ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 23  к в і т н я  1997  р о к у. 10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  дня,   шановні   депутати,   інші   учасники засідання, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 332  народні  депутати.   Ранкове   засідання оголошується відритим.

 

     Про депутатські  запити.  Група  депутатів  (Кожин,  Хмара та інші) звертаються до Президента щодо військово-політичної ситуації в  Криму,  зокрема  в місті Севастополі.  Ідеться про забезпечення боєздатності Військово-Морських Сил, на що не вистачає 5 мільйонів гривень;  про інформаційний простір засобів масової інформації,  у тому  числі  різних  видань,  які  на   70   відсотків   видаються недержавною мовою; про те, що немає шкіл з викладанням українською мовою; про позицію представників Чорноморського флоту і таке інше. Вони  звертаються  з приводу того,  щоб Рада Безпеки розглянула ці питання.

 

     Я ставлю на голосування питання про  підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 218.

 

     Зміст підтримується.

 

     Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз пояснюю:  голосується депутатський запит до Президента з приводу ситуації у Севастополі,  неправильної  позиції  стосовно долі  Військово-Морських  Сил України,  ролі Чорноморського флоту, несприяння випуску українських газет тощо.

 

     Треба ставити на голосування ще раз?

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Попрацюйте ще з депутатами.

 

     Група депутатів  (Карасик,  Семенюк  та  інші  -  усього   25 чоловік)  звертаються  до Президента стосовно розробки і прийняття національної програми "Цукор" та вирішення питання  щодо  поставок цукру до країн СНД, щоб відновити свій ринок.

 

     Ставлю на голосування зміст цього запиту.

 

     "За" - 230.

 

     Ставлю на  голосування  питання про направлення цього запиту. Будь ласка.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Група депутатів (Мухін, Кулаков, Райковський та інші - усього 130 чоловік) звертаються до Прем'єр-міністра з приводу стану справ у   геологічній   галузі   та   заходів   щодо    поліпшення    її фінансово-економічного забезпечення.

 

     Валентина Андріївна   Гошовська  та  Броніслав  Станіславович Райковський    звертаються    до    Фонду    держмайна    стосовно соціальноекономічного  стану  у відкритому акціонерному товаристві "Балцем",  розташованому у Балаклії,  де приватизацію проведено  з порушенням    чинного    законодавства    і    колектив    вимагає реприватизації.  Тобто   ідеться   про   приватизацію   цементного комбінату,   одного   з  найбільших  у  Європі,  який  після  того зупинився, а люди залишені за ворітьми.

 

     Група депутатів (Уланов,  Цибенко та інші - усього 5 чоловік) звертаються   до   Прем'єрміністра   стосовно  стану  фінансування реконструкції очисних споруд селища  СтаничноЛуганське  Луганської області.

 

     Ці запити  оформлено відповідно до вимог Регламенту.  Я прошу підтримати  їх  направлення  адресатам,  як  передбачають  автори. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     _____________________________

 

     Шановні депутати!   Учора  ви  розпочали  розгляд  у  другому читанні проекту Закону  про  вибори  народних  депутатів.  Валерій Дмитрович запрошується на трибуну.  І якщо ви не заперечуєте, то є пропозиція  у   другому   читанні   весь   проект   проголосувати, передбачаючи  необхідність  його  розгляду  у  повторному  другому читанні, щоб не втрачати час на редакційне уточнення тих або інших позицій.

 

     Немає заперечень?  Тобто йдеться про те,  щоб проголосувати в другому читанні й потім розглянути у повторному другому читанні.

 

     Слово має депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Шановні доповідачу і головуючий! Регламент вимагає, щоб стосовно проекту, для якого передбачається повторне друге читання, визначитися,  що і як доопрацювати.  Бо комісія потім,  розпочавши роботу,  не знає, чого хочуть депутати. Тому треба визначитися, що і як доопрацювати.

 

     ГОЛОВА. Валерію Дмитровичу, то що треба доопрацювати?

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар   Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Центральний виборчий округ,  Кіровоградська  область). Справа  в  тому,  що  є декілька цікавих поправок,  у тому числі й депутата Носова,  які ми могли б узяти до уваги і  доопрацювати  в третьому читанні. А в другому читанні могли б прийняти...

 

     ГОЛОВА. Ваша   пропозиція,  що  ви  порадите  від  тимчасової погоджувальної комісії?

 

     МІШУРА В.Д. Перша пропозиція така: проголосувати зараз статті 1-37, які ми вже обговорили...

 

     ГОЛОВА. Статтю  38  "Час  і місце голосування" вчора теж було обговорено, і треба її ставити на голосування.

 

     Я ставлю статтю 38,  яка не викликає ні в кого заперечень, на голосування. Будь ласка, проголосуйте.

 

     МІШУРА В.Д. Треба підтримати, комісія просить.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 38.

 

     "За" - 198.

 

     Я ще  раз  нагадую тим,  які голосують проти,  що голосування поіменне.

 

     Стаття 38  "Час  і  місце  голосування"  не  викликає  ніяких дискусій,  бо  це  процедура  виборів.  Ставлю  на  голосування цю статтю.

 

     МІШУРА В.Д. У ній немає ніякої політики. Її треба підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Висвітліть результати голосування по фракціях.

 

     Дякую.

 

     Я звертаюся до групи "Єдність" - голосуйте, це ж у будь-якому варіанті закону включають... (Шум у залі).

 

     Та який  сенс!  Я  вносив пропозицію,  а ви відмовляєтеся від цієї  пропозиції.  Давайте  весь  проект  проголосуємо  в  другому читанні й перенесемо його на повторне друге читання (Шум у залі).

 

     Процедуру визначено Регламентом. Будь ласка, заспокойтеся.

 

     МІШУРА В.Д.  Ми  йдемо  за  процедурою  другого  читання.  Ви повинні підтримувати це.

 

     ГОЛОВА. Я роблю зауваження депутату Шейку:  спокійніше ведіть себе, не нервуйте.

 

     МІШУРА В.Д. Ми не порушуємо Регламент...

 

     МЕРКУШОВ В.Т.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Кіровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська  область).  Як  же працювати, якщо виступають за мажоритарну систему, а в нас не було жодного  ж  проекту  про  мажоритарну  систему!  У першому читанні прийнято змішану систему...

 

     ГОЛОВА. Спокійно,  будь  ласка!  Є   пропозиція,   ураховуючи зауваження  Валерія  Дмитровича  про  те,  які  саме  статті треба уточнювати до повторого другого читання, проголосувати весь проект закону в другому читанні і внести його на повторне друге читання.

 

     МІШУРА В.Д. Так, комісія це підтримує.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 195.

 

     Я ще  раз  пояснюю  депутатам,  які  не  зрозуміли.  Учора ви витратили кілька годин на  розгляд  цього  законопроекту.  Півтори фракції,  умовно кажучи,  блокують його розгляд.  Їм хочеться, щоб голосувалася мажоритарна  система.  Очевидно,  є  необхідність  ще подальших консультацій між фракціями,  групами для того, щоб дійти згоди.

 

     Ми в другому читанні розглянули вже 38 статей,  але погоджено остаточно  лише  дві.  А  решту,  навіть  ті,  які  не  викликають заперечень,  бо  підходять  до  будь-якого   закону   -   чи   про пропорційну,  чи про змішану,  чи про мажоритарну систему,  - вони блокують, бо не хочуть, щоб законопроект розглядався в цілому.

 

     Тому вчора вносилася така пропозиція: поставити на  голосування  весь  закон.  Не  має значення,  що лиш окремі статті проголосовані 226  голосами.  Просто  ми  процедурно приймаємо  рішення,  що  в  другому  читанні  проект  розглянули і вносимо  на  повторне  друге   читання.   І   всі   статті   знову голосуватимуться в такій послідовності.

 

     Це розв'язує   проблему  на  сьогодні:  ми  підводимо  риску, відкриваємо роботу для тимчасової комісії, фракцій і переходимо до наступних   питань.   Я   прошу  вас,  голосуйте,  це  передбачено Регламентом.

 

     Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію.

 

     МІШУРА В.Д.   Голосуємо   за,   підтримайте,   це   нормальна пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,  підтримайте.  Це  не  означає,  що  ви голосуєте результативно кожну статтю окремо.

 

     "За" - 199.

 

     Ви хочете розглядати проект закону далі,  я  так  розумію?  З мотивів голосування? Будь ласка, чотири чоловіки запишіться.

 

     Будь ласка. Депутат Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Учора, коли ви в черговий раз перебували  за  кордоном,  зала Верховної Ради була перетворена на арену цирку,  і ми встановили  рекорд  Гіннесса  -  розглянули  39 статей,  але  тільки одна з них була проголосована позитивно.  Зал відчував і відчував головуючий, що цей проект закону не пройде. Ми згаяли весь день,  витративши колосальні для нашої держави гроші і нічого позитивного не прийняли.

 

     Від нас вимагається негайний розгляд проекту бюджету на  1997 рік  і  податкового законодавства,  а ви знову сьогодні стараєтеся провести цей законопроект,  який не має успіху в  цьому  залі  без додаткового погодження,  і пропонуєте повторне друге читання.  Яке повторне друге читання,  коли комісія не має завдання  щодо  трьох принципових позицій: межа процентна, 50 на 50 і участь громадських організацій.

 

     Зал проголосує це завдання,  тоді  відправляємо  на  повторне друге  читання.  Не  можна ж віддавати проект комісії,  яка нічого знову не запропонує.

 

     Я, Олександре  Олександровичу,   прошу   всетаки   затвердити порядок денний на два тижні. Ми вчора цього не зробили, на жаль, а цього вимагає Регламент.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я нічого не коментуватиму, гадаю, що люди все і  так розуміють.  Просто я якраз намагаюся вийти з цієї колізії - пропоную по-людськи:  проголосуйте те, що передбачено Регламентом. А ви махаєте рукою: ні, не голосувати. То що ви хочете? Що ви тоді хочете? (Шум у залі).

 

     А за кордоном я був не в черговий  раз  (я  розумію  підтекст вашої   заяви  в  цьому  плані),  а  так,  як  визначено  графіком перебування  офіційної  делегації.  І  просив  би  зважати  на  цю обставину (Шум у залі).

 

     Як із ним їздили за кордон,  то тоді нормально було... (Шум у залі). А, бачте... (Шум у залі).

 

     То я ставлю на голосування! Не підтримується... Спокійно...

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Я прошу спокою і сісти на місце! Фракція Народного руху України.

 

     Шановні колеги!  Питання,  які  ми  з вами зараз розглядаємо, виходять уже далеко за межі регламентних норм,  на які намагаються посилатись.  Я хочу вам сказати, що посилання на те, що ми повинні розглядати проект бюджету чи податкове законодавство,  має  вигляд не просто притягнутого за вуха,  а має навіть смішний вигляд. Адже цей проект закону вперше був  представлений  у  січні  1995  року, після того говорили,  що не на часі, давайте трошки пізніше. Зараз у нас є економічні закони.  І, зрештою, від цього державний бюджет України  втратив  величезні  суми  коштів,  тому  що діюче виборче законодавство не тільки не дає  можливості  створювати  ефективний парламент, не тільки не дає можливості людям впливати на прийняття рішень державною владою,  а й розоряє їх,  виймає з  їхніх  кишень останні гроші.

 

     Ті, які   сьогодні  піклуються  дуже  про  державний  бюджет, повинні прочитати текст закону,  який діє, і той, що пропонується. Ті, які сьогодні блокують прийняття цього закону, оббирають людей, призводять до витрати грошей з державного бюджету  на  неефективну законодавчу  владу,  не  дають  можливості нормального контролю за діяльністю всієї системи державної влади.

 

     Що стосується роботи комісії.  У ній пропорційно представлено всі  наявні у Верховній Раді політичні сили.  Посилання на те,  що вона нічого нового не дасть,  свідчить тільки про одне:  є частина людей, які хочуть щоб назва закону в нас була не "Закон про вибори народних депутатів України",  а "Закон  про  переобрання  нинішніх депутатів  до  складу  наступного  парламенту".  Не  потрібно свої егоїстичні інтереси виставляти від імені державних.

 

     Що стосується дотримання  нашого  Регламенту.  Ми  в  другому читанні   розглядаємо   проект  закону  так,  як  це  належить  за Регламентом Верховної Ради.  Кількість  статей,  які  можуть  бути прийняті  чи  не  прийняті в другому читанні,  не встановлюється у Регламенті.  Ми мали вже не  раз  приклади,  коли  приймали  меншу частину статей,  а більшу переносили на повторне друге чи на третє читання.

 

     Тому я просив би всіх сьогодні спокійно допрацювати до  кінця і  голосувати  за  статтю,  у якій ідеться про те,  що голосування відбувається з 7  до  12  години,  і  не  робити  зараз  на  цьому політичну проблему.  Або інакше просто сказати, що ми хочемо того, щоб не була обрана Верховна Рада  України  1998  року,  ми  хочемо того, щоб потім в інший спосіб вирішувалося питання щодо структури парламенту, щодо методів його формування, коли не буде забезпечено інституцій,  які  уможливлюватимуть  функціонування  демократії  в нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  будь  ласка,   спокійно.   Я   не повторюватиму, хоч я міг би повторити слово в слово все, що сказав депутат Лавринович, у даному випадку він абсолютно правий.

 

     Будь ласка. Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Шановні народні депутати!  Шановні  виборці! Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Я хотів би перш за все звернутися до наших виборців і коротко пояснити що відбувається  в залі.  Відбувається те,  що група депутатів, насамперед так званих позапартійних,  незалежних,  домагаються того, щоб наступні вибори відбувалися за кошти, які вони неправедними шляхами добули.

 

     А інша група депутатів хочуть,  щоб була відповідальність, бо в нас міняються президенти і уряди, відповідальності нема. Хочуть, щоб  ця  відповідальність лягала на певну політичну силу - партію, щоб  ця  партія  відповідала.  Ідеться  про  відповідальність  або невідповідальність.

 

     Тому я  пропоную  розглядати  цей проект закону,  принаймні в повторному другому читанні, а депутатові Шейку сказати, що він є в цьому цирку головним режисером.

 

     І прохання, Петре Володимировичу, до вас: не звинувачувати Голову Верховної Ради  постійно  з  притиском  на букву  "ч",  ми  й  так  віримо,  що ви щирий українець,  а більше займатися Регламентом і порядком у залі. Це вас також стосується.

 

     Я пропоную  діяти  відповідно  до  Регламенту  і   закону   - розглядати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Снігач. Будь ласка. Останній виступ.

 

     СНІГАЧ А.П.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики і забезпечення діяльності депутатів (Великолепетиський виборчий округ,  Херсонська область). Я прошу передати слово керівнику фракції "Комуністи України" Петру Миколайовичу Симоненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги,  я думаю, что здесь аргументы "за" и "против",  которые высказываются, не имеют позитивного воздействия на  голосование только по одной простой причине:  приводящие ремни рук,  нажимающих на кнопку "за" или "против",  находятся вне  стен этого  парламента,  вне персональной ответственности,  вне совести народного депутата,  которую он обещал как  главный  инструмент  и главный  аргумент  в  своей деятельности использовать при принятии того или иного решения.

 

     О проекте бюджета.  Не был он и не будет принят.  Ибо сегодня президентской  команде  и его окружению выгодно,  чтобы в "ручном" управлении и дальше продолжать грабить собственный народ.  Ибо еще не  приехала  до  сих  пор  миссия Международного валютного фонда, чтобы дать  согласие  для  принятия  этого  бюджета.  Ибо  сегодня законодательное  налоговое  поле не определено.  Этот проект - это проект   закона   для   упорядочения   законодательных    органов, деятельности Верховного Совета.

 

     Шейко? Ну,  Шейко давно уже всем известен, уважаемые коллеги, понятно его отношение к исполнению своих обязанностей.  Он никогда не считался со своей совестью и с законом.  Он всегда их попирал и просто растаптывал.

 

     Я призываю все-таки голосовать за этот проект закона, ибо это проект закона, который защитит демократию и законодательные органы у нас в Украине.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  стаття 39 "Виборчі бюлетені"  заперечень не викликала ні в кого...

 

     У депутата Носова є зауваження? Будь ласка, говоріть.

 

     НОСОВ В. В. До статті 39 є поправка 318. Справа в тому, що до бюлетеня вносяться не всі відомості.  Потім комісія друкує  більше відомостей за результатами виборів,  ніж вноситься до бюлетеня. До бюлетеня треба внести відомості про  місце  роботи  та  проживання кандидата  і  партійність.  Як  же  це  в  бюлетені  не  вказувати партійність?  Де це ви таке бачили?  Партійний список,  але, може, там одна донецька партія. Люди ж мають бачити, хто входить.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Валерію Дмитровичу.

 

     МІШУРА В.Д.  Шановний депутате Носов!  По-перше,  партійність буде позначена в тих списках,  які реєструватимуться у Центральній виборчій комісії і публікуватимуться.

 

     По-друге, у  тому  бюлетені,  про який ідеться,  ліворуч буде написано, яка партія, якщо йдеться про партійні списки. Я можу вам показати  зразок  цього  бюлетеня.  І  потім  там будуть зазначені прізвища кандидатів,  які входять до блоку партій або  до  партії. Бюлетень  і  так  переобтяжений  уже  різними  реквізитами того чи іншого депутата.  Якщо його доповнювати ще якимись речами,  то він буде ще більший. На сьогодні бюлетень має ось такий вигляд.

 

     ГОЛОВА. Поправка    318    депутата   Носова   ставиться   на голосування.

 

     МІШУРА В.Д. Комісія не підтримує.

 

     "За" - 95.

 

     ГОЛОВА. Поправка не набирає потрібної кількості голосів.

 

     Стаття 39 ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д. Комісія просить підтримати.

 

     "За"- 178.

 

     ГОЛОВА. Стаття 40 не викликає заперечень.

 

     Стаття 41. Ні.

 

     Стаття 42     "Встановлення     результатів     виборів     у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі". Не викликає заперечень.

 

     Стаття 43 "Встановлення результатів виборів  у  одномандатних виборчих округах" теж не викликає заперечень.

 

     Стаття 44  "Реєстрація  народних  депутатів  і  опублікування підсумків виборів". Немає заперечень.

 

     Стаття 45 "Посвідчення народного депутата".

 

     Статті 40-45 ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д. Комісія просить підтримати з урахуванням поправки депутата Соболєва, яку ми проголосували.

 

     "За"- 196.

 

     ГОЛОВА. Розділ  IX.  Стаття  46  "Повторне  голосування".  Не викликає заперечень.

 

     Стаття 47 "Визнання виборів недійсними". Теж ні.

 

     Стаття 48 "Повторні вибори".

 

     Стаття 49 "Порядок заміни народних депутатів, які вибули".

 

     Стаття 50 "Проведення виборів замість депутатів, які вибули".

 

     Розділ Х "Заключні положення".

 

     Стаття 51   "Проведення   позачергових    виборів    народних депутатів".

 

     Стаття 52. Заперечень немає.

 

     Стаття 53 "Зберігання виборчої документації".

 

     Стаття 54 "Введення в дію цього закону".

 

     І стаття  55 "Обмеження на внесення змін і доповнень до цього закону".

 

     Статті 46-55 ставляться на голосування.

 

     МІШУРА В.Д.  Треба   підтримати   редакцію   комісії.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 191.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб внести цей законопроект на повторне друге читання  після  врахування  тих зауважень,  які тут були,  і погодження тих позицій,  які вже були проголосовані. Будь ласка, проголосуйте.

 

     МІШУРА В.Д.  Комісія  підтримує  цю  пропозицію.  Підтримайте комісію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування.  Підтримайте  пропозицію про перенесення  розгляду  цього  проекту  закону  на  повторне  друге читання. Будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Я ще раз наполягаю:  непоіменним голосуванням.  Це процедура, це не зміст закону.  Непоіменне голосування.  Ми повинні завершити цей  етап,  ми  повинні виходити на якийсь результат.  На повторне друге читання. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д. Треба підтримати рішення.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  в  непоіменному  режимі.  Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Тоді я хотів запитати тих, які не голосують: що ви хочете?.

 

     МІШУРА В.Д. Не хочуть нового закону про вибори.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   ставлю   на   голосування.   Будь   ласка, проголосуйте.  Це  просте  голосування.  Перегорнути  потрібно  цю сторінку, ми повинні все одно далі рухатися, у нас попереду багато законів сьогодні. Будь ласка, увага! Ще раз ставлю на голосування.

 

     МІШУРА В.Д. Комісія просить проголосувати за.

 

     "За" - 203.

 

     ГОЛОВА. Пропонується  процедурне рішення в повторному другому читанні  розглянути  це  питання.  Ця  пропозиція  голосується   в процедурному режимі. Ставлю на голосування.

 

     МІШУРА В.Д. Підтримайте цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 198. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка, Валерію Дмитровичу.

 

     ____________________________

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень   до   Закону   України   про   оподаткування   прибутку підприємств.

 

     Перед тим, як розглядати це питання, хочу сказати, що Комісія з  питань  фінансів  і  банківської   діяльності   дуже   ретельно опрацьовувала цей законопроект. Кілька останніх діб витрачено було на підготовку його до розгляду за процедурою  другого  читання.  В засіданні   беруть   участь  віце-прем'єр-міністр  Тигипко  Сергій Леонідович,  міністр економіки  Єхануров  Юрій  Іванович,  міністр фінансів Мітюков Ігор Олександрович.

 

     Володимир Лукич  Немировський  запрошується на трибуну.  Будь ласка. Увага! Складний проект закону.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Болградський виборчий округ,  Одеська область).  Уважаемые коллеги!  Сегодня  на  второе чтение  представлен  проект  Закона  Украины  про  внесення змін і доповнень   до   Закону   України   про   оподаткування   прибутку підприємств.   Законопроект  очень  обкемный,  сложный  по  своему содержанию, поэтому прошу быть очень внимательными при голосовании тех или других статей.

 

     При его доработке было учтено более 500 поправок. Кроме того, учтены  предложения  научных  институтов,  предприятий  и   других организаций,  представленные в комиссию.  Было достаточно времени, чтобы и народные депутаты,  и  заинтересованные  в  данном  законе государственные  структуры,  предприятия  подали свои предложения. Эти предложения были детально изучены  и  включены:  от  тех,  кто имеет право законодательной инициативы,  - в таблицу;  от тех, кто не имеет этого права, - в предложения комиссии.

 

     Прошу приступить к постатейному голосованию.

 

     ГОЛОВА. Звертаюся до депутатів і до тих,  хто нас слухає.  Ми приступаємо  до другого читання проекту Закону про внесення змін і доповнень  до  Закону  про  оподаткування  прибутку   підприємств. Надзвичайно  складний  документ обсягом майже 200 великого формату сторінок, друкованих дрібним шрифтом.

 

     Хочу перед тим  нагадати,  зважаючи  на  певну  інформацію  в засобах масової інформації,  зокрема на телебаченні. Ця інформація прозвучала на нараді податкових інспекцій.  Було  сказано,  що  до сьогоднішнього   дня   діє   закон   про   оподаткування  прибутку підприємств,  прийнятий 28 грудня 1994 року,  внесений Президентом як невідкладний і всебічно розглянутий Верховною Радою.

 

     Сьогодні вносяться  зміни  до  цього  закону.  Закон,  ще раз підкреслюю,  складний,  потребує виняткової уваги всіх  депутатів. Депутатам,  які  вважають,  що  не  дотримується  Регламент,  хочу нагадати,  що ми проголосували за  невідкладний  порядок  розгляду податкових проектів законів.

 

     Будь ласка,   процедура  другого  читання.  До  назви  закону зауважень немає.  Була поправка депутата Глухівського.  Відхилена. Депутат  не  наполягає.  Наполягаєте?  Депутат  Глухівський.  Будь ласка, аргументуйте.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Шановний  Олександре   Олександровичу!   Моя поправка  за номером 1 стосується назви закону.  Закон має назву - про  оподаткування  прибутку  підприємств,  але  він   регламентує оподаткування  прибутку  не  тільки  підприємств,  а  й  установ і організацій,  наприклад,  закладів освіти.  Хіба заклад  освіти  є підприємством? Ні. Але в проекті закону, наприклад, є стаття 7, де йдеться,  зокрема,  про  оподаткування  неприбуткових  установ   і організацій.   Отже,   йдеться   про   оподаткування   установ   і організацій. То чому це не відбито в назві закону?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Дело вот в чем. Если менять название этого закона,  то мы должны изменить и закон о бюджетной системе. Отсюда вытекают  другие  правила  применения  закона,  он   тогда   будет применяться  как новый.  Этого делать нельзя,  это влечет за собой очень много последствий. Поэтому комиссия поправку отклонила.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на  поправці?  Ставлю  на  голосування поправку депутата Глухівського. Будь ласка.

 

     "За" - 129.

 

     Ставиться на  голосування  назва  закону  в редакції комісії. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Нагадую: голосується назва закону в  редакції,  яку  пропонує комісія. Голосуйте.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Преамбула. Стаття   1   "Визначення   термінів".   Було   два зауваження Цушка,  вони відхилені.  Депутат  не  наполягає  на  їх голосуванні.

 

     Відхилені зауваження   депутата   Шеховцова.   Він   теж   не наполягає, погодився з таким підходом.

 

     Тут є пропозиція голосувати кожен  пункт  окремо,  враховуючи складність рубрикації, вибраної для даного законопроекту.

 

     Голосуються преамбула і стаття 1 до пункту 1.5.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     На сторінці 3 підпункти 1.5.1 і так далі.  Ви бачите,  тут  є редакційні уточнення, вони виділені відповідним шрифтом. Зауважень немає.

 

     Підпункти 1.5.1  -  1.5.3  ставляться  на   голосування   (це сторінки 3-5). Голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Хочу звернути вашу увагу на те, що в статті 1 розробляється  в  основному  категоріальний  апарат,   який   не викликає  заперечень.  Я  просив  би  бути уважними,  тут виділено окремим шрифтом новації,  які мають редакційний характер або  були пропущені  під час першого читання.  Сформулювано новий пункт 1.8. Заперечень немає.

 

     Текст до підпункту 1.11.2 включно ставлю на  голосування  (це сторінки 5-8) у редакції, яку пропонує комісія.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Підпункт 1.11.13  "Кредит  під  цінні папери,  що засвідчують відносини позики".  І  далі  дається  пояснення.  Я  повторюю:  це визначення категорії (Шум у залі).

 

     На якій сторінці? То чого ж ви не підняли руку? Ваша поправка редакційно врахована... Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я  давал  поправку  к  подпункту 1.11.2.  В таблице написано,  что поправка редакционно учтена, но нагрузка смысловая не выдержана. Я все-таки  предлагаю  народным  депутатам  дополнить  этот подпункт такой фразой: "у випадках, коли це оговорено угодою між юридичними чи фізичними особами".

 

     Почему я настаиваю именно на этом?  Потому что,  когда это не оговорено,  а  закон  имеет  прямое  действие,  всегда  появляются кривотолки  и  для их разрешения выходят прямо на судебные органы. Это затягивает конечный расчет. Чтобы этого не допускать, я думаю, нам надо в законе предусмотреть соответствующую норму.

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Вы видите, какие изменения здесь произошли? Слово "продаются"  изменено  на  слово  "передаются".  А  передача осуществляется только по договорам,  по-другому она не может быть. Обратите  внимание,  здесь  мы  выбрали  норму  юридическую.   Она предусматривает:  "на  умовах  угоди,  що  передбачає відстрочення кінцевого  розрахунку".  Это  международные  правила.  Здесь   все написано правильно.

 

     ГОЛОВА. Поправку 28 депутата Анісімова ставлю на голосування. Будь ласка. Вона підсилює цей термін, не змінюючи його по суті.

 

     "За"- 187.

 

     Не вистачає голосів.  Тоді залишається в тій редакції, яку ми проголосували.

 

     Кредит під цінні папери,  що засвідчують відносини позики. Це на сторінці 9.

 

     На сторінках 10 і 11 враховані всі  зауваження  депутатів.  І з'явилася  нова  редакція  категорії резидента - юридичні особи та суб'єкти підприємницької...

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Коллеги, в пункте 1.15 должно быть толкование термина "резиденты", а в пункте 1,16 - термина  "нерезиденты".  Это  получилось  в  спешке,  времени  для подготовки проекта было очень мало.

 

     ГОЛОВА. Я  розумію.  Це  редакційна помилка.  Тобто із пункту 1.15 у пункт 1.16 треба перенести префікс  "не".  Це  береться  до уваги.

 

     Зауваження на сторінці 12 враховані. На сторінці 13 теж. І на сторінці 14. Це все та ж стаття.

 

     Текст на сторінках 9 - 14 до  підпункту  1.18.5  включно,  де дається визначення категорій, ставиться на голосування.

 

     "За" - 213.

 

     Це, до речі,  в переважній більшості норми діючого закону. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Сторінка 15. Пункт 1.19: "Бартер (товарний обмін)".

 

     Пункт 1.20.  Ви бачите,  тут  є  новація  -  ціна  реалізації товарів.

 

     Будь ласка. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Я  продолжаю  то,  что  говорил  по  подпункту 1.11.2:  для того чтобы  снять  всякие  инсинуации,  данный  пункт предлагаю  усилить  такой нормой:  "У бартерній угоді повинна бути вказана звичайна ціна та ціна цієї угоди". Это первое.

 

     И второе. Перед тем, как будем голосовать пункт 1.20, я хотел бы еще раз получить вразумительный ответ,  чтобы поняли и народные депутаты,  и  те,  кто  будет  читать  этот  закон:  как  все-таки устанавливается  "звичайна  ціна"?  Пусть  прокомментирует  это  и министр финансов,  потому что регламентация записана такая,  что в ней и бухгалтеры запутаются.

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   сядьте   біля  мікрофона  і прокоментуйте,  будь  ласка,  як  формується  звичайна   ціна   за проектом,  що  пропонується.  Василь Васильович Регурецький?  Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні народні депутати!..  Я хотів би звернути увагу,  що термін "звичайна ціна"  в  законопроекті  вживається  стосовно  бартерних операцій,  де немає реалізації в грошовому еквіваленті, і стосовно реалізації,  в якій беруть участь тісно пов'язані особи -  платник податку і покупець.

 

     Звичайна ціна   -   це   загальна  ціна,  яка  застосовується платником податку при реалізації товарів іншим особам.  І вжили ми термін "звичайні умови".  Це,  в принципі,  стандартне визначення. Термін "звичайні умови" вказує на те,  що на платника  податку  не впливають  якісь  сторонні фактори,  що змушували б його змінювати загальноприйнятий рівень цін, за якими він продає свій товар. Якщо звичайні умови порушуються, відповідно змінюється ціна реалізації.

 

     Назвати конкретно  всі  умови  в  законопроекті  просто немає можливості. Тому вжито такий термін - "звичайні умови".

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Послушав эту  информацию,  я  думаю,  что  моя поправка  к  пункту  1.19  уместна.  Чтобы  не  было разночтения и кривотолков,  в бартерном  соглашении  должна  быть  зафиксирована "звичайна  ціна",  о  которой идет речь и которую трактовал сейчас заместитель министра финансов.

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, я думаю, що це буде незайвим?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Нет, нет.

 

     ГОЛОВА. Комісія підтримує  поправку  55  депутата  Анісімова. Вона доповнює пункт 1.19.

 

     Ставлю на  голосування  пункт  1.19  з  цією поправкою.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 216.

 

     Зверніть увагу:  в  будь-якому  випадку  хоч  буде  визначено вихідні умови бартерної угоди.  Будь ласка,  це дуже потрібна річ. Ставлю на голосування ще раз. Це впорядковує бартерну операцію.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Пункт 1.20.  На сторінці 16 враховано  всі  зауваження,  крім зауваження  депутата  Анісімова.  Але  воно  нібито  враховано при попередньому голосуванні.

 

     Сторінка 17. Враховано всі зауваження.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Надо идти по пунктам.

 

     ГОЛОВА. Та ні, почекайте. Пункти 1.20 - 1.23 ставляться на голосування.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Пункт 1.24: "Відповідальне зберігання - господарська операція платника податку..." Тут зроблено  уточнення,  тому  що  це  якраз стосується даного закону.

 

     Пункт 1.25. Немає зауважень.

 

     Сторінка 19. Враховано зауваження фінансової комісії.

 

     На сторінці 20 зауваження враховано теж.

 

     Пункти 1.24 - 1.29 ставляться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Слово має депутат Глухівський. Поправка 70.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Шановні колеги,  моя поправка 70 стосується пункту 1.30.  Це визначення,  що таке "роялті".  Я дав свою версію визначення.   У   таблиці   написано:  "Враховано  редакційно".  А насправді ніяк не враховано,  бо текст,  записаний справа, слово в слово  відповідає тексту,  записаному зліва.  А в тому тексті,  що зліва, є неграмотні конструкції. Я вам покажу, які саме.

 

     Наприклад, у Законі про охорону прав на промислові  зразки  є поняття  "промислові  зразки".  "Наукові  зразки" - такого поняття немає. У патентному законодавстві є поняття "корисна модель", а що таке "креслення моделі" - незрозуміло.  Чому мають сплачуватися ще якісь платежі за копіювання та розповсюдження будьякого патенту чи ліцензії?    Патент    публікується    в   офіційних   "Відомостях Держпатенту".  Тому  я  виправив  ті,  на  мою  думку,  не  зовсім правильні  конструкції  і  запропонував свою версію.  Її зовсім не враховано,  хоча  написано,  що  враховано  редакційно.  Я   хотів послухати чому.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Ваши   предложения   мы  очень  тщательно анализировали.  Но есть одна сложность в этом вопросе. Дело в том, что  мы  заключили  много международных договоров,  взяли взаимные обязательства,  и там это понятие по буквам отработано.  Изменение этого  пункта  приведет  к  тому,  что  нам  надо  будет  изменять ратифицированные ранее договора.

 

     Давайте проголосуем ваши поправки,  а потом будем думать, что делать.

 

     ГОЛОВА. Я    ставлю    на   голосування   поправку   депутата Глухівського.

 

     "За" - 180. Не прийнято.

 

     Я хотів  би  ось  на  що  звернути  увагу.  Все  одно   після редакційного   доопрацювання   цього  проекту  закону  ми  ще  раз проголосуємо його,  так би мовити, в загальному вигляді в третьому читанні.  Весь проект закону!  Треба дати змогу юристам опрацювати всі ці норми.  І тоді вони ще раз повернуться  до  даного  пункту. Якщо  можна  буде  замінити  "креслення  моделі"  на  "конструкція моделі",  то  запишемо  так  або  якось  інакше.  Володимир  Лукич пояснив,  що ми зв'язані в даному випадку формулюваннями,  які є в міжнародних договорах,  ратифікованих Україною.  А вони  різні  за змістом і,  мабуть,  різні були переклади, різні конструкції, тому це треба теж мати на увазі.

 

     Я прошу проголосувати поки що пункт 1.30 в редакції  комісії. Потім  він все одно буде доопрацьовуватися ще...  Ще слово просить депутат Глухівський. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Олександре Олександровичу! Є ще моя поправка 72  про  те,  що  вартувало  б  дати такі визначення як винагорода винахіднику і винагорода автору. В чому тут справа? Справа в тому, що  коли  людина  зробила  винахід,  але  не  отримала патенту,  а власником патенту є  юридична  особа,  то  їй  платять  роялті,  а винахіднику   -  винагороду.  Якщо  цього  не  записати,  то  буде оподатковуватися   винагорода   винахіднику,   підприємець   усіма правдами  й  неправдами намагатиметься не показати цієї винагороди винахіднику і він не отримає її.

 

     Я просив би, щоб усе-таки ці визначення тут були і щоб надалі ми в законодавстві десь запровадили їх також. Тому пропоную цю мою поправку перенести на третє читання.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я абсолютно с  вами  согласен.  В  третьем чтении мы имеем право уточнять те или иные нормы законопроекта.

 

     ГОЛОВА. Слово має Василь Васильович Регурецький. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні депутати!  Я хотів би дати пояснення стосовно поправки 72.  Оподаткування  доходу  у  вигляді винагороди громадянина - винахідника буде регулюватися Законом про оподаткування  доходів  фізичних  осіб.   Тут   же   йдеться   про використання  цього винаходу третьою особою,  коли авторське право надано третій особі для використання винаходу.  І тут  регулюється оподаткування  юридичної  особи,  яка буде використовувати винахід цього автора.  А автор,  який отримав доход, буде оподатковуватися за законом, проект якого ми будемо розглядати завтра.

 

     ГОЛОВА. Тобто  пункт 1.30 у редакції комісії можна ставити на голосування. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Я ще раз нагадую,  що відповідно до Регламенту перед випуском закону  юридичний  відділ редагує всі норми з точки зору юридичної техніки.  І якщо потрібно буде внести якісь  несуттєві  зміни  або точніші  визначення,  то  вони будуть передбачені,  і ми їх ще раз проголосуємо.

 

     Стаття 2 "Платники податку".  Пункт 2.1.  До нього заперечень немає.

 

     Пункт 2.2   "Платники  податку  на  прибуток,  одержаний  від основної діяльності залізничного транспорту" запропоновано в новій редакції.  Підпункти 2.2.1, 2.2.2, пункт 2.3 теж у новій редакції. Пункт 2.4 залишено в попередній редакції.

 

     Пункти 2.5 і 2.6 на сторінці 24 теж у попередній редакції.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Александр   Александрович,   есть    одно замечание.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые  коллеги!  В пункте 2.3 в первом предложении говорится,  что покрытие убытков  Национального  банка переносится  на будущий период,  а во втором предложении написано, что они возмещаются за счет государственного  бюджета.  Я  считаю, что этот пункт надо еще уточнить и внести на третье чтение.

 

     ГОЛОВА. Тоді   статтю   2,   окрім   пункту  2.3,  ставлю  на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За"- 227. Прийнято.

 

     Пропонується перенести пункт 2.3 на третє читання.  Ставлю на голосування (Шум у залi).

 

     Я прошу вас,  не кричіть з місця, будь ласка. Була пропозиція комісії  перенести  це  питання.  Я   повинен   ставити   спочатку пропозицію   комісії,   в   даному   випадку  робочої  групи,  яка працювала...

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я еще раз скажу,  что  вызывает  сомнение. Дело  в  том,  что написано:  если Национальный банк имеет расходы больше,  чем доходы,  то тогда непокрытые  расходы  переносятся  и распределяются  на  следующий  год.  Об  этом  говорится  в первом предложении этого пункта.  В конце ж говорится  о  том,  что  если имеют    место    такие   расходы,   они   покрываются   за   счет государственного бюджета (Шум у залі).

 

     Пусть тогда еще Василий Васильевич...

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні народні депутати, Володимире Лукичу! Тут  ніяких  недоречностей  немає.  Подивіться перше речення.  Там написано,  що  в  разі  якщо  на  кінець  звітного   року   доходи перевищували  видатки  минулих періодів,  то тоді суми перевищення сплачуються  до  державного  бюджету.  І  це  правильно.  Ми  таку практику з 1993 року запровадили. Але якщо маємо ситуацію навпаки, то державний бюджет має вирівняти кошторис Національного банку або цінними паперами,  або грантом якимось,  якимись іншими способами, передбаченими в  Законі  про  Національний  банк  України.  Ніяких суперечностей між першим і другим реченням немає.

 

     Тому я просив би,  Олександре Олександровичу, поставити зараз на голосування цей пункт і прийняти його.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! Я хочу підтримати те,  що висловив депутат Терьохін. Дійсно, розглядаючи це питання, ми виходили з того,  що кошторис Національного банку  і  державний бюджет  є  дві  невід'ємні  частини,  і  вони  повинні  одна  одну регулювати.  Норму,  яка  записана  у  цьому  пункті,  ми  повинні прийняти,  особливо  цю  останню  фразу,  що за рахунок державного бюджету  будуть  покриватися  ці  збитки.  Маються  на  увазі   не безпосередня видача коштів з бюджету, а ті фактори, про які сказав народний  депутат  Терьохін.  Цю  пропозицію,   я   думаю,   треба підтримати без застережень.

 

     ГОЛОВА. Давайте   зважимо   на  те,  що  тут  стосовно  банку розглядається власне бюджетна позиція,  яка визначається Верховною Радою.  І тут повинно бути взаємне відповідне регулювання.  Якщо в одному випадку переходять ресурси в бюджет,  то  в  іншому,  якщо, скажімо,   процедура,   яка   супроводжувала  реалізацію  бюджету, призвела до незапланованих збитків банку,  повинна бути відповідна компенсація. Я думаю, що тут логічно все.

 

     Комісія не  заперечує.  Пункт  2.3  ставиться на голосування. Будь  ласка.  Комісія  підтримує  можливість  застосування  такого формулювання.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Стаття 3. Депутат Пинзеник. Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Південний  виборчий  округ, Львівська  область).  Шановні  народні  депутати!  Редакція статті сформульована нормально.  Але  якщо  з  бюджету  буде  покриватися перевищення   витрат   Національного   банку   над   доходами,  то обов'язково треба відновити норму  (це  позиція  118),  що  бюджет Національного   банку   має  затверджуватись  разом  із  державним бюджетом. Інакше буде нонсенс.

 

     У такому варіанті буде  нормальне  відшкодування  перевищення витрат Національного банку над його доходами.

 

     ГОЛОВА. Тобто  ви  пропонуєте  у  пункті 2.2 відновити текст: "Консолідований баланс (кошторис) Національного банку  України  на черговий  фінансовий  рік  є  складовою  державного бюджету на цей рік".

 

     Не заперечує, Володимире Лукичу?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Данный вопрос непростой и требует консультаций как с одной,  так и с другой  стороной.  Я  думал,  что  сегодня  будет  здесь  Виктор Андреевич  Ющенко,  который мог бы отстаивать те позиции,  которые касаются именно деятельности Национального банка.  Я  считаю,  что нет  необходимости спешить в этом вопросе,  выносить окончательное решение, а надо провести консультации и согласовать позиции.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  уважними будьте!  Є пропозиція  до  цієї статті  повернутися  після  того,  як  висловиться з цього приводу голова Національного банку.  Запросіть його,  будь ласка, зараз на засідання, а ми підемо далі тим часом.

 

     Стаття 3 "Об'єкт оподаткування". Пункт 3.1: "Об'єктом оподаткування  є  прибуток,  який  визначається   шляхом зменшення  суми  скоригованого  валового  доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього закону на:

 

     суму валових витрат платника податку,  визначених  статтею  5 цього закону;

 

     суму амортизаційних   відрахувань,   нарахованої   згідно  зі статтею 8 та статтею 9 цього закону".  Ви  бачите  тут  уточнення: "визначеного згідно з пунктом 4.3 цього закону".  Це уточнення,  я думаю,  робить неможливим двозначні або  різноманітні  трактування закону (Шум у залі).

 

     Ви ж  працювали над цим проектом закону!..  Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Тут є одна маленька недоречність   технічного   характеру.   Механізм   амортизаційних відрахувань є в статті 8, це правильно. Але в статті 9 ідеться про відрахування  на  відновлення  природних ресурсів.  Тобто треба їх розділити, записати, як у лівій колонці, давши окремо посилання на статтю 8 і статтю 9.

 

     ГОЛОВА. Текст,  записаний  у  лівій  колонці  в  позиції 126, переписати в правій колонці,  давши відсилку  на  статтю  9,  так? Зрозуміло,  це редакційне опрацювання цього пункту... Не так? Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.  Л. Здесь так записано с учетом того, что эта позиция отрегулирована другими статьями.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  так же і передбачається: суму відрахувань на відновлення природних ресурсів відповідно  до  статті  9  цього закону. А в статті 9 є зміст...

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.  Л. В статье 9 немножко другой механизм. Если этот пункт дорабатывать,  то надо перенести его на третье  чтение. Сейчас нельзя так принимать.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Давайте  залишаємо  цю  редацію,  а  якщо потрібно буде до випуску закону  відредагувати  так,  як  пропонує депутат Терьохін,  то ми тоді це відрегулюємо і запишемо.  Суті це не змінює.

 

     Стаття 3 ставиться на голосування в  редакції,  яку  пропонує комісія...  Зніміть,будь  ласка,  голосування.  Поправка 90.  Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ, Донецька область). Комиссия считает, что пункт 3.2 следует  дополнить  абзацами такого содержания:  "суми відрахувань від  доходів  юридичних  осіб,  які   за   цільовим   призначенням перераховуються на фінансування участі національних збірних команд України з видів спорту в олімпійських  і  параолімпійських  іграх, чемпіонатах світу,  Європи,  інших офіційних міжнародних змаганнях та турнірах,  крім передбачених  абзацом  другим  підпункту  5.4.4 статті 5 "Валові витрати";

 

     суму нарахувань, що спрямовується на виробництво".

 

     Прошу обкяснить,  почему  отклонено это предожение?  Комиссия считает, что его надо учесть.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.  Л. Подобных предложений много. Я их понимаю. И   абсолютно   понимаю,   чего  вы  хотите:  чтобы  прибыль  была использована на эти цели.  Но у нас есть необходимость эту прибыль использовать и на другие цели.  Всем понятно, о чем идет разговор? Давайте будем голосовать (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно,   будь   ласка.   Логікою   цього    закону передбачено фінансування збірних команд,  адже це - честь держави. Повинна бути  в  бюджеті  закладена  відповідна  сума,  яку  треба зібрати  спочатку.  А  таким шляхом,  коли ми даємо пільги окремим підприємствам,  ми її  не  зберемо.  То  тоді  виходить,  що  одне підприємство  про  державу піклується,  а решта ніби не піклується (Шум у залі).

 

     У тому-то й справа. Треба порядок навести у цьому відношенні.

 

     Будь ласка. Депутат Долженко. Поправка 89.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. А поправка 90?..

 

     ГОЛОВА. Ви просите проголосувати, так?

 

     Ставлю на голосування поправку  90,  яку  вносить  Комісія  з питань молоді.

 

     "За" - 139.

 

     Поправка 89. Депутат Долженко говорить.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Чернігівський виборчий округ,  Чернігівська область).  Дякую. Пропонуємо в статті 3 пункт 3.2  викласти  в  такій  редакції:  "сума  податку  на   прибуток, розрахованого  згідно з пунктом 3.1 цієї статті зменшується на:" - і далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.  Л.  Это та позиция,  о которой мы только что говорили. Здесь голосовать надо и больше ничего.

 

     ГОЛОВА. Мова йде про відрахування в чорнобильській фонд,  так я зрозумів?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 89, яка пропонується Комісією з питань Чорнобильської катастрофи.

 

     "За" - 137.

 

     Теж не вистачає голосів.

 

     Стаття 3 в редакції, яку пропонує комісія ... (Шум у залі).

 

     Не так щось? Решта поправок?

 

     Депутат Мухін. Прошу.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр  Александрович!  Вопрос  на  самом деле очень серьезный (Шум у залі).

 

     А ты помолчи вообще,  потому что  все  делаешь  против  нашей армии.

 

     Александр Александрович!  Очень  серьезный вопрос.  Мы только недавно  приняли  закон,  по  которому  нашим  военнослужащим   на строительство  жилья  дали соответствующие льготы.  Если только вы проголосуете за эту статью 3, тут же у военнослужащих отберете эти льготы.  Каким образом тогда мы решим проблему строительства жилья для военнослужащих?

 

     Поэтому я прошу всех  депутатов  за  статью  3  проголосовать только в том случае, если будет поддержана моя поправка 97.

 

     ГОЛОВА. Дивимося поправку 97...

 

     МУХIН В.В. Пожалуйста, прочитайте.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Доповнити пункт 3.2 статті 3 абзацом третім такого змісту:  "суми коштів та  вартості  матеріальних  цінностей (квартир,  механізмів  та  послуг),  спрямованих  на  інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців і членів їх сімей".

 

     Данный вопрос  достаточно  детально обсуждался в комиссии при подготовке законопроекта, и было дано задание специалистам, хорошо знающим  этот вопрос,  рассмотреть возможность его решения за счет издержек  производства   предприятий,   и   чтобы   эти   средства направлялись  конкретным лицам,  которые нуждаются в жилье.  Если, скажем,  на квартирном  учете  при  местных  советах  или  местных администрациях состоят военнослужащие, инвалиды, другие льготники, то  чтобы  эти  средства  аккумулировались   в   местных   советах (администрациях) и потом выделялись конкретным лицам.

 

     Примерно такое решение предлагалось. Но мы не смогли прийти к согласию, и поэтому практически все поправки (а их было достаточно много) были отклонены комиссией.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні цієї поправки? Поправка 97 ставиться на голосування.

 

     "За"- 148.

 

     Не вистачає голосів. Ще які пропозиції?

 

     Будь ласка, депутате Долженко.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П. Я подавав поправку 96: частину третю пункту 3.2 статті 3 не вилучати,  а викласти в такій редакції:  "суму коштів, перерахованих підприємствами, заснованими всеукраїнськими   та   міжнародними   об'єднаннями  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (які мають місцеві осередки в більшості областей України),  що повністю перебувають у їх власності,  за  умови,  що  особи,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської   катастрофи,  становлять  не  менше  75  відсотків загальної  чисельності  працюючих  на   цих   підприємствах,   цим об'єднанням громадян на здійснення статутної діяльності по наданню соціальної та медичної допомоги особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи.  Ця  пільга  надається  без врахування обмежень, передбачених підпунктом 5.2.2 статті 5 цього закону.

 

     У разі  використання  зазначених  коштів   не   за   цільовим призначенням ці кошти підлягають стягненню до бюджету".

 

     Прошу проголосувати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.  Л.  Эти  поправки абсолютно идентичны.  Но я считаю,  что к ним лучше вернуться,  когда мы будем  рассматривать поправки  к  статье  16,  где речь идет об издержках производства. Здесь же речь идет об изкятии части прибыли, а ее, как мы знаем, у предприятий  практически нет.  Если уж что-то и можно сделать,  то только путем  привлечения  средств  этих  предприятий,  чтобы  они отнесли их потом на свои издержки. Другого выхода нет.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію Комісії з питань Чорнобильської катастрофи ставлю на голосування.

 

     "За" - 147.

 

     Давайте, щоб  потім  не  було  образ.  Хвилиночку,  спокійно. Поправка 91. Автор не наполягає на ній.

 

     Поправка 92 депутата Моісеєнка. Будь ласка, говоріть.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины".  Уважаемые коллеги,  я  прошу  вас  обратить внимание  на  поправку 92,  в которой предлагается дополнить пункт 3.2 таким абзацем: "суми коштів та вартості матеріальних цінностей (квартир,   матеріалів,   обладнання,   механізмів   та   послуг), спрямованих на інвестування будівництва  та  придбання  житла  для військовослужбовців  та  членів  їх сімей".  Эта просьба высказана группой бездомных офицеров (как вам известно,  у  нас  есть  такая общественная   организация),   которые  рассчитывают  на  то,  что Верховный Совет внимательно отнесется к их проблемам.

 

     Я знаю, что Президент Украины, встречаясь 23 или  24  марта  с руководителями этой организации,  пообещал им всемерную поддержку в решении этих проблем.  Поэтому прошу еще раз поставить это на голосование.

 

     ГОЛОВА. Ми  вже  обговорювали  це питання,  коли його порушив депутат Мухін.  Це серйозна пропозиція,  і я прошу вас визначитися щодо її змісту. Депутат Головко? З цього приводу?

 

     Будь ласка, надаємо слово офіцеру.

 

     ГОЛОВКО В.I.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський  виборчий округ,  Полтавська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович. Добавьте: офицеру запаса.

 

     Уважаемые коллеги!  Норма, предлагаемая в этой поправке, есть в  действующем законодательстве.  И я очень признателен депутатам, что они полгода назад,  приняв эту  норму,  дали  нам  возможность что-то построить для военнослужащих.

 

     Вы знаете,  что  на  1996  год  мы предусмотрели в бюджете 85 миллионов  гривень  на  строительство  жилья  для  военнослужащих. Выделено  же  копейки,  и  построено всего лишь 500 квартир.  А на очереди 70 тысяч семей.  При такой ситуации,  чтобы обеспечить  их жильем, потребуется 140 лет.

 

     Но за   эти  полгода  нам  удалось  уже  многое  сделать.  Мы заключили договоры на строительство 3 тысяч  квартир.  Каждые  три месяца   подключаем   прокуратуру  для  проверки  выполнения  этих договоров,  чтобы не было злоупотреблений.  И пока злоупотребления не   обнаружены.   Мы  будем  систематически  контролировать  этот процесс.

 

     Люди признательны   за   это.   Когда   в   Евпатории    были предоставлены  первые  12 квартир офицерам-пограничникам,  которые более десяти лет не получали жилья, они были бесконечно счастливы.

 

     Поэтому я  прошу  вас  поддержать   эту   поправку,   которая предлагается  председателем комиссии и многими другими депутатами. Эта норма  закона  даст  возможность  через  два-три  года  решить проблему.  Заявление, которое сделали силовые министры, - это крик отчаяния.  У военнослужащих сегодня зарплаты нет,  квартир  нет  - ничего нет. И мы по-прежнему загоняем силовые структуры в угол.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чупахін.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область).  Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты! Чтобы не нарушать структуру закона, и в частности статьи 3,  где  речь  идет  о  валовых затратах на производство и о сумме амортизационных отчислений,  давайте предложение,  которое  внесли депутаты Мухин,  Белоус и другие,  включим в пункт 5.2 статьи 5, в которой определено, что относится к валовым затратам.

 

     Во втором абзаце подпункта 5.2.2 записано: "Сума коштів,    перерахованих    підприємствами    всеукраїнських об'єднань інвалідів,  підприємствами всеукраїнських об'єднань  для провадження їх благодійної діяльності,  але не більше 10 відсотків оподатковуваного   прибутку".   Давайте   продолжим   этот   абзац предложением,  которое  вносят народные депутаты:  "Суми коштів та вартості матеріальних цінностей" і  далі  за  текстом.  Это  будет нормально.

 

     ГОЛОВА. Розумна  пропозиція.  Це  упорядкувало  би  процедуру застосування закону.

 

     Депутат Немировський що скаже?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я хочу  сказать,  что  это  очень  сложная проблема,  и  она требует детального изучения.  Было бы желательно определиться,  сколько  людей  сегодня  нуждаются  в  квартирах  и сколько требуется средств.

 

     ГОЛОВА. 70 тисяч чоловік.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Все  эти  предложения  коллег следовало бы рассмотреть специалистам,  которые хорошо знают данную проблему. А сегодня  давайте  проголосуем  за  то,  чтобы  к  третьему  чтению подготовить заготовку, которая всех устроила бы.

 

     ГОЛОВА. Є така пропозиція:  те, що пропонують депутати Мухін, Головко,  Білоус,  Чупахін, Моісеєнко, проголосувати по суті. А де записати - потім зорієнтуємося.  Можна записати  в  цю  статтю,  а можна  і  в  іншу,  тоді  це вважатиметься не пільгою,  а валовими витратами.  Але по суті проголосувати оцю пільгу - звільнення  від оподаткування витрат на будівництво житла військовослужбовцям.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 165.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Коллеги,  я  еще  раз  предлагаю:  давайте проголосуем,  чтобы эту статью  доработать  и  принять  в  третьем чтении не с голоса, а на основании расчетов.

 

     ГОЛОВА. Тобто статтю 3 перенести на третє читання.  Ставлю на голосування цю пропозицію.  Дуже  важлива  позиція,  її  не  можна втратити. Будь ласка, голосуйте!

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз   ставлю   на  голосування.  Анатолію  Костянтиновичу, голосуйте.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Стаття 3 переноситься на третє читання.

 

     Стаття 4 "Валовий доход". "Доход" чи "дохід"

- як правильно?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. "Доход".

 

     ГОЛОВА. Депутате Анісімов, будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  У  меня к статье "Валовой доход" две поправки. Поправка  109  к  подпункту  4.1.4.   Прошу   народных   депутатов внимательно  послушать и поддержать.  Я предлагаю в подпункт 4.1.4 статьи 4,  где речь идет о доходах,  которые включаются в  валовой доход  предприятия,  внести  такое  уточнение:  "якщо умови сплати процентів обумовлені угодою між юридичними або фізичними особами". Это упорядочит учет и финансовые операции. Потому что кто-то может сказать, что о процентах вообще никакого разговора не было.

 

     И вторая поправка, очень интересная, к подпункту 4.1.7.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Давайте дойдем до него, тогда...

 

     АНІСІМОВ Л.О. Давайте.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Что касается подпункта  4.1.4,  то  вы  не обратили  внимания  на  одно  слово.  Это  касается нерезидентов и регламентируется всеми правилами, которые сегодня должны работать. То,  что вы сказали,  практически учтено в проекте закона,  но это немножко другой уклон.

 

     ГОЛОВА. Ви не наполягаєте на голосуванні?  Депутат погодився. Поправка депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область). Моя поправка під номером 130 на сторінці 39. Я  пропоную  доповнити  пункт 4.2 підпунктом такого змісту:  "суми доходів,  одержаних від виробництва спеціальних продуктів дитячого харчування для немовлят та дітей раннього віку (до 3 років)". Чому я вношу  таку  поправку?  Підприємства,  які  виробляють  продукти дитячого   харчування,   повинні   мати   відповідні   пільги,  бо виробництво  цих  продуктів  потребує  додаткових  затрат,   тобто повинні  бути  екологічно чисті продукти,  що визначено в програмі "Діти України".

 

     ГОЛОВА. Валентино Петрівно,  ви візьмете слово,  коли  будемо обговорювати пункт 4.2. Зараз обговорюється пункт 4.1.

 

     Є ще якісь зауваження до цього пункту? Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.   Уважаемые  народные  депутаты!  Я  прошу  вас обратить  внимание  на  норму  подпункта  4.1.7.  Я  предлагаю  ее исключить. О чем идет речь?

 

     Привожу конкретный  пример.  Я  заработал  прибыль,  заплатил государству налог с нее и даю  безвозмездно  предприятию,  которое сегодня  лежит,  к  примеру,  10 рублей.  Они включаются в валовой доход этого предприятия, и с них повторно берется налог.

 

     Поэтому я предлагаю эту норму исключить,  если мы хотим  идти по  пути уменьшения налогового давления на производителя.  Сегодня государственное  предприятие,  нормально   работающее,   оказывает помощь  сельхозпроизводителю.  Помощь  оказана  безвозмездно,  а с сельхозпроизводителя теперь сдерут с этой суммы налог.

 

     Поэтому мое предложение - эту норму исключить, потому что она оборачивается    двойным   налогообложением:   налог   берется   с заработанной  мною  прибыли  и  с   суммы,   которую   я   передал безвозмездно.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу прощения, уточните номер поправки.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Поправка 116.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Как вы видите, эта статья дорабатывалась. В новой редакции (теперь это подпункт 4.1.6) то,  о чем вы говорили, практически учтено... Ну, ставьте тогда на голосование.

 

     ГОЛОВА. Василь Васильович Регурецький. Будь ласка.

 

     Спокійно, спокійно.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати!  Ця  норма дуже важлива для цього закону.  І я хотів би наголосити,  що  створюючи цей  законопроект,  ми  повинні  брати  до  уваги  поведінку  всіх платників податку.  Безповоротну фінансову допомогу  зараховано  в дохід  платника  для того,  щоб закрити можливі канали надходження доходів без будь-якої реалізації.

 

     Щодо зауваження народного  депутата  Анісімова  про  передачу коштів  якомусь підприємству,  то в нас є норма,  якою передбачено безповоротну фінансову допомогу  у  вигляді  благодійних  внесків. Вона обмежена деякою величиною,  і це буде пізніше розглядатися. А ця  норма  в  статті  "Валові  доходи"  обов'язково  повинна  бути прийнята,  бо  ми  не  виключаємо  можливості,  що  без  неї  буде можливість проводити  реалізацію,  а  потім  віддавати  кошти  під виглядом безповоротної фінансової допомоги. І це треба врахувати й закрити цю лазівку.

 

     ГОЛОВА. Ідеться про те,  що суб'єкт,  який отримав  прибуток, заплатив податок. А якщо він тепер цей прибуток передає комусь (не будемо говорити, на розвиток виробництва абощо - будь-кому віддав, це   його  допомога),  то  виходить,  що  ці  кошти  ще  раз  тоді оподатковуються.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Олександре Олександровичу,  зверніть увагу: ми  розглядаємо  кожного суб'єкта як платника податку і враховуємо його доходи незалежно від того,  з якого джерела він їх отримав. Я не  можу  погодитися з тим,  що прибуток,  який залишився,  або ці кошти, які десь будуть обертатися, не можна більше оподатковувати. За   рахунок  цього  прибутку  купується  обладнання,  автомобілі, надається матеріальна допомога або премії,  і ці кошти в тих,  хто їх    отримав,    обов'язково   будуть   оподатковані   за   нашим законодавством.

 

     ГОЛОВА. Поправка  116  в  редакції,  яку  пропонував  депутат Анісімов, ставиться на голосування.

 

     "За" - 142.

 

     Ще до  пункту 4.1 є зауваження?  У депутата Радченко є?  Будь ласка, Галино Федорівно.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний Володимире Лукичу,  як зазначено  в  підпункті  4.1.3,  у валові  доходи  входять  доходи  від реалізації основних фондів та нематеріальних активів,  що підлягають амортизації.  Скажіть, будь ласка,   а  чому  у  валові  доходи  не  можуть  входити  повністю проамортизовані основні фонди,  адже це  також  буде  виручка  від реалізації? Окрім того, ми дозволяємо прискорену амортизацію.

 

     Тому я  запропонувала б написати,  що у валові доходи входять доходи від реалізації основних фондів. І все.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Здесь есть одна особенность.  Вот если  вы посмотрите законопроект дальше, то основные фонды у нас делятся на три группы: первую, вторую и третью.

 

     Эта статья  касается  первой   группы   основных   фондов   и регламентирует  превышение  реализационной  цены  над балансовой и зачисления. То, что касается второй и третьей групп, регулируется, практически,  наличием  группы на дату.  Давайте вернемся к этому, если будет необходимо,  когда дойдем до статьи "Амортизация".  Там четко выписано, как регулируются эти процессы.

 

     ГОЛОВА. Пункт  4.1  ставиться на голосування в редакції,  яку пропонує комісія. Будь ласка. Уважні будьте.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Пункт 4.2:  "З валового доходу виключаються..." - і далі  йде перелік.

 

     Депутат Чеботарьов.

 

     ЧЕБОТАРЬОВ В.П.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Олександрійський    міський    виборчий   округ, Кіровоградська область).  Я не можу погодитися з тим, що відхилено мою  поправку.  Вона  стосується  надходжень  до  підприємств  від Державного інноваційного фонду. Є посилання на пункт 7.10, але там мова йде про дослідноконструкторські роботи.  Де логіка, якщо ми з державного  бюджету  передаємо   підприємству   кошти   Державного інноваційного  фонду  і  тут  же  їх  оподатковуємо,  вилучаючи до бюджету?  Логіки немає.  Тому я пропоную кошти,  які  підприємство отримує від Держіннофонду,  не обкладати податками, не включати їх у валовий дохід.

 

     Прошу депутатів підтримати цю пропозицію,  тому що подивіться підпункт   4.2.13:   кошти  або  майно,  що  надходять  у  вигляді міжнародної технічної допомоги,  не включаються у валовий дохід. А чому  ж  ми  власні  кошти,  які  з  бюджету  даємо  для підтримки підприємств,  повинні   включати   у   валовий   дохід?   Пропоную проголосувати.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Резон  есть в ваших замечаниях,  но дело в том,  что есть  еще  одна  позиция.  Давайте  определимся,  входит инновационный фонд в бюджет или не входит.  Если входит,  тогда он регулируется законом о бюджете. Тут соответственные подходы должны быть.

 

     ГОЛОВА. Валентине    Павловичу,    прочитайте,    як    треба проголосувати,  бо ви висунули побажання, воно раціональне, але не сформулювали, як записати.

 

     ЧЕБОТАРЬОВ В.П. Тут є те, що сказав: "надходження підприємств з Держіннофонду" - і все.  Не включати це у валовий дохід.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, прошу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Шановні   народні  депутати,  я  хотів  би пояснити,  що кошти  Державного  інноваційного  фонду,  якщо  вони будуть  у  Державному  бюджеті,  можуть іти або на оплату наукових робіт  (і  ми  не  можемо  цього  виключити,  бо  з  цього   фонду оплачується ця робота),  або під програму,  яка буде розроблена як аванс на виконання цієї програми.  Це регулюватиметься статтею  7, де   йдеться   про   довгострокові   контракти,  у  тому  числі  й довгострокові роботи,  пов'язані з науковими розробками. Ці кошти, якщо їх отримують як аванс,  не будуть оподатковуватись, а якщо як плату за виконану наукову роботу,  то це загальне джерело  доходів цього платника податків.

 

     ГОЛОВА. Але тут ідеться про суб'єкт господарювання,  про його розпорядження коштами. Ще раз Чеботарьову слово.

 

     ЧЕБОТАРЬОВ В.П.  Я повторюю,  що ви трошки плутаєте.  Там іде мова  про  науководослідні  та дослідно-конструкторські роботи.  А гроші з Державного інноваційного фонду даються на впровадження.  І це не враховується в статті 7.

 

     Тому я  пропоную депутатів підтримати мене й проголосувати за такий запис саме в цьому місці, щоб усе було абсолютно зрозуміло і ніхто потім нічого не плутав:  кошти, які даються з Держіннофонду, не включаються до валового доходу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    депутата Чеботарьова. Комісія не заперечує. Пропозиція справді раціональна, йдеться про  додаткові  затрати,  які  потрібні  для  модернізації виробництва.

 

     "За"- 210.

 

     Ще раз  ставлю  на голосування.  Підтримайте інновацію,  будь ласка.

 

     "За"- 234. Прийнято.

 

     Тепер щодо дитячого харчування, Володимире Лукичу.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Дело в том,  что такой нормы  у  нас  нет. Народный  депутат Семенюк предлагает дополнить пункт 4.2 следующим подпунктом:  "суми доходів,  одержані від виробництва  спеціальних продуктів  дитячого  харчування  для  немовлят  та  дітей раннього віку".

 

     Валентина Петровна Семенюк может более детально изложить свою позицию.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Шановні   колеги  народні  депутати!  Я  прошу підтримати цю норму (вона діяла і в старому законі) щодо пільг при оподаткуванні  вітчизняних  підприємств,  які  виготовляють дитяче харчування,  особливо  для  немовлят.  Для  виробництва   дитячого харчування   для   немовлят  потрібні  додаткові  затрати,  бо  це виробництво екологічно чистих продуктів харчування.  Саме  тому  я прошу  підтримати  власного  товаровиробника  і  доповнити  статтю відповідним підпунктом. Моя пропозиція під номером 130.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Немає.

 

     Василю Васильовичу, прошу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я не так головою хитнув.

 

     Шановні народні депутати, ця норма сюди зовсім не підходить - не  включати  доходи від реалізації продуктів дитячого харчування. Мова йде про оподаткування прибутку.  Чи це буде  магазин,  чи  це буде  підприємство,  що  виробляє дитяче харчування,  - ми повинні врахувати його доходи й витрати,  як ви сказали, підвищені витрати на виготовлення цієї продукції.

 

     Якщо в них буде прибуток,  вони платитимуть податки,  якщо не буде, не платитимуть, але ми не можемо виключити доходи й залишити витрати,  це  не вписується в логіку цієї статті.  Ми можемо вести розмову про пільги  на  оподаткування  прибутку,  отриманого  цими підприємствами, але це вже в іншій статті.

 

     ГОЛОВА. Тут    ідеться   про   визначення   контингенту   для оподаткування,  суми  для  оподаткування.  Мені  здається,   можна по-різному все це характеризувати, але суть зрозуміла... Валентино Петрівно, прокоментуйте ще раз.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Это же  касается  профильных  предприятий, которые занимаются именно этой деятельностью.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні  колеги  народні  депутати,  я пропоную виключити  з  валового  доходу   суми   доходів,   одержаних   від виробництва спеціалізованих продуктів дитячого харчування. Тут про магазини не  йдеться.  Ідеться  про  вітчизняні  підприємства,  що виробляють  цю  продукцію.  Треба  подбати  про підтримку власного товаровиробника, який сьогодні виробляє дитяче харчування...

 

     ГОЛОВА. ...І несе на цьому додаткові витрати.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Так, так. Саме тому я про це й прошу. Ця норма, до речі, діяла ще в Декреті Кабінету Міністрів 1992 року. У Законі про оподаткування прибутку підприємств,  який ми прийняли  в  1994 році, також була аналогічна норма.

 

     ГОЛОВА. І таких підприємств, мабуть, в Україні не так багато.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Так,  і  саме  тому  я  й  прошу підтримати мою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Поправка 130 в такій редакції: "суми доходів,  одержаних  від  виробництва  спеціальних продуктів дитячого харчування для немовлят та дітей раннього віку (до  трьох років)".  Тобто  не  враховуються  ці суми доходів при обрахуванні податку.

 

     Ставлю цю поправку на голосування.

 

     "За" - 182.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Александр Александрович,  дело в том,  что есть   же   еще   и   реализация.  Эти  предприятия  не  будут  же реализовывать свою продукцию...

 

     ГОЛОВА. Ну, сформулюйте тоді правильніше, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Тогда надо записать: "суми доходів,    одержанних   від   виробництва   та   реалізації спеціальних продуктів дитячого харчування..."

 

     ГОЛОВА. Давайте додамо "та реалізації".

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Тогда будет "виробництва та реалізації..."

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 130 з таким уточненням, яке ні в кого не викликає заперечень. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз голосується поправка 130.  Усі  вже  все  зрозуміли  і проголосують правильно.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Ще є поправки? Немає.

 

     Будь ласка,   пункт   4.2   з   проголосованими  доповненнями ставиться на голосування.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Стаття 5.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Ні, ми не проголосували пункт 4.3.

 

     ГОЛОВА. Перепрошую, я не помітив. Пункт 4.3 "Скоригований валовий дохід - валовий дохід, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті та зменшений  у  порядку,  передбаченому пунктом  4.2  цієї статті".  Те,  що виключає можливість довільних тлумачень.

 

     Ставлю на голосування пункт 4.3. Будь ласка.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Ще є поправки? Прошу, депутате Бурячинський. Поправка 134.

 

     БУРЯЧИНСЬКИЙ О.М.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності (Сарненський виборчий округ,  Рівненська область).  Шановні народні депутати,  я не можу погодитися з комісією, яка відхилила доповнення до статті 4.

 

     Суми податків, які реально збираються, на 90 відсотків залежать від досконалості  статті  4.  Ця  стаття  за обсягом становить 10 відсотків цього законопроекту, але забезпечує 90 процентів надходжень до бюджету.  Валові витрати  виписані  так детально   тому,   що   вони   реально   контрольовані.  Вони  тим відрізняються від валового доходу,  що на приховуванні  останнього тримається 95 відсотків нашої тіньової економіки, про яку сьогодні всі говорять.

 

     Тому я наполягаю, щоб запропоновані доповнення - пункти 4.4 і 4.5 - голосувалися в поіменному режимі.

 

     ГОЛОВА. Ви краще агітуйте, щоб депутати проголосували за вашу поправку,  а як вона буде проголосована - то вже процедура,  то не так   важливо.   Якщо   ви  переконаєте  депутатів,  то  вони  вас підтримають, я гадаю.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это требует дополнительного разкяснения

 

     Я прошу дать слово Василию Васильевичу.

 

     ГОЛОВА. Тобто  поправка  така:  "юридичні  та  фізичні  особи України  при  укладенні  угод з нерезидентами..." Це запропонована депутатом редакція пункту 4.5.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Тут два пункта - 4.4 и 4.5.  Они на  одной странице .

 

     ГОЛОВА. Пункт  4.4.  "Для  оперативного  контролю за повнотою визначення платником податку  фактичного  доходу,  отриманого  від реалізації  товарів  в укладених договорах резидентами вказувались їх ідентифікаційний номер та назва податкової  інспекції,  в  якій вони   стоять   на  обліку..."  і  так  далі.  Тобто  йдеться  про впорядкування контролю за цієї системою.

 

     Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. То, что предлагается в пунктах 4.4 и 4.5,

 

     регулируется другими законами,  которые мы уже приняли. Это и кодификационные номера,  и применение документов. Если необходимо, Василий Васильевич может сказать свое слово.

 

     ГОЛОВА. Слово Регурецькому. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати!  Поправку   134 враховано  в статті 7 як особливості реалізації й отримання доходу в офшорних зонах.  Ми трошки її  змінили,  але  вона  врахована  в статті 7.

 

     ГОЛОВА. Давайте  домовимося  так.  Одну хвилиночку!  Депутате Бурячинський, не гарячкуйте.

 

     Є така пропозиція.  Давайте проголосуємо поправку до статті 4 за  змістом.  І  якщо виявиться,  що в статті 7 вона відображена в повному обсязі, тоді вилучимо це зі статті 4. Трошки інша редакція

- то не має значення.

 

     Ставлю на  голосування  поправки  депутата  Бурячинського  до статті 4. Проголосуйте, будь ласка, за зміст.

 

     "За" - 246. Підтримано.

 

     Ще раз звертаюся до тих, хто наполягає голосувати поіменно. У нас  завжди  є  таке:  голосує  Бурячинський,  а анти-Бурячинський голосує "проти". Цього не треба допускати. Якщо пропозиція слушна, її підтримують усі, незалежно від уподобань.

 

     У вас  є  поправка  депутата  Пустовойтовського,  власне,  це поправка бюджетної комісії,  яка  повинна  зробити  висновки  щодо цього  закону.  Пропонується  пункт 4.1 доповнити підпунктом 4.1.8 такого  змісту:  "З  метою  оподаткування   до   валового   доходу включається   сума   від'ємної   різниці  між  сумою  за  депозит, визначеною за звичайною процентною ставкою за  депозит,  і  сумою, визначеною  за  фактичною ставкою за депозит,  встановленою угодою сторін".  І далі вони роблять обгрунтування: щоб це не призвело до зловживань, особливо при використанні депозитних рахунків.

 

     Що з цього приводу скаже Володимир Лукич?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 4.1.8?

 

     ГОЛОВА. Так.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Надо посмотреть, в чем суть...

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  передайте  хтось  цей  документ Володимиру Лукичу.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, уважаемые коллеги! Я боюсь поспешно делать какие-то выводы. Это очень сложный вопрос, и просто так...

 

     ГОЛОВА. Нехай депутат Пустовойтовський обгрунтує. Будь ласка, Володимире Семеновичу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник  голови  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий  округ, Харківська область). Спасибо, Александр Александрович. Дело в том, что режим,  в каком мы рассматриваем этот проект во втором чтении, конечно,  не  позволил  нам раньше внести это предложение.  Может, давайте примем  такое  решение:  если  наше  дополнение  не  будет проголосовано,  то пункт 4.1 перенесем на третье чтение, чтобы все могли обдумать его.

 

     ГОЛОВА. Взагалі-то ця стаття визначає базу оподаткування,  це корінна  стаття  цього закону.  Ви,  будь ласка,  обгрунтуйте свою пропозицію.

 

     Ще раз слово депутату Пустовойтовському.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Здесь  же  все   написано:   "Оскільки практика встановлення угодою сторін завищених відсотків за депозит призводить  до  завищення  банками  витрат  і  створює  умови  для зловживань   при  оподаткуванні".  Эта  практика  уже  определена, налоговая инспекция сигнализирует,  что  это  обстоятельство  надо учесть.

 

     ГОЛОВА. Я  пропоную  проголосувати  підпункт 4.1.8 в редакції бюджетної комісії.  Мова йде не про зменшення валового  доходу,  а про упорядкування, уточнення всіх позицій.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Александр  Александрович,  есть опасность, что мы одним пунктом изменим общую канву закона. Поэтому предлагаю эти  дополнения  рассмотреть при третьем чтении,  изучив и выписав как положено.

 

     ГОЛОВА. Пропоную  підпункти  4.1.8  і   4.2.14   в   редакції бюджетної  комісії  підготувати  до  третього  читання.  Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 260. Підтримується.

 

     Думаю, ми правильно визначили,  треба з'ясувати всі обставини до   третього   читання.  Якщо  виявиться,  що  ці  доповнення  не підходять, то ми їх не будемо голосувати.

 

     Стаття 5 "Валові витрати".

 

     Будь ласка, депутате Анісімов. Поправка 137.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  В этой статье употребляются следующие понятия: "грошова матеріальна або нематеріальна форми". Я хотел бы услышать от Минфина разкяснение.

 

     "Грошова" -  понятно,  "матеріальна"   -   понятно,   а   что подразумевается  под  нематериальной формой?  Люди,  которые будут руководствоваться этим законом, должны знать, что это такое.

 

     ГОЛОВА. Василь Васильович Регурецький пояснює...

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Шановні   народні   депутати,   ви   добре розумієте,  що  підприємство  може  отримувати доходи як у вигляді грошових надходжень, так і у вигляді нематеріальних активів. Але у звітах це все перераховується в грошові кошти.

 

     Щодо нематеріальних активів, то в законопроекті визначено, що під ними  мається  на  увазі.  Це  авторські  права,  про  які  ми говорили,   роялті,   торгова   марка,  ноу-хау  -  це  все  форми нематеріального активу.  Це загальне визначення, яке ми вживаємо в цьому проекті.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это определение есть в законопроекте.

 

     ГОЛОВА. Пункт 5.1 можна голосувати? Голосується пункт 5.1.

 

     Полтавчани! Будь ласка,  голосуйте. Якщо ви вийдете, то хто ж голосуватиме?..

 

     "За" - 245.

 

     Оголошується перерва на півгодини.  О 12.30 прошу всіх бути в залі.

                    (П і с л я п е р е р в и).

 

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачити за затримку,  оскільки під час перерви була зустріч з послом Австрії і її не вдалося завершити раніше.

 

     Ми продовжуємо  розгляд   законопроекту   про   оподаткування прибутку підприємств.  Розглядається стаття 5 "Валові витрати". Ми проголосували пункт 5.1, переходимо до пункту 5.2.

 

     На трибуні Немировський Володимир Лукич від Комісії з  питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Будь ласка, депутате Квятковський.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Староміський виборчий    округ,   Вінницька   область).   Шановний   Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! У перерві ми переглянули пункт 5.1 і кореспондували його з підпунктом 4.1.1. По операціях з цінними  паперами  оподатковуються  не  прибуток,  а  доходи   від реалізації. Тому є пропозиція перенести пункт 5.1 на третє читання для того,  щоб усе це узгодити й виписати  механізм  оподаткування операцій з цінними паперами.

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Да,   консультации   по   этому   вопросу действительно проведены.  Вы поймите меня правильно:  законопроект готовился  в  сжатые  сроки,  и  поэтому  в  нем возможны какие-то маленькие  нестыковки.  Поскольку  есть  сомнения,   нам   следует проголосовать  предложение  перенести пункт 5.1 на третье чтение и согласовать его с подпунктом 4.1.1.

 

     ГОЛОВА. Гаразд,  підтримаймо  позицію  комісії   і   депутата Квятковського, який зробив слушне зауваження.

 

     Ставлю на голосування пропозицію перенести пункт 5.1 на третє читання, хоча він у другому читанні вже проголосований. Увага!

 

     "За"- 201.

 

     Депутати просять ще раз проголосувати. Ну, он просить депутат Брит... Ще раз ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За"- 239. Прийнято.

 

     Пункт 5.2:  "До  складу  валових витрат включаються" - і далі йде перелік, підпункт 5.2.1 і так далі...

 

     Депутат Анісімов просить слова.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  У меня поправка  141.  Я  могу  согласиться  с началом формулировки подпункта 5.2.2,  но в продолжение вчерашнего разговора  о  профтехобразовании  я  прошу  поддержать  конкретное предложение: "Сума коштів, перерахованих благодійним організаціям, Червоному Хресту,  дошкільним закладам,  школам, профтехучилищам і так далі" должна составлять не менее 10 процентов.

 

     Почему именно такая цифра?  Потому что данный закон действует на протяжении трех  лет.  За  это  время  государство  практически полностью    отказалось   от   финансирования   этих   учреждений. Производство продукции за это время (а тогда отчисления составляли 4 процента) сократилось почти наполовину. Поэтому будет правильно, если сумма перечисляемых средств, которая первоначально составляла 4 процента, будет увеличена до 10 процентов.

 

     Прошу народных  депутатов  поддержать  мое предложение.  А со всеми остальными нормами подпункта 5.2.2 можно согласиться.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  В  законе  предусмотрено  на  эти  цели  4 процента отчислений.

 

     ГОЛОВА. Треба написати "до 10 відсотків".  Можна й 10, але не більше 10 відсотків.

 

     Це не означає,  що всі  будуть  відраховувати  10  відсотків. Хтось ні копійки не дасть... Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Я хотів би, щоб ми взяли до уваги,  що будемо розглядати пункт 7.11,  де йдеться  про неприбуткові  організації  -  усі благодійні організації,  заклади освіти,  охорони здоров'я та інші бюджетні організації.  Там  є  й ваша  пропозиція  щодо  фінансування  цих  організацій  за рахунок додатково отриманих коштів від наданих платних послуг, а також від коштів, отриманих у вигляді благодійних внесків.

 

     Але мені не хотілося б пропонувати диференціацію,  Олександре Олександровичу:  чотири відсотки - для одних організацій, десять - для   других,  бо  це  порушить  чистоту  закону.  Ми  не  зможемо проконтролювати,  куди ці кошти реально йтимуть. Але в пункті 7.11 ці питання чіткіше врегульовані, і ми можемо їх тоді розглянути.

 

     ГОЛОВА. Ще раз надається слово депутатові Анісімову.

 

     Хвилинку, спочатку слово візьміть, а потім говоріть.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Коллеги  народные  депутаты!  Здесь  эмоции не нужны.  Я еще раз обращаю ваше внимание на экономический подтекст. Сегодня  кое-кто  кричит:  "Хватит  четыре  процента".  В  законе, который действовал на территории СССР, такой нормы вообще не было. Если  была  возможность,  мы  оказывали такую помощь предприятиям, школам,  Красному Кресту,  профтехучилищам.  А сейчас все свели  в норму прибыли.

 

     За этот   период   доходы   предприятий   сократились,  часть предприятий остановилась.  И при норме 4  процента,  которая  была принята  три  года  тому  назад,  сегодня  дай Бог собрать хотя бы полпроцента суммы. Вот почему я настаиваю: до 10 процентов.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Одну хвилинку.  Давайте визначимося  щодо цього пункту, а потім я вам надам слово.

 

     Ну, будь ласка, Миколо Федоровичу. Депутат Грабар.

 

     ГРАБАР М.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань законності і правопорядку (Хустський виборчий округ,  Закарпатська область). Група "Реформи". Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Я пропоную піти на компроміс, якщо депутат Анісімов підтримає таку ідею.  У підпункті 5.2.2 замість 4 відсотків записати 10.  Це буде і для Червоного Хреста, і для дошкільних закладів, і для шкіл та профтехучилищ.

 

     Депутат Анісімов,  шановні колеги,  має рацію в тому, що наше законодавство    практично    не    дозволяє   організаціям   бути надприбутковими. Прибуткові підприємства працюють сьогодні в тіні, нелегально,  ніхто  чітко не може сказати,  скільки вони отримують доходів і як розпоряджаються ними.

 

     Тому 10 відсотків для підприємств, що легально працюють, - це невелика   сума.   Подивіться,  будь  ласка,  баланси,  звіти  цих організацій.  Якщо ви вивчали економічну ситуацію у своїх округах, то  могли переконатися,  що 99,9 відсотка організацій збиткові або взагалі не працюють.

 

     Давайте підтримаємо цю ідею.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще раз слово Регурецькому.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Яка логіка цього підпункту?  Мова  йде  про благодійність узагалі,  і благодійність справді може здійснюватися за рахунок власних коштів.  Тому  ми  й запропонували,  щоб  і  частина  бюджетних  коштів  витрачалася на фінансування благодійних акцій.

 

     А якщо підвищувати розмір відрахувань на  благодійництво,  то тоді    ми    будемо    втрачати   бюджетне   фінансування   через неконтрольовані видатки (маю на увазі  видатки  на  благодійницьку діяльність).  Ви  кажете,  що  це  мала сума.  Вона досить велика, давайте порахуємо від запланованих 14 мільярдів прибутку.  Але  ми можемо втратити контроль за бюджетними коштами.

 

     Якщо ви   пам'ятаєте,   два   роки   тому  на  благодійництво передбачалися відрахування в обсязі 2 відсотків.  Ми підняли їх до 4 відсотків,  збільшили у два рази.  Але ж не можна збільшувати до безкінечності.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу,  ви знаєте,  як той циган  казав: "Злазь з коня".  Так і в цьому випадку. Я сумніваюся, що в бюджеті передбачена  якась  копійка  на  благодійництво.   Процент   можна записати.  А  в  даному  випадку  мова  йде про те,  що прибуткові підприємства можуть відрахувати до 10 відсотків прибутку.

 

     Тому давайте проголосуємо поправку,  запропоновану депутатами Грабарем і Анісімовим (їхня поправка 141),  а потім повернемося до цього під час розгляду бюджету  і  тоді  конкретно  врегулюємо  ці питання.

 

     Ставлю на голосування поправку 141. Будь ласка.

 

     "За" - 196.

 

     117 депутатів   не   визначилися.   Будь  ласка,  хто  проти, голосуйте "проти".  Я ж не наполягаю,  щоб голосували "за".  Але ж голосувати треба.

 

     "За" - 194.

 

     Не підтримується ця поправка.

 

     Оголошую, що  в засіданні бере участь перший заступник голови Національного   банку   Бондар   Володимир    Олексійович.    Якщо виникатимуть  запитання,  пов'язані з роботою Національного банку, ви зможете їх поставити.

 

     Будь ласка, ще які поправки? Депутат Долженко.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.  Поправка 143  від  Чорнобильської  комісії:  у другому  абзаці  підпункту  5.2.2  вилучити  слова "підприємствами всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких  осіб,  цим  об'єднанням для   провадження  їх  статутної  діяльності,  але  не  більше  10 відсотків оподатковуваного прибутку". Залишити стару редакцію.

 

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Дело  в  том,  что  тут  немножко  сложнее вопрос.  Комиссия  Яценко  предлагает  это исключить,  но в других статьях предлагает новую редакцию. А депутат предлагает этот пункт снять с голосования.

 

     ГОЛОВА. Цю   поправку,  власне,  відхилено.  Але  пункт  167, прийнятий  у  першому  читанні,  змінено.  І  тепер  другий  абзац підпункту   5.2.2   звучить   так:   "Сума  коштів,  перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань інвалідів,  підприємствами всеукраїнських    об'єднань   для   провадження   їх   благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку".

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Да, мы постарались найти решение не только по  чернобыльским  организациям,  но и по обкединениям инвалидов и общественным организациям (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні поправки 143?

 

     Будь ласка,  голосується  поправка  143  Комісії   з   питань Чорнобильської катастрофи.

 

     "За" - 137.

 

     Ще до  підпункту 5.2.2 є зауваження?  (Шум у залі).  Підпункт 5.2.2 голосується в редакції, яку пропонує комісія. Я прошу тільки доопрацювати редакційно норму,  що в другому абзаці,  бо він важко читається, язик плутається... Там технічна помилка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Доработать  при  подготовке   к   третьему чтению?..

 

     ГОЛОВА. Голосується підпункт 5.2.2. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз голосується підпункт 5.2.2.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Миколо Яновичу,  тут вносилася пропозиція (вас не було тоді в залі,  а ми її  проголосували)  віднести  на  третє  читання  ваші пропозиції  до  статті  4,  оскільки  вони  не могли аналізуватися депутатами.  То я просив би і поправки Комісії з питань бюджету до статті 5 також віднести на третє читання, щоб вони були враховані.

 

     Якщо вони  не  суперечитимуть  іншим  нормам,  запропонованим фінансовою  комісією,  то  тоді  будуть  включені  в   текст   при підготовці його до третього читання.

 

     Ставлю пропозицію  про  перенесення на третє читання поправок бюджетної комісії до статті 5. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Александр   Александрович,   можно   одну реплику?..

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я  считаю,  что рассматривать все поправки бюджетной комиссии к законопроекту следует в третьем чтении. Зачем мы  будем  возвращаться каждый раз к этому при рассмотрении каждой статьи? Прошу проголосовать мое предложение.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію:   розгляд   усіх зауважень бюджетної комісії перенести на третє читання.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Це дуже важливе рішення... (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку!  Само  собою зрозуміло,  що статті,  до яких внесені ці зауваження,  автоматично будуть розглядатися в третьому читанні, хоча зараз ми розглядатимемо проект по пунктах.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Безусловно.

 

     ГОЛОВА. Підпункт 5.2.3:  "Суми коштів,  внесених до страхових резервів у порядку,  передбаченому статтею  12  цього  Закону".  Є зауваження депутата Процев'ята, він хоче висловитися. Будь ласка.

 

     ПРОЦЕВ'ЯТ Т.I.,  член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Самбірський виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги! У нас сьогодні немає внутрішнього інвестування,  і  це,  я  вважаю,  є  однією  з основних  проблем.  Його  треба  б було якимось чином стимулювати, особливо довгострокове  кредитування.  Це  дасть  змогу  нормально проводити  технологічне  переозброєння  або  повну  переорієнтацію наших підприємств.

 

     Тому я пропоную  до  валових  витрат  віднести  суми  власних коштів  банків  та  інших  небанківських  фінансових  організацій, наданих  у  довгостроковий,   понад   три   роки,   кредит,   який використовується  як капітальна інвестиція.  І записати це окремим підпунктом. Прошу проголосувати за цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Нехай спочатку Василь Васильович відповість.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати,   суть   норми, запропонованої для голосування,  зводиться до того, що ми, я знову це повторюю,  будемо проводити фінансування за  рахунок  бюджетних податків,  які  повинні йти на поповнення бюджету,  без контролю з боку Верховної Ради .

 

     Ці норми - інвестування за рахунок прибутку - у нас  сьогодні діють.  Це досить великі кошти. За минулий 1996 рік ми мали більше 200 мільйонів  гривень  несплаченого  податку,  а  кошти  ці  були направлені на інвестування.  Але ми не знаємо, що було інвестовано за рахунок цих коштів.

 

     Це дуже великі втрати бюджету,  і так легко  погоджуватися  з цим ми просто не маємо права.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Дискусію  ми  вели  під  час першого читання. Пропозиція депутата Процев'ята ставиться на голосування.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Есть еще замечание следующего  порядка.  В подпункте 5.2.3 есть отсылка к статье 12 данного законопроекта.

 

     Поэтому давайте,  если возникают проблемы, опустим сейчас эту норму (голосование по ней не меняет сути закона) и вернемся к  ней при рассмотрении статьи 12. Тогда уже картина будет ясна.

 

     ГОЛОВА. Тарасе  Івановичу,  коли будемо розглядати статтю 12, тоді візьмете слово і все обгрунтуєте.  Тоді все  буде  зрозуміло. Немає заперечень?

 

     Підпункт 5.2.3 голосується в редакції комісії. Будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Підпункт 5.2.4. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, Александр Александрович! Этот подпункт мы дорабатывали  буквально  в  последний  момент.  Я прошу  вас сразу перенести его на третье чтение,  потому что здесь возникла одна проблема.  Мы старались согласовать все позиции,  но один  момент упущен.  "Для платників податку,  основною діяльністю яких є  виробництво  сільськогосподарської  продукції,  до  складу валових   витрат   включається   тільки  плата  за  землю,  що  не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті".

 

     Дело в том,  что отсюда выпадает плата  за  землю,  если  она превышает налог на прибыль.  Значит,  эту норму надо дополнительно изучить и согласовать все позиции.

 

     Если Василий Васильевич может что-то пояснить, пожалуйста.

 

     ГОЛОВА. Я прошу і Василя Васильовича,  і депутатів підтримати пропозицію  комісії.  Ми  не  повинні припуститися помилки.  Ви ще попрацюєте над  цією  нормою.  Ставлю  на  голосування  пропозицію віднести підпункт 5.2.4 на третє читання. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Підпункти 5.2.5,   5.2.6   і  5.2.7.  Тут  змін,  власне,  не відбулося. Ставлю їх на голосування в редакції комісії.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Пункт 5.3:  "Не включаються до складу валових витрат  витрати на потреби, не пов'язані з веденням..." Так ми ж проголосували.

 

     Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Уважаемые народные депутаты! Мы как раз подошли к тому пункту,  о котором уже дважды здесь  говорили,  и  вы  меня поддержали.  Одна  из  основных  причин,  по  которой  не работает экономика и промышленность,  - это отсутствие  оборотных  средств. Они вымыты за пять лет инфляционными процессами.

 

     Как вы помните, мы приняли решение о направлении 10 процентов балансовой прибыли на пополнение оборотных средств и эту сумму  не облагать  налогом.  И  договорились,  что при рассмотрении проекта закона о налогах,  который внесет Кабинет  Министров,  вернемся  к этому  и  перенесем  эту  норму в закон.  То есть в законе это уже будет отнесено на потери производства.

 

     Поэтому я   прошу   добавить   подпункт   5.2.8    следующего содержания:  "Суми  витрат,  направлених  на  поповнення  обігових коштів (до 10 процентів балансового  прибутку)".  Норма  действует сегодня.  Не  решив  эту  проблему,  мы  полностью  отвернемся  от товаропроизводителя и экономики.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Два роки в цьому залі йшла дискусія з  приводу  цих  10  відсотків.  І  коли  ми розглядали попередній законопроект,  домовилися,  що коли  будемо  розглядати  зміни  до Закону  про  податок  на прибуток підприємств,  ця норма увійде до нього як складова. Тому я хочу, щоб ви були дуже уважні.

 

     Депутат Анісімов тільки що обгрунтував свою поправку  152  до пункту 5.2 статті 5 "Валові витрати". Він пропонує доповнити пункт 5.2 новим підпунктом такого  змісту:  "До  складу  валових  витрат включаються суми витрат, направлених на поповнення обігових коштів (до  10  відсотків  балансового  прибутку)".  Зрозуміло,  про   що йдеться?

 

     Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Есть только одна реплика.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, репліка від Комісії.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, прошу учесть только одну деталь. Этот налог является основным источником пополнения местных бюджетов. Значит, все это надо учитывать.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Чупахін.

 

     ЧУПАХІН О.М.  Фракция  Социалистической  и  Селянской партий. Уважаемые  Александр  Александрович,  народные  депутаты!  В  этом законопроекте   есть   статья  "Амортизация",  где  дается  четкое определение   понятия    амортизационных    отчислений,    которые увеличиваются. Это как раз то, что предлагает депутат Анисимов.

 

     Кроме того,   согласно   пункту  3.1  статьи  амортизационные отчисления не подлежат налогообложению.  Поэтому эти 10  процентов будут приплюсованы к амортизационным отчислениям.  Я считаю, что в этой ситуации говорить о 10 процентах рано,  как бы мы ни защищали предприятия.

 

     ГОЛОВА. Ці  кошти  згідно  з  цією нормою не розглядаються як амортизаційні відрахування.  Вони  йдуть  на  поповнення  обігових коштів.

 

     Депутат Пинзеник. Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Шановні   народні  депутати!  Не  треба  себе обманювати. Ідеться про встановлення ставки податку на прибуток 27 відсотків.  Давайте ми це так і запишемо.  Але нехай тоді Анісімов скаже,  які  статті  видатків  бюджету  треба   скоротити.   Раджу депутатам голосувати проти цієї поправки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     Спокійно, будь  ласка.  Тут  ніхто нікого не хоче обманювати. Люди хочуть розібратися в суті.

 

     АНІСІМОВ Л.О.    Полтора    года    тому     назад,     когда Премьер-министром  Украины  был товарищ Марчук,  Виктор Михайлович Пинзеник точно такую  же  позицию  занимал.  Благодаря  тому,  что возобладал  здравый  смысл,  Кабинет  Министров все-таки пошел нам навстречу и определил,  что 10 процентов балансовой  прибыли  надо направлять на пополнение оборотных средств.

 

     Сегодня кредитов нет,  инфляция оборотку вымыла,  предприятия остановились,  кредиторско-дебиторская задолженность с каждым днем возрастает.  Почему  же  Виктор  Михайлович  не предложил ни одной схемы их пополнения? Это первое.

 

     Второе. Амортизационные отчисления и то,  что направляется на пополнение оборотных средств,  как говорится, две большие разницы. Амортизационные отчисления будут направляться на модернизацию,  на реконструкцию,  на обновление технологий. А оборотные средства для того,  чтобы закупить сырье,  изготовить продукцию для  продажи  и рассчитаться.

 

     Поэтому не  нужно путать эти два понятия.  И мы уже принимали это решение, поэтому я прошу его поддержать и сельхозработников, и промышленников, и всех, кто хочет, чтобы заработала экономика.

 

     ГОЛОВА. Звичайно,   таких   розрахунків  не  здійснено.  Якщо зростають обігові кошти,  то в остаточному  підсумку  збільшується прибуток, а відтак і надходження до бюджету.

 

     Уряд мусив це підрахувати, пропонуючи таку норму.

 

     Будь ласка, депутате Грабар.

 

     ГРАБАР М.Ф.     Дякую.     Група     "Реформи".    Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Дуже проста аргументація на підтримку цієї статті.  Якщо мій колега Пинзеник не знає,  що й де порахувати,  як і що буде зменшено у витратній частині бюджету, то я йому наводжу приклад.

 

     Якщо ми   надамо   сьогодні  можливість  нашим  підприємствам працювати, вони зароблять більше коштів, з яких сплатять хоча б ті фактичні  27  відсотків.  Цього  не можна не розуміти.  Сьогодні ж підприємства з'їдають самі  себе,  бо  вже  розпродуються  основні фонди.  Практично  всі  підприємства  на  грані повного зупинення. Нормальної кредитної політики  в  державі  немає,  криза  платежів заблокувала нормальну діяльність підприємств.

 

     Я благаю   вас:  підтримаймо  нормальну  пропозицію  депутата Анісімова.  Прошу проголосувати поіменно, оскільки це питання дуже важливе.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый Леонид Александрович! Я напомню вам, что в 1995 году мы приняли решение - 10  процентов  балансовой  прибыли  не  облагать  и  направлять на пополнение оборотных средств.  Какую-нибуь положительную задачу мы решили или нет? Давайте ответим на этот вопрос.

 

     Кредиторская задолженность   за   этот   промежуток   времени увеличилась во много раз.  Обкем производства  уменьшился,  доходы бюджета тоже.

 

     Поэтому совершенно   правы  те,  кто  говорит:  10  процентов прибыли,  освобожденные от налога,  эквивалентны снижению фиктивно действующей учетной ставки по налогу.  Если мы считаем необходимым снизить доходы бюджета и налоговую ставку,  давайте проголосуем за это.  Но положительного эффекта, Леонид Александрович, не было. Об этом свидетельствуют факты.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  не  зовсім  коректно  на  макрорівні пояснювати  те,  що  має  застосування до конкретного виробництва. Якби ми проаналізували  конкретні  підприємства,  що  скористалися цією нормою, тоді можна було б робити висновок.

 

     Останній виступ депутата Анісімова. I будемо голосувати.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Николай Янович!  Вам, наверное, известно, что прибыль - это производное от нормальной   работы  предприятий.  Если  бы  мы  не  дали  эти  10 процентов,  то,  возможно,  сумма задолженности была бы в  10  раз больше той, которую вы назвали. Поэтому нельзя соглашаться с такой позицией, когда стоит производство, разорваны экономические связи, когда   кредиторско-дебиторская   задолженность   загнала  в  угол производителя.

 

     Я прошу народных депутатов  сделать  навстречу  производителю хоть  маленький  шаг.  Потому что кризис платежей и то,  что мы не дали на пополнение оборотных  средств  ни  одной  нормы,  тормозят работу  производства.  Прошу  эту  норму  проголосовать и ввести в закон.

 

     ГОЛОВА. Василь Васильович Регурецький. Прошу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні   народні   депутати,   тут   треба правильно зрозуміти, що пропонує депутат Анісімов.

 

     По-перше, за  нинішніх  умов  в  обігу  перебувають  всі  100 відсотків отриманого прибутку. Не 10 і не 20, а всі 100 відсотків. I ми повинні розуміти,  що сьогодні немає нормативу для поповнення обігових коштів.  Нині всі отримані прибутки перебувають  в  обігу підприємств.

 

     По-друге. Йдеться про статтю 5 "Валові витрати", тобто те, що витрачається на виробництво.  Пропозиція  ж  стосується  зменшення ставки оподаткування прибутку, тому ми повинні розглядати її в тих статтях, де про це йдеться. А це стаття 10 "Ставка податку".

 

     А якщо приймається обговорювана стаття, то ми маємо розуміти, що йдеться не про поповнення обігових коштів (я повторюю,  всі 100 відсотків прибутку перебувають в обігу),  а  тільки  про  зниження ставки  оподаткування на три відсотки (Шум у залi).  Тоді в статті 10 треба голосувати ставку оподаткування не 30 відсотків,  як  там передбачається, а 27 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Депутате Суслов, прошу.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Комиссия по вопросам   финансов   и   банковской    деятельности    специально рассматривала   эту   поправку.   В   том   числе,  и  в  связи  с законопроектом,  который  был  ранее  подан   народным   депутатом Анисимовым.

 

     Мы считаем,  что,  конечно же,  нельзя сейчас понижать ставку налогообложения.  Ведь предложение депутата  Анисимова  -  не  что иное,  как  предложение о скрытом снижении ставки налогообложения, которое  однако  дает  эффект  совершенно  понятный  -   понижение поступлений от налога на прибыль.

 

     Поэтому комиссия предлагает не поддерживать эту поправку.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Поправка 152 депутата Анісімова ставиться на голосування.

 

     "За" - 147.

 

     Пропоную цю поправку разом зі статтею 10 розглянути  в  третьому  читанні  як  варіант  для обговорення. Скажімо,  для того, щоб не пропустити те, про що казав Регурецький (Шум у залі). Я прошу... Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 178. Не приймається.

 

     Депутат Анісімов   наполягав   голосувати   його  поправку  в поіменному режимі. Я не прихильник голосування в поіменному режимі податкових законів,  але в даному випадку - право депутата. Ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

     "За" - 110. Прийнято.

 

     В поіменному режимі голосується поправка 152, будь ласка.

 

     "За" - 143.

 

     Не проходить.  Зрозуміло,  бо фактично це спричинить зниження ставки податку. Будь ласка, Галино Федорівно.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.   Шановні  колеги,  пропоную  поглянути  на  цю проблему  зовсім  з  іншого  боку.  Якщо  ми  надаємо  пільги,  то передусім треба подумати,  за що надаємо їх або за яких умов. Тому пропоную  спрямовувати  10  відсотків  балансового   прибутку   на поповнення обігових коштів для тих підприємств,  які розрахунковий прибуток або прибуток,  що залишається в розпорядженні підприємств після сплати платежів до бюджету,  в розмірі не менше 40 відсотків спрямовують   на   розвиток   виробництва   та   підвищення   його ефективності. Ось у такому разі можна стимулювати товаровиробника.

 

     ГОЛОВА. Мудра  теза,  але  її  треба  обговорювати  та окремо приймати рішення.

 

     Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Дело в том, что по данному вопросу решение принимать  не  надо.  То,  что остается в распоряжении предприятия после уплаты налогов,  распределяется так, как предприятие считает нужным, и используется на определенные им самим цели (Шум у залі).

 

     Я говорю по существу предложения, которое прозвучало.

 

     ГОЛОВА.Ставлю на голосування підпункт 5.2.4.

 

     Ми проголосували?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми перенесли його на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Розберемося.

 

     До підпункту 5.2.5 зауважень не  було,  редакція  прийнята  в першому читанні.

 

     Підпункти 5.2.6 і 5.2.7 - те саме.

 

     Ставлю на голосування підпункти 5.2.5, 5.2.6 і 5.2.7. Будь ласка.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Пункт 5.3:  "Не включаються до складу валових витрат  витрати на:

 

     5.3.1. Потреби,   не   пов'язані   з  веденням  господарської діяльності,  в тому числі" і далі подається  перелік  цих  окремих випадків.

 

     Будь ласка, депутате Процев'ят.

 

     ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І.  Прошу  ще  раз повернутися,  оскільки не була проголосована моя поправка.  Я уважно  подивився  статтю  12.  Мої поправки і пропозиції треба внести до підпункту 5.2.3.  Йдеться не про  безнадійні  заборгованості,  а  про   спосіб   якимсь   чином стимулювати  довготривале  кредитування  і  лише  про власні кошти банків та фінансових  організацій.  Таким  чином,  моя  пропозиція зовсім  не  стосується статті 12.  Я прошу проголосувати її в тому конктексті, в якому вона запропонована.

 

     Дякую.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу прощения, отвечу коллеге. Вы ее не до конца  прочитали.  Там  именно выписан механизм создания страховых резервов,  который  уменьшает  риск  использования   именно   этих средств.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу дискусію не розгортати далі з цього приводу. Тарасе Івановичу,  під час розгляду статті 12 ви  візьмете  слово, обгрунтуєте,   і   проголосуємо.  Якщо  депутати  визначаться,  що віднести до підпункту 5.2.3, то віднесемо.

 

     До пункту 5.3 які ще є зауваження? Депутате Анісімов, прошу.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Поправка  162.  Я  прошу  народных   депутатов внимательно  вчитаться.  "Не  включаються до складу валових витрат витрати"   и   перечисляется:    "на    придбання,    будівництво, реконструкцію,  модернізацію,  ремонт" и далее по тексту. Но мы же прекрасно знаем с вами,  что у предприятий нулевая ставка прибыли. У  некоторых  даже  минусовая ставка,  хотя за счет,  так сказать, отнесения на производство можно  что-то  модернизировать.  Но  эту норму  изкяли  из законопроекта.  Что за закон мы примем,  вы хоть подумали?! Завтра производство вообще остановится.

 

     Я предлагаю исключить подпункт 5.3.2 из  законопроекта.  Люди не вчитываются в нормы,  которые нам предлагают. Если сейчас будут аргументировать,   что   норма   об    амортизации    будет    еще рассматриваться,   так  еще  необходимо  найти,  откуда  исчислять амортизацию.

 

     Поэтому я предлагаю исключить норму 5.3.2. Ни    одно   действие,   направленное   на   реконструкцию, модернизацию (а износ основных фондов в металлургии составляет  80 процентов),  я  не имею права отнести на производство.  Что это за норма такая?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Прошу прощения,  но  я  вынужден  зачитать подпункт 5.3.2. И, пожалуйста, слушайте внимательно.

 

     "Придбання, будівництво, реконструкцію, мордернізацію, ремонт та інші поліпшення основних  фондів,  та  пов'язані  з  видобутком корисних  копалин  згідно  зі  статтями  8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього закону".  Простите,  но это касается именно добычи  полезных ископаемых.  Все  эти  затраты,  по  данному закону,  относятся на увеличение основных фондов и через амортизацию -  на  производство (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно,  не  кричіть.  Я  не розумію,  чому ви такі знервовані.

 

     Коли так,  Володимире Лукичу,  як ви сказали,  то тоді  треба слово "та" замінити на слово "що". Тоді буде правильно. А в даному разі це просто є одні та ще інші.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я  понимаю,  но  я   сказал,   что   через амортизацию идет.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  якщо депутата Анісімова задовольняє, щоб записати    так:    "Придбання,    будівництво,     реконструкцію, модернізацію,  ремонт  та  інші  поліпшення  основних  фондів,  що пов'язані з видобутком корисних копалин".  Так  пояснював  депутат Немировський.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Александр Александрович,  я же сказал, что данные   затраты   в   законе    предусматриваются    относительно производства через амортизацию (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутате Ландик, будь ласка.

 

     ЛАНДИК В.І.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька   область).  Шановні  колеги  народні  депутати!  Взагалі складається таке враження, що одні вболівають за бюджет і шукають, де знайти кошти, а інші хочуть зруйнувати державу.

 

     Я вам  кажу  відверто,  що  стоїть усе виробництво і сільське господарство.  Ми говоримо:  от якби за  перший  квартал  прийняли бюджет.  Та виконання його не становить і 40 відсотків! А ми тепер нагнітаємо:  приймемо ці закони,  а тоді бюджет.  Немає  й  сорока відсотків виконання, Олександре Олександровичу!

 

     Ви розумієте,  навіть  у  ремонт  вкладати  свої  кошти ми не можемо.  Амортизація?  Де та амортизація?  Прибуток?  Немає  зараз прибутку,  ми вам відверто кажемо. Тому складається таке враження, що намагаються задушити останнього товаровиробника. Я вам відверто кажу: не хочеться навіть брати участь у такому розбої.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Радченко, будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф. Шановні колеги! Привертаю вашу увагу до другого абзацу підпункту 5.3.10 законопроекту:  "Не підлягають  віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку,  понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт,  послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам".

 

     Якщо розглянути цю норму для ідеальних умов, то теоретично це справді  так.  Я  привертаю  вашу  увагу  до небажаної,  на перший погляд, але цілком реальної проблеми.

 

     ГОЛОВА. Галино Федорівно,  вибачте. Ви візьмете слово з цього приводу.   Поки  що  розглядається  поправка  депутата  Анісімова, точніше підпункт 5.3.2, а те, що ви говорите, - дещо інше.

 

     Пропоную так зробити:  проголосувати підпункт 5.3.1, оскільки не було заперечень щодо нього, а потім перейти до підпункту 5.3.2.

 

     Ставлю підпункт   5.3.1   на  голосування.  Будь  ласка.  Цей підпункт не викликає заперечень.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     Депутате Кужель, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський  виборчий  округ,   Запорізька   область).   Уважаемые коллеги!  Полностью  исключать  подпункт  5.3.2 нельзя,  поскольку приобретение,  строительство,  реконструкция,  модернизация всегда осуществлялись  с  прибыли.  Поэтому  здесь  такой подпункт должен быть.

 

     Однако непонятно,  каким  образом   здесь   появилось   слово "ремонт",   и   какой   ремонт  подразумевается,  он  ведь  бывает капитальный,  текущий и  так  далее.  И  нельзя  это  выносить  на прибыль, потому что у нас сегодня основные средства производства в очень плохом состоянии.

 

     Поэтому я предлагаю все оставить до слова "ремонт" и то,  что после  добавлено  курсивом:  "що  пов'язані",  то есть с поправкой Александра Александровича.

 

     ГОЛОВА. Так, "що пов'язані".

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Да,  "що  пов'язані  з  видобутком".  Но   слово "ремонт" изкять.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Так  поступать  в  данной ситуации нельзя. Логика закона, безусловно, в том, чтобы создать нормальные условия работы. Но я прошу обратить внимание на некоторые проблемы.

 

     Сегодня основные фонды практически изношены.  Мы прекрасно об этом знаем.  Их восстановление может быть одним из  путей  решения этой  проблемы,  хотя  есть  вполне  закономерные сомнения.  Пусть выскажется по этому поводу депутат Терехин,  потому  что  он  свою позицию отстаивал в комиссии.

 

     ГОЛОВА. Депутате Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановні  народні депутати,  я все-таки панам Анісімову  і  Ландику  радив  би  почитати  принципи  теорії капіталу,   сформульовані   Карлом   Марксом,   які   тепер  усіма економістами приймаються як засади амортизації основного капіталу.

 

     Так ось,  ці принципи  кажуть  про  те,  що  всі  витрати  на придбання   основних   фондів   відносяться   на  амортизацію,  їх модернізацію та ремонт.  Сьогодні капітальний ремонт  підприємства оплачують  з  прибутку.  Ми цим пунктом кажемо,  що це відноситься через амортизаційні відрахування на витрати виробництва  й  обігу, тобто ми поліпшуємо ситуацію для промислових виробництв.

 

     Тому я прошу проголосувати цей підпункт.  Він правильний,  бо його норми діють в податкових системах  усіх  країн  світу.  Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я   пропоную,   шановні   депутати,   підпункт  5.3.2 перенести на третє читання,  щоб  ще  раз  з'ясувати  всі  позиції стосовно   його  змісту.  На  третє  читання.  Ще  раз  ставлю  на голосування підпункт 5.3.2 (Шум у залі).  Зняти?  Будь ласка, одну хвилинку.  Спокійно.  Виступить Василь Васильович Регурецький, і я ставлю на голосування.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати,  хотів  би  вас переконати:  немає  ніякої  небезпеки  в  тому,  що  ми  не можемо приймати  витрати  щодо  капітального  і  поточного   ремонту   на собівартість.  Усе  це передбачено у нашому законопроекті у статті 8.  Коли дійдемо до цієї статті,  то зрозуміємо принцип віднесення витрат щодо поточного капітального ремонту.

 

     Безумовно, пропозицію  про  віднесення на витрати капітальних вкладень прийняти не можемо, бо джерело сплати цих витрат - тільки прибуток,  котрий  залишається  в  розпорядженні  підприємств.  Це капіталовкладення,   які   потім   відшкодовуються   за    рахунок амортизації.

 

     А норма щодо поточного капітального ремонту, ще раз повторюю, у статті 8 чітко виписана.  Ніяких застережень чи заперечень немає проти  витрат.  Сто  відсотків  зазнаних  втрат  буде  враховано у собівартості.

 

     І я  прошу  підтримати  таку  пропозицію.  Там  немає  ніякої загрози.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію  депутата  Анісімова  про  вилучення  цієї норми ставлю на голосування.

 

     "За" - 116.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  перенесення  підпункту 5.3.2 на третє читання, щоб урахувати всі позиції. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Була пропозиція проголосувати її в другому читанні в редакції комісії. Ставлю на голосування таку пропозицію.

 

     "За" - 250.

 

     Прийнято.

 

     Підпункт 5.3.3? Немає зауважень.

 

     Підпункт 5.3.4 про додану вартість? Теж немає зауважень.

 

     Підпункт 5.3.5?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Есть одно замечание...

 

     ГОЛОВА. Підпункти 5.3.3 і 5.3.4 голосуються. Будь ласка.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Стосовно підпункту 5.3.4. прошу, Володимире Лукичу.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Дело  в  том,  что  из   этого   подпункта необходимо  исключить  слова  "в порядку,  передбаченому статтею 3 цього закону". Эта норма зафиксирована в других статьях.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.    Вилучаються    слова    "в     порядку, передбаченому статтею 3". Тут не треба відсилань.

 

     Далі. До підпункту 5.3.6 немає зауважень.

 

     До підпункту 5.3.7? Немає.

 

     До підпунктів 5.3.7, 5.3.8, 5.3.9 є зауваження? Немає.

 

     До підпункту 5.3.10 - так само (Шум у залі).  Є зауваження до підпункту 5.3.10.

 

     Підпункти 5.3.5 - 5.3.9 ставляться на голосування.

 

     З поправкою, яку подав депутат Немировський.

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     Стосовно підпункту 5.3.10 слово має депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Подпункт  5.3.10.  Я   предлагаю   эту   норму исключить по причине затоваривания производства. Товар можно сбыть человеку,  который хочет купить его  подешевле.  Но  если  ты  его сбываешь и хоть немножко начинаешь подымать свое производство, все равно будешь  за  это  оштрафован.  Считается,  что  это  принесет дополнительные  поступления  в бюджет государства.  Таким образом, обманывая  себя,  мы  загоняем  в  тупик   производителя:   склады переполнены,  дешевле продать не имеешь права, а продашь дешевле - еще оштрафуют.

 

     Поэтому я  предлагаю  исключить  эту  норму  и   дать   право производителю  самому  определиться,  как  продать  и  реализовать товар.  Тем более что в нашем государстве мы  уже  поменяли  формы собственности на 50 процентов.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я уточню эту норму. Вы имеете в виду второй абзац, да?

 

     ГОЛОВА. Підпункт 5.3.10, другий абзац.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.  Л.  Второй абзац.  Я зачитаю его  полностью, чтобы  была  понятна  суть:  "Не  підлягають  віднесенню до складу валових витрат суми збитків платнику податку,  понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам". И еще  раз подчеркиваю:  "пов'язаним з таким платником особам".  Что имеется в виду?  Это не полностью вся реализация, как вы говорите. Имеется  в  виду реализация товарных ценностей своим родственникам или вышестоящим организациям,  от  которых  вы  зависите.  Другими словами,  те,  которые  имеют  на  вас  определенное экономическое давление.  "Пов'язані особи" у нас определены законопроектом. Если я не прав, пусть Василий Васильевич обкяснит.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати,  я продовжу думку Володимира Лукича.

 

     Справді, в законі немає  ніяких  заперечень  щодо  реалізації вироблених  товарів за будьякими цінами,  - хоч і безплатно можете передавати.  Єдине застереження, щоб реалізація була не пов'язаним особам.

 

     Визначення "пов'язані особи" дано в статті 1.  Це ваші родичі або  фірма,  яка  контролює  вас  за   рахунок   володіння   вашим контрольним пакетом акцій.

 

     Продавати можна  будь-якому  покупцеві  за  будь-якою ціною - будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Определение  "пов'язані  особи"   выписано очень хорошо в пункте 1.2.6.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов знімає своє зауваження.  Хоча треба, Василю Васильовичу,  до третього читання чітко виписати норму.  Бо можна  через  одного посередника мати родинні зв'язки,  і ви їх не піймаєте. Тобто, відпускаєте товари (хоч і безплатно) посереднику, а  посередник відпускає тому,  хто пов'язаний,  і все стає на свої місця. Тут треба просто чіткіше виписати.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Все  случаи  жизни  не  предусмотришь,  вы понимаете.   В   данном   случае  это  есть  предостережение,  что взаимоотношения не должны строиться на таких условиях.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Радченко  вже  починала  аргументувати  свою позицію. Прошу.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  На мій погляд,  ця норма говорить про те, що в разі зазнавання збитків при зменшенні ціни нижче від собівартості, сума збитків не відноситься до валових витрат.

 

     Якщо взяти   товаровиробника,  який  займається  виробництвом продукції з обмеженим  терміном  реалізації,  то  частогусто  йому доводиться  знижувати ціну з тим,  щоб збути цей товар,  хоча ціна буде нижча від собівартості.

 

     Тому я пропоную перенести підпункт 5.3.10 на   третє   читання  з  тим,  щоб  передбачити  для  таких товаровиробників норму,  яка дасть їм  змогу  продавати  товар  за ціною  нижчою  від  собівартості  в  разі  коли  до цього змушують обставини.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Еще одно уточнение для зала.  Дело в  том, что   "звичайні   ціни"   в   данном  проекте  закона  встречаются практически дважды - это бартер и взаимоотношения  с  "пов'язаними особами".

 

     ГОЛОВА. Пропоную   зберегти   в   тексті   законопроекту  цей підпункт, але перенести на третє читання. Тут дуже багато нюансів, які   треба  точно  виписати.  Ставлю  на  голосування  пропозицію перенести підпункт 5.3.10 на третє читання. Будь ласка.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Пункт 5.4   "Особливості   віднесення    витрат    подвійного призначення   до   складу   валових   витрат  платника  податків". Зауваження є?

 

     Депутат Глухівський, поправка 188.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги  народні  депутати!  У  моїй  поправці якраз і пропонується використати поняття винагороди винахіднику й автору.  Для чого?  Я пояснюю.  У пункті 5.4.2 передбачено,  що витрати, які пов'язані з виплатою роялті,  будуть включені до валових  витрат,  а  витрати, пов'язані з виплатою винагород винахідникові,  не будуть включені. Що це означає?  Що підприємець,  використовуючи  чужий  патент  за ліцензією,  платитиме  роялті,  і ці платежі будуть використані як валові витрати.  А оскільки  виплати,  винагороди  винахіднику  не включаються  до валових витрат,  то він намагатиметься під різними приводами не платити винахіднику або ховатиме в тінь  ці  виплати. Навіщо ми це робимо? Треба ж якось стимулювати винахідництво.

 

     Щоб не   тільки  платежі  роялті  були  включені  до  валових видатків,  але й винагорода винахідникам.  Це суть  моєї  поправки 188.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка, Володимире Лукичу.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Дело в том,  что она ни у кого не вызывает сомнений, но вы чутьчуть сместили акценты. Мы регулируем отношения между  юридическими  лицами  (предприятиями),  а поправка касается физических лиц.  В любом случае она будет у  нас  учитываться  при налогообложении  физических  лиц.  По  другому  здесь  невозможно. Предприятие ведь решает проблемы налога удержанием  из  заработной платы, а не начислением.

 

     ГОЛОВА. Але  ж витрати в даному випадку віднесені на юридичну особу. Розрахунок здійснюється стосовно юридичних осіб.

 

     Володимире Лукичу, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Еще  раз  подчеркиваю,  что  это  касается заработной платы.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Глухівський  наполягає  на  голосуванні його поправки 188.

 

     Ставлю на голосування поправку 188 депутата Глухівського.

 

     "За"- 187.

 

     Ще зауваження до цієї статті.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Суто технічно випала поправка 186 депутата Лавриновича, який пропонував врахувати також витрати на придбання науковотехнічної літератури.  Це справді дуже важливо  для підприємств.  Бо коли підприємство купує якісь книжки за основним профілем діяльності або  допоміжні  матеріали,  то  як платити податки?  Це треба також відносити на витрати виробництва. Тому пропоную підпункт 5.4.2  із  поправкою  186  проголосувати  в цілому.

 

     І, Олександре   Олександровичу,  стосовно  поправки  депутата Глухівського,  за яку ми щойно не проголосували.  Там, де написано про   виплати   підприємств  фізичним  особам,  подається  перелік цивільно-правових  договорів,  у   тому   числі   й   витрати   на винахідництво та раціоналізацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати поправку 186 депутата Лавриновича.  Тільки замінивши слова "по профілю"  на "за профільною діяльністю платника податку".  Комісія підтримує цю поправку.  Поправка 186 голосується з редакційним уточненням. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 243.

 

     Поправку підтримано.

 

     Підпункти 5.4.1   і   5.4.2  можна  ставити  на  голосування? Голосуються підпункти 5.4.1 і 5.4.2.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Є зауваження до підпункту 5.4.3?

 

     Ставлю на голосування підпункт 5.4.3.

 

     "За" - 262. Прийнято.

 

     Підпункт 5.4.4:  "Витрати  платника  податку  на   проведення передпродажних  та  рекламних  заходів  стосовно  товарів  (робіт, послуг),  що продаються (надаються) такими платниками податку".  I далі нове доповнення до підпункту,  бачите, про безоплатне надання послуг тощо.

 

     Є зауваження? Депутате Азаров, прошу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные   депутаты!   Обращаю   ваше внимание,  что  в  этой  статье  появилась  норма:  не  более двух процентов суммы валового дохода.  Это колоссальная сумма, никто ее не подсчитывал,  а мы ее выводим из налогообложения.  Надо все это рассчитать и указать хотя бы ориентировочную  сумму.  Если  мы  на презентации,  на  все  остальное  направим  два  процента валового дохода всех предприятий, то это слишком много.

 

     ГОЛОВА. Якщо на  металургійному  комбінаті  два  відсотки  на презентацію  направити,  то це буде законно для всіх,  хто братиме участь у цих заходах. Тут треба все дуже добре порахувати.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Действительно,  если   пересчитывать   два процента валового дохода, то это примерно 10-15 процентов прибыли.

 

     Я считаю, что этот подпункт необходимо доработать.

 

     ГОЛОВА. Пропоную  підпункти 5.4.4 перенести на третє читання. Ставлю цю пропозицію на голосування.  Підтримайте,  потреба в тому є.  Тобто,  якщо верхню межу поставити до двох відсотків,  тоді ще можна розглядати,  але  треба  конкретно  вказати,  про  які  саме відрахування йдеться. Голосуємо.

 

     "За"- 253.

 

     З другого боку,  у розпорядженні керівника підприємства мають бути такі кошти, але не в такому обсязі.

 

     Підпункт 5.4.5. у попередній редакції заперечень не викликає. Ставлю на голосування підпункт 5.4.5 в редакції першого читання.

 

     "За" - 233. Прийнято .

 

     Підпункт 5.4.6.   Частину  поправок  до  нього  відхилено,  а частину враховано. Автори не наполягають на розгляді? Ні.

 

     Тоді підпункти 5.4.6  і  5.4.7  до  яких  не  було  зауважень взагалі, ставляться на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування підпункт 5.4.8 у редакції комісії.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     Підпункт 5.4.9   "До  валових  відносяться  витрати  платника податку на утримання та  експлуатацію  таких  об'єктів  соціальної інфраструктури,  що  перебували  на  балансі  та  утримувалися  за рахунок такого платника податку на момент  набрання  чинності  цим законом  (крім  капітальних  затрат,  які підлягають амортизації): дитячих ясел або садків..."

 

     Тобто йдеться про видатки на утримання соціальної сфери.

 

     Слово має Галина Федорівна Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф. Я пропоную до підпункту 5.4.9 додати  ще  "в  межах  норм,  що  передбачені  для бюджетних установ".

 

     ГОЛОВА. Теж правильно,  бо можна створити громадські місця  в дитячих садках...

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Скажите, пожалуйста, где ваша поправка?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати,  я  радив би не приймати таке застереження,  оскільки  ми  не  зможемо  регулювати витрати на утримання соціальної сфери в межах якихось норм,  бо ці норми майже в кожному регіоні різні.

 

     Таку норму ми  мали  3-4  роки  тому,  але  в  цьому  ж  залі відмовилися   від   регулювання  витрат  на  утримання  соціальних об'єктів.

 

     Я прошу прийняти норму, запропоновану комісією.

 

     ГОЛОВА. Пропоную покласти це на податкову адміністрацію  тощо (Шум у залi).

 

     Депутате Азаров, прошу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные депутаты,  я хочу поддержать Галину Федоровну Радченко и напомнить Министерству  финансов,  что бюджетная комиссия из года в год требует разработки норм бюджетной обеспеченности по регионам.  И из года в год Министерство финансов саботирует  исполнение  этого  нормального  правила,  без которого невозможно сопоставить бюджетные расходы по  районам,  областям  и так  далее.  Вот  почему  эту  норму  надо,  как предложила Галина Федоровна, записать.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые коллеги,  дело в том, что данная норма  в подпункте 5.4.9 разработана намного шире,  чем предлагали депутаты. Мы даже учли ту поправку, которую ввели в Закон о налоге на   добавленную  стоимость  относительно  детских  музыкальных  и художественных школ,  школ искусств,  учреждений  здравоохранения. Практически все,  что предприятие содержит на своем балансе, здесь учтено.  И  никаких  норм  Кабинетом   Министров   или   налоговой администрацией принимать нельзя, потому что эти нормы будут 10 лет разрабатываться, а в результате норма не будет действовать.

 

     Поэтому комиссия считает, что подпункт 5.4.9 нужно проголосовать без всяких изменений и дополнений.

 

     ГОЛОВА. Галина  Федорівна наполягає на тому...  Вона пропонує точнішу редакцію: у межах встановлених нормативів.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я прошу прощения,  но такой поправки у нас нет.

 

     ГОЛОВА. Я розумію,  що немає,  але вона має право на внесення пропозиції  (Шум  у  залi).  Галино  Федорівно,   повторіть   свою пропозицію (Шум у залi).

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Я  пропоную утримувати відомчу соціальну сферу підприємств за рахунок валових витрат підприємства  в  нормах,  що діють для бюджетних установ.  А понад норму нехай витрати йдуть за рахунок прибутку підприємства, що залишається в нього після сплати платежів до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція    депутата    Радченко    ставиться    на голосування.

 

     "За" - 174.

 

     Підпункт 5.4.9 голосується в редакції комісії.

 

     "За" - 234. Приймається.

 

     До цього підпункту є поправка  212  депутата  Яковенка.  Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     ЯКОВЕНКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Єнакіївський виборчий  округ,  Донецька область). Я прошу обкяснить, почему была отклонена моя поправка.

 

     ГОЛОВА. Це  теж  об'єкти  соціальної  сфери,  їх треба було б підтримати.

 

     ЯКОВЕНКО О.М. Здесь есть некоторые нюансы.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Этот подпункт вызвал очень много споров. Мы записали,  что  только любительский спорт подлежит этой категории. Вы же предлагаете включить обкекты спортивных  обществ  всех  форм собственности,  которые  используются  для обеспечения их уставных задач. Вот в этом принципиальная разница (Шум у залi).

 

     Пожалуйста, если можете, аргументируйте свое предложение (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Спокійно,  будь ласка полтавці!  Ви,  безперечно, усі вболіваєте, але дуже голосно сперечаєтеся...

 

     Василь Васильович Регурецький говорить.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Щодо  пропозиції народного   депутата   Яковенка  звертаю  вашу  увагу  на  те,  що підпунктом 5.4.9 передбачені витрати підприємства на об'єкти,  які перебували  в  нього  на  балансі.  Об'єкти фізкультурноспортивних товариств - це інші юридичні особи.

 

     Якщо підприємство   фінансуватиме    ту    особу,    то    це регулюватиметься подальшими нормами нашого законопроекту.

 

     Об'єкти громадських організацій, закладів освіти, культури та інших бюджетних організацій розглядаються в пункті 7.11.

 

     А в підпункті 5.4.9 -  це,  справді,  те,  що  є  на  балансі підприємства.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  можна навести багато прикладів. Скажімо,  в  Харківській   області,   в   місті   Куп'янську,   на металургійному  комбінаті - поряд дитячий садок,  спортивний зал і все інше. Воно на балансі.

 

     Тут так і написано,  що перебувало на балансі та утримувалося за рахунок платника.  Але зазначено тільки дитячі садки і ясла,  а куди подіти цей об'єкт?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, в подпункте 5.4.9, абзац   шестой,   написано:   "спортивних  залів  і  площадок,  що використовуються  безоплатно   для   фізичного   оздоровлення   та психологічного  відтворення  працівників,  клубів..." и так далее. Практически вопрос решен,  если эти  площадки,  залы  относятся  к предприятиям и безоплатно предоставляют услуги.  Если они работают на  коммерческой   основе,   тогда   на   них   такая   норма   не распространяется.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко обгрунтує свою позицію.  I ставитиму на голосування.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемые коллеги! Поправки 214 и 212 касаются одной  и  той же темы,  но есть небольшая разница.  В поправке 214 речь идет о предприятиях  и  обкектах  социальной  сферы,  которые находятся у них на балансе.

 

     Уточняю по  поправке 212.  Добровольные спортивные общества в данной  ситуации  имеют  предприятия  как   источники   пополнения финансов,  которые  используются  на  их уставные нужды.  Поэтому, видимо,  и  путаница  происходит,  когда  говорят,  что  якобы  не находятся на балансе.

 

     Добровольные спортивные   общества   не   только  на  бюджете содержатся.  В данной ситуации предприятия у них -  дополнительный источник средств для исполнения своих уставных требований.

 

     ГОЛОВА. Поправку   депутата   Яковенка   можна   ставити   на голосування, Володимире Лукичу?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Можно.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  поправку  депутата  Яковенка. Комісія не заперечує проти неї, будь ласка.

 

     "За" - 171. Бракує голосів.

 

     Голосується підпункт 5.4.9 в редакції комісії. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Он проголосован.

 

     ГОЛОВА. Проголосований. Зніміть, прошу.

 

     Підпункт 5.4.10   "До   валових   витрат   платника   податку відносяться витрати на утримання та  експлуатацію  (крім  тих,  що підлягають   амортизації):   приміщень   житлового   фонду...".  І далі"...побутових  літальних  апаратів,  моторних   човнів...   Не включаються  до  складу валових витрат платника податку витрати на утримання, експлуатацію приміщень, житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункті 5.4.9)..." і далі за текстом.

 

     Зауваження є? Немає. Голосується підпункт 5.4.10.

 

     "За"- 238. Прийнято.

 

     Депутат Терьохін зараз нам скаже, як робити за Марксом.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні  колеги!  Олександре  Олександровичу, прошу вас привернути увагу  до  того,  що  порівняно  з  проектом, поданим Кабінетом Міністрів,  з'явилися літальні апарати,  моторні човни,   катери   і   яхти,   які   використовуються   спортивними організаціями.  Але  зрозуміло,  що  спортивною організацією можна назвати будь-яке туристичне бюро.  Пропоную написати: "спортивними аматорськими  організаціями".  Це  може бути федерація вітрильного спорту або якісь інші спортивні аматорські організації.  При цьому ми  закриємо  шпарку  для використання таких об'єктів комерційними компаніями. Хай вони тоді з прибутку й оплачують усі витрати.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень проти цього  доповнення.  Ставлю  на голосування. Його треба підтримати.

 

     Голосується доповнення з одного слова "аматорських".

 

     "За"- 246.

 

     Пункт 5.5  "Особливості  визначення  складу  витрат  платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями".

 

     До підпункту 5.5.1 зауважень немає.

 

     Підпункт 5.5.2. Було зауваження, але його відхилено, і автори не наполягають. Там банк виступав ініціатором.

 

     Підпункт 5.5.3. Повторна редакція першого читання.

 

     Підпункт 5.5.4.    Зроблена    деталізація:"...визначених   з урахуванням обмежень підпункту 5.5.2 цього пункту та зменшених  на суму амортизаційних відрахувань, визначених згідно із статтями 8 і 9 цього Закону".

 

     До підпункту 5.5.5 теж немає зауважень.

 

     Пункт 5.5  в  повному  обсязі  ставиться  на  голосування   в редакції комісії.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Пункт 5.6  "Особливості  визначення  складу  витрат на оплату праці".  Тут не було особливих заперечень (Шум у  залі).  Катерино Тимофіївно, будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т., член комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий  округ,  Волинська область).  У  пункті  5.6.1  записано "в натуральній формі".  Досі натуральна оплата селянам не оподатковувалася.

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно,  воно і тут не  оподатковується. Це оплата витрат,  а оподатковуються за різницею.  Отже, до оплати входить  і  натуральна  плата.  Я  правильно  пояснюю,  Володимире Лукичу?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Нет.   Натуральная  оплата  включается  в заработную плату. Екатерина Тимофеевна права.

 

     ГОЛОВА. Так чого ж ви не підтримуєте?

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Дело в  том,  что  здесь  имеется  в  виду бесплатная выдача натуроплаты.  Бесплатная - подчеркиваю. Если она продается, то сюда не попадает.

 

     ГОЛОВА. Натурою безплатно тільки один вид послуг надається.

 

     Василю Васильовичу, коментуйте.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Стаття обумовлює виплату  заробітної  плати  у  будь-якому вигляді:  у грошовій або матеріальній формі.  Ідеться про те,  що  ми  обов'язково  повинні врахувати витрати у тому разі, коли заробітна плата буде виплачена натуральними продуктами. Це як витратна стаття для оподаткування.

 

     А стосовно  доходів  цієї  фізичної  особи,   тобто   доходу, отриманого  у вигляді натуральної оплати,  то це ми розглядатимемо завтра в іншому законі. Тут записано правильно.

 

     ГОЛОВА. Пункт 5.6 голосується в редакції комісії. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування. От вийшов Олександр Миколайович і бракує одного голосу. Будь ласка.

 

     "За" - 259.

 

     Ставлю на  голосування пункт в редакції,  прийнятій у першому читанні. Будь ласка. Якраз група "Єдність" з'явилася, голосуймо.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування пункти 5.8 і 5.9, будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Шановні депутати!  Прошу  вашої  підтримки   щодо   процедури подальшого розгляду цього документа.

 

     В нас   у   порядку  денному  на  завтра  передбачено  таємне голосування по виборах до Рахункової палати.  У зв'язку з тим,  що цією  процедурою  передбачено  представлення  кандидатів,  я прошу вашої згоди на те,  щоб ми з 16 години зробили таке представлення. Ми на нього витратимо десь півгодини, не більше, а далі продовжимо цю роботу. Прошу проголосувати таку пропозицію.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     І ще така пропозиція.  Ми на завтра передбачили з  16  години роботу   в  комісіях.  Та  хто  б  як  не  казав:  зволікання,  не зволікання,  але вище голови не стрибнеш, бо 200 сторінок - це 200 сторінок.  А  ми досі опрацювали лише 70 сторінок.  Я розумію,  що далі буде простіше, бо там іде механізм проведення рахунків тощо.

 

     Отож можливо,  що  ми  завтра   працюватимемо   цілий   день. Подумайте над цим і приймемо рішення.

 

     Оголошується перерва до 16 години.