ЗАСІДАННЯ СТО ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 15  с е р п н я  1997  р о к у.

12 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго дня,  шановні депутати, представники Кабінету Міністрів,  гості  Верховної Ради,  шановні радіослухачі!  Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

     Проводиться поіменна реєстрація.  У залі зареєструвалися  357 народних   депутатів.   Засідання   Верховної   Ради  оголошується відкритим.

     Шановні депутати,  я  прошу  уваги!  Оскільки  ми   планували зібратися  28-29  серпня  (Верховна  Рада з цього приводу прийняла рішення),  а зібралися сьогодні, я просив би з місця висловитися з цього приводу,  а потім ми почнемо відповідно до процедури розгляд тих питань, що внесені до проекту порядку денного.

     Зазначу, що  засідання  Верховної  Ради  ми  проводимо  після нетривалої  перерви,  під  час якої частина депутатів зустрілася з виборцями в округах, частина працювала у комітетах. Значна частина депутатів  скористалася  своїм  законним,  підкреслюю,  правом  на відпустку.  Ми,  як я сказав,  планували зібратися  28-29  серпня. Учора  проведена  нарада голів комітетів і керівників фракцій,  на якій розглянуті питання щодо підготовки порядку денного  на  28-29 серпня, чималий обсяг проблем, особливо для правових комітетів.

     Потреба зібратися сьогодні викликана двома причинами. Я хотів би,  щоб ми з цього приводу були,  так би  мовити,  щирі  і  перед собою, і перед нашими громадянами.

     Останнім часом    розгорілося    багато    спекуляцій    щодо використання  можливостей   розпуску   Верховної   Ради   у   разі непроведення в 30-денний термін пленарних засідань.

     Так от, перша причина полягає в тому, що треба зняти головний біль у тих,  хто читає Конституцію задом наперед або  використовує аргументи  на  зразок  "Президент  обіцяв не розпускати" тощо,  бо навіщо Президенту забивати голову такими клопотами,  тим більше що до  його функцій не входить розпускати чи не розпускати парламент. Власне кажучи, Конституція передбачає розпуск тоді, коли парламент сам розпускається, а Президент просто фіксує, що парламент не може працювати.

     Мені здається,  що зараз підстав для таких посилань ні в кого немає, тому це питання можна було б вважати вичерпаним.

     Деякі депутати   почали   відразу  рахувати  бюджетні  кошти, витрачені на дорогу депутатами. Ці кошти, справді, витрачаються (і це немалі кошти),  але вони витрачаються, підкреслюю, кожного дня, бо і Законом про статус народного депутата, і бюджетом передбачені кошти на здійснення цих повноважень.

     Економити, безперечно,  потрібно,  але  я просив би тих,  хто порушує ці питання,  менше їздити у поїздки,  які не  пов'язані  з виконанням депутатських обов'язків, і тоді все буде гаразд.

     Це перша  причина  проведення засідання,  але вона стосується процедури і в принципі не така важлива.

     Друга причина. Президент, як вам відомо, наклав вето на Закон про  введення  в  дію  Закону про Державний бюджет України на 1997 рік,  фактично тим самим заблоковано виконання бюджету.  Одночасно уряд  звертається  до  нас  з приводу перегляду розміру резервного фонду у зв'язку з тим,  що погодні аномалії призвели до перевитрат резервного фонду. Зараз треба продовжувати зменшувати видатки, але нема з чого. І правильно зробив Кабінет Міністрів у цьому випадку, зокрема  міністр економіки,  який категорично заборонив розглядати будь-які питання,  які виходять за межі бюджету. Кабінет Міністрів подав  нам  проект  закону  стосовно  перегляду розміру резервного фонду.

     Тому пропонується розглядати питання у  такій  послідовності: розглянемо питання про вето Президента на Закон про введення в дію закону про бюджет,  оскільки потрібно відкрити можливість роботи з бюджетом,  а потім розглянемо проект закону,  який вносить Кабінет Міністрів.  Спочатку заслухаємо інформацію,  як  витрачені  кошти, передбачені  в  резервному  фонді,  потім  -  інформацію  міністра сільського господарства стосовно мотивації витрат  із  бюджету  на справи,  які  виникають  у  агропромисловому комплексі у зв'язку з такими аномаліями. Так само це стосується й енергетики. І приймемо відповідне  рішення  з цього приводу - приймемо закон про перегляд розміру  резервного  фонду   Кабінету   Міністрів.   Після   цього розглянемо   деякі   питання,   пов'язані  з  організацією  роботи Верховної Ради.  Потрібно прийняти постанову про,  так би  мовити, вилучення  з розгляду тих питань,  які втратили свою актуальність, але є у плані  роботи,  і  дати  доручення  найперше  комітетам  і фракціям   підготувати  питання  на  28-29  серпня  і  на  початок наступної сесії.

     Питання щодо цієї процедури ми вирішимо шляхом голосування, а зараз   відповідно   до   Регламенту   скористаємося  правом,  яке передбачене Регламентом,  а саме:  розглянемо депутатські  запити, приймемо з цього приводу відповідне рішення,  а час, що залишиться після  депутатських  запитів,  надамо  для  оголошень  інформацій, зауважень депутатів,  які б хотіли це зробити, скориставшись своїм регламентним правом.

     --------------

     Тому я спочатку оголошую депутатські запити:

     Душейка Петра Григоровича - до Президента,  Голови  Верховної Ради  і Прем'єр-міністра України стосовно ситуації,  що склалася в агропромисловому комплексі внаслідок несприятливих погодних  умов, та заходів щодо виходу з неї.

     Я думаю,  стосовно  Верховної Ради й уряду,  ми дамо сьогодні частково  відповідь,  розглянувши  питання,   але   оскільки   тут звернення і до Президента,  то я ставлю на голосування питання про підтримку  змісту  цього  запиту.  Голосування  йде  в  поіменному режимі.

     "За" - 267.

     Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту за адресою. Голосування непоіменне. Прошу підтримати.

     "За" - 282. Прийнято.

     Горохівський Леон Теодорович звертається до Голови  Верховної Ради  стосовно  перевірки  використання коштів,  які залишаються в окремих відомствах за результатами їх  діяльності  (митна  служба, КРУ,   Податкова   адміністрація,  Антимонопольний  комітет,  Фонд держмайна), і можливості покриття за рахунок них заборгованості по виплаті зарплати і пенсій.

     Снігач Андрій Прокопович звертається до Голови Верховної Ради теж стосовно  вжиття  заходів  щодо  забезпечення  конституційного права   громадян   на   інформацію  та  припинення  розповсюдження недостовірної,  наклепницької інформації про діяльність  Верховної Ради України.

     Депутат Чемерис    звертається   до   виконуючого   обов'язки Генерального прокурора Литвака з  приводу  того,  що  27  липня  у Львові  працівниками  Галицького райвідділу міліції були незаконно затримані громадяни і, як свідчить акт судово-медичної експертизи, завдано  тілесних  пошкоджень  депутату Львівської міськради Ігорю Кравчуку.

     Ці запити оформлені так,  як передбачено Регламентом. Я прошу проголосувати щодо їх направлення адресатам.

     Будь ласка.

     "За" - 271. Рішення прийнято.

     --------------

     У нас залишилося 20 хвилин. Запишіться на виступи.

     Депутате Ващук, будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська  область).  Шановні  колеги!  Сьогодні у порядку денному стоять  важливі  питання.  Зокрема,  питання  про  внесення   змін Кабінетом  Міністрів  до  резервного  фонду  нині  є злободенним у зв'язку з тим,  що,  як бачите,  скільки стихійних аномалій, лих і бід  звалилося на багато районів України.  Таку стихію перенесла і наша Волинська область,  але ми відчули при цьому дієву допомогу з боку держави, уряду, тому розуміємо, як важливо, щоб цей фонд діяв і надалі.

     Але мені хочеться зупинитися на тому питанні,  коли ми будемо розглядати інформацію Кабінету Міністрів про ситуацію в сільському господарстві  та  невідкладні  заходи  щодо  державної   підтримки агропромислового  комплексу.  Це теж дуже важливо.  Хотілося,  щоб сьогодні це було тільки початком тої роботи,  яку треба  здійснити по державній підтримці сільського господарства. Це сьогодні просто інформація,  а хочеться,  щоб ми завершили це  питання  прийняттям рішення,  яке зобов'язало б нас у цьому році, не пізніше, скажімо, листопадагрудня, все-таки розглянути ту багатостраждальну програму розвитку  АПК  на  найближчі  5-10 років з тим,  щоб не було таких "пожежних" питань,  а щоб ця політика  підтримки  агропромислового комплексу здійснювалася постійно і планово, бо така потреба, як це ми всі відчули,  є вкрай  гострою.  Це  ми,  зокрема,  відчули  на прикладі  цьогорічних  жнив.  Бачимо,  як  нам  заважає  не тільки погода,  а й  брак  техніки,  обігових  коштів,  пально-мастильних матеріалів  і запасних частин - усього того,  що не дає можливості вчасно зібрати врожай.

     Це також  стосується  підтримки   іншої   галузі   сільського господарства,  а саме - тваринництва,  яке на сьогодні перебуває у дуже  плачевному  становищі  і  потребує  негайної  уваги  з  боку держави.  А  то  найближчим часом нам доведеться слухати питання і про цю ситуацію.

     Тому хотілося  б,  щоб  ця  інформація  була  не  просто   як інформація,  а щоб ми прийняли рішення про те,  що у цьому році ми повинні затвердити програму державної  підтримки  агропромислового комплексу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська область). Прошу передати слово В'ячеславу Чорноволу.

     ГОЛОВА. Прошу.

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ,  Тернопільська  область).  Голова  фракції  Народного  руху України.  Шановні колеги,  шановні наші радіослухачі!  Я хотів би, щоб ми все-таки дали належну оцінку тому, що відбувається, і тому, чому ми сьогодні зібралися тут, у цьому залі.

     Та оцінка,  яку ми вчора почули по УТН, на жаль, необ'єктивна і  некоректна.  І  я  вважаю,  що  такі  методи у протистоянні між Президентом,  Адміністрацією Президента і частиною Верховної  Ради та її керівництвом недостойні і не повинні більше повторюватися.

     Давайте все-таке  згадаємо,  чому ми тут зібралися.  Я,  коли була нарада у Голови Верховної Ради,  взагалі пропонував провести, щоб уникнути будь-яких спекуляцій,  наступне засідання 18 липня, і ми відбили б оцю можливість усяких погроз і так далі.  Зокрема, та заява  про  можливість  розпуску Верховної Ради просто не витримує ніякої критики,  це - фарс. Але фарс породив відповідну реакцію, і тому ми сьогодні тут є.

     Ми дуже  хотіли б,  щоб припинилося це нерозумне протистояння між двома гілками влади,  яке  завдає  величезної  шкоди  Україні, реформам України, майбутньому нашої Україні. Це перше.

     Друге. Закінчується  формування  уряду.  Я  хотів  би зробити деяке зауваження у зв'язку з тим,  що в засобах масової інформації проскочила  неточна  інформація  з  уст  Прем'єр-міністра,  що він проводив  консультації  з  представниками  політичних  партій  при формуванні уряду,  в тому числі з комуністами, з Рухом, зокрема зі мною,  і що  одні  відмовилися  від  співпраці,  інші  погодилися. Взагалі  ніяких  консультацій не було.  Це - перший уряд,  який не звернувся за такими консультаціями,  два попередні  уряди  просили наші пропозиції,  і ми подавали, хоча вони їх не враховували, але, принаймні, був факт, що такі пропозиції ми подавали.

     Перша зустріч із новим Прем'єр-міністром у мене була вчора, і в основному розмова торкалася питання міжпартійних, так би мовити, стосунків,  бо формування уряду вже закінчено (як він сформований, ми зробимо окрему заяву), і можна тільки відмітити, що знову немає цільної команди, що дуже різні люди в уряді, й так буде доти, поки не  буде  структуроване суспільство,  структурований парламент,  і уряд  буде  коаліційний  чи  однопартійний,  виходячи  з  існуючої структури в парламенті.

     Тому я  прошу:  не зараз,  звичайно,  а на продовженій сесії, нарешті,  набратися всім нам  розуму  і  повернутися  до  розгляду законопроекту   про  вибори,  прийняття  якого  тільки  і  надасть можливість забезпечити нормальне функціонування  як  законодавчої, так  і  виконавчої  гілок влади,  нормальне формування нормального уряду. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Юрковський.

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судовоправової  реформи (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Фракция коммунистов.

     Наша фракция считает  необходимым  привлечь  внимание  народа Украины  к  недопустимому  в  правовом  государстве  факту,  когда Президент  страны  Леонид  Данилович  Кучма  систематически  грубо попирает Конституцию и законы Украины, гарантом соблюдения которых он в соответствии со статьей 102 Основного Закона обязан быть. Это подтверждается многими фактами.

     Первое. Являясь   гарантом   Конституции,  Президент  халатно относится к многочисленным нарушениям провозглашенных Конституцией основных  прав  на  труд,  на  своевременное  получение заработной платы, на получение пенсии и других социальных выплат в размере не ниже  установленного законом прожиточного минимума,  на жилье,  на достаточный жизненный уровень для себя  и  своей  семьи  и  других прав.

     При попустительстве  Президента  нарушаются  статьи  49  и 53 Конституции Украины.  Медицина и образование  становятся  в  нашей стране  фактически  платными.  Резко  сократилась  сеть  учебных и медицинцских заведений.  Обещание Президента обеспечить  погашение задолженности по заработной плате оказалось пустым звуком.

     Вследствие халатности и безответственности Леонида Даниловича Кучмы (в бытность его Премьер-министром) им был подписан Декрет  о трастах, который положил начало массовому ограблению трудящихся.

     Второе. Президент    проявил   полную   несостоятельность   в наведении  порядка  и  ликвидации  организованной  преступности  и коррупции.

     Третье. Президент   узурпировал   право  определять  основные направления внутренней  и  внешней  политики  государства,  что  в соответствиии   со  статьей  85,  пункт  5,  Конституции  отнесено исключительно  к  компетенции  Верховного  Совета   Украины.   Это особенно   проявилось   при   подписании  Президентом  без  ведома Верховного Совета Хартии об особом партнерстве Украины  и  НАТО  9 июля 1997 года в Мадриде.

     Четвертое. В  нарушение  статьи  85,  пункт  23,  Конституции Украины при попустительстве и согласии  Президента  на  территории Украины  систематически проводятся военные и военно-морские учения с участием подразделений вооруженных сил НАТО и других  государств без принятия решения по этим вопросам Верховным Советом.

     Пятое. В  нарушение Конституции Президент вывел из подчинения Премьер-министра   и   подчинил   непосредственно   себе   силовые министерства,   Министерство   иностранных   дел   и  Министерство информации.  Эти  и  другие  действия  Леонида  Даниловича   Кучмы свидетельствуют о его стремлении к неограниченной власти.

     Шестое. Президент систематически создает конфликтные ситуации в отношениях между ветвями власти.  Его  окружение  (явно  не  без ведома своего Президента)...

     ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В. ...выступало в средствах массовой информации  с  провокационными  заявлениями о возможности роспуска Верховного Совета на основании  части  второй  статьи  90 Конституции,  хотя указанная статья для этого никаких оснований не дает.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутате Мухін, будь ласка.

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).    Прошу    передать    слово    руководителю    фракции Социалистической и Селянской партий Чижу Ивану Сергеевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька  область).  Дякую,  Володимире  Васильовичу.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Учора послухав програму телевізійних  новин  -  і  на  пам'ять прийшли слова Гете:  "Немає нічого страшнішого від діяльного невігластва".  Це відбулося після того,  як  я послухав,  як представник Президента у Верховній Раді Роман Безсмертний коментував проекти змін до Конституції,  які тут подані.  Думаю,  що  такий рівень підготовки фахівців у Президента відповідає тій ситуації,  яка склалася з таким керівництвом.  Адже міг би чоловік поцікавитися - як подано.

     Відповідно до статті 156 я запропонував проект змін до статті 41 Конституції щодо  визнання  і  захисту  колективної  власності. Чітко  відповідно  до статті 156 зібрано 155 підписів.  Думаю,  що Безсмертний збере прес-конференцію і  вибачиться  перед  народними депутатами, які подавали цей проект.

     Фракція прийняла  сьогодні  звернення,  яке  я  уповноважений оголосити:

     "Реалізуючи державноправову  реформу,   започатковану   новою Конституцією, де вперше закріплено ідею місцевого самоврядування в державі,  Верховна  Рада  України  нещодавно  прийняла  Закон  про місцеве  самоврядування  в  Україні,  який введено в дію 12 червня цього року.

     Закон має винятково важливе значення, визначаючи місце і роль місцевого самоврядування в політичній системі нашого суспільства.

     Однак, як    засвідчують    численні   факти,   перші   кроки впровадження   в   життя   Закону   про   місцеве   самоврядування наштовхнулися  на  шалений  опір з боку всієї вертикалі виконавчої влади.  Йдеться передусім  про  те,  що  районні  і  обласні  ради відповідно   до  вимог  Конституції  України  та  цього  закону  у двомісячний термін після набрання чинності  цим  законом  обирають голів  рад,  де  ці  посади суміщують керівники місцевих державних адміністрацій,  та  утворюють  виконавчий  апарат  рад,  а   також приймають рішення про делегування повноважень відповідним місцевим державним адміністраціям.

     Саме про  це  йдеться  у  відповідних  розділах  Конституції, зокрема у пункті 7 розділу ХV,  Законі про місцеве самоврядування, в статтях 120 і 141 Конституції України.

     Насторожує той факт,  що  деякі  відповідальні  керівники  та працівники  Адміністрації  Президента  України  довільно тлумачать положення Конституції і підписаного  Президентом  України  закону: надсилають  на  місця листи,  в яких дають відповідні рекомендації щодо блокування цих положень Конституції України".

     Повний текст цього звернення ми поширимо у Верховній Раді. Ми його надсилаємо до Президента,  звертаємось до Верховної Ради і до Генеральної прокуратури з тим, щоб було вжито заходів до виконання Закону   про   місцеве   самоврядування,  а  ми  "увімкнули"  свої контрольні функції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Осадчук Петро Ілліч.

     За ним - депутат Хмара.

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Група "Конституційний центр", Демократична  партія України.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати!

     Ви, звичайно, знаєте, що в понеділок в Одесі було підло вбито головного редактора газети "Вечерняя Одесса", відомого журналіста, українського письменника Бориса Дерев'янка.

     Немає сумніву,  що це була політична розправа ворогів свободи слова і демократії в незалежній Україні.

     Розпорядженням Президента України створено авторитетну слідчу групу,  яка розпочала роботу,  але,  на мою думку,  цього  замало. Йдеться  про розслідування вбивства на замовлення,  за яким стоять мафіозні кримінальні сили.  Прошу Верховну Раду доручити постійним комітетам  Верховної  Ради,  які  очолюють  депутати  Омельченко і Понеділко,  взяти під особливий контроль цю криваву справу.  Прошу Верховну  Раду  вшанувати  пам'ять  Бориса  Дерев'янка  - відомого журналіста, українського письменника хвилиною мовчання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я думаю,  є потреба підтримати цю  пропозицію,  прошу всіх встати. Прошу сісти.

     Гадаю, що  своїм  кроком Верховна Рада висловлює ставлення до цієї  події.  І,  підтримуючи  пропозицію  депутата,  я  хотів  би проголосувати    доручення   комітетам   з   питань   боротьби   з організованою злочинністю,  з  питань  законності  і  правопорядку своїми засобами втрутитися в розслідування цієї справи і взяти під контроль.

     Ставлю на голосування цю пропозицію -  тобто  проконтролювати хід розслідування. У них є функції контролю з цього приводу.

     "За" - 262.

     Прийнято. Дякую.

     Слово має Хмара Степан Ількович.

     ХМАРА С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область).   Шановний   пане   Голово!  Шановні  народні  депутати! Криміногенна ситуація в державі є катастрофічною. І таке становище склалося  через те,  що в країні панує епідемія корупції,  причини якої  насамперед  криються  в  помилковій  чи  злочинній  кадровій політиці структур виконавчої влади.

     Ми не проконтролюємо всі тяжкі злочини.  Адже за минулий рік, шановні народні депутати,  в Україні було вчинено близько 8  тисяч убивств.   Вдумайтеся,   це   більше  ніж  загинуло  військових  в Афганістані.  У принципі Верховна Рада  намагалася  змінити  такий клімат у державі.  Я не раз звертався з депутатськими запитами,  з відкритим листом до Президента, до вас, Олександре Олександровичу, щоб  на засіданні Верховної Ради розглянути комплексно питання про стан  злочинності  в   Україні   і   ситуацію,   що   склалася   в правоохоронних органах.

     Тому я  пропоную  першим  питанням наступної сесії розглянути саме це  питання,  бо  з  вини  Комітету  з  питань  законності  і правопорядку  розгляд  цього  питання зволікався,  і воно так і не було розглянуто.  Я думаю,  що далі  відтягувати  неможливо,  тому прошу  депутатів  і  вас,  пане Голово,  першим питанням наступної сесії розглянути саме  його,  бо  інакше  не  буде  змін  у  нашій державі.   І  я  не  згідний  з  тими,  хто  вважає,  що  потрібно структурувати    суспільство.    Так,    потрібне     цивілізоване структурування,  але вже давно сталося структурування мафіозними і кримінальними кланами,  тому без зміни ситуації  в  правоохоронній системі,  без поліпшення контрольних функцій парламенту (а це один із основних наших обов'язків) ми будемо просто пасивними  свідками криміналізації  держави і встановлення поліцейського антинародного режиму.  Це і спекуляції навколо парламенту,  який муляє очі  тим, хто хотів би безкарно діяти, це і використання бюджетних коштів не за  призначенням,  це  інші  зловживання.  Можна  наводити  тисячі прикладів.  І  якщо ми принципово не поставимося до цього питання, то зрушень не буде.

     І ще  хотів  би  зазначити  таке.  Під  час  розгляду  питань стосовно  зміни  до Конституції я просив би підтримати пропозицію, яку я вносив ще під час розгляду  проекту  Конституції,  щоб  усіх керівників  силових  відомств  призначала  і  давала  згоду  на їх звільнення Верховна Рада,  бо інакше  вони  ніколи  не  запрацюють ефективно без парламентського контролю...

     ГОЛОВА. Дякую. Депутате Анісімов, будь ласка.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович! Вы сегодня   уже   озвучили   один  из  вопросов,  которые  мы  будем рассматривать,  относительно вето  Президента.  И  это,  я  думаю, правильно,  поскольку  слишком  часто  эта  норма стала нормой для Президента,  поэтому вопрос о том,  нужно или  не  нужно  изменять нормы Конституции, напрашивается сам по себе.

     Я хотел  бы,  Александр Александрович,  вернуться к одному из вето  Президента,   относительно   пенсионного   законодательства, которое  мы  рассматривали  в  конце  заседания Верховного Совета. Голосование  показало,  что  было  только   два   против   и   два воздержались,  но  в  силу  обстоятельств  мы  не  набрали нужного количества голосов, то есть 300, и нам не удалось преодолеть вето.

     Я думаю, будет правильным, если мы 28 августа рассмотрим этот вопрос  (комитет  готов,  мы  уже  несколько  раз  обсудили его) и преодолеем это вето. Я обращаюсь ко всем радиослушателям Украины и еще  раз  подтверждаю  сказанное:  Верховный Совет свою миссию как законодательный  орган  выполнил.  Мы  разблокировали   пенсионное законодательство,  установив  минимум  70,9  гривни,  и дали право заработать этому закону.

     Поэтому прошу,   Александр   Александрович,   поставить    на голосование  предложение  о том,  чтобы включить в повестку дня 28 августа этот вопрос, рассмотреть его и преодолеть вето.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  У  контексті  того,   що   казали сьогодні   кілька  депутатів  про  порушення  Закону  про  місцеве самоврядування,  який ми прийняли,  то ви з преси теж знаєте, що в Ужгороді  продовжується  акція,  де  11 громадян України оголосили голодовку у зв'язку з тим, що грубо порушується цей закон: обласна рада  не розглянула питання про розмежування функцій виконавчого і представницького органів.

     Я хотів би сказати,  що депутат Слободянюк  з  цього  приводу звернувся  до Верховної Ради і до відповідних структур вищої влади в  Україні.  Відповідна  резолюція  з  цього  приводу   накладена, розслідування   буде   проведено,  і  я  думаю,  що  будуть  вжиті відповідні заходи.

     А всім,  хто слухає, особливо представникам місцевих структур влади,  я  хотів  нагадати,  що  Закон  про місцеве самоврядування передбачає протягом двох місяців привести у відповідність  із  цим законом усі структури на місцях,  я маю на увазі ті випадки,  де є суміщення функцій керівника адміністрації і керівника ради.

     Протягом двох місяців,  до 12 серпня, це питання повинно було бути  вирішеним,  і  якщо  воно  ще  не розглянуто - це вважається порушенням закону.

     Тому я просив би і наш відповідний комітет,  й інші комітети, й  усіх  депутатів  розглянути це питання у вересні,  а крім того, підготувати проект закону про відповідальність  тих,  хто  творить безчинства,     заважаючи     здійснювати     свої    повноваження представницьким  органам,  бо  ми  раз  у  раз   зустрічаємося   з прикладами,   коли   надходить   команда  не  надавати  можливості депутатам зібратися на сесії,  не розглядати ті чи  інші  питання, грубо кажучи, здійснюється викручування рук. Це - порушення закону і є кримінальним  злочином.  Тому,  я  думаю,  ми  повинні  внести поправку  до відповідного законодавства,  щоб це нікому не кортіло робити.

     Тепер стосовно тих зауважень, які висловили депутати протягом цієї   20-хвилинки.  Ну,  по-перше,  беруться  до  відома  всі  ці зауваження.  Щодо питання про злочинність,  то  в  нас  у  порядку денному стоїть питання про стан боротьби із злочинністю в державі. Я звертаюся до Секретаріату і до комітету,  який очолює  Олександр Олександрович  Жир,  щоб  ми у перших числах вересня розглянули це питання по суті.

     По-друге, те, що пов'язане з пенсійним законодавством, про що сказав  Леонід  Анісімов.  28 серпня (я даю доручення Секретаріату щоб внесли в проект порядку денного це питання),  коли  ми  будемо затверджувати  порядок  денний,  тоді  й  визначимося по суті щодо цього питання.

     Це ті  питання,  які  потрібно  було  вирішити  до   розгляду внесених у порядок денний на сьогодні.

     Перед тим   ми   повинні  затвердити  запропонований  порядок денний.

     До цього порядку денного  є  якісь  зауваження?  Буквально  5 хвилин.

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское обкединение "  Вперед,  Украина!",  партия  "Громада". Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что, к сожалению,  по  техническим  причинам  не   распространен   проект обращения  ряда  народных депутатов (в том числе и я являюсь одним из авторов) к Президенту Украины.

     Дело в том,  что 8  августа  Президент  Украины  обратился  к Верховному  Совету с просьбой в очередной раз (уже это третий раз) рассмотреть его  замечания  к  Закону  о  государственных  местных администрациях.

     В нарушение действующей Конституции он не подписал тот закон, относительно  которого  было  преодолено  президентское  вето  (мы проголосовали более чем 300 голосами). Поэтому я бы просил сегодня сессионный  зал  принять  текст   соответствующего   обращения   к Президенту,    где    еще   раз   напомнить   Президенту   о   той ответственности, которая есть у должностного лица, в том числе и у высшего   должностного   лица,  за  невыполнение  своих  служебных обязанностей.

     Я сейчас не буду употреблять здесь грозное слово "импичмент", так  как  оно  сильно  пугает  Администрацию  Президента  и самого Президента,  но текст такого обращения мы должны принять,  так как сам Президент обратился к нам и ждет нашей реакции.

     Поэтому я  просил бы поддержать предложение группы депутатов, а текст пусть будет распространен в зале.

     ГОЛОВА. Іншими словами,  вам розданий проект порядку  денного на  сьогодні,  і  депутат  Єльяшкевич  просить  погодитися  з його пропозицією.  Це дуже коротка пропозиція.  Власне кажучи, я кілька разів  підписував  листи  такого  змісту.  Тому  можна підготувати звернення від Верховної Ради,  щоб Президент  підписав  Закон  про державні місцеві адміністрації.

     Тому з  урахуванням  цього доповнення я ставлю на голосування порядок денний на сьогодні.

     Будь ласка.

     "За" - 223.

     Я ще раз ставлю на голосування порядок денний на  сьогодні  з урахуванням пропозиції депутата Єльяшкевича.

     Будь ласка.

     "За" - 264.

     Рішення прийнято. Спасибі.

     ------------

     Тепер по суті першого питання.  Ви одержали,  на жаль, зовсім недавно (точніше кажучи,  тільки що) висновки  Комітету  з  питань бюджету  про  пропозиції  Президента  до Закону про введення в дію Закону  про  Державний  бюджет  на  1997  рік  і  маєте   висновки Науковоекспертного відділу з цього приводу,  які зроблені так,  як вимагає Регламент.

     Підтримувати пропозицію     Президента     доручено     Ігорю Олександровичу    Мітюкову,   міністру   фінансів   України.   Він запрошується спочатку на трибуну для інформації з  цього  приводу, потім буде запрошений представник Комітету з питань бюджету, я маю на увазі Павла Сергійовича Кузнєцова,  і будемо розглядати питання по суті.

     Є пропозиція,  яка вносилася депутатами до початку засідання, розглянути внесене питання без  перерви.  Нема  заперечень?  Прошу проголосувати цю пропозицію.

     "За" - 252.

     Рішення прийнято.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів України.  Спасибі.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Відповідно до частини  другої статті 94 Конституції України Президент України 26 липня повернув із своїми пропозиціями Закон України про введення в дію  Закону  України  про Державний бюджет України на 1997 рік для його повторного розгляду Верховною Радою України.

     Мені як міністру  фінансів  доручено  підтримати  точку  зору Президента  з  цього питання.  Отже,  з вашого дозволу,  я спробую аргументувати позицію Президента,  якою він керувався,  повертаючи закон для повторного розгляду.

     Насамперед загальні  зауваження.  Прийняттям  вищезазначеного закону Верховна Рада створила прецедент, коли один закон вводиться в   дію  іншим  законом  -  це  не  відповідає  не  лише  практиці законотворчості,  а  й  статті   94   Конституції   України,   яка передбачає,  що термін введення закону визнається у самому законі. Таким чином були створені додаткові труднощі із  введенням  у  дію закону.

     Тепер конкретно   щодо   висловлених   пропозицій.  Президент України,  підтримуючи введення Закону про Державний бюджет на 1997 рік з 1 січня цього року,  не погодився із термінами запровадження юридичних  норм,  що  стосуються  окремих  статей  цього   закону. Зокрема,  статтею  13  зупиняється на 1997 рік надання ряду пільг, передбачених   для    громадян,    які    постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Ця норма,  по суті, перенесена з незначними змінами із Закону про Державний бюджет України на 1996,  і відповідні видатки на  її виконання  до  прийняття  бюджету  на  1997  рік не здійснювались, оскільки не були забезпечені відповідними асигнуваннями.

     Таким чином,  введення цієї  статті  з  1  липня  цього  року суттєво не вплине на показники державного бюджету,  і,  думаю,  ця пропозиція має бути підтримана Верховною Радою.

     Стосовно статті 15,  відповідно до  якої  передбачена  сплата державного  мита  за  нотаріальні  дії,  що  вчиняються приватними нотаріусами.  Справляння такого мита було передбачено  статтею  24 Закону  України  про  Державний  бюджет 1996 року,  і вона діяла в поточному році.

     Тому прийняття Верховною Радою пропозиції Президента  України щодо  термінів  введення  в  дію  цієї  статті  також  не  повинно викликати особливих заперечень з вашого боку,  і,  я думаю,  ви  з цими позиціями погодитесь.

     Що стосується ставок земельного податку, то Кабінет Міністрів пропонував проіндексувати в 1,45  раза  ці  ставки,  тобто  на  ті рівні, що діяли в 1996 році.

     Під час  розгляду  проекту бюджету в другому читанні Верховна Рада прийняла рішення проіндексувати ці ставки в 1,81 раза.

     З боку уряду ця ініціатива заперечень не викликала,  оскільки давала   можливість  збільшувати  доходи  бюджетів,  і  насамперед місцевих, куди цей податок має зараховуватися в повному обсязі.

     Президент України як  гарант  додержання  Конституції  вбачає введення цієї норми з початку року порушенням прав громадян.

     Гадаю, що  Верховна Рада повинна ще раз обговорити це питання і  прийняти  остаточне  рішення,  яке  б  відповідало  Конституції України.

     Переконаний, що  немає  підстав заперечувати проти пропозицій Президента України стосовно статей 32 та  33  Закону  України  про Державний бюджет. Думаю, ви погодитесь, що положення цих статей не є нормою Закону про Державний бюджет.

     Порядок підготовки і подання звіту про  виконання  Державного бюджету  України  вже  визначений  статтями  95  та 97 Конституції України та Закону про бюджетну систему України.

     Тому ці статті,  на нашу думку,  мають  бути  із  Закону  про Державний бюджет на 1997 рік або вилучені, або введені принаймні з 1 липня.

     Президент пропонує вилучити із статті 2  абзаци  3,  5  і  7. Особливо  хочу  наголосити  на змісті абзацу 7.  Його зміст був не зовсім зрозумілий і з моменту його прийняття,  оскільки  неможливо фінансувати  витрати,  що  не включені до бюджету,  пропорційно до надходжень до нього.  Це непорівнювані речі,  і це непорівнянність доцільно   усунути   шляхом   вилучення  даного  абзацу.  Те  саме стосується абзацу 5 цієї статті.

     На думку Президента України й уряду,  стаття 11  закону  (про контроль  за виконанням бюджету) суперечить статті 98 Конституції, згідно з якою Рахункова палата здійснює від імені  Верховної  Ради контроль  лише за використанням коштів Державного бюджету України. Що ж  стосується  комітетів  Верховної  Ради,  то  за  статтею  89 Конституції України вони готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради.  Функцію  ж  контролю  за виконанням Державного бюджету України Конституція покладає саме на Верховну Раду України.

     Непереконливими, на наш погляд,  є аргументи  щодо  того,  що комітети   можуть  розглядати  питання,  включені  до  повноважень Верховної Ради.

     На завершення хочу зазначити, що висловлювання відносно того, що  підписаний  Президентом  України  Закон  України про Державний бюджет на 1997  рік  фактично  не  введений  в  дію  -  не  зовсім правильне.  Як  цілісний  законодавчий  акт  цей закон діє,  і він вступив у силу через 10 днів після його опублікування.

     На сьогодні  проведено  згідно  з   прийнятим   Законом   про Державний    бюджет   перерахунки   нормативів   відрахувань   від загальнодержавних податків, зборів та інших платежів.

     Таким чином,  підтримуючи  пропозицію   Президента   України, пропоную:  у  статті  1  Закону  України про введення в дію Закону України про Державний  бюджет  на  1997  рік  перелік  статей,  що набирають чинності з 1 липня, доповнити статтями 13, 15, 25, 32 та 33;  розглянути питання щодо відповідності статей 32 і  33  нормам Закону  про  бюджет;  вилучити абзаци 3,  5 та 7 із статті 2 цього закону  та  привести  статтю  11  у   відповідність   з   вимогами Конституції України.

     Особливо хотів  би підкреслити,  що уряд та Президента турбує розгляд Верховною Радою зауважень Президента України до Закону про Державний  бюджет  на  1997 рік (особливо нас турбує ситуація щодо окремих статей),  який Президент підписав,  але передав  Верховній Раді  свої  зауваження.  Окремі  з  цих статей,  принаймні в такій редакції,  у якій  вони  прийняті,  виконувати  неможливо,  бо  це призведе до досить складних і важких наслідків.

     Зокрема, серйозну    загрозу   ядерній   енергетиці   створює вилучення з видаткової  частини  витрат  на  утримання  першого  і другого енергоблоків Чорнобильської АЕС. Уряд сьогодні знаходиться в становищі,  коли вимушений або порушувати закон,  або створювати реальну   загрозу  на  Чорнобильській  АЕС.  Йому  необхідно  мати приблизно 50 мільйонів гривень.

     Значні проблеми виникають із застосуванням статті  27  Закону про  бюджет  (крім  того,  що  ця  стаття  створює  необгрунтовані привілеї щодо порядку фінансування окремих розпорядників  коштів). Створилася    ситуація,   коли   фінансування   окремих   із   цих розпорядників  взагалі  потрібно  зупинити,  виходячи   з   вимоги фінансування  пропорційно  виконанню  дохідної  частини Державного бюджету,  тому що ці розпорядники  профінансовані  вже  на  більшу частину.  На  нашу  думку,  цю  статтю  потрібно просто вилучити і нормально фінансувати ці органи.

     Великі проблеми виникають із  застосуванням  статті  30  щодо фінансування Міністерства інформації України. На думку Президента, яка підтримується урядом,  ця стаття теж має бути  вилученою,  щоб Закон  про  Державний бюджет не використовувався як інструмент для виконання інших законів.

     Є ряд  інших  питань,  які  необхідно  ще  раз  обговорити  в Комітеті  з питань бюджету і внести пропозиції,  які б відповідали вимогам нормального виконання Закону про Державний бюджет на  1997 рік.

     На думку уряду, сьогодні доцільно доручити Кабінету Міністрів разом  із  Комітетом  з  питань  бюджету   опрацювати   зауваження Президента  України  щодо  Закону  про  введення  в дію Закону про Державний бюджет на 1997 рік  і  вийти  з  єдиною  позицією  -  чи вносити  на  обговорення  питання щодо подолання вето на Закон про введення в дію Закону про Державний бюджет.

     Я глибоко переконаний у тому,  що коли  ми  знайдемо  спільне рішення щодо змін та доповнень і врахуємо зауваження Президента до Закону про введення в дію Закону про Державний бюджет,  то питання про  вето  може  бути  переглянуто,  і  ми  можемо  звернутися  до Президента з проханням підписати його.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Ігоря Олександровича?  Будь ласка,  10 хвилин на запитання. Запишіться на запитання.

     Депутат Пшенична.

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка  Крим).  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Невже  таким суттєвим є вето  Президента,  невже  не  можна  було  вирішити  це питання,  коли  Верховна Рада розглядала проект Закону про бюджет, проект Закону про введення його в дію?

     Сьогодні у моєму виборчому окрузі сталося стихійне лихо, люди чекають  підтримки  від держави,  а ми розглядаємо це питання.  Як можна підтримувати вето Президента?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Я знову повертаюся до останньої  частини  свого виступу.  Вважаю,  що  на  сьогодні  нам  потрібно  врегулювати ті проблеми,  що виникли з виконанням Закону  про  Державний  бюджет, який  діє.  Це зокрема стосується і питання щодо резервного фонду, яке сьогодні  обговорюватиметься.  Тому  обговорення  питання  про вето,  коли  у  нас  є  багато  неврегульованих зауважень і питань стосовно Закону про Державний бюджет, я вважаю, можна перенести, а найближчим  часом  сконцентрувати  всю  увагу  на  запровадженні й поліпшенні дії Закону про Державний бюджет.

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты    Украины".   Всеукраинский   союз   рабочих.   Игорь Александрович,  я в принципе был против того, чтобы состоялось это пленарное   заседание,  и  хотел  бы,  чтобы  Президент  попытался распустить Верховный Совет,  что многократно  требовали  на  своих акциях трудящиеся Украины.  Я поддержал бы все эти моменты. Но раз уж мы собрались и обсуждаем изменения,  предложенные Президентом к Закону о введении в действие Закона о Государственном бюджете,  то я хотел бы услышать ваше мнение как министра.

     Вы помните,  что бюджет был принят  Верховным  Советом  (хотя коммунисты   голосовали   против)  как  своего  рода  определенное соглашение-компромисс между правительством, которое было назначено Президентом  и  поддерживалось  им,  и  большей  частью Верховного Совета.

     Но проходит небольшой срок и Президент уже ссылается  на  то, что  он,  видите  ли,  не знал о том,  что закон будет вводиться в действие не с 1 января,  а несколько позже.  Правильно ли это,  на ваш   взгляд,  как  выступающего  сейчас  от  имени  Президента  и правительства одновременно?

     МІТЮКОВ І.О.  Юридичний аналіз прийнятого закону дає нам  усі підстави порушувати питання про вдосконалення окремих статей.  І я не бачу великої проблеми в тому,  що в деяких статтях  (наприклад, подання звітності щомісяця з 1 січня,  а сьогодні ж серпень) мають бути зняті недоречності,  які, на жаль, були допущені (підкреслюю, я  не  знімаю  відповідальність з уряду) під час опрацювання цього документа.

     Вважаю, ми повинні ці питання повністю врегулювати,  фактично відшліфувати Закон про Державний бюджет,  бо,  виконуючи його,  ми зіткнулися з певними проблемами.  Давайте їх знімемо, тоді не буде проблеми з вето.

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський   виборчий   округ,   Вінницька   область).  Дякую. Соціалістична селянська партія.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Я так  розумію,  що  коли  Президент  підписував  цей указ,  то дуже поспішав  у  відпустку  (указ  підписаний  26  липня)  і,  мабуть, зауваження   щодо   статті  11  він  неуважно  прочитав  або  його підставили.  Бо у зауваженні до статті 11 говориться, що "контроль за  виконанням Державного бюджету України на 1997 рік покладено на Рахункову палату",  а це  суперечить  98  статті  Конституції,  де зазначено, що "контроль за використанням коштів Державного бюджету України  від  імені  Верховної  Ради  України  здійснює  Рахункова палата". Хіба за невиконання бюджету?

     І в цій же статті записано, що функцію контролю за виконанням державного бюджету покладено на Верховну Раду.  Але Верховна  Рада визначила,  що  контроль має здійснювати Комітет з питань бюджету. То хіба це не є рішення? Дайте, будь ласка, відповідь.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Ці   питання   повністю   врегульовані   чинним законодавством:  Рахункова палата контролює використання бюджетних коштів.  Виконання бюджету  -  це  питання  набагато  ширше,  воно насамперед  включає  в  себе ще збір податків,  виконання дохідної частини, що не є повноваженням Рахункової палати. Це по-перше.

     По-друге, Конституцією  визначено,  що  саме  Верховна   Рада контролює  процес  виконання  бюджету,  а  не комітети.  Ми готові співпрацювати з комітетами,  але  комітети  повинні  вносити  свої пропозиції  Верховній  Раді,  а  Верховна  Рада  повинна  приймати рішення. Саме в цьому плані ми пропонуємо врегулювати цю норму, і, до  речі,  ту  пропозицію,  яку  запропоновано  Комітетом з питань бюджету,  яку я побачив сьогодні зранку стосовно цієї  статті,  ми підтримаємо.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, може, ви заодно і підкажіть, як буде вся Верховна Рада разом виконувати контроль. Підкажіть, як це зробити, то ми зараз би і розглянули це питання.

     МІТЮКОВ І.О.    Олександре   Олександровичу,   мені   складно Верховній Раді давати рекомендації...

     ГОЛОВА. Так  отож-то.  А  тому   в   нас   є   Регламент,   є повноваження, Положення про комітети. І функцією Комітету з питань бюджету є контроль  використання  бюджету.  У  нього  є  невеликий апарат,  у  нього  є спеціалісти.  І так і записано в законі.  Усе правильно.

     Депутат Роєнко...

     МІТЮКОВ І.О.  Те, що стосується Комітету з питань бюджету, то ви абсолютно правильно кажете.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко, я ж сказав.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Олександре Олександровичу,  прошу вас надати слово голові комітету

- депутату Яценку Володимиру Михайловичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Михайловичу.

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область).  Дякую.  Ігоре Олександровичу,  до вас - два запитання.

     Перше. Ви,  дійсно,  цілком слушно нагадали  щодо  зауваження Президента  по  Чорнобильській атомній станції.  Але ж ми з вами з цього  приводу  не  раз  зустрічалися,  а  також  із  Сусловим  та Азаровим, і домовилися про те, що крім Закону про Державний бюджет є ще тут і додаток  до  Закону  про  Державний  бюджет  -  Видатки Державного  бюджету  по  міністерствах  та інших державних органах виконавчої влади і граничні обсяги на  оплату  праці.  І  в  цьому додатку,  який візували ви і Азаров і більше ніхто, ви розподіляли ці кошти,  що передбачалися  на  фінансування  першого  і  другого блоків Чорнобильської атомної електростанції.

     Чому ви  викреслили звідси кошти,  які дійсно були закладені? На якій підставі ми сьогодні маємо це  переглядати?  І  відповідне доручення   вам   особисто  було  з  боку  Мінченка  -  тодішнього державного міністра.

     І друге.  Що стосується Закону про введення в дію Закону  про Державний бюджет,  зокрема статті 13.  Я як голова комітету цілком погоджуюся з вимогою Президента України  про  те,  що  ми  повинні дійсно оздоровлювати людей III і IV категорій,  але фонд є фонд. І це виходить за межі фонду,  який ми затвердили.  Як це  пов'язати? Яка  ваша  позиція  з цього приводу?  Я підтримав би цю пропозицію Президента.

     МІТЮКОВ І.О.  Стосовно  першого  запитання.  Коли   під   час дискусії  по видатковій частині бюджету ці видатки були виключені, дійсно,   за   дорученням   державного   міністра   Мінченка,   то Міністерство  фінансів  направило  в  бюджетний комітет відповідні пропозиції про включення цього,  і ми це доручення виконали,  але, на  жаль,  вони  не  були включені під час остаточного опрацювання додатків,  яке проводилось у  Верховній  Раді.  Я  вважаю,  що  це технічна помилка, і ми повинні бути досить мужніми, щоб це визнати і сьогодні її виправити.

     Щодо другого питання, то я вже про це висловився: я підтримую це питання.

     ГОЛОВА. Депутат Радько.

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Кролевецький    виборчий   округ,   Сумська   область).   Фракція комуністів.  Шановний доповідачу!  У мене запитання щодо статті 2. Ви  так мимохідь розповіли,  але конкретно не зупинилися на вжитті заходів  щодо  поетапного  запровадження  в  1997  році  прийнятої Верховною     Радою     України     вартісної     величини    межі малозабезпеченості.

     У пропозиції Президента сказано,  що у бюджеті  на  1997  рік кошти  на  ці  цілі  не  передбачені і сама вартісна величина межі Верховною Радою України не визначена. Як же бути тоді з Постановою Верховної  Ради  України  від  16  жовтня  1996  року  про  розмір вартісної величини межі малозабезпеченості,  згідно  з  якою  з  1 січня  1997  року,  повторюю,  з  1  січня  1997  року встановлено вартісну величину межі малозабезпеченості 70,9 гривні? Дайте, будь ласка,  мені і моїм виборцям відповідь: яка ж на сьогодні вартісна величина межі малозабезпеченості,  якщо ви навіть 70,9  не  можете виплатити людям? Дякую за увагу.

     МІТЮКОВ І.О.   Я  хотів  би  підкреслити,  що  ми  не  можемо виплатити,  тому що цих коштів на  сьогоднішній  день  у  дохідній частині  бюджету  немає.  Ніхто не заперечує проти визначення цієї межі на тому рівні,  про який ви  казали,  і  проти  рішення,  яке прийнято.  Мова  ж  іде  про  поетапне  впровадження  в  межах тих можливостей,  які на сьогоднішній день є в бюджеті.  Ми повинні цю норму,  знову  повторюю  і повертаюсь до своєї пропозиції,  ще раз доопрацювати в Комітеті з питань бюджету і  визначитись,  яким  же чином ми будемо поетапно вводити цю межу.

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте.

     Павло Сергійович Кузнєцов, заступник голови Комітету з питань бюджету.  Я пропонував би йому  відразу  перейти  до  постатейного розгляду цього питання.

     Будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Краматорський виборчий  округ,  Донецька область).  Благодарю, Александр Александрович. Уважаемые депутаты! Вы сейчас заслушали замечания Президента к  Закону  о  введении  в действие Закона Украины о Государственном бюджете на 1997 год.

     Комитет по вопросам бюджета, внимательно изучив предложения и возражения Президента Украины,  касающиеся вышеназванного  закона, изложил  свое  мнение  по  поводу повторного рассмотрения Закона о введении в  действие  Закона  Украины  о  Государственном  бюджете Украины на 1997 год в виде сравнительной таблицы,  которая роздана вам и находится сейчас у вас на руках.

     Поэтому Александр  Александрович   предложил,   чтобы   сразу перешли к постатейному рассмотрению данной сравнительной таблицы.

     Если у вас нет возражений, то давайте так и поступим.

     ГОЛОВА. Отже,  зауваження  перше.  Правда,  воно  виписане не зовсім так, як передбачено Регламентом, бо треба, щоб у ньому було точне формулювання, за що ми повинні проголосувати, а тут є тільки зауваження такого, я б сказав, логічного змісту.

     Стаття 1: "Закон України про Державний бюджет України на 1997 рік набирає чинності з 1 січня 1997 року,  а статті 24 та 26 - з 1 липня  1997  року,  при  цьому  забороняється  Кабінету  Міністрів України  змінювати  суми  дотацій  бюджетам  Автономної Республіки Крим,  областей та міста Севастополя та коштів,  що передаються  з бюджетів областей та міста Києва до Державного бюджету України".

     Зауваження з  цього приводу широке.  Його вже коментував Ігор Олександрович. Є пропозиція комітету.

     Будь ласка, Павле Сергійовичу.

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Наш комитет рассмотрел  замечания  Президента, которые касаются данной статьи 1 закона,  и мы пришли к следующему выводу.

     Дело все  в  том,  что  в  замечаниях  Президента  ничего  не говорится о том,  что финансирование расходной части бюджета у нас осуществлялось  в  соответствии   с   Законом   о   финансировании Государственного  бюджета  на  1997 год до принятия этого бюджета. Этот закон мы приняли в  декабре  прошлого  года,  и  все  расходы велись в соответствии с ним.

     Поэтому принципиально   неправильно   говорить   о  том,  что каким-то образом Закон о бюджете имеет обратную силу и так  далее. Комитет,  рассмотрев  все  это вместе,  решил более четко изложить статью 1  таким  образом:  "Закон  України  про  Державний  бюджет України на 1997 рік набирає чинності з 1 січня 1997 року в частині статей,  що не суперечать  Закону  України  про  Державний  бюджет України  на  1996  рік,  а решта - з 1 липня 1997 року,  при цьому забороняється Кабінету Міністрів України  змінювати  суми  дотацій бюджетам Автономної Республіки Крим, областей та міста Севастополя та коштів,  що передаються з бюджетів областей та міста  Києва  до Державного  бюджету  України".  У  такій редакції комітет пропонує Верховній Раді проголосувати цю статтю.

     ГОЛОВА. Павле Сергійовичу,  оскільки я не бачу тут  зауважень інших депутатів з цього приводу, то як би ви подивилися на те, щоб оцю  не  зовсім  коректну  фразу:  "...в  частині  статей,  що  не суперечать" ми замінили б іншою?  Адже бувають й інші статті,  які не суперечать закону 1996 року. Не можна такий орієнтир визначати. Ми повинні написати:  "...в частині статей, що відповідають Закону України про порядок фінансування видатків Державного бюджету  1997 року до прийняття Закону про Державний бюджет на 1997 рік".  Тобто ми послалися таким чином на свій закон.

     КУЗНЄЦОВ П.С.   Так.   Я    згоден,    шановний    Олександре Олександровичу,  із запропонованою вами редакцією цієї статті.  Це буде точніше.

     ГОЛОВА. Давайте   тоді   з   цим    редакційним    уточненням проголосуємо проект, який вносить Комітет з питань бюджету. Ставлю на голосування статтю 1.

     КУЗНЄЦОВ П.С.   Комітет    просить    підтримати    редакцію, запропоновану в третій колонці.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 187.

     Я ще  раз  ставлю  на  голосування.  Будь ласка.  Голосується стаття 1.

     У ній врахована пропозиція комітету,  але редакційно робиться уточнення - не те, що не суперечить Закону про бюджет на 1996 рік, а те,  що  відповідає  Закону  України  про  порядок  фінансування видатків  з Державного бюджету в 1997 році до прийняття Закону про Державний бюджет на 1997 рік.  Тобто це  вузьке  поле  права  буде відрегульоване законодавством.

     Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Комітет просить підтримати.

     "За" - 225. Не прийнято.

     ГОЛОВА. Ну, це просто технічна... Будь ласка. Іде голосування ще раз. Прошу.

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Комітет просить підтримати цю редакцію  статті 1.

     "За" - 240.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття 2. Будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С.  До статті 2 пропозиції були такі. Редакція її, яка викликала в  Президента  зауваження,  звучить  так:  "...вжити заходів   до   поетапного  запровадження  в  1997  році  прийнятої Верховною    Радою     України     вартісної     величини     межі малозабезпеченості".

     Игорь Александрович,  выступая здесь,  говорил о том, что нет денег,  и он,  собственно,  повторил замечания Президента. Комитет предлагает  отклонить  это  предложение Президента,  исходя из вот каких мотивов:  "Верховною Радою України прийнято 16  жовтня  1996 року   Постанову  Верховної  Ради  України  про  розмір  вартісної величини  межі  малозабезпеченості,  якою  з  1  січня  1997  року встановлено  вартісну  величину  межі  малозабезпеченості  -  70,9 гривні.  Кабінету  Міністрів  України  пропонувалося   подати   до розгляду  в  першому  читанні проекту Закону України про Державний бюджет  на  1997  рік  розрахунки   нових   розмірів   мінімальної заробітної   плати   та  мінімальної  пенсії  з  урахуванням  цієї величини.  Однак  Кабінет  Міністрів   України   не   вніс   таких пропозицій.  Тому  в  Законі про введення в дію Закону України про Державний  бюджет  України  на   1997   рік   Кабінету   Міністрів запропоновано забезпечити поступове запровадження в 1997 році цієї вартісної величини межі  малозабезпеченості".  З  цим  у  принципі погодився й Ігор Олександрович.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Таким чином, пункт 4 порівняльної таблиці щодо статті 2 ставиться на голосування в редакції,  прийнятій  під час розгляду проекту бюджету.

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Комітет просить підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу підтримати.

     "За" - 231. Прийнято.

     Пункт 6 порівняльної таблиці.

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Абзац  п'ятий статті 2 викладений таким чином: "враховуючи обмеженість  асигнувань  на  погашення  заборгованості бюджетними  установами  і організаціями,  яка виникла в 1996 році, здійснити  проведення  погашення  такої  заборгованості  в   межах обсягів, не профінансованих згідно з Державним бюджетом України на 1996 рік, у тому числі і по установах та організаціях Міністерства оборони  України,  по  заборгованості,  що склалася за станом на 1 липня 1997 року,  а  також  по  компенсації  вартості  побудованих об'єктів  соціальнокультурного  призначення  на  селі  в  сумі 150 мільйонів  гривень  шляхом  її  заліку  в  рахунок  заборгованості (недоїмки)  по  податках  і  обов'язкових  платежах  до Державного бюджету України і місцевих бюджетів за  станом  на  1  січня  1997 року,  за  наслідками  чого  внести відповідні зміни до показників Державного бюджету України на 1997 рік".

     Зауваження Президента має такий зміст: "Абзацом п'ятим статті 2  закону  передбачено проведення компенсації вартості побудованих об'єктів соціальнокультурного  призначення  на  селі  у  сумі  150 мільйонів  гривень  шляхом  її  заліку  в  рахунок  заборгованості (недоїмки) по  податках  і  обов'язкових  платежах  до  Державного бюджету та місцевих бюджетів за станом на 1 січня 1997 року.

     Реалізація цього  положення  призведе до зменшення надходжень до бюджету і збільшення його дефіциту,  адже в Законі України  про Державний бюджет України на 1997 рік на зазначені цілі передбачено 100  мільйонів  гривень  у  структурі   видатків   на   структурну перебудову  галузей  народного  господарства за рахунок надходжень коштів,  отриманих  від  приватизації  державного  майна,  що   не враховані  в доходах бюджету.  У зв'язку з цим слід зазначити,  що надходження коштів від  приватизації  державного  майна  за  перше півріччя  1997  року  становлять  140  тисяч гривень до Державного бюджету України та 49 мільйонів гривень - до місцевих бюджетів".

     Комітет вважає,  що ця пропозиція може бути врахована під час уточнення бюджету на 1997 рік шляхом внесення змін та доповнень до Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік.

     Я прошу підтримати пропозицію комітету.

     ГОЛОВА. Ця ж пропозиція стосується і пункту  8  цієї  таблиці про   видатки   на   структурну   перебудову   галузей   народного господарства,  щоб їх проводити  пропорційно  виконанню  загальних надходжень коштів до бюджету.  Власне кажучи,  можна було навіть і не записувати,  це випливає із логіки  використання  бюджету.  Але була  пропозиція  Президента  ці  два  абзаци  вилучити  із тексту статті.

     Комітет вважає,  що можна  внести  пропозицію  щодо  змін  до бюджету,  де  точно  передбачити  ці  кошти,  але  треба внести їх відповідно до процедури,  тобто як зміни до бюджету.  Ми  їх  тоді розглянемо, а поки що треба залишити в попередній редакції.

     Проте була конкретна пропозиція Президента вилучити із закону ці два абзаци, тому я ставлю її на голосування.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Комітет просить підтримати позицію комітету.

     ГОЛОВА. Поки що ми голосуємо пропозицію Президента.

     "За" - 94.

     Ця пропозиція  не   підтримується.   Стаття   залишається   в попередній редакції.

     І зауваження   до  статті  11  щодо  контролю  за  виконанням бюджету.  Дуже хорошу аргументацію  з  цього  приводу  подав  Ігор Олександрович,  і депутати у своїх запитаннях,  власне,  висловили ставлення,  тому комітет  пропонує  залишити  редакцію,  яка  була раніше, трохи змінивши її, але як її змінювати - не визначив.

     Щоб не  було  сумнівів,  я  ставлю на голосування статтю 11 в редакції,  яку  запропонував  комітет  минулого  разу  і  яка  вже проголосована...

     Прошу вибачити,    відмініть,    будь   ласка,   голосування. Пропонується записати  так:  "Контроль  за  виконанням  Державного бюджету   України   на  1997  рік  здійснюється  згідно  з  діючим законодавством   України".   Тобто   ми   враховуємо    зауваження Президента,  але будемо робити так,  як намічали, тобто мається на увазі, що контроль здійснюватимуть і Рахункова палата, і комітети, і Верховна Рада.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Будь ласка, підтримайте, це позиція комітету.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 240.

     Я ще  раз  підкреслюю:  будемо  робити  так,  як передбачали, оскільки це повністю відповідає законодавству.

     Таким чином, ми змінили деякі абзаци в цьому законі, тому я в цілому  ставлю його на голосування (Шум у залі).  Ще є зауваження? Будь ласка, депутате Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу! Шановні колеги!  Я хотів привернути увагу до зауваження Президента стосовно першого і  другого  енергоблоків  Чорнобильської  атомної електростанції.  Комітет  з  питань  ядерної  політики  та ядерної безпеки і Комітет з питань Чорнобильської катастрофи вносили  свої пропозиції,  щоб значно збільшити ту суму,  яка була запропонована урядом у порівняльній  таблиці.  Коли  приймали  бюджет,  то  було записано,   що   бюджетний   комітет  враховує  ці  пропозиції.  У результаті ж у бюджеті ця стаття для видатків зникла зовсім.  І  я вважаю,  що це просто упущення Комітету з питань бюджету і Мінфіну в тому  числі,  що  в  бюджеті  не  записано  для  видатків  якраз утримання   першого   і   другого  блоків  Чорнобильської  атомної електростанції.

     Я думаю,  що цю помилку потрібно просто виправити. Вважаю, що це є свідомо допущена технічна помилка в бюджеті.

     КУЗНЄЦОВ П.С.   Уважаемый   Александр  Александрович!  Михаил Антонович  поднимает  очень  важную  проблему,  и   эта   проблема действительно есть в замечаниях Президента.

     Але це  рішення  потребує  деякої  проробки  і  погодження  з Міністерством фінансів. Тому треба внести ці зміни згідно з діючим законодавством як зміни до бюджету.  Але сьогодні ми ці питання не розглядаємо.

     ГОЛОВА. Гадаю,  що Павло Сергійович у даному  випадку  правий стосовно  того,  що  треба це змінами до бюджету розглядати,  а не Законом про введення бюджету.

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  ви абсолютно праві, але,  враховуючи те,  що ця проблема термінова і дійсно зараз дуже складна ситуація на станції,  я  прошу  записати  таке  положення: дозволити  Кабінету  Міністрів  профінансувати і внести відповідні пропозиції про внесення змін до Закону про бюджет. Тому що коли ми приймемо ці зміни, то це може бути...

     ГОЛОВА. Я  розумію.  Але тут,  у законі,  цю норму записувати немає потреби.  Ви просто можете її  внести,  скориставшись  своїм конституційним правом.  Вносьте, і ми її буквально (якщо 28 серпня внесете) 28-го і розглянемо...

     МІТЮКОВ І.О. Хоча б внесіть це як протокольне доручення. Адже якщо  ми  будемо це затягувати ще на два тижні,  то може виникнути дуже складна ситуація на станції.

     ГОЛОВА. Є пропозиція: варіант, який   вніс  депутат  Павловський  і  який  підтримується Мітюковим, записати як протокольне доручення Кабінетові Міністрів. Можна так?

     КУЗНЄЦОВ П.С. Можна.

     ГОЛОВА. Це нормально: доручення, щоб  вони  підготували  свої  пропозиції.   Ставлю   на голосування, підтримайте, будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Підтримайте, будь ласка.

     ГОЛОВА. Прошу.

     "За" - 240. Прийнято.

     Протокольне доручення Кабінету Міністрів є.

     Хвилинку, зараз візьмете слово.

     Ще які зауваження?

     Депутате Яценко, будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.   Ігоре   Олександровичу,  я  насамперед  до  вас звертаюся.  Я  ж  поставив  вам  запитання,  що  крім  Закону  про Державний  бюджет  є ще і додаток до Закону про Державний бюджет і згідно з цим додатком тут повинно  бути  передбачено  фінансування Міністерством  енергетики  саме  тих  робіт,  по які я сказав,  по першому і другому енергоблоках ЧАЕС.  І Ігор Олександрович визнав, що  допущена  суто технічна помилка і що цей додаток Верховна Рада не затверджувала,  це візує лише Азаров,  але готує  цей  розподіл Ігор Олександрович особисто.

     Є відповідне   доручення   колишнього   державного  міністра, виконайте це доручення, завізуйте в Азарова і все буде вирішено! І фінансуйте,  будь ласка.  Ніяких юридичних норм тут не треба.  Але якщо ми проголосували ще  раз  за  це,  то  це  ще  збільшує  ваші повноваження.

     ГОЛОВА. Це питання знято.

     ЯЦЕНКО В.М. Питання розв'язано, все...

     ГОЛОВА. Депутат Самофалов.

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський  виборчий  округ,  Донецька область).  Александр  Александрович,  я бы просил еще раз дословно зачитать  статью  в  части,  касающейся  контроля  за  исполнением бюджета.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Ну, наша редакция от комитета принята.

     ГОЛОВА. Будь ласка: "Контроль за виконанням Державного бюджету  України  на  1997  рік здійснюється згідно з діючим законодавством України". Зрозуміло.

     Депутат Даниленко.

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область).  Дякую,  шановний Олександре Олександровичу!  Я хотів би вас повернути до статті 2, абзац сьомий.

     Шановний Олександре   Олександровичу,   шановний  доповідачу, шановний пане міністре фінансів. У народі кажуть так: "Бог створив будівельника, а решту - все будівельник".

     І отут ви записали,  люди добрі,  таку норму:  "Ця пропозиція може бути врахована при уточненні бюджету"...  Скажіть, люди, ми ж нічого  не записали в бюджет 1997 року по капітальному будівництву

- нуль.  Ми нічого не записуємо,  і  Президент  накладає  вето  на статтю   про   повернення   відшкодувань  на  об'єкти  соціального призначення на селі - газ,  лікарні,  школи, побудовані за рахунок отих копійок, які люди не отримали як зарплату.

     Ми проголосували тоді Верховною Радою не 150 мільйонів, а 100 мільйонів направити,  а решту провести як  взаємозалік.  Дивіться, яка  фальсифікація!  Чи маємо право сьогодні отак залишити все?  А тому,  Олександре  Олександровичу,  давайте  ми  проголосуємо   цю статтю,  тому  що 94 депутати проголосували за те,  щоб підтримати пропозицію Президента.  А я не зрозумів: чи буде Кабінет Міністрів тепер  виконувати  цю  статтю бюджету,  чи буде чекати уточнення в грудні-листопаді, і оті люди на селі, які витратили свої кошти, не отримають  назад ні копійки,  і не буде проведений взаємозалік?  А тому давайте уточнимо по суті.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Анатолію Степановичу!  По суті й уточнюємо.  Все, про що  ви  говорите,  записано  в  тексті  прийнятого нами Закону про введення в дію Закону про бюджет.  А Президент зробив  зауваження, посилаючись на те,  що деякі моменти,  як ви бачите, розглядаються тут як занадто напружені, тому їх не можна буде реалізувати.

     Але конкретного тексту,  який  би  можна  було  поставити  на голосування, я не маю. І ніхто не має.

     Тому я можу тільки ще раз зачитати те,  про що ви сказали, що є в тексті зараз (Шум у залі).

     То ми ж проголосували...

     КУЗНЄЦОВ П.С. Так, це проголосовано (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Та ніяке не узгодження. Ще раз зачитую цей пункт.

     У нас записано й залишено в  такій  редакції:  "...враховуючи обмеженість  асигнувань  на  погашення  заборгованості  бюджетними установами і організаціями,  яка виникла в  1996  році,  здійснити проведення  погашення  такої  заборгованості  в межах обсягів,  не профінансованих згідно з Державним бюджетом України на 1996 рік, у тому  числі  і  по  установах та організаціях Міністерства оборони України,  по заборгованості, що склалася за станом на 1 липня 1997 року,   а  також  по  компенсації  вартості  побудованих  об'єктів соціальнокультурного призначення на  селі  в  сумі  150  мільйонів гривень  шляхом  її  заліку в рахунок заборгованості (недоїмки) по податках і обов'язкових платежах до Державного бюджету  України  і місцевих  бюджетів  за станом на 1 січня 1997 року,  за наслідками чого внести відповідні  зміни  до  показників  Державного  бюджету України на 1997 рік". Це ж те, що ви говорите.

     Якщо господарство  побудувало  дорогу  й витратило на неї 100 тисяч,  а саме залишилося боржником перед бюджетом за ті  чи  інші платежі теж на 100 тисяч, то проводиться залік за минулий рік.

     Дякую. Це  питання  ми  розглядали  під  час розгляду проекту бюджету.

     Депутате Моісеєнко, будь ласка, останнє зауваження.

     МОІСЕЄНКО В.М. Спасибо, Александр Александрович.

     Павел Сергеевич  и  Александр  Александрович!  У  меня  такой небольшой вопрос:  вот мы сейчас,  по-видимому,  рассматриваем два первых вопроса.  Имеются в виду и сам Закон о бюджете, и замечания Президента об изменениях в законе о бюджете.

     ГОЛОВА. Ні,  ні,  ні! Ми розглядаємо зауваження Президента до Закону про введення в дію Закону про бюджет. От що.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Ну я почему поднял этот  вопрос?  Потому  что здесь   тоже   идет  речь  о  100  миллионах  в  части  увеличения предельного размера дефицита и расходной части в связи с принятием второго  закона.  В этом плане мне было бы интересно услышать ваше мнение по поводу вот чего.  Совсем недавно по  телевидению  давала интервью   Алла   Борисовна   Пугачева,  народная  артистка  СССР, достаточно известная певица,  любимая нашим населением, и говорила о  том,  что  ее  соседом  по дачам на Канарских островах является господин Кучма - Президент Украины.  Нет ли  смысла  нам  все-таки подумать: не погасим ли мы вот этот дефицит в 100 миллионов, если, скажем,  продадим его дачу на  Канарских  островах  с  аукциона  и вернем  эти деньги в государственный бюджет?  Тем более,  что речь идет,  как сказала Алла Борисовна, о семиэтажном строении, которое стоит  на  берегу  моря.  Мне  кажется,  что его стоимость как раз где-то и будет в пределах 100 миллионов долларов.

     ГОЛОВА. Володимире  Миколайовичу!   Давайте   питання   зараз розглядати  по  суті.  А  про все інше ви підготуйте запит до Алли Борисівни,  і ми його їй направимо,  щоб вона розповіла вже все  з цього приводу. Ну, вона ж актриса, то що ви з неї візьмете?

     Я ставлю в цілому закон на голосування. Прошу підтримати його з тими змінами, які ми проголосували. Весь закон із змінами!

     "За" - 232. Прийнято.

     Спасибі, Павле Сергійовичу.

     -----------

     Наступне питання:  про внесення змін до Закону про  Державний бюджет України на 1997 рік. Доповідач Ігор Олександрович Мітюков - міністр  фінансів  України.  Будь  ласка,  дайте  нам   інформацію стосовно резервного фонду...

     Ігор Олександрович   пропонує   це   зробити   так:  він  тут присутній,  то  якщо  буде  потреба,  ми  зможемо  поставити  йому запитання, а тим часом послухати інформації міністрів про підстави для збільшення видатків з резервного  фонду.  І  потім  розглянути питання по суті.

     Запрошується на трибуну Суслов Віктор Іванович.

     У контексті  цього  питання розглядається інформація Кабінету Міністрів про використання затвердженого Верховною  Радою  розміру резервного фонду Кабінету Міністрів.

     СУСЛОВ В.І., міністр економіки України (Люботинський виборчий округ,  Харківська  область).  Уважаемые  народные   депутаты!   В соответствии   с  решением  совещания  председателей  комитетов  и руководителей фракций Верховной Рады Министерство экономики подало вам  сегодня  информационные  материалы  об  использовании средств резервного фонда Кабинета Министров.  Я не буду все эти  материалы зачитывать:   они   у   вас   на  руках.  Просто  хочу  поделиться собственными впечатлениями от изучения этого  вопроса,  которое  я начал с первых дней работы в министерстве.

     Возьмем, например,  1996  год.  Вы  видите,  что  в  Законе о бюджете Верховная Рада утвердила расходование  по  этой  статье  в обкеме 250 миллионов гривень.  Правительство (в нарушение Закона о бюджете) приняло решения о финансировании по этой статье на  сумму 470 миллионов гривень.

     Такая же  практика,  как  вы  видите,  и  в  этом  году.  200 миллионов гривень утверждено на весь год - решения же  приняты  на сумму  244 миллиона гривень.  При этом реально средства резервного фонда в таком обкеме,  конечно, не расходовались. В чем же причина таких решений?

     С моей   точки  зрения,  причина  систематического  нарушения Закона о бюджете в этой части  главным  образом  политическая.  Не секрет,  что  значительная часть постановлений о финансировании из резервного фонда готовилась,  скажем  так,  по  запросам  народных депутатов,  по  обращениям других уважаемых людей и была узаконена такая практика:  Министерство экономики  и  Министерство  финансов визировали подобные просьбы с ведома руководства,  а окончательное решение - финансировать все это или не финансировать - принималось на  уровне  руководства Кабинета Министров и нередко,  безусловно, это решение принималось как политическое решение. Я имею в виду, и не скрываю этого,  что иногда решение зависело от того,  кто с чем выступает в этом зале,  кто что предлагает или,  прямо скажем, кто как голосует.

     Безусловно, когда  принимались  решения  об  обкемах средств, намного  больших  реально  выделяемых,  в   аппарате   создавалась возможность для криминальных проявлений.  Чиновник сам решал,  что он будет финансировать,  а что не будет,  потому что на  основании постановления  Кабинета  Министров он может либо профинансировать, либо не профинансировать.  В итоге,  например, в прошлом году было профинансировано лишь 38 процентов всех принятых решений.

     Теперь обратимся к анализу тех материалов,  которые поданы, и к  тем  реально  принимаемым  сегодня  решениям  в  правительстве, которые, вероятно, могут быть поддержаны и Верховным Советом.

     Вам роздан  полный перечень постановлений Кабинета Министров, действующих в этом году,  о выделении средств из резервного фонда. Вы  видите,  что  из  этих  72  постановлений  значительная  часть противоречит  порядку,   установленному   Верховным   Советом,   в соответствии   с   которым   средства   резервного   фонда  должны расходоваться на строго определенные цели.

     Копия положения о резервном фонде вам роздана,  и вы  знаете, на  какие цели эти средства должны расходоваться.  Прочитав данные постановления,  вы увидите, что финансируются мероприятия, начиная от таких "стихийных бедствий",  как переезд министерства из одного здания в другое,  до проведения Всемирного  форума  украинцев  или скемок  хроникального  фильма  о  праздновании  годовщины принятия Конституции.

     В связи с этим Министерство экономики официально обратилось в Кабинет  Министров с предложением о приостановлении финансирования по ряду принятых постановлений  Кабинета  Министров  на  сумму  73 миллиона  295  тысяч  гривень.  Перечень  данных постановлений вам роздан.

     Мне как министру пришлось прибегнуть к жестким мерам в  плане реорганизации  работы  аппарата  министерства.  В  частности,  мне пришлось    издать    соответствующее    распоряжение.    Учитывая многочисленные  попытки  визирования  в  министерстве  документов, которые предполагают финансирование проектов, не предусмотренных в Законе  о  бюджете,  заместители  министра,  начальники  отделов и другие работники предупреждены об уголовной  ответственности  (это предусмотрено действующим законодательством) за попытки подготовки таких документов.

     До принятия   решения   Верховным   Советом   об   увеличении резервного  фонда  в  госбюджете работникам министерства запрещена подготовка  проектов  о  финансировании  каких-либо  расходов   из резервного  фонда  с учетом того,  что,  я напоминаю,  уже принято решений на сумму 244 миллиона гривень при  утвержденной  Верховным Советом сумме в 200 миллионов гривень.

     Все это,  скажем  прямо,  результат определенной политической позиции в работе министерства.  Но я с самого  начала,  когда  мне предлагалась  данная  должность,  поднимал  этот  вопрос  и  перед Президентом,  и перед Премьер-министром:  вопрос о том, что если я буду министром,  то в министерстве Закон о бюджете и другие законы будут жестко выполняться.  На что я получил добро и был  назначен. Таким  образом  и  перед  привительством  я ставлю тот же вопрос - финансироваться будет только то, что предусмотрено, и только на те цели,   которые   предусмотрены   и   опеределены   постановлением Верховного Совета и порядком использования этих  средств.  Никаких политических  мотивов  в использовании средств резервного фонда не будет.

     В этом году,  как вы  знаете,  природные  условия  в  Украине неблагоприятные:  ураган,  ливни,  паводки,  целый  ряд стихийных, истинно стихийных бедствий постигло Украину.  В связи  с  этим  мы поддерживаем  предложение Кабинета Министров об увеличении размера резервного фонда на 200 миллионов  гривень  и  гарантируем  строго целевое использование его средств.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Є запитання? Будь ласка, запишіться. Виставте 10 хвилин, як і попередньому доповідачу.  В'ячеславе  Михайловичу  Сокерчак,  будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Савранський виборчий округ,  Одеська область).  Шановний Вікторе Iвановичу! На які конкретно цілі Кабінет Міністрів  використовуватиме  резервний фонд  Кабміну в плані фінансування агропромислового комплексу?  На що конкретно?  Тому що ви говорили:  "Згідно з положенням".  На що конкретно "згідно з положенням"?

     СУСЛОВ В.I.  На  что конкретно?  Я просто зачитаю вам пункт 4 "Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів": "Резервний фонд використовується    на    фінансування:   витрат,   пов'язаних   з надзвичайними ситуаціями;  робіт по ліквідації наслідків стихійних явищ  та  аварій;  непередбачених  витрат,  пов'язаних з введенням законів;  інших заходів,  не передбачених  і  які  не  могли  бути передбачені  під  час  затвердження Державного бюджету України,  з визначенням при цьому розміру коштів, який не може перевищувати 20 відсотків  загального  обсягу резервного фонду".  Вот те цели,  на которые деньги могут быть израсходованы согласно положению.

     СОКЕРЧАК В.М.  Вікторе Iвановичу,  вибачте,  мікрофон  ще  не вимкнений.   А   ті  додаткові  200  мільйонів,  надання  яких  ви підтримуєте?

     СУСЛОВ В.I. А, на что именно эти средства будут направлены?

     СОКЕРЧАК В.М. Так.

     СУСЛОВ В.I. Я не могу сейчас назвать полный перечень того, на что  они  будут  использованы,  потому  что  окончательное решение принимает Кабинет  Министров,  а  в  данный  момент  проекты  этих решений  не  готовы.  Я  отмечу только,  что данные средства будут использоваться  согласно  соответствующему  порядку,  который  был здесь зачитан.

     ГОЛОВА. В  положенні  є пункт,  в якому зазначено,  що раз на місяць Кабінет Міністрів інформує Верховну Ради про те,  на що і в якому  обсязі використано кошти резервного фонду.  Прошу,  Вікторе Івановичу,  зверніть на це увагу. І Комітет з питань бюджету, будь ласка,  забезпечте  -  це ваша функція - контроль за використанням резервного фонду.

     Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція "Комуністи України".  Вікторе Івановичу, ви вже зазначали, що не за призначенням використовувався резервний фонд Кабінету  Міністрів.  І  дійсно,  в  деяких  пунктах  (я  вже нарахував   процентів   до   20)  взагалі  незрозуміло,  для  чого виділялися кошти з  резервного  фонду.  Хіба  ми  не  бачили,  яка складається ситуація - урагани,  зливи, із врожаєм негаразди, а ми виділяємо кошти куди тільки бачимо.  Хіба можна після цього вірити Кабінету  Міністрів,  що 200 мільйонів гривень буде використано за призначенням - на ліквідацію стихійних лих?

     Я вважаю,  якщо десь стихійне лихо,  то туди треба направляти кошти. Тому і не вистачає цих 200 мільйонів.

     Як ви  ставитеся до того,  щоб покарати тих,  хто розтринькав резервний фонд?

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  Я еще раз напомню,  что  Министерство  экономики внесло   предложение  о  прекращении  финансирования  по  принятым постановлениям  на  сумму  73  миллиона  гривень.   И   если   это предложение  будет поддержано,  при уже профинансированной сумме в 137,8  миллиона,  то  мы  будем  иметь   свободный   остаток   для финансирования того,  что связано со стихийными бедствиями. Однако и этого  будет  недостаточно,  учитывая  очень  сложные  природные условия в этом году. Хотя нельзя все сваливать только на природные условия.  Есть целый ряд аварий, катастроф, типа днепропетровской, ликвидацию последствий которых также нужно финансировать.

     Верховная Рада может принять решение об увеличении резервного фонда,  а может и не принять.  Но Кабинет Министров  считает,  что надо  было бы принять,  с тем чтобы мы могли финансировать все эти мероприятия.

     Приведу пример.  Я взял на себя ответственность и завизировал два постановления, связанных с финансированием.

     В частности,  в  одной  из  областей возникла эпидемия острой инфекционной болезни.  Нельзя  ведь  не  финансировать  проведение вакцинации населения? Значит, решение принято. Если Верховная Рада не увеличит сегодня обкем резервного фонда,  мы  просто  не  будем готовить решения о финансировании по этим статьям.

     ГОЛОВА. Депутат Цушко.

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська  область).  Фракция  Социалистической  и  Селянской партий Украины.  Уважаемый Виктор Иванович!  Если Министерством экономики во   главе   с  вами  будут  соблюдены  те  принципы,  которые  вы продекларировали,  то не будет ли таких случаев,  что  просто  без ваших   виз  будут  приниматься  решения  о  расходовании  средств резервного фонда?

     Спасибо.

     СУСЛОВ В.І.  Такое,  конечно, возможно, но это уже зависит от позиции  других  министров  и Премьер-министра.  Я с анализом этой ситуации уже обращался к министру финансов,  и Игорь Александрович сказал,  что также будет руководствоваться исключительно законами. Если все министры начнут руководствоваться законами, то ситуация в стране изменится, это будет нечто новое для Украины.

     ГОЛОВА. Депутат Сластьон. За ним - депутат Панасовський.

     СЛАСТЬОН Ю.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села   (Голопристанський   виборчий  округ,  Херсонська область). Прошу передати слово депутату Довганю.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу! Шановний  Вікторе  Івановичу!  Звичайно,  треба  сьогодні виділити кошти,  бо несприятливі кліматичні умови  склалися  цього  року  в Україні.  Та  чи  не  планує ваше міністерство розробити механізми використання  цих  коштів?  Тому  що  тут  сьогодні   йшлося   про необхідність    виділення   коштів   агропромисловому   комплексу. Міністром сільського господарства і продовольства знову призначено Юрія  Карасика,  якого  за  розбазарювання коштів було звільнено з посади у попередньому уряді.  Якщо сьогодні знову  направити  туди гроші,  то чи дійдуть вони до колгоспів,  тобто до адресатів? Ваше міністерство може розробити такі механізми,  щоб  кошти  надходили безпосередньо колгоспам чи колгоспникам?

     СУСЛОВ В.І.   Министерство   экономики  выполняет  достаточно ограниченные функции в этой части.  Оно никого не финансирует, это нужно  четко  понять.  Оно только визирует проекты постановлений - принимает   решение   о   целесообразности    того    или    иного финансирования. Вот поэтому я буду настаивать на том, и думаю, без больших  усилий  этого  добьюсь,  чтобы  министерство   визировало расходы  только  в  тех  случаях,  когда это действительно целевое использование средств. На большее я претендовать не могу.

     Есть письменный вопрос от депутата Черенкова о том,  будет ли профинансирована   из   резервного   фонда  одноразовая  помощь  в соответствии с Указом Президента о  Международном  женском  дне  8 марта 1996 года. Там была обещана помощь женщинам. Отвечаю, что за счет резервного фонда это  профинансировать  невозможно,  так  как данные  расходы  не  подпадают  под  те нормы,  которые здесь были зачитаны.

     ГОЛОВА. Депутат Тодоров.

     ТОДОРОВ Є.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  екологічної  політики  (Бердянський  міський виборчий округ, Запорізька область). Прошу передать слово депутату Симоненко.

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Симоненко.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Виктор Иванович! Я еще раз хотел бы  кое-что  уточнить,  потому  что  мы  принимаем ответственное  решение  по  данному  проекту.  Если  мы прекращаем финансирование строительства культурного центра Украины в  Москве, то  почему  никто,  я  направлял  официальное  обращение  по этому вопросу,  не понес,  и некая Танюк не понесла,  ответственность за разбазаривание  сотен  тысяч  (  а  там,  по-моему,  до миллиардов доходило в то время) гривень Украины,  когда,  действительно,  Бог знает что приобретали?

     Из каких это соображений резервный фонд у нас используется на празднование годовщины Конституции?  Такие огромные средства  были выброшены.  Не  продумано  это,  я  считаю.  Можно  было бы решить совершенно по-другому.

     Далее, такой вопрос,  как финансирование "Всесвітнього форуму українців".  Ви вже про це казали. Я уже не говорю "про проведення аварійно-відновних та ремонтно-реставраційних робіт  на  об'єктах, що  забезпечують діяльність Кабінету Міністрів".  Если речь идет о том,  что строительные леса еще не убрали вокруг  здания  Кабинета Министров  -  это  один вопрос.  Но ведь мы говорили о том,  каким образом выполняется закон Украины о резервном фонде. Поэтому такой вопрос: какие меры принимаются для наведения порядка?

     СУСЛОВ В.І. Мне пока еще легко с этим вопросом выступать, так как в данных списках нет  постановлений,  которые  принимались  бы нынешним   правительством,  и  которому  в  вину  можно  поставить нецелевое использование средств.  Но я считал необходимым обратить ваше   внимание   и   предоставить   вам  детальную  информацию  о направлениях использования средств с  тем,  чтобы  соответствующие комитеты,  прежде  всего  бюджетный,  депутатские группы,  а также "Рахункова палата Верховної Ради" были проинформированы о реальном положении  дел.  И  в  дальнейшем  Верховная  Рада  будет детально информироваться  о  всех   направлениях   выделения   средств   из резервного фонда. Вот все, что могу сказать.

     Я не  могу и не собираюсь сейчас комментировать либо отвечать за те постановления,  которые принимались в связи с  этим  раньше. Повторю,  что,  проанализировав  эти  постановления,  министерство внесло предложение о прекращении реализации 18 таких постановлений на сумму 73 миллиона гривень.

     ГОЛОВА. Депутате Черепков, що у вас?

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму  (Артемівський  міський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской партий Украины.  Я в свое  время  направлял  депутатский запрос Пинзенику.  Задавал этот вопрос министру финансов Митюкову. В чем дело? Дело в том, что в 1996 году к 8 марта были изданы Указ Президента  и  постановление  Кабинета  Министров  об  одноразовой выдаче помощи вдовам погибших на войне. Затем - матерям-одиночкам, многодетным  семьям,  женщинаминвалидам  и  так  далее.  Я получил письменный  ответ  о  том,  что  эти  деньги  будут  выплачены  из резервного фонда. Сейчас мне говорят, что в резервном фонде это не предусмотрено. Так кто же отдаст эти деньги, эту милостыню за 1996 год? Из какого источника?

     СУСЛОВ В.І.  Я повторю, что по данной статье такие расходы не могут  быть  профинансированы.  Министр  финансов   вам   очевидно ответит, насколько реально финансирование по другим статьям.

     ГОЛОВА. Уточніть.

     СУСЛОВ В.І.  Финансировать можно только то, что предусмотрено Законом о бюджете.  Если издается указ,  в соответствии с  которым расходы  не могут быть профинансированы согласно Закону о бюджете, значит этот указ выполнен не будет.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Вікторе  Івановичу,  сідайте  на  місце. Слово має Юрій Михайлович Карасик, міністр сільського господарства і продовольства (Шум у  залі).  Ігоре  Олександровичу,  ви  можете відповісти на запитання депутата Черепкова?

     МІТЮКОВ І.О.  Дійсно,  у  1996  році  було  прийнято  рішення профінансувати ці витрати,  про  які  ви  сказали,  із  резервного фонду.  Через брак коштів ми не мали змоги зробити це в 1996 році. На сьогодні резервний фонд на ці цілі використати не  можна,  тому що  це  суперечитиме положенню.  У бюджеті грошей (це приблизно 30 мільйонів гривень)  ми  поки  що  не  можемо  знайти.  Ми  шукаємо можливість   розв'язати  проблему,  однак,  на  жаль,  за  рахунок резервного фонду її вирішити неможливо.

     ГОЛОВА. Інакше кажучи,  якщо вже виникла  така  ситуація,  то треба,  щоб  Кабінет  Міністрів  вніс проект змін до певної статті бюджету, де потрібно записати ці видатки.

     Ви попрацюйте,  знайдете якийсь варіант - внесете  пропозицію щодо змін до бюджету. Будь ласка.

     Юрію Михайловичу Карасик, прошу.

     КАРАСИК Ю.М., міністр сільського господарства і продовольства України (Черкаський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Питання, яке внесено сьогодні на розгляд Верховної Ради, має три складові.

     Перше - хід  збирання  ранніх  зернових.  Збиральна  площа  в країні  становить  11,5  мільйона  гектарів.  На  сьогодні зібрано врожай з площі 8,5 мільйона гектарів,  намолочено 23 мільйони тонн зерна,  врожай  становить  27,2 центнера з гектара;  намолочено 16 мільйонів тонн пшениці, врожай становить 30,1 центнера з гектара.

     Майже закінчили збирання врожаю  південні  регіони.  Виконали державне   замовлення   по   продажу  зерна  Запорізька,  Одеська, Миколаївська та Херсонська області. На сьогодні залишилося зібрати 3 мільйони гектарів.

     Зернозбиральний комплекс  нашої держави становить на сьогодні 80 тисяч комбайнів.  Якщо навантаження на  один  комбайн  буде  10 гектарів,  то  потрібно  4-5  днів,  щоб закінчіти збирання ранніх зернових на цій площі.

     Проте ці цифри не відображають  справжнього  стану  справ  на зерновому полі в ряді регіонів.  Те, що залишилося, це в основному ячмінь,  який практично заріс бур'янами, зерно проростає на корню, тому в деяких регіонах дуже низький виробіток і дуже великі втрати як у кількості, так і в якості зерна.

     Що призвело до такого стану і що робиться  в  цьому  напрямі? Перше.  Усі  ми  є  свідками тих погодних умов,  що склалися цього року.  Майже 50 днів жнивує Україна,  із них лише 14-16 днів  були погожими,  дали  можливість  працювати.  І  тому  тисячі  гектарів залиті,  вибиті градом,  шквалом.  Нині підраховується  площа  цих земель, але попередньо це близько 300 тисяч гектарів.

     Друге. Зросло  навантаження  на  кожний окремий комбайн - 170 гектарів.  Є дуже погана техніка, яка не витримала в ряді випадків цього навантаження.

     Третє. В  ряді  регіонів,  шановні депутати,  вимерзла велика кількість озимої пшениці,  яка була пересіяна ячменем.  Ячмінь дав непоганий урожай, але дуже низький виробіток.

     Тому головне питання в організації збирання ранніх зернових - це маневрування  технікою  і  створення  умов  для  механізаторів. Зазначу,  що ми не можемо дорікати нашим людям,  які чекають кожну погожу годину, щоб вчасно і з найменшими втратами зібрати врожай.

     Наступне питання - заготівля хліба. На сьогодні з 5 мільйонів тонн   державного  замовлення  продано  державі  3,5  мільйона.  Я говорив,  які області вже виконали державне замовлення.  Майже всі області  підтвердили,  що  державне  замовлення  по  продажу зерна державі буде виконано.  Але,  шановні депутати,  великі економічні втрати    понесли   в   цьому   році   товаровиробники   внаслідок несприятливих погодних умов.  Головна втрата не в кількості,  а  в якості.  Тому  що  з  усього  валу,  який ми отримали,  лише 20-30 відсотків становить  пшениця  III  класу.  Якщо  ж  врахувати,  що різниця  в  ціні  між пшеницею III та V класу становить близько 60 гривень за тонну,  а це мільйони тонн, то можна легко підрахувати, яких    збитків    завдано   такими   погодними   умовами   нашому товаровиробникові.

     Які рішення прийнято у зв'язку з цим?  Головне питання,  яким займається  і  міністерство,  і  Кабінет Міністрів,  - це насіння. Деякі регіони залишилися  без  насіння  під  посів  озимини.  Тому прийнято  постанову  Кабінету  Міністрів  про  збільшення  обсягів заготівлі насіння в південних регіонах,  проведення  міжобласного, міжрайонного та міжгосподарського обмінів.

     Вирішено питання щодо ціни на пшеницю III класу - 270 гривень з розрахунку,  щоб за тими авансами,  які отримували під  державне замовлення товаровиробники, вони не зазнали втрат.

     Також Кабінет Міністрів прийняв рішення,  що в господарствах, де немає пшениці III класу, можна зараховувати пшеницю V класу.

     Зараз підготовлена постанова уряду про вирішення  питання  із пророщеним зерном.  Стосовно груп зерна, якість якого дозволяла за стандартом використовувати 3- 5 відсотків  пророщеного  зерна  для продовольчих  ресурсів,  вирішено  збільшити цей стандарт до 10-15 відсотків.  Окрім того, розглянуте питання про підвищення проценту вологості з 14 до 20 відсотків,  щоб не несли господарства витрати на висушування даного зерна.  Розглядається питання і  про  запуск спиртових  заводів,  щоб  частину  зерна  переробити  на  спирт та закласти півтора мільярда декалітрів в державний резерв,  а  також на комбікорм.

     Стосовно державної підтримки АПК. Хочу сказати таке. Державне підтримку  АПК  бачить  через  податкову  політику,  через  захист власного  товаровиробника,  через  зовнішній  і  внутрішній ринок. Проте наведу такий приклад:  за 1996 рік  з  аграрного  сектора  в бюджет  надійшло  в 4,9 раза більше,  ніж він отримав.  То про яку підтримку йдеться?

     Про що сьогодні я прошу Верховну  Раду  і  шановних  народних депутатів?  По-перше,  потребує вирішення ситуація,  що склалася з якістю  і  кількістю  зерна.  Все-таки  треба  допомогти  вирішити питання  про  картотеки,  відкрити  спеціальні  рахунки  на  кожне господарство,  дати можливість господарствам працювати, отримувати кошти  на окремі спеціальні рахунки,  розраховуватися і думати про врожай 1998 року.  Шановні депутати! Сьогодні важке становище, але це лише початок. Такого обсягу робіт, який накопичився на вересень і   жовтень,   Україна   ще   не   знала.    А    це    насамперед матеріальнотехнічні ресурси.

     Тому ще   раз  наголошую:  треба  заморозити  картотеку,  яка становить 2,2 мільярда  гривень,  і  відкрити  спеціальні  рахунки господарствам, щоб дати їм можливість працювати.

     Традиційне питання - кредитні ресурси.  З банком "Україна" ми обговорювали  цю  проблему.  Нині  є  можливість  закупити  велику кількість  зерна,  підготувати  цукрову  промисловість  до роботи, вирішити питання зі збиранням соняшнику,  цукрових буряків.  Проте усе це можна вирішити лише завдяки кредитним ресурсам,  а не через бюджетні кошти.

     І останнє - розрахунки з  товаровиробниками.  Це  традиційна, так би мовити,  схема.  Тут деякі депутати порушували питання щодо механізму використання кредитних ресурсів.  Ми пропонуємо кошти  з резервного   фонду   направити   насамперед   для   розрахунків  з товаровиробниками за прийняте зерно,  насіння кукурудзи та  ярових культур.   Вважаю  за  необхідне  попросити  все-таки  законодавчо відпрацювати питання  матеріально-технічного  забезпечення  АПК  у 1998  році.  Щоб  це  була  не  просто  концепція  або національна програма, а чітке аграрне законодавство нашої держави.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Юрія Михайловича?

     Враховуючи те,  що він працює  міністром  буквально  тиждень, хоча  має  великий  досвід,  у  тому числі й на цій посаді,  прошу задавати запитання по суті того питання,  що розглядається,  тобто стосовно резервного фонду.

     Будь ласка,   запишіться.  Виставте  10  хвилин.  Опублікуйте список, щоб не виникало сумнівів.

     Депутат Запорожець.

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Прошу передати слово депутату Шкрабаку.

     ШКРАБАК П.А.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Снігурівський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Дякую.

     Юрію Михайловичу,  ви волею долі прийшли з півдня України,  і вам довелося там побачити,  в якому стані знаходяться виноградники і сади після зими. До сьогодні з резервного фонду на ці потреби не було використано жодної копійки.

     Треба ж  негайно  вживати  якихось  заходів,  щоб   відновити виноградники, які загинули від морозів і заморозків. Що ви думаєте з цього приводу і  коли,  на  вашу  думку,  можна  буде  допомогти господарствам, які дуже постраждали від заморозків цієї зими?

     Дякую.

     КАРАСИК Ю.М.  Те,  що  в  цьому  році можна було зробити,  то робили безпосередньо у господарствах. Ми зараз розглядаємо резерви 1997   року,  але  розробляється  конкретна  програма  відновлення виноградників.  Багато  виноградників   вимерзло   у   Херсонській області.   Тому  ми  вже  розробляємо  програму  і  чекаємо  вашої підтримки при прийнятті бюджету 1998 року.

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Черенкову.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область).  Юрий Михайлович,  у меня к вам  два  вопроса. Первый вопрос касательно ваших селекторных совещаний. Ежедневно (я говорю о Луганской области) в  пять  часов  вечера  надо  быть  на селекторных совещаниях с отчетом, сколько зерна сдано государству, несмотря  на  то  что,  допустим,  всхожесть  семян  в   некоторых хозяйствах 60 процентов - с учетом применения коэффициента 1,47. И вы  говорите  о  помощи  каким-то  хозяйствам.  Сейчас  проводится жесточайшая   политика  -  сдать  пятью  колосовыми  полный  обкем госзаказа.  По  40  минут,  по  часу  держат  глав  администраций, руководителей  хозяйств,  а  остальные  при  такой  погоде сидят в коридоре (я лично там присутствовал при этом) по несколько  часов. Когда это закончится? Это первый вопрос.

     И второй вопрос.  Я полагаю,  вполне возможно, что вы на него не ответите. Здесь, в Верховном Совете, депутаты подняли вопрос об использовании бюджетных средств,  в частности депутатом Боровиком, который в былые времена присвоил  миллионы.  Будьте  добры,  дайте ответ.

     ГОЛОВА. Дякую.

     КАРАСИК Ю.М.  Щодо  першого  запитання.  Було  дві селекторні наради, і проводилися вони у сім годин ранку, а не в п'ять вечора.

     Що стосується Луганської області.  Питання стоїть так, що для забезпечення  тільки  Луганської  області  потрібно 400 тисяч тонн продовольчого зерна.  Дійсно,  у Луганській області було  допущено ряд  грубих помилок.  Це питання ще розглядатиметься,  зокрема про причини пророщення зерна.

     Щодо запитання про депутата Боровика.  Зараз  перевіряють  цю кількість, яку... Потім вам буде дана інформація.

     ГОЛОВА. Депутат Мулява.

     МУЛЯВА В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська   область).  "Конституційний  центр",  Українське козацтво. Юрію Михайловичу, у мене таке запитання. Пропозиції, які вносяться,  суто фінансовоекономічного плану,  досить переконливі. Але за  такої  концентрації  робіт  на  осінній  період,  можливо, потрібно  вжити  якихось  додаткових  загальнонаціональних заходів типу загальнонаціональної толоки, щоб порятувати те, що залишилося від складних погодних умов.  Де і чим, на вашу думку, могли б бути корисними в  цьому  відношенні  депутати?  Мабуть,  вони  могли  б виступити ініціаторами,  організаторами такої роботи на місцях, де потрібна домога?

     Дякую.

     КАРАСИК Ю.М.  У  вівторок   ми   збираємося   у   Вінниці   з представниками   усіх   регіонів   з  конкретними  балансами,  щоб розглянути    потребу,     можливість     проведення     комплексу осінньопольових  сільськогосподарських робіт і підготовки до зими. Тоді  вже  конкретно  можна  буде   сказати   і   про   можливість господарств,  тому  що  фінансовий стан зараз - мінус 7,7 мільярда гривень, і про можливість ресурсного забезпечення проведення цього комплексу робіт.

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый Юрий Михайлович,  вы несколько раз  в  своей  информации акцентировали  внимание  на  том,  что  были  тяжелейшие  погодные условия.  Это  действительно  так.  Но  вам  как   бывшему   главе администрации крупнейшей хлебосеющей области, наверное, были видны просчеты,  которые были допущены при подготовке  к  уборке  ранних зерновых.  Речь  идет  о том,  что техника не была готова в полном обкеме,  в ряде регионов (в том числе и в моем округе) не  хватало горючесмазочных  материалов.  И это тоже является причиной,  будем говорить,  провала.  Скажите,  уже  как  новый  министр,  как  вы, учитывая  эти  ошибки,  планируете  организовать  уборку,  скажем, пропашных культур (речь идет прежде всего о подсолнечнике,  потому что уборка его будет тяжелейшая,  кукурузе), с тем чтобы хозяйства могли  как-то  варьировать  этими  ресурсами,   чтобы   и   дальше обеспечить себя, скажем, финансами в полном обкеме?

     ГОЛОВА. Юрію Михайловичу, прошу.

     КАРАСИК Ю.М.  Ви правильно сказали,  що були різні недоліки і недоробки,  але повірте,  що одна з головних причин становища,  що склалося, - це погодні умови. А проблеми з технікою є.

     Зараз, за  розрахунками,  є напруга із забезпеченням збирання врожаю,  про що ви ставите запитання.  Я ще раз наголошую на тому, що  по кожному регіону,  по кожній області - конкретні розрахунки, конкретний  робочий  план   і   конкретне   питання   забезпечення матеріальними ресурсами. Іншого виходу в нас немає.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.   Шановний    Юрію Михайловичу,  в мене до вас три запитання.  Перше запитання.  Ви і ваші   попередники   зайнялися   експропріацією   продукції,   яку виробляють селяни.  Коли ви розрахуєтеся з селянами за зерно,  яке забрали в них у 1996- 1997 роках?  На Херсонщині,  я знаю,  ви вже продали врожай 1998 року.

     Друге запитання.  Наведіть,  будь ласка, конкретні приклади і факти по Херсонщині - яким чином ви стали міністром, які показники на Херсонщині кращі,  ніж в інших областях, щоб ми зрозуміли, яким чином сьогодні формується уряд?

     I третє запитання. Це ваша така геніальна ідея чи ви в когось її   запозичили   -   про   те,  щоб  приставити  міліціонерів  до трактористів,  комбайнерів і забирати зерно відразу,  не провіяне, на току,  на полі,  щоб поповнити державні комори,  які потім ви ж розкрадаєте,  як це зробили ви в КСП "Вікторія" Роменського району і в інших селах України?

     Будь ласка, ваші відповіді.

     КАРАСИК Ю.М.  Я не знаю, звідки ви берете такі приклади. Мені вони не відомі:  ні  про  міліціонерів,  ні  про  комори,  ні  про експропріацію.

     I я не знаю,  яка заслуга людей,  які працюють на Херсонщині. Сьогодні у Херсонській області повністю зібрано зернові,  отримано 2  мільйони  100 тисяч тонн,  врожайність становить 29 центнерів з гектара. А щодо проданого вражаю, то ми розраховуємося ще за борги господарств, справді, 1994-1995 років.

     На запитання  - за які заслуги - відповідь повинні давати ті, хто комплектує уряд.

     Що стосується боргів,  то ви називаєте зовсім  не  ті  цифри. Будь  ласка,  ми  можемо  зустрітися і поговорити з цього приводу. Борги за зерно мають місце,  особливо за  зерно  кукурудзи.  Зараз ставиться   питання:   чи   розрахуватись   коштами,  чи  провести взаємозалік того державного замовлення, яке прийнято.

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний Юрію Михайловичу,  у своїй інформації ви сказали про те,  що змінюватиметься технічна політика,  тому що 80  тисяч  комбайнів  -  недостатньо  для  збирання   врожаю.   Ми погоджуємося,  тому що знаємо ситуацію безпосередньо в колективних господарствах.

     Але чому сьогодні проводиться така  політика,  що  більше  10 типів   комбайнів,   у   тому   числі  закордонних,  завозяться  і розхвалюються,  замість  того  щоб  зробити  все,  щоб   випускали "Славутич" і "Лан"?

     Я вважаю,  що  треба  проводити свою технічну політику саме в цьому  напрямі.  Бо  де  ж  ми  наберемо  запасних   частин,   щоб обслуговувати ці іноземні комбайни?

     КАРАСИК Ю.М.  Ми  зараз  відпрацювали  питання  про  технічну політику,  баланс  конкретної  техніки,  яку   маємо,   мінімальну потребу,  яка  необхідна.  Особливу увагу звертаємо на три блоки - трактори,  кормозбиральні і зернозбиральні комбайни.  Налагодимо в першу   чергу   вітчизняне   виробництво,   яке  дасть  можливість забезпечити в 1998 році кількість техніки,  що  бракує  на  даному перехідному  етапі.  Iншого  виходу немає,  тому що товаровиробник повинен чимось обробляти землю.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Слово надається   міністру   енергетики   й    електрифікації Шеберстову Олексію Миколайовичу.

     ШЕБЕРСТОВ О.М.,  міністр енергетики і електрифікації України. Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые  народные  депутаты! Тот  факт,  что  в  течение последних двух месяцев Верховный Совет Украины повторно  рассматривает  состояние  дел  в  энергетической отрасли,  свидетельствует  о  ее значимости в обеспечении жизненно важных потребностей государства и общества, о том большом внимании и   усилиях,   которые   предпринимают   Президент,   парламент  и правительство Украины для нормализации ее работы.

     Энергообеспечение общественного  производства   и   населения Украины,  подготовка  отрасли к предстоящему осеннезимнему периоду происходят в экстремальных условиях экономической нестабильности и как  следствие  -  несбалансированности  потребления  и  генерации энергии с топливообеспечением электростанций.

     В последние   годы   электроэнергетическая   система   страны работала  с  аварийной частотой на уровне 49,2-49,3 герца,  что не просто экономически и технологически невыгодно как  производителю, так и потребителю энергии,  но в наивысшей степени, имея в базе 40 процентов и более нагрузки атомных электростанций,  опасно с точки зрения устойчивости энергосистемы.

     Без преувеличения   можно   сказать,   что  от  устойчивой  и сбалансированной   работы   энергосистемы   зависит   не    только энергетическая, но и государственная безопасность Украины.

     В настоящее  время  энергосистема  Украины,  России и Молдовы работает обкединенно,  что значительно повысило  ее  надежность  и устойчивость,  а также позволило стабилизировать энергоснабжение в этот  период  и  дало  возможность  провести  уборку  урожая   без значительных отключений.

     Финансово-экономическое состояние      отрасли     продолжает оставаться  крайне  напряженным.  В  первом  полугодии  1997  года потребителям было отпущено энергии на сумму 4,8 миллиарда гривень, а оплачено ими только 4 миллиарда,  или 84 процента,  в том  числе банковскими  средствами  -  14 процентов от стоимости потребленной энергии.   Задолженность   потребителей   энергии   за   полугодие увеличилась на 800 миллионов гривень и составляет 3,5 миллиарда.

     Проблема неоплаты   за   электрическую   и  тепловую  энергию является главным фактором,  дестабилизирующим  работу  отрасли,  а следовательно и экономики государства в целом.  Рост задолженности происходит несмотря на  ужесточение  требований  правительства  по ограничению и отключению потребителей-неплательщиков.

     Структура задолженности   по   отраслям  народного  хозяйства выглядит так:  жилищнокоммунальное хозяйство - 40  процентов,  это 1,3 миллиарда гривень, или 40 процентов (я подчеркиваю эту цифру), промышленность - 35 процентов,  местный бюджет -  13  процентов  и сельхозпотребители - 12 процентов.

     По-видимому, назрела      необходимость     установить     на законодательном уровне,  что энергию  может  получить  только  тот потребитель,  который  за  нее  платит,  а неплатежеспособные,  но общественно необходимые потребители должны иметь  реальные,  а  не декларативные источники финансирования.

     Для устойчивой   работы   отрасли   необходимо  только  одно: расплачиваться за произведенную ею продукцию. Тогда будет соблюден баланс производства энергии и топливообеспечения,  будут выполнены необходимые обкемы ремонтного  обслуживания  энергооборудования  и работы по реконструкции технического перевооружения электростанций и сетей,  будет  наконец  ликвидирован  огромный  очаг  социальной напряженности  в  трудовых коллективах энергетических предприятий, выплачена задолженность по заработной  плате,  причем  эти  деньги заработаны   не   на   продукции,  отправленной  на  склад,  а  на потребленной всеми нами до последнего киловаттчаса.

     Подготовка отрасли к зиме 1997-1998 годов   включает   решение   следующих  основных  задач: погашение долгов по заработной плате персоналу энергопредприятий - всего 174 миллиона гривень, что превышает трехмесячный фонд оплаты труда,  в том числе тепловая энергетика,  электрические сети - 143 миллиона  и  атомные  станции  - 31 миллион,  а также стабилизация выплаты в дальнейшем.  На некоторых  электростанциях  мы  начинаем выплачивать зарплату только за декабрь.

     Следующее -   закупка  топлива  для  текущего  потребления  и создания зимних запасов - всего 3,8 миллиарда гривень, в том числе органическое топливо - 3,6 миллиарда и ядерное - 150 миллионов,  а также завершение ремонтных кампаний на электростанциях, в тепловых электрических  сетях.  Источник финансирования один - сбор средств за  потребленную  электрическую  и  тепловую  энергию,   а   также погашение    задолженности    потребителей,   которая,   как   уже упоминалось, в настоящее время составляет 3,5 миллиона гривень.

     Кабинет Министров  Украины  планирует  во   второй   половине августа   рассмотреть   ход   подготовки   народного  хозяйства  к предстоящему   осенне-зимнему   периоду.   Предложения   Минэнерго представлены  в  настоящее время в Кабинет Министров,  оформляется проект соответствующего постановления.  Совместно с  Министерством угольной  промышленности  мы  также  ищем пути разрешения взаимных неплатежей.  Уже  наработаны  соответствующие  документы,   однако решение  совместных  проблем  требует  неординарных  подходов и не всеми воспринимается, в том числе и сидящими здесь, в зале.

     Существует ряд    вопросов,    требующих    разрешения     на законодательном  уровне.  Главный из них - принятие закона Украины об электроэнергетике,  который призван на  высшем  государственном уровне регулировать не только проблемы, о которых было сказано, но и весь спектр  деятельности  отрасли,  все  взаимоотношения  -  от производства до потребления энергии.  Мы возлагаем на него надежду как на гаранта стабильности  энергетики  в  ближайшие  годы  и  ее динамичного развития в XXI веке.

     Я могу назвать одну из проблем, которые решает этот закон. До настоящего времени электроэнергия у нас  не  является  товаром,  а хищение  электроэнергии  составляет до 10 процентов,  вдумайтесь в эту цифру.  Мы не можем предкявить претензий в  судебном  порядке, поскольку электроэнергия не является товаром.

     В одном  ряду важных не только для отрасли,  но и экономики в целом  стоят  вопросы  нормализации  товарно-денежных   отношений, внедрения  рыночного  механизма ценообразования на электроэнергию, государственной поддержки создания отечественного ядернотопливного цикла,   ускорения   процесса   приватизации   энергокомпаний  для привлечения инвестиций.

     Нами подготовлен пакет предложений по  внесению  изменений  и дополнений   в   действующее   законодательство,  в  частности  по налогообложению,  расчетам за электроэнергию, льготам и субсидиям, государственной   пошлине,   Водному   кодексу,  научнотехнической деятельности.  Предложение  по  внесению  изменений   предлагается потому,  что  при подготовке этих законов не учитывалась специфика электроэнергетической   отрасли.   Производство   и    потребление происходят    одновременно,    и   поэтому   нельзя   приравнивать электроэнергию к другим товарам (или другим  видам  деятельности), которые могут складироваться.

     Поэтому надо учитывать такую особенность.

     В настоящее время проекты этих документов проходят экспертизу и согласование в заинтересованных  министерствах  и  ведомствах  и будут  внесены  на  рассмотрение  Верховной  Рады  в установленном порядке.

     Уважаемые народные депутаты!  До начала осеннезимнего периода осталось   месяцдругой,   в   течение   которых  предстоит  решить сложнейшие вопросы обеспечения  устойчивой  работы  энергосистемы, надежного   энергоснабжения   потребителей.   Мы  рассчитываем  на глубокое понимание наших проблем  и  помощь  в  их  решении.  Хочу заверить  вас  с  этой  высокой трибуны,  что со стороны Минэнерго принимаются все необходимые меры  для  стабилизации  обстановки  и нормализации   энергообеспечения   общественного   производства  и населения страны.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Є запитання  до  Олексія  Миколайовича?  Будь  ласка, запишіться. Той же час. Опублікуйте список.

     Будь ласка, депутате Дорошевський.

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики  та  забезпечення діяльності  депутатів  (Феодосійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим). Фракция коммунистов. Скажите, пожалуйста, исходя из   анализа  платежей  наиболее  выстоявшей  отрасли  после  того аварийного развала всей промышленности, есть ли какой-то механизм, кроме   фискального,  возвращения  средств  в  порядке  оплаты  за полученную  электроэнергию  с  потребителей  и  в  первую  очередь жилищно-коммунальных  хозяйств,  которые почти все убыточные,  или требуются целевые  государственные  дотации  на  какой-то  период, чтобы   не   остановить  промышленность,  не  оставить  людей  без электроэнергии и в то же время вам нормально и ритмично работать?

     Спасибо.

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  70 процентов  всей  задолженности  прямо  или косвенно связано с бюджетом.  Корень в этом.  Косвенные должники - это село,  о котором сейчас говорили,  а  именно  о  задолженности государства  сельскому  хозяйству,  и  шахтеры,  которым  явно  не хватает дотаций,  поскольку шахтеры с нами  не  рассчитываются.  А остальные  -  это  прямые  должники:  коммунальные хозяйства - это местные  бюджеты  и  государственный  бюджет.  Поэтому  разрешение вопроса, безусловно, в этой сфере.

     Мы сейчас  подготовили  пакет предложений,  который внесен на рассмотрение  Кабинета  Министров,  чтобы   улучшить   прохождение платежей именно в этой сфере.  Работающие промышленные предприятия еще могут как-то рассчитываться, продавая свою продукцию.

     А неплатежеспособная сфера требует наибольшего  внимания.  И, безусловно,  она  должна  дотироваться  тоже из других источников. Если бюджет не платит,  то  он  наверняка  должен  помогать.  Хочу сказать, что бюджет и помогает. Мы всегда предлагали для смягчения этих явлений,  чтобы в  бюджете  были  предусмотрены  средства  на возвратной  основе  для закупки и создания зимних запасов топлива. Это даст возможность неплатежеспособной сфере  заработать.  Нельзя же  стоять на месте,  надо хоть что-то делать в этой сфере.  Мы из года в год повторяем одно и то же.

     Так что  пути  разрешения  есть,  но   подход   должен   быть комплексным.

     ГОЛОВА. Депутат Шибко.

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Самарський  виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  У  меня  два коротких и очень простых вопроса.  Есть ли сегодня у министра план кадровой политики? Знает ли  он количество руководителей,  которые уже достигли пенсионного возраста и как он собирается с ними работать? Это первый вопрос.

     И второй   вопрос.   Знает   ли   министр,   какая    сегодня задолженность  по  выплате зарплаты?  Например,  на Приднепровской ГРЭС,  где рабочие уже полгода не получают зарплаты?  Сегодня  это главный  энергетический  гигант  Украины,  а  там  практически  не выплачивается зарплата.  Есть ли у министра эти сведения и какойто план погашения задолженности по выплате зарплаты?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.   Всего  в  нашей  отрасли  вместе  с  атомной работает сейчас 195 тысяч человек.  15 тысяч - пенсионеры,  из них 10 тысяч работают. Это что касается вопроса о пенсионерах.

     С первых  дней  моей  работы  министром  основным приоритетом является погашение задолженности по выплате заработной платы.  Это касается  не  только  Приднепровской  станции,  а практически всех станций - от запада  до  востока,  где  тоже  существует  проблема задолженности.  Я  уже  говорил,  что  задолженность по тепловой и электрической энергетике составляет 143 миллиона.

     План погашения задолженности есть, но для его изложения нужно время.  У нас есть возможность погасить долги по зарплате,  но для этого требуется хотя  бы  три  месяца,  потому  что  взять  деньги ниоткуда нельзя. А возможности погашения этой задолженности есть.

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция  коммунистов.  Вы в своем выступлении сказали о  том,  что  сегодня  ваше  министерство  и  Министерство угольной  промышленности  работают  над тем,  чтобы найти выход из круга неплатежей,  который сложился между шахтами и потребителями, в частности электростанциями.

     Мы, представители  угольных  регионов,  знаем,  что это очень большая проблема. Шахтеры жалуются на то, что они отгружают уголь, а вы за него не рассчитываетесь.  Вы сказали,  что делаете все для того,  чтобы найти выход из этого  круга,  но  в  этом  зале  есть противники.  Хотя бы в нескольких словах скажите,  что это за план по решению этой большой проблемы?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Действительно,  уже несколько лет  существует проблема взаимной задолженности - за электроэнергию шахтеры должны больше,  чем  им  должны  за   уголь.   Действительно,   стоимость отгружаемого   нам  угля  больше,  чем  стоимость  электроэнергии, потребляемой шахтерами,  но мы  все-таки  платили  шахтерам,  даже брали кредиты для этого,  поэтому у нас задолженность меньше,  чем шахтеры должны нам за электроэнергию.  А  шахтерыкоксовики  вообще нам не платят.

     Мы сейчас  работаем  в  тесном  контакте с министром угольной промышленности,  поскольку  считаем,  что  пока  сами  не   найдем решений,   то  не  преодолеем  этот  кризис  взаимных  неплатежей. Разработана целая программа.  Я  не  хочу  предвосхищать  событий, поскольку на следующей неделе это предстоит рассмотреть в Кабинете Министров  с  участием  Министерства   финансов.   И   на   стадии подготовки,   безусловно,  было  сопротивление  со  стороны  наших оппонентов.

     Сейчас эти  документы  поданы  в  Кабинет  Министров,  и   на следующей неделе они будут рассмотрены.

     ГОЛОВА. Депутат Динейкін.

     ДИНЕЙКІН Г.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Сєверодонецький  виборчий  округ,  Луганська область).  Уважаемый Алексей Николаевич,  с целью улучшения расчетов  за  электрическую энергию,  сокращения обкема бартера по инициативе энергетиков были введены расчеты через векселя.

     Исходя из  этого  опыта,  какая  оценка   министерства:   это сработало  в  пользу  или  в отрицательную сторону?  Какая позиция министерства относительно вексельного расчета в будущем?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Позиция министерства такая -  вексель  должен быть  обеспечен,  цивилизован.  То вексельное обращение в какой-то мере для самой энергетики сыграло положительную роль, но для всего народного хозяйства - отрицательную.

     Поэтому сейчас  в  пакете  документов  по  подготовке  к зиме рассматривается и вопрос вексельного обращения,  поскольку  мы  не можем   без   этого   обойтись.   Но   этот  вексель  должен  быть обеспеченным.  Мы предлагаем,  чтобы это был  выпуск  казначейства Министерства финансов, а что касается энергетического векселя, то, безусловно, мы не предусматриваем такого вексельного обращения.

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую. У мене таке запитання: який сьогодні стан  з  ремонтом  атомних  електростанцій і з виплатою заробітної плати?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Задолженность по заработной плате на  атомных станциях  составляет 31 миллион гривень,  я эту цифру уже называл. На разных станциях задолженность разная.

     Ремонтные кампании атомных станций  сейчас  в  разгаре.  Есть задержки с ремонтом,  поскольку сбор средств, я уже говорил, очень низкий,  и атомная станция получает  реальных  средств  всего  7-8 процентов. Их не хватает для закупки материалов и запасных частей. Существует проблема  загрузки  ядерного  топлива.  У  нас  еще  не загружен  энергоблок  Запорожской и Чернобыльской атомных станций. Необходимо  отремонтировать  первый,  третий,  шестой  энергоблоки Запорожской атомной станции,  третий блок Южно-украинской, а также третий энергоблок Ровенской атомной станции.  Ремонты  проводятся, но,  конечно,  черезвычайно  сложно.  Мы находим пути решения этих проблем,  но  все,  безусловно,  не  можем   пока   решить   из-за неудовлетворительного финансирования.

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко.

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую,  шановний  Олександре  Олександровичу. Шановний пане міністре!

     Справді, сьогодні  високі   ціни   на   електроенергію,   яку отримують   селяни,  вимикається  електроенергія,  ми  не  готуємо сільські мережі до роботи в зимовий період.  Це так.  З попереднім міністром  ми  погодили  питання  щодо  багаторічного безоплатного експлуатування земель, що належать селянам.

     Нині земля розпайована,  через поля проходять великі та  малі електролінії,  а підтвердження про виділення земельних ділянок під ці лінії немає.  Ви завищуєте ціни  за  одну  кіловат-годину,  але разом із тим в Україні є десятки,  сотні тисяч гектарів землі,  за експлуатацію якої ви ще не розрахувалися.

     Прошу вас,  шановний  пане  міністр,  дайте  доручення  своїм спеціалістам  підготувати  матеріали  і  провести  взаємозалік  за використання землі протягом багатьох років.  А ця  земля  належить селянам, тобто земля уже розпайована.

     Дякую за увагу.

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Энергетика  тоже принадлежит Украине,  это не частная собственность.  Мы можем платить любую плату за землю,  но это отразится на тарифах.  Вы же понимаете,  что чем выше плата за воду,  за землю, тем выше тарифы. Значит, должен быть поднят тариф на электроэнергию.

     Приведу одну   цифру.   Почти   90   процентов  себестоимости электроэнергии на электростанциях - это топливо, лишь 3,2 процента

- это зарплата. Можно установить размер зарплаты ноль, и это почти не отразится на тарифе. В бывшем Советском Союзе это составляло 70 процентов  себестоимости,  и мы могли производить текущие ремонты. Сейчас мы этого лишены.  И задолженность появилась из-за того, что у нас уже нет денег на зарплату.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Останнє запитання. Депутат Звягільський.

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань економічної політики та управління  народним  господарством (Київський  виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Алексей Николаевич,  у меня  такой  вопрос.  У  нас  есть  электростанции, которые производят электроэнергию, и себестоимость в полном обкеме составляет 2,7 цента за киловатт, есть 2,6 и так далее, а на рынке установлена единая цена - 3,4.

     Как вы  как  министр  считаете,  это  рынок  или  монополизм, который установил предыдущий министр? Вы будете это искоренять или нет?

     ШЕБЕРСТОВ О.М.  Не только предыдущий министр, а все министры, которые были до меня,  работали над созданием энергорынка. Я хочу, чтобы вы поняли,  что энергорынок - это не Министерство энергетики и   электрификации   -   это   договор   между   потребителями   и производителями,  установление  общих правил,  прозрачность рынка. Если мы сделаем так, как в газовом секторе, то опять создадим (тем более при разнице в тарифах для населения и ликвидных предприятий) прецедент и опасную ситуацию.

     Вспомните, что  во  всей  Европе  население  платит  (и  наше население  раньше платило) в два раза больше,  чем промышленность. Вот когда  мы  этого  добьемся,  тогда  можно  помимо  энергорынка заключать   договора.  Если  будет  адресная  продажа,  то  каждая электростанция заключит договор с конкретным потребителем и  будет реализовывать  ему  дешевую  электроэнергию.  То есть все разберут ликвидных потребителей,  а кому тогда  останется  население,  кому останется сельское хозяйство?  Вот в чем проблема.  Поэтому это не выдумка министерства,  это  договор,  как  правило,  общий,  между потребителями.  Более  того,  Министерство  энергетики  не  должно вмешиваться в работу энергорынка.  Это биржа,  например, как биржа зерна, которая не должна управляться государством.

     Положительные сдвиги   есть.   Нагрузка  энергоблоков  сейчас осуществляется по ценовым заявкам.  У нас 104 энергоблока,  сейчас работают  40.  Энергорынок  выбирает самые дешевые энергоблоки,  и таким образом создается конкуренция: каждый стремится продать свою электроэнергию,   и  его  заставляют  удешевлять  ее.  Это  единый экономический механизм сдерживания тарифов,  другого  механизма  у государства нет.

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

     Слово надається   Ігорю   Олександровичу  Мітюкову,  міністру фінансів.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! На основі інформації, яку  ви  отримали  від  міністра  економіки,  міністра  сільського господарства і міністра енергетики, уряд просить вас розглянути по суті  проект  Закону  про  внесення  змін  до Закону про Державний бюджет в частині збільшення  резервного  фонду  на  200  мільйонів гривень   і   дозволу   на  використання  частини  цих  коштів  на фінансування заходів  з  підготовки  до  роботи  в  осінньозимовий період 1997-1998 років, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року та інші невідкладні потреби,  які насамперед пов'язані з виділенням коштів на ліквідацію наслідків стихійних лих.

     ГОЛОВА. Шановні депутати, у вас є проект закону, який вносить Кабінет  Міністрів,  і  проекти   постанов,   які   розглянули   і запропонували  комітети  з  питань  аграрної  політики  і з питань паливно-енергетичного комплексу.  І є висновки Комітету  з  питань бюджету стосовно пропозицій Кабінету Міністрів.

     Я просив би, щоб ми в такій послідовності обговорили питання: надали  слово  представнику  аграрного   комітету,   енергетичного комітету і бюджетного комітету, а потім прийняли рішення по суті.

     Немає заперечень?   Ставлю   на  голосування  пропозицію  про процедуру розгляду цього питання. Будь ласка.

     "За" - 226.

     Прийнято.

     Слово має Даниленко Анатолій Степанович.

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні народні депутати, члени уряду!

     Безумовно, якби ми дотримувалися насамперед тих законів,  які прийняла Верховна Рада  нинішнього  і  попереднього  скликання,  і Закону про Державний бюджет на 1997 рік, то ситуація з формуванням продовольчих ресурсів,  з роботою агропромислового комплексу  і  з коштами  на  рахунках  сільгосппідприємств була б зовсім іншою.  І забезпечення  мінеральними  добривами   і   матеріально-технічними ресурсами,  і  фінансами,  і  кредитами  -  це  все  те,  що  були зобов'язані зробити як Верховна Рада,  так і наш уряд,  який ми не так давно слухали і схвалювали призначення Прем'єр-міністра.

     Сьогодні все звалювати на тих святих людей, які безпосередньо працюють і роблять усе можливе і неможливе  для  збирання  врожаю, неправильно. А ситуація надзвичайно складна. І тим, хто на початку року говорив про те,  що буде надзвичайно  великий  урожай,  слова потрібно  підтверджувати  конкретними ділами.  Чому сьогодні немає продовольчої пшениці в нашій державі?  Тому що ми думали,  що вона сама  по  собі  буде,  без внесення надійної кількості мінеральних добрив -  азоту,  фосфору  і  калію.  І  врожайність,  ви  знаєте, сьогодні становить не те, на що ми з вами чекали.

     Якщо говорити про галузь тваринництва,  шановні колеги, то за останні шість років поголів'я великої рогатої худоби зменшилося на 50,  свиней  -  на  65,  овець - на 85 відсотків.  Диспаритет цін, непосильний податковий  тягар,  брак  стабільного  довгострокового кредитування,   недостатня  державна  фінансова  підтримка  галузі призвели до спаду виробництва  продукції  та  тяжкого  фінансового стану.  Практично  повна  неплатоспроможність господарств зумовила неможливість поновлення техніки (70 відсотків  -  стара  техніка), задоволення мінімальної потреби в мінеральних добривах ( про це ще раз говорить  якість  зерна).  Практично  призупинене  будівництво об'єктів  виробничої  та  соціальної сфери на селі.  А ми сьогодні обговорювали зауваження у Верховній Раді,  безпосередньо надіслані Президентом України. Однозначно з цим погодитися не можна, тому що сільське господарство, агропромисловий комплекс є базовою галуззю. Самі селяни не вийдуть з цієї ситуації.  Протягом багатьох місяців (а у деяких господарствах протягом кількох років) не  виплачується зарплата  сільським учителям,  медикам - тим людям,  які покликані працювати на селі.

     Щоб бути  об'єктивним,  хочу  зазначити,  що  зроблено  нашим комітетом  на  законодавчому  рівні щодо створення умов для виходу галузі з кризи.  З ініціативи комітету ще в жовтні 1996 року  була прийнята  постанова  про  ситуацію  в  агропромисловому  комплексі України.  Реалізація вимог цієї постанови дала б можливість повною мірою  здійснити фінансове оздоровлення господарств.  Хочу сказати декілька слів про документ,  який прийняла Верховна  Рада,  -  про призупинення    спаду    сільськогосподарського   виробництва   та продовольчого забезпечення країни в 1997-1998 роках.

     Ми прийняли непоганий Закон про реструктуризацію боргів,  але за таких податків,  за таких умов, по суті, це нічого не дасть - і далі будуть рахунки заблоковані.  І я  дуже  шкодую,  що  шановний Президент наклав вето на цей закон, селяни чекали не цього.

     Членами комітету   було   витрачено  багато  зусиль  стосовно обгрунтування доцільності поліпшення фінансування агропромислового комплексу за рахунок бюджетних коштів. Як же, по суті, виконується бюджет у рядку "АПК"?  100 мільйонів - на відшкодування витрат  на виробництво тваринницької продукції.  Ви були свідками,  що жодної копійки ще немає.  Не вирішено в бюджеті одне з болючих  питань  - компенсація  витрат  власних  коштів  господарств  на  будівництво об'єктів соціального призначення на селі. Якщо минулого року на ці цілі  виділялися  кошти в межах 40- 50 відсотків фактичних витрат, то в 1997 році - жодної копійки.

     Враховуючи гостру необхідність зменшення податкового тиску на сільськогосподарських товаровиробників, комітет розробив концепцію щодо зміни політики в питанні  зменшення  податкового  тиску,  яка була  внесена  на  розгляд  Верховної  Ради  України.  За умови її реалізації податкове навантаження зменшилося б удвоє.  І хочемо ми чи не хочемо, шановні колеги, ми до цього прийдемо.

     Я розумію, що разом із зменшенням податкового тиску на енному проміжку часу (можливо,  це буде півроку або рік) ми  маємо  чітко продумати  альтернативні  шляхи  надходження коштів для того,  щоб задовольнити потреби бюджетних сфер.  Це насамперед лікарні, школи і ті закриті заклади, які потребують державної підтримки.

     Якщо удавати,  що  нічого  не діється в нашій державі,  то до кінця року перестануть  працювати  всі  ті,  хто  справно  сплачує якоюсь мірою податки до бюджету.

     Якщо проаналізувати,  як усетаки виконувався бюджет,  який ми затвердили  в  цьому  сесійному  залі,  то  зазначу,  що   на   47 відсотків...  Я закінчую,  Олександре Олександровичу, але я просив надати 15 хвилин, а ви встановили мені 5 хвилин.

     На такі першочергові заходи, як програма підтримки селекції в рослинництві  і  тваринництві  -  відповідно  34  і  31  відсоток, протиепізоотичні заходи - 42 відсотки. Вдумайтесь, адже ми входимо в  зимовий  період!  Ті,  хто  безпосередньо  працює  в сільському господарстві,  знає,  що таке  галузь  тваринницька.  42  відсотки свідчать  про  те,  що ми,  не здійснивши ветеринарні заходи,  які потрібні,  не  матимемо  можливості  боротися   з   туберкульозом, лейкозом та тяжкими хворобами, які передаються людям.

     Ще гірше  становище  з  фінансуванням  галузі  садівництва  і виноградства - 16 та 25 відсотків.

     Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Є безліч питань,  над  якими нам сьогодні потрібно працювати.  I ми могли б виконати їх при активній підтримці з боку нашого уряду,  бо закони ми  приймали.  А  якщо  проаналізувати,  як вони виконувалися,  то результат незадовільний.  Маємо нині різке  зменшення  виробництва сільськогосподарської продукції,  тваринництва, переробки, а також різкий диспаритет у цінах.

     Що сьогодні потрібно зробити?  Ми внесли конкретні пропозиції до  Верховної  Ради  на  розгляд.  Я  хочу запитати вас,  шановний Олександре   Олександровичу,   народних    депутатів    і    Iгоря Олександровича: чи знаєте про те ви, шановні, що з 1995-1996 років досі не проведені розрахунки за  зерно?  Я  доповідав  про  це  на нараді в шановного Президента.  На жаль,  сьогодні господарства не можуть здійснювати комплекс робіт через те,  що держава  винна  їм 65,3 мільйона. Це перше.

     Друге. Варто  доручити Національному банку України найближчим часом підготувати конкретні пропозиції щодо  суттєвого  поліпшення кредитного забезпечення.  Люди добрі, вдумайтесь: нині на 1 гектар на рахунках у господарств знаходиться трошки більше 40 копійок! То це що, вина того, хто працює безпосередньо на землі?

     Для завершення проведення робіт по збиранню врожаю цього року треба забезпечити створення необхідної бази під урожай  наступного року, затвердити відповідні обсяги матеріально-технічних ресурсів, які   виділяються   сільському    господарству    та    переробній промисловості  на  зазначені цілі,  вишукати можливості і провести фінансування заходів агропромислового комплексу згідно з прийнятим бюджетом  на  1997  рік  з  урахуванням  специфіки  галузі.  I  не уточнювати його, шановний Павле Сергійовичу, а якщо уточнювати, то лише в бік збільшення для агропромислового комплексу.

     Якщо ми цього не зробимо,  то закуповуватимемо ту ковбасу, те молоко,  яке   ми   сьогодні   купуємо,   інвестуючи   зарубіжного товаровиробника.

     Я вважаю,  що  ми повинні збільшити резервний фонд,  хоча все звалювати на погодні умови ми також не маємо права.

     Шанові колеги,  якби сільське господарство своєчасно одержало "Лан",  "Славутич",  надійну  сільськогосподарську  техніку,  якби своєчасно були  спрямовані  фінанси,  матеріальні  ресурси,  тобто засоби  захисту,  мінеральні добрива,  то сьогодні ми зібрали б за цих погодних умов значно більше і кращої якості.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово   має   Панасовський   Олег   Григорович    від енергетичного  комітету  (Шум  у залi).  Це не доповідь,  він бере участь в обговоренні проекту  і  інформацієї  Кабінету  Міністрів. Будь ласка, Олегу Григоровичу.

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Артемівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!  Постараюсь  быть  предельно  краток  в  своих аргументах   и   выводах.  В  отличие  от  оптимистических  оценок некоторых членов правительства  относительно  гарантии  готовности энергетики  к  работе  в  зимних  условиях,  в  отличие  от  нашей статистики,  демонстрирующей ни в  чем  не  обоснованный  оптимизм относительно преодоления спада производства, я хочу высказать свою гипотезу на этот  счет.  Будем  обкективны:  никакой  приостановки промышленного спада в стране нет и не ожидается. Промышленный спад колоссален для мирного времени.  Более того, сегодня закладывается потенциал его дальнейшего спада и заложен он в ТЭК. Даже не будучи профессионалом,  из обкективной и достоверной информации  министра следует  сделать  вывод:  сегодняшняя  ситуация  в  отраслях ТЭК и конкретно в электроэнергетике сопоставима разве  лишь  с  периодом военного времени.

     Я представляю  одно  из крупнейших энергетических предприятий Украины - Углегорскую ТЭС,  на долю которой  приходится  более  30 процентов рабочей мощности Донбасса и более 10 процентов генерации тепловых станций Украины. По техническому состоянию станция готова работать  с  номинальной  нагрузкой,  но  под номинальную мощность топливом не обеспечена.  При установленной мощности 13600 мегаватт станция   несет  нагрузку  15  процентов  от  номинала,  остальная генерирующая мощность с самыми высокоэкономичными энергоблоками  в стране  не  востребована.  На  станции трехсуточный запас топлива, госрезерв сработан.  Такое же положение практически на  абсолютном большинстве тепловых электростанций.

     Обкективно существуют  три основных фактора,  определяющие на сегодня и на  будущее  устойчивость  любого  предприятия  отрасли: обеспечение    топливом,   проведение   ремонта   технологического оборудования,  выплата  зарплаты.  Решение  этих  вопросов   может гарантировать  необходимый  минимум  подготовки отрасли к работе в условиях предстоящей зимы и сохранение  кадров.  Все  три  фактора порождены   проблемой  неплатежей  за  отпущенную  и  потребленную энергию,  не решив которую,  мы очередной осеннезимний максимум не пройдем.

     Будем обкективны в оценке сложившейся ситуации. Что мы имеем? Огромные взаимные долги (нам - за отпущенную электроэнергию,  мы - за  получаемое  топливо),  пустые  топливные  склады  на  тепловых станциях,  предельный  по  техническому  состоянию  режим   работы оборудования  электростанций,  неоплаченный  труд  десятков  тысяч людей,   массовое   ограничение    потребителей    электроэнергии, отсутствие   прибыли,  почти  нулевую  рентабельность,  отсутствие собственных  оборотных  средств  и  в  три  раза  ниже   норматива коэффициент   общей   ликвидности.   Перечень   можно   продолжать бесконечно.

     Конечно, больше того,  что я сказал и предложил по энергетике с трибуны Верховного Совета,  в Кабинете Министров,  на заседаниях коллегии  Минэнерго,  в  своих  обращениях  на  имя   Премьера   и Президента,  я сказать не могу,  учитывая регламент.  Да и есть ли смысл повторять? Уверен лишь в одном - какую бы программу действий по ТЭКу сегодня не предложили правительство и Президент, положение в стране  практически  изменить  уже  невозможно,  время  упущено. Обкективные  процессы  уже  в ближайшее время приведут к остановке массовых производств, стихийный взрыв масс становится реальностью.

     В этой практически никем не управляемой в стране ситуации  мы сделали  все,  чтобы сохранить отрасль,  сохранить коллективы.  Но если энергетика и угольная промышленность  не  получат  помощь  от государства, ситуация грозит выйти из-под контроля.

     Положение в Украине на данный момент такое,  что не исключена возможность полной остановки  целой  группы  энергоблоков  большой единичной мощности, что представляет серьезную угрозу национальной безопасности страны,  так  как  уже  более  половины  генерирующих мощностей стоит - нет топлива.

     Энергетический кризис,  возможно,  уже  и  необратим,  однако необходимо  осуществить  срочные  превентивные   правительственные меры,  смягчающие  удар по экономике и населению.  Печально,  что, имея такую  мощную  отрасль,  огромные  возможности  отечественной угольной  промышленности,  страна  поставлена перед энергетическим коллапсом.  Всеми предыдущими правительствами  не  реализовано  ни одно  наше  предложение,  которое  существенно  могло  бы изменить ситуацию в отрасли.  К  сожалению,  ни  одно  из  всех  предыдущих постановлений Кабинета Министров также не исполнено.

     Что необходимо сделать немедленно, чтобы выжить, не ввергнуть страну в холод и мрак?  Как пройти зиму?  Главный вопрос,  который немедленно  надо  решить,  - это вопрос погашения задолженности по заработной плате,  не развязав который мы  не  решим  ни  одну  из проблем и задач подготовки отрасли к зимним условиям.  Этот фактор недооценивать сегодня нельзя. Это должны осознать все, в том числе и   правительство.   Более   чем   полугодичная  задолженность  по заработной  плате,  операторщики  падают  в  голодный  обморок  на блочных щитах... Это первое.

     Второе. Необходимо   провести   экспертизу   и   отмену  всех последних постановлений Кабинета Министров, особенно постановления N 487, постановлений, ограничивающих возможность отраслей и ТЭКа в целом по привлечению всех дополнительных материальных  ресурсов  и топлива для подготовки отрасли к осеннезимнему максимуму.

     Третье. Следует   немедленно   подготовить  общее  совместное конкретное постановление Кабинета Министров или указ Президента  о неотложных  мерах  по  обеспечению народного хозяйства и населения Украины энергией в осенне-зимний период.  Впредь все постановления и  указы  должны  готовиться  в  целом по ТЭКу и транспорту,  а не раздельно  по  каждой  отрасли.  Уголь   и   энергия   -   понятия неразделимые.

     Необходимо срочно  принять  закон  об энергетике.  Надо также внести ряд изменений или временно приостановить действие некоторых положений  в  законах Украины о налоге на добавочную стоимость,  о налогообложении прибыли  предприятий  и  о  списании  платежей  за электроэнергию. Эти вопросы включены в повестку дня восьмой сессии Верховного Совета Украины,  и их надо решить.  Все это относится к компетенции  Минэнерго,  Кабинета  Министров,  Верховного Совета и Президента.

     Уважаемые народные депутаты,  все, кому не безразлична судьба нашей страны и ее народа,  не должны остаться в стороне от решения проблем в энергетике и в ТЭКе в целом.  Любые эксперты подтвердят, что  если  и  имеется  какой-то  элементарный  критерий для оценки экономической мощи страны,  то это  ее  энергетический  потенциал. Сегодня он практически разрушен. К сожалению, разрушена и угольная промышленность.  То же относится и к проблемам  нашего  села.  Это главная отрасль,  определяющая базис государства.  Помните,  народ должен быть обязательно сыт и в тепле.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово має Павло Сергійович Кузнєцов  від  Комітету  з  питань бюджету.

     КУЗНЄЦОВ П.С.    Уважаемые    коллеги   депутаты,   уважаемый Председатель!  Комитет по вопросам бюджета внимательно  рассмотрел вопрос,  связанный с внесением изменений в Закон о Государственном бюджете Украины относительно увеличения размера  резервного  фонда Кабинета Министров Украины.

     Как вы  знаете  (этот  документ у вас есть),  Премьер-министр обратился к Верховному Совету с просьбой увеличить резервный  фонд Кабинета Министров еще на 200 миллионов гривень.

     Предлагается сделать  это  в рамках перераспределения средств государственного бюджета за счет сокращения финансирования  затрат на  обеспечение  государственных материальных резервов.  Думается, что  эти  средства  в  размере   200   миллионов   гривень   будут расходоваться  на  финансирование  сбора  урожая  1997  года  и на подготовку к работе  в  осенне-зимний  период  1997-1998  годов  в энергетическом комплексе.

     Мы внимательно   рассмотрели  на  заседании  нашего  комитета расходы Кабинета Министров из резервного  фонда.  И  я  целиком  и полностью,  выражая  мнение  нашего  комитета,  поддерживаю мнение министра экономики Суслова.  Действительно,  очень многие вопросы, которые  были  профинансированы  Кабинетом Министров из резервного фонда,  нарушают Положение о резервном  фонде  Кабинета  Министров Украины.   И   вы   имеете  возможность  в  этом  убедиться,  если внимательно посмотрите на тот материал,  который у вас есть.  Я бы сказал,  что  отдельные  распоряжения Президента и наших премьеров эквивалентны стихийным бедствиям, которые обрушиваются на Украину. Как только получат "вказівку", принимается решение и сразу следует отчисление денег из резервного фонда Кабинета Министров.

     Я не  хочу  перечислять  здесь  такие  "стихийные  бедствия", которые  обрушились  на  Украину  в  виде  чрезвычайных  всемирных скездов украинцев,  на которые было потрачено 709  тысяч  гривень, празднование годовщины Конституции,  на которое было потрачено 500 тысяч гривень,  и многие другие  вещи,  без  которых  наша  страна вполне  могла  бы  обойтись.  И  в  то  же время мы сталкиваемся с хроническим,  по-другому нельзя сказать,  нарушением  Положения  о резервном фонде Кабинета Министров.  Например,  Минфину и Кабинету Министров запрещено  тратить  средства  этого  фонда  на  расходы, предусмотренные  в  государственном  бюджете.  Сплошь  и  рядом мы видим,  что  какие-то  внезапные  капитальные  вложения   начинают финансироваться из этого резервного фонда,  например, крыши зданий школ, которые строятся в Днепропетровской области, или капитальный ремонт здания Кабинета Министров и тому подобное. Это все заложено в бюджете. И вдруг из резервного фонда туда уходят деньги.

     Я хотел бы остановиться  также  на  некоторых  постановлениях Кабинета Министров, которые идут под грифом "Таємно". На эти грифы "Таємно" израсходованы тоже очень приличные суммы,  и мы не  можем получить ответ, а куда же были потрачены эти суммы. Понятное дело, когда  у  нас  есть,  допустим,  секретные   статьи   расходов   в государственном  бюджете,  то с этим еще как-то можна согласиться, но когда из резервного фонда Кабинета Министров  финансы,  которые предназначены  для  ликвидации стихийных бедствий и тому подобное, уходят на какие-то тайные вещи или вообще непонятно куда,  то  это вообще недопустимо.

     Более того,  Кабинет Министров постоянно нарушает положение в той  части,  что  при  распоряжении  резервным   фондом   Кабинета Министров    обязательно   должны   присутствовать   представители бюджетного   комитета,   которым   должны    раздаваться    загодя соответствующие документы, подтверждающие необходимость затрат тех или иных средств.

     Еще один  пункт,   который   хронически   Кабинет   Министров нарушает,  -  это  пункт  6  Положения  о резервном фонде Кабинета Министров,  в котором  говорится  о  том,  что  Верховному  Совету Украины Кабинет Министров обязан представлять письменные отчеты об использовании  средств  резервного   фонда   с   обоснованием   их необходимости,    экономичности    и    эффективности,   а   также информировать о фактических результатах,  которые были  достигнуты за счет использования резервного фонда Кабинета Министров. Ни разу мы этот отчет не видели.  И суммы,  которые отстегиваются из этого резервного   фонда,   если  вы  внимательно  посмотрели  розданные таблицы,  просто  впечатляют.  Поэтому  наш  комитет   рекомендует Верховному  Совету  дать  протокольное  поручение  Счетной  палате внимательно посмотреть и проанализировать  расходы  из  резервного фонда Кабинета Министров,  которые были сделаны в 1997 году, с тем чтобы разобраться - какие же деньги  были  потрачены  и  куда  они ушли.  Тем  более  что по Закону о бюджетной системе и Положению о Резервном фонде Кабинета Министров если деньги израсходованы не по назначению, то они должны быть возвращены в бюджет.

     Что касается проекта самого закона.  Тут,  конечно, нельзя не согласиться с необходимостью выделения  дополнительных  денег  для резервного   фонда  Кабинета  Министров  для  поддержки  сельского хозяйства и нашего  энергетического  комплекса,  и  200  миллионов гривень - это в принципе меньше той суммы, которую допускает Закон о бюджетной системе.  Я напомню вам, что Закон о бюджетной системе разрешает  нам  направлять  на  эти цели в резервный фонд Кабинета Министров до 2 процентов  расходной  части.  При  нашей  расходной части  это  будет  548  миллионов  гривень.  Поэтому 200 миллионов гривень,  по мнению комитета, можно добавить за счет высвобождения этих  средств  из  материального  резерва.  И  что касается самого проекта закона,  то наш комитет предлагает  в  пункте  2  записать следующее:   "Дозволити  Кабінету  Міністрів  України  використати частину коштів резервного  фонду  Кабінету  Міністрів  України  на фінансування  заходів  з  підготовки  до  роботи в осінньо-зимовий період 1997-1998 років, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997  року  та на інші невідкладні потреби згідно з Положенням про резервний фонд Кабінету Міністрів України".

     Вот в такой редакции  наш  комитет  предлагает  проголосовать этот  пункт  и  одновременно  дать  протокольное поручение Счетной палате разобраться с расходованием средств резервного фонда...

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С. И в сентябре доложить...

     ГОЛОВА. Відповідно  до  рішення  Верховної   Ради   відбулося обговорення  цього  питання.  Ви  послухали інформацію комітетів з цього приводу.

     Я пропоную діяти далі таким чином.  У нас є проект  закону  і зауваження   комітету   з  цього  приводу.  Проголосувати  проект, визначитися щодо резервного фонду.  I є два проекти  постанови.  Є проекти  постанови  з одного питання,  внесений Комітетом з питань агропромислового комплексу.  I інший проект, внесений енергетичним комітетом. При обговоренні цих проектів просить слово ще і депутат Павловський.  Коли ми будемо їх по  суті  розглядати,  він  візьме слово на півтори хвилини.

     У даному ж разі,  оскільки обговорення відбулося, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України  про Державний  бюджет  України  на  1997  рік  у  першому  читанні  на голосування з уточненням,  яке зробив  Павло  Сергійович  Кузнєцов стосовно  додатку:  "...та  збереження врожаю 1997 року та на інші невідкладні  потреби  згідно  з  Положенням  про  резервний   фонд Кабінету Міністрів України".

     Ставлю на голосування в першому читанні. Прошу підтримати.

     "За" - 254. Прийнято.

     Була пропозиція відразу прийняти і в другому читанні.

     Будь ласка, депутате Павловський. Це якраз те, що він просив.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні колеги!  Я хочу звернути увагу на ті труднощі,  які  виникають  на атомних станціях у зв'язку з їх ремонтом.  Сьогодні дефіцит коштів на ремонт становить 150 мільйонів гривень. Цих коштів немає. Але я хочу  звернути  увагу,  що  невиконання ремонтних робіт на атомних станціях - це планування стихійного лиха або навіть катастрофи.  I тому, виходячи з цього, я хочу запропонувати в пункті 2 після слів "забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року" додати  "на виконання ремонтних робіт на атомних електростанціях". Щоб це було явно записано в цьому пункті.

     ГОЛОВА. Я прошу вас... Тут написано "інші невідкладні потреби згідно  з  Положенням".  Якщо  Кабінет Міністрів вважатиме,  що ці кошти можна відповідно до положення використовувати на ремонт,  бо з цього приводу депутат Яценко з самого початку робив роз'яснення, то тоді Кабінет Міністрів  скористається  цим  правом.  Тобто  тут записано те, що ви пропонуєте.

     Я прошу вас...  Ну, ви розумієте, халатність - це не стихійне лихо, це - стихійна біда для нашого суспільства, якщо на те пішло, а   з  юридичної  точки  зору  тут  написано  правильно.  Я  прошу проголосувати в другому читанні проект закону в цілому.

     "За" - 261. Прийнято.

     Тепер стосовно постанови. Ви маєте на руках проект постанови, яку  вніс  Комітет  з питань агропромислового комплексу,  і проект постанови енергетиків.

     Я ставлю на голосування перший проект постанови - прийняти за основу. Про нього детально поінформував голова комітету Даниленко, навіть зачитав.

     "За" - 243. Прийнято.

     Є якісь уточнення?

     Будь ласка, Олександре Павловичу Черенков.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  Уважаемые коллеги! Дело в том, что сегодня нам надо принять конкретное решение. Поэтому я хотел бы сформулировать свое предложение следующим образом.  Во-первых, принять дополнения к   данному  проекту  постановления  и  указать  предметно  статьи расхода, а они нужны в принципе для всего: на семена, на удобрения и  так  далее.  Я приведу примеры по Луганской области,  в которой сегодня уже начинают гнить шляпки подсолнечника,  а область должна еще  проплатить за счет госбюджета услуги сельхозавиации.  Поэтому эти четыре пункта проекта,  я полагаю, нужно внести как конкретные пункты и проголосовать их.

     Далее. Дело   в   том,  что,  действительно,  сейчас  сложное положение с  семенами.  В  некоторых  хозяйствах  их  лабораторная всхожесть  составляет 60 процентов,  поэтому,  естественно,  нужно принять срочные меры по их перераспределению. В связи с этим нужно предоставить право (пункт 2) сельхозпредприятиям до окончания сева озимых самостоятельно определять суточные обкемы хлебосдачи в счет погашения  аванса  по госконтракту,  поскольку сегодня,  как я уже сказал, по Луганской области "выкручивание рук" идет с применением коэффициента. И вот, третий пункт, я тоже предлагаю...

     ГОЛОВА. Дякую.  Олександре Павловичу, давайте проголосуємо по суті те, що ви пропонуєте.

     ЧЕРЕНКОВ О.П. Хорошо.

     ГОЛОВА. Послухайте,  те,  що  ви  говорите,   наприклад,   що сьогодні  гниє  соняшник...  Зв'язано це,  по суті,  з аномаліями. Кабінет  Міністрів,  користуючись  законом,  який  ми  тільки   що прийняли, може передбачити навіть з резервного фонду витрати на ці потреби. Тут немає ніякої проблеми, щоб записувати це в постанову. Як ви на це дивитеся?

     Надається ще слово Олександру Павловичу.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.  Я  проехал  пять  районов  Луганской  области, побывал у руководителей хозяйств,  у  глав  администраций,  и  они настоятельно  просят,  чтобы  было  отменено постановление Кабмина касательно  увеличения  физического  обкема  сдачи  зерна  в  счет погашения  аванса.  Ведь,  по сути дела,  определяется коэффициент так:  стоимость  ценной  пшеницы  -  287  тысяч  делится  на  183, получается  1,47  и  вот с учетом этого коэффициента увеличивается физический  вал  зерна,  который  необходимо   сдавать   ныне   по госконтракту.  И  практически  говорят о паритете ценообразования, говорят,  что помощь нужна.  Нужно  сегодня  это  не  забирать,  а пролонгировать   тем  хозяйствам,  которые  пострадали  от  этого. Поэтому  я  предлагаю  записать  пункт  так:  отменить  применение коэффициента,   определяющего  разницу  в  ценах  зерна,  увеличив физический обкем госзаказа,  пролонгировав до 1998  года,  и  с  1 октября вот эту задолженность в статьях бюджета...

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу, я ще раз повторюю, ми не можемо рішенням   Верховної    Ради    скасовувати    рішення    районної адміністрації,  якщо  там є безголів'я,  то треба щоб на місці був закон,  прокуратура,  щоб  дивилися  і  слідкували,  щоб  не  було порушення законів, бо це є справді порушення закону...

     Ну, так  не можна,  ще раз повторюю,  рішенням Верховної Ради скасовувати нерозумне рішення районної адміністрації.  Якби навіть була прийнята постанова Кабміну з цього приводу,  то Верховна Рада не має права скасовувати цю постанову Кабміну,  вона  може  внести йому пропозицію.

     Давайте внесемо пропозицію про те,  що говорить зараз депутат Черенков. Але, я ще раз прошу, ми ж приймаємо конкретний документ. Прочитайте  тут,  де  записано "рекомендувати",  щоб записати щодо скасування постанови Кабінету Міністрів  в  тексті,  який  зачитав далі   депутат   Черенков.  Можна  так  проголосувати?  Ставлю  на голосування це доповнення. Прошу, будь ласка, підтримайте.

     "За" - 222.

     Ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 241.

     Ми записали  рекомендацію Кабінету Міністрів з цього приводу. Якщо Кабінет Міністрів знаходить достатньою  аргументацію,  то  ми законом,  прийнятим тільки що, даємо йому право керуватися в даній ситуації.  Але,  ще раз повторюю, ви будьте при тому дуже строгими стосовно дотримання закону, от і все.

     Я прошу вас, будь ласка, не вступайте в дискусію тоді, коли в тому абсолютно немає потреби.

     Депутате Павловський,  прошу.  Він перший підняв руку, тому я йому й надав слово.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні колеги! Сьогодні під час обговорення цих двох проблем ми побачили,  що ключовою  проблемою  є  проблема платежів.

     Усі пропозиції,  які  вносить  Міністерство  енергетики і які вноситиме й надалі,  є неефективними,  тому що  проблема  платежів полягає   не   в   цьому,  а  якраз  у  неприйнятності  монетарної економічної політики на перехідний період.

     І тому я хочу,  щоб ми в четвертий пункт  дописали  ще  таке: "Доручити Кабінету Міністрів разом з Національним банком розробити концепцію вирішення проблеми  неплатежів".  Тому  що  Національний банк  сьогодні,  маючи антиринковий характер,  є однією з головних причин банківської системи  неплатежів.  Разом  із  беззастережною лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Михайле Антоновичу,  правильна ваша пропозиція, вносьте її як проект окремої постанови.  Ми його розглянемо 28 серпня і приймемо рішення.  Бо пропозиція не в цьому контексті. Вона пов'язана, як і всі проблеми, з проблемою неплатежів.

     Вносьте окремо проект постанови,  бо  пропозиція  тут  просто загубиться як окремий підпункт.

     Депутате Степенко, будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий    округ,    Полтавська   область).   Дякую.   Олександре Олександровичу,  я вчора на  нараді  у  вас  вносив  пропозицію  і сьогодні   її   вношу.   Я   вважаю,   що   цей  проект  постанови декларативний. Він ніякого навантаження не несе.

     Ну, от давайте вдумаємося:  "для закінчення проведення  робіт по збиранню врожаю цього року та забезпечення створення необхідної бази під  урожай  наступного  року  затвердити  відповідні  обсяги матеріально-технічних   ресурсів,   які   виділяються   сільському господарству та переробній промисловості на зазначені  цілі".  Які ресурси,  хто  їх  виділятиме,  за який кошт?  Я вважаю,  це треба вилучити з проекту постанови, воно непотрібне. У проекті постанови треба написати чітко і ясно.  Ось тут,  дивіться, після абзацу, де йдеться щодо зменшення податкового тиску. Що це за такі документи? Чітко  написати:  підготувати  законопроект  про єдиний податок на землю і поставити крапку.  І  далі  записати:  підготувати  проект постанови    чи   закону   про   умови   кредитування   сільського господарства, враховуючи специфіку сільського господарства.

     Олександре Олександровичу,  я вчора говорив і сьогодні ще раз хочу  наголосити,  що  коли ми сьогодні підемо на бартер,  те,  що говорив  Олександр  Миколайович,  на  оцей  лізинг,  то   загубимо сільське  господарство.  Тому  давайте  дамо доручення кардинально підготувати до початку наступної сесії ці питання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Пропозиція    депутата    Степенка    ставиться    на голосування.

     "За" - 154.

     Василю Івановичу,  справа в тому, що законопроект про землю є у плані роботи і доручення таке дано вже Верховною Радою,  тому це питання буде розглянуто.  А те,  що ви сказали, воно в принципі не суперечить пунктам,  які тут передбачені,  тільки  тут  сказано  в загальній  формі.  Може,  і  правильно,  що  ми  не даємо Кабінету Міністрів конкретні методики  розгляду  цих  питань.  То  не  наша справа.  Він сам розбереться і розгляне ці питання.  А щодо самого підходу,  то я думаю, що те буде враховано. І хотів би сказати, що я  вас повністю підтримую.  Дійсно,  організація держзамовлення на основі лізингу - це просто приведення у рабство всього  селянства. Цього  не  можна  допускати.  При  цьому держава працює на користь комерційних структур. От що робиться. Так що, гадаю, Верховна Рада цього  не підтримає.  Треба зразу сказати Кабінету Міністрів,  щоб він просто не витрачав час на ці справи.

     Будь ласка, депутате Душейко.

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги депутати!  Я пропоную конкретно до проекту постанови після  абзацу:  "терміново надати  фінансову  допомогу  з резервного фонду Кабінету Міністрів України господарствам,  що постраждали від стихійного лиха" додати слова   "зокрема,  вирішити  питання  пролонгації  розрахунків  за отримані аванси до осені наступного року (те,  що  сказав  депутат Черенков,  вважаю, ми повинні проголосувати, і воно повинно піти), а також надання натуральної позики  по  цих  матеріалах,  особливо озимої пшениці, строком на один рік".

     ГОЛОВА. Дякую.   Пропозиція  хороша  і  конкретна,  прошу  її підтримати. Ставлю на голосування пропозицію депутата Душейка.

     Будь ласка.

     "За" - 227. Прийнято.

     Кравчук Володимир Іванович.

     КРАВЧУК В.І.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села   (Білоцерківський   виборчий   округ, Київська область).  Дякую.  Олександре Олександровичу, у зв'язку з тим що ситуація, яка виникатиме до збирання врожаю, непередбачена, вважаю,  треба  після слів "терміново надати фінансову допомогу із резервного фонду  Кабінету  Міністрів  України  господарствам,  що постраждали   від   стихійного  лиха"  доповнити  "та  передбачити короткострокові  інвестиції   на   виготовлення   гостродефіцитної техніки".

     Що я  маю  на  увазі?  Те,  що  під час збирання кукурудзи та соняшнику нині може виникнути ситуація, коли не буде чого збирати. Тому Кабінету Міністрів,  якщо така ситуація станеться,  необхідно передбачити короткострокові позики.

     ГОЛОВА. Володимире Івановичу,  ви правильно ставите  питання. Одначе  ви  чудово  розумієте  як  спеціаліст,  що  коли навіть ми запишемо це і уряд прийме відповідне рішення,  то  ці  резерви  не будуть  використані  для  тих  "пожежних"  потреб,  заради яких ми розглядаємо це питання.  Тому це питання окреме. І ви, будь ласка, готуйте  його,  вносьте,  і  ми  можемо  в  кінці  серпня до нього повернутися ще раз.

     Депутат Шкрабак.

     ШКРАБАК П.А.  Спасибо,  Александр Александрович.  У меня один вопрос.  Я  хочу  сказать  по  резервному  фонду.  Хорошо,  что мы добавили те миллионы,  но дело в том,  что у нас  возникает  много вопросов   о   распределении   этого   резервного   фонда   и  его использовании. И вы знаете, что они и будут возникать.

     Пройдет два-три месяца,  и Кабинет Министров снова перед нами отчитается,  покажет, куда он использовал средства. А контроля все равно никакого нет.  Поэтому у меня есть  предложение.  Есть  ведь такие города,  области,  в которых нет приличного водопровода, как наш Николаев.  Холера появилась,  а никто и не думает туда никакие деньги  вкладывать.  А  где-то  повалило  дерево - туда дают много денег... Но не в этом дело.

     У меня есть такое предложение,  чтобы каким-то образом  взять под контроль это распределение. Мы не можем предугадать, где будут какие-то несчастные случаи,  но если  уже  они  грянули,  то  чтоб решение   проходило   через   соответствующий  комитет  Верховного Совета...

     ГОЛОВА. Дякую.

     ШКРАБАК П.А. Это будет контроль.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Розглядаючи першим  питанням  зауваження  Президента,  ми  це вирішили і в законі записали те, про що ви зараз говорите.

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови в цілому.  Прошу підтримати його з тими зауваженнями, які вже проголосовано.

     "За" - 274. Прийнято.

     Проект постанови,  який вноситься енергетичним  комітетом.  Я пропонував  би  тільки у пункті 2 не записувати Кабінету Міністрів як доручення,  а просто "запропонувати  Кабінету  Міністрів..."  і далі  за  текстом.  Це буде коректніше.  Немає заперечень?  Iз цим зауваженням ставиться на голосування проект постанови за основу.

     "За" - 274. Прийнято.

     Чи є ще уточнення,  доповнення?  Я  вважаю,  що  це  ретельно підготовлений документ.

     Павле Сергійовичу, будь ласка. Говорить депутат Кузнєцов.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Фракция "Коммунисты Украины".

     Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые депутаты! Читаю последний абзац  второго  пункта  проекта  данного  постановления: "...до вирішення питання про погашення заборгованості підприємств, установ та організацій за  вугілля  і  електроенергію  за  рахунок коштів  на їх банківських рахунках щомісячно проводити міжгалузеві заліки  заборгованості,   у   тому   числі   і   для   підприємств агропромислового  комплексу..."  I  далі  йдеться:  "...за рахунок витрат   на   забезпечення   державних   матеріальних    резервів, передбачених у Державному бюджеті на 1997 рік".

     Я пропоную частину речення "за рахунок витрат на забезпечення державних матеріальних  резервів"  вилучити,  тому  що  це  справа Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВА. Я  думаю,  депутат Кузнєцов має рацію.  Ми не повинні тут  зв'язувати   руки,   по-перше.   А   по-друге,   вести   таку дискримінаційну   політику   стосовно  державного  резерву...  Він вишукує можливості,  і  Кабінет  Міністрів  погоджується  з  такою пропозицією.

     Ставлю на   голосування  пропозицію  депутата  Кузнєцова  про вилучення цих двох рядків. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 258. Прийнято.

     Можна в цілому ставити?  В цілому  ставиться  на  голосування проект постанови. Будь ласка. Прошу підтримати.

     "За" - 266. Прийнято. Спасибі.

     ----------

     Тепер є  пропозиція  щодо питань восьмої сесії.  Документи до них були роздані завчасно.  Зокрема за моїм дорученням Секретаріат вносить  проект  постанови  про  деякі  питання підготовки порядку денного восьмої сесії.  Цей документ у вас на руках, і суть його в основному  зводиться до того,  що потрібно вилучити з плану роботи ті питання,  які рекомендується відправити для  доопрацювання,  та при необхідності оформити у вигляді проектів відповідні закони.

     Є ще перелік законопроектів,  направлених на доопрацювання та оформлення  в  разі  потреби  у  вигляді  змін  до  актів  чинного законодавства,   а   також   перелік  окремих  законопроектів  для врахування при  підготовці  єдиного  проекту  Закону  України  про внесення  змін  до  статті  4  Закону  України  про підприємництво (стосовно ліцензування).

     I ще один додаток 4 до проекту цієї постанови,  як ви бачите. Ідеться  про  перелік проектів законодавчих актів,  які підлягають зняттю  з  розгляду  у  зв'язку   з   втратою   актуальності,   та врегульованих чинним законодавством.

     Проект постанови  з цього приводу у вас є.  Ви всі ці питання розглядали,  бо повний пакет матеріалів був розданий 18  липня.  Я ставлю на голосування за основу проект цієї постанови. Будь ласка.

     "За" - 249. Прийнято.

     Iнших пропозицій   немає?   У  цілому  цей  проект  постанови ставиться на голосування.

     "За" - 256. Прийнято.

     А стосовно загального плану  роботи  восьмої  сесії  (порядку денного) пропонується проект постанови такого змісту:  "Комітетам, групам і фракціям Верховної Ради України розглянути проект порядку денного  восьмої сесії Верховної Ради України і до 28 серпня цього року внести пропозиції  для  розгляду  Верховною  Радою  України". Немає  заперечень?  Ставлю  на  голосування  проект  постанови  за основу.

     "За" - 257. Прийнято.

     Пояснюю, чому  до  28-го:  тому,  що  треба  дати  можливість опрацювати  ці  зауваження  і  2 вересня внести на ваш розгляд уже доопрацьований з вашими зауваженнями законопроект.

     Депутате Чиж, будь ласка.

     ЧИЖ I.С. Дякую.

     Олександре Олександровичу! Є два процедурні питання.

     Перше. Від імені нашої фракції  я  просив  би,  щоб  ви  дали доручення  опублікувати  список  тих,  хто  не приїхав сьогодні на сесію. Принаймні одна організована група точно вирішила, що ми тут не  зберемося,  не  проведемо  цієї роботи.  Ця група називає себе "Центром", чи "Конституційним центром". Це дуже "конституційно"!

     Другий момент.  Я   оголошував   звернення   до   Президента, Верховної Ради і Генеральної прокуратури України.  Я теж просив би дати доручення: нехай наш профільний комітет уже вивчить ситуацію, як  виконується  Закон  про  самоврядування,  і  28-го чи 29-го ми змогли   б   почути   інформацію   про   виконання   Закону    про самоврядування.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Давайте  візьмемо це до відома.  Гадаю,  що на основі цієї заяви ми дамо відповідне доручення в робочому порядку. А щодо цього проекту постанови, то можна в цілому його голосувати?

     Депутате Кармазін, будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ, Одеська область). Дякую, Олександре Олександровичу.

     Я вважаю, що можна голосувати в цілому.

     Колега Чиж   зараз   не   зовсім   коректно  висловився  щодо "Конституційного центру".  Як один з координаторів цього "Центру", хочу заявити:  сказати, що наша група зривала засідання, не можна, бо сьогодні сидять тут її представники.  Тому я хотів би,  щоб  не було взаємних звинувачень з цього приводу.

     До того  ж  пропоную,  щоб  ми  обов'язково внесли до порядку денного наступної сесії питання  про  виконання  своїх  обов'язків правоохоронними   органами,   бо  ті  кримінальні  розборки,  які, зокрема,  були в Одесі, не дають спокійно жити. Ви знаєте, за яких обставин  у  нас  убито  головного  редактора  газети  Дерев'янка. Олександре Олександровичу!  Я просив би  вас  особисто  як  Голову Верховної  Ради взяти під контроль підготовку звіту правоохоронних органів тут,  на засіданні Верховної Ради.  Ми говоримо про це вже більше  року,  а  в  Законі  про  організаційні основи боротьби зі злочинністю сказано,  що  вони  мають  звітувати  перед  Верховною Радою. Такого ж звіту в нас ще не було.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую й вам,  Юрію Анатолійовичу. Проте ви, очевидно, не були присутні в залі,  коли з цього  приводу  виступав  депутат Хмара,  я  дав тоді роз'яснення.  І депутат Жир підтвердив,  що на початку вересня ми розглянемо це питання по суті.

     Ставлю в цілому проект постанови на голосування.

     "За" - 261. Прийнято.

     ---------------

     Розглядається питання про проект Звернення Верховної Ради  до Президента  з  приводу  Закону про місцеві державні адміністрації. Його текст у вас є.  Я гадаю,  що стосовно нього  у  вас,  шановні депутати,  немає ніяких заперечень. Ставлю на голосування прийняти за основу цей проект. Будь ласка.

     "За" - 241. Прийнято.

     Говорить депутат   Безсмертний   як   постійний   представник Президента України у Верховній Раді України.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Учора  ввечері  відбулася  чергова  зустріч   між   представниками тимчасової спеціальної групи,  яку представляв Валерій Миколайович Терець,  та  представниками  Адміністрації  Президента,  де   були присутні  Євген  Петрович  Кушнарьов і Леонід Васильович Підпалов. Обговорювалася проблема Закону про місцеві державні адміністрації. Я хочу вам сказати,  що не треба робити кроків, після яких не буде ніякого результату.

     Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Ми  вже  вдруге розглядаємо  цей проект без його підготовки тимчасовою спеціальною комісією,  якій було доручено опрацьовувати його.  Це буде одним з наступних мотивів.  Тому, як і пропонувалося з самого початку мною (і ця ідея підтримувалася частиною тимчасової спеціальної  групи), необхідно  шукати  компромісні  варіанти  у  формуванні  тих п'яти статей, щодо яких Президент направляє своє зауваження.

     Зверніть увагу,  що мотиви цього зауваження  щоразу  інші,  і вони абсолютно правильні, бо мають грунтовні підстави.

     Тому прошу  вас не вдаватися до цього чергового кроку,  як це роблять футболісти на футбольному полі,  тобто  м'яч  на  половині поля Верховної Ради (на половині!) чи на половині поля Президента. Давайте шукати вихід із ситуації у змісті цього закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     І в даному випадку я з повагою ставлюсь,  як завжди,  до всіх зауважень  Президента,  уважно їх розглядаючи.  Але тут ідеться не про зміст закону, а про процедуру, визначену Конституцією.

     Верховна Рада відповідно до Конституції розглянула зауваження Президента,   двічі   подолала  вето.  І  Президент  зобов'язаний, підписавши цей закон,  увести його в дію,  паралельно  звернувшись (якщо  вважає  за потрібне) до Конституційного суду,  якщо йому не сподобаються якісь норми,  що  там  передбачені,  які  він  вважає такими,  що суперечать Конституції; або внести доповнення до цього закону  в   установленому   порядку   (як   суб'єкт   законодавчої ініціативи).

     І я переконаний,  що депутати уважно придивляться до всіх цих зауважень.  Тому щоб не було,  скажімо, якихось не тих тлумачень з цього приводу, я ще раз прочитаю цей документ. Він короткий.

     Увага! Зміст такий: "Шановний Леоніде Даниловичу!

     8 серпня  1997  року  Ви  звернулися  до  народних  депутатів України  з  проханням  ще  раз  розглянути  пропозиції  Президента України  до  Закону  України  про  місцеві державні адміністрації. Поділяючи  Ваше  занепокоєння  та  бажання  виявити  державницький підхід, високу відповідальність, виваженість та мудрість, Верховна Рада заявляє про глибоку стурбованість з приводу  факту  порушення Вами   вимоги   статті   94   Конституції  України.  Цією  статтею передбачається  обов'язок  Президента  України  як  глави  держави (вищої  посадової  особи) підписати та офіційно оприлюднити закон, який під час повторного розгляду  був  прийнятий  Верховною  Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу.

     Стосовно Закону  України  про  місцеві державні адміністрації Верховна Рада двічі (18 червня та  24  червня  1997  року),  йдучи назустріч   Президенту,   конституційною  більшістю  (дві  третини голосів від конституційного складу Верховної  Ради)  проголосувала названий закон.

     Якщо в  Президента  України виникають якісь сумніви з приводу процедури прийняття рішення або  невідповідності  положень  закону вимогам  Конституції  України,  то  він  має  право  звернутися до Конституційного  Суду  з  відповідним  поданням,  але  вже   після підписання та офіційного оприлюднення тексту закону.

     Згідно зі статтями 147, 150 та 152 Конституції України тільки Конституційний Суд має виключні повноваження про вирішення  питань про  відповідність  чи  невідповідність  законів та інших правових актів  Конституції  України   або   про   порушення   встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.  Якщо Президент  України  хоче  зробити  зміни  або доповнення  в уже введений в дію закон,  то в Президента України є конституційне  право  звернутися  з   відповідними   законодавчими пропозиціями,  які  Верховна Рада може розглянути в першочерговому порядку.

     Невиконання Вами вимог статті 94 Конституції України  утворює небезпечний   прецедент   невиконання  Президентом  України  вимог Конституції України,  штучно загострює відносини в суспільстві,  в тому  числі  між гілками влади,  та негативно впливає на авторитет самого Президента як гаранта додержання Конституції України.

     Верховна Рада ще раз  звертає  увагу  Президента  України  на необхідність  підписання  і офіційного оприлюднення Закону України про місцеві державні адміністрації  і  сподівається  на  розуміння Президентом  України можливих наслідків порушення норм Конституції будь-якою з гілок влади".

     Це той документ, який ми прийняли за основу.

     Депутате Стешенко, прошу.

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Дякую. Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я абсолютно поділяю вашу стурбованість з приводу того, що довгий час Закон про місцеві державні  адміністрації  не  введений у дію.  Але чи доречно зараз приймати рішення про  таке  звернення  саме  оцього  літнього  дня тільки з однієї причини,  хоч вона,  на мій погляд,  є досить таки вмотивованою?  У  нашому  комітеті  завершено  підготовку  проекту Закону про статус столиці.  Ви знаєте наскільки це гостре питання. Є в тих пропозиціях,  котрі пропонує сьогодні нам Президент,  одна колізія,  яка,  я абсолютно переконаний,  не відповідає статті 118 Конституції. Це те, що стосується державних адміністрацій на рівні районів міста Києва.

     Тому я просив би вас утриматися зараз від прийняття будь-яких заяв,  а в першій декаді вересня внести на перше читання Закон про статус    столиці    і   лише   потім   повернутися   до   проблем держадміністрацій,  бо інакше ми не виплутаємося з цієї  ситуації, не   внісши   зміни   до   статті  118  Конституції,  що  є  надто проблематичним.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую вам теж,  Олександре Миколайовичу.  Я  повністю згоден з вашою аргументацією,  і вона,  мабуть,  поділяється всіма депутатами.  Але зараз  ми  розглядаємо  не  питання  про  причини непідписання  чи  що,  а  питання  про те,  що Президент як гарант Конституції повинен показати приклад  дотримання  Конституції.  До речі,  законом те не передбачено,  про що ви говорите, ви це добре знаєте.  Тому я просив би всіх зараз проголосувати  в  цілому  цей документ   так,   як  ви  вважаєте  за  потрібне,  із  урахуванням міркування депутата Стешенка,  інших  депутатів  і  з  урахуванням пропозицій представника Президента.

     Будь ласка. Ставлю на голосування.

     "За" - 249. Прийнято.

     ----------

     Шановні депутати,   коли   ми  почали  цей  розгляд  (ну  так трапилось,  я розумію,  що ви знаходилися в таких умовах),  велика група  депутатів (насамперед луганчан) звернулася до нас з приводу того,  що  в  Луганську  протягом  двох  місяців  проходять  акції протесту  400  шахтарів  - представників трудових колективів таких шахт:  імені  Баракова,  Суходольська,   "Восточная",   Луганська, Таловська,   Молодогвардійська,   УМД,   ГШО   і  так  далі.  Вони звертаються з депутатським запитом і до  Президента,  і  до  інших структур  влади.  Я  просив  би вас підтримати зміст цього запиту. Нехай Президент дасть  доручення  відповідним  службам,  щоб  вони врахували всі ці нюанси.

     Нема заперечень?   Ставлю   на   голосування  пропозицію  про підтримку змісту запиту. Будь ласка.

     "За" - 234. Прийнято.

     Ставлю на голосування питання про направлення  цього  запиту. Будь ласка.

     "За" - 240. Прийнято.

     ----------

     Тепер стосовно   звернення   до   Президента,  яке  ми  щойно схвалили.  Є пропозиція авторів цього проекту  звернення  прийняти проект короткої постанови з двох пунктів: "1. Направити Президенту України Звернення (текст додається).

     2. Надрукувати текст  Звернення  Верховної  Ради  України  до Президента України в газеті "Голос України".

     Ставлю на голосування проект цієї постанови. Будь ласка.

     "За" - 248. Прийнято.

     ----------------

     Шановні депутати!  Ми  розглянули  всі  питання,  винесені на сьогоднішнє засідання. Правда, була ще пропозиція дати протокольне доручення  Рахунковій палаті розглянути питання про використання в 1997 році резервного фонду  Кабінету  Міністрів  і  проінформувати Верховну  Раду  у  вересні  цього  року  про  виконання  доручення Рахунковою палатою.

     "За" - 269. Прийнято.

     Всі питання, внесені в порядок денний сьогодні, розглянуті. Я вдячний вам за активність у роботі, за конструктивність у підходах до  цих  питань.  І  прошу  відповідні  комітети  до   28   серпня підготувати  як  належить  проекти  документів,  котрі  ми  будемо розглядати. Наступне засідання відбудеться 28 серпня.

     До побачення. Спасибі вам.