ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.
19 березня 1997 року. 18 година 30 хвилин
(Продовження).

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

ГОЛОВА. Переходимо до розгляду пункту 5.3.

СУСЛОВ В. І. Пункт 5.3 сохранен в той же редакции, которая предлагалась "для второго чтения. Поправок от депутатов не поступало. Просим поддержать.

ГОЛОВА. Пункт 5.4.

СУСЛОВ В. І. Это новый пункт, которым предусматриваются особые случаи, допустим, ввоз рыбы, выловленной нашими рыболовными судами.

ГОЛОВА. Нема заперечень. Пункт 5.5.

СУСЛОВ В. І. В пункте 5. 5 отмечается, что льготы, которые мы уже установили, "розповсюджуються на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів (робіт, послуг)".

ГОЛОВА. Зрозуміло.

Депутат Овчаренко. Поправка 95.

ОВЧАРЕНКО П. П., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Амур-Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! У системі соціального захисту населення функціонує 278 будинків-інтернатів, у яких проживає близько 50 тисяч громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, психічно хворих людей, дітей-інвалідів. Ми маємо 495 територіальних центрів, які обслуговують 500 тисяч одиноких непрацездатних громадян. При цих будинках-інтернатах та центрах працює 224 підсобних господарства і 274 лікувально-трудові майстерні, які виготовляють продукцію для потреб хворих людей.

Щоб ці заклади могли вижити, прошу звільнити від оподаткування операції з реалізації продукції (робіт, послуг) їх власного виробництва. Є підтримка шановного Віктора Івановича Суслова. Тому прошу вас, народні депутати, підтримати це.

Дякую.

СУСЛОВ В. І. Да, это можно поддержать, потому что никаких лазеек для использования этой льготы другими организациями нет.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 95 депутата Овчеренка. За" - 257. Прийнято.

Пункти 5.3, 5.4 і 5.5 ставляться на голосування.

"За" - 252. Прийнято.

Поправка 96. Депутат Ямковий. Будь ласка.

ЯМКОВИЙ І. О., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати! Я пропоную статтю 5.1 доповнити таким пунктом: "Надання підприємствами і організаціями послуг та матеріальної допомоги багатодітним сім’ям, ветеранам праці і війни, інвалідам праці, інвалідам з дитинства, одиноким престарілим, особам, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я в сільській місцевості".

Ви знаєте, що сьогодні пенсії не вистачає і колгоспи та підприємства надають допомогу своїм людям.

ГОЛОВА. Далі будете читати норму?

ЯМКОВИЙ І. О. І далі: "Для стимулювання вітчизняного товаровиробника, виготовлення нової техніки і впровадження нових технологій, забезпечення поставок товарів критичного імпорту Кабінет Міністрів України одночасно з проектом бюджету на плановий рік подає на затвердження Верховної Ради України перелік товарів, обладнання, які звільняються від податку на додану вартість". Тоді ті ж запасні частини для трамваїв, тролейбусів - усе буде під контролем Верховної Ради. Окремим додатком до проекту бюджету.

Прошу проголосувати.

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты! Вторая часть этой поправки не имеет смысла, потому что Кабинет Министров имеет право законодательной инициативы. Он в любой момент может внести предложение дополнять утвержденный нами перечень товаров, которые имеют льготы по налогу на добавленную стоимость. Поэтому еще раз подчеркивать это право Кабинета Министров нет необходимости.

Что касается первой части, то комиссия против потому, что, к сожалению, проконтролировать распределение и перемещение материальных ценностей, которые будут оформляться как "надання послуг та матеріальної допомоги" (дальше идет длинный перечень), совершенно невозможно. Это приведет к очень большим прорехам в законодательстве по налогу на добавленную стоимость.

ГОЛОВА. Депутат Кожушко. Будь ласка.

КОЖУШКО О. М Виктор Иванович! Я вас уважаю, но в этом нет логики. Кабинет Министров представил вам по этому вопросу предложение. Наша комиссия рассмотрела и внесла свое предложение. Вы говорите, что сейчас надо проголосовать, а потом, мол, Кабинет Министров внесет предложение.

Товарищ, который выступал, представляет налоговую инспекцию. Ему надо только деньги собирать, за производство он не отвечает. А выступил от Кабинета Министров. Если б я был Премьер-министром, то завтра не допустил бы его до работы. Документ подписан Премьером, а какой-то чиновник налоговой инспекции говорит, что он не годится...

ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно. Олександре Михайловичу, не можна
професору дорікати в тому, що немає логіки.

Ставлю на голосування поправку 96 депутата Ямкового.

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, я прошу отдельно проголосовать первую и вторую ее части.

ГОЛОВА. Окремо. Перша частина не викликає заперечень. Ставлю її на голосування.

СУСЛОВ В. І. Комиссия против.

ГОЛОВА. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 188. Не підтримується.

Друга частина поправки 96 ставиться на голосування

"За" - 171. Теж не підтримується.

Вносьте окремо пропозиції як поправки.

Депутат Ковтунець. Будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В. В. Група "Реформи". Шановні колеги! Ми відхилили поправки 77 і 84. Я прошу взяти з цих двох поправок спільну частину і проголосувати принаймні за звільнення від податку кошти й матеріальні цінності, які надходять від міжнародних фондів для наукової роботи.

Формулювання пропонується таке: "Звільняються операції з передачі коштів і матеріальних цінностей, що надходять до фізичних та юридичних осіб для виконання проектів, робіт у сфері науки та освіти від міжнародних наукових фондів, організацій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України".

Справа в тому, що наукове обладнання надходить безкоштовно, а наші організації мусять із свого бідного бюджету платити ще 16 відсотків вартості в бюджет. Ми не можемо цього допускати, тим більше що йдеться не тільки про ці кошти. Міжнародні фонди - "Відродження" та інші - узагалі відмовляються від передачі коштів і обладнання, якщо ми обкладатимемо їх податками. І цих коштів у наших вчених просто не буде. А з бюджету ми їм також не дамо. Цього не можна допускати.

Дякую.

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Напоминаю вам, что недавно здесь велись бурные дискуссии по поводу освобождения от налогов грузов гуманитарной помощи, и мы приняли решение, которое сейчас действует: то, что поступает как гуманитарная помощь, по решению соответствующей комиссии Кабинета Министров налогами не облагается, включая налог на добавленную стоимость. То есть этот вопрос сегодня урегулирован.

Кроме того, мы приняли постановление о подготовке соответствующего законопроекта по вопросам гуманитарной помощи и благотворительной деятельности. И такой проект готовится.

Поэтому сейчас, до окончания этой работы, нет необходимости пытаться и в этот законе, не урегулировав основные вопросы, освобождать всех от налогообложения. Сегодня у нас есть определенный порядок, и он действует.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте. Будь ласка, ставлю вашу пропозицію на голосування.

"За" - 125.

Пункт 5.6... Та всі ж слухали уважно й голосували Слово депутатові Душейку, він зараз пояснить, і всі проголосують за. Будь ласка.

ДУШЕЙКО П. Г. Шановні колеги! Прошу вас, задумайтеся, будь ласка! Податкові інспекції вже налетіли на підприємства й організації. А шановний колега Суслов із нашої фракції, хороша людина, тільки чомусь веде лінію проти села. Адже сьогодні, особливо в сільській місцевості, школи, лікарні утримуються за рахунок господарств. Треба визнати, що в нашому державному бюджеті коштів на це немає, і підтримати ці господарства.

Далі. Якщо ми оподаткуємо надання допомоги ветеранам війни та праці, інвалідам праці, інвалідам з дитинства, багатодітним сім’ям, невже на цьому бюджет дуже виграє?

Тому я прошу повернутися до поправки колеги Ямкового й підтримати її. Першу частину - обов’язково.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу...

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, это очень серьезный вопрос, который может привести к колоссальным потерям бюджета. Поэтому давайте, если надо, послушаем дополнительно еще мнение Министерства финансов, налоговой администрации.

Что же касается детей и школ, то прочитайте еще раз принятый нами подпункт 5.1.8, которым мы освободили от НДС: "надання послуг з утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках... послуг з утримання осіб похилого віку... харчування та

облаштування на нічліг осіб, що не мають житла... харчування дітей в школах та громадян в лікувальних закладах... "

То есть льготы - там, где предоставление этих услуг в этой важной социальной сфере можно контролировать, - мы дали. Если же сейчас предоставим всем льготы, допустим, по передаче продуктов одиноким гражданам - в неограниченных, естественно, количествах, так ведь? - вы представляете, что получится? Получится, что реализация продукции предприятия может быть распределена таким способом на черный рынок без уплаты налога. Но нельзя же...

ГОЛОВА. Є така загроза, але, Вікторе Івановичу, депутат Душейко говорить у даному випадку про те... (Шум у залі). Ідеться про те, що сьогодні практично всі сільські заклади соціальної сфери - школи, дошкільні заклади абощо - утримуються за рахунок господарств. Бюджет нічого не дає для цього. А ми це господарство ще обкладемо податком на додану вартість - ті витрати, які він несе на утримання цих шкіл! Це ж правда! Тому я не знаю, як тут агітувати. Небезпека, про яку сказав Віктор Іванович, є. Очевидно, це треба якось регулювати, але...

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, предоставьте, пожалуйста, слово Василию Васильевичу Регурецкому.

ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Шановні народні депутати! Я розумію, що наше пояснення непопулярне, але хотів би звернути вашу увагу ще на такий факт. Приймається закон, де платником податку виступає громадянин, і ми повинні назвати конкретний товар або конкретну послугу, при сплаті якої громадянин повинен бути звільнений від цього податку. Це положення, яке просто неможливо виконати на практиці. Це просто заклик, концепція бачення проблеми, але практично це не спрацює при застосуванні передбаченого цим законом механізму оподаткування конкретних послуг, товарів чи робіт.

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, ну який громадянин? Подивіться ще раз, я читаю... Та не кричіть із місця!.. Я й сам кричу вже зайве, але ж так не можна. Спокійно!

Василю Васильовичу, слухайте: "надання підприємствами і організаціями (не фізичними особами!) послуг та матеріальної допомоги багатодітним сім’ям, ветеранам праці і війни, інвалідам праці, інвалідам з дитинства, одиноким престарілим, особам, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я в сільській місцевості".

Якщо це викликає сумнів, давайте залишимо тільки так: "школам, дошкільним закладам і тому подібне". Справа в тому, що сьогодні, скажемо, третина господарств утримують оці будинки престарілих. Якщо ми це не запишемо, ці послуги будуть обкладатися ПДВ. Що з цього

матиме бюджет? Це ж, зрештою, мізер, а для конкретних господарств це наруга.

Ставлю ще раз на голосування цю поправку.

СУСЛОВ В. І. Давайте изучим этот вопрос отдельно и потом внесем дополнение в закон. Нельзя это принимать.

"За" - 211.

ГОЛОВА. Прошу увага! Оскільки було порушено процедуру - під час голосування говорив Віктор Іванович, - ще раз ставлю на голосування (Шум у залі). Якщо голосувати поіменно, то група "Реформи" не проголосує, а так проголосує.

"За" - 236. Прийнято.

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович, прошу проголосовать еще такое дополнение: "в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів". Тогда хоть какой-то контроль будет.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію, Вона нормальна.

"За" - 158. Не підтримується.

Кабінет Міністрів не здатний усе проконтролювати, тому нормально, що не підтримали.

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович! Думаю, надо прекращать рассмотрение этого проекта закона, потому что дальнейшая работа теряет смысл до оценки последствий того, что мы только что проголосовали. Получается, что любая реализация теперь может быть освобождена от налога. Есть ли смысл принимать этот закон, я не знаю.

ГОЛОВА. Ні, це не будь-яка, а конкретна реалізація.

Пункт 5.6. Немає заперечень? Ставлю на голосування пункт 5.6.

"За" - 242. Прийнято.

Підпункт 6.2.1.

СУСЛОВ В. І. В подпункте 6. 2. 1 конкретизируются отдельные случаи экспорта. Здесь нужно записать так: "продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку... "

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, зрозуміло. Ставиться на голосування підпункт 6.2.1.

СУСЛОВ В. І. С маленьким редакционным дополнением, я хотел сказать.

ГОЛОВА. Так.

"За" - 243. Прийнято.

Підпункт 6.2.2.

СУСЛОВ В. І. Подпункт 6.2.2 дает право на нулевую ставку "продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України". В том числе указаны отдельные конкретные случаи, когда могут возникнуть споры по применению нулевой ставки.

ГОЛОВА. Депутат Чурута.

ЧУРУТА М. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область). Моя поправка 114. Подпункт 6.2.2 я предлагаю проголосовать без последнего абзаца: "Продаж послуг з туризму резидентам на митній території України... " и так далее.

Я согласен с предыдущей частью, которую предложила комиссия: "надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо... " и так далее. А дальше - это как раз выпало - добавить: "організацією туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених верств населення в Україні".

ГОЛОВА. Михайле Івановичу, це не та норма.

Ставлю на голосування підпункт 6.2.2.

"За"- 234. Прийнято.

До підпункту 6.2.4 не було зауважень (Шум у залі).

Михайле Івановичу, ця норма в другому читанні так проголосована. Будь ласка, ставлю поправку 114 на голосування. Депутат Чурута її обґрунтував.

Вікторе Івановичу, що ви можете сказати з цього приводу?

СУСЛОВ В. І. Александр Александрович! Комиссия правильно решила, что в случае "надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України" используется нулевая ставка, потому что это приравнивается к экспорту. То, что предлагает депутат Чурута, - это льгота по туризму для внутреннего потребления, так сказать "Операції, ... пов’язані з прийомом та обслуговуванням іноземних туристів" - это уже учтено.

А что касается организации "туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених верств населення в Україні", то это все трудно проконтролировать. Поэтому комиссия предлагает туристические услуги нашим гражданам (а люди, которые занимаются туризмом, как правило, достаточно обеспеченные) облагать налогом по обычной ставке, определенной в подпункте 6.1.1.

ГОЛОВА. Поправка 114 ставиться на голосування... Зніміть з голосування. Молодіжна комісія протестує. Увага! Будь ласка.

ЧУРУТА М. І. Уважаемые народные депутаты! Я держу в руках Закон о туризме, который мы приняли 15 сентября 1995 года. Статья 3 "Государственная политика в отрасли туризма" Здесь написано - мы это приняли, - что основными направлениями государственной политики, которую определяет Верховный Совет, является введение льготных условий для организаций туристической и экскурсионной работы среди детей, подростков, молодежи, инвалидов и так далее.

Поэтому эту норму я переношу сюда. Не для всех, а только для детей, инвалидов и малообеспеченных слоев населения.

СУСЛОВ В. І Понимаете, каждый раз при покупке путевки доказывать, что эта путевка малообеспеченному, а эта - обеспеченному, причем речь идет о туристических путевках, - ясно, что никто этого доказывать не будет.

ГОЛОВА. Депутату Михайленку слово. Увага!

МИХАЙЛЕНКО С. М., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемые коллеги! Я думаю, надо поддержать предложение Чуруты. Почему? Речь идет о резидентах, о внутреннем туризме. Это совершенно не те люди, которые ездят за рубеж, это не те суммы. Речь о том, что у нас практически уже нет внутреннего туризма. Это большая беда Украины. При таком

географическом положении, при таких природных условиях она не имеет внутреннего туризма.

Поэтому правильно Чурута ставит вопрос. Это касается именно данного вида туризма, а не какого-то другого.

СУСЛОВ В. І. Комиссия против.

ГОЛОВА. Дякую. Ставлю на голосування поправку 114.

"За" - 132.

Підпункт 6.2.5: "продажу вугілля, вугільних брикетів та електроенергії".

Зараз я надам слово депутату Сургаю, але нагадую вчорашній виступ Миколи Яновича, що це коштуватиме для бюджету мінус приблизно 700 мільйонів гривень.

Так чи ні, депутате Пустовойтовський? Слово депутату Пустовойтовському, а потім - Сургаю. Будь ласка.

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Спасибо. Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Мы предлагали, чтобы эта норма по углю и электроэнергии касалась только продажи населению, чтобы не ухудшить его положение.

ГОЛОВА. Треба додати "для населення".

ПУСТОВОЙТСЬКИЙ В. С. Только для населения.

ГОЛОВА. "Продажу для населення вугілля, вугільних брикетів та електроенергії".

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С, Тогда мы взбежим таких больших потерь и не затронем интересы населения. Я прошу поддержать мое предложение, отклоненное комиссией.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, я хочу подробнее прокомментировать. Это ключевой пункт, очень важный пункт закона.

Напомню, что сегодня действует норка, по которой нулевой ставкой облагается уголь и электроэнергия.

У вас на руках письмо Кабинета Министров, Кабинет Министров считает, что отменять эту льготу по углю рано, и предлагает сохранить ее до 1 января 1999 года, что и предусмотрено в проекте закона в "Прикінцевих положеннях". По этому вопросу позиции комиссии в Кабинета Министров совпадают, как, кстати, и с позицией многих депутатов.

Разногласия есть по поводу электроэнергии. Кабинет Министров готов и предлагает нам отменить любые льготы по электроэнергии уже с 1 июля этого года. Комиссия большинством

голосов предлагает сохранить их так же, как и для угля, до 1 января 1999 года.

Мы специально рассматривали предложение сохранить льготы только для населения - то, что предлагает депутат Пустовойтовский. Но сегодня эту льготу по углю и электроэнергии, по крайней мере с точки зрения большинства членов комиссии, отменять рано. Для экономики в целом переход должен быть плавным.

Поскольку по углю мнения и Кабинета Министров, и комиссии совпадают (сохранение нулевой ставки до 1 января 1999 года), это может быть проголосовано. Что касается электроэнергии, то этот вопрос нужно решать отдельно. И обязательно надо ставить на голосование предложение Кабинета Министров об исключении отсюда
электроэнергии (тогда эта норма по отмене льгот вступит в действие
одновременно с законом, который Кабинет Министров предлагает ввести в действие с 1 июля).

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, ви так багато напропонували. Давайте по частинах розглядати.

Депутат Сургай говорить. Будь ласка.

СУРГАЙ М. С., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку (Торезький творчий округ, Донецька область). Уважаемые Александр Александрович и Виктор Иванович! С тем, что вы говорите по поводу угля и брикетов,

мы согласны. На уголь здесь уже смотрят, как не знаю на что. Мы, группа депутатов, внесли предложение (наша коллективная поправка 110) дополнить этот подпункт, включив сюда угольные и торфяные брикеты (селяне Житомирской, Киевский Львовской областей топят этими брикетами), а также продукты обогащения, услуги. Получается, что уголь из шахты выдали и, как говорится, можно быть наполовину беременным. А его же надо обогатить.

Если оставить так, как сейчас записано, то металлурги, а они получают обогащенный концентрат, заплатят за него на 20 процентов дороже Он придет к нам арочной крепью и так далее. Также и электроэнергия А бабуля, которая сегодня и так не может купить уголь и торфяные брикеты… Они же будут стоить еще на 20 процентов дороже. Я бы хотел членов комиссии послать в загрязненную Житомирскую область, чтобы они топили дорогими торфяными брикетами.

Я настаиваю на том, чтобы проголосовать нашу поправку - товарищей Яценко, Голубченко и так далее.

Что касается товарища Яновича, этого воспитанника угля, то он неправильно вам говорит. Эти 700 миллионов гривень пойдут для народа...

ГОЛОВА Вимкніть мікрофон. Про все розповів. Тільки треба по суп
говорити, бо при чому тут вагітність?

Депутату Голубченку слово Увага!

ГОЛУБЧЕНКО А. К., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Бердянський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы обратить атташе на то, что в соответствии со структурной перестройкой угольной отрасли все обогатительные фабрики вошли в акционерные общества и в систему управления угольной промышленности. На шахте стоит та же самая обогатительная фабрика. Уголь прямо с добычи поступает на обогащение. И если мы освобождаем от налога только уголь, то, по сути, освобождаем какую-то промежуточную операцию. Поэтому надо обязательно записать "и продукты обогащения". А далее - то, что предложил...

ГОЛОВА. Дякую.

Депутат Звягільський. Будь ласка.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л., народний депутат України (Київський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Александрович и уважаемые народные депутаты! Поймите, что мы не можем продолжать преступления перед угольной промышленностью!

Угольная промышленность стоит в основании пирамиды всей нашей экономики. Поэтому если мы сегодня поднимем цену еще на 20 процентов, то завтра же это отзовется в металлургическом цикле. Они откажутся от нашего угля и будут покупать его в Польше. Этого нельзя допускать.

ГОЛОВА. Зрозуміло, так? Поправка 110 ставиться на голосування.

"За" - 260. Прийнято.

Вона раціональніша для бюджету, ніж те, що запропоновано було комісією. Так що тут не треба турбуватися.

Пункт 6.3. Будь ласка.

СУСЛОВ В. І. Пункт 6.3 - в той же редакции, которая предлагалась при втором чтении.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 245 Прийнято...

Запитання - пысля засідання.

Стаття 7, підпункт 7.2.1, абзац "г".

СУСЛОВ В. І. Здесь редакционное уточнение: после слов "податковий номер платника податку" в скобках добавлено для ясности "продавця та покупця".

Кроме того, в подпункте 7.2.1 предлагается изъять абзац "д" по согласованию с налоговой администрацией и внести небольшое изменение в абзац "ж".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цей підпункт.

"За" - 233. Прийнято

Підпункт 7.2.3.

СУСЛОВ В. І. При втором чтении было проголосовано "Податкова накладна складається у двох примірниках". Дополнительное изучение вопроса показало, что необходимо три экземпляра.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 242.

Для стенограми кажу: підпункт 7.2.3 проголосовано з усіма доповненнями: і "центральним Державним податковим органом України", і так далі.

Підпункт 7.2.4.

СУСЛОВ В. І. Он, как вы видите, в редакции, которая предлагалась на второе чтение.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт 7.2.4.

"За" - 240. Прийнято.

Поправка 117. Депутат Пустовойтовський.

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Спасибо. Я вносил предложение проголосовать мою поправку по поводу продажи населению угля и электроэнергия. Поговорили-поговорили, и так и не проголосовали ее. Я предлагаю все-таки вернуться к этой поправке и проголосовать

ГОЛОВА. Але ми проголосували норму щодо їх продажу взагалі, тобто й продажу населенню так само. Ну, давайте проголосуємо окремо ще й цю, а поим Я треба буде вмонтувати редакційно.

СУСЛОВ В. І. Нет. Уважаемые народные депутаты, я понимаю депутата Пустовойтовского так, что он предлагает отменить нулевую ставку, если электроэнергия и уголь реализуются не населению, а промышленности. Поэтому тут не просто дополнение, тут принципиальное изменение. Так, Владимир Семенович? То есть освободить от налога только при реализации населению, а во всех остальных случаях не освобождать

ГОЛОВА Володимире Семеновичу, так ви розумієте?

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Я предлагаю освободить от налога на добавленную стоимость по углю, угольным брикетам и электроэнергии население, Только население И прошу это проголосовать (Шум у залі).

ГОЛОВА Ставлю на голосування. Будь ласка.

СУСЛОВ В I. Проголосовано и "населенню" тоже.

"За" - 152.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Дозвольте звернути вашу увагу на те, що це непростий підпункт, і те, що пропонує депутат Пустовойтовський, має певною мірою захистити населення. Хоч якщо ми не реалізуємо цю норму для інших, так би мовити, технологічних сфер, то це повернеться до населення у вигляді високої ціни на електроенергію.

Оскільки ми проголосували вже норму, якою захищено інтереси населення, то тут є велика загроза для бюджету.

Тому є така пропозиція. Коля ми приймемо все це разом до остаточної редакції, до прийняття постанови, дати змогу комісії зробити розрахунки щодо того, як це позначиться на бюджеті. Щоб не вийшло, що ми зробили таку дірку в бюджеті, яку потім нічим буде залатати. Ви розумієте, про що йдеться.

Але поки що діє норма, яку ми Проголосували. Проголосовано те, що передбачено.

Анатолію Степановичу, спокійно, будь ласка (Шум у залі). У Карапишах кажуть: цить Петро, я скажу. Чи не так? Не треба кричати, я прошу. Карапиші - це село, звідки депутат Даниленко родом, щоб ви знали. Будь ласка.

ГОЛОВА. Пункт 7.2.6. Немає заперечень.

СУСЛОВ В. І. Да, здесь изменение проголосовано во втором чтении. "Податкова накладна подається у разі продажу... " "... на вимогу

осіб, що зареєстровані як платники податку... " А я поправке уточнено: "видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка.

"За" - 252. Прийнято.

Підпункт 7.2.8. Зрозуміло? Ставлю на голосування.

СУСЛОВ В. І. В подпункте 7.2.8 содержатся некоторые уточнения.

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

"За" - 249.

Підпункт 7.3.1.

СУСЛОВ В. І. Здесь тоже содержатся уточнения технического плана.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 248.

Підпункт 7.3.4. Немає зауважень? Немає.

Підпункт 7,3.6. Немає заперечень? Немає. Голосуються підпункти
7.3.4 і 7.3.6. Будь ласка.

"За" - 266.

Підпункт 7.3.7. Вікторе Івановичу, будь ласка.

СУСЛОВ В. I. Подпункт 737 не был проголосован во втором чтении В связи с этим здесь уточнение, связанное с "датою виникнення податкових зобов’язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими " Дополнено, что "є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту" Предлагается поддержать Со всеми согласовано.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування. Будь ласка. Підпункт 7.3.7 ставиться на голосування

"За" - 258

Підпункт 7.5.1. Немає заперечень? Немає

Ставлю на голосування

"За" - 249

Підпункт 7.5.2. Тут процедура оформлення документів Ставлю на голосування підпункт 7.5.2.

"За" – 268. Прийнято

Підпункт 7.5.3. Немає заперечень?

Депутате Пустовойтовський, будь ласка Поправка 151.

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В С Поправка 151 Я не понимаю, почему отказались от слов "після подання податкової декларації" Это ж устанавливает определенные четкие сроки, уточняет схему к закону

ГОЛОВА Вікторе Івановичу, поправка 151 до підпункту 7.5.3.

СУСЛОВ В. І. Здесь комиссией предложено дополнение "або шляхом видачі казначейського чека" Речь идет о порядке "відшкодування"

ГОЛОВА Він просить доповнити підпункт словами: "після подання податкової декларації", тобто фіксувати час початку дії цієї норми

СУСЛОВ В. І. Комиссия не согласилась по той причине, что закон четко определяет, когда нужно налог платить. И поэтому "неподання податкової декларації" не является основанием.

ГОЛОВА Ви наполягаєте на голосуванні? Депутат не наполягає Підпункт 7.5.3 голосується в редакції комісії. Будь ласка (Шум у залі).

“За" - 264

Там проголосовано все.

Абзац "г" підпункту 7.4.6 голосується. Будь ласка. Не викликає заперечень? Я просто оминув машинально.

"За" - 259 Прийнято.

До підпункту 7.5.5 є зауваження?

Депутат Севрюков.

СЕВРЮКОВ В. В. Александр Александрович, мы, обсуждая проект во втором чтении, отмечали здесь принципиальный момент. Сейчас все средства от НДС идут в центральный бюджет. А мы когда

обсуждали во втором чтений, то речь шла о варианте: 50 на 50, то есть 50 - в центральный бюджет, 50 - в местные бюджеты.

ГОЛОВА. Володимире Васильовичу, то, може, стосувалося проекту закону про вибори - 50 на 50? Не пам’ятаєте? Вікторе Івановичу, будь ласка.

СУСЛОВ В. І. Нет, принцип 50 на 50 не обсуждался. В данном случае пункт не был проголосован во втором чтении и комиссия дополнила: "Суми податку на додану вартість зараховуються до державного бюджету та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування бюджетних сум, що направляються як субвенції регіонам". Вот такое дополнение предлагается сделать.

ГОЛОВА. Тобто там може вийти і 50 на 50. Але то має пройти через центральний бюджет. Так треба розуміти? Можна голосувати?

Депутате Пустовойтовський, будь ласка (Шум у залі). Спокійно. Закінчуємо вже зараз.

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Я еще раз настаиваю, как и на прошлом чтении. Прошу всех депутатов меня поддержать. Мы допустим очень большую ошибку, если пойдем по этому пути. Наши оппоненты нам все время говорят о том, что ни в одном государстве такой

практики нет, чтобы через Закон о Государственном бюджете перераспределялся налог на НДС Однако такая практика есть -вот только что опубликован закон о бюджете Российской Федерации...

И я думаю, что если примем проект закона так, как он предложен нам комиссией, то загоним себя в тупик и потом будем думать очень долго над Законом о Государственном бюджете: как выйти из тупика?

Мы ставим все области в положение дотационных. Все будут ездить сюда и выпрашивать денег. И чаще всего - безуспешно! Поэтому с целью защиты регионов крайне необходимо принять поправку 159, которую я предлагаю: "Суми податку на додану вартість зараховуються до державного бюджету та місцевих бюджетів згідно з Законом про Державний бюджет України на поточний рік". И на этом надо остановиться. Я очень прошу поддержать меня!

ГОЛОВА. Шановні депутати, одну хвилиночку! Я знаю, що комісія протестуватиме, оскільки це змінює: логіку використання Закону про податок на додану вартість. Але треба враховувати, що це є позицією всіх керівників областей, усіх керівників місцевих структур влади. Оскільки йдеться про те, що це єдине джерело постійних доходів до місцевого бюджету. А може бути й нульова ставка, як ми так визначимо в Законі про Державний бюджет. І буде просто неможливо реалізувати повноваження місцевих структур влади. Тому думайте, як тут діяти!..

Вікторе Івановичу, прошу.

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, я обращаю ваше внимание на то, что редакция, предложенная комиссией, также совпадает с позицией Кабинета Министров как высшего органа в системе исполнительной власти. Я не сомневаюсь, что на местах позиция Кабинета Министров тоже поддерживается.

И, кроме того, если мы начнем сейчас распределять налог на добавленную стоимость между центральным и местными бюджетами, мы сами местные бюджеты поставим в неравное положение.

ГОЛОВА. Це правда.

СУСЛОВ В. І. У нас есть области (с преобладанием экспортного производства), которые должны будут в соответствии с этим законом возмещать уплаченный налог на добавленную стоимость из своих бюджетов. У нас также есть области, где экспортных производств очень мало. Мы не можем все это урегулировать, приняв в законе норму о распределении НДС между центральным и местными бюджетами.

Единственный путь эффективной работы закона - принять эту норму, изложенную в пункте 7.5.5, иначе мы либо поставим в тяжелое положение как раз те области, либо мы уничтожим механизм возмещения переплаченного налога на добавленную стоимость предприятиям и этим нанесем им ущерб.

Одним словом, механизм этого закона предполагает принятие нормы в редакции комиссии.

ГОЛОВА. Була пропозиція депутата Пустовойтовського. Він її аргументував. Але маю звернути вашу увагу на те, що ми приймаємо зараз дуже серйозне рішення: або - або. І зробити вибір не так просто, треба думати. Є логіка в тому, що говорить Віктор Іванович, і логіка, між іншим, незаперечна. Але також є логіка і в тому, що місцеві бюджети залишаються без копійки сьогодні. Це теж правда.

І Конституція, до речі, теж стосується цієї позиції.

Депутате Стешенко, будь ласка.

СТЕШЕНКО О. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ, Луганська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я розумію нашу логіку, за якою ми зовсім нічого не збираємось міняти. Дозвольте звернути вашу увагу на частину третю статті 143 Конституції України, а Віктора Івановича прошу разом із депутатом Пустовойтовським прокоментувати її. Це все те, що всім треба...

ГОЛОВА. Ви прочитайте цю норму.

СТЕШЕНКО О. М. "Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення

до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування Відповідні об’єкти державної власності". Зараз ідеться про один із найважливіших податків, а ми вже кажемо про якийсь відсоток. Цього не можна робити. Про трансфертність обласного бюджету ні в кого немає сумнівів. І ми про це дуже довго дебатували на засіданні комісії. Я кажу про вирівнювальну функцію саме обласних бюджетів. Те, що пропонують, взагалі антиконституційна норма, і я вношу пропозицію про неприйнятність такої поправки.

ГОЛОВА То за яку ви поправку: депутата Пустовойтовського чи комісії?

СТЕШЕНКО О. М. Комісії.

ГОЛОВА. Зрозуміло.

Голосується поправка 159 депутата Пустовойтовського (Шум у залі). Будь ласка, відмініть голосування. Прошу вас, будьте уважні. Голосується поправка депутата Пустовойтовського, оскільки її прийняття повністю змінює підпункт 7.5.5. Тому я ще раз ставлю цю поправку на голосування, як передбачено Регламентом.

Будь ласка.

"За" - 153. Не підтримується.

Підпункт 7.5.5 голосується в редакції комісії, він підтриманий і депутатом Стешенком. Прошу проголосувати.

"За" - 189.

Треба ж визначатися. Поміркуймо логічно. Тут державний бюджет не зазнає втрат, бо ці гроші все одно збираються. А в Законі про Державний бюджет ми можемо передбачати перерозподіл таких коштів і фактично закріпити за місцевими органами влади відповідний відсоток цього податку.

Я пропоную в цьому законі записати так, як передбачено в підпункті 7.5.5, на чому наголошував і шановний Олександр Миколайович Стешенко. А він знає, про що говорить.

Ставлю ще раз на голосування підпункт 7.5.5 в редакції комісії. Будь ласка.

"За" - 236.

Дякую.

Пункт 7.6. Немає заперечень.

Ставлю на голосування пункт 7.6.

"За" - 227.

До пункту 7.7 немає заперечень. Ставлю пункт 7.7 на голосування.

"За" - 247. Прийнято.

Уся стаття 8 не викликає заперечень? Стаття 8 ставиться на голосування.

"За" - 249. Прийнято.

До пункту 9.1 статті 9 пропонується після слова "податковий" додати слово "орган". Немає заперечень.

До пункту 9.3 немає заперечень? Немає. До пункту 9.4 теж немає заперечень.

До пункту 9.6? Немає.

Стаття 9 у цілому ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 251. Прийнято.

Стаття 10? Заперечень немає. Стаття 10 голосується в цілому.

"За" - 240.

Стаття 11 "Прикінцеві положення" голосується за пунктами.

Пункт 11. 1: "Закон України про податок на додану вартість ввести в дію з 1 липня 1997 року". Ставлю цей пункт на голосування.

"За" - 243. Прийнято.

Пункт 11. 2: "До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього закону вони діють у частині, що не суперечить цьому закону". Ставлю на голосування.

"За" - 248. Прийнято.

Пункт 11. 3: "Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів... з урахуванням змісту інших положень цієї статті закону".

Ставлю на голосування.

За" - 230. Прийнято.

Пункт 11. 4: "Зміни в оподаткуванні податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін і доповнень до цього закону.

Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватись нормами міжнародних договорів, крім ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим законом". Немає заперечень? Є.

Депутат Терьохін.

ТЕРЬОХІН С. А. Шановні народні депутати, цілком правильно записано, що не можуть норми міжнародних договорів регулювати стан ПДВ. Але неправильно додано - "крім ратифікованих Верховною Радою". Справа в тому, що ми ратифікували міжнародні угоди, які регулювали податок, який фактично був податком з обороту.

Сьогодні втрачається сенс надання будь-яких пільг щодо внутрішнього податку. Тому пропоную після слів "міжнародних договорів" поставити крапку, а решту вилучити.

Дякую.

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Комиссия этот вопрос специально обсуждала. Если сделать так, как предлагает уважаемый Сергей Анатольевич, возникает вопрос: действуют ли международные договора, которые были ратифицированы и которые в той или иной степени затрагивали нормы обложения налогом на добавленную стоимость?

Для того чтобы не вызывать здесь каких-то противоречий, если нужно, мы можем денонсировать соответствующие договора, но надо все-таки указать так, как предлагает комиссия.

ГОЛОВА. Віктор Іванович каже правильно, як відзначає Віктор Лаврентійович. А він спеціаліст у цій галузі.

Ставлю на голосування пункт 11.4 в редакції, запропонованій комісією. Будь ласка. Прошу підтримати.

"За" - 238. Прийнято.

До пункту 11.5 є багато зауважень. Тут передбачено: "Пільги, надані чинним законодавством, щодо звільнення від податку на додану вартість під час ввезення імпортних товарів для власних виробничих потреб втрачають чинність з 1 січня 1998 року".

Я розумію, що дехто з депутатів так турбується про наступні вибори: хоче, щоб його не звинуватили в тому. Чи ні?

Але є такі пропозиції. Наприклад, депутати Анісімов, Таран, Понеділко, Кузьменко, Петренко та інші пропонують: "Пільги, надані чинним законодавством, щодо звільнення від податку на додану вартість під час ввезення імпортних товарів для власних виробничих потреб не втрачають чинність" або "продовжити термін звільнення від податків до 2005 року". Це занадто тривалий термін. Можливо, запишемо до 1 січня 1998 року? А як доживемо до того, тоді продовжимо. Ні? Інші продовжать, якщо не ми.

А може, до 1999 року? Поки нова Верховна Рада оговтається (вибачте мені), щоб вона знала, які документи розглядати. До 1 січня 1999 року. Не можна? Говорить Віктор Іванович.

СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Этот вопрос специально и детально обсуждался. В том числе с участием Кабинета Министров. Я опять-таки прошу вас обратить внимание на письмо

Кабинета Министров, которое вам роздано, за подписью Премьер-министра.

Кабинет Министров предлагает этот пункт ввести после отмены указа Президента от 30 июня 1995 года, которым как раз и даны льготы при ввозе товаров для собственных производственных нужд, но не позже 1 января 1998 года. Следовательно, комиссией здесь учтено то, что предложено Кабинетом Министров. И это абсолютно правильно. С учетом того, что закон вводит механизм возмещения переплаченного НДС, это будет действовать в том числе и при импорте. Комиссия поддержала предложение Кабинета Министров и предлагает проголосовать за него.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутате Анісімов, прошу.

АНІСІМОВ Л. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область]. Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Александрович! Мы снова повторяем то, о чем говорил депутат Кожушко.

Можно было бы согласиться с Виктором Ивановичем, если бы дальше шло “и регулировалось законодательством”. Президент завтра может отменить свой указ. Поэтому мы должны зафиксировать в законе дату. Можно согласиться: до 2000 года, потому что если мы определим до 1998 года, народные депутаты нового созыва еще не разберутся...

ГОЛОВА. Ви закрили мікрофон і де було чути... Думаю, що в стенограмі зафіксували цю позицію.

Шановні депутати! Є можливість відрегулювати це питання в такий спосіб: записати чи до 1.01 2000 року, чи до 1.01 1999 року (перша, пропозиція була до 1.01 1999 року), але передбачити далі: "ця норма переглядається до 1 01. 1998 року". Тобто ми повернемося, будемо Ще в матеріалі. Подивимося: вважатимемо за потрібне скасувати - скасуємо, ні - залишиться до 1.01 1999 року А потім Верховна Рада наступного скликання розбереться (Шум у залі). Можна так ставити?

Говорить Василь Васильович Регурецький. Прошу.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В В. Шановні народні депутати! Дозвольте звернути вашу увагу на те, що в попередніх статтях ми проголосували за порядок оподаткування Імпортних товарів. І це питання врегульовано вже цим нашим законом.

Звертаю вашу увагу і на те, що звільнення імпортних поставок від оподаткування в багатьох випадках дискримінаційне стосовно наших вітчизняних товарів. Ми маємо багато звернень підприємств, що їхні товари не можуть бути продані. Але ми пропонували дещо іншу норму: для підприємств, які постійно закуповують сировину для своїх власних виробничих потреб, зробити відстрочку сплати податку шляхом надання простого векселя. І цей вексель погашався б після надання першого строку. Повірте, цей механізм якраз прийнятний для наших виробників.

Ми зовсім не хочемо, щоб податок заважав працювати нашим товаровиробникам

Оформлення векселів - найсприятливіша умова для оподаткування імпортних товарів. До речі, у пропозиції народного депутата Терьохіна доволі ретельно виписано цю норму. Вона прийнятна для наших виробників Анатолій Костянтинович може погодитися.

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, вибачте. Ви про все розповіли, а обговорюється конкретна норма. Є пропозиція комісії, є інші пропозиції. Щоб не було тлумачень, спробуємо: якщо не пройде норма, запропонована комісією, тоді шукатимемо інших варіантів. Ставлю на голосування норму комісії, будь ласка.

"За" - 176.

Бракує голосів. Тоді пропоную варіант, який я вже вносив, а саме: замість "1 січня 1998 року" пишемо "1 січня 1999 року" і далі продовжуємо - ця норма перегладається до 1 січня 1998 року. Це перехідні положення, ми можемо собі таке завдання поставити. Ставлю на голосування таку пропозицію.

"За" - 231. Прийнято.

Пункт 11.6: "Положення цього закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з продажу вугілля або вугільних брикетів та електроенергії, діють до 1 січня 1999 року".

ЯЦЕНКО В. М. Олександре Олександровичу, правильно. Я думаю, треба привести цей пункт у відповідність із підпунктом 6.2.5, який ми проголосували.

СУСЛОВ В. І. Редакционно исправим – и все. Приведем в соответствие с проголосованным.

ГОЛОВА. Пункт 11.6 ставиться на голосування з вимогою привести його у відповідність із проголосованим раніше підпунктом.

"За" - 238. Дякую.

Пункт 11.7. Немає зауважень. Ставлю на голосування пункт 11.7.

"За" -251. Прийнято.

Депутат Терьохін.

ТЕРЬОХІН С. А. Шановні депутати! У нас було зазначено 30 червня, коли закон пропонувалося ввести з 1 квітня, щоб надати три місяці для підготовки і реєстрації. Якщо ми ухвалили запровадити закон в дію з 1 липня, то треба змінити дату на 30 вересня.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

СУСЛОВ В. І. Этот вопрос обсуждался с участием представителей Государственной налоговой администрации. После принятия закона мы специально даем три месяца до введения его в действие для регистрации

тех, кто должен платить, чтобы с 1 июля уже осуществлялись платежи. Мы ориентировались на предложения Государственной налоговой администрации относительно того, сколько времени потребуется для присвоения номеров и так далее. Возможно, у них возникли какие-то сомнения. Может быть, Алексей Иванович скажет.

ГОЛОВА. Державна податкова адміністрація сумнівів не має.

Пункт 11.8. Вікторе Івановичу, будь ласка, маленький коментар.

СУСЛОВ В. І. Здесь бухгалтерские вопросы переходного периода: что делать по торговле и так далее. Это отработано с Государственной налоговой администрацией.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Будь ласка, депутате Немировський.

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Болградський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги! Дело в том, что пунктами 11.8, 11.9 и 11.10 предусмотрен очень сложный переходный период - переоценка товарных ресурсов в торговле. Он требует двойного учета, поэтому налоговая администрация будет иметь определенные сложности в работе.

Комиссией отработан новый вариант этого перехода, но мы его не успели внести. Мы предлагаем четкий механизм, который решает эти

проблемы и упрощает систему, например, товарные ресурсы оцениваются по дебетовому и по кредитовому сальдо... Схема очень простая: если задолжало предприятие, то ему дается рассрочка, чтобы погасить частями этот долг до конца года; если государство должно предприятию, то его долг идет в погашение последующих поступлений от предприятий налога на добавленную стоимость, Эта схема не требует высокой квалификации, удобна для работы налоговой администрации. Я могу зачитать...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Вікторе Івановичу... (Шум у залі).

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Я прошу вместо пунктов 11.8, 11.9 и 11.10 принять новую редакцию. Эта редакция полностью согласована с Государственной налоговой администрацией и поддержана, она очень простая в переходном периоде. Давайте я все-таки зачитаю...

ГОЛОВА. Увага! Зачитайте, будь ласка.

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Суть ее такова: "Платники податку здійснюють одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і податкових зобов’язань, виходячи з балансових показників на момент набрання чинності цим законом 1 правил визначених податкових баз з урахуванням таких особливостей: сума податкового кредиту збільшиться на суму податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням, самостійним виготовленням виробничих запасів, готової

Продукції, товарів (робіт, послуг), вартість яких не була віднесена до складу собівартості продукції (робіт, послуг) згідно з нормами чинного законодавства або основних фондів, не введених в експлуатацію.

Сума податкових зобов’язань збільшується на суму податку на додану вартість, одержану (нараховану) відповідно до вартості відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), але не оплачених, строк або строки сплати за яким не настав.

У разі, коли внаслідок такого перерахунку платник податку отримує право на відшкодування суми податкового кредиту, така сума враховується у зменшення податкових зобов’язань у майбутній період рівними частками до 1 січня 1998 року

У разі, коли внаслідок такого перерахунку платник податку зобов’язаний довнести податкову суму до державного бюджету, така сума враховується у збільшення податкових зобов’язань майбутніх періодів рівними частками до 1 січня 1998 року.

Суми податкового кредиту, що залишилися невідшкодованими на 1 січня 1998 року, підлягають відшкодуванню з державного бюджету за наслідками першого податкового періоду 1998 року".

Это очень простая схема. Если не верите, прочитайте, пожалуйста, пункты 11.8, 11.9, 11.10 и сравните.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

СУСЛОВ В. І Уважаемые народные депутаты! Сложность в одном. Этот текст я получил в перерыве перед тем, как идти сюда на трибуну. Действительно, предлагаемая схема несколько сложная. Речь идет о чем? О том, что плательщикам налога в течение переходного периода нужно выйти из старого закона и вступить в новый, провести целый ряд бухгалтерских операций и так далее. Я считаю, что за всю эту бухгалтерию и процесс перехода не Верховная Рада должна нести ответственность, а налоговая администрация, Министерство финансов.

Поэтому я прошу предоставить слово людям, которые работали с проектом закона, и с тем текстом, который вам роздан. Если они согласятся с тем, что редакция, предложенная депутатом Немировским, лучше, приемлема, и они смогут все это реализовать, то, конечно, возражений нет, поскольку вопрос технический.

ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Васильовичу.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Шановні народні депутати! Пропозиція, зачитана Володимиром Лукичем, справді була внесена на розгляд комісії Комісія доручила відредагувати цю ідею народному депутату Немировському.

Ми цілком згодні із загальним правилом гри податкової адміністрації в перехідний період. Деталізацію відредагуємо вже безпосередньо у відомчих документах. А в такій редакції, яку він зачитав, норма прийнятна для перехідного періоду.

ГОЛОВА. Таким чином, поправка депутата Немировського, підтримана Міністерством фінансів і податковою адміністрацією, в пунктах 11.8, 11.9 і 11.10 ставиться на голосування. Будь ласка.

"За" - 249. Прийнято.

Володимире Лукичу, ви не могли дописати і далі?

Пункт 11.11. Є зауваження? Немає.

Пункт 11.12? Немає.

Пункт 11.13? Немає.

Пункт 11.14? Немає.

Пункт 11.15: "Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опублікування закону подати Верховній Раді України проекти змін до законодавчих актів, які випливають з цього закону, а також привести у відповідність з ним свої нормативно-правові акти. "

Якщо народні депутати, які працюють в Кабінеті Міністрів, так ходитимуть на засідання, коли розглядаються такі закони, то ми, я думаю, дочекаємося через два місяці цих поправок.

Тому ще раз нагадую: я вносив пропозицію внести зміни до Цивільно-процесуального кодексу про те, як позбавити депутатських повноважень тих, хто не хоче ходити на засідання. Подумайте, їх треба-таки приймати.

Ставлю на голосування пункти 11.11-11.15 включно...

Ще є поправка депутата Немировського? Будь ласка.

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Пункт 11.13 надо тоже исключить, он уже принят.

ГОЛОВА. Те, що я прочитав, крім пункту 11.13, ставиться на голосування. Будь ласка.

"За" - 257. Прийнято.

Прощу уваги! Є ще кілька поправок. Оскільки ми повинні в цілому проголосувати закон, прошу вашого дозволу і згоди комісії на те, щоб ми дали можливість юридичному відділу разом із нашою комісією протягом тижня зробити юридичну експертизу і відредагувати текст закону таким чином, щоб, з погляду юридичної техніки, передусім він був прийнятний для роботи. Треба мати на увазі, що термін запровадження цього закону дає нам змогу прийняти рішення через тиждень. Бо в нас є сумний досвід роботи над Конституцією, коли проголосували, а потім виявилося, що треба було (хай журналісти не чують) на вухах стояти всім два тижні і не можна було зв’язати деякі норми, аби якимсь чином вони кореспондувалися одна з одною.

Тому потрібно мати змогу проголосувати в цілому закон через тиждень. Але поки що комісія разом із юридичним відділом має доопрацювати його так, як це вимагає Регламент, щоб ми не оминули якихось норм.

Тут є ще кілька пропозицій депутатів, і я зобов’язаний їх поставити на голосування, оскільки не міг проконтролювати все, і, можливо, поминув увагою. Зокрема стосовно підпункту 3.2.7. Депутат Семенюк пропонує

вилучити слова: "надання брокерських (крім дилерських) послуг з укладення договорів (контрактів) на... фондових і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому законами про цінні папери і фондову біржу та про товарну біржу".

Надаю слово Валентині Петрівні Семенюк. Одну хвилину. Прошу уваги.

СЕМЕНЮК В. П. Шановні колеги народні депутати! Передусім прошу вилучити дану норму, бо ми звільнили всі брокерські, дилерські фірми від податку на додану вартість. Колективні сільськогосподарські підприємства платять податок на додану вартість. Сьогодні ми поставили питання, що вони повинні повністю платити. У нас є великі фірми, організації, які провадять торгівлю цінними паперами.

Отже, пропоную вилучити дану норму і перенести її до статті 6, де визначається оподаткування.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

СУСЛОВ В І. Я уже сказал о том, что эта финансовая деятельность связана с размещением ценных бумаг. Такая деятельность и в международной практике не облагается налогом на добавленную стоимость. Она и у нас также не облагается этим налогом. Поэтому комиссия предлагает оставить эту норму в прежней редакции. Надо

помнить что все равно, даже если обложим эту деятельность налогом, платить придется владельцам ценных бумаг, то есть населению.

ГОЛОВА. Валентино Петрівно, норма, яка вас турбує, справді важлива, але вона стосується ціни тих операцій. І тому треба вносити зміни до Інших законів, щоб обмежити можливість одержання надприбутки) тими, які займаються такими операціями. А в даному разі оподаткування самих послуг не змінює ситуації, бо воно все одно ляже на плечі споживача!

Та якщо ви наполягаєте, я поставлю вашу пропозицію на голосування... (Шум у залі).

Ще раз запрошую вас до слова, Валентино Петрівно.

СЕМЕНЮК В. П. Олександре Олександровичу, я ще раз мушу повернутися до цього питання. У нас сьогодні на вторинному ринку є велика кількість цінних паперів. Є навіть громадяни, великі організації, які мають 50, 60, 70, до 90 відсотків цінних паперів... Сьогодні цінний папір має більшу вартість, ніж усе зерно, яке реалізують колективні господарства! Ось у чому вся суть...

Давайте тоді зробимо так: у підпункті 6.2.5 запишемо норму про звільнений або введення нульової ставки щодо реалізації зерна, хоча б того, що йде за регіональним і державним контрактами. Тоді можна буде якось усе-таки пов’язувати... Бо сьогодні цінний папір маже набагато дорожче

коштувати, ніж усе зерно, вироблене колективними господарствами. Тому пропоную все-таки переглянути підпункт 6.2.5 і цю норму.

ГОЛОВА. Я прошу депутатів не нервувати з даного приводу. Якщо йдеться про солідне джерело надходжень до бюджету, то, можливо, треба це розглянути. Депутат Пустовойтовський що з цього приводу скаже? Він нічого не скаже. Я ставлю пропоновану поправку на голосування. Будь ласка.

"За" - 117. Не підтримується.

Депутате Квятковський, будь ласка.

КВЯТКОВСЬКИЙ І. В. Шановні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! На сторінці 6 порівняльної таблиці є моя поправка за номером 18, і написано, що її враховано. То це не так, бо випуск, розміщення та продаж цінних паперів супроводжується реєстрацією угоди (а це не продаж), збереженням цінних паперів (і це не продаж), взаємозаліком і взаєморозрахунками щодо цінних паперів. От чому я запропонував саме випуск та обіг цінних паперів. Поняття обігу цінних паперів у нас визначено в Законі про цінні папери, тому я пропоную записати або в такій редакції, як я запропонував, або до того, що прийнято, ще додати: "депозитарної, реєстраторської та клірингової діяльності щодо цінних паперів".

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

СУСЛОВ В. І. С нашей точки зрения то, что сказал Игорь Васильевич, охватывается редакцией подпункта 3.2.1. Но если он настаивает, то можно написать о регистраторской, депозитарной и клиринговой деятельности. Для ясности давайте дополним этими словами подпункт 3.2.1, и вопрос будет снят окончательно. Это действительно не должно облагаться налогом. Но оно и так не облагается.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування доповнення Віктора Івановича і депутата Квятковського. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 208.

Ще раз ставити? Ще раз ставлю на голосування.

"За" - 247. Прийнято.

Депутати Пономаренко і Григорович вносять пропозиції до поправки 95. Я прошу уваги. Нагадаю, що це пропозиція вашого земляка Овчаренка, міністра соціального захисту населення. Але в ній не згадано лікувальні установи спеціального типу, тобто облпсихлікарні. І треба їх там передбачити. Зрозуміло? Ми вже проголосували, просто додати один об’єкт. Я текст зачитав. Тому треба доповнити словами "та спеціальних лікувальних установ". Ставлю на голосування. Будь ласка, проголосуйте "за".

"За" - 254.

Далі. Депутати Гошовська, Карасик, Бережний, Душейко, Селіфонтьєв, Пустовойтовський та багато інших пропонують переголосувати поправку 61 на сторінці 17, оскільки вона має принципове, важливе значення. Йдеться про можливість не обкладати податком на додану вартість продукцію, яка виробляється в закладах профтехосвіти (Шум у залі).

Зрозуміло, так? Ще раз просять проголосувати. Я ставлю на голосування. Будь ласка. Поправка 61.

"За" - 178. Не приймається.

Прошу уваги. Депутат Ковтунець пропонує доповнити підпунктом 5.1.16, що звільняються з оподаткування операції з "передачі Коштів і матеріальних цінностей, що надходять до фізичних та юридичних осіб для виконання проектів (робіт) у сфері науки і освіти від міжнародних наукових фондів, організацій, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України".

СУСЛОВ В. І. Урегулировано уже по линии гуманитарной помощи...

ГОЛОВА. Ставлю ще раз на голосування. Визначайтеся.

"За" - 137.

Депутате Кожушко, будь ласка.

КОЖУШКО О. М. Уважаемые коллеги! Учитывая то, что моя поправка имеет народнохозяйственное значение, я ее еще раз вам

зачитаю: "Надання послуг з імпорту та реалізації підприємствам автомобільного транспорту загального користування запасних частин та акумуляторів для автобусів, що здійснюють перевезення пасажирів, а також державним підприємствам залізничного і морського транспорту - запасних частин до залізничного. Морського рухомого складу, якщо такі послуги надаються за державним замовленням у межах контрактів та за переліком товарів, визначеним Кабінетом Міністрів України".

Представитель Кабинета Министров поддерживает это предложение, я просил бы дать ему слово.

ГОЛОВА. Будь ласка, увага! Від Кабінету Міністрів говорять.

ШИТРЯ О. І., заступник голови Державної податкової адміністрації. Шановні народні депутати! Справа в тому, що надання пільг з імпорту для власних потреб ми з вами продовжили на два роки. Якщо є лист Прем’єра з цього питання, то Державна податкова адміністрація не заперечує про вилучення. Власне, це питання вирішене іншими статтями. І врахуйте ще одне. Може, варто вилучити і слово "державних", бо на сьогодні автомобільний транспорт є не тільки державний. Треба редакційну поправку зробити.

СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, на ближайшие два года вопрос решен, как сказал нам Алексей Иванович Шитря. Я думаю, что нет необходимости эту поправку голосовать (Шум у залі).

ГОЛОВА. Будь ласка, Заспокойтеся. Вікторе Івановичу, говоріть.

СУСЛОВ В. І. Я сказал, что этот вопрос на ближайшие два года решен предоставлением льгот по импорту для собственных производственных нужд, поэтому голосовать эту поправку нет необходимости.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування поправку депутата Кожушка. Будь ласка.

"За"- 119.

Депутат Ніколаєнко. Який номер вашої поправки?..

НІКОЛАЄНКО С. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Іванівський виборчий округ, Херсонська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати, є два маленькі штрихи /Шум у залі).

ГОЛОВА. Будьте уважні!

НІКОЛАЄНКО С. М. Шановні депутати, у підпункті 5.1.8 ми позбавили сплати податку на додану вартість харчування дітей у школах. Проте машинально (це вина і нашої комісії, оскільки була така поправка) ми поминули увагою, що в нас на повному державному утриманні

перебувають ще учні профтехучилищ, де навчається 85 відсотків дітей із малозабезпечених сімей. Тому є прохання після слова "школах" додати слово "профтехучилищах".

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

СУСЛОВ В. І. Комиссия не возражает.

ГОЛОВА, Є пропозиція комісії підтримати таку поправку. Ставлю на голосування ще раз, підтримайте, будь ласка (Шум у залі),

Голосуйте "за", хто не розуміє, а хто розуміє, теж голосуйте "за".

"За" - 257. Прийнято.

Депутат Манчуленко.

МАНЧУЛЕНКО Г. М. Олександре Олександровичу! Шановний доповідачу! Я пропоную невеликі уточнення перед прийняттям остаточного варіанта. На сторінці 28 замість слів "військово-морського флоту" треба записати "військово-морських сил". Це згідно з чинним законодавством.

ГОЛОВА. Це редакційна поправка, вона буде врахована.

МАНЧУЛЕНКО Г. М. І ще одна редакційна поправка. На сторінці 35 у підпункті 7.2.3 ідеться про центральний державний податковий орган, а на сторінці 48 у пункті 9.1 уже тільки про державний податковий орган. То

треба щось одне: або державний податковий орган, або (центральний державний податковий орган.

ГОЛОВА Привести у відповідність, так? Це редакційна поправка, вона буде врахована.

МАНЧУЛЕНКО Г. М. І ще одне, Олександре Олександровичу. Уважно подивімося, що пише Прем’єр-міністр у своєму листі від 12 березня: він пропонує запровадити в дію цей заков для суб’єктів підприємницької діяльності з роздрібного, продажу товарів з 1 жовтня 1997 року.

ГОЛОВА. Мабуть, комісія думала, коли пропонувала, отже, будемо підтримувати думку комісії. Є ще потреба?.. Депутат Карасик. Будь ласка.

КАРАСИК В. М., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, та соціального розвитку села (Богодухівський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые коллеги! Я понимаю, вы очень устали...

ГОЛОВА. Ніхто не стомився, говоріть по суті.

КАРАСИК В. М. На сегодня система налогообложения по НДС сельскохозяйственной продукции и производства (допустим, сахара,

животноводческой продукции) исчисляется из фактической себестоимости, при том что себестоимость в два раза выше реализационной цены, Фактически начисляется воздух, несуществующая прибыль.

Поэтому мы вносили предложение, что "нарахування податку на додану вартість на цукор та продукцію тваринництва, починаючи з 1996 року, а з 1997 року - на всю сільськогосподарську продукцію здійснювати за фактичними цінами реалізації". Продаєм по 55, - значит, с этой цены и брать. Продаем по 60 - брать с этой. Виктор Иванович, мы на эту тему говорили с вами и налоговой администрацией, было полное понимание.

СУСЛОВ В. І. Я зачитываю пункт 4. 1: "База оподаткування операцій з продажу товарів... визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості"... То есть здесь не себестоимость. Это на сахар распространяется, на любой продукт. Поэтому то, что говорит Владлен Михайлович, учтено. Не на себестоимость налог рассчитывается.

ГОЛОВА. Надаю ще раз слово депутатові Карасику.

КАРАСИК В. М.... "Не нижчої за звичайні ціни". Що це за звичайні ціни?

СУСЛОВ В. І. Ринкові ціни.

КАРАСИК В М Так треба ж і написати: "за фактичними реалізаційними цінами".

СУСЛОВ В. І. Воно ж так і є!

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Карасика ставиться на голосування, будь ласка (Шум у залі).

"За" - 135

Не підтримується. Але пропозиція слушна, з одного боку. А з другого боку, звичайно, якщо врожай буряків буде 150 центнерів, то так ніколи не вистачить запасу.

Депутате Даниленко, прошу (Шум у залі). Поправка його є - на сторінці 13.

ДАНИЛЕНКО А. С. Шановні народні депутати! Справді, за дорученням Комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села народні депутати Загородній та Карасик внесли пропозицію, яку ми обговорюємо.

І дуже прикро, що ми не прислухалися до них. На підставі цього закону, шановний Олександре Олександровичу, платитимуть наші пенсіонери, ті, що отримують копійки, за молочко дорожче...

ГОЛОВА. Я прошу: говоріть по суті поправки.

ДАНИЛЕНКО А. С. По суті я прошу підтримати пропозицію народних депутатів Карасика і Загороднього про нарахування податку на всю сільськогосподарську продукцію за фактичною ціною реалізації, починаючи з 1 січня 1997 року.

Прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Підтримуючи Анатолія Степановича і Владлена Михайловича, ставлю ще раз на голосування цю поправку. Будь ласка.

"За" - 184.

Не підтримується депутатами (Шум у залі).

Ми нічого не голосували поіменно, а тепер будемо?!

Тепер стосовно пропозиції Валентини Петрівни. Якщо йдеться про джерела значних надходжень до бюджету, можливо, треба було б повернутися до цієї норми. То серйозна справа - брокерські, інші операції. Я розумію, що в усьому світі не так практикується, як у нас. Але в усьому світі не така ситуація, як у нас Можливо, можна це врахувати. Хай комісія підрахує ще раз, перегляне всі складові, зробить розрахунки, і остаточно проголосуємо в третьому читанні наступного пленарного тижня. Немає заперечень? Приймається.

Дякую всім за роботу. Вибачте, що затрималися, але ви так хотіли, що зробиш.

Наступне засідання о 10-й годині ранку завтра. До побачення.