ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 10  в е р е с н я  1997  р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

МУСІЯКА В.Л.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, прошу зареєструватися.

     Зареєстровано 313  народних  депутатів.   Вечірнє   засідання оголошую відкритим.

     Продовжуємо обговорення питання про проект Закону України про ратифікацію Кредитної угоди  між  Україною  і  Міжнародним  банком реконструкції    та    розвитку    (проект    розвитку   житлового господарства). На виступи записані чотири народних депутати. Прошу виставити 12 хвилин.  Думаю,  ви погодитеся, щоб кожному надати по три хвилини.

     Слово має Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська   область).  Шановні  колеги  народні  депутати!  Хочу привернути вашу увагу до постанови Верховної Ради  від  12  лютого 1997   року.  У  ній  чітко  визначено  завдання  і  для  Кабінету Міністрів, і для нас, депутатів Верховної Ради.

     Що передбачалося?   Оскільки   в   постанові    йшлося    про ефективність  використання іноземних кредитів,  Кабінету Міністрів давалося доручення внести на розгляд Верховної Ради проект  закону про  іноземні  кредити  та  державні  гарантії.  Його  нам досі не подано.  Крім того,  цією ж постановою ми  ухвалили,  що  уряд  не повинен  брати  кредит  до  того часу,  поки ми з вами не приймемо відповідний закон.

     Звичайно, кредити треба брати,  якщо є така можливість.  Я не проти них і хотіла б сказати, що наше законодавство, зокрема Закон про місцеве  самоврядування  (стаття  35  "Повноваження  в  галузі зовнішньоекономічної      діяльності"),      дозволяє     місцевим адміністраціям одержувати кредити.  Крім того, Законом про заставу (стаття   37   "Іпотека  будівель  і  споруд")  органам  місцевого самоврядування також надається право оформляти відповідні кредити.

     Тому сьогодні на виконання постанови Верховної  Ради  органам місцевого   самоврядування   Львова,   Харкова   й   Одеси   треба переоформити відповідні документи й кредитну угоду  відповідно  до Закону  про  місцеве  самоврядування.  А  цей законопроект я прошу сьогодні не підтримувати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Петрівно.

     Депутат Ярошинський.  Немає?  Пєхота Володимир Юлійович. Будь ласка.

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Прошу мене вибачити, шановні депутати, але я вважаю, що розгляд  цього  питання  має  бути  пов'язаний  з  тією   житловою концепцією,  яку ми розглядали рік тому.  Житлова ж концепція поки що мертва, вона наповнена лозунгами, закликами і реально ще нічого не дала.

     Якщо підходити з позиції, що коли в мене згоріла хата, то хай у сусіда корова здохне,  то ми нічого не зробимо,  жодного питання не  вирішимо.  А  частково вирішити проблему житлового будівництва сьогодні  можна  за   рахунок   зовнішнього   кредитування.   Була пропозиція,    яку   вносили   депутати,   і   щодо   внутрішнього кредитування, державної підтримки тих, хто сьогодні будує житло, і взагалі такого підходу до цієї проблеми, щоб люди зрозуміли, що за ці чотири роки ми хоч якось  допомогли  їм  у  вирішенні  житлової проблеми.

     Я хотів би навести приклад (це для тих,  у кого,  може, немає статистичних даних),  до чого ми дійшли в житловому будівництві. З 1990  по  1995  рік загальні капіталовкладення зменшилися в чотири рази;  державні капіталовкладення  -  у  п'ять  разів;  колективні внески в будівництво житла - у п'ять разів, у кооперативне житлове будівництво  -  у  вісім   разів;   внески   сільськогосподарських підприємств у будівництво житла - у вісім разів. Зменшився й обсяг приватного будівництва.  Хоча й кажуть, що ростуть особняки й тому подібне,  але реальне приватне будівництво - це не дачі.  Житла на селі будується сьогодні в чотири рази менше.  Отже,  треба  шукати якийсь вихід.

     Я уважно ознайомився з цим договором і вважаю,  що хоча ним і не гарантується вирішення цих питань,  та однак його можна вважати одним з елементів вирішення житлової програми.

     Що дасть реалізація договору для економіки України? По-перше, будуть  створені  нові  робочі   місця   для   наших   будівельних організацій.   По-друге,  продовжиться  будівництво  недобудованих будинків у Львові, в Одесі, Харкові, а пізніше - і в інших містах. По-третє, значно пожвавиться індивідуальне будівництво.

     Пригадайте, коли  ми  розглядали питання про надання кредитів шахтарям,  то незважаючи на дискусії,  що точилися  навколо  цього питання,   усе  ж  вирішили  його.  Сьогодні  є  нагальна  потреба підтримати  наш  житловий  комплекс  і  від  загальних  розмов   і концепцій перейти до конкретних справ.

     Я підтримую  законопроект і закликаю депутатів,  які прагнуть розв'язати житлову проблему  у  своїх  округах,  проголосувати  за нього.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський. Будь ласка (Шум у залі).

     Це ще в межах передбаченого часу. Час не вийшов.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати! Шановний пане головуючий! Я можу підписатися під тим,  що висловив попередній промовець,  зважаючи, що цей договір, на  відміну  від  багатьох  інших   економічних   угод,   непогано порахований і встановлює не тільки державні гарантії, а й гарантії місцевої влади щодо повернення кредиту.

     Ми маємо  можливість  допомогти  важливим  центрам   України: Києву,  Харкову,  Одесі  -  у  вирішенні житлової проблеми,  і всі депутати від Української республіканської партії будуть голосувати за ратифікацію договору.

     Однак є інший бік питання,  який торкається взагалі концепції зовнішньоекономічних угод.

     Я як член Комітету у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД, інші члени моєї партії переконалися в тому,  що уряд хаотично бере кредити,  часто без будь-якої мети за принципом "аби дали", ходячи по  світу  з  простягнутою  рукою  і  не  уявляючи,  як  потім  їх повертати.

     Зовнішньоекономічна діяльність   часто   змінюваних    урядів призводить до того,  що ми стаємо заручниками своїх дій, голосуючи в патріотичному пориві за ті чи інші кредити,  ніби  їх  не  треба буде повертати.  Тому нам варто було б зажадати від уряду, щоб він протягом цієї сесії ще  раз  вніс  концепцію  зовнішньоекономічної діяльності  і  ми  її  затвердили,  бо  ми  не  погодилися  з тією концепцією,  яка  пропонувалася  раніше.  Ми  повинні   підтримати пропозиції  депутатів  Осташа й Семенюк і негайно проголосувати за доповнення  до  чинного  закону  про  угоди,  щоб   регламентувати діяльність урядових, виконавчих структур і вирішувати це питання в цілому.

     I останнє.  Ця   угода   стосується   надзвичайно   важливого житлового питання.  В Української республіканської партії, в інших партій та в мене  особисто  є  багато  пропозицій  щодо  вирішення житлової проблеми шляхом кредитування.

     Сьогодні уряди   багатьох   країн,   у   тому  числі  й  уряд потопаючої,  вмираючої  Росії,  пропонують   концепцію   вирішення житлової  проблеми.  Така  концепція  в нас могла б стати могутнім мотором у  розвитку  економіки,  ми  підходили  б  до  цих  питань комплексно, а не вирішували проблеми окремих міст.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія  України.  Поважне  панство!  Нам пропонують  кредит  на  такі  цілі,  що  в багатьох просто рука не підніметься не підтримати цю угоду. Нашим виборцям потрібне житло, вони не можуть дочекатися,  поки отримають його,  і побудувати теж не мають можливості.  А тут кредит:  17 мільйонів  доларів  на  17 років.  Майже  як  подарунок.  I як добре все виходить:  і Західна Україна буде задоволена, бо у Львові буде завершене будівництво, і в Одесі його завершать, теж добре.

     Але згадаймо,  про  які  кредити вже йшлося в цьому залі.  То машини "швидкої допомоги" терміново були потрібні,  то  пестициди, то ще якісь енергетичні програми. I все нібито нам допомагають.

     Хочу зауважити,  що  цей  кредит  надаватиметься  не  під 7,7 відсотка,  а, якщо підрахувати, яким чином накручують ці відсотки, під 18. Це перше.

     Друге. Будуватимуть       іноземні      інвестори,      тобто створюватимуться   робочі   місця   не   для   наших   будівельних організацій.

     Третє. Будівництво  здійснюватиметься  тільки  у  двох містах України,  і  нам  пропонують  ратифікувати  цей  договір.  Едуарде Йосиповичу,  я  нічого  не  маю  проти  того,  щоб  в Одесі велося будівництво,  щоб туди приїжджали й жили не тільки чеченці, а всі, хто  захоче.  Але  фінансуйте  з міського бюджету,  беріть на себе відповідальність,  укладайте  договори,  сплачуйте   кредити.   Ви витрачаєте кошти на святкування дня міста,  а потім не знаєте, чим харчувати старців. Не так це треба робити. Будь ласка, сплачуйте з бюджету  міста.  I  те ж саме щодо острова свободи - міста Львова. Будь ласка,  мають кошти,  діаспора допомагає  -  нехає  укладають договір. Але ні, все покладають на бюджет України.

     Уже сьогодні,  я  переконана,  наш  зовнішній  борг становить близько 12 мільярдів доларів.  Скільки ж можна набирати  кредитів? Треба  відшукувати  резерви  в себе.  Поки не буде своїх кредитних ресурсів, поки ми не повернемо людям заощадження та не платитимемо нормальної   заробітної   плати   й   пенсії  (а  люди  тоді  самі вкладатимуть гроші,  бо вони хочуть мати житло),  житлова проблема не буде вирішена.

     Я проти  ратифікації  цього  договору і закликаю депутатів не підтримувати його.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення закінчилося (Шум у залi). Від фракції я не можу не надати слово.  Ви від фракції хочете виступити?  Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги! Я хочу коротко изложить нашу позицию по   данному   вопросу,   сказать   о  том,  что  является  камнем преткновения при каждом рассмотрении.  Речь  идет  о  том,  кто  в состоянии  реализовать  этот  проект,  на что будет направлен этот кредит,  каковы  перспективы  реализации  этого  кредита  при  той ответственности, которую берет на себя государство?

     Хочу привлечь  ваше внимание к таким принципиальным моментам. Действительно ли этот  кредит  в  размере  17  миллионов  долларов спасет  строительный  комплекс  Украины,  который до этого успешно разваливался?  Нас убеждают,  что именно 17 миллионов спасут. Хочу заметить,  что  проблема  строительного комплекса гораздо сложнее. Она охватывает и проблему строительной базы,  и проблему сырья,  и проблему технического оснащения.  Поэтому 17 миллионов, как бы нас ни уговаривали,  безусловно,  всех этих  проблем  не  решат.  Надо совершенно по-другому подходить к ним.

     Концепция, которая  была  представлена  в  Верховный  Совет и принималась  здесь,  безусловно,  несостоятельна,  и  внесение  на ратификацию данного соглашения это доказывает.

     В 1990 году мы строили 24 миллиона квадратных метров жилья, а сегодня не строим даже 7 миллионов.  Это  подтверждает,  насколько несостоятельна в целом эта политика.

     Меня волнует  еще  один  вопрос.  Я  понимаю,  если бы в этом документе было записано,  что после завершения строительства  пяти или  шести  домов  во  Львове,  семи - в Одессе эти квартиры будут бесплатно   отданы   многодетным   семьям,   участникам    Великой Отечественной  войны,  военнослужащим.  А  там ведь записано,  что предстоит продать эти квартиры.  Извините,  но  тот,  кто  сегодня имеет  возможность  купить квартиру,  и так ее строит.  Выйдите за пределы Киева и посмотрите,  как башенный кран, с помощью которого строят девятиэтажные здания,  возводит особняки, где два-три этажа внизу и пять сверху.  Думаю,  эти люди имеют возможность построить жилье и без хомута, который мы надеваем на шеи простых людей.

     Следующее. Меня вообще удивляет, что из 17 миллионов долларов 3 миллиона предполагается использовать  для  финансирования  услуг так   называемых  консультантов.  Да  вы  посмотрите,  пожалуйста, сколько  у  нас  в  Киеве  было  строительных  или  связанных   со строительным  комплексом институтов!  Вы их разрушили,  развалили. Почему мы не  говорим,  что  этим  будут  заниматься  именно  наши институты,  а не какие-то консультанты? Неужели наши специалисты - полные  бездари?  Собираясь  проголосовать  за  это  решение,   мы признаемся,  что  не хотим советоваться с нашими профессионалами и решать эти проблемы.

     Я уже не говорю  о  других  последствиях,  о  том,  что  этим решением  мы  увеличиваем внутренний и внешний долг,  который наше правительство уже и  так  не  в  состоянии  платить.  Эти  кредиты сокращают  расходы  на  социальные программы или просто уничтожают их.

     Я остановился только на нескольких  принципиальных  моментах, которые   убеждают   в   необходимости   взвешенного  подхода  при голосовании.  Я считал бы возможным не голосовать за этот  кредит, ибо он так же не обоснован,  как и кредит на 15 миллионов долларов под  так  называемое  овощехранилище  в  Киеве,  как  кредиты  под некоторые  другие  программы,  о  которых  уже  говорилось  с этой трибуны.

     Это программа,  которая  решит  проблемы  не  десятков  тысяч людей, а строительства пяти домов во Львовской и шестисеми домов в Одесской  области.  У  нас  столько  недостроенных   "коробок"   и неиспользуемой техники стоит, столько бандитским методом воруется, грабится,  вывозится из  Украины,  что  мы  должны  решить  вопрос коренным  образом,  то  есть  принять  закон о внешнеэкономической деятельности.  Тогда будет четко,  ясно и понятно,  какова позиция государства и парламентариев по этим стратегическим вопросам.

     Благодарю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Гурвіц, будь ласка.

     ГУРВІЦ Е.Й.,голова  Одеської  міської ради народних депутатів (Жовтневий виборчий округ,  Одеська область).  Уважаемые депутаты, уважаемый   председательствующий!  Кредит  в  сумме  17  с  лишним миллионов долларов совершенно не касается государственного бюджета Украины,  ведь  выплачиваться  долг будет из местных бюджетов трех городов:  Одессы (Шум у залі).  Секунду,  я вас не перебивал.  Для Одессы  сумма  7,6  миллиона долларов невелика.  Но если не решить этот вопрос,  мы вообще ничего не будем делать.  Ведь кредит  дает возможность  (а с этой трибуны уже прозвучала неверная информация) работать двум строительным  трестам.  Работать  на  этих  обкектах будут  только одесские строители,  никто из иностранных строителей для строительства жилья не привлекается.  Следовательно,  кредит - это  рабочие  места.  Мы  много  говорим о заботе об отечественном производителе.  Так вот это - те  самые  оборотные  средства,  тот самый   начальный   капитал,   который   дает  возможность  начать работать...

     Извините, господин  Симоненко,  когда  вы  выступали  с  этой трибуны, я не сказал вам ни одного слова (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступайте,  не  реагуйте  на  репліки  із  залу. Говоріть, що вважаєте за потрібне.

     ГУРВІЦ Е.Й.  Разумеется,  Мировой банк поставил условие,  что это жилье должно быть продано. Оно будет продано по ценам ниже цен коммерческих фирм,  которые ведут строительство в  Одессе.  Но  за деньги,  которые  будут  получены  от продажи этих квартир,  будет построено не семь,  а девять домов.  Два дома  будут  распределены первоочередникам,  военным,  аварийщикам.  То  есть это выгодный и совершенно нормальный  кредит,  который  нам  предложен  на  очень выгодных  условиях.  Голосовать  против этого кредита будут только те,  кто хочет,  чтобы в стране было  как  можно  хуже,  чтобы  не делалось  ничего,  кто  хочет  довести  страну  до  ручки  и потом заявлять, что довели ее до такого состояния другие (Шум у залі).

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   логічно   надати   слово    й представникові зі Львова, де чекають цього кредиту. Будь ласка.

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,   Львівська   область).  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу! Шановні колеги народні депутати!  У нашому сесійномі залі постійно спостерігаєш   дивовижну  річ.  Коли  Верховна  Рада  виходить  на вирішення якоїсь абсолютно конкретної справи, яка завтра може дати полегшення - не в усій Українській державі,  на превеликий жаль, а принаймні якомусь містові,  селу чи якійсь групі людей,  тоді  всі наші  "борці"  за  справедливість,  за  краще  життя народу тут же стають перепоною для реалізації цієї справи.

     Не можу сьогодні  не  нагадати  всім  нам:  коли  йшлося  про ратифікацію    україно-пакистанської   домовленості   про   продаж Пакистану 320 танків,  то навіть елементарно безграмотній  людині, не першому секретарю ЦК Компартії України,  було зрозуміло, що цей договір  треба  негайно,  без  обговорення  ратифікувати,  бо  він гарантував  роботу  для  60  тисяч  робітників.  А  це - зарплата, поповнення  бюджету.  Хто  ставив  перепону?  Перший  секретар  ЦК Компартії,  який  вставав  на  трибуну  й  казав:  "А  как  на это посмотрит Россия?".

     Сьогоднішня ситуація   абсолютно   аналогічна,   позика    на зовнішній  борг  не  лягає.  Цей  борг  повертатимуть  із місцевих бюджетів:  бюджету Одеси,  бюджету Львова і бюджету Харкова. Невже нормальній,  мислячій,  не хворій якоюсь ідеєю людині незрозуміло, що допомогти принаймні кільком сотням чи кільком тисячам  громадян або  конкретому  місту - це є також благородна справа українського парламенту, українського парламентарія?

     Сьогоднішній розгляд цієї  проблеми  ще  раз,  у  сотий  раз, показує,   хто  є  могильником  Української  держави  і  добробуту українського народу. Сьогодні знову, у сотий раз, проявляється оця фальш, підступність, дволикість, оце фарисейство першого секретаря ЦК Компартії України і всієї його братії тут.

     Я розумію,  що це питання вже провалено заздалегідь зусиллями саме  тих  людей.  Але,  слава Богу,  що ці люди на таких питаннях воістину проявляють свою дволикість, фальш, ненависть до України і до благополуччя її народу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! (Шум у залі). Я зараз поставлю на голосування... Поіменно?

     Ставлю на голосування пропозицію  голосувати  поіменно.  Будь ласка.

     "За" - 117. Прийнято.

     Голосуємо поіменно.   Ставлю  на  голосування  проект  Закону України про ратифікацію угоди про надання позики (проект  розвитку житлового   господарства)   між  Україною  та  Міжнародним  банком реконструкції та розвитку.

     "За" - 153. Не прийнято.

     Прошу висвітити результати голосування по фракціях. Дякую.

     Шановні колеги!  Не треба політизувати питання,  яке є навіть не економічним, а соціальним.

     ----------

     Розглядається питання  про проект Закону України про внесення змін до Закону України про цінні папери та фондову біржу (стосовно формування бюджету). Друге читання.

     Доповідач - Михайло Васильович Чечетов. Будь ласка.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемый  Виктор  Лаврентиевич!   Уважаемые   народные депутаты!  В качестве преамбулы скажу несколько слов о предыстории этого вопроса.  Вы, наверное, помните, что, когда мы рассматривали проект бюджета на 1997 год,  правительство инициировало внесение в парламент связанного с  бюджетом  законопроекта  "Деякі  зміни  до законодавства",  где  речь шла о внесении поправок более чем к 100 законопроектам.  Парламент принял решение передать эти поправки  к разным  законопроектам  в  профильные  комиссии,  чтобы  они потом вносили конкретно отдельные  поправки.  Наш  Комитет  по  вопросам экономической  политики  по  роду  своей деятельности рассматривал поправку к Закону "Про цінні папери та фондову біржу".  Мы вносили ее  на  рассмотрение,  и  она была принята в первом чтении.  После этого поступило только одно предложение - депутата  Таранова,  оно учтено.   Он  предлагает  последнее  предложение  части  четвертой "Діяльність щодо депозитарного обліку цінних паперів та проведення грошових   розрахунків   за   угодами   з   ними  може  суміщатись комерційними банками" исключить,  мотивируя тем, что данный вопрос будет  урегулирован  в Законе о системе национального депозитария, проект которого в настоящее время дорабатывается  и  будет  внесен нашим комитетом на третье чтение и утвержден Верховным Советом.

     Кроме того,  депутат Таранов предлагает исключить часть пятую (это то,  что было принято в первом чтении).  Я прочитаю дословно: "Заборонити  використання  слів  "товарна біржа",  "фондова біржа" будьякими суб'єктами підприємницької діяльності,  що  не  створені відповідно до законів України про цінні папери та фондову біржу та про товарну біржу".

     Что касается товарной биржи,  то мотивация та же самая:  есть отдельное  законодательство,  которое  регулирует функционирование товарной биржи,  это  не  прерогатива  данного  закона.  А  вопрос фондовой биржи уже урегулирован в данном законе в статьях 34 и 35.

     Подведу черту под тем, что я сказал. Мы приняли эту небольшую поправку в  первом  чтении.  После  этого  поступило  только  одно замечание от народного депутата,  оно учтено. И наш комитет просит поддержать и проголосовать за этот законопроект.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Приступаємо до розгляду в другому читанні.

     "Доповнити статтю  33  Закону  України  про  цінні  папери  і фондову біржу частиною четвертою такого змісту:

     "Фондова біржа  займається  виключно  організацією  укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та  їх  похідних.  Вона  не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію".

     А наступну частину вилучити.  Так,  Михайле Васильовичу? Будь ласка, дайте пояснення.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Мы  учли  предложение депутата Таранова,  и это дало нам возможность немножко сократить текст,  проголосованный  в первом чтении. Я говорил, чем это мотивировано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  доповнення до статті 33, яке я щойно зачитав. Голосуйте, будь ласка.

     Це дуже коротка й зрозуміла пропозиція.

     "За" - 169.

     Шановні колеги! У мене складається враження, що на вечірньому засіданні  нам  дуже важко організовувати нормальну роботу.  Але ж необхідне результативне голосування.

     Будь ласка, депутате Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська  область).  Шановні  народні  депутати!  Це  доповнення уточнює зміст закону, і, зрозуміло, треба його проголосувати.

     Крім того,  ще одне.  Ми багато дискутували з приводу статусу фондової  біржі,  яка  це  має  бути  організація,  прибуткова  чи неприбуткова.  Там,  де дається визначення статусу фондової біржі, якими  операціями  вона  має  займатися  (це   зачитував   депутат Чечетов),  треба написати, що це є організація (або установа), яка створюється не з метою отримання доходу.  Якщо це  буде  написано, тоді все стане на свої місця.

     Я дуже  просив  би  підтримати те,  що запропонував Комітет з питань економічної політики, з моїм зауваженням.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозицію  комітету  із   зауваженням   депутата Терьохіна  ставлю  на  голосування.  Прошу  зосередитися,  шановні колеги.

     "За" - 173.

     Шановні колеги, ну скажіть, що не зрозуміло в цій поправці?

     Будь ласка.

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Шановний  Вікторе Лаврентійовичу!  Справа не в тому,  що є спротив прийняттю цієї поправки,  а в тому,  що люди розслабились і в залі не вистачає депутатів. Треба голосувати поіменно, щоб було відомо, хто бере  участь  у  роботі  Верховної  Ради,  а  хто  в  кулуарах обговорює завтрашні проблеми.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте проголосувати поіменно?

     ЧАПЮК Р.С. Так, поіменно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування  пропозицію  голосувати проект поіменно. Прошу.

     "За" - 147. Прийнято.

     Проект ставиться на  поіменне  голосування.  Сергій  Терьохін зараз зачитає свою поправку, ви уважно слухайте.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати,  я пропоную прийняти те,  що було подано комітетом,  з  уточненням,  що  фондова  біржа створюється не з метою отримання доходу. Що це означає? Що фондова біржа не може здійснювати операції з метою  одержання  доходу  від фондового ринку. Цього застереження немає, і фондова біржа починає отримувати доходи,  які не властиві суб'єкту фондового ринку. Саме тому  законопроект  треба  приймати  з  такою  поправкою.  Це дуже важливо  для  того,  щоб  не  було  можливості   для   спекуляції, використовуючи  статус  фондової  біржі.  З  цією  поправкою можна проголосувати те, що запропоновано комітетом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  законопроект   із   цією поправкою.    Зрозуміло?    Будь   ласка,   проводиться   поіменне голосування. Прошу зосередитися.

     "За" - 204.

     Я хотів би сказати,  що уточнення,  яке  запропонував  Сергій Терьохін, не буде зайвим, хоча із запропонованого комітетом тексту цілком зрозуміло, що фондова біржа здійснює виключно організаційні функції.   Але   це  уточнення  унеможливлює  дії,  спрямовані  на одержання прибутку. Це й запропонував депутат Терьохін.

     Тому я  пропоную  проголосувати.  Зосередьтеся,  будь  ласка. Згодні? Ставлю на поіменне голосування.

     "За" - 214.

     Ну, слухайте... Слово має депутат Шаланський. Перед повторним голосуванням я кожного разу надаю слово депутатам.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую.  Я хотів би звернути вашу увагу, що в залі немає і нашого відповідального за Регламент Петра Шейка, який ратував за те, щоб ми працювали у повній відповідності до вимог Регламенту.  Я це підтримую, але дай, Боже, щоб у нас при цьому ще була результативність.

     Тому прошу всіх присутніх у залі вникнути в  ситуацію.  Це  ж абсолютно нормальне доповнення. Давайте приймемо сьогодні хоч одне реальне,  нормальне рішення.  Я вас закликаю проголосувати за  цей проект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Чечетов, будь ласка.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Уважаемые народные депутаты! Когда мы принимали этот  законопроект  в  первом  чтении,  то  это   положение   было проголосовано в такой редакции: "Фондова біржа займається виключно укладанням  угод  купівлі  та  продажу..."  Но  биржа  не   должна заниматься   "укладанням   угод".  Она  должна  заниматься  только организацией.  Поправка Сергея Терехина усиливает эту позицию, она запрещает  фондовой  бирже  заниматься коммерческой деятельностью, получать прибыль. Прошу поддержать это изменение к закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю цю пропозицію на голосування.  Будь ласка. Голосування поіменне. Прошу зосередитися.

     "За" - 248. Дякую вам.

     --------------

     Шановні колеги!  Ставиться  на  розгляд проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  податок  на додану  вартість.  Ми  повинні сьогодні його заслухати й грунтовно обговорити. Думаю, ми прийдемо до нормального рішення.

     Доповідач - Мітюков  Ігор  Олександрович,  міністр  фінансів. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Сьогодні вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість. Внесення цього законопроекту зумовлено тим,  що  під  час завершення підготовчої роботи із введення в дію Закону України про податок на додану вартість було виявлено велику кількість  підприємств,  які  не підготувалися до переходу на нові принципи нарахування та сплати податку на додану вартість, а також тим,  що  деякі  положення  закону,  які  регулюють правовідносини перехідного періоду, потребують уточнення.

     Кабінет Міністрів  уважно  розглянув  усі   пропозиції   щодо уточнення  положень перехідного періоду,  пов'язаного із введенням закону в дію,  провів кілька зустрічей  з  представниками  груп  і фракцій  народних  депутатів,  Спілки  промисловців та підприємців України.

     Законопроект, який подано на ваш розгляд,  є компромісним, бо в  ньому  значною  мірою  враховано пропозиції платників податку й інтереси державного  бюджету.  Водночас  його  норми  не  змінюють основних,  принципових  положень  Закону  про  податок  на  додану вартість, прийнятого Верховною Радою. Однак слід сказати, що закон оцінюється   неоднозначно.   Багатьох   суб'єктів  підприємницької діяльності він не влаштовує.

     У зв'язку з цим необхідно сказати кілька слів стосовно  цього виду   податку.   Кабінет  Міністрів  заявляв  раніше  і  повторює сьогодні,  що прийнятий Закон про податок  на  додану  вартість  є одним  із  найважливіших  законодавчих актів,  який направлений на побудову  ринкових  умов  господарювання   і   повною   мірою   їм відповідає.  Він  створює  умови  для  гарантованого  забезпечення держави фінансовими ресурсами. Тому немає ніяких підстав говорити, що цей закон треба скасовувати чи докорінно змінювати.

     Уряд не  бачить  також підстав для того,  щоб ставити питання про перенесення строку введення в дію Закону про податок на додану вартість.  Положення  цього  закону враховані в доходах бюджету на другу половину поточного року,  і кожен місяць  затримки  введення його  в  дію  призводитиме до втрат затверджених у бюджеті доходів від цього податку.  Немає  підстав  посилатися  й  на  те,  що  не затверджені підзаконні нормативні акти, передбачені законом.

     Маю повідомити,  що  основні підзаконні акти - декларація про податок на додану  вартість,  форма  податкової  накладної,  книги обліку  покупок  та продажу,  а також постанови,  положення й інші нормативні акти,  передбачені законом,  затверджені й доведені  до відома платників податку.

     Хочу звернути вашу увагу на те, що податок на додану вартість обраховується й  сплачується  до  бюджету  щомісячно  на  підставі щомісячних  операцій  з  купівліпродажу  товарів.  Тому справляння цього податку не пов'язане з  квартальними  звітними  періодами  і немає  необхідності пов'язувати введення податку з початком нового квартального періоду.

     Діючий порядок   бухгалтерського   обліку   дає    можливість платникам  податку  обраховувати  базу  оподаткування  податку  за запропонованими нормами прийнятого закону.  Фактор бухгалтерського обліку  також не є підставою для затримки із введенням у дію цього закону.

     На підставі  сказаного  Кабінет  Міністрів  просить  народних депутатів  не вносити пропозицій про перенесення строку введення в дію і ввести прийнятий закон у дію,  як і передбачено,  з 1 жовтня поточного року.

     Цілком зрозуміло також і те, що прийнятий закон не до вподоби багатьом структурам,  які вміло використовують  чинне,  не  зовсім досконале,   законодавство   й   ухиляються  від  оподаткування  у легальній, а надто в тіньовій сфері діяльності.

     Огріхи законодавства широко використовувалися в  операціях  з продажу  енергоресурсів,  в  експортних  операціях,  у  роздрібній торгівлі,  у  посередницьких  операціях,  особливо  при  бартерних угодах.

     Новий закон  багато  з цих огріхів усуває,  перекриває канали ухилення  від  сплати  податків.  У  законі  чітко  зазначено,  що обов'язок  сплачувати податок з операцій з продажу товарів повинен виконуватися беззаперечно,  якщо підприємство  одержало  товар,  а інше підприємство його продало.

     ПДВ -  найважливіший  податок  для наповнення бюджету.  З сум цього податку формується понад третина доходів зведеного бюджету і більш як половина всіх податкових надходжень.

     ПДВ має   вирішальне  значення  для  фінансування  соціальних витрат.  У зв'язку  з  цим  дуже  важливо,  як  цей  податок  буде сплачуватися платниками.

     Законом передбачено,  що  податок  на  додану  вартість  є не податком на  реалізацію,  а  податком  на  споживання.  Податок  у державі  має  бути  сплаченим,  якщо товар,  який оподатковується, отриманий  споживачем  для  використання,  тобто  право  на  товар перейшло від продавця до споживача. У разі виконання цієї операції і має бути сплачений цей податок.  Держава не може бути заручником того,  що  надходження  до  бюджету  залежатимуть  від  бажання чи небажання своєчасно заплатити продавцю гроші за проданий товар.

     Невирішення проблеми  погашення   заборгованості   заробітної плати  працівникам бюджетної сфери,  недофінансування передбачених бюджетом витрат, постійне зростання недоїмки по податках, особливо по  податку  на додану вартість,  і взагалі стан виконання бюджету змушують Кабінет Міністрів вживати дійових  заходів  для  збирання податків,  включаючи  й  удосконалення  податкового законодавства, зокрема з податку на додану вартість.

     Проте Кабінет Міністрів враховує,  що норми прийнятого закону потребують встановлення деякого перехідного періоду для освоєння й підготовки  до  їх  застосування,  і   пропонує   Верховній   Раді підтримати такі пропозиції.

     Перше. Враховуючи,  що  платники  податку не підготувалися до виконання податкових зобов'язань  за  принципом  нарахування,  які виникають  у  момент  відвантаження  товарів,  отримання виконаних робіт чи послуг,  пропонується надати платникам податку  право  до кінця   поточного   року   самостійно   визначатися,   який  метод нарахування податкових зобов'язань вони  вибирають  -  за  касовим надходженням   коштів,   як   це   є  сьогодні,  чи  за  принципом нарахування.

     Крім того,  пропонується,  щоб такий же метод  застосовувався при  визначенні права платника податку на податковий кредит або на відшкодування з бюджету податку,  який він  сплатив  за  закуплені товари, по факту отримання товару чи по фактичній оплаті одержаних товарів.

     Вибраний метод нарахування податкових зобов'язань і права  на податковий    кредит    застосовуватиметься    підприємствами   та організаціями до кінця року.  Зміна методу протягом цього  періоду не допускається.

     Кабінет Міністрів   звертається   до   народних  депутатів  з проханням підтримати саме таку пропозицію,  бо це положення закону є ключовим для виконання бюджету і поліпшення економічної ситуації в цілому. Це пункт 11 проекту закону, підпункт 5.

     Поряд з  цим  вноситься  пропозиція  надати  право   платнику податку  зменшувати  свої податкові зобов'язання у випадках,  якщо покупець без згоди  з  продавцем  не  розрахувався  за  поставлену продукцію в строк,  що перевищує 30 днів (тобто в місячний термін, який  береться  за  базу  періоду  оподаткування),   і   продавець продукції    звернувся   до   суду   із   заявою   про   стягнення заборгованості.  Якщо  ця  заява  була  прийнята  до  провадження, нарахування штрафних санкцій і виконання зобов'язання припиняється до остаточного вирішення цього питання в суді.

     Запропонована норма   вже   передбачена    в    Законі    про оподаткування прибутку підприємств.  Ми вважаємо, що вона має бути і в Законі про податок на додану вартість.  Це уточнення сприятиме зміцненню  платіжної  дисципліни,  а також зніме напругу в питанні сплати ПДВ,  коли з платником податку протягом тривалого  часу  не розраховуються за поставлену продукцію.

     Друге. Уряд ще раз уважно проаналізував ситуацію, що склалася на ринку операцій з продажу електроенергії і газу,  і,  враховуючи стан  розрахунків  з  постачальниками  цих ресурсів,  вносить такі пропозиції.  Тимчасово, до 1 січня 1999 року, проводити справляння податку з операцій з продажу електроенергії

     електропостачальними компаніями й організаціями безпосередньо споживачам  електроенергії.   Сплата   податку   здійснюватиметься електропостачальниками  відповідно  до  вибраного  методу  в  міру надходження коштів або в міру продажу електроенергії.

     З операцій  з  продажу  газу,   видобутого   в   Україні   чи імпортованого,  нарахування  податку  проводити  при  продажу газу безпосередньо споживачам (за винятком населення, як це передбачено чинним законом,  і бюджетних організацій) з оплатою за фіксованими цінами.

     Відповідно до запропонованої схеми платниками податку  будуть виступати   газові   трейдери,   Державне   акціонерне  товариство "Укргазпром" і окремі  підприємства,  які  мають  прямі  угоди  на імпорт   газу  з  Російської  Федерації.  При  цьому  при  митному оформленні поставок податок не буде  сплачуватися.  Ця  пропозиція передбачена в пункті 5 проекту.

     Кабінет Міністрів   не   погоджується   з   пропозиціями  про звільнення від оподаткування операцій з продажу  електроенергії  і газу.   На   ринку   електроенергії   і   газу   багато  суб'єктів використовують,  як правило, бартерні умови поставок і різні форми розрахунків: грошові, вексельні, переуступку боргових зобов'язань, обмін  товарами  й  послугами.  За  такої  системи  розрахунків  і відсутності  ПДВ  з  продажу  електроенергії  і газу бюджет зазнає значних втрат.

     Третє. Враховуючи,  що  тарифи   на   транзитні   перевезення вантажів  на  1997  рік  були погоджені на підставі міжурядових та міжгосподарських угод і не враховували податку на додану вартість, оскільки  чинне законодавство надавало пільгу з цього виду послуг, пропонується ввести норму про оподаткування  на  митній  території України  послуг  з  транзитних  перевезень  вантажів  і  пасажирів починаючи з 1 січня 1998 року, а не з моменту введення в дію цього закону.  Тобто  до  кінця  року  ми  зберігаємо  умови надання цих послуг,  які були враховані при визначенні тарифів  на  послуги  з транзитних перевезень.

     Слід відзначити,  що  від  надання  пільг  щодо оподаткування послуг з транзитних перевезень бюджет щорічно  втрачає  близько  1 мільярда  гривень.  Із вартості послуг з аналогічних перевезень (і вантажних,  і пасажирських),  що надаються вітчизняним споживачам, податок  справляється,  тобто нерезиденти на нашій території мають пільгу, українські ж споживачі такої пільги не мають і цей податок сплачують.

     Четверте. Вноситься  пропозиція  продовжити  дію  пільг  щодо оподаткування деяких операцій по виконанню  будівельних  та  інших робіт,  які  звільнялися від оподаткування за нормами попереднього законодавства і виконання  яких  було  розпочато  до  набуття  цим законом   чинності.   Тобто   пропонується   завершити   виконання розпочатих робіт на умовах законодавства  про  оподаткування,  яке діяло на момент початку цих робіт. Зокрема, це стосується робіт по будівництву  об'єктів  за  рахунок  фонду  Чорнобиля,  реставрації культових   споруд,   будівництва  об'єктів  соціально-культурного призначення та деяких інших.

     П'яте. Пропонується  змінити  форму  перерахунків  податкових зобов'язань  щодо  товарів,  робіт  і  послуг  (відвантажених  або виконаних), оплата яких не була здійснена на день набуття чинності цим  законом,  а  також  відшкодування  з  бюджету  суми  податку, сплаченого в складі ціни  устаткування,  яке  не  було  введене  в експлуатацію  на  цей  момент.  Ця  проблема постає сьогодні перед більшістю  підприємств,  які  мають  значні   обсяги   неоплачених виконаних робіт або відвантажених товарів. Як показали розрахунки, за відвантажені товари на 1 жовтня залишиться несплачених податків більш  як  на  3,5  мільярда гривень.  Ми розуміємо,  що таку суму сплатити до кінця року підприємства не мають змоги.

     Яким же чином,  на наш погляд,  слід розв'язати цю  проблему? Пропонується   визначити,   що   суми   заборгованості  з  ПДВ  на відвантажені товари  погашаються  в  міру  надходження  коштів  на рахунок  постачальника,  а  суми  ПДВ  на невстановлене обладнання відшкодовуються з бюджету в міру введення в експлуатацію  основних фондів, але обмежити це право терміном до початку 1999 року. Тобто ця норма діятиме протягом останніх місяців 1997 року і всього 1998 року.

     Стосовно ПДВ   на   відвантажені,  але  не  оплачені  товари. Зобов'язання платника ПДВ перед  бюджетом  виникатимуть  тільки  в міру   реальної   оплати  й  надходження  цих  коштів  на  рахунок товаровиробника.  Ми вважаємо, що за цей період - більш ніж за рік

- кожен товаровиробник зможе вирішити це питання.

     Шосте. Пропонується     уточнити     порядок    відшкодування торговельним організаціям витрат по сплаті ще невідшкодованих  сум податку  на  додану  вартість  на  залишки  товарів на складах цих підприємств (організацій) на день набуття чинності законом.

     Розрахунки показують, що безпосереднє відшкодування з бюджету (як  це  передбачено  в  прийнятому  законі)  сум ПДВ на непродані товари сягає за 1 мільярд гривень.  Ці суми накопичилися за кілька років,   протягом   яких   закуповувалися   товари.  У  1997  році відшкодування сум ПДВ за цими операціями не передбачено.

     Кабінет Міністрів пропонує дещо іншу форму відшкодування - за рахунок  поточних  надходжень  від реалізації продукції,  тобто не шляхом  повернення  коштів  з  бюджету,  а  шляхом  включення  сум відшкодування  до сум податкового кредиту до повного їх погашення. При  реалізації  цих  товарів  податок  на  додану   вартість   не перераховується   до   бюджету,   а   зараховується  як  погашення заборгованості.

     Сьоме. Пропонується деяке спрощення порядку  сплати  ПДВ  при ввезенні  товарів  на  митну  територію  України.  Із 10 мільйонів гривень до 5 мільйонів знижується обсяг  доходу  за  минулий  рік, який  дає  право імпортеру видавати податковий вексель без акцепту його  банку,  тобто  без   забезпечення   банківською   установою. Запропоновано  також  при  його  видачі  не  враховувати наявність заборгованості перед бюджетом.

     У проголосованому  Верховному  Радою  законі  встановлювалося право   на   цю  пільгу  тільки  для  підприємств,  які  не  мають заборгованості перед бюджетом.  Тепер ми  це  обмеження  знімаємо, тобто  практично всі великі й середні імпортери з обсягом валового доходу понад 5 мільйонів  гривень  матимуть  право  на  відповідні пільги.

     Одна з пропозицій,  яка вноситься Кабінетом Міністрів,  тісно пов'язана  з  бюджетом  і  з  регулюванням  бартерних  операцій  у зовнішньоекономічній діяльності.  Це дуже принципово.  Ідеться про відшкодування з бюджету ПДВ при експорті.

     Сьогодні діє загальна норма,  згідно  з  якою  експортер  має право  на відшкодування ПДВ,  сплаченого в податковому періоді.  У разі  проведення  експортних  операцій  за  бартерними  угодами  з бюджету не відшкодовується ПДВ,  сплачений під час виробництва або придбання  експортних  товарів.  Ця  норма   вводилася   з   метою скорочення  бартерних  операцій  і  як  захід  для зменшення втрат бюджету,  бо при оподаткуванні бартерних операцій  неможливо  було виявити справжню ціну бартерних угод.  Ціна товару, як правило, не відповідала  дійсності,  і   відшкодування   з   бюджету   податку проводилося лише на підставі даних, вказаних експортером.

     Ситуація з    бартерними   зовнішньоекономічними   операціями поліпшується.  Але є багато прикладів зловживань,  коли  продукцію експортує  не виробник,  а посередник,  який нічого не витратив на виробництво цієї продукції,  і,  крім того,  ще й  має  можливість звернутися  до  бюджету  за відшкодуванням ПДВ.  Кабінет Міністрів пропонує залишити  чинне  положення  щодо  відшкодування  ПДВ  при здійсненні бартерних експортних операцій до кінця 1998 року.

     Проект закону  був  детально  розглянутий у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності.  Підготовлено спільний проект з урахуванням  проекту,  поданого Кабінетом Міністрів,  і пропозицій комітету. Цей спільний проект пропонується вашій увазі.

     Шановні народні депутати!  Кабінет Міністрів  звертається  до вас із проханням виважено розглянути внесені пропозиції і прийняти їх сьогодні в першому читанні. Ми розуміємо, що у вас є пропозиції щодо   інших   норм   закону,  зокрема  щодо  розширення  пільг  в оподаткуванні.  Але повертатися до розширеного варіанта  уточнення закону  - це означає не прийняти поправок до закону взагалі.  Уряд готовий уважно розглянути  всі  пропозиції  народних  депутатів  і врахувати  їх,  готуючи наступні уточнення до цього закону.  Ми не внесли до цього законопроекту ряд змін,  які слід було б прийняти. Вважаємо, що вони можуть бути розглянуті пізніше.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Запишіться, будь ласка.

     Пономаренко Борис Йосипович. Будь ласка.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський   виборчий   округ,   Черкаська   область).  Шановний доповідачу!  Я  маю  ряд  пропозицій  до  закону  і  подам  їх   у встановленому  порядку.  А  до  вас  хотів  би  звернутися з таким запитанням.  Враховуючи  те,  що  прийняття  поправок  до   закону потребує зміни нормативної документації,  а закон досить складний, чи не варто цей закон ввести в дію водночас із  прийняттям  нового бюджету, тобто з 1 січня 1998 року?

     Дякую за увагу.

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Я  вже  говорив у своєму виступі,  що бюджет на 1997 рік складений з урахуванням введення цього закону в дію  з другого півріччя.  Кожен місяць затримки - це значні втрати для бюджету.  Тому як міністр фінансів я не можу погодитися з цією пропозицією. І не тільки тому, що це втрати для бюджету. Цей закон дає  можливість  зменшити  тінізацію  економіки  саме  за  рахунок скорочення бартеру.  Чим швидше ми введемо його в дію,  тим швидше зможемо покінчити з такими негативними явищами в нашій  економіці, як  приховування прибутків,  ухилення від оподаткування за рахунок бартерних операцій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чапюк. Будь ласка.

     ЧАПЮК Р.С. Дякую. Шановний Ігоре Олександровичу! Цей закон ми прийняли   зовсім  недавно  за  пропозицією  уряду.  Він  проходив нелегко,  уряд,   і   преса,   і   навколопрезидентське   оточення звинувачували Верховну Раду,  яка,  мовляв,  сяка-така, не приймає змін до податкового законодавства, тому бюджету немає. І от іще не висохло  чорнило  на  підписаному  законі,  а ви пропонуєте внести зміни й кажете, що їх конче треба прийняти. Це перше.

     І друге.  Усі законодавчі  акти,  які  ми  приймаємо,  мають, урештірешт,  діяти  в  інтересах  людей.  Я три роки підряд ставлю питання перед міністрами,  віцепрем'єрами, Прем'єрами, які кожного року   міняються,   коли,  нарешті,  будуть  виділені  передбачені бюджетом кошти для завершення будівництва двох  сільських  шкіл  у моєму окрузі,  яке було розпочате ще за радянських часів? Сьогодні я одержав від міністра агропромкомплексу відписку, що грошей немає і не буде, бо Міністерство фінансів їх не виділяє.

     Як можна  миритися  з  такою  роботою  міністерств і Кабінету Міністрів? Як можна приймати ваші пропозиції?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Ми свідомо так швидко вийшли з  пропозицією  внести  ці  зміни - саме для того,  щоб пом'якшити наслідки введення  в  дію  цього  дуже  важливого  для  виробників закону. Він абсолютно правильний і повністю відповідає міжнародним нормам і стандартам.

     Але величезна заборгованість  підприємств,  нестача  обігових коштів,  багато  інших  проблем  в  економіці  змусили нас піти на пом'якшення інтенсивності введення цього закону в  дію.  З  одного боку,  його  не  можна  не  вводити,  а  з  другого  -  треба дати можливість підприємствам пристосуватися до зовсім нової форми.

     Якщо ми цього закону не  приймемо,  то  ніколи  не  подолаємо бартер.  Тому  ми наполягаємо на введенні цього закону з 1 жовтня, але  з   певним   перехідним   періодом,   щоб   дати   можливість підприємствам пристосуватися до його вимог.

     Щодо другого запитання.  Думаю,  ми окремо з'ясуємо,  про які школи йдеться,  коли було ваше звернення,  і дамо відповідь,  чому досі не профінансовано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов Леонід Олександрович. Будь ласка.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів   (Заводський   виборчий   округ,   Запорізька  область). Уважаемый Игорь  Александрович,  я  хотел  бы  уточнить  несколько позиций и задать вопрос.

     Первое. Назовите,  пожалуйста, чтобы знали народные депутаты, какой сегодня долг государства перед  предприятиями  по  расчетам, связанными с НДС?

     Второе. Хотелось бы, чтобы вы уточнили, в течение года или до конца  года  будет  сохранено  положение  о  возмещении   НДС   по экспортным бартерным операциям?

     И последнее.  Как  вы смотрите,  с введением этого закона с 1 октября,  -  так,  как  вы  настаиваете,   -   нельзя   ли   будет предусмотреть  выдачу  авансом  казначейского  чека  на  основании плановых расчетов предприятий,  имеющих  на  момент  ввода  закона дебетовое сальдо по НДС? Как смотрит на это Министерство финансов?

     Пожалуйста.

     МІТЮКОВ І.О.  На  жаль,  я  не можу зараз назвати точну цифру заборгованості з повернення експортного ПДВ...  (Шум у залі). Сума значно менша,  ніж та,  що ви називаєте.  Думаю, вона не перевищує 200 мільйонів гривень.  Я маю на увазі те, що не було повернуте на середину  цього  року  і відшкодування мало проводитися за рахунок місцевих  бюджетів.  Місцеві  бюджети  не   відшкодували,   і   ця заборгованість  повністю  переводиться  на  державний  бюджет.  Ми відшкодовуватимемо її (відповідно до надходжень до  бюджету  і  до наших  зобов'язань) до кінця року.  Не все враховано при складанні бюджету.  Коли ми обрахували в цілому  доходи  з  ПДВ,  вони  були зменшені на суму заборгованості, яка не була відшкодована.

     Ця проблема є. Її державний бюджет, так би мовити, успадкував від місцевих бюджетів,  які не змогли  розрахуватися,  особливо  в областях, де є великі обсяги експорту.

     Схема старого   закону  не  спрацьовувала,  коли  йшлося  про експортно орієнтовану  галузь,  бо  сума  ПДВ,  яка  залишалася  в розпорядженні цього бюджету, була менша, ніж сума зобов'язань.

     Щодо другого  запитання.  Ми  ще до кінця не визначилися,  чи доцільно запроваджувати такі інструменти,  як податкове звільнення чи  податковий  вексель  по  заборгованості  з  боку бюджету.  Моя позиція   така:   якщо   запроваджувати   такі   інструменти,   як казначейські  векселі й таке інше,  то вони повинні бути абсолютно прозорими,  мати  повне  забезпечення  й   досить   широку   сферу застосування,  щоб  не  можна  було  спекулювати  на  дисконтах  і посередники,  які до цього ніякого відношення не  мають,  не  мали можливості для наживи.

     І, прошу вибачення,  яке третє запитання?..  По експорту - до кінця року, по відвантаженій продукції, не експортній - розтягуємо до  кінця  наступного  року.  Це  3,5 мільярда гривень,  я називав цифру.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Терець Валерій Миколайович. Будь ласка.

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань соціальної   політики   та   праці   (Токмацький  виборчий  округ, Запорізька область). Дякую, Вікторе Лаврентійовичу.

     Шановний Ігоре  Олександровичу,  у  розвиток  запитання,  яке поставив Анісімов, я прошу вас дати роз'яснення, тому що і у своїй доповіді,  і зараз ви не  досить  чітко  сказали  про  розрахунки, пов'язані  з  бартерними  операціями,  які проводитимуться в цьому році й у наступному.  Ви знаєте,  що на бартер припадає на  деяких підприємствах  до  90  відсотків  розрахунків,  і  тому хотілося б почути  від  уряду  не  тільки  заклик  до  скорочення   бартерних операцій, а й яких конкретних заходів вживатиме він для цього.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Чому  ми  говоримо  про  вплив  цього податку на зменшення  бартеру?  Тому  що  запровадження  механізму податкових  зобов'язань  методом  нарахувань  (тобто  відвантажено продукцію -  і  вже  треба  платити  до  бюджету)  дає  можливість фактично  нівелювати  так  звані вигоди при застосуванні бартерних операцій,  коли підприємство  відвантажило  продукцію  і  його  не цікавить,  коли  з  ним  розрахуються.  Бо коли розрахуються,  він повинен сплатити податок.  А він не хоче його платити,  він віддає продукцію посереднику,  який її експортує,  а потім отримує доходи від відшкодування ПДВ при експорті,  і вся так звана  дельта,  про яку багато говорять у цьому залі, невідомо де зникає.

     Запровадження податкових   зобов'язань   методом   нарахувань вирівнює умови при  бартерних  і  при  грошових  операціях,  тобто штучна  пільга,  яка  виникла  через  вади  нашого  законодавства, ліквідується цим законом. Ми вважаємо це дуже важливим.

     Що ми пропонуємо стосовно бартеру? Якщо ці операції пов'язані з  експортом,  де  є  найбільше зловживань,  не відшкодовувати цей податок.  Тоді,  застосувавши  економічний  важіль,   ми   зможемо припинити зростання бартеру й навести в цьому питанні порядок.

     Якщо це   бартерні  операції  у  внутрішній  торгівлі,  то  є відповідні пільги щодо  відшкодування  ПДВ,  право  на  податковий кредит зберігається, як і при інших операціях.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Черенков Олександр Павлович. Будь ласка.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська область).  Уважаемый Игорь Александрович,  будьте добры, ответьте на несколько вопросов.

     Во-первых, были  ли  обращения  из  районных  или   областных администраций   по   поводу   стопроцентного   зачисления   НДС  в центральный бюджет, просьбы с их стороны пересмотреть эту норму?

     Во-вторых, я думаю,  вам известно,  что  причиной  уменьшения поголовья  в  животноводстве  Украины  является  неправильное  или полное отсутствие ценообразования.  В  данном  случае  этот  налог является  именно налогом на реализацию.  Поскольку цена реализации продукции этой отрасли  ниже  себестоимости,  не  считаете  ли  вы целесообразным  отменить  или  уменьшить  этот  налог на продукцию животноводства?

     Я хотел бы коснуться вопроса о действии законов.  Вы  знаете, мы приняли налог на прибыль, но не приняли порядка применения его, который принимался  Верховным  Советом  к  предыдущему  закону.  В настоящее  время  существуют  по  разным  законам  различного рода инструкции о применении.  Я утверждаю,  что бухгалтеры предприятий не  готовы  к  применению  нового налога.  За четыре года действия декрета об НДС они не изучили правила использования этого  налога. До настоящего времени существует двойное налогообложение.

     Независимо от  того,  будет  принято сегодня решение или нет, все равно закон вступит в силу с 1 октября.  Это естественно.  Вот вы говорите,  что принятие этих поправок необходимо для уменьшения налогового пресса.  Я не уверен, что это произойдет, наоборот, для товаропроизводителей этот пресс усилится.

     Спасибо.

     МIТЮКОВ I.О.  Дякую.  Звернення  різні  були.  Одні області - експортоорієнтовані, яким не вистачало цього податку, підтримували перенесення  податкових зобов'язань до центрального бюджету.  Iнші області просили залишити  цей  податок  у  місцевих  бюджетах.  Ми врегулювали це питання,  коли складали місцеві бюджети,  залишивши податок на прибуток,  податок на  доходи,  прибутковий  податок  з громадян і ряд інших податків за місцевими бюджетами.  Таким чином ми намагалися їх збалансувати.

     Що стосується тваринництва.  Я думаю, що на 1998 рік, поки ми не   відпрацюємо   податок   на  додану  вартість  технологічно  і методично,  його не варто застосовувати для  стимулювання  тих  чи інших  структурних зрушень в економіці.  Ту складну ситуацію,  яка нині є в тваринництві,  краще поліпшувати прямим виділенням коштів з  державного  бюджету,  як  це заплановано в цьому році.  Хоч і в досить малих обсягах,  але все ж вони  є.  Я  думаю,  що  під  час розгляду  проекту  бюджету  на  1998  рік  ми  можемо  ці  питання врахувати.  Справді,  тваринництво  перебуває  в  дуже   складному становищі.

     Що стосується впровадження податку на прибуток, то я хотів би звернути вашу увагу,  що  всі  відповідні  інструктивні  матеріали розроблені  досить  давно.  I  податкова адміністрація практично в кожній області провела  серію  семінарів  щодо  впровадження.  Але закони  необхідно  добре знати,  незнання законів,  як кажуть,  не звільняє від відповідальності за  їх  виконання.  В  Україні  десь півмільйона  бухгалтерів,  треба  їх перенавчати,  і уряд буде цим займатися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цибенко. Будь ласка.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Спасибо.  Уважаемый  Игорь  Александрович,   меня   как депутата  постоянно  удивляет  то,  что  Кабинет Министров,  внося какие-то изменения к  налоговым  законам,  декларирует  ослабление налогового пресса, а получается, как правило, наоборот.

     Поэтому я  просил бы вас в данном случае убедить меня цифрами в   том,   что   принятый   закон   с   изменениями   будет    для товаропроизводителя легче, лучше, нежели действующий.

     Спасибо.

     МIТЮКОВ I.О.  Дякую.  Виступаючи сьогодні,  я жодного разу не сказав  про  зменшення  податкового   тиску.   Для   вдосконалення податкового  законодавства  ми  пропонуємо  зменшувати роль прямих податків,  про які ми вчора говорили,  і збільшувати роль непрямих податків, тобто на споживання.

     А щоб підтримати вітчизняного товаровиробника,  ми пропонуємо ряд положень,  які  пом'якшують  введення  в  дію  закону  в  тому вигляді,  в  якому  він  є.  Що  мається  на увазі?  Підприємствам надається право до 1 січня 1998  року  самостійно  визначати  дату виникнення податкового зобов'язання за датою надходження коштів на розрахунковий рахунок платника податку.

     У будівництві,  в інших галузях було розпочато за старих умов виконання  великих  проектів.  Зміну цього законодавства неможливо було передбачити.  Чому ж ми повинні примушувати в таких  випадках сплачувати новий податок?  Ми подаємо відповідні пропозиції. Є ряд інших   пропозицій,   які   пом'якшують    виконання    податкових зобов'язань.  Наприклад,  підприємства  відвантажили  продукцію на сотні мільйонів гривень.  Зрозуміло, що навіть до кінця цього року вони  не  отримають плату за цю продукцію.  Ми пропонуємо до кінця 1997 року дати  можливість  розрахуватися.  I  сплачувати  податок підприємство  буде  тільки  тоді,  коли  йому заплатять.  Тобто ми виводимо на більш м'яку траєкторію впровадження цього закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Iгоре Олександровичу. Ваш час на відповіді вичерпано.

     Для співдоповіді   слово   надається   Сергію   Анатолійовичу Терьохіну,  члену  Комітету  з  питань  фінансів   і   банківської діяльності.

     ТЕРЬОХIН С.А.  Шановні народні депутати! Ви пам'ятаєте, що ми прийняли цей закон навесні 1997 року,  але двічі  переносили  його введення.  Відповідно  до нашого рішення закон має бути введений 1 жовтня.

     Чому Кабінет  Міністрів  вносить  зміни?   Закон,   прийнятий Верховною Радою,  є концептуально правильним, але порядок переходу економіки України на нові податкові правила був дуже жорстким. Він передбачений статтею 11 закону, якщо ви пам'ятаєте. У принципі всі зміни,  запропоновані  Кабінетом   Міністрів,   стосуються   більш плавного переходу до нових податкових правил.

     Якщо ми  не  приймемо  сьогодні  того,  що  пропонує  Кабінет Міністрів,  а у нас є альтернатива - не прийняти,  то підприємства матимуть великі негативні наслідки з 1 жовтня. Саме тому Комітет з питань  фінансів  і  банківської   діяльності   позитивно   оцінив ініціативу  Кабінету Міністрів щодо поліпшення перехідного періоду до нових податкових правил,  але не погодився з тими пропозиціями, які підвищують рівень оподаткування окремих підприємств.

     Сьогодні міністр   фінансів  говорив  про  те,  що  ми  маємо залишити   дуже   жорстку   систему   оподаткування   бартеру    в зовнішньоекономічних стосунках. Але, на жаль, наша промисловість і сільське господарство не можуть перелаштуватися за три  місяці  на інші  принципи  діяльності  з  історичними імпортерами української продукції,  насамперед це  Російська  Федерація.  Потрібен  період адаптації,    який   мають   пройти   промисловість   і   сільське господарство.  Саме тому комітет не підтримав пропозицію  Кабінету Міністрів   збільшити  податковий  прес  на  бартерні  операції  в зовнішньоекономічних стосунках.

     Далі. Наш комітет  не  підтримав  також  пропозицію  Кабінету Міністрів  про  те,  що для будь-яких операцій з передачі товарів, навіть не в межах договорів купівліпродажу, а, припустимо, у межах договорів   оренди,  відповідального  зберігання  чи  про  лізинг, встановлюється ПДВ.  Зрозуміло,  що в разі якщо  немає  відчуження власності,  ПДВ не виникає.  На жаль, Кабінет Міністрів і досі нам наводить аргументи,  що тоді  всі  перестануть  укладати  договори купівлі-продажу   і  податкова  база  взагалі  буде  втрачена.  Це неправильно, і комітет не погодився з цим.

     Комітет не погодився з новелою Кабінету Міністрів про те,  що дебітове  сальдо  ПДВ  має  погашатися  за  рахунок надходжень від реалізованої продукції.  У нас є чітке правило:  підприємство є не платником цього податку,  а є збирачем.  Платником є споживач. І в разі якщо підприємство  платить  більше  ПДВ  у  купівельній  ціні матеріальних ресурсів,  аніж отримує в ціні реалізації, бюджет має протягом 15 днів віддати цю дебітову різницю підприємству. Якщо ми цього не зробимо,  ПДВ у нас знову стане податком з обороту,  а не податком на додану вартість.

     На жаль,  Кабінет Міністрів підійшов некомплексно до внесення деяких  змін  у  цей закон.  Наприклад,  вноситься зміна до однієї статті,  вона тягне за собою зміни в багатьох інших  статтях,  але Кабмін  не  пропонує  вносити  в  них  ці зміни.  Тому ми створили спеціальну  робочу  групу  з  представників  Кабміну,   податкової служби,  Міністерства  фінансів  і зацікавлених депутатів і за два тижні розробили свій варіант внесення змін,  який був затверджений Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

     У зв'язку  з  тим,  що  багато депутатів мають власне бачення порядку запровадження податку  на  додану  вартість(ви  бачите,  є вісім співдоповідачів з цього питання),  комітет пропонує прийняти в першому  читанні  ту  редакцію,  яку  подав  Кабінет  Міністрів, формально  внести  в  порівняльну таблицю всі зміни,  що подаються народними  депутатами  й  іншими  суб'єктами  права   законодавчої ініціативи,  і  на другому читанні,  а це має статися дуже швидко, тому що 1  жовтня,  я  ще  раз  нагадую,  вводиться  новий  закон, стосовно  кожної  зміни в цьому залі провести дискусію і остаточно визначитися,  яким чином має застосовуватися в цьому році  податок на додану вартість.

     Загальна позиція   комітету   мною  висловлена.  Якщо  будуть запитання, прошу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Будь ласка, запишіться.

     Чапюк Ростислав Степанович. Будь ласка.

     ЧАПЮК Р.С. Передаю слово депутату Моцпану.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моцпан. Будь ласка.

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Сергей Анатолиевич! Предлагается в подпункте 5.1.13 исключить слова "і приміським". То есть  отменить  льготу  по  налогообложению  услуг  по   перевозке пассажиров пригородным транспортом. Каковы могут быть последствия? Это первое.

     И второе.  Есть замечания  юридического  отдела,  помоему,  и научно-экспертного отдела, чтобы нулевую ставку НДС на операции по выдаче   сельхозпродукции   в   счет   оплаты   труда   работникам сельхозпредприятий   распространить   не   только  для  работников сельского  хозяйства,  но  и,  учитывая  нынешнюю  ситуацию,   для работников всех отраслей экономики. Каково ваше мнение?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Дуже  цікаві запитання.  Ви пам'ятаєте нашу дискусію щодо  оподаткування  надання  послуг  з  перевезення пасажирів  приміським  транспортом.  Ми  прийняли  рішення,  що ці послуги не обкладаються ПДВ,  маючи на увазі,  що цим  транспортом користуються малозабезпечені верстви населення.

     Але після  того  Міністерство  транспорту звернулося до нас з проханням запровадити ПДВ,  бо неможливо  розподілити  видатки  на купівлю квитків, наприклад, у межах Київської області і видатки на купівлю квитків за межами Київської  області.  Ви  знаєте,  що  на електрички  квитки  купуються  в  автоматах,  а  автомат  не  може розрізнити: це приміський транспорт чи не приміський.

     Є інший вихід з цього становища,  про який ми давно говоримо. Коли  ми визначаємо прожитковий мінімум,  то треба там передбачати не тільки витрати громадянина на оплату житла або купівлю товарів, необхідних для життя, а й витрати на оплату транспортних послуг. І з цього починати всі розмови про  оподаткування  доходів  громадян або надання державних субсидій.

     У принципі,   це   була  пропозиція  Міністерства  транспорту України.  Якщо зал не підтримає,  ми залишимо стару редакцію.  Але формально  пропозиція  має  бути  оформлена  і  внесена  на  перше читання.

     Стосовно натуроплати.  Я  вам  одну  цифру  назву,   шановний депутате  Моцпан.  Минулого  року  приблизно  60 відсотків цукру в Україні було продано без ПДВ і в  багатьох  випадках  на  експорт. Чому?  Тому  що,  на  жаль,  використовували  оцю шпарку,  видаючи натуроплату без обмежень щодо кількості, і просто не платили в наш бюджет ПДВ.

     ПДВ, я  нагадую,  є  найбільшим  доходом  державного  бюджету України для  фінансування  наших  соціальних  програм.  Саме  тому комітет,   до  речі,  за  пропозиціями  селян  насамперед  вирішив залишити неоподаткування натуроплати в  рахунок  оплати  праці,  а також   в   рахунок   доходів   на  паї,  внесені  до  колективних господарств,  але поставити межі:  вона має бути  еквівалентна  за вартістю  оплаті  праці  в  грошах.  Така  пропозиція буде роздана депутатам, ви зможете з нею ознайомитися. Це позиція селян у першу чергу.

     Поширювати це   правило  на  промислові  підприємства  можна. Наприклад, у Дніпропетровську, усі знають, Новомосковський трубний завод  каструлями  видає  заробітну плату.  Але виникає запитання: чому служба збуту заводу не може продати ці каструлі,  а люди, які стоять на трасі Дніпропетровськ - Донецьк,  можуть продати?  Тобто це проблема,  яку ми маємо разом розв'язати на другому  читанні  в залі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Найда Георгій Іванович. Будь ласка.

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Сергей Анатолиевич! Вы детально разобрались с этими изменениями, у меня к вам три коротких вопроса.

     Первый вопрос.  Будет  ли снижение налогового пресса по этому закону?   Все   средства   массовой   информации   сообщают,   что предложенные  нам изменения к закону значительно снижают налоговый пресс.  Но это до того момента,  пока документ не попал в зал. Как только он рассматривается в зале - все налоги увеличиваются.  Я не хочу все время быть дураком и вам,  молодому человеку, не советую. Скажите, есть снижение налогового пресса или нет?

     Второй вопрос.  По предприятиям длительного производственного цикла (судостроение,  авиастроение)  нужно  ли  предусматривать  в законе   механизм  возврата  НДС?  Давайте  внесем  предложение  и утвердим порядок возврата НДС.  Это также касается и предприятий с коротким  циклом,  например  транспортных.  За  сутки  из Львова в Харьков провез - забирают все во  Львове.  Кто  будет  возвращать, скажите?

     И третий  вопрос.  Кабинет  Министров  предложил  нам уже три проекта изменений.  Есть проект,  подписанный Пустовойтенко,  есть проект,  подписанный  Тигипко,  и  есть  еще  один  проект.  Каким пользоваться, подскажите?

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Користуватися останнім. Щодо перших двох запитань.  Шановний  мій  колего,  у  нас  з  вами добрі стосунки, незважаючи на різні орієнтації.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які орієнтації ви маєте на увазі?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Політичні.  Я дякую за запитання.  Наш комітет запропонував   зміни   до   двох   статей,  щоб  вирішити  питання довгострокових    контрактів,     насамперед     це     стосується суднобудування.  Я процитую їх вам,  щоб ви впевнилися, що реально підприємства менше потерпатимуть від цього податку.

     В редакції  комітету  підпункт  7.3.7  звучить  так:   "Датою виникнення   податкових   зобов'язань   виконавця   довгострокових контрактів (договорів) є  дата  передачі  об'єкта  довгострокового договору  або  його  частини  у власність або на баланс замовника. Будь-які акти приймання етапів робіт,  які  не  тягнуть  за  собою передачі  об'єкта  довгострокового  договору  чи  його  частини  у власність або на баланс замовника,  а також  отримання  виконавцем коштів   у  вигляді  авансів  або  попередньої  оплати  в  рахунок виконання довгострокового договору не є підставою  для  збільшення податкових  зобов'язань".  Ми ввели цей спеціальний пункт (його не було в тому законі,  проект якого доповідав Суслов) для того,  щоб не оподатковувати недобудовані об'єкти насамперед,  на будівництво яких укладено довгостроковий контракт.

     ПДВ, який сплачується виконавцем довгострокового контракту  - суднобудівним  заводом,  коли  закуповуються  матеріали,  підлягає відшкодування в загальному порядку.  Тобто ПДВ є нейтральним доти, доки судно не буде прийняте й повністю оплачене.

     Це стосується і сільськогосподарської продукції. Поки вона не продана і не оплачена, не виникає податкових зобов'язань.

     Це важливо  для  тих  підприємств,  які  мають   стосунки   з державою.  Держава,  на жаль, має за правило не платити за спожиту продукцію.  Пропонується касовий метод застосовувати для будь-яких стосунків   між  державою  і  підприємствами  в  межах  державного контракту,  державного замовлення.  Доки не  надійшла  виручка  на рахунки  підприємств,  які здали свою продукцію в межах державного контракту або державного замовлення,  ніякі податкові зобов'язання не виникають.

     Кабінетом Міністрів підтримана пропозиція комітету про те, що в разі якщо підприємству не  сплачено  за  відвантажену  продукцію протягом 30 днів, тобто не виконано контрактні умови, підприємство має право перерахувати свої податкові зобов'язання після того,  як заявить претензію підприємству-дебітору.  Тобто якщо вас, скажімо, обманюють  і  не  платять  гроші,  то  не  можна,  щоб  через   це збільшувалися ваші податкові зобов'язання.

     Таким чином,    останній    варіант   закону,   напрацьований комітетом,  набагато ліберальніший, ніж той, який був прийнятий за пропозицією пана Суслова.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Роєнко Віктор Григорович. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція "Комуністи України".  Сергію Анатолійовичу,  я  так  і  не зрозумів,  ви  за те,  щоб операції з видачі сільськогосподарської продукції  та  продукції  її  переробки  в  рахунок  оплати  праці працівникам сільськогосподарських підприємств не оподатковувалися, чи ні? Це перше.

     Друге. Як ви дивитеся на те,  щоб зменшити податковий тиск на сільгоспвиробників? Адже сьогодні сільське господарство фактично - це основа нашої держави,  бо тільки воно поки що стабільно працює. Ставка - 10 процентів.

     І третє.  Чи не згодилися б ви прийняти такі зміни до закону, щоб не оподатковувати переробні підприємства,  які є в колективних господарствах?  Це сприятиме поліпшенню матеріального добробуту не тільки сільського населення,  а й  міського,  бо  батьки  все-таки дають продукти своїм дітям.  Таким чином ми полегшили б податковий тиск на споживачів.

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Дуже цікаве запитання. Справа в тому, що в   більшості   країн,  які  є  членами  Організації  економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР),  застосовуються знижені  ставки на   продукцію   сільського   господарства.   Одначе   досвід   їх застосування показав, що від цього потерпають насамперед виробники цієї продукції. Чому?

     Уявіть собі, що колгосп купує трактор або комбайн. Трактор чи комбайн у ціні має 20 відсотків ПДВ.  Колгосп сплатив ПДВ  в  ціні трактора.  Коли колгосп реалізує свою товарну продукцію,  він у її ціні отримує тільки  10  відсотків  ПДВ.  При  цьому  відшкодувати дозволяється   лише  10  відсотків.  Тобто  фактично  собівартість колгоспної продукції збільшується на цю  різницю  -  між  зниженою ставкою  на продукцію сільського господарства і загальною ставкою, яка не знижена.

     Міністр фінансів говорив,  що теоретично ми можемо розглядати зниження  ставок  на  продукцію  сільгоспвиробництва  в 1998 році. Сьогодні ж технічно ні податкова служба,  ні Міністерство фінансів не  зможуть  оформити  досить  складну  процедуру заліку податку з різними ставками.  Але все-таки я не відкидаю такої можливості. Це треба розробляти, хоч і важко.

     Стосовно натуроплати.   Я  вам  скажу,  що  після  розмов  із депутатом Сокерчаком і депутатом Немировським,  які мене, а я не є спеціалістом у сільському господарстві, як ви розумієте, упевнили, що дійсно є проблема видачі натуроплати в рахунок оплати праці і в рахунок  оплати  на  паї,  вкладені  в колективні господарства.  У комітеті  погодилися,  що  до  2003  року  ми   не   оподатковуємо натуроплату,  але  пропонуватимемо  обмеження загальної кількості, яка може видаватися на місяць в одні руки, щоб не було так, що вся продукція колгоспу зникає через якусь людину,  яка заявляє,  що це оплата її праці або оплата на пай.

     Пропозиція стосовно граничної кількості,  яка даватиметься  в одні  руки,  буде  внесена  Верховній Раді,  і селяни нам скажуть, правильно це чи неправильно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А. Було третє запитання, я перепрошую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке? Ви записуйте, коли ставлять запитання...

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська область). Можно задавать вопрос? Спасибо.

     Сергей Анатолиевич,  мы с Владимиром Юлиевичем Пехотой подали предложение о том, чтобы освободить строительство жилья и обкектов соцкультбыта от  налога  на  добавленную  стоимость  и  тем  самым облегчить  судьбу  людей,  которые  крайне нуждаются в жилье,  и в целом немножко поддержать строительную отрасль. Как вы смотрите на это?

     ТЕРЬОХІН С.А.   Це   питання  не  економічного  характеру,  а політичного, і ми його маємо вирішувати тут, у залі, усі разом.

     Ви знаєте,  у  містах   є   офіційні   черги   на   отримання безоплатного  комунального жітла,  але,  як правило,  люди його не отримують.  Стоїть питання про те,  чи має оподатковуватися житло, яке  будується за кошти інвесторів - фактично тих людей,  у яких є гроші, чи ні?

     Суто з погляду соціальної справедливості  мені  здається,  що вкладання коштів у об'єкти нерухомості людьми, які мають гроші, це таке саме споживання, як і споживання української ковбаси, навіть, може,  краще.  Вкладання  коштів  у  нерухомість  у  всьому  світі вважається способом  збереження  багатства.  Тому  ми  можемо  тут зійтися  на  компромісі.  Не вводити податок на додану вартість на будівництво житла за замовленням місцевих рад, яке має віддаватися отим  черговикам.  Це можна зробити.  Але якщо будується особнячок "Золоті ворота" чи під якоюсь  іншою  назвою,  то  ті  люди  мають платити ПДВ у повному обсязі. От така моя позиція.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ковтунець Володимир Віталійович. Будь ласка.

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська  область).  Сергію Анатолійовичу,  усе-таки  ми повинні будувати податкову політику в інтересах виробництва,  а не лише бюджету,  тому  що  первинним  є виробництво.  Щодо  бартеру в кооперації я з вами згоден:  якби ми прийняли  пропозицію  Кабміну,  то  тільки  нашкодили   б   нашому товаровиробнику.   А   от  перенесення  дати  настання  податкових зобов'язань хоч і дає деяке полегшення завдяки зверненню до  суду, проте  теж не вирішує проблеми.  Підприємство,  якщо в нього немає грошей, не зможе сплатити й держмито, подаючи заяву до суду. Тобто ми   на   три   місяці   відтягнемо   настання  кризи  для  нашого товаровиробника.  Можливо,  усе-таки краще,  щоб для дати настання податкового зобов'язання був триваліший період,  скажімо,  так, як пропонує бюджетний комітет?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Ви всі прекрасно  знаєте:  якщо  взяти умовно  загальний обсяг реалізації за 100 відсотків,  то приблизно 47 відсотків - це реалізація за готівкові  кошти,  а  з  того,  що залишається,   приблизно   60   відсотків  -  це  товарообмін  або використання векселів.  Тобто за такої системи  бюджет  не  матиме зовсім надходжень. Зрозуміло, якщо ви нормальний бізнесмен і у вас є варіант:  платити податок або не платити, використовуючи бартер, ви використовуватимете бартер, бо податки - то ті самі матеріальні витрати.

     Саме тому ми не можемо прийняти ідеологію переводу на касовий метод надходження грошей.  Ми запровадили вже податок на прибуток. Ви запитайте будь-якого  бухгалтера  -  вони  ламають  голови,  як застосовувати  метод  нарахувань  для  податку на прибуток і інший метод для ПДВ,  але ніхто не знає.  І я,  власне,  не знаю,  як це робити.

     Стосовно подання до суду ви дуже правильно сказали.  У нашому комітеті на розгляді доповнення до Декрету про державне  мито.  Ми пропонуємо  розмір державного мита не 10 відсотків,  а 5 відсотків від суми позову стосовно  господарських  справ.  Це  дуже  високий розмір.  Ми  пропонуватимемо  залишити  ці 5 відсотків у зв'язку з тим,  що державне мито  -  то  є  компенсація  витрат  держави  на проведення судових справ, але ця сума буде обмежуватися декількома неоподатковуваними мінімумами.  І тоді будь-яке підприємство  може звернутися до суду, заплативши невеликі гроші.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую, іще одне дуже важливе питання.

     Депутат Анісімов  з  місця ставить запитання:  хто ж віддасть гроші зрештою?

     Мені, власне,  не сподобалось, як ми прийняли статтю по ПДВ у бюджеті  цього  року,  не подобається,  як планується це зробити в бюджеті  на  наступний  рік.  Міністерство  фінансів  не   повинно визначати  в бюджеті в такий спосіб сальдо - доходи мінус видатки, тобто згорнуте сальдо.  Мають бути визначені  загальні  доходи  до бюджету, і окремою видатковою статтею написати проект компенсації. Тобто щоб була  стаття,  відповідно  до  якої  казначейство  могло списувати   15   числа   кожного   наступного   місяця  кошти  для підприємств.  Вони написали згорнуте сальдо.  Я,  чесно кажучи, не знаю,  як казначейство виконуватиме цю статтю бюджету.  Може, саме тому сьогодні пан Мітюков запропонував не компенсувати з  бюджету, що у корені неправильно.  Ми обов'язково, шановний мій колего, під час розгляду проекту бюджету  маємо  ввести  таку  статтю  (Шум  у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Роєнка.

     РОЄНКО В.Г.  Сергію  Анатолійовичу,  ви  не  відповіли на моє третє запитання.  Ви ж знаєте,  що в колгоспах  є  багато  власних переробних цехів.  Вони також сприяють тому,  щоб поліпшити якоюсь мірою матеріальне забезпечення людей.  Я запитував,  чи  не  можна звільнити  від ПДВ саме продукцію,  яка продається цими цехами для потреб  колгоспників.  Я  не  прошу  встановити  цю   пільгу   для продукції, яка продається за межі господарств.

     ТЕРЬОХІН С.А. Усе можливо зробити. Але у зв'язку з тим що ПДВ

- це  податок  на  споживання  окремого  продукту,  ми  не  можемо записати,  що  ПДВ  не  справляється,  якщо  власні переробні цехи продають якусь продукцію.  Ви можете внести пропозицію, що з такої продукції,  виробленої власними цехами,  не справляється ПДВ. Якщо так підійти - це можна вирішити.

     Я прошу в першому читанні прийняти цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу (Шум у залі). Шановні колеги, я прошу: припиніть полеміку. Я думаю, немає сенсу виходити на трибуну тим, хто веде полеміку в залі.

     Шановні колеги,  у  нас  є  альтернативні  проекти   народних депутатів Боровика, Круцика, Севрюкова, Пєхоти, Кужель, Ковтунця і Алексєєва.  Ці  законопроекти  різні  за  обсягом.  Є   такі,   що стосуються однієї статті, є комплексні. Я надаватиму слово кожному автору, але прошу доповідати стисло, конкретно.

     Депутат Боровик є? Немає.

     Депутат Круцик. Будь ласка.

     КРУЦИК Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Рогатинський виборчий округ,  ІваноФранківська область). Депутатське об'єднання "Нація  і  держава",  Конгрес українських націоналістів.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Моє доповнення до Закону про додану вартість стосується статті 5 і викликане,  власне,  тим, що ціна на газ може збільшитися у зв'язку із введенням цього закону.

     Перед тим як перейти до мотивації своєї поправки,  я хотів би трошки зупинитися на становищі на ринку енергоносіїв.

     Напевно, кожен  із  вас знає,  що для виготовлення будь-якого продукту чи товару потрібно витратити енергію. Перед затвердженням бюджету  на  1997  рік  ми  розглядали пакет документів,  які були спрямовані на скасування пільг.  Тобто велися пошуки,  як зменшити видаткову частину бюджету.  Але не там треба було шукати ті кошти. В Україні кошти треба шукати у здешевленні  власних  енергоносіїв, щоб  здешевити  нашу  продукцію  і дати можливість нашій економіці вийти з кризи.

     Що ж відбувається  на  ринку  енергоносіїв?  Ми  маємо  сотні трейдерів,  але не маємо єдиного закону про газ і нафту в Україні. Є  різні  укази,  постанови  окремо  про  видобуток,  окремо   про транспортування  і  окремо про переробку.  Купа трейдерів створила монополію і тримає високі ціни на газ у нашій державі,  а це лягає на  собівартість  нашої продукції.  Мало того,  за рахунок України живуть Росія, Східна, Західна і Центральна Європа. Через територію України газ транспортується в 16 держав Європи. І якщо порахувати, за якою ціною продається газ Україні,  а за якою ціною  продається цим державам,  то ми бачимо,  як за рахунок України дотуються інші держави.  Я хочу показати вам  це  на  прикладі.  Ці  всі  дані  і посилання  на нормативні акти й угоди є в пояснювальній записці до проекту.

     Ціна газу на кордоні Франції або Швеції становить 106 доларів   США   за   1000  кубометрів.  Віднімемо  затрати  на транспортування від  російсько-українського  кордону  на  відстань 2500-2700  кілометрів  за транзитною тарифною ставкою 1,75 долара, яку платить нам Росія,  і не грішми,  а газом,  то  ціна  газу  на російсько-українському  кордоні  для  цих  держав  становить 60-62 долари.  А якщо порахувати відстань від свердловини російської, то ціна газу буде 10- 12 доларів,  що є абсолютно нереальним. Ось вам яскравий приклад,  як за рахунок України Росія продає за  дешевими цінами газ у 16 європейських держав.

     Ми сьогодні  маємо  найкращі  газові  та  нафтові магістралі, найбільші нафтопереробні підприємства. І ми б мали диктувати і тій же Росії,  і Європі, але виходить так, що диктують нам і оббирають нас.

     Ще хочу додати,  що ми маємо 60  відсотків  магістралей,  які потребують ремонту. Але ми їх не ремонтуємо. Уявімо собі ситуацію: виникне яка-небудь аварія,  на локалізацію якої потрібно не  менше доби.  Ми  залишаємо  16  держав  Центральної,  Східної і Західної Європи без газу, оскільки Росія не несе ніякої відповідальності за наші магістралі, і Україна стає центром міжнародного скандалу.

     Згідно зі  статтею  3  Закону  про податок на додану вартість об'єктом оподаткування податком  на  додану  вартість  є  ввезення товарів  на  митну  територію  України,  у тому числі й природного газу.  Були в нас благі наміри  оподаткувати  тих  трейдерів,  які торгують  газом.  Але  вийшло так,  що,  в разі оподаткування,  ми збільшуватимемо ціну на газ нашому споживачеві.

     І уявіть собі - у мене є розрахунки, - що ми можемо, у жовтні ввівши цей закон і не прийнявши поправки,  яку я пропоную, вивести людей на вулиці,  тому що люди заборгували великі  суми  плати  за газ; вживаються репресивні заходи: припиняється подача газу, а цим законом буде ще збільшена ціна на газ нашому споживачеві.

     І тому я пропоную до статті 5 внести  поправки.  Ці  поправки вам  роздані.  Я  пропоную  доповнити  цю  статтю  пунктом 5.1.19: "ввезення газу природного на територію  України  для  внутрішнього споживання"  і  пунктом 5.1.20:  "операції,  пов'язані з транзитом газу через територію України".

     Ми своєму споживачеві продавали  газ  за  нижчими  цінами  за рахунок того,  що отримували газ за транзит.  Відповідно до статті 25 Закону про бюджет  оподатковується  виручка  за  транзит  газу. Збільшивши   ціну  на  газ  нашому  споживачеві,  ми  не  зменшимо податкового пресу,  а збільшимо.  Уявіть собі, підприємства уклали договори,  попідписували  розрахунки,  це закладено у собівартість товару,  а ми починаємо збільшувати це.  Ви знаєте, якщо так буде, то я собі уявляю, що, напевне, комуністи в строк зроблять жовтневу революцію.

     Дякую за увагу.

     ___________________

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Починайте виступ завжди з головного -  зі  змісту своєї поправки, а потім її обгрунтовуйте.

     Я надаю  слово  голові  Лічильної  комісії - депутату Сироті. Будь ласка.

     СИРОТА М.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський   виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановні народні депутати!  Як було прийнято рішення,  голосування стосовно проекту Закону про вибори народних депутатів України, прийнятого в першому читанні,  повинно відбутися завтра о 9.45.  Депутатам буде запропоновано  бюлетень  ось  такої  форми,  де  з  двох  боків  є відповідний текст.

     Я прошу звернути увагу на форму бюлетеня.  На першій сторінці зліва колонка,  яка стосується змішаної системи. Чому пішли на те, щоб  зробити  зліва  колонку  для  змішаної,  а   справа   -   для мажоритарної  системи?  Тому  що  два  пункти  стосуються змішаної системи і може так трапитись,  що депутат перший пункт викреслить, а  другий  -  не  викреслить.  І тоді незрозумілою буде доля цього бюлетеня.  Тому  ми  пропонуємо:  зліва  -  колонка  для  змішаної системи, справа - для мажоритарної системи.

     На другій   сторінці  бюлетеня  ті  питання,  які  стосуються законопроекту в цілому і вони прийнятні за будь-якої системи -  чи змішаної, чи мажоритарної.

     Голосування ведеться таким чином. Якщо депутат виступає проти якогось положення, він його викреслює. Якщо депутат підтримує дане положення, він його залишає без викреслення.

     Якщо немає  питань,  шановні  народні  депутати,  я  запрошую завтра о 9.45 біля столів  реєстрації  отримати  такі  бюлетені  і протягом 15-20 хвилин провести голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Є. Запишіться, будь ласка.

     Кириченко Микола Олексійович. Будь ласка.

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська область).  Дякую.  Михайле Дмитровичу,  запитання таке. Форма бюлетеня затверджувалася комісією. А ті питання, які внесені в бюлетень, випливають з тексту постанови, яку ми прийняли?

     СИРОТА М.Д.  Абсолютно!  Записано  дослівно,  як  прийнято  в постанові.  Комісія зробила розкладку за формою бюлетеня,  а не за змістом питань.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Прошу   передати   слово  члену  Прогресивної соціалістичної партії Марченку Володимиру Романовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Виктор Лаврентиевич! Я хочу задать вопрос вам, нашему Комитету по вопросам Регламента и докладчику.  Например,  мы пройдем  вами  предложенную  процедуру, тайно проголосуем какие-то варианты.  Допустим,  пройдет смешанная система.  Это что, голосование тайное имеет приоритет над тем, что определено  Регламентом,  и  мы  не  будем голосовать эти статьи и законопроект в целом?  То есть будут нарушены  процедуры  первого, второго  и третьего чтения и мы вообще не будем иметь право менять формулировки?  Если мы поставим на голосование в поименном  режиме законопроект  в  целом,  мы  что,  уже  не сможем это реализовать? Соглашаясь с тайным голосованием,  мы  грубо  нарушаем  процедуры, которые определены Регламентом. Разкясните, пожалуйста.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  ви  ставите не по темі.  Треба ставити запитання голові Лічильної комісії стосовно того,  що він  сказав. Не треба зараз говорити про якісь порушення Регламенту. А оскільки ви все-таки запитання поставили,  то я нагадую вам.  Стаття 6.6.3, частина друга Регламенту: "Верховна Рада може прийняти рішення про читання   законопроекту   частинами   з   проведенням   щодо   них самостійного  обговорення  і  голосування,  якщо це не перешкоджає цілісному  розгляду  його  положень".  Причому  ми   проголосували більшістю голосів від конституційного складу. Все нормально.

     А щодо  того,  як  враховуватимуться  положення,  якщо будуть проголосовані.  Вони будуть вмонтовані в проект закону,  який ми в першому  читанні прийняли,  і далі не матиме значення:  чи це буде мажоритарна  система  чи  змішана,  тому  що  всі  інші  положення підходять для будьякої системи виборів.

     Депутат Магда. Будь ласка.

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область). Я майже одержав відповідь, але хотів би все-таки,  щоб зачитали бюлетень,  аби переконатися, що він дійсно відповідає постанові.

     СИРОТА М.Д.  Є необхідність зачитати?  Добре. Перша сторінка, ліва колонка:  "Вибори народних депутатів України  проводяться  за змішаною  (мажоритарнопропорційною)  системою  у  тому  числі  225 депутатів обирається за  мажоритарною  системою  по  одномандатних виборчих   округах   і   225   -   за   пропорційною  системою  по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу.

     Друга частина  лівої  колонки:  "у  розподілі   мандатів   по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу беруть участь політичні партії,  виборчі  блоки  партій,  виборчі  коаліції,  за списки яких проголосувало не менше 3 процентів виборців,  що взяли участь у голосуванні".

     У правій  колонці:   "вибори   народних   депутатів   України проводяться за мажоритарною системою по 450 одномандатних виборчих округах".

     Друга сторінка  бюлетеня:  "до  суб'єктів  виборчого  процесу включаються   також   виборчі   коаліції,  які  формуються  шляхом об'єднання  громадських  організацій   з   однією   або   кількома політичними партіями;

     вибори у  виборчому  окрузі вважаються такими,  що відбулися, якщо в них взяли участь не менше ніж 25  відсотків  виборців,  які включені до списків виборців по відповідному виборчому округу;

     обраним у   першому   турі   голосування   по  одномандатному виборчому  округу  вважається  кандидат,  за  якого  проголосувало більше 50 процентів виборців, які взяли участь у голосуванні;

     обраним у   другому   турі   голосування   по  одномандатному виборчому  округу  вважається  кандидат,  за  якого  проголосувала більшість  виборців,  які  взяли  участь  у голосуванні,  відносно іншого кандидата;

     голосування здійснюється на виборчих дільницях  лише  у  день проведення виборів народних депутатів України;

     до складу    виборчих    комісій   включаються   представники політичних партій,  їх блоків та виборчих коаліцій за поданням цих суб'єктів виборчого процесу".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Хмельовий. Будь ласка.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку (Слов'янський  міський  виборчий округ,  Донецька область).  Прошу передати слово депутату Кузнєцову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кузнєцов. Будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Краматорський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Михаил Дмитриевич! Уважаемые депутаты! Я хотел бы  обратить  ваше  внимание  и  хотел  бы получить ответ на такой вопрос.  Можно допустить,  что есть у нас в зале люди, которым все равно,  по  какой  системе будут проходить выборы,  и тогда в урну попадет бюллетень,  где будут невычеркнутыми  и  левая,  и  правая колонки.  В  принципе,  мы  могли  бы решить этот вопрос в Счетной комиссии.  Но я сейчас специально заостряю,  чтобы мы этот  вопрос решили  сейчас  в  сессионном  зале Верховного Совета,  чтобы было ясно. На мой взгляд, если не вычеркнуто ни то, ни другое, то нужно считать  и туда,  и сюда.  И я хотел бы,  чтобы мы за это сейчас в зале проголосовали.

     СИРОТА М.Д.  Тут можна сказати одне:  Лічильна  комісія  сама встановлює  правила,  за  якими  бюлетень  вважається  дійсним  чи недійсним.  Але  оскільки   основна   мотивація   цього   бюлетеня визначить,  яка  ж  система  більш  пріоритетна  -  мажоритарна чи змішана,  то  за  пропозицією  членів  Лічильної  комисії  є  таке прохання:  вважати,  якщо не викреслені ні ліва, ні права частини, бюлетень недійсним,  оскільки він не дає відповіді на ситуацію, що склалася.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Кузнєцов  невдоволений.  Він  пропонує в залі проголосувати. Будь ласка, увімкніть його мікрофон.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Я прошу прощения. Я предлагал, чтобы не Счетная комиссия  решала,  потому что вопрос о выборах очень принципиален. Если мы будем  считать,  какие  бюллетени  недействительны,  а  их наберется,  допустим,  штук  50,  то  это может решить вообще весь вопрос.  Поэтому я предлагаю, чтобы мы сейчас проголосовали именно в зале за то, что если в бюллетене не вычеркнуто ни то, ни другое, то считается два голоса:  один - за мажоритарную систему и один  - за пропорциональную или смешанную.

     Я прошу поставить предложение на голосование.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є положення Регламенту, які дають право комісії встановлювати.  Якщо депутат Кузнєцов  ставить  таке питання,  то  ми  повинні  прийняти  якесь рішення ad hoc - на цей випадок,  щоб підраховувати таким чином. Є така необхідність? (Шум у залi).

     Я прошу,   якщо   ваша   воля,  давайте  закінчимо  на  цьому обговорення.  Я  надам  слово  нашому  колезі  Носову,   хай   він відповість   депутату   Кузнєцову,  чи  можна  нам  провести  таке голосування.  А  він  "Известия"  читає...  Тобто  чи  можемо   ми проголосувати  в  залі  про  те,  що  коли просто кинути бюлетень, нічого не викреслюючи,  то врахувати один голос туди і один  голос туди.  Хай  депутат  Носов  відповість,  а  потім  я  поставлю  на голосування пропозицію про закінчення обговорення.

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету  (Октябрський  виборчий округ,  Полтавська область).  Якщо положення альтернативні,  то треба одне з них  викреслювати.  Якщо жодне з альтернативних положень не викреслено, то правильно сказав Сирота, тоді неможливо виявити, хто що хоче. От і все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  хочу  почути  від  вас,   це   ж   регламентне положення,  так?  Воно  дає  право Лічильній комісії встановлювати такий порядок?

     НОСОВ В.В. Положення регламентне, воно числиться в загальному розділі III і застосовується до таємного голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кузнєцов наполягає. Я думаю, що ми можемо рішенням змінити якесь положення, але...

     Будь ласка. Депутат Шевченко.

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та   соціальноекономічного  розвитку  регіонів (МакіївськийЦентральний   виборчий   округ,   Донецька   область). Предложение  Кузнецова,  на  мой  взгляд,  не  может быть принято, потому что из одного депутата нельзя никак сделать два.  Как можно из  одного голоса сделать два?  Это будет искусственное увеличение количества  депутатов  в  зале.  Представьте  себе,  350   человек проголосовали как положено,  вычеркнули то, что захотели, а 100 не вычеркнули.  Таким образом,  у нас будет не 450, а 550 голосов. Ну где это видано, при каких выборах это происходило?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата Кузнєцова. Будь ласка.

     "За" - 93. Не прийнято.

     Шановні колеги!  Давайте закінчимо обговорення цього питання. Усе  зрозуміло.  Завтра зранку продовжуємо обговорення питання про зміни до Закону про податок на додану вартість.

     Дякую вам. На все добре.