  не  вистачає (Шум у залі).

     "За" - 224.

     Останній раз ставлю на голосування, будь ласка.

     "За" - 221.

     Прошу Віктора  Івановича  Суслова,  підготуйте  ще  додаткові аргументи.  Поки що слово надається  депутату  Черепу.  За  ним  - депутат Суслов.

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Білопільський  виборчий  округ,  Сумська область).  Дякую.  Трохи дивно,  що  якраз  наш  Комітет  з  питань  базових   галузей   та соціальноекономічного розвитку регіонів,  який повинен опікуватися і капітальним  будівництвом,  не  розглядав  цього  питання.  I  в оргкомітеті чомусь наших фахівців немає. Так не годиться.

     Ви подивіться,  що  робиться  на  складах магазинів (я маю на увазі міста Києва).  90 відсотків  продукції  -  імпорт.  Від  нас везуть глину, паркет, а потім повертають за високими цінами.

     Але ми  не  можемо  просто  обурюватися.  Я вважаю,  що треба доручити комітету Суслова і нашому відпрацювати механізм  контролю за виконанням пропонованого закону.  Це ми зробимо кваліфіковано і через  декілька  днів  внесемо  на  розгляд  Верховної  Ради,  щоб проголосувати остаточно.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Суслов говорить.

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  депутаты!  Может,  не все внимательно прочитали проект.  Потому что,  в  частности,  депутат  Ярошинский долго рассказывал о дележе собственности.

     В этом  проекте  нет  ни слова о собственности.  Никто никому никуда никакие обкекты не передает.  Речь идет о том,  что  мы  не можем и не должны отказываться от проведения собрания Европейского банка.  Для Украины это хорошо.  Это,  между прочим, международное признание  Украины.  И  если  Киевская госадминистрация наконец-то сдвинулась   с   мертвой   точки,   провела   переговоры,    нашла потенциальных  инвесторов,  и это будет делаться на их деньги,  то нам  нужно  только  радоваться.   Ведь   речь   идет   о   тысячах дополнительных рабочих мест, о загрузке строительных организаций и так далее.

     Если есть какие-то сомнения и предложения в  части  контроля, давайте примем в первом чтении - вносите любые предложения,  чтобы можно было принять окончательно, уже с учетом пожеланий депутатов. Я,  откровенно  говоря,  не  пойму:  если  чисто  из  политических соображений,  а не из непонимания блокируется,  то  я  прошу  дать возможность  сделать такое заявление,  ведь кто-то должен сказать, что он против развертывания строек,  против рабочих  мест,  против инвестиций и против будущих поступлений в бюджет.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  я  поставлю питання на голосування, тільки хочу сказати:  7-9 липня у  Москві  проводиться  Всесвітній економічний форум.  Там,  виявляється,  це можна робити!  А нам не можна.  У нас якщо належно зробити ремонт -  чи  в  готелі,  чи  в квартирі,  то кажуть:  це євроремонт.  Та треба, щоб самі вчилися! Буде 16 нормальних готелів,  то хоч знатимуть,  що зразок буде. Бо звикли ходить за соняшники і думаємо,  що так буде завжди.  Ставлю на голосування востаннє і прошу підтримати.

     "За" - 222.

     Хто за те, щоб поіменно голосувати, будь ласка.

     "За" - 189.

     Голосування відбувається поіменно.

     "За" - 214.  Не прийнято (Шум у залi).  Та навіщо!  Ви і  так знаєте хто голосує "проти". Висвітліть, будь ласка.

     Якщо будь-яка  фракція  намагається  блокувати  той  або  той проект,  прошу  попереджати  мене  про  це  раніше.  Я  просто  не ставитиму це питання на розгляд. Ми ж тільки марнуємо час, а потім виглядаємо непристойно самі перед собою. Це не годиться.

     Ну, будь ласка, поясніть тоді, чому "проти"?

     Я прошу проголосувати доручення комітетам Суслова  й  Черепа: на  наступний  тиждень  доопрацювати  законопроект  з  урахуванням зауважень і внести на повторне перше читання.

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 249. Прийнято.

     ______________________

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про Єдиний митний тариф.

     Володимир Макарович Матвійчук доповідає. Прошу.

     МАТВIЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні  народні  депутати!  На   ваш розгляд  у  другому  читанні  вноситься  проект Закону України про внесення змін і доповнень до  Закону  України  про  Єдиний  митний тариф.

     У зазначеному    законопроекті    пропонується   лише   одне: призупинити дію статті 19 Закону України про Єдиний митний  тариф, де  передбачено  пільги  з  ввізного мита на імпортні товари,  які ввозяться в  Україну  громадськими  організаціями,  що  об'єднують осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Ви знаєте,  що  цей  проект  закону  був  прийнятий у першому читанні.

     Комітет з   питань   Чорнобильської   катастрофи    розглядав зазначений проект і підтримує пропозицію про його прийняття. Прошу вас також підтримати.

     ГОЛОВА. Є запитання? Депутат Сургай, будь ласка.

     СУРГАЙ М.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту і зв'язку (Торезький виборчий   округ,   Донецька   область).    Уважаемый    Александр Александрович,   уважаемые   депутаты!  Прошу  поддержать  решение Комитета по вопросам Чернобыльской катастрофы.  Так сложилось, что многие  инициаторы изменений подставляют Верховный Совет.  Прошлый состав Верховного Совета выступил  в  защиту  чернобыльцев.  Мы  к десятилетию   трагедии   приняли   поспешный   закон,  теперь  все вычеркнули,   никакая   медицинская   помощь    чернобыльцам    не оказывается. И последний путь мы им отрезаем.

     Я хотел   бы  видеть  инициаторов  закона  в  тяжелые  дни  и бессонные ночи в мае-июне 1986 года в Чернобыле.  Я не Глоба и  не пророк,  я не хочу видеть больше такой катастрофы.  Но я вижу, что при таком отношении к углю и  погоне  за  атомной  энергетикой  мы скоро  будем  иметь  новый  Чернобыль.  И кто тогда заплатит своей жизнью?

     Я предлагаю  принять  законопроект  в  редакции  Комитета  по вопросам Чернобыльской катастрофы. Прошу депутатов поддержать.

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  думаю,  що тут нічого обговорювати,  треба голосувати.  Одну хвилиночку,  уряд пропонує вилучити  з  переліку пільг пільги на чорнобильські справи. Я знаю, що і Микола Карнаух, і Володимир Яценко, і Іван Кірімов зараз виступатимуть проти такої пропозиції уряду.  Я,  до речі, теж виступаю проти, але пропозиція внесена, тому я ставлю варіант уряду на голосування. Будь ласка.

     "За" - 74.

     Закон залишається в чинній редакції.

     ______________________

     Слухається питання про проект  Закону  України  про  розподіл відрахувань  на  соціальне  страхування  та  проект  Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради про порядок  введення  в дію Закону про пенсійне забезпечення. Ми розглядали цей проект, ви пам'ятаєте, було доручення розвести норми по окремих актах.

     Доповідає Леонід Михайлович Вернигора. Будь ласка.

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної   політики   та   праці  (Хорольський  виборчий  округ, Полтавська область).  Голова Всеукраїнської партії  трудящих,  яка зареєстрована 11 червня цього року, з чим і вітаю всіх трудящих.

     Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Шановні  страхувальники  України!  Минулого  тижня  ми  розглядали законопроект  про  розподіл  відрахувань на соціальне страхування. Тоді було висловлено зауваження  стосовно  того,  що  в  статті  1 проекту  ми  неправильно  вжили  терміни  щодо відповідності їх із Законом   про   систему   оподаткування.   Тобто   замість    слів "обов'язкового збору" ми записали "внесків".

     Врахувавши всі зауваження, ми внесли поправки. Проте мушу вас застерегти, що в запропонованому Кабінетом Міністрів законопроекті про  Фонд  соціального  страхування,  який  введено  до державного бюджету,  передбачаються   відрахування   до   фонду   соціального страхування,  в  тому числі до пенсійного фонду 29 відсотків проти 32,5 відсотка в минулому,  і зменшення до 4 відсотків  внесків  до фонду  соціального страхування замість 4,44 відсотка.  Отож щоб не порушувати статтю  22  Конституції  України,  щоб  останню  латану свитину з каліки не зняти,  щоб нас люди не прокляли, ми з вами не повинні  погоджуватися  на  зменшення  соціальних  гарантій  нашим страхувальникам, нашим громадянам.

     Тому я  пропоную  прийняти  законопроект  у  такій  редакції: "Стаття 1. Установити, що платники обов'язкового збору на державне соціальне  страхування  при  встановленому  страховому  тарифі  на вказані  цілі  у  розмірі  37  відсотків  до  фонду  оплати  праці спрямовують  із  загальної суми нарахованих обов'язкових страхових зборів:  до пенсійного фонду - 88 відсотків;  до фонду соціального страхування - 12 відсотків, що становить відповідно 32,56 відсотка і і 4,44 відсотка до фонду заробітної плати".

     Прошу підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Леоніда  Михайловича?  Будь  ласка, депутате Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатское  обкединение "Вперед,  Украина!" Уважаемый  лидер  вновь  созданной  партии!  Скажите,  пожалуйста, почему  все-таки этот проект не согласован с Комитетом по вопросам финансов и банковской  деятельности?  Где  конкретные  расчеты  по процентам отчислений?  Какой будет баланс по платежам в пенсионный фонд и фонд социального страхования с этими  отчислениями?  И  как это  корреспондируется  с принятым Законом о повышении минимальной пенсии?

     ВЕРНИГОРА Л.М. Уважаемый господин Ельяшкевич! Мною та головою Федерації  профспілок Стояном було погоджено з Віктором Івановичем Сусловим,  що справді трапилася прикра помилка у термінології. Але ні Стоян,  ні я,  ні кожен із вас не має права сьогодні зменшувати соціальні гарантії,  тим більше кореспондувати їх із законами, які ще не запроваджено в дію. Нас слухають люди, тому нехай знають, як ми в поіменному режимі зараз збережемо конституційні гарантії, які ми з вами прийняли майже рік тому, а сьогодні чомусь кореспондуємо їх щодо зменшення і відсилаємо до нових законопроектів,  які ще не прийняті.

     ГОЛОВА. Депутате Чиж, будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька   область).   Дякую.   Шановний  Леоніде  Михайловичу! Шановний Олександре Олександровичу! Як один із співавторів проекту прошу  Леоніда  Михайловича  відповісти  на  таке  запитання:  хто найбільше опирається? Ми ж нічого не змінюємо. Існував відповідний розподіл,  Леонід Михайлович підтверджує його.  Бо,  справді, якщо забирати в пенсіонера, то нам треба просто розійтися.

     Як ви дивитесь на те, щоб сьогодні негайно преглянути систему оплати  праці,  дати  змогу  все-таки  мати в основі ті 70 гривень пенсії,  скажімо,  через достатньо серйозне підвищення  заробітної плати  та  пенсії?  А  зараз ідеться про те,  щоб зберегти те,  що існувало.

     Леоніде Михайловичу,  скажіть,  будь ласка,  тут, у Верховній Раді,  хто ці "герої",  які не розуміють, що треба підтримати тих, хто своєю працею заробив те,  що ми маємо сьогодні в Україні?  Хто ці люди?

     ВЕРНИГОРА Л.М.   Дякую.  Один  герой  уже  зізнався,  це  пан Єльяшкевич (Шум у залі).  А пропозиції про  зменшення  соціального тарифу  надходять,  на  превеликий  жаль,  від Кабінету Міністрів. Позавчора вам такий документ було  подано.  Це  вже  шостий  захід Кабінету Міністрів: спочатку з пакетом бюджетних документів, потім

- з мішком.  І,  на превеликий жаль,  отой шостий розділ  сьогодні висить як сокира над долею людей. І ніяк не може Кабінет Міністрів умовити нас його прийняти.

     Гадаю, що сьогодні такої помилки не станеться, і ми збережемо гарантовані  Конституцією  соціальні  пільги  нашим  людям  (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Хвилиночку,  почекайте!  Ви записані, виступатимете - тоді репліку оголосите.

     ВЕРНИГОРА Л.М. Героєм назвав.

     ГОЛОВА. От у нас така звичка: я хочу обізвати іншого, але щоб мені не відповіли.  Будь ласка,  візьмете слово,  говоритимете  що завгодно. От і скажете, як це ви всі вмієте.

     Будь ласка, 7 рядків у законі. Треба по суті обговорювати. Що тут запитувати?  Уже все зрозуміло.  Він пропонує зберегти  наявну систему.

     Сідайте, будь ласка.

     Оголошується перерва на півгодини.

                    (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України О.О.МОРОЗ

     ГОЛОВА. Прошу сідати на місця.

     Продовжуємо пленарне  засідання   Верховної   Ради   України. Обговорюється   питання  про  розподіл  відрахувань  на  соціальне страхування.  Доповідав Леонід Михайлович Вернигора від  комітету. На  обговорення  записалося  близько  10  депутатів.  Перед тим як розпочати обговорення,  від  Кабінету  Міністрів  хто  має  слово? Володимир Макарович, заступник міністра фінансів. Прошу.

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  На минулому засіданні,  коли обговорювалося  це питання,  було доручено і нам взяти участь у підготовці пропозицій з цього питання. Ми взяли участь та запропонували проект закону.

     Суть у чому? За Законом про систему оподаткування встановлено окремі  відрахування - збір на пенсійне страхування та окремо збір на соціальне страхування.  Раніше для них був єдиний  норматив,  і Кабінет Міністрів розподіляв кошти між двома фондами.  З огляду на це ми запропонували встановити окремо збір на пенсійне страхування (29   відсотків)  та  окремо  збір  на  соціальне  страхування  (4 відсотки).  Всього 33 відсотки.  На сьогодні маємо  37  відсотків. Тепер візьмімо фактичні відрахування.  От, наприклад, відрахування до  пенсійного  фонду  встановлені  в  обсязі  32,56  відсотка,  а фактично надходило десь 25-27,  бо постійно зростає заборгованість підприємств у відрахуваннях до пенсійного фонду.

     За станом  на  останню  дату  заборгованість  становить   1,6 мільярда.   До   фонду   соціального   страхування  заборгованість підприємств на 1 січня становила 180 мільйонів,  і  вона  постійно зростає.  Якщо ми зменшили такі відрахування на 4 відсотка,  то це не означає, що фактичні надходження до фондів зменшаться. Фактично матимемо  ті  надходження,  які  й  були.  Тому  все-таки  просимо розглянути проект закону в запропонованій нами редакції.

     Це відповідає,  до речі,  проекту Закону про Державний бюджет на 1997 рік.

     ГОЛОВА. Володимире  Макаровичу,  комітет  зробив розрахунки і подав такі суми відрахувань:  88 та 12 відсотків. Фактично це буде 32,56  і  4,4  відсотка  до фонду заробітної плати.  То,  можливо, вивести просто на такі цифри від самого початку і не ламати  списи тут?

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний Олександре Олександровичу,  от зараз маємо 32,56 - відрахування до пенсійного  фонду.  Підприємства  не здійснюють  таких  відрахувань  у  повній  сумі,  і  нараховуються штрафи.  Верховна Рада прийняла закон,  і ці штрафи списали. Через певний час ми знову повернемося до цього питання.

     Тому краще   встановити   реальний  відсоток  відрахувань,  і підприємства це забезпечуватимуть. Тому ми пропонуємо...

     ГОЛОВА. Зараз  вам  поставлять  запитання.  Тільки   я   хочу уточнити,  що ми списали за поданням Кабінету Міністрів.  Так?  Це перше.  І  правильно  зробили,   що   списали,   бо   йшлося   про реструктуризацію боргів. А подруге, ми ж не повинні прив'язуватися до того,  що не платять внески до  пенсійного  фонду.  Треба,  щоб платили.  На  те  є  Кабінет  Міністрів і відповідні служби.  А ми повинні встановити процент, ми ж не можемо враховувати в документі поправку  на  те,  що  не  платитимуть.  Якщо  так,  то тоді треба вилучати ці цифри,  бо не будуть платити,  а це означає,  що  люди пенсій не одержуватимуть.  Мають бути реальні надходження. Ідеться лише про встановлення співвідносності. Завдання нашого закону саме в тому,  щоб ми це співвідношення заклали як нормативне положення, аби нараховувати пенсії та кошти до фонду соціального страхування.

     Запитання є до Володимира Макаровича? Будь ласка, запишіться.

     Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатское обкединение  "Вперед,  Украина!" Прежде чем задать вопрос,  я хотел бы также ответить репликой, так как докладчик (герой труда,  герой трудящихся,  и тот,  кто  хочет захватить  деньги  фонда социального страхования) поступил,  мягко говоря,  некорректно,  высказав,  если  говорить   честно,   очень некрасивую реплику в мой адрес.

     Так вот  вопрос  касается следующего.  О Пенсионном фонде все ясно, поскольку он является государственным. Уважаемый заместитель министра финансов,  скажите,  пожалуйста, кому на сегодняшний день принадлежит Фонд социального страхования и  кто  его  возглавляет? Его   возглавляет,  согласно  постановлению  Кабмина,  заместитель председателя Федерации профсоюзов Украины.

     МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, на сьогодні склалася така  ситуація.  Коли  в  нас  були в державі ще єдині профспілки, Кабінет Міністрів разом із профспілковим об'єднанням  на  той  час прийняв постанову про створення Фонду соціального страхування.  На сьогодні маємо кілька таких фондів і відбувається їх  розтягування у зв'язку з тим, що створюються нові профспілкові об'єднання.

     Справді, Фонд соціального страхування на сьогодні найбільший, але,  по суті,  підпорядкований Федерації профспілок  України.  Це фонд  недержавний,  він  перебуває  в  управлінні  профспілок.  До правління  Фонду  соціального  страхування,   крім   представників Федерації   профспілок   України,   входять   ще  керівники  інших профспілкових об'єднань. Така ситуація.

     ГОЛОВА. Володимире  Макаровичу,  мені  незручно  робити   вам зауваження, тим більше що ви ж визнаний професіонал.

     Якщо записуються  в  законі  норми  відрахувань,  і на основі цього знімаються кошти,  то це може бути тільки державний фонд.  I тому  ваша  воля розпоряджатись ним.  Ви можете взагалі взяти його під своє керівництво,  тільки потім треба створити всі  структури, згори донизу.

     А якщо уряд довіряє управління профспілкам,  то розподілити - вже інша справа. Це можна зробити. Але це не норма даного закону.

     Зараз ідеться  про  те,  як  докупи  зібрати  кошти,  а  тоді вирішуватимете  це  питання.  То  вже  воля уряду,  бо йдеться про державні кошти.

     МАТВIЙЧУК В.М.  Шановний Олександре Олександровичу,  я з вами згоден,  ви  дуже  правильно  кажете.  Але за Кодексом законів про працю,  управління  коштами  соціального  страхування   здійснюють профспілкові об'єднання. А ми постійно обстоювали думку про те, що це має бути державний фонд, а відносини профспілкових об'єднань із державним фондом мають відбуватися за відпрацьованим механізмом.

     ГОЛОВА. Ще  раз  кажу:  це зовсім інша тема.  Я розпоряджаюсь кошторисом Верховної Ради,  але це зовсім не означає,  що  то  мої кошти.  То державні кошти,  і вони розписані, а я за кожну копійку відповідаю перед державою.

     Депутат Анісімов.

     АНIСIМОВ Л.О.  Владимир  Макарович,  я  всегда  с   уважением относился и отношусь к людям,  работающим в исполнительной власти. Но сегодня,  после ваших высказываний, окончательно убеждаюсь, что вы правильно выступали против повышения пенсионного обеспечения.

     Но разве   это   подход?   Я   здесь  поддерживаю  Александра Александровича. Недоплатили в пенсионный фонд, так надо этих людей спросить.  А данный закон дает вам право, чтобы полностью фонд был обеспечен, а вы уменьшаете норму отчислений.

     Не кажется ли  вам,  что  с  принятием  закона  в  пенсионном обеспечении  встанет  вопрос  пересмотра  нормативных отчислений в сторону  их  увеличения,  нагрузки  на  работающего  в   связи   с безработицей?  Не кажется ли вам,  что ваш пагубный подход как раз ведет к  такому  состоянию,  которое  сложилось  сегодня  в  сфере пенсионного обеспечения?

     Поэтому прошу  ответить  конкретно  и четко,  какой норматив, установленный  нами  в  Верховном   Совете,   позволит   нормально обеспечить пенсионное обеспечение по минимуму 70,9 гривни?

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановні  народні  депутати,  дозвольте ще раз назвати цифри.  Сьогодні за чинним порядком  до  пенсійного  фонду відраховується 32,56 відсотка. Це за нормами. А фактично надходить 26,25.  Тобто решта залишається в заборгованості підприємств,  яка становить на сьогодні 1,6 мільярда гривень. I постійно зростає.

     Наша позиція  базувалася  на  тому,  що,  встановлюючи менший норматив відрахувань та забезпечуючи таку саму суму відрахувань до пенсійного фонду,  ми робимо добро підприємствам, оскільки в такій ситуації не нараховуватимуться штрафні санкції тощо.  А сума  така сама.

     Тепер про те, який треба встановити норматив. За умов чинного законодавства до  прийняття  Закону  про  підвищення  мінімального розміру  пенсії  до  межі  малозабезпеченості,  дефіцит пенсійного фонду становитиме поточного року близько двох  мільярдів  гривень. Загальні доходи його досягнуть 9 мільярдів.  Мабуть,  для того щоб забезпечити покриття всіх видатків  пенсійного  фонду,  нам  треба мати  відрахування  не  32,56 відсотка,  а десь 40 відсотків.  А з урахуванням підвищення мінімального розміру пенсій треба було б ще більше.

     Проте Кабінет  Міністрів,  подаючи  пропозицію  про зменшення відрахувань,  усе-таки виходив із  позицій  зменшення  податкового тиску на підприємства.

     ГОЛОВА. Дякую. Зрозуміла позиція авторів цих розрахунків.

     Запитує депутат Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Спасибо.  Уважаемый Владимир Макарович!  Хочу поставить проблему перед своими коллегами и перед  вами  следующим  образом. Во-первых,  я  категорически  против  подхода  Кабинета Министров. Более того,  мне не понятна моральная сторона  подобного  подхода. Сегодня  в Украине смертность в три раза превышает рождаемость,  и тем не менее мы вносим подобное предложение.

     Вы предлагаете уменьшить число отчислений и при этом говорите о приближении к реальному. Но я вам приведу другую аналогию. Очень часто нынче  угольщики  отчисляют  в  пенсионный  фонд  вообще  10 процентов.  Это  не  вина,  а беда их.  Но тогда давайте выйдем на реальную цифру в 10 процентов!

     И второй  подход.  Если  предлагается  уменьшить  отчисления, давайте  мы компенсируем это из государственного бюджета.  С таким подходом я согласен.

     Спасибо.

     МАТВIЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати!  Я згоден з вами  в тому, що це надто серйозне питання. Але скільки б ми не завищували норму відрахувань для підприємств,  справа у них рухатиметься так, як і рухається, а тільки зростатиме заборгованість. I ми від цього нічого не отримуємо, лише нараховуємо штрафні санкції і знову-таки руйнуємо ці підприємства.

     ГОЛОВА. Наталія Петрівна Штепа.

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий  округ,  Автономна  Республіка Крим).  Уважаемый Владимир Макарович!  Во-первых,  я призываю всех депутатов проголосовать за тот законопроект,  с которым выступил Вернигора.  Часть депутатов, Ельяшкевич и Владимир Макарович,  наверное,  пользуются  тем,  что многие   депутаты   не  знают,  как  формируется  этот  фонд,  как распределяется и какой жесткий контроль.  И вопрос  об  управлении профсоюзами  (кто  может,  не  может)  -  это не предмет нынешнего закона.

     Скажите, пожалуйста,  кто и  что  мешает  другим  профсоюзам, которые  сегодня  возникли,  работать  в  этой  дирекции  фонда  и распределять вместе? Это первый вопрос.

     И второй.   Вы   говорите:   нужно   исходить   из   реальных возможностей,  из  того,  что  сегодня  отдают предприятия.  Тогда ответьте,  пожалуйста, поскольку вот эти 4,4 процента используются на похороны,  на выплату по нетрудоспособности и по родам.  Тогда, выходит,  женщинам рожать меньше надо? Скажите, как сделать, чтобы меньше люди болели?

     Ну, есть программа геноцида,  уничтожения своего собственного народа.  И это в тех документах,  которые тоже представил  Кабинет Министров.  Вы  предлагаете  сегодня  внести  изменения  в  Кодекс законов  о  труде,  где  хотите  переложить  все  эти  выплаты  по нетрудоспособности на предприятия.  При этом вы уменьшаете процент отчислений.

     Тогда вы должны ответить  здесь  честно  депутатам  и  народу Украины,  что  Кабинет  Министров  сегодня выступает за то,  чтобы отказаться от обязательств государства по социальному страхованию.

     Спасибо.

     МАТВІЙЧУК В.М.  Чи можуть інші профспілкові об'єднання  брати участь в правлінні Фонду соціального страхування? Так, вони можуть це робити.  І це було б  дуже  правильно,  якби  всі  профспілкові об'єднання не розтягували цей фонд, а він був би централізований.

     Але, на  превеликий  жаль,  профспілкові об'єднання не можуть дійти згоди і на сьогодні триває розтягування.  Тому наша позиція: зробити  так,  як  у  Росії.  Тобто  Фонд  соціального страхування зробити державним і цільовим у складі державного бюджету,  а потім витрачати  за  чинним законодавством.  І ми стоїмо на тій позиції, щоб профспілкові об'єднання на паритетних засадах брали  участь  у визначенні механізмів використання коштів такого державного фонду.

     Тепер з  приводу пропозицій Кабінету Міністрів.  Справді,  на одному з етапів  Кабінет  Міністрів  пропонував  ліквідувати  Фонд соціального страхування, частину виплат передати на фінансування з бюджету,  частину - на фінансування за рахунок коштів  підприємств тощо.  Але  на останньому етапі наша пропозиція (вона відтворена в Законі про Державний бюджет і в тих  проектах,  які  ми  подавали) зводиться до того,  щоб зберегти фонд як цільовий,  а всі виплати, як і раніше,  фінансувати з цього фонду.  Зменшення відрахувань до фонду  з  4,4  відсотка  до  4  не зменшує і не ліквідовує наявних виплат.

     Я ще раз називаю цифру.  За станом  на  1  січня  цього  року заборгованість  підприємств і організацій перед фондом соціального страхування становила  180  мільйонів  гривень.  І  вона  постійно зростає. Тобто підприємства фактично відраховували те, що мають. І ми б на тому самому рівні  забезпечували  б  фінансування  наявних видатків.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Будь ласка.  Записалися  на  виступи  10 депутатів.  Пропоную зробити в такій послідовності: спочатку послухати думку профільних комітетів, а потім уже висловитися по суті документа. Так?

     Тому спочатку  слово  має  Віктор  Іванович Суслов.  За ним - депутат Буздуган.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые   народные   депутаты!   Я   собирался выступать не столько по сути этой проблемы,  сколько по процедуре. Принятый нами закон,  который повысил минимальный  размер  пенсий, предполагает,   конечно   же,  изменение  норматива  отчислений  в пенсионный фонд.  Мы не можем увеличивать расходы  из  пенсионного фонда, не увеличивая его доходную часть.

     Обращаю ваше   внимание   также  на  то,  что  мы  совершенно правильно  вывели  пенсионный  фонд  из  состава  государственного бюджета.  Наш  комитет  детально  анализировал  ситуацию,  которая предшествовала этому,  и выяснилось,  что  на  сегодня,  например, государственный   бюджет   должен   пенсионному  фонду  более  700 миллионов гривень. То есть имеем иллюзию: хорошо, что, мол, вывели пенсионный  фонд,  а  когда-то  было  плохо,  что  бюджет покрывал дефицит пенсионного фонда.

     На самом  деле  наоборот.  Пенсионный  фонд   осуществлял   и осуществляет,  например,  выплату  пенсий военнослужащим,  которые должны  финансироваться  из  госбюджета,   но   эти   выплаты   не компенсируются   Пенсионному   фонду   государственным   бюджетом. Пенсионный фонд осуществляет другие виды выплат,  которые являются государственными  за  счет  страховых  взносов  и  должны  идти на выплату трудовых пенсий.

     И вот с учетом этого всего,  с учетом повышения  минимального размера  пенсии рассматривать сейчас и голосовать проект,  поданый депутатом Вернигорой,  где есть попытка узаконить то, что было, но нет   никакого   прогресса  и  дополнительного  анализа  ситуации, сложившейся с пенсионным фондом на сегодня, нельзя. Многое зависит от того, подпишет ли Президент Украины принятый нами закон.

     Вместе с  тем  у  нас  находится  на  руках проект,  поданный Кабинетом  Министров,  который  тоже   предполагает   установление соответствующих  нормативов  отчислений  в  пенсионный  фонд.И  вы видите,  что Кабинет Министров стоит на позициях  понижения  этого норматива.Не  посчитав,  сколько нужно,  не урегулировав отношения пенсионного  фонда  и  государственного  бюджета,   не   добившись погашения  задолженности госбюджета перед Пенсионным фондом,  идти на понижение этих нормативов точно так же нельзя.

     Наш комитет  готовит  проект  Закона  Украины   о   погашении задолженности государственного бюджета перед Пенсионным фондом.  У нас есть  предварительная  договоренность  с  Национальным  банком Украины   о   том,  что  на  погашение  этой  задолженности  будет привлечено несколько  сот  миллионов  гривень  за  счет  кредитных ресурсов Национального банка Украины.

     После того  как  мы эти проблемы решим и создадим условия для работы Пенсионного фонда на основе самоокупаемости,  пенсии начнут выплачивать вовремя.  Но только тогда мы точно сможем знать, какой же в действительности нужен норматив для отчислений  в  пенсионный фонд.

     Что касается  фонда  социального  страхования,  то на сегодня сложилась  всем  понятная  ситуация  -  мы  переходим  от  прежней системы,  где  была  единая  Федерация  просоюзов,  к  новой,  где профсоюзов много.  В  этих  условиях  средства  фонда  социального страхования,  которые  формируются  за счет обязательных взносов и отчислений,  конечно же, не могут находиться в распоряжении только одной профсоюзной организации.

     Таким образом,   у   нас   два   пути.   Один  путь,  который соответствует уже принятому Закону о системе налогообложения - это создание   Фонда  социального  страхования  как  фонда  в  составе государственного бюджета как  государственной  структуры,  которая будет   гарантировать  соответствующие  выплаты.  И  другой  путь, который тоже возможен: может быть рассмотрено и специально принято решение  о  создании  его  как  отдельной структуры,  но тогда уже профсозы,  я считаю,  смогут  выполнять  какую-то  роль  только  в наблюдательном совете, и в этом случае фонд будет государственным.

     Итак, заканчивая, я с сожалением вынужден констатировать, что подготовка рассмотрения этого вопроса на сегодня не завершена, что никакое решение сегодня не может быть принято. Мы, конечно, должны ускорить подготовку согласованных  законопроектов,  рассмотреть  и принять их на следующей неделе.  Ввиду этого я предлагаю закончить дискуссию по этому вопросу.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Юрій Олексійович Буздуган,  голова Комітету з  питань соціальної політики та праці.

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область).  Я почну з проекту,  який підготував Кабінет Міністрів. Шкода, що він не подав його спочатку в наш комітет, щоб ми  могли  його  розглянути.  Є  дурна  звичка:  подавати зразу на розгляд Верховної Ради без розгляду в  комітетах.  Я  думаю,з  цим треба боротися.

     ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу, я прошу вас,це не дурна звичка, це процедура, якою передбачено, що Кабінет Міністрів надсилає проекти до  Верховної  Ради,  а  через  її структури вони розписуються тим комітетам, яким це доручено робити. Будь ласка.

     БУЗДУГАН Ю.О.  Я так зрозумів,  що вчора його тільки роздали. Чому ж ми його сьогодні розглядаємо?

     ГОЛОВА. Ну,  так справа в тому,  що його,  справді,  немає.Ми розглядаємо проект,  який вносить депутат Вернигора. От говоріть з цього приводу.

     БУЗДУГАН Ю.О. Добре. Я скажу про цей проект кілька слів, тому що ми його розглядаємо не вперше,  а вже вчетверте. Вперше ми його розглядали, коли, пам'ятаєте, Кабінет Міністрів подав законопроект з привабливою назвою - "Про відновлення економічного зростання  та стабілізацію  народного господарства",  де пропонувалося збільшити пенсійний вік,  скоротити відрахування по лікарняних і  так  далі. Власне,  це все є продовженням того, що було в тому законопроекті. Нічого нового немає.

     У чому  суть  питання?  Ми  маємо  дві   проблеми:   проблему принципового   характеру   і  проблему  непринципового  характеру. Проблема принципового характеру - необхідно глобально  реформувати пенсійне страхування, медичне страхування, власне соцстрах, про що ми  говоримо  і  що  є  абсолютно  окремим.  Сьогодні  ми  це   не розглядаємо.   Сьогодні   ми   будемо   зустрічатися   з  Віктором Івановичем.   До   другого   читання   готується   проект    Основ законодавства    про    загальнодержавне   обов'язкове   соціальне страхування, де ця сфера буде врегульована.

     Проблема непринципового характеру.  Є відрахування в  розмірі 37  відсотків  за  діючим  законодавством,  які треба розподілити: скільки в пенсійний фонд,  а  скільки  на  соцстрах.  Можливі  два варіанти. Один пропонує група депутатів, його доповідав Вернигора: до прийняття Основ законодавства про загальнодержавне  обов'язкове соціальне страхування, до прийняття бюджету закріпити той варіант, який був досі.  Адже  скільки  підприємство  має  відраховувати  в пенсійний  фонд,  а  скільки - у фонд соціального страхування,  ми маємо закріпити.  Тільки ми.  Це є наша компетенція.  Більше ніхто цього зробити не може.

     Другий варіант,  який  пропонується  Кабінетом Міністрів.  Ви знаєте,  йдеться про те,  щоб скоротити відрахування  в  пенсійний фонд  з  32,56  до  29  відсотків  і  на  соцстрах  з  - 4,44 до 4 відсотків.

     Що це означає?  Це означає,  що Пенсійний  фонд  не  виплачує пенсіонерами  близько  З,5  місяця пенсії,  коли ця заборгованість становить 1,6 мільярда гривень (Володимир Макарович цілком правий, я  згоден  з  цією  цифрою),  Кабінет Міністрів пропонує скоротити відрахування в пенсійний фонд.  Який єзуїтський мозок треба  мати, щоб,  маючи  перед  вами  заборгованість,  я  вам  ще  й зменшував відрахування! Як до такого можна було додуматися?

     Ну, Бог із ним,  рекомендація  Міжнародного  валютного  фонду буде виконана на 100 відсотків, тут можна не сумніватись.

     Що нам  зробити  в цій ситуації?  Нам треба приймати рішення. Фонди  соціального  страхування,  їх  подальше  функціонування  ми будемо  розглядати  на наступному тижні.  У порядку денному стоїть проект  Основ  законодавства  про   загальнодержавне   обов'язкове соціальне страхування.

     Я вже   тримав   у   руках   проекти   законів  про  пенсійне страхування,  про  медичне  страхування,   про   страхування   від безробіття. Це ми будемо вирішувати окремими законами.

     Але підприємствам  треба  відраховувати  гроші:  в  пенсійний фонд,  на соцстрах.  Пропонується закріпити  нормативи,  які  були минулого року, тільки й усього. Це, в принципі, дрібне питання для Верховної Ради, але тільки ми можемо прийняти рішення.

     Тому давайте не  дискутувати,  а  проголосуємо  проект,  який доповідав Вернигора, і будемо йти далі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні    депутати!    Перед   тим   як   продовжити обговорення,  якщо в цьому є потреба,  я хотів би порадитися  щодо процедури розгляду даного питання.

     Із виступів  заступника  міністра  фінансів  і учасників цієї дискусії вже зрозуміло,  що підготовка документа не завершена.  Ми минулого  разу  доручали  двом комітетам вийти з одним документом. Знову нам дають два варіанти. Одні тримають у кишені свій, інші... (Шум у залі).

     То якщо  немає  іншого,  тоді треба говорити про цей,  що він підходить.  Але є ще об'єктивна  причина.  Ми,  звичайно,  повинні робити все,  маючи розрахунки загальних обсягів пенсійного фонду і фонду соціального страхування,  враховуючи те,  що ми  прийняли  в законі  мінімальний розмір пенсії 7О,9 гривні.  І,  я вважаю,  тут уряду  не  треба   робити   політичні   заяви,   що   це,   бачте, політиканство,  що  це  коштуватиме в місяць 2,1 мільярда гривень, хоч ніхто цих розрахунків не робив і нікому не давав.  Пам'ятаєте, уряд  казав,що  17 мільярдів на пільги треба витрачати щороку,  і, мовляв,  який бюджет  це  витримає.  А  коли  зробили  розрахунки, виявилося,  що  це  зовсім  не  так,  що названа на порядок більша цифра.

     Тому в даному разі, на мою думку, уряд має робити розрахунки. Розглядаючи  цей документ,  ми ж повинні розуміти,  що не так воно буде, як просто хочеться: десь там хтось підрахував, сказав, що не вистачає  коштів  у  пенсійному  фонді,  тому  давайте  не  будемо виплачувати пенсії або зменшимо процентні ставки, тому що все одно не платять. Треба точно зробити розрахунки. Ми повинні мати справу з реальними речами.

     До підписання або непідписання закону про зміни до пенсійного законодавства, про мінімальний розмір пенсії, якщо я не помиляюся, залишилося десь 4-5 днів.  Наступного  тижня,  коли  ми  знатимемо позицію Президента і побачимо,  зможемо подолати вето чи ні,  коли будемо мати розрахунки уряду,  які зроблені будуть теж залежно від того,  ми  разом  розглянемо  цей  документ.  Зараз  проголосувати співвідношення можна. А що далі? Хай ще скаже з цього приводу свою думку депутат Вернигора.

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу!  Я  насамперед  хочу   заперечити   те,   що   цей законопроект недосконалий. Якщо ми поставили в порядок денний саме цей проект закону,  то окрім семи речень, які там є, туди не можна вставити  жодного  слова,  інакше то вже буде новий проект закону. Цей законопроект досконалий і завершений.  Але  біда  в  тому,  що Кабінет  Міністрів  з  ним  не  погоджується.  Так  це  ж уже може недовершеність роботи Кабінету Міністрів,  а не Комітету з  питань соціальної політики та праці.

     Я уважно  вислухав  шановного  Володимира  Макаровича  і хочу сказати  йому  таке.  Колись  мене,  частуючи  кенгурячим  м'ясом, запитали,  яке  в  мене  відчуття.  Я  сказав,  що я їм це м'ясо з великим співчуттям до долі кенгуру.  От я слухаю,  як ви  точно  і правильно все розумієте, а документ подаєте зовсім протилежний.

     Шановні народні депутати! На 3О відсотків  зменшився  фонд  тільки  через   те,   що   четверті заступники  всіх  відомств розсилають керівникам підприємств різні листи, де вказують, хто платить, хто не платить. А все тому, що ми з вами за півроку не спромоглися пролонгувати дію закону,  чинного вже протягом десятиліть.  І тепер Верховна Рада винна в  тому,  що наш пенсійний фонд - боржник,  і серед тих, кому він заборгував, є такі, що вже померли.

     Тому я дуже вас прошу і закликаю сьогодні  прийняти  оці  сім рядків  для  того,  щоб  нікому  і  в голову не приходила думка не сплачувати кошти на соціальні гарантії.  А  щодо  того,  хто  буде управляти,  то чудово розумієте, що стаття 244 Кодексу законів про працю регламентує цю норму. Це перше.

     І я дуже хотів би,  щоб Віктор  Іванович  Суслов  мене  зараз уважно  послухав.  Ви  тільки  що  сказали,  що  нарешті вивели із бюджету пенсійний фонд і вважаєте це як велику заслугу.  А  хто  ж вас  просив  два  роки  тому  вводити  його  в бюджет?  За цей час утворився довічний борг перед пенсіонерами по  виплаті  пенсій.  А тепер  ввели з вашої подачі фонд соціального страхування в бюджет. Ви його похороните за рік,  а потім (як і дуже  великі  теоретики) знову повернете людям і знову буде довічний борг.  Я б дуже просив вас не робити оцих помилок.  Якщо ви на  своїх  не  навчилися,  то давайте   хоч  послухаємо,  як  це  радять  у  Комітеті  з  питань соціальної політики.

     Дякую.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поіменно голосувати!

     ГОЛОВА. Звичайно,  поіменно.  Про що мова?  Будемо голосувати (Шум у залі).

     Чого ви кричите? Та я ще не надавав вам слова, бо ви записані восьмим.  Чого ви кричите весь час?  Сядьте,  будь ласка. депутате Ярошинський (Шум у залі).

     Що? Пропонують позбавити на 5 днів слова.  Я думаю,  що не варто голосувати зараз,  тому що... (Шум у залі).

     Будь ласка. Депутат Ярошинський.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Голова Української республіканської партії. Шановні народні депутати!  Пане головуючий!  Питання це не просте, як  здається  на  перший  погляд  деяким представникам уряду,  які потрапили в зачароване коло згубної соціальноекономічної політики, яку  проводить  Президент.  Кожного  разу  ми  підходимо  до цього важливого соціально-економічного питання не як до розгляду частини загальної  системи  змін,  які  необхідно здійснювати в країні.  І кожного разу вичерпуємо розгляд питання  тим,  що,  мовляв,  немає відрахувань у пенсійний фонд,  а причини, мотиви, джерела можливих надходжень не розглядаємо.

     Я підтримую висловлювання пана Голови Верховної Ради про  те, що  це  питання  має  громадсько-політичне звучання,  і не розумію сарказму деяких журналістів,  які вважають,  що  воно  є  виключно соціальноекономічним.  Адже  питання  про 17 мільйонів людей,  які живуть в Україні,  про  те,  як  живуть  мешканці  сіл  Межиріччя, Коритного   Рівненської  області  чи  в  Запорізькій  області,  чи підтримуватимуть вони Українську державу,  чи виступатимуть  проти неї,   -   це  питання  далеко  не  соціально-економічне,  а  суто політичне.

     Пан Вернигора запропонував мудре,  єдино  правильне  рішення, яке ми повинні прийняти сьогодні.  Ми повинні відкинути пропозиції недолугих  чиновників,  які  не  можуть  вирішувати   питань,   що потребують  вирішення,  і  поставити  питання  руба:  чи  є  в нас політична воля для того,  щоб 17 мільйонів  людей,  які  живуть  в Україні,  вижили,  і  не тільки вижили,  а й підтримали українську державність і сказали так:  "Ми  не  даремно  працювали  по  30-40 років,  а ті,  кого ми обрали до Верховної Ради, думають про нас і про наше виживання".  І тоді ми не отримуватимемо  листівок,  тих, які зачитують у цьому залі представники різних політичних сил.  І, гадаю, вони не завжди керуються політичними мотивами, а людськими, бо думають, як допомогти найближчим вижити.

     Я вважаю,   що  параметри  щодо  розмірів  відрахувань  (а  в цифровому вигляді це 32,6 відсотка - до пенсійоного  фонду  і  4,4 відсотка  -  до фонду соціального страхування) треба залишити так, як пропонує депутат Вернигора. Ні на йоту не зменшувати, бо ми вже й так даємо пенсії навіть оті,  так звані підвищені,  які є тільки доторком до годівниці,  а  не  сама  годівниця,  і  я  благаю  вас працювати  в цьому напрямі.  Дати можливість уряду формувати фонд, це не означає дати йому занижені цифри,  а  це  означає  примусити його працювати на народ, а не на себе.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Надійшла    пропозиція   обговорити   за   скороченою процедурою, оскільки проект закону складається із семи рядків.

     Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.  Один   депутат   уже виступив за. Ще три виступи.

     "За" - 204. Прийнято.

     Депутат Єльяшкевич буде проти,  я так розумію.  Тим більше що він виступатиме від  групи.  Депутат  Анісімов  за?  За.  Теж  від фракції.  Депутат Ковтунець за,  але його немає на місці.  Депутат Судницин проти. Депутат Пономаренко за чи проти?

     Виступає депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Анісімов.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!" Я выступаю от группы,  регламент - пять  минут.  Уважаемые  коллеги!  То,  что  сейчас  пытается  нам подсунуть  Федерация  профсоюзов  Украины,  а  сейчас  уже  Партия трудящихся,   которую   тут   представлял   Вернигора,    является сознательным  смешением  понятий,  для  того  чтобы  под предлогом пенсионных отчислений протащить  в  законодательном  порядке  свое господство над средствами социального страхования.

     Я понимаю финансовые проблемы этой партии.  Понимаю,  что они не гнушаются никакими методами,  стоя на этой трибуне.  Но я  хочу заявить категорический протест.

     Законом о системе налогообложения четко разделены два понятия

- сборы на  государственное  пенсионное  страхование  и  сборы  на социальное страхование.  Поэтому должно быть два отдельных закона. Если бы стоял вопрос об отчислениях на государственное  пенсионное страхование, проблемы в сессионном зале вообще не было б и было бы собрано больше чем 300 голосов.

     Они специально смешивают два понятия.  Обкясню,  почему  фонд социального    страхования   в   свое   время   был   создан   как негосударственный фонд,  руководимый только Федерацией  профсоюзов Украины.   И   по  положению,  утвержденному  Кабинетом  Министров Украины,  этим фондом руководит заместитель председателя Федерации профсоюзов Украины.

     Попытки других профсоюзов сделать паритетным руководство этим фондом к успеху не приводят из-за нежелания и руководства фонда, и руководства   Федерации  профсоюзов  Украины  идти  на  нормальное паритетное  сотрудничество.  Более  того,  попытки   Комитета   по вопросам  финансов  и  банковской деятельности официально получить информацию о расходовании средств  фонда  социального  страхования Украины   безрезультатны   даже  после  вмешательства  Генеральной прокуратуры Украины.

     Поэтому я прошу Александра  Александровича  Мороза  учитывать эти факты,  а он об этом прекрасно знает.  И сегодня можно ставить на голосование только один вопрос, который сейчас, к сожалению, не подготовлен, - об отчислениях в пенсионный фонд Украины.

     Но в   связи   с  тем  что  Верховный  Совет  принял  решение (правильное  или  неправильное,  я  лично  голосовал   против)   о минимальном размере пенсии, нам сейчас нужны серьезные расчеты для того,  чтобы принимать осознанные решения.  У нас нет на руках  ни бюджета Пенсионного фонда, ни расчетов по социальному страхованию. Мы уже неоднократно  рассматривали  эти  вопросы.  Последнее  наше решение было таким (я могу его процитировать): "Суслову, Вернигорі і Буздугану подати погоджений законопроект".  Такого законопроекта нет!

     Мне непонятно,  каким образом проект лидера Партии трудящихся (остальные у нас,  я так думаю,  бездельники в стране) попадает  в сессионный  зал?  Это  грубейшее  нарушение Регламента.  А попытки сторонников  этой  партии  и  членов  комитета  лишить  слова  тех депутатов,   которые  хотят  рассказать  правду  об  использовании средств социального страхования,  это характерная черта  тех,  кто хочет финансировать свою избирательную кампанию.

     Депутатская группа   "Реформы"   и   депутатское  обкединение "Вперед,  Украина!",  рассмотрев на своих заседениях эти  вопросы, предлагает  сейчас  отклонить  этот  проект  и  внести Комитету по вопросам  финансов  и  банковской  деятельности  (я   подчеркиваю, профильному комитету) тот законопроект,  который бы согласовывался с действующей законодательной базой,  прежде  всего  с  Законом  о системе налогообложения, и с теми расчетами, которые должен подать Кабинет  Министров.  Только  при  таких  условиях  можно   принять совершенно нормальное,  обоснованное решение и провести дискуссию,

- отдавать средства социального страхования или не  делать  этого. Это серьезнейшая проблема. Тут есть свои "за" и "против". Мы будем принимать документ, прекрасно понимая, какие будут последствия его принятия.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   депутати!   Нас   слухають   зараз радіослухачі.  Не всі,  зрозуміло, але той, хто слухає, думає так: ну,  як же воно виходить - доручення давали,  а розглядається інше питання?  Як суб'єкт законодавчої  ініціативи  кожен  депутат  має право   вносити   на  розгляд  Верховної  Ради  підготовлений  ним законопроект.  Ми давали доручення. Що ж нам робити, коли ті, кому давали доручення, відмовляються готувати спільний документ?

     А мова йде про те,  що відрахування треба робити сьогодні,  і тільки Верховна  Рада  може  встановити  процентне  співвідношення відрахувань.  Тому  ми змушені приймати те або те рішення.  І тому сьогодні розглядається питання,  яке доповідав депутат  Вернигора. На нараді голів комітетів і керівників фракцій,  котра проводилася в понеділок,  я запитував учасників наради стосовно готовності цих законопроектів.  Жоден  із керівників не сказав,  що цей проект не підготовлений.  До речі,  і Єльяшкевич,  і Суслов там були. Я не в докір комусь це кажу, а просто пояснюю по суті дане питання.

     Депутат Анісімов. Прошу.

     АНІСІМОВ Л.О.    Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый Александр Александрович!  Мне,  думаю, как и многим здесь сидящим, не   хотелось   бы  участвовать  в  разборках  между  рядом  вновь организовавшихся профсоюзов и  профсоюзами,  которые  представляют большинство  трудящихся  на  территории  Украины.  И  вот  почему. Разговор идет о 37 процентах отчислений от фонда заработной  платы и  их  распределении  по старой схеме,  которая работала в Украине последние 5-10 лет и перешла к нам из бывшего Советского Союза.

     От того,  что мы  сейчас  начнем  устраивать  разборки,  кому отдать, кому определять и кто будет распоряжаться этим фондом, для наших людей,  которые ждут помощи от соцстраха,  куда направляется 12 из этих 37 процентов, легче не станет.

     Поэтому надо принимать решение, которое предлагает Вернигора, а в постановляющей части,  об этом говорил Виктор Иванович Суслов, наверное,  указать:  вместе  с  Кабинетом  Министров  пересмотреть подходы к формированию  пенсионного  законодательства  в  связи  с принятым нами законом.

     Здесь спрашивал   Александр   Александрович,  сколько  прошло времени с момента принятия этого закона.  4 июня 1997  года  мы  в этом   зале  приняли  изменения  к  Закону  Украины  о  пенсионном обеспечении,  где установили минимальную  пенсию  в  размере  70,9 гривни.  Мы  разблокировали статью 19,  которая не давала включить все механизмы пенсионного обеспечения.  Исходя из этого сегодня от Кабинета  Министров,  от  его  представителей  мы  должны услышать совсем другое.

     Сложилась такая демографическая  ситуация,  когда  на  одного работающего    в    некоторых    регионах    приходится    2-    3 неработоспособных.  Это  пенсионеры,  дети.  Это   будет   тяжелая нагрузка   на   фонд  заработной  платы.  Может  быть,  это  будет дополнительная нагрузка на каждого работающего,  который платит  1 процент своей заработной платы в пенсионный фонд. Но такое решение мы должны принимать. Тот, кто имеет работу, должен поделиться свои заработком.

     На 50  миллионов  жителей  в  Украине приходится 14 миллионов пенсионеров.

     Резко изменилась  ситуация  с  раскладкой   и   формированием бюджета пенсионного фонда.  Раньше, когда вступал в действие Закон о пенсионном обеспечении,  соотношение было таким:  один пенсионер на 10-12 работающих. Выше я уже сказал, какое соотношение сегодня.

     Поэтому я   вношу   конкретное   предложение.   Если  Кабинет Министров снова придет со своими определенными выводами,  я  хотел бы, чтобы они выполнили наше решение: когда мы принимали изменения к закону 4  июня  1997  года,  мы  записали,  что  каждый  квартал представитель   Кабинета   Министров   (в   данном  случае  -  это заместитель  министра  финансов)  должен  информировать   народных депутатов о том, как решается эта проблема. Когда мы встречаемся с избирателями,  они требуют от нас:  пускай сделает расчеты Кабинет Министров,  как  можно  прожить  на 37 гривень.  И я говорю с этой трибуны:  пусть сделают расчеты,  выступят  в  средствах  массовой информации  -  на  телевидении и радио - и убедят жителей Украины. Если они эти расчеты поддержат,  я думаю,  мы потом рассмотрим  их Верховным Советом.

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук. Останній виступ. Він записаний теж. І він проти виступає.

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).   Шановні   колеги!  Якщо  послухати  виступ  заступника міністра та піддатись емоціям, то зразу треба голосувати проти. Бо невідомо,  куди ж ці гроші йдуть - то в профспілки, то в пенсійний фонд,  то в бюджет,  то на соцстрах. Нині профспілок багато, а він хоче,  щоб ці кошти були єдині.  Це дуже не підготовлене і складне питання.  Його  розглядати  слід  у  контексті  загального  обсягу податків,   податкових   платежів   і   відрахувань,  які  роблять підприємства.  Бо якщо розміри цих відрахувань залишаться на  тому самому  рівні  і  не  будуть  значно  зменшені,  то  гроші  будуть виплачуватися  бартером.  І  ми  тим   самим   розширимо   тіньову економіку. Отже, я буду голосувати проти.

     Що треба  для того,  щоб я голосував за?  На мою думку,  слід розділити питання соціального страхування і пенсійного  фонду.  Не можна  мобілізувати  кошти  соціального  страхування  на  пенсійні виплати і навпаки,  бо вони є цільові.  Хоча я весь  час  виступав проти  цільових  податків  і  цільових фондів.  Повинні бути єдині податкові відрахування. Із бюджету платити, за винятком пенсійного фонду.

     Але в даному разі це нібито не податок,  це нібито не платіж. Це соціальне страхування. Якщо воно є обов'язковим, то це означає, що  в  разі  настання страхового випадку особа повинна автоматично отримати кошти в межах,  передбачених  стосовно  цього  страхового випадку.  Що  в  нас  на  сьогодні відбувається?  Люди помирають - коштів на поховання не дають.  Люди їдуть лікуватися -  коштів  не отримують.  Безплатних  путівок  також  не  отримують - кругом усе платне.  Виходить,  що  відрахування  є  реальними,  а  виплати  є міфічними.

     Що пропонується?   Установити   відрахування   на   соціальне страхування,  які повинні бути не в профспілках. Адже в профспілки прийдеш,  то  тебе  запитають:  "Ти в яких профспілках - червоних, білих,  зелених?..  Ми тобі платити не будемо.  Іди то тих, іди до інших. У нас це вже й у Верховній Раді є".

     Повинно бути  державне  обов'язкове соціальне страхування,  і цим повинна керувати держава,  а не громадські  організації.  Якщо громадські  організації,  то  нехай  це  робиться  на добровільних засадах.

     Ці кошти  повинні  ділитися  на  дві  частини:  одна  частина залишається   на  підприємстві  як  державний  резерв  соціального страхування.  І  з  нього  оплачуються  лікарняні,   путівки   для оздоровлення.

     Інші страхові   випадки   фінансуватимуться   із   державного бюджету.  Ця  частина  коштів  на  соціальне  страхування  повинна надходити в державний бюджет, а не в пенсійний фонд.

     Пенсійний фонд  повинен  мати особистий рахунок.  Про це були розмови вже кілька років, але на сьогодні знову не виконано. Кожен пенсіонер,  протягом  свого  життя  роблячи пенсійні відрахування, буде думати,  щоб не приховувати обсяги заробітків,  бо вони  йому повернуться пенсіями.  Він старатиметься на свій особистий рахунок перераховувати повну суму і не приховувати розмір заробітку,  щоб, вийшовши на пенсію, отримати її у відповідному розмірі.

     І треба  також  змінити  методологію  нарахувань на заробітну плату,  бо нинішня призводить до того,  що роботодавець  кладе  на витрати одну гривню 84 копійки,  а на руки працівнику надходить 80 копійок.

     Тобто це  питання  слід  відкласти,  проробити  в   комплексі проблеми   пенсійні,  оподаткування  заробітної  плати,  особистих пенсійних рахунків і тільки тоді прийняти.  А не приймати на хвилі того,  що  хтось  хоче  нібито  захистити,  але при цьому під свої профспілки залучити кошти.  Це питання стане  тоді  аполітичним  і дійсно викличе соціальне збурення.  Я пропоную створити групу, яка в  комплексі  вивчить  питання:  і  податки,  і  відрахування,   і страхування,  і  пенсійне забезпечення.  А окремо виривати щось із нього - буде неправильно.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Шановні депутати!   Відбулося   обговорення   за   скороченою процедурою, бо, справді, тут більше часу немає на що витрачати.

     Ми про  все почули,  у тому числі про те,  що треба змінювати пенсійну систему.  Безперечно.  Але для того треба створити резерв хоч  би  за  років  десять.  Тоді  можна  робити  всі ці зміни.  І правильно, треба, щоб було індивідуальне пенсійне страхування. Але сьогодні постала така проблема.  Відраховуються кошти в розмірі 37 відсотків. І в законі ми повинні тільки сказати, скільки відсотків і куди із тієї суми відраховується.  От давайте це й проголосуємо. А хто буде використовувати, як використовувати, то вже домовляться в Кабінеті Міністрів.  Може, він свою структуру створить і взагалі у профспілок це забере, то його справа.

     Той, хто,  ідучи на роботу,  зламає ногу,  має знати, що йому заплатять по лікарняному, а для цього повинні десь бути гроші. Хто ними розпоряджатиметься - його не цікавить.  От про що йдеться,  і депутат Буздуган мені це саме підказує (Шум у залі).

     Ну, яка ж тут процедура? Треба голосувати так або інакше.

     Ще раз  прошу:  я  пропоную проголосувати за основу,  а потім внести зміни, про які Федір Судницин нагадує й інші. А в принципі, щоб не було дискусії довкола термінології,  можна записати так: із загальної  суми  нарахованих  обов'язкових  страхових  зборів   на пенсійне  забезпечення  -  88  відсотків,  на  державне  соціальне страхування - 12 відсотків.  Або записати:  збори  до  соціального страхування.  Щоб не вживати слово "фонди", яке не проходить через законодавство.  І тоді все знімається,  бо виходить,  що ми  через термінологію руйнуємо саму систему.

     Я ставлю  на  голосування  за основу проект закону,  внесений депутатом Вернигорою та іншими. Будь ласка.

     "За" - 200.

     Є прохання поставити  ще  раз  на  голосування?  Будь  ласка, голосуємо за основу. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 213.

     Справа в  тому,  що визначити ми повинні,  окрім нас ніхто не має  права  визначити.  А  гроші  треба   сьогодні,   відрахування здійснюється зараз із фонду оплати праці.

     Слово має депутат Судницин.

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Шевченківський виборчий  округ, Запорізька   область).  Депутатская  группа  "Реформы".  Уважаемые народные депутаты!  Прошу вас обратить внимание на следующее.  Под видом  того,  что якобы сегодня предприятия не отчисляют средства, поскольку не имеют пропорции,  протягивается этот проект только  с одной целью, чтобы узаконить слова "фонд социального страхования". Никакого фонда в соответствии с действующим законодательством нет.

     В конце 1996 года мы пролонгировали действие закона о бюджете 1996  года  на  1997 год.  Одновременно мы пролонгировали действие нормы об отчислениях в размере 88 процентов и 12 процентов , и она действует  сейчас.  Если предприятие не отчисляет эти деньги,  оно грубейшим образом нарушает закон.  Ведь никому в голову не пришло, что если мы не приняли бюджет,  не отчислять налог на прибыль, НДС и так далее. Не надо спекулировать на этих вопросах. Они решены. А вот только из-за того, что слово "фонд"...

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.

     Депутат Суслов.  Вікторе  Івановичу,  ідіть на трибуну,  будь ласка. Вам більше личить звідси говорити.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные   депутаты!   Действительно, необходимости  в  принятии  именно  этого  закона нет,  потому что нормативы эти установлены и действуют.  Так,  Владимир  Макарович? Откуда иллюзия, что эти нормативы не действуют! Они действуют. Они были установлены законом о бюджете и  до  принятия  нового  закона действуют.   Это  подтверждает  заместитель  министра  финансов  - видите, он кивает головой, что это действительно так.

     Поэтому вопрос совсем не в этом,  а в том,  кстати,  что этот проект  противоречит  Закону  о  системе  налогообложения.  У  нас отдельно установлены  сборы  в  государственный  пенсионный  фонд, которые  мы должны,  конечно же,  узаконить отдельным законом,  но посчитав, какова должна быть величина пенсионного фонда, для того, чтобы  мы  обеспечили  полную  выплату  пенсий  в  соответствии  с принятым  нами  решением  о  повышении   минимума.   И   я   готов поддерживать  в  этом  случае  более высокие нормативы отчислений, если это будет необходимо.

     То же  самое  относится  и  к   отчислениям   на   социальное страхование.

     Представьте, что мы проголосуем этот закон.  Старые нормативы теперь уже будут утверждены  навсегда,  а  не  до  конца  действия закона  о  бюджете,  и  это  блокирует  любую попытку в дальнейшем привести  реальную  величину  отчислений  в  соответствие  с   той величиной,  которая действительно будет необходима для обеспечения выплаты пенсий.

     И заканчивая, хочу сказать, что упрек, высказанный здесь, что комитет  чего-то  не  хочет  делать  (Александр  Александрович,  к сожалению,  сказал в таком смысле),  я категорически отвергаю.  Мы собрали  все  данные по пенсионному фонду,  сейчас точно вычисляем размер задолженности  бюджета  перед  пенсионным  фондом,  готовим законопроект  о  погашении  задолженности бюджета перед пенсионным фондом. Мы хотим посчитать, какая нужна величина пенсионного фонда и  какой  норматив  сборов  в  пенсионный  фонд  с  тем,  чтобы  в дальнейшем пенсионный фонд был бездефицитным  и  всем  пенсионерам своевременно и полностью выплачивались пенсии. А этим абсолютно не нужным сегодня документом по нормативам,  которые и так действуют, у нас непонятно зачем отнимают время.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Вікторе  Iвановичу,  я  не мав жодного наміру якимось чином образити комітет,  у тому числі й вас.  Я вважаю (і не  один раз   про   це   говорив   на   сесії),   що  ваш  комітет  працює найпродуктивніше з урахуванням кількості підготовлених документів, їх обгрунтування тощо. Тут немає ніяких зауважень.

     Ішлося про   інше.   Верховна  Рада  давала  доручення  трьом комітетам підготувати,  а ви,  посилаючись на обставини,  про  які тільки   що   сказали,   відмовилися.  Депутат  як  суб'єкт  права законодавчої ініціативи може наполягати на своєму варіанті.

     Тому я пропоную такий компромісний варіант. От виступав Федір Судницин і говорив,  що тут треба змінити термінологію. Я пропоную подивитися,  як записати,  яке співвідношення тощо.  До того  часу буде зрозуміло, підпише Президент чи не підпише закон про зміни до пенсійного законодавства.  I тоді ми остаточно приймемо цей закон. А зараз його проект треба прийняти в першому читанні, щоб підвести риску під цією дискусією. Тільки в першому читанні.

     До розгляду в другому читанні ми можемо навіть із одного  два закони  зробити.  Ставлю  на  голосування  проект закону в першому читанні. Будь ласка. База одна - фонд оплати праці.

     "За" - 169.

     Ставлю на  голосування  питання  про   те,   щоб   голосувати поіменно.

     "За" - 137.

     Голосуватимемо в поіменному режимі.

     Ще раз кажу,  це можна прийняти елементарно. I Федір Судницин підказує, що термінологію треба змінити.

     У поіменному режимі ставлю на  голосування  проект  закону  в першому  читанні.  А тоді внесете всі ці зміни,  і проголосуємо на наступному тижні.

     "За" - 179.

     ______________________

     Проект Закону про внесення змін і  доповнень  до  Закону  про вибори Президента (стосовно формування бюджету).

     Олександр Миколайович Стешенко запрошується на трибуну (Шум у залi).

     Ще працюйте над попереднім проектом.  Я просив би і  уряд,  і Леоніда  Михайловича  зробити розрахунки стосовно пенсійного фонду за іншими параметрами.

     З місця мені рекомендують: треба два закони,  три!  Я їх не напишу.  Ви комітет, ви й пишіть. Якщо ви говорите,  що  профільний  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності, то готуйте ці пропозиції.

     Будь ласка,  Володимире Макаровичу,  назвіть номер документа, згідно  з  яким  підприємства  повинні  перераховувати  кошти   до пенсійного фонду і на соціальне страхування.

     МАТВIЙЧУК В.М. Згідно із Законом про Державний бюджет України на 1996 рік і відповідним рішенням  про  продовження  дії  окремих статей  цього  закону  до прийняття Закону про Державний бюджет на 1997  рік  підприємства,  установи   й   організації   зобов'язані перераховувати  і  до  пенсійного  фонду,  і  до фонду соціального страхування відрахування в розмірі 37 відсотків.  Розподіл цих  37 відсотків  між  фондами відповідно до чинного законодавства входив до  компетенції  Кабінету  Міністрів.  З  цього  приводу  прийнято постанову  Кабінету  Міністрів,  якою  встановлено,  що  до  фонду соціального  страхування  відраховується  12   відсотків,   а   до пенсійного фонду - 88 відсотків.

     ГОЛОВА. Але законом передбачено, що цей розподіл здійснюється на основі закону, а не постановою Кабінету Міністрів.

     МАТВIЙЧУК В.М.  Олександре Олександровичу, це буде зроблено з 1 липня,  з часу введення не відрахувань на соціальне страхування, а зборів на пенсійне і соціальне страхування згідно із Законом про систему оподаткування.

     ГОЛОВА. Говорить Стешенко Олександр Миколайович. Тему виступу я оголосив.

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський  виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний головуючий!   Шановні   колеги  народні  депутати!  Відповідно  до Постанови Верховної Ради України  від  16  травня  1997  року  про проект  Закону  України  про  внесення  змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (стосовно формування бюджету) Комітетом з  питань державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування розглянуто і подається на розгляд Верховної Ради України в другому читанні  проект Закону України про внесення змін до Закону України про вибори Президента України.

     Порівняльну таблицю роздано в цьому залі 3 червня 1997  року, прошу звернути на це увагу.

     Особливість розгляду  цього питання в другому читанні полягає в тому,  що на своєму засіданні 3 червня  1997  року  одноголосним рішенням комітет відхилив запропоновані зміни до частини четвертої 34-ї статті діючого Закону України про вибори Президента  України, де  йдеться  про  безплатний  проїзд  всіма  видами  пасажирського транспорту кандидата у Президенти.

     Чим мотивувався комітет?  Дуже коротко.  По-перше, ми взагалі не можемо ні уявити, ні збагнути, як це майбутній Президент приїде в будь-яке чи велике,  чи мале місто,  буде стояти обабіч дороги й чекати, чи підвезуть його на зустріч у трудовий колектив, чи ні?

     По-друге, я не знаю,  хто і як вів ці обрахунки,  але якщо ми хочемо  зекономити  саме  на  цих  витратах  під  час   проведення передвиборної   кампанії,  то  чи  доцільно  взагалі  починати  її проводити?

     І по-третє,  якщо вже  й  прибув  кандидат  у  Президенти  на зустріч зі своїми виборцями, то це всетаки буде дуже авторитетна в нашій державі людина і,  мабуть,  умови його пересування  по  всій території України будуть відповідним чином забезпечуватись.

     Виходячи з  цього,  комітет  і  прийняв  таке рішення.  Але в першому читанні,  коли оберемком усе нам  вносилося,  рішення  про підтримку було прийнято 235 голосами в нашому сесійному залі.

     Дякую. У мене все.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Олександра Миколайовича є? Немає?

     Сідайте, будь ласка.

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас на руках є проект постанови.  Я його ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 187.

     Олександр Миколайович Стешенко не встиг проголосувати.

     Запросіть людей    до    залу.    Голосуємо.    Київська    і ІваноФранківська  депутації,  зосередьтеся.  Петро  Ілліч  за  всю область голосує. Будь ласка.

     "За" - 243.

     Спасибі.

     ------------------

     Слухається питання  про проект Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (друге читання). Доповідає Понеділко Віктор Іванович, голова Комітету законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації.

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   (Орджонікідзевський   виборчий   округ,    Запорізька область). Шановні колеги! На ваш розгляд і на ваш розсуд вноситься проект Закону України про Національну раду з питань телебачення  і радіомовлення  в  другому  читанні.  Після  обговорення  в першому читанні до проекту  внесено  понад  300  зауважень  і  пропозицій, враховано 230 пропозицій.  Сьогодні надійшла ще одна пропозиція до статті 27  від  члена  нашого  комітету  Алексєєва,  але  комітет, безумовно, не встиг її розглянути. Тому це вже буде на суд залу.

     Особливо ефективно допомагали в підготовці проекту комітети з питань правової  політики  і  судово-правової  реформи,  з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів,  з питань економічної політики та  управління  народним господарством,   з   питань   культури   і  духовності,  з  питань Чорнобильської катастрофи.

     Народні депутати України Осадчук,  Кожин,  Гошовська,  Таран, Квятковський,  Ратушний,  Мовчан,  Матковський,  Чиж  та  інші теж додали завершеності законопроекту.

     Законопроект вміщує сім розділів,  деталізованих у 41 статті. За  пропозиціями  народних  депутатів,  у  проекті чітко визначено статус Національної ради (стаття 1),  її основні завдання  (стаття 2) та принципи діяльності (стаття 4).

     Конкретизовано і  доповнено  новими  статтями  другий розділ, стаття 5 якого визначає кількість членів Національної ради, термін їх повноважень.

     За пропозицією   Комітету  з  питань  Регламенту  до  проекту включено нові статті - 6 і 7,  де уточнено процедуру  висунення  і призначення  членів  Національної  ради  Верховною Радою України і Президентом України.

     В окрему статтю 8 виділено норму про порядок ротації.

     Послідовно виписані положення про  члена  Національної  ради, його статус, права (стаття 9) і вимоги до нього (стаття 11).

     Вибори всіх  посадових  осіб  -  голови,  першого  заступника голови,   заступника   голови,   відповідального    секретаря    - відбуваються шляхом таємного голосування членами Національної ради (статті 12, 13).

     Статті 14   і   15   унормовують   діяльність   представництв Національної   ради  в  областях  та  апарату  Національної  ради, керівництво яким здійснює  один  із  членів  Національної  ради  - відповідальний секретар. Тут же подається структура апарату.

     У третьому розділі визначається компетенція Національної ради і  її   нормативна   база,   уточнюється   порядок   ліцензування, використання  каналів  мовлення,  організація  конкурсів,  дається перелік  стандартів,   тарифів   та   розцінок,   які   встановлює Національна рада.

     У статті  20  цього  розділу виписано контрольні та наглядові функції Національної ради.

     За пропозицією  Комітету  з  питань   правової   політики   і судовоправової  реформи  внесено  нову статтю 31 про щорічний звіт Національної ради.  Ця норма набуває актуальності ще й у зв'язку з тим,   що  за  більш  як  два  роки  існування  нинішнього  складу Національної ради жодного звіту не заслухано.  Я маю на увазі тут, з  цієї  трибуни.  Тим  часом звіт є ефективною формою контролю та з'ясування фактичного стану речей.

     Статтею 32 встановлюється  порядок  застосування  санкцій  до телерадіоорганізацій - порушників чинного законодавства. Новою тут є норма про позбавлення  телерадіоорганізацій  ліцензій  на  право мовлення виключно через суд.

     Стаття 33  спрямована  на  забезпечення  прав  телеглядачів і радіослухачів.  Новим у ній є те, що Національна рада щомісячно, а не щоквартально, як це було в попередній редакції, здійснює аналіз пропозицій,  скарг і зауважень громадян. Саме цей чинник має стати одним із важелів діяльності Національної ради. Інтереси глядачів і слухачів,  їх етичні, естетичні, інтелектуальні й духовні принципи мають  наповнити  змістом діяльність апарату і членів Національної ради.  Тоді буде і розмаїття програм в ефірі, і улюблені передачі, актори, журналісти; тоді буде неповторність, самобутність і якість національних телерадіоорганізацій.

     Вміщено в  статті  і   вимогу   систематичного   інформування громадян  про  діяльність  Національної  ради  на  сторінках газет "Голос України" та "Урядовий кур'єр".  Це надасть вагомості  такій інформації,  забезпечить широке коло читачів і відповідну зворотну реакцію.

     У п'ятому розділі подається перелік питань, які розглядаються тільки   на   засіданнях   Національної   ради.   Це  унеможливлює кулуарність прийняття  рішень.  А  якщо  до  цього  додати  вимогу відкритості   засідань   Національної   ради   (стаття   36),   то невиважених, непідготовлених рішень у порядку денному Національної ради, напевно, не буде.

     На сьогодні   багатьох   із  нас,  громадян  України,  ще  не задовольняє  діяльність  Національної   ради   -   важливого   для суспільства  інституту  формування громадської думки,  духовності, культури,  інтелектуального й професійного рівня нашої електронної преси.  Закон,  проект  якого вноситься,  дозволить посилити вплив Національної ради на формування і  розвиток  телебачення  і  радіо України.  Нашою  спільною  працею створено інструмент,  компас для руху вперед.  Тепер би тільки не втратити  увагу  до  Національної ради  і  не  забути  про  контроль  законодавцями  цієї  сфери,  а результати не забаряться.

     Дякую за  увагу  і  пропоную   почати   постатейний   розгляд законопроекту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У вас на руках є матеріали.

     До назви закону і преамбули є зауваження? Немає. Голосуємо.

     "За" - 187.

     Розберіться, будь ласка. Голосуємо.

     "За" - 223.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Ще разочок!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Сидоренко,  відпустіть депутата Шевченка

- нехай він голосує. Не вистачає ж його голосу!

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 240.

     Спасибі.

     Розділ І "Загальні положення".  Стаття 1 "Статус Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення".  Є зауваження? Немає. Голосуємо.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Будь ласка, прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба енергійно попрацювати півгодини.

     "За" - 240.

     Спасибі.

     Стаття 2  "Основні  завдання  Національної  ради".  Зауважень немає.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 240.

     Спасибі.

     Стаття 3 "Законодавство України про Національну раду".

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Комітет  просить  підтримати  цю  статтю,  ми врахували практично всі пропозиції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень немає. Голосуємо.

     "За" - 237. Прийнято.

     Стаття 4 "Принципи діяльності Національної  ради".  Зауважень нема. Будь ласка, голосуємо.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Всі пропозиції враховано. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 222.

     Голосуємо ще раз.

     ПОНЕДІЛКО В.І.   Я   прошу  підтримати,  колеги.  Тут  тільки принципи...

     "За" - 249.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  До  статті  5  зауважень  немає, пропозиції, які були, враховано.

     До статей 6,7,8 зауважень не було.

     До статті 9 зауваження були, але вони враховані.

     До статті 10 зауважень не було.

     До статті 11 зауваження були, але вони враховані.

     До статей 12, 13, 14 зауваження враховано.

     До статті 15 не було зауважень.

     До статей 16, 17,18 враховано зауваження.

     Стаття 19. Всі три зауваження враховано.

     Стаття 20. Всі зауваження враховано.

     До статті 21 враховано зауваження.

     Стаття 22.  Зауваження враховано частково. Ніхто не наполягає на слові? Ні.

     Стаття 23. Враховано зауваження.

     Стаття 24.  Частину зауважень враховано,  частину відхилено . До статті 24 є ще зауваження? Немає.

     До статті 25 враховано зауваження.

     Стаття 26. Немає зауважень.

     Статті 5-26 ставлю на голосування.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статті 5-26.

     "За" - 251.

     Спасибі.

     Стаття 27  "Стандарти,  тарифи  та розцінки".  Є зауваження в депутата Алексєєва. Будь ласка.

     ПОНЕДIЛКО В.I.  Ні, Олександре Миколайовичу. Якщо ми йдемо за лівою колонкою,  а пропозиції вносяться до статей у лівій колонці, то стаття 27 у лівій колонці називається  "Національний  архів  та музей телебачення і радіомовлення".

     Якщо ми за правою колонкою йдемо, то ми її вже проголосували. Це зовсім інша стаття.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми йдемо за правою  колонкою.  Депутат  Алексєєв. Будь ласка. Поправка до статті 27. Вона є у всіх на руках.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемые коллеги!  В целом за этот законопроект  можно было  бы проголосовать даже не рассматривая,  постатейно,  но есть одна поправочка.

     Вы знаете,  что у нас с бюджетом дело, как говорится, швах. А мы  совершенно  упустили один из источников пополнения бюджета.  У нас существует  прекрасная  традиция:  если  таможенники  собирают пошлину, то эти деньги поступают в бюджет, а не таможенникам, если мы получаем загранпаспорта или регистрируем автомобиль,  то  плата за эти услуги тоже поступает в бюджет, а не милиции.

     Но, к сожалению,  здесь сложилась несколько иная ситуация.  Я прошу обратить внимание на второй пункт части  первой  статьи  27: "розміри  грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензій,  який зберігається   на   поточному   рахунку   "Суми   за   дорученням" Національної ради..."

     Я пропоную записати,  що ці гроші спрямовуються до державного бюджету.  Адже це, з одного боку, дасть можливість його поповнити, а  з  другого  - краще проконтролювати витрачання цих коштів.  Тем более что во всех остальных позициях эта норма у нас  выполняется. Почему  Национальный  совет  должен  быть отдельной структурой?  В крайнем случае,  их можно направлять в Комитет  по  телевидению  и радиовещанию.

     Дякую.

     ПОНЕДІЛКО В.I.   Зачекайте.   Можна  підтримувати,  можна  не підтримувати,  але  ми  вже  проголосували  статті  (і   Володимир Геннадійович   задоволено  посміхається  з  приводу  цього),  які, прийнявши таку норму, доведеться переробити і так далі.

     Далі. Можна відправити  ті  кошти  до  бюджету.  Але  читайте повноваження,  функції  Національної ради,  які закладаються нами. Одна  з  функцій   -   замовлення   на   створення   національного інформаційного   продукту   для   розповсюдження   в  телевізійних компаніях.  От Володимир Геннадійович добре знає,  як фінансують з бюджету   трансляцію   засідань  Верховної  Ради.  Тому  ця  норма закладалася,  і тоді, до речі, Володимир Геннадійович анічичирк на засіданні комітету,  мабуть,  для того, щоб тут проголосити на всю Україну.

     Я аргументував.  Голосуємо.  Комітет тоді не розглядав і  був проти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  поправку  до  статті 27, внесену депутатом Алексєєвим.

     "За" - 169.

     Iдемо далі.

     ПОНЕДIЛКО В.I. Стаття 28 (Шум у залi).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  вас  є  поправка  до   статті   27?   Ми   вже проголосували.

     ПОНЕДIЛКО В.I.  Уже ж проголосували.  Він пропонував, щоб цей ліцензійний збір перераховувався до бюджету. Проголосували.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Зауваження до статті 27 депутата Алексєєва  ми вже проголосували,  воно не пройшло.  Ви хочете щось запропонувати? Будь ласка, слово надається депутату Алексєєву.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Шановні колеги!  З одного боку,  ми  забираємо гроші в пенсіонерів, сперечаємося, кому зрізати, а з другого боку, не використовуємо такий резерв.  Якщо ми  не  знаходимо  згоди,  я пропоную  статтю  27  не  голосувати,  а  відправити  її  на третє читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я поставлю цю пропозицію на голосування.  А перед  цим послухайте положення,  яке дав мені голова Національної ради.  Я його  повністю  зачитувати  не  буду,  тільки  заголовок: "Положення  про  порядок  сплати  телерадіоорганізаціями грошового реєстраційного збору за видачу ліцензій,  дублікатів  ліцензій  та використання  цих коштів Національною радою з питань телебачення і радіомовлення". Це положення затверджено, воно діє.

     А тепер я ставлю на голосування пропозицію депутата Алексєєва про перенесення статті 27 на третє читання. Будь ласка.

     ПОНЕДIЛКО В.I. У цьому немає ніякого смислу.

     "За" - 104.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на  голосування  статтю  27  у  редакції комітету. Прошу підтримати.

     ПОНЕДIЛКО В.I. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 27 голосується в редакції комітету.

     "За" - 186.

     Голосуємо. Будь ласка, розберіться.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Я прошу підтримати, колеги.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так непогано почали...

     "За" - 181.

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Депутат  Алексєєв  вніс  цілком  слушну пропозицію.  Так роблять у всьому цивілізованому світі.

     Ми з вами вже створили прецедент,  коли Держмиткому  залишили 50 відсотків, і тепер усі бачимо, як ця структура паразитує.

     Далі. 30  відсотків  залишається  в податковій інспекції.  Ви дивіться,  що робить податкова інспекція:  коли убожіють усі, вони наживаються.

     Тепер ви   хочете   таким  же  чином  залишити  кошти  в  цій Національній раді.  Кошти повинні перераховуватися до бюджету,  бо це  ліцензування телебачення і радіомовлення.  А от із бюджету вже фінансувати ті програми, які потрібні країні.

     Тому це цілком нормальна  норма.  І  я  прошу  переголосувати пропозицію  Алексєєва.  Тоді  ми  все  вже якраз і владнаємо.  Тут редакційно все  на  місці:  "який  перераховується  до  державного бюджету".  Ми  цим  додаємо джерела доходної частини бюджету.  Все тоді нормально.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Наталіє Михайлівно, я з вами згоден, за одним винятком:  Національна  рада  не використовує на власні потреби ці кошти. Оце й мається на увазі...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилинку,  не треба спору.  Депутат Самофалов.  А потім  я надам слово голові Національної ради,  і ми розв'яжемо це питання.  Якщо не буде достатньо,  тоді вже надам  слово  депутату Терену.

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський  виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы  как  член бюджетного комитета сказать,  что здесь речь идет не о  том,  чтобы  отобрать средства,   которые   поступят.   Речь   идет  о  том,  чтобы  они контролировались.   Для   этого   отдельной   строкой    записать: поступления  на  эти  цели.  У  нас  три  страницы занимает список различных  фондов,  куда  деньги  поступают,  но  расходуются  они целенаправленно, под контролем Верховного Совета. И все.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Можно записать отдельной строкой.  Но это уже будет совсем другое предложение.

     САМОФАЛОВ Г.Г.  Предложение Алексеева  дополнить:  "отдельной строкой". И все будет нормально.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаємо   депутата   Самофалова?   І  депутат Алексєєв погоджується з ним.  Погоджується і комітет.  Я ставлю на голосування  пропозицію  з поправкою депутата Самофалова до статті 27. Будь ласка.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Тоді  ці   кошти   дійсно   будуть   цільовим призначенням   використовуватися  з  бюджету.  Інакше,  якщо  вони попадуть у бюджет, там вони і вмруть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Наталія Михайлівна теж підтримує.

     "За" - 172.

     Будь ласка. Віктор Михайлович, голова Національної ради.

     ПЕТРЕНКО В.М.,  голова Національної  ради  України  з  питань телебачення  і  радіомовлення.  Я інформую,  що кошти за одержання ліцензій не надходять до Національної  ради.  Ці  кошти  згідно  з положенням   використовуються  на  наукові  дослідження  в  галузі телебачення    і    радіомовлення,    на    підтримку     розвитку матеріально-технічної  бази  телебачення і радіомовлення.  І ми це зробили на  півдні  України,  на  півночі  -  в  тих  районах,  де телебачення  взагалі не було.  На підтримку телерадіокомпаній,  на підтримку навчальних закладів,  які до цього часу не  мали  навіть примітивної  відеоапаратури,  щоб  одержати відповідну освіту,  на виробництво  актуальних  теле-  і  радіопрограм,  на  підтримку  і розвиток   телебачення   і  радіо  на  селі,  зокрема  проводового телебачення і радіомовлення.

     Одним словом,  згідно  з  цим  положенням  кошти  знову   всі повертаються у сферу телебачення і радіомовлення.  Беруться з цієї сфери і туди повертаються.  Всі документи відкриті. Слідча комісія нас   перевіряла.   Зараз   нас   перевіряє   контрольно-ревізійне управління.  Все це відкрито і можна подивитися,  куди вони йдуть. Вони  йдуть  знову  для  телебачення  і  радіомовлення,  але вже з урахуванням конкретного аналізу білих  плям  телебачення  і  радіо України.

     Спасибі за увагу. Я прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Терьохін,   потім  депутат  Носов  -  і завершуємо. Або проголосуємо, або перенесемо цю статтю.

     Будь ласка. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні  народні  депутати!  Це  питання  ми ставили  не  раз  у  зв'язку  з різними органами виконавчої влади. Правильно Наталія Михайлівна Вітренко каже,  от другий день  ми  з нею погоджуємося вже.  Подивіться,  яка в нас історія використання коштів митним комітетом,  який зараз на госпрозрахунку. Подивіться на  податкову  службу.  Тепер  пропонується  Національній раді теж віддати частину бюджетних грошей,  і вона  буде  робити  популярні телерадіопередачі.  Мені  завжди здавалося,  що Національна рада є державним органом,  який здійснює загальноінформаційну політику  в суспільстві.

     Вам не  здається,  шановні  народні  депутати,  що  є  досить цікавою пропозиція віддавати фінансові кошти напередодні виборів у Верховну  Раду  і  напередодні нових президентських виборів?  Мені здається,  що за рахунок цих коштів під  контролем  Мінфіну  мають асигнуватися  визначені законодавством цілі.  Тому ні в якому разі таку статтю не можна пропускати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Носов.

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати!  Я хочу  нагадати,  що  частина друга  статті  95  Конституції  говорить:  "Виключно  законом  про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави  на загальносуспільні   потреби,  розмір  і  цільове  спрямування  цих видатків".  Не інструкціями,  які кожний собі складе,  а державним бюджетом.

     І тому,   дійсно,   депутат  Алексєєв  правильно  зробив,  що підмітив  цю  деталь.   Треба   приймати   норму   відповідно   до Конституції, подобається це чи ні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терен.

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань  науки  та  народної  освіти  (Кременчуцький-Автозаводський виборчий    округ,    Полтавська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу. Справа в тому, що, мабуть, усе-таки не можна ставити на  одну дошку податкову інспекцію і телерадіокомпанію.  Тобто все це ми, так би мовити, штучно натягуватимемо. І мені здається, що в цій   ситуації   аморально   просто   прикриватися   пенсіонерами, інвалідами і тому подібне.  Тобто це  голий  популізм,  і  всі  це прекрасно розуміють.

     Ми бачимо,  у  якому  становищі перебувають наше радіо,  наше телебачення.  Якщо кошти,  які заробили радіо і телебачення і  які витрачаються  на  розвиток  радіо і телебачення,  просто забрати і дати в бюджет, то з цього виграшу не буде, вони там усі втонуть. А наше телебачення буде в тому хуторянському стані, в якому воно є.

     Тому я   повністю   підтримую   позицію   комітету   і  прошу проголосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ткаченко, Запорізька область.

     ТКАЧЕНКО С.К.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації  (Мелітопольський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Шановні колеги!  Так,  справді, за формою і Вітренко, і Алексєєв  мають  рацію.  Найкраще,  здається  з  першого  погляду, вирішити ці проблеми варіантом, коли перераховуються кошти державі в бюджет. Але, люди добрі, ми для чого створюємо Національну раду? Саме для того,  щоб вона сприяла розвитку нашого телепростору!  Ми створюємо ще прецедент,  як підтримуються друковані засоби масової інформації.  Подивіться нещодавно виданий указ Президента!  Як наш інформаційний простір у такий  спосіб  захищається  -  цьому  дам, цьому  дам,  а  оцьому  зовсім  не  дам.  Таке саме буде,  якщо ми підтримаємо пропозицію Алексєєва. Буде знову хтось визначати - або Президент, або Прем'єр-міністр, - кому що дати. А Національну раду ми  створюємо  для  того,  щоб  вона  розвивала  наш  національний інформаційний  простір  і захищала всіх і вся,  а не когось окремо взятого, хто йому гарно служить.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жеребецький. І завершуємо (Шум у залі).

     Вікторе Івановичу, зараз ми проголосуємо.

     Шановні колеги,  я  розумію,  що  депутат  хотів  підтримати, безперечно,  комітет.  Я  ставлю  ще  раз на голосування поправку, внесену депутатом Алексєєвим  і  групою  народних  депутатів,  які підтримали,  що  відповідно  до  конституційного  положення  гроші повинні перераховуватися в бюджет окремим рядком...

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Если  отдельной  строкой,  то  распорядителем должен быть Национальный совет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   прошу   вибачення!   Депутат  Самофалов  вніс пропозицію  -  окремим  рядком.  Я  ставлю   на   голосування   цю пропозицію.

     ПОНЕДІЛКО В.І. З однією реплікою: розпорядник оцього окремого рядка - Національна рада.

     "За" - 179.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування редакцію комітету.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Я прошу вас підтримати.  До  речі,  Володимир Геннадійович   добре   знає,  що  за  Законом  про  телебачення  і радіомовлення...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, Вікторе Івановичу, депутати голосують.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 173.

     Один до одного, на третє читання можна...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття  28   "Розподіл   смуг   радіочастот".   Є зауваження?

     ПОНЕДІЛКО В.І. Это без проблем.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Голосуємо статтю 28 у редакції комітету.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Прошу підтримати.

     "За" - 221.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Сергію Васильовичу, депутату Вінському не даєте голосувати.

     "За" - 235. Прийнято.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття   29   "Національний   архів   та    музей телебачення і радіомовлення". Петре Іллічу, будь ласка.

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,  Івано-Франківська область).  У мене така тут була заувага. Зняти цю статтю, тому що музей при Національній раді - ну, це щось таке дуже серйозне й грандіозне. Це, зрештою, норма іншого закону. А коли треба зберігати якісь їхні матеріали,  як це буває в  музеї при редакціях, то писати тоді треба не національний архів та музей телебачення і радіомовлення,  а архів та музей Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Отака моя думка.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧІЙ. Поміняти місцями.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Редакційно можна.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Суто редакційно.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Можна.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  заперечує  комітет.  Я  ставлю на голосування статтю 29 з урахуванням поправки, внесеної депутатом Осадчуком.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Я прошу підтримати.

     "За" - 227. Прийнято.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття  30  "Наглядові  та   контрольні   функції Національної ради". Нема зауважень?

     Стаття 31   "Щорічний   звіт   Національної   ради  про  свою діяльність Верховній Раді України". Немає зауважень.

     Стаття 32  "Права  Національної  ради  та  санкції,  які  нею застосовуються". Немає зауважень.

     Стаття 33  "Забезпечення  прав телеглядачів і радіослухачів". Нема зауважень.

     Стаття 34        "Захист        інтересів        національних телерадіовиробників". Нема зауважень? Є.

     Я ставлю на голосування статті 30-33.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Прошу підтримати.

     "За" - 241. Прийнято.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Осадчук.  Поправка  до  статті  34.  Будь ласка.

     ОСАДЧУК П.І.  У мене є зауваження до останньої частини статті 34,  у якій написано:  "Національна  рада  організовує  проведення творчих    семінарів,   спрямованих   на   поліпшення   діяльності телерадіоорганізацій, надає консультативну допомогу".

     Адже в нас є Комітет з питань телебачення і радіомовлення. Чи потрібна  така  функція  для  структури,  що покликана здійснювати наглядові функції?  А вона ще буде повчати,  гуртувати якісь сили, проводити семінари.

     Це, так би мовити,  зауваження на роздуми.  Мені здається, що це не потрібно. Я би зняв цю останню частину статті 34.

     Дякую.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Якщо йти шляхом роздержавлення, а це все-таки позавідомчий орган,  який координує діяльність не тільки державних засобів масової інформації,  а й інших  форм  власності,  якщо  на форму власності дивитися,  то,  мабуть,  усе-таки цю частину треба було б залишити. Вона абсолютно доцільна.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на  голосування  пропозицію   депутата Осадчука про вилучення третьої частини статті ... Відмовляється?

     Тоді статтю  34  ставлю  на  голосування  в цілому в редакції комітету.

     ПОНЕДІЛКО В.І. І статтю 35.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть голосування.  До статті 35 є  зауваження? Немає.  До  статті 36?  Немає.  До статті 37?  Нема зауважень.  До статті 38? Немає. До статей 39, 40 і 41? Немає.

     Ставлю на голосування статті 34-41.

     "За" - 251. Прийнято.

     Тепер повернімося  на  одну  хвилинку  до статті 27.  Вікторе Івановичу, ви наполягаєте на своїх аргументах?

     ПОНЕДІЛКО В.І. Комітет усе, що міг обгрунтувати, обгрунтував. Депутат  Терен висловився...  Є ще такий аргумент.  У нас два роки діє  новий  Закон  про  телебачення  і  радіомовлення,  де   чітко записано, що Верховна Рада України разом із Президентом засновують Національну  телекомпанію  і  Національну  радіокомпанію.  Це   не виконано.   Записано,  що  фінансуванння  діяльності  Національної телекомпанії і  Національної  радіокомпанії  здійснюється  окремим рядком  з бюджету.  Ми ні разу не вписали це в бюджет,  Володимире Геннадійовичу. І це не впишемо, не зможемо. І навіть оці невеличкі кошти,  які,  як кажуть,  з миру по нитці збирають, щоб можна було щось фінансувати...  Українські програми в Молдавії транслювали  ж за гроші Національної ради,  а не з бюджету.  Там же ні копійки не знайшлося на це.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу,  ми створили Рахункову палату. Якщо ми окремим рядком запишемо в бюджет,  то Рахункова палата від імені Верховної Ради контролюватиме...

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Я за бюджет, але ж розпорядником повинна бути Національна рада.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Безперечно.  Якщо ці кошти будуть зароблені, вони направлятимуться на розвиток телерадіокомпаній.

     Прошу підтримати  цю  поправку  до  статті  27   у   редакції депутатів Алексєєва, Самофалова та інших.

     ПОНЕДІЛКО В.І. І я теж підтримую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і Віктор Іванович, до речі, теж підтримує.

     ПОНЕДІЛКО В.І. І голова Національної ради.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І   голова   Національної   ради  теж  погодився. Голосуємо.

     "За" - 2О9.

     Депутат Мішура не встиг проголосувати. Будь ласка, голосуймо.

     "За" - 235.

     Дякую. Голосуємо закон у цілому.

     "За" - 248.

     Дякую.

     ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую. Усі дуже добре попрацювали. Було подано 317 поправок і зауважень до такого закону. Дякую ще раз, колеги.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую   комітету   і  всім,  хто  брав  участь  в обговоренні.

     Тепер щодо "Прикінцевих положень". Шановні колеги! Є поправка депутата Віталія Шевченка. Я її зачитаю.

     "Відповідно до   Конституції   України,  яка  змінює  порядок формування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, у  зв'язку  з  прийняттям  Закону  про  Національну  раду з питань телебачення і радіомовлення вважати  повноваження  діючого  складу Національної   ради   з   питань   телебачення   і   радіомовлення вичерпаними.  Доручити Комітету законодавчого забезпечення свободи слова  та засобів масової інформації відповідно до статті 6 Закону України про Національну раду з питань телебачення і  радіомовлення в  тижневий  термін  внести  пропозиції щодо частини персонального складу  Національної  ради.   Запропонувати   Президенту   України призначити   половину   складу   Національної   ради  з  подальшим погодженням голови Національної ради  відповідно  до  статті  7  і статті 12 Закону України про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення".

     Вікторе Івановичу, прокоментуйте, будь ласка.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Це  ризикований  крок.  Ми  два   роки   тому сформували  Національну  раду  відповідно  до  статті 5 Закону про телебачення і радіомовлення на 4 роки.  Тобто у грудні  1998  року можна  робити  заміни,  і  стаття  8  закону,  який  ми  тільки-но проголосували,  передбачає можливість ротації. Інакше кажучи, якщо хтось  із  членів  Національної ради не відповідає певним вимогам, які до нього висуваються,  то Верховна Рада  і  Президент  України можуть проводити ротацію членів Національної ради.

     І ще коротеньке зауваження, аби не гаяти часу.

     Чотири роки  -  термін  для роботи Національної ради,  на мою думку,  замалий.  Я пропонував 6 років.  І  аргументував  це  лише одним.  Ідуть туди працювати авторитетні люди, не всі вони фахівці саме  в  цій  галузі  (телевізійники  чи  радисти),  є  працівники культури,  духовної сфери. Потрібен певний період на адаптацію, на входження в проблеми.  Ми добре це розуміємо,  згадайте,  якими ми були на початку роботи і якими стали тепер.

     Якщо ми  нині цілком замінимо склад Національної ради,  то ще принаймні рік новому складу треба вивчати роботу і все,  що з  цим пов"язано.

     Тому я  не  бачу доцільності проводити зміни.  Треба зберегти наявний склад до 1998 року.  Якщо є до когось конкретні претензії, то статтею 8 передбачена можливість ротації членів ради.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Шевченко, погоджуєтеся?

     Слово надається депутату Шевченку.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації   (Фастівський   виборчий   округ,  Київська  область). Шановний доповідачу,  ідеться не про те,  що ми конче маємо  зараз замінити  склад  Національної ради,  а про те,  що все-таки основи законодавства дещо змінилися.  Тобто Верховна  Рада  чи  Президент можуть  провадити  такі  зміни.  То  чому  б нам не ініціювати цей процес. Лишити тих людей, які виправдали себе на цій роботі, нехай вони виконують свої повноваження й далі.  І вийти з тієї пастки, у яку ми загнали Національну раду,  не  маючи  закону  про  неї,  не передбачивши  елементів  ротації  складу,  умов (що вона працює на професійній основі) і такого іншого.

     У зв"язку з пропозицією,  що я вніс і її було підтримано,  ми зняли б багато всіляких непорозумінь,  розвіяли б сумніви, і ніхто не ставив би під сумнів, чи цей орган справді повноважний.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Віталію Федоровичу,  дякую, але погляньте: ми записали в статтю:  професійна основа. Тож члени Національної ради діятимуть на підставі нашого-таки закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги,  треба  погодитися   з головою  комітету.  Справді,  ми їх призначали за принципом "5О на 5О".  Вони трудяться.  Нам з вами залишилося працювати певний час. Незабаром   прийде  новий  склад  Верховної  Ради.  Безперечно,  у депутатів нового складу будуть свої погляди,  свої  підходи,  своє бачення  кадрових  і структурних питань.  Вважаю,  що нам не варто забігати наперед, а дати можливість працювати цьому органу.

     Спасибі, сідайте.

     ----------------

     Дозвольте з вами порадитися.  Час,  передбачений на  п'ятницю (30   хвилин  на  різне),  ми  використали  напередодні.  Якщо  ви вважаєте,  що потрібно використати ще й тепер,  то ми маємо  трохи часу. У нас записано понад 30 народних депутатів. Прошу висвітлити список.  Нікого прошу не розходитися,  бо  наприкінці  ми  повинні поздоровити  з  Днем медичного працівника,  що відзначатиметься 15 червня.

     А тепер використаємо час, що залишився до 15-ї години.

     Депутате Пасько, будь ласка.

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Дозвольте  мені,   шановні колеги,  від імені усіх вас поздоровити медиків з наступним святом медичного працівника,  побажати їм щастя,  здоров'я,  достатньої і вчасно виплачуваної зарплати.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Діхтяренко,  прошу.  За  ним  - депутат Моцпан.

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і банківської діяльності (Золотоніський виборчий округ,  Черкаська  область).  Шановний  Олександре   Миколайовичу, шановні  колеги!  Ще  17  вересня  1996 року Верховна Рада за моєю пропозицією доручила Кабінету Міністрів (за це  проголосувало  213 депутатів)   розробити   з   відповідними   науковими   установами Національну програму структурної перебудови  економіки  України  і внести її на розгляд Верховної Ради в березні цього року.

     Від часу  даного  доручення  Верховної Ради минуло 8 місяців, період чималий,  але проект згаданої  програми  так  і  не  подано Кабінетом Міністрів.

     Беручи до   уваги,   що   дії   уряду,   виконавчих  структур залишаються  й  надалі  далекими  від  реальності   та   негативно впливають на економічну ситуацію в країні,  наполягаю на тому, щоб уряд подав на розгляд Верховної Ради проект Національної  програми структурної перебудови економіки,  яка б стала системним, цілісним документом щодо змін внутрішньої  пропорції  економічної  системи, конкретної  структурної перебудови галузей народного господарства, якою  б  визначалися  етапи,  терміни  такої  перебудови,  джерела фінансування, механізм розв'язання цих проблем.

     Вкотре порушую це питання,  бо твердо переконаний, що лише на базі  програми   структурної   перебудови   можна   говорити   про реформування  податкової  системи,  у  якій було б враховано етапи структурної  перебудови  економіки,  яка  була  б  пільговою   для визначених    програмою   пріоритетних   галузей   (а   це   легка промисловість і сільське  господарство),  підпорядковувала  бюджет етапності  розвитку  народного  господарства.  Зрештою,  мати таку програму - національна потреба,  це те,  що дасть змогу  звести  в систему використання інвестицій.

     З огляду   на  це  прошу  вдруге  направити  вимогу  Кабінету Міністрів щодо виконання доручення,  даного ще 17 вересня минулого року.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Моцпан,  будь  ласка.  За ним - депутат Осадчук.

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий   Украины.   Уважаемый   Александр  Николаевич, уважаемые коллеги!  Как известно,  на  этой  сессии  нам  осталось работать  три  недели  в  пленарном  режиме.  Я  далек  от  мысли, уважаемые коллеги,  что за это время нам удасться разрешить  массу животрепещущих проблем,  стоящих перед обществом, принять наиболее важные  законы,  которые  стабилизируют  ситуацию  в  экономике  и смягчат  социальное  напряжение  в обществе (а оно,  как известно, накалено  до  предела).  И  не  случайно  28   июня   по   призыву общественного    движения    "Трудовой   Донбасс",   поддержанного исполкомом  Всеукраинского  союза  рабочих,  трудовые  коллективы, рабочий  класс,  интеллигенция намерены пикетировать президентскую Администрацию с требованием отставки Президента.

     Я считаю, что подобной участи на сегодняшний день заслуживает не только Президент,  но и Верховный Совет,  ибо за три года нашей совместной работы положение в экономике,  а следовательно и людей, значительно ухудшилось.

     Обращаюсь прежде  всего  к Председателю Верховного Совета и к председателям  профильных  комитетов.  Мы  сегодня  получили  план работы  пленарных  заседаний  на  следующую неделю и первую неделю июля.  К  сожалению,  в  предложенном  варианте  не  предусмотрено первоочередное рассмотрение наиболее важных законопроектов.

     Мне известно,  что Комитетом по вопросам аграрнопромышленного комплекса,  земельных  ресурсов  и   социальному   развитию   села завершена   разработка   проекта   Закона  о  сельскохозяйственной кооперации во втором чтении.

     Мне уже как-то приходилось  говорить,  уважаемые  коллеги,  с парламентской     трибуны,    что    с    принятием    Закона    о сельскохозяйственной   кооперации   село,   я   убежден,   получит эффективный механизм хозяйствования,  повышения уровня организации труда и сельскохозяйственного производства  в  целом  по  Украине. Поэтому   я   убедительно   прошу   и  настаиваю,  чтобы  Закон  о сельскохозяйственной кооперации был все-таки принят до каникул.

     Ряд законопроектов   в   последнее    время    поступил    от правительства.  Они,  на мой взгляд, не требуют широкой дискуссии. Эти   законопроекты   направлены   на    изменение    действующего законодательства, на исправление тех ошибок, которые были допущены ранее,  а именно:  внесение изменений в законы о предприятиях и  о предпринимательстве  относительно  повышения  роли правительства в управлении государственным сектором экономики.

     Известно, что,  приняв в 1991 году  Закон  о  предприятиях  и Закон  о  предпринимательстве,  мы фактически лишили правительство оперативного управления экономикой и  только  спрашиваем  с  него. Поэтому   я  убедительно  прошу  вас  до  каникул  принять  и  эти предложения  правительства,  которые,  подчеркиваю,  лишь  наведут элементарный порядок в этой сфере. Это законы о внесении изменений в законы о предпринимательстве и о предприятиях.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Ілліч Осадчук. За ним - депутат Масенко.

     ОСАДЧУК П.І. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати!  До  мене звертаються багато батьків тих студентів,  які навчаються на платній основі у вузах і технікумах.  Ці батьки,  як правило, місяцями не отримують зарплату, у них немає коштів навіть на прожиток,  а не тільки на те,  щоб платити  за  навчання  своїх дітей.

     Я пропоную дати доручення Комітету з питань науки та народної освіти добре вивчити  це  питання  конкретно  щодо  кожної  заяви, кожного  вузу  і  навчального закладу,  ув'язати його з проблемами невиплати зарплат і пенсій та винести ухвалу про те,  щоб зберегти студентів  у  вузах  і  технікумах,  особливо тих,  які дуже добре вчаться. Це наш резер, це наше майбутнє.

     І ще одна проблема. В ІваноФранківську є технікум, який тепер називається  красиво  - коледж спортивний,  що існує вже 57 років. Він перебував у підпорядкуванні  Державного  Комітету  з  фізичної культури і спорту.  Таких технікумів в Україні всього два.  З 1992 року ІваноФранківський технікум  зробили  структурним  підрозділом Львівського  інституту  фізичної  культури.  А 24 травня 1997 року Кабінет Міністрів ухвалив таке "мудре" рішення,  щоб  вивести  цей технікум  з  підпорядкування спортивного комітету і підпорядкувати його Міністерству освіти з подальшою реорганізацією в  структурний підрозділ Прикарпатського університету імені Стефаника.

     Усе це зроблено без відома колективу, без будь-яких пояснень. Ситуація така,  що фактично цей спортивний  коледж,  який  виховав дуже багато спортсменів, перестане існувати. І знову прошу Комітет з питань науки та народної освіти  оперативно  втручатися  в  такі справи.  Адже  дуже  легко  в  загальних рисах говорити про захист дітей,  трудящих  і  таке  інше,  важче   розв'язувати   конкретні проблеми.

     І на завершення скажу, що ми, Верховна Рада, успішно завалили проект Закону про благодійництво і благодійні організації. Це дуже добрий,  виважений закон.  Сьогодні в Україні є сотні фондів,  які розпоряджаються коштами так,  як хочуть.  А згідно з  цим  законом вони   були   б  зобов'язані  80  відсотків  акумульованих  коштів віддавати на благодійництво.  Я б так  сказав:  "Пташкам  найкраще допомагають  ті,  хто  не  дозволяє  руйнувати  гнізда пташок".  А говорити про пташок абстрактно ми всі вміємо. Я закликаю депутатів повернутися  до  проекту  Закону  про  благодійництво і благодійні організації та ухвалити його. Це нині дуже потрібний закон.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що наступного  тижня  справді  потрібно внести його на повторний розгляд.  Але,  шановні колеги,  не варто надіятися на благодійництво (Шум  у  залі).  У  тих,  хто  просить гроші,   господарювання   перебуває   на  низькому  рівні...  Але, звичайно,  потрібно  й  це  використати,  бо  в  нас   нині   таке суспільство.

     Слово надається депутату Масенку. За ним - депутат Дем'ян.

     МАСЕНКО О.М.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Мене дуже дивує позиція депутата Осадчука та  інших  членів  його  компанії.  Самі хотіли цього, самі голосували, самі призвели до того, що в Україні платна освіта,  платна медицина.  І тепер у нього вистачає совісті заявляти на всю Україну про те, що він вболіває за долю студентів, які не можуть навчатися у навчальних закладах.  Я  вас  прошу,  не робіть більше цього.

     Нині важко живеться усім.  Проте якщо людина ще здорова,  хоч певною мірою працює,  то вона якось виходить із такої ситуації.  А що  робити  отим,  хто  повсякчас  потребує  забезпечення  ліками? Інваліди,  малозабезпечені, пенсіонери не можуть придбати ліки. Це взагалі  страшно.  Саме  на це,  депутате Осадчук,  треба звернути увагу.  Давайте зробимо  все  можливе  для  того,  щоб  люди  були забезпечені  в  разі потреби ліками.  Сьогодні немає представників Комітету з питань культури та духовності. А це в основному ті, хто весь  час  ратував  за  відродження  національної культури...  А я заявляю,  що вони завалили не тільки національну, а всю культуру в Україні.

     Зараз працівники культури переведені на чверть ставки, а то й взагалі відправлені у безстрокові відпустки.  І культури як  такої немає.  Може,  у  Косіва,  у Танюка є якась культура,  а в Україні культура гине.

     Іще на одну проблему звертаю  вашу  увагу:  якщо  працюватиме сільськогосподарський комплекс так, як належить, то на селі буде і освіта, і культура, і все інше.

     Я звернувся  із  запитом  до  віце-прем'єр-міністра  стосовно надання  кредитів,  проте  одержав від Зубця відписку:  "Не можемо забезпечити,  бо  Кабінет  Міністрів  не  може   давати   вказівку комерційним банкам видати кредити".

     То навіщо  ми  постворювали  ті  комерційні банки,  якщо вони нікому не підвладні у державі?

     Я ще раз наголошую на тому, що дуже важко живеться всім людям в  Україні.  І  доки вони не зрозуміють,  що лише тоді,  коли вони єдиним могутнім голосом протесту заявлять  про  свою  незгоду,  ми можемо  повернути  на  краще.  А  нагода  усім  громадянам України заявити протест антинародній політиці,  яка проводиться в державі, і вимагати відставки Президента, буде 26 і 28 червня.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дем"ян. За ним - депутат Моісеєнко.

     ДЕМ'ЯН Г.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський  виборчий  округ,  Львівська область).  Конгрес  українських  націоналістів.  Шановні депутати, брати-українці!   Минулі   тижні   показали,    що    організатори антидержавних провокацій у різних містах України і навіть у нас, у Верховній Раді,  як ви тільки  що  чули,  проводять  їх  за  давно напрацьованими імперськими сценаріями 1917, 192О та 40-60-х років. Досить згадати псевдопетлюрівські  батальйони  Льва  Троцького  та пізніші  псевдоповстанські  групи  ендебистів.  Перші влаштовували єврейські погроми, а другі - садистські винищування і українців, і поляків,  і  словаків.  Лише  одна така група Сафата на Рівненщині закатувала півтори тисячі людей.

     Тепер одні провокатори влаштовують побоїща, другі

- галасують  проти зближення України з НАТО,  треті - демагогічно, як і оті пани комуністи,  які зараз  кричать,  силкуються  якомога більше   послабити   нашу  Батьківщину,  її  Збройні  Сили  і  цим забезпечити сприятливі умови  не  лише  для  дальшого  зросійщення України, а й для можливої агресії північного сусіда.

     Особливою сіллю в очах для них є українська мова,  душа нашої нації.  І  це  в  той  час,  коли  мільйони  українців  позбавлені конституційного права навчати дітей рідною мовою.

     Ось тільки   один  приклад.  Лист  батьків  учнів  3-б  класу середньої школи N 81 міста Дніпропетровська до вищого  керівництва України.  "Ми,  батьки  дітей 3-б класу,  українського,  середньої школи  N  81  міста  Дніпропетровська  звертаємося  до  вас,  пане Президенте, Прем'єр-міністре, Голово Верховної Ради з проханням. У середній школі N 81 є єдиний український клас,  де навчаються наші діти.  Однак  директор  цієї  школи  розгорнула  кампанію для його закриття (вона - комуніст) як нерентабельного,  мотивуючи тим,  що дітей  батьки возять з усього міста.  Директор школи роздала дітям анкети і примусила їх написати,  "что они хотят учиться на русском языке".

     Чи це  узгоджується  з  державною  політикою щодо української мови?  Чому директор школи може відкрито  поводити  антиукраїнську політику?  Допоможіть нам зберегти український клас, де навчаються 19 учнів,  з них 12 - відмінники.  Дайте можливість  їм  навчатися рідною мовою".

     Багато аналогічних звернень надходить з військових навчальних закладів,  з кадрових полків і дивізій української армії,  де  теж нехтують  українською  мовою,  визивно  не  хочуть  переходити  на українські однострої,  знаки розрізнення і навіть то тут,  то  там витягують  на  світ  старі  червоні  імперські прапори,  під якими нищили нашу націю. Та повернення до колоніальних часів, панове, не буде.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чужого навчайтеся і свого не цурайтеся.

     Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Жеребецький.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины",  Всеукраинский союз рабочих. Я, как и мои товарищи, обращаюсь к гражданам Украины с тем, чтобы 26 и 27 июня мы все активно приняли участие в пешем и автобусном походе на Киев для того,  чтобы защитить свое право  на жизнь.

     28 июня,  в  день  незаконно принятой Конституции Украины,  в день,  когда будет устроен торжественный шабаш на нашей украинской земле, в 10 часов в городе Киеве у парка Славы соберутся эти люди. Соберутся для того,  чтобы высказать свое "нет" правящему  режиму. Ожидается пикетирование президентского дворца,  Верховного Совета, правительства,  Федерации  профсоюзов  (тех,  которые  возглавляет Стоян,   не   тех  профсоюзов,  которые  придут  отстаивать  права трудящихся,  а именно  тех,  кто  сегодня  предает  трудящихся)  с прохождением по Крещатику.

     Уважаемые граждане,  успехи 28-го уже налицо. Если даже такие депутаты,  как Жеребецкий и Кендзер заговорили о  том,  что  нужно сегодня  выплачивать  зарплату  своим  шахтерам,  значит,  их  уже достали!  И нужно доставать их  и  дальше,  потому  что  невыплата зарплаты - это именно их политика, политика Руха.

     Не случайны  требования,  которые  вынесут наши трудящиеся 28 числа.

     Первое - Президент должен немедленно уйти в отставку.  Именно его политика,  политика буржуазнонационалистических сил, диктуемая из-за рубежа, приводит к тому, что происходит сегодня в Украине.

     Второе требование  -  все   долги   по   зарплате,   пенсиям, стипендиям и другим выплатам должны быть немедленно выплачены. Это

- нормальное и реальное требование,  деньги для этого есть (Шум  у залі).

     Третье -  немедленно принять указ о прекращении переговоров о вступлении Украины в НАТО!  НАТО, товарищи, это война. А кто ведет нас   в   НАТО?   Вы   знаете,  что  именно  Рух  заявил  о  своей приверженности этому натовскому блоку.

     Я хочу напомнить  всем  гражданам  Украины,  что  именно  под желто-голубыми флагами в 1918 году Украина была захвачена немцами. Именно под желтоголубыми флагами шли бандеровцы в  1941  вместе  с немцами  захватывать  Украину и только благодаря великой Советской Армии удалось спасти народ Украины от физического уничтожения. Вот кто на самом деле фашист.

     И сегодня,   к   сожалению,   над  нашей  Украиной  незаконно развивается желто-голубое знамя.  Мы настаиваем на том,  чтобы был проведен референдум о государственной символике.

     И последнее. Президенту, Верховному Совету Украины немедленно выступить во всех средствах массовой информации за присоединение к союзу  Белоруссии-России.  Наше спасение только в братском союзе с этими народами.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жеребецький. За ним - депутат Лук`яненко.

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Насамперед  я  хочу  подякувати   шановному товаришу Моісеєнку за те,  що він мене цитував. Я хочу сказати, що я завжди досить послідовно (інша справа,  що я не  завжди  отримую слово)  виступав  за  те,  щоб  робітникам,  які працюють,  завжди виплачували зарплату.  І ніхто не міг  говорити  іншого.  Це  щодо першого.

     І, безумовно, найбільша наша біда в тому, що режим (у цьому я згоден абсолютно),  який керує цією  державою,  працює  не  на  цю державу,   а   на  самого  себе.  Але  біда  не  в  тому,  що  він націоналістичний,  а біда в тому,  що  він  антинаціональний,  він антидержавний.  Більшість людей,  які тепер при владі,  хоч вони і змінюються,  працюють насамперед на себе,  на  свої  інтереси.  І, мабуть,  треба зрозуміти одну просту річ: таку велику державу, яку ми маємо,  можна збудувати лише на  національних  засадах.  Це  не означає,  що  тут  мають право жити самі українці чи говорити лише українською мовою,  але громадяни,  які живуть тут,  повинні  бути українськими громадянами, повинні працювати на цю державу, платити податки,  поважати  її  закони,  а  держава  повинна  захищати  їх інтереси. Оце і все, проста річ!

     Ніхто, розумієте,  не  вдається до примітивного націоналізму, який говорить,  що Україна тільки для українців.  Уже в 1941 чи  в 1942  році  від  цього  відмовилися  навіть  українські  буржуазні націоналісти.

     Тепер щодо  другого  питання,  яке   ви   зачепили,   -   про колабораціонізм  бандерівців.  Річ у тому,  що 30 червня 1941 року Бандеру  і  Стецька  заарештували  німці,  посадили  в   німецький концтабір  і  в  1944  році  випустили.  Більше  того,  тих  самих бандерівців розстрілювали всюди ті самі німці. У Бабиному Яру було розстріляно Олену Телігу.

     Далі. Під  час війни кожен поважаючий себе дядько із Західної України мав під стріхою автомат або гвинтівку.  Якби ті бандерівці в лісі були бандитами,  тероризували цей народ, то замість склянки молока вони діставали б кулю в лоба. Ці люди йшли в тюрму, ці люди йшли  в концтабори заради ідеї.  Щоб ви знали,  лише 300 чоловік з УПА  перейшли  через  кордон  у  Західну  Європу,  решта  сіла   в концтабори. І тепер ці люди мають пільги, бо обласні ради Західної України прирівняли їх до ветеранів Вітчизняної війни.  Але  їм  не треба  грошей,  їм  не  треба пільг.  Вони хочуть,  щоб Українська держава визнала,  що ці люди воювали за цю державу, за ідею, не за долар і не за щось інше.  Це,  мабуть,  варто усвідомити,  вони не вороги цього народу.

     І останнє.  Я,  власне,  збирався виступати ось через  що.  У моєму  окрузі,  у  Соснівці,  склалася  катастрофічна  ситуація  з дітьми.  Поширюється гіпоплазія зубів - 60 процентів  дітей  мають хворі зуби.  Тому я звертаюся до структур, які мають кошти (хоч ми і не  прийняли  закон  про  благодійну  діяльність),  з  проханням виділити якісь гроші, щоб тим нещасним дітям шахтарів дати гроші і відправити на якісь курорти чи в санаторії.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Лук'яненко.   Кириченко.    Ніколаєнко. Кірімов. Заєць. Марковська. Глухівський. Є. Будь ласка.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська   область).   Фракція   Народного  руху.  Шановний  пане головуючий,  шановні колеги  народні  депутати!  Нам  уже  роздали порядок денний на наступні тижні.  На початку липня передбачається ратифікація договору між Росією і Україною,  який  було  підписано два тижні тому.

     Відповідно до  постанови  Верховної  Ради  від  4  червня всі матеріали повинні бути надані депутатам,  які мають відношення  до підписаних договорів і угод. Олександр Олександрович запевняв нас, що всі народні депутати вже мають копії тих документів.  Я  опитав багатьох депутатів,  вони тих документів не бачили.  Їх, звичайно, можна розповсюдити через комітети,  але  краще  це  зробити  через Секретаріат.  Чому,  коли  розповсюджуються  якісь  матеріали  про різноманітні "поза" (такі, як "Україна поза НАТО" і тому подібне), у Секретаріаті знаходиться для того папір, і кожен депутат отримує їх на руки. А цих документів ми не маємо.

     В окрузі мене  проситимуть  показати,  що  там  підписали.  Я нічого  не зможу показати.  І я просив би,  щоб нам дали не тільки копії підписаних угод,  а обов'язково з економічними розрахунками. Я,  наприклад,  ніяк  не  можу погодитися з тими сумами (на які ми погодилися) за оренду трьох бухт,  різноманітної інфраструктури  і 20  тисяч  гектарів,  які  займають  берегові  сухопутні російські формування.  Мені здається,  що і та сума,  яку ми просили  -  425 мільйонів доларів,  - абсолютно сміхотворна, а погодилися на меншу в чотири рази - 95 мільйонів доларів.  Скажіть мені,  що ми,  дуже такі  багаті,  що  можемо віддавати комусь наші гроші?  І це в той час,  коли ми прийняли дуже потрібний  закон,  якого  чекали  наші виборці,  -  про  встановлення  мінімальної  пенсії  в  розмірі 70 гривень.  Проте Міністерство фінансів сказало,  що  не  може  його виконати,  бо  бракує 2 мільярдів гривень.  А ми відмовилися від 2 мільярдів доларів, які треба було з Росії взяти.

     І тому я хочу сказати, що поки нам не дадуть повного переліку тих  об"єктів  і  площ,  які  ми  здали  в оренду,  та економічних розрахунків,  чому ми саме таку суму запросили, я голосувати за це не буду.

     Друге, про   що   я  хотів  би  сказати.  Є  інформація,  яка перегукується з тим, про що зараз говорив народний депутат Дем"ян. Десь кілька днів тому по телебаченню пройшов сюжет про пікетування в Донецьку райдержадміністрації,  яка мала плани відкрити в  місті українські школи.  Сказали,  що це пікетування проводять російські громадські організації.  У зв"язку з тим я хотів би від імені моїх виборців  звернутися до жителів Донецька,  щоб вони не піддавалися на провокації і не проводили  цих  пікетувань.  Донецьк  -  велике українське місто.  У процентному відношені українців там не менше, ніж росіян у Львові.

     У Львові є,  ви знаєте,  5 російських шкіл.  Скажіть, хіба це буде добре,  якщо ми,  українські громадські організації,  почнемо пікетувати у Львові,  щоб закривали ці російські  школи?  Я  прошу вас,   шановні  жителі  міста  Донецька,  не  піддавайтеся  на  ці провокації.  Ми маємо збудувати громадянське суспільство. Ми маємо бути соборною Українською державою.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що це дійсно так. Шановні колеги! Прошу на завершення послухати два таких оголошення...  (Шум у  залі).  Я просив  би,  щоб ми з вами перестали один одного звинувачувати.  Я сьогодні на ранковому засіданні  сказав,  що  нині  нам  потрібно, мабуть  як  ніколи,  подивитися  об'єктивно  на  ту  економічну  і політичну ситуацію,  що склалася в нашій державі.  І думати  разом над тим, як знаходити вихід з того економічного становища, у якому опинилася держава.

     Вам на руки роздано розклад засідань Верховної Ради на  17  - 20 червня. Прохання ознайомитися і внести свої пропозиції.

     У зв"язку з тим,  що в понеділок вихідний день, а 17 числа ми розпочинаємо  засідання  о  10  годині,  сьогодні  о   15   годині відбудеться  засідання Погоджувальної ради груп і фракцій.  Якщо в когось є якісь зауваження до розкладу,  будь  ласка,  можете  дати головам  комітетів  чи  керівникам  фракцій  і  груп,  щоб вони їх внесли. Ми їх врахуємо.

     На цьому ми пленарні засідання тижня завершуємо.  Спасибі вам за  увагу.  І  ще  раз дозвольте від вашого імені,  від імені всіх депутатів поздоровити і депутатів - медичних працівників,  і  всіх медичних  працівників  нашої  України  з їхнім святом.  Добра вам, здоров"я! (Оплески). На все краще.