ЗАСІДАННЯ СТО ДЕВ'ЯТЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї   Р а д и

У к р а ї н и .  2 4   ч е р в н я  1997  р о к у.

10  г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Добрий  день,  шановні   депутати,   члени   Кабінету Міністрів, журналісти, шановні радіослухачі!

     Прошу депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєстровано 330 депутатів.  Ранкове засідання  оголошується відкритим.

     Порядок денний на сьогодні у вас є. Основне питання в ньому - про проект Закону про  Державний  бюджет.  Але  перед  тим  кілька питань,   що   передбачені  Регламентом  і  пов'язані  з  початком пленарного тижня.

     Насамперед про депутатські запити.  Круцик Роман  Миколайович повторно  звертається до Президента України із запитом у зв'язку з невиконанням Міністерством енергетики доручень Президента стосовно розгляду  питання  про  статус  Бурштинської  теплоелектростанції. Питання обгрунтоване, і мова йде про те, що запит саме повторний.

     Ставлю на голосування  питання  про  підтримку  змісту  цього запиту. Поіменне голосування.

     "За" - 222.

     Підтримується зміст.

     Питання про  направлення  цього  запиту  адресату  ставлю  на голосування. Треба 226 голосів. Прошу зосередитись.

     "За" - 225.

     Будь ласка, голосуйте ще раз.

     "За" - 237. Прийнято.

     Цибенко Петро Степанович звертається до Голови Верховної Ради України  щодо  надання народним депутатам України для ознайомлення ряду  документів  стосовно  зовнішньої  і   внутрішньої   політики України;

     Пшенична Ольга  Миколаївна  -  до  голови  Комітету  з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  у  зв'язку  із  зволіканням  розгляду  питання про передачу земель із відання Міністерства оборони до  господарського балансу Ленінського району Автономної Республіки Крим;

     група депутатів   (Швидкий,  Глухівський  та  інші  -  всього дев'ять  чоловік)  -  до  виконуючого  обов'язки  Прем'єр-міністра стосовно   відкриття   в   місті   Севастополі  школи-інтернату  з українською мовою навчання;

     Семенюк Валентина   Петрівна   звертається   до   виконуючого обов'язки  Прем'єр-міністра  України.  Вона  невдоволена розглядом запиту  стосовно  погашення  заборгованості  по  заробітній  платі Київському технікуму легкої промисловості;

     Манчуленко Григорій  Манолійович  звертається  до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України Дурдинця.  Депутат невдоволений відповідями  на  звернення  й  запит стосовно критичної ситуації з виплатою допомог малозабезпеченим сім'ям з дітьми  в  Чернівецький області;

     Білоус В'ячеслав  Олександрович  звертається  до  виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України Дурдинця,  оскільки не  отримав відповіді  на  звернення  стосовно  невиплати  зарплати  вчителям, лікарям міста Полтави та використання не за призначенням бюджетних коштів;

     Хмара Степан  Ількович  звертається теж до Василя Васильовича Дурдинця з приводу 8-9-місячної заборгованості виплати  заробітної плати працівникам Львівської геологорозвідувальної експедиції. Тут є й обгрунтування щодо наслідків такої ситуації.

     Ставлю на голосування ці запити. Вони оформлені відповідно до вимог Регламенту й можуть бути направлені адресатам.

     "За" - 234. Прийнято.

     ---------------

     За Регламентом  у  нас  є  близько  20 хвилин на інформацію з місць,  яку бажали б висловити депутати.  На моніторі  17  хвилин. Запишіться, будь ласка.

     Дякую, досить.

     Шановні депутати, я хотів би попросити вашої згоди на те, щоб ми зараз витратили на наступне питання хвилин п'ять-сім,  а  потім повернемося до оголошення пропозицій, запитів тощо.

     Я привертаю  вашу  увагу  до листа Президента стосовно Закону про місцеві державні адміністрації.  Цей лист у вас є.  Як бачите, Президент   стурбований  тим,  що  він  не  має  процедурних  прав підписувати цей  закон,  оскільки  ми  подолання  вето  Президента проголосували не поіменно.

     Питання ми   по   суті   вже   розглянули.   Були  зауваження Президента, приблизно на 11 сторінках. Ми проголосували по пунктах кожне   зауваження.   Більшість   їх   було  враховано.  Потім  ми проголосували  сам  закон  і  відправили  на  підпис   Президенту. Президент  із  своїми  зауваженнями  відправив цей документ назад, оскільки  вважав,  що  було   порушено   процедуру,   тобто   було проголосовано не 300 голосами.

     Минулого разу  ми  розглянули  це  питання,  проголосували  і набрали 302 голоси. Тепер Президент повертає закон, бо була нібито порушена  процедура:  голосували не поіменно,  і закон ставився на голосування двічі.

     Стосовно того,  що двічі голосували. Нічого дивного немає. Ми багато документів за вимогами депутатів голосуємо по кілька разів, і Регламент  цього  не  забороняє.  І  норми  Конституції,  як  ви пам'ятаєте,  теж голосувалися по кілька разів окремо. До цього теж зауважень не було і претензій ніяких.

     А чому в даному випадку виникає зауваження? Мені здається, що дехто  в  оточенні  Президента не хотів би,  щоб Закон про місцеві державні адміністрації в цій редакції  отримали  громадяни  і  щоб паралельно з ним працював чинний Закон про місцеве самоврядування. Ознак того в нас є більш ніж потрібно,  і я думаю,  що  нам  треба все-таки   допомогти   Президентові   підписати   цей  документ  і проголосувати 300 голосами поіменно...  (Шум  у  залі).  Спокійно. Слово депутату Носову. Будь ласка.

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Конституція  не  вимагає  поіменного голосування,  тому Конституційний Суд не може визнати такий  закон  неконституційним. Але  в  Регламенті  така  норма  є.  Є вона тому,  що законопроект розглядається в багатьох читаннях і в кінці має  бути  видно,  хто завалив  працю  Верховної Ради протягом року,  може,  навіть двох. Якщо закон не голосується,  то  треба,  щоб  було  видно,  хто  не голосує. Тому в Регламенті є норма про те, що поіменно голосується в цілому закон після повернення його Президентом.

     ГОЛОВА. Очевидно,  ми в Регламенті пізніше виправимо  цю,  на мій погляд, недоречність, бо треба, щоб і Регламент теж відповідав Конституції.  У даному випадку Президент з  повагою  ставиться  до Регламенту.  Це  приємно,  оскільки  не  завжди  відчувається таке ставлення до Регламенту як до закону.  Тому  треба  підтримати  цю ідею, і я просив би проголосувати поіменно (Шум у залі).

     Є якісь запитання? Будь ласка. Депутат Шейко. З мотивів.

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Олександре Олександровичу, я хочу нагадати депутатам, що в поданні Президента окрім цього аргументу,  про який ви сказали,  є ще один дуже суттєвий момент,  на який він звертає увагу.  Це  те,  що  ми долали вето,  голосуючи кілька разів - два чи три, не знаю, але не один раз.

     А в статті 84 Конституції і  Регламенті  сказано,  що  кожний депутат голосує за себе особисто і тільки один раз. Повторних, тим більше кількох голосувань Регламентом не передбачено.

     ГОЛОВА. Ще раз пояснюю. Очевидно, ви затрималися. Голосування треба  проводити  так,  як  визначено Регламентом.  Регламентом не заперечується голосування кілька разів,  якщо на тому  наполягають депутати.

     Будь ласка, депутате Носов.

     НОСОВ В.В.   У  Регламенті  передбачена  норма,  що  під  час розгляду питання порядку денного пропозицію чи законопроект  можна переголосувати  після  повторного  скороченого обговорення.  Може, хтось  чогось  не  зрозумів,   висуваються   аргументи.   Так   що переголосовувати можна, Регламентом це передбачено.

     ГОЛОВА. Є  потреба  додатково  обговорювати це питання?  Воно повністю зрозуміле.

     Ще раз хочу сказати.  Якщо хочете повернути Верховну Раду  до витоків  цього  процесу,  тобто  ще  на  10  місяців назад,  то не голосуйте.  А якщо ми  поважаємо  своє  рішення  щодо  Закону  про місцеве  самоврядування,  який тісно переплітається із Законом про місцеві державні адміністрації,  то нам треба вводити в дію  Закон про місцеві державні адміністрації шляхом поіменного голосування.

     Прошу ще раз проголосувати цю норму. Голосуйте поіменно. Будь ласка, підтримайте, треба 300 голосів.

     "За" - 257.

     Хто хоче  висловитися  з  процедури,  будь   ласка.   Коротке обговорення - чотири виступи. Запишіться, будь ласка.

     Депутат Чобіт.

     ЧОБІТ Д.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Бродівський виборчий округ,  Львівська область). Народний рух України. Шановні народні депутати!  Аргументи,  які подав наш шановний Президент, є повністю безпідставними. Як колишній голова райдержадміністрації я вважаю,    що    коли     керівники     райдержадміністрацій     і облдержадміністрацій  призначені Президентом,  то вони мають право підбирати  собі  команду,  призначати  заступників  і  здійснювати функції, які на них покладено.

     Якщо Президент не довіряє голові держадміністрації, то він не повинен його призначати.  Я вважаю, що керівники держадміністрацій повинні брати всю відповідальність на себе. Тому, на мою думку, ми повинні відхилити вето Президента.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я  хотів  би  звернути  увагу,   що   в   зауваженнях Президента  посилань  на  це  немає.  Ми  чули це з усної,  так би мовити, подачі, під час першого розгляду це питання ставилося. Але ми проголосували за документ, який повністю відповідає Конституції України.

     Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська   область).   Прогрессивная социалистическая  партия  Украины.  Я  хотел  бы обратить внимание Верховного Совета и Президента  на  то,  что  в  Украине  творится полное  беззаконие,  которое поддерживается не только в этом зале, но и Президентом лично.  Если вернуться к принятию Конституции, то она  была принята в условиях действия незаконного Конституционного договора,  который навязал Президент Украины всему  государству  и Верховному Совету.

     Конституция принята    и    действует   вопреки   результатам всеукраинского    референдума,    одобрившего     Декларацию     о государственном суверенитете, в которой нет института Президента.

     Беззаконие чинится  как  со  стороны  Президента,  так  и  со стороны Верховного Совета.  Поэтому претензии к  Президенту  нужно было предкявлять в момент принятия Конституции.

     Я не   голосовал   за   этот  закон  и  предлагаю  сейчас  не голосовать,  потому что введение этого закона превращает Украину в полицейское государство.

     Я еще  раз хочу сказать,  что институт наместников Президента нарушает Европейскую хартию о местном самоуправлении.  Ни в  одной стране  мира  нет  такой  системы  управления,  какая  строится  в Украине...

     Александр Александрович,  обсуждение - три минуты, а не одна. Это важнейший закон. Я вам напоминаю норму Регламента...

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон,  будь  ласка.  Я  надавав слово з процедури, бо депутати брали слово з процедури.

     Підтримувати Президента можна  порізному,  в  даному  випадку тих,  хто писав цей документ, або не голосуючи, або висуваючи такі аргументи, які ви висуваєте.

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина".  Уважаемые коллеги!  Я хотел бы сказать несколько слов по процедуре.  Я, конечно, понимаю Президента  -  он уже выступает и в роли лечащего врача,  и в роли блюстителя Регламента,  но количество  голосований  не  определено никаким документом. Это - проблема, мы эту проблему должны решать, но ни в коей мере Президент не должен в эти вопросы,  так сказать, вторгаться.

     Что же касается поименного голосования, то здесь, безусловно, Президент прав - у нас есть такая норма  в  Регламенте.  Но  я  бы советовал  Александру  Александровичу  в  связи с тем,  что мы уже проголосовали,  проголосовать "ad hoc" -  отмену  этой  нормы  для данного   решения.   Мы  имеем  на  это  право  в  соответствии  с Регламентом,  тем более что будет выглядеть странно -  мы  приняли соответствующее решение и теперь будем его пересматривать.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Я  згоден  із  цим.  Я  поставлю  вашу  пропозицію на голосування.

     Депутат Вінський. Будь ласка.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій України. Шановні народні депутати!  Всі ми  чудово  розуміємо,  що  відмова Президента  підписати  цей  закон мотивується не тим,  що десь там порушено процедуру чи  Регламент,  бо  ставлення  дуже  цікаве  до Регламенту  -  коли  вигідно,  то не дивляться на Регламент,  коли невигідно,  тоді дивляться на Регламент.  Я  повинен  сказати,  що зрозумілі політичні мотиви: Президент не хоче балансу влади, хоче, щоб була авторитарна модель влади в цій  державі  і  під  це  хоче сформувати  закони.  А  там,  де  Верховна  Рада  не підтримує цей згубний для держави курс,  він накладає вето.  Ви знаєте,  що  вже близько 40 законів повернуто на доопрацювання,  які стосуються або системи влади,  або соціальних пільг для  населення  чи  вирішення соціальних питань.

     Зачитаю статтю   94  Конституції,  яка  для  нас  є  найвищим законом:  "Якщо під  час  повторного  розгляду  закон  буде  знову прийнятий  Верховною  Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу,  Президент  України  зобов'язаний  його підписати   та   офіційно   оприлюднити   протягом  десяти  днів". Конституція має норми прямої дії.  Отже,  якщо Президент цей закон не  підписує,  він  порушує  Конституцію.  І  це  ми повинні так і кваліфікувати.  І не треба ніяких поіменних голосувань і будь-яких інших кроків на догоду Президенту.

     ГОЛОВА. Це так,  одначе ми обговорили процедуру,  і я хочу ще раз повторити поіменне голосування для ясності,  так би мовити,  з одного  боку,  а  з  другого боку,  щоб виконати точно діючі норми Регламенту.  Якщо це  не  вдасться  зробити,  що  можливе,  бо,  я розумію,  частина  депутатів просто остерігається висловити власну думку,  то я поставлю тоді на голосування питання  про  скасування частини четвертої статті 6.10.2 Регламенту.

     Ставлю на  голосування  ще  раз  питання про подолання вето в поіменному  режимі.  Підтримайте,  будь   ласка,   з   публікацією результатів голосування в газеті "Голос України".

     "За" - 276.

     Будь ласка, опублікуйте результати голосування по фракціях.

     Які пропозиції?  Будь ласка. Депутат Носов. Він краще від нас знає Регламент, бо він його писав.

     НОСОВ В.В.  Ситуація така: згідно з Конституцією всі посадові особи й органи діють лише відповідно до закону,  і тому ці органи, які потрібні Президенту,  діяти не  зможуть.  Так  що  або  ми  не зараховуємо  до  бюджету  кошти на утримання цих органів і вони не діють,  або Президент підписує закон відповідно до Конституції. От і все (Оплески).

     ГОЛОВА. Я вважаю,  аргументи ще раз на користь того, що треба підтримати Президента в його бажанні підписати закон.

     Обговорення відбулося,  депутат Носов висловився,  я  ще  раз прошу проголосувати,  тому що ми зараз дійдемо до розгляду проекту бюджету,  а там передбачено утримання  місцевих  адміністрацій  за рахунок  місцевого  бюджету,  що  взагалі  не вкладається ні в які норми.  І,  очевидно,  там  доведеться  вирішувати   питання   про організацію влади в цілому.

     Я ще раз прошу:  підтримайте це рішення,  і ми одержимо змогу працювати   над   проектом   бюджету.   Ставлю   на   голосування. Підтримайте.   У   нас  немає  розбіжностей  і  в  принципі,  і  з Президентом теж.

     "За" - 290.

     Є ще бажання висловитися? Депутат Кіяшко. Будь ласка.

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Ворошиловський  виборчий  округ,   Донецька   область). Спасибо,  Александр Александрович.  Уважаемые депутаты!  Уважаемые члены правительства!  Я хотел бы обратить внимание всех на то, что мы сегодня создаем определенный прецедент,  когда нормы Регламента ставим выше норм Конституции.

     На мой взгляд,  если мы один раз проголосовали  и  преодолели вето Президента 300 с лишним голосами,  то это решение уже принято окончательно и обжалованию, как раньше говорили, не подлежит.

     Если же мы сомневаемся в нормах  нашего  Регламента,  давайте поддержим  Ельяшкевича  и  в  качестве  исключения по этому закону проголосуем "ad hoc" - отход от нормы,  а на  будущее  никогда  не будем   возвращаться   к   вопросу,   если  мы  его  300  голосами проголосовали.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко. Будь ласка.

     КИРИЧЕНКО М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! Цей прецедент, який ми сьогодні створюємо, явно не на руку правовим нормальним відносинам.

     Ми хотіли зробити як краще,  проголосувати поіменно.  Якщо це не вдається,  то стаття 94 Конституції, де записано: "Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою  не менш  як двома третинами від її конституційного складу,  Президент України  зобов'язаний  його  підписати  та  офіційно   оприлюднити протягом десяти днів".  Ми прийняли закон удруге. У Конституції не сказано про поіменне голосування.  Норма Регламенту  про  поіменне голосування   по  суті  суперечить  нормі  прямої  дії  статті  94 Конституції.

     Я б підтримав  вашу  пропозицію,  Олександре  Олександровичу. Якщо   не   проходить  по-доброму,  давайте  внесемо  питання  про приведення норми Регламенту, яка пов'язана з повторним розглядом з приводу  вето і поіменним голосуванням,  у відповідність з нормами Конституції. А потім проголосуємо ще раз непоіменно.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово має Олексій Пилипович Чернявський.

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область).  Дякую.  Я дивлюся на ці  ігри  вже  сім  років. Скільки  ми  будемо грати,  торгуючи долями українців?  Багато хто говорить,  що він за Україну.  А я дивлюся,  коли ми голосуємо,  і думаю,  що  вони  танцюють  під  чужу  дудку,  не  нашу українську традиційну.

     Я вважаю, що ми проголосували. I навіть 290 голосів,  які ми набрали сьогодні,  хіба не говорять про майже повну єдність  Верховної  Ради,  про  те,  що  ми  тут  з  різними поглядами, але коли стосується справедливості, то ми єдині?

     Я вважаю, що не треба голосувати. Але закликаю тих, по-моєму, десять  чи  сім  чоловік,  які  голосували   "проти",   тих,   які сумніваються,  якщо вони думають,  що вони за Україну,  голосувати все-таки "за".

     ГОЛОВА. Депутат Найда. Останній виступ.

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Уважаемый  Александр  Александрович!  Нам необходимо разобраться с двумя вопросами.

     Первый. Предложение Ельяшкевича правильное потому,  что он из Херсона.  Мы, правда, не знаем обкединения "Вперед, Украина!", где у них перед. Но это другой вопрос, это отдельно будем выяснять.

     Если принимать   во   внимание   предложение   Президента   о переголосовании,   то  вначале  давайте  отменим  свое  предыдущее голосование. С этого надо начинать.

     Второй. У нас нигде не сказано, что после того как мы набрали 302 голоса,  могут быть какие-то дополнительные предложения, чтобы мы опять набирали 300 голосов. Мы дважды подтвердили наше решение, набрав  250  и 290 голосов.  Что нам еще надо?  Решение Верховного Совета состоялось.  И на этом,  я думаю,  надо было бы прекратить. Или поступать четко.  Есть какие-то предложения, давайте попробуем отменить свое решение,  если кто-то будет голосовать за это.  Если нет, то что мы делаем? Раз, два, три... Есть игры. Конституционное болото во главе с  Мишкой  Сиротой  и  Шейком.  Они  пишут  третье заявление.  Оно тоже понятно.  Мы,  наверное,  третье заявление их поддержим. Но нельзя же так поступать...

     ГОЛОВА. Усе,  дякую. Я прошу, будьте коректними по відношенню до  своїх  колег  депутатів.  У  нас  усі депутати мають однаковий статус. Будь ласка, не треба цього робити.

     По суті питання. Президент у минулому і цьому поданні по суті не  висловлював  ніяких  заперечень  проти  змісту  закону.  Роман Безсмертний як представник Президента що скаже  з  цього  приводу? Його немає в залі засідань.

     Отже, відбулось  обговорення.  Депутат  Чернявський  говорить правильно в принципі.  Але для  коректності  і  юридичної  чистоти цього  рішення  я  ще раз поставлю на поіменне голосування.  Прошу підтримати. Це правильне рішення. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 292.

     Є пропозиція "ad hoc" проголосувати на час цього  голосування скасування частини четвертої статті 6.10.2 Регламенту. Будь ласка, на один раз. Ставлю на голосування. Це дозволяється. Ми голосували так навіть під час розгляду проекту Конституції. Будь ласка. Прошу підтримати "ad hoc", на один раз. Це не поіменне голосування. Будь ласка.

     "За" - 290.

     Щось не  зрозуміло комусь?  Ще раз прошу проголосувати дозвіл на голосування не поіменне.  Ставлю ще раз на  голосування.  Треба 301 голос,  ну,  300 голосів.  Підтримайте,  будь ласка, Валентино Петрівно.

     "За" - 299.

     Володимире Михайловичу,    Олено     Василівно,     голосуйте врешті-решт. Ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 304.

     Результативне голосування. Ставлю на не поіменне голосування. Будь ласка,  про подолання  вето  Президента.  Ще  раз  ставлю  на голосування. Підтримайте, будь ласка. Ви робите правильний крок.

     "За" - 307. Прийнято.

     Спасибі.

     А під час розгляду проекту бюджету ми шукатимемо варіант,  як допомогти організувати владу.

     --------------

     Є 15 хвилин  часу  для  виступів  з  місця.  Депутат  Душейко перший, здається?.. Запис стерли?

     Будь ласка, говоріть.

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги  депутати!  Я хотів  би підняти одне питання якраз із приводу наших депутатських запитів і звернень, їхньої результативності.

     У липні минулого року я  подав  депутатський  запит  на  ім'я Президента  України,  Голови  Верховної Ради і Прем'єрміністра про відзначення 125-річчя з дня народження відомого українського борця Піддубного   Iвана   Максимовича.   З   усіх   інстанцій  надійшли красномовні відписки про те,  що ніби підтримують цю ініціативу  - проведення  турніру на батьківщині в селі Красенівка.  Але жодна з гілок влади палець об палець не вдарила, щоб вирішити це питання.

     Проте надійшла мені й друга відповідь,  що в цьому  році  вже все  буде  зроблено  як  слід.  Настає  серпень - час традиційного проведення турніру,  і знову він буде проведений силами  місцевого господарства   й   ініціаторів   -  любителів  спорту.  А  Україна відмовляється від свого земляка.

     Далі. Був ще один депутатський запит,  який  також  подавався повторно,   з   приводу  того,  що  держава  не  розрахувалася  із сільськогосподарськими  товаровиробниками  за   здане   зерно   за 1994-1996 роки. I перший, і другий раз на запит надійшли формальні відписки,  що вживаються певні  заходи,  щось  робиться,  але  віз залишається й нині там.

     Сьогодні ситуація  в  агропромисловому комплексі критична.  I справа не в тому, що держава не допомагає господарствам, а в тому, що втрачається віра в державу, підривається авторитет держави.

     Виходячи з  відповідей  на  ці  два  запити  й інші,  я роблю висновок (мабуть,  його роблять багато колег депутатів),  що  наші депутатські  запити є предметом якоїсь гри,  наприклад "Відгадай". Направляється запит - формальна відписка, і нічого не вирішується.

     I останній депутатський запит аграрників  України  з  приводу фінансування належним чином у нинішньому бюджеті аграрного сектора залишився тільки формальністю,  так само як і протокол, підписаний між аграрниками і Кабінетом Міністрів.

     Тому, Олександре Олександровичу,  у мене така пропозиція: або давайте внесемо зміни до закону  щодо  реагування  на  депутатські запити, або взагалі їх не надсилати.

     ГОЛОВА. Я вам відразу пропоную: вносьте те, що ви вважаєте за потрібне. Розглядатимемо.

     Депутат Анненков. Прошу.

     АННЕНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів  (Лисичанський  виборчий  округ,   Луганська   область). Уважаемый  Александр  Александрович!  27  и 28 июня правительство, Президент  и   Верховный   Совет   планируют   провести   массовые праздничные   мероприятия  по  случаю  первой  годовщины  принятия Конституции Украины.  Принятие Конституции связывали с  улучшением жизни   народа,   но   жизнь  людей  не  улучшилась.  До  принятия Конституции говорили,  что у нас  нет  своей  Конституции,  потому нарушается Конституция 1978 года.

     Но приняли  свою  первую  Конституцию и сразу же ее нарушаем. Как понимать, что жизнь народа не улучшилась? А какие деньги будут затрачены на проведение этих праздничных мероприятий,  если только на один  праздничный  концерт,  на  котором  будут  присутствовать сытые,  накормленные  люди,  выделяется  350 тысяч гривень!  А как будут праздновать дети,  которые собирают  милостыню,  пенсионеры, которые  умирают  от  недоедания?  Поэтому  другая часть населения Украины   будет   отмечать   первую   годовщину    по-другому    - пикетированием Администрации Президента.

     И я,  представитель  рабочего класса,  призываю всех рабочих, трудовую интеллигенцию принять активное участие в этой акции.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція "Комуністи України". Шановні народні депутати! 22 червня в містах і селах України проводилися мітинги пам'яті,  присвячені 56 річниці   початку   Великої   Вітчизняної   війни.   Саме  Великої Вітчизняної війни,  а не,  як писали  засоби  масової  інформації, Другої світової війни.

     На цих  мітингах трудящі,  ветерани Великої Вітчизняної війни висловили свою позицію відносно економічної та політичної ситуації в  Україні.  Було  констатовано той факт,  що Конституція України, прийнята рік тому, не виконується. Це ще раз підтвердило те, що ця Конституція  нікому  не  була  потрібна,  вона  була  прийнята  на відповідне замовлення і на догоду Заходу.

     Не виконуються   статті   Конституції   відносно   соціальних гарантій,   забезпечення   прав   і   свобод  людини.  Проводиться економічна інтервенція проти України - засилля товарів  іноземного походження в Україні і витіснення власного товаровиробника,  тобто продовжується знищення економіки України.

     Трудящі на мітингах висловили свій протест  проти  проведення навчання  НАТО  в  Україні  "Сі-Бриз".  Я  пропоную  передбачити в порядку денному розгляд цього питання у Верховній  Раді.  Чому  ми чинимо  наругу  над  власним  народом,  не погоджуючи ці рішення з Верховною Радою?!

     Трудящі виступили проти вступу України в НАТО,  вважаючи,  що це  буде  нове  22 червня,  тобто та війна,  яка почалася 56 років тому.

     Щодо проекту бюджету трудящі висловили думку,  що він гірший, ніж  бюджет  на  1996 рік,  і його фактично приймати не можна,  бо порушується фінансування освіти,  медицини,  культури,  соціальних закладів і відповідно знижується рівень життя народу.

     Трудящі на  мітингах  підтримали  пропозицію  Всеукраїнського союзу  робітників  іти  на  Київ  28  червня  і  взяти  участь   у пікетуванні палацу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, щоб виявити свій протест проти того, що діється в Україні.

     Життя народу не поліпшується,  а з кожним днем погіршується - така позиція більшості народу України. Це треба визнати і прийняти відповідне  рішення,  щоб  ситуація  змінилася.  А  треба  змінити соціальнополітичний курс.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Засуха.

     ЗАСУХА А.А.,     голова    Київської    обласної    державної адміністрації (Васильківський виборчий округ,  Київська  область). Шановні  народні  депутати!  19  червня  на  пленарному  засіданні Верховної Ради України  прозвучала  жахлива  за  бездоказовістю  і цинізмом  заява народного депутата Михайла Ратушного,  у якій він, нехтуючи  етику  парламентських  взаємин,  спробував  без  жодного аргументу    пов'язати    смерть    голови   КСП   "Гребінківське" Васильківського району Володимира Рожкова з  моїм  ім'ям  та  моєю діяльністю   на   посаді   голови   Київської  обласної  державної адміністрації.

     На жаль,  сьогодні в багатьох регіонах нашої держави  лунають постріли,  від  куль  злочинців  гинуть  поважні  й порядні люди - директори  підприємств,  керівники   господарств   і   комерційних організацій,  правоохоронці, навіть народні депутати. Неприборкана злочинність  і  низька  ефективність  боротьби  з   нею   були   й залишаються   нашим   спільним   болем,  невигойною  раною  всього українського суспільства, кожного громадянина України, який має на цій  землі батьків,  дітей,  друзів.  Але хіба що божевільному або свідомому мерзотнику може спасти на думку з трибуни парламенту без жодного,  ще  раз  підкреслюю,  -  без  жодного факту та аргументу звинувачувати в таких страшних діях структури обласної  виконавчої влади, їх керівництво, свого колегу по депутатській діяльності.

     Це перший  за  термін  існування  нинішньої Верховної Ради і, сподіваюсь, останній подібний випадок у стінах нашого парламенту.

     Але я змушений заявити вам,  шановні колеги, і вам, громадяни нашої країни,  що у провокаційному виступі пана Ратушного було, на мою думку,  перейдено не лише всі межі  моральності  й  порядності людських   стосунків,   а   й  межу  допустимого  в  найзапеклішій політичній боротьбі в цивілізованому суспільстві.

     Цей виступ зачіпає  моє  добре  ім'я  як  народного  депутата України,   як   керівника  обласної  державної  адміністрації,  як пересічного громадянина і людини,  яка народилась і все своє життя прожила і пропрацювала на Київщині, зачіпає честь моєї родини.

     I сьогодні   у  Васильківському  районі  живуть  мої  батьки, навчаються мої діти,  працюють мої друзі,  колеги, однокласники. I ніколи  навіть  у моторошному маячінні,  я не міг уявити собі,  що можна спробувати перекреслити все моє життя  таким  наклепницьким, таким брехливим чином - бездоказовим і безпідставним звинуваченням у причетності бодай до найменшого злочину.

     Згадаймо статистику  ГУВС  Київської  області.  Щомісяця   на території  регіону  скоюється  більше  десяти тяжких злочинів.  То невже в кожному випадку дозволено буде шукати зв'язки цих  нелюдів з керівниками області?

     Слідством, роботою   працівників   міліції   та  прокуратури, переконаний,  буде розкрито  цей  злочин  і  покарають  винних  за законом.

     Шановні народні   депутати!   Зрозумійте  моє  обурення,  моє бажання захистити честь і гідність  родини,  близьких  і  засудити наклепницький виступ депутата Ратушного, який вже не раз поширював з цієї трибуни неправдиві та образливі для людей відомості.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Боженко. Немає.

     Депутат Ратушний.  Будь ласка.  Його репліка на одну хвилину. Він має право.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий   округ,   Тернопільська   область).  Я,  роблячи  заяву, депутатське звернення з приводу вбивства Рожкова,  свідомо наводив факти,   які   відповідають   дійсності,  що  на  території  цього господарства проводилися збори по відкликанню народного  депутата, що  був  конфлікт  між  цим  господарством та іншим селом стосовно земель. Я володію інформацією, що до сьогоднішнього дня працівники прокуратури, незважаючи на моє звернення, не прореагували, а іншим уже людям,  які в тих зборах брали участь,  продовжуються погрози. Якщо  такі  погрози  не  є мерзенними,  то я не знаю тоді...  Я не пов'язую це  безпосередньо  і  не  звинувачую  нікого,  я  наводив доконані  факти,  що ці погрози покійному звучали до того і на них не прореагували.

     Якщо правоохоронні органи не реагують на конфліктну ситуацію, на реакцію тисяч людей, які працювали в державному підприємстві, а ця  ситуація  тривала  місяцями,  то  я  розумію   захвильованість представника  Президента по Київській області.  Я також упевнений, що рано чи пізно виконавці  вбивства  і  справжні  замовники  його будуть  знайдені.  I  саме під таким кутом я направив звернення до Генерального прокурора.

     Дякую за увагу.

     За всі слова я готовий відповідати.

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук. Будь ласка.

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,    Івано-Франківська    область).    Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги  депутати!  Рік  після  прийняття Конституції України пройшов під знаком боротьби проти Конституції. Правової  бази  на  основі  Конституції,  на  жаль,  парламент  не створив,  і це  утруднює  реформи  й  погіршує  життя.  Але  почну здалеку.

     "В последние,  наверное,  уже лет десять мы,  по существу, не можем себя сами прокормить",  - це сказав  прем'єр-міністр  Павлов ("Советская Россия", 23 лютого 1991 року).

     Прем'єр Павлов   за   чотири   місяці   до   прийняття   Акта проголошення незалежності України привселюдно  признався:  "Страна оказалась  в зависимости от иностранных кредитов,  но жизнь взаймы не бесконечна.  Наступило время расплачиваться:  надо  работать  и зарабатывать.   Мы  же  по  привычке  просим  и  требуем,  а  ведь отдавать-то нечего" ("Известия", 24 квітня 1991 року).

     Це саме  підтвердив   інший   російський   політик   Григорій Явлінський:  "По  сути дела,  мы страна-банкрот,  берущая в долг у всего мира на авось,  без  надежды  расплатиться"  ("Известия",  1 жовтня 1991 року).

     Є тисячі фактів, вони задокументовані, вони відомі, але дехто про них забув,  а дехто їх замовчує.  Тим часом  у  цьому  залі  є багато депутатів,  які все валять на незалежність України. Замість позитивної дії в залі умовно українського  парламенту  за  останні три   роки   спостерігається   негативна   протидія,  абсурдний  і неприродний,  але  добре  продуманий   політичними   зловмисниками процес.  Зловмисники розхитують державний корабель, шалено тиснуть зліва,  щоб змінити курс - розвернути корабель назад,  і  водночас вимагають дати вільготне життя його пасажирам, громадянам України, яким заважають працювати.

     У червні 1993  року  зловмисники  організували  в  Донецькій, Луганській,  Дніпропетровській  та  інших областях масові страйки, чим завдали великих збитків економіці  України.  Ніхто  за  це  не відповів.  Державна казна втратила величезні кошти,  що могли бути використані на виплату зарплат, пенсій, стипендій. На цих страйках деякі політичні провокатори зробили собі депутатську кар'єру, вони сидять у цьому  залі  й  закликають  далі  страйкувати,  тобто  не працювати,  а мітингувати, і водночас вимагають збільшення різного виду виплат із  казни,  яку  самі  розоряють  своєю  деструктивною протидією курсу економічних реформ.  Розперезалися до того,  що за народні  гроші  ведуть   антинародну,   антидержавну   пропаганду. Гляньте, які вони здоровенькі, які кругленькі, які рожевенькі.

     Скоро будуть  канікули  парламентські.  Нам належить отримати відпускні у великих розмірах.  Я пропоную борцям за народне  щастя ініціювати   таку   справу.  Відмовитися  від  відпускних  грошей, перерахувати їх у сиротинці,  віддати пенсіонерам і інвалідам. Хай вони докажуть, що вони справжні друзі народу.

     Дякую за увагу (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Прошу уваги! Я думаю, приймається ініціатива Осадчука Петра Ілліча.  Будь ласка,  відомість заповнюйте,  перший ставте у списку  свій  підпис  - і йдемо далі.  На мою думку,  це правильна пропозиція, її треба підтримати.

     Про депутатські запити.  Я говорив Петру Григоровичу Душейку, будь  ласка,  оформляйте  ініціативу  свою:  зміни  до  закону  чи положення і так далі. Будемо розглядати.

     Зауваження депутата Анненкова.

     Відзначити річницю Конституції потрібно скромно, урочисто і з гідністю. Це історична подія в житті суспільства. Оцінку їй дадуть згодом. Сьогодні давати оцінку, виходячи з нинішніх негараздів, із конкретної  ситуації  в  тому чи іншому регіоні,  в тому чи іншому колективі чи з позиції окремої людини,  просто  недоречно.  Це  не політичний, я б сказав так, підхід, у всякому разі не історичний.

     Тому давайте зважувати всі обставини. А відзначати необхідно. Верховна Рада ніяких з цього приводу масових  заходів  не  планує. Передбачається  участь  у науково-практичній конференції.  Десь на годину спеціальне  засідання  тут,  у  сесійному  залі.  Вчора  ми погодили   це  питання  з  керівниками  груп  і  фракцій.  І  все. Найважливіша наша масовість - це конкретна  робота  над  проектами законів,  які випливають із Конституції. І я хотів би, щоб це було якраз ознакою нашої роботи.

     Відносно того,  що Конституція нікому не потрібна. Якщо хтось так думає, то нехай буде це на його совісті. Якщо він хотів шляхом референдуму вибрати іншу  Конституцію,  витративши  30  трильйонів тогочасних  грошей,  то  нехай  він проводить агітацію й зараз.  У нього така можливість є. В Конституції вона передбачена.

     Відносно навчання  "Сі-Бриз".  Суб'єктом  права  законодавчої ініціативи  це питання поставлено.  Воно розглядається в комітеті. Після рішення комітету з цього приводу  питання  буде  внесено  на наступному тижні в сесійний зал.

     Відносно заяви  депутата  Ратушного і реакції Засухи Анатолія Андрійовича. Будь ласка, ви обмінялися позиціями, думками. Якщо ви вважаєте, що вас образив Ратушний, подайте на нього в суд. Законом це передбачається.  Але,  без усякого сумніву,  треба забезпечити, щоб   слідство  було  результативним.  А  це  зобов'язана  зробити виконавча влада в Київській області. І тоді не буде ніяких питань, не буде ніяких домислів.

     Нарешті, Петре Іллічу,  спасибі за цитування газет 1991 року. Ліві заважають працювати,  а праві допомагають. Разом стоїмо... От зараз  будемо  розглядати  проект  бюджету  і  вийдемо на кінцевий результат.

     Я прошу вважати відведений на розминку і вирішення питань час використаним.

     __________________

     Розглядається питання  про проект Державного бюджету України. Нагадую депутатам і радіослухачам та телеглядачам.

     Наше засідання прямо транслюється на УТ-2 і  по  Центральному радіо.  Участь у засіданні беруть члени Кабінету Міністрів на чолі з виконуючим  обов'язки  керівника  Кабінету  Міністрів  Дурдинцем Василем Васильовичем.

     На трибуну  запрошується  Азаров Микола Янович для доповіді і розгляду в другому читанні питання про проект  Державного  бюджету на 1997 рік. Прошу уваги.

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Я прошу вас сосредоточиться, потому что бюджет

- это не тот документ,  который можно прослушать или не дослушать. Его  надо  слушать в комплексе,  в целом,  четко оценивая для себя доходы и расходы, баланс.

     Почти десять   месяцев    блуждал    этот    многострадальный законопроект  из  здания  в здание,  из кабинета в кабинет,  чтобы наконец мы - народные депутаты поставили точку в этом  процессе  и ввели закон в действие.

     Но надо ли ставить точку?  Или, может быть, дальше продолжать этот процесс, весьма удобный для политической торговли, спекуляций различного  рода?  Давайте  вместе  порассуждаем и ответим на этот вопрос.

     Украина -  единственная  страна   в   Европе,   живущая   без утвержденного парламентом бюджета. Украина - единственная страна в Европе,  которая в условиях  жесточайшего  финансово-кредитного  и бюджетного кризиса позволяет государству,  всем субкектам местного самоуправления,  областям,  районам жить без бюджета,  то есть  по существу в финансовом хаосе.

     Надо ли   говорить   о   том,   что  это  прямо  противоречит Конституции Украины?  Это противоречит здравому смыслу.  Всем, кто сейчас  говорит,  что  нельзя  принимать  этот  проект бюджета,  я отвечаю:  Конституция  Украины  предоставила  право  правительству разрабатывать   проект   закона   о   бюджете  и  вносить  его  на рассмотрение парламента.  Конституция Украины предоставила  нам  с вами  право из правительственного бюджета сделать бюджет,  который бы устраивал Верховный  Совет,  весь  народ,  всю  страну  и  нашу экономику.

     Таким образом,   любой,   кто   заявляет,  что  он  не  будет голосовать за этот проект бюджета,  имеет  возможность  переделать его так,  чтобы он стал другим. Мы вправе обсудить и проголосовать любые изменения в законе о бюджете с тем, чтобы он стал приемлемым для нас с вами и для народа Украины.

     Теперь самое время сказать о том, а каким должен быть бюджет? Дискуссия показала,  и многие выступавшие говорили  об  этом,  что плохой  проект бюджета.  Как же из плохого проекта бюджета сделать хороший? И можно ли это сделать?

     Начнем с того,  что все понимают это  поразному.  Хорошо  или плохо,  что в бюджете страны почти 5 миллиардов гривень выделяется на  государственную,  то  есть   бюджетную   поддержку   народного хозяйства?   Из   них   1,3  миллиарда  -  на  поддержку  угольной промышленности;  1,5 миллиарда -  на  поддержку  агропромышленного комплекса.  Одни  скажут,  что  за счет этих средств можно было бы увеличить расходы на образование,  здравоохранение.  Другие  будут критиковать проект бюджета за недостаточность средств,  выделенных на   поддержку   государственной   угольной    промышленности    и финансирование АПК.  И те,  и другие по-своему правы.  Но бюджет - это сбалансированный документ.  Он должен  учитывать  критические, подчеркиваю,  критические потребности всех отраслей и увязывать их в едином балансе.

     Давайте реально  подумаем,  можно  ли  уменьшить  расходы  на угольную   промышленность,  например,  на  1  миллиард  гривень  и увеличить за счет этого финансирование образования?

     Расчеты показывают,  что если бы мы это сделали, то завтра же надо  было  бы остановить работу более 150 шахт.  А это приведет к потере 37 миллионов тонн угля. Направление этих средств на закупку импортного угля дало бы стране только 16 миллионов тонн.  Кто бы и за чей счет восполнил дисбаланс по углю в обкеме 21 миллион тонн?! Не говорю уже о том,  что средства, предусмотренные в бюджете, уже наполовину израсходованы,  что остановка 150  шахт  привела  бы  к социальнополитическому взрыву в стране.

     Можно ли  уменьшить  финансирование  АПК  из государственного бюджета?  Можно,  если  мы  хотим   иметь   катастрофу   в   своем агропромышленном комплексе.  При таком диспаритете цен,  при почти полном отсутствии кредитных  ресурсов  намеченные  суммы  являются минимально необходимыми.

     Практически все  выступавшие  в  дискуссии  народные депутаты говорили о том,  что надо резко сократить расходы на управление. Я обращаю  внимание  тех,  кто  не  слушает,  потому что опять будут предлагать резко сократить  расходы  на  управление.  Все  расходы государственного     бюджета     на    функционирование    органов законодательной    (подчеркиваю!)    и    исполнительной    власти предусматриваются  в  обкеме  422  миллиона  гривень,  что в общем обкеме расходов составляет 1,6  процента.  Любому  здравомыслящему человеку  ясно,  что улучшить структуру расходной части бюджета за счет этих 1,6 процента нельзя.

     Комитет по вопросам бюджета предлагает уменьшить эту сумму на 50 миллионов гривень,  то есть на 12 процентов, что в условиях уже прошедшего полугодия фактически означает  сокращение  расходов  по этой статье на 25 процентов.  Можно ли еще сократить - решайте, но серьезных резервов для бюджета мы не найдем.

     Основные резервы бюджета только в экономическом росте, только в вовлечении в налогообложение теневой экономики.  И бюджет должен способствовать экономическому  росту,  это  главный  критерий  его качества. Давайте с этой точки зрения и рассматривать его проект.

     Прежде всего   несколько  слов  об  итогах  работы  народного хозяйства   за   пять    месяцев    и    прогнозных    показателях макроэкономического  развития  страны  в  1997  году.  Значительно ухудшились  основные  финансовые  показатели  работы  в   сельском хозяйстве,  строительстве,  транспорте,  других отраслях народного хозяйства. Я привожу только те цифры, которые не фигурировали ни в докладе министра финансов, ни в выступлениях народных депутатов. О каких  доходах  бюджета  можно  говорить,   если   каждое   второе предприятие,  прошу  задуматься,  работает  с убытком!  Балансовая прибыль за первый квартал 1997 года почти на 2,5 миллиарда гривень ниже,  чем  за  первый  квартал 1996 года (за полугодие намечается ниже  почти  на  4,9  миллиарда),  и   соответственно   почти   на полмиллиарда  гривень ниже доходы бюджета по этому источнику.  Вот где корень проблемы.  Мы и правительство должны задуматься, почему так  происходит.  Как  можно  обеспечивать  доходы  бюджета,  если предприятия работают в убыток себе и всей  стране?  За  счет  чего покрываются эти убытки?

     Конечно, любому здравомыслящему человеку ясно, что в условиях рыночной экономики работать в убыток нельзя.  Это путь к разорению и  банкротству.  Вместе  с  тем нельзя не отметить,  что детальный анализ  ряда   убыточных   по   балансовой   прибыли   предприятий показывает,  что  на  самом  деле  предприятия и работающие на них живут  безбедно.  Таких  парадоксов  нашей  экономики  у  нас,   к сожалению, много.

     Практически каждый   депутат   говорил   о  том,  что  бюджет нереальный,  потому что запланирован нереальный валовой внутренний продукт.  Назывались  разные цифры валового внутреннего продукта - от 80 до 95 миллиардов гривень. Правильные или неправильные оценки приводили   выступающие,   какова  позиция  комитета  по  вопросам бюджета,  об этом я скажу чуть позже.  А  сейчас  хочу  сказать  о другом.  К удивлению,  те народные депутаты, которые категорически заявляли о нереальности  валового  внутреннего  продукта  в  100,4 миллиарда   гривень,   сами   призывали   к   увеличению  расходов государственного бюджета.  Разве это не удивительно,  не в этом ли парадоксальность  ситуации?  Ведь  если валовой внутренний продукт уменьшить  на  5,5-20,5  миллиарда  гривень,  то  ясно,  что  надо уменьшать  доходы,  а  соответственно  и  расходы бюджета на 1,5-6 миллиардов гривень.

     Несколько слов об экономической ситуации в  стране.  За  пять месяцев  спад  ВВП  на  7,4 процента.  Номинальный ВВП,  по данным Минстата,  33,2 миллиарда гривень,  инфляция 5,2 процента. Не надо быть великим экономистом,  и, конечно, Комитет по вопросам бюджета посчитал, что мы будем иметь за год. 33,2 миллиарда умножаем на 2, получаем  66,4  миллиарда.  Это ВВП по октябрь включительно.  Плюс инфляция, которую мы прогнозируем в обкеме 5,5 процента, исходя из итогов  работы  за  полгода,  минус  спад.  Итого в ноябре-декабре получаем 85-89 миллиардов гривень.  Комитет по вопросам бюджета не хуже здесь выступавших понимает реальность этой оценки.

     Таким образом,  около  90  миллиардов гривень тот номинальный ВВП,  который можно взять в основу расчетов.  Для сравнения скажу, что в 1996 году мы получили 84,5 миллиарда.  Это корреспондируется с теми тенденциями экономического развития, какие мы имеем за пять месяцев.

     С этой оценкой обкема реального ВВП,  сделанного Комитетом по вопросам бюджета,  совпадают оценки различных экономистов, групп и экспертов.  Даже  при самом оптимистическом прогнозе на урожай,  а также при соблюдении заложенных в расчеты параметров инфляции  ВВП страны не превысит 93 миллиардов.

     Такой вывод может означать только одно: необходимо реалистично пересмотреть доходы,  а  значит  и  расходы бюджета.

     Те, кто призывал нас к реалистичности,  должны понимать,  что эта реалистичность  будет  означать  сокращение  расходов  бюджета минимум на 2,8 миллиарда гривень.

     Сейчас в Российской Государственной думе ведутся дискуссии по поводу секвестра,  потому что заложенные в ноябре расчеты показали нереальность  российского бюджета.  Поэтому правительство пытается сейчас провести через  парламент  России  значительное  сокращение доходов и расходов бюджета.

     Возможен ли другой путь в наших условиях? Комитет по вопросам бюджета считает,  что мы должны заложить  бюджет  и  предусмотреть меры по повышению доходов бюджета.

     Прежде всего  мы  предложили  пересмотреть плату за землю при условии,  что она не была проиндексирована в 1996- 1997  годах  на уровень  инфляции,  так как реальный уровень платы за землю за эти годы снизился в 1,8 раза. Именно на этот коэффициент мы предлагаем увеличить плату за землю.  Разве нормально, что сейчас один гектар плодороднейшей украинской  земли  стоит  в  среднем  3  гривни  73 копейки,  то  есть дешевле бутылки спиртного?  Увеличение платы за землю позволит увеличить доходы примерно на 200 миллионов гривень.

     Несколько более  высокими  темпами,  чем  было   заложено   в расчетных  показателях,  увеличиваются  денежные доходы населения. Так,  фонд оплаты труда,  а  это  значительная  составляющая  ВВП, вполне возможно на год будет не 34,5 миллиарда, как было принято в расчетах,  тем более что эта величина в 1996 году составляла  36,2 миллиарда гривень,  а 38,6 миллиарда, учитывая стойкую тенденцию к его ежемесячному увеличению примерно  на  250  миллионов  гривень. Соответственно  увеличатся  отчисления  по  подоходному  налогу  и другим видам платежей, начисляемым на заработную плату.

     Следующая тенденция.  Несмотря   на   значительное   снижение обкемов   производства,   почти   нулевую  инфляцию,  нам  удалось обеспечить  некоторое  увеличение  поступлений  в  доходную  часть бюджета  по  сравнению  с аналогичным периодом прошлого года.  Это означает,  что  начала  вовлекаться  в  налогообложение  та  часть теневого сектора экономики, которая раньше вообще не учитывалась и не платила налоги.  И если Верховный  Совет  Украины  в  ближайшее время  внесет  изменения  и  дополнения  в Закон о Государственной налоговой службе  и  тем  самым  даст  нам  возможность  еще  шире развернуть работу по увеличению налогообложения теневой экономики, то есть все основания полагать, что удастся собрать дополнительные доходы.  Хотя, как вы понимаете, это чрезвычайно трудная задача, и за нее должны отвечать мы все вместе.

     Одним из  резервов  доходной  части  бюджета  являются  долги бюджету организаций и предприятий.  Правда, мы с вами их доблестно простили.  Тем не менее,  с 31 марта по 30 июня  1997  года  таких долгов   в  общей  сложности  насчитывается  на  сумму  около  700 миллионов гривень.

     Следующее. Это доход от приватизации в обкеме 500  миллионов. Сложный вопрос, но решаемый.

     Мы также  собираемся  предложить  правительству  и Верховному Совету рассмотреть вопрос о повышении акцизных  ставок  вообще  на бензин и на высокооктановые бензины.

     Для сведения  народных депутатов скажу,  что ставки акцизного сбора в Украине примерно в 10-15 раз  ниже,  чем  ставки  у  наших соседей Польши, Венгрии, Германии и других.

     Таким образом,  подсчеты показывают,  что увеличение доходной части бюджета за счет поступлений платы за землю - 200  миллионов, средств от предприятийдолжников - 700 миллионов, от приватизации - 500 миллионов,  акциза на бензин - 700 миллионов,  а также за счет большего  вовлечения  в  налогообложение  теневой  экономики дадут возможность мобилизовать 2,3 миллиарда гривень,  если,  конечно, и Верховный   Совет,   и  правительство  будут  действовать  в  этом направлении скоординированно и целенаправленно.

     Хочу, кстати,  ответить с этой  трибуны  на  вопрос,  который задавал председатель Счетной палаты: почему не совпадают данные по задолженности,   представленные   Минстатом   и    Государственной налоговой администрацией? Дело в том, что Минстат приводит в своих отчетных данных общую задолженность бюджету,  в  том  числе  и  по внебюджетным  фондам,  которые,  кстати,  сейчас составляют не 5,5 миллиарда,  а  6  миллиардов  гривень.   Налоговая   администрация приводит   задолженность   только   по   тем   платежам,   которые контролирует,  а  также  учитывает  все  отсрочки   по   платежам, предоставленные Верховным Советом угольщикам,  крестьянам в статье 28 Закона о Государственном бюджете на 1996 год,  а также  другие. Например, задолженность предприятий пенсионному фонду составляет 1 миллиард 868 миллионов гривень.

     Предположим, что мы  не  соглашаемся  с  доводами  бюджетного комитета  и  говорим:  доходы оставляем в тех же обкемах.  Давайте проанализируем другие возможные источники финансирования  дефицита бюджета.  Какие?  Некоторые  выступавшие говорили,  что в условиях отсутствия внешнего финансирования совершенно  нереально  обойтись без  прямого  эмиссионного кредитования правительства Национальным банком.  Это,  конечно,  наиболее тяжелый путь,  но в  сложившихся условиях неизбежный.  Осуществляемый продуманно и поэтапно,  он не приведет к значительной инфляции в стране.  В то же время возможно некоторое снижение платежного и бюджетного кризиса, что, возможно, приведет к оживлению экономической активности в стране.  Я не буду комментировать этот путь, мы его уже проходили.

     Следующая альтернативная возможность. Для того чтобы погасить долги и выплатить доход по облигациям 1996 года, необходимо в 1997 году  выпустить  облигации  номиналом на общую сумму 4,7 миллиарда гривень.  Из этой суммы на финансирование дефицита бюджета  пойдет всего  748  миллионов  гривень,  все  остальное  будет  возвращено коммерческим  банкам  в  виде  выкупа  облигаций   и   оплаты   их доходности.  Для  покрытия  дефицита  бюджета в 1997 году придется выпустить облигаций на общую сумму уже 5  миллиардов  гривень,  из которой   на   финансирование  дефицита  пойдет  2  миллиарда  584 миллиона, а остальное - на выкуп и оплату доходности облигаций.

     Если же мы зададимся вопросом,  а как  финансировать  дефицит бюджета  в  обкеме  2,4  миллиарда,  когда  нет внешних источников финансирования,  о чем я уже говорил,  то нам  придется  выпускать дополнительно  облигаций  еще на сумму около 7 миллиардов гривень, что  в  совокупности  значительно  превышает   кредитные   ресурсы банковской системы Украины,  которые вместе с кредитными ресурсами Национального банка составляют 11,3 миллиарда гривень.  Реально ли забрать  на  погашение  дефицита  бюджета  все  кредитные ресурсы, которые имеются в банковской системе Украины?

     Ну, а если мы такие смелые, что признаем, что дефицит бюджета у  нас  не 5,7 миллиарда,  а практически 9 миллиардов гривень,  то тогда что?  В этом как раз и заключается  главный  вопрос  бюджета страны.  Меня  удивляют  разговоры  о  том,  кому нужен бюджет уже сейчас.  Одно дело,  когда это говорит обыватель,  другое  дело  - государственный деятель. Проблема бюджета, проблема финансирования дефицита бюджета - это проблема экономического курса государства.

     Куда мы идем,  каким курсом идем - вот что мы  должны  решить сегодня.  И делать вид, что проблемы нет, это идти в никуда. Тогда не только внешняя помощь не поможет, но и сами мы ничего не сможем сделать.  Старая мудрость гласит: "Капитану, не знающему курса, ни один ветер не является попутным".

     В попытках ответить  хотя  бы  частично  на  этот  вопрос  мы изучили  бюджеты  Украины  предыдущих лет.  По уровню добычи угля, сбору зерновых и ряду других экономических показателей, как это не прискорбно отметить,  Украина близка к 1959 году.  Этот год удобен для сравнения  еще  и  тем,  что  тогда  в  Советском  Союзе  была упразднена  отраслевая  система  управления  и действовала система финансирования через советы народного хозяйства -  совнархозы.  То есть финансовые ресурсы концентрировались не в министерствах,  а в совнархозах.

     Так вот,   бюджет   1959   года   был,   уважаемые   коллеги, бездефицитным,  его доходы равнялись расходам.  Примерно 1 процент расходов покрывался доходами  от  лотерей,  облигаций  внутреннего займа;  53  процента всех расходов составляли расходы на развитие, то есть на финансирование  народного  хозяйства;  2,2  процента  - финансирование   агропромышленного   комплекса,   18  процентов  - образования,  11 процентов  -  здравоохранения,  11,6  процента  - пенсионное  обеспечение.  Расходы  на  управление  составляли  2,2 процента.

     В нашем  же  проекте  бюджета   заложены   такие   пропорции, сравните:   народное   хозяйство   -   12   процентов,  пенсионное обеспечение  -  23,8  процента,  образование   -   10   процентов, здравоохранение - 9,3 процента,  управление - 1,6 процента,  АПК - 4,3 процента.

     Я думаю,  каждый,  кто  внимательно  слушал,  может   сделать соответствующий вывод.

     Уважаемые коллеги,  вы сами прекрасно понимаете,  что Комитет по вопросам бюджета был в труднейшем положении, когда рассматривал проект бюджета 1997 года. Как я уже говорил, мы занимались этим на протяжении десяти месяцев.

     Рассмотрев замечания  и  предложения  комитетов,  депутатских групп  и  фракций  Верховного Совета,  народных депутатов Украины, изучив  дополнительные  материалы,  представленные   Министерством финансов в период рассмотрения проекта бюджета,  бюджетный комитет предлагает вам обсудить следующие изменения и дополнения к проекту Закона о Государственном бюджете на 1997 год.

     Прежде всего  в правой колонке таблицы,  которая вам роздана, структура (перечень) и названия доходов  государственного  бюджета приведены   в   соответствие   с   Законом   Украины   о   системе налогообложения.

     Кроме этого,  обкемы доходов и  расходов  общегосударственных фондов финансовых ресурсов, включенных в состав бюджета, приведены в  соответствие  с  установленными  действующим  законодательством процентами  отчислений  в  эти фонды.  В связи с этим предлагается увеличить доходы и расходы таких фондов:  чернобыльского - на  368 миллионов  гривень (вчера мы вынуждены были пересмотреть ставку 10 процентов,  Фонда  социального  страхования  -  на  68,9  миллиона гривень,  Государственного  фонда содействия занятости населения - на 21,1 миллиона гривень.  Обкем  Государственного  инновационного фонда  увеличен  на  120  миллионов  гривень,  поскольку в проекте Кабинета   Министров   вообще   не   предусматривались   источники финансирования  этого  фонда  на  вторую  половину  года,  он  был рассчитан только на первое полугодие этого года.

     Государственный целевой    фонд    развития    промышленности предлагается исключить по доходам и расходам, так как сборы в этот фонд  не  предусмотрены   Законом   о   системе   налогообложения. Дополнительно предлагается включить в бюджет по доходам и расходам Фонд социальной защиты инвалидов в сумме 35 миллионов гривень.  Вы знаете,  что мы проголосовали за это дополнение к Закону о системе налогообложения.

     Плату за специальное использование  пресных  водных  ресурсов предлагается  уменьшить  на 100 миллионов гривень,  в том числе по государственному бюджету  -  на  80  миллионов  гривень,  так  как отчетные   данные   о   выполнении   бюджета   свидетельствуют   о нереальности  запланированного   обкема   поступлений   от   этого источника.  На  данный момент годовая сумма выполнена всего на 9,6 процента.

     С учетом более точного определения размеров платы за землю  и приведения  ставок  этого налога в соответствие с индексом оптовых цен  и  тарифов,  а  также  руководствуясь  пунктом  5   Бюджетной резолюции   на   1997   год,   которым  предусмотрена  возможность приведения в законе о Государственном  бюджете  ставок  налогов  и платежей,   которые   определяются   в   фиксированных  суммах,  в соответствие с  темпами  инфляции,  предлагается  увеличить  обкем поступлений  платы  за  землю  в  государственном  бюджете на 55,3 миллиона гривень.

     Кроме того,  предлагается увеличить поступления по налогу  на добавленную стоимость на 140 миллионов гривень.

     В результате  указанных выше изменений доходная часть бюджета увеличивается  и  в  общем  обкеме  составляет  22  миллиарда  390 миллионов 680,5 тысячи гривень.  Это дает возможность увеличить на такую же сумму и расходную часть  бюджета,  не  изменяя  при  этом предложенный  Кабинетом  Министров  предельный  размер  бюджетного дефицита.

     При доработке   доходной   части   проекта   бюджета   учтены предложения:

     депутатской группы "Незалежні" о приведении проекта бюджета в соответствие с действующим законодательством;

     народного депутата Мусияки о необходимости  предусмотрения  в проекте  бюджета  поступлений  дивидендов  от  корпоративных  прав государства,  предусмотренных  в  сборах  и   других   неналоговых доходах;

     народных депутатов  Мороза,  Ковтунца и других о зачислении в полном обкеме налога на прибыль предприятий и  платы  за  торговый патент в доходы местных бюджетов;

     народных депутатов    Кожина,    Григорович    и   других   о необходимости предусмотрения в проекте закона  проведения  банками расщепления  поступлений  по  плате  за землю (учтено в измененной редакции статьи 34, в уточненном проекте - статья 23);

     народного депутата Степанова о  включении  в  проект  бюджета Фонда социальной защиты инвалидов;

     Комитета по  вопросам  финансов  и банковской деятельности об отказе  от  прямых  кредитов  Национального  банка  как  источника покрытия дефицита бюджета.

     В процессе  уточнения расходной части бюджета была поставлена цель найти возможность увеличения в  первую  очередь  расходов  на социальную защиту населения, просвещение и здравоохранение за счет уменьшения расходов на народное хозяйство,  капитальные  вложения, содержание исполнительной власти.

     В результате  расходы  государственного бюджета на социальную защиту населения увеличены на 293 миллиона гривень, в том числе:

     на выплату пенсий  военнослужащим  рядового,  сержантского  и старшинского состава срочной службы - на 200 миллионов гривень;

     предусмотрена дополнительно   отдельная   строка  на  выплату задолженности по регрессным  искам  шахтерам  на  общую  сумму  93 миллиона  гривень за счет уменьшения расходов по разделу "Народное хозяйство"  на  реструктуризацию   угольной   промышленности   (33 миллиона   гривень)  и  государственной  поддержки  угледобывающих предприятий (60 миллионов гривень).

     Что касается расходов на финансирование  социально-культурной сферы,  то, как мы все прекрасно понимаем, они являются кризисными и не обеспечивают ее функционирование в нормальном режиме.

     Проанализировав удельный вес  этих  расходов  в  процентах  к валовому внутреннему продукту по сравнению с прошлым годом,  можно сделать  вывод,  что  уровень  их  финансирования,  к   сожалению, снижается:  в  1996  году  эта  цифра  составляла  по  плану  10,6 процента, по факту - 9,7 процента, а в проекте на 1997 год - около 9 процентов.

     Если обкемы  финансирования  просвещения сохранить хотя бы на уровне 1996 года,  то  для  этого  потребуется  с  учетом  индекса потребительских  цен дополнительно 500 миллионов гривень.  Это при том,  что согласно многочисленным обращениям в  бюджетный  комитет народных   депутатов,  Комитета  по  вопросам  науки  и  народного просвещения,   парламентских   фракций,   центрального    комитета профсоюзов  работников  просвещения и многих других данная отрасль может выжить,  если в бюджете будут предусмотрены для нее  расходы не  менее  6  миллиардов  гривень.  То  есть  плюс 1,9 миллиарда к обкему, предусмотренному проектом сводного бюджета.

     Есть некоторые возможности увеличить расходы по этой  статье, включив   в   них   выплату  задолженности  по  заработной  плате, предусмотренную в государственном бюджете.

     Исходя из реальных возможностей,  Комитет по вопросам бюджета принял  решение  исключить  из  расходов  государственного бюджета финансирование  капитальных  вложений  в  сумме   288,7   миллиона гривень,   предусмотрев   для   этого   мобилизацию   средств   от приватизации,   которые   не   учтены   в   доходах   бюджета,   а освободившиеся  средства направить на финансирование просвещения в сумме  140  миллионов  гривень  и  здравоохранения  в  сумме   148 миллионов  гривень.  При  том  эти  расходы отнесены на увеличение расходов  местных  бюджетов,  так  как  основная  сеть  учреждений просвещения и здравоохранения финансируется на местах.

     Чтобы решить проблему с финансированием капитальных вложений, в проекте закона отдельно  предусмотрены  расходы  на  структурную перестройку  отраслей  народного  хозяйства  за  счет  поступлений средств непосредственно от  приватизации  в  сумме  500  миллионов гривень  как  альтернатива  предложенному  правительством  порядку использования  этих  средств,  изложенному  в  статье  21  проекта закона.

     Следует отметить,   что   в  проекте  закона,  представленном Кабинетом Министров,  не учтено предложение  Верховного  Совета  о финансировании    профессиональнотехнических   училищ   и   высших педагогических учебных  заведений  ІІІ-ІV  уровня  аккредитации  и аграрных учреждений просвещения І и ІІ уровня аккредитации за счет государственного бюджета.

     В предложенном  Комитетом  по  вопросам  бюджета   уточненном проекте  закона  финансирование  этих  учреждений  предусмотрено в государственном бюджете,  вследствие чего расходы государственного бюджета  на  просвещение  увеличены  на  457,6  миллиона гривень с соответствующим  изкятием  этих  средств   из   расходов   местных бюджетов.

     Кроме того,  при  доработке  проекта бюджета на второе чтение правительством не было  учтено  предложение  Верховного  Совета  о выделении  отдельной строкой финансирования Национальной программы иммунопрофилактики  и  мероприятий  по  профилактике   и   лечению туберкулеза.   Поэтому  Комитет  по  вопросам  бюджета  предлагает выделить эти расходы отдельной строкой,  учитывая,  что Комитет по вопросам здравоохранения настаивает на их выделении.

     Расходы на финансирование науки предлагается увеличить на 127 миллионов  гривень,   в   том   числе   расходы   Государственного инновационного  фонда на 120 миллионов гривень.  При этом делается акцент на сохранении целевого назначения средств,  мобилизуемых  в этом фонде.

     Правительством не  учтено  предложение  Верховного  Совета  о выделении средств на строительство жилья  для  ветеранов  войны  в Афганистане.   В   связи   с   этим   комитет   изменил   редакцию соответствующей  строки  расходов  и  предложил  такую   редакцию: "Финансирование  строительства  жилья  для  военнослужащих  и  лиц рядового  и  начальствующего  состава  органов   внутренних   дел, ветеранов  войны и военных конфликтов в иностранных государствах и офицеров,  уволенных в запас, которые находятся на учете в местных госадминистрациях".  И  увеличена  общая сумма финансирования на 6 миллионов гривень по этой статье.  Категория офицеров, уволенных в запас,   добавлена,   учитывая   предложения   народных  депутатов Кризского, Мухина, Головко и Самофалова.

     Расходы на  финансирование  народного   хозяйства   в   целом предлагается  уменьшить  на 310 миллионов гривень,  в том числе на реструктуризацию  угольной  промышленности,  на   мероприятия   по конверсии,    на    финансирование   Государственной   космической программы,  Национальной программы  исследований  и  использования ресурсов    АзовоЧерноморского   бассейна,   на   мероприятия   по переработке лома и отходов драгоценных  металлов,  мероприятия  по водному    хозяйству.    Финансирование    охраны,    селекции   и воспроизводства  рыбных  запасов  предлагается  увеличить  на   10 миллионов гривень.

     Финансирование программы  поддержки селекции в животноводстве также предлагается увеличить на 4,6 миллиона гривень.

     Предлагается увеличить расходы на уход  за  виноградниками  и молодыми садами.

     Прочие расходы   на   народное   хозяйство  уменьшены  на  79 миллионов гривень.

     Учитывая предложения народных депутатов Кулакова, Райковского и  других,  изменена  редакция строки расходов "геологоразведочные работы  по  поиску  твердых  полезных   ископаемых   и   глубокого разведывательного  бурения  на нефть и газ" на "геологоразведочные работы по поиску твердых полезных ископаемых, месторождений золота и  глубокого  разведывательного  бурения  на  нефть  и газ за счет отчислений добывающих предприятий за добытые полезные ископаемые", потому  что ряд предложений народных депутатов касались сокращения расходов именно по статье "Геологоразведочные работы". Это целевые работы.

     Принимая во внимание предложение народного депутата Симоненко не предусматривать  финансирование  строительства  и  капитального ремонта  административных зданий,  кроме тех,  которые находятся в аварийном  состоянии,  уменьшены  расходы  на  капитальный  ремонт государственного жилищного фонда на 1,2 миллиона гривень.

     Расходы на   правоохранительную  деятельность  и  обеспечение безопасности государства  в  целом  предлагается  уменьшить  на  2 миллиона гривень.  В то же время, учитывая предложения Комитета по вопросам обороны и государственной безопасности, предусматривается увеличить расходы на Службу безопасности на 26 миллионов гривень.

     Предлагается пересмотреть   расходы   на   Национальное  бюро расследований,  так  как  эта  структура  только  создана   указом Президента  и  ее финансирование предусматривается с 1 января 1998 года.

     Учитывая предложение народного депутата Симоненко,  уменьшены расходы на содержание Национальной гвардии Украины на 10 миллионов гривень,  на Управление государственной охраны -  на  3  миллиона, Администрации Президента - на 1,2 миллиона.

     По предложению  народных  депутатов  увеличиваются расходы на содержание Верховного Совета Украины и Счетной  палаты,  поскольку темпы  роста  расходов  на  содержание  законодательной  власти  в проекте   бюджета,   предложенного   Кабинетом   Министров,   были значительно занижены по сравнению с исполнительной властью.

     Учитывая предложения депутатской группы "Незалежні", Комитета по  вопросам  здравоохранения,  народного  депутата  Симоненко   и других, Комитет по вопросам бюджета предложил сократить расходы на содержание исполнительной власти на 50 миллионов  гривень,  в  том числе  по  местным  бюджетам  -  на 30 миллионов гривень,  которые предлагается направить на увеличение расходов местных бюджетов  на здравоохранение.

     Не были   учтены   Кабинетом   Министров  в  проекте  бюджета требования,  изложенные в утвержденных Верховным  Советом  выводах Комитета  по  вопросам  бюджета,  о  выделении  средств  на начало погашения  задолженности  государства  по  обесцененным   денежным сбережениям  граждан  в  учреждениях  Сбербанка,  что  является  и требованием  Закона  о  государственных  гарантиях  восстановления сбережений граждан Украины.  Поэтому в уточненном варианте проекта закона бюджетным комитетом предлагается,  учитывая  многочисленные обращения  народных  депутатов,  в  том  числе  народного депутата Анисимова,  выделить отдельной строкой расходы на начало погашения задолженности  государства  по  обесцененным  денежным сбережениям граждан в учреждениях Сбербанка и выкуп облигаций Государственного целевого беспроцентного займа 1990 года.

     Теперь позвольте остановиться на тех изменениях, которые были внесены  в  показатели,  формирующие  доходы  и  расходы   местных бюджетов.   Так,   при  расчете  названных  показателей  Кабинетом Министров были нарушены требования статьи 143 Конституции Украины, которая  устанавливает закрепление за местными бюджетами отдельных общегосударственных налогов, и требования Закона о налогообложении прибыли  предприятий  при  определении  нормативов  отчислений  от налога на прибыль для Донецкой  (70  процентов),  Запорожской  (80 процентов),  Полтавской (80 процентов), Харьковской (80 процентов) областей и  города  Киева  (70  процентов).  Комитет  по  вопросам бюджета  предлагает  установить  нормативы  отчислений  в  местные бюджеты от налога на прибыль и платы за торговый патент в  размере 100 процентов.

     Как было   уже  отмечено  ранее,  расходы  на  финансирование профтехучилищ,  высших  педагогических  учебных  заведений  ІІІ-ІV уровня   аккредитации  и  аграрных  учебных  заведений  ІІ  уровня аккредитации  были  исключены  из  расходов  местных  бюджетов   и переданы в государственный бюджет.

     Переданы также  на финансирование из государственного бюджета расходы,  связанные с возвращением крымскотатарского народа и  лиц других  национальностей,  которые  были незаконно депортированы из Украины.

     Таким образом,  расходы  местных  бюджетов   на   просвещение предлагается    увеличить    на    138   миллионов   гривень,   на здравоохранение - на 170 миллионов гривень.

     Претерпели изменения и текстовые статьи проекта закона.

     С учетом  изменений  в   показателях,   формирующих   местные бюджеты,  соответствующим образом изменена редакция статей 6,  7 и 8.

     Статью 11,  в которой говорится о  продлении  срока  действия отдельных   статей   законов  о  Госбюджете  1995  и  1996  годов, предлагается дополнить статьей 37 Закона о Государственном бюджете на  1995 год и статьей 24 Закона о Государственном бюджете на 1996 год,  и  изложить  текст  всех  статей,  срок   действия   которых продляется в проекте Закона о Государственном бюджете на 1997 год.

     Секретные статьи  15  и  16 предлагается исключить из проекта закона.

     Также предлагается,  исходя из требования Конституции о  том, что  закон  о  бюджете должен быть открытым,  исключить из проекта закона статьи 18,  27,  29, З0, З1, З2 и З5, нормы которых либо не отвечают   требованиям  закона  о  бюджете,  либо  рассматриваются Верховным Советом в виде отдельных проектов законов.

     Исключена также   статья   21   проекта   закона,   так   как предлагается  установить  другой  порядок  использования  средств, которые  будут  мобилизованы   за   счет   приватизации   обкектов государственной собственности.

     В процессе  доработки  проекта бюджета в комитете при участии представителей Кабинета Министров ими  было  предложено  дополнить статью  22  частью  второй такого содержания:  "Установить,  что в случае непоступления  источников  внешнего  заимствования  Кабинет Министров    Украины    может   осуществлять   выпуск   внутренних государственных займов дополнительно к обкему,  указанному в части первой   этой   статьи,  обеспечивая  покрытие  расходов,  которые возникают  в  связи  с  таким  выпуском,   доходами   от   выпуска государственных ценных бумаг".

     В статье  26 в части первой предлагается слова "согласованным с Минфином" заменить словами "утвержденным Минфином"  и  исключить из средств, которые поступают на счета таможенных органов, "штрафы или стоимость предметов,  изкятых для обеспечения взимания штрафов при  нарушении  таможенных  правил,  суммы  пени и других санкций, предусмотренных таможенным законодательством".

     В части третьей этой же статьи  слова  "ежеквартально  до  15 числа  первого месяца,  следующего за отчетным кварталом" заменить словами "ежемесячно до 15 числа месяца,  следующего за  отчетным". Делается  это  по  предложениям  народных  депутатов с тем,  чтобы обеспечить более ритмичное поступление средств  в  государственный бюджет.

     Учитывая замечания народных депутатов, высказанные на сессии, предлагается уменьшить на 10 миллионов гривень сумму  расходов  на содержание Государственной таможенной службы Украины.

     Предлагается исключить  статью  33,  так  как  эта  норма уже предусмотрена  принятым  Верховным  Советом  Украины   Законом   о списании  и  реструктуризации налоговой задолженности плательщиков налогов по состоянию на 31 марта 1997 года.

     Статью 34   предлагается   изложить   в    такой    редакции: "Установить,  что  в  1997  году поступления средств от земельного налога зачисляются в государственный и местные бюджеты в  порядке, предусмотренном  законом  Украины  о  бюджетной  системе  Украины, учреждениями банков,  которые осуществляют  кассовое  обслуживание соответствующих  бюджетов".  Соответственно  ставку платы за землю предлагается индексировать в 1,81 раза.

     Статью 36  о  создании  фонда   содействия   производству   и внедрению   приборов   учета  потребления  газа  в  быту  за  счет увеличения цены на газ предлагается исключить.

     Кроме того,  по предложениям народных депутатов проект закона дополняется статьями следующего содержания.

     "Учитывая необходимость        обеспечения       независимого функционирования   всех   ветвей   власти,   предусмотреть,    что финансирование  расходов  на  функционирование  Верховного  Совета Украины,  Администрации  Президента  Украины   осуществляется   из соответствующих субсчетов Государственного казначейства.

     Поступления на  указанные  субсчета формируются ежедекадно за счет 0,5 процента от общих поступлений  в  государственный  бюджет Украины".

     "С целью     защиты     отечественного    товаропроизводителя предприятиям,  учреждениям, организациям, которые финансируются из государственного  бюджета,  запретить  приобретение  оборудования, техники,  промышленных  и  продовольственных  товаров   импортного производства,   аналоги   которых   производятся   промышленностью Украины".

     "Установить, что утвержденные суммы дотаций в соответствии  с поквартальным  распределением  расходов  Государственного  бюджета Украины на 1997 год подлежат обязательному  перечислению  бюджетам Автономной  Республики  Крым,  областей  и  города  Севастополя  в суммах,  скорректированных  на  процент  фактического   исполнения доходов Государственного бюджета".

     Учитывая предложения   и   замечания,  высказанные  народными депутатами во время обсуждения проекта бюджета на сессии 19  и  20 июня,  комитет  предлагает  внести  следующие  изменения  в  ранее розданный вам уточненный проект закона.

     Общую сумму  доходов  и  расходов  Государственного   бюджета увеличить на 1 миллиард 841 миллион гривень.

     По доходам:    поступления    средств   от   Госкомитета   по материальным  резервам  -  на  750  миллионов  гривень;   добавить отдельной   строкой   отчисления   и   сборы   на   строительство, реконструкцию,  ремонт и  содержание  автомобильных  дорог  общего пользования в сумме 1 миллиард 64 миллиона гривень.

     Имеется в виду,  что мы приняли дополнения к Закону о системе налогообложения, которыми дорожный сбор ввели в состав бюджета.

     По расходам.   Расходы   на    обеспечение    государственных материальных  резервов  предлагается  увеличить  на  750 миллионов гривень,  и из общей суммы расходов выделить отдельной строкой  на закупку  сельхозпродукции  1  миллиард 259 миллионов гривень.  Это увеличение расходов предложено с целью накопления в летний  период в госрезерве энергоносителей (природного газа,  угля,  мазута) для обеспечения  в  зимний  период  1997-1998  годов   электростанций, предприятий,  населения,  а  также  для  закупки сельхозпродукции. Имеется  в  виду,  что  эти  строки  доходов  и  расходов  бюджета сбалансированы,  то  есть  расходы будут осуществляться в пределах поступлений и доходов.

     Предлагается предусмотреть  дополнительно  отдельной  строкой расходы  на  финансирование  работ,  связанных  со строительством, реконструкцией,  ремонтом и содержанием автомобильных дорог общего пользования,  в  сумме  1  миллиард 64 миллиона гривень.  При этом следует   отметить,   что   эти   средства    концентрируются    в государственном   бюджете,  но  в  дополнительной  статье  проекта Кабинету  Министров  предложено  85  процентов  указанных  средств передать местным бюджетам.

     Предлагается увеличить  расходы  по финансированию физической культуры, спорта и молодежных мероприятий на 2,5 миллиона гривень, в  том  числе  молодежных  мероприятий  Украинского  национального комитета молодежных организаций Украины, уменьшив при этом расходы на  финансирование  редакции  газеты  "Голос  Украины"  по разделу культуры на 1,4 миллиона гривень (позиция  согласована  с  главным редактором  газеты)  и  расходы  на охрану окружающей среды на 1,1 миллиона гривень.

     Предлагается дополнить проект закона тремя  новыми  статьями. Статьей  28  предложено  установить,  что  в  1997  году  денежные лицензионные  сборы  за  выдачу   лицензий   телерадиоорганизациям зачисляются в состав доходов государственного бюджета Украины.

     Статья 29,     предложенная     Комитетом    законодательного обеспечения  свободы  слова   и   средств   массовой   информации, устанавливает,   что   финансирование  Министерства  информации  и Госкомитета  по  телевидению   и   радиовещанию,   предусмотренное бюджетом  на  1997  год,  осуществляется  с  1  июля 1997 года при условии приведения уставных документов Национальной телекомпании и Национальной  радиокомпании  Украины  в соответствие с требованием действующего законодательства.

     Совершенно секретную    статью     17     проекта     закона, представленного  Кабинетом Министров,  предлагается восстановить в уточненном проекте закона.

     В расходах  на  структурную  перестройку  отраслей  народного хозяйства  предлагается  за  счет поступлений средств внебюджетных фондов выделить отдельной  строкой  расходы  на  подготовку  пуска второго  энергоблока  Чернобыльской  атомной  станции  в обкеме 20 миллионов гривень.

     В розданных  вам  материалах  не  отражена  также   поправка, касающаяся   перераспределения  средств  в  рамках  финансирования судебной власти,  а  именно:  увеличение  расходов  на  содержание арбитражных судов на 827 тысяч гривень.

     Кроме того, предлагается дополнить пункт 2 проекта Закона о введении в  действие  Закона  о  бюджете  такой частью:   "Кабинету   Министров   Украины   в  десятидневный  срок разработать и утвердить механизм контроля за  ценообразованием  на продажу  угля и определить максимальный предельный уровень наценок на реализацию угля потребителям",  имея в виду,  что  государство, устанавливая дотации угольным предприятиям,  вправе осуществлять и контроль за ценой добываемого на шахтах угля.

     И последнее.  Очень остро дебатировался вопрос о  компенсации агропромышленному комплексу средств,  затраченных на строительство обкектов социальнокультурной сферы.  Дело в том,  что, как вы сами понимаете,  в  изложенном  вам  проекте бюджета чрезвычайно трудно предусмотреть 250 миллионов гривень,  которые бюджет  задолжал  за строительство  этих  обкектов.  На  ваше рассмотрение предлагается такое компромиссное решение.  В статье,  касающейся  распределения средств   на   структурную  перестройку  экономики,  предусмотреть выделение 100 миллионов  гривень  в  качестве  прямой  компенсации средств,      затраченных      на      строительство      обкектов социально-культурной  сферы  на  селе;  а  150  миллионов  гривень предлагается возместить,  зачтя соответствующую задолженность этих предприятий государственному бюджету.  Думаю,  мы можем  пойти  на такой  разумный  компромисс.  Остальные  вопросы,  которые  ставил Комитет по вопросам агропромышленного комплекса,  нами рассмотрены и учтены как по общим расходам,  так и по разделу "Государственные капитальные вложения".

     Если депутаты  не   согласятся   со   строкой   "Фінансування структурної перебудови агропромислового комплексу",  то комитет не будет возражать, чтобы при расшифровке суммы 500 миллионов гривень записать:  в  том  числе  капитальное  строительство  102 миллиона гривень.

     Вот те изменения  и  дополнения,  которые  появились  в  ходе чрезвычайно трудной работы над проектом бюджета.

     Благодарю вас за внимание.

     Теперь, Александр  Александрович,  по  Регламенту  мы  должны перейти к постатейному голосованию проекта закона.

     ГОЛОВА. Так, ми перейдемо до постатейного обговорення. Тільки ви,  Миколо Яновичу, усе-таки витратили 45 хвилин, не передбачених регламентом.  Але у зв'язку з тим, що цей процес триває вже більше півроку,  була  потреба,  очевидно,  пояснити  і  телеглядачам,  і радіослухачам суть тих змін, що відбулися.

     Зараз пропонується розглянути законопроект постатейно.

     Я хочу звернути увагу депутатів і тих, хто нас слухає, на те, що  ми  розглядаємо  проект Закону про Державний бюджет України на 1997 рік.  Від цього проекту залежить і консолідований бюджет.  Ми його не розглядаємо тут,  тому що він розглядатиметься в областях, у регіонах,  у районах тощо,  але треба мати на увазі,  що зміни у верхній  частині  Державного  бюджету  безпосередньо  вплинуть  на видатки і доходи місцевих бюджетів,  бо це взаємопов'язані речі. І тому коли ми шукатимемо, скажімо, можливості поліпшення бюджетного забезпечення тої чи іншої галузі (наприклад, тієї ж освіти), то ми повинні розуміти одне:  якщо ми хочемо додати комусь видатків,  то їх  треба  звідкись   зняти.   От   особливість   розгляду   цього законопроекту, і я хотів би, щоб ви на це звернули увагу.

     Миколо Яновичу, я правильно кажу?

     АЗАРОВ М.Я.   Правильно,  абсолютно  правильно.  Нами  должны рассматриваться  только  поправки,  сбалансированные  в   пределах государственного бюджета.

     ГОЛОВА. Прошу вас, шановні депутати, питання щодо поправок до окремих статей розглядатимуться.  Процедура визначена Регламентом, прочитайте ще раз... Ні, дякую. Ми процедуру погоджували вчора.

     АЗАРОВ М.Я. Все роздано, да, да...

     ГОЛОВА. Тепер  іще  одне.  Ви  тримаєте  в  руках  додаток до порівняльної  таблиці,  розданий  комітетом,  який  очолює  Микола Янович Азаров.  У ньому пропонуються зміни до статей 1, 4, 5 і так далі (Шум у залі).

     Є потреба обговорити процедуру?  Ну, як же я надам вам слово? Ви ж не один. Ну, так чому вам, коли вже п'ять рук піднято в залі. Що ж я можу?

     Є така  пропозиція.  Якщо   є   потреба   зробити   уточнення загального порядку,  то ми відведемо на це, скажімо, 19 хвилин, що є в нас до перерви, а після перерви почнемо постатейне обговорення проекту.  Немає заперечень? Будь ласка, запишіться на запитання до Миколи Яновича для уточнення певних позицій загального порядку.  А поки йде запис,  ви, Миколо Яновичу, може, поясните, чим викликано те,  що в нас із року в рік передбачається реальний  спад  доходів бюджету:  1995  року проти 1994 року - на 5 процентів,  1996 проти 1994 року - на 33 проценти, 1997 проти 1994 - уже на 59 процентів. Саме цим спадом і зумовлені всі невиплати зарплати, заборгованість і тому подібне. Уявіть собі, що ми зараз у 2,6 раза збільшили ВВП, про  що  можна  було б говорити?!  Чим пояснює уряд таку ситуацію? Пригадайте 1995 і 1996 роки.  Ми пам'ятаємо, як працював уряд, хто його  очолював  і  все  інше.  Тоді  ж  була  більш-менш стабільна ситуація,  а потім  -  такий  обвал,  який  і  спричинив  оці  всі негаразди. Але Кабінет Міністрів нічого не пропонує для збільшення дохідної частини бюджету, для зростання ВВП.

     Більше того, я хочу сказати, що оці розмови протягом останніх днів  з  членами  Кабінету  Міністрів  свідчать,  що  вони  нібито сьогодні  згадали  про  бюджет  і  сподіваються,  що  депутати  їм допоможуть розподілити кошти за тією чи іншою статтею. А коли вони подавали  ці  матеріали,  так  нібито  й  не  брали  участі  в  їх підготовці.

     Миколо Яновичу, прошу.

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  уважаемые  коллеги! Прежде всего бюджет должен базироваться на  выверенных  пропорциях экономического  развития  страны.  И  если обкективной реальностью является  экономический  спад,  то  в  бюджете  должны  отражаться реальные возможности финансирования расходной части бюджета.

     И я же не случайно для примера привел 1959 год. Тому, кто внимательно слушал, было ясно, что в 1959 году бюджет  не  ставил  перед  собой  нереальных задач,  планировалось выделение  только  тех  средств,  которые  можно  было  собрать  в народном хозяйстве.

     Вы бросили    совершенно    справедливый    упрек   в   адрес правительства.  Меня тоже удивляет,  когда абсолютно все говорят о нереальности  доходной  части  бюджета  и  вместе  с тем ничего не предлагают для увеличения его доходности.

     В докладе бюджетного комитета  эта  цифра  была  названа  как максимально  возможный  ориентир,  были  названы  и меры,  которые необходимо принять для того,  чтобы  до  конца  года  мы  все-таки смогли   мобилизовать   определенную  сумму.  Она  могла  бы  быть мобилизована,  если бы Верховный  Совет  вместе  с  правительством постоянно заботились о том, чтобы увеличить доходы бюджета.

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Кондратюк.

     Я ще раз повторюю, ставляться питання загального порядку.

     КОНДРАТЮК А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Вінницький  виборчий округ,  Вінницька область).  Шановний Миколо Яновичу,  у нас довгий  час  Міністерство  фінансів  виконувало  і функції  стягнення податків,  і фінансування бюджету,  і так далі. Зараз  ці  функції  виконують  Міністерство   фінансів,   Державна податкова адміністрація, податкова поліція, Державне казначейство, Пенсійний фонд,  митна служба  і  ще  ряд  організацій.  Тільки  у Вінницькій  області число працівників цих служб зросло більш як на тисячу  шістсот  чоловік.  Це  повідомила  газета  "Подолія",  яка підрахувала це все. Витрати неважко підрахувати.

     Зараз виник   такий  парадокс:  бухгалтери  великих  і  малих (державних  і  приватних)  підприємств  подають  звіти  в  ЦСУ,  у податкову інспекцію,  у Державне казначейство,  у Пенсійний фонд і так  далі.  Миколо  Яновичу,  на  утримання   місцевих   державних податкових  адміністрацій  у  бюджеті  пропонується  витратити 263 мільйони гривень.  А які витрати в нас скорочуються по  бюджету  у зв'язку з тим, що...

     ГОЛОВА. Будь ласка, завершуйте.

     КОНДРАТЮК М.О.  ...з  одного Міністерства фінансів утворилося так багато організацій?

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  народный  депутат  Кондратюк!  У  нас действительно  появились  расходы  на таможенную службу,  но вы же знаете,  что  раньше  не   было   Украины   как   самостоятельного государства,   не   было   и   расходов   на   таможенную  службу. Действительно,  появились  расходы  (и  значительные  расходы)  на содержание налоговой администрации.  Но вы же прекрасно понимаете, что в 1959 году проблем со сбором налогов не было (думаю, никто не сомневается, что в 1959 году проблем со сбором налогов не было), а в этом году эти проблемы есть и очень значительные.

     Мы же с вами сами  говорим,  что  около  50  процентов  нашей экономики находится в тени,  и эти предприятия не платят налоги. А каким рычагом,  каким механизмом заставить их платить налоги?  Ну, предложило  правительство пойти по пути снижения налоговой ставки. Мы с вами не поддержали это отчасти потому,  что  это  приведет  к дальнейшему  снижению  выплат на социальные нужды.  Значит,  нужны другие способы легализации теневой экономики.

     Ну, а  теперь  относительно  суммы  263   миллиона   гривень, поскольку меня это в какой-то степени задевает. Численность службы

- 70 тысяч человек.  Служба,  может быть,  действительно  большая, может быть,  ее надо сокращать,  и мы будем ее сокращать.  Средняя зарплата  -  около  300  гривень,  одной  только  зарплаты  -  246 миллионов гривень, а с учетом начислений на заработную плату - это почти 400 миллионов гривень.  В бюджете предусмотрено 263 миллиона гривень.  Значит, мы уже реально планируем сокращение этой службы. Но давайте же и не будем делать это необдуманно,  чтобы завтра  же доходы бюджета не попали под угрозу.

     Что касается   совершенствования  всей  структуры  финансовых органов,  то я с вами согласен.  В самом деле,  если мы создали  в районе   казначейство,   значит,   финансовый  отдел  должен  быть упорядочен.  По  КРУ  -  особый  разговор.   То   есть   структура Министерства финансов (хотя это компетенция министра финансов), на мой взгляд, должна быть пересмотрена.

     ГОЛОВА. Депутат Самойлик.

     САМОЙЛИК К.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (Чаплинський виборчий  округ,  Херсонська область).  Фракція  комуністів.  Шановний  Миколо Яновичу,  чим ви пояснюєте зменшення на 100 мільйонів гривень фінансування  заходів по водному господарству?  Які ваші аргументи?  Чи ви розумієте, що наслідком ваших дій буде те,  що вже через 5-7 днів зупиняться всі насосні  станції  України?  Ви  ставите  під  загрозу  вирощування сільгосппродукції. Ну, ви ж знаєте, що в багатьох районах зрошення

-  це  єдина можливість виростити хліб.  Ось ви пишете в пункті 11 додатку до порівняльної таблиці (цитую): "Уряд урахував збільшення нормативів плати, але комітет вважає 391 мільйон гривень завищеним і уточнює до 291 мільйона гривень".  А які аргументи,  які мотиви? Ви зараз скажете,  що все збалансовано. Тоді вам залишилося тільки збалансувати одержання врожаю  в  бік  його  зменшення.  Люди  вже залишились  без  заробітної  платні,  давайте  ще  залишимо їх без хліба.  Ми ж розуміємо,  що без води -  ні  хліба,  ні  життя,  ні податків не буде.

     АЗАРОВ М.Я.Уважаемый народный депутат Самойлик!

     ГОЛОВА. Катерина Семенівна.

     АЗАРОВ М.Я.  Екатерина Семеновна!  Я попросил бы вас говорить без особо громких  слов.  Проект  бюджета  не  тот  документ,  при обсуждении которого требуются патетика и лозунги.  Все поступления по источнику "плата  за  спеціальне  використання  прісних  водних ресурсів"  (а  именно  в  пределах  этих поступлений и формируются расходы) составили  за  1996  год  (обращаю  ваше  внимание)  51,5 миллиона  гривень!  И когда Комитет по водному хозяйству предложил увеличить плату за использование водных ресурсов в пять раз и  это увеличение  платы  не  было принято,  были оставлены старые ставки платы за воду. Как же могли мы, зная это, согласиться с суммой 391 миллион гривень, взятой "с потолка"?! Вот поэтому мы и пересчитали этот показатель.  Я мог бы еще привести данные о  поступлениях  за пять месяцев этого года.  К сожалению,  поступления по этой статье крайне незначительны.

     Теперь - по сути вопроса...  Я вас прошу  послушать  по  сути вопроса.  В  прошлом  году  по  этой  статье (чтобы вы знали) было израсходовано  104  миллиона  гривень.  В  этом  году  планируется израсходовать  100 миллионов гривень из государственного бюджета и 60 миллионов - из местных бюджетов.  Таким образом, финансирование мероприятий   по   водному  хозяйству  предлагается  в  этом  году (подчеркиваю) не уменьшить,  а увеличить  почти  на  60  миллионов гривень  и  запланировать  эти ассигнования в обкеме 160 миллионов гривень.

     Вот ответ на ваш вопрос.

     ГОЛОВА. Катерино Семенівно,  ви задоволені відповіддю?  Ще 20 секунд вам, будь ласка.

     САМОЙЛИК К.С.  Ну,  по-перше,  я хочу уточнити, що в минулому році видатки становили 210 мільйонів гривень. І по-друге: якщо без патетики,  то ви також не розповідайте нам, що хтось там щось взяв зі стелі.  Я прошу уточнити. У видатковій частині передбачте, будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте  не спорить.  Израсходовано 77 миллионов гривень из государственного бюджета.  Где  председатель  комитета? Пусть  он  выйдет  из  ложи правительства и ответит за свои слова, если он там за вашей  спиной  суфлирует.  У  меня  в  руках  отчет казначейства,  можете  убедиться.  Да  и  так  я  все  цифры помню наизусть...

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу уваги!  Миколо Яновичу,  будь ласка, не нервуйте.

     Шановні депутати!  Володимире Миколайовичу, прошу уваги! Коли ми дійдемо  до  розгляду  цієї  статті,  депутати  матимуть  змогу заслухати думку будь-якої сторони,  причетної до цієї справи,  щоб прийняти об'єктивне,  зважене рішення.  Тоді ми  запросимо  голову держкомітету, щоб він прокоментував це питання.

     Я просив би депутатів не звинувачувати один одного.

     АЗАРОВ М.Я.  Вопрос, безусловно, актуальный, его надо решать, и мы попытались найти решение. Можно в пределах, скажем так, общих поступлений найти еще,  положим,  20-30 миллионов гривень.  Но это максимум, что можно сделать.

     Но пусть  же  уважаемый  председатель  комитета  решает  этот вопрос прежде всего в правительстве.

     ГОЛОВА. Це  правильно.  Але треба нам усім мати на увазі,  що водне  господарство  завжди  утримувалося  і   буде   утримуватися виключно  за  рахунок бюджету.  Якщо в бюджеті не буде передбачено коштів  на  його  утримання,  то  ясно,  що  галузь  знищиться.  А знищиться  галузь  -  знищиться Херсонська і Миколаївська області, Автономна Республіка Крим, північ Одеської області й інші регіони, де  працюють  водогосподарські  організації.  Вони  просто повинні будуть припинити своє існування.  А це викличе деградацію земель і припинення  виробництва,  зокрема  в  Херсонській  області,  де я, наприклад,  був минулого року і добре розумію,  що таке  зрошення. Якщо  зупинити  там  зрошувальну систему,  то потім нам доведеться вкласти близько 350 мільйонів доларів, щоб запустити її знову.

     АЗАРОВ М.Я. Я с вами согласен, Александр Александрович.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  депутате Кризський. Я просив би говорити без звинувачень, а по суті.

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий    округ,    Луганська   область).   Спасибо,   Александр Александрович. Прошу передать слово Петру Степановичу Степанову.

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська  область).  Уважаемый  Николай  Янович, предложение   нашего  Комитета  по  социальной  политике  и  труду касается Фонда социальной защиты инвалидов.  Поступление средств в Фонд защиты инвалидов регулируется статьями 19 и 20 Закона Украины об основах социальной защищенности инвалидов в Украине.

     Наше предложение основано на том, чтобы показать прямую связь данного  положения  проекта Закона о бюджете с действующим Законом об основах социальной защищенности инвалидов.  Я вас очень  прошу, Николай Янович, поддержать наше предложение.

     АЗАРОВ М.Я.  Петр  Степанович,  я в принципе не возражаю.  Но хотел бы высказать точку зрения комитета,  когда мы формулировали. Мы   решили   впервые   увязать   между  собой  законы  о  системе налогообложения,  о бюджетной системе и о  бюджете.  То  есть,  мы посчитали,  что необходимо привести колонку,  связанную с доходной частью  бюджета,  в  полное  соответствие  с  Законом  о   системе налогообложения,  в тех формулировках,  которые приняты в Законе о системе налогообложения.  Вот с  чем  связано  изменение  редакции многих статей проекта Закона о бюджете.

     Что касается  вашего  предложения  по Фонду социальной защиты инвалидов,  то я готов пойти на  компромисс,  депутаты,  наверное, меня поддержат. Давайте предложим вашу редакцию, она соответствует закону.

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська    область).    Прошу    передати   слово   пану Волковецькому.

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  голова  ІваноФранківської  обласної  ради народних  депутатів  (Долинський виборчий округ,  ІваноФранківська область). Шановний Миколо Яновичу, у мене кілька запитань. Відомо, що  ПДВ  надходитиме  в державний бюджет.  Це найбільш гарантовані надходження. В областях залишається податок на прибуток. Думаю, що й  у  інших,  і  в  нашій області фактичні надходження складуть не більше половини того, що планується. Тому перше запитання таке: чи не  вважаєте  ви,  Миколо Яновичу,  що таким чином будуть серйозно підірвані місцеві бюджети?

     Друге. Ми  прийняли  Закон  про  статус  гірських   населених пунктів, який має суттєве значення для ряду областей, у тому числі для нашої області. Було багато пропозицій, щоб окремим рядком було виділено  фінансування  заходів,  пов'язаних  з  виконанням  цього закону.  Цього  не  зроблено.  Яким  чином  будуть  профінансовані заходи, яких вимагає виконання цього закону?

     Третє запитання   -   стосовно   фінансування  ряду  галузей, наприклад,  галузі освіти.  Комітет з питань  бюджету  знайшов  за можливе  збільшити  фінансування Товариства сприяння обороні,  але запропонував зменшити обсяг фінансування на освіту чи на утримання Національного бюро розслідувань. Чому ви так зробили?

     Дякую за відповіді.

     АЗАРОВ М.Я.  Спасибо, Степан Васильевич. Думаю, вы знаете мою точку зрения. Я неоднократно высказывал публично мнение, что новая редакция Закона о НДС,  который, подчеркиваю, Верховный Совет ввел в  действие  (я  в  этом  зале  выступал  против  его  принятия!), действительно  означает  разрушение  местных бюджетов,  потому что вообще   не   оставляет   им    реальных    доходных    источников финансирования. Я это говорю не голословно - это в самом деле так! На будущий год (здесь сидят министр финансов и министр  экономики) Министерство  экономики  планирует  прибыль  в  обкеме  1 миллиард гривень.  Мне непонятно,  как  они  думают  финансировать  местные бюджеты  в будущем году,  ведь прибыль у нас должна резко упасть в результате введения в действие нового Закона о НДС.

     Таким образом,  действительно,  без   НДС   местные   бюджеты остаются  без  надежных  источников финансирования.  Это серьезная проблема.  Но мы уже  приняли  закон  и  готовимся  ввести  его  в действие с 1 июля.  Метаться высший государственный орган не имеет права.  Теперь мы должны проследить, что даст нам применение этого закона.  Дай  Бог,  чтобы я оказался неправ.  А если окажусь прав, тогда мы будем корректировать наши действия.

     Теперь что касается статуса горных населенных пунктов. Степан Васильевич,  в  пределах  возможностей  эти  изменения  учтены при расчетах параметров всех местных бюджетов,  в том числе и  бюджета Ивано-Франковской области.

     И что  касается уменьшения финансирования на образование,  то никакого уменьшения не произошло,  2,4 миллиона  гривень  средств, выделенных  Обществу  содействия  обороне,  перенесены  из раздела "Освіта" в раздел  "Національна  оборона",  поскольку,  по  мнению комитета,  Министерство  обороны  должно служить заказчиком работ, связанных с Обществом содействия обороне.  Это  также  касается  и предложения  по  Национальному бюро расследований.  Да,  это орган чрезвычайно важный, но у нас есть предложения нескольких комитетов и  народных  депутатов,  которые  мы  не  могли  не  учитывать,  о сокращении  финансирования  НБР,  скажем,  до  1  миллиона,  до  2 миллионов   гривень  и  так  далее.  На  наш  взгляд,  мы  приняли компромиссное решение с учетом того,  что этот  орган  еще  только создается.  На  первом  этапе  (на  полгода) предусматривается его финансирование в сумме 15  миллионов  гривень.  Этого  в  принципе будет   достаточно.  Если  народные  депутаты  сочтут  необходимым увеличить финансирование  этой  структуры,  значит,  будем  искать резервы и будем увеличивать финансирование.

     ГОЛОВА. Зараз  ви  підете на перерву,  Миколо Яновичу,  та ще одне загальне, але принципове питання.

     Скажіть, будь ласка,  де  передбачено  фінансування  місцевих державних  адміністрацій?  Тому  що  це фінансування відповідно до Конституції  і  законів  про  місцеве  самоврядування  і   місцеві державні  адміністрації  повинно  бути  передбачено  в  державному бюджеті...

     АЗАРОВ М.Я.  Ну,  значит,  переведем в госбюджет -  снимем  с местных  администраций  и  переведем  в  государственный  бюджет с учетом результатов сегодняшнего голосования.

     ГОЛОВА. Тобто місцеві самоврядні органи не повинні розглядати питання про фінансування адміністрацій, це питання...

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  это не проблема.  Учет сбалансированных  поправок  -   это   не   проблема.   Труднее   с несбалансированными поправками, когда требуют "увеличить", а ты не знаешь, где взять.

     ГОЛОВА. Оголошується  перерва  на  півгодини.   Будь   ласка, приготуйтесь до розгляду питання по суті.

     (Після перерви)

     ГОЛОВА. Я  запрошую  депутатів сісти на місця.  Ми попередньо домовилися,  що зараз займаємося тільки бюджетом.  Крім того, хочу нагадати норму статті 2.4.4 Регламенту, щоб ви часом не забули про неї.

     Я прошу уваги депутатів!  "Більшістю  голосів,  зазначеною  у частині  2  статті  2.4.4,  Верховна Рада може прийняти мотивоване рішення про відкладення  розгляду  питання  затвердженого  порядку денного на наступну чергову сесію; таке рішення може прийматися не більше одного разу щодо одного і того ж питання  порядку  денного, за  винятком  питань  про  ратифікацію  або денонсацію міжнародних договорів.  Прийняття рішення з  питання  затвердження  державного бюджету  не  може  відкладатися  на  наступну  сесію,  якщо  це за висновком Президента України призведе  до  перешкод  у  бюджетному регулюванні.   Відкладене   питання   порядку  денного  може  бути розглянуто на позачерговій сесії". Коментувати я не буду, висновки робіть для себе самостійно.

     Ще раз нагадую,  що ми йдемо зараз за процедурою,  визначеною Регламентом.   Продовжується   постатейне   обговорення.   Питання загального порядку з'ясовані до перерви, а тепер ідемо постатейно.

     Ви тримаєте в руках документ,  реєстраційний номер якого 851,

- "Порівняльна таблиця до  проекту  Закону  про  Державний  бюджет України"  і  додаток до цього документа за підписом Миколи Яновича Азарова.  Це пропозиції комітету щодо внесення поправок до  статей 1, 4 і так далі.

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   голосуется  правая колонка.  Статья 1:  утвердить Государственный бюджет  Украины  на 1997  год  по доходам в сумме 22 миллиарда 390 миллионов 680 тысяч гривень (сразу же уточняю для стенограммы:  с учетом исключения из местных бюджетов финансирования государственных администраций, это будет в рабочем порядке внесено) и по расходам - 28 миллиардов 123 миллиона   901,5  тысячи  гривень.  Установить  предельный  размер дефицита Государственного бюджета на 1997 год - 5  миллиардов  733 миллиона 221 тысяча гривень, или 5,7 процента валового внутреннего продукта Украины и 22,1 процента расходов Государственного бюджета Украины на 1997 год.

     Направить на   покрытие   дефицита  Государственного  бюджета Украины  на  1997  год  поступления  из:  источников   внутреннего финансирования  -  в  сумме  3  миллиарда  333 миллиона 221 тысяча гривень,  включая доходы от эмиссии государственных ценных  бумаг; источников  внешнего  заимствования  -  в  сумме  2  миллиарда 440 миллионов гривень.

     ГОЛОВА. Отже, буде два голосування: спочатку про  затвердження  дефіциту  бюджету в натурі,  а потім - стаття 1.  Питання дефіциту бюджету не дискусійне. Я ще раз кажу - не дискусійне.  Це розрахункова величина, її визначено, погоджено, і я просив би її проголосувати.

     Статті не обговорюються,  я ще раз кажу. Одну хвилиночку! Іде голосування  розміру  дефіциту бюджету.  Ставлю на голосування.  А поправки голосуватимуться обов'язково.

     "За" - 164.

     Одну хвилиночку!  Я  прошу  сісти  і  не  розводити   руками. Сідайте,  будь  ласка.  Зараз розглядається одне питання - дефіцит бюджету.  Давайте ми навіть підемо на таке.  Дефіцит становить 5,7 відсотків ВВП.  Ми розуміємо, що інша цифра тут не голосується. Цю цифру  забезпечено  розрахунками  нашого  комітету,   Міністерства економіки  і Міністерства фінансів.  Пов'язано це з позиціями щодо Національного  банку,  курсу  грошової  одиниці.  Ми   не   можемо підніматися у дефіциті вище цього показника. Тому що це означатиме перегляд буквально всіх статей...

     АЗАРОВ М.Я.  Люди подошли,  Александр Александрович.  Давайте еще раз проголосуем.

     ГОЛОВА. Голосується  показник 5,7 відсотка - дефіцит бюджету, відносно якого можна  вести  всі  інші  розрахунки  по  доходах  і видатках. Будь ласка.

     "За" - 229. Рішення прийнято.

     Тепер щодо  статті  1  в абсолютних цифрах.  Вони у вас перед очима.  Микола Янович щойно  сказав:  по  доходах  -  22  мільярди гривень  з  лишком,  по  видатках  -  28  мільярдів  з урахуванням дефіциту.  Які ще будуть уточнення щодо цифр? Будь ласка, депутати Терьохін і Найда, якщо є тут ваші пропозиції.

     АЗАРОВ М.Я.  Предложений ни Терехина,  ни Найды здесь нет. По этому пункту  есть  предложения  депутатской  группы  "Незалежні", Комитета по вопросам базовых отраслей...

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку,  Миколо Яновичу!  Мають право й інші депутати, якщо в процесі обговорення виникла потреба.

     Депутат Терьохін. Прошу.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська  область).  Шановні  народні  депутати!   Ми   з   вами домовлялися,  що  буде  постатейне обговорення.  Тому,  Олександре Олександровичу,  незалежно від того,  є поправка чи  ні,  потрібно обговорювати,  адже це надто серйозний документ,  щоб формально до нього підходити.

     Миколо Яновичу,  ось коли ви нам обгрунтували ці  цифри...  У зв'язку  з  цим мені хотілося б,  щоб ви нам чесно сказали,  чи ви відповідаєте за те значення ВВП,  яке  тут  записано.  Так?  100,2 мільярда гривень?  Тобто ВВП у нас у цьому році становитиме 100,2, так? Це перше запитання.

     І друге.  Треба, щоб усі знали, що плануються реальні видатки бюджету.  Нехай  Микола  Янович  професійно скаже про це всім.  Ви написали,  що врахували поправку 4 Комітету з  питань  фінансів  і банківської  діяльності.  Нічого  подібного!  Подивіться,  шановні депутати:  знову в рядочку, де говориться про джерела внутрішнього фінансування,  записано доходи,  отримані від емісії Національного банку, що неприпустимо й антизаконно.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, коротко, будь ласка.

     Це не перше читання.  І якщо  у  депутатів  є  зауваження  до конкретної цифри,  то прохання називати її... Що? Вибачте мені, це Регламент визначає.  Ви пропонуйте змінити  позицію  таким  чином: записати таку-то цифру (і обгрунтовуйте), вилучити з іншої частини таку-то. З цього приводу просто нічого говорити.

     Миколо Яновичу, якщо можна, дайте відповідь.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Александр Александрович,  я в докладе, который,  к  сожалению,  Сергей Анатольевич не слышал (но он может взять стенограмму и посмотреть ее),  детально ответил на  все  его вопросы.

     ГОЛОВА. Це правда.

     АЗАРОВ М.Я.  Наверное,  я,  как  никто  другой,  знаю  доходы государства,  поверьте, Сергей Анатольевич. Я знаю, что если мы на сегодняшний  день  имеем  14  миллиардов  дохода,  то...  Вот  вам реальные наши доходы по году.

     Сергей Анатольевич,  я тем не менее говорил  о  тех  резервах доходной части бюджета,  которые мы с вами вместе можем найти.  И, таким образом,  поставить этот обкем доходов как  труднодостижимый ориентир...

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Будь ласка,  депутате Найда. До статті 1, до конкретних цифр.

     НАЙДА Г.І.   Фракция   коммунистов.    Уважаемый    Александр Александрович!  Мы согласились и проголосовали за 5,7 процента.  И это правильно.  Конкретные цифры статьи 1,  может быть, не следует голосовать,  потому что по отраслям, по регионам будет очень много замечаний,  и мы с вами будем двигаться в ту или иную сторону.  Мы можем потом, в конце, вернуться и утвердить цифры.

     Сейчас это  просто...  И Терехин прав,  и все остальные будут правы - то не то,  то не то...  Но во втором чтении можно было  бы пока  прекратить  обсуждать  статью  1  и  продолжить  постатейное обсуждение.  Потом,  в конце,  комиссия подсчитает.  А в отношении того,  что  есть  предложения или нет,  то,  Николай Янович,  я не успеваю.  Я подал  120  предложений.  Ни  одного  из  них  в  этом варианте,  который  вы сейчас написали,  нет.  Поэтому хотелось бы договориться так.  Или вы как-то включаете все  наши  предложения, тогда это будет один вопрос, или, Александр Александрович, давайте нам  слово,  потому  что  в  тех  таблицах,  которые   нам   дали, предложения просто не учтены.

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  нагадую.  Минулого  разу,  коли доповідав міністр фінансів,  я у своєму виступі сказав (і  ви  погодилися  з тим),  що ми бюджет будемо затверджувати у третьому читанні. Учора на нараді йшлося про те,  що ми  пройдемо  всі  статті  в  другому читанні  і  знайдемо якісь компроміси,  а над тими статтями,  щодо яких не визначимося,  працюватимуть і  комітети,  і  погоджувальна комісія.  У четвер ми зможемо остаточно проголосувати ці позиції і прийняти рішення.

     Тому можна приймати вашу пропозицію,  а  можна  погодитися  з тим,  що  можливо  і  в  третьому  читанні внести зміни,  бо третє читання дозволяє вносити зміни до будь-якої статті закону.

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!". Александр Александрович, проблема состоит в том,  что, в принципе... Ну, я не буду сейчас оспаривать принятие  бюджета  в  первом  чтении.  Надо  заниматься  бюджетным процессом,  а не всеми,  так сказать,  процессуальными нормами. Но тот текст, который якобы был принят в первом чтении, должен был бы быть помещен слева,  и тогда не возникало бы вопросов. Дело в том, что то,  что находится в правой колонке, резко отличается от того, что якобы было принято в первом чтении.  А если брать то, что было принято в первом чтении, то к нему поправок, естественно, никто не давал.  Это мнение комитета.  Тем более что последнее изменение... Совершенно  обоснованно  депутат  Терехин ставит вопрос.  Откуда 1 миллиард 814 миллионов гривень?  Есть конкретные поправки Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности.

     Поэтому я  предложил  бы  идти  (особенно  статьи  1  и 2) по абзацам и по конкретным пунктам.

     ГОЛОВА. По абзацах будемо йти...

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Да. То есть по доходам и расходам бюджета. Я считаю,  что  те  предложения,  которые нам дали в приложении,  не просчитаны,  нереальны.  Потому что просто так сказать о том,  что расходы  должны быть увеличены на 1 миллиард 814 миллионов гривень

- это  значит  рассчитывать  на  увеличение  валового  внутреннего продукта. А его не будет.

     Поэтому я просил бы это не поддерживать.

     И, кроме  того,  очень  важный  момент  связан  с поправкой 4 Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности...

     ГОЛОВА. Дякую.  Одну хвилинку! Ви ж самі запропонували йти по пунктах, а тепер йдете по всій статті.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Да, да, да. Я согласен.

     АЗАРОВ М.Я.  Я  все-таки  хотел  бы  отметить,  что уважаемый Александр Сергеевич не прочитал эту статью  полностью  в  поданном нами приложении.  А там 1,1 миллиарда,  Александр Сергеевич, - это дорожный сбор,  который мы с  вами  восстановили  и,  более  того, записали как в доходы, так и в расходы бюджета, и 700 миллионов (я называю неточно - 700  миллионов,  хотя  там  775,  если  говорить точно)  -  это  доходы  и  расходы  Государственного  комитета  по материальным  резервам.  То  есть   доходы   и   расходы   бюджета сбалансированы.

     И, наконец,  о процедуре первого чтения. Мы с вами за полгода успели столько повносить изменений в налоговое законодательство, в том  числе  изменить  коренные  законы  -  о налоге на добавленную стоимость,  налоге на прибыль,  изменить коренным образом  порядок перераспределения   финансовых   ресурсов   между  государством  и регионами,  что, естественно, эти цифры не совпадают с принятыми в первом  чтении,  тем  более  что  мы  пенсионный фонд то вводили в бюджет, то выводили из бюджета.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  я прошу не продовжувати дискусію. За цей  період  сталася  податкова  революція,  ось  чому і змінилися принципові показники.  Але минулого разу  було  проголосовано,  що депутати  ще  одержать для лівої колонки текст,  проголосований 19 грудня.

     АЗАРОВ М.Я. Да, всем роздано, Александр Александрович.

     ГОЛОВА. Якщо роздано, значить, можна порівняти.

     АЗАРОВ М.Я. Да.

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець. Прошу.

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Вересневий виборчий округ,  Рівненська область).  Дякую. Шановні колеги!  Ні в якому разі  не  можна  починати  голосування статті 1,  тобто затверджувати загальні доходи і загальні видатки, ми повинні по частинах розглянути ці речі.

     Справа в тому,  що пропонується суттєво  збільшити  доходи  і видатки  Держкомітету  по матеріальних резервах.  Кожного року наш бюджет зазнавав величезних збитків саме за цією статтею,  тому  що ми  видавали  кошти за місцем,  а отримували тільки мізерну частку від того. Найстрашніше було в 1996 році. 1 мільярд 200 мільйонів - це  сума  заборгованості  по заробітній платі.  І зараз пропонують через цю статтю прокрутити ще більші бюджетні кошти,  щоб мали  ще більші збитки.

     Тому я закликаю вас пройти по кожному пункту дохідної частини і тільки тоді проголосувати загальну суму доходів бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко.

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я просто для депутатов обкясню.  В  приложении  к  таблице  мы  учли предложения народных депутатов, высказанные в дискуссии 19-20 июня. И вот здесь в левой колонке записано:  "Подано до Верховної Ради 14.09.96 р." И рядом: "Схвалені висновки і пропозиції Комітету Верховної Ради  з  питань бюджету"  и  так далее.  Там в хронологическом порядке указаны все цифры.

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко говорить.

     СЕРГІЄНКО В.І.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань науки та народної освіти (Іллічівський виборчий округ,  Одеська область). Александр Александрович, сегодня нам уже дважды  напоминали  о договоренностях четверга и пятницы.  Позволю себе напомнить ваши слова,  сказанные  в  пятницу,  с  которыми  я согласился.  И,  по-моему,  вас  тогда  активно  поддержал  зал  - относительно  принятия  сначала  трех-четырех   статей   социально значимых с последующим переходом на остальные цифры.

     Я все-таки  просил бы именно таким образом вести рассмотрение вопроса:  сначала образование,  медицина,  армия,  пенсии, а после этого - остальные статьи.

     ГОЛОВА. Можна і так розглядати.  Але ж ви зверніть увагу,  що дохідна частина передбачає і доходи,  потрібні для видатків по тих статтях. Тому просто виривати це із загального контексту не можна.

     Я хотів  би  також сказати щодо пропозиції депутата Ковтунця. Ми можемо проголосувати зараз ті статті як орієнтир для  загальних розрахунків,  і  якщо  в  результаті  треба  буде  внести зміни до дохідної чи видаткової частин,  а також у загальний баланс,  то ми переголосуємо потім ці уточнення.  Це в наших руках, і це вже буде автоматично виконуватись.

     Я просив би не зупинятися  на  процедурних  питаннях  (Шум  у залі). Які ще?

     Депутат Степенко. Будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий    округ,    Полтавська   область).   Дякую,   Олександре Олександровичу. Я хочу задати запитання і вам, і Миколі Яновичу.

     Олександре Олександровичу, коли я задавав це запитання вам на минулому тижні, ви правильно відповіли, що є дохідна і є видаткова частини.  Тому я більшою мірою до вас звертаюсь.  Я декілька разів порушував це питання.  Чи передбачено у видатковій частині покрити ті затрати, які здійснили сільськогосподарські виробники? Я маю на увазі  те,  що  у  них  забрали  продукцію в 1994- 1995 роках і не повернули грошей.  Якщо це не передбачено, то прошу мою пропозицію перенести на третє читання.

     ГОЛОВА. Дякую. Василю Івановичу, дорогий...

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре  Олександровичу,  я розумію,  що ви мене заб'єте.  Але якщо ми поміняємося місцями,  то ви  будете  не четвертий, а п'ятий кут шукати, бо сили ж нерівні.

     Тому прошу,  я порушую питання, яке хвилює всіх селян. За два роки не виплачують - 1995 і 1996.  І я  ще  раз  кажу,  Олександре Олександровичу,  що коли я звернувся,  то мені сказали:  не можемо виплатити, бо це порушення бюджету. Тобто в бюджеті не передбачена ця цифра...

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон.

     СТЕПЕНКО В.І. Я хочу запитати.

     ГОЛОВА. Василю Івановичу, дорогий, ще раз до вас звертаюся. Я дуже вам бажаю,  щоб ви сіли сюди,  хоч і те місце теж почесне, ми рівні у правах.  Я в перерві сидів і радився з депутатами-селянами і  Миколою  Яновичем,  як  записати  ці  позиції,   і   вони   тут передбачені.  Коли дійдемо до тієї статті, то ви побачите, що і на компенсації,  і на  капітальне  будівництво  на  селі  передбачено кошти.  Тобто  на соціальну сферу передбачено кошти.  Але в даному випадку обговорюється,  ще раз нагадую,  перший  рядок  бюджету  - доходи і видатки в цілому.

     Ну про що ви зараз говорите? Це у статті 5.

     Депутат Сергієнко.  До статті  1,  до  першого  абзацу.  Будь ласка.

     СЕРГІЄНКО В.І.  Александр  Александрович,  просил  бы еще раз подтвердить или разкяснить вашу позицию в отношении  этих  четырех защищенных статей.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемые   народные   депутаты!   Не  случайно Регламент предусматривает голосование  сначала  дефицита  бюджета, затем  общего  обкема доходов и расходов.  Только в пределах общих обкемов расходов можно рассматривать доходные статьи.  А расходные статьи  можно  рассматривать только в пределах общих доходов.  Так построен закон о бюджете - сначала утверждаются  доходы,  а  затем расходы  с дефицитом.  Никто не делает по-другому,  поверьте.  Так закон построен, в этом его специфика.

     ГОЛОВА. Дякую.

     АЗАРОВ М.Я.  Поэтому  надо  голосовать.  Сначала   утверждаем доходы, затем в пределах доходов утверждаем постатейные расходы. А не по-другому - сначала наберем расходов,  а потом будем  набирать доходы.  Так  же  не делается!  Поэтому согласно Регламенту проект закона о бюджете голосуется только в такой последовательности.

     ГОЛОВА. Міністр фінансів згоден із  тим?  Так,  підтримує  цю пропозицію.  Я прошу вас,  Миколо Яновичу, ще раз назвіть доходи і видатки, що в першому абзаці статті 1. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.  Я не могу понять тех,  кто опять  поднимает  эти вопросы.  В  дискуссии  я  уже говорил об этом.  Но если уважаемый Сергей Анатольевич  предлагает  сократить  расходы,  пусть  так  и говорит:  надо  на 4 миллиарда сократить расходы,  поэтому давайте голосовать не 22 миллиарда, а 18. И все.

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  ще  раз  прошу,  прочитайте  перший абзац, я поставлю його на голосування.

     АЗАРОВ М.Я. "Утвердить Государственный бюджет Украины на 1997 год по доходам в сумме 22 миллиарда  390  миллионов  680,5  тысячи гривень  (сразу же подчеркиваю,  что с учетом перераспределения из местных бюджетов финансирования государственных  администраций)  и по расходам 28 миллиардов 123 миллиона 901,5 тысячи гривень".

     ГОЛОВА. Перший абзац ставиться на голосування. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.   Прошу   народных  депутатов  поддержать,  иначе двигаться дальше невозможно.

     "За" - 182 (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування.  Я  прошу:  давайте  не будемо  один одному викручувати руки.  Поіменно чи непоіменно - це ми потім розберемося,  треба  розглядати  питання  по  суті.  Будь ласка, перший абзац статті 1 голосується.

     "За" - 202.

     Які ще є міркування,  пропозиції?  Запишіться,  будь ласка. 3 хвилини.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые коллеги! Ну  нельзя  двигаться  дальше,  не  утвердив  расходов  и  доходов бюджета. Неужели это не понятно?

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, всім усе зрозуміло.

     Депутат Єрмак. Будь ласка. 3 хвилини.

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Пологівський виборчий округ, Запорізька область). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я хочу выступить от нашей группы "Реформы" и от депутатского обкединения "Вперед,  Украина!".  Мы выступаем  за принятие реального бюджета. То, что нам предлагается, - это бюджет нереальный,  который только усугубит проблемы.  Поэтому мы  просим прежде всего проводить голосование в поименном режиме,  чтобы ясно было, о чем идет речь, и строго в соответствии с процедурой.

     Взять, например,  то,  что зачитал Николай Янович.  Это  есть только у него.  У нас есть старый текст и дополнения об увеличении суммы - все,  больше ничего нет.  И нет текста, принятого в первом чтении. Это первое.

     Второе. На  чем  основываются цифры,  связанные с увеличением доходов и расходов бюджета?  Основываются на том,  о  чем  Николай Янович   сказал  -  о  бюджетном  фонде  (здесь  все  понятно),  о материальном резерве (мы категорически против).  Более  того,  там есть   явно   сомнительные   цифры,   связанные   с  тем,  что  не предусмотрено Законом о системе налогообложения.

     Поэтому я еще раз настаиваю на предложении нашей  депутатской группы  "Реформы"  и  депутатского обкединения "Вперед,  Украина!" проводить голосование в поименном режиме.

     ГОЛОВА. Депутат Носов. Прошу.

     НОСОВ В.В.  Я пропонував би голосувати спочатку частину другу статті 1.  Так,  як і в Регламенті сказано: якщо Кабінет Міністрів подає  проект  бюджету,  в  якому  передбачено  дефіцит,  спочатку затверджується граничний розмір дефіциту Державного бюджету. Тобто спочатку голосувати частину другу статті 1,  а потім - решту. Адже ми можемо,  скажімо, збільшити ввізне мито з 3 до 9 відсотків. Цим самим ми не тільки не порушуємо вимог міжнародних організацій щодо зовнішньоекономічної лібералізації, а й зможемо додати до бюджету.

     Тому треба голосувати так, як записано в Регламенті.

     ГОЛОВА. Частину  другу  щодо процента дефіциту бюджету ми вже проголосували.  Якщо   треба   в   абсолютному   виразі,   давайте проголосуємо.

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  уважаемые  народные депутаты!..

     ГОЛОВА. Хвилинку!  Абсолютний вираз дефіциту зміниться,  якщо ми проголосуємо дохідну і видаткову частини з іншими цифрами. Тому не можна голосувати частину другу.

     Отже, ми знову підходимо до  висновку,  що  треба  голосувати перший  абзац.  Ще  раз  кажу:  попередньо,  щоб можна було робити розрахунки по  всіх  статтях,  які  тут  є.  Якщо  на  основі  тих розрахунків  відбудуться загальні зміни,  то ми проголосуємо їх ще раз.

     АЗАРОВ М.Я. Конечно, конечно. Но я хотел бы все-таки ответить Александру  Сергеевичу  и вместе с ним значительной части народных депутатов,  представляющих группу "Реформы".  Будьте  внимательны, прибавьте  к  указанным  в  таблице  20 миллиардам 576 миллионам 1 миллиард  800  миллионов,  которые  указаны  в  приложении,  и  вы получите  22  миллиарда  390 миллионов.  Таким образом,  цифры вам розданы, они у вас есть, ничего с голоса не голосуется.

     Вы высказали сомнение по поводу государственных  материальных резервов.  Но  помимо  прямых поступлений (это я отвечаю народному депутату Ковтунцу) есть еще такое понятие,  как  взаимозачет.  Так вот,  если просуммировать прямые поступления и взаимозачет,  то на сегодняшний  день  такая  сумма  равна  2,2  миллиарда,  Александр Сергеевич.

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю на голосування перший абзац статті 1. Ідеться про видатки і доходи бюджету в сумах,  які  назвав  Микола Янович.  Вони  випливають з порівняльної таблиці і додатка до неї. Крім  того,  беремо  до  уваги,  що  на  загальнодержавний  бюджет переносяться видатки на утримання державних адміністрацій.

     Ставлю на голосування. Іде голосування.

     "За" - 206.

     Депутати ще хочуть обговорити,  висловитися? Запишіться, будь ласка. Три хвилини.

     Депутат Душейко.

     ДУШЕЙКО П.Г. Прошу передати слово депутату Терьохіну.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Давайте  трошечки по-іншому підійдемо до процедури.  Якщо, Олександре Олександровичу і Миколо Яновичу,  ми зараз  проголосуємо  цю  статтю,  то  ніяких маніпуляцій  і  в  дохідній,  і у видатковій частинах ми з вами не зможемо робити.  Тому логічно було б спочатку розглянути статтю, в якій  ідеться  про  доходи,  з'ясувати,  чи  все там правильно,  і проголосувати.  Після того проголосувати те,  про що казав депутат Сергієнко  стосовно  чотирьох  захищених статей видаткової частини бюджету.  А вже потім повернутися до статті 1 і проголосувати  те, що ми отримаємо при дефіциті, про який ми вже домовилися.

     Дякую.

     АЗАРОВ М.Я.  Я  хотел бы сказать только одно.  С учетом того, что перед нами должен быть хоть какой-то ориентир по расходам,  мы должны  проголосвать  расходы  и  доходы  бюджета.  Никто  нам  не возбраняет,  если мы договорились,  в  четверг  внести  проект  на третье чтение,  поправить окончательно и вернуться к статье 1.  Но двигаться надо в рамках определенных доходов и  расходов  бюджета. Вот в чем смысл голосования по этой статье.

     Поэтому, Александр Александрович...

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу,   ще   раз   повертаюся  до  вимоги Регламенту.  Розглядається проект бюджету постатейно,  полідовно і вносяться  зміни тільки такого порядку:  скоротити такі-то видатки або збільшити такі-то видатки за рахунок  зміни  таких-то  статей. Якщо у нас не буде загального балансу в першій статті, тоді це все буде довільна  розмова.  І  саме  тому  я  просив  би  не  вводити процедуру, яка не передбачена Регламентом, а йти за Регламентом.

     У нас   ще  записані  депутати  Анісімов  і  Крандакова.  Три хвилини. Будь ласка.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Если  каждый  сидящий  в  этом  зале  поставит перед собой вопрос, удовлетворяет ли его бюджет, то ответ будет один - "нет".

     Я хотел  бы,  чтобы  мы  прислушались  к  тому,  что  сказали Александр Александрович и Николай Янович. Коль мы пойдем на третье чтение и тогда  действительно  внесем  изменения,  то  давайте  не выкручивать   сейчас  друг  другу  руки.  Прислушаемся  к  мудрому высказыванию в данном случае нашего Председателя и проголосуем  за эту норму,  а дальше будем рассматривать каждую статью,  изменяя - то ли увеличивая, то ли уменьшая суммы.

     ГОЛОВА. Депутат Крандакова.

     КРАНДАКОВА О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  бюджету  (Кіровський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Я хочу сказати стосовно того,  чому немає  результативного голосування статті 1.  Є деякі пропозиції, особливо промисловців і підприємців,  щодо податку на додану вартість. Сьогодні йшлося про те,  щоб внести зміни до третього читання. Якщо буде прийнято таке рішення і сьогодні на 16 годину ці зміни буде підготовлено разом з механізмом   введення,  тоді  треба  буде  вносити  зміни  до  вже проголосованої статті.

     Може, давайте  приймемо  по  окремих  пунктах  першу  частину статті  1  і  перенесемо  цей  податок на додану вартість на третє читання, на четвер, і тоді не буде непорозумінь у залі?

     ГОЛОВА. Я ще раз пояснюю,  Олено Василівно. Так, є зауваження Союзу промисловців і підприємців, я про це добре знаю, і не тільки їх, а й розробників Закону про податок на додану вартість. Правда, якби  вони  пропонували зміни тоді,  коли розглядався проект цього закону,  то,  певно,  було б краще.  Але воно завжди так... Ще раз кажу:  протягом  двох  днів  я  став  кращим другом усіх міністрів України (я з того щасливий,  правда),  але хотів би,  щоб протягом року я був для них таким товаришем... Ви розумієте? Особливо тоді, коли розглядаються пропозиції до бюджету,  а  не  тоді,  коли  вже треба відстоювати окремі цифри, окремі суми.

     Так от,  ще раз повторюю:  ми проект бюджету остаточно будемо розглядати післязавтра, якщо успішно пройде його розгляд сьогодні. I, очевидно, готуючись до третього читання, ми передбачимо і зміни до Закону про введення насамперед Закону про ПДВ,  -  про  графік, особливості  і  тому  подібне.  Але  в даному випадку мова йде про погодження того варіанта,  який  у  вас  є  на  руках.  Розглядати наступну статтю можна тільки тоді, коли ми в принципі погодимося з показниками доходів і видатків у першому абзаці статті 1.  Якщо це станеться і якщо після розгляду інших статей буде внесено зміни до них,  ми повернемося до того... Аби тільки не було порушено розмір дефіциту бюджету. От і все.

     Тому я  ще  раз  ставлю на голосування перший абзац статті 1. Будь ласка, голосуйте. Я прошу підтримати.

     "За" - 210.

     Я хочу звернутися до тих,  хто зараз не голосує  або  голосує проти  і  вимагає,  щоб  голосування  було поіменним.  Бюджет - це документ,  який дає політикам усіх напрямів  безкінечне  поле  для розмов  і  оголошення  себе  чи то захисником соціальних прав,  чи захисником  оборонного  комплексу  (залежно  від  того,   в   якій аудиторії виступаєш). I тоді можна говорити: "От усі голосували, а я не голосував за такі видатки, бо хотів іншого. А чого він хотів? Та він, як казав один із відомих вам персонажів Салтикова-Щедріна, не знає, чи хоче поросятини з хріном, чи демократії.

     Так от,  мені  здається,  треба  голосувати  по  суті  і   не переходити   на   політичне  перетягування.  Не  треба  поіменного голосування,  треба голосувати по суті документа. Бо інакше вийде, що в нас є 2 чи 10, чи 15 суддів, які знають, як треба голосувати, а всі інші депутати - несвідомі,  які проти були.  А от ці судді - за.  I тому давайте поіменно,  ми потім будемо вам розказувати, як ви голосували. Цього не треба робити! Треба розглядати документ по суті.

     А про суть Микола Янович сказав.  Суть полягає в тому,  що ми розглядаємо буджет 1959 року.  Якщо ще хтось  цього  не  зрозумів, нехай  почитає в пресі про те,  що не треба змінювати курс реформ, бо все йде так як слід.  Уже дійшли  до  1959  року!  Тому  баланс повинен  бути реальний і треба говорити про показники,  яких можна досягти шляхом встановлення податків та здійснення інших заходів.

     Ще раз ставлю на голосування.  Будь ласка,  голосуйте.  У нас виходу  немає.  Я  ж  тільки  що  зачитав статтю 2.4.4 Регламенту. Очевидно, її не всі читали, тому прочитайте ще.

     "За" - 241.

     Другий абзац:   "Встановити   граничний    розмір    дефіциту Державного  бюджету..."  Тут  сума  називається.  Якщо  ми змінимо позиції по дохідній частині,  то й дефіцит  трошки  зміниться.  Ми проголосували за 5,7 відсотка, а загальну суму дефіциту я пропоную залишити на потім, після проведення розрахунків.

     Миколо Яновичу, прошу.

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  у нас такой же дефицит.  Все  изменения  в бюджете сбалансированы и выведены на сумму 5,7 миллиарда.

     ГОЛОВА. Я  не  зважатиму  на  те,  що ви доктор наук.  Будемо ставити це на голосування.

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, мы сбалансировали все...

     ГОЛОВА. Нехай буде так.

     До цієї статті у вас?

     Депутат Павловський. Будь ласка. До цього пункту.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановні колеги, я хочу просити вас, щоб ми зараз величину дефіциту бюджету не визначали.  Коли пройдемо весь бюджет,  то,  може, його доведеться трохи збільшити,  а може,  трохи зменшити. Але справа в тому,  що в нас були такі  пункти...  Якщо  ми  десь  там  витрати зменшимо,  скажімо,  на  30  мільйонів,  то  зможемо  втратити 300 мільйонів  у  наступному  році.  Скажімо,  якщо  мова  йтиме   про встановлення  акцизу на танки,  на те,  що сьогодні ще живе,  а ми його зменшуємо і зупиняємо...  Тому я пропоную  величину  дефіциту бюджету зараз не затверджувати, а в кінці до цього повернутися.

     ГОЛОВА. Михайле Антоновичу...

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Не  треба  зараз затверджувати.  Ми повинні діяти в інтересах держави, виробництва, а не в інтересах дефіциту.

     ГОЛОВА. Я підтримую пропозицію Михайла  Антоновича  в  даному випадку,  тому  що  цифра  тут  все  одно буде іншою.  Треба зараз порахувати: 5,7 відсотка від 22 з лишком мільярдів...

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, мы подправим. Эта цыфра, 22,1,  не определяющая.  Она ничего не дает, кроме констатации. Мы ее подправим в зависимости от переброски расходов на местные...

     ГОЛОВА. Таким чином, ми процент проголосували. Йдемо далі.

     "Спрямувати на покриття дефіциту Державного  бюджету  України на  1997  рік  надходження із:  джерел внутрішнього фінансування у сумі 3 мільярди 333 мільйони 221 тисячу гривень". Немає зауважень?

     Депутат Гетьман. Будь ласка.

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні колеги, тут дійсно є питання.  Ми  хотіли б більше чіткості,  тому що таке формулювання допускає пряму емісію центрального банку.  Ми всім скрізь заявили, що   цей   рік  буде  єдиним  роком,  коли  фінансування  дефіциту Державного  бюджету  буде  на  беземісійній  основі.  Тому   треба записати чітко,  що ці 3 мільярди записуються за рахунок, скажімо, випуску державних цінних  паперів.  Я  зараз  підходив  до  членів уряду,  і вони підтверджують,  що не мають на меті робити,  так би мовити, пряму емісію. Тому це треба якось скоригувати.

     ГОЛОВА. Що скаже міністр фінансів? Будь ласка.

     МIТЮКОВ I.О.,  міністр фінансів України. Я підтверджую те, що сказав   народний   депутат   Гетьман.   Мова  йде  про  залучення неемісійних джерел,  і,  як ми вже не раз заявляли,  у цьому  році прямих кредитів від Національного банку ми не беремо.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! На мой взгляд, да и наш комитет очень детально обсуждал  этот  абзац,  здесь  записано правильно.  Да,  путь  прямых  эмиссионных  кредитов Национального банка правительству  -  путь  неверный,  ведущий  к  раскручиванию инфляции.  Все это так.  Однако могут сложиться обстоятельства,  и давайте об этом говорить прямо,  когда иного пути, кроме небольших ограниченных кредитов правительству, не будет.

     Вадим Петрович, я приводил в докладе расчеты и говорил о том, что выпуск облигаций внутреннего  займа  на  сумму  12  миллиардов нереален для всей кредитной системы Украины,  если полностью будут отсутствовать  источники  внешнего  финансирования.  Поэтому  если министр  финансов  берет  на себя такую ответственность,  комитет, естественно, возражать не будет. А решать вам, депутатам.

     ГОЛОВА. Тоді треба записувати... Зараз, Ігоре Олександровичу, зараз. Тоді треба записувати тут без ...

     АЗАРОВ М.Я.   "Джерел  внутрішнього  фінансування  у  сумі  3 мільярди  333  мільйони  гривень,  включаючи  доходи  від   емісії державних  цінних паперів" - эту формулировку я просил бы народных депутатов все-таки оставить. Она записана в правой колонке.

     МІТЮКОВ І.О. Уряд підтримує цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Депутат Суслов. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты!  Это  закон,  и Национальный банк обязан будет его выполнять. Если мы хотим, чтобы были кредиты Национального банка,  то должны прямо  записать,  что такая-то  сумма  за  счет  кредитов  Национального  банка.  А если Министерство финансов не хочет,  не собирается брать эти  кредиты, значит,  здесь  должно  быть четко записано:  "Джерел внутрішнього фінансування  за  рахунок  доходів  від  емісії  державних  цінних паперів".  Вот  с  такой  поправкой,  в  такой  редакции  я  прошу поставить это на голосование.

     АЗАРОВ М.Я.  Перед голосованием я просил бы министра финансов разкяснить,   чтобы  слышала  вся  страна  и  зал,  как  он  будет финансировать  дефицит  Государственного  бюджета  при  отсутствии внешнего  финансирования,  во-первых,  и при недостаточном внешнем финансировании, во-вторых. И затем будем записывать. Но надо иметь в виду, уважаемые коллеги, что уже есть прямые кредиты. Уже есть.

     ГОЛОВА. Він  теж  правильно говорить,  очевидно,  маючи на те підстави. Тоді виникає запитання: це ми іншим разом розглянемо?

     АЗАРОВ М.  Я.  Мы хотим быть,  понимаете,  святее самого Папы Римского.  Не  получается  в  реальной  жизни  так.  Я вас,  Вадим Петрович, поддерживаю, но жизнь есть жизнь...

     ГОЛОВА. Ігореві Олександровичу ще раз надається слово.

     Пропонується ось  такий  текст.  Ви  згодні  з  ним?  "Джерел внутрішнього  фінансування  у сумі...  (її тут названо) від емісії державних цінних паперів". Поясніть, будь ласка, які ще є джерела, якщо так не записувати?

     МІТЮКОВ І.О.  Відмінність між тим,  що пропонується зараз,  і тим, що записано в таблиці, полягає в одному слові...

     ГОЛОВА. "Включаючи", так?

     МІТЮКОВ І.О. "Включаючи" або "від".

     ГОЛОВА. "Включаючи доходи". Два слова.

     МІТЮКОВ І.  О.  Я повторюю: для уряду принципової відмінності зараз  у цьому немає.  Ми на початку року взяли один прямий кредит Національного банку, більше не беремо...

     АЗАРОВ М.  Я.  Игорь Александрович!  Я  прошу  прощения,  что перебиваю.  Его  надо узаконить,  он в законе должен быть или нет? Или правительство может брать столько, сколько захочет?

     ГОЛОВА. Одну хвилину!  Будьмо відвертими.  Якщо  брали  такий кредит,  а ми приймаємо в середині року бюджет, маючи на увазі, що в ньому передбачено видатки і доходи, здійснені за перше півріччя, то  чому  ми  тепер  закриваємо на це очі і хочемо,  як висловився Азаров,  бути святішими від Папи Римського?  Треба  прямо  про  це написати.  Тільки не вказувати суму,  маючи на увазі, що ми можемо постановою заборонити Національному банку  видавати  кредити.  Тим більше в законі є. То навіщо тоді ще записувати?

     Тоді треба   записувати   так,   як   є   зараз   у   тексті, запропонованому комітетом.

     Ставлю це на голосування.

     АЗАРОВ М.Я. Давайте будем реалистами прежде всего.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     "За" - 230. Рішення прийнято.

     Я прошу не робити з цього трагедії.  А для себе банк і  уряд, можливо,  зроблять висновок,  що,  виявляється, кредит був і ніхто навіть,  вибачте,  і за вухом не  почухав,  ніхто  й  не  помітив. Система настільки бідна на гроші,  що ніхто взагалі навіть не знав про те, що так сталося.

     Далі. "Джерел зовнішнього запозичення у сумі 2  мільярди  400 мільйонів гривень".

     АЗАРОВ М. Я. Я думаю... Никаких возражений, замечаний не было к этому пункту.

     ГОЛОВА. У вас зауваження до того, що я прочитав?

     Вадиме Петровичу, будь ласка.

     ГЕТЬМАН В.П. Шановні народні депутати! Голосування відбулося. Це  ви  взяли  на свою совість,  як то кажуть,  те,  що заборонено законом.  Адже закон забороняє пряму емісію центрального банку. Це по-перше.

     По-друге, чому  ми  так  некоректно ставимося до центрального банку,  голови,  якого тут сьогодні немає і він не може роз'яснити свою  позицію?  Як ми можемо голосувати такі питання у відсутність представника центрального банку?

     ГОЛОВА. Якщо не помиляюся, Вадиме Петровичу, ви представляєте тут  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.  Будь ласка,  запрошуйте  голову  Національного  банку  сюди.  І  Віктор Іванович Суслов як голова комітету також...

     Щодо зовнішнього запозичення є зауваження?

     Депутат Душейко. Будь ласка.

     ДУШЕЙКО П.Г.    Олександре    Олександровичу,   ви   ж   самі запропонували,  і в  другому  абзаці  ми  випустили  цифру,  тобто встановили граничний розмір дефіциту, не називаючи суми. А тепер в абзацах  четвертому  і  п'ятому  називаємо  цифри.  Тому   давайте затвердимо  сам  текст  четвертого  і  п'ятого  абзаців,  а  обсяг надходжень з'ясується...  Ви ж самі  сказали,  що  зростають  суми доходів і видатків...

     АЗАРОВ М.Я. Нет, прошу прощения, мы утвердили и проголосовали суму - 5 миллиардов 700 миллионов.

     ДУШЕЙКО П.Г.  У другому абзаці  ми  не  затвердили  граничний розмір суми, а лише процент.

     АЗАРОВ М.Я. Нет, мы же голосовали отдельно абзац...

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  не проголосовано цифру,  він правий. Але річ у тім,  що тут є  сума  внутрішнього  запозичення  і  сума зовнішнього запозичення, разом вони становлять 5,7 мільярда.

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  мы проголосовали.  Но если вдруг не проголосовали,  то давайте проголосуем.  Регламент и закон требуют, чтобы мы 5,7 миллиарда проголосовали.

     ГОЛОВА. Зачекайте, ми пояснили, чому не голосували.

     Депутат Шаланський.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,   Кіровоградська   область).   Я  вам  вдячний,  Олександре Олександровичу.  Так, я, дійсно, церков не відкриваю в Україні, і, мабуть, через те мене досить рідко помічають, коли піднімаю руку.

     Я хотів  би  для  себе  і  для  всіх,  хто  присутній у залі, з'ясувати:  що для України у 1998 році буде  зліше  -  сьогоднішня емісія  Національного  банку  чи  емісія  цінних  паперів,  які не підтверджені абсолютно нічим. Це та сама піраміда "МММ", на яку ми розраховуємо,  що вона виведе Україну з прірви. Та, на мій погляд, емісія Національного банку, яка спрямована на підтримку економіки, яка дає робочі місця,  яка дає доходи в бюджет у вигляді податків, набагато корисніша,  ніж "МММ", побудована державою проти своїх же людей.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Анатолію   Миколайовичу,   ми   зараз   говоримо  про конкретну суму.  Я  вдячний  вам  за  ремарку  про  церкви.  Тепер надаватиму вам слово першому, завжди піднімайте руку. Але я не міг розгортати дискусію з кожного пункту окремо.  Будь ласка,  то ваша справа.   Але  в  даному  випадку  те,  про  що  ви  говорите,  не відкидається Верховною Радою.  Ми проголосували попередній пункт у принципі.

     Про запозичення  зовнішні.  Вони  необхідні,  за  рахунок їх, власне,  існують усі держави.  Та мова йде не обов'язково про МВФ. Нехай то будуть інші зовнішні запозичення. Цифра влаштовує всіх?

     Ставлю на голосування.

     "За" - 211.

     Ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 227. Прийнято.

     Стаття 2  "Установити  граничний  розмір  державних зовнішніх запозичень в 1997 році у сумі 4  мільярди  345  мільйонів  доларів США".

     Будь ласка, які зауваження? Коментар?

     АЗАРОВ М.Я.  Это  записано  согласно Закону о государственном внутреннем долге Украины.

     ГОЛОВА. Це межа для запозичень.  А то вже справа  уряду,  під які умови. Може, це будуть безпроцентні позички. Нехай працює так, щоб були  безпроцентні  кредити.  Але  то  інше  питання,  не  для бюджету.

     Ставлю на голосування цю норму. Голосується стаття 2.

     "За" - 212.

     Є пропозиції? Запишіться. Три хвилини.

     Депутат Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую.   Шановні   народні  депутати!  Щоб зовнішній борг не  зростав  і  щоб  були  джерела  його  покриття, пропоную  викласти  цю  статтю  в  редакції:  установити граничний розмір  державних  зовнішніх  запозичень  в  такій-то  сумі,   які направляються виключно у виробництво.

     АЗАРОВ М.Я.  Так  нельзя  записать,  потому  что  часть  этих средств   будет   направляться    на    финансирование    дефицита государственного бюджета,  то есть на здравоохранение, образование и так далее.

     ГОЛОВА. А де розрахунок куди?  Ось ми позичаємо 4,3 мільярда, тобто встановлюємо межу, а куди ці гроші передбачається вкласти?

     АЗАРОВ М.Я.  Ну, 1 миллиард 400 миллионов - на финансирование дефицита,  остальные - на развитие государственных программ (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.   Шановні   народні   депутати!   Уряд   передав комітетові відповідні розрахунки.  Ця  сума  складається  з  таких елементів:  1 мільярд 100 мільйонів - це позики Світового банку на пряме фінансування дефіциту бюджету... Мова йде про те, що поточні витрати ми можемо компенсувати за рахунок цих надходжень.

     Приблизно 165  мільйонів  ми  очікуємо  отримати  як пільгові кредити на двосторонній  основі  від  Європейського  Союзу  і  від Японії.  Ми плануємо отримати як мінімум півмільярда,  звернувшись безпосередньо до комерційних банків та інвестиційних банків світу.

     100 мільйонів  -  це   проектне   фінансування   виключно   у виробництво  Європейського  банку  реконструкції  і розвитку;  230 мільйонів доларів - проектне фінансування у виробництво  Світового банку.  Програма  розширеного  фінансування Міжнародного валютного фонду сягає приблизно 900 мільйонів доларів.

     Ми зверталися також за так званим стабілізаційним кредитом на підтримку гривні,  але,  думаю,  цю суму можна зняти, тому що нині від цього проекту можна відмовитися.

     Ще близько  600  мільйонів  доларів   -   це   наші   поточні домовленості щодо двосторонніх товарних кредитних ліній.

     Але це  не  означає,  що  всі ці проекти будуть затверджені й реалізовані у цьому році.  Це,  як кажуть, верхня межа, до якої ми можемо наближатися.

     Що стосується   рівня   зовнішньої   заборгованості,   то  на сьогоднішній день вона становить 8,6 мільярда  доларів  Сполучених Штатів  Америки  і  далека від тієї межі,  коли можна говорити про якусь загрозу внаслідок залежності  від  зовнішніх  запозичень.  У наших  західних  сусідів-країн  Центральної  та  Східної Європи ці пропорції у два-три рази вищі,  ніж в Україні.  України має один з найнижчих рівнів зовнішнього запозичення серед країн СНД.

     ГОЛОВА. Так.  Але і ВВП там теж непорівнянні з нашим. Тому не треба  про  це  говорити.  Я  просив  би  про  це  і  вас,   Ігоре Олександровичу,  і депутатів. Сума - 4,3 мільярда доларів потребує деталізації,  тому що це фактично під гарантії уряду  підписуються угоди  тощо,  під  програми,  які,  до  речі,  проектом бюджету не передбачені.  Тому,  як ми можемо (а розраховуватися ж буде бюджет за  ці  позички)  записувати  в  бюджеті  те,  що  хтось,  скажімо приватник,  бере у кредит  під  гарантію  уряду?  А  у  нас  таких прикладів, на жаль, за останні роки дуже багато.

     Тому є  пропозиція  пропустити  цей  рядок,  а на завтра уряд дасть розшифровку,  що тут мається на увазі - звідки  запозичення, під які умови,  під які програми.  І тоді, може, вийде так, що нам потрібно 1,4 мільярда  на  фінансування  бюджету,  і  ми  цю  суму затвердимо,  а  решта має бути прямим інвестуванням.  Нехай працює той,  хто має контакти,  прямі договори із зарубіжним інвестором і не потребує гарантій уряду.

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  я хочу пояснити, що мова  йде  про  поточні  витрати  бюджету,  їх  враховано  в  тому документі, який ви зараз розглядаєте. А те, що йде на інвестиційні проекти, проходить ратифікацію за відомою вам процедурою. Мова йде про те,  щоб дати нам право вести переговори й укладати угоди, які ви будете розглядати і затверджувати.

     ГОЛОВА. Я ще раз  повторюю  пропозицію  повернутися  до  цієї цифри  післязавтра.  Хто  за те,  щоб зараз пропустити цю статтю і віднести її на третє читання? Ставлю цю пропозицію на голосування. А уряд нехай дасть розрахунки щодо деталізації цієї позиції.

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  у  нас  в  прошлом  и позапрошлом  годах  вообще  не  было  такой  статьи.  Теперь   она появилась  у  нас  не  случайно,  а в связи с требованием народных депутатов ограничить размер внешних заимствований.

     ГОЛОВА. Так,  так,  але потрібно  сказати  під  що.  Депутати повинні  знати,  під  що  ці  позички  передбачаються.  Ставлю  на голосування.

     "За" - 278. Прийнято.

     Стаття 3.  "Затвердити в Державному  бюджеті  України  розмір оборотної  касової  готівки  на  кінець  року в сумі 500 мільйонів гривень". Це не дискусійна стаття.

     Вадиме Петровичу, ви піднімали руку. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

     "За" - 224.

     Ще раз прошу, будь ласка.

     "За" - 233. Прийнято.

     Стаття 4.  "Установити  доходи  Державного бюджету України на 1997 рік по основних видах надходжень  у  таких  сумах..."  Будемо розглядати також послідовно.

     Податок на додану вартість - 8 мільярдів 435 мільйонів...  майже 436  мільйонів  гривень.  Це  розрахункова позиція  на  основі  прийнятого  нами Закону про податок на додану вартість. Так, Миколо Яновичу?

     АЗАРОВ М.Я. Да.

     ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування.

     "За" - 230. Прийнято.

     Акцизний збір - майже 673 мільйони. Є зауваження? Запишіться, хто хотів би запитати. Тут є поправка депутата Марковської.

     АЗАРОВ М.Я. Поправка депутата Марковской касается не доходов, а направления акцизного сбора. Это уже расходная статья. К доходам никакого отношения не имеют ни поправка 12, ни поправка 13.

     ГОЛОВА. Депутат Косів.

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності ( Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область).  Миколо  Яновичу,  у  своїй  доповіді  ви зазначили,  що акцизні збори,  які у нас збираються,  набагато нижчі від тих, які збираються у наших сусідів.  Мене особливо непокоїть те,  що ринок продовольчих товарів у нас заповнений продукцією,  яка  завозиться від  наших  сусідів.  Чи не могли б ми відрегулювати цю цифру так, щоб захистити вітчизняного товаровиробника?

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Михаил Васильевич, сейчас нет. Законом о  государственном  бюджете это не регулируется.  Это регулируется отдельными  законами  по  акцизному  сбору.  В  своем  докладе   я предлагал  сразу же после утверждения бюджета рассмотреть и внести еще до ухода  на  каникулы  те  изменения  в  законодательство  об акцизе,   которые  позволили  бы  увеличить,  по  крайней  мере  в полтора-два  раза,  поступления  от  этого  вида  налогов,  в  том числе...

     КОСІВ М.В. Але треба відразу перейти...

     АЗАРОВ М.Я.  А  сразу нельзя,  мы бюджет составляем на основе действующего законодательства, а не на основе того, которое будет.

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Прошу передать слово депутату Терехину.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний  Миколо  Яновичу!   Шановні   народні депутати!  Чому,  власне,  не  треба було голосувати загальну суму доходів?  От ми підійшли до  статті,  яка  суперечить  статті  143 Конституції  України,  згідно з якою в Україні не можуть збиратися розподільчі податки.  Саме тому були пропозиції акцизний  збір  як непрямий   податок   зараховувати   до  центрального  бюджету.  А, наприклад,  податок на землю,  який тут є,  або державне мито - це місцеві податки,  і вони мають бути включені до місцевих бюджетів. Тому найкраще було б цю статтю віднести, мабуть, на четвер і разом з   урядом  подивитися,  що  можна  зробити,  щоб  не  було  такої суперечності.

     Дякую.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Сергей Анатольевич! Нельзя так делать, как  вы  предлагаете.  То  есть  нельзя акциз делать "розподільчим податком"  и  концентрировать  его  полностью  в   государственном бюджете.  Хотя  бы  потому,  что  производство  акцизных товаров и подакцизных товаров сосредоточено в районах,  областях  и  местные органы  власти  заинтересованы в этом виде налогов.  Есть акциз на импорт,  который собирается  централизованно.  Поэтому  в  бюджете применено  очень  разумное правило.  Акцизный сбор по импорту весь поступает в государственный бюджет.  Часть акциза, которая зависит от   производства   подакцизных  товаров,  оставляется  в  местных бюджетах как компенсация местных бюджетов за изкятие  НДС.  Вообще оголить местные бюджеты я считаю абсолютно неправильным.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу!

     АЗАРОВ М.Я. Да.

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу,  він  у  даному  разі  правий.  Ви, наприклад,  пишете:  "надходження  від   реалізації   дорогоцінних металів  з  Державного  фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння..." і так далі.  У нас  же  законом  вони  передбачені  як доходи місцевого бюджету.

     АЗАРОВ М.Я. Да нет, Александр Александрович.

     ГОЛОВА. Якщо   здійснюються   вони   суб'єктами   комунальної власності.  А  це  справді  так.  Це  афінажне  золото  і  обробка дорогоцінних металів.

     АЗАРОВ М.Я.  Нет, то все государственный бюджет. Речь идет об акцизе.  Акцизный сбор  планируется  разделить  пополам:  половину оставить  в  государственном  бюджете,  а  половину  -  в  местных бюджетах. Мы же местные бюджеты оголили, надо хоть что-то оставить в них. А плата за землю очень маленькая. В государственном бюджете плата за землю составляет всего 280 миллионов гривень.  Разве  это за плата за землю?

     Уважаемые коллеги!  Давайте  же  подойдем  к этому взвешенно. Весь баланс доходов и расходов государственного и местных бюджетов очень детально обсчитывался. Ведь мы забрали НДС. Это 25 процентов доходов в бюджете.  А в  местных  бюджетах  это  составляет  40-50 процентов.  Надо  же было чем-то компенсировать выпадающие доходы. Вот мы и предложили норму,  которая, кстати, действовала в прошлом и позапрошлом годах.  И мы спрашиваем за то,  чтобы местные органы власти занимались производством подакцизных товаров  и  тем  самым пополняли доходы своих бюджетов.

     Александр Александрович,  я прошу вас поставить эту статью на голосование,  пусть  депутаты  определятся  -  оставлять   местные бюджеты с этим источником либо забирать его у них.

     ГОЛОВА. Йдеться  про  акцизний збір у сумі майже 673 мільйони гривень.

     Ставлю на голосування пропозицію комітету. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать.

     "За" - 187. Не підтримується.

     ГОЛОВА. Які ще є пропозиції?  Віднести  цей  рядок  на  третє читання? Ставлю на голосування...

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  это  основополагающие виды доходов бюджета.  Что же здесь относить на третье чтение? Или он есть,  этот доход,  в государственном бюджете, или его нет. Или он есть в местном бюджете...

     ГОЛОВА. Якщо  немає   сумнівів,   то   у   третьому   читанні проголосуємо. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.  50  процентов  -  в  местные  бюджеты,  50  -  в государственный. Нормальная норма (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Я просив би з місця, і навіть з того почесного місця, не вигукувати. Будь ласка, спокійно.

     Йде голосування. Голосується пропозиція про перенесення цього рядка на третє читання.

     "За" - 199.

     То що,  є ще якісь пропозиції?  А то і переносити не можна, і затверджувати не можна.

     АЗАРОВ М.Я.  Нет, можно утверждать. Почему нельзя? У Терехина одно представление,  у  других  депутатов  -  другое.  Это  вполне естественно. Но надо еще сбалансировать доходы и расходы...

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  ще раз ставлю на голосування пропозицію комітету.

     Миколо Яновичу,  якщо під час голосування будете говорити,  я робитиму вам зауваження.

     Голосується пропозиція комітету.

     "За" - 222.

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте еще раз проголосуем.  Я думаю,  народные депутаты уже...

     ГОЛОВА. Ще раз.

     "За" - 223.

     Миколо Яновичу,  а на цю  порівняльну  таблицю  ви  звертаєте увагу?

     АЗАРОВ М. Я. Ну а как же! Александр Александрович, мы идем по ней.

     ГОЛОВА. Ставлю ще раз на голосування - цей рядок перенести на третє читання. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я. Да нельзя переносить, Александр Александрович.

     ГОЛОВА. Миколо    Яновичу,    ще   раз   повторюю,   ви   вже аргументували.  Тричі ми голосували, але немає потрібної кількості голосів. На третє читання один рядок.

     Ставлю на голосування.

     АЗАРОВ М.Я. Если неясно, давайте обкясню.

     ГОЛОВА. Зніміть  з голосування.  Миколо Яновичу,  якщо будете під час голосування говорити, буду просити, щоб вів ваш заступник.

     АЗАРОВ М.Я. Пожалуйста, нет вопросов.

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   пропозицію:   цей   рядок розглянути в третьому читанні.  Прошу проголосувати. Акцизний збір 672 мільйони 983 тисячі... Не кричіть з місця.

     АЗАРОВ М.Я.  Я обкясню народному депутату Каминскому.  Там, в приложении,   дано   сравнение  проектов  бюджетов  -  поданого  в сентябре,  принятого в декабре в первом чтении, поданого в апреле, поданого 4 июня и,  наконец,  поданого на это чтение.  Та таблица, которую вы держите в руках,  дана просто для того,  чтобы депутаты могли  сравнить цифры и прийти к выводу,  что они учтены комитетом правильно.

     Мы же голосуем по  таблице,  которая  роздана  вам.  Вот  эта таблица.

     ГОЛОВА. І ви подивіться: 672 це означає 1069 поділити на два,  що приблизно становитиме 50 відсотків. Будь ласка,  не перебивайте голосування.  Ідеться про те, щоб цей рядок розглянути в третьому читанні. Одну хвилину, йде голосування.

     "За" - 206.

     Теж не вистачає голосів.  Тому ще раз ставлю  на  голосування пропозицію комітету. Проголосуйте, будь ласка.

     "За" - 236. Прийнято.

     АЗАРОВ М.Я.  Спасибо.  Александр  Александрович,  несмотря на ваше замечание,  бюджет - сбалансированный документ.  Мы  над  ним работали,  и  если  сейчас  так  непропорционально  изменить,  как некоторые предлагают,  то это значит поломать все, и мы с бюджетом выйдем не завтра, не послезавтра, а минимум в конце июля.

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  я  приймаю  вашу репліку.  Але тоді навіщо Верховна Рада?

     АЗАРОВ М.Я. Нет, ну почему?..

     ГОЛОВА. Збалансували,  і  вводьте  його  в   дію   постановою Кабінету Міністрів.

     АЗАРОВ М.   Я.   По   основным   видам   налогов   бюджет   - сбалансированный документ.  По основным видам.  А  расходы  будем, действительно, дебатировать.

     ГОЛОВА. Так,  припиняємо дискусію з цього приводу. Правий був Терьохін у тому  сенсі,  що  є  стаття  143  Конституції,  у  якій передбачається  прикріплення цих доходів до місцевих бюджетів (Шум у залі).

     Далі. Мито - 601 мільйон 120 тисяч гривень.

     Депутат Говорун.

     ГОВОРУН В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань законності  і  правопорядку  (Іванівський виборчий округ,  Одеська область).  Шановний Миколо Яновичу,  будь ласка, може, ви скажете, як розробники вийшли на суму в 601 мільйон?  І,  до речі,  міністр обіцяв,  що ми все-таки почуємо,  яка загальна сума від діяльності митної  служби  пройшла  через  її  рахунки  в  1996  році.  І  чи враховуються в дохідній частині витрати на утримання митної служби у  85  мільйонів?  Чи  ми залишимо фінансування в такій формі,  як запропоновано у статті 21?

     Дякую за увагу.

     АЗАРОВ М.Я. Спасибо за вопрос. Данная позиция - к тому, о чем вы   говорите,  не  имеет  отношения.  Расходы  по  финансированию таможенной службы - отдельная статья бюджета,  текстовая, мы будем ее  рассматривать.  Здесь  заложены  доходы  -  601  миллион.  Это таможенные сборы по импорту,  все они поступают в  Государственный бюджет  -  601  миллион.  Я  в  своем  докладе  говорил,  что есть возможность увеличить  поступления  из  этого  источника.  Я  могу сейчас найти, у меня есть все данные...

     ГОЛОВА. Депутат Говорун. Будь ласка.

     ГОВОРУН В.  П.  Шановні  народні  депутати,  я  прошу  уважно поставитися до цього питання.  Міністр фінансів відповіді не  дав, голова комітету - не дав.

     Запитання таке:   яка   сума  від  діяльності  митної  служби надійшла за минулий рік?  Нам пропонується 601 мільйон.  Але ми не знаємо,   скільки   в  минулому  році  надійшло.  Чи  все  державі надходить,  чи якась сума залишається?  Депутат Симоненко говорив, що  кожного дня 40 чи 50 мільйонів прокручуються через комерційний банк. I нової відповіді ніхто не дає.

     ГОЛОВА. Iгор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

     МIТЮКОВ I.О.  За минулий рік із цього виду  податку  надійшло 696 мільйонів гривень.

     ГОЛОВА. Будь ласка, запитання: чому зменшилося тепер? Адже ми знаємо, що обсяги імпорту зросли, причому з мінусовим сальдо.

     МIТЮКОВ I.О.  Олександре Олександровичу,  696 мільйонів -  це загальні  надходження через систему Державної митної служби.  Вони складаються з державного мита і таких додаткових податків,  як ПДВ по імпорту.

     ГОЛОВА. А зараз виходить 715...

     МIТЮКОВ I.О. Якщо говорити лише про мито, яке зараз у проекті бюджету становить 601 мільйон,  то за минулий  рік  за  цим  видом податку надійшло 178,1 мільйона гривень. Суттєве збільшення, більш як у 3 рази.

     ГОЛОВА. Ще раз депутату Говоруну надається слово.

     ГОВОРУН В.П.  Якщо вже міністр удруге на  запитання  не  може дати  відповіді,  то,  шановний  Василю  Васильовичу,  я вас прошу розібратися.  Ідеться про  те,  скільки  одержано  від  діяльності митної  служби  за  минулий рік,  скільки на рахунок митної служби надійшло грошей. Ну, це ж елементарне питання!

     АЗАРОВ М.Я. Значит, уважаемые народные...

     ГОВОРУН В.П.  Ідеться про те,  щоб гроші державі надходили, а не пану Деркачу і його службі.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  народный  депутат  Говорун!  В данной ситуации мы с вами обсуждаем поступления от такого  вида  доходов, как пошлина. Когда мы подойдем к вопросу финансирования таможенной службы...  У нас есть  специальная  статья  в  бюджете,  мы  будем говорить об этом.  На сегодняшний день все поступления в бюджет от Государственной таможенной службы Украины, подчеркиваю, составляют 1 миллиард 20 миллионов.  С учетом порядка, который был установлен Законом  о  бюджете  на  1996  год,  эти  средства   поступают   и уплачиваются  непосредственно на таможенных переходах в отделениях банка,  которые  там  размещены,  и  на   третий   день   согласно законодательству поступают в доход Государственного бюджета.

     Вот я   вам   показываю   сводки.  Каждый  день  мы  получаем поступления от Государственной таможенной службы,  а это  возможно только   в   том   случае,   если   эти  поступления  своевременно перечисляются.

     Смету таможенной службы мы с  вами  утвердили.  Конечно,  601 миллион   гривень   пошлины...  Я  тоже  неоднократно  задавал  на заседании комитета и самому себе этот  вопрос.  При  товарообороте Украины в 38 миллиардов долларов,  конечно, сумма пошлины могла бы быть  значительно  больше.  Но   она   регулируется   действующими ставками.  Поэтому если мы считаем, что надо увеличить поступления из этого источника,  давайте примем соответствующее решение. Но мы рассчитываем  и  проверяем расчеты Министерства финансов исходя из действующих ставок.

     ГОЛОВА. То  яка  все-таки  сума?  690  мільйонів  чи   більше мільярда?

     АЗАРОВ М.Я.  Я уже сказал, Александр Александрович, что здесь надо  различать.  1  миллиард  20  миллионов  -  это  все  доходы, полученные  нами  от таможенной службы.  Из чего они складываются? Они складываются из акциза,  из НДС, из таможенных сборов. Вот эти все   налоги,  уплачиваемые  при  пересечении  таможенной  границы Украины, и составляют на сегодняшний день 1 миллиард 20 миллионов. Но  они учтены в других видах поступлений - в акцизе,  в НДС,  а в данной ситуации - в пошлине.  Если я чтото неправильно сказал,  то здесь сидит министр финансов, он меня поправит.

     ГОЛОВА. Слово       надається      виконуючому      обов'язки Прем'єр-міністра Дурдинцю.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,   виконуючий    обов'язки    Прем'єр-міністра України.   Шановні  народні  депутати!  У  зв'язку  із  запитанням народного депутата Говоруна інформую вас про таке.  За минулий рік від  діяльності  Державної  митної служби при плані 364,8 мільйона гривень фактично перераховано до Державного бюджету 1 мільярд  249 мільйонів  гривень  митних  платежів,  у  тому числі 475 мільйонів гривень імпортного мита.  У цьому році перераховано до  Державного бюджету  695,5  мільйона  гривень,  у тому числі 178 мільйонів 100 тисяч гривень мита.  Це в 1,3  раза  більше,  ніж  за  аналогічний період минулого року.

     ГОЛОВА. Якщо в цьому році вже надійшло 695 мільйонів прямого мита, то чому ми записуємо 601?

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, это все виды поступлений от пошлины по внешнеэкономической деятельности.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. А мита - 178,1 мільйона.

     АЗАРОВ М.Я.    Ну,    просто    народные    депутаты   должны сосредоточиться  и  задуматься.  Василий  Васильевич  называет   1 миллиард  200  миллионов.  Это  все поступления за прошлый год.  Я называю 1 миллиард 20 миллионов - это поступления по состоянию  на 20.06. Вот и вся разница. Это идет в основном из трех источников - таможенные сборы,  акциз на импорт и НДС на импорт. Чистая пошлина составляет 601 миллион 120 тысяч.

     ГОЛОВА. Цифру 601 можна ставити на голосування?

     АЗАРОВ М.Я. Можно.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування, будь ласка.

     "За" - 176. Рішення не прийнято.

     Які пропозиції будуть? Запишіться, будь ласка.

     Моя пропозиція така: доручити комітету розглянути до третього читання всі складові цієї суми і на післязавтра  дати  розрахунки, що це за цифри.

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, составляющая одна. Это - таможенный сбор,  который взимается при пересечении  товара  через таможенную  границу  плюс  к  этому  -  НДС от внешнеэкономической деятельности и акцизный сбор.

     ГОЛОВА. Депутате Сінченко, будь ласка.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Брянківський виборчий округ,  Луганська область).  Прошу передати слово депутату Черенкову.

     ГОЛОВА. Депутат Черенков.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська область).  Николай Янович, вопрос, который задал депутат Говорун,  имеет несколько другой  смысл.  Он  спрашивает:  из  100 процентов  поступлений  таможенного  сбора  какая-то часть средств была направлена на  самофинансирование  таможенной  службы.  Какой процент  поступлений  предусмотрен  на эти цели в проекте бюджета? Почему таможенный сбор  не  поступает  сначала  в  государственную казну,  а уж потом часть этих средств выделяется на финансирование таможенной службы?

     АЗАРОВ М.Я.  Каким  был  вопрос,  таким  был  и  ответ.  Меня спрашивали  о  таможенном сборе,  а не о финансировании таможенной службы.  На финансирование таможенной  службы  в  1996  году  было израсходовано 49,6 миллиона гривень.  Мы с вами со второй половины 1996 года предусмотрели такой  порядок  финансирования  таможенной службы  Украины,  при  котором  все  суммы таможенного и акцизного сбора,  НДС  зачисляются  на  счета  таможенной  службы.  Из  этих поступлений   таможенная   служба   снимает   в   соответствии   с утвержденной нами сметой 49,6  миллиона  гривень  затрат  на  свою деятельность,  а  остаток  перечисляет  в  доход  государственного бюджета, на единый казначейский счет.

     Что это дало?  Вас уже  информировал  министр  финансов  и  я совершенно  ответственно заявляю:  доходы государственного бюджета серьезно возросли.  За счет чего?  За счет того,  что  таможенники заинтересованы   в  таком  порядке,  они  теперь  более  тщательно осуществляют взимание таможенного и акцизного сбора и НДС. Если мы хотим потерять доходы бюджета,  давайте вернем старый порядок. Нет возражений.  Кстати,  комитет в поправке  к  статье  21  предложил уменьшить  выделение  средств на содержание таможенной службы.  Но это,  уважаемый депутат Говорун,  статья 21 проекта закона.  Мы ее еще  будем  рассматривать.  К  данной статье,  где рассматриваются доходы бюджета, это никакого отношения не имеет.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Олександре Олександровичу! Наш доповідач, голова комітету,  роз'яснює занадто вже незрозуміло.  Відносно мита. Ви ж дивіться:  дають пояснення Василь  Васильович,  міністр  фінансів, товариш  Азаров - і всі по-різному.  Тому є пропозиція:  перенести розгляд цієї статті на третє читання. Нехай уряд підготує довідку, звідки  і  в яких обсягах надходять ці кошти.  На мою думку,  мито повинно надходити в більшому обсязі до державного бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ми повинні прислухатися  до  думки  кожного.  Депутат Роєнко має підстави говорити так,  бо розходження в цифрах справді були, але вони зумовлені різною природою цих цифр. І те, що сказав Микола   Янович,   і   роз'яснення   Василя  Васильовича  і  Ігоря Олександровича відповідають дійсності. Вони були різні не тому, що неправдиві, а тому що різні складові там враховувалися.

     Микола Янович пояснив, чому передбачається така сума. Тому що тут передбачаються зарахування частини надходжень  від  діяльності митної  служби  до  державного  бюджету,  частини  -  до  місцевих бюджетів. Так? Частина цих коштів передбачалася на утримання самої митної служби.

     Ідеться про  суму  601,12 мільйона гривень.  Ще раз ставлю на голосування цю суму, оскільки конкретних зауважень не було.

     АЗАРОВ М.Я.  Извините,  я как-раз  нашел  материалы,  которые характеризуют  конкретные виды платежей по источнику "мито".  Если вы не возражаете, я зачитаю их.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я. "Мито з імпорту товарів, що ввозяться суб'єктами,

-  217  мільйонів 808 тисяч гривень" по состоянию на 1 января 1997 года (обратим внимание на эту дату; даты разные, разные и данные). "Мито з експорту - 1 мільйон 41 тисяча гривень; мито з товарів, що ввозяться громадянами,  - 44 мільйони  343  тисячі  гривень;  мито імпортне  з  нафтопродуктів  -  12  мільйонів 213 тисяч гривень (я говорил,  что мы вполне могли бы этот параметр увеличить,  но  для этого надо менять законодательную базу);  акцизний збір з товарів, що ввозяться,  - 46 мільйонів 636 тисяч гривень;  акцизний збір на бензин моторний - 38 мільйонів 853 тисячі гривень; акцизний збір з товарів,  що ввозяться громадянами, - 47,7 мільйона гривень; ПДВ з товарів,  що  ввозяться,  -  488 мільйонів гривень (вот,  где наши главные поступления по внешнеэкономической  деятельности,  хотя  и они,   конечно,  незначительные);  ПДВ  з  товарів,  що  ввозяться громадянами,  - 113 мільйонів 729 тисяч гривень;  інші платежі  до бюджету:   штрафи   -   1  мільйон  гривень;  національна  валюта, заборонена для ввезення (иммется в виду, выручка от конфискованной валюты - 3,5 мільйона гривень;  збір за супроводження товарів (как вы знаете, мы приняли решение о сопровождении товаров по транзиту)

- 853...

     Таким образом, мы получаем 1 миллиард 16 миллионов гривень. Эту цифру я и приводил, выступая перед вами.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, одну хвилинку.

     Ви зараз процитували довідку, яка була роздана депутатам, про звіт виконання бюджету 1996 року.  І витрачати на це час тому,  що хтось чогось не дочитав, просто немає рації.

     Я просив би, якщо є уточнення якісь, вносьте їх, якщо немає - підтримуйте   пропозицію   комітету.  Я  просив  би  вас  довіряти спеціалістам,  своїм колегам, бо краще, ніж вони, ці позиції ніхто не знає.  Це природно, бо вони працювали над цим документом більше року.

     Ставлю на голосування ще раз позицію надходжень:  "Мито - 601 мільйон 120 тисяч гривень". Увага, йде голосування.

     "За" - 200.

     Ставлю на  голосування пропозицію про перенесення голосування цієї позиції на третє читання.  Будь  ласка,  свої  зауваження  ви подасте в комітет, і він врахує їх до третього читання.

     "За" - 200.

     Які ще пропозиції, запишіться, будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, можно я спрошу?..

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.  Обращаюсь к тем,  кто голосовал "против".  Может быть, вы скажете аргументированно, как увеличить этот источник или как  его  уменьшить?  Речь идет о доходах бюджета.  Если у кого-то есть предложение увеличить его,  вносите это предложение, мы здесь обсуждаем именно этот вопрос.

     ГОЛОВА. Депутат Говорун. Він виступав проти. Будь ласка.

     ГОВОРУН В.П.  Миколо Яновичу,  у мене ж запитання і зводиться до  того,  як  збільшити  обсяг  надходжень  від  мита.  І  Василь Васильович,  і  ви  все розказуєте,  скільки коштів від діяльності митної служби надійшло в дохід держави.

     А я прошу назвати цифру,  скільки грошей пройшло  за  минулий рік  через рахунки митного комітету,  враховуючи й те,  що пройшло через банк "Аваль".  Назвіть оцю цифру!  Скільки  коштів  надійшло державі,  нам відомо,  це ми прочитали. Але ми ніде не прочитаємо, яка ж сума пройшла через рахунки митної служби  протягом  минулого року.

     Я просив би, Олександре Олександровичу, доручити уряду надати нам цю інформацію.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый народный депутат Говорун! То, о чем вы спрашиваете,  не имеет отношения к этой статье законопроекта.  Это имеет отношение к  вопросу  финансирования  таможенной  службы.  В каких банках она там имеет счета...

     Вы запросили цифру, мы вам ответили: на 20 января через счета таможенной службы (вам отвечаю!) прошло 1 миллиард  20  миллионов  гривень  (Шум  у  залі)...  плюс  затраты таможенной службы на собственное содержание,  которые составили 37 миллионов гривень (Шум у залі).  Нет,  46,5 миллиона гривень - это расходы прошлого года.

     Что еще я не ответил?  На какой вопрос? Спрашивайте конкретно (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутате Соболєв, будь ласка.

     СОБОЛЄВ С.В.,член  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи".  Миколо Яновичу,  ви не ображайтеся,  і уряд нехай не ображається...  Наша митниця зараз як кіт у маслі купається. У той час, коли по Україні така заборгованість із заробітної  плати,  на  митницях  зводяться особняки,  робляться євроремонти.  Це ж бачать усі,  хто пересікає наш кордон, їдучи чи в Росію, чи на Захід...

     Саме тому й виникає  питання  узгодження  оцього  конкретного розділу  даної  статті із статтею 21.  Депутати хочуть гарантовано знати,   чи   не   повториться   ситуація,   що   частина   коштів використовуватиметься митницею для власного облаштування? Ці кошти не проходять через бюджет.  Саме  тому  і  пропонується  перенести розгляд цієї статті на третє читання.  Треба, щоб усі чітко знали: всі надходження від діяльності митниці зараховуються в  бюджет.  А якщо   митній   службі   треба  виплатити  заробітну  плату,  щось збудувати,  будь ласка,  ці кошти будуть їй виділені, але це треба передбачити окремим рядком бюджету.

     Мене дивує: минулого року (ви самі кажете) на утримання митої служби  витрачено  46,5  мільйона  гривень.  Подивіться,  як  вона розвернулась за цей час.  А в цьому проекті бюджету ви запланували для  митниці  спочатку  85  мільйонів,  а  зараз  зменшили  до  75 мільйонів   гривень.   Тому   й   виникає  запитання:  яким  чином здійснюватиметься фінансування митниці?

     Пропоную перенести розгляд цієї позиції на  третє  читання  і чітко визначити надалі, що всі гроші від мита надходять до бюджету держави,  а вже з бюджету фінансуються всі видатки, в тому числі і видатки  на  утримання  митниці.  Просив би все-таки голосувати цю пропозицію поіменно, Олександре Олександровичу.

     Дякую.

     АЗАРОВ М.Я.  То,  о чем вы говорите,  регулируется статьей 21 проекта Закона о бюджете.  Рассматривая ее, мы можем предусмотреть любые  изменения  в  порядке  финансирования  таможни  или  вообще полностью отменить этот порядок. Все это мы будем еще обсуждать.

     ГОЛОВА. Спокійно...  Не нервуйте, будь ласка, Миколо Яновичу. Шановні депутати, вноситься пропозиція цей рядок статті 4 і статтю 21  відразу перенести на третє читання.  Ви пам'ятаєте,  найкращим митником був той,  що співав  "Ваше  благородие,  госпожа  Удача", пам'ятаєте?  Він  говорив:  "За  державу  обидно".  У нього з усіх привілєєв був тільки один -  павич,  який  ходив  у  нього.  І  та митниця існувала десятки й сотні років. Митник той сидів у піску і відстоював інтереси держави...  А ми зараз хочемо, щоб усе блищало кругом,  щоб  євроремонт  був  зроблений  і  все  це  - за рахунок бюджету.

     Тому пропоную статтю 21 і цей порядок статті 4  перенести  на третє  читання.  Ставлю  це  на  голосування  всупереч  пропозиції депутата Марченка. Будь ласка.

     "За" - 264. Прийнято.

     Оголошується перерва до 16 години.