ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.
17 квітня І997 року. 10 година 10 хвилин.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, інші учасники засідання!

Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

Провадиться поіменна реєстрація.

Зареєструвалися 334 народні депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Ми розпочали засідання пізніше на 10 хвилин через те, що зараз відбувається голосування, і частина депутатів ще не встигла проголосувати. Запрошую всіх узяти в ньому участь незалежно від того, підтримуєте ви чи ні кандидатів до Рахункової палати. Можете голосувати проти, але мусите взяти участь у голосуванні. Скористайтеся, будь ласка, такою нагодою, доки ми розглядатимемо процедурне питання, щоб пізніше продовжити роботу.

Ще раз звертаюся до тих, які не взяли участі в голосуванні. Для того щоб голосування просто відбулося, треба проголосувати ще 10 депутатам, присутнім у залі.

Для завершення голосування оголошується перерва ще на 10 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Продовжуємо роботу. Про депутатські запити.

Надійшли такі депутатські запити:

Мовчана Павла Михайловича до голови Вищого арбітражного суду стосовно рішення Харківського арбітражного суду про передачу приміщень Харківського історичного музею релігійним організаціям на порушення Закону про музеї та музейну справу та Основ законодавства України про культуру. Запит оформлений так, як передбачено законодавством, заперечень проти його направлення просто не може бути.

Запит групи депутатів /Семенюк, Снігача та інших, усього 19 чоловік/ до Голови Верховної Ради України про повторний розгляд звернення групи народних депутатів щодо доопрацювання проекту Закону України про податок на додану вартість. Це стосовно скасування пільг, які ми заклали в чорнобильському законодавстві і в деяких інших нормативних актах.

Група депутатів /Красняков, Сікалов, Яковенко та інші/ звертається до Прем’єр-міністра України стосовно призупинення Постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 1997 року про хід структурної перебудови вугільної промисловості

та створення експертної комісії щодо доцільності переведення виробничих об’єднань "Артемвугілля" й "Орцжонікідзевугілля" до холдингової компанії.

Обґрунтування теж належне.

Семенюк Валентина Петрівна звертається до Кабінету Міністрів України стосовно погашення заборгованості в заробітній платі у Верхівнянському сільськогосподарському технікумі Житомирської області.

Пронюк Євген Васильович звертається до президента Національної академії наук у зв’язку з невдоволенням відповіддю на запит стосовно поновлення на роботі професора Роженка, безпідставно звільненого 1972 року.

Тут, моте, помилка щодо року, адже, виходить, що це сталося 25 років тому. А може, друкарка помилилася.

Ніколаєнко Станіслав Миколайович звертається до Прем’єр-міністра України стосовно вжиття заходів для ліквідації наслідків стихійного лиха в селищі міського типу Новоолексіївці Генічеського району Херсонської області.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення цих запитів адресатам. Будь ласка, проголосуйте.

"За" - 181.

Шановні депутати, як не проголосуємо сьогодні, то на завтра збереться більше. Більше часу витрачатимемо. Прошу вас підтримати, це ж абсолютно нейтральні проблеми різних округів і різних галузей економіки. Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

"За" - 218.

Потренуватися хочете? Будь ласка, нехай усі повернуться від столів голосування до залу. Ще раз ставлю на голосування. Іване Олександровичу, голосуйте, бо без вас немає діла. Петре Володимировичу, проголосуйте, будь ласка.

"За" - 261.

Агафонов Анатолій Вікторович та Глух Іван Васильович звертаються до Президента України стосовно надання відповіді на залит про стан виконання окремих статей Конституції України та Закону про освіту стосовно функціонування освітянської сфери та опублікування її в засобах масової інформації.

Я гадаю, що немає потреби коментувати це питання, оскільки воно стосується всієї України, кожного округу. Пропоную підтримати цей запит поіменним голосуванням. Будь ласка.

Депутатів Агафонова і Глуха щодо дотримання Закону про освіту. Ви ж розумієте, про що йдеться. Я можу зачитати весь запит.

"За" - 219. Прийнято.

Хмара Степан Ількович звертається до Президента України щодо виведення 810 бригади морської піхоти Чорноморського флоту з території України. Зміст підтримується третиною голосів.

Ставлю на голосування.

"За" - 156.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення цих запитів Президенту. Будь ласка.

"За" - 202.

Ще раз просять? Будь ласка, ще раз.

"За" - 213.

Тоді голосуймо частинами /Шум у залі/.

Ще раз? Давайте ще раз /Шум у залі/. Так це окремо будуть один одного дурити. Яка різниця? Хіба не зрозуміло? Ставлю ще раз у цілому на голосування.

"За" - 190.

Запит депутатів Агафонова та Глуха до Президента стосовно відповіді на запитання про виконання Закону про освіту ставлю на голосування.

"За" - 244.

Запит депутата Хмари до Президента ставлю на голосування.

"За" - 183.

Степане Ільковичу, попрацюйте з фракціями, не голосують... /Шум у залі/. А звідки ви знаете? Вони якраз підтримали зміст запиту.

***

Продовжуємо розгляд питання про проект Закону про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій /об’єднань/ колишнього Союзу РСР в Україні.

Прошу хвилинку уваги. Оскільки ми вчора вже витратили чимало часу на це питання, то сьогодні пропоную відвести на його розгляд півгодини і прийняти рішення. Ми повинні врахувати те, що сьогодні відповідно до вашого рішення ми працюємо тільки до 14 години. Ставлю на голосування таку пропозицію.

"За" - 221. Прийнято,

Учора був оголошений на виступ депутат Єльяшкевич від групи "Реформи" /Шум у залі/. Кендзьор? Будь ласка, депутате Кендзьор.

КЕНД3ЬОР Я. -П. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги народні депутати! Перш ніж розпочати сьогоднішнє пленарне засідання і нормальну роботу, гадаю, до честі нашої сесійної зали, усіх депутатів було б поставити на голосування питання про позбавлення права участі в пленарних засіданнях прогресуюче агресивну партію соціалістів до часу втручання у справу, так би мовити, кримінальних органів. Бо присутність у залі відвертих хуліганів не сприяє нормальній роботі Верховної Ради.

Тобто, я вношу, Олександре Олександровичу, пропозицію. У зв’язку з учорашнім інцидентом, відвертим хуліганським випадом Наталії Вітренко і Володимира Марченка, поставити на голосування питання про позбавлення їх права брати участь у п’яти пленарних засіданнях Верховної Ради. Тим паче, що це вже стає хронічним. То вони обзивають Голову Верховної Ради, то вони чинять фізичну розправу над депутатом, своїм колегою. Цьому треба покласти край.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Тільки тут є два нюанси /Шум у залі/. Прошу уваги! Сядьте, будь ласка!

По-перше, щодо партій ми ніяких рішень не приймаємо. Це не функція Верховної Ради. Стосовно поведінки окремих депутатів, я згоден - можна розглядати.

По-друге, ми вже розпочали засідання, розглядаємо перше питання, оголошені виступи. Пропоную вирішити це питання через півгодини.

Будь ласка, депутате Єльяшкевич. За ним виступав депутат Сас.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С., член Комісії Верховної Ради України
з питань фінансів і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги, я прошу всех успокоиться, особенно тех коллег депутатов, которые беспокоятся о судьбе имущества, стоимость которого измеряется миллиардами долларов.

Проект Закона Украины "про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій /об’єднань/ колишнього Союзу РСР в Україні", который подготовлен от имени Комиссии по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, на мой взгляд, является попыткой узаконить захват собственности, прежде всего Федерацией профсоюзов Украины. Собственности, которая далеко не вся перечислена на 196 убористых страницах текста, розданного, к сожалению, не всем народным депутатам Украины, а только руководителям некоторых комиссий. Если мы сегодня примем
даже в первом чтении этот проект, то дадим возможность профсоюзным боссам надеяться на то, что они смогут узаконить свое право на расхищение огромнейшей собственности. Это, на мой взгляд, аморально и все больше походит на экономическое преступление.

Здесь практически ничего не говорится о том, куда переходит профсоюзное имущество. Есть просто общая норма, что правонаследие на имущество общесоюзных организаций, в том числе и профсоюзных, распространяется на те организации, которые были зарегистрированы до дня провозглашения Акта независимости Украины. Но мы же прекрасно понимаем и знаем, что представляли из себя профсоюзы раньше, не говоря о том, какими они являются сейчас. А раньше был один единственный профсоюз, членство в котором было практически обязательным. Думаю, что найдется немного людей в сессионном зале, как и в целом по стране, которые не являлись членами профсоюзов.

Но это совершенно не значит, что делали они это добровольно. Профсоюзная организация до сих пор не хочет провести перерегистрацию своих членов, постоянно действует путем, к сожалению, обмана и взимает профсоюзные взносы автоматическим порядком, через бухгалтерии предприятий, организаций, даже с тех, кто не является членом профсоюза. Причем это доходит вплоть до Верховного Совета, Кабинета Министров и Администрации Президента. Верхушка же Федерации профсоюзов Украины, которая уже давным-давно начала приватизацию объектов, фактически получает зеленый свет в этом деле.

И то, что было оглашено здесь вчера вечером с трибуны /к сожалению, не было трансляции по этому очень важному вопросу/ о специальном распоряжении заместителя председателя Федерации профсоюзов Украины не давать списки

объектов Фонду государственного имущества, чтобы не проводить инвентаризацию этого имущества, подтверждает тот факт, что профсоюзные лидеры сегодня пытаются различными методами узаконить свое монопольное положение.

Каким же мне лично видится выход из этой ситуации? Я прекрасно понимаю, что есть два способа решения проблемы. Первый - предоставление этого имущества в государственную собственность, то есть подтверждение решения от 1994 года, с последующей бесплатной передачей в пользование всем общественным организациям, а не только избранным для целевого назначения. Например, сейчас даже в здании самого Укрсовпрофа находятся офисы коммерческих организаций, банков и так далее, а места для других профсоюзных организаций, не разделяющих позиций официальных приспособленческих профсоюзов, к сожалению, не находится.

И второй способ - создание общего органа между всеми профсоюзами по управлению этим имуществом.

Но, к сожалению, нынешняя позиция руководства Федерации профсоюзов Украины не дает возможности идти по второму пути.

Поэтому мы, принимая решение, должны отклонить предлагаемый проект, подтвердить решение 1994 года, а после этого уже перейти к поэтапному механизму передачи в бесплатное пользование для общественных организаций, для целевого назначения того огромного имущества, которое на сегодня незаконно захвачено Федерацией профсоюзов Украины.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Буздуган від комісії.

БУЗДУГАН Ю. О., голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область/. Дякую. Шановні колеги, останнім часом ми маємо справу з дуже цікавою тенденцією - постійного порушення прав власності. 19 березня 1997 року Кабінет Міністрів України приймає Постанову про заходи щодо створення оптово-продовольчих ринків, організації закупівель сільськогосподарської продукції в господарствах приватного сектора, реформування системи споживчої кооперації. Навіть на думку не спадає, що споживча кооперація не є державною власністю і не є в розпорядженні Кабінету Міністрів.

До речі, до зазначеної постанови Кабінету Міністрів є довідка юридичного відділу Верховної Ради, я зачитаю одне речення: "Кооперативна власність не є державною власністю, а тому питання про зміну форми власності зазначених вище об’єктів може бути вирішене лише законом".

Далі. 9 квітня Президент видає указ, де зазначено: "Раді міністрів Автономної республіки Крим вжити в тримісячний термін в установленому порядку заходів щодо передачі у комунальну власність міста Ялти розташованого на його території майна, що належить Автономній Республіці Крим". Тобто Республіка Крим має віддати свою власність у комунальну власність за розпорядженням Президента України.

І зараз "гуляють" проекти постанов про те, щоб забирати у людей квартири за несплату за комунальні послуги.

З одного боку, зарплата не виплачується, з іншого - держава збирається через це забирати квартири. Це мені нагадує постанову Російської Думи про непередачу культурних цінностей інших країн, про невивезення їх із території Росії.

Я б цю тенденцію назвав ліберальним більшовизмом, коли, власне, діють за принципом Швондера і Шарикова: відняти, зібрати на купу і поділити /Шум у залі/.

Я дуже радий, що мій виступ викликає такий жвавий відгук, проте дозвольте продовжувати. Узагалі ситуація в цьому сенсі є дуже напруженою та нагадує мені одну історію, що сталася в 1945 році. Американці звільнили один концтабір і серед ув’язнених натрапили на одного пастора. Вони запитали: "Пасторе, як ви опинилися в концтаборі?" І він відповів так: "Спочатку брали євреїв, я мовчав, я ж не єврей. Потім брали комуністів, я теж мовчав, я ж не комуніст. Потім брали католиків, я теж мовчав, я ж не католик. А коли прийшли за мною, то вже не було кому за мене заступитися".

Отже, є речі принципові. Так от, серед таких принципових речей є право власності. Це майно ніколи не було державною власністю. Сьогодні нам пропонується забрати його в державну власність. Це і є той самий /вибачте, якщо я когось ображаю/ ліберальний більшовизм.

Що нам за такої ситуації робити? У першому читанні ми можемо підтримати цей проект закону, але треба записати, що ми не забираємо в державну власність це майно до прийняття рішення, а забираемо в розпорядження до прийняття рішення.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Юрію Олексійовичу, у пастора Шлага така сама була ситуація... Тільки він ще зустрів Штирліца, а так все було однаково.

Депутат Сас виступає від фракції. Прошу.

САС С. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради ‘ України з питань економічної політики та управління народним господарством /Маловисківський в иборчий округ, Кіровоградська область/. Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги народні депутати! На мого думку, суть питання, яке розглядається, зводиться до того, що Федерація профспілок України; хоче узаконити відчуження державного майна вартістю в декілька мільярдів доларів на свою користь.

Щоб аргументувати виголошену тезу, звернуся до документів. Насамперед це постанови уряду різних часів. Постанова ВЦВК і Раднаркому 1933 року про об’єднання Комісаріату по праці РСР із всесоюзними центральними радами професійних спілок з об’єднанням також і їхнього майна. Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1960 року /назва говорить сама про себе, я суть зачитувати не буду/ про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку. Відповідно до цієї постанови в Україні було передано профспілкам: санаторіїв - 73 об’єкти, будинків відпочинку - 92 об’єкти, 8 пансіонатів на 45 тисяч ліжок. Є постанова Ради Міністрів СРСР про поліпшення організації будівництва на

курортах Чорноморського побережжя Криму, де передбачалося використання централізованих капітальних вкладень.

Отже, майно Федерації профспілок України формувалося таким чином. Перше. За рахунок передачі у відання профспілок державного майна /1933-1960 роки/. Друге. За рахунок державних централізованих капітальних вкладень. Трете. За рахунок коштів підприємств, організацій, господарств, коштів недержавних громадських організацій /е дані Товариства глухих і таке інше/ та коштів безпосередньо професійних спілок.

Спірним з юридичного погляду залишається факт права власності профспілок на зазначені об’єкти. У вищезазначених документах фігурує "передача у відання".

У частині першій статті 3 запропонованого законопроекту зазначено, що "правонаступниками майна загальносоюзних громадських організацій... є громадські організації... які здійснювали володіння і користування майном".

Хочу нагадати колегам, що право власності, згідно з чинним Цивільним кодексом України /стаття 86/, включає в себе право володіння, управління і розпорядження. Тому навіть згідно з проектом цього закону правом власності на майно дані організації не користувалися.

У частині третій статті 4 зазначено: "громадські організації /об’єднання/ в Україні, визнані відповідно до частини першої статті 3 цього закону правонаступниками права власності майна загальносоюзних громадських. організацій... " І акцент робиться саме на управлінні даними об’єктами.

Водночас треба терміново провести розслідування стосовно правомірності створення керівництвом Федерації профспілок України акціонерних товариств закритого типу /"Укрпрофздравниця", "Укрпрофтур" та інших/ на базі зазначеного майна.

Як уже говорилося, не проведено кримінального розслідування саботування Федерацією профспілок України постанови Верховної Ради про інвентаризацію майна, про що свідчать листи Фонду державного майна до комісій Верховної Ради.

На підтвердження можу навести лист Федерації профспілок України до своїх регіональних відділень, яким не дозво- лялося надавати матеріали представникам Фонду державного майна.

Паралельно з цим через 25 днів після прийняття постанови Верховної Ради в листопаді 1996 року Федерація профспілок України ухвалила передачу оздоровниць обласним радам профспілок і рекомендувала провести термінову приватизацію таких об’єктів. Прикладом є санаторій "Металург" /місто Маріуполь Донецької області/.

Враховуючи сказане, пропоную. Перше. Підтвердити чинність чотирьох постанов Верховної Ради і закону України з зазначеного питання, що майно громадських організацій на території України є власністю держави. Друге. Визначити критерії передачі майна у відання громадських організацій, зокрема профспілок.

У розглянутому робочою комісією проекті закону була, суттєва норма про те, що на право власності може претенду-

вати тільки та організація, яка внесла своїх коштів на суму 50 відсотків вартості об’єктів.

На жаль, із розданого законопроекту цю норму вилучено.

Питання, що стосується профспілок, потрібно виписати окремими статтями, а не загальним положенням.

Об’єктивне розв’язання цієї проблеми дасть серйозне додаткове джерело надходження коштів до бюджету.

Тверднення про те, що курорти сьогодні оздоровлюють населення України, не сприймаю, бо знаю, що члени Селянської і Соціалістичної партій, доярки, механізатори, робітники, представники знедоленої, зубожілої інтелігенції цими об’єктами не користуються.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Виступає депутат Ратушний. За ним - депутат Кияк.

РАТУШНИЙ М. Я., член Комісії Верховної Ради України а питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький виборчий округ. Тернопільська область/. Шановні виборці! шановні народні депутати! Порушене Верховною Радою питання дуже важливе, але дещо запізніле. Адже значна частка майна, яке формально належало громадським організаціям, уже відчужена і безпосередньо ті, хто частково вкладав кошти й спорудження, примноження цього майна, ним безпосередньо не користуються, оскільки воно передане приватним фірмам чи іншим організаціям.

Це питання дуже важливе щодо майна профспілкового. А в огляду на те, що частина одержавлених профспілок націлена на створення профспілкової партії, то й майно використовуватиметься в майбутніх виборчих кампаніях. Але чи доречно, щоб майно, у яке вкладалися кошти всіх членів профспілок, тобто громадян України, використовувалося однією профспілковою організацією, точніше, саме одержавленою профспілкою? Чи коректно, щоб воно використовувалося в партійній діяльності?

Вважаю, тут треба виокремити майно творчих спілок. За умови, коли вони абсолютно не фінансуються, доцільно розмежувати майно, яке належить їм, - чи то спілка художників, чи Спілка письменників.

Я вважаю, що запропоноване рішення може бути прийняте в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутат Кияк. Прошу. За ним - депутат Осташ.

КИЯК Т. Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний пане Голово, шановні колеги! Створилася показова колізія між товариством "Знання" і Міністерством у справах науки і технологій. Є офіційні документи про приналежність приміщень до комунальної власності, тому арбітражний суд підтвердив правочинність претензій Міні-

стерства у справах науки і технологій на приміщення по вулиці Володимирській. Подібну думку обстоювала більшість депутатів. Але на повторному засіданні арбітражний суд завагався, оскільки в нашому законодавстві немає чіткого визначення власності загальносоюзних громадських структур. Не додалося такої визначеності після внесення проекту закону, котрий ми сьогодні обговорюємо. Наприклад, дефініція частини третьої статті 2: "До загальносоюзних громадських організацій /об’єднань/ колишнього Союзу РСР не відносяться кооперативні та інші організації, статути яких мали за мету підприємницьку /комерційну/ діяльність, або сприяли досягненню такої, отримання прибутку... " Почитаймо уважніше їхні статути! А самі факти: профспілки володіли санаторіями, організації інвалідів - підприємствами, ВЛКСМ - "Супутниками" піонерська організація імені Леніна - піонертаборами /досі не маємо з’ясованої позиції стосовно "Артеку"/. Гроші КПРС годували не лише зарубіжні партії-сателіти, особливо за перебудовчих років... Отже, вони за проектом закону позбуваються права бути загальносоюзними громадськими організаціями!..

А що ж стоїть за цифрою нинішньої приналежності до таких організацій - не менше 50 відсотків членів колишнього складу? За цим критерієм, за певних умов могли би претендувати хіба що колишні профспілки... Одначе як тут бути з членами нових, незалежних профспілок, не загальносоюзних? Цей статистичний критерій надав їм адекватного права, відповідно до частини третьої статті 36 Конституції.

Як бути зі статтею 5 законопроекту, де мовиться про піонерські організації, адже на майно мають право претендувати й інші сучасні дитячі організації - "Пласти", "Козачата" та інші.

Далі. У статті 3 проекту закону вказано, що право на правонаступництво мають ті громадські організації, які були зареєстровані відповідними державними органами. Тим часом згідно зі статтею 243 Кодексу законів України про працю профспілки не підлягають реєстрації. У Конституції України суб’єктом професійних прав визначено саме профспілки, тобто об’єднання громадян, а не об’єднання профспілок. До того ж під час визначення відповідної частки майна, на яке може претендувати та або та організація, або об’єднання, треба виходити з кількості членів певної організації чи об’єднання.

У пункті 1 статті 4 законопроекту йдеться про віднесення до майна загальносоюзних громадських організацій /об’єднань/ колишнього Союзу РСР будинків, споруд, обладнання, матеріально-технічних засобів, які за станом на 24 серпня 1991 року перебували у вітанні громадських організацій /об’єднань/ колишнього Союзу РСР. Підкреслю, перебували у віданні. Цей термін асі Кос справді коректний, але не означає, що володіли. До того ж, успадковані документи на володіння об’єктами з поданого переліку потребують диференційованою підходу.

У пункті 2 статті 4 застосовується принцип аналогії в підході до подібної ситуації. Отже, якщо згідно з цим

пунктом відносити до державної власності майно організацій, створених пісня 24 серпня 1991 року, то це має поширюватися й на організації, створені до 24 серпня 1991 року.

Зрештою, дозвольте запитати, як юридичне тлумачилося право власності на майно, що належало організаціям у колишньому Союзі. Запитання риторичне. Отже, ми пропонуємо нині принципово інший підхід до визначення власності, але ж тоді і поняття правонаступництва набуває іншої семантики. А, враховуючи розширені статутні завдання та можливості нинішніх громадських організацій, я глибоко сумніваюся, що пункт 2 статті В змусить їх займатися лише громадською або політичною діяльністю. Ні, на ці споруди вже давно чатують різного ґатунку комерційні структури, які вже випхали на вулицю не одну організацію, запустивши мацаки в те саме товариство "Знання". А останнє виправдовується, що, мовляв, якось треба виживати.

Підхід має бути принципово інший. Приміщення загальносоюзних громадських організацій мають залишатися у державній власності. У довічне користування цим організаціям не передаються, а використовуються тільки даною організацією та її підрозділами, що має бути зафіксовано у відповідному договорі на обумовлених статутом засадах даної організації.

Цей принцип подано у проекті нечітко, що створює атмосферу Невизначеності, призводить до різночитань, а отже, вестиме до зловживань.

Концептуально можна було б погодитися зі статтею 6 проекту закону, в якій ідеться про обернення в державну власність майна колишніх ВЛКСМ, ЛКСМУ, Радянського дитячого фонду імені Леніна.

Доцільно також врахувати поправку до статті 10 законопроекту, яку пропонує науково-експертний відділ, що майно загальносоюзних громадських організацій, щодо якого до 1 січня 1998 року не надійшло заяви про визнання правонаступництва, переходить у державну власність.

Оскільки зазначеним вимогам методологічно не відповідають статті законопроекту, то група "Конституційний Центр" пропонує внести такі суттєві корективи та повернути документ на доопрацювання з подальшим повторним першим читанням.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутате Осташ, будь ласка. У нього 5 хвилин як у співавтора.

ОСТАШ І. І., секретар Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Шановні колеги! На мій погляд, законопроект, який вніс депутат Чечетов, треба відхилити хоча б з тієї причини, що все майно, яке ми розглядаємо, є дуже різнорідним, різноприродним і оцінюється у більш як 3 мільярди доларів. Очевидно, що його треба залишити у загальнодержавній власності.

Що більше, наше рішення, про скасування попередніх постанов Верховної Ради може спричинити тисячі судових процесів по всій Україні.

Я маю гіркий досвід у своєму виборчому окрузі. Одним із найкращих санаторіїв у Моршині "Мармуровий палац" дотепер не може нормально діяти, бо перебував в стані перманентного суду. І я впевнений, що на те немає жодних підстав, бо то є загальнодержавне майно.

Водночас я виступаю із законодавчою ініціативою і вношу альтернативний законопроект з того самого питання. його вам роздано. Це питання стосується і демократа Яворівського, і комуніста Олійника, і незалежного Вернигори. І треба його вирішувати якнайшвидше, поки не опинилася в нокауті решта членів творчих спілок України. Закон цей потрібен насамперед не письменникам, художникам чи музикантам, а всім нам, нашій державі і нашій культурі. Якщо його не буде ухвалено, якщо Верховна Рада нічого не зробить на підтримку творчих спілок, то найближчим часом припинять свою діяльність провідні українські видавництва, зокрема у Києві, редакції багатьох часописів і газет. Вони розташовані здебільшого в приміщеннях, які свого часу будували самі творчі спілки /наголошую на цьому/ на відрахування з коштів, зароблених митцями, а потім їх передавали до ЖЕКів. Так в ті часи водилося.

Сьогодні ж видавництва та редакції, колективи письменницьких книгарень змушені платити тим самим ЖЕКам шалену орендну плату, яка з кожним роком зростає. А як ви

знаєте, у Києві її збільшено з березня цього року згідно з розпорядженням столичної адміністрації у 10-15 разів.

Згадаємо також про податки на національну книгу, яких давно немає у жодній цивілізованій країні, навіть Росія відмінила їх понад рік тому. Трудяща людина уже нині не має можливості придбати книгу. Я якщо на її вартість накладеться ще й підвищена орендна плата, то для більшості населення книга взагалі стане недосяжною розкішшю. А її вже й так видається в Україні менше, ніж /наголошую/ у 1940 році!

По всій Україні комерційними, кримінальними структурами захоплюються книгарні, картинні галереї, музичні зали. Невже ж ми сьогодні знищимо нашу українську культуру під корінь і ввійдемо назавжди в історію як похоронна команда духовності?!

Цим законом ми підтримуємо не лигає українську книгу, українське мистецтво, яке сьогодні залишилося без фінансової

підтримки держави, а зокрема книжку російську, татарську, інших національних меншин, адже ці книжки у спілчанських видавництвах видаються багатьма мовами народів, які населяють Україну. При будинках літераторів багатьох міст оволодіває азами письменницької майстерності не лише українськомовна молодь, активно працюють і численні російські літературні студії. Невже ми хочемо, аби й вони були викинуті невблаганним ринком на вулицю, аби ми завтра не мали підготовленого покоління, яке працюватиме на ниві нашої літератури і нашої культури? Ми що, прагнемо знову повернутися до печерного віку? Я в це не вірю. Я вірю у здоровий глузд наших депутатів.

Невдовзі вибори. Від митців багато у чім залежать настрої нашого електорату - ми підтримаємо митців України сьогодні, митці України підтримають нас завтра.

Я пропоную цей законопроект приймати обов’язково поіменним голосуванням. Нехай виборці бачать, хто за нашу українську культуру, а хто хоче її знищити.

Прошу вас, Олександре Олександровичу, проголосувати цей проект сьогодні. Пропоную прийняти його в першому читанні, а далі доопрацювати з урахуванням і проекту постанови, який свого часу подавав Кабінет Міністрів, додавши перелік об’єктів, які передаватимуться творчим спілкам. Прошу підтримати цей законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутат Самофалов від МДГ.

САМОФАЛОВ Г. Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги! Я небольшой специалист по имуществу профсоюзов, пионерских организаций, комсомольских. Хорошо знаю хозяйства бывшей системы ДОСААФ, сегодня - "Товариство сприяння обороні України".

Должен сказать, что в проекте закона, предложенного комиссией, есть определенные противоречия в отношении этой организации. В чем они заключаются?

Первое. В уставе Общества содействия обороне Украины записано, что это военно-патриотическая организация. Согласно положения проекта закона оно имеет право на имущество, которое сегодня имеется в его владении. Второе. В уставе этого общества записано, что оно имеет право заниматься коммерческой деятельностью с получением доходов и прибыли. А согласно статье 3 проекта закона его имущество должно перейти в собственность государства. То есть этого противоречия в принципе в законе не должно быть.

О чем сегодня идет речь? Речь идет об имуществе Общества содействия обороне Украины стоимостью 93 миллиона гривень. Если говорить конкретно, то это большие учебные комплексы, аэродромы, административные учебные здания, общежития, бассейны и другие спортивные сооружения.

Сегодня в Обществе содействия обороне Украины сложилась крайне тяжелая экономическая ситуация. Борясь за выживание, многие организации были вынуждены сдать в аренду свои помещения. Некоторые комитеты сдали в аренду почти половину помещений.

Представьте себе такую картину: если сегодня принимается этот закон и имущество общества переходит в его собственность, предположим, аэродром системы Общества содействия обороне Украины. Это площадь около 18 гектаров земли. Вступает в силу налог на землю, а платить нечем. Значит, эта собственность теряется.

Далее. Помещения, которые сданы в аренду. Нечем оплачивать коммунальные услуги. Сегодня государство всеми правдами и неправдами старается поддержать эту систему. И льготное налогообложение позволяет как-то быть на плаву и выполнять свои задачи. Если передать сегодня это имущество в собственность общества, то, я думаю, через энное количество времени общество лишится его.

Были различного рода проверки, выводы, заключения разных комиссий. У меня есть заключение о том, что предлагается Фондом государственного имущества. Заместитель председателя Фонда государственного имущества Тимошенко предлагает подготовить законодательные акты, указы Президента, постановления Верховной Рады, которые бы предусмотрели, чтобы имущество Общества содействия обороне Украины было общегосударственной собственностью.

Есть заключение Министерства финансов о том, чтобы решить вопрос о передаче этого имущества в общегосударственную собственность.

Есть позитивные примеры, в частности по России. Указом Президента России определяется так: "Отнести к федеральной собственности Российской Федерации находящиеся на территории Российской Федерации и создание за счет государственного

бюджета, а также средств, образовавшихся за счет доходов от лотерей и других источников, здания, сооружения, материально-технические средства, оборудование и другое имущество бывшего ДОСААФ СССР, находящиеся на оперативном учете и согласно табелям, утвержденным бывшим Министерством обороны Украины", При этом даны соответствующие поручения, определяющие механизмы этой работы. На сегодня эта работа выполнена - общество там работает, выполняет свои задачи.

Этот вопрос мы рассматривали на заседании Межрегиональной депутатской группы и подавляющим большинством решили: передать имущество этой организации в собственность государства и законом гарантировать право аренды этой организации на имущество, которым она сегодня владеет.

Предлагаем проект закона возвратить для доработки, снять все противоречия, потом внести на рассмотрение и принять решение.

Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні депутати, ми використали час, відведений на дискусію... Ще від фракції депутат Семенюк не виступила.

Будь ласка, Валентино Петрівно. І на цьому завершуємо.

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з

питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський виборчий округ, Житомирська область ). Шановні колеги народні депутати! Вважаю за по-

трібне повернутися до тієї нашої розмови, коли особисто мені і всім колегам з різних політичних фракцій, партій доводилося звертатися із запитами стосовно того або того об’єкта на території округу - чи то профспілкової власності, чи то колективного сільськогосподарського підприємства, чи іншого майна.

Щоб розібратися сьогодні, чия це власність, нам потрібно прийняти даний проект закону.

Нині триває велика суперечка між Фондом державного майна і відповідними профспілковими організаціями, Радою колективних господарств. Чимало громадських організацій претендують на той або той об’єкт.

Прийняття цього законопроекту сприятиме здійсненню інвентаризації, а точніше, виконанню постанови Верховної Ради, яка зобов’язувала Фонд державного майна, профспілкові організації, місцеві органи самоврядування визначити вартість кожного об’єкта, кому належав раніше, кому тепер належить чи ким орендується.

Треба зауважити, що науково-експертний відділ дуже правильно оцінив даний законопроект, який допоможе нам визначити правонаступника майна, переданого ще 1991 року.

Потрібно врахувати пропозицію науково-експертного відділу й авторської групи. Ми працювали плідно, декілька разів збиралися, запрошували представників різних громадських організацій. Для того щоб рухатися далі, чітко визначити власника майна, - це питання має визначатися правовими документами, тобто відповідним законом, проект якого ми розглядаємо.

Колега Осташ, який виступав попереду, є, можливо, моїм політичним опонентом. Проте він підтримав теж цю пропозицію. Потрібно приймати законопроект у першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні депутати, від розробників цього проекту слово має Леонід Михайлович Вернигора.

ВЕРНИГОРА Л. М., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Хорольський виборчий округ. Полтавська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! В авторському колективі і в робочій групі з напрацювання цього проекту були представлені різні фракції, комісії, депутати різних поглядів.

Мені хочеться запитати вас: чи не думали ви про те, що нас слухають справжні власники майна громадських організацій і дивуються - хто нам довірив чи хто нам дозволив говорити або приймати закон про їхню власність?

Конституція гарантує (саме гарантує) недоторканність власності. Ми а вами, ще не з’ясувавши, що це майно є державним, уже вирішуємо його долю. Дуже дивуюся з пана Єльяшкевича. Невже він так багато вклав коштів у це майно, що розподіляє його?

Шановний пане чи господине! Я вкладав кошти особисто у майно творчих спілок (Спілки письменників) у майно громадських організацій (профспілок, Товариства мисливців, ДТСААФ). Чому ви не запитуєте мене, чи я хочу його позбути-

ся? І так має право запитати кожен громадянин України. Добре було б, якби сьогодні йшлося не про відбирання, а про створення якогось (може, й на рівні держави) громадського органу власників. Тільки тоді б представники такого органу вирішили подальшу долю свого майна. Але відбирати і розподіляти (я знаю, що таке бажання багатьом свербить!)... Це ще єдине майно, яке не потрапило до лабет наших фондодержавців з тим, щоб знову ним торгувати; щоб вигадати кожному з нас отой літаючий голубець-папірець-ваучер і знову ввести нас усіх в оману та позбавити цього майна.

Пропоную підтримати висновки профільних комісій, авторського колективу і проголосувати цей законопроект у першому читанні. А якщо в когось ще в дуже цінні пропозиції, зауваження, просимо їх подати.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні депутати, обговорення відбулося. На що тут варто звернути увагу? Нам потрібно процес закріплення майна за власниками поставити на законодавчу основу. До того ж на законодавчу основу саме нашої держави. Тому ігнорувати потребу прийняття цього закону не можна, бо тут простежується дуже цікава тенденція: вирішення питань відносин власності супроводжується політичним завданням, потребою забезпечити функціонування рівних профспілок або якихось організацій на зразок громадських, які претендують на майно колишнього комсомолу, піонерських організацій тощо.

Тому, як на мене, розпочинати розподіл таким чином ніяк не можна - треба всю ця процедуру поставити на нормативну зако-

нодавчу основу, маючи на увазі, що контроль з боку держави тут мусить бути. І закон, власне, передбачає одномоментне взяття на, сказати б, державний облік і передачу у власність тим, які ним володіли, які ним користувалися за всіх попередніх років.

Тому заклики до ігнорування такого закону означають потурання тим, які воліють розпоряджатися і майном ДТСААФу, і майном профспілок, і майном творчих спілок.

З огляду на це прошу підійти до цього питання, так би мовити, універсально. Зокрема, проголосувати в першому читанні проект, запропонований комісією та підтриманий науково-експертним відділом. По-друге, проголосувати також у першому читанні проект, поданий Ігорем Осташем, щодо майна творчих спілок. Він стосується зовсім невеликої частки в загальному обсязі майна громадських організацій і зводиться, власне, до двох пунктів: майно творчих спілок колишнього Радянського Союзу передати існуючим на сьогодні творчим спілкам України, творчі спілки України та їхні підрозділи звільнити від орендної плати за приміщення, які їм передаються. Тобто ми в першому читанні приймаємо проект закону і доповнення до нього. До другого читання ми їх можемо звести в один законопроект, врахувавши доповнення, подане Ігорем Осташем.

Спершу проголосуймо, а потім...

З мотивів надаю слово депутатові Осташу. Будь ласка.

ОСТАШ І. І. Ще раз наголошую, що мене дещо неточно зрозуміла депутат Семенюк. Я пущу відмежуватися від того. Моя позиція така. Я не підтримую перший законопроект тому, що в один законопроект зводяться зовсім різнорідні речі, які треба розрізняти. Ідеться про майно, яке коштує понад 3 мільярди доларів, і про те, що треба обов’язково залишити це майно в загальнодержавній власності.

А в цьому законопроекті пропонується, власне, відмінити постанову Верховної Ради України про передачу всього цього майна в державну власність. Тому ще раз наголошую, що я даний проект закону не підтримую і прошу голосувати за мій законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я розумію. Але оскільки я все-таки веду засідання і тек як депутат маю право на слово, то привертаю вашу увагу до такого. Постала ця проблема насамперед тому, що під механізм загальної сертифікації бракує майна, яке вже розтягнуто, є тепер дійшла черга й до майна громадських організацій. І тому треба підтримати той проект, згідно з яким, по суті, після одержавлення майно відразу передається його власникові.

Ставлю на голосування підготовлений комісією проект закону в першому читанні, а потім законопроект депутата Осташа як доповнення до нього. Будь ласка.

"За" - 140. Не приймається.

Тоді є пропозиція депутата Самофалова про доопрацювання

цього законопроекту і внесення його на повторне перше читання наступного тижня.

Ставлю на голосування таку пропозицію /Шум у залі/.

Та не кричіть, будь ласка.

"За" - 217.

Ще раз ставлю на голосування. Перенести це питання на наступний тиждень.

"За" - 212.

Які ще пропозиції?

Пропонувалося поставити на голосування проект закону про правонаступництво майна творчих спілок України, внесений депутатом Осташем, для схвалення в першому читанні. Це лише частина державного майна.

Проект закону ставиться на голосування в першому читанні.

"За" - 178.

Слово має депутат Чечетов.

ЧЕЧЕТОВ М. В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Южнокомунарівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Александрович! Мы с вами вернулись к исходной позиции, на основе которой нужно разрабатывать наш закон. Я, выступая здесь, говорил: это чисто политическое решение. Результат голосования показал,

что закон не пройдет на той концептуальной основе, которую предложила согласительная группа. Вопрос принципиальный. Или мы национализируем собственность бывших общесоюзных организаций и будем предоставлять ее в аренду на конкурсной основе, или решим вопрос, какую концепцию закладывать нам в закон. Иначе мы просто потратим время, а закон не пройдет. С другой стороны, ставилась задача перед Комиссией по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, а также согласительной группой разработать закон, который урегулировал бы вопросы собственности всех общественных организаций. То есть чтобы вопросы правонаследия собственности бывших общесоюзных организаций решались по одним правилам, на одной законодательной базе.

Мы сейчас начали вырывать из общего контекста отдельные общественные организации. Давайте тогда поручим депутату Самофалову подготовить проект о собственности ДОСААФ, депутату Стояну - проект о правонаследии собственности профсоюзов и так далее. Разделим этот закон на отдельные части и так будем принимать.

Возможно другое решение. Вычленить вопрос собственности профсоюзов, принять соответствующий закон и подвести под него все остальные организации: Союз композиторов, Союз писателей и так далее, в том числе ДОСААФ, Может быть, так.

Но я еще раз повторяю, что хочу услышать от депутатов конкретное задание: на какой принципиальной основе, на какой идеологии нам дорабатывать проект закона. В противном случае это будет пустое времяпрепровождение.

Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу зважати на таку обставину. Усе це майно створювалося не тільки за рахунок державних коштів, а особливо майно творчих спілок. Був такий час, коли творчі спілки мали гроші, мали відрахування з цих грошей, від гонорарів тощо. На ті кошти споруджувалися будинки письменників, художників і таке інше.

Тому, звичайно, треба якусь одну нормативну базу сформувати, але в даному разі якби ми й виокремили, то помилки б не припустилися.

Проте я розумію, що дискутується варіант, запропонований комісією. Він підтримується науково-експертним відділом як такий, що може бути розглянутий у першому читанні. Але розгорілася політична дискусія між тими, які хотіли б вирішити питання інакше, і, до речі, між тими, які не зрозуміли суті закону.

Отож потрібен час на те, щоб зрозуміти. Тому дано доручення комісії доопрацювати проект закону з урахуванням пропозицій, і внесемо його на розгляд наступного тижня.

Ставлю теку пропозицію на голосування.

"За" - 180.

Депутат Осташ пропонує його проект проголосувати в поіменному режимі. Хто за це, прошу голосувати. Він має право наполягати.

"За" - 101. Прийнято.

Майно творчих спілок колишнього Радянського Союзу... /Шум у залі/.

Мабуть, ви Регламент нечітко знаете... Той, хто не брав участі в голосуванні, певно, думає: без Гриця вода освятиться. Якщо не хочете, то голосуйте проти, а не утримуйтесь.

Майно творчих спілок колишнього Радянського Союзу передається існуючим на сьогодні творчим спілкам України. Творчі спілки України та їхні підрозділи звільняються від орендної плати за приміщення, які їм передаються. Такий зміст проекту закону, підготовленого депутатом Осташем.

Проект у першому читанні ставиться на голосування в поіменному режимі. Будь ласка.

"За" - 148. Теж не приймається,

Одну секундочку. І ще була пропозиція, депутат Кияк вносив її від групи "Конституційний центр": доопрацювати це питання і розглянути у травні. Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування таку пропозицію.

"За" - 237. Прийнято.

Дякую. Є доповнення?

Депутате Соболєв, будь ласка.

СОБОЛЄВ С. В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Депутатська група "Реформи". Дозвольте нагадати вам, що ми приймали рішення про інвентаризацію цього майна. Кожному депутату ми не змогли дати цей текст, оскільки там 160 сторінок, але до кожної фракції передано ці матеріали. Дуже цікаві висновки стосовно такої

інвентаризації. Наприклад, Федерація профспілок України відмовилася надати Інформацію про власне майно. Тому маю прохання: додатково до постанови записати підтвердження нашого попереднього рішення, щоб у травні, коли розглядатимемо це питання, була все-таки надана офіційна інформація про майно Федерації профспілок /бо всі інші надали таку інформацію/. І тоді ми винесемо свідому ухвалу. Зверніть увагу на цей перелік, скільки об’єктів уже відчужено і змінило власника. То про який там захист майна йдеться? Тому я пропоную додати пункт про здійснення інвентаризації майна тих громадських організацій, які такої інформації не надали.

ГОЛОВА. Я підтримую саму ідею, але як це юридичне правильно визначити? Кому це робити? Вам? Мені? Чи кому?

Владиславе Васильовичу, як тут правильно вчинити, щоб дати доручення Фонду державного майна і Федерації профспілок стосовно інвентаризації їхнього майна? Можна записувати таке в постанові?

Слово депутату Носову. Будь ласка.

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ. Полтавська область/. Регламентом передбачено, що Верховна Рада перед прийняттям рішення може вимагати документи, які пов’язані з даним питанням, скажімо, перед третім читанням.

Можна доручити, щоб подали документи, на підставі яких ми зможемо прийняти рішення.

ГОЛОВА. Тоді така пропозиція: доручити Фонду державного майна разом із Федерацією профспілок України здійснити інвентаризацію належного їй майна та подати на розгляд Верховної Ради одночасно з цим проектом.

Немає заперечень? Ставлю на голосування це доповнення.

"За" - 257. Прийнято /Шум у залі/.

Слово має Віталій Микитович Ковтюх, заступник голови Фонду державного майна.

КОВТЮХ В. М., заступник голови Фонду державного майна України. Я прошу додати до цієї постанови: "разом із обласними держадміністраціями, які могли б залучати... "

ГОЛОВА. В обласних держадміністраціях в філії фонду, через них і працюйте.

КОВТЮХ В. М. У нашому підпорядкуванні немає КРУ і податкових інспекцій /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу: спокійно. Обласні адміністрації теж не підпорядковані прямо Верховній Раді. Гадаю, що ви можете звернутися до Кабінету Міністрів, вас підтримають.

КОВТЮХ В. М. Тоді ми звернемося до Кабінету Міністрів...

ГОЛОВА. Пропоную додати ще "разом із Кабінетом Міністрів".

Ставлю на голосування це доповнення. Будь ласка. /Доповнення голосується.

"За" - 255.

Я прошу: не можна ж нескінченно розглядати це питання... Прошу уваги!

***

На трибуну запрошується Михайло Дмитрович Сирота.

СИРОТА М. Д., голова Лічильної комісії Верховної Ради України /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати, дозвольте оголосити результати голосування по виборах членів Рахункової палати.

До бюлетеня для таємного голосування по виборах членів Рахункової палати Верховної Ради України були внесені кандидатури Маликова Валерія Васильовича, Германчука Петра Кузьмовича, Димитріева Івана Григоровича, Невідомого Василя Івановича, Хропатого Бориса Федоровича.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: загальна кількість народних депутатів України, обраних на час проведення сесії, - 415; кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані Верховною Радою, - 415; кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування, - 300. Тобто вибори відбулися.

Кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 234. За кандидатуру Малинова Валерія Васильовича подано голосів "за" - 198, "проти" - 36; Германчука Петра Кузьмовича - "за" - 163, "проти" - 71; Димитрієва Івана Григоровича - "за" - 192, "проти" - 42; Невідомого Василя Івановича - "за" - 200, "проти" - 34; Хропатого Бориса Федоровича - "за" - 166, "проти" - 68.

Лічильна комісія постановила: вважати необраними усі подані кандидатури.

І ще одне. Лічильна комісія попросила передати народним депутатам таке. Оскільки і вчора вибори не відбулися, і сьогодні такий зрив, то, очевидно, керівникам депутатських груп і фракцій треба вжити заходів щодо участі в голосуванні. Щоб Лічильна комісія не витрачала даремно папір і час.

Дякую.

ГОЛОВА. Я підтримую цю пропозицію, але хотів би зауважити, що керівники фракцій домовляються і нібито до них немає заперечень, а потім виявляється, що депутати не слухають керівників фракцій, тобто не радяться з ними.

Відповідно до Регламенту і Закону про Рахункову палату голосування по кандидатурах у ширшому складі, очевидно, відбудеться наступного тижня, в середу. Так, наступного тижня, в середу.

***

Щодо питання, яке вносив депутат Кендзьор. Я звернувся з цього приводу до Комісії з питань депутатської етики. Вони слухали питання про хуліганський вчинок народних депутатів Марченка і Вітренко по відношенню до народного депутата Мовчана в приміщенні Верховної Ради України і пропонують відповідно до статей 3.8.4, 3.8.5 та 4.1.9 Регламенту Верховної Ради позбавити депутатів Марченка та Вітренко права брати участь у п’яти пленарних засіданнях.

Другий їхній пункт - щодо звернення до прокуратури не потребує рішення Верховної Ради. А пропозицію, що міститься в пункті першому ставлю на голосування /Шум у залі/.

"За" - 174. Рішення не прийнято.

Працюйте з депутатами /Шум у залі/.

Слухається питання про проект Закону України про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення країни... /Шум у залі/.

Що я повинен зробити? Що я повинен зробити?! Я зробив те, що потрібно за Регламентом /Шум у залі/. Читаю Регламент: "Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, обговорення зупиняється".

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Далі, далі! Читайте далі!

ГОЛОВА. У той момент... Сьогодні не відбулося цього. "Головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про факт, що відбувся, закриває засідання і негайно звертається до Генерального прокурора з пропозицією вжити відповідних заходів".

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тому ви повинні звернутися до Генерального прокурора!

ГОЛОВА. Хвилиночку, спокійно! "У разі, коли зазначені дії вчинені до відкриття пленарного засідання, під час його перерви чи після закриття, головуючий на засіданні повідомляв Верховну Раду про них після перерви або при відкритті найближчого засідання". Я підпишу звернення, як вирішила комісія.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Все, дякую /Шум у залі/.

ГОЛОВА. У вас же Регламент є, чи ви його переписуєте ще раз?

***

Розглядається питання про проект Закону про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення країни. На трибуні Анатолій Степанович Даниленко.

ДАНИЛЕНКО А. С., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Миронівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Після першого читання комісія уважно розглянула всі зауваження і пропозиції, внесені народними депутатами. Більшість запропонованих пропозицій, а також положень альтернативних законопроектів народних депутатів Вінського, Ямкового в даному проекті враховано. Насамперед це пропозиції щодо надання бюджетної позички строком на 5 років для закупівлі за держконтрактом сільськогосподарської продукції. Для зазначених цілей пропонувались кошти в сумі 1,2 мільярда та 4 мільярди гривень. У проекті закону визначено суму 1,6 мільярда гривень /це обсяг додаткової емісії Нацбанку на кредитну стелю/.

Враховано також пропозиції народних депутатів Масенка та Степенка стосовно несплати товаровиробником податків, непроведення відрахувань до цільових фондів на суму заборгованості держави перед ним за закуплену сільськогосподарську продукцію згідно з контрактами та компенсацію витрат на соціально-культурні потреби.

У статті 2 враховано пропозиції народних депутатів Душейка, Яценка про гарантовану державну фінансову підтримку виробництва тваринницької продукції шляхом встановлення доплат на одиницю реалізованої на внутрішньому ринку продукції * до рівня цін підтримки, які гарантують розширене відтворення виробництва.

Враховано також пропозицію народного депутата Глуха щодо надання агропромисловому комплексу пріоритетного значення стосовно спрямування іноземних інвестицій на його розвиток.

Крім того, враховано пропозиції щодо окремих редакційних уточнень та викладу відповідних положень у цьому проекті закону.

Відхилено пропозицію народного депутата Гетьмана про фінансування закупівель сільськогосподарської продукції під держконтракт в межах планової емісії на покриття дефіциту Державного бюджету України на 1997 рік у зв’язку з невизначеністю конкретного обсягу коштів.

Не можна погодитися і з пропозиціями ряду народних депутатів та положень альтернативних законопроектів щодо визначення механізмів виконання вимог цього законопроекту, оскільки це належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Народний депутат Ніколаєнко вніс пропозицію про створення окремого міністерства або держкомітету по сільськогосподарській техніці. Тепер, на нашу думку, це робити недоцільно, оскільки створено державний департамент - Украгромаш.

До комісії звернувся народний депутат Крук з проханням про доповнення першого абзацу статті 1 проекту закону словами: про надання бюджетної позички під укладені договори на закупівлю за держконтрактом рибної продукції.

На засіданні робочої групи комісії було розглянуто цю пропозицію. Прийнято рішення, враховуючи обґрунтованість, включити дану вимогу до зазначеного законопроекту.

Комісія уважно розглянула зауваження і пропозиції до цього законопроекту юридичного відділу Секретаріату Верховної Ради. У порівняльній таблиці враховано запропоновану відділом редакцію частини п’ятої статті 1 щодо списання сум пені і штрафу як безнадійних до погашення.

Разом з тим, на нашу думку, з окремими пропозиціями юридичного відділу погодитися не можна. Насамперед щодо зміни редакції частини шостої статті 1 про безакцептне списання вартості прийнятої продукції /пропонується це питання вирішувати в судовому порядку/.

Справа в тому, що в зазначеній частині йдеться не про вирішення спірних питань щодо договірних взаємозобов’язань, що дійсно потребує судового розгляду, а про зволікання з розрахунками за продукцію. І ця вимога спрямована на дотримання платіжної дисципліни.

Друга пропозиція юридичного відділу - про вилучення з проекту частини восьмої статті 1, у якій передбачено покриття вартості закупленої продукції згідно з контрактами та суми невиплати компенсації витрат на будівництво об’єктів соціально-культурного призначення за рахунок несплати податкових зобов’язань та відрахувань до цільових фондів.

Вважаємо, що з цього питання доцільнішою є пропозиція народних депутатів Масенка і Степенка. Ця вимога спрямована на встановлення рівних економічних умов для розвитку аграрного сектора в системі економіки народного господарства.

Трете зауваження юридичного відділу. Пропонується більшість частин статті 2 та частину першу статті 3, де передба-

чається бюджетна фінансова підтримка товаровиробників, узгодити із видатковою частиною Державного бюджету на 1997 рік. Оскільки в зазначених вимогах статей ідеться не про конкретні обсяги фінансової підтримки, а про визначення напрямів і механізмів підтримки виробництва продукції тваринництва, ми впевнені, що ці вимоги необхідно обов’язково залишити. Ці положення містяться і в Програмі діяльності уряду.

Остання пропозиція юридичного відділу стосується статті 2, частина шоста, щодо ненадання пріоритетності агропромисловому комплексу у використанні в цій галузі іноземних інвестицій. Пропонується залишити тільки державні інвестиції. З огляду на вкрай обмежені внутрішні бюджетні ресурси і катастрофічний стан аграрного сектора народного господарства вважаємо за необхідне спрямувати іноземні інвестиції в максимальних обсягах передусім на його розвиток. Вимоги цієї частини пропонуємо залишити в редакції, викладеній у проекті закону. Шановні колеги! Одночасно з даним законопроектом сьогодні внесено на розгляд проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві, який також був схвалений у першому читанні. Усі зауваження і пропозиції до даного законопроекту, які, на думку комісії, заслуговували на увагу, підтримані і враховані в порівняльній таблиці. Сподівайсь, що Михайло Васильович Парасунько з цього приводу ще виступатиме і висловить свою думку.

Таким чином, усі зауваження і пропозиції до поданих законопроектів, які надійшли від вас, враховано. Прошу вас підтримати дані законопроекти в цілому. Це сприятиме зупиненню спаду сільськогосподарського виробництва і вирішенню проблеми продовольчого забезпечення країни.

Дякую за увагу.

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Рада України ТКАЧЕНКО О. М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Анатолію Степановичу. Шановні колеги! Обидва законопроекти ми вже втретє вносимо на розгляд. Я просив би їх підтримати. Я розумію... /Шум у залі/. Одну хвилиночку! Я розумію, що тут будуть і інші думки, особливо тих, хто займається не виробництвом, а фінансовою системою /Шум у залі/. Одну хвилиночку!

Вадиме Петровичу, ви великий аграрник, я розумію, ви їх підтримуєте, і ми вас за це поважаємо. Але я вважаю, що нам, якщо ми не збираємося робити з наших громадян суцільних вегетаріанців, а творити державу, яка виробляє і хліб, і до хліба, потрібно хоча б на цьому складному етапі підтримати аграрників.

Я просив би підтримати і перший законопроект - про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення країни, і ті незначні поправки, які вносяться до Закону про пріоритетність соціального розвитку села.

Ставлю на голосування законопроект, який вносився першим, ми його обговорили. Тут чотири статті... Вадиме Петровичу, не галасуйте, будь ласка. Ви також депутат із аграрного району. Я гадав, що ви підтримаєте.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення країни в 1997-1998 роках. Прошу підтримати.

ДАНИЛЕНКО А. С. Прошу підтримати в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підтримайте.

"За" - 209. Я прошу, проголосуйте, будь ласка, за наполяганням Василя Івановича Степенна. Будь ласка, голосуємо.

"За" - 230. Прийнято.

Тепер поправки до Закону про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві. Тут, шановні колеги, пропонуються зміни до двох статей - п’ятої і шостої. Прохання підтримати. Ставлю на голосування.

"За" - 234.

Шановні колеги, спасибі за підтримку.

***

Слухається питання про проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України стосовно формування бюджету. Доповідає Матвійчук Володимир Макарович, заступник міністра фінансів України.

Будь ласка, прошу на трибуну.

МАТВІЙЧУК В. М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

Проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України передбачає внесення змін до 63 законодавчих актів, у яких запропоновано уточнити понад 285 положень.

Веде засідання Голова Верховного Ради України МОРОЗ О. О.

ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, нехай заспокояться депутати. Сідайте, будь ласка. Сідайте. Говоріть, будь ласка.

МАТВІЙЧУК В. М. Ще раз кажу, що проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, передбачав внесення змін до 63 законодавчих актів, у яких запропоновано уточнити понад 285 положень. Погоджувальною групою народних депутатів, які розглядали проект закону, прийнято без зауважень 141 положення, 92 положення уточнено, а решту не погоджено.

На яких принципах підготовлено проект закону?

Перший. Одним із завдань цього закону в сприяння стабілізації виробництва. Це закріплено в положеннях, у яких передбачено спрощення механізму реєстрації підприємств, удосконалення порядку надання ліцензій, зменшення штрафних санкцій при порушеннях податкового законодавства до розумних меж тощо.

Другий принцип. Зміни, передбачені в проекті закону, спрямовані на обмеження зловживань з боку чиновників. Цього буде

досягнуто різними методами, які викладено в проекті закону. Зокрема, це зміна суми штрафів "від і до" зафіксованими сумами, спрощення порядку реєстрації підприємств і зменшення переліку видів робіт, що ліцензуються.

Третім принципом передбачено наведення порядку в затвердженні місцевих бюджетів та кошторисів доходів і видатків бюджетних установ з метою недопущення перевитрат і незаконних витрат бюджетних коштів. Це дасть можливість не допустити того, що сталося в 1996 році, коли при затвердженні місцевих бюджетів місцевими органами було необґрунтоване збільшено доходи на півтора мільярда гривень і не забезпечено їх надходження. Тим самим було надано право керівникам бюджетних установ на видатки, які не були профінансовані, і соціальні виплати за електроенергію, опалення, медикаменти і так далі, що призвело до заборгованості бюджетних установ.

Четвертий принцип – уточнення чинного законодавства, прийнятого кілька років тому, виходячи з вимог нинішнього часу або у зв’язку з прийняттям тих чи інших законодавчих актів. Зокрема, Законом України про Державний бюджет України на 1996 рік встановлено, що посадові оклади працівникам бюджетних установ визначав Кабінет Міністрів України. Але до цього часу ця норма не була внесена до відповідних чинних галузевих законодавчих актів.

П’ятий принцип. У проекті закону передбачено вдосконалення порядку надання пільг і компенсацій. Зокрема, передбачено призупинення надання пільг і компенсацій державним службовцям усіх рівнів, обмеження розмірів пенсій, у тому числі працюючим

пенсіонерам, відміни пільг на проїзд у громадському транспорті за професійними ознаками і надання права таким працівникам користуватися проїзними квитками, які при необхідності можуть закуповуватися для них підприємствами, установами і організаціями за рахунок коштів, які в них е, удосконалення порядку надання безплатних санаторно-курортних путівок і так далі.

Разом з тим проектом не передбачається відміна пільг громадянам, віднесеним до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам війни та відміна тих пільг і компенсацій, які безпосередньо пов’язані з відшкодуванням втраченого здоров’я громадянам.

На фінансування норм, які передбачено відмінити, необхідно в 1997 році понад 17 мільярдів гривень, які не передбачено 8 розрахунках до Державного бюджету України на 1997 рік.

Із сказаного випливає, що неприйняття пропозицій Кабінету Міністрів України призведе до того, що необхідно буде вишукати кошти на цю мету, а оскільки це практично неможливо зробити, то це лише призведе до того, що виплати або не будуть здійснюватись, або потрібно буде в принципі шукати дав цього кошти.

При розгляді проекту закону погоджувальною групою народних депутатів та на засіданнях комісій обговорювалися пропозиції стосовно того, що цей проект закону треба роз’єднати і розглядати окремо питання кожного законодавчого акта.

Дозвольте нагадати, що перший проект закону Кабінет Міністрів України подав у фермі внесення змін до чинного законодавства. Після зауважень народних депутатів уряд до-

опрацював проект закону і подав його на розгляд Верховній Раді України у грудні 1996 року у вигляді змін до кожного закону окремо. Тобто цієї вимоги було дотримано. Слід лише зазначити, що ці зміни надруковано не на окремих аркушах, а як єдиний проект закону.

Слід наголосити, що все одно нам доведеться розглядати кожну норму окремо, як це робила погоджувальна група народних депутатів, незалежно від того, чи викладено це на окремих аркушах, чи оформлено як єдиний проект закону. Не порушує процедури розгляду змін до чинного законодавства і те, як надруковано ці зміни /я хотів би на це звернути особливу увагу/.

Зміни до 63 законодавчих актів об’єднані єдиною концепцією, яку можна сформулювати як збалансування бюджету. У бюджетному процесі будь-якої держави це в основною вимогою парламентів або інших органів, які приймають рішення про затвердження бюджету. Не може бути незбалансованого бюджету, оскільки врешті-решт це призводить до погіршення рівня реального життя населення.

Гадаю, кожному зрозуміло, що якщо у 1996 році лише бюджетні установи соціально-культурної сфери заборгували за опалення, електроенергію, медикаменти й харчування понад 1,2 мільярда гривень, то це є вилучення обігових коштів підприємств -причиною, яка впливає на кризу платежів. Тому ще раз наголошую, що питання збалансування доходів і видатків бюджету є сьогодні нашим основним завданням. Хочу звернути вашу увагу ще на одну проблему. Проект закону є надто складним. Його положення стосуються безпосередньо

багатьох громадян України. Слід також відзначити, що запропонований проект закону не суперечить Конституції.

Опоненти проекту закону переконуйте нас у тому, що проект закону суперечить останній частині статті 22 Конституції. Зазначена частина статті 22 гласить: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

З нашої точки зору, внесення змін до порядку надання тих чи інших пільг і компенсацій не стосується поняття "право" у контексті статті 22, оскільки поняття "право" дано в інших статтях розділу ІІ Конституції, куди входить 1 стаття 22. Зокрема, у статті 23 Конституції зазначено: "Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості... " В інших статтях цього розділу говориться про право на життя, право на повагу до своєї гідності, право на свободу і так далі. І в жодній статті цього розділу не сказано, що громадянин має право на колись призначену йому пільгу. Пільгу, я підкреслюю, на віки.

Але якщо навіть допустити, що статтю 22 можна застосовувати до права на пільгу, то проектом закону не передбачається позбавлення права кожного громадянина України на отримання пільг і компенсацій на умовах, передбачених чинним законодавством.

Стосовно статті 46 Конституції слід зазначити, що проект закону не суперечить її вимогам, оскільки в ньому не передбачається скасування соціальних пільг, що є основним джерелом існування громадян. Гадаю, ви погодитеся з тип, що положеннями

проекту закону передбачається цілий ряд конструктивних вмів, а тому його необхідно розглянути дуже уважно.

Шановні народні депутати! Проект закону є непопулярним заходом. Ми розуміємо вою складність його розгляду за нинішньої ситуації, розуміємо, який важкий тягар на вас покладено, оскільки вам приймати рішення. Але водночас звертаюся до вас із проханням зрозуміти і позицій уряду, зрозуміти, що це вимушений хід. Причому це потрібно було зробити набагато раніше, але лише нинішній уряд взяв на себе важкий тягар відповідальності за цей проект закону. Ми розраховуємо на вашу виваженість при обговоренні проекту закону, оскільки знаємо, що ви розумієте необхідність його прийняття.

Стосовно процедури розгляду законопроекту. Є два варіанти. Перший - прийняти його в першому читанні в цілому, зібрати письмові пропозиції народних депутатів. Тоді протягом тижня відповідна комісія разом з Кабінетом Міністрів доопрацювала б проект закону з таким розрахунком, щоб у кінці цього місяця прийняти його повністю,

Другий варіант, на який було звернуто увагу на спільному засіданні двох комісій Верховної Ради, - пройти зараз проект закону за процедурою другого читання, тобто кожне положення окремо, прийняти в першому читанні проголосован! положення, на друге читання відкласти непогоджені і дати відповідний отрок для доопрацювання проекту закону з таким розрахунком, щоб прийняти його в кінці цього місяця.

Вважаю, що взагалі було б доцільно розглянути проект. закону на закритому засіданні.

Порівняльна таблиця до законопроекту, складена за

результатами роботи погоджувальної групи народних депутатів, свідчить про те, що уряд вишукує компроміси для забезпечення прийняття цього закону.

Прошу підтримати уряд.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання до доповідача є? Запишіться, будь ласка.

Прошу, опублікуйте список.

Оголошується перерва на півгодини.

/Після перерви/

Веде засідання Перший заступник Голові Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О. М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Макаровичу, прошу на робоче місце!

Продовжуємо засідання. Будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, скільки відведемо хвилин на запитання? Давайте, мабуть, півгодини. Немає заперечень? Виставте 30 хвилин.

Депутат Роєнко. За ним - депутат Марченко. Будь ласка.

РОЄНКО В. Г., член Комісії Верховної Ради України з питань агропоомислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Фракція "Комуністи України", Всеукраїнський союз робітників.

Шановний доповідачу, аналіз даного законопроекту виявив одну особливість, і дуже цікаву. Багато його положень боляче вдарять саме по незахищеній частині нашого суспільства, найперше по пенсіонерах, інвалідах, чорнобильцях, учнях, студентах, а також по військовослужбовцях, працівниках правоохоронних органів, учителях, медиках та інших категоріях трудящих.

Люди мають низькі пенсії, заробітну плату, стипендії, а до того ще й несвоєчасно їх отримують. А Кабінет Міністрів, нібито вболіваючи за долю цих людей, намагається скасувати ті мізерні пільги, які доповнюють мінімальну пенсію, заробітну плату, стипендії. Якби були високі заробітна плата, стипендії і пенсії, тоді можна було б говорити про те, що не потрібне це доповнення. Але ж фактично відбувається порушення звичайних норм людського життя. Добрий же подарунок готує Кабінет Міністрів до 1 Травня - Дня міжнародної солідарності трудящих! А саме 1 травня трудящі України, очолювані Всеукраїнським союзом робітників, вийдуть на другий етап всеукраїнської акції протесту, де ще раз висловлять свою вимогу щодо виконання об’єднаного пакету вимог, прийнятого 18 березня.

Моя думка така, що то буде добра реакція на цей закон, і, мабуть, люди знову ставитимуть вимоги, що вже були висунуті всеукраїнським комітетом, - про відставку Президента і Верховної Ради. От ми цей подарунок якраз і готуємо самі собі.

У зв’язку з цим два запитання. Як буде виконуватися Кабінетом Міністрів стаття 48 Конституції України, у якій,

як ви знаете, ідеться про те, що кожен мав право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло?

І друге. Чому ви пропонуєте проводити закрите засідання Верховної Ради України з даного законопроекту? Мабуть, боїтеся, щоб народ не дізнався.

Дякую.

МАТВІЙЧУК В. М. Шановні народні депутати! Як ви, так і я особисто, так і кожен в уряді поділяють тривогу, про яку ви говорите, з приводу рівня життя нашого населення. Але хотів би наголосити, що багато з того, що передбачено скасувати цим законом, уже сьогодні не діє, оскільки немає можливості забезпечити його фінансами.

Що стосується статті 48 Конституції, на яку ви посилалися, то в принципі питання забезпечення рівня життя повинно вирішуватися не цим законом, а іншими. Тому я не бачу ув’язки цього закону зі статтею 48 Конституції, якщо конкретно дивитися на пропозиції щодо зміни тих чи інших норм чинного законодавства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. За ним - депутат Мішура.

МАРЧЕНКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Романський виборчий округ, Сумська область/. Прогрессивная социалистическая партия Украины. Я прошу вас ответить,

только, пожалуйста, конкретно, а не так, как вы обычно отвечаете на мои вопросы.

Назовите, пожалуйста норму Регламента, которой позволяется одним законом изменять 63 закона.

Второй вопрос. Назовите, пожалуйста, норму Конституции, которая позволяет вам назначать минимальные заработную плату, и пенсию в 15 гривень.

Третий. Назовите, пожалуйста, сумму из сэкономленных за счет ветеранов, чернобыльцев, афганцев, инвалидов, пенсионеров 18 миллиардов гривень, которую вы собираетесь направить на строительство крематориев, потому что пенсионерам сегодня не за что себя похоронить, а вы их обираете.

И последний вопрос. До принятия этого закона Виктор Пинзеник и ваше правительство внесли в Верховную Раду проект решения /в макроэкономических показателях/, чтобы ежегодно население Украины сокращалось на 330 тысяч человек. С принятием этого закона на какое количество сокращения населения вы планируете выйти?

Спасибо.

МАТВІЙЧУК В. М. Що стосується посилання на норму Регламенту Верховної Ради з приводу того, що одним законом вносяться зміни до 63 законодавчих актів, то у своєму виступі я вже детально відповів на ваше запитання.

Якщо потрібно, я можу повторити. Незалежно від того, як надруковано проект закону - чи на окремих аркушах, чи як. цілісний документ, його потрібно розглядати, процедура розгляду проекту закону не змінюється. Тобто ми повинні все

одно пройти кожну норму проекту закону, як це робила погоджувальна група.

Що стосується вашого прохання послатися на те, що дав нам право встановлювати мінімальну заробітну штату 15 гривень, то, в принципі, цей рівень встановила Верховна Рада, а не Кабінет Міністрів. І тому нені важко взагалі відповісти на це запитання, та й воно взагалі не стосується цього проекту закону.

Даним проектом закону не передбачається ні встановлення нового мінімального розміру заробітної плати, ні скасування того, що є.

Ну, а решту запитань я не вважаю запитаннями.

Я хотів би ще відповісти попередньому народному депутату, який запитав, чи ми не боїмося чогось, внісши пропозицію розглянути цей проект закону на закритому засіданні. Ні, абсолютно ні. Уже те, що ми доповіли проект закону, свідчить, що він не в таємним. Ми хотіли лише одного - щоб Його розгляд проходив конструктивно, так, як він проходив у робочій групі народних депутатів. Тобто щоб по кожній нормі, керуючись здоровим глуздом, ми приймали те, що потрібно. Тільки з цих міркувань ми все-таки просимо розглянути його на закритому засіданні /Шум у залі/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мішура. За ним - депутат Манчуленко.

МІШУРА В. Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової Інформації /Центральний виборчий округ. Кіровоградська область/, фракція "Комуністи України". Я не згоден з вашою пропозицією щодо розгляду в закритому режимі. Пропоную, навпаки, щоб ми розглядали проект у повному режимі і щоб по телебаченню це показали з самого початку і до кінця.

А запитання у мене конкретні, і прошу на них конкретно відповісти.

Перше. Яка кількість населення України підпадав під • дію цього закону? Наскільки погіршиться життєвий рівень цих людей? Я просив би це означити, ви ж, мабуть, прораховували.

І чому статтю 85 Закону про пенсійне забезпечення пропонується повернути працювати у зворотному порядку? Тобто чому дію закону пропонується поширити на те, що прийняли раніше, на ті пенсії, які вже були раніше встановлені?

Дякую.

МАТВІЙЧУК В. М. Що стосується того, на скількох громадян України поширюється дія цього закону, то відповісти на це запитання дуже складно. Я поясню чому.

У вас є порівняльна таблиця, де передбачено, на скількох громадян України поширюється та чи інша норма. Подивіться, на яких громадян це поширюється. Окремі норми стосуються, по різних пунктах, одного й того ж громадянина. Тому є повтори.

А якщо прикинути в цілому, то ця пільга /з вилученням повторів по різних пунктах/, стосується приблизно 18 мільйонів громадян.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Сокерчак.

МАНЧУЛЕНКО Г. М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Заставнівськнй виборчий округ, Чернівецька область/. Олександре Миколайовичу, я хотів би звернути вашу увагу на таку річ. Надзвичайно серйозне питання ми розглядаємо. Практично 200 сторінок цей пакет займав. Але його роздано нам тільки сьогодні.

Мені видається не зовсім коректною така постановка питання, тому що ознайомитися за такий час - це неможливо, нереально.

І ще одне зауваження для користі справи. Мені видається, що для конструктивнішої роботи в залі, мабуть, треба було б і другого доповідача поставити.

Дякую.

МАТВІЙЧУК В. М. Що стосується вашого першого запитання, то проект закону народним депутатам було роздано ще в грудні. Сьогодні вам вручено лише порівняльну таблицю, яку підготувала погоджувальна група.

ГОЛОВУЮЧИЙ, Ну, і графік ми вчора затвердили.

Депутат Сокерчак. За ним - депутат Моісеєнко.

СОКЕРЧАК В. М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Савранський виборчий округ, Одеська область/. Фракція "Комуністи України". Шановний Володимире Макаровичу, в довідці, що додається до проекту закону про внесення змін до оцих 63 законів, записано, що на фінансування норм, які будуть вилучені з цих законів, необхідно 17 мільярдів гривень. Тобто якщо ми цей закон приймемо /а я не вірю в те, що його буде прийнято/, то буде зекономлено 17 мільярдів гривень.

Так ось, я хотів би вам таке запитання поставити. 21 листопада 1996 року Верховна Рада прийняла, а Президент підписав, Закон про державні гарантії відновлення заощаджень громадянам України. У статті 7 цього закону записано, що повертаються поетапно ці заощадження, а у статті 8 - що в разі смерті вкладника спадкоємці та інші особи отримують "протягом 7 днів у п’ятикратному розмірі". І написано далі, що зазначена сума протягом 7 днів перераховується Міністерством фінансів. Я хотів би запитати вас: що із цього Міністерство фінансів передбачав віддати громадянам хоча б на їх похорон?

МАТВІЙЧУК В. М. Я хочу ще раз підкреслити, що, дійсно, на ці норми, які передбачені в проекті закону, потрібно понад 17 мільярдів гривень. Зазначених коштів у проекті бюджету, який подано на розгляд Верховної Ради, не передбачено, тому ніякої економії по суті немає. У нас немає коштів, щоб профінансувати їх. Тому і на той захід, про який ви говорите, із зазначеної суми коштів не можна нічого спрямувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Олексєєнко.

МОІСЕЄНКО В. М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Всеукраинский союз рабочих. У меня к вам вопрос относительно методологии подготовки этого документа. Возьмем, к примеру, пенсионное обеспечение. Здесь так написано, что если раньше человек достигал определенного возраста - 60 дет, то учитывался став: для мужчин - до 25 лет и для женщин - до 20 лет. Теперь вами предлагается не ограничивать возраст, то есть работай хоть до ста лет. А стаж увеличивается на 5 лет: у мужчин - до 30 лет, у женщин - до 25 лет. Значит, мы усиливаем эксплуатацию. Вы говорите о том, что это вроде бы соответствует статье 22 Конституции, в которой речь идет о недопустимости сужения "існуючих прав і свобод", а право на отдых после труда тоже определено законом.

И следующее. Если и дальше правительство будет поддерживать теневую экономику, а в этом законопроекте сделано все для того, чтобы поддерживать ее, угнетая трудящихся, то по требованиям, которые, как вы помните, были высказаны 18 марта, и миллион трудящихся выскажет еще 1 мая, вас просто выкинут из Дома правительства. Это понятно уже всем.

МАТВІЙЧУК В. М. Що стосується вашого першого запитання, то в проекті закону не передбачено збільшення віку виходу на пенсію. Це передбачалося в першому варіанті проекту закону, який подавався у Верховну Раду, а в цій порівняльній таблиці не передбачено продовження віку виходу на пенсію. Кожен пенсіонер, як і раніше, матиме право виходу на пенсію: чоловіки - у 60 років, жінки - у 55.

Але в одній із статей проекту закону передбачено таку зміну. Якщо чоловік, який досяг 60 років, сьогодні має право на повну пенсію за умови, що він відпрацював 25 років, то ми пропонуємо встановити, щоб таке право на повну пенсію він мав при стажі 30 років. Тобто він має право виходу на пенсію в 60 років, але нарахування повної пенсії має проводитися, якщо його стаж роботи буде не менше 30 років /Шум у залі/.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

ГОЛОВА. Я прошу не кричати з місця!

Будь ласка, депутате Олексєєнко /Шум у залі/.

Потім ви візьмете слово. Якщо будете кричати, не буду надавати слова. Я не чую, що він говорить.

Будь ласка.

ОЛЕКСЄЄНКО В. К., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Мар’їнський

виборчий округ, Донецька область/. Володимире Макаровичу, я хотів би знати, а хто давав вам право тлумачити Конституцію? Для народу України я ще раз зачитую ту статтю, яку ви безсовісно тут протлумачили: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження вмісту та обсягу існуючих прав і свобод". Це по-перше.

По-друге, куди підуть ці кошти? Це майже 50 відсотків від бюджету, який закладається на 1997 рік. І скажіть, будь ласка, хто після того, як скасуєте пільги для міліції, піде працювати в міліцію?

МАТВІЙЧУК В. М. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Безумовно, мене можна принижувати на цій трибуні, це, мабуть, право кожного народного депутата. На превеликий жаль, стоячи на цій трибуні, я не можу відповісти адекватно. Я думаю, що це можна було б зробити в іншому місці.

У зв’язку з цим я попросив би вас, шановний Олександре Олександровичу... Мені надто важко стояти на трибуні, повірте мені. Тому я просив би, щоб ішла професійна розмова а приводу того чи іншого закону, щоб закон розглядався по суті. Ми повинні розглянути кожну норму, в необхідність уточнити ті чи інші норми. І це, по-моєму, не викликав ні в кого запитань.

Що стосується вашого запитання, чи маю я право тлумачити Конституцію. Я не маю права тлумачити Конституцію. Це повинні робити, мабуть, лише Верховна Рада і Конституційний Суд. Але оскільки такі запитання нам задавалися і на засіданнях комісій, я виклав свою точку зору з приводу цих статей, а вам - приймати остаточне рішення. Мов основне завдання на цій трибуні - сприяти тому, щоб ви прийняли правильне рішення. Вам приймати рішення, а не мені.

ГОЛОВА. Я просив би і вас, Володимире Макаровичу, і тих, хто задає запитання, трохи пригасити емоції, тому що, як ви зараз правильно сказали, трибуна не для того надається. Хоча потім по-іншому використовується велика трибуна на телебаченні - там говориться про злочинні дії Верховної Ради тощо.

Я хотів би знати, хто в світі може за один день прийняти 60 законів? Пропонується такий спосіб розгляду питання. Ми не відхиляємо проект, але будемо розглядати його постатейно, по кожному закону.

Я ще раз прошу: давайте відкинемо емоції, а будемо говорити по суті /Шум у залі/. Так, Володимире Григоровичу?

Депутате Моісеєнко, в чому справа?

МОІСЕЄНКО В. М. Уважаемые депутаты, я хочу сделать уточнение по поводу ответа на мой вопрос. Здесь, на страницах 39-40, четко записано то, о чем я спросил. Матвейчук, мягко говоря, оказал неправду в эфир. В связи с этим уточняю этот момент.

Далее. Только что ко мне подошел депутат Донченко и сказал, что точно такой же ответ был дан и на вопрос, заданный депутатом Мишурой. Зачем нам сегодня слушать человека, который, что называется, вводит нас в заблуждение? Понимаете? Я поэтому и прошу: давайте, действительно, пойдем по тексту и попросим сюда выйти человека, который будет отвечать на вопросы, а не торговаться. Вы знаете, что его все время нам подставляют как мальчика для битья.

ГОЛОВА. Процитуйте ще раз, будь ласка, да отдаю, Володимире Макаровичу.

МАГВІЙЧУК В. М. Я читаю цю статтю, яка починається на

сторінці 39. Стаття 12 "Умови призначення пенсій за віком": "Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років... " /Шум у залі/. Ой, прошу вибачення. Зараз...

ГОЛОВА. Ще раз прошу: з місця не вигукуйте, скільки ж можна просити?

МАТВІЙЧУК В. М. Пропозиція Кабінету Міністрів: "статтю 12 доповнити частиною другою такого змісту... " Тобто ця норма, 60 років, не змінюється, а ми доповнюємо тільки статтю 12. Про що йдеться в доповненні? "Починаючи з 1 січня 1997 року і кожного наступного року загальний стаж роботи, необхідний для призначення пенсій за віком, у тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, щорічно збільшується на один рік до досягнення ЗО років для чоловіків та 25 років для жінок". Ви сказали, що ми вносимо пропозицію збільшити вік виходу на пенсію. Ні, вік залишається той самий, але стаж роботи, потрібний для призначення повної пенсії за віком, збільшується з 25 до 30 років. Я це і тоді сказав, і зараз повторюю. Я ж уже прочитав на весь зал це доповнення... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Прошу уваги! Володимире Макаровичу, прошу спокійніше. Мова йде про те, що це пропозиція представників. фракцій, які за рішенням Верховної Ради працювали над цим проектом /Шум у залі/. Та подивіться ще раз, це пропозиції груп і фракцій.

МАТВІЙЧУК В. М. Олександре Олександровичу, я прошу вибачення, це, дійсно, пропозиція Кабінету Міністрів. До речі, вона не погоджена з погоджувальною групою. Ви бачите, вона не погоджена з погоджувальною групою. Ми так і показали...

ГОЛОВА. Оцінку з цього приводу депутати дадуть шляхом голосування. Але висловлювати все це в такій нетерпимій формі просто непристойно.

Депутат Старовойтова. Будь ласка.

СТАРОВОЙТОВА Г. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Красноперекопський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Уважаемый докладчик, мой вопрос относится к странице 102, где предусмотрено проведение обязательного аудита. Если мы говорим о том, что вот этим пакетом законодательных актов хотим облегчить положение наших предприятий, освободить их от какого-то там дополнительного налогового бремени, то данным законопроектом, напротив, предусматривается для предприятий всех форм собственности, кроме бюджетных учреждений и организаций, оплата обязательного аудита годового баланса. И, наверное же, это будет все-таки приличная сумма. Как вы это поясните?

Далее. Такой законопроект невозможно принять в целом в первом чтении, потому что здесь речь идет об очень многих законах, о многих изменениях и нужно, действительно, идти по статьям.

Много есть у меня и других вопросов, но нет времени их задать.

Спасибо.

МАТВІЙЧУК В. М. Я ще раз підтверджую, що, дійсно, зазначений проект не можна розглянути в цілому. Це неможливо. Тому ми і внесли пропозицію розглядати кокну норму і голосуванням визначатися.

Що стосується вашого першого запитання. Я так розумію, що це ви посилаєтеся на пункт 1 цієї пропозиції. Але прошу звернути увагу на те, що там написано: "підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється..." Тобто це стосується лише тих, звітність яких згідно з чинним законодавством повинна офіційно оприлюднюватися. Якщо підприємство не повинне оприлюднювати свій звіт, то такий аудит не є обов’язковим. Це стосується

в основному тих фінансових організацій, які використовують залучені кошти.

ГОЛОВА. Депутат Терещук.

ТЕРЕЩУК В. В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Міаріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Всеукраїнський союз робітників. Дякую. Володимире Макаровичу, тяжка у вас праця, але я хотів би теж поставити одне запитання, не дуже емоційно. По прочитанні цього проекту закону в мене виникає таке запитання: чому вийшло так, що всі ті пропозиції, які. внесені Кабінетом Міністрів, стосуються в основному трудівників і пенсіонерів, погіршують їх матеріальне і соціальне становище? Чому не обмежено цим законопроектом становище банкірів, підприємців і комерсантів?

Ви ж знаєте, що під час Всеукраїнської акції протесту 18 березня було висунуто вимогу знайти кошти для фінансування соціальних програм за рахунок зміни фінансової системи, націоналізації комерційних банків.

Кабінет Міністрів не йде на цей крок, і тому на 1 травня, ви знаєте, призначено другий етап Всеукраїнської акції протесту. Тому й виникає запитання: в чиїх інтересах, в інтересах якого класу пропонується прийняти такий закон?

МАТВІЙЧУК В. М. Пропозиції до проекту закону стосуються всіх громадян України. Якщо обмежується та чи інша пільга чи встановлюється максимальний и розмір, то це стосується всіх, у тому числі й працівників комерційних банків, різних фірм і так далі.

Очевидно, ставлячи це запитання, ви мали на увазі обмеження доходів працівників банків і так далі. Мабуть, у цьому ви маєте рацію, тому що це треба було свого часу вирішувати. Ви знаєте, що це питання регулюється статтею 19 Закону про підприємства. Ви знаєте, що є цілий ряд пропозицій Кабінету Міністрів щодо уточнення цієї статті. Ви знаєте, як приймалася ця стаття.

Я особисто в принципі згоден з вами в тому, що треба було б на нинішньому етапі регулювати доходи. Але це не стосується цього проекту закону. Треба було б це зробити в межах Іншого закону. Що? Нема питань, ми можемо додати це сюди.

ГОЛОВА. Депутат Слободянюк.

СЛОБОДЯНЮК С. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Ужгородський міський виборчий округ, Закарпатська область. ). Фракция Социалистической и Селянской партий. Всеукраинское объединение "Социальная справедливость". Уважаемый Александр Александрович! У меня прежде всего к вам вопрос. Здесь же нет предмета для дискуссий, понимаете? Вытащили на обсуждение законопроект, который противоречит Конституции, и мы здесь еще сидим, о чем-то рассуждаем, обвиняем кого-то, о чем-то думаем.

Я от имени Всеукраинского объединения "Социальная справедливость", которое объединяет практически четверть населения страны, прошу всех депутатов поддержать предложение вообще снять этот законопроект с рассмотрения. А если это, Александр Александрович, невозможно, то голосование по нему проводить только в поименном режиме.

Спасибо.

МАТВІЙЧУК В. М. Я хотів би ще раз нагадати нашу пропозицію, щодо порядку розгляду цього проекту закону. І хотів би також іще раз нагадати, що основною вимогою парламенту до виконавчої влади при прийнятті бюджету повинна бути вимога збалансування бюджету.

Ми можемо не розглядати цей проект закону, але в такому разі повинні включити його до проекту бюджету на 1997 рік. оскільки в нас такої можливості немає, то я підтримую вашу пропозицію йти по кожній позиції і визначатися голосуванням.

ГОЛОВА. Я відповідаю на пропозицію депутата Слободянюка. Можна відразу ставити на голосування питання, як ви висловилися, про неконституційність цього проекту. Одначе це не звільняє нас від необхідності розглядати його по суті. Тобто ми дамо доручення Комісії з питань правової політики зробити висновки, чи конституційний цей законопроект, чи ні. Бо запитання такі ставилися. Але по суті ми його повинні все одно розглядати.

Інша справа, і я в цьому підтримую всіх депутатів, що як із документом, із законом з ним практично неможливо буде працювати. Уявіть собі, що він уже прийнятий. Його все одно треба розвести на 63 закони, а тоді можна коригувати ті закони. Навіть якби ми його сьогодні прийняли, то потрібно буде ще не менше півроку, щоб запустити, так би мовити, його механізм.

Але мова тут про інше. Ми створювали робочу групу з представників різних фракцій, яким доручили опрацювати його і знайти прийнятний варіант виходячи з того, що треба збалансувати бюджет відповідно до Закону про бюджетну систему.

Тому в даному випадку давайте розглядати по суті. Якщо ви наполягатимете щодо неконституційності, я можу поставити це питання на голосування. Буквально зараз, оскільки ви на тому наполягаєте.

Я прошу уваги! Голосується пропозиція про неконституційність, точніше про неприйнятність цього закону через невідповідність його Конституції. Прошу голосувати.

"За" - 175. Рішення прийнято.

Таким чином, дається доручення Комісії з питань правової політики зробити висновки щодо конституційності цього проекту закону.

Симоненко Петро Миколайович ставить запитання доповідачу. Ні? Тоді депутат Чивюк.

ЧИВЮК М. В.,, член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Новобузький виборчий округ, Миколаївська область). Шановний Володимире Макаровичу! Шановні колеги! Я хотів би відзначити, що, нарешті, розглядаючи проект закону, ми намагаємося дати фінансове обґрунтування внесених пропозицій. Це вже позитив. А негативним є те, що, на мій погляд, ті розрахунки, які нам подають, не відповідають дійсності.

Наприклад, на сторінці 9, де йдеться про те, що спеціалісти, які проживають у сільській місцевості, забезпечуються безоплатним житлом та освітленням, немає ніяких цифр, неначе ці кошти не передбачаються.

Далі, сторінка 41. Тут міститься пропозиція уряду стосовно жінок, які працювали трактористами, машиністами і мають стаж не менше 15 років. І тут же дані, що свідчать про те, що таких жінок в Україні 54. Або це не відповідає дійсності, або, якщо ми хочемо за рахунок цих жінок, які працювали в таких важких умовах, виправити становище, то це несерйозно.

Тому я звертаюся з проханням до уряду - до наступного слухання цього питання підготувати точні розрахунки по кожній статті: скільки це коштує і у що обійдеться для бюджету повне чи часткове скасування тієї чи іншої пільги.

Дякую.

МАТВІЙЧУК В. М. Що стосується вашого зауваження з приводу 54 жінок, то тут маються на увазі (ми навели дані) не всі ті, хто сьогодні отримує таку пенсію, а ті, які вийдуть у 1997 році на пенсію. А у нас таких жінок надто мало - за рік виходять десь 54 жінки. Тому записане тут цілком відповідає реальності.

Що стосується викладеного на сторінці 9, то там ідеться про спеціалістів, які проживають поза населеними пунктами. На сьогоднішній день ми за рахунок бюджету таких пільг не фінансуємо, бо немає їх у нас, тому там і стоїть прочерк.

Ми готові щодо будь-якої цифри, яка наведена в таблиці, дати пояснення.

ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

СЕМЕНЮК В. П. Шановний Володимире Макаровичу! На мою думку, і пакет законодавчих актів, який подано, і ось ці 63 законопроекти, які об’єднані в один, підготовлені за одним сценарієм, режисери одні й ті самі, тільки виконавці різні. Якщо проаналізувати, то в 1991 році (тоді був Віктор Михайлович) було подано перший пакет проектів законодавчих актів, і його ідеологія була одна. У 1992 році (коли Леонід Данилович став Прем’єр-міністром) видавалися декрети, які мали силу законів і які звужували гарантії громадян. У 1994 році (як каже моя мати: телись, корово ялова, бо молока хочемо) бігом приймаємо Закон про податок з прибутку підприємств і вводимо інше поняття... А в 1997 році - вже інший закон...

Скажіть, будь ласка, коли вже хлопці із Гарвардського університету закінчать експеримент над нами, над нашим українським народом? І скільки ще буде подано таких напівготових законопроектів? Давайте будемо бігом їх приймати... Скільки ще?

Я бачила інформацію Міністерства фінансів, де ви вже прозвітували перед МВФ, що законопроекти подані. Чи скоро закінчаться такі подачі?

Дякую.

МАТВІЙЧУК В. М. У нас із вами є один вихід: є проект закону, його можна не приймати, зовсім не приймати, але ви повинні вимагати від виконавчої влади при поданні проекту бюджету, щоб кожен із цих законів був, так би мовити, у бюджеті, бо не можна обманювати людей. Якщо асе це обіцяно, але не фінансується, якщо люди розуміють, що їм повинні виплачувати, а їм не виплачують, то я просто не знаю, як це назвати.

Тому ми ще раз просимо розглянути кожну позицію і визначитися. У нас заборгованість по соціальних виплатах становила на 1 січня поточного року 3 мільярди гривень. Ви знаєте, що ряд законів, прийнятих у минулі роки, не відповідав економічній ситуації, яка є сьогодні.

Тому я ще раз прошу: давайте йти по конкретних нормах і визначатися по кожній з них.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

Чечетов Михайло Васильович, заступник голови Комісії з питань економічної політики.

ЧЕЧЕТОВ М. В. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! Сегодня мы с вами рассматриваем один из законопроектов, который входил в так называемый пакет по налогообложению. Предыдущие проекты законов, которые мы с вами рассмотрели и приняли, в частности Закон о налоге на добавленную стоимость, принятые в первом чтении законы о налоге на прибыль, налоге на доходы физических лиц, с одной стороны, направлены на снижение налогового пресса на предприятия и организации, а с другой стороны, напрямую связаны с формированием доходной части бюджета. И принимая эти законы, мы в какой-то степени сокращаем доходную часть бюджета.

Ввиду сокращения доходной части бюджета вполне логично рассмотреть и принять законодательный акт, который адекватно упорядочил бы и сократил расходную часть бюджета, с тем чтобы бюджет был сбалансирован.

Данный законопроект в какой-то степени достигает этой цели. С одной стороны, он направлен на сокращение расходной части бюджета за счет упорядочения социальных выплат. С другой стороны, ряд поправок, которые предлагается внести в законы, направлены на более эффективное проведение экономических преобразований в стране.

Но я хочу сказать и следующее. Если бы даже мы не рассматривали проекты законов по налогообложению, то все равно вынуждены были бы прийти к принятию то ли этого законодательного акта, то ли аналогичного ему.

Почему? На начало этого года у нас с вами имеется огромнейшая задолженность и по зарплате, и по пенсиям за прошлый год. С чем это связано? Это связано только с одним – с

тем, что прошлогодний бюджет оказался несбалансированным, в прошлом году скрытый дефицит бюджета был намного больше того» который мы приняли. И в конце года скрытый дефицит бюджета выплыл в виде невыплаченной заработной платы, в виде невыплаченных пенсий, в виде невыплаченных и непрофинансированных отдельных расходных частей бюджета.

Этот долговой навес висит над нами и в этом году, и нам нужно будет закладывать в бюджет расходы на погашение задолженности по зарплате и по пенсиям за прошлый год.

В связи с этим нам нужно осознать еще раз одну жестокую реальность, жестокую истину, жестокую правду: государство может жить только по средствам, сумма расходов должна соответствовать сумме доходов. Если мы хотим увеличивать расходную часть, нужно увеличивать доходную часть. Если мы хотим сохранить расходную часть на уровне, допустим, прошлого года, то должны добиваться того, чтобы и доходная часть была сохранена на уровне прошлого года. В противном случае мы просто, как уже говорилось здесь, обманем сами себя, опять примем несбалансированный бюджет со скрытым дефицитом, который всплывет в конце года в виде невыплаченных зарплат и пенсий.

Поэтому, с одной стороны, конечно, нужно рассматривать законопроект, нужно принимать его, может быть, сократив отдельные статьи.

Если же сочтем неприемлемым этот законодательный акт /а мы ведь ставим перед собой задачу принять реальный, действительно сбалансированный бюджет без скрытого дефицита/, то следует рассмотреть другой вариант решения проблемы получения сбалансированного бюджета. Тогда нам с вами надо, образно говоря, брать "ножницы" и урезать финансирование обороны, образования, медицины или другие статьи бюджета.

Если мы и этот вариант отвергнем, есть еще третий вариант. Нам надо будет просто увеличивать дефицит бюджета. Есть три источника покрытия возросшего дефицита бюджета: внутренний и внешний кредиты и эмиссия. Ресурс внешних и внутренних кредитов, как мы знаем, практически исчерпай. Значит, речь может идти только о кредитной эмиссии банка. Это вызовет скачок инфляции, очередной рост цен.

Поэтому более разумно, на мой взгляд, подойти к решению задачи получения и принятия реального, действительно сбалансированного бюджета, используя три направления, о которых я сказал. Речь идет о том, чтобы, во-первых, рассмотрев этот законопроект, который состоит ‘ почти из трехсот поправок, внести в него некоторые коррективы. Я не во всем согласен /дальше я об этом скажу/ с отдельными предложениями по сокращению социальных выплат, но пойти на это в какой-то части надо.

Во-вторых, следует пересмотреть и другие статьи расходной части бюджета и, может быть, там что-то сократить.

Я не имею в виду расходы на образование, на медицину, так как тот, кто возьмет ножницы, прежде всего будет смотреть именно на эти статьи. Я веду речь прежде всего о финансировании структур государственной власти - Администрация Президента, Кабинета Министров. Может быть, следовало бы немножко сократить и финансирование Верховного Совета.

И в-третьих, наверное, придется пойти на увеличение дефицита бюджета. Кстати, буквально на днях кто-то из руководителей Национального банка сказал, что надежда на покрытие дефицита бюджета исключительно за счет внешних и внутренних кредитов не оправдается, придется использовать кредитный ресурс банка. Но в этом случае увеличение дефицита бюджета надо рассчитать так, чтобы кредитный ресурс Национального банка позволил нам получить прогнозируемый уровень инфляции, чтобы инфляция была управляемой.

Использование этих трех каналов, трех направлений для получения сбалансированного бюджета, на мой взгляд, наиболее реально.

Ну, а теперь относительно процедуры. Вы знаете, что у нас четко выписана процедура рассмотрения любого законопроекта, то есть мы рассматриваем законопроекты в первом, во втором и при необходимости даже в третьем чтении. Причем процедура первого чтения и предусмотрена для того, чтобы рассмотреть концепцию, идеологию закона. Приняв в первом чтения концепцию, идеологию проекта, мы во втором чтении принимаем поправки к нему.

Что касается данного законопроекта, то он немножко

нестандартный, я бы сказал, специфичный. Я не согласен с Владимиром Макаровичем, что проект построен на единой идеологии. Нет, единой идеологии в нем нет. Есть единая нацеленность законопроекта на разрешение главной задачи - принятие реального, сбалансированного бюджета. Но общей идеологии, которая бы, так сказать, цементировала, связывала все эти 285 поправок, здесь нет. Это просто пестрая мозаика из 285 поправок к различным законодательным актам.

Исходя из этого, мы предлагаем принять законопроект в первом чтении, обеспечив тем самым динамику бюджетного процесса, подготовку его ко второму чтению. К каждой предложенной поправке каждый из вас сможет дать замечания. Если комиссия их не примет, можно будет обратиться в согласительную комиссию. И уже в процессе рассмотрения проекта по процедуре второго чтения мы каждую поправку будем ставить на голосование. Тот, кто внесет поправки, получит слово для аргументации.

В проекте нет ни одной статьи, непринятие которой делало бы неприемлемым весь законопроект. Я проведу аналогию. Мы приняли в первом чтении стандартный, типичный законопроект о выборах. Идеология этого закона сводится к одному: смешанная избирательная система 50 на 50. Потому, если в этом законопроекте не будет проголосована только одна статья о смешанной системе 50 на 50, законопроект надо отклонять, так как меняется его идеология.

А в этом нестандартном законе, еще раз говорю, нет такой статьи, не приняв которую, надо будет отвергать за-

конопроект в целом. Поэтому для того чтобы обеспечить динамику бюджетного процесса и дать возможность комиссии работать дальше, надо принять этот проект в первом чтении.

Дальше. Данный законопроект дважды рассматривался согласительной комиссией, есть заключения этой комиссии.

Два дня назад мы рассматривали данный законопроект на совместном заседании комиссий по вопросам экономической политики и по вопросам финансов и банковской деятельности.

Было высказано много замечаний. Действительно, в проекте есть и чисто юридические неточности, и оплошности, скажем, предлагаются изменения к законодательным актам, а эти изменения нами уже приняты, эти нормы уже действуют и так далее.

Есть и несоответствие Конституции. Но опять-таки речь идет об отдельных статьях, а не о проекте закона в целом, и это можно исправить в процессе детального рассмотрения проекта. Ведь и когда Владимир Макарович стоял на этой трибуне, вопрос сводился к одному: давайте рассматривать конкретные статьи. Но это надо делать тогда, когда мы будем рассматривать проект по процедуре второго чтения, когда комиссия по вопросам экономической политики внесет обобщенные предложения, учитывающие предложения и Кабинета Министров, и согласительной комиссии, и все ваши конкретные предложения. Тот, кто их внесет, получит право на аргументацию. И прежде чем проголосовать законопроект, мы будем анализировать и соответствие Конституции каждой из 285 поправок, и экономическую обоснованность и так далее.

Я еще раз повторяю, что у всех, кто участвовал в совместном заседании наших комиссий, в том числе у меня, было много вопросов, особенно по тем положениям законопроекта, которые касаются упорядочения социальных льгот ветеранам, чернобыльцам и так далее. Но конкретный разговор об этом будет при рассмотрении законопроекта во втором чтении.

Поэтому, чтобы обеспечить динамику бюджетного процесса и не застопорить работу над законопроектом, предлагаю принять его в первом чтении, а затем комиссия рассмотрит ваши замечания, и мы постатейно обсудим каждую из этих 285 поправок, не связанных единой идеологией.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Запитання є до Михайла Васильовича? Запишіться, будь ласка.

Я зроблю деяке уточнення. Михаиле Васильовичу, ви, очевидно, помилилися, коли сказали, що зарплати і пенсії не виплачуються через незбалансованість бюджету минулого року. Це сталося насамперед через спад виробництва, через недобір ВВП.

А незбалансованість бюджету обговорювалася ще під час його розгляну. Та тоді уряд вважав, що все правильно розраховано, що бюджет збалансований, а тепер висував це як причину.

Депутат Манчуленко.

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Фракція "Рух за народ, за Україну". Шановний доповідачу! Нам украй необхідно розглядати поданий законопроект. Я хотів би почути вашу думку: чи сприятиме він прийняттю державного бюджету на 1997 рік? Чи забезпечується проектом диференційований підхід до людей, які мають пільги?, Тих, у кого пільги не заслужені, треба позбавляти цих пільг. Та чи не вдарить цей закон по найменш соціальне захищених верствах населення: пенсіонерах, ветеранах, малоімущих, лікарях, освітянах і так далі?

Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М. В. Я об этом уже говорил, но еще раз скажу кратко. По всей видимости, Кабинет Министров, который вносит этот законопроект, считает, что если мы его примем, то выйдем на реально сбалансированный бюджет.

Но я реалист и прекрасно понимаю, что он не пройдет в полном объеме. Я, например, категорически против непомерного урезания социальных льгот для части населения. Кому-то, может быть, кажется, что это касается средних слоев, но фактически это затрагивает обездоленных людей. Поэтому сбалансировать бюджет только за счет данного законодательного акта не удастся, поскольку он не будет принят в полном объеме. Нам придется пересмотреть и другие статьи расходной части бюджета, прежде всего финансирование органов государственного управления. Но не сферы образования и науки.

И еще один путь к сбалансированному бюджету - увеличение

дефицита бюджета. Но опять-таки надо просчитать, чтобы выйти на прогнозируемый уровень инфляции.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Недригайло.

НЕДРИГАЙЛО В. М., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Новоазовський виборчий округ. Донецька область/. Уважаемый докладчик! Вы неоднократно в Верховном Совете говорили, что наши законы были бы более удачными, если бы их проекты сначала доходили до наших людей. Они давали бы им оценку, и потом депутатам легче было бы работать.

И вот вы сегодня, даже не чувствуя, как все в зале настроены против этого проекта, убеждаете нас в том, что его надо принимать.

У меня такой вопрос. Как вы убедите народ Украины в необходимости принятия этого закона, если каждая его норма затрагивает этих несчастных, обездоленных людей? Что вы им скажете? Допустим, нас вы убедите, а как убедите людей, которые сейчас находятся на улице с флагами?

ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

ЧЕЧЕТОВ В. М. Я постараюсь ответить без эмоций. Этот законопроект состоит из 285 поправок к 63 законодательным

актам - законам, декретам правительства, постановлениям Верховного Совета. Согласительная комиссия, в которую вошли представители различных политических сил, профильных комиссий, а также групп и фракций, поддержала 50 процентов поправок, 30 процентов - поддержала частично, 20 процентов -не поддержала. Поэтому я и не настаиваю, чтобы мы не глядя приняли весь этот том в 130 страниц, а говорю, что, приняв проект в первом чтении, мы обеспечим дальнейшую работу над ним. Вы сможете его почитать, внести поправки. Может, мы только половину от него оставим, поскольку я сам со многим не согласен. Но я против того, чтобы работа над проектом тормозилась, потому что нужно принимать бюджет!

Спасибо.

ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні депутати! Михайле Васильовичу, аргументуйте не так пристрасно.

І щодо запитання. Він, як і кожен з нас, переживав за долю цього законопроекту: буде прийнятий чи ні, такі норми чи інші. Але ми проголосували зміни до Закону про податок на додану вартість, якими передбачили зменшення податкового преса на виробника приблизно на 2 мільярди гривень. А це -недоїмка до бюджету, ці кошти треба десь знайти. Де їх знайти? В оцих 63 законах. Якісь поправки ми приймемо, якісь відхилимо. Це - нормальний робочий процес, і тому я хотів би, щоб він проходив без надмірної афектації.

Депутат Поровський.

ПОРОВСЬКИЙ М. І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Рівненський виборчий округ, Рівненська, область ). Група "Конституційний центр". Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чому в цьому законопроекті немає зведеного балансу витрат? Наскільки збільшаться чи зменшаться бюджетні витрати від запровадження цього закону?

З окремими положеннями закону можна погодитися {скажімо, жінки, які працюють доярками, операторами машинного доїння, свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, мають право на пенсію після досягнення ними 50 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування), але за рахунок чого це право буде реалізоване? Може, передусім варто прийняти, скажімо, бюджетну резолюцію або бюджет, а вже потім на підставі цього приймати закон про поповнення певних статей бюджету чи, навпаки, скорочення фінансування по них, адже без бюджету цей закон нереальний.

Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М. В. Спасибо. Во-первых, вы тоже, в принципе, высказались за дифференцированный подход к рассмотрению этого законопроекта. Я понял это из первых ваших слов: "с чем-то можно согласиться, а с чем-то нельзя".

Что касается финансовой стороны, то в последнем абзаце справки Кабинета Министров, которая приложена к данному законопроекту, записано: "На фінансування норм, що їх передбачено скасувати, необхідно в 1997 році понад 17 мільярдів гривень, які не передбачені в розрахунках до проекту Державного бюджету України на 1997 рік". Этот расчет делал Кабинет Ми-

нистров, а здесь такая оценка дана в принципе по каждой статье.

Но я хочу повторить то, что уже говорил в своем выступлении. Прошлогодний бюджет, который был нами принят, не был сбалансирован, и вследствие скрытого дефицита бюджета бюджетных средств не хватало на финансирование тех законов, которые ныне действуют.

В этом году, если мы примем бюджет, исходя из имеющихся возможностей, действующие законы заставят людей обращаться в органы законодательной и исполнительной власти и требовать положенных им выплат. А в бюджете этих денег не будет, и получится дисбаланс: с одной стороны, бюджет принят, необходимых средств в нем не предусмотрено, а с другой - действует закон, который дает гражданину право обращаться к органам власти и требовать положенных ему выплат.

Мы сейчас часто сталкиваемся с фактами, когда люди приходят в органы исполнительной власти, на прием к депутатам и спрашивают: почему нам не платят, закон же действует? Да, закон действует, но в бюджете нет денег. Поэтому я еще раз повторяю, что государство должно жить по средствам, и должна быть проведена соответствующая корректировка расходной и доходной частей бюджета.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Олексєєнко.

ОЛЕКСЄЄНКО В. К. Шановний Михаиле Васильовичу, чи не здається вам, що ви, стоячи на цій трибуні, взяли на себе не ту місію. Треба, щоб ваша профільна комісія добре розібра-

лася, розклала, як кажуть, по полицях, що в проекті підходить, а що не підходить. Так, є закони, в які треба вносити зміни. Але ж є й певні функції Кабінету Міністрів. А вони подали цей проект закону - і нехай Верховна Рада за все відповідає! Чому ви про це мовчите?

Я ж ставив запитання: на що будуть використані ці кошти? Сказати просто, що вони підуть у бюджет - це нічого не сказати. А чому не спрямувати ці кошти, якщо вже діяти розумно, на допомогу тим же пенсіонерам, ветеранам, учасникам війни та іншим?

Дякую за увагу.

ЧЕЧЕТОВ М. В. Спасибо. В принципе, вы частично повторили мысль депутата Поровского: подходить к этому надо дифференцированно.

Поэтому мы и говорим, что нам нужен, образно говоря, тайм-аут: принять проект в первом чтении, чтобы затем комиссия с учетом ваших предложений все детально проанализировала. Я не готов ответить по каждой статье, я отвечаю лишь, как, на мой взгляд, можно добиться конечного результата, не затормозив при этом бюджетный процесс. Потом мы будем рассматривать проект детально.

А что касается 17 миллиардов, то это же не те деньги, которые у нас были и которых мы не дали, а теперь не знаем куда их деть. Этих денег нет, а по закону их надо давать. Поэтому мы и должны все привести в соответствие. Теперь под несуществующие деньги законы приниматься не будут. А сейчас законы есть, а денег под них нет, поэтому и реальных 17 миллиардов нет.

ГОЛОВА. Депутат Карнаух.

КАРНАУХ М. В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Лубенський виборчий округ, Полтавська область) Всеукраїнська спілка "Соціальна справедливість". Шановний Михаиле Васильовичу! Я ставлю вам запитання від імені десятків мільйонів інвалідів і ветеранів війни, воїнів-афганців, чорнобильців. Чи не вважаєте ви, що нинішній уряд, мотивуючи свої дії намірами збалансувати бюджет, насправді діє за вказівками Міжнародного валютного фонду, а запропонований ним рівень дефіциту державного бюджету є для нас згубним? Це перше.

Друге. Чи не вважаєте ви, що проблему збалансування бюджету слід вирішувати не за рахунок найзнедоленіших людей, а за рахунок скорочення в десятки разів коштів на утримання Адміністрації Президента, органів виконавчої та законодавчої влади? І чи не вважаєте ви, що запропоновані зміни до семи законів, які стосуються соціального захисту пенсіонерів, ветеранів війни, інвалідів, військовослужбовців, суперечать Конституції України?

Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М. В. Спасибо. По многим позициям я с вами согласен. Действительно, прежде всего нам надо детально рассмотреть положения, карающиеся упорядочения социальных льгот ветеранам войны, чернобыльцам и другим льготникам, "просветить" каждую статью.

Что касается противоречий между данными поправками и Конституцией, то об этом говорится и в заключении нашего научно-экспертного отдела. Мы приняли решение, что с этих позиций проект рассмотрит профильная комиссия.

Что же касается дефицита бюджета или тех макроэкономических параметров того, так сказать, жесткооконтуренного поля, в рамках которого исполнительная власть пытается делать бюджет, то хочу сказать следующее. Мы сейчас пытаемся сбалансировать бюджет только за счет сокращения расходной части. Я говорил о трех возможностях. В определенной степени - принять то, что предлагается в этом законопроекте, принять еще некоторые законодательные акты /я называл/ сократить финансирование Администрации Президента и Кабинета Министров. Можно пересмотреть и смету Верховной Рады, прежде всего органов управления. Но только не за счет образования и медицины, и не за счет дефицита бюджета. Но ведь есть же еще возможность сбалансировать бюджет, не сокращая расходную часть, а увеличивая доходную часть бюджета. И это главное. Но это, конечно же, с одной стороны, зависит от политики, проводимой Кабинетом Министров. А с другой, огромные средства для того, чтобы сбалансировать бюджет и минимально упорядочить социальную сферу, можно было бы привлечь за счет вывода экономики из тени, заставив платить налоги сотни, а то и тысячи предприятий, которые уходят от налогообложения. Я думаю, мы правильно сделали, приняв закон, который ставит в равные условия предприятия, в том числе и СП, по отношению к налогам.

Спасибо.

ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Микола Васильович трохи некоректно висловився, у нас населення приблизно 50 мільйонів, і тому говорити про десятки мільйонів інвалідів не можна /Шум у залі/.

Якщо всіх порахувати, все одно буде максимум 17 мільйонів. Будь ласка.

Згідно з постановою Верховної Ради над цим та іншими документами працювала робоча група з представників усіх фракцій і груп.

Від цієї групи слово має Шулежко Марія Яківна. Будьте уважні, вона детальніше зупиниться на особливостях змісту цього законопроекту. Регламент - півгодини.

Прошу.

ШУЛЕЖКО М. Я., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Канівський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд запропоновано проект Закону України про внесення змін і доповнень до 63 законодавчих актів України.

Погоджувальна група фракцій і груп Верховної Ради України протягом місяця двічі ретельно розглядала цей законопроект разом з представниками Кабінету Міністрів та Українського союзу промисловців та підприємців і дійшла висновку, що його можна прийняти в першому читанні, вилучивши поправки до 12 законодавчих актів.

Для того щоб працювати конструктивно, я прошу вас

взяти проект постанови, який вноситься народними депутатами - членами погоджувальної групи фракцій і груп Верховної Ради.

Шановні члени уряду! Ми розуміємо, які проблеми стоять перед нинішнім урядом при формуванні проекту Державного бюджету на Ї997 рік. Але судіть самі, шановні наші виборці, чи можуть народні депутати погодитися з пропозицією уряду прийняти ті положення, які наша група не погодила, без введення в дію в повному обсязі законів про оплату праці та про пенсійне забезпечення.

Ми розглядали поправки до кожного законодавчого акта окремо, пропоную й вам працювати так само.

Як я вже сказала, погоджувальна група вважає, що в першому читанні можна прийняти поправки тільки до 51 законодавчого акта.

Кодекс законів про працю України. Погоджувальна група погодила з Кабінетом Міністрів зміни до статей 24 та 42 і пропонує схвалити їх у погодженому варіанті в першому читанні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення. Ми погодили зміни, що стосуються паспортного режиму й прописки, і пропонуємо схвалити їх у першому читанні.

Житловий кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також пропонуємо схвалити в першому читанні погоджений варіант.

Закон України про міліцію. Погоджувальна група разом з урядом дійшла висновку, що скасувати всі пільги на безплатний проїзд, як пропонує уряд, не можна. Слід за-

провадити проїзні квитки, які будуть видаватися працівникам міліції за рахунок бюджету.

Закон про підприємництво. Також пропонуємо схвалити в першому читанні погоджений варіант змін.

Закон України про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Уряд запропонував припинити дію статті 7. Погоджувальна комісія погоджується з цим лише в тому разі, якщо ці пільги будуть передбачені в законодавстві з питань оподаткування.

Закон України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Пропонуємо схвалити в першому читанні уточнений варіант змін до статті її.

Закон України про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні. Уряд запропонував виключити частини четверту, п’яту і шосту статті 6, в яких визначалися пільги для цієї категорії громадян. Ми не погодилися з цим і, пропонуємо схвалити частину в новій редакції, яка погоджена із Кабінетом Міністрів.

Закон України про цінні папери та фондову біржу. Стаття 33 доповнюється новими частинами. Пропонується підтримати.

Закон України про охорону навколишнього природного середовища. Пропонується схвалити в першому читанні погоджений варіант.

Закон України про прокуратуру. Тут такі зміни до статті 49: частину другу виключити, частину третю викласти в новій редакції.

Пропонуємо схвалити це в першому читанні.

Далі. Закон України про пенсійне забезпечення. Як ви бачите, у нашому проекті постанови пропонується не приймати зміни до Закону про пенсійне забезпечення, зняти їх з розгляду. Чому? Тут уже було дуже багато запитань з цього приводу Матвійчуку, але мова йшла лише про зміни до статті 12 "Умови призначення пенсій за віком". Уряд пропонує зміни і до статті 13.

Статтею 13, щоб наші радіослухачі знали, забезпечується право на пенсію за віком на пільгових умовах:

працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці;

трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах;

жінкам, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин;

жінкам, які працюють доярками /операторами машинного доїння/, свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах;

жінкам, зайнятим протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;

робітницям текстильного виробництва;

жінкам, які працюють у сільському господарстві та виховали п’ятеро і більше дітей;

водіям міського пасажирського транспорту.

Запропоновані також зміни до статті 14, яка говорить про особливості пенсійного забезпечення, працівників, зайнятих на

підземних і відкритих гірничих роботах; до статті 52, якою передбачено право на пенсію за вислугу років працівникам експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайнятий на польових геологорозвідувальних, пошукових роботах; робітникам і майстрам, безпосередньо зайнятим на лісозаготівлях, водіям вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятим у технологічному процесі на шахтах, у рудниках і рудних кар’єрах: робітникам локомотивних бригад і окремим категоріям працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Ми не можемо погодитися з тим, щоб були внесені зміни і до статті 85, відповідно до яких працюючі пенсіонери можуть одержувати в усіх випадках 30 відсотків призначеної пенсії. Наш група пропонує - не менше 50 відсотків.

Ми пропонуємо прийняти цей законопроект у першому читанні без статей 12, 13, 14, 52 і 85 Закону України про пенсійне забезпечення.

Закон України про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію змін.

Закон України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Уряд запропонував вилучити із частини першої статті 20 пункт ІЗ про першочергове безплатне забезпечення автомобілем інвалідів І, II груп. Звичайно, депутати не могли з цим погодитися і запропонували зняти з розгляду ці зміни.

Кабінет Міністрів не заперечував.

Ми не погодилися також із пропозицією про вилучення із частини першої статті 20 пункту 18, де говориться про звільнення від плати за землю в межах норм, встановлених законодавством.

Депутати не погодилися, щоб у статті 21 було вилучено пільгу про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітньої плати незалежно від безперервного стажу роботи; про плату за користування житлом /квартирна плата/ в розмірі 50 процентів.

Не змогли погодитися депутати також із вилученням пункту 8: "Відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров’я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв’язку з виконанням робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності/ без встановлення інвалідності/, що встановлено уповноваженою медичною комісією".

Не погоджено і пропозицію уряду про вилучення частини другої статті 21: "Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20 поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою".

ГОТОВА. Маріє Яківно, одну хвилиночку! Від депутатів надходять зауваження на предмет того, що вони, мовляв, читали, бо це все написано... Шановні депутати! Ви, по-перше,

тільки сьогодні одержали цей документ, і більшість не змогла його уважно прочитати. І потім, ви читаєте проект, який вносить Кабінет Міністрів, далі пропозиції групи, створеної нами, і, нарешті, висновок. Різницю між текстами не так легко впіймати, а група працювала над цим документом два місяці.

По-друге, Марію Яківну слухають зараз тисячі людей, які користуватимуться тим чи іншим законом, або на основі якого будуть поліпшені або погіршені їхні умови. Тому це питання принципове, ви повинні уважно послухати. Я просив би всіх бути уважними, тому що так системно подати ці зміни, як Марія Яківна їх подає, навряд чи хто ще зможе.

Будь ласка.

ШУЛЕЖКО М. Я. Шановні колеги! Я називаю ці статті для того, щоб наші виборці чули, які пропозиції вніс нам уряд, які пільги треба вилучити із цих законодавчих актів. Адже до нас в дуже багато претензій з боку уряду, чому ми не приймаємо цей закон. Так от люди мають чути, чи можемо ми прийняти ці зміни до Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чи не можемо, і чому погоджувальна група пропонує знята їх із розгляду.

Далі. Закон України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Уряд у цьому законі запропонував вилучити у частині четвертій статті II слово "безплатним", щоб не було безплатного лікування військовослужбовців, які проходять строкову службу. Судіть самі,

100

чи могли ми погодитися на те, щоб наші молоді люди, які проходять службу у військах української армії, не лікувалися безплатно? Хто міг до такого додуматися? Група запропонувала цю статтю залишити в діючій редакції.

Було запропоновано урядом вилучити також частину шосту статті 12, яка надає пільги щодо оплати комунальних послуг військовослужбовцям, а також сім’ям тих військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти, стали інвалідами при проходженні військової служби. Група не погодилася з цим, а запропонувала прийняти в першому читанні погоджений варіант частини шостої статті 12. Ми запропонували прийняти в першому читанні погоджений варіант частин першої і другої статті 14 та погодилися із вилученням частини третьої цієї статті.

Митний кодекс України. Тут ми пропонуємо прийняти в першому читанні погоджений варіант змін.

Закон України про Єдиний митний тариф. Погодитися з пропозицією Кабінету Міністрів визнати пункт "й" статті 19 цього закону таким, що втратив чинність.

101

Основи законодавства України про культуру. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджений варіант статті 28 та вилучити а чинного закону статтю 29.

Закон України про приватизаційні папери. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджений варіант статей 1,5.

Закон України про Службу безпеки. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію пункту 15 статті 25.

Закон України про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві. Уряд запропонував вилучити частини першу, другу і третю статті 12, якими надавалися сільським жителям пільги щодо плати за електроенергію. Ми не могли з цим погодитися, запропонували нову редакцію. Уряд не заперечував, і ми пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію частини першої статті 12 і вилучити частину третю цієї статті в згаданому законі.

Закон України про приватизацію державного житлового Фонду. Ми пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію пункту 1 статті 2 та статті 14.

Закон України про ветеринарну медицину. Погодити пропозицію уряду про вилучення із закону частини шостої статті 7.

Закон України про заставу. Тут запропоновано, що заставою може бути земля, земельні паї. Група з цим не погодилась і вважає, що це питання має регулюватися Земельним кодексом України. Пропонуємо зняти ці пропозиції з розгляду.

Закон України про охорону праці. Пропонуємо у першому читанні прийняти погоджену редакцію частини другої статті 11. А в частині першій цієї статті уряд пропонує друге ре-

102

чення вилучити, тобто щоб нараховані регреси шахтарям не виплачувати. Звичайно, група з цим не могла погодитися. Ми пропонуємо ці зміни, внесені урядом, зняти з розгляду.

Закон України про статус народного депутата України. Пропонуємо в першому читанні прийняти доповнення до статті 32. погоджений текст частини першої статті 39 і залишити без змін частини п’яту і шосту цієї статті.

Основи законодавства України про охорону здоров’я. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію статті 77.

Закон України про статус суддів. Прийняти у першому читанні погоджений текст статей 43 і 44.

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 14-92 про податок на добавлену вартість. Ми не розглядали зміни до цього документа, і уряд з нами погодився, оскільки прийнято Закон про податок на додану вартість.

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 14-92 про акцизний збір. Пропонується прийняти в першому читанні статтю 3 в редакції погоджувальної групи.

Декрет Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року № 4-93 про Єдиний митний тариф. Ми пропонуємо зняти з розгляду зміни до цього декрету.

Декрет Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року № 7-93 про державне мито. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію статей 3, 4, 5.

Закон України про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді є Україні. Уряд пропонує вилучити частину п’яту статті 9, частину четверту статті 10, частину третю

103

статті 11 і статтю 15. Ми пропонуємо прийняти в першому читанні погоджений текст частини п’ятої статті 9, абзаців першого, другого і третього частини четвертої статті 10, а також статті 15. Кабінет Міністрів погодився з доводами групи про необхідність залишення частини третьої статті 11 у діючій редакції, де йдеться про те, що молодь може безплатно користуватися закладами культури.

Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 про систему валютного регулювання і валютного контролю. Тут ми погодилися із поданими Кабінетом Міністрів амінами і пропонуємо прийняти їх у першому читанні

Закон України про аудиторську діяльність. Пропонується прийняти в першому читанні погоджену редакцію статті 10.

Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року № 30-93 про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. Пропонуємо статтю 6 прийняти в першому читанні в погодженому варіанті.

104

Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 про стандартизацію і сертифікацію. Прийняти в першому читанні погоджену редакцію статті 18. Ідеться про сертифікацію продукції, що імпортується.

Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 54-93 про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності. Прийняти пропозицію уряду про те, щоб пункт 1 статті і декрету вигнати таким, що втратив чинність.

Декрет Кабінету міністрів України від 20 травня 1998 рогу № 56-93 про місцеві податки і збори. Зміни, запропоновані Кабінетом Міністрів, нами не погоджено. Ідеться про заміну комунального податку на податок з роздрібного продажу. Ми пропонуємо зміни до статті 15 цього декрету зняти з розгляду.

Закон України про карантин рослин. Придати в першому читанні погоджену редакцію статті 13.

Закон України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Я дуже хочу, щоб ви ознайомилися з пропозиціями, які вносив уряд у своєму законопроекті, щодо цього закону.

105

ГОЛОВА. Назвіть сторінку, будь ласка.

ШУЛЕЖКО М. Я. Сторінки 113-123. Уряд запропонував вилучити а частини першої статті 12 пункти 3, 7, 17, де йдеться про безплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту, безплатний проїзд один раз на два роки залізничним, водним, повітряним або міжміським транспортом. Звичайно, депутати не могли з цим погодитися, розуміючи, що та пенсія, яку одержують наші ветерани війни, не забезпечує їм можливість оплачувати проїзд у міському транспорті й Іншими видами транспорту. Ми пропонуємо ці аміни зняти з розгляду.

Не могли ми погодитися також із пропозицією уряду про відміну 5-процентної знижки плати за користування житлом, 50-процентної знижки вартості палива. пропонуємо й ці зміни до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту зняти з розгляду.

106

Не могли ми піти на позбавлення цих людей пільги, якою передбачено позачергове користування всіма видами послуг зв’язку та позачергове встановлення телефонів і плату за користування телефоном у меншому розмірі.

Ми відхилили пропозицію про вилучення пільги, якою передбачено першочергове одержання в поліклініці чи за місцем останньої роботи безплатної путівки у санаторій, профілакторій або будинок відпочинку.

Отже, ми пропонуємо в Законі України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту зміни і доповнення до пункту 7 статті 12, пунктів 4, 5, 6 статті 14, пунктів 4, 5, 6, 20 статті 15, пунктів 2, 6, 12 статті 16, частини другої статті 20 не розглядати. Пізніше я скажу, коли ми пропонуємо уряду повернутися до цього закону.

Закон України про вибори народних депутатів України. Тут погоджено вилучення статті 28 з чинного закону.

Закон України про державну службу. Погоджувальна група пропонує залишити статтю 31 у діючій редакції. Ми погодилися з тим, щоб призупинити дію статті 35. І пропонуємо прийняти в першому читанні погоджений варіант статті 36 і залишити в старій редакції частину третю статті 37.

Закон України про захист прав споживачів. Погодитися з пропозицією Кабінету Міністрів про вилучення пункту 4 статті 10 із чинного закону.

Закон України про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку /сторінка 129/. Я прошу подивитися зміни до тих статей, які ми не погодили.

107

Уряд пропонував відмінити таку пільгу, як першочергове безплатне зубопротезування. Ми не погодилися. Уряд пропонував відмінити пільгу, яка передбачав переважне право на санаторно-курортне лікування. Не погоджено. Не погоджено також пропозицію уряду про відміну пільг стосовно квартирної плати для цієї категорії населення.

Не могли ми погодитися з пропозицією уряду відмінити пільгу - щомісячну виплату грошової компенсації витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць.

Не погодилися ми також і з пропозицією уряду вилучити такий пункт: "виплата дружині /чоловікові/ і дітям віком до 18 років у разі смерті /загибелі/ одноразової допомоги у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на день смерті /загибелі/.

Таким чином, ми пропонуємо в Законі України про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших • громадян похилого віку зміни до пунктів 2, 3 статті 7, пунктів 7, 18, 25 статті 9 зняти з розгляду. Закон України про пожежну безпеку. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію змін до цього закону.

Закон України про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад. Погодитися з пропозицією уряду про вилучення статті 35 із чинного закону.

Закон України про вибори Президента. Погодитися з вилученням частини четвертої статті 34 про безплатний проїзд.

Закон України про державну податкову службу в Україні. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію статті 11.

108

Закон України про систему оподаткування. Пропонуємо не розглядати внесені зміни у зв’язку з прийняттям нової редакції Закону про систему оподаткування.

Закон України про статус депутатів місцевих рад народних депутатів. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджений варіант статті 27.

Закон України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію частини шостої статті 38.

Закон України про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування. Погодитися з пропозицією уряду про вилучення частини четвертої статті 5.

Закон України про статус гірських населених пунктів в Україні. Уряд пропонує призупинити дію частини другої статті 6. Група погодилася.

Закон України про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними. Розглянувши внесені зміни до частини третьої статті 6, погоджувальна група відхилила їх і запропонувала віднести цю статтю до закону про Державний бюджет, а частину другу статті 7 пропонуємо прийняти в погодженому варіанті в першому читанні.

Закон України про бюджетну систему. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію статей 11, 28, 31, 36.

Закон України про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб’єктів експериментальної економічної

109

зони "Сиваш". Погодитися з пропозицією уряду про вилучення частини другої /ідеться про зменшення податку на прибуток/.

Закон України про страхування. Погодитися з пропозицією уряду про вилучення частини дев’ятої статті 31 з чинного закону, оскільки ці питання регулюються спеціальними законами з питань оподаткування.

Закон про режим іноземного інвестування. Ми не погодилися із змінами, які вносить уряд до цього закону, і пропонуєш залишити діючу редакцію закону.

Закон України про освіту. Ми пропонуємо уважно розглянути подані до цього закону зміни і прийняти в першому читанні погоджений варіант.

Постанова Верховної Ради України від 7 травня 1996 року про введення в дію закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої. Зміни до абзацу другого пункту 3 ми не погодили і пропонуємо залишити його в діючій редакції.

Закон України про залізничний транспорт. Пропонуємо прийняти в першому читанні погоджену редакцію частини другої та третьої статті 16. Уряд пропонував її вилучити, вийшли на погоджений варіант.

Постанова Верховної Ради України від 5 травня 1996 року про проект Закону України про порядок обкладення податками предметів, які перемішаються громадянами через митний кордон України. Уряд запропонував абзаци третій та четвертий пункту 3 вилучити. Ми не погодилися і пропонуємо залишити в діючій редакції.

Закон України про пенсійне забезпечення військовослужбовців

110

та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх оправ. Розглянути в першому читанні пропозиції Уряду до статей 13, 21, 36, 54. І прикінцеві положення пропонуємо прийняти в погодженій редакції в першому читанні.

Шановні депутати, працюючи над цим проектом закону, погоджувальна група прийшла до висновку, що Кабінетом Міністрів подані не всі зміни до чинних законодавчих актів. І ми запропонували Кабінету Міністрів подати перелік рішень Кабінету Міністрів та указів Президента, якими були надані пільги окремим суб’єктам підприємницької діяльності або громадянам. І разом з цим законопроектом подати пропозиції щодо скасування названих у поданому переліку нормативних актів, тому що ніхто з нас не знає, яка сума тих коштів не надходить до бюджету, яка мала б надійти, якби не було цих пільг.

Пропонуємо даний законопроект прийняти остаточно після доопрацювання і ввести закон у дію лише за умови скасування нормативних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів, і указів Президента, визначених у тому переліку, який ми пропонуємо, щоб уряд нам подав.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні депутати, Марія Яківна поінформувала про роботу комісії й наслідки цієї роботи. Вона висловила позицію з цього приводу.

Тому я просив би, враховуюча те, що сьогодні в другій половині дня ви будете працювати в комісіях /рішення з цього приводу ви приймали у вівторок, пам’ятаєте, так?/,

111

щоб кожна комісія розглянула окремо і питання, пов’язані з прийняттям цього закону, і /попередня моя рекомендація така/ погодила прийняття в першому читанні тих нормативних актів, які підтримані саме робочою групою. Це відкрило б шлях для розгляду цього законопроекту по суті під час другого читання.

Якщо якісь позиції будуть не погоджені, не підтримані, ви можете внести свої зауваження під час обговорення, і потім остаточно можна буде щодо них приймати рішення.

Сідайте, будь ласка.

З 16 години ви можете працювати в комісіях.

До побачення.

112