ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ СЬОМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  24 к в і т н я 1997 р о к у.  10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Добрий  день,   шановні   депутати,   інші   учасники засідання Верховної Ради, шановні радіослухачі!

     Прошу депутатів  підготуватися  до  реєстрації.  Ми починаємо засідання трошки пізніше у  зв'язку  з  тим,  що  зараз  проходить таємне голосування по виборах членів Рахункової палати. І я просив би згоди депутатів розглянути поки що процедурні питання, я маю на увазі депутатські запити тощо. Прошу уваги!

     Шановні депутати!  Поки будемо розглядати процедурні питання, я просив  би  тих,  хто  не  встиг  проголосувати,  виконати  свій громадський обов'язок і віддати свої голоси за тих,  хто хоче бути членом Рахункової палати, хто може бути членом Рахункової палати.

     Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвалися 323 депутати.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Ще раз  повторюю,  що зараз іде голосування по виборах членів Рахункової палати. Поки ми будемо розглядати процедурні питання, я просив би тих,  хто не встиг проголосувати, віддати свої голоси за тих, кому ви довіряєте.

     Депутатські запити. Юхновський Ігор Рафаїлович звертається до Президента   України   стосовно  вжиття  заходів  щодо  повернення українським підприємствам,  зокрема Миколаївському заводу "Океан", іноземної  валюти,  заблокованої  в  банках Москви за станом на 31 грудня 1991 року.

     Таких прикладів в Україні багато.  I було б  добре,  якби  цю проблему  вдалося  вирішити.  Бо,  справді,  заблокованих рахунків підприємств дуже багато, а потреба в коштах велика.

     Ставлю на голосування  питання  про  підтримку  змісту  цього запиту.

     "За"- 211. Прийнято.

     Ставлю на   голосування   пропозицію   направити   цей  запит Президентові і прошу вас підтримати її.

     "За" - 217.

     Бачите, проти голосує тільки один  депутат,  а  решта  ще  не зорієнтувалися.

     Ще раз ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

     "За" - 244. Прийнято. Спасибі.

     Сторіжко Володимир  Юхимович  звертається до Прем'єр-міністра України стосовно скасування встановленого порядку  виплати  пенсій протягом місяця двома частками.  Теж питання, яке всіх турбує. Усі розуміють зміст запиту.

     Манчуленко Георгій      Манолійович      звертається       до Прем'єр-міністра        стосовно        створення       Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська  фортеця".  Хто  не був у Хотині в цій фортеці,  то поїдьте подивіться,  а кому далеко їхати,  почитайте  книжку  Біляєва,  і  ви   зрозумієте   депутата Манчуленка.

     Вважаю, що цей запит треба підтримати.

     Іван Захарович  Кірімов  звертається до Президента...  Але це окреме питання, я його окремо поставлю на голосування.

     Ставиться на голосування пропозиція про направлення  адресату запитів депутатів Сторіжка й Манчуленка.  Запити оформлені так, як передбачено Регламентом. Підтримайте, будь ласка.

     За" - 227. Прийнято. Спасибі.

     Іван Захарович Кірімов, депутат з Іванкова Київської області, звертається  до  Президента  з  приводу невиплати заробітної плати вчителям,  медпрацівникам та  культпрацівникам  Поліського  району Київської області з жовтня 1996 року.

     Можна було б сказати,  що це рядове для України питання,  але мова йде про Поліський район,  про зону відселення.  Я вважаю,  що треба підтримати депутата.

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

     "За" - 209. Підтримується.

     Прошу вас   підтримати   пропозицію   направити   цей   запит Президентові   України.   Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію. Підтримайте її, будь ласка.

     "За" - 209.

     Тоді я прочитаю...  Одну хвилиночку.  Iдеться ось про що.  26 квітня  -  одинадцята  річниця Чорнобильської катастрофи.  Депутат пише так:

     "Я звертаюся до  вас  з  депутатським  запитом  щодо  виплати заробітної  плати  вчителям,  мед-  та культпрацівникам Поліського району  Київської  області.  Зазначу,  що  дана  територія  значно забруднена радіонуклідами у зв'язку з атомною бідою.  Тут обмежене користування місцевими продуктами харчування, але й купувати чисті нема  за  що,  адже  не виплачується зарплата.  Усі півтори тисячі дітей,  які  мешкають  у  районі,  хворі.  Байдуже  ставлення   до населення Поліського району з боку влади всіх рівнів знищує людей, які тут мешкають.

     Саме тому дуже прошу вас особисто приділити  увагу  мешканцям Поліського району".

     Велике прохання й переконлива аргументація.  Ще раз ставлю на голосування пропозицію направити цей запит Президентові.

     "За"- 239. Прийнято. Спасибі.

     ____________________

     Розглядається проект    Закону    України     про     місцеве самоврядування   (третє   читання).   Доповідає   Терець   Валерій Миколайович,  заступник голови Тимчасової  спеціальної  комісії  з доопрацювання  проекту Закону України про місцеве самоврядування в Україні.

     Будь ласка, зробіть коротку інформацію, і потім ми приступимо до розгляду цього питання.

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  заступник голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з доопрацювання проекту Закону України  про місцеве  самоврядування  (Токмацький  виборчий  округ,  Запорізька область).  Шановні виборці!  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні  народні  депутати!  Згідно  з  дорученням  Верховної Ради України від 20 березня  1997  року  тимчасова  спеціальна  комісія доопрацювала  проект  Закону про місцеве самоврядування в Україні, який подається на ваш розгляд.

     У ході розгляду законопроекту  в  другому  читанні  Верховною Радою  не були проголосовані і у зв'язку з цим перенесені на третє читання окремі положення статей 14,  24,  41,  44, 59, 60, а також статті 64, 72, 74, 75 у цілому та пункт 7 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення".

     Коротко нагадаю зміст зазначених положень і основні мотиви їх перенесення на третє читання.

     Пункт 24   статті  24,  пункт  14  статті  40  та  стаття  64 стосуються доцільності формування радами позабюджетних цільових та валютних коштів.

     Пункт 27 статті 24...

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу, вибачте.

     Шановні депутати!  Я так розумію, що хтось іще не скористався своїм правом проголосувати.  Треба,  щоб іще вісім депутатів узяли бюлетені.  Якщо комусь хтось не подобається в цьому списку, можете викреслити  його,  але  голосувати  -  це   ваш   регламентний   і конституційний обов'язок.

     Дуже прошу  вас:  підійдіть  до  столів,  візьміть бюлетені й проголосуйте.

     Будь ласка, продовжуйте.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Пункт 27 статті 24 перенесено на третє читання у зв'язку  з розбіжністю думок народних депутатів щодо наділення рад правом надавати фінансову допомогу,  а також пільги підприємствам, організаціям, установам щодо сплати місцевих податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів.

     Частина 1  статті   59   стосується   гарантування   державою забезпечення  населення  послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

     Частини 6 і  7  статті  60  стосуються  механізму  формування обласних  і  районних  бюджетів і бюджетного вирівнювання місцевих бюджетів.

     Перенесені на третє читання статті 72, 74 і 75, в  яких  передбачається  відповідальність  посадових  осіб  та органів   місцевого   самоврядування   і   визначається    порядок дострокового припинення їх повноважень.

     І, нарешті,   Верховна   Рада   доручила  тимчасовій  комісії доопрацювати пункт 7 "Прикінцевих  та  перехідних  положень"  щодо порядку формування комунальної власності територіальних громад.

     Комісія ще   раз   ретельно  розглянула  зазначені  положення законопроекту і з урахуванням зауважень і пропозицій,  що надійшли від  суб'єктів права законодавчої ініціативи (а всього до третього читання було внесено 170 пропозицій від  13  народних  депутатів), доопрацювала  тексти  відповідних  статей.  Порівняльну таблицю із зауваженнями   й   пропозиціями   щодо   положень   законопроекту, висновками  комісії  та  запропонованою  нею  остаточною редакцією проекту закону вам роздано.

     Окремими народними депутатами  внесено  також  пропозиції  до ряду   статей,   уже   проголосованих   Верховною  Радою.  Комісія розглянула  й  ці  пропозиції,  а  також  висновки  юридичного  та науково-експертного   відділів   Секретаріату   Верховної  Ради  і пропонує Верховній Раді переглянути деякі положення вже  прийнятих статей  законопроекту.  У  таблиці  вони  подані в лівій колонці й виділені курсивом.

     Крім того,  відповідно до  доручення  Верховної  Ради  від  2 квітня 1997 року комісією вносяться на ваш розгляд пропозиції щодо узгодження  окремих   положень   Закону   про   місцеві   державні адміністрації з відповідними положеннями законопроекту про місцеве самоврядування в Україні. Ці пропозиції є в порівняльній таблиці.

     Комісія просить розглянути подані матеріали й підтримати її.

     І щодо  порядку  розгляду.  Ми   просимо   розглянути   також пропозиції,   які   були   подані   народними  депутатами  до  вже проголосованих статей.  Це зміни редакційного і юридичного  плану, вони поліпшують і структуру законопроекту.

     Давайте почнемо  розгляд  проекту  із статті 1,  до якої були запропоновані редакційні зміни.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Валерію  Миколайовичу,   тут   є   деякі   зауваження юридичного відділу.  Вони стосуються, власне, підготовки закону до випуску.  Ви  якісь  із  них  врахували  чи  це  можна  редакційно відпрацювати перед випуском документа?

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Олександре  Олександровичу,  ми  дуже  ретельно розглянули зауваження юридичного і науково-експертного відділів. І якщо цей закон буде прийнятий,  то комісія пропонує дати доручення доопрацювати його редакційно і технічно,  як це було при прийнятті Конституції.

     ГОЛОВА. З  процедури  все  зрозуміло?  Депутату Степенку щось незрозуміло. Будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Валерію Миколайовичу, у мене до  вас  таке  запитання:  що  комісія  зробила  для того,  щоб не допустити  перехрещення  обов'язків  і   прав   органів   місцевих адміністрацій і місцевого самоврядування?  Чи не станеться так, що не буде зрозуміло,  хто старший у районі - голова адміністрації чи голова ради?

     Дякую.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Дякую,  шановний Василю Івановичу, за запитання. Стосовно  застереження,  що  можуть  перехрещуватися  повноваження органів  місцевого  самоврядування  і  державних адміністрацій.  Я гадаю,  що в законі, проект якого пропонується на наш розгляд, і в Законі  про  місцеві  державні  адміністрації  усе розведено,  усе виписано так, що перехрещення повноважень немає. Повноваження рад, виконавчих  органів,  голови села,  селища,  міста виписані чітко. Комісія дуже скрупульозно підійшла до цього,  зважаючи і  на  нашу Конституцію. Я вам гарантую це.

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко. Будь ласка.

     СТЕШЕНКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Дякую. Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановний  Василю  Івановичу,  шановні колеги!  Я  не хотів би,  щоб ми зараз починали загальну дискусію. Мене дуже насторожує те,  що навіть практичні працівники, багато з яких  досить ефективно працювали з нашою тимчасовою погоджувальною комісією, ставлять таке запитання.

     Повірте, у  цьому  законопроекті  зроблено  все,  щоб   кожна посадова  особа  мала  свою  чітко визначену сферу компетенції,  і запитання,  хто з них старший (а з ким не зустрічаєшся -  перш  за все  чуєш це запитання),  є принаймні некоректним.  Ми дуже уважно розглянули   всі   зауваження   й   пропозиції    юридичного    та науково-експертного відділів,  вони були дуже доречні. У нас немає жодних розбіжностей щодо цілей і завдань цих  специфічних  органів влади  -  органів  місцевого  самоврядування  і органів виконавчої влад.  Вони визначені настільки чітко,  що є всі підстави  перейти зараз до постатейного голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Так і зробимо.

     Старший той,  хто  розумніший  -  так  завжди  було,  і  мені здається,  з цього й треба виходити.  Але в даному випадку  проект закону визначає функції, права й обов'язки кожної посадової особи. І наше завдання - прийняти правильний закон.

     З якої сторінки починаємо?

     ТЕРЕЦЬ В.  М.  Олександре Олександровичу,  я запропонував  би таку  процедуру розгляду:  переголосувати статті з самого початку, тому що і юридичний,  і науково-експертний  відділи  останніх  два тижні  працювали  разом  з  комісією,  доопрацьовуючи  цей  текст. Пропонуємо таке рішення.

     ГОЛОВА. Гаразд.  І просив би не затримуватися там,  де  немає потреби затримуватися.

     Проект Закону України про місцеве самоврядування.  Преамбула. Розділ I.  Зі статті 1 вилучено пункт 2  на  пропозицію  депутатів Запорожця, Стешенка і Терця. Аргументація є.

     Назва закону,   преамбула,   назва   розділу  І  і  стаття  1 ставляться на голосування. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Увага! Зосередьтеся, будь ласка. Голосуйте активно.

     "За" - 224.

     Будь ласка,  ще  раз  проголосуйте.  Ще  раз  ставлю  це   на голосування.

     "За" - 261. Прийнято.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

     ГОЛОВА. Статті 2,  3,  4 і 5 - без змін.  Ставлю ці статті на голосування.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

     "За" - 257.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття 6 має нову редакцію визначення  територіальних  громад на  основі  пропозицій,  котрі  вносилися  тут  у  залі  і  окремо депутатами,  які  працювали  в  комісії.  Статтю   6   ставлю   на голосування. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

     "За" - 244.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття 7   "Місцевий   референдум".  Частину  5  викладено  в остаточній редакції,  яка тепер ні в кого не викликає  заперечень. Визначено,   що   референдум  проводиться  на  основі  закону  про референдуми. Ставлю на голосування цю пропозицію.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Частина 5. Прошу підтримати, шановні колеги.

     "За" - 252.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Голосуються статті 8 і 9 в попередній редакції.

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Олександре   Олександровичу,   зі   статті    9 пропонується вилучити слова "на підставі договорів"...

     ГОЛОВА. Прошу вибачити.  Так, із вилученням слів "на підставі договорів". Там є аргументація, подивіться.

     Статті 8 і 9 ставлю на голосування. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

     "За" - 250.

     ГОЛОВА. До статті 10 не запропоновано ніяких змін,  ставлю її на голосування ще раз.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Вона  проголосована,  Олександре Олександровичу. Зауважень до неї немає.

     ГОЛОВА. До статті 10 немає зауважень.  А  процедура  третього читання не передбачає повторного голосування. Переходимо до статті 11.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  До статей 11, 12 і 13 зауважень немає. До статті 14 ...

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку,  до статті 11 запропоновані невеликі зміни, вони враховані. Це опрацьовувала комісія, ніяких заперечень немає.

     Стаття 11 ставиться на голосування. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Стаття 11 голосується в цілому.

     "За" - 253.

     Не підтримана  поправка  депутата  Раханського  до статті 14, оскільки  стаття  вже  приведена  у  відповідність  з  попередньою статтею.

     Тут були  різні пропозиції.  Депутат Моісеєнко просить слова. Його поправка під номером 11.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция "Коммунисты   Украины",   Всеукраинский  союз  рабочих.  Уважаемые коллеги! Прошу обратить внимание на мою поправку под номером 11, в которой  говорится о том,  чтобы из части третьей исключить слова: "земля, природні ресурси". Я считаю, что земля и природные ресурсы государства не могут быть включены в перечень того, что в конечном итоге можно рассматривать как товарную ценность.

     Это вытекает из положений Конституции.  Я хотел бы, чтобы моя поправка была проголосована,  и тогда эта часть будет звучать так: "Матеріальною і  фінансовою  основою  місцевого  самоврядування  є рухоме  і нерухоме майно,  доходи місцевих бюджетів,  позабюджетні цільові (у тому числі валютні) та інші кошти,  що є в  комунальній власності" і далі за текстом.

     Я все-таки  считаю,  что  государство должно не через местные органы самоуправления решать вопросы пользования землей, а чисто в законодательном плане на общегосударственном уровне.

     ГОЛОВА. Дякую. Валерію Миколайовичу, будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую, Володимире Миколайовичу, за запитання. Але в   статті    142    Конституції    чітко    визначено,    що    є матеріальнофінансовою  основою  місцевого  самоврядування.  І  там записано:"...інші кошти, земля, природні ресурси".

     ГОЛОВА. Ви  наполягаєте  на  голосуванні?  Поправка  депутата Моісеєнка  ставиться  на  голосування.  Комісія  вважає,  що  вона суперечить нормам Конституції. Будь ласка.

     "За" - 138.

     Поправка 10. Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС В.О.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів  України.  Шановні  колеги!  Я  був  на засіданні   тимчасової   комісії,  але  вони  не  підтримали  моєї пропозиції.  Тому звертаюся до  вас  з  проханням  підтримати  мою поправку   -   вилучити   з   частини   третьої  статті  14  слова "позабюджетні" і "та інші".

     Скажімо, три чоловіки створили свій фонд,  він позабюджетний. Яке  право  мають  органи  місцевого  самоврядування вважати кошти цього  фонду  своєю  фінансовою  основою?  Так  само  чорнобильці, афганці, інші люди створять такий фонд. Яка це може бути основа?

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.  М.  Дякую за запитання. Під час другого читання за цю статтю проголосував 221 депутат.

     Чому комісія залишила положення про те,  що органи  місцевого самоврядування  можуть мати позабюджетні цільові кошти?  По-перше, ми виходили з положень  Конституції,  зокрема,  у  частині  першій статті  142 записано:"...доходи місцевих бюджетів,  інші кошти..." По-друге, у нас відбулася зустріч з експертами Європарламенту, які вважають,   що   це   буде   обмеженням   прав  органів  місцевого самоврядування.  Тобто вони мають право мати позабюджетні  цільові (у тому числі валютні) кошти.  I в Європейській хартії про місцеве самоврядування (пункт 4 статті 9) говориться про це.

     ГОЛОВА. Поправку 10 депутата Білоуса ставлю  на  голосування. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія не підтримує.

     "За"- 108.

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. Поправка 12.

     МОIСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины".  Всеукраинский союз рабочих.  Уважаемые коллеги!  В своей поправке 12 я предлагаю исключить  валютные  счета  как  материальную  и финансовую основу местного самоуправления.  Почему?  Мы много говорили о хождении на территории  Украины  только  нашей денежной единицы.  Вы прекрасно понимаете,  что свободное применение органами  власти  иностранной валюты, в том числе аккумулирование ее на своих счетах, приведет к поощрению использования на территории Украины иностранной валюты.

     Хочу обратить ваше внимание еще и на то,  что 18 марта  одним из  главных  требований  трудящихся  было введение государственной монополии на денежное обращение.  Здесь же мы поощряем  совершенно другую  валюту.  Об этом можно было говорить,  когда у нас еще был высокий уровень инфляции и так далее,  не было стабильной  валюты. Сейчас же ситуация относительно стабилизировалась.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Володимире Миколайовичу, дякую за запитання, але ще  раз  повторюю,  що  це  буде  обмеженням.   Органи   місцевого самоврядування можуть мати валютні кошти (не рахунки,  а кошти), і тому  комісія  вважає,   що   це   повинно   бути   записано.   Бо траплятимуться    випадки,    коли   представники   інших   держав розраховуватимуться валютою.

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?  Ставлю на голосування поправку 12 депутата Моісеєнка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія не підтримала цієї поправки.

     ГОЛОВА. Голосується поправка.

     "За" - 126.

     І, нарешті,  є  відхилена  пропозиція,  яку  вносили депутати Запорожець,  Стешенко,  Терець.  Вони   не   наполягають   на   її голосуванні.

     Стаття 14 у редакції,  запропонованій комісією,  ставиться на голосування.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

     "За" - 255.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття 19 "Обмеження прав територіальних  громад  на  місцеве самоврядування". Одна пропозиція, її враховано.

     "Обмеження прав     територіальних    громад    на    місцеве самоврядування на відповідних територіях згідно з  Конституцією  і законами  України  може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану". Тобто є гарантія демократії.

     Статтю 19 ставлю на голосування.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Є аргументація комісії.

     ГОЛОВА. Усе зрозуміло,  Валерію Миколайовичу.  Це  відповідає статті 64 Конституції. Ставлю на голосування статтю 19.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати.

     "За" - 264.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття 23 "Загальна компетенція сільських,  селищних, міських рад".

     Відхилено пропозицію депутатів Безсмертного і Ковтунця.  Вони наполягають на голосуванні.

     Слово має депутат Безсмертний.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Хотів  би звернути вашу увагу на цю статтю і на поправки,  які пропонуємо ми з колегою Ковтунцем.

     Природа появи цієї статті  така.  У  попередніх  законах,  де передбачалася  загальна компетенція сільських,  селищних,  міських рад,  перераховувалися всі повноваження і  виконавчих  органів,  і голів,   і   рад.  Визначалася  виключна  компетенція  рад.  Решту повноважень реалізовували виконавчі органи.

     У статті  9  та  в  інших  статтях   цього   проекту   закону передбачено  принцип  розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування, тобто є компетенція голови, компетенція виконавчих органів, компетенція ради.

     Тому пропонуються такі варіанти. Перший - взагалі вилучити цю статтю.  Чому?  Тому що практика  реалізації  попереднього  закону показала,  що  ця  норма  приводить  до  суперечок.  Я вам нагадаю історію.  У 1992 році було прийнято точнісінько таку норму.  Через деякий час Верховна Рада змушена була внести до неї зміни.  Другий варіант - прийняти статтю в тій редакції, у якій вона діє сьогодні (у наших пропозиціях це варіант 2).

     ГОЛОВА. Тобто   записати:  "Сільські,  селищні,  міські  ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України,  цим  та  іншими  законами  до  їх відання".  Можна з цим погодитися, але можна прийняти й так, як запропонувала комісія.

     Будь ласка, Валерію Миколайовичу, говоріть.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Дякую.  Шановні народні депутати, Роман Петрович уже дав коментар до цієї статті. Ви знаєте її природу. Обговорення цієї статті відбулося на зустрічі представників Асоціації міст,  і це вони запропонували таку норму,  побоюючись,  що ради візмуть на себе повноваження виконавчих органів.

     Комісія відхилила цю пропозицію.  З  чого  вона  виходила?  У третій  частині  статті  140  Конституції України чітко визначено: "Місцеве самоврядування  здійснюється  територіальною  громадою  в порядку,  встановленому  законом,  як  безпосередньо,  так і через органи місцевого самоврядування:  сільські,  селищні , міські ради та їх виконавчі органи".

     Та якщо  Роман Петрович наполягає на голосуванні,  то комісія може поставити питання про вилучення цієї статті.  Нехай  депутати визначаться.

     ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу уваги!

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Треба   надати  слово  Олександру  Миколайовичу Стешенку.

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Стешенко.

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Шановні  колеги,  це  питання  справді досить важливе й досить тонке.  Ще раз нагадаю,  що комісія кілька разів  поверталася  до  нього,  і   тільки   три   члени   комісії підтримували  пропозицію  змінити редакцію цієї статті або взагалі її вилучити.

     Звертаю вашу увагу й на те, що ця стаття була проголосована в другому читанні саме в редакції комісії. Я нагадую про це тому, що зараз ставиться питання про вилучення цієї статті. Але ж є рішення Верховної Ради прийняти її в другому читанні.

     А щодо прецедента,  про який іде мова,  я взагалі не чув, щоб такий прецедент був.

     Прошу також узяти до уваги специфіку органів  самоврядування. Зараз ми можемо говорити тільки про розмежування компетенції, що й зроблено під час підготовки проекту цього закону .

     ГОЛОВА. Це питання можна розглядати з великою  принциповістю, а можна довіряти тимчасовій комісії.  І одне, і друге формулювання (тобто  другий  варіант  пропозиції   депутатів   Безсмертного   й Ковтунця)  у принципі не заперечують редакцію комісії,  але,  будь ласка, визначайтеся шляхом голосування.

     Ставлю на голосування  пропозицію  депутатів  Безсмертного  й Ковтунця.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Варіант 1 про вилучення?

     ГОЛОВА. Варіант 2 поправки 20.

     "За" - 144.

     Отже, стаття залишається в редакції, проголосованій у другому читанні.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Стешенко пропонує  ще  два  варіанти,  і  другий варіант...

     ГОЛОВА. Та  він  не  наполягає  на  голосуванні.  Він  же сам сказав, що другий варіант - найбільш прийнятний.

     Стаття 24 "Виключна компетенція сільських,  селищних, міських рад". Її проголосовано, крім пунктів 9-б, 11, 24 та 27.

     Була поправка   до   пункту   5.   Її   враховано.  Пункт  5: "затвердження  за  пропозицією  сільського,  селищного,   міського голови  структури  виконавчих органів ради,  загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів,  витрат на  їх  утримання". Немає заперечень? Немає.

     Пункт 9-б.  "Враховано пропозицію депутатів Моісеєнка, Товта, Жеребецького,  Шейка,  Запорожця,  Стешенка,  Терця про  вилучення цього пункту. Немає заперечень? Немає.

     Пункт 11.  Була пропозиція групи депутатів,  яких я тільки що згадував,  вилучити цей пункт. Її відхилено. Пропонується залишити таку редакцію:  "заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді,  виконання ними доручень ради".  Це демократична норма, вона не викликає заперечень... Зараз, зачекайте.

     І, нарешті,  пункт 24. Відхилено зауваження групи депутатів і залишено таку редакцію:  "Утворення позабюджетних цільових (у тому числі  валютних)  коштів,  затвердження  положень  про  ці  кошти, затвердження звітів про використання зазначених коштів"...

     Вас не  було,  а  ми  тільки  що  проголосували  про  цільові позабюджетні кошти.

     Депутату Носову слово. У нього поправка 32.

     НОСОВ В.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область).  Я був. То  виступав  депутат  Білоус,  а  в  мене  поправка  32.  Я проти утворення позабюджетних фондів, і це не випадково.

     У кінці проекту є стаття,  де записано,  що держава  гарантує мінімальну забезпеченість місцевих бюджетів. Це ж пов'язані норми. Подивіться статтю 59,  друга частина: "Мінімальні розміри місцевих бюджетів    визначаються    на    основі    нормативів   бюджетної забезпеченості  на  одного  жителя  з  урахуванням   економічного, соціального,   природного   і   екологічного   стану   відповідних територій,  виходячи  з  рівня  мінімальних   соціальних   потреб, встановленого  законом".  Тобто  ці суми їм гарантуються,  а отже, позабюджетні кошти виключаються,  вийде так,  що органи  місцевого самоврядування  розподілять кошти по позабюджетних фондах,  щоб не враховувати їх у бюджеті, а держава потім гарантуватиме все це. Де ми  візьмемо  гроші?  Це пов'язані речі,  тому не можна утворювати позабюджетні фонди. Усе має бути включене в бюджет, розраховане на душу населення, а потім держава додає, чого не вистачає.

     Я пропоную  не голосувати за створення позабюджетних фондів і не підтримувати пункт 24.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Валерію Миколайовичу.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний Владиславе Васильовичу! Наведу вам один аргумент.  Природа позабюджетних цільових коштів зовсім інша,  ніж те,  про що ви сказали.  Це ті кошти,  які будуть потрібні органам місцевого   самоврядування   для   вирішення  специфічних  проблем територіальної громади.  Вони не будуть  включатися  до  місцевого бюджету,  тому  що  траплятимуться  випадки,  коли  їх  треба буде зібрати тоді, коли місцевий бюджет уже буде прийнятий.

     Тому сама  природа  позабюджетних  цільових  коштів  дозволяє органам місцевого самоврядування створювати їх.

     У статті 64 чітко визначається порядок формування цих коштів, хто за них відповідає, і процедуру там чітко виписано.

     ГОЛОВА. Ви пам'ятаєте, під час розгляду цього законопроекту в другому  читанні ми доручили комісії окремо розглянути питання про суть і статус  позабюджетних  фондів,  для  того  щоб  законодавчо закріпити їх статус або,  так би мовити,  відмовитися від них. Але було проголосовано в принципі, що треба їх залишати.

     Тому відповідно до статті 3.6.7 Регламенту  голосувати  пункт 24  як  окрему  поправку  не можна,  бо це суперечить попередньому голосуванню.

     На основі його результатів комісія у всі норми  цього  закону ввела  категорію  позабюджетних  фондів.  Я вважаю,  що розгортати зараз дискусію з цього приводу немає потреби,  і Регламентом цього не передбачено. Просив би зважити на цю обставину.

     Поправка 30. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  "Коммунисты Украины".  Всеукраинский союз рабочих.  Я прошу вас,  коллеги,  обратить  внимание  на  мою поправку.  Мне  кажется,  она поможет разрешить коллизию,  которая возникла.

     Нужно не отменять внебюджетные фонды,  а дополнить следующим: "розгляд  на  кожному  пленарному засіданні сесії ради питання про затвердження  звітів  про  використання   зазначених   коштів   за попередній міжпленарний період" и далее по тексту.

     Это рассмотрение  на  сессии займет немного времени (максимум 15-20   минут),   но   позволит   председателю   отчитаться,   как использованы  эти  средства,  а  депутатам  получить подтверждение того, что они использованы на цели, заслуживающие внимания.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Валерію Миколайовичу.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Володимире Миколайовичу,  те,  що ви пропонуєте, мабуть,  треба виписати в статті 64,  а не в цій.  Тут ідеться про виключну компетенцію рад,  які розглядають ці питання.  А  це  все виписано в статті 64...

     ГОЛОВА. Повернемося  до  цієї поправки при обговоренні статті 64.

     Таким чином,  ми розглянули всі поправки,  включаючи й  цю... Ну, ми ж визначилися щодо валютних коштів, щойно проголосували.

     Будь ласка.  Ще  раз  слово  депутатові  Моісеєнку  з приводу поправки 33.

     МОIСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов.  Прошу   вас   обратить внимание на поправку 33.  Я настаиваю на том, чтобы были исключены слова "у тому числі валютних".  Почему?  Потому  что  внебюджетные средства  уж тем более не могут быть валютными,  на мой взгляд.  В отличие  от  некоторых  депутатов   я   прекрасно   понимаю,   как формируются внебюджетные счета,  а из опыта моей предыдущей работы знаю, как они расходуются, и считаю, что нет никакой необходимости в накоплении валютных средств на этих счетах.  Поэтому я просил бы вас проголосовать эту поправку.

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко.

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги! Ми дуже детально розглядали цю проблему  й  переконалися,  що  вона в нас урегульована.  Сьогодні можна відповісти колезі Моісеєнку,  що  це  враховано,  рада  сама затверджує положення про ці кошти, і в положенні буде записано, як здійснюється контроль за їх використанням  -  щомісячно,  щоденно, щоквартально  чи якось поіншому.  Тут немає предмета для дискусії. Це поперше.

     По-друге. Я бачу,  з якою насторогою окремі колеги ставляться до  валютних  рахунків.  Дозвольте  запитати:  а  коли приймається рішення придбати щось в інтересах  громади  і  треба  конвертувати власні  кошти,  так  їх у кишені тримати чи все ж таки на окремому валютному рахунку?  Усе це врегульовано в проекті закону. Я просто благаю підтримати статтю в редакції комісії.

     ГОЛОВА. Сьогодні   до   рад  місцевого  рівня  раз  за  разом звертаються  громадяни.  Щоб  зробити  операцію  дитині  десь   за кордоном, треба мати валютний рахунок. Щоб обміняти гроші в банку, треба  мати  рахунок.  Будь  ласка,  заспокойтеся!..  Поправка  33 депутата Моісеєнка ставиться на голосування.

     "За" - 104.

     Стаття 24  в  редакції  комісії  ставиться  на  голосування в цілому. Стаття 24.

     "За" - 229. Прийнято.

     Поправка депутатів Запорожця,  Стешенка,  Терця до статті  25 врахована, вилучено один пункт. Немає заперечень?

     Ставлю на голосування статтю 25. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Вилучено  пункт  2.  Прошу  підтримати,  шановні колеги.

     "За" - 221.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування статтю 25.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Немає   ж   заперечень.   Підтримайте,   шановні депутати.

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 267.

     Стаття 26. Одну поправку депутатів Запорожця, Стешенка, Терця відхилено,  вони не наполягають на голосуванні.  Iншу їх  поправку враховано.  Тепер пункт 3 узгоджується зі статтею 41 Конституції і має такий зміст:  "сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території".  Це - повноваження в галузі бюджету. Немає заперечень?

     Стаття 26 ставиться на голосування.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, прошу підтримати.

     "За" - 261.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Зауваження депутатів Запорожця, Стешенка й Терця до статті 28 враховані.   Iдеться   про   делеговані  повноваження:  здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією  та організацією      обслуговування      населення     підприємствами житловокомунального господарства і так далі.  Це пункт 2,  в кінці якого записано таке:  "прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на створення та експлуатацію  об'єктів  у  разі  порушення екологічних,   санітарних   правил,  інших  вимог  законодавства". Заперечень немає.

     Ставлю на голосування статтю 28.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

     "За" - 259.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     У статті  31  на  пропозицію  групи  депутатів  -  Запорожця, Стешенка,  Терця - пункт 7 вилучено як такий, що суперечить Закону про охорону навколишнього природного середовища.  Це  не  викликає заперечень.  І  в  пункті 12 залишено тільки "реєстрація суб'єктів права власності на землю", тобто внесено зміну.

     Ставлю на голосування статтю 31. Прошу підтримати її.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати, шановні колеги.

     "За" - 246.

     ГОЛОВА. Стаття      33      "Повноваження      у       галузі зовнішньо-економічної   діяльності".  Враховано  пропозицію  групи депутатів про вилучення пункту 1,  оскільки зазначена  функція  не належить до повноважень органів виконавчої влади,  а отже, не може бути делегована органам самоврядування.  Це щодо обліку  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на відповідних територіях.

     Ставлю на голосування статтю 33 в редакції комісії.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

     "За" - 245.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття 40   "Повноваження   сільського,  селищного,  міського голови".  Пропозиція групи депутатів щодо  пункту  2  цієї  статті відхилена,  пункт залишений у попередній редакції.  Ця стаття була проголосована. Автори поправки не наполягають на голосуванні, тому це питання не обговорюється.

     Поправку 51 враховано. Пункт 11: "призначає місцеві  референдуми  у  випадках,   передбачених   цим законом"   -   вилучено,   тому   що   законом   такі  функції  не передбачаються.

     ТЕРЕЦЬ В.М. У статті 74 все це врегульовано.

     ГОЛОВА. І враховано поправку 52 - викласти пункт 14  у  такій редакції:  "є  розпорядником бюджетних,  позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним   радою".  Цим  враховуються  і  ті  слушні  зауваження Володимира Моісеєнка.

     Ставлю статтю 40 на голосування.

     "За" - 257. Прийнято.

     Стаття 41 "Питання,  які вирішуються  районними  і  обласними радами  виключно  на їх пленарних засіданнях".  Відхилені поправки депутатів Раханського,  Носова,  Жовтяка,  Безсмертного, Ковтунця, Білоуса.   Частково   враховано  поправку  депутата  Жеребецького. Враховано  поправки  депутатів  Моісеєнка  і   Чурути.   Ніхто   з депутатів, чиї поправки відхилені, не наполягає на їх обговоренні.

     Ставлю статтю 41 на голосування. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

     "За" - 251.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття 44 "Сесія ради".  Поправка 64 депутата Янка відхилена. Він не наполягає на ній,  тому вона не розглядається.  Але є  інші зауваження,  зокрема депутата Моісеєнка. У нього поправка 78. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я предлагаю   из  части  7  исключить  слова  "виконавчого  комітету сільської,  селищної,  міської ради" и "голови місцевої  державної адміністрації".

     Мне кажется,  созывать  сессии  по требованию исполнительного комитета -  это  не  совсем  правильно.  Этим  нарушается  принцип разделения  власти.  Я  считаю,  что  председатель исполнительного комитета  или  его  заместители  и  так  далее,  то   есть   лица, уполномоченные  выступать от имени исполнительного комитета,  либо глава администрации должны  обращаться  к  председателю  сессии  в установленном  порядке.  И  я уверен,  что если вопрос заслуживает внимания (обычно вопросы заслуживают внимания),  то  сессию  будет созвано.  Но  предоставлять  исполнительному комитету право созыва сессии,  на мой взгляд,  просто неправильно,  а  тем  более  главе администрации, чтобы фактически он решал, созывать или не созывать сессию.

     ГОЛОВА. Яка думка депутата Стешенка з цього приводу?  А потім ви прокоментуєте.

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Шановні  колеги!  У чому тут проблема? По-перше,  згідно з концепцією цього  закону  первинним  суб'єктом місцевого самоврядування є територіальна громада.  А відповідно до частини  третьої  статті  140  Конституції  і  ради,  і  виконавчі комітети  є  органами  місцевого  самоврядування.  І  коли виникне потреба,  скажімо,  внесення змін до бюджету, то треба, щоб органи місцевого самоврядування мали налагоджений механізм внесення таких змін. Саме за пункт у такій редакції і треба голосувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу, будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний Володимире Миколайовичу! Зверніть увагу на закінчення частини 7:"...також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів  від  загального  складу  відповідної  ради  або голови відповідної місцевої державної адміністрації". Тобто голова подає пропозицію,  а рада вирішує, скликати сесію чи ні. Процедура досить чітко виписана: хто скликає і хто вносить пропозиції.

     Ми стоїмо на цій позиції і просимо її підтримати.

     ГОЛОВА. У   частині   4   визначено:   "Наступні  сесії  ради скликаються:  сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним,  міським головою; районної в місті, районної, обласної - головою відповідної ради". Отже, скликаються головою. А пропозиція може бути від різних суб'єктів - от про що йдеться.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Так, Олександре Олександровичу.

     ГОЛОВА. Але депутат наполягає на голосуванні його поправки. І можна погодитися з тим, що... (Шум у залi).

     Депутат Чупахін. Будь ласка. Тут є його поправка. Говоріть.

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і  державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська область).  Поддерживая предложение Моисеенко,  я  прошу обратить  внимание,  что  в  части  7  статьи 44 записано "повинна бути".   Тобто   за   пропозицією   голови   місцевої    державної адміністрації її сесія повинна відбутися в будь-якому разі.

     ГОЛОВА. Треба тоді записати "може бути скликана", так?

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Ні - ні,  Олександре Олександровичу, дайте слово Стешенку ще раз.

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Александр   Александрович.   Я   не согласен  со  Стешенко,  потому что он перепутал.  У нас исполкомы являются органами совета,  а не громады.  Если уж  он  специалист, пускай таких вещей не допускает.

     Спасибо.

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Ні,   він   такого   не   говорив,   Володимире Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Він не про той виконком говорив (Шум у залi).

     Депутат Найда. Будь ласка.

     НАЙДА Г.І.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Предложение  депутата Моисеенко заслуживало бы внимания при нормальной  обстановке,  если  бы  все стабилизировалось в обществе.

     Я опять хочу вернуться к тому же Херсону: два года не можем созвать сессию,  уже все согласны,  кроме  мэра. Остальное  все  правильно.  Поэтому  мы искали возможные варианты, исходя из практики почти всех городов нашей Украины.  Выписаны все возможные  варианты  для  того,  чтобы навести порядок.  Все равно окончательное решение - за  депутатами,  то  есть  представителями территориальных громад.

     Поэтому я  обращаюсь ко всем:  необходимо проголосовать.  Это многомесячный труд,  и я прошу вас поддержать такую  формулировку. На  все вопросы,  которые вы нам зададите,  мы можем ответить всей комиссией или поодиночке.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Інші пропозиції не дискутуються, так?

     Голосується пропозиція депутата Моісеєнка. Будь ласка.

     "За" - 126.

     Голосується стаття 44 в редакції комісії.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати, шановні колеги.

     "За" - 236.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую.

     ГОЛОВА. Стаття  48.  Пропозиція  групи  депутатів  врахована. Частину  3  викладено  в такій редакції:  "Виконавчий комітет ради утворюється в складі відповідно  сільського,  селищного,  міського голови,   районної   в  місті  ради  -  голови  відповідної  ради, заступника (заступників) сільського,  селищного, міського голови з питань  діяльності  виконавчих  органів  ради,  керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету,  а  також  керівників  відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб."

     Ставлю на голосування статтю 48.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Комісія просить підтримати.

     "За" - 256.

     ГОЛОВА. Стаття 56.  До неї є поправка 93,  яку внесено групою депутатів.  Пропонується така норма:  "Акти органів  та  посадових осіб  місцевого  самоврядування  з  мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути оскаржені  в  судовому порядку".

     Депутат Стешенко. Будь ласка. Він - автор пропозиції.

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую. Шановні колеги, тут коментар зайвий, але я хотів би, щоб ми розглянули це разом із частиною 2 статті 72, де треба вилучити аналогічну норму.

     ГОЛОВА. Зрозуміло, так?

     Нагадайте, коли дійдемо до цієї статті, і вилучимо.

     Ставлю на голосування статтю 56.

     "За" - 227. Прийнято.

     У статтю  59  "Участь  держави  у формуванні доходів місцевих бюджетів" внесено поправки.  Частина 1  закінчується  словами:  "У випадках,  коли  доходи  від  закріплених  за  місцевими бюджетами загальнодержавних  податків  та  зборів  перевищують   мінімальний розмір  місцевого  бюджету,  держава  вилучає  з місцевого бюджету частину надлишку в порядку,  встановленому Законом  про  Державний бюджет України".

     Депутат Носов, будь ласка.

     НОСОВ В.В.  Я  подавав  поправку  97 і прошу проголосувати її поіменно.

     Чому? Держава вилучає в громадян у примусовому  порядку,  під кримінальним  примусом,  податки,  надає  кошти  органам місцевого самоврядування для певних потреб і не  контролює,  куди  ці  кошти йдуть.

     Саме тому  я  пропоную  доповнення  до тексту першої частини: "Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні  доходів  місцевих  бюджетів",  - і після цього додати: "здійснює контроль за законним,  доцільним,  економним, ефективним використанням  цих  коштів  та  належним  їх  обліком".  А далі за текстом.

     Хочу сказати,  що коли орган місцевого самоврядування  має  в комунальній власності завод чи підприємство,  що дає прибуток,  то того держава не контролює,  бо це їхня  власність.  А  от  те,  що держава дала, те треба контролювати.

     Я прошу   й   наполягаю   на   поіменному   голосуванні.   Бо закладається масове розкрадання місцевих бюджетів  (прокуратура  в бюджетну  комісію  із  цим уже зверталася),  і ніякого контролю не можна здійснити.  Потім тут виходять на трибуну,  кричать:  як  це сталося?! А зараз вони голосуватимуть проти. Поіменно!

     ГОЛОВА. На  трибуні не кричать,  на трибуні голосно говорять. Давайте будемо коректними.

     Прошу.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Шановний Владиславе Васильовичу, останні три роки Міністерство  фінансів  на  підставі  свого листа вилучає все це з бюджетів місцевого рівня.  Шановні колеги, я хотів би, щоб ви дуже уважно  поставилися  до  цієї  пропозиції.  Отут  сидить заступник голови Комісії з питань бюджету,  і я прошу надати йому слово. Але хочу зазначити ось що: ця норма - для формування місцевих бюджетів і бюджетного вирівнювання. І тому...

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу,  одну хвилинку.  Депутат же  не заперечує,   він  пропонує  передбачити  контроль.  Мова  йде  про поправку 97. Давайте підтримаємо, і все буде в порядку.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Я не проти.

     ГОЛОВА. Поправка 97 депутата Носова ставиться на голосування. Прошу її підтримати,  вона нормальна, вона посилює контроль з боку держави за використанням бюджетних коштів.

     Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Ми її врахували частково, давайте підтримаємо.

     "За" - 223.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування, оскільки депутат Білоус наполягає. У нього така ж поправка. Будь ласка, голосуйте.

     "За" - 251.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Дякую, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Стаття в цілому ставиться на голосування... Поправка 98? Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция "Коммунисты  Украины".  Всеукраинский союз рабочих.

     Уважаемые коллеги!  Я прошу вас обратить внимание на то,  что главная идеология этой статьи - это  уравниловка  по  отношению  к производящим  и потребляющим регионам.  В этой ситуации ущемляются интересы всех наших так называемых доноров,  прежде всего Донецкой области. И предложенная комиссией поправка это еще усилила, потому что все,  что будет сверх минимального бюджета,  государство будет забирать  на  основании  Закона  о  Государственном  бюджете.  Это касается не только Донбасса,  но и Днепропетровской области и  еще ряда областей. У нас их не так много.

     С этим  нельзя  соглашаться,  тем  более  что здесь нарушен и принцип формирования бюджета снизу.  Мы сегодня полностью обдираем эти  области.  Поэтому  я  вношу  предложение оставить эту часть в редакции,  которая проголосована в первом чтении,  но  после  слов "держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів" поставить  точку.  Иначе  мы становимся  заложниками  всех  остальных регионов,  на мой взгляд, менее эффективных.

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

     Закон універсальний.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник  голови  Комісії  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська область).  Спасибо,  Александр  Александрович.  Я  хочу сказать,  что Владимир Николаевич не прав, нельзя поддерживать его предложение. Надо обратить внимание, что тут говорится не обо всех налогах   и   поступлениях   в   местный   бюджет,   а   только  о "загальнодержавних податках".  И  вот  тут-то  должны  соблюдаться нормы  (я  уже  говорил  ранее,  что у нас есть города,  в которых одного процента от налога на прибыль  физических  лиц  с  избытком хватает на содержание всего местного бюджета). Иначе окажется, что где-то в сельской или в другой местности не будет ни копейки  даже на  минимальные  расходы,  а  кто-то  будет  купаться  в бюджетных средствах.

     ГОЛОВА. Поправка   98   депутата   Моісеєнка   ставиться   на голосування.

     "За" - 106.

     Стаття ставиться  на  голосування  в  цілому в редакції,  яку пропонує комісія.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні колеги, підтримайте, будь ласка.

     "За" - 240.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     У статті 60 враховано  поправку  депутата  Ковтунця  стосовно коштів  обласного  бюджету,  що  передаються  районним  у  вигляді дотацій, субвенцій і перерозподіляються на обласному рівні.

     Далі. Відхилено поправку депутата Білоуса, але її приведено у відповідність з попередніми, тому він не наполягає на голосуванні.

     Поправка 111 депутата Моісеєнка. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция "Коммунисты Украины". В седьмой части после  слов  "дотацій,  розподіляються"   предлагается   поставить двоеточие  и  изложить  в  такой редакции:  "радами міст обласного значення - між територіальними громадами сіл, селищ, міст міського підпорядкування...". Я подчеркиваю - "міського".

     Например, Донецкому  горсовету  подчиняются  города Моспино и Угледар.  Славянскому горсовету - город Славяногорск.  То есть все это   должно  распределяться,  на  мой  взгляд,  советами  городов областного подчинения. А дальше - по предложенному тексту.

     Прошу проголосовать мою поправку.  Это можно добавить либо  в новую редакцию шестой части, либо в седьмую.

     ГОЛОВА. Валерію Миколайовичу, будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний  Володимире  Миколайовичу,  я  не  смію порушувати домовленість,  досягнуту такими  величезними  зусиллями під час погодження цієї статті.  Проте я хочу,  щоб ви дуже уважно поставилися до цієї статті 60. Тут присутні члени Комісії з питань бюджету,  вони  теж  розглядали  ці  дві  статті і підтримали нашу редакцію.  Комісія з урахуванням  поданих  пропозицій,  я  ще  раз підкреслюю,  виписала  механізм  розподілу  місцевих  бюджетів.  І привела  ці  норми  у  відповідність  з  Конституцією.  Не   можна змінювати цю норму, бо це спричинить подальші зміни.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Моісеєнка.

     "За" - 135.

     Голосується стаття 60 в редакції комісії. Будь ласка.

     "За" - 251. Прийнято.

     Стаття 64.  Відхилено  пропозиції  групи депутатів,  депутата Носова  і  депутата  Моісеєнка.  Але  вони   не   наполягають   на голосуванні.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Олександре Олександровичу, тут можна записати те, що пропонував Володимир Миколайович, для контролю.

     ГОЛОВА. Депутате Моісеєнко, будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Уважаемые   коллеги!   Фракция   "Коммунисты Украины".

     Во-первых, хочу  напомнить,  что мы перенесли мою поправку 30 на время рассмотрения статьи 64.  И вроде бы договорились  о  том, что она целесообразна и ее нужно поддержать.

     Во-вторых, обращаю ваше внимание на то,  что здесь снова речь идет о "позабюджетних цільових коштах" и в том числе валютных, где записано:    "Органи    місцевого   самоврядування   можуть   мати позабюджетні цільові (у тому числі валютні) кошти".

     ГОЛОВА. Це ми голосували вже тричі.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Тогда я прошу,  чтобы  мы  вернулись  к  моей поправке   30,   в   которой  предлагается:  "розгляд  на  кожному пленарному засіданні сесії ради питання  про  затвердження  звітів про  використання  зазначених  коштів  за  попередній міжпленарний період".  Это теперь следует включить  в  статью  64.  Редакционно потом отрегулируем.

     ГОЛОВА. Пропоную проголосувати, тільки треба зазначити, що не на кожному,  а на черговому засіданні,  бо ми  можемо  через  день збирати  сесію  з  якоїсь  нагоди,  і  виходить,  що  кожного разу аналізуватимемо.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Олександре Олександровичу! Олександр Миколайович Стешенко    давав    пояснення.   Тут   зазначено,   що   все   це регулюватиметься  положенням  про  ці  кошти.  Та   коли   депутат наполягає  і  всі  депутати визначаться щодо цього,  то комісія не заперечуватиме.

     ГОЛОВА. Підтримайте поправку 30 зі словом  "чергових",  тобто "чергових пленарних засідань".

     Ставлю на   голосування  поправку  30.  Це  справді  потрібна поправка.

     "За" - 219.

     Ще раз ставлю на голосування,  бо 104 депутати  сумніваються, голосувати чи ні. Комісія просить.

     "За" - 218.

     Не приймається.

     Ставиться на голосування стаття 64 в редакції комісії.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Підтримайте, будь ласка.

     ГОЛОВА. Зніміть із голосування.

     Депутат Носов має слово.

     НОСОВ В.В.  Мушу  сказати,  що поправка 113 не моя,  бо в ній передбачається створення позабюджетних  фондів,  а  я  категорично проти  цього.  І  в  перших редакціях теж півтора десятка поправок були не мої, я не хочу чужих поправок.

     Вважаю за потрібне сказати депутатам,  що коли  до  бюджетної комісії приходять представники областей і плачуть, що в них бракує грошей,  то ми не можемо нічого дізнатися, бо мінфінівці сидять та іронічно  посміхаються.  А  ви,  кажуть,  з'ясуйте,  скільки в них позабюджетних коштів на  душу  припадає,  і  тоді  виділятимете  з бюджету.  А  як  тільки  ми почнемо формувати видатки з державного бюджету до місцевих рад,  а Конституцією це передбачається,  то ми не зможемо нічого скласти.

     Ще раз  це  нагадую,  бо коли ми потрапимо в глухий кут і всі дивуватимуться, я нагадаю, як я вас балагав не підтримувати статтю 64 стосовно позабюджетних коштів місцевого самоврядування.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Носова.

     "За" - 152.

     Ставиться на голосування стаття 64 у редакції комісії.

     "За" - 240.

     Стаття 72   "Відповідальність   органів   та  посадових  осіб місцевого  самоврядування  перед   державою".   Частину   поправок враховано, частину відхилено. Хтось наполягає? (Шум у залі). Слово має депутат Моісеєнко стосовно поправки 121.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция   "Коммунисты   Украины".   Уважаемые коллеги,  на  мой  взгляд,  предложенная  редакция  ущемляет права населения,    которое,    скажем    так,    привыкло    обращаться непосредственно  в  исполкомы  и советы и еще не знает,  что такое обращение в суд по той норме, которая предлагается.

     Поэтому когда  речь  идет  о  решениях  советов,   ущемляющих интересы населения района (не предприятий,  у которых есть юристы, а обычного населения),  в том числе и тех граждан,  которые  плохо ориентируются   в  законодательстве,  то,  на  мой  взгляд,  лучше всетаки,  чтобы такие решения опротестовывал вначале  прокурор,  а уже потом они передавались в суд.

     Поэтому я предлагаю часть вторую после слов "законам України" изложить  в   такой   редакции:   "опротестовуються   відповідними прокурорами  з  одночасним  зверненням  до  суду  про  визнання їх нечинними і зупиняються рішенням суду в невідкладному порядку". То есть  необходимо  сохранить  право  прокуратуры на систематический контроль за решениями, принятыми на сессии.

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, депутате Терець, поясніть.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний Володимире Миколайовичу,  ця  процедура цілком  виписана  в статтях 74 і 75.  Але я вам нагадаю статтю 144 Конституції,  в  якій  зазначається:  "Рішення  органів  місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку  з  одночасним зверненням  до  суду".  Тобто  законом.  І  в  такому  випадку (ви правильно  зазначили)  це  зробить   прокурор,   а   не   державна адміністрація, бо це вже буде втручання органів виконавчої влади в компетенцію органів місцевого самоврядування.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви наполягаєте  на  голосуванні?  Голосується поправка 121...

     ТЕРЕЦЬ В.М. Олександре Олександровичу, депутат погоджується.

     ГОЛОВА. Гаразд.   Депутат   Білоус   просить  слова  стосовно поправки 123. В'ячеславе Олександровичу, будь ласка.

     БІЛОУС В.О.  Шановні колеги,  я хотів би привернути увагу  до того,  що  в  цьому  законопроекті  визначено  не термін,  що таке держава...  Я розумію, наприклад, що в сукупності це Збройні Сили, МВС,  якісь  інститути  тощо.  А оскільки державна влада в Україні здійснюється на засадах її  поділу  на  законодавчу,  виконавчу  і судову,  то  я  в  контексті  того,  що говорив попередній колега, пропоную після слів "законам  України"  записати  "зупиняються  за рішенням суду протягом місячного терміну".

     Дякую.

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Надайте  слово  Олександру  Миколайовичу,  будь ласка.

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу Стешенко, прошу.

     СТЕШЕНКО О.М. Шановні колеги, насамперед зауважу, що будь-яке судове провадження передбачає автоматичне зупинення дії акта.  Але зараз не про це говоритиму.  Ідеться  взагалі  про  суто  технічну процедуру.  І ця норма викладена в частині десятій статті 56,  яка звучить  так:  "Акти   органів   та   посадових   осіб   місцевого самоврядування  з  мотивів  їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути оскаржені в судовому порядку".  Тому я вважаю,  що  статтю  72 можна залишити тільки з однієї частини,  а другу частину вилучити.  Частина перша викладена в такій редакції: "Органи   та   посадові   особи  місцевого  самоврядування  несуть відповідальність у разі порушення  ними  Конституції  або  законів України".  Мається на увазі саме і цього закону... А друга частина вже проголосована в статті 56.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутате Білоус, ви наполягаєте на голосуванні?

     Ставлю на голосування поправку 123. Будь ласка.

     "За" - 137.

     Ставиться на голосування стаття 72 у редакції комісії...

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Із   вилученням   частини   другої,   Олександре Олександровичу, ми ж домовилися. Це положення є в статті 56 (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, почекайте.

     Олександре Миколайовичу,  ви казали про те, що треба узгодити цю  статтю  з  тією,  що  ми  проголосували,  бо частина друга вже проголосована нами в статті 56.

     Отже, частина друга вилучається,  а частина третя стає другою частиною.

     Ставлю на голосування статтю 72 в редакції комісії.

     "За" - 258. Прийнято.

     Стаття 74  в  новій  редакції встановлює порядок дострокового припинення повноважень ради.

     Будь ласка, хто хоче розпочати дискусію щодо цього?

     Депутате Тодоров, будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  У депутата Тодорова немає поправок. Є в депутата Моісеєнка.

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко говорить. Ви будете після нього.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция "Коммунисты Украины",  Всеукра-инский союз рабочих.  Уважаемые коллеги! Обращаю ваше внимание на то, что здесь,  на  мой взгляд,  несколько ущемлены права по инициированию досрочного прекращения полномочий.  Все сведено к  тому,  что  это можно  сделать  только  в рамках референдума.  В части 3 записано: "Питання  про   дострокове   припинення   повноважень   сільської, селищної,  міської,  районної у місті ради..." и так далее"...може бути порушене сільським, селищним, міським головою...".

     Считаю, что надо эту норму усилить. Поэтому предлагаю в части третьей редакции,  которая была, слова "за поданням Президента або Кабінету  Міністрів  України"  заменить   словами   "за   поданням суб'єктів,   яким  належить  право  законодавчої  ініціативи,  або комітетів Верховної Ради України".

     Мы часто сталкиваемся с тем, что определенные советы нарушают закон,  а жалобы поступают в Комиссию по вопросам государственного строительства,  деятельности советов и  самоуправления.  В  то  же время  получается,  что  мы  не  имеем  права рассматривать данный вопрос в Верховном Совете. Это неправильно.

     ГОЛОВА. Депутате Терець, будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.  М.  Відповідь з цього приводу, шановний Володимире Миколайовичу,  у  частині п'ятій.  Прошу вас уважно її розглянути. Стосовно  статті  74.  Шановні  колеги!   Чому   занадто   складно приймалося це рішення?  Комісія дійшла такого висновку: припинення повноважень сільської,  селищної  і  міської  рад  -  за  рішенням референдуму. Тому що право припинення повноважень надається тільки тому  органу,  який  її  утворив.  А  утворює  раду  територіальна громада.

     Стосовно районних і обласних рад.  На цьому рівні в нас немає референдумів,  є  тільки  дорадче  опитування.  Тому  ми  механізм припинення  повноважень рад та їх голів подали в статті 75.  І хто має право це ініціювати,  але тільки за рішенням суду.  І Верховна Рада   згідно   з  пунктом  30  статті  85  Конституції  призначає позачергові вибори.

     Шановні колеги! Повірте, іншого механізму немає.

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?

     Голосується поправка депутата Моісеєнка. Будь ласка.

     "За"- 133.

     Депутате Тодоров, прошу.

     ТОДОРОВ Є.С.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України   з   питань  екологічної  політики  (Бердянський  міський виборчий  округ,  Запорізька  область).  Уважаемые  коллеги!   При обсуждении проекта этого закона я внес предложение:  "Повноваження сільського,  селищного, міського голови достроково припиняються за рішенням  місцевого  референдуму,  який  провадиться відповідно до закону або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування  не  менш  ніж 2/3 голосів депутатів загального складу ради".  Это не будет противоречить Конституции,  поскольку там  не фиксирована процедура освобождения.

     Прошу проголосовать эту поправку.

     ТЕРЕЦЬ В.  М.  Шановний Євгене Семеновичу!  Я вам казав, чому цього не можна  робити.  Сільські,  селищні,  міські  ради,  як  і голова, обираються територіальною громадою. Тому рада не має права своїм рішенням звільняти голову, а тільки за рішенням референдуму.

     ГОЛОВА. Оскільки цієї поправки немає в порівняльній  таблиці, вона не голосується.

     Поправка 146.  І це - інше питання.  Ідеться не про голову, а про раду:  "Питання про дострокове припинення повноважень місцевої ради  може  бути порушене головою,  депутатом відповідної ради,  а також  не  менш  як  5  відсотками  громадян,  які  проживають  на відповідній території і мають право голосу".

     Ви хочете аргументувати цю поправку? Ні.

     Депутате Білоус, будь ласка.

     БІЛОУС В.О. Спілка офіцерів України, група "Реформи".

     Шановний Олександре  Олександровичу,  ви  спочатку дуже добре робили з процедури, що розглядали за порядком...

     ГОЛОВА. Я так і  роблю.  Одну  хвилинку.  Тут  же  стенограма ведеться,  і звинувачуватимуть мене.  Щойно була поправка 146, а у вас 148, так?

     БІЛОУС В.О. У мене поправки 134, 137, 142.

     ГОЛОВА. То до інших статей.

     БІЛОУС В.О.  Тому,  щоб більше слова  не  брати,  пропоную  в частині  другій  статті 74 вилучити слова "Верховною Радою України або..." Тому  що  Верховна  Рада  України  не  має  відношення  до місцевого самоврядування.  І тим паче,  тут написано " за поданням Президента України або Кабінету  Міністрів".  До  того  ж  частину третю я пропоную вилучити взагалі.

     І в  нас  є  одна  спільна  поправка  126 з депутатом Товтом. Пропонується частину четверту вилучити.  Вона йде  в  контексті  з тим,  що  Верховна  Рада  України  приймає  рішення про дострокове припинення повноважень (розпуск) ради за наявності  висновку  суду про  порушення  відповідною радою Конституції або законів України. Чому це так?  Нехай цим опікується  суд.  Верховна  Рада  не  може втручатися в діяльність органів місцевого самоврядування.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Ставлю на голосування поправку 134 депутата Білоуса.

     "За" - 87.

     Голосується поправка 137 депутата Білоуса. Будь ласка.

     "За" - 117.

     Голосується поправка 148 депутата Білоуса.

     "За" - 77.

     Голосується поправка  153  депутата  Білоуса  (Шум  у  залi). Почекайте,  потім говоритимете.  Депутат Білоус  не  наполягає  на голосуванні своєї поправки.

     Депутат Моісеєнко аргументує поправку 146.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   "Коммунисты   Украины".   Спасибо, Александр Александрович.

     Обращаю ваше  внимание на поправку 146.  Здесь принципиальным добавлением является то,  что 5 процентов населения,  проживающего на  соответствующей  территории,  должно иметь право на отзыв того или иного органа,  хотя в первую очередь "питання  про  дострокове припинення  повноважень  місцевої ради може бути порушене головою, депутатом відповідної ради" и так далее.

     Почему я об  этом  говорю?  Вы  знаете,  что  сегодня  советы малочисленны. Есть районные и городские советы, в которых по 5 или 6 депутатов.  Мы помним,  что закон определяет  количество  до  30 депутатов  местных  советов.  Если  исходить из того,  что средняя цифра  -  20  депутатов,  то  5  процентов  -  это  приблизительно соответствует голосу одного депутата.

     Но депутаты   сегодня,   к   сожалению,   далеки   от   своих избирателей.  Мой опыт показывает, что многие избиратели просто не знают своего депутата местного совета,  а в то же время недовольны работой совета.

     Поэтому, я считаю, что 5 процентов - это оптимальная норма.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Шановний   Володимире   Миколайовичу!   Третьою частиною статті 74 чітко визначено, хто може поставити це питання. А наприкінці частини  зазначено:  "а  також  не  менше  як  однією десятою частиною громадян,  що проживають на відповідній території і мають право голосу", тобто 10 відсотків.

     ГОЛОВА. Пропозиція   депутата    Моісеєнка    ставиться    на голосування.  Будь ласка. Спокійно, не говоріть, коли відбувається голосування.

     "За" - 105.

     Будь ласка, депутате Чобіт.

     ЧОБІТ Д.В.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Бродівський виборчий округ,  Львівська область).  Шановні депутати!  Привертаю вашу  увагу  до  моїх  поправок  132,  139 і 144.  Вони стосуються саморозпуску ради. Треба надати можливість радам виносити ухвали і про саморозпуск.

     По-перше, таке положення було в законі 1990 року. І випадки саморозпуску були в Україні, хоч і поодинокі. Положення про саморозпуск рад має передбачати закон.

     Крім цього,  саморозпуск  ради  є  набагато кращим виходом із якоїсь гострої ситуації,  ніж проведення  референдуму,  який  крім усього  іншого передбачає витрату чималих додаткових коштів.  Тому потрібно доповнити  частину  першу  словами:  "або  у  випадку  їх саморозпуску". І в подальших моїх зауваженнях саме й розписано той механізм, який повторює фактично механізм закону 1990 року.

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко з того самого питання. Будь ласка.

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги! Спробую висвітлити відразу всі ті проблеми,  які виникають у цьому залі. По-перше, зверніть увагу на зміст статті 74,  викладеній у новій  редакції.  Там  враховано статтю  85  чинної Конституції,  за якою Верховна Рада не наділена правом  припинення  повноважень   як   посадових   осіб,   так   і представницького органу в цілому.

     По-друге, стаття  побудована  настільки специфічно,  що перша частина,  яка складається з двох пунктів,  вбирає всі випадки, які можуть бути та які потім деталізуються в пунктах 2,  3,  4, 5, 6 і 7.

     Тепер стосовно норми, яка справді в нас була, про саморозпуск ради.  Винесення такої ухвали має грунтуватися на певних причинах. Це  може  бути  або   порушення   Конституції   і   законів,   або бездіяльність.  I  цей  механізм є.  А просто виносити таку ухвалу дуже небезпечно.  Оскільки всі майнові відносини регулюються через механізм  прийняття  рішень,  немає  гарантій,  що  рада може бути обрана в перший термін,  і найголовніше - хто вирішуватиме питання в   інтересах   територіальної  громади,  яка  виступає  первинним суб'єктом місцевого самоврядування?

     Тому стаття  в  редакції  комісії  універсальна.   Прошу   її проголосувати.

     ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Чобота.

     "За" - 84. Не приймається.

     І не треба журитися з цього приводу. Сьогодні ради нечисленні і для них це велика розкіш:  зібралися,  погосподарювали,  так  би мовити,  три місяці - і розійшлися. А потім знову проводять вибори тощо.  Якщо вже зібралися,  то треба відповідати за роботу (Шум  у залі).  Як  слушно  підказує  депутат Носов,  особливо тоді,  коли набрали позик - і розійшлися...(Шум у залі).

     Голосується стаття в цілому. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Комісія просить підтримати,  шановні колеги.  Це дуже складне питання.

     ГОЛОВА. Та нескладне воно! Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 250.

     Дякую.

     Стаття 75 у новій редакції. Не наполягають автори поправок?

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Є пропозиція проголосувати. Вона узгоджується зі статтею 74, Олександре Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Депутат Найда.

     НАЙДА Г.І.   Фракция   коммунистов.    Уважаемый    Александр Александрович!  Уважаемый  Валерий Николаевич!  Уважаемые коллеги! Считаю необходимым включить такую  норму:  две  третьих  депутатов совета   имеют   право   приостановить   полномочия  председателя. Референдум сегодня -  очень  дорогое  дело,  поэтому  я  полностью поддерживаю  поправку  депутата  Стешенко.  Так получилось,  что в нашей комиссии не рассматривался этот вариант.  Но  мы  видим,  по Херсону   и   по  другим  городам,  что  нельзя  провести  местный референдум,  пока  председатель  не   подпишет   решение   о   его проведении.   И  не  получается  у  нас  приостановить  полномочия председателя.

     Поэтому я  прошу  поправку  депутата  Стешенко  поставить  на поименное голосование (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутате Стешенко, прошу.

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги,  мушу зазначити,  що з самого початку ця пропозиція підтримувалася  комісією,  але  тільки-но  я виходив за двері, її знову відхиляли.

     А тепер  по суті.  Я прошу вас уважно прочитати частину третю статті 11,  яку  ми  проголосували.  Це  сторінка  9  порівняльної таблиці.

     Спочатку ця частина мала таку редакцію: "Сільський, селищний,  міський голова  очолює  виконавчий  комітет відповідної сільської,  селищної,  міської ради, входить до складу відповідної ради за посадою та головує на її засіданнях".

     Ми проголосували таку редакцію: "Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської,  селищної, міської ради,  головує на її засіданнях".  Ухвалена нами  редакція справді   влучна   і   базується   на  відповідних  нормах  чинної Конституції.

     У чому особливість  цієї  норми?  У  тому,  що  голова  і  за Конституцією,  і  за  нашим  законом  ніяк не пов'язаний із радою. Тобто він тільки головує на засіданнях.

     Далі. Якщо ми й тепер проголосуємо частину  третю  статті  75 саме  в  такій  редакції,  то  й  надалі матимемо конфронтацію між представницьким органом і головою села,  селища,  міста, бо, як ви бачите, з'явилася нова посадова особа.

     І найголовніше. Я прошу підтримати запропоновану мною частину четверту статті 75,  викладену на сторінці 102, яка вбирає частину третю  цієї  статті,  викладену  на  сторінці  97.  Це  зовсім  не суперечить статті 146 Конституції і  розв'язує  ті  проблеми,  які сьогодні в нас існують та які не раз порушувалися в цьому залі.

     Якщо ми  цього  не зробимо,  то через невеликий проміжок часу для  розв'язання  цієї  проблеми  втягнемо   Конституційний   Суд, Президента та Верховну Раду.

     Дякую і прошу підтримати мою пропозицію (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Прошу уваги!

     ТЕРЕЦЬ В.М. Шановні народні депутати, дозвольте звернути вашу увагу на єдине. Те, що пропонує Олександр Миколайович, дуже добре.

     Але й  Олександр  Миколайович,  й  усі  ті,  які   пропонують запровадити   таку   норму,  зокрема  і  Георгій  Іванович,  чітко розуміють,  що порушується баланс рівноваги між  головою  і  радою (Шум у залі). Я прошу не заважати...

     ГОЛОВА. Ви, будь ласка, говоріть.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановні  колеги,  оскільки згідно з Конституцією територіальна громада обирає раду і голову на  основі  загального, рівного,  прямого виборчого права шляхом таємного голосування,  то ми не маємо права давати  можливість  20-30-50  депутатам  знімати голову, якого обрала територіальна громада.

     І тому,  шановні колеги, прошу підтримати норму, яку записано у статтях 74 і 75.

     ГОЛОВА. Я  прошу  депутатів  зосередитися.  Баланс  рівноваги гарантується суб'єктом влади - громадянином.  Він обирає раду, він обирає голову.  Але ми маємо сьогодні, вибачте мені, недорозвинене стосовно дотримання демократичних принципів суспільство,  не маємо відповідної традиції.  І є дуже багато прикладів,  коли на  посаду голови в процесі загальних виборів обирається людина,  яка не може або не гідна бути головою (Шум у залі). Перед виборами вона обіцяє одразу  виплатити  зарплату  й таке інше,  а коли її обирають,  то виявляється,  що нічого робити  не  вміє.  І  тому  депутати,  які представляють тих самих громадян, щоб не витрачати ще раз гроші на проведення референдуму і нові вибори,  можуть прийняти рішення про його  звільнення.  І  це не порушує конституційних суверенних прав громадян.

     Тому я думаю, що частину четверту статті 75, сформульовану   в   поправці   159  депутата  Стешенка,  треба голосувати.  Ставлю  на  голосування.  Її  аргументували  депутати Стешенко і Найда.

     "За" - 231. Прийнято.

     Стаття 75 голосується в цілому з цією поправкою.

     "За"- 243. Прийнято.

     Статтю 76 проголосовано.

     Розділ V  "Прикінцеві  та  перехідні положення" містить деякі уточнення  редакційного  характеру.  Тут  є  пропозиції   депутата Стешенка та інших.

     Депутат Лавринович бере слово.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! У нас  після  другого  читання  з'явився  новий  пункт  перехідних положень  - 5-1.  Прийняття цього пункту неможливе з огляду на те, що він містить декілька  спірних  положень  і  одне,  яке  взагалі заперечує конституційну норму.

     Йдеться про   посилання  "до  прийняття  Закону  України  про адміністративнотериторіальний        устрій".        У         нас адміністративнотериторіальний  устрій  визначений Конституцією.  І взагалі немає доконечної потреби ухвалювати такий закон.

     Інше положення стосується того,  що вихід із  об'єднання  має відбуватися   шляхом   референдуму.   Але  тут  констатується,  що відбулося добровільне  об'єднання.  Проте  таких  референдумів  не проводилося.  Тим  часом у Конституції зафіксовано:  територіальна громада села має право  на  здійснення  місцевого  самоврядування. Якщо  ми запишемо пункт 5-1 в такій редакції,  то заперечимо право громади села на місцеве самоврядування.

     І останнє. Є обмеження, де йдеться про фінансово- матеріальну базу   для   здійснення   конституційного  права.  Таке  обмеження записувати не можна,  оскільки воно цілком суперечить  статті  142 Конституції.

     Тому прошу  бути уважними до цієї нової норми,  яка з'явилася тепер у перехідних положеннях.

     Крім цих уточнень,  треба буде додати до перехідних  положень дещо  нове,  передбачене  в  проекті  постанови,  але  це - окреме питання.  До нього можемо повернутися  після  розгляду  зазначених пунктів.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Валерію Миколайовичу.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний Олександре Володимировичу!  "Прикінцеві та    перехідні    положення"    дуже    ретельно     розглядалися науково-експертним  та  юридичним відділами Секретаріату Верховної Ради разом із  тимчасовою  спеціальною  комісією.  І  всі  позиції погоджено.  Тому  прошу  вас  не  наполягати  на вилученні якихось пунктів. Аргументуйте конкретно, що вилучати.

     ГОЛОВА. Депутат  Лавринович  пропонує  вилучити  пункт   5-1. Ставлю на голосування його пропозицію (Шум у залі).

     "За" - 67.

     З мотивів? Будь ласка. Юрій Михайлович Запорожець.

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська  область). Шановні народні депутати! Йдеться про те, що цю норму було введено в прикінцеві положення для того, щоб запобігти можливим негативним наслідкам розпаду об'єднань територіальних громад міст  і  сіл  та створенню    великої    кількості    нових    органів    місцевого самоврядування.  Тому підставою  для  створення  таких  органів  є наявність фінансовоматеріальної бази.

     Роман Петрович може додатково аргументувати цю норму.

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу,  погодьмося ось із чим. Це перехідні положення,  а не норма закону.  Вони діють до  ухвалення Закону про адміністративно-територіальний устрій.  Там ми випишемо все, що потрібно.

     Можна ставити  на  голосування   "Прикінцеві   та   перехідні положення"?

     Депутат Жеребецький просить слова. Не можу відмовити.

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ,  Львівська  область).  Я  можу  сказати,  як  це  практично відбувається.  Скажімо,  коли ділиться земля (недавно я  мав  такі проблеми),  то  утворюється  сільська  рада,  а виділитись вона не може.  Згідно з цим  положенням  вона  практично  нічого  не  може вдіяти. Там безліч конфліктів. Тому треба вилучити цей пункт.

     ГОЛОВА. Ще  раз  кажу:  треба  терміново ухвалювати Закон про адміністративнотериторіальний устрій.

     Прошу, депутате Стешенко.

     СТЕШЕНКО О.М. Шановні колеги! Треба звернути увагу на одне: з чого складається сьогодні сільська громада?  З декількох населених пунктів.  У нас з 12  тисяч  рад  67,8  відсотка  -  територіальні громади, які складаються з двох і більше населених пунктів.

     Якщо тільки  нині  не  визначимо  (а  ця  проблема  постала в проекті Закону про адміністративно-територіальний устрій,  який  у комісії готується до розгляду), ми можемо збільшити представницькі органи з 12 тисяч на першому етапі до 30-38,  а загалом  -  до  60 тисяч.

     Тому й  закладається  тут  на  перехідний період універсальна формула,  яка не суперечить нормам чинної Конституції і  яка  буде закріплена    найближчим    часом   у   законодавчому   акті,   що називатиметься "Про територіальний устрій в Україні".

     ГОЛОВА. "Прикінцеві та  перехідні  положення"  ставляться  на голосування в редакції, запропонованій комісією (Шум у залі).

     Що, п'яту частину? Депутате Найда, будь ласка.

     НАЙДА Г.І.   Фракция  "Коммунисты  Украины".  Прошу  обратить внимание,  уважаемые   коллеги,   на   поправку   202   Александра Николаевича Стешенко.  В ней написано:  "За пропозицією сільських, селищних,  міських рад  районні,  обласні  ради  повинні  приймати рішення   про   передачу   до  комунальної  власності  відповідних територіальних громад окремих об'єктів...".  То есть оговаривается вопрос  собственности.  И поэтому то,  что у нас выписано в правой колонке, надо было бы проголосовать, ведь сегодня собственность не распределена.  Она распределена только до уровня областей. А чтобы дойти до уровня  местных  советов,  территориальных  громад,  надо написать,  что  должны  передавать в коммунальную собственность по просьбе органов местного самоуправления.

     ГОЛОВА. Воно ж увійшло.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Пункт 7 чітко визначає ці всі майнові відносини. Навіщо це?

     ГОЛОВА. Голосується    розділ    "Прикінцеві   та   перехідні положення"  (Шум  у  залі).  Спокійно,  Валерію  Миколайовичу,  ви перехвилювалися.  Будь  ласка,  спокійно.  Депутат  не  наполягає. Ставлю на голосування "Прикінцеві та перехідні положення".

     "За" - 242.

     Можна ставити на голосування законопроект у цілому?

     ТЕРЕЦЬ В.М.   Ні,   Олександре   Олександровичу.   Треба   ще доповнити.   Ми  пропонували  прийняти  постанову,  але  процедура запровадження в дію  цього  закону  міститься  в  "Прикінцевих  та перехідних  положеннях".  Тому  пропоную  до  прикінцевих положень внести ще такі пункти:

     "1. Ввести в дію Закон України про місцеве  самоврядування  в Україні з дня його офіційного опублікування.

     2. З  дня  набуття  чинності  цим  законом втрачають чинність Закон України про місцеві ради народних  депутатів  та  місцеве  і регіональне  самоврядування,  прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992  року,  та  Закон  України  про  формування  місцевих органів влади і самоврядування,  прийнятий Верховною Радою України 28 червня 1994 року.

     3. Закони та інші нормативні акти,  які регулюють  діяльність органів  та  посадових  осіб  місцевого  самоврядування,  діють  у частині, що не суперечить Конституції України та цьому закону".

     ГОЛОВА. Тобто ці норми переходять  із  проекту  постанови  до "Прикінцевих та перехідних положень".

     Депутате Носов, у вас зауваження? Будь ласка.

     НОСОВ В.  В.  У нас вийшла одна недоречність зі статтею 42, у якій  ми  визначаємо  повноваження  обласної  та   районної   рад. Наприклад,   обласна  рада  утворює  окружну  виборчу  комісію,  а відповідно до пункту  18  частини  першої  статті  42  ці  функції автоматично переходять до обласних держадміністрацій.

     Я прошу  все-таки  вилучити  пункт  18.  Коли ми в Законі про вибори народних депутатів України пишемо:  "Виконавчі  органи  рад здійснюють...",  наприклад,  надають приміщення,  транспорт і таке інше,  то це ми прямо в законі записуємо їх функції.  І тому  якщо виборчі  комісії утворюватимуться адміністраціями,  то це створить колотнечу.  Тільки  вибори  призначили,   адміністрація   утворила виборчі  комісії,  а рада починає утворювати свої.  Не треба цього робити.  У Законі про вибори народних депутатів  України  технічні аспекти ми прямо записуємо на виконкоми. А нетехнічні аспекти - на ради.

     ГОЛОВА. Яка сторінка, будь ласка?

     НОСОВ В.В. Сторінка 54.

     ГОЛОВА. Депутате Найда, будь ласка.

     НОСОВ В.  В.  Я знаю,  що він зараз відповість:  ми в  законі розпишемо...  Що  б  ви  в  Законі  про  вибори народних депутатів України не розписали,  відповідно до цього закону все  автоматично делегується адміністрації!

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Це  пов'язано  тільки  з організацією виборів!.. Будь ласка,  Георгію Івановичу.  Я  не  це  хотів  вам  сказати... Надайте депутату Найді слово.

     ГОЛОВА. Депутате Найда, говоріть.

     НАЙДА Г.І.  Фракция "Коммунисты Украины".  Меня даже немножко огорчило вот это высказывание Носова,  потому что он всегда  такой внимательный и скрупулезный человек.  У нас госадминистрация - это исполкомы областных и  районных  рад,  и  организацией  выборов  и оборудованием     избирательных    участков    будет    заниматься исполнительный комитет.  И в данном случае депутат тысячу  раз  не прав. Впервые он не прав.

     Поэтому я предлагаю не согласиться с его предложением.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Шановний Григорію Івановичу!  Не треба говорити, що  це  виконкоми   районних   і   обласних   рад.   Це   державні адміністрації, визначені Конституцією і законом.

     ГОЛОВА. Депутат  Носов  знову  бере  слово.  Прошу уваги,  це питання принциповіше, аніж здається на перший погляд (Шум у залі). Спокійно!

     НОСОВ В.В.  Шановні  депутати!  Депутат  Найда  не зовсім має рацію,  бо він не  прочитав  заголовка  статті.  Вона  називається "Делегування  повноважень  районних  і  обласних  рад  відповідним місцевим  державним  адміністраціям".   Саме   радою   делегуються повноваження  адміністрації.  Якби  це  було не делегування,  а ми записали "приміщення і засоби надаються виконкомами", то це були б законом надані повноваження адміністраціям. Я це чудово розумію. А тут виходить так:  усе,  що ви  запишете  для  рад,  для  обраного органу,  буде автоматично передано адміністрації. Ви ще раз уважно прочитайте заголовок і початок статті.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Не  варто  так  ставити   питання.   Стаття   42 називається:  "Делегування  повноважень  районних  і  обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям".  У пункті 18 чітко визначено,  хто  вирішуватиме відповідно до законодавства питання, пов'язані з організацією та  проведенням  референдумів  і  виборів органів  державної  влади й місцевого самоврядування.  Рада?  Тоді скажіть, як вона це вирішуватиме?

     І тому цей пункт треба залишити в редакції комісії.

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Носова була така:  вилучити пункт 18,  оскільки  він  створює прецедент під час організації виборів, зокрема  в  процесі  формування  виборчих  комісій.  Бо  тоді  два суб'єкти права користуються цим правом і виникає суперечність.

     Якби в   цьому   законі   була   зафіксована  сама  процедура проведення, де було б записано, що це функція або тільки ради, або тільки адміністрації, тоді не виникало б суперечностей. А так буде довільне  трактування.  Така  аргументація  депутата  Носова.  Він пропонує пункт 18 частини першої статті 42 вилучити (Шум у залі).

     Ще раз слово надається депутату Запорожцеві.

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу!  Дозвольте звернути вашу увагу на пункт 14  статті 41:  "здійснення  відповідно  до  законодавства  повноважень  щодо організації проведення референдумів та виборів  органів  державної влади  і  місцевого  самоврядування".  Тобто  це повноваження ради безумовні.

     А в статті 42,  про яку каже шановний  Владислав  Васильович, ідеться про здійснення організаційних заходів.

     І це  повноваження,  оскільки  воно  делеговане відповідно до нашого закону та Конституції, є підконтрольним і підзвітним. Тобто відповідна   держадміністрація   є   підконтрольна   і   підзвітна відповідній раді,  бо згідно з пунктом 14 це її повноваження. Тому тут немає суперечності.

     Отож вважаю  за  недоцільне  підтримувати пропозицію депутата Носова.

     ГОЛОВА. У   Законі   про   місцеві   державні   адміністрації передбачено  право адміністрації формувати окружні виборчі комісії чи ні?

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.  М.  Не  право,   а   делеговано   повноваження вирішувати організаційні питання...

     ГОЛОВА. Ні,  ви  не так зрозуміли...  Чи в Законі про місцеві державні  адміністрації  передбачено  право   створювати   окружні виборчі  комісії?  Якщо  не  передбачено,  то  тоді  все інше буде самоуправством... Тоді пункт 18 можна залишати.

     Ще раз  надається  слово  депутату  Носову  -  і  ставлю   на голосування.

     НОСОВ В. В. У Законі про вибори народних депутатів України ви пишете, що обласна рада створює окружні комісії. А у цій статті ви пишете,  що повноваження ради делегуються адміністраціям. І тому я вам нагадую:  усе,  що ви не запишете для ради в Законі про вибори народних  депутатів  України,  автоматично  за цим пунктом відійде адміністрації.

     Ще хочу сказати.  Це організаційне питання - створити окружну комісію.   Технічні   питання  вирішують  не  обласні  та  районні адміністрації,  а виконкоми.  Не на полях же люди голосують,  вони голосують у місті,  селі, селищі. І коли адміністрації настворюють комісії,  а ви створюватимете паралельні  комісії,  тоді  й  стане зрозумілим те, що я казав.

     ГОЛОВА. Я  думаю,  треба  підтримати пропозицію про вилучення пункту 18. Ставлю на голосування.

     "За" - 265.

     Прийнято.

     Я пропоную  в  цілому  проголосувати  законопроект  із   тими доповненнями   (Шум  у  залі).  Одну  хвилиночку,  спочатку  треба проголосувати доповнення (Шум у залі).  Візьміть  слово,  чого  ви кричите...

     Депутат Найда.

     НАЙДА Г.І.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! В связи с тем что мы в статье 75 дали право депутатам совета  двумя  третями приостанавливать   полномочия   председателя,   необходимо  внести поправку в проголосованную статью 24.  Ведь мы из нее изкяли пункт 9 "б".

     ГОЛОВА. Зрозуміло.    Виходячи   з   потреби   приведення   у відповідність цих статей пропозиція депутата  Найди  ставиться  на голосування.

     Ви потім  ще  юридно  опрацюєте  текст стосовно відповідності кожної статті. Прошу проголосувати.

     "За"- 229.

     Будь ласка, ще раз слово депутату Запорожцеві.

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.  М.  Шановні народні депутати!  Те, що пропонує Георгій  Іванович,  зазначено  в  пункті  15  тієї  самої  статті: "Прийняття  рішень  щодо   дострокового   припинення   повноважень сільського,  селищного,  міського голови у випадках,  передбачених цим законом".

     У статті 75 ми ухвалили,  що повноваження голови припиняються двома   третинами  голосів,  пункт  15  визначає  це  як  виключне повноваження ради.  А  пункт  9  "б"  говорить  про  те,  що  рада висловлює  недовіру  і  не  визначає,  які  юридичні  або  правові наслідки настають з висловленням недовіри. Тому пункт 9 "б" не має правової  ваги.  Мабуть,  це  застережний  захід:  може  висловити недовіру,  аби попередити голову,  що він щось не так робить.  Але правових  наслідків немає.  Натомість пункт 15 все чітко визначає. Тому вводити пункт 9 "б" немає потреби.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ми  дамо  доручення  тимчасовій  спеціальній  комісії разом  із  юридичним  відділом ще раз пройтися всіма статтями,  не змінюючи  суті,  відпрацювати  редакційно,   узгодити   пункти   і підготувати закон до випуску, як це передбачено Регламентом.

     Тому якщо там щось виходитиме за межі певної норми, коли одна норма суперечить іншій, але проголосована чи дублює іншу норму, то буде  просто усунено дублювання.  Думаю,  що тут ніяких заперечень немає. Це передбачено Регламентом (Шум у залі).

     Ну скільки ми ще вноситимемо поправки?  Подав  пропозиції  до прикінцевих положень депутат Терець: із постанови до них перенести цю норму. Питання до нього? Будь ласка, депутате Олексєєнко.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Мар'їнський  виборчий  округ,  Донецька область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  До останньої вашої пропозиції наша комісія вносила  цілий  пакет  зауважень  стосовно земельних   питань.  Вони,  на  жаль,  не  враховані.  Неправильно записано:  "згідно із законом", а треба скрізь записати "згідно із Земельним кодексом". І я хочу ...

     ГОЛОВА. Хвилинку, доручення ...

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Треба, щоб ви записали лише після того, як ми поставимо підпис від нашої комісії.

     ГОЛОВА. Поставте.  Одну  хвилинку.   Слухаю   вас,   Анатолію Олексійовичу. Справді, на обласному рівні скрізь ставиться питання про те,  що заступник  голови  на  районному  рівні  повинен  бути звільнений,  бо  інакше  не може нормально функціонувати структура ради. В якій статті це відобразити?

     Валерію Миколайовичу,  викладіть цю фразу.  Частина  четверта статті 53.

     ТЕРЕЦЬ В.М. Записати: "Заступник голови ради працює в раді на постійній   основі.   На   нього   поширюються   обмеження    щодо несумісності,  встановлені  цим законом для голови ради".  Там три слова вилучається - і все.

     ГОЛОВА. Зрозуміли,  про  що  йдеться?  Зрозуміли.  І  комісія підтримує.   Треба,   щоб  був  заступник,  бо  інакше  це  просто ігнорування ради,  адже завжди можна вивести голову -  і  рада  не працює.

     Ставлю на голосування таку пропозицію.

     "За" - 270. Прийнято.

     Доповнення до    "Прикінцевих    та   перехідних   положень". Депутатові Лавриновичу слово. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Ми із постанови  переносимо перші три пункти у текст закону. Перші два обов'язкові для закону.

     Щодо третього  пункту в мене є таке застереження.  Ми пишемо, що "закони та  інші  нормативні  акти,  які  регулюють  діяльність органів  та  посадових  осіб  місцевого  самоврядування,  діють  у частині, що не суперечить Конституції та цьому закону".

     Таким чином ми порушуємо ієрархію нормативних  актів.  У  нас усі  закони  рівнозначні.  Вище  від  них  тільки  Конституція.  І відповідно до нашого Регламенту,  якщо ми приймаємо якийсь  закон, котрий  містить  норми,  що  суперечать нормам чинних законів,  то мусимо подавати відразу зміни й доповнення до тих  законів.  Отже, така норма неправомірна в тексті закону.

     Тому пропоную цей пункт не переносити до закону.

     ГОЛОВА. Тут  є  логіка.  Адже  діють  різні  закони,  як тоді користуватися?

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Скажімо,   ми   в   Конституційному    Суді розглядатимемо  питання,  що є норма Закону про дорожній рух,  яка суперечить нормам Закону про  місцеве  самоврядування.  Тут  можна брати  загальний  принцип,  який використовується в юриспруденції: чинне те, що прийнято пізніше, або коли обидва закони відповідають нормі  Конституції.  А якщо один із них не відповідає Конституції, тоді питання саме по собі усувається.

     Тому така норма тут абсолютно  зайва.  В  даному  випадку  ми хочемо сказати, що цей закон є важливіший, ніж інші. Так не буває.

     ГОЛОВА. Ви пропонуєте вилучити третій пункт?

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Вилучити третій пункт, а перші два залишити.

     ГОЛОВА. Тоді  треба говорити,  що припиняє дію попередній.  У цьому  є  логіка.  Тобто  без  даного  пункту  можна  ставити   на голосування?

     ТЕРЕЦЬ В.М. Можна.

     ГОЛОВА. Голосується  доповнення до "Прикінцевих та перехідних положень" без цього пункту. Будь ласка.

     "За" - 266. Прийнято.

     Можна голосувати закон у цілому? (Шум у залi).

     Де ж ваша поправка? Депутате Пейгалайнен, будь ласка. Він має право.

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины".  Александр Александрович!  Есть одна норма в  статье  9, которая  противоречит  и  статье  17  закона,  и  в принципе всему закону.

     Дело в  том,  что  в  соответствии  с  этой  статьей  порядок "формування  та  організація  діяльності рад" могут определяться и "статутом  територіальної  громади".  Получается,  что  мы   можем "статутом" просто вывести все положения...

     ГОЛОВА. Статутні положення не можуть суперечити закону.

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. "Статут міста" может фактически перечеркнуть полностью закон. Поэтому я предлагаю последнюю фразу "та статутами територіальних громад" убрать .

     ГОЛОВА. Анатолію   Володимировичу,  оскільки  ми  це  питання окремо обговорювали та  голосували,  то  немає  потреби  до  нього повертатися.

     Ставлю на голосування закон у цілому.

     "За" - 279. Прийнято.

     Шановні депутати!  Прошу  проголосувати  доручення тимчасовій спеціальній комісії та юридичному відділу  Секретаріату  Верховної Ради  редакційно доопрацювати текст закону,  вилучити з нього всі, скажімо так, неюридичні терміни (ті, що викликають сумніви).

     ТЕРЕЦЬ В.М.  І ще одне доручення треба  дати  парламентському видавництву:  протягом  місяця від дня запровадження в дію законів України  про  місцеве  самоврядування  та  про  місцеві   державні адміністрації забезпечити їх випуск масовим тиражем.

     ГОЛОВА. Немає заперечень. Ставлю на голосування доручення про редакційну  підготовку   тексту   та   про   випуск   його   після запровадження в дію.

     "За" - 286. Прийнято.

     Ще що?

     ТЕРЕЦЬ В.М. Олександре Олександровичу! У зв'язку з прийняттям статей 74 і 75 закону,  треба привести у відповідність  Закон  про місцеві    державні   адміністрації   із   Законом   про   місцеве самоврядування.  Пропозиції  додані  до  порівняльної  таблиці  на звороті першої сторінки.

     ГОЛОВА. Розглядатимемо    Закон    про    місцеві    державні адміністрації, врахуємо це й приймемо.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Закон уже розглянуто,  він запроваджується в дію разом із Законом про місцеве самоврядування.

     ГОЛОВА. Тоді правильно.  Ставлю на голосування ці пропозиції. "Останню частину статті 37 Закону  України  про  місцеві  державні адміністрації викласти в редакції частини десятої статті 56 Закону про місцеве самоврядування в Україні".  Далі.  "Пункт 5 статті  30 Закону  України  про  місцеві  державні адміністрації вилучити.  У зв'язку з цим статтю 41  "Повноваження  голів  місцевих  державних адміністрацій"  доповнити  окремою  частиною  в редакції:  "Голови обласних державних адміністрацій у випадках, передбачених законом, можуть  порушувати  перед  Верховною  Радою  України  питання  про призначення   Верховною   Радою   України   позачергових   виборів сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голови".

     Ставлю на голосування, будь ласка.

     "За" - 251. Прийнято.

     Дозвольте від  вашого  імені  подякувати  членам   тимчасової спеціальної  комісії  за  плідну роботу в процесі підготовки цього закону та побажати їм і всім нам успіхів у впровадженні закону.

     І ще одне маю сказати на  завершення,  перед  тим  як  надати слово Михайлу Дмитровичу Сироті. Сядьте, будь ласка, усі на місця.

     Зазначу, що   коли   почне   працювати  цей  закон,  у  ньому виявляться певні недоліки.  I це  зрозуміло,  особливо  з  погляду кореспондування   цього  закону  і  Закону  про  місцеві  державні адміністрації.  Ми повертатимемося до цього закону,  але не  треба вважати,  що  це  свідчення низького рівня цього закону чи низької кваліфікації людей,  які його  готували.  Це  надзвичайно  складне питання.  Робота,  що  тривала  майже  рік,  заслуговує на всіляку підтримку та пошанування.

     ТЕРЕЦЬ В.М.  Від усіх членів тимчасової  спеціальної  комісії дякую вам за підтримку і здійснену роботу.

     ----------------------

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Слово має Михайло Дмитрович Сирота. Прошу уваги!

     СИРОТА М.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський  виборчий  округ,  Черкаська  область).   Шановні народні  депутати!  Дозвольте  оголосити результати виборів членів Рахункової палати Верховної Ради України.

     До бюлетеня для таємного голосування були внесені кандидатури Маликова   Валерія   Васильовича,   Германчука  Петра  Кузьмовича, Даневича Олександра  Степановича,  Димитрієва  Івана  Григоровича, Іваненка    Юрія   Вікторовича,   Невідомого   Василя   Івановича, Немировського Володимира Лукича,  Регурецького Василя Васильовича, Шулежко  Марії  Яківни,  Футоранської  Юлії Миколаївни,  Хропатого Бориса Федоровича.

     На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:  загальна кількість народних депутатів, обраних на час проведення сесії та чиї повноваження  визнано,  -  415,  кількість народних  депутатів  України,  які  одержали бюлетені для таємного голосування,  - 291,  кількість народних  депутатів  України,  які взяли участь у голосуванні, - 275.

     Результати голосування за кандидатурами:

     Маликов Валерій Васильович: за - 233, проти

- 42;

     Германчук Петро Кузьмович: за - 195, проти 80;

     Даневич Олександр Степанович: за - 247, проти 28;

     Димитрієв Іван Григорович: за - 240, проти - 35;

     Іваненко Юрій Вікторович: за - 242, проти - 33;

     Невідомий Василь Іванович: за - 241, проти - 34;

     Немировський Володимир Лукич: за - 236, проти - 39;

     Регурецький Василь Васильович: за - 249, проти - 26;

     Шулежко Марія Яківна: за - 209, проти - 66;

     Футоранська Юлія Миколаївна: за - 222, проти - 53;

     Хропатий Борис Федорович: за - 208, проти - 67.

     Відповідно до норм Конституції,  Закону України про Рахункову палату та  Регламенту  Верховної  Ради  України  Лічильна  комісія вирішила вважати обраними членами Рахункової палати Верховної Ради України  Маликова   Валерія   Васильовича,   Даневича   Олександра Степановича,   Димитрієва   Івана   Григоровича,   Іваненка   Юрія Вікторовича, Невідомого Василя Івановича, Немировського Володимира Лукича, Регурецького Василя Васильовича.

     Германчук Петро Кузьмович,  Шулежко Марія Яківна, Футоранська Юлія Миколаївна, Хропатий Борис Федорович не набрали потрібної для обрання кількості голосів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Беремо  до  відома  цю  інформацію  і вітаємо обраних членів  Рахункової  палати.  Вважаємо,  що  Рахункова  палата  від сьогодні  створена,  оскільки  має  змогу  сформувати  колегію  та працювати відповідно до вимог закону.

     Бажаємо успіхів новообраним членам Рахункової палати!

     Оголошується перерва на півгодини.  О  13  годині  продовжимо засідання.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Продовжується засідання Верховної Ради. Розглядається в другому читанні проект Закону  України  про  податок  на  доходи фізичних осіб.

     Доповідає Альошин  Валерій  Борисович,  член Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

     АЛЬОШИН В.Б.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Індустріальний виборчий округ, Кіровоградська область). Шановні колеги народні депутати! Сьогодні на  ваш  розгляд  у другому читанні пропонується ще один важливий, особливо для прийняття цьогорічного бюджету,  законопроект  -  про податок на доходи фізичних осіб...

     ГОЛОВА. Вибачте,  Валерію Борисовичу,  я мало не помилився. Я ще не порадився з депутатами.

     У вівторок вранці на пропозицію керівників комісій і  фракцій було прийнято рішення: сьогодні після обіду робота в комісіях (Шум у залі).  Що,  вчора проголосували за те,  що сьогодні робота  тут повний  день,  і після 16 години?  Зрозуміло.  Спокійно!  Працюємо сьогодні в пленарному режимі цілий день.

     Прошу.

     АЛЬОШИН В.Б. Як відомо, цей документ викликав досить бурхливі дискусії під час кількох попередніх обговорень. 6 березня Верховна Рада України прийняла законопроект у першому читанні,  за винятком статті 7, щодо якої було прийнято рішення про доопрацювання.

     На минулому  тижні,  18  квітня,  Верховна  Рада погодилася з пропозицією уряду,  викладеною в листі від 1  квітня  за  підписом Прем'єр-міністра  України Павла Івановича Лазаренка,  і прийняла в першому читанні статтю  7  закону  в  попередній  редакції.  Таким чином,  було  відкрито  простір  для  підготовки  законопроекту до розгляду його Верховною Радою у другому читанні.

     22 квітня Комісія з питань фінансів і банківської  діяльності розглянула   пропозицію   робочої   групи,   яка   доопрацьовувала законопроект   і   розглядала   пропозиції   народних   депутатів, висловлені  під  час  розгляду  в першому читанні.  І робоча група запропонувала   внести   підготовлену   порівняльну   таблицю   на обговорення   Верховної   Ради.   Комісія   з   такою  пропозицією погодилася,  маючи  на   увазі,   що   найбільш   спірні   питання законопроекту   можуть  бути  розглянуті  Верховною  Радою  за  її рішенням у повторному другому або у третьому читанні.

     Хотів би  також  привернути  вашу  увагу  і  нагадати  окремі концептуальні  положення  законопроекту,  які  досить неоднозначно сприймалися і продовжують сприйматися в залі.

     Перша особливість,  перша   характерна   риса   законопроекту полягає  в  тому,  що  об'єктом  оподаткування  є сукупний валовий оподатковуваний дохід за рік,  який визначається як сума грошових, матеріальних і нематеріальних надходжень фізичних осіб,  одержаних з різних джерел доходів.

     Характерною рисою є й те,  що розробники законопроекту  пішли на  значне  спрощення шкали оподаткування.  Передбачено три базові ставки  замість  чинних  на   сьогодні   п'яти.   Крім   того,   в законопроекті   визначено   принципово   нові   механізми  надання соціальних пільг щодо оподаткування  доходів  фізичних  осіб.  Цей момент викликав особливо гострі суперечки в залі.

     Слід зазначити,  що до оподаткування тепер залучаються й такі доходи,  які раніше  фактично  не  оподатковувалися.  І  механізми оподаткування  таких  доходів  також  досить  складно сприймаються Верховною Радою.  Це відображено і  в  порівняльній  таблиці  -  у характері тих пропозицій, які надійшли від народних депутатів.

     Коротко спинюсь    на    спірних    положеннях    зазначеного законопроекту.

     Передусім Верховна Рада має визначитися з тими підходами, які наведені,   щодо  оподаткування  неосновних  доходів.  Це  питання виявилося досить  спірним  під  час  розгляду  в  першому  читанні законопроекту, надійшло багато пропозицій щодо встановлення ставки для оподаткування неосновних доходів у  розмірі  20  відсотків.  У запропонованій таблиці міститься саме така норма.

     Крім того,   як   відомо,  розробники  законопроекту  активно відстоюють ідею залучення  до  оподаткування  пасивних  доходів  у вигляді   дивідендів,   процентів,   роялті,   а  також  отриманих подарунків, за деякими винятками. Ці норми також неоднозначно були сприйняті  народними  депутатами.  І  не  випадково надійшли різні пропозиції з цих питань, які переважно відхилено.

     Викликав заперечення підпункт 4.2.3,  за яким  до  розрахунку валового   доходу   не  включаються  страхові  відшкодування,  які характерні тільки для  договорів  страхування  життя,  і  ті,  які направляються на придбання власності, аналогічній застрахованій, у порядку,  встановленому  статтею  16.  Це  заперечення   висловили представники страхових організацій,  які вважають,  що таке штучне обмеження не дає змоги стимулювати розвиток страхового ринку.

     Крім того,  важливим  моментом  є  те,  що  до  оподаткування залучено доходи від операцій з нерухомістю. Надзвичайно складним і дискусійним було обговорення цих положень, які містяться у статтях 13   та   14   законопроекту,   де   пропонується   два  механізми оподаткування доходів від операцій з нерухомим майном. Я думаю, що в  залі  відбудеться  активна дискусія з цих питань,  в результаті якої ми прийдемо до принципового рішення.

     Досить важливими з точки  зору  методології  оподаткування  є положення статті 24, яка містить визначення податкових зобов'язань фізичної особи за оцінкою  її  витрат.  За  позиціями  і  нормами, закладеними   в   цій   статті,   передбачаються   досить   широкі повноваження  органів  податкової  служби  для  такого   побічного контролю  за рівнем споживання і за відповідністю рівня споживання задекларованим доходам громадян.

     Я ще раз нагадую народним депутатам,  що цей законопроект був неоднозначно  сприйнятий  у  залі.  Мабуть,  певна неоднозначність сприйняття є й досі,  про що  свідчить,  зокрема,  те,  що  навіть сьогодні  уточнювали  деякі  позиції,  які увійшли до порівняльної таблиці, і шукали нові розв'язки тих проблем, які є на сьогодні.

     Основну інформацію про  характер  доопрацювання  я  надав.  А тепер пропоную перейти до постатейного розгляду проекту.

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Уже ця інформація свідчить про те, що ми,  очевидно,  ще раз повернемося до цього законопроекту  -  у третьому читанні чи,  скажімо,  у повторному другому читанні. І це не  викликає  заперечення,  в  тому  числі  у  розробників   цього законопроекту.  І  все  ж  є  потреба  дуже  уважно розглянути всі пропозиції, внесені депутатами.

     Чи є тут депутати,  пропозиції  яких  проігноровано?  (Шум  у залі).  Я  маю  на  увазі  не ті,  що відхилено,  а ті,  на які не звернуто ніякої уваги (Шум у залі).

     Депутат Пилипчук. Будь ласка.

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).  Шановні  колеги!  Я  подавав  на  тринадцяти  сторінках письмові зауваження до цього законопроекту.  Вони зареєстровані  в комісії,  я це проконтролював.  Проте жодна пропозиція не те що не врахована  -  не  відображена!  Можуть  сказати,  що  не   знайшли пилипчукових   пропозицій   чи   загубили.  Але  ж  я  виступав  в обговоренні цього законопроекту в першому читанні і висловив цілий ряд пропозицій.  То ж стенограму можна було б узяти. Це вже третій законопроект, який вноситься комісією Суслова, по кожному з яких я подавав пропозиції, і жодна з них в тексті порівняльної таблиці не наведена, не те що не врахована.

     Якщо говорити  про  сьогоднішній  проект,  то  в   ньому   не враховані витрати ні на лікування, ні на поховання, ні на одяг, ні на харчування.  Нічого  не  враховано!  Мене  просто  обурює  таке ігнорування моїх пропозицій.  Вони навіть не те що не враховані, а не наведені.  Я не знаю,  як з цим боротися.  Третій  законопроект іде,  до  якого  я подавав і усні,  і письмові пропозиції,  і вони зовсім не враховані.

     Тепер таке.  До 1990 року у нас доходи до 80  карбованців  не оподатковувались.  За купівельною спроможністю це 160 гривень. А у нас неоподатковуваний мінімум - 17 гривень.  Це суттєве  заниження життєвого  рівня,  яке  ми  закладаємо  цим  законом.  Окрім того, оподатковуються  додаткові  доходи,   які   до   цього   часу   не оподатковувалися.

     Я вважаю,  що  треба  голосувати  законопроект поіменно,  щоб видно було,  хто,  як і за що голосує.  Бо йде свідоме ігнорування депутатів, які подають пропозиції. А шкалу оподаткування перенести на третє  читання,  бо  якщо  її  буде  впроваджено  -  подвоїться тіньовий сектор нашої економіки.

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, що ви скажете з цього приводу?

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги! До порівняльної таблиці включено всі зауваження народних депутатів,  які надійшли на адресу Комісії з  питань  фінансів і банківської діяльності в терміни,  визначені Регламентом для прийняття таких пропозицій.

     Особисто я письмових пропозицій народного депутата  Пилипчука не аналізував, бо не бачив їх.

     ГОЛОВА. Але  ж є в стенограмі конкретні зауваження,  їх треба було розглянути.

     Ще є потреба обговорювати питання  про  процедуру?  Процедуру визначено  Регламентом:  друге  читання  - треба йти послідовно по статтях (Шум у залі). Будуть ваші зауваження - будемо розглядати.

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. За кого вы нас принимаете?

     ГОЛОВА. Та не ми вас, а ви себе за кого приймаєте?

     Валерію Борисовичу, коли ви роздали документ?

     АЛЬОШИН В.Б. Документ роздано сьогодні (Шум у залі).

     ГОЛОВА. На коли? Ви всі тут у залі голосували за невідкладний порядок розгляду проектів податкових законів.  Треба не поспішати, не ганяти по законах,  а йти послідовно,  і,  якщо треба,  давайте будемо читати кожну статтю.

     I дивитися:  вносили  пропозицію - не вносили,  довіряєте цій нормі - не довіряєте, і ось так іти далі. Я іншого виходу не бачу.

     З процедури  ще  є  бажаючі  висловитися?  Ще   три   хвилини відведемо   на   процедуру.   Будь  ласка,  запишіться,  хто  хоче висловитися.

     Депутат Пономаренко.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область). Група "Реформи". Шановний   Олександре  Олександровичу,  ми  вчора,  також  уранці, отримали проект Закону  про  оподаткування  прибутку  підприємств. Продуктивно попрацювали і вчора ж цей закон прийняли.  Тому те, що ми сьогодні вранці отримали проект цього  закону,  аж  ніяк  не  є підставою, щоб його не розглядати сьогодні.

     Я пропоную  розпочати постатейне обговорення і,  наскільки це можливо, прискорити процес...

     ГОЛОВА. Борисе Йосиповичу,  це є  підставою,  якщо  діяти  за Регламентом,  але  ж  треба розглядати проект.  I тому я просив би такий,  знаєте,  компроміс знайти між тим,  що треба,  і  тим,  що можна.

     Депутат Яковенко.  Немає  його.  Депутат Пасько.  Він згоден. Депутат Сінченко...

     Депутат Кендзьор. Будь ласка.

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомісії Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Олександре Олександровичу  і шановні колеги народні депутати! Справді, у нас якось, слава Богу, на цьому тижні,  від учорашнього дня,  пішла  робота  у  Верховній Раді.  Я гадаю, що кожен отримав задоволення і від першої половини сьогоднішнього дня.  Закон  готовий,  закон  опрацьований.  I  цей закон...  Скільки  вже  було  балачок  про прийняття цього закону! Давайте  сьогодні  продовжимо  цю  продуктивну,  нормальну  роботу сесійної   зали   і  приступимо  до  постатейного  розгляду  цього документа.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

     МОIСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Александр  Алексанрович.  Уважаемые коллеги,  я  хочу  обратить  ваше внимание на то,  что мы сегодня, действительно, продуктивно поработали над законом о самоуправлении (хотя я голосовал против него).  До рассмотрения проекта в зале мы все его прочитали,  ознакомились с каждой  поправкой.  Сейчас  нам предстоит  рассмотреть  документ,  который  по  важности,  на  мой взгляд,  приближается к документу, только что рассмотренному. Ведь речь  идет  о налогах на доходы физических лиц,  в том числе наших очень богатых людей,  в том числе самых  богатых,  у  которых  уже миллиарды долларов в карманах. И мы сегодня хотим рассмотреть этот документ,  не  прочитав  его?!  Мы  хотим  с  голоса  решать,  что правильно,   а   что   неправильно?!  Каждая  статья  должна  быть осмыслена.

     Поэтому я прошу рассмотрение этого документа  перенести  хотя бы на следующую неделю.

     ГОЛОВА. Я  дуже  прошу  всіх  не голосувати жодної статті без усвідомлення,  або,  як   сказав   Володимир   Миколайович,   "без осмысления".  Давайте будемо уважно розглядати і рухатися.  Якщо з приводу чогось виникають у когось сумніви, то відкладаємо на третє читання. I все буде нормально.

     Ось, наприклад,  стаття 1 "Визначення термінів". Тут майже те саме,  що в Законі про оподаткування прибутку.  Чому ж відтягувати прийняття?  Треба  голосувати.  А  там,  де будуть спірні питання, будемо з'ясовувати і рухатися повільніше...

     Уже використано час? Спасибі.

     Розглядається у другому читанні проект Закону про податок  на доходи фізичних осіб.

     Стаття 1    "Визначення    термінів".    Назва    закону   не дискутувалася, бо зрозуміло, про що йдеться.

     "Для цілей цього закону терміни вживаються в такому значенні: 1.1.  Фізична особа - громадянин України..." і так далі.  У кого є зауваження?  Було  зауваження  Комісії   з   питань   фінансів   і банківської діяльності, його враховано.

     Визначення роялті приведено у відповідність, як я розумію, із Законом  про  оподаткування   прибутку   підприємств.   Пропозицію депутата Сторіжка відхилено, він не наполягає на її розгляді.

     Хвилинку! До статті 1 у кого є зауваження?

     Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,   член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька область).  Олександре Олександровичу,  давайте звернемо увагу на  пункт  1.2:  "Резидент  -  фізична  особа,  яка відповідає  будь-якій  з  нижченаведених ознак..." Це означає,  що якщо фізична особа відповідає хоча б одній із цих ознак,  то  вона вже  є  резидентом.  Треба  чітко  визначитися:  або  всім ознакам повинна відповідати,  або, керуючись тим, що тут написано, вважати будь-яку    особу   резидентом.   Треба   чітко   зазначити.   Тут написано:"...будь-якій  з  нижченаведених  ознак".  Хоча  б  одній відповідає  - і то вже є резидент?  Ну так же невизначено не можна писати в законі!

     Дякую.

     ГОЛОВА. Відповідайте, Валерію Борисовичу.

     АЛЬОШИН В.Б. Я повинен сказати, що до цієї позиції пункту 1.2 зауважень від народних депутатів не надходило.

     ГОЛОВА. Це правда,  не надходило. Але мені здається, що тут і написано правильно. Георгію Манолійовичу, подивіться уважно. Якщо

     одна з цих ознак є,  значить,  він уже резидент, тому що тоді він  оподатковується  за  цим законом.  Якщо він перебуває 183 дні тут, значить, він повинен підпадати під категорію резидента.

     Депутат Жеребецький.

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.   Зверніть   увагу,   шановний   доповідачу. "Фізична  особа  - громадянин України,  особа без громадянства або громадянин іноземної держави".  "Резидент  -  фізична  особа,  яка відповідає..."    І    далі   обов'язковим   атрибутом   резидента визначається громадянство України.  Тобто у вас  суперечність  між двома пунктами.  В одному говориться: якщо відповідає одній із цих ознак,  а отже, і негромадянин є резидентом. А в другому пишеться: тільки  громадянин  може бути.  Розумієте,  суперечність між двома пунктами. Подивіться уважно.

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги, немає тут суперечності. Я просив би  вас  уважніше прочитати зміст пункту 1.2:  "Резидент - фізична особа,  яка  відповідає   будь-якій   з   нижченаведених   ознак". Будь-якій!   "Має  місце  постійного  проживання  в  Україні".  Ця характерна ознака може поширюватись як на громадян України,  так і на негромадян України, які постійно проживають в Україні.

     Друга ознака. "Перебуває на території України в сукупності не менш як 183 календарних дні протягом безперервного  12-  місячного періоду".  Це теж може поширюватися як на громадян України,  так і на негромадян України.

     І третя ознака. "Має громадянство України". Це поширюється на тих  громадян України,  які перебувають за межами України більш як 183 дні.

     ГОЛОВА. Тобто  все  логічно.  Але   ще   раз   повторюю:   це зауваження, які треба було висловлювати під час розгляду в першому читанні або письмово.  Ніхто не вносив пропозиції, а тепер дозріли до того, що тут, бачите, не все гаразд.

     Я назву  закону,  назву статті 1 і підпункти 1.1 і 1.2 ставлю на голосування. А то ми товчемося довкола питань, яких, власне, не існує.

     "За" - 196.

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 232. Прийнято.

     Депутат Пилипчук  вносив пропозицію поіменно голосувати,  але він говорив про весь закон. Давайте щодо цього визначимося в кінці розгляду законопроекту. Немає заперечень? Немає.

     Пункт 1.3. "Податкова адреса фізичної особи

- адреса, визначена згідно з положеннями статті 23 цього  закону.  Фізична  особа  може  мати  одночасно не більше однієї податкової адреси". Немає заперечень.

     По пунктах чи по статтях? Поіменно по статтях ви хочете, так? Я ставлю на голосування пропозицію депутата Поровського.  Нагадую, що  в  розрахунок  беруться  голоси  тих,  хто   брав   участь   у голосуванні.

     Прошу проголосувати   пропозицію   поіменно  голосувати  весь законопроект.

     "За" - 37. Рішення не прийнято.

     Ідемо далі. Стаття 1. Оскільки враховано зауваження Комісії з питань  фінансів  і банківської діяльності,  а депутат Сторіжко не претендує на розгляд питання, то стаття 1 у цілому голосується.

     "За" - 211.

     Ще раз ставлю на голосування на прохання депутатів.

     АЛЬОШИН В.Б. Комісія просить підтримати статтю 1.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 227. Прийнято.

     Стаття 2 "Платники податку".  Немає  заперечень,  дуже  чітке формулювання.

     Стаття 3 "Об'єкт оподаткування". Не було зауважень. "Об'єктом оподаткування  резидентів  є  сукупний  оподатковуваний  дохід  за звітний рік, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу у звітному році,  визначеного згідно зі статтею  5 цього закону,  на суму витрат платника податку,  визначених згідно зі статтею 6 цього закону.  Об'єктом оподаткування нерезидентів  є валовий дохід, одержаний із джерел походженням з України".

     Голосуємо статті 2 і 3.  Власне,  і статтю 4 "Валовий дохід". Там теж враховано зауваження.

     АЛЬОШИН В.Б. Прохання проголосувати за статті 2 і 3.

     ГОЛОВА. Статті 2,  3 і 4 ставлю на голосування. Вибачте, крім статті 4. Статті 2 і 3 голосуються. Будь ласка.

     "За" - 229. Прийнято.

     Стаття 4. Є зауваження? Будь ласка, депутате Немировський.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Болградський  виборчий округ,  Одеська  область).  Уважаемые  коллеги,  в подпункте 4.2.2 записано: "подарунки, крім випадків, передбачених статтею 15 цього закону".  Однако разкяснения даются,  причем четко,  в пункте 10.5 данного законопроекта.  Чтобы не  было  искажений  и  кривотолков, здесь надо бы записать так: "подарунки згідно з пунктом 10.5 цього закону та випадки,  передбачені статтею 15 цього закону".  И тогда все становится на свои места.

     ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція. Валерій Борисович не заперечує, і комісія, отже, не заперечує.

     Поправка депутата     Немировського     голосується.     Вона підтримується всіма розробниками цього проекту і,  гадаю, сесійним залом.  Будь ласка. Він правильно говорить, треба, щоб не було там ніяких винятків.

     "За" - 225.

     Я прошу  і самого депутата Немировського проголосувати,  його голосу не вистачило.  Ставлю на голосування (Шум у залі).  Ну, він агітував сусідів,  переживав за те,  щоб вони проголосували, а сам не проголосував.

     "За" - 246. Прийнято.

     Депутат Кужель.

     КУЖЕЛЬ О.В.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ, Запорізька область). В подпункте 4.2.3 после   слова   "дивіденди"  предлагаю  написать:  "проценти,  які перевищують облікову  ставку  Національного  банку  України".  Эта редакция согласована с Виктором Ивановичем Сусловым. Как мы знаем, основным  источником  инвестирования  являются  вклады  населения. Поэтому  надо  дополнить,  чтобы не обложить подоходным налогом те проценты,  которые получают пожилые люди.  Это касается  тех,  кто спекулирует на повышении ставок.

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, це погоджено із Сусловим?

     АЛЬОШИН В.Б.  Я просив би,  щоб цю норму прокоментував Василь Васильович Регурецький.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б.  Василю  Васильовичу,  Олександра  Володимирівна Кужель пропонує...

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Валерію Борисовичу.

     Відкрийте підпункт   4.2.3   і   стежте   уважно   за   ходом обговорення.  "Доходи,  нараховані йому як дивіденди, проценти або роялті".  Тут  після  слова  "дивіденди"  Олександра Володимирівна пропонує додати:  "проценти,  які  перевищують  облікову  ставку", тобто середню процентну ставку, я так розумію (Шум у залі).

     Будь ласка, прокоментуйте.

     АЛЬОШИН В.Б.  Взагалі,  шановні  народні  депутати,  у  цьому законопроекті йдеться про доходи в загальному вигляді, які отримує громадянин.  Якщо мати на увазі проценти по депозитних вкладах або проценти від володіння якимись цінними паперами,  то взагалі-то це дохід   громадянина.   Коригувати   його   на   процентну   ставку Національного  банку  і  в  межах  цієї   ставки   звільняти   від оподаткування  -  це  вже  відхилення  від  принципу оподаткування сукупного доходу громадян.

     ГОЛОВА. Ще раз надається слово депутату Кужель.

     Повторюю, що погоджено із Сусловим,  а він це  питання  добре знає.

     КУЖЕЛЬ О.В.   Уважаемые   коллеги!   По   информации  органов статистики  сегодня  депозитные  вклады  населения  составляют  62 миллиона  гривень.  Это  в среднем полторы гривни на одного жителя Украины.  Что мы собираемся облагать подоходным налогом?  Если  мы собираемся  вернуть  доверие  к  государству  и доверие к вложению денег населением на депозитные вклады на переходный период, то нам нельзя вводить эту норму. А те, кто спекулирует на вложении денег, те подпадают под норму обложения подоходным налогом.

     ГОЛОВА. Олександра   Володимирівна   права.    Тільки    вона помилилася - не півтори гривні, а гривня 15 копійок.

     У даному  разі  має враховуватися реальний стан речей.  Тобто мова йде про  оподаткування  процентів,  які  перевищують  середню ставку.

     Поправка депутата   Кужель  ставиться  на  голосування.  Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б.  Комісія не підтримує цю поправку, тим більше її немає в порівняльній таблиці.

     "За" - 180.

     ГОЛОВА. Більш  як сто депутатів сумніваються.  Мабуть,  треба обмінятися думками.

     Ще раз надається слово депутату Кужель.  А потім виступить її опонент депутат Найда.

     КУЖЕЛЬ О.В.   Уважаемые   коллеги!   В  основном  депозитными вкладами в сбербанке пользуются люди  пожилого  возраста,  которые вкладывают свои деньги.  И эта ставка, которую мы написали, - ниже ставки НБУ.  Это средняя ставка, которая дается населению. Те, кто пользовался  льготами  в  банках и получает большую ставку по этой поправке,  будут облагаться подоходным налогом.  Во  всех  странах мира  вклады населения являются основным источником инвестирования производства.  Если мы сегодня примем эту  норму,  то  не  получим этого  источника.  Во  время встречи делегации Верховного Совета с представителями Международного  валютного  фонда  был  задан  этот вопрос,  на  что от МВФ последовал ответ:  мы не понимаем действий вашего правительства,  которое в  такое  время  вводит  подоходную ставку на вклады населения.

     АЛЬОШИН В.Б.   Шановні  колеги!  Дозвольте  декілька  слів  у порядку коментаря.  Все-таки  проценти,  нараховані  вкладнику,  є частиною сукупного доходу, хочемо ми того чи не хочемо.

     Другий аспект  цієї  проблеми,  який автоматично виникає:  чи адмініструватиметься норма,  яка закладається  в  закон  з  голосу Олександри Володимирівни Кужель?

     Безперечно, теоретично можна обгрунтувати правильність такого підходу.  Але  узгодити  його   з   методологією,   запропонованою законопроектом    про   оподаткування   доходів   фізичних   осіб, надзвичайно складно.

     Я не хотів би,  щоб ми сьогодні визначилися з цього  питання. Давайте віднесемо цю норму на третє читання.

     ГОЛОВА. Можна  і  так  вирішити.  Я  прошу  Віктора Івановича Суслова на одну хвилину.

     А зараз депутат Найда висловиться.  Він же  проти  обох  буде опонентом. Будь ласка.

     НАЙДА Г.І.   Фракция   коммунистов.   Я   не   могу   женщине оппонировать. Передаю слово депутату Пинзенику.

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Південний  виборчий  округ, Львівська   область).   Шановні   народні   депутати!   Як   агент Міжнародного  валютного  фонду  я скажу,  що інформація Олександри Володимирівни не відповідає дійсності.  Міжнародний валютний  фонд завжди   говорить   про   рівні  умови  оподаткування,  а  не  про звільнення.  I хочу вам сказати, що Міжнародний валютний фонд дуже не любить звільнення від оподаткування. Це поперше.

     По-друге, якщо  прийняти пропозицію Олександри Володимирівни, то буде дуже складно адмініструвати цей податок.

     А по-третє,  будуть платити заробітну плату  через  відкриття вкладів, на які нараховуються проценти.

     Тому я  прошу  народних  депутатів не підтримувати пропозицію Олександри Володимирівни.

     ГОЛОВА. Олександра  Володимирівна  сказала,  ніби   у   фонді запитали з подивом:  "Чому це ваш уряд таких заходів вживає?" Ми в певному сенсі інтернаціоналісти.  Наш уряд і їхній уряд -  один  і той самий. Так що тут правий Віктор Михайлович.

     Депутат Суслов. Прошу.

     СУСЛОВ В.I.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська   область).   Уважаемые  народные  депутаты!  Поправку, которую  предлагает  Александра  Владимировна,  стоит  принять.  Я поясню   почему.  Понимаете,  проблема  с  процентами  по  вкладам возникает для некоторых категорий людей  -  у  тех,  кто  получает очень высокие проценты.  Есть у нас для уважаемых людей такие виды депозитных вкладов, где много платится. Большая часть, подавляющая часть  вкладчиков  получает,  конечно,  проценты  не  выше  ставки Национального банка по  депозитам.  Так  вот,  если  эта  поправка проходит,  то мы простонапросто уменьшаем организационные расходы, так сказать, на заполнение деклараций при обложении этим налогом.

     Представим себе пенсионера  или  другого  человека,  которому платится по его вкладу меньше или там на уровне, но не выше ставки Национального банка.  Тогда эта часть - необлагаемая,  и  он,  так сказать,  не  вносит  все  это в декларацию,  и не возникает,  так сказать, дополнительного обкема работы.

     Поэтому облагать  можно  и  даже   следовало   бы   облагать, возможно,  и  по прогрессивной шкале,  очень высокие доходы.  Но в данном случае речь идет о подавляющей части вкладчиков.

     Но если  поправка  не   будет   принята,   мы   дополнительно рассмотрим ее в комиссии и, думаю, примем решение.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Я  ще  раз ставлю на голосування поправку депутата Кужель. Прошу визначитися. Голосуємо.

     "За" - 188.

     Є пропозиція на третє читання віднести цю  норму.  Ставлю  на голосування.  Пропозицій  таких  було багато.  I депутат Суслов її також вносив. Будь ласка.

     "За" - 238. Прийнято.

     Ще до цієї статті?

     Депутат Глухівський. За ним - депутат Яценко.

     ГЛУХIВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область).  Дякую. Олександре Олександровичу, у зв'язку з тим  що  підпункт  4.2.3  віднесено  на третє читання,  я хотів би привернути  вашу  увагу   до   того,   що   стосується   винагород винахідникам, авторам промислових зразків.

     Згадаймо, вчора, коли ми розглядали питання про оподаткування прибутку підприємств,  я пропонував  включити  до  валових  витрат юридичної   особи   винагороди  винахідникам  і  авторам,  але  ця пропозиція не набрала більшості голосів.  Таким чином,  винагорода буде  оподатковуватися.  Тепер  пропонується винагороду включити в доходи фізичних осіб,  і вона ще раз буде оподатковуватися.  Що ж, таке    подвійне    оподаткування   дуже   добре   "стимулюватиме" винахідницьку діяльність у нашій державі.

     Я просив би,  перш ніж буде третє читання,  щоб комісія  дуже ретельно   в   цьому   розібралася   і   не  допустила  подвійного оподаткування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. А що конкретно ви пропонуєте  голосувати  зараз?  Яку пропозицію? Це ж друге читання.

     Депутату Глухівському надається слово ще раз.

     ГЛУХIВСЬКИЙ Л.Й. Я пропоную у підпункті 4.2.3 після слова "роялті" написати: "крім винагород винахідникам, авторам промислових зразків і топологій інтегральних мікросхем".

     ГОЛОВА. Я прошу проголосувати цю пропозицію враховуючи, що до третього читання  її  буде  опрацьовано  як  слід  і  приведено  у відповідність  із  Законом про оподаткування прибутку підприємств. Зрозуміло?  Прошу підтримати пропозицію про  включення  до  тексту підпункту  4.2.3 на третє читання доповнень депутата Глухівського. Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 206.

     Iгоре Олександровичу,  Василю  Васильовичу,  будь  ласка,  не командуйте.  Тут  вистачає  керівників  фракцій  і так далі (Шум у залі).  Це мій обов'язок.  Я так і роблю, ставлю на голосування. А як  депутат  інколи  висловлююся  з  приводу  того,  з чим до мене звертаються інші депутати.  От Валерій  Борисович  повертається  і каже: "А яка ваша думка". Я кажу: "Голосуйте!"

     Ще раз просить слова депутат Глухівський. Зараз, хвилиночку.

     До третього читання розглянути!  Комісія подивиться. Не треба

- вилучить, треба - запише.

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 222.

     Я прошу,  в робочому порядку опрацюйте цей фрагмент,  і  тоді висловите свою думку.

     Депутат Яценко. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область).  Дякую.  Шановні колеги, у мене, власне, дві пропозиції. Я хотів би їх кожну окремо проголосувати.

     Щодо підпункту 4.2.1. По-перше, погодьтеся, що його викладено нелогічно.  Або  ми  закладаємо в підпункт вичерпний перелік,  або можемо залишити лише останню формулу:  "будь-які  інші  виплати  в грошовій  або  натуральній  формах  як компенсація..." і так далі. Тому що спочатку щось  перелічувати,  а  потім  закладати  формулу "будь-які виплати" - це, погодьтеся, нелогічно.

     Крім того, оце формулювання - "будь-які виплати", знаєте, дає дозвіл,  скажімо,  податковим   інспекторам   абсолютно   довільно тлумачити  той  чи  інший  вид  грошових  надходжень  громадян.  I виникатиме дуже багато спорів з цього приводу.

     Тому в мене прохання віднести підпункт 4.2.1 на третє читання або вилучити взагалі. Давайте або вилучимо, або вмістимо вичерпний перелік,  що  це  таке.  Я  підкреслюю,  це абсолютно,  так би мовити, розмита фраза, і потім кожний інспектор буде тлумачити її посвоєму, і виникатимуть численні спори.

     ГОЛОВА. Ви розумієте тривогу Володимири Яценка.  Отже,  треба зважити   на   це  зауваження.  Бо  коли  зійдуться  два  суб'єкти правовідносин  -  громадянин  як  платник  податку  і  представник податкової інспекції,  то другий, посилаючись на слово "будь-які", весь час шукатиме,  так би мовити,  ключі до цього платника.  А це вже стосується прав людини.

     Що скаже з цього приводу Василь Васильович Регурецький?

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів.  Шановні народні  депутати,  це  визначення  стосується   взагалі   доходів громадянина  для  оподаткування.  У наступних статтях зустрінуться слова "доходи від надання послуг,  робіт громадянами для юридичних осіб".  Тобто це детальніше викладено.  А мається на увазі ось що: якщо громадянин виконає якусь роботу для підприємства,  наприклад, пофарбує  вікна  в  цеху,  то  це буде робота,  виконана на основі договору цивільно-правового характеру, і цій людині буде виплачено винагороду  за  цю  роботу.  Назвати тут усі можливі види робіт ми просто не могли. Тому дано загальну характеристику: "інші будь-які доходи за надані послуги (виконані роботи) для громадянина". Це не буде називатися "заробітна плата", а "виплати".

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, а "дядько" бігає, малий ще такий, віком до 14 років,  по вулиці і миє машини, і одержує там копійки. То це теж оподатковується, чи як?

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   За   технікою   закону   це   теж   доходи громадянина.  І якби ми могли це фіксувати або , точніше, якби він був чесним платником,  то в декларації показав би ці доходи. А тут маються на увазі фіксовані,  ті, що регулюються або відображаються в бухгалтерських книгах юридичних  осіб,  тому  що  це  на  основі договору виконана робота.

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  депутата  Яценка  слова "будь-які інші виплати" вилучити. Ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За" - 187.

     Була ще одна пропозиція депутата Яценка -  на  третє  читання віднести підпункт 4.2.1. Ставлю на голосування.

     "За" - 207.

     Тоді ставлю на голосування підпункт 4.2.1 в редакції комісії.

     АЛЬОШИН В.Б. Прохання підтримати.

     "За" - 166.

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю на голосування пропозицію віднести на третє читання цей підпункт.  Будь ласка (Шум  у  залі).  Автоматом нічого не йде - у нас все йде за Регламентом.

     "За" - 248. Рішення прийнято.

     Депутат Черенков. Прошу.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська область).  Уважаемые коллеги, мы вот отнесли этот вопрос на третье чтение,  и в нашей комисси он будет рассматриваться. Это вопрос  очень  сложный.  Ну,  например,  цыганка  получает  доходы достаточно большие, но она вне закона. Ну, я так, условно, говорю. Или тот мальчик,  который моет машины.  Если его родители попадают под планку "свыше 2014 гривень",  то  они  тоже  должны  учитывать (если,  конечно,  это  честные  родители).  Если  бабушка  продает сельскохозяйственную продукцию,  то она тоже должна  в  декларации эти доходы указать (если они,  допустим,  выше 2 тысяч).  Конечно, если речь идет о предпринимательской деятельности.

     Я эти примеры  для  того  привел,  чтобы  вы  поняли,  что  в обязательном   порядке  здесь  надо  учесть  предложение  депутата Пилипчука о валовых расходах. Они колоссальны, особенно в сельской местности  - только на приобретение угля требуется 600 гривень.  А если мы не учитываем валовых расходов и не ставим  вопрос  о  том, что  доход  ниже  70,9  гривни  не облагается,  то стоит ли вообще обсуждать этот законопроект?

     Нужно концептуально определиться  по  этим  двум  положениям. Согласны мы с депутатом Пилипчуком,  что доходы меньше 70,9 гривни не облагаются, или не согласны?

     Я должен сказать, что из-за такой гонки с этим законопроектом в  нашей комиссии он постатейно не рассматривался.  Поэтому ссылки на комиссию делать не надо.  Я говорил и сейчас говорю,  что  идет жесточайший прессинг на нашу комиссию. И все уже молчат после этих передач по телевидению и радио, нормальной работы в комиссии нет.

     Поэтому депутат Моисеенко прав. Почему мы гоним лошадей?

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Ну,  по-перше,  від якої тоді комісії виступає Валерій Борисович? Від фінансової комісії (Шум у залі). Я прошу заспокоїтися.

     По-друге, це дискусія,  як ви говорите. Ви наводили правильні аргументи,  за  винятком  деяких.  Що  стосується першої категорії громадян,  то  спробуйте  встановити,  чи   вони   резиденти,   чи нерезиденти  і  хто  фіксує  в  Україні  ці питання?  А щодо інших давайте визначатися.

     Аргументи, які ви навели, це аргументи до першого читання. До речі, в цьому пункті йдеться про інше - про те, що зараховується у валовий дохід. Коли будемо говорити про витрати, то повернемося до пропозиції  депутата  Пилипчука і будемо визначати,  що входить до тієї категорії.  Я думаю,  що ми віднесемо  на  третє  читання  цю статтю,   бо   потрібно  буде  потім  визначати  права  конкретних платників податку.

     Ми підпункт 4.2.1 віднесли на третє читання.  Ще є зауваження в авторів поправок?

     Депутат Гаманюк. Прошу.

     ГАМАНЮК Л.Ю.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань бюджету (Дніпровський виборчий округ,  Дніпропетровська  область). Поправка 23.  Я вважаю, що треба врахувати її і доповнити підпункт 4.3.3 словами "та інші підзвітні суми".  Якби  ми  розглядали  цей проект  до  початку  90-х  років...  Тоді підзвітні суми були дуже скорочені. Сьогодні підзвітні суми дуже великі.

     Тому я пропоную  все-таки  внести  це  доповнення:  "та  інші підзвітні суми".

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги! Поправку 23, пов'язану з поправкою 25,  було відхилено. Мотивація тут така. Через  неповернення  підзвітних  сум і стягнення податку з цих сум фактично  можна  буде  сплачувати  заробітну  плату  без  внесення відповідних  платежів  до  пенсійного фонду,  до фонду соціального страхування  тощо.  Це  неприпустимо,  і  тому  ці  поправки  було відхилено.

     Ще буквально  одна  репліка на зауваження депутата Черенкова. Так сталося, що у вівторок на засіданні комісії, коли розглядалося питання  про  внесення  законопроекту на друге читання,  Олександр Павлович був відсутній.  Але  ми  питання  розглянули,  і  комісія погодилася  з  пропозицією  робочої  групи  внести  його на сесію. Детального обговорення,  дійсно,  в цьому цейтноті  не  відбулося. Комісія поклалася на рішення робочої групи.  І я у вступному слові сказав,  що ми виходили  з  того,  що  значна  частина  норм  буде віднесена  за  результатами  розгляду  на  третє  читання.  Це  ми припускали.  Стосовно того,  яка методологія  закладається  в  цей законопроект,  то,  проголосувавши  його  в  першому  читанні,  ми погодилися  з  тим,  що  об'єктом  оподаткування  є   брутто-дохід фізичної особи.  Якщо ми з цього доходу будемо вилучати витрати на одяг та на інші цілі, то це вже буде зовсім інша ідеологія.

     Тому повертатися до обговорення концептуальних  ідей,  думаю, сьогодні немає сенсу.

     ГОЛОВА. До статті 4 ще є зауваження?

     Депутат Яценко.

     ЯЦЕНКО В.М.  Я  хотів би звернути вашу увагу на поправки 10 і 15.  Вони різні за змістом,  але суть,  власне,  одна. "Подарунки, крім  випадків,  передбачених статтею 15 цього закону".  Стаття 15 цього закону не містить  норми  щодо  визначення  подарунків.  Тим часом  є  цілий ряд подарунків,  які взагалі невідомо як обкладати податками.  Я пам'ятаю,  в першому читанні  у  нас  точилася  така начебто і серйозна розмова навколо цього,  з тим щоб визначити, що ж таке подарунки. Ну, якщо це подарунок у вигляді "Мерседеса-600", то  цілком  зрозуміло,  що  треба.  А  якщо це подарунок у вигляді невеличкої якоїсь речі,  скажімо, до весілля, дня народження і так далі,  то  який смисл і хто це буде враховувати?  Це надто складна річ і саме з таким  формулюванням...  Ми  чекали,  власне  кажучи, розшифровки цього підпункту, щоб було все зрозуміло.

     Так само  і  підпункт 4.2.8.  "Доходи,  одержані як результат користування додатковими благами". Що це таке - "додаткові блага"? Скажімо,  користування  безплатним  транспортом  можна віднести до додаткових  благ,  так   само   як   і   користування   безплатним зубопротезуванням  і  так далі.  І з цього також громадяни повинні сплачувати податок, я так розумію?

     ГОЛОВА. Дякую.

     ЯЦЕНКО В.М.  Або  розшифруйте,  або  давайте   знімемо   його взагалі.

     АЛЬОШИН В.Б.   Я  пропоную  проголосувати  поправки,  внесені Володимиром Михайловичем Яценком.

     ГОЛОВА. Він пропонує вилучити слова "доходи,  отримані ним як подарунки".  Оскільки  бувають  різні подарунки,  треба це питання виписувати, розшифровувати.

     АЛЬОШИН В.Б.   У   нинішній    редакції    підпункту    4.2.2 передбачається, що подарунки є об'єктом оподаткування, включаються до розрахунку валового доходу, якщо вони не є тими, що передбачені статтею  15  цього  закону.  У  статті  15  називаються і житловий будинок,  і квартира,  і особисті речі,  і індивідуальний гараж, і кошти,  що  зберігалися на пенсійних рахунках,  і інші успадковані або подаровані фізичною особою види майна.

     Тобто такі обмеження передбачено.  Тут висловлювалася  слушна думка,  що  в  інших  країнах  це  питання вирішується по-різному, скажімо, встановлюються якісь вартісні обмеження щодо декларування подарунків.  У  нас  склалися специфічні відносини в суспільстві і специфічні традиції відносно подарунків.  І  те,  про  що  говорив колега Яценко,  має сенс. Ця норма може вплинути на зміну, скажемо так,  поведінки  в  суспільстві,  поведінку  людей,  відносин  між людьми.

     ГОЛОВА. Валерію  Борисовичу,  ви  відіслали нас до статті 15. Там написано,  що не є подарунками особисті речі  фізичної  особи, крім речей,  використовуваних у підприємницькій діяльності.  Можна подарувати, скажімо, кулон на 15 тисяч доларів, який буде носитися як особиста річ і не обкладатиметься податком (Шум у залі).

     А з другого боку, квіти на день народження, правильно...

     АЛЬОШИН В.Б.  Можливо,  норму  визначено  не найкращим чином. Подарунки  від  родичів  не  є  об'єктом  оподаткування.  Якщо  це подарунки іншого характеру, то тут може бути все.

     ГОЛОВА. Ось  Валерій  Іванович  правильно  підказує:  було 50 відсотків  у  тіні,  заженемо  всі  100  відсотків  у  тінь,  якщо нерозумно випишемо ці норми. Треба...

     Василю Васильовичу, будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати, мені здається, що ми даремно витрачаємо час.  Будь ласка,  подивіться пункт 10.5, де визначено чітко і зрозуміло, що таке подарунки і що таке додаткові блага.  Лише  ті   подарунки,   які   нотаріально   засвідчуються, підпадають  під  оподаткування.  Так  само  чітко  у  цьому пункті дається визначення додаткових  благ.  Коли  ми  дійдемо  до  цього пункту,  то всі питання буде знято.  А в статті 4 дається загальне визначення доходів як, грубо кажучи, об'єктів оподаткування.

     Далі все це конкретно розписано.  Будь  ласка,  погляньте  на пункт 10.5, там відповідь на ваше запитання.

     АЛЬОШИН В.Б.   І  ми  вже  щодо  пункту  4.2.2  проголосували поправку депутата Немировського.

     ГОЛОВА. Секундочку, Валерію Борисовичу.

     Василю Васильовичу, ви, будь ласка, обережніше висловлюйтесь. Мовляв, ми втрачаємо час, киньте погляд на пункт 10.5. Так, ви над ним працювали,  а депутати взяли в руки цей  матеріал  тільки  що. Тому вам це все зрозуміло, а їм - ні.

     Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Дніпровський  виборчий  округ, Херсонська   область).  Депутатская  группа  "Реформы".  Уважаемые коллеги,  эта поправка,  касающаяся подарков,  возникла в  рабочей группе.  Мы  должны  обязательно  отнести  ее  на  третье  чтение, несмотря на то что  мы  ее  уже,  вроде  бы,  проголосовали.  Надо изменить принятое решение,  потому что при такой ее редакции будет много лазеек для злоупотреблений  налоговых  инспекторов  и  будет много совершенно непонятных вещей.  Например,  если муж жене дарит подарок на день рождения,  то он облагается или не облагается? Или если народному депутату почти еженедельно какую- то книгу какая-то организация дарит, то это облагается или не облагается?

     ГОЛОВА. Олександре  Сергійовичу,  якщо  чоловік  дарує  своїй дружині, то не обкладається.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я понимаю юмор, но очень прошу коллег отнести эту серьезную норму на третье чтение,  потому что  пункт  10.5,  к сожалению, не дает ответов на многие здесь поставленные вопросы.

     АЛЬОШИН В.Б. В останньому абзаці пункту 10.5 визначається якраз те,  про що  говорив  у  поясненні  Василь Васильович Регурецький.

     ГОЛОВА. Є  пропозиція підпункт 4.2.2 щодо подарунків віднести на третє читання і чітко його виписати,  як пропонують  Яценко  та інші  депутати.  Зрозуміло,  що  треба не допустити зловживань при даруванні,  бо це може бути,  скажімо,  і хабар. А з другого боку, треба   не   допустити   сваволі  щодо  людей,  які  в  нормальних слов'янських умовах одержують  один  від  одного  подарунки  як  у сім'ї, так і поза нею.

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 232. Прийнято.

     Шановні депутати,  як мені підказали працівники Секретаріату, ми вчора тільки усно погодили,  але не проголосували  питання  про роботу сьогодні у пленарному режимі. А ви проголосували у вівторок про роботу в комісіях. Тому, щоб працювати у пленарному режимі, ми повинні скасувати те рішення,  тобто проголосувати зараз за роботу у пленарному режимі з 16 години.

     Я ставлю на голосування цю пропозицію,  вона не  голосувалася вчора.

     "За" - 195.

     У зв'язку  з  тим....  (Шум  у  залі).  Прошу  уваги!  Це  не процедура (Шум у залі).  Ви зрозуміли,  про що йдеться? Пропозицію про  те  щоб у пленарному режимі працювати з 16 години,  ставлю на голосування.

     "За" - 223. Не прийнято.

     Я ще раз нагадую всім,  хто забув.  Я сказав учора,  що ми  з цього  приводу  визначимося  сьогодні,  коли підійдемо до розгляду проекту Закону про  оподаткування  доходів  фізичних  осіб.  І  це питання ми вчора не голосували (Шум у залі).

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ще раз голосуємо!

     ГОЛОВА. Будь ласка, я ставлю ще раз на голосування пропозицію про роботу в пленарному режимі після 16 години.

     "За" - 240. Прийнято.

     Оголошується перерва до 16 години.  А  далі  буде  продовжено розгляд цього законопроекту.

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

      (щодо проекту Закону про професійнотехнічну освіту)

     КРАСНЯКОВ Є.В.,  член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Закон о профессиональнотехническом образовании, проект которого рассматривается,  является логическим продолжением концептуального,  общего  Закона об образовании.  Он станет первым законом  прямого  действия  для  одного  из  уровней  образования. Надеюсь, что принятие этого закона даст толчок для принятия других законов  прямого  действия  -  о  базовом  образовании,  о  высшем образовании,   о   дошкольном   образовании,   которые  сформируют законодательную  базу  функционирования  и  развития  дошкольного, базового, профессионального, высшего образования.

     Следует отметить,  что Комиссия Верховного Совета по вопросам науки  и   народного   образования   неоднократно   и   достаточно скрупулезно  рассматривала  данный  законопроект.  Он  подготовлен добротно, и должен быть принят в первом чтении.

     Конкретные предложения по поводу законопроекта будут поданы в комиссию  в  письменном  виде.  А  здесь  я хотел бы акцентировать внимание    на     проблемах     образования     в     целом     и профессиональнотехнического   образования   в  частности.  То  что происходит в Украине в системе образования можно сравнить  лишь  с погромом,   побоищем,   массовой   катастрофой.   Цифры,   которые общеизвестны, так и кричат: "Власть, опомнись!"

     Из года   в   год   ухудшается    бюджетное    финансирование образования.  Так,  консолидированный  бюджет  отрасли на 1996 год исчисляется  в  3,7  миллиарда  гривень,  или  50,1  процента   от необходимого.  А это - 70 процентов заработной платы, 80 процентов стипендиального  фонда.   Уже   тогда   мы   сознательно   обрекли преподавателей, студентов на безденежье, унижения и лишения. Из-за хронических невыплат заработной платы начиная с  1  сентября  1996 года  и по сегодняшний день более тысячи общеобразовательных школ, ПТУ,  дошкольных учебных заведений  охвачены  забастовками.  Сотни тысяч детей лишены права на получение знаний.

     Еще более  обострило  обстановку  драконовское  постановление Кабинета Министров и Национального банка  Украины  N  1033  от  31 августа  1996  года,  вследствие  которого  накануне  и  в течение учебного года сокращено 16,7 тысячи классов,  закрыта 81  школа  в сельской  местности.  Наполняемость  классов  достигла  22,3,  а в густонаселенных  регионах  -   Донецкая,   Луганская,   Херсонская области, г.Киев - 30-35 учащихся.

     Под обстрелом    реформаторского    правительства   оказались педагогические работники, повсеместно сокращаются ставки учителей, воспитателей.  Только  в  Автономной  Республике  Крым сокращено 5 тысяч 530 единиц,  в Запорожской области - 3 тысячи, в Луганской - 7 тысяч 385 единиц, в Донецкой - 8 тысяч.

     Наступление на  образование  продолжается.  Кабинет Министров планирует  принять  несколько   постановлений,   направленных   на дальнейшее  сокращение учреждений образования,  сокращение перечня специальностей,  сокращение  государственного  заказа.  Готовы   к утверждению     проекты     постановлений     правительства     об усовершенствовании  сети  высших   и   профессионально-технических заведений.  164  ПТУ  будут  ликвидированы,  из  них  23  -  из-за недостаточности материально-технической базы, 141 будут обкединены с  другими учебными заведениями.  Предусматривается сокращение 187 учебных заведений І и ІІ уровней аккредитации.

     Кабинет Министров   намерен    принять    постановление    об утверждении государственного заказа на 1997 год. Это значит, что в 1997  году  будут  сокращены   обкемы   государственного   заказа, подготовка  младших  специалистов будет сокращена на 20 процентов, бакалавров -  на  20,  специалистов  -  на  10,  квалифицированных работников   -  на  10  процентов.  В  условиях,  когда  работники образовательной отрасли доведены до  отчаяния,  систематически  не получают  вознаграждения  за  труд,  в  условиях  неопределенности перспектив  правительство  принимает  такие   непопулярные   меры. Напомню,  что задолженность по заработной плате работникам системы образования сегодня составляет 16  миллионов  300  тысяч  гривень. Государство  охватила  новая волна забастовок:  Алчевск (Луганская область),  Горловка,  Константиновка (Донецкая область)  и  другие города Украины.

     Убежден, что   такие  "реформаторские"  нововведения  выведут образование Украины на дорогу нищенства,  отрицательно скажутся на воспитании  молодежи.  Уже  сейчас идет сознательное оскотинивание молодежи: секс, пьянство возведены в ранг национальной политики. У молодежи воспитывают ущербность,  смолоду ломаются души, а мы идем на такие радикальные меры.

     И еще об одном. Ради будущего, ради наших детей мы должны при принятии  бюджета  на  1997  год  прямо  и смело заявить,  что 4,1 миллиарда гривень на образование - это гибель системы.  И давайте, наконец-то  признаем,  что  в Украине насильно проводятся неумные, сумбурные,  трижды проклятые большинством  населения  "радикальные рыночные  реформы".  Давайте  спросим  себя:  а  способно  ли наше государство хотя бы покраснеть от стыда за свою политику в области образования?