ЗАСІДАННЯ СТО ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 20 ч е р в н я 1997 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, члени Кабінету Міністрів, журналісти, шановні радіослухачі!
Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвалися 333 народні депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.
У роботі засідання бере участь Кабінет Міністрів України на чолі з виконуючим обов'язки Прем'єрміністра на час хвороби Прем'єрміністра Василем Васильовичем Дурдинцем.
Шановні депутати! Ми розглядаємо проект бюджету і якраз перебуваємо посередині процедури слухання такого важливого питання, тому не робитимемо розминки, передбаченої Регламентом. Тим більше що Регламент передбачає такі випадки: не можна робити перерви під час слухання питання.
Тому пропоную таке: ми заслухаємо це питання і ті, що внесені до порядку денного, потім спеціально відведемо півгодини, щоб депутати могли з'ясувати всі свої позиції. Немає заперечень? Немає.
Одначе є питання, пов'язане з бюджетом. Ми вчора слухали його. Питання пов'язане з формуванням коштів для Чорнобильського фонду. Розглядали кілька різних варіантів, і жоден із них не одержав потрібної кількості голосів. Проте в бюджеті ми повинні закласти відповідні кошти. Слід готувати відповідні розрахунки і все це також відобразити в бюджеті.
Я вчора зустрічався з керівниками комітетів, яким було доручено готувати це питання. Ми зійшлися на такому. Враховуючи те, що потрібно зменшувати податковий тиск на виробника, зокрема шляхом зменшення відрахувань до фонду оплати праці, зважаючи на потребу збереження при тому коштів, потрібних для покриття витрат, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській станції, а також на те, що представники бюджетної сфери по декілька місяців не одержують заробітної плати, за цих умов підвищувати оподаткування їх просто неможливо, а тим більше закласти знову-таки виїмку з бюджету.
Враховуючи, що ми під час розгляду бюджету передбачимо кошти на потреби, пов'язані з Чорнобильською катастрофою, в межах не менше ніж минулого року (якщо буде потреба, передбачимо видатки із загальної частини бюджету), є пропозиція проголосувати проект постанови, поданий Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності та Комітетом з питань Чорнобильської катастрофи, фіксуючи в статті 4 одну позицію - 10 відсотків.
Зрозуміло? Прошу проголосувати цей проект закону і на тому припинити обговорення. Ставлю на голосування. Всі голосують, будь ласка.
"За" - 219.
Ставлю ще раз. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 237.
Можна проголосувати остаточно цей закон? Ставлю на голосування...
Одну хвилинку! Віктор Іванович Суслов говорить.
СУСЛОВ В.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область). Можно этот закон проголосовать окончательно, но с одним уточнением. Буквально по тексту получится, что мы эти 10 процентов положим и на бюджетную сферу. Мы поправим так, что бюджетные организации не будут облагаться.
ГОЛОВА. Я ж про це оголосив. Маю на увазі: з відповідною корекцією, яка стосується бюджетних організацій.
Будь ласка, депутате Яценко.
ЯЦЕНКО В.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Дякую. Олександре Олександровичу, шановні колеги! Вам роздано порівняльну таблицю, в якій врегульовані ці питання. Зокрема й те, про що каже Віктор Іванович. Отже, за цим текстом можемо остаточно голосувати відрахування в розмірі 10 відсотків.
ГОЛОВА. За текстом порівняльної таблиці у правій колонці.
ЯЦЕНКО В.М. Всі питання щодо бюджетних організацій абсолютно відрегульовані.
ГОЛОВА. Миколо Яновичу, прошу.
АЗАРОВ М.Я., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Нельзя ничего голосовать с голоса. Давайте прочитаем этот законопроект, рассмотрим его и после перерыва проголосуем. Надо хотя бы прочитать.
Александр Александрович, это все расходы...
ГОЛОВА. Миколо Яновичу, вибачте, знаю, що ви серйозно працюєте над документами, але я здивований, що ви не читали цей законопроект.
Його дуже уважно розглядали депутати, як, мабуть, рідко який. Тому пропоную праву колонку проголосувати остаточно.
Ставлю на голосування праву колонку порівняльної таблиці проекту Закону про Чорнобильський фонд. Голосується.
"За" - 230. Прийнято.
Спасибі (Шум у залі).
Ще раз кажу, що 10 відсотків відрахувань проголосовано перед цим. Я депутату Лупакову пояснюю, який не слухає, коли кажуть, за що голосуємо. З урахуванням проголосованого в першому читанні. Все, дякую (Шум у залі).
Ще раз пояснюю. Ми проголосували спочатку в першому читанні з пропозицією 10 відсотків, а потім остаточно праву колонку з урахуванням першого голосування (Шум у залi).
-------------
Продовжується обговорення проекту Закону про Державний бюджет України на 1997 рік у другому читанні.
Слово надається депутату Сергієнку від групи "Незалежні".
СЕРГІЄНКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Іллічівський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые депутаты! Уважаемые члены правительства! Уважаемый Председатель! Многомесячное обсуждение в группе "Незалежні" различных вариантов проекта Государственного бюджета свелось к изменению запятой в трех словах: "Отклонить", "Нельзя" и "Принять".
Первоочередной вопрос - народное образование. Происходит ежегодное уменьшение затрат на отрасль - с 5,5 процента ВВП в 1995 году до 4 процентов в текущем. Даже по сравнению с предыдущим вариантом законопроекта финансирование учреждений образования уменьшено на 2,5 миллиона гривень. Как следствие, в 1997 году в Украине дополнительно к предыдущим сокращениям будут ликвидированы более 200 тысяч педагогических ставок, 80 тысяч классов, 2 тысячи школ, многие детские дошкольные и другие учебные заведения. В областях насильно внедряется оплата за государственное среднее образование.
Депутаты - члены группы "Незалежні" будут поддерживать законопроект при условии выделения в бюджете минимума, необходимого для сбережения отрасли - 6 миллиардов гривень.
Предложения на этот счет были даны как в Кабинет Министров, так и в Комитет по вопросам бюджета - общие суммы на 1,5 миллиарда, которые мы нашли.
Вторым приоритетным направлением в поданном проекте бюджета, который будет отстаивать группа "Незалежні", является поддержка отечественного товаропроизводителя. К сожалению, декларированная концентрация средств по приоритетным отраслям слабо просматривается. Принцип "всем сестрам - по сережке" продолжает главенствовать. И если можно как-то оправдать его при финансировании науки вузовской или отраслевой, в том числе по науке, к примеру, Антимонопольного комитета или Высшего арбитражного суда, то много ли можно сделать для конверсий предприятий оборонного комплекса и создания новых видов цивильной продукции на оставшиеся от сельхозмашиностроения и горнорудной реструктуризации 10 миллионов от 80 миллионов?
Наверное, поэтому в последнем варианте уже не 80 миллионов, а 50 оставлено.
Кстати, в минувшем году по этой же статье освоено 48 процентов средств, в том числе целых 2 процента на сельхозмашиностроение. Не будет ли слишком тяжело для предприятий пищевой промышленности освоить 1 миллион, выделенный для пополнения оборотных средств? И куда пойдут нерасшифрованные 326 миллионов госкапвложений?
В отчете по выполнению бюджета за 1996 год основными причинами спада производства названо ухудшение технического и технологического состояния. Тем не менее программноцелевой подход в освоении энергосберегающих технологий, концентрации средств отрасли и даже групп предприятий просматривался только в статьях 35 и 36.
Такое же отношение и к валюте. Сейчас Украинский флот ходит через румынский канал Сулиму - это примерно 400-500 судов в месяц. Свой канал Прорва бездействует третий год из-за отсутствия минимальных средств "Укрводпути" на эти цели.
Стоимость прохождения одного судна через Сулиму составляет от 5 до 18 тысяч долларов. Двумя комитетами - по вопросам бюджета и транспорта было принято решение о выделении целых 6 миллионов. Однако это не решается. Окупаемость же проекта составляет всего один месяц, то есть за один месяц можно было практически решить все проблемы и вопросы нашего флота по Дунаю и получать валюту. Это, к сожалению, тоже не решается.
С некоторыми оговорками мнение группы едино: законопроект надо принимать в представленном виде с учетом требований и замечаний. Принимать не потому, что он соответствует иногда завышенным требованиям депутатов различных групп и фракций, а потому что, судя по данным Счетной палаты, без этого регламентирующего документа будет еще хуже.
Можно ли его реализовать? Да, можно. Но зависит это от решительности и, если хотите, жесткости не на словах, когда демонстративно размахивают собственной дубиной, а на деле - настырно, скрупулезно, целенаправленно.
Резюмируя, депутатская группа считает единственно возможным сегодня поставить запятую после второго слова, то есть - "отклонять нельзя, принять!"
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Слово має Ніна Степанівна Марковська від Комітету з питань охорони здоров'я. За нею виступатиме депутат Кожушко.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Невпинне погіршення стану справ у галузі охорони здоров'я дає нам право стверджувати, що в Україні свідомо проводиться політика руйнування, а в остаточному підсумку - знищення системи охорони здоров'я.
Доопрацьований проект Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік не зазнав змін у частині поліпшення фінансування охорони здоров'я. Урядом заплановано подальше скорочення обсягів фінансування галузі. Передбачені проектом бюджету загальні видатки на охорону здоров'я становлять 653 мільйони гривень, що менше на 18 відсотків від потреб.
Це при тому, що на сьогодні лише загальна заборгованість по заробітній платі становить 321,9 мільйона гривень. Якщо відняти борг по заробітній платі, то галузь у цьому році буде профінансована лише на 6 відсотків від потреб. Такий підхід суперечить статті 12 Основ законодавства України про охорону здоров'я, де визначено, що державна політика в галузі охорони здоров'я забезпечується бюджетним асигнуванням у розмірі, що відповідає її науково обгрунтованим потребам, але не менше 10 відсотків національного доходу.
У зв'язку з такою фінансовою політикою уряду щодо охорони здоров'я свого населення активно стали вживатися заходи для перепрофілювання ліжкового фонду, скорочення штатної чисельності працівників, закриття лікарень, особливо в сільській місцевості. Протягом 1996 року в лікарняно-профілактичних закладах скорочено 49 тисяч 600 ліжок, 140 тисяч штатних одиниць. Iз 1300 лікарень сільської місцевості 29 не мають жодного лікаря, а з 1930 амбулаторій 80 - без лікарів; 301 фельдшерськоакушерський пункт узагалі без жодного медпрацівника.
З метою залучення додаткових коштів значно розширено перелік платних послуг при тому, що не виплачується заробітна плата та пенсії, унаслідок чого значна частина нашого населення приречена на повільну страдницьку смерть. Це онкохворі, хворі на туберкульоз, цукровий діабет, психічно хворі та інші.
Одначе всі перелічені заходи не розв'язують фінансових проблем у системі охорони здоров'я. Навіть за умови їх застосування, запланованих місцевими бюджетами асигнувань вистачить на покриття 27 відсотків потреб лікарень у господарських витратах, 20 відсотків потреб у медикаментозному забезпеченні, 5 відсотків в обладнанні, 6 відсотків - у білизні та м'якому інвентарі та лише 27 відсотків заплановано витратити на харчування хворих у стаціонарі.
Отже, поданий урядом проект Закону про Державний бюджет на 1997 рік не відповідає вимогам Постанови Верховної Ради України про основні напрями бюджетної політики на 1997 рік (Бюджетної резолюції), у якій одним із головних напрямів бюджетної політики визначено забезпечення фінансовими ресурсами функціонування культурної сфери.
Викликає сумнів і науковоекономічна обгрунтованість поданого проекту закону, оскільки залишаються невиконаними розпорядження Президента України від 10 травня 1995 року про нормативи визначення фінансових витрат на охорону здоров'я, за яким починаючи з 1996 року планування витрат на охорону здоров'я повинно здійснюватися за нормативами з розрахунку на одного жителя. Тут і близько цього немає.
Крім того, проект не відповідає статті 49 Конституції України, оскільки не передбачає приведення показників мережі, у тому числі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, у відповідність із розмірами коштів, передбачених на їх утримання 1997 року.
За умов катастрофічного погіршення стану здоров'я населення, економічної кризи та зниженням ВВП не може бути виправданим подальше скорочення обсягу бюджетних витрат на охорону здоров'я. Це неприпустимо. Галузь приречена на руйнацію.
Комітет вважає, що затвердження видатків на охорону здоров'я в запропонованому урядом обсязі є неможливим, оскільки рівень стану здоров'я населення України вже на сьогодні становить реальну загрозу національній безпеці державі.
Тому вимагаємо ось що.
Перше. Терміново вжити заходів для скорочення загальної кількості міністерств і відомств та відповідного скорочення видатків на фінансування системи центральних та місцевих органів виконавчої влади, з урахуванням того, що майже половина цих видатків призначена на утримання фінансових органів - Мінфіну, Держказначейства, Державної податкової адміністрації.
До речі, загальна чисельність працівників Міністерства фінансів становить 580 одиниць і зовсім не скорочена після створення Головного управління держказначейства з чисельністю 255 одиниць.
Друге. Розглянути доцільність передбаченого в розділі про культуру бюджетного фінансування громадських організацій. За підрахунками комітету, цих коштів цілком вистачило б на лікування інвалідів Великої Вітчизняної війни та праці.
Третє. Рекомендувати Кабінету Міністрів України терміново вивчити доцільність подальшого фінансування з бюджету відомчих та інших закладів охорони здоров'я.
Четверте. Рекомендувати урядові прискорити подання на розгляд Верховної Ради України проекту Закону про державне соціальне медичне страхування.
П'яте. Зменшити видатки на утримання митної служби.
З урахуванням вищевикладеного вимагаємо: збільшити видатки на охорону здоров'я на 1997 рік в обсязі, який би дав змогу забезпечити мінімальні потреби галузі. Ці мінімальні потреби на сьогодні становлять 8 мільярдів 300 мільйонів гривень.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Слово має Олександр Михайлович Кожушко від Комітету з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. За ним виступатиме депутат Юхимчук.
КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги! То, что мы вчера начали рассматривать бюджет, является взвешенным решением, и главная задача теперь - учесть во втором чтении предложения, высказанные народными депутатами.
Я считаю, что главным недостатком этого проекта бюджета является дискриминационное в отдельных случаях отношение к регионам, и то, что он не базируется на действующих в Украине законодательных актах.
Почему дискриминационным? Я житель Донбасса. Проедьтесь по городам Донбасса (там всего 3 процента сельского населения, остальное - городское и оно составляет 5 с лишним миллионов человек, а это 10 процентов всего населения Украины), ощущение такое, как-будто пронесся ураган. Видно, что города стареют. И не случайно люди из Донбасса здесь. Не левые, правые или центристы привели из сюда. Просто так складывается ситуация. Многое зависит от местных руководителей: губернаторов, мэров городов, которые меняются очень часто и приводят свои команды и никакой ответственности потом не несут.
Кроме того, я проанализировал и выяснил: из года в год ущемляются интересы Донецкой области в вопросе распределения бюджета. Обратите внимание, на социальную защиту выделено 174 гривни, в то время как в среднем по Украине - 220. Образование и здравоохранение также на последнем месте по финансированию. Поэтому там самый высокий уровень смертности населения.
Прошу равномерно распределить бюджет по областям, ибо в проекте это совершенно несправедливо сделано.
Когда я бываю в округе, мэры городов говорят: "Мы же свои деньги отдаем куда-то. Почему зарплата, пенсии в других районах выплачиваются значительно лучше, чем в наших городах?". Или, например, переселение населенных пунктов, связанное со строительством канала Днепр-Донбасс. Половину переселили, а половина осталась - нет средств. И никому нет до этого дела.
Павел Иванович занимался этим вопросом. Учитывая, что он болеет, мы должны решить всетаки вопрос с переселением. Прошу записать это в проекте решения.
Теперь относительно комитета. Он участвует не только в составлении законов, но и в проверке их выполнения. Недавно проверяли выполнение Национальной программы по топливно-энергетическому комплексу до 2010 года. Что мы видим? Документ составлен надлежащим образом учеными с участием 70 ведомств. Но выполнение, в частности по угольной промышленности, идет не соответственно, а по решению Международного валютного фонда.
Ну разве может работать угольная промышленность, если в нее не вкладывают средства? Она, естественно, умирает. Добыча угля будет сокращена.
По транспорту выделены мизерные суммы, но надо, чтобы они не пошли в песок, Николай Янович, а записать их на приобретение вагонов пассажирского парка: мы сможем хоть перевозить пассажиров.
Есть еще вопросы: возврат вкладов, минимальная пенсия. Это кардинальные вопросы. Мы, депутаты, должны настоять, чтобы изыскать деньги для возвращения людям вкладов, и эту мизерную сумму увеличить в 4-5 раз.
Наши предложения должны быть учтены и правительством, и Комитетом по вопросам бюджета.
И последнее. Я вчера внимательно смотрел на министра финансов и его заместителя (здесь бывает часто Матвийчук). Должен сказать: они - подставные люди. Почему? Мы говорим: министр финансов за все ответственен. Он ничего не решает. Поэтому если хотим, чтобы казна пополнялась, у нас должен быть Премьер-министр, после него первый вице-премьер - министр финансов. К нему подключить всех, кто собирает деньги: таможню, Государственный бюджетный банк. То есть управлять государством. Мы государство создали и отказались от его управления. Тогда будут деньги в бюджете.
ГОЛОВА. Прошу всіх дотримуватися регламенту. Слово має Анатолій Петрович Юхимчук від Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. За ним виступатиме депутат Москаленко від фракції. Так? Чи ви пізніше хотіли?
Гаразд. Тоді за ним виступатиме депутат Мухін від комітету.
ЮХИМЧУК А.П., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Жмеринський виборчий округ, Вінницька область). Шановні колеги! Шановні члени уряду! Особливості соціальноекономічного розвитку України, позначені складними процесами в усіх сферах суспільного буття, кризовим станом у народногосподарському комплексі, погіршенням рівня проживання більшості громадян України, безпосередньо залежать від реальності основного економічного закону, яким повинен бути державний бюджет.
Обговорюючи проект Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік, слід зазначити, що бюджетний процес, котрий триває понад півроку, відбив всю складність стану справ у суспільстві. Брак бюджету на 1997 рік передусім є свідченням слабкої системи державного регулювання та контролю у сфері економіки.
Цілком зрозуміло, що здійснити кардинальні зміни в податковій політиці від часу прийняття проекту бюджету в першому читанні за такий стислий термін нереально.
Унаслідок цього розпочався черговий пошук винного у спільно допущених прорахунках, а врешті, весь тягар бюджетного реформування лягає на простий люд - терплячих, чесних і працьовитих громадян України, яких доведено до повного відчаю.
Гадаю, що за такі прорахунки пора нести всю відповідальність тим, кому визначено законом і Конституцією України.
Тепер щодо окремих норм і статей проекту бюджету України на 1997 рік. Дозвольте за дорученням Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин спинитися на питаннях, які безпосередньо стосуються фінансового забезпечення прав людини.
Аналіз стану справ, що склався в соціально-культурній сфері на місцях, особливо в сільській місцевості, переконливо засвідчує, що в багатьох регіонах України діє тенденція до звуження мережі закладів освіти, медицини, культури. Причиною закриття шкіл, лікарень є, передусім, брак бюджетних асигнувань, заборгованість у виплаті зарплати та інші фактори.
Відповідно центральні та місцеві органи знайшли зручний метод розв'язання цієї проблеми: просто закрити установи або, як по-науковому мовиться, перепрофілювати, перевести з однієї категорії в іншу, а фактично вдатися до їх повної ліквідації.
Для прикладу, у статті 5 проекту видатки на утримання, скажімо, закладів культури становлять 401 мільйон карбованців. Для порівняння: видатки на утримання закладів кримінально-виправної системи, або, простіше кажучи, в'язниць, становлять 240 мільйонів. Не така вже велика різниця на утримання закладів культури і тих, що я назвав.
Належить врегулювати фінансування заходів, спрямованих на розв'язання проблем депортованих народів, які на пропозицію комітету повинні фінансуватися з державного бюджету, тобто забезпечуватися централізовано у сумі 15 мільйонів гривень.
У проекті передбачено 100 мільйонів на погашення заборгованості держави за знецінення грошових заощаджень громадян в установах Ощадбанку. Це практично половина резервного фонду Кабінету Міністрів або половина витрат на придбання військової зброї і техніки, тоді як зі своєю в нас теж немало проблем.
Можливо, варто ретельніше порахувати, продумати та знайти шляхи збільшення компенсацій громадянам, бодай тим, хто очікує в свої останні дні життя справедливості й підтримки від держави.
Виникає запитання: як у процесі розроблення проекту враховувалася Бюджетна резолюція на 1997 рік та пропозиції депутатів щодо пошуків резерву у збільшенні дохідної частини, які полягають не в затримці виплати зарплати, не в закритті лікарень, шкіл та будинків культури, а в скороченні штатів та перегляді структури органів центральної виконавчої влади й органів на місцях. Сьогодні налічується понад 70 міністерств і відомств. Зросли асигнування на їхнє утримання й розвиток вертикалі на місцях, про що вчора йшлося у змістовній інформації Рахункової палати.
Таким чином, видатки на утримання соціально-культурної сфери, соціальний захист населення неповною мірою гарантуватимуть захист конституційних прав на практиці. Одначе комітет, усвідомлюючи, що подальше зволікання з прийняттям бюджету не поліпшить у цьому напрямі ситуації, пропонує знайти можливість переглянути основні статті, що забезпечать соціальний рівень життя громадян, передбачити в Законі про Державний бюджет механізм щоквартальної звітності уряду за постатейне виконання бюджету, посиливши вимогливість та норми відповідальності за додержання бюджетної дисципліни. Без цього ми не зможемо вести чіткий контроль і чітке державне регулювання ситуації в економічній галузі та соціальнокультурній сфері.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово має Анатолій Іванович Москаленко від групи "Єдність". За ним - депутат Мухін від Комітету з питань оборони.
МОСКАЛЕНКО А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (П'ятихатський виборчий округ, Дніпропетровська область). Група "Єдність". Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Шановні виборці! Обговорення проекту бюджету на 1997 рік відбувається, як ми бачимо, дуже напружено й складно. З великим незадоволенням оцінюється як його дохідна, так і видаткова частини. Ми з розумінням сприймаємо різку критику, яка лунає в цьому залі на адресу авторів проекту. Звичайно, кожен із депутатів хотів би бачити бюджет наповненішим для покриття боргів, які накопичилися останніми роками в різних галузях, особливо в соціальній сфері. Але реалії економічного стану держави такі, що неможливо сьогодні забезпечити потреби стомлених і багатостраждальних людей. Бюджетний процес справді затягнувся. І в цьому, я думаю, не варто шукати винних - винні всі гілки влади. З цього приводу я вже висловлювався на нараді голів комітетів та керівників груп і фракцій Верховної Ради. Як би ми не обговорювали і з якого боку не підходили до оцінки проекту бюджету, від цього його дохідна частина не збільшиться, і розподіляти ми можемо тільки те, що є в межах доходу.
Тепер про критику на адресу бюджетного комітету стосовно того, що не так щось розглядалося. Я не можу з цим погодитися, бо він працював у режимі, передбаченому нормативами. До того ж ми плідно працювали з відповідними відомствами, міністерствами та представниками уряду. Тому група "Єдність", яку я представляю на цій трибуні, винесла ухвалу підтримати проект бюджету, а під час постатейного розгляду вирішити долю тих додаткових зауважень, пропозицій, які будуть висловлені моїми колегами і мною. Наша позиція однозначна в тому, що в центрі уваги мають бути насамперед люди. Досить проводити реформи за рахунок зубожіння народу!
З огляду на таке, ми пропонуємо ось що. Перше. Стосовно дохідної частини уряд повинен ухвалити неординарні рішення щодо забезпечення повноти і своєчасності надходження всіх податків і зборів до бюджету та державних цільових фондів. Цю роботу повинні очолювати відповідні міністерства й відомства. Треба зробити все можливе, щоб остаточно розрахуватися з боргами в зарплаті, пенсіях і соціальній сфері.
Друге. Згідно зі змінами, внесеними до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, за використання посадовою особою бюджетних коштів за нецільовим призначенням передбачено позбавлення волі від одного до трьох років або відповідні штрафи.
У засобах масової інформації висвітлювалося, Василь Васильович у Донецьку оголошував, скільки було таких порушень, а скажіть, будь ласка, хто зазнав покарання? Чого їх не оголошують, якщо такі є? І скільки ми можемо констатувати факти, не даючи їм відповідної оцінки?
Третє. Олександр Лавринович справедливо наголошував про порушення статті 142 Конституції під час формування бюджетів різних рівнів, зокрема бюджетів місцевого самоврядування. Це справді так, але неможливо це розв'язати доти, доки не будуть реформовані взаємовідносини між бюджетами різних рівнів у напрямі забезпечення самостійності бюджетів згідно з відповідними законодавчими нормами.
У зв'язку з цим уряд повинен негайно прискорити розподіл рухомого і нерухомого майна, природних ресурсів, що є у власності відповідних рівнів влади і самоврядування (а саме від цього залежить наповнення бюджетів різних рівнів). І доки ми цього не зробимо, говорити немає про що.
Четверте. Відповідно до Закону про бюджетну систему України розмежування доходів між державним та місцевими бюджетами здійснюється з урахуванням економічних, соціальних, екологічних та інших потреб, проте й досі це здійснюється за єдиним нормативом.
Я не вимагаю, щоб ми зараз змінювали цей підхід, але в майбутньому в бюджеті саме такий підхід має бути.
І ще одне. Треба в бюджеті зафіксувати порядок фінансування заборгованості бюджету за 1996 рік...
ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, ви використали час...
МОСКАЛЕНКО А.І. Я не так часто виступаю...
ГОЛОВА. Та всі, хто добре говорить, виступають нечасто, але ви вже півтори хвилини перебрали.
МОСКАЛЕНКО А.І. У мене ще одне особисте питання є стосовно Жовтих Вод. Прошу одну хвилинку.
ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть, тільки стисло.
МОСКАЛЕНКО А.І. Дякую. Я ніколи з цієї трибуни не говорив про це, але сьогодні мушу привернути увагу депутатів і уряду до цієї проблеми. Я не можу сказати, що уряд не приділяє уваги сировинному комплексу (маю на увазі атомну енергетику), який розташований у Жовтих Водах. Колись процвітаюче місто перетворилося фактично на мертве. Люди вимирають.
Катастрофічна ситуація в забезпеченні лікування. Екологічна ситуація дуже напружена. Уже прийнято кілька постанов, але вони не виконуються.
Василю Васильовичу, я знаю, що ви краще розумієтеся на цій ситуації, ніж міністр машинобудування і конверсії. Ви вже двічі розглядали на своєму рівні це питання. Уже три міністри змінилися, але спитайте, хоч раз хтось із них був, подивився, що робиться у цьому регіоні? Катаються на лімузинах, не йдуть до людей. То ви мені вибачте, що ж це за міністри? (Шум у залі).
Тому, Василю Васильовичу, дайте доручення, нехай на цьому "Мерседесі" поїде до Жовтих Вод, збере керівників і разом думають, що робити. Якщо нам не потрібна сировинна база атомної енергетики, то треба інше рішення приймати. Неможливо стільки мучити людей.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово має Володимир Васильович Мухін. За ним - депутат Череп. Мухін - голова Комітету з питань оборони і національної безпеки.
МУХІН В.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Харківська область). Я скажу четко и ясно, чтобы были дела, а не слова. А то слова, слова, а дел нет.
Касательно бюджета Министерства обороны в размере 1 миллиарда 45О миллионов гривень. Мы с этим не согласны. И наш комитет решил, что минимальная сумма, которая должна быть выделена армии - это З,5 миллиарда.
Дорогие депутаты! Я еще раз с этой прибуны говорю, что если такую сумму денег мы не даем нашему Министерству обороны, то, пожалуйста, не обращайтесь к нам в комитет, в Министерство обороны относительно того, что военные части, находящиеся на вашей территории, не обеспечены квартирами, не решаются проблемы с продовольствием и так далее, и так далее. Очень тяжелая ситуация в армии. Вы слышали выступление министра обороны.
Поэтому мы настаиваем, чтобы бюджетные отчисления для армии были увеличены. В создавшемся положении Президент издает указ о хозяйственной деятельности армии. Мы идем по пути китайской армии, но китайская армия - это громаднейшая армия миллиардного народа. Я думаю, что та сумма, которая необходима нашей армии, должна быть обязательно выделена.
Что касается строительства жилья для военнослужащих. Сложилась парадоксальная ситуация. Мы приняли закон, которым предоставили льготы строительным организациям. Они заложили по нескольку домов в областях. И тут же принимаем поправку касательно налогов и отменяем это. В результате по нескольку недостроенных домов стоят в областях. Надо каким-то образом выйти из этого положения и все-таки достроить дома.
О пограничниках. Вы знаете, бюджет пограничников очень и очень маленький. И из этого бюджета еще изымают деньги для демаркации, делимитации границ между Украиной, Белорусью и Россией. Давайте отдельной статьей выделим эти расходы. Но при чем здесь пограничники? Я не понимаю, почему с бюджета пограничников должны сниматься деньги на эти мероприятия.
Далее. Национальное бюро расследований. Не успели чернила высохнуть на указе Президента о создании этого бюро, сразу же в бюджете появляются З0 миллионов гривень на содержание этого органа. Нет еще закона. В соответствии с Конституцией не может финансироваться воинское формирование, деятельность которого не регулируется законом. Мы поддерживаем необходимость Национального бюро расследований, но на сегодня, когда оно незаконно, необходимо просто выделить, например, З миллиона на организационные работы, а 27 миллионов отдать Министерству внутренних дел на такую же работу.
Теперь о военной инспекции. Ну, скажут там, выделено полмиллиона - не о чем говорить. Но, вы извините, полмиллиона на содержание трех генералов? Я не имею на сегодня структуры военной инспекции. Хотя последние документы, которые они начали присылать в парламент, очень хорошие. Это в самом деле серьезная проверка. Но, пожалуйста, представьте штатное расписание. Допустим, кроме трех генералов армии еще исполнители, и тогда все нормально. Я, в принципе, согласен, что военная инспекция должна финансироваться независимо от Министерства обороны.
Теперь о товарах, которые производит наш производитель. Дорогое правительство! Если мы вам выделяем средства из бюджета (именно мы выделяем) - кровные денежки нашего народа, пожалуйста, тратьте эти денежки на товары, производимые в Украине. Если нет ничего эквивалентного, пожалуйста, обоснуйте, по какой причине вы покупаете что-то за границей. Я, например, не понимаю, почему завхоз Президента должен ездить на "Мерседесе". До меня не доходит.
Считаю необходимым затронуть и такой вопрос. У нас очень большие штаты здесь, в городе Киеве. Я предлагаю каждому (да и каждый депутат это видит) утром в 9 часов вот здесь стать около метро и посмотреть, какой колоссальный поток чиновников идет в Кабинет Министров и в другие управленческие структуры. Такие потоки раньше ходили на заводы. Так давайте просто сокртим эти бюджеты, тем более, что если они такие умные, то почему мы такие бедные?
И в заключение. Что касается выступления представителя Счетной палаты. Безусловно, это мое личное мнение, я поддерживаю это выступление. Это первый признак европейскости нашей державы - наличие такой структуры, как Счетная палата. И еще. Бюджет, конечно же, принимать надо, и чем скорее мы это сделаем, тем лучше.
Спасибо.
ГОЛОВА. Валерій Іванович Череп від Комітету з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів. За ним виступатиме депутат Олексєєнко.
ЧЕРЕП В.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Білопільський виборчий округ, Сумська область). Шановні колеги! На кожному етапі обговорення проекту Закону про бюджет постають одні й ті самі питання: чи можливо цей бюджет виконати, чи збалансовані дохідна і видаткова частини, чи реальні джерела покриття дефіциту бюджету?
На жаль, аналіз розрахунків, а також результати роботи у першому кварталі не дають підстав для оптимізму. Уже сьогодні можна говорити про нереальність такого показника, як ВВП, зростання з 80 мільярдів гривень минулого року до 100 на 1997 рік, тобто в 1,26 раза, - це чергова ілюзорна цифра на макрорівні. Результати роботи в першому кварталі поточного року це підтвердили. Економіка стрімко занепадає, зменшення обсягів виробництва становить близько 6 відсотків, реальне зменшення ВВП - близько 9-ти. А це основа, так би мовити, база для основних показників дохідної частини бюджету.
Достатньо проаналізувати ці два показники, щоб дійти висновку: розрахунки дохідної частини бюджету нереальні. І взагалі, запропонований урядом державний бюджет не працює на економіку України. Маю підстави сказати, що цим бюджетом ми свідомо умертвляємо нашу економіку, руйнуємо її перспективу.
Як можна в державних програмах декларувати пріоритети, нові технології, оновлення основних фондів, енерго- і ресурсоощадливість і планувати всього 0,28 відсотка капітальних вкладень від ВВП за нормативу 6-7 відсотків, тобто менше в 20 разів? Як пояснити, що в розрахунках бюджету закладаються показники з безробіття в 1 мільйон чоловік, знаючи, що реальна цифра перевищує 5 мільйонів? Якими аргументами можна витлумачити той факт, що в базу бюджету закладається зростання зарплати до 171 гривні? Фактично бачимо, що набагато нижче.
Подаю ці цифри, щоб підкреслити: нереальність розрахунків щодо безробіття, зарплаты ставить під сумнів реальність багатьох статей бюджету, пенсійного фонду, чорнобильського фонду, фонду зайнятості тощо. На жаль, аналіз проекту бюджету свідчить про те, що цей бюджет, як і попередній, не має перспективи, непридатний для реалізації.
Шановні колеги! Я не маю права зійти з цієї трибуни, не висловивши думку більшості народних депутатів. Йдеться про державну житлову політику. Щорічні промови Президента, програми уряду, концепція житлової політики, нарешті, стаття 47 Конституції декларують право людини на житло, обов'язок держави створювати всі умови для розв'язання житлової проблеми. Сьогодні 2,5 мільйона сімей потребують житла, з них 650 - пільговики, афганці, чорнобильці, багатодітні тощо.
Непродумані дії призвели до того, що останніми роками обсяг будівництва житла скоротився більш ніж утричі, а за рахунок державних капітальних вкладень - більше ніж у 10 разів. Ясна річ, держава не може взяти на себе весь тягар розв'язання житлової проблеми. Йдеться про надання людям довготривалих пільгових кредитів терміном на 15-20 років. Бюджет повинен узяти на себе не тільки витрати за банківськими ставками, які постійно змінюються за рахунок інфляції. Це дасть змогу збудувати десятки будинків, кооперативів, молодіжних комплексів, індивідуальних садиб, які сьогодні стали довгобудами.
Шановні колеги! 231 депутат підписав звернення з цього питання. Реакція з боку уряду нульова. Тому дуже прошу вас, шановні колеги, під час постатейного голосування підтримати дану пропозицію і всетаки виділити гроші на будівництво житла (вони не такі великі). Вигідно буде людям, вигідно й державі: отримавши житло, людина через податки на нерухомість, на майно поповнюватиме бюджет.
І ще одне важливе питання, пов'язане з житловою політикою. Нині всі пропагують підтримку вітчизняного товаровиробника. А насправді? Декрет Кабінету Міністрів 1992 року на сьогодні в будівництві скасований. Внаслідок цього вартість спорудження об'єктів, зокрема в соціальній сфері, житла, зросла більш ніж на 10 відсотків. І як результат - зменшеня обсягу будівництва житла, об'єктів соціальної сфери, збільшення соціальної напруги в суспільстві.
Мене можуть запитати: за рахунок скорочення яких статей треба розв'язувати ці проблеми? Такі пропозиції наш комітет не раз подавав. Комітету з питань бюджету, уряду всі ці поблеми потрібно уважно розглянути до постатейного голосування.
Загалом наш комітет, враховуючи ситуацію, яка склалась на сьогодні в державі, підтримує пропозицію, що бюджет слід приймати за умови доопрацювання до наступного вівторка, врахування пропозицій, зауважень, висловлених депутатами, зокрема нашим комітетом.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Виступає Володимир Кирилович Олексєєнко від депутатської групи "Селяни України". "Селяни України" - нова група, як ви знаєте, створена нещодавно.
ОЛЕКСЄЄНКО В.К., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Мар'їнський виборчий округ, Донецька область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги та виборці! Мені за браком часу не вдасться сказати про всі болючі питання держави, але про одну-єдину нашу матінку-землю, думаю, вистачить часу за регламентом.
Передовсім дозвольте запитати: хто і коли поставив завдання перетворити наші багатющі, родючі землі на пустелю? Я вже декілька разів із цієї трибуни казав: ми що, хочемо перетворити нашу Україну на пустелю Гобі чи Сахару?.. Так, у Сахарі є зеленющі оази. Що далі? В доповіді міністра фінансів сказано, що дали 300 тисяч тонн міндобрив селу.
Раніше використовували понад 4 мільйони тонн мінеральних добрив - то була норма. А нині все списали на село. Бідне село і ті селяни, що залишилися там працювати.
Або ще таке. Восени всі урядовці кричали, що треба зменшити податковий тиск. А що пропонують? А пропонують збільшити податок на землю в 1,81 раза.
Як це розуміти? Це що, бракує коштів? Просто латають земельними податками дірки в бюджеті. Я повинен, шановні колеги, сказати, що коли приймався Закон про плату за землю, ми виходили з суми, достатньої для того, щоб зберігати наші родючі землі в належному стані. А тепер хочемо латати бюджет.
Або чому уряд не виконує акти, прийняті Верховною Радою? Законом про плату за землю визначено, що 30 відсотків коштів земельного податку централізуються на спецрахунку для виконання робіт із охорони земель.
Який нині стан справ? А стан справ із охорони земель кризовий: ерозія зростає, родючість грунтів знижується, а держава, збираючи податки за землю, самоусунулася від фінансування охорони земель.
30 відсотків коштів - це 270 - 300 мільйонів. Одначе в проекті бюджету Закон про плату за землю проігноровано, тобто внесено проект бюджету, який знищує нашу землю. Іншого слова я не можу вжити.
Або таке питання. Постановою Верховної Ради про введення в дію Закону про плату за землю від 19 вересня 1996 року зобов'язано до 1 січня 1999 року провести грошову оцінку земель населених пунктів і промисловості. А це 22 мільйони гектарів. Якби успішно здійснили оцінку цих земель, то земельний податок з цієї площі додатково становив би 420 мільйонів гривень. Ось де кошти! Для проведення робіт щодо оцінки земель населених пунктів потрібно 30 мільйонів гривень, а в проекті бюджету спочатку передбачалося 16 мільйонів, потім зменшили до 6 мільйонів гривень.
Сьогодні у своєму виступі депутат Кожушко частково зачепив питання щодо кризової ситуації, що склалася навколо каналу Дніпро-Донбас. А я вам скажу, що Донбас без води! I цю проблему треба розв'язувати негайно, бо це не якісь блага і певні умови для населення. Вода - це життя! А ми що робимо?
Тут, у залі, сидить Iван Григорович Грінцов, який свого часу працював у Мар'їнському районі і є одним із ініціаторів малого зрошення. Тепер мале зрошення вмерло через таке ставлення з боку уряду.
У проекті бюджету на 1997 рік передбачалося фінансувати заходи щодо водного господарства в обсязі 260 мільйонів гривень, з яких 150 витрачається на оплату електроенергії для подачі води на потреби народного господарства. Це 75 відсотків.
Тут уже казали про охорону здоров'я, тому, за браком часу, я зачитаю висновки. Нині в Донецькій області кожна третя дитина перебуває на диспансерному обліку. У кожної восьмої - захворювання органів травлення, у кожної другої - кістково-м'язової системи, а 50 старшокласників...
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Володимире Кириловичу та інші депутати, я прошу вас: ви подаєте важливі аргументи, але відразу вносьте й пропозиції - звідки взяти кошти, на які статті їх віднести. I це треба зробити протягом наступного тижня, коли постатейно розглядатимемо проект бюджету.
Продовжимо селянську тематику. Виступає депутат Парасунько від Комітету з питань агропромислового комплексу. За ним - депутат Вінський від фракції Соціалістичної і Селянської партій України.
ПАРАСУНЬКО М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Могилів-Подільський виборчий округ, Вінницька область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати та члени уряду! Депутати-аграрії ретельно відстежували практичне втілення політики держави щодо найсвятішого обов'язку - зберегти, підтримати і розвинути свого сільського трударя в будьякій вірі, яку йому визначила влада на цьому шляху - у державній, приватній чи іншій формі власності і господарювання. На жаль, саме сільгоспвиробнику радіти нічого, його шляхи існування обмежені інфляцією, банками, ринковими структурами всіх рівнів з подачі державних органів.
Шановні колеги! Дивно, що ми ніяк не позбудемося звички ділити. Напевно, забули табличку множення, яку вчили в школі. Проте арифметичну дію віднімання саме від села на так звані ще важливіші потреби всі структури - і виконавчі, і законодавчі - засвоїли на 10 балів. Зрештою, нам і тепер мало віриться, що всі гілки влади на всіх рівнях зрозуміють надзвичайно велику небезпеку такої тактики й стратегії стосовно селянина. Одне - проголошувати, декларувати в програмах, а зовсім інше - робити навпаки. На жаль, такі принципи закладені в свіжих документах проекту бюджету до другого читання.
Учора в доповіді шановного міністра фінансів Iгоря Олександровича звучало, що в проекті бюджету другого читання нарешті визначено чималу підтримку сільгоспвиробника. А фактично вилучено статті і цифри, які передбачалися у варіанті першого читання та визначені нормами чинного законодавства.
З огляду на такі обставини народні депутати, члени Комітету з питань агропромислового комплексу, фракція, Аграрна партія України, представники сільських округів сподіваються на позитивне рішення уряду в особі Мінфіну, Верховної Ради в особі Комітету з питань бюджету, нарешті керівництва цих органів на дотримання чинного законодавства та затверджених програм, що стосуються рятування і виживання сільського виробника. Тому ми ще раз конкретно пропонуємо ось що.
Перше. Відповідно до закону закласти в проекті держбюджету у варіанті другого читання окремим рядком "відшкодування коштів сільгоспвиробникам, які витратили 1996 року на будівництво важливих об'єктів соціальної сфери на селі, що передбачені першочерговими в державних програмах (газифікація села, шляхове будівництво, електрифікація, медична та освітянська мережа)".
Звертаю увагу всіх присутніх, що жодного нового об'єкта на селі сьогодні не будується, маємо завершити ті, що будуються. У першому читанні було передбачено 250 мільйонів гривень, що становить тільки третину витрачених, але теперішнім варіантом зовсім вилучено, що суперечить закону.
Друге. Державні капіталовкладення, передбачені цим проектом, зменшуються для села в 4,5 раза порівняно з минулим роком. Цей факт сам за себе говорить.
Тому ми наполягаємо в статті 21 проекту після слів "капітальних вкладень" додати: "з них відповідно до Закону про пріоритетність соціального розвитку села та АПК в народному господарстві України 450 мільйонів гривень в галузі АПК, у тому числі 250 мільйонів гривень на відшкодування витрат та 200 мільйонів гривень - на збільшення капітальних вкладень на спорудження об'єктів на селі".
Це джерело, Олександре Олександровичу, можливе за рахунок приватизації державної власності.
Третє. За рахунок збільшення доходів від зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної з підвищенням рівня митних тарифів, особливо на імпорт харчової продукції, відновити передбачені в першому читанні витрати - 250 мільйонів гривень для підтримки виробництва тваринницької продукції вітчизняними виробниками.
Четверте. Фінансування підготовки кадрів для сільського господарства в сільгосптехнікумах і СПТУ просимо залишити за рахунок держбюджету (як до цього було), як того потребує ситуація з кадрами на селі. А позбавити цього сільську молодь - гріх.
Звертаю увагу всіх присутніх, що для виконання зазначених норм закону джерела є. Не треба ні від кого забирати, як це вже простежується в документі, підготовленому Комітетом з питань бюджету. Там навпаки все забирають - кошти для потреб водного господарства, про що вже говорилося, скоротили на 100 мільйонів, ліквідували капітальні вкладення взагалі, відшкодування завуалювали під статтю як вирок за скоєне. Тобто маєш борги перед бюджетом - зарахуємо відшкодування, а не маєш - дзуськи, або створюй борги штучно. Дивно, але це факт.
Згідно з цифрами в порівняльній таблиці, яку нам роздали від Комітету з питань бюджету, земельні реформи в державі вже здійснили. Тому коштів не потрібно на ці справи, за їхніми переконаннями, а натомість треба збільшити в 1,8 раза податок на землю.
Тому ми просимо погоджувальну комісію, яка доопрацьовуватиме проект закону, врахувати об'єктивне становище на селі та взяти до уваги наші пропозиції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Слово має Йосип Вікентійович Вінський від фракції Соціалістичної та Селянської партій України. За ним виступатиме депутат Терьохін від депутатської групи "Реформи".
ВІНСЬКИЙ Й.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! На жаль, наші прогнози щодо прийняття бюджету України, як і багато інших прогнозів, які виробила наша фракція, справджуються в черговий раз.
По-перше. Цілком підтверджується те, що прийняття бюджету було перетворено на політичне шоу з метою відвертання уваги громадян України від жахливих наслідків соціально-економічного курсу, який реалізується в державі. Із політичною метою ось уже протягом півроку роблять заручниками то Верховну Раду, то уряд. А людей через заангажовані засоби масової інформації переконують, що курс геніальний, але поганий уряд або Верховна Рада не дають змоги його реалізувати. Ця безглузда політична гра неприпустима, коли вирішується доля мільйонів людей.
По-друге. Фракція Соціалістичної та Селянської партій України уважно розглянула звіт про виконання бюджету за 1996 рік та висновки Рахункової палати. Ці документи свідчать, що Закон України про Державний бюджет як не виконувався, так і не виконується. Тобто фактично у нас ніколи не було бюджету. Видатки не контролюються, причому державні гроші просто тринькаються. Ці факти засвідчують, що виконавча влада не зацікавлена у прийнятті бюджету та не має наміру його виконувати.
Без розв'язання цієї проблеми прийняття бюджету не має ніякого сенсу. Ми так розуміємо, що бюджет сьогодні хочуть приймати лише з однією метою: одержати чергові кредити від міжнародних фінансових організацій. Іншої мети, а вона мусить бути справді іншою, поки що не простежується.
По-третє. Параметри бюджету підтверджують цілковитий крах курсу реформ, нездатність виконавчої влади розв'язати будьякі конкретні проблеми людей. Різке зменшення дохідної та видаткової частин бюджету свідчить, що життя людей погіршиться, і не менше ніж на 20 відсотків. Продали півдержави, говорили, що буде приватна власність, доходи і стане краще. Сьогодні в нашій державі немає ні власності, ні грошей у бюджеті, як ви бачите. Голосувати за таке наша фракція, безумовно, не може.
По-четверте. Наша фракція у своїй заяві щодо бюджетної та податкової політики чітко визначила позицію стосовно параметрів і пріоритетів бюджету.
Нагадаю основне. Перерозподіл через бюджет 38,42 процента валового внутрішнього продукту. Забезпечення механізму втягування у формування бюджету тіньових структур і пільговиків. Зазначу, що це принципове положення треба було виконати як неодмінну умову. На жаль, на сьогодні такого не ухвалено, і нині весь тягар бюджету лежить на тих порядних підприємцях, які платять податки. Ті, які не платили, то й далі не платитимуть. Сьогодні немає механізму поповнення бюджету.
Ми чітко ставили питання: будь-якою ціною забезпечити 100-процентне формування і нормальне функціонування Пенсійного фонду. На жаль, і ця проблема як передумова прийняття бюджету не реалізована, а це наш святий обов'язок. Ми мусимо забезпечити нормальне функціонування Пенсійного фонду та на всі сто відсотків виконати наш обов'язок перед пенсіонерами.
Ми чітко ставили питання про забезпечення пріоритетів. Зрозуміло, що в зруйнованій державі із занапащеною економікою забезпечити нормальне життя людей ми не здатні. Тому іншої ради, ніж політика пріоритетів, не може бути. І такими пріоритетами ми бачимо агропромисловий комплекс, освіту, охорону здоров'я в межах норм Конституції щодо прав і свобод громадян.
Ми порушували проблему забезпечення зрошувальних систем. Адже те, що пропонується стосовно зрошення, означає фактичну ліквідацію цих систем, а ви знаєте, що в нашій державі найближчим часом коштів для розвитку зрошувальних систем просто немає.
Щодо підтримки освіти. Якщо ми цього року не поліпшимо ситуацію з фінансуванням освіти, то фактично її знищимо. Тому наша пропозиція про шість мільярдів на підтримку освіти залишається в силі, і ми робитимемо все, аби до бюджету були внесені відповідні корективи.
Ми не можемо допустити того перерозподілу, бо ідея фінансування педінститутів та училищ з місцевих бюджетів означає фактичну ліквідацію цих навчальних закладів, а це недопустимо.
На жаль, усі наші конструктивні пропозиції щодо формування бюджету проігноровано.
Отож наша фракція вважає неможливим підтримати наявний варіант бюджету. Ми закликаємо до того, щоб у комітетах, фракціях і групах депутати виробили кращий варіант бюджету.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Слово має Сергій Анатолійович Терьохін від групи "Реформи". За ним виступатиме депутат Пилипчук від "Конституційного центру".
ТЕРЬОХІН С.А., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Почну свій виступ з того, що я згоден із депутатом Вінським. Справді, без остаточного погодження у спеціальній групі проекту закону бюджет в такому вигляді не може бути ухвалений.
Депутатська группа "Реформи" ніколи не ставила питання про час ухвалення бюджету. Нас турбує, який саме бюджет має бути ухвалений.
Зосереджу вашу увагу не на видатковій частині бюджету, хоча всі про це кажуть, а на загальних економічних підходах до планування бюджету.
По-перше. У зв'язку з неприйняттям законопроектів стосовно оподаткування доходів громадян і платежів, скорочення бюджетних видатків, макроекономічні прогнози, на яких базується цей бюджет, видаються, м'яко кажучи, нереальними. Набагато переоцінена сума номінального ВВП. У розрахунках доходів та дефіциту бюджету названа цифра 100,4. Та відповідно до макроекономічних розрахунків номінальний ВВП не може перевищувати за найоптимістичніших прогнозів 95,64. А в разі зволікання з початком реалізації угоди про механізм розширеного кредитування, його значення знижується ще на 1,4 мільярда гривень.
Необхідно чітко розуміти, що досягнення планового ВВП можливе лише за однієї умови: при збільшенні кредитів НБУ, тобто емісії в 2,62 раза. Це у свою чергу може спричинити ріст інфляції до 56 відсотків річних - зростання видатків на обслуговування внутрішнього боргу в 1,6 раза із різкого скорочення податкової бази. За таких умов дефіцит державного бюджету не може, шановні мої, при видатковій частині становити менше, ніж 6,2 процента до ВВП.
Через затримку виконання умов угоди про механізм розширеного кредитування сума зовнішнього фінансування дефіциту теж має впасти щонайменше на 0,6 мільярда гривень. Це пояснюється саме технічними складнощами укладення подібних угод з іншими країнами. Неможливо це буде робити до кінця року. Себто за найоптимістичнішими розрахунками сума зовнішнього фінансування дефіциту має бути зменшена до значення 1,8 мільярда гривень. Наголошую на цьому, бо сьогодні ми приймаємо дуже інтенсивний бюджет. Тому будь-які пропозиції по видатковій частині мають бути зважені сто разів.
Методологічно невірним є намагання покрити дефіцит бюджету знову за рахунок прямої емісії Національного банку. Згідно з діючим законодавством уряд не може мати інших внутрішніх джерел, ніж від випуску внутрішніх позик.
Крім того, Національний банк не має права на первинному ринку брати участь у купівлі цінних паперів. Треба розуміти, що кожна копійка, яка одразу з Національного банку потрапляє в дефіцит бюджету, скорочує обсяги фінансування економіки в 4,2 раза. Спрацьовує так званий ефект мультиплікатора.
Дуже цікавою є стаття про наявність такого собі залишку оборотної касової готівки. Ви, мабуть, усі звернули увагу на ці півмільярда. Хочу запитати депутатів, чи хтось знає чітко значення цього бухгалтерського терміна? Ціна відповіді - оці півмільярда гривень. Так ось, цей термін означає залишок грошей в системі казначейства на кінець року.
Порядком казначейського виконання бюджету не передбачається такий залишок грошей. Введення цього пункту свідчить лише про одне: знову уряд використовуватиме так званий касовий метод виконання бюджету, тобто гроші в руці - скільки забрали, стільки асигнували без планування видатків на майбутній період.
Статтею 4 в численних рядках порушено норми статті 143 Конституції України. Акциз не повинен бути розподільчим податком. Податок на землю не повинен зараховуватися до центрального бюджету. Ми вже наголошували, що потрібно вилучити з урядового проекту закону ці всі відрахування до фондів як неконституційні та незаконні.
У норму щодо дохідної частини бюджету треба додати рядок: "проценти за наданими бюджетними позиками". Ми прослухали доповідь нашої Рахункової палати. Доки гарантії і проценти за бюджетними позиками (основними сумами бюджетних позик) не зараховуватимуться в дохідну частину бюджету і за їх порушення не передбачатиметься кримінальна відповідальність згідно із законом, який ми нещодавно прийняли, доти 90 відсотків усіх виданих гарантій, 90 відсотків усіх виданих позик погашатимуться не за рахунок того, хто бере ці гроші, а за рахунок платника податку, тобто всіх громадян України.
Дуже добре, що ми прийняли Закон про податок на додану вартість. Проте в дохідній частині є згорнуте сальдо цього податку. Скажіть мені, чи ви знайдете у видатковій частині бюджету хоча б рядочок, який дає змогу фінансувати відшкодування нашим підприємствам? А вони мають право відшкодовувати це кожного місяця. Немає. Тобто треба зробити не згорнуте, а розгорнуте сальдо в доходах і у видатковій частині передбачити прямо такі асигнування.
Валентин Симоненко говорив нам, що зовсім без розсуду використовуються доходи від так званих державних послуг. Уявіть собі, підприємство (бюджетне підприємство), орган державного управління, пожежна служба, міліція, митниця, Пробірна палата надають послуги. Куди надходять ці гроші? У бюджеті їх немає. Тому маємо ввести спеціальне правило, що всі доходи мають зараховуватися до державного бюджету.
ГОЛОВА.Завершуйте, будь ласка.
ТЕРЬОХІН С.А. Добре. Необхідно вивести митницю з держрозрахунку. Треба внести всі позабюджетні так звані фонди, які є в розрахунках бюджету, у бюджет (це передбачено Конституцією).
Шановні народні депутати, я торкнувся лише дохідної частини бюджету...
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.
ТЕРЬОХІН С.А. Видаткова ще гірша. Тому давайте створимо групу, шановний Олександре Олександровичу, і...
ГОЛОВА. Створимо. Сідайте, будь ласка. Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Не 4 чоловіки мають вирішувати долю держави...
ГОЛОВА. Обов'язково створимо. Слово має Володимир Мефодійович Пилипчук від фракції "Конституційний центр". За ним виступатиме депутат Сторіжко.
ПИЛИПЧУК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні колеги! Чи може хвора економіка породити здоровий бюджет? Звичайно, ні. Тому, що б ми не робили, ми не отримаємо того бюджету, який є бюджетом розвитку і оздоровлення економіки. І треба спочатку ліквідувати причину, тобто падіння економіки, а не загострювати особливу увагу на бюджеті. Одначе ми від "Конституційного центру" пропонуємо прийняти все-таки бюджет з однієї причини: аби показати, що неприйняття бюджету не було причиною невиплат заробітної плати, пенсій і субсидій. Хоча бюджет буде ліпшим, якщо вирішити такі питання:
Збільшення обсягу валового продукту і національного доходу за рахунок розв'язання проблеми платежів шляхом забезпечення вексельного обігу і введення в платіжний обіг цінних паперів.
Змінити кредитну політику. Кредити повинні надаватися під реальні проценти. І, як правило, вартість кредитів вдвоє вища від темпів інфляції.
За 1-е півріччя в нас інфляція дорівнює 5,5 відсотка, і якщо до кінця року буде 10 відсотків, то кредити мають надаватися під 20 відсотків. Цим буде забезпечена і позитивна ставка рефінансування, і можливість відшкодувати оборотні кошти за рахунок кредитів.
Але виникає запитання: а звідки взяти кредитні ресурси? Збільшити кредитні ресурси банків можна за рахунок заборони або різкого обмеження купівлі цінних паперів уряду комерційними банками, бо це та сама пряма емісія Національного банку, яка йшла на погашення дефіциту бюджету, а сьогодні ті самі кошти (але через комерційні банки) переливаються в бюджет. І залучення коштів тіньового обороту за рахунок його амністії. Такі законопроекти внесені.
Окрім того, тіньовий оборот свідчить про те, що товарний оборот, який проходить через митницю, повинен давати також близько половини доходів бюджету, а нині вони не дають цієї половини.
Через те пропонується включити Державну митну службу до складу Міністерства фінансів, бо вони тепер перетворилися на державу в державі.
Далі. Залучення коштів громадян для фінансування дефіциту бюджету через цінні папери, а не через банки. Збільшення експорту від монополії на зброю, збільшення плати за оренду баз іноземними державами. І водночас за рахунок ліквідації монополії на газ, електроенергію та горілчані вироби. Бо монополія не дала позитивних результатів. І тепер благополучні в минулому спиртові заводи затоварені (а це була одна з основних статей доходів): за монополії доходів немає.
На газ і електроенергію уряд планує підвищити плату громадян на 25 відсотків, бо фінансується з бюджету. Якщо ж ліквідувати монополії, то ціни зменшаться на 25 відсотків мінімум, через те зникне необхідність їх фінансувати.
Окрім того, треба зменшити витрати за рахунок демонополізації енергоринку (ми щойно наводили приклад) і тим самим ліквідувати витрати на дотації з газу та електроенергії та реструктуризації зовнішньої заборгованості на період реформи податкової системи. Коли різко зменшимо податки, економіка піднімется і за рахунок збільшення валового продукту зростуть надходження до бюджету.
Для зменшення витрат на управління ліквідувати близько 50 відсотків міністерств, зокрема всі галузеві.
Таким чином, бюджет слід приймати, але він може бути ліпшим, якщо ці пропозиції будуть враховані під час доопрацювання. А на наступний рік треба розробляти бюджет абсолютно на новій податковій системі, кредитній політиці, щоб вийти на нові параметри. Прикладом того, що податки слід міняти, є Росія, котра прийняла новий податковий кодекс, за яким зменшено тиск на виробника на 20 відсотків. Доки ми цього не зрозуміємо, доти боротимемося з наслідками, а не з причиною.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово має Володимир Юхимович Сторіжко від Комітету з питань науки та народної освіти, за ним - депутат Анісімов.
СТОРІЖКО В.Ю., голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Шосткинський виборчий округ, Сумська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановний Василю Васильовичу, народні депутати, члени уряду! Комітет з питань науки та народної освіти, розглянувши уточнений проект Закону про Державний бюджет України, вважає, що запропонований проект неприйнятний у частині, яка стосується галузей освіти і науки, і не відповідає Конституції України, Закону про внесення змін і доповнень до Закону про освіту, Постанові Верховної Ради України від 1 липня 1994 року про стан науки та її роль в економічному розвитку України, рішенню Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президенті України від 28 червня 1996 року.
Враховуючи складність виконання дохідної частини бюджету, комітет вважає необхідним встановити такі обсяги фінансування: на освіту - 6 мільярдів гривень в консолідованому бюджеті і на науку
- 1,1 відсотка від ВВП як крайньої межі, нижче від якої освіта й наука перестають виконувати свої функції. Комітет закликає депутатів підтримати його позицію.
Зачитаю відкритий лист 40 академіків Національної академії наук до Президента України, Прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради, вірніше, частину цього звернення: "Створюється враження, що в правлячих колах України не уявляють того, що розвиток науки та інновацій працює на подолання економічної кризи, а недофінансування науки врешті коштуватиме значно дорожче, і йдеться вже не тільки про виживання науки, а про серйозну загрозу для нашої економіки, яка прямуватиме до подальшої технологічної примітивізації, деградації.
Нині перед науковцями дуже гостро постає питання: як ставитися до влади, яка на словах за пріоритет розвитку науки, видає укази та постанови про її фінансування на рівні не менш ніж 1,7 відсотка від ВВП, а наступного дня забуває про свої рішення і не виконує їх. Ставлення до науки, підтримка її з боку держави повинні зазнати радикальних змін і набути найвищого пріоритету. Без цього не можна розраховувати на економічний і політичний суверенітет держави в 21-у столітті.
Якщо державна політика стосовно науки не зміниться на краще, історично вона буде оцінена як руйнівна і злочинна для України".
Ці слова можна сказати повною мірою про освіту.
Шановні колеги!
Особливо критична ситуація в школах. Непослідовні дії уряду (нагадаю лише славнозвісну постанову N 2ЗЗ, прийняту напередодні 1996 навчального року). Постійно протягом року не працює від 50 до 100 шкіл, під загрозою закриття велика кількість сільських шкіл у гірських районах, звільнення вчителів.
Уряд зменшив вимоги до керівників областей і міст за неухильне дотримання статей Конституції, які гарантують права громадян у галузі освіти.
Освіта й наука мусять бути віднесені до захищених статей бюджету, мусять бути погоджені з Веровною Радою дії уряду на випадок невиконання дохідної частини бюджету.
Наявна ситуація створює виняткові умови для довільного перерозподілу коштів і відповідного свавілля чиновників усіх рівнів. Підтримуємо пропозицію про створення погоджувальної комісії з доопрацювання проекту. Необхідно терміново завершити тяганину з бюджетом і прийняти його наступного тижня.
Пропоную зробити популярні в народі кроки на різке скорочення коштів на утримання всіх гілок влади, правоохоронних органів, а також визначитися з видатками на оборону і народне господарство. Необхідні пропозиції комітет надіслав до Верховної Ради.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово має Анісімов Леонід Олександрович від фракції "Соціально-ринковий вибір". За ним - депутат Олійник.
АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Александрович! Я хотел бы обратить особое внимание присутствующих здесь членов Кабинета Министров, что основным документом для разработки и принятия государственного бюджета является бюджетная резолюция. Я обращаюсь, Василий Васильевич, в первую очередь к вам и к новому вице-премьеру товарищу Тигипко. Если Кабинет Министров выполнил бы то, что предусматривалось в Бюджетной резолюции на 1997 год, мы, наверное, имели бы сегодня прирост доходной части бюджета.
Один из примеров. В Бюджетной резолюции предусматривалось введение налога на имущество предприятий, которые сдаются в аренду. Предыдущий вицепремьер товарищ Пинзеник категорически отверг это предложение народных депутатов. Он пошел своим путем. В результате вышло, что мы захотели много, но не получили ничего. Ведь это же было разумное предложение народных депутатов: тот, кто сдает имущество в аренду и получает определенную прибыль, должен делать отчисления в бюджет. В правительстве эту идею похоронили.
Теперь я обращаюсь к Николаю Яновичу. Вы работаете сегодня и в правительстве, и здесь как народный депутат. Выступая с этой трибуны перед рассмотрением проекта бюджета 1996 года, и я, и Наталья Витренко говорили, что сначала должен быть принят план социально-экономического развития государства. Мы рассматриваем мертвые цифры. На какие цели выделяются средства? Как определить приоритеты? Что мы получим в результате? Ответов на это нет.
Я не хотел бы, чтобы мы, депутаты Верховного Совета и представители исполнительной власти, работали, как говорится, на взаимных ультиматумах. Тогда нами был поставлен ультиматум: не будем рассматривать проект Государственного бюджета, пока не будет принят план социальноэкономического развития нашего государства.
Мы вместе с исполнительной властью определили бы приоритеты. Сегодня этого тоже нет. Это серьезная недоработка. Перед рассмотрением проекта Государственного бюджета на 1998 год мы не должны отступить от этого требования. Кабинет Министров должен учесть это и разработать план социальноэкономического развития нашего государства.
Зачем нам работать на взаимных ультиматумах, когда по Конституции Украина - социальное демократическое государство, и черта малообеспеченности должна быть социальным ориентиром и для народных депутатов, и для Кабинета Министров, и для жителей Украины. Сегодня этого ориентира опять нет. А ведь прошел почти год после принятия Конституции, и уже должен бы использоваться другой, более высокий ориентир - прожиточный минимум, который закреплен в Конституции. Ведь черта малообеспеченности - это лишь гарантия физиологического выживания для неработающих.
Меня вчера порадовало выступление министра финансов, но то, что было приемлемого в работе предыдущего правительства и могло быть сохранено на будущее, уничтожено этим правительством. Это, в первую очередь, десятипроцентные отчисления на пополнение оборотных средств производителю, который задыхается от отсутствия оборотных средств. Сегодня эта норма Верховным Советом с подачи Кабинета Министров не принята, хотя была названа, как положительная мера в практике предыдущего года. Если нынешняя кредитно-финансовая система не срабатывает, оборотных средств нет, где мы возьмем средства для финансирования развития наших приоритетных отраслей?
И последнее. Я вчера уже говорил, что 10 миллионов гривень, предусмотренные на погашение задолженности по обесцененным вкладам, - это издевательство над людьми. Поэтому я предлагаю пересмотреть все нормы этой статьи, сократив расходы, например, на содержание местных госадминистраций с 26З миллионов гривень до 200, а 6З миллиона гривень можно будет направить на погашение задолженности по вкладам. На геологоразведочные работы, связанные с поиском золота, выделяется ЗЗ7 миллионов гривень. Эти расходы сразу на 100 миллионов можно уменьшить и направить эти деньги, чтобы начать выплачивать долг хотя бы самой обездоленной части граждан.
И последнее, Василий Васильевич. Из-за того, что Национальный банк и его лидеры в феврале 1997 года играли курсом доллара, наш бюджет недополучил значительные суммы. Какие суммы называет Министерство внешних экономических связей? Только Министерство промышленности каждые сутки теряло 1,З миллиона гривень, Министерство машиностроения от этого понесло ущерб более 10,8 миллиона гривень. А они могли бы дать прибыль государству. Поэтому я просил бы вас совместно с Комитетом по вопросам финансов разобраться, что это за игра такая, которая приносит убыток нашему государству и тем людям, которые ждут ассигнований из нашего бюджета.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Слово має Олійник Борис Ілліч від Комітету у закордонних справах. За ним виступатиме депутат Чечетов.
ОЛІЙНИК Б.І., голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область). Шановні колеги! Я щось десь звичайно не розчовпав у тому сенсі, що коли мені сказали б, що в кількох наших вітчизняних тіньовиків вилучили 20,5 мільярда прихованих гривень, я не здивувався б, оскільки це їхні кишенькові. Та коли 20,5 мільярда гривень іменуються Державним бюджетом у державі, де мешкає поки що 50 мільйонів осіб, то їйБогу, бюджет Київської Русі з її сотнями храмів, церков видається значно соліднішим, а гривня, як ви знаєте, за Ярослава Мудрого мала таку вагу, що коли б вона впала на рамено нинішнього фінансиста, то хто знає, чи він утримався б на ногах.
Я не осмілююся когось критикувати, я просто співчуваю розробникам проекту, оскільки вони мали те, що мають, і ми маємо те, що маємо, так що давайте разом якось виходити з цього піке.
За таких обставин якось і незатишно просити щось для зовнішньополітичного відомства, коли на ладан дихає наука, культура, як влучно сказав з приводу цього депутат Сторіжко, а мені мої виборці-оріхівці ще додали пенсії і зарплату, яка не виплачується.
Мені легко і важко про це говорити, тим паче що кожне наймінімальніше прохання МЗС буває обтяте десь у середньому на З0 відсотків (якщо не на 40), а всі пропозиції Комітету у закордонних справах відіслані, ви знаєте, за адресою, відомою ще з дитинства.
Із пропонованих у минулорічному бюджеті 11З мільйонів доларів на дольові внески до міжнародних організацій профінансовано лише З4 позиції, себто З0 відсотків. Нині Україна практично постала перед загрозою втрати права голосу в ООН, ЮНЕСКО, МОП, МАГАТЕ тощо та позбавлення членства в Асоціації всесвітньої організації охорони здоров'я - ВООЗ. А згідно з міжнародною практикою при поновленні в членстві тої чи тої організації, заборгованість попередніх років підлягає обов'язковому погашенню. Без розбудови інфраструктури дипломатичних і консульських представництв України за кордоном годі й говорити про активну зовнішньополітичну діяльність. Це аксіома, і це по-перше.
По-друге, повноцінне функціонування цих представництв, дотримання відповідних норм і правил безпеки можливе лише за умови їх розташування у приміщеннях, що є власністю України. Крім того, наявність нерухомої власності за кордоном дає значну економію державних коштів у порівнянні з орендою, оскільки орендують тільки багаті.
На жаль, у минулому році було придбано під офіси закордонних установ лише три будинки (у Чикаго, Ризі, Таллінні), що знову ж таки склало десь З1 відсоток від показника, затвердженого у бюджеті. Чи за таких успіхів у цьому році можна забезпечити хоча б мінімальний розвиток інфраструктури зовнішньополітичних представництв України за кордоном, зокрема, придбати нерухомість у Берліні, Берні, Брюсселі, Варшаві, відкрити посольства України в Мексиці, Кореї відповідно до нашої ж постанови про відкриття дипломатичних або консульських представництв?
Лише на З0 відсотків потреби фінансується у поточному році центральний апарат Міністерства закордонних справ, що ставить під загрозу навіть забезпечення офіційних візитів і прийому високих зарубіжних гостей. Одне слово: сидіть хлопці на Десятинній і не рипайтеся.
І все ж комітет просить збільшити перш за все асигнування на придбання зарубіжної власності, розрахуватися з боргами з міжнародними інституціями.
Щодо зарплати. Якщо ви знаєте, атташе одержує 68 гривень. Це при тому, що він має знати ще дві мови, окрім своєї рідної, якщо вона не є іноземною.
Щодо скорочення дипломатичного корпусу. Як можна скорочувати корпус, який ще тільки розбудовується? Де брати гроші, ви знаєте. Справді, деякі частини бюджету не контактуються з Конституцією. Але у мене таке враження, ніби ми колись виконували конституції, шановні товариші. Так що треба зводити кінці з кінцями і приставати до якогось берега.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Слово має Чечетов Михайло Васильович від Комітету з питань економічної політики. За ним виступатиме депутат Донченко.
ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Юнокомунарівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты, уважаемые члены правительства! Давайте посмотрим на календарь: сегодня не ноябрь и не декабрь 1996 года, когда надо принимать и утверждать бюджет на 1997 год. Уже заканчивается первое полугодие 1997 года, не за горами уже 15 сентября, когда правительство в соответствии с Конституцией должно представить в Верховный Совет на рассмотрение проект бюджета 1998 года. Но у нас, к сожалению, пока еще не принят бюджет на этот год.
Мы находимся в бюджетном цейтноте, если использовать шахматную терминологию. Задача состоит в том, чтобы в кратчайшие сроки принять бюджет и тем самым упорядочить расходную часть бюджета, а самое главное - получить доступ к внешним источникам финансирования бюджетного дефицита. Мы, конечно, не должны строить особых иллюзий относительно последствий принятия бюджета. Принятие бюджета само по себе ничего не решит. Все равно всем нам надо будет много и настойчиво работать.
Учитывая, что доходная часть бюджета запланирована в сумме 20,19З миллиарда гривень и финансовые потребности отраслей в полной мере не будут обеспечены, нам следует быть реалистами и учитывать неизбежность дефицита финансовых ресурсов в бюджете. Конечно же, это возлагает на нас ответственность за использование бюджетных средств в соответствии с определенными приоритетами.
Начну с положительного в проекте. Дай Бог, чтобы до вторника, когда мы будем принимать бюджет в окончательном варианте, из его проекта не была исключена статья, предусматривающая расходы на начало выплаты задолженности по обесцененным денежным сбережениям населения. Хотя по этой статье предусмотрена небольшая сумма, но ее надо обязательно утвердить и тем самым сделать первый шаг к восстановлению жизненно необходимого кредита доверия населения к своей верховной власти, к своему государству.
А теперь о недостатках проекта бюджета. Не могу понять, кому из составителей проекта бюджета Донецкая область, извините за грубое выражение, стала костью в горле. Ну, вроде бы в предпоследнем варианте проекта Донецкую область уже исключили из состава областейдоноров, но вот появляется его последний вариант, и в нем область опять входит в число регионов-доноров. Если кто-то считает, что за счет Донецкой области можно максимально решить финансовые проблемы в Украине, то он заблуждается. Эффект в решении финансовых проблем будет минимальным, а политический проигрыш, социально-политические издержки будут колоссальными. Мне пришлось два часа разговаривать с шахтерами, и я не мог им обкяснить, почему в то время, когда шахты закрываются, умирают города, Донецкий регион делают донором. Это необкяснимо.
Второй момент. В Украине почти совсем нет нефти и газа, имеется только один собственный энергоресурс - уголь. Наверное поэтому надо определить угольную промышленность как приоритетную не только на словах. Она требует и соответствующих ассигнований за счет расходной части бюджета. Без этого мы не сможем удержать ситуацию в отрасли даже на сегодняшнем уровне. Обкем этих ассигнований должен быть увеличен в несколько раз.
И наконец последнее. В прошлом году было принято хорошее решение: мы для того чтобы "разгрузить" тонну угля, сняли социальную сферу с баланса шахт и передали на баланс города. А чтобы социальная сфера, образно говоря, падая с баланса шахт на баланс города не разбилась вдребезги, было постановление "постелить финансовую подушку" в размере 150 миллионов гривень. Но, к сожалению, те города Донецкой, Луганской областей, которые социальную сферу взяли на свой баланс, получили где-то 5-10 процентов.
Зиму с Божьей помощью перезимовали, поскольку в кредит брали топливо, в кредит брали электроэнергию, в кредит брали горячую воду. Пришло лето, надо по векселям платить, а города не в состоянии рассчитаться. Областные управления по энергетике и по воде руку ставят на три рубильника и говорят: мы города полностью поотключаем. Но сейчас если и отключат, то, может, как-то люди покупаются в озере, а как следующую зиму перезимовать, если не будут заложены соответствующие суммы под переданную социальную сферу хотя бы по минимуму, я не знаю. Проблемы будут очень большие.
Заканчивая свое выступление, я все-таки несмотря на пессимистический тон моих критических замечаний выражаю уверенность в том, что с учетом снятия принципиальных моментов по угольной отрасли, наверное, есть резон и необходимость в кратчайшие сроки, во вторник, постатейно проект бюджета принять и утвердить.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово від Комітету з питань соціальної політики має Донченко Юрій Григорович. За ним виступатиме депутат Кендзьор.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та працї і (Старобільський виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Уважаемые члены правительства! Наш комитет рассмотрел уточненную редакцию проекта Закона Украины о Государственном бюджете Украины на 1997 год и констатирует, что социальный раздел проекта Государственного бюджета на 1997 год за 10 месяцев его доработки правительством значительно ухудшился и лишь частично обеспечивает финансирование немногих социальных мер по защите населения, предусмотренных законодательством Украины, несмотря на то, что уже первая статья Конституции гласит: Украина является социальной державой.
Уменьшились, в частности, расходы на социальную защиту населения, в том числе на социальное обеспечение инвалидов; финансирование мер, связанных с осуществлением государственного регулирования цен на жилищно-коммунальные услуги; не предусмотрены расходы на индексацию денежных доходов населения и средства на компенсацию гражданам потерь от обесцененных денежных сбережений. Не нашлось места в окончательном варианте проекта Государственного бюджета и изменениям, вытекающим из принятых Верховным Советом законодательных актов, которые определяют новые уровни пенсий, стоимости величины малообеспеченности. Не представлены правительством и расчеты по новым размерам заработной платы и минимальной пенсии. Одновременно комитет категорически не соглашается с некоторыми предложениями правительства: включение в состав государственного бюджета средств фонда социального страхования (статья 27); уменьшение размеров взносов, которые начисляются при обязательном социальном и обязательном государственном пенсионном страховании (статья 30); изкятие из системы обязательного страхования выплаты пособий по временной нетрудоспособности и пересмотр их размеров.
Комитет не может согласиться с предложениями правительства об уменьшении размеров взносов в Государственный фонд содействия занятости населения (статья 18); использовании значительных средств, которые поступают в доходную часть бюджета от продажи вооружения, военной техники и имущества, конфискованных таможенными службами товаров и валюты.
У комитета есть все основания поднять перед Верховным Советом вопрос о неприятии социального раздела проекта Закона о Государственном бюджете на 1997 год и не голосовать за такой бюджет. С учетом того, что в нашем комитете в основном работают люди, которые представляют левое крыло фракций, то это мнение также большинства нашего комитета.
В то же время комитет считал бы возможным поддержать проект бюджета только при таких условиях.
Первое. Увеличить сумму средств бюджета, которые передаются фонду социальной защиты инвалидов, со 120 до 240 миллионов гривень (статья 5 проекта закона); предусмотреть в бюджете расходы на: индексацию денежных доходов населения - 2,1 миллиарда гривень, компенсацию гражданам потерь от обесцененных денежных вкладов в учреждениях Сберегательного банка - 6 миллиардов гривень. Это увеличение расходов бюджета следует компенсировать за счет поступлений в доходную часть бюджета от реализации оружия, военной техники и имущества, штрафов за нарушение законов и других поступлений.
Второе. Комитет настаивает на изкятии из проекта Государственного бюджета статей 18 и 31 до принятия соответствующих законов по этим вопросам; статьи 27, которая предусматривает включение в состав государственного бюджета на 1997 год средств фонда социального страхования; в части второй статьи 30 норм, которые предусматривают уменьшение взносов, начисляемых при обязательном государственном социальном и пенсионном страховании, что приведет к уменьшению пенсионного фонда на 1 миллиард гривень; статьи 32, которая противоречит статье 46 Конституции Украины и статьям 255, 256 Кодекса законов о труде и Конвенции N 130 Международной организации труда.
Третье. Комитет настаивает на установлении на основе пропорциональности социального бюджетного налога на доходы государственных и негосударственных банков на сумму 2 миллиарда гривень и направлении целевым назначением 1 миллиарда гривень, полученных от реализации облигаций внутреннего займа 1997, на восстановление вкладов в сберегательных банках инвалидов Великой Отечественной войны 1 группы и граждан, которые имеют особые заслуги перед Отчизной.
Следует отметить, что в проекте бюджета вовсе не предусматриваются средства на улучшение условий и безопасности труда, которые систематически ухудшаются: чрезвычайно высоким остается уровень травматизма и профзаболеваний.
Исходя из этого и руководствуясь требованиями статьи 21 Закона об охране труда и постановления Верховного Совета от 4 июня сего года о том, что действие Закона о внесении изменений в Закон Украины о системе налогообложения не распространяется на платежи за услуги, другие неналоговые платежи, которые определяются законом о Госбюджете на соответствующий год, комитет предложил Кабмину и нашему профильному Комитету по вопросам бюджета и настаивает на дополнении статьи 27 рассматриваемого нами законопроекта словами "Государственного фонда охраны труда - 20 миллионов гривень", а также новым абзацем следующего содержания: "Установить, что обязательные взносы предприятий и организаций, осуществляющих производственно-хозяйственную или коммерческую деятельность, в фонд охраны труда осуществляются с 1 июля 1997 года в размере 0,2 процента фонда оплаты труда с отнесением этих затрат на себестоимость продукции. Отчисления в региональные фонды охраны труда в местных бюджетах осуществляются в размерах, которые утверждаются соответствующими комитетами".
Только после приведения проекта бюджета в соответствие с нормами действующего законодательства и нормами статей Конституции можно за него голосовать.
И последнее. Вы помните вчерашнее выступление Валентина Симоненко, где он делал ударение на сокращении денег на финансирование штатного количества работников Кабмина. Так вот, сокращается численность Комитета по защите прав потребителей. Из 712 человек, осуществляющих защиту прав потребителей, предлагается сократить 20 человек. Ни в коем случае нельзя сокращать эту структуру, надо искать другие пути.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте. Слово має Кендзьор Ярослав Михайлович від фракції Руху. За ним виступатиме депутат Симоненко.
КЕНДЗЬОР Я.-П.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Кожен із нас, депутатів Верховної Ради, дивиться на проект Державного бюджету з трьох позицій. Перше. Який вигляд має цей важливий документ, так би мовити, у загальнодержавному, у загальнонаціональному масштабі. Друге. Як він вирішує всі державні проблеми. І третє. Як він вирішує проблеми галузі, до якої належить кожен із нас, і як вписаний у цей важливий документ регіон, від якого обраний той чи інший народний депутат.
Фракція Народного руху переконана, що якби у свій час у ті терміни, коли повинен був готуватися проект Державного бюджету нашої держави, всі ці державні структури, всі ці групи чиновників, які були залучені до складання цього документа, щиро хотіли, відкинувши все інше, окрім потреб державного бюджету, почати складати цей документ, він був би сформований на реальних засадах, відображав би реальну ситуацію в нашій державі і, мабуть, став би тим фактором, який уже наступного року якось стимулював би поліпшення загальної ситуації в державі.
Але сталося навпаки. З моменту формування проекту Державного бюджету всі, хто був залучений до його творення, окрім чисто, так би мовити, основного питання, будував навколо проекту бюджету ще й свої чи вузькопартійні, чи кланові, чи якісь інші інтереси. І ми, на превеликий жаль, з бюджетом запізнилися вже майже на півріччя і невідомо, чим усе це закінчиться.
Пригадуєте: ще у вересні 1996 року, на початку роботи цієї сесії, фракція Народного руху виступила із заявою, в якій говорила про необхідність негайного опрацювання нової податкової системи. Однак уряд займався програмою, яку, на превеликий жаль, сьогодні ніхто не пам'ятає. Лише в листопаді були внесені на розгляд Верховної Ради досить сирі податкові законопроекти. У грудні було внесено уточнення - фактично новий проект бюджету. А далі почалися вже відповідні колізії тут у нас, у сесійному залі, і сьогодні від нас продовжує залежати доля цього важливого документа.
Мабуть, тоді треба було розробити проект бюджету на старій податковій основі, передбачити в постанові про цей документ можливість корекції бюджету в майбутньому. І якщо б усі вихідні основні документи були готові, то, наприклад, з другого півріччя цього року поступово перейти на нові податкові умови.
Тепер маємо взагалі дуже складну ситуацію, про яку вчора згадувалося у виступі від правового комітету. Цей документ суперечить кільканадцяти статтям Конституції. Аналіз проекту показав зовсім нереальну прибуткову частину. Приросту внутрішнього валового продукту не буде. За п'ять місяців маємо падіння на 5,6 процента. Проблема збору податків загострюється.
Базуючись на цих передбаченнях, ми вважаємо, що за реалістичними оцінками номінальний валовий продукт становитиме не 100 мільярдів, як планується в цьому документі, а близько 87,5 мільйона гривень. При падінні купівельної спроможності надходження 8,2 мільярда гривень від ПДВ, які плануються, є мало реальними. Недобір прибутків вдарить по видатковій частині, яка до того ж сформована з великими перекосами.
Треба обов'язково переглянути видаткову частину проекту бюджету. Вчора прозвучала дуже цікава інформація про те, що після задекларованого скорочення державного апарату витрати на утримання цього ж апарату зросли на 27 мільйонів. Маємо справді парадоксальну ситуацію: коли оголошуємо скорочення персоналу - він збільшується; коли оголошуємо боротьбу з корупцією - остання зростає! Треба якось про це, так би мовити, пам'ятати і не допускати таких речей.
Головною проблемою запропонованої структури видаткової частини держбюджету, як і в минулі роки, залишається співвідношення коштів, що направляються на дотації неефективним секторам економіки, та коштів на соціальний захист населення. В проекті передбачається майже 5 мільярдів гривень на фінансування народного господарства і лише 1 мільярд 893 мільйони гривень на соціальний захист.
Недостатнім є також фінансування соціальнокультурної сфери, у тому числі й установ освіти, культури, охорони здоров'я. Передбачаються мізерні кошти на фінансування науки, частина з яких проходить через інноваційний фонд.
Викликає подив намагання розробників проекту замаскувати величезні витрати на утримання правоохоронних органів, що перевищують витрати на національну оборону, вилучити витрати на фінансування податкових адміністрацій із витрат на утримання органів виконавчої влади.
Можна було б ще дуже багато робити зауважень, але, час вичерпано, і я скажу на закінчення ось про що. Оскільки вкрай недосконалий проект бюджету став об'єктом політичних інтриг, ігрищ, фракція Народного руху буде визначатися щодо своєї остаточної позиції в процесі обговорення пропозицій щодо поліпшення цього документа.
Дякую.
ГОЛОВА. Хотів би поінформувати вас, шановні депутати. Учора ми проголосували процедуру розгляду цього питання, якою визначили, що виступлять представники комітетів і фракцій і завершимо обговорення до 12 години. Не виступили - я зобов'язаний за Регламентом повідомити про це - депутати Шандрюк, Мармазов, Пронюк, Шкрабак, Ратушний, Яворівський, Янко, Пономаренко, Степенко, Шевченко, Пєхота, Ямковий, Діхтяренко, Пшенична, Климпуш, Ковтунець, Ярошинський, Гетьман, Вітренко, Марченко, Костицький, Соболєв, Пасечна, Іванов, Лантух, Свято, Верхогляд, Сокерчак, Найда, Ніколаєнко, Волковецький, Агафонов, Косів. Депутати активно готувалися до обговорення, одначе за процедурою, визначеною Регламентом, вони можуть подати свої пропозиції до Секретаріату, і вони будуть використані під час підготовки документа.
Слово має депутат Симоненко Петро Миколайович. Потім будемо завершувати цю роботу.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! После довольно глубоких по содержанию выступлений моих товарищей по фракции Кожушко, Олейника и Донченко нет необходимости детального обсуждения принципиальных статей проекта бюджета.
Наша фракция стоит на позиции, что после провозглашения независимости Украина пять лет жила без реального бюджета. Это первое.
Второе. После принятия Конституции мы уже целый год живем практически без основного экономического закона.
Третье. Фракция коммунистов еще осенью прошлого года, понимая сложность задачи, поставленной перед Кабинетом Министров и Верховным Советом, внесла в Кабинет Министров конкретные предложения как концептуальные, так и имеющие отношение к отраслям промышленности, для того чтобы мнение коммунистов было учтено при разработке проекта бюджета.
Рассматривая сегодня предложенный для обсуждения проект бюджета, фракция коммунистов исходит из того, что бюджет - это политика государственного регулирования, которая может дать положительный эффект при активных мерах, охватывающих структурно-технологическую целостность хозяйственного комплекса Украины. Прежде всего речь идет об обеспечении стратегической перестройки отраслей, обновлении технологий, модернизации производственнотехнической и научной базы топливно-энергетического комплекса, машиностроения, сельского хозяйства и транспорта. Безусловно, мы анализировали, будет ли бюджет способствовать созданию экспортно ориентированного машиностроения на базе ведущих предприятий военнопромышленного комплекса, импортозаменяющего производства, как в проекте бюджета решается проблема конверсии военного производства и особенно обеспечения сохранения и эффективного использования военнопромышленного потенциала.
Особое внимание, мы считаем, надо уделить консолидированному бюджету, как он будет учитывать и обеспечивать региональную политику.
Из этих принципиальных позиций, надо сказать, ни одна в проекте бюджета не учтена. Ведь согласно проекту бюджета предприятия будут полностью отрезаны от государственных кредитных ресурсов. В нем не предусмотрена государственная поддержка накопленного научного потенциала, целевых программ переоборудования конкретных предприятий, производственной и административной реорганизации.
Представленный на утверждение проект бюджета свидетельствует о том, что государство полностью выпустило из-под контроля не только динамику, но и основные соотношения цен, поощряет перекачку огромных средств на счета коммерческих структур, формируя теневую экономику. Приобрела угрожающие размеры утечка валютных средств. Свобода доступа иностранного капитала в стратегические отрасли и передача контрольных пакетов акций за долги в условиях конкуренции уничтожают научный и производственный потенциал Украины.
Процесс формирования новых финансовых пирамид - это тоже свидетельство того, как развивался бюджетный процесс. То, что угольная,энергетическая, газовая и металлургическая отрасли Украины разделены между мафиозными кланами, дает нам право утверждать, что этот бюджет нереален и не будет сформирован в интересах народа Украины. Я уже не говорю о том, что, по сути дела, завершается дикий, варварский эксперимент над народом Украины диктата международного капитала.
Есть ли обкективные предпосылки считать, что база, которая закладывалась в доходную часть, является перспективной? Мои товарищи на примерах по первому кварталу показали снижение валового внутренного продукта по всем показателям, которые имеют отношение к формированию доходной части бюджета, кроме производства алкогольных напитков и проката черных металлов.
Надо учитывать, что из-за увеличения внешнего долга и внутренней задолженности по заработной плате (4 миллиарда 65О миллионов гривень) дальше криминализуется экономика и общество в целом, снижаются денежные доходы, поставлено под угрозу вообще существование науки, образования, здравоохранения, возрастает коррупция, завершается формирование власти преступников и воров. Эти процессы будут углубляться, ибо Кабинет Министров безосновательно, нарушая законы и Конституцию, закладывает несуществующие нормы при расчетах как доходной, так и расходной частей бюджета, самолично уничтожая те социальные программы, которые определены закондательным полем.
Подписание меморандума с Международным валютным фондом на 1997 год, положения которого легли в основу нынешнего проекта бюджета, свидетельствует о том, что правительство и Президент не могут самостоятельно принимать решения и являются лишь исполнителями воли фонда.
Поражает своей откровенностью защита теневиков: в статье 33 закладывается норма о проведении налоговой амнистии. Теневики - это плод политики, проводимой Президентом и антинародным режимом. Их в этом проекте бюджета лелеют и оберегают, а надо, по мнению фракции коммунистов, поступать с ними так, как поступают с уголовниками во всем мире, несмотря на то, где сидят эти воры в законе - в президентском дворце или Кабинете Министров.
Мы сформулировали два главных вывода. Первый. Без плана социально-экономического развития Украины, без жесткого контроля за использованием государственных средств, без немедленного отказа от рекомендаций Международного валютного фонда и коренного изменения экономической политики Украина из этого кризиса не выйдет. И второй. Бюджетный процесс подтверждает полный крах политический и экономический, полное разложение и загнивание всей власти, особенно в ее верхних эшелонах. А гнилое дерево, как говорит библейская мудрость, не приносит доброго плода. От себя скажу, что его надо просто выкорчевывать.
Какие предложения фракции коммунистов при доработке, а вернее, при переработке данного проекта?
Первое. Привести проект бюджета, как и предлагали мои товарищи, в соответствие с законами и Конституцией.
Второе. Финансовые расчеты доходов привести в соответствие с реальными показателями, а не желаемыми. И здесь мы предлагаем, чтобы статьи расходов, обеспечивающие социальную защиту, финансировались по потребности. Речь идет об образовании, здравоохранении, культуре, науке и многих других сферах. С этой целью можно было бы передать земельный налог полностью для финансирования агропромышленного комплекса и социальной сферы.
Третье. Провести эмиссию гривни и погасить задолженность по зарплате, пенсиям и другим социальным выплатам.
Четвертое. Немедленно провести комплекс экономических, административных, уголовноправовых мер по уничтожению теневого капитала и направлению его в фонд развития экономики Украины.
Без учета наших предложений фракция не будет голосовать за предлагаемый проект бюджета.
Благодарю.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Надаючи значення цьому документу та цьому питанню і розуміючи, що важко висловитися в межах п'яти хвилин з приводу предмета дискусії, я нікого не обривав під час виступів. Але просив би надалі, а ми будемо працювати над цим документом ще наступного тижня, щоб вкладалися всі в регламент.
Підбиваючи підсумки цього обговорення, я зобов'язаний як Голова Верховної Ради за Регламентом сказати кілька слів.
Я просив би, зважаючи також на важливість цього моменту, дозволити мені виступити з трибуни.
Шановні колеги! Ми завершуємо загальне обговорення проекту Державного бюджету України на 1997 рік, поданого урядом до Верховної Ради на друге читання. За процедурою його взагалі-то можна було не обговорювати в такий спосіб. Але зважаючи на те, що вже пройшло півроку після обговорення в першому читанні, і зважаючи на той досить штучно створений політичний ажіотаж довкола цього документа, ми зобов'язані були таким чином висловити позицію комітетів і фракцій до його змісту.
Наступного вівторка у відповідності з Регламентом ми розпочнемо постатейний розгляд цього важливого документа. Є підстави для підведення попередніх підсумків бюджетного процесу 1997 року.
Що потрібно сказати? Бюджетний процес, а з ним і проект Державного бюджету, став головним політичним фактором, до того ж фактором, не об'єднуючим суспільство, а роз'єднуючим його. Правовий нігілізм, ігнорування Конституції та законів, на базі саме яких і має формуватись бюджет, з боку розробників проекту бюджету стали визначальною рисою бюджетного процесу 1997 року. Остання змусила нас учора на завершальній стадії ставити питання про невідповідність подання проекту бюджету Конституції України. Цей же фактор змушує нас застосувати і третє читання проекту закону про бюджет, що буде, я думаю, зроблено.
Минулого року в проекті бюджету на 1996 рік, поданому урядом, рівень деталізації показників, глибина розшифровки статей доходів та видатків, додатків та розрахунків дали можливість тоді грунтовно проаналізувати наміри уряду в бюджетній стратегії. Сказати про це відносно проекту бюджету на нинішній рік неможливо. У цьому відношенні зроблено не те що крок уперед, а кілька кроків назад.
Щодо нової податкової системи. Важко сказати, стара податкова система погана чи добра, бо указами Президента, постановами Кабінету Міністрів надано такі великі пільги, що податкова система практично не діє. І найбільші пільги надано імпортерам газу.
Я ще раз, повертаючись до вчорашньої тези, хочу сказати, що дефіцит торговельного балансу експорту-імпорту, створений на основі торгівлі газом, такий, що ставить під сумнів макроекономічні показники, ВВП, бо треба звідти вилучати мінусове сальдо. З іншого боку, Ігор Олександрович пояснював, що цей газ використано на виробництво мінеральних добрив і витрачено нібито З00 з лишнім мільйонів доларів. Тоді виникає запитання: а де ще 600 мільйонів? Мені здається, що в цьому відношенні треба було б повернутися до пропозиції, котру я висловлював під час обговорення питання про наші газові справи. Треба було відмовитися від дарованого газу, який нам дається за транзит його, а щоб нам платили за транзит із зменшенням ціни на вході в Україну. А на різницю, яка становила б приблизно 20 доларів на 1000 кубічних метрів газу, потім, якщо потрібно буде для держави, для комунальної сфери, прикупили б частину газу. Це приблизно 2,5 мільярда доларів, або 5 мільярдів гривень. То тоді не було б такого бездумного витрачання газу, яке ми маємо, коли десь на 8 відсотків зменшилося промислове виробництво, в комунальній сфері не збільшуються витрати газу, а імпорт його зріс, за який треба розраховуватися, але чим? Очевидно, підвищенням тарифів, тому, мабуть, і не підписується закон про обмеження підвищення тарифів, який прийнято Верховною Радою.
За моїм дорученням зроблено розрахунки соціальних витрат у бюджеті 1996 року і в проекті бюджету на 1997 рік у порівнянних цінах. Виявилось, що затрати на соціальне забезпечення населення в бюджеті на 1997 рік зменшено на 17 відсотків, на фінансування соціальнокультурних установ та заходів - на 40,9 відсотка, на освіту - 47 відсотків, на охорону здоров'я - на 22 відсотки, на фінансування науки - на 42 відсотки.
По-перше, порушено всі терміни розгляду проекту бюджету. До того ж це вже четвертий варіант проекту, поданий урядом. І тільки чітка позиція Верховної Ради, коли всупереч тиску з боку виконавчої влади вона 19 грудня минулого року прийняла проект бюджету в першому читанні, забезпечила сьогодні продовження розгляду проекту бюджету тепер уже в постатейному режимі. Хоч це треба було робити півроку тому, але ми тільки тепер одержали проект Кабінету Міністрів.
По-друге, жодний із поданих урядом варіантів проекту бюджету не містив визначених Конституцією та законами документів, розрахунків, додатків. Натомість усі ці вкрай необхідні для об'єктивного аналізу документи підмінялися загальними розмовами про пакет економічного зростання, податкову революцію, іншими демагогічними гаслами. До того ж у новій податковій системі не ліквідовано основний недолік старої, коли базою для нарахування податків є заробітна плата. Це спонукає підприємства скорочувати зарплату та кількість робочих місць з усіма негативними соціальними наслідками, які поки-що приховані, але вони вже є в реальному житті і їх відчувають усі громадяни. Виходячи з цього, ми маємо дуже мало підстав сподіватися на те, що головні макроекономічні показники, покладені в основу проекту, будуть досягнуті.
За даними Мінстату, падіння ВВП за січень-травень становить 7,4 відсотка, а в основу проекту бюджету на 1997 рік покладено, що цей ключовий макропоказник буде стабільним і плюсовим. Викликає великі сумніви, що закон про бюджет на 1997 рік буде виконано. Про це свідчить, зокрема, інформація Рахункової палати щодо виконання Закону про порядок фінансування витрат бюджету на 1997 рік.
Необхідність прийняття Державного бюджету пов'язують з отриманням іноземних кредитів. Але ці кредити надаються на принизливих для України умовах і витрачаються на оплату попередніх боргів та нарахованих процентів. У такій системі ми перебуваємо.
Цього тижня ми прийняли в другому читанні проект Бюджетної резолюції на 1998 рік. Зараз він готується до третього читання з урахуванням пропозицій народних депутатів. Навряд, щоб прийняття Державного бюджету на 1998 рік було більш спокійним і простішим. Проте нинішня соціальноекономічна ситуація зобов'язує нас думати не тільки про рік наступний, який уже не за горами, а насамперед про рік 1999, особливо враховуючи те, що парламент наступного скликання буде нездатний швидко опанувати ці процеси і прийняти Бюджетну резолюцію на 1999 рік.
У суспільно-політичному та історичному вимірах наступні два роки є неподільними. Це будуть роки дуже непростої політичної ситуації в Україні, позначеної парламентськими, місцевими та президентськими виборами. Підсумовуючи сказане, пропоную депутатам Верховної Ради подумати над доцільністю таких кроків.
Перше. Прийняти Основні напрями бюджетної політики України, тобто Бюджетну резолюцію не на 1998 рік, а всетаки на два роки, тим більше що ідеологія їх повинна бути стабільною.
Друге. Запропонувати уряду на основі Бюджетної резолюції підготувати і в термін, визначений Конституцією, подати до Верховної Ради проект Державного бюджету на 1998 рік та основні показники доходів та видатків Державного бюджету на 1999 рік.
Ось кілька ключових показників, від яких можна, так би мовити, танцювати далі. З цього приводу треба порадитися і треба прийняти відповідне рішення, що ми будемо робити під час постатейного розгляду на наступному тижні проекту бюджету. Я просив би все-таки підтримати ідею, яку вчора подавали на нараді представники комітетів і фракцій, вона теж звучала вчора у виступах, зокрема депутата Даниленка, і сьогодні депутат Терьохін повторив цю саму пропозицію. Ми повинні зараз доручити тимчасовій спеціальній комісії, яка працювала над податковими законопроектами (отже, вона добре володіє матеріалом), щоб з наступного вівторка ті статті проекту бюджету, які потребують погодження та підтримки фракцій, комітетів тощо, вони опрацювали разом із бюджетним комітетом, і в такий спосіб ми могли б скоріше наблизити ці параметри і все-таки наступного тижня бюджет прийняти.
Я просив би вас підтримати цю пропозицію. Хочу ще сказати, що ми вже живемо в такій політичній ситуації, коли за інерцією продовжується тема: Верховна Рада нездатна прийняти бюджет. Ми його приймемо - завтра почнеться агітація в бік того, що от, бачите, погано живеться людям, бо поганий бюджет прийняла Верховна Рада.
Причина не в тому, про це говорили депутати, я не хочу повторювати висновки. Я думаю, що ті, хто слухав і дивився сьогоднішнє і вчорашнє засідання, зроблять висновки самі. Але для нас висновок такий: треба приймати бюджет, бо якщо ми не зафіксуємо там параметри, особливо стосовно соціальної сфери, то тоді буде знову той самий "ручний" режим управління, про який учора переконливо розповідав голова Рахункової палати.
Ставлю на голосування пропозицію про таке доручення тимчасовій спеціальній комісії. Повторюю: ставлю на голосування пропозицію про доручення тимчасовій спеціальній комісії, яка не припинила свою роботу і яку очолює Віктор Лаврентійович Мусіяка, щоб вона, починаючи з постатейного розгляду проекту бюджету, підключалася до роботи для узгодження його окремих позицій...
До цього питання пропозиція? Будь ласка, слово надається депутату Носову.
НОСОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати і головуючий! Я пригадую, що, скажімо, в парламенті Франції, деяких інших країн прямо заборонено створювати тимчасові комісії замість бюджетної. Мабуть, у цьому щось є. Я просто попереджаю, що ця комісія зіткнеться з технологічними складнощами. Мабуть, цій комісії доведеться використовувати в роботі апарат бюджетного комітету. Я звертаю увагу, що комісія повинна бути готова до того, що їй буде значно складніше, ніж якби вона працювала з іншими документами.
ГОЛОВА. Мова йде про те, що Комітет з питань бюджету працює так, як це визначено Регламентом. Ніхто інший не може втручатися в його роботу. Але є статті, які потребують, я б сказав так, політичних рішень. Наприклад, зменшити витрати на утримання виконавчої влади на таку-то суму, додати на освіту. І треба, щоб депутати підтримали цю пропозицію. Для цього працює погоджувальна комісія. Джерело інформації, ініціатива за бюджетним комітетом, а ми вирішуємо тут політичні питання.
Я хотів би, щоб дати таке доручення відповідному комітету. Немає заперечень? Ставлю на голосування за основу цю пропозицію.
"За" - 291. Прийнято.
Для доповнення слово надається депутату Марченку. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Александр Александрович! Я вчера обращал ваше внимание, вашего заместителя Мусияки и председателя Комитета по вопросам бюджета на то, что Верховному Совету выдан документ, где в левой колонке написаны основные показатели, которые мы приняли якобы в первом чтении. Но они не соответствуют тем, что мы принимали. Поскольку в левой колонке макроэкономические показатели по доходной и расходной частям совершенно не те, за которые мы голосовали, то предложения в эту колонку подаются совершенно по новому принципу. И мы рассматриваем документ, который нельзя рассматривать ни в первом, ни во втором чтении.
ГОЛОВА. Будь ласка, ваша пропозиція.
МАРЧЕНКО В.Р. Подайте, пожалуйста, в левой колонке текст проекта бюджета, который был принят в первом чтении. И после этого согласно процедуре можно рассматривать поправки.
ГОЛОВА. Я вчора давав пояснення з цього приводу. Пояснюю ще раз. Справді, ці цифри відрізняються від того, що прийнято в першому читанні, бо після прийняття проекту бюджету в першому читанні Верховна Рада прийняла кілька податкових законів, які змінили розрахункову базу. Миколо Яновичу, обов'язково подайте до другого читання текст, який був прийнятий у першому читанні, для того, щоб можна було прийняти... (Шум у залі).
Ми не розглядаємо по суті питання.
До проекту постанови ще є зауваження?
Депутат Ємець. Будь ласка.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Галицький виборчий округ, Львівська область). Група "Конституційний центр". Олександре Олександровичу, ще торік я ставив це питання на засіданні Комісії з питань бюджету, і Мінфін обіцяв цього не робити. Але знову це повторилося. У статті 11 проекту бюджету написано: "Продовжити на 1997 рік термін дії статей 12... Закону України про Державний бюджет на 1995 рік..." А коли відкриєте той закон, там буде написано, що продовжити термін дії статей Закону України про Державний бюджет на 1994 рік, і кінця взагалі не знайти. Невже так важко викласти текст, що було прийнято в 1994 році, тут у правій колонці? Депутати ж не будуть знати, за що голосують під час розгляду статті 11.
Тому є пропозиція доручити викласти текст статті 11 без посилання на норму, прийняту в 1994 році.
ГОЛОВА. Тобто безпосередньо текст без посилання на інші документи. Так? Немає заперечень. Ставлю на голосування як доповнення до проекту постанови: доручити Комітету з питань бюджету викласти в статті 11 без посилання на попередні закони про бюджет безпосередній текст, який стосується цієї норми. Зрозуміло, тут немає нічого дивного. Я думаю, що це навіть не треба голосувати. Це буде умовне доручення, ми самі не пропустимо, якщо буде інакше написано.
Депутат Терьохін. Прошу.
ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Уряд подав свій варіант проекту бюджету. Після того, порушуючи Регламент, декілька чоловік із Комітету з питань бюджету внесли свої поправки, які їм здавалися добрими.
Є проект, поданий урядом.. Учора ми домовлялися, що працюватиме робоча група з представників усіх груп і фракцій, яка з'ясує, чи немає розбіжностей у статтях, які ми розглядаємо, і тих, що подав уряд. Оце справді буде передбачена процедура розгляду пропозицій уряду.
Я вношу пропозицію, щоб у понеділок о 9 годині під головуванням заступника спікера зібралася створена вже група з представників комітетів, фракцій і почала працювати над остаточним...
ГОЛОВА. Дякую. Це не заперечується. Голова комітету - Микола Янович, він знає. Голова комісії - Віктор Лаврентійович. Вони удвох домовляться, як краще організувати цю роботу.
Будь ласка. Депутат Степенко.
СТЕПЕНКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Дякую. Олександре Олександровичу, я пропоную в ліву колонку внести показники проекту бюджету, прийнятого в першому читанні. І ще один принциповий момент.
Коли я порушив питання про те, чи буде передбачено в проекті бюджету на 1997 рік розрахунки за продукцію, забрану в селян у 1995 і 1996 роках, то вони сказали, що буде враховано під час розгляду у другому читанні.
ГОЛОВА. Вони, це хто?
СТЕПЕНКО В.І. Олександре Олександровичу, не перебивайте мене, будь ласка, це серйозне питання.
Коли я звернувся, щоб виплатили в 1997 році, попереднє керівництво Міністерства сільського господарства мені заявило: "Василю Івановичу, ми, може б, і виплатили, знайшли кошти, але це буде порушенням бюджету на 1996 рік, бо там ці суми не передбачені".
Тому звертаюся до вас, Вікторе Лаврентійовичу і Миколо Яновичу, щоб під час підготовки проекту бюджету до постатейного розгляду це питання відокремити і визначити: будуть повернені кошти, забрані два роки назад, чи ні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Дуже слушне зауваження, тільки ніякого відношення до проекту постанови не має (Шум у залі).
Василю Івановичу, я ще раз кажу: це слушна пропозиція щодо змісту проекту бюджету, але не до проекту постанови. А пропозиції щодо змісту будемо обговорювати, коли розглядатимемо проект бюджету постатейно. Тоді будемо приймати відповідні рішення.
Ставлю на голосування проект постанови в цілому.
"За" - 273. Прийнято.
Оголошується перерва на півгодини.
(П і с л я п е р е р в и)
ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місця. Продовжується засідання Верховної Ради.
Шановні депутати! Сьогодні для багатьох сімей в Україні своєрідно знаменний день - випуск у школах. Я знаю, що в кожному окрузі у вас відбуваються такі акції. Я вжив таке казенне слово "акція", бо це, справді, подія у житті багатьох юнаків і дівчат, їхніх батьків. Це час очікувань, надій, це просто прекрасний період, який переживає кожна сім'я.
Мені хотілося б від вашого імені привітати всіх випускників шкіл України, побажати їм успіхів, побажати здійснення тих високих надій, які вони мають сьогодні, і побажати їхнім близьким, батькам перш за все, щастя, добра і здоров'я (О п л е с к и).
Тепер, виходячи з того, що й серед депутатів є багато батьків, є декілька батьків, чиї діти сьогодні випускаються із школи, я пропоную за півтори години розглянути ті питання, що в нас визначені, і закрити сьогодні засідання... (Шум у залі). За годину розглянути пропонує депутат Єльяшкевич. Можна й за годину, якщо активно працюватимете. Будь ласка.
--------------
Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами. Доповідає Сокерчак В'ячеслав Михайлович, заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Увага.
СОКЕРЧАК В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий округ, Одеська область). Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.
У ході опрацювання цього законопроекту народні депутати України - члени комітету після консультацій з представниками Держхарчопрому, Держвинсадпрому, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків, Держмиткому, Комітету захисту прав споживачів і Укртютюнпрому прийшли до висновку, що Кабінет Міністрів має рацію, пропонуючи внести доповнення до статей 2 і 7. А доповнення до статей З, 11, 14 і 15 вносять члени нашого комітету.
Чим викликані ці пропозиції?
У період з липня 1996 року Кабінетом Міністрів України і міністерствами та відомствами прийнято більше 6О нормативних актів, які регулюють питання виробництва, торгівлі, зберігання, сертифікації, маркування алкогольних та тютюнових виробів.
Більшість із цих документів значно вдосконалюють та доповнюють законодавство України щодо контролю за сплатою податків до державного бюджету, недопущення на ринок України недоброякісної продукції, запобігання контрабанді. Але в багатьох випадках нормативні документи випущено без достатнього вивчення реального стану справ, специфіки виробництва цієї продукції. На думку виробників, це створило певну напругу, особливо навколо питань ліцензування, виробництва та маркування даної продукції. Тому виникла необхідність чітко зафіксувати у статтях З, 11, 14, 15, доповнення до яких не подавав Кабінет Міністрів, деякі положення чинних нормативних документів. Отже, цей законопроект підготовлено за активної участі народних депутатів України.
Пропозиції уряду стосувались, як я казав, двох статей. У статті 2 пропозицію уряду підтримано в частині, що стосується проектування та будівництва нових спиртових виробництв. Кабінет Міністрів обгрунтовує це тим, що за станом на 1 січня 1997 року спирту етилового вироблено 68,2 мільйона декалітрів. На внутрішні потреби суб'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій України використовується максимально 25 мільйонів декалітрів спирту. Горілки та лікеро-горілчаних виробів у 1996 році виготовлено 46,6 мільйона декалітрів, внутрішнє споживання цієї продукції становило 18,6 мільйона декалітрів. Таким чином, Україна має достатні потужності для виробництва спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Але останнім часом, розраховуючи на надприбутки, суб'єкти підприємницької діяльності почали розміщувати проекти і будувати спиртові та лікеро-горілчані виробництва на свій розсуд, не зважаючи на те, що в Україні перевиробництво цієї продукції. Саме тому Кабінет Міністрів пропонує, і комітет погоджується з тим, щоб статтю 2 доповнити ось таким коротеньким абзацом: "Рішення про проектування і будівництво нових спиртових виробництв приймається Кабінетом Міністрів України".
На мою думку, це правильно, тому що в Законі про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим визначено, що держава повинна регулювати не тільки виробництво, а й розміщення нових спиртових виробництв на території України. Це що стосується статті 2.
Стаття З. У цій статті уточнюється перелік документів для отримання ліцензій і порядок видачі ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пропонується чітко визначити перелік необхідних документів, які має представити суб'єкт підприємницької діяльності для отримання ліцензії на виробництво. Ключовим документом у запропонованому списку є атестат виробництва, який видається підприємству органами Держстандарту України після детальної перевірки виробництва на предмет відповідальності його обов'язковим вимогам чинного законодавства щодо забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, відповідності санітарним, пожежним нормам і правилам. Фактично атестат виробництва є документом, що підтверджує можливість даного підприємства випускати високоякісну продукцію.
Цю статтю доповнено переліком документів, достатнім для вирішення питання ліцензування. Ми вважаємо, що цей перелік не дасть можливості тому, хто має право видавати ці ліцензії, вимагати від суб'єкта підприємницької діяльності будьякої форми власності документ, не потрібний для цього.
Єдине, Олександре Олександровичу, що треба зробити в проекті, який мають на руках депутати, це записати після абзацу "Вимагати представлення інших документів, крім вказаних у цьому законі, забороняється", що для видачі ліцензії обов'язково потрібен документ про згоду власника торгової марки.
Ви знаєте, що в Україні вже запроваджено торгові марки. Той, хто перший зробив той чи інший виріб, патентує його в Держпатенті. Звичайно, що повинна обов'язково бути згода того, хто перший зробив цей виріб. Така довідка має бути. Ви знаєте, що за кордоном це чітко контролюється.
Заборона вимагати представлення інших документів буде цілком нормальною, якщо ми запишемо це доповнення: довідка про згоду власника торгової марки. Тоді тут буде вичерпний перелік документів, які треба представляти.
Що стосується статті 7.
Пропозиція уряду підтримана, але з урахуванням прикінцевих положень цього проекту відносно імпортних виноматеріалів. У статті 7 говориться про виробництво цієї продукції з давальницької сировини. Я вважаю, що нам треба погодитися з пропозицією уряду, враховуючи, що в прикінцевих положеннях чітко визначається, як це буде стосуватися тих, хто експортує, та тих, хто виробляє цю продукцію для споживання на території України.
Для того щоб уніфікувати положення багатьох різних документів та врахувати специфіку виробництва цієї пропозиції, в статті 11 "Маркування виробленої продукції" пропонується окремо визначити правила маркування горілки, лікеро-горілчаних та тютюнових виробів і привести їх у відповідність з міжнародними нормами.
Необхідність законодавчого врегулювання цього питання зумовлена тим, що часта зміна нормативої бази та негайне запровадження нових правил маркування можуть практично привести до зупинки вітчизняного виробництва. Як правило, кожна тютюнова фабрика завжди має піврічний запас етикеток, пакувальних матеріалів. Нова етикетка, враховуючи тривалий технологічний процес виробництва, замовляється заздалегіть - за п'ять-шість місяців.
Такі ж труднощі виникають і у легальних імпортерів, для яких термін від купівлі акцизних марок до отримання готової продукції становить близько чотирьох місяців. Тому будь-яка зміна норм маркування продукції за цей період практично не може бути виконана, бо продукція виробляється за кордоном і транспортується в Україну.
Але найголовніше, що в нас є товарні запаси на торгових підприємствах, на складах. Потрібний відповідний час для реалізації. Ви пам'ятаєте, коли ми змінили термін запровадження акцизних марок, то довелося практично 6ОО вагонів тютюнової продукції перепакувати і наклеїти іншу марку. Це - виличезні збитки.
У зв'язку з цим для переходу на нові правила маркування пропонується товаровиробникам та імпортерам надати термін до 1 січня 1999 року.
У статті 14 "Організація імпорту, експорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим" та статті 15 "Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами" пропонується закріпити право ліцензування імпорту, експорту та оптової торгівлі спиртом етиловим і коньячним за Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі. Цей порядок раніше закріплявся за Міністерством фінансів. Але це не зовсім правильно. Ми говоримо про експорт готової продукції і оптову торгівлю. Через те комітет погодився, щоб це доручити Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі.
Ось такі зміни і доповнення пропонують внести Кабінет Міністрів і депутати до статей 2, 7, 3, 11, 14, 15 згаданого закону для того, щоб удосконалити його і, можливо, вже не повертатися до змін у цьому законі. Мені здається, що все, що необхідно для того, щоб держава контролювала виробництво і торгівлю цими високоліквідними товарами, вже в закондавстві є.
Дякую.
ГОЛОВА. Повідомляю, що в засіданні Верховної Ради бере участь голова Держхарчопрому України Леонід Борисович Сватков. Запитання, якщо буде пореба, можна ставити і доповідачу, і йому.
Є запитання до В'ячеслава Михайловича? Запишіться на запитання.
В'ячеславе Михайловичу, скажіть, чи вдасться подолати контрабанду спирту і тютюнових виробів після прийняття цього закону, чи треба буде вживати ще додаткових заходів? Адже ми найбільше маємо збитків саме через тіньове виробництво горілки, насамперед, і контрабанду спирту та тютюнових виробів.
СОКЕРЧАК В.М. Звичайно, Олександре Олександровичу, закони, які ми приймаємо, - суто економічні закони. Але я думаю, якщо буде чітко виконуватися цей закон, якщо буде здійснюватися маркування, то вдасться. Ми нічого не вимагаємо зайвого, а лише впорядковуємо діючі норми. Я називав, що Кабінет Міністрів видав 6О нормативних актів, якими важко користуватися. Зміни до п'яти статей цього закону якраз відбивають усі ті акти, що прийняв Кабінет Міністрів. З Кабінетом Міністрів погоджено. З Леонідом Борисовичем прямо перед виходом на трибуну ми проводили останні консультації. Він погоджується з цими пропозиціями. Але треба дати можливість товаровиробникам розробити нові етикетки, де буде вказуватись все, включаючи вміст смоли в тютюнових виробах. А для цього треба створювати лабораторії. У нас цього сьогодні немає. Не всі тютюнові фабрики готові до цього. Потрібен час. Ми це питання теж погодили.
А для подолання контрабанди, звичайно, треба виконувати ще й митне законодавство. Я розумію.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Цушко. Ви можете задавати запитання Леоніду Борисовичу і В'ячеславу Михайловичу.
ЦУШКО В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Уважаемый Вячеслав Михайлович! Докладывая, вы пропустили комментарий к статье 15 (страница 1О). В эту статью вносится дополнение, которым запрещается вводить любые ограничения по площади и обкему торговых помещений. Прокомментируйте это, пожалуйста.
СОКЕРЧАК В.М. Дякую, Василю Петровичу, за нагадування. Так, дійсно, шановні народні депутати, запропоновано зняти обмеження по площі торгових приміщень, яке було введено Кабінетом Міністрів у січні цього року. Вивчення практики застосування цієї заборони на території мого округу (Савранський виборчий округ N З14 Одеської області) показало, что нічого ми не виграли, не припинили контрабанду. А навпаки, втратили від того, бо підприємствам, які мають торговельну площу менш як 2О відсотків, уже заборонено купляти ліцензії, тому немає прямих надходжень . А все, що було в цих ларках раніше, все одно реалізовано. Так що надходження від цього не збільшилися, принаймні офіційних даних немає.
Я консультувався у своєму окрузі з представниками місцевих органів влади і податківцями, і вони якраз згодні з цим.
ГОЛОВА. Депутат Яблонський.
ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область). Дякую. Олександр Олександрович частково задав моє запитання, я хотів би продовжити.
Скажіть, будь ласка, скільки ще нормативних актів нам потрібно прийняти для того, щоб справді відродити славу наших вітчизняних горілчаних виробів, яким у світі не було рівних, і врешті-решт навести в цій галузі відповідний порядок? Я задаю це питання вам обом.
Хотів би звернутися до представника продовольчої служби. Якщо можна, порівняйте якість наших горілчаних виробів і тих, які зараз надходять в Україну із-за кордону. Отже, яка їхня якість, токсичність і шкідливість для здоров'я наших громадян?
Дякую.
ГОЛОВА. Леоніду Борисовичу важко відповісти на це запитання, бо він не п'є, але сказати потрібно.
Будь ласка, коротко, а потім В'ячеслав Михайлович. Прошу.
СВАТКОВ Л.Б., голова Державного комітету України по харчовій промисловості. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Наведу один приклад. Буквально два місяці тому ми з представниками таких відомих фірм, як "Смірнов", "Абсолют", проводили дегустацію. Наша горілка "Княжий келих" зайняла перше місце, "Золотоніська" і "Графська" - друге, "Абсолют" - восьме, а "Смірнов" - п'яте. Оце свідчить про якість.
Сьогодні заважає прозорість наших кордонів, особливо з Придністров'ям, де найбільша контрабанда тютюнових і алкогольних виробів.
Звичайно, ці закони контрабанду не зупинять, це робота правоохоронних органів. Ці доповнення до закону дають економічну можливість усім суб'єктам державної і недержавної форми власності нормально працювати у цій сфері.
Ще нас хвилює проблема самогоноваріння. Нерегульоване споживання цукру, великий попит на дріжджі, особливо в сільській місцевості, свідчать про те, що люди займаються самогоноварінням. Мабуть, у майбутньому треба передбачити зміни до Кримінального кодексу відносно самогоноваріння.
Дякую.
СОКЕРЧАК В.М. Я хотів би продовжити відповідь на це запитання. Оскільки мені весь час доводиться стояти на трибуні і доповідати з цих питань, то я спостерігаю за наслідками виконання цих законів, які ми приймаємо.
У наших магазинах продають горілчані вироби, які мають нормальний вигляд і якість. І найголовніше, у буфеті Верховної Ради немає нічого закордонного. Це означає, що депутати не п'ють закордонного, а тільки доброякісне - своє.
ГОЛОВА. Шановні депутати, Леонід Борисович подумає перед тим, як відповідати на інші запитання. Я наводив цей приклад минулого тижня. У нас в організованій торгівлі алкогольні вироби коштують приблизно вдвоє дорожче, ніж у так званій неорганізованій торгівлі. Це означає або колосальну контрабанду, або колосальне тіньове виробництво спиртного. Це конкуренти державних підприємств. Ви повинні знати, де це робиться, хто розливає, чому на західному кордоні з Україною організовані точки по розливу - в Угорщині, Польщі, інших місцях, звідти завозиться спиртне. Треба наводити порядок разом із митним комітетом, але ви повинні грати першу скрипку, бо ви втрачаєте на цьому найбільше і держава, безперечно.
А щодо самогону, то розберуться люди, якщо буде нормальна державна торгівля, то самогон гонитимуть, скажімо, З відсотки, не більше, скільки його треба...
Ви подумайте, як відповісти на це запитання.
Депутат Юхновський задає запитання.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Личаківський виборчий округ, Львівська область). Усі наші заводи по виробництву спирту недовантажені. А в законі йдеться про те, щоб дозволити видавати ліцензії, хай навіть і робитиме це Кабінет Міністрів, на будівництво нових заводів по виробництву спирту.
То, може, зважаючи на те що в нас перехідний період, ми всетаки припинимо видачу ліцензій на будівництво нових заводів по виробництву спирту, якщо наші заводи недовантажені? Це перше запитання.
І друге. В електроенергетиці ми маємо нову організацію "Оптовий ринок електроенергії", до складу якої входять виробники електроенергії і ті, що її реалізують. Чи не варто нам і в цій сфері створити нову організацію - оптовий ринок, до складу якої входили б ті, що виробляють горілчані вироби, і ті, що їх реалізують. Для того щоб можна було тут проводити єдину політику.
СОКЕРЧАК В.М. Ігоре Рафаїловичу, справді, треба врегулювати. На базі колишніх консервних заводів, ви знаєте, відкриваються ці лінії, і треба, щоб, справді, це було в державних руках. Тим паче що дозвіл на відведення земельної ділянки спочатку дають у районних і обласних радах, а потім у Верховній Раді про це голосують.
Мені здається, що, дозволивши тільки Кабінету Міністрів цим займатися, а в Кабінеті Міністрів - Держхарчопрому, ми якось врегулюємо цю проблему. Ті заводи, які вже будувалися, треба добудувати, а більше, ми так і вели мову, нам не треба будувати.
Окрім того, якщо все-таки буде потепління економічних відносин з Росією, то головний ринок для нас - це все-таки в Росії. Росія споживає 250 мільйонів декалітрів горілчаних виробів, а Україна - 25 мільйонів декалітрів. Якщо все буде нормально, то нам треба прориватися на російський ринок. Тоді заводи, які недовантажені, будуть довантажені.
Що стосується другого вашого запитання, то я знаю тільки, що є думка про потребу взагалі прийняти новий закон, який стосувався б тільки алкоголю. І там ці всі питання врегулювати. Я його проекту ще не бачив. Знаю, що над ним працюють. Президент в одній із своїх записок написав про те, що потрібно такий законопроект розробити. Я міг би грунтовніше відповісти, якби бачив, що там. Говорять, що це буде всеохоплюючий закон, що ним регулюватимуться всі ці питання.
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины, Всеукраинский союз рабочих. Мы обсуждаем изменения к одному из важнейших законов, по которому наполняется бюджет. Я хочу для радиослушателей напомнить его название, потому что это связано с вопросом, который я хочу задать: "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами". Вот у меня в руках требования, которые были высказаны 18 марта трудящимися, пункт 6: "Посилити механізми державного регулювання, ввести державну монополію на зовнішню торгівлю, на торгівлю горілчано-коньячними та тютюновими виробами" и так далее. Сегодня этот вопрос стоит у нас в повестке дня. В то же время у меня есть и ответ Кабинета Министров на высказанные требования, подписанный шестью министрами и первым вице-премьером, сейчас исполняющим обязанности Премьера Дурдинцом, в котором об этом ни слова не сказано.
Я хотел бы знать накануне 28 июня, как реализуются в этом законодательстве требования от 18 марта? Иначе опять возникнет этот вопрос.
СОКЕРЧАК В.М. Володимире Миколайовичу! Оця вимога якраз запропонованими змінами до закону виконується. Чому? Тому що раніше дозвіл на будівництво заводів давав не Кабінет Міністрів. Пропонується це право закріпити за Кабінетом Міністрів.
Постановами Кабміну, про які я вже говорив, а їх було близько 60, все-таки вдалося впорядкувати видачу ліцензій підприємствам на виробництво горілчаних виробів. У 1995 році було видано 780 ліцензій. Тепер тільки підприємства державної форми власності отримали право на виробництво горілчаних виробів. Так що ці вимоги справді виконуються. І експорт цієї продукції впорядковується. Право видавати ліцензії передається тепер від Міністерства фінансів, яке готове було на все йти, щоб тільки в бюджет отримати гроші, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків. Експорт, імпорт та оптову торгівлю цією продукцією будуть здійснювати тільки державні підприємства. Тобто не йдеться про перепродаж, посередництво, а тільки про власне виробництво. Наприклад, Київський завод шампанських вин може здійснювати експорт, імпорт або оптову торгівлю вина тільки в тих обсягах, в яких він сам виробляє свою продукцію.
Гадаю, що це якраз дає можливість більш-менш встановити монополію держави в цій сфері.
ГОЛОВА. Депутат Марковська.
МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую. Фракція Соціалістичної і Селянської партій. У мене запитання до керівника Державного комітету по харчовій промисловості. Треба приймати ці поправки, в цьому немає сумніву, бо держава повинна контролювати виробництво і продаж алкогольних напоїв. Але, на превеликий жаль, зараз в Україну ринула велика кількість закордонних алкогольних напоїв, які за своєю якістю набагато поступаються нашим. Я маю на увазі те, що люди, які п'ють ці напої, страждають, а то і вмирають від вживання їх. Таких випадків в Україні останнім часом значно збільшилося. Якщо навіть після цього вони й одужують, то наслідки інтоксикації залишаються. Що робить комітет у цьому напрямі? Як він думає зберегти здоров'я нашого народу?
СВАТКОВ Л.Б. Шановні народні депутати! Ми постійно працюємо в цьому напрямі, прагнемо, щоб підвищувалася якість наших товарів і наповнювався ними ринок. Звичайно, контрабанда є. Контрабанду спричинює прозорість наших кордонів. У нас по кордону є пункти пропуску, є дороги через ліс, є дороги через посадку, є дороги через поле. І цими шляхами надходить контрабанда.
Які заходи вживаються для того, щоб контрабанди було менше? Це і обмеження на торгівлю, і введення мінімальної податкової вартості. Що це означає? Якщо товар матиме сумнівну якість, але вартість таку, що визначатиметься межею сплати податків, то цю продукцію просто ніхто не буде купляти.
Я хочу дещо додати до того, що сказав товариш Моісеєнко. За п'ять місяців цього року збільшилося виробництво цієї продукції на державних виробництвах, вона надходить в нашу торгівлю, а надходження до бюджету від цього збільшилися в п'ять разів. Отже, споживається продукція, яка виробляється легально. А тієї, що виробляється нелегально, зменшується з кожним днем.
ГОЛОВА. Леоніде Борисовичу, дозвольте. Я не хочу вступати в дискусію, але якщо через посадку хтось провозить горілку, то біс з ним, нехай везе. Він зрушень контрабандою на ринку не зробить. А ловити і повертати назад - то деталі. Але ось у Хмельницькій області на дорозі депутат разом з нарядом міліції став і зупинив підряд десь два десятки машин, так званих алок, бо ними возять найбільше спиртного, і в жодній не було супроводжувальних документів, які підтверджували б, що мито ними заплачено. Але порадили: ви йдіть звідси, якщо хочете жити. То тоді ідеться не про дорогу через посадку, бо ті машини через посадку не проїдуть. Це все пропускається через митні пункти, через пропускні пункти. Отам треба шукати, чому дірка така велика в бюджеті, і отих, хто дозволяє це, треба посадити в одне місце, і побачите, що буде нормальна горілка і коньяки, і всі інші напої.
Ось у чому причина, ви розумієте? Тому говорити про посадку і про самогон можна, але самогон варили все життя, а бюджет тримався нормальний, хоч він за рахунок реалізації спиртного поповнювався десь на 30-40 процентів, ви це розумієте. Я не агітую за виробництво самогону. Я агітую за наведення порядку в державі, за те, щоб кожен займався своєю справою. Тоді буде бюджет, тоді не буде виникати запитання: чому вчителям немає зарплати?
СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу, є маленьке доповнення. Була поправка депутата Семенюк про те, щоб надати право виробникам алкогольних напоїв нові етикетки вводити до 1 січня 1999 року. Це є в прикінцевих положеннях. Ми це погодили. Я думаю, що треба зафіксувати це в протоколі і в стенограмі.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Записалися на виступ три депутати. Бажаєте висловитися?
Депутат Моцпан виступає перший. Будь ласка. За ним - депутат Ярошинський.
МОЦПАН А.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Фракция Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Если вы помните, впервые проект Закона под названием "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности предложил еще в 1995 году. Закон был принят Верховным Советом. Однако мы также знаем, что с 1995 года по настоящее время мы неоднократно, скажем так, вторгались в действие этого закона, внося те или иные изменения. И надо отдать должное членам Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности: все изменения, которые они предлагали, и предложения правительства об изменениях в действующем законодательстве по данному направлению преследовали одну цель - обеспечить государственное регулирование производства алкогольных напитков и табачных изделий.
Данный законопроект я также поддерживаю, считаю его правильным и предлагаю принять в целом и ввести закон в действие.
Вместе с тем, уважаемые коллеги, давайте будем откровенны. Об этом уже напомнил своим вопросом коллега Моисеенко Владимир Николаевич. Если говорить о реальном и ощутимом поступлении в доходную часть бюджета, чтобы иметь нормальную расходную часть бюджета, которая должна обеспечивать реально бесплатные образование и медицинскую помощь, социальную защиту населения, мы должны безоговорочно ставить вопрос о необходимости введения монополии государства на производство и особенно на реализацию винно-водочных и табачных изделий.
Экспертами давно, уважаемые коллеги, подсчитана цифра. Отказавшись от монополии государства на производство и реализацию винно-водочных изделий, только по этой группе государство Украина ежегодно теряет до 1 миллиарда долларов.
Как известно, пустоты в экономике, как и в природе, не бывает. Если теряет государство по доходной части в бюджет 1 миллиард долларов, отказавшись от монополии на производство, реализацию винно-водочных изделий, то находятся короли винно-водочного бизнеса, мафиози, и отсюда контрабанда, неконтролируемый государством выпуск винно-водочных изделий. До 80 процентов, считают специалисты, реализуемой водки в государстве фальсифицированного производства. Мы не просто обманываем собственный народ, мы его травим недоброкачественной винноводочной продукцией. И если мы, уважаемые коллеги, честны перед собой, то, прослушав сегодня сообщение по проекту бюджета, выступления депутатов, мы прекрасно понимаем, что бюджет нищий и надо принимать кардинальные меры, чтобы действительно иметь экономику нормальную для человека труда. Только монополия в конечном итоге должна дать тот результат по данному направлению, на который общество может рассчитывать.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область). Респуліканська партія. Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Розглядуване питання важливе з огляду на значення галузі виробництва спирту і тютюнового виробництва для формування бюджету.
Десятки разів ці питання розглядалися в цьому залі і більше півсотні разів у Кабінеті Міністрів. Переглядаючи матеріали, дивуєшся, хто тільки не був авторами законопроектів, котрі в якійсь мірі лобіювали експортерів і імпортерів, виробників і посередників.
Урешті, жодний із законів до цього часу не врегулював, та, ймовірно, і не міг урегулювати питання інтервенції - інтервенції нахабної, інтервенції безпрецедентної - алкогольних і тютюнових виробів в Україну.
Закон, проект якого розглядається, також не врегульовує цього питання. Однак і завдання стоїть перед ним зовсім інше. Натомість він регулюватиме питання недопущення розширення виробництва в самій Україні, недопущення появи нових конкурентів усередині України у зв'язку з достатньою кількістю виробництв цього типу.
А інтервенції, яка розвивається в нас, ніхто не перешкоджає, хіба що невдоволений розміром винагороди чиновник, який не попустить цього інтервентові.
Разом із тим ці конкретні поправки треба приймати. Вони в цілому якоюсь мірою впорядковують питання виробництва, збуту продукції, спрощення порядку отримання ліцензій, чітко регламентують документацію, необхідну для випуску продукції.
Деякі зауваження викликають дуже серйозні сумніви. Наприклад, довідка про згоду власника торгової марки. У цілому це нормально, відповідає чинним у світі правилам, якщо йдеться про колективну авторську марку, в якої є конкретний адресат.
Одначе, враховуючи історію запровадження марок в Україні, може виникнути відома вам ситуація з одним літературним героєм, від якого для переховання неандертальця, викопаного під час археологічних розкопок, вимагалося підтвердження родичів померлого про дозвіл на перепоховання, хоч той помер у ІІІ тисячолітті до нашої ери.
Я думаю, що до цієї норми треба підійти дуже й дуже розумно. Вона має стосуватися тільки тих горілчаних виробів, у яких є автор, і авторство доведено відповідним чином.
Запропонована норма щодо регулювання зовнішніх економічних зв'язків у даній галузі набагато краща, ніж та, що була раніше.
Дуже добре, що законодавці врешті-решт зрозуміли: нормою стосовно обмеження площі та об'єму приміщень для торгівлі спиртним не можна перешкодити доступу товарів, якщо на них є попит (Шум у залі).
Панове комуністи, не кричіть так, бо вас почує народ і зрозуміє, що ви проти впорядкування в цій галузі.
ГОЛОВА. Дякую, закінчуйте виступ. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Я просив би з нагоди і без нагоди не молитися, у цьому немає потреби.
Ставлю на голосування проект закону в першому читанні.
"За" - 227. Прийнято.
Слово надається доповідачу. Прошу.
СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу, я дякую, що законопроект прийнято в першому читанні. Я говорив, що в нас відбулася велика нарада, на яку були запрошені спеціалісти винно-горілчаної, тютюнової галузей. Прийнято вичерпний перелік, і депутати, які виступали, підтвердили це. Я просив би остаточно прийняти цей проект, щоб закон уже діяв. Те, що він не діє, тільки завдає шкоди.
І ще одне. У ході дискусії прозвучала пропозиція, щоб у переліку був документ про згоду власника торгової марки на випуск нових видів продукції. Оце уточнення зробити, і я думаю, що це буде друге читання.
ГОЛОВА. Немає заперечень? Будь ласка, Леоніде Борисовичу.
СВАТКОВ Л.Б. Будь-який завод може випускати горілку "Княжий келих", яка запатентована Київським лікерогорілчаним заводом. Але київський завод повинен дати на це згоду.
ГОЛОВА. Звичайно, за гроші.
СВАТКОВ Л.Б. Так.
ГОЛОВА. Про що я й кажу.
СОКЕРЧАК В.М. Леоніде Борисовичу, я прошу вибачення. Ми пропонуємо записати це, тому що є заводи, які випускають той же "Княжий келих". І не хотілося б, щоб цей новий закон вимагав знову якихось...
ГОЛОВА. Перереєстрації, мається на увазі.
СОКЕРЧАК В.М. Перереєстрації, так.
СВАТКОВ Л.Б. При видачі ліцензії на виробництво певного товару треба мати згоду власника марки і все. Тому, хто випускає, нова ліцензія не треба.
СОКЕРЧАК В.М. Ну, якщо ми запишемо це в протокол... Тому що обов'язково почнеться перереєстрація. Я боюся, щоб ми не змусили знову все перереєстровувати.
ГОЛОВА. У постанові треба записати, що ця норма не стосується тих, хто має такий дозвіл.
СОКЕРЧАК В.М. Я згоден з таким записом.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування уточнення щодо дозволу власника торгової марки на випуск продукції під його маркою.
"За" - 244.
Валентина Петрівна Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський виборчий округ, Житомирська область). Я погоджуюся з тим, що сьогодні треба остаточно прийняти цей закон.
Олександре Олександровичу, треба дати доручення Кабінету Міністрів. Я вже кілька разів від Комітету з питань агропромислового комплексу і від себе особисто подавала доповідну в Кабінет Міністрів стосовно програми "Цукор України". Є проблема виробництва цукру і проблема самогоноваріння, про яку говорив Сватков. Скільки б ми акцизних марок не клеїли, самогоноваріння - це штучний конкурент нашого товаровиробника.
Тому прошу в постанові дописати: "Кабінету Міністрів до 1 липня подати програму "Цукор України". Ми вже від комітету декілька разів зверталися.
ГОЛОВА. Це не норма закону. Одну хвилинку. Є тут одне дискусійне питання. Треба всетаки визначитися щодо заборони на введення обмежень площі торгових точок, тому що можна буде з-під поли, вибачте, із тачки, як завгодно реалізувати.
СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу! Обмеження - площа 2О квадратних метрів - так само дає можливість тим, хто раніше торгував на цій площі горілкою, торгувати й надалі, тільки вже не на цій площі. Людина отримує дозвіл на продаж на торговій площі, на вікні вивішується документ про те, що вона заплатила за це право, і тоді набагато легше контролювати.
Окрім того, є спеціальні постанови Кабінету Міністрів щодо того, як повинні зберігатися алкогольні напої. Якщо торгова точка відповідає вимогам цих постанов - усе нормально.
ГОЛОВА. Добре, знімається. Нехай буде так.
Можна в цілому ставити на голосування проект закону?
Депутат Шейко. Доповнення до проекту закону. Будь ласка.
ШЕЙКО П.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги! Ми останнім часом внесли дуже багато правильних змін до цього закону і повністю підтримали позицію Кабінету Міністрів про сувору монополізацію виробництва та реалізації спирту. Але ось тут виступаючі говорили, що продовжується контрабанда. Ви ж знаєте, що сьогодні не один орган видає ліцензії на реалізацію спирту, тому і триває, власне, та вакханалія, яка зменшує надходження до бюджету, хоч надходження загалом і зросли.
Я знаю, що сьогодні зініційовано проект Закону про алкоголь, в якому передбачається утворити департамент алкоголю, а потім і тютюну, щоб він був цілком монопольним. Але йде шалений спротив від, скажімо, МЗЕС, який сьогодні продовжує видавати, не маючи на це ніякого права, ліцензії, а також Комітету по харчовій промисловості та інших суб'єктів.
Тому я хотів би, щоб ми дали доручення Кабінетові Міністрів про прискорення розробки проекту Закону про алкоголь і направлення його Верховній Раді з таким розрахунком, щоб ми мали єдиний орган, який займався б виробництвом, оптовою реалізацією і ліцензуванням.
ГОЛОВА. Дякую, Петре Володимировичу.
Ще раз нагадую, що зараз ідеться про прийняття закону в другому читанні. У вас, депутате Довганчин, до проекту закону чи до проекту постанови? До проекту постанови. Я прошу, між іншим, врахувати, що тепер, за Конституцією, постанова про прийняття закону не приймається. Але ми можемо прийняти постанову окремо як доручення щодо тих чи інших документів.
Ставлю на голосування в цілому проект закону в другому читанні.
СОКЕРЧАК В.М. Комітет просить підтримати.
"За" - 245. Рішення прийнято.
Спасибі.
СОКЕРЧАК В.М. Дякую вам.
ГОЛОВА. Тепер проект постанови з дорученням або з пропозицією Кабінету Міністрів щодо розробки і внесення на розгляд Верховної Ради державної програми "Цукор". За основу ставлю на голосування цей проект постанови. Будь ласка.
"За" - 239. Приймається.
З приводу доповнення депутата Шейка до цього проекту постанови хоче висловитися депутат Цушко. Будь ласка.
ЦУШКО В.П. Фракция социалистов и селян. Уважаемый Петр Владимирович, я изучал этот вопрос. Прошу вас зайти к нам в комитет и посмотреть документы, из которых видно, что идет борьба между нашими ведомствами (председатель госкомитета Сватков может подтвердить) за монопольное владение и распределение спирта. Поэтому и инициирован этот законопроект. Фактически он - результат этой борьбы.
Но если вы помните, когда Верховный Совет принимал этот закон в декабре 1995 года, мы отклонили создание такого органа и поручили все Госпищепрому. Сейчас там отпочковывается Укрспирт, который хочет стать монополистом, оставить Госпищепрому табак или что-то другое. Вот в чем причина. Поэтому я прошу не записывать это, а сначала разобраться. Если надо будет, то вы инициируйте.
ГОЛОВА. Давайте ми дамо усне доручення нашому комітету разом з Петром Володимировичем розібратися у всіх нюансах і внести пропозицію.
У цілому проект постанови з приводу розробки програми "Цукор" ставиться на голосування.
"За" - 242. Рішення прийнято.
Спасибі. Я хочу сказати, що ми прийняли зовні невеликий і такий ніби й незначний закон. Але це, можливо, один з найважливіших законів для формування бюджету.
__________________________
Розглядається питання про проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (до статті 200 стосовно формування бюджету). Доповідає Уланов Валентин Миколайович. Я прошу уваги! Це коротенький документ, його треба прийняти, а потім відведемо півгодини на "розминку", про що ми домовлялися.
УЛАНОВ В.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Станично-Луганський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые товарищи! В Комитет по вопросам законности и правопорядка поступили предложения по поводу внесения изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях. Комитет рассмотрел этот вопрос и пришел к выводу, что в статью 200, которая называется "Принятие на работу без паспорта или без прописки", необходимо внести изменения. Это вызвано тем, что граждане Украины, которые во многих случаях остаются по не зависящим от них причинам без работы, ищут эту работу. Но если гражданин проживает в одном городе, он не может по действующему законодательству быть принят на работу в другом городе, потому что от него там требуют прописку. В связи с этим мы сочли необходимым поддержать это предложение. И вашему вниманию предлагаются следующие изменения.
Мы предлагаем статью 200 "Принятие на работу без паспорта". Из части первой этой статьи исключить слова "а також громадян, які проживають без прописки". То есть паспорт у человека есть, но прописки в данном населенном пункте нет. Мы считаем, что если государственная или частная организация (предприятие, учреждение) принимает такое лицо на работу, то она не несет ответственности за нарушение, как это сейчас считается, паспортного режима.
Я могу зачитать проект закона.
"Про внесення змін до статті 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до статті 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984., додаток N51, ст.1122) такі зміни:
1. 3 назви статті виключити слова "або без прописки".
2. 3 частини першої статті виключити слова "а також громадян, які проживають без прописки".
II. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".
У мене все.
ГОЛОВА. Зараз поставите запитання. Але перед тим я хотів би звернути увагу депутатів на таке. Ми прийняли Закон про внесення змін до Кодексу законів про працю, яким уже ввели цю норму. Тепер, очевидно, її слід повторити тут.
Депутат Пудрик. Будь ласка.
ПУДРИК В.Ю., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (МакіївськийЧервоногвардійський виборчий округ, Донецька область).Будьте любезны, ответьте на такой вопрос. Если, предположим, я прописан в городе Запорожье, а работаю в городе Донецке, то правомочны ли меня принимать на работу или нет?
УЛАНОВ В.М. Если сегодня мы примем этот закон, то вас имеют право принимать на работу в Донецке.
ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати. Є ще запитання?
Депутати Мельник і Поровський. Будь ласка.
МЕЛЬНИК П.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Котовський виборчий округ, Одеська область). Шановний доповідачу, в мене таке запитання. Чи зможе людина без прописки працевлаштуватися в Києві, якщо вона живе в одному з приміських районів? А тепер варіант, якщо вона живе в іншій області...
ГОЛОВА. В Одесі, наприклад.
МЕЛЬНИК П.Я. І чи не буде різнобою потім, коли ми приймемо закон про статус міста Києва, проект якого сьогодні вже напрацьовується? Будь ласка.
УЛАНОВ В.М. Я вдруге повторюю, що коли ми приймемо запропонований варіант закону, то те, про що ви говорите, не буде порушенням паспортного режиму. І людина, яка влаштовується на роботу, і та, яка її приймає на роботу, відповідальності не нестимуть.
ГОЛОВА. І це не знімає відповідальності за інше - за платежі в бюджет, за оплату житла і так далі. Це просто стосується прав громадянина.
Депутат Поровський. Будь ласка.
ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Рівненський виборчий округ, Рівненська область). Шановний доповідачу, на моє переконання, те, що ви пропонуєте, цілком зруйнує внутрішній ринок праці, оскільки у разі скасування прописки як обов'язкової умови на внутрішньому ринку поряд з нашими виборцями, які намагаються знайти роботу, почнуть конкурувати нелегальні мігранти - з Китаю, індійці, пакистанці, з Росії, - всі, хто нелегально в'їхав до України. І якщо прописка (а в них такої немає) при працевлаштуванні не обов'язкова, то вони витіснять з ринку праці наших з вами виборців.
Я вважаю, що ні в якому разі не можна приймати запропоноване вами, оскільки це зовсім не відповідає інтересам наших виборців - працівників України.
УЛАНОВ В.М. Шановний колего, мова йде насамперед про громадян України. А працевлаштування тих людей, про яких ви говорите, тобто мігрантів з інших країн, регулюється іншим законодавством.
У цьому разі ми не допускаємо нічого такого, що могло б погіршити становище наших людей - громадян України.
ГОЛОВА. Валентине Миколайовичу, тільки ви були неточні: не іншим законодавством, а іншими законами, бо в нас одне законодавство.
Можна уже ставити на голосування? Депутате Терен, можна? Можна.
УЛАНОВ В.М. Погоджується? Ну, добре.
ГОЛОВА. І зверніть увагу, як Валентин Миколайович прекрасно володіє українською мовою. Мова просто вишукана. Прекрасно, прекрасно.
УЛАНОВ В.М. Розумієте, мої виборці здебільшого говорять російською мовою, тому і я змушений...
ГОЛОВА. Можна проголосувати?
Ставлю на голосування проект закону, який доповів Валентин Миколайович.
"За" - 247. Рішення прийнято.
------------
Шановні депутати! Тепер повертаємося до питань, перенесених з ранкового засідання. По-перше, про депутатські запити.
Надійшли депутатські запити:
Біласа Івана Григоровича - до Президента стосовно заходів щодо впорядкування, державного регулювання, піднесення ефективності роботи цивільної авіації в Україні. Серйозне питання. Не потребує якихось коментарів.
Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту. Голосування поіменне.
"За" - 201. Підтримується.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 235. Рішення прийнято.
Шевченко Віталій Федорович звертається до Міністерства транспорту України стосовно зволікань з проведенням реорганізації в системі залізничного транспорту та нехтування соціальними інтересами робітників фастівських підрозділів Козятинського відділка Південно-Західної залізниці.
Ковтунець Володимир Віталійович звертається до виконуючого обов'язки Прем'єрміністра України стосовно використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів. Як і попередній автор, він обгрунтовує свій запит. Запити оформлені так, як того вимагає Регламент.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення цих запитів адресатам.
"За" - 236. Рішення прийнято.
До Верховної Ради ще раз звартаються представники різних фракцій - Віктор Герасимович Кочерга, Геннадій Андрійович Васильєв (від фракції МДГ), Петро Степанович Степанов та інші з такого приводу: "Постановою Верховної Ради України від 5 червня 1997 року затверджено склад комісії по доопрацюванню проекту Цивільного кодексу України і підготовці його до другого читання. Беручи до уваги, що розв'язання цього питання потребує спеціальної юридичної підготовки, просимо включити до складу названої комісії досвідченого юриста народного депутата України Медведчука".
Я ставив це питання на голосування, але воно не набрало потрібної кількості голосів. Якщо є запитання до депутата Медведчука, то можна їх задати. Я прошу, дайте змогу нормально працювати цій комісії. Ще раз ставлю на голосування питання про включення до комісії депутата Медведчука. Будь ласка.
"За" - 228. Рішення прийнято.
-------------
У нас залишилося 25 хвилин часу. Будь ласка, 20 хвилин на запити і 5 хвилин на прийняття рішень щодо них. Запишіться, хто хотів би висловитися. Це не "Різне", це ранкова процедура.
Депутат Шаланський.
ШАЛАНСЬКИЙ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Дякую. Я хотів би порушити питання, пов'язане з тим, що Верховна Рада розпочала розгляд проекту бюджету в другому читанні.
На мої запити стосовно стану освіти й освітянських закладів області Кіровоградська обласна державна адміністрація дала відповідь, що при тих параметрах, які закладаються на фінансування освіти в бюджет 1997 року, із 19 шкіл Олександрівщини має залишитися лише 5.
То як же ми все-таки будемо відстоювати освіту, як планується поліпшити фінансування освітянських закладів не тільки в Олександрівському районі Кіровоградської області, а й у цілому в державі? Не маючи нормального фінансування освіти, ми постаємо перед загрозою нашому майбутньому як держави, як народу. Без освіти ми перетворимося в країну третього світу, і тоді ні про який подальший економічний розвиток, нові технології і мови не буде. Тому я хотів би ще раз порушити це питання в сесійному залі з тим, щоб закликати і депутатів, і уряд поліпшити фінансування закладів освіти.
I ще одне. До мене звернулась мати військовослужбовця, який, не витримавши ненормальних, нестатутних відносин у частині, втік з армії. Його віднайшли, повернули і притягли до відповідальності. Тепер він відбуває покарання в дисциплінарному батальйоні. Я хотів би звернутися до міністра оборони і до військової прокуратури з тим, щоб з'ясувати суть цього питання і все-таки, якщо цей військовослужбовець безпідставно притягнутий до відповідальності, відновити справедливість. Я ці справи оформлю письмово з тим, щоб заручитися відповіддю відповідних посадових осіб.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Мені здається, що він повинен потрапити під амністію. Ви порадьтеся, як там розглядаються ці питання. Очевидно, він підлагає амністії.
Депутат Мішура.
МІШУРА В.Д., секретар Комітету Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Центральний виборчий округ, Кіровоградська область). Я прошу передати слово депутату Кочерзі Володимиру Семеновичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
КОЧЕРГА В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Ровеньківський виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! Вся Украина знает, что сегодня уже четвертый день, как проводят акцию шахтеры. К сожалению, на требования, которые предкявлены ими прежде всего к нашему Президенту, можно сказать, на сегодня нет никакой реакции. Как надо не любить свой народ, чтобы даже когда позавчера по поручению шахтеров 15 депутатов - представителей шахтерских регионов трижды пытались встретиться с Президентом, он не соизволил их принять!
Последняя наша попытка состоялась в 20.30. В кабинете Президента в это время был и Премьерминистр Лазаренко Павел Иванович. Примерно в 20.30 Павел Иванович вышел. Мы с ним в коридоре встретились и около часа беседовали. Мы сказали о том, что лично к Павлу Ивановичу у шахтеров на тот момент претензий никаких, высказали просьбу, чтобы Президент обратил внимание и соизволил принять представителей шахтерских коллективов.
Буквально через 40 минут, когда Павел Иванович попытался вернуться в кабинет Президента, помощники Президента ответили, что Президент вышел. Как, когда вышел, мы не видели, мы все время находились возле приемной. Короче говоря, он нас не принял. Вот такое внимание к шахтерским проблемам со стороны Президента. А ведь это крайняя мера шахтеров. Александр Александрович, государственная компания "Ровенькиантрацит" 20 мая текущего года выполнила полугодовое задание по добыче антрацита. Более 500 тысяч тонн выдано дополнительно к плану, а около миллиона лежит уже на складах.
Когда Василий Васильевич Дурдинец в начале марта побывал в городе Ровеньки и встречался с руководителями города и производственного обкединения "Ровенькиантрацит", то пообещал помочь нам в погашении долгов Минэнерго - 30 миллионов, Укржелдору
- 8,5 миллиона, облтопам - где-то 28 миллионов гривень. И тут же дает своим помощникам указание исправить телеграмму за его подписью, чтобы все облтопы немедленно рассчитывались с Ровеньками за полученный уголь. Но ничего подобного не произошло.
На мой вопрос Василию Васильевичу, когда он прекратит посылать телеграммы за подписью первого вице-премьера об очередности платежей по угольным регионам, он сказал: "Все, будут приняты меры, и я лично окажу помощь, в том числе и Ровенькам, по пенсионным делам".
Производственное обкединение на сегодняшний день задолжало в пенсионный фонд 28 миллионов гривень, в то время как этому же обкединению все государственные компании должны 102 миллиона. Вот так получается! Уголь, как говорится, уже сожгли, а деньги не перечисляют. И в результате шахтеры одного из лучших обкединений в Украине уже три-четыре месяца не получают заработной платы, 33 тысячи пенсионеров за четыре месяца не получили пенсию. А когда был Василий Васильевич, то долг составлял три месяца. Вот как он помог! Я вынужден был снова обратиться к нему по данному вопросу, но ответа, хотя уже две недели прошло, никакого нет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Дем'ян.
ДЕМ'ЯН Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський виборчий округ, Львівська область). Конгрес українських націоналістів. Колеги депутати! Брати-українці! Шановні учасники національно-визвольної боротьби 40-60-х років! Діти й онуки полеглих за волю нашої Батьківщини! Мине небагато часу, і найвищі керманичі Української держави не тільки радо вітатимуть вас - дітей і онуків тих найкращих представників нашої нації, які ціною власного життя і жертовності підняли героїзм на найвищий ступінь відваги, самопосвяти, невтомності і масовості, а й вважатимуть за найбільшу честь поспілкуватися з вами.
Не треба буде в нашому парламенті ось так, як сьогодні, ловити мить, щоб сказати вам, найшановніші і найзаслуженіші громадяни України, кілька вітальних слів. А робитиметься це за всіма нашими і світовими найкращими традиціями.
Цього року виповнюється 90-ліття таких велетів націоналістичного повстанського руху, як Зенон Косак і генерал УПА Дмитро Грицай (Перебийніс). Обидва народилися 1 квітня 1907 року. 30 червня такий же ювілей у головного командира армії героїв Романа Шухевича (генерал-хорунжого Тараса Чупринки). Боже провидіння хотіло, щоб того ж дня 1941 року в його рідному місті Львові було проголошено відновлення Української державності. 8 липня таке ж свято шефа головного штабу УПА полковника Олекси Гасина (Лицаря). 14 жовтня патріоти України відзначають 55- річчя УПА.
Наша нація оспівала героїзм ОУН і УПА в тисячах неповторних пісень. Фрагмент однієї з них у виконанні юної патріотки-школярки з села Конюхова на Прикарпатті пересилаю всім слухачам як вітання з нагоди цих ювілеїв (Звучить пісня).
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, заспокойтеся.
Депутат Чапюк. Будь ласка.
ЧАПЮК Р.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ, Волинська область). Дякую. Фракція Соціалістичної і Селянської партій України. У прийнятому Законі про відновлення заощаджень громадян України визначено, щоб до кінця першого кварталу завести нові ощадні книжки. Спасибі уряду. Мізер, але хоч щось передбачив у проекті бюджету на цей рік стосовно компенсацій втрачених заощаджень. Однак не знаю, як по інших областях, а у Волинській області до цього часу ощадні книжки з новими сумами відновлених коштів не заведено. Я звертаю увагу і Кабінету Міністрів, і Ощадбанку на необхідність виконання закону України стосовно відновлення заощаджень громадян. Люди повинні знати, що в них уже за новою компенсацією є збереження.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ, м. Київ). Група "Реформи", об'єднання "Вперед, Україно!". Шановний Олександре Олександровичу! У зв'язку з прийняттям Закону України про місцеве самоврядування в Україні виникли непоодинокі ситуації різного тлумачення цього закону. Особливо це стосується міста Києва і, я так думаю, Севастополя.
У місті Києві ситуація ускладнилася ще й тим, що тут існують три сили: це Київрада, тобто її більшість, голова Київради (а сьогодні нинішній голова) та голова міської державної адміністрації.
Сьогодні в засобах масової інформації, а вчора на прес-конференції прозвучали такі слова, які нібито йдуть від Адміністрації Президента чи від юридичної консультації, яка знаходиться в підпорядкуванні у Президента, про те, що цей закон у місті Києві не діє, і треба чекати, поки буде прийнято закон про столицю.
На наш погляд, цей закон діє на всій території України, включаючи і столицю України - Київ, і тільки ті особливості, які з'являються у зв'язку з прийняттям Закону про столицю, можуть якимось чином змінити окремі положення, але не базові положення цього закону.
Тому я хотів би, щоб ми, по-перше, швидше прийняли закон про столицю, щоб зняти ці розмови, а по-друге, доручити базовим комітетам, які розробляли цей законопроект, дати тлумачення цього положення - чи він діє на всій території України, чи він не діє в столиці та в місті Севастополі. Тому що дехто з представників державної адміністрації, посилаючись на те, що у Конституції є "Перехідні положення", які стосуються лише виконавчої влади, доводить, що цей закон у столиці не діє. І це породжує різні тлумачення цього закону.
Я думаю, що нам треба це зробити, і чим швидше це зробимо, тим краще буде.
Дякую.
ГОЛОВА. Справді, Закон про місцеве самоврядування визначає, що на основі цього закону самоврядування здійснюється на всій території України, у тому числі в містах Києві та Севастополі, з тими особливостями, які будуть визначені окремим законом про столицю. Тобто він діє і в Києві.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Депутату Лантуху передайте слово.
ГОЛОВА. Депутат Лантух. Будь ласка.
ЛАНТУХ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Гайсинський виборчий округ, Вінницька область). Фракція "Комуністи України". Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні виборці! Економічна і соціальна політика, яка проводиться Президентом Кучмою при підтримці новоявленої буржуазії, обласних і районних адміністрацій, керівників окремих підприємств і господарств, поставила народ і в цілому державу перед великою катастрофою. Курс Президента і його команди для більшої частини населення абсолютно безперспективний і призвів до злиднів та вимирання.
Під приводом реформ закриваються заводи та фабрики, робітничий клас залишається без роботи і засобів до існування. Пенсіонери взагалі кинуті напризволяще. Верховна Рада відстояла для них пільги, встановила мінімальний прожитковий мінімум, але його ігнорує виконавча влада, яка взагалі постійно порушує чинне законодавство. Не радує завтрашній день і нашу інтелігенцію. Водночас процвітає спекуляція, комерція, що пов'язано з державними чиновниками, які породили корупцію і масові зловживання владою. Мафія поставила під свій контроль владу в державі. І всі потуги боротися з нею залишаються на словах і на папері. А на ділі результатів ніяких.
Така ж сама картина і в нашій Вінницькій області. Було обрано головою обласної ради Мельника Миколу Євтихійовича, але Президент незаконно звільняє його з посади і призначає головою адміністрації Матвієнка Анатолія Сергійовича для того, щоб розвалити сільське господарство, не залишити селянам ніякої надії. А це робиться тільки заради одного - догодити Міжнародному валютному фонду і Світовому банку, які продовжують здійснювати контроль над нашим внутрішнім ринком.
Сьогодні в усіх магазинах міста Вінниці продається цукор іноземного виробництва, незважаючи на те, що Вінниччину завжди називали цукровим Донбасом. Тут діє 40 цукрових заводів, але голова адміністрації Матвієнко розробив програму їх ліквідації. І вже цього року частина цукрових заводів не працюватиме зовсім.
З приходом Матвієнка в область різко скоротилося виробництво сільськогосподарської продукції. Масово винищується поголів'я худоби, вона за безцінь продається зарубіжним скупникам і відправляється за кордон через одеські порти.
В області шаленими темпами зростає армія безробітних. Ніякого відновлення робочих місць у майбутньому навіть не планується. Людей пустили по світу в пошуках заробітку в наймах. В області склалася критична, напружена ситуація, наслідки якої можуть бути тяжкими. З "чуйного" керівництва Матвієнка закрито сільські лікарні. З бюджетного фінансування знято сільські клуби і бібліотеки, наказами райвно вже попереджено педколективи, які школи буде закрито з 1 вересня.
Для впливу на ситуацію в області на наступному засіданні я подам запит Президенту з ряду викладених питань. І я маю прохання до депутатів підтримати мене.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Камінський замість депутата Кириченка. Будь ласка.
КАМІНСЬКИЙ Л.О., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Я хочу повернутися до шахтарської теми, яка вже звучала з уст депутата Кочерги. Справа в тому, що ця подія не дуже помітно пройшла в місті Києві. Я хочу оприлюднити заяву фракції Соціалістичної та Селянської партій стосовно цієї події.
"Кілька днів біля будинку Адміністрації Президента лунав стукіт шахтарських касок. Шахтарі всіх вугільних регіонів намагалися звернутися до Президента як до гаранта Конституції. До Києва шахтарів привела неможливість терпіти ту наругу, яку чинить над ними влада. За тяжку, нелюдську для сучасних умов працю вони по 6-9 місяців не отримують заробітної плати. Заборгованість шахтарям досягла 1,5 мільярда гривень. Регресні виплати не виплачуються майже протягом року.
Створилася така ситуація, що держава спочатку відібрала здоров'я, а тепер відбирає і можливість хоч якось зберегти залишки того здоров'я. Пенсіонеришахтарі приречені на вимирання. Адже практично майже всі вони є інвалідами праці, потребують серйозного лікування. Згасає життя в робітничих селищах, бо шахти закриваються, а соціальна сфера кинута напризволяще.
Чого ще можна чекати шахтарям від влади, якщо помічник Президента Рижов заявляє: розмова про стратегічне значення вугільної промисловості - це чистий популізм. Заперечувати стратегічне значення вугільної промисловості може тільки невіглас. На жаль, такі невігласи-реформатори творять економічну політику в державі. Це вони за вказівками міжнародних фінансових монстрів затіяли так звану реструктуризацію вугільної промисловості, яка зводиться до руйнації галузі, простого закриття шахт. Тисячі гірників уже викинуто на вулицю.
Аналіз останньої записки місії Світового банку стосовно позики на структурну перебудову вугільної галузі свідчить: галузь просто знищують, руйнують руками горе-реформаторів. За п'ять останніх років вуглевидобуток зменшився більш як удвоє, зате протягом 1995-1997 років за кордоном закуплено 30 мільйонів тонн вугілля на 1 мільярд доларів.
Нині уряд гарячково шукає кошти, щоб черговою милостинею загасити вогнище справедливого шахтарського гніву. Фракція Соціалістичної та Селянської партій України добре усвідомлює, що енергетична забезпеченість є найвагомішою складовою незалежності держави взагалі. Депутати - члени СПУ та СелПУ завжди підтримували і надалі підтримуватимуть шахтарів у їх справедливих вимогах. Але ми добре розуміємо, що без радикальної зміни політичного й економічного курсу такі виступи будуть повторюватися знову і знову і ні до чого не приведуть.
Сьогодні страйкують шахтарі, вчора протестували освітяни, завтра заявлять про свою біду представники інших галузей. Тому потрібна докорінна зміна курсу реформ. Про це фракція не раз попереджала і уряд, і Президента. Тільки політика в інтересах власного народу, відмова від сумнівних рецептів міжнародних фінансових організацій, кардинальна зміна напряму політичної й економічної політики принесуть народові України спокій і впевненість у завтрашньому дні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Яблонський. Останній виступ.
ЯБЛОНСЬКИЙ В.А. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Якого би питання у цьому залі не торкалися, всі вони врешті-решт упираються в нестачу коштів. Не фінансуються освіта, наука, охорона здоров'я і так далі.
Я дозволю собі навести лише один приклад, як за кордоном аналізують стан нашої освіти. Встановлено, що чим вищий рівень загальної освіти, тим вищий показник ресурсів, що спрямовуються на розвиток цієї галузі. І відповідно до наявних розрахунків за кордоном дійшли висновку, що нинішнє фінансування нашої освіти забезпечує лише 7-класну освіту. Це вже нам, цій державі, ганьба. Якщо ми не відстоїмо своєї освіти, свого молодого покоління, своєї нації, то нам нічого буде тут робити.
Тому я пропоную ще до прийняття бюджету на наступний рік обов'язково розпочати нашу вересневу сесію з аналізу економічної ситуації в країні: що є, куди ми йдемо і як ідемо. Щоб, зрештою, ми зробили все, що тільки можемо, щоб вийти з цього ганебного становища. Це перше.
Друге. Я хотів би записати доручення Кабінетові Міністрів про виділення громадянам довгострокових пільгових кредитів. Людям, як би там не було, потрібні кошти чи то на будівництво, чи на навчання тощо.
До мене звернулися наші виборці. Вони будують будинки, а коштів немає. Вони просять дозволити взяти довгостроковий кредит з гарантією погашення його за рахунок їхніх заощаджень, які є на ощадних книжках. Потрібно, щоб уряд надав такі гарантії.
Третє. Люди бояться наступної зими, невизначеності із забезпеченням паливом. Адже балонний газ продається дорожче, ніж природний газ, а платити немає чим. Те саме стосується і забезпечення твердим паливом. Тонна вугілля коштує 140-170 гривень, брикету - 120 гривень, а пенсія становить 50 гривень. Тож за що купувати?
Хотілося б, щоб Кабінет Міністрів розглянув усі ці питання з тим, щоб можна було гарантувати людям якийсь соціальний захист.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Повідомлення депутатів беруться до відома.
Я пропонував би депутатам від шахтарських регіонів зустрітись або на місці у вихідні дні, кому вдасться, або тут із тими шахтарями, що приїхали, їхніми лідерами, подумати, що потрібно зробити в плані законодавчого регулювання цих проблем.
На мій погляд, і так вважають депутати, які добре знають цю галузь, тут немає законодавчих проблем, тобто всі ті закони, які потрібні для стабільної роботи галузі, ми прийняли. А те, що сьогодні там діється, це просто наслідок того стану економіки, коли паралізовано практично всі сфери виробництва. Але якщо є якісь окремі питання, будь ласка, їх треба вирішувати, відповідно оформляти. Скажімо, запитами, якщо є в цьому потреба.
Далі. Повідомлення Григорія Васильовича Дем'яна береться до уваги, навіть та пісня, правда, невідомо про кого та дівчина співала. Але я хотів би ось що сказати. У нас працює комісія у сприянні вивченню діяльності ОУН-УПА. Я звернувся до Президента України і просив би вашої підтримки в тому, щоб створити державну комісію. Ми вже двічі створюємо депутатські комісії (і в минулому скликанні, і в нинішньому), проте самі вони не спроможні вирішити всі питання і поставити крапки над "і". Бо це питання складніше, ніж здається Григорію Васильовичу та іншим, навіть протилежній стороні. Навіть у середовищі діаспори це явище сприймається неоднозначно. Візьміть, наприклад, книжку Петра Балєя, яку я вчора почав читати, візьміть книги Віктора Поліщука з Канади, книги наших авторів, зокрема Петра Ілліча Осадчука, його поезію певного періоду, і побачите, що це не така проста справа, як здається на перший погляд. Треба, щоб була державна комісія, щоб можна було поїхати за кордон, підняти архівні матеріали і героям сказати - ви герої, а злочинцям - ви злочинці. І поставити крапку в цій історії. Але сьогодні надмірна глорифікація цього руху, який має дещо інше визначення, не приносить користі Україні. Ми не повинні на подіях своєї історії розколювати суспільство. Треба просто знати правду, треба віддати належне тому, що було, і перегорнути на цьому сторінку.
Щодо інших пропозицій, які висловили депутати, зокрема Чапюк, Бондаренко. Підтримую повністю депутата Бондаренка стосовно того, що повинен працювати Закон про місцеве самоврядування. Береться до відома повідомлення депутатів Лантуха і Камінського.
Ви одержали перелік питань, які будуть розглядатися протягом наступних двох тижнів. Будь ласка, уважно готуйтеся до цих засідань.
Чергове пленарне засідання відбудеться наступного вівторка о 10 годині ранку. До побачення. Щасливої дороги! Ще раз вітаю від вашого імені всіх випускників шкіл і вчителів, які випустили у світ цих дітей. Усього доброго вам!
ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ
МЕДВЕДЧУК В.В., народний депутат України (Іршавський виборчий округ, Закарпатська область). Ознайомлення з додатковою інформацією до законопроекту про Державний бюджет України на 1997 рік дає підстави вважати дещо дивною позицію її авторів. Так, на передостанній сторінці знаходимо дані про те, що обсяг коштів, що передаються з державного бюджету в бюджети регіонів, збільшується на 876,7 мільйона гривень. У складі місцевих бюджетів залишаються місцеві збори та податки. Такий підхід слід схвалити. Але в кінці інформації знаходимо, що в порівнянні з проектом бюджету від 21 листопада 1996 року розмір дотації бюджетам Закарпатської, ІваноФранківської, Львівської і Одеської областей зменшився, а розмір дотації бюджетам інших регіонів - зріс.
Як депутат від Закарпаття не можу залишити поза увагою і таке. Історично Закарпатський регіон має низький рівень соціально-економічного розвитку, а звідси й рівень соціального захисту населення. У цьому відношенні Закарпатська область займає передостаннє місце. Населення Закарпаття має найнижчий рівень доходів у їх грошовому еквіваленті порівняно з іншими областями України. Майже кожний другий житель області потребує соціального захисту, життєвий рівень двох третин громадян залежить від виплат з бюджету.
Досить незрозумілою є позиція розробників законопроекту щодо фінансування видатків, що не покриваються доходами (стаття 7).
Розробники законопроекту також обійшли увагою питання сальдо взаєморозрахунків за станом на 1 січня 1997 року між державним та місцевими бюджетами. Зокрема, держава заборгувала місцевим бюджетам десяти регіонів 158,5 мільйона гривень, з яких на Закарпаття припадає 47,4 мільйона гривень. І це при тому, що Закарпаття перевиконало свої зобов'язання по мобілізації податків і зборів як у зведений, так і в місцеві бюджети. Однак із запланованих 126,2 млн.гривень дотації від держави одержано лише 78,9 мільйона гривень, або 62,5 відсотка.
Згідно з довідкою про надання з державного бюджету дотацій місцевим бюджетам на 1 травня 1997 року фактично профінансовано 31,4 мільйона гривень, що тільки на 65 відсотків покриє витрати 1996 року.
Міністерство фінансів, користуючись тим, що нема законодавчо визначеного механізму перерахування передбачених у державному бюджеті дотацій для місцевих бюджетів, заборгувало ряду регіонів і не несе за це відповідальності.
У зв'язку з цим пропоную:
1. Враховуючи борг держави перед областями на 1 січня 1997 року в сумі 158,4 мільйона гривень, внести до проекту бюджету на 1997 рік окремим рядком повернення областям згаданих коштів із цільовим спрямуванням їх на ліквідацію боргів із соціальних виплат за 1996 рік.
2. Статтю 7 проекту Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік доповнити абзацом:
"Установити, що передбачені суми дотації відповідно до поквартального розподілу видатків державного бюджету України на 1997 рік підлягають обов'язковому перерахуванню місцевим бюджетам у сумах, скоригованих на відсоток фактичної мобілізації в регіоні передбачених зведеним бюджетом загальнодержавних та власних податків і зборів".
3. Статтю 9 Закону доповнити абзацом:
"Установити, що в разі несвоєчасного чи неповного перерахування дотацій місцевим бюджетам застосовується примусове стягнення заборгованості з наступним цільовим спрямуванням її на погашення боргів".
У розділі "Інші видатки бюджету" статті 5 законопроекту пропоную окремим рядком запис: "кошти на погашення виплат по знецінених заощадженнях".
Пропоную прийняти поданий законопроект із врахуванням зауважень депутатів.
ШАНДРЮК О.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Навіть побіжний аналіз запропонованого нам варіанта проекту Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік свідчить про його цілковиту неприйнятність з точки зору національних інтересів та елементарної логіки.
Податкова революція, про яку так довго говорили представники виконавчої влади, виявилася в проекті бюджету справжньою контрреволюцією з черговим посиленням податкового тиску на виробника. Ще два роки тому ми виступили за необхідність законодавчого закріплення верхньої межі всіх податків, зборів і обов'язкових платежів на рівні у двадцять п'ять відсотків прибутку. Бюджет втілює зовсім іншу концепцію: додушення податками всіх, хто ще дихає.
Але є навіть ще фундаментальніша причина такої позиції нашої партії стосовно втілюваної ідеології бюджетного процесу. Це наші багатомільярдні втрати на зовнішньополітичній арені, як то було, наприклад, з передачею Росії практично за безцінь стратегічних бомбардувальників і крилатих ракет, що позбавляє бюджет 40 мільярдів доларів.
Все це залишається актуальним і на сьогодні, але окрім того з'явилися і додаткові обставини того ж порядку. Маю на увазі пакет угод з Російською Федерацією, підписаних наприкінці минулого місяця Прем'єр-міністрами двох держав, у тому числі й три угоди стосовно розподілу Чорноморського флоту колишнього СРСР і умов базування військових формувань Російської Федерації на території України. По суті згадані угоди означають, що Росії здається вся боєздатна частина плавзасобів Чорноморського флоту колишнього СРСР.
До того ж за дужки процедури розподілу виведені найдорожчий бойовий корабль Чорноморського флоту колишнього СРСР - ракетний крейсер "Лобов", відомий нам під назвою "Україна", авіаносні крейсери "Київ", "Тбілісі" і найновіший корабель цього класу "Адмірал Кузнєцов". Щоб колеги депутати згадали про що йдеться, дозволю собі нагадати, що вартість кожного подібного корабля становить кілька мільярдів доларів!
Ще одна цікава риса цього пакету угод: орендна плата за базування військових формувань Російської Федерації на нашій території береться лише за використання земельної ділянки (причому приблизно у 20 разів дешевше за розрахункову величину, визначену науковцями НАН України). Вся інженерно-технічна інфраструктура і численні будинки й споруди, величезні ділянки акваторії моря надаються безкоштовно. Екологічні збитки, завдані раніше Чорноморським флотом СРСР, навіть частково не будуть компенсовані Російською Федерацією.
Отут невиплачені пенсії, стипендії, зарплатня шахтарів та працівників бюджетної сфери й інші наші бюджетно-фінансові проблеми, які в принципі не можуть бути розв'язані в рамках зовнішньої політики, яка провадиться сьогодні нашою виконавчою владою і Президентом.
Подібні дивні факти можна було б продовжувати. Це і псевдонульовий варіант розподілу боргів і активів колишнього СРСР, і не одержана компенсація за тактичну ядерну зброю, за викрадені і перегнані до Росії літаки. Цього цілком достатньо для висновку про цілковиту нелогічність розгляду проекту бюджету без розгляду в пакеті з ним деяких зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних угод, досі не ратифікованих Верховною Радою, але таких, що на порушення Закону України про міжнародні договори за власним рішенням виконавчої влади отримали статус таких, що діють тимчасово.
Пропозиція депутатів від Української Республіканської партії: відхилити поданий законопроект; запросити у виконавчої влади на розгляд і ратифікацію Верховної Ради відповідні угоди з Російською Федерацією; скасувати їх як такі, що суперечать національним інтересам України; рекомендувати Президенту і Уряду України укласти з Російською Федерацією угоди, які відповідали б нашим інтересам, і лише тоді перейти до розгляду проекту бюджету з урахуванням нових умов взаємин з Російською Федерацією.