ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  9  ж о в т н я  1997  р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.  Сідайте на місця. Проводиться поіменна реєстрація.

     340 депутатів зареєструвалися. Вечірнє засідання оголошується відкритим.  Чим ближче до виборів,  тим більше  людей,  тим  менше депутатів...

     Шановні депутати,  перед перервою ми домовилися,  що вирішимо питання по суті  проекту  постанови  про  звіт  та  інші  питання, пов'язані   з   ним.  Оскільки  до  текстологічного  чи,  можливо, віртуального  (Іване  Григоровичу,  як  правильно?)   аналізу   ми повернемося після того, як від прокуратури одержимо висновки, то я просив би проголосувати сам проект  постанови,  який  запропонував комітет. Можна?

     Ставлю на  голосування проект постанови,  внесений комітетом, за основу.

     "За" - 215.

     Олександр Сергійович не розібрав,  про що мова.  Я  повторюю. Проект Постанови про звіт про виконання Державного бюджету України за 1996 рік,  внесений депутатами  -  членами  Комітету  з  питань бюджету, ставлю на голосування за основу.

     "За" - 254. Прийнято.

     Є пропозиція проголосувати в цілому.  Ставлю на голосування в цілому.

     "За" - 259. Прийнято.

     -------------

     У нас на порядку денному стоїть  питання  про  проект  Закону України  про  Державний бюджет України на 1998 рік.  Хочу відразу, користуючись  тим,  що  тут  присутні  віцепрем'єр-міністр,   який відповідає  за  економічний  блок  питань  у  Кабінеті  Міністрів, міністр фінансів,  заступники міністра, фахівці, порадитися з вами стосовно  процедури  розгляду  цього  питання.  Справа ось у чому. Відповідно до Закону про бюджетну систему перед розглядом  проекту бюджету  ми  розглядаємо  і приймаємо рішення щодо трьох позицій - мінімальна вартісна величина межі  малозабезпеченості,  мінімальна зарплата,  мінімальна  пенсія.  Ми  сьогодні  вранці розглянули це питання, дали доручення про підготовку такого документа на завтра. Я  розумію,  що у будь-якому разі нас,  очевидно,  не задовольнить повністю той документ, бо в дуже сутужному становищі перебувають і Білоблоцький   Микола   Петрович,   і   Міністерство   соціального забезпечення.  Це зрозуміло, але треба знайти юридично точний, так би  мовити,  хід,  зважаючи і на вимогу закону,  і на необхідність дотримання  затвердженого  графіка  розгляду  проекту   Державного бюджету,  і при тому уникнути, я сказав би так, формалізації цього процесу. Тому що може бути так: формально одержали проект бюджету, формально нібито розглянули, а по суті - не рухаємося. Треба точно визначитися.  Що запропонував би в цьому відношенні  з  огляду  на процедуру   і   послідовність   розгляду  наш  бюджетний  комітет? Володимира Семеновича немає?  Найдіть його швиденько.  А  поки  що замість нього слово має Георгій Іванович Найда. Будь ласка.

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! У меня есть вопрос к  исполнительной  власти:  и  к Игорю Александровичу,  и к Сергею Леонидовичу.  В статье 26 Закона о бюджетной  системе  определено: "Кабінет Міністрів на своєму засіданні розглядає проект Закону про Державний бюджет,  приймає  рішення  щодо  проекту  і  подає  його Президенту. Президент розглядає проект Закону про Державний бюджет і в разі згоди з ним вносить його Верховній Раді". У меня вопрос в связи   с   этим   к   вице-премьеру   Тигипко  и  министру  Игорю Александровичу  Митюкову.  Хотя   бы   кто-то   из   Администрации Президента  смотрел  проект  бюджета  на 1998 год,  прежде чем его принесли в зал Верховного Совета?

     ГОЛОВА. Ну,  не можна ображати Президента словами  -  хоча  б хтось  з  Адміністрації  розглянув.  Є  Президент,  і саме його ми бачимо  в  даному  випадку  суб'єктом  права,  найвищою  державною посадовою  особою,  тому  запитання:  розглядав  чи  не  розглядав Президент?  Сергію Леонідовичу, ви можете відповісти на запитання, чи  аналізував  Президент  і чи ця норма закону дотримана?  Сергій Леонідович Тігіпко, віцепрем'єр. Прошу.

     ТІГІПКО С.Л.,  віце-прем'єр-міністр України.  Ми даний проект закону  розглянули  в  Кабінеті  Міністрів  і  внесли від Кабінету Міністрів до Верховної Ради згідно з Конституцією.

     ГОЛОВА. Георгію  Івановичу,  це  питання   дискутувалося   на ранковому  засіданні,  і  я  прекрасно розумію,  що закон потрібно виконувати,  але,  напевно,  у  тій  частині,  яка  не  суперечить Конституції.  А  в  Конституції записано,  що Кабінет Міністрів не пізніше 15 вересня кожного року подає  до  Верховної  Ради  проект Закону  про  Державний бюджет на наступний рік.  Разом із проектом бюджету подається доповідь про хід  виконання  Державного  бюджету поточного року.  І в "Перехідних положеннях" Конституції записано: "Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією,  є  чинними у частині,  що не суперечить Конституції України". Ось таким чином (Шум у залі).

     Ще раз увімкніть мікрофон Георгія Івановича.

     НАЙДА Г.І.  Я и не  возражаю  против  того,  что  записано  в Конституции.  Закон  о  бюджетой  системе  мы принимали в развитие Конституции  и  записали  тоже  не  очень   плохую   статью,   она правильная,   потому  что  в  предложенном  проекте  закона  опять абсолютно   не   предусмотрено   соблюдение   Закона   о   местном самоуправлении.  Абсолютно!  Все  сформировано  по-прежнему.  Даже более того,  Игорь Александрович,  обращаю ваше внимание,  что все налоги,  которые собираются в государственный бюджет,  уменьшены в какой-то  мере,  а  те,  которые  собираются  на  уровне   местого самоуправления,  увеличены в 2-2,5 раза. В налоговую базу включают даже субсидии,  и до смеха доходит:  стипендия у студентов - 8 или 17 гривень, а плата за общежитие - 18 гривень. Абсурд!

     Все кругом говорят,  что это приняла Верховная Рада,  что там такие дураки депутаты  сидят.  Посмотрите  хоть  одну  инструкцию, которую  присылают  Минфин  и  налоговая  инспекция на места:  все дураки депутаты приняли, а вы выполняйте и платите.

     Нас кругом обставили.  Поэтому  мы  должны  с  самого  начала определиться,  насколько  проект  Закона  о  бюджете  на  1998 год соответствует Конституции,  соответствует законам, которые приняты уже в развитие Конституции.  С этого мы должны начать.  Только так мы можем двигаться дальше.  Если мы этого не сделаем,  то просто в очередной раз отклоним проект.  А если сделаем - будем двигаться в рамках закона.

     ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла.  Її  можна  сформулювати  таким чином:  треба  попросити  Сергія  Леонідовича,  щоб він підписав у Президента подання на внесення проекту бюджету до парламенту.

     ТІГІПКО С.Л.  Олександре Олександровичу!  Я не вважаю,  що це необхідно.  Ми  розглянули  проект  бюджету  на засіданні Кабінету Міністрів.  Ми хочемо прискорити  розгляд  цього  документа,  тому звертаємося  до  вас,  щоб  ви  послухали міністра фінансів,  який готовий сьогодні зробити  доповідь.  Давайте  не  затягувати  часу зверненням до Президента.  І потім,  на нашу думку, все-таки треба жити за Конституцією.

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  за  Конституцією  -  це   означає, дотримуючись   закону,   якщо   ми   приймали   закон  у  розвиток Конституції.  Я тільки зараз не впевнений у тому, я сумніваюся, ви розумієте.  Бо якщо це так,  то тоді Президент його підписував.  А якщо він підписував, то... Романе Петровичу, що ви скажете?

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Закон   про   бюджетну   систему   приймався   в  розвиток  статті Конституційного договору.  Після прийняття Конституції Закону  про бюджетну  систему  ми не розглядали,  тому він відверто суперечить цій частині  Конституції.  Проект  бюджету  подано  відповідно  до чинної Конституції України.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Здається,  в  Конституційному договорі було записано, що Президент є  глава  держави  і  глава  виконавчої  влади.  Тоді давайте так: процедура в нас визначена вже (Шум у залі).

     Але депутат  Ярошинський  нехай  висловиться,  бо  він завжди правильно з процедури каже. Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  Мені здається, що ми  зробили  помилку  з  самого початку,  коли вислухали запитання шановного члена комітету Найди,  який,  по суті,  мав би виступити від  комітету,  якщо  в  комітету  є заперечення щодо прийнятності цього документа,  який надійшов до Верховної Ради. Тільки в такому разі він мав би ставити ті логічні запитання, які він ставив. А то пан  Найда  поставив  просто  якісь  інтуїтивні  запитання.  А  чи відповідає чи не відповідає...

     Я пропоную   відповідно   до   вимог   Конституції  вислухати представника уряду,  який представлятиме проект бюджету, і зробити відповідні  висновки  щодо запитань,  які поставив перед Верховною Радою член бюджетного комітету Найда. Іншого виходу в нас намає.

     ГОЛОВА. Сам депутат Найда не заперечує, до речі.

     Де Володимир Семенович?

     Павле Сергійовичу, будь ласка, виступайте від комітету.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Краматорський виборчий округ,  Донецька область).  Шановні депутати!  Є графік розгляду проекту Державного бюджету  України  на  1998  рік  у  Верховній  Раді  відповідно до строків, визначених Регламентом Верховної Ради України. Цей графік затверджений  розпорядженням  Голови Верховної Ради України від 26 вересня 1997 року N 395.  Він є в усіх голів  комітетів,  а  також розданий  на  руки  депутатам.  І  в  цьому графіку записано:  "Не пізніше 10 жовтня міністр фінансів України  виступає  з  доповіддю про  проект  Закону  про  Державний  бюджет  України  на засіданні Верховної Ради".

     Тому я вважаю,  що ми або  повинні  працювати  відповідно  до цього  графіка,  або мусимо змінити його рішенням Верховної Ради і розробляти інший.  Мінфін готовий доповідати проект  бюджету.  Наш комітет уже розглянув дохідну частину чи "доходну", як каже Найда, приступив  до  обговорення  деяких  питань   стосовно   видаткової частини.  Отже,  ми  повинні або відмінити цей графік і затвердити новий, або працювати згідно з цим графіком.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Це  позиція  комітету,  так?  Зрозуміло.  Це  позиція комітету,  тому  вона збігається з порядком денним на сьогодні,  і тому я оголошую розгляд питання про проект бюджету на 1998  рік  і надаю    слово    міністру   фінансів   України   Мітюкову   Ігорю Олександровичу. Будь ласка.

     Прошу уваги. А вас прошу доповідати і детально, і коротко.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів  України.  Спасибі.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! За дорученням Кабінету Міністрів на ваш розгляд вноситься  доповідь  про  проект Державного бюджету України на 1998 рік.

     У зв'язку   з  тим  що  підвалини  бюджету  майбутнього  року базуються на бюджеті 1997 року,  а його реальність  значною  мірою визначається  станом  виконання бюджету поточного року,  дозвольте зупинитися коротко на ході виконання бюджету 1997 року.

     За дев'ять місяців до  державного  бюджету,  за  оперативними даними,  надійшло 11,1 мільярда гривень,  або 51,1 відсотка річних призначень і 79,4 відсотка порівняно з планом дев'яти місяців.

     До бюджету не надійшло понад 2,9 мільярда гривень. Лише через спад  виробництва  не отримано майже 300 мільйонів гривень податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизного збору.

     Значні резерви є у  збільшенні  надходжень  акцизного  збору. Через    зменшення   порівняно   з   минулим   роком   виробництва лікерогорілчаної продукції на 1,6 мільйона декалітрів  до  бюджету не  надійшло  40  мільйонів  гривень.  Близько 3 мільйонів гривень акцизного збору не надійшло через скорочення виробництва  пива  на 2,6 мільйона декалітрів.

     Лише на 34,5 відсотка виконано річний план надходжень рентної плати за нафту і газ та різниці в цінах за газ, що видобувається в Україні.  При  плані  1  мільярд  561 мільйон гривень надійшло 538 мільйонів.

     Основною причиною  низького  рівня  надходження  до   бюджету зазначених  платежів  є  заборгованість споживачів за використаний природний  газ,  яка  за  станом  на  1  вересня  1997   року   по акціонерному   товариству   "Укргазпром"  становила  4,5  мільярда гривень,  з них заборгованість комунально-побутових споживачів  та населення  -  2,1,  промислових споживачів - 1,7 мільярда гривень. Уряд розробляє новий більш  досконалий  механізм  погашення  такої заборгованості,  зокрема  шляхом взаємозаліків та реструктуризації заборгованості.   Водночас   прийнято   рішення   про   підвищення відповідальності конкретних споживачів за своєчасні розрахунки.

     Заходи, які   вживаються   для  підвищення  рівня  справляння платежів,  є явно недостатніми.  За станом на 1 вересня цього року заборгованість  перед бюджетом досягла 1,6 мільярда гривень,  що в 1,2 раза перевищує її обсяг на  початок  року.  У  загальній  сумі заборгованості   перед  бюджетом  недоїмка  з  податку  на  додану вартість становить 44,3  відсотка,  податку  на  прибуток  -  19,9 відсотка,   плати   за  землю  -  8,9  відсотка.  Зазначені  цифри підкреслюють,  що  основна  частина  недоїмки  припадає  саме   на державний бюджет.

     Найбільші суми     заборгованості     в    Дніпропетровській, Полтавській,   Донецькій,   Луганській,   Запорізькій,   Київській областях та Автономній Республіці Крим. Заборгованість по цих семи регіонах становить  понад  1  мільярд  гривень,  або  61  відсоток загальної заборгованості підприємств перед бюджетом.

     З метою  забезпечення  наповнення  дохідної  частини  бюджету застосовується безспірне  стягнення  коштів  із  розрахункових  та валютних  рахунків  боржників  і їх дебіторів.  Лише цей захід дав можливість мобілізувати до бюджету понад 540 мільйонів гривень.

     На стан  мобілізації  бюджетних  доходів  негативно   впливає приховування   багатьма   суб'єктами   підприємницької  діяльності належних бюджету платежів.  А про  те,  що  ці  кошти  в  багатьох боржників  є,  свідчать акти ревізій і перевірок.  Так,  з початку року до бюджету донараховано прихованих від оподаткування понад  2 мільярди гривень, або 15,2 відсотка загальної суми надходжень. Це, до  речі,  непогано   ілюструє   ефективність   роботи   Державної податкової адміністрації.

     Уряд організував    проведення    відповідної   роботи   щодо забезпечення   реалізації   Закону   України   про   списання    і реструктуризацію  податкової  заборгованості платників податків за станом  на  31  березня  1997  року,   що   сприятиме   поліпшенню фінансового   стану  підприємств,  підвищить  розрахунковоплатіжну дисципліну  і  знизить  рівень   податкової   заборгованості.   Із загальної суми проінвентаризованої податкової заборгованості,  яка становить 3,9 мільярда гривень,  1,2 мільярда гривень списано,  на більш ніж 180 мільйонів проведено взаємозаліки,  а ще 2,6 мільярда гривень підлягають реструктуризації протягом десяти років.

     Видаткова частина державного бюджету за дев'ять місяців  1997 року  була  реалізована  в  обсязі 16 мільярдів гривень,  або 58,3 відсотка.  Минулого  року  ця  цифра  становила   54,3   відсотка. Недостатній обсяг надходження доходів,  на жаль,  став у поточному році  основним  стримуючим  фактором   фінансування   передбачених державним бюджетом видатків.

     Виходячи з  реалій,  передусім  забезпечувалося  фінансування видатків на заробітну плату та інші соціальні виплати. Починаючи з липня цього року з бюджетів усіх рівнів на це спрямовано понад 4,1 мільярда гривень з різних джерел фінансування,  що дало можливість уже в липні-серпні зменшити заборгованість бюджетів усіх рівнів на 748  мільйонів  гривень,  зокрема  державного  бюджету  -  на  308 мільйонів гривень і місцевих бюджетів - на 440 мільйонів гривень.

     Найбільш суттєво  в липні-серпні зменшилася заборгованість із заробітої плати працівникам установ  освіти  -  на  46  відсотків, зокрема  заборгованість  державного  бюджету  -  на  55 відсотків, місцевих бюджетів - на 40 відсотків.  Заборгованість із заробітної плати  працівникам науки і культури за ці два місяці зменшилася на 34 відсотки.  Протягом липнясерпня повністю  ліквідовано  бюджетну заборгованість  із заробітної плати в містах Києві та Севастополі. Майже ліквідовано заборгованість у Дніпропетровській області.

     Однак попри  всі  позитивні   зрушення,   заборгованість   із заробітної  плати,  грошового забезпечення,  пенсій,  стипендій та інших соціальних виплат усе ще залишається болючою  проблемою.  За станом на 1 жовтня 1997 року в цілому заборгованість із зазначених виплат із бюджетів усіх рівнів становить 2,6  мільярда  гривень  і триває  в  середньому  2,3 місяця.  В установах,  що утримуються з місцевих бюджетів,  затримка виплат становить у цілому близько 2,1 місяця, з державного бюджету - 2,5 місяця.

     На одній із важливих причин,  що впливає на заборгованість, я вже зупинявся в попередньому  виступі,  це  питання  приведення  у відповідність  мережі,  штатів  і контингентів бюджетних установ з можливостями відповідних бюджетів.

     Фінансування інших  видатків,  крім   соціальних   виплат   з бюджету,   здійснювалося,   як  уже  наголошувалося,  виходячи  із реальних можливостей з урахуванням пріоритетності і першочергового спрямування коштів на заробітну плату та соціальні виплати.

     Основна частина  коштів державного бюджету за дев'ять місяців цього року  спрямована  на:  соціальний  захист  населення  -  1,5 мільярда  гривень,  або  70  відсотків річних призначень;  народне господарство - 2,8 мільярда гривень,  або 50,6 відсотка,  з них на фінансування  видатків на реструктуризацію вугільної промисловості

- 194 мільйони гривень та на  державну  підтримку  вуглевидобувних підприємств     -     761     мільйон     гривень;    фінансування соціальнокультурних закладів - 1 мільярд  200  мільйонів  гривень, або  45,5  відсотка  річних призначень;  фінансування національної оборони - 1 мільярд 19 мільйонів гривень, або 69,2 відсотка річних призначень;   правоохоронної  діяльності  і  забезпечення  безпеки держави - 1 мільярд 172 мільйони гривень, або 68,9 відсотка.

     На обслуговування державного зовнішнього боргу  спрямовано  1 мільярд  498  мільйонів  гривень,  або  59,7 відсотка.  Видатки за рахунок  резервного  фонду  Кабінету  Міністрів   становлять   240 мільйонів гривень.

     У січні-вересні 1997 року на фінансування дефіциту державного бюджету України спрямовано  із  зовнішніх  джерел  фінансування  1 мільярд   129,5   мільйона   гривень,   від  реалізації  облігацій внутрішньої позики одержано 4 мільярди 186,1 мільйона гривень.

     Аналіз стану виконання бюджету за дев'ять місяців  1997  року та  прогнозні  розрахунки  очікуваного його виконання за четвертий квартал з урахуванням заходів,  що вживаються урядом, свідчать, що від  окремих  дохідних джерел передбачається збільшення надходжень порівняно  з  річними  призначеннями,  зокрема   від   таких,   як прибутковий  податок  з  громадян,  податок на прибуток,  державне мито.  Але це не перекриє недоотримані суми інших надходжень,  про які йшлося раніше.

     За попередньою  оцінкою  до  державного  бюджету  в цілому не надійде понад 3,8 мільярда гривень.  Це потребує уточнення окремих показників  доходів  та  приведення  видатків  у  відповідність  з реальними фінансовими ресурсами. Така робота зараз проводиться.

     Шановні народні депутати!  Проект зведеного бюджету  на  1998 рік,  а  відповідно й проект Державного бюджету України сформовано на основі прогнозних макропоказників  економічного  і  соціального розвитку з урахуванням стану виконання бюджету в поточному році та чинного на 15 вересня цього року податкового законодавства.

     Робота над проектом бюджету  розпочалася  на  початку  червня цього року.  Його показники розраховувалися у тісному узгодженні з розробкою проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів  України, в основу якої покладено невідкладні заходи щодо прискорення реформ і  виведення  економіки  України  з  кризи,  схвалені  Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою.

     Проект бюджету  не  раз  детально  розглядався  на засіданнях Кабінету Міністрів України за участю  широкого  кола  науковців  і фахівців. З урахуванням усіх зауважень і пропозицій та виходячи із реальних  фінансових  можливостей  основні   показники   зведеного бюджету України на 1998 рік визначено в таких розмірах: по доходах

- 27,2 мільярда гривень,  або 26,9 відсотка валового  внутрішнього продукту при запланованих на 1997 рік 30,1 відсотка (це,  до речі, є  дуже  яскравим  прикладом  зменшення  податкового   тягаря   на українського виробника);  по видатках - 32,5 мільярда гривень, або 32,1 відсотка ВВП порівняно з 34,2 відсотка в поточному році.

     Проект Державного бюджету визначено по доходах  у  сумі  20,3 мільярда  гривень  і по видатках - 25,6 мільярда гривень,  тобто з дефіцитом у розмірі 5,3 мільярда гривень, або 5,2 відсотка ВВП.

     Тепер щодо  характеристики  основних  видів   надходжень   до дохідної частини зведеного бюджету 1998 року.

     Найпитомішу вагу в структурі загальних надходжень має податок на додану вартість - 35,7 відсотка.  Це приблизно на  8  відсотків більше,  ніж у 1997 році. Прибутковий податок з громадян становить 12,7 відсотка загальних надходжень;  збір до фонду для  здійснення заходів  щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - 9,6 відсотка;  акцизний збір - 3,8 відсотка;  плата  за  землю  -  3,5 відсотка. Перераховані мною податки та збори до бюджету становлять 65,3 відсотка усіх його доходів.

     І для  державного  бюджету   податок   на   додану   вартість залишається  в  наступному році одним із основних дохідних джерел. Його обсяг зростає порівняно з  поточним  роком  на  1,2  мільярда гривень  і  становить  9,7  мільярда  гривень,  або  9,6  відсотка валового внутрішнього продукту.  Розмір надходжень  цього  податку обчислено з урахуванням пільг, що надаються при його сплаті.

     Верховною Радою України 26 вересня прийнято Закон України про внесення змін до Закону України про податок  на  додану  вартість, який   передбачає   введення   особливих  норм  оподаткування  для перехідного періоду  та  запобігання  його  негативним  наслідкам, створення    необхідних    умов    для    підтримки   вітчизняного товаровиробника.

     Відповідно до  уточнених  положень  цього  закону   прогнозні надходження податку на додану вартість зменшуються на 722 мільйони гривень,  з них за рахунок розширення переліку пільг  -  на  256,4 мільйона гривень та введення обчислення податку на додану вартість щодо  операцій  з  продажу  електроенергії  за  нульовою   ставкою незалежно від напряму використання - на 190,9 мільйона гривень.

     Запровадження додаткових пільг в оподаткуванні, особливо щодо операцій з  продажу  електроенергії  і  в  житловому  будівництві, рекомендувалося  за умови прийняття всіх інших пропозицій Кабінету Міністрів України,  якими передбачалося покриття втрат  бюджету  у зв'язку з наданням пільг за рахунок розширення бази оподаткування, зокрема за рахунок скасування пільги в  оподаткуванні  операцій  з транзитних  перевезень,  що дало б можливість отримати в 1998 році податку на додану вартість понад 1 мільярд гривень.

     На жаль,  дію пільги в оподаткуванні  операцій  з  транзитних перевезень  продовжено і на наступний рік.  Це може стати істотною причиною невиконання бюджету в наступному році,  і тому  уряд  для виправлення  ситуації  нещодавно звернувся до Президента України з проханням порушити  перед  Верховною  Радою  України  питання  про скасування зазначеної пільги.

     У 1998  році  передбачається отримати понад 1 мільярд гривень акцизного збору,  зокрема від товарів вітчизняного  виробництва  - 767 мільйонів гривень, від імпортних - 262 мільйони гривень.

     Кабінет Міністрів  направив  до  Верховної  Ради  України ряд законопроектів про внесення змін  до  чинного  законодавства  щодо акцизного   збору,   а   саме:   збільшення  ставок  на  спирт  та лікеро-горілчану  продукцію,  тютюнові  вироби,  нафтопродукти  та скасування  пільг  з  оподаткування деяких вітчизняних підакцизних товарів.  Від запровадження зазначених змін надходження до бюджету можуть збільшитися на суму близько 300 мільйонів гривень.

     Наступного року  прогнозується  відповідно  до Закону України про внесення змін до Закону про оподаткування прибутку підприємств зменшення  податку  на  прибуток  підприємств  у структурі доходів зведеного бюджету порівняно із запланованими в поточному році  3,8 мільярда гривень до 0,5 мільярда гривень, тобто з 12,6 відсотка до 1,9 відсотка.  Бюджет втратить 3,3 мільярда гривень.  Це пов'язано насамперед  з уведенням нового порядку визначення оподатковуваного прибутку як різниці між валовими доходами і валовими витратами  із включенням до останніх витрат на утримання соціальної сфери.

     Водночас підприємства    отримають   у   своє   розпорядження додаткові  кошти  на  розвиток  власного  виробництва  у   вигляді амортизаційних відрахувань.  Сума їх збільшиться в 1998 році майже на 12  мільярдів  гривень  (з  9,6  мільярда  до  21,4  мільярда). Головне, щоб ці кошти були дійсно використані для інвестування.

     Враховуючи, що  податок  на  прибуток  є  джерелом наповнення бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст Києва та  Севастополя),  втрати  від  уведення нового порядку нарахувань амортизації будуть досить відчутні. Тому Кабінет Міністрів України пропонує  здійснити  поступовий перехід до застосування нових норм амортизації шляхом уведення в 1998 році  понижуючого  коефіцієнта, щоб  хоч  деякою  мірою  залишити  достатньою базу для нарахування податку на прибуток.  Такі заходи дадуть  можливість  залучити  до місцевих бюджетів додатково до запланованих 1,9 мільярда гривень.

     Прогнозні надходження плати за землю на 1998 рік визначено  в  сумі  950  мільйонів  гривень  виходячи  із загальної  площі  землі  40,4  мільйона  гектарів,  що перебуває в користуванні. Розрахунки виконано із збереженням індексації ставок земельного  податку  в 1,81 раза,  яка встановлена Законом України про Державний  бюджет  на  1997  рік.  При  визначенні  прогнозних надходжень  цього  податку враховано пільги в його сплаті,  надані Законом  України  про  плату  за  землю,  які  в  загальній   сумі становлять понад 898 мільйонів гривень.

     У проекті бюджету враховано, виходячи з прогнозних показників заготівлі деревини Держкомлісгоспом,  38,5 мільйона гривень  збору за  спеціальне  використання  лісових  ресурсів  та  65,2 мільйона гривень збору за  спеціальне  використання  надр  при  видобуванні корисних копалин.

     Суму надходжень  збору  за  спеціальне  використання надр при видобуванні  корисних  копалин  визначено  відповідно  до  чинного законодавства з урахуванням прогнозу видобутку корисних копалин та збільшення  оподатковуваного   обороту   відповідно   до   індексу зростання цін.

     Значний обсяг   у   складі   ресурсних  платежів  (понад  395 мільйонів гривень) становить рентна плата  за  нафту  і  природний газ,   що  видобуваються  в  Україні.  Крім  того,  передбачається надходження відрахувань від плати за  транзит  газу  по  території України на рівні цього року в обсязі 630 мільйонів гривень.

     У проекті  бюджету  на  1998  рік  немає надходжень різниці в цінах на природний газ (594 мільйона гривень) у зв'язку із змінами в  ціновій  політиці,  що  передбачаються  на  ринку енергоносіїв, відповідно у видатковій частині не плануються  кошти  на  державне регулювання цін на газ.

     Не прогнозується надходження доходів від Держкомрезервів, які раніше оцінювалися у  сумі  понад  2  мільярди  гривень,  оскільки відповідно до прийнятого Закону України про державний матеріальний резерв   оновлення    матеріальних    цінностей    Держкомрезервів здійснюється  їх  зберігачами самостійно,  без залучення бюджетних коштів.  Тобто ми усуваємо саме підгрунтя тих недоліків, про які у своєму виступі говорив голова Рахункової палати.

     На відтворення           матеріально-сировинної          бази геологорозвідувальних робіт передбачаються надходження до  бюджету в   сумі   357  мільйонів  гривень,  які  обраховані  виходячи  із запланованих обсягів  видобутку  корисних  копалин  та  нормативів відрахувань до бюджету.

     У проекті  бюджету  на  наступний  рік  на  підставі  чинного законодавства та відповідно до  прогнозного  обсягу  фонду  оплати праці  визначено  надходження  прибуткового  податку  з громадян в обсязі 3,5 мільярда гривень,  що більше,  ніж у поточному році  на 6,1 мільйона гривень.  Це обумовлюється збільшенням у 1998 році на 3,3 відсотка фонду оплати  праці  робітників,  службовців,  членів кооперативів,  малих підприємств, військовослужбовців порівняно із розрахованим відповідним показником у бюджеті на 1997 рік.

     Середньомісячна заробітна  плата  робітників   і   службовців зросте  на  3,7  відсотка,  а чисельність працівників,  зайнятих у галузях економіки, зменшиться на 1 відсоток.

     Понад 707 мільйонів гривень доходів планується  отримати  від зовнішньоекономічної   діяльності   у  вигляді  мита,  з  них  598 мільйонів гривень становить імпортне мито з товарів,  що ввозяться в  Україну суб'єктами підприємницької діяльності,  і 109 мільйонів гривень  -  мито  з  громадян.  Обсяг  імпорту,   з   якого   буде сплачуватися  мито,  розраховано  на  підставі  питомої ваги цього показника у загальному обсязі імпорту відповідно до  торговельного балансу  на 1997 рік та з урахуванням обсягу імпорту відповідно до торговельного  балансу  на  1998  рік.  Розмір  цих  надходжень  є максимально  досяжним,  їх  можливо  одержати  лише  при виконанні запланованого обсягу імпорту  в  Україну  у  1998  році,  а  також збереженні  існуючих  умов  оподаткування  та  скасуванні  пільг у здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

     Як і в  поточному  році,  до  проекту  бюджету  на  1998  рік відповідно  до  законодавчих  і  нормативних  актів включено кошти цільових бюджетних фондів на суму 6,3 мільярда гривень.  Серед них кошти  Фонду  для  здійснення  заходів  щодо  ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи  та   соціального   захисту   населення передбачені   в  сумі  2,6  мільярда  гривень,  Фонду  соціального страхування - 1,3  мільярда  гривень,  Фонду  сприяння  зайнятості населення - 0,7 мільярда гривень, Державного інноваційного фонду - 200  мільйонів  гривень,  Фонду   розвитку   паливно-енергетичного комплексу - 300 мільйонів гривень.

     Шановні народні  депутати!  Видатки  зведеного  та державного бюджетів України визначені виходячи з  прогнозних  макропоказників економічного  і  соціального  розвитку,  необхідності  продовження здійснення заходів із реалізації фінансової політики,  спрямованих на   вдосконалення   структури  бюджетних  видатків,  забезпечення фінансування  пріоритетних  напрямів  та  з   принципів   розумної достатності.

     У зв'язку  з неможливістю повного забезпечення усіх заявлених потреб у бюджетних асигнуваннях для  визначення  реальних  обсягів було взято основні вимоги Бюджетної резолюції.

     При цьому було ретельно проаналізовано хід виконання бюджетів усіх рівнів у  поточному  році,  а  також  враховано  необхідність здійснення  заходів  щодо підвищення ефективності роботи установ і організацій соціально-культурної сфери.

     Майже 39 відсотків (12,6  мільярда  гривень)  загальної  суми видатків  у  проекті  зведеного  бюджету становлять асигнування на заходи соціального захисту та соціального забезпечення  населення, а також на соціально-культурну сферу.

     На соціальний  захист  і  соціальне  забезпечення населення в 1998 році передбачено 3,8  мільярда  гривень.  Згідно  із  Законом України про державну допомогу сім'ям з дітьми передбачено допомогу відповідним категоріям населення у  сумі  410  мільйонів  гривень. Видатки  на  надання  пільг  ветеранам  війни  і праці враховані в розмірі 235 мільйонів гривень.  У проекті бюджету  асигнування  на субсидії    населенню   для   відшкодування   витрат   на   сплату житловокомунальних послуг і придбання скрапленого газу та твердого палива  передбачені в сумі 1 мільярд гривень,  тобто на рівні 1997 року.

     Значні асигнування виділяються  на  виплату  пенсій,  зокрема військовослужбовцям  та  особам  начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ, - 1 мільярд гривень, або на 11 відсотків більше,  ніж  у поточному році.  Розмір коштів,  що передаються до Фонду соціального захисту інвалідів України,  визначено в сумі 110 мільйонів гривень.

     Шановні народні  депутати!  Вчора  ви  прийняли  закон,  яким передбачено встановити мінімальний розмір пенсії за віком на рівні вартісної величини межі малозабезпеченості, на даний час - це 70,9 гривні, а також зняти обмеження із заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії.

     За прогнозними розрахунками, це призведе до збільшення витрат на виплату пенсій у три рази,  а додаткові видатки у 1998  році  в разі  повного введення цього закону в дію становитимуть близько 20 мільярдів гривень.  З урахуванням  необхідності  підвищення  інших соціальних   виплат   (допомог   сім'ям  з  дітьми,  стипендій  та заробітної  плати)  додаткові  видатки  становитимуть   понад   30 мільярдів гривень.

     Здійснити такі  додаткові  видатки  за  рахунок неінфляційних джерел фінансування немає можливості.  Це може бути  здійснено  за рахунок   емісії,   що  недопустимо,  або  за  рахунок  збільшення податкового пресу на виробника, що також недопустимо.

     Найголовнішим чинником,  який призведе  до  таких  додаткових видатків, є зняття обмеження із заробітку для нарахування пенсій у зв'язку з тим,  що Верховна Рада вилучила із  чинного  Закону  про пенсійне  забезпечення  статтю 64.  Тому є прохання повернутися до цієї статті,  відновити  її  дію.  А  що  стосується  встановлення мінімального    розміру    пенсії   за   віком   на   рівні   межі малозабезпеченості,  то необхідно до  цього  йти  поетапно,  як  і пропонував уряд.

     Протягом 1998  року планується здійснювати державну підтримку структурної  перебудови  економіки  шляхом  фінансування  цільових програм  розвитку  окремих галузей.  Частину коштів передбачається спрямувати  на  завершення  пускових  і  продовження   будівництва окремих  перехідних об'єктів міжрегіонального й загальнодержавного значення,  розпочатого в попередні періоди. Усього на фінансування державних   капітальних   вкладень   пропонується  спрямувати  350 мільйонів гривень.

     Сприятиме ефективнішому   використанню    бюджетних    коштів передача  починаючи  з 1998 року переважної частини відрахувань та зборів  на  будівництво,   реконструкцію,   ремонт   і   утримання автомобільних  шляхів  загального  користування  з  державного  до місцевих бюджетів у сумі 862 мільйони гривень.

     Шановні народні депутати! Урядом послідовно вживаються заходи щодо   структурної   перебудови   діяльності,   мережі,  штатів  і контингентів соціально-культурної сфери в напрямі їх  оптимізації, розширення   сфери   платних   послуг  та  посилення  контролю  за ефективним  витрачанням  коштів.  За   таких   умов   видатки   на фінансування  установ  та закладів цих галузей визначено в проекті зведеного бюджету в обсягах,  що забезпечують їх функціонування, а саме: 8,7 мільярда гривень.

     Для установ  і  закладів  освіти  передбачається 4,2 мільярда гривень.   За   рахунок   коштів,   що   плануються   на   освіту, утримуватимуться  близько 14 тисяч дошкільних виховних закладів та понад 20 тисяч загальноосвітніх шкіл.

     У майже 900 державних вищих навчальних закладах здобуватимуть освіту  понад  1  мільйон  студентів,  у  тому  числі  783  тисячі студентів  на  денних  відділеннях.  У  981  професійно-технічному училищі навчатимуться і здобуватимуть робітничу професію 405 тисяч учнів.  Крім  бюджетних  коштів,  у  наступному  році   планується направити  на  потреби  установ освіти понад 300 мільйонів гривень доходів від надання платних послуг.

     Асигнування на утримання і розвиток  культури,  мистецтва  та засобів  масової  інформації  обраховані  в  сумі  528,6  мільйона гривень,  що  дозволить  забезпечити  роботу  близько   44   тисяч культурно-освітніх  закладів та шкіл естетичного виховання молоді, 181 театрально-видовищну організацію, 27 телерадіомовних компаній, 44  місцевих  редакцій  радіомовлення  та  інших  засобів  масової інформації.

     Видатки на охорону здоров'я у  зведеному  бюджеті  становлять 3,9  мільярда  гривень,  у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - майже 700 мільйонів гривень,  що на 6,5 відсотка більше, ніж  у  1997  році.  Більше  70  відсотків цієї суми спрямовується насамперед     на     забезпечення     функціонування      клінік, науково-дослідних  інститутів,  госпіталів  для  інвалідів Великої Вітчизняної  війни,  санаторіїв   для   хворих   на   туберкульоз, санаторіїв  для  дітей  та  підлітків,  ряду інших спеціалізованих закладів, а також лікарень широкого профілю.

     На фінансування   централізованих   заходів   та   реалізацію національних  програм  та  заходів  із  профілактики наркоманії та профілактики й лікування СНІДу передбачено 126,3 мільйона гривень, що становить 18 відсотків загальних асигнувань на охорону здоров'я в проекті бюджету на 1998 рік.

     У 1998 році на фінансування  науки  за  рахунок  усіх  джерел планується  спрямувати  1,1  мільярда  гривень,  з  них за рахунок державного бюджету - 500 мільйонів гривень.

     Значну частину  коштів  бюджету  на  науку  (234,3   мільйона гривень)  буде направлено на проведення фундаментальних досліджень з пріоритетних напрямів розвитку  науки  й  техніки.  Фінансування пошукових   та  прикладних  розробок  становитиме  132,1  мільйона гривень,  а витрати на  фінансування  наукових  частин  державних, міжгалузевих,   галузевих  програм  та  державних  і  міждержавних науково-дослідних програм визначено в сумі 89,4 мільйона гривень.

     Видатки на промисловість та енергетику обраховані в загальній сумі  близько  2  мільярдів гривень.  Основна частина цих видатків (77,3 відсотка) припадає на паливноенергетичний  комплекс,  з  них найбільшу   питому   вагу   становлять  видатки  на  підтримку  та реструктуризацію  вугільної  промисловості  -  1  мільярд  і   300 мільйонів гривень відповідно,  в тому числі на продовження робіт з ліквідації 35 шахт.

     Обсяги фінансування  заходів  агропромислового  комплексу   і охорони природи визначені з максимально можливим урахуванням вимог Президента України,  Верховної Ради та чинного законодавства  щодо фінансового  забезпечення  і  стабілізації  сільськогосподарського виробництва.

     Загальна сума асигнувань на сільське та лісове  господарство, рибальство   й  мисливство  визначена  в  розмірі  630,5  мільйона гривень.  За рахунок державного бюджету на ці видатки  передбачено майже  500  мільйонів гривень,  які спрямовуватимуться на заходи з докорінної перебудови виробничих відносин, інвентаризації земель і землевпорядкування,       державну       підтримку      виробників сільськогосподарської продукції та фінансування цільових програм.

     Витрати на проведення протиепізоотичних  заходів  обраховані, виходячи  з фактичних витрат у 1996 році з урахуванням коефіцієнта інфляції 1997-1998 років,  у сумі 46,2 мільйона гривень,  що дасть можливість  здійснити профілактичні щеплення проти туберкульозу та бруцельозу великої рогатої худоби,  інфекційних захворювань овець, свиней та інші заходи.

     У 1998  році  планується  направити  асигнування  в  сумі  80 мільйонів гривень на державну програму селекції у тваринництві, що становить 80 відсотків порівняно з 1997 роком.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Ткаченко О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу,  скільки  вам  ще  потрібно часу?

     МІТЮКОВ І.О. Ще десять хвилин.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять хвилин, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.   Проектом   бюджету   намічається  фінансування заходів     із     зариблення     внутрішніх      водоймищ      та Азовсько-Чорноморського  басейну.  Усього  на  виробництво риби та рибопродукції   планується   виділити   18,4   мільйона   гривень. Передбачається  виділити  кошти  в  сумі  27  мільйонів гривень на посадку,  відловлення  та   догляд   за   молодими   багаторічними насадженнями.

     На експлуатацію та ремонт зрошувальних і осушувальних систем, а також проведення заходів із  водного  господарства  в  зведеному бюджеті планується виділити 200 мільйонів гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету - 139 мільйонів гривень.

     На національну оборону держави  передбачається  1,5  мільярда гривень,  з  них  на  утримання  Збройних Сил - майже 1,2 мільярда гривень, закупівлю озброєння і військової техніки - 151,4 мільйона гривень,  науково-дослідні  та  дослідно-конструкторські  роботи - 27,1 мільйона гривень.

     На правоохоронну діяльність і  забезпечення  безпеки  держави заплановано  1,7  мільярда  гривень,  що  на  2,8  відсотка більше порівняно з рівнем поточного року.

     У видатках проекту Державного бюджету на  1998  рік  бюджетні асигнування  на утримання центральних органів виконавчої влади,  з урахуванням намічуваних заходів щодо вдосконалення їх структури  і функцій  та  підвищення ефективності діяльності,  передбачаються у сумі  414,2  мільйона  гривень.  У  розрахунках  проекту   бюджету враховано  скорочення  працівників цих апаратів на 25 відсотків (з 66,3 до 49,8 тисячі одиниць),  а середня  заробітна  плата  одного працівника передбачається всього 175 гривень на місяць.

     Держава повинна   забезпечувати  виконання  своїх  фінансових зобов'язань  у  зовнішньополітичній  діяльності,  тому   важливими статтями  у  проекті  Державного  бюджету на 1998 рік є видатки на міжнародну  діяльність,  платежі  на  погашення  і  обслуговування зовнішнього   боргу.   Платежі   на  погашення  зовнішнього  боргу враховані  в  сумі  1  мільярд  920,8  мільйона  гривень,   а   на обслуговування - 1 мільярд 296 мільйонів гривень відповідно.

     Визначаючи обсяг  бюджетного  дефіциту,  уряд виходив з вимог Бюджетної резолюції,  хоча,  як ви помітили, не знайшов можливості повністю їх задовольнити.  Покриття дефіциту бюджету (5,3 мільярда гривень)   планується   здійснювати   за   рахунок    внутрішнього фінансування,  а  саме шляхом залучення коштів у сумі 3,1 мільярда гривень від випуску облігацій внутрішніх державних позик. Оскільки внутрішні фінансові ресурси не дозволяють повністю покрити дефіцит бюджету, то в наступному році за рахунок залучення нових позик від міжнародних  фінансових  організацій  та  інших  джерел планується здійснювати зовнішнє фінансування на суму 2,2 мільярда гривень.

     Коротко доцільно   зупинитися   на   основних   принципах   і особливостях формування місцевих бюджетів на 1998 рік.  Вважаю, що це буде відповіддю  на  запитання,  яке  ставив  народний  депутат Найда. Розрахунковий обсяг видаткової частини місцевих бюджетів на 1998 рік оцінюється  в  сумі  близько  11  мільярдів  гривень,  що становить  33,2 відсотка зведеного бюджету.  Держава бере участь у формуванні  фінансової  бази  бюджетів  місцевого  самоврядування, зокрема  шляхом  передачі  до  бюджетів  територіальних  громад  у повному обсязі плати за землю,  податку з  власників  транспортних засобів,   податку   на   промисел,   а  також  інших  податків  і неподаткових платежів,  що зараховуються безпосередньо до місцевих бюджетів  у  розмірах,  визначених законодавством.  Ці надходження становлять у дохідній частині місцевих бюджетів майже 1,9 мільярда гривень, або понад 17 відсотків.

     Крім того,  з державного бюджету до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим,  обласних,  Севастопольського міського бюджетів   для   їх  відповідного  розподілу  між  територіальними громадами,  а також для виконання  спільних  проектів  передаються кошти  у  вигляді  дотацій  у сумі приблизно 3,9 мільярда гривень; надходжень прибуткового податку з громадян, податку на прибуток та плати за придбання торгового патенту на деякі види підприємницької діяльності в  повному  обсязі;  надходжень  збору  за  забруднення навколишнього   природного  середовища  -  у  сумі  38,7  мільйона гривень;  відрахувань від  збору  на  будівництво,  реконструкцію, ремонт  і утримання автомобільних шляхів загального користування - у сумі 862 мільйони гривень.  Загальна сума зазначених коштів, які концентруватимуться   на   рівні  обласних  бюджетів,  становитиме близько 8,8 мільярда гривень.

     За рахунок цих  коштів  передбачається  забезпечити  в  першу чергу    фінансування    заходів   із   соціального   захисту   та соціальнокультурної  сфери,  виходячи   з   необхідності   надання гарантованого     рівня     соціальних     послуг,    передбачених законодавством.

     Таким чином,  при розробленні проекту  бюджету  на  1998  рік здійснено   чіткіший   розподіл   дохідних  джерел  між  державним бюджетом,  Республіканським бюджетом Автономної  Республіки  Крим, обласними    бюджетами   та   бюджетами   територіальних   громад. Пропонується  за  місцевими  бюджетами  закріпити  всі   регулюючі доходи,  крім  податку на додану вартість та акцизного збору,  які повністю зараховуються до державного бюджету.

     Шановні народні депутати!  Уряд  усвідомлює,  що  невід'ємною умовою  забезпечення  реальності  показників  бюджету на 1998 рік, якісного його виконання  є  подальше  вдосконалення  бюджетної  та податкової  політики  в  напрямі  підвищення  можливостей  бюджету забезпечити задоволення першочергових соціальноекономічних  потреб суспільства.  Комплекс  основних заходів,  які необхідно для цього здійснити, буде визначено в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України,  складеній  відповідно  до рішень та ініціатив Президента України,  висунутих у доповіді на урочистих зборах 27 червня  1997 року  з  нагоди  першої  річниці прийняття Конституції України,  а також до  вимог  Бюджетної  резолюції  на  1998  рік.  Робота  над програмою  завершується,  і  найближчим часом вона буде внесена на ваш розгляд і затвердження.

     Зрозуміло, що  процедура  прийняття  бюджету  непроста.  Вона непроста  вже  сама  по  собі  в  будь-якій  країні,  а у нас ще й ускладнена  численними  гострими   проблемами   в   економіці   та соціальній сфері. Тому Кабінет Міністрів з розумінням ставиться до бажання народних депутатів зробити основний фінансовий план країни максимально прийнятним і реальним, який якомога повніше відповідав би  потребам  держави  і  народного  господарства.  Ми   поділяємо більшість  думок,  висловлених  з  цього  приводу,  і  вивчимо всі пропозиції до урядового законопроекту про бюджет.

     Я хотів би повернутися до пропозицій, які лунали раніше, щодо збільшення  дохідної  частини  державного  бюджету,  що  дасть нам можливість суттєво зменшити дефіцит бюджету і збільшити  видаткову частину.

     Ці пропозиції   викладені   у  висновках  Комітету  з  питань бюджету, ми їх повністю підтримуємо і просимо вас у першочерговому порядку в ході роботи і обговорення проекту бюджету повернутися до внесення змін і доповнень  до  відповідних  законодавчих  актів  з питань оподаткування.

     Прошу вас  також  уважно  розглянути  поданий  урядом  проект Державного бюджету на 1998 рік,  керуючись очевидним фактом, - чим довше  він  не  прийматиметься,  тим  більше буде дезорганізації в економіці та соціальній сфері, життєдіяльності держави взагалі.

     Зі свого боку ми  ретельно  проаналізуємо  всі  зауваження  і пропозиції   народних   депутатів.  Сподіваємося  на  розуміння  і підтримку позиції уряду з висловлених питань.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор   Олександрович   закінчив    доповідь.    Є запитання? Запишіться, будь ласка. І зразу визначимо, скільки часу відведемо на запитання.

     Тридцять хвилин?  Тридцять хвилин  пропонується  відвести  на запитання. Прошу проголосувати.

     "За" - 128. Прийнято.

     Будь ласка, виставте 30 хвилин.

     Депутат Павловський. За ним - депутат Пасько.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Ігоре Олександровичу! Якщо я вас правильно  зрозумів,  то  бюджет  на  цей  рік  формувався  як розвиток   бюджету   1997   року.  При  цьому  зовнішньоекономічна діяльність,   внутрішньоекономічна   політика   заморожувались   і трансформувались на 1998 рік.  А чому б не складати проект бюджету за зовсім іншою схемою:  в основу покласти  програму  економічного зростання  і  проект  бюджету формувати так,  щоб забезпечувати це зростання?  Бо якщо дотримуватися вашої  схеми,  то  через  десять років ми вийдемо на нуль за всіма показниками.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.   Спасибі.   Проект   бюджету   розроблявся   за традиційною   методологією.   Розробники   виходили   з   прогнозу макроекономічних показників,  розробленого Міністерством економіки та схваленого Кабінетом Міністрів.

     Обсяги видаткової та дохідної частин обраховувалися на основі валових  показників  економічного  розвитку.  Враховувалися тільки доходи,  визначені чинним законодавством,  і  за  ставками,  також визначеними  чинним  законодавством.  Іншого  варіанта  в уряду не було, та його й немає.

     Бюджет - це тільки,  як кажуть,  надводна частина айсберга. А вся підводна частина - це економічна діяльність.  Чим вищий рівень економічної діяльності,  тим більші можливості бюджету.  Тут  я  з вами згоден.  Але ж ми в 1998 році хочемо мати перший бюджет, який буде базуватися на реальному економічному зростанні.

     На жаль,  чинна  податкова  база  не  дала   нам   можливості сформувати таку видаткову частину,  яку б ми хотіли. З цілого ряду соціально значимих позицій видатки менші,  ніж треба було зробити. Тому  ми  й  вийшли  з  пропозиціями  щодо  вдосконалення  частини податкових актів,  щоб більш як на 3  мільярди  збільшити  дохідну частину  бюджету  й  за  рахунок цього поліпшити як якісні,  так і кількісні показники видаткової частини.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасько. За ним - депутат Вернигора.

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий   округ,   Черкаська    область).    Дякую,    Олександре Миколайовичу.   Шановний   Ігоре  Олександровичу!  Ви  знаєте,  що підприємства  медичної  промисловості  вже  три   роки   на   фоні загального економічного спаду в Україні мають щорічний приріст 7 - 9 відсотків.  То чи не варто нам підтримувати тих,  хто  ефективно працює,  має  приріст?  І  чи  не знайдемо ми разом із вами,  бо є підтримка Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  ми вчора з ними розмовляли,  тих 35 мільйонів гривень для прискорення введення в дію вітчизняних потужностей з виробництва вакцин  проти дифтерії, кору, паротиту, гепатиту тощо?

     Дякую за відповідь.

     МІТЮКОВ І.О.  Створення  власного виробництва тих препаратів, про які ви казали,  це  не  тільки  соціальна  проблема,  а  це  й проблема,  без  перебільшення можна вважати,  безпеки держави.  Ці цифри,  я  думаю,  при  доопрацюванні  можна  буде  врахувати.  Це винятково  важливе  питання.  Така  країна,  як  наша,  з  великим населенням повинна забезпечувати цими препаратами себе самостійно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вернигора. За ним - депутат Хомич.

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної   політики   та   праці  (Хорольський  виборчий  округ, Полтавська область).  Шановний Ігоре Олександровичу!  Ви  у  своїй доповіді  послалися  на  законодавчу  базу,  чинну за станом на 15 вересня.  Мене, зокрема, хвилює те, що, як ви знаєте, в Законі про оподаткування  прибутку  підприємств  вирішено питання про збір на обов'язкове соціальне страхування  та  до  фонду  зайнятості,  але жодним  словом не обумовлено,  що ви маєте право включати ці фонди до бюджету. Це перше.

     Друге. У жодній країні світу, яка виконує Соціальну хартію, а також  конвенцію  про  права  і свободи людини,  страхові фонди до державного бюджету не включаються,  вони функціонують окремо. Тому в мене таке запитання до вас.  Невже нас усіх не навчило те, що ми з проектом бюджету минулого року півроку вовтузилися в цій залі  й не  могли  прийняти  тільки  через  ці  статті?  Невже нас усіх не навчило те,  що коли ми з  подання  Кабінету  Міністрів  ввели  до державного  бюджету  пенсійний фонд,  то стільки заборгували перед нашими людьми,  що деякі з них померли,  так і не дочекавшись  від держави  сплати  боргу?  То  чому ми знову так ставимо питання про соціальне страхування?

     МІТЮКОВ І.О.  Обов'язкові внески на соціальне страхування  та їх  ставки  визначені  чинним законодавством.  Їх не можна було не обраховувати.

     Якщо взагалі говорити про страхування,  то воно  повинно,  на мою думку,  розвиватися як мінімум за двома напрямами: обов'язкове державне й необов'язкове недержавне,  яке поступово повинно  стати головним джерелом.

     Що стосується  пенсійного  фонду.  Є  пропозиції  уряду  щодо реформування  в  цілому  пенсійного  законодавства   й   пенсійної системи.  Вони враховують стосунки бюджету з пенсійним фондом.  На сьогодні,  я думаю,  ми повинні  виходити  з  існуючого  розподілу функцій між державним бюджетом і пенсійним фондом.  Пенсійний фонд повинен дедалі більше ставати незалежною структурою, але за умови, що  державний бюджет повністю виконуватиме свої зобов'язання перед пенсійним фондом.  Ми  приділяємо  дуже  багато  уваги  тому,  щоб ліквідувати  до  кінця  поточного  року заборгованість уряду перед пенсійним фондом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Хомич...   Депутат   Дмитренко.   Немає? Депутат Шибко.

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Самарський  виборчий  округ, Дніпропетровська   область).   Игорь   Александрович!  Комитет  по вопросам науки и образования рассмотрел эти представления.  Они не могут    нас   удовлетворить,   потому   что   средства,   которые предусматриваются на сферу образования,  приведут к  необходимости сокращения педагогических работников на 20 процентов. Естественно, можно было бы отбросить этот ваш проект до  следующих  календ  или найти  компромисс.  Поэтому  меня интересует,  как вы отнесетесь к таким нашим предложениям.  Первое:  "здійснювати оплату праці всім педагогічним працівникам незалежно від підпорядкування навчального закладу з державного бюджету".  И второе:  "Внести в проект Закону про Державний бюджет на наступний рік статтю щодо виділення коштів на  погашення  заборгованості  закладам  і  установам  освіти   по виконанню бюджетів за 1996-1997 роки".

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо першої вашої пропозиції.  Маю сказати,  що закріплення тієї чи іншої категорії працівників бюджетних  установ за   державним  бюджетом  не  означає  гарантованого  забезпечення заробітною платою.  Наприклад,  за дев'ять місяців поточного  року державний  бюджет  по  доходах до річних призначень виконується на 51,1  відсотка.  Водночас  місцеві  бюджети  вже  виконані  на  82 відсотки, а в деяких областях, зокрема в Дніпропетровській, уже на 105 відсотків.

     Тому не  обов'язково  закріплення   за   державним   бюджетом підвищить  рівень  виплати  заробітної плати працівникам бюджетної сфери.  Ідеться про те,  що і державний бюджет,  і місцеві бюджети повинні  бути  збалансовані.  Видатки  повинні бути збалансовані з доходами.  Тому я не підтримую цю пропозицію,  бо це  не  веде  до поліпшення ситуації.

     Щодо другої  пропозиції.  Ми  вважаємо,  що заборгованість за 1996 рік повинна бути повністю  погашена  вже  в  поточному  році. Динаміка   надходжень   до   державного   бюджету   дає   підстави стверджувати,  що  це  цілком  реально.  За  рахунок   відповідної економії використання бюджетних коштів це можна зробити.

     1998 рік.  Сьогодні  ми плануємо відповідний дефіцит бюджету, який може бути скоригований у той чи інший бік залежно  від  того, яка  заборгованість  може  утворитися за результатами діяльності в 1997 році.  Тому зараз це окремим  рядком  у  проекті  бюджету  не виділено.  У  разі  її  виникнення,  я  думаю,  це  буде правильне рішення,  і ми готові його  підтримати.  Але  це  може  бути  інша бюджетна   заборгованість,   наприклад,  за  електроенергію,  газ, теплоенергію.

     У 1998 році ми повинні нарешті чітко збалансувати державний і місцеві  бюджети,  щоб  це  був  останній рік,  коли ми переносимо заборгованість одного року на наступний.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська. За нею - депутат Довганчин.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Шановний Ігоре Олександровичу, скажіть, будь ласка, чи може уряд планувати, а Верховна Рада передбачити в  законі  фінансування  з  державного бюджету структур, створених усупереч Конституції України?

     От, наприклад,   у  статті  6  є  рядок  "інші  правоохоронні органи",  де передбачені видатки в сумі 98  мільйонів  гривень.  А "інші  правоохоронні органи" - то це Національне бюро розслідувань (20 мільйонів гривень),  Комітет з питань розвідки при  Президенті України  (60 мільйонів гривень) і охорона Президента (18 мільйонів гривень).

     Я розумію,  що  може  бути  Комітет  з  питань  розвідки  при Президенті,  якщо він дивиться,  куди ходить його дружина.  Але чи можемо ми передбачати в державному бюджеті на його фінансування 60 мільйонів  гривень?  Для чого ж тоді створена наша Служба безпеки? Це перше запитання. Я пропоную ці 80 мільйонів передати на охорону здоров'я.

     І друге. Чому ніде не сказано про погашення заборгованості по вкладах? Не передбачено ні копійки?

     МІТЮКОВ І.О. Спасибі за запитання. Регламент моєї доповіді не дає  змоги  обговорювати  питання про перенесення конкретних сум з однієї статті в іншу,  тим більше  обговорювати  специфіку  роботи Служби  безпеки чи Управління розвідки.  Якщо професійно підходити до цього питання,  то його треба обговорювати окремо  і  в  зовсім іншому режимі.

     Гадаю, конкретні    пропозиції    народних   депутатів   щодо перенесення коштів з однієї статті до іншої можна  обговорити  під час розгляду проекту в комітетах. Це перше.

     Друге. Ми можемо внести відповідні зміни до проекту бюджету в процесі підготовки його до другого читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довганчин. За ним - депутат Соболєв.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар Контрольної комісії Верховної  Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область).  Дякую.  Селянська партія України.  Шановний Ігоре  Олександровичу!  У  нас у країні склалося важке становище з енергоресурсами,  зокрема  з  електроенергією.  У   моєму   окрузі будується  Новодністровська  гідроакумулююча станція,  яку в цьому році відвідав наш Президент.  Леонід Данилович сказав,  що питання фінансування будівництва буде вирішене, ситуація поліпшиться й так далі.  Після його візиту ситуація не поліпшилася,  а  погіршилася: фінансування зовсім припинилося. Що передбачено в бюджеті для цієї станції,  бо вона має значення не тільки для Чернівецької області, а й для всієї України? Це перше запитання.

     І друге.  Ви  сказали,  що  фінансування  виконавчих структур влади буде скорочено на 25 відсотків. Відповідно до вашої логіки в минулому році скоротили на 25 відсотків, у цьому році скоротимо на 25, і через два роки взагалі не залишиться виконавчих структур. Як це зрозуміти?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Спасибі за запитання. Проблема Новодністровської гідроакумулюючої станції -  це  проблема  національного  масштабу. Сьогодні  кошти  на  її  утримання  можуть  виділятися  за рахунок загальних  надходжень  у  цю  галузь,  за  рахунок   перерозподілу прибутків.

     Україна не має змоги сама профінансувати цей проект. Потрібен міжнародний  тендер  для  залучення  коштів  на  завершення  цього будівництва.

     Це не тільки питання розвитку електроенергетики,  це проблема екологічного характеру.  Уряд  отримав  доручення  знайти  джерела фінансування цього проекту. Ми зараз ведемо переговори із Світовим банком,   рядом   міжнародних   фінансових   банків,    фінансових організацій.  Ідеться про суму близько мільярда доларів Сполучених Штатів  Америки.  Це  питання  треба  вирішувати,  і  ми  над  цим працюємо.

     Що стосується фінансування органів виконавчої влади, то я мав на увазі скорочення протягом 1997 року.  На 25 відсотків порівняно з  чисельністю,  яка  була на початок цього року.  Скоротити на 25 відсотків  не  так  і  легко.  Сьогодні  органи  виконавчої  влади фінансуються вкрай погано, про це говорили і народні депутати.

     На наш  погляд,  у  проекті бюджету записано мінімальну суму, якою ми можемо забезпечити необхідний рівень кваліфікації  органів виконавчої влади, людей, які там працюють.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Соболєв. За ним - депутат Яценко.

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька  область).  Депутатська група "Реформи".  Ігоре Олександровичу!  Сьогодні вранці на зустрічі з керівниками фракцій Миколі  Яновичу Азарову було поставлене запитання,  на яке я так і не почув відповіді.

     Скажіть, будь ласка, як може бути такий бюджет, в якому із 27 мільярдів   гривень   дохідної  частини  12  із  лишнім  мільярдів формуються за рахунок продажу ОДВП?  Ми ж будуємо  "державу  МММ"! Невже  вам  незрозуміло,  що  ви  перекладаєте відповідальність на наступні  уряди,  яким  доведеться  викручуватись  із  ситуації  з нереальним дефіцитом бюджету?

     Яким чином   Міністерство   фінансів   планує  вийти  з  цієї ситуації?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі за запитання.  Справді,  тут треба,  як кажуть,  поставити всі крапки над "і". Безпосередньо по видатковій частині бюджету  із  25  мільярдів  гривень  3,1  мільярда  будуть залучені  за  рахунок  цього механізму.  Загальний обсяг випущених облігацій буде більший і досягне в цілому 12 мільярдів гривень. Це відповідає,   по-перше,  загальноприйнятій  практіці  фінансування дефіциту бюджету в більшості країн,  подруге,  вашим рішенням  про те, що уряд відмовляється від прямих кредитів Національного банку, і єдиним інструментом запозичення на  внутрішньому  ринку  є  наші внутрішні зобов'язання.

     Щодо МММ.  Міністерство  фінансів уважно стежить і стурбоване проблемою зростання внутрішнього боргу.  Наші розрахунки свідчать, що  в  1997,  1998  році  і  на  початку  1999  року,  навіть якщо тенденція, яка є сьогодні, залишиться незмінною, ситуація буде під контролем  і  не  буде  загрози  якихось надривів в обслуговуванні внутрішнього боргу.  Ми  свідомо  йдемо  на  те,  щоб  скорочувати залучення  цих коштів,  але повністю відкинути це єдине джерело не можемо.  За  рахунок  чого  скорочувати  запозичення?  За  рахунок скорочення  дефіциту  бюджету  (ми радо підтримаємо й погодимося з вашими  пропозиціями).  Це  поперше.  І  по-друге  -  за   рахунок скорочення  дохідності  цих запозичень,  тобто тих премій,  які ми сплачуємо нашим кредиторам.  На жаль,  ми занадто дорого платили в попередні  роки,  і  це  -  головна  причина  стрімкого  зростання заборгованості по цій статті в 1996 році і на початку 1997 року.

     Я впевнений,  що коли  нам  удасться  і  надалі  контролювати інфляційний  процес,  ми зможемо нормалізувати дохідність ОДВП,  і тоді в цілому тенденція матиме сприятливіший розвиток.

     Взагалі проблема зовнішнього і внутрішнього  боргу,  вартість його  запозичення  -  це  предмет  окремої дискусії.  Міністерство фінансів готує  розгорнуту  інформацію  щодо  цього,  яку  ми  вам подамо.  Хочу повідомити народним депутатам,  що ми об'єднуємо два управління -  з  питань  зовнішнього  і  внутрішнього  боргу,  щоб контролювати ситуацію в цілому.  Після того як ми фактично досягли зовнішньої  конвертованості  гривні,  різниці  між   зовнішнім   і внутрішнім боргом майже не має.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яценко, за ним - депутат Раханський.

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область).  Дякую.  Шановний Ігоре Олександровичу! Я не знайшов розділу щодо фінансування витрат на  утримання  першого  і другого енергоблоків Чорнобильської атомної станції. Минулого разу ви завели парламент у глухий кут і сьогодні  запропонували  проект фінансування  за  рахунок Чорнобильського фонду.  Хоча все було за рахунок фонду приватизації, ви це знаєте. Ми домовлялися, що так і буде. А тепер це завізували.

     За рахунок  чого  ви  пропонуєте  фінансувати вольове рішення Президента   України    про    зупинення    першого    енергоблока Чорнобильської  станції й утримання другого енергоблока?  Це перше запитання.

     Друге. Протягом  дев'яти  місяців  цього  року  ви  не  могли виконати   рішення   Верховної   Ради  про  пільгове  фінансування чорнобильських організацій. Лише наприкінці цих дев'яти місяців ви прийняли  рішення,  а до кінця року залишається всього три місяці. Але ж це до кінця 1997  року,  а  що  буде  в  1998  році?  Спілка ветеранів,  яких  об'єднав  Юхновський  (чисельність  цієї  спілки кілька сотень чоловік),  фінансується так, як Всеукраїнська спілка ветеранів  війни  і праці,  яка об'єднує кілька мільйонів.  А Союз "Чорнобиль",  який об'єднує півмільйона  чорнобильців,  зовсім  не фінансується.  Як ви виходитимете з цієї колізії? Якими принципами ви керувалися, вносячи такі пропозиції?!

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо фінансування  зупинених  блоків.  Сьогодні Чорнобильська   станція   фактично   не   працює,  і  проблема  її фінансування досі залишається  невирішеною.  На  жаль,  у  проекті бюджету це питання не вирішене,  і ми не маємо можливості повністю фінансувати всі витрати. А їх треба фінансувати...

     Чи ми фінансуватимемо їх за рахунок Чорнобильського фонду, чи по  статті  "Промисловість  та енергетика" - головне,  щоб це було закладено в бюджет.  Для мене немає різниці,  по якій  позиції  ми проведемо це фінансування. Але зробити це треба обов'язково.

     Надходження до  Чорнобильського фонду передбачені в достатній сумі.  Головне - забезпечити їх. Зважаючи на те, як сьогодні йдуть ці надходження,  сума буде менша.  Тож,  мабуть,  правильніше буде профінансувати це за рахунок  інших  статей,  зокрема  за  рахунок статті  14.  Це  ми  можемо  обговорити конкретно під час розгляду проекту бюджету у вашому комітеті.

     Що стосується пільг за відомою постановою Кабінету Міністрів. Як міністр фінансів я виступаю проти,  це моя персональна позиція. У переліку товарів,  які завозяться з пільгами з оподаткування,  є все:  від букетів до телевізорів. Не думаю, що це щось корисне для реалізації чорнобильських програм.  Я вважаю, що можна завозити на пільгових  умовах  лише  ту  продукцію,  яка  йде безпосередньо на реалізацію  цих  програм.  І  фінансуватися  за   рахунок   коштів Чорнобильського  фонду.  На  жаль,  мою  позицію  не  підтримали і прийняли рішення,  через яке  в  дохід  бюджету  не  надходить  40 мільйонів гривень.

     Ми можемо  знайти  інший  шлях  - фінансувати безпосередньо з державного бюджету ці програми,  у  тому  числі  діяльність  Союзу "Чорнобиль".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Раханський. За ним - депутат Масенко.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Євпаторійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Дякую. Ігоре Олександровичу,  скажіть,  будь ласка, чи не вважаєте ви, що така  недосконала  дохідна  частина  бюджету пов'язана з тим,  що, розробляючи проект,  ви відкинули галузевий підхід  незалежно  від форм власності?  У травні я направив вам пропозиції з розрахунками по пивоварній галузі (за вашими словами,  вона  обійшлася  державі втратами  в 2,4 мільярда гривень) і сказав,  що треба зробити,  не вкладаючи сюди грошей. Це перше запитання.

     І друге.  Чому ви не даєте згоди на вступ  України  до  Фонду соціального   розвитку   Ради   Європи,   пріоритетними  напрямами діяльності якого є надання допомоги країнам у вирішенні соціальних проблем, пов'язаних з проблемами біженців, повернення депортованих народів,  катастроф, захисту довкілля? Саме в цьому фонді найбільш пільгові на сьогодні умови.

     Дякую за увагу.

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Галузевий  підхід  у проекті бюджету, який ми сьогодні подали на ваш розгляд, справді, не проглядається. Він  і  не  повинен проглядатися,  бо методологія розробки проекту бюджету  базується  на  тому,  що  макроекономічні  показники,  їх динаміка формуються відповідно до прогнозів конкретних галузей.

     Цей документ,   поданий   до   Верховної   Ради,  розроблений Міністерством економіки  і  затверджений  Кабінетом  Міністрів.  У ньому  запрогнозована динаміка розвитку кожної галузі,  адже кожна галузь  дає  відповідний  прибуток   або   відповідний   ПДВ   від товарообігу. Усе це обраховано тут.

     На мою думку,  було б правильніше спочатку розглянути Основні напрями економічного розвитку, а потім проект бюджету. Сьогодні ми розглядаємо вже кінцевий результат цих двох документів,  тому я не можу погодитися,  що галузевого підходу взагалі немає.  Він є, але не  в цьому документі,  а в тому,  який був поданий Верховній Раді раніше.

     Що стосується Фонду соціального розвитку Ради Європи,  то  до Міністерства фінансів ніхто не звертався з цього питання. Я був би радий,  якщо є така можливість,  залишити якісь пільгові  кредити, дотації або інші джерела фінансових надходжень.  Та, вибачте, я не знайомий із цим питанням.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Депутат Масенко.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Дякую.    Ігоре    Олександровичу,    моє   запитання   стосується безпосередньо вас і вашого відомства.  Навіщо свідомо закладати  в бюджет  нереальні  цифри?  От  ви  подаєте там розрахунки валового внутрішнього продукту.  У  цьому  році  передбачене  виконання  не відповідатиме тому, що прогнозувалося. А на 1998 рік ви закладаєте ще більше.  Це ж нереально!  Не знаю,  можливо, і вдасться досягти збільшеня   виробництва   промислової   продукції,  але  збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на 1,9 відсотка  -  це нездійсненно. Я це стверджую, і навіть Василь Іванович Степенко це підтверджує.

     Як можна так ставитися до культури, до медицини, передбачаючи виділення коштів на їх потреби 90-98 відсотків до рівня 1997 року, в той час коли ці  галузі  фінансуються  цього  року  лише  на  25 відсотків? Поясніть, з яких міркувань це робиться?

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Щодо  першої  частини  запитання.  На відміну від попередніх років ми розробляли проект бюджету на  1998 рік з позицій песимістичнішого прогнозу.  Якщо раніше ми закладали зростання валових обсягів по різних  секторах,  галузях  на  10-15 відсотків, то тепер цього немає.

     Справді, для  села  закладено збільшення на 1,9 відсотка.  Не думаю,  що це така велика цифра.  Нам треба втримати  той  рівень, якого ми вже досягли, і цього буде досить.

     Щодо видатків  на науку,  культуру,  освіту,  то нас самих не задовольняє  рівень  видатків,  який   заплановано.   Та   нинішня податкова база не дає нам можливості отримати більше доходів,  щоб ми їх розподілили за цими статтями.  Якщо Верховна Рада погодиться з  пропозиціями,  які  ми  внесли  і  які  вже обговорено в деяких комітетах, то ми зможемо збільшити видатки на ці соціально важливі напрями, і якість бюджету буде набагато вища. А резерви є. Iдеться про 3 мільярди гривень.

     ГОЛОВА. Депутате Юрковський, будь ласка. Останнє запитання.

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий  округ,  м.  Севастополь).  Фракция  Коммунистов.   Игорь Александрович,  я  надеюсь получить от вас четкий ответ.  Скажите, пожалуйста,  социальная сфера у вас базируется  на  принятой  нами вчера норме 70 гривень 90 копеек или нет?

     И второй вопрос.

     Намерено ли  правительство  выполнять  эту норму в бюджете на 1998 год и каков механизм? Пожалуйста, вкратце.

     МIТЮКОВ I.О.  Стисло  про  це  говорити  дуже  важко,   майже неможливо.  Я вже зазначав у доповіді, що проект бюджету базується на чинній за станом на 15 вересня податковій базі та  відповідному законодавстві. Тому робіть відповідні висновки.

     Я також   говорив,   що  за  попередніми  розрахунками  пряме впровадження в 1998 році цієї норми збільшить витрати  на  виплату пенсій утроє,  додаткові видатки в 1998 році зростуть приблизно на 20 мільярдів гривень.  Тому йдеться лише про  поетапне,  поступове впровадження загалом правильного положення.

     Якщо говорити про те, що нас стримує, то це насамперед стаття 64 Закону про пенсійне забезпечення,  до  розгляду  якої,  вважаю, треба повернутися.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Шановні депутати!  Ви прослухали інформацію міністра фінансів щодо проекту бюджету,  який подається на розгляд  Верховної  Ради. Відповідно  до процедури,  визначеної Регламентом,  ми сьогодні не приймаємо рішення про зміст цього документа,  тобто не розглядаємо його   в  першому  читанні.  Ми  прослухали  інформацію,  одержали відповіді  на  запитання.  Хто   задоволений,   хто   ні.   Можемо обговорити.  Минулого  року  ми  обговорювали  це  питання в такій послідовності. Виступали насамперед представники комітетів. Гадаю, ми  могли  б  провести  таке  обговорення,  і це було б правильно. Записалося  близько  50  чоловік.  Але  я  прошу,  аби  насамперед виступили  представники комітетів,  оскільки вони відповідальні за окремі галузі.

     Далі, відповідно до Регламенту  передбачається,  що  протягом п'яти  днів  комітети  розглядають  ці  питання  та  подають  свої пропозиції.  Звичайно,  якщо не буде інших варіантів за наслідками нинішнього  обговорення,  бо  є  багато нюансів стосовно змістової частини самого бюджету і його відповідності Конституції.

     Володимире Семеновичу,  будь ласка,  яка позиція  Комітету  з питань  бюджету?  Потім виступатимуть ті,  хто записався.  У нас є багато бажаючих - 45 депутатів.  Але прошу  все-таки,  якщо  хтось виступає  від комітету та висловлює думку саме свого комітету,  то кажіть про це.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська область).  Спасибо,  Александр  Александрович.  Мы  все получили   график   рассмотрения   проекта   бюджета,   в  котором предусмотрено  время  представления.  По  этому  графику   сегодня предусмотрено представление.  Можно сейчас выступать от комитетов, фракций, групп, но в соответствии с графиком каждый комитет должен провести детальный анализ, сделать выводы, подать свои предложения на рассмотрение бюджетного комитета,  что многие  комитеты  уже  и сделали.   Бюджетный   комитет  вместе  с  представителями  других комитетов рассмотрит все выводы,  обобщит их и  представит  проект бюджета на первое чтение.

     В процессе  первого чтения,  когда будут проанализированы все части проекта бюджета,  можно будет по-настоящему обсудить его,  с тем  чтобы  принять  решение  от  имени  всего  Верховного  Совета касательно замечаний к проекту бюджета.  После этого правительству дается  две  недели  сроку  для того,  чтобы,  учитывая заключения комитетов и выводы,  принятые Верховным Советом, доработать проект бюджета  и  представить  его  вновь  Верховному Совету,  что будет делать опять же министр финансов.

     Поэтому, считаю, дальнейшее обсуждение будет неплодотворным.

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу,  пропозиція, звичайно, цікава. Але  процедура  розгляду  цього  питання  після його опрацювання в комітетах специфічна,  бо Регламент визначає,  що комітет подає ті пропозиції  до  проекту  бюджету,  які стосуються окремих позицій. Тобто  щось  зняти,  щось  додати   тощо.   I   тоді   обговорення відбувається на основі пропозицій інших профільних комітетів.

     Отже, тоді   не   вдасться   обговорити   загальну  концепцію документа, а ми повинні визначитися з цього питання.

     Минулого року,  ще  раз  повторюю,  найкращий   був   варіант обговорення,  але  всетаки ми вислухали тоді близько 50 депутатів, обговорили,  витративши на те два дні.  Якщо ми готові сьогодні до такого обговорення,  то проводьмо його. Але якщо є інші пропозиції щодо  обговорення,  будь  ласка.  Пропоную   обмінятися   думками. Запишіться на виступи.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   С   этой   точки   зрения,  Александр Александрович,  лучше  было  бы  заслушать  мнение  представителей фракций и групп с политической оценкой проекта бюджета.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  запишіться.  На  процедуру 5 хвилин для з'ясування підходів.

     Висвітліть, будь ласка, список. Депутате Лавринович, прошу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.  Шановні  колеги,  запропонована  процедура не відповідає повною  мірою  не  тільки  нашому  Регламенту,  але   й   порядку, передбаченому Законом про бюджетну систему.  Ми повинні подивитися документ у цілому на  його  відповідність  концептуальним  засадам Конституції,  іншим  законам  України;  на  загальні  підходи,  що стосуються питань суспільної справедливості:  чи це спрямовано  на подальший   суспільний  розвиток,  чи  навпаки  -  на  гальмування процесів.

     Тому тут важливе поєднання  політичного  підходу  (з  погляду запропонованого   представлення   позицій   груп   і   фракцій)  і професійного за напрямами,  репрезентованими у Верховній Раді.  Не думаю,  що  ми можемо дуже зекономити на процедурі обговорення,  а повинні цьому питанню надати  не  менше  уваги,  ніж  боротьбі  зі злочинністю.

     І зрештою,  не треба робити профанації даного процесу: він не такий уже й простий,  і залежить від нього не так мало в  державі, щоб скрочувати процедуру.

     ГОЛОВА. Гаразд.  Я підтримую вашу пропозицію. Справді не може йтися про скорочення,  а тільки про раціональний підхід  до  цього питання.

     Депутате Волковецький, будь ласка.

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Долинський  виборчий  округ, Івано-Франківсська  область).  Депутатська  група  "Конституційний центр", Демократична партія України, об'єднання "Нація і держава".

     Я вважаю,  що державний бюджет - найголовніший документ, який приймає  парламент будь-якої країни.  Тому,  очевидно,  треба дати змогу  висловитися  представникам  фракцій  і  груп,   обов'язково обговорити  в  комітетах  і  надати змогу висловитися максимальній кількості депутатів, які бажають виступити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутате Кендзьор, прошу.

     КЕНДЗЬОР Я-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово Михайлу Косіву.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     КОСІВ М.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область). Олександре Олександровичу, я підтримую вас у тому, що це значне  питання.  І  не  заперечую  проти  виступів  представників фракцій та груп,  але все-таки це настільки специфічне питання, що голови комітетів мусять мати перше слово,  бо є така специфіка, де фракції просто не вникають в суть проблеми.

     Пропоную поєднати виступи представників фракцій і  груп,  але голови комітетів мусять обов'язково мати слово. Це перше.

     Друге. Наскільки я пам'ятаю, коли ми розпочинаємо обговорення проекту бюджету,  то не можемо його переривати - це  процес,  який має,  згідно з нашим Регламентом,  тривати послідовно. Отже, треба домовитися, доки ми обговорюватимемо.

     Третє. Минулого року  ми  надавали  змогу  головам  комітетів виступати протягом 10 хвилин.  Я прошу даної процедури дотриматися і цього року, бо є такі питання, які можуть бути розв'язані тільки за такої процедури.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутате Анісімов, прошу.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я согласен со всеми высказанными мыслями.  Думаю,  что были у  нас такие заседания,  когда мы день и два пускали под откос...  Вопрос этот очень сложный,  обсуждение его не может ограничиваться  одним выступлением  от  комитета или фракции.  Мы только выиграем,  если дадим  возможность  выступить  всем  желающим.   Коль   настаивает руководитель   комитета,   пускай  говорят  10  минут!  Мы  четче, конкретнее высветим  все  недостатки,  которые  имеются  в  данном документе. И не потеряем, а приобретем, продолжив его рассмотрение на день-два.

     ГОЛОВА. Ясно.

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемые коллеги! Бюджет - один из главнейших для нас документов,  и мы должны рассматривать его по полной процедуре. На этот документ нужно потратить времени даже больше,  чем на Закон о выборах и на другие не менее важные законопроекты.

     И еще  считаю  необходимым,  чтобы  Александр   Александрович направил  письмо  в  адрес Президента Украины с просьбой письменно высказать свое мнение по поводу качества  подготовленного  проекта бюджета.  Чтобы не получилась та же история,  которая у нас каждый год: через некоторое время Президент разведет руками и скажет, что он  не  имеет  никакого  отношения ни к этому правительству,  ни к этому проекту бюджета, а хотел бы видеть совершенно иные цифры.

     Нужно, чтобы  исполнительная  власть  выступала  единой.  Тем более  что  предложения по облигациям внутреннего государственного займа в этом проекте,  как сказал уже Игорь Александрович Митюков, тема  отдельной  дискуссии,  поскольку  строится,  на  мой взгляд, очевидная финансовая пирамида.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую. Отже, з'ясували всі позиції депутатів, і вони, до  речі,  збігаються  з  моїми.  Я  тільки  прошу депутатів,  які записалися  на  виступи,  визначитися  і  виступати  все-таки  від відповідних комітетів.  Щодо процедури. Минулого року, розглядаючи це питання,  від комітетів виступали  по  10  хвилин,  а  депутати виступали по 5 хвилин.  Так можна зробити і тепер, а можна і трохи менше часу виступати, це було б навіть раціональніше, бо інакше ми обмежуємо всіх охочих виступити.

     Чому ми повинні провести зараз обговорення? Справа в тому, що проект Закону про  Державний  бюджет  -  це  насамперед  звичайний закон. І якщо на даному етапі ми маємо до нього істотні зауваження принципового характеру:  відхилення від  Конституції,  неправильна структура,   то   маємо   хоча   б   ухвалити   рішення  про  його доопрацювання.  На інших етапах ми цього зробити не зможемо,  тому прошу  відповідально  поставитися до оцінок стосовно відповідності Конституції,  стосовно закріплення рівнів бюджетів, про що говорив депутат  Лавринович,  а  також  до  питання,  порушеного депутатом Олександром  Єльяшкевичем,  про   фінансові   піраміди,   які   не відображені  як  у  дохідній частині бюджету,  так і,  на жаль,  у видатковій частині.  Тоді постає  питання:  хто  користуватиметься різницею в 4 мільярди між однією та другою сумами та де вона буде? Маємо багато й інших нюансів.  Тому ще  раз  прошу  дуже  ретельно розглянути це питання.

     Від Комітету  з  питань екологічної політики слово має Віктор Петрович Брит.  Будь ласка.  За  ним  -  депутат  Пономаренко  від Комітету   з   питань  базових  галузей  та  соціальноекономічного розвитку регіонів.

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  З багатьох  проблем,  які  треба  було б розв'язати під час розгляду проекту Державного бюджету  на  1998  рік,  я  порушу  лише  одну, конкретну,   про  яку  з  року  в  рік  забувають.  Вона  фактично ігнорується,  судячи з тих сум  коштів,  які  виділяються  та  які фактично  надходять.  Я  маю на увазі водне господарство України і насамперед    природоохоронні     заходи     та     водопостачання агропромислового комплексу.

     Декілька цифр на підтвердження сказаного вище.  Жодної гривні не  виділено  поточного  року   Держводгоспу   на   утримання   та експлуатацію  об'єктів  водопостачання  чорнобильської зони.  А за дорученням уряду на дану мету мало бути виділено для  Житомирської області 450 тисяч гривень і для Київської - 550 тисяч.  Загалом на "Заходи з водного господарства" у третьому кварталі поточного року з  передбачених  комітетом 53,3 мільйона гривень фактично отримано всього 14,2 мільйона,  з яких  через  скарбницю  надійшло  лише  2 мільйони, тобто всього 3,7 відсотка, а решта - через заліки.

     Внаслідок цього Державний комітет з водного господарства не в змозі  забезпечити  працездатність  9  тисяч   насосних   станцій, дренажних  систем  на  півдні  України  та в Криму.  А на 1998 рік передбачено ще й зменшення ліміту за цим розділом з 150  мільйонів до 139.  То це означає,  що водне господарство країни приречене на цілковитий занепад.

     Фінансування природоохоронних заходів.  Назважаючи  на  вкрай небезпечні  умови,  поточного року профінансовано лише 21 відсоток річного ліміту.  У третьому кварталі  фінансування  становило  2,5 мільйона  гривень,  тобто  всього  30  відсотків ліміту.  Фактичне припинення фінансування  особливо  відбивається  на  заходах  щодо ліквідації   наслідків  повені  у  Львівській,  ІваноФранківській, Закарпатській,  Рівненській областях та Криму.  Ліміт фінансування природоохоронних  заходів  на  1998  рік зменшено порівняно з 1997 роком на  три  мільйони  гривень.  З  цього  вкрай  малого  ліміту фінансування природоохоронних заходів - 24,6 мільйона гривень,  60 відсотків коштів передбачено направити на  виконання  Національної програми   екологічного   оздоровлення   басейну   річки   Дніпра, затвердженої Верховною Радою в лютому поточного року.

     Немає ніякого сумніву в потребі надання  коштів  на  програму "Дніпро",  але  не  треба ж робити з цього "охрімову свиту".  Така ситуація ставить під загрозу  виконання  вкрай  нагальних  заходів протипаводкового  захисту  населених пунктів.  Практично припинено фінансування   водогосподарських   заходів   в    агропромисловому комплексі,  де  тільки  заборгованість за минулі роки становить 14 мільйонів гривень.

     3 липня  1997  року  припинено  фінансування   навіть   вкрай потрібних    об'єктів    сільгоспводопостачання,    дренажів.   Не передбачено   відповідного   фінансування   по    агропромисловому комплексу  і  на  1998  рік.  А  стан  з водопостачанням сільських населених пунктів,  особливо у південних регіонах України, взагалі катастрофічний.  Понад  1200  сіл  користуються  привозною  водою, забрудненість якої часто в кілька разів перевищує допустимі норми. Припинено   фінансування   спорудження   каналу  ДніпроДонбас,  що будується вже 21  рік.  А  те,  що  збудовано  за  минулих  років, руйнується.  Канал  цей  життєво важливий для Донбаського регіону, стовідсотково призначений для водопостачання  сільських  населених пунктів,  селищ цього регіону.  Згідно з постановою уряду,  у 2000 році  цей  канал  має  бути  впроваджений  в   експлуатацію.   Для завершення  будівництва  каналу  потрібно  214  мільйонів гривень, тобто щорічних капіталовкладень - щонайменше 70 мільйонів гривень.

     На 1998 рік у  зв'язку  з  напруженою  ситуацією  з  дохідною частиною  бюджету  наполягаю на виділенні окремим рядком у бюджеті цієї важливої водогосподарської будови та передбачити 50 мільйонів гривень з тим,  щоб за подальших два роки надолужити недовиділення коштів.  Я можу назвати і джерело,  звідки  брати  такі  кошти.  У дохідній   частині   проекту   бюджету   надходження  платежів  за спеціальне  водокористування  показано  в  розмірі  210  мільйонів гривень.  Ця  сума в 1,7 раза менша за розрахункову Держводгоспу - 360  мільйонів  гривень.  Розрахунок  Держводгоспу  здійснено   за фактичним використанням води в 1996 році. До того ж цей розрахунок ще  й  зменшено  з   урахуванням   страхувального   понижувального коефіцієнта 0,9.  А звідки взялася сума 210, хто і як її обрахував

- невідомо.  От із цих 150 мільйонів і  треба  виділити  необхідні кошти на завершення будівництва каналу Дніпро-Донбас.

     І якщо   робота   Державної   податкової   адміністрації   та підрозділів  Держводгоспу  буде  злагодженою,  то  360   мільйонів гривень - мінімум того,  що можна отримати за цим розділом у дохід бюджету 1998 року.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Слово має Борис Йосипович Пономаренко.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Реформи".  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Незважаючи на об'єктивні перешкоди,  Кабінет Міністрів  вчасно  подав  проект бюджету на 1998 рік,  виконавши таким чином конституційну норму, а також частину статей Бюджетної резолюції.  Але,  на жаль,  не всі. Так,   у  пункті  першому  сказано:  формування  взаємовідносин  у бюджетній системі в напрямі  забезпечення  самостійності  місцевих бюджетів    відповідно   до   Конституції   України   та   чинного законодавства.

     А що ж насправді?  Усі області  раптом  переведені  в  розряд дотаційних,  зокрема  й  ті,  що  були цілком на самозабезпеченні. Наприклад,  Черкащина до кінця року збере орієнтовно 560 мільйонів гривень.  Така  сума  цілком  забезпечила  б  наші потреби,  але в проекті бюджету областей визначено всього доходів із дотацією  343 мільйони,  що  становить трохи більше 60 відсотків потрібної суми. Та ще й згідно  з  новим  законом  область  мусить  спрямувати  20 мільйонів  гривень  на  утримання  доріг,  що  ще більше ускладнює ситуацію.

     Про яку  ж  самостійність  місцевих  бюджетів   може   йтися? Розумію,  що  є  загальнодержавні видатки,  тому всі кошти області ніхто не залишить. Але й держава може бути багатою лише тоді, коли має багаті регіони і сприяє їх економічному становленню. До того ж Черкащина є одним із духовних центрів України і змушена утримувати такі  міста,  як Канів,  Чигирин,  Умань,  котрі щороку відвідують десятки тисяч туристів з усіх кінців світу.

     Роки минають,  а  принцип  формування   бюджету   залишається старим:  всі кошти - до центру, а потім кожній свашці по ковбасці, а яка миліша, та й отримає більше. Навіть усупереч Конституції.

     Приємно, що проект добре виписаний і набагато  чіткіший,  ніж горе-проект,  який  ми  розглядали  кілька  місяців  тому.  Автори проекту віднайшли можливість збільшити фінансування Фонду сприяння зайнятості населення більш ніж на 60 відсотків. Правда, й ці кошти зовсім не  відповідають  належним  потребам.  Думаю,  що  набагато корисніше  було  б  їх,  а  також частину коштів,  передбачених на субсидії для населення і  на  комунальні  послуги,  які  отримують молоді,  сповнені сил люди,  спрямувати на організацію громадських робіт.  Це дало б змогу побудувати,  наприклад,  гарні  дороги,  а людям своєю працею забезпечити власне життя,  не просити милостині в чергах по допомогу й субсидії.  Я про це казав і минулого  року, але нічого не змінюється.

     Зменшено видатки  на фінансування фізичної культури і спорту. На  освіту,  охорону  здоров'я  запропоновано  цифри  аж  ніяк  не оптимальні.   Набагато  зменшені  видатки  на  культуру,  на  нашу нещасну, прибиту безгрошів'ям, культуру. Знову обмежено видатки на потреби  фундаментальної  науки,  і  ми  далі  втрачаємо  науковий потенціал.

     Де ж межа цьому падінню?

     Набагато щедрішим стає бюджет до фіскальних органів. Скажімо, витрати  на  утримання  місцевих  податкових  органів збільшуються майже вдвоє порівняно  з  поточним  роком,  натомість  зменшується фінансування  Прикордонних військ і Національної гвардії.  Невже в нас така благополучна ситуація на кордонах?

     Скорочено фінансування Збройних Сил України  навіть  у  таких напрямах, як будівництво житла, науково-дослідні і конструкторські роботи,  закупівля нової техніки. Треба схвалити виділення окремим рядком  фінансування  пожежної  охорони,  бо  за  минулих років ця служба  катастрофічно  втрачала  матеріальну   базу,   а   держава зазнавала   і  зазнає  величезних  збитків  від  пожеж.  Натомість скорочено кошти на сільськогосподарське виробництво,  на  програми селекції   в   рослинництві   та  тваринництві,  оплату  робіт  із відновлення родючості земель, хоч уже сьогодні галузь стикається з конкретною проблемою:  сільгоспвиробник цілком справедливо вимагає оплати своєї продукції,  зокрема  цукрового  буряку,  а  переробні підприємства   (цукрові   заводи)  не  мають  коштів,  бо  держава зобов'язує їх реалізовувати цукор помісячно  протягом  року.  Отож висновок може бути лише такий: держава мусить оплатити цукор, який фактично перебуває на збереженні.

     Треба пильно подивитися на систему охорони здоров'я.  Нині  в більшості  периферійних  лікарень  фактично припиняється безплатне харчування, отримання потрібних ліків. Постає запитання: а на що ж тоді   витрачаються   бюджетні  кошти?  І  чи  надходять  вони  до практичної медицини взагалі?

     Ми ухвалили закон про  повне  утримання  за  рахунок  держави пологових  відділень.  Перевірка  показала,  що ніхто той закон не виконує,  і молоді мами змушені нести з собою все,  аж до голки  й нитки.   А   ми   кажемо   про   різке  зменшення  народжуваності, демографічну кризу.  І водночас молода сім'я змушена  відмовлятися від  майбутньої дитини,  бо її просто лякає матеріальна скрута.  У мене таке враження,  що на місцях навіть не знають про закон, який ми прийняли, та й не хочуть знати.

     Я не   бачу,  де  в  проекті  бюджету  передбачено  кошти  на повернення заощаджень громадянам.  Люди очікують цих коштів,  і ми не маємо права скривдити їхні сподівання.

     І ще  одна  проблема.  Чиїмось  рішенням  скасовано пільги на проїзд студентам за сесійного періоду. Це наші діти, які, на жаль, по  півроку  не  отримують  стипендій,  батьки  яких  не отримують заробітної плати.  А ми ще й позбавляємо можливості поїхати додому по  продукти.  Невже серйозно віримо,  що за рахунок цієї мізерної пільги наповниться бюджет?

     Що стосується дохідної частини бюджету,  то не виконано пункт з  Бюджетної  резолюції,  де  йдеться  про  потребу  зміни  ставки ввізного мита на продукцію,  особливо агропромислового  комплексу, що в достатній кількості і доброї якості виробляється в Україні.

     А в  проекті  бюджету  сума  ввізного  мита  така сама,  як і минулого року,  незважаючи на прийнятий закон про захист  власного товаровиробника.  Майже  така сама сума залишилася,  що й минулого року,  яку уряд планує мати від приватизації  державних  об'єктів, хоча  виконуючий  обов'язки  голови Фонду держмайна повідомив,  що надалі приватизація провадитиметься за реальними цінами.  Хіба  це не резерви бюджету?

     Наш комітет  не  може  не  турбувати  той факт,  що в проекті визначено явно  недостатню  цифру  на  здійснення  конверсії.  Без державної  підтримки  ми  вже  втратили  телевізійне  виробництво, втрачаємо електроніку,  маємо великі  проблеми  в  суднобудуванні, машинобудуванні, легкій промисловості. Враховуючи нагальну потребу зупинки падіння виробництва,  пропонуємо зафіксувати наявний обсяг виробництва  на  кожному  підприємстві,  де  випускається якісна і потрібна  державі   продукція,   а   кожний   нарощений   відсоток оподатковувати за прогресивною системою, стимулюючи зацікавлення в нарощуванні обсягів виробництва.

     Ми пропонуємо  в  розділі  щодо  охорони  здоров'я   виділити окремим рядком фінансування пологових та дитячих відділень,  бо це обов'язок і справа честі держави забезпечити  молодих  матерів  та їхніх дітей усім належним.  Треба також передбачити бодай невеликі кошти  на  допомогу  багатодітним  сім'ям  та  збільшити  допомогу дітям-інвалідам.

     Пропоную, враховуючи висловлені зауваження,  повернути проект на  доопрацювання  з  подальшим  дотриманням  усіх  конституційних вимог.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі за виступ та лаконічність. Я от подивився, що два представники комітетів виступили  за  7  хвилин,  тобто  цього достатньо, аби все сказати. А оскільки всі представники комітетів, тобто всі депутати в нас розумні люди,  то можуть  вкластися  в  7 хвилин.  Пропоную  домовитися  так:  представникам  комітетів  - 7 хвилин, іншим промовцям - 5 хвилин. Так? (Шум у залі).

     Ставлю на  голосування  таку  пропозицію  (Шум  у  залі).  На сьогодні  припинимо  обговорення,  але визначимося щодо процедури. Олександре Миколайовичу, підтримайте, будь ласка. Вам, як виняток, надамо 10 хвилин, а решті - як домовилися.

     "За" - 151. Прийнято.

     У мене  ще  одне прохання.  Ми продовжимо обговорення завтра, але я дуже прошу керівників комітетів  і  фракцій  переговорити  з депутатами.  Оскільки  сьогодні практично немає журналістів,  крім представників окремих засобів інформації, скажу: розглядати проект бюджету за такої кількості депутатів - соромно!  Соромно!  Завтра, звичайно,  буде відповідна критика змісту проекту  бюджету.  Я  за присутності   уряду   кажу   про   це   відкрито,  за  присутності представників  Міністерства  фінансів,  також  міністра  й   інших учасників  засідання.  Дуже  серйозні  зауваження подано навіть на рівні нашого науково-експертного  відділу,  аналітичного  відділу, Рахункової палати, комітетів. Треба приймати зважене рішення, якщо є  потреба,  то  вносити  на  стадії  підготовки  документа  якісь корективи.  Бо сьогодні він не задовольняє ні уряд,  про що не раз говорили його представники сьогодні на нараді,  ні депутатів.  Він не задовольняє місцеві адміністрації та, звичайно, громадян. Треба знайти  оптимальний  варіант.  Ми  згодні  з  проханням   Кабінету Міністрів  пришвидшити  розгляд тих проектів законодавчих актів чи змін до законодавчих актів,  які гарантують надходження додаткових коштів до бюджету.  Сьогодні ми з керівниками фракцій зустрічалися з  цього  приводу   і   вирішили   розглядати   означені   питання позачергово.  Можливо,  завтра,  якщо Микола Петрович Білоблоцький буде  готовий  внести  на  розгляд   проект   постанови   стосовно мінімальної межі малозабезпеченості,  ми відведемо 15-20 хвилин на розгляд цього проекту,  а потім обговорюватимемо  проект  бюджету. Хоча  відповідно  до  процедури  нібито й не можна переривати його розгляд, але, з іншого боку, не можна й розглядати його без даного рішення.

     Тому прошу  вашої згоди на такий підхід.  Але ще раз нагадую, завтра о 10-й годині ранку щоб усі були тут, у залі.

     До побачення.