ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  2 г р у д н я 1997 р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання підготуватися до реєстрації.

     Прошу реєструватися.

     Зареєструвалися 320  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  у  зв'язку  з  приєднанням  України  до Віденської  конвенції  про  цивільну  відповідальність  за  ядерну шкоду.

     Смишляєв Олександр  Євгенович,  перший   заступник   міністра охорони  навколишнього  природного  середовища та ядерної безпеки. Будь ласка.

     СМИШЛЯЄВ О.Є.,    перший    заступник    міністра     охорони навколишнього  природного  середовища  та ядерної безпеки України. Шановні   народні   депутати    України!    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Ми  продовжуємо  розвивати  національну законодавчу базу у сфері використання ядерної енергії.  Як вам відомо, в нашій країні діють уже два закони в цій сфері.  На початку цього року ми з вами розглянули і прийняли в першому читанні проект  Закону  про радіаційний захист людини.

     Сьогодні Верховна  Рада  розглядає  проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  України  у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.

     У зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції  було прийнято  відповідний закон України від 12 липня 1996 року.  Проте запровадження правового механізму  Віденської  конвенції  потребує узгодження  законодавства  України  з його основними принципами та нормами.  Відповідальність за  ядерну  шкоду  передбачена  Законом України  про  використання  ядерної енергії та радіаційну безпеку, проте норми цього закону в деяких аспектах не відповідають  нормам Віденської  конвенції  і потребують певного коригування.  Зокрема, закон не встановлює розміру  відшкодування  за  ядерну  шкоду,  не визначає  механізму  страхового та іншого фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди тощо.

     Необхідність законодавчого   вирішення   зазначених    питань продиктована не тільки формальноюридичними вимогами про приведення законодавства України у відповідність з Віденською конвенцією, а й нагальними потребами діяльності в ядерній галузі.

     Принагідно хотів би виділити такі аспекти:

     Перше. Входження  України  в  міжнародне  правове  поле в тій частині,  що  стосується  цивільно-правової  відповідальності   за ядерну  шкоду,  дасть  змогу  усунути перешкоди на шляху залучення іноземних інвестицій та сучасних технологій  в  ядерну  енергетику України.

     Друге. Залізничною  мережею України відповідно до міжнародних договорів здійснюється значний  обсяг  перевезень  відпрацьованого ядерного палива та інших спеціальних вантажів.  Зазначені договори відповідно до Віденської конвенції  передбачають  відповідальність за ядерну шкоду,  заподіяну ядерним інцидентом,  що стався під час транспортування.  Слід   зауважити,   що   питання   законодавчого врегулювання  механізму фінансового захисту населення від можливих шкідливих наслідків ядерних інцидентів стояло на  порядку  денному ще до приєднання до Віденської конвенції.

     Третє. Терміни  і визначення,  що вживаються в Законі України про  використання  ядерної  енергії  та  радіаційну  безпеку,   не відповідають  усій термінології Віденської конвенції,  що потребує уточнення термінологічного апарату  для  адекватної  імплементації положень конвенції.

     І четверте.    Питання   страхування   ядерних   ризиків   не врегульовано Законом про страхування. Такий вид страхування навіть не  визначений  як  обов'язковий,  що  унеможливлює  його  реальне впровадження.  У  зв'язку  з  цим  пропонується  внести  зміни   і доповнення  до  Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку та Закону про страхування.

     Прийняття цього закону сприятиме поліпшенню правового  режиму відповідальності за ядерну шкоду,  а отже, і прискоренню входження України в міжнародне правове поле,  яке  стосується  відшкодування ядерної   шкоди.  Це  дасть  змогу  розпочати  створення  належних механізмів,  що забезпечить у майбутньому досягнення прийнятого  у світовій  практиці рівня захисту інтересів громадян та держави від можливих ядерних ризиків.

     Виділений мені час не дає  можливості  зупинитися  на  змісті статей запропонованого законопроекту. Але я готовий дати відповіді на ваші запитання.

     Пропоную прийняти проект Закону України про внесення  змін  і доповнень до деяких законодавчих актів у першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання   будуть   до   Олександра  Євгеновича? Запишіться, будь ласка. 5 хвилин достатньо? Достатньо.

     Депутат Найда. За ним - депутат Швидкий.

     Будь ласка.

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Суворовський виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция   коммунистов. Уважаемый докладчик! Я хотел бы задать вам два вопроса.

     Первый. Каким  будет  наш  вступительный  взнос (или какой-то страховой взнос) в случае окончательного принятия этого документа?

     И второй вопрос.  Не получится ли у нас так,  как с  принятой инструкцией о порядке взысканий за загрязнение моря?  Вот недавний пример.  Когда в порту Одессе было разлито топливо, штраф составил 20 миллионов долларов.  Но министерство и государство потеряли эти деньги.

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Дозвольте  мені   відповідати   на   запитання російською мовою.

     Я хочу уточнить.  Никаких страховых взносов Украина в связи с присоединением к Венской конвенции делать не будет.  Речь  идет  о том,    что    эксплуатирующая    организация,    которая    несет ответственность за ядерную  и  радиационную  безопасность,  должна обладать  соответствующими ресурсами для покрытия ущерба,  который может быть когда-то нанесен окружающей  среде  и  населению.  Речь идет   о   наличии   такого  страхового  фонда  у  эксплуатирующей организации.

     На вопрос по Черному морю я,  к сожалению, не могу вам ничего ответить,  поскольку  не  в  курсе,  это  не  входит  в сферу моей компетенции.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Швидкий. За ним - депутат Чапюк.

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська  область).   Шановний   Олександре   Євгеновичу! Припустімо,  сталась  якась  ядерна аварія і шкоди буде завдано як нашій,  так і сусідній державі.  Скажіть, будь ласка, згідно з цим законом  ми  будемо  зобов'язані  відшкодовувати  збитки  і нашому населенню, і населенню сусідньої держави?

     СМИШЛЯЄВ О.Є. Да, конечно, именно так.

     ШВИДКИЙ П.Є. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чапюк.

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Прошу передати слово Євгену Пронюку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пронюк.

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, ІваноФранківська  область).  Українська  республіканська   партія, "Національний фронт",  Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих.  Пане доповідачу!  В мене до вас  таке  запитання. Звичайно, добре, що ви робите практичні кроки до того, щоб Україна входила в міжнародне правове поле.  Це те,  що нам потрібно  і  до чого ми маємо йти. Але я так зрозумів, що оскільки ядерним паливом у нас займається держава, то за всю заподіяну шкоду чи то на своїй території,  чи  то  на територіях сусідніх держав має платити наша держава. Так я розумію?

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Нет,  не так.  Особенность  Венской  конвенции заключается    именно   в   том,   что   ответственность   ложится исключительно на оператора,  то есть на  того,  кто  эксплуатирует данную  ядерную  установку  или  отправляет либо принимает ядерный материал.

     Мы заключили  целый  ряд  межгосударственных   соглашений   о транзите  ядерных  материалов по территории Украины.  Этот транзит осуществлялся и ранее, осуществляется и сегодня. Если, не дай Бог, произойдет   какой-то  инцидент,  скажем,  опрокинутся  вагоны  на территории Украины и нашей  стране  будет  нанесен  некий  ядерный ущерб,  то страна оператора,  допустим,  Венгрия,  или Чехия,  или Словакия,  а может быть,  и  Россия,  поскольку  материал  идет  в Россию, будет возмещать ущерб, понесенный нашим государством.

     Смысл заключается  в  том,  что ответственность за возмещение ущерба несет оператор.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гармаш... Депутат Долженко.

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Чернігівський виборчий округ,  Чернігівська область). Дякую. Фракція "Комуністи України". Скажіть,  будь ласка, з чого ви виходили, коли у статті 75 проекту закону встановлювали межу відповідальності в 150  мільйонів,  тоді як в Америці вона становить 5 мільйонів, у Франції - 75 мільйонів, у Канаді -  40  мільйонів,  у  ФРН  -  30  мільйонів?  На  скільки внаслідок  цього  подорожчає електроенергія і як це позначиться на наших виробниках і на нашому населенні?

     І друге запитання.  Під яку  страхову  компанію  пропонується встановити  такий розмір відповідальності - 150 мільйонів?  Хто ще хоче нажитися на цьому?

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Я  попробую  ответить  на  этот  вопрос.   Да, действительно,   Соединенные   Штаты   Америки   установили  очень маленький страховой взнос.  Но они не  являются  стороной  Венской конвенции.

     Рассматривая вопрос  о  присоединении  к  Венской конвенции о гражданской ответственности  за  ядерный  ущерб,  мы  обсуждали  и вопрос,  связанный  с  нашими финансовыми обязательствами.  Но нас интересуют и финансовые обязательства других государств.

     Вернусь к вопросу, связанному с транзитом ядерных материалов. Если  осуществляется  транзит  ядерного  материала  по  территории Украины и при этом нанесен ядерный  ущерб,  то  в  соответствии  с законодательством  Украины  и  поскольку Украина является стороной Венской конвенции этот ущерб  будет  нам  компенсирован.  То  есть устанавливая  предел  ответственности в 150 миллионов,  мы имели в виду не только возможность ущерба от  эксплуатации  наших  ядерных установок, но и возможность нанесения ущерба другими операторами.

     150 миллионов  или меньше - по этому поводу,  конечно,  можно спорить.  Тем не менее совсем недавно,  в сентябре этого года,  на дипломатической  конференции  были  приняты  изменения  к  Венской конвенции, и государства, в том числе и Украина, их подписали. Там говорится  о "150 миллионах специальных прав заимствования",  и мы именно эту цифру внесли в свой проект закона.

     Что касается страхования.  Мне кажется,  что сегодня еще рано говорить  о  том,  какая  страховая компания будет обладать такими ресурсами.  Здесь мы начинаем,  к сожалению,  двигаться с нуля.  В Законе  о  страховании вообще нет никаких упоминаний о страховании от ядерного ущерба.  В связи с присоединением к Венской  конвенции мы   предлагаем   именно  в  Законе  о  страховании  предусмотреть страхование  от  ядерных  рисков.  Что   же   касается   механизма возмещения ущерба вследствие ядерного инцидента,  то на сегодня он до конца еще не  проработан.  Однако  в  Украине  уже  создан  так называемый  ядерный страховой пул,  куда вошли несколько страховых компаний,  и они готовят документы,  связанные с реализацией этого механизма.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Олександре  Євгеновичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Дудченко Микола  Петрович  є?  Депутат  Павловський   зробить співдоповідь?

     Будь ласка, Михайле Антоновичу.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ, Хмельницька область). Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу тільки до однієї обставини.  Наш уряд  нарешті  прийняв розумне  рішення  -  за  будьяких  обставин добудувати другий блок Хмельницької атомної електростанції і четвертий - Рівненської.  Це означає,  що ми повинні розгорнути співробітництво з країнами, які допоможуть нам забезпечити це будівництво,  і насамеред з  Росією, оскільки   документацію   виготовлено  там  і  основне  обладнання виготовляється там. Враховуючи, що Росія Віденську конвенцію також ратифікувала,  ми  можемо  говорити  про  можливість рівноправного співробітництва з  нею.  Цьому,  безперечно,  сприятиме  прийняття закону,  проект якого ми сьогодні розглядаємо. Це можна віднести і на адресу інших країн, з якими ми співробітничаємо.

     Наш комітет розглянув поданий законопроект і дійшов висновку, що потрібно прийняти його,  тим більше що ніяких додаткових витрат з бюджету не вимагається.  Поняття  "оператор"  вводиться  замість поняття "експлуатуюча організація".

     Принциповими тут  є  два моменти.  Перший полягає в тому,  що вводиться відповідне страхування і через  те  вносяться  зміни  до Закону про страхування.  Другий - визначається гранична сума,  яка відшкодовується.  Ця сума не є найбільшою,  деякі країни беруть на себе  зобов'язання  відшкодовувати  збитки  на  рівні  1 мільярда. Оскільки Україні це було б не під силу,  до законопроекту записано мінімальну суму, визначену Віденською конвенцією, - 150 мільйонів.

     У зв'язку з цим я хотів би наголосити на тому,  що в базовому Законі про використання  ядерної  енергії  та  радіаційну  безпеку передбачено  можливість  створення страхових фондів.  Сьогодні всі атомні електростанції об'єднані в єдину енергетичну  компанію,  що дає   змогу   пом'якшити   ситуацію  у  разі  виникнення  ядерного інциденту.

     Для того щоб ми могли ефективно і рівноправно співпрацювати з іншими  країнами  в  галузі  ядерної  енергетики,  і  насамперед з Росією,  потрібно прийняти закон,  проект  якого  внесено  на  наш розгляд. Такою є думка нашого комітету.

     У мене все. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Михайла  Антоновича будуть запитання?  Немає. Сідайте, будь ласка.

     Є бажаючі виступити? Висвітіть прізвища тих, хто записався.

     Білас, Долженко і Швидкий. Будь ласка, по 3 хвилини.

     Депутат Білас. Його немає?

     Депутат Долженко. За ним - депутат Швидкий.

     ДОЛЖЕНКО Г.П.  Фракція "Комуністи  України".  Шановні  колеги депутати!  У  законопроекті  передбачається  доповнити  статтю  7З Закону України про  використання  ядерної  енергії  та  радіаційну безпеку   такою   частиною:   "Якщо   ядерна   шкода  пов'язана  з відповідальністю більш як одного оператора,  ці  оператори  несуть часткову  відповідальність.  Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обгрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність.   У  будь-якому  разі  відповідальність  кожного оператора не повинна перевищувати розміру,  встановленого  статтею 75 цього закону".

     Але ж у пункті 3 статті 2 Віденської конвенції говориться, що в разі відповідальності більш як одного оператора загальний розмір відповідальності   не  повинен  перевищувати  найбільшого  розміру стосовно кожного з них відповідно до  статті  5  конвенції.  Тобто законопроект суперечить діючій конвенції.

     Розмір відповідальності  згідно  з  конвенцією  - 5 мільйонів доларів США (за його золотим паритетом на 29 квітня 1963 року). Ця сума   еквівалентна   приблизно   45  мільйонам  Спеціальних  прав запозичення   (СПЗ),   а   проект   закону   передбачає   обмежити відповідальність   оператора   сумою   150  мільйонів  СПЗ,  тобто встановлює для операторів  України  важчі  умови,  ніж  встановлює конвенція для операторів інших країн.

     Посилання на   те,  що  у  Відні  ця  межа  переглядається  і становитиме 150 мільйонів  СПЗ,  не  дає  підстав  для  того,  щоб Україна  бігла попереду паровоза,  тобто раніше від усіх,  та ще й при нашій бідності,  витрачала  такі  гроші.  У  Франції  ця  сума становить 175 мільйонів СПЗ,  у ФРН - 50 мільйонів марок, у Канаді

- 40 мільйонів СПЗ,  або в 3-4 рази менше,  ніж встановлюється цим проектом закону.

     Якщо встановити  таку  межу,  це  може  призвести до значного зростання вартості електроенергії, наслідки чого для промисловості України  та  соціального  становища  нашого  населення будуть дуже тяжкими.

     Тому пропоную  відправити  проект  Кабінетові  Міністрів   на доопрацювання і сьогодні його не приймати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Швидкий. Будь ласка.

     ШВИДКИЙ П.Є.  Шановні колеги народні депутати!  Оскільки ми є професіональний  парламент,  то  повинні  бути  послідовними,  усе робити послідовно.  У 1963 році було прийнято Віденську конвенцію, у 1996 році наш  парламент  її  ратифікував.  Відповідно  до  цієї конвенції треба вносити зміни до законодавства. Ми прийняли закон, у  якому  йдеться  про  відповідальність  за  ядерну  шкоду.   Там передбачено,  що сама атомна електростанція,  яка заподіяла шкоду, повинна нести відповідальність.  Не держава,  не хтось  інший,  не бюджет, а сама атомна електростанція.

     У Віденській   конвенції   атомна  електростанція  іменується словом "оператор", і саме оператор повинен відшкодувати шкоду, яку він заподіяв.

     Давайте з  другого  боку  підійдемо  до цього.  Кому потрібно відшкодовувати  заподіяну  шкоду?  Напевне,  тим  громадянам,  які потерпіли від того інциденту.  Віденська конвенція передбачає,  що саме оператор повинен нести відшкодування,  і це правильно, адже в такому  разі  громадяни,  які  зазнали шкоди,  знатимуть,  за якою адресою їм звертатися.

     Стосовно мільйонів,  про які  тільки  що  говорив  попередній виступаючий.  Шановні  колеги,  там же написано про обмеження тією сумою! Не обов'язково платити 150 мільйонів. Якщо шкода менша, то, відповідно, і сума відшкодування буде меншою.

     Тепер про   таке.   Ви   знаєте,   що,   скажімо,  шкоду  від Чорнобильської катастрофи ніяка страхова компанія відшкодувати  не зможе.   Тому  компанії  об'єднуються  на  випадок  таких  великих катастроф,  укладають  між  собою  договори  про  те,   що   разом відшкодовуватимуть шкоду.

     Я вважаю,  що  якщо  ми хочемо бути послідовними,  то повинні послідовно гармонізувати все  законодавство,  тобто  якщо  сказали "а",  то  повинні  сказати  і  "б".  Тут  нічого немає такого,  що погіршувало  б   наші   умови.   Тим   більше   що,   врешті-решт, відшкодовувати  шкоду  нашим  громадянам,  якщо щось таке,  не дай Боже, коли-небудь станеться, треба, і ми повинні на цьому стояти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким  чином,  ми  дійшли  висновку,   що   треба прийняти законопроект у першому читанні. Немає інших думок?

     Я прошу  депутатів  зайняти свої місця.  Голосуємо!  Депутате Головко,  голосуємо,  не відвертайте  увагу  депутатів.  Голосуємо активно.

     "За" - 172.

     Голосуємо ще раз. Антон Антонович не встиг. Одне ж зауваження було - і те враховано.

     "За" - 182.

     Які є  зауваження?  Є  якісь  інші  пропозиції?  Немає.  Одна пропозиція - прийняти проект закону в першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 184.

     Іван Леонтійович  не встиг проголосувати,  його депутат Свято заговорив.  Я не зрозумів,  які претензії? Немає претензій. У залі 311 народних депутатів.

     Будь ласка. Голосуємо.

     Вікторе Герасимовичу!

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поіменно!

     "За" - 183.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не голосує 81 народний депутат, проти голосує 42. Хто голосує проти, які у вас зауваження? Я надам вам слово. Ну так же не можна. Якщо є претензії, давайте ми... Та при чому тут це! У залі 311 депутатів. Які є запитання у тих, хто голосує проти?

     Найда Георгій Іванович. Будь ласка.

     НАЙДА Г.І.   Фракция   коммунистов.    Уважаемый    Александр Николаевич!  Уважаемые  коллеги!  Я задавал простой вопрос - каким будет страховой взнос?  Кто говорит:  100 миллионов,  кто говорит: 150 миллионов.  В любом случае - это отвлечение оборотных денег. В любом случае - это повышение цены на электроэнергию. Мы это поняли или не поняли? Мы спрашивали докладчика, он нам сказал: "Того я не знаю,  того я не розумію,  а це нас не стосується".  Давайте будем последовательны,  вспомним,  что нас обманывали не один раз.  Если это  действительно  нас  не  касается,  не   будет   ложиться   на себестоимость  (во  что  я  не верю),  то тогда давайте голосовать "за".  Но если будет ложиться на себестоимость,  то как  мы  можем повышать цену электроэнергии, которую сегодня никто не оплачивает?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Олександре Євгеновичу, прошу.

     СМИШЛЯЄВ О.Є.  Я  хотел  бы  начать  с  того,  что  мы с вами пережили Чернобыльскую катастрофу,  и мне очень не хотелось бы как представителю   органа   регулирования   ядерной   и  радиационной безопасности,  чтобы мы еще когда-то оказались в  такой  ситуации. Это во-первых.

     Во-вторых, не   может   сегодня   развиваться  особо  опасное производство без соответствующих финансовых страхований. Не может! И,  понятное  дело,  сегодня  какой  бы то ни было ущерб от работы установки должен быть зарезервирован ее финансовыми ресурсами.

     Вот сейчас спрашивали:  почему 150 миллионов?  Я уже  сказал, что  это  цифра  новая,  она внесена в Венскую конвенцию,  и мы ее сразу  принимаем.  Все  государства  в  сентябре   подписали   это изменение к Венской конвенции.

     Как будет формироваться этот страховой взнос?  Конечно же, за счет тех ресурсов,  которые имеет атомная  электрическая  станция. Что  такое  150  миллионов  "Спеціальних  прав  запозичення"?  150 миллионов  для  пяти  атомных   электростанций,   об единенных   в компанию,  - это исключительно малая возможная доля повышения цены на электроэнергию.  Исключительно малая  доля,  если  учесть,  что сегодня мы тратим примерно полмиллиарда только на закупку ядерного топлива.

     Поэтому говорить,  что  это  ляжет  бременем  на   население, поскольку приведет к повышению цены электроэнергии, совершенно нет оснований.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Антонович. Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до того, що в Україні електроенергія продається по 6,3 цента, а на атомних  електростанціях  вона  коштує   2,4   цента.   У   нашому законодавстві   передбачено  створення  фондів  для  поводження  з реактивними відходами,  для страхування, для відшкодування ядерної шкоди.  І  тому  резерв  тут  є.  Ніякого  підвищення  тарифів  не передбачається,  тому що ядерна енергетика сама  повинна  заробити кошти.  Це  передбачено  законодавством.  Тому  ні на один цент не змінюватимуться тарифи у зв'язку з прийняттям цього закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Долженко.

     ДОЛЖЕНКО М.І.  Дякую.   Шановний   Олександре   Миколайовичу, шановні  депутати!  Я  вам  зачитаю  статтю 75:  "Відповідальність оператора  за  ядерну  шкоду  обмежується  сумою   400   мільйонів гривень..."  Це рівно стільки,  скільки потрібно для заправки всіх атомних блоків, які є в Україні. Чому ми дуримо людей?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування в останній  раз  пропозицію про прийняття проекту закону в першому читанні.

     "За" - 149.

     Усе.

     ------------

     Слухається проект  Закону України про амортизацію.  Доповідає Вітренко Наталія Михайлівна.

     Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Вашій  увазі  пропонується  в  третьому  читанні проект Закону про амортизацію.  Я нагадую вам,  що цей проект закону в сесійній залі розглядається  з  початку 1997 року.  Спочатку було перше читання, після якого ми врахували всі зауваження. Потім було друге читання, ми ще внесли поправки.

     На третє  читання  (проект уже з 17 листопада 1997 року у вас на руках) суттєві поправки подали тільки два  депутати  -  Мусіяка Віктор   Лаврентійович   і  Вітренко.  Я  врахувала  і  зауваження експертів щодо не зовсім  коректних  окремих  формулювань  проекту закону.

     Які саме поправки внесено до проекту на третє читання? Віктор Лаврентійович Мусіяка запропонував у  абзаці  п'ятому  пункту  1.1 статті  1 дати визначення нематеріальних активів як об'єктів права інтелектуальної  власності  конкретного  підприємства.   Це   його визначення  увійшло  до  останньої редакції проекту закону,  тобто повністю враховано.

     Враховано мою пропозицію до абзацу шостого пункту 1.1  статті 1,  і  тепер  тут  визначено  чіткіше,  що  саме слід розуміти під амортизацією.  Тому що визначення,  прийняте в другому читанні,  - "амортизація   -   поступове   відшкодування  витрат  власника  на придбання,  введення в експлуатацію,  виготовлення або  поліпшення основних  фондів..." давало змогу тлумачити його так,  що це можна відраховувати з прибутку.

     В остаточній редакції записано: "Амортизація - поступове перенесення на валові витрати виробництва та  обігу  витрат   на   придбання,   введення   в   експлуатацію, виготовлення  або  поліпшення  основних  фондів  і  нематеріальних активів у межах встановлених норм амортизаційних відрахувань".

     Враховано поправку  Віктора  Лаврентійовича:  абзац  дев'ятий пункту 1.1 статті 1 після слів "основних фондів" доповнити словами "і нематеріальних активів".

     Віктор Лаврентійович   Мусіяка   запропонував   також   абзац четвертий  пункту  2.3 статті 2 після слів "інших основних фондів" доповнити словами "та об'єктів права інтелектуальної власності".

     Далі йде моя поправка:  статтю 4 після пункту  4.2  доповнити новим  пунктом  такого  змісту:  "У  разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 (нагадую вам,  що група 1

-  це  будівлі,  споруди,  їх структурні компоненти,  в тому числі житлові будинки та їх частки) у зв'язку з їх  реалізацією  сукупна балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

     Сума перевищення  виручки  від  реалізації   над   балансовою вартістю   окремих   об'єктів   основних   фондів   групи   1   та нематеріальних активів включається  до  валових  доходів  платника податку,  а  сума перевищення балансової вартості над виручкою від такої реалізації включається до валових витрат платника податку".

     Наступна поправка стосується пункту 4.3 статті 4:  пункт  4.3 статті  4  після  слів  "експлуатації  основних  фондів" доповнити словами "груп 2 і 3".

     І остання  поправка.  Віктор  Лаврентійович  запропонував   у пункті 7.1 статті 7 слова "повністю або частково" вилучити. І тоді цей пункт набере такого  вигляду:  "Амортизаційні  відрахування  є джерелом   фінансових   ресурсів   підприємств   і  не  підлягають вилученню".  Тобто ані повністю,  ані частково вони не  підлягають вилученню. Усе чітко, коректно і зрозуміло, на мій погляд.

     Отакі до нас,  у комітет, надійшли пропозиції депутатів. Вони всі враховані.  Отже,  проект  закону  повністю  підготовлений  до розгляду в третьому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання   до  Наталії  Михайлівни  будуть?  Усі зауваження,  які надійшли,  враховано.  Є  пропозиція  прийняти  в цілому в третьому читанні закон. Немає інших думок? Немає.

     Я ставлю цю пропозицію на голосування.

     "За" - 161.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський. Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська    область).    Шановний    Олександре    Миколайовичу! Законопроект добре підготовлений,  усі поправки  враховано.  Це  - серйозний закон, він потрібен. Але оскільки сьогодні присутня така кількість  депутатів,  то  законопроект  просто  фізично  не  буде проголосований.  Я  пропоную  перенести голосування на завтра,  на ранок, коли буде необхідна кількість депутатів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     Я думаю, у нас достатньо депутатів для того, щоб прийняти цей закон у цілому.  Зареєструвався 301 народний депутат, потрібно 226 голосів.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 217.

     Будь ласка,   голосуємо.   Не   встиг   Віктор    Герасимович проголосувати.

     "За" - 220.

     Депутате Єльяшкевич,   сядьте,   будь   ласка,   на  місце  і голосуйте.

     Голосуємо. Я не знаю,  чому  немає  депутатів  від  Київської області? Депутате Кірімов, голосуйте.

     "За" - 226.

     Спасибі.

     ------------

     Слухається проект  Закону  про  проведення у Старобешівському районі Донецької області  експерименту  по  запровадженню  єдиного грошового   податку  для  сільськогосподарських  товаровиробників. Доповідач -  Моцпан  Анатолій  Федорович.  Це  довгожданий  проект закону,  і  я  просив  би  уважно  вислухати Анатолія Федоровича і підтримати законопроект.

     Будь ласка.

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий   округ,   Донецька   область).    Шановний    Олександре Миколайовичу,  шановні  народні  депутати!  На  мій погляд,  вихід сільського господарства з кризового стану неможливий без вирішення насамперед трьох взаємопов'язаних проблем.

     По-перше, без  справжнього реформування сільськогосподарських виробничих відносин,  тобто перетворення колгоспів  та  радгоспів, КСП   у  реальні  сільськогосподарські  кооперативи,  та  розвитку фермерських господарств там, де це доцільно.

     По-друге, без переходу до  раціональної  податкової  системи, яка  стимулювала  б  нарощування виробництва сільськогосподарської продукції.

     І, по-третє,  без дотування виробництва продукції  села,  або проведення  державою  комплексу  заходів щодо підтримки сільського господарства.

     Без вирішення зазначених проблем не  може  бути  й  мови  про стабільний та поступальний розвиток сільського господарства.

     Запропонований для  розгляду  Верховною  Радою  проект Закону України про проведення у Старобешівському районі Донецької області експерименту   по  запровадженню  єдиного  грошового  податку  для сільськогосподарських товаровиробників має на меті  визначення  та апробацію  єдиного  грошового  податку  для  сільськогосподарських товаровиробників  Старобешівського  району  як  засобу  стимуляції ефективності   виробництва   сільськогосподарської   продукції  та надійного справляння податку до бюджету.

     Особливість проведення експерименту полягає ось у чому:

     Перше. Провізорно, з урахуванням введення податку на прибуток з    1    січня   1998   року,   вся   сума   сплачених   податків сільськогосподарськими товаровиробниками району -  а  це  18  КСП, асоціація,  радгосп  та  102  фермерських  господарства  - повинна становити 5 мільйонів 340 тисяч гривень. Така ж сума сплачується і за експериментом.

     Друге. Товаровиробники сплачують тільки один грошовий податок за гектар порівняної ріллі. Усі інші податки та збори, за винятком податку   на   додану   вартість   та  акцизу,  на  1998  рік  для старобешівців скасовуються.

     Третє. Сума  єдиного  грошового   податку   для   конкретного сільськогосподарського  товаровиробника  нараховується  згідно  зі статтею 6  шляхом  множення  середньої  ставки  єдиного  грошового податку  на кількість гектарів порівняної ріллі в господарстві.  У кожному господарстві вона різна - від 50 гривень 50 копійок у  КСП "Дружба"  до  70  гривень  90  копійок  у КСП "Горняк" залежно від грошової  оцінки  за  гектар   ріллі.   Остання   грошова   оцінка проводилася  в  1995 році Донецьким філіалом Інституту землеустрою Української  аграрної  академії  наук   і   затверджена   рішенням Старобешівського райвиконкому від 13 червня 1995 року за N 52.

     Терміни сплати податку.  Згідно зі статтею 7 авансові платежі до бюджету  вносяться  сільськогосподарськими  виробниками  до  25 числа  місяця,  наступного  за податковим періодом (кварталом),  у розмірі 10 процентів розрахункової суми.  До 25  жовтня  поточного року  вноситься  30  процентів  єдиного  грошового  податку і до 1 грудня  -  уся  сума.   Таким   чином,   враховується   сезонність виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції.

     Згідно зі статтею 8 Старобешівська районна державна податкова адміністрація здійснює відрахування  від  сплаченої  суми  єдиного грошового   податку  до  бюджету  всіх  рівнів,  позабюджетних  та пенсійного фондів згідно з податковим законодавством.

     У "Прикінцевих положеннях"  пропонується  Кабінету  Міністрів України  (якщо  цей  закон  буде  прийнято)  до  1 січня 1998 року розробити  Положення  про  порядок  відрахування   Старобешівською районною  податковою  адміністрацією  від  сплаченої  суми єдиного грошового  податку  до  бюджетів  всіх   рівнів,   пенсійного   та позабюджетних   фондів  згідно  з  податковим  законодавством.  І, нарешті,  до 1 лютого 1999 року Кабінет  Міністрів  має  доповісти Верховній    Раді    України   про   результати   експерименту   в Старобешівському районі Донецької області по запровадженню єдиного грошового податку для сільськогосподарських товаровиробників.

     Шановні колеги!  Коли  мною  було  запропоновано ідею єдиного грошового  податку,  то   керівництво   Старобешівської   районної державної  адміністрації  і  спеціалісти  сприйняли  її позитивно. Водночас було висловлено такі зауваження:

     Перше. Сума  податку  повинна  бути  такою   ж,   як   і   до експерименту (з усіх податків і зборів до бюджетів усіх рівнів). А інакше це буде експеримент, так би мовити, у вигідних умовах.

     Друге. Грошова  оцінка  за  гектар   порівняної   ріллі   має більш-менш точно відповідати реаліям сьогоднішнього дня.

     Незважаючи на деякі суперечності, керівництво Старобешівської районної   державної    адміністрації,    управління    сільського господарства,    керівники    колективних    сільськогосподарських підприємств  погодилися  з  тими   вихідними   розрахунками,   які додаються до законопроекту.

     Усі фермери, з якими доводилося спілкуватися з цього приводу, беззаперечно підтримують ідею.  Вони розуміють,  що на сьогодні їм треба  вести  від  12  до 18 бухгалтерських книг,  а запровадження експерименту дасть змогу сплатити в середньому  60-70  гривень  за гектар порівняної ріллі й більше не мати ніяких справ з податковою адміністрацією.  Це значно поліпшує відносини фермера  з  державою при справлянні податків. Такої ж думки і ті керівники господарств, буду казати відверто,  які сьогодні  в  неймовірно  важких  умовах намагаються  нарощувати  виробництво,  сплачувати  всі  податки до бюджету.

     На мій погляд,  не тільки в промисловості,  а й у  сільському господарстві склалася ситуація,  коли товаровиробники - чи то КСП, чи то фермери,  чи  то  якісь  асоціації  -  звикають  не  платити податки.

     Із пояснювальної  записки  видно,  що  на  1 жовтня 1997 року заборгованість    господарств    Старобешівського    району     по короткострокових  позичках  становить  947  тисяч  гривень,  а  по картотеці - 5 мільйонів  544  тисячі  гривень,  у  тому  числі  до бюджету  -  3 мільйони 358 тисяч гривень,  до пенсійного фонду - 1 мільйон 590 тисяч гривень.

     І на  закінчення.  Чи   є   гарантія,   що   при   проведенні експерименту  сільськогосподарські товаровиробники - КСП,  фермери будуть надійно спачувати податки і на кінець 1998 року вийдуть  на ту  ж  суму,  на  яку  вони повинні були б вийти без запровадження експерименту, тобто 5 мільйонів 340 тисяч гривень?

     Говоритиму відверто:  такої гарантії немає.  Але я вірю в те, що   запровадження  експерименту,  спрощення  порядку  нарахування податків,  насамперед,  прив'язка податку  до  гектара  порівняної ріллі   залежно   від   її   оцінки   та   родючості,  спонукатиме сільськогосподарського товаровиробника сплатити цей єдиний податок за гектар порівняної ріллі.

     Я розумію,  що, можливо, за кращих умов розвитку економіки, в тому числі сільського  господарства,  не  було  б  необхідності  у проведенні зазначеного експерименту.  Але в нинішній скрутний час, коли сільське господарство опинилося на такому низькому рівні,  що вже  не  віриться  в його піднесення найближчим часом,  ми повинні хоча б у цій галузі відносин між державою та сільськогосподарським товаровиробником  щось робити.  Якщо ми не можемо сьогодні надійно дотувати   виробництво   сільськогосподарської    продукції    (ми розуміємо,  чому немає коштів і таке інше,  хоча і на це життя вже давно дало відповідь),  то повинні піти хоча  б  на  запровадження такої  податкової  системи,  яка,  по-перше,  була  б спрощеною і, по-друге,  дійсно тією  чи  іншою  мірою  стимулювала  виробництво сільськогосподарської    продукції.    Ви,   особливо   аграрники, розумієте,   що   сьогодні   невигідно   нарощувати    виробництво сільськогосподарської продукції.

     У мене все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  до  Анатолія  Федоровича  є?  Напевне, запитання будуть. А зараз я хотів би сказати, що цю ініціативу нам потрібно  підтримати.  Причому  треба  взяти  не два райони - один східний і один центральний,  а ще й один західний район,  щоб  усі зони республіки були охоплені цим експериментом. Тоді, гадаю, буде менше похибок при підбитті підсумків цього експерименту.

     Будь ласка,  запишіться  на  запитання.  Відведемо  на  це  5 хвилин.  А  тим  часом,  депутати  західних областей,  будь ласка, визначіться,   який   із   районів   Тернопільської,   Львівської, IваноФранківської, Закарпатської областей ви могли б запропонувати для проведення експерименту.

     Депутат Шибко. За ним - депутат Лупаков.

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної  освіти (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська  область).  Всегда,  когда  проводятся  отдельные эксперименты,  у  меня возникает ассоциация с тем,  что в какой-то стране с левосторонним движением позволили проэкспериментировать с правосторонним   движением.  Я  говорю  об  этом  без  какого-либо сарказма.  Имею в виду другое:  предусмотрели ли  вы,  чтобы  этим законом  были  улажены  все  взаимосвязи  с центральными органами, чтобы не случилось так, что потом задавят этот эксперимент, потому что есть общая государственная статистика и так далее?

     Спасибо.

     МОЦПАН А.Ф.    Уважаемый   Виталий   Яковлевич!   Руководство Старобешевской райгосадминистрации во главе  с  Костяком  Николаем Михайловичем  обратилось  персонально  к  главе  государства Кучме Леониду  Даниловичу,   Председателю   Верховного   Совета   Морозу Александру  Александровичу  с предложением поддержать рассмотрение законопроекта в Верховном Совете  и  обеспечить,  по  мере  сил  и возможностей, его принятие.

     Уважаемые коллеги,  в  Амвросиевском избирательном округе два сельских района -  Амвросиевский  и  Старобешевский.  Здесь  сидят аграрники,  которые  давно  уже  отслеживают  ситуацию  в сельском хозяйстве,  они  знают,  что  Старобешевский  район  -  далеко  не рядовой.  Он  входит  в  тройку  лучших  районов Донецкой области. Руководство этого  района,  я  бы  так  сказал,  двумя  руками  за проведение эксперимента. Специалист сельского хозяйства, в прошлом директор  совхоза  "Горняк",  а  ныне  председатель  администрации Костяк  Николай  Михайлович  считает,  что  при  проведении  этого эксперимента  будет  подвижка  в  направлении  более  эффективного использования землересурсов.

     Сегодня не      пашутся      поля,      не     обрабатываются сельскохозяйственные  угодья,  а  с  помощью  этого  эксперимента, вернее,  с применением такой системы налогообложения,  руководство района рассчитывает на более эффективное  использование  земельных ресурсов района.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лупаков. За ним - депутат Кочерга.

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий   округ, Чернівецька  область).  Дякую.  Шановний  доповідачу!  Я підтримую думку Олександра Миколайовича.  Справді,  як кажуть,  для  чистоти експерименту  до  цих двох районів треба додати один західний.  Ми зараз порадилися. У нас є Сторожинецький район. Він досить великий і  має  ландшафт,  характерний для західного регіону.  Поряд з цим обов'язково треба мати так званий гірський район.  Для  цієї  мети підходить Путильський район Чернівецької області.

     Я пропоную  оцих  два  райони додати.  I ми тоді,  як кажуть, зможемо зробити повну оцінку по всіх регіонах України. Я підтримую пропозицію Олександра Миколайовича, вона дуже слушна. I, повторюю, треба додати цих два райони.

     МОЦПАН А.Ф.  Уважаемый  коллега,  вы  абсолютно  правы.  Если говорить  о  результативности  эксперимента,  то  мы  можем  здесь ошибиться,  а можем и найти точку опоры.  Поэтому,  на мой взгляд, примерно   четыре-пять   районов   в   масштабах   Украины  должны осуществить в 1998 году данный эксперимент.

     Спасибо (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кочерга Віктор Герасимович.

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Анатолий Федорович, я чисто  покрестьянски хочу вместе с вами порассуждать.  Если сейчас все законы  собрать  в  кучу,  определить  сумму  всех  налогов  и сравнить с тем одним,  что вы предлагаете, то что больше - то, что было,  или то,  что вы предлагаете?  И,  пожалуйста, покажите хоть какую-то динамику:  это будет на столько-то процентов меньше и так далее. И реально ли это сейчас?

     МОЦПАН А.Ф.  Уважаемый Виктор Герасимович,  вы  задали  очень интересный   вопрос.  Предусматривает  ли  эксперимент  уменьшение налогового пресса на сельскохозяйственных  товаропроизводителей  в масштабе всего района? Повторяю, не предусматривает. Провизорно, в 1998  году,  с  учетом  налога  на  прибыль,  сельскохозяйственные товаропроизводители Старобешевского района должны будут уплатить 5 миллионов 340 тысяч гривень.  Такая  же  сумма  будет  уплачена  в случае   принятия   Верховным   Советом   решения   о   проведении эксперимента.

     Закономерен вопрос:  а что же мы здесь  выигрываем?  Пока  мы выигрываем,  уважаемый Виктор Герасимович, по минимуму, а именно - 30  процентов  всего  налога  будет  уплачиваться  за  первые  три квартала и остальные 70 процентов - в четвертом квартале,  то есть учитывается     сезонность     производства      и      реализации сельскохозяйственной продукции.

     Почему старобешевцы  и  инициатор  законопроекта  не пошли на уменьшение налоговой  ставки?  Мы  считали,  что  это  прерогатива Верховного Совета и,  кроме того, эксперимент должен проводиться в одинаковых условиях. А в том, что в целом надо уменьшать налоговую ставку, я с вами согласен. Но мы не рискнули идти дальше.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

     Регурецький Василь Васильович, заступник міністра фінансів.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановний  Олександре  Миколайовичу,  шановні   народні   депутати! Кабінет Міністрів України вносить на ваш розгляд проект Закону про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для     сільськогосподарських     товаровиробників.    Експеримент пропонується провести  на  базі  Глобинського  району  Полтавської області.

     У цей законопроект закладено по суті ту саму ідею, яка тільки що  була   викладена   народним   депутатом   Моцпаном.   Водночас законопроект,  внесений урядом,  містить ряд суттєвих відмінностей порівняно із законопроектом депутата Моцпана.

     Я не буду  повторювати  обгрунтування  необхідності  введення якоїсь   нової   форми   сплати   податків  сільськогосподарськими виробниками.  Хочу  лише  наголосити   на   тому,   що   специфіка сільськогосподарського виробництва     потребує    адекватної податкової політики. Вона має виходити із статусу агропромислового комплексу  як  галузі  з  уповільненим  оборотом авансових коштів, залежності виробництва від природних умов і біологічних  процесів, що  зумовлює  необхідність відображення в складі загальнодержавної концепції   особливостей    оподаткування    сільськогосподарських товаровиробників.

     В умовах фінансової кризи вдосконалення податкового механізму у сільському  господарстві  має  стати  одним  із  чинників,  який сприятиме докорінній зміні ситуації з наповненням дохідної частини бюджету  та   стабілізації   розвитку   всіх   галузей   народного господарства.      Проте     нинішня     система     оподаткування сільськогосподарських  виробників  гальмує  не   тільки   розвиток відносин    держави    із    суб'єктами    господарювання,   а   й сільськогосподарське  виробництво  в  цілому,  позбавляє   місцеві органи  виконавчої влади,  особливо на базовому рівні,  можливості оперативно управляти коштами  бюджетів,  стимулювати  інвестиційні процеси.

     Наведу вам     такі     цифри.     Недоїмка    по    платежах сільськогосподарських   товаровиробників    Глобинського    району Полтавської  області  до  місцевого  і  державного  бюджетів та до цільових фондів за 1995 - 1997 роки зросла із 2,2 мільйона гривень до  5,7  мільйона  гривень.  Рівень сплати податків знизився до 31 відсотка від нарахованих сум.  Несплата платежів до бюджетів  усіх рівнів  та  до  цільових  фондів  у  повному розмірі,  нарахування значних сум штрафних санкцій призвели до заблокування рахунків  25 колективних   сільськогосподарських   підприємств  та  фермерських господарств, або кожного четвертого сільгоспвиробника району.

     Така ситуація змушує виробників переходити на бартерні  умови господарювання, і бартерних операцій у Глобинському районі тепер у 3,3 раза більше, ніж у середньому по області.

     Глобинський район Полтавської  області  є  одним  з  найбільш типових сільськогосподарських районів.  Він має 116 тисяч гектарів сільськогосподарських земель,  на яких у 1996 році в розрахунку на 100  гектарів  угідь  було  вироблено  продукції  на  47,8  тисячі гривень.  Тут  функціонує  35  колективних   сільськогосподарських підприємств,  радгоспів і агрофірм,  103 фермерських господарства, які спеціалізуються  на  виробництві  зернових  культур,  цукрових буряків,  м'яса та молока,  а також 6 промислових підприємств,  що виробляють (дані за 1996 рік) товарів народного споживання  на  28 мільйонів гривень.

     Заборгованість сільгоспвиробників  постачальникам,  банкам за станом на 1 червня цього року становила 5,4 мільйона  гривень  при наявності  на  рахунках  сільгосппідприємств коштів у розмірі 25,6 мільйона  гривень.  У  сільській  місцевосці  Глобинського  району мешкає 50 тисяч жителів, або 79 відсотків усього населення району.

     Експериментом передбачається заміна податків, зборів та інших обов'язкових платежів, включаючи відрахування до пенсійного фонду, на  єдиний  (фіксований)  податок з гектара ріллі з урахуванням її бонітету  родючості  в  середньому  по  району.   Ставка   податку встановлюється  на  рік  (її  пропонується зафіксувати в законі) і буде дорівнювати 338  кілограмам  з  бало-гектара  пшениці  м'якої третього  класу,  яка  відповідає  відповідному ДГСТу.  До єдиного (фіксованого) податку не включаються акцизні збори, державне мито, ввізне мито, місцеві податки і збори, справляння яких не пов'язане з господарською діяльністю сільгоспвиробників.

     Розмір податку визначається за сумами нарахованих податків та зборів   з   усіх  сільськогосподарських  товаровиробників  району незалежно від форм власності та господарювання за 1996 рік. На той час  всіма  господарствами було сплачено до місцевого і державного бюджетів 8 мільйонів 232 тисячі гривень.

     Залік єдиного     (фіксованого)     податку      здійснюється обов'язковими   поставками   продукції  сільгоспвиробниками  (крім господарств,   що   мають   особливості   у    виробництві,    які оподатковуються згідно з діючим законодавством).

     Даним законопроектом   передбачається,  що  сільгоспвиробники мають право самі визначити форму сплати податку - або грошима, або поставкою сільськогосподарської продукції.

     Встановлено терміни   поставки.  Для  зерна  термін  поставки встановлюють самі сільгоспвиробники, але запроваджується межа - до 1  вересня  поточного  року,  для  іншої продукції - до 15 жовтня. Передбачається,  що якщо сільськогосподарські  виробники  вирішать сплачувати податок шляхом поставки продукції тваринництва, то така поставка  має   здійснюватися   щомісячно   згідно   з   плановими розрахунками, які буде затверджувати районна держадміністрація.

     Справляння податку   проводиться   шляхом   реалізації  через заготівельні     організації     та     переробні     підприємства сільгосппродукції,  з  якими  районна  адміністрація  має  укласти відповідні угоди.

     У проекті     передбачається      і      покриття      витрат сільгоспвиробників,  заготівельних,  переробних  підприємств,  які будуть  пов'язані  з  реалізацією  цього  експерименту.   Зокрема, витрати  на транспортування продукції заготівельникам пропонується покривати за рахунок  сільгоспвиробників;  витрати  по  прийманню, зберіганню,  реалізації  продукції,  що  надійшли в рахунок сплати єдиного податку, будуть нести заготівельні, переробні підприємства з  наступним  відшкодуванням  цих  витрат  за  рахунок виручки від реалізації цієї продукції.

     Облік і  контроль  за  сплатою  єдиного  податку  до  бюджету покладається на державну адміністрацію в районі.

     Передбачається, що     коефіцієнти    співвідношення    іншої сільськогосподарської продукції  для  еквівалентної  заміни  зерна продовольчої  пшениці  визначаються  Полтавською  обласною радою з урахуванням  рівня  цін,  які  склалися  на  товарних  біржах  або споживчому ринку, де реалізується відповідна продукція.

     Законопроект передбачає,  що  сума сплаченого єдиного податку має бути перерахована відповідно до державного,  місцевих бюджетів і до позабюджетних фондів.

     Пропонується, що  кошти,  які  надходитимуть  на  спеціальний рахунок Головдержказначейства у районі,  мають бути розподілені та зараховані у таких пропорціях:  до державного бюджету - 4 відсотки від  сум,  які  надійдуть  від  реалізації  сільгосппродукції;  до пенсійного фонду - 40 відсотків;  чорнобильського фонду (я називаю його коротко) - 11 відсотків; на обов'язкове соціальне страхування

-  2  відсотки;  до  дорожнього  фонду  - 3 відсотки;  до місцевих бюджетів - 40 відсотків.

     Шановні народні  депутати!  Ще  раз  підкреслюю,  що   розмір фіксованого  податку  обчислено як середню величину сплати податку всіх сільськогосподарських товаровиробників району  в  1996  році. Хочу  зауважити,  що не всі господарства погодилися брати участь в експерименті,  і група,  яка працювала в цьому районі,  керувалася принципом   добровільності   участі   сільгоспвиробників  у  цьому експерименті.  Так,  п'ять підприємств,  які займаються переробкою сільгосппродукції  та  іншими  видами виробництва,  не включені до списку учасників експерименту.  Проте останнім часом  до  Кабінету Міністрів надходили пропозиції від фермерських господарств, які на стадії розробки цього проекту відмовилися від участі в  проведенні експерименту.  Сьогодні  вони  подали заявки про включення і їх до цього списку.  Ми вважаємо,  що  це  питання  має  право  вирішити Полтавська обласна рада.

     Законопроектом передбачено одну норму, яка дає право Кабінету Міністрів змінювати ставку єдиного фіксованого  податку,  оскільки може  статися,  що  через  кліматичні  умови деякі господарства не матимуть змоги сплатити цей вид податку в фіксованому розмірі.  Ми передбачали,   що   Верховна   Рада  може  запропонувати  Кабінету Міністрів вносити деякі корективи в цих  ситуаціях  для  зменшення розміру податку.

     У принципі  введення  цього податку деякою мірою порушуватиме принцип сплати  податку  залежно  від  отриманих  доходів.  Як  ви помітили,  і  в  попередньому  варіанті,  і  в  варіанті  Кабінету Міністрів,  пропонується розмір податку, розрахований в середньому по  району.  Повторюю,  це  деякою  мірою  несправедливо  щодо тих підприємств,  які відповідно до фактичних доходів мали б  сьогодні сплачувати менші податки.

     Але господарства погодилися з цими нормами,  бо сподіваються, що урожай,  який вони отримають,  дасть їм змогу сплатити цей  вид податку.  Ставка податку,  яку запропонував Кабінет Міністрів (338 кілограмів пшениці м'якої третього класу з кожного  гектара),  це, відверто кажучи,  трошки нижче, ніж мало б бути нараховано на базі 1996 року. Але ми вважали, що один лише 1996 рік не можна брати за базу,  треба було врахувати й інші роки,  коли врожаї були вищі чи нижчі.  Так ми одержали оцей показник - 338 кілограмів як  середню величину.

     Я закінчив, дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу,  гадаю,  що у нас буде цікава розмова щодо даного  законопроекту.  Я  просив  би  ставити  чисто професійні   запитання.   Є  запитання?  Будь  ласка,  запишіться. Відводимо на запитання п'ять хвилин.

     Депутат Глухівський.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область).  Шановний Василю Васильовичу!  Проектом закону передбачено,  що  70  відсотків  податку  буде  сплачуватися пізно восени,  тобто тоді, коли селяни зберуть урожай. Може статися так, що  зерно  буде  зібране,  але  грошей господарство не матиме.  Чи передбачається,  щоб цей податок можна було сплатити натурою, а не грішми?

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Підкреслюю,  що  цей  законопроект  узагалі передбачає сплату  податку  натурою.  Грішми  він  сплачується  як виняток,  якщо господарство не в змозі буде сплатити його натурою. І ми не пропонуємо встановити,  що тільки восени треба здавати  цю продукцію.  Ми  передбачали,  що термін сплати податку визначатиме сам платник. Коли він збере зерно, він може відразу ж везти його в заготівельну  організацію.  Ми пропонуємо визначити лише граничний термін: не пізніше 1 чи 15 жовтня.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Зачосов, за ним депутат Шейко.

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Нахімовський виборчий округ, м. Севастополь). Василий Васильевич! Ведь  проводить  эксперимент  практически  очень  сложно,  тяжело. Можно,  наверное,  и теоретически как-то все  рассчитать.  У  меня такое предложение:  взять,  допустим,  все показатели хозяйства за 1996 год,  нормативы на 1998 год (или то,  что  вы  предлагали)  и просчитать все это.  Делали ли вы это? Или вы остановились на том, что,   получив   новые   нормативы,   хозяйства   будут   работать прибыльно?..

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Хотів  би  ще  раз показати таблицю даних, на базі яких ми здійснили ці розрахунки. Я підкреслював, що розрахунки  робилися  на  базі  показників  1996  року,  коли було введено майже всі податки, які відповідно до чинного законодавства мають  справлятися  в  1998  році.  Ми  включили  сюди і податок з прибутку,  якого,  до  речі,  в  1996  році   сільськогосподарські підприємства  не  сплачували.  Ми врахували тенденцію до зменшення рівня врожайності в господарствах,  яка мала місце в 1996 році.  В результаті  ми  отримали цю цифру - 338 кілограмів зерна.  Тобто я можу підтвердити,  що ця ставка  оподаткування  сільгоспвиробників виведена  теоретично.  Ми  розуміємо,  що  вона  може  виявитися й заниженою,  якщо в наступному році  буде  добрий  урожай.  Але  ми розрахували її на 1998 рік,  а експеримент ми пропонуємо проводити протягом трьох років.  Потім ми проаналізуємо,  як спрацьовуватиме цей  механізм  і які треба зробити уточнення щодо самого механізму продажу сільгосппродукції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко. Наступний депутат Попеску.

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Василю   Васильовичу!   Аграрники  знають,  що  Старобешівський  і Глобинський    райони    є,     скажемо     так,     міцними     в сільськогосподарському  виробництві,  і  вони  вдало підібрані - у двох природно-економічних зонах.  Але в нас є ще Полісся і гори... Чи  не  краще було б,  скажімо,  вибрати ще один поліський район і один передгірний, де обмаль землі, і там проекспериментувати разом з  цими двома досить вдало вибраними (ще раз підкреслюю) районами? Це перше запитання.

     І друге.  Чи  є   хоча   б   наближені   підрахунки,   Василю Васильовичу,  що  дасть  нам  цей експеримент:  плюс чи мінус.  Чи збільшиться надходження податків?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.    Щодо    розширення    зони     проведення експерименту,  то  передусім  ми виходили з того,  що це була воля самих сільгоспвиробників,  бо (я повторюю) для деяких  господарств участь   в   експерименті  пов'язана  зі  збільшенням  податкового навантаження.

     Взагалі Кабінет Міністрів подає проект закону про  проведення експерименту  тільки  на базі одного - Старобешівського району (це проект,   внесений   народним   депутатом    Моцпаном).    Я    не заперечуватиму,   якщо   буде   згода   з   боку  адміністрацій  і товаровиробників інших (скажімо,  гірських) районів на  проведення експерименту і в цих районах.  Але це робитиметься тільки з їхньої згоди,  тому що ми  до  цього  планували  провести  експеримент  у Вінницькій   і   Тернопільській  областях,  але  там  господарства відмовилися від експерименту.  Тому ми і не поширили його на  інші господарства.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Попеску.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Глибоцький виборчий округ,  Чернівецька область).  Міжрегіональна  депутатська  група.   Дякую.   Шановний доповідачу!  Я підтримую ідею, яку висловив Олександр Миколайович, щоб до цього експерименту  залучити  якийсь  район  від  західного регіону.  Сьогодні,  ставлячи  запитання попередньому доповідачеві депутатові Моцпану,  наш колега  з  Чернівецької  області  депутат Лупаков  запропонував залучити до експерименту один гірський район (Путильський) і один передгірний - (Сторожинецький) район.

     Ми щойно повернулися з округів і,  за словами  нашого  колеги Лупакова,  попередня розмова на рівні районів відбулася, і якщо ви з цим будете згодні,  ми пропонуємо прийняти цей закон  у  першому читанні,  а  до  другого читання провести відповідні переговори на рівні  згаданих  двох  районів  і  залучити  їх  також  до   цього експерименту.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Ну,  я  вже  частково  відповів  на це ваше запитання.  Думаю,  що з  боку  уряду  не  буде  заперечень  проти проведення   експерименту  в  цих  районах.  Але  нам  треба  мати звернення адміністрацій цих районів хоча б до  Кабінету  Міністрів із проханням залучити ці райони до експерименту.  Нам треба тільки зробити відповідні розрахунки...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Сідайте,  Василю Васильовичу. Слово має Шаланський Анатолій Миколайович.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні колеги депутати! Дозвольте мені висловити позицію Комітету з  питань  фінансів і банківської діяльності.  Насамперед нам слід визнати,  які цілі ми переслідуємо,  бажаючи  прийняти  закон  про проведення   експерименту.   На   мою   думку,   у   авторів  обох законопроектів була цілком правильна й виважена мета -  підтримати сільськогосподарське   виробництво,   спростити   механізм  сплати податків  і  привести  ці  податки   до   прийнятого   процентного відношення.

     Але до   вирішення   проблем  сільського  господарства  треба підходити комплексно.  Запровадженням єдиного  земельного  податку виправити  становище  в  АПК і підтримати сільське господарство ми сьогодні не можемо. Погодьтеся із цим.

     Скажіть, запровадивши  єдиний  податок  на  землю  (чи  то  в натуральному  виразі,  чи в грошовому) ми відновимо паритет цін на продукцію промислову і сільськогосподарську? Ні в якому разі! Чому сільськогосподарський товаровиробник не сплачує податків? Не через те,  що він займає антидержавну позицію чи не розуміє,  що податки потрібно  платити  всім!  У  нього  не  залишається ні коштів,  ні продукції  після  того,  як   він   розрахується   за   поставлені пальномастильні матеріали, електроенергію, здійснить інші витрати, необхідні для виробництва сільськогосподарської продукції. У нього не залишається жодної копійки навіть на оподаткування, не говорячи вже про заробітну плату!

     Тому я ще раз запитую:  один чи другий законопроект  виводить нас  із  цієї  ситуації?  Ні!  Тому  давайте  розглянемо  спочатку законопроект, запропонований депутатом Моцпаном. Що ми врешті-решт матимемо?  Із  тих 26 податків і зборів,  які на сьогоднішній день встановлені офіційно,  вилучено лише податок на додану вартість  і акцизний збір.  Все інше складено в кучку і розбито на площу ріллі по району (адже це так?).  А  далі  середній  по  району  показник оподаткування  перемножується  на  показник родючості землі даного господарства і отримуємо ставку податку для цього господарства. Це цілком  правильно.  Але  ж  на  сьогоднішній  день  як  мінімум 85 відсотків валового прибутку  йде  на  оподаткування.  Ми  фіксуємо величину  оподаткування.  Наступного року врожай може збільшитися, може зменшитися, а ставка податку залишається сталою. Тим самим ми порушуємо  рівність  умов  кожного з учасників експерименту.  А це суперечить основному принципу  оподаткування,  згідно  з  яким  ні стихійні  явища,  ні  погодно-кліматичні  умови не повинні суттєво впливати на величину оподаткування.

     З другого боку,  в проекті Кабінету Міністрів враховані умови оподаткування в 1996 році.  А в 1997 році вони в порівнянні з 1996 роком помінялися.  Тоді  ці  значення  для  тих  господарств,  які спрацювали краще,  будуть полегшеними (бо податки будуть менші), а для інших - більшими.  I  врешті-решт  ми  не  досягнемо  дієвості оподаткування,  бо  не вводимо рівного принципу для всіх учасників експерименту.

     Що на  сьогодні  є  головною  причиною   несплати   податків? Господарство   виростило  урожай,  зібрало  його,  і  після  цього з'являються  рекетири  від  постачальників  і  починають  вимагати частину врожаю...

     Що ці    законопроекти   міняють?   Товаровиробник   виростив продукцію,  відвіз її на хлібоприймальне підприємство, а далі - чи голова  сільської  ради (як у Старобешівському районі),  чи голова адміністрації (як у Полтавській області)  починає  терпіти  навалу тих  самих  рекетирів  із  гранатами  й  вимогами  в  першу  чергу розрахуватися за поставлені нафтопродукти,  мінеральні  добрива  й таке інше. I тільки те, що лишиться, піде на оподаткування.

     Хотів би  запитати  і у Василя Васильовича Регурецького,  і у інших  авторів  проекту:  як  можна  виділити  податок  на  додану вартість   із  вартості  зерна,  яке  надійде  на  хлібоприймальне підприємство, а потім колись буде реалізоване? Чому ми сьогодні не можемо  вчасно  розрахуватися  з  господарством за продану державі продукцію - не через  рік,  як  і  за  хліб,  і  за  цукор?!  Тоді господарство  саме сплатило б ці податки без усяких експериментів. Але ж сьогодні держава не в змозі з  селянами  розрахуватися.  Так само  хлібоприймальне  підприємство  (на  сьогодні  це  акціонерне товариство) повинне  брати  десь  кредит,  щоб  розраховуватися  з бюджетом  за конкретне господарство.  Де гарантія,  що завтра воно розрахується?  Ми хочемо  ввести  фіксовані  ставки  податку,  які зобов'язують  кожного керівника сплачувати податок,  і передбачити заходи фінансового впливу на нього.

     Тому я вважаю,  що ми повинні  сьогодні  всебічно  обговорити питання запровадження єдиного податку на землю. Бо, дякуючи Василю Iвановичу  Степенку  і  ряду  інших  присутніх  тут  депутатів,  у аграріїв у державі склалася думка, що варто нам запровадити єдиний податок на землю,  як  завтра  нам  стане  легше  жити.  Абсолютно неправильно!  Бо  і  єдиний  податок на землю може забрати всі 200 відсотків валового прибутку,  і  200  видів  оподаткування  можуть становити  в  сумі  всьогонавсього 20 відсотків валового прибутку. Важлива не кількість податків, а їх сумарна величина.

     В даному разі я підтримую пана Пилипчука, який тут уже третій рік говорить,  що сьогодні розумна сумарна ставка оподаткування не повинна перевищувати  40-45  відсотків.  Ми  цими  законопроектами цього  досягаємо?  Ні!  А раз ні,  то ми просто ще раз ставимо два райони  Полтавської  області  і   один   район   (Старобешівський) Донецької  області  у  нерівні  з  іншими  умови.  Проводити  такі експерименти, даруйте мені, не зовсім морально. Треба підходити до сільського  господарства  комплексно,  вирішувати спочатку питання паритету  цін  на  сільськогосподарську  і  промислову  продукцію, проблеми   взаєморозрахунків   і   відновлення   грошово-кредитної системи.  Після  цього  постане   питання   нормалізації   системи оподаткування. Менші ставки податків створять умови для розширення бази оподаткування,  більше суб'єктів господарювання буде залучено до   формування   бюджету.  Після  цього  встановляться  нормальні взаємостосунки  між  державою,   аграрним   сектором,   фермерами, колективними та іншими підприємствами.

     Дякую за увагу і готовий відповісти на ваші запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть  запитання  до  Анатолія Миколайовича?  На жаль,  Анатолію Миколайовичу,  ви плутаєте багато питань і скидали все в одну купу...

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Нічого я не плутаю.  Я говорю про ситуацію в агропромисловому комплексі...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я в кінці ще скажу...

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Якщо ми говоримо  про  те,  що  цей  податок сьогодні   витягне   нас   із   хаосу,   то  глибоко  помиляємося. Розрахований на гектар землі, він не полегшує ситуацію, а навпаки, ускладнює її. Бо в наступному році ситуація з погодно-кліматичними умовами може змінитися,  зміниться система оподаткування, можливо, зменшиться  ставка  податку,  а ми зафіксували її на вищому рівні. Тобто постає дуже багато запитань, про які я сказав.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  запишіться на виступи.  Зараз ми вам доведемо, що ви сплутали одне з іншим...

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Ні!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Паритет  цін  до цього питання ніякого відношення не має.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. А звідки ж брати гроші на оподаткування?..

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не цей закон впливатиме на паритет цін.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  А я говорю:  в комплексі треба розглядати ці питання, а не окремими...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин на запитання й відповіді.

     Депутате Чупахін, будь ласка. Наступний - депутат Мельник.

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской партий. Анатолий Николаевич!  Возможно,  этот вопрос  больше  относится  к авторам законопроекта, но, я думаю, и вы сможете ответить на него.

     Не проводились  ли  расчеты:  как  этот налог будет влиять на результаты хозяйственной деятельности сельхозпредприятий в случае, скажем,  неблагоприятных климатических условий (засухи, чрезмерных дождей и так далее)?

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Зрозумів.  Дозвольте  відповісти.  В  основу розрахунків  покладено  показники  за 1996 рік.  Для одних районів України цей рік був засушливим,  для інших - ні. Для Полтавщини це був,   скажемо   так,   нормальний   рік.  Це  дало  нам  підстави запропонувати фіксовану ставку податку - 338 кілограмів пшениці на гектар  ріллі.  Звичайно,  може  скластися так,  що на Полтавщині, дасть Бог,  в наступному році  будуть  сприятливі  погодні  умови, урожайність  підніметься,  валовий  дохід  і  валовий  збір  зерна зростуть.  Тоді Полтавщина опиниться в дещо пільгових умовах  щодо оподаткування, бо можливості її за валовим збором будуть більші, а обсяг податків буде фіксованим. І навпаки: якщо дощі, градобій чи, не  дай  Боже,  якесь  стихійне  лихо не дадуть виростити високого врожаю,  а платити податок треба буде в зафіксованому  обсязі,  от тоді   й   виникне   проблема.   Власне,   це   проблема  і  цього законопроекту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Мельник. Наступний - депутат Ярошинський.

     МЕЛЬНИК В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань законності   і   правопорядку   (Інгулецький    виборчий    округ, Дніпропетровська  область).  Я хочу задать уважаемому коллеге один вопрос.  Вы работник сельского хозяйства и понимаете, что о едином налоге на наше производство все мы просто мечтаем. Но чувствуется, что мы будем об этом мечтать еще долго и нудно. О том, что сегодня новые налоговые законы противоречат другим законам,  знают все.  У меня к вам конкретный вопрос:  вы  лично  участвовали  бы  в  этом эксперименте?

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Нет,  не участвовал бы.  Об ясню почему.  Вы абсолютно правильно подметили,  что единый налог на  землю  -  это мечта  каждого  работника агропромышленного комплекса.  Но в то же время для меня важна не форма его, а суть. Еще раз повторяю: можно установить  такую  ставку  единого налога на землю,  которая будет достигать ста процентов валового  сбора  зерновых  и  всех  прочих доходов.

     В Дании,  например, введено 118 видов налогов, ставки которых не превышают 1,5 процента.  Но это никого не смущает,  поскольку в общей  сложности  они  не  могут  превышать  45 процентов валового дохода предпринимателя.  Вот в чем суть, а не в том, сколько таких налогов будет введено.

     Потому я  настаиваю  на  том,  что  к  решению  этой проблемы следует подходить комплексно.  Тогда  сильное  сельское  хозяйство станет  тем  рычагом,  который  превратит  нашу  Украину в сильное государство. Вот с этих позиций и надо подходить к проблеме.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Ярошинський, будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Анатолію Миколайовичу! Поперше, я дякую вам за те,  що ви до проблеми підійшли справді комплексно і спробували серйозно проаналізувати те,  що пропонувалося в  цьому  залі,  без якихось    передвиборних   сентиментів,   які   ми   помічаємо   в законопроектах.

     Я хочу попросити вас, щоб ви не звертали уваги на репліки, бо ми  вже  звикли  до  того,  що  чиясь  думка єдино правильна,  але результати цього відомі.

     У мене  запитання  таке.  От  ви  вважаєте  (я  повністю   це підтримую),  що,  враховуючи багатоукладність,  багатопрофільність сьогоднішнього    сільськогосподарського    виробництва,     треба неоднозначно підходити й до реалізації якихось експериментів.  Але чи не здається вам,  що  частина  депутатів  (це  те,  про  що  ви сказали),  навіть  виступаючи  проти вас (бо тут же розумні люди), згодні робити всякі експерименти,  щоб просто було  гірше?  Чи  не спадало  вам  на думку таке,  виходячи з досвіду праці у Верховній Раді?

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Я далекий від думки,  що той, хто вносив або розробляв   законопроект,  працював  проти  нашої  держави,  проти сільського   господарства.   Але   некомплексність   підходу    до розв'язання  ситуації  дає  нам  з вами підстави для сумнівів,  чи досягнемо ми реально кінцевої мети.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Анатолію  Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка. Хто хоче взяти участь в обговоренні питання?

     Тільки просив  би виступити тих аграрників,  хто глибоко знає проблему!..  (Шум у залі).  Вважаю, що ми на обговорення відведемо десять  хвилин  і  послухаємо  людей,  які  в цих питаннях справді розуміються і дивляться в далеку перспективу.

     Будь ласка,  депутате Парасунько (Шум у залі).  Я  просив  би вашого  дозволу  дати змогу виступити аграрникам (Шум у залі).  За ним виступить депутат Ківшик (Шум у залі).

     Сідайте, будь ласка, не шуміть...

     Депутатові Парасуньку надається три хвилини.

     Будь ласка, виставте десять хвилин.

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий  округ, Вінницька область).  Шановні колеги,  заспокойтеся! Я записаний на виступ  від  Комітету  з  питань  агропромислового  комплексу,  за дорученням  якого мені з групою спеціалістів довелося влітку цього року побувати в  господарствах  та  організаціях  агропромислового комплексу  Глобинського  району  і  попрацювати  зі  спеціалістами фінансової служби та податкової служби району.  Я дійшов висновку, що  умови  експерименту,  які  пропонуються і в Глобинському,  і в Старобешівському    районах    (саме    практиками,    керівниками господарств, спеціалістами, які беруть на себе відповідальність за своєчасну сплату єдиного податку),  є прийнятними.  Значна частина цього  податку  надходить до місцевих бюджетів,  що забезпечить їм можливість фінансувати виплату заробітної плати в бюджетній сфері, утримувати  заклади  соціальної  сфери  на  селі та вирішувати ряд інших проблем.

     І не  треба  сьогодні  намагатися  вирішити  проблеми  всього сільського  господарства  нашої  держави.  бо  вони,  ці проблеми, виникли ще дев'ять років тому, і ми такі експерименти повинні були проводити,  щоб довести,  що наші фахівці на місцях справді можуть працювати,     реформуючи     і     саму     податкову     систему сільськогосподарського  виробництва.  Мені шкода,  що Міністерство фінансів тільки з приходом міністра Ігоря Олександровича  Мітюкова відгукнулося  на цей експеримент і бере на себе за цей експеримент відповідальність.  Бо   попередні   керівники,   міністерства   не зреагували   на   прохання   ні   старобешевців,   ні   глобинців, відмахнулися від них.  Краще сидіти у міністерстві,  ділити те, що надійде,   ніж   виїхати   на   місце   і  забезпечити  проведення експерименту.

     Закликаю вас прийняти цей  законопроект  у  першому  читанні, доручивши  персонально  заступнику  міністра фінансів Регурецькому Василю   Васильовичу   довести   його   переваги,    ефективність, практичність,  а не скомпрометувати цей експеримент. Завдяки цьому ми хоч побачимо, що вміють робити люди на місцях.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ківшик, за ним - депутат Чернявський.

     КІВШИК П.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Глобинський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Аграрна  партія  України. Шановні  народні  депутати,  Глобинський  район  - це мій виборчий округ.  Хотів би,  щоб ви звернули увагу, що це не експеримент. Це керівники  району  самі  беруть на себе відповідальність і шукають нові форми роботи.  Не думайте, що цей експеримент забезпечує його учасникам якісь переваги, якісь пільги, що цим учасникам надаються якісь кредитні ресурси.  Керівники цих господарств взяли  на  себе відповідальність за виробництво продукції, її реалізацію.

     Не думайте,  що Кабінет Міністрів не врахував усі ті податки, які сплачувалися господарствами.  Ні!  Усі податки, які сплачували господарства, враховані, і ми це довели розрахунками. Господарства лише отримають право реалізувати вироблену  продукцію  і  протягом двохтрьох місяців сплатити всю суму податку.

     Просив би  вас  усіх  зрозуміти,  що це не дає якихось пільг. Район цей - п'ятий за величиною в Україні,  це не якийсь маленький район.  У районі є велике виробництво різноманітної продукції. Там іде пошук нових підходів  до  організації  виробництва  на  основі ринкових відносин.

     Ми не  ставимо  питання  так,  що  цей  податок буде для всіх однаковий. Він має стимулювати збільшення виробництва продукції.

     Тому я ще раз просив би всіх депутатів звернути увагу на  те, що  учасники експерименту цього району не отримають якихось пільг, а лише дозвіл попрацювати в умовах експерименту.  Вони  беруть  на себе  велику відповідальність,  у першу чергу перед своїми людьми. Тому я прошу вас проголосувати за цей проект,  і не треба  ніякого другого   читання.   Треба   зразу  дати  людям  дозвіл  працювати по-новому.  Це  буде  важливий  стартовий  документ.  Бо,  як  тут правильно  говорили,  для кожного сільського трудівника цей єдиний податок є мрією.

     Прошу підтримати законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Чернявський. Будь ласка.

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область).  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Думаю,  ви  розумієте,  що  це  не передвиборний виступ,  оскільки трансляції немає.

     Що я хочу сказати з цього приводу?  Сільське  господарство  я знаю  вже  багато років,  і ви про це знаєте.  Перше.  Я підтримую колегу Ківшика у тому плані,  що пільг учасникам  експерименту  не надається. Я уважно прочитав і проаналізував обидва законопроекти: пільг для цих господарств, для цих районів там не передбачається.

     Друге. Стабільність оподаткування -  це  справді  багаторічна мрія  хліборобів.  Але  якоюсь мірою Анатолій Миколайович правий у тому,  що  не  завжди  цей  податок   (338   кілограмів   пшениці) господарства можуть сплатити.  Дивіться,  у чому тут справа.  Лише половина посівних площ засіяна  зерновими.  У  структурі  зернових лише половина пшениці. От і виходить, що з кожного гектара пшениці на сплату податку треба виділити близько 14 центнерів зерна.  А це не завжди вдається.

     Далі. Сьогодні ціни на техніку,  послуги неймовірно високі: 8 центнерів пшениці треба сплатити за збирання врожаю, 3 центнери за те,  щоб  хліб посіяти,  3 центнери - за добрива,  3 центнери - за біозахист і таке інше.  Набирається  десь  до  60  центнерів.  Але думаю, що тут іще не все враховане.

     Повинен сказати,  що  якщо  для України це експеримент,  то у сусідній з Сумщиною Бєлгородській області Росії вже протягом  двох років справляється податок - 268 кілограмів зерна з гектара ріллі. Але у нас головним рекетиром є державна адміністрація,  бо у  нас, на Сумщині, навесні укладали договори, що ціна на пшеницю буде 270 гривень за тонну,  зараз її знизили до 240 гривень.  Ціна на цукор передбачалася  на  рівні  119 гривень,  сьогодні її понизили до 64 гривень.  Олександре Миколайовичу,  це ж щось  страшне  для  села! Тонна цукру йде за тонну пального!  А ми ж знаємо, що кілька років тому,  коли починався бартер, це співвідношення було 1:8. Сьогодні кілограм  крейди  дорожчий від кілограма цукру!  Сьогодні кілограм меду (це ж ліки!) коштує дешевше,  ніж кілограм отієї  тюльки.  Це страшне.

     Тобто я підтримую цей експеримент,  його треба проводити, але треба (це я звертаюсь і до Василя Васильовича,  і до членів уряду) припинити знущатися над селом. Ви ніякого податку з села більше не отримаєте.  Сьогодні ставити треба питання про скасування  взагалі усіх  податків  з  села.  На останньому засіданні колегії Сумської обладміністрації  129  господарств  визнано   банкрутами,   а   їх працівники  -  вже кріпаки.  За рік прийдуть нові хазяї,  і всі на селі будуть кріпаками. Тоді податків ні з кого буде брати!

     Зараз не зорано третину земель,  практично не внесено добрив, глибоку  оранку  зроблено наполовину...  Про які податки ми можемо говорити?!  Прошу вибачити,  що трошки затримую вас, але нам треба взагалі змінити підходи до села.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Данча.

     ДАНЧА М.Д.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський  сільський виборчий   округ,   Закарпатська   область).  Спасибі,  Олександре Миколайовичу.  Шановні колеги! Я представляю Закарпаття і ніхто не запідозрить, що я лобіюю ці два райони. Але я попросив слова тому, що донедавна займав посаду заступника голови  облдержадміністрації з аграрних питань.  І на тих нарадах, коли ми зустрічалися з моїми колегами в Донецькій,  Дніпропетровській,  Житомирській  областях, усі просили такий експеримент, про який сьогодні йдеться, провести хоч у якомусь районі. І люди на це чекають.

     Хочу сказати ще й таке.  Нещодавно наша група,  яка працює  в рамках   взаємозв'язків   між  парламентами,  відвідала  Угорщину. Побували ми практично в усіх аграрних районах,  і  спасибі  Василю Васильовичу,  що  він перший відгукнувся.  В Угорщині вже три роки тому запроваджено такий експеримент.  Вони,  правда,  взяли  трохи нижчу  ставку,  не 338 кілограмів пшениці,  а 200-250 кілограмів з гектара,  розпаювали землі господарств,  знову об'єднали власників паїв  і  дають  тонну  зерна  на  пай  у розрахунку на один гектар власнику,  який  вступив  у  колективну  асоціацію   пайовиків   - власників  землі.  Так  ось  приблизно  такий  же експеримент вони впроваджують  досить-таки   ефективно.   Я   пропоную   підтримати експеримент.

     Ще хочу  своїм  колегам із Чернівецької області сказати,  що, напевно,   Закарпаття   не   буде   претендувати   на   проведення експерименту  в одному з гірських районів,  тому що вартість землі та її родючість у Полтавській області і в  гірських  районах  дуже різні,  і тому надходження до бюджету району можуть зменшитися,  а відповідно - і виплати бюджетній сфері.

     Олександре Миколайовичу,   напевно,    моя    позиція    дещо розходиться  з  позицією колеги Ківшика,  але я пропоную взяти для експерименту ті райони,  які не є дотаційними,  скажімо, які 40-50 відсотків усіх бюджетних надходжень використовують у себе, а решту віддають. Так було б менше ризику для медиків, учителів, тому що є побоювання у моїх колег щодо забезпечення бюджетних асигнувань.

     Пропоную законопроект прийняти в першому читанні.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Підведемо підсумки (Шум у залі).

     Шановні колеги!  Ми вже й так час перебрали.  Ну, будь ласка, депутате Пилипчук, ідіть на трибуну.

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).  Шановні колеги!  Звичайно,  єдиний податок на землю має свої плюси  в  тому,  що  стимулює  виробника,  бо  він  заплатить фіксований  платіж,  а подальше збільшення обсягів реалізації буде використовуватися лише на поповнення обігових коштів і на розвиток підприємства. Але виникає питання межі, яким той податок має бути. Це в середньому 35 доларів з гектара,  але за умови,  що ставка за кредити   буде   не   більше   10   відсотків,   тому  що  сезонне сільськогосподарське виробництво потребує  авансових  витрат  -  в середньому до 400 гривень на один гектар. І якщо в нас на сьогодні ставка за кредити становить 50-60 відсотків,  то відповідно  треба зменшити  і  розмір  податку,  щоб  забезпечити самофінансування й авансування  витрат  у  сільському  господарстві.  Тому  я   прошу підтримати   цей  законопроект,  правда,  ставка  завелика  -  338 кілограмів.  Нормально буде 190-250 кілограмів,  особливо за таких процентів  за  кредити,  які є на сьогодні.  Давайте зупинимося на цифрі до 250 кілограмів,  бо інакше  цей  експеримент  дискредитує себе.   І   до   західного   регіону   я   попросив  би  приєднати Здовбунівський район Рівненської області.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     Шановні колеги,  давайте коротко підведемо підсумки. Я думаю, що   до   раціонального   підходу   до   системи  оподаткування  в агропромисловому комплексі ми йшли не один десяток років. Що ми на сьогодні   маємо?   Перше.   Україна   має   41  мільйон  гектарів сільгоспугідь і 34 мільйони гектарів орної землі. Є 30 тисяч сіл.

     Друге. Матеріально-технічна база зношена на 65-75  відсотків. Родючість землі впала на 40 відсотків порівняно з 1990 роком.

     Третє. Який стан соціальної інфраструктури села,  думаю, мені не треба вам розповідати.

     І четверте - оплата праці.

     Таким чином,  це  чотири  позиції,  які  лягають   на   плечі сільгоспвиробника   -   чи   то   фермера,   чи   державного,   чи кооперативного господарства.

     Тут усі  ставили  питання,  яка  ж  межа.  А   межа   проста. Урожайність будь-якої культури,  яка прирівнюється в середньому до центнера  зерна,  становить  у  Полтавській  області  близько  240 кілограмів,  у західних регіонах - 180- 210 кілограмів,  на півдні України - від 240 до  300  кілограмів.  Тобто  окупність  центнера продукції   в  кожній  біокліматичній  зоні  різна.  Тому  межа  й визначається залежно від урожайності.

     І про те,  що казали Василь Васильович Регурецький,  депутати Моцпан,  Парасунько та інші.  Ви бачите,  цифра збігається - 65-70 гривень.  Це в середньому 250-300 кілограмів добрив,  які  забирає урожай технічної, зернової, кормової чи овочевої культури.

     Таким чином,  межа  тут  загалом  встановлена правильно.  Нам треба запровадити експеримент у цих  господарствах  з  урахуванням біокліматичних умов усіх зон республіки - степової, лісостепової і поліської.  Дати можливість  Комітету  з  питань  агропромислового комплексу,  Міністерству  фінансів і Міністерству агропромислового комплексу обрахувати оці проекти стосовно  районів,  про  які  йде мова, доопрацювати і внести на друге читання.

     Ми визначилися щодо трьох районів,  і я думаю,  це нормальний підхід. Пригірська зона, про яку тут говорили, не характерна. Вона завжди  була  дотаційною зоною,  тому проводити там експеримент не потрібно.

     Але в цих трьох зонах,  безперечно,  його треба  провести.  І якщо ми це зробимо - повірте мені! - протягом року, двох, максимум трьох буде відпрацьована раціональна модель,  яка дасть можливість господарствам    з   будь-якою   формою   власності   відтворювати продуктивність   землі,   матеріально-технічну   базу,   соціальну інфраструктуру  і  здійснювати оплату праці.  Решта коштів піде на розвиток держави.

     Тому я закликаю:  підтримайте,  будь  ласка,  цей  проект,  а точніше  три  проекти.  Доручимо  комітету  і  двом  міністерствам доопрацювати і десь до кінця грудня внести на  розгляд  у  другому читанні.

     Будь ласка,  голосуємо!  Сядьте, будь ласка, на робочі місця. Голосуємо в першому читанні і за відповідне доручення.

     "За" - 208.

     Голосуємо! Ну, 208 голосів за перший раз...

     "За" - 220.

     Вадиме Петровичу, голосуйте, не агітуйте! Голосуємо!

     Аграрники...

     "За"-224.

     Депутат Павловський не встиг проголосувати. Голосуємо ще раз.

     "За"-216.

     Які є зауваження?  Депутат Довгань.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Павловський.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,   Херсонська   область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу. Шановні колеги! Звичайно, ці проекти законів ще сирі, але ідея про те,  що  в  державі повинен бути єдиний податок на землю,  витає в повітрі, її обговорюють усі політичні сили, економісти і так далі.

     На днях я був у Львові. Там є 20-поверховий будинок, більший, ніж  будинок  Кабінету  Міністрів  України.  Там зараз дуже багато штатних працівників податкової інспекції сидить.  Якщо  буде  один податок  на землю,  то на всю область вистачить одного податкового інспектора.  Я пропоную ці законопроекти підтримати, доопрацювати, щоб було все грамотно прораховано, і зробити один закон .

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Павловський.  За  ним  - депутат Чапюк.

     Шановні колеги! Я прошу не шуміти. Ми проблеми села розуміємо тільки тоді, коли їсти хочемо, та ще їдемо туди, коли хочемо стати депутатами.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановні  народні  депутати!  Склалася  така ситуація,  що  всі  "за",  але  голосів  не  добираємо.  У  мене є пропозиція завтра вранці проголосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми зараз проголосуємо.

     Депутат Чапюк.

     ЧАПЮК Р.С.  Шановний Олександре Миколайовичу, я також поділяю думку  колеги  Павловського,  щоб проголосувати вранці,  бо в залі відсутні майже всі  члени  фракції  Аграрної  партії.  Може,  вони прийдуть на ранкове засідання, і тоді проголосуємо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Будь ласка.

     Ми зараз проголосуємо поіменно. Будь ласка.

     "За"-221.

     П'ять голосів  не  добрали...  Якби  100  голосів,  то я б не ставив більше. Будь ласка, голосуємо.

     "За"-229.

     Дякую.

     ----------

     Шановні колеги!  Ще кілька хвилин є,  і  ми  їх  використаємо раціонально.  Пропонується  розглянути  проект  Закону України про зброю. Ми до 18.15 розглянемо цей проект закону (Шум у залі).

     Запросили заступника міністра,  він сидить уже півдня (Шум  у залі).

     Добре, перенесемо на завтра і поставимо першим питанням.

     Будь ласка. Кочерга Віктор Герасимович.

     КОЧЕРГА В.Г.   Уважаемый   Александр   Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Этот проект закона настолько сложный и настолько  важный для нашего общества, что я бы даже предложил рассмотреть его не по сокращенной программе. Его надо очень внимательно почитать, потому что   этот  закон  будет  иметь  значительные  и  политические,  и социальные последствия.  Поэтому есть предложение рассмотреть этот проект закона завтра с утра по полной программе.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Павловський.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні народні депутати! У зв'язку з тим що при  розгляді  проекту  Закону  про  внесення   змін   до   деяких законодавчих  актів  у  зв'язку  з  прийняттям  Закону України про приєднання  до  Віденської   конвенції   1963   року   принципових розбіжностей не було,  за винятком питання про межу відшкодування, у мене є пропозиція завтра зранку тільки одну цифру обговорити. Я, наприклад,  пропоную із 150 знизити її до 100 спеціальних одиниць. І в  нас  є  всі  підстави,  щоб  прийняти  цей  закон.  Він  дуже потрібний, бо нам треба добудовувати блоки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу підтримати пропозицію про перенесення на завтра голосування  цього  законопроекту.  Будь  ласка,  голосуємо пропозицію депутата Павловського.

     "За"-180. Прийнято.

     Депутат Говорун - і завершуємо.

     ГОВОРУН В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Іванівський виборчий    округ,    Одеська    область).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Проект Закону про  зброю можна  розглядати  з  урахуванням  пропозиції Віктора Герасимовича Кочерги.  Але ж був ще проект закону з цього питання  Кабміну.  Де дівся цей проект закону? Чому ми вносимо тільки проект Недригайла? Ці два проекти треба розглядати тільки разом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Цей  законопроект  є,  але,  якщо  ви пам'ятаєте,  коли  ми  розглядали  це питання,  провели рейтингове голосування, і більшість голосів набрав цей проект закону, ми його й поклали в основу (Шум у залі).

     Ну, не треба, ви просто забули...

     Вечірнє засідання  оголошується  закритим.  Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.