ЗАСIДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

С е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

У к р а ї н и. 27 л ю т о г о 1997 р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України

МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Я прошу депутатів сісти на свої місця і підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвався 321  депутат.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Розглядається проект Закону про податок  на  додану  вартість (друге читання). На трибуні Віктор Iванович Суслов.

     Є загальне запитання у депутата Пилипчука. Будь ласка.

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села  (Центральний  виборчий  округ,  Iвано-Франківська область).  Олександре Олександровичу!  Шановні депутати! У мене не запитання, а я хочу зробити таку заяву.

     Я подав  свої  пропозиції  до  чотирьох  законопроектів - про податок на нерухоме майно, про платежі, про оподаткування прибутку підприємств і про податок на додану вартість - у комісію Суслова з тим,  щоб вони врахували їх при опрацюванні законопроектів.  Я маю розписку  комісії  за  підписом  Мірошниченка,  що  пропозиції  до чотирьох законопроектів ними отримані.  Але жодна моя  пропозиція, зміна, зауваження не фігурують у порівняльній таблиці. Це перше.

     Друге. Мене  було  включено  до  погоджувальної робочої групи тоді,  коли розробка всіх законопроектів уже завершилася. Я просив би  мене виключити з цієї групи,  бо я там не брав ніякої участі й ніяк не міг впливати, а подані мною пропозиції не були включені до цього законопроекту.

     Тепер по   суті   самого   законопроекту.  Зміна  методології нарахування цього податку,  тобто нарахування податку не на додану вартість,  а  на  ціну,  призведе  до  розкручування  нових витків інфляції.  У зв'язку з цим я запрошую депутатів не  голосувати  за прийняття цього закону,  бо він буде в дії рівно місяць, до першої сплати податків,  після якої  або  економіка  буде  валитися,  або розпочнуться заворушення.

     Я особисто  не можу брати участі в цій справі.  А щоб на мене ніхто  не  ображався  ні  тут,  ні  в  Кабінеті  Міністрів,  ні  в Адміністрації   Президента,   візьміть,   будь  ласка,  олівець  і підрахуйте,  у  що  це  все  виллється.  Адже   податок   набагато збільшиться, якщо це буде податок на ціну, бо 20 відсотків до ціни треба буде додати для того,  щоб сплатити податок тільки на одному етапі.  А  враховуючи,  що  процес вироблення із сировини кінцевої продукції має багато  етапів,  то  це  призведе  до  нових  витків інфляції.

     ГОЛОВА. Я  прошу  вас  звернути  увагу  на  таке,  Володимире Мефодійовичу:  робоча група,  до  якої  ви  включені,  цей  проект взагалі не розглядала.  Це був не її предмет відання.  А подається цей законопроект від профільної комісії.  Якщо Віктор Iванович  чи його  комісія  не врахували ваших зауважень у статтях,  то коли ми дійдемо до них,  ви піднімете руку і тоді матимете  можливість  їх обгрунтувати.

     Будь ласка, Вікторе Iвановичу (Шум у залi).

     Ну, люди добрі, є ж порядок! Вам не зрозуміло щось? Що саме?

     Запишіться, хто  хоче висловитися з мотивів голосування.  Три хвилини.

     Будь ласка. Депутат Чапюк.

     ЧАПЮК Р.С.,  голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський  виборчий   округ,   Волинська   область).   Дякую. Селянська  партія  України.  Я хочу висловити загальні зауваження. Вікторе Iвановичу,  ви сказали,  що це один із  кращих  податкових законопроектів не лише Європи,  а й світу. Було б дуже добре, якби таке трапилося.

     Ми підвищили на цей рік плату за землю. Відповідно податок на додану  вартість  мав би бути знижений або й доведений до нуля для сільських товаровиробників.  Зокрема, я пропонував хоч би сортови- пробувальним  і  дослідним  станціям  ставку цього податку до нуля звести,  адже  вони  фактично  залишилися   без   фінансування   і перебувають  у  жалюгідному стані.  Такий самий стан і колективних сільгосппідприємств.  От  яка  ваша  ідеологія  підходу  до  цього питання?

     Дякую.

     СУСЛОВ В.I.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська   область).   Предложение  депутата  Чапюка  внесено  в сравнительную таблицу и может голосоваться.

     Уважаемые депутаты,  если по  техническим  причинам  чьи-либо предложения  не были учтены в сравнительной таблице,  то мы с этим разберемся.  А я просил бы вас принять во  внимание,  что  сегодня предлагается  провести второе чтение законопроекта,  впереди будет третье.  Ваши предложения будут найдены,  если такие случаи  имели место, розданы, и они могут быть проголосованы дополнительно.

     Учитывая, что  проект  закона сложный,  я бы все же предложил приступить к началу его рассмотрения.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Штепа. Будь ласка.

     ШТЕПА Н.П.,  голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Виктор Иванович  и  уважаемый Александр  Александрович!  Сегодня  утром  мы  получили этот очень сложный проект закона.  Как мы можем его рассматривать сегодня же? Между  прочим,  у нас на руках теперь два проекта - этот и другой, который ранее нам раздавали.

     Я предлагаю сегодня законопроект не рассматривать, а дать нам возможность изучить его. Виктор Иванович, как вы на это смотрите?

     СУСЛОВ В.I. Можна поставить это предложение на голосование. Я понимаю желание депутатов детально изучить таблицу.  Оно, конечно, справедливо,  если не учитывать, что все мы ограничены во времени. Если есть нормы,  по поводу которых возникают сомнения,  эти нормы могли  бы быть проголосованы на следующей неделе в третьем чтении. Но я думаю,  что Александр Александрович  ваше  предложение  может поставить на голосование.

     ГОЛОВА. Я просив би, Наталіє Петрівно, не наполягати. Адже ми будемо розглядати постатейно.  Два роки працює Верховна  Рада  над цим законопроектом.  Є багато норм,  які не змінені. Ви погляньте, зміни виділені шрифтом, решта тексту - це чинний закон, який добре знають депутати.  I тому є таке прохання:  нам потрібно рухатися з прийняттям цього закону,  маючи на увазі,  що  остаточно  приймемо його в третьому читанні.

     Усе, час використано. Спасибі.

     СУСЛОВ В.I.   Итак,  название  и  преамбула  проекта  закона. Замечаний депутатов по названию и преамбуле не было.

     ГОЛОВА. Назва - Закон України про податок на додану вартість. Преамбула:   "Цей  закон  визначає  платників  податку  на  додану вартість,  об'єкти,  базу   та   ставки   оподаткування,   перелік неоподатковуваних   та   звільнених  від  оподаткування  оборотів, особливості  оподаткування  експортних  та   імпортних   операцій, поняття  податкової  декларації,  порядок  обліку,  звітування  та внесення податку до бюджету".

     Будь ласка. Депутат Чурута.

     ЧУРУТА М.I., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область).  Уважаемые народные депутаты!  Я не согласен с редакцией, которую предлагают нам во втором чтении. Почему? Потому что тут записано: "Цей закон визначає платників податків на додану вартість"  и так далее.  А в первом чтении мы приняли:  "Цей закон визначає  зміст   доданої   вартості..."   В   редакции,   которая предлагается  в  правой  колонке,  расшифровки,  что такое "додана вартість", нет. А в редакции, принятой в первом чтении, она была.

     Поэтому я  предлагаю  не  голосовать  за  редакцию,   которая изложена в правой колонке, а голосовать за текст в левой колонке.

     Я полностью  поддерживаю  и  депутата  Пилипчука,  и депутата Штепу в том,  что этот законопроект нам необходимо отложить  и  не рассматривать сегодня.  Вы посмотрите статьи 1,  2,  3 - полностью изменена редакция.  Это новая редакция,  отличающаяся от той,  что была принята в первом чтении.

     Законопроект еще   пахнет   краской,   он  только  вчера  был отпечатан, сегодня роздан. Как мы его можем сегодня рассматривать? Я предлагаю сегодня этот законопроект не рассматривать.

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые депутаты! Мы долго обсуждали проблему, связанную с расшифровкой содержания "доданої вартості"  и  решили, что  для  целей  практического  использования в законе нет никакой необходимости в,  так сказать, политэкономической части. Я обкясню почему.

     Дело в  том,  что  этот налог имеет особый механизм.  Пытаясь определить "додану вартість",  не раскрывая  этого  механизма,  вы создаете  основу для дальнейшей терминологической путаницы.  Когда вы  читаете  статью   "База   оподаткування",   то   видите,   что действительно  облагаются налогом обороты с реализации.  Но дальше расписан  механизм,  и  в  конечном   счете   облагается   налогом добавленная стоимость.

     Пытаясь с   самого   начала  определить  понятие  добавленной стоимости,  вы тем самым создаете  противоречия  при  определении, допустим,    терминов    "база    налогообложения"   или   "обкект налогообложения".  Для целей практического использования нет нужды обкяснять  в  законе,  кто в действительности собирает налог,  кто платит,  что смысл налога в том, что в конечном счете плательщиком налога   является  покупатель,  а  на  всех  промежуточных  этапах реализации этот налог собирается в бюджет.  Все  эти  особенности, прежде всего теоретические, не обязательно выписывать в законе для практического использования.  Поэтому комиссия очень  основательно после первого чтения переработала законопроект.  Я думаю,  это как раз свидетельствует о том, что работа проведена серьезная.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Я прошу уваги.  Депутат  Чурута  пропонує залишити  преамбулу  в  редакції,  яка  була  прийнята  в  першому читанні. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Чурути.

     "За" - 120.

     Ця пропозиція не підтримується, але я хотів би, щоб і депутат Чурута,  і інші через це не втрачали оптимізму.  Справа в тому, що це  справді  політекономічні  терміни.  I  треба,  щоб  вони  були записані  у  підручнику  з  питань  економіки,  а не в конкретному законі.  Бо його подальший зміст визначає суть податку  на  додану вартість. I якби цього не було, то це вважалося б вадою закону.

     Я переконливо   прошу  проголосувати  назву  законопроекту  й преамбулу. Будь ласка.

     "За" - 177.

     Проти голосують 10 депутатів.  А голосів не вистачає, тому що 100 депутатів сумніваються. То до кого їх приплюсувати?

     СУСЛОВ В.I.   Александр   Александрович,  я  в  таком  случае предлагаю поставить на голосование только название  законопроекта, по которому никаких замечаний вообще не было,  чтобы узнать,  есть ли депутаты в зале.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  голосується  назва:  Закон  України  про податок на додану вартість.

     "За" - 217.

     Ставиться на    голосування    пропозиція,    щоб    поіменно проголосувати назву проекту закону. Будь ласка.

     "За" - 195.

     Голосується поіменно назва  проекту  Закону  про  податок  на додану вартість. Будь ласка.

     "За" - 231. Прийнято.

     Преамбула: "Цей  закон  визначає  платників податку на додану вартість,  об'єкти,  базу   та   ставки   оподаткування,   перелік неоподатковуваних   та   звільнених  від  оподаткування  оборотів, особливості  оподаткування  експортних  та   імпортних   операцій, поняття  податкової  декларації,  порядок  обліку,  звітування  та внесення податку до бюджету". Лаконічне й чітке формулювання.

     Ставлю на голосування зміст преамбули.

     "За" - 218.

     Будь ласка,  ставиться  на  голосування  пропозиція  депутата Чурути.  Редакція,  яка була в першому читанні.  Можливо, хтось не розібрався.

     "За" - 167. Теж не вистачає голосів.

     Оскільки до  ефективного  результату  наближається  попереднє голосування,  я все-таки прошу:  підтримайте, щоб не проводити раз за разом оце непотрібне  голосування  в  поіменному  режимі.  Будь ласка, ще раз. Підтримайте.

     "За" - 218.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты! Очень короткое замечание для тех, кому не понятна суть этого вопроса.

     Спор ведется о том, надо ли нам специально определять понятие добавленной  стоимости.  Это понятие в проекте закона раскрывается через механизм взимания налога.  Допустим, покупатель покупает 100 единиц товара.  Это контрактная стоимость этого товара.  Он платит также налог  на  добавленную  стоимость,  которая  от  контрактной стоимости  исчисляется  в  размере  20  процентов.  Получается 120 единиц.  Потом покупатель производит свои  затраты.  Реализуя  эти затраты,  он  производит,  допустим,  еще 100 единиц - контрактная стоимость получается 200 единиц. Плюс 20 процентов - 240 единиц.

     Так вот,  начисляется  40  процентов  налога  на  добавленную стоимость.  Но в бюджет вносится разница между тем, что он получил (40 единиц), и тем, что он уплатил (20 единиц). А другие 20 единиц компенсируют   производителю   уплаченный  налог.  Вы  посчитайте, реально это и есть добавленная стоимость.

     Если начать с термина,  что такое добавленная  стоимость,  то потом  появляются  дополнительные сложности в дальнейшем описании. Но важно  ли  это  для  бухгалтера  и  пользователя?  Пользователю политэкономические понятия в законе не обязательны.  А механизм, о котором я вам говорю,  как раз и показывает,  что реально в бюджет поступает налог на добавленную стоимость.

     Поэтому я прошу все-таки такой подход как в преамбуле,  так и в последующих статьях поддержать.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. У  вашому  поясненні  вийшло,  ніби  це  податок   на реалізацію.

     СУСЛОВ В.І. Нет, это не налог на реализацию, ведь я обкяснил, что в бюджет вносится разница только между полученным и уплаченным налогом.  Кстати,  методологически  здесь  ничего  не  меняется по сравнению с тем законом, который действует.

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук. Будь ласка.

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановний  Вікторе  Івановичу!  Ви  записали  у преамбулі:   "Цей  закон  визначає  платників  податку  на  додану вартість,  об'єкти,  базу   та   ставки   оподаткування,   перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування оборотів". Ви не написали "звільнених від  сплати  податку  на  додану  вартість  з оборотів".

     І тепер   у   мене   запитання.   Торгівля,  коли  перепродає продукцію,  додає  до  ціни  5,  10,  15  процентів.  Скажіть,  за методології,  яку закладено в законопроект,  чи можливо буде,  щоб торгівля  додала  лише  5  процентів  і  не  стала  збитковою?  Бо виходить,  що  якщо торгова надбавка становитиме лише 5 процентів, торгівля стане збитковою, треба 20 процентів додавати.

     Тобто ця схема не дає можливості перепродавати  за  цінами  з надбавкою нижче 20 процентів.  На кожному етапі буде накручуватися 20  процентів,  а  потім  буде  сплачуватися  частина  за  мінусом сплаченого  вхідного  ПДВ.  Я  це розумію,  але менше 20 процентів додати не можна буде до ціни.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые коллеги,  я еще раз говорю о том,  что проект тщательно отработан.  Может быть,  не все депутаты в полной мере понимают особенности и  механизм  этого  налога.  Это  станет более понятным, когда мы двинемся по тексту. Если, подойдя к концу проекта  закона,  вы  увидите,  что   без   этих,   так   сказать, политэкономических  понятий не сможет работать закон,  тогда у нас будет  основание  готовить  на   третье   чтение   соответствующее дополнение.

     Но надо пройти законопроект,  увидеть весь механизм.  Нам нет смысла сейчас вести эту дискуссию.

     ГОЛОВА. Ще раз прошу вас,  зверніть увагу на зміст преамбули: "Цей закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу  та  ставки  оподаткування,  перелік   неоподатковуваних   та звільнених  від оподаткування оборотів,  особливості оподаткування експортних та імпортних операцій,  поняття податкової  декларації, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету".

     Тобто всі  ці категорії розкриваються в наступних статтях.  А зараз треба проголосувати преамбулу.

     Я прошу  підтримати  голосуванням   зміст   цієї   преамбули. Дискусії по суті можна вести пізніше. Проголосуйте, будь ласка.

     "За" - 205.

     Була пропозиція зняти з розгляду проект закону (Шум у залі).

     А що я можу пропонувати, якщо ви не хочете голосувати?

     Я ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 96. Не підтримується ця пропозиція.

     Отже, розглядати треба по суті, що можна записати.

     Була пропозиція   депутата   Чурути  після  слів  "Цей  закон визначає" написати "зміст доданої вартості". І далі за текстом.

     Пропозиція ця була, я ставлю її на голосування (Шум у залі).

     У правій  колонці  інакше   написано,   будьте   уважні.   Ми голосували інший зміст. Тепер голосуємо: "Цей закон визначає зміст доданої вартості, платників податку" і так далі.

     "За" - 192. Не підтримується пропозиція.

     Для тих,  хто турбується про Регламент, я кажу, що відповідав уже на це питання.  Будь ласка,  приходьте своєчасно і ви одержите відповідь.  Більше того,  я поставив на голосування пропозицію, її не підтримали, було 98 голосів. Що ви пропонуєте?

     Будь ласка. Депутат Азаров.

     АЗАРОВ М.Я.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Законопроект чрезвычайно важен,  его надо срочно рассматривать.  Я  только  что посмотрел целый ряд дополнений, которых мы раньше не видели. Дайте хотя бы на вечер, на ночь нам для анализа эти дополнения. И завтра с  утра  начнем  голосовать  этот  проект  закона.  Я вам искренне говорю,  что я за то,  чтобы ускорить максимально этот процесс. Но нельзя же буквально с листа голосовать.

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   ставлю   на   голосування  пропозицію перенести розгляд питання на завтра.

     "За" - 187. Теж не підтримується.

     Я вас переконливо  прошу,  ми  матимемо  змогу  перенести  на подальший розгляд ті статті, які викликають заперечення, щодо яких виникає сумнів.  Але зараз,  подивіться,  не голосується те, що не викликає взагалі ніякого сумніву (Шум у залі).

     Володимире Миколайовичу,   невелика  частина  депутатів  його читати не буде взагалі. А ви будете читати. Так от я пропоную, щоб ви не сперечалися,  ви попереду читайте. Ви встигнете десять разів прочитати, поки йде голосування (Шум у залі).

     Та що я не  розумію?  От  як  ви  не  крикнете,  то  не  буде зрозуміло.  Я пропоную ще раз: якщо хто не прочитав, читайте текст зараз і голосуйте те, що вам підходить.

     Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська  область).  Депутатская  группа  "Реформы".   Уважаемые коллеги!  Уважаемые  Виктор  Иванович  и  Александр Александрович! Ситуация очень сложная:  потому что сегодня  раздали  изменения  к данному  проекту  закона.  И поэтому,  я понимаю прекрасно,  часть депутатов, которые не прочитали этот текст, настроены негативно. Я думаю,  надо  еще раз проголосовать предложение о перенесении либо на завтра,  либо на вторник,  если мы хотим,  чтобы  реально  этот законопроект  проходил.  Мы видим количество голосов.  Мы просто в тупиковой ситуации находимся.  Если преамбула не  набирает  нужное количество голосов, то, безусловно, не пойдет дальше законопроект.

     Я прошу  еще раз проголосовать поименно о перенесении вопроса либо на пятницу, либо на вторник.

     ГОЛОВА. Я просив би,  по-перше, так не настроюватися тих, хто хотів, скажімо, заважати прийняттю самого закону.

     По-друге, є  ще  одна  особливість.  Я  хочу деякі процедурні норми нагадати.  Сам проект закону  не  входить  до  пакета,  який викликав дискусії.  Це законопроект, над яким Верховна Рада працює вже два роки. Є ще одна процедурна позиція. Якщо в першому читанні прийнята  норма,  а  в  другому  читанні  зміна  не проходить,  то залишається норма, прийнята в першому читанні. Тому я просив би це теж враховувати.

     Але тут виникає певна колізія. Ми можемо таким чином залишити в першому читанні одні статті,  а в другому - інші,  і вони  потім будуть суперечити одна одній.  Щоб цього не трапилося,  враховуючи ту серйозну роботу,  яку проводила комісія,  я просив би  все-таки остаточно голосувати ті чи інші норми. Бо інакше ми тоді самі себе заганяємо в глухий кут: ми можемо прийняти закон, який потім треба переробляти, бо він сам собі буде суперечити.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  депутаты!  Есть  вопросы,  по которым действительно стоит дискутировать,  я о них сказал.  Есть вопросы, по  которым  можно  дискутировать  формально,  просто настаивая на выполнении  Регламента,  так  как  окончательная  таблица  роздана действительно  сегодня.  Хотя  раньше раздавались проекты законов, которые мы уже несколько раз обсуждали  и  где  аналогичные  нормы были.

     Так что  давайте  решим.  Это  повлияет  только  на одно - на скорость принятия этого законопроекта.

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  ставлю  преамбулу   проекту   закону   на голосування.

     "За" - 221.

     Будь ласка, ще раз.

     "За" - 229. Прийнято.

     "Стаття 1.   Визначення  термінів.  У  цьому  законі  терміни вживаються в такому значенні:

     1.1. Податок,  оподаткування,  платник податку (у відповідних відмінках) - податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість".

     Немає заперечень ні в кого? Є. Будь ласка. Депутат Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні депутати!  Нам запропонували те, що ми вже  знаємо:  податок,  оподаткування,  платник  податку.  Але  не записали,  що є об'єктом оподаткування.  У  назві  зазначено:  про податок на додану вартість.  І треба,  щоб була дефініція, що таке додана вартість.  Бо далі по тексту йдеться про  оподаткування  не доданої  вартості,  а  ціни реалізації.  Через те я вважаю,  що на третє читання треба  все-таки  запропонувати  дефініцію,  що  таке додана вартість.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  депутаты!  Как вы видите,  в статье 3 четко расписано,  что  такое  обкект  налогообложения.  Что  такое "додана вартість",  вы увидите, когда мы будем рассматривать нормы о начислении и взимании этого налога. И вы увидите, что облагается налогом только "додана вартість". Но по пункту 1.1 вообще не может быть спора.  В нем говорится об одном:  везде,  где  речь  идет  о налоге, налогообложении и налогоплательщиках, имеется в виду налог на "додану вартість". И все. Здесь нет места для дискуссии.

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Пилипчука полягає в тому,  щоб до третього  читання  залишити  дефініцію,  яка була записана в лівій колонці:  визначення змісту доданої вартості. Тому є пропозиція до третього   читання   подати   це,  щоб  потім  визначитися  шляхом голосування,  а зараз проголосувати пункт 1.1,  ті терміни,  які я тільки-но  прочитав  і  які  не  викликають ні в кого заперечення. Зрозуміло?

     Ставлю на голосування пункт 1.1,  маючи на увазі, що редакція пункту  1.1  в  лівій  колонці  буде  запропонована для розгляду в третьому читанні. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 223.

     Я прошу вас,  давайте серйозніше ставитися до голосування.  Я ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 235. Прийнято.

     Я звертаюся до Секретаріату:  я просив би,  щоб комісії,  які працюють зараз над законопроектами про  місцеве  самоврядування  і податковими,  прийшли до залу. Будь ласка, передайте. У тому числі нехай  прийдуть   депутати   Лавриненко,   Ніколаєнко,   керівники нормальної   Соціалістичної   партії.  Щоб  вони  сіли  в  залі  і працювали, бо вони у комісії перебувають.

     Будь ласка,  пункт 1.2:  "Особа - будь-яка  з  нижченаведених осіб, незалежно від того, чи є особа резидентом чи ні:

     суб'єкт підприємницької діяльності,  в тому числі підприємств з іноземними інвестиціями;

     інша юридична  особа,  що  не  є  суб'єктом   підприємницької діяльності;

     фізична особа (громадянин,  іноземний громадянин та особа без громадянства),   яка    здійснює    діяльність,    віднесену    до підприємницької  згідно з законодавством,  або ввозить (пересилає) товари на митну територію України".

     1.3: "Платник податку -  особа,  яка  згідно  з  цим  законом зобов'язана  здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем,  або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України".

     1.4: "Продаж товарів (робіт,  послуг) - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівліпродажу,  міни, дарування, поставки, користування та іншими цивільно-правовими договорами, що передбачають   передачу   права   власності,   розпорядження   або користування   товарами,  а  також  відчуження  результатів  робіт (послуг), у тому числі операції з безоплатного отримання (надання) товарів (робіт, послуг)".

     У пункті  1.5  дається визначення податкового кредиту,  1.6 - бюджетного відшкодування,  1.7 - податкового зобов'язання,  1.8  - податкового (звітного) періоду, 1.9 - корпоративних прав.

     Усі зауваження  враховано:  частину  - редакційно,  частину - повністю.

     Є якісь зауваження в когось? Депутат Пилипчук. Будь ласка.

     ПИЛИПЧУК В.М.  Мені  незрозуміло,  для  чого  включати  "інша юридична  особа,  що  не  є суб'єктом підприємницької діяльності"? Вона й не  може  бути  платником  податку,  якщо  не  є  суб'єктом підприємницької діяльності.

     І друге.  У цих усіх дефініціях посилання робиться на нечинне законодавство. Бо і Закон про оподаткування доходів фізичних осіб, і  Закон  про  оподаткування  прибутку  підприємств не є чинними в розумінні дефініцій, які закладені в цій статті.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Дальше вы увидите, что  есть  случаи,  когда  юридические лица,  не являясь субкектом предпринимательской  деятельности,   могут   проводить   операции, которые  подлежат обложению налогом на добавленную стоимость.  Ну, например,  импортные  операции,   когда   по   действующему   ныне законодательству применяется налог на добавленную стоимость.

     Таким образом,  это  возражение  снимается.  Ну,  а  ссылка в данном случае на Закон о налогообложении доходов  физических  лиц, действительно,  заработает  тогда,  когда  этот закон будет принят окончательно. Но он будет принят окончательно.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  ви  наполягаєте  на  голосуванні  своєї поправки? Тут нема, власне кажучи, предмета для голосування.

     Депутат Манчуленко. Будь ласка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,   член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Шановний доповідачу!  У пункті 1.2 є речення "ввозить  (пересилає) товари на митну територію України". Таке саме речення є і в пункті 1.3.  Скажімо,  людина на територію України ввозить  чи  пересилає медикаменти,  медичне обладнання як гуманітарну допомогу.  З цього будуть брати ПДВ?  І як тоді бути -  взагалі  припиниться  надання гуманітарної допомоги?

     СУСЛОВ В.І.   Я  понимаю  тех  депутатов  (и  здесь  есть  их поправки),  которые заботятся о том,  чтобы гуманитарная помощь не облагалась налогом на добавленную стоимость.  Окончательно это все можно  будет  урегулировать   тогда,   когда   мы   законодательно определим,  что  такое  гуманитарная помощь.  А пока действует тот временный порядок,  который мы утвердили неделю назад.  По решению соответствующей  комиссии  Кабмина  гуманитарная  помощь  у нас не облагается при ввозе налогом на добавленную стоимость.

     Поправку, предложенную депутатами,  нельзя принять,  так  как законодательно не определено понятие гуманитарной помощи.

     ГОЛОВА. Я  прошу  голосувати цю статтю по пунктах,  тому що в кожному пункті подається окреме визначення.  Не будемо  голосувати все це разом, щоб не припуститися якоїсь помилки.

     Пункт 1.2. Немає заперечень?

     Я ставлю на голосування пункт 1.2. Будь ласка.

     "За" - 232. Прийнято.

     1.3: "Платник  податку  -  особа,  яка  згідно  з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету  податку, що сплачується покупцем,  або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України".

     Георгій Манолійович Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Олександре   Олександровичу,   вашу   увагу відвертали,  коли  я  говорив,  що  в  пункті  1.2  і в пункті 1.3 записано: "ввозить (пересилає) товари на митну територію України".

     Я маю на увазі проблему, яка виникне з ввезенням гуманітарної допомоги: медикаментів, медичного обладнання тощо.

     Тому потрібно записати "крім гуманітарної допомоги".  А потім уже законодавчо окремо визначити, що таке гуманітарна допомога.

     ГОЛОВА. Ми  можемо  там,  де  визначаються   ставки   податку стосовно цього виду операцій записати нуль,  і буде правильно. Але особа, яка ввозить (пересилає) товари, є платником податку. Тут же не про гуманітарну допомогу йдеться.  А там ми можемо записати, що гуманітарна допомога не обкладається податком.  У  даному  випадку особа, яка, наприклад, автомобіль провозить через митну територію, мусить платити податок. От і все.

     Пункт 1.3 ставиться на голосування.

     "За" - 224.

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська  область).  Посилались  на  те,  що   не прийнято  закон  про гуманітарну допомогу і таке інше.  Але ми вже прийняли в  першому  читанні  законопроект  про  благодійництво  і благодійні організації.

     Тут є мої поправки. Якщо відхилено ці поправки до пункту 1.3, то скажіть,  будь ласка,  де треба записати про такі  засади  щодо благодійництва і благодійної діяльності?

     ГОЛОВА. Петре Іллічу,  я ще раз прошу вас,  зверніть увагу на назву статті - "Визначення термінів".  Так от  є  термін  "платник податку".  Це особа,  яка згідно з цим законом зобов'язана платити податки.  І написано в яких випадках. Але як саме платити стосовно гуманітарної   допомоги  чи  благодійництва  абощо  буде  записано пізніше.  Зараз ідеться про визначення терміна,  хто такий платник податку.

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   коллеги,   есть  у  нас  статья  об освобождении от  налога  на  добавленную  стоимость.  И  там  есть предложение  депутата Осадчука об освобождении гуманитарной помощи от этого налога. Может быть, давайте там и голосовать, потому что, Александр  Александрович  абсолютно  прав,  к  понятию плательщика налога понятие гуманитарной помощи, конечно же, никакого отношения не имеет.

     ГОЛОВА. Я прошу вас, проголосуйте, тут все правильно.

     Будь ласка. Депутат Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги, я знову повертаюся до того, що треба визначити, що таке додана вартість. Тут ми записали: "особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України". Товари, які ввозяться на митну територію, обкладаються митом, а податку на додану  вартість  там  немає  за  економічною суттю,  бо там немає ніякої  переробки,  а  є  момент  перетинання  кордону.   Де   там створюється додана вартість?  Її немає. У зв'язку з цим ми повинні відмовитися від оподаткування  товарів,  які  ввозяться  на  митну територію. Там повинно стягуватися лише мито.

     СУСЛОВ В.І.  Депутат  Пилипчук  поставил  вопрос  об  обкекте налогообложения. Есть статья 3, которой это регулируется. В данном случае обкект налогообложения не является предметом статьи 1.

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   пункт  1.3.  Будь  ласка, підтримайте. Це нормально записані дефініції.

     "За" - 242.

     Пункт 1.4. Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа   "Реформы".   Уважаемые коллеги,  я  и  на  заседании  комиссии  об  этом говорил,  Виктор Иванович знает,  и сейчас прошу снять этот пункт в такой редакции, потому  что  не  могут юридически по нашему Гражданскому кодексу к продаже товаров  относиться  такие  понятия,  как  мена,  дарение, поставки,   пользование.  Чтобы  это  все  соответствовало  нашему действующему законодательству,  я  прошу  направить  на  повторное второе чтение пункт 1.4.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Обратите внимание, что речь идет об определении  термина.  Здесь  говорится  о  том,  что  под продажей   товаров   понимаются   такие-то,  такие-то  и  такие-то операции, чтобы не перечислять каждый раз эти операции.

     Но на самом  деле  депутата  Ельяшкевича,  как,  вероятно,  и многих других,  волнует иное: насколько это затрагивает физических лиц?  Ответ вы находите в принятом уже пункте 1.2:  физических лиц это   затрагивает   в   тех   случаях,   когда   они  осуществляют деятельность, отнесенную к предпринимательской, или ввозят товары. То  есть  в  действительности  платить налог с любого подарка этот закон вовсе не предполагает.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Я прошу уваги. Слово надається депутату Мусіяці.

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Зміст терміна "продаж товарів (робіт,  послуг)"  тут  дуже  широко тлумачиться.  Продажем  товарів  (робіт,  послуг)  не є дарування, користування. Міна прирівнюється до купівлі-продажу. Це нормально.

     Суто юридично тут треба було б говорити про  зміну  власника, користувача товарів, відчуження результатів робіт (послуг). Але як якусь умовну фінансову категорію,  а не юридичну, в принципі можна було  б  цей  термін  прийняти.  Я  б  вам  зачитав,  але  ж ви не сприймете...

     ГОЛОВА. Будь ласка, прочитайте ваш текст, а ми проголосуємо.

     МУСІЯКА В.Л. Я вважаю, що треба написати так: "Зміна власника, користувача товарів, відчуження результатів робіт (послуг) - це є будь-які зобов'язання,  що здійснюються на  основі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, користування та інших цивільно-правових  договорів,  що  передбачають  передачу права власності,  права користування товарами,  а також відчуження результатів  робіт  (послуг),  у   тому   числі   зобов'язання   з безоплатного отримання (надання) товарів робіт (послуг)".  Це суто юридична формула.

     Але головне для вас - перше...

     ГОЛОВА. Я пропоную підтримати пропозицію депутата Єльяшкевича про  те,  щоб  пункт 1.4 віднести на повторне друге читання або на третє читання. Ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За" - 202.

     Будь ласка,  тоді проголосуйте текст, який вам запропоновано. Ставлю на голосування.

     "За" - 225.

     Я ще раз ставлю на голосування.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Еще раз будет, так сказать, юридическое  чтение.  Юридические  поправки  могут  быть   внесены после...

     ГОЛОВА. Зніміть  голосування!  Вікторе  Івановичу,  коли  йде голосування, не говоріть.

     СУСЛОВ В.І. Все, я молчу.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз.

     "За" - 246. Прийнято.

     У нас виникала дискусія з цього  приводу  з  самого  початку. Зверніть  увагу:  у  тому  тексті,  який  був  прийнятий у першому читанні,  є така фраза,  яка дає  підставу  вважати,  що  це  ніби податок  з  реалізації:  "Податок  на додану вартість є різновидом податку  на  роздрібний  продаж".  Ясно,  виникають   якісь   такі асоціації, але це не означає, що внесено інший законопроект.

     Пункт 1.5.  Визначення  податкового кредиту.  Є зауваження до цього пункту? Немає. Ставлю на голосування.

     "За" - 257. Прийнято.

     Пункт 1.6.   Дається    визначення,    що    таке    бюджетне відшкодування. Заперечень немає. Ставлю на голосування.

     "За" - 254. Прийнято.

     Пункт 1.7. Визначення податкового зобов'язання. Будь ласка.

     "За" - 247. Прийнято.

     Пункт 1.8.  Що  таке  податковий (звітний) період.  Ставлю на голосування.

     "За" - 253. Прийнято.

     Пункт 1.9: "Корпоративні права, пов'язана особа, кошти, цінні папери,  деривативи, товари, дивіденди, проценти, кредит, депозит, лізинг (оренда), бартер, звичайні ціни, безоплатно отримані товари (роботи,  послуги),  валові  витрати виробництва (обігу),  основні фонди  та  нематеріальні  активи,   що   підлягають   амортизації, розуміються   у   значенні,   визначеному   Законом   України  про оподаткування  прибутку  підприємства  та  Законом   України   про оподаткування  доходів  фізичних  осіб".  Відсилка на інші закони. Вважаю, що це правильно, уніфікація...

     Депутат Пилипчук сумнівається.  Будь  ласка,  увімкніть  його мікрофон.

     ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Ми не маємо права посилатися на нечинні закони. Ми не знаємо, які визначення будуть прийняті...

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Давайте вилучимо слова "та Законом України про   оподаткування  доходів  фізичних  осіб",  бо  той  нами  вже прийнятий, діє.

     Пропозицію депутата  Пилипчука  ставлю  на  голосування   без останніх півтора рядка.

     "За" - 241. Прийнято.

     Усі пункти  статті  1  проголосовано.  Я хочу поставити її на голосування в цілому, щоб ми не сумнівалися потім.

     Стаття 1 - усі дев'ять пунктів -  ставиться  на  голосування. Зверніть   увагу,   що   ви   є  учасниками  історичного  процесу: приймається кращий у Європі закон про податок на додану  вартість. А  про це говорили багато депутатів.  Навіть кращий у світі!  Будь ласка.

     "За" - 265.

     Бачите, усі хочуть бути  учасниками  історичного  процесу,  у всякому  разі,  за ознакою регіональності.  Це так,  і треба на це спокійно дивитися.

     "Стаття 2. Платники податку. Платником податку є:

     2.1. Особа,  обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів якої..."  і  так  далі.  До  цього  пункту  є зауваження?  Депутат Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги! Обсяг оподатковуваних операцій не може бути платником податку!  А тут написано через кому: особа, обсяг. Тут щось не те...

     ГОЛОВА. Це  в  російській  мові  називається   "деепричастный оборот". Я точно не пам'ятаю українського перекладу (Шум у залі).

     Дієприслівниковий зворот!  Так.  Депутат просто не дочитав до кінця. Немає заперечень більше?

     Пункт 2.2:  "Особа,  яка ввозить (імпортує) товари  на  митну територію України" і так далі.

     Депутат Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК В.М.  Особа,  яка ввозить товари, не може сплачувати податок на додану вартість. Додана вартість реалізується в процесі виробництва.  Не  може  бути  податку  на додану вартість у момент ввозу.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  это неправильно понято.  Мы приняли   пункты   1.2  и  1.3,  где  написано,  кто  относится  к плательщикам   налога   на   добавленную    стоимость.    Субкекты предпринимательской  деятельности,  конечно  же,  платят  налог на добавленную  стоимость.  То,  о  чем  идет  речь  в  пункте   2.2, правильно:  "особа"  как  субкект предпринимательской деятельности является налогоплательщиком.

     ГОЛОВА. Будь ласка, до пункту 2.2 є заперечення? Є.

     Назва статті 2 і пункт 2.1 ставляться  на  голосування.  Будь ласка.

     "За" - 248. Прийнято.

     Яка пропозиція у вас до пункту 2.2?..

     СУСЛОВ В.І.  Я  прошу  прощения,  в пункте 2.2 есть опечатка. Здесь записано:  "Вартість  яких  є  меншою  за  неоподатковуваний мінімум", а нужно записать, конечно, "більшою".

     ГОЛОВА. Та   ні,   тут  правильно  написано,  ви  прочитайте. Правильно все написано - меншою.

     СУСЛОВ В.І.  Извините,  да,  правильно, здесь указывается "за винятком фізичних осіб".

     ГОЛОВА. Називайте   конкретно   вашу  пропозицію,  Володимире Мефодійовичу.

     ПИЛИПЧУК В.М.  Пункт  2.2  я  пропоную  вилучити  з   тексту, оскільки з імпорту може стягуватися лише мито, а податку на додану вартість,  як такого не може бути,  оскільки доданої  вартості  не створюється.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська   область).   Шановні   народні   депутати!   Володимир Мефодійович Пилипчук,  мабуть,  плутає  дві  категорії.  Він  знає економічну категорію,  Карл Маркс,  наприклад, її застосовував, це "добавлена"  вартість.  Категорія  "додана  вартість"   передбачає порядок збирання податку з продажу.  Тому цей податок платиться як при імпорті, так і при експорті, і відшкодовується.

     Тому я просив би,  Володимире Мефодійовичу,  загляньте,  будь ласка, у підручник ще раз, і тоді, може, ви нам щось нове скажете.

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, якщо ви будете так коментувати, то більше слова не одержите,  тому що  повчати  один  одного,  тим більше  повчати професора з цього приводу,  мені здається,  просто некоректно. Непотрібно цього робити. І потім, якщо я не помиляюся, ви  обидва вивчали Маркса,  так що давайте користуватися тим,  але тут передається норма в абсолютно іншій інтерпретації.

     Депутат Манчуленко. Будь ласка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Вікторе Івановичу,  в пункті 2.2  зазначено: "Особа,  яка  ввозить (імпортує)..." Чи не точніше було б написати "пересилає",  а не "імпортує". І далі за текстом: "товари на митну територію України..."

     СУСЛОВ В.І.  Можно  после  "ввозить"  добавить  через запятую слово "пересилає".

     ГОЛОВА. З поправкою депутат Манчуленка - "ввозить, пересилає"

- пункт 2.2 ставиться на голосування. Додається слово "пересилає".

     "За" - 245. Прийнято.

     Пункт 2.3:  "Особа,  що  здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з  роздрібної  торгівлі,  незалежно  від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на  умовах  сплати  ринкового  збору  в   порядку,   встановленому законодавством". Є заперечення? Немає.

     Пункт 2.4:  "Особа,  що  на  митній  території  України надає послуги,  пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України". Немає заперечень.

     Пункт 2.5:  "Особи,  відповідальні  за  внесення  податку  до бюджету по  об'єктах  оподаткування  на  залізничному  транспорті, визначені  в порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України". Теж немає заперечень.

     Ставлю на голосування пункти 2.3 - 2.5. Будь ласка.

     "За" - 236. Прийнято.

     Стаття 2 голосується в цілому.

     "За" - 235. Прийнято.

     Стаття 3.  Тепер ми голосуємо за  таблицею  з  приміткою  "На заміну", так, Вікторе Івановичу?

     СУСЛОВ В.І. Да, начиная со страницы 8.

     ГОЛОВА. Я це і маю на увазі.

     Назва статті 3 є у вас на сторінці 6 першої таблиці: "Об'єкт оподаткування   та   операції,   що    не    є    об'єктом оподаткування".   Тепер   пункт  3.1:  "Об'єктом  оподаткування  є операції платників податку з:

     3.1.1 продажу товарів,  робіт,  послуг  на  митній  території України"  і  далі  за  текстом.  Які  є зауваження до пунктів 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4? Немає зауважень.

     Ставлю на голосування пункти 3.1 - 3.1.4.

     "За" - 195.

     Вікторе Михайловичу,  Наталіє Михайлівно,  ну,  ви, як брат і сестра,  їй-Богу.  Я  прошу вас,  проголосуйте пункти 3.1 - 3.1.4. Будь ласка, ставлю на голосування ще раз.

     "За" - 197.

     У чому  справа?  Нема  ж  жодного   заперечення.   Хтось   не розібрався?  Ще раз повторюю:  сторінка 8 таблиці,  яка роздана на заміну,  пункти 3.1,  3.1.1,  3.1.2,  3.1.3,  3.1.4 не  викликають жодного заперечення. Усе враховано. Ставлю на голосування...

     СУСЛОВ В.І.   Александр   Александрович,  я  прошу  прощения. Давайте проголосуем пункты  3.1.1,  3.1.2  и  3.1.3,  где  никаких возражений   нет.   Частным   порядком  к  пункту  3.1.4  депутаты высказывали возражения, которые имеют основания.

     ГОЛОВА. Пункти 3.1.1 -  3.1.3  ставлю  на  голосування.  Будь ласка.

     "За" - 214.

     Давайте тоді голосувати по пунктах. Пункти 3.1 і 3.1.1 голосуються. Будь ласка.

     "За" - 226. Прийнято.

     Пункт 3.1.2 голосується.

     Василю Івановичу, голосуйте! Без вас діла немає...

     "За" - 214.

     У чому справа?  Пункт 3.1.2:  "ввезення (пересилання) товарів на  митну  територію  України  та  отримання  робіт  (послуг),  що надаються нерезидентами для  їх  використання  або  споживання  на митній території України". У чому проблема? А кажуть, що не читали норми. Бачите, читали, виявляється.

     Ставлю на голосування ще раз.

     "За" -212.

     Пункт 3.1.2 переноситься на наступне читання.

     3.1.3: "вивезення  (пересилання)  товарів  за   межі   митної території  України  та  надання  послуг  (виконання  робіт) для їх споживання за межами  митної  території  України".  Це  стандартна норма для закону.

     Депутат Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Я офіційно заявляю про те, що я залишаю зал на знак  незгоди  з  прийняттям  цього  закону.  Через місяць  після  його  впровадження  почнуться  соціальні  збурення. Вибачте мені.

     ГОЛОВА. Береться до уваги заява Володимира Мефодійовича.

     Будь ласка, пункт 3.1.3 ставиться на голосування.

     "За" - 192.

     СУСЛОВ В.І.  Очевидно,  нужно пояснение.  Уважаемые депутаты! Экспортные операции,  как вы увидите дальше, облагаются по нулевой ставке,  что предполагает возврат уплаченного НДС экспортеру.  Для того  чтобы  механизм возврата уплаченного НДС работал,  мы должны записать,  что экспорт также есть обкектом  обложения  налогом  на добавленную стоимость.  Поэтому тот,  кто голосует против,  думая, что он защищает экспортера,  в  действительности  работает  против экспортера.  Обратите  внимание:  дальше  вводится  нулевая ставка обложения экспорта налогом,  что предполагает возврат предприятием уплаченного налога. Я прошу эту норму поддержать.

     ГОЛОВА. Я  тоді ще раз ставлю на голосування.  Пояснення було переконливе. Будь ласка, голосуйте пункт 3.1.3.

     "За" - 164.

     Пункт 3.1.3. Переноситься на наступне читання.

     Пункт 3.1.4:  "грошових виплат фізичним особам як компенсації вартості товарів (робіт,  послуг),  проданих ( виконаних, наданих) такою  фізичною  особою  на  користь  платника  податку  в   межах цивільно-правових   відносин,   у   тому   числі   підприємницької діяльності".

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  мы  провели  дополнительные консультации  буквально сейчас в перерыве по пункту 3.1.4.  В этом пункте в неясной форме сформулировано то,  что решается дальше. Он может быть безболезненно исключен.

     ГОЛОВА. Я  ставлю  цей  пункт  на голосування,  оскільки його внесено  як  пропозицію  головної  комісії.  Якщо  він  не  набере голосів, то можна буде його вилучити.

     "За" - 126.

     Щоб була  ясність,  проголосуємо  про зняття цього пункту.  І тоді він не переноситиметься на третє читання.

     Я ставлю на голосування питання про зняття цього пункту. Будь ласка. Комісія згодна, щоб пункт 3.1.4 було знято.

     "За" - 212.

     При підготовці  проекту  до  третього читання просто вилучити його...

     Не встигли проголосувати?  Депутат Заварзін  не  встиг.  Будь ласка, я ставлю на голосування ще раз.

     "За" - 233. Пункт 3.1.4 вилучено.

     Пункт 3.2: "Не є об'єктом оподаткування операції з:

     3.2.1 випуску,   розміщення  та  торгівлі  за  грошові  кошти цінними  паперами,  емітованими  (випущеними   в   обіг)   діючими суб'єктами   підприємницької   діяльності,   Національним   банком України,  Міністерством фінансів України,  Державним казначейством України,     органами    місцевого    самоврядування,    включаючи приватизаційні та компенсаційні папери,  деривативи, крім оборотів з продажу бланків дорожніх банківських та особистих чеків,  цінних паперів,  розрахункових  і   платіжних   документів,   пластикових (розрахункових) карток".

     СУСЛОВ В.І.   Александр   Александрович!  Уважаемые  народные депутаты!  По пунктам 3.2.1 и 3.2.2 полного согласия в комиссии не достигнуто.  Поэтому  я  предлагаю эти два пункта сразу отнести на третье чтение,  чтобы комиссия могла  проголосовать  окончательно. Такая у нас в комиссии по этим пунктам была договоренность.  Потом мы специально прокомментируем окончательное решение комиссии.

     ГОЛОВА. І пункт 3.2.2 ви теж маєте на увазі?

     СУСЛОВ В.І. Да, пункты 3.2.1 и 3.2.2.

     ГОЛОВА. Тоді ми ці пункти не  голосуємо,  просто  пропускаємо їх.  І не треба обговорювати.  Якщо у вас є пропозиції,  зайдіть у комісію і залишіть їх там.

     Пункт 3.2.3:    "надання    послуг    із    страхування     і перестрахування,  передбачених Законом України про страхування". Є пропозиції?

     Депутат Чурута.

     ЧУРУТА М.І.  У мене є така  пропозиція:  пункт  3.2  повністю відправити на третє читання.

     ГОЛОВА. Увесь пункт 3.2?

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   депутаты!   По   пункту   3.2.3   и последующим, где речь идет о чисто финансовых операциях (вы видите здесь  банковские  операции  по  договорам депозита,  вклада и так далее) не должно быть сомнений.  Безусловно,  это никогда не  было обкектом  обложения  налогом  на добавленную стоимость и не должны быть,  как вы понимаете.  Платить  за  все  эти  услуги  будет  их потребитель.  Поскольку здесь спора,  по крайней мере в комиссии и среди специалистов, не было и эти пункты соответствуют практике на данный момент, я бы просил их поддержать.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата від 83 виборчого округу.

     БАЙРАК М.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства  (Баглійський  виборчий округ,  Дніпропетровська  область).  Група  "Єдність".  Я хотів би звернути вашу увагу  на  поправку  35.  Її  записано  як  поправку Спіженка. Але всі поправки за підписом Спіженка - це були поправки від Комісії з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства.

     Комісія відхилила поправку 35.  Я хочу до неї повернутися, бо тут  ідеться  про  звільнення від податку (зачитую):  "за винятком безоплатної передачі  товарів  (робіт,  послуг)  закладам  охорони здоров'я,  освіти,  науки,  культури  та благодійним організаціям, якщо ці товари (роботи,  послуги) є необхідними  для  забезпечення основної діяльності, передбаченої статутами зазначених закладів".

     Я вважаю,  що  таке  доповнення  треба  включити в пункт 3.2. Чому?  Я наведу вам приклад.  Під Києвом є дитячий реабілітаційний центр.  Німці  збудували  майже  весь  цей  центр.  І  вони можуть привезти ще обладнання.  То виходить  так,  чужі  нам  люди  дають задарма,  а ми повинні знайти кошти для того, щоб заплатити собі ж гроші, оці 20 відсотків! Ми їх ніде не знайдемо.

     Це не тільки моя пропозиція,  я виступаю від Комісії з питань охорони здоров'я,  є рішення комісії, і я повертаю вас до поправки 35.  Її слід трішечки переробити і таки звільнити заклади  охорони здоров'я,  освіти й науки від цього податку, записати це до пункту 3.2. Оподатковувати ці заклади безглуздо!

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Это - предмет статьи 5, где речь   идет  об  освобождении  от  уплаты  налога  на  добавленную стоимость.  Давайте этот вопрос  там  и  обсудим.  Потому  что  вы ставите  вопрос  не об обкекте налогообложения,  а о льготах.  Для льгот есть отдельная статья.

     ГОЛОВА. Депутат не заперечує, Вікторе Івановичу.

     Шановні депутати,  у  пунктах  3.2.3  -  3.2.8  ідеться   про фінансові операції,  де, звичайно, додана вартість не створюється, тому вони не оподатковуються.

     Я прошу проголосувати пункти  3.2.3  -  3.2.8.  Проголосуйте, будь ласка.

     "За" - 193.

     Я переконливо   прошу:   проголосуйте,   тут   немає   ніяких заперечень! Будь ласка, зосередьтеся. Голосуємо!

     "За" - 212.

     СУСЛОВ В.І.  Александр  Александрович,  может,  тогда   будем голосовать  по  пунктам,  потому  что никто из депутатов не вносил поправок,  чтобы  обложить  налогом  на   добавленную   стоимость, допустим,  выплату зарплаты.  Предлагается установить,  что это не обкект налогообложения.  Ведь в этих пунктах речь идет не  о  том, что мы облагаем налогом,  а о том, что мы не облагаем. Операции по страхованию,  по обращению денег, операции, связанные с договорами займа, депозита, вклада, не должны облагаться налогом. Это никогда не  облагалось  налогом  на  добавленную  стоимость.  Если  кто-то предлагает  с  этих операций взимать налог,  то пусть внесет такое предложение.

     Все госпошлины,  которые мы платим при обращении в госорганы, до сих пор не облагались налогом на добавленную стоимость. Выплата заработной платы,  стипендий,  пенсий,  дивидендов до сих пор этим налогом не облагалась.  Предлагается проголосовать за то,  что все это и не будет облагаться налогом.

     ГОЛОВА. Ну, вже ж тут усе зрозуміло. Пункти 3.2.1 і 3.2.2 залишаються на третє читання, а пункти 3.2.3 - 3.2.8 я  прошу  підтримати.  Будь  ласка,   зосередьтеся.   Василю Івановичу, голосуйте.

     "За" - 239. Прийнято.

     Тепер повертаємося   до   першої   таблиці.  Стаття  4  "База оподаткування".  Пункт 4.1.  У правій колонці  без  змін  записано редакцію,  прийняту  в  першому  читанні.  Я ставлю на голосування пункт 4.1.

     "За" - 224.

     Будь ласка,  серйозніше голосуйте.  Де депутати від Київської області,  Анатолію  Степановичу?  Оце  ми тільки вдвох із вами,  а решта підписи збирають?..

     Будь ласка,  ще раз ставлю на голосування.  Голосується пункт 4.1.

     "За" - 230.

     Пункт 4.2.  Тут є зміни,  додається:  "пов'язаній з продавцем особі" і "виходячи з фактичної ціни операції,  але  не  нижчої  за звичайні ціни".

     Депутат Азаров.

     АЗАРОВ М.Я.  Виктор Иванович!  Обкясните, пожалуйста, что это за понятие такое "звичайні ціни"?  И кто  их  будет  определять  в процессе налогообложения?

     СУСЛОВ В.І.  "Звичайні ціни" - это те цены, по которым обычно реализуется  товар.   Эта   норма   вводится   для   того,   чтобы воспрепятствовать искусственному занижению цены.

     ГОЛОВА. Депутат  Терьохін.  Тільки,  будь  ласка,  нікого  не виховуйте.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ні,  я з великою повагою  ставлюся  до  Миколи Яновича Азарова.

     Справа в   тому,  що  в  Законі  про  оподаткування  прибутку підприємств звичайні ціни визначені як такі, які застосовуються за звичайних  умов  вияву ділової активності.  Але в тому разі,  якщо цього податковий інспектор не може визначити,  тоді береться ціна, яка    формується   з   урахуванням   валових   витрат   і   норми рентабельності,  або собівартість,  як ви називали це раніше. Таке визначення є в іншому законі, тому дублювати його тут немає сенсу.

     ГОЛОВА. Депутат Азаров.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Я прошу эту статью снять и проголосовать ее в третьем чтении.

     ГОЛОВА. Віктор Михайлович Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України    (Південний виборчий округ, Львівська область). Микола Янович, напевне, забув, що як голова Державної податкової інспекції він написав у  Кабінет Міністрів листа. Вони перевірили комерційні банки і виявили цікаве явище:  банки виплачують своїм працівникам депозити за 1996 рік за ставкою  1000  відсотків,  коли  середня  ставка по депозитах - 25 відсотків. Ця ставка публікується Національним банком. На відсотки по депозиту ніяких страхових платежів у Пенсійний фонд немає.  Так от,  ці норми в інших законах будуть означати, що це є зарплата, і вона буде підлягати оподаткуванню.  Очевидно,  Микола Янович забув про те, що він писав у своєму ж листі.

     ГОЛОВА. Микола Янович нічого не забув.  Але я  хочу  звернути увагу  на те,  що в пункті 1.9 ця норма вже проголосована.  І тому так чи інакше треба буде приводити у відповідність.  Хоч у  даному випадку  можна  згодитися  з Миколою Яновичем і під час наступного читання це розглянути,  а можна зараз  проголосувати,  оскільки  є пропозиція комісії.

     Ставлю на голосування пункт 4.2.

     "За" - 210.

     Оскільки голосів  не  вистачило,  цей  пункт  переноситься на наступне читання.

     Пункт 4.3.  Зауважень до нього не  було.  Власне,  підтримана редакція,  прийнята  в  першому  читанні.  Пункт  4.3 ставиться на голосування.

     "За" - 225.

     Це відвернули  мою  увагу.  Будь  ласка,  ще  раз  ставлю  на голосування.

     "За" - 240.

     Пункт 4.4  Та  сама  редакція,  яка  була  прийнята в першому читанні,  тільки передбачено відсилку на  Закон  про  давальницьку сировину в зовнішньоекономічних відносинах.  Ставлю на голосування пункт 4.4.

     "За" - 224.

     Будь ласка. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Подивіться,  тут  є маленька відмінність. У лівій колонці написано: "податок на додану вартість вноситься  покупцем  до  державного  бюджету  в  порядку, передбаченому  для  оподаткування товарів,  що імпортуються".  А в правій  колонці  з'явилося:  "передбаченому  Законом  України  про давальницьку сировину в зовнішньоекономічних відносинах". Але саме в тому законі й не передбачено таке нарахування.

     Вікторе Івановичу!  Я думаю,  що це несвідома помилка. Тому я просив би, щоб текст у лівій колонці був проголосований.

     ГОЛОВА. Вікторе  Івановичу,  може,  повернемося до редакції в лівій колонці?

     СУСЛОВ В.І.  Нет.  Уважаемые коллеги, у нас были определенные договоренности  с  авторами,  когда  согласовывался весь текст.  В данном случае Сергей Анатольевич раньше каких-либо  возражений  по тексту   не   заявлял.   Я  хотел  бы,  чтобы  Василий  Васильевич Регурецкий,  который участвовал в  подготовке  этого  текста,  дал пояснения.  Если  он  согласится  с  Сергеем Анатольевичем,  то мы сможем проголосовать такой текст.

     Поймите правильно,  просто  очень  много  тонкостей  в   этом проекте   закона,   которые   специально  отрабатывались  группами специалистов.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні  депутати!  Я  хотів  би пояснити.  Текст у лівій колонці  детальніше  викладає  порядок  оподаткування  імпорту.  В Законі про давальницьку сировину в зовнішньоекономічних відносинах деякі норми нечітко викладені.  Це призводить до  неповної  сплати податку   на   імпорт   продукції,  виготовленої  з  давальницької сировини.  Тому я просив  би  все-таки  прийняти  останнє  речення пункту 4.4 в редакції, записаній у лівій колонці.

     ГОЛОВА. Отже,  так,  як викладено в лівій колонці. Але я хочу звернути вашу увагу,  що тут норма все-таки не визначена.  Якщо ми пишемо, що при цьому податок на додану вартість вноситься покупцем до державного бюджету в порядку,  передбаченому для  оподаткування товарів,  що імпортуються,  то виникає запитання: а де цей порядок передбачено?  Якщо далі є,  то тоді інша справа, тоді, будь ласка. Тим більше, що з юридичного погляду посилання у податковому законі на інший закон,  неподатковий,  не допускається, бо найвищий закон для податкових операцій - це закон про оподаткування.

     СУСЛОВ В.І.  Александр Александрович,  в связи с тем, что все равно впереди третье чтение,  я как докладчик  просил  всех  наших экспертов выступать с единой позиции. У нас есть эксперты, которые выступали с другой позиции.  Вот это расхождение предварительно, в частности  вчера,  не  обсуждалось  специально.  Для того чтобы не сделать ошибки,  давайте перенесем пункт 4.4 на  третье  чтение  и окончательно согласуем эти нормы.

     ГОЛОВА. Нема заперечень? Нема. Приймається.

     Пункт 4.5.  Тут є зміна:  "Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями,  якщо хоч  одна із сторін такої операції не є платником податку,  за виключенням ( треба писати не за "виключенням",  а  за  "винятком")  операції  з перегляду цін, пов'язаних із виконанням гарантійних зобов'язань".

     Можна проголосувати?  Пункт  4.5  ставиться  на  голосування. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 252. Прийнято.

     Пункт 4.6:  "Вартість тари,  що  згідно  з  умовами  договору (контракту) визначена як зворотна (заставна) до бази оподаткування не включається".  Для любителів здавати  пляшки  це  дуже  важлива норма. Я прошу підтримати її. Ставлю на голосування.

     "За" - 242.

     Видно, що в нас у цьому плані досвід є...

     Пункт 4.7. Немає заперечень? Є. Депутат Кочерга.

     КОЧЕРГА В.П.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань  екологічної  політики  (Довгинцівський  виборчий округ, Дніпропетровська область). Я хотів би сказати, що цей пункт треба редакційно уточнити,  а саме:  "в  осіб,  не  зареєстрованих платниками цього податку".  Без слова "цього" можна зрозуміти,  що це платники будь-якого податку.

     СУСЛОВ В.І.  В пункте 1.1 мы  определили,  что  под  термином "платники  податку"  мы  понимаем  только  плательщиков  налога на добавленную стоимость.

     ГОЛОВА. У цьому законі. Пункт 4.7 ставиться на голосування.

     "За" - 244. Прийнято.

     Дякую.

     Стаття 5 "Операції,  звільнені від оподаткування". Пункт 5.1: "Звільняються від оподаткування операції з:

     5.1.1. продажу продуктів дитячого харчування" і так далі.

     Пункти 5.1  і 5.1.1 ставляться на голосування.  Тут ні в кого не може бути заперечень.

     "За" - 246. Прийнято.

     Будь ласка, Анатолію Костянтиновичу, яке запитання?

     ГОЛУБЧЕНКО А.К., член Комісії Верховної Ради України з питань базових   галузей   та   соціальноекономічного  розвитку  регіонів (Бердянський виборчий округ,  Запорізька область). Дякую за надану можливість запитати.  Я хотів би дещо уточнити.  Скажімо,  не буде сплачуватися податок на додану вартість на якийсь товар.  Але ж на сировину,  з  якої  виготовлятиметься цей товар,  сплачуватиметься податок на додану  вартість.  Хто  в  цьому  разі  відшкодовує  на кінцевому етапі різницю між 20 відсотками і тією доданою вартістю, яка утворилася в процесі виробництва?

     СУСЛОВ В.І.  Налог на  добавленную  стоимость,  уплаченный  в ценах на сырье, будет относиться на себестоимость продукции.

     В данном  случае  освобождение  продуктов детского питания от НДС означает, что фактически в цену не войдет налог на добавленную стоимость, полученную молочными кухнями в процессе подготовки этих продуктов к потреблению.  Но на себестоимость  продуктов  детского питания будет отнесен налог, уплаченный в стоимости сырья.

     Здесь выигрывает  потребитель,  а  не производитель.  Цены на детское питание будут ниже.

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

     КОЧЕРГА В.П.  Шановний  Вікторе   Івановичу,   я   хотів   би повернутися до статті 2 "Платники податку".  Тут написано: "Особа, яка ввозить (імпортує)  товари  на  митну  територію  України  або отримує від нерезидента..." Така особа платить податок? Платить.

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты, сейчас речь идет о другом.

     ГОЛОВА. Ми до цього питання можемо повернутися.  Але в даному разі  йдеться  про  пункт  5.1  "Звільняються  від   оподаткування операції..." І далі пояснюється які (Шум у залі).

     Ну, то ви зразу висловлюйте думку до кінця.

     Увімкніть мікрофон депутата Кочерги.

     КОЧЕРГА В.П.  Я  хотів би сказати,  що відповідно до статті 2 фізична особа повинна платити податок тричі.  Згідно з пунктом 2.1 вона може платити податок,  якщо обсяг її оподатковуваних операцій перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів;  згідно з пунктом 2.2 - якщо ця особа імпортує товар на митну територію України;  і згідно з пунктом 2.3 - якщо це особа,  яка здійснює на  митній  території підприємницьку  діяльність.  Таким  чином,  ця  особа  може  тричі сплачувати цей податок.

     То де ж пільги для цієї особи  у  статті  5?  Яким  чином  їй повертаються  ці  кошти?  Якщо  я  як  продавець заплачу тричі цей податок,  то ці гроші візьму з покупця.  Яким  чином  покупець  не постраждає від цього?

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  депутаты,  этот вопрос к пункту 5.1.1 прямого отношения не имеет. Если вы импортер и, допустим, завозите сырье   (я   поясню  это  сейчас  в  терминах  пункта  5.1.1)  для производства детского питания,  то в этом случае (если вы  завезли сырье,  а  продукт  произвели  сами) этот налог войдет в цену.  Но налог  не  будет  начислен  на  тот  продукт,  который  произведен молочными кухнями, благодаря чему потребитель выиграет.

     То есть   предлагается  проголосовать:  либо  мы  освобождаем продукты детского питания от НДС, либо нет (Шум у залi)... Если вы завезли  готовое  детское  питание,  то  вы  уже уплатили налог на границе  и  тогда  согласно  этому  закону   действительно   может оказаться, что импортное детское питание будет дороже.

     ГОЛОВА. Слово Василю Васильовичу.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати,  ми оподатковуємо не осіб,  а товари,  продукцію,  роботи.  Якщо  в  статті  5  буде записано,  що  дитяче  харчування звільнене від оподаткування,  то воно  буде  звільнятися  і  при  закупівлях  по  імпорту,  і   при вітчизняному  виробництві.  Цей  товар  зніметься з оподаткування, незважаючи,  повторюю,  на  те,  чи  він   буде   імпортного,   чи вітчизняного виробництва (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Я вас прошу,  дорогі мої колеги,  заспокойтеся. Пункт 5.1.1 ми проголосували.  Він набрав 235 голосів. Зараз голосується пункт 5.1.2...

     Депутат Пустовойтовський. Прошу.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник  голови  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий  округ, Харківська   область).  Спасибо.  Пукнт  5.1.2  я  предлагаю  тоже перенести на третье чтение. Здесь есть такая широкая формулировка: "книжок   і   періодичних   видань,   друкованих  засобів  масової інформації".  Периодические издания - это и эротические издания, и рекламные издания и так далее. Здесь требуется уточнение. Но чтобы не давать его с голоса,  я предлагаю перенести голосование по этой статье   на  третье  чтение,  чтобы  мы  могли  сформулировать  ее окончательно.

     ГОЛОВА. Вікторе Iвановичу, не заперечуєте?

     СУСЛОВ В.I. Я согласен. Я бы вообще поставил точку после слов "навчальних посібників вітчизняного виробництва".

     ГОЛОВА. А  газети  -  потім?  Газети вже так усі обдирають... Скоро на газети будуть такі ціни, що їх ніхто не зможе купити (Шум у залi). Не говоріть усі разом, будь ласка!

     Є пропозиція  перенести  цей  пункт  на третє читання.  Ви не заперечуєте, Вікторе Iвановичу? Ні.

     Пункт 5.1.3  "Надання   платних   послуг   навчальновиховними закладами  у  сфері  вищої,  середньої та професійної освіти,  які мають спеціальний  дозвіл  (ліцензію)  на  надання  таких  послуг, згідно з переліком,  встановленим Кабінетом Міністрів України,  за винятком  оплати  таких  послуг  за  рахунок  юридичних  осіб  або фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності".

     Тобто репетитори  цей  податок  будуть платити,  а решта - не буде. Так? Не так?

     Депутат Селіфонтьєв.

     СЕЛIФОНТЬЄВ С.I.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Горняцький  виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановні колеги!  Це положення означає, що коли навчальний заклад вироблятиме якусь ліквідну продукцію, то він сплачуватиме податок на додану  вартість  у  тому  разі,  якщо юридичні чи фізичні особи купуватимуть ту продукцію.

     Я маю  на  увазі,  що  ліцензією  дозволятимуться  не  тільки навчальні послуги.  В нас  у  навчальних  закладах  є  дуже  міцна технічна  база,  де  можна  виготовляти  корисну продукцію,  а оце останнє положення не дасть такої  можливості.  Я  просив  би  його вилучити або відкласти до третього читання. Ми б його сформулювали коректніше.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка. Щодо пункту 5.1.3.

     АЗАРОВ М.Я.  Виктор Иванович,  я тоже предлагаю исключить это положение в связи с тем, что мне здесь многое не ясно.

     Вот, к примеру,  государственный университет сдает  в  аренду свои  помещения коммерческому колледжу или какому-то лицею по цене 20  копеек  за  квадратный  метр.  Мы   тоже   будем   освобождать университет от уплаты налога?

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемый  Николай  Янович,  здесь  говорится  о платных услугах в  сфере  высшего,  среднего  и  профессионального образования,  которые имеют специальное разрешение или лицензию на оказание таких услуг.  Это значит,  что  речь  идет  об  условиях, связанных с обучением.

     И тем   более   дальше   уточнено:   "згідно   з   переліком, встановленим Кабінетом Міністрів" и так далее.

     В данном  случае  мы  пытались  поддержать  развитие   услуг, связанных    с    образованием.   Никакой   реализации   продукции производства здесь, конечно, не предполагается.

     ГОЛОВА. Ну     правильно:     "надання     платних     послуг навчально-виховними закладами,..  які мають спеціальний дозвіл..." Є пропозиція віднести розгляд цього пункту  на  наступне  читання. Його  треба  доопрацювати.  Я  відчуваю,  що це треба перенести на наступне питання.

     Ну, будь ласка. Слово депутату Терьохіну.

     ТЕРЬОХIН С.А.  Шановні  народні   депутати!   Iз   того,   як сформульована  ця  норма  в  чинному законодавстві,  виходить,  що послуги у сфері народної освіти,  гуртки,  секції  оплачуються  за рахунок  учнів.  Отак звучить.  А всім зрозуміло,  що це викладено неправильно,  бо платять не самі діти,  а їхні батьки. А малося на увазі,  що в разі,  якщо якась структура посилає когось у Гарвард, то це з ПДВ.  Розумієте?  Отут так і  написано,  що  коли  послуги оплачуються фізичними особами, тобто батьками або опікунами, то це не є об'єктом ПДВ,  а коли платить якась компанія або підприємець, то  це є об'єктом ПДВ,  бо це не є виробничою витратою.  От і все. Тобто зміни чинної норми не відбулося,  її просто  виписано  більш грамотно з юридичного боку.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Селіфонтьєв.

     СЕЛIФОНТЬЄВ С.I.  Олександре Олександровичу, зовсім не про те зараз пішли  розмови.  Я  маю  на  увазі  тільки  останню  частину речення: "за рахунок юридичних осіб або фізичних осіб..." Її треба вилучити, тому що ми недофінансовуємо зараз освіту. I вони могли б за  рахунок  надання  послуг,  продажу  своїх  товарів  та  послуг отримувати щось додатково.  А якщо ми це залишимо, то позбавимо їх такої можливості.

     ГОЛОВА. Депутате Селіфонтьєв,  будь ласка,  подивіться:  мова йде про зворотну операцію. Навчальний заклад надає послуги тому чи іншому  суб'єкту.  Якщо  цей  суб'єкт  є суб'єктом підприємницької діяльності, то він мусить обкладатися податком - і все. А якщо ні, то не обкладається.

     Школа готує,  наприклад,  перекладачів англійської мови,  має чудових викладачів.  Якщо вона надає  послуги,  скажімо,  фізичним особам,   не   суб'єктам  підприємницької  діяльності,  то  це  не обкладається податком.  А якщо перекладачі  готуються  для  якоїсь фірми, то тоді вона сплачує цей податок... Ви ж подивіться, що тут написано. Які станки?

     Ставлю на голосування пункт 5.1.3. Голосуйте.

     "За" - 200.

     Будь ласка, вже всі з'ясували, що треба голосувати, тільки ще не розібралися, чому йде суперечка.

     Павле Михайловичу,     голосуйте.    Анатолію    Степановичу, голосуйте. Пункт 5.1.3 голосується. Будь ласка, зосередилися.

     "За" - 220.

     Депутат Мовчан не встиг. Будь ласка, дамо проголосувати йому.

     СУСЛОВ В.I. Давайте еще раз проголосуем, если не проголосуем, то отправим на третье чтение.

     ГОЛОВА. Проголосуємо.   Давайте   проголосуємо.   Чим  більше проголосуємо зараз,  тим менше залишиться на наступний раз.  Пункт 5.1.3.

     "За" - 211.

     Переноситься на третє читання.

     Пункт 5.1.4  "продажу  товарів  спеціального  призначення для інвалідів за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України".

     Депутат Байрак.

     БАЙРАК М.В.  Я хотів би,  щоб ми повернулися до пункту,  який щойно не проголосували.  Треба трішечки доповнити його.  Думаю, це буде доречно...  Ну,  чекайте.  Справа в тому,  що до пункту  3  є зауваження.  I є ще поправка 70. Я думаю, вона була б доречна саме в цьому пункті.  Тобто звільняються від оподаткування  операції  з "продажу  товарів  та  безоплатної  передачі  та  виконання робіт, надання  послуг  закладам  охорони  здоров'я,  освіти,  науки   та культури,  якщо  ці  товари  (роботи,  послуги)  є необхідними для забезпечення основної діяльності, передбаченої статусом зазначених закладів". Тобто в цьому плані доповнення.

     СУСЛОВ В.I. Уважаемые депутаты! Пункт уже перенесен на третье чтение, давайте не тратить время.

     БАЙРАК М.В. Це є прасування, це є харчування в лікарнях. Ми й це хочемо сьогодні оподатковувати?

     I ще  тут  є  таке:  "продажу  путівок  на  санаторнокурортне лікування та відпочинок дітей". I це комісія відхилила.

     ГОЛОВА. Ця норма переноситься на третє читання.  Будь  ласка, ідіть  у  комісію,  вносьте  це  все,  а я Віктора Iвановича прошу уважно подивитися ці пропозиції...  Так ми ж  уже  голосували,  не вистачило голосів.  Це можна буде навіть окремим пунктом записати, і ми проголосуємо.

     Пункт 5.1.4 щодо "продажу  товарів  спеціального  призначення для  інвалідів  за  переліком,  встановленим  Кабінетом  Міністрів України". Ставлю на голосування. У нас присутні якраз представники Асоціації інвалідів.  Я прошу продемонструвати,  що ви зважаєте на їхні потреби.

     "За" - 256. Прийнято.

     Пункт 5.1.5 "послуг з доставки пенсій  та  грошової  допомоги населенню".

     Депутат Пудрик.

     ПУДРИК В.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (МакіївськийЧервоногвардійський виборчий округ, Донецька область). Предлагаю  здесь  добавить  только  два  слова:  "государственными организациями".  Почему?  Если помните, по Луганску стоял вопрос о доставке пенсий частными фирмами. Если мы это введем сюда, то этот вопрос  снимется  раз  и  навсегда:  "послуг  з доставки пенсій та грошової допомоги населенню державними організаціями".

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые депутаты!  Действующим Законом о связи установлено,  что это делается государственными организациями. Это не  предмет   данного   закона   -   предприятиями   какой   формы собственности должны доставляться пенсии.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Мова йде про операцію,  а не про те,  хто здійснює цю операцію.  Так от,  операція з  доставки  пенсії  не  обкладається податком.

     Одну хвилиночку!  Законом  про  зв'язок  передбачено,  що  це робиться  тільки  державними  підприємствами...  Та  я   знаю   цю ситуацію.  Тут  немає  чого обговорювати за скороченою процедурою. Мова йде ось про що.  Сьогодні в Луганській області  для  доставки пенсій  300  тисячам громадян застосовується специфічний механізм. Якщо ми обкладемо  цю  послугу  податком,  то  це  означатиме,  що пенсіонери просто не добиратимуть пенсії. От і все.

     СУСЛОВ В.I. Уважаемые депутаты, выслушайте еще один аргумент. Мы не можем вводить разные нормы обложения налогом одних и тех  же операций для предприятий разной формы собственности.  Это принцип, который мы утвердили в Основных положениях налоговой политики.

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  пункт  5.1.5.   Тут   усе правильно написано. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 252.

     Пункт 5.1.6   не  викликає  заперечень?  "Надання  ритуальних послуг відділами ЗАГСів" і так далі.

     Депутат Кочерга.

     КОЧЕРГА В.П.  Я просив би  доповнити  цей  пункт  після  слів "відділами  записів  актів  громадянського  стану органів місцевої виконавчої влади" словами  "підприємствами  та  установами".  Адже сьогодні  основний тягар послуг по похованню працівників беруть на себе підприємства та установи.  Органи місцевої влади на це грошей не мають.  Тому я просив би включити це сюди. I витрати на послуги по похованню,  які несуть підприємства  та  установи,  не  повинні обкладатися податками.

     СУСЛОВ В.I. В этом пункте дальше написано: "послуг з  поховання".  Они  не  облагаются  налогом.   Не   имеет значения,   кем   они   оказываются:   загсами,  религиозными  или какими-либо другими организациями.

     ГОЛОВА. Прошу вас звернути увагу  на  те,  що  мова  йде  про операції,  які звільняються від оподаткування. Послуги з поховання не  обкладаються  податками.  Чи  їх   надають   організації,   чи підприємства, чи якісь інші суб'єкти.

     Нехай Віктор   Лаврентійович   скаже,   як   це  сформулювати простіше.

     МУСIЯКА В.Л.  Ви знаєте,  депутат має рацію в тому розумінні, що ми говоримо про послуги і тут же уточнюємо, хто їх надає. Треба записати просто: "Надання ритуальних послуг, послуг з поховання" - та й усе (Шум у залi).  Чому ж неможливо?  Тоді враховуйте те,  що він пропонує...

     ГОЛОВА. Надамо  ще  слово  депутату  Терьохіну,   він   внесе ясність.

     ТЕРЬОХIН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Термін "ритуальні послуги" означає не тільки поховання,  але й весілля,  хрестини  й таке   інше.   Такі   послуги  надаються  уповноваженими  державою організаціями  -  загсами  і  сільрадами.  Так  ось   ці   послуги звільняються від ПДВ.

     Стосовно послуг з поховання,  то звільняються послуги, надані будь-ким: чи підприємством, чи, наприклад, якимось цвинтарем. Тому ритуальні послуги можуть надавати не всі, а тільки ті організації, які уповноважені державними органами.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я пропоную прийняти пункт 5.1.6  без  останніх  слів: "послуг  з  поховання",  а  "послуг  з поховання" записати окремим пунктом.  Можна  так?  (Шум  у  залi).  Тоді  буде  виправданим  і уточнення щодо суб'єктів, які тут згадуються.

     У такій  редакції  ці  два  пункти ставляться на голосування: пункт 5.1.6 і новий пункт 5.1.7. А пункт 5.1.7 стане тепер пунктом 5.1.8. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.I. Правильно.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 250. Приймається.

     Ще щось хоче додати депутат Байрак.

     БАЙРАК М.В. Шановні колеги, я хочу, щоб ви зрозуміли: послуги з поховання можуть надавати ті підприємства чи установи,  для яких це є видом статутної діяльності.  Для промислових підприємств, для інших організацій,  які  сьогодні  змушені  це  робити,  це  не  є статутною   діяльністю,  і  в  них  можуть  виникнути  проблеми  з податковими інспекціями.

     Зауваження депутата  Кочерги,  я  думаю,  розумне.  Треба  це конкретизувати.  Бо хто надає послуги з поховання? Той, хто має на це право.  Підприємства самі беруть на себе цей тягар, і завтра ми матимемо проблему, про яку я сказав.

     СУСЛОВ В.I.   В  редакции,  которую  мы  приняли,  услуги  по погребению  освобождаются  от  налогообложения,  кто  бы   их   ни предоставлял.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.  Проблем  с  налоговыми  администрациями по этому пункту не будет (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Прошу, депутате Немировський.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Болградський виборчий округ,  Одеська область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Депутат Терехин говорил,  что есть специальная государственная служба.  Он прав.  Но только он забыл одно:  у нас в  сельской  местности  эти услуги оказывают в большинстве случаев предприятия, так называемые КСП, акционерные товарищества и так далее. Поэтому этот пункт надо уточнить  и  записать,  что это касается не только государственных предприятий, но и предприятий, которые...

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, уже проголосували. Саме так, як ви й   хотіли...  Що,  що?  Зрозуміло.  Депутат  Шаланський  пропонує сьогодні закінчити  розгляд  цього  законопроекту  (Пожвавлення  в залі).  Хвилинку!  Давайте  пункт  5  розглянемо до кінця,  а тоді підемо.

     Пункт 5.1.7 "продажу лікарських засобів та виробів  медичного призначення,   сертифікованих   Міністерством   охорони   здоров'я України,  у  тому  числі  операцій  з  надання  послуг   аптечними установами щодо такого продажу".

     Немає заперечень. Ставлю на голосування.

     "За" - 232.

     "Надання послуг  з утримання дітей у дошкільних закладах".  I для престарілих також, тобто "та в закладах для престарілих".

     Ставлю на голосування.

     "За" - 246. Проголосовано.

     Для стенограми ще раз повторю:  "Надання послуг  з  утримання дітей у дошкільних закладах та послуг у будинках престарілих" (Шум у залi).

     Хто хоче щось до третього читання додати,  бо тут можуть бути і патронажні служби, і все інше, - продумайте, що саме.

     "Надання послуг   Державним   фондом  зайнятості  України  за переліком,  визначеним Кабінетом Міністрів України".  Ця структура існує. Перепідготовка кадрів, тощо.

     Ставлю на голосування.

     "За" - 214.

     Ну, усе ж зрозуміло,  заперечень немає. Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 200.

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые депутаты!  Давайте  вспомним,  что  мы отменили  обязательные  взносы в фонд занятости,  и надо уменьшить его издержки хотя бы  в  части  подготовки  кадров  и  так  далее. Давайте поддержим этот пункт.

     ГОЛОВА. Те, що ми відмінили це в законі, не означає, що немає такого фонду. Він є і він надає послуги, у тому числі з підвищення кваліфікації чи з перекваліфікації людей.  I ці послуги не повинні обкладатися податком.

     Можна написати:   "надання   послуг    державними    службами зайнятості за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України" - і все.  Тоді фонд зникає,  але служби зайнятості є, і вони повинні бути.

     Ставлю на голосування. Усі підтримують.

     "За" - 232. Прийнято.

     Пункт 5.1.10  "надання послуг архівними установами України" і так далі. Ну, тут зрозуміло. Ставлю на голосування.

     "За" - 256. Прийнято.

     Вікторе Iвановичу, яке було доповнення експертного відділу?

     СУСЛОВ В.I.  Александр Александрович, давайте проголосуем то, что предложено в правой колонке,  а потом отдельно проголосуем ряд дополнений народных депутатов и экспертного отдела.

     ГОЛОВА. Добре.  Пункт 5.1.11 "надання  послуг  з  перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом, за винятком операцій з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат)".

     Депутат Пустовойтовський.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Есть предложение тоже  перенести  этот пункт  на  третье  чтение,  поскольку  надо  задуматься  над таким вопросом:  "за винятком таксі,  маршрутних  таксі  та  оборотів  з надання  пасажирського транспорту в оренду та напрокат".  Щоб не з голосу...

     ГОЛОВА. Є пропозиція пункт 5.1.11 перенести на третє читання. Немає заперечень? Немає.

     Пункт 5.1.12  "надання  культових послуг та продажу культових товарів  релігійними  організаціями   за   переліком,   визначеним Кабінетом Міністрів України".

     До цього немає заперечень. Ставлю на голосування.

     "За" - 215.

     Ще раз ставлю на голосування. Культові послуги: хрестини, наприклад, щось таке в церкві. Деякі операції, пов'язані з хірургією. Будь ласка.

     "За" - 222.

     Ну, невже  мені  треба  до  кінця  говорити,  щоб голосували? Давайте пройдемо статтю 5 до кінця.

     Депутате Пустовойтовський, будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Что касается культовых услуг,  то  все нормально.  А  вот когда речь заходит о продаже культовых товаров, то это надо уточнять,  потому что под этим соусом может проскочить многое.

     Есть предложение перенести этот пункт на третье чтение.

     СУСЛОВ В.I.  Сказано:  "за  переліком,  визначеним  Кабінетом Міністрів." Поэтому проскочить что угодно уже не сможет.

     ГОЛОВА. У Сполучених Штатах Америки продаються  цвяхи,  якими прибивали Iісуса Христа. Це - продаж культових товарів. Ну, що там його обкладати?

     Ставлю на голосування.

     "За" - 235. Прийнято.

     Пропозиція депутата Осадчука - доповнити цей  пункт  словами: "благодійництва  та  благодійної  діяльності  у  відповідності  до чинного законодавства".

     СУСЛОВ В.I. Нет, это нельзя принимать.

     ГОЛОВА. Ця  пропозиція  була,  я   мушу   поставити   її   на голосування. Прошу проголосувати.

     "За" - 72.

     СУСЛОВ В.I.   Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые депутаты!  К этому пункту есть ряд предложений депутатов,  которые надо  голосовать.  Я  бы  предложил  (там  есть вопросы достаточно сложные) перенести голосование на завтра.

     ГОЛОВА. Депутату Степанову надається слово.  Це  його  право. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ П.С.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые народные депутаты!.. (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Спокійно! Депутат Степанов говорить.

     СТЕПАНОВ П.С.  Уважаемые народные депутаты! Прошу внимания. В ходе   подготовки   этого   законопроекта   Комиссия  по  вопросам социальной  политики   и   труда,   десятки   народных   депутатов представили  свои предложения по сохранению существующих льгот для инвалидских предприятий,  которые комиссией были отклонены.  Я вас убедительно  прошу  проголосовать за поправку 95 о сохранении этих льгот (Шум у залi).

     Пожалуйста, поставьте это на голосование.

     ГОЛОВА. Вікторе Iвановичу, будь ласка.

     СУСЛОВ В.I. Уважаемые депутаты, вы видите, что в таблице есть несколько   предложений   депутатов   по   сохранению   льгот  для предприятий,  где работают  инвалиды,  в  частности,  поправка  82 депутата Шеховцова и упомянутая поправка 95 депутата Степанова. По известным причинам комиссия не поддержала эти  предложения,  но  с моей  точки  зрения  (я  в  данном случае говорю о своей позиции), наиболее полной является поправка 82.  Только надо добавить: "крім підакцизних товарів".  Если будет такое ограничение, я как депутат за эту поправку проголосую.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Пропозиція  депутата  Шеховцова  такого змісту... Сядьте, будь ласка. Потім будемо говорити.

     "5.2.5. продажу    товарів    і    надання   платних   послуг підприємствами громадських організацій  інвалідів,  зареєстрованих згідно з чинним законодавством, де інваліди становлять не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих в основному виробництві, за умов,  що рентабельність зазначених підприємств не перевищує 50 відсотків і що вони не займаються експортно-імпортними  операціями (крім  випадків,  коли такі операції здійснюються для забезпечення виробництва власної продукції та її реалізації)".

     СУСЛОВ В.I. И с добавкой: "крім підакцизних товарів".

     ГОЛОВА. Так, "крім підакцизних товарів",

     Цю пропозицію  ставлю  на  голосування.  Будь  ласка,   прошу підтримати її.

     "За" - 205.

     Поправка 95,   яку   запропонував   депутат   Степанов  Петро Степанович...  Та не кричіть,  будь ласка,  сядьте.  Поправка  95: "5.2.12. продажу продукції власного виробництва та надання платних послуг підприємствами,  об'єднаннями,  організаціями та установами інвалідів,  де  інваліди  становлять більше 50 відсотків загальної чисельності  працюючих  і  за  умови,  що   вони   не   займаються експортно-імпортними операціями (крім випадків, коли такі операції здійснюються для забезпечення виробництва власної продукції та  її реалізації)".  I далі - "крім підакцизних товарів".  Так,  Вікторе Iвановичу?

     СУСЛОВ В.I.  Такая же редакция у Шеховцова,  только она более полная.  Сравните эти редакции. Думаю, Петр Степанович согласится, что поправка 82 депутата Шеховцова более подходящая.

     СТЕПАНОВ П.С.  Уважаемые депутаты,  в поправке Шеховцова речь идет  о  продаже,  а  не  об  изготовлении  продукции собственного производства. Почитайте. Какая же она полная?

     СУСЛОВ В.I.  Напомню,  что  у  нас  облагаются  операции   по продаже. Вначале продукцию надо изготовить, а потом продать.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Степанова з доповненням депутата Суслова: "крім підакцизних товарів".

     "За" - 157.

     З вашого дозволу я цю норму поставлю  на  голосування  завтра вранці першою (Шум у залi).

     На початку  розгляду  у  вас  було  чимало претензій стосовно того,  що ви не встигли ознайомитися з проектом закону.  Коли ж ми почали  працювати  над  ним,  виявилося,  що  переважна  більшість депутатів добре орієнтується в матеріалі. Тому, будь ласка, ще раз перегляньте  всю інформацію щодо змісту цього проекту закону,  щоб уранці не було претензій, що ви щось там не доглянули...

     Слово депутату Степанову, ще раз.

     СТЕПАНОВ П.С. Уважаемые народные депутаты! Тех, кто голосовал против,  я  сейчас  убедительно  прошу выйти к инвалидам,  которые стоят у входа в Верховный Совет,  и обкяснить им свою позицию. Как вы будете смотреть им в глаза?

     ГОЛОВА. Петре  Степановичу,  депутати,  які голосували проти, хотіли, щоб ця норма була повнішою. Краще її записати. Тому тут ні до кого не може бути ніяких претензій.

     Завтра засідання   розпочнеться   з  розгляду  цього  проекту закону,  а  далі  розглянемо  ті  законопроекти,  які  не  встигли розглянути сьогодні:  про внесення змін до Земельного кодексу, про внесення змін до Цивільного процесуального  кодексу  та  інші,  що визначені на завтра порядком денним.

     До побачення.