ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.
16 квітня 1997 року. 10 година.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О. М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, усі запрошені, громадяни України!

Прошу депутатів сідати й підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

У залі зареєструвалися 309 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

У нинішньому пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь Прем’єр-міністр України Павло Іванович Лазаренко, віце-прем’єр-міністри, інші члени уряду.

Дозвольте оголосити депутатські запити.

Запит групи народних депутатів (Болдирєв, Самофалов та інші - всього 29 чоловік) до Президента України, Прем’єр-міністра України щодо виконання постанови Кабінету Міністрів від 7 лютого 1996 року

№ 162 про фінансування будівництва другої черги каналу Дніпро-Донбас.

Прошу підтримати даний запит поіменним голосуванням.

"За" - 209. Підтримано.

Прошу проголосувати про направлення даного запиту на ім’я Президента (Шум у залі)..

"За" - 225.

Ви не мене вмовляйте, ви голосуйте, будь ласка.

Шановні колеги, займіть свої місця. Прошу визначитися. Голосуємо.

"За" - 230. Прийнято.

Запит Валентини Петрівни Семенюк до Кабінету Міністрів України стосовно погашення заборгованості в заробітній платі у Верхнянському сільськогосподарському технікумі Житомирської області. Прошу підтримати.

"За" - 198.

Щось незрозуміле? Жінка-депутат звертається до Кабінету Міністрів. Підтримайте, будь ласка.

"За" – 199. Не приймається.

Послухайте оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про входження до депутатської фракції "Комуністи України - за соціальну справедливість і народовладдя" народного депутата України від Волноваського

виборчого округу № 148 Донецької області Валерія Генадійовича Іванова. Побажаємо йому успішної роботи.

Наступне оголошення стосується всіх народних депутатів і Лічильної комісії. Відповідно до пункту 26 статті 85 та статті 148 Конституції України пропонуються кандидатури на призначення суддями Конституційного Суду від Верховної Ради. Пропонується голосування щодо кандидатур провести з 12 години до 12 години 30 хвилин, Лічильній комісії підготуватися і зробити все як належить.

Шановні колеги, нам потрібно визначитися з низки питань, пов’язаних із розглядом та ухваленням бюджету України на 1997 рік. Учора у нас відбулася розмова з Прем’єр-міністром, а зранку - з представниками Кабінету Міністрів. Прошу вислухати пропозицію Прем’єр-міністра Павла Івановича, пропозицію профільної комісії та визначитися, як нам прискорити роботу над розглядом відповідних законодавчих актів та ухваленням бюджету на 1997 рік.

Павле Івановичу, будь ласка.

ЛАЗАРЕНКО П. І., Прем’єр-міністр України (Солонянський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На зустрічі 7 квітня у присутності керівників груп і фракцій та голів комісій ми домовилися, що вносимо 15 квітня на розгляд Верховної Ради проект Закону про оподаткування прибутку підприємств. У моєму виступі з найвищої

парламентської трибуни 8 квітня про це йшлося, а потім, обговорюючи ситуацію, ми дійшли згоди, що така можливість реальна.

У понеділок 14 квітня між усіма керівниками груп, фракцій та головами комісій відбувся обмін думками щодо розгляду цього питання. Ми домовилися про таку послідовність розгляду питань: 16 квітня зранку, тобто сьогодні, розглядаємо проект Закону про оподаткування прибутку підприємств; завтра, 17 квітня, розглядаємо у першому читанні погоджений проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів. І домовилися, що 15 числа розглядаємо в другому читанні проект Закону про податок на доходи фізичних осіб.

Усе було погоджено. Згідно з домовленістю, сьогодні уряд і ті віце-прем’єри, які безпосередньо відповідають за ці питання, присутні й готові до роботи. На жаль, комісія не ухвалила остаточного рішення через відсутність голови комісії пана Суслова, який останні п’ять днів перебуває у відрядженні в Лондоні. Це не дало можливості провести засідання комісії і ухвалити внесення цього питання на сьогодні.

Які питання сьогодні найгостріші? Є п’ять принципових питань, які в будь-якому випадку вирішувати нам із вами тут, у цьому залі. Уряд вносить пропозицію: якщо сьогодні поважний пан Суслов повернеться з відрядження, то можна було б о 16 годині внести це питання на розгляд Верховної Ради. Розглянути загальні положення, щодо яких не буде суперечок, щоб не гаяти часу. Можна було б сьогодні попрацювати протягом двох годин - з 16 до 18. А можливо,

повернеться пан Суслов, тоді розглянути п’ять принципових питань в комісії, і потім уже внести на розгляд наступного дня.

Звертаюся до вас з проханням припинити політичні спекуляції навколо цього питання. Якщо ми працюватимемо в такому режимі, як домовилися: 3 закони на цьому тижні, а потім 2 закони в третьому читанні наступного тижня, то можна було б у четвер чи п’ятницю наступного тижня внести на розгляд проект бюджету. Він повністю готовий. Розбіжностей ніяких немає, все погоджено. Я розумію, що пан Немировський пояснюватиме, наскільки це складно, недоречно, невиважено. Проте важливо, щоб ми один одного розуміли. Сьогодні є реальна можливість о 16 годині роздати порівняльну таблицю і розглянути загальні положення за винятком п’яти принципових позицій.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка.

СОКЕРЧАК В. М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий округ, Одеська область). Шановні народні депутати! Шановний Павле Івановичу! Ми вислухали ваше зауваження щодо прийняття проекту Закону про оподаткування прибутку підприємств, і я з цього приводу мушу сказати ось що. Віктор Іванович Суслов поїхав до Світового банку з проблемами, які стосуються насамперед Кабінету Міністрів. Я думаю, що не треба робити сенсації з даного

приводу, бо і комісія, і погоджувальна робоча група працюють над цим законопроектом, незважаючи на те що депутата Суслова немає. Так що зводити до того, що сьогодні законопроект не поданий лише через те, що Суслова немає 3 дні, я думаю, неправильно.

І Віктор Іванович Суслов, і багато народних депутатів, виступаючи з цієї трибуни, неодноразово привертали увагу Верховної Ради та уряду до того, що формувати бюджет 1997 року на новій податковій системі - дуже ризиковане і складно. Проте Верховна Рада ухвалила вже деякі важливі закони, які є основою для нової податкової бази, зокрема Закон про систему оподаткування, Закон про податок на додану вартість і Закон про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Отже, маємо підстави казати, що є нова база для оподаткування та прийняття бюджету на новій системі оподаткування. Ви знаєте, що Комісія з питань фінансів і банківської діяльності працює над багатьма законопроектами. Ваша пропозиція, Павле Івановичу, про те, щоб на вечірньому засіданні розглядати законопроект про оподаткування прибутку підприємств, не відповідає, по-перше, Регламенту Верховної Ради, по-друге, фактичному стану справ, бо ще багато статей не погоджено. Депутати Верховної Ради до другого читання подали комісії понад 500 поправок. Щодо однієї третини цих поправок погоджувальна група прийняла відповідне рішення, а дві третини ще треба розглянути. Я не знаю, наскільки можливо це зробити фізично. Бо не розглянувши в комісії всі поправки, не обґрунтувавши відповідь

щодо кожної поправки чи пропозиції, внесених депутатами до законопроекту, не можна навіть, як ви кажете, основні ключові позиції прийняти, бо блоки цього закону тісно пов’язані між собою, і виривати або один блок, або другий, - дуже важко. Це перше.

Друге. Для того щоб сьогодні внести на розгляд Верховної Ради оцей законопроект, Комісія з питань фінансів і банківської діяльності має визначитися щодо остаточної редакції законопроекту. Комісія фізично не встигала це зробити, а не тому, що не хотіла, бо, повторюю, законопроектів про податки дуже багато в нашій комісії.

Які реальні можливості? Якщо сьогодні, завтра і в неділю члени погоджувальної групи (я хочу назвати їх, це люди, які добре знають податкову систему, - депутати Немировський, Терьохін і Жовтяк, представник УСПП Шевченко, заступник міністра фінансів Регурецький, головний консультант Васильєв) напружено попрацюють, то в понеділок комісія може отримати чорновий варіант законопроекту, у вівторок визначитися і надрукувати порівняльну таблицю, а в середу внести на розгляд Верховної Ради. Це найстисліший термін розгляду цього законопроекту, якщо ми хочемо, щоб цей закон був справді прийнятий, щоб з його допомогою можна було будувати податкову систему та зменшити тиск на виробництво.

Друге. Закон про податок на фізичних осіб. Ви знаєте, що Верховна Рада його прийняла, крім статті 7, щодо якої не дійшли згоди. Стосовно статті 7 Верховна Рада дала доручення Кабінету Міністрів доопрацювати її. Проте Кабінет Міністрів повернув до комісії

статтю 7 без змін, тому ми повинні визначитися щодо неї. Ми намагатимемося підготувати це питання для розгляду на п’ятницю. Але визначитися з цього приводу мають депутати Верховної Ради, оскільки вони давали доручення Кабінету Міністрів.

Зазначу, що з прийняттям цих законів до бюджету надійде не дуже багато коштів, бо саме вони зменшують тиск на виробника.

Ось така реальна ситуація. Комісія працює напружено. І я думаю, що в оці терміни, які я назвав, ми намагатимемося внести на розгляд Верховної Ради названі проекти.

Дозвольте ще нагадати, Павле Івановичу, що ми підтримали вашу пропозицію про відкликання проекту Закону про платежі. Про це говорилось у лютому з трибуни Верховної Ради. Комісія опрацьовує його. Ми повинні визначитися і з цього питання, бо в проекті, який вносився комісією, було про реструктуризацію боргів. Нам треба чітко визначитися, аби все-таки дати виробничникам якусь віддушину, щоб не карати їх за несплату платежів до бюджету.

Дякую (Шум у залі).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку! Я прошу депутатів не заважати вести засідання.

Є запитання до депутата Сокерчака? Немає. Сідайте, будь ласка. Микола Янович Азаров. Будь ласка.

АЗАРОВ М. Я., голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Нам действительно надо определиться, когда мы будем принимать законы и бюджет.

Оптимистическая картина, нарисованная депутатом Сокерчаком, приведет к тому, что мы будем рассматривать бюджет, наверное, перед своими каникулами или перед новым годом.

В среду я получил сравнительную таблицу... Говорят, не слышно, Александр Николаевич. Я перейду на трибуну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Миколо Яновичу.

АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты! Давайте мы ответственно подойдет к этому вопросу. Оптимистическая картина, нарисованная народным депутатом Сокерчаком, приведет к тому, что мы будем рассматривать бюджет в июле.

Месяц назад текст законопроекта был передан в комиссию согласительной комиссией. На прошлой неделе я получил сопоставительную таблицу и отдал специалистам посмотреть, можно ли в предложенном виде вносить проект закона на рассмотрения Верховной Рады.

Наши специалисты сделали ряд замечаний на трех страничках. Сегодня утром мы еще раз обсуждали вопрос, можно ли вносить документ на рассмотрение Верховного Совета. Мне сказали

однозначно: 80 процентов проекта закона в варианте согласительной комиссии может быть проголосовано. Оставшиеся несогласованные моменты, которые у нас вызывают возражения с точки зрения формирования прежде всего доходной части бюджета (я об этом думаю прежде всего), можно было бы перенести на третье чтение. Ведь маловероятно, что весь текст будет проголосован в один день полностью. Объемный документ. И надо приступать к нему не в 16 часов, а с утра. Но поскольку он сегодня не роздан, значит, наиболее реально завтра с утра приступать к его обсуждению. Сегодня роздать, а завтра с утра принимать решение по принципиальным вопросам.

Большинство из них легко может быть принято. Некоторые спорные моменты, безусловно, требуют дополнительного согласования, и их можна было бы принять на следующей неделе окончательно при рассмотрении законопроекта в третьем чтении. То же самое относится и к проекту Закона о налогообложении физических лиц. Таким образом, мы действительно могли бы принять бюджет в мае, если пойдем по этой схеме.

У депутата Сокерчака весьма своеобразное представление о том, какой должна быть доходная часть бюджета.

Он назвал три основных, с его точки зрения, закона, мол, новая налоговая база уже есть. Систему налогообложения приняли, 14 видов налогов и сборов вывели из системы обязательных платежей. И мы сейчас подсчитываем, как будем вводить бюджет (Шум у залі).

Я за свои слова, в отличие от вас, несу ответственность.

Второй закон, который мы приняли (о ПДВ), к сожалению, не сокращает количество льгот. Вот у меня на шести страницах их перечень. То есть с точки зрения доходной части бюджета, уважаемый народный депутат Сокерчак, мы пока еще ничего не получаем. Плюсов-то не получаем, вот в чем вопрос.

И наконец последний законопроект, о котором упомянуто, - налог на собственников автотранспортных средств. Я вообще об этом налоге не говорил бы, - он нулевой с точки зрения доходов бюджета. Нам надо собрать 37,5 миллиарда, а какие-то 50 миллионов роли не играют. Для нас ключевые законы - это налог на добавленную стоимость прежде всего; это прибыль (хотя я уже высказывал свое соображение, что если она вся уйдет на амортизацию, то прибыли мы получим слишком мало); это налог на доходы физических лиц и ряд других законопроектов (имею в виду арендные платежи, ресурсные платежи и так далее). Вот что главное.

Поэтому, уважаемые народные депутаты, я призываю вас с точки зрения ответственности перед бюджетом завтра с утра приступить к обсуждению и принятию проекта закона о налогообложении прибыли во втором чтении.

А спорные положения перенести на третье чтение через неделю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу не кричати. Треба підійти без будь-яких пристрастей до цього питання. Якби в нас перша декада травня не випадала, то ніякої проблеми не було б: три дні нічого не вирішують. Але у нас випадають практично два робочі тижні.

Тому потрібно подумати, як спресувати час, щоб ми прийняли і закони, і бюджет на 1997 рік.

Дехто з депутатів хоче висловитися? Відведімо на це 10 хвилин. Тільки по суті справи. Запишіться, будь ласка. Але я ще раз прошу - по суті. По одній хвилині, будь ласка.

Слово має депутат Парасунько. За ним - депутат Магда.

ПАРАСУНЬКО М. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Могилів-Подільський виборчий округ, Вінницька область). Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Ми, депутати від Вінницької області, проаналізували стан справ і наслідки, які можуть бути через зволікання з прийняттям бюджету. А тому просимо всіх депутатів від усіх областей зробити все для прийняття у квітні бюджету, проект якого буде поданий наступного тижня. Ми вміємо аналізувати, критикувати, докоряти, але мусимо розуміти, що з того матимемо. Тому просимо вас підтримати уряд, Олександра Миколайовича, зробити все можливе для прийняття бюджету.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступає депутат Магда, за ним - депутат Снігач.

МАГДА І. І., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ,

Дніпропетровська область). Передайте, пожалуйста, слово депутату Омеличу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ОМЕЛІЧ В. С., член Комісії Верховної Ради, України з питань бюджету (Верхньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні народні депутати! Ситуація, що склалася навколо бюджету, катастрофічна. І зволікання з прийняттям податкових законів свідчить про неадекватне почуття відповідальності парламенту перед народом за прийняття бюджету.

У державі така напруга з причини неприйняття бюджету, а в цей час Голова Верховної Ради перебуває на Кубі у відрядженні, один із найвідповідальніших голів комісій Суслов помандрував до Лондона, інші пояснюють питання...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Депутат Снігач. За ним - депутат Вінський.

СНІГАЧ А. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Великолепетиський виборчий округ, Херсонська область). Прошу передати слово члену фракції Володимиру Лукичу Немировському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Немировський.

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Болградський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые коллеги! Давайте поставим точки над "і". Во-первых, если принять закон, не подготовленный комиссией, сегодня, то это приведет к полному хаосу на производстве. Права налоговой администрации расширены до невозможности, предприятия не знают, как вести учет и составлять отчетность. Все это приведет к повышению штрафных санкций и полной неразберихе в применении этого закона на практике.

Во-вторых, господин Азаров допустил одну очень грубую ошибку, чем ввел в заблуждение весь зал. Предложение Государственной налоговой администрации к закону не является разработкой Азарова, и никто, согласно Регламенту Верховного Совета, не дает право налоговой администрации подготавливать закон ко второму чтению и вносить на рассмотрение.

Надо поставить точки над "і" и не обманывать здесь своих коллег.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція?

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Предложение следующее. В самые сжатые сроки, которые требуются комиссии, доработать законопроект, что уже неоднократно отмечалось и на заседании Кабинета Министров, и на совещании представителей фракций и комиссий Верховного Совета. Для доработки проекта необходимо как минимум две недели. Есть возможность подготовить его ко второму чтению хотя бы технически. В понедельник можно доработать законопроект, во вторник рассмотреть на заседании комиссии и в среду внести на рассмотрение в сессионном зале. Это предел возможностей, что требует работы по 20 часов в сутки.

Еще одно недоразумение. Ведь комиссия готовит не один законопроект, а пакет из 9-10 проектов, которые идут параллельно, и над ними надо работать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вінський. За ним - депутат Терьохін.

ВІНСЬКИЙ Й. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Вважаю за потрібне ще раз довести до вашого відома позицію нашої фракції, оскільки інформацію подано не зовсім точно.

Такий же точно ажіотаж був навколо Конституції, коли говорили: приймемо Конституцію, одразу станемо краще жити, буде влада,

наведемо порядок і так далі. Прийняли Конституцію протягом однієї ночі - нічого не змінилося. Гадаю, всі ми прекрасно розуміємо, що прийняття бюджету також нічого, по суті, не змінить. Тільки погіршить ситуацію.

Ми не говоримо про зміст бюджету. Нам потрібно знати, який бюджет. Треба говорити про зміст: яким буде бюджет. Чи передбачається у ньому фінансування освіти, медицини, науки і такого іншого.

Тепер стосовно механізму. Ми пропонували і пропонуємо: на основі чинних нині законів ухвалити бюджет і зробити це негайно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. За ним - депутат Лященко.

ТЕРЬОХІН С. А., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Дякую. Дуже приємно, що за п’ять місяців існування пакета, уряд нарешті згадав про нього. І тепер ситуація така, як у баєчці: давайте смажити рибу, хоча риби ще немає, але давайте її смажити. То можемо, справді, щось таке насмажити...

Погляньмо, що відбувається із проектом Закону про оподаткування прибутку підприємств. Він складається з 68 сторінок. І не тільки депутати подали поправки, але дивно, що й уряд послав навздогін ще свої поправки. Пан Азаров також це зробив. Тому треба дивитися на речі реально. Цей законопроект, як і проект Закону про податок на

доходи фізичних осіб, а також проект Закону про платежі, які тепер чомусь панові Азарову стали неприйнятними, комісія зможе доопрацювати щонайменше за два тижні. У понеділок можемо розглянути перший законопроект Два інші - до кінця наступного тижня

Тому говорити про прийняття бюджету, коли немає законодавчої бази.. Між Іншим, немає правил перерозподілу бюджетів різних рівнів. Нагадую, що остаточно не прийнято Закон про місцеве самоврядування Тобто бюджет буде лише фікцією і черговим обманом, таким, яким був бюджет 1996 року

Тому говорімо не про те, коли приймати бюджет, а про те, який бюджет треба приймати

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ Депутат Лященко. За ним - депутат Самофалов.

ЛЯЩЕНКО К. Д., член Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Нікопольський міський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Николаевич! Сейчас необходимо принять достаточно простое решение, дать поручение комиссии на завтрашнее утро доработать данный законопроект.

И правильно сказал депутат Азаров, что 80-90 процентов этого законопроекта в зале пройдет.. Я был членом рабочей группы, поэтому достаточно хорошо знаю позицию коммунистов-социалистов. Позиция у них единая..

Пусть члены комиссии дорабатывают все предложения, им пора уже начать работать.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Самофалов. За ним - депутат Коліушко.

САМОФАЛОВ Г. Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський виборчий округ, Донецька область). Межрегиональная депутатская группа. Уважаемые коллеги, я хотел бы начать с банальных вещей. По итогам жизни государства Украины в прошлом году превышение смертности над рождаемостью составило, по официальным данным Минздрава, 311 тысяч человек. Пенсия отдельных категорий пенсионеров - 37 гривень. Скажите, пожалуйста, что мы сегодня с вами делаем?

Правительство говорит, что отсутствие бюджета сегодня не дает возможности прояснить ситуацию. Я подтверждаю слова Павла Ивановича, что на совещании руководителей фракций было принято согласованное решение по графику прохождения налоговых законопроектов. Правительство представило 12, согласилось на 3. Я предлагал внести и проголосовать 5-6 статей, а остальное, простите, -

редакция, которая по существу не меняет сути законов и не повлияет на принятие бюджета. Поэтому я полностью поддерживаю предложение Павла Ивановича Лазаренко. В крайнем случае, завтра с утра надо рассматривать проект Закона о налогообложении прибыли предприятий.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коліушко.

КОЛІУШКО І. Б., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Буський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). "Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги, слушая в очередной раз специалиста по геологии, который протащил здесь два бюджета - 1995 и 1996 года, говоря о том, какие они отличные и реальные, мы идем порочным путем. Человек, который сам не выполняет законы, не хочет, чтобы Верховный Совет

контролировал бюджет, занимался нормальной законодательной деятельностью, фактически срывает ее.

Есть только одно конструктивное предложение в нынешней ситуации. Во-первых, предложить Кабмину отозвать старый проект бюджета, который находится в Верховном Совете Украины, во-вторых, полностью переключиться на работу в комиссиях, чтобы дать возможность комиссиям за несколько дней подготовить весь пакет, необходимый для дальнейшего бюджетного процесса и продвижения по пути реформирования налоговой системы.

Если мы этого делать не хотим, значит мы просто становимся заложниками политических игр, развернувшихся вокруг бюджета. Поэтому я бы просил, Александр Николаевич, задуматься над тем, что бюджет мы принимаем не к 1 мая и не к 1 июня, а мы должны принять реальный бюджет и, нормальную налоговую систему, чтобы и о Верховном Совете, и о Кабинете Министров говорили как о серьезных органах власти.

То, что происходит сейчас, - это дискредитация власти, нам просто навязываются второстепенные, третьестепенные вопросы... Почему-то пытаются подарить профсоюзное имущество ФПУ и так далее...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон (Шум у залі). Шановні колеги, за 10 хвилин внесено три пропозиції. Перша пропозиція - від Комісії з питань фінансів і банківської діяльності. Вона

пропонує просту, але зрозумілу схему: завтра розглянути поправки до шістдесяти трьох законів, у п’ятницю - проект Закону про податок на доходи фізичних осіб, до понеділка доопрацювати проект Закону про оподаткування прибутку підприємств, у вівторок роздати документ, а в середу внести його на розгляд у другому читанні. Це перша пропозиція.

Друга пропозиція зводилася до того, щоб сьогодні дати можливість комісії попрацювати, а завтра розглянути основні статті і прийняти законопроект у другому читанні з таким розрахунком, щоб наступної середи прийняти остаточно. А в четвер внести на розгляд проект бюджету, який підготував Кабінет Міністрів.

І третя пропозиція депутата Вінського: бюджет 1997 року затверджувати на старій податковій основі, не поспішаючи, продумано підготувати й ухвалити закони за новою системою оподаткування і формувати бюджет на 1998 рік уже на новій основі.

Але ми повинні обрати якусь одну позицію, тому дозвольте надати підсумкове слово заступнику голови комісії Сокерчаку, а потім уже приймемо остаточне рішення з цього питання (Шум у залі). Прошу уваги!

СОКЕРЧАК В. М. Олександре Миколайовичу, ніхто з тих, які виступали, не сказав, що треба приймати погані закони. Усі зійшлися на тому, що треба приймати нормальний закон, за яким має працювати економіка України. Нормальний закон отак, як сьогодні

пропонують, зокрема депутат Азаров, чи то пак голова Державної податкової адміністрації Азаров, не робиться.

Є процедура. Якщо буде подано таблицю, яка містить понад 500 поправок, але без правої колонки, то чи погодяться депутати Верховної Ради розглядати такий законопроект? Оці 80 позицій, про які казав Азаров, були узгоджені лише тимчасовою комісією, ще немає висновку науково-експертного відділу. Через те я дуже прошу депутатів підтримати варіант комісії. Від сьогоднішнього дня робоча група має напружено працювати без вихідних. І тільки за такої умови ми зможемо в понеділок подати в комісію законопроект про оподаткування прибутку підприємств. У вівторок його розглянути (це теж нелегка справа), проголосувати ці 500 поправок і внести в сесійний зал Верховної Ради.

Інакше я не впевнений, чи наша комісія зможе остаточно вирішити: рекомендувати чи ні розглядати це питання.

Я хочу, щоб було зрозуміло. Тим більше що такий самий пакет вноситься на завтра. Це - поправки до 63-х законів, які вчора ми розглядали разом із комісією Таранова. Тут теж дуже багато проблем.

Ми розуміємо, що над податковими законопроектами працюють одні й ті ж люди. А є такі, що тільки говорять про ці закони.

Хочу зробити маленьке зауваження. Уже втретє Микола Янович Азаров, виступаючи з трибуни, необґрунтоване й нечесно звинувачує нашу комісію в тому, що ми перекреслили 14 платежів.

Миколо Яновичу, розберіться, будь ласка. Я погоджуюся з депутатом Єльяшкевичем у тому, що ви не знаєте, що там таке Там тільки один платіж, а решта - комунальні послуги Наша комісія наступного дня після вашого виступу дала вам письмове роз’яснення, щоб ви донесли до всіх рівнів податкової адміністрації. А ви сьогодні виходите на найвищу трибуну нашої країни І знову кажете, що це платежі. Це комунальні послуги, і вони не скасовуються, як сплачувались, так і сплачуватимуться. Мені просто соромно, що ви звинувачуєте в тому, в чому самі винні.

Я прошу вибачення за емоції (Оплески).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аплодуватимемо, коли приймемо бюджет. Павле Івановичу, будь ласка.

ЛАЗАРЕНКО П. І. Дякую, Олександре Миколайовичу. Я розумію, що занадто складні й занадто різні думки панують у залі. Верховної Ради. І це природно.

Стисло ще раз повертаюся до питань, котрі розглядаються.

12 лютого ми прийняли законопроект, про який ідеться, в першому читанні. Минуло 2 місяці і 4 дні.

Друге. Я вдячний окремим народним депутатам, які дали сьогодні оцінку документам, котрі подано.

Третє Якщо занадто перевантажена комісія, яка працює над цими проектами законів, то за останні 8 днів тричі в цьому залі

вносилася конкретна пропозиція: щоб розвантажити її, дати доручення погоджувальній комісії опрацювати два з них і внести потім на розгляд. З цією пропозицією можна погодитися.

Я розумію, що прийде наступний вівторок, ми знову в понеділок зберемося, Олександре Миколайовичу, у вас, знову постане питання й так триватиме до безконечності. Потрібно чітко визначитися якщо у вівторок - то у вівторок, якщо в цю суботу, хай буде ця субота. Якщо комісія не готова, Регурецький доповідатиме. Потрібно приймати рішення, а не уникати його і знову звинувачувати. Минуло 2 місяці і 4 дні, а далі стане 2 місяці і 14 днів, і знову будуть недоречності, непогоджені позиції. Ми погоджуємося на деякі компроміси. Ми погоджуємося, що в сьогоднішньому варіанті не можна приймати, але потрібно рухатися. Ми ж знову блокуємо, 10 днів минуть, знову будуть аналогічні пояснення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Отже, підведемо підсумки і визначимося. Думаю, кожен у цьому залі розуміє, що вносити будь-який законопроект, чи в новій редакції, чи доопрацьований, без висновку основної комісії не маємо права згідно з Регламентом. Це перше.

Друге. Анатолію Степановичу, ви заважаєте працювати (Шум у залі). Шановні колеги! Ми з вами відпрацювали низку законопроектів, і вони практично лягли в основу проекту бюджету, який найближчим

часом ми повинні розглянути. В нас залишилося ще три законопроекти з 9, які треба ухвалити.

Щодо проекту Закону про оподаткування прибутку підприємств. Я думаю, погодимося з комісією, що вона від сьогодні працюватиме в такому режимі, щоб ми могли цей документ внести на друге читання не пізніше ніж у середу.

Завтра ми повинні розглянути законопроект про податок на доходи фізичних осіб. У п’ятницю розглянемо законопроект про поправки до 63-х законів. Чи навпаки переставимо. Депутат Сокерчак підказує, що розглянемо в зворотній послідовності.

Але ми повинні чітко визначитись. У нас скорочений наступний робочий тиждень. Щоб ми могли десь у п’ятницю і в суботу, тобто 25 і 26 квітня, розглянути проект бюджету.

Тому прошу підтримати цю пропозицію профільної комісії. Нам треба працювати в такому режимі, щоб до кінця квітня прийняти бюджет.

Є інші думки? Будь ласка, Петре Володимировичу.

ШЕЙКО П. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги! Ви пам’ятаєте, коли до цього залу було передано Кабінетом Міністрів пакет податкового законодавства, саме тоді почала складатися нинішня ситуація, коли профільна Комісія з питань

фінансів і банківської діяльності та Комісія з питань бюджету не мали, скажемо так, спільної думки стосовно розгляду і прийняття цих законів. Ми тоді створили під керівництвом Віктора Мусіяки погоджувальну комісію. Вона працювала. Причому суб’єкт права законодавчої ініціативи - Кабінет Міністрів - був присутній на тих розглядах Документи, власне, були підготовлені. І мені незрозуміле, чому з погоджувальної комісії матеріали знову передаються до профільної комісії, яка є опонентом, до речі, такого розгляду. І ми знову потрапляємо в ту саму ситуацію.

Пропоную підтримати пропозицію Олександра Миколайовича щодо терміну розгляду конкретних законопроектів. Проте треба визначити суб’єктом доповіді тільки погоджувальну комісію, яку ми створили. Не можна сьогодні через профільну комісію (шансів немає, ви бачите) провести цей законопроект.

Прошу підтримати пропозицію Олександра Миколайовича.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.

ШАЛАНСЬКИЙ А. М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Знам’янський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний Петре Володимировичу! Я вам щиро вдячний за таку відверту оцінку діяльності нашої комісії, але мушу сказати, що 28 її членів представляють усі політичні партії і не є

опонентами. Це люди, які працюють професійно, і до всіх податкових законопроектів підходять з позиції завтрашнього дня, коли ці податки мають працювати на виробництво, а не проти нього.

Ще раз звертаю вашу увагу, шановні депутати, що життєво важливі, як їх назвали не тільки преса і Кабінет Міністрів, революційні закони про оподаткування в нашому суспільстві не можуть бути ухвалені за півгодини. Це завтрашній день. Якщо ми маємо намір через 2 тижні міняти ці податкові закони, то давайте їх приймати так, як пропонує Петро Володимирович. А якщо ми їх приймаємо на десятиріччя, то робімо це виважено, з усією відповідальністю. Приймемо їх такими, щоб вони працювали на виробництво, на державу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Даниленко. І будемо голосувати щодо графіка розгляду.

ДАНИЛЕНКО А. С., голова Комісіі Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Миронівський виборчий округ, Київська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати, колеги, друзі! Шановний Павле Івановичу! Не хочу посипати себе попелом і не хочу себе критикувати, але вчора ми понад годину,

Олександре Миколайовичу, і сьогодні так само працювали, витративши той час, який нам потрібний.

Заявляю від імені депутатів нашої фракції "Аграрна партія України", що проекти законів про оренду, про сільськогосподарську кооперацію, про перелік підприємств, які підлягають приватизації з жовтня, шановний Олександре Миколайовичу, лежать у Верховній Раді, як і проект закону про бюджет та інші законопроекти. Прикладом є вчорашній розгляд зауважень і пропозицій, які подав Президент щодо Закону про вивізне мито на живу худобу та шкіряну сировину.

Усе це підводить до думки, що ми (і ви в тому числі, Олександре Миколайовичу) лише говоримо про наші біди, про важку ситуацію в економіці, особливо на селі. Тоді як село - це основа нашої економіки, ми вийдемо з кризи тільки завдяки селу, а чинимо зовсім по-іншому І ви нас, Олександре Миколайовичу, примушуєте приймати неадекватні рішення.

Шановний Павле Івановичу... Не перебивайте мене, я виступаю від імені п’ятдесяти...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, що нам залишилося тільки шкури продати.

Депутат Меркушов. І завершуємо.

МЕРКУШОВ В. Т., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством

(Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний головуючий! Шановні колеги! Не буду довго полемізувати, лише зазначу, що група підтримує ваші, Олександре Миколайовичу, конкретні пропозиції Це по-перше.

По-друге, ми повинні змінити режим роботи на цьому тижні. Якщо потрібно, працювати й у суботу. І після свята, після 1 Травня, якщо потрібно, теж працювати в пленарному режимі. Немає сенсу розтягувати розгляд цих питань на тиждень чи на два.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, шановні колеги, ця пропозиція одностайно підтримана Будемо затверджувати зараз графік розгляду.

Друге Те, що ми працюємо в суботу, 19 квітня, вже проголосовано.

І третє Буде правильно, якщо ми 4, 5 І 6 травня працюватимемо в пленарному режимі. Гадаю, що такий підхід дасть нам можливість і прийняти ці закони, і затвердити бюджет на 1997 рік. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати (Шум у залі).

"За" - 147.

Одну хвилиночку. Ставлю на голосування графік розгляду: завтра розглядаємо проект Закону про податок на доходи фізичних осіб: післязавтра - 63 поправки до законів. Чи навпаки. У середу розглядаємо в другому читанні проект Закону про оподаткування прибутку підприємств. Ставлю цей графік на голосування.

"За" – 249. Прийнято.

Щодо 25 і 26 квітня, гадаю, ми наступного тижня визначимося Стосовно 4, 5 і 6 травня також.

Дякую, графік схвалено.

Прохання до комісії йти й доопрацьовувати цей законопроект А ми працюємо за графіком.

***

Шановні колеги, ми вчора з вами вирішили, що сьогодні проголосуємо проект Закону про державну охорону органів державної влади України та їх посадових осіб.

З цього питання виступить депутат Чорноусенко. Будь ласка.

ЧОРНОУСЕНКО О. І., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий округ, Харківська область) Нагадаю тим депутатам, яких учора не було в залі, що це питання ми розглядали вчора ввечері (Шум у залі).

Шановні народні депутати, я розумію, що це питання, можливо, не таке важливе, як бюджет, але прошу уваги, бо воно стосується безпосередньо народних депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ Олегу Івановичу, одну хвилинку! Шановні колеги! Володимире Михайловичу, посідайте, будь ласка Закликаю вас до праці!.. Будь ласка.

ЧОРНОУСЕНКО О. І. Нагадую: вчора ввечері розглядалося питання про подолання вето Президента щодо проекту Закону про внесення змін і доповнень до Закону про Службу безпеки України (стосовно державної охорони). Ми це вето не подолали і, на мою думку, правильно зробили Управління державної охорони має бути самостійною військовою структурою, діяльність якої регламентується законом, як це зазначено в Конституції.

Другим питанням учора розглядався проект Закону про державну охорону, поданого Президентом України. Віце-прем’єр-міністр Василь Васильович Дурдинець доповів про цей проект І запропонував схвалити його в першому читанні.

Наша комісія, розглядаючи зазначений проект ще 13 лютого, запропонувала його доопрацювати. Отже, така ухвала була винесена ще в лютому. За час, що минув, робоча група разом із Василем Васильовичем Дурдинцем, Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів, керівництвом Управління державної охорони висококваліфікованими юристами з Верховної Ради, інших структур, яких ми залучили, доопрацювала поданий законопроект та зробила, власне, документ зовсім іншої якості. Він готовий.

Ми вчора спілкувалися і з членами нашої комісії, і з Василем Васильовичем Дурдинцем. Усі дійшли згоди, що потрібно прийняти щодо нього компромісне рішення - повернути на доопрацювання і через тиждень розглянути в повторному першому читанні. Ми його

роздамо вам (за тиждень ви його вивчите) і через тиждень розглянемо.

Тому пропоную проголосувати проект постанови про розгляд цього питання у повторному першому читанні. Ми там записали два тижні, але оскільки документ готовий, я думаю, достатньо одного тижня для доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зачитаю: "Верховна Рада постановляє: доручити постійній Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки разом з Адміністрацією Президента України в двотижневий термін доопрацювати проект Закону України про державну охорону органів державної влади України та їх посадових осіб з урахуванням зауважень постійних комісій Верховної Ради і народних депутатів України та внести його на розгляд Верховної Ради на повторне перше читання".

Прошу проголосувати.

"За" - 217.

У Володимира Миколайовича Моісеєнка є зауваження щодо Адміністрації Президента редакційного плану. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В. М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины, Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые коллеги, обратите,

пожалуйста, внимание на текст. У нас получается, что комиссия, которая является уполномоченной и имеет право законодательной инициативы, будет работать с Администрацией Президента, которая вообще не имеет такого права и таких полномочий.

Поэтому я предлагаю записать: "Президенту вместе с комиссией". Почему? Потому что Президент владеет правом законодательной инициативы. Если он сочтет необходимым создать какую-то группу в своей Администрации, пусть создает. Это будет соответствовать Конституции.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка правильна. Я прошу в такій редакції прийняти цей проект постанови, тобто з урахуванням поправки депутата Моісеєнка.

"За" - 222.

Будь ласка, голосуйте, Івано-Франківська і Київська депутаціі (Шум у залі).

Ставиться на голосування пропозиція прийняти проект постанови за основу.

"За" - 251. Прийнято.

Голосується поправка, внесена депутатом Моісеєнком.

"За" – 192. Не проходить.

Слово має Василь Васильович Дурдинець.

ДУРДИНЕЦЬ В. В., перший віце-прем’єр-міністр України. Я прошу депутатів підтримати редакцію, яку запропонував Олег Іванович Чорноусенко (Шум у залі). Можна додати: "або особами, уповноваженими Президентом України". Тим більше, що ми спільно працювали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте проголосуємо поправку "особами за дорученням Президента". Підтримайте, будь ласка.

"За" - 255. Прийнято.

Голосується в цілому проект постанови з поправкою.

"За" - 274. Прийнято.

І я прошу, шановні колеги, підтримати пропозицію про скасування Постанови Верховної Ради про підпорядкування Управління державної охорони України Службі безпеки України.

Це процедурне питання. Якщо ми вже те прийняли, то постанову цю потрібно скасувати (Шум у залі). Вона все одно не діє.

Проголосуйте, будь ласка, я прошу.

"За" - 195.

Будь ласка, ввімкніть систему ще раз. Треба краще доопрацювати до першого читання поправки.

"За" - 192. Не приймається.

Сідайте, будь ласка. Спасибі.

***

Слухається питання про проект Закону України про Кабінет Міністрів України. Володимир Миколайович Стретович, голова Комісії з питань правової політики і судово-правовоі реформи. Будь ласка.

СТРЕТОВИЧ В. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Християнсько-демократична партія України. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Проект Закону про Кабінет Міністрів України, розроблений апаратом Кабінету Міністрів і внесений Президентом на розгляд Верховної Ради, був нею відхилений. Натомість за основу був прийнятий проект, поданий народними депутатами. У зв’язку з цим проектом спостерігаються надзвичайно вперті намагання урядового апарату, певної частини заангажованих політиків і чиновників не допустити прийняття названого варіанта проекту законодавчого акта Пропонуються такі поправки до нього, що вихолощують саму його суть і насамперед заперечують право законодавців регулювати основні процесуальні моменти діяльності Кабінету Міністрів України, як це прописано в Конституції України, а то й зривають розгляд питання на пленарному засіданні.

Відповідно до другої частини статті 19 Конституції "органи державної влади... їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб (я підкреслюю), що передбачені Конституцією та законами України". Це положення

стосується і Президента, і Прем’єр-міністра, і Кабінету Міністрів у цілому. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 92 Конституції "виключно законами України визначаються... організація і діяльність органів виконавчої влади".

І нарешті, частина друга статті 120 Конституції України прямо зобов’язує нас із вами, Верховну Раду України, визначити в законі організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів...

Були заяви про неконституційність положень проекту Закону про Кабінет Міністрів, що підготовлені в коридорах Кабінету Міністрів, якому невигідна чітка законодавча визначеність щодо діяльності, організації уряду, до чого спрямовує нас Конституція. І це питання, поставлене народним депутатом Володимиром Юлійовичем Пехотою, іншими під час розгляду законопроекту в третьому читанні, ґрунтується на ними ж вигаданому постулаті: "... бо таке не передбачено Конституцією України".

Видається дивною ситуація, коли в першому читанні ці положення проголосовані, в другому ніби теж підтримані, а на третє читання чомусь з’являється документ про невідповідність Конституції.

Але ж очевидно, що саме закон (наголошую: закон) мусить здійснити у визначених Конституцією межах та на розвиток її приписів нормативне регулювання організації, а отже, і процедури формування повноважень у контексті їх розмежування зі сферою компетенції інших органів, та порядок діяльності Кабінету Міністрів.

Усвідомлюючи архіважливість проблеми, комісія ретельно вивчила зауваження народного депутата Пєхоти щодо відповідності Конституції зазначених ним положень законопроекту, прийнятого в другому читанні. Результати цієї роботи ви можете побачити у порівняльній таблиці.

Під час розгляду в другому читанні до статті 6 проекту "Склад Кабінету Міністрів України", попри відзначення неконституційності цього доповідачем від комісії, було внесено положення про те, що голова Служби безпеки України входить за посадою до складу Кабінету Міністрів.

Комісія, і в цьому її позиція збігається з поглядами народного депутата Пєхоти, пропонує вилучити таку норму, бо вона суперечить статті 114 Конституції, за якою до складу Кабінету Міністрів, крім-Прем’єр-міністра і віце-прем’єрів, входять тільки міністри Натомість пропонується записати, що міністрами можуть призначатися особи, які не очолюють міністерств.

Водночас ми наполягаємо на конституційності встановлення в законі обмеження чисельності складу Кабінету Міністрів (не більше 25 членів).

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 92 та частиною другою статті 120 Конституції організація органів виконавчої влади, зокрема й Кабінету Міністрів, визначається Конституцією і законами України.

Це не порушує конституційного повноваження Президента за поданням Прем’єр-міністра призначати членів Кабінету Міністрів та утворювати або реорганізовувати, ліквідовувати міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, як це передбачено статтями 114 та 106 Конституції. Що ж до визначення в законі окремих міністерських посад, то, по-перше, це відповідає названим статтям Конституції, а по-друге, визначені у проекті окремо посади п’яти міністрів безпосередньо передбачені в ній. Це стосується посад міністра закордонних справ, міністра юстиції, міністра фінансів, міністра оборони та міністра внутрішніх справ.

На думку Кабінету Міністрів і народного депутата Пєхоти, положення статей 7 і 9 проекту закону щодо здійснення Президентом консультацій з Головою Верховної Ради та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій, які повинні передувати внесенню Президентом на розгляд Верховної Ради кандидатури на посаду Прем’єр-міністра, не узгоджуються з частиною другою статті 114, пунктом 12 частини першої статті 85 та пунктом 9 частини першої статті 106 Конституції.

Така думка, на погляд комісії, є контраверсійною. Проте, за висновком Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи, зазначене положення не суперечить Конституції. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Верховна Рада надає згоду на призначення Президентом Прем’єр-міністра. Порядок

і умови для надання згоди Верховної Ради можна визначати таким чином у законі.

Кажуть давно, що практика - критерій істини. І ми, записуючи цей постулат, виходили з того, що практика сьогодні вказує такий шлях, і намагались легітимізувати цю норму. Скажу більше, що 4 квітня цього року київське регіональне відділення Академії правових наук провело "круглий стіл" на тему співвідношення конституційного, законодавчого регулювання діяльності Кабінету Міністрів. І за цим "круглим столом" дане дискусійне питання не вдалося розв’язати, оскільки висловлювалися різні думки.

Комісія наполягає на тому, що це положення відповідає Конституції. Втім я особисто вважаю, що такий процес запрограмовано у практиці нашої роботи під час затвердження кандидатури на посаду Прем’єр-міністра. Навіть якщо депутати і вирішать вилучити ці положення, щоб не загострювати ситуації з ухваленням та підписанням закону, це питання залишається сьогодні відкритим. Думка комісії така, що є повне узгодження з нормами Конституції.

Відповідає Конституції і стаття 10 законопроекту, зокрема про видання указів Президента про призначення списком членів Кабінету Міністрів України після затвердження ним структури та загальної чисельності уряду, що власне й означає сформування повноважного складу Кабінету Міністрів. Це відповідає пункту 10 статті 106 та частині третій статті 114 Конституції, де передбачаються виключні

повноваження Президента на призначення членів Кабінету Міністрів за поданням Прем’єр-міністра.

Це саме стосується і норми законопроекту про те, що Прем’єр-міністром вноситься одна кандидатура на кожну посаду члена Кабінету Міністрів, тому безпідставне твердження, що лише Президент може визначати кількість кандидатур на посади членів Кабінету Міністрів.

Порядок формування Кабінету Міністрів України визначено обговорюваним законопроектом у встановлених Конституцією межах, про що вже згадувалося.

Щодо зауважень до статті 11 та частини четвертої статті 14 проекту закону. Справді, стаття 114 Конституції не передбачає складення присяги членами Кабінету Міністрів. Проте нею і не передбачено, що Кабінет Міністрів України набуває повноважень з моменту призначення Президентом його персонального складу, як стверджує народний депутат Пехота.

У частині третій статті 114 Конституції окреслено лише загальний порядок призначення членів Кабінету Міністрів, проте не обумовлено терміну набуття членами Кабінету Міністрів своїх повноважень. Закон повинен врегулювати це питання, встановивши початок роботи новосформованого Кабінету Міністрів (що узгоджувалося б із частиною п’ятою статті 115 Конституції України) з моменту складення присяги не менш ніж двома третинами загальної чисельності членів уряду. Я посилаюся на частину четверту статті 11

законопроекту. Відмова члена Кабінету Міністрів скласти присягу означатиме його відставку, що узгоджується з частиною другою статті 115 Конституції України.

Стосовно зауважень до статей 12 і 13 законопроекту, у яких передбачено можливість повернення Програми діяльності уряду на доопрацювання для її повторного розгляду Верховною Радою, то комісія їх врахувала та переглянула відповідні норми.

Статтю 13 "Повторний розгляд Програми діяльності Кабінету Міністрів України" ми пропонуємо вилучити, як і поняття повторного розгляду Програми діяльності уряду зі статті 12 проекту закону. Відповідно до нової редакції статті Верховна Рада України до прийняття рішення про схвалення програми та в процесі її розгляду може надати Кабінетові Міністрів можливість доопрацювати її. Це цілком відповідає положенням пункту 11 статті 85 Конституції.

Комісія наполягає на тому, що передбачена в першій частині статті 15 (вона стане 14 після вилучення 13) вимога володіння державною мовою відповідає Конституції України і не порушує принципу рівності перед законом та рівності конституційних прав громадян. По-перше, закріплене в статті 38 Конституції право громадян брати участь в управлінні державними справами не означає громадянського права на членство в Кабінеті Міністрів України. Така вимога не є обмеженням прав громадян, але є обов’язковою умовою для призначення на високу посаду члена уряду України. Зазначу, що в Конституції така вимога передбачена щодо

посад Президента та суддів, тому ми вирішили записати це і для членів Кабінету Міністрів.

По-друге, оскільки члени Кабінету Міністрів є вищими посадовими особами виконавчої влади держави, то вимога володіння ними державною мовою визначена статтею 10 Конституції, насамперед її частиною першою, яка стосується державного статусу української мови. Заперечення цього (себто неволодіння членами уряду державною українською мовою) заперечуватиме гарантоване Конституцією функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України (частини друга й четверта статті 10).

Комісія погодилася із зауваженням та пропонує вилучити ухвалену з голосу під час розгляду в другому читанні проекту закону норму статті 18 про те, що Верховна Рада України зобов’язана заслухати Президента України щодо мотивів відставки Прем’єр-міністра. Така норма не відповідає ні статті 85, ні статті 106 Конституції України. Натомість у першій частині цієї статті передбачити, що указ про припинення повноважень Прем’єр-міністра видається Президентом України з відповідним мотивуванням, що не суперечить встановленим Конституцією повноваженням Президента.

Народний депутат Пехота заявляє, що третя та четверта частини стати 27 законопроекту суперечать Конституції, оскільки відповідно до пункту 15 статті 106 та частини п’ятої статті 114 Конституції до виключної компетенції Президента віднесено створення, реорганізацію

і ліквідацію міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Тобто лише він може визначати коло завдань, які виконуватимуться цими органами, та затверджувати положення про всі зазначені органи.

Проте в даному випадку взагалі некоректно ставиться питання про неконституційність, оскільки стаття 106 Конституції, що закріплює виключні повноваження Президента, які наш колега Пехота, готуючи свої зауваження, мав знати, та стаття 114 Конституції не відносить до повноважень Президента затвердження положень про центральні органи виконавчої влади.

До речі, відповідно до пункту 23 статті 106 Конституції Президент утворює також і суди у визначеному законом порядку. Отже, для судів ми передбачили таке створення, а стосовно Кабінету Міністрів, виходить, закон діяти не може. Якщо діє правило за аналогією, то тут уже сам по собі назріває нонсенс.

Отже, закон покликаний визначати в межах, встановлених Конституцією, зокрема її статтями 92, 106, 114, питання організації органів виконавчої влади. І Президент, і Кабінет Міністрів, і Прем’єр-міністр керуються у своїй діяльності законом.

Позиція нашої комісії з цього питання така, що Президент затверджуватиме положення про міністерства, і що серед центральних органів виконавчої влади лише міністерствам надано право видавати підзаконні нормативно-правові акти. Інші ж органи цього права не можуть і не повинні мати.

Положення ж про державні комітети, інші комітети, агенції, департаменти, "підміністерські" центральні органи виконавчої влади, які нормативно-правових актів не видаватимуть, затверджуватиме сам Кабінет Міністрів як вищий орган в системі органів виконавчої влади відповідно до своєї компетенції, визначеної Конституцією.

Це питання надзвичайно серйозне і важливе, адже фактично йдеться про моделювання вертикалі виконавчої влади в державі.

За цим законом йтиме Закон про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, узгоджений з першим та підготовлений робочою групою нашої комісії.

Зазначу, що радикальною є і пропозиція шановного депутата Носова. Посилаючись на пункт 12 частини першої статті 92 та інші норми Конституції про те, що організація і діяльність органів виконавчої влади визначаються тільки законами, депутат вимагає приймати окремий закон про кожне міністерство. Комісія не підтримує такої пропозиції. Якщо так широко тлумачити згадану норму Конституції в тому самому руслі, то Верховна Рада мусить штампувати окремі закони і про всі інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, скажімо Закон про Крижопільську районну державну адміністрацію тощо. При цьому запропоноване комісією не заперечує можливості законодавче врегулювати компетенцію, організацію та порядок діяльності конкретних міністерств. Так, саме законами визначається діяльність Служби безпеки, міліції та внутрішніх військ, а це база Міністерства внутрішніх справ, податкової, митної та інших служб. Є

Закон про Антимонопольний комітет, на розгляді перебуває проект Закону про Фонд державного майна, але то окрема розмова. Проте передбачати в обговорюваному нині законопроекті, що тільки законом визначаються статус, функції та повноваження новостворюваного або реорганізовуваного міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади сьогодні, мабуть, недоцільно.

Що ж до Антимонопольного комітету України та Фонду державного майна України, то їхній спеціальний правовий статус - не в підпорядкуванні Кабінету Міністрів, і відповідно, поза системою органів виконавчої влади - обґрунтовувався в комісії головно з посиланням на передбачений у пункті 14 статті 106 та пункті 24 статті 85 Конституції особливий порядок призначення і звільнення керівників зазначених органів. І така позиція загалом Верховної Ради України, виявлена вже в Законі про Антимонопольний комітет, у схваленому тут законопроекті про Фонд державного майна. Тож, як кажуть, сядемо всі! До речі, позиція робочої групи та Кабінету Міністрів з цього питання, тобто визначення статусу Антимонопольного комітету та Фонду держмайна як центральних органів виконавчої влади, збігалася, але не здобула належної підтримки у депутатів - членів комісії.

Що ж до записаного в проекті Закону про Кабінет Міністрів України (стаття 29, у новій редакції це стаття 28): права Кабінету Міністрів зупиняти дію актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим з тим, щоб Президент протягом 10 днів після звернення Кабінету Міністрів визначився щодо скасування зупиненого акта, а також

скасовувати акти підвідомчих уряду Автономної Республіки Крим органів виконавчої влади, то ця обставина зовсім не порушує виключного права глави держави відповідно до пункту 16 статті 106 Конституції скасовувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Право Кабінету Міністрів на це випливає з норми статті 113, яка конституювала Кабінет Міністрів як вищий орган у системі органів виконавчої влади, до яких належить, звісно, і Рада міністрів Автономной Республіки Крим.

Так само, на думку комісії, відповідає Конституції і право Кабінету Міністрів України спрямовувати, координувати і, головне, контролювати діяльність місцевих державних адміністрацій, скасовувати повністю або частково акти голів цих адміністрацій (стаття 29 у новій редакції). Це не суперечить частині 8 статті 118 Конституції, яка передбачає таке право за Президентом України та головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Це положення випливає з верховенства Кабінету Міністрів України в системі органів виконавчої влади. Крім того, пункт 16 статті 106 Конституції, де виписані виключні повноваження Президента України, до таких не залучив скасування рішень голів місцевих адміністрацій.

Передбачена у статті 34 проекту патронатна служба Президента, а саме призначені ним його ж помічники, радники, консультанти, які були, є і будуть, відповідає положенням Конституції, пункт 28 статті 106 якої закріплює право глави держави створювати в межах

бюджетних коштів для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Поняття патронатної служби визначає Закон України про державну службу. Закріплена в законопроекті норма підкреслює характер взаємодії, але не підлеглості, що сьогодні практикується в Кабінеті Міністрів, з посадовими особами патронатної служби Президента, створеними ним іншими допоміжними органами і службами, які, як прямо записано в проекті, не мають права давати доручення Кабінету Міністрів та окремим членам уряду.

Шановні народні депутати! Закон про Кабінет Міністрів, який врегульовує відповідно до Конституції України діяльність уряду, законодавчо визначає організацію його роботи, створює умови для плідної праці в інтересах українського народу, дає змогу Кабінетові Міністрів України нарешті стати повноважним та відповідальним перед Президентом, підконтрольним та підзвітним, до того ж реально, Верховній Раді України вищим органом виконавчої влади держави, власне, повноцінним урядом. Він розв’язує закладену в Конституції проблему дуалізму виконавчої влади в парламентсько-президентській республіці.

І суспільству, і державі - Президентові, Верховній Раді, нинішньому уряду, і тим, які сьогодні тут у залі - чи лівим, чи правим чи середнім, які внаслідок виборів також прийдуть до влади і сформують Кабінет Міністрів, конче потрібен цей закон.

І тут добре видно, кому вигідний правовий вакуум, підзаконність у визначенні засад діяльності уряду. Кабінет Міністрів - це не його апарат або філія президентської Адміністрації. Це повноважний орган, покликаний провадити державну політику в усіх сферах суспільного життя і нести за це відповідальність перед громадянами.

Чи може хтось в цьому залі заявити, що й досі ми маємо справжній уряд і в політичному, і в фаховому розумінні?

Мушу звернути увагу і на те, що саме ми, законодавці, не забезпечили конституційності в організації та діяльності Кабінету Міністрів. Адже друга частина статті 120 Конституції зобов’язує нас законом визначити порядок діяльності, організацію та повноваження Кабінету Міністрів. Тож приймімо цей закон.

Комісія з питань правової політики і судово-правової реформи як орган Верховної Ради, на який покладено визначення питань щодо конституційності правових актів, які ми приймаємо, заявляє про відповідність проекту (за винятком тих положень, про які я сказав), внесеного нині на ваш розгляд, Конституції України. Звісно, окремі норми майбутнього закону будуть з цього погляду дискусійними, але ж діє сьогодні в державі Конституційний Суд. Він скаже остаточне слово щодо конституційності тих або тих положень закону та може виправити наші помилки. І не треба нам сьогодні цього боятися.

Потрібно працювати і видавати на-гора матеріал, якого від нас чекають, а саме - закони України.

І останнє. Коли ми прийшли до парламенту, наш колега, член парламенту попереднього скликання, подарував комісії примірники книжечки, яка називається "Латинська правова фразеологія". В них я знайшов формулу, яку варто зачитати. Вона перекладається українською мовою так: "Закони існують для того, щоб сильніший у державі не став усемогутнім". Тому врегулюймо в рамках закону діяльність Кабінету Міністрів, і в такий спосіб поставимо крапку на розгляді Закону про Кабінет Міністрів.

На цьому я завершую свій виступ і надаю слово члену політради Народно-демократичної партії, народному депутату Коліушку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Нікому ви не надаєте слова, бо не маєте такого права. Ми, шановні колеги, згідно з Регламентом і процедурою переходимо до третього читання. Володимир Миколайович, голова комісії, зробив огляд з урахуванням зауважень і пропозицій, які були внесені народними депутатами під час другого читання, зауважень і пропозицій Кабінету Міністрів та Президента. Вам роздано порівняльну таблицю. Перед тим як перейти до постатейного розгляду цього законопроекту, надаю слово Василю Васильовичу Дурдинцеві. З місця, будь ласка (Шум у залі). Одну хвилинку! Розглядаємо проект Закону про Кабінет Міністрів. І першому віце-прем’єр-міністру з даного питання я надаю слово, щоб він дещо пояснив, а потім розглянемо законопроект постатейно.

Будь ласка.

ДУРДИНЕЦЬ В. В. Шановні народні депутати! Я не можу не попросити вас, не звернутися до Верховної Ради з приводу деяких принципових питань, на яких мушу наголосити з нагоди розгляду вже в третьому читанні законопроекту про Кабінет Міністрів.

Ви пам’ятаєте, що 12 листопада минулого року, коли розглядався цей документ у першому читанні, був прийнятий не запропонований Президентом, а альтернативний проект. Ми тоді звертали увагу народних депутатів на те, що в альтернативному законопроекті забагато положень, які суперечать Конституції. Після першого і другого читань Кабінет Міністрів офіційно звертався до Верховної Ради з конкретними пропозиціями. І 17 березня ви прийняли рішення ще раз погодити з урядом положення, які вносить Кабінет Міністрів. Ми до 55 статей запропонували поправки, зміни й доповнення. На жаль, вони проігноровані. Я не можу, шановні депутати, не привернути вашої уваги і до висновку юридичного відділу Секретаріату Верховної Ради, де також зазначено, що "окремі норми законопроекту", внесеного на повторне третє читання, "не відповідають або не узгоджуються із Конституцією України", що "ряд статей чи їх окремих положень потребують редакційного уточнення або технічно-юридичного доопрацювання".

Шановні народні депутати! Нам справді потрібен Закон про Кабінет Міністрів, який відповідав би нормам Конституції та який не вносив би плутанини, наявної в цьому законопроекті.

Прошу вас звернути на це увагу та пропоную створити погоджувальну комісію, щоб позбутися всіх суперечностей.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Переходимо до процедури третього читання.

Депутате Коліушко, будь ласка.

До назви закону і преамбули є зауваження? Немає. Голосуємо.

Одну хвилинку! Називайте статті, щоб ми не повторювалися.

КОЛІУШКО І. Б. Шановні народні депутати! Згідно з процедурою третього читання ми повинні проголосувати спочатку дев’ять статей, не проголосованих у другому читанні, а потім розглянути пропозиції до інших статей.

На ваш розгляд у порівняльній таблиці подається, як я вже сказав, дев’ять статей, які не були прийняті, і 12 статей, до яких надійшли зауваження, враховані комісією в процесі підготовки законопроекту до третього читання.

Починаємо зі статті 22. Це сторінка 13 порівняльної таблиці. Ця стаття не розглядалася в другому читанні. Вона була суттєво перероблена...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 22 "Основні функції та повноваження Кабінету Міністрів України".

КОЛІУШКО І. Б. Так. Перероблення статті пов’язане з пропозиціями Кабінету Міністрів докладніше розписати повноваження уряду в різних сферах. Тут визначено чотири сфери: сфера економіки та фінансів; сфера соціальної політики і охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища; сфера правової політики, законності, забезпечення прав І свобод людини та громадянина і сфера зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності.

Пропозицій до цих пунктів було дуже мало і більшість враховано в новій редакції.

Можна голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Статтю 22 в редакції комісії ставлю на голосування.

Запросіть, будь ласка, до залу депутатів.

"За" - 155.

Шановні колеги! 156 народних депутатів не беруть участі в голосуванні. Ви так або так визначайтеся, будь ласка.

Запросіть іще раз. Ми дозволили лише одній комісії (з питань фінансів і банківської діяльності) працювати в Іншому режимі. Де депутати від Дніпропетровської, Луганської, Кіровоградської, Київської областей? Івано-Франківська - 3 депутати. Так, сам депутат Мовчан. Прошу сісти на свої робочі місця. Голосуємо статтю 22, будь ласка.

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

"За" - 201.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Депутат Пронюк уже на місці. Кожен має бути на місці, щоб виборці знали, що ви працюєте Будь ласка.

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

"За" - 213.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть до залу депутатів із Дніпропетровської, Луганської і Кіровоградської областей. Голосуємо. Будь ласка.

"За" - 232.

КОЛІУШКО І. Б. Дякую. Тепер стаття 27 на сторінці 25.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 27 "Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах зі Службою безпеки України".

КОЛІУШКО І. Б. Вибачте! Перш ніж проголосувати цю статтю, ми мусимо повернутися до статті 6 і проголосувати там поправку. Справа в тому, що ця стаття не була проголосована у зв’язку з проголосуванням у другому читанні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розділ II "Склад і порядок формування Кабінету Міністрів". Стаття 6 "Склад Кабінету Міністрів України". Є зауваження? Володимире Михайловичу, будь ласка

КОЛІУШКО І. Б. Я перепрошую. Депутати просять зачитати, бо не всі мають текст

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усю статтю зачитати?

КОЛІУШКО І Б. Так, вона коротка. "До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, перший віце-прем’єр-міністр України, три віце-прем’єр-міністри, міністр закордонних справ України, міністр юстиції України, міністр фінансів України, міністр оборони України, міністр внутрішніх справ України і інші міністри України". Це було так, так і збережено.

Тепер доповнення. Це буде частина друга: "За поданням Прем’єр-міністра України Президент України може призначити міністрами України осіб, членство яких у Кабінеті Міністрів України не пов’язане з очолюванням міністерства України. Чисельність Кабінету Міністрів України не може перевищувати 25 осіб. Члени Кабінету Міністрів України є вищими посадовими особами виконавчої влади України, на них не поширюється дія Закону про державну службу. " Суть другої частини змінилася. У такій редакції

вона відповідає Конституції, і жодних заперечень до неї ні в кого не було.

Тут була згадка про голову Служби безпеки України. І з цього приводу були справді слушні заперечення, що це не відповідає Конституції.

Я прошу в такій виправленій редакції проголосувати за цю статтю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Яценко, яка ваша поправка?

Будь ласка.

ЯЦЕНКО В. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Дякую. У мене поправка 3. Там мого прізвища немає, комісія чомусь його не внесла. Я хотів би звернути вашу увагу, що те, що ми завалили в першому читанні, - про посади міністрів без портфелів, чи як ви їх називали раніше, протаскується на третє читання. Це перше.

Друге. Це внесе таку плутанину в Кабінет Міністрів України, що ніхто не розбереться, кого там може призначати Президент України.

Третє. Або ми призначаємо міністрів і всі міністри перед законом,. перед парламентом і перед Президентом рівні, або ми знову вносимо сюди градацію - міністри, які є в переліку, і міністри, яких

немає в переліку, і міністри, які ще и не очолюють міністерства, тобто якісь три ранги міністрів.

Я прошу народних депутатів не голосувати за запропоновану редакцію. Або ми включаємо сюди Прем’єр-міністра і міністрів, і нехай міністрів за пропозицією Прем’єр-міністра затверджує Президент України, або... Я прошу, проголосуйте, будь ласка, за пропозицію, яка викладена в поправці 3 Але без другого абзацу: "За поданням Прем’єр-міністра.. " і так далі. Це вилучити обов’язково. Інакше буде така плутанина, що не дай Господь.

Спасибі.

КОЛІУШКО І. Б. Я тільки поясню, що ця частина з’явилася на вимогу багатьох депутатів, вона була навіть проголосована, щоб до складу Кабінету Міністрів міг входити, наприклад, голова Служби безпеки України Для цього ця частина повинна бути, тому що він не є міністр і інакше не можна вийти з цієї ситуації. А все одно членів Кабінету Міністрів буде призначати Президент, це визначено в Конституції, і тут ми нічого не повинні змінювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ Я ставлю пропозицію про вилучення частини другої даної статті на голосування. Це пропозиція депутата Яценка (Шум у залі). За текстом ми голосуємо. Цю пропозицію було внесено і не враховано

КОЛІУШКО І. Б. Тобто статтю без частини другої, так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без другої частини, так.

"За" -157. Не приймається.

Депутат Соболєв.

СОБОЛЄВ С. В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ, Запорізька область). Зараз ми будемо голосувати частину другу, І я звертаюся до Володимира Яценка. Як ви пам’ятаєте, на тому читанні виникло питання, чи повинен входити голова Служби безпеки України до складу Кабінету Міністрів.

Оскільки в Конституції у відповідній статті записано, що членами Кабінету Міністрів можуть бути тільки Прем’єр-міністр, перший віце-прем’єр, три віце-прем’єри і міністри, то виходить, що голова Служби безпеки не може бути членом Кабінету Міністрів (Шум у залі). Я зараз завершую! Щоб це відповідало І Конституції, і закону, якраз І запропоновано норму про те, що до складу Кабінету Міністрів можуть входити (зачитайте другу частину) й інші особи, які не є міністрами. Тоді є можливість включити до складу Кабінету Міністрів, наприклад (а це треба робити, я вважаю), голову Служби безпеки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роз’яснили.

КОЛІУШКО І. Б. Тому за це потрібно проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ Одну хвилиночку! Володимире Михайловичу, ви так наполягаєте, ніби ви Кабінетом Міністрів керуєте. Ну не можна ж так. Я можу, наприклад, твердити що в Україні не повинно бути трьох віце-прем’єрів і одного першого що потрібно мати двох перших віце-прем’єрів - одного з питань промисловості, другого - з аграрних питань. Але якщо ми в Конституції вже записали, то давайте не будемо на місце Прем’єра всі себе ставити. Це складна структура і складна система управління, яку ми зруйнували, а сьогодні звести кінці з кінцями не можемо. Я думаю, що ми, коли настане час, до Конституції внесемо поправку, щоб було два перших віце-прем’єри. А система управління по вертикалі тоді вже має визначатися і Кабінетом Міністрів, і Президентом.

Будь ласка, я просив би проголосувати статтю 6 в редакції комісії з поправками.

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати

"За" - 205

ГОЛОВУЮЧИЙ Я ставлю на голосування статтю 6 без другого абзацу. Будь ласка, голосуємо Володимире Миколайовичу, голосуйте.

За – 217.

Щось незрозуміле? У залі достатньо депутатів.

Депутат Кузьменко. Будь ласка.

КУЗЬМЕНКО С. Л., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони І державної безпеки (Комунарський виборчий округ, Запорізька область). Фракція “Комуністи України”. Олександре Миколайовичу, це ж не єдиний варіант, який треба ставити на голосування. Є варіант, прийнятий у другому читанні Комісія запропонувала вилучити другий абзац, і зал із цим не погодився. Голосування це показало вже тричі.

Так поставте тепер на голосування, будь ласка, редакцію, що у лівій колонці, тобто те, що було прийнято в другому читанні. І давайте визначимося по лівій колонці.

КОЛІУШКО І. Б. Шановні депутати, я ще раз нагадаю, що з приводу цієї частини були зауваження депутата Пєхоти, були зауваження Кабінету Міністрів, а також юридичного відділу. І вони слушні. І депутат Соболев ще раз сказав, що не можна викрутити Конституцію таким чином, щоб записати так прямо, що до складу

Кабінету Міністрів входить і голова Служби безпеки України, якого не можна назвати міністром.

Тому є прохання все-таки не йти на таке формулювання. Ми запропонували формулювання, яке узгоджується з Конституцією і дає можливість вирішити те саме питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ Я хотів би вам нагадати, що голова будь-якого державного комітету має статус міністра за своїми повноваженнями.

Я думаю, що тут доречною буде думка Прем’єр-міністра. Якщо він вважатиме за необхідне, щоб голова якогось провідного державного комітету входив до складу Кабінету Міністрів, то... Я думаю, що для оперативності в роботі від цього буде тільки користь. Тут зарплата не збільшується, статус не підвищується, але зростає роль в оперативному вирішенні питань, які вносяться на розгляд Кабінету Міністрів.

Я просив би підтримати в редакції комісії статтю 6. Ставлю її на голосування.

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ Голосуємо. Володимир Миколайович також підтримує.

"За" - 215

Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В. М. Уважаемый Александр Николаевич! Я хочу обратить ваше внимание на то, что мы находимся в конкретных условиях конкретного государства и должны принимать законы в конкретных условиях. У нас самое коррумпированное правительство в Европе, а может быть, и в мире. Это все и наши демократы признают, и само правительство, и зарубежная пресса, и весь цивилизованный мир об этом говорит.

Вы знаете, что главной функцией нашей Службы безопасности сегодня должна стать защита экономических интересов государства. Страна находится в глубоком экономическом кризисе. Он уже стал системным. И мы сегодня вводим в это правительство председателя Службы безопасности, которая должна теперь обслуживать по подчиненности коррумпированных чиновников. Ну разве так можно делать! Пусть она будет сегодня подчинена ну хотя бы Верховному Совету, чтобы он мог выражать свое отношение. Но это будет противоречить той Конституции, которую мы приняли.

Я предлагаю оставить так, как в Конституции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто статтю без другого абзацу. Будь ласка, я ставлю ще раз на голосування. Давайте проголосуємо Комісія теж. погоджується, щоб голова Служби безпеки не входив до складу Кабінету Міністрів.

“За" – 232. Прийнято.

Спасибі. Пішли далі.

КОЛІУШКО І. Б. Дякую. Тепер стаття 27.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 27 на сторінці 25 "Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах зі Службою безпеки України". Є зауваження?

Депутат Носов. Будь ласка.

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область) Шановні депутати, тут частина друга подана в новій редакції, і я просив би послухати її. "Кабінет Міністрів України може звертатися до Президента України з пропозиціями про скасування актів Служби безпеки України".

Ну, по перше, у Президента немає таких повноважень за Конституцією. Акти міністерств він може скасовувати, а акти Служби безпеки - я не знаю, не впевнений Крім того, у Служби безпеки є слідчі акти оперативно-розшукових дій. То Президент їх не має права скасовувати, бо служба може проводити ці дії і щодо самого Президента.

Тому я прошу депутатів частину другу не підтримувати

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мається на увазі ось цей другий розділ, так?

НОСОВ В. В. Ні, частину другу: "Кабінет Міністрів України може звертатися до Президента України з пропозиціями про скасування актів Служби безпеки України". Прошу не підтримувати це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію, внесену депутатом Носовим.

"За" - 215

Депутат Марковська просить переголосувати. Будь ласка, голосуємо статтю 27 в цілому без частини другої.

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

"За"- 259. Прийнято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

КОЛІУШКО І. Б. Дякую. Наступна стаття - 46.

ГОЛОВУЮЧИЙ Скажіть, яке це сторінка?

КОЛІУШКО І. Б. Це сторінка 36. Коротка стаття. "Взаємодія Кабінету Міністрів України з Національним банком України". Тут була дискусія з приводу можливості видавати спільні акти Кабінетом Міністрів І Національним банком України. І через те ця стаття не була проголосована повністю Комісія погодилася, що такого права не слід надавати. І цю частину вилучено.

ГОЛОВУЮЧИЙ Ставлю на голосування статтю 46 "Взаємодія Кабінету Міністрів України з Національним банком України".

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

"За"- 240. Прийнято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

КОЛІУШКО І. Б. Дякую. Стаття 47 "Взаємодія Кабінету Міністрів України з Антимонопольним комітетом України та Фондом державного майна України"

ГОЛОВУЮЧИЙ Є зауваження? Угаров Геннадій Юрійович. Будь ласка

УГАРОВ Г. Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область) Уважаемые коллеги! Сейчас находится в работе проект Закона о Фонде государственного имущества, он уже принят во втором чтении. Что касается рассмотрения кандидатуры на должность председателя фонда, процедуры его назначения и так далее, то там это подробно выписано.

В связи с этим я считаю, что здесь неправомочна запись о том, что именно Кабинет Министров вносит Президенту предложение относительно кандидатуры на должность председателя Фонда государственного имущества.

Напоминаю, что Фонд госимущества подотчетен Верховному Совету, подконтролен и подчинен. Деятельность Кабинета Министров по вопросам управления и так далее детально выписана в проекте Закона о Фонде госимущества. Я считаю, что такой нормы в этом законе быть не должно, поскольку она более детально и правильно будет выписана в Законе о Фонде госимущества. Просьба не поддерживать предложение комиссии о согласовании кандидатуры председателя с Кабинетом Министров Украины.

КОЛІУШКО І. Б. З цього приводу я тільки одне хочу нагадати. Згідно з Конституцією Прем’єр-міністр та відповідний міністр скріплюють підписами указ Президента про призначення за згодою

Верховної Ради на посаду голови Фонду державного майна України. Очевидно, якщо є факт скріплення підписом, то має бути і якась участь. Враховуючи побажання комісії, ми тут подали редакцію, згідно з якою така участь передбачається. Причому це мінімальна участь: "Кабінет Міністрів України подає Президентові України пропозиції щодо кандидатур на посади..." Як бачимо, просто подає пропозиції. Президент може скористатися цими пропозиціями, а може і не скористатися. Це вже його право.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Геннадія Юрійовича Угарова про вилучення цієї останньої частини статті 47.

"За" – 214.

Наталія Михайлівна дуже просить переголосувати. Будь ласка.

"За" – 237. Прийнято.

Ставлю на голосування статтю 47 з урахуванням проголосованої поправки

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

"За" - 261. Прийнято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 48.

КОЛІУШКО І. Б. Стаття 48 "Відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування".

Цю статтю було повністю відкладено у зв’язку з розглядом проекту Закону про місцеве самоврядування. У даній редакції статтю звірено ще раз з проектом Закону про місцеве самоврядування, проголосованим у другому читанні. І тепер тут ніяких суперечностей немає, є повна відповідність.

Єдине, що я прошу. У частині третій юрвідділ запропонував вилучити слова "рішень Президента України". Ми не змогли навести приклад такого рішення Президента, яке може бути не в умовах воєнного стану. А відшкодування збитків, завданих в умовах воєнного стану, врегульовано відповідним законодавством. Тому ми погодилися з пропозицією юридичного відділу про вилучення з частини третьої слів "рішень Президента України"

ГОЛОВУЮЧИЙ Я ставлю статтю 48 "Відносини Кабінету Міністрів з органами місцевого самоврядування" у редакції комісії на голосування. Будь ласка.

"За" - 229. Прийнято.

Спасибі.

КОЛІУШКО І. Б. Стаття 59 "Секретаріат Кабінету Міністрів України" Цю статтю також скорочено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка 46?

КОЛІУШКО І. Б. Назва статті на сторінці 46, а текст статті починається на сторінці 49.

ГОЛОВУЮЧИЙ "Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів"

КОЛІУШКО І. Б. І далі все, що викликало зауваження (деталізація і розписування відділів), скорочено Тобто надано право Кабінету Міністрів за пропозиціями Прем’єр-міністра створювати Секретаріат і структуру Секретаріату так, як вони вважають за необхідне.

ГОЛОВУЮЧИЙ Я ставлю на голосування статтю 59 у редакції комісії.

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

"За" - 250 Рішення прийнято.

КОЛІУШКО І. Б. Дякую. Стаття 62 на сторінці 52 "Соціальні гарантії в разі припинення повноважень Прем’єр-міністра України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Немає. Ставлю на голосування статтю 62 у редакції комісії

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ Депутате Манчуленко, голосуйте, будь ласка (Шум у залі).

"За" - 213.

КОЛІУШКО І. Б. "У разі припинення повноважень Прем’єр-міністра України йому встановлюється щомісячне довічне грошове утримання в розмірі заробітної плати діючого Прем’єр-міністра України. За ним та його подружжям зберігається право на медичне і санаторно-курортне обслуговування відповідно до статті 61 цього закону, а в разі необхідності - забезпечується особиста охорона.

Після припинення повноважень Прем’єр-міністра України за ним постановою Кабінету Міністрів можуть бути збережені й інші гарантії та пільги, передбачені законами України.

Установлені цим законом соціальні гарантії не поширюються на колишнього Прем’єр-міністра України, щодо якого набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення ним умисного злочину".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що записано досить скромно. Я просив би підтримати. Голосуємо. А ви собі уявіть, що хтось із вас буде завтра

Прем’єр-міністром. Добре. Одну хвилиночку! Давайте по порядку. Я розумію, що... 3 приводу цього є зауваження? Нема зауважень? Є зауваження. Ну давайте, будь ласка, бо питання дійсно незвичайне, але ми завжди хочемо, щоб у сусіда було гірше.

КОЛІУШКО І. Б. Так, це дійсно складне питання. На засіданні нашої комісії воно дуже важко розглядалося. Тут фактично враховано пропозиції Кабінету Міністрів і застереження з приводу того, що якщо особа, яка є Прем’єр-міністром, вчинила злочин то це все втрачається.

ГОЛОВУЮЧИЙ Депутат Манчуленко. За ним - депутат Моісеєнко.

Тільки не за подружжям, а за дружиною зберігається.

МАНЧУЛЕНКО Г. М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область). Рух за народ, за Україну. Шановний Олександре Миколайовичу, шановний доповідачу! Мені видається, що занадто багато пільг надається Прем’єр-міністру. Якщо ще можна погодитися щодо лікування колишнього Прем’єр-міністра чи там санаторно-курортного обслуговування, то на підставі чого йому повинно надаватися довічне грошове утримання у розмірі, коли він був діючим Прем’єр-міністром? Коли він був діючим Прем’єр-міністром, виконував свої функції, то за це отримував зарплату. А коли він уже не є

Прем’єр-міністром, то за що ж йому нараховувати ці гроші? Я вважаю, що це зовсім несправедливо навіть по відношенню до тих рядових громадян, які отримують сьогодні мізерну зарплату.

Я пропоную, щоб ці моменти, які стосуються грошового утримання, із цієї статті вилучити.

ГОЛОВУЮЧИЙ Я ставлю пропозицію депутата Манчуленка на голосування.

КОЛІУШКО І. Б. Зовсім вилучати не можна. Я думаю, що можна по-іншому записати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що одного чи двох прем’єр-міністрів держава може утримувати.

"За" – 159.

Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Терьохін.

МОІСЕЄНКО В. М. Фракция "Коммунисты Украины". Вы знаете, у нас сегодня сложилась интересная ситуация Кабинет Министров, возглавляемый последними премьерами, все время как-то так логически приводил нас к экономическому кризису. Понимаете? Более того, работа сегодняшнего Кабинета Министров показывает, что половина документов, которые он вносит, не может быть принята Верховным Советом

Поэтому есть предложение после слова "злочину" поставить запятую и дополнить эту часть такими словами: "або в разі, коли Верховна Рада України прийняла рішення про недовіру Кабінету Міністрів за незадовільне виконання службових обов’язків" и так далее.

ГОЛОВУЮЧИЙ При висловленні Кабінету Міністрів недовіри.

МОІСЕЄНКО В. М. Александр Николаевич, я хочу обратить ваше внимание на то, что такие персональные льготы в советское время предоставлялись за действительно большие заслуги - тем, кто внес значительный вклад в укрепление народного хозяйства, благосостояния народа и так далее. А здесь - за развал Народ требует привлечения к ответственности, а мы им льготы предоставляем. Ну как-то странно.

ГОЛОВУЮЧИЙ Пропозицію депутата Моісеєнка ставлю на голосування. Я думаю, що вона має підстави, ця пропозиція Так, у разі звільнення у зв’язку з недовірою Верховної Ради.

"За" – 184.

Депутат Терьохін і завершуємо.

ТЕРЬОХІН С А Дякую. Шановні народні депутати, я хотів би, щоб ви ще раз прочитали ті пільги, які надаються колишньому Прем’єр-міністру. Правильно говорив депутат Манчуленко, що гроші

платять за конкретну працю. Після того як людина йде з посади, вона може отримувати від держави лише персональну пенсію при досягненні пенсійного віку. Тому тут можна було б записати таким чином: при досягненні пенсійного віку колишній Прем’єр-міністр отримує персональну пенсію. І застосувати той порядок, який тепер, скажімо, встановлено для народних депутатів.

А що стосується грошового утримання, то це абсолютний нонсенс. Ось давайте, шановні депутати, подивимося. За останні 5 років у нас середній вік уряду становив рік. Якщо такими темпами відбуватимуться зміни і надалі, то через, скажімо, 10 років у нас прем’єр-міністрів буде більше половини всіх пенсіонерів. Давайте все-таки знімемо це грошове утримання, залишимо персональну пенсію. І нехай людина отримує гроші лише за праведний труд на державу, а не за те, що не справилася зі своїми обов’язками.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю пропозицію, її і депутат Єльяшкевич підтримує. Голосуємо.

"За" - 238. Прийнято (Шум у залі).

Перерву зараз оголосимо, але ж давайте розгляд статті завершимо Не можна так.

Наталія Михайлівна Вітренко. Будь ласка.

ВІТРЕНКО Н. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Конотопський виборчий округ, Сумська область). Олександре Миколайовичу, я пропоную повернутися до тієї поправки, що вносив депутат Моісеєнко. Не можна, знімаючи Прем’єра за те, що він не справився з роботою, встановлювати йому персональну пенсію і забезпечувати його подружжя всіма пільгами. Цю статтю не можна голосувати в редакції, запропонованій комісією. Я пропоную, знову ж таки, після слова "злочин" поставити кому і додати: "або звільнений через недовіру парламенту". Тоді всі пільги втрачаються.

ГОЛОВУЮЧИЙ Ставлю на голосування цю поправку.

"За" – 219.

Голосуємо ще раз.

"За" - 217.

Ставлю на голосування статтю 62 з поправками, які ми проголосували. Зокрема, проголосовано поправку, внесену депутатом Терьохіним. Голосуємо.

КОЛІУШКО І. Б. Комісія просить підтримати.

"За" - 195. Не приймається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чапюк Ростислав Степанович. Прошу.

ЧАПЮК Р. С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ, Волинська область). Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я пропоную із цієї статті повністю вилучити частину другу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію депутата Чапюка.

"За" - 206.

Ставлю на голосування статтю 62 з урахуванням тих поправок, за які ми проголосували. Будь ласка, голосуємо. Ну не заздріть посаді Прем’єр-міністра! У цій шапці треба побути, а тоді заздрити.

"За" - 205.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

Подумайте, ми до цієї статті повернемося.

І просив би всіх народних депутатів підійти до урн і проголосувати, щоб дообрати членів Конституційного Суду. Будь ласка.