ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  3 л и с т о п а д а 1997 р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу  зайняти  робочі  місця  й підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему. Реєструймося.

     Можна поправки до Конституції приймати

- зареєструвалися  311  народних  депутатів.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

     Слухається питання  про  Закон  України  про  Фонд державного майна України з вето Президента. Будь ласка, депутате Угаров.

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Мелітопольський   виборчий   округ,    Запорізька область). Уважаемый председательствующий! Уважаемые коллеги! Закон о Фонде государственного имущества мы  уже  рассматривали.  Михаил Васильевич  Чечетов сделал содержательный доклад по этому вопросу, и сегодня  нам  предстоит  принять  решение  по  преодолению  вето Президента.

     Здесь уже приводилась достаточно полная аргументация...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.  Шановні  колеги!  Розглядається важливе питання - про подолання  вето  Президента.  Прошу  всіх  депутатів зайти до залу.

     Будь ласка.

     УГАРОВ Г.Ю.  В  прошлую  пятницу  во время рассмотрения этого закона было сказано,  что если мы не сможем  преодолеть  вето,  то предлагается  рассмотреть проект Постановления Верховного Совета о внесении изменений к Временному положению о Фонде государственного имущества.

     Фонд госимущества,  как вы знаете, ведет серьезную и об емную работу по выполнению задач,  поставленных перед ним  и  программой приватизации,   и   законодательством   о   приватизации.  Поэтому необходимо,  чтобы он был правомочен в  своих  действиях.  Этим  и обусловлена   необходимость   рассмотрения  проекта  постановления Верховного Совета "Про внесення змін до Тимчасового положення  про Фонд державного майна".

     Но сейчас вопрос стоит о преодолении вето Президента на Закон о Фонде государственного имущества.

     Прошу сосредоточиться и проголосовать 300 голосами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до депутата Угарова? Немає.

     УГАРОВ Г.Ю.  Замечания Президента касаются прежде всего таких положений закона:  подчиненности Фонда государственного имущества, вопросов   управления   государственным   имуществом  и  вопросов, связанных с  процедурой  назначения  и  полномочиями  председателя Фонда госимущества.

     Я считаю,  что эти нормы выписаны в законе нормально. Но если все-таки возникнет необходимость в  каких-то  измениях,  мы  можем вернуться  к  рассмотрению  этих  поправок  и  когда Закон о Фонде госимущества будет действовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На мою думку, варто було б усе-таки зачитати, щоб депутати  пригадали.  Можливо,  не  у  всіх є під руками матеріал. Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый Александр Николаевич!  Я просто хочу помочь ответить на вопрос о замечаниях  Президента.  В данном  случае не было конкретных замечаний,  касающихся отдельных статей.  Замечания   Президента   сводились   к   тому,   что   он концептуально не согласен с законом, поскольку этот закон нарушает Конституцию,  перераспределяет  полномочия  в  пользу   Верховного Совета. Президент считает целесообразным вообще не принимать закон на такой концептуальной основе.

     По мнению нашего комитета, Закон о Фонде госимущества выписан процедурно   и   конституционно   правильно,  не  нарушает  статей Конституции,  касающихся этого фонда и его подчиненности.  Поэтому мы предлагаем,  поскольку четких замечаний нет,  проголосовать 300 голосами и поддержать закон в нашей редакции.

     На случай если мы не  преодолеем  вето  Президента  (Геннадий Юриевич уже об этом говорил), комитет подготовил документ, который будет   регламентировать   деятельность   Фонда   государственного имущества.  Такой  документ  был принят Верховным Советом прошлого созыва еще в 1992 году.  Но сейчас он устарел,  и  мы  подготовили проект нового нормативного документа.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Олександре Миколайовичу!  У залі  присутній  виконуючий  обов'язки голови  Фонду  держмайна пан Лановий.  Гадаю,  варто було б і йому дати можливість висловитися щодо позиції Президента України,  чому він саме так вчинив.  Хай би пан Лановий аргументував і вніс певну ясність.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо є така  потреба...  Але  мені  здається,  її немає,  у вас на руках є документ,  в якому Президент чітко і ясно висловив свою позицію. Вважаю, чіткіше вже не можна аргументувати. Якщо потрібно,  ми можемо зачитати його ще раз.  Може, не у всіх є цей документ.  Є необхідність зачитувати?  Немає.  Ще запитання є? Будь ласка.

     Депутат Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька  область).  Уважаемый  докладчик!  При  обсуждении  этого закона,  вы,  наверное,  встречались   с   представителями   Фонда госимущества.  Каково  отношение  к  замечаниям  Президента самого Фонда госимущества? Ответьте, пожалуйста.

     УГАРОВ Г.Ю.  Я думаю,  что об отношении Фонда госимущества  к замечаниям Президента говорит тот факт, что поддерживать замечания Президента приглашен Владимир  Тимофеевич  Лановой.  Думаю,  будет лучше,  если  он  сам  изложит позицию Фонда госимущества по этому вопросу  и,  если  есть  необходимость,  более  детально   изложит замечания Президента.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Лановий, будь ласка.

     ЛАНОВИЙ В.Т.,  виконуючий  обов'язки  голови Фонду державного майна України (Русанівський  виборчий  округ,  м.  Київ).  Шановні народні  депутати!  Коли  ми розробляємо закони щодо перерозподілу владних повноважень у країні, особливо з питань відносин власності

- базових відносин у суспільстві, треба керуватися не емоціями, не говорити, хто перетягує канат. Нам треба вибудувати систему влади, адже після прийняття Конституції ми лише починаємо її будувати. На жаль,  цей закон був  прийнятий  Верховною  Радою,  м'яко  кажучи, поспішно. Треба було добре опрацювати його норми.

     Візьмімо, наприклад, норми, які встановлюють підконтрольність Фонду держмайна Верховній Раді.  Усі правоохоронні  органи  можуть перевіряти  Фонд держмайна лише з дозволу Верховної Ради.  Хіба це нормально?  У нас же є система правоохоронних,  і  контрольних,  і ревізійних  органів,  які  мають певні повноваження.  Вони повинні контролювати і Фонд держмайна.  Звичайно,  має бути й депутатський контроль.

     Фонд держмайна  розробив проект закону і вніс його у Верховну Раду,  в  Адміністрацію  Президента.  На  нашу  думку,   у   ньому збалансовано   ці  відносини,  запропоновано  нормальний  правовий механізм  керування  Фондом  держмайна   і   взагалі   відносинами власності в суспільстві:  і на місцевому рівні,  і на обласному, і на центральному.  Не можна ж так просто записати:  Фонд  держмайна вступає  у  відносини  з  обласними  адміністраціями,  з обласними відділеннями органів приватизації, з місцевими органами влади (Шум у залі).

     Я просто висловлюю позицію Фонду держмайна щодо цього закону. На  наш  погляд,  треба  повернутися  до  його  базових  положень, розглянути  наш  проект  і тоді вирішити це питання.  Емоції зараз недоречні.  Ну,  подолаємо вето.  А якщо в  законі  є  норми,  які суперечать  Конституції,  то  як  бути далі?  На жаль,  там є такі норми.

     Дякую.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги,  я хочу пояснить точку зрения комитета Верховного Совета.

     Прежде всего по поводу эмоциональности и поспешности принятия решений.  Действительно, Фонд госимущества не так давно разработал еще  одну  редакцию  Закона  о  Фонде государственного имущества и предложил ее  на  рассмотрение  Кабинету  Министров.  Речи  нет  о каких-то  симпатиях,  антипатиях.  Просто  процедура  рассмотрения законопроекта  такова,  что  пока  он  находится  на  рассмотрении Верховного Совета (а тем более если проект прошел уже три чтения и закон принят и направлен на подпись Президенту),  ни  один  другой законопроект  по  этому  вопросу  не  может рассматриваться.  Надо закончить  рассмотрение  одного  законопроекта  и   только   потом приступать к рассмотрению следующего.

     Так как у нас на рассмотрении находится наш законопроект, то, к сожалению,  тот, о котором говорит Владимир Тимофеевич, не может быть принят к рассмотрению по чисто процедурным причинам.

     Что касается  неконституционности некоторых положений о Фонде государственного  имущества,  то,  к  сожалению,  аргументация  со стороны  Президента  тоже  не  является стопроцентно убедительной. Особенно его утверждение,  что Кабинет  Министров  -  единственный орган,  которому  в соответствии с Конституцией поручено управлять государственным  имуществом.  Нет  у  нас   в   Конституции   слов "единственный орган"! Здесь, по-моему, тоже небольшая неточность в замечаниях  Президента.  В  Конституции   сказано,   что   Кабинет Министров  управляет  госимуществом в соответствии с законом.  А в Законе о Фонде госимущества делается попытка определить рамки  его полномочий.  Это  ведь  тоже  закон.  Нет  никакого  перетягивания каната,  ни у кого не отбирают властных полномочий.  Из того,  что Фонд госимущества подчиняется Верховному Совету, вовсе не следует, что ему предоставляются властные полномочия.  Это попытка  навести порядок в данной сфере.

     Поэтому я  прошу проголосовать за преодоление вето Президента тремястами голосов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    прошу    підготуватися    до голосування. Нам потрібно 300 голосів.

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать этот закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуймо.

     "За" - 215.

     Сідайте, будь  ласка.  Шановні  колеги,  на завтра в нас інше питання...

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  В таком случае  я  предлагаю обратиться к документу под номером 3267, который был роздан вам 14 октября.  Это проект постановления Верховного Совета Украины  "Про внесення змін до Тимчасового положення про Фонд державного майна".

     Внесение этого   проекта   постановления   вызвано  тем,  что деятельность  фонда  обязательно  должна  регулироваться.  Принять изменения  к  Временному  положению  нам дает право постановление, которое было принято,  если мне не изменяет память,  в 1993 году и имеет  законную силу.  Для принятия постановления нам надо набрать 226 голосов.

     Чтобы устранить возможные препятствия и сомнения  со  стороны заинтересованных  лиц,  я  об ясню,  какие  позиции затронуты этим проектом.

     Первое. Подчиненность Фонда госимущества  Верховному  Совету. Это    предусмотрено    в    Законе   о   приватизации   имущества государственных предприятий, поэтому этот пункт здесь не нужен.

     Второе. Постановление   в   отличие   от   Закона   о   Фонде госимущества   не   касается   сферы   управления  государственным имуществом,  так как эта сфера регулируется законами.  Это  второй спорный момент.

     И третье.  Более  детально  выписаны  полномочия председателя Фонда госимущества и исполняющего обязанности  председателя  Фонда госимущества.

     Проект постановления   вам   роздан.   Я   прошу  сейчас  его поддержать,  чтобы фонд мог и дальше  нормально  работать.  Проект постановления   фактически  отражает  содержание  Закона  о  Фонде госимущества без тех позиций,  которые  я  назвал.  Это  абсолютно легитимный документ.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку   треба   включити  до  порядку  денного питання про розгляд цього проекту постанови. Будь ласка, ставлю на голосування. Прошу підтримати.

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

     "За" - 183.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Чапюк не встиг.  На його прохання ще раз ставлю на голосування пропозицію про включення  цього  питання  до порядку денного.

     "За" - 211.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  Принятие этого постановления позволит нам спокойно рассматривать в  дальнейшем  Закон  о  Фонде госимущества.  Это  постановление  будет  регулировать все спорные моменты.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас:  голосуйте або  "за",  або  "проти". Але,   будь   ласка,   голосуйте.   Зареєструвалися  311  народних депутатів, і кожен стоїть у кутку й вирішує свої питання.

     Ще раз голосуємо.

     "За" - 218.

     Я не розумію, чому ви ходите по залу? Або вийдіть у вестибюль і там погуляйте, або не ходіть по залу.

     Я впевнений,  що  кожен  із  вас,  якби  проводив нараду,  не допустив би,  щоб люди ходили по залу, засунувши руки в кишені. То чому ж ми тут дозволяємо собі це?

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги, просьба поддержать, это очень важный документ.

     Є пропозиція ще раз проголосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуймо.

     "За" - 216.

     Не голосують  47  чоловік.  Є  якісь  зауваження   до   цього документа?

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги,  просьба поддержать включение данного вопроса в повестку дня.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, підтримайте, будь ласка. Голосуйте.

     "За" - 212.

     Сідайте, будь ласка.

     ----------------

     Розглядається проект Закону України  про  місцеві  податки  і збори. Безсмертний Роман Петрович. Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Вашій увазі  пропонується  проект  Закону  України про місцеві податки і збори.  Цей  проект  розроблений  на  основі  Конституції  України відповідно  до  загальних  принципів  оподаткування,  передбачених українським  законодавством  та  міжнародними   документами   щодо фінансового     забезпечення    діяльності    органів    місцевого самоврядування,   територіальних   громад,   що   не    суперечить Конституції України. Закон, проект якого пропонується вашій увазі, належить до комплексу законів,  які  мають  створити  й  утвердити фінансовобюджетне     законодавство    для    органів    місцевого самоврядування, тобто територіальних громад.

     До комплексу цих документів належать  проекти  законів,  які, сподіваюся,  у  близькому майбутньому будуть розглянуті й прийняті Верховною Радою:  про бюджети місцевого  самоврядування  (розробка цього   проекту   вже   завершена);   про   вирівнювання   доходів територіальних  громад  (проект  розробляється);  про   комунальну власність (проект подано на розгляд Верховної Ради України) та про фінансову допомогу місцевому самоврядуванню.

     У проекті,  який я представляю,  зроблено  спробу  на  якісно новому  рівні законодавчо врегулювати питання про систему місцевих податків і зборів, порядок їх встановлення й справляння та питання повноважень  органів  місцевого  самоврядування  в цій сфері.  При розробці законопроекту враховувався досвід  застосування  протягом останніх  років  чинного  Декрету  Кабінету  Міністрів України про місцеві податки і  збори,  рекомендації  учасників  парламентських слухань з питань місцевих податків і зборів, які проходили в цьому залі,  а  також  пропозиції  органів   місцевого   самоврядування, територіальних  громад  та  їх  об'єднань,  позитивний  і,  на наш погляд,  прийнятний  для  України  зарубіжний   досвід   місцевого оподаткування.

     До речі,  зарубіжний досвід свідчить,  що в структурі доходів територіальних громад місцеві податки і збори становлять від 4  до 40 відсотків.

     Цілком природним  є  також  віднесення  до категорії місцевих податків земельної плати,  податку на майно фізичних та  юридичних осіб та податку на прибуток громадян.  До речі,  в окремих країнах європейського  континенту  прибутковий  податок   з   громадян   у структурі  доходів  місцевих  бюджетів  становить  від  15  до  30 відсотків.

     У результаті аналізу податкової  і  бюджетної  систем  робоча група   дійшла  висновку,  що  їх  структура  не  сприяє  розвитку місцевого самоврядування в Україні й упродовж шести років  поспіль не  дає  змоги  зафіксувати  адміністративну  систему  в  державі, стимулює надмірну концентрацію ресурсів на державному,  а надто на регіональному  рівні,  що  суперечить  букві  й  духу  Конституції України.

     Законом України про місцеві податки  і  збори,  проект  якого запропоновано,  передбачається значне розширення переліку місцевих податків  і  зборів,  що  можуть  запроваджуватися   за   рішенням представницьких  органів місцевого самоврядування.  Це дасть змогу містам,  селам та  селищам  за  різних  соціальноекономічних  умов запроваджувати  саме  ті  податки  й збори,  для яких є відповідна податкова база, об'єкти та суб'єкти оподаткування.

     У проекті      запропоновано      розширити      повноваження представницьких   органів   самоврядування   щодо   оподаткування, встановлення ставок окремих  видів  податків  і  зборів  у  межах, визначених законами України.

     Законопроект готували,  розраховуючи  на якнайшвидше внесення змін до чинних законів України про систему  оподаткування  та  про бюджетну  систему,  тому й не дивно,  що в окремих моментах він не узгоджується з ними.  Зміни до цих законів можна  підготувати  під час доопрацювання запропонованого вам законопроекту для повторного першого читання.

     Нові підходи  до  розрахування   та   використання   місцевих податків   і  зборів  сприятимуть  реформуванню  всієї  податкової системи в напрямі зміцнення дохідної  частини  бюджетів  місцевого самоврядування,  перенесення  податкового  тягаря  на  споживача й відповідного   зменшення   податкового   тягаря   для   виробника, підвищенню  відповідальності  органів  місцевого самоврядування за стан справ на місцях.

     Законопроект, що  пропонується,  -  це  перша  спроба  почати структурні  зміни загалом згубної для економіки України податкової моделі, доказом чого є наша чотирирічна праця над законами України про  оподаткування  прибутку  підприємств та про податок на додану вартість, яка щойно завершилася.

     Введення в дію цього закону має важливе  значення  і  можливе одночасно   із   введенням   зазначених  нормативних  актів.  Тому пропонується  приймати  всі  ці  законопроекти  і   вводити   лише одночасно.

     Проект закону,  який  пропонується  вашій  увазі,  розроблено авторським  колективом  у  складі:  Кравченка  Василя   Iвановича, Пітцика Мирослава Васильовича,  Пухтинського Миколи Олександровича та інших спеціалістів у галузі фінансів,  місцевого самоврядування на   замовлення  Асоціації  міст  України  та  депутатської  групи "Конституційний центр".

     Проект Закону України про місцеві податки і збори було подано на реєстрацію Верховній Раді ще 10 лютого 1997 року.  Законопроект було розглянуто в юридичному відділі Верховної Ради,  у  Державній податковій адміністрації, Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності,  Міністерстві економіки України. Висновки цих структур роздавалися депутатам, і ви мали можливість з ними ознайомитися.

     Не зупинятимуся   на   висловлених   зауваженнях,   усі  вони грунтуються на чинному законодавстві,  це слід визнати.  Однак  не можна  не  сказати  про  невідповідність норм окремих законів,  що регулюють фінансову й бюджетну систему держави,  статтям 142 і 143 Конституції України.

     Так, стаття  6  Закону  України про бюджетну систему дозволяє ліквідовувати бюджети сіл і селищ,  що й трапилося в ряді регіонів упродовж  1997  року.  В  Україні за станом на 22 жовтня 1997 року було 10172 сільські бюджети за наявності (вдумайтеся в це!)  28836 сільських адміністративнотериторіальних одиниць. Тобто в більшості сільських адмінтеродиниць взагалі немає бюджетів. На той же період в  Україні  було  907  селищ  міського типу і лише 797 із них мали бюджети,  тобто є селища,  які впродовж останніх  років  не  мають свого бюджету. Це особливо прикро після прийняття Конституції.

     Загалом же  в  Україні  12038  бюджетів  за  наявності  30825 адміністративнотериторіальних  одиниць  і  12063   представницьких органів  місцевого  самоврядування.  Тобто є випадки,  коли органи місцевого самоврядування не  розглядають,  не  затверджують  і  не заслуховують звіти про виконання бюджетів.

     Ситуація має  стати гармонійнішою після введення в дію Закону про   адміністративнотериторіальний   устрій,    який    сприятиме врегулюванню цього питання.

     Шановні колеги! Iнтрига ще й у тому, що вже другий рік підряд ми так і не можемо виконати вимоги Основного Закону -  Конституції України - при складанні проекту державного бюджету й робимо це, як правило, вже всупереч її статтям 142 і 143.

     Дозвольте перейти безпосередньо  до  тексту  законопроекту  й зупинитися на характеристиці його структури та змісту статей.

     Проект складається  з  26  статей,  об'єднаних у два розділи. Розділ I "Загальні положення" містить три статті,  які розкривають основні   поняття,   що   використовуються   в   проекті,  порядок встановлення місцевих податків і зборів та визначення їх ставок, а також питання самооподаткування.

     Стаття 1 містить визначення таких понять, як місцеві податки, місцеві збори,  місцеві акцизи, самооподаткування. У ній враховано й  уточнено аналогічні визначення,  що подані в Законі України про систему оподаткування.

     Місцеві податки - це "обов'язкові платежі,  що встановлюються законодавством  України,  які  запроваджуються в межах відповідної адміністративно-територіальної  одиниці  представницьким   органом місцевого  самоврядування  і  підлягають  зарахуванню  до бюджетів місцевого самоврядування".

     Місцеві збори  -   це   "обов'язкові   платежі   за   надання відповідних послуг фізичним та юридичним особам органами місцевого самоврядування,  що  встановлюються   законодавством   України   і запроваджуються  в межах відповідної адміністративнотериторіальної одиниці органами місцевого самоврядування і підлягають зарахуванню до бюджетів місцевого самоврядування".

     Місцеві акцизи  -  це  "форма непрямих місцевих податків,  що встановлюються на окремі види товарів  згідно  з  переліком,  який встановлюється  законодавством  України і запроваджується органами місцевого  самоврядування  з  метою  регулювання  виробництва   та споживання  окремих  видів продукції,  і зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування".

     Самооподаткування - ця норма випливає із Закону  про  місцеве самоврядування  в  Україні - це "вид платежів,  які встановлюються територіальними громадами з метою розв'язання  визначених  завдань на  добровільних  засадах  і  використовуються  органами місцевого самоврядування".

     У статті  2  закладено  принцип,   за   яким   розмежовується компетенція   Верховної   Ради   України   та  місцевих  рад  щодо встановлення місцевих податків і зборів,  а  саме:  законодавством України   встановлюються   перелік  і  граничні  розміри  місцевих податків  і  зборів,   а   представницькими   органами   місцевого самоврядування  -  види  місцевих податків і зборів та їх ставки в межах граничних розмірів,  а також пільги по  них.  Детальніше  ці положення виписано у статті 42 цього проекту.

     Самооподаткування (стаття  3  проекту)  запроваджується,  щоб законодавчо  передбачити  для  територіальних  громад   можливість формувати  додаткові  фонди  на добровільних засадах для вирішення конкретних завдань, які стоять перед територіальними громадами.

     Варто зауважити,  що  ця  стаття  не  суперечить  статті   74 Конституції  України,  яка  забороняє проведення референдумів щодо законопроектів з  питань  податків,  на  чому  наголошує  у  своїх висновках  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності, оскільки в даному разі йдеться про  місцевий  референдум  не  щодо законопроектів, а щодо вирішення якоїсь локальної проблеми.

     Розділ ІІ  проекту містить статті про конкретні види місцевих податків   і   зборів,   податкові   служби   органів    місцевого самоврядування,  повноваження  органів  місцевого самоврядування в галузі визначення місцевих податків і  зборів,  порядок  сплати  і перерахування  місцевих  податків  і зборів,  повернення з бюджету місцевого самоврядування зайве сплачених сум місцевих  податків  і зборів,   оподаткування  іноземних  юридичних  осіб  та  громадян, відповідальність платників за несплату місцевих податків і зборів, джерел сплати місцевих податків і зборів.

     Проектом передбачено   таку  структуру  податків:  податок  з продажу імпортних товарів;  податок на  нерухоме  майно  юридичних осіб; податок на нерухоме майно фізичних осіб; прибутковий податок з громадян;  плата  за  землю;  податок  на  прибуток  комунальних підприємств; податок з реклами; місцеві акцизи.

     Ця структура    принципово    відрізняється    від    чинної, встановленої Законом України про систему оподаткування,  про що  я вже  казав.  Новелою  цього  проекту  є  віднесення  до  категорії місцевих податків таких загальнодержавних на сьогодні податків, як прибутковий   податок   з  громадян,  податки  на  нерухоме  майно юридичних та фізичних осіб,  плата за землю.  Такий  підхід  дасть змогу забезпечити в достатній мірі органи місцевого самоврядування коштами і сприятиме ефективнішому стягненню  платежів,  враховуючи наближення   органів   місцевого  самоврядування  до  суб'єктів  і об'єктів процесу оподаткування та  зацікавленість  цих  органів  у повному зборі цих платежів.

     У законопроекті  передбачається  28  видів  місцевих зборів - більше, ніж є тепер. Я не зупинятимуся на характеристиці кожного з них,  тому що ви мали можливість ознайомитися з їх переліком, коли аналізували цей законопроект.  Слід зауважити,  що більшості з них не   передбачено   в  чинному  декреті,  їх  пропонується  ввести. Відповідно  до  Закону  України  про  систему  оподаткування   для запровадження  нових податків і зборів вони мають бути включені до цього  закону.  Відповідні  зміни  будуть  запропоновані  під  час подальшого доопрацювання цього законопроекту.

     Проектом пропонується   створити   податкові  служби  органів місцевого  самоврядування,  які   підпорядковуватимуться   органам місцевого  самоврядування  та державним податковим адміністраціям. Такі податкові служби,  маючи у своєму віданні порівняно  невеликі за  розміром  податкові  округи,  матимуть  змогу краще виконувати функції  податкових  органів  на  місцевому  рівні,   безпосредньо працюючи   з  кожним  платником  податків,  здійснювати  постійний контроль за сплатою податків.  Слід  відразу  зазначити,  що  така практика   є  в  небагатьох  державах  світу,  а  тому  автори  не наполягатимуть на її прийнятті.

     Шановні народні   депутати!   Запропонований   вашій    увазі законопроект   дасть  змогу  поліпшити  фінансовоекономічний  стан територіальних   громад,   збільшить   відповідальність    органів місцевого самоврядування.

     Дякую за увагу і готовий дати відповіді на ваші запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Запишіться, будь ласка. П'яти хвилин вистачить? Вистачить.

     Депутат Білоус. Будь ласка. За ним - депутат Левченко.

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановний доповідачу, як ви ставитеся до пропозиції, яку я    вносив   під   час   розгляду   законопроекту   про   місцеве самоврядування?  Ви сказали,  що ми  повернемося  до  цього,  коли розглядатимемо  проект Закону про місцеві податки і збори.  Маю на увазі  збір  за  транзитний  проїзд  транспорту  через   територію внутрішніх  областей  України,  бо  прикордонні  області отримують певну суму,  а внутрішні, які також забруднюються цим транспортом, зокрема Кіровоградська область, нічого не отримують.

     Дякую за відповідь.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую за запитання.  Ви, мабуть, кажете про транзитний проїзд по території прикордонних  областей  транспорту, який  прямує  за  кордон.  Справа  в тому,  що в Україні майже всі області прикордонні.  Тому ми готові розглядати цю  проблему,  щоб зробити  податок  на транзит транспорту,  який іде через територію України за кордон, загальним.

     І щодо екології.  Передбачений цим законом  екологічний  збір стосується всіх транспортних засобів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Левченко. За ним

- депутат Кириченко.

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Краснодонський виборчий округ,  Луганська область). Будьте добры, передайте слово депутату Роенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція  комуністів.  Шановний  доповідачу,  ви  кажете,  що   цей законопроект   якоюсь   мірою   співзвучний   Закону  про  місцеве самоврядування.  Однак,  ознайомившись детально з  проектами,  які було  внесено  групою народних депутатів і Кабінетом Міністрів,  я бачу,  що це не відповідає дійсності.  Тому я хотів  би  послухати ваші пояснення з цього приводу.

     Далі. Чому не продумано питання про те, щоб збори від продажу алкогольних напоїв,  тютюнових виробів та інші йшли на  поповнення місцевих бюджетів? Як це було за радянських часів, коли дбали, щоб бюджет нормально формувався на місцях,  не  перетягували  кошти  в центр.  Тоді й бюджетна сфера в нас фінансувалась би нормально,  і соціальний захист людей був би нормальний.  Чи продумувалось  оце? Треба  ж,  щоб  органи  місцевого  самоврядування  мали можливість захищати людей на місцях.

     Дякую.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Дякую   вам   за    запитання.    Стосовно відповідності  чи невідповідності цього законопроекту Законові про місцеве  самоврядування  в   Україні.   Можу   сказати,   що   цей законопроект  не  суперечить  тому закону.  Якщо у вас є конкретні зауваження, я готовий їх розглядати.

     Щодо другої проблеми.  Саме керуючись мотивами,  про  які  ви сказали,  насамперед  щодо наповнюваності місцевих бюджетів,  ми в цьому  законопроекті  до  категорії  місцевих  віднесли  три  види податків,  які  на сьогодні є загальнодержавними:  плату за землю, прибутковий податок з громадян і  податок  на  майно  фізичних  та юридичних  осіб.  Чому в законопроекті є два податки на майно:  на майно фізичних осіб і  на  майно  юридичних  осіб?  Тому,  що  він готувався  ще  тоді,  коли  діяв Закон про систему оподаткування в попередній редакції,  і в ньому було передбачено два  види  такого податку.   Ви   знаєте,  що  дискусія  закінчилася  висновком  про необхідність  прийняття  одного  закону  про  оподаткування  майна фізичних і юридичних осіб - нерухомості.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко... Немає? Депутат Пронюк.

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Всеукраїнське  товариство політичних в'язнів і репресованих.  Пане доповідачу!  Я розглядаю цей проект у цілому як  спробу  посилення податкового тиску,  від якого й так стогнуть і фізичні, й юридичні особи. Я хотів би, щоб ви спростували це моє міркування.

     Іще одне - щодо диференційованого введення окремих  податків. Зараз  наші люди - ті,  що працюють чи то в місті,  чи то в селі - просто не одержують платні, її затримують. Тож наші сподівання, що бюджети  органів  місцевого самоврядування поповняться,  просто не справдяться,  і це знову призведе до соціальної напруженості. Будь ласка, спростуйте мої міркування.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Щодо посилення податкового тиску.  Шановний Євгене Васильовичу,  шановні колеги!  Я говорив, що, на мою думку, вводити  цей  закон  і  ряд інших законів,  які стосуються системи оподаткування,  можна лише змінивши в цілому філософію  податкової системи.  Зміна  філософії податкової системи полягає в тому,  щоб зняти податковий тягар з виробництва й перекласти  його  на  сферу споживання:  хто більше споживає,  той має платити більші податки. Це  -  основне  питання.  І  тому  я  вважаю,  як  і  пропонується комітетом,  що  законопроект  слід  відправити  на доопрацювання і вводити його в дію разом із законами,  які я називав (про  бюджети місцевого самоврядування,  про комунальну власність, про фінансову підтримку  органів  місцевого  самоврядування,  про   вирівнювання доходів   бюджетів  місцевого  самоврядування),  понизивши  рівень оподаткування  через  справляння  податку  на  додану  вартість  і прибуткового податку.

     Щоб підтвердити ці мої роздуми,  ми застосували такий маневр: нашу наявну інфраструктуру,  так би мовити,  накладали на  правову базу інших країн.  Що ж виходило?  Як свідчать розрахунки,  доходи територіальних громад зростали у два-чотири рази,  а оподаткування виробництва знижувалося у півтора-два рази. Це якраз і підтверджує необхідність зміни філософії системи оподаткування.

     Що стосується  диференційованого  введення  податків,  то   в законопроекті  стосовно більшості податків передбачено в основному їх нижню й верхню межу.  А представницький орган,  тобто рада, має встановити  конкретний їх рівень.  Зверніть увагу на те,  що ви не знайдете такої територіальної громади,  яка б мала податкову  базу для всіх передбачених цим законом видів податків і платежів. Тобто в одних населених пунктах вони можуть бути  використані  (скажімо, готельний чи курортний збір),  в інших не можуть бути використані, тому що там просто немає  податкової  бази.  Тому  й  пропонується такий диференційований підхід.  А рада має вирішувати,  виходячи з необхідності  збалансування  бюджету   та   реальних   можливостей сплатити такий податок.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Романе Петровичу.  Сідайте, будь ласка. Оце ми слухаємо, як вишукати новий податок. Скільки в нас на полях зараз  гине  врожаю,  а  ми вишукуємо,  яким іще податком обкласти дядька чи тітку. Продукція, яку треба включати у ВВП і брати з неї податок,  гине.  От чим повинен займатися Кабінет Міністрів. А він займається зовсім іншим.

     Регурецький Василь Васильович. Будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я хочу представити вам проект Закону про місцеві податки  і  збори,  який підготував і вносить на ваш розгляд Кабінет Міністрів України. Цей законопроект є  одним  із  переліку  поданих  законопроектів,  які вважаються базовими для доходів бюджету 1998 року.

     За нашими   розрахунками,  у  разі  прийняття  цього  закону, прийняття  змін  і  доповнень,  які  пропонує  Кабінет  Міністрів, дохідна  база  місцевих  бюджетів  може  збільшитися  приблизно на 300-400 мільйонів гривень.

     Система місцевих податків і  зборів  в  Україні  є  складовою податкової  системи  держави,  що  відповідає  передусім інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки оцінюється як стабільне самостійне  джерело доходів місцевих бюджетів.  Водночас виконання ряду загальнодержавних соціальних завдань неможливе без  залучення місцевих фінансових ресурсів.

     Незважаючи на  те  що місцеві податки як окремі види податків запроваджені в Україні в 1993 році,  інститут місцевих податків  і зборів  у  нас  фактично залишається на початку свого становлення. Водночас підвищення ролі місцевих  податків  і  збільшення  частки доходів  за  їх  рахунок  є  головним  напрямом зміцнення місцевих бюджетів і розширення їх фінансової автономії.

     Чинний Декрет Кабінету Міністрів України про місцеві  податки і   збори   прийнято  20  травня  1993  року.  В  останній  період надходження від цих  податків  істотно  зросли.  Лише  за  дев'ять місяців 1997 року доходи бюджетів органів місцевого самоврядування за рахунок цих обов'язкових платежів поповнилися на 260  мільйонів гривень,   що   становить   91   відсоток   до  річних  прогнозних розрахунків.  Якщо в 1997 році очікується  одержати  в  цілому  по Україні  місцевих податків і зборів близько 340 мільйонів гривень, то в 1998 році сума цих надходжень  може  збільшитися,  як  я  вже сказав, на 300- 400 мільйонів гривень.

     Наведу ще  такі  показники щодо формування доходів місцевих і зведеного бюджетів. Місцеві податки відіграють іще зовсім незначну роль,  їх  частка  у  зведеному бюджеті сьогодні становить менше 1 відсотка,  у  місцевих  бюджетах  -  2-3  відсотки  від  загальних надходжень.  За  нашими  розрахунками їх частка в доходах місцевих бюджетів має бути на рівні 8-9 відсотків.

     У зв'язку з наведеним,  на нашу думку,  докорінного оновлення потребує  правова база,  яка регламентує місцеві податки і збори в Україні.  Доцільним також є  розширення  їх  переліку,  збільшення контингенту  з  одночасним  зменшенням податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності - товаровиробників.

     Принципові підходи до основних норм  законопроекту  зумовлені необхідністю  оптимізації  та  вдосконалення чинного законодавства виходячи з вимог прийнятого Верховною  Радою  України  Закону  про систему  оподаткування,  доручення  Верховної  Ради  України  щодо перегляду раніше підготовленого проекту Закону про місцеві податки і  збори  та  численних  пропозицій  народних депутатів,  місцевих державних адміністрацій.

     У вересні  цього  року  Кабінет  Міністрів  вніс  на  розгляд Верховної  Ради  проект  Закону  про  місцеві  податки  і  збори з урахуванням  зауважень   і   пропозицій,   висловлених   під   час обговорення   проекту   у  Верховній  Раді  і  на  парламентському слуханні, а також пропозицій Асоціації міст України.

     З вашого дозволу  прокоментую  основні  особливості  положень поданого на ваш розгляд Кабінетом Міністрів законопроекту. Основна концепція  його  полягає  в  розширенні  бази   оподаткування   та збалансуванні  місцевих  бюджетів,  зменшенні податкового тиску на вітчизняних товаровиробників,  розширенні прав  органів  місцевого самоврядування   щодо   справляння  місцевих  податків  і  зборів, залученні громадян  до  участі  у  здійсненні  разових  соціальних заходів на відповідних територіях.

     Фактично вітчизняні   товаровиробники   (юридичні  особи)  за запропонованим  проектом  закону  сплачуватимуть  в  обов'язковому порядку   лише   один   податок   на   рівні   органів   місцевого самоврядування - податок з реклами.

     Хочу звернути вашу увагу на те,  що  в  нашому  законопроекті пропонується   скасувати   комунальний  податок,  який  справлявся залежно від  формування  фонду  заробітної  плати.  Відповідно  до чинного  законодавства цей податок формується виходячи з середньої заробітної  плати  кожного  працюючого  на  підприємстві,  але  не повинен  перевищувати  10  відсотків  від  фонду заробітної плати. Нарахування  на  фонд   заробітної   плати   -   це   найвищі   та найнеприємніші  податки.  А сьогодні це відрахування до пенсійного фонду,  до фонду соціального страхування, до фонду по безробіттю і головне - до Чорнобильського фонду. У цілому вони становлять понад 47  відсотків  до  фонду  заробітної  плати.  Якщо  додати  ще  10 відсотків   місцевих  податків,  то  це,  безумовно,  дуже  велике навантаження на фонд заробітної плати.  У зв'язку з цим  і  великі обсяги виробництва йдуть у тінь, в основному через ці податки.

     У розробленому   проекті   закону  передбачено  відокремлення податків від зборів, оскільки збори - це плата за надання дозволів чи  здійснення якихось послуг.  Пропонується скасувати такі збори: за право проведення кіно- і  телезйомок,  за  участь  у  бігах  на іподромі,  за виграш на бігах на іподромі.  Ці збори не відіграють істотної ролі в поповненні  місцевих  бюджетів  коштами  і  тільки збільшують перелік обов'язкових платежів.

     Водночас враховано     пропозиції,    висловлені    в    ході парламентських  слухань,  щодо  вдосконалення  структури  місцевих податків  і  зборів,  відповідні  пропозиції  народних  депутатів, обласних  державних  адміністрацій  з  питань  впровадження  нових обов'язкових   платежів   на   регіональних   рівнях.  Зокрема,  у законопроекті  передбачено  збір  на   право   розміщення   офісів суб'єктів   підприємницької   діяльності   в  центральній  частині населених пунктів та в будівлях,  які мають  історико-архітектурну цінність;  збір за придбання іноземної валюти за готівку,  а також самооподаткування за рішенням представницьких органів  або  громад відповідних адміністративних одиниць.

     Для забезпечення     фінансування     відповідних    заходів, спрямованих на задоволення соціальних,  природних  та  екологічних потреб  сільських  та  селищних населених пунктів,  передбачається збір  на  благоустрій  сільських  та  селищних  населених  пунктів (самооподаткування),  який  впроваджується на добровільних засадах за рішенням громад.

     Запровадження збору за придбання іноземної валюти за готівку, зборів   за   дозвіл   на   будівництво   об'єктів  виробничого  й невиробничого призначення,  індивідуального  житла  та  гаражів  у населених   пунктах,   збору   за   розміщення   офісів  суб'єктів підприємницької діяльності в центральній частині населеного пункту та  в  будівлях,  які  мають  історико-архітектурну  цінність,  та запровадження нової бази оподаткування  для  комунального  податку забезпечить,   за   прогнозним   розрахунком,   збільшення  обсягу надходжень до місцевих бюджетів на 160 мільйонів гривень.

     У проекті закону передбачається  практично  новий  підхід  до справляння  податку  з  реклами,  збору  за  проведення  місцевого аукціону,  конкурсного  розпродажу,  лотерей,  збору  з  власників собак.  Зокрема,  при  обрахуванні  податку з реклами врахована не тільки вартість виготовлення й  розміщення  реклами,  а  також  її площа та кількість носіїв.

     Якщо порівняти ставки податків і зборів,  визначених декретом Кабінету Міністрів і  запропонованих  законопроектом  про  місцеві податки і збори,  то можна сказати таке:  усі ставки прив'язані до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  а оскільки  в  усіх пропозиціях висловлювалася думка про доцільність їх збільшення, то це також враховано, але в доступних розмірах, як ми гадали.

     З метою  забезпечення  регулярного  надходження   коштів   до бюджетів  пропонується  встановити єдині терміни сплати податків і зборів та відповідальність підприємств,  установ,  організацій  за правильність  їх обчислення,  повноту й своєчасність перерахування до   бюджету,   подання   державним   податковим    адміністраціям розрахунків,  які  встановлені чинним законодавством для платників податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

     Шановні народні  депутати!  Вам   щойно   був   представлений альтернативний   проект   Закону  про  місцеві  податки  і  збори, підготовлений групою народних депутатів. Його вам доповів народний депутат   Безсмертний.   Ми   уважно   розглянули   цей  проект  у Міністерстві фінансів,  у Міністерстві  економіки  й  подали  свої пропозиції. Ми вважаємо прийняття цього закону неможливим уже хоча б тому,  що він потребує прийняття багатьох змін  і  доповнень  до чинного   законодавства,   яке   регулює   діяльність   податкової адміністрації та питання введення й  справляння  загальнодержавних податків і зборів.

     Зокрема, ми  не  можемо погодитись із пропозиціями не вважати загальнодержавними податок на доходи фізичних  осіб,  на  нерухоме майно громадян і юридичних осіб,  плату за землю.  Ми вважаємо, що ці  податки  повинні  бути  загальнодержавними,   сплачуватися   в однакових   розмірах,  поширюватися  як  на  громадян,  так  і  на юридичних осіб,  і бути обов'язковими на всій  території  України. Переведення  їх  на  рівень  місцевих  органів самоврядування може призвести до того, що ставки цих податків будуть різні, що в одних місцях вони справлятимуться, а в інших - ні.

     Крім цього,  повторюю,  реалізувати  цей  закон сьогодні дуже важко.  Проте в цьому проекті все ж є раціональне зерно,  і  ми  в принципі хотіли б розглядати його разом з нашим.  Зокрема, якщо це буде доцільно,  можна  було  б  перевести  деякі  загальнодержавні податки  й  збори  на  рівень  місцевих  органів самоврядування як додаткові до тих,  що є сьогодні.  Скажімо, акцизні збори, податок на  доходи  фізичних  осіб.  Місцеві органи самоврядування могли б вводити на своїй території місцеві податки додатково  до  цих  баз оподаткування й мати додаткові надходження до місцевих бюджетів.

     Ці пропозиції  можна  було  б врахувати під час доопрацювання поданих законопроектів як спільні пропозиції Кабінету Міністрів  і Верховної Ради.

     Шановні народні  депутати!  Кабінет  Міністрів звертається до вас  із  проханням  розглянути  й  прийняти  в   першому   читанні законопроекти,  які  подаються.  Сьогодні  місцеві податки і збори справляються на підставі  декрету  Кабінету  Міністрів,  який  був прийнятий   чотири   роки   тому.   Механізми  їх  справляння,  що передбачалися декретом,  багато в  чому  виявилися  недосконалими. Якщо  не  приймати цей законопроект у першому читанні,  його треба повернути на доопрацювання,  і ми розуміємо, що в такому разі його прийняття може бути відсунуте на значно пізніший термін.

     На нашу думку, місцеві органи влади повинні мати широкі права на введення місцевих  податків  і  зборів,  і  саме  проект,  який подається  Кабінетом  Міністрів,  спрямований  на вирішення такого нагального завдання.

     Я закінчую, Олександре Миколайовичу...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Василя Васильовича  є?  Будь  ласка, запишіться на запитання. Відведемо на це п'ять хвилин.

     Депутат Чернявський. Наступний - депутат Товт.

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область).  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановний Василю Васильовичу,  я розумію,  що треба приймати такий закон.  Але нам, депутатам, коли ми працюємо в округах, часто ставлять запитання: а як ці кошти використовуються?

     Наведу приклад.  У  Лебедині  є  школа  для  глухонімих.  Для харчування  цих  знедолених  немає  й  копійки,  а  біля державних адміністрацій - десятки й  більше  "джипів",  "мерседесів"  і  так далі.  Звідки  вони,  коли кругом отака бідність?  Чи Міністерство фінансів контролює, куди витрачаються ці кошти? Це одне.

     Друге. Сьогодні,  ви знаєте,  на селі трагічне  становище,  і нам, депутатам, уже просто соромно на люди з'являтися. Уявіть собі таке:  людина працює  на  буряках  (вручну  вже  збирають,  бо  ні бензину,  ні  солярки,  ні техніки немає),  приходить додому після такої виснажливої роботи,  змерзла,  а вдома  немає  ні  газу,  ні світла - нічого. Як цей закон вплине на цю ситуацію?

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Відверто  скажу,  що  у  законопроекті  про місцеві податки і збори розв'язання проблем,  про які ви говорили, не   передбачається,   тут  поставлено  інші  завдання.  Але  коли готувався проект  Закону  про  місцеві  податки  і  збори,  стояло питання,  щоб  запровадити місцеві податки цільового використання. Ми пропонували ввести податки для фінансування тільки  освіти  або охорони здоров'я. На нараді з головами місцевих адміністрацій наша ідея   не   знайшла   підтримки,   заперечувалося   саме   цільове використання податків.  Тобто місцеві податки і збори надходять до загального місцевого бюджету,  а  потім  уже  використовуються  на фінансування  цільових  витрат,  затверджених  органами  місцевого самоврядування, місцевою владою.

     Стосовно інших джерел,  які використовуються,  як ви сказали, на  впорядкування  приміщень органів податкових адміністрацій,  на закупівлю автомобілів,  то, безумовно, кожна бюджетна установа має свій  кошторис  і  використовує кошти тільки в його межах.  Якщо є якісь інші кошти,  то це не з бюджету,  а з інших джерел,  зокрема від надання платних послуг тощо.

     Ну, і з приводу того, що немає опалення, світла, не подається газ  для  населення.  Це,  безумовно,  не  залежить  від  місцевих податків.   Тут   діють  інші  фактори,  про  які  ми  можемо  вас поінформувати іншим разом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Товт. За ним - депутат Штепа.

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин (Берегівський виборчий округ,  Закарпатська  область).  У мене є два запитання.  Перше концептуальне. Ви сказали, що місцеві податки запроваджуються для того,  щоб зміцнити фінансову базу для вирішення соціальних та інших питань загальнодержавних програм.  А чому не для того,  щоб забезпечити матеріальну базу для  виконання місцевих програм?

     Друге. Якщо я правильно зрозумів,  ви нам доповідаєте проект, розданий 26 серпня,  так?  Нині діють місцеві податки  з  реклами, комунальний  податок.  Чому  ми  не  запроваджуємо практику,  якою користується  весь  світ?  Зокрема  це  податки  на  промисел,  на будівлі,  на землекористування, на доходи громадян, на транспортні засоби.  Це неповний перелік тих податків,  якими  користуються  у світі.  А  ми  запроваджуємо комунальний податок,  який є одним із податків на торгівлю і більше нічого.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Щодо першого вашого запитання. Може, я не досить чітко висловив свою думку,  але я говорив,  що місцеві податки і збори будуть направлені тільки на  вирішення  соціальних завдань, які стоять перед місцевим бюджетом. Але я хочу зазначити, що  місцеві  податки  відіграватимуть  роль  додаткового   джерела фінансування  загальнодержавних  потреб,  тому  що  буде  зменшено дотації з державного бюджету на збалансування  місцевих  бюджетів. Тобто це такий непрямий шлях вирішення даного питання.

     Так, я  підтверджую,  що  розглядається  проект,  поданий  26 серпня до Верховної Ради. І стосовно податків, про які ви сказали, що вони в усьому світі використовуються як місцеві:  на транспорт, на промисел,  на будівлі, на доходи громадян. Я думаю, що ми якраз підсилили   збирання   таких  податків.  Вони  в  нас  введені  як загальнодержавні і діють на всій території України.  Я підкреслюю, вони  обов'язкові  для  справляння  на  всій  території,  і  це  є підставою,  що  обов'язково  ці  податки  будуть  враховуватися  в доходах місцевого бюджету.  Я думаю,  що більш ефективно,  коли ці податки є загальнодержавними.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Штепа.

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). И Президент Украины, и Премьер-министр   Пустовойтенко  постоянно  заявляют  о  том,  что Верховная  Рада  никак  не  хочет  уменьшить  налоговое  бремя  на собственного  товаропроизводителя.  Вместе  с  тем  в этом проекте закона предлагается увеличить не только количество местных сборов, но и значительно увеличить их размеры.

     Почему бы  Кабинету  Министров  вместо  этого не уменьшить до минимума  местные  налоги  и  сборы  и  внести  в  Верховную  Раду законопроект  о введении государственной монополии на производство и реализацию ликеро-водочных изделий?  Это дало бы  поступления  в бюджет, была бы возможность решать социальные программы, и не было бы повода у правительства сокращать эти социальные программы.

     Спасибо.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Ще раз звертаю вашу увагу, що місцеві податки і збори, запропоновані в законопроекті, не буде сплачувати обов'язково товаровиробник.  Я підкреслив,  що єдиний обов'язковий податок  для  товаровиробників - це податок з реклами.  І він,  до речі,  буде справлятися тільки з тих, хто рекламує свою продукцію, а  ви  знаєте,  хто  на  сьогодні  таку  можливість має.  Усі інші податки,  я можу перелічити їх ще раз: збір за припаркування, збір за  право  розміщення офісів,  готельний збір,  той же комунальний податок,  який  ми  в  новому  вигляді  подаємо,  -  вони   будуть стягуватися  не  з виробників,  а з юридичних чи фізичних осіб,  і зовсім не пов'язані з результатами діяльності.

     І щодо монополії  держави  на  виробництво  лікеро-горілчаних виробів.  Ви  знаєте,  що  діє  закон,  який регулює виробництво і продаж цих виробів.  У ньому визначена монополія держави тільки на виробництво  спирту,  а на продаж і виробництво алкогольних напоїв було визнано доцільним не встановлювати монополію,  а надати  всім виробникам таке право.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Жовтяк Євген Дмитрович - співдоповідач.

     ЖОВТЯК Є.Д.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (Києво-Святошинський  виборчий округ,  Київська область).  Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності 16 жовтня 1997 року розглянув проект Закону України про місцеві податки і збори,  внесений Кабінетом Міністрів України 26 серпня 1997 року,  та проект,  внесений групою народних депутатів 10 лютого 1997 року.

     Пропонованими законопроектами   передбачаються   нові    види зборів,  які  не  входять до переліку місцевих зборів,  визначених Законом України про систему оподаткування.  Зокрема,  пропонується введення  збору  за  дозвіл  на будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення,  індивідуального  житла  та  гаражів  у населених   пунктах,   за   право   розміщення   офісів  суб'єктів підприємницької діяльності в центральній частині населеного пункту та  в будівлях,  які мають історикоархітектурну цінність,  а також збір за придбання іноземної валюти за готівку.

     Відповідно до Закону України про систему оподаткування,  який є базовим з питань оподаткування, будь-які податки і збори, які не передбачені  зазначеним  законом,  сплаті  не  підлягають.   Отже, зазначені законопроекти мають відповідати принципам,  закладеним у Законі України про систему оподаткування,  та основним  положенням податкової політики України.

     Хотів би  також зазначити,  що розробникам законопроектів про місцеві податки і збори слід було уважніше придивитися до  чинного законодавства.  І, звичайно, якщо вони наполягають на введенні тих чи  інших  податків,  не  передбачених  названими   законами,   то одночасно мали б запропонувати зміни та доповнення до цих законів. Тобто  внесення  законопроектів  без  пропозиції   про   зміни   і доповнення до Закону про систему оподаткування свідчить про те, що не було комплексного підходу їх  авторів  до  даного  питання.  На думку комітету,  автори не мають цілісного уявлення про те,  як ці законопроекти пов'язуються із Законом про систему оподаткування та Законом про бюджетну систему України.

     Законопроектом, внесеним    Кабміном,   пропонується   значне підвищення ставок місцевих податків і зборів порівняно з  діючими. Так,  ставку  податку  з  реклами  збільшено в 10 разів,  збору за припаркування автотранспорту - майже в 4 рази,  курортного збору - в  10  разів,  збору  за  утримання  собак  - у 10 разів.  Проте в пояснювальній  записці  до   законопроекту,   поданого   Кабінетом Міністрів,   вказано,  що  в  ньому  передбачене  значне  зниження податкового преса на вітчизняного товаровиробника.

     Цим законопроектом передбачено скасування записаного в Законі про  систему  оподаткування збору за участь у бігах на іподромі та за виграш на бігах з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на  іподромі,  під таким,  на мій погляд,  надуманим приводом:  не кожне село ще має на  своїй  території  іподром.  Гадаю,  що  така аргументація є просто неприпустимою для серйозного розгляду,  тому що  ті  органи  місцевого  самоврядування,  які  мають  на   своїй території  подібні  об'єкти,  звичайно,  повинні  мати  можливість стягувати ці збори.  Відмова від цих зборів жодною мірою  не  може розцінюватися,  як  зниження  податкового  преса  на  вітчизняного виробника.  Я повторю,  що ставку податку  з  реклами,  наприклад, збільшено в 10 разів, тобто ми бачимо, що все-таки відбувається не зменшення,  а  збільшення  податкового   преса   на   вітчизняного виробника.

     У проекті  закону,  розробленому  групою  народних депутатів, пропонується запровадження 8 податків і 28  зборів.  Запропоноване збільшення  ставок  і  видів місцевих податків і зборів,  на думку комітету, не сприятиме зменшенню податкового тиску.

     У проектах   пропонується   норма,   якою   надається   право територіальним   громадам   встановлювати   додаткові   збори  для фінансування   окремих   заходів,   а   саме    самооподаткування. Конституцією  та  законодавством України не передбачена можливість запровадження   самооподаткування.    Статтею    74    Конституції встановлено,  що  питання  оподаткування не можуть розглядатися на референдумі.

     У проекті,  внесеному  Кабінетом  Міністрів,   залишено   два місцевих податки, зокрема комунальний податок і податок з реклами. Але  слід  зазначити,  що  комунальний  податок  у  запропонованій редакції  є  за  назвою  комунальним,  а за змістом - це той самий податок з продажу.  Платниками цього податку  визначено  юридичних осіб  і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які здійснюють   торговельну   діяльність.   Базою   для   нарахування комунального  податку  визначено  вартість  реалізованої продукції (робіт,  послуг).  Тобто за своїм змістом  комунальний  податок  є податком на споживання.

     Комітет вважає,  що  основним податком на споживання має бути податок на додану вартість.  Оподаткування  споживання  декількома видами податків є економічно не обгрунтованим,  а також суперечить світовій практиці.  Ми знайомилися  з  досвідом  інших  країн.  Як правило,  у  питаннях  оподаткування  споживання  загальносвітовою тенденцією є перехід від податку з продажу до  податку  на  додану вартість.   Єдиною  країною,  де  сплачуються  загальнофедеральний податок на додану вартість і  провінційні  податки  з  продажу,  є Канада.  Але зараз у Канаді поступово переходять на гармонізований податок  на  додану  вартість  і  відмовляються   від   подвійного оподаткування споживання.  Більше практика застосування податку на додану вартість і податку з продажу  не  застосовується  в  жодній іншій країні світу.

     На думку комітету,  також недоцільно визначати, що зроблено в обох законопроектах платниками готельного  збору  юридичних  осіб, які   орендують  готельний  фонд,  оскільки  за  оренду  приміщень готельного типу юридичні особи сплачують орендну плату.

     Слід зауважити,  що введення  збору  за  придбання  іноземної валюти за готівку для фізичних осіб недоцільне,  оскільки той, хто придбаває іноземну валюту,  сплачує комісійний збір.  Отже,  знову матимемо  подвійне  оподаткування  придбання  іноземної  валюти за готівку.

     Враховуючи наведене   та   зауваження   Комітету   з   питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування, науковоекспертного,  юридичного  відділів  Секретаріату  Верховної Ради України, комітет пропонує відхилити проект Закону України про місцеві податки і збори,  внесений Кабінетом Міністрів  26  серпня 1997  року,  проект,  внесений групою народних депутатів 10 лютого 1997 року, як такі, що потребують концептуального доопрацювання.

     І хотів  би  додати,  що  більш  як  рік  тому  ми   прийняли Конституцію,  в якій є розділ ХІ "Місцеве самоврядування".  На наш погляд, концептуально законопроекти про місцеві податки і збори не відповідають  вимогам до цього питання Конституції України.  Тобто концептуально нового підходу до питання місцевих податків і зборів ми, на жаль, не побачили.

     Положення Конституції   України   та   Закону   про   місцеве самоврядування в Україні,  що стосуються  забезпечення  фінансової основи  місцевих  бюджетів,  на  сьогодні  ігноруються центральною владою.  Приховано  від   очей   пересічного   платника   податків відбувається  перерозподіл  бюджетних місцевих ресурсів на користь державного бюджету та бюджетів обладміністрацій.  Куди асигнуються бюджетні кошти, як приймаються рішення щодо їх перерозподілу - все це  є  для  громадянина  України  таємницею  за  сімома   замками. Державний бюджет залишається "чорною діркою", а натомість обмілілі бюджети сіл,  селищ,  міст і районів не в змозі  виконувати  своїх зобов'язань з фінансування освіти та охорони здоров'я.

     Обіцяні державою  субвенції  надходять  на  місця  невчасно і переполовиненими.   Бюджетна   система    повинна    реформуватися паралельно  із  реформою податкової системи.  Має відійти у минуле практика  несправедливого  перерозподілу  коштів   консолідованого бюджету,   коли   регіони  фактично  фінансувалися  за  залишковим принципом,  отримуючи у своє розпорядження  лише  35-40  відсотків усіх  бюджетних  коштів,  що  є  безпрецедентно  низьким рівнем за європейськими мірками.  Держава має забезпечити на всій  території однаковий  обсяг  бюджетного  фінансування в розрахунку на кожного громадянина. Це стосується насамперед фінансування освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення.

     Недостатній податковий    потенціал    регіону    має    бути компенсовано субвенцією  з  центру,  розрахованою  обов'язково  на основі  чіткої формули,  а не так,  як сьогодні:  хто найспритніше домовиться  з  Києвом,   той   і   отримає   найбільшу   субвенцію держбюджету.

     На наш  погляд,  необхідно розробити законопроект про бюджети місцевого  самоврядування,  який  буде  відповідати   Європейській хартії   про   місцеве   самоврядування  і  забезпечить  чіткий  і зрозумілий перерозподіл коштів  між  бюджетами  різних  рівнів.  У розпорядження  місцевих  бюджетів  мають  бути  надані стабільні і прогнозовані джерела надходжень,  передовсім податок на  землю,  у майбутньому  поєднаний  з  податком на нерухомість,  та податок на доходи громадян.

     Має бути запроваджена жорстка публічна щоквартальна звітність про   витрачання   бюджетних   коштів.   Нагальним   є  проведення муніципальної реформи з обгрунтованими тарифами,  реальними,  а не завищеними на комунальні послуги.

     Комітет запропонував   такий   проект   постанови:  відхилити проекти законів,  внесені Кабінетом Міністрів та  групою  народних депутатів,  як  такі,  що  потребують концептуального опрацювання. Кабінету  Міністрів  України  доопрацювати  зазначені  проекти   з урахуванням пропозицій, висловлених народними депутатами, і внести на розгляд Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Запитання до  Євгена  Дмитровича  будуть? Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин.

     Депутат Радченко. Будь ласка.

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Прилуцький  виборчий   округ,   Чернігівська   область). Шановний Євгене Дмитровичу, чи не здається вам, що внесеним на наш розгляд законопроектом  ми  продовжуємо  заорганізовувати  систему податкового  законодавства,  яка  й  так  недосконала,  і доводимо податкове  законодавство  взагалі  до  абсурду?   Візьмемо   такий місцевий податок,  як комунальний збір. Якщо підприємство повністю утримує тисячі квадратних метрів  житла,  дитячі  установи,  клуб, якийсь  спортивний  комплекс,  то на якій підставі воно ще повинно платити комунальний податок? Це один приклад.

     Другий приклад.  Ви подивіться,  скільки в нас на залізничних станціях ночує людей тільки тому,  що вони не в змозі заплатити за ніч у готелі.  А ми ще додатково вводимо готельний  збір.  Давайте просто спустимося з неба на землю і не будемо,  як кажуть, знімати пінку з овочевого супу.

     ЖОВТЯК Є.Д.  Дякую  вам  за   запитання.   Комітет   пропонує законопроекти направити на доопрацювання, тому, очевидно, критика, що прозвучала,  - на адресу Кабінету  Міністрів,  який  подав  цей законопроект.

     Що стосується  об'єктів  соціальної  сфери,  які  утримуються підприємствами.  На думку  членів  нашого  комітету,  фінансування соціальної сфери все-таки має бути передане місцевим бюджетам, щоб підприємства мали можливість  конкурувати  між  собою.  Бо  завжди випускатиме конкурентоспроможну продукцію те підприємство,  яке не несе витрат на утримання соціальної сфери.  Тому,  звичайно,  наша стратегія  повинна  бути спрямована на повну передачу фінансування об'єктів соціальної сфери місцевим  бюджетам.  А  місцеві  податки виконують  свою  функцію.  Я  вже говорив про комунальний податок, який пропонується в законопроекті Кабінету Міністрів у розмірі 1-3 відсотки  вартості реалізованих товарів.  Це неприйнятно.  Комітет вважає,  що в нас повинен бути один податок на  споживання,  тобто податок на додану вартість, і недоцільно вводити додаткові.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За вікна скоро будемо брати податок. Щоб вікон не було.

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты  Украины",  Всеукраинский  союз  рабочих.  Я  хотел бы поддержать депутата Радченко.  Из вашего ответа сразу чувствуется, что  вы  просто  не  знаете  реальной  ситуации с жильем,  которое содержат предприятия.  Потому и не берут местные советы жилье, что не  в  состоянии  его  содержать.  Я вам просто советую побывать в поселках.

     И вопрос,  который  интересует  уже  лично   меня.   Выступал представитель  Кабинета  Министров  и  говорил:  мы  освободили от налогов и сборов выигрыши на бегах.  Я задаю себе вопрос: кто же у нас выигрывает на бегах? Насколько я знаю, бандитская среда, мафия и тому подобное.  Мы догадываемся,  кто и как выигрывает.  Неужели это самый важный вопрос, который нужно было решить? По-моему, этот закон  вообще  больше  на  мафию  рассчитан,  а  не  на   простого гражданина Украины.

     ЖОВТЯК Є.Д. Я дякую вам за коротке запитання. І відповідаючи, хотів би сказати, що якщо підприємство не працює, якщо воно не має коштів,  то  воно  й не зможе утримувати соціальну сферу.  І вихід полягає якраз у передачі фінансування  соціальної  сфери  місцевим бюджетам.  Можливо, спільно з тими підприємствами, які працюють на території органу самоврядування, вдасться об'єкти соціальної сфери все-таки врятувати від зруйнування.

     А щодо скасування збору за виграш на іподромі,  то я у своєму виступі сказав,  що наш комітет не погоджується, щоб цей збір було скасовано  на  таких  надуманих  підставах,  які  висловив Кабінет Міністрів:  іподроми є ще не в кожному селі.  Нічого,  може, якраз вони й будуть у кожному селі, якщо залишиться такий збір.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не знаємо,  хто в селі взагалі залишається. Ще тільки іподромів там не вистачало. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Якщо подивитися,  з чого пропонується  брати податки, то сміх бере, бо нам уже залишається тільки сміятися.

     Є депутати,  які  бажають  узяти  участь в обговоренні?  Будь ласка, запишіться.

     Скільки відведемо часу на обговорення? Десять хвилин?

     Виставте десять хвилин.

     Депутат Шеховцов.

     Будь ласка.

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський  виборчий  округ,  Донецька  область). Уважаемые коллеги!  Я  предлагаю  отклонить  оба  "сочинения"  как бессмысленные.  Если  помните,  когда мы принимали Закон о системе налогообложения, то спорили о том, нужно ли вводить сбор за выдачу разрешения   на   строительство   об ектов   производственного   и непроизводственного назначения,  индивидуального жилья и гаражей в населенных  пунктах.  Лично  меня  больше интересует строительство индивидуального жилья и гаражей.  При моем активном содействии  мы отклонили  такие  предложения  и  не  включили  в  Закон о системе налогообложения  такой  местный  сбор.  Аргументы  у   меня   были следующие.  Я  их  кратко  повторю.  Земля  уже  является об ектом налогообложения,  причем довольно  неуклюжего.  Множество  граждан пользуются   льготами.  Только  ленивые,  можно  сказать  так,  не получили льготу и не освобождены от уплаты налога на  землю,  хотя размер этого налога мизерный. Вот я - собственник 12 соток земли в хорошем районе  города  областного  подчинения.  За  год  за  этот участок я уплатил 2 гривни 40 копеек.  За год! То есть невзирая на ужасное положение,  в котором находятся наши пенсионеры,  я возьму на  себя  смелость  сказать,  что  даже для пенсионера такая плата является незаметной:  за год за 10 соток 2 гривни!  И  вот  вместо того  чтобы  намного  увеличить поступление в бюджет этого налога, подняв незначительно ставку или решив проблему льготных категорий, выдумывают  сбор,  который  никогда  не будет поступать в бюджет в значительных   размерах.   Почему?   Потому   что   число    актов предоставления земельных участков ничтожно! Основная часть земли в городах практически роздана,  не будут выделяться новые  земельные участки. Ну, и в селе, вы знаете, земля распаевана. Таким образом, число актов,  выдаваемых  органами  власти,  даже  помноженное  на относительно  большие суммы этого сбора,  местным бюджетам не даст ничего.  Спрашивается, зачем засорять законодательство?! Если есть плата  за  землю  -  нужно  подумать  только о ставках и о меньшем количестве льгот.

     На мой взгляд,  правительству,  депутатам, которые предложили свой   законопроект  хочется  показать,  что  они  ищут  источники поступлений в местный бюджет, заботятся о его пополнении. Не будет такого источника! Нечего и голову морочить!

     А чем это обернется для граждан? Понятно, что если крестьянин мог получить земельный участок под строительство  или  под  личное подсобное хозяйство бесплатно по Земельному кодексу,  то теперь за акт получения земли придется платить солидную сумму,  значит,  для бедных  и средних слоев населения земля становится недоступной.  А богатые ее получат и так!

     К сожалению,  уже нет времени, чтобы еще и коммунальный налог разгромить, но идея там такая же - уже платят предприятия налог на прибыль,  на землю,  на воду,  Бог знает, на что только не платят! Пусть платят еще эти 3 процента от оборота.  Нам денег не хватает. Ну,  давайте увеличим налог на прибыль этим  предприятиям,  ставку НДС  увеличим:  всем  28 процентов,  а им 128 процентов установим, если в торговле  такие  доходы.  Только  не  будем  забывать,  что торговля  нам  продает,  а  все  граждане Украины покупают,  и чем больше налогов, тем выше цены!

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат  Терьохін.  За  ним  -  депутат Мовчан.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні  народні  депутати!  Депутат Жовтяк аргументовано довів,  що концептуально ці два проекти  законів  не можуть  бути прийняті Верховною Радою.  Я хотів би зосередити вашу увагу на деяких, на мою думку, важливих мотивах, чому ми не можемо голосувати за прийняття цих законів.

     У загальній   сумі   надходжень   до   консолідованого,   або зведеного,  бюджету  частка  місцевих  податків  становить  трошки більше 4 відсотків. І це випливає тільки з того, що місцевим радам віддані  маленькі  податки,  які  у  світі  називаються,   я   вже перепрошую, як хто зрозуміє, податками, які плутаються між ногами. Тобто адміністративних витрат на  збирання  цих  дрібних  податків потребується набагато більше,  аніж збирається доходів до місцевої скарбниці.

     Я вже не раз говорив  про  збір  за  утримання  собак.  Дякую Наталі  Михайлівні Вітренко,  яка подала таку добру пропозицію,  у комітеті  назавжди   збережеться   її   лист   про   це.   Місцева адміністрація   в   Києві,  щоправда,  буквально  зрозуміла  це  і запровадила собачий збір на все, що ходить, нявкає і їсть м'ясо.

     Або податок з реклами. Оподатковується не наочна реклама, яка виставлена на вулиці,  заважає руху і псує зовнішній вигляд міст і селищ,  а  будь-яка   реклама,   навіть   продукції   вітчизняного товаровиробника, яка є в газетах або на телебаченні. Зрозуміло, що "Мальборо" або "Макдональдс" можуть відмовитися від реклами.  А що робити   з   новою  вітчизняною  продукцією,  яка  тільки  починає вироблятися в Україні і ніхто нічого не знає про таку продукцію?

     Далі. Комунальний податок.  Є  дві  його  версії.  За  однією версією  -  це  збереження  того механізму,  який діє,  його можна назвати страхуванням безробіття,  бо  він  нараховується  на  фонд оплати праці і залежить від чисельності працюючих. Той податок, що пропонує Кабінет Міністрів,  можна назвати комунальним.  I тут я з Жовтяком не погоджуюся.  Ви знаєте, введення маленького податку на роздрібний продаж імпортних товарів для місцевого бюджету  було  б буже корисним.

     Але треба все-таки зрозуміти, що загальною фінансовою основою місцевого самоврядування є прямі податки,  зокрема на нерухомість, на  приріст  капіталу,  на  багатство,  які  застосовують  в інших країнах.   Тільки   прямі   податки   зможуть   підняти    місцеве самоврядування.  Усі  інші  пошуки  отаких  маленьких  податків не дадуть змоги розвинутися нормальній  фінансовій  основі  місцевого самоврядування.

     Саме тому  наш  комітет  пропонує  не приймати ці проекти,  а попросити Кабінет Міністрів і,  скажімо, Романа Безсмертного разом розробити нормальний окремий документ і внести його вже наступного року. Пов'язувати його з прийняттям бюджету цього року - це штучне затягування бюджетного процесу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мовчан.

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий  округ,  Івано-Франківська область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Оця ситуація, яка склалася у системі оподаткування,  нагадує босого,  який стоїть у черзі й каже:  "Ой, тиснуть,  ой,  тиснуть!" Його питають:  "Що ж тобі  тисне?"  Каже: "Взуття." - "Так ти ж босий!" - "Тому ж і босий, що тиснуть!"

     Тиснуть з усіх боків!  Галино Федорівно, ви правильно казали, що вже вишукують,  що б ще оподаткувати.  Знаєте,  вигідніше їхати відпочивати в Болгарію,  на Капрі,  аніж до Криму.  Якщо ще будуть курортний,  готельний та інші збори, то ми відлякаємо й тих людей, які ще хочуть кудись їхати, мають таку потребу, бо хвора дитина чи є хтось,  кого треба відвідати.  А якщо ти не в гості їдеш,  то де шукати  місце,  якому  посереднику  платити,  якщо в тебе у кишені порожньо?

     Чому ми не говоримо про найважливішу проблему:  як  наповнити кишені,  щоб  потім  можна  було  ці  видатки робити.  Ми весь час переставляємо наголоси,  забуваючи про те,  що тільки  тоді  можна реально жити за стандартами,  на які зорієнтований цей закон, коли буде відповідна зарплатня.  Якщо  її  немає,  то  що  ж  шукати  і витрушувати  або  запускати  оці  передринкові операції?  Я знаю в Обухові,  Василькові та інших містечках  під  Києвом  бабусь,  які привозять  до  Києва  останнє,  щоб  продати,  а їх ганяє міліція. Просто прикро. Якщо ми потуратимемо цьому, то хто ж захистить?

     Органи місцевого самоврядування мусять мати свій бюджет.  Але як   його   наповнити,  коли  все  лежить,  коли  все  мертве?  Як стимулювати виробництво і чому ми не пов'язуємо одне з одним? Чому ми не говоримо про те,  яких заходів треба вжити,  щоб запрацювало сільське  господарство?  Ми  про  це  говорили,  але  які  рішення ухвалено? Нульові.

     Я пропоную проекти відхилити, тому що вони неприйнятні. Ніхто нас не зрозуміє, особливо якщо ми хочемо на виборах довести, що ми обстоюємо  інтереси  громадян України.  Це не той закон,  який нас врятує. Його можна запроваджувати після того, як запрацюють багато інших законів.  Немає стимулів для виробництва.  Що треба зробити? Ось сидить Ландик - один з ініціаторів, можна сказати, нової сфери виробництва.  Виробляє  прекрасні  товари  на світому рівні.  Його умертвляють,  задушують, щоб ми або зазирали у старі холодильники, або купували те, що завезено до нас контрабандно. Наші товари ніде не реалізуються, чесного товаровиробника ми задушимо.

     Я пропоную  негайно  відхилити  ці  законопроекти,  бо   вони неприйнятні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Коли  читаєш,  що проект закону розроблений   науково-дослідним   інститутом   при    Міністерстві фінансів, думається, треба бути великими науковцями, щоб розробити такий законопроект.  Депутат Шеховцов правильно сказав:  ганьба не тільки тим,  хто розробляє, а й тим, хто приймає такі закони. Якби в нас економічне становище було більш-менш нормальним,  щоб люди і заробітну  плату  одержували  своєчасно,  і  у  відрядження їздили своєчасно,  і одержували все,  що слід,  то  можна  було  б  деякі податки  з цього переліку використати.  Але коли люди не одержують заробітної плати,  ночують на вокзалах,  то просто  дивуєшся...  I стримуємо прийняття бюджету через такий нульовий проект закону.

     Усі депутати: і ті, хто виступав, і ті, хто ставив запитання, і ті,  хто не брав участі, але слухав, мабуть, дійшли єдиної думки

- відхилити цей законопроект. Iншої думки я не чув з цієї трибуни.

     Василю Васильовичу, будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Дякую.   Шановні   народні  депутати!  Ми, безумовно, згодні з критикою, яку ви висловили під час обговорення цих  законопроектів.  Справді,  це  невелика  сума коштів,  які ми пропонуємо зібрати за рахунок місцевих податків та зборів,  але  ж врахуйте  такі обставини.  Ви пропонуєте збільшувати ставки й мати зразу великі доходи,  щоб вирішувати всі наші  проблеми.  Прийнято Закон  про  оподаткування  прибутку  підприємств.  Це закон,  який підтримує товаровиробника,  а податку на прибуток ми взагалі брати не  будемо.  500 мільйонів гривень на всю державу ми можемо взяти, коли брали 6 мільярдів.  Це  великі  кошти,  які  ми  залишаємо  у виробників.  Ми  не  маємо  податку  на  нерухомість,  тому  що ви відмовилися приймати відповідний закон,  мотивуючи тим,  що там  є цілий  ряд  моментів,  які  роблять  проблематичним введення цього податку.  А це теж велике джерело доходів,  які ми могли б мати  і безпосередньо формувати державний бюджет.

     Ми не   можемо   прийняти  Закон  про  оподаткування  доходів фізичних осіб.  Фізичні  особи  не  платять  податку  на  половину легально отриманих доходів, тому що наше законодавство дозволяє не платити.

     Уряд вимушений  уже  шукати  копійки,   щоб   якимось   чином вибиратися  із  того безвихіддя,  у якому ми опинилися.  Верховною Радою прийняті  деякі  закони,  які  збільшують  витратну  частину бюджету,  але  податків,  які  дали б великі доходи,  ми не можемо ввести. І створюється колізія, коли завтра внесе Кабінет Міністрів знову до Верховної Ради проект бюджету на 1998 рік і він знову вас не задовольнить,  бо не матиме дохідної частини,  без чого  ніяких витрат ми не зможемо провести.

     Ви можете   критикувати,   ви  можете  всі  податки  називати смішними, але, вибачте, іншої бази, інших об'єктів ми не знаходимо на сьогодні.  Вимушені пропонувати ті податки,  з якими звернулися до нас адміністрації.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,    Василю    Васильовичу.    Коли     ми розглядатимемо  проект  бюджету  і  такі позиції,  як наповнюється бюджет,  збільшується  чи  зменшується  ВВП,  то   побачимо,   що, зменшивши  площі  цукрового буряку на 30 процентів та залишивши 50 процентів його в землі на листопад, ми втрачаємо мільйони гривень. Мінеральні  добрива  продаємо за кордон по 80 доларів за тонну,  а своїм товаровиробникам - по 140 доларів.  Ось де гроші діваються - 80 і 140 доларів!  А ми шукаємо джерела, щоб бюджет наповнити. Уже продали за кордон у цьому році 2,2 мільйона тонн добрив.  Своїм же колгоспам  і радгоспам продали 527 тисяч тонн - у 4 рази менше,  а ціна за тонну в 2 рази більша. І при цьому ми хочемо брати збір за готель,  за собаку, за кішку... Ми дійсно ганьбимо себе. Я вважаю, що, безперечно, це біда наша, що виконавча структура не займається виробництвом.

     Внесено проект  постанови.  Я  його  зачитаю:  "1.  Відхилити проекти законів України  про  місцеві  податки  і  збори,  внесені Кабінетом  Міністрів  та  групою  народних  депутатів Безсмертним, Жовтяком,  Сиротою,  Ковтунцем,  Швидким,  Шейком,  Жулинським, як такі, що потребують концептуального опрацювання.

     2. Кабінету  Міністрів України доопрацювати зазначені проекти з урахуванням  пропозицій,  висловлених  народними  депутатами,  і внести на розгляд Верховної Ради України".

     Ставлю його на голосування.

     "За" - 174.

     Ставлю на  голосування:  прийняти  в  першому  читанні.  Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 47.

     Також не набираємо голосів.

     Є якась інша думка? Направити на доопрацювання?

     Проголосуємо пропозицію про поіменне голосування. Будь ласка.

     "За" - 110. Прийнято.

     Голосуємо в  поіменному  режимі  пропозицію   про   те,   щоб направити даний проект закону на доопрацювання.

     "За" - 188.

     У поіменному режимі голосується пропозиція прийняти в першому читанні. Це пропозиція Кабінету Міністрів.

     "За" - 40.

     Голосуємо в    поіменному    режимі    про     неприйнятність законопроекту. Я прошу голосувати або так, або так.

     "За" - 197.

     За Регламентом  проект  вважається  неприйнятним,  якщо за це проголосувала  третина  депутатів.  Рішення   прийнято.   Спасибі. Сідайте,  будь ласка. Нехай профільні комітети ще попрацюють разом із Кабінетом Міністрів.

     Шановні колеги!  У  зв'язку  з  тим  що  міністр   Суслов   у відрядженні,  є  прохання  перенести  розгляд  проекту  Закону про передачу  державного  та  комунального  майна.  Немає  заперечень? Немає.

     Проект Закону   України  про  Уповноваженого  Верховної  Ради України з прав людини.  Головний доповідач депутат  Кіяшко  теж  у відрядженні.  Є прохання перенести розгляд питання на 5 листопада. Немає заперечень.

     ----------------

     Розглядаємо за скороченою процедурою  проект  Закону  України про  ратифікацію  Угоди  між  Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у  зв'язку  з  Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.  Доповідає Павловський Михайло Антонович - голова комітету з питань ядерної політики. Дві хвилини (Шум у залі). Голосуємо про ратифікацію? Будь ласка.

     "За" - 202.

     Депутат Сидоренко   не   встиг   проголосувати.  Будь  ласка, голосуємо. Михайле Дмитровичу, і вас прошу...

     "За" - 207.

     Василь Іванович просить проголосувати.  Активніше  голосуйте! Будь ласка.

     "За" - 199.

     Будь ласка, депутате Павловський, ідіть на трибуну.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька  область).  Шановні  народні депутати!  Я хочу сказати,  що ратифікація  угоди  ніякої  небезпеки  чи  додаткових фінансових  витрат  для  України  не несе.  Більше того,  сьогодні урядом підписано угоду,  згідно з якою виконуються  всі  положення стосовно  гарантій  МАГАТЕ.  Для того щоб упорядкувати це питання, щоб навіть з боку Росії не було претензій щодо поставки  твелів  в Україну,  щоб  співпрацювати з іншими державами в питаннях безпеки ядерної енергетики,  будувати свій завод для виготовлення  твелів, щоб зняти будь-які і політичні,  і економічні перепони, нам просто треба ратифікувати цю угоду.  Бо тиск відбувається навіть там,  де ми його не чекаємо, навіть з боку Росії у співробітництві в галузі ядерної енергетики.  А ми цього тиску не можемо уникнути,  тому що все  наше  паливо  постачається  з одного джерела.  І для того щоб уникнути всіляких перепон,  я пропоную перенести голосування цього питання на ранок.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання у депутата Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Михайле Антоновичу,  скажіть,  будь ласка, невже з'явилися донори, які   скуповують   акції   енергетичних   підприємств  нібито  для пенсійного фонду США і  тепер  будуть  забезпечувати  нашу  атомну енергетику   власними   твелами,   стануть   донорами   для  нашої енергетичної системи,  а ми за це  повинні  ратифікувати  угоду  і гарантувати, що з державного бюджету відшкодуємо всі їхні витрати? Це справді так?

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Наталіє Михайлівно,  ви просто  переставили місцями  деякі  питання.  Ратифікувати  цю  угоду нам потрібно для того,  щоб розвивати ядерну промисловість,  щоб ми  могли  хоча  б ремонт  і  складання  твелів робити в себе вдома.  Тоді ми зможемо оживити нашу уранову промисловість, виготовлення ядерного палива і всього, без чого не можна запустити цей процес.

     Те, про  що  ви  загітували,  більше  пов'язане  із закриттям Чорнобильської атомної станції,  ніж із цією  угодою.  Я  повністю поділяю ваші думки з приводу того, щоб уникнути тиску при закритті Чорнобильської атомної станції, уникнути великих бюджетних витрат. Ратифікація  ж  цієї  угоди  ніяких додаткових витрат не потребує. Вона не загрожує втратою незалежності.

     Справа в тому,  що найгірше ми вже зробили:  підписали  угоди про   вивезення  тактичної  і  стратегічної  ядерної  зброї  майже безплатно, на це ми навіть тепер здійснюємо витрати з бюджету. Оце треба   було   робити,   можливо,   не  так  швидко,  не  в  такій послідовності і не безплатно.  А підписавши ці угоди,  на контроль МАГАТЕ  ми  приречені,  тому  що  ми  приєдналися  до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.  Там у статті 3 наголошується,  що той,  хто  приєднався  до  цього  договору,  підпадає під контроль МАГАТЕ для того, щоб не міг розгорнути виготовлення ядерної зброї.

     Ми ще раніше загнали самі себе в цей глухий кут.  Тепер треба цю угоду ратифікувати і відстоювати незалежність своєї промислової політики в галузі ядерної енергетики.  Такий шанс ще є.  Але уряду треба змінити курс у цьому напрямі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо питання про ратифікацію.

     "За"-179.

     Шановні колеги,   я   прошу  зайняти  свої  місця,  ми  зараз зареєструємося.  Так ми працювати не можемо,  бо  проговорили  дві години   і  не  можемо  визначитися.  Я  прошу  зареєструватися  в поіменному режимі.

     Зареєструвалися 264 депутати.

     Шановні колеги!  Завтра  ми  зранку  з  вами   розглядатимемо закони,  стосовно яких треба проголосувати і подолати вето,  тобто набрати 300 голосів.  Я просив би,  щоб  на  ранок  не  призначали роботу  в  комітетах,  фракціях  і групах,  перенесіть це на другу половину дня.

     На цьому сьогоднішнє пленарне  засідання  завершено.  На  все добре. Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.

 54