ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.

20 лютого 1997 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися. Зареєструвався 341 депутат. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Слово має депутат Суслов. Будь ласка.

СУСЛОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область). Александр Александрович, следующий вопрос в повестке дня "Про проект Закону України про реструктуризацію заборгованості Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь"." Я считаю, что мы этот вопрос обсуждать не должны. Если уж мы не решили проблему списания задолженности для всех, то начинать ее решать по отдельным предприятиям - это абсолютно неправильно. И очевидно, что решение не будет принято, поэтому я предлагаю не тратить время.

Спасибо.

ГОЛОВА. Пропоную таким чином вийти з цієї ситуації. Я звертаюся до Вадима Миколайовича Гурова, який був ініціатором розгляду цього питання. Якщо ми не розглядаємо питання про платежі або реструктуризацію наступної середи, тоді ми це питання розглянемо окремо, оскільки воно варте окремої уваги (Шум у залі).

Ні, не сьогодні, а якщо наступної середи ми не приймемо позитивного рішення з приводу платежів або загальної реструктуризації, тоді ми це питання розглянемо окремо. Можна так?

Депутат. Гуров (Шум у залі). Ну так пишіть і вносьте...

ГУРОВ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Кривбасівський виборчий округ, Дніпропетровська область ). Уважаемый Александр Александрович ! Уважаемые депутаты! Я считаю, что откладывать рассмотрение этого вопроса в очередной раз не имеет никакого ' смысла. Нельзя этого делать по той простой причине, что уже два месяца в Верховной Раде находится небольшой документ, - проект Закона о реструктуризации задолженности Криворожского государственного горнометаллургического комбината "Криворожсталь".

Я убедительно прошу: независимо от того, примете вы его или не примете, дайте мне пять минут для выступления. Я вас убедительно прошу меня выслушать.

ГОЛОВА. Власне кажучи, тут не треба й агітувати. Зараз це питання - е порядку денному, і якщо у вас є співдоповідь з цього питання, то можете висловитися, але потім усе одно будемо вирішувати питання по суті: або переносити, або розглядати зараз.

Олександр Михайлович Кожушко. Будь ласка.

КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). У меня есть другое предложение. Все-таки возвратиться к первому вопросу, который мы не решили, проголосовать предложение депутата Суслова, но рассмотреть вопрос о Криворожском комбинате. Я понимаю, что мы общую проблему не решаем, а вынуждены решать параллельно. Но решение этого вопроса, отсрочка возврата долгов даст возможность нашим товаропроизводителям поднять производство. По данным за январь, как вы помните, - 8 процентов общего падения (хотя в металлургии есть какая-то стабилизация), и в феврале, как отмечали выступающие, падение производства продолжается.

Думаю, каждый из нас за два часа поразмыслил над этим вопросом. Я прошу вас все-таки возвратиться и рассмотреть вопрос.

ГОЛОВА. Ми це питання, на жаль, уже вирішили. Я не можу, просто не маю права повертатися до нього (Шум у залі ). У вас з якого приводу? Він ще не виступав. Так ви ж не доповідач з цього приводу, а він - співдоповідач.

Вадим Миколайович Гуров. Будь ласка.

ГУРОВ В.М. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Сейчас, во время перерыва, несколько моих собратьев по труду подходят и говорят: Вадим Николаевич, давай-ка сложим оружие. Ты ж видишь, какая обстановка: никто не придет, никому это не нужно. Потому что вообще все производство в упадке, так почему бы и "Криворожстали" не погибнуть заодно. И будет, как в песне поется: "Отряд не заметил потери бойца..."

А я подумал: наверное, не так мы должны действовать. Ну, мнение не совпало... Но ведь мы - депутаты, но ведь мы -парламент. И мы не должны уподобиться тому нерадивому Ивану, у которого горит хата, народ хочет ее потушить, чтоб не сгорела, а Иван взял оглоблю и говорит: "Хто підійде, - уб'ю". .Люди ему говорят: "Іване, хата горить!" Он им в ответ: "А вітер куди? У бік Петра? Хай і в Петра хата згорить". Только наша хата не "в Петра", а наша хата - вся Украина.

Поэтому если мы будем так подходить к решению этих вопросов, то, конечно, все сгорит.

А теперь по существу вопроса. Откуда все это пошло? Мы все заложники этого вопросе, который многие не хотят рас-

сматривать. Вот исходный материал: "Програма діяльності уряду", и эту "Программу деятельности правительства" парламент принял. Можно спорить о частностях, но это юридический документ.

На странице 11 документа читаем: "... здійснити до кінця 1996 року підготовку і техніко-економічне обгрунтування об'єднання металургійного комбінату "Криворіжсталь", Новокриворізького гірничо-збагачувального і Криворізького коксохімічного. .." В разрез с этим решением вышло постановление Кабинета Министров номер 1213 от 4 октября, в котором записано: быть по сему, печать отдать, директора назначить. И 40 тысяч человек (это половина Криворожского железорудного бассейна), грубо говоря, согнали в одно общее предприятие. Это называется у нас реструктуризацией. Это - пилотный вариант, это нестандартно.

Поэтому некоторые спрашивают: а почему не мой завод? Да потому что так сложилась судьба. Был бы в этом положении ваш аавод, я бы, наверное, о вашем заводе говорил. Потому что это не просто завод, а судьба 40 тысяч человек. А мы говорим с такой легкостью: "в среду рассмотрим", "во вторник рассмотрим". А там счета заблокированны, и заблокированны полностью, жизни нет.

Особенность этого комбината в том, что он взял три года назад кредит в сумме 200 миллионов дойчмарок и построил стан.

Подошло время расплатиться за этот кредит. И этот комбинат уже 10 миллионов /при всех трудностях/ отдал и отдаст оставшуюся часть долга. А вот Макеевский взял уже из бюджета 40 миллионов.

Так что, вы хотите, чтобы и за "Криворож-сталь" рассчитывались бюджетом? Надо же понимать, что "Криво-рожсталь" - это основной поставщик денег, основной поставщик продукции на экспорт. Что коллектив и дирекция взяли на себя горно-обогатительный комбинат, который был в долгах и не имел перспективы... Сейчас постепенно этот комбинат начал подниматься. Но мы должны были ему еще четыре месяца тому назад расчистить взлетную полосу - это был пилотный вариант. Если бы мы тогда поступили по-здравому, то сегодня нам бы не нужно было гадать на кофейной гуще - "А що воно дасть?" Сказали бы: вот мы на "Криворожстали" сделали - результат есть, чего ж мы остальным не делаем? Мы же этого не сделали.

Я думаю, что если бы мы во время войны держали все границы, ничего не получилось бы. Основные удары были то в одном месте, то в другом - и победили! И здесь надо было начинать, может быть, с малого, чтобы победить в большом.

В заключение хочу сказать следующее. За прошлый год "Криворожсталь" имел 1,6 миллиарда гривень реализации /вдумайтесь, что это за предприятие/, НКГО - 200 миллионов и "Консохим" - 150 миллионов. Сейчас это - двухмиллиардное /ато при плохой работе!/ предприятие, которое дает 50 процентов экспорта и, кстати, бартера всего б процентов.

Поэтому я считаю, поскольку вопрос совершенно нестандартный, подходить к нему с общей меркой не стоит. Надо все взвесить, подумать. Сейчас для этого коллектива и для Кривбаса в целом промедление смерти подобно. Ведь это рудная часть нашей страны. Если не поддержим Кривбасе, будем иметь такую же проблему, как с Донбассом. Ко проблему с Донбассом мы все вместе решим, а вот с Кривбассом не сможем.

Поэтому я настаиваю все-таки на обсуждении этого вопроса, думаю, что победит здравый смысл.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Виступив співдоповідач з цього питання. Доповідач же, Віктор Іванович Суслов, пропонує це питання розглянути в середу, після того як розглянемо законопроект про платежі. І якщо Вадим Миколайович вніс пропозицію розглядати питання сьогодні, я підтримую пропозицію, яку вніс депутат Суслов, голова комісії, перенести розгляд цього питання на наступний тиждень. Ставлю на голосування цю пропозицію /Шум у залі/.

"За" - 161.

Зараз розглядатимемо? Так, була пропозиція депутата Кожушка, але ми прийняли постанову про розгляд у середу законопроекту про платежі /Шум у залі/. Тоді не розумію вашої позиції. За що голосувати? /Шум у залі/. це питання є в порядку денному, депутат вносить пропозицію його обговорити. Олександр Михайлович Кожушко вніс пропозицію проголосувати в першому читанні законопроект, який ми

розглядали з подачі Віктора Івановича Суслова. Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 161. Не прийнято.

Ще раз повторюю, оскільки законопроект про реструктуризацію заборгованості комбінату "Криворіжсталь", власне кажучи, за суттю є складовою попереднього законопроекту, а також є складовою законопроекту про платежі, я пропоную таке рішення: розглянути наступної середи законопроект про платежі, якщо він не буде прийнятий, тоді, як ми до перерви домовлялися, розглядається законопроект про реструктуризацію боргів, який охоплює і це питання.

А тепер я прошу не марнувати часу на до справу /Шум у залі/.

Тому я прошу вирішити питання про перенесення розгляду питання про реструктуризацію заборгованості Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" на наступний тиждень.

Будь ласка, підтримайте /Шум у залі/.

"За" - 235. Прийнято.

Дякую.

Слухається питання про проект Закону України про внесення змін до Закону про Конституційний Суд України. Доповідає депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська

область/. Шановні колеги, у січні вам було роздано проект Закону про внесення змін до Закону про Конституційний Суд України. Це дуже невеликі зміни, я їх зараз зачитаю. Перша зміна. У статті 12 слово "Київ" замінити словом "Харків". І друга зміна. У пункті 9 розділу ІУ"Прикінцеві та перехідні положення" слова "тримісячний", "Києві" замінити відповідно словами "місячний" "Харкові".

Пропонується ввести в дію цей закон з І січня 1998 року.

Стаття 12, як ви розумієте, стосується місця розташування Конституційного Суду України. Фактично моєю пропозицією вирішується питання про місце розташування Конституційного Суду не поточного року, а вже з 1998 року, коли буде інший парламент.

Тому це не стосується насамперед відносин нашої Верховної Ради з Конституційним Судом, не буде ніяких звинувачень у тому, добрі чи недобрі ці відносини, а це, на мою думку, вирішить декілька проблем.

Насамперед - це незалежність такого органу, як Конституційний Суд України. Я вважаю, що розташування Конституцій-

ного Суду в місті Києві - столиці нашої України, конфліктному місці, де є такі установи, як Верховна Рада, Адміністрація Президента та Кабінет Міністрів України, на жаль, призводи-тиме до штучного розгортання конфліктів навколо тих питань, які вирішують ці владні установи.

І, на мою думку, ми повинні й у майбутньому робити так, щоб у нашій унітарній державі деякі державні установи

розташовувалися не тільки в Києві, а й у таких великих містах, як,наприклад, Харків, які представляють певні регіони. Я вважаю, що це повинно бути не тільки на сході, а й на заході та в деяких інших регіонах, бо ми згідно з Конституцією України є унітарною державою, тому народ України має бути причетний до влади в Україні.

Я готовий відповідати на ваші запитання.

Дякую.

ГОЛОВА. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка, Олександре Сергійовичу, дозвольте вам поставити запитання, поки йтиме запис. Ви розумієте, мине час /місяць-два, скажімо/ і незаконний, як на мене, указ Президента та безглузду постанову Кабінету Міністрів про розміщення Конституційного Суду в будинку, який на балансі Верховної Ради, буде відмінено. Але ж ми ведемо мову про Конституційний Суд. Туди набрали людей, вони склали присягу, мешкають у Києві. Власне кажучи, тепер це ж не тільки доля органу, а й доля людей. Це теж треба враховувати.

Можливо, не варто цього робити?

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Тут є питання. Але я вважаю, що і народні депутати, і судді Конституційного Суду пов'язували свою долю з усією Україною, з виконанням певних функцій. І меншою мірою пов"язували обрання з тим місцем, де буде розташований сам Конституційний Суд,

За той час, що ми даємо /це практично рік/, ця установа зможе вирішити матеріально-технічне питання, пов"язане зі своїм функціонуванням. Упевнений, що оскільки глава Адміністрації Президента поєднує цю посаду із посадою мера міста Харкова, то гідна споруда буде надана для розташування Конституційного Суду в Харкові.

ГОЛОВА. Депутат Свято.

СВЯТО В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Чємеровецький виборчий округ, Хмельницька область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановний Олександре Сергійовичу! У вас дуже цікава ідея розведення структур законодавчої та виконавчої гілок влади в просторі. Як ви дивитеся на таку ідею: а якщо взагалі Президента, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд і Верховну Раду винести за межі України?

Дякую за увагу.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я вважаю, що це недоцільно робити. Є приклади деяких країн, коли місцям розташування практично всіх владних інститутів не є столиці цих країн. Але я вважаю: так історично склалося, і Київ май можливість розмістити практично всі владні інститути.

Питання судової влади і конкретно Конституційного Суду пов"язане передовсім із тими функціями, які він повинен виконувати. Конституційний Суд мусить бути арбітром у спірних питаннях, які виникають між гілками влади. І тому, на мій погляд, доцільно було б, аби він розташовувався подалі від місць, де виникають ці конфлікти.

ГОЛОВА. Депутат Степанов.

СТЕПАНОВ М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Слов"яносербський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый докладчик! Я никогда не думал, что буду поддерживать члена группы "Реформы". Но в этом отношении я проголосую за ваше предложение. Вообще есть тенденция, например, в той же Англии, выносить отдельные центральные учреждения на периферию - в Ноттингем и так далее.

Как вы думаете, а не стоит ли нам вынести за пределы Киева еще какие-то другие учреждения - Государственную налоговую администрацию или Администрацию Президента? Как вы думаете, не целесообразно ли это в данной ситуации?

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Что касается Администрации Президента, то я думаю, было бы целесообразно, если бы и Верховный Совет вынести за пределы города Киева. Это в тон, каким вы задавали вопрос. Что же касается /если серьезно/ некоторых институтов, то это было и в практике многих государств, и в практике, кстати, нашего государства, когда Министерство угольной промышленности находилось не в Киеве. Так что эта практика существует. Я думаю, она в некоторых вопросах целесообразна.

ГОЛОВА. Депутат Мостиський.

МОСТИСЪКИЙ А.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв"язках з СНД /Ковельський виборчий округ, Во

линська область/. Шановний доповідачу! Я розумію так, що ваша пропозиція змінити місце розташування Конституційного Суду пов"яаана з тим, щоб зменшити вплив, зокрема Адміністрації Президента, на Конституційний Суд.

Але мені здається, що ця пропозиція не набере більшості голосів у цьому залі. Я вважаю, що вона просто дезорганізує роботу Конституційного Суду. А дже так само можна було б запропонувати, щоб парламент містився у Львові, уряд - в Одесі, Адміністрація Президента - в Донецьку і так дачі.

Усе-таки Конституційний Суд як вида інституція нашої держави повинен перебувати в центрі - в Києві. І мені здається, що не варто вносити пропозиції, які дезорганізують роботу Конституційного Суду.

Дякую.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Дякую за запитання. Я вважаю, що дезорганізує роботу Конституційного Суду позиція його голови з питання про приміщення на вулиці Банковій, де, на мій погляд, незаконно тепер міститься Конституційний Суд. І це велика дезорганізація в роботі такої серйозної установи, бо не можна було, я вважаю, надавати йому приміщення в тимчасове користування.

Конституційний Суд повинен міститися в постійному приміщенні, щоб знав і своє місце в цій державі, і те, що він надовго на цьому місці. На мою думку, рішення, прийняті деякими владними установами, тільки поглибили конфлікт. На жаль, керівництво Конституційного Суду, на мій погляд, пішло не правовим шляхом.

Що стосується ваших переконань, Моя пропозиція - є пропозицією. Можна по-різному вирішувати. Я вважаю, що коли, наприклад, у Бразилії перенесли столицю до Бразиліа, то ніхто не звинувачував когось із народних обранців у тому, що вони зраджують інтереси Бразилії. Чи приклад Казахстану і багато інших. Владні установи не завжди розташовуються в столицях держав.

ГОТОВА. Депутат Мухін - останнє запитання.

МУХІН В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська о б -ласт ь/. Я поддерживаю депутата Єльяшкевича. И хотел бы добавить, что фактически Харьков является юридической столицей нашей Украины. В Харькове находится Национальная юридическая академия - учебное заведение, Академия юридических наук. Университет Министерства внутренних дел, которым руководит депутат Бандурка /жаль, что его сейчас нет в зале/. В Харькове находится самая крупная юридическая библиотека Украины.

И еще один существенный момент. Международная практика показывает, что когда Конституционный Суд находится вдали от ветвей власти, тогда он всегда принимает истинные конституционные решения. Поэтому давайте перенесем международный опыт на нашу Великую Украину.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С, Спасибо за ваше выступлений, Я бы хотел добавить несколько слов. Предыдущий выступающий говорил о том давлении, которое оказывается ныне на Конституционный Суд со стороны исполнительных органов. А я боюсь не только этого давления на Конституционный Суд, но и давления со стороны законодательного органа. Мне бы не хотелось, чтобы вообще ктолибо давил на этот самый серьезный орган в стране.

В 1998 году состоятся выборы народных депутатов Украины, и. я надеюсь, - по новому избирательному закону. И еще неизвестно, как сложится судьба этого избирательного закона в Конституционном Суде. Мы имеем печальный опыт Конституционного Суда того же Казахстана, когда он не признал легитимность избранного парламента... Был накоплен немалый опыт в практике Конституционного Суда на территории бывшего Советского Союза. И. к сожалению, мы еще долго, так сказать,будем выходить из нашего прошлого наследия и еще длительное время

КОНСТИТУЦИОННЫЙ Суд будет обретать спою независимость не

только В отношении помещения, но и в плане серьезной работы и принятия правильных решений.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласке.

Ми до цієї теми вже раз поверталися, і тому немає потреби її обговорювати. Усе гранично зрозуміло.

Пропоную вирішити це питання без обговорення.

Ставлю на голосування пропозицію про припинення обговорення, бо в нас під час запитань були вже пропозиції і, власне кажучи, обговорення відбулось.

"За" - 233.

Обговорення припиняється. Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про Конституційний Суд України, який вніс депутат Єльяшкевич, ставиться на голосування.

Будь ласка.

"За" - 196. Не прийнято (Шум у залі).

Яка підстава? Була пропозиція прийняти законопроект у першому читанні. Ця пропозиція й ставиться на голосування. А чому? Бо у вас є ще один проект. Голосуємо пропозицію прийняти проект депутата Єльяшкевича в першому читанні.

Будь ласка.

"За" - 198. Не прийнято.

Тому я не ставлю питання про внесення до порядку денного питання про розгляд другого проекту змін до цього самого закону, який подали депутати Алексеев і Гмиря. Він у вас є, і його можна було б розглядати тоді (відповідно до Регламенту) , коли розглядається одне із питань.

Шановні депутати І Оскільки одне з питань входить до переліку тих, що впливають на формування бюджету, я прошу спочатку розглянути проект Закону України про внесення змін до Закону про індексацію грошових доходів населення (друге читання) і дати змогу з цього приводу виступити доповідачу Сергію Івановичу Мельнику.

Будь ласка.

МЕЛЬНИК С І., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Житомирський сільський виборчий округ, Житомирська область). Шановний голово! Шановні народні депутати І Ви маєте порівняльну таблицю до проекту

закону. Сам законопроект було прийнято б першому читанні 24 січня цього року і доручено нашій комісії його доопрацювати та внести на ваш розгляд до кінця лютого.

Зауважу, що до порівняльної таблиці внесено тридцять п'ять пропозицій і зауважень двадцяти семи народних депутатів. Після тривалих дискусій і прискіпливого аналізу комісія змогла повністю або частково врахувати більше половини з них, а точніше - 20.

На одному із засідань комісії, коли ми обговорювали законопроект, була присутня Валентина Петрівна Семенюк. І ми в принципі домовились, що внесені нею пропозиції будуть розглянуті під час внесення змін до інших законів.

У разі потреби я дам пояснення з приводу відхилення решти зауважень і пропозицій.

Щодо пропозицій Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством. Вони до нас надіслані 14 лютого, тобто уже після розгляну законопроекту на засіданні нашої комісії, і, головне, тільки через 20 днів після розгляду в першому читанні. А статтею 6.2.14 Регламенту передбачено чотирнадцятиденний термін для внесення пропозицій до другого читання. Тому ці пропозиції не було змоги ввести до порівняльної таблиці, але ми її розглянули, і вони кореспондуються з доповненнями народних депутатів та їхніми поправками.

Вважаю за потрібне спинитися також на деяких питаннях фінансового плану, які дозволять депутатам зорієнтуватися під час прийняття рішення.

У законопроекті комісія пропонує: там, де поріг індексації обумовлений на рівні 105 відсотків, а механіам індексації передбачав відновлення трикратної величини межі малозабезпеченості з коефіцієнтом 1, 0,8 та 0,7 відновити доходи на суму 1 мільярд 233,4 мільйона гривень, що лише на 3-4 мільйони гривень більше урядового законопроекту.

Тепер прошу, Олександре Олександровичу, розпочати постатейне обговорення за процедурою другого читання.

ГОЛОВА. Так, прошу розгорнути порівняльні таблиці. Назву закону і преамбулу не змінено, залишились у попередній редакції.

Стаття 1. До неї було три пропозиції. Їх відхилено.

Депутати Семенюк і Моісеєнко не наполягають на них?

Валентина Петрівна. Будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні колеги народні депутати!

Дозвольте дати деякі пояснення. Я справді брала участь у засіданні комісії, коли розглядалося це питання, з приводу того що мої пропозиції не були враховані. Частково я погодилася з тим, що коли не враховуються мої пропозиції, то ми повинні переглянути межу оподаткування. Чому? Би знаєте, що податок стягується з громадян, які отримують невелику заробітну плату.

Наша група, члени фракції соціалістів, комуністів, пропонують внести зміни до Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року. Якщо комісія не хоче враховувати пропозиції, то було б доцільно на наступне пленарне засідання внести до порядку денного законопроект, який підготувала наша група.

МЕЛЬНИК С.І. Ми ж домовилися, що ваші зауваження і поправки врахуються під час розгляду наступних законодавчих документів...

А це питання ви не порушували /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Валентино Петрівно, ви наполягаєте на голосуванні?

Ставиться на голосування поправка І, внесена Валентиною Петрівною. Будь ласка.

"За" - 153. Не підтримується.

До статті 2 були зауваження депутатів Моісеєнка, Стояна та інших. Вони враховані. Я маю таке зауваження. Тут записано: "на колгоспних ринках", це літературний запис, а не юридичний. Ми в законі пишемо норму юридичну. Треба записати "на ринках". Немає заперечень?

МЕЛЬНИК С.І. Заперечень немає.

ГОЛОВА. Щодо інших зауважень, їхні автори не наполягають на розгляді /Шум у залі/.

До статті І? Ми вже розглядаємо статтю 2 /Шум у залі/.

Гаразд, увімкніть мікрофон депутата Чурути.

ЧУРУТА М.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ, Луганська область/. Поправка 2. Хотя это не моя поправка, но тем не менее я настаиваю на том, чтобы она была проголосована. Слова "частково або повністю" надо исключить, чтобы осталась такая редакция: "що дає можливість відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг".

Я прошу проголосовать эту поправку.

МЕЛЬНИК С.І. Комісія відхилила цю поправку, оскільки під словами "частково або повністю" розуміється застосування

коефіцієнтів 0,7-0,8 - 1.

ГОЛОВА. Поправка 2 ставиться на голосування.

"За" - 158. Теж бракує голосів.

Поправка 3 не голосується.

Поправки 4 і 5 враховані. Поправка б відхилена, але не

наполягають на її голосуванні Дум у залі/. До поправки 6? Будь ласка, Валентино Петрівно.

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати! Ми з вами ми прийняли Закон про оплату праці в Україні, де встановили /стаття 10/, що розмір мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зростання індексу цін на товари і тарифи, які сьогодні складаються в Україні.

Уже протягом півтора року Комісія з питань соціальної політики і праці сперечається з урядом стосовно того, щоб підвищити мінімальну заробітну плату. Ви знаєте, що сьогодні вона становить 15 гривень, а інфляція - 130 відсотків Дум у залі/. Виконання Закону про оплату праці, зокрема статті 10 і статті 33, - це і є моя пропозиція. Прощу проголосувати її поіменно.

ГОЛОВА. Яка поправка?

СЕМЕНЮК В.П. Поправка 7. Виконання Закону про оплату

праці...

ГОЛОВА. Валентино Петрівно, почекайте. Ідеться про те, щоб статтю 3 доповнити додатковим абзацом у такій редакції: "мінімальні соціальні гарантії держави, що передбачені чинним законодавством, а саме: місячний розмір мінімальної заробітної плати; вартість неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; інші показники, що впливають на забезпечення соціальних потреб населення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України" /Шум у залі/.

Валентино Петрівно, вже мікрофон вимкнено.

МЕЛЬНИК С.І. Ми на засіданні комісії розглядали цю поправку. Було вирішено, що це буде враховано в іншому законі /Шум у залі/. Ми ж домовилися, що врахуємо її в законопроекті з оплати праці. Тим паче що межа малозабезпеченості й оплата праці підведені під одну - мінімальну заробітну плату. Під 70 гривень, а не 15, як було сказано.

ГОЛОВА. Треба дивитися по суті, йдеться про індексацію. Тому якщо буде записано в іншому законі, то добре, а не буде в іншому, то тут буде.

Пропозиція депутата Семенюк ставиться на голосування.

"За" - 162. Бракує голосів.

Була пропозиція депутата Моісеєнка в пункті 3 вилучити слова: "грошове забезпечення". Тобто індексується оплата праці, а не її грошовий вираз.

МЕЛЬНИК С.І. Олександре Олександровичу, ми їх залишили лише тому, що оплата військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ називається не "заробітною платою", а "грошовим забезпеченням".

ГОЛОВА. Зрозуміло.

МЕЛЬНИК С.І. Інакше вони тоді випадуть із поля цього закону.

ГОЛОВА. І тим більше що там є забезпечення не тільки грошове...

МЕЛЬНИК С.І. Тобто у військовик підрозділах застосовується грошове забезпечення.

ГОЛОВА. Пропоную записати "грошова забезпечення для військовослужбовців".

МЕЛЬНИК С.І. А працівники МВС і силових відомств? їх же також треба перерахувати в цьому законі.

ГОЛОВА. Отже, фахівці кажуть, що правильно так, як тут записано. Це зрозуміло. В кого є грошове забезпечення, той і...

МЕЛЬНИК С.І. Той і одержуватиме.

ГОЛОВА. Тому ця поправка не голосується. До статті 4 є поправки? Чи наполягає хто на голосуванні?

Депутат Анісімов, поправка У. Будь ласка.

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий

округ, Запорізька область/. Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Александрович! Я прошу народных депутатов внимательно посмотреть поправку, которую я предложил: она концептуально меняет пенсионное обеспечение.

Мы много говорили о повышении пенсий. Если мы введем эту норму в действие и настоим на ее выполнении исполнительной властью, то наконец сдвинем с 13 до 22 гривень минимальные пенсии. Предлагаю проиндексировать на индекс инфляции 1996 года 99,7 процента пенсии на общем основании /37 гривень/ и на льготном основании по первому и второму спискам /48 и 67 гривень/.

Прошу проголосовать эту норму.

Относительно индексации пенсии, не превышающей 250 гривень. Индекс инфляции - 49 процентов. Я согласен с комиссией, что порог инфляции - 5 процентов индекса. Поэтому можно принять 34 процента.

Или вторая норма. Речь идет о "кріпаках", которые постоянно работали, пополняли пенсионный фонд. Какая это будет сумма?

Тогда с 37 гривень передвинется на 51 гривню; тем, которые получают сегодня 48 гривень, надо будет платить 65 гривень, а относящимся к первому описку /вахтерам, металлургам и так далее/ надо платить 93 гривни.

Это не окончательное решение проблемы пенсионного обеспечения, но этим мы сделаем хотя бы часть того, что могли бы сделать как законодатели.

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Сергію Івановичу, будь ласка.

МЕЛЬНИК С.І, Шановний депутате Анісімов! Ми розглянули вашу поправку. Ваше зауваження щодо індексації з І січня 1997 року вже враховано.

Ви пропонуєте, що максимальна пенсія не повинна перевищувати 250 гривень. Але ж вона ще не прийнята, законодавчо не затверджена /Шум у залі/.

Проіндексувати за минулий, 1996 рік? Тоді індексація проводилася зовсім за іншим механізмом, встановленим Кабінетом Міністрів.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?

Поправка 9, автором якої є Леонід Олександрович Анісімов, ставиться на голосування.

"За" - 183.

Я, чесно кажучи, не розумію: один голосує проти, 139 - думають. Ті, що думають, очевидно, вважають, що їхнє голосування комусь відоме. Нагадую: трансляції немає, ми працюємо в режимі нормального парламенту.

Ставлю ще раз на голосування, будь ласка.

"За" - 225.

Шановні депутати, я не можу примушувати вас голосувати: голосуйте або ні. Тим паче що тут відразу бюджетна комісія скаже: повинно бути фінансове обгрунтування, бо йдеться про реальні гроші, які мають виділятися з бюджету.А обгрунтування немає.

Будь ласка, Сергію Івановичу.

МЕЛЬНИК С.І. Шановні народні депутати! Зрозуміло, що поправка заслуговує на увагу. Але треба виходити з реальної сьогоднішньої ситуації. Якщо ни закладемо це в закон, чи зможе він діяти, чи знову буде мертвонароджений. Ми ж повинні дати людям хоча б якісь крихти, поліпшити становище і повертати на краще. А як ми таке приймемо, закладемо по частину, то воно не буде виконано.

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

АНІСІМОВ Л.О. Уважаемые народные депутаты! Я благодарен всем, кто поддержал меня, когда мы, скажем так, вытащили на пыли четырехлетний закон об индексации. Мы правильно сделали. Но закон о пенсиях, о котором каждому из нас говорят в округах, мы в ближайшее время не пересмотрим. Поэтому первый шаг давайте сделаем и заставим правительство проиндексировать на процент инфляции. Мы как законодатели должны определить это законом, а исполнительная власть обязана выполнить закон. Вот на этом и должны стоять.

Прошу проголосовать.

ГОЛОВА. Ця пропозиція голосується повторно. "За" - 213.

Зрозуміло, тому так і голосують.

Наступні поправки повторюють ці пропозиції, але в дещо іншій редакції.

Поправка 15 депутата Анісімова про вилучення статті 5 "Розмір виплат, зумовлених індексацією".

Наполягаєте на її голосуванні?

МЕЛЬНИК С.І. Подається в новів редакції.

ГОЛОВА. Так, на сторінці 7 враховано більшість поправок, а відхилено одну, депутата Моісеєнка. Про доповнення статті 6 окремою частиною такого змісту: "Грошові надходження, що надходять від легалізації тіньової економіки та тіньового грошового обігу першочергово використовуються на індексацію доходів населення відповідної територіальної громади, де працювала тіньова структура".

Це - на всю територію України, бо в нас тіньова економіка, на жаль, - по всій Україні.

Думаю, відхилення її виправдане.

На сторінці 8 відхилено поправку 24. Леонід Олександрович не наполягав на ній.

Отже, маємо можливість проголосувати весь закон в редакції, яку пропонує комісія /Шум у залі/.

Кому?

Депутате Носов, будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октяброький виборчий округ, Полтавська область/. У мене запитання до доповідача. На. сторінці 3 внизу записано, що індексуються "суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов"язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків", А якщо людину, скажімо, збив автомобіль, суд присудив виплачувати відшкодування, то воно що, не індексуватиметься? Чи як це задумано? Далі. Аліменти іноді присуджують у твердій сумі. Вони не індексуватимуться? Чи діятимемо через Кабінет Міністрів? А це ж триває роками.

МЕЛЬНИК С.І. Таких поправок, зауважень не надходило до комісії. Але це, напевно, слід віднести до соціальної допомоги, бо туди входять всі доходи, які отримує людина.

ГОЛОВА, То скажіть, що записати?

НОСОВ В.В. Регламент таке допускає, коли є текст поправки у депутатів. У частині 3 статті 3,6.7 записано, що будь-яку частину тексту можна поставити на голосування на підтримку. Я просив би поставити на голосування слова "пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків" як окрему поправку і не підтримувати її. І тоді, в разі заміни слова

"працівникові" на слово "особам", то тоді відшкодування шкоди за транспортні пригоди тощо індексуватимуться.

ГОЛОВА. Ви, будь ласка, поясніть ще раз, бо не зрозуміло, як голосувати і за що голосувати.

НОСОВ В.В. Ви ставите на голосування слова: "пов'язаним із виконанням ним своїх трудових обов'язків" як окрему поправку.

Якщо зал її не підтримає, її буде вилучено. І тоді залишається, що індексуються "суми відшкодування шкоди, заподіяної особам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я", в тому числі і за судовими рішеннями.

ГОЛОВА. Сергію Івановичу, слова: "пов"язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків" голосувалися під час першого читання, тому треба ставити питання про вилучення цих слів.

Ставлю на голосування пропозицію Носова про те, щоб слова: "пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків" вилучити. І тоді цю норму запишемо такою: "суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються

особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника тощо", "Тощо" якраз і передбачає аліменти і все інше /Шум у залі/. Виплати громадянину - то інше.

Я кажу, то інше, ніж те, про що ви говорите. Уважно вчитайтеся в те, що там написано.

Пропозиція депутата Носова ставиться на голосування. Прощу підтримати її.

"За" - 220.

Депутат Брит просить ще раз проголосувати, не встиг натиснути кнопку. Ставлю ще раз на голосування.

"За" - 244. Прийнято.

І враховуємо поправку на сторінці 3. Просто буде "на ринках", як ми з вами й домовилися. Ставиться на голосування весь закон із проголосованный поправками. Будь ласка.

"За" - 238. Прийнято.

Спасибі.

МЕЛЬНИК С.І. Дякую всім народним депутатам.

ГОЛОВА. Слухається питання про проект Закону про Кабінет Міністрів /третє читання/. На трибуну запрошується Ігор Борисович Коліушко - секретар Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи.

КОЛІУШКО І.Б., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Буський виборчий округ, Львівська область/. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Вам роздано порівняльну таблицю до проекту Закону про Кабінет Міністрів України, підготовлену до третього читання. У лівій колонці - редакція статей, прийнята в другому читанні, у середній колонці - пропозиції, які не проголосовані під час другого читання, а також пропозиції, що надійшли після другого читання, і в правій колонці - остаточна редакція, запропонована комісією.

Згідно з Регламентом ми повинні спочатку розглянути ті статті, які не були проголосовані в другому читанні. Я пропоную почати зі статті 23, яка була знята з другого читання.

ГОЛОВА. А чому не підряд? Може, почнемо зі статті б?

КОЛІУШКО І.Б. Стаття б проголосована. Не проголосовані статті 15, 23. Можна почати зі статті 15.

ГОЛОВА. Стаття 15 "Вимоги до осіб, які входять до складу Кабінету Міністрів".

КОЛІУШКО І.Б. Щодо статті 15 на засіданні комісії тривала довга дискусія. Група депутатів пропонувала вилучити з цієї статті слова "які володіють державною мовою", аргументуючи тим, що це суперечить статті 24 Конституції, згідно з якою не допускається встановлення привілеїв чи обмежень за мовними ознаками.

Комісія прийняла рішення залишити текст без змін, мотивуючи це тим, що в цьому випадку не йдеться про дискримінацію за мовними ознаками. Ідеться лише про те, що працівники Кабінету Міністрів повинні знати державну мову,бо без знання державної мови працювати в Кабінеті Міністрів неможливо, оскільки їм належить працювати з документами, які подаються державною мовою, відповідати на звернення, коли до них звертаються державною мовою тощо. Коли таким чином тлумачити статтю 24 Конституції України, тоді ми не маємо права висунути, наприклад, вимогу, що на посаду перекладача запрошується людина, яка знає українську й англійську мову, аби перекладати з англійської на українську і так далі.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Є зауваження? Депутат Носов.

НОСОВ В.В, Справа в тому, що згідно зі статтею 36 Конституції громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а, також до служби в органах місцевого самоврядування. І тієї ночі, коли приймали Конституцію, я просив додати: з урахуванням їх професійної підготовки або досвіду від-

повідно до особливостей посади та службових функцій. І це не прийняли - "за" 160 голосів. То тепер ви ніяких вимог висувати не можете... У тому числі й божевільні можуть бути /Шум у залі/. Бо я пропонував додати, хто має право голосу, ви й це не прийняли, то тепер і малюки можуть у Кабмін найматися. Якщо не записали в Конституцію - ніяких вимог висувати не можете /Шум у залі/. Отак Конституція пишеться. Я казав: коли її писали, то не знали, що писали. І якщо хтось Із громадян звернеться до Конституційного Суду з цим, він виграє.

КОЛІУШКО І.Б. Пане Носов, я розумію ваше незадоволення тим, що в Конституції не врахована ваша поправка. Але на сьогодні це не дає нікому підстав доводити тлумачення Конституції до абсурду /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу, Ігоре Борисовичу, не звинувачуйте шановного депутата... У залі присутні 400 чоловік, принаймні сьогодні.

Я прошу зважити на таке, Норми Конституції свідчать про рівні права всіх громадян України. А це означає, що кожен громадянин, якщо він має відповідну підготовку, про що казав Носов, але це не було проголосовано, може бути членом Кабінету Міністрів. В окремих випадках може бути... Наприклад, у Законі про Президента зазначається, що він володіє українською мовою...

Я розумію, що це бажано. І, очевидно, всі будуть володіти.

Але володіння - це відносна категорія. Кожен вважає, що він володіє. От я, наприклад, думаю, що володію німецькою, але скрізь пишу - "із словником".

Пропозиція депутата Носова про те, щоб вилучити слова "які володіють державною мовою", ставиться на голосування /Шум у залі/.

"За" - 157.

Бракує голосів.

Стаття 15 у редакції комісії ставиться на голосування /Шум у залі/.

"За" - 114.

Ще менше голосів. Давайте погодимося, що до Кабінету Міністрів не братимуть усе-таки людину, яка не володіє державною мовою... Тому писати про це не треба /Шум у залі/.

Володимир Юлійович Пехота. Будь ласка.

ПЄХОТА В.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Московський виборчий округ, Харківська область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Згідно з Регламентом третє читання передбачає подання всіх документів від комісії, які завізовані юридичним відділом. Юридичний відділ зробив висновок про неприйнятність цього законопроекту, бо він не відповідає багатьом статтям Конституції. Крім того, було розповсюджено й мій матеріал про неприйнятність проекту, оскільки він не відповідає чотирнадцятьом статтям Конституції.

Я розумію, що комісія не внесла моє прізвище до переліку, щоб якось позбавити мене слова, проте зазначу, що перед тим як надавати слово Коліушку, треба було надати слово тим, хто вніс зауваження про неприйнятність, і тільки після цього продовжити постатейне голосування. Так вимагає Регламент.

До речі, коли я хворів, прочитав увесь Регламент і сьогодні монополія депутата Носова вже не така велика. Він дуже зрозуміло дає пояснення з усіх позицій, ми просто користуємося інколи ним як самі хочемо.

ГОЛОВА. Тільки не вважайте, що ви тепер удвох монополісти щодо Регламенту. Адже багато хто читав його до кінця /Шум у залі/.

Дайте, будь ласка, відповідь, а потім проголосуємо.

КОЛІУШКО І.Б. Шановні депутати! Ось текст, розмножений депутатом Пехотою. Які аргументи? Я можу з усіх пунктів дати вичерпну відповідь, але наведу тільки декілька.

Зокрема, це текст, який ми з вами вже читали - раз за підписом заступника міністра Кабінету Міністрів, потім за підписом Прем"єр-міністра. Тут подаються ті самі аргументи.

Наприклад, нас схиляють до того, що лише Президент України може визначати кількість кандидатур на посади членів Кабінету Міністрів України, хоча Конституцією чітко зазначено, що за поданням Прем"єр-міністра призначаються члени Кабінету Міністрів.

Нас схиляють до того, що лише Президентом України може здійснюватися утворення, реорганізація та ліквідація зазначених органів.

Прочитайте статті 6, 19, 120 Конституції, де чітко зазначено, якими актами керуються органи виконавчої влади.

Дане повноваження абсолютно не випливає з Конституції, бо нормативний акт - порядок подання про утворення, реорганізацію та ліквідацію органів. Президент не має згідно з Конституцією права видавати такі нормативні акти.

Пункти 5 і 6 статті 51 називаються "неконституційними" на. тій підставі, що Президент призначає за поданням Прем'єр-міністра керівників усіх центральних органів виконавчої влади. Але ж прочитайте пункти 5, 6 статті 51, а перед тим прочитайте пункт 4, де йдеться про міністрів, а окремо в пунктах 5, б - про керівників інших центральних органів виконавчої влади.

Тому даний документ абсолютно непридатний. Єдине, з чим можна погодитися /і буде від Комісії запропоновано на розгляд/, це те, що проголосовано: до складу Кабінету Міністрів входить голова Служби безпеки України. Я, приміром, погоджуюся з тим, що це не відповідає Конституції. І це так само тут є.

Є також проблема з тим, чим повинні керуватися міністерства - чи положеннями, затвердженими указами Президента, чи законами України.

ГОЛОВА. Ігоре Борисовичу, я прошу вас, спокійно.

Шановні депутати, зачекайте, не піднімайте руки. Була пропозиція проголосувати питання про неприйнятність цього варіанта через невідповідність Конституції. Я даю на одну, чи навіть на три хвилини слово Володимиру Юлійовичу з місця для обгрунтування позиції, поставимо її на голосування, а потім визначатимемося далі щодо змісту відповідних статей.

А то про все поговорили, а треба приймати конкретне рішення. Будь ласка, депутате Пехота /Шум у залі/. Говоріть.

ПЄХОТА В.Ю. Дикую за надане слово. Депутат Коліушко назвав тільки ті статті, які було вигідно, з акцентами на Президента. Справді, вони є в тому переліку чотирнадцяти статей. Але є інші, на які він не звернув уваги. Комісія взяла на себе обгрунтування структури Кабінету Міністрів і включила туди тільки п"ять міністерств, забувши про блок економічних питань. За часу економічної кризи туди не потрапили Міністерство сільського господарства і продовольства, Міністерство економіки, Міністерство транспорту.

Тому в мене виникає запитання: якщо б цей законопроект формулювали депутати Череп чи Кожушко, то вони б не включили туди Міністерство юстиції, чи, припустимо, Міністерство закордонних справ і тому подібне? Я наполягаю: треба створити погоджувальну комісію, увести до її складу людей, які мають досвід роботи в Кабінеті Міністрів.

До речі, дуже багато пропозицій вніс Віталій Андрійович Масол, який працював і в Раді Міністрів, і в Кабінеті Міністрів. І відкидати їх через те, начебто Президент або хтось під Президента пише папір, мені здається, яв зовсім коректно.

На мій погляд, цей проект закону дуже бюрократизує Кабінет Міністрів і його апарат. Кабінет Міністрів не може прийняти оперативного рішення у вигляді розпорядження, а

ставить на голосування. Постанова ж готується тільки через розпорядження. Тобто вводиться така процедура, яка з оперативного органу управління економікою і всіма іншими напрямами перетворюється на бюрократичну організацію.

До того ж я вважаю, що не зроблено економічного обгрунтування додаткових бюджетних витрат, пов"язаних із введенням різних патронатних служб, переіменуванням. Кабінет Міністрів перейменовувався десь чотири-п"ять разів. Уявляєте трудову книжку, в якій записано, що працівник перемінив уже п"ять органів, хоча це просто зміна назви.

Не дуже логічно, коли в Конституції Секретаріат Верховної Ради перетворюється на апарат, а апарат Кабінету Міністрів перетворюється на Секретаріат. Треба врахувати бюджетні кошти і зробити обгрунтування, що також вимагає третє читання.

Коли законопроект не відповідає окремим положенням Конституції, то кожен депутат або група депутатів будь-коли можуть порушити питання про його неприйнятність на підставі, невідповідності Конституції, з якою я виступив і мене підтримала велика група депутатів.

Тому юридичний відділ звернув увагу на те, що дуже багато статей не відповідають Конституції... Юридичний відділ Верховної Ради працює не на Президента, він працює на Конституцію і дає свої висновки згідно з Конституцією.

Той, хто не голосував за Конституцію, має моральне право голосувати за цей проект. А хто голосував за Конституцію, той не може голосувати за проект, який не відповідає за моїми підрахунками чотирнадцяти статтям, а за

висновками юридичного відділу - ще низці статей. Тому я прошу поставити це питання на поіменне голосування.

ГОЛОВА. Пропоную обговорити його за скороченою процедурою два - "за", два - "проти"/. Хто хоче висловитися, запишіться. Прошу.

Депутате Анісімов, ви "за" чи "проти"? "За" що? За пропозицію депутата Пєхоти. Будь ласка.

Депутат Федорин, ви будете "за" чи "проти"? "Проти".

Депутат Юрковський. Проти кого? Проти цього закону, тобто за пропозицію депутата Пєхоти. Так. Депутат Аксененко. Він вийшов. Депутат Носов. Була пропозиція.

Депутат Анісімов. Будь ласка. По одній хвилині.

АНІСІМОВ Л.О. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович! Здесь неоднократно повторялась мысль: прислушиваться к профессионалам. Думаю, этот человек прошел большую школу в Кабинете Министров и имеет право на те замечания, которые он высказал. Поэтому я его поддерживаю и прошу народных депутатов сделать то же самое.

ГОЛОВА. Депутат Федорин.

ФЕДОРИН Я.В., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку /Голосіївський виборчий округ, м.Київ/. Фракція Народного руху України.

Шановні колеги! Мені довелося працювати в апараті Кабінету Міністрів, і я на власному досвіді переконався, що там, справді, є багато висококваліфікованих працівників. Але такої системи, якою є наш Кабінет Міністрів, мабуть, немає у жодній країні світу. Для того, щоб рішення міністра потрапило до прем"єрміністра, воно повинно пройти по інстанціях: Міністерства економіки, де, звичайно, в галузеві відділи, Міністерства фінансів, Фонд державного майна, далі галузевого відділу Кабінету Міністрів, службу кожного із віце-прем"єр-міністрів і службу прем"єр-міністра.

Шановні колеги, якщо ми й надалі матимемо таку систему Кабінету Міністрів, то ми не тільки занедбаємо всю державу, а взагалі, мабуть, приведемо народ до голоду.

І висновок такий. Я - за прийняття закону про Кабінет , Міністрів України.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Юрковський.

ЮРКОВСЬКИЙ А.З., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи Ленінський виборчий округ, м.Севастополь/, Я, как член базовой комиссии по подготовке этого законопроекта полностью поддерживаю депутата Пехоту. Мы с ним участвовали в обсуждении законопроекта, наши мнения совпадают. Я считаю, что в этой редакции закон принимать нельзя.

ГОЛОВА. Депутат Соболев, будь ласка. Він "проти" виступає.

СОБОЛЄВ СВ., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Я підтримую пропозицію, подану базовою комісією, зокрема паном Юрковським /більшість статей/, яка голосувалася. Вона полягає ось у чому. Якщо ви, пане Пехота, вважаєте, що не визначено якісь міністерства, то я нагадаю, що під час другого читання було проголосовано декілька базових міністерств, і далі записано: "та інші міністри", це перша відповідь на вашу тезу про невідповідність Конституції, тільки не зрозуміло, якої саме її статті.

Друга відповідь. Ви кажете про те, що розпорядження будуть у такий спосіб прийматися. Так, практика підготовки розпоряджень, коли міністри виявляють повну безвідповідальність, а, вся відповідальність покладається на відділи або управління Кабінету Міністрів, є справді страшною. її треба змінювати. А всі інші пропозиції, які зачитав Ігор Коліушко, не відомо хто й готував. Бо як це Президент буде сам вирішувати, кого призначати в Кабінет Міністрів. Ні, вибачте, у Конституції чітко регламентовано, що це відбувається за поданням Прем"єр-міністра.

Тому відповіді на "невідповідність" дала базова комісія- Комісія з питань правової політики. Вона внесла цей

проект на голосування, і це відповідає Регламенту. Тому прохання його розглядати далі.

ГОЛОВА. Депутат Носов. Окрема пропозиція.

НОСОВ В.В. Пропозиції про неприйнятність треба голосувати за конкретними пунктами, щоб було зрозуміло, на який предмет комісія має давати висновок.

Я хочу нагадати, що в нас у проекті є неконституційна стаття 7. Тому що Президент має право призначати в прем'єр-міністри без будь-яких обмежень, це його конституційна прерогатива, А йому тут записали, що він має консультуватися з представниками депутатських груп, фракцій, це обмеження. Воно в Конституції не передбачене. Хто захоче, той і подасть у Конституційний Суд та й виграє справу.

Далі стаття 23. На сторінці 12 записано, що Кабінет Міністрів України: "приймає рішення про використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України і сум доходів, додатково одержаних у процесі виконання Державного бюджету України, та сум перевищення доходів над видатками, що утворюються на кінець року", це прямо суперечить частині другій статті 95 Конституції України: "Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків". Резервний фонд ми передбачаємо в бюджеті. А "перевищення доходів над видатками"? Можна ж дурити: завчасно закладати меншу суму доходів, потім одержувати доходи і витрачати як хочеш... це суперечить нормі Конституції.

Далі. Позабюджетні фонди. У згаданій статті Конституції зазначено, що всі суспільні видатки - через бюджет. Не може бути позабюджетних фондів. Тому я пропоную підтримати пропозицію про неприйнятність. Але депутатам слід подати конкретні зауваження до цих пунктів, і саме з них треба робити висновки, це ж неприйнятні питання. Воно ж потім усе вилізе...

ГОЛОВА, Пропозиція депутата Носова - в руслі пропозиції депутата Пєхоти, тільки стосується інших статей. Тому в нас є всі підстави поставити на голосування питання про неприйнятність. Ми обговорили /за стислою процедурою/ цю пропозицію. Ставлю її на голосування, враховуючи пункти, які аргументував депутат Носов.

"За" - 163. Прийнято.

Тепер - за процедурою. Рішення про неприйнятність є тільки дорученням Комісії з питань правової політики /а в даному випадку - базовій комісії/ для аргументації. Але інші норми ми можемо розглядати. І це означатиме, що буде ще повторне третє читання /Шум у залі/.

Ігоре Борисовичу, прошу на трибуну /Шум у залі/. Одну хвилинку, почекайте. Я пояснюю, що статті, які потребують висновків щодо відповідності їх Конституції, розглядатимуться окремо. І з цього приводу комісія зробить доповідь /Шум у залі/. Будьте уважні! А зараз розглядатимемо статті, які не викликають сумнівів. Після того, як відповідна комісія зробить інформацію, ми повернемося до них і розглянемо по суті /Шум у залі/. Я щось неправильно роблю?

Депутат Ємець.

ЄМЕЦЬ О.І., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Галицький виборчий округ, Львівська область/. Олександре Олександровичу, дозвольте вас запитати. Ми маємо два документи. Один із них -проект постанови Верховної Ради, внесений депутатом Пехотою, а другий - зауваження юридичного відділу до проекту закону. Ці документи ніби доповнюють один одного, тому під час голосування потрібно стежити, чи не потрапляють ті статті, які ми зараз розглядатимемо, до цього переліку, а він чималий. Тоді треба, щоб хтось швидко порівнював.

ГОЛОВА. Головуючому впоратися з цією процедурою практично неможливо. Якщо ви наполягаєте, то перенесімо розгляд питання на наступний тиждень. Нехай комісія підготує всі вже упорядковані пропозиції, зауваження, до речі, разом із висновками комісії про прийнятність чи неприйнятність цього документа /Шум у залі/.

Та почекайте, ви раптом щось надумали, а я відразу повинен реагувати... Сядьте, будь ласка.

Тому я вношу таку пропозицію. Ігор Борисович разом із комісією на основі всіх зауважень готує, скажімо, своєрідну процедуру розгляду цього питання. Водночас готується проект постанови про прийнятність або неприйнятність тих чи тих норм цього законопроекту. Тоді ми, уже маючи висновки, по суті розглядаємо всі питання наступного тижня /Шум у залі/.

Можна так ставити питання? Віталій Андрійович Масол -з мотивів голосування. Прошу на трибуну.

МАСОЛ В.А., член Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати, наше з вами завдання - дати можливість уряду працювати. Я двічі займав цю посаду - і в ті часи, і тоді, коли ми стали незалежними, тому можу сказати вам відверто: ми не даємо можливості працювати уряду.

Уряд вирішує дуже багато питань, тому він повинен мати апарат. Хто повинен Прем"ер-міністру готувати, наприклад, висновки? Крім міністерств, є ще апарат, який їх готує. Скажімо, мені потрібна кожного дня інформація. Що, її мені готуватиме секретаріат, чи, може, готуватимуть фахівці? /Шум у залі/.

Ви подивіться, що ми написали про використання резервного фонду. Сьогодні сталася аварія, наприклад, і мені треба підписати вранці розпорядження, а я, пробачте, повинен чекати засідання уряду, щоб усі проголосували? Навіщо мені треба 25 голосів, коли я повинен терміново вжити заходів щодо ліквідації аварії? Мені потрібна віза Мінфіну, Міністерства економіки і віце-прем"єра, відповідального за це питання, вони підписують механічно.

Ми хочемо створити уряд, який працюватиме як Верховна Рада. Тоді я можу вам сказати, що уряд не працюватиме.

Ви подивіться, що далі ми пишемо стосовно соціальних гарантій у разі припинення повноважень Прем"єр-міністра, зокрема про довічне утримання, це ж усі депутати захочуть бути прем'єрами! Якщо людина стала Прем'єром у ЗО років, то вже принаймні 50 років не буде .працювати. Де ж у держави стане стільки коштів на довічне утримання? це вже буде в нас "Кабінет прем'єр-міністрів".

Далі. У разі звільнення члена Кабінету Міністрів у зв"язку, скажімо, з відставкою Прем'єр-міністра, йому надається два роки для перекваліфікації. На що саме? Може, на Президента перекваліфіковуватися чи на когось іншого? /Шум у залі/.

Олександре Олександровичу, нехай доопрацьовують законопроект, нехай візьмуть участь у доопрацюванні ті, які працювали в Кабінеті Міністрів, щоб уряд міг працювати, а не був, пробачте, якимось всенародно обраним органом чи місцевим органом, чи Верховною Радою. Уряд повинен працювати!

Тому я підтримую пропозицію про доопрацювання законопроекту.

Не можна записувати, що керівник Управління справами не може дати доручення міністерству. Мені потрібно отримати довідку, то що, я як Прем"єр повинен телефонувати міністрові? Прем'єр-міністр повинен знайомитися з підготовленими документами і підписувати, а ми хочемо зробити навпаки. Ось для цього є апарат, який і повинен займатися такими питаннями. У всьому світі не змінюють апарат, змінюють тільки керівників. То давайте і ми так робити.

КОЛІУШКО І.В. Шановні депутати, я розумію, що зараз законопроект ми не зможемо прийняти. Ми можемо проголосувати кілька статей, та в цьому, мабуть, немає сенсу, доведеться доопрацьовувати. Єдине, прошу від імені комісії: у яких напрямах ми повинні його доопрацьовувати? Віталій Андрійович Масол жодної пропозиції не подав. Те, що було сказано, зокрема стосовно апарату, абсолютно не випливає з закону. Справді, назва змінюється, бо невідомо, що таке апарат з юридичного погляду.

Але все інше зберігається так, як і було. Я не знаю, як можна, записати краще, і комісія не знає, щоб робилося так, як пропонується. Це в компетенції Прем'єр-міністра, а не закону, який приймається Верховною Радою /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ігоре Борисовичу, пропоную ось що. Питання про неприйнятність ми вирішили шляхом голосування.

Пропоную з урахуванням статей, щодо яких ми вже прийняли рішення, а також тих, на які посилався Володимир Юлійович як на такі, що дають підстави визнати сам законопроект неконституційним або таким, що суперечить Конституції, із залученням депутатів Масола, Пєхоти доопрацювати цей проект...

Можна депутата Черепа запросити. Отже, доопрацювати проект і наступного тижня внести на розгляд Верховної Ради /Шум у залі/.

Можна так зробити? Ну, через тиждень, бо одного тижня мало. Можна проголосувати?

КОЛІУШКО І.Б. Можна, тільки тоді треба визначити повніший склад тих депутатів, які візьмуть у цьому участь. Бо, скажімо, пан Пехота був на засіданні комісії, а усіх його позицій було голосування, він чув пояснення. Однак тепер він повторює те саме /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу. Одну хвилину! Сядьте, будь ласка, і не ведіть засідання окремо.

Пропозиція конкретна, з урахуванням прийнятого вже рішення: доручити депутатам Пехоті, Масолу, Черепу взяти участь у доопрацюванні цього проекту і через тиждень внести на розгляд Верховної Ради.

Надаю слово депутатові Пехоті.

ПЄХОТА В.Ю. Дякую, Олександре Олександровичу. Перше. Я мушу зауважити моєму колезі, якого дуже поважаю, депутатові Носову, що він перекручує Регламент. Ідеться про невідповідність цього документа, а не окремих статей. І в Регламенті це передбачено.

І друге. Я наполягав у запропонованому проекті постанови створити погоджувальну комісію зі складу членів цієї комісії і представників усіх фракцій та груп, бо це питання не стільки економічне, як політичне. Тому треба залучити інститут системи управління, залучити більше обізнаних людей. Не треба поспіху.

Ми свій законопроект про статус народного депутата відкладаємо уже 50 разів і щодо себе не можемо прийняти закон. Чому ж така лихоманка з цим документом, мені незрозуміло.

Наполягаю на створенні погоджувальної комісії. Комісію депутата Стретовича я дуже поважаю. Він прекрасно веде засідання, але ця комісія не вирішить даного питання. Потрібна погоджувальна.

ГОЛОВА. Володимире Юлійовичу, ми не можемо на кожен законопроект створювати тимчасову комісію. Є комісія профільна, є предмет відання цієї комісії, вона працює. Я пропоную до цієї комісії ввійти вам, Віталію Андрійовичу, і вам, Валерію Івановичу: подивитеся статті, щоб закінчити цю роботу. Чому ми город городимо там, де немає потреби?

Ставлю на голосування раніше внесену пропозицію. Будь ласка /Шум у залі/. Почекайте, а ви чому ні? Ви ж теж були заступником міністра? Ідіть туди і предайте.

Прошу голосувати.

"За" - 215.

Голосуємо ще раз - депутат Карасик наполягає, будь ласка. Голосується пропозиція розглянути це питання через тиждень.

"За" - 280. Прийнято.

Голосується пропозиція: доручити депутатам Пєхоті, Масолу і Черепу взяти участь у роботі комісії.

"За" - 254. Прийнято.

Переходимо до розгляду проекту Закону України про забезпечення розвитку вітчизняного підприємництва та збалансування доходів і видатків бюджету.

30 секунд надаю депутатові Носову.

НОСОВ В.В. Шановні депутати і головуючий! Коли ми внесемо проект Закону про Кабінет Міністрів наступного разу, щоб знову не виникало питання про неприйнятність, сформулюйте ті положення, які неприйнятні, і подайте до комісії. Бо депутат Пехота має рацію, але частково. Таи само Конституційний Суд визнає неприйнятним закон або положення.

Якби був проект закону, скажімо, про монарха. А монарха немає в Конституції. Тоді весь законопроект визнається неприйнятним. А якщо є положення, то треба сформулювати.

Тому є прохання подати до комісії свої пропозиції щодо того, які саме положення неприйнятні, аби потім знову не виникало це на засіданні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дуже правильно! Спасибі. Де Володимир Миколайович Стретович?

Надаю слово депутатові Суслову.

СУСЛОВ В.І. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты! Хочу напомнить, что три недели назад этот вопрос стоял в повестке дня. Проект был представлен

правительством, от нашей комиссии сделан содоклад. После этого принято решение о неприемлемости проекта. И комиссии Стретовича было поручено сделать заключение. К сожалению, прошло три недели - заключения мы не имеем... Ввиду этого придется переносить вопрос.

ГОЛОВА. Хто сьогодні з Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи є на місці? /Шум у

залі/. Ви з цього питання мали на увазі? Повернемося до цього питання завтра /Шум у залі/.

Слухається питання про проекти законів України про внесення змін до Закону про арбітражний суд та про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України. Василь Васильович Костицький, будь ласка.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової

реформи /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати! Після першого читання до Комісії з питань правової політики надійшло кілька пропозицій, які були розглянуті і вносяться на ваш розсуд.

Отже, проект Закону про внесення змін до Закону України про арбітражний суд. Я хотів запропонувати вам і просити Голову Верховної Ради поставити на голосування цей проект у цілому одразу, оскільки всі пропозиції, що надійшли до Комісії, враховано, за винятком двох, які суперечать Конституції.

ГОЛОВА. Ми це питання розглядали дуже уважно, ви пам'ятаєте.

КОСТИЦЬКИЙ В.В. Так.

ГОЛОВА. Враховано всі зауваження. Не враховано дві поправки, які не відповідають Конституції. Тому це все зрозуміло. Можна поставити на голосування проект закону в цілому?

Ставлю на голосування в цілому проекти законів про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України та про внесення змін до Закону України про арбітражний суд. Будь ласка, проголосуйте.

"За" - 240. Прийнято. Дякую.

Я звертаюся до депутатів із різних областей. Я розумію, що одержано важливе завдання, наприклад, збирати підписи за відкликання Голови Верховної Ради. І я дивлюся, деяких немає. Чи всі працюють, чи ховаються, не можна зрозуміти...

Про проект Закону України про операторів зв"язку. Доповідає Третяков Олександр Михайлович, заступник міністра зв"язку України. Будь ласка.

ТРЕТЯКОВ О.М., заступник міністра зв"язку України. Шановний Голово! Шановні народні депутати! На виконання Постанови Верховної Ради України від 16 травня 1995 року про порядок введення в дію Закону України про зв"язок Міністерством зв"язку України підготовлено проект Закону України про операторів зв"язку.

У законопроекті визначаються права, повноваження, обов'язки та відповідальність операторів зв"язку і органів державної влади, які взаємодіють з операторами эв"язку є питань управління та експлуатації мереж зв"язку загального користування, підключення до мереж зв"язку загального користування та надання послуг зв"язку, особливості діяльності операторів зв"язку, заснованих на державній власності.

Розробити проект такого законодавчого акта необхідно було у зв"язку з тим, що з умовах розвитку ринкових відносин в Україні почали активно з"являтися на монополізованих ринках послуг зв"язку нові господарюючі суб"єкти. Нині на ринку

послуг зв"язку діють понад 600 операторів зв"язку різних форм власності. Рік тому їх було втроє менше. Тепер можна констатувати, що в Україні практично створено умови, за яких є можливість вибирати оператора зв"язку, що надає послуги кращої якості та за прийнятну ціну.

До цього проекту закону включено багато положень та вимог, яких немає в Законі України про зв"язок. Разом із тим треба визнати, що цей проект закону в окремих положеннях повторює або доповнює Закон України про зв"язок.

Після введення в дію Закону про зв"язок прийнято нові законодавчі акти, напрацьовано ряд нормативних документів, які регламентують діяльність та врегульовують окремі питання в галузі зв"язку і, на наш погляд, не повинні вноситися до нових законодавчих проектів.

Саме з цих міркувань Комісія Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку, розглянувши проект Закону про операторів зв"язку, зробила висновок, що міністерству потрібно створити єдине правове поле для діяльності галузі зв"язку. Для цього нам пропонується доопрацювати поданий проект як проект про зміни і доповнення до Закону України про зв"язок, виклавши останній у новій редакції.

Зробити цей закон якомога простішим, зрозумілим не тільки професіоналам-зв"язківцям, а передусім споживачам, щоб у ньому не було витягів із правил або нормативних документів стосовно галузі зв"язку, а натомість чітко викладалися правові, економічні й організаційні основи діяльності в цій галузі, а також визначався механізм взаємодії та взаємовідносин споживачів та операторів, що надають послуги зв'язку.

Найближчим часом Міністерство зв"язку подасть проект Закону про зв"язок у новій редакції до Кабінету Міністрів,цей документ на сьогодні вже практично готовий.

Тому Міністерство зв"язку України звертається до вас, шановні народні депутати, з проханням зняти з розгляду проект Закону про операторів зв"язку. і сподівається на ваше розуміння, коли розглядатиметься нова редакція Закону України про зв"язок.

У мене все.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Міністерство зв"язку пропонує зняти цей проект закону з розгляду, доопрацювати його і подати нову редакцію Закону про зв"язок. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 228. Прийнято.

Про проект Постанови Верховної Ради України про загальний План законодавчих робіт на 1997 рік.

Шановні депутати! Оскільки я вносив цей проект, хотів би кілька слів сказати з цього приводу і просив би вашої підтримки,

Шановні депутати! У вас є пояснювальна записка до проекту загального Плану законодавчих робіт на 1997 рік, у якій наведено підходи та обгрунтування необхідності цього проекту. Проект був надісланий у комісії минулого тижня для ознайомлення та зауважень і пропозицій. Деякі комісії надіслали свої зауваження і пропозиції своєчасно і частину з них було враховано при доопрацюванні проекту. Це, зокрема, комісії з питань законності і правопорядку, з питань правової політики, з питань державного будівництва. Ряд пропозицій висловили комісії з питань ядерної політики, з питань Чорнобильської катастрофи, з питань оборони і безпеки.

Треба зауважити, що деякі комісії пропонували включити до загального плану додаткові законопроекти, які вже напрацьовуються або передбачаються у перспектива. Але оскільки план є загальним і зорієнтованим на подальшу систематизацію законодавства, частина пропозицій не була включена до нього, що, слід підкреслити, не виключає розробки та розгляду таких проектів незалежно від того, що вони не включені в план. Ми можемо включити їх у порядок денний цієї або наступної сесії

З другого боку,Комісія з питань оборони слушно зауважила, що в проекті допущено помилку: Закон про космічну діяльність нами прийнято нещодавно, тому цей законопроект треба вилучити з проекту загального плану.

Деякі позиції плану в процесі його реалізації головні комісії мають погодити додатково з фахівцями Секретаріату та Інституту законодавства.

Завдання цього плану - зорієнтувати законодавчий орган на системну й планомірну роботу в майбутньому, виходячи з нової Конституції.

Кількість позицій проекту - це той мінімум, який може, так би мовити, переварити Верховна Рада. Як ви бачите, майже 75 відсотків проектів вам знайомі. Вони вже розглядаються в комісіях або готуються до другого читання. Проте є частина проектів, які вимагаються Конституцією, але не передбачені нашими планами. Прийняттям загального Плану законодавчих біт на 1997 рік ми практично започатковуємо планомірність у роботі парламенту, даємо змогу нашим науковим підрозділам розробити довгострокову програму законодавчих робіт і прийняти Державну програму розвитку законодавства на наступні п'ять років.

І є ще одна прагматична мета, яка випливає із цього плану. Як ви пригадуєте, коли ми прийшли до парламенту в 1994 році, У нас не було готових матеріалів для роботи. Точніше, були результати праці в комісіях попереднього парламенту, але вони або політично, або за суттю десь не збігалися з настроями тих або інших комісій, і тому практично вся та робота не була використана.

Щоб забезпечити наступність у роботі, не гаяти часу на входження депутатів у матеріал тоді, коли змінюється склад Верховної Ради, передбачається, щоб план законодавчих робіт був перспективний. Щоб напрацьовувалися документи в апаратах комісій, в Інституті законодавства, в інших структурах.І тоді депутати нового скликання, прийшовши сюди, вже матимуть предмет для роботи, який відповідатиме перш за все Конституції.

І саме тому, спираючись на букву і норми Конституції, вам запропоновано цей проект плану, в який входить трохи більше 100 робіт. Ще раз підкреслюю, це план загальний, тому що це перше коло органічних законів, на які спирається Конституція.

Наступним буде коло нових актів законодавства, для яких цей перелік буде концептуальним.

Таким чином, я думаю, що впродовж десь років шести, можливо, восьми ми могли б повністю заповнити правове поле України у відповідності з Конституцією. І я вважаю, що цей план треба прийняти і просив би вашої підтримки в цьому відношенні.

Запитань, я бачу, немає.

Спасибі.

Дехто сумнівається, що він вісім років буде працювати депутатом. Будете. Хто проголосує, той буде (Сміх у залі ). Тому я прошу проголосуйте.

Ставлю на голосування. Проект постанови у вас на руках.

"За" - 231. Прийнято.

Спасибі вам.

Про зміни у складі постійних комісій. Ідеться про те, що депутат Чобіт хоче бути членом Комісії з питань бюджету, звільнившись від обов'язків члена постійної Комісії з питань боротьби з організованою злочинністю. Там уже порядок у нас...

Ставлю на голосування цю пропозицію. Я думаю, що серйозний вибір зробив депутат, усе-таки дуже складна комісія, треба там працювати. Будь ласка, підтримайте.

"За" - 165.

Це дехто боїться послабити Комісію з питань боротьби з організованою злочинністю. Справа в тому, що Комісія з питань бюджету має дещо регіональний перекіс. Ви про це знаєте. Тому нових людей туди треба вводити, і немає підстав.у цьому сумніватися.

А з другого боку, в нас законодавчо ще не врегульована проблема бюджету, депутат працює главою адміністрації міста, питання бюджету він добре знає саме на місцевому рівні. Треба включити його в цю комісію (Шум у залі).

Є запитання? А де депутат Шейко, цікаво? Це його питання ...

Будь ласка.

НОСОВ В.В. Виникає тільки одне запитання: чи буде депутат Чобіт ходити на засідання комісії, чи буде зривати нам кворум?

Добре було б це почути від нього (Шум у залі).

ГОЛОВА. Він уже буде працювати тут постійно. Тому давайте зважати на це. Я знаю, що в минулому складі Верховної Ради він активно працював у комісії, тут немає заперечень, хоч наші позиції розходилися. Працює в комісії по підготовці законопроекту...

Я ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

"За" - 150.

Ясно. У його присутності треба розглянути.

Є пропозиція обрати Тарана (Терена) Віктора Васильовича членом постійної Комісії з питань соціальної політики та праці, увільнивши його від обов'язків члена постійної Комісії з питань науки та народної освіти.

Я хочу сказати, що в нас дефіцит спеціалістів саме в Комісії з питань соціальної політики та праці. І голова комісії пропонує теж підтримати цей перехід. Будь ласка, підтримайте. Це ж не в Комісію у закордонних справах, де ще важче працювати. Будь ласка.

"За" - 180.

Я прошу вас: зосередьтеся і вирішіть питання ! Депутат попросив нас. Учора ми розглядали його запит щодо Кременчука, ви ж пам'ятаєте... Будь ласка, підтримайте пропозицію. Та тим, хто йде в цю комісію, доплачувати треба! Я прошу, підтримуйте ! Будь ласка.

"За" - 189.

Ну, я не розумію, всього 27 голосів "проти", 80 - сумніваються. Повторюю зміст проекту постанови: про перехід депутата Тарана (Терена) із Комісії з питань освіти в Комісію , з питань соціальної політики та праці, де у нас не вистачає депутатів, де одержують більше 10 тисяч листів за рік. Комусь же треба відповіді давати й розбиратися в цих питаннях! Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка, підтримайте, я прошу вас!

"За" - 217.

Останній раз ставлю на голосування. Востаннє! Петре Миколайовичу, голосуйте "за", я прошу вас. Петро Миколайович сказав: "За!" Вудь ласка.

"За" - 227. Прийнято.

Спасибі.

Із сьогоднішнього порядку денного залишилися не розглянутими питання про проект Закону про зброю і про проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про статус народного депутата України.

Засідання завтра відбудеться о 10 годині. До побачення.