ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний  зал  Верховної  Ради України.  23  квітня  1997  року . 16  година.

 

Веде засідання Голова Верховної Раси України МОРОЗ 0.0.

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Проводиться поіменна реє­страція.

 

Зареєструвалися 365 народних депутатів. Вечірнє засі­дання оголошується відкритим.

 

 

Нагадую депутатам, що трансляції по радіо немає і що ми зараз повинні розглянути (як проголосували до перерви) пи­тання про представлення головою Рахункової палати кандидатур до складу Рахункової палати. З цього приводу має слово го­лова Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович.

 

Будь ласка.

 

СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати Верховної Ради України (Північний     виборчий     округ, Одеська     область).

 

Уважаемые коллеги І Ровно две недели назад,    стоя на этой трибуне,    я не только пред-

 

3

 

ставлял вам на утверждение членов Счетной палаты, но и ста­рался привлечь ваше внимание к проблемам становления одного из важнейших государственных институтов парламентского конт­роля - Счетной палаты.

 

Несмотря на то, что ни у одной депутатской фракции или группы не было принципиальных возражений против кандидатур, по итогам голосования кандидаты не набрали необходимого ко­личества голосов, хотя было подано "за" от 71 до 87 процен­тов голосов (всего 234 бюлетеня было опущено в урну для го­лосования).

 

Но проблема даже не в том, что кандидаты не набрали нужного количества голосов, думаю, что это поправимо. На мой взгляд, проблема заключается в том, что в сложнейшее время, когда бюджетный процесс вот уже шесть месяцев загнан в глу­хой угол, когда экономика страны и система социальной зашиты людей находятся на грани развала, легитимное начало продук­тивной работы вашего органа - Счетной палаты, уважаемые де­путаты, отложено минимум на две недели.

 

Извините, но напомню, что основная задача Счетной пала­ты - стать как можно быстрее источником объективной факти­ческой и аналитической информации для вас, уважаемые колле­ги, о бюджетном процессе, о движении бюджетных средств, сле­дить за достоверностью финансовой отчетности, за соблюдением законодательства, оценивать экономичность и результативность использования бюджетных средств, пресекать факты злоупот­реблений и управленческих ошибок и в конечном счете помочь вам в принятии решения о государственном бюджете, о том, как рациональнее, мудрее потратить деньги налогоплательщиков для их же нужд.

 

4

 

Я уже говорил и повторяю, что небольшая группа специа­листов, 8 человек, Счетной палаты проделала большую аналити­ческую работу, и мы готовы буквально уже через 3-4 дня дать Верховному Совету, вам, уважаемые коллеги, официальный, не­зависимый и, убежден, достаточно интересный анализ использо­вания бюджетных средств в первом квартале 1997 года, а также независимый и достаточно емкий анализ проекта бюджета на 1997 год. Но для этого Верховному Совету надо утвердить чле­нов Счетной палаты, как предусматривается законом.

 

Уважаемые коллеги! Руководствуясь при подборе кадров прежде всего такими критериями, как профессионализм, личные .моральные качества, способность оценивать информацию, посту­пившую из различных источников, умение независимо мыслить и принимать оптимальное решение, я вношу на ваше рассмотрение и утверждение 11 кандидатур членов Счетной палаты: Маликова Валерия Васильевича - первым заместителем председателя Счет­ной палаты, Германчука Петра Кузьмича - заместителем предсе­дателя Счетной палаты, Даневича Александра Степановича -главным контролером, Димитриева Ивана Григорьевича - главным контролером, Иваненко Юрия Викторовича - главным контроле­ром, Неведомого Василия Васильевича - главным контролером, Немировского Владимира Лукича - главным контролером, Регу-рецкого Василия Васильевича - главным контролером, Шулежко Марии Яковлевны - главным контролером, Футоранской Юлии Ни­колаевны - главным контролером и Хропатого Бориса Федоровича - секретарем Счетной палаты.

Предложенные кандидаты обладают достаточным знанием те­ории, принципов и методов контроля, имеют необходимый уро-

 

5

 

вень образования, обладают способностями и практическим опы­том работы. Все они прошли, хочу подчеркнуть, стажировку, правда короткую, на рабочих местах в Счетной палате. Все кандидатуры согласованы практически со всеми фракциями и группами Верховного Совета, одобрены комиссиями по вопросам финансов и банковской деятельности и по вопросам бюджета.

 

И последнее, уважаемые коллеги. Во всех независимых демократических странах мира действуют контрольные структуры, аналогичные нашей Счетной палате, которые являются конституционными органами, И вопрос сегодня стоит не столько о той или иной кандидатуре, а о том, быть или не быть Счетной палате Верховного Совета Украины, вашему же творению. На  мой взгляд, ответственность за принимаемое решение, за конкрет­ные действия - это основная черта поведения любого государ­ственного деятеля, любого неравнодушного к судьбе страны че­ловека, особенно сейчас. Так что, уважаемые коллеги, думайте и принимайте решение.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. До Валентина Костянтиновича немає запитань, я так розумію. Сідайте, будь ласка.

 

Перед тим як представити кандидатури тих, з ким бажаєте зустрітися... Я чому так кажу? Тому, що ми з деякими канди­датами зустрічалися тут і ви щодо них визначалися шляхом го­лосування .

Тому, по-перше, я просив би вашої згоди на те, щоб ми вислухали і задали запитання тим, хто ще не був на трибуні.

 

6

 

 

По-друге, я хотів би, щоб ви, перш ніж будете визнача­тися, радитися у фракціях, групах, у комісіях один з одним, перш ніж завтра будете голосувати, зробили для себе висно­вок: підхід до добору кандидатур був один - професійні дані і дотримання вимог закону. Вносилося чимало пропозицій, і є справді достойні кандидатури, і з депутатів у тому числі, які могли б працювати в Рахунковій палаті. Але закон визна­чає вимоги: економічна або юридична освіта і так далі. Зро­зуміло, що голова Рахункової палати мусив керуватися вимога­ми закону.

 

Далі. Нам потрібна Рахункова палата. Не нам конкретно, .персонально. Рахункова палата потрібна парламенту для того, щоб приймати рішення щодо використання бюджетних коштів. Рахункова палата повинна працювати сім років у цьому складі. Таким чином, вона працюватиме і на наступний склад парламен­ту', а потім, коли він зміниться, ще на один склад парламен­ту. Тому ми повинні виходити не а політичних переконань, міркувань чи симпатій, а  того,чи там професіонали працюють, чи ні, чи вони дадуть об'єктивну інформацію, чи не дадуть.

 

Я хотів би, щоб ви на все це зважили перед тим як приймати рішення.

 

Я запрошую на трибуну Даневича Олександра Степановича, який рекомендується на посаду головного контролера Рахунко­вої палати. Біографічні дані у вас є. Він має необхідну під­готовку. Оскільки трансляції в ефірі немає, я не зачитую ці дані.

 

7

 

Олександре Степановичу, у вас є потреба щось сказати депутатам? Можливо, у депутатів є запитання до Данввича? є запитання? Депутат Яворівський хоче запитати. Ну, давайте запишемося. Ми тоді визначалися - 5 хвилин на запитання і відповіді. 1 цього буде досить. Запишіться, будь ласка.

 

Депутат Цушко.

 

ЦУШКО В.П., член Комісії Верховної Ради України з пи­тань фінансів і банківської діяльності (Тарутин-сь кий  виборчий  округ,  Одеська область ). Уважаемые коллеги, мы уже рассматривали кандидатуры членов Счетной палаты, и я считаю, что можно беа вопросов занести их фамилии з бюллетеня и проголосовать.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Депутат Тітенко.

 

ТІТЕНКО В.Г., член Комісії Верховної Ради України а питань фінансів 1 банківської діяльності /Комінтернівський  виборчий  округ. Одеська  область). Мы очень внимательно на заседании комиссии рассмотрели этот вопрос. По двум кандидатурам были небольшие сомнения. Но после того как Валентин Константинович доложил и мы разобрались, сомнения отпали. Я поддерживаю предложение, чтобы Фамилии всех этих товарищей включить в бюллетени для тайного голосования и голосовать списком.

 

8

 

ГОЛОВА. Я прошу звернути увагу на один запис у його біографії. Ідеться про роботу головним бухгалтером Жулянського машинобудівного заводу виробничого об'єднання імені Артема. Це - величезне підприємство, і щоб працювати на ньому, то треба було мати відповідну підготовку, досвід 1 все інше.

 

Ще є потреба? Сідайте, будь ласка.

 

ДАНЕВИЧ О.С., заступник керівника департаменту контролю кредитної та фінансової системи - завідуючий відділом Рахун­кової палати, м. Київ. Дякую.

 

ГОЛОВА. Запрошується на трибуну Іваненко Юрій Вікторо­вич. Будь ласка.

 

ІВАНЕНКО Ю.В., директор СП "Укрінтерцукор", м. Київ. Добрий день!

 

ГОЛОВА. Добрий день І У вас є якісь пропозиції, мірку­вання, запитання до депутатів?

 

Депутат Яворівський записався і хоче поставити запитан­ня. Він п'ятим був записаний, але ми не дали йому можливості висловитися.

 

Будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.0.,    голова підкомісії Комісії   Верховної Ради України   з   питань   прав людини,    національних меншин і міжнаціональних- відносин (Світловодський виборчий     округ,      Кіровоградська

 

9

область ). Демократична партія. По-перше, немає нічого поганого в тому, що людина вийшла на трибуну. Хоч голос по­чуємо і будемо знати, хто рахуватиме і як рахуватиме.

 

У мене дуже просте запитання до вас, хоч я розумію, що ви за це не відповідаєте.

 

Ну, скажімо, ми сьогодні проголосуємо за вас. Я не маю нічого проти ні щодо вас, ні щодо Інших кандидатур. Але із сьогоднішнього дня ви вважаєтесь уже на службі. Три дні Пас­хи, сім днів Великодня, а така біда в державі. Може, після 9-го було б краще це зробити, щоб зекономити хоч грошки гро­шей цих? Все одно ж працювати ви не будете. Як ви до цього ставитесь?

 

ГОЛОВА. Ну, Юрій Вікторович не звик відповідати на такі запитання. Ви розумієте, спеціалісти, які рахують фінанси, вони менше говорять. І тому йому незручно.

 

Добре, давайте проголосуємо зараз, а наказ видадуть і трудові книжки випишуть 9 числа.

 

ІВАНЕНКО Ю.В. Я відповім так. Я звик працювати тоді, коли треба працювати. Тобто і без вихідних... І часто бува­ло, що... До 9-го і після 9-го можна трошки безплатно.

 

ГОЛОВА. Домовилися.

 

Ще хочете задати запитання? Запишіться, хто хоче.

 

Будь ласка, ще три хвилини, тому що дві вже використали.

 

 

Депутат Ратушний.

10

 

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України а питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький  виборчий округ. Тернопільська  область). Власне, запитан­ня не так до цього кандидата. Це орган потрібний. А запитан­ня у мене з процедури. Ми вже голосували на виборах членів Рахункової палати. Справді, там були поважні кандидатури. Вибори відбулися. Зараз голова Рахункової палати Валентин Симоненко ще раз пропонує ці кандидатури. Може, не треба людей ображати,    бо знову на всю Україну скажуть, що їх не об­рали? Може, треба внести інші кандидатури?

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Закон не передбачає такої потреби, і голова Ра­хункової палати в даному випадку виходить із ситуації. Він вважає, що декому з депутатів не вдалося з'ясувати деякі обставини, і сподівається, що Михайло Ярославович підтримає його пропозицію.

 

Будь ласка, депутате Камінський.

 

КАМІНСЬКИЙ Л.О., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Сніжнянський  виборчий  округ, Донецька  область). Дякую. Шановний претен­денте! У мене таке запитання. Ви розумієте, що контролювати бюджет - це справа не тільки дуже важлива, а й, будемо кава-, ти так, небезпечна. Чи вистачить у вас сміливості принципово стояти на цій позиції? Бо я розумію, що тиск буде величее-

 

11

 

ний, що в нас дуже багато любителів щось хапнути з бюджету. Будь ласка, дайте відповідь на запитання.

 

ІВАНЕНКО Ю.В. Я згоден з вами, що в такій роботі, як і, скажімо, у роботі правоохоронних органів, є певний ризик, особливо для принципових людей, тих, хто стоїть на позиції законності і принциповості.

 

Що стосується особисто мене, то понад десять років я був на контрольно-ревізійній роботі, провів не один десяток різного рівня перевірок. Тут усе залежить від людини, від її принциповості. А що стосується захисту, то в структурі Рахункової палати є відповідні підрозділи, які повинні забезпечувати в тому числі й захист безпосередньо працівників, особливо під час перевірок.

 

ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

 

НІКОЛАЄНКО СМ., секретар Комісії Верховної Ради Украї­ни з питань науки та народної освіти ( Іванівський виборчий  округ,  Херсонська  об­ласть"). Шановний Юрію Вікторовичу І Ваша кандидатура нас влаштовує, і ми будемо підтримувати її.

У мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, як ви оці­нюєте нинішнє становище, коли в багатьох випадках порушуєть­ся закон про бюджет, відбувається розкрадання державних гро­шей, а кримінальної відповідальності не настає. Якщо Рахун­кова палата почне діяти, то чи буде, кінець кінцем, покладе­но край цій практиці?

 

12

 

ІВАНЕНКО Ю.В. Я вважаю, що ніяка перевірка не принесе

користі, якщо не буде доведена до конкретної оцінки дій тих 

чи інших посадових осіб або відповідних структур.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. Спасибі аа лаконіч­ні відповіді (Шуи  у  залі). Час використано. Усе одно ви другий, а не перший. Якби ви були першим, то задали б запитання.

 

Наступному задасте.

 

Немировський Володимир Лукич запрошується на трибуну.

 

Депутат Моісеєнко задає запитання. Будь ласка.

 

Гадаю, представляти Володимира Лукича немає потреби. По-перше, це один а авторів Закону про Рахункову палату. По-друге, як підказує Олександр Миколайович, його треба ще просити, щоб він пішов у Рахункову палату. По-третє, він тільки що доповідав один із найскладніших законопроектів -про оподаткування прибутку підприємств. Ви бачите, що людина весь час у матеріалі, що це професіонал.

 

Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

МОІСЕЄНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України а питань державного будівництва, діяльності рад і самовряду­вання (Макіївськии-Гірницький  ви­борчий  округ,  Донецька  область). Уважаемый товарищ НемировскийІ Вопрос (мне не удалось гадать его вашему предшественнику) не столько к вам, сколько, может быть, к Александру Александровичу и к вашему предшественнику.

 

ГОЛОВА. То, будь ласка, задавайте мені.

 

13

 

МОІСЕЄНКО В.М. Почему к Александру Александровичу? Глу­боко ли изучались декларации о доходах при подборе кандида­тур этих товарищей? Вот я смотрю: Иваненко Юрий Викторович -заработок за прошлый год 21 тысяча 126 гривень.

 

ГОЛОВА. Працює добре.

 

МОІСЕЄНКО В.М. У Президента - в два раза меньше, у контролера будет еще в два раза меньше. Почему? Мы же прек­расно понимаем, что если у нас, у народных депутатов, по 600, то, наверное, у контролера будет немножко меньше. Воз­никает вопрос: чем руководствуется директор совместного предприятия "Укрінтерцукор", идя контролером в Счетную пала­ту на зарплату в 4 раза меньше той, которую он сегодня полу­чает, командуя в совместном предприятии?

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Лукичу. МОІСЕЄНКО В.М. Чем он может руководствоваться? ГОЛОВА. Володимире Лукичу, відповідайте, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комісії Верховної Ради Ук­раїни з питань фінансів і банківської діяльності (Болградський  виборчий  округ, Одеська  область). По-моему, этот вопрос не ко мне, и, простите, я не могу давать...

 

14

 

ГОЛОВА. Це запитання ставилося претенденту Юрію Вікто­ровичу Іваненку. Він сказав, що все життя працював у держав­них органах і розуміє своє покликання так, щоб була користь державі від його праці, і хоче працювати в такій державній структурі.

 

Будь ласка, зверніть увагу на його автобіографію, це підтвердиться.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. А что касается меня, то у меня выве­рено копейка в копейку все, что я получаю в кассе Верховного Совета и что получают члены моей семьи.

 

ГОЛОВА. Ще є запитання? Депутат Яворівський. Будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Демократична партія. У мене таке запи­тання до вас. Справді, сьогодні ви вистояли практично весь день на цьому "ешафоті", на якому стоїте і зараз. Ви справді глибокий професіонал, знаєте закони,немав жодних претензій. Прекрасний депутат, працюєте в прекрасній фракції, яка вис­тупає за соціальну справедливість і так далі. У вас є вибор­ці, і я не знаю, як вони обійдуться без вас. І я. просто не розумію, як ми без вас будемо жити тут, у Верховній Раді, як ви взагалі одважилися покинути депутатське крісло і йти в цю прекрасну Рахункову палату. Що ви робите, на кого ви нас за­лишаєте? (Шум  у  залі).

 

15

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я могу очень коротко ответить. Дело в том, что я не собираюсь покидать Верховную Раду. Будем рабо-тать. У меня одна-единственная цель - давать хорошую,чвткую ін­формант, которая действительно даст возможность  принимать  пра-

вильные решения и не блудить среди трех сосен. По-моему, на­до в одном русле работать.

 

ГОЛОВА. Тобто він буде працювати на Верховну Раду 1 тим самим на виборців.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Конечно, если вы поможете.

 

ГОЛОВА. Допоможуть обов'язково. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

16

 

Регурецький Василь Васильович запрошується на трибуну. Я гадаю, агітацію тут провадити не потрібно. Це один а най­кращих в Україні фахівців і в бюджетній сфері, і в податко­вому законодавств і, якщо не найкращий.

 

6 запитання до Василя Васильовича? Те саме запитання? Будь ласка, відповідайте на запитання депутата Яворівоского.

Запитання таке. Ви тепер працюєте заступником міністра. Зарплата скромна, але посада достойна. Чому ви даете згоду працювати в Рахунковій палаті? Я так розумію, щоб допомогти цьому органу налагодити контроль витрачання бюд­жетних коштів... /Шум      у      валі/.

 

Будь лавка, запишіться, хто хоче задати запитання, бо я бачу, що не допомагає загальна агітація  /Шум    у залі/. Після Рахункової палати стане міністром, давайте не будемо поспішати.

Депутат Болдирєв ставить запитання. Будь ласка.

 

БОЛДИРЄВ Ю.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету Діровоький-Шахтарськії    виборчий       округ, Донецька     область/. Уважаемый Председатель, уважаемые коллеги, уважаемый претенденті Скажите, о вашей точки зрения, вы в своей новой должности дринеоете больше пользы нашему обществу, чем в нынешней? Я задаю такой воп­рос потому, что знаю, что вы и в своей нынешней должности . являетесь одной из ключевых фигур в службе.

 

17

 

РЕГУРЩЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Я на це запитання відповім так. Посади і в Рахункові Я пала­ті, і в Міністерстві фінансів - це ті посади, на яких пра­цюють заради інтересів держави. Я вважаю, що в Рахунковій палаті віддаватиму свої знання для того, щоб цей контролюю­чий орган виконував свої функції належним чином.

 

ГОЛОВА. Депутат Сінченко.

 

СІНЧЕНКО С.Г., заступник голови Коміоії Верховної Ради України з питань боротьби з організованої) злочинністю і корупцією /Брянківський      виборчий округ, Луганська     область/. Прошу передать олово депутату Черенкову.

 

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, ви пізніше гадаете. Депутат Псковський. Будь ласка.

 

ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Коміоії Верховної Ради України 8 питань правової політики і судово-правової реформи /Ле­нінський      виборчий       округ, м. Севастополь/. Уважаемый претендент, у меня к вам та­кой вопрос Скажите, пожалуйста, как вы полагаете, есть ли другие источники пополнения бюджета, кроме налогов, которые мы здесь бесконечно тянем, тянем и никак не вытянем?

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, безумовно, державний бюджет повинен базуватися тільки на податках.

 

18

 

Є й інші джерела, вони передбачаються в державному бюджеті. Але податкову оистему     створено саме для формування дохо­дів держави.

 

ГОЛОВА. Депутат Головко.

 

ГОЛОВКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Ле­нінський      виборчий       округ. Пол­тавська       область/. Спасибо, Александр Александрович. Уважаемый Василий Васильевич! Проблем очень лного и у нас, и в Министерстве финаноов. Особенно ато касается военнослужащих, офицеров запаса, кадровых офицеров, потому что очень много денег, которые должны выделяться на жилье, исчезает.

 

Так вот, скажите, пожалуйста, поможете ли вы, работая в Счетной палате, военнослужащим, чтобы их деньги отслежи­вались и не использовались не по назначению?

 

Спасибо.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я бачу завдання Рахункової палати ширшим, ніж контролювати якісь конкретні видатки. Але воя Рахункова палата, я так розумів, контролюватиме тільки ви­користання бюджетних коштів. Кошти бюджету, які використо­вуються для будівництва житла, також контролюватимуться Рахункового палатою. Я вважаю, що якусь користь і шодо цього. Рахункова палата принесе.

 

19

 

ГОЛОВА. Депутат Марковська.

 

МАРКОВСЬКА Н.С., галова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань охорона 8Доров"я, материнства і ди­тинства /Замоотянський      виборчий округ, Вінницька     область/. Шановний Василю Ваоильовичу! По-перше, я хочу сказати, шо ви дійсно такий фахівець, який дуже потрібен як у міністерстві, так і в Рахунковій палаті. Я підтримую те, про що говорив тіль­ки що депутат Головко. У мене таке враження, що ті кошти, які видаються на охорону здоров"я, до тієї охорони здо­ров'я  зовсім не потрапляють.

 

Якщо ми вас оберемо, то я вас прощу, особисто прощу, щоб ви проконтролювали, чому вони не потрапляють і куди вони йдуть.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Добре, дякую. Якщо мене оберуть, я врахую ваші пропозиції.

 

ГОЛОВА, Депутат Семенюк.

 

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України в питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий       округ, Житомирська область/. Шановний Василю Васильовичу, я хочу зада­ти запитання, яке, як кажуть, трішки не по темі. 29 грудня 1994 року-в цьому залі було прийнято Закон про податок на

 

20

 

прибуток   підприємств. У 1995 році ми прийняла пакет підзаконних актів щодо правил оподаткування. Сьогодні в сесійному залі знову змінюється ідеологія оподаткування, розглядається проект нового закону про оподаткування прибутку підприємств.

 

На вашу думку як заступника міністра фінансів, чому скасовується той закон і приймається новий? Що дав той за­кон для бюджету і що дасть цей, новий закон? І як ви вва­жаєте, чи постійна зміна податкового законодавства  -   за 5 років чотири рази - не позначиться на Інвестиціях Із-за кордону? І чи зможе Рахункова палата, ви особисто як член Рахункової палати   впливати безпосередньо на такі зміни щодо оподаткування?

Дякую.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. 8а роки творення правового поля України це вже четвертий законодавчий, акт про оподатку­вання     прибутку, який приймається Верховною Радою.   Я   вва­жав, що і цей закон згодом ми будемо доопрацьовувати, шліфу­вати. Кожний з прийнятих законів якраз 1   мав на меті поліп­шити механізм оподаткування, щоб створити сприятливі мохли-вооті як для платника податків-виробника, для його підтрим­ки, так і для збільшення доходів бюджету.

 

Цей законопроект, хоч ми його внесла через два роки після прийняття чинного закону,           суттєво відрізняється

від нього, і не тільки тин, що ми значно поліпшуємо механізм оподаткування з метою підтримки товаровиробника. Ми змінили базу оподаткування, визначили реальне джерело сплати податку.

 

21

 

пропонуємо змінити амортизаційну політику. Для держави в 1997 році це означатиме зменшення доходів бюджету, причому сутеве зменшення. Але ми вважаємо, що економіка запрацює і ці втрати бюджету ми в наступні роки повернемо, якраз на основі розширення бази оподаткування  отримуватимемо більше доходів до бюджету.

 

ГОЛОВА. Щулежко Марія Яківна. Теж не потребує особли­вих рекомендацій. Правда, мало хто знає, що вона досвідче­ний економіст, кандидат наук і має солідний досвід господар­ської роботи. Запитання?..

 

Сідайте, будь ласка.

 

Футоранська Юлія Миколаївна. Спеціаліст із проблем аудиту /це теж один із напрямів роботи Рахункової палати/. Будь ласка, запитання Юлії Миколаївні. Є? Немає. Є? У Рос­тислава Степановича. Будь ласка. І у вас є? І Анатолій Фе­дорович.

Депутат Чапюк. Будь ласка.

 

ЧАПЮК Р.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народ­ним господарством /Ківерцівський     вибор­чий     округ, Волинська     область/. Дякую. У чому полягають, на вапу думку, основні завдання Рахункової палати? Для чого вона створюється? /Шум      у залі/.

 

ГОЛОВА.   Спокійно! Юліє Миколаївно, відповідайте.

 

22

 

Так, як ви це розумієте, тому що так, як записано в зако­ні, Ростислав Степанович знає. Він думає, що, може, ще є якісь функції.

 

ФУТОРАНСЬКА Ю.М., заступник керівника департаменту контролю державних цільових програш - завідуюча відділом Рахункової палати Верховної Ради України. Конечно, основ­ные задачи, цели и функции оговорены в законе. Это - конт­роль за бюджетными средствами. Я хотела бы только уточнить, что я поникаю под этим. Прежде всего Счетная палата должна быть аналитическо-организационным органом. Она должна ана­лизировать информацию /кроме того, что контролировать/, делать свои выводы, обобщать данные, искать источники каких-то проблем и пути их решения, предоставлять информа­ции Верховной Раде, для того чтобы облегчить депутатам зада­чу принятия решений.

 

ГОЛОВА. Задоволені, Ростислеве Степановичу? Депутат Моцпан. Будь ласка.

 

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський      виборчий     округ, Донецька     облает ь/. Уважаемая Шия Николаевна! В конце января этого года я лично попросил вас как консуль­танта известной комиссии выяснить некоторые детали незаконного вывоза крупной суммы валюты за границу. Удалось ли вам что-либо узнать по данному вопросу? Нужно только лишь

 

23

 

факты называть. Спасибо.

 

ФУТОРАНСЬКА Ю.М. Лично мне - нет, потому что я оама втим сейчас не занимаюсь, я государственный служащий. Но я ваши материалы передала в аудиторскую фирму, которая нахо­дится в Донецкой области.

 

ГОЛОВА. Депутат Бобриньов. Останнє запитання. Будь ласка.

 

БОБРИНЬОВ О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Балаклавський     виборчий     округ, м. Севасто­поль /.   Уважаемая Шия Николаевна! Скажите, пожалуйста, вот вы были президентом аудиторской корпорации "Аудиторская группа Украины", город Киев. Это структура республиканская?

 

ФУТОРАНСЬКА Ю.М. Целью этой корпорации было сохране­ние /вы знаете, что у нас в аудиторском движения был упа­док/ действительно квалифицированных кадров, которые зани­мались методологическими аспектами и, я считаю, очень профессионально выполняли свое работу. Там были объединены лучшие кадры из областных центров, для того чтобы сохранить высокопрофессиональную аудиторскую структуру. Сейчас эта корпорация занимается в основном чисто методологическими аспектами.

 

24

 

ГОЛОВА. Депутат Бобриньов. Будь ласка.

 

БОБРИНЬОВ О.В. И у меня второй вопрос. Я посмотрел вашу декларацию. Вызнаете, или вы ниже себестоимости работали /а я знаю доходы аудиторских фирм по Украине и сколько они за один час подучают/, что у вас такая скром­ная зарплата... Вы, чувствую, ниже себестоимости работали. Но это не вопрос, не отвечайте, просто я комментирую.

 

ФУТОРАНСЬКА Ю.М. Я работала в Счетной палате, рабо­тала в комиссия Верховного Совета. А там я исполняла обязанности .     председателя на общественных началах   и практи­чески денег не получала.

 

ГОЛОВА. I не треба зміщувати юридичну 'особу - фірму і фізичну особу. Фірма одержує багато...

 

ФУТОРАБСЬКА Ю.М. У меня корпоративных прав там нет. ГОЛОВА. Запитань більше немає. Сідайте, будь ласка.

 

25

 

Таким явном, завтра в бюлетенях ви побачите прізвища кандидатів - Малікова, Германчука, Даневича, Дімітрієва, Іваненка, Невідомого, Немировського, Регурецького, Щулежко, футоранської, Хропатого. Визначайтеся шляхом голосування.

 

 

Я ще раз звертаюся до вао із проханням. Ми голосуван­ня проведемо о 9 годині 45 хвилин. Я     проситиму Михайла Дмитровича, щоб він з комісією опрацював цю процедуру як слід. Дуже прощу взяти участь у голосуванні і дати змогу Рахунковій палаті почати повнокровну роботу.

 

У кого ще, може, запитання якісь є до голови, до чле­нів Рахункової палати, з"яоовуйте сьогодні. А завтра я про­сив би вас визначитися, тому що /я не приховую, бо зараз немає трансляції, а присутні тут журналісти нічого не напишуть я цього приводу у своїх часописах/,       в Україні бага­то хто не хоче, щоб працювала Рахункова палата. На жаль, це так. Але вона потрібна державі, потрібна для наведення по­рядку в державі, для вибору правильних рішень парламентом -

цим чи наступним, то вже не має значення. Але,  по суті, питання стоїть саме так.

 

26

 

На трибуну запрошується Володимир Лукич Немировський, але вже з іншого питання, як ви розумієте.   Продовжується розгляд проекту Закону про внесення амін і доповнень до Закону про оподаткування прибутку підприємств. І я просив би вашої агоди прийняти рішення а цього питання сьогодні, оскільки, як ви внаете, завтра в нас на черзі   ще кілька дуже важливих проек­тів законів - і про депозитарій цінних паперів, і про оподатку«-вання доходів фізичних осіб тощо.

 

Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб це питання розглянути сьогодні остаточно. Будь ласка. Прошу підтримати. Відступати нікуди - вое одно, крім нас, ніхто не проголосує.

"За" - 117. Рішення прийнято.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Мы проголосовали пункт 5.9.

 

ГОЛОВА. Пункт 5.9. Давайте енергійніше працовати, і ми закінчимо до 18 години. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Пункт 5.9 мы проголосовали. Теперь подпункт 5.9.1.                 

 

ГОЛОВА. Підпункт 5.9.1. "Установлення додаткових обме­жень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється". Немає заперечень? Ставлю на голосування підпункт 5.9.1.

 

"За" - 218.

 

27

 

Ще раз ставлю на голосування. Мабуть, не всі зрозуміли.

 

Голосування йде, будьте уважні. ,  

 

"За" - 262. Прийнято.

 

Стаття 6 "Порядок перенесення балансових збитків на наступні податкові періоди". Це, власне,  фінансова процедура. Тут не було заперечень у депутатів, статтю виписано грамотно.

Володимире Лукичу, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Коллеги, относительно пункта 6.1. Во второй отроке после слов "мае. від"вмне оподаткування" необхо­димо добавить слово "значення". Пропущено при редактировании.

ГОЛОВА. Додати слово "значення". Це редакційна правка. Будь ласка, це можна вписати потім.

 

Голосуеться стаття 6 ів редакційним уточненням депутата

Немировського.

 

"За" - 240. Прийнято.

 

Стаття 7 "Оподаткування операція особливого виду".

 

Пункт 7.1. Тут враховано більшість зауважень 1 немає претензій у їх авторів.

 

Пункт 7.2 "Оподаткування страхової діяльності". Є?

 

Назву пункту 7.1, підпункти 7.І.І і 7.1.2 прошу проголо­сувати.

 

"За" - 247. Прийнято.

 

Пункт 7.2. Депутат Михайленко.

 

28

 

МИХАЙЛЕЩО С.М., член Комісії Верховної Ради України з      І питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Жовтневий     виборчий     округ,   Дніпропетровська       область/. Шановний Голово! Шановні колеги депутати! Верховною Радою України 7 березня 1996 року було прийнято Закон України про страхування, в якому нарешті було визначено порядок формування та регулю­вання відносин в галузі страхування та принципи державного нагляду за страховою діяльністю. У лютому 1997 року було прийнято Закон України про систему оподаткування, який заклав концептуальні основи системи оподаткування в Україні.

 

У пункті 7.2 норми щодо оподаткування страхової діяль­ності, по-перше, суперечать нормам згаданих мною законодавчих актів, а по-друге, значно погіршують стан справ на національ­ному страховому ринку. Тут порушено викладені в статті З Закону України про систему оподаткування принципи рівності та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації шляхом забезпечення однакового підходу до оуб"вктів господарю­вання при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів, єдиного підходу при розробці податкових законів щодо об"екта оподаткування, джерела сплати податку, ставок податків, отроків та порядку сплати податків.

 

З незрозумілих обставин нормою пункту 7.2 як базу оподатку­вання виключно для страховиків встановлено дохід від страхової діяльності, а не прибуток, як це встановлено для воіх інших суб'єктів господарювання.

 

 29

 

 

Крім того, введення для страховиків оподаткування доходу, отриманого у вигляді страхових премій та внесків, в фактично прихованим оподаткуванням через страховика страхових внесків страхувальників. Застосування для страховиків податку на дохід призведе до зниження рівня їх платоспроможності, а отже, і до зниження рівня страхового захисту страхувальника.

 

Я предлагаю эту статью перенести на третье чтение.

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. То, что сказал коллега Михайланко, имело место в том варианте, которые мы приняли в первом чтении.    Во    время доработки этого законопроекта мы встре­чались со специалистами, страховщиками и отработали новую мето­дику и новые   подходы. Как видите, в первом чтении нами был установлен налог в размере 10 процентов   и нет дохода. По согласованию с этими службами мы перешли на брутто-доход, который изложен здесь и равняется 3 процентам. Это значитель­но упрощает сам механизм налогообложения и отчетность страхо­вых компаний» По крайней мере, при доработке законопроекта вое мнения учитывались. Я вам говорю то, что есть.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, дискусії потім. Була пропозиція депутата Михайленка перенести по статтю на трете читання. Я ставлю до пропозицію на голосування. "За" – І67.

 

ЗО

 

Пункт 7,2, підпункти 7.2.1, 7.2.2 ставляться на голосу­вання в редакції, яку... Ну зачекайте, комісія пропонує про>-голосувати так.

 

Ще раз слово має депутат Михайленко.

 

МИХАЙЛЕНКО С.М. Уважаемые коллеги, я обращаю ваше внима­ние на то, что закон называется- о налогообложении прибыли. Я повторяю, что страховые компании являются единственным субъектом, согласно пункту 7.2 у которого облагается доход. Это было и в первом варианте, и во втором, Владимир Лукич, осталось. Только там шла речь о нетто-доходе, а здесь речь идет о брутто-доходе, но облагается все равно доход. Это принципиальный вопрос. Пункт в вашей редакции противоречит принятым нами законам, в том числе Закону о системе налого­обложения. Это является основанием для обращения в Конститу­ционный Суд, потому что страховщики должны облагаться так же, как и все другие предприятия. Должна облагаться их прибыль, вот о чем идет речь.

 

Вы говорите, что это согласовано со страховыми компаниями. Я утверждаю, что это неправда, что не согласовано. Я могу как президент Лиги страховых организаций предоставить вам документы, подтверждающие, что это не есть позиция страховых компаний.

 

ГОЛОВА. Ви, будь ласка, в даному випадку аргументуйте свою позицію як депутат.

 

Володимире Лукичу, вам слово.

31

 

НЕМИРОВСЬКИЙ З.Л. Вы прекрасно понимаете, что я не мог встречаться с каждым человеком и согласовывать позиции. Я не хочу кривить душой, поэтому скажу, что этим занимался и выяснял отношения депутат Терехин. Если что-то не согласова­но, если есть какие-то неясности, давайте отнесем пункт на третье чтение и выясним позицию до конца, чтобы не было у нас абсолютно никаких недоразумений.

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пропозицію про перенесення пункту 7.2 на трете читання. "За" - 178. Василь Васильович Регурецький. Будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Якщо ви уважно подивитесь, то пункт 7.2 у нас викладено в двох ва­ріантах: един - тут, а другий - через дві сторінки. Ідеться, дійсно, про те, що страхові організації будуть оподатковувати­ся за валовим доходом, а не за прибутком. І це дуже принципове положення законопроекту, бо зазначені установи сьогодні при­бутку взагалі не показують. За три минулих роки всі вони вийшли зі збитками. Але добре відомо, що ці збитки заплановані.

 

Якщо такі організації не сплачуватимуть податку, це, дійсно, буде не зовсім зрозуміло. У зв"язку з цим запропоновано оподатковувати  дохід. У робочої групи було два варіанти, проте за браком часу ми не мали змоги в комісії визначитися конкретно: чи 10 відсотків від нетто-доходу, чи 3 відсотки від брутто-доходу. Просто не вистачило часу. Ми хотіли, щоб

 

32

 

спочатку а цією нормою комісія визначилася, а потім ви про­голосуєте її у третьому читанні.

 

ГОЛОВА. Ще раз, уже після аргументів Регурецького, став­лю на голосування пропозицію про перенесення на трете читан­ня пункту 7.2. Оскільки в два варіанти, комісія повинна за­пропонувати нам остаточне рішення.

 

Прошу, підтримайте.

 

"За" - 251. Прийнято.

 

Зверніть увагу на те, що тут трошки неправильно зробле­но. Треба з тією ж нумерацією залишити сторінки, а ви дали два варіанти на різних за номерами сторінках.

 

Пункт 7.3 "Оподаткування операцій з розрахунками в іно­земній валюті". Тут зауважень практично не було, повторено редакцію першого читання. На пропозицію комісії пункт 7.3 голосуеться повністю. Будь ласка.

 

"За" - 246. Прийнято.  

 

Пункт 7.4 "Оподаткування операцій з пов"язаними особами", Немає зауважень. У вас є зауваження?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Нет. Если нужны объяснения, я дан.

 

ГОЛОВА. Не треба, всі добре розуміють. Пункт 7.5 "Опо­даткування операцій з продажу..." Теж зрозуміло.

 

Пункт 7.6 "Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами". Теж в основному повторено редак»-цію першого читання.

 

33

 

 

Пункт 7.7 "Оподаткування спільної діяльності без створен­ня юридичної особи".

 

Пункт 7.8 "Оподаткування дивідендів". Немає зауважень.

Пункт 7.9 "Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов"язаннямч". Теж немає.

 

Пункт 7.10 "Особливий порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов"язань". Тут заува­ження враховано.

 

Пункт 7.II "Оподаткування неприбуткових установ і органі­зацій".

 

Пункт 7.12. У вас зауваження до пункту 7.12? До пункту 7.II? Тоді давайте зробимо так: пункти 7.5 - 7.10 включно ставляться на голосування.

 

"За" - 251. Прийнято.

 

Депутат Марковська. Будь ласка.

 

МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую. Шановні колеги, я прошу відгорнути сторінку 93 і подивитися праву і ліву колонки. Ми прийняли в першому читанні редакцію, що в лівій колонці, згідно з якою доходи закладів охорони здоров"я повністю спрямовуються до їхніх бюджетів. Тепер усе це втрачено. То який сенс заробляти додаткові кошти лікарським установам, якщо всі вони підуть до бюджету?

 

Ви самі розумієте, що зараз іде фінансування лише на за­робітну плату медикам, і то не повністю. А тут ми втрачаємо все.

Дайте пояснення.

 

34

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я понимаю беспокойство коллеги Марковской. Чтобы у нас не было сомнений, может быть, мы,   коллеги, сделаем таким образом: из левой колонки последнее предложение "При отриманні доходів кошти зараховуються на відповідний рахунок і використовуються виключно на фінансу­вання витрат, передбачених кошторисом цих закладів" перене­сем в правую. І все стає на свої місця.

 

ГОЛОВА. Згодні, Ніно Степанівно?

 

Пункт 7.II з поправкою депутата Марковської, підтриманою депутатом Немировським, ставиться на голосування. Підтримай­те, будь ласка.

 

"За" - 252. Прийнято.

 

Йдемо далі. Пункт 7.12.

 

Депутат Степанов. Будь ласка.

 

СТЕПАНОВ П.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Ватутінський  виборчий  округ,  Луганська область/. Спасибо, Александр Александрович. Уважаемые народные депутаты, что касается особенностей налогообложения предприятий общественных организаций инвалидов, то мы специаль­но по этому вопросу в Министерстве социальной защиты населения...

 

ГОЛОВА. Петре Степановичу, я прошу, ви одразу скажіть: "На такій то сторінці пункт такий", щоб депутатам було зрозуміло.

 35

 

СТЕПАНОВ П.С. Хорошо. Это страница 96, здесь сама статья. А предложение на странице 133 - поправка 448 депутата Буздугана /это предложение комиссии/. После всестороннего обсуждения этого вопроса с участием руководителей обществен­ных организаций инвалидов мы внесли четкое предложение: "Звільняються від сплати податку на прибуток підприємства, об'єднання, організації і установи всеукраїнських організа­цій інвалідів, зареєстровані згідно з чинним законодавством, де інваліди становлять більше 50 відсотків загальної чисель­ності працюючих і за умови, що вони не займаються експортно-імпортними операціями /крім випадків, коли такі операції здійснюються для забезпечення виробництва власної продукції та її реалізації".

 

Здесь, в решении комиссии, это несколько усложнено, но можно было бы согласиться, кроме регламентации нижнего уров­ня заработной платы - 40 процентов от фонда заработной платы. По данным Министерства социальной защиты населения, в общем среди инвалидских предприятий фонд заработной платы инвалидов, в том случае если они составляют свыше 50 процентов от работаю­щих, составляет 28,9 процента от госзарплаты, среди слепых -38 и среди глухих - 41 процент. То есть если взять 40 процен­тов, то многие предприятия в эти рамки не попадают и не будут пользоваться этими льготами.

 

Я прошу депутатов согласиться и снять эти ограничения с фонда заработной платы.

 

36

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, вы помните, мы недавно принимали Закон о налоге на добавленную стоимость. Там были предложения комиссии, если вы помните, чтобы пять­десят на пятьдесят. И даже не так... Ставилось условие: должно быть 75 процентов работающих инвалидов и не менее 50 процентов заработной платы, которую они должны получать из фонда. Потом мы согласились на вариант, который мы дополни­тельно голосовали: 50 процентов работающих и 40 процентов фонда заработной платы.

Я этот вопрос вижу несколько по-иному. В конце концов, если мы устанавливаем льготы для каких-то организаций, то давайте подумаем: ради кого и ради чего мы это делаем? Если мы делаем для того, чтобы под этой крышей работали другие люди - это одно дело. Другое дело, если устанавливаем для того, чтобы инвалиды, которые нуждаются в помощи, получали очень высокую заработную плату и обеспечивали свои семьи. Но это мое мление.

 

Поэтому норма и Закона о налоге на добавленную стоимость, и данного законопроекта одна и та же: 50 и 40. Если вы считае­те, что нужно снизить планку, вносите предложения, будем рас­сматривать. Но это, я считаю, оптимально /Шум  у  залі/.

 

ГОЛОВА. Спокійно, будь ласка. Петре Степановичу, почекайте. Тут у нас присутні представники інвалідських організацій...

Пропонується такий варіант. Підпункт 7.12.І.: "Звільняєть­ся від оподаткування прибуток підприємств, що засновані все­українськими громадськими організаціями інвалідів та є їх

 

37

 

повною власністю, отриманий від реалізації товарів /робіт, послуг/ власного виробництва /за винятком підакцизних това­рів, посередницької діяльності, грального бізнесу/.

 

Зазначена пільга поширюється тільки на підприємства, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом звітного пероду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих та фонд оплати праці таких інвалі­дів становить протягом звітного періоду не менше 40 відсот­ків суми..." тобто вимогу приведено у відповідність із Зако­ном про ВДВ...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да.

 

ГОЛОВА. "...Загальних виплат на оплату праці, що вклю­чається до складу валових витрат. Підприємство, яке підпадає під дію цього пункту, реєструється у податковому органі.

 

Податкова звітність таких підприємств здійснюється у порядку, встановленому центральним податковим органом.

 

Порядок віднесення товарів /робіт, послуг/ до власного виробництва встановлюється Кабінетом Міністрів України".

 

Усе тут "виписано так, Петре Степановичу, як ви й хоті­ли.

Слово надається депутату Степанову.

 

Що не так, то треба проголосувати. Давайте будемо голо­сувати.

 

38.

 

СТЕПАНОВ П.С. Александр Александрович, уважаемые народ­ные депутаты! Я прошу снять низшие ограничения фонда зарабат-ной платы. Я же вам сказал, что есть расчеты по всем пред­приятиям и общества глухих, и общества слепых. Там фонд за­работной платы составляет менее 40 процентов при численности работающих инвалидов на этих предприятиях свыше 50 процентов. Нельзя почти одинаково платить - что 50, что 40, нельзя оди­наково платить слепому и здоровому - там и производительность, и качество выше, а за слепыми нужен надзор и так далее.

 

Владимир Лукич, я вас очень уважаю, но когда идет базар­ный разговор о том, что кто-то прикрывается вот этими предприя­тиями инвалидов,   которые подчиняются всеукраинским органи­зациям инвалидов, то это действительно несерьезно. Надо побы­вать на них. Я там был сотни раз, на сотнях предприятий во воех областях. Там "Мерседесов" и миллионеров нет, там нищета, там . они еле-еле дышат... /Шум  у  залі/.

 

ГОЛОВА. Спокійно, спокійно! Увага! Слово має Буздуган Грій Олексійович.

 

БУЗДУГАН С.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Новоселицьний виборчий  округ,  Чернівецька  область/.  Дякую. Олександре Олександровичу, звісно, не можна не погодитися з позицією Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, що має бути певне обмеження знизу.' Але водночас не можна погодитися з планкою в 40 відсотків.

 

 

39

 

Петро Степанович вже наводив цифри. Давайте підемо на компро­міс, встановимо 25 відсотків.

 

 

ГОЛОВА. Тобто мова йде про 50 і 25 для цього закону, а ПДВ залишається такий як був, так? Ну, тоді пізніше поверне­мося до ПДВ. Зрозуміло.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Давайте определимся голосованием.

 

ГОЛОВА. Леоніде Яковичу, .ви наполягаєте на іншому варіан­ті? Давайте спочатку проголосуємо варіант - 50 і 25. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

Будь ласка, голосуйте.

 

"За" - 199.

 

Василь Васильович Регурецький говорить. Спокійно, заче­кайте! Може, 30 було б логічніше. Здається, по тих розрахун­ках, що наводив Петро Степанович, потрібно ЗО.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, це справді ду­же важлива норма цього законопроекту. Ідеться про пільги для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

 

Дебати з нього питання в цьому залі вже проходили, коли ми визна­чали критерії для податку на додану вартість. У тому законі ви­писано якраз цю норму, а тут її повторено. І ми наполягаємо, щоб ви прийняли все-таки цю норму. Практика контролю цих орга­нізацій свідчить, ідо, не визначивши законодавчо пільг, ми бу­демо змушені діяти щодо таких організацій просто незаконно, не на підставі закону надавати пільги.

 

40

Ми розрахунки зробили, які підтверджують, що для під­приємств організацій інвалідів це досить нормально. Але ж

гляньте сюди: ми не визначаємо, якої групи інваліди працюють

у цих організаціях. Сюди ж потрапляють інваліди третьої гру­пи. Тому якщо інші, організації матимуть у своєму розпоряд­женні підприємства, де працюють інваліди, вони зможуть просто планувати свої податкові зобов"язання.

 

І ми хотіли б, Олександре Олександровичу, щоб ця норма залишилась точно такою, як і для податку на додану вартість.

 

ГОЛОВА. Я зараз думаю про тих бухгалтерських працівни­ків, які працюватимуть на цих підприємствах. Якщо один по­даток зніматиметься за одними пропорціями, другий - за інши­ми пропорціями, то їм можна поспівчувати.

 

У даному разі потрібно встановити загальні пропорції для ПДВ і для податку на прибуток, тому що інакше ми просто заплу­таємо бухгалтерію настільки, що це буде не робота, а одна тяганина.

Ще раз слово надається депутату Буздугану.

 

БУЗДУГАН Ю.О. Дякую. Олександр» Олександровичу, Петро Степанович уже наводив середні цифри по підприємствах інвалі­дів.

 

Ні для опорників, ні для сліпих, ні для глухих - ніде ця планка не сягає 40 відсотків. 38, 32 і 28 відсотків - ось такі середні цифри, а є і нижчі. Я думаю, 25 була б оптималь­ною планкою.

 

Шановні колеги, давайте підтримаємо.

 

 41

 

ГОЛОВА. Депутат Носов.

 

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський  виборчий  округ, Полтавська  область/. Я хочу звернути увагу депутатів на те, що це не просто підприємства, а реабілітаційно-трудові центри. Технологічний процес доводиться спеціально роз­бивати так, щоб посадити інваліда. І тому всі інші операції мають виконувати здорові люди. Не треба думати, що там хтось під дахом ховається і таке інше.

 

Крім того, там якусь автоматизацію зробити неможливо, бо ви ж техніку безпеки не забезпечите. Тобто це треба розглядати фак­тично не як підприємства, а як реабілітаційно-трудові центри. І

тому дійсно треба застосувати ті норми, що пропонує депутат Буздуган.

 

ГОЛОВА. Ніно Степанівно, будь ласка. Вона також займається цим питанням.

 

МАРКОВСЬКА Н.С. Шановні колеги, це питання дуже важливе. Я підтримую депутата Степанова і депутата Носова і хочу їм подя­кувати за те, що вони, не знаючи медицини, так глибоко вникнули в дане питання.

 

ГОЛОВА. І депутата Буздугана.

 

МАРКОВСЬКА Н.С. І депутата Буздугана також. Я прошу під­тримати цю поправку. А також урахувати психічно хворих. Є реабі­літаційні центри, де працюють такі хворі.

 

42

 

ГОЛОВА.,Так, так. Я вам хочу сказати таке. Ни на цьому

бюджет не нагріємо. Ще раз ставлю на голосування пропозицію.

і про 50 і 25. Будь ласка.

 

“За" - 232. Прийнято.

 

Пункт 7.12 ставиться на голосування в цілому з цією по­правкою.

 

"За" - 257. Прийнято.

 

Стаття 8 "Амортизація" .../Шум  у  залі/. Що? До пункту 7.12? Де? Немає.

 

НЕМИРОВСЬЩЙ В.Л. Є, є.

 

ГОЛОВА. Зачекайте хвилинку. У мене цієї сторінки немає.

 

НЕМИРОВСШЙ В.Л. Сторінка 99.

 

ГОЛОВА. Але тут лише середня колонка, в якій пропозиції депутатів... Володимире Лукичу, прокоментуйте.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да, было предложение дополнить статью пунктом 7.13. Но комиссия считает, что его учесть невозможно. Пожалуйста, пусть даст обоснование депутат Чеботарев, а зал определится.

 

43

 

ГОЛОВА. Я хочу уточнити. Ми голосували пункт 7.12 з урахуванням поправки депутата Марковської щодо реабілітацій-ижх центрів для психічно хворих?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Чеботарьов.

 

ЧЕБОТАРЬОВ В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради /країни з питань економічної політики та управління народним господарством /Олександрійський міський   виборчий     округ,     Кіро­воградська     область/. Я пропоную додати пункт 7.13 "Особливості оподаткування інноваційної діяль­ності..." Це те, що стосується технологічних центрів, які тільки-тільки народжуються в Україні.

 

Пропозиція зводиться до того, щоб оподаткування прибутку підприємств, тобто технологічних центрів, здійснювалося за половинною ставкою від чинної за законом ставки податку на прибуток підприємств. Якщо ми хочемо підтримувати інноваційну діяльність і підтримувати технологічні центри, технологічні парки, впроваджувати нові технології в Україні, а не використовувати лише закордонні, то треба такі пільги надати на три роки. І про це в пункті 7.13 сказано: в перших три роки -оподаткування прибутку за половинною ставкою. Така практика мав місце у багатьох країнах світу, і цим самим підтримується інноваційна діяльність у країні.

 

44

 

ГОЛОВА. Я хочу підтримати пропозицію депутата Чеботарьова. Ми вивчали це питання у Фінляндії, здається, у Тампере. Вони саме так ставляться до організації роботи інноваційних центрів. Ось Валентина Петрівна окремо їздила, вивчала, вона може це підтвердити. Хоча б на певний період, поки технопарк не буде сформовано, поки технологічний центр не буде організовано на регіональному рівні. Для ринкової системи це надзвичайно важ­лива справа.

 

Василю Васильовичу, ви підтримуєте? Будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я не підтримую.

 

Шановні народні депутати, я хотів би висловити нащу думку щодо такого стимулювання.

 

Перше. Ми маємо постанову Верховної Ради про основні напрями реформування податків, де чітко і ясно записано, що не допускається надання пільг окремим підприємствам або галу­зям. В оподаткуванні повинна чітко дотримуватися справедли­вість.

 

Друге. Ми переконалися, що підтримувати за рахунок подат­ків - це зовсім або досить неефективна підтримка. Тут треба давати якісь точкові дотації.

 

І третє. Давайте все-таки дочекаємося Закону про вільні економічні зони, в якому і визначимося стосовно технопарків, за яких умов і де їх створювати. І тоді цільові дотації або цільові пільги будемо встановлювати на законодавчій основі.

 

45

 

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, зверніть увагу ось на що. Тут ідеться не про окремі підприємства і не про галузі, а про створення міжгалузевих підприємств, які на певнії терп, торії визначають найефективнішу технологію, найефективніше виробництво тощо. Але в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, який контролює і тепер створення таких структур,

 

Я думаю, що це треба було б підтримати. Ще раз при­вертаю увагу до досвіду Фінляндії. "Нокіа" - хто бачив ці сиотеми комунікація, телевізори в тому числі? А все почина, лося з таких ооь винаходів. А тепер вони вийшли на перші місця в Європі з випуску цієї продукції і платять великі податки.

 

Депутат Семенюк мав слово.

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати! Такий досвід, справді, ми вивчали у Фінляндії, і я прошу підтри­мати цю пропозицію.

 

Шановний Василю Васильовичу, ви прочитайте другу частину цієї пропозиції: "в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України". Якщо ми хочемо роэвивати нові технології, дати можли­вість розвиватися      підприємствам, розташованим не тільки у великих містах, то, мені вдається, цей   крок має бути вроблено. Це досвід багатьох країн світу.

 

46

 

Шановні колеги, я прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Є пропозиція пункт 7.13 у редакції, яка подана в середній колонці, проголосувати. Комісія просить підтримати.

"За" - 236. Прийнято.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Я по этому вопросу. Вели зал позволит, чтобы мы к третьему чтению отредактировали его в контексте закона, сохранив принципы...

 

ГОЛОВА. Звичайно, це само собою зрозуміло, це вимога Регламенту. Навіть не треба голосувати. Надається слово депутату Азарову.

 

47

 

 

АЗАРОВ М.Я., голова Комісії Верховної Ради України 8 питань бюджету /Петровський     виборчий округ, Донецька       область/. Александр Александрович, мы хорошо доем на Регламент ссылаться. Не кто-нибудь просчитал, о чем речь идет? Примеры по Финлян­дии, конечно, хорошо приводить, но ведь никаких елементарних технико-экономических расчетов не было сделано. И мы, таким образом, проголосовали вопреки норме Регламента.

 

 

Уж если, так сказать, серьезно рассуждать, то когда мы в свое время несколько раз голосовали по СП, то тоже исходили иг самых лучших побуждений, что мы вот освободим СП от уплаты налога на прибыль и к нам инвестиции потекут рекой. А кроме ущерба дія бюджета мы, по большому счету, ничего не получили.

Аналогичная ситуация может сложиться и сейчас. Абсо­лютно не продуманы и не просчитаны предложения, а мы его ваяли и проголосували...

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, я не повинен аргументувати, це не моя функція. Мова Яде про те, що ніхто не міг вробити розрахунків, .бо тут є слова: "у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України". Коли Кабінет Міністрів встановлюватиме порядок, він дасть цей розрахунок по конкретній ситуації і сам же прийматиме рішення. Тобто ви братимете участь у прийнятті рішення а цього приводу.

 

Депутат Сергіенко.

 

СЕРГІЄНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України я питань науки та народної освіти /Іллічівський       виборчий       округ, Одеська     область/. Я хочу пояснить. Во -перві х, Комиссия не вопросам науки рассматривала этот вопрос. И для вправки я хотел бы  сообщить, что сегодня имеется не белее девятка подобных центров и технопарков.

 

Во-вторых, сегодня ссылались на Финляндии /это правильно/, но еще более разительный пример -Китай, который показывает действительно достаточно хорошие реаультаты.

 

В-третьих, то, что сейчас сказал Василий Васильевич относительно свободных экономических вон. Но   технопарк - те далеко не одно и то же, попону не стоило бы сравнивать одно о другим. И сегодня в основном это базируется на вузах -другой базы нет* Я считаю, что вое его было правильно,  к тому вопросу воавращатьоя не стоит.

 

ГОЛОВА. Тим більше. Спасибі.

 

Сергію Анатолійовичу, вже вое проголосовано, ви візьмете олово стосовно іншої статті /Шум    у    залі/.

 

Надається слово депутату Терьохіну. А потім - депутату Найді.

 

ТЕРЬОХІН С А., член Комісії Верховної Ради України в витань фінансів 1 банківської діяльності /Комсомольський      виборчий     округ, Пелтавеь-ка     область/. Шановні народні депутати! Ви дивітьоя, що ми зараз проголосували» Від цього пункту залежить, чи взагалі буде вбиратися податок на прибуток підприємств.

 

49

 

як вона подана в проекті икону, завдасть, як це випливав а матеріалів експертизи, великої шкоди процесам відтворення основних фондів та залучення нових виробничих інвестицій в Україні...

 

Я чудово розумію Комісію з питань фінансів 1 банківської спотами, де розумні фахівці /виступав, наприклад, депутат Гетьман/, і я нічого до них не мав, ні в якому разі. Але вое ж таки було подано документи, і я вам їх, Олександре Олександровичу, передам. І був витяг з протоколу засідання ради про­мисловців , де наводяться зауваження до статті, були рекомендації донецької обласної організації УСПП до змісту тощо.   

 

Але нікому нічого не потрібно, все відхилено.

 

І я хочу сказати... Зрозумійте мене правильно. Буде в  травні з'їзд промисловців, і я обов'язково вийду на трибуну і обов'язково розповім, як ми це приймали, як ми підтримуємо виробника. Я знову кажу, що ні в якому разі ні до кого нічо­го не маю, але мені просто прикро, що ми тут сидимо і начеб­то хочемо щось зробити для держави... Ці хлопці, вибачте, вже стільки вносили, але ми чомусь падаємо і падаємо, і падаємо. І 1996 рік, і 1997 рік - січень, лютий, березень, квітень. І все розповідають, як треба працювати.

 

Вибачте, я хочу вам оце віддати, щоб ви подивились...

 

ГОЛОВА. Справа в тому, що ми ж не можемо голосувати ті зауваження по конкретній статті.

 

ЛАНДИК В.І. Я прошу навіть і мої пропозиції більше не ставити на голосування (Шум  у  залі).

 

ГОЛОВА. Спокійно, будь ласка! Ще раз прошу, заспокой­тесь !

Валентин Іванович просить його пропозиції не ставити на голосування. Оце, власне, все, що він сказав. А тут треба боротися за кожну букву, я розумію так. Послідовно треба відстоювати. Якщо неправильно розділ написаний, давайте переробляти, перенесемо на третє читання. Як завгодно, але так не годиться (Шум у залі). Ви три хвилини проговорили, а цього не скааали (Шум  у  залі).

 

Василь Васильович Регурецький. Будь ласка.

 

53

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Це справді дуже важлива частина цього законопроекту. І я говорив, що розділ про амортизацію - один із головних, він спрямований якраз на підтримку товаровиробника.

 

Для інформації також скажу, що ця стаття в основному відпрацьована з допомогою УСПП. Пропозиції УСПП тут врахова­но на 100 процентів. Ми працювали із Шевченком Олександром Петровичем - представником УСПП, який сьогодні присутній на нашій розмові.

І я хотів би, Олександре Олександровичу, наголосити, що ця стаття спрямована на те, щоб впорядкувати амортизаційні відрахування, значно скоротити термін, протягом якого інвес­тору повертаються ці інвестиційні кошти. Згідно із статтею значно скорочується термін повернення коштів підприємству.

 

Будь ласка, давайте детально розглядати статті, і ви зрозумієте, що тут дуже хороші норми закладено.

 

ГОЛОВА. Я прошу І.. До сказаного Василем Васильовичем хо­чу додати, що з Олександром Петровичем я в обідню перерву розмовляв з цього приводу. А він працює над податковим зако­нодавством у, нас постійно вже протягом кількох років. І сам є Керівником великого концерну. Я просив би зважити на цю обставину.

Є пропозиція депутата Ландика статтю 8 перенести на третє читання. Ставлю на голосування цю пропозицію. Спокійніше!

 

"За" - 139. Не підтримується.

 

Підпункт 8.1.1. Є зауваження.

 

Олександро Володимирывно, будь ласка.

 

54

 

КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський  виборчий округ,  Запорізька  область). Ува­жаемые народные депутаты! По вашему поручению Комиссия по вопросам экономической политики внесла проект Закона об амортизации. Он принят в первом чтении, и над ним идет дальнейшая работа. Поэтому мы предложили исключить всю статью для того, чтобы этот вопрос изложить отдельно в . Законе об амортизации. Это первый момент.

 

И к выступлению Валентина Ивановича Ландыка я хотела бы добавить, что вчера встречалась с директорами предприятий Киевской области. На встрече присутствовали и представители УСПП. Они сказали, что, просчитав свои расходы по этому за­кону, никакой поддержки собственного товаропроизводителя они здесь не нашли.

Я считаю, что к статье 5, которую мы приняли, надо вер­нуться, рассмотреть ее в третьем чтении. Есть масса моментов, которые мы упустили, есть места, которые будет истолковывать налоговая инспекция, и так далее.

 

Поэтому я думаю, что к этому законопроекту надо еще раз вернуться и каждую статью к третьему чтению согласовать с Украинским союзом промышленников и предпринимателей.

Спасибо.

 

ГОЛОВА. А що ви (пропонуєте до підпункту 8.1.1? Будь ласка, Володимире Лукичу.

 

55

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александра Владимировна, я говорил вам во время перерыва и всем коллегам говорю, что практичес­ки нормы об амортизации, содержащиеся в проекте Комиссии по вопросам экономической политики, идентичны нормам, заложен­ным в этот законопроект. Так что ваше утверждение немножко некорректно. Абсолютно все позиции выверены.

 

Я хотел бы предложить один вариант. Если Валентин Ива­нович говорит, что здесь не согласованы позиции с УСПП, а вы  говорите, что внесете тот вопрос, то давайте отнесем весь раздел об амортизации на третье чтение. А за это время спе­циалисты всех заинтересованных сторон (не только УСПП) дадут свои экспертные заключения по применению, допустим, сущест­вующей системы амортизации и отнесении капитального ремонта за счет чистой прибыли /сегодня мы так и не имеем источников/. Чтобы больше не было спекуляции по атому вопросу, вернемся к нему му в третьем чтении со всеми выкладками /Шум у  залі/.

 

ГОЛОВА. Спокійно, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Все поправки есть в сравнительной таблице, вы знаете.

 

ГОЛОВА. Тоді я ще раз пропоную проголосувати про віднесення на третє читання цієї статті з урахуванням всіх зауважень, які будуть подані спеціалістами до комісії. Але від­нести це треба днів на три, но більше. Ми кажемо про необ­хідність прискорення прийняття цього закону, а потім виявля­ється, що має рацію Олександра Володимирівна, говорячи, що є пропуски в тексті. Хоча по телебаченню інколи чуєш, що закон ідеальний і  його треба негайно приймати. То я не розумію, хто ж тоді прйвду каже?

 

56

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я повторяв: должны быть не просто разговоры, а четкие расчеты с полными обоснованиями, чтобы мы принимали решения без эмоций.

 

ГОЛОВА. Правильно, а то "разговоры смолкнут скоро, а закон останется".   Так же?

 

Будь ласка, голосуємо про перенесення на трете читан­ня статті 8. І тоді депутат Процев"ят внесе свої зауваження туди так само, як і депутат Ландик. Уряд теж підтримує цю

пропозиції.

 

"За" - 203. Не прийнято.

 

Для закону так буде краще, проект буде грунтовніше підготовлений. Три  дні на врахування цих поправок та уточ­нень. Ще раз прошу, проголосуйте.   Розумні ж пропозиції прозвучали депутатів і Немировського, і Кужель, і  Ландика,

і Процев"ята.

 

"За" - 223. Не прийнято.

 

Проти ніхто ж не голосує, утримуються. Ще раз голосуемо.

 

Будь ласка.

 

"За" - 216.

 

Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Справа в тому, що стаття 8 є однією з найголовніших у цьому законі. У ній ідеться про те, на суми яких витрат має зменшуватися пода­ток на прибуток при придбанні основних фондів. Саме тому, Олександре Олександровичу і Володимире Лукичу, я просив би, щоб ми проголосували цю статтю сьогодні. Якщо  Олекодндрою

 

57

 

Кужель або  Анісімовим будуть запропоновані якісь зміни, ми можемо врахувати їх у третьому читанні. Але для того щоб вробити конструкцію цього закону, нам обов"язково треба проголосувати цю статтю.

 

Я закликаю всіх проголосувати за статтю 8 у редакції, запропонованій комісією.

 

ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла. Я її теж зобов"язаний ставити на голосування.

 

Статтю 8 у цілому ставлю на голосування, як пропонує комісія.

 

"За" - 255. Прийнято.

 

Спасибі.

 

Сторінка 128, стаття 9 "Амортизація витрат, пов'яза­них в видобутком корисних копалин". 6 зауваження? Немає. Навіть формула, бачите, приводиться в законі...

 

Стаття 9 ставиться на голосування.

 

"За" - 267. Прийнято.

 

Стаття 10     "Ставка податку". З цього приводу ми тривалі час сперечалися. Одні думають, що вменшимо податковий прес, а інші - сумніваються. Одначе записано тут таж, і я ставлю на голосування статтю  10.

 

"За" - 255. Прийнято.

 

Стаття II "Правила ведення податкового обліку". Це вже процедура. Я гадаю,  що тут не буде заперечень.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Это чисто техническая статья.

 

58

 

ГОЛОВА. Скажемо так, бухгалтерська стаття.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да.

 

ГОЛОВА. Стаття II голосуеться.

 

"За" - 268. Прийнято.

 

Стаття 12 "Безнадійна заборгованість". Як ви бачите, пропозицій чимало було, вони всі враховані, і, власне, виписано нову редакцію статті 12.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Олександре Олександровичу, дозвольте.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Есть одно предложение. Посмотрите страницу 153.   Я считаю, что в подпункте 12.3.10 в четвертой строке слова "або страти" надо исключить.

 

ГОЛОВА. "Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних винними у скоєнні кримінального   злочину та

стосовно яких було визначено міру покарання у вигляді довічного ув"язнення або страти, включається до валових витрат кредитора в податковий період оголошення вироку незалежно від того, чи був кредитор або третя особа повивачем у суді".

 

59

 

Ми справді тут торкаємося Кримінального кодексу та ще Я позицій, які зараз розглядаються. Мабуть, треба прислухатися до пропозиції депутата Немировського. Так? Немає заперечень. Тому є така пропозиція: 8 ураху­ванням зауваження депутата Немировського статтю 12 про­голосувати в цілому.

 

Голосується в цілому стаття 12 із зауваженням депутата Немировського.

 

"За" - 267. Прийнято.

 

Слухаємо зауваження заступника міністра фінансів Регурецького. Будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Олександре Олександровичу! Я хотів би повідомити, що тут допущено технічну помилку. Підпункт 12.4.7 відноситься до перехідних положень, і ми хотіли його туди перенести із статті 12.

 

60

 

ГОЛОВА. Підпункт 12.4.7 перенести до перехідних поло­жень. Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

"За" - 264.

 

Депутат Азаров. Прошу.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович! Уважае­мые коллеги! Я напомню: мы с вами проголосовали за то, что замечания бюджетной комиссии к этим пунктам относятся сразу на третье чтение.

 

ГОЛОВА. Безперечно.

 

АЗАРОВ М.Я. Тогда, Александр Александрович, почему мы статью 12 проголосовали? Зачем мы даем разрешение списывать безнадежную задолженность небанковских финансовых учреждений и так далее?

 

ГОЛОВА. Ви не зрозуміли, очевидно.

 

АЗАРОВ Ц.Я. Як не зрозумів?

 

ГОЛОВА. Ми проголосували так: у другому читанні приймає­мо, але враховуючи, що ми проголосували пропозицію комісії віднести ці пункти на третє читання, це автоматично означає, що з"являється потреба, узгодити те, що ви запропонували, із тим, що тут є, і дати на розсуд депутатів.

 

61

 

АЗАРОВ М.Я. Если так, то я согласен.

 

ГОЛОВА. Тільки так.    

Розглядається стаття ІЗ "Оподаткування нерезидентів".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Вивірена стаття стосовно всіх позицій.

 

ГОЛОВА. Немає зауважень.

 

Стаття 14 "Оподаткування виробників сільськогосподар­ської продукції".

Давайте за статтю ІЗ проголосуємо, бо я боюсь, що ми тут зачепимось...

 

Ставлю на голосування статтю ІЗ.

 

"За" - 259. Прийнято.

 

Стаття 14 "Оподаткування виробників сільськогосподар­ської продукції"

 

НЕМИРОВСЬКЙЙ В.Л. Уважаемые коллеги, что здесь сущест­венно изменилось против первого чтения? Мы исключили третий абзац пункта 14.1, где было указано, при каком уровне инфля­ции применяется индексация валовых доходов и расходов сельскохозяйственных предприятий.

 

Практически индексация будет применяться независимо от уровня инфляции.

 

Кроме того, обратите внимание, сумма налога на прибыль сельскохозяйственных предприятий уменьшается на сумму уплаченного налога, на землю. То есть сельхозпредприятие будет

 

62

 

платить в бюджет сумму, на котору налог на прибыль превышает налог на землю.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування статтю 14. Довіримося депутату Немировському, який оподаткування сільськогосподарського виробництва знає, мабуть, краще від бага­тьох тут присутніх.

 

"За" - 262. Прийнято.

 

Стаття 15 "Порядок внесення змін і доповнень до закону". Це регулююча стаття.

 

Стаття 16 "Порядок нарахування та строки сплати податку". Теж зрозуміло.

 

Статті 15, 16 голосуються.

 

"За" - 255. Прийнято.

 

Будь ласка, чергова пропозиція депутата Терьохіна.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні колеги! Зверніть увагу, будь лас­ка, на поправку 554 Пустовойтовського, якою пропонується в абзаці другому пункту 1С.7 вилучити слова: "та, за запитом нерезидента, англійською або російською мовою, яка викори­стовується таким нерезидентом".

 

Справа в тому, що це проблема платника податку, яким чином перекласти текст декларації на якусь іншу мову.

 

Я закликаю вас підтримати цю поправку. Уявіть собі, що наші податкові інспекції почнуть набирати перекладачів у овій штат.

Цього  не потрібно робити /Шум  у  залі/.

 

63

 

Ні, її  не враховано, тому що цей текст є в правій колонці, можете прочитати: "та, за запитом нерезидента, англійською або російською мово»". Я просив би вилучити ці слова. Тільки офіційною мовою - російською або українською, яка використовується в цій державі. Хай перекладачі роблять переклад за рахунок коштів того, хто хоче мати декларацію, написану іншою мовою.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Малося на увазі: у цій державі - в Україні, так? Василю Васильовичу, будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, я підтримую цю думку. І на засіданні робочої групи ми запропонували вилу­чити цю фразу. Сюди її, записано помилково. Де...

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція Кабінету Міністрів про вилучення цієї фрази, оскільки вона випадково туди потрапила...

 

По суті- скаже зараз Володимир Лукич.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, дело вот в чем. Если вы заметили, когда мы решали вопрос командировочных и так далее, то эти функции возлагали на того, кто этим зани­мается. В данной ситуации это дополнительная обязанность, ее можно свободно исключать и лишние расходы не нести.

 

64

 

ГОЛОВА. Всі задоволені роз'ясненням? Всі. Голосуеться пропозиція. Будь ласка, підтримайте її.

 

"За" - 271.

 

Депутат Азаров. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. Владимир Лукич, пунктом 16.4, который мы так быстро проголосовали, устанавливается ежеквартальная уплата налогов для всех абсолютно организаций, так я вас понял?

 

НЕМИРОВСКИЙ В.Л. Кроме АПК. Аграрный комплекс отчиты­вается по годовому результату.

 

АЗАРОВ М.Я. Ну   а что тогда будет с местными бюджетами? Я имею в виду области, районы, города, поселки и так далее.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Николай Янович, я очень уважаю ващу заботу в этом вопросе. Но когда надо сеять на поле и люди ду­мают, где семена покупать, горючее, то мы не слишком много возьмем там доходов. Необходимо регулировать такие отношения, никуда мы не денемся.

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, візьмете зараз слово. Прибутку ніякого все одно немає, дев"ять місяців до жнив, Зараз же виробництво,молока, м"яса збиткове. Немає чого там.. Будь ласка, вам слово.

 

65

 

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я хочу вот что сказать. Как депутаты проголосуют, так и будет формироваться бюджет, безусловно. Но я просто напомню народным депутатам, что у нас весь налог на добавленную стоимость мобилизуется в государственный бюджет. Остается для сельских местностей, я имею в виду для сельских бюджетов, подоходный налог, налог на прибыль - и все практически.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Налог на землю тоже.

 

АЗАРОВ М.Я. Плата за землю. Теперь посмотрите, от каких налогов освобождены у нас сельскохозяйственные предприятия. Тем самым мы подрываем базу местных бюджетов даже в плане систематичности поступления средств.

 

Я не против, квартал - так квартал, год - так год, но мы просто над этим должны задуматься.

 

ГОЛОВА. Все правильно говорить Микола Янович, але про­голосована ця норма.

 

Увімкніть мікрофон депутата Пинзеника, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Південний виборчий     округ,     Львівська       область/. Шановні народні депутати! В цьому проекті була норма про щомісячне оподаткування. Я пропонував би підтри­мати Миколу Яновича. Податок на прибуток - одна з основних

 

66

 

статей доходів бюджетами залишаємо місцеві бюджети без джерел виплати заробітної плати, соціальних допомог.

 

Оскільки за цим законом передбачається сплата податку на фактичний прибуток, а не авансова сплата, то ми залишаємо на три місяці в обороті бюджетні кошти. Треба передбачити мі,-сячну сплату податку або перенести їда норму на третє читання.

 

ГОЛОВА. Давайте на трете читання перенесемо /Шум     у залі/.

 

Та почекайте, хіба він неправильно сказав? Переконайте його, будь ласка.

 

Є пропозиція цю норму перенести на третє читання, хай ще раз повернуться до неї, з"ясують.   Я переконаний, що вони повернуться до тієї позиції, яка була раніше, але нехай ще попрацюють. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, не надо упро­щать эту проблему. В проекте есть разные подходы, потому что разные плательщики налога. Есть и месячная уплата налога, есть и поквартальная. Надо просто пройтись по всем нормам и определиться. А с голоса так или иначе решать... Если есть необходимость в третьем чтении, давайте перенесем на третье чтение. Не надо переголосовывать, в третьем чтении на эту

проблему обратим внимание.

 

ГОЛОВА. Була пропозиція, ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

67

 

"За" - 214.

 

Ще раз, будь ласка.

 

"За" - 243.

 

Тобто статтю прийнято, аде вона на трете читання буде ще редагуватися.

 

Стаття 17 "Зарахування податку до бюджету". Стаття 18

"Спеціальні правила".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л, Я хочу обратить внимание на статью 17, где предусматривается: "Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням плат­ника податку". Подчеркиваю: по месту нахождения получения доходов.

 

ГОЛОВА. Тобто не там, де його...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Не там, где его контора, а там, где он работает.

 

ГОЛОВА, Депутат Азаров.

 

АЗАРОВ М.Я. Владимир Лукич! Ответьте, что такое "бюджети територіальних громад", чтобы всем стало ясно.

 

ГОЛОВА. Закон про місцеве самоврядування ми проголо­суємо...  

 

68

 

АЗАРОВ М.Я. Да, мы проголосуєм "Закон про місцеве самоврядування но у нас уже есть бюджеты "місцеві, районні, обласні, міські". И статья 17 будет определять, в какие бюджеты будет зачисляться налог на прибыль. А налог на прибыль - основополагающий налог для местных бюджетов. Скажите, Владимир Лукич, в какие бюджеты пойдет этот налог?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Здесь четко написано: "до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку". Если нужно будет для уточненая провести консультации, то мы их проведем. Когда будем принимать "Закон про місцеве самоврядування"...

 

АЗАРОВ М.Я. Последняя реплика - и я замолкаю. ГОЛОВА. Говоріть.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Петр Кузьмич об этом знает и Игорь Александрович скоро узнает. Постоянно ведутся споры о территориальной принадлежности предприятий. Предприятие относится то к области, то к городу, то к по­селку, то к району.

 

Делят эти предприятия, и соответственно меняется контингент, налогообложения, меняется доходная база

бюджета.

 

Если мы четко не определимся с этим понятием, то у нас просто путаница будет. Поэтому я и прошу: Владимир Лукич, объясните, куда будет зачисляться налог?

 

69

 

ГОЛОВА. Говоріть.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Еще раз акцентирую внимание на следу­ющем. Мы уже проголосовали норму, в соответствии с которой все филиалы обязаны по своему местонахождению открывать сче­та, вести учет и платить налог. Это четко определено в зако­не.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 17.

 

"За" - 266. Прийнято.

 

Стаття 18 "Спеціальні правила". Є потреба коментувати?

 

Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановний Олександре Олександровичу І Шанов­ні колеги! Я прошу звернути увагу ось на що. Закон про між­народні договори і дана стаття не узгоджуються. Є чинний За­кон про міжнародні договори,- а дана норма тут не повинна бу­ти записана, оскільки вона суперечить Віденській конвенції про міжнародні договори, зокрема статті 6. Давайте ми спо­чатку врахуємо цю норму в Законі про міжнародні договори, а потім запишемо тут. А то вийде так: поїде будь-який міністр чи його заступник у бананову державу, і там напишуть: виро­щувати в Україні банани. То що, ми будемо вирощувати банани в Україні?!

 

Мені здається доцільним спочатку включити це в Закон про міжнародні договори. Тим паче що це збігатиметься з ви­могами Віденської конвенції.

 

Дякую.

 

70

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я прошу мені вибачити, але я прочитаю для всього залу. Пункт 18.1. "Якщо міжнародним договором,  ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші пра­вила, ніж ті, що передбачені цим законом, застосовуються норми міжнародного договору". Подчеркиваю: здесь написано "ратифікованим Верховною Радою", чтобы нас не ставили перед фактом.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло, так? Валентина Петрівна вже згодна. Сергію Анатолійовичу, говоріть, тільки скоріше. Ви чо­гось так важко говорите. Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С А. Шановні народні депутати! Нашою Конститу­цією встановлено інше правило. Конституцією передбачено, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, є части­ною національного законодавства. Саме тому ніякого пріорите­ту міжнародних договорів над національним законодавством не може бути. Якщо ми ратифікуємо договір з якоюсь країною, то маємо включити його в національне законодавство. Зверніться до Конституції України. Пункт 18.1 у цьому законопроекті в недоречним. Комісія запропонувала вилучити цей пункт, поди­віться позицію 660. 7 разі потреби ми внесемо доповнення до чинного законодавства, як було зроблено, скажімо, з пакистан­ським контрактом стосовно ПДВ.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Що скаже Володимир Лукич?

 

71

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. По этому вопросу велась полемика, он обсуждался. Коллега Терехин предлагает, если ратифицирован договор, то надо вносить соответствующие поправки в сущест­вующее законодательство. Но я считаю, что нам сегодня необ­ходимо работать. Поэтому давайте выйдем из этой коллизии. Эта запись,    может быть, не выписана как следует стилистически,       

но после принятия закона юридический и научно-экспертный отдели поправят эти позиции, Я считав, что данную статье надо принять.        

 

ГОЛОВА. Шановні друзі I Давайте проголосуємо так, як за­писано. Я гадав, що до третього читання науково-експертний відділ усе одно зробить аналіз і подасть зауваження. Ставлю на голосування статтю 18   "Спеціальні правила".

 

"За" - 264. Прийнято.

 

Стаття 19 "Усунення подвійного оподаткування". Може, зникнення треба було записати?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Ні.

 

ГОЛОВА. Це щось занадто... Що скажуть філологи? Петре Іллічу?.     

                                                                             

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. "Уникнення" - это совсем другой ас­пект, менять нельзя.

72

 

ГОЛОВА. Це "устранение" російською мовою...

 

Ну добре, ставлю на голосування статтю 19 у такій редакції. Будь ласка.

 

"За" - 248. Прийнято.

 

Стаття 20 "Відповідальність платників податку". Тут усе зрозуміло. Але є кілька зауважень у депутатів Немиров-ського і Кухель. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.І. Мы договаривались на заседании ко­миссии, что в пункте 20.3 "платіжне доручення на перераху­вання податку до бюджету" вилучити і голосувати пункт без цих слів.

 

ГОЛОВА. Немає заперечень?

 

Ставлю пропозицію депутата Немировського про таке вилу­чення на голосування. "За" - 177. Не підтримується. Депутат Кужель говорить, вона оголошена.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые коллеги! Пункт 20.7: "Посадові особи, винні в порушенні податкового законодавства, притя­гаються до відповідальності згідно із законодавством". По принятому нами законодательству, за укрытие налогов могут дать срок от 5 до 10, лет. Вчера директора Киевской области обратились к нам и просили, чтобы на переходный период /Хотя бы на полгода/ наложить мораторий на введение в действие этой

73

 

статьи, потому что очень сложно сейчас разобраться в этом законодательстве /Шум    у     залі/.

 

ГОЛОВА. Хвилинку. Ми ж не той закон розглядаємо. А в цьому законопроекті ми пишемо: згідно з чинним законодавством. У тому законі ми зробимо виправлення за вашою пропозицією. Поки що розглядається цей законопроект.

 

Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги! Я дам пояснения по пункту 20.3. Этот пункт предусматривает такой порядок. Вы приносите налоговой инспекции отчет, расчеты, декларации и долены принести платежное поручение о том, что вы перечислили деньги.

 

Если вы не приносите платежного поручения, вас штрафуют в размере 10 процентов начисленной суммы налога.

 

Теперь представьте ситуацию: вы все сделали, но у предприятия нет денег, и платежное поручение вы не можете принести в налоговую инспекцию.' Однако моментально вступает в силу норма штрафа в размере 10 процентов, и, будьте здоровы, платите.

 

Если остаются здесь олова "платіжне доручення на перерахування податку до бюджету", то тогда я прошу добавить: "при наявності коштів на рахунку". Это было в первом чтении. И тогда все стает на свое место.

 

ГОЛОВА. Стаття 20 ставиться на голосування з поправкою депутата Немировського. Будь ласка. "За" - І75,

 

Теж не приймається.

 

74

 

Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Володимире Лукичу! Ви зараз запропонували ситуацію на порятунок тих підприємств, які розраховуються або готівкою, або в них сто­відсотковий бартер.

 

Ми написали загальне правило, що в разі виникнення податкового зобов"язання підприємство повинне сплатити до бюд­жету гроші, які мають використовуватися на ро8в"язання соціаль­них проблем держави.

 

Уявіть собі ситуацію, коли підприємство не має грошових розрахунків. Подивіться, будь ласка, в першу чергу на наших газових трейдерів. У них грошових розрахунків немає.' У них в поставка газу за поставки якоїсь натуральної продукції   .з-за кордону.

 

Скажіть мені, будь ласка, чи буде наш бюджет наповнений грошима для того, щоб ми авансували і фінансували пенсіонерів або якісь соціально орієнтовані галузі? Ніколи.

 

Тому я просив би проголосувати цей пункт у тому вигляді, в якому комісія подала на друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ясно. Спасибі.

 

Ставлю на голосування варіант, запропонований комісією. Будь ласка.

 

"За" - 230. Прийнято.

 

75

 

Таким чином, усі статті проголосовано, крім якої стат­ті? Ішлося про те, щоб послухати голову Національного банку. Є його заступник.

 

Володимире Лукичу, дайте диспозицію.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Страница 23, пункт 2.3. Вопрос заклю­чается в следующем. Суммы превышения доходов над расходами Национальный банк перечисляет в бюджет, а если есть убытки Национального банка, то они возмещаются из государственного бюджета. По итогам года, подчеркиваю.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, ви згодні з тим? Згоден.

Пункт 2.3 ставиться на голосування редакції комісії. Будь ласка.

"За" - 265.

Прийнято. Депутат Цушко.

 

ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги! Александр Александрович, я предлагаю в статье "Прикінцеві положення" предусмотреть введение этого закона в действие с 1 января 1998 года. Тех­нически очень тяжелый закон. Если мы введем его с 1 июля (и коллега Кужель была права), то будем иметь множество обраще­ний в Верховный Совет, это опыт уже показал. Нужно, чтобы закон был введен все-таки с 1 января 1998 года.

 

ГОЛОВА. Я гадаю, ми цю норму розглянемо в третьому чи

проекту закону.

 

Буде ласка, ще які зауваження? Немає, 78

 

Подякуємо Володимиру Лукичу за безсонні ночі. А я кажу / серйозно про це, бо вони останню добу, наприклад, працювали взагалі без сну, готуючий цей документ. Але якщо ми приймемо закон і він працюватиме,  то всі скажуть, що уряд вніс хорошу законодавчу пропозицію. А якщо закон не працюватиме, то скажуть, що Верховна Рада знову прийняла дурний закон. Ми це розуміємо, бо вже прикладів з цього приводу було надто бага­то, і останнім часом теж. Коли тут Прем'єр агітує, що треба приймати закон, який скасовує пільги для спільних підприємств, 1  па  погоджено з Національною радою з питань оборони 1 безпеки, 1 Президент теж таку позицію займає, а потім вияв­ляється, що Верховна Рада такий недолугий закон прийняла, і вже забули, хто вніс на розгляд проект цього закону.

 

До третього читання треба дуже серйозно доопрацювати ці статті, але розкачуватися немає часу. Тому я просив би до 4 травня внести на розгляд Верховної Ради цей законопроект  ( Шум   у  залі ).

 

До 5 травня.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, давайте подумаєм. Практически до 4 мая мы не можем его внести, потому что завтра будет рассмотрение законопроекта о налоге на доходы физических лиц. Он готовится нашей же комиссией, приходится параллельно работать, никуда не денешься. После праздников приступаем к работе 5 числа. Значит, можно будет где-то чис­ла 7, 8 - не раньше...  (Шум  у  залі).

 

79

 

ГОЛОВА. Сьогодні 23 число, ще два тижні до 5 травня. Завтра, дасть Бог, розглянемо законопроект про оподаткування фізичних осіб. І у вас вивільняється море часу, незрозуміло, як ви його використовуватимете. Тому я думаю, що... Зро­зуміло.

Чого хоче депутат Терьохін? Увімкніть, будь ласка, мік­рофон депутата Терьохіна.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, я вас вітаю 1а завершенням другого читання цього проекту.

 

ГОЛОВА. Від чийого імені, Сергію Анатолійовичу?..

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дійсно, це є один з важливих законів, але зараз ми запитували Національний банк про відносини Нацбанку і бюджету. Випав один маленький абзац. Він звучав так: "кон­солідований баланс Національного банку є складовою частиною

 

бюджету держави". Пропонується консолідований баланс Націо­нального банку затверджувати разом із державним бюджетом Ук­раїни. Це дуже потрібно, тому що ми взяли на себе зобов'я­зання виплачувати дебетове сальдо кошторису Національного банку з державного бюджету України.

 

80

 

Я просів би, щоб ми зараз це проголосували. На третьому читанні, я уявляю, який лобістський тиск буде, щоб це не ввести в закон.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Логіка в, і в лівій колонці ця пропозиція запи­сана. Я ставлю її на голосування ще раз; Проголосуйте, під» тримайте. Помилки не буде. Оскільки ми беремо відповідальність взаємну - банку і бюджету, то треба про це записати.

 

"За" - 248. Прийнято.

 

Шановні депутати, я прощу порадитися щодо завтрашнього дня /Шум    у     залі/.

 

Спокійної Сядьте на хвилину, скоріше ж не буде. Будь ласка, я прошу звернути увагу на таке. Завтра, як ви пам"ятавте, ми розглядатимемо дуже окладний законопроект про оподаткування фізичних осіб. Він буде розданий сьогодні. Буде, Володимире Лукичу? Буде, він каже. Але ми мали сьогодні розглянути проект Закону про місцеве самоврядування. Я хочу звернути увагу, що, на мій погляд, мало які проекти законів були доведені до кондиції так, як цей до третього читання. Я сьогодні ще раз мав розмову 8 одужуючим, у добрий час сказати, Віктором Лаврентійовичем, який постійно працює над ним законопроектом, і він дуже просив, передаючи привіт усім вам, підтримати редакцію, яку буде вносити Валерій Микола­йович Терець. Я вважав, що це треба зродити, оскільки ще дуже багато буде процедурної роботи по введенню в дію цього

 

81

 

закону. Не так багато статей треба доголосуватн в третьому читанні, всього 10 статей. Я просив би завтра зранку сконцентруватись і без диску­сії там, де вона зайва, проголосувати всі 10 статей, прийняти в третьому читанні проект Закону про місцеве самоврядування, і потім розглянути ті законопроекти, що будуть визначені порядком денним.

 

Немає заперечень? Ставлю на голосування цю процедуру. Будь ласка.

 

"За" - 238. Прийнято.

 

До ранку. 0 9.45 завтра таємне голосування.

 

82