ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

С е с і й н и й  з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

У к р а ї н и.  19 л ю т о г о 1997 р о к у.

10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України

МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні депутати  і  гості  Верховної Ради,  представники  Кабінету Міністрів,  шановні радіослухачі!  Я прошу депутатів  підготуватися  до  реєстрації.  Візьміть  картки, правильно їх вставте. Будь ласка, проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвався 331  депутат.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні депутати!  Поки ви зосереджені і ми не перейшли ще до розгляду депутатських запитів,  я просив би вашої згоди,  оскільки ми вчора домовилися,  визначитися щодо роботи на наступному тижні. Я обмінювався думками з керівниками фракцій, і ми дійшли висновку, що в принципі можна було  б  урахувати  потребу  депутатів,  котрі оголосили вже засідання,  сходи, зустрічі в колективах, округах, з таким   розрахунком,   щоб   ми   могли   провести,   скажімо,   в понеділок-вівторок  пленарні  засідання,  а  потім  попрацювати  в округах.  Хоча  переважна  більшість  депутатів  пропонувала,  щоб усе-таки працювати весь тиждень (Шум у залі).

     Є потреба протягом п'яти хвилин обмінятися думками.

     Будь ласка,  п'ять хвилин відведіть на це питання,  і потім я проведу голосування.

     Запишіться, будь ласка, на виступ.

     У вас є перелік питань,  і ви бачите,  що роботи вистачить  з головою на весь тиждень, всі питання підготовлені.

     Депутат Шкрабак. Одна хвилина.

     ШКРАБАК П.А.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська   область).  Фракція  комуністів.  Шановні  депутати! Шановний  Олександре  Олександровичу!  Я   розумію,   зараз   така ситуація,  що  Верховну Раду звинувачують у тому,  що ми не можемо прийняти бюджет, що ми закони не приймаємо своєчасно і таке інше.

     Я вам скажу,  що в нас немає проекту бюджету,  який ми можемо обговорювати, тому що ще багато не прийнято законів.

     Справді, ми   в   округах   повинні   з   людьми  зустрітися, порадитися,  дізнатися, яка сьогодні ситуація, а тоді вже приймати рішення.

     Я вважаю,  що  треба  було  б  поїхати в округи,  а для цього оголосити наступний тиждень для роботи в округах,  як було  в  нас заплановано.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Я хочу з цього приводу сказати про два важливі моменти.  Перший.  Позавчора оголошують   по   телебаченню:   на  засіданні  керівники  фракцій вирішили,  що останній тиждень депутати працюватимуть у пленарному режимі.  Не знаю, можливо, багато депутатів вчинили, як я. Я вчора подзвонив,  відмінив  зустрічі,  відмінив  прийоми.  Сьогодні   ми вирішуємо, що будемо виїжджати в округи...

     Якщо ми  вирішуємо  щось,  то  нічого шарпатись.  Якщо ми вже прийняли рішення, то його слід виконувати.

     Другий. З одного боку,  ідуть  спекуляції,  з  другого  боку, справді   є   величезна  доцільність  якнайшвидше  прийняти  пакет економічних,  податкових законів,  пов'язаних із бюджетом.  Щоб не було  зайвих  спекуляцій,  як говориться,  і щоб нас об'єктивно не звинувачували,  я думаю,  доцільно приїхати у виборчі округи, коли ми  зможемо сказати:  ми бюджет прийняли,  податкове законодавство прийняли,  так що,  шановні  виборці,  зустрічайте  нас,  ми  свій обов'язок законотворчий виконали.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Степенко.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий    округ,    Полтавська   область).   Дякую.   Олександре Олександровичу,  звинувачують Верховну Раду,  що вона  не  приймає податкових законів.  Ну,  якби ж вони були нормальні, то вона б їх прийняла. Я теж мав зустріч у Диканському районі, було дуже багато людей,  десь півтисячі. Вони не звинувачують Верховну Раду в тому, що вона не приймає тих законів,  які встановлюють вихід на  пенсію чоловікам  у  65  років і жінкам у 60 років і якими кожний собачий хвіст  обкладається  податком.  Розуміють  люди  правильно,   тому спекулювати не треба.

     Я б хотів, Олександре Олександровичу, щоб ми проголосували за те,  щоб працювати у пленарному режимі й внести на розгляд питання (ну,   воно   теж   якесь   недолуге)   про   призупинення   спаду сільськогосподарського виробництва.  Олександре Олександровичу,  я до  вас  звертаюсь:  треба  обговорити питання стосовно сільського господарства.

     Шановні товариші!  Через два тижні виїжджати  в  поле,  а  ви дивіться,  що  роблять  ці комерційні структури:  за нафтопродукти знову  втягують  селян  у  кабалу  під  контракт  1997  року,   не розрахувавшись за 1996 рік.

     Якщо є   конкретні   пропозиції,  є  проекти  цих  податкових законів,  то  я  б  хотів,  Олександре  Олександровичу,   щоб   ви роз'яснили:  ми повинні працювати в пленарному режимі. А хто каже: поїхати,  дізнатися,  яка ситуація...  Ну, я вибачаюсь, якщо ви не знаєте  ситуації,  то хоч і поїдете,  все одно ви ні про що там не дізнаєтеся.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Кризський.

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий округ,  Луганська область).  Спасибо. Уважаемый Александр Александрович!  Я  считаю,  что мы должны быть последовательными и выполнять то,  что намечаем.  У нас утвержден  календарный  график работы в округах.  Этот график мы довели до своих избирателей. Вот у меня в руках на двух страницах план работы в округе. Одиннадцать трудовых коллективов ждут меня.  И представьте,  я не приеду.  Что будут говорить эти люди?

     Кто боится ехать в округа?  В округа боятся  ехать  те,  кому нечего сказать своим избирателям.  Я считаю, что мы должны ехать в округа во что бы то ни стало и встречаться с избирателями.

     Благодарю.

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Заставнівський виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Шановний   Олександре   Олександровичу!   Зараз  складається  така ситуація.  Коли ми приїжджаємо у виборчі округи  і  спілкуємося  з людьми, то найперше задають запитання представники місцевої влади: а яка  там  ситуація  з  проектом  бюджету?  Яка  там  ситуація  з проектами  законів  щодо  оподаткування?  І  дуже важко пояснювати людям, чому досі ці законопроекти ще не прийняті.

     Тому, справді,  варто було б нам прийняти рішення,  що  ми  й наступного   тижня   працюємо  в  пленарному  режимі,  розглядаємо невідкладні законопроекти.  І  тоді  можна  буде  приїхати  і,  як кажуть,  з  чистою  совістю  заявити,  що  ці закони прийняті.  Бо навколо  цього  вже  створилася  якась  така  аура,  розумієте,  з допомогою  засобів  масової  інформації,  що  їх  украй  необхідно приймати.

     Їх справді треба приймати.  Але,  мабуть,  думають,  що зразу манна небесна посипеться. Так воно не буде...

     Ми повинні прийняти рішення про те,  щоб працювати наступного тижня в пленарному режимі,  прийняти ці законопроекти,  і тоді вже можна буде спокійно з людьми розмовляти.  Я просив би,  щоб ще раз це питання поставити на голосування і підтримати, щоб ми працювали в пленарному режимі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  прошу  в депутатів одну хвилиночку уваги.  Давайте так домовимося. Хто призначив зустрічі в округах - поїдете. Навіть більше,  візьмете  відрядження,  яке  буде  оплачено.  Будь ласка, поїдете,  будете користуватися своїм правом.  Де можна відмінити - відміните, але треба, щоб Верховна Рада все-таки працювала.

     Чому я  про  це  кажу?  Зараз у нас розглянуто чотири проекти робочою  групою.  Частину  податкових   проектів   опрацьовано   у профільній  комісії.  На  цьому тижні закінчується розгляд заходів щодо стабілізації економіки,  які торкаються майже 70 законів. І з цього  приводу нам потрібно буде ближчим часом визначитися.  Ми ці заходи будемо такими,  як вони є,  приймати чи вичленимо з них  ті позиції,  котрі  мають відношення до проекту бюджету,  і будемо їх опрацьовувати?  Це принципове питання і на нього  потрібно  чимало часу.  Принципові  рішення  треба  прийняти у перші дні наступного тижня, тому що далі їх відкладати не можна.

     Крім того,  у нас на  наступному  тижні  є  повна  можливість розглянути  проект  Закону  про  місцеве  самоврядування.  Він уже підготовлений до розгляду.  Тобто,  я ще раз  кажу,  оцей  перелік документів потребує серйозної аналітичної роботи депутатів.

     Ще раз підкреслюю: хто дав оголошення у пресі про зустріч, ви поїдете, зустрінетеся і проведете ті заходи, котрі передбачували.

     Ось приблизно такий підхід. І я просив би: підтримайте пропозицію   про   проведення  пленарних  засідань  на наступному тижні,  про роботу саме в пленарному режимі.  Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

     "За"- 238. Прийнято.

     Спасибі. Будь  ласка,  наступного тижня працюємо в пленарному режимі.

     _______________

     Тепер ще одне питання,  яке виходить,  так би мовити, за межі сьогоднішнього  розгляду,  одначе  треба врахувати його.  Учора ми проголосували Закон про систему оподаткування.  Хороший, потрібний закон,  який  нам  буде  своєрідним дороговказом під час прийняття всіх законів, що пов'язані з податками.

     У статті закону , яка стосується загальнодержавних податків і зборів,  через технічні причини,  очевидно, пропущено один пункт - збір до Фонду сприяння зайнятості населення.  Справа в тому,  що в усьому  світі роботодавці,  незалежно від форм власності,  роблять відрахування до  цього  фонду,  оскільки  допомагати  безробітним, готувати людей для перекваліфікації в разі звільнення їх із роботи абощо можна тільки за рахунок коштів цього фонду. Це стосується не тільки державних підприємств,  я підкреслюю, це стосується кожного роботодавця.

     У зв'язку  з  цим  треба  цю  норму  передбачити  в   системі оподаткування.  Інша  справа,  враховуючи конкретну ситуацію,  яка складається в Україні,  під час розгляду проекту бюджету ми можемо не передбачати виділення коштів на ці потреби, ми можемо взагалі в законі прийняти нульову ставку відрахувань.  Але  в  принципі  сам такий  збір  повинен  бути  передбачений  у системі оподаткування. Розумієте?

     Я знаю,  що комісія,  яка готувала проект Закону про  систему оподаткування, вважає, що цього робити не слід. Проте вчора в мене були  представники  Кабінету  Міністрів  та   Комісії   з   питань соціальної політики. Аргументація їхня переконлива, і я вважаю, що це випадково вчора вони не внесли пропозицію про цей збір  (Шум  у залі).

     Я просив  би  не вигукувати з місця,  а надати слово депутату Суслову, він пояснить. І я поставлю на голосування.

     Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание, что никакой технической ошибки не было. В докладе я специально подчеркнул,  и можете проверить это по стенограмме, что комиссия приняла решение о том, что этот фонд должен формироваться по другим принципам: без введения специального налога с отнесением на  себестоимость.  В  зале  это  не  вызвало  никаких возражений. Поэтому я считаю,  что  здесь  нет  оснований  для  переголосовки. Принятием  Закона  об  основах социального страхования и введением страховых взносов  в  Фонд  занятости,  чтобы  за  счет  страховых взносов выплачивались пособия по безработице, мы решим проблему.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Буздуган. І потім визначимося.

     БУЗДУГАН Ю.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (Новоселицький  виборчий   округ, Чернівецька  область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Позиція  Віктора Івановича відома:  щоб не було ніяких відрахувань, у Фонд сприяння зайнятості населення, які відносяться на собівартість. І не тільки у цей фонд. Але проблема полягає в тому, що стаття 46 Конституції, де говориться (я зачитую першу частину): "Громадяни мають право на соціальний захист,  що включає право на  забезпечення  їх  у  разі повної,  часткової  або  тимчасової втрати працездатності,  втрати годувальника,  безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

     Це право    гарантується    загальнообов'язковим    державним соціальним страхуванням..."

     Тобто страхування    від    безробіття    передбачається    в Конституції.  Ми  порушили Конституцію,  вилучивши страхування від безробіття.

     У Віктора Івановича є своя позиція.  Я поважаю його  позицію, але треба діяти в рамках прийнятої Конституції.

     ГОЛОВА. Це питання нами дискутувалося багато разів.  Потрібно поставити крапку в цій дискусії.  Гадаю,  що  її  можна  поставити проголосувавши.  І  я прошу вас спочатку проголосувати за внесення до  порядку  денного  цього   пункту,   а   потім   поставимо   на голосування... Будь ласка, проголосуйте.

     "За" - 145. Пропозиція не підтримується.

     Я звертаюся до Комісії з питань соціальної політики та праці: при підготовці законопроекту про державне страхування  передбачити норми   цього  закону,  які  будуть  гарантувати  створення  Фонду сприяння зайнятості населення.

     Дякую.

     Ще одне питання,  яке потребує включення до порядку  денного, воно не входило у загальний перелік,  а запропоновано депутатами - про проект Постанови Верховної Ради України про тимчасовий порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, що надходять на митну територію України від іноземних юридичних та фізичних  осіб. Депутати  добре  розуміють  це  питання.  Iдеться про неможливість розмитнити вантажі,  котрі надходять як гуманітарна  допомога,  бо прийнято  нами  відповідну  постанову.  Верховна Рада має прийняти рішення про корекцію стосовно нашої ж постанови.  Треба це питання включити до порядку денного.  Воно не зранку, а трохи пізніше буде розглядатись,  але  треба  в  порядок  денний  включити.  Я  прошу поставити  на  голосування.  "За" треба голосувати,  пояснюю,  хто погано почув! Будь ласка.

     "За" - 238. Прийнято.

     _______________

     Про депутатські запити.

     Від Владлена Михайловича Карасика надійшов депутатський запит до Президента України... (Шум у залі).

     Я прошу вас! Ну, можна трохи тихіше вести дискусію? Не чути ж самого себе, не те що вже інших...

     Будь ласка,  Владлен  Михайлович  звертається  до  Президента України   і   голови   Фонду   держмайна   стосовно  приведення  у відповідність із Законом  про  особливості  приватизації  майна  в агропромисловому  комплексі  нормативних  актів  Фонду  державного майна  України.  Питання  надзвичайно  важливе  і   немає   ніяких сумнівів,  що  потрібно  втручання  вищих  представників влади для наведення порядку у відповідності з законом.  Я  прошу  підтримати зміст  цього  запиту  до Президента шляхом поіменного голосування. Будь ласка.

     "За" - 206. Приймається зміст.

     Для рішення про направлення запитів і  Президенту,  і  голові Фонду  держмайна  треба  226  голосів.  Підтримайте,  будь  ласка; важливе питання.

     "За" - 251. Прийнято.

     Валентин Михайлович  Недригайло  звертається  до   Президента стосовно        тяжкого        фінансово-економічного        стану сільськогосподарських підприємств Новоазовського і Тельманівського районів Донецької області. Я передавати зміст не буду, оскільки це типова ситуація для всіх регіонів. Зміст цього запиту ставиться на поіменне голосування.

     "За" - 241. Зміст підтримується.

     Про направлення рішення голосується. Будь ласка.

     "За" - 200.

     Ще раз  кажу:  питання  типове  для  всіх  округів,  і  тому, підтримуючи один  одного  в  турботі  про  своїх  виборців,  треба голосувати. Я не буду примушувати вас, але за пропозицією депутата Недригайла  та  інших  прошу  підтримати.   Ще   раз   ставлю   на голосування. Будь ласка.

     "За" - 232.

     Спасибі.

     Олександр Степанович   Ігнатенко  звертається  до  Президента України  стосовно  доцільності  призупинення  дії  наказу   голови Державної   митної  служби  України  щодо  ліквідації  митниць  на кордонах України і створення регіональних  митниць,  недоцільності послаблення  оперативної  ланки  митниць на користь управлінського апарату.  Важливе дуже питання,  і бачення цієї проблеми депутатом заслуговує на увагу.

     Ставлю на  голосування  питання  про  підтримку  змісту цього запиту. Поіменне голосування.

     "За" - 235.

     Голосується питання про направлення цього запиту. Будь ласка.

     "За" - 239. Прийнято.

     Євген Петрович  Жеребецький  звертається  до   Президента   і першого    віце-прем'єр-міністра   Дурдинця   стосовно   погашення заборгованості   у   виплаті    заробітної    плати    працівникам Західноукраїнської вугільної холдингової компанії.

     Також підкреслюю,  що  це традиційне і стандартне питання для всіх округів,  але воно потребує уваги,  по  суті,  усіх  чинників влади сьогодні.

     Ставлю на голосування зміст цього запиту.

     "За" - 200.

     Про направлення рішення приймається шляхом голосування.  Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 196.

     Я прошу,  підтримайте цю пропозицію, вона ж раціональна, усіх стосується.  Ще раз ставлю на голосування.  Євгене Петровичу, будь ласка,  підніміться.  Підтримайте пропозицію, нормальний же запит, оформлений як слід.

     "За" - 205.

     Ну, завтра   поставимо   на   голосування.  Ще  попрацюйте  з депутатами.

     Анатолій Вільгельмович Юрковський звертається  до  Президента України   стосовно   вжиття   заходів   для   активізації  пошуків риболовного сейнера "Саур-3",  про надання допомоги сім'ям екіпажу на період пошуку рибалок.

     Це цілком  життєве  питання,  треба  підтримати  зміст  цього запиту. Ставлю на голосування питання про підтримку змісту запиту.

     "За" - 250. Зміст підтримується.

     Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту.

     "За" - 257. Вирішено питання.

     Депутати Красняков,   Охріменко,   Чечетов   звертаються   до Президента  України  у зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит стосовно висловлювань міністра інформації України та  з  проханням надати можливість послухати записи передачі.

     Я думаю,  що  треба  задовольнити  їхнє  прохання.  Ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього запиту.

     "За" - 213.

     Про направлення   треба   вирішити   питання.   Будь   ласка, підтримайте. Йдеться про захист, власне кажучи, честі депутатів. І про об'єктивність інформації. Будь ласка.

     "За" - 244. Прийнято.

     Звертається народний депутат України Іван Григорович Білас до Прем'єр-міністра  Лазаренка  про  незадовільний  стан щодо виплати заробітної плати працівникам Мостиської районної лікарні та  грубі порушення   чинного  законодавства  у  наданні  житлових  субсидій виборцям Мостиського округу (Мостиський та Старосамбірський райони Львівської області).

     І цього  ж  депутата  -  до  Генерального  прокурора  України Ворсінова про незадовільний стан  з  виплатою  зарплати.  Тобто  з цього самого приводу.

     Групи депутатів  (Кияк,  Лупаков,  Манчуленко,  Попеску) - до Прем'єр-міністра стосовно ситуації з виплатою заробітної  плати  в Чернівцях та Чернівецькій області.

     Юрій Олексійович  Кризський  звертається  до Прем'єр-міністра стосовно грошового забезпечення  військовослужбовців  Прикордонних військ України.

     Володимира Володимировича   Чемериса  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно необхідності внесення змін до Постанови  Кабінету Міністрів

 114 від  3  лютого  1997  року  про   зміни   у   стипендіальному забезпеченні студентів і слухачів вищих навчальних закладів.

     Віктора Григоровича       Роєнка       -      до      першого віце-прем'єр-міністра, голови Координаційного комітету по боротьбі з  корупцією  і  організованою  злочинністю при Президенті України Дурдинця про протиправні  дії,  зловживання  службовим  становищем окремих   керівників  Мінлісгоспу  України  стосовно  Українського товариства мисливців і рибалок.

     Група депутатів  (Пасечна  та  інші,  -  всього  8   чоловік) звертається   до   Прем'єр-міністра  стосовно  підтримки  розвитку закритого овочівництва в Донецькій області.

     Євгена Васильовича Краснякова - до Прем'єр-міністра України у зв'язку  з  хронічним  затриманням  заробітної  плати  працівникам бюджетної сфери міста Горлівка Донецької області.

     Володимир Григорович Садько звертається  до  міністра  освіти України стосовно порушення Конституції України,  Закону про освіту (закриття  шкіл,  дитячих  дошкільних  закладів)  та  фінансування виплати зарплати працівникам освіти з держбюджету.

     Усі ці  запити  оформлені  відповідно до вимог Регламенту.  Я прошу проголосувати і направити їх адресатам.  Будь ласка,  ставлю на голосування.

     "За" - 238. Прийнято.

     Я розумію,  що  частині  депутатів  не подобається те,  що ми стільки часу тратимо на цю роботу,  але  справа  в  тому,  що  це, по-перше,   вимога   Конституції,   вимога   Регламенту.   Вносьте відповідні зміни.  По-друге,  це,  по-суті,  одна  з  форм  роботи депутатів,  і  тут  нічого  не  вдієш,  так  повинно  бути.  І так робиться, до речі, у багатьох країнах світу (Шум у залі).

     Проголосували про  направлення.  Про  зміст  цих  запитів  не потрібно голосувати, а голосується про направлення.

     ________________

     На засіданні  ради  керівників  груп і фракцій ішлося про те, щоб внести зміни до Постанови Верховної Ради про склад  тимчасової спеціальної  комісії  по  доопрацюванню проекту Закону України про місцеве самоврядування в Україні.

     У зв'язку з тим що частина депутатів практично не  має  змоги працювати  в  цій  комісії,  вноситься  пропозиція обрати народних депутатів України Пшеничну Ольгу  Миколаївну  від  Міжрегіональної депутатської

     групи і  Мовчана  Павла  Михайловича  від Руху до складу цієї комісії,  а увільнити депутатів Лавриновича,  Новікова, Болдирєва, Масенка,  Симоненка  Валентина Костянтиновича,  які не мають змоги працювати в цій комісії.

     Я просив би вашої згоди на те,  щоб включити  це  питання  до порядку денного. Ставлю на голосування.

     "За" - 226. Прийнято.

     Ставлю на результативне голосування питання щодо змісту цього проекту постанови, я його вже зачитав. Будь ласка, проголосуйте.

     "За" - 247. Прийнято.

     Спасибі.

     Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту України повідомляю  про входження  до  складу  депутатської  фракції "Комуністи України за соціальну  справедливість  і  народовладдя"   народного   депутата України Звонаржа Андрія Юрійовича.

     ----------------------------------------

     Продовжується розгляд  питання  про проект Закону України про ратифікацію  Угоди  між  Україною  та  Російською  Федерацією  про врегулювання  питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу та активів колишнього СРСР.

     Учора прозвучало  шість  доповідей  і   співдоповідей,   були відповіді  на запитання і сьогодні є потреба коротко обговорити це питання.  Відносно  коротко.  Є  пропозиція,  оскільки  записалося більше  20  депутатів,  відвести  40  хвилин  на обговорення цього питання  і  прийняття  рішення.  Немає  заперечень?  Я  ставлю  на голосування цю пропозицію. Прошу підтримати. Будь ласка.

     "За" - 215. Прийнято.

     Депутат Процев'ят   виступає.   За  ним  виступатиме  депутат Мармазов.

     Я просив би всіх депутатів,  які виступатимуть, бути гранично коректними у своїх висловлюваннях, оскільки йдеться про міжнародні справи.

     Будь ласка.

     ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І.,  член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Самбірський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Головуючий! Шановні колеги  депутати!  Проблема  ратифікації  чи  відхилення Угоди між Україною  та  Російською  Федерацією   про   врегулювання   питань правонаступництва  щодо  зовнішнього  державного  боргу та активів колишнього СРСР  є  не  лише  ключовою  і  стратегічною  проблемою економічних  і політичних відносин між Україною і Росією,  це ще й проблема престижу нашої держави на міжнародній арені,  її ролі  та місця у міжнародних фінансових організаціях.

     Торкаючись фінансово-економічних   аспектів  даної  проблеми, слід зазначити,  що отримати з боку  уповноважених  органів  Росії документальну  інформацію щодо пооб'єктного складу,  балансової та ринкової вартості закордонної власності колишнього СРСР,  балансів Держбанку,  Держхрану, Зовнішекономбанку, його філій і закордонних банків колишнього СРСР за станом на 1 грудня,  обсягів і структури золотого запасу, алмазного фонду і так далі сьогодні неможливо. Це ми всі повинні усвідомлювати.

     І здається мені,  сьогодні  ми  повинні  поставити  крапку  в обговоренні  проблеми  ратифікації цієї угоди.  Сьогодні необхідно підтримати проект постанови,  в якому передбачалася  б  відмова  в ратифікації цієї угоди.  І тому я хочу підтримати проект постанови Української республіканської партії,  в якому передбачається  саме цей пункт.

     Сьогодні Росія  веде  себе  фактично таким чином,  немовби ця угода була ратифікована і набрала сили. Вона сьогодні пропонує нам орендувати   нашу   власність  за  кордоном  для  дипломатичних  і консульських представництв  за  ринковими  цінами.  Вона  сьогодні намагається вступити до складу клубів найвпливовіших кредиторів як один із найбільших їхніх боржників.  Тому ми мусимо усвідомити, що подальше  зволікання з відмовою в ратифікації цієї угоди - це лише втрата Україною нашої безпосередньої власності.

     Я хотів також повернутися до відомого  боргу  України  у  2,5 мільярда   доларів,   документ  про  який  було  підписано  колись Валентином Симоненком.  Я прекрасно розумію,  що  це  не  борг,  а фікція,  і  ми це всі усвідомлюємо.  Тим більше,  що питання цього боргу не розглядалося Верховною Радою,  угода про  визнання  цього боргу  з боку України не була ратифікована Верховною Радою.  Отже, ця угода не має жодної юридичної сили.

     Ратифікація угоди з Росією про нульовий варіант має  не  лише економічні   наслідки   для  України,  а  й  передусім  політичні. Ратифікувати  угоду   означало   б   остаточно   визнати   принцип правонаступності   Російської   Федерації   щодо   СРСР   у   всіх відношеннях,  а не лише щодо місця в Раді Безпеки ООН,  як це було домовлено  в  Алма-Аті.  Тому це,  без сумніву,  завдало б значної шкоди авторитетові України на міжнародній арені.

     Тому я закликаю вас сьогодні прийняти постанову, в якій би ми насамперед відмовили в ратифікації цієї угоди.  І надалі, зробивши порівняльну  таблицю  і  об'єднавши  два   запропоновані   проекти постанов,  прийняли  остаточно постанову в цьому залі.  Але ще раз наголошую - відмовивши в ратифікації угоди!  Це справа честі нашої держави, це справа її майбутнього.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я прошу:  вкладайтеся,  будь ласка, у відведений час. Говоріть найважливіше з самого початку, а потім уже дрібніше...

     Слово має Євген Васильович Мармазов від  фракції  комуністів. За ним виступатиме депутат Глухівський.

     МАРМАЗОВ Є.В.,   член   Комісії   Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Олександрійський  виборчий округ,   Кіровоградська  область).  Уважаемые  народные  депутаты! Сегодня  у  нас  два  пути:  или  ратифицировать  соглашение,  или отказаться  от  ратификации  и  оттянуть  это  дело  на  несколько десятков лет, в дальнейшем все-таки ратифицировав нулевой вариант.

     На рассмотрение  Верховного   Совета   по   данному   вопросу практически  внесено  два  проекта  -  проект  Президента и проект народного депутата Терехина (или это  проект  от  комиссии,  я  не знаю, но он идет как от народного депутата Терехина).

     Если взять вариант депутата Терехина,  то,  на наш взгляд, он не  может  быть   предметом   серьезного   обсуждения,   поскольку противоречит элементарной логике. Что же в проекте предлагается?

     В проекте  предлагается,  по сути,  разделить основные активы бывшего Союза и одновременно  отказаться  от  выполнения  Украиной обязательств  по  обслуживанию  своей части внешнего долга бывшего Союза...  Но  это  же  нонсенс!  Выдвигаемые   Терехиным   условия нереальны, и нет никаких оснований предполагать, что Россия на них пойдет.

     Но есть еще и другие  предложения  по  данному  вопросу.  Они опубликованы  в  печати  и  здесь раздавались.  Эти варианты более хитроумные.  Предлагается,  чтобы Украина отказалась  от  нулевого варианта,  заняла  выжидательную  позицию в надежде на изменение в будущем внутриполитической ситуации в России,  когда через десять, а  может,  через  пятьдесят  лет  к  власти  в  России  придут так называемые   прогрессивные    руководители,    то    есть    очень симпатизирующие Украине,  и тогда мы сможем решить свою проблему в нашу пользу.  Но это романтический путь в никуда. Собственно такой вариант отстаивал и Гетьман.

     Рассмотрев президентский  документ,  мы  считаем сам подход к процедуре   ратификации   соглашения   о   нулевом   варианте    с предварительными условиями правильным.  Этот вариант можно принять за основу для обсуждения. Вопрос только в том, что предварительные условия  должны  носить  конструктивный  реалистический  характер. Такими,  на наш взгляд, являются, безусловно, подпункты "а" пункта 2 и пункта 3 законопроекта. Эти предварительные условия достаточно обоснованы  и  уместны,  поскольку  счета  украинских  физических, юридических   лиц   заблокированы   Внешэкономбанком  СССР,  имеют конкретных собственников,  легко поддаются  контролю  и  учету,  а имущество и активы за рубежом, которые на 1 декабря 1991 года были в собственности предприятий,  расположенных на территории Украины, и  сейчас реально находятся в распоряжении этих предприятий:  того же Черноморского пароходства,  того же Дунайского пароходства. Это можно  сказать  и  о  подпункте  "б"  пункта  2.  Оговорки  такого характера,  которые  имеют  твердое  экономическое,   юридическое, информационное    подтверждение,    при    условии    определенных дипломатических усилий  со  стороны  Украины  могут  быть  приняты Россией.

     Что касается  подпунктов  "в"  и "г" пункта 2 и подпункта "б" пункта 3,  то они не являются обоснованными,  их следует опустить, поскольку  все  соглашения,  упомянутые в подпунктах "в" и "г",  - промежуточные,  а соглашение о нулевом  варианте,  как  сказано  в статье  5  данного  соглашения,  урегулирует все вопросы,  то есть является окончательным.

     Поэтому, ратифицируя  соглашение  о  нулевом  варианте,   мы, естественно,  не можем ставить предварительное условие, искажающее суть соглашения.  Об этом Ярошинский  вчера  совершенно  правильно говорил.

     Вместе с  тем  другую силу имеют протоколы о передаче Украине обкектов зарубежной собственности дипломатического характера.  Эти протоколы  появились 9 и 15 декабря 1994 года и уже учитывали факт подписания соглашения о нулевом варианте.

     Следовательно, наша  задача  -  добиться  признания   Россией юридической  силы  протокола  от  15  декабря  1994 года.  Поэтому предлагаем дополнить пункт 2 законопроекта  следующим  положением: "Підтвердження російською стороною юридичної сили протоколу від 15 грудня 1994 року,  включаючи додаток до  протоколу,  про  передачу російською стороною Україні дипломатичного майна в 36 країнах".

     В заключение  хотел  бы  сказать,  что  все бывшие республики Союза приняли нулевой вариант.  Украина проект  нулевого  варианта подписала в 1994 году.

     Страны-кредиторы ни  с  кем,  кроме  России,  решать  вопроса внешнего долга Союза не хотят.  Да и саму Россию  уже  практически приняли в Парижский клуб кредиторов.

     Не приняв   предложение   Президента   и   не   ратифицировав соглашение, мы, безусловно, авторитет Украины не поднимем.

     Поэтому мы предлагаем поддержать  законопроект  Президента  с учетом наших замечаний.

     ГОЛОВА. Депутат   Глухівський.  За  ним  виступатиме  депутат Чечетов.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Фракція  Народного   руху.   Шановний   пане головуючий! Шановні колеги народні депутати! Ми сьогодні вирішуємо справді дуже важливе питання,  бо воно торкається майна,  яке  має належати нам і яке коштує дуже великі гроші.

     В одному   з  проектів,  які  нам  пропонують  проголосувати, передбачено  ратифікацію  цього  нульового  варіанта.   До   речі, попередній  промовець  також  закликав  нас  ратифікувати нульовий варіант щодо цієї угоди. Однак я мушу сказати, що ратифікувати цей варіант  ми  не  можемо,  тому  що  це буде черговим пограбуванням України.

     Після розпаду Союзу його майно за кордоном,  а також  золото, платина, дорогоцінні камені, валюта у банках союзних і закордонних належало  справедливо  розділити  між  новоутвореними   державами, народи   яких   і  надбали  ці  багатства.  Україні  визначили  17 відсотків.  Як на мене,  ця цифра занижена,  бо ваговий коефіцієнт України в Союзі і за населенням,  і за ресурсами, і за потенціалом був вищий. Але нехай 17 відсотків. Нас же схиляють до того, щоб ми відмовилися,  бо це,  мовляв,  менше від тих боргів,  які б на нас припали.

     Але ми бачимо,  що вартість активів нам Росія подає у  багато разів  заниженою.  Там,  де  насправді  є  300  мільярдів доларів, називається цифра 3 мільярди доларів.  Наводять дані про золото  - 60 тонн, а насправді, як учора сказав народний депутат Гетьман, це 700 тонн.  А Терьохін показав,  що й це не повна ще кількість,  що його було значно більше.

     Одним словом,  як  казав  один класик,  нас "дурють".  І це в умовах фінансової скрути,  коли  бюджет  постійно  тріщить,  немає коштів  для  виплати пенсій і зарплат.  Ось у мене в окрузі пенсія виплачена тільки  за  листопад.  Ми  не  маємо  чим  заплатити  за енергоносії,  маємо борги.  А уряд нам каже: давайте махнемо рукою на ті всі активи і подаруємо їх Росії.

     Та досить уже тих грабунків! Ми мали б говорити не тільки про зовнішні  активи,  а  й  про  ті багатства всередині Росії,  що їх творили українці.  Хто ж мив золото в Колимі і  добував  алмази  в Якутії,  валив  сибірський  ліс,  розбудовував Норильськ та багато іншого,  як не мільйони українців-політв'язнів?  Німеччина рабську працю  наших  земляків  остарбайтерів у роки другої світової війни оплачує марками.  А коли ж  Росія  сплатить  нарешті  борги  перед вестарбайтерами?

     Але мова  сьогодні  про  активи  за  кордоном.  Не  можемо ми приймати рішення,  поки перед нами не покладуть  на  стіл  опис  і оцінку цього майна.  Звичайно,  щодо золота й алмазів, напевно, ми вже цього не побачимо,  тому що  Росія  дуже  надійно  сховала  ці запаси. Але щодо майна за кордоном, представництв, посольств - усе це в натурі є,  воно не згоріло,  землетрус його не знищив і війни там також не було. Все це можна порахувати.

     Я ось недавно побував у складі делегації від Комісії з питань науки та народної освіти в аналогічній комісії у Польщі. Ми були в посольстві  у  Варшаві.  Зайшли і подивилися,  що за це приміщення посольства ми Росії сплачуємо 100 тисяч доларів орендної плати.  І це в тому посольстві, яке збудоване нашою працею і нашою кров'ю...

     Тому я закликаю вас:  ні і ще раз ні згоді на цю ратифікацію, поки ми не побачимо документального підтвердження того майна,  яке від нас пропонується забрати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Виступає   Михайло  Васильович  Чечетов  від  фракції "Соціально-ринковий вибір". За ним слово візьме депутат Ратушний.

     ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Юнокомунарівський виборчий округ,  Донецька  область).  Уважаемый Александр   Александрович!   Уважаемые   коллеги!   После  распада Советского Союза Запад был обеспокоен прежде всего  решением  двух проблем.  Первая  -  это  сделать все возможное и невозможное,  но предотвратить "расползание" ядерного оружия по бывшим  республикам СССР  и  сконцентрировать его только на территории России.  Подход здесь был разумный, и решение это было достигнуто.

     Вторая проблема - это кто и  как  будет  погашать  гигантский внешний  долг  бывшего  Советского  Союза.  И,  конечно,  никто из западных кредиторов не был в восторге от перспективы,  что  вместо Союза  теперь  долг  той  или  иной западной стране будет погашать Таджикистан или Киргизстан.  Всем хотелось  иметь  дело  только  с Россией.  И  это естественно,  поскольку от этого можно было иметь если не экономическую выгоду, то хотя бы определенные политические дивиденды.

     Но на  территории  СНГ  думали сначала немного иначе.  Решили разделить   задолженность   бывшего   Союза    по    определенному интегральному коэффициенту: решили разделить и активы. После этой, грубо говоря,  дележки доля Украины в погашении долга  Союза  была 13,5 миллиарда долларов и 2,8 миллиарда переводных рублей,  а доля причитающихся ей активов - 12,1 миллиарда долларов и 768 миллионов переводных рублей.

     Но если  долг  Украины нужно было реально возвращать западным кредиторам,  то названные  активы  представляют  в  основном  долг Украине слаборазвитых африканских стран типа Берега Слоновой Кости или племени тумбу-юмбу. Иными словами, возврат этих активов - дело практически бесперспективное, безнадежное, и на них сразу же можно поставить крест.

     В 1993 году Россия выступила с инициативой  и  обкявила  себя правонаследницей   всех  бывших  долгов  Союза,  а  взамен  этого, естественно,  правонаследницей всех активов СССР за рубежом. После этого  между  Россией  и  Украиной  был подписан договор о нулевом варианте,  где все это было закреплено. Этот договор открыл доступ Украине к западным кредитам и инвестициям. Но, кроме договора, был подготовлен еще протокол,  согласно которому  Россия  должна  была передать  Украине  часть недвижимости за рубежом,  но только после ратификации договора с Украиной.

     Россия со  своей   стороны   договор   о   нулевом   варианте ратифицировала  и  заявляет,  что  когда ратифицирует этот договор Украина,  тогда можно будет возвратиться к  протоколу  о  передаче части зарубежной недвижимости Украине.

     Сегодня нам предлагается не ратификация подписанного Украиной договора о  нулевом  варианте  с  Россией,  а  принятие  закона  о ратификации  этого соглашения.  А это,  как говорят в Одессе,  две большие разницы.

     Если в первом пункте проекта названного закона записано,  что вроде  бы  Верховный  Совет  ратифицирует  подписанный  договор  с Россией,  то во втором пункте,  где речь идет о времени вступления закона в силу,  все это увязывается с дополнительными условиями по отношению к России, заранее неприемлемыми для нее.

     А теперь,  уважаемые коллеги,  давайте взвесим,  что нам даст нератификация  соглашения о нулевом варианте или принятие проекта, подготовленного комиссией, что почти одно и то же?

     Первое. Нератификация  не  вызовет  бури  восторга  и  шквала аплодисментов у западных кредиторов-инвесторов.

     Второе. Мы  получим  к  9  миллиардам внешнего долга еще 13,5 миллиарда долга союзного и плюс долг перед Россией за обслуживание союзного долга.

     Третье. Даст  право  России  отказаться  от  реструктуризации нашего  долга  за  газ  и  потребовать  от  Украины  его   полного сиюминутного погашения.

     И, наконец,  четвертое.  Резко  обострятся  отношения с нашим соседом Россией.

     Каковы же  положительные  стороны  ратификации  соглашения  о нулевом варианте?

     Первое. Мы   продемонстрируем   всему   мировому  сообществу, во-первых,  нашу   последовательность   в   политике,   во-вторых, готовность выполнять подписанные нами обязательства.

     В-третьих, мы  укрепим  в  глазах  мирового  сообщества  свой положительный имидж как добропорядочного партнера.

     И в-четвертых,  ратификация этого соглашения будет  одной  из наших козырных карт на предстоящих переговорах с Россией по поводу Черноморского  флота.  Тогда  уже  можно  будет  нашим  российским партнерам  сказать,  что  нулевой  вариант  -  это  был  небольшой компромисс в пользу России, и мы ждем ответных компромиссных шагов России по вопросу Черноморского флота в сторону Украины.

     Поэтому думается,  что в сегодняшней ситуации и экономически, и политически целесообразно  ратифицировать  нулевой  вариант  без всяких дополнительных оговорок.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  слово має Михайло Ярославович Ратушний. За ним - депутат Кияк.

     РАТУШНИЙ М.Я.  Шановні  виборці!  Шановні  народні  депутати! Питання, яке розглядається зараз у цьому залі - питання величезної політичної ваги. Я тримаю ось документ, поданий декілька днів тому міністром фінансів, у якому зазначено, що наш борг перед Росією за енергоносії становить 4,3 мільярда доларів США.

     У цьому  залі  наші  попередники,  керуючись  якимись  вищими політичними мотивами,  віддали Росії тактичну зброю. Було сказано, що нам будуть надані гарантії і компенсація. У цьому ж залі вже ми віддали  стратегічну  зброю.  І  було  сказано,  що на нас не буде чинитися економічний тиск  і  світові  держави  забезпечують  нашу територіальну цілісність.

     Нам говорять: ми повинні розділити флот, керуючись інтересами Росії,  бо якщо не розділимо,  закриють краник газу,  ми  втратимо Крим.  Нам говорять:  віддати нафтопереробний комбінат, що зараз і робиться  з  Лисичанським  нафтопереробним  заводом.  І   все   це робиться, керуючись якимись вищими інтересами держави і безпеки, а в той час Росія вводить податок на  додану  вартість,  у  той  час Росія  зовсім  не керується не те що принципом братерської дружби, про яку вчора хтось тут говорив,  а проводить політику політичного експансіонізму і економічної війни проти України.

     Виникає запитання:  доки  ми  будемо  відступати  перед  цією політикою   експансіонізму   російського   капіталу,    російською зовнішньою політикою?  Чи,  може,  ми всі - і Президент, і ті, які готували й підписували нульовий варіант у Москві,  які  керувалися дезінформацією Явлінського й Горбачова,  що золотий запас Росії на той момент становив лише 60 тонн,  хоч по факту ясно,  що не менше 800  тонн,  - нарешті скажемо:  досить відступати,  ми - незалежна держава?

     І чому виникла така велика потреба саме зараз  розглядати  це питання?  Я  думаю,  саме тому,  що через три дні Лондонський клуб буде визначати:  чи Росія є кредитор світовий,  чи вона є держава, яка  видає  кредити іншим державам,  чи вона є банкрут.  Саме тому здійснюється політичний тиск.  І нам відступати не потрібно.  Адже нульовий  варіант зачіпає інтереси сотень тисяч виборців - і моїх, і ваших,  які зберігають чи  свої  вклади,  одержавши  спадщину  з Канади,  чи  зарплати,  отримані за роботу в Тюмені,  в російських банках,  і ці кошти п'ять років прокручуються  і  не  повертаються людям.  Я думаю, ми повинні керуватися інтересами тих сотень тисяч українських людей,  які по Гулагах,  по комсомольських  будовах  і цілинах заробляли ці гроші.

     У цій  ситуації  вихід  один.  Запропоноване комісією рішення відповідає дійсності.  Нульовий варіант ратифікувати не можна.  На мою думку,  правильна позиція Української республіканської партії, суть якої у тому,  що ми повинні створити спеціальну  комісію  для вивчення  всіх  "героїв",  які  зрадили інтереси України і віддали наші активи. Ця комісія серйозніша, ніж комісія щодо трастів. Адже ми  фактично  втратили  і  віддали  задарма  з допомогою наших так званих експертів ці наші активи, те, що заробили наші люди.

     І насамкінець.  Я думаю,  тут доречні слова  нашого  Кобзаря, який сказав:  "Та неоднаково мені,  як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її окрадену розбудять". Хтось уже її пограбував. Я б  не  хотів,  щоб цей склад Верховної Ради був серед тих,  хто її розбудить.  У цій ситуації немає  соціалістів  і  рухівців,  немає лібералів і націоналістів.  Ми мусимо заявити позиції українського народу і Української держави. Ратифікація не повинна пройти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я вас ще раз переконливо прошу: вкладайтеся, будь ласка, у відведений час.

     РАТУШНИЙ М.Я.  Олександре Олександровичу,  це ті дві хвилини, що ви забрали у Процев'ята як представника  групи  "Конституційний центр".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі за роз'яснення, але в мене лежить записка, що від  "Конституційного  центру"  виступає  депутат  Кияк.  І   йому надається слово. За ним - депутат Соболєв.

     КИЯК Т.Р.,  член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий  округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Шановні колеги!  Завдяки статті 18 Конституції, маємо  сьогодні  чіткий  дороговказ   про   принципи   міжнародної політики, чого нам так бракувало по першій світовій війні, коли ми через трагічний фатум та в силу обману втратили нашу  державність, залишивши простір для сумних висновків та аналогій.

     Маю у  своєму  архіві  чимало документів про долю українських представництв за кордоном у двадцяті роки,  коли новоспечена  УРСР за  вказівкою  Москви  надіслала  вимоги  до  європейських  урядів передати все майно Української Народної Республіки,  що,  на жаль, здебільшого й задовольнялося. Більшовицький спектакль розігрується далі,  наступний крок - ануляція  українських  представництв,  які стають загальносоюзними і часто тут же продаються,  як у 1928 році прекрасна споруда посольства УНР на Кронпрінценуфер, 10 у Берліні. Сьогодні  нас випхали з радянського посольства на вулицю,  і ми за свої копійки  купуємо  скромну  квартиру  в  Берліні,  яку  навіть віднайти важко.

     Добре каже східна мудрість:  "Якщо тебе обманули один раз, то ганьба тому,  хто обманув.  Якщо той же  тебе  обманув  знову,  то ганьба вже тобі!" Отже,  усе стосується справи з невинною назвою - нульовий варіант.

     Спочатку заборгованість СРСР іншим державам на 1  січня  1991 року  називалася в розмірі 55 мільярдів доларів.  Пізніше в тому ж році Зовнішекономбанк дає іншу цифру - 81 мільярд доларів  і  17,7 мільярда перевідних рублів, бо Росія протягом року (додатково, для себе!) використала понад 25 мільярдів доларів.

     Борги ж колишньому СРСР з боку  інших  держав  визначалися  в сумі 74 мільярди доларів і 47,9 мільярда перевідних рублів.  Тобто борги і активи приблизно перекриваються. На папері, звісно...

     Яка ж справжня вартість активів?  Деякі  провідні  фахівці  й політики  Росії  називають  цифру  -  понад 300 мільярдів доларів. Додайте сюди й колись спільне золото,  справжня кількість  котрого приховується,  як  і  розмір алмазного фонду,  валютні кошти наших підприємств і громадян на рахунках колишнього "Внешэкономбанка". А ще пакет документів про наші історичні культурні цінності в Росії.

     10 грудня  1991 року на засіданні міністрів закордонних справ колишніх республік була поставлена вимога  до  посольств  протягом місяця дати вичерпну інформацію - чекаємо по сьогоднішній день. До того ж частка України - 16,37 процента - дуже занижена, бо під час існування імперії,  як ми знаємо,  ця частка була вища. Наприклад, індустріалізація  за  рахунок  нашої  пшениці,  вичерпання   руди, вугілля, нафти, газу Дашави, Шебелинки...

     З нашою  чумацькою добродушністю можна погодитися на ті 16,37 процента, але нехай російська сторона про них не забуває. Розумію, наші   вимоги  не  можуть  бути  завищеними,  бо  Росію  влаштовує статус-кво,  коли активи  в  її  руках,  і  їм  вигідно  затягнути переговорний   процес.  Хоча  28  листопада  1992  року  згідно  з протоколом між Україною  і  Росією  остання  зобов'язувалася  лише тимчасово, на період вирішення питання, перебрати ці борги.

     Угодою від  6  липня 1994 року передбачено,  що спори з цього питання вирішуються саме шляхом  переговорів.  Зуміли  ж  чехи  та словаки  цивілізовано вирішити питання про своє розлучення.  Невже потенціал  інтелекту  україноросійський  нижчий  за   їхній,   аби розійтися  побратськи?  Учора  молодий  депутат  Звонарж правильно підкреслив,  продовжую його думку,  що Росія не питалася  його  та України,  що йому належить, вона все відібрала, підтверджуючи тезу Достоєвського про те, що кожен народ має своє поняття добра і зла. Якщо  ж  переговори  не  дадуть очікуваного результату,  то справу необхідно  передати  до  Міжнародного  третейського  суду,  що   й передбачено  статтею  7  згаданої  вище  угоди.  Перед  тим  можна утворити спільну комісію із залученням депутатів.

     Отже, загальний  висновок.  Угоду  від  9  грудня  1994  року ратифікувати  не  можна  до  отримання  згаданої  мною інформації. Історія  розчавлює  тюхтіїв,   але   й   несправедливість   завжди карається.  Ми  не можемо поступатися в межах справедливості перед собою і перед нащадками, тому собі та іншим сторонам переговорного процесу  повторимо  ще  мудрість  царя  Соломона:  "Справедливість возвеличує народ".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Соболєв.  Будь  ласка.  За  ним  виступатиме депутат Заєць.

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової  реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи". Я хотів би звернути вашу увагу на те,  як змінилася,  на  наш  погляд,  на краще позиція комісії,  яка вела це питання з самого початку, яка, власне, ініціювала внесення цього питання в сесійний зал.

     Якщо говорити дуже коротко, то я підтримую ту пропозицію, яку виклали від Комісії з питань фінансів і банківської діяльності,  і хочу обгрунтувати це таким чином.

     На мій погляд, будь-яке рішення, прийняте сьогодні в сесійній залі,   фактично  буде  означати,  що  парламент  на  сьогодні  не визначився стосовно цього питання.  І  таким  чином  це  відкриває повністю  можливість  усім  сторонамучасникам  цього процесу.  А я хотів би підкреслити,  що це не лише Україна і Російська Федерація

-  коло  цих учасників значно ширше,  оскільки кредиторами України виступає велика кількість країн.

     Саме тому я звертаю вашу увагу, шановні колеги, ось на що. На сьогодні  стоїть  чітко  питання,  чи маємо ми можливість прийняти рішення,  яким була  б  висловлена  чітка  позиція  парламенту?  В проекті   постанови,   внесеному  Комісією  з  питань  фінансів  і банківської діяльності,  висловлені вимоги щодо подання необхідних документів для прийняття виваженого рішення.  На мій погляд, таких документів на сьогодні немає.

     На жаль, дуже, на мій погляд, некоректна практика спілкування на  рівні  дипломатів  та  на  рівні міністерств закордонних справ України й Російської Федерації показує таке. З моменту так званого "цивілізованого" розподілу майна Радянського Союзу між Україною та Російською Федерацією (я зараз не кажу про  всіх  інших  суб'єктів Радянського  Союзу)  ми фактично в усіх посольських приміщеннях за кордоном протягом п'яти років нашої незалежності перебували,  як у приймах  у  Російської  Федерації.  Для обслуговування українських дипломатів у кращому разі виділялися одна-дві кімнати за наявності десятків  приміщень,  і це в будь-якій країні - чи то в Німеччині, чи то в Сполучених  Штатах  Америки,  Чехії,  Словаччині,  Польщі. Перелік можна продовжувати.

     Україна змушена була зі свого власного бюджету виділяти кошти на обслуговування посольств,  на придбання приміщень. Таким чином, ніякого цивілізованого розподілу фактично не відбулося.

     Якщо ви  скажете,  що  іншого  прикладу  в принципі не було в історії,  я вам  наведу  приклад  розподілу  майна  між  Чехією  і Словаччиною.  Подивіться,  посольство,  яке стоїть у центрі Києва, чітко поділено згідно з домовленістю.  І так само вони діяли  і  в інших країнах.

     На мій  погляд,  відсутність  будь-якої об'єктивної чи навіть суб'єктивної інформації  стосовно  майна,  яким  володів  колишній Радянський  Союз,  стосовно  активів  і  пасивів,  структури боргу викликає необхідність прийняття Верховною Радою постанови,  яка  б визначала,   що  до  моменту,  поки  вся  ця  інформація  не  буде опрацьована  профільними   комісіями   Верховної   Ради   України, прийняття рішення про ратифікацію нульового варіанта є злочинним.

     Саме тому  наша депутатська група наполягає,  щоб голосування трьох проектів,  які сьогодні є  в  залі,  провести  в  поіменному режимі.  Я  хотів би,  щоб ви їх не переплутали.  Це варіант уряду стосовно ратифікації угоди - наша депутатська група його відхиляє; варіант Української республіканської партії,  який є прийнятним; і третій,  на  мій  погляд,   найбільш   виважений   варіант,   який підтриманий Комісією з питань фінансів і банківської діяльності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Заєць. За ним - депутат Чиж.

     ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ,

     м. Київ).  Шановні  депутати!  Нам  запропоновано три проекти постанови.  Президент  запропонував  нам  ратифікувати  угоду   із відкладенням введення в дію закону про ратифікацію.

     Комісія запропонувала  відкласти  ратифікацію  для того,  щоб краще розібратися в цій проблемі й відстояти національні  інтереси України.

     Група депутатів  запропонувала  взагалі  не ратифіковувати цю угоду.

     Отже, перед нами  є  проблема  вибору  одного  із  цих  трьох варіантів.  Щоб дати відповідь на те, який варіант рішення кращий, треба проаналізувати як тексти цих  угод,  так  і  суть  нульового варіанта  розподілу  активів  і  боргів колишнього СРСР,  детально проаналізувати всі стадії переговорного процесу,  діяльності нашої влади  як  під час підготовки угоди до підписання,  так і в період підготовки та подання угоди на ратифікацію Верховною Радою,  і так само детально проаналізувати політику Російської Федерації.

     Аналіз текстів законопроектів показує,  що угода про нульовий варіант складена не на захист інтересів України. І виконавча влада лише пропонує нам якимось чином згладити,  зменшити ту шкоду, якої завдано українському народу  діяльністю  тих,  хто  вів  з  Росією переговори й підписував ці угоди.

     Якщо говорити про суть нульового варіанта розподілу активів і боргів,  то він полягає в тому,  що Україна відмовляється не  лише від  обслуговування  своєї частки боргу (16,37 відсотка),  а й від свого права на таку ж частку активів.

     Добре це чи  погано?  Упевнено  відповісти  на  це  запитання можемо лише тоді, коли будемо знати величину й структуру активів і боргів.

     З матеріалів, з учорашніх виступів ми переконалися, що активи й  борги  і за величиною,  і за структурою нерівнозначні.  Усі без винятку  стверджували,  що  величина  української  частки  активів значно  перевищує  величину  нашої  частки  боргів.  І це - перший важливий висновок.

     За моїми підрахунками,  частка активів, яка повинна припадати Україні, реально виражається щонайменше цифрою в 150-200 мільярдів доларів. Одного тільки майна є на 60- 70 мільярдів доларів.

     Коли ж ми говоримо про частку боргів України, то це не більше 10-12  мільярдів  доларів.  Отже,  ви  бачите,  що  Росія обікрала Україну більш як на 150 мільярдів доларів.

     Щодо структури активів і боргів,  то треба також сказати,  що активи складаються з грошей,  які нам винні треті країни, і, знову ж,  таки  з  майна,  інформаційних  систем,   золота,   культурних цінностей,  космічних  систем і багато чого іншого.  Тобто і з тих систем,  які становлять інфраструктуру для проникнення України  на міжнародні  ринки,  для  закріплення  її на цих ринках.  Отже,  ми повинні розуміти,  що за нульовим варіантом  втрачаємо  не  просто гроші,   а   саму   можливість   інтеграції   України   у  світове співтовариство. Оце другий наш важливий висновок.

     Якщо аналізувати переговорний процес,  то треба сказати,  що, власне,  переговорний  процес відбувався лише на першій стадії,  в кінці 1991 на початку 1992 років.  А далі  вже  були  такі  дружні бесіди наших керівників держав, міністрів - і не більше. Почитайте протоколи цих зустрічей, і ви переконаєтеся, що я кажу правду.

     Чому ж виконавча влада не говорить нам усієї правди?  А тому, що вона не хоче визнавати своє безсилля.  Не хоче показати,  що її представники не відстоювали  національних  інтересів  України.  Бо якби вони сказали про справжні розміри активів,  якби вони сказали про справжні розміри боргів,  то повинні були  б  заявити,  що  не Росія  є  фінансовим донором для України,  а Україна стала ним для Росії,  тобто розбити оцей лівацько-корупційний  міф  про  те,  що Росія є фінансовим донором України.

     Вони повинні   були   б   заявити,   що  угода  готувалася  й підписувалася під постійним економічним і  політичним  шантажем  з боку  Росії,  російської  державної  влади.  Вони  повинні  були б заявити,  що українська державна влада виявилася  не  готовою  для тривалих   переговорів   та  відстоювання  національних  інтересів України.

     Ідеологія нашої влади - це постійні поступки,  неузгодженість дій міністерств.  Вони не реалізували навіть пакетного підходу, не зуміли  підписати  навіть  угоду  про  передачу  16  об'єктів,   а написали, що ми беремо їх лише в користування.

     ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.

     ЗАЄЦЬ І .О.  Отже, що нам робити в цій ситуації? Я вважаю, що в цій ситуації ми не можемо ратифікувати угоду,  бо  це  -  обман, типовий  обман.  До  двосторонньої  угоди ніяких зауважень бути не може.  Я вважаю,  що ми повинні  підтримати  комісію  з  тим,  щоб одержати інформацію, щоб укласти додаткові...

     ГОЛОВА. Будь ласка, закінчуйте.

     ЗАЄЦЬ І.О.   Додаткові   угоди,   і   з  тим,  щоб  захистити національні інтереси.  А той,  хто захищає уряд,  хай скаже своєму народові,  що  сьогодні  громадяни України не одержать тих грошей, які засіли в Зовнішекономбанку колишнього Радянського  Союзу.  Хай скажуть...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон, будь ласка (Шум у залі).

     Увага! Шановні  радіослухачі  й ті,  хто цікавиться розглядом цього питання:  я хотів би,  щоб ви всі мали на увазі,  що  виступ того  чи іншого депутата на засіданні - це його власна думка,  яка не обов'язково відтворює позицію Верховної Ради,  щоб з  цього  не робились   якісь   далекосяжні   висновки.   Я  закликаю  всіх  до стриманості,  і мені прикро,  що не всі депутати прислухаються  до цих порад.

     Чиж Іван Сергійович, від фракції. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  заступник  голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги  народні  депутати!  Питання,  яке  сьогодні   розглядаємо, справді дуже важливе, я б сказав - архіважливе. Мені доводилося на конкретному рівні тривалий час  займатися  проблемою  заблокованих Зовнішекономбанком  рахунків  наших  підприємств,  юридичних осіб, зокрема заводу "Катіон" у Хмельницькому,  і я чудово  розумію,  що таке правове неврегулювання цього питання. Наприклад, підприємство має,  скажімо, колосальну суму грошей, зароблених ще за радянських часів,  а  сьогодні  воно  фактично  на  грані  банкрутства.  І це ненормально.

     Я уважно ознайомився з варіантами рішення,  які пропонуються. Хочу  сказати,  що  в кожному варіанті є певний позитивний момент, якщо послуговуватися не емоціями,  а інтересами України.  У  цьому випадку,  я думаю, дуже важливо все-таки мати точну оцінку: що нам винні і що ми  винні,  безперечно.  Є  проблема  майна  за  межами України.   Зокрема,   що  стосується  нашого  зовнішньополітичного відомства,  то тут однозначно є проблема режиму вільної  торгівлі. Що  б ми не казали,  а Росія - наш найбільший економічний партнер, нікуди від цього не дінешся.

     Я подивився сьогодні проект змін до Декрету про єдиний митний тариф,  який  вноситься Кабінетом Міністрів,  там є перелік країн, яким  надається  пільговий  режим  ввезення  товарів.  У  ньому  і Ісландія, і Ліхтенштейн, і Люксембург, і Нова Зеландія - тільки не Росія.  І в мене виникає запитання: ми кому гірше робимо? Хіба цей товар  не  в  нас  купуватимуть?  А  він буде оцінений утридорога, оскільки з Росії надійде. Оце такі наші патріоти.

     Тепер щодо патріотизму.  Дивуюся,  чому великі наші  патріоти згадали про свій патріотизм тільки сьогодні.  Стільки часу минуло, коли ще в 1990 році тут, з трибуни Верховної Ради, Олександр Мороз (тоді   не  Голова  Верховної  Ради,  а  депутат  і  лідер  лівих) пропонував формулу цивілізованого розводу.  І було чітко  сказано: через  договір.  Буквально  у межах двох років можна було поділити майно, власність, флоти, золотий і валютний запаси, вийти на борги Зовнішекономбанку. Цивілізовано Україна мала це отримати.

     Що сказали наші націонал-демократи, які переді мною тільки що з трибуни брязкали патріотизмом?  Вони сказали,  що  це  все  нам, вибачте,  не важливо, нам головне - від Москви відбігти. Відбігли. Вибігли як,  вибачте,  голий з вагона в  кропиву:  поїзд  з  нашим добром пішов, а ми зараз плещемо в долоні - які ми патріоти! (Сміх у залі).

     Усьому свій час, панове! Стільки шкоди завдано вами Україні й через   ці   нулі,  адже  це  ви  подарували  шановним  російським демократам наше українське добро. Ви подарували, на жаль.

     Те ж стосується атомних електростанцій.  Ми могли  добудувати Хмельницьку  атомну елементарно за гроші Радянського Союзу.  Тепер ходимо по світу,  просимо: дайте нам, бо ми тут закриваємо. Атомну зброю  віддали...  (Шум  у  залі).  Та  тому що рухівці три місяці ночували  під  відкритим  небом  у  Хмельницькому  на  майдані   - голодували  проти  будівництва  атомної станції.  Тепер будуватиме Україна  своїм  коштом,  при  всьому  тому,  що  не  маємо  грошей (Оплески. Шум у залі).

     Думати треба!   І  тоді  треба  було  думати,  коли  ці  нулі влаштовували наших попередників,  і тоді, коли нашу валюту, так би мовити,  віддали нашому сусіду - великим демократам Росії.  Думати треба й сьогодні,  коли,  оглядаючись на НАТО та ласо облизуючись, національно свідомі продовжують показувати спину Росії. Безумовно, від цього нікому ні холодно ні жарко, та коли при цьому ваша спина видається  прапором  національної  ідеї  усієї  України,  то  саме Україна може знову,  вкотре вже,  схопити чергового облизня,  а це вже - справа абсолютно конкретно не приватна.

     Я хотів  би  сказати  так.  Усі  три  документи  пов'язані  з багатьма проблемами.  І,  безумовно, виходити треба не з інтересів конкретної  політичної  організації  чи  конкретного  депутата - з інтересів України. Не наробімо чергових нулів, які будуть на шкоду Україні.  Треба  робити на користь,  а патріотизм якраз цим і буде визначатися, Іване Олександровичу.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутате Болдирєв, будь ласка.

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з  питань бюджету (Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька  область).  Уважаемый  Председатель!  Уважаемые   коллеги депутаты! Дорогой Ванечка Зайчик! (Сміх у залі). Давайте вспомним, как же мы отделялись от России.  Мы же отделялись от России  любой ценой.  Во  время  подписания  беловежских  соглашений,  во  время ратификации   договора   здесь   в   зале   Ванечка    и    другие национал-демократы   голосовали  "за",  потому  что  независимость должна была быть взята любой ценой.  И в тот момент сдача ядерного оружия,  сдача  активов  бывшего  СССР  не была для них...  (Шум у залі).

     Я прошу мне добавить время,  Александр Александрович  (Шум  у залі).

     Уважаемые коллеги!  Речь идет всего лишь о том,  что тогда, в 1991 году,  независимость  брали  любой  ценой.  Сегодня  ситуация изменилась, страна окрепла, никто не посягает на ее независимость, и сегодня предпринимается попытка пересмотра  соглашений,  которые были достигнуты в 1991 году.

     Давайте вдумаемся,  следует ли это делать. Давайте вдумаемся, с кем мы собираемся ссориться:  с  русскими  или  же  с  западными кредиторами?  Кто хочет, чтобы схема разделения ответственности за долги бывшего Советского Союза была такой,  какая  она  есть?  Для западных   кредиторов,   которым,   вообще  говоря,  "начхать"  на украинскую  независимость,  важно,  чтобы  должником  был  субкект международного права, который владеет какими-то ресурсами.

     На планете  Земля  осталось  две  ресурсные  территории - это бразильская сельва и Сибирь. Сибирь сегодня принадлежит Москве, и, конечно  же,  западным  кредиторам  хочется,  чтобы  должником был владелец ресурсов,  а не владелец национальной  идеи,  сторонников которой здесь, в зале, достаточно много.

     А из  поэтического  желания  счастья  и благосостояния своему народу возникают такие же поэтические сентенции,  которые мы вчера услышали от Вадима Петровича. Это примерно то же самое, что поиски золота Полуботка, поиски золота Рыжкова.

     Николай Иванович пишет свою  книгу  и  упоминает  там  о  700 тоннах золота для того, чтобы показать, что при нем было хорошо, а при Ельцине - плохо.  Это золото,  даже если  оно  и  было,  давно украдено  в  момент развала СССР,  потому что люди,  которые тогда распоряжались этим золотом...  (Шум  у  залі)...  Может,  и  КПСС, Ванюша, может быть. А может, это были какието другие люди, скажем, твои друзья, "гайдарики"...

     В общем,  золото это давно украли.  Поэтому если  мы  сегодня начнем  искать  это  русское золото пробы 1991 года,  то результат будет точно такой же,  как с  золотом  Полуботка,  на  которое  мы надеялись еще до достижения независимости.

     Я хотел  бы  напомнить всем нам о том,  что в мире существует простая и в общем-то не лишенная некоторой  справедливости  схема: сначала  сильные  страны  грабят  слабые,  а  потом  "прощают" им, списывают долги.  И мы с вами не платим России свои долги за  газ, долги, которые были признаны Пинзеником. Мы их не платим точно так же,  как Россия не платит свои долги Западу,  и  как  всевозможные "мозамбики",  "анголы" не платят свои долги России. Есть некоторое джентльменское соглашение,  и его нужно придерживаться, потому что если  обострить  ситуацию (а ничего другого нератификация нулевого варианта нам  не  даст),  мы  попросту  продемонстрируем,  что  не придерживаемся джентльменских соглашений, и, таким образом, с нами вроде бы и нельзя иметь дело.

     Дальше. Перед тем как  выйти  на  трибуну,  я  обсуждал  этот вопрос  с  депутатом Сизенко.  Он обратил мое внимание (и попросил передать это всем вам),  что почему-то о доле Украины в  Советском наследстве больше всего радеют как раз те,  кто меньше всего жил в Советском Союзе и кого в  численном  отношении  в  Украине  меньше всего,  то есть галичане. Ну, ребята! Ведь это же мы на самом деле работали в концлагерях Восточной Украины,  это мы создавали все то богатство СССР. Чего же вы не о своем печетесь?

     И последнее.  Президент  сказал:  "Сегодня  есть  только  две центристские партии - это Рух и НДП".  Так пусть  же  центристская партия Рух,  поддерживающая Президента, проголосует за ратификацию нулевого варианта и тем самым продемонстрирует свой истинный, а не квасной патриотизм.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  прошу уваги!  З приводу претензій щодо додержання черговості виступів.  У мене в руках список,  який подав секретаріат. За заведеною практикою (це вже багато разів тут повторювалося) ми відвели на обговорення час і виступили депутати, які  були записані першими,  і депутати від фракцій.  Я надавав їм слово по черзі  в  такій  послідовності.  Та  найцікавіше  те,  що обурюється  й  підбігає до трибуни Іван Олександрович Заєць,  який був записаний вісімнадцятим у списку,  але вже виступав. А депутат Болдирєв, записаний двадцять першим, виступив від фракції.

     Одну хвилиночку.  Він від фракції,  тому я й надав йому слово (Шум у залі).

     Будь ласка,  відійдіть від столу...  Ще раз повторюю: я надаю слово  на  основі  Регламенту.  А в Регламенті якраз і передбачено обов'язковість виступів від фракцій і груп.  Це й зроблено (Шум  у залі). Павле Михайловичу, сядьте, будь ласка, на місце й почитайте Регламент...

     Таким чином, ми використали час, відведений на обговорення, і нам  треба  приймати  рішення...  Я  не  можу вам дати слово,  час вичерпаний.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є законне право!

     ГОЛОВА. Будь ласка,  сядьте!  Потім я вам  поясню.  Сядемо  з Регламентом  і розберемося.  Петро Володимирович нехай проаналізує виступи і скаже, був я правий чи ні. Ще раз звертаюся до депутатів Мовчана  й  Зайця:  записуйтесь  першими й будете виступати (Шум у залі).

     Не заважайте  вести  засідання!   Регламент   не   порушений. Відійдіть,   будь   ласка...  Я  звертаюся  до  Комісії  з  питань Регламенту: мені заважають вести засідання, це неприпустимо (Шум у залі).

     Хто за  те,  щоб  надати  слово депутату Жеребецькому,  прошу проголосувати.

     Голосуйте, будь ласка, він наполягає на слові.

     "За" - 82.

     Будь ласка, сідайте на місце.

     Іван Заєць  підходив  до  мене  кілька  разів  і   пред'являв претензії стосовно того,  що я не надав слова депутату Мовчану,  а дав йому та іншим представникам фракції.

     ЗАЄЦЬ І.О. Неправда, я просив...

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Я  повторюю  ще  раз.  Я   керувався вимогами Регламенту.  Аж тепер,  коли інших мотивів у нього немає, він каже, що я його образив і він хоче виступити із спростуванням. Сідайте, будь ласка, на місце...

     Будь ласка, хто за те, щоб надати слово депутату Зайцю?

     ЗАЄЦЬ І.О. Та при чому тут слово?

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка (Шум у залi).

     Сядьте на місце, будь ласка.

     "За" - 62. Не прийнято.

     Будь ласка,  звільніть  місце на трибуні.  Нам треба приймати рішення,  і я просив би заспокоїтися й не перетворювати виступи  в істерику. Сядьте, будь ласка, на місце й не кричіть (Шум у залі).

     Шановні депутати, у вас є три проекти...

     Та врешті-решт, ви можете замовкнути?

     Будь ласка,   у  вас  на  руках  три  проекти.  Проведено  їх обговорення,  виступили депутати від фракцій і від себе  особисто. Як  хто розуміє цю проблему,  так і виступав.  Ми не можемо судити зараз за окремі виступи й говорити, правильні вони чи неправильні. Я   хочу   тільки   нагадати   тим,   хто  іронічно  посміхався  й підхіхікував,  коли казали,  що я в 1990 році виступав.  Я справді виступав з цього приводу...

     Я підводжу  підсумки - це обов'язок головуючого на засіданні. Так от,  я хочу сказати, що є стенограма засідань Верховної Ради в 1990  році,  є  статті,  які  друкувалися  в газетах,  є,  врешті, матеріали в книжці,  яка видана,  в ній  ці  виступи  процитовані. Сказано,  що  мова  йде  не  про  горбачовський  чи  інший варіант договору,  а про те,  що треба посадити працювати спеціалістів  на два-три роки й виробити формулу незалежності держави,  в якій було б визначено все,  що кому належить,  і на основі чого можна  вести переговори потім і домовлятися. Тоді ніхто не хотів слухати цього. Тепер же виявляється,  що ми всі - патріоти й  борці  за  інтереси України. Це перше.

     Друге. Чи  поіменно  голосувати,  чи  непоіменно,  я вважаю - результат один.  Це якраз не той випадок,  коли можна довести один одному  чи  виборцям свою патріотичність,  голосуючи за те чи інше рішення. Навпаки, нам треба якесь рішення сьогодні приймати. Може, це буде варіант Президента, оскільки він іде з застереженнями, а з застереженнями документи ратифікуються. Це означає, власне кажучи, виставлення  умов з боку нашої держави щодо відповідної інформації про предмет самого поділу абощо.

     Можна розглядати  пропозицію,  яка  тут  подана  як   варіант депутата Ярошинського. І депутат Шандрюк виступав з цього приводу. І цю пропозицію теж можна розглядати  й  приймати  рішення.  Можна приймати рішення на основі висновків комісії.

     Вадиме Петровичу,  я  до  вас звертаюся,  ви ж просили слова: можете поговорити з депутатом під час перерви.

     Можна підтримати  варіант,  який  вносила  Комісія  з  питань фінансів і банківської діяльності і з приводу якої виступали Вадим Петрович Гетьман та інші депутати.

     У будь-якому  разі,  я   вважаю,   прийняти   якесь   рішення вигідніше,  корисніше,  аніж не приймати ніякого.  Порада,  з якою звертався і Президент,  і я вносив цю пропозицію  (щодо  специфіки розгляду цього питання), не була врахована. Обговорення відбулося.

     Перед тим  як ви будете визначатися,  я просив би,  щоб кожен сам для себе зробив висновок:  таке рішення  корисне  для  держави України,  таке  рішення  корисне  для громадян України,  для ваших виборців чи ні? От виходячи з цього ви й повинні приймати рішення.

     А про те,  що дискусія зводиться  до  того,  скільки  золота, скільки всього,  - то ви знаєте прислів'я:  у чужих кишенях завжди грошей більше. Тому давайте на це все спокійно дивитися.

     Спочатку ставлю на голосування проект, внесений Президентом.

     Була пропозиція голосувати поіменно.  Ставлю  на  голосування пропозицію про поіменне голосування.

     "За" - 165. Прийнято. Голосування буде поіменне.

     Першим на  голосування ставиться внесений Президентом України проект   закону   про   ратифікацію   відповідного   договору   із застереженнями,    які    стосуються   необхідності   інформування української  сторони  про  предмет  поділу  та  про  інші   умови. Голосування поіменне.

     "За" - 171.

     Будь ласка,  опублікуйте  результати  голосування по фракціях (Шум у залі. Оплески).

     На голосування ставиться... Спокійно, будь ласка. Я просив би одних не радіти, других не сумувати.

     Справа в тому,  що підтримку Президенту буде надано все одно. Я думаю, що депутати, які зараз не підтримали його проект (то їхнє право), все одно потім підтримають і правильно зроблять.

     Ставиться на   голосування   варіант,   який  вносив  депутат Шандрюк.  Проект у вас є,  прошу  визначитися.  Ще  раз  повторюю: приймати треба будь-яке рішення, рішення позитивне - краще.

     "За" - 90.

     Будь ласка, по фракціях опублікуйте.

     До речі,  зверніть  увагу:  із  членів  Руху  не було жодного минулого разу.

     Ставлю на голосування проект, який вносить комісія. Перед тим як ставити його на голосування, я прошу всіх вас - представників і лівих,  і правих, і центристів, і абсолютних центристів, і тих, що завжди  при центрі:  підтримайте цю пропозицію,  оскільки мова йде про доручення стосовно інформаційних  матеріалів.  Щоб  відповідні відомства опрацювали аналітичні матеріали й подали нам пропозиції, щоб ми знали, над чим нам доведеться працювати надалі.

     І прошу ще раз усіх вас проголосувати за проект, який вносить Комісія з питань фінансів і банківської діяльності.

     Ставлю його  на  голосування.  Будь  ласка,  підтримайте.  Це нормальна пропозиція.

     "За" - 207.

     Ще раз  прошу  проголосувати.  Підтримайте,  будь  ласка,  цю пропозицію.

     "За" - 208.

     Хвилиночку, зачекайте.   Я   ще   раз   нагадаю  зміст  цього документа.

     У проекті постанови не говориться про те,  що ми  ратифікуємо чи  не  ратифікуємо  угоду.  Просто  констатується  (я звертаюся в даному разі до радіослухачів, які слухають цю дискусію) таке:

     "беручи до уваги недотримання з  боку  уповноважених  органів СРСР  та  їх  правонаступників  строків  надання  інформації  щодо наявності активів колишнього СРСР за кордоном та  оцінки  ринкової вартості таких активів...

     підтверджуючи дію  обмінного  листа  між  урядом  України  та Паризьким  клубом  кредиторів  від  26  березня  1993  року   щодо відсутності  претензій  кредиторів колишнього СРСР до України щодо сплати нею частки боргу СРСР;

     та визнаючи відповідальність за підвищення рівня економічного добробуту  нинішнього  та прийдешніх поколінь Українського народу, Верховна Рада України постановляє:

     1. Розглянути  доцільність  прийняття  Закону   України   про ратифікацію  Угоди  між  Україною  та  Російською  Федерацією  про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього  державного боргу   та   активів   колишнього   СРСР   після  виконання  таких процедур..."

     Тут передбачається перелік процедур, який займає три сторінки тексту. Ці процедури передбачені нормами міжнародного права.

     Таким чином, питання про ратифікацію цієї угоди ми переносимо на пізніший термін,  коли одержимо весь  необхідний  інформаційний матеріал.

     Крім того,  я хотів би,  щоб ви взяли до уваги звернення, яке зробив Іван Олексійович Ямковий з приводу договору між Україною  і Росією,    підписаного   присутнім   тут   Віктором   Михайловичем Пинзеником,  про корекцію боргу на суму 2,5 мільярда  доларів.  Це теж треба буде включити в цей документ.

     Тобто я просив би зараз проголосувати цей документ за основу, а далі будемо визначатися.  У  нас  ще  буде  можливість  всебічно розглянути  цей  матеріал  і  остаточно визначитися щодо прийняття закону про ратифікацію угоди.

     Ставлю цю пропозицію на голосування.  Будь ласка,  прошу  вас усіх, підтримайте.

     "За" - 224.

     Не встиг депутат, просить, щоб переголосували.

     Ще раз   ставлю   цю  пропозицію  на  голосування.  Це  треба підтримати, правильне рішення.

     "За" - 209.

     Опублікуйте списки по фракціях, будь ласка.

     Шановні депутати!  Я зобов'язаний ще раз звернутися до вас із проханням переголосувати.  Чому?  Пояснюю.  Будь ласка,  увага! Не прийнявши ніякого  рішення  з  цього  питання,  ми  залишили  його відкритим.  Ця  угода  вже підписана,  вона діє,  але не має такої юридичної сили, як ратифікована угода.

     З іншого боку,  ми не маємо ніяких  підстав  навіть  виконати вимоги,   які  ставилися  сьогодні  керівниками  фракцій  під  час обговорення цього питання:  щодо надання інформації про майно, про активи і все інше.

     Тому ми  повинні  прийняти рішення.  Що ж тут незрозумілого?! (Шум у залі).

     Слово має Євген Васильович Мармазов. Будь ласка.

     Не вигукуйте з місця,  я німецьку добре знаю,  між іншим.  Це по-перше.  А по-друге, я хочу, щоб питання було вирішено. А те, що ви вигукуєте, якраз працює проти цього. Помовчіть трохи.

     Будь ласка, Євгене Васильовичу.

     МАРМАЗОВ Є.В.   Уважаемый   Александр    Александрович,    вы настоятельно   требуете,   чтобы   мы  проголосовали  этот  проект постановления.  Но тогда мы возвращаемся  опять  к  первоначальной стадии,  опять  начинаем  требовать различную информацию,  как это красиво обрисовали депутат Гетьман и другие.

     Никто нам этой информации не даст,  и не стройте иллюзий.  Мы загоняем  правительство  в  угол.  Они  будут полгода изучать наши задания и снова выйдут с нулевым вариантом.  Скажут:  нам не  дали того,  нам не дали этого. Мы оттягиваем принятие решения, заведомо зная, что получим отрицательный результат.

     И не следует  обращать  внимание  на  то,  что  здесь  кричат некоторые  депутаты,  в том числе Гетьман.  Бутейко когда-то здесь тоже рвал на себе рубашку,  заверяя,  что мы золото это найдем. Но когда такие люди переходят в исполнительную власть, они нам другие документы  дают.  Где  тот  Бутейко,  который   кричал,   что   он разберется? Удовенко уже завизировал другой вариант.

     Так будет действовать и Гетьман, если мы его сейчас выдвинем. Это популизм. И не надо нас толкать на популизм.

     Реальность такова:  мы должны ратифицировать  это  соглашение или отказаться от ратификации. Все. Других вариантов нет.

     ГОЛОВА. Не  треба  продовжувати  обговорення.  Одну хвилинку, зачекайте.

     Ми справді  приймали  постанову  з  цього   приводу.   Проект постанови,  який  тепер запропонований комісією,  повторює частину положень тієї постанови, але розширює, конкретизує їх.

     Ми ставимо завдання перед урядом і не  тільки  перед  урядом. Більше  того,  якщо  ми  приймемо  цю  постанову  (я  про  це кажу відверто),  уряд буде своєрідно озброєний.  Маючи таке  доручення, він   упевненіше   працюватиме   з  міжнародними  партнерами  і  з міжнародними інститутами.  І якщо уряд не матиме змоги  відповісти на ці запитання, то прийде до нас і скаже, що не може виконати цих вимог,  і звернеться до нас із проханням  про  ратифікацію  угоди. Думаю, тоді ми уряд підтримаємо (Шум у залі).

     Будь ласка, Вікторе Михайловичу. Слово має депутат Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.,    віце-прем'єр-міністр   України   (Південний виборчий округ,  Львівська область).  Шановні колеги! Безумовно, з цієї  ситуації  треба виходити.  У цьому зацікавлені як ми,  так і Росія, і треті країни. Та для з'ясування питань, які ви поставили, ми  повинні мати відповідну юридичну базу,  яка дасть нам підстави провести  відповідні  переговори  і  знайти  розумні   компромісні підходи. Ми просимо підтримати проект, який голосується зараз (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутате  Суслов,  будь  ласка,  від  комісії.  Прошу уваги!

     СУСЛОВ В.І.,  Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  Давайте  обратим  внимание  на  то,  что  одно решение мы уже приняли:  рассмотрели проект,  поданный Президентом Украины,  и не приняли его.  Фактически мы  его  отклонили.  Таким образом,  на  данный  момент  уже  принято решение о нератификации проекта.

     Комиссия, предвидя такой ход событий, внесла проект, который, по крайней мере,  политически смягчает ситуацию.  В нем говорится: "розглядаючи доцільність прийняття Закону... після виконання таких процедур".  И далее следуют все эти запросы о данных,  возможность вести переговоры и так далее.

     Если мы не принимаем этот проект,  значит,  надо считать, что вопрос  решен  окончательно.  Мы  отказали в ратификации,  и нужно будет решать вопрос о том, как мы собираемся обслуживать нашу долю долгов.

     Я бы   все-таки  предложил,  раз  уже  мы  не  ратифицировали соглашение,  по крайней мере принять предложение комиссии, которое позволяет   продолжать  заниматься  этим  вопросом  дальше,  вести переговоры, получать информацию и так далее.

     ГОЛОВА. Я прошу, підтримайте цю пропозицію.

     Депутате Симоненко, будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые  народные   депутаты!   Уважаемый   Александр Александрович!  В конце концов,  сегодня определенные политические силы  берут  на  себя  ответственность  за  все  то,   что   будет происходить.   На   протяжении  шести  лет  это  происходило.  Все отказывались от этого. Каковы будут последствия, прогнозировать не приходится. Они очевидны, эти последствия. Это первое.

     Второе. Какой  бы  вопрос  мы  ни  обсуждали,  если он острый очень, правительство говорит, что оно не готово, не знает, требует времени на подготовку.

     Я считаю,  что  это  заявление вице-премьера Пинзеника лишний раз является основанием для принятия решения о недоверии ему.  Его немедленно  оттуда  надо убрать,  ибо он расписывается все время в своей  несостоятельности  и   перекладывает   ответственность   на Верховный Совет. Какие нужны были решения Верховного Совета, чтобы они  прорабатывали  вопрос  в  Кабинете  Министров  и   предлагали соответствующую информацию?

     Сегодня Рух,  центристы  взяли  на  себя  ответственность  за дальнейшую судьбу Украины.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Одну  хвилинку,  почекайте,  будь ласка, не нервуйте. Сядьте, будь ласка.

     Я хочу  сказати,  що сьогодні відповідальність беруть на себе всі:  і ті,  хто голосував "за",  і ті,  хто голосував  "проти"  в будь-якому   варіанті.   Тут  немає  тих,  хто  не  бере  на  себе відповідальності. Це по-перше.

     А по-друге,   треба   в   цьому   напрямі   рухатися,   треба визначатися.  Якщо  уряд просить часу і юридичних повноважень,  то йому треба їх  надати.  Бо  інакше  він  залишається  в  правовому вакуумі,  тобто  не  знає,  на підставі чого йому діяти.  Угода не ратифікована і так далі.

     Тому я дуже прошу всіх  депутатів:  виходячи  з  персональної відповідальності  за цю справу,  а не корпоративної чи політичної, проголосувати зараз не поіменно, а кожен сам за себе.

     Будь ласка,  слово має  депутат  Соболєв.  Він  наполягає  на виступі від депутатської групи.

     СОБОЛЄВ С.В. Депутатська група "Реформи".

     Шановні комуністи,       ваша       відповідальність       чи безвідповідальність нас уже  не  хвилює.  Нашу  групу  в  принципі влаштовує ситуація,  в якій ми зараз опинилися. Нульовий варіант є не ратифікований,  і тоді давайте  готувати  доручення  уряду  про врегулювання  питання щодо частки боргів (а це 16 відсотків),  які припадають на долю України.

     Якщо такий варіант вас не влаштовує,  то тоді,  будь ласка, є інші   варіанти,   які   пропонує  Комісія  з  питань  фінансів  і банківської діяльності і які  обгрунтував  Віктор  Суслов.  У  нас сьогодні  є  варіант:  дати  інше  доручення  уряду,  або готувати рішення стосовно  заборгованості  України,  або  готувати  рішення стосовно  майна  колишнього  Радянського  Союзу.  Інших  варіантів немає.

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Голосування буде непоіменне,  тому що  мова  зараз іде про персональну відповідальність кожного.  І я просив би, зважаючи на непрості стосунки, які є сьогодні і довкола ситуації  з  Чорноморським флотом,  й інших питань,  не створювати додаткових труднощів.  Тому що тут питання про пропорції,  про все інше відходять на десятий план, і загострюються ті питання, які не повинні загострюватися.

     Я дуже прошу депутатів,  які голосували "проти" до останнього моменту,  проголосувати зараз "за".  Це потрібно.  Ми не приймаємо остаточного рішення,  ми визначаємо напрям  роботи.  Ми  до  цього питання ще повернемося.

     Ставлю на  голосування  ще  раз  проект  постанови  в цілому. Голосування непоіменне. Будь ласка.

     "За" - 233. Прийнято.

     Перерва до 12 години 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу зайняти місця. Продовжуємо роботу.

     Слухається питання   про  пропозиції  Президента  України  до Закону  України  про  внесення  змін   до   Закону   України   про приватизацію майна державних підприємств.

     Слово має  Угаров  Геннадій  Юрійович,  голова  підкомісії  з питань економічної політики. Будь ласка.

     УГАРОВ Г.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Мелітопольський  міський  виборчий  округ,  Запорізька  область). Уважаемый  президиум!  Уважаемые  коллеги,  представители Кабинета Министров,   средств   массовой   информации!   Вам   предлагается рассмотреть  замечания  и предложения Президента к закону,  как мы его называем,  о большой приватизации с тем,  чтобы определиться и выразить    свое   отношение:   либо   поддержать   226   голосами согласованные   позиции,   которые   комиссия   вносит   на   ваше рассмотрение   с   пометкой   "учтено",   либо  не  согласиться  с предложениями Президента и отклонить  их  300  голосами  депутатов Верховного  Совета.  Хочу  напомнить,  что процедурой рассмотрения замечаний к закону определено: чтобы закон в этом случае вступил в силу, он должен набрать при голосовании 300 голосов.

     Перед тем  как мы начнем рассматривать эти предложения,  хочу акцентировать внимание на их исключительной важности.

     Дело в  том,  что  хотя  Фонд  государственного  имущества  и подчинен  Верховному  Совету,  хотя  мы и принимали постановление, запрещающее   приватизацию   с    использованием    стратегических инвесторов   и   инвестиционных  обязательств,  сейчас  на  основе действующего  законодательства  продолжается  очень  сильный   вал приватизации.  Кабинет  Министров  постоянно  утверждает  на своих заседаниях планы размещения акций стратегических предприятий,  как они названы,  процесс практически полностью регулируется Кабинетом Министров и это  не  совсем  согласуется  с  подчиненностью  Фонда госимущества Верховному Совету Украины.

     В новом  законе  есть  ряд  статей  и положений,  с принятием которых законодательство в  отношении  приватизации  станет  более совершенным,  Фонду  госимущества  будут даны определенные права и определенные полномочия,  повысится  спрос  с  Фонда  за  процессы приватизации.  Поэтому  я  призываю  вас  к  единению  в  зале,  к консолидации.  Прошу сосредоточиться на одной главной мысли: закон этот должен быть нами принят, с тем чтобы процесс приватизации шел в законном русле, на основании закона.

     Предлагаю перейти к рассмотрению сравнительной таблицы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 1 "Поняття та мета приватизації" .

     УГАРОВ Г.Ю. К статье 1 было высказано предложение Президента, с  которым комиссия согласилась.  Поэтому прошу поддержать решение комиссии 226 голосами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати пропозицію,  внесену Президентом і підтриману комісією. Голосуймо.

     "За" - 165.

     Ну, я розумію, це була розминка. Запросіть депутатів до залу.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Еще  раз  обращаюсь к вам с призывом максимально сосредоточиться.  Прошу вас голосовать, чтобы результатом  сегодняшнего рассмотрения было принятие этого закона. Потому  что  если  он  не  будет  принят,  будут  продолжаться  те негативные процессы, которые, к сожалению, сейчас имеют место.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуймо. Треба 226 голосів.

     "За" - 190.

     Депутате Пилипенко,  сідайте.  Депутате Оробець, 20 секунд на підготовку. Готові?

     Голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 222.

     Василь Петрович Свято не встиг, просить переголосувати.

     "За" - 236. Спасибі.

     Стаття 2  "Пріоритети  та  принципи  приватизації".   Комісія врахувала пропозиції Президента.  Треба рішення комісії підтримати 226 голосами. Прошу голосувати.

     "За" - 242. Підтримано.

     Спасибі.

     Стаття 3 "Законодавство України про приватизацію".

     УГАРОВ Г.Ю.  Комиссия сочла возможным  отклонить  предложение Президента и сохранить редакцию закона,  принятого 27 декабря 1996 года.  Но для подтверждения этой нормы нам сейчас надо набрать 300 голосов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для   того   щоб   набрати   300  голосів,  прошу зосередитися. 226 голосів нас уже не влаштовує.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые   коллеги,   просьба   сосредоточиться максимально, потому что мы сегодня должны принять этот закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати пропозицію комісії,  але нам для цього треба набрати дві третини голосів,  тобто 300.  Будь  ласка, голосуймо.

     "За" - 273.

     Слово має Віктор Михайлович Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні народні депутати! Може виникнути колія в самому законі.  Наприклад,  у статті 12 говориться:  "Заяви  про приватизацію   подаються  до  державних  органів  приватизації  за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України".

     Отже, Фонд    державного   майна   України   повинен   видати відповідний нормативний акт.  Має бути якийсь документ, що регулює цей порядок.

     З іншого  боку,  у статті,  яку відхилили,  написано,  що все регулюється  виключно  законами.  Тому   ми   просимо   підтримати пропозицію Президента. Iнакше буде суперечність в самому законі.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  По этому вопросу я хочу дать уточнение.  Если эта  норма  содержится  в  законе,  значит,  этот порядок  имеет  легитимность.  Если в законе сказано,  что Кабинет Министров утверждает методику,  значит,  он имеет право  утвердить ее, потому что о ней сказано в законе. Это и есть мотивация нашего предложения. Все регулируется законом.

     Поэтому просьба поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати комісію.  Віктор Михайлович  теж погодився.

     "За" - 266.

     Таким чином, залишаємо в редакції, запропонованій Президентом (Шум у залi).

     Ми голосувати будемо.  Вибачте,  але для того, щоб підтримати пропозицію  Президента,  треба 226 голосів.  А в іншому разі - дві третини.

     Я поставлю на голосування. Ставлю останній раз на голосування пропозицію підтримати статтю в редакції,  запропонованій комісією. Потім проголосуємо пропозицію, внесену Президентом.

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю в редакції комісії.

     "За" - 287.

     Голосуємо в редакції, запропонованій Президентом.

     "За" - 77.

     Шановні колеги...

     УГАРОВ Г.Ю. Есть предложение вернуться к этой статье позже, а сейчас рассматривать остальные статьи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  ви  розумієте,  і  наступна стаття приблизно такого ж порядку. Нам треба набрати 300 голосів.

     Ну, будь ласка, депутате Єльяшкевич. З процедури.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська  область).  Депутатская  группа   "Реформы".   У   меня предложение по процедуре:  рассмотреть все предложения Президента, а потом то,  что не прошло,  в целом проголосовать в виде  закона. Один  раз  сосредоточить усилия,  набрать 300 голосов и решить эту проблему.

     УГАРОВ Г.Ю. Хорошее предложение. Комиссия его поддерживает.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаємо цю пропозицію? Прошу проголосувати цю пропозицію.

     "За" - 238. Прийнято.

     Таким чином,  ставлю  пропозицію  Президента щодо статті 3 на голосування. Ні-ні, йдемо вже згідно з внесеною пропозицією.

     "За" - 109.

     Стаття 4 "Державна програма приватизації".

     УГАРОВ Г.Ю.  Я  прошу  обратить  ваше   внимание,   уважаемые коллеги: в правой колонке приведены два варианта статьи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це внесено на розгляд сесії. Комісія не підтримує пропозицію Президента.

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   пропозицію,   внесену Президентом.

     "За" - 110. Не підтримується.

     УГАРОВ Г.Ю.  Комиссия  не поддерживает и поправку к статье 5. Основание:  к сожалению,  это не соответствует норме  Конституции, это нечетко сформулированное предложение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка  Президента  до другої частини статті 5. Ставлю її на голосування.

     "За" - 83.

     УГАРОВ Г.Ю. Следующее предложение Президента под номером 6 на странице 7.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка 7, пропозиція 7.

     УГАРОВ Г.Ю.  Предложение  6.  Комиссия  сочла  возможным  его учесть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати.

     УГАРОВ Г.Ю. Нужно 226 голосов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба 226 голосів.

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

     "За" - 220.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,   Анатолію   Петровичу,   голосуйте. Депутате Шевченко, голосуйте. Ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 236. Підтримано.

     Поправка 7.

     УГАРОВ Г.Ю.   С  поправкой  7  комиссия  не  сочла  возможным согласиться

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 7 Президента.

     "За" - 106. Не підтримуєтсья.

     Стаття 8   "Державні   органи   приватизації".   Поправка   8 Президента. Я ставлю її на голосування. Комісія не підтримує.

     "За" - 74.

     УГАРОВ Г.Ю.  Предложение 9 Президента на странице 9. Комиссия не сочла возможным его поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 9 Президента.

     "За" - 75. Не підтримується.

     УГАРОВ Г.Ю.  Поправка 10. Комиссия сочла возможным поддержать предложение Президента и просит проголосовать "за" 226 голосами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати.

     "За" - 223.

     УГАРОВ Г.Ю. Не успели депутаты проголосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яворівський просить переголосувати.  Будь ласка. Прохання підтримати.

     "За" - 251. Прийнято.

     УГАРОВ Г.Ю. Поправка 11 на странице 11. Комиссия поддерживает предложение Президента и просит поддержать его 226 голосами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до статті 12?

     УГАРОВ Г.Ю. Да, это к статье 12. Просьба поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 241. Прийнято.

     УГАРОВ Г.Ю.  Далее.  На  странице 13 поправка 12 к статье 17. Комиссия предлагает поддержать поправку 226 голосами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання підтримати. Голосуємо.

     "За" - 228. Прийнято.

     УГАРОВ Г.Ю.  И на странице 15 поправка 13.  Комиссия не сочла возможным согласиться и не поддерживает предложение Президента.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до статті 29?

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "Відповідальність  за порушення законодавства про приватизацію"?

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуйте.

     "За" - 135.

     Таким чином, повертаємось до початку.

     УГАРОВ Г.Ю.  Да,  у  нас  остался  ряд  предложений,  которые Верховный  Совет не поддержал.  Поэтому просьба сейчас подтвердить свое неприятие этих предложений тремястами голосами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перерахую статті...

     УГАРОВ Г.Ю. Или в целом законопроект поставим на голосование?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ті статті,  де ми повинні набрати 300 голосів. Геннадію  Юрійовичу,  ми перераховуємо ті статті,  де нам потрібно набрати 300 голосів.

     УГАРОВ Г.Ю. Или поправки будем?..

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім у цілому.

     УГАРОВ Г.Ю.  Лучше  предлагать  номера  поправок,  так  проще ориентироваться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, поправка 3 до статті 3. Я зачитую:  "Стаття 3 "Законодавство України про приватизацію". І до неї поправка 3.

     Стаття 4  "Державна  програма  приватизації"  і поправка 4... Одну хвилиночку!

     УГАРОВ Г.Ю. В варианте Верховного Совета.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми йдемо за варіантом комісії.

     УГАРОВ Г.Ю.  Вариант,  который был принят,  в левой  колонке. Замечания 4 и 5.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 7.

     УГАРОВ Г.Ю. Поправка 5 тоже.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправка 5.

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно. Седьмая.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ята, сьома. Тепер поправка 8 до статті 7.

     Далі. Стаття  12  "Подання  заяви  і  прийняття  рішення  про приватизацію".

     УГАРОВ Г.Ю.  Мы пропустили поправку  9,  она  в  самом  верху страницы и такая незаметная. Это на странице 9.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправка 9 на сторінці 9. У нас стаття 8 "Покупці", так?

     Стаття 12   "Подання   заяви   і   прийняття   рішення    про приватизацію".

     УГАРОВ Г.Ю. Это мы подтвердили. Это мы учли.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тільки поправку 11 підтвердили.

     Стаття 17 "Приватизація майна, зданого в оренду".

     Стаття 18 "Продаж акцій та часток (паїв), що належать державі в майні господарських товариств". Це на сторінці 14.

     Стаття 29 "Відповідальність за  порушення  законодавства  про приватизацію".

     І поправка 13... Вибачте, не поправка, а стаття 29 у цілому.

     Таким чином, перераховані статті і поправки від комісії мають набрати  300  голосів...  (Шум  у  залі).  Ні,  ні,  ви  ж  внесли пропозицію.   Ми   проголосували   і   підтримали   ті  зауваження Президента,  які пропонувалося підтримати.  Що стосується тих, які ми,  не підтримали, то тепер нам потрібно набрати 300 голосів (Шум у залі). Але в цілому, в нашій редакції.

     УГАРОВ Г.Ю. И подтвердить в редакции, принятой 27 декабря.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілком правильно.

     Голосуємо в  цілому.  Прошу  депутатів  зайняти  свої  місця. Голосуємо   всі   ці   статті   в   редакції  комісії,  тобто  про підтвердження рішення, яке було прийнято комісією.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 262.

     У залі 327 депутатів,  не голосують - 44,  утрималися  -  16. Давайте  визначимося  "за"  або "проти".  Ну не можна ж так.  Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 277.

     Запросіть депутатів до залу. Шановні колеги, 27 - не голосують і 16 - утрималися. Разом - 43 депутати.

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, я еще раз напоминаю, что очень желательно, чтобы закон сегодня был принят.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Ківшик,  голосуйте,  потім  договорите. Голосуємо? Я прошу зібратися. Валентино Петрівно!

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Вмикайте систему.

     "За" - 292.

     Іване Олександровичу!   На   прохання   Івана  Олександровича голосуємо. Будь ласка.

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

     "За" - 293.

     Ну Мусіяка працює з комісією.  Бандурка  прийшов,  зараз  усе буде гаразд. Голосуємо.

     "За" - 291.

     Шановні колеги!  Нам потрібно двічі проголосувати - зараз і в цілому. І все, і виконали...

     Вікторе Михайловичу, будь ласка.

     ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати! Я просиив би все-таки звернути   увагу   на  зауваження  Президента.  Кабінет  Міністрів уповноважений здійснювати функції центрального  органу  виконавчої влади,  і в той же час у нього забирають таку важливу функцію,  як управління майном. Це ненормальна ситуація.

     Тому ми просимо підтримати пропозицію Президента щодо  єдиної структури  виконавчої  влади,  яка  здійснює усі функції.  Не може якусь одну функцію виконувати структура, відокремлена від уряду.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  Я хочу  пояснить  следующее. Предложения Виктора Михайловича имеют смысл,  их надо изучать. И я предлагаю вернуться к этому вопросу при принятии  Закона  о  Фонде государственного  имущества.  Когда  мы  будем  рассматривать  его функции  и  ответственность  и  сочтем  возможным  согласиться   с предложением  Кабинета  Министров,  то во все законодательные акты будут   внесены    соответствующие    изменения.    Вопрос    этот рассматривается  и  очень  серьезно  - именно так,  как предлагает Кабинет Министров.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо?

     УГАРОВ Ю.В.  В целом.  Необходимо набрать две трети  голосов. Просьба сосредоточиться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Михайлович підтримує. Голосуємо.

     "За" - 294.

     Пропозиція депутата Чижа. Іване Сергійовичу, будь ласка.

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги!  Геннадію Юрійовичу, я пропоную ось що.  Так чи інакше ми повинні в цілому це проголосувати.  Оскільки ряд  зауважень  Президента не набрав достатньої кількості голосів, тобто рішення не прийнято,  я пропоную з огляду на  те,  що  зараз працюють  комісії,  залишити  питання незавершеним і проголосувати його о 16 годині або завтра вранці.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе.  Голосуємо.  І  якщо   ні,   то   переносимо голосування   на   16  годину.  Депутати  Моцпан  і  Горохівський, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 306.

     Ставлю на голосування закон у цілому.

     УГАРОВ Г.Ю.  Просьба поддержать так же  дружно,  как  мы  это сделали сейчас.

     "За" - 304.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     УГАРОВ Г.Ю.     Спасибо    за    поддержку.    Теперь    наше законодательство  о  приватизации  пополнилось  еще  одним,  очень серьезным     и    авторитетным    законом,    который    подлежит неукоснительному выполнению всеми структурами власти.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Юрійовичу,  спасибі вам і вашій  комісії за плідну роботу.

     --------------------------------

     Слухається питання   про   проект  Постанови  Верховної  Ради України  про  тимчасовий  порядок  митного   оформлення   вантажів гуманітарної допомоги, що надходить на митну територію України від іноземних  юридичних  та  фізичних  осіб.   Доповідає   Шаланський Анатолій Миколайович, член Комісії з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати!  У  свідомості порядної людини гуманітарна допомога - це допомога від щирого серця людям,  які потрапили у  скрутні  умови. Логічно, мабуть, підтвердити механізм...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку,  Анатолію Миколайовичу.  Шановні колеги,  я просив би підтримати,  бо це питання у  нас  було  поза порядком денним.  Нам потрібно проголосувати, щоб ми його включили до порядку денного. Прошу підтримати. Уранці голосували, так? Тоді немає питань.

     Будь ласка.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. До порядку денного його включено.

     Логічно, мабуть,   підтвердити   механізм  проходження  такої гуманітарної допомоги.  Благодійна організація, яка хоче допомогти якійсь  громаді чи певній категорії людей,  оголошує про відкриття того чи іншого розрахункового рахунку чи пункту збору товарів  для передачі чи то закладам охорони здоров'я,  чи закладам освіти,  чи культури, а можливо, і певній територіальній громаді для підтримки людей.

     Подальший механізм   -  надзвичайно  простий.  Є  бухгалтерія якоїсь установи,  де оприбутковується вся ця допомога. Потім через відповідні відомства вона видається конкретним фізичним особам під розпис.  Ці  документи  бухгалтерської   звітності   зберігаються, контролюються і перевіряються.

     Але реальна  дійсність нашого сьогодення є такою,  що поняття моральності,   порядності,   урешті-решт   совісті    при    цьому втрачаються.  І  в  гонитві за грошима (вони ж бо не пахнуть!) під виглядом гуманітарної допомоги на територію України плавом пливуть які  завгодно товари,  що нічого спільного не мають з гуманітарною допомогою.

     По всіх регіонах сновигають так звані благодійники,  які  під виглядом    гуманітарної   допомоги,   обходячи   митні   платежі, розповсюджують  окорочки,  шоколад,  інші  підакцизні  товари.   Є приклади,  коли настоятель і 7 вихованців благодійного пункту менш як за півроку з'їли понад 300 тонн окорочків. Таким чином подальша реалізація  цієї продукції та отримання прибутків витісняє з ринку вітчизняних товаровиробників.  Усе це наслідок такої перекрученої, нібито благодійної діяльності.

     Тому питання  порядку  отримання,  оформлення,  розподілу  та контролю  гуманітарної  допомоги,  яка  надходить  в  Україну  від іноземних   юридичних   та  фізичних  осіб,  потребують  негайного законодавчого  врегулювання.   Комісія   з   питань   фінансів   і банківської   діяльності   розглядала  питання  щодо  врегулювання порядку митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги.

     Верховною Радою України в  грудні  1996  року  було  прийнято Закон  України про визнання такими,  що втратили чинність,  деяких законодавчих актів з питань оподаткування  товарів,  що  ввозяться (пересилаються) на митну територію України.  Законом скасовано всі види митних пільг, які надавалися юридичним та фізичним особам при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України,  у тому числі і при  отриманні  організаціями  гуманітарної  та  технічної допомоги.

     Народні депутати  України  висловили щиру вдячність усім тим, хто надає Україні  гуманітарну  та  технічну  допомогу.  Приймаючи рішення  про  скасування  пільг стосовно гуманітарної та технічної допомоги,  Верховна Рада України виходила з того,  що під виглядом гуманітарної  та  технічної  допомоги  на  митну територію України ввозилися  товари  (предмети)   для   здійснення   підприємницької діяльності,  а це робить неконкурентоспроможною продукцію власного виробництва і завдає шкоди державі.

     Скасування пільг  щодо  митного  оформлення  гуманітарної  та технічної  допомоги  стало  приводом  для  численних  звернень  до Верховної Ради України та комісії.

     Виходячи з  викладеного  Комісією   з   питань   фінансів   і банківської діяльності проаналізовано стан надходження в Україну і розподілу гуманітарної допомоги.

     Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6  лютого  1992 року  75-р  було  створено Комісію з питань координації приймання, транспортування,  охорони та розподілу гуманітарної  допомоги,  що надходить   із   зарубіжних   країн.   Положення  про  комісію  не розроблялось і не  затверджувалось.  Було  схвалено  лише  Порядок приймання та обліку гуманітарної допомоги.

     Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 1993 року  573  поставлено  завдання  щодо  впорядкування приймання,   контролю   та  розподілу  гуманітарної  допомоги.  На виконання зазначеної постанови  створено  комісії  по  координації гуманітарної   допомоги  при  облдержадміністраціях,  які  повинні контролювати  приймання   та   розподіл   гуманітарної   допомоги, звітність  митниць  перед урядовою комісією та комісіями на місцях про  надходження  гуманітарних  вантажів.  На  основі  цих  звітів урядова  комісія  з  1993  року  готує  звіти  про  надходження та географічний розподіл товарів гуманітарної допомоги.

     Відповідно до  зазначеної  постанови  гуманітарною  допомогою вважаються:   одяг,   продукти   харчування,   ліки  та  друкована продукція.  Інші товари визнаються гуманітарною допомогою лише  за поданням   урядової   комісії.  Однак  серед  товарів  (предметів) гуманітарної допомоги ввозились і підакцизні товари.  У зв'язку  з прийняттям Верховною Радою України згаданого закону урядом України було  вжито  ряд  заходів  щодо  наведення  порядку  в  прийманні, оформленні та розподілі гуманітарної допомоги.  Відповідні рішення направлено регіональним митницям та митницям на місцях.

     Виходячи з  викладеного   Комісія   з   питань   фінансів   і банківської діяльності вирішила: визнати роботу Кабінету Міністрів України  щодо  приймання   і   розподілу   гуманітарної   допомоги недостатньою;  підготувати і в березні 1997 року внести на розгляд Верховної  Ради  проект  Закону  України  про  порядок   тримання, оформлення, розподілу і контролю гуманітарної

     допомоги, яка  надходить  від іноземних юридичних та фізичних осіб; до законодавчого врегулювання порядку отримання, оформлення, розподілу  і  контролю  гуманітарної  допомоги,  яка надходить від іноземних юридичних та фізичних осіб,  терміново внести на розгляд Верховної  Ради  проект  постанови  Верховної  Ради  про тимчасове врегулювання питань щодо митного оформлення вантажів  гуманітарної допомоги, який, власне, сьогодні нами і розглядається.

     Вам роздано  матеріали  про надходження починаючи з 1993 року по 1995 рік включно вантажів гуманітарної допомоги та її  розподіл по  областях  України.  Є  відповідні  матеріали і пропозиції щодо вирішення даного питання.

     Постанову сьогодні прийняти необхідно,  зважаючи  на  те,  що найближчими  днями,  тобто  до  кінця лютого,  ми повинні прийняти закон,  який регулював би і надходження, і проходження, і розподіл гуманітарної допомоги.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Анатолія Миколайовича будуть запитання?  Будь ласка, запишіться. 10 хвилин достатньо? Достатньо. Виставьте, будь ласка, 10 хвилин.

     Депутат Довганчин. За ним - депутат Яценко.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька   область).   Селянська   партія   України.   Шановний доповідачу, це дуже потрібний закон. А мене цікавить таке питання: як  ми  будемо розрізняти,  чи то є гуманітарна допомога,  чи то є негуманітарна  допомога?  Бо  є   багато   прикладів,   коли   йде гуманітарна   допомога  не  тільки  фізичним  особам,  а  скажімо, медичним закладам,  школам, юридичним особам. Як у цьому разі бути з тою допомогою?

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Я вам вдячний за запитання. Якщо ви відкриєте розданий вам матеріал,  то  знайдете  на  третій  сторінці  проект постанови Верховної Ради, який пропонується сьогодні до прийняття. В останньому його пункті говориться,  що  дана  постанова  діятиме тільки  до березня,  поки ми приймемо Закон про порядок отримання, оформлення, розподілу і контролю гуманітарної допомоги.

     Сьогодні, крім   положення,   розробленого   і   направленого Державним митним комітетом на митниці,  це питання практично нічим не регулюється.  А  механізм,  закладений  до  проекту  постанови, вводить  у нормальне русло проходження гуманітарної допомоги,  дає можливість контролювати його, тримати в полі зору.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яценко. За ним - депутат Ємельянов.

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область). Дякую вам. Шановний Анатолію Миколайовичу, я хотів  би,  щоб  ви  все-таки  повідомили  про  те,  що  ця модель поводження з гуманітарною допомогою була розроблена  на  засіданні двох комісій, у тому числі й нашої. Це по-перше.

     По-друге, пункт 3 першого варіанта проекту постанови,  на мій погляд,  був детальніший,  оскільки давав технологію поводження  з тією гуманітарною допомогою, яка сьогодні скупчилася на митницях.

     Як ви ставитеся до пропозиції нашої комісії,  щоб усе-таки (з чим погодилися в першому варіанті дві наші комісії) Міністерство з питань   надзвичайних  ситуацій  мало  право...  Щоб  ця  допомога передавалась їм,  а вони мали право  розподіляти  її,  скажімо,  у надзвичайній ситуації на якісь лікарні і так далі? Як ви ставитеся до такої пропозиції?

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Я вам вдячний. Так, дійсно, я не поінформував депутатів  і всіх,  хто нас слухає,  про те,  що відбулося спільне засідання двох,  навіть  трьох  комісій  -  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності,  з  питань  Чорнобильської катастрофи і з питань охорони здоров'я, на якому розглядалися ці питання.

     Що стосується  запитання  про   можливість   передачі   після місячного знаходження на митницях без сплати мита товарів,  які не пройшли  фінансового   оформлення   митним   збором,   у   відання Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, то з цього питання ми консультувалися  з  комісією,  юридичним  відділом  та  з   іншими інстанціями,   які  підтвердили,  що  конкретний  вантаж  належить конкретним  фізичним  чи  юридичним  особам  і  без  їхньої  згоди втручатися  в  майнові  відносини  ми  не маємо права.  Тому-то цю пропозицію і було відхилено.

     Але я хочу ще раз звернути вашу увагу  на  те,  що  дію  цієї постанови   розраховано  буквально  на  місяць.  Минулої  п'ятниці відбулося  засідання  Комісії  при  Кабінеті  Міністрів  з  питань координації  гуманітарної  допомоги,  на  якому було вирішено,  що медикаменти,  які знаходилися на митницях  на  сьогоднішній  день, повинні  бути  розмитнені і передані лікувальним закладам.  Тому я вважаю,  що  ми  сьогодні  повинні  прийняти  цю  постанову,  а  в подальшому вирішити це питання законодавчо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ємельянов. За ним

- депутат Боженко.

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку  регіонів  (Заводський   виборчий   округ,   Миколаївська область). Прошу передати слово депутату Шкрабаку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шкрабак. Будь ласка.

     ШКРАБАК П.А.,    Фракція    комуністів.   Спасибі.   Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні виборці! Хочу сказать, что когда начинался  процесс  оказания  гуманитарной  помощи,  мы были очень довольны тем, что нам дают, что мы такие бедные, что не можем сами себя прокормить, одеть и так далее.

     А вопрос  у меня такого порядка.  На протяжении последних лет сюда,  в Украину,  под видом гуманитарной помощи сбрасывают товары как  на  свалку.  Особенно  это относится к медицинскому и другому оборудованию,  которое валяется по коридорам, поскольку его нельзя установить,  ведь  оно  отработало  свой  срок за рубежом,  а сюда сбрасывается как негодное. У меня к вам предложение и одновременно вопрос. Вы ставьте вопрос о том, чтобы какая-то комиссия проводила экспертизу и не принимала такое негодное оборудование.

     Не надо превращать Украину  в  свалку  отходов,  промышленных особенно.

     Какие у вас предложения на этот счет? Пожалуйста.

     Спасибо.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Я зрозумів ваше запитання і вдячний за нього. У проекті постанови,  в другому абзаці пункту 2, записано: "Товари (предмети),  що  ввозяться  як  гуманітарна  допомога,  підлягають обов'язковому декларуванню в митному органі. Митний орган здійснює митне  оформлення вантажів гуманітарної допомоги без сплати митних зборів".  Тобто контроль тих товарів,  які знаходяться  в  партіях вантажів, власне, на митниці має бути здійснено.

     Ви хочете,  щоб на території України діяла якась комісія,  до обов'язків якої входило б установлювати,  потрібно чи не  потрібно ці  товари ввозити в Україну.  Я повинен сказати,  що ви правильно ставите питання, і його можна буде врегулювати в тому законі, який ми найближчим часом повинні прийняти. Постановою всіх питань ми не врегулюємо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Боженко.

     БОЖЕНКО О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  молоді,  спорту  і  туризму (Ленінський виборчий округ, Миколаївська   область).   Прошу   передати   слово   Чижу   Івану Сергійовичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.  Шановний  Анатолію Миколайовичу!  Я підтримую вас у тому,  щоб усе було в правових рамках.  І це дуже погано, що вісім монахів з'їли 7 тонн окорочків.  Це погано. Але я не хотів би, щоб організований безпорядок вважали порядком.  Наведу два  конкретних приклади.

     Кілька років     поспіль    діє    гуманітарна    організація "Херсбрук-Нова Ушиця" (це Німеччина і  Хмельниччина),  яка  цілком нормально  займається  медичною гуманітарною допомогою:  обладнала лікарню і таке інше.  Недавно на виході був гуманітарний конвой  з ліками  і  із  спеціальним автомобілем для перевезення недоношених дітей.  Я звертався  ще  до  Олександра  Миколайовича,  до  голови Держмиткому,  і так зрозумів,  що питання й досі не розв'язано. Чи ми іноді не  заплутуємо  очевидні  речі  таким  законом  чи  такою постановою? Це перше.

     Друге запитання.   Урядова  комісія  (а  коли  я  працював  в облдержадміністрації,  то діяли й обласні комісії) розуміє,  що  є проблеми регіональні,  тобто такі,  що не мають загальнодержавного гуманітарного  характеру.  Чому  цю  справу  віддавати  тільки  на державний рівень? Будь ласка.

     Дякую.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Дійсно, з 1993 року, відколи діє комісія, її засідання проводилися двічі на рік,  і на  них  розглядалася  дуже незначна  кількість  питань.  У  цій справі було багато недоліків, упущень і таке інше.  Тепер комісія засідає  регулярно,  двічі  на місяць,  і  саме  через  комісію  можна  розмитнити  і завезти той автомобіль, про який ви говорили, без сплати митних податків, якщо це підтверджується і документами, і постачальником, і отримувачем. Це питання сьогодні можна врегулювати.  А постанова, я на цьому ще раз   наголошую,   діятиме   тимчасово,  і  прийняти  її  сьогодні необхідно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська. За нею - депутат Яворівський.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Шановний Анатолію  Миколайовичу!  Я  хочу  запитати  про таке.  Сьогодні на митниці знаходиться дуже багато медичної апаратури і медикаментів. Вони  не розмитнені і не доходять до тих,  хто конче потребує цієї медичної  допомоги.  І  тому  дійсно  ми  в  четвер  на  спільному засіданні трьох комісій просили,  щоб ці медикаменти були передані тим,  хто дуже їх потребує.  І тому я пропоную  підтримати  проект цієї  постанови,  яка  діятиме  до прийняття закону.  А закон буде прийнято протягом цього чи наступного місяця.

     Але у мене є  таке  запитання.  З  тих  документів,  які  нам роздано сьогодні,  а також із тих, які ми бачили в минулий четвер, випливає,  що є області,  які мають певні переваги.  Це  Львівська область,  до  якої  надходить  досить велика допомога,  і Київська область. Як це зрозуміти?

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Тут така ситуація. Є благодійні товариства за межами  нашої  держави,  які виявляють бажання працювати з тими чи іншими регіонами.  Мабуть,  тут діють якісь взаємозв'язки - чи  то партійні, чи інші, я не буду гадати, оскільки фактів конкретних не знаю.  Оскільки у  Львівській  і  Київській  областях  попрацювали краще,  тобто  показали  себе  більш  приниженими,  то їм більше і дають. Отак я це розумію.

     Що стосується медикаментів,  які до п'ятниці чи  до  четверга лежали  на  митницях,  то  за  рішенням  комісії  це  питання  вже врегульовано, медикаменти пішли за призначенням.

     Мене сьогодні  вразив   такий   факт.   Київський   "Охмадит" вважається  отримувачем  гуманітарної допомоги і водночас працює в просто жебрацьких умовах.  Я там сьогодні зранку побував, і в мене до  цього  часу душа не може заспокоїтися від того,  що я побачив. Діткам,  які потребують негайної допомоги,  відмовляють  тому,  що немає  тієї  допомоги  (невідомо  куди  вона  йде,  не  можуть  це проконтролювати).

     Тому потрібно  терміново  приймати  закон.  Я  закликаю   вас прийняти  сьогодні  постанову,  і  тим  самим поставити Кабінетові Міністрів вимогу -  найближчим  часом  подати  законопроект,  і  в подальшому продуктивно попрацювати, щоб його прийняти.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я оголосив ще депутата Яворівського. Але хотів би сказати,  що піклування про дітей - це виконувати наш батьківський обов'язок. Не можна сподіватися лише на гуманітарну допомогу.

     Будь ласка.

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Світловодський   виборчий   округ, Кіровоградська область).  Демократична  партія  України.  Шановний земляче!  У  кожній  релігії  завжди  був,  є і буде поганий піп - бабник,  п'яниця і таке інше.  У цьому не винен ні Господь Бог, ні релігія.  У  Верховній  Раді  є  депутат,  який  учора назвав себе "членом народа",  тобто народним членом,  а не народним депутатом. Це не означає,  що Верховна Рада вся така. Ви кажете про окорочки. Я абсолютно з вами солідарний.  Але з  прийняттям  тієї  постанови потік  гуманітарної  допомоги в Україну припинився,  а окорочки як возили, так і возять. Бо дають хабарі. І ви зі мною теж згодні.

     У мене таке  запитання.  Надія  Натківська  нині  приготувала літак  для  відправки  в Україну на 2 мільйони сучасного медичного обладнання.  Вона привезе вантаж через кілька днів. Треба сплатити близько  600  тисяч  податку.  Хто  повинен це сплатити,  де взяти кошти? У пенсіонерів, учителів чи в кого можна забрати ці гроші?

     Дякую.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Я вам вдячний за  запитання.  І  розумію  це точно так,  як, мабуть, і ви. Впевнений, що в нас у даному питанні погляди збігаються. Такий вантаж, який направляється на благодійні цілі,  повинен  звільнятися  від митних платежів.  І це однозначно потрібно врегулювати законом.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію  Миколайовичу,  спасибі.  Сідайте,  будь ласка.

     Шановні колеги!  На  обговорення даного питання записалися 11 народних депутатів. Будемо обговорювати?

     Ставлю на голосування пропозицію не обговорювати  і  прийняти постанову.

     "За" - 165.

     Одну хвилину! У нас від комісії - Яценко, голова комісії; від фракції Руху - Григорович;  від "Конституційного центру" - Пасько; від  Комісії  з  питань  охорони  здоров'я  -  Коршинський  і  від комуністів - Симоненко. Ще від групи "Реформи" - Білас.

     Шановні колеги!  Якщо ми всім  надамо...  У  нас  до  перерви залишилося 28 хвилин... (Шум у залі).

     Депутат Білас,  депутатська група "Реформи". За ним - депутат Осадчук.

     БІЛАС І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань   боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією (Мостиський виборчий округ,  Львівська область).  Спілка  офіцерів України. Шановні колеги! Я уповноважений виступити із думкою нашої депутатської групи "Реформи".  Вельми вдячний за  вашу  увагу,  за готовність вислухати цю інформацію і пропозицію групи.  Шкода,  що митників немає.  Це вже закономірно,  що коли  слухаються  важливі питання, то відсутні ті, про кого йдеться.

     Від імені  групи  "Реформи"  висловлюю  велику вдячність усім юридичним і фізичним особам  -  людям  доброї  волі,  які  надають Україні  гуманітарну  допомогу.  Але ця гуманітарна допомога,  яка надходить і,  я впевнений,  буде надходити  в  результаті  справді правового  врегулювання  цього важливого питання,  яке ми сьогодні повинні   здійснити,   повинна   використовуватися   за   цільовим призначенням. Вважаю, що це для всіх нас є аксіомою.

     Комісія з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією  вивчає  це  питання  і  розглядатиме  його  на   своєму розширеному  засіданні.  Я  повинен  довести  до  вашого,  шановні колеги,  відома,  що вимальовуються надзвичайно прикрі речі.  Вони мають  місце  внаслідок  правової  невнормованості порядку подання гуманітарної допомоги.  У листі віце-прем'єрміністра України Івана Федоровича   Кураса,   який  очолює  комісію  з  питань  розподілу гуманітарної  допомоги  при  Кабінеті  Міністрів  (але  не  завжди контролює,  про що він сам каже, тому що за браком часу тільки 2-3 рази на рік ця комісія може засідати),  сказано,  що до цього часу не   розроблене  відповідне  положення  про  цільове  використання гуманітарної допомоги.

     І от,  зверніть увагу, ще 28 лютого 1994 року (на той час уже діяла  згадана  мною  комісія)  було  підписано  угоду  між урядом України і урядом Федеративної Республіки Німеччина  про  безплатну передачу  Україні  запасів бундесверу і запасів колишньої народної армії Німецької Демократичної Республіки.  Це 725  одиниць  різних видів техніки - автомобілі вантажні, легкові, автокрани тощо. І що ви думаєте?  Тодішній посол України у ФРН,  не громадянин України, перед   звільненням   створює  приватне  підприємство  спільно  із громадянином Німеччини (якому перед  цим  надав  звання  почесного консула  України в Дюссельдорфі) і уповноважує цю техніку прийняти і передати єдиній енергетичній системі України.  І всі 725 одиниць безоплатно  переданої  Україні  гуманітарної  допомоги пішли не за призначенням.

     Можна наводити багато  інших  надзвичайно  прикрих  випадків. Скажімо,  нас  зацікавило,  що  це за організація така в Харкові - "Будинок святителя Миколи",  який тільки за вересень отримав сотні тонн оцих морожених курей та індичих крил.

     Якщо й далі так триватиме,  то буде втрачено позитивний імідж нашої держави на  міжнародній  арені,  і,  очевидно,  гуманітарної допомоги ніхто нам не надаватиме, якщо вона буде використовуватися не за цільовим призначенням.

     Депутатська група  "Реформи"  пропонує  свій   альтернативний проект  постанови,  прийняття  якого  дасть  можливість  уже тепер ввести це питання в нормальне  правове  русло  -  до  затвердження відповідного положення про комісію при Кабінеті Міністрів.

     Ми пропонуємо    (послухайте,    будь    ласка,    пропозицію депутатської  групи   "Реформи"):   "Перше.   Визнати   предметами гуманітарної та технічної допомоги товари,  які ввозяться на митну територію  України  на  безоплатній  основі  як  благодійний   акт іноземних     юридичних     осіб     та    громадян    згідно    з товаросупроводжуючими документами  і  не  підлягають  продажу  або відчуженню з метою отримання прибутку.

     Товари гуманітарної  та  технічної допомоги,  що ввозяться на митну територію України,  звільняються від ввізного мита та митних акцизних  зборів і податку на додану вартість,  крім товарів,  які відносяться до підакцизних".

     І далі,  що  надзвичайно  важливо  і  це  необхідно  зробити: "Товари гуманітарної та технічної допомоги,  що ввозяться на митну територію  України,  підлягають  обов'язковому   декларуванню   із нанесенням  у  визначеному  Кабінетом  Міністрів  України  порядку клейма з написом "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено".

     Ті товари,  які вже ввезені в Україну і знаходяться на митних складах, повинні зберігатися не більше двох місяців на безоплатній основі до прийняття нами відповідного закону і врегулювання  цього питання в законодавчому порядку.

     Прошу вас,  шановні  колеги,  підтримати  проект депутатської групи "Реформи". Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Осадчук. За ним - депутат Яценко.

     Дожилися до гуманітарної допомоги...

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, ІваноФранківська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу, шановні колеги депутати! У мене виникло насамперед таке запитання: чому на один місяць приймається така постанова? Якщо ми впевнені в тому,  що  протягом  місяця  буде підготовлено проект відповідного закону і його буде прийнято,  то це одне.  А  якщо  його  не  буде прийнято,  то  що,  ми знову будемо повертатися до цього питання і приймати ще одну постанову?

     Я хочу звернути увагу депутатів  на  те,  що  ми  прийняли  в першому   читанні   законопроект   про   благодійну  діяльність  і благодійні  організації  і  там  також  ідеться  про   гуманітарну допомогу,  яка,  звичайно, не буде надаватись, якщо ми не приймемо якогось нормативного акта з цього питання.

     Мені відомо від лікарів мого виборчого округу про те,  що  на митному кордоні часто лежать ліки, але вони не можуть прийняти цей гуманний дар для хворих,  для лікарень.  І тому  треба  підтримати запропонований  проект  постанови.  А  щоб  нормально вирішувалися питання про пересування через митний кордон гуманітарної допомоги, треба,  очевидно,  визначити пріоритети.  Це насамперед мають бути ліки,  медична апаратура.  I,  звичайно ж,  така допомога має бути адресною, тоді можна буде з'ясувати, як вона буде розподілена.

     У нас  є  громадські  організації,  на  адресу яких надходять різні гуманітарні вантажі.  Наприклад, на адресу Суспільної служби України  надійшла  велика  гуманітарна допомога.  Але за одержання допомоги від цієї громадської  організації  вимагають  дві  тисячі доларів митної плати! Те саме з релігійними організаціями.

     Вважаю, що,  маючи гіркий досвід того, як у нас сотні, тисячі людей наживалися на гуманітарній  допомозі,  перепродуючи  її,  ми повинні встановити певні норми адміністративної і, можливо, навіть кримінальної   відповідальності   за   використання   гуманітарної допомоги не за призначенням,  за її перепродаж. І, безперечно, має бути якийсь перелік цих матеріалів,  бо не все  повинно  вважатися гуманітарною допомогою.  Дехто думає,  що це лише ліки і, скажімо, апаратура.  А чи не  можуть  бути  гуманітарною  допомогою  книги, культурні цінності і так далі? Скажімо, якась держава чи конкретні люди в тій чи іншій державі  хочуть  подарувати  Україні  цінності культури, і потім з приводу цього виникають складні проблеми.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЧИЙ. Депутат  Яценко.  За  ним  -  депутат Степенко від Селянської партії.

     ЯЦЕНКО В.М. Шановні колеги!..

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би по три хвилини,  щоб більше депутатів могли виступити.

     ЯЦЕНКО В.М. Спасибі. Шановні колеги! Гадаю, ви всі пам'ятаєте ті часи,  з яких почалася  гуманітарна  допомога.  Вважаю,  що  це сьогодні не гордість нашої держави, а велика ганьба. Велика ганьба насамперед тому  курсу,  який  призвів  до  руйнації  вітчизняного виробництва,  до жебрацтва власного народу, до того, що ні за що і нічим лікувати.  Ще декілька років тому в нас нормально  працювало виробництво,  у нас були ліки,  у нас були горді,  ситі, одягнуті, взуті за рахунок власної праці люди. Це перше.

     Друге. Але оскільки  таке  трапилося,  оскільки  більшість  у таких  сил,  які  ведуть саме такий руйнівний курс реформ,  то ми, схиляючи низько голови від сорому,  все-таки мусимо одержувати  цю гуманітарну допомогу, щоб у багатьох випадках врятувати людину від смерті й від голоду.

     Третє. Я не погоджуюся з тим,  що у нас не  було  нормативної бази, яка регулювала б одержання гуманітарної допомоги. Нормативна база - це не обов'язково  законодавча  база.  Кабінетом  Міністрів України  було прийнято відповідне рішення,  яке регулювало порядок одержання гуманітарної допомоги. Було створено спеціальну комісію, яка  мала  розглядати  все це.  Але,  на превеликий жаль,  вона не виправдала свого призначення,  більше  того,  допустила  прийняття рішення про дозвіл розпродавати гуманітарну допомогу, що взагалі є грубим порушенням цієї, так би мовити, святої ідеї.

     Четверте. Можна прийняти спеціальний  закон  про  гуманітарну допомогу,  а  можна внести відповідні зміни і доповнення до Закону про  благодійництво  і  благодійну  діяльність.  Тобто  є  реальна можливість  уже в березні прийняти остаточне законодавче рішення з цього питання.

     Але вже сьогодні  треба  це  питання  якось  розв'язати,  щоб створити   умови   для  надходження  найнеобхіднішої  гуманітарної допомоги - тих же ліків,  продуктів харчування,  яких сьогодні  не вистачає.  Сьогодні не годують дітей навіть в "Охмадиті", у Центрі радіаційної медицини зовсім не вистачає ліків,  на грані  закриття всім   відомий  центр  Амосова,  там  немає  можливості  проводити операції на серці і так далі.  Тому я за те,  щоб ми прийняли саме таку модель, яка відпрацьована.

     Але чорнобильська  комісія  має  кілька зауважень до проекту. Ось тут  ставили  запитання,  чому  такий  нерівномірний  розподіл гуманітарної допомоги по областях,  чому вона надходить насамперед до міста Києва і західних областей...

     Олександре Миколайовичу, я ж від комісії.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини.

     ЯЦЕНКО В.М.  Тому,  що,  як правило,  гуманітарна допомога не контролюється  державними  органами.  Це  справа тієї людини,  яка надає таку  допомогу.  З  урахуванням  цього,  а  також  того,  що фактично  всі  області  України,  як  бачите,  одержують допомогу, пропоную в пункті 1 додати слова "спеціальні комісії при  Кабінеті Міністрів і при держадміністраціях".  Якщо ми довіряємо людям, які призначені Президентом,  то хай вони і  приймають  рішення.  Адже, скажімо,   їхати  з  Iвано-Франківська  до  Києва  з  документами, зразками і так далі - це ускладнює справу.  Крім  того,  я  думаю, область не дозволить,  щоб їй скидали той мотлох, про який тут уже говорили.

     Пункт 3 пропоную доповнити роз'ясненням,  що  робити  з  тією гуманітарною  допомогою,  яка  сьогодні  надійшла і з приводу якої рішення  не  прийнято.  Слід  встановити,  що  за  домовленістю  з постачальником  можна  прийняти  рішення  про  надання  допомоги в найнеобхідніших випадках.

     I я  вважаю,  що  треба  вилучити  пункт  5,  оскільки   він, по-перше,  ганьбить  нашу державу,  і,  по-друге,  не несе ніякого навантаження,  адже гуманітарна допомога - не державна  справа,  а справа кожної окремо взятої особи.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  просив  би  вкладатися у три хвилини,  щоб усі могли скористатися своїм правом.

     Будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.I., Селянська партія України (Шум у залi). Шановні товариші,  це  добре,  що ви підтримуєте,  значить така партія є і вона на дуже правильному шляху. Я вам дуже дякую.

     Шановні друзі,  яку пропозицію я хотів  би  внести?  Справді, коли  обговорюється  питання  гуманітарної  допомоги,  якої  ми на колінах просимо,  перебуваючи в оцьому жебрацькому стані, то якось соромно  стає  і  за  себе,  і  за  державу.  Я  вношу  пропозицію розібратися,  що нам потрібно з цієї  допомоги.  Якщо  це  медичне обладнання, яке не випускається нашою промисловістю, то йому треба дати зелену вулицю. Це перше.

     Друге. Щодо справедливості при  розподілі  цієї  гуманітарної допомоги.  Якщо вже і тут зловживають...  А коли дивишся на апарат нашої міліції - і податкової, і якої ти хочеш, коли дивишся на всі оці  служби,  то  виникає  запитання:  невже  не  можна встановити елементарний контроль за тим,  що надійшло і куди  воно  поділося, хто його одержав?  Є у нас держава чи немає? Я вважаю, що якщо ось так проходить цей процес, то у нас взагалі держави як такої немає, є  просто набір чиновників,  якими начинені всі установи,  а ніхто конкретно цим питанням не займається.

     Що стосується медицини,  то  треба,  щоб  допомогли  вакциною проти грипу. Ви ж знаєте, яке тепер становище. Звичайно, ми можемо тут зараз проявляти гордість,  але коли немає  ліків,  коли  немає медичних  інструментів,  то  ця гордість нікому не потрібна.  Тому питання про надання такої допомоги слід вирішувати однозначно.

     Але що   образливо   мені    як    працівникові    сільського господарства, так це те, що ми випрошуємо цю гуманітарну допомогу, весь той зарубіжний мотлох,  для того,  щоб годувати наших  людей. Повірте,  немає кращих продуктів, ніж в Україні. I якщо ми отут не будемо гаяти часу на обговорення питань про гуманітарну  допомогу, а  будемо роботи все від нас залежне і не залежне,  щоб налагодити виробництво сільськогосподарської  продукції,  то  ця  гуманітарна допомога абсолютно нікому не буде потрібна.

     I я  ще  раз,  Олександре  Миколайовичу,  звертаюся  до  вас. Давайте,   врешті-решт,   розглянемо   питання   щодо   сільського господарства,   давайте  скажемо  чесно:  потрібне  наше  сільське господарство державі чи не потрібне?  А  оці  реформи,  куди  вони ведуть?  Усе розвалено, доведено до ручки, роздано по дворах, а ми підтримуємо якісь реформи і водночас просимо гуманітарну допомогу, щоб  нас  хтось  нагодував!  50  мільйонів людей нагодувати ніхто, повірте,  не зможе. Ми це можемо і повинні зробити самі, якщо буде нормальна   державна   політика.   Потрібні  якісь  закони  -  хай звертається виконавча влада, і ми будемо їх приймати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Григорович. Немає. Депутат Пасько. За ним

- депутат Симоненко.

     ПАСЬКО С.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства   і   дитинства   (Звенигородський виборчий округ,  Черкаська область). Група "Конституційний центр". Наша депутатська група не раз  розглядала  ситуацію,  що  склалася після прийняття закону 17 грудня 1996 року,  і дійшла висновку, що ми повинні максимально сприяти надходженню гуманітарної допомоги в Україну,  яка  в переважній більшості випадків є високоякісною,  а новітні апарати та устаткування,  що надходять,  ще роками  будуть використовуватися в наших лікарнях.

     Немає такої  гуманітарної допомоги,  як правильно каже Василь Iванович Степенко,  яка могла б забезпечити 52 мільйони українців. I  тому ми повинні розвивати свою фармацевтичну,  легку та харчову промисловість,  щоб  забезпечити  кожного  українця   дешевими   й добротними  вітчизняними  товарами.  I фармацевтична промисловість України на фоні загального економічного  спаду  в  1996  році  має економічне   зростання  на  10  відсотків  і  випускає  нині  1200 вітчизняних препаратів,  десятки з яких коштують менше 1 гривні, а частина навіть кілька копійок. Але в умовах, коли охорона здоров'я роками фінансується на 30 відсотків і на один ліжко-день  на  ліки припадає лише 5 копійок, іноді немає чим перев'язати і зашити рану потерпілому,  а лікарі по 3-6  місяців  не  отримують  зарплати  і пенсій,   благодійна  допомога  дає  можливість  врятувати  тисячі хворих.

     Тому група "Конституційний центр" закликає народних депутатів підтримати  проект постанови Верховної Ради про тимчасовий порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги.  Але з  деякими зауваженнями.

     Абзац третій  пункту  2  "Митні  збори за знаходження вантажу гуманітарної допомоги стягуються починаючи з 31  календарного  дня після  прийняття  цих  вантажів  під  митний  контроль" пропонуємо доповнити словами "враховуючи  день  прийняття  даної  постанови". Тому  що  із  17  грудня,  коли  було прийнято закон,  на митницях нагромадилося багато гуманітарної допомоги,  яка  знаходиться  там понад 31 день не з вини отримувачів цієї допомоги.

     Треба вилучити  пункт 5 із проекту,  бо він нічого не дає для посилення  контролю  за  розподілом  допомоги,  а  лише   збільшує бюрократично-паперову тягатину.

     При роботі  над  новим  законопроектом  ми  повинні  з  метою поліпшення процесу  надходження  гуманітарної  допомоги  розробити механізм  контролю за її розподілом.  Для цього в нас є величезний апарат правоохоронних  органів,  зокрема  податкова  міліція,  які можуть  з'ясувати,  як 7 дітей і дядько з'їли 300 тонн благодійних окорочків.  У разі виникнення підозри щодо  можливого  нецільового використання  вантажів  гуманітарної  допомоги  ці  органи повинні контролювати і  притягати  винних  до  кримінальної  й  податкової відповідальності. Бо красти в бідних - це великий гріх і злочин.

     I головне.  Прийняття  закону  17  грудня  викликало  великий міжнародний  резонанс,  ще  раз  підтвердило  непрогнозованість  і нестабільність  податкової  політики  в Україні.  Цим було завдано великих збитків іміджу України,  українському народові.  Це один з найнекоректніших законопроектів, що вийшов, мабуть, з Міністерства економіки,  за весь період діяльності  Верховної  Ради  нинішнього скликання. I таких випадків було багато.

     Претензії до  керівництва  міністерств  економіки та фінансів висловлює сьогодні і Президент України.  У цих міністерствах треба змінювати  не  тільки  керівників,  а  й  чиновників,  які готують законопроекти,  не  проаналізувавши  можливих  наслідків  від   їх введення. I робити це треба терміново.

     Тому депутатська   група   "Конституційний   центр"   просить шановних народних депутатів підтримати поданий проект постанови  і направити протокольне доручення урядові щодо покарання чиновників, які готували цей законопроект, з наступним інформуванням Верховної Ради  України  про  результати  з  метою недопущення в майбутньому подання непродуманих законопроектів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Симоненко. За ним

- депутат Коршинський.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Эта проблема,  безусловно,  имеет моральный  и  политический  аспекты. Высокоразвитую  Украину  превратили во всемирную попрошайку,  а ее народ - в потребителя изношенного, нестиранного белья, истоптанных башмаков,  недоброкачественных продуктов питания,  с просроченными сроками потребления лекарственных препаратов, а также методической литературы и информации.  Вы почитайте информацию, предоставленную нам.  Сколько тонн ее завезли!  И  все  для  того,  чтобы  оказать соответствующую    помощь    политическим   силам   в   разрушении экономического потенциала Украины.

     Даже такая,  с позволения  сказать,  гуманитарная  помощь  не попала обездоленным,  обобранным властью, голодным и страдающим от болезней,  стала  предметом  спекуляций  и  обогащения  политиков, взбирающихся на Олимп власти.

     Криминализованный бизнес   украинских  ультрапатриотов,  и  в Украине,  и в диаспоре,  используется для личного обогащения.  Под видом  гуманитарной  помощи  отправляются  подакцизные товары.  Не создана система контроля за использованием и  распределением  этой помощи.

     Но есть еще одна важная проблема,  она касается распределения этой помощи.  Здесь выявляется,  с какой целью и для чего это  все реализовывалось по регионам.  Хочу сразу оговориться,  что речь не идет о конкретных людях.  Мы говорим о том,  кто и как использовал эту   помощь.   Так,   Волынская,   ИваноФранковская,   Львовская, Ривненская области получили грузов гуманитарной помощи существенно больше, чем восточные, южные и центральные области.

     В 1993    году   Волынская,   Ивано-Франковская,   Львовская, Ривненская области получили 4342 тонны, что составляет 24 процента от   всей   помощи   Украине   и   почти   в  6  раз  больше,  чем Днепропетровская,  Донецкая,  Запорожская  и   Луганская   области (кстати  основная  масса  ликвидаторов  последствий  чернобыльской аварии была именно из этих областей,  где  экологические  проблемы гораздо острее, чем во многих других регионах).

     1994 год.    Четыре    западные   области   получили   грузов гуманитарной помощи 7,5 тысячи тонн,  а  четыре  восточные  -  3,5 тысячи тонн.  Одна Ривненская область получила гуманитарных грузов в 10 раз больше, чем, например, Запорожская.

     1995 год.  Львовская область получила грузов в 7 раз  больше, чем Днепропетровская,  и в 25 раз больше,  чем Николаевская,  в 20 раз больше, чем Полтавская.

     Вызывает недоумение и возмущение  распределение  гуманитарной помощи  жителям,  пострадавшим  от аварии на Чернобыльской атомной электростанции.

     Для населения Черниговской области за 1993-1995 годы  получено  525 тонн грузов,  а Львовская область за эти годы получила 8300 тонн грузов.

     Не наведя порядка в этом тонком и деликатном  вопросе,  мы  и дальше  будем  противопоставлять граждан одних регионов другим.  И делается это умышленно именно теми, кто стоял у руля.

     Мы должны  сегодня  спросить  у  господина   Яворивского,   у господина   Жулинского,   как   они,   возглавляя   эти  комиссии, координировали   распределение   этой   помощи,    почему    такие диспропорции получились.

     Еще одна проблема. В 1995 году (данных по 1994 и 1996 годах у нас,  к сожалению, нет) из зарубежных стран, в том числе стран СНГ, помощь оказывалась по принадлежности и по тем грузам и товарам,  которые нужны были Украине.  Я не буду называть регионы,  они  есть  в анализе здесь.  Они свидетельствуют,  как и какую помощь оказывала диаспора.

     Хочу еще раз подчеркнуть (и  это  подтверждается  приведенным выше  анализом),  что  никому проблемы Украины не нужны.  Мы нужны Западу как дешевая рабочая сила,  как свалка для ненужных товаров, как  сырьевая  база.  Нужно  менять  политику,  приведшую страну к разрушению  и  развалу  экономики,  приведшую  на  национальные  и интернациональные  свалки  голодных  и  раздетых ветеранов Великой Отечественной войны,  нынешних пенсионеров, детей-калек, бездомных матерей.  Это политика геноцида,  унесшая практически 1,2 миллиона людей.

     И в заключение вношу дополнение к проекту  постановления.  Мы предлагаем  включить  дополнительно  пункт  о том,  чтобы поручить Генеральной  прокуратуре  расследовать  этот  вопрос  и   доложить Верховному Совету.

     Но в  данном  случае  у меня есть еще один вопрос.  Уважаемые коллеги,  когда  мы  начнем  себя  уважать?  Как  только  коснемся конкретной проблемы,  оказывается,  что у нас сплошная уголовщина. Причем сплошная уголовщина исходит именно из кабинетов министров и располагается по всей вертикали власти...(Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заспокойтеся!

     Будь ласка.

     КОРШИНСЬКИЙ І.Ю.,  заступник  голови  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Тячівський   виборчий   округ,   Закарпатська   область).   Група "Конституційний центр".  Шановні колеги!  У грудні  минулого  року Верховна  Рада  України  прийняла  закон,  внаслідок чого мільйони хворих  зі   збіднілої   частини   населення   України   виявилися позбавленими безплатних ліків,  харчових продуктів, одягу, взуття, а лікувальні установи - різного медичного обладнання тощо.

     Для прикладу. Лише за 1996 рік Закарпатська область у порядку гуманітарної   допомоги   отримала   103  тонни  медикаментів,  що задовольнило приблизно  30  відсотків  потреб  у  них  лікувальних закладів.  Узагалі лікарських засобів,  харчування, одягу, взуття, тощо в область надійшло за минулий рік на суму близько 4 мільйонів гривень.  З  усього того на охорону здоров'я припадає 2,5 мільйона гривень, тоді як із державного бюджету область отримала на охорону здоров'я близько 1 мільйона гривень.

     Я кажу не лише про Закарпаття.  Через Фонд "Світло зі Сходу", який розташований на території  мого  виборчого  округу,  протягом шести   років   направлено  у  п'ять  областей  України  600  тонн гуманітарної допомоги.  Фонд "Доркас" крім  гуманітарної  допомоги щорічно  допомагає  оздоровленню  сотень  чорнобильських  дітей за кордоном. Як зреагують ці фонди на прийнятий нами закон?

     Шановні колеги! Від сотень тонн гуманітарної допомоги, у тому числі харчових продуктів,  які,  зрозуміло, псуються в контейнерах під  час  їх  перевезення  з  різних  країн  Європи  або  які  вже знаходяться  в  Україні,  користі  населенню  України  ніякої,  бо митники  вимагають  сплатити  мито,  що  становить  30   відсотків вартості ввізного товару.

     Що робити?  Я розумію, що дехто з депутатів буде доводити, що ми прийняли цей закон виходячи з національних інтересів,  з  метою поповнення бюджету, захисту власного виробництва і виробника тощо. Та,  на жаль, у таких міркуваннях багато від лукавого. Не в такому ми становищі, щоб відмовлятися від тієї допомоги.

     За час  дії згаданого закону з різних закордонних благодійних фондів надійшли тривожні факси,  в яких запитують,  що вони  мають робити  з  контейнерами  з  різними  товарами,  заготовленими  для України   в   порядку   гуманітарної   допомоги.   Різні    фонди, держадміністрації  звертаються  до  нас  із  проханням порушити це болюче питання перед Верховною Радою.

     Закарпатська облдержадміністрація  теж  звернулася  з   таким проханням  до  Голови  Верховної  Ради  Олександра  Олександровича Мороза.  Ми вважаємо,  що як тимчасовий  варіант  виходу  з  цього складного  становища  поданий  комісією проект Постанови Верховної Ради України про тимчасовий порядок  митного  оформлення  вантажів гуманітарної  допомоги  є  прийнятним.  І я закликаю вас,  шановні колеги, проголосувати за нього.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Нам потрібно порадитися.  У  нас записані  на  виступ  від  фракції  Руху  депутат Григорович і від позафракційних депутат Хмара.  І просить слова на 3 хвилини перший заступник голови Державного митного комітету.

     Давайте виділимо  ще  10  хвилин,  щоб  ми це питання в цьому режимі завершили,  бо після обіду трансляції вже не  буде  (Шум  у залі). Я так зрозумів, що ви не заперечуєте.

     Депутат Григорович. Будь ласка. Від Руху. 3 хвилини. За нею - депутат Хмара.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Снятинський виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Особливість юного парламентаризму (а до  такого ми можемо віднести себе) - це є крайнощі,  прийняття крайнього від крайнього.  Таким   може   бути   законопроект   про   розмитнення автомобілів (сьогодні їх ввозять за генеральною довіреністю),  від чого наш бюджет ще більше втрачає.  Таким самим я можу  назвати  і рішення парламенту від 17 грудня, про яке ми сьогодні ведемо мову.

     Я не хотіла б ділити регіони,  а також ділити політичні сили, тому що йдеться про  гуманітарну  допомогу  державі,  яка  зазнала найбільшої техногенної катастрофи у світі.  І тут ми є неподільні, бо понад 40 відсотків території є  ураженою,  бо  наша  Україна  є старіючою  і  вимираючою  державою в масштабах Європи.  І я вважаю аморальним будь-який поділ  на  регіони  і  сили.  І  все  ж  хочу зазначити,  що  в клініці швидкої допомоги міста Києва знаходиться апарат "Ядеромагніторезонатор" від Союзу українок, і поділу тут не було.  Я могла б назвати ряд місць донецького регіону, центральної України,  куди завезено апаратуру якраз від тієї діаспори, яка, на щастя,  вижила, бо ті, хто зі східної України потрапив у Сибір, не можуть уже гуманітарки послати, бо їх уже, на жаль, немає.

     Я зустрічалася з дуже  багатьма  людьми,  які,  скажімо,  під різдвяно-новорічну  акцію  зібрали одяг,  медикаменти,  взуття для наших дітей і не знали, що на 1, 2, 3 січня усе це везти в Україну вже  не  можна.  І для того щоб розмитнити або повезти назад,  нам треба було більше заплатити,  аніж було  заплачено  для  того  щоб привезти це все в Україну.

     Тому я  прошу  підтримати  внесений  проект  і  виправити оті викривлення,  які були в нашому рішенні.  І  ще  раз  кажу,  що  я категорично  проти  аморальних випадів,  що,  мовляв,  гуманітарна допомога розподіляється між регіонами з якимось політичним ухилом. Я просто протестую проти цього.  Більше того, гуманітарна допомога

- це є гуманітарна допомога,  і те,  що нам дають,  ми  не  можемо піддавати  критиці,  оскільки  лише  тоді,  коли відбудуємо власну економіку, зможемо без цього обходитися. Я прошу підтримати проект Постанови Верховної Ради про тимчасовий порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги в цьому варіанті.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     Депутат Хмара,  позафракційний.  За ним - депутат  Марковська від фракції соціалістів. І завершуємо.

     ХМАРА С.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область). Українська консервативна республіканська партія. Шановні народні депутати!  Питання,  яке ми розглядаємо,  дійсно  потребує свого  правового  врегулювання,  тому  що  багато є зловживань під виглядом гуманітарної допомоги.

     Це питання вже має,  як кажуть,  довгу і  неприємну  історію. Звичайно,  прикро, що багата Україна, її талановитий народ дожився до того, що нині потребує гуманітарної допомоги. Але пане-товаришу Симоненко,  я хотів би вам нагадати, хто довів цей народ до такого стану.  Не демократи,  не з вини народу,  а ваша  злочинна  партія призвела    до   того,   що   українському   народові   подарували чорнобильську  трагедію.  Проти  волі   українського   народу   це будувалося.

     Але факт є фактом,  кримінальна олігархія сьогодні при владі. Повно ваших колегноменклатурників в  усіх  гілках  влади.  Україна дістала незалежність,  але зміни влади не сталося.  І ці аморальні кадри, які складають кримінальну олігархію при владних структурах, і  є  причиною  того,  що  твориться  в  Україні,  а  наші нещасні громадяни потребують цієї допомоги.  І в  цьому  потрібно  навести порядок.  Але  не  так,  як  ваш  батько Сталін у 1933 році.  Коли намагалися допомагати голодуючим,  умираючим селянам України,  він казав, що голоду на Україні немає. Це ваша партія говорила.

     Ви сьогодні  намагаєтеся  викликати  ворожнечу  між  сходом і заходом України.  Ви спекулюєте цифрами,  говорячи,  що в західний регіон  надходить  більше  гуманітарної  допомоги,  а  в східний - менше.  То я вам скажу,  що це,  можливо,  так.  Але  є  для  того об'єктивні  причини,  насамперед  географічна  близькість  до того Заходу, звідки йде допомога... (Шум у залі).

     Але я вам хочу нагадати й інше.  Ви знаєте,  що в  1990  році мене  вже  на  цій  трибуні  засвистували і затоптували.  І чим це скінчилося,  ви теж знаєте.  То я хотів би нагадати і сказати вам, пане  Симоненко,  що коли шахтарі Донбасу страйкували,  то саме із Західної України йшла українська гуманітарна допомога для Донбасу. Чим ви допомогли,  крім демагогії,  тим шахтарям,  тим робітникам, тим дітям?  (Оплески).  І нині діти зі сходу приїжджають на захід. Там   вони   пізнають   свою  історію,  їх  там  доброго  вчать  і допомагають.  А чим ви допомагаєте?  Ваша організація,  яка довела країну  до  того аморального,  жахливого стану,  злочинна і не має права на існування.

     Що стосується постанови,  то я  хочу  сказати,  що  підтримую проект, запропонований групою "Реформи".

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська. Будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний  Олександре  Миколайовичу,  шановні колеги!  Я хочу нагадати вам слова нашого великого  Кобзаря,  який писав,  що доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої люди її розпинають.  Так от, сьогодні, на превеликий жаль і сором, наші люди потребують цієї допомоги. І не було б сьогодні таких виступів і з боку Хмари,  і з боку Симоненка,  якби люди наші жили в мирі і злагоді  і  мали  свого  товаровиробника,  який  би  їх  годував і матеріально забезпечував, як це ми жили колись.

     Люди тепер доношують те,  що було куплено при  тоталітаризмі, при  комуністах  і  так  далі.  Але  не  в цьому річ.  Ми сьогодні розглядаємо інше питання - питання, яке є наслідком тієї політики, яка  привела  наших  людей  до  цієї  допомоги.  І  треба дякувати все-таки людям на Заході,  а також нашим людям,  які там живуть  і вболівають  більше,  аніж ми тут,  у нашій державі,  вболіваємо за наше майбутнє, і допомагають нам, хочуть, щоб ми стали на ноги.

     Я хочу сказати, шановні колеги, що допомога, яка надходить, - це ганьба вам,  чоловікам,  бо ви довели нашу державу до того,  що наші люди, наші жінки, наші діти потребують такої допомоги.

     Тепер щодо змісту проекту  постанови.  Пропоную  в  пункті  1 після   слів   "До  законодавчого  врегулювання  порядку  та  умов отримання або надання гуманітарної допомоги уповноважити Комісію з питань  координації  приймання,  охорони та розподілу гуманітарної допомоги,  що  надходить  із  зарубіжних   країн,   при   Кабінеті Міністрів"  додати  слова  "а  також  відповідні комісії Верховної Ради".  Не треба,  щоб якісь люди в  Кабінеті  Міністрів  особисто розподіляли, усе-таки має бути якийсь нагляд за тим, щоб конкретна гуманітарна допомога дійшла до тих,  хто дійсно її потребує.  Адже ми  бачимо,  що  ця  гуманітарна допомога потрапляє на базар,  нею торгують.  І ті ліки, які тепер конче необхідні, також не доходять до медичних установ,  а йдуть у комерційні структури. Тому повинен бути контроль за розподілом.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Самофалов від депутатської групи.

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Дзержинський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание на один   факт.   Мы  почему-то  сегодня  замалчиваем  его.  Согласно статистике  по  итогам  1996  года   превышение   смертности   над рождаемостью   в  Украине  составляет  более  370  тысяч  человек. Вдумайтесь:  более 370 тысяч человеческих жизней уходит! А жизнь у каждого  из  нас,  у  каждого  человека  одна.  И если мы думаем о народе,  если  думаем  о   своих   избирателях,   давайте   решать проблему...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.  Я  прошу,  забороніть  угорі  сидіти  в першому ряду!  (Шум у залі).  Я ще раз кажу:  попросіть, щоб після обіду  і  з  завтрашнього дня ніхто не сидів угорі в першому ряду. Повторюю,  після обіду і з завтрашнього  дня.  На  голови  кидають депутатам.

     Будь ласка.

     САМОФАЛОВ Г.Г.   Если   у  нас  с  вами  есть  хоть  малейшая возможность  помочь  каждому  конкретному  человеку   гуманитарной помощью - давайте поможем. Но здесь должен быть правовой механизм. Я вам приведу  только  один  аргумент.  Мы  с  коллегой  Раханским являемся  членами  постоянного  комитета  Парламентской  ассамблеи Совета Европы по экологии и региональному планированию".  И вот на последнем  заседании  комитета  мы  вышли с инициативой.  Учитывая ужасающее экономическое  положение  в  Украине,  мы  обратились  с просьбой к развитым западным странам оказать помощь в приобретении современных технологий по очистке окружающей среды - воды, воздуха и   так  далее.  Но  наше  действующее  законодательство  не  дает возможности эффективно использовать такую помощь.

     Поэтому я предлагаю проголосовать  за  проект  постановления, внесенный депутатской группой "Реформы".

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   першому   заступнику   голови Державного митного комітету України Єгорову Олександру Борисовичу. Три хвилини.

     ЄГОРОВ О.Б.,   перший  заступник  голови  Державного  митного комітету України. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні   депутати!   Сьогодні   ми   маємо   ситуацію,   коли  за міждержавними угодами впорядковано приймання та розподіл технічної допомоги.  На жаль,  потребує законодавчого вирішення питання щодо гуманітарної допомоги.  Ми  дуже  просимо  вирішити  його  якомога швидше. Якщо можна - сьогодні. На наш погляд, це буде дуже зважене рішення.  У  проекті  постанови  Верховної   Ради   передбачається декларування гуманітарної допомоги, вона звільняється повністю від сплати мита і податку на додану вартість. Декларування на сьогодні дає  можливість  не  пропускати  в  Україну  гуманітарної допомоги низької якості або без відповідних сертифікатів якості.

     Я дуже прошу підтримати даний проект постанови і, якщо можна, сьогодні прийняти її.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну   хвилину!   У   депутата   Скіпальського  є запитання. Лише одне запитання - і все.

     Депутат Скіпальський. Будь ласка.

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський виборчий округ,  Волинська область).  Шановний добродію Єгоров!  Я  розумію важливість  цього  питання  і підтримую пропозицію групи "Реформи" про надання зеленої вулиці для гуманітарної допомоги. Але скажіть, будь  ласка,  таке.  Чи  маєте  ви  підрахунки щодо раціонального, господарського  використання  коштів  митницею?  Скажімо,  от   ви розбудували отой ваш головний будинок, відібравши його в армії для себе,  ламаючи там двері і  підлогу,  настеляючи  нову,  викидаючи державні гроші, побудувавши на станції Ягодин митницю, а сьогодні, кидаючи її,  переїжджаючи в нове місто... Скільки коштів від цього в порядку благодійної допомоги ви могли б надати нашим українським людям?

     ЄГОРОВ О.Б.  Можу відповісти  на  це  запитання.  Кошти,  які виділено  на  будівництво  й  облаштування  митних  пунктів,  наша служба, на жаль, не може використати для надання будьякої допомоги іншим суб'єктам.

     Якщо запитання  стосується  того,  на  яку  суму  ми  могли б конфіскувати товарів від порушень митних правил та  контрабанди  і від  тих надходжень,  які є від цієї гуманітарної допомоги,  то ці кошти не потрапляють до митної служби. Вони йдуть прямо до бюджету України. А їх розподіл - не наша компетенція.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Борисовичу, спасибі. Сідайте.

     ЄГОРОВ О.Б.  Що стосується офісів, то не знаю, яке відношення це питання має до гуманітарної допомоги.  Ну,  взяли ми  в  оренду будівлю,  де була казарма, відремонтували її. Двері ламали? Ламали не двері, а мабуть, мотлох, який там залишався... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре  Борисовичу,  сідайте,   будь   ласка. Спасибі.

     Шановні колеги!  Є пропозиція той проект, який внесла Комісія з питань фінансів і банківської діяльності, прийняти за основу, за перерву  його  доопрацювати,  бо  було внесено багато пропозицій і доповнень.  А після перерви - одразу ж проголосувати, щоб прийняти постанову вже у доопрацьованому вигляді.

     Я просив  би вас проголосувати пропозицію прийняти за основу. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 247.

     Спасибі.

     Прохання до  Віктора  Івановича  і  членів  комісії  протягом перерви   доопрацювати   проект.   І   ми   одразу  після  перерви проголосуємо його уже з урахуванням зауважень.

     Оголошується перерва до 16 години.