ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал ВерховноїРади України.

17 травня 1997 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, інші учасники засідання, журналісти, шановні радіослухачі І Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

Зареєструвався 271 депутат.

Прошу повторити реєстрацію. Будь ласка, ще раз проводиться реєстрація.

У залі зареєструвалися 276 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Про депутатські запити.

Група депутатів - Лінчак, Довганчин, Кірімов, Жовтяк та інші - звертається до Президента України з приводу фінансування будівництва заводу з виробництва карбіду в Тетіївсько-му районі Київської області. Аргументація переконлива, бо йдеться про надзвичайно важливу для української економіки продукцію. Хто працював на виробництві, той знає, що без ці-

єї продукції, яка раніше завозилась із-за кордону, ми ніяк

не можемо обійтися. Це не потребує великих коштів. У всякому

разі втручання Президента було о тут не зайвим.

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту" цього запиту.

"За" - 205. Зміст підтримується.

Прошу проголосувати пропозицію про направлення цього запиту адресату. Підтримайте, будь ласка.

"За" - 219.

Ну, будь ласка, ще раз проголосуйте, бо карбід потрібен усім, незалежно від політичної орієнтації. Навіть для рибалок він інколи потрібен, так що, будь ласка, скористайтеся цією можливістю.

"За" - 238. Прийнято.

Надійшли ще такі депутатські запити:

Недригайла Валентина Михайловича - до Голови Верховного Суду, Генерального прокурора та міністра внутрішніх справ України стосовно вирішення подальшої долі громадян України, які засуджені судами Російської Федерації й відбувають покарання в Україні відповідно до норм старого кримінального кодексу Росії.

1 січня цього року в Росії введено новий кримінальний кодекс, за яким деякі діяння декриміналізовано, що тягне за собою необхідність перегляду багатьох вироків. Це важливе питання, яке, звичайно, потребує розгляду;

депутата Недригайла - до Генерального прокурора про необхідність проведення прокурорської перевірки повідомлень та прийняття відповідного процесуального рішення щодо фактів тиску на депутатів, погроз їм та членам їх сімей з метою

схилення до підписання документа про відкликання Голови Верховної Ради, які наводилися на засіданні Верховної Ради України при розгляді цього питання;

Цушка Василя Петровича - до Голови Верховної Ради України стосовно доцільності перегляду (з урахуванням практики застосування законодавства) розмірів штрафів за порушення правил дорожнього руху, встановлених Законом по внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, прийнятим 7 лютого 1997 року.

Ці запити оформлено так, як належить. Прошу проголосувати пропозицію про направлення їх адресатам. Будь ласка.

"За" - 201.

60 чоловік сумніваються. Прошу ще раз проголосувати. Будь ласка.

"За" - 200.

Ну, давайте голосувати кожний запит окремо, якщо не хочете голосувати разом.

Запит депутата Цушка до Голови Верховної Ради стосовно доцільності перегляду норм закону про штрафи за порушення дорожнього руху. Будь ласка, підтримайте цей запит.

"За" - 216.

Депутати просять ще раз проголосувати. Будь ласка.

"За" - 230.

Запит депутата Недригайла до Голови Верховного Суду, Генерального прокурора і міністра внутрішніх справ стосовно вирішення подальшої долі громадян України, що відбувають покарання за вироками російського суду на підставі старого

кримінального кодексу, а в новий уже внесено зміни, якими, по суті, ці статті декриміналізовані. Треба вирішити долю цих людей.

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку запиту депутата Недригайла. Будь ласка.

"За" - 220.

Депутати просять ще раз проголосувати. Будь ласка. Такі справи є в кожному окрузі.

"За" - 233. Прийнято.

Запит Валентина Миколайовича Недригайла до Генерального прокурора про необхідність проведення прокурорської перевірки повідомлень та прийняття відповідного процесуального рішення щодо фактів тиску на депутатів, погрози їм та членам їх сімей з метою схилення до підписання документа про відкликання Голови Верховної Ради.

Тут є два аспекти. Той, що стосується особисто Голови Верховної Ради, я знімаю, він мені абсолютно не цікавий, тому що це питання вирішено Верховною Радою. Але факти збиткування над депутатами пропускати поза увагою не можна, я вважаю. Ніхто не має права погрожувати сім'ям, близьким, звільняти, виганяти з роботи друзів депутатів, котрі відмовлялися підписувати той документ. Не можна керівникам обласних адміністрацій приїздити вночі до депутатів додому й переконувати. Цього робити не можна. Тому, якщо ви хочете захистити честь депутата, проголосуйте за цей запит. Якщо вам це байдуже, то не голосуйте.

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку запиту депутата Недригайла.

"За" - 197.

Ну, будь ласка, ще раз ставлю її на голосування.

"За" - 209.

Була пропозиція голосувати поіменно. Я не наполягаю, але якщо ви хочете... Хто за те, щоб голосувати поіменно? Будь ласка, проголосуйте.

"За" - 161.

Ставлю на голосування в поіменному режимі питання про направлення депутатського залиту.

"За" - 185.

Будь ласка, можете опублікувати по фракціях.

Оголошую, що 43 народних депутати України повідомляють про створення неформального об'єднання "За порятунок економіки України", метою якого є вдосконалення законодавства, що забезпечувало б підтримку національного товаровиробника, технічного оновлення виробництва, стимулювання розвитку конкурентоздатного потенціалу, збереження традиційних і завоювання нових ринків збуту українських товарів.

Представляти об"єднання уповноважено народних депутатів Євтухова, Масола й Мозера. Є список депутатів, які увійшли в це об'єднання. Секретаріат може його розповсюдити, але йдеть-ся про те, що це неформальне об'єднання.

Розглядається проект Закону України про природні монополії/друге читання/. Доповідає Кужель Олександра Володимирівна. Будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Ленінський виборчий округ,

Запорізька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд запропоновано для другого читання законопроект про природні монополії.

Про важливість цього закону не треба говорити, тому відразу приступимо до розгляду в другому читанні.

Комітет дуже вдячний усім депутатам, які взяли участь у роботі над цим законопроектом /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Шановні депутати, це право комітету.

Депутат Моісеєнко хоче поставити доповідачу запитання з процедури, хоч з процедури ставиться запитання головуючому. Ставте мені.

МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги! Мне, например, не совсем понятно, почему заменен докладчик по такому важному вопросу, как природные монополий. Его докладывал председатель подкомиссии профильной комиссии Илюшин. Человек высказал свое личное мнение о том, что он как представитель фракции коммунистов против этого закона. Но это не повод для того, чтобы заменять докладчика, который занимался этим вопросом профессионально.

КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемый депутат Моисеенко! Если вы прочитаете этот проект, то увидите, что 80 процентов депутатов, которые над ним работали, - это депутаты из фракции коммунистов. Кроме того, 60 процентов поправок внес депутат Илюшин Коммунисты приняли очень активное участие в работе над этим законопроектом, понимая, насколько важно государственное регулирование природных монополий, на что и направлен этот закон.

Я отвечаю на ваш вопрос. Выступая в прошлый раз, депутат Илюшин сказал, что фракция коммунистов запретила ему докладывать этот проект закона. Этот вопрос рассматривался на заседании комиссии и было решено поручить докладывать его мне.

ГОЛОВА. Дякую.

КУЖЕЛЬ О.В. Есть стенограмма, пожалуйста, я могу ее вам предоставить.

ГОЛОВА. Спокійно. Профільний комітет мае право визначати доповідача. Вони так вирішили. Були якісь причини. Можливо,хворий доповідач... Я цього не з'ясовував.

КУЖЕЛЬ О.В. Это по просьбе депутата Илюшина.

ГОЛОВА. Це не принципово. Регламентом це дозволяється. Важливо, щоб доповідач розбирався в матеріалі.

Сьогодні в нас у ложі дипломатів знаходиться делегація Парламентської асоціації дружби "Італія-Україна" на чолі в головою цієї асоціації Джанні Пітелла. Я просив би привітати їх /0плески/. Будь ласка, сідайте.

Проект Закону України про природні монополії. Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб"єктів природних монополій в

Україні. Його метою є "забезпечення ефективності функціонування ринків, що знаходяться в стані природної монополії, на основі балансу інтересів суспільства, суб'єктів природної монополії та споживачів їх товарів".

Я прошу уваги, шановні депутати! Це. важливий закон, оскільки при рівні централізації і монополізації виробництва, який складався багато років в Україні, у нас, природно, ще довгий час будуть монополії незалежно від форм власності на тих чи інших підприємствах і суб"єктів господарювання.

З огляду на це ми повинні врегулювати функції, права, обов'язки цих монополій, їх внутрішню діяльність, діяльність на ринку тощо. Яку роль у цьому повинен відігравати Антимоно-польний комітет, бо з цього приводу багато дискутують, є багато нез"ясованих юридично питань. Тому я просив би активно включитися в цю роботу. До речі, цей закон потрібен суспільству з будь-якою організацією виробництва.

Ставлю на голосування назву закону і преамбулу. Будь ласка, підтримайте.

"За" - 171.

КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые народные депутаты! Я приведу только один пример: взаимоотношения газотрейдеров и государства Украина. Мы этот вопрос рассматривали здесь.

Сегодня газотрейдеры представляют собой смежный рынок с трубопроводами. И такой же смежный рынок - нефтепроводы. Если не будет государственного регулирования в сфере государственных монополий, у нас всегда будут возникать ситуации, связанные

с ценами. А цены на энергоносители - это один только пример - есть результат государственного управления экономикой.

Поэтому важность государственного регулирования природными монополиями очевидна.

ГОЛОВА. Я ще раз поставлю на голосування цей проект. Я розумію, що в самому документі можуть бути якісь редакційні неточності, можливо, навіть акценти зміщені. Можливо, треба було б назвати закон не "про природні монополії", а "про суб'єктів природних монополій". Але це може випливати зі змісту самого закону. Назва може бути й така, то не має значення, так же?

Ще раз ставлю на голосування назву й преамбулу. Підтримайте.

КУЖЕЛЬ О.В. Я очень прошу народных депутатов начать работу над этим законопроектом. Пожалуйста.

"За" - 181.

ГОЛОВА. Я розумію, що результат певною мірою зумовлений принциповою позицією частини депутатів, але вона не принципова, якщо розібратися по суті, вона помилкова. Я просив би. все-таки

голосувати цей документ.

Ви поки подумайте, а я зроблю оголошення, яке з самого початку не зробив - з процедури ведення.

Ми повинні розглянути сьогодні питання про проект Закону про природні монополії в другому читанні, про проект За-

кону про внесення змін до статті 176-4 Кримінального кодексу, про проект Постанови Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт депутата районної ради з міста Полтави, про проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України, Урядом Туркменистану та Урядом Ісламської Республіки Іран про основні принципи торгово-економічного співробітництва і про проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Турецькою Республікою про взаємне сприяння та захист інвестицій.

Я просив би вашої згоди на те, щоб ми розглянули ці питання до 12 години. А в крайньому разі, якщо потрібно буде трохи більше часу, то без перерви. Можна проголосувати таке?

Ставлю на голосування цей загальний регламент на сьогодні.

Підтримайте, будь ласка.

"За" - 230. Прийнято.

КУЖЕЛЬ О.В. Давайте поименно голосовать.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. З процедури? Депутат Єльяшке-вич говорить.

ЄЛЬЯIКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України в питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Депутатская группа "Реформы". Депутатское объединение "Вперед, Украина!"

Уважаемые коллеги, несколько слов по процедуре. Учитывая важность этого закона, я просил бы голосовать поименно,

чтобы потом не было вопросов, кто защищает монополии, кто защищает вакханалию на этом рынке.

Хотя я хотел бы еще конкретно остановиться на статьях 3 и 10. То, что там записано, надо полностью менять, иначе мы попадаем в полнейшую зависимость от исполнительной власти в этом вопросе.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я вам життєвий приклад наведу. Учора відбулася розмова з головою Держкомітету по водному господарству (я добре знаю цю систему, тому що свого часу чимало років працював у контакті з цими організаціями). Так от є трест "Водбуд" - вузькоспеціалізований трест. І якщо абстрактно застосувати наше антимонопольне законодавство, то виявиться, наприклад, що спеціалізована ПМК, яка займається буровими роботами, є монополістом на території області. І треба її або роздрібнити, або вжити щодо неї якихось інших заходів. Більше того, трест теж є монополістом, і його треба роздрібнити.

І виходить тепер, що коли треба для народного господарства виконувати бурові роботи, в поле йти - то не можна. А коли по подвір'ях, по дачних ділянках працює, то ніби нормально.

Виникає запитання: це треба врегулювати в законі чи не треба?

Зрозуміло,треба. І тому, відстоюючи інтереси держави, інтереси виробництва, ми маємо обов'язково прийняти цей закон.

Я вже не кажу про енергетику, про газовий ринок, про розподіл енергії тощо. Природна монополія - це природне яви-

ще в нашій економіці, і врегулювати відносини всередині цьо го явища потрібно з допомогою закону.

Тому я дуже прошу всіх узяти участь у голосуванні.

КУЖЕЛЬ О.В. Пожалуйста, поддержите.

ГОЛОВА. Ще раз ставлю назву й преамбулу на голосування.

"За" - 195.

КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемый Александр Александрович, я прошу проголосовать поправку Ельяшкевича, а его прошу обратить внимание (я сделала вывод из его замечания), что у него скорее всего старая редакция законопроекта, потому что ни в статье 3, ни в статье 10 не упоминается Кабинет Министров. Вопросы регулирования решаются по согласованию с Верховным Советом.

Пожалуйста, я прошу поставить на голосование поправку Ельяшкевича.

ГОЛОВА. Будь ласка. Поправка депутата Єдьяшкевича.

КУЖЕЛЬ О.В. В поименном режиме голосовать.

ГОЛОВА. Потім у поіменному. Спочатку - поправка Єльяшкевича.

Будь ласка.

"За" - 185.

Хто за те, шоб поіменно голосувати? Будь ласка.

"За" - 136. Прийнято.

Назва й преамбула голосуються поіменно.

"За" - 203.

Висвітіть результати по фракціях, щоб фракція, котра не згодна з цим, назвала, які статті треба в першу чергу розглянути... Так його ж все одно треба приймати, навіщо ж знімати.

Я так зрозумів, що в нас сумніваються, власне, фракція комуністів і група "Єдність". Так? Якщо в них є якісь міркування, то, будь ласка, висловіть їх.

Слово має депутат Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський виборчий округ, Житомирська область ). Шановні колеги народні депутати! Вакханалії, яка сьогодні відбувається в багатьох галузях, зокрема в енергетиці, паливно-енергетичному комплексі, на транспорті, треба покласти край.

Я можу назвати багато прикладів, коли безпідставно припиняється подача електроенергії в той час, коли проходять операції в лікарнях, і ніхто за це не несе відповідальності. Такі приклади є в багатьох районних центрах. Є навіть факти, коли під час операцій помирають люди. Отже, ці процеси все-таки треба регулювати.

Ми вже значною мірою передбачили механізм регулювання діяльності природних монополій в Законі про Кабінет Міністрів.

Я закликаю вас працювати над цим проектом закону, щоб

мати право безпосередньо впливати на ті підприємства, монополістами на відповідних територіях, і якось припинити вакханалію і у виробництві, і у сфері побуту, і у споживанні. Закликаю вас працювати.

Тут є багато моїх пропозицій, розглядатимемо їх, із чимось погоджуватимемось, із чимось не погоджуватимемось, перенесемо проект на третє читання, але треба рухатись уперед. До цього я закликаю всіх депутатів.

Олександре Олександровичу, голосуймо постатейно, але ж треба рухатися.

Дякую.

ГОЛОВА. Від "Єдності" хтось хотів би висловитися з цього приводу? Від соціалістів? Будь ласка. Хто?.. Прошу.

ЧИЖ І.С, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці ( Летичів-ський виборчий округ, Хмельницька область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Шановні колеги! Гадаю, дехто не зрозумів суті цього проекту закону. Скажімо, з точки зору лівих такий закон украй необхідний, бо він посилює роль держави в регулюванні діяльності природних монополій, скажімо, у сфері енергетики, атомної енергетики. У нас є навіть регіональні монополії, про які казав Олександр Олександрович. Я просто дивуюся, чому цього не розуміють.

Інша справа, Олександре Олександровичу, що, оскільки йдеться про дуже серйозний закон, кожну його норму треба зачитувати й голосувати. Тоді все стане на свої місця.

Наша фракція підтримує цей законопроект, бо він перед- бачає захист інтересів держави і народу України. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, ще хто хотів би висловитися? Слово має депутат Моісеєнко..

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция коммунистов. Прежде всего я удивлен, что вы предоставили слово Семенюк, которая в данном случае не представляет фракцию коммунистов.

ГОЛОВА. Ну, вона підняла руку.

МОІСЕЄНКО В.М. Думаю, этот вопрос будет дальше решаться. Но я не об этом. Мы сегодня пришли к выводу, что этот документ противоречит определенным принципам формирования социалистической экономики (я это подчеркиваю), за которую выступает наша фракция. И если у кого-то есть желание протягивать законы в пользу сегодняшних монополистов, то пусть сюда приходят те, кто в этом заинтересован. Я не вижу здесь Лазаренко (одного из лидеров сегодняшнего монополизма в Украине, депутата), я не вижу здесь Юлии Тимошенко и так далее.

Пусть они приходят сюда и работают. А заставлять нас голосовать не надо.

Спасибо.

КУЖЕЛЬ О.В. Александр Александрович, разрешите все-таки расставить акценты в некоторых вопросах. Уважаемая фракция коммунистов! Дело в том, что в России проект такого же закона вносила и активно поддерживала фракция коммунистов и лидер коммунистов Зюганов. Поэтому законопроект о государственном регулировании деятельности естественных монополий никак не может вступать в противоречие с идеей, которую вы пропагандируете. Наоборот, в проекте предлагается государственное управление монополиями. В нем монополия не пропагандируется, а ставится под государственный контроль.

Уважаемые коллеги, все говорят о газе. А вспомните ситуацию, которая сложилась сегодня в системе связи. Здесь тоже полная монополия, нет никакого регулирования цен.

Если мы не примем закон о монополиях и не будет органа, регулирующего их деятельность, мы в ближайшее время столкнемся с тем, с чем столкнулись при приватизации.

Пожалуйста, прочтите проект, уважаемые народные депутаты. Здесь предусмотрено, что все вопросы - от назначения председателя и членов комиссии до утверждение сметы, вопросы ротации и так далее - контролируются Верховным Советом. Мы сможем управлять государственной монополией через закон. Это сегодня единственный выход из положения. Если мы этот закон не примем, монополии будут управляться указами и положениями, которые будут подписаны Президентом.

ГОЛОВА. Олександро Володимирівно, скажіть, будь ласка, чи можна прийняттям цього закону врегулювати питання тарифів на доставку преси?

КУЖЕЛЬ О.В. Александр Александрович, на услуги по доставке прессы установилась государственная монополия. Предметом же этого законопроекта (пожалуйста, обратите внимание) являются не государственные, а естественные монополии. Все железнодорожные линии принадлежат железной дороге. Других линий нет. Все, кто пользуется ими, имеет дело в естественной монополией. Точно такими же естественными монополиями являются трубопроводы для нефти и газа. Нет других трубопроводов, и все, кто пользуется данными трубопроводами, должны быть заинтересованы в принятии этого закона, потому что тот, кто владеет трубопроводом, может сегодня диктовать цену, как это у нас и делается. Посмотрите: цена на газ для украинского потребителя выше, чем для Польши и Венгрии на нашей гра-нице. Сегодня государство не регулирует этот вопрос. То же касается и электроэнергии, то есть системы газо- и электроснабжения являются естественными монополиями.

ГОЛОВА. Депутат Федорbн. За ним - депутат Вітренко. Будь ласка, коротко.

ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради Україна з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку /Голосіївський виборчий округ, м. Київ /. Фракція Народного руху України. Шановні колеги, ті, хто не голосує за цей закон! Цей закон дає можливість регулювати тарифи, які є в монопольному володінні держави. Адже ви знаєте, що сьогодні списуються витрати на ремонт теплотрас, якого фактично ніхто не робить.

Цей закон дасть можливість спеціальним органам, які будуть створені на зразок, скажімо, національного центру регулювання в електроенергетиці, розглядаючи всю структуру витрат, відповідно регулювати тарифи. Це дасть змогу змен- шити для населення тарифи на електроенергію, газ тощо.

Я закликаю вас проголосувати, бо якраз цим ми підтримуєш найбідніші верстви населення в Україні. Голосуйте за цей законі

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Рада Україна з питань економічної політики та управління народнім господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Прогресивна соціалістична партія України. Я хочу допомогти колезі Моісеєнку

розібратися в принципі цього закону. Він спрямований якраз проти тих монополія, які /ми, ліві, бачило це/ руйнують і добивають Україну. Ось чому сьогодні в залі немає пана Лазаренка й пані Тимошенко /я взагалі її лише два рази бачила, вона на півгодини приходила, щоб тільки себе показати, і виходила із залу/. Їм цей закон не потрібний.

Коли я звернулася до голови Антимонопольного комітету Олександра Завада із запитанням, чому Антимонопольний комітет не бачать, що роблять на енергетичному ринку "Єдині енергетичні системи", то він пояснив, що немає Закону про природні монополії. Ми працювала в комісії над цим проектом і відшліфували його так, щоб найголовніші питання діяльності монополій контролювалися Верховною Радою.

Зверніть увагу на статтю 7, де йдеться про регулювання цін, тарифів, сфер впливу. Ці питання повинен вирішувати пред ставницький орган. Не віддавати їх на відкуп природним монополіям, утворення яках зумовлено самою природою економіки. Є такі монополії. Держава повинна регулювати їх діяльність і відповідати перед народом. Я дуже прощу всіх підтримати проект цього закону і сьогодні прийняти його остаточно. Це буде законодавча база для втручання Верховної Ради у сферу регулювання цих важливих процесів.

ГОЛОВА. Володимир Миколайович уже просить, щоб голосували "за" /Шум у залі /. А я не про вас казав.

Ставлю на голосування назву закону і преамбулу. Будь ласка, підтримайте /Шум у залі/. Моісеєнко цього не казав, а Володимир Миколайович казав.

Будь ласка, голосуйте.

КУЖЕЛЬ О.В. Комиссия очень просит поддержать.

"За" - 221.

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

"За"-219.

КУПЕЛЬ О.В. Проект закона снимать с рассмотрения нельзя, иначе мы столкнемся с проблемой монополии цен.

ГОЛОВА. У мене є така пропозиція. Тут є статті, які викликають сумнів /я маю на увазі зауваження депутата Єльяшке-вича тощо/. Давайте розглянемо їх окремо, а решту проголосуємо разом. Немає заперечень? Хто за таку процедуру розгляду, прощу проголосувати.

"За" - 220. Прийнято.

Будь ласка, депутате Єльяшкевич, які статті викликають сумнів? Стаття З?

"Законодавство України про природні монополії.

Законодавство України про природні монополії складається з цього закону. Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства Україна, законів України про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності, про Антимонопольний комітет України, про транспорт, про зв"язок, про трубопровідная транспорт, про захист від недобросовісної конкуренції, інших нормативно-правових актів, що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість

якого надана Верховною Радою Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить цей закон, то застосовуються правила міжнародного договору".

Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатское объединение "Вперед, Украина!". Уважаемые коллеги! Я считаю, что в этой статье вместо слов "інших нормативно-правових актів" надо запасать "інших законів України, що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій", чтобы не давать право исполнительным органам своими нормативно-правовыми актами вводить положения, расширяющие требования этого закона и противоречащие ему.

И во втором абзаце: "Якщо міжнародним договором..." -вместо слов "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою".

ГОЛОВА. Дуне правильно, у нас згода визначається процедурою ратифікації. КУЖЕЛЬ О.В. Принимается.

ГОЛОВА. Статтю 3 із поправками депутата Єльяшкевича /якщо немає заперечень/ ставлю на голосування і прощу її підтримати

КУЖЕЛЬ О.В. Комитет просят поддержать.

ГОЛОВА. Комітет підтримує теж. Будь ласка, підтримай те. Це стаття 3.

"За" - 224.

Будь ласка, голосуємо ще раз. Зосередьтеся й голосуйте. Володимире Сергійовичу, допоможіть сусідам голосувати, будь ласка.

"За" - 233. Прийнято.

Яка наступна стаття? Сьома?

КУЖЕЛЬ О.В. Десята.

ГОЛОВА. Будь ласка, стаття 10. Я її зачитав:

Утворення, підпорядкування та підзвітність національних комісій регулювання діяльності суб"єктів природних монополій, їх ліквідація.

Національні комісії регулювання діяльності суб"єктів природних монополії /далі - комісії/ є незалежними... які утворюються та ліквідуються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Комісії підпорядковані Президенту Україна і підзвітні Верховній Раді Україна.

Комісії діють на підставі полонень, що затверджуються Президентом України.

Для здійснення своїх повноважень комісії можуть створювати та ліквідовувати свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються комісіями.

До складу комісії входять: голова комісії і не менш як два члени комісії, які призначаються на посади та звільняються з посад Президентам України за погодженням з Верховною Радою України.

Строк повноважень голів і членів комісій становить шість років, при цьому забезпечується періодична ротація складу комісій. Порядок ротації для голів та членів комісій встановлюється положенням про комісії.

Одна й та ж особа не може бути членом комісії більше двох термінів підряд.

На членів комісій та на працівників апарату комісій поширюється правовий статус державних службовців.

Звільнення голови комісії та членів комісій протягом терміну повноважень може мати місце лише в разі: подання заяви про відставку; втрати громадянства; вчинення ними злочину; грубого порушення посадових обов"язків; неможливості виконання обов"язків за станом здоров"я; виходу на пенсію.

Організаційно-технічну та іншу роботу по забезпеченню діяльності комісій здійснює їх апарат відповідно до положення про ці комісії.

Комісії ліквідуються у разі виникнення можливостей для розвитку конкуренції на відповідному товарному ринку і /або/ у разі зміни характеру попиту на відповідний товар суб"єктів природних монополій".

Слово має депутат Єльяшкевич.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатское объединение "Вперед, Украина !". Безусловно, принцип формирования таких серьезных комиссий, которые регулируют деятельность естественных монополий, должен быть таким же, как а по Фонду государственного имущества.

То есть надо записать: положение о комиссиях разрабатывает и утверждает Верховный Совет; создаются а. ликвидируются она по решению Верховного Совета; председатель комиссии и его заместители назначаются Верховным Советом по представлению Президента. Здесь же все наоборот.

Поэтому я предлагая записать первые две части статьи

в следующей редакции: "Національні комісії регулювання діяльності суб"єктів природних монополій є незалежними позавідомчими постійно діючими державними органами, які утворюються та ліквідуються Верховною Радою України за поданням Президента України. Комісії підпорядковані та підзвітні Верховній Раді Україна. Комісії діять на підставі положень, що затверджуються Верховною Радою України".

ГОЛОВА. Прошу звернути увагу на те, що тут виписаний підхід, який, по суті, розвиває тезу про те, що Верховна Рада, є представником народу, а оскільки народ є суб"єктом власності, то регулювати ці питання треба саме таким чином.

І доповнення щодо призначення. Будь ласка.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. "До складу комісії входять: голова комісії, не менш як два члени комісії, які призначаються на посади та звільняються з посад Верховною Радою України за поданням Президента України".

ГОЛОВА. Так, зрозуміло. Олександро Володимирівно, будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В. Разрешите высказать мнение комитета. Мы это предложение рассматривали. Разве мыслимо, чтобы эти по-лозения разрабатывал Верховный Совет? У нас достаточно законопроектов. Юридическая практика требует, чтобы положения не вступали в противоречие с законом. А выписать его может любое юридическое подразделение, это не работа для Верховного Совета.

Абсолютно согласна с тем, что мы можем утверждать председателя комиссии и двух его заместителей. Но зная слож ность процедуры утверждения кандидатур, я бы ограничилась их согласованием. Президент предлагает кандидатуры, а Верховная Рада их согласовывает. Якщо нема погодження, то нема й призначення.

То есть в принципе механизм не меняется, а лишь упрощается.

ГОЛОВА. Олександро Володимирівно, у цьому ви неточні. Ми вже маємо приклад погодження кандидатур до Фонду держмайна. Мені здається, Олександр Сергійович у даному випадку цілком мав рацію. Більше того, положення про комісії треба викласти в законі про ці комісії. 1 той закон інкорпорувати в цей закон як окремий розділ. Тоді все буде нормально. Кажуть, що в нас багато законопроектів і їх нема кому підготувати. В Адміністрації Президента ще менше людей. Особливо коли послухати інформацію про те, де апарат більший, там чи тут, то там узагалі нікому це робити, бо людей мало.

КУЖЕЛЬ О.В. Принципиальных возражений нет. Предложение депутата Ельяшкевича вполне можно поддержать.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Ельяшкевича до статті 10. Будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В. Комісія просить підтримати.

"За" - 206.

ГОЛОВА Просять проголосувати ще раз.

КУЖЕЛЬ О.В. Ідеться про те, щоб Верховна Рада затверджувала ці комісії і приймала рішення щодо них.

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пропозицію депутата Єльяшкевича, яку підтримує комітет,про що вже сказала

Олександра Кужель. Будь ласка.

"За" - 219.

Я дуже прошу: за цю статтю треба голосувати. Можна закон не голосувати, а за цю статтю треба голосувати.

Ще раз пояснюю. Мова йде про те, що формувати ті комісії повинна Верховна Рада. Положення про них теж має формуватися Верховною Радою.

Слово депутату Симоненку.

СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності /Красноармійський виборчий округ, Донецька область/. Фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Александрович!

Речь идет о трех принципиальных вещах. Мы говорим о необходимости этого закона и о том, что он регулирует "транспортування нафти й нафтопродуктів трубопроводами, транспортування природного й нафтового газу трубопроводами та Його розподіл, транспортування інших речовин трубопроводами, передачу та розподіл електроенергії" и так далее.

Но ведь очевидно, что должны быть перечни объектов, которые не подлежат приватизации. Это первое.

Второе. Кабинет Министров наделен полномочиями регулировать цены, он должен этим заниматься.

Третье. Мы создаем национальные комиссии с их отделениями. Это снова штаты, финансирование и многое другое. Да в конце концов, если мы принципиально решаем вопрос: не подлежат приватизации - должен управлять Кабинет Министров этим или нет? Вот коренные вопросы. А мы сейчас законы создаем, раздуваем штаты, даем возможность обогащаться тем, кто на краник садится, и организовывается новая мафия.

Есть Кабинет Министров пускай он отвечает за эти дела.

КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемый Петр Николаевич! Я очень прошу вас внимательно послушать, в чем отличие законов.

Уважаемые депутаты! Еще в постановлении Верховного Совета от 15 октября 1992 года дано задание Кабинету Министров "визначити органи, які будуть проводити ліцензування видів діяльності відповідно до Закону про підприємництво, виходячи з принципу, що міністерства і відомства, які в монополістами у виді діяльності, що підлягав ліцензуванню, не можуть видавати ліцензії".

То есть мы с вами приняли решение... /Шум у залі/. Я прошу внимательно дослушать, потому что не все разобрались.

Сегодня некоторые отрасли, которые являются естественными монополиями, уже не только государственная собственность.

Например, облэнерго, Госэнерго - организации, относящиеся к сфере связи. В сфере естественных монополий существует как государственная собственность, так и смешанная и частная. Мы были поставлены перед этим фактом, когда пришли сюда депутатами. Еще в 1992 году Верховным Советом было принято решение, что, поскольку есть разные формы собственности, министерства не могут диктовать цены.

Поэтому и нужен комитет. Он будет создаваться не из новых людей, он будет на полной самоокупаемости.. Подождите секундочку! Он будет существовать только на деньги по лицензированию. Если сегодня это не урегулировать, то цены на рынке естественных монополий будет диктовать тот, кто ими обладает. К нам обращаются избиратели по поводу повышения железнодорожных тарифов, по поводу образования монополий на рынках газа, энергоносителей.

Если этот закон мы не примем, это так и останется. Если мы предусматриваем, что регулировать будет Верховный Совет, то мы имеем полное право принимать закон.

Проект Закона о национализации будет рассматриваться во вторник в 10 часов утра. Он нужен, и мы его всем залом поддержим.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ми цей проект прийняли в першому читанні. Свої позиції висловили тоді всі депутати, які хотіли висловитися.

Пропозиція депутата Єльяшкевича цілком слушна, переконлива, аргументована, і я прошу її підтримати. Можете голосувати й не підтримувати в цілому весь законопроект, якщо ви сумніваєтеся в ньому. Але враховуючи те, що природні монополії вже є не тільки державні, я переконливо прошу: проголосуйте, підтримайте пропозицію депутата Єльяшкевича.

Ставлю на голосування.

"За" - 190.

Шановні депутати, цьому не буде кінця. Не можна на пленарному засіданні переконувати в очевидних речах. Не можна. Хай висловиться від Антимонопольного комітету Олександр Леонідович Завада.

Будь ласка, підійдіть до мікрофона.

ЗАВАДА О.Л., голова Антимонопольного комітету України. Шановні народні депутати! Фракція говорить про те, що з допомогою цього закону триватиме приватизація природних монополій. Я так зрозумів. Але в статті 3 записано, що до за-

конодавства, яке регулює природні монополії, належать і галузеві закони. Ви прийняли Закон про трубопровідний транспорт і визначили, що трубопровідний транспорт залишається в державній власності. І даний закон не змінюватиме цю позицію.

Ви прийматимете Закон про електроенергетику і визначите, що буде в державній, що буде в змішаній власності, що буде націоналізоване. Тобто цей закон не стосується відносин власності.

Я вже не буду говорити про те, що частину природних монополій вже приватизовано. 6 випадки приватизації, наприклад заводів, які мають котельні, мають централізоване опалення і дають тепло для мікрорайону. Але тепер до нас часто звертаються мерії, міські ради і кажуть: Що робити з цими котельнями чи з тою каналізацією?" А у нас немає відповідного закону, а діє Закон про підприємництво. І дуже важко ці питання відрегулювати. А цей закон допоможе їх відрегулювати.

Але найголовніше те, що навіть якщо всі природні монополії ми націоналізуємо і вони залишаться в державній власності, проблема відносин природної монополії та суміжних ривків залишиться. А на суміжних ринках ми ж не можемо націоналізувати те, що створено громадянами за свої кошти наприклад. Вони повинні співпрацювати. Ось приклад. У нас є завод, який має свої вагони, має свої локомотиви, але користується послугами залізниці. Ці відносини на сьогодні не врегульовано. Ми захлинаємося від цих скарг, тому що немає постійного регулювання. А коли вже відбулися якісь

порушення, розбиратися заднім числом набагато гірше, ніж встановити нормальний прозорий режим регулювання, який пропонується згідно з цим проектом закону.

Тобто я ще раз наголошую: цей закон і відносини власності - зовсім різні речі. Цим законом нічого не полегшується 8 не погіршується, а тільки відпрацьовується питання регулювання.

ГОЛОВА. Дякую. Я прошу звернути увагу ще на одну обставину.

Виникає питання про розширення штатів, про створення нових структур, про витрачання бюджетних коштів тощо. /Шум у залі/.

Чому ви весь час кричите в залі?! Не ви ж ведете засідання! Ви будете ще вести, але не зараз.

Я звертаюся до депутатів. Втикають питання про нераціональне використання бюджетних коштів, розширення, скажімо, бюрократичного апарату тощо.

Депутат Єльяшкевич пропонує в статті 15 записати, що комісії утримуються за кошти бюджету в рахунок кошторису Антимонопольного комітету. Тобто ці структури утримуються в тих межах, якими визначено утримання Антимоно-польяого комітету.

Тоді знімаються всі питання! Не витрачається зайва бюджетна копійка, не роздуваються штатні

До того ж ці структури затверджуються Верховною Радою.

Положення про їх роботу у вигляді закону теж затверджується Верховною Радою. Що ще потрібно?!

Депутат Вітренко. Будь ласка.

ВІТРЕНКО Н.М. Поважне панство! Я хочу звернути вашу увагу ось на що. Коли розглядалася в першому читанні стаття ТО, то саме там ішлося і про державні органи, і про підпорядкування Кабінету Міністрів - про те, що сьогодні лобіює Петро Миколайович Симоненко, обслуговуючи пана Лазаренка.

Ми якраз від цього відійшли. Ми намагалися зробити комісії незалежними, безприбутковими. І тут зовсім не йдеться про те, що витрачатимуться кошти держави, створюватимуться посади.

Навпаки, треба регулювати діяльність природних монополій.

Я звертаю увагу залу: сьогодні цей законопроект валить тільки"партноменклатура комуністів і група "Єдність", тому що вони виконують завдання пана Лазаренка, якому не потрібен цей закон, він хоче В далі керувати так, як він керує. І тому я прошу всіх порядних депутатів підтримати цей законопроект і проголосувати за цю редакцію /можна погодитися з Єльяшкевичем/, тому що вона іде в руслі нашої концепції -концепції Комітету з питань економічної політики.

ГОЛОВА. Депутат Симоненко. Будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Уважаемые коллеги! Я не буду вступать в дискуссию с Натальей Михайловной, пусть это остается на ее совести. Я хочу еще раз обозначить позицию фракции коммунистов.

Мы и при первом чтении, и ранее говорили: есть проблемы экономической безопасности государства. Сегодня Лазаренко Премьер, завтра будет другой человек. А речь идет о законодательном обеспечении экономической безопасности государства.

КУЖЕЛЬ О.В. Совершенно правильно.

СИМОНЕНКО П.М. А здесь читаем: "Перелік суб"єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень". Я же говорю о том, что трубопроводы весь советский народ прокладывал по территории Украины. И электростанции строил советский народ в Украине. И мы должны требовать с Кабинета Министров и ценообразование, и контроль за их деятельностью, чтобы другие рынки могли также нормально функционировать. А мы сегодня, извините, имеем пример того, что раздаем, и постепенно начинается ползучая приватизация крупнейших структурообразующих и обеспечивающих безопасность...

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

КУЖЕЛЬ О.В. Петр Николаевич! Для того чтобы...

ГОЛОВА. Одну секунду, Олександро Володимирівно! Будь ласка, не заводьтеся, спокійно. Почекайте, не говоріть.

Давайте не змішувати питання про те, хто робив і що зробив, тому що зроблена природна монополія і регулювати її вмонтування в економіку потрібно законодавством. Це - наша функція

Депутат Соболев. Останній виступ - і будемо голосувати.

СОБОЛЄВ С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! Я розумію турботи багатьох,

але я зараз відкидаю питання стосовно того, що потрібно регулювати природні монополії, які є в будь-якій власності. Я гадаю, що тут усім зрозуміло, що природні монополії обов'язково повинні регулюватися на одних умовах і одним законом, щоб були врегульовані насамперед питання ціноутворення, відповідальності перед тими, кому вони постачають свою продукцію, і так далі.

Зараз стоїть питання про інше. На мій погляд, питання, порушене кількома депутатами стосовно розростання бюрократичного апарату, є суттєвим. Мені не зовсім зрозуміло, наприклад, таке. Антимонопольний комітет - це орган, який підпорядковується Верховній Раді України. Чому в структурі Антимонопольного Комітету не створити ці комісії і на пропозицію Єльяшкевича не записати, що вони фінансуються в рамках бюджетних витрат, які виділяються на Антимонопольний комітет?

Тому в мене є така пропозиція. У статті 10 передбачити /це буде відповідати саме завданням Антимонопольного комітету/, що ці комісії формуються Верховною Радою за поданням Президента, але вони є в структурі Антимонопольного комітету, який підпорядкований Верховній Раді.

Тоді зникає потреба в будь-яких додаткових коштах, не буде розростання бюрократичного апарату, виділення йому окремих приміщень і так далі, що завжди супроводжує створення нових структур.

Дякую.

ГОЛОВА. Ця пропозиція слушна. Давайте ми все-таки спочатку статтю 10 проголосуємо, а тоді до статті 15 те, про що ви зараз сказали.

Я переконливо прошу: підтримайте статтю 10. Ставлю на голосування ще раз. Голосування звичайне. Будь ласка, голосуйте, як хто вважає за потрібне.

КУЖЕЛЬ О.В. С поправкой Ельяшкевича.

"За" - 199. Не прийнято.

ГОЛОВА. У мене є пропозиція перенести розгляд цього проекту закону на вівторок на першу половину дня. Немає заперечень? За тією процедурою, яку ми визначили, ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

"За" - 216.

Пропонується поставити цей проект на повторне друге читання на вівторок у першій половині дня. Будь ласка, ставлю на голосування. На повторне друге читання!

"За" - 238. Прийнято.

Проект Закону України про внесення змін до статті 176 Кримінального кодексу України. Доповідав Пукшин Ігор Гілярович, заступник міністра юстиції.

І.Г., заступник міністра юстиції України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів подає на ваш розгляд проект Закону України про внесення змін до статті 176 Кримінального кодексу України, який доопрацьовано після відкликання з Верховної Ради.

Цим законом вносяться зміни до вказаної статті,яка передбачає підвищення відповідальності за навмисне невиконання особою рішення, вироку, ухвали чи постанови суду та перешкоджання їх виконанню. Чинна стаття передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 200 до 400 мінімальних розмірів заробітної плати.

Пропонується встановити відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років або штрафу в розмірі від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прийняття закону України про внесення змін до статті 176-4 Кримінального кодексу України сприятиме поліпшенню роботи судових виконавців у частині виконання судових рішень та рішень інших уповноважених органів, а також зміцненню однієї з основних засад судочинства - обов'язковості судового рішення.

Судові рішення, вироки, ухвали, постанови, прийняті як суддею одноосібно, так і колегіальним складом суду, які набрали чинності, обов'язкові до виконання всіма посадовими особами та громадянами.

Посадовими особами, які повинні виконувати судові рішення, є керівники та інші працівники органів та установ внутрішніх справ, судові виконавці, керівники та інші посадові особи підприємств незалежно від форм власності...

ГОЛОВА. Ігоре Гіляровичу, в пояснювальній записці все це є. Дуже коротка стаття: встановлюється відповідність до існуючої практики і нашого законодавства.

Треба обговорити її? Треба.

Будь ласка, запитання задайте доповідачу. Запишіться на запитання.

Будь ласка, опублікуйте список. Володимир Пилипович Говорун. Прошу.

ГОВОРУН В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Іванівський виборчий округ, Одеська область/, Шановний доповідачу! Будь ласка, скажіть, чим підтверджуються висновки про неефективність застосування діючої норми статті 176-4 Кримінального кодексу, якщо вона практично не застосовується? За минулий 1996 рік порушено лише 47 кримінальних справ це одна-дві на область у рік. Це перше запитання.

Друге. Як запропонована редакція статті 176-4 узгоджується з нормами інших кодексів - Цивільного процесуального, Арбітражного процесуального, Кримінально-процесуального, зокрема Кримінального, який передбачає відповідальність за ухилення від сплати аліментів, від утримання непрацездатних у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю?

І в кінці про таке. Складається враження, що ми намагаємося матеріальні важелі, організаційну роботу підмінити карою, погрозою застосування кари. Вже й так місця позбавлення волі переповнені. Скоріше йдеться не про забезпечення безумовного виконання рішень суду, а лише про полегшення роботи судовико-навців. Це не одне і те ж.

Дякую за увагу.

ШУКШИН I.Г. Дякую за надзвичайно цікаві та слушні запитання. Я хочу відповісти таким чином. Урядом запропоновані два законопроекти щодо поліпшення виконання судових рішень. Це про виконавчі права і про виконавчу службу. Саме прийняття вказаних законів дасть змогу створити систему, яка забезпечуватиме належне виконання судових рішень.

Тепер щодо поставлених запитань. Щодо першого - чи ефективне застосування існуючої норми? Безперечно, необхідно посилити відповідальність за невиконання рішень суду. Поряд із цим необхідно створювати виконавчу службу.

Щодо другого запитання - чи узгоджується запропонована норма з іншими чинними законодавчими актами? Зазначена норма узгоджується з чинним законодавством та відповідає Конституції

/Шум у залі/.

ГОЛОВА. В якій частині ви незадоволені відповіддю? Будь ласка, 20 секунд. Говорить депутат Говорун.

ГОВОРУН В.П. Олександре Олександровичу, треба ж, щоб доповідач на запитання відповідав. Я кажу, що діюча норма не застосовується на практиці. Чому вона не застосовується? Це перше.

І друге. Є статті у різних кодексах, які передбачають відповідальність за виконання судового рішення, їх треба узгодити.

А доповідач каже - узгоджуються. Ну, так не можна ж. Мотивуйте, як це вони узгоджуються.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПУКШИН І.Г. З якими конкретно статтями запропонована норма не узгоджується?

ГОЛОВА. Ще раз надається слово депутату Говоруну.

ГОВОРУН В.П. Я ж перелічив ряд кодексів і вказав конкретно: ухилення від сплати аліментів, утримання непрацездатних батьків і тому подібне.

Ви ставите питання про посилення відповідальності. Йдеться про те, що діюча норма неефективна. А щоб сказати, ефективна вона чи неефективна, треба навести приклади з практики, проаналізувати її застосування. А вона не застосовується у нас взагалі. Як ви доведете, що треба позбавляти волі, а не штрафом обмежитись?

ПУКШИН І.Г. Щодо ухилення від сплати аліментів Кримінальний кодекс передбачає інший склад злочину. Необхідно розрізняти склади злочину.

ГОЛОВА. Ігоре Гіляровичу, ви врахуйте, що у нас депутати з досвідом. І таких досвідчених спеціалістів-юристів, як Володимир Пилипович, не так багато є взагалі в Україні. Тому він добре розрізняє склади злочину.

Будь ласка. Депутат Пронюк задає запитання.

ПРОНЮК Є.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і

міжнаціональних відносин /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська об-

ласть/. Всеукраїнське товариство політичних в"язнів і репресованих. Добре, що ви вносите, пане доповідачу, цей проект, його треба підтримати. Треба посилити відповідальність за невиконання рішень судів. Я знаю, що дуже багато репресованих звертаються в нашу Комісію з питань прав людини, яким судовими рішеннями повертається майно, але ці рішення не виконуються.

Я хотів би запитати вас: чи є якась статистика невиконання судових рішень? Усе-таки дуже важливо знати, яка тенденція спостерігається.

Дякую.

ПУКШИН І.Г. Статистика є, але, щоправда, я не маю з собою... Я не можу навести конкретні дані і точно вам відповісти. Але за останні роки, справді, спостерігається тенденція до збільшення фактів невиконання чи неналежного виконання судових рішень.

Тому уряд якраз і ставить питання про посилення відповідальності за ухилення чи неналежне виконання, умисне ухилення від виконання рішень суду.

ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраин-ский союз рабочих. Игорь Гиляровнч, я в принципе не возражаю против этой статьи. Меня интересует другой вопрос. Уже неоднократно я поднимал с трибуны Верховного Совета /это было поддержано Председателем Верховного Совета/ вопрос о том, чтобы кратность к минимальному уровню при определении штрафа заменить на среднемесячный доход за предыдущий год. Мне кажется, что это было бы значительно более серьезным пополнением в бюджет. Ведь мы прекрасно понимаем, что исправительные учреждения действительно переполнены. Я считаю, что нужно более эффективно использовать экономические рычаги наказания преступников или тех, которые попадают под ту или иную ответственность. Это было бы более продуктивно и дало бы значительно больший эффект.

Поэтому я предлагаю, чтобы в будущем министерство все-таки продумало этот вопрос, готовя документ.

ГОЛОВА. Давайте почекаємо, оскільки ми не можемо в різ них законах застосовувати різні норми. Доручимо міністерству, нехай воно опрацює весь цей масив законодавства і, може, замінить норму покарання за тією схемою, яку ви пропонуєте. Але це на майбутнє. Депутат згоден;

Депутат Карнаух задає запитання. Будь ласка.

КАРНАУХ М.В., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Лубенський виборчий округ,

Полтавська область/. Дякую. Шановний заступнику міністра! Коли ми писали Конституцію, то саме за моєю пропозицією у статті 124 записали, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов"язковими до виконання на всій території України. Але, на жаль, така існує практика, що мало хто до цих судових рішень дослуховується.

У моєму, наприклад, окрузі один із виборців уже два роки не може добитися виконання рішення суду. В цьому контексті я хотів би задати вам запитання. Не так давно тут у нас була президент Парламентської Асамблеї Ради Європи.У беседі з нами вона говорила, що в Україні дуже великий відсоток населення перебував в місцях позбавлення волі. А ви намагаєтесь, замість того що зменшувати цю цифру, будучи міністерством справедливості, як ви не раз заявляли, якомога більше населення помістити в ці місця.

Дякую.

ПУКШИН І.Г. Дякую за запитання; Міністерство юстиції на сьогодні проводить політику гуманізації кримінального законодавства, змінює кримінальне законодавство в частині щодо позбавлення волі.

Запропонована стаття передбачає два види санкції: позбавлення волі або застосування штрафу. Тобто це - на розсуд судді, який розглядатиме справу. Він буде виносити рішення, і він має вибір застосувати до, скажімо, посадової особи за умисне невиконання рішення суду позбавлення волі чи обмежитись штрафом.

ГОЛОВА. Депутат Моцпан.

МОЦПАН А.Ф., член Комітету Верховної Ради 7країни з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Игорь Гилярович! Депутаты имеют выводы юридического отдела Секретариата Верховного Совета за подписью Михаила Алексеевича Теплюка. Это ваш отдел. И там сидят тоже профессионалы. Я хотел бы, чтобы в будущем, уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, если работник министерства или ведомства выступает на трибуне с обоснованием необходимости внесения изменений в 7головный, Гражданский кодексы, в Кодекс об административных правонарушениях, замечания юридического отдела учитывались.

Вы как-то должны были сказать об этих замечаниях, ведь они - уничижительны, скажем так. Здесь прямо ставится вопрос о том, что надо отправить на доработку предложенный вариант изменении статьи 176-4 Уголовного кодекса. И тогда, наверное, коллега Говорун также не выступал бы со столь решительными заявлениями по поводу предлагаемых изменений.

Мне кажется, следовало бы вам учитывать в перспективе такой подход к освещению необходимости изменений в Уголовный кодекс; А уже задача депутата - определить, чей уровень профессионализма выше: работников Министерства юстиции или нашего юридического отдела.

Во всяком случае, я еще раз прошу вас: выводы юридического отдела Секретариата Верховного Совета такие должны

приниматься во внимание при изложении сути вопроса. Аргументируйте, доказывайте, опровергайте, а уже наша забота - определиться.

Спасибо.

ПУКШИН І.Г. Звичайно, завжди беруться до уваги висновки і юридичного відділу, і пропозиції народних депутатів. Але в тих матеріалах, які надавались вам для розгляду і, зокрема, мені, зауважень юридичного відділу Секретаріату Верховної Рад просто немає.

ГОЛОВА. Депутат Улинець. Будь ласка.

УЛИНЕЦЬ В.Г;, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Мукачівський виборчий округ. Закарпатська область/. Цією зміною до статті 176-4 Кримінального кодексу передбачається, що на громадянина, який не виконував рішення суду, накладається штраф, або цей громадянин позбавляється воді. От така ситуація. Суддя прийняв рішення, воно не виконується, суддя приймає нове рішення про накладання штрафу. Громадянин виховав це рішення і заплатив штраф, а перше рішення суду не виконується й далі. Яка процедура передбачена в такому випадку?

Дякую.

ПУКШИН І.Г. Ставиться питання про відповідальність за умисне невиконання, а не просто невиконання рішення суду,

тому що невиконання рішення суду може бути зумовлено певними об'єктивними обставинами. Пропонована стаття передбачає відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

ГОЛОВА. Будь ласка, ви відповіли на запитання?

ПУКШИН І.Г. Так.

ГОЛОВА. Сідайте на місце.

ПУКШИН І.Г. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Чи будемо обговорювати це питання? Тут є дві пропозиції, в тому числі пропозиція депутата Моцпана. Одна пропозиція - направити на доопрацювання, друга - прийняти у першому читанні. Що комісія скаже? Депутат Жир, будь ласка, говоріть від комітету.

ЖИР 0.0., голова Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Марганецький виборчий округ, Дніпропетровська область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні колеги! Те, що такий закон треба приймати і він повинен бути, ні в кого сумніву не викликає. Проте його проект потребує доопрацювання а урахуванням висновків і нашого науково-експертного відділу.

Тому є пропозиція: прийняти в першому читанні і доручити комітету разом із Кабінетом Міністрів доопрацювати цей законопроект з урахуванням тих зауважень, які висловлені, та через два тижні внести на розгляд Верховної Ради.

Дякую.

ГОЛОВА. Отже, комітет пропонує прийняти в першому читанні цей проект і потім його доопрацювати з урахуванням зауважень, котрі вносили депутати Моцпан, Карнаух, інші депутати.

Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 168.

Інша пропозиція: направити на доопрацювання. Оскільки йдеться про зміну однієї статті, це за змістом те саме.

Я ставлю на голосування: направити на доопрацювання.

"За" - 226. Прийнято.

Спасибі.

Проект Постанови Верховної Ради України на надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт депутата Київської районної ради міста Полтави Безуглого.

На засіданні присутній Олександр Андрійович Христенко -перший заступник Генерального прокурора України. Будь ласка, його інформація.

Якщо можна, не повторюйте зміст, викладений у поданні, а назвіть окремі факти, які ви вважаєте як доказові, щоб цю постанову було прийнято.

ХРИСТЕНКО О.А., перший заступник Генерального прокурора України. Шановний Олександре Олександровичу І Шановні народні депутати! Щоб не повторюватись, я можу сказати, що все, що викладено в цьому нашому поданні, знайшло відображення під час слідства. Сам Безуглий вину свою у скоєнні злочину визнає. Але Київська районна рада міста Полтави, обласна рада не дали згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності, враховуючи його довголітню бездоганну роботу на посаді начальника тролейбусного управління та відносно невеликий ступінь суспільної небезпечності вчиненого Безуглим протиправного діяння. Фактично застосували до нього амністію, що саме цього не можуть робити.

Тому Генеральна прокуратура України просить все-таки розглянути дане подання і дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Київської районної ради міста Полтави Безуглого Григорія Гавриловича.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Як ви бачите, зміст самого злочину порівняно з іншими не такий уже й значний, але ми розглядаємо тому, що процедура і закон передбачають згоду на провадження цієї справи тільки відповідного представницького органу, в даному випадку Верховної Ради, оскільки місцеві представницькі органі такого рішення не прийняли.

Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, депутат Соболев задає запитання Олександру Андрійовичу Христенку.

СОБОЛЄВ С.В. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, на яку статтю Конституції ви посилаєтесь, коли звертаєтесь до Верховної Ради України, щоб вона дала згоду до притягнення до кримінальної відповідальності депутата місцевої ради? Згідно із статтею 80 притягнення до кримінальної відповідальності потребує згоди Верховної Ради тільки якщо це народний депутат Верховної Ради України. Щодо всіх інших депутатів ви не знайдете цього в Конституції. Це умисно було зроблено Верховною Радою України. Тому мені не зрозуміло. Таке питання вдруге вноситься. Тоді ми його відхилили. Зараз знову воно подається.

На яку статтю Конституції ви посилаєтесь? Можливо, це стосується злочину, який був скоєний до прийняття Конституції?

Тоді я розумію, що тут треба тлумачення Конституційного Суду. А у всіх інших випадках мені взагалі не зрозуміла ця процедура дачі згоди щодо депутатів місцевих рад.

ХРИСТЕНКО О.А. Злочин, дійсно, було скоєно ще до прийняття Конституції. В Конституції такої норми немає. В Конституції не може бути все враховане. Але є Закон України про порядок одержання згоди ради народних депутатів на притягнення депутата до відповідальності. Там про це якраз сказано. Якщо нижча рада не дає згоди, прокурор звертається у вищу, якщо та не дає, то до Верховної Ради.

ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Кириченко.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська область ). Дякую. Шановний доповідачу! Я, як і ряд моїх колег, не можемо зрозуміти системи, в якій ви працюєте, коли звертаєтесь, щоб Верховна Рада давала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності. Я хотів би, щоб ви про це сказали. А якщо не можете сказати, то дайте письмову інформацію: скільки є таких депутатів, щодо яких відповідні ради, нижчі від Верховної, не дали згоди на притягнення до кримінальної відповідальності. Чому і в якій системі ви подаєте одні кандидатури, інші не подаєте? Тобто в цьому є якийсь умисел чи це все відбувається спонтанно? Яка політика Генеральної прокуратури по відношенню до відповідних справ? Я хотів би почути відповідь на це запитання і тоді вже приймати рішення.

А щодо того, чи треба згоду давати. Якщо доказано, ідо в тому, що скоїла людина, є склад злочину, треба, щоб вона відповідала.

Дякую.

ХРИСТЕНКО О.А. Наскільки я пам'ятаю, в минулому році ради нижчих рівнів не дали згоди на притягнення до кримінальної відповідальності десь 500 депутатів районних, міських, обласних рад.

Як чинить прокуратура в цих випадках? Там, де вважай за потрібне, де є на це вимога закону, вона йде у вищі ради, ті дають. Скажімо, якщо не дала районна, іде до міської, не дала міська - іде до обласної, і там дають. А цей випадок якраз той, де всі три рівні пройшли /районну ланку, міську і облаcну/ і згода не отримали. Тому ми змушені звертатися до Верховної Ради.

ГОЛОВА.. Прошу вибачити. Олександре Андрійовичу, запитання поставлено так: скільки ви маєте у провадженні справ? Наприклад, умовно кажучи, З0 оправ, які згоди внизу не одержали, тепер вони винесені на рівень Генеральної прокуратури до відання. Тобто ви адресуете їх Верховній Раді. Скільки таких оправ? І який у вас принцип подання їх на розгляд Верховної Ради?

ХРИСТЕНКО О.А. Олександре Олександровичу, я такої цифри не маю, скільки таких справ. Не можу сказати.

ГОЛОВА. Олександр Миколайович Стешенко. Прощу.

СТЕШЕНКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Олександре Олександровичу, шановні колеги! Я взагалі не розумів, про що йдеться. Можу допомогти доповідачу в цій статистиці. За минулий рік у нас порушено 220 кримінальних справ проти депутатів.

ГОЛОВА. Усіх рівнів, скажіть.

СТЕШЕНКО О.М. Усіх рівнів. У 180 випадках ради не дали згоди на притягнення до відповідальності, зокрема 120 сільських. Але дуже слушно каже Сергій Владиславович. Про що ми взагалі говоримо? Адже в Конституції нічого не сказано щодо таких випадків. Ви починайте діяти, а не вносити до Верховної Ради, щоб ми приймали рішення. Закони діють тільки в тій частині, що не суперечить Конституції.

Дякую.

ХРИСТЕНКО О.А. В Конституції немає заборони, тому закон, що я назвав, дія.

ГОЛОВА. Депутате Ніколаєнко, будь ласка.

НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Іванівськай виборчий округ, Херсонсь-ка область/. Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Шановний Олександре Андрійовичу! Знаю вас як досвідченого юриста, відомого організатора у вашій прокурорській справі. Тому прошу депутатів підтримати пропозицію, оскільки тут справді суперечність у тому, що злочин скоєно до того, як приймалася Конституція.

На мою думку, обговорювати нічого. Скоїв чоловік зло чи ні - хай відповідає. Суд скаже: винен він чи ні.

Закликаю всіх депутатів не вправлятися в знанні законів, Конституції, а підтримати подання, і хай суд остаточно

визначиться. Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Білоус. Останнє запитання, оскільки він звідти обраній.

БІЛОУС В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань оборона і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Дуже дякую. Спілка офіцерів України, група "Реформи". Шановнії доповідачу! Я підтримую посилання на Конституцію депутатів Соболева і Стешенка, тому то ці люди мають пряму причетність до її прийняття. Вони знають, що кажуть.

Запитання таке. Скажіть, чи підтверджується те, що з"явилося в декількох засобах масової інформації стосовно того, ніби побилися Генеральний прокурор і міністр внутрішніх оправ?

Дякую за відповідь.

ГОЛОВА. В"ячеславе Олександровичу, ви це запитання поставите по інстанції. Уявіть собі, як відповідатиме на таку абсолютно неперевірену інформацію заступник Генерального прокурора.

Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Шановні депутати, є дві обставини. Перша, скажемо так, без посилання на конкретну ситуацію: людина скоїла злочин. Прокуратурою й слідством це доведено. Вона навіть сама визнала. Але притягти до відповідальності не можуть. Тому Генеральна прокуратура просять вирішити формальний бік справи, оскільки

їй законодавство цього робити не дозволяє.

А друга обставина, що Конституція не відновить до відання Верховної Ради розгляд таких питань. І не забороняс притягнення до відповідальності. Притягуйте, якщо вважаєте за потрібне.

А коли незрозуміло, то треба звернутися за тлумаченням закону до Конституційного Суду. Генеральна прокуратура має право це зробити.

Ставлю на голосування пропозицію Генеральної прокуратури /проект постанови з цього питання ви маєте/.

"За" - 189.

Бракує потрібної кількості голосів.

Конституція з цього приводу у статті 58 говорить: "Закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якщують або скасовують відповідальність особи".

А от в Конституції скасували попередній порядок, коли відповідальність за депутатів здійснювалася по вертикалі, по відповідних інстанціях.

Тому нехай Генеральна прокуратура визначається з Конституційним Судом з такого приводу щодо тлумачення потрібного закону, а до вас в такими питаннями не звертається. Так чи не таж я зрозумів? /Шум у залі/.

Олександре Миколайовичу, не ж тому навіть причина. Справа в тому, що ця справа виїденого яйця не варта. Вони могли б її 20 разїв уже розглянути! Без Верховної Ради, аби було бажання. На місці, у Полтаві.

Слухається питання про проект Закону України про ратифікацію Угоди між урядом України, урядом Туркменистану та урядом Ісламської Республіки Іран про основні принципи торговельно-економічного співробітництва.

Доповідає Ігор Валентинович Подолєв, перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Увага!

ПОДОЛЄВ І.В., перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. Дякую. Вельмишановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд для ратифікації подається Угода між урядом України, урядом Туркменистану та урядом Ісламської Республіки Іран про основні принципи торговельно-економічного співробітництва, яка була підписана в Києві 27 червня 1996 року.

Цією угодою передбачається можливість часткового погашення нашого боргу перед Туркменистаном через поставку продукції, що виробляється українськими виробниками, Ісламській Республіці Іран.

Зазначу, що переговори (до речі вони тривали майже два роки) були дуже важкими, і на сьогодні (це і моя думка, і багатьох інших фахівців) це одна з реальних перемог нашої економічної дипломатії, коли вдалося 100 мільйонів грошового боргу перевести в товарне покриття. Угодою чітко визначаються механізми її реалізації, хоча в самій угоді є рамкові додатки. Інформую вас, що на сьогодні вже є товарне наповнення в розмірі 50 мільйонів доларів на рік, визначено двох виконавців з боку України. Більша частка - це Крюківський

вагонобудівний завод, який повинен постачати Іранській залізниці товарні вагони та колісні пари. Всього товарних вагонів 100 одиниць і близько 4 тисяч колісних пар, а також Державна акціонерна компанія "Укрресурси", яка у відносно невеликих обсягах постачатиме металопродукцію за сортаментом гарячий катаний лист в рулонах, катанку, арматуру та оцинкований сталевий лист.

Зазначу, що проекти контрактів ратифіковано з боку України державним міністром Мінченком, а з боку Ісламської Республіки Іран - міністром промисловості Маджиді. Крім того, підписано міжбанківську угоду. Ідеться про угоду між Національним банком України та відповідним державним банком Ірану. Визначено банк-агент, який усе це контролюватиме -Державний експортно-імпортний банк України. Є чіткий механізм суто організаційної реалізації цих контрактів.

По-перше, проекти контрактів, які укладаються з іранськими суб'єктами в рамках тристоронньої домовленості,обов'язково погоджуються з урядом в частинах фінансування на 1997 рік (квота 50 мільйонів доларів на 1997 рік та 50 мільйонів доларів на 1998 рік) за рахунок бюджетних коштів.

Після погодження з Кабміном вони обов'язково погоджуються з Мінфіном України і з туркменською стороною, у тому числі з Центробанком Туркменистану, який здійснює /за конституцією цієї країни облік боргових зобов'язань України перед Туркменистаном.

І після підтвердження іранською стороною фактичного виконання контрактів та подальшого підтвердження туркменською стороною факту зменшення боргу України перед Туркменистаном

на суму реалізованих в Ірані контрактів, ці кошти повертаються українським товаровиробникам в гривнях за курсом Національного банку України на дату заліку Центробанком Туркменистану зазначених контрактів. До речі, передбачено таку норму: фактом прийняття товарів може служити відповідна нота, яка надаватиметься Міністерством закордонних справ Ірану на адресу двох країн.

На завершення наведу вам такі цифри, шановні народні депутати. Ви знаєте, що борг дуже великий, і цього року ми маємо виплатити відповідно до розподілу за кварталами по основному боргу 141,7 мільйона доларів, відсотки - 52,4 мільйона, отже, разом - 194,1 мільйона. У березні проплачено вже 49,6 мільйона. Тобто в разі ратифікації обговорюваної угоди, піврічний рівень валютних виплат перейде на товарну компенсацію.

Ця угода означає, по суті, що ми зможемо інвестувати відповідні кошти в українських товаровиробників і розраховуватися українською продукцією, а не переводити безпосереднім доларовим переказом, як то кажуть, кошти на рахунки державного банку Туркменистану.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Є запитання до Ігоря Валентиновича? Депутат Бондаренко.

БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий

округ, м. Київ). Шановний доповідачу І Поінформуйте народних депутатів, яким чином і в зв'язку з поставкою якої продукції утворився такий борг. І як встановлюється ціна на ту продукцію, яка з України йде на виплату цього боргу?

ПОДОЛЄВ І.В. Як утворився борг, я, на жаль, не можу вам відповісти.

Ви знаєте, що поставки газу, які здійснювалися протягом 1992-1993 років, не були проплачені. І цей борг визнаний Україною. Відповідну угоду вами ратифіковано.

Що стосується принципів встановлення, тут я можу докладно відповісти. Суб'єктами виконання цієї угоди є відповідні господарські структури. І як з боку Ірану, так і з боку України безпосередньо вони погоджують рівень цін. Проте в угоді є пункт, відповідно до якого є окремі види товарів, ціни на поставку яких на експорт регулюються національними законодавствами держав або встановлюються міжурядовими угодами. Одначе таких товарів у нас на сьогодні немає.

Тобто відбувається нормальний переговорний процес. Наведу вам тільки один приклад. Іранці намагалися купити в нас рейки, а розбіжність між запропонованою ціною й тією, що вимагали наші товаровиробники, становила майже 150 доларів. І тому ця товарна позиція не стала предметом контракту. У всіх інших випадках, якщо ціна задовольняє українського товаровиробника і забезпечує потрібний рівень рентабельності, контракт укладається. Такий механізм.

Я вже сказав, що цього року зобов'язання виконують дві господарські структури - Крюківський вагонобудівний завод і Державна акціонерна компанія "Укрресурси".

ГОЛОВА. Депутат Чиж. Потім - депутат Безсмертний.

ЧИЖ І.С. Об'єднана фракція Соціалістичної і Селянської партій. Ігоре Валентиновичу, скажіть, будь ласка, який на сьогодні зовнішній борг України, якщо у вас є найсвіжіші дані, і скільки ми зобов"язані вже сплачувати на покриття цього боргу?

А що стосується ставлення до цього проекту, то, гадаю, наша фракція підтримає, оскільки ми з вами так працюємо чи уряд працює, що гроші ще не скоро в нас з'являться, щоб покривати ті борги. Це той випадок, коли син каже: "Кінчайте, тато, торгувати, бо немає чим здачі давати!"

ПОДОЛЄВ І.В. Спасибі. Ви знаєте, що згідно з нашим законодавством органом, який відповідає і за облік, і за обслуговування боргу, є Міністерство фінансів України. І я не можу брати на себе відповідальність оперувати його показниками, тим більше на сьогоднішній день.

Я можу сказати лише те, що стосується конкретної угоди з Туркменистаном. Графік погашення такий /я називатиму поквартально суму виплат по основному боргу плюс відсотки/: березень - 49,6 мільйона американських доларів, червень -48,9 /якщо ви встигнете ратифікувати, то оці 48,9 підуть уже в товарах чи принаймні їх частина/, серпень - 48,1, грудень - 47,5. Приблизно така картина буде і в наступному році.

ГОЛОВА. Депутат Безсмертний. Останнє запитання, я так розумію.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макарівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Ігоре Валентиновичу! Чи входять до цієї суми борги "Ітери"? Це перше запитання.

Друге. Тут кілька місяців тому окремі діячі клялися, що на ці поставки ніяких урядових гарантій не було. То чому ж за ці борги ми зараз будемо платити з бюджету?

І трете. Я вас запевняю, що з діяльністю "Індустріального союзу Донбасу", якому перекинуто баланси "Ітери", буде те саме і ви будете через рік шукати таку саму товарну схему черев Туркменистан для того, щоб погасити ці борги. Звідси випливає запитання: чи пророблялася проблема цінової політики щодо імпорту енергоресурсів з Туркменистану?

Дякую.

ПОДОЛЄВ І.В. Дякую вам. Ви знаєте, якщо почати відповідати на ваше запитання про цінову політику щодо імпорту енергоносіїв, то це займе дуже багато часу. Скажу лише, що уряд постійно працює над цією проблемою.

Що стосується безпосереднього боргу. Я вже вам казав, що єдине міністерство, яке в нас веде обслуговування боргу і має реальні показники, - це Міністерство фінансів. У 1993 році,

наскільки відомо, всі ті суми, які були визнані Україною, увійшли в цей борг.

Що стосується третьої складової частини вашого запитання. Шановні народні депутата, тут не треба зміщувати поточні платежі /ви тут згадували окремі господарюючі структури, включаючи'"Індустріальний союз Донбасу"/ і ті старі борги, які вже, безумовно, ми повинні, враховуючи ратифіковану угоду, сплачувати. Ця угода стосується старих боргів, і тут заміщення чистої валюти товарним наповненням в для України ніби поплавком, який може трошки підняти наших товаровиробників і дати змогу трохи зітхнути з полегшенням нашому бюджету.

Тобто це - інша річ. Я дуже просив би вас підтримати цю угоду. У проекті контрактів є ще і така норма, що міжбанків-ська угода набирає чинності на шістдесятий день після ратифікації оцієї базової угоди. Тобто практично від дня ратифікації до перших поставок повинно пройти 60 днів.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є бажаючі висловитися? Депутат Мозер від комітету?

Слово має Георгій Едуардович Мозер, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики та управління народним господарством. Будь ласка.

МОЗЕР Г.Е., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Богунський виборчий

округ, Житомирська область/. Уважаемые товарищи! Комитет по вопросам экономической политики рассмотрел тройственное соглашение между Туркменистаном, Ираном и Украиной и предложил вам рассмотреть и ратифицировать его. Я вам хочу сказать как производственник, что самое главное здесь /Игорь Валентинович уже сказал о приоритетности данного соглашения/... Если вы посмотрите приложение к данному соглашению, то сразу увидите, что мы создаем дополнительные рабочие места для наших предприятий. Вот это, я считаю, самое главное сегодня.

Когда практически вся промышленность стоит, если не сказать, что лежит, необходимо дать возможность работать нашим предприятиям.

И я думаю, что данное соглашение как раз дает такую возможность. Я назову некоторые проекты, которые указаны в приложении: сооружение завода по производству самолетов АН; поставка турбин и генераторов для иранских электростанций; сооружение завода по производству локомотивов и так далее. Что же касается поставок товаров, то это и буксы для грузовых вагонов /Игорь Валентинович сказал, что это касается Крюковского завода/, и трамваи, и рельсы.

То есть все это дает возможность нашим предприятиям выполнить заказ. А вы знаете, что самое худшее сегодня для наших предприятий - это отсутствие рынков сбыта, что тормозит все производство.

По данному соглашению были высказаны замечания нашим научно-экспертным отделом, на которые мы получили ответ из Кабинета Министров за подписью Анатолия Калениковича Минченко, где разъяснена позиция правительства.

Я просил бы вас, уважаемые коллеги, поддержать данное соглашение и ратифицировать его.

Спасибо.

ГОЛОВА. Сідайте на місце.

Можна голосувати? Ставлю на голосування цей проект за-коїу. Прощу підтримати його.

Григорію Дмитровичу, голосуйте!

"За" - 249. Рішення прийнято.

Я подавився на Григорія Дмитровича 1 на деяких інших депутатів, і пригадав, що сьогодні ми вже маємо висновок Конституційного Суду стосовно суміщення, стосовно статусу депутата. Суть його зводиться до того, що ті депутати, які обрані до червня 1995 року, тобто до початку дії Конституційного договору, можуть суміщувати посади. Хоча це спірно, на мій погляд, це - помилка, однак це так, це висновок Конституційного Суду. А всі, призначені після того, не мають права суміщувати посади /Шум у залі/.

І тому всі прийняті судові рішення залишаються в силі, а інші будуть прийняті. Засоби масової інформації просто не розібралися. Тобто всі судові рішення, прийняті відповідно до внесених змін до Цивільного процесуального кодексу, які прийняла Верховна Рада, залишаються в силі. І щодо інших депутатів, які суміщують свої посади і призначені на них після укладення Конституційного договору, теж буде прийнято відповідні рішення. Зрозуміло?

Інше питання стосувалося приведення до присяги депутатів. Конституційний Суд дійшов висновку, що приведення до присяги депутата, обраного до прийняття Конституції, не має юридичного значення /Шум у залі/.

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Турецькою Республікою про взаємне сприяння та захист інвестицій.

Ігоре Валентиновичу, прошу вас.

ПОДОЛЄВ І.В. Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд з метою ратифікації подається Угода між Україною та Турецькою Республікою про взаємне сприяння та захист інвестицій. Наведу буквально декілька показників, що характеризують наші відносини в Турецькою Республікою. Я хочу відзначити, що в торговельному балансі з цією країною ми постійно маємо позитивне сальдо, яке перевищує 100 мільйонів доларів. Відносно високою в інвестиційна активність цієї країни. На І січня цього року в Україні діяло 126 підприємств з турецьким капіталом, у тому числі 82 спільні підприємства, хоч обсяг інвестицій із Туреччини в нашу економіку був відносно невеликий - близько 9 мільйонів доларів США.

Ця угода повністю відповідає вимогам нашого законодавства, вона багато в чому є типовою, тут немає якихось підводних каменів.

І останній аргумент, який я хотів би навести. Ви знаєте, що в Туреччині найближчими роками, а щодо окремих проектів уже в другій половині цього року, буде розпочато реалізацію багатьох великих інвестиційних інфраструктурних проектів, в участі в яких надзвичайно заінтересовані українські підприємства. Ця угода, безумовно, створить додаткові вигідні умови не тільки для залучення турецьких інвестицій в

нашу економіку, а Й для участі українських підприємств у реалізації великих /я це підкреслюю/ інвестиційних проектів, пов"язаних насамперед з будівництвом терміналів для нафто- і газопроводів, які проходитимуть через територію Турецької Республіки. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ідеться про прийняття стандартної угоди між сусідніми, і не тільки сусідніми, держа-вами. Ми ратифікували таких угод уже більше сотні. Слід враховувати, що всі держави, турбуючись про захист інвестицій, беруть на себе взаємні зобов'язання. Це якраз така угода.

Я просив би підтримати її.

У вас є запитання?

Депутат Терещук. Будь ласка.

ТЕРЕЩУК В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності /Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Всеукраїнський союз робітників. Шановний доповідачу, у мене така запитання. Ми цим законом зафіксуємо взаємне сприяння та захист інвестицій. У той же час тепер турецька армія - 10 тисяч солдатів - бере участь у знищенні на кордоні з Іраком Курдської робітничої партії. Чи не будуть використані українські інвестиції в економіку Туреччини для фінансування турецької армії, фінансування акцій придушення Курдської робітничої партії силою зброї, проти чого виступала Організація Об'єднаних Націй?

Дякую.

ПОДОЛЄВ І.В. Я зі свого боку теж можу сказати, що така нестабільність у Туреччині - це погано, і, безумовно, воєнне вирішення проблеми нічого не дає. Але я хочу заспокоїти народного депутата тим, що на сьогоднішній день інвестиції з України в економіку Туреччини становлять аж 437 тисяч доларів і сконцентровані у двох галузях - у чорній металургії десь 80 відсотків і 20 відсотків у транспорті, точніше,морському транспорті. Це по-перше.

По-друге, ви знаете, що наші інвестиції не можуть бути, навіть якби ми бажали, інвестовані на ті цілі, бо в нас існує окремий порядок державного регулювання експорту відповідної продукції /маю на увазі військове обладнання або продукцію подвійного призначення/. Ця угода до такої продукції не має ніякого відношення.

ГОЛОВА. Більше немає запитань? Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною і Турецькою Республікою про взаємне сприяння та захист інвестицій. Прощу підтримати.

"За" - 242. Рішення прийнято.

Шановні депутати, як ви знаете, сьогодні свято -День працівників науки. Я хотів би від вашого імені передати вітання всім представникам науки, які сидять і в нашому залі, і працюють у наукових установах Академії наук, у вузах, у прикладних науково-дослідних інститутах, і побажати їм творчих успіхів і віри в те, що держава повернеться і до них лицем, до вирішення їх проблем, насамперед соціально-економічних, а тим щоб інтелектуальна основа розвитку нашої держави, нашого суспільства процвітала, маючи для того всі передумови.

Побажаємо їм успіхів, добра, здоррв"я, щастя! /Оплески/.

Відповідно до прийнятого вчора рішення зараз протягом півгодини проведемо "Різне". Будь ласка, використайте цей час. Трансляція іде.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Висвітіть, будь ласка, список тих, хто записався.

Подивіться, будь ласка, вам роздали розпорядок на наступний тиждень. Може, якісь зауваження у вас є, то подайте, щоб ми у понеділок на засіданні Погоджувальної ради могли їх врахувати. Будь ласка.

Депутате Тодоров, на трибуну, будь ласка.

ТОДОРОВ Є.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики /Бердянський міський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Полторы тысячи учителей школ Бердянска с 23 апреля проводят бессрочную забастовку из-за того, что не получают заработную плату по пять-шесть месяцев. Понятно, предприятия плохо работают, поступления налогов от их деятельности в местный бюджет нерегулярны и не в требуемых количествах. Но и те средства, которые попадают в бюджет, не идут по назначению.

Приведу два примера из множества. За незаконное создание в городе ЗАО "Троллейбус" налоговая администрация Украины перечислила в бюджет около 119 тысяч гривень. Председатель . горисполкома подал в арбитражный суд, требуя, чтобы деньги

из городского бюджета передали на строительство троллейбусной линии, приостановив расходование этих средств на зарплату

учителям.

Второй пример. КРУ Запорожской области взыскало из бюджета около I миллиона гривень за кредиты, которые взяли фирмы "Вариант" и "Дари ланів". Деньги разворовали, а исполком -гарант возврата кредита, не имея ничего, кроме здания и бюджета, вынужден рассчитываться с банками бюджетными средствами, оставляя бея куска хлеба и без зарплаты учителей, врачей, работников других отраслей.

Но самое удивительное то, что по нашим законам Президент не может разогнать такой исполком, а председателя не имеет права даже уволить. Он, видите ли, всенародно избранный.

Прошу внести на рассмотрение сессии законопроект, дающий право не только Президенту, Кабмину, но и губернатору снимать с должности руководителей исполкомов, допускающих подобные и другие нарушения. Если необходимо, то внести поправку в Конституцию, так как референдум - это слишком долгое и дорогое удовольствие.

И еще. Инициирование отставки Мороза группой демократов -серьезная угроза демократии. Если "націонал-свідомим"

удастся добиться отставки спикера /они планируют это сделать на следующей сессии/, то при существующем составе украинского парламента никогда не будет избран новый, что может повлечь за собой роспуск Верховного Совета. Последствия такого шага нетрудно предвидеть.

Поэтому, уважаемые граждане демократы, прекратите маяться дурью и возьмитесь за дело. Такие игры плохо кончаются.

Что касается недавних событий, то итог можно подвести цитатой из Степана Хмары: "Нынешний украинский парламент -как арбуз: внешне - зеленый, а внутри - красный". Добавлю от себя, что, надо полагать, зрелый.

Следовательно, принадлежность парламента, по Хмаре, к левой ориентации в вопросе отставки Мороза - синоним его зрелости.

Благодарю.

ГОЛОВУЮЩИЙ. Депутат Білоус. За ним - депутат Гуров. Потім - депутат Моісеєнко. Тут заяви їхні...

БІЛОУС В.О. Спілка офіцерів України, група "Реформи". Я хотів би привернути вашу увагу і суспільства в цілому, до того, що ми повинні, це наш обов"язок перед громадянами, які делегували нам свої повноваження, розглянути на наступному тижні питання корупції, злочинності в Україні.

Якщо вже в сенаті Сполучених Штатів Америки розглядають це питання... Я вважаю, що це в втручання у внутрішні справи України. Гадаю, ви теж поділяєте мою думку, що ми спроможні в себе в Україні навести порядок. Давайте розглянемо питання про стан корупції, злочинності в Україні із запрошенням сюди Президента, уряду, всіх силових міністрів. Можливо, треба, щоб це було закрите

засідання; Хай цей розгляд триватиме день, два, три, але потрібно поставити крапки над "і". Адже ситуація не поліпшується, а постійно погіршується.

Ви пам"ятаете, що після нападу на Прем"ер-міністра України нас запевняли, що справу буде розслідувано і про наслідки повідомлено парламентаріям, На жаль, до сьогодні нам нічого не відомо.

Ви пам"ятаете, як на свята в Одесі було вчинено нечу-ваний, зухвалий напад організованої банди в кафе. Ви пам'ятаєте, що зовсім недавно вбили журналіста в Києві. А в Криму вбили голову відділення Фонду держмайна. Але всі ці вбивства ніхто не розслідує до кінця, парламентарії та громадськість України не знають про результати розслідування. У той час як депутати або якісь інші політичні діячі починають порушувати питання про корупцію в країні, Генеральна прокуратура на чолі з Генеральним прокурором Ворсіновим у вихідний день, у неділю, вносить подання до Верховної Ради на притягнення Григорія Омельченка до кримінальної відповідальності.

Ми збиратимемо підписи, і я прощу вас, шановні депутати, підтримати нас, щоб поставити на розгляд питання боротьби з корупцією в країні на наступний тиждень. У виборчому окрузі неможливо вже людям нічого пояснити, вони запитують, чим же ми тут займаємося, коли в країні хаос і навіть у сенаті Сполучених Штатів Америки в присутності українського Президента розглядають стан корупції в Україні. Я думаю, що це - ганьба для нашого парламенту. Ми повинні адекватно відреагувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки не парламенту ганьба, ви, очевидно, помилилися.

БІЛОУС В.О. Я маю на увазі, що ми повинні... ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що ви маєте на увазі, те і кажіть.

БІЛОУС В.О. Я маю на увазі те, що нам треба було б давно вже розглянути стан злочинності в Україні і притягти до відповідальності тих посадових осіб виконавчої влади, які відповідають за те, що тепер відбувається в суспільстві.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це - інша справа. Спасибі. Гуров Вадим Миколайович. За ним - депутат Моісеєнко. Потім - ви.

ГУРОВ В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Кривбасівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Среди множества законопроектов, находящихся в портфеле Верховной Рады и ожидающих рассмотрения, есть один, который, на мой взгляд и взгляд хозяйственных руководителей Украины, является ключевым в разрешении вопроса платежей. Это проект "Закону України про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на І січня

1997 року". Рассмотрение и принятие его дало бы возможность резко поднять уровень производства, а значит пополнить бюджет.

Уважаемые коллеги, вы, надеюсь, помните 5 марта 1997 года, когда мы с вами в этом зале приняли пилотный вариант этого закона - "Про реструктуризацію заборгованості Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криво-ріжсталь". Вы также должны помнить,.с каким трудом этот законопроект включали в повестку дня. Только с четвертого раза этот вопрос был включен в повестку дня, и закон был принят. Мотивировка как будто бы и логична: "коммунизм построить" в одной отдельно взятой стране невозможно, надо решать вопрос по всему народному хозяйству. На первый взгляд, правильно. Но, с другой стороны, принятие пилотного варианта - это и меньший риск, и испытательный стенд для большого дела: И я благодарен тем депутатам, которые поверили мне и приняли тот закон.

За три месяца работы горно-металлургического комбината есть определенные результаты. Так, производство поднялось со 195 тысяч тонн в месяц до 360 тысяч. Рентабельность предприятия была отрицательной, а в настоящее время является положительной и составляет за апрель - 1.09, за март - 3.55. Затраты на рубль товарной продукции: в январе - 111,68, в настоящее время - 98 копеек. Кредиторская задолженность уменьшилась на 45 миллионов гривень. И сейчас "Криворожсталь" полностью платит в бюджет. Так, насчитано было 15 миллионов 991 тисячу гривень, а перечислено - 19 миллионов, то есть

даже с опережением. Это был как раз главный пункт возражений. Отдельные депутаты говорили: а в бюджет-то платить предприятие все равно не будет... Это я для неверующих говорю. Задолженность по зарплате была за 5 месяцев, сейчас - за 3 месяца. И есть график, по которому она будет погашена в ближайшее время.

Казалось бы, есть пилотный вариант, есть положительные результаты. Но где же общий закон, о котором мы говорили еще полгода назад? Проект его лежит у нас, в Верховной Раде, и требует незамедлительного рассмотрения.

Поэтому я обращаюсь к вам, дорогие мои коллеги, с просьбой не откладывать его на июнь. Уже в мае его надо принимать. Все промышленники, все сельскохозяйственники ждут этого закона.

Я прошу включить все-таки в повестку дня на следующую неделю этот проект закона.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЩИЙ. Вадиме Миколайовичу, у понеділок ми будемо збирати Погоджувальну раду. Ви, будь ласка, підійдіть, і ми там це" погодимо.

Депутат Моісеєнко. За ним - Заєць Іван Олександрович.

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраин-ский союз рабочих. По поручению сорокатысячного митинга в городе Донецке я уже 5 мая, когда не было трансляции, огласил заявление того митинга только перед депутатами.

Сегодня я обращаюсь к гражданам Украины со следующим заявлением по поручению сорокатысячного первомайского митинга в городе Донецке.

"Терпение людей иссякло. доверия к Президенту, его структурам и избранно ими курсу больше нет. Народ Украины не позволит своего уничтожения в угоду кучке богатеев из заокеанских капиталистов.

Поэтому мы заявляем о начале с I мая 1997 года второго и решительного этапа всеукраинской акции протеста 18 марта. Митингами, стачками и забастовками, другими акциями протеста вплоть до гражданского неповиновения.мы готовы и будем бороться за свои права, человеческую жизнь и гражданское достоинство.

Участники митинга обращаются к Президенту Украины Кучме с предложением досрочно снять с себя полномочия главы государства как высшего должностного лица страны, не выполняющего своих предвыборных обязательств, не сумевшего предотвратить развал экономики Украины, ведущего внутреннюю и внешнюю политику вразрез с Конституцией, законодательством и концепцией безопасности страны.

Обращение с требованием к Президенту Кучме о добровольной отставке утвердить и направить ему лично". Это выполнено -Президенту оно направлено.

"В случае непринятия Президентом этого требования мы обращаемся к гражданам Украины, ко всем общественным организациям, выступающим в защиту прав трудящихся: со 2 июня 1997 года в соответствии со статьей 72 Конституции Украины начать организаторскую работу по сбору подписей за -проведение по народной инициативе всеукраинского референдума об отставке Президента.

Предложить депутатам Верховной Рады Украины поднять вопрос об отставке Президента Кучмы в порядке импичмента.

Поддержать поход шахтеров Донбасса в Киев для пикетирования резиденции Президента Украины и предложить профсоюзным организациям, политическим партиям и общественным движениям всех областей Украины и Республики Крым провести 26-27 июня всеукраинский пеший поход в Киев и пикетирование, 28 июня, в День Конституции Украины, резиденции Президента Украины и здания Верховной Рады в знак протеста против беспрецедентного нарушения конституционных прав граждан.

Мы требуем от Верховной Рады и Кабинета Министров погасить задолженность по зарплате, пенсиям и другим социальным нуждам..." и так далее, и так далее. Кроме того хочу добавить, что это же требование об отставке Президента было оглашено на всех митингах Донецкой области и его поддержали 157 тысяч человек, принявших участие в митингах во всех городах крупнейшей базовой области Украины.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЧИЙ. Депутат Заєць. За ним - депутат Семенюк.

ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Дякую. Шановні депутати, я хочу привернути вашу увагу до кількох питань.

Перше питання. Мені видається, що ми маємо провести День уряду з двох питань. Перше питання стосується того, щоб уряд розробив державну програму зайнятості, адже від нас люди вимагають не так уже й багато - вони вимагають від нас роботи. І ми спостерігаємо, що виконавча влада у цьому напрямі абсолютно нічого не робить - ні в плані використання людей на громадських роботах, ні в плані кооперації наших підприємств з тим, щоб випускати готову продукцію і видавати заробітну плату.

Друге питання. Я пропоную розглянути, знову ж таки, видатки бюджету 1997 року. Зокрема, подивитися на те, як іде виплата заробітної плати вчителям, як іде виплата заробітної плати науковцям. Це дуже серйозні питання, і їх треба конкретно розглядати нашій Верховній Раді.

Хочу привернути вашу увагу і до питання про той конфлікт, що мав місце раніше, коли ми приймали Закон про Кабінет Міністрів і коли депутати Марченко і Вітренко побили депутата Мовчала. Кримінальна справа фактично не розгортається. Минув 21 день, але ніхто не робить ніяких запитів до нашої поліклініки, до нашої лікарні, де лежить Мовчан. Ми повинні були підштовхнути цей процес, щоб навести порядок у стінах Верховної Ради. Ми тоді з політичних міркувань не захотіли позбавити права участі в роботі Верховної Ради Мар-ченка і Вітренко і в результаті знову пожинаємо всі ці плоди.

І останнє питання. Я хочу привернути вашу увагу до того, про що тут говорили депутат Тодоров та інші депутати. Я відчуваю, як. ліві сили у Верховній Ради і взагалі в Україні прагнуть будь-якою ціною дискредитувати західні області України і, зокрема, Львів. І все, що тут говорилося про І Травня, про 9 Травня, про те, що у Львові нібито били ветеранів і тому подібне, це все справа рук тих людей, які хочуть дискредитації Львова. Бо вони розуміють, що ми виконали лише перший етап національно-визвольних змагань, завоювали де-юре незалежність України.

Але нам ще треба зламати тоталітарну систему до кінця, нам треба справді утвердити демократію, нам треба справді утвердити соціальну державу. Щоб цього не допустити, вони хочуть займатись і займаються дискредитацією.

І ця дискредитація йде не тільки по лінії виступів Петра Симоненка з цієї трибуни, а й по лінії виконавчої влади. Ви подивіться на фінансування тієї ж освіти: Львівський державний університет фінансується одним із останніх, ззаду.

Тому давайте припиняти ділити Україну на Західну і Східну, давайте консолідувати Україну з тим, щоб провести наші справжні реформи. Я пропоную припинити ці виступи і відкрити кримінальну справу на Покровського, який є представником Верховної Ради і який закликав народ проривати кордони, кинув старих людей, кинув захисників нашої держави, учасників війни на кийки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Львів став незалежним у 1939 році, ви пам'ятаєте (Сміх у залі).

ЗАЄЦЬ І.О. Олександре Миколайовичу, коли б він не став, а не треба колоти Україну на шматки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба. Я ще раз вам нагадую, що Львів був під Польщею. І наших людей тоді за людей не вважали, а вважали бидлом. А тепер люди є людьми. Тому не треба... Я працював у західних областях і знаю, а ви там не працювали (Шум у залі).

Я не коментую, а просто уточнюю те, про що ви говорите, але чого не знаєте. До Львова, як і до столиці України, завжди було людське державне ставлення. І до жителів, і до громадян Львова. І не треба протиставляти Київ Львову чи Верховну Раду Львову.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно, Олександре Миколайовичу! А Симоненко каже, що націонал-фашизм їде зі Львова, націонал-фашизм крокує Львовом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми з великою повагою ставимося до львів"ян і до міста Львова.

Депутат Семенюк. Немає. Депутат Пронюк. Немає. Депутат Марковська. Будь ласка.

МАРКОВСЬКА. Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров"я, материнства і дитинства /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/. Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Шановні колеги, я хочу підтримати Івана Зайця в тому плані, що ми не повинні колоти нашу державу на Схід і Захід. Але щоб не дозволяти взяти участі у державному святі, святі наших батьків, дідів, які завоювали нам незалеж-ність, які відбудували країн , дали їй дихання! То ви мені вибачте. Тут не винен Львів і жителі Львова, а винна влада, яка там є. Тому всі претензії мають бути не до людей, а до влади.

Шановні колеги, ви пам'ятаєте, що у вересні минулого року від Кабінету Міністрів тут відповідали на запитання відносно стану охорони здоров'я. Минув майже рік, але поліпшення в цій галузі не помітно, навпаки, йде скорочення кількості ліжок, дедалі менше коштів виділяється на медикаменти. Практично жодна клініка не отримує жодної копійки на придбання медикаментів, апаратури, проведення капітального ремонту і так далі. Стаття 49 Конституції ганебно не виконується.

Тому я прошу мене підтримати в тому, щоб Кабінет Міністрів тут звітував з приводу того,. що зроблено за цей рік і що передбачається зробити у галузі охорони здоров'я. Адже відбувається скорочення лікарів, які перетворюються майже на безробітних, вони йдуть працювати Бог зна куди, а кваліфікацію свою втрачають.

Шановні колеги, у мене ще є таке запитання до місцевої влади. Наш Київ раптом перетворився в якийсь прохід для каравану верблюдів. Невідомо, чи це дійсно ми стали верблюжим містом, чи це якесь інше місто, але на всіх зупинках таксі, автобусів і так далі висять зображення верблюдів. І люди стоять і не знають, чи підійде зараз сюди верблюд і чи їм треба буде їхати на тому верблюді, і скільки коштує такий проїзд у Києві.

Тому я запитую мера міста Києва, що це за верблюжі стежки прокладені у Києві?

Тепер стосовно питань освіти, які тут уже порушувалися. Шановні колеги! Ви знаєте, що нині проходять дні науки та освіти. Але наша освіта, особливо медична, потребує невід-

кладної матеріальної та духовної допомоги, зокрема нашої підтримки. Тому я також прошу і закликаю вас; під час розгляду проекту бюджету обов'язково окремим рядком треба передбачим фінансування медичної науки та освіти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Красняков. За ним - депутат Чиж.

КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые товарищи и все, кто остался в зале! К нам во фракцию "Коммунисты Украины", к руководителю фракции поступают многочисленные письма с возмущением в связи с тем, что происходит во время окончания учебного года. Уже сегодня родители обеспокоены тем, что с 1 сентября учебного года наши дети не приступят к получению образования, и в первую очередь на русском языке.

Я зачитаю обращение на имя фракции родителей, которые проживают в городе Киеве. "мы, родители детей, для которых родным языком является русский язык, считаем, что в нашей стране, в частности в городе Киеве, нарушаются законы и Конституция Украины, в частности статьи 10, 11, часть четвертая статьи 53, где гарантируется право обучения на родном языке. Мы проживаем на жилмассиве "Теремки-1" Московского района города Киева и хотим, чтобы наши дети обучались на родном языке в одной из школ микрорайона. В школе N236 для этого есть все условия - помещение, учебники, учителя, которые преподают на русском языке, так как в школе еще остались

русские классы с третьего по одиннадцатый.

На массиве проживает более 20 тысяч человек, что соответствует нормам административного районного центра Украины, большое количество многодетных семей, пострадавших от Чернобыльской катастрофы. Но и эти факты не принимаются во внимание". Далее родители описывают все мытарства, которые им пришлось пройти на протяжении полутора лет. Они обращались и в районное, и в городское управления образования, к заместителю министра образования. И везде этих родителей водят по кругу.

Здесь описывается ситуация, когда родителей заставляют буквально отказаться от тех заявлений, которые они пишут: "Просим принять в первый класс моего ребенка для обучения на русском языке". Родителей посылают по кругу - из министерства в районный отдел образования, из районного отдела образования - в городское управление. В своих требованиях они ссылаются на хваленую Конституцию, где есть статья 10, статья 11, четвертая часть статьи 53. Они заканчивают свое письмо словами: "Последняя инстанция, куда мы еще не обращались, но куда нам придется в случае отказа обратиться за разъяснением и помощью, это - Конституционный Суд, конечно через фракцию коммунистов, которая нас поддержит, а также в Совет Европы с просьбой проконтролировать выполнение Украиной обязательств, взятых на себя при вступлении в эту организацию".

Далее хочу сказать то, о чем не сказал Владимир Николаевич Моисеенко. Он забыл сказать еще одну фразу. Сорокатысячный митинг в Донецке прямо заявил, что он всецело поддерживает решение Донецкого областного совета народных депута-

тов о функционировании на территории области наряду с украинским языком русского как языка делопроизводства, образования, науки и культуры.

Дайте нам право жить на нашей территории - на территории Украины!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж.

ЧИЖ I.С Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги, ша новні виборці! Я хотів би окреслити кілька принципових, на мій погляд, моментів, зокрема щодо ситуації, яка була і є у Львові.

Вчора відбулася сесія Львівської обласної ради. На ній був присутній великий загал депутатів Верховної Ради, які представляють львівський регіон. Це зрозуміло. Були присутні і народні депутати, представники нашої фракції: Микола Федорович Лавриненко, який виступав на сесії, і Володимир Васильович Мухін.

Тон розмови цілком відповідав рівню розуміння демократії демократами Львова. І якщо один з депутатів, Стаднюк, сказав буквально таке: "Хочу сказати воякам УПА, що вони в ті роки погано працювали кулеметами і залишили нам опонентів", то ця оцінка виражає розуміння демократії у Львові.

Сесія приблизно в такому ж тоні прийняла рішення, яким фактично встановлює монополію на ідеологію, на політичні організації, вимагає зліквідувати ліві сили.

У зв'язку з цим мені пригадується анекдот, який ходить по Україні: "Яке місто в Україні знаходиться в Азії?" І відповідь: "Львів". Я не берусь, так би мовити, оцінювати всіх львів'ян, там мешкають порядні, хороші люди. Але влада у Львові, вважаю, недостойна, на жаль, цих людей, трудяг, які зробили таке чудове місто.

Я хочу, сказати, що ми, депутати Верховної Ради, зробимо все від нас залежне, щоб у Львові торжествувало право, щоб виконувалася Конституція. І ніякі спроби перекласти свою вину на інших там не матимуть успіху. Це кажу однозначно.

Друге питання. А думаю, що нам треба прискорити роботу по ратифікації Європейської соціальної хартії. Комітет доручив мені підготувати доповідь з цього приводу. Наша виконавча влада не хоче цього, тому що це додатковий, так би мовити, фактор підштовхування до розв'язання проблем рівня життя людей. Так, як наші люди живуть, вже не вкладається ні в які межі. Ми просто не можемо далі допускати цього збиткування над нашими громадянами. Це стосується пенсій, заробітної плати, охорони материнства, дитинства, це стосується вчителів, інвалідів, тобто всього загалу наших громадян.

І, нарешті, остання проблема пов'язана з виконанням Закону про пріоритетність соціального розвитку села. Ось приклад. Це якраз той випадок: якщо не ходиш, не кланяєшся, то такий маєш наслідок. У моєму рідному селі /а це мій виборчий округ/ школа, збудована в 1930 році, валиться. Це село Пишки Старосинявського району Хмельницької області. Санепідемстанція прикрила школу, щоб не завалило дітей. Там будується нова школа за державні капвкладення, але зараз будівництво не

фінансується. Мої неодноразові звертання залишаються без реакції. То навіщо нам такий закон, навіщо нам такі уряди, навіщо нам така виконавча влада? Минулого року на будівництво не надійшло ні копійки.

Коли ми будемо затверджувати бюджет, треба буде дуже уважно до цих проблем підходити, тому що за ними - люди.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Улинець. Потім - депутат Глухівсь-кий.

УЛИНЕЦЬ В.Г. Шановний Олександре Миколайовичу І Шановні колеги! До мене звернулася більша частина керівників громадських і політичних організацій Закарпаття і громадськість Мукачівського району та Мукачівського виборчого округу з проханням, щоб я в сесійному залі Верховної Ради України оприлюднив відкритий лист, адресований Голові Верховної Ради України пану Морозу, першому віце-прем'єру України пану Дур-динцю, міністру оборони України пану Кузьмуку та народному депутату України Улинцю. Дозвольте, я зачитаю:

"Шановні державні діячі! Громадськість Закарпаття, особливо Мукачівщини, стурбована з приводу договору про входження станції попередження про ракетний напад "Шипка" у районі Мукачева у протиповітряну оборону Росії.

Відпрацювавши свій ресурс, станція став все більш екологічно небезпечним об"єктом. Намагання реконструювати її є грубим порушенням передусім прав громадян на волевиявлення та Конституції, в якій ці права задекларовані. Тим більше що мешканці Мукачівщини категорично відкинули спробу збудувати аналогічний об"ект біля Пестрялова декілька років тому.

Політичні та громадські організації Мукачева вважають неприпустимим з позиції безпеки для України функціонування на нашій території стратегічних об"єктів оборони чужої держави.

Позаблоковий та без"ядерний статус України втрачав сенс, адже подібні об"єкти перетворюють нас у мішень першого удару. В Росії, з її нестабільною в політичному та економічному плані політикою, влада і політична еліта зазіхають на нашу територію і не сприймають незалежність Україна як дійсність. У разі загострення міжнародного становища, що цілком можливе через позицію Росії щодо розширення ВАТО на схід, Україна змушена буде або відключити станцію попередження ракетного нападу, що в момент конфлікту розцінюватиметься Росією як віроломний підрив її обороноздатності, або увійти до її військової структури.

Вважаємо за необхідне розв"язати цю проблему в процесі підписання договорів про особливе партнерство з НАТО як України, так і Росії.

Вимагаємо від Верховної Ради України скасування Договору про оренду чи будь-яку іншу формулу договорів щодо використання станції попереднього ракетного нападу "Шипка" Росією".

Цей відкритий лист підписали керівники обласних організацій політичних партій та інших об'єднань: Демократичної партії України - Цигак, Християнсько-демократичної партії України - Береш, Партії зелених України - Близьків, Народного руху України - Гоголь, Української асоціації "Зелений Світ" - Деркач, Союзу молоді України - Дудаш, Української республіканської партії - Малець і Цьома, "Просвіти" -Софілканич, Союзу українок - Чубата, Товариства політв'язнів - Луців.

Я прошу, шановний Олександре Миколайовичу, цього листа направити за відповідними адресами для розгляду і прийняття відповідних рішень.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я думаю, що РІС не стільки Росії і не стільки політичним партіям, скільки нам потрібна. Ми скоро, мабуть, залишимося тільки з косами.

Депутат Глухівський. За ним депутат Вітренко, і завершуємо.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Фракція Народного руху. Шановні колеги народні депутати і

шановні виборці! Мене й далі обурює те, що питання про 9 Травня у Львові продовжує мусуватися в цьому залі. І хто це питання порушує? Порушують представники соцфракції, ком-фракції, які фактично заварили цю кашу у Львові. Я на цю тему вже двічі виступав. У вівторок я давав довідку як людина, що бачила все це, тут у розминці 1 в середу - в годинній передачі по радіо на "Депутатському каналі" /дискусія із Чижем на цю тему була/.

І було чітко показано, що це було заварено саме представниками Компартії і Соцпартії, адже з відеоматеріалів, які нам демонструвалися, було чітко видно, що більше половини учасників цього мітингу - це відносно молоді люди, яких ніхто ніколи у Львові не бачив. Очевидно, скинули "червоний десант" і заварили кашу, а тепер починають роздувати її на всю Україну. І робиться це виключно з однією метою - посіяти ворожнечу між Сходом і Заходом України. Я вас прошу, схеменіться, не робіть цього, давайте прагнути миру і злагоди

А тепер друге питання, яке я хотів порушити в "Різному". Тільки дуже шкода, що в мене на це вже залишається мало часу. Я на цю тему виступав не один раз, але, на жаль, до цього не прислухаються, ніякої реакції немає.

Шановні колеги, ми з великими труднощами розглядаємо проект бюджету і не можемо його прийняти. Чому? Тому, що маємо великий прихований дефіцит бюджету, не знаємо, де знайти дохідну частину, шукаємо, як скоротити витратну частину. Ми щойно позбавляли пільг кого тільки могли.

Може, когось позбавили і нерозумно, але мусимо шукати джерела, щоб покрити дефіцит бюджету. Чомусь ніхто не хоче дослухатися до

того, що я вже двічі виступав на цю тему і буду ще раз і ще раз говорити, поки уряд не зреагує на це. Є одне можлива стаття доходу, а це досить велика сума грошей. Йдеться про те, що ми не беремо орендної плати за використання нашої території.

Я декілька разів направляв депутатські запити у різні міністерства, а отримав тільки таку інформацію: 20 тисяч гектарів нашої землі використовуються під чужі військові база. Але чому інші держави платять за таке використання, а нам за це не платять?

Я вже говорив, що США орендують приблизно таку саму площу на Філіппінах під свою військово-морську базу і платять Філіппінам за це щороку 2 мільярди доларів. Ми за 5 років уже могли б узяти з Росії 10 мільярдів доларів, або 20 мільярдів наших гривень. Чи не було б це вирішенням питання дефіциту бюджету? Було б. Але, на жаль,уряд чомусь не хоче вирішувати це питання.

Коли нам Росія виставила рахунки за енергоносії, ми покірно прийняли їх і ставали: "Добре, будемо платити". То чому ми не можемо виставити рахунки за п"ятирічне використання нашої території і нашого майна, величезного майна, що використовується безоплатно?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. І на цьому завершуємо.

ВІТРЕНКО Н.М. Прогресивна соціалістична партія України. Поважне панство, я звертаюся не стільки до вас, бо дало вже

депутатів залишилося в залі, скільки до громадян України. Шкода, що вона не бачать цих фотографій, які свідчать про брехню Народного руху Україна і всіх націоналістичних сил, які розповідають знову і знову брехню про події у Львові.

Так, це збанкрутіла політична сила, яка розхитала державу, яка зробила все для руйнування держави і яку будуть судити за те, що вона зробила для народу України. Тепер вона каже, що все було не так!

Продовження провокацій усіх хворих націоналістів ми бачимо тут, у залі. Я, жінка, зазнала важкої моральної образи від депутата Мовчана, і цей зал не підтримав вашу, рухівці, вимогу про. те, щоб нас на п"ять діб викинути з цього залу. Депутати бачили, як він розперезався до того, що дозволив собі прямо хамство, спровокував бійку.

Це тільки наші куплені засоби масової інформації, яким ви доплачуєте, бо маєте кошти від Заходу, друкують брехню про те, що Вітренко і Марченко почали бити Мовчана. Ми судити будемо, а не бити, таких, як Мовчан, таких, як Кучма, Лазаренко і всіх інших, які руйнують Україну.

А ось коли вже він дозволив собі образити жінку, і зал тоді мене не захистив, то я підішла в коридорі, щоб дати йому ляпаса. Але ця брудна людина не звикла навіть ляпаса отримувати від жінки. Він ухопив мене за руку, почав ногами бити Марченка. І після того ви хочете, щоб чоловік не захистив себе і не захистив жінку? Ви хочете, щоб до чого тоді скотилася Україна? Щоб взагалі всі втратили норми порядності і якоїсь моралі?

А з приводу того, що друкують газети, /особливо брудною

є стаття Десятникова в газеті "Киевские новости"/, я ввертаюся до преси. Я з цієї трибуни 22 квітня оприлюднила свою заяву, пояснила, як усе було, підкреслила брехливість Руху, який скотився навіть до того, щоб сказати, що ми були в нетверезому стані. Ми відразу зробили експертизу, яка повністю підтвердила, що в нашій крові немає ніякого алкоголю.

Вони не нехтують нічим, аби заплямувати єдину опозиційну партію, яка сьогодні працює у Верховній Раді. Але ми будемо і надалі чесно і послідовно захищати інтереси трудового народу. І нас не залякає ніхто. Хоч і спалили машину Володимира Марченка після його виступу на радіо, але це не залякає нас. І люди сьогодні теж починають це розуміти.

Тому ми в Києві провели альтернативний мітинг. Коли партноменклатура вашого щабля - Симоненко і Мороз не надавала нам слова, ми закликали людей на наш альтернативний мітинг.

Резолюцію мітингу ми надрукуємо у своїй газеті "Досвітні огні". У цій резолюції ми, Прогресивна соціалістична партія України, вимагаємо до І липня 1997 року від Кабінету Міністрів, Президента повернути людям заборгованість по заробітній платі, розрахуватися з народом. Якщо це не буде зроблено... Ми пишемо: "В случае невыполнения указанных требований Прогрессивная социалистическая партия Украины оставляет за собой право инициировать немедленную отставку прави-тельотва, проведение всеукраинского референдума о недоверии Президенту, Верховному Совету Украины и курсу экономических реформ, проведение референдума по основам новой Конституции Украины".

А народ України розбереться і свій суд ще зробить.

Я хочу, щоб це знали не тільки депутати, а й усі люди Україна.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанюк.

СТЕПАНЮК Д.П., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровськ а область/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! Я хочу развить то, что сказал мой коллега аз Кривого Рога Вадим Николаевич Гуров о подходах к решению хозяйственных задач. Чем мы должны заниматься, что, к сожалению, у нас сегодня тормозится?

Я поддерживаю предложение рассмотреть проект Закона о платежах именно на следующей неделе. Надо включить его в повестку дня и принять, чтобы разблокировать предприятиям счета, чтобы можно было работать и оживить финансовые дела не только в регионе, но и во всей Украине.

В 1995 году з этом зале рассматривалась концепция раз-вгтия горно-металлургического комплекса Украины. Криворожские горняки и металлурга ожидала ее утверждения. Важно было наметить в ней меры, чтобы сдержать спад производства. Но на се-годняшнай день эта концепция не принята, хотя в постановлении Верховного Совета было предписано до 1 декабря 1995 года утвердить национальную программу развития горно-металлургиче— ского комплекса Украины. Вопрос не рассмотрен, а состояние дел в этой отрасли все ухудшается.

В Кривбассе мы наблюдаем тенденцию к закрытию шахт. Мы считаем, что это угроза национальной безопасности Украины как государства. Что значит для Украины потеря Кривбасса, где добывается 90 процентов горного сырья для всей металлургии? Если мы не будем иметь своего сырья, тогда где металлургам брать его?

Если невозможно сегодня рассматривать концепцию развития горно-металлургического комплекса Украины, так как не решен вопрос финансирования отрасли, то надо поставить этот вопрос хотя бы в конце июня, чтобы правительство успело подготовить

этот вопрос.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення дозвольте оголосити таку заяву: "Голові Верховної Ради України Морову Семенюк Валентини Петрівни. Відповідно до глави 4.2 Регламенту Верховної Ради України прощу оголосити на засіданні Верховної Ради України про мій вихід з фракції "Комуністи України - за соціальну справедливість і народовладдя".

Шановні колеги, на цьому засідання оголошується закритим. На все добре. Наступне пленарне засідання відбудеться у вівторок о 10 годині. До побачення.