ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 9 ж о в т н я 1997 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Добрий ранок, шановні депутати, члени Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!
Прошу депутатів зайняти місця. Ми затрималися на п'ять хвилин, оскільки відбувалося таємне голосування. Прошу депутатів зареєструватися. Проводиться поіменна реєстрація.
У залі зареєструвалися 336 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Спочатку зроблю оголошення.
У зв'язку з тим, що Верховна Рада прийняла рішення про звільнення кількох депутатів від обов'язків голів комітетів, підписано розпорядження про покладення обов'язків з організації роботи відповідних комітетів Верховної Ради на таких депутатів: Коршинського Івана Юрійовича (Комітет з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства); Пустовойтовського Володимира Семеновича (Комітет з питань бюджету); Сокерчака В'ячеслава Михайловича (Комітет з питань фінансів і банківської діяльності); Ємельянова Володимира Михайловича (Комітет з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів); Писаренка Анатолія Аркадійовича (Комітет з питань екологічної політики).
Я це оголосив для того, щоб ви орієнтувалися, до кого звертатися з тих чи інших питань організації законодавчого процесу.
__________________________
Надійшли такі депутатські запити:
Недригайла Валентина Михайловича - до Прем'єр-міністра стосовно запровадження безготівкових розрахунків за рахунок заморожених коштів вкладників Ощадбанку;
Карасика Владлена Михайловича - до виконуючого обов'язки голови Фонду держмайна стосовно дотримання законодавства при роздержавленні переробних підприємств АПК в Харківській області;
Тарана Віктора Васильовича - до міністра закордонних справ України стосовно вирішення питання про виплату прижиттєвої компенсації колишнім малолітнім в'язням фашизму;
Лавриненка Миколи Федоровича - до Прем'єр-міністра України стосовно зволікань з ліквідацією заборгованості з виплатою зарплати вчителям Глухівського району та викладачам Глухівського державного педагогічного інституту;
Пономаренка Бориса Йосиповича - до міністра охорони здоров'я стосовно закриття в центрі міста Сміла Черкаської області жіночої консультації з метою передачі приміщення податковій поліції;
Костицького Василя Васильовича - до голови Державної податкової адміністрації України з приводу дій працівників Державної податкової адміністрації щодо підприємства "Сокіл";
Чемериса Володимира Володимировича - до голови Рахункової палати стосовно фактів порушення законодавства податковими адміністраціями в частині затримки повернення суб'єктам підприємницької діяльності сум переплати податків;
Борзих Олександра Івановича - до Прем'єр-міністра України стосовно виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 22 серпня щодо фінансування закритого акціонерного товариства "Лутекс" за виконання держзамовлення;
групи депутатів - Степанов, Чиж, Недвига, Донченко - до Прем'єр-міністра України стосовно відміни урядової телеграми від 24 вересня 1997 року щодо страхових зборів для підприємств Мінвуглепрому та безумовного дотримання чинного законодавства про пенсійне страхування.
Усі запити оформлені так, як вимагає Регламент. Ставлю на голосування пропозицію про направлення їх адресатам.
"За" - 213. Прийнято. Спасибі.
Кірімов Іван Захарович звертається до Президента України з питань закриття ЧАЕС, створення альтернативних робочих місць для працівників атомної станції та відселення мешканців села Лісового. У цьому населеному пункті будівлі відпрацювали свій ресурс і руйнуються. У руїнах продовжують мешкати майже півтори тисячі чоловік, у тому числі близько 500 дітей. Незабаром зима, і виникає багато проблем.
Підтримуючи стурбованість депутата, хочу зазначити, що ця проблема стосується не лише цього округу, вона стосується ситуації в атомній енергетиці в цілому, зокрема на Чорнобильській станції. Я знаю, що Володимир Михайлович Яценко підтримує це клопотання, тому прошу вас проголосувати на підтримку змісту цього запиту.
"За" - 218. Підтримується.
І прошу проголосувати пропозицію про направлення цього запиту Президентові. Ще раз повторюю, порушено питання про селище Лісове, де в неможливих умовах проживають півтори тисячі чоловік. Ставлю цю пропозицію на голосування. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 230. Прийнято. Спасибі.
________________________
У нас ще є час для оголошення запитів. Запишіться, будь ласка, хто хотів би висловитися.
Опублікуйте список.
Депутат Пономаренко. Будь ласка.
ПОНОМАРЕНКО Б.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Шановний Голово! Шановні народні депутати! На автостанції міста Сміла до мене підійшли мої виборці й передали лист, який містить вимоги до влади, - впорядкувати ціни на комунальні послуги через визначення реальної кількості спожитої води, газу, тепла. Адже не секрет, що комунальні служби, користуючись тим, що немає лічильників, стягують зі споживачів плату за явно завищеними нормами, списуючи на громадян технологічні витрати, а нерідко й результати своєї безгосподарності. Це призводить до зростання заборгованості споживачів та соціальної напруженості в суспільстві.
Лист підписали 69 пенсіонерів, і ігнорувати їх вимоги ми не маємо права. Ситуація типова для всіх регіонів України, і тому я пропоную ще раз звернутися до Кабінету Міністрів з наполяганням відшукати можливість забезпечення громадян України лічильниками енергоносіїв з виділенням на це безпроцентного кредиту або навіть на умовах часткової оплати їх вартості. У підсумку держава швидко поверне ці кошти за рахунок раціонального й економного використання енергоносіїв.
Людей також турбує скасування пільг на проїзд студентів у період навчання. Враховуючи мізерну зарплату більшості батьків, не можна відібрати ще й ці незначні пільги. Зробити це міг тільки бездушний чиновник. Сподіваємося, що наше звернення до Кабінету Міністрів матиме позитивні наслідки, бо тими мізерними копійками державний бюджет не наповнити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Яворівський.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область). Демократична партія України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я змушений привернути вашу увагу до дуже важливого питання, яке стосується і нашої парламентської діяльності. Ви пам'ятаєте, як нелегко ми затверджували нову редакцію Закону про громадянство. Було навіть три читання, але нам вистачило колегіального розуму для того, щоб прийняти нову редакцію Закону про громадянство. Спростили процедуру, особливо для людей, які або самі народилися в Україні, або тут народилися їхні батьки чи діди.
Ви цей закон чудово знаєте. Він підписаний, здавалося б, набув чинності. Своєю постановою ми зобов'язали Кабінет Міністрів підготувати підзаконний акт, нову інструкцію з упровадження в життя і розв'язання цієї проблеми. Минуло вже чимало часу, а чиновники з Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента й досі не подали цього документа. Ми свою місію виконали, ритуал надання громадянства спростили. Але сьогодні тисячі людей з усіх кінців України телефонують до Комітету з питань прав людини, мені особисто й запитують, чому досі чиновники на місцях затягують цю процедуру?
Хочу звернути увагу і Кабінету Міністрів, що недопустимо так довго зволікати. Ми прийняли хороший законодавчий акт, а чиновники досі ганяють людей по цьому, даруйте, дурному зачарованому колу.
І ще одне. Кілька днів тому з цієї трибуни виступав наш міністр промисловості Гуреєв. Я звернувся до нього з конкретного питання щодо підривника з Кривого Рогу, який сьогодні перебуває у тяжкому становищі.
Він тут прилюдно сказав: "Ми це питання розв'яжемо". Я хочу, щоб і Гуреєв, і всі депутати Верховної Ради почули: цю проблему досі не вирішено.
Дякую вам.
ГОЛОВА. Депутат Довганчин.
ДОВГАНЧИН Г.В., секретар Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (Кельменецький виборчий округ, Чернівецька область). Селянська партія України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я хочу звернути увагу нашого уряду на те, що сьогодні в Чернівецькій області склалося критичне становище з виплатою заробітної плати не тільки вчителям, з якими обіцяли розрахуватися до вересня, а й медикам, які не отримують заробітної плати вже дев'ять місяців.
У зв'язку з цим наша депутація вчора порадилася й пропонує Кабінету Міністрів і Комітету з питань бюджету при складанні бюджету передбачити перерахування 100 відсотків ПДВ до бюджету області. Наша область повністю розраховується по цьому податку перед державою, перед урядом, але субвенції в область не надходять. Тому ми пропонуємо залишити 100 відсотків ПДВ у розпорядженні області.
Далі. Затвердити нормативи відрахувань до бюджету області від загальнодержавних податків, включаючи надходження від ввізного мита, що справляється митницями на території області, теж у розмірі 100 відсотків. Затвердити обласному бюджету дотацію в розмірі всього 290 мільйонів гривень. Вона зменшиться за рахунок того, що ПДВ й оці відрахування залишаться в області.
У бюджеті треба також передбачити кошти для наших гірських районів та новоствореного Герцаївського району, виділивши цільовим призначенням для Герцаївського району 8 мільйонів гривень і для гірських населених пунктів Путильського, Вижницького районів 10,7 мільйона гривень. Тоді наша область зможе більш-менш нормально функціонувати.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Глух.
ГЛУХ І.В., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Доманівський виборчий округ, Миколаївська область). Прошу передать слово депутату Агафонову.
ГОЛОВА. Будь ласка.
АГАФОНОВ А.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Первомайський виборчий округ, Миколаївська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! У вівторок на Дні уряду ми розглядали дуже важливе питання - про стан справ у легкій промисловості. У моєму запитанні (і особливо у співдоповіді колеги Мозера) прозвучала велика стурбованість з приводу роботи підприємств цієї галузі, які працюють на давальницькій сировині. З 1 жовтня набув чинності Закон про ПДВ, і сьогодні майже на 200 підприємствах машини з давальницькою сировиною не можуть розвантажитися.
У сьогоднішньому порядку денному питання про оподаткування сировини для легкої промисловості стоїть останнім. Я прошу вас, Олександре Олександровичу, і колег без обговорення, бо у вівторок було детальне обговорення, перенести це питання на початок дня й проголосувати, щоб розблокувати роботу підприємств легкої промисловості.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Мішура.
МІШУРА В.Д., секретар Комітету Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Центральний виборчий округ, Кіровоградська область). Фракція комуністів. Шановні колеги! 7 листопада позначено на державному календарі України як державне свято. У цьому році виповнюється 80 років від дня, що перевернув Російську імперію і вразив увесь світ. День Великої Жовтневої соціалістичної революції мав безпосереднє відношення й до України, яка була тоді несамостійною частиною імперії, бо Жовтнева революція визначила долю й обличчя України в двадцятому столітті.
Звичайно, сьогодні в Україні по-різному ставляться до цієї дати, але жовтневі події 1917 року в Петрограді створили сприятливі умови для реалізації української державності, і вперше на політичній карті світу в двадцятому столітті Україна постала як суверенна держава. Тільки після Жовтневої революції стало можливим поетапне возз'єднання усіх українських земель в одній державі, високо сягнули наука й культура, надзвичайно зріс економічний потенціал, і Україна увійшла в десятку найрозвиненіших країн світу, посідала перше-третє місця у виробництві найважливіших видів продукції.
Тільки після Жовтневої революції було ліквідовано безробіття в Україні, яке гнало західноукраїнських селян до Америки й Канади; забезпечено високий ступінь соціальної захищеності населення, доступність безплатного навчання й медичного обслуговування; досягнуто значного обмеження злочинності, мінімального відсотка її серед молоді і майже повної відсутності проституції.
Замовчувати результати соціалістичного руху в Україні просто аморально, як аморальним і незаконним є те, що центральні й місцеві органи влади вибірково (я підкреслюю: вибірково!) ставляться до державних свят.
У зв'язку з викладеним я звертаюся до Президента України як гаранта Конституції з пропозицією: створити оргкомітет по підготовці до відзначення 80-річчя Жовтневої революції; провести в місті Києві, обласних центрах, містах і селах урочисті заходи, присвячені цій даті, з участю представників владних структур. Я вважаю, що це буде правильно і з конституційної, і з правової, і з політичної, і з моральної точок зору.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Паламарчук.
ПАЛАМАРЧУК В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Миколаївський сільський виборчий округ, Миколаївська область). Межрегиональная депутатская группа. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Все мы недавно прибыли из округов, видели, какое бедственное положение сложилось на местах и в целом в Украине. И какой бы критике со стороны Президента мы ни подвергались, нам, народным избранникам, надо срочно принимать закон о пенсиях, которым будет установлена величина пенсии в зависимости от стажа работы, заработной платы и так далее. По этому вопросу поступает много жалоб и предложений от избирателей.
В бюджете 1998 года следует предусмотреть расходы на компенсацию потерь от обесценивания вкладов вкладчикам старше не 80, а 70 лет, а также выдавать им необходимые средства на лечение, оплату жилищно-коммунальных услуг, ремонт и строительство жилья, лечение детей, а при необходимости оперативного вмешательства - независимо от возраста.
Надо незамедлительно внести изменения в учебные программы средних общеобразовательных школ. Мы должны давать базовое образование по стандарту (сегодня на стандарт никто не обращает внимания, хотя есть указы, распоряжения Президента), используя необходимое для этого количество часов, ввести необходимое количество часов на изучение языков, так как в этом вопросе у нас сегодня творится полная вакханалия.
Надо пересмотреть и утвердить молодежную программу, предусмотрев в бюджете 1998 года финансирование обязательного первичного трудоустройства лиц, окончивших средние специальные и средние учебные заведения, обязательную выдачу беспроцентных долгосрочных кредитов на строительство жилья для молодежи до 30 лет; выдачу беспроцентных кредитов на лечение. Надо поручить органам местного самоуправления обеспечение нетрудоспособных (независимо от возраста) и нетрудоустроенных граждан, которые нуждаются в финансовой помощи. Таких людей у нас очень много, и нам приходится доходить до крайнего: давать этим людям под видом государственной помощи какие-то копейки из командировочных, которые выплачиваются народному депутату. Этим категориям людей должны выдаваться средства на уровне прожиточного минимума.
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые председатели комитетов, народные депутаты! Положение, которое сложилось на Николаевщине, в частности в кораблестроении, крайне сложное. Я еще раз обращаюсь к вам, тем членам комитетов, которые принимали участие в выездном заседании, проходившем в Николаеве, лично к Александру Александровичу Морозу, к председателю комитета, а ныне министру Черепу. Нашим коллегой Емельяновым подготовлен законопроект о государственной поддержке предприятий судостроительной промышленности. Рассмотрение его переносится. Прошу запланировать все-таки его рассмотрение хотя бы на следующей неделе.
Большое спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Цушко.
ЦУШКО В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Прошу передать слово депутату Степенко.
ГОЛОВА. Будь ласка. Говорить депутат Степенко.
СТЕПЕНКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Селянська партія України. Дуже дякую своєму колезі Цушку. Я хочу викласти депутатський запит до Прем'єр-міністра України Пустовойтенка з приводу скасування рішення Кабінету Міністрів про порядок поставки й переробки цукрової сировини та взаєморозрахунків за неї.
Шановний Валерію Павловичу! Не отримавши відповіді на попередні звернення з цього питання, змушений звернутися до вас. Головним завданням Кабінету Міністрів, як ви не раз підкреслювали, є підтримка власного товаровиробника. Але на практиці іноді все відбувається навпаки.
Так, Кабінетом Міністрів розроблений типовий контракт між цукровим заводом та бурякосійним господарством про порядок поставки й переробки сировини та взаєморозрахунків. У пункті 2.2 записано: "Метою контракту є забезпечення стабільного, високопродуктивного та високоприбуткового бурякоцукрового виробництва". Після ознайомлення з подальшими умовами контракту пункт 2.2 звучить як знущання над товаровиробником і здоровим глуздом узагалі. Так, в контракті передбачено квоти А і Б. Відповідно до квоти А господарство продає заводові цукровий буряк за ціною 84 гривні за одну тонну (включаючи ПДВ). Розрахунки заводу з бурякосійним господарством здійснюються в міру надходження коштів від реалізації цукру на спеціальний рахунок замовника не пізніше 1 вересня 1998 року. А як же господарству жити до цього часу?
Далі. У разі коли немає коштів для проплати за здані буряки завод продає господарству цукор за ціною 1 гривня 90 копійок за один кілограм. І не маєш права продати його дешевше ні на одну копійку!
Так де ж господарство візьме кошти навіть щоб викупити цей цукор? Тобто квотою не передбачено ні пільгової ціни на цукор, ні меляси, ні жому. Цукрові буряки, поставлені понад квоту А (тобто за квотою Б), переробляються на давальницьких умовах: 42 відсотки забирає завод за переробку і 58 повертається господарству. Це ж грабунок! Але й цього замало! Для недопущення реалізації цього цукру на внутрішньому ринку для людей, які виробляли цукор, на накладних і сертифікатах замовник ставить помітку: "Без права реалізації на внутрішньому ринку". Тобто реалізуй за кордон, а свої люди залишаються без нічого. То ж про яке високопродуктивне та високоприбуткове виробництво згідно з пунктом 2 йдеться?
Валерію Павловичу, коментувати далі так звані умови контракту немає потреби, адже всім зрозуміло, що це геноцид щодо власного виробника, а не його підтримка. Звертаюся до вас із проханням і вимогою Спілки вітчизняних товаровиробників розібратися в цьому питанні й справді піти назустріч селу, власним товаровиробникам, адже ви так обіцяли це робити.
І ще одне. Я дуже вдячний за підтримку власних товаровиробників народним депутатам Анісімову, Масенку, Кулакову, Головку, Карнауху, Моцпану, Цушку.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ, м. Київ). Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Проект Закону про столицю України, прийнятий Верховною Радою в першому читанні, викликав значне занепокоєння серед киян. У цьому документі порушуються права киян на повне самоврядування. Відповідно до цього закону в столиці не буде повноцінних самоврядних органів, таких як виконавчий комітет ради, а передбачається якась, вибачте за слово, абракадабра: державна адміністрація міста керуватиме виконавчими органами районних рад.
У цьому документі не передбачено статутного права, яке повинно бути в Києві. Святкуючи річницю магдебурзького права, ми повинні пам'ятати, що Київ одним із перших в Україні отримав його, а сьогодні ми позбавляємо місто цього права.
Виникає занепокоєння з приводу того, що цей документ, навіть якщо ми його приймемо, не підпише Президент, бо він навіть нормальні документи не підписує, а цей викликає багато сумнівів щодо відповідності Конституції, згідно з якою всі громадяни незалежно від місця проживання повинні мати однакові права, у тому числі й кияни.
Сьогодні в Київській міській раді в колонному залі об 11 годині відбудеться конференція, на яку запрошено вчених, представників рад різних рівнів, представників адміністрації. На ній обговорюватиметься цей проект. Я просив би тих, хто хоче взяти участь в обговоренні цього важливого документа, знайти таку можливість і під'їхати в Київраду, щоб сказати своє слово на захист прав киян на самоврядування.
Дякую за увагу.
У мене залишився час, і я просив би передати його депутату Ямковому. Він мене просив.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Ямковий. Хоч передається право, а не час. У вас справді залишилося 20 секунд.
ЯМКОВИЙ І.О., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати! Шановні виборці! Відомо, що сьогодні енергетика визначає економічну й політичну стабільність нашої держави. Тому в галузі ведеться така гостра боротьба за ринки сировини, збуту, ціну за готову продукцію, а останнім часом - і перерозподіл власності.
У зв'язку з неврегульованістю багатьох питань роботи енергетичної галузі в ринкових умовах, коли в розрахунках переважає бартер і до виробників електроенергії кошти практично не надходять, електростанції не можуть своєчасно виплатити заробітну плату, розрахуватися з місцевим і державним бюджетами, не проводять ремонтні роботи. Я переконався в цьому, перебуваючи на Ладижинській ТЕС під час зустрічі з виборцями. Люди шість місяців не отримують зарплати. Ненадходження коштів у місцевий бюджет та пенсійний фонд не дає можливості виплачувати пенсії та заробітну плату медикам, учителям, іншим працівникам бюджетної сфери.
Верховна Рада розглядатиме в третьому читанні законопроект про електроенергетику, який було прийнято в другому читанні без обговорення. Розглядаючи цей документ у третьому читанні, слід враховувати можливість виходу економіки держави з кризового стану та забезпечення стабільної роботи електростанцій. Необхідно встановити державне замовлення на виробництво й поставку електроенергії, вугілля та природного газу; здійснювати управління енергетичним комплексом за схемою: Міненерго - обленерго - райенерго; забезпечити своєчасну виплату заробітної плати працівникам ТЕС, нарахування коштів на ремонт енергосистем; переглянути чинні закони, директивні документи щодо продажу акцій та встановити контроль з боку держави за ціноутворенням, виробництвом та реалізацією електроенергії.
Під час розгляду Верховною Радою в третьому читанні цього законопроекту треба врахувати ці пропозиції. Це дасть можливість забезпечити надходження коштів до місцевих бюджетів та зняти напруженість в електроенергетиці України.
Спасибі.
ГОЛОВА. Спасибі. Беруться до уваги всі зауваження, висловлені депутатами. Деякі з них потребують певного уточнення або вирішення в сесійному залі.
Щодо пропозиції депутата Агафонова про ПДВ на давальницьку сировину. Це питання було доручено підготувати відповідному комітету. Воно передбачене в порядку денному на сьогодні. Якщо дійдемо до його розгляду, висловите своє ставлення.
Щодо заяви Валерія Дмитровича Мішури. Підготуйте звернення до Президента з цього приводу, і воно набуде юридичної сили.
Питання, яке порушив Степенко Василь Іванович - про розрахунки, про держконтракти з виробниками цукрової сировини. Я розмовляв з цього приводу з міністром агропромислового комплексу і Прем'єр-міністром. Це питання стосується майже всіх депутатів, які обиралися на території, де вирощують цукрові буряки. Біда в тому, що схема, запропонована сьогодні, справді нищить виробників цієї сировини, не дає можливості звести кінці з кінцями й робить цю галузь повністю збитковою.
Тому прошу вашої підтримки в тому, щоб виступ Василя Івановича Степенка вважати депутатським запитом і направити його до Кабінету Міністрів України для реагування. Гадаю, відкладати це питання надалі не можна. І взагалі в середині жовтня вирішувати питання про принципи взаємин між цукровими заводами, державою і господарствами вже пізно. Тому я ще раз прошу вашої згоди на те, щоб вважати виступ Василя Iвановича Степенка депутатським запитом.
Ставлю цю пропозицію на голосування.
"За" - 158. Прийнято.
I щодо інформації Володимира Бондаренка. Я поділяю його зацікавленість у тому, щоб Закон про статус столиці України був довершеним з точки зору принципів демократії, самоврядування й таке інше. У нас є змога до другого читання до цього проекту, прийнятого в першому читанні, внести всі зміни, і, на мій погляд, це слід зробити. А щодо конференції, яка там проводиться, то туди пішов Віктор Лаврентійович, а хто має бажання й змогу взяти участь у цій конференції та висловити свою позицію, той може цим скористатися. Але я розумію, що це стосується малого кола депутатів (Шум у залi). З якого приводу? З процедури?
Депутату Шкрабаку слово. Будь ласка.
ШКРАБАК П.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область). Фракція комуністів. Спасибі, Олександре Олександровичу. У сьогоднішньому порядку денному передбачені питання про бюджети 1996, 1997, 1998 років. У мене пропозиція: транслювати повністю обговорення цих питань і по радіо, і по телебаченню. Ці питання дуже цікавлять наших виборців.
I друга пропозиція. Треба надати можливість усім, хто бажає, виступити в обговоренні питань бюджету.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Я поставлю на голосування вашу пропозицію. Безперечно, вона має право на реалізацію. А щодо обговорення питання про бюджет, то є процедура. Сьогодні відбувається частина бюджетного процесу - внесення проекту бюджету до Верховної Ради. Процедурою передбачено доповідь міністра фінансів і відповіді на запитання. Потім проект опрацьовується в комітетах і обговорення його відбудеться пізніше, під час розгляду питання в першому читанні. Отже, виходячи з процедури, яка визначена Законом про бюджетну систему, ми й будемо працювати.
Але пропозиція щодо висвітлення цього питання (бо до проекту бюджету розглядається ще кілька питань: і про вартісну величину межі малозабезпеченості, і про мінімальну заробітну плату, і інформація про виконання бюджету), внесена депутатом Шкрабаком, ставиться на голосування. Трансляція розгляду цього питання не тільки по радіо, а й по телебаченню.
"За" - 147.
Трансляція по радіо йде, так що всі, хто має бажання, послухають.
_____________________
Слово має голова Лічильної комісії Сирота Михайло Дмитрович.
СИРОТА М.Д., голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський виборчий округ, Черкаська область). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити результати голосування по кандидатурі Генерального прокурора України.
Підсумки таємного голосування про надання згоди на призначення Президентом України Генерального прокурора України. У бюлетень для голосування на посаду Генерального прокурора України була включена кандидатура Литвака Олега Михайловича.
На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:
загальна кількість народних депутатів України, обраних на час проведення сесії, - 413;
кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані Верховною Радою України, - 413;
кількість народних депутатів України, які одержали бюлетень для таємного голосування, - 334;
кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 294;
кількість голосів, поданих за Литвака Олега Михайловича, - 212;
кількість голосів, поданих проти кандидата, - 82.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України та глав 3.7 і 5.2 Регламенту Верховної Ради України лічильна комісія вирішила: Верховна Рада не дала згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України Литвака Олега Михайловича.
Дякую.
ГОЛОВА. Iнформацію Лічильної комісії беремо до відома.
____________________
Розглядається питання про розміри вартісної величини межі малозабезпеченості, мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на 1998 рік. Слово має Білоблоцький Микола Петрович, віцепрем'єр-міністр України.
БIЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., віце-прем'єрміністр України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Перш ніж перейти до пропозицій уряду щодо розміру вартісної величини межі малозабезпеченості та мінімальної заробітної плати, зупинюсь коротко на характеристиці економічного стану держави.
У поточному році економічна й фінансова ситуація в Україні залишається складною. Усе ще триває хоча й уповільнене зниження обсягів валового внутрішнього продукту. За січень - серпень його обсяг становив 94,3 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року. Слід зазначити, що порівняно з серпнем минулого року вперше досягнуто зростання обсягу валового внутрішнього продукту на 2,3 відсотка. На уповільнення темпів падіння ВВП в поточному році позитивно вплинуло скорочення падіння обсягів виробництва товарів і послуг.
З початку року збитково працювало майже кожне друге підприємство, якими допущено 3,2 мільярда гривень збитків. Найбільше збиткових підприємств у сфері матеріально-технічного постачання, транспорту, зв'язку, у житлово-комунальному господарстві та у сфері побутового обслуговування.
Значною залишається дебіторськокредиторська заборгованість. Iнфляційний процес набув (якщо можна так сказати) керованості: рівень інфляції в 1997 році порівняно з 1996 роком значно знизився. За дев'ять місяців поточного року індекс інфляції становив 106,7 відсотка, а за відповідний період минулого року, як вам відомо, 134, 8 відсотка. Намітилася тенденція до зниження цін на продовольчому ринку: у червні - на 0,2 відсотка, у липні - на 0,2 відсотка, у серпні - на 0,3 відсотка.
Слід зазначити, що одночасно зі зниженням обсягу ВВП зростає номінальна заробітна плата в народному господарстві, яка в серпні поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилася на 11 відсотків, а порівняно з січнем поточного року - на 14,6 відсотка.
Має місце зростання заробітної плати, передусім на підприємствах-монополістах паливно-енергетичного комплексу та інших, без адекватного підвищення ефективності та обсягів виробництва.
Залишається складною ситуація з погашенням заборгованості із заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат. Заходи, яких вживає уряд, трохи поліпшили стан справ, намітилася тенденція до зниження цієї заборгованості, однак докорінно змінити ситуацію ще не вдалося.
Розуміючи нагальну необхідність підвищення рівня життя населення, уряд вважає за необхідне здійснювати послідовні кроки для підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, допомог та інших соціальних виплат, оскільки їх рівень не може задовольнити мінімальні потреби на прожиття, і вишукує можливості для реалізації цих намірів.
Виходячи з реального стану економіки та фінансових можливостей держави уряд вносить такі пропозиції щодо вартісної величини межі малозабезпеченості. Постановою Верховної Ради України від 16 жовтня 1996 року з 1 січня 1997 року була встановлена вартісна величина межі малозабезпеченості у розмірі 70,9 гривні на місяць. За браком реальних фінансових можливостей держави зазначену величину не реалізовано. Починаючи з травня поточного року зберігалася тенденція до зниження вартісної величини межі малозабезпеченості, і на початок вересня вона становила 70,3 гривні. З урахуванням індексу інфляції, зростання споживчих цін її величина на 1 січня 1998 року, за попередніми розрахунками, становитиме 73,7 гривні, що на 3 відсотки перевищуватиме законодавчо встановлений розмір. Тому, враховуючи незначне зростання цього показника та необхідність запровадження встановленого постановою Верховної Ради розміру вартісної величини межі малозабезпеченості, уряд пропонує залишити її розмір незмінним, тобто на рівні 70,9 гривні.
Щодо розміру мінімальної заробітної плати. Це питання набуло гостроти ще з квітня поточного року, коли було законодавчо визначено, що розмір мінімальної заробітної плати має бути не нижчим за вартісну величину межі малозабезпеченості. Разом із тим підвищення мінімальної заробітної плати до 70,9 гривні на місяць потребує додаткових асигнувань з бюджетів усіх рівнів на заробітну плату з нарахуваннями у розмірі 5 мільярдів гривень на рік, що становитиме близько 40 відсотків коштів, передбачених на це проектом Державного бюджету на 1998 рік. Профінансувати такі видатки за рахунок неінфляційних джерел неможливо.
Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством госпрозрахункові підприємства при підвищенні розміру мінімальної заробітної плати зобов'язані переглядати рівні тарифних ставок та посадових окладів усіх працівників. В умовах скрутного фінансового становища підприємств таке підвищення здійснюватиметься з відповідним скороченням чисельності працівників, використанням їх у режимі скороченого робочого часу або за рахунок підвищення цін на вироблену продукцію та надані послуги.
Виходячи з цього уряд вважає за необхідне внести відповідні зміни до статей 3 і 6 Закону України про оплату праці з тим, щоб мінімальна заробітна плата виконувала основну гарантійну функцію захисту низькооплачуваних категорій працівників. У такому разі необхідно буде поводити доплати тільки тим категоріям працівників, заробіток яких при виконанні норми виробітку буде нижчим від встановленого рівня мінімальної заробітної плати.
Такий проект закону подано до Верховної Ради. Сподіваюся, що ви його розглянете й підтримаєте.
Виходячи з можливостей видаткової частини проекту Державного бюджету на 1998 рік та враховуючи необхідність погашення наявної заборгованості із заробітної плати, Кабінет Міністрів України пропонує підвищення мінімальної заробітної плати до вартісної величини межі малозабезпеченості здійснити поетапно. З 1 січня 1998 року згідно з поданим проектом постанови Верховної Ради України пропонується підвищити мінімальну заробітну плату до 35 гривень на місяць.
Щодо мінімального розміру пенсії. Учора ви прийняли рішення про підвищеня розміру мінімальної пенсії. Але для його реалізації треба єдине: знайти джерела фінансування.
Зараз зусилля уряду зосереджені насамперед на ліквідації до кінця цього року заборгованості з виплати пенсій. Слід зазначити, що уряд розглядає й питання про підвищення соціальних гарантій малозабезпеченим сім'ям з дітьми. Готується проект постанови про збільшення розмірів окремих видів державної допомоги сім'ям з дітьми. Пропонується збільшити розміри державної допомоги найнезахищенішим категоріям сімей з дітьми.
Одночасно готуються зміни до Закону України про державну допомогу сім'ям з дітьми в бік подальшої диференціації розмірів допомоги залежно від сукупного доходу сім'ї та посилення адресності цієї допомоги.
Виходячи з викладеного прошу Верховну Раду підтримати поданий проект постанови Верховної Ради України про тимчасовий розмір мінімальної заробітної плати, а також пропозиції щодо перегляду вартісної величини межі малозабезпеченості.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання до Миколи Петровича? Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список.
15 хвилин достатньо?
Депутат Глухівський. Прошу.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Фракція Народного руху. Шановний пане міністре! Із вашої доповіді випливає, що підвищеня мінімальної заробітної плати ніяк не вплине на розмір зарплати бюджетників - учителів, лікарів і так далі. Чи це справді так, чи, можливо, якісь нюанси ви не передбачили?
Нас слухають зараз виборці, їм це, мабуть, буде дуже цікаво.
Дякую.
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я сказав, що виходячи з можливостей економіки, фінансових можливостей розмір мінімальної заробітної плати можна підвищити до 35 гривень. Це тимчасовий захід. Такий проект постанови внесено до Верховної Ради. Зараз мінімальна заробітна плата становить 15 гривень. Тому, безумовно, це вплине на підвищення розмірів заробітної плати. Але якщо брати вищу шкалу, то, безумовно, це потребуватиме додаткових витрат, до чого бюджет сьогодні не готовий.
ГОЛОВА. Депутат Стоян.
СТОЯН О.М., голова Федерації професійних спілок України (Шаргородський виборчий округ, Вінницька область). Шановний Миколо Петровичу! Ви сказали, що підвищення мінімальної оплати потребує додаткових бюджетних витрат. По-перше, новий рівень мінімальної оплати праці встановлюється на виробництві. Це вирішує саме виробництво.
По-друге, якщо залишити нинішні посадові оклади, нинішню тарифну сітку, то на це, безумовно, треба великі гроші. Але ж ми кажемо, що, встановивши розмір мінімальної зарплати на рівні межі малозабезпеченості, ми повинні переглянути посадові оклади, тарифну сітку й таке інше.
І ще. Чи робили ви розрахунки, яка чисельність категорії трудящих, що отримуватимуть мінімальну зарплату? Ми знаємо, що це нечисленна категорія. Переважна ж більшість працюючих одержують зарплату більше 70 гривень. Чи є у вас розрахунки, скільки людей потрапляють до категорії працюючих, що одержують мінімальну зарплату?
Дякую.
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. На сьогодні 372 тисячі працюючих отримують зарплату менше 35 гривень на місяць. В основному це працівники агропромислового комплексу, будівництва, торгівлі, і якоюсь мірою
- сфери побутового обслуговування.
Розрахунки робилися детально. Навіть якщо встановити мінімальну зарплату 50 гривень, це вже буде накладно для бюджету. Як ви, шановні депутати, вирішите, так і буде. Але навіть мінімальну зарплату в 50 гривень можна запровадити десь у першому півріччі чи протягом перших чотирьох місяців 1998 року. Зараз таких можливостей немає. Чому? Мінімальна заробітна плата сьогодні пов'язана з тарифною кваліфікаційною сіткою, і, безумовно, ми повинні сьогодні зважати на економічні можливості підприємств різних галузей. Генеральною угодою і галузевими угодами не заборонено встановлювати в галузі мінімальну заробітну плату відповідно до можливостей. Якщо галузь працює ефективно і має можливість виплачувати більшу мінімальну заробітну плату, то це можна робити. Але я хотів би сказати, що на рівень мінімальної заробітної плати покладено ще нормативні функції щодо виплат соціальних. Крім того, з цим пов'язано дуже багато законів. І якщо встановити мінімальну зарплату навіть 35 гривень, то сьогодні бюджет не зможе подолати цю планку, щоб поширити її на всю систему соціальних виплат. Просто не зможе! (Шум у залі).
Пояснюю. У бюджетній сфері... Прошу вас уважно вислухати.
ГОЛОВА. Миколо Петровичу, будь ласка, повторіть запитання. Його не почули радіослухачі.
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Олександр Миколайович поставив таке запитання: а якщо рівень мінімальної зарплати відірвати, так би мовити, від тарифно-кваліфікаційної сітки?
ГОЛОВА. Від соціальної сітки.
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Так, і соціальної. Що виходить? Подивіться, у запропонованому вам проекті бюджету витрати на всю бюджетну сферу передбачені в розмірі 8,7 мільярда гривень. Як тільки ми запровадимо мінімальну зарплату, наприклад, 70 гривень, ці витрати зростуть на 3,7 - 5 мільярдів гривень. Безумовно, таких грошей у держави немає.
Тепер уявімо, що ми повністю відриваємо рівень мінімальної зарплати від тарифнокваліфікаційної сітки. Що виходить? Сьогодні, наприклад, технічний працівник отримує 50 гривень на місяць, а спеціаліст першої чи другої категорії - 55-60 гривень. Тоді все одно нам треба чи "спресовувати" цю тарифно-кваліфікаційну сітку, чи, так би мовити, зрівняти оплату праці технічних працівників і відповідальних працівників. Вийде, що за оплатою праці ми спеціалістів першої та другої категорій обласного, республіканського рівня фактично доводимо до рівня технічних працівників.
ГОЛОВА. Депутат Волковецький.
ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний Миколо Петровичу! Ви вчора говорили, що на підвищення мінімальної заробітної плати в бюджеті не знайдеться необхідних коштів, і з цим, очевидно, можно погодитись. Та, певно, і ви погодитеся з тим, що та мінімальна заробітна плата, яка сьогодні є в Україні, не може задовольняти людей. Їм просто неможливо прожити на ту зарплату. Чому ж тоді уряд не продумав і не запропонував якийсь середній оптимальний варіант, який відповідав би нашим фінансовим можливостям? Може, цей мінімум ми б запровадили не відразу, а через якийсь час. Тоді б люди нас зрозуміли. І тоді не було б того протистояння між виконавчою і представницькою гілками влади, яке ми сьогодні маємо.
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я хотів би, шановні депутати, так відповісти на це запитання. Чому уряд не може запропонувати чогось іншого? Сьогодні в галузеву угоду по лінії агропромислового комплексу профспілками закладено мінімальну заробітну плату в розмірі 70,9 гривні. Що виходить? Заборгованість зростає, а виплати заробітної плати немає. Рішення це, я б сказав, непродумане. Ніхто не забороняє сьогодні встановити мінімальну заробітну плату 150 чи 120 гривень за домовленістю з профспілками. Ніхто цього не забороняє. Але ми з вами повинні поставитися до цього відповідально.
Якщо приймаємо закон, то він повинен діяти. А діяти він може в умовах нормальної економіки і певних фінансових можливостей. У нас немає можливостей. У тій галузевій угоді передбачена мінімальна зарплата 70,9 гривні. Це норма, яку повинен виконувати директор підприємства. Але якщо в підприємства фактично немає ні реалізації продукції, ні потрібних обсягів виробництва продукції, ні замовлень, то воно накопичує заборгованість. І ми створюємо ту ситуацію, яку сьогодні маємо з виплатою заробітної плати.
Тому я звертаюсь до вас: давайте як тимчасовий захід... Була мінімальна зарплата 15 гривень. Ми законодавчо передбачаємо 35 гривень. У першому кварталі чи в першому півріччі наступного року можна буде встановити мінімум у розмірі 50 гривень, але тоді це рішення можна буде виконати. Кількість людей, які отримують зарплату менше 35 гривень, сьогодні в Україні 372 тисячі. Це не такі вже великі витрати з бюджету. Такі кошти в нас є.
ГОЛОВА. Депутат Мулява.
МУЛЯВА В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Калуський виборчий округ, ІваноФранківська область). Прошу передати слово депутату Пилипчуку.
ПИЛИПЧУК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний пане віце-прем'єр! Є кілька шляхів підвищення заробітної плати - реальної або дутої. Перший - включити станок. Це ми робили вже 11 разів і довели до того, що всі стали міліонерами. Другий - прийняти популістське рішення щодо виплат з бюджету, коли в бюджеті грошей немає. І є третій, реальний шлях - через стимулювання економіки, приросту валового продукту, національного доходу, збільшення числа робочих місць. Я вносив такий план, ліва більшість парламенту проголосувала проти.
Чи підтримуєте ви мій план виходу з кризи? Якщо ні, то чи є у вас особисто якийсь четвертий варіант, як вирішити проблему підвищення пенсії і заробітної плати?
Дякую.
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Володимире Мефодійовичу, з першою частиною того, що ви сказали, я повністю згоден. Щодо вашого плану, то я з ним не знайомий. Познайомлюся, тоді зможу дати відповідь.
ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу, для уточнення: ми не проводили поіменного голосування по вашому проекту. Ваш проект і проекти депутатів Павловського, Семенюк та інших доручено розглянути й підготувати єдиний проект про основні засади.
Будь ласка, депутате Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемый Николай Петрович! Я прошу ответить на мои вопросы конкретно, потому что ваши ответы иногда грешат неконкретностью.
Первый вопрос. Согласован ли этот уровень минимальной заработной платы, который вы предлагаете, - 35 гривень - с Президентом Украины как гарантом Конституции? Ведь в статье 48 Конституции сказано, что достаточный жизненный уровень предусматривает достаточное питание, одежду и жилье. Согласовано ли это с минимальной заработной платой и сколько стоит статья 48 Конституции?
Второй. Вот данные, которые вы представили - временные нормы потребления основных продуктов питания: мясо - 60 граммов в день на человека, молоко и молочные продукты - 30 граммов в день на человека, 1 яйцо на два дня, картофель - 370 граммов, рыба - 4 грамма в день, хлеб - 300 граммов. Это в три-четыре раза ниже установленных физиологических норм.
При таких нормах стоимость продовольственных товаров вы определили в 45 гривень. А минимальную заработную плату устанавливаете в размере 35 гривень. Скажите, пожалуйста, от чего еще из этого перечня должны отказаться люди, чтобы выжить на ваши 35 гривень?
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Володимире Романовичу, я розумію, що того недостатньо, можна й не зачитувати. Але ж розрахунки проводяться за затвердженою методикою. Це не моя вигадка, і ніхто довільно не рахував. Того недостатньо, але ж ми повинні, якщо ви просите, відповідати конкретно, виходити з того, що маємо.
Я теж хотів би, щоб було 150 гривень.
ГОЛОВА. Миколо Петровичу, Президент знає про...
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Це питання погоджено.
ГОЛОВА. Депутат Косів.
КОСІВ М.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий округ, Львівська область). Фракція Народного руху України. Миколо Петровичу, як ви ставитеся до такої пропозиції щодо виходу з цієї колізії: відповідно до рівня мінімальної зарплати і пенсії 70,9 гривні встановити й верхню планку, яка від нижньої не повинна бути більшою, скажімо, у три чи п'ять разів. Коли нижня 70,9 гривні, то верхня не повинна перевищувати - але для всіх - 350 чи 210 гривень.
Я кілька разів вносив таку пропозицію, коли ми обговорювали законопроекти про бібліотеки, музеї, про всю гуманітарну сферу. Було доручення Кабінету Міністрів розробити такі тарифи, але вони до сьогодні не розроблені.
Дякую.
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Михайле Васильовичу, уточнюю, про які тарифи ви говорите. Ідеться про те, що мінімальна заробітна плата закладається в тарифнокваліфікаційну сітку. Тому треба з'ясувати, які це категорії. Якщо це просто ставка, то це одна справа, якщо вона розраховується за тарифною сіткою, то це інше. Але обмежувати зарплату мінімальною межею... Я вважаю, що це недоречно. Ми ж, наприклад, даємо право керівнику підприємства чи профспілкам... Є і 70, і 80, але ж це залежить від стану виробництва й економічного стану підприємства галузі.
ГОЛОВА. Депутат Лук'яненко.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Його немає.
ГОЛОВА. Немає? Тоді, будь ласка, сідайте на місце, Миколо Петровичу.
БIЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Олександре Олександровичу, я вас дуже прошу, благаю. Стосовно прийнятого вчора закону у мене є домовленість і з Анісімовим Леонідом Олександровичем , і з депутатом Степановим, що не треба змінювати статтю 64. Усе інше... Я кажу, що треба думати, бо як, наприклад, виконувати... Я вважаю, що це поспішно прийнято. Депутат Анісімов у своєму виступі, до речі, сказав про те, що сьогодні не варто зачіпати статтю 64. Тобто якщо можна, Олександре Олександровичу... Може, сьогодні буде можливість це подивитися?
Тепер щодо прийняття постанови. Я вас прошу, шановні, давайте поетапно вводити. Я вночі думав над тим, що і як сьогодні можна зробити. Треба підвищувати, але давайте внесемо єдину поправку - зазначимо: "поетапно", як ми це робили в інших постановах.
ГОЛОВА. Ми рік тому, Миколо Петровичу, розглядаючи питання про бюджет, давали доручення Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо тарифної сітки та інших питань оплати праці. Але за рік Кабінет Міністрів абсолютно нічого не зробив...
БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я розумію...
ГОЛОВА. Отже, вносьте пропозиції. Це можуть бути зміни до закону, але тоді, коли Президент підпише. Треба працювати в рамках Конституції, іншого виходу просто немає. А шукати компромісний варіант, звичайно, треба, це само собою зрозуміло, тут ніхто не відкидає цього.
Сідайте, будь ласка.
Від Комітету з питань соціальної політики та праці слово має заступник голови комітету Чиж Іван Сергійович.
ЧИЖ І.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги народні депутати України! Я думаю, позитивним є вже те, що уряд усе-таки перед розглядом проекту бюджету на 1998 рік вніс пропозиції щодо вартісної величини межі малозабезпеченості, мінімальної заробітної плати, мінімальних пенсій, як це вимагається і Бюджетною резолюцією, і відповідними законами, зокрема Законом про оплату праці. Шкода, що не відразу це було внесено, але в принципі уряд устиг, так би мовити, до основного розгляду.
Безумовно, при розгляді цього дуже непростого питання, яке стосується встановлення цих мінімальних соціальних, якщо хочете, запобіжників, треба враховувати і реальну економічну ситуацію. І я цілком згоден з віце-прем'єром Миколою Петровичем Білоблоцьким. Не можна не враховувати, що за січень - серпень обсяги внутрішнього валового продукту впали і становлять тільки 94,3 відсотка відповідного періоду минулого року. Отже, на стільки зменшилось і національне багатство, яке можна перерозподілити. І це є реальність, яку ми повинні, безумовно, враховувати. І наш комітет це враховує.
Водночас реальністю є й відповідні норми Конституції - Основного Закону держави, які прямо вказують на ті соціальні параметри щодо заробітної плати, щодо пенсійного забезпечення, які не повинні бути нижчими від вартісної величини межі малозабезпеченості. Це зафіксовано і в Законі про оплату праці стосовно мінімального значення цієї оплати.
Тому вчорашнє рішення Верховної Ради щодо статей 19 і 64 пенсійного закону є буквальним виконанням Верховною Радою вимог Конституції. І я не згоден з тією тотальною критикою, яка лунає зараз, що це чисто політичне рішення, а не економічне чи соціальне. Ні, це буквальне виконання Конституції, і це, отже, політичне рішення. Але оскільки це стосується соціальних факторів у державі, то це, ясна річ, є і соціально-економічним рішенням. Для того й поділ влади, щоб законодавча влада приймала закони, а реалізовувала їх та влада, яка до цього покликана, тобто виконавча.
Ще один момент. У мене є документ, який називається "Основні напрями соціальної політики на 1997 - 2000 роки". Можливо, Президент уже ввів або введе його в дію, я просто не відстежував ситуацію. Тут чітко записано: "Відновити стимулюючу роль заробітної плати в мотивації до праці як основного джерела доходів працюючих громадян, реалізувати заходи щодо ліквідації заборгованості по зарплаті". Далі: "Встановити систему державних соціальних стандартів у сфері оплати праці і пенсійного забезпечення, соціальних послуг та матеріального забезпечення, стипендій, медичного обслуговування, санаторнокурортного лікування, освіти, культури, фізичної культури і спорту, відпочинку населення". Ідеться про соціальні стандарти, як бачите.
Зважаючи на це, я роблю висновок, що Верховна Рада діє в руслі тих завдань, які ставить Президент щодо реформи соціальної сфери. Діємо ми і відповідно до Конституції.
Я, як і інші члени комітету, маю деякі сумніви щодо поданих розрахунків індексу споживчих цін і прогнозованого індексу інфляції. За експертною оцінкою Комітету з питань фінансів і банківської діяльності індекс споживчих цін становить: 50 відсотків зростання по продовольчих товарах і десь 40 відсотків - по непродовольчих.
Є у нас розрахунки і пропозиції Федерації профспілок, її експертів. Вони вважають, що вже сьогодні (ну, якщо врахувати те, що я щойно сказав, і якщо врахувати ту експертну оцінку профспілок) прогнозна величина межі малозабезпеченості з урахуванням індексу інфляції становить 92 гривні. А ми розраховуємо, що трохи більш як 100 гривень буде на кінець року. Тобто різниця у визначенні межі малозабезпеченості становить приблизно 30 гривень.
Але навіть якщо взяти до уваги те, що уряд пропонує, - 73 гривні, тобто незначне зростання до кінця року - 3 відсотки, то вже зараз треба реалізовувати межу малозабезпеченості. Нагадаю, що тепер вона становить 70,9 гривні.
Ще один нюанс. Дійсно, розрахунки набору продовольчих товарів (а на непродовольчі дається всього 10 гривень) свідчать, що вже сьогодні треба виходити не з 35, а хоча б із 45 гривень, і покласти це значення в основу мінімальної заробітної плати. Чому? Тому, що за статистикою реально сьогодні немає заробітної плати нижче 45 гривень. Виходячи з цього треба було б затверджувати мінімальну заробітну плату на рівні 45 гривень.
Але я хочу нагадати, що є стаття 9 Закону про оплату праці, яка чітко регламентує, що мінімальна заробітна плата встановлюється на рівні межі малозабезпеченості. І є стаття 48 Конституції, яка говорить, що людина повинна мати такі доходи, які забезпечували б і її сім'ю всім необхідним для життя.
Тому виникає колізія між пропозицією уряду і тим, що повинна була б затвердити Верховна Рада як орган, що служить закону і додержує вимог Конституції. Нам здається, що тут треба знаходити компроміс.
Ми сьогодні не згадували про ще один дуже важливий документ - Закон про мінімальний споживчий бюджет, який перестав діяти після прийняття декрету Кабінету Міністрів ще в 1992 році. Так от, якби ми заклали параметри, передбачені тим законом, то сьогодні повинні були б вести мову про суми, в три або принаймні в два з половиною раза більші. Адже сьогодні йдеться про працюючу людину, а межа малозабезпеченості розраховується на непрацюючу.
Наша пропозиція. Я думаю, що ми повинні все-таки затверджувати розрахункову межу або розрахункову мінімальну заробітну плату в розмірі 70, 9 гривні. Комітет пропонує встановити 45 гривень, але можна розглядати і пропозицію уряду про 35 гривень з урахуванням того, що вона є етапною до тієї, яку ми затвердили, - 70,9 гривні. І відповідно додавати до індексу споживчих цін, до індексу інфляції. Тобто наше рішення має бути таким, яке давало б змогу враховувати реальну соціальноекономічну ситуацію і розв'язувати ці проблеми.
Я розумію, що це не радикальне-рішення, що сьогодні нашому комітету можна було б стояти виключно на позиції Конституції і статті 9 Закону про оплату праці. Але якщо ми приймемо отой паліатив, то вже сьогодні, гадаю, можна елементарно затверджувати все-таки суму в 45 гривень як розрахункову щодо мінімальної заробітної плати.
Ще один нюанс. Я вчора мав зустріч з політичних питань з Президентом України, а сьогодні телебачення страшенно розкритикувало мою позицію. Але ж вона не тільки моя, вона експертна, це пропозиція нашої фракції і нашого комітету щодо негайної реформи системи оплати праці. Причому це зроблено із сарказмом, що ось такий депутат нерозумний, він не розуміє, що не можна сьогодні середню заробітну плату підвищувати до середнього значення, хоча б і європейського, бо це викличе гіперінфляцію. При тому якось забувається, що ми пропонували зв'язати ціну податком, щоб виключити момент гіперінфляції.
Я хотів би сказати таке. Якщо ліквідувати 90 відсотків бартеру, то в державі уже з'являться гроші. Це для Президента і тих, хто йому радить.
Другий дуже важливий нюанс. Якщо ми в бюджеті на 1998 рік не передбачимо прорив у рівнях доходів тих, хто працює, то ніяких соціальних питань не розв'яжемо. Це все балачки, що треба змінювати пенсійне законодавство. У нас закон нормальний. Нам його треба просто забезпечити фінансово і матеріально. А для цього треба, щоб запрацювало виробництво, для якого можна ввести і нульові податки чи ставки. Але виробництву треба дати гроші, а для цього треба провести реформу системи оплати праці і взагалі всього, що формує дохід.
Ще раз нагадаю, що ми на 13-му місці у світі за рівнем цін, тобто вже випередили багатьох, але на 95-му місці за рівнем доходів населення і взагалі за рівнем життя. Ось ця диспропорція губить економіку. Сьогодні ми говоримо про соціальні аспекти, але це фактично і проблема економічна, передусім економічна проблема.
Тому в рішенні або в дорученні Верховної Ради слід, мабуть, записати, щоб Кабінет Міністрів подав проект реформи системи оплати праці і соціальної сфери, в якому була б врахована необхідність підвищення середніх значень доходів населення хоча б до тих цінових рівнів, які людина має платити із видаткової частини сімейного бюджету. Це потрібно закласти в бюджеті. Але в тих пропозиціях цього немає, а консервується стара система. Причому навіть є пропозиції щодо подальшого зменшення тарифної частини у заробітній платі, тоді як треба збільшувати її. Але це вже інше питання, яке ми будемо доповідати іншого разу.
Підбиваючи підсумок, я хочу сказати, що ми не маємо права розглядати проект бюджету, не затвердивши оцих стандартів. Пропоную затвердити розрахункову мінімальну заробітну плату. Що стосується пенсій і межі малозабезпеченості, то вони у нас визначені - 70,9 гривні. А розрахункову визначити в 45 гривень. І від цього, так би мовити, рушати до реформи системи оплати праці та введення всіх соціальних запобіжників.
Я вам дуже дякую і хочу ще раз сказати про доповідь віце-прем'єр-міністра. Я чудово розумію, як йому непросто було сьогодні тут, на трибуні. Але якщо ми не зробимо радикальних кроків щодо зміни системи взагалі, щодо її реформування, щодо реформування економічних відносин, то весь час будемо натикатися на цю проблему, хто б тут на трибуні не стояв.
ГОЛОВА. Чи є запитання до Івана Сергійовича? Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список.
Депутат Терещук.
ТЕРЕЩУК В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область). Спасибо. Всеукраинский союз рабочих, фракция коммунистов. Уважаемый докладчик, установление черты малообеспеченности, соответствующей принятому минимуму, который мы проголосовали, преодолев вето, предполагает соответствующее наполнение бюджета. Почему Кабинет Министров не вносит предложений относительно тех мер, которые бы дали... В первую очередь это касается принятия закона о введении монополии на продажу ликеро-водочных и табачных изделий, что дало бы возможность решить этот вопрос быстро и без повышения налогов на отечественного производителя?
Спасибо.
ЧИЖ І.С. Я думаю, що це запитання до уряду. А про своє бачення я можу сказати ось що. Сьогодні подано пропозиції бюджетного комітету щодо поповнення дохідної частини бюджету по деяких, так би мовити, галузях. Я думаю, що уряд і далі буде шукати такі шляхи.
А з приводу того, що лежить на поверхні, за рахунок чого можна було б поповнити бюджет, але не вносяться пропозиції, то, очевидно, це поки що невигідно тому, хто їх повинен вносити, тому що горілка, тютюн і все інше дають можливість дуже легко збивати особистий капітал. Правда, і державі можна було б краще зробити. Ну, може, і до цього дійдемо.
ГОЛОВА. Депутат Ямковий.
ЯМКОВИЙ I.О. Я підтримую вашу пропозицію про встановлення мінімальної заробітної плати в розмірі 45 гривень на місяць. Водночас ми подолали вето Президента на закон, де йдеться про мінімальну пенсію в 70,9 гривні. Коли можна було б, на вашу думку, зробити так, щоб мінімальна заробітна плата дорівнювала мінімальній пенсії, бо це, по суті, прожитковий мінімум для працюючих?
ЧИЖ I.С. Iване Олексійовичу, дякую вам за запитання. У принципі мінімальна заробітна плата повинна вдвоє перевищувати мінімальну пенсію, тому що пенсійний фонд формується із заробітної плати. Те, що ми зробили стосовно статтей 19 і 64, і те, що зараз я запропонував зробити, до певної міри не узгоджуються між собою. Нам буде складно (правильно тут віце-прем'єр казав) сформувати пенсійний фонд, щоб забезпечити мінімум - 70,9 гривні. Якщо буде зроблено рішучі кроки щодо реформи системи оплати праці, то, думаю, в 1998 бюджетному році ми могли б вийти на рівень 70,9 гривні, до чого нас зобов'язує Закон про оплату праці і Конституція. I ми могли б, звичайно, зробити це випереджаючими темпами, тому що, ще раз кажу, інакше буде дуже складно формувати пенсійний фонд.
I ще про одне. Дуже багато залежить від того, скільки в цілому буде працюючих щомісяця. Сьогодні, як свідчить статистика, повний місяць працюють приблизно 9 мільйонів людей. I от ці 9 мільйонів повинні утримувати 14 мільйонів пенсіонерів плюс усе те, що стосується соціальних доплат! Повинні працювати мінімум 28-30 мільйонів, у цьому разі можливо формувати нормальний пенсійний фонд. Тобто все впирається в економічну політику, і сьогодні не можна розглядати оці суто соціальні проблеми у відриві від загальноекономічних показників. Ось чому Верховна Рада робить сьогодні добру справу, підштовхуючи уряд до досить радикальних і комплексних кроків.
I ще один нюанс. Люди ставлять запитання, чому на неповнолітню дитину виділяється 5 гривень 20 копійок, які до того ж виплачуються нерегулярно. От я не можу зрозуміти того, що Президент сказав. Хай Президент відповість людям, як можна утримувати за 5 гривень неповнолітню дитину. Я не знаю, ну, хоча б трусики їй купити, якісь там харчі. Ну це ж жах! Не можна пояснювати нашу ситуацію, що ось, мовляв, немає грошей. Треба знайти гроші й дати людям.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Депутат Таран (Терен).
ТАРАН (ТЕРЕН) В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ, Полтавська область). Шановний Iване Сергійовичу! Визначення мінімальної зарплати у реальному для сьогоднішньої ситуації розмірі дуже важливо з огляду на те, що мінімальна зарплата є основою в розрахунках, наприклад, на допомогу тим самим одиноким матерям, про що ви зараз говорили. Справді, сьогодні одинока мати отримує допомогу на дитину в розмірі 5 гривень 20 копійок. З цього приводу я звертався до уряду, і уряд відповів на мій депутатський запит так, що створено комісію, куди ввійшли представники від різних міністерств - Мінсім'ї, Міносвіти і так далі. А як відомо, якщо хочуть поховати якусь справу, то створюють з цього приводу комісію.
У мене до вас як заступника голови комітету таке запитання: чи зверталися ви до уряду, чи є якісь зрушення в цьому питанні, крім того, що створено комісію, чи щось робиться практично, чи це все лише на папері? Бо виплачувати 5 гривень 20 копійок, в цьому я з вами цілком згоден, - це абсолютно аморально. I якби люди просто від них відмовилися, то це було б справедливо.
ЧИЖ I.С. Дякую. Я думаю, що така комісія відіграє в принципі позитивну роль. Буде напрацьовано схему, механізм і так далі. Усе впирається в те, що це буде за схема і як ми її реалізуємо. Ви знаєте, сьогодні акцент у соціальній політиці робиться на тому, щоб дядько сам себе забезпечив. Причому ще раніше в дядька відібрали те, що він на смерть зібрав, поклавши гроші на книжку, а тепер держава каже: ти, дядьку, сам себе забезпеч. Нехай держава поверне дядька в стартові умови 1990 року, тоді він сам себе буде забезпечувати. Ви ж дивіться, вже виношуються плани брати 100 відсотків за комунальні послуги, дитину забери на себе, стипендію тобі вже не платять, у лікарню якщо лягаєш усе собі забезпеч і так далі. А це ж ті витрати, які не враховуються в цю межу. Для вас там риби 4 грами є, але бинтів і ліків немає, хоча Конституція гарантує начебто безплатне лікування. Ось у чому корінь усіх бід. Треба реально дивитися на те, що робиться в державі.
У нашій державі за нинішньої ситуації, за нинішньої влади нічого не може бути змінено, якщо тільки Верховна Рада не наполяже і не підштовхне до цих радикальних кроків. Щодо цього я з вами згоден. Ми із різних політичних, так би мовити, організацій, але в одному комітеті працюємо і доходимо спільної думки.
ГОЛОВА. Депутат Головко.
ГОЛОВКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Дякую, Олександре Олександровичу.
Шановний Iване Сергійовичу! Я підтримую вашу пропозицію і повинен вам сказати, що ми в цілому правильно вирішуємо це питання. Мої виборці наполягають на тому, щоб ми вирішили його позитивно. Уряд каже, що немає коштів. Чи не є, на ваш погляд, однією з основних причин нестачі коштів те, що наша економіка на 50 відсотків - це тіньова економіка, яка не сплачує податків? Якби змусити її платити податки, ми мали б можливість довести до 70 гривень мінімальну заробітну плату. Це перше.
Друге. Я хочу сказати, що якби Президент підписав закони про Кабінет Міністрів, про місцеву держадміністрацію, то, мабуть, скоротився б апарат управління, став би в кілька разів дешевшим, а кошти від цього пішли б на заробітну плату, пенсії і так далі. Якби ми менше купували "мерседесів" (сьогодні Київ серед інших столиць Європи купує найбільше дорогих іномарок, хоча бюджет наш найбідніший в Європі), то в бюджеті стало б більше коштів на...
ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте, будь ласка.
ЧИЖ І.С. Дякую. Я з вами згоден. Я міг би і більше сказати. Думаю, що "тінь" тим і хороша для декого, що не обліковується. Точніше, вона обліковується для конкретних осіб або груп і так далі. Що ж до держави, то тут немає солідарної відповідальності за бідного, голодного і так далі, та й просто за людину, яка інших доходів не має.
Я згоден, що держава повинна вирішувати це питання комплексно. Але ось такий нюанс. Ми беремо фактично те, що перебуває на світлі, і намагаємося його ділити. Уряд доповідав виходячи саме з цього, Микола Петрович по-іншому доповісти не міг.
Я думаю, що все в нас якось пов'язано. Ось учора цілий день тут розповідали, як борються зі злочинністю. А якби в корінь глянули? Корінь зла - це все-таки тотальні злидні, це та економічна політика, яка довела до краху. Тоді ми по-іншому розв'язували б ці проблеми, я з вами згоден.
І ще скажу про один нюанс. Якщо не розв'язати ці соціальні вузли, то далі популяція в нас зменшуватиметься страшними темпами. Недавно в Ужгороді відбулося засідання підкомітету Ради Європи з проблем демографії (я його голова і вів це засідання). Ми були просто шоковані тими фактами, які наводилися. Ну, наприклад, 1 мільйона 239 тисяч населення не стало, при тому що в 1992-1993 роках 1 мільйон 200 тисяч повернулося з інших країн в Україну. 17 тисяч українців у 1996 році виїхали з України - не євреїв, не німців, які мають батьківщину, а українців. Вони втекли від цього життя, ті 17 тисяч! А загалом виїхало 120 тисяч. От вам оцінка! Ось чому треба до цих соціальних параметрів все-таки повертатися. Я з вами згоден і щодо "мерседесів".
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Іване Сергійовичу.
Записалося на виступи з цього питання більше 10 депутатів. Пропонується до перерви провести обговорення і прийняти рішення. Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 176. Рішення прийнято.
Я просив би тих, хто братиме участь в обговоренні, висловитися з такого питання. Законом про бюджетну систему передбачено, що перед розглядом проекту бюджету ми розглядаємо питання про мінімальну заробітну плату, мінімальні пенсії, мінімальний споживчий рівень. А ми одержали тільки один документ - про мінімальну заробітну плату. Як тут бути? Пояснення в записці - то така справа. Треба дотримувати закону.
Я хотів би, щоб ті, хто братиме участь в обговоренні, з цього приводу теж висловилися, щоб можна було прийняти правильне рішення (Шум у залі). Пропустив?
Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Чижа, він хоче зробити якусь інформацію.
ЧИЖ І.С. Шановний Олександре Олександровичу, ми можемо вважати, що дефакто проблему, скажімо, з межею малозабезпеченості вирішено, її затверджено - 70,9 гривні. Ми можемо сьогодні тільки переглянути її в бік збільшення. Уряд розрахував, що до кінця року вона становитиме 73 гривні. Нехай буде 73. А можемо й не змінювати. Це стосується і пенсій, оскільки статті 19 і 64 нами проголосовані вчора. А от щодо мінімальної зарплати, то, справді, це нове, ми повинні встановити 35 чи 45 гривень.
ГОЛОВА. Дякую, Іване Сергійовичу, але в постанові з цього питання повинні бути записані цифри за всіма трьома позиціями.
ЧИЖ І.С. Згоден.
ГОЛОВА. Депутат Моцпан. Прошу. За ним від фракції виступатиме депутат Таран.
МОЦПАН А.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Фракция Социалистической и Селянской партий. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! Вчера Верховная Рада преодолела вето Президента на статью 19 Закона о пенсионном обеспечении. Таким образом, установлена минимальная пенсия - 70,9 гривни в соответствии с чертой малообеспеченности, введенной постановлением Верховной Рады с 1 апреля текущего года. Сегодня мы рассматриваем предложения правительства о введении минимальной заработной платы на уровне 35 гривень и предложения комитета по социальной политике - на уровне 45 гривень, что еще лучше.
Тем не менее, уважаемые коллеги, отмечая важность принятых вчера (и сегодня, возможно, будут приняты) законодательных решений, я вынужден своим избирателям сказать следующее. Если сегодня при минимальной пенсии в 17 гривень вы получаете пенсию в два приема (40 и 60 процентов), то с введением минимальной пенсии в размере 70,9 гривни, то есть на уровне черты малообеспеченности, вы будете получать пенсию в 10 приемов. Я не хочу обманывать ни себя, ни своих избирателей. Нет финансовых возможностей у государства и не появится, пока будет продолжаться нынешняя преступная хозяйственная политика. Я не верю в выплату нормальной человеческой пенсии, заработной платы моим избирателям, в достойный уровень их жизни или хотя бы согласно статье 48 Конституции в жизнь по минимальному прожиточному уровню, если не будут приняты следующие меры:
Жесточайший контроль правительства за ценами на производимую продукцию и ее реализацией. Почему-то директора государственных и негосударственных предприятий, коммерческих структур хотят ездить на "мерседесах", строить дачи. Некоторые представители славного рабочего класса также считают, что сегодня должна быть достаточно высокая заработная плата, чтобы покупать иномарки. Нет, уважаемые избиратели, этого не будет. Мы допустили небывалое падение промышленного производства. Такого не знали даже в период войны. Львовский завод в 1990 году производил 1 миллион 200 тысяч телевизоров, а сегодня вся Украина производит их 118 тысяч.
Мы не получим надлежащего уровня жизни, пока не введем монополию государства на производство и реализацию винно-водочных и табачных изделий, пока не скажем народу жестокую правду о том, какие колоссальные барыши наживаются сегодня мафиозно-коммерческими структурами, в том числе и причастными к правительству, на непосредственной реализации винноводочных и табачных изделий. А депутат Степенко говорит о дотации сельскому хозяйству. Не будет и дотации сельскому хозяйству при этой политике.
Мы не наведем порядка в жизненно важных вопросах, пока не введем монополию государства на внешнюю торговлю, пока не прекратим неконтролируемый вывоз сырья и материалов и обогащение конкретных структур.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Депутат Таран. За ним - депутат Анісімов.
ТАРАН (ТЕРЕН) В.В. Фракція Народного руху України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Відповідно до чинного законодавства уряд перед розглядом проекту бюджету на наступний рік подає Верховній Раді пропозиції щодо встановлення розмірів вартісної межі малозабезпеченості, мінімальної зарплати, мінімальної пенсії за віком. Ці пропозиції уряд повинен був подати і напередодні розгляду проекту бюджету на 1998 рік.
Ми раді, що, очевидно, завдячуючи чіткій позиції парламенту, зайнятій учора з приводу подолання вето Президента щодо мінімальної пенсії за віком, сьогодні, напередодні розгляду проекту бюджету, в уряду, вибачте за різкість, прорізалася пам'ять і він в авральному порядку подав свої пропозиції. Хоча, як уже зазначав Олександр Олександрович, подано не всі документи з цього питання.
Погляньмо на хронологію дій уряду і Верховної Ради в цьому напрямі. За поданням уряду 16 жовтня 1996 року Верховна Рада прийняла постанову про вартісну величину межі малозабезпеченості, затвердивши її в розмірі 70,9 гривні. Таку межу встановлено на 1997 рік. Третім пунктом цієї постанови Верховна Рада доручила урядові ще до розгляду проекту Закону України про Держбюджет на 1997 рік подати розрахунки нових розмірів мінімальної зарплати і мінімальної пенсії. У відповідь уряд заявив про неможливість перегляду цих розмірів, уже традиційно пославшись на складну фінансово-економічну ситуацію в країні.
Як діяла далі Верховна Рада? Нагадаю. 6 лютого 1997 року Верховна Рада прийняла постанову про введення в дію з 1 квітня 1997 року частини другої статті 9 Закону України про оплату праці, в якій записано, що мінімальна зарплата встановлюється у розмірі, не нижчому від межі малозабезпеченості. Зверніть увагу, ця постанова була прийнята в лютому, і до 1 квітня уряд мав розробити механізм її реалізації, щоб ввести в дію з 1 квітня. Однак частина друга статті 9 не діє і до цього часу. Адже реально маємо мінімальну зарплату - 15 гривень, а межу забезпеченості - 70 гривень. Тобто в 1997 році фактично розмір мінімальної заробітної плати не переглядався, мінімальна зарплата в 15 гривень є тією зарплатою, яка була введена ще з 1 березня минулого року.
Уже стало сумною традицією, що уряд не виконує рішень Верховної Ради. Досі не працює, як уже зазначалося, стаття 9 Закону України про оплату праці. Уряд порушує чинне законодавство і з інших питань. Наприклад, згідно зі статтею 57 Закону про освіту вчителі мають право на доплату за вислугу років. Із 1 січня цього року стаття 57 повинна була почати діяти. Однак цих доплат вчителі не отримують, і, отже, уряд не виконує вимоги закону. І в проекті бюджету на наступний рік не виділено окремим рядком суму коштів, необхідну для реалізації цієї статті.
Перелік прикладів невиконання урядом законів можна продовжувати. І не лише законів щодо оплати праці. Мінімальна зарплата є конституційною (стаття 43) гарантією для наших громадян. А чергові скарги на нестачу коштів лише свідчать про нестачу в уряду бажання працювати в напрямі пошуків цих коштів. Уряд шукає кошти лише за рахунок урізання соціальних гарантій і зняття пільг. Так, пільги треба знімати, треба переглядати, але їх треба знімати з багатих і залишати бідним. І в пільгах треба нарешті розібратися. Бо чомусь і офіцер КГБ, який сторожував сталінські концтабори, і учасник війни мають однакові пільги.
Ми говоримо про нестачу коштів, але коли уряд запропонує, наприклад, законопроект про податок на багатство? У нас чомусь такі закони і такі пропозиції уряду, які діють на користь лише тим, хто щось має, а не на користь тим, хто нічого не має.
І останнє. Шановні колеги! Ми вчора були одностайними - і ліві, і праві, бо передусім подумали про людей, долаючи вето Президента, тобто домінанта соціального захисту перемогла політичні амбіції. Ось так, кажу вам чисто по-людськи, нам треба вирішити тут (поки ми ще тут!) і цілий ряд інших питань. Наприклад, питання повернення вкладів населенню. Сьогодні їх згідно з нашим рішенням можуть отримати люди, яким виповнилося 80 років. Але уряд досі не виробив механізм повернення цих вкладів. Тим часом виборці пропонують механізми, які дали б змогу отримувати ці вклади людям хворим або перераховувати ці кошти на оплату квартири тощо. Тут треба сказати наше вагоме слово.
На превеликий жаль, не сприяють нашій єдності виступи на зразок виступу комуніста Мішури, який закликає нас до мітингів. Такі виступи лише пересварять парламент. І дуже жаль, що комуністів хвилюють більше мітинги, а не те, як повернути людям їхні вклади. Сьогодні найперша політики - це політика захисту людей.
Спасибі (Шум у залі).
ГОЛОВА. Справді, якби ми навчилися вести дискусію по суті, а не заполітизовувати її там, де немає для цього ніяких підстав...
Виступає депутат Анісімов від фракції. Будь ласка.
АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты, уважаемые члены правительства, уважаемый Александр Александрович! Сегодня мы наконец-то, причем без особого нажима, получили документы, по которым должны принять решения. Я поддерживаю прозвучавшие предложения, в том числе и Александра Александровича, что мы должны зафиксировать в своем постановлении, согласны ли мы оставить норму, которая действует сегодня, - 70,9 гривни, или же увеличить ее до 73,7 гривни. Повторяю, что мы должны это зафиксировать как социальный ориентир перед рассмотрением проекта Государственного бюджета.
Я хотел бы сейчас дать народным депутатам и правительству, в частности Николаю Петровичу Белоблоцкому, информацию для размышления. Как предложенные уровни минимальной заработной платы и пенсий соотносятся хотя бы с 1990 годом? Беру данные по ряду металлургических предприятий, где количество рабочих составляет от 18 до 30 тысяч. 1990 год - средняя заработная плата в металлургическом комплексе составляла 300 рублей, а черта малообеспеченности, учитывавшая группу А (продукты), группу В (непродовольственные товары), группу Д (ряд видов услуг и товаров)
- 114 рублей. Тогда на одном из таких предприятий (с численностью работающих около 20 тысяч) 58 человек получали заработную плату меньше черты малообеспеченности, то есть меньше 114 рублей.
Что же происходит сегодня? Сегодня все, как говорится, перевернулось вверх ногами. Количество людей на том же предприятии
- 4190. Из них 27 процентов получают заработную плату ниже черты малообеспеченности. Как видите, есть над чем поразмышлять. Сколько сегодня должны получать те, кто тогда получал 300 рублей? Заработная плата у них должна быть на уровне 900.
Поэтому если мы даже примем предлагаемое решение, это будет мизер, это не решает проблемы.
Я часто из ложи правительства слышал реплики, что, мол, сократилось производство. Действительно, производство в металлургическом секторе сократилось на 45-40 процентов. Казалось бы, на столько же должна была сократиться и заработная плата. Но в таком случае заработная плата составила бы 587 гривень, а не 300-310, как сегодня.
Вопрос минимальной заработной платы, конечно же, очень сложный. Почему? Мы не должны забывать, что минимальная заработная плата есть и в хозрасчетных подразделениях, и в бюджетных организациях, что через перераспределение заработной платы, заработанной в хозрасчетных подразделениях, она частично добавляется к заработной плате в бюджетных организациях.
Я бы предложил здесь такой механизм. Можно было бы согласиться с размером, предложенным комитетом, - 45 гривень, но в постановлении указать, что это расчетная величина, ведь минимальная заработная плата должны быть ниже черты малообеспеченности. Я считаю, что эти размеры сегодня надо утверждать и вместе с правительством искать источники наполнения бюджетов, и прежде всего пенсионного фонда.
В связи с принятым вчера решением, я считаю, что надо искать источники пополнения пенсионного фонда, надо все сделать для того, чтобы эта норма пенсионного закона заработала и мы частично выполнили требование нашей Конституции о гарантиях нормальной заработной платы нашим трудящимся.
ГОЛОВА. Депутат Степенко.
СТЕПЕНКО В.I. Шановні товариші! Спочатку з приводу того, про що говорив Олександр Олександрович. Ми затвердили межу малозабезпеченості й мінімальну пенсію в 70,9 гривні, і тут ніяких проблем немає. Просто можна вписати це, Олександре Олександровичу, в постанову, я підтримую цю пропозицію.
Я повністю підтримую виступ мого товариша по парламенту Анісімова. Хочу ще звернути вашу увагу ось на які питання.
Я дуже уважно слухав виступ Миколи Петровича Білоблоцького. Миколо Петровичу, я у вашій порядності не сумніваюся ні на одну секунду. Але ви потрапили в ті жорна, і кого б туди не кинули, гадаю, ніхто там толком нічого не зробив би. Чому? Ви сказали, та й ми всі про це знаємо, що кожне друге підприємство сьогодні працює збитково. Про яке ж поповнення бюджету можна говорити?
Щодо тіньової економіки. Це економіка на крадених грошах, на розхватизації, вона ніколи не працюватиме на бюджет. І тому всі розмови про те, що треба тіньову економіку залучити до поповнення бюджету, є лише розмовами. Нам треба комплексно вирішувати цю проблему. Найперше, з чого потрібно починати, це з піднесення власного виробництва. Якщо не буде виробництва, усе це залишиться порожніми розмовами, злочинною балаканиною. Якщо кожне друге підприємство збиткове, то про що мова!
Далі. Ми говоримо про заробітну плату. Ми можемо встановити її новий мінімум - 45 гривень, але чи виплачуватиметься вона? У сільськогосподарських підприємствах по півтора - два роки не виплачують заробітну плату. Про що ми говоримо?!
Сьогодні Іван Сергійович сказав: ще якби на бартер накинути зашморг, ми мали б якесь поповнення бюджету. Наведу офіційні дані. Якщо я за бартером беру бензин, то за 1 кілограм даю 2,2 кілограма пшениці. Якщо я її перероблю, то візьму 2,6 кілограма. Як бачите, бартер і так давить виробника. А ми ще хочемо щось там крутити, щось відміняти. Я вважаю, що це не той шлях.
І ще одне. Ну, наприклад, я одержуватиму мінімальну зарплату
- 45 гривень, а прожитковий мінімум - 70 гривень... Вдумайтеся, що включається в розрахунок межі малозабезпеченості: м'яса - 59 грамів, молока й молокопродуктів - 30 грамів, риби - 4 грами на день, яйце - одне на два дні, олії - 4 грами... Люди добрі, а як же працювати, якщо з'їсти 4 грами риби? Як же працювати?! Людина ж на роботу повинна ходити.
Тому, на мою думку, нам потрібно шукати джерела поповнення бюджету. І тут є шлях. Давайте, зрештою, розглянемо питання про зменшення оцих контрольних органів. Там ніхто не контролює, там іде здирництво з виробника, з того, хто хоча б трохи ворушиться. Давайте подивимося, де ми можемо ще щось скоротити, щоб потім сказати, що ми дійсно вирішили цю проблему. Якщо не буде знайдено джерела поповнення бюджету, це будуть просто балачки. Тому я за те, про що говорив з самого початку, за те, щоб затвердити оці цифри.
Дякую.
ГОЛОВА. Олександр Михайлович Кожушко. Немає? Тільки що був. Яворівський? Костицький?
Депутат Павловський від комітету. Будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні члени уряду, шановні колеги, шановні радіослухачі! Я приєднуюсь до думки народних депутатів, які вже виступили, що мінімальна заробітна плата повинна бути не меншою від межі малозабезпеченості.
Я розумію, що сьогодні дуже нелегко і Президентові, і Прем'єрові, який каже: "Нема грошей, нема чого ділити". Не ставте так питання! Потрібно змінити підхід, потрібно шукати джерела. Де їх знайти? Давайте разом поміркуємо, давайте подивимося, куди дівається багатство України і як його повернути, щоб воно почало працювати на людей.
Сьогодні вже говорили про тіньову економіку. Вона різко зростає, за деякими оцінками вже 60 відсотків національного багатства належать до тіньової економіки. А звідки вона з'явилась? Чому з'явилась тіньова економіка? Що їй сприяє? Так от, чинником, який її викликав, є беззастережна лібералізація зовнішньоекономічної діяльності.
З другого боку, вчора, коли розглядалося питання про причини злочинності, дійшли висновку, що тіньова економіка опирається на нашу банківську систему. Отже, потрібно змінити банківську систему, тим більше що, до речі, через банківську систему кошти громадян, а це приблизно 90 відсотків нашого бюджету, йде на фінансування іноземних фірм. Хоч як це не парадоксально, але сьогодні саме Україна кредитує розвинуті країни Заходу. Я вчора наводив дані, що кредити України західним країнам утроє більші, ніж усі разом узяті допомоги - кредити, інвестиції, які надходять в Україну. Отже, треба просто перекрити цей канал, і всі кошти залишаться в Україні.
Сьогодні треба вибирати - або ми будемо підтримувати свій народ, людей чесної праці, вчених, лікарів, учителів, робітників, або ми повинні сказати, що вони не належать до України, і робити ставку на тіньову економіку, яка обслуговує інтереси іноземних фірм на терені України.
Дуже велике лихо - це бартер. От я цим займався. Скажімо, Запорізька атомна станція - найбільша в Європі, і вона добре працює, але в неї 95 відсотків - це бартер. І ця станція не може виплатити заробітну плату людям, які працюють у небезпечних умовах і не мають права на страйк.
Є ще така можливість підвищити заробітну плату. Якщо проаналізувати відношення заробітної плати до внутрішнього валового продукту, то воно скоротилося за роки реформи вдвоє. Отже, формально ми можемо нічого не змінювати, а заробітну плату на цю величину збільшувати.
Я хотів би привернути вашу увагу ще до одного факту. Ми говоримо в основному про заробітну плату в бюджетній сфері, а тим часом на багатьох підприємствах, які працюють по два-три дні на тиждень, платять зарплату по 20 гривень, а то й не платять зовсім. На деяких підприємствах фонд зарплати по відношенню до продукції, яку вони виробляють, становить 2 відсотки. Це неприпустимо.
Який вихід я бачу? Я хотів би, щоб уряд насамперед звернув увагу на ті засади внутрішньоекономічної політики, на ті засади соціально-економічного розвитку, які запропоновані Верховною Радою. Треба повернутися до них і, врешті-решт, перейти до вирішення проблем України, а не проблем усього світу в цілому. Треба, щоб хвалили наших керівників, нашого Президента не за кордоном, а тут, в Україні, щоб ми дбали насамперед про свою державу.
Тому я пропоную ще раз повернутися до питань стратегії економічного розвитку України, захисту свого ринку і свого виробника, захисту і відстоювання інтересів своїх виробників, своїх людей.
Я пропоную затвердити мінімальну зарплату на рівні межі малозабезпеченості - ту, яку вносить комітет.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні депутати, перед початком обговорення цього питання ми домовилися, що до перерви приймемо рішення. Я хочу запропонувати таку схему. Стаття 43 Конституції, на яку цілком слушно посилався депутат Терен, передбачає, що заробітна плата не може бути нижчою від визначеної законом. Цей проект постанови не відповідає вимогам Конституції, і є всі підстави (я підтримую цю пропозицію) голосувати питання про неприйнятність проекту.
З другого боку, Законом про бюджетну систему передбачено, що перед розглядом проекту бюджету ми повинні розглянути питання про мінімальну заробітну плату, мінімальну пенсію і межу малозабезпеченості, а отже, це повинно бути відображено в документі. Схема, яку запропонував Микола Петрович, розглядалася комітетом, але не всім комітетом, а лише тими його керівниками, які мали змогу опрацювати цей документ (тільки вчора він надійшов від уряду, і практично не було можливості розглянути документ на засіданні комітету). Так от, Микола Петрович запропонував схему, за якою можна було б мінімальну заробітну плату зробити такою, як визначено законом, не меншою, але передбачити якусь розрахункову цифру. Пропонували встановити або 35, або 45 гривень. Це треба порахувати. Але поза всяким сумнівом ми повинні документ прийняти такий, де це було б відображено, інакше уряд працюватиме поза правовим полем і не зможе належно відреагувати на наше рішення. Я зобов'язаний поставити на голосування спочатку пропозицію депутата Терена про неприйнятність цього документа. Прошу проголосувати цю пропозицію.
"За" - 154. Рішення прийнято.
Доручається Комітету з питань правової політики проаналізувати цей документ на відповідність його Конституції, дати свої висновки, і ми з цього приводу приймемо відповідне рішення.
Крім того, є пропозиція доручити Кабінету Міністрів або звернутися до нього з рекомендацією, зокрема до віце-прем'єра Миколи Петровича Білоблоцького, з тим щоб він, скажімо, на завтра виклав у проекті документа, який ми тільки проголосуємо після короткого обговорення, ті пропозиції, які висловлювалися і вами, і Анісімовим, і Чижем, і іншими депутатами, тобто щоб можна було три категорії оплати передбачити відповідно до Конституції за розрахунками, які ви сьогодні вважаєте можливими, і запропонувати таку схему, за якою мінімальна зарплата не була б нижчою від мінімального споживчого рівня. І ту схему для розрахунків у системі оплати праці уряд зможе використати як етап і можна буде говорити про правове забезпечення цих розрахунків.
Хто за таке доручення Кабінету Міністрів?
Прошу проголосувати цю пропозицію. Будь ласка.
"За" - 219.
Я ще раз прошу проголосувати. 226 голосів треба набрати, це доручення Кабінету Міністрів, а не процедурне питання. Голосуйте, будь ласка. Доручення Кабінету Міністрів - підготувати на завтра проект, який відповідав би Конституції і закону.
"За" - 257. Прийнято.
Прохання до Комітету з питань соціальної політики - розглянути на своєму засіданні ці пропозиції, щоб ми мали ще й протокол засідання комітету.
Перерва на півгодини.
( П і с л я п е р е р в и )
ГОЛОВА. Оголосіть, будь ласка, про продовження засідання.
Слухається питання про звіт щодо виконання Державного бюджету за 1996 рік. До слова для доповіді запрошується Ігор Олександрович Мітюков - міністр фінансів України.
Прошу уваги. Сідайте, будь ласка.
МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Перш ніж перейти до конкретного аналізу звіту про виконання Державного бюджету України за 1996 рік, вважаю за потрібне зазначити, що виконання дохідної частини бюджету в 1996 році відбувалося за умов зниження практично всіх макроекономічних показників розвитку економіки. Обсяг валового внутрішнього продукту знизився на 10 відсотків, спад виробництва промислової продукції становив 5,1 відсотка порівняно з 1995 роком, зокрема товарів народного споживання, реалізація яких є основним джерелом формування бюджетних доходів, - 20,2 відсотка, обсягів реалізації платних послуг населенню - 13,5 відсотка, транспортних послуг - 17,8 відсотка.
Основними причинами такої ситуації були погіршення технічного і технологічного стану виробництва, платіжна криза, пасивна інвестиційна діяльність, втрата традиційних ринків збуту продукції через її неконкурентоспроможність, повільні темпи структурної перебудови.
За цих умов зведений бюджет України виконано лише на 87,9 відсотка. До бюджету надійшло 30,2 мільярда гривень або на 4,2 мільярда гривень менше річного прогнозу. Не забезпечено виконання 20 видів платежів із 29, що призвело до втрат 5,1 мільярда гривень.
На жаль, ще нижчий рівень виконання Державного бюджету України, до якого надійшло 19,6 мільярда гривень, що становить 82,1 відсотка річних призначень. Державний бюджет недоотримав 4,3 мільярда із 5,1, про які я казав раніше.
Так, від Державного комітету по матеріальних резервах передбачалося надходження коштів у сумі 1 мільярд 447 мільйонів гривень, а фактично надійшло 266,2 мільйона гривень або 18,4 відсотка. Ненадходження вказаних доходів пояснюється тим, що згідно з рішеннями уряду з державного резерву відпускалися матеріальні цінності без оплати за умови наступного повернення їх до державного резерву. На умовах позичання відпускалися матеріальні цінності переважно агропромисловому комплексу з метою забезпечення закладки зерна з урожаю 1996 року до резерву. Всього за станом на 1 січня 1997 року було відпущено матеріальних цінностей на суму 1 мільярд 417 мільйонів гривень, з яких повернуто лише 26,4 мільйона гривень.
Основними причинами неповернення позичених матеріальних цінностей були порушення умов укладених угод з цукровими заводами, сільськогосподарськими підприємствами та іншими організаціями. Зокрема, з державного резерву було позичено без оплати з наступним поверненням 6 мільярдів кубічних метрів природного газу для потреб населення, комунально-побутових споживачів та бюджетних організацій в осінньо-зимовий період вартістю 858,2 мільйона гривень та 124 тисячі тонн цукру для підготовки цукрових заводів до сезону переробки врожаю цукрових буряків вартістю 116 мільйонів гривень.
Надходження рентної плати за нафту і природний газ власного видобутку та різниці в цінах за газ (включаючи надходження відрахувань від плати за транзит природного газу) були затверджені в бюджеті в сумі 2 мільярди 642,2 мільйона гривень. Фактично надійшло за 1996 рік 1 мільярд 757,5 мільйона гривень, або лише 66,5 відсотка річних призначень.
Недонадходження до бюджету сум зумовлено багатьма причинами, основними з яких були: перевищення курсу гривні до долара США, передбаченого в розрахунку до Державного бюджету (передбачено було 2,25 - фактично 1,83), що призвело до зменшення надходжень на 493,2 мільйона гривень, а також наявності значної заборгованості споживачів газу перед акціонерними товариствами "Укргазпром" і "Укрнафта". Внаслідок цього до бюджету не було сплачено 389,1 мільйона гривень.
Менше ніж наполовину мобілізовано відрахувань на геолого-розвідувальні роботи. Ненадходження становило 184,1 мільйона, з них - 45,4 мільйона у зв'язку зі зменшенням видобутку основних видів корисних копалин.
Через спад виробництва значні суми не надійшли з таких дохідних джерел, як податки на додану вартість та на прибуток підприємств, акцизний збір. Загальні втрати цих доходів становили 514 мільйонів гривень.
Внаслідок заходів, здійснених урядом щодо зміцнення фінансової бази місцевих рад, доходи їхніх бюджетів було виконано на 103,2 відсотка до розрахункових показників. У 14 областях та містах Києві й Севастополі забезпечено виконання бюджетів з доходів. Надпланові залишки коштів місцевих бюджетів за станом на 1 січня 1997 року становили 11,5 мільйона гривень.
Пошук додаткових джерел бюджетних доходів, зокрема, через удосконалення системи оподаткування, дав можливість частково нейтралізувати втрати бюджету від спаду виробництва. Так, було запроваджено нові ставки акцизного збору на підакцизні товари в екю за одиницю товару, встановлено мінімальні ціни на імпортовані транспортні засоби, лікеро-горілчані та тютюнові вироби, деякі інші товари, що зупинило масові випадки заниження митної вартості під час їх оподаткування.
Запровадження податку на додану вартість на товари, що перевищували мінімально дозволену кількість для ввезення їх громадянами на територію України, сприяло додатковій мобілізації коштів на суму 136,7 мільйона гривень.
Спад виробництва в більшості галузей народного господарства, погіршення фінансового стану підприємств та організацій зумовили загострення кризи платежів як між підприємствами, так між бюджетом та підприємствами. Дебіторська заборгованість підприємств усіх галузей економіки зросла у 2,2 раза, кредиторська - у 2,4, а за станом на початок нинішнього року становила відповідно 48 і 73,2 мільярда гривень. Саме з цієї причини була втрачена можливість отримати понад 1 мільярд гривень доходів до бюджету.
Незважаючи на відстрочки, надані підприємствам на загальну суму понад 2 мільярди гривень, та вжиті заходи для стягнення у безспірному порядку несвоєчасно внесених платежів, протягом 1996 року заборгованість перед бюджетом зросла у 2,5 раза і на 1 січня 1997 року становила 1,4 мільярда гривень, або 4,5 відсотка річних надходжень.
Водночас сталися численні випадки приховування, заниження належних до сплати податків. Із 217 тисяч перевірених підприємств та організацій та зі 194 тисяч підприємців податковими органами було стягнено додатково 3,1 мільярда гривень таких платежів. Порушення вимог валютного законодавства встановлено у кожного п'ятого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Проте треба визнати, що найвагомішими причинами податкової заборгованості було здійснення товарообмінних (бартерних) операцій без зарахування коштів на розрахунковий рахунок. На це припало близько 34 відсотків ненадходжень до бюджету. Другий фактор - відвертання власних обігових коштів підприємств у дебіторську заборгованість, що становить 33 відсотки, а також фінансові труднощі підприємств через несвоєчасне фінансування бюджетних установ для оплати поставлених товарів і наданих послуг.
Лише з цих причин держава щорічно недоотримує 1,5 - 2 мільярди гривень. Проблема бартеру не нова, вона обговорюється не один рік, але позитивного розв'язання поки що не знайдено. На сьогодні урядом опрацьовуються додаткові пропозиції щодо поступового обмеження обсягу бартерних операцій, враховуючи запровадження штрафних санкцій та впровадження Закону про податок на додану вартість. Ми очікуємо істотного поліпшення ситуації в цій сфері.
Труднощі із забезпеченням плану надходжень доходів у 1996 році, на жаль, не дали можливості забезпечити повне фінансування всіх заходів. Так, видаткову частину зведеного бюджету на 1996 рік було виконано лише на 87,6 відсотка, у тому числі державного бюджету - на 82,8 відсотка. Передусім фінансувалися соціальні виплати, а також видатки на забезпечення пріоритетних галузей економіки.
Зокрема, 1996 року повністю профінансовано передбачені в бюджеті видатки на заготівлю сільськогосподарської продукції за державним контрактом, створення зимових експлуатаційних запасів палива для підприємств Міненерго, придбання рухомого складу залізничного транспорту для пасажирських перевезень, а також видатки, пов'язані зі здійсненням державного регулювання цін та обслуговуванням державного внутрішнього боргу. Решту заходів через брак коштів було профінансовано не повністю.
Фактичні видатки на соціальний захист населення, враховуючи видатки пенсійного, чорнобильського фондів та державного фонду сприяння зайнятості населення, становили у 1996 році 85,8 відсотка асигнувань, розрахованих у зведеному бюджеті, та приблизно 90 відсотків асигнувань, затверджених у державному бюджеті.
Видатки на утримання соціальнокультурних закладів і установ були профінансовані на суму 1 мільярд 573,2 мільйона гривень, або 62,5 відсотка річних призначень, а без урахування виплат на утримання об'єктів соціально-культурної сфери, які передаються підприємствами загальнодержавної власності до комунальної власності, - на 69,4 відсотка.
У 1996 році, як і раніше, вживалися заходи щодо державної фінансової підтримки вугільної галузі. За рахунок державного бюджету підприємствам вугільної промисловості на технічне переоснащення, реструктуризацію, капітальні вкладення та інші цілі перераховано 1 мільярд 459,6 мільйона гривень, або 96,6 відсотка річних призначень. Найбільша сума вказаних коштів була виділена Мінвуглепрому на технічне переоснащення підприємств галузі. Як відомо, ці витрати повинні були фінансуватися за рахунок фонду паливноенергетичного комплексу. Одначе внаслідок внесення Верховною Радою України змін щодо джерел утворення цього фонду та складного фінансового становища підприємств, які повинні були відраховувати кошти до фонду, надходження до нього становили лише 101 мільйон гривень. Проте з урахуванням потреби надання підтримки вугільній галузі на фінансування зазначених вище витрат було виділено понад 1 мільярд гривень, тобто фінансування здійснювалося за рахунок загальних надходжень до бюджету і з відповідним зменшенням асигнувань за іншими статтями витрат, у тому числі на соціальні витрати.
Крім того, на утримання об'єктів соціально-культурної сфери підприємств і об'єднань вугільної промисловості, переданих у комунальну власність, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 16 травня 1996 року за номером 521 та розпорядженням Кабінету Міністрів від 11 червня 1996 року за номером 386-р було перераховано 10 мільйонів гривень, у тому числі Луганській області
- 7,3 мільйона, Донецькій - 2,9 мільйона гривень.
Видатки на народне господарство у 1996 році становили загалом 2 мільярди 551 мільйон гривень, або 71,9 відсотка річних призначень.
У 1996 році на здійснення заходів для впровадження в життя аграрної політики щодо земельної реформи, забезпечення соціально-економічного відродження села, докорінної перебудови виробничих відносин та відносин власності, державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції було спрямовано 1 мільярд 212 мільйонів гривень, що становить 70,5 відсотка річних призначень.
Загалом фінансування заходів агропромислового комплексу було віднесено у 1996 році до пріоритетних напрямів. Проте в процесі виконання державного бюджету, під час розподілу обмежених ресурсів, перевага надавалася тим заходам і програмам, виконання яких має важливе значення для сільськогосподарського виробництва та підтримання у належному стані основних природних комплексів України.
Чималі суми бюджетних коштів було витрачено на реалізацію цільових програм селекції в тваринництві, птахівництві та рослинництві. На цю мету 1996 року було використано 88,8 мільйона гривень, або 50,6 відсотка річних призначень. На докорінне поліпшення земель спрямовано 6,5 мільйона гривень, або 75,3 відсотка, на завершення будівництва найважливіших для сільськогосподарського виробництва і соціально-культурного обслуговування сільського населення об'єктів - 139,4 мільйона гривень, або 72,3 відсотка річних призначень.
На фінансування заходів державних, регіональних і місцевих програм ведення лісового господарства передбачалося витратити 108,4 мільйона гривень, але невиконання дохідної частини бюджету призвело до того, що зазначені заходи були профінансовані на 76,6 мільйона гривень.
Видатки Державного бюджету України на національну оборону в 1996 році профінансовані на 88,9 відсотка, а з урахуванням використання коштів від реалізації військового майна у сумі 32,4 мільйона гривень - у цілому на 92,4 відсотка річних призначень.
На правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави, а саме по Міністерству внутрішніх справ, Головному управлінню по виконанню покарань і Держкомкордону, кредиторська заборгованість перевищила обсяги недофінансованих видатків відповідно на 135,8; 19,3 і 19,5 мільйона гривень. Але поза тим видатки на згадані відомства були профінансовані в обсязі 80 відсотків річних призначень.
У 1996 році видатки на утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади становили 370 мільйонів гривень або 88,9 відсотка річних призначень. При цьому на виплату заробітної плати використано 92,8 відсотка річних призначень.
Фінансування заходів, що здійснювалися в 1996 році за рахунок загальнодержавних фондів фінансових ресурсів проводилися здебільшого в межах надходжень до цих фондів.
Видатки з обслуговування державного зовнішнього боргу становили 2 мільярди 37 мільйонів гривень, або 73,9 відсотка річних призначень.
Основним навантаженням на Державний бюджет у 1996 році були платежі з обслуговування боргу України перед Російською Федерацією та Туркменистаном, а також іноземних кредитних ліній. Так, фактичні витрати з обслуговування боргу перед Російською Федерацією становили 1 мільярд 550,8 мільйона гривень, або 845,8 мільйона доларів США. Перед Туркменистаном -109,8 мільйона гривень, або 59,9 мільйона доларів США. Обслуговування іноземних кредитних ліній коштувало 270,3 мільйона гривень, або 147,8 мільйона доларів США.
Видатки з обслуговування державного внутрішнього боргу становили 444,9 мільйона гривень, або 123,4 відсотка річних призначень.
Як бачите, сталося перевищення запланованих обсягів фінансування видатків з обслуговування внутрішнього боргу. Це пояснюється збільшенням фактичних вартісних показників випуску державних облігацій порівняно з показниками, прогнозованими в процесі складання бюджету на 1996 рік.
Відповідно до статті 7 Закону України про Державний бюджет на 1996 рік у складі видатків Державного бюджету були передбачені також видатки в сумі 811,1 мільйона гривень для надання дотації бюджетам областей та міста Севастополя на фінансування видатків, що не покривалися доходами місцевих бюджетів. У рахунок планових дотацій передано до вищезазначених бюджетів 719,3 мільйона гривень із запланованих 811 мільйонів.
Джерелами фінансування дефіциту Державного бюджету на 1996 рік були визначені три джерела: внутрішні державні позики в сумі 1,5 мільярда гривень, зовнішні джерела фінансування - 2 мільярди 45,5 мільйона гривень та кредити Національного банку в сумі 1 мільярд 71,9 мільйона гривень. Фактично надійшло з зовнішніх джерел фінансування 1 мільярд 243,1 мільйона гривень, або близько 61 відсотка річних призначень. За цих умов, а також через скрутний стан справ з фінансування видатків бюджету в 1996 році від Національного банку уряд отримав кредитів на 273,7 мільйона гривень більше, ніж передбачалося в затвердженому Державному бюджеті.
Законом України про Державний бюджет на 1996 рік був передбачений загальний обсяг внутрішніх державних позик у сумі 3 мільярди 329 мільйонів гривень, зокрема на погашення та виплату доходів з позик 1995- 1996 років - 1 мільярд 284 мільйони. Крім того, для залучення коштів на покриття дефіциту бюджету - 1 мільярд 500 тисяч гривень. При цьому видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу були визначені в сумі 360,5 мільйона гривень.
На фактичні вартісні показники випуску державних облігацій порівняно з показниками, прогнозованими під час складання проекту держбюджету на 1996 рік, впливало чимало чинників, зокрема:
перевищення фактичних темпів інфляції в 1996 році над прогнозованими темпами, що використовувалися під час розрахунків показників випуску облігацій внутрішньої державної позики;
нерівномірність надходження зовнішньої допомоги протягом року;
отримання в першому кварталі 1996 року практично всіх прямих кредитів Національного банку України, які передбачалися Законом про Державний бюджет, і спрямування їх на фінансування внутрішніх видатків.
З метою зниження величини зростання державного боргу збільшувалася питома вага випуску тримісячних державних облігацій. Внаслідок цього фактичний випуск облігацій внутрішньої державної позики в 1996 році за номінальною вартістю перевищив запланований на 11,7 відсотка, при тому що зовнішня позика, як я вже казав, була здійснена всього на 60 відсотків.
Починаючи з другого кварталу випуск державних облігацій став основним джерелом покриття дефіциту бюджету в частині фінансування внутрішніх видатків, що обмежувало можливість зниження відсоткових ставок ОВДП шляхом зменшення пропозицій щодо державних облігацій.
За підсумками 1996 року фактично випущено за номіналом ОВДП на суму 3 мільярди 719,6 мільйона гривень, отримано коштів до бюджету в сумі 3 мільярди 62,9 мільйона гривень, погашено і виплачено доходу з облігацій 1995-1996 років 1 мільярд 935,3 мільйона гривень, зокрема, виплачено доходу 444,8 мільйона гривень, а залучено коштів на покриття дефіциту бюджету 1 мільярд 571 мільйон гривень.
У процесі здійснення видатків із бюджетів усіх рівнів минулого року особлива увага надавалася погашенню заборгованості заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. Проте розв'язати цю проблему, як ви знаєте, не вдалося. Вдалося лише в другій половині року трохи стабілізувати процес зростання заборгованості. Заборгованість із заробітної плати працівникам бюджетних установ на 1 січня 1997 року становила 1 мільярд 300 мільйонів гривень, зокрема з місцевих бюджетів - 811 мільйонів гривень, з державного - 506 мільйонів гривень.
Основними причинами зростання заборгованості в 1996 році було.
Перше. Невиконання планів надходжень до бюджетів, про що я вже казав. Друге. Зростання заборгованості із заробітної плати спричинило встановлення в 1995 році посадових окладів окремим категоріям працівників бюджетної сфери на рівні середньомісячної заробіної плати в народному господарстві (промисловості) за браку джерела фінансування пов'язаних з цим додаткових витрат. Унаслідок цього допущена заборгованість із заробітної плати за станом на 1 січня 1996 року в сумі 383 мільйони гривень, яка погашалася за рахунок доходів бюджетів усіх рівнів уже в 1996 році. Це своєю чергою зумовило недофінансування відповідних видатків у 1996 році.
Третє. Необгрунтоване збільшення місцевими радами дохідних частин бюджетів під час їх затвердження. При цьому бюджетним установам було надано право на здійснення видатків у 1996 році, які не були профінансовані.
Четверте. Зростання заборгованості із заробітної плати спричинило і те, що мережа, штати, контингенти бюджетних установ і організацій не були приведені у відповідність з асигнуваннями, затвердженими Верховною Радою України та відповідними місцевими радами.
У 1996 році видатки на соціальні виплати перевищили планові призначення, затверджені у відповідних бюджетах, на 1,6 мільярда гривень.
Так, установами Міністерства освіти в 1996 році допущено перевитрати асигнувань на оплату праці в сумі 80 мільйонів гривень. Військовими формуваннями Міністерства оборони минулого року перевитрачено асигнувань на грошове забезпечення в сумі 97 мільйонів гривень. Характерно, що навчальні заклади Міносвіти, отримавши 1996 року 186 мільйонів гривень від надання платних послуг, лише 28 мільйонів гривень спрямували на погашення заборгованості в заробітній платі. Аналогічна ситуація склалася і в деяких інших міністерствах.
Зазначені дані підтверджують правильність прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення щодо складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетних установ, який охоплює як бюджетні, так і позабюджетні кошти, із спрямуванням їх насамперед на заробітну плату та інші соціальні виплати.
Шановні народні депутати! У своєму виступі я охарактеризував найвагоміші причини невиконання бюджету за доходами і видатками. Докладний аналіз стану виконання всіх видів доходів та напрямів видатків викладено в поясненнях щодо відхилень звітних показників за доходами та видатками Державного бюджету України від показників, затверджених Законом України про Державний бюджет на 1996 рік. Ці пояснення додаються до поданого Верховній Раді звіту за 1996 рік.
Подаючи на розгляд Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету на 1996 рік, прошу розглянути його і затвердити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Треба домовитися стосовно загальної процедури розгляду. Ми заслухали звіт про виконання бюджету на 1996 рік, далі є інформація, підготовлена Рахунковою палатою за дорученням Верховної Ради про виконання бюджету на 1997 рік. Звіт Рахункової палати є щодо двох бюджетів. Гадаю, громадянам України також важливо почути, як працює уряд, бо йдеться про використання державних коштів.
Тому прошу вашої згоди, щоб до обідньої перерви розглянути ці питання, щоб доповідь Рахункової палати прозвучала по радіо. Мабуть, на запитання відведено трохи менше часу.
Також зазначу, що інформація Ігоря Олександровича сьогодні не влаштовує депутатів насамперед тому, що він говорить про фактичний стан справ, тобто подає лише довідкові дані, але не говорить, можливо тому, що тоді він ще не був міністром фінансів, про причини. Можливо, це із почуття солідарності.
Прошу записатися на запитання. Надаємо 10 хвилин. Потім матиме слово депутат Пустовойтовський.
Будь ласка, депутате Масенко.
МАСЕНКО О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Оржицький виборчий округ, Полтавська область). Дякую. Шановний Ігоре Олександровичу! Олександр Олександрович випередив мене, бо я також хотів запитати, чому ви не висвітлюєте причини, а просто констатуєте факти ненадходжень коштів до бюджету.
Але мене ще цікавить і таке питання. Як все-таки уникнути несправедливого розподілу з бюджетних коштів? Згадаймо хоча б розповсюджені вчора матеріали про те, як бюджетні кошти потрапили до господарства "Авангард" у Чернігівській області, очолюваного народним депутатом Боровиком. Ми створюємо резервні фонди, ще якісь фонди, а кошти розподіляє одна якась особа в Києві за принципом свояцтва, кумівства, родичання тощо. І зради селянам, ось підказує Василь Іванович. Ви говорили у своїй інформації, що на докорінну перебудову села витрачено 1 мільярд 212 мільйонів гривень. Так, на мою думку, це не докорінна перебудова села, а докорінне знищення села, та ще й на це витратили кошти (Шум у залі). Олександре Олександровичу, не заважайте. Навіщо було витрачати кошти для того, щоб довести село до ще більшого занепаду, якщо воно і так занепало? Мене цікавить, що ви плануєте на майбутнє, на 1998 рік?
ГОЛОВА. Для радіослухачів скажу, це депутат Масенко не мені зробив зауваження, а своєму сусідові Олександру Олександровичу. Будь ласка, відповідайте.
МІТЮКОВ І.О. Дякую. Стосовно бюджетної дисципліни. Дозвольте дещо нагадати. Сім років тому Міністерство фінансів контролювало та відповідало за 35 відсотків нашої економіки. Решта планувалася і розподілялася в Москві. Створення ефективно діючої бюджетної системи великої країни з населенням у 52 мільйони потребувала певного часу. Вважаю, що бюджет 1998 року повинен нарешті стати таким бюджетом, де питання бюджетної дисципліни займатимуть чільне місце, де всі процедури виділення коштів будуть прозорими, структуризованими, усім відомими і зрозумілими. Тоді не буде без належної процедури виділено жодної копійки на ті або ті цілі.
Звертаю вашу увагу ось на що. У бюджетах 1992-1993 років не було деяких дуже важливих статей, ми їх просто не передбачали. Минулого року, наприклад, склалася ситуація, коли ми більше мільярда гривень змушені були направити у вугільну промисловість з видатків, які в цілому формували загальні надходження. Цього не повинно бути. Ми маємо все чітко планувати. Гадаю, що разом із Рахунковою палатаю ми зможемо у 1998 році, та, мабуть, і в 1997 році зробити багато корисного в цьому питанні.
Що стосується сільського господарства, я просто назвав статтю з витратної частини бюджету. А село треба підтримувати різними програмами.
ГОЛОВА. Депутате Ковтунець, будь ласка.
КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ, Рівненська область). Депутатська група "Реформи". Демократична партія України. Шановний Ігоре Олександровичу! Вже втретє ми слухаємо звіт і бачимо невиконання дохідної частини бюджету. Але це невиконання здебільшого стосується неподаткових надходжень. Якщо брати 1996 рік, то з деяких статей ми навіть перевиконали заплановані надходження. А недобір іде зі статті фінансування держрезерву та інших неподаткових.
То чи не вважаєте ви, що причина невиконання дохідної частини бюджету полягає в недисциплінованості та браку відповідальності уряду за те, що він робить?
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Що стосується дохідної частини 1996 року (я про це вже казав), то перевищення в нас тільки з двох позицій: прибутковий податок з громадян і державне мито та ще з окремих статей зовнішньоекономічної діяльності. Із решти надходження були менші. В чому причина? Я думаю, ми всі повинні бажати тільки одного - мати реальний бюджет. Для того щоб мати реальний бюджет, треба мати реальні макроекономічні прогнози і реальні розрахунки надходжень із кожного виду податків.
Намагання збільшити видаткову частину за рахунок збільшення відповідних уявних доходів призводить саме до того, що бюджет виконується з року в рік на 85, максимум на 90 відсотків. Це велика проблема.
Стосовно дисципліни та відповідальності я повністю вас підтримую; ми мусимо їх підвищувати та посилювати.
ГОЛОВА. Депутате Товт, прошу.
ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Берегівський виборчий округ, Закарпатська область). Чи є якась послідовність з виданими розпорядженнями Кабінету Міністрів щодо фінансування окремих програм та окремих капіталовкладень, чи це відбувається зовсім стихійно? Приміром, у травні 1995 року видано розпорядження про завершення будівництва лікарні в моєму виборчому окрузі, а досі це розпорядження не виконано. Чи є якась черга або система щодо виконання цих розпоряджень? Про це дуже добре знає ваш попередник, пан Германчук, його заступники. Я багато робочого часу провів у різних приймальнях. Чи це робиться так, як казали мої колеги: хто ближче до вогню, той і гріється?
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Спасибі. На жаль, такої системи раніше не було. І в 1995, і в 1996 роках сума за розпорядженнями Кабінету Міністрів, зокрема щодо використання резервного фонду, набагато перевищувала обсяги фінансування, зафіксовані в бюджеті. Тут є провина як уряду, так і ваша, шановні народні депутати. Було дуже багато звернень. А ми інколи не маємо сміливості сказати: "Ні, не можемо зробити того, що ви просите або вимагаєте".
Але після прийняття відповідної постанови про формування резервного фонду порядку в цих питаннях стало набагато більше. Нам дуже допомогло ваше рішення, яке ви нещодавно прийняли, стосовно збільшення резервного фонду.
Починаючи з 1997 року всі розпорядження з використання резервного фоду повністю балансуються з його реальними джерелами фінансування. Ненадходження додаткових коштів не дає змоги профінансувати ту або ту постанову повністю. Але за кожною постановою йде відповідний моніторинг. А проблема 1995-1996 років була в тому, що непрофінансовані розпорядження стосовно резервного фонду автоматично не переносилися відповідно до чинного законодавства до планів фінансування наступних років.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутате Климпуш, будь ласка.
КЛИМПУШ О.Д., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливо-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Рахівський виборчий округ, Закарпатська область). Депутатська група "Конституційний центр". Шановний Ігоре Олександровичу! Ви знаєте, що в Україні понад 270 тисяч населення мешкає в жорстоких, бідних, холодних, а може, й голодних гірських умовах. Закон, який ухвалила Верховна Рада, передбачає, що цим населеним пунктам буде надано статус гірських. Відповідно повинне бути фінансування з бюджету. Але ніде немає цифр витрат з державного бюджету, бо їх, власне, не було ні в 1996, ні в 1997 роках.
До того ж у цих населених пунктах проживає дуже великий відсоток багатодітних сімей, які понад рік не отримують відповідної виплати на допомогу. І це найбільша, як мені здається, провина уряду перед цією категорією нашого населення.
Чи поділяєте ви думку, що дуже важливо насамперед ліквідувати заборгованість перед багатодітними сім'ями, і чи вважаєте ви, що, нарешті, в бюджеті може бути окремим рядком передбачене фінансування багатодітних сімей та гірських населених пунктів?
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Спасибі. Поділяю вашу стурбованість щодо цієї проблеми. Справді, законом передбачено відповідні пільги, фінансова підтримка населення, котре мешкає в гірських районах. Але цим законом не визначено механізму забезпечення даного фінансування.
Я вважаю, що це було помилково зроблено в 1996 році. І в цьому році ми теж не відпрацювали дане питання. Ми віддали його на виконання міністерствам і відомствам, які здійснюють господарську діяльність на цих територіях. І через відповідні коефіцієнти механізму розрахунків з цими міністерствами та відомствами передбачили, що кошти направлятимуться на соціальну підтримку населення, котре проживає в гірських районах.
Ми бачимо, що даний механізм не діє. По-перше, там немає такої великої господарської діяльності, а по-друге, немає серйозної зацікавленості в міністерствах і відомствах щодо фінансування витрат, які не збільшують їх виробничі потужності, а є фактично витратами соціального характеру.
Вважаю, 1998 року ми мусимо це питання виправити, і під час обговорення бюджету я підтримуватиму пропозицію, про яку ви сказали.
ГОЛОВА. Депутате Пилипенко, будь ласка. Останнє запитання.
ПИЛИПЕНКО М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Как соотносились в 1996 году инфляция и увеличение обкема наличной гривневой массы? Немного косвенный вопрос, но все же.
МІТЮКОВ І.О. К сожалению, не могу сейчас точно ответить на этот вопрос. Уровень инфляции в 1996 году практически совпадал с темпами роста денежной массы. По-моему, уровень инфляции был несколько ниже. Это приблизительно 36 и 47 процентов.
Ваш вопрос интересен с точки зрения анализа ситуации этого года, когда денежная масса растет достаточно быстро, и в то же время мы не видим реальных скачков инфляции. То есть это интересный материал для анализа нашими макроэкономистами. По всей видимости, тенденции, сложившиеся в 1997 году в соотношениях уровня инфляции и роста денежной массы, должны стать предметом очень серьезного анализа для планирования на 1998 год. У нас есть все возможности эту тенденцию - опережающее увеличение денежной массы продолжить в 1998 и 1999 годах, для того чтобы поддержать прирост оборотных средств, реально начавшийся где-то с апреля этого года. Мы видим, что некоторые традиционные установки известных экономических школ не срабатывают. Необходимо делать соответствующие выводы и использовать это в нашей деятельности.
ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, гадаю, депутати дозволять мені поставити вам запитання, до того ж воно дуже характерне, дискутується в різних варіантах у суспільстві. Як дорого обходиться державі утримання різних гілок влади?
Планувалося в 1996 році виділити на утримання законодавчої влади, тобто на парламент, враховуючи всі видатки - міжнародна діяльність, будівництво і таке інше, 61 мільйон гривень. Фактично виділено 39 мільйонів, тобто 64 відсотки. На виконавчу владу - 270 мільйонів, крім того, на міжнародну діяльність виконавчої влади - 469 мільйонів. Фактично профінансовано 97 відсотків. Бюджет Адміністрації Президента профінансовано на 95 відсотків. Чим пояснити таке ставлення до законодавчого органу? І цього року, до речі, відбувається те саме.
МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, мені важко говорити про попередні роки, а от що стосується цього року, то, гадаю, питомі розрахунки на одного працівника будуть на користь Верховної Ради.
На сьогодні, справді, виконавча влада фінансується трохи краще. Але загальний обсяг фінансувань недостатній. Ви знаєте, що Верховна Рада прийняла рішення скоротити фінансування виконавчої влади на 8 відсотків. Ми фактично не маємо можливості профінансувати зарплату за грудень місяць працівникам міністерств і відомств. У системі податкової адміністрації маємо 3-4 місяці заборгованості із заробітної плати на місцях. Це проблема спільна для нас усіх.
Наголошую, у нас немає упередженого ставлення до Верховної Ради чи до інших органів влади. Є загальні обмеження з фінансування. Але я обіцяю, що ми робитимемо все можливе, аби вирішувати ці питання.
ГОЛОВА. Беремо до уваги останню фразу Ігоря Олександровича, бо попередні в нього недостатньо аргументовані. Я можу назвати цифри, які заперечать те, про що він сказав. Будь ласка, сідайте.
Слово має Володимир Семенович Пустовойтовський. Зараз він виконує обов'язки керівника Комітету з питань бюджету. Будь ласка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые члены правительства! Уважаемые коллеги! Мы с большим опозданием получили отчет об исполнении Государственного бюджета на 1996 год. Ведь согласно статье 40 Закона о бюджетной системе Украины Верховная Рада должна получать отчет 1 мая. Мы 4 мая обратились в Минфин с тем, что не предоставлен отчет. Однако даже не получили ответа. 27 мая обратились по этому вопросу на имя Премьер-министра и, наконец, получили этот документ.
Для начала это многозначащий факт, как и то обстоятельство, что сегодня у нас в ложе правительства нет никого, кроме работников Министерства финансов, какбудто не правительство отвечает за исполнение бюджета, а один министр финансов. Это говорит о "серьезном" подходе правительства к исполнению бюджета и к бюджетной дисциплине в целом.
После анализа отчета об исполнении Закона о Государственном бюджете Украины за 1996 год, проведенного научноэкспертным отделом Секретариата Верховной Рады, Рахунковой палатой (вы имеете их на руках), стало ясно, что исполнение Государственного бюджета соответствует тому уровню управления экономикой, которое обеспечивало правительство на протяжении всего 1996 года. В третий раз, если вспомнить отчеты за 1994 и 1995 годы, мы фиксируем то обстоятельство, что исполнение бюджета происходило на фоне дальнейшего снижения обкема внутреннего валового продукта, промышленного и сельскохозяйственного производства, снижения жизненного уровня народа Украины. Очевидно, что проведенный (или проводимый) курс реформ улучшений в экономике не дает. И пора это осознать, пора внести коррективы и изменить обстановку на лучшее.
В третий раз мы фиксируем значительные расхождения между планируемыми и фактическими макроэкономическими показателями. Пора бы научиться более четко прогнозировать и не допускать таких больших отклонений.
Третий год мы фиксируем наличие все возрастающих неплатежей, наносящих огромный вред всей экономике страны. Однако воз неплатежей не останавливается, а еще с большей скоростью мчится под гору.
Мы страшно радуемся стабилизации обменного курса национальной валюты, гордимся проведенной денежной реформой. В конце каждого года утверждаем кредитноденежную политику, разрабатываемую Национальным банком Украины, и почти всегда это происходит в конце уже текущего года. А неплатежи растут, бартер захватывает все новые позиции, и роль денег все более играют зерно, подсолнечное масло, сахар, дошло уже и до картофеля... А картофелем с бюджетом рассчитываться сложно!
По этой причине в бюджет тоже не поступают своевременно деньги. Мы имеем задолженность по заработной плате, пенсиям, субсидиям, компенсациям (я говорю "имеем", а это имело место и в 1996 году и приобрело еще более угрожающие темпы в этом году). От такой задолженности страдают не банкиры, не правительство, а рядовые труженики, пенсионеры, студенты, малообеспеченные, многодетные семьи и другие категории граждан. Долги по заработной плате в производственной сфере приблизились в 1996 году к 3,8 миллиарда гривень (сейчас уже к 5 миллиардам). Так что и работающим в этой сфере живется не легче, чем бюджетникам.
Мы знаем о том, что в результате исполнения бюджета 1996 года доходная часть бюджета выполнена только по 7 позициям, а предусматривалось 26 позиций. Анализ показал, что обе части бюджета (как доходная, так и расходная) не выполнены. Законом о Государственном бюджете на 1996 год предусмотрено, что в таком случае расходы должны регулироваться пропорционально доходам.
Полагаю, что после обстоятельного доклада министра финансов Игоря Александровича Митюкова повторять цифровой материал нет смысла. Поэтому ограничусь некоторыми общими выводами и замечаниями. К великому сожалению, пропорционального регулирования бюджета 1996 года не произошло. Можно было бы с этим согласиться, ибо при простом пропорциональном сокращении расходов в отдельных сферах не хватало бы денег даже на зарплату. Поэтому Минфин не без основания настаивает на том, что следует соблюдать пропорциональность к фонду заработной платы. Но, к сожалению, и данный постулат не соблюдается.
Итак, доходы бюджета не обеспечиваются в силу неэффективного курса экономического реформирования и ошибок в прогнозировании. Расходы не регулируются в соответствии с законом в силу нашего законодательного нигилизма. Тогда возникает вопрос: кто отвечает за столь бесцеремонное неисполнение Закона о Государственном бюджете Украины? И почему гарант Конституции Украины, правительство совместно со всеми правоохранительными органами страны не принимают достаточных мер, которые обеспечили бы бюджетную дисциплину? На этот вопрос мы в конце концов должны получить ответ. Но это в общем плане.
Нельзя не обратить внимание еще на одну - нравственно-этическую сторону в порядке исполнения бюджета. Доходная часть бюджета выполнена, как вы слышали, на 82,1 процента, расходная часть - на 82,8. Мы утверждали экономическую программу Президента "Курсом радикальных экономических реформ", утверждали программы правительства. Парламент согласился с тем, что путем экономических реформ будет приостановлен спад производства, поддержан собственный производитель, будут приниматься решительные меры для сохранения социальной защищенности населения. Кстати, в 1995 году было провозглашено: обеспечить 40 процентов минимальной зарплаты от средней, а в 1996
- 60 процентов минимальной зарплаты от средней (довожу до вашего сведения, что она составила всего 10 процентов - минимальная зарплата от средней, 15 гривень от 159).
Исполнение бюджета - это реальное, практическое воплощение продекларированных идей и намерений. Что оно показывает? Социальная защита населения выполнена всего на 60,3 процента в целом, то есть меньше на 21,8 процента среднего выполнения бюджета.
Для поддержки собственного производителя, развития внутренних производительных сил, как известно, нужно было кроме различных внешнеполитических и внешнеэкономических мер вложить деньги в экономику, что и было предусмотрено законом. Но и здесь нет подтверждения провозглашенных направлений. Финансирование науки было обеспечено на 68 процентов, капитальных вложений в экономику
- на 58,5, финансирование народного хозяйства - на 71,9. Как видим, все значительно ниже среднего уровня выполнения доходной части.
Чему же отданы приоритеты на самом деле? Александр Александрович процитировал некоторые показатели. Я немного повторюсь и расширю.
Вот несколько примеров. Содержание всех ветвей власти в исполнении госбюджета составило 88,9 процента, что на 6,8 процента выше среднего уровня доходов бюджета. В том числе на законодательную власть - 64,5 процента, или ниже на 17,6, на исполнительную - 97,7 - выше на 25,6 и на судебную - 78,6 - ниже на 3,5 процента.
Еще "лучше" выглядит обстановка в консолидированном бюджете. Профинансированы же эти отрасли таким образом. На все ветви власти
- 121,3 процента, на законодательную - 72 процента, на исполнительную - 133,5, на судебную - 78,6, на национальную оборону - 88,9 и на правоохранительную деятельность - 82,8.
Мы видим, что только здесь в основном (по заготовке зерна, зимних запасов, как говорил Игорь Александрович, и по угольной отрасли) и есть выполнение.
То есть в целом направление, провозглашенное в программах Президента и правительства, не выдерживается практической деятельностью при исполнении бюджета. Но и эта информация носит достаточно общий характер, хотя свидетельствует о том, что государственные органы власти явно перерасходуют средства на свое содержание и защиту существующего порядка в ущерб всему остальному и делают это достаточно открыто.
Еще неблагополучнее положение при более глубоком изучении расходов на социальную защиту населения. Пенсии военнослужащим и лицам командного и рядового состава органов внутренних дел выполнены на 86,7 процента. Здесь есть и превышение среднего уровня над общей доходностью бюджета, и здесь не было в 1996 году никакой задолженности по пенсионному обеспечению.
А вот что касается следующих, более младших ярусов. Перечисление в пенсионный фонд на выплату пенсий рядовому, сержантскому и старшинскому составу срочной службы и членам семей выполнено на 32,8 процента, то есть ниже среднего уровня доходности почти на 50 процентов. По средствам, которые передаются в фонд социальной защиты инвалидов, выполнение на 22,6 процента (ниже почти на 60 процентов). Как понимать такую политику?
Мы с большим уважением относимся к нашим генералам и офицерам в отставке. Эти люди всю сознательную жизнь посвятили воинской службе и заслуживают безусловной заботы и защиты государства. И если я говорил о них, то это не в упрек им, а в упрек правительству, которое другим людям не обеспечило такого же уровня. Но как можно не перечислять в пенсионный фонд средства на рядовых, сержантов и старшин? Ведь таким образом самым обездоленным людям приходится делиться своей мизерной пенсией. Это они недополучают 2-3 месяца мизерную пенсию из-за того, что правительство не учитывает элементарных вещей. Кто позволяет подобное делать? Почему так делается и кто за это ответит?
Такие примеры не исключение. Поэтому решение Верховного Совета касательно отчета о выполнении Закона о Государственном бюджете Украины на 1996 год должно быть справедливым и суровым. Группа депутатов, членов бюджетного комитета, вносит на ваше рассмотрение соответствующее предложение, оно вам роздано. Прошу это предложение поддержать. Здесь намечены меры и относительно незаконно использованных денег, и по привлечению к ответственности виновных лиц.
Спасибо.
ГОЛОВА. Чи є запитання до Володимира Семеновича? Прошу стисло, щоб ми мали можливість послухати думку Рахункової палати.
Запишіться, будь ласка. Висвітліть список.
Будь ласка, депутате Білоус.
БІЛОУС В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Полтавська область). Спілка офіцерів України. Шановний доповідачу! Парламент відхилив свого часу бюджети 1994 та 1995 років. Ми передали цю справу до прокуратури, але в учорашніх звітах представників силових структур, виконуючого обов'язки Генерального прокурора не прозвучало, яке ж рішення прийнято. То чи не доречно знову передати цю справу до Генеральної прокуратури з вимогою прозвітувати перед парламентом: на що витрачаються кошти в порушення Конституції, законів України? Бо ситуація не змінилася, ви говорили і нам роздали висновки Рахункової палати до звіту Кабінету Міністрів про виконання Державного бюджету за 1996 рік, де ми бачимо ті самі грубі порушення і законів, і Конституції.
Скажіть, будь ласка, підтримуєте ви таку мою пропозицію чи ні?
Дякую за відповідь.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо за вопрос. Во-первых, мы не отклоняли бюджеты 1994 - 1995 годов. Мы не утвердили отчеты об исполнении бюджетов.
И мы предлагаем не утверждать и отчет об исполнении бюджета 1996 года, покольку и тут есть серьезные нарушения.
Я полностью поддерживаю ваше мнение. Поэтому в проекте постановления мы предлагаем дать поручение Генеральной прокуратуре до 1 декабря этого года провести расследование. Видимо, надо добавить в проект постановления об отчете перед Верховным Советом о принятых мерах.
ГОЛОВА. Депутат Черенков.
ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Будьте добры, передайте слово депутату Донченку.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільський виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Владимир Семенович, понятно, что еще ни одно правительство не понесло наказание за допущенные грубейшие ошибки. Вы об этом говорили в своем выступлении, я с вами полностью согласен, и это по сути отражено в проекте постановления, предложенном вами.
У меня же вопрос несколько в другой плоскости.
Раньше мы имели отдельную строку бюджета, касающуюся финансирования таможенных служб. И там было записано, что таможенная служба, находящаяся практически на самофинансировании, излишки будет отдавать в бюджет.
Мне интересно, на сколько процентов в 1996 году были профинансированы таможенные службы и сколько денег они отдали в бюджет. Потому что, судя по социальной сфере, профинансировано лишь 50 процентов.
Спасибо за ответ.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо. Юрий Григорьевич, я, к сожалению, не могу ответить на ваш вопрос, поскольку у меня нет с собой материала по таможне. Но здесь присутствует заместитель министра финансов Станислав Альбинович Буковинский, возможно, он ответит.
ГОЛОВА. Він не готовий відповісти.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Мы дадим вам официальный ответ на этот вопрос.
ГОЛОВА. Депутат Грабар.
ГРАБАР М.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Хустський виборчий округ, Закарпатська область). Депутатська група "Реформи". Шановний доповідачу! Ваш комітет запропонував сьогодні проект постанови, у якому передбачається доручення Генеральній прокуратурі перевірити факти неправомірного використання бюджетних коштів на найвищому державному рівні та притягнення винних до відповідальності.
Але мене цікавить, чи розглядалися під час вашого засідання такі факти та які заходи вживалися. Наприклад, минулого року Закарпаття виконало план збору податків до державного бюджету на 102 відсотки, а дотації, передбачені Законом про Державний бюджет на 1996 рік, отримало лише на 47 відсотків. Через це виникла чотирьохмісячна заборгованість із виплати пенсій, яка не подолана й досі. Про це говорив раніше депутат Климпуш.
Дякую.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Да, бюджетный комитет рассматривал эти вопросы. И мы высказывали свое возмущение по этому поводу правительству. Были приняты меры по исправлению, но полностью исправить нельзя. Вот уже в этом году наблюдается более близкое выполнение по регионам всех дотаций. Так что выводы новое правительство сделало, а старого уже нет.
ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макарівський виборчий округ, Київська область). Передайте, будь ласка, слово Михайлу Михайловичу Товту.
ТОВТ М.М. Дякую, Романе Петровичу. Шановний доповідачу! Я уважно слухав вашу доповідь, але так і не зрозумів пропозицію вашого комітету щодо затвердження звіту про бюджет. Затверджувати чи ні? Якщо ні, то ми знову опинимося в унікальній ситуації. Не затвердивши звіти про виконання бюджетів 1994 і 1995 років, ми так і не дізналися про наслідки тих незатверджених звітів.
Дякую.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо. Очень интересный вопрос. Если в прежней Конституции было записано, что Верховный Совет рассматривает и утверждает отчет о бюджете, то в новой Конституции записано, что Верховный Совет только рассматривает, а своим решением не обязательно утверждает его.
Поэтому мы и предложили то, что предложили, не будучи согласны с тем, как выполняется бюджет.
ГОЛОВА. Депутат Попеску.
ПОПЕСКУ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область). Дякую. Шановний доповідачу! В бюджеті 1996 року передбачалося, що податок на додану вартість залишається повністю в розпорядженні деяких дотаційних областей. У проекті бюджету на 1998 рік пропонується, що всі області України і місто Севастополь (за винятком міста Києва) будуть дотаційними, а ПДВ повністю зараховуватиметься в державний бюджет. Чи не призведе це до того, що дотації знову не надходитимуть в області, незважаючи на те, що ПДВ буде збиратися.
Дякую за відповідь.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. В данном случае мы не можем упрекать Кабинет Министров или Министерство финансов в том, что они предусмотрели в бюджете полную централизацию налога на добавленную стоимость. Мы с вами приняли закон, в котором записали, что налог на добавленную стоимость полностью централизуется. Может, кто помнит, что и Николай Янович Азаров, председатель нашего комитета, и я по этому поводу неоднократно обращались к депутатскому корпусу и просили этого не делать... Мы имеем то, чего хотели сами. Теперь опять надо думать, как быть дальше... А последствия, конечно, могут быть разные.
ГОЛОВА. Депутат Терещук.
ТЕРЕЩУК В.В. Всеукраинский союз рабочих. Спасибо. Владимир Семенович. Смотрите, какая у нас сложилась традиция. Правительство разрабатывает бюджет, после этого оно оказывается в отставке, приходят новые люди, они не могут отчитываться за то, что сделало предыдущее правительство, а прокуратура оценки этому всему не дает... Каждый год страна загоняется в пропасть. Каждый год происходит спад производства, люди нищают и остаются ограбленными. Так остается ли в этой ситуации у людей право самим спросить с той власти, которая загоняет их в этот глухой угол?! Законно ли требование трудящихся, чтобы все предприятия 17 декабря приняли участие во всеобщей забастовке против того курса, который сделал их нищими, в то время как вокруг городов, в том числе и вокруг Киева строятся "царские села" за счет тех денег, которые не поступают в бюджет и которые украдены у населения?!
Спасибо.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Конечно, пикантная ситуация, в которой мы находимся уже не первый год, когда отчитываться за бюджет уже некому, создана, скажем прямо, не нами...
Но мы с вами понимаем, что это кому-то выгодно!.. Ну а протестовать против того, что нехорошо, наверное, надо...
ГОЛОВА. Депутат Павловський.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую. Шановний Володимире Семеновичу! Скажіть, будь ласка, що, на вашу думку (ви вже почали працювати над бюджетом) нам вигідніше: приймати хороший бюджет невчасно і потім його не виконувати, чи вчасно, до 1 січня прийняти який завгодно бюджет? З моєї точки зору, це буде найкраще. І що робить сьогодні ваш комітет, щоб ми до 1 січня 1998 року прийняли бюджет?
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Вы меня поставили перед альтернативой: или принять позже неизвестно какой бюджет, или принять вовремя обязательно плохой бюджет... Я хотел бы принять хотя бы посредственный! Но нам представлен, безусловно, плохой проект бюджета. Это бюджет страны с агонизирующей экономикой. Все-таки мы должны очень серьезно к этому отнестись и сделать все возможное, чтобы максимально улучшить этот проект, чтобы хоть в какой-то степени защитить регионы, защитить социальную сферу и так далее. Поэтому бюджетный комитет приступил со вторника к рассмотрению всех бюджетных статей. Сегодня некоторые вопросы уже выносились на обсуждение совета фракций и групп, это очень серьезные вопросы. Думаю, мы должны своевременно и серьезно рассмотреть проект бюджета и максимально его улучшить.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово має Симоненко Валентин Костянтинович, голова Рахункової палати. Він зробить аналіз виконання державного бюджету за 1996 рік і ходу виконання бюджету нинішнього року. Прошу.
СИМОНЕНКО В.К., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Північний виборчий округ, Одеська область). Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович! В соответствии с Законом Украины о Счетной палате Верховной Рады Украины коллегия Счетной палаты рассмотрела и утвердила "Аналіз виконання Державного бюджету України за перше півріччя 1997 року". Материалы вам были розданы, уважаемые коллеги, и я думаю, что вы с ними познакомились.
Проведенный нами анализ, к сожалению, показывает, что бюджетный процесс как не играл, так и не играет практически никакой роли в государственном регулировании социально-экономических процессов, не говоря уже о прогностических функциях для совершенствования государственного регулирования. Более того, напрашивается вывод, что закон о бюджете разрабатывается и принимается для формы, для "галочки", а не для выполнения.
Судите сами. По сложившейся практике последних лет в первом полугодии планировались доходы госбюджета на уровне 41 - 43 процентов годовых значений, а расходы с учетом источников покрытия дефицита бюджета - 43 - 47 процентов. В первом полугодии текущего года в показателях финансирования, утвержденных Минфином, запланировано поступление доходов 30,4 процента годовых (в 1996 году этот показатель был 43,2 процента). Возможно, Минфину выгодно и удобней внедрять такое уникальное планирование, тогда все-таки легче говорить о стабилизации. Но скажите, а как же быть с реальной жизнью? Где же роль бюджетного регулирования в экономике? К сожалению, даже при таком планировании фактическое выполнение доходной части государственного бюджета в первом полугодии составило всего 28,4 процента от запланированного на 1997 год.
Основными факторами, негативно повлиявшими на уровень наполнения бюджета, были: спад производства, ценовой фактор, прирост задолженности по заработной плате и социальным выплатам, отстрочки по платежам и прирост суммы недоимок по платежам в бюджет. Суммарно за счет этих факторов не поступило в доходную часть бюджета 1,2 миллиарда гривень. Из предусмотренных государственным бюджетом на 1997 год средств фондов целевого назначения в сумме 4,5 миллиарда гривень фактически поступило чуть-чуть больше одного миллиарда. Это отрицательно повлияло на общие результаты выполнения бюджета.
Проведенный анализ выполнения доходной части государственного сводного бюджета за первое полугодие 1997 года показал, что ряд негативных явлений носит хронический, как бы запланированный характер, что оказывает существенное влияние на выполнение бюджета. К числу этих явлений относится постоянное невыполнение утвержденных показателей поступления средств в госбюджет от Государственного комитета по материальным резервам. В первом полугодии 1997 года оно составило 3,7 процента от запланированных годовых поступлений, а запланировали мы 2,75 миллиарда гривень. И это при том, что финансирование расходов на пополнение материальных резервов составило в первом полугодии текущего года сумму, которая в четыре раза (вдумайтесь!) превышает поступления в доходную часть госбюджета.
Аналогичная картина была и в прошлом году. Приведенные данные говорят о том, что этот показатель не будет выполнен и доходная часть бюджета понесет урон как минимум в 2 миллиарда гривень.
Аналогичная картина и по строке "Рентная плата за нефть и природный газ, добываемые в Украине, и разница в ценах на природный газ". За первое полугодие доходы составили всего лишь 13 процентов от годовых. По строке "Поступления от реализации драгоценных металлов... и драгоценных камней" доходы составили около 7 процентов от запланированных годовых. И это при том, что в этом году плановые показатели по сравнению с 1996 годом были уменьшены более чем в два раза. Ну как здесь, уважаемые коллеги, не вспомнить слова поэта: "Я наших планов люблю громадье"?
При таком провальном положении дел с доходной частью бюджета не может, мягко говоря, не удивлять бездеятельность Минфина и других высших органов исполнительной власти по изысканию и использованию имеющихся резервов.
Вот только один пример. По данным Государственной налоговой администрации Украины, потери госбюджета от льгот, предоставленных при таможенном оформлении товаров в первом полугодии 1997 года, составили 2 миллиарда 594 миллиона гривень. Это главным образом результат реализации указа Президента Украины об освобождении от налога на добавленную стоимость импортных товаров от 30 июня 1995 года. Потери за счет этого составили ни много, ни мало - около 2 миллиардов гривень.
Заключение международного соглашения о свободной торговле с участием Украины обошлось государственному бюджету в первом полугодии в 86,1 миллиона гривень. К слову, не может не удивлять и структура импорта из стран, с которыми у нас есть соглашение о свободной торговле. Это прежде всего соль, земля, камни, черные металлы и изделия из них, рыба и ракообразные.
Важно подчеркнуть, что по сравнению с первым полугодием 1996 года сумма представленных условно начисленных платежей возросла в первом полугодии в несколько раз. И это при том, что обкем импорта по сравнению с первым полугодием 1996 года увеличился всего лишь на 9 процентов.
Сегодня всем, наконец, ясно, что одним из путей уклонения субкектов хозяйственной деятельности от налогообложения являются товарообменные бартерные операции. Это позволяет хозяйствам не зачислять деньги на расчетные счета. В связи с этим ими не уплачено 547,6 миллиона гривень, что составляет 28,6 процента общей недоимки на 1 июля 1997 года. Но этих цифр и потерь для бюджета, оказывается, мало. Как видно из последних трех постановлений Кабинета Министров, мы начали осуществлять переход к полной бартеризации системы АПК. У крестьян и так не хватало денег, а теперь их может не стать вообще.
Понятно, что для того чтобы наполнить бюджет, надо приложить хоть какие-то усилия. А как же быть с расходами, где вроде бы надо прикладывать меньше усилий? Анализ показывает, что распределение имеющихся крайне ограниченных бюджетных средств осуществляется практически в ручном режиме, без учета требований действующего законодательства, без соблюдения принципа пропорционального финансирования расходов.
Красноречивым свидетельством этого является то, что расходы госбюджета составили 8,5 миллиарда гривень или только 31 процент от суммы годовых значений. В то же время они на 2,3 процента превышают минфиновские показатели финансирования расходов, которые, как ни странно (но я могу это утверждать), были подогнаны под уровень исполнения бюджета, по данным месячной отчетности. Но даже при этом мизерном уровне исполнения расходной части бюджета ряд направлений профинансирован значительно выше среднего. Это прежде всего: содержание Кабмина, судебной системы, правоохранительных органов, обеспечение безопасности государства, национальная оборона.
В то же время ниже запланированных Минфином мизерных сумм профинансированы сфера соцкультбыта, наука, народное хозяйство, жилищнокоммунальный сектор, охрана окружающей среды. Что же касается задолженности по заработной плате и социальным выплатам, о которой мы говорили сегодня с утра, а также задолженности госбюджета перед пенсионным фондом, то эти выплаты профинансированы за первое полугодие всего лишь на 12,4 процента от годовых значений.
И совсем уже, как говорится, не лезет ни в какие ворота то, что вовсе не профинансированы расходы на погашение задолженности в связи с обесцениванием денежных сбережений граждан в учреждениях Сбербанка. Как известно, эти 200 миллионов гривень предназначались для тех, кто достиг возраста 80 лет.
Добавим к этому, что нарушение принципов очередности и пропорциональности расходов привело к увеличению еще на 336 миллионов гривень задолженности госбюджета по заработной плате и социальным выплатам. Это говорит о том, что структуры исполнительной власти иногда действуют по принципу ручного режима, по принципу "что хочу, то и ворочу", а не так, как это им предписывает (я хочу это подчеркнуть) закон о бюджете.
В то же самое время нашлись "резервы" для финансирования расходов, совсем не предусмотренных Законом Украины о Государственном бюджете на 1997 год. В ходе выборочного анализа (я хочу подчеркнуть - выборочного анализа) таких расходов выявлено на общую сумму 359 миллионов гривень. Вот одиз из красноречивых примеров такого рода.
Вследствие финансовой операции, безграмотно проведенной в прошлом году Казначейством, привлеченные для финансирования нужд Минсельхозпрода, МВД и Минобороны ресурсы коммерческих банков в сумме 100 миллионов гривень были не только искажены итоги исполнения бюджета за 1996 год. Эта сумма просто не вошла туда. Но имеется еще задолженность госбюджета банковским учреждениям на сумму 129 миллионов гривень. Расходы по ее погашению в госбюджете на текущий год не предусмотрены. Но платить долги надо, проценты и пеня растут. Платят из бюджета, из кармана налогоплательщика - совершенно незаконно, не выясняя нарушение это или преступление. Просто платят.
Нарушение принципа первоочередности и пропорциональности финансирования расходов госбюджета Украины, предусмотренного бюджетным законодательством, стало одной из причин невыполнения в 1997 году графика погашения задолженности госбюджета за 1996 год (график этот, кстати, был предусмотрен в бюджете 1997 года). Так, за май - июнь планировалось погасить 550,4 миллиона гривень, фактически выделено на эти цели всего лишь 170 миллионов гривень. По состоянию на 1 июля 1997 года не погашено 57,2 процента от общей суммы задолженности.
Теперь, чтобы полностью выполнить принятые правительством обязательства, надо, начиная с октября, выделять ежемесячно на погашение задолженности по зарплате более чем 350 миллионов гривень, в то время как в предыдущие месяцы на эти цели выделялось в среднем по 158 миллионов гривень.
В связи с этим, не могу не сказать об имеющихся внутренних ресурсах, которые могут быть задействованы для финансирования первоочередных государственных расходов.
С целью выявления и изучения причин, способствующих созданию условий для неэффективного использования бюджетных средств, Счетной палатой проведены проверки в Минздраве, Минпросе, а также в семи подведомственных им учреждениях. Осуществлен анализ материалов проверок других контролирующих органов. Результаты анализа свидетельствуют о наличии многочисленных недостатков и нарушений в организации бюджетного процесса.
Прежде всего, остается низким уровень финансово-сметной дисциплины как центральных аппаратов министерств и ведомств, так и подведомственных им учреждений, о чем свидетельствуют те многочисленные примеры, которые мы привели в нашем анализе.
Не полностью решены и вопросы методологического обеспечения. Как известно, еще в конце февраля Кабинетом Министров было утверждено Положение о порядке составления единой сметы доходов и расходов бюджетных учреждений, соблюдение требований которого по замыслу авторов должно было обеспечить консолидацию в единый бюджетный документ как бюджетных средств, так и средств внебюджетных фондов. Однако этого не произошло. А в это время остатки средств бюджетов и внебюджетных фондов на счетах в банках постоянно растут. Только за июль и август этого года эти остатки выросли на 362 миллиона гривень, а по сравнению с соответствующим периодом прошлого года они выросли в 1,7 раза. Всего на 1 сентября текущего года из оборота отвлечено 1 миллиард 738 миллинов гривень финансовых ресурсов, в том числе бюджетных средств - 1 миллиард 539 миллионов гривень. В связи с этим возникает вопрос: мы собираем деньги в бюджет и внебюджетные фонды для того, чтобы подкармливать банки и региональную элиту или чтобы решать человеческие и государственные проблемы?
Убежден, что сводный бюджет Украины - это национальная собственность, и ее неоткемлемой частью являются внебюджетные фонды всех видов и уровней: государственные, целевые, региональные, муниципальные и так далее. А если так, то всем этим процессом надо управлять, управлять во имя и во благо налогоплательщиков.
Из года в год не решается проблема соблюдения устанавливаемого законами Украины в госбюджете порядка взаимоотношений между государственным бюджетом Украины и бюджетами областей, городов Киева и Севастополя. Во многом это обкясняется политикой нашего уважаемого Минфина, который, с одной стороны, не принимает меры к погашению задолженности перед госбюджетом любимыми областями, а с другой стороны, - "прощает" задолженность госбюджета перед бюджетами нелюбимых областей.
Только цифры. По состоянию на 1 июля 1997 года сальдо взаиморасчетов между бюджетами не включает как задолженности госбюджету за 1996 год Автономной Республики Крым, 14 областей, городов Киева и Севастополя на сумму 517 миллионов гривень, так и задолженности госбюджета этим областям на сумму 158 миллионов гривень.
Хорошо, будем считать, что первое полугодие не показательно. Но сейчас так стоит вопрос: быть или не быть тем бюджетным войнам, которые ведет сегодня практически каждая из областей. Возьмем итоги работы трех месяцев после утверждения государственного бюджета. Даже этого времени не хватило для "переброски" доходов между бюджетами по принадлежности. Так в госбюджете "зависло" 150 миллионов гривень налога на прибыль, 174 миллиона гривень подоходного налога с граждан и 22 миллиона гривень платы за землю. Эти средства должны были быть зачислены в доходы местных бюджетов. А бюджеты Автономной Республики Крым, областей, городов Киева и Севастополя соответственно не перечислили 331 миллион гривень поступлений от налога на добавленную стоимость и 13 миллионов гривень госпошлины госбюджету.
Согласно Закону о Государственном бюджете на 1997 год из бюджетов Киева, Донецка, Полтавской, Запорожской, Харьковской, Одесской, Днепропетровской областей в течение года в госбюджет должно поступить 1 миллиард 61 миллион гривень, по состоянию на 1 сентября поступило только 175 миллионов гривень.
В то же время из госбюджета бюджетам Автономной Республики Крым, ряда областей и города Севастополя перечислено 1 миллиард 158 миллионов гривень. Кроме того, были выданы краткосрочные ссуды на сумму 55,5 миллиона гривень. Приведенные цифры говорят как о состоянии дисциплины, так и о качестве планирования доходов бюджета. Нельзя позволять регионам стоять по-прежнему с протянутой рукой перед центром, чтобы решить свои насущные задачи. Мы должны понудить (экономически понудить) региональные власти всех видов и уровней проявить больше предприимчивости и тем самым разгрузить наш уже достаточно отяжелевший государственный бюджет.
Счетная палата небезосновательно проявляет настойчивость при информировании Верховной Рады Украины о состоянии дел с обслуживанием внешнего государственного долга. Это вызвано тем, что за последние годы определилась устойчивая тенденция поступательного приближения суммы внешнего долга к критическим показателям. Уже сейчас внешняя задолженность государственного долга достигла 20 процентов ВВП, а до конца года она, по прогнозу, достигнет 25 процентов ВВП.
Характерным является и то, что займы международных финансовых организаций, привлекаемые в последнее время для финансирования дефицита госбюджета, не покрывают даже расходов по обслуживанию ранее полученных кредитов и займов!.. Особенно следует подчеркнуть ситуацию, которая сложилась с привлечением и использованием правительством иностранных кредитных линий, которые носят связанный (товарный) характер. Эти ресурсы, которые используются для финансирования народного хозяйства, оказались фактически вне контроля Верховной Рады, потому что они не учитываются в доходной и расходной частях госбюджета, хотя расходы на обслуживание этих кредитов предусматриваются! В последнее время принято пять постановлений, в соответствии с которымы предусмотрены расходы на 1998 год... Только в первом полугодии текущего года получено и распределено правительством таких кредитов на сумму более 65 миллионов долларов, причем половину их сразу планируется погашать за счет средств госбюджета!.. На практике же за счет средств госбюджета погашается 80 процентов таких кредитов в связи с тем, что предприятия оказываются финансово несостоятельными. Чего здесь больше - некомпетентности при определении возможностей предприятий-заемщиков по возврату иностранных кредитов или заранее запланированной безответственности - судите сами по этим цифрам. На сегодня государство уже погасило за счет средств госбюджета задолженности предприятийзаемщиков на сумму более 200 миллионов долларов США. Эти расходы не были предусмотрены в бюджете, а платить, как вы понимаете, надо было.
В наших условиях, условиях сверхпланового бюджетного дефицита финансовых ресурсов, ежегодно возникающего вследствие хронического невыполнения доходной части бюджета, ключевой проблемой является безусловное соблюдение требований бюджетного законодательства в части пропорционального распределения наличных бюджетных ресурсов. Только при этом сохраняется возможность реализовать (хотя бы в усеченном виде) основные направления экономической политики государства, выраженные в показателях, утвержденных в бюджете. К сожалению, несоблюдение этих принципов приводит к негативным явлениям, которые имели место в истекшем 1996 бюджетном году.
В ходе исполнения бюджета 1996 года правительство самостоятельно определило непредусмотренные законом приоритеты расходования бюджетных средств. Например, в соответствии с постановлениями и распоряжениями Кабинета Министров за 1996 год 698 миллионов гривень средств госбюджета было использовано для финансирования мероприятий по государственному регулированию цен на газ и уголь. Из этой суммы 186 миллионов гривень ежедневно по частям на протяжении июля - декабря перечислялись сначала корпорации "Укргаз", а последняя перечисляла эти деньги единым енергетическим системам Украины.
Этими действиями Кабинет Министров нарушил полномочия местных советов народных депутатов в части исполнения местных бюджетов. Этим в значительной степени обусловлены диспропорции расходной части местных бюджетов. В частности, перерасход по статье финансирования госдотаций на оплату за потребленный газ для населения составил 42,9 миллиона гривень. Это - чистые потери.
Другим приоритетом в распределении средств госбюджета были расходы на обеспечение Госкомматрезервов (о чем я уже говорил), что было профинансировано нашим государством на уровне 99,8 процента годовых значений. Это при том, что эта структура недодала в доходную часть бюджета за 1996 год запланированных 1 миллиарда гривень. Но дело даже не в этих цифрах, а в том, как все это было сделано.
31 декабря 1996 года Казначейством проведен зачет недоимок Укргазпрома по платежам в Государственный бюджет в части оплаты за транзит природного газа через территорию Украины. Данный зачет проведен на основании трехстороннего протокола от 23 ноября 1996 года между Казначейством, Госкомрезервом и Укргазпромом. Согласно протоколу главное управление Государственного казначейства принимает эмитированный Акционерным товариществом "Укргазпром" вексель на сумму 626 миллионов 150 тысяч гривень и засчитывает эту сумму в счет финансирования Госкомрезерва. Данный зачет проведен с грубым нарушением порядка проведения зачетов взаимной задолженности, в основу которого заложен принцип погашения недоимок налогоплательщика с одновременным погашением бюджетной задолженности ему или другому участнику зачета, который в свою очередь имеет задолженность перед налогоплательщиком - участником зачета.
Но весь вопрос состоит в том, что в данной операции Госкомрезерв остальным двум участникам зачета должен не был и бюджетной задолженности перед АТ "Укргазпром" не было.
Итак, цепь взаимной задолженности не сомкнулась. Но в результате проведенной операции задолженности АТ "Укргазпром" списывается, но деньги в бюджет не поступают. Это - чистые потери для государственного бюджета. Госкомрезерв, отразив эту операцию в своей отчетности, газа взамен денег или материальных ценностей на указанную в протоколе сумму не получил. Главное управление Государственного казначейства безосновательно отразило в отчете за 1996 год поступления и расходы в сумме 626 миллионов 150 тысяч гривень.
По материалам проверки Кабинетом Министров и Генеральной прокуратурой созданы специальные комиссии. Будем надеяться, что они разберутся в ситуации, сложившейся в системе Госкомрезервов, и воздадут должное каждому из участников операции.
В текущем же году от Единых энегретических систем Украины (это не было отражено в протоколе) поступают газ и товары в счет погашения задолженности перед бюджетом АТ "Укргазпром". На сегодня перечислено 300 миллионов гривень, что дает основание зачесть недоимку. Но это уже будут доходы и расходы 1997 года. Опять же, эти суммы никак не отражены в бюджете 1997 года.
Сейчас, уважаемые коллеги, вольно или невольно, я вспоминаю заседание Конституционного Суда. Некоторые судьи утверждают, что Счетной палате надо заниматься только контролем расходной части бюджета, а не доходной. Но разве можно разорвать бюджет? Честное слово, просто горько и обидно за нашу великую, но пока бедную державу, что мы так ведем дело. Но это так, кстати.
Ручной режим исполнения госбюджета создает идеальные условия для коллективной безответственности, когда трудно установить, кто же принимает решение о распределении средств и кто отвечает за последствия этих решений. Ну, как здесь не вспомнить то, что в докладе Всемирного экономического форума 1997 года, который проходил в городе Давосе, подчеркивалось, что наиболее активно действующим отрицательным фактором переходных экономик стран Восточной Европы является полное беззаконие. Правительства этих стран, как отмечали давосские экономисты, не предпринимают реальных усилий к снижению уровня бюрократической коррумпированности.
Нам надо, уважаемые коллеги, срочно принимать меры. Принимать меры и помнить, что время - топор, топор, занесенный над всеми нами. Выводы и предложения по итогам выполнения бюджета за 1996 год и первое полугодие 1997 года изложены в розданных вам материалах, которые утвердила коллегия Счетной палаты.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Спасибі, Валентине Костянтиновичу.
Я знаю, що до вас може буть багато запитань. Ми зараз порадимося з цього приводу. Але скажіть, Валентине Костянтиновичу, чи не вважає Рахункова палата, що оця вся, делікатно кажучи, інтермедія з прийняттям бюджету на 1997 рік викликана саме такими підходами до формування й використання бюджету? І потім отой накат, який здійснюється на Рахункову палату в окремих засобах масової інформації і в певних інтерв'ю, чи не пов'язані ці речі? Хотілося б декому, щоб у мутній водичці рибка ловилася, причому золота.
Будь ласка.
СИМОНЕНКО В.К. Александр Александрович, что можно ответить на ваш вопрос? Даже сегодня в этом зале прозвучало, что надо сокращать контролирующие органы и так далее и тогда будут деньги на заработную плату. Суть вопроса, к сожалению, гораздо глубже. Сегодня все контролирующие органы в той или иной степени являются подведомственными. И подведомственными конкретному начальству, которое, так сказать, направляет их. То же самое КРУ, о котором мы говорили, то же Казначейство. Я упоминал об этих фактах. Разве они могут поднять тот пласт безобразий, которые сегодня творятся в системе обращения бюджетных средств? Да никогда!
А если есть орган, который будет отслеживать поступление средств в доходную часть, их движение, а самое главное - эффективность от вкладывания этих средств... Совершенно понятно, что этот процесс никому не нужен из власти предержащих. Но что делать? Бороться до конца и побеждать. Что делать? Работать.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми продовжимо, мабуть, після обіду, щоб можна було дати відповіді на більшу кількість запитань. Хоча шкода, тоді не буде трансляції... Ще 15 хвилин на запитання, потім у мене є одна пропозиція.
Шановні колеги, я переконаний, що кожен із тут присутніх, хто аналізував документи, які надійшли від Кабінету Міністрів, а особливо від Рахункової палати, може сказати багато гострих і точних слів, і тут, мабуть, для літераторів вистачило б чим займатися, щоб оформити ці слова. Але є конкретна пропозиція комітету, що треба не Верховній Раді займатися цими питаннями, а доручити зайнятися ними прокуратурі. І у проекті постанови про це записано. Було б непогано, якби ми, прийнявши таку постанову після відповідей Валентина Костянтиновичем на запитання, повернулися до цього питання в грудні - уже як про наслідки розгляду не Рахунковою палатою, не депутатами чи бюджетним комітетом парламенту, а прокуратурою. Тоді вже можна якісь крапки над "і" розставити. Є органи, які борються за чисті руки, а не можуть роздивитися, що тут, ось під носом, півмільярда летять невідомо куди. Чи, скажімо, 1,4 мільярда, про які велася мова, і тому подібне.
Я просив би вас підтримати цю пропозицію. А зараз запишіться на запитання.
І вносилася пропозиція опублікувати доповідь. Хто за цю пропозицію? Прошу проголосувати. Інформація бюджетного комітету і Рахункової палати.
"За" - 224.
Будь ласка, голосуйте.
"За" - 262. Рішення прийнято.
Будь ласка, запитання.
Депутат Радченко.
РАДЧЕНКО Г.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Валентине Костянтиновичу, особисто мені дуже імпонує ваша прямота і така безсторонність до прямоти. У вашій пояснювальній записці наголошено на тому, що невиконання дохідної частини бюджету за 1996 рік і попередні роки є наслідком не лише об'єктивних труднощів, але й сталої практики завищення макроекономічних і бюджетних показників на рівні планування, що зумовлює режим ручного управління виконанням бюджету. Так, у нашій державі справді немає організаційного, державницького підходу до формування бюджету, і, на мою думку, бюджетний процес іде ізольовано від усього.
Параметри соціально-економічного розвитку на 1998 рік не узгоджені з якоюсь програмою дій. А це треба поставити на перший план і відбити в бюджеті 1998 року.
Стосовно використання бюджетних коштів. Досить вдало в пояснювальній записці охарактеризовано касове обслуговування державного бюджету. Скажіть, будь ласка, чи виправдана на сьогодні структура державної скарбниці? Можливо, доцільно розглянути структуру бюджетного банку?
СИМОНЕНКО В.К. Прежде всего, почему мы работаем с бюджетом в ручном режиме при отсутствии каких-либо точек отсчета для сопоставления с достигнутым? Потому что работаем в полном отрыве от социальноэкономических процессов, происходящих в каждом округе, на каждом конкретном предприятии.
Я убежден, что для государства необходим своеобразный план развития. Пусть это будет недирективный план, пусть это будет селективный, прогнозный план. Но мы должны намечать приоритеты, по которым должны идти.
Если вы заметили, я в докладе сказал, что приоритеты в развитии государства должен определять не Кабинет Министров, а Верховная Рада. И мы должны этого добиваться.
Второй вопрос. Мы говорим, что некому отвечать. Вспомним слова Павла Ивановича Лазаренко о том, как он был бы счастлив, отчитавшись за бюджет 1996 года. Но есть непосредственные исполнители в лице замминистров, состав которых из года в год не меняется и которые дают нам такие прогнозные показатели. И, в конце концов, нужно этих людей спросить, специально ли они ошибаются либо не умеют считать? Вот в чем суть вопроса.
Но еще раз хочу подчеркнуть, что показатели должны быть утверждены.
Что касается системы казначейства, то, безусловно, казначейское исполнение бюджета, как говорится, кассовое исполнение бюджета через казначество - это вопрос номер один. Не хочу давать характеристику коллегам, но эту структуру надо укреплять. И укреплять не за счет простого увеличения числа сотрудников, а направляя туда людей из банковской системы, специалистов. Это первое.
Второе. Нужен ли нам банк? Я убежден, что отдельного банка как такового не надо. Нам нужно какую-то часть из структуры Национального банка выделить в электронный банк, который бы делал все проводки. И тогда 1 миллиард 517 миллионов бюджетных гривень не болтались бы на счетах коммерческих банков по месяцуполтора, а в течение полутора-двух дней переводились непосредственно потребителям, которым предназначены.
ГОЛОВА. Депутат Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський виборчий округ, Житомирська область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Валентине Костянтиновичу, у світі найдохіднішим бізнесом є торгівля цінними паперами. Якщо проаналізувати звіт Комісії з цінних паперів, то можна побачити, що загальна сума грошової маси в Україні - 12 мільярдів гривень, загальна вартість ціних паперів
- 10 мільярдів гривень.
Якщо взяти наш Закон про податок на додану вартість, то ми обклали виробництво, як кажуть, по саму зав'язку! А от біржі, що торгують ціними паперами ми звільнили...
Чи аналізувала Рахункова палата подібні випадки? Я не один раз говорила про це у Верховній Раді. І чи достатньо в нас грошової маси для бюджету, який ми сьогодні маємо? Бо якщо проаналізувати, то фактично ми маємо не дефіцит продукції, а дефіцит грошової маси. Чи робили такий аналіз?
Дякую.
СИМОНЕНКО В.К. Мы не делали такой анализ, хотя, как говорится, приступили к нему.
Что касается конкретно Комиссии по ценным бумагам и становления фондового рынка, то мы понимаем, что это крайне необходимая структура. Нужно проследить за ее становлением, помочь, чтобы она встала на ноги, потому что только через ценную бумагу можно почувствовать себя реальным собственником, а не эфемерным.
А по поводу того, хватает ли нам денег или не хватает, то нужно отметить тенденцию (как мы сказали в отчете) к постепенному росту денежной массы. Согласно закону денежную массу должен регулировать Национальный банк под эгидой и под контролем Верховного Совета. И это надо контролировать и вносить конкретные предложения.
Что касается расчетов, то они у нас есть.
ГОЛОВА. Депутат Шейко.
ШЕЙКО П.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Валентине Костянтиновичу, стаття 85 Конституції визначила право парламенту затверджувати й здійснювати контроль за державним бюджетом, тобто поклала абсолютну відповідальність на парламент за те, що відбувається в бюджетному процесі.
Немировський сьогодні договорився до того, що в поганому бюджеті винен гарант Конституції. Ви валите на Кабінет Міністрів. І ніде немає нашої з вами відповідальності за бюджет. Ми тільки говоримо, раз у півроку слухаємо звіт про виконання бюджету і ніколи не сказали, що парламент не прийняв оцього закону й так далі.
Що заважало вам і бюджетному комітету говорити, коли, скажімо, "Газпром" крав гроші або Резервний фонд 700 мільйонів недодав або перебрав? Тепер єдині енергетичні системи на 40 мільярдів обідрали державу, а ми мовчимо. Скажіть, будь ласка, яку міру відповідальності парламенту визначити в постанові, бо це він в основному винен за те, що відбувається в бюджетному процесі України? Спасибі.
СИМОНЕНКО В.К. Я не могу согласиться, что виноват парламент. Это значит повесить на парламент принцип коллективной безответственности. У нас достаточное законодательное поле, чтобы в этом поле протекали нормально все процессы.
Что касается нашей роли (я не хочу говорить о роли нашего комитета, а о роли Рахунковой палаты), то, к сожалению, мы пока одни из немногих, кто пытается говорить правду. И мы скажем всю правду, подсчитав и проанализировав. Поэтому не нужно говорить, что мы молчим.
Только за последние три месяца, которые мы практически работаем, нами направлено четыре представления Генеральной прокуратуре, нашему оппоненту господину Карасику направили. Ведем бесконечные переписки с Министерством финансов. Да и представленный нами анализ исполнения бюджета за 1996 год и первое полугодие 1997 года говорит о тех ошибках и недостатках, которые надо исправлять, а не окрашивать все в розовый цвет.
Нам сегодня не дают работать в полную силу, не дают применять полностью закон, как это положено и как записано в законе - вплоть до приостановления использования тех или иных счетов. В Конституционном Суде должны дать трактование, как выполнять этот закон, сопрягается ли Счетная палата с Конституцией. Я считаю, что вы совершенно правильно трактуете статью 85 Конституции. А некоторые судьи Конституционного Суда трактуют ее совершенно иначе.
Хочу сказать, что в Конституции Соединенных Штатов Америки нет вобще понятия счетной палаты. Есть главное контрольное управление, в котором работают тысячи человек. А у нас - 110 человек. И там никакой Конституционный Суд не рассматривает вопрос, конституционна ли главная контрольная палата или не конституционна. Значит, кому-то нужно потянуть время, чтобы наша Счетная палата не заработала со всей отдачей.
ГОЛОВА. Петре Володимировичу, можна, я додам трошки до відповіді Валентина Костянтиновича? Прочитавши 95, 96, 97 і 98 статті Конституції, я мушу сказати, що ви своєрідно коментуєте ці статті. Прошу всіх уважно подивитися їх, і ви побачите, як виписана процедура підготовки розгляду й контролю за державним бюджетом. Але сказати, що відповідають за всю бюджетну систему і за все, що робиться, 400 членів законодавчого органу, - це просто некоректно й навіть було б дезінформацією людей.
СИМОНЕНКО В.К. Как говорится, благими намерениями выстлана дорога в ад. Так и у нас получается: ни одна копейка без парламента не используется. Парламент принимает закон, закон действует, но остается как бы сам по себе, а реализация его идет совершенно в другом русле. Это то, о чем я сегодня говорил. Потом мы сюда приходим, и нам говорят: некому отчитываться за то, за то, за то...
ГОЛОВА. Депутат Косів. Будь ласка.
КОСІВ М.В. Шановний Валентине Костянтиновичу, я давно хочу вас запитати, а тим паче коли ви стали головою Рахункової палати та ще й сказали, що "пытаетесь говорить правду".
Ви були нашим колегою - депутатом у Верховній Раді попереднього скликання, одночасно мером Одеси і першим віцепрем'єром і чудово пам'ятаєте, як Верховна Рада попереднього скликання двічі відхиляла указ Президента про перетворення Чорноморського пароплавства в акціонерну компанію "Бласко". У Чорноморському пароплавстві в обігу було півтора мільярда доларів щорічно, 500 мільйонів чистого прибутку надходило в державу. Так що, власне, сталося? Адже про це ми говорили в цьому залі навіть учора.
Дякую.
СИМОНЕНКО В.К. Я, откровенно говоря, не понял - с чем случилось: со мной, с пароходством, с вами? Что случилось, обкясните мне? Уточните, и я вам отвечу.
ГОЛОВА. Та він знає, що сталося, тому й запитує. З державою що сталося - він так хотів сказати. Що треба їхати на нараду голів парламентів у Трієст з центрально-східноєвропейських ініціатив, а там заарештовані два кораблі. І команди два роки сидять у плавучій тюрмі, не одержуючи заробітної плати. І Прокуратура - одного, другого складу - все займається "Бласко", не може навести порядок і знайти, де ж ті гроші, врешті-решт, куди продавалося майно, на чиїх рахунках кошти. Ось у чому питання.
СИМОНЕНКО В.К. Разрушение Черноморского пароходства идет в строгом соответствии со сценарием, разыгранным и с Балтийским пароходством: полное уничтожение этой мощной государственной структуры, этого мощного конкурента на мировом рынке. То, что делалось в пароходстве в 1991 - 1992 годах, - это цветочки по сравнению с тем, что делалось в 1993, 1994, 1995 и в 1997 годах. Вот что можно ответить на ваш вопрос, если я так его понял.
ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Данча.
ДАНЧА М.Д., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ужгородський сільський виборчий округ, Закарпатська область). Шановний Валентине Костянтиновичу, ви сказали у своїй інформації, що, коли проаналізували виконання дохідної і видаткової частин бюджету, стає "обидно" за державу. Нам, закарпатцям, певою мірою (відступ зроблю) "обидно" за Закарпаття з того часу, як Устич керує нашою областю. Я в Міністерство фінансів подавав депутатський запит, щоб нас - депутатів із Закарпаття ознайомили з актом ревізії використання бюджетних і позабюджетних коштів, яку провів Мінфін у травні. На сьогодні є відписка, конкретної відповіді немає. Область дотаційна, люди не отримують зарплати, пенсій, не нарощується виробництво в області. Настільки вже загубили всі напрями народногосподарського комплексу, що вже й табуретки не випускають, бо весь ліс відправляють за межі області.
Може, доцільно закрити позабюджетний рахунок або розробити конкретні положення, як його використовувати? Бо на місцях таке робиться з цими позабюджетними рахунками, у тому числі валютними! Я про це говорив.
Спасибі.
СИМОНЕНКО В.К. Спасибо, что вы меня поддерживаете как бы от имени территории. Сегодня внебюджетные счета в какой-то мере для многих руководителей и представителей территориальной элиты являются той тумбочкой, откуда бесконтрольно можно брать деньги для собственных нужд, а не для нужд территории. Поэтому вносится предложение не отдавать эти "тумбочки" на откуп тому или иному представителю территориальной элиты, а управлять этими средствами как национальным достоянием государства. Вот в чем суть вопроса.
Что касается Закарпатской области. Есть документы, по-моему, в отчетах, что среди всех областей Закарпатскую область больше всего почему-то наказывают. Не могу этого понять. В нее надо вкладывать и вкладывать средства, чтобы она стала жемчужиной Украины. Мы сегодня по закону не можем касаться непосредственно местных бюджетов. Но во взаимоотношения между областным бюджетом и государственным бюджетом мы обязаны и должны вмешиваться.
ГОЛОВА. Спасибі, Валентине Костянтиновичу, сідайте, будь ласка. Ми приймемо рішення з цього приводу о 16 годині. Оголошується перерва на півтори години.
Прошу вибачення за Петра Володимировича перед Немировським, який сьогодні не виступав і ніяких зауважень не робив. Він помилився, називаючи прізвище. Сьогодні, ви знаєте, вигідно навіть у такому сенсі якнайчастіше називати прізвище депутата.