ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  11  в е р е с н я  1997  р о к у.

16  г о д и н а.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

МУСІЯКА В.Л.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  депутатів  підготуватися  до   реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему. Прошу зареєструватися.

     У залі   зареєструвалися   326  народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Обговорюється питання про проект Закону України про  внесення змін  і  доповнень  до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію).  Доповідає  Регурецький Василь  Васильович,  заступник  міністра  фінансів  України.  Будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  Шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень  до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію). Насамперед я хотів би привернути вашу  увагу  до  того  пакета  законопроектів,  який  було  подано Кабінетом Міністрів до Верховної Ради. Ці законопроекти спрямовані на   те,   щоб   продовжити   політику  на  зменшення  податкового навантаження  на  платників  податку   -   товаровиробників,   яку проголосив  уряд.  Ця  програма  реалізується вже протягом півроку шляхом   прийняття   законодавчих   актів.   Сьогодні   в   пакеті пропонуються проекти, які удосконалюють прийняті податкові закони.

     Стосовно оподаткування   доходів  прямими  податками  ми  вже казали,  що  податок  на  прибуток  майже  зникає  з   поля   зору Міністерства  фінансів,  різко  зменшується надходження до бюджету цього податку.  Ми називали цифру,  що в цьому році  прогнозується отримати  в  бюджет  близько  500  мільйонів  гривень  податку  на прибуток.  У минулому році  надходження  від  цього  виду  податку становили 3,8 мільярда гривень. Маємо суттєве зменшення доходів до державного   бюджету   і   суттєве   змешення   навантаження    на товаровиробника.

     Але доходи   державного   бюджету  ми  не  можемо  так  різко скорочувати, тому що це позначається на витратній частині. Витрати держави   на   соціальні   питання  не  можуть  такими  ж  темпами скорочуватися, скорочення це дійшло до межі, за яку ми переступити просто не зможемо.

     Тому уряд  пропонує відшкодувати деякі втрати доходів бюджету за рахунок тих видів  податків,  які  не  впливають  на  виробника безпосередньо.  Ідеться  насамперед  про  податки,  які стягуються непрямим шляхом  із  споживачів  товарів.  Це  податок  на  додану вартість,  про зміни до якого говорили в першій половині дня,  але вони не були сприйняті народними депутатами, і акцизний збір.

     Звертаю вашу увагу,  що сьогодні йтиметься про зміни акцизних зборів щодо тих товарів, які не є товарами першої необхідності для споживачів,  для населення.  Це і тютюнові вироби,  щодо  яких  ми пропонували уточнити ставки акцизного збору і ввізного мита, і ряд інших підакцизних товарів,  передбачених у законопроекті,  який  я доповідаю.

     Основною метою  запропонованого на ваш розгляд проекту закону України є вдосконалення редакції ряду положень Закону  про  ставки акцизного  збору  і  ввізного мита на деякі товари (продукцію) для усунення дискримінації стосовно окремих товарів,  які ввозяться  в Україну,  порівняно  з  аналогічними  підакцизними  товарами,  які виробляються на території України.

     Чинним Законом України про ставки акцизного збору і  ввізного мита  на  деякі  товари  (продукцію) для окремих видів підакцизних товарів  вітчизняного  виробництва  передбачені  пільгові   ставки оподаткування.  При  цьому  встановлено  розміри  ставок акцизного збору на товари,  які імпортуються  на  митну  територію  України, зокрема,  на  частини тушок домашньої птиці (окорочки,  половинки, четвертинки) свіжі або охолоджені та частини тушок домашньої птиці (окорочки) заморожені.

     У чинному  законодавчому  акті  ставка  акцизного збору на ці товари встановлена в розмірі  0,03  екю  за  1  кілограм.  Кабінет Міністрів  України пропонує відмінити ставку акцизного збору на ці товари з одночасним підвищенням ставки ввізного мита на  них.  Від цієї  операції  деякою  мірою  збільшиться ввізне мито,  що у свою чергу сприятиме захисту вітчизняного товаровиробника,  і державний бюджет не втратить доходи за рахунок зменшення акцизного збору.

     Інша пропозиція  полягає  в  тому,  щоб  розширити асортимент підакцизних  товарів  за  рахунок  нафтопродуктів,  які  досі   не оподатковувалися акцизним збором.  Ідеться про такі нафтопродукти, як легкі та середні дистиляти.

     Статистика підтверджує,  що  імпортери   знайшли   шпарку   в законодавому  акті,  щоб уникати оподаткування акцизним збором тих нафтопродуктів, на які Верховною Радою були встановлені ставки.

     Хочу вам нагадати,  що згідно з діючим законодавством  ставки акцизного  збору  були  встановлені  на  бензин  моторний  і важкі дистиляти,  або дизельне пальне.  І  не  були  встановлені  ставки акцизного збору на легкі та середні дистиляти,  що дало можливість імпортерам  ввезення  бензину  моторного  оформляти  як   ввезення середніх та легких дистилятів і не сплачувати акцизний збір.

     Як свідчить  кількісний аналіз,  у другому кварталі поточного року ввезено бензину моторного за ставкою 8 екю за 1000 кілограмів 520  тисяч тонн,  за ставкою 30 екю за 1000 кілограмів - 208 тисяч тонн,  і взагалі не було  поставок  бензину  моторного  з  високим октановим  числом,  який оподатковувався за ставкою 40 екю за 1000 кілограмів.  Значно  збільшене  ввезення  на   територію   України нафтопродуктів під кодовою назвою "легкі та середні дистиляти". Це бензин авіаційний, уайтспірит та інші подібні нафтопродукти.

     Кабінет Міністрів проаналізував цю  ситуацію  і  запропонував Верховній Раді розглянути пропозицію щодо введення акцизного збору на легкі та середні дистиляти в розмірі 12 екю за 1000  кілограмів і  на  бензини  моторні низького октанового числа теж у розмірі 12 екю за 1000 кілограмів і не змінювати ставки  акцизного  збору  на бензини  моторні високого октанового числа.  І пропонується ввести підвищену ставку оподаткування дизельного пального.

     За нашими розрахунками введення цих акцизів не вплине суттєво на ціни,  за якими реалізувалися ці підакцизні товари на території України. Можна подивитися порівняльну таблицю, де є цифри, як буде змінюватися   роздрібна  ціна  одного  літра  бензину,  якщо  буде прийнято і введено в дію цей закон.  Бензини марок  А-72,  А-76  і

А-80  пропонується  оподатковувати  за  ставкою  12  екю  за  1000 кілограмів.  На внутрішньому ринку роздрібна ціна  на  ці  бензини становить  53  копійки  за  1  літр.  При  зміні  акцизного  збору роздрібна ціна буде становити в середньому 55 копійок за  1  літр. Тобто  за  рахунок  введення акцизного збору,  якщо залишаться без зміни всі інші показники,  які  формують  роздрібну  ціну  на  цей товар,  особливо  торговельні націнки,  ціна за 1 літр збільшиться приблизно на  2  копійки.  Ми  вважаємо  абсолютно  несуттєвим  це збільшення.

     Щодо реалізації  дизельного  палива.  При  підвищенні  ставки акцизного збору роздрібна ціна дизельного палива буде збільшена на 1 копійку за 1 літр.

     Ми виходили  з  того,  що це незначні зміни оподаткування тих підакцизних  товарів,  які   користуються   підвищеним   споживчим попитом,  але  вони  дадуть  можливість  певною мірою мобілізувати додаткові кошти до державного бюджету і перекрити втрати  бюджету, обумовлені   зменшенням   надходження   податку  на  прибуток.  За прогнозними розрахунками на 1998 рік після введення  цих  змін  до державного  бюджету буде додатково зібрано приблизно 115 мільйонів гривень акцизного збору.

     У цьому  законопроекті  також  передбачається  ввести  ставку акцизного  збору  на  послуги,  які  досі не оподатковувались.  Це послуги  з  обслуговування  мобільного  та  сотового  зв'язку.  Як бачите,  пропонується  ставка  в  розмірі  О,15  екю  за 1 хвилину розмови.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Будь ласка, запишіться.

     Будь ласка. Глухівський Лев Йосипович.

     ГЛУХIВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область).  Дякую.  Фракція Народного руху. Шановний пане заступнику міністра!  Чи не могли б ви нам викласти, як формуються пропозиції  щодо  збільшення   чи   зменшення   акцизних   ставок, збільшення  чи  зменшення ставок митного збору?  Бо частогусто нам доводиться голосувати спочатку про  збільшення  ставок  на  якийсь товар,  а  потім  через  короткий проміжок часу ми голосуємо,  щоб зняти цей показник.

     Як на  мене,  то  повинна  бути  якась  система,  подібна  до технічної. Береться щось за цільову функцію, наприклад надходження до бюджету,  і відслідковується.  От ми встановили такий  акцизний збір,  а  потім  трошки  збільшуємо  і  дивимося,  чи збільшуються надходження до бюджету, чи зменшуються.

     Я цього не відчув у процесі роботи в парламенті,  хоч скільки разів  доводилося  голосувати  за  збільшення  чи  зменшення таких ставок.  Я не відчув,  щоб була така  система,  де  ви  нам  чітко показали б: от учора ми зробили таку ставку, сьогодні збільшили її в два рази - і вже почали зменшуватися доходи до бюджету.

     Прошу, якщо можна, на це відповісти.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Стосовно введення  акцизних  зборів урядом вироблена стратегія, яка була започаткована ще в 1995 році. Тоді  було  розроблено  концепцію  введення  акцизних  зборів   на підакцизні  товари,  які  користуються  підвищеним попитом,  хоч є товарами  не  першої  необхідності,  і  ті  товари,   які   раніше оподатковувалися великими розмірами цього виду податку.

     Ставки акцизного  збору на алкогольні напої і тютюнові вироби були зменшені в порівнянні з 1995 роком у 4-5  разів.  Треба  було зрозуміти  й  проаналізувати,  як  у  ринкових  умовах працюватиме виробництво і реалізуватимуться ці товари.

     Ми тоді вже закладали таку ідею,  що після одного-двох  років запровадження  цих понижених ставок акцизних зборів вирішуватимемо питання  про  поступове  їх  підвищення.  І  ставили  перед  собою завдання,  щоб  акцизний  збір,  який є одним із джерел формування доходів бюджету,  становив хоч би 4 - 8 відсотків усіх  податкових надходжень  до  державного  бюджету.  На  жаль,  на  сьогодні  цей показник не перевищує 2 відсотків.

     Ми прекрасно  розуміли,  що  поступове  підвищення  акцизного збору  дасть  нам  можливість відслідковувати споживчий ринок і як впливатимуть ставки акцизного збору на обсяги виробництва.

     Сьогодні хочу підтвердити,  що  зменшення  розмірів  акцизних ставок  на тютюн,  алкогольні напої сприяло збільшенню виробництва цих товарів.  Але поряд із цим були фактори,  які  не  давали  нам можливості  остаточно  впевнитися,  що  ставки  акцизного збору не діють негативно на виробництво цих  товарів.  А  от  вплив  ставок акцизного  збору  на формування ціни продажу підтвердив,  що лінія була вибрана правильно. І наші пропозиції випливають саме з цього. Ми  півтора  року  працювали  при  незмінних  мінімальних  ставках акцизного збору.  Сьогодні пропонується трошки їх підняти. Ціна, я називав цифру, збільшиться на однудві копійки. Це зовсім небагато, але  це  всетаки  дає  нам  можливість  поступово,  рік   у   рік, збільшувати ці надходження.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Довганчин Григорій Васильович. Будь ласка.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька   область).   Прошу   передати   слово  Найді  Георгію Івановичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Найда.

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов. Уважаемый Василий Васильевич! Вы предлагаете повысить ставки акцизного сбора на бензины,  которые  наиболее  ходовые  на сельхозработах,  в промышленном производстве, строительстве, а вот на  бензины,   которые   покупают   "бедные"   люди   для   своего автотранспорта, - уменьшение ставки акциза.

     Не лучше ли нам с вами одну линию проводить? Снимаем и НДС, и акциз,  и пошлину на нефть,  перерабатываем ее у себя, а потом уже смотрим,  по какой цене отпускать.  В те добрые старые времена это было правильной политикой. А мы как-то все лесом идем...

     Ваше мнение по этому вопросу?

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Я хотів би звернути увагу, що ми не пропонували введення будь-яких податків на нафту. Нафта завозиться на територію України без оподаткування акцизним збором.

     Пропозиції про   введення   ставок   акцизного    збору    на низькооктанові  бензини і на дизельне паливо обумовлені тим,  що в Україні споживчий попит на ці марки бензину найбільший.

     Аналіз споживання і виробництва  цих  бензинів  на  території України  показує,  що  їх  виробляється і споживається в 5-6 разів більше, ніж високооктанових.

     Враховуючи, що ставки акцизного збору на висооктанові бензини досить високі,  ми пропонуємо встановити однакові ставки акцизного збору на всі бензини для того,  щоб не було  можливості  ухилитися від оподаткування високооктанових бензинів.

     Я можу ще раз підтвердити,  що обсяги продажу високооктанових бензинів,  як правило, не фігурують як великі. Це свідчить про те, що  відбувається  нелегальне  оформлення  і продаж високооктанових бензинів там, де є підвищені ставки. Ми це також враховували, коли опрацьовували пропозиції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Швидкий Петро Євдокимович. Будь ласка.

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань ядерної політики і ядерної  безпеки  (Жовківський  виборчий округ,  Львівська область).  Дякую. Шановний Василю Васильовичу, я так зрозумів, що ціна на дизельне паливо підвищується. Але основна техніка  в  сільському  господарстві  працює  саме  на  дизельному паливі.  То це  підвищення  зразу,  мабуть,  відіб'ється  на  ціні сільськогосподарської продукції? Це перше запитання.

     І друге.  Чи враховувалися при прийнятті цієї акцизної ставки саме екологічні властивості палива?  Ми  знаємо,  що  за  кордоном етиловий  бензин,  як правило,  не випускається або випускається в обмеженій кількості. У нас же етиловий бензин переважає серед усіх бензинів. Чи бралося це до уваги, чи ні?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я відверто вам скажу, що, розробляючи ставки акцизного збору, ми враховували лише показники споживання і рівень цін, екологічні наслідки не враховувалися, оскільки ми покладалися на те,  що ввезені автомобілі обладнані  спеціальними  пристроями, які зменшують негативні викиди в атмосферу,  скажімо, каталізатори на двигунах.  Ви знаєте,  є відповідна  постанова,  яка  забороняє ввезення   на   територію   України   імпортних   автомобілів  без каталізаторів.  А  в  даному  випадку  враховувалися  лише  цінові фактори і надходження до бюджету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко Василь Петрович.

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська область).  Уважаемый Василий Васильевич!  Я задаю вопрос в контексте вашего ответа депутату  Найде.  Получается  так:  вместо того  чтобы  решить  вопрос,  когда  на границе происходит подмена бензина, то есть оформляют его как низкооктановый, а потом продают как высокооктановый,  правительство предлагает увеличивать ставки. Почему органы,  которые должны  этим  заниматься,  не  решают  эти вопросы, а мы пытаемся через законы это делать? Это неправильно.

     Спасибо.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Василю Петровичу,  хочу вам нагадати,  що в тому першому законопроекті, який був поданий, уряд виходив з того, щоб  ліквідувати таке негативне явище,  як підміна і фальсифікація оформлення  ввезення  нафтопродуктів.  Нами  пропонувалася   єдина ставка   акцизного   збору.   І   це   не   давало   б  можливості фальсифікувати.

     Митні органи,  як вони заявляють,  не в  змозі  все  детально проаналізувати  і перевірити,  тим паче що нафтопродукти надходять трубопровідним  і  залізничним   транспортом.   Немає   можливості проконтролювати ввезення абсолютно всіх нафтопродуктів.  Контроль, як правило, здійснюється за митними деклараціями.

     Наша пропозиція полягає в тому,  щоб на цю основну  категорію нафтопродуктів,  яка  завозиться на територію України,  встановити єдину ставку акцизного збору.  І додатково відповім  на  запитання депутата Найди, може, я нечітко відповів спочатку. Нафтопродукти - це саме той вид товару,  який у кожній державі використовується як джерело  формування  доходів  бюджету.  Ми  не  можемо знайти інші товари,  які б могли витримати  акцизний  збір,  крім  алкогольних напоїв,  тютюнових  виробів  і нафтопродуктів,  на базі яких можна формувати доходи бюджету.

     Погляньте на запропоновані  розміри.  Вони,  я  повторюю,  не змінюють  суттєво  ціну  продажу і не матимуть суттєвого впливу на формування інших цін,  в яких буде враховуватися ціна цих товарів, у тому числі й на продукцію сільського господарства.

     Я називав вам, що ціна дизельного палива збільшується на одну копійку,   якщо   будуть   застосовані   ці   ставки   акцизу   на нафтопродукти.  Вважаємо,  що  це  допустимо,  дає можливість мати доходи и не змінювати ціну інших товарів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу.

     Сокерчак В'ячеслав Михайлович. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий  округ,  Одеська  область).  Шановні  народні   депутати! Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності 2 вересня розглянув на своєму засіданні поданий Кабінетом Міністрів  України проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про ставки акцизного і ввізного мита на деякі товари (продукцію)  і  пропонує прийняти  його  в  першому читанні,  вилучивши з нього норми,  які стосуються збільшення ставок акцизного збору  на  бензини  моторні марок  А-72,  А-76,  А-80  та дизельне паливо.  Чим було викликане рішення нашого комітету?

     У першу  чергу  тим,  що  ці  бензини,   які   я   перелічив, використовуються  насамперед  як  пальне для тракторів і вантажних автомашин, які працюють у народному господарстві.

     Я згоден з висновком  науковоекспертного  відділу,  що  треба подивитися,  які  економічні  наслідки  будуть,  якщо ми піднімемо ставки акцизного збору на ці нафтопродукти. Чому? Тому що, ви самі розумієте,  все воно ляже на ціну продукції перш за все сільського господарства,  де найбільше  використовується  дизельне  паливо  і низькооктанові   бензини,   і   на   промислову  продукцію,  бо  й залізничний транспорт,  і морський використовують дизельне паливо. Оскільки обрахунків із цього приводу немає, ми вважаємо, що просто приймати цього не можна.  І  взагалі  ми  вважаємо,  що  піднімати сьогодні  ставки  на низькооктанові бензини недопустимо.  Через те пропонуємо прийняти в першому читанні без цих норм.

     Запитували ми представників  Кабінету  Міністрів,  а  чому  ж усе-таки  не  піднімаються  паралельно  ставки  на  високооктанові бензини? Відповідь така: ці ставки і так високі.

     Чесно скажу,  що  просте  обрахування,  проведене  нами,   чи відповідають  ставки  акцизного  збору  на  високооктанові бензини ціні,  за якою продається бензин марок  А-90,  А-91,  А-92,  А-93,

А-95,  показує,  що багато є нелегально ввезеного бензину, тому що ціна на ці бензини повинна бути не 65-70 копійок,  а значно  вища. Це підтверджує, що Кабінет Міністрів розуміє, що під виглядом отих середніх дистилятів,  про які говорив Василь  Васильович,  ввозять насправді  бензин  або авіаційний,  або автомобільний.  І оскільки середні дистиляті акцизом не обкладаються,  то  Кабінет  Міністрів має  рацію,  що  нам  обов'язково  треба зробити все необхідне для того,  щоб нелегальне ввезення  справжніх  бензинів  під  виглядом середніх дистилятів припинити.

     Через те комітет підтримує пропозицію Кабінету Міністрів,  бо треба ввести акцизний збір на дистиляти, і ми не заперечуємо проти такого  розміру акцизного збору.  Єдине зауваження висловили члени комітету: треба дати розшифровку за цими кодами: 2710 00 410, 2710 00  450  і  так  далі.  Тому  що  коли ми дивимося в Гармонізовану систему  кодів,  то  попадають  туди  й  ацетони,  попадають  туди уайт-спірити,    які    використовуються   і   в   інших   галузях промисловості. Через те ми пропонували перенести ці норми на друге читання,  щоб  розібратися,  зробити розшифровку і більше до цього питання не повертатися.

     Що стосується зброї, то тут у нас заперечень не виникало.

     Щодо тушок  домашньої  птиці  у  нас  виникло  одне  маленьке питання.  Але,  я думаю, треба перенести його на друге читання. Ви пам'ятаєте,  що прийнято Закон про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції.  Якраз оці окорочки ввійшли в той закон.  Оскільки на нього застосовано вето Президента, то вилучати ці  продукти  з  підакцизних  і переносити туди просто недоцільно, тому що  ми  не  знаємо,  чи  буде  проголосовано  той  закон.  Ми вважаємо,  що  сьогодні  говорити  про  ставки  акцизного збору на тушки, можливо, й не потрібно, тому що Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  подав  пропозицію  у  Верховну Раду і вже роздано на руки проект про подолання  вето  Президента  щодо  того закону.  Якщо  буде  проголосовано той закон,  автоматично відпаде необхідність регулювати далі ставки акцизного  збору  на  ввезення тушок домашньої птиці.

     Що стосується  послуг  з  обслуговування мобільним та сотовим зв'язком.  Самих послуг у законі про акцизний збір,  ви знаєте, не передбачається. Наскільки висока чи низька ставка 0,15 екю за одну хвилину, важко сказати. Але ми подивилися, що це буде значно вище, ніж зараз платиться за послуги мобільного зв'язку.  І виникла така ситуація,  що,  можливо,  треба встановити ставку 0,05 екю за одну хвилину.  Тоді  трошки більша буде оплата,  але не настільки,  щоб цими послугами не користувалися громадяни.  Ви пам'ятаєте, чому ми не ввели акцизний збір на цей зв'язок?  Тому що в нас ємкість була закуплена на 29 чи 30 тисяч номерів,  а всього було пред'явлено  9 тисяч  номерів.  Зважаючи  на  велику  ємкість,  ми не запровадили акцизний збір для того,  щоб  дати  можливість  усю  ємкість,  яку закупило Міністерство зв'язку,  використати. Зараз така можливість є.  Але треба дуже уважно до цього підійти, щоб розгалужувався цей зв'язок,  а  не  скорочувався  після  того,  як  ми введемо ставку акцизного збору,  яка не буде відповідати нормам, на які надіються наші громадяни.

     Звичайно, Василь  Васильович  правий  у  тому,  що збільшення ставки акцизного збору на бензин дасть до бюджету, як він називав, 33  мільйони  гривень,  а  на  дизельне паливо - 36 мільйонів,  на зв'язок - 10 мільйонів,  тобто в сумі виходить 79 мільйонів.  Але, ще  раз  повертаюся  до  того,  і  комітет  погодився  повністю із зауваженнями науковоекспертного відділу:  треба порахувати,  як це вплине   на   економіку,   на  сільськогосподарське  і  промислове виробництво нашої країни. Через те комітет пропонує, і я прошу вас підтримати  пропозицію  нашого комітету,  прийняти проект закону в першому читанні, вилучивши з нього норми, що стосуються підвищення ставок  акцизного збору на бензини моторні А-72,  А-76 і А-80 і на дизельне паливо, і в другому читанні врахувати всі зауваження, які сьогодні  будуть  висловлені  і  які  були висловлені комітетом на засіданні.

     Дякую. У мене все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Є. Будь ласка, запишіться.

     Хунов Анатолій Ісмаїлович. Будь ласка.

     ХУНОВ А.І.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Краснолиманський міський виборчий округ,  Донецька область).  Спасибо. Прошу передать слово Шевченко Виктору Ивановичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шевченко. Будь ласка.

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Макіївський-Центральний   виборчий   округ,   Донецька  область). Уважаемый докладчик!  Я по очереди не успел задать  слово  Василию Васильевичу.  В  его  информации  прозвучала такая мысль,  а вы ее развили,  что  повышение  акцизов  на  нефтепродукты  не   вызовет значительного увеличения цены реализации.

     Вопрос у   меня   такой:   на  чем  основывался,  заместитель министра, когда это утверждал? Вы, очевидно, это обсуждали. Что, у нас   ктото   следит  за  ценами?  Или  у  нас  нет  монополии  на нефтепродукты? Ведь все мы знаем, что сейчас монополия государства на нефтепродукты перешла в руки бандитов.

     К примеру,  в  Донецкой  области  цена на нефтепродукты на 20 процентов  выше,  чем  в  Киевской  области.  И  об   этом   знает Антимонопольный комитет, в частности его председатель.

     Не рассматривался    ли    вопрос   повышения   акцизов   при одновременном замораживании цен на нефтепродукты хотя  бы  на  том уровне,  который  есть  сейчас  при  их  реализации  для сельского хозяйства, частных лиц, строительства, о чем здесь много говорили? По  всей  Украине  ведется  самое  масштабное строительство именно автозаправочных  станций,  а   все   другие   виды   строительства остановлены.  Неужели нет возможности, чтобы при повышении акцизов цены при реализации нефтепродуктов не повышались?

     СОКЕРЧАК В.М.  Я вже казав,  що наш комітет не підтримав ідею підвищення ставок акцизного збору на низькооктанові бензини. Бо ці бензини й дизельне паливо  використовуються  у  виробничій  сфері, насамперед   в   аграрному   секторі  й  промисловості.  Звичайно, підвищення ціни на пально-мастильні матеріали відіб'єтся  на  ціні продукції,  яка виробляється в цій сфері. Через те ми, підтримуючи більшість позицій Кабінету Міністрів,  усе-таки не погоджуємося  з тим, щоб підвищувати ставки акцизного збору саме на низькооктанові бензини.

     Так, ціна  на  бензин  на  торгових  підприємствах  у  деяких регіонах,  у  тому  числі  Києві,  якщо  взяти всі складові - ціну нафти,  вартість доставки готового товару,  акциз, ПДВ, податок на прибуток цих організацій,  торгову націнку,  повинна бути вищою, а вони чомусь тримають ціну нижчу,  ніж розрахункова.  А це свідчить про те, що вони мають якісь нелегальні ввезення, що дає можливість тримати  нижчу  ціну.   Можливо,   в   Донецькій   області   немає нелегального ввезення.  В Київській області бензин найдешевший,  в Одеській - теж дешевий, а між Києвом і Одесою - значно дорожчий.

     Ми розглядали це питання.  Передбачається навести  порядок  у цій справі,  зокрема заборонити продаж пальномастильних матеріалів пересувними  бензовозами  і  так  далі.  Ця   проблема   є,   вона розв'язується, але це не норма цього закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорошевський Михайло Володимирович. Будь ласка.

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики  та  забезпечення діяльності  депутатів  (Феодосійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка   Крим).   Фракция   "Коммунисты   Украины".   Скажите, пожалуйста,  какова  будет средняя цена бензина для пенсионеров по Украине?

     И второй  вопрос.  Предложения,  которые   вы   докладываете, поддержаны   комитетом,  но  ряд  статей  требует  дополнительного обсуждения,  поскольку не все в  них  ясно  и  нормально.  Как  вы считаете,  вот если эти три статьи снять или доработать,  можно ли принимать в целом проект, который вы предлагаете?

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  вже  вчетверте  кажу  про  те,  що  комітет пропонує вилучити норми,  які збільшують ставки акцизного збору на низькооктанові бензини.  Треба просто зрозуміти,  чому комітет так ставить  питання.  Адже  ці  бензини насамперед використовуються у виробництві,  і підвищення ціни на них вплине на ціну продукції. Я сказав,  що  ми  підтримуємо цю ідею,  вона розвинута з юридичного погляду науково-експертним відділом.  Мені більше нічого додати до цього.

     Стосовно ціни  безину  для пенсіонерів.  Інваліди,  які мають автомобілі,  мають  пільгу.  Частину  витрат  на  купівлю  бензину повинні    їм   виплачувати   чи   компенсувати   місцеві   органи самоврядування (Шум у залі).

     Я знаю,  що в моєму окрузі  в  Любашівському  і  Савранському районах  це  роблять.  Інваліди  І групи отримували компенсацію за бензин у першому півріччі.  Як буде в другому  півріччі,  не  знаю (Шум у залі).

     Я ж  не  кажу,  що  це  масово.  Я  сказав,  щоб  ці  витрати компенсуються із місцевих бюджетів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пасько Сергій Олексійович. Будь ласка.

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий округ, Черкаська область). Дякую, Вікторе Лаврентійовичу! Шановний  В'ячеславе  Михайловичу,  я  підтримую пропозицію вашого комітету щодо акцизних ставок на бензин.  За три  роки,  що  ми  у Верховній  Раді,  уряд  уже  втретє  пропонує  підвищення  ціни на бензин.  І кожного разу це викликає збільшення ціни на всі товари, але надходження до бюджету не збільшуються, навпаки, зменшуються.

     У Сполучених  Штатах Америки за ці три роки жодного разу ціна на бензин не підвищувалася,  хоча ця країна має  найвищу  в  світі заробітну  плату і найдешевший у світі бензин - 21 цент за 1 літр. У нас бензин і так  дорогий.  Чому  ми  за  рахунок  усіх  жителів повинні   розв'язувати   ці   локальні  проблеми,  які  так  і  не розв'язуются?

     Тому я закликаю всіх народних депутатів підтримати пропозицію комітету  і  не  підтримувати  пропозицію  уряду  щодо  підвищення акцизного збору і ввізного мита на бензин.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко Василь Іванович. Будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий   округ,   Полтавська   область).    Дякую.    В'ячеславе Михайловичу,   в  мене  до  вас  конкретне  запитання.  От  Василь Васильович тут доповідав,  усі,  хто виходить на трибуну,  кажуть: "Цей  законопроект  спрямований  на  те,  щоб  допомогти  власному товаровиробнику - зняти податковий тиск,  митний і так далі". Ви ж бачите,  що  кожний  законопроект  накидає новий зашморг на нашого вітчизняного товаровиробника.  Ви особисто вірите в те, що якщо ми піднімемо  мито  чи  збільшимо  акциз  на  ввізні  нафтопродукти - бензин,  солярку,  то вони не подорожчають? Це ж абсурд, такого не буває!  То  як  ви  вважаєте,  чому  Кабінет  Міністрів не підійде комплексно   і   не   створить   програму    підтримки    власного товаровиробника?

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М. Це питання досить таки складне й відповідальне. Я не знаю,  як на нього правильно відповісти,  тому що воно більше стосується  Кабінету Міністрів.  Усе починається з формування цін. Ви самі прекрасно розумієте,  що велику питому вагу в ціні  товару має   вартість   пально-мастильних   матеріалів.   Тож   перш  ніж пропонувати,  треба обрахувати.  І у висновках  науковоекспертного відділу (останній пункт повністю) якраз про це й сказано. Висновки вам роздані на руки для того,  щоб ви теж  бачили,  що  комітет  з цього  приводу  не  лише  має  свою думку,  а й прислуховується до висновків тих експертів, які в цій справі розбираються.

     Василю Івановичу, ось пропозиція застосувати ставки акцизного збору  до  легких  і  середніх дистилятів.  Ми це питання трошечки вивчили і попросили митний комітет відповісти  ,  що  під  легкими дистилятами  завозиться.  Нам  показали,  що завозиться авіаційний бензин та інші товари.

     Тому я й пропоную в другому читанні розшифрувати ось ці  коди й записати те,  що ввозилось під маркою бензину.  За рахунок цього зменшиться потік нелегального бензину,  і вже не  33  мільйони,  а значно більше коштів надійде в бюджет.

     Ви правильно говорите,  але це - глобальна проблема. Я думаю, якщо буде програма уряду,  то, мабуть, один із її розділів повинен бути присвячений питанню, на яке ви звернули увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаланський Анатолій Миколайович.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,   Кіровоградська   область).  Дякую.  Шановний  доповідачу! Скажіть,  будь ласка,  хто від Кабінету Міністрів візував оці  всі законопроекти, які ви зараз доповідаєте? У вас є перелік?

     СОКЕРЧАК В.М.  Так,  звичайно  є.  Візували  ті,  хто повинен візувати,  це - міністри  фінансів,  юстиції...  Ну,  я  найбільше звернув  увагу  на  те,  що  завізував  і міністр агропромислового комплексу Карасик. Я тоді не розумію, якщо говорити...

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Я вам щиро вдячний за відповідь.  Мені більш нічого не потрібно.

     СОКЕРЧАК В.М.   Якщо   говорити,   що   треба  зняти  тиск  з сільськогосподарського виробника,  то яким  чином?  Якщо  візувати збільшення...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеславе Михайловичу.

     На виступ записані чотири народні депутати.

     Депутат Процев'ят. Будь ласка. Його немає.

     Степенко Василь Іванович. Будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.І.     Шановні     колеги!     Шановний    Вікторе Лаврентійовичу!  Шановні представники Кабінету Міністрів!  Я хотів би,  щоб мене уважно послухав Ігор Олександрович Мітюков,  міністр фінансів.  І хочу звернутися,  шановні депутати,  до вас. Сьогодні немає трансляції і немає багатьох депутатів у залі.  Але я уважно, наскільки  мій  рівень  знань  мені  дозволяв,  проаналізував   ті законопроекти,  які подав Кабінет Міністрів для того,  щоб, так би мовити,  упорядкувати роботу і податкової служби, і митної служби, і усі інші питання. І, повірте мені, я не знайшов жодного подання, яке знімало б тиск із нашого виробника. Щоб не бути голослівним, я наведу тільки кілька прикладів.

     От дивіться,  ми  розглядали зміни і доповнення до Закону про оподаткування прибутку підприємств.  Замість  того  щоб  поповнити обігові кошти, внесено пропозицію збільшити прибуток і зняти кошти в бюджет.  Те саме відбувається і з податком на додану вартість. У Кабінеті  Міністрів  працюють розумні й досвідчені люди,  то невже вони цього не  розуміють,  невже  вони  хочуть  зла  для  власного товаровиробника?  Ну,  не  можна  ж  так безвідповідально виходити сюди,  Василю Васильовичу,  і заявляти, що не буде підвищення цін. Не важливо, за рахунок чого - чи це буде митний збір, чи це будуть інші нарахування,  усе одно буде  дорожчати  продукція.  І  що  не подорожчає  бензин  у нас на заправках - я ніколи цьому не повірю. Скільки разів тут нам таке обіцяли,  і ми приймали,  а на практиці була зовсім інша картина.  Тому мені зовсім не зрозуміло, як можна було візувати це й міністру агропромислового комплексу.

     Ви знаєте, я колись займався цією справою. Коли ми обрахували собівартість сільськогосподарської продукції,  то на першому місці були  оплата  праці,  вартість  кормів,   а   вартість   пального, електроенергії  взагалі  включалася  до  інших  витрат.  Тепер  же вартість тільки пального,  електроенергії,  газу, не дай Бог, якщо він   є   десь   на   комплексі,  становить  таку  питому  вагу  в собівартості, що продукцію не вигідно реалізовувати тільки за цими трьома показниками.  А ми далі колами ходимо і весь час підвищуємо ціну на бензин, на дизпаливо. Хіба це комусь не зрозуміло?

     Я знаю,  що топчуться по цій Верховній Раді й розумні,  й  не дуже  розумні,  що от винна тут Верховна Рада.  Може,  дійсно,  ми винні в тому,  що  не  поставили  питання  принципово:  дайте  нам програму,  дайте нам те,  що потрібно зробити, у тому числі й щодо банківської системи.  Один виступає і доводить, як ми добре живемо

-  не  підвищується  процент  інфляції.  А 40 процентів платимо за користування кредитом...

     Я прошу вибачення, може, не зовсім по темі говорю, але я хочу сказати, що коли ми шматками вирішуватимемо ці проблеми, то ніколи нічого нормального,  повірте,  не приймемо.  Я пропоную  відхилити законопроект  і  розв'язувати  цю глобальну,  як сказав доповідач, проблему,  враховуючи стан виробництва,  сьогоднішні  реалії.  Щоб сказали,  що  ця Верховна Рада хоч трошечки щось зробила для того, щоб допомогти власному товаровиробнику.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаланський Анатолій Миколайович. Будь ласка.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Шановний головуючий! Шановні колеги депутати! Сьогодні  ми розглядаємо питання,  яке подано урядом після аналізу ситуації на енергетичному ринку України.  Коли розроблявся  проект діючого  закону,  не  було  враховано  принцип  ринкової  побудови взаємовідносин держави  і  суб'єктів  підприємницької  діяльності, ніхто  не  міг  спрогнозувати  той  факт,  що  під виглядом легких дистилятів буде завозитися бензин з високооктановими числами,  хоч із цього в нормальній державі з нормальною системою є дуже простий вихід.  Є спеціальні держстандарти,  є служби технічного  нагляду, які,   контролюючи  якість,  видають  сертифікати  якості  на  всю продукцію,  яка потребує аналізу чи контролю. Статистика свідчить, що   у   величезній   кількості   завозяться   авіаційні  бензини, реалізуються  без  сплати  акцизу  бензини  А-98   і   А-95,   які використовуються для комфортабельних шикарних автомобілів.

     І от  я ставлю собі запитання:  який вихід із даної ситуації? Замість того щоб навести порядок у контролі або встановити ті самі ставки акцизу на легкі та середні дистиляти,  уряд подає, з вашого дозволу  сказати,  антивиробничу  програму  підвищення  акцизів  і ввізних  мит  на  той  продукт,  яким  користується  щонайменше 90 відсотків   народного   господарства.    Сільське    господарство, будівництво,  транспорт  працюють саме на бензині А-76 і А-80.  Ці галузі на сьогодні є основою формування доходів бюджету.  І от для того,  щоб  їх  принизити,  покласти на лопатки,  ми підвищуємо на бензини   цих   марок   акцизні   ставки,   одночасно   підвищуючи собівартість  продукції,  яку виробляє і сільське господарство,  і промисловість, яка ще працює.

     Хто ж ініціатор?  Подивіться на оцю сторінку,  де найжирніший підпис Юрія Карасика,  тільки-но обраного міністром,  який сказав, що буде захищати власного товаровиробника.  Яким же чином? Візуючи проект,    який    підрізає    під   корінь   власного   виробника сільськогосподарської продукції?

     Постає питання:  яку програму дій уряду може подати  нинішній склад уряду?  Зрозуміло,  що не підтримку свого товаровиробника, а ту, що диктується, ну, я не знаю, з якого вуха і в яке.

     Тому я підтримую комітет:  у законопроекті  вилучити  позиції щодо  підвищення  ставок  акцизу  на  бензини А-76,  А-72,  А-80 і дизельне пальне, решту доопрацювати і проголосувати.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Ярошинський Богдан Харитонович. Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Українська республіканська  партія.  Шановні народні  депутати!  Шановний пане головуючий.  Ми вислухали багато критичних виступів щодо законопроекту.  Напевно,  мало хто звернув увагу  на  те,  що  ці  стріли  будуть летіти і далі через те,  що загальна економічна політика,  визначена колишнім  членом  фракції Соціалістичної  і  Селянської  партій,  а нині міністром економіки Сусловим,  зводитиметься до того,  що грошей,  як  він  заявив,  в державній  скарбниці  немає і треба подумати,  де їх узяти.  Ось у пошуках грошей  до  державної  скарбниці  пан  Суслов  та  уряд  і намагаються  знайти  щось  таке  реальне,  щоб  вирішити питання і нагодувати українське чиновництво,  бо ні вчителі,  ні лікарі,  ні інші  працівники бюджетної сфери вже давно із державної скарбниці, як вам відомо, не харчуються.

     Я хотів би звернути вашу  увагу  на  те,  що  стоїть  за  цим законопроектом.  Як ви бачили,  за цим законопроектом та подібними йому стоїть чітко прослідковуване бажання:

     Перше. Встановити найжорсткіші умови  для  всіх  без  винятку товаровиробників  і  надзвичайно  жорсткі фіскальні умови для тих, хто не наближений до правлячих кланів.

     Друге. Встановлення  коридорів  для  тих,  хто  близький   до правлячих  кланів,  щоб  вони обійшли абсолютно всі умови,  які ми створюємо.

     Третє. Маніпуляція акцизними зборами,  податками і  так  далі залежно від того, чи ти прихильний на даному етапі до тих чи інших владних виконавчих кланів,  чи не прихильний.  Іншої  політики  не передбачається.

     З цими  трьома  моментами  пов'язана  велика  кількість наших роботоднів. Ми спрямовуємо свої зусилля, свої суперечки на те, щоб довести,  свідомі  ми чи не свідомі того,  що відбувається в цьому залі.  Дивовижне твердження ми почули від пана,  який займає  дуже високе  урядове крісло,  про те,  що підвищення акцизних зборів не підвищить ціну.  Та такого в житті  ніколи  не  буває!  Це  цілком антиекономічне і абсурдне твердження. Ціни звичайно підвищаться. А ті,  що не мають коридорів,  залишаться  вибитими  з  українського ринку  і  знищеними,  бо  вони служили не тому,  кому треба.  Буде знищена величезна  кількість  конкурентів.  А  ящо  створити  всім однакові умови,  то це у свою чергу призведе до того, що станеться новий ціновий вибух,  адже ціна на важливі енергоносії вдарить  по всій  без  винятку продукції,  яка виробляється в Україні.  Чекати іншого від нинішнього уряду,  як і попередніх п'яти чи  шести,  не варто, поповнити державну скарбницю вони не збираються, а прагнуть хоч якось вирішити найголовніше питання  -  довести,  що  вони  ще можуть прогодувати нахабне українське чиновництво.

     Ми повинні відхилити запропонований законопроект, відхилити й пропозиції комітету.  Абсолютно заблокувати подібні законопроекти, вважаючи їх антиекономічними, і зрештою зупинитися на тому, про що казав мій колега,  який виступав переді мною, - на програмі уряду, чи є вона в уряду, чи немає. Якщо немає, нехай подумають, які саме місця їм займати!

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,    обговорення    законопроекту завершено.  Зверніть  увагу  на зміст Постанови Верховної Ради про проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про ставки   акцизного   збору   і   ввізного  мита  на  деякі  товари (продукцію).  Проект постанови внесений Комітетом  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Шум у залі).

     Я дивлюся урядовий...  Нічого не запропоновано, тому я ставлю на голосування проект постанови, який у вас перед очима:

     "1. Поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про  внесення  змін до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на  деякі  товари  (продукцію)  прийняти  в  першому читанні,  вилучивши з нього норми, що стосуються підвищення ставок акцизного  збору  на  бензини  моторні  А-72,  А-76,  А-80   (коди відповідні) та дизельне пальне".

     2. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  фінансів  і банківської діяльності з урахуванням пропозицій народних депутатів України і Кабінету Міністрів України у тижневий термін підготувати зазначений законопроект для розгляду в другому читанні".

     Я прошу  зосередитися   перед   голосуванням.   Будь   ласка, голосуємо.

     "За" - 203.

     Таке дружне:  "Ще раз!". Поставлю ще раз на голосування. Будь ласка. Я зрозумів, що не встигли багато депутатів проголосувати.

     "За" - 245. Прийнято.

     Будь ласка, доопрацюйте проект у тижневий термін і вносьте на друге читання.

     ____________________

     Наступне питання: Закон України про внесення змін і доповнень до Закону України про державне регулювання виробництва і  торгівлі спиртом  етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями та тютюновими виробами (з  пропозиціями  Президента  України  від  17 липня 1997 року).

     Сокерчак В'ячеслав Михайлович. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати! 20 червня цього року Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін до  Закону  України про  державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами. Ви  пам'ятаєте,  що  цим  законом  ми  врегулювали  положення  про отримання ліцензій,  постаралися зробити все необхідне,  щоб ніхто із чиновників не міг вимагати від підприємств та організацій,  які хочуть отримати  ліцензію  на  виробництво  алкогольних  напоїв  і тютюнових виробів, те, що не дозволено законом.

     Президент України  17  липня 1997 року повернув нам цей закон із деякими зауваженнями,  на яких я хотів би зупинитися.  Для того щоб вам легше було зрозуміти зауваження Президента, комітет роздав порівняльну таблицю, якою ви можете користуватися.

     З самого  початку  хочу  сказати,  що,   уважно   розглянувши зауваження  Президента,  комітет  після  довгих дебатів прийшов до висновку,  що треба погодитися із цими зауваженнями Президента  ще раз проголосувати закон.

     Перше зауваження   Президента  стосується  останнього  абзацу частини першої та останнього абзацу частини другої статті  11,  де говориться,   що   розлив   горілки  та  лікерогорілчаних  виробів здійснюється виключно в скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо  оформлений  посуд  із  скла  чи  глазурованої  кераміки. Президент пропонує доповнити:  в бляшанки із харчового алюмінію та упаковку типу "Tetra-Pak".

     У чому  тут  справа?  Звичайно,  промисловість  не  стоїть на місці,  шукає нові види  упаковок.  Один  київський  завод  освоїв розлив горілки в таку упаковку, як розливається пиво, - в бляшанки із харчового алюмінію місткістю 330 грамів.  І  виникла  ситуація: горілка  розливається в цю упаковку,  але марка акцизного збору не наклеюється,  послаблюється контроль і  є  можливість  цю  горілку пускати на чорний ринок.  Після консультації зі спеціалістами,  чи можна розливати горілку  в  бляшанки  із  харчового  алюмінію,  ми дійшли висновку,  що треба підтримати цю пропозицію Президента. Це ніякої шкоди нашим виробникам алкогольних напоїв не завдасть. А на того,  хто  вже  освоїв  це  виробництво,  буде поширено норми про ставки акцизного збору на алкогольні напої  і  він  змушений  буде наклеювати  марку  акцизного збору,  щоб можна нормально торгувати цією продукцією.

     У нас уже є і  декілька  підприємств,  які  освоїли  упаковку "Tetra-   Pak".   Якщо  ми  навіть  і  не  підтримаємо  пропозицію Президента,  то все одно вино в такій упаковці  продаватиметься  у нас, нам його завезуть.

     Звичайно, тут є проблема. Ми знаємо, що упаковка для горілки, інших напоїв,  що виготовляються на основі спиртів,  повинна  бути прозорою.  Але  якщо  покупець  захоче купувати в бляшанці,  де не видно тієї горілки, хай собі купує. Таку можливість ми можемо дати цим законом. Головне, що буде чітко виконуватися закон, ніхто його не зуміє обійти,  тому що всі  норми  для  виробників  алкогольних напоїв будуть однакові, чи розливатимуться ці напої в скляну тару, чи в бляшанки із харчового алюмінію, чи в пакети "Tetra-Pak".

     Друге зауваження Президента стосується прийнятої  нами  норми про  заборону  при  видачі  ліцензій  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями вводити  будь-які  обмеження  щодо  площі  чи об'єму торгових приміщень. Науково-експертний відділ також вважає, що не треба законодавчо обмежувати  площу  приміщень  для  продажу алкогольних  напоїв.  Але  оскільки в Правилах роздрібної торгівлі алкогольними напоями,  затверджених постановою Кабінету Міністрів, введено   норматив:  дозволяється  продавати  алкогольні  напої  і тютюнові вироби в приміщеннях,  площа яких не менше 20  квадратних метрів  (у  Росії  -  у  приміщеннях площею не менше 18 квадратних метрів),  то,  мабуть,  з цим треба погодитися. У цих правилах є і вимоги до зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

     І остання пропозиція Президента,  з якою, комітет вважає, теж треба погодитися:  тимчасово,  до 1  січня  2000  року,  звільнити українських   виробників  шампанського  і  коньяку  від  плати  за спеціальні дозволи  (ліцензії)  на  право  імпорту  шампанських  і коньячних виноматеріалів. Порядок ввезення і обсяги цієї продукції визначає Кабінет Міністрів України.

     Таким чином,  є пропозиція проголосувати в цілому закон, який ми прийняли 20 червня цього року з зауваженнями Президента. У мене все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інакше  кажучи,  ви   маєте   на   увазі   проект постанови, який вносить комітет.

     СОКЕРЧАК В.М. Так, ми вносимо пропозицію прийняти постанову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Будь ласка, запишіться.

     СОКЕРЧАК В.М.    Вікторе    Лаврентійовичу,   поки   депутати записуються,  я скажу ще про одну причину,  чому ми погодилися. Ті зміни  і  доповнення  до  закону,  які ми внесли в червні,  значно суттєвіші за ті,  що пропонується переголосувати. І якщо ми будемо намагатися  подолати  вето,  але  не  подолаємо,  тоді  не  будуть працювати ті норми закону, які ми проголосували.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі проголосувати  зараз,  а  потім можна зайнятися внесенням змін, які ви пропонуєте?

     СОКЕРЧАК В.М. Так.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Звонарж Андрій Юрійович. Будь ласка.

     ЗВОНАРЖ А.Ю.,  народний  депутат України (Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область). Передайте слово депутату Цушку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко Василь Петрович. Будь ласка.

     ЦУШКО В.П.  Уважаемый Вячеслав Михайлович! К сожалению, когда обсуждали  этот  вопрос,  меня  не  было на заседании комитета.  Я обкясняю,  какая складывается ситуация.  В этом году валовый  сбор винограда  в  Украине  будет 25,  максимум 30 процентов от сбора в прошлом году.  Это подтвердят херсонцы и крымчане.  Следовательно, для выработки шампанских и коньячных виноматериалов винограда нет. Его нужно будет закупать в Молдове, Венгрии и других странах. И мы соглашаемся с Президентом. При такой записи квоту будет определять Кабмин,  но  все  наши  товаропроизводители  будут  рассчитываться валютой.  Допустим,  одному  шампанзаводу Киева нужно 10 миллионов долларов  для  закупки  виноматериала,  в  противном   случае   он остановится.  Почему  же  не  сохранить  ту  запись,  которая была предложена  комитетом:  рассчитываться  готовой   продукцией   под контролем  Кабмина  в пределах этих квот?  А мы соглашаемся с тем, что будем  платить  валютой  другим  странам,  вместо  того  чтобы рассчитываться готовой продукцией нашего производителя.

     Спасибо.

     СОКЕРЧАК В.М.  Василю  Петровичу,  ви  читайте  уважно запис: тимчасово,  до 1 січня 2000 року,  як ми й пропонували,  звільнити українських   виробників  шампанського  і  коньяку  від  плати  за спеціальні дозволи  (ліцензії)  на  право  імпорту  шампанських  і коньячних виноматеріалів.  Ви говорите,  що буде визначати Кабінет Міністрів.  Але ми теж написали:  в порядку і обсягах,  визначених Кабінетом Міністрів України.

     А тепер  ще  одне,  Василю  Петровичу.  Ви  знаєте,  що  буде розглядатися ще одне питання - плата за ліцензію.  І вже роздано в залі   порівняльну  таблицю.  Я  вважаю,  якщо  зал  підтримає  цю пропозицію, тоді все в нас виходить нормально (Шум у залі).

     Василю Петровичу,  я  вас  розумію.   Комітет   погодився   з пропозицією  Президента.  Я  не  можу вам сказати щось інше.  Якщо депутати Верховної Ради підтримають вас,  тоді треба  набрати  300 голосів і залишити той запис, який приймав наш комітет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко Володимир Миколайович. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питан державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ,  Донецька область).  Прошу передать слово депутату Кожушко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожушко Олександр Михайлович.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  У меня такой вопрос.  Было записано:  "Розлив виноробної продукції здійснюється виключно у передбачену діючими  стандартами скляну  тару,  а  також  у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки".  Предлагается  дополнение следующим: "в упаковку типу "Tetra-Pak".

     Я, например,   считаю,   что   это   мы,  законодатели,  даем определенной фирме  какие-то  льготы.  Так  по  крайней  мере  это выглядит. Пожалуйста, я прошу разкяснить. Это первое.

     И второе.  На странице 7,  позиция 107. У меня есть следующие данные.  В связи с тем,  что местные  власти  запретили  продавать спиртные   напитки   в  небольших  магазинах,  приоритет  получили отдельные фирмы,  а государство от этого потеряло около  30  тысяч гривень, так как эти фирмы не платят за марки.

     Вот я и спрашиваю,  может быть,  Кабинет Министров определил, какой должна быть площадь магазина,  чтобы концентрировать  это  в отдельных фирмах, которые выгодны?

     СОКЕРЧАК В.М.   Я   зрозумів   ваше   запитання.   Олександре Михайловичу,  подивіться,  на  сторінці  4  написано:  "Маркування виноробної  продукції  здійснюється  таким  чином..."  І  якщо тут доповнено:  "упаковку типу "Tetra-Pak",  то мається на увазі, що і ця  упаковка  теж буде маркуватися.  Ми не даємо ніяких привілеїв. Така упаковка є,  ви знаєте,  що Європа  давно  з  нею  працює,  в Україні  вже  декілька наших підприємств теж працюють.  Якщо ми не запишемо упаковку  "Tetra-Pak",  тоді  марку  акцизного  збору  не будуть  наклеювати  і  контроль  буде  гіршим.  Тим  більше  що  в наступному питанні,  яке ми будемо розглядати, йдеться про вексель при  оплаті  акцизних  товарів,  і ви тоді зрозумієте,  чому ми це зробили.

     Так що нічого страшного  в  тому  немає,  що  до  переліченої упаковки  ми  дописали  ту,  яка  вважається сучасною в Європі,  і багато підприємств з цією упаковкою працюють.  Оскільки  у  нас  в Україні  такі  підприємства  є,  ми  говоримо,  що  й вони повинні наклеювати акцизну марку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаланський Анатолій Миколайович. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.  Я прошу вибачення,  я  не  відповів  на  друге запитання.

     Олександре Михайловичу,   коли   ми  минулого  разу  приймали рішення про заборону введення будь-яких  обмежень,  ми  керувалися тим,  що  в  законі  немає обмеження.  Але Кабінет Міністрів своєю постановою обмежив. І якщо подивитися на кількість ліцензій, то їх дійсно купується менше, тому що ларки, які стоять поряд і мають не 20, а наприклад 12 або 14 квадратних метрів, об'єднуються, роблять одні двері, одну вивіску. І там, де було дві ліцензії, тепер одна, надходжень стало менше.

     Але Кабінет Міністрів наполягає на цьому і пояснює тим,  що є закон  про  державне  регулювання,  що держава намагається якимось чином узяти у свої руки торгівлю алкогольними напоями,  що  згодом повинні бути спеціальні магазини.  Цього ще немає. А 20 квадратних метрів - це,  ви знаєте,  5 на 4 метри.  У Росії -  18  квадратних метрів, це обмеження встановлено також постановою уряду.

     Для того щоб залишити той запис,  який був раніше,  нам треба набрати 300  голосів,  тому  що  Президент  зробив  зауваження  і, мабуть, не підпише через це закону. Давайте будемо вирішувати.

     Я вважаю,  що краще цим законом урегулювати видачу ліцензій - якою вона повинна бути, якою повинна бути плата, ніж сперечатися з того  приводу,  що  із січня 1997 року уряд заборонив торгувати на площі,  яка менша 20 квадратних метрів.  І на таких площах уже  не торгують. Давайте розберемося, я не заперечую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаланський Анатолій Миколайович. Будь ласка.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Дякую. В'ячеславе Михайловичу, прошу все-таки роз'яснити.  Президент пропонує тимчасово,  до 1 січня 2000  року, звільнити  українських виробників шампанського і коньяку від плати за спеціальні дозволи (ліцензії) на право  імпорту  шампанських  і коньячних   виноматеріалів,   а  порядок  ввезення  і  обсяг  цієї продукції  визначається  Кабінетом  Міністрів.  Ця  пропозиція  не виключає варіанту,  який був раніше записаний:  ввезення імпортних шампанських  і  коньячних  виноматеріалів  в   обмін   на   готову продукцію?   Розрахування   готовою   коньячною  продукцією  -  це виключається чи ні?

     СОКЕРЧАК В.М. Виключається.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Ми   повністю   переводимо   виробників   на розрахунок у доларах за закупку цих матеріалів?

     СОКЕРЧАК В.М.  Запис,  який  ми зробили,  виключає можливість розраховуватися шляхом бартеру.  Дійсно,  у нас на  підприємствах, які  займаються цією переробкою,  не завжди є гроші для того,  щоб оплатити.  Але Президент наполягав на тому записі.  Ми подивилися, що все-таки звільняються українські виробники...

     А чому  ми  написали,  що  порядок  ввезення  і  обсяги  цієї продукції визначає Кабінет  Міністрів?  Після  довгих  дебатів  ми дійшли такого висновку.  Наприклад, у Криму нормальний урожай, а в Херсонській,  Миколаївській чи в Одеській області неврожай. Треба, щоб Кабінет Міністрів приймав спеціальне рішення,  і цими пільгами користувалися там,  а не всі в цілому.  Тим більше,  я  знову-таки повертаюся до цього,  Кабінет Міністрів увесь час нам говорить, що треба все більше монополізувати  в  руках  держави  виробництво  і торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). В'ячеславе Михайловичу,  у своїх пропозиціях Президент посилається на  те,  що  в  Україну  ввозилися без одержання ліцензій імпортні шампанські і  коньячні  виноматеріали,  а  також  підкреслює:  "Як показує досвід,  запровадження такого дозволу призведе до ввезення в Україну значної кількості недоброякісної алкогольної продукції". А як же тоді розуміти пропозицію про використання непрозорої тари? Дати дозвіл іноземним виробникам ввозити,  а в  себе  виробляти  і розливати цю продукцію в бляшанки, де не видно, що туди налито? Як це зрозуміти?  Виходить,  що одна пропозиція заперечує іншу. Чи не можна все-таки домовитися, щоб у скляній посуді ввозилася імпортна і вироблялася  наша  продукція,  тим  більше  що  склотари  в  нас достатньо,  вона валяється скрізь,  немає,  де збути її,  бо немає попиту.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Звичайно,  є побоювання,  про які ви говорите. Але  в  європейських  країнах  і в таку тару розливають,  і ми тут сьогодні говорили,  що київський завод розливає горілку в бляшанки місткістю 330 грамів. У Російській Федерації розливають у бляшанки місткістю 100 і 150 грамів. Мабуть, тому, що є попит.

     То я хотів би, щоб ми зрозуміли одне: якщо є така можливість, щоб підприємства виходили на цей ринок, то давайте приймати рішення і давати їм дозвіл.  Тому що хочемо ми чи не  хочемо,  а якимось же чином з Росії до нас потрапляє російська горілка в алюмінієвих бляшанках,  на  яких  написано:  100  грамів горілки, 150 грамів горілки.

     Мені здається,  що в цьому немає нічого страшного.  Ми уважно дивилися,  сперечалися.  Не думайте, що комітет легко погодився із зауваженнями   Президента,   нам   здавалося,   що   тут  є  деяке послаблення.  Але глибоко проаналізувавши це питання і зрозумівши, що ми можемо не подолати вето і тоді не будуть діяти взагалі норми про маркування (а це якраз більше стосується  наших  виробництв  - про  те,  якою  має  бути  етикетка,  що  вона повинна відповідати європейським  стандартам,  щоб  ніхто  більшого  не  вимагав),  ми вирішили,  що  краще погодитися,  щоб закон набрав чинності таким, яким він є.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  В'ячеславе  Михайловичу,  чи   пропозиція Ольги  Миколаївни  Пшеничної  дисонує з цією загальною концепцією, яка вами зараз підтверджується?

     СОКЕРЧАК В.М.  Ви  маєте  на   увазі   зменшення   плати   за ліцензію...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  плати  за  ліцензію.  Якщо  пропозиція буде врахована, то чи не буде дисонувати з вашими пропозиціями?

     СОКЕРЧАК В.М.  Верховна Рада отримала  з  Кабінету  Міністрів проект закону...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, його розповсюджено.

     СОКЕРЧАК В.М.  Я,  правда,  не  взяв його з собою на трибуну. Кабінет Міністрів  пропонує  Верховній  Раді  переглянути  розміри плати  за ліцензію із 500 до 120 неоподатковуваних мінімумів у тій ситуації,  коли  підприємства  виробляють  до   ста   тисяч   тонн виноматеріалів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До тисячі тонн.

     СОКЕРЧАК В.М.  Перепрошую, до тисячі тонн продукції. Справді, плата доволі таки висока.  Продукції виробляється  небагато,  а  в ліцензії  не  написано,  на  скільки  тонн  вона  видається.  Ми в комітеті не розглядали це питання,  але оскільки Кабінет Міністрів просить  і  це  сприяє  нашим виробничникам,  особливо в ситуації, коли,  як  ось  цього  року,  наприклад,  сільгосппідприємства  не отримують  належної кількості врожаю виноматеріалів,  то нам варто погодитися з пропозиціями.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  В'ячеславе  Михайловичу.   Ви   поки   що сідайте,  будь  ласка.  Я  прошу  Юрія  Валентиновича  Жихарєва  - заступника голови Державного комітету по харчовій промисловості  - на це питання також відповісти.

     Яка ваша думка щодо пропозиції, внесеної депутатом Пшеничною щодо 120 неоподатковуваних мінімумів? Будь ласка.

     ЖИХАРЄВ Ю.В.,  заступник  голови   Державного   комітету   по харчовій  промисловості.  Коли  встановлювалися  ставки  плати  за ліцензію, то основне завдання було - забезпечити доходи бюджету. І тепер   встановлення   120   неоподатковуваних  мінімумів  означає зниження доходів бюджету.  Чинна норма закладена в бюджет уже 1998 року.  Тому,  голосуючи,  треба  мати  на  увазі,  що  це  означає зменшення доходів.  Але це не дуже істотна  величина,  а  тому  як Верховна Рада вирішить, так і буде.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Дякую.

     Запитання є? Будь ласка, запишіться.

     Депутате Роєнко, будь ласка.

     РОЄНКО В.Г. Шановний доповідачу, всетаки я повертаюся до того запитання,  що задавав основному доповідачеві:  як ми можемо потім перевіряти закриті типи посудин з винними і спиртовими виробами та матеріали,  з яких  це  все  виготовляється.  Ми  ж  уже  сьогодні переконалися: все, що надходить із-за кордону в такій упаковці, не підлягає ніякій стандартизації і перевірці.  Як  ви  ставитеся  до цього?

     Дякую.

     ЖИХАРЄВ Ю.В. Дякую вам. Я можу сказати, що ми не зацікавлені. Але тепер  я  змушений  доповідати  про  те,  що  написано.  Отже, справді,  візуального  контролю  у  нас  не  буде,  якщо продукція випускається, скажімо, в металевих баночках об'ємом 0,33 літра.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Шаланський, будь ласка.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Прошу передати слово депутатові Цушку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Цушко.

     ЦУШКО В.П. Уважаемый Юрий Валентинович, вы сказали, что плату за  лицензию  уменьшать  до  120  - это неправильно,  будут потери бюджета.  Я хочу разкяснить.  Крымчане  поднимают  этот  вопрос  с момента  принятия  данного  закона.  Именно  в Крыму сосредоточены заводы первичной переработки винограда,  которые перерабатывают от 500   до   1000  тонн  винограда.  И  они  приравнены  к  заводам, перерабатывающим 3 тысячи или  5  тысяч  тонн,  а  поэтому  должны платить  тоже  500 необлагаемых минимумов.  Поэтому я обращаюсь ко всему залу. Давайте поддержим, это необходимо для виноделия Крыма, ведь  заводы в этом году,  при малом урожае,  будут перерабатывать 200 тонн.  Херсонщина тоже будет перерабатывать 200  тонн,  и  они будут  платить тоже 500 необлагаемых,  а в этом году это уже будет не 8,5 тысячи, а 17 тысяч. Этого не выдержат предприятия.

     Поэтому прошу предложение депутата Пшеничной поддержать.

     ЖИХАРЄВ Ю.В.  Я тільки кажу про те,  що це спричинить  втрати бюджету.  Якщо в абсолютній цифрі, то одна ліцензія коштує 8 тисяч 500 гривень,  а 120 - це буде 2000 гривень. Таких ліцензій не дуже багато.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

     Депутате Кочерга, будь ласка.

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Спасибо. Фракция коммунистов. Я хотел  бы,  чтобы  вы  немного  обкяснили  особенности  технологии "ТетраПак". Где изготовляется эта тара - у нас, или мы ее завозим, и в каких обкемах?  Этот вопрос связан с тем,  что у нас в Украине уже   есть   ряд  предприятий,  например,  Константиновский  завод стеклоизделий в  Донецкой  области,  которые  изготовляют  хорошую стеклянную  тару.  А  переход  на  новую технологию,  как правило, сопровождается новыми затратами. И скажите, пожалуйста, связано ли это  с  использованием  валютных  средств,  или  каким  образом мы приобретаем эту новую тару?

     ЖИХАРЄВ Ю.В. Есть два варианта: закупка на  территории  Украины  -  есть  совместное  предприятие, которое производит "Тетра-Пак", и закупка за границей. Но я еще не видел   водки  в  упаковке  "Тетра-Пак".  Это  я  вам  говорю  как специалист.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Моісеєнко, будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Виктор Лаврентиевич, я еще раз прошу передать слово Александру Михайловичу Кожушко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кожушко, будь ласка.

     КОЖУШКО О.М.  Я  все-таки  хочу получить от вас четкий ответ. Почему мы законодательно предусматриваем,  что обязательно  должна быть  упаковка  "ТетраПак"?  К  тому  же  вы  не  можете ответить, производится она в Украине  или  будет  завозиться  извне.  И  кто вписал эту норму?

     ЖИХАРЄВ Ю.В.  Я  не  могу  сказать,  кто вписал,  но точно не Государственный комитет по пищевой промышленности.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви дайте відповідь,  будь ласка, це все ввозиться

з-за кордону?

     ЖИХАРЄВ Ю.В.   Ні,   я   ж  кажу,  що  на  Подолі  є  спільне підприємство, яке виробляє упаковку "Тетра-Пак".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.  Шановні  колеги!  У  нас  є   проект Постанови  Верховної  Ради  України,  внесений Комітетом Верховної Ради з питань фінансів і банківської  діяльності,  про  пропозиції Президента  України Леоніда Даниловича Кучми до Закону України про внесення  змін  до  Закону  України   про   державне   регулювання виробництва  і  торгівлі  спиртом етиловим,  коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

     Пропонується "погодитися з  пропозиціями  Президента  України Кучми  до  прийнятого  20  червня  1997  року  Закону  України про внесення  змін  до  Закону  України   про   державне   регулювання виробництва  і  торгівлі  спиртом етиловим,  коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами та прийняти зазначений закон з урахуванням пропозицій Президента України".

     Мені здається, що ми маємо зараз можливість продемонструвати, що ми  не  просто  автоматично  натискаємо  кнопку  "проти",  коли йдеться про пропозиції Президента,  або кнопку "за",  щоб подолати його вето.  Ми вивчаємо і визначаємося,  наскільки корисними є для держави пропозиції, подані Президентом.

     Водночас, сподіваюся,   ми   врахуємо   пропозицію   депутата Пшеничної.  Тоді можна прийняти проект  постанови,  запропонований комітетом,  без будь-яких обмежень.  А все інше, що пропонувалося, ми розглядатимемо додатково,  коли закон  буде  прийнято.  Головне зараз - запровадити закон у дію.

     Ставлю на   голосування   проект   постанови   з  урахуванням пропозицій, внесених народним депутатом Пшеничною.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 156.

     Бракує голосів.

     Депутате Пшенична, будь ласка. За нею - депутат Суслов.

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти (Ленінський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги депутати!   Однією   зі   складових   питання,   яке  ми  сьогодні розглядаємо,  є плата за ліцензії залежно від обсягів  виробництва продукції.  Ви всі сьогодні отримали порівняльну таблицю до статті 4. У ній ідеться про плату за ліцензії для тих підприємств, у яких щорічні  обсяги перероблення винограду та плодово-ягідної сировини не перевищують тисячі тонн.  Річний прибуток  такого  підприємства становить  близько  20  тисяч  гривень.  Ми пропонуємо запровадити градацію.  А саме: записати, що в процесі перероблення сировини до тисячі  тонн  плата  за  ліцензію  становить 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  а понад тисячу - 500,  як записано  в законі.

     Не може  цех,  який  переробляє  до  тисячі  тонн  винограду, платити 8 тисяч 500 гривень.  Потрібно запровадити  градацію,  щоб такі цехи сплачували за ліцензію за рік лише 240 гривень, бо їхній прибуток  за  рік  становить  лише  20  тисяч  гривень.  Це  дасть можливість  (ми  підрахували)  збільшити надходження до державного бюджету на 12 мільйонів гривень.

     Шановні колеги   депутати!   Якщо   ми   хочемо    підтримати господарства,  що  вирощують  виноград  і  плодоягідну сировину та переробляють її у своїх цехах,  на своїх  потужностях,  то  мусимо схвалити такі пропозиції.

     Зазначу також, що не лише я особисто, а й депутації кримська, закарпатська,   одеська,   херсонська   зверталися   до   Кабінету Міністрів.   І  сьогодні  Віктор  Лаврентійович  має  перед  собою пропозиції Кабінету Міністрів, який нас у цьому питанні підтримує. Бо  це  дасть  змогу  поліпшити становище і державного бюджету,  і господарств, також забезпечить людей робочими місцями.

     Вікторе Лаврентійовичу, в залі під кінець дня мало депутатів, то,  можливо,  краще завтра вранці поставити це питання, щоб потім не повертатися до нього.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Суслов, будь ласка.

     СУСЛОВ В.І. , голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська  область).  Уважаемый  Виктор  Лаврентиевич,  уважаемые народные депутаты! Давайте правильно поставим процедуру обсуждения этого вопроса.  Как вы знаете, Президент наложил вето на несколько пунктов,  с которыми он не согласен. Но в данном законе есть целый ряд очень важных норм.  Я  напомню,  что  в  статье  3,  например, детально  урегулирован  порядок  выдачи  лицензий  на производство спирта,  алкогольных и  табачных  изделий.  Здесь  устанавливается исчерпывающий  перечень  необходимых  документов,  которые  должны подаваться. Это важно.

     В статье  7,  например,  регулируется  производство   спирта, табачных,  алкогольных изделий на давальческих условиях. Президент не возражает, и это тоже очень важно для развития производства.

     В статье 11 детально  регламентированы  вопросы  маркирования продукции,  в  статьях  14  и  15  -  порядок экспорта,  импорта и торговли спиртом и так далее.

     По этим важнейшим вопросам расхождений между Верховной  Радой и  Президентом нет.  Именно поэтому Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности,  стремясь ввести в действие столь  важные нормы,  пришел к выводу, что мы не сможем, к сожалению, тремястами голосами  преодолеть  вето.  Но   тогда   должны   согласиться   с предложениями  Президента и проголосовать этот закон.  И нормы,  о которых я сказал, вступят в действие.

     Предложения депутата Пшеничной могут обсуждаться,  но они  не имеют  отношения  к  тексту  закона,  который был нами принят и на который накладывалось вето.  Если мы сейчас  введем  эти  нормы  в закон,  то он будет рассматриваться как новый, с правом Президента снова наложить вето.

     Рекомендую предложения депутата Пшеничной  рассматривать  как отдельный  закон.  Если  они  сейчас  будут  проголосованы,  то их следует оформить как  дополнение  к  этому  же  закону.  Тогда  не возникнет  никаких сложностей из-за того,  что мы при рассмотрении вето Президента делаем текстуально новый закон.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віктор Іванович має рацію в тому,  що  ми дещо змінюємо закон, який нам повернуто з зауваженнями Президента. Тоді він матиме підстави ще раз накласти вето. Навряд чи Президент повертатиме.  Але депутат Суслов має рацію. Він тільки помиляється в тому,  що ми не можемо відразу приймати рішення щодо  пропозицій депутата  Пшеничної.  Нам  треба  цей  закон  прийняти,  Президент повинен його підписати,  опублікувати.  Лише тоді  зможемо  внести пропозиції депутата Пшеничної і проголосувати.  Інакше кажучи,  до чинного закону ми зможемо внести зміни.

     Я був дещо дезорієнтований комітетом: не постанову  треба  приймати,  а  закон.  Ставлю  на  голосування пропозицію прийняти Закон України про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  державне  регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями  та тютюновими  виробами  в редакції 20 червня 1997 року з урахуванням пропозицій Президента України. А потім уже зробимо те, що пропонує депутат Пшенична.  Я думаю, що ми це зробимо дуже швидко, можливо, наступного тижня,  після підписання і опублікування Закону.  Прошу голосувати.

     "За" - 232.

     Дякую. Це  якраз  вияв  доброї  волі  і прекрасного розуміння Верховною Радою того, що ми робимо потрібну справу.

     ___________________

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону  України  про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби.  Доповідач - Василь Васильович  Регурецький,  будь  ласка. Сьогодні  в  нас  усі питання алкогольні.  Можна сп'яніти до кінця дня.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу,  шановні народні  депутати!  Я  ненадовго  затримаю  вашу  увагу на проекті Закону України про внесення змін до Закону  України  про  акцизний збір  на  алкогольні  напої  та тютюнові вироби.  Цей законопроект спрямований на вдосконалення механізму справляння акцизного  збору з тих видів товарів,  які оподатковуються акцизним збором у спосіб наклеювання акцизних марок.  Йдеться про  вдосконалення  механізму наклеювання акцизних марок і справляння акцизного збору.  Повторюю

- це невеликий за розміром  законопроект,  в  котрому  передбачено вдосконалення механізму справляння акцизного збору,  оподаткування у  спосіб  придбання  і   наклеювання   марок   акцизного   збору. Запропонований   проект   не   спричинить  збільшення  податків  і будь-яких  змін   економічних   показників   випуску,   реалізації підакцизних товарів, про які йдеться в цьому проекті.

     Проектом передбачається  уточнити  норми трьох статей закону, що регулюють порядок обчислення та сплати акцизного збору під  час продажу   акцизних   марок,   а  також  міру  відповідальності  за реалізацію  підакцизних  товарів  без  наявності  марок  акцизного збору.

     Пропозиції, зокрема,    полягають    ось   у   чому.   Перше. Пропонується врегулювати проблему наклеювання  акцизних  марок  на тару, в яку розлиті алкогольні напої, під час ввезення їх на митну територію.  Це, зокрема, пункт, який регулює обклеювання акцизними марками такої тари, як баки, бочки, цистерни тощо.

     Законопроектом не  передбачено  безумовного наклеювання,  але норма була викладена нечітко,  і тому митні  органи  запропонували робити наклеювання марок на цю тару.

     Друге. Пропонується  вилучити  з  закону норму,  яка надавала право імпортерам алкогольних,  тютюнових виробів видавати  вексель на   сплату   податку   під   час  одержання  акцизних  марок.  Це найсуттєвіша пропозиція,  внесена Кабінетом Міністрів,  суть її  в тому,  щоб  заборонити  або  скасувати  право  імпортерам видавати вексель на сплату акцизних марок,  бо ця  норма  була  в  багатьох випадках  використана  імпортерами,  як спосіб ухилення від сплати податків.

     Я наведу  вам  кілька  прикладів,  з  яких   ви   зрозумієте, наскільки  важливо  змінити таку норму.  Так,  наприклад,  у місті Києві п'ять фірм одержали 24 мільйони  марок  акцизного  збору  на імпортні  алкогольні напої,  але продукцію на територію України не ввезли.  Місце  перебування  цих  фірм   на   сьогодні   невідомо, правоохоронні  органи  провадять  їх пошук.  Але 24 мільйони марок акцизного збору були їм видані з правом отримання  векселя.  Фірма "Селена"   (Дніпропетровськ)   у  березні  1996  року  отримала  5 мільйонів акцизних марок на тютюнові вироби та 3 мільйони акцизних марок на алкогольні напої.  Потім на суму 225 тисяч гривень видала вексель на сплату акцизного збору,  але збанкрутувала. І податкові інспекції  не  змогли  стягнути  до  державного  бюджету 225 тисяч гривень акцизного збору.  Подібні випадки трапляються  й  в  інших містах.

     Кабінет Міністрів  пропонує  вилучити  із закону статтю,  яка надавала право видачі векселя.

     І третя пропозиція. У чинному законі немає норми, якою була б передбачена   відповідальність   за   транспортування  підакцизної продукції  без  позначення  марками  акцизного  збору.  У   законі передбачається  лише  відповідальність  за  ввезення,  зберігання, виробництво та реалізацію цих продуктів.  А це у багатьох випадках не  дає  можливості  правоохоронним та іншим органам описувати і в майбутньому  конфісковувати  таку  продукцію  для  реалізації   як нелегально ввезеної.

     Кабінет Міністрів  України,  враховуючи,  що  це невеликий за обсягом документ,  просить народних депутатів розглянути  його  та прийняти сьогодні в цілому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є   пропозиції   чи  запитання?  Є.  Будь  ласка, запишіться.

     Наталіє Петрівно Штепа, будь ласка.

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемый докладчик! По-моему,  на  сегодня продажа табачных изделий без акцизной марки запрещена? Так? Было ли какое-то решение Министерства финансов или Кабинета Министров, разрешающее продажу без акцизных марок?

     Почему я  задаю  такой  вопрос?  Я  сама из Симферополя.  Но, наверное,  это наблюдается и на рынках других городов Украины.  На прилавках,  где торгуют табачными изделиями,  находится два блока, на одном из которых написано: "акциз", и стоит цена, а на другом - "без  акциза",  и  тоже  стоит цена.  И всегда спрашиваем:  "У вас акцизные есть?" Отвечают: "Есть, а вам какие надо, безакцизные?" И это не из-под полы, нет.

     Обкясните, пожалуйста, эту непонятную ситуацию.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Це явище, справді, незрозуміле, бо не можна сьогодні продавати підакцизні  товари  -  тютюнові  та  алкогольні вироби  без марок акцизного збору.  Такий випадок можливий лише за обставин,  коли  було  конфісковано  нелегально  ввезені  тютюнові вироби,  з торговельною точкою уклали договір про реалізацію таких виробів під контролем  Державної  податкової  адміністрації.  Тоді можлива реалізація без акцизних марок,  але ціна на такі товари не могла бути іншою,  ніж на товари з акцизним збором  і  з  офіційно наклеєною  акцизною  маркою.  Проте  це  лише прогнози.  А взагалі торговельна організація не має права продавати товари без акцизних марок.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Роєнко,   будь  ласка.  Знову  депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Мене цікавить дане питання, бо ми отруюємо своїх людей, коли завозимо товар з-за кордону.

     До пункту  5  статті  6  пропонуються  такі зміни:  "Ввезення алкогольних напоїв в автомобільних та залізничних цистернах тощо з метою   продажу,   обміну  або  реалізації  на  території  України здійснюється без обклеювання їх марками акцизного збору".  А потім уже стягуватиметься акцизний збір.  То як же ми перевірятимемо, що в тих  цистернах  ввозиться?  Як  відрегульовано  це  питання?  Як зробити, щоб завозили лише високоякісну продукцію?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Так,   справді,  я  можу  підтвердити,  що запровадженням акцизних марок якраз і передбачалося  (не  в  першу чергу,  правда,  а  в  другу)  засвідчувати,  що це високоякісний, легально вироблений офіційно зареєстрованою  фірмою  товар.  Марки акцизного  збору  пропонували  наклеювати на тару з товаром,  який реалізовуватиметься у роздрібній торгівлі,  щоб ця тара  не  могла бути використана для нелегального розливу алькогольних напоїв.

     До речі, стосовно упаковок, про які йшлося в процесі розгляду попереднього питання,  то в нашому законопроекті  передбачено,  що упаковки  "Тетра-Пак",  в  які  розливатимуться  алкогольні напої, обклеюватимуться марками акцизного збору.

     Щодо цистерн,  бочок та інших багатолітрових  місткостей,  то згідно  з  нашим  законодавством  на таку тару треба наклеювати по сотні,  тисячі акцизних марок.  У цьому,  безумовно,  немає ніякої потреби,  бо  контроль Державної митної служби за перевезенням цих товарів відпрацьований,  і вони легко можуть переконатися, що саме перевозиться в такій тарі і без наявності марки. Адже тут марка не перекриває доступ до продукції.  Ці марки просто не потрібні,  і в законі це передбачалося,  але було викладено не зовсім чітко.  Там не було слів,  які нині доповнюються:  "без обклеювання їх марками акцизного збору".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Пасько, прошу.

     ПАСЬКО С.О.  Дякую,  Вікторе Лаврентійовичу!  Шановний Василю Васильовичу!  Чи не вважаєте ви за потрібне у  цьому  законі  дати визначення, що алкогольними напоями називаються напої, які містять 1,2 або 1,5 відсотка алкоголю?  Так узвичаєно в усіх цивілізованих країнах.  Так  було  і в Україні до прийняття нами 15 вересня 1995 року Закону про акцизний збір,  де  ми  визначили,  що  алкогольні напої - це ті, що мають вміст алкоголю 8,5 відсотка.

     Вважаю, що  треба  виправити  нашу помилку і внести до даного закону таку  поправку.  Це  унеможливить  вживання  нашими  дітьми слабоалкогольних напоїв.

     Дякую за відповідь.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Такі пропозиції надійшли до уряду від медичних  установ,  стурбованих  малоградусними  продуктами,   які сьогодні   продаються   в  роздрібній  торгівлі.  До  речі,  фірма "Оболонь" випускає такі напої.

     Але в нашому законодавчому акті  визначалося,  що  алкогольні напої  з  вмістом  8,5  відсотка  спирту є товари,  які підлягають оподаткуванню  акцизним  збором  і  відповідно  наклеюванню  марок акцизного збору.

     Усі інші товари,  що мають нижчий вміст спирту,  не вважалися підакцизними,  вони могли продаватися без марок акцизного збору. І ми,  справді,  не могли визнавати підакцизними товарами напої, які містять 1,2 відсотка спирту.

     Я згідний з вашою пропозицією,  але  вважаю,  що  дана  норма повинна  визначатися  не в Законі про акцизний збір,  а в правилах торгівлі, затверджених урядом, де визначається продукція, яка може регулюватися   забороною   продажу   її   дітям.  І  якщо  в  тому нормативному  акті  продукція   буде   визнана   алкогольною,   то відповідно  заборона  продажу  її  дітям  поширюватиметься на таку продукцію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасько не задоволений  вашою  відповіддю. Будь ласка, Сергію Олексійовичу.

     ПАСЬКО С.О. Дуже дякую, Вікторе Лаврентійовичу.

     Ми можемо  не  наклеювати  акцизні марки.  Але ми запровадили дану норму законом 1995 року і дозволили дітям споживати напої  із вмістом  восьми  відсотків  алкоголю,  а  в  кожній  пляшечці - 76 мілілітрів  чистої  горілки.  Тому  ми  даним  законом  повині  це виправляти.  Можемо  не  стягувати  акцизний  збір і не наклеювати акцизну марку на такі пляшечки,  бо знаю,  що немає автоматів  для наклеювання  акцизних  марок на невеличкі пляшки.  Просто потрібно обмежити вживання алкогольних напоїв.  Прошу,  Василю Васильовичу, вашої підтримки.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я згодний.  Це питання може бути розглянуте під час доопрацювання даного проекту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Федоровичу Лавриненко, будь ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і судово-правової реформи (Глухівський виборчий округ,  Сумська область).  Шановний  Василю  Васильовичу! Скажіть, будь ласка, чи робився аналіз того, як позначається зміна ставок акцизного збору та  ввізного  мита  на  обсяги  надходження коштів  від  реалізації  зазначених  продуктів?  І чи на належному рівні здійснюється контроль за цим?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! Можу підтвердити, що запровадження правила маркування підакцизних товарів дало змогу збільшити надходження до державного бюджету на доволі значні суми, хоча абсолютні розміри й не такі великі.

     Я можу назвати вам цифри. У першому півріччі нинішнього року, порівняно з першим півріччям минулого, коли не було марок ацизного збору,  збір  акцизу  за  відповідний  період  зріс у 4,2 раза.  I насамперед  це  перешкодило  нелегальному  продажу  та  реалізації підакцизних  товарів.  Це  не  єдиний  показник,  що  свідчить про справді ефективний метод контролю у вигляді акцизних марок.

     Передбачено також адміністративні заходи і  метод  фінансової застави, і метод страхування. Якоюсь мірою це дало змогу збільшити надходження  акцизних   марок   без   відчутного   збільшення   їх виробництва в Україні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

     Депутате Сокерчак, виступатимете? Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні колеги! Мені нічого додати до того, що сказав Василь Васильович,  але вам роздано 28  серпня  порівняльну таблицю  саме до цього законопроекту.  Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  цілком  підтримав   пропозиції   Кабінету Міністрів    щодо    векселя,    здійснення   контролю   під   час транспортування та  інші.  Але  в  пункті  5  статті  6  записано: "Ввезення   алкогольних  напоїв  у  автомобільних  та  залізничних цистернах тощо з метою продажу..." Ми вважаємо,  що тут треба дещо розширити  текст,  і  є  поправка  депутата  Терьохіна:  "Ввезення алкогольних напоїв у автомобільних  та  залізничних  цистернах,  а також у баках, бочках та інших ємкостях місткістю понад 5 літрів з метою реалізації або обміну на території України здійснюються  без обклеювання їх марками акцизного збору".

     Чому ми  так  написали?  Бо  є  різна  тара,  різні  напої (і горілка,  і вино).  А з-за кордону  вони  надходять  у  дивовижних пляшках місткістю і 1,5,  і 2,  і більше літрів. Виходить, що коли ми не запишемо цього,  то ті  пляшки  не  обклеюватимуться  маркою акцизного  збору.  Нам  треба  обмежити:  усе,  що понад 5 літрів, згідно з законом,  не обклеюється  маркою  акцизного  збору,  хоча акцизний збір сплачується.  А решту хай обклеюють маркою акцизного збору. Це буде й контроль.

     Чому треба написати "в баках і  бочках"?  Бо  ввозиться  і  в баках,  і  в  бочках.  Якщо  ми  це викинемо,  тоді обов'язково на митниці виникатиме запитання: а це бак, чи бочка? Ми так записали, щоб був вичерпний перелік тих місткостей, в яких можуть ввозити.

     І останнє. У зв'язку з тим, що пропонується вилучити вексель, я запропонував запровадити цей закон з дня опублікування,  щоб  ми не надавали наперед векселів. А це може бути. І тоді до кінця року ніхто нічого не сплачуватиме - все буде за вексельними платежами.

     Отже, якщо Президент підпише,  то треба щоб цей закон  набрав чинності.  І це буде правильно,  бо за цим великі гроші.  Я міг би навести багато прикладів,  коли марки акцизного збору придбано,  а гроші не надійшли.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   я   пропоную   зараз проголосувати в першому читанні цей законопроект (Шум у  залі).  В цілому?  Отже,  тоді  голосуватимемо  двічі.  Але  тут маємо такий нюанс.   У   цілому   ми   повинні   проголосувати   законопроект, запропонований  Кабміном,  а  ще  ж  є  пропозиція комітету.  Отож пропозицію комітету треба  голосувати  вже  в  другому  читанні  в цілому, так? У першому читанні спочатку, а потім у другому - зразу після цього. Ясно? Ставлю на голосування в першому читанні, інакше кажучи - за основу. Будь ласка.

     "За" - 240.

     Голосуємо в цілому в другому читанні редакцію комітету (Шум у залі). Зніміть голосування! Ану сформулюйте, депутате Пасько.

     ПАСЬКО С.О.  Дякую,  Вікторе  Лаврентійовичу!   Ми   подавали пропозиції  від Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства,  щоб у цьому законі, в якому ми припустилися помилок 15 вересня  та  1 грудня 1995 року,  було таке визначення алкогольних напоїв:  алкогольні напої  -  продукти,  одержані  через  спиртове бродіння   цукровмісних   матеріалів  або  виготовлені  на  основі харчових спиртів із вмістом понад 1,2 відсотка  етилового  спирту, як  є  в Європі.  Ми правил торгівлі не дочекаємося,  де таке буде визначено,  а тому власні  помилки  повинні  виправити.  Прошу  це врахувати до другого читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Суслов.

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты, я напоминаю, что это закон,  который регулирует вопросы  взимания  акцизного  сбора.  И именно  нормой  8,5  процента  мы  устанавливаем,  что  на напитки крепостью 8 и более процентов наклеиваются марки и  действует  тот порядок взимания, о котором мы сказали.

     Что такое  алкогольные  напитки вообще и с каким содержанием, этого закон не регулирует. Это предмет совсем другого закона. Если мы  так с вами проголосуем сейчас,  то мы и на кефир начнем клеить марки акцизного сбора. Учтите это.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе   Івановичу,   тоді   ви,   будь   ласка, депутатові  Паську  витлумачіть  індивідуально,  до  якого  закону внести його пропозицію.  Хай  він  її  сформулює  до  відповідного закону,  щоб потім проголосувати, коли таке можна взагалі зробити. Дякую.

     Ставлю цей закон на голосування в цілому в редакції комітету.

     "За" - 239.

     Дякую вам.

     Завершуємо вечірнє засідання. Завтра о 10 годині продовжимо нашу роботу.

     Дякую.