ЗАСІДАННЯ СТО П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  27  ч е р в н я  1997 р о к у.

 

13 г о д и н а (П р о д о в ж е н н я з а с і д а н н я).

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре  Олександровичу,  прошу  одночасно визначити   джерело   фінансування.   Я   підтримую   в   принципі проголосовану суму, але прошу вас вирішити дане питання.

 

     ГОЛОВА. Пояснюю. Перенести з витрат на Національну гвардію 10 мільйонів на прикордонників. Це те, що ми не доголосували минулого разу.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр  Александрович!  Не  из  расходов  на Национальную гвардию перенести,  там как было,  так и осталось  65 миллионов.  Дело в том,  что сегодня утром наш секретариат еще раз внимательно  подсчитал  доходы  и  расходы  по  всем   статьям   и обнаружился   дисбаланс:   27  миллионов.  Часть  из  них  мы  уже распределили.  Остался 21 миллион.  Еще 10  снимаем,  остается  11 миллионов.

 

     ГОЛОВА. То 11 мільйонів, ви вважаєте?

 

     АЗАРОВ М.Я.   Нет.   Речь   идет  о  том,  что  в  результате арифметических подсчетов выявлен резерв по расходной  части  -  21 миллион.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Якщо є, то немає питань.

 

     ГОЛОВА. Є.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Но  с  другой стороны,  Александр Александрович, если в процессе введения закона в действие что-то  будет  выходить за  рамки  расходов,  то  мы  должны получить право за счет других отбалансировать. В противном случае мы ничего не сделаем.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Терещук.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька    область).    Дякую,     Олександре     Олександровичу. Всеукраїнський   союз  робітників.  Те,  що  ми  проголосували  10 мільйонів віддати прикордонникам на будівництво житла - це  добре. Але  є  ще  одна  категорія,  яка у нас зависла в повітрі.  Миколо Яновичу,  я передавав вам документи  у  комітет.  Річ  у  тім,  що держава  має  борг перед добровільними товариствами по будівництву житла.  Тобто люди з підприємств Мінмашпрому,  які відпрацювали по три роки, щоб за цю роботу отримати житло, так його і не отримали. Таких близько 200 чоловік в Україні.  Сума, потрібна для того, щоб їм віддати ті квартири,  за які вони працювали,  - 6 мільйонів 300 тисяч  гривень.  У  державні  капіталовкладення  цієї  статті   не включили,  як пропонувалося.  Тому прошу обов'язково проголосувати фінансування  житла  для  добровільних  товариств  по  будівництву житла. Це борг держави ще з 1995 року.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  народный  депутат Терещук!  Уважаемые народные депутаты! Мы рассматриваем не последний бюджет. Буквально через  два  месяца,  а  может быть и раньше,  начнем рассматривать проект Государственного бюджета  на  1998  год.  Давайте  мы  этот вопрос изучим: какая сумма, кто давал такие обязательства, как ее, так сказать,  изыскать, и тогда будем решать. Но сейчас, с голоса, не    зная   какая   сумма,   не   анализируя...   Давайте   будем последовательны.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Голубченко,  остання  пропозиція.  А   потім ітимемо за процедурою.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Бердянський   виборчий   округ,  Запорізька  область).  Уважаемые народные депутаты! Еще один вопрос остался неохваченным. В связи с тем,  что  Верховным Советом принято решение не устанавливать фонд поддержки  промышленных  предприятий  и   одновременно   исключена строчка  капитального  строительства,  остался недостроенным такой обкект,  как ГОКОР.  Его готовность на сегодня составляет почти 95 процентов,  но мы не можем его запустить изза того, что фактически невозможно профинансировать завершение строительства.  Кроме того, мы  его  строим  не  сами,  а  с  румынами.  И  румынские депутаты проголосовали  за  финансирование  ГОКОРа.  Если  мы  сегодня  эту проблему не решим, то практически лишимся инвестирования.

 

     Многие говорили  о  том,  что нужно прекратить строить данный обкект или перепрофилировать его.  Но все комиссии после того, как туда  поедут,  однозначно приходят к выводу:  необходимо закончить строительство. Другого выхода нет.

 

     Поэтому призываю  все-таки  решить   данный   вопрос,   найти необходимую   сумму,  чтоы  не  потерять  иностранные  инвестиции. Убедительно прошу. Причем это инвестиции беспроцентные.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Миколо  Яновичу,  давайте   ми   це   питання розглянемо окремо, за межами бюджету, наступного тижня.

 

     Ідеться про введення нового податку на групу підприємств.  Це питання було відхилене  Верховною  Радою.  Інших  джерел  покриття даних  видатків  не було запропоновано.  Можливо,  треба випустити якісь спеціальні облігації.  Можливо, щось інше. Але в цей бюджет, у  ці  видатки  ми  просто  не  втиснемо.  Там  ідеться,  якщо  не помиляюся,  про 260 мільйонів.  Так?  290 мільйонів.  Ми  повністю зруйнуємо бюджет.

 

     Таким чином,  у його межах ми проблему не зможемо розв'язати. Вносьте пропозицію від уряду, наступного тижня ми її розглянемо.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Олександре   Олександровичу,   дякую.   Прошу підтримати бодай саме цей варіант, щоб ми могли розглянути питання продовження будівництва ГЗКОРа наступного пленарного тижня.

 

     Уряд внесе свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Ідемо за  Регламентом.  12-13  сторінки проголосовані...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мы  дошли  до  "видатків  на  утримання  судової системи".

 

     ГОЛОВА. З  них:  Конституційний  Суд,  Верховний  Суд,  Вищий арбітражний,  військові суди. Ставлю на голосування ці цифри, вони в балансі становлять понад 95 мільйонів. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Миколо Яновичу,  скажіть,  будь  ласка,   а   де   кошти   на будівництво приміщення для Конституційного Суду?

 

     АЗАРОВ М.Я. Значит...

 

     ГОЛОВА. Він зараз сидить,  порушуючи закон, у приміщенні, яке перебуває на балансі Верховної Ради.

 

     А тим часом депутати сидять  на  головах  один  в  одного.  І подивіться, ми створили відділ по зв'язках з Конституційним Судом, його  працівники  сидять  у  коридорах,  тому  що   стільця   ніде поставити.

 

     Хто не вірить, будь ласка, пройдіть по кабінетах, подивіться, що робиться у приміщеннях,  де за Конституцією мають працювати 450 депутатів. А раніше в цьому не було ніякої потреби.

 

     Вважається, що це щось таке,  знаєте...  Де передбачено кошти на будівництво приміщення для Конституційного Суду?

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, предусмотрено 6 миллинов на продолжение строительства здания на улице Горького.

 

     ГОЛОВА. А зарплата їм буде?

 

     АЗАРОВ М.Я. Будет, конечно.

 

     ГОЛОВА. Тут вистачить?

 

     АЗАРОВ М.Я. Хватит, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Депутат Носов говорить.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  У  нас  вийшов невеличкий "фокус".  Військовослужбовцям передбачено на житло 46 плюс 8 плюс 10 -  64  мільйони.  І  зовсім забули  прокуратуру  та  суди.  Мені  казали  спочатку:  це буде в капвкладеннях.  І в додатках розписується. Ви знаєте, що сталося з капвкладеннями.  Потім,  виляючи хвостом,  кажуть: а це включено в органи.  Та це ж - утримання системи,  а не побудова житла.  І тут цього  житла немає.  Нехай доповідач або Мінфін прямо тут скажуть, скільки  вони  передбачили  на  житло  прокурорам  і  суддям.   Ми пропонували  включити  ці  категорії бодай до військовослужбовців, щоб хоч якось поділилися.  Зараз нема нічого.  Нехай Мінфін  назве цифру щодо прокурорів і суддів.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  уважаемые  народные депутаты!  Предлагаю редакционно добавить слова "та органам суду і прокуратури"  в позицию,  где мы проголосовали строительство жилья для разных категорий.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування, будь ласка. Голосуйте.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я. Теперь "Зовнішньополітична діяльність..."

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Рухаємося за  процедурою  третього читання.  І,  будь ласка,  не смикайте мене раз у раз за поли, щоб повернутися і згадати,  що ще щось не профінансовано. Нема з чого. І в мене жодної копійки, і в Миколи Яновича жодної копійки, і уряд сидить, як злидень, вибачте мені.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я прошу не ображати уряд.

 

     ГОЛОВА. Та хіба ж це образа?  Це - об'єктивна оцінка. Гаразд, Верховна Рада - злидень, а уряд - при грошах.

 

     Ідемо далі. "Зовнішньополітична діяльність".

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте все вместе проголосуем.

 

     ГОЛОВА. Проголосовано все це, я пам'ятаю.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Этот  раздел не голосовали по статьям.  Я просто напоминаю:  мы в целом проголосовали,  а по статьям - нет. Поэтому давайте проголосуем.

 

     ГОЛОВА. У сумі вони становлять понад 384 мільйони. Ці позиції голосуються, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Каждая позиция - в целом.

 

     ГОЛОВА. Так, "міжнародні організації..."

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 244.

 

     Прийнято.

 

     Видатки з  обслуговування   державного   зовнішнього   боргу. Проголосовано.

 

     Інші видатки бюджету - разом один мільярд 756 мільйонів... Ми говорили про те, щоб ви їх розписали, так?

 

     АЗАРОВ М.Я. Мы их расписали.

 

     ГОЛОВА. Тут на заборгованість у зарплаті і 200 мільйонів  для компенсації заощаджень громадян. Разом це становить 2 мільярди 510 мільйонів, так?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  вместе это составляет  один  миллиард  756 миллионов.

 

     ГОЛОВА. Ці  дві позиції можна ставити на голосування?  (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я. Можно (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні народні  депутати,  я  хочу  привернути  вашу  увагу до пропозиції депутата Терещука.  Вона дуже актуальна,  бо майже у  всіх  містах Мінмашпром розпочав будівництво.  Скажімо,  у Хмельницькому чотири будинки  майже  готові,  треба  їх  добудувати.   Тому   необхідно передбачити суму для завершення саме такого будівництва... Із того резерву (11 мільйонів) треба 6 мільйонів 300  тисяч  виділити  для завершення будівництва.

 

     Прошу підтримати  пропозицію  депутата Терещука (Шум у залі). Це тільки житло!

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, що скажете з цього приводу?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я уже высказал  свое  мнение.  Мы  действительно рассматривали  этот  вопрос,  но не определили ни общую сумму,  ни юридический механизм его решения, вот в чем дело (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Пропоную окремо розглянути це питання.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я согласен.

 

     ГОЛОВА. Пєхота  Володимир  Юлійович  займався  цим  питанням. Нехай комітет вносить пропозиції на розгляд Верховної Ради, будемо розглядати.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Давайте  такое  поручение  запишем  в  Законе  о введении в действие... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Які ще пропозиції? Запишіться, будь ласка. Я пропоную рухатися далі за процедурою третього читання.

 

     Депутат Юхимчук.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Жмеринський  виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я пропоную все-таки працювати конструктивно,  бо  ми  сьогодні  знову  розпорошуємося. Визначено регламент,  позиції: це процедура третього читання, тому прошу голосувати за процедурою.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  не  ставиться  на  голосування,   бо   це визначено Регламентом, тому йдемо далі.

 

     Ставлю на голосування позицію - один мільярд 369 мільйонів...

 

     АЗАРОВ М.Я. Один миллиард 756 миллионов...

 

     ГОЛОВА. Заборгованість  бюджетної  сфери  із  зарплати  зараз становить менше  1,4  мільярда  гривень,  а  вся  -  4,8  мільярда гривень.  Ви  цю  цифру  одержали,  довідки вчора дав Національний банк.  Тому  1,4   мільярда   закладаємо   сюди   для   погашення, сподіваючись   на  те,  що  уряд  більше  не  допустить  зростання заборгованості.  А для компенсації заощаджень громадян  на  основі прийнятого  Верховною  Радою закону уряд не пропонував нічого.  Ми вважаємо за можливе закласти зараз 200 мільйонів у бюджет.  Ставлю на голосування ці дві цифри. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Далі. "Видатки,     здійснювані     за     рахунок     коштів загальнодержавних фондів фінансових  ресурсів...  2  мільярди  513 мільйонів,  у  тому  числі  по  Чорнобильському  фонду..."  Це  ми голосували (Шум у залі).

 

     Слово має депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Дякую.  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!   Ми   проголосували   всі  цифри.  Просто  редакційно  не враховано, що воно проголосовано.

 

     Миколо Яновичу,  я  вас  просив,  щоб   у   позиції   143   - "забезпечення  робіт  у зоні відчуження" додати слова "і на об'єкт "Укриття".

 

     АЗАРОВ М.Я. Эта правка по технической причине выпала. Я прошу поддержать  редакционную  правку  "і на об'єкт "Укриття".  Это все было проголосовано.  Слова "і на об'єкт "Укриття" мы не успели  по стенограмме вычитать.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  усе прийнято тут, тільки з редакційними уточненнями.  От і депутат Федорин з цього приводу підняв руку,  і інші депутати.

 

     Ми тільки  що проголосували цифри 1 мільярд 369 мільйонів 381 тисяча і 200 мільйонів.  Це з інших видатків?  Ні, виходить, що це окремо 200 мільйонів,  а куди ця різниця - 200 мільйонів,  куди ці кошти направляються?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я прошу,  чтобы Станислав Альбинович Буковинский взял слово и пояснил.

 

     ГОЛОВА. Станіславе Альбіновичу, будь ласка.

 

     Ми просили  минулого  разу зробити розшифровку,  щоб була тут ясність.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Шановні народні депутати!  Тут є майже  20 позицій,  такі,  як  оплата сім'ям за ведення бюджету сімей,  фонд сприяння  місцевому  самоврядуванню,   центр   правової   реформи, паспортизація, вибори, тобто видатки, розшифровані в додатках, які ми вам роздали.

 

     ГОЛОВА. Почекайте, що за фонд місцевого самоврядування? Що це за гроші?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  200  тисяч  виділяється на утримання Фонду сприяння місцевому самоврядуванню.

 

     ГОЛОВА. Скільки?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. 200 тисяч. Шановні народні депутати, усе це є в додатках, повна розшифровка.

 

     ГОЛОВА. У  мене  є пропозиція.  Коли дійдемо до видатків,  то подивимося,  що там є.  А поки що,  будь ласка, назвіть цифри, щоб радіослухачі  чули,  і  скажіть,  кому  ці  кошти  надійдуть - 187 мільйонів. Увага!

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Створення Державного реєстру фізичних осіб

-  платників податку та інших обов'язкових платежів - 5 мільйонів; забезпечення діяльності українського контингенту  миротворчих  сил ООН   на   території   колишньої   Югославії  та  компенсація  сум військовослужбовцям,  які стали  інвалідами  -  19  мільйонів  660 тисяч,  вибори  -  5  мільйонів  389  тисяч;  паспортизація  -  20 мільйонів;  Центр  правової  реформи,  законопроектних  робіт  при Мін'юсті - 722 тисячі; на оплату сім'ям за ведення бюджету сімей - 1 мільйон 200 тисяч.

 

     ГОЛОВА. Так ця ж сума не набирається - 187 мільйонів. Читайте далі.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Річ  у  тім,  що  200  мільйонів і майже 1 мільярд 400 мільйонів теж у тому числі.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     АЗАРОВ М.Я. Мы 100 миллионов сняли, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Потім виникає питання:  на вибори - 5  мільйонів.  На які вибори в цьому році передбачається 5 мільйонів?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Це вже здійснені фактичні витрати.

 

     ГОЛОВА. А, це фактичні витрати.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.   Так.  Далі.  Національний  координаційний центр реалізації комплексної програми  соціальної  та  професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку,

- 500 тисяч. Повністю розшифровка.

 

     ГОЛОВА. Так.  Усе одно не  вистачає  ще  до  даної  суми.  Не вистачає?   Будь   ласка,  прошу  повернутися  до  цього  питання, Станіславе Альбіновичу,  у кінці перед голосуванням ви нам ще  раз розкриєте всі ці позиції. Будь ласка.

 

     Депутате Федорин, будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановні народні депутати!  Є стаття "Видатки на  початок погашення    заборгованості   держави   по   знецінених   грошових заощадженнях  громадян  в  установах  Ощадного  банку   та   викуп облігацій  Державної цільової безпроцентної позики 1990 року".  Це все правильно,  треба  повертати  кошти,  але  варто  внести  сюди доповнення: "а також на повернення коштів, які були внесені людьми на придбання товарів народного споживання".  Тому що розпочали  це все, а далі... Немає тут, бо це не цільова позика.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Ярославе Володимировичу,  будь ласка, підготуйте проект закону з цього приводу,  ми його приймемо, бо не можна на незаконній основі щось записувати в бюджет.

 

     А компенсації в законі передбачені. Ідеться про те, що ділити мізерні кошти на ці речі нині просто немає змоги, хоча проблема є, ви правильно кажете, і треба шукати шляхів її вирішення.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  да  тут  же записано: "Облігації Державної цільової безпроцентної позики  1990  року"  - это и есть приобретение машин, холодильников и так далее.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Далі.  Позиція 150.  Кошти,  що передаються з Державного бюджету України до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей та м. Севастополя - 2 мільярди 401 мільйон 731, 5 тисячі.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Розподіл видатків  бюджету в розрізі міністерств,  відомств і так далі - це поправка 9, позиція 152.

 

     Видатки на   структурну    перебудову    галузей    народного господарства   за   рахунок   надходжень   коштів,  отриманих  від приватизації державного майна, що не враховані в доходах бюджету.

 

     Це позабалансові суми, по-моєму. Так?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, это внебалансовые суммы.

 

     ГОЛОВА. Депутате Сургай, прошу.

 

     СУРГАЙ М.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Торезький виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые депутаты,  я  прошу успокоиться!  Все  наши  разговоры  о дележе бюджета могут идти до утра.  Но  если  завтра  не  будет   энергетического   обеспечения народного  хозяйства,  никакого  наполнения  бюджета не будет.  Мы вчера спорили:  как быть с 2,5 миллиарда  внешнего  долга?  Это  в основном энергоносители.

 

     Хочу спросить:  сколько мы будем ожидать,  чтобы нас Россия и Туркменистан отключали? Ведь второго Севастополя за долги в стране уже не будет.

 

     Тогда вопрос  к правительству и Комитету по вопросам бюджета: почему они игнорируют  Национальную  энергетическую  программу  до 2010   года?  Цитирую  программу,  страница  22:  "Государственное финансирование капитального строительства осуществлять в  основном для  поднятия  уровня  мощностей  угольных  шахт первой категории. Строительство же новых шахт  осуществлять  за  счет  Госбюджета  в обкемах Национальной энергетической программы".

 

     Наш комитет трижды давал предложение о 100 миллионах (хотя бы 100 миллионов!) на завершение строительства 8 шахт,  в том числе 3 пусковых на 3 миллиона тонн и на 4 тысячи рабочих мест!

 

     Вчера вы проигнорировали предложение товарища Янко.  В первых документах   из   этого   нереального   фонда   (500    миллионов) предполагалось на уголь 100 миллионов. Сегодня читаем - 50.

 

     Скажите, где  брать  деньги?  Да  посмотрите,  купили угля за границей  на  1,2  миллиарда  долларов.  В  том   числе   на   200 миллионов...

 

     ГОЛОВА. Миколо Сафоновичу!

 

     СУРГАЙ М.С. Заканчиваю, я редко выступаю. ...На 200 миллионов дороже.  А  для  своего  угля  не  нашли.   Ждем   трагедии   типа Днепропетровска, потому что закрываем безобразно шахты в Донбассе. Из 75 тысяч шахтостроителей осталось 50.

 

     Я вношу предложение:  в позиции 152 поставить этих несчастных 100 миллионов для завершения строительства трех пусковых шахт. Ибо трагедия с углем уже наступила,  а значит,  трагедия с  экономикой будет вслед за этим.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Щоб у стенограмі залишилося: виступав депутат Сургай від Донецької області.

 

     Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мне трудно что-либо добавить к словам уважаемого Николая Сафоновича. Он очень правильно говорил.

 

     Хочу внести   единственное   уточнение.  Ведь  200  миллионов долларов  затрачено   на   приобретение   угля   не   из   средств Государственного бюджета. А мы сейчас говорим о расходах и доходах Государственного бюджета.

 

     Что могли,  Николай Сафонович,  то и выделили. Другого у нас, как говорится, нет.

 

     ГОЛОВА. Одначе   пропозиція   депутата  Сургая  обгрунтована, серйозна.  Він говорить про підтримку галузі, навіть про конкретні речі: про реконструкцію трьох шахт, яку треба звершити, введення в дію трьох нових шахт... До того ж за висого ступеню готовності.

 

     Говорить Василь Васильович Дурдинець, будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Шановні народні депутати! Це справді проблема, яка  потребує  підтримки і Верховної Ради,  і уряду.  Ми її не раз розглядали.

 

     Не варто зараз дискутувати з метою обгрунтування,  адже щойно прозвучало  це обгрунтування.  Є 8 майже готових до здачі шахт,  є багато інших розрізів.

 

     Тому я пропоную з коштів,  які виділяються в  Держбюджеті  на державну   підтримку,   100  мільйонів  спрямувати  на  капітальне будівництво.  У межах коштів,  виділених  на  підтримку  вугільної галузі. 1 мільярд 568 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, що скажете?

 

     АЗАРОВ М.Я. Предложение Василия Васильевича можно поддержать. Оно не меняет общего баланса.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 283.

 

     Ідемо далі за текстом.  Решту  цифр  з  цього  розділу  можна голосувати? В балансі - 500 мільйонів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Поправка 9.

 

     ГОЛОВА. Можна?  Голосуємо.  Якщо  бракуватиме  голосів,  тоді виступатимете. Будь ласка.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Дійшли до позиції 158. Вона проголосована.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Да,  она проголосована,  но тут надо вернуться к редакции, которую вносит согласительная комиссия.

 

     Откройте, пожалуйста,  розданный вам дополнительный материал, статьи  6  и   7   в   редакции   согласительной   комиссии.   Они взаимосвязаны,  но  надо  все равно голосовать отдельно.  Статья 6 предлагается в редакции согласительной комиссии.

 

     ГОЛОВА. Віктор Лаврентійович говорить.

 

     МУСIЯКА В.Л.  Шановні колеги,  я прошу  вибачити  за  те,  що припустилися помилки в тексті.  Учора в останній момент віддали на публікацію, і трапилася помилка. Через те зачитаю.

 

     Стаття 6:  "Установити, що в 1997 році до бюджетів Автономної Республіки Крим,  областей, міст Києва і Севастополя зараховується 50 відсотків акцизного збору,  що надходить на їх території,  крім акцизного  збору  з  ввезених  на  територію  України  підакцизних товарів,  для  їх  відповідного  розподілу   між   територіальними громадами.

 

     Прибутковий податок   з   громадян  та  податок  на  прибуток підприємств і організацій усіх форм власності і підпорядкування та плата  за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності зараховуються до відповідного місцевого бюджету  згідно  з  діючим законодавством".

 

     Ця редакція повинна всіх задовольнити.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Нет,  Виктор  Лаврентьевич,  мы как раз вчера на заседании согласительной  комиссии  спорили  по  этому  поводу.  И совершенно не случайно появилась эта статья 6.

 

     Что такое   "між   відповідними  територіальними  громадами"? Законом   о   бюджетной   системе   такое   распределение    между территориальными    громадами    не   предусмотрено.   Поэтому   и предлагается именно та редакция статьи, которая вам роздана.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   надаю   слово   голові   комісії   Віктору Лаврентійовичу Мусіяці. Будь ласка, будьте уважні.

 

     МУСІЯКА В.Л.    Миколо    Яновичу,    пам'ятаєте,   ви   самі запропонували вилучити 100 відсотків.  Я лише цю  редакцію  статті привів у відповідність з Конституцією.

 

     Між нами  кажучи,  деякі  моменти  тут  повною  мірою ще й не відповідають Конституції.

 

     Але є Закон про місцеве самоврядування,  стаття 9 "Перехідних положень"   якого   відсилає  нас  до  чинного  законодавства  при формуванні бюджету на 1997 рік.

 

     Між іншим,  у чинному законодавстві передбачено,  що плату за землю треба розподіляти таким чином:  30 відсотків - до державного бюджету, 70 відсотків - до місцевих.

 

     У такому випадку,  поки не визнано, що в цій частині закон не відповідає  Конституції,  ми  можем формально виконувати положення закону.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на  голосування  пропозицію  тимчасової комісії? (Шум у залі). Вона балансу не руйнує.

 

     Стаття 6  ставиться  на  голосування  в  редакції  тимчасової спеціальної комісії. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. В какой редакции? В розданной или с голоса?

 

     ГОЛОВА. Розданій  з  редакційними  уточненнями.  Будь  ласка, голосуйте.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Стаття 7, поправка 10 (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  я не понял,  за что мы проголосовали.  После  слов  "на  територію  України   підакцизних товарів" ставится точка, так?..

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка, послухайте ще раз Віктора Лаврентійовича, щоб ви зрозуміли, за що проголосовано.

 

     Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Миколо  Яновичу,  відповідно  до   Конституції, Закону  про  місцеве  самоврядування  обласні  бюджети  формуються (стаття 143 Конституції)  "з  коштів  державного  бюджету  для  їх відповідного  розподілу  між  територіальними  громадами  або  для виконання спільних проектів".  Для  реалізації  спільних  проектів місцеві  бюджети мають передавати кошти до обласного бюджету.  А в даному випадку  те,  що  йде  зверх  державного  бюджету,  повинно розподілятися між територіальними громадами саме з тією метою, про яку ви  кажете:  для  вирівнювання  бюджетів,  тобто  щоб  середня забезпеченість  бюджетів була однакова.  Саме вчора про це йшлося, щоб забезпечити середній  рівень  обласних  і  районних  бюджетів, якщо,  скажімо,  бракує бюджетних коштів. І таке застереження саме відповідає Конституції і виконує цю функцію.

 

     АЗАРОВ М.Я. Конституции оно "відповідає", но не отвечает, как теперь будут формироваться областные бюджеты,  за счет чего, и как будет формироваться изкятие из этих бюджетов,  до которых  мы  еще дойдем,  если  100 процентов прибыли будет засчитываться в бюджеты городов, поселков (Шум у залі).

 

     Вопрос чрезвычайно  серьезный,  уважаемые   депутаты,   пусть ответит министр финансов...

 

     ГОЛОВА. Уже проголосовано цю пропозицію.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Да   нет,   Александр   Александрович,   нельзя голосовать  с  голоса  эту  статью.  Пусть  министр   финансов   и правительство  обкяснят  народным  депутатам,  как  в таком случае будут осуществляться изкятия (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Як він вам пояснить, якщо ви не даєте можливості   йому   висловитися?   Будь   ласка,   говоріть  Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати, ця пропозиція має бути надрукована і роздана,  з голосу її приймати не можна. У нас немає пропозиції, про яку каже народний депутат Мусіяка.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  слово  надається   Віктору   Лаврентійовичу. Слухайте уважно,  стежте за текстом і вносьте редакційні поправки. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  "Установити,  що  в  1997  році   до   бюджетів Автономної  Республіки  Крим,  областей,  міст Києва і Севастополя зараховується 50 відсотків акцизного збору,  що  надходить  на  їх території,  крім  акцизного  збору з ввезених на територію України підакцизних   товарів,   для   їх   відповідного   розподілу   між територіальними громадами.

 

     Прибутковий податок   з   громадян  та  податок  на  прибуток підприємств і організацій усіх форм власності і підпорядкування та плата  за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності зараховуються до відповідного місцевого бюджету  згідно  з  діючим законодавством".

 

     АЗАРОВ М.Я.  В  этом  и  суть,  народные  депутаты.  Обратите внимание,  согласно действующему  законодательству  100  процентов прибыли  и  100 процентов подоходного налога зачисляются в бюджеты городов, поселков и так далее, но не в бюджеты районов и областей. Так  тогда  откуда  же  в  государственном  бюджете  возьмутся два миллиарда на изкятия? Поймите же, вот в чем суть.

 

     Мы законом о прибыли закрепили этот  налог  за  городами,  то есть за базовыми уровнями местного самоуправления.

 

     Подоходный налог  -  за базовым уровнем,  а что закреплено за областными бюджетами?  Акциз.  Но акциз  не  покрывает  не  только доходы  областных  бюджетов,  но  и,  например,  ту сумму изкятий, которая должна поступать в областной бюджет.  Получается дисбаланс доходов областных и районных бюджетов.

 

     И на  этом  бюджете,  который мы сейчас проголосовали,  можем точку,  Виктор Лаврентиевич,  ставить.  Это же вам вчера  говорили начальники  областных  финансовых  управлений.  Но все равно точку зрения этого одессита, как говорится, провели, и вот сейчас в зале с голоса проголосовали.

 

     Нельзя этого делать. Игорь Александрович, я вас...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину, я прошу всіх заспокоїтися! Аргументація Миколи  Яновича  теж  серйозна,  і  вона  підтримується  Кабінетом Міністрів.   Ідеться  про  те,  що  ми  залишаємо,  по  суті,  без фінансування районні та обласні ланки управління.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Бюджетный комитет в  течение  года  рассматривал этот вопрос. Это не простой вопрос. Мы трижды в Верховный Совет...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, я не закінчив говорити.

 

     Є текст,  запропонований  комітетом.  Він проголосований,  до речі.  А Віктор Лаврентійович вніс  нову  редакцію,  ми  її  також проголосували, але не вирішили питання про заміну цієї статті (Шум у залі).  Ну чому?  Він  же  голова  тимчасової  комісії.  Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  По-перше,  Миколо  Яновичу,  вчора  ви самі нам редакцію  запропонували,  я  лише  дещо  її  підчистив.  І  крапку поставити і так далі.

 

     По-друге. Подивіться,  ми написали не "до місцевих громад", а "до відповідних місцевих бюджетів".  Місцеві бюджети - це  місцеві бюджети села,  селища,  міста.  Місцеві, оскільки органи місцевого самоврядування.  Обласні ради і районні - це теж місцеві  бюджети, але   специфічні,   які  виконують  відповідні  функції  згідно  з Конституцією та Законом про  місцеве  самоврядування.  Що  вам  ще треба,  скажіть, будь ласка, щоб увести це в правове поле? Ми ж не можемо виходити з правового поля.

 

     АЗАРОВ М.Я. Оно не отрегулировано, Виктор Лаврентьевич. Мы об этом  вчера  говорили.  Закон  о  бюджетной  системе  противоречит Конституции. Это ясно. Надо находить выход. Но это не выход.

 

     ГОЛОВА. Міністр Мітюков, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я підтримую позицію бюджетного комітету  і  ось чому.  Дійсно,  Конституцією визначено підхід, але правове поле на сьогодні остаточно не врегульовано. Ми зараз, прийнявши пропозицію з  голосу,  можемо створити таку колізію під час розробки місцевих бюджетів,  що ніколи не вийдемо з  неї.  Я  пропоную  залишити  ту позицію,  яка  вже  проголосована  і яка запропонована Комітетом з питань бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію уряду і комітету про скасування  результатів  голосування,  яке ми тільки що провели за пропозицією Віктора Лаврентійовича.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Так  у  нас  же  две  проголосованных   позиции, Александр Александрович. Какую из них мы отменяем?

 

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу,   йде   голосування.   Будь  ласка, підтримайте пропозицію комітету і Кабінету  Міністрів.  Ми  ще  не готові до таких рішень.

 

     "За" - 206.

 

     АЗАРОВ М.Я.    Александр   Александрович,   сложилась   такая ситуация.  Мы проголосовали статью 6 в предыдущей редакции,  потом проголосовали статью 6 с дополнением Виктора Лаврентьевича. Вопрос в том,  какую  редакцию  заносить  в  окончательный  текст.  И  та проголосована,  и эта. Тогда надо отменять голосованием предыдущую редакцию,  которую мы уже проголосовали, и голосовать снова. Вот в чем суть.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування останню пропозицію,  щоб залишити те, що було проголосовано в другому читанні.

 

     "За" - 208. Не підтримується.

 

     Отже, залишається проголосована тільки що.

 

     АЗАРОВ М.Я.    Только    что    проголосованная,    Александр Александрович.

 

     Тогда давайте  проголосуем  отмену предыдущей проголосованной статьи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народні депутати! Річ у тім, що і так не можна, і так не можна. Те, що пропонує комітет разом із урядом, суперечить  статті   143   Конституції.   Запропоноване   Віктором Лаврентійовичем  цілком  розбиває  план  регулювання між бюджетами різних рівнів.

 

     Тому є такий  нормальний  вихід.  Ми  прийняли  рішення  щодо місцевого  самоврядування  на  цей  рік  про спеціальну процедуру. Нормальний вихід полягає в тому,  що в першому рядку написати так, як  є  в  Конституції:  "Установити,  що  в  1997 році до місцевих бюджетів зараховується..." і так далі.  Після того додати речення: "регулювання   або   перерозподіл  доходів  місцевих  бюджетів  із бюджетом Автономної  Республіки  Крим,  областей,  міста  Києва  і Севастополя встановлюється чинним на сьогодні законодавством".

 

     АЗАРОВ М.Я. Законом о бюджетной системе.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Законом про бюджетну систему.

 

     АЗАРОВ М.Я. Вот в такой редакции можно проголосовать.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Це  знімає колізії конституційного характеру і те, чого боїться уряд.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Абсолютно   верно.   Такое   предложение   можно проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Можна так?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. На основі Закону...

 

     АЗАРОВ М.Я. На основе Закона о бюджетной системе.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Депутат Найда говорить. Прошу.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Я понимаю,  что надо боятся любого принятого закона. Но  бояться  так,  как боятся Закона о местном самоуправлении,  не следует.  Хорошее предложение было у Виктора Лаврентьевича.  Мы за него проголосовали.

 

     Николай Янович  должен  защищать  все  свои  позиции,  но  не настолько.  На сегодня ни один сельский, поселковый совет не готов даже к приему всех этих налогов.  В переходных положениях Закона о местном самоуправлении расписано,  что местные бюджеты в этом году формируются   попрежнему.  Но  Кабинету  Министров  наконец  нужно распределить собственность, которая до сих пор не распределена. Мы должны   бюджет   1998  года  уже  готовить  на  законной  основе, по-новому.  И подготовиться к этому надо.  А то мы  в  строчку  по сбережениям  вкладчиков  еле-еле  вырвали  200  миллионов.  Сейчас подсчитали,  сколько  надо  лет,  чтобы  вернуть  эти  сбережения. Оказалось - 998 лет! Вот и дали аж 200 миллионов.

 

     Поэтому, чтобы  подготовиться  к  введению  закона  в  полном обкеме в 1998 году, надо принимать поправку Виктора Лаврентьевича. И пускай они пробуют, распределяют.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     НАЙДА Г.І. И будет сделано.

 

     ГОЛОВА. Стаття 7,  поправка 10. Комітет з питань бюджету вніс пропозицію... Люди добрі! Є процедура, передбачена Регламентом.

 

     Депутат Шейко говорить. Прошу.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановні  колеги!  Розглядаючи статтю 4,  ми слухали дуже впевнені, переконливі  тлумачення   депутатів,   які   представляють   шість областей-донорів.

 

     До статті  7  привернуто  увагу депутатів,  які представляють області-реципієнти,  тобто ті,  кому виділяються кошти - дотації з державного бюджету. Зокрема, я представляю чернігівську депутацію. Миколо  Яновичу,  у   першому   варіанті   Чернігівській   області передбачалося понад 130 мільйонів,  стало понад 93 мільйони, тепер знову скоротили - до 81,8 мільйона.

 

     Скажіть, будь ласка,  невже Чернігівська область  має  більше ПТУ чи педінститутів? Я подивився Лісостеп і Полісся: немає жодної поліської  області,  якій  би  зменшили  суму  дотацій   так,   як Чернігівській.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні депутати!  Прошу не розглядати пропозицій щодо статті 7,  тому що цьому не буде кінця.  Це ще один доказ того, що треба, аби  вибори  були  на  пропорційній основі,  а не на мажоритарній, оскільки кожен відстоюватиме свій регіон. І це зрозуміло.

 

     Це зараз треба  зняти  з  однієї  -  передати  іншій.  Баланс потрібно зробити.

 

     Миколо Яновичу, дайте пояснення, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Петр Владимирович,  уважаемые народные депутаты!  Я уже обкяснил,  что  четырежды  Министерство  финансов вынуждено  было  делать  перераспределение.  Сначала  за счет ПТУ, потом - прибыли,  потом - платы за  землю,  потом  -  передачи  на государственный  уровень  содержания  местных администраций.  Это, естественно,  привело  к  тому,   что   каждый   раз   происходили перераспределения и изменения суммы дотаций и изкятий.

 

     Но дать обкяснение по каждой области я сейчас не могу. Потому что эти изменения проводились буквально в последний день.

 

     Александр Александрович предложил  правильный  принцип.  Надо голосовать статью в целом. А если начнем дебаты по каждой области, этому конца и края не будет.

 

     ГОЛОВА. Тут враховані гірські села?

 

     АЗАРОВ М.Я. Я уже говорил, что горные села учтены в доходах и расходах местных бюджетов в рамках возможного.  Другой ответ может дать Министерство финансов.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Бєльський.

 

     БЄЛЬСЬКИЙ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Василівський виборчий округ,  Запорізька  область). Дякую.  Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Хочу сказати декілька слів щодо статті 7.  Наведу такий приклад. Селище міського  типу Степногірськ утворено за часів Радянського Союзу на 8 тисяч жителів.  Там було побудовано  ГЗК  марганцевих  руд,  які повинні  були  повністю  забезпечити  Радянський  Союз.  Але  коли Україна стала незалежною,  виявилося,  що стільки марганцевих  руд для неї не потрібно.

 

     Міністерство промисловості   прийняло  рішення  закрити  дану шахту.  На сьогодні селище міського типу  Степногірськ  залишилося повністю без води і газу.

 

     У мене  є доручення Президента,  яке він дав у січні минулого року відповідно Германчуку,  Гуреєву, Мазуру, терміново розглянути це  питання  і кардинально розв'язати ці проблеми.  Але,  на жаль, міністри міняються,  тому  на  сьогодні  проблеми  не  розв'язані. Паралельно з будівництвом ГЗКа було розпочато будівництво водоводу для забезпечення південно-західної  частини  Запорізької  області. Цей  водовід  практично збудований на 99,5 відсотка.  Для того щоб здійснити пусконалагоджувальні роботи,  необхідно 2  мільйони  900 тисяч гривень.

 

     Тому я  не  розумію,  чому  від  Міністерства  промисловості, Міністерства фінансів не надійшла  пропозиція  про  внесення  цієї статті до бюджету?

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.     Уважаемый    народный    депутат    Бельский, действительно,  вы очень настойчиво это предлагали, и мы учли ваше предложение. Откройте, пожалуйста, сравнительную таблицу к проекту Закона о введении в  действие  Закона  о  Государственном  бюджете Украины на 1997 год.  Согласительная комиссия предлагает дополнить законопроект   таким   пунктом:   "Кабінету   Міністрів    України передбачити     виділення    необхідних    коштів    за    рахунок капіталовкладень    на     закінчення     будівництва     водоводу південно-західної  частини  Запорізької області та газоводу селища міського  типу  Степногірськ"  (Шум  у  залі).  Учтено   же   ваше предложение!  (Шум у залі).  С расходами мы уже закончили!  Там не расшифрованы расходы по каждому обкекту!..  Если мы  примем  такое решение, Кабинет Министров предусмотрит этот обкект в общем обкеме капиталовложений (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні вашої пропозиції?  (Шум у  залі).  Ставиться на голосування пропозиція депутата Бєльського про включення до видатків 2 мільйонів  900  тисяч  для  завершення будівництва цього водоводу.

 

     "За" - 88.

 

     Бракує голосів,  але я зважаю на відповідь Миколи Яновича, що в додатках це врегульовано.

 

     Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  ,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Заставнівський виборчий округ,  Чернівецька область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні  колеги!  Ми  так  поспіхом голосуємо ці статті,  що потім матимемо дуже блідий вигляд перед своїми виборцями...

 

     ГОЛОВА. Говоріть по суті, будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Я по суті,  Олександре Олександровичу! Я вже півгодини руку тримаю!

 

     Я прошу  колег  із дотаційних областей звернути увагу саме на частину другу статті 6:  "Находження податку  на  додану  вартість зараховуються в повному обсязі до Державного бюджету України".  Це виходить,  що заднім числом,  тобто з 1 січня  1997  року,  будуть виметені  всі  кошти  з  областей,  які  з  величезними  зусиллями збиралися для того,  щоб погасити борги по  зарплаті  бюджетникам, пенсіонерам та іншим категоріям громадян (Шум у залі).  Тому що ця норма буде вводитися заднім числом.  І якщо ми допустимо,  щоб так сталося, то призведемо до соціального вибуху на місцях.

 

     Тому депутати  від  Чернівецької  області,  в  тому  числі  і Попеску,  і Лупаков наполягають,  щоб частину другу  статті  6  не вводити в дію з 1 січня 1997 року.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Так  оно и есть.  До момента введения в действие Закона  о  Государственном  бюджете  на  1997  год   все   бюджеты формируются  на основе Закона о порядке финансирования расходов из государственного бюджета,  который принят в декабре прошлого года. В  Законе  о введении в действие...  можно уточнить,  что статья 6 вводится в действие с 1 июля... (Шум у залі). Почему нельзя? Пусть Министерство  финансов  даст  пояснение.  Никакого  изкятия НДС не будет за 6 месяцев (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Увага!

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Бюджетний  рік  починається  1   січня   і закінчується 31 грудня...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  Станіславе  Альбіновичу.  Я  прошу всіх,   хто   виступає   від   мікрофона    Кабінету    Міністрів, представлятися,  це  має  бути зафіксовано в стенограмі.  Говорить Станіслав Альбінович  Буковинський  -  перший  заступник  міністра фінансів.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Шановні  народні  депутати,  бюджетний рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня незалежно від того, коли буде прийнятий бюджет.  Тому всі ці суми, які були зараховані до місцевих бюджетів у розмірі 50 відсотків прибуткового податку з громадян,  будуть  перераховані  на  100  відсотків і компенсовані відповідним місцевим бюджетам.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Податок на прибуток, який відраховується до сьогодні  в  розмірі  70  відсотків,  буде  перерахований  на  100 відсотків і теж компенсований усім областям.

 

     І навпаки,  по податку  на  додану  вартість  буде  проведено перерахунок    і    здійснені    взаємозаліки.    Такий   механізм відпрацьований, він функціонує багато років.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко  наполягає  на  голосуванні  своєї пропозиції. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Какого предложения? Давайте тогда уточним...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину,  Миколо Яновичу. Він її коментував і ви коментували. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 142.

 

     Депутате Костицький, будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Залізничний виборчий  округ,  ІваноФранківська  область).  Дякую, Олександре Олександровичу.  Шановний Миколо Яновичу,  багато хто з депутатів не мав  би  до  вас  жодних  претензій,  якби  ви  чітко дотримувалися процедури.

 

     У порівняльній таблиці написано: "Пропозиції суб'єктів    права    законодавчої    ініціативи    до непроголосованих  положень".  Суб'єктом  законодавчої  ініціативи, наприклад,  є я,  депутат Костицький,  який  вніс  пропозицію  про збільшення  фінансування.  Але  мова  не  про це.  Ви пишете у цій колонці:  "Комітет  з  питань  бюджету",  а  також  те,  що   наша пропозиція  про  збільшення дотації для Івано-Франківської області врахована частково. А фактично ви її зменшили.

 

     Вважаю, не можна допускати  таких  речей,  коли  йдеться  про розподіл таких серйозних коштів.  І Закон про статус гірських сіл, на жаль, вами не профінансовано.

 

     Я подавав ще одну пропозицію: врахувати в Законі про введення в  дію  Закону  про  Державний  бюджет і доручити міністерствам та відомствам профінансувати виплати пенсій,  зарплат.  Ви і цього не врахували.  Отже,  ви проігнорували статтю 93 Конституції. Якби ви її врахували і тут би проголосували пропозиції депутатів, то ніхто б вас не звинувачував.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я. Если бы мы учли все предложения, то бюджет был бы не 22 миллиарда по доходам и 26 миллиардов по расходам, а примерно 46 миллиардов...

 

     Поэтому часть предложений учтена частично,  а часть вообще не учтена.

 

     Я прошу  все-таки  заместителя  министра  Буковинского   дать разкяснения  по  горным  населенным  пунктам,  как  они  учтены  в дотациях, в частности по Ивано-Франковской области.

 

     ГОЛОВА. Відповідатиме заступник міністра фінансів Матвійчук.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.,  заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати!  Відповідно до чинного законодавства в населених пунктах,  розташованих  в   гірських   місцевостях,   здійснюється підвищена оплата праці та передбачені підвищені розміри пенсії. Що стосується пенсії,  то вона  виплачується  за  рахунок  пенсійного фонду.   Заробітна   плата   виплачується   за   рахунок   коштів, передбачених на оплату праці у  відповідних  кошторисах  бюджетних установ.   Окремо   видатків  в  бюджеті  ми  не  передбачаємо,  а враховуємо їх у загальних  видатках  на  утримання  тих  чи  інших установ.

 

     Таким чином,  всі  видатки фінансуються відповідно до чинного законодавства.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Волковецький.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  голова  ІваноФранківської  обласної  ради (Долинський виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Миколо Яновичу!  По областях  зменшили дотацію у зв'язку з тим,  що земельний податок сплачуватиметься на місцях. Правильно? Але ж факти свідчать про інше. По нашій області зменшили  на  10  мільйонів  дотацію,  а  надходження до місцевого бюджету в результаті сплати земельного податку не становлять  таку цифру,  а десь менше половини за тими даними, що я маю. Тому ми не можемо просто за такі цифри голосувати.  Вважаю, їх треба уточнити остаточно з областями. Це перше.

 

     Друге. Учора  ви,  Миколо Яновичу,  і члени Комітету з питань агропромислового комплексу погодилися,  що доцільно було б  надати право  обласним  радам  збільшувати  податок на землю і на лісовий дохід.  І ті надходження направляти в місцевий бюджет на  розвиток села,  тобто  на  соціальний  розвиток.  Гадаю,  ця  пропозиція не потребує додаткових коштів.  Ми не просимо грошей, ми просимо дати нам право знайти ці гроші.

 

     Олександре Олександровичу,  прошу  поставити цю пропозицію на голосування. Вона була внесена вчора в установленому порядку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    депутата Волковецького.

 

     "За" - 88.

 

     Прошу проголосувати  статтю  7  в  пакеті  з видатками.  Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Будь ласка, депутате Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Євпаторійський  виборчий  округ,  Автономна   Республіка   Крим). Шановні  колеги!  Ми,  група  депутатів  від  Криму  (ми рідко тут виступаємо),  вважаємо, що несправедливо обійшлися в даному разі з Кримом.  Нещодавно  виступав  Анатолій Каленикович,  закликав усіх урядовців звернути увагу на те,  що в Криму біда. Це по телевізору всі  бачили.  А  тепер  подивіться:  видатки на Крим знижено на 16 мільйонів,  із 49 мільйонів знижено на  16.  Хоча  іншим  областям знижено   лише  на  10  мільйонів,  там,  де  160,  180  мільйонів передбачалося. Ми вважаємо, що це питання потрібно доопрацювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый народный депутат Раханский! Речь идет о дотации, и по Крыму перерасчет сделан правильно. Но я обращаю ваше внимание,  что сейчас в Крыму работает большая группа  сотрудников налоговой администрации из разных областей.  Каждый день поступает оперативная информация.  Ежедневные начисления увеличились на  145 тысяч гривень.  Вот вам показатель того,  как нужно мобилизовывать доходы, особенно во время курортного сезона.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, дякую.

 

     Шановні кримчани,   ви   правильно   ставите   питання.   Але найімовірніше,  що ці кошти Криму не потрібні, якщо звернути увагу на дії кримського уряду.

 

     Прем'єр-міністр Криму,  народний  депутат,   зараз   тут   не присутній. Він не був на останньому засіданні, написав мені листа: "Прошу врахувати, що я перебуваю в Ялті, приймаю громадян".

 

     Нехай приймає, але ж за великим рахунком сьогодні вирішується доля Криму.

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 7 в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Ми проголосували   доповнення   до  статті  8.  Тепер  можемо проголосувати її всю.

 

     Редакційні уточнення згодом можна проголосувати.  Будь ласка, ставлю  на  голосування статтю 8 в редакції комітету з доповненням тимчасової спеціальної комісії, яке вже проголосоване.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Редакційні уточнення.  Депутате Анісімов,  прошу.  За  ним  - депутат Федорин.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Хочу  внести  редакционное уточнение к пункту, который мы проголосовали. Предлагаю добавить буквально два слова - "бюджеты  областей".  Читаю  по тексту:  "Перерахування зазначених коштів до Державного  бюджету  України  здійснюється  в  розмірах, визначених  поквартальним  розписом  доходів і видатків Державного бюджету України на 1997 рік пропорційно виконанню дохідної частини бюджету  областей  із  прикріплених  загальнодержавних  податків і зборів".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?   Редакційне   уточнення   ставиться    на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Мы так и проголосовали.

 

     ГОЛОВА. Та ні, ми цих слів не додавали.

 

     АЗАРОВ М.Я. "Областей" добавили первоначально.

 

     ГОЛОВА. То тим більше.

 

     Ставлю на   голосування,  будь  ласка.  Редакційне  уточнення голосується.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Депутате Федорин, будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Наша  київська  депутація  надзвичайно  мала,  адже  обрано  менше половини.  Вона,  звичайно,  не може замінити всю  депутацію,  яка повинна  бути.  Але  хочу  зауважити,  що  над Києвом тут чиниться безчинство.  Погляньте:  з нього знімається понад  680  мільйонів, тоді  як з усіх інших областей - лише 380.  Ми знаємо,  що столиця працює,  і добре працює.  Але тут навантажують місто,  яке починає працювати. З нього знімаються всі кошти. У Києві зараз погано - ви бачите, які пробки з транспортом, які інші величезні проблеми.

 

     Оскільки з  вини  минулої  влади  міста  не  обрана  київська депутація,  ми  висловлюємо  нерозуміння  того,  що зараз із Києва фактично висотуються кошти і не враховується думка киян.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Это совершенно не соответствует действительности (Шум у залі). Я прошу вас послушать!

 

     Депутатом высказано    серьезное    обвинение    относительно перераспределения средств, но это совершенно не так.

 

     Сложившаяся система закрепления доходов  и  расходов,  в  том числе   и   расчетов,   привела   к  тому,  что  доходы  по  Киеву гипертрофированно увеличились:  17 процентов всех  доходов  страны концентрируются  в городе Киеве.  Поэтому госбюджетом регулируется этот излишек - 681 миллион. Изкятие обусловлено перераспределением несправедливых доходов по отношению к другим областям и закреплено в бюджете.  Имеется в  виду  то,  что  большинство  контор  банков находится   в   Киеве,   здесь   концентрируется   прибыль  многих предприятий и так далее (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Оскільки депутат Федорин конкретну цифру не вносив (а за  процедурою третього читання тільки так розглядається питання), я нічого  не  ставлю  на  голосування,  тим  більше  що  стаття  8 проголосована.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко (Шум у залі).

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська область). Дякую. Олександре Олександровичу! Якщо давати слово депутатам,  потрібно записуватися.  Так же не можна!  Підняв руку  депутат  Федорин  -  дали  відразу...  А  я  три години руку піднімаю!

 

     Тепер хочу сказати про те, що вже проголосовано. Хочу, Миколо Яновичу,   вас   запитати   (і   ви,   шановні  народні  депутати, подивіться): який принцип зміни цифр у статтях 7 і 8? Позавчора на другому  читанні (дивіться сторінка 15) передбачалося Луганській - понад 93 мільйони, Чернігівській - теж понад 93.

 

     На третє читання залишається: Луганській

- 66,9, Чернігівській - 81,8.

 

     Далі. Стаття  8.  Друге  читання:  Одеська  область  - було 6 мільйонів, потім забирається у неї, а вже сьогодні - 28 мільйонів. Полтавська: було 74,5 мільйона, стало 91,7 мільйона. Або Донецька: було 63,8 мільйона,  сьогодні - 112,8,  забираються 50  мільйонів! Хочу запитати: який принцип?

 

     ГОЛОВА. Дякую. Миколо Яновичу, відповідайте.

 

     АЗАРОВ М.Я. Относительно принципа я уже пять раз рассказывал, Станислав Альбинович Буковинский тоже рассказывал...  По Луганской области  точно  так  же сняты средства с дотации,  как и по другим областям...  Мне больше нечего добавить,  я уже пять раз  говорил, какой прнцип перераспределения... Мы проголосовали (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Хіба ви один наполягаєте?  (Шум у залі).  Запишіться, будь ласка, хто ще хоче висловитися з цього питання (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О.  У кожній  області  різна  кількість  навчальних закладів,  фінансування яких бере на себе центр.  Це перша пирична таких змін. Ми забрали на себе фінансування місцевих адміністрацій

-  це теж треба враховувати плюс ті розрахунки,  про які вже казав Азаров.  Баланс по всіх областях повністю обрахований і  зведений. Це той баланс, який є на сьогодні, іншого не може бути.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Це виступав Ігор Олександрович Мітюков.

 

     Слово має депутат Болдирєв.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Кіровський-Шахтарський  виборчий  округ, Донецька   область).   Уважаемый   Председатель.  Уважаемые  члены Кабинета Министров!  Уважаемые коллеги  депутаты!  Давайте  раз  и навсегда  закроем  эту тему.  Мы все отдаем себе отчет в том,  что перераспределение  доходов  и  есть  одна  из   основных   функций государства.  И  если  уважаемый господин Федорин как член фракции Руха  считает  себя  большим  патриотом  Украины,  то  он   должен понимать,   что   налоги,   стянутые   в   Киев   как  столицу,  в действительности заработаны в провинции  (например,  крупнейшая  в Европе теплостанция "Углегорская" находится в Донецкой области,  а налоги уже полтора года идут в Киев). Поэтому ими должны делиться, а  не  обдирать  бюджеты Днепропетровской,  Запорожской,  Донецкой областей (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  не пояснюйте мені всі разом!  Слухайте,  що говорить депутат.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.  Мы должны определиться в принципе: если каждый регион живет сам по себе, тогда давайте переголосуем статьи 7 и 8.

 

     Если мы собираем деньги в консолидированный бюджет,  а  потом делим  между  регионами,  тогда  тот  принцип,  который предлагает бюджетный комитет,  и для  Донецкой  области,  и  для  Запорожской области, и для города Киева, увы, должен сохраниться (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я пропоную підвести риску під статтею 8 (Шум у залі). Редакційні правки юридичним відділом вносяться без голосування  на сесії (Шум у залі).

 

     Чому вам   треба   надавати  слово?  Я  можу  надавати  слово Алексєєву,  Семенюк,  Масенку,  Білоусу,  Юрковському,   Левченку, Шевченку та іншим, хто записався (Шум у залі).

 

     Стаття 8 проголосована.

 

     Стаття 9.   Тимчасова   спеціальна   комісія   пропонує  таку редакцію:  "Установити,  що   в   разі   несвоєчасного   погашення заборгованості   за   взаємними   розрахунками  між  державним  та місцевими  бюджетами  застосовується  примусове  її  стягнення  до відповідного  бюджету  виходячи  з пропорцій виконання відповідних бюджетів".  Це кореспондується з останнім абзацом статті 8, яку ми проголосували.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 244.

 

     Шановні депутати!  Коли  ми  голосували статтю 8,  то в кінці додали слово "областей".  Депутати від Києва пропонують додати  ще "і Києва", тому що його внутрішні бюджетні розрахунки теж є.

 

     Я прошу   проголосувати,   бо   це   рівнозначно.  Ставлю  на голосування.  Будь ласка,  підтримайте.  Місто Київ прирівнене  до адміністративної одиниці обласного рівня.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято. Стаття 10 проголосована.

 

     Стаття 11  щодо  понадлімітного  використання  прісних водних ресурсів.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я считаю, что все вопросы по воде отрегулированы, надо голосовать ее.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 11.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Стаття 12 щодо фінансування витрат поточного року, пов'язаних з  ліквідацією  наслідків  Чорнобильської  катастрофи.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування статті 13 і 14.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Стаття 15. Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  По статье 15 есть дополнение  депутата  Киримова относительно  того,  что  приостановление  действия этой статьи не касается лиц,  которые сопровождают детей,  обеспеченных  льготной санаторно-курортной  путевкой,  к  месту назначения.  Так я понял, депутат Киримов? (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Комітет  підтримує  пропозицію   депутата Кірімова.  Ставлю на голосування статтю 15 з цим доповненням. Будь ласка.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Стаття 16  про  складові  доходу  Державного  бюджету.  Немає заперечень.  Статтю  17  ви  вивчали,  користувалися  відповідними документами.  Стаття 18 подібна.  Ставлю статті 16 - 18 включно на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, статью 18 мы обсуждали, но не успели дописать после фразы "поширюється на нотаріальні дії, вчинювані   приватними  нотаріусами"  слова  "і  зараховуються  до відповідних бюджетів".

 

     ГОЛОВА. Додаємо і голосуємо.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     Стосовно статті 20, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. К статье 20 есть поправка 12 Комитета по вопросам бюджета.  Предлагается дополнить ее частью второй такого содержания:  "Установити,  що громадяни України, які працюють за наймом..." и далее по тексту.

 

     Александр Александрович, дайте депутату Суслову слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Суслов. Увага!

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська область). Уважаемые народные депутаты! То, что записано в статье 20,  было нами вчера урегулировано  специальным  законом. Поэтому  статью  20  нужно  просто исключить.  Вы видите,  что она устанавливает взносы в фонд занятости и другие социальные выплаты. Это мы полностью урегулировали вчера специальным законом.

 

     ГОЛОВА. Тим паче, ми ці розрахунки вилучили сьогодні. Давайте проголосуємо про виключення статті 20 із законопроекту.  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     До статті    21    депутат   Улинець   вносив   пропозицію... Проголосована?  А він наполягав,  приніс пропозицію.  Я надаю йому слово.

 

     УЛИНЕЦЬ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Мукачівський  виборчий  округ,  Закарпатська   область). Спасибі, Олександре Олександровичу. Шановні колеги! Враховуючи те, що я єдиний із  депутатів,  який  в  минулому  працював  у  митній службі,  вважаю за потрібне сказати таке. Державною митною службою України в 1996 році перераховано до державного бюджету  коштів  на загальну  суму  1  мільярд  249  мільйонів гривень.  Уже з початку нинішнього року в бюджет держави надійшов 1  мільярд  гривень,  що перевищую аналогічні показники минулого року майже в 4 рази.

 

     Збільшення надходжень   до  державного  бюджету  відбувається виключно   внаслідок   послідовної    реалізації    Держмитслужбою пріоритетних  напрямів  митної  політики  в  Україні,  ефективного застосування митного тарифу та впровадження  фінансової  політики, спрямованої  на  забезпечення  повноти  та своєчасності надходжень коштів до державного бюджету...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Прошу вибачити!  Це ви за  процедурою першого читання говорите.  Будь ласка,  назвіть, в якій статті які цифри треба змінювати.

 

     УЛИНЕЦЬ В.Г. Стаття 21 щодо фінансування митної системи.

 

     ГОЛОВА. Стаття  21   "Фінансування   витрат,   пов'язаних   з утриманням працівників дипломатичних представництв та консульських установ  України  за   кордоном,   незалежно   від   їх   відомчої підпорядкованості,   провадиться   виключно   через   Міністерство закордонних справ України". Проголосована.

 

     УЛИНЕЦЬ В.Г. Стаття 21 на сторінці 20.

 

     ГОЛОВА. А,  в лівій колонці?  То ми до неї ще  дійдемо.  Тоді візьмете слово. Але продумайте, щоб ви не читали все.

 

     Статті 21, 22, 23, 24, 25, 26 проголосовані.

 

     Тепер поправка  Комітету  з  питань  бюджету  до  статті  21, викладеної у лівій колонці.  А  ви  закінчуйте  свою  думку,  будь ласка, депутате Улинець. Це позиція 204.

 

     УЛИНЕЦЬ В.Г.    Наведу    декілька   цифр.   Про   підвищення ефективності роботи митних органів свідчить  такий  факт.  Якщо  в 1995  році  витрати на утримання митної служби України становили 6 відсотків загальної суми відрахувань  із  бюджету,  то  нинішнього року - 3,5 відсотка.  Тобто, так вважаю я та всі працівники митної системи України,  лише збереження на 1997  рік  діючого  механізму фінансування   митної   системи   дасть   їй   змогу  безперебійно функціонувати і забезпечить виконання функцій захисту  економічних інтересів держави.

 

     Прошу звернути  увагу,  шановні  колеги,  що даною статтею не передбачаються пільги Державній  митній  службі  України,  а  лише забезпечується своєчасне фінансування митних установ.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     УЛИНЕЦЬ В.Г. Я закінчую, ще одна фраза.

 

     Щоб порівняти  податкову  службу України і митну службу,  які виконують приблизно однакові функції, наведу два приклади.

 

     У митній системі  України  працює  17  тисяч  працівників,  і середньомісячна   заробітна   плата   становить   150  гривень.  У податковій службі працює 70 тисяч,  середня заробітна плата -  300 гривень,  це  ми  почули  позавчора  з  доповіді голови податкової служби.

 

     Тому я пропоную  і  закликаю  всіх  колег  шановних  народних депутатів  проголосувати  за включення в бюджет на 1997 рік статті 21 такого змісту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  слушна,  обгрунтована,   ставлю   її   на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 100.

 

     Не підтримується  депутатами.  Але  ми врегулювали це питання тим, що в бюджеті записали відповідний рядок.

 

     АЗАРОВ М.Я. Статья 28 в редакции...

 

     ГОЛОВА. Щодо цієї статті, будь ласка, депутате Пудрик.

 

     ПУДРИК В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (МакіївськийЧервоногвардійський   виборчий   округ, Донецька  область).  Представляя  временную  таможенную комиссию в Верховном Совете,  мы понимаем,  что на таможенную службу записали уже не 75, а 65 миллионов, то есть уменьшили на 10 миллионов.

 

     Мы не настаиваем на голосовании первого абзаца статьи 21,  но давайте проголосуем хотя бы  второй  и  третий.  Пусть  они  будут получать зарплату минимальную,  но вовремя. Этим мы ограждаем свою таможенную границу,  уменьшаем количество  фактов  взяточничества. Прошу проголосовать второй и третий пункты.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, прошу.

 

     ПУДРИК В.Ю. Это не влияет на бюджет.

 

     ГОЛОВА. Визначайтеся.   Ще   раз  ставлю  на  голосування  цю пропозицію.

 

     "За" - 99.

 

     Оскільки стаття не була проголосована в другому читанні, вона просто вилучається. Так чи ні?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Бо в третьому читанні не проголосована.

 

     АЗАРОВ М.Я. Статья 28.

 

     ГОЛОВА. Вона врахована.

 

     АЗАРОВ М.Я. Как "врахована"?

 

     ГОЛОВА. А, там же є пропозиція...

 

     АЗАРОВ М.Я. Там есть "пропозиція", которая...

 

     ГОЛОВА. "Установити,  що  в  1997 році надходження коштів від земельного податку зараховується до місцевих  бюджетів  установами банків,  що здійснюють касове обслуговування відповідних бюджетів" і далі за текстом. Повністю зараховується, так.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 250. Прийнято (Шум у залі).

 

     Ми не так домовлялися,  а домовлялися, що ви візьмете слово і скажете.  Ви розумієте, я навіть не чую, що ви кажете. Не тому, що немає порядку,  - якраз сьогодні в  залі  дисципліна.  А  стосовно того,  що ви хочете сказати без мікрофона.  Надаю слово депутатові Олексєєнку.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Мар'їнський  виборчий  округ,  Донецька область).  Олександре Олександровичу,  спасибі. Миколо Яновичу, ми домовилися з вами,  коли голосували вперше,  що зробимо редакційну правку,  внесену від імені комітету. Вона не врахована. То я хотів би внести цю поправку. Просто ставок земельного податку взагалі не існує. І хто з Міністерства фінансів писав? Це - неграмотно. Треба записати так, щоб з нас люди на місцях не сміялися...

 

     АЗАРОВ М.Я.  В зале присутствуют  представители  Министерства финансов, я бы просил прокомментировать эту позицию.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Вчора на засіданні погоджувальної комісії ми це питання  обговорювали  буквально  декілька  годин.  Дане   рішення практично  всіх  влаштовує.  Ми  погодилися,  що  воно  відповідає рішенню,  прийнятому Верховною Радою,  про направлення до місцевих бюджетів,    адже    виписано    механізм,    яким   чином   можна користуватися...

 

     ГОЛОВА. Не  можна  вести  дискусію  за   процедурою   першого читання!

 

     Третє читання  передбачає  зміну  цифрових  позицій  у тих чи інших статтях. Заступник голови комітету висловив свою позицію. Ви наполягаєте  на  голосуванні?  Ставлю  на  голосування  пропозицію депутата Олексєєнка.

 

     АЗАРОВ М.Я. А в чем она заключается?

 

     ГОЛОВА. Він же сказав.

 

     "За" - 111.

 

     Депутате Волковецький, будь ласка.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.   Шановний    Олександре    Олександровичу! Шановний  Миколо  Яновичу!  Прошу  поставити  на  голосування  мою пропозицію, яка була погоджена і з вами, Миколо Яновичу, і з паном Мітюковим,   і   з  членами  Комітету  з  питань  агропромислового комплексу,  земельних ресурсів та соціального розвитку  села.  Ось вона:  "Дозволити  обласним  радам  народних депутатів збільшувати податок на землю не більш ніж у 5 разів залежно від  родючості  та економічних  умов  із  зарахуванням  надходжень від цієї різниці в дохід місцевих бюджетів та використанням їх виключно на соціальний розвиток сіл. Збільшувати ставки лісового доходу..."

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Степане Васильовичу, не поставлю це питання на голосування,  оскільки тільки Верховна Рада встановлює  розміри податків  і  ніхто - ні обласна рада,  ні інший орган не має права цього  робити.  Вносьте  пропозицію,  будемо  змінювати  закон   і робитимемо диференціацію за регіонами.  Сядьте,  будь ласка,  і на тому кінець.

 

     Будь ласка, депутате Алексєєв. За ним - депутат Роєнко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).   Спасибо,   Александр   Александрович,   наконец-то   я сподобился получить слово.  Я хочу вам напомнить, что я - народный депутат,  а  не  оператор машинного голосования.  Мы 25 числа в 23 часа закончили работу. Ночью я написал пять страниц поправок, и ни одной  из  них  нет в сравнительной таблице.  Дать слово вы мне не можете,  даже когда я  вторым  записываюсь,  подводите  черту  под первым. Это я высказал все по процедуре.

 

     А теперь  по  сути.  В  таблице  поправки  только  бюджетного комитета,  а не субкектов законодательной инициативы,  на  что  мы имеем право. Такого не было даже во время принятия Конституции.

 

     А что касается статьи 28,  то я внес поправку: "для платників податків, які мають пільги відповідно до чинного законодавства, не підвищується земельний податок".  Почему?  Да потому что земельный налог не берется из воздуха,  он накладывается  на  стоимость  той продукции,  которая  вырабатывается  на земле.  И если для них уже установили льготный налог,  значит, есть этому причины, и повышать этот налог нельзя.

 

     Я настаиваю  на  своей поправке,  которую я внес,  но которая здесь не отражена:  не увеличивать земельный налог для тех, у кого есть льготы на его уплату.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я уже обкяснял, что земельный налог, или плата за землю, если говорить правильно, не увеличивается, а индексируется: за 1996 год - индекс 1,45 и в текущем году - 1,21.

 

     Те плательщики   налога,   которые  имеют  льготу,  будут  ее получать в рамках действующих ставок земельного налога.

 

     Вы говорите,  что  в  таблице  поправки   только   бюджетного комитета.   Но  эти  поправки  нельзя  считать  поправками  только бюджетного комитета.  Это ваши же  поправки,  изложенные  в  такой редакции  в процессе обсуждения.  Но не все ваши поправки отвечают нормам третьего чтения, Владимир Геннадиевич.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Геннадійовичу!   Відповідаю   на    ваші зауваження. Всі депутати в таких умовах перебувають і перебували в ході  розгляду  цього  питання.  І  всі  мали  таку  змогу  і  нею користувалися: йшли в комітет, йшли в тимчасову спеціальну комісію і відстоювали свою позицію.  Але якби  кожен  зараз  приніс  п'ять сторінок  поправок  і  вважав,  що потрібно кожну голосувати...  Я розумію,  ви серйозно працювали над документом, але це не означає, що ви можете тим самим блокувати розгляд всього проекту.

 

     І, нарешті,   по  суті  питання.  Земельний  кодекс  звільняє відповідних громадян від сплати земельного податку або  встановлює пільги  щодо  його сплати.  Індексація не перекреслює цього права, визначеного законом.

 

     Будь ласка. Депутат Роєнко. Останній виступ з цього приводу.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Олександре  Олександровичу!  Миколо  Яновичу!  З  першою  і другою частинами статті 28  на  100  відсотків  погодитися  можна.  І  ми проголосували їх. Але третя частина цієї статті: "Збільшити в 1,81 раза ставки земельного податку"...  Прийнято Закон  про  плату  за землю,  і  треба  дотримуватись  його.  А  якщо  ми  говоримо,  що індексуємо таким чином,  то давайте дамо відповідь на запитання: а проіндексували все,  що заборгували сільському господарству?  Тому прошу поставити  на  голосування  пропозицію,  щоб  частину  третю вилучити.  Як  компроміс  може  бути  для сільгоспвиробників такий варіант:  на основі Закону про плату за землю для  всіх,  хто  має землі невиробничого призначення, можна оцей індекс застосовувати.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я  Уважаемый  народный депутат Роенко!  Какой же это компромисс,  если мы не проиндексируем в 1,81 раза плату за землю? Значит,   мы   будем  заново  пересчитывать  доходы  всех  местных бюджетов.  Уменьшатся доходы  и  сразу  же  соответственно  должны уменьшиться и расходы.  Получается,  что всю ту работу, которую мы за эти дни сделали,  надо будет делать заново.  Нельзя это делать, тем  более  что индексация - не увеличение платы за землю,  а лишь приведение ее в соответствие с имеющейся в стране инфляцией.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Роєнка прозвучала, я її ставлю на голосування.

 

     "За" - 134.

 

     Стаття 28 проголосована чи ні?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Стаття   30.   У   вас   на  руках  текст,  який  дає погоджувальна комісія.  Він звучить так, будьте уважні, бо це дуже принципове   питання:   "Фінансування   видатків   на   здійснення повноважень Верховної Ради України, Президента України, Верховного Суду  України,  Конституційного  Суду України та Рахункової палати здійснювати з відповідних субрахунків  Державного  казначейства  в Національному банку України.

 

     Установити, що  Національний банк України подекадно зараховує на зазначені  субрахунки  кошти  з  основного  рахунку  Державного казначейства  пропорційно  виконанню  дохідної  частини державного бюджету в межах сум,  затверджених Законом України  про  Державний бюджет України на 1997 рік".

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович! Согласительная комиссия, после того как мы ушли с ее заседания,  закончив работу,  немножко изменила   редакцию.   Редакция,   которую   мы   предлагали,   не предусматривала  расширения  круга  тех,  кто  будет  пользоваться соответствующими  субсчетами.  Это просто нецелесообразно.  Вообще вся эта  норма,  будем  говорить,  нарушение  Закона  о  бюджетной системе.  Включать  сюда Счетную палату,  которая является органом Верховного Совета,  неправильно.  Финансируется Счетная палата  по субсчету Верховного Совета.  Договоренность, которую мы достигли с согласительной комиссией,  почему-то нарушена и изложена эта норма не  в той редакции.  Тогда почему здесь прокуратура не фигурирует? Почему не фигурирует множество других организаций,  которые должны по логике авторов здесь быть?

 

     ГОЛОВА. Пояснюю.   Тому   що  ті  організації  перебувають  у структурі виконавчої влади,  і  Міністерство  фінансів,  звичайно, турбується,  щоб там фінансування забезпечувалося. Але забезпечити незалежність Конституційного  Суду,  Верховного  Суду,  Рахункової палати,  Верховної Ради треба таким чином - фінансова повинна бути незалежність. Інакше тоді говорити про розподіл влади немає сенсу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я просил бы дать слово специалистам,  потому что мы внимательно отрабатывали этот механизм,  советовались.  В конце концов,  хоть  и  есть  нарушение,  но  мы  пришли   к   какому-то компромиссному  варианту.  Я  просил  бы  вас дать слово Суслову и Гетьману.  Потому что как  это  технически  сделать  -  никому  не понятно.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков говорить.  Потім - депутат Суслов.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Уряд узагалі  виступає  проти  цієї  статті  як зайвої.

 

     ГОЛОВА. Звичайно.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ну а для чого ці всі репліки?

 

     МІТЮКОВ І.О.    Ми    впроваджуємо   систему   казначейського обслуговування  по  видатковій  частині.  Усі  бюджетні   установи повинні  бути рівні.  Я погоджуюся з тим,  що фінансування повинно бути рівномірне.  Є єдине обмеження - надходження  доходів.  І  це повинно  стосуватися всіх.  Нам не треба створювати привілейованих установ, які фінансуються за кошти платників податків. Я погодився б  залишити  цю статтю за умови,  що в редакції,  яку запропонував Комітет з питань бюджету,  буде залишено перший  абзац,  а  другий абзац   знято.   Фінансування  Рахункової  палати  з  відповідного субрахунку тільки ускладнить бухгалтерський облік і фактично ні до чого корисного не приведе. Це позиція уряду.

 

     ГОЛОВА. Депутат Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   народные   депутаты!   Прежде   чем голосовать, давайте подумаем, что мы делаем. Понятно желание стать независимыми   от,  так  сказать,  общей  бюджетной  и  финансовой ситуации.  Но я не думаю, что нас при этом поймут наши избиратели. Должны  быть  утверждены  в бюджете расходы на финансирование всех этих органов власти.  Это закон.  И  мы  обязаны  заставить  потом Министерство финансов выполнять закон.

 

     Я считаю,  что  любая  попытка  Верховной Рады поставить свое финансирование  в  привилегированное  положение  по  сравнению   с остальными учреждениями,  не будет понята нашими избирателями. И я поддерживаю предложение эту статью вообще не  голосовать.  Она  не нужна.

 

     Мы должны  обеспечивать выполнение закона.  Если Министерство финансов не будет финансировать Верховную Раду,  мы должны ставить вопросы вплоть до отставки правительства в этом случае за саботаж, за прочее. Но мы не должны демонстрировать свою слабость и то, что мы не имеем контроля над исполнительной властью.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  врахувати одну обставину.  Це питання треба виписати юридично точно,  незважаючи на аргумент, який навів зараз Віктор Іванович. Чому? Тому що кожного дня Перший заступник Голови Верховної Ради телефонує в казначейство і  каже,  що  треба...  Бо подивіться,   яка   ситуація,  конкретні  видатки  треба  сьогодні здійснювати і в кошторисі це передбачено.  А йому відповідають: "Я радий, але мені не дозволяють". Хто? (Шум у залі).

 

     Ні, одну хвилинку. Хто? Ніхто не знає, і водночас усі знають.

 

     Повинна бути  справді  незалежна судова влада,  законодавча і виконавча. І зверніть увагу, немає ніяких привілеїв, тут написано: "пропорційно виконанню дохідної частини державного бюджету". Тобто всім однаково, а не з привілеями.

 

     Просив Микола Янович надати слово депутату Гетьману.  Я надаю слово депутату Гетьману.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні народні депутати! Це якраз той випадок, коли я не можу  погодитись  ні  з  урядом,  ні  з  головою  нашого комітету.

 

     У центральному  банку  будуть  відкриті субрахунки по кожному суб'єкту бюджету. І вони числяться в казначействі.

 

     Ідеться про  те,  щоб  Національний  банк,   виконуючи   свою функцію,  яку ми йому доручимо,  відкрив субрахунки для виконавчої влади і незалежно,  так би мовити,  від  якоїсь  зміни  погоди  на Олімпі міг фінансувати державні структури так, як сказав Олександр Олександрович:  пропорційно виконанню дохідної частини бюджету. Це якраз  та система,  яка дає можливість утримувати органи державної влади  незалежно  від  волі  казначейства  чи  від  волі  Кабінету Міністрів.

 

     Ця стаття виписана разом з головою Національного банку.  Вона захищає Верховну Раду, Президента, Кабінет Міністрів, ставить усіх у рівні умови.  І тому ми повинні проголосувати за цю статтю,  яку запропонував Микола Янович.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Вадим Петрович,  мы с вами отработали эту статью вроде бы нормально. Но мы же с вами говорили, что нельзя открывать большое количество этих субсчетов.  Это запутает и нарушит систему казначейства.

 

     Счетная палата  -  это орган Верховной Рады.  Верховная Рада, получая   на   свой   субсчет   средства,    сама    распоряжается финансированием Счетной палаты. Вот о чем идет речь.

 

     ГОЛОВА. Миколо   Яновичу,   знайшли,   про   що  сперечатися. Рахункова палата - не  орган  Верховної  Ради,  а  це  самостійний орган,  який діє від імені Верховної Ради.  Це принципова річ.  До речі,  зауваження Президента з цього приводу  якраз  і  стосуються того,  що Конституцією не передбачено, що це орган Верховної Ради. Він просто підзвітний, підконтрольний і, само собою, незалежний.

 

     Я ставлю на голосування редакцію, яку запропонувала тимчасова спеціальна  комісія.  У  ній повторюється те,  про що сказав Вадим Петрович Гетьман. Будь ласка.

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     І Кабінет Міністрів сюди додати? Відмовляється.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можно взять слово, Александр Александрович?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ІЗ ЗАЛУ.  Мы одной  статьей  защитили  учителей  и  второй  - Верховный Совет.  Я прошу Кабинет Министров не дописывать,  потому что может сложиться  ситуация,  когда  надо  будет  делить  деньги бюджета  непропорционально  поступлениям,  например,  детям  дать, пенсионерам дать, на заработную плату...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Я для стенограми не кажу,  хто це говорив,  але  хочу  вам  зазначити,  що  Верховна  Рада зовсім не захищає свої інтереси.  Ми встановлюємо такий порядок  у  державі, згідно  з  яким  кожна гілка влади діє незалежно,  а не заглядає в руки одна одній,  тому що працювати тоді неможливо. Я можу навести багато   конкретних  прикладів,  але  не  буду  цього  робити,  бо засідання  транслюється.  Ви  цього  не  знаєте,  бо  недавно  там працюєте,  то,  будь ласка, не коментуйте те, що прийняла Верховна Рада. Це - норма закону, її треба виконувати.

 

     Зверніть увагу,  тут ідеться про Президента,  Верховний  Суд, Конституційний Суд, Рахункову палату, Верховну Раду, а ви говорите такі речі!

 

     Стаття 31 проголосована. Стаття 32 теж.

 

     Стаття 33. Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,   мы    разбирались. Оказывается,   с  1  июля  этого  нельзя  сделать,  поскольку  нет соответствующей нормы закона.  Я просил  бы,  чтобы  представитель правительства прокомментировал эту статью.  Пусть это сделает Иван Федорович Курас.

 

     КУРАС І.Ф., віце-прем'єр-міністр України. Шановний Олександре Олександровичу!   Шановні  народні  депутати!  Стаття  33  ставить фінансування діяльності  Мінінформу,  Держтелерадіо,  національних телекомпанії  і радіокомпанії у залежність від приведення статутів цих компаній до норм чинного законодавства. У цьому зв'язку я хочу привернути вашу увагу до такого. Одним із засновників національних телекомпанії і радіокомпанії є Верховна Рада.  Тому  це  доручення дається  Мінінформу  не за адресою.  Тим самим створюється правова колізія.  Не можуть ні міністерство, ні національні телекомпанія і радіокомпанія виконувати цю роботу.

 

     Зважаючи на це, я пропоную статтю 33 зняти і відпрацювати всі питання  в  робочому  режимі,  інакше  ми  позбавимо   національні телекомпанію і радіокомпанію фінансування з 1 липня цього року.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.  Как это проголосовано?  Нет. С голоса зачитали и перенесли на третье чтение...

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. У нього зауваження з цього приводу.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.Уважаемые коллеги!  Я хотел вам  напомнить,  что вечером  25  июня  мы эту статью уже проголосовали,  и,  очевидно, исключительно по технической небрежности тут не написано,  что она проголосована.

 

     К сожалению,  национальные  телекомпания  и  радиокомпания  и управляющие ими  структуры,  то  бишь  Гостелерадио  и  Мининформ, обеспечивают  их действие вне правового поля.  И исключительно для того,  чтобы стимулировать возвращение их в правовое  поле,  мы  и вводим эту поправку.

 

     Если вы считаете,  что это может перекрыть финансирование, вы ошибаетесь. Еще в декабре наш комитет подготовил проекты законов о статуте   Национальной   телекомпании,   о   статуте  Национальной радиокомпании.  Они лежат у  нас  в  секторе  регистрации,  и  при необходимости  мы можем во вторник внести их и быстренько принять. Единственное,  с чем я  могу  согласиться,  -  в  рабочем  порядке сделать редакционное уточнение, как предлагает Виктор Лаврентьевич Мусияка. В целом статья проголосована, и она служит лишь наведению порядка в государстве, не более того.

 

     АЗАРОВ М.Я.    Не   было   никакой   небрежности   работников Секретариата.  Мы проголосовали смысл этой статьи,  и поэтому  она помещена.  Но  предлагалось сделать уточнение:  "крім фінансування висвітлення діяльності Верховної Ради України". Уточнение сделано, и статья подлежит голосованию вновь.

 

     ГОЛОВА. Мусіяка Віктор Лаврентійович. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.    Редакційне   уточнення   цієї   статті,   яке запропонував депутат Єльяшкевич,  призведе до того,  що  буде  все фінансуватися,  окрім висвітлення діяльності Верховної Ради.  Тому пропонується  вилучити   з   тексту   слова   "крім   фінансування висвітлення діяльності Верховної Ради України", а окремою частиною в цій статті написати так:  "Фінансування  висвітлення  діяльності Верховної  Ради  України  передбачити  статтею  5  цього  закону і здійснювати з 1 липня 1997 року".

 

     ГОЛОВА. З  таким  уточненням  можна  голосувати?  Ставлю   на голосування статтю 33. Будь ласка.

 

     КУРАС І.Ф.   Шановний  Олександре  Олександровичу,  можна  ще півслова?  Фахівці стверджують,  що це взагалі не норма Закону про Державний бюджет. Це може бути окреме рішення Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон,  будь ласка.  Iване Федоровичу (я називаю ім'я і  по  батькові  для  того,  щоб  у  стенограмі  було зафіксовано,  хто говорив),  ідеться про фінансування з бюджету. I це все в одному документі повинно бути передбачено.

 

     Стаття 33 з доповненням,  яке прочитав  Віктор  Лаврентійович Мусіяка, ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 251.

 

     До статей  34,  35  і  36  не  було  зауважень.  Ставлю їх на голосування (Шум у залi).

 

     Будь ласка, уважні будьте. То окреме питання.

 

     "За" - 268.

 

     Віктор Iванович Суслов говорить.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  народные  депутаты!   Я   прошу   вас вернуться  к статье 5 на странице 12 для небольшого уточнения.  Мы проголосовали "Видатки на покриття  заборгованості  із  заробітної плати   та  соціальних  виплат".  Понятно,  что  под  "соціальними виплатами" подразумевается и  задолженность  по  пенсиям.  Но  для ясности  нужно  уточнить.  Мы  консультировались по этому поводу с Пенсионным  фондом.  Предлагается  добавить:  "та   заборгованість Державного бюджету України перед Пенсійним фондом України".

 

     Дело в том, что более 500 миллионов должен был на начало июня госбюджет Пенсионному фонду.  И если мы это запишем,  то  появится основание для покрытия этой задолженности.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу її підтримати.

 

     "За" - 295. Прийнято.

 

     Шановні депутати!  Я маю невеличку,  вибачте,  "заначку" на 7 мільйонів  і  вношу  пропозицію  у статті 5 передбачити видатки на організацію  реабілітаційного  центру  в  Криму  для   дітей,   що постраждали від Чорнобильської катастрофи.

 

     Iдеться про  те,  що  ми  за тридев'ять земель на Кубу веземо дітей,  яких там лікують,  а через півроку  їх  треба  пролікувати знову.  I кубинці кажуть: "Ви в себе організуйте цю справу, ми вам дамо  ліки,  лікарів  пришлемо,  і  будете  закріплювати  наслідки лікування".

 

     Ці 7  мільйонів  ми зняли з витрат,  пов'язаних із частковими сплатами відсотків за надані кредити,  пам'ятаєте?  I вони  у  нас зараз  у  запасі.  Я  прошу  ці 7 мільйонів віднести на цю статтю. Можна? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 299. Прийнято.

 

     Пояснюю для  тих,  хто  запитує,  що  це  за   "заначка"?   Я пожартував так. Подивіться позиції 80 і 81. Ми записали там не 5 і 10 мільйонів, а 3 і 6 мільйонів.

 

     Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!"  Уважаемые  коллеги! Когда голосовались "Iнші видатки бюджету", то Кабинет Министров то ли сознательно,  то ли несознательно не проинформировал о том, что среди  других  затрат  63  миллиона  предусмотрены  на   налоговую администрацию   отдельно   "для  впровадження  нового  податкового законодавства".  Я лично считаю,  что так  делать,  мягко  говоря, аморально.  Хватит  тех  денег,  которые  предусмотрены  налоговым органам.  А из этих 63  миллионов  50  миллионов  надо  отдать  на увеличение   суммы  для  погашения  задолженности  государства  по обесцененным денежным вкладам населения,  остаток - для  погашения задолженности по заработной плате.

 

     И еще. Это связано с ролью Николая Яновича и как руководителя бюджетного комитета,  и как руководителя Государственной налоговой администрации.  Перед  началом  бюджетного процесса он обещал нам, когда закончится бюджетный процесс,  уйти с должности председателя бюджетного   комитета.  Я  думаю,  как  порядочный  человек  после голосования   он   сделает   соответствующее   заявление,   и   мы проголосуем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Але  це  окреме  питання.  Ми  мову  зараз ведемо про гроші.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я хочу сказать, уважаемые народные депутаты, как только   закон  о  бюджете  будет  подписан,  сверен,  проверен  и отправлен Президенту на  подпись,  я  действительно  напишу  такое заявление.

 

     Теперь по  сути этого предложения.  Я не настаиваю,  народные депутаты,  на  этой  сумме.  К  этой  сумме  я  не  имею  никакого отношения.  И  сумма эта не для налоговой администрации,  господин Ельяшкевич,  предназначена,  а  для   изготовления   бланков   для компьютеризации,  для  введения  нового  НДС,  в  связи  с которым возможна  такая  ситуация.  Например,  НДС   сегодня   уплачен   в Черновцах, а из государственного бюджета завтра его надо возмещать в каком-нибудь городе:  Донецке,  Луганске,  любом  другом.  Чтобы осуществить реально такую компенсацию,  нужно иметь систему.  Если этих средств не будет,  а я, подчеркиваю, на них не настаиваю, это Кабинет Министров включал эту сумму,  значит,  не будут внедряться новые законы. За какой счет это делать? За счет зарплаты налоговой администрации, которая вашими усилиями, господин Ельяшкевич, на 50 процентов  в  расходах  бюджета  предусмотрена?  За  какие  деньги изготавливать дорогостоящие бланки,  накладные по НДС и так далее? Поэтому решайте сами,  пожалуйста.  Здесь есть Митюков,  пусть  он скажет. Я к этой сумме не имею ни малейшего отношения.

 

     ГОЛОВА. Iде  мова  про  додатки  до проекту закону.  Стосовно проекту закону всі цифри,  якщо я не помиляюсь, проголосовані (Шум у залi).

 

     Крім якої? Так тільки що про інші видатки...

 

     АЗАРОВ М.Я. Речь об этом и идет.

 

     ГОЛОВА. Можна в цілому голосувати? Ставлю на голосування.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Не встигли?   Ще  раз  ставлю  на  голосування.  Будь  ласка, голосуємо. Не поіменно.

 

     "За" - 229.

 

     Відносно проекту Закону про порядок введення в дію...  у мене є  пропозиція  така.  Проголосувати його в першому читанні і нехай працює наш комітет - підготує на вівторок остаточну редакцію.  Щоб не виявилося, що потім десь вилізло 100 мільйонів чи півмільярда і не знаємо,  що робити.  Тобто ми волю свою висловлюємо,  в першому читанні голосуємо.  Комітет доопрацьовує,  сам вносить пропозиції. Якщо треба,  ми доголосуємо якийсь пункт і  так  далі.  Ставлю  на голосування у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     Шановні депутати!  Через  15  хвилин  відбудеться  спеціальне засідання Верховної Ради. Прошу бути на ньому. Через 15 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте.

 

     Перед тим як розпочати  спеціальне  засідання,  я  просив  би проголосувати  на  прохання  Кабінету  Міністрів і внести зміну до Закону про ПДВ - на  місяць  пізніше  ввести  в  дію  закон.  Ігор Олександрович Мітюков говорить. Прошу уваги!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні депутати!  Уряд проводить дуже велику роботу по впровадженню цього закону.  Це винятково важливий закон,  який,  я  впевнений,  відіграє  велику  роль у становленні нашого виробництва і вдосконаленні нашої податкової системи.

 

     Зараз нами опрацьовуються доповнення і  зміни  до  перехідних положень,  які  пом'якшать  запровадження  закону  і на цей період підтримають нашого виробника.

 

     Ми просимо відстрочити на один місяць введення цього закону в дію.  Ми  можемо  за  цей  період внести вам ці пропозиції,  разом обговорити і прийняти їх.  Один місяць -  це  оптимальний  термін, який можна прийняти.  Продовження цього терміну не забезпечить нам надходження необхідних доходів до бюджету.

 

     Просимо підтримати нашу пропозицію про  перенесення  на  один місяць терміну введення в дію цього закону.

 

     ГОЛОВА. Шановні    депутати!   Частина   депутатів   пропонує перенести його на три  місяці.  Уряд  наполягає  на  терміні  один місяць. Він вважає, що справиться з поставленими завданнями.

 

     Якщо треба,  ми пізніше ще раз подивимося,  хоч, правда, буде перерва в роботі парламенту. Тому я просив би визначитися відразу.

 

     Запишіться, хто хотів би коротко висловитися з цього приводу. А  перед  тим  я  звертаюся  до  Ігоря  Олександровича:  може,  ви подумаєте? Врешті-решт, день нічого не вирішує. Перше число буде у вівторок,  ми у вівторок і проголосуємо...  Але для бухгалтерії це важливо. Я розумію.

 

     Говорить депутат Шаланський. Він записаний першим.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область).  Шановні товариші! Справа в тому, що  оце  -  той  перший  зворотний удар,  який ми отримали,  бо не виконали вимог щодо  введення  податкового  законодавства  в  дію. Півроку  дається  на  вивчення.  Ми прийняли закон у кінці квітня. Суспільство ще не готове до його сприйняття.

 

     Тому ще раз підтверджую,  що Верховна Рада вчинила мудро, але побажання  Кабінету  Міністрів необхідно врахувати,оскільки за цим стоять конкретні виробництва. Я пропоную підтримати.

 

     ГОЛОВА. Один місяць чи три? Уряд наполягає - один місяць.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Ми прийняли бюджет. Оскільки цифри закладені в  бюджет,  то  необхідно  знайти  якийсь компроміс.  Погоджується Кабінет Міністрів на місяць, давайте приймемо місяць.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні колеги!  Я погоджуюся з тим,  що дійсно є потреба прийняти таке рішення.  Але я хотів би  почути  аргументи.  Можливо,  треба перенести цей термін не на один місяць, а на три. Це дуже серйозна справа, і потрібні аргументи, що, як , до чого.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА.Депутат Череп.

 

     ЧЕРЕП В.І. Дякую.

 

     Я наведу аргументи за однією галуззю дуже коротко.  Закон про податок   на   додану   вартість,  який  ми  прийняли,  спрацював, наприклад,  у капітальному будівництві.  Підвищується вартість  на

9-10  відсотків.  Це  поширюється  відразу на всі галузі народного господарства,   тому   що   капітальне   будівництво   -    галузь фондоутворююча.

 

     Ми на  засіданні  групи підприємців і промисловців розглядали це питання,  і я підтримував ідею Кабінету Міністрів перенести  на місяць.  Але  Олександр  Олександрович вніс розумні корективи,  що через  місяць  знову  вже  не  змінимо.  Більше  того,   податкова адміністрація  не  спроможна буде за місяць підготувати нормативну базу і людей.

 

     Тому я  просив  би  записати  термін  1  жовтня  -  це   буде оптимальний варіант.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные депутаты!  Закон о налоге на добавленную стоимость был принят Верховным Советом  3  апреля.  За три месяца Кабинет Министров,  действительно, не успел подготовить нормативные документы,  инструкции, не успел разослать их на места и подготовить бухгалтеров и инспекторов.

 

     Я думаю,  что  он  не  успеет  этого  сделать и за оставшийся месяц.  Но  за  введение  закона  в  действие   отвечает   Кабинет Министров.  Если  министр финансов утверждает,  что для завершения этой работы нужен месяц,  давайте этот срок  поддержим.  Но  Игорь Александрович  должен  понимать,  что  если и через месяц не будет подготовлено,  то отвечать за это будет Кабинет Министров и  лично министр финансов.

 

     Если он  обещает,  что условия для введения закона в действие будут созданы, то давайте поддержим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Спасибо,  Александр   Александрович.   Уважаемые депутаты,  Союз промышленников и предпринимателей обращается к вам с  просьбой.  Сделали  расчеты  по  предприятиям.  Если  ввести  в действие   закон  без  изменения,  то  даже  предприятия,  которые работают, в течение месяца станут банкротами.

 

     Если мы не сможем принять изменения к закону  до  18  июля  - начала  парламентских  каникул,  то  он будет действовать в старой редакции. Если мы успеем до 18 июля принять необходимые изменения, то   этот  закон  можно  ввести  в  действие  вместе  с  принятием изменений.

 

     Но сегодня лучше проголосовать за термин три  месяца,  потому что  если  мы не проголосуем,  все бухгалтера Украины будут сидеть три выходных дня и сводить на ноль остатки для перехода  на  новый закон. Мы должны учесть это и принять сегодня решение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  У мене є пропозиція,  Ігоре Олександровичу. Я прошу,  погодьтеся з  нею.  Проголосуємо,  щоб  перенести  на  три місяці.  Ви  працюватимете  і якщо робота завершуватиметься,  а ми працюємо до 18 липня,  то ми переголосуємо,  скоротимо цей термін. Це перше.

 

     Друге. Я просив би розробників проекту цього закону,  зокрема Комітет з питань базових галузей, внести ще одну зміну - це те, що сказав Валерій Іванович. На 8 - 9 процентів подорожчало капітальне будівництво,  і це  не  безпідставно.  Будівельники  вважають,  що прийняття  закону в цих частинах спеціально лобіювалося тими,  хто накопичив колосальний запас житла  в  резерві  і  чекає,  поки  із введенням цього закону в дію зростуть ціни, бо зрозуміло, що через ефект мультиплікатора ціни  на  житло  зростуть  приблизно  на  20 відсотків.  Тоді  збагатяться ті,  хто чекає,  щоб ця норма почала діяти.  А  як  бути  з  тим,  що  люди  вже   раніше   платили   в кооперативному  будівництві,  що  доходи  і  витрати будівельників взагалі перераховуються?  Треба внести зміни і корективи,  щоб усе було враховано. А якщо йдеться про податкове законодавство, то тим більше треба перенести на три місяці пізніше.

 

     Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, я пропоную таке саме рішення,  але  в  трохи  іншій послідовності.  На наступному тижні Кабінет Міністрів подає  пропозицію  про  зміни  і  доповнення  до закону.  Якщо  під час обговорення в середу,  четвер або п'ятницю, коли ви зможете поставити їх на обговорення, ви з'ясуєте, що треба три  місяці,  ви  зможете  прийняти рішення про продовження на три місяці. Але я знову повторюю: щоб зберегти рівень доходів, який ми з   вами   тільки   що  затвердили,  треба  прийняти  рішення  про продовження максимум на один місяць.

 

     ГОЛОВА. Тоді в мене ще одна пропозиція.  Підтримаємо  уряд  - проголосуємо  за термін один місяць,  а через тиждень визначимося, якщо треба, додамо ще два місяці.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  перенесення  терміну введення  в  дію  Закону  про  податок  на додану вартість на один місяць.  Зміна вноситься до "Прикінцевих  положень".  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 213.

 

     Це ж  правильна  пропозиція,  ми  проголосуємо  на наступному тижні і п'ять місяців,  якщо  буде  потрібно.  Ще  раз  ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію  про  перенесення  цього терміну на три місяці.

 

     "За" - 168.

 

     Я звертаюся   до    депутатів:    буде    недобір    бюджету, звинувачуватимуть Верховну Раду. Навіщо нам це потрібно? Уряд бере на себе відповідальність.

 

     Ще раз ставлю на голосування пропозицію  про  перенесення  на один місяць. Будь ласка.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Я звертаюся до Ігоря Олександровича: невже міністерство  і  Кабінет  Міністрів   не   бачили,   що   не вкладаються  в  цей  термін,  що треба в п'ятницю,  в кінці тижня, вносити це питання?  Могли б його внести в понеділок і елементарно проголосувати. Але це, так би мовити, у робочому порядку.