ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  11  л и с т о п а д а  1997  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо засідання Верховної Ради України. Сьогодні в нас День уряду.  Перш ніж оголосити порядок роботи,  прошу зареєструватися. Відведемо 30 хвилин на розминку і потім розпочнемо розгляд питань. Будь ласка, реєструємося.

 

     Зареєструвалися 289  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Прошу записатися.  Для розминки надається 30  хвилин  (Шум  у залі).

 

     Депутат Пасько. За ним - депутат Сизенко.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий    округ,    Черкаська    область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  У грудні-січні 1996-1997 років у  місті  Ватутіному Черкаської  області  сталася  велика аварія на тепломережі.  Місто цілу зиму зовсім не опалювалося.  Було здійснено великі  роботи  з ліквідації  наслідків  аварії  та  підготовки  до зими,  звідусіль приїжджали різні комісії,  і стало  зрозуміло,  що  без  підтримки держави підготувати місто до цієї зими не вдасться.

 

     На мої    неодноразові    клопотання   виконуючий   обов'язки Прем'єр-міністра  Василь  Васильович  Дурдинець,   потім   Валерій Павлович Пустовойтенко давали відповідні доручення,  але, на жаль, Міністерство економіки і Міністерство фінансів до цього часу так і не  змогли  віднайти  джерела фінансування.  Зрозуміло,  що це має фінансуватися з резервного фонду Кабміну, який ми вдвоє збільшили, але,  на  жаль,  і  досі гроші не виділено.  А треба виділити один мільйон 100 тисяч гривень.

 

     Ураховуючи всі ті доручення Прем'єрміністра Валерія Павловича Пустовойтенка  і Указ Президента про направлення коштів резервного фонду на підготовку до зими,  прошу Міністерство  економіки,  уряд виділити  кошти  - мільйон гривень для ліквідації наслідків аварії на тепломережах міста Ватутіного,  а також  для  підготовки  цього міста  до зими,  бо на сьогодні в місті важка соціально-економічна ситуація через закриття шахт.

 

     Крім того,  звертаю  увагу  уряду   на   проблему   погашення заборгованості  із  заробітної  плати  медичним працівникам.  Якщо ситуація із заборгованістю з  зарплати  педагогічним  працівникам, слава Богу,  трохи поліпшилася,  то, на жаль, заборгованість перед медичними працівниками залишається ще дуже високою і становить 3-4 місяці.  І  це  незважаючи  на  те,  що і Комітет з питань охорони здоров'я,  материнства  і  дитинства,  і  Верховна  Рада   загалом прийняли  рішення під час ухвалення Закону про Державний бюджет на 1997 рік,  що  видатки  на  освіту  та  охорону  здоров'я  повинні фінансуватися   першочергово.   Тому  прошу  уряд  зважити  на  цю проблему,  аби погасити заборгованість із заробітої плати медичним та педагогічним працівникам.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сизенко. За ним - депутат Алексєєв.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий   округ, Запорізька   область).   Фракция  коммунистов  Украины.  Александр Николаевич, прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Полгода назад, в  начале  мая,  в этом зале,  протестуя против избиения ветеранов войны,  пришедших на могилу своих товарищей в День победы, а также протестуя против политики государственной исполнительной власти по возрождению бандеровского  фашизма  в  Западной  Украине,  фракция коммунистов отказалась от регистрации.  7 ноября,  в день 80-летия Великой октябрьской социалистической  революции  в  городе  Львове пролилась  человеческая  кровь.  Около двухсот молодчиков,  хорошо подготовленных боевиков, вооруженных палками, молотками, отрезками кабеля,   отвертками,   железными   прутами,  с  криками:  "Убивай коммуну!" набросились  на  людей,  пожелавших  принять  участие  в манифестации и митинге.  Перед избиением забрасывали глаза солью и перцем,  обливали людей чернилами, краской, бензином. Фашиствующие молодчики  набросились  на стариков,  женщин и детей,  избивали их ногами,  палками,  молотками и камнями.  Мы отдаем  дань  мужеству наших львовских товарищей,  - избитые и окровавленные,  они все же прошли по улицам города и провели митинг у Монумента славы.

 

     Драматические события   во   Львове   -   это   не   досадная случайность, а закономерность, ибо они стали возможны в результате того,  что исполнительная власть  области  и  города  окончательно раскрыла свое истинное "демократическое" лицо и официально заявила о сотрудничестве с ультраправыми фашистскими группировками.  По их инициативе  восстановлена  регистрация  УНА,  при  их финансовой и политической поддержке созданы так называемые  молодежные  отряды, одетые в серо-черную униформу. Под барабанный бой они по нескольку часов маршируют со свастикой на знаменах в центре Львова.

 

     В вузах  города  были  об явлены  рабочие  дни,  после   чего студентов  сняли  с  занятий  и  под  руководством  "сознательных" преподавателей  отправили  на  митинги,  призывая  рассчитаться  с коммунистами.  В  побоище  принимали  участие  студенты Львовского университета,  Института   физкультуры   и   (подумайте   только!) мединститута Львова. За избиение солдат Победы в юбилей Дня победы некий  депутат  Парубей,  кстати  лично  избивавший  людей,   ныне утвержден  одним  из  руководителей  области  по политико-правовым вопросам.

 

     По указанию некоторых должностных лиц по радио и  телевидению области  на  протяжении  двух  недель призывали граждан области не допустить  "червоного  шабашу".  Начальник  СБУ  области   Лаврин, выступая  6  ноября  около  17-ти  часов  по  телевидению и радио, договорился до того,  что он якобы спас Львов, заблокировав его от каких-то красных боевиков,  которые ехали во Львов. Милиция города и области,  руководство пособничали  избиению  граждан,  принявших участие в манифестации и митинге.

 

     Учитывая, что  на  протяжении  последних  лет  факты избиения людей  во  Львове,  Луцке,  Ровно,  Тернополе,   Ивано-Франковске, рабочих Черновицкого машзавода не расследовались,  а виновные, как организаторы,  так  и  исполнители,  не  привлечены  к   уголовной ответственности, фракция коммунистов требует:

 

     1. Немедленно   создать   комиссию   Верховного   Совета   по расследованию процесса фашизации в западных областях и  пригласить к участию в этой комиссии представителей Совета Европы и ОБСЕ.

 

     2. Заслушать информацию исполняющего обязанности Генерального прокурора по фактам избиения во всех вышеперечисленных городах и о принятых    мерах    по   пресечению   деятельности   бандеровских формирований.

 

     3. Освободить от должности министра внутренних дел Кравченко.

 

     4. Привлечь   к   ответственности   руководство    областного управления  внутренних дел и горотдела милиции Львова и отстранить от должности Янкивского и Шкабарду,  а также уволить из органов  и разжаловать   офицеров,   которые   своей  бездеятельностью  стали фактически участниками побоища.

 

     5. Освободить  от  занимаемой  должности  начальника  СБУ  по Львовской  области  Лаврина за нарушение закона и личное участие в провокации по подстрекательству людей на противоправные действия в день государственного праздника - 7 ноября.

 

     6. Отстранить      от      должности      главу     Львовской облгосадминистрации Гладия за разжигание политических столкновений с  применением  силовых  средств,  а  также  привлечь  к уголовной ответственности мера Львова Куйбиду за личное участие в провокации силовых конфликтов.

 

     И последнее.  Всю  ответственность  и вину за избиение людей, имевшее место в день государственного праздника 7 ноября,  а также ранее, мы возлагаем на Президента Кучму, так как он лично назначил во  Львовскую  область   и   другие   западные   области   главами облгосадминистраций представителей националистических сил,  своими указами назначил руководителей правоохранительных органов.

 

     Предлагаем также      прекратить      финансирование       из государственного бюджета органов госуправления Львовской области и города Львова,  которые,  нарушая Конституцию Украины, поддерживая националистические  и социалнационалистические силы,  способствуют фашизации общества.

 

     На основании вышеизложенного требуем,  чтобы  по  телевидению была   показана   об ективная  информация  по  данным  событиям  и приглашаем  журналистов  на  пресс-конференцию  в  14.00.  Требуем принять   решительные   меры,  а  от  министра  внутренних  дел  - информацию с этой трибуны.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Алексєєв,  прошу.  За  ним  -   депутат Даниленко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).    Уважаемые    коллеги!    Я    совершенно     разделяю обеспокоенность,   высказанную  депутатом  Симоненко,  в  связи  с расползанием коричневой чумы по Украине.

 

     Хочу привлечь  внимание  уважаемых  депутатов  и   не   менее уважаемых  членов правительства,  которые здесь присутствуют,  что имеем дело не просто с уголовным преступлением,  а  с  проявлением эрозии   государственности   Украины.   Ибо   уголовнополитические элементы  во   Львове   избивали   граждан   Украины,   отмечавших государственный праздник.

 

     Мне прислали  заявление представителей блока левоцентристских демократических сил Львовщины.  Они пишут:  "як бачимо,  у  Львові гарантується   не  кожному  право  на  свободу  слова,  на  вільне висловлення своїх поглядів і переконань, як того вимагає стаття 34 Конституції".

 

     Думаю, что   это   может   происходить   только   при  полном попустительстве фашиствующим элементам со стороны органов власти.

 

     Вы знаете,  я бы к этому,  может быть, относился и спокойнее, если  бы  Галиция  была  независимым  государством.  Но  пока  она является частью Украины,  опасность в том,  что культивируемая там коричневая чума завтра придет в Киев, Полтаву, Донецк, Харьков.

 

     Поэтому поддерживаю     предложение     депутата    Симоненко потребовать  отчета  от  представителей   правительства,   силовых структур и провести полное расследование данного инцидента с целью наказания  виновных  и  привлечения   их   к   ответственности   в соответствии с законами Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Даниленко.  За ним -депутат Юрковський.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Шановні колеги!  Прошу буквально півтори хвилини уваги. Шановний Олександре Миколайовичу!  Ми  маємо  сьогодні  напругу  в сесійному  залі  через  заяви  з  одного  і  з другого боку.  5-10 листопада  всі,  хто   безпосередньо   причетний   до   формування продовольчих ресурсів,  працювали в полі:  збирали цукровий буряк, кукурудзу,  бо  знають,  що   потрібно   годували   людей.   Проте господарствам агропромислового комплексу нині бракує пального.  Що таке 200 тонн бензину, які надійшли в Київську область? Що таке 30 тисяч тонн пального,  яке з держрезерву виділяють для забезпечення комплексу сільськогосподарських робіт?  Аналіз показує,  що  цього замало.

 

     Нагадую присутнім  членам  уряду,  що формування продовольчих ресурсів - загальнонародна,  державна справа.  Коли ми  об'єднаємо свої зусилля зліва і справа, поліпшиться ситуація, добробут кожної сім'ї, менше буде колотнечі в державі. Ми побудуємо державу тільки тоді, коли будемо єдині в наших справах.

 

     Олександре Миколайовичу, згідно з рішенням Верховної Ради, до порядку денного внесене питання про надання дозволу на  проведення експерименту   в   Глобинському   районі   Полтавської  області  і Старобешівському районі Донецької області з  єдиного  податку  для сільгосптоваровиробників.  Чому  я  прошу наблизити розгляд даного питання?  Бо ми ще раз пересвідчуємося,  аналізуючи ситуацію,  яку маємо в агропромисловому комплексі, загалом у виробництві, що нині податкова політика,  податкова  система  не  стимулює  (приклад  - запровадження закону про ПДВ з 1 жовтня),  а навпаки,  далі руйнує виробництво.

 

     І останнє,  Олександре Миколайовичу. У моєму виборчому окрузі Київської  області,  у  Миронівському  виборчому  окрузі,  як  і в багатьох виборчих округах наболілим є питання  виплати  заробітної плати  вчителям  і  лікарям,  які не отримують її вже протягом 6-7 місяців.  Звертаюся до Кабінету Міністрів,  тим більше що сьогодні День  уряду,  з  проханням  вирішити це питання,  аби нарешті було розроблено чіткий графік своєчасної виплати  зарплати  людям,  які роблять святу справу.

 

     А вас,  дорогі друзі, - зліва, справа й посередині, закликаю: будьмо людьми і робімо те, що маємо робити!

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юрковський. За ним - депутат Ярошинський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий  округ,  м.Севастополь).  Уважаемые   коллеги   депутаты! Уважаемые  граждане Украины,  избиратели,  трудящиеся Украины!  Мы сегодня являемся свидетелями попытки начать фашистский  переворот, залить кровью народ Украины,  тех,  кто не согласен с уничтожающим режимом,  существующим в Украине.  Господа националисты устраивают здесь  шабаш,  не  дают  сказать  ни слова правды,  потому что они боятся этих слов правды!  В мирное время  фашиствующие  соединения всякого  рода молодчиков уничтожают,  репрессируют,  терроризируют людей,   а   власть,   назначенная   для   поддержания    порядка, безмолвствует и не принимает мер!

 

     Как участник  войны,  как кадровый офицер советского морского флота,  как коммунист  и  представитель  города-героя  Севастополя заявляю вам:  "Позор, господа руховцы и националисты!" И что бы вы ни кричали,  правда об Октябрьской революции  дойдет  до  сознания людей!  Отябрьская  революция  -  это  не кучка заговорщиков,  это деяния миллионов и миллионов планеты!  И что бы вы ни делали,  что бы вы там ни вытворяли, все равно идеи Октября восторжествуют!

 

     Для того чтобы поставить дело на практическую основу, требую, чтобы сейчас  министр  внутренних  дел  проинформировал,  доложил, почему   произошло  то,  что  произошло?!  Где  были  силы  охраны правопорядка?! И чтобы Служба безопасности также доложила нам.

 

     Я полностью   поддерживаю   требования,   изложенные   Петром Николаевичем  Симоненко,  и  прошу  всех  здравомыслящих депутатов понять - если сегодня парламент промолчит,  то это будет  поблажка фашиствующим силам Западной Украины, которые как черная чума будут идти на  Украину!  Поэтому  мы  не  можем  промолчать,  мы  должны заставить власть работать так,  как того требует Конституция,  как того  требует  закон.  А  закон  гласит,  что  личность   человека неприкосновенна,  что он имеет право сказать все,  что думает,  по любым  вопросам  жизни  общества,  а  силы  правопорядка   обязаны обеспечить   ему   эту   возможность.   Сегодня  грубо  попирается Конституция,  и если мы и впредь  будем  смотреть  на  это  сквозь пальцы, то завтра может случиться так, что будет залит кровью Киев и другие города Украины.

 

     Товарищи, здравомыслящие   депутаты,    поддержите    фракцию коммунистов! Не дадим фашизму наступать на Украину! Нет фашизму на Украине!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський. За ним - депутат Лупаков.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Голова Української республіканської  партії. Шановні  народні депутати!  Протягом трьох років перебування в цій Верховній Раді ми чуємо безперервний писк і зойки  комуністів  про так  зване  їхнє  переслідування.  Але для того щоб комуністи мали моральне право на місце в нашій державі, треба щоб вони насамперед відмовилися  від  класової  теорії геноциду проти власного народу, від теорії диктатури пролетаріату як форми  геноциду  проти  решти народу,  від злочинів, які вони здійснили проти народів колишнього Радянського Союзу та інших країн,  від войовничого  атеїзму  проти всіх без винятку віруючих,  які жили і живуть у нашій країні,  від багато дечого. Проте якщо вони відмовляться від цього, то зникнуть у політичній пустелі,  розбіжаться, і сліду від них не залишиться, бо саме це є основою їхньої теорії.

 

     Ви, комуністи,  не кричіть,  це не мої слова,  я цитую вашого колишнього   геншефа,   члена   Політбюро   Центрального  комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Єгора Яковлєва.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     Тепер далі.  Я як  голова  УРП  вважаю  недопустимим  тут,  у Верховній  Раді,  коли  блюзнірство  і цинізм щодо власного народу межує з правдою.  Ніхто з вас не  заперечить,  що  саме  комуністи привели  до  влади  обох  українських  президентів,  що  вони мали більшість у двох складах Верховної Ради України і ніхто не заважав їм  установлювати якісь порядні порядки,  які привели б до кращого життя наших людей.

 

     Маючи своїх представників серед більшості керівників обласних і  районних  державних  адміністрацій та можливість вирішення всіх без винятку наболілих питань,  які стосуються життя  наших  людей, вони  довели  їх до злиднів,  до спроектованого розвалу економіки. Від імені Української республіканської  партії  вимагаю  створення тут,  у  Верховній Раді,  спеціальної комісії,  яка б розслідувала причини злиднів і бідувань наших людей,  загострення цих  злиднів, руйнування економіки.

 

     Переконаний, що об'єктивне вивчення питання покаже:  саме ті, які найбільше зойкали щодо проблем  нашого  народу,  і  виявляться першопричиною злиднів і бідувань.

 

     Іншого нам  не  дано.  Якщо ми чесні,  то маємо створити таку комісію яка об'єктивно вивчить усе,  що  відбулося  в  Україні  за останні шість років.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Лупаков,  будь ласка.  За ним - депутат Уланов.

 

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий  округ, Чернівецька  область).  Дякую.  Спілка   офіцерів   України.   Щоб покінчити  з  червоним  шабашем,  як  називає  свої  заходи  лідер російсько-українських комуністів Симоненко, та поінформувати народ України  про те,  що насправді відбулося у Львові,  прошу передати слово народному депутату Глухівському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги народні депутати! Як ви знаєте, у День уряду не передбачено розминки,  але, очевидно, заступникові Голови Верховної Ради дуже хотілося знову вилити на Львів  чергову порцію помиїв.  І йому це вдалося.  Голова комуністичної фракції у Верховній Раді Симоненко на мітингу в Києві  заявив,  що  насильно візьме владу,  тобто закликав до повалення існуючого ладу.  Треба, щоб виконуючий обов'язки Генерального прокурора України звернув на це увагу,  прослухав записи і зробив належні висновки. Сьогоднішні злісні   виступи   депутатів   Ткаченка,   Симоненка,   Алексєєва, Юрковського  - це черговий вигук у переповненому трамваї:  "ловіть злодія!"

 

     Відомо, що у Львові 7 листопада давно вже сприймається не  як свято,  а  як  День скорботи,  день поминання жертв комуністичного терору.  Особливо нинішнього  року,  коли  в  нас  довідалися  про чергові  комуністичні  жертви  в Сандормосі:  1111 розстріляних на честь 20 роковин так званої великої жовтневої революції.

 

     Очевидно було,  що стануться певні  зіткнення.  Міська  влада передбачала, що знову буде закинуто десант (як це було 9 травня) і цей десант спричинить зіткнення.  Щоб цього  не  сталося,  міський голова  Куйбіда  видав законне розпорядження,  в якому сказав,  що правим і правоцентристським силам відводиться  для  мітингу  місце біля   університету,  а  лівим  і  лівоцентристським  силам  -  на Стрийській вулиці,  біля  монумента.  Ось  я  показую  це  законне розпорядження.  А  ось  листівка,  яку  видав  львівський  міський комітет Компартії України і  так  званий  міськком  комсомолу,  де сказано:  "Виходьте  з  нами  7  листопада  о  9.30 на площу перед університетом". Що це означає? Це означає, що вони спланували, щоб було  зіткнення.  І  невелика купка десантників справді прийшла на 9.30   на   місце,   де   мали   бути   представники   правих    і правоцентристських сил.

 

     Мітинг проводило  Товариство політв'язнів і репресованих.  Чи могли вони терпіти,  щоб  там  були  червоні  прапори?  Не  могли! Прапори вони відібрали і біля пам'ятника Франкові спалили. І добре зробили, я вважаю (Шум у залі).

 

     Те, що сьогодні сталося,  то це є так,  як у  народі  кажуть: "Сама свиня мішок риє і сама кричить".

 

     Ті, що   виступали  на  мітингу  лівих,  закликали  якраз  до подальшої розправи над  тими,  над  якими  знущався  комуністичний режим упродовж 70-ти років.

 

     Один із  керівників  так  званого  львівського  обкому  КПУ у своєму виступі сказав (а  це  зафіксовано,  можна  подивитися,  бо знято на відеоплівку),  звертаючись до старенького чоловіка,  який був репресований,  відсидів багато літ  у  тюрмі:  "Что,  дед,  не досидел?  Значит, досидишь". Ось бачите, хто провокує протистояння у Львові.  Це вони спровокували.  І якби вони не порушили того, що постановила законна міська влада, ніякого зіткнення не було б.

 

     До речі,  так звана демонстрація,  яку провели ліві сили,  це ніяка не демонстрація, адже там було заледве 30 літніх людей, а їх супроводжував  десант  - молоді,  стрижені під бобрик,  які саме й спричинили те, що сталося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Уланов, прошу.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський виборчий округ,   Луганська   область).   Александр    Николаевич,    прошу предоставить слово Ивану Чижу, брату по партии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область). Шановні колеги! Шановні виборці! 7 листопада 1997 року, під час відзначення державного свята - 80-річчя Великої Жовтневої   соціалістичної  революції,  відбулася  великомасштабна провокація,  масове побиття громадян України,  спровоковані  діями голови   Львівської  міської  ради  Куйбіди  і  голови  Львівської облдержадміністрації Гладія.

 

     За їхнього   потурання,   а   також    внаслідок    злочинної бездіяльності   начальника  львівського  міського  УВС  Шкаради  і львівського обласного УВС Янківського на громадян,  які  зібралися законно  о  9.30  на  центральній алеї парку імені Франка,  напала зграя молодиків зі  значками  соціалнаціоналістичної  (а  фактично фашистської)   організації.   З   гуками,   свистом   вони  зовсім невмотивовано почали бити людей:  жінок,  дітей, ветеранів ногами, палицями,    кастетами,    молотками,   камінням.   Люди   падали, скривавлені,  на землю.  В цей час постраждали громадяни: Радченко (доставлений  зі  струсом  мозку в лікарню),  Михайлова,  Таліпов, депутат облради Матрохін,  Тенюгін,  Наумов,  Мельник та інші, які отримали  різного  ступеня  тілесні ушкодження,  - всього понад 80 осіб.

 

     Брудна хвиля  насильства  під  прапорами  СНПУ,  фашистськими прапорами,  вихлюпнулася на вулиці міста.  Бойовики кидали в людей металеві предмети на  вулиці  Коперника.  На  Пагорбі  слави  були побиті та скривджені журналісти.  Такого розгулу націонал-фашизму, як це сталося у Львові 7 листопада,  Україна і Львів не  знали  за останні 60 років.

 

     Неофашисти Львова  і  в  інших  містах  -  загроза  для всієї України,  для  всієї  демократії  України,  зокрема  й   для   тих представників правих сил, які сьогодні стали захисниками фашизму.

 

     Ми, Фракція Соціалістичної і Селянської партій, вимагаємо:

 

     Перше, не  розпочинати  День  уряду,  поки  тут не з'являться міністр  внутрішніх  справ,  голова  Служби  безпеки,   виконуючий обов'язки  Генерального  прокурора,  і  одним  із  питань  порядку денного поставити ситуацію у Львові.

 

     Друге. Терміново  розглянути  питання  Верховною  Радою   про розпуск  Львівської  міської ради,  перебування на посаді Куйбіди, звернутися до Президента України з вимогою звільнити  із  займаної посади Гладія.

 

     Якщо Президент  не  відреагує,  то  тим  самим він не виконає свого обов'язку гаранта Конституції,  законності  й  правопорядку, тим самим поділить провину за кровопролиття!

 

     Третє. Ми  підготували  звернення (у тому разі,  якщо не буде відреаговано) на  ім'я  Президента  Парламентської  Асамблеї  Ради Європи  пані  Лені  Фішер.  Якщо  в  нас не вистачає змоги навести порядок,  законність, ми робитимемо це через інститути європейські та світові! Фашизм в Україні не пройде! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розминку завершили.

 

     Слухається інформація   Кабінету   Міністрів  про  формування фондів продовольчих ресурсів для державних потреб.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мы должны принять постановление!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу сісти на місце (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Это не дело,  нужен министр  внутренних  дел! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  прошу  сісти  на  місця!  Після розминки ми,  як завжди,  даємо відповідні  доручення  за  заявами депутатів.  Зараз  запросимо!..  (Шум у залі).  Вам що,  немає чим зайнятися?!

 

     Ще раз кажу:  відповідно  до  Регламенту  всі  зауваження  та пропозиції,   внесені   депутатами,   ми   надішлемо  до  Кабінету Міністрів.  Сьогодні я ці звернення підпишу,  а зараз  на  трибуну запрошується Борис Карабайович Супіханов (Шум у залі).

 

     Передайте, будь  ласка,  Горьовому,  нехай запросять міністра внутрішніх справ,  голову СБУ,  виконуючого обов'язки Генерального прокурора.  А зараз слово надається Супіханову,  будь ласка (Шум у залі).

 

     Оголошується перерва на 15 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть людей до залу.

 

     Шановні народні депутати,  продовжуємо роботу. Прошу сісти на місця.

 

     На прохання  голів  фракцій і груп ми зустрілися з виконуючим обов'язки  Генерального  прокурора,  міністром  внутрішніх  справ, головою  СБУ  та  домовилися  про  такий  порядок розгляду питання стосовно подій,  які відбулися у  Львові  під  час  святкування  7 листопада.   Виконуючий   обов'язки  Генерального  прокурора  Олег Михайлович  Литвак  поінформує  нас  щодо  матеріалів,  які  є   у розпорядженні Генеральної прокуратури.  Окрім того, дано доручення протягом 8-10 днів розібратися з цим питанням і не  пізніше  20-21 листопада доповісти щодо вжитих заходів.

 

     Прошу, щоб  за  10-15  хвилин це питання було вичерпано,  аби розпочати розгляд питань порядку денного.

 

     Будь ласка, Олегу Михайловичу, прошу на трибуну (Шум у залі). Не шуміть, це не вакханалія!

 

     Будь ласка, депутате Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Я  як  голова   регламентного комітету  роблю  вам  зауваження,  що ви грубо порушуєте Регламент Верховної Ради...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Я ваші зауваження не приймаю.

 

     Шановні колеги,  були пропозиції від фракцій зробити перерву, запросити   відповідних   членів  уряду  і  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора. Ми це зробили.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  надати  слово  виконуючому обов'язки  Генерального прокурора Литваку з даного питання.  Прошу проголосувати і підтримати. Ми людей запросили, то тепер надамо їм можливість висловити свої думки. Будь ласка.

 

     "За" - 181.

 

     Олегу Михайловичу,  будь  ласка,  на  трибуну.  Це процедура. Будемо працювати (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати,  звільніть,  будь ласка,  трибуну і сядьте на місця. Не підказуйте, я знаю що робити.

 

     Слово надається   Олегу   Михайловичу  Литваку.  Будь  ласка, доповідайте.

 

     ЛИТВАК О.М.,  виконуючий  обов'язки  Генерального   прокурора України.  Олександре  Миколайовичу,  справа  в  тому,  що  мені ще доведеться виходити на трибуну Верховної Ради...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, доповідайте, не перемовляйтеся.

 

     ЛИТВАК О.М.  Шановні народні депутати! Ви мене відпустіть і я піду (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Михайловичу, будь ласка, доповідайте (Шум у залі).  Я вам слово надав, доповідайте. Я несу відповідальність за це (Шум у залі).

 

     ЛИТВАК О.М.  Не  ставте  мене в незручне становище.  Прийміть рішення,  і тоді я доповідатиму.  Я теж юрист, ви юристи... (Шум у залі). А як повинно бути? (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати, буквально два речення.

 

     Я все  чув,  що  відбувалося  у  Верховній  Раді.  Сьогодні в Генеральній   прокуратурі   з   цього   факту   відбудеться   (уже відбувається!)  оперативна  нарада,  і  я  наприкінці  дня проведу прес-конференцію (Шум у залі).  Можу в одному запевнити: все, що я скажу,  відповідатиме об'єктивній істині, ні на йоту не буде ухилу ні праворуч,  ні ліворуч.  Регламентуватиметься тільки  на  законі (Шум у залі).

 

     А тепер   я  перебуваю  в  дуже  незручному  становищі.  Мене невдовзі представлятимуть у Верховній Раді,  а я сьогодні  розколю зал на правих і лівих (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Михайловичу, ви, будь ласка, зробіть стислу інформацію про те, що сталося у Львові і скільки часу потрібно для того,  щоб  провести  розслідування  та  доповісти  на  пленарному засіданні Верховної Ради. Будь ласка.

 

     ЛИТВАК О.М.  Я можу зробити об'єктивну інформацію,  не  даючи ніяких правових оцінок. Влаштовує так?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні!

 

     ЛИТВАК О.М. Все (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви,  будь  ласка,  викладіть  суть  питання,  без правових оцінок (Шум у залі).

 

     Олегу Михайловичу,  ще раз повторюю,  я надав вам слово.  Ви, будь ласка, зробіть інформацію.

 

     ЛИТВАК О.М.  Мене запросили у Верховну Раду.  Внесіть питання до порядку денного, я відповідатиму (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  прошу  сісти  на   місця   і проголосуємо. Сядьте, будь ласка, на місця.

 

     ЛИТВАК О.М. Внесіть це питання до порядку денного...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте на місця і проголосуємо.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не треба голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сядьте на місця (Шум у залі).

 

     Заспокоїлись? Олегу Михайловичу,  зробіть, будь ласка, стислу інформацію,  і  на  цьому  вичерпаємо  питання,  а  за   10   днів повернемося  після  розслідування.  Ніяких  висновків  не  робіть, просто подайте інформацію, будь ласка (Шум у залі).

 

     ЛИТВАК О.М.  Шановні  народні  депутати,  я  ніколи  не   був розмінним   пішаком:  я  виступатиму  як  представник  Генеральної прокуратури,  як виконувач обов'язків Генпрокурора, але треба, щоб була  культура  й  етика.  Та  коли  відриватимуть  від мікрофона, блокуватимуть...  Вибачте,  в мене є  своя  робота,  я  пішов.  До побачення (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Михайловичу,  будь ласка, не гарячкуйте. Це не на вашу користь. Не можна так.

 

     Я думаю,  що його принциповість закінчиться для нього не  тим результатом.

 

     Прошу сісти  на  місця.  До  цього  питання ми повернемося 20 листопада, не пізніше 21- го, після проведення розслідування. Тоді дамо принципову оцінку з питань,  які сьогодні порушувалися (Шум у залі).

 

     Я прошу сісти на місця і  працюватимемо...  Прошу  керівників груп   і   фракцій   зайти  до  кабінету  Голови  Верховної  Ради. Оголошується перерва на 20 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  зайняти  робочі  місця,   приступаємо   до роботи.

 

     Шановні колеги! Ми провели нараду з головами груп і фракцій і дійшли ось якого висновку.  Перше.  Ми повинні  сьогодні  провести День   уряду.  Друге.  Направити  письмові  доручення  Генеральній прокуратурі,  Міністерству  внутрішніх  справ,   СБУ,   пропозиції Президенту,  в  яких  встановити  строк  розслідування  факту,  що трапився в  місті  Львові  7  листопада.  20  листопада  заслухати виконуючого обов'язки Генерального прокурора,  міністра внутрішніх справ і голову  СБУ  на  пленарному  засіданні  Верховної  Ради  з відповідними інформаціями. Щодо вжитих заходів ми повинні прийняти рішення і дати відповідну оцінку.  Усі голови фракцій погодилися з таким підходом. На цьому ми питання вичерпали.

 

     -------------

 

     Розпочинаємо розгляд   питань,   внесених  до  сьогоднішнього порядку денного.

 

     Слухається інформація   Кабінету   Міністрів   України    про формування  фондів  продовольчих ресурсів для державних потреб.  У засіданні   бере   участь   перший   віцепрем'єр-міністр   України А.К.Голубченко.  Доповідач  Борис  Карабайович  Супіханов,  перший заступник міністра агропромислового комплексу.  Будь ласка,  прошу на трибуну. Вам надається 10 хвилин на доповідь.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.,  перший  заступник  міністра агропромислового комплексу України.  Дякую.  Шановний головуючий,  шановні  народні депутати!   Фонди   продовольчих  ресурсів  для  державних  потреб формувались і використовувались у період дії  планово-розподільчої системи  винятково за рахунок коштів державного бюджету...  (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. То ви висловите тоді,  коли будемо  затверджувати Генпрокурора! (Шум у залі).

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  В  останні  роки обсяги державного замовлення поступово скоротилися до мінімальних потреб,  до того ж у  вигляді закупівель  продовольчого  зерна  і  сортового  насіння...  (Шум у залі).

 

     ВІТРЕНКО Н.  М.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська область). Ну, это же не дело, ну что это за "День уряду"!

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Необхідно  відмітити,  що  скорочення обсягів державного  замовлення  на  зерно  та  іншу   сільськогосподарську продукцію відбулося в умовах розширення прав товаровиробників щодо самостійного вирішення питання використання власної продукції...

 

     ВІТРЕНКО Н.  М.  Что  вы  сидите,  Петр  Николаевич?  Я   вам рассказываю...  Нельзя такого допускать.  Да, случая такого еще не было... Не надо такое допускать, не надо популизма, не нужно "День уряду" проводить. Пусть разберутся, почему кровь во Львове.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська область).  Вы же только что выступали и говорили, что людей побили.

 

     ВІТРЕНКО Н.  М.  Что, вы не понимаете, что фашизм наступает в Украине?  Так  чего  же  вы  сидите сейчас?  Не нужно "День уряду" проводить. Не нужно!

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Петр Николаевич,  выступите и скажите,  что вы предали тех, кого побили во Львове.

 

     ВІТРЕНКО Н.  М.  Зачем вы это делаете?  Такой "уряд" не нужен Украине. Не нужен, пока они не доложат...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть    мікрофон    на    трибуні.     Борисе Карабайовичу, сядьте на те місце.

 

     СУПІХАНОВ Б.К. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Фонди продовольчих ресурсів для  державних  потреб  формувалися  і використовувались   у   період  дії  планово-розподільчої  системи винятково за рахунок коштів державного бюджету у  формі  державних контрактів  або  замовлення.  В  останні  роки  обсяги  державного замовлення поступово скоротилися до мінімальних потреб,  до того ж у вигляді закупівель продовольчого зерна і сортового насіння.

 

     Необхідно зазначити,   що   скорочення   обсягів   державного замовлення  на  зерно  та  іншу   сільськогосподарську   продукцію відбувалося   в   умовах  розширення  прав  товаровиробників  щодо самостійного  вирішення  питань  використання  власної  продукції. Відповідно   фонди   продовольчих   ресурсів   на  1997-1998  роки формуються за рахунок виконання державного замовлення на  зерно  і поставок продовольства для споживачів бюджетної сфери.

 

     До того   ж   потрібно  наголосити,  що  значна  частина  цих продовольчих ресурсів формується і використовується в регіонах.  У 1997   році,  за  розрахунками  спеціалістів,  буде  вироблено  37 мільйонів  тонн  зерна,  що  більше  проти  минулого  року  на  12 мільйонів тонн; насіння соняшнику - 2,2 мільйона тонн; близько 2,2 мільйона тонн цукру;  дещо збільшиться виробництво овочів, плодів, ягід,  баштанних  культур;  кормів  у цьому році заготовлено на 40 відсотків більше,  ніж у минулому,  чим  створено  передумови  для стабілізації  ситуації  в  тваринництві.  Ця  кількість  продукції повністю забезпечує потреби в продовольстві спецспоживачів, обсяги яких  названо в аналітичній довідці,  розданій народним депутатам. Ці  обсяги  становлять:  зерно  -  0,5  мільйона  тонн;  м'ясо   і м'ясопродукти  - близько 70 тисяч тонн;  молоко і молокопродукти - 291 тисяча тонн;  яйця - 181 тисяча штук;  цукор - 22 тисячі тонн; олія  -  9,6 тисячі тонн;  картопля - 123 тисячі тонн і овочі - 64 тисячі тонн.

 

     Споживачі бюджетної   сфери    свої    продовольчі    потреби задовольняють     шляхом     закупівлі    їх    безпосередньо    в сільськогосподарських товаровиробників або підприємств  переробної промисловості за рахунок передбачених для цього коштів місцевих та державного бюджетів.

 

     Слід зауважити,  що   бюджетним   фінансуванням   забезпечено потреби військових споживачів у 1997 році на 90 відсотків, а повна потреба компенсувалась за рахунок оновлення державного  резерву  і запасів довготермінового зберігання.

 

     Ситуація, яка   складається   на  продовольчому  ринку  нашої держави в поточному році,  гарантує забезпечення потреб населення, створення необхідних резервів і виконання міжурядових угод.

 

     Поряд з цим я хотів би відзначити, що продовжується зменшення виробництва   тваринницької   продукції,   причому   переважно   в громадському секторі.  Тут,  безумовно, є об'єктивні і суб'єктивні причини.  Комплекс проблем тваринницької  галузі  буде  розглянуто найближчим  часом  на засіданні Кабінету Міністрів України.  Пакет відповідних  документів   підготовлено   і   подано   на   розгляд Міністерством агропромислового комплексу.

 

     В умовах   значного   скорочення   державного   замовлення  і забезпечення при цьому державних потреб у продовольчих ресурсах  з особливою   гостротою   відчувається   необхідність  у  формуванні інфраструктури  та  створенні  ефективного  механізму  регулювання ринку  продовольства.  З урахуванням цього останнім часом прийнято ряд важливих урядових рішень, зокрема про подальший розвиток ринку зерна  в Україні,  регулювання ринку цукру,  створення лізингового фонду,  а також підготовлено проект постанови  Кабінету  Міністрів щодо регулювання ринку продукції тваринництва.

 

     Міністерство агропромислового   комплексу   України  поетапно відпрацьовує пакет проектів законодавчих і нормативних актів  щодо формування  продовольчого  ринку,  основними  складовими  якого  є вдосконалення біржового ринку,  залучення продовольчих ресурсів на конкурсних  засадах,  створення  інтегрованих  структур  по  видах продовольства.

 

     Шановні народні  депутати!  Завершення  осіннього   комплексу сільськогосподарських  робіт  дасть  змогу  забезпечити внутрішній продовольчий ринок.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання будуть? Запишіться, будь ласка.

 

     СУПIХАНОВ Б.К. Було п'ять запитань письмових.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  так:  одне  запитання  -  усне,  одне  - письмове. Запишіться, будь ласка.

 

     СУПIХАНОВ Б.К.   Запитання   Комітету   з  питань  державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування:  "Скільки  в  цьому році  заготовлено зерна,  цукру,  олії та інших основних продуктів для потреб держави?"

 

     За даними Держкомстату за станом на 5 листопада цього року  в рахунок  державного замовлення надійшло 3 мільйони 283 тисячі тонн зерна  і  сортового  насіння  зернових  культур.  Крім  того,   на відповідальному  зберіганні  знаходиться  1 мільйон 77 тисяч тонн. Таким чином,  на сьогодні заготовлено всього 4 мільйони 360  тисяч тонн зерна.

 

     За 10  місяців  вироблено 1 мільйон тонн цукру-піску,  олії - 252 тисячі тонн.  Держзамовлення, як ви знаєте, на цю продукцію не встановлено.

 

     Обсяги виробництва   тваринницької  продукції  за  9  місяців становили: м'яса - 1 мільйон 258 тисяч тонн, молока - 10 мільйонів 959  тисяч тонн,  яєць - 7 мільярдів штук.  Це основні цифри,  які характеризують виробництво сільськогосподарської продукції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моцпан. Будь ласка, запитання з місця.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Борис Карабаевич! В информации, которую предоставил нам Кабинет Министров, речь идет о том,  что  в  принципе  сегодня   продовольственных   ресурсов   в государстве   заготовлено   достаточно   с   учетом  покупательной способности населения.  Так я понимаю  эти  слова  из  официальной информации Кабинета Министров?  Ну,  извините,  наверное, большего цинизма не придумаешь.  Если покупательную  способность  населения опустить  еще  ниже  той планки,  которая сложилась на сегодняшний день,   тогда   нам   вообще   хватит   тысячи   тонн   зерна    и продовольственных  ресурсов  для  всего  государства  на 1997-1998 годы.

 

     Я не понимаю,  как,  по какому принципу  шел  расчет  наличия продовольственных    ресурсов.    По   покупательной   способности населения?  Так она нищенская,  эта покупательная способность.  Мы довели население до такого состояния.

 

     Спасибо.

 

     СУПIХАНОВ Б.К.  Дякую.  Я  готовий  доповісти по кожному виду продовольства,  обсяги якого обраховувалися з  урахуванням  потреб населення.

 

     Що стосується  зернових  культур.  Виробництво - 37 мільйонів тонн.  Сьогодні цього  досить,  адже  фонд  споживання  в  Україні становить  7,5  мільйона  тонн.  Таку  кількість  хліба  в державі заготовлено  плюс  виконано  регіональні  контракти,   що   цілком забезпечує  дотримання  норми споживання - 140 кілограмів хліба на душу населення.

 

     Що стосується балансу картоплі.  Для забезпечення нормального споживання  нам  потрібно  6,5 мільйона тонн.  А ми маємо загальне виробництво  в  обсязі  16,5  мільйона.  Як  бачите,   цим   видом продовольства населення буде забезпечене.

 

     Щодо овочів складається така ситуація: очікуване виробництво - 6,3 мільйона тонн,  що відповідатиме фонду споживання, тобто 126-130 кілограмів на людину.

 

     Що стосується   балансу   олії,  то  ми  маємо  ресурсів  для забезпечення населення в обсязі 12,6 кілограма на людину проти 8,2 кілограма в минулому році.

 

     Щодо балансу  м'яса.  Очікуване  виробництво  - 1 мільйон 765 тисяч тонн,  усього  ресурсів  буде  1  мільйон  636  тисяч  тонн; споживання на душу населення становитиме 30,8 кілограма.  Це менше від того,  що ми споживали в 1990,  1994, 1995 роках. Я зазначив у своїй    інформації,   що   виробництво   продукції   тваринництва зменшується.  Але в цьому році заготовлено на 40 процентів  кормів більше,  ніж у минулому,  і це дає певні підстави сподіватися,  що вдасться стабілізувати і поголів'я худоби,  і  обсяги  виробництва тваринницької продукції.  До того ж,  як я сказав, вироблено певні заходи,  які буде розглянуто на засіданні Кабінету Міністрів, щодо подальшого розвитку галузі тваринництва.

 

     Досягнутий баланс  молока  дасть змогу споживати його у межах 200 кілограмів на душу населення.  Це менше,  ніж ми  споживали  у 1994 році (256 кілограмів).

 

     Ресурси яєць  у  державі дають змогу забезпечити споживання у межах 85-90 відсотків від медичної норми.

 

     Що стосується  цукру,  то  ми  розраховуємо  мати   на   душу населення 31 кілограм.  Це відповідає науково обгрунтованим нормам споживання.

 

     Запитання Комітету з питань законності і правопорядку:  "Який стан формування продовольчих ресурсів на зиму для особового складу внутрішніх  військ  МВС  України  та  контингенту  засуджених   до позбавлення волі, які перебувають у місцях ув'язнення?"

 

     Я сказав,  що  обсяги  продовольства,  які  направляються  на споживання,   так    би    мовити,    спецконтингенту,    повністю забезпечуються і фінансовими ресурсами, і балансом продовольства в державі. Цифри я наводив, якщо є потреба, можу повторити.

 

     Ще запитання?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

     СУПIХАНОВ Б.К.  Комітет  з  питань  економічної  політики  та управління  народним  господарством:  "На  кому лежить персональна вина за  масовий  імпорт  картоплі  в  1996  році,  в  тому  числі бюджетними відомствами України,  в той час, як українська картопля не мала збуту?"

 

     Дійсно, в 1996 році було імпортовано 30 тисяч тонн  картоплі. Тепер,  як ви знаєте, підвищено мито на 50 відсотків, але картопля завозиться і досі.

 

     Ми проаналізували ситуацію. Виявилося, що картопля завозиться (в  мене  є  довідка  за 1996 рік) в такі області,  як Херсонська, Дніпропетровська,  Полтавська,  Донецька,  Київська. Хто конкретно завозить?   Як   правило,   підприємницькі  структури,  причому  в невеликих обсягах.  Порівняйте:  ми споживаємо 6,5  мільйона  тонн картоплі за рік, а завезено було 30 тисяч тонн.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада". Уважаемый докладчик! У меня несколько вопросов.

 

     Первый вопрос.  Насколько будут обеспечены продовольствием  в следующем   году   предприятия  медицинской  сферы,  прежде  всего больницы, поликлиники?

 

     И второй     вопрос.     Какова      задолженность      перед сельскохозяйственными предприятиями, которые поставили продукцию в государственные резервы?

 

     Я хотел бы прокомментировать  то,  что  у  нас  произошло,  и принести  извинения  радиослушателям  и  телезрителям  в  связи  с некорректным поведением части депутатского корпуса.  Однако  хотел бы отметить, что у исполняющего обязанности Генерального прокурора и у наших силовых министров должно быть  достаточно  выдержки  для того,  чтобы  выполнять свои функциональные обязанности.  Если они так болезненно реагируют на то,  что происходит в сессионном зале, то  как  же  они будут выполнять свои функциональные обязанности в случае возникновения сложной обстановки в стране?

 

     Спасибо.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.    Дякую.    Що    стосується     забезпечення спецконтингенту  за рахунок коштів державного бюджету,  то держава свої зобов'язання виконає повністю.  Водночас слід мати на  увазі, що  для  установ  охорони  здоров'я  та освіти продовольчі ресурси заготовляються на рівні регіону і там же використовуються.  За  їх продовольче  забезпечення  за  рахунок  державного бюджету держава відповідальності не несе.

 

     Що стосується  заборгованості  перед   сільськогосподарськими підприємствами, то уряд видав постанову N 1062, відповідно до якої неоплачене зерно може бути  використане  товаровиробниками  на  їх розсуд.

 

     Тепер про   заборгованість  товаровиробників  Держкомрезерву. Сума боргу становить більш  як  400  мільйонів  гривень.  Сьогодні міністерство  і  державні  адміністрації  працюють  над  тим,  щоб частину цього боргу товаровиробники погасили не тільки зерном, а й іншою сільськогосподарською продукцією.

 

     Запитання Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів:  "Як  використовується  цільова програма  "Гарантування  експортних  кредитів з метою фінансування продажу сільськогосподарської продукції США  в  Україну"?  У  яких обсягах  передбачається  враховувати  можливості цієї програми для забезпечення державних та недержавних потреб при формуванні фондів продовольчих ресурсів для населення України?  Яка частка закупівлі твердої   пшениці?   Чи    надано    урядом    України    гарантії Дніпроагроексіму за використання цієї кредитної лінії?"

 

     Ця кредитна   лінія  не  використовується  в  цьому  році  на продовольчі цілі.  Вона,  за  даними  управління  міждержавних  та банківських кредитів Національного агентства України реконструкції і розвитку,  не використана,  тому що не була наповнена.  Гарантії уряду на використання цієї угоди ніякій структурі не надавалися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко, Полтавська область.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська область). Шановний доповідачу! Питання, яке ми сьогодні слухаємо на Дні уряду,  дуже важливе.  І я хотів  би  почути  вашу особисту  думку,  чи  несе  ваше  міністерство  і  уряд  у  цілому відповідальність за те,  що в нас до цього часу ще значну  частину врожаю   не   зібрано:  близько  40  відсотків  цукрових  буряків, кукурудза,  соняшник та інші. І чи впливає це на формування фондів продовольчих ресурсів для державних потреб? Це перше запитання.

 

     Друге. У  мене  і  у  моїх  виборців  склалося  враження,  що "науково  обгрунтовані"  норми  споживання   продуктів   на   душу населення   просто  підганяються  під  ситуацію.  У  нас  постійно зменшується виробництво сільськогосподарської  продукції,  і  уряд намагається обгрунтувати,  що і норми споживання на душу населення зменшуються. Чи так це? Дайте відповідь моїм виборцям.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.  Дякую за  запитання.  Безумовно,  і  уряд,  і господарюючі  суб'єкти  несуть  повну  відповідальність за те,  що робиться сьогодні  на  ланах.  Дійсно,  сьогодні  певна  кількість цукрових  буряків  та кукурудзи ще в полі,  не зорано 5,7 мільйона гектарів.  Уряд вживає заходів,  але вони недостатні.  Водночас  я повинен   сказати,   що   уряд   не   несе   відповідальності   за централізоване   забезпечення   матеріально-технічними   ресурсами технологічного циклу по тих видах продукції, які він не закуповує. Щодо зерна я сьогодні вже дав пояснення.  А  що  стосується  інших культур,  то  уряд  вживає  заходів.  Ви знаєте,  що 35 тисяч тонн пального буквально тиждень тому було додатково виділено для  того, щоб зібрати цукрові буряки. Але якщо продукція не закуповується за кошти державного бюджету,  то господарюючі суб'єкти  повинні  самі забезпечити себе матеріальними ресурсами.

 

     Що стосується   науково  обгрунтованих  норм,  то  я  повинен сказати,  що Україна  завжди  була  країною,  яка  значну  частину сільськогосподарської продукції експортувала.  Тому, незважаючи на те,  що тепер продукції виробляється менше  порівняно  з  минулими роками,  її  досить для того,  щоб забезпечити ринок продовольства основними видами сільськогосподарської продукції.

 

     Стосовно норм.   Уряд   їх   не    визначає,    це    роблять науково-дослідні   установи   Міністерства   охорони   здоров'я  і Національної академії наук. Вони загальноприйняті, тому я на них і посилався.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання в письмовому вигляді.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.   Запитання   таке:  "Як  можна  говорити  про формування Кабінетом Міністрів фондів  продовольчих  ресурсів  для державних потреб, не маючи чіткої програми розвитку АПК?"

 

     Безумовно, ці  дві  речі,  Василю  Івановичу,  пов'язані  між собою.  І є Програма діяльності уряду,  де йдеться і про  розвиток АПК.  Але  виробництво  не  стоїть  на місці,  не зважає на те,  є програма чи її немає.  У своїй інформації я навів дані щодо обсягу продукції,  яку  буде  вироблено  в  1997 році,  і сказав,  що він відповідає тому ринку продовольства, який склався в нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Даниленко Анатолій Степанович. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Я хотів би дати відповідь народному депутату Єльяшкевичу,  який запитував, чи проведено розрахунки з товаровиробниками  за  сільськогосподарську продукцію,  закуплену  в  цьому  році  при формуванні продовольчих ресурсів для державних потреб?  Так от,  за станом на 1  листопада заборгованість держави перед сільгосптоваровиробниками за отримане зерно  становило  350  мільйонів  гривень.  Ось  так   проводяться розрахунки!

 

     Щодо ситуації   з   формуванням  продовольчих  ресурсів,  яка склалася на сьогодні. Я думаю, що Верховна Рада зробила правильно, хоч,  на  жаль,  із  запізненням,  розглянувши пропозицію народних депутатів - членів Комітету з  питань  агропромислового  комплексу питання  про призупинення спаду сільськогосподарського виробництва та формування продовольчих ресурсів.

 

     Як виконується Державний бюджет на 1997 рік у частині видатків на потреби агропромислового комплексу? Давайте проаналізуємо,  скільки коштів на сьогодні  спрямовано  на відшкодування   затрат   господарств   на   будівництво   об'єктів соціального призначення - шкіл, лікарень, газопроводів, доріг, які так потрібні сільському господарству (ви ж знаєте,  якими швидкими темпами,  на жаль,  старіє населення в сільській  місцевості).  По суті, ніякого відшкодування з бюджету не здійснюється.

 

     Давайте подивимося,   як   сьогодні  відшкодовуються  витрати господарств на утримання шкіл,  лікарень і так далі  (а  вони  без підтримки  сільськогосподарського товаровиробника просто не можуть функціонувати).

 

     Давайте подивимося, шановний Борисе Карабайовичу, що нам дала постанова Кабінету Міністрів. Я вдячний Анатолію Костянтиновичу за підтримку і розуміння, сама ідеологія постанови Кабінету Міністрів щодо сприяння розвитку ринку цукру правильна.  Але якщо подивитися на механізм,  то його розроблено некваліфіковано, що призводить до повної руйнації вітчизняного виробництва цукру.

 

     Ось така ситуація.  На заводі є цукор, але завод його не дає, тому що встановили  ціну  -  1  гривня  19  копійок  за  кілограм. Товаровиробник домовився про солярку, бензин... Я розумію Анатолія Калениковича,  і спасибі за підтримку.  Те що є,  направляєте, але сьогодні  тієї кількості пально-мастильних матеріалів недостатньо, щоб завершити проведення  комплексу  сільськогосподарських  робіт, виробити  таку  кількість  продукції,  щоб  людям  можна було жити нормально.

 

     І я не можу погодитися,  Борисе Карабайовичу,  з вашою  тезою про   те,  що  держава  не  несе  відповідальності.  Держава  несе відповідальність за кожного  громадянина  навіть  тоді,  коли  він спить, бо то наша держава, і ми є громадяни нашої держави.

 

     Я думаю,  Анатолію  Костянтиновичу,  що після цієї розмови ви все-таки  підтримаєте  товаровиробників  безпосередньо   і   дасте поштовх  до  перегляду  тієї  постанови,  яка  сьогодні  діє не на користь вітчизняному товаровиробникові цукру.

 

     Давайте подивимося, яку кількість цукру ми плануємо виробляти в  1998 році?  Аналіз:  у 1996 році цукрові буряки було посіяно на площі 1 мільйон 470 тисяч гектарів,  у 1997  році  -  на  площі  1 мільйон  67 тисяч гектарів.  Хто працює в сільському господарстві, ті  знають,  що  під  урожай  цукрових  буряків  наступного   року підготовлено 500 тисяч гектарів.  Ніхто з господарників ні за яких умов не має права сіяти цукрові буряки по веснооранці, бо там буде тільки  гичка,  а  не буряк.  А якщо не буде буряка,  то не буде й цукру. Ось про що йде мова.

 

     Чому так  сталося?  Я  думаю,  тому  що  ми,  на   жаль,   не законопослушні.  Давайте повернемося до того, як ми приймали отут, у  цьому  залі,  бюджет,  проект  якого  було   подано   Кабінетом Міністрів.  Яке  місце  в  ньому  займав агропромисловий комплекс? Згадаймо,  як записувався кожен рядок.  Нас, на жаль, обдурили. Бо коли  надійдуть  ті  кошти від приватизації державних підприємств? Господарникам  вони   потрібні   сьогодні   -   купити   необхідні матеріальні   ресурси   і   проводити   комплекс   робіт  з  метою забезпечення належної кількості продовольчих  ресурсів,  потрібних не  тільки  на  внутрішньому,  а  й на зовнішньому ринку,  тому що Україна  -  це   держава,   яка   має   експортувати   не   тільки сільськогосподарську сировину, а й результати її переробки.

 

     Тому я хотів би просити вас,  Анатолію Костянтиновичу, щоб ви як перший віцепрем'єр вимагали виконання всіх статей  бюджету,  що стосуються агропромислового комплексу.  На жаль, цього ми сьогодні не бачимо.

 

     Завтра ми будемо  розглядати  проект  бюджету  на  1998  рік. Шановні  члени  уряду і народні депутати.  Ми маємо зрозуміти,  що треба приймати вольове рішення.  Воно буде болючим, але зробити це вкрай  необхідно.  Ми  повинні  різко змінити концепцію податкової політики.  Сьогодні той,  хто працює чесно,  не в змозі працювати, тому  що  накладаються  такі  податки,  які руйнують як промислове підприємство,  так і сільськогосподарське.  На жаль,  до  розгляду проекту бюджету на 1998 рік ми підходимо з тим самим багажем.

 

     Я дуже шкодую, шановний Олександре Миколайовичу, що тут немає наших  шановних  банкірів,  зокрема  голови  Національного  банку. Давайте  поміркуємо,  чому сьогодні постала така проблема.  Люди в Україні працьовиті,  знають і  вміють  працювати.  Але  проведення комплексу  сільськогосподарських робіт зволікається.  Що зробили в цьому напрямі наші банки?  Хіба можуть сьогодні банки самі по собі функціонувати,  у відриві від виробництва?  Звичайно, ні. На жаль, правильної кредитної політики в нашій державі, такої, як потрібно, ми поки що не маємо. І результати говорять самі за себе - до цього часу ми не можемо завершити комплекс сільськогосподарських робіт і підготувати  надійну  основу  під  урожай  1998 року та формування продовольчих ресурсів на 1998-1999 роки.

 

     Я думаю,  що скільки  б  ми  про  це  не  говорили,  шановний Анатолію Костянтиновичу...  На жаль,  ми тільки говоримо,  причому дуже багато.  Хотів  би  вас  просити  взяти  під  свій  особистий контроль  спрямування матеріальних ресурсів,  насамперед солярки і бензину.  Кажуть,  що в Київську область їх  пішло  200  тонн.  Це правильно,  Анатолію  Калениковичу,  це  те,  що  записав  Кабінет Міністрів.  Але що таке 200  тонн  бензину  на  Київську  область! Особливо  зважаючи  на  сказане  першим  заступником  міністра про необхідність провести великий обсяг робіт у даному напрямі.

 

     Наш Комітет з питань  агропромислового  комплексу,  земельних ресурсів  та  соціального  розвитку села розглядав проект бюджету, який було раніше внесено до Верховної Ради.  Як  відомо,  Верховна Рада повернула його назад.  Ми готуємося до повторного розгляду. У зв'язку з цим хочу сказати,  що якщо й далі буде такий підхід,  за залишковим принципом,  до проблем АПК,  якщо сільське господарство буде десь там у  закутку...  Вибачте,  у  сільському  господарстві працюють не тільки ті, хто вирощує хліб, а й ті, хто навчає дітей, ті, хто лікує людей. Там надзвичайно велика кількість пенсіонерів. Сільські люди заслуговують на більшу увагу.

 

     Комітет за  дорученням  Верховної Ради розглянув дане питання (воно дуже гостро обговорювалося) і підготував  проект  постанови, який вносить на ваш розгляд.

 

     А найголовніше,  Анатолію Костянтиновичу, полягає в тому, щоб наша сьогоднішня  розмова  дала  результати.  Не  з  власної  вини селянин  сьогодні  гине.  Він  і  6-8  листопада  стояв  по пояс у грязюці,  збираючи цукрові буряки.  Я був  і  у  Львівській,  і  у Рівненській, і у Тернопільській областях, і на півдні, і на сході, і на півночі,  і скрізь більшу частину цукрових буряків,  на жаль, сьогодні,  в кінці двадцятого століття, наші люди збирають вручну. Далі цього терпіти не можна.

 

     Пропонується проект постанови,  який розглядався на засіданні нашого комітету, розглянути і прийняти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Запис  народних  депутатів  на  виступи  вже відбувся.  Я прошу показати,  будь ласка, на табло, скільки всього записаних, і ми визначимося в часі.

 

     Як бачите,  записалися  сім  народних депутатів.  Я просив би відвести їм час до тринадцятої години, це буде 22 хвилини.

 

     Степенко Василь Іванович.  За ним - депутат Моцпан.  Виставте 20 хвилин.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Дякую. Шановний головуючий, шановні члени уряду,  шановні колеги,  шановні журналісти!  Я хочу почати виступ ось із чого. Ми в черговий раз латаємо всі ті дірки, які є у  виробництві  сільськогосподарської  продукії.  І  повірте мені: до тих пір, поки ми серйозно, конструктивно не візьмемося... Я звертався до доповідача з приводу того,  що має бути  комплексна програма  розвитку  агропромислового  комплексу...  Не  можна  так безвідповідально  до  цього  ставитися.  Тут  є  вина  і  Кабінету Міністрів,  але я вважаю, що найбільше вини - Верховної Ради. Тому що ми не дали політичної підкладки,  не дали тих законів, за якими могло б нормально існувати сільське господарство.

 

     Зачитаю на  сторінці  3  деякі  пункти,  з якими ніяк не можу погодитися.  Написано,  що  зменшення  виробництва   тваринницької продукції    зумовлене    насамперед   низькою   платоспроможністю населення,  рівень цін не  дає  змоги  покривати  хоча  б  витрати виробництва.

 

     Шановні друзі,   кого   ж  ми  дуримо?!  Ви  знаєте,  що  при виробництві м'яса чи молока самі  лише  затрати  на  концентровані корми  перекривають  ціни,  за якими вони реалізуються.  Весь світ підтримує виробництво тваринницької продукції. Якщо ми сьогодні не схаменемося,  то  через  рік,  через  два  вже  буде пізно,  ніхто тваринницьку продукцію не буде виробляти.  Це не голослівні заяви. Це життя, це реалії сьогоднішнього дня.

 

     Друге питання.  Анатолію  Костянтиновичу,  ми  були у вас.  Я вдячний,  що до  мого  запиту  стосовно  виробництва  і  переробки цукросировини ви поставилися серйозно.  Але все залишилося на тому ж рівні.  Ми домовилися, що на 1998 рік потрібно розробити правила гри.  Як же ми будемо продовольчі ресурси формувати, якщо сьогодні не знаємо,  скільки потрібно посіяти цукрових буряків, скільки нам потрібно  цукру!  Ми  практично  нічого не знаємо.  Знову квота А, квота Б...

 

     Я як голова правління Спілки вітчизняних виробників побував у ряді колективів. Мені кажуть: давайте зробимо на 1998 рік так, щоб держава заплатила нам за буряки,  і нас  не  цікавить,  куди  вона подіне цукор.  Нам,  мовляв, хай пільгових дасть 10 відсотків. Але це треба зробити сьогодні,  а не так,  як у цьому році зробили - в жовтні почали розподіляти,  куди квота А, куди квота Б... Дожилися до того,  що наш народ не може купити цукру дешевше,  ніж 1 гривня 19 копійок за кілограм. Хіба це державна політика?

 

     Завершуючи виступ,  я хотів би звернутися до вас,  Олександре Миколайовичу. Я вже десятки разів про це говорив, я вже заморився, в  мене  вже  не  вистачає  сил  вносити цю пропозицію.  Давайте в комплексі розглянемо питання розвитку агропромислового  комплексу, давайте,  врешті-решт  (депутат  Даниленко  вже  про  це говорив), приймемо  Закон  про  єдиний  податок  на  землю.   Давайте   дамо можливість працювати тому, хто хоче. А той, хто не може працювати, хай не працює.  Сьогодні працювати просто невигідно - 26 податків! Це  ж  ми  їх узаконили.  Я знаю,  що ви відключите трибуну,  бо я позафракційний, позапартійний і позавсякий. Але я вважаю, що треба до  села  обличчям  повернутися.  І  насамперед це повинна зробити Верховна Рада.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моцпан. За ним - депутат Юхновський.

 

     МОЦПАН А.Ф.  Фракция  Социалистической  и  Селянской   партий Украины.   Уважаемый   Александр  Николаевич,  уважаемые  коллеги, уважаемые  члены  правительства!  Информация  первого  заместителя министра    агропромышленного    комплекса    Супиханова    Бориса Карабаевича,  а также те аналитические данные, которые мы получили в письменном виде,  дают основания полагать (как бы я ни относился к нашему правительству и к той политике,  которую оно  проводит  и заказчиком  которой  являются  Президент  и большинство Верховного Совета),  что в целом мы получили реальную картину положения дел с обеспечением продовольственными ресурсами государства и населения.

 

     Я не   случайно,  уважаемые  коллеги,  уважаемые  избиратели, задавал  вопрос  Борису  Карабаевичу,  как  понимать  эту   фразу: "Ситуация,  которая складывается на продовольственном рынке нашего государства в текущем году,  гарантирует обеспечение  потребностей населения в пределах его покупательной способности..." Это значит, что если покупательная способность  большинства  моих  избирателей позволяет  в  течение  года купить не более одного килограмма мяса (подчеркиваю,  в течение года),  то этому  должно  соответствовать количество произведенной продукции.

 

     Все больше моих избирателей,  и не только моих, но и в целом, считаю,  в Украине, не то что в течение года, а уже по три, четыре года  не  в  состоянии  купить вареной колбасы.  Таковы результаты хозяйственной политики.

 

     Далее. В официальном отчете правительства по данному  вопросу говорится,   что   производство  продукции  животноводства  вообще является  убыточным.  Это  действительно  так.  Если  взять   нашу Донецкую   область,   то   в  1996  году  убытки  от  производства животноводческой продукции составили порядка 70 миллионов гривень, а  в  текущем  году  провизорно  они  могут  составить  более  100 миллионов гривень.  И прав  депутат  Степенко,  утверждавший,  что сегодня невыгодно производить сельскохозяйственную продукцию,  и в особенности мясо-молочную продукцию.

 

     Уважаемые коллеги,  уважаемые члены  правительства!  Если  не обманывать   самих   себя   и   избирателей,   то  надо  признать: государственная хозяйственная политика,  проводимая в нашей стране в  промышленности,  а  равно  и  в  сельском  хозяйстве,  по  сути преступна,  она не даст абсолютно никаких перспектив  и  не  может способствовать  выходу  из  кризиса.  Сегодня  депутаты  говорят о дотировании животноводческой продукции так,  как это  делается  во всем  мире.  Совершенно справедливо.  Но не будем себя обманывать. Пока  в  государстве  концептуально  не  изменится   хозяйственная политика,   о  чем  я  говорил  с  этой  трибуны  и  написали  мои товарищи-единомышленники в заявлении 34 народных депутатов,  ни  о каком дотировании животноводческой продукции не может быть и речи, ее будет производиться  в  таком  количестве,  чтобы  обеспечивать богатых в этом государстве.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юхновський. За ним - депутат Ярошинський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Личаківський  виборчий округ,   Львівська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні депутати! Я хочу зупинитися на трьох пропозиціях у зв'язку з тим,  про що тут говорилося,  і у зв'язку з майбутньою програмою діяльності уряду.

 

     Передусім про  проведення  заставної  закупівлі   зерна.   Ви знаєте,  що  всі  держави  світу  вдаються до так званої заставної закупівлі зерна. Його купують за ціною, що на 10-20 процентів вища від  собівартості  -  при  врожайності 30 центнерів з гектара.  Це гарантована державою закупівля зерна.

 

     Селянин протягом дев'яти місяців має право це зерно  забрати, продати  його  за  ринковою  ціною і повернути гроші.  Це фактично безпроцентний кредит, який держава надає селянинові.

 

     З другого боку, може бути так званий державний контракт, який укладається    навесні    на    певні    поля,   на   певний   тип сільськогосподарської продукції і на певний обсяг урожаю. Спочатку селянин одержує кредит, а восени з ним розраховуються остаточно.

 

     За допомогою   ось   таких   двох   договорів  і  створюється торгово-кредитна корпорація, яка здійснює всю оту операцію. Це дає можливість  селянам  одержувати  живі  гроші та проводити осінні й весняні  роботи,  а  державі,  оскільки  заставна  ціна  становить переважно  180-200  гривень  за  тонну,  - продати це зерно або на експорт, або якось інакше.

 

     А чого варте запровадження нами заготівельної ціни в  розмірі 270  гривень за тонну зерна?!  Я взагалі спокійний чоловік,  ви це добре знаєте,  але я не можу зрозуміти,  який ідіот примусив  уряд ввести таку високу заготівельну оптову ціну на зерно - 145 доларів за тонну!  На світовому ринку,  ви про це знаєте,  ціна  на  зерно впала  на  30  доларів і нині становить 115 доларів за тонну.  Хто покриватиме збитки, завдані державі за такої високої оптової ціни, за  якою  ціною  це  зерно буде продаватися млинам,  за якою ціною останні продаватимуть борошно для хлібопекарень і таке інше?

 

     Таким чином, абсолютно непродумана цінова політика призводить до того,  що одні сільські господарі одержать за своє зерно сповна

- 145 доларів,  другі нічого  не  одержать,  а  в  середньому  всі одержать  мало.  Політика,  яка  не  враховує досвід інших держав, призводить до дуже великих  втрат.  Уже  в  цьому  році  за  такої заготівельної ціни ми втратимо до 20 мільйонів доларів.

 

     Друга пропозиція  стосується  плати за землю.  Я кажу вже три роки підряд,  що ми повинні ввести єдиний податок на  землю,  який виходив би з бонітетної оцінки землі.  Незалежно від того, скільки селянин виростив на своєму полі, він має сплатити податок згідно з природною  врожайністю  даної ділянки.  Це повністю вирішувало б і питання так званого державного запасу. Адже в середньому податок з гектара становив би 2- 2,5 центнера.  Таким чином, лише за рахунок податку на землю держава могла б  зібрати  приблизно  6  мільйонів тонн зерна, а цього було б досить, щоб повністю створити державний запас.

 

     Третя пропозиція стосується ринку землі й ціни за землю. Ціна за землю визначається двома факторами.  Перший - це прибуток, який може дати земля,  другий - це процент банківського  кредиту,  який тепер  в  Україні  становить 30 відсотків,  а не 3 відсотки,  як в інших  країнах.  Земля  в  Україні  в  10  разів  дешевша,  ніж  у нормальній державі.  І доти, доки банківська система не зміниться, земля не буде дорожчати...

 

     Отже, виходить,  що  в  Україні  ціна  одного  гектара  землі сьогодні  становить  приблизно  900  гривень.  Не треба страхатися такої ціни. Має бути створено спеціальну державну організацію, яка вела б ринок землі.  Якщо цей ринок землі ми створимо, земля стане закладною і може бути здана під заклад.  Якщо земля буде здана під заклад - підуть інвестиції в село. Якщо підуть інвестиції в село - будуть багатіти банки.  Якщо будуть багатіти  банки  -  зменшиться банківський процент і ціна землі зросте.

 

     І останнє,  на  що  я  хочу звернути увагу,  - це транспортна система. Шановні друзі! Витрати на транспортну систему, зокрема на транспортування  збіжжя,  в  Україні  настільки  великі,  що  коли зафіксувати світову ціну,  то  українські  селяни,  наприклад,  за тонну зерна одержать на 60 доларів менше, ніж американські.

 

     Тому транспортні витрати й зберігання зерна - це найважливіші проблеми,  які ми повинні вирішити,  якщо хочемо підняти  сільське господарство.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський. За ним - депутат Коломойцев.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати!  Кожного разу,  коли ми стикаємося з  комплексом невирішених   проблем,  то  з  боку  і  лівих,  і  правих  замість конкретних пропозицій чуємо лише  агітки.  І  це  зрозуміло.  Якщо Верховна    Рада   не   змогла   вирішити   найважливіших   питань законодавства щодо формування  продовольчих  запасів  та  розвитку сільського  господарства  - цієї надзвичайно важливої галузі,  то, ясна річ,  звучатимуть різні хороші й  критичні  слова  на  власну адресу.

 

     Українська республіканська   партія   давно  відмовилася  від примітивного  й  поверховного  підходу  до  розгляду  проблем,  що стосуються сільського господарства і формування наших продовольчих фондів.  На відміну від  попереднього  промовця  ми  вважаємо,  що сьогодні  ціни  не  ідіотські,  вони були ідіотські до цього часу, коли  формувалися  так  званими  сільськогосподарськими  аграрними адміністраціями   без   урахування  ані  затратного  механізму  на вироблення   сільськогосподарської   продукції,    ані    реальних можливостей  продажу  зерна  за  певними  цінами  й  були постійно занижені.  Наприклад,  до  сьогодні  закупівельні  ціни  на   льон занижені  порівняно  із  собівартістю  приблизно на 40 відсотків і становлять лише 60-70 відсотків собівартості.  За таких  умов  усі без  винятку сільськогосподарські підприємства - чи то фермерські, чи то колективні - зазнали страшної руйнації.

 

     Кожен із  нас  у  своєму  окрузі  бачив  занедбані  колгоспи, зруйновані  двори.  Усе,  що  було  створено навіть і на недолугій соціалістичній базі, знищено.

 

     Ми повинні чітко  усвідомлювати,  що  ціни  треба  формувати, враховуючи  конкретну собівартість і конкретний затратний механізм

- те,  що реально в Україні.  Інакше  ми  захищатимемо  Українську державу в теорії, не враховуючи, що вона може триматися насамперед на величезному агропромисловому комплексі й багатіти завдяки йому.

 

     Ми повинні усвідомлювати й те, що поки наші економісти з цієї трибуни доводитимуть,  що податки на зразок ПДВ є стимулюючими для виробництва,  і  не   зрозуміють,   що   такі   податки   руйнують виробництво,  знищують  його  взагалі  й застосовуються в ринкових механізмах як гальмівні фактори, ми нікуди не дійдемо.

 

     Я пропоную серйозно проаналізувати внесений проект  постанови й  подумати,  чи  відбито  в  ньому  хоча  б найголовніші проблеми агропромислового комплексу.  Не будьмо лінивими,  давайте напишемо конкретні  рекомендації,  які  будуть  стимулюючими  факторами для розвитку   сільського   господарства,   для   формування    фондів продовольчих ресурсів,  а не загальні слова, які ми бачимо в цьому проекті постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати Коломойцев, Павловський, Вітренко.

 

     Депутат Мовчан. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Одного разу мені знайомий сказав:  "Усе було  б  добре,  якби  не  погана звичка   -   їсти".   Ця   лиха  звичка  їсти  щоразу  змушує  нас замислюватися над тим,  що,  скільки і в які  часи  -  у  ранкові, вечірні чи в обід - хто на що здатен.

 

     З року  в  рік  ми  обговорюємо  одні  й  ті  ж питання,  які стосуються найболючішого,  найважливішого - виживання,  бо відомо, що  всі рекомендації,  які давали нам Міжнародний валютний фонд та інші радники,  розбивалися об одне.  Здавалося б,  уже всі  готові були  до  того,  щоб  узяти  в  лещата  й  голими  руками підвести український  народ  до  тих  бажаних  результатів,  які  від   нас вимагалися. Ні, є ще життєстійкість. Не треба розповідати, що ті 3 відсотки  приватних  земель  -  присадибних  і  дачних  діляночок, власне, й годують націю.

 

     Я щоразу  дивуюся,  коли  скачуть  ціни.  Наприклад,  навесні кілограм цукру коштував,  скажімо,  75 копійок,  потім він  раптом зникає,  і  ми  довідуємося про якусь польськоукраїнську операцію. Звідки той цукор в Польщі?  Це називається "цукор вдома":  скупили увесь   цукор  на  базах,  заплатили  за  складування  в  Україні, витримали паузу,  і коли треба робити все необхідне для того,  щоб пережити зиму й весну, - стрибок ціни.

 

     Чому такий механізм? Ігор Рафаїлович сказав, що з тими цінами якесь божевілля:  світові ціни -  115  доларів,  а  в  нас  -  165 доларів.  Зрозуміло,  що  на  цій  маржі  наживаються  так,  як на бензині.  Добилися нещодавно невеличкого зрушення - і все. А хтось же поклав мільярди до своїх кишень.  Це що,  готуються до виборчої кампанії? І хто готується? Це питання стає для нас політичним.

 

     Тому я хотів би,  щоб ми сьогодні розглядали його  в  ширшому плані:  хто  контролює  і  грає  на цінах і хто робить знедоленими селян,  які бабраються в землі,  витягуючи буряки.  Я не вперше  з цієї  трибуни кажу про загальну мобілізацію.  Чому її немає?  Хіба людина не піде, якщо одержить десяту частину? Наприклад, викошують трави в луках:  оце твої копиці,  а решту віддай.  То можливо,  ми продумаємо якісь інші важливі заходи, аніж та постанова, яка ні до чого не зобов'язує і є формальною відпискою?

 

     Я підтримую   ідею  депутата  Степенка,  шановний  Олександре Миколайовичу,  що треба ставити питання значно ширше:  економіка і аграрний  сектор  в  Україні сьогодні і в перспективі.  Бо хіба це припустимо,  щоб люди вирощували  по  два-три  бички  (особливо  в Західній Україні) і не мали куди їх здати за копійки? Ну, це що? У нас надмір?  Може,  це якась чиказька група,  яка працювала в 30-х роках для того, щоб змивати зерно чи зливати молоко в океан?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле Михайловичу, спасибі.

 

     МОВЧАН П.М.  То,  може,  ми розставимо дещо інакше наголоси в цій сьогоднішній проблемі:  хто робить і здійснює реальну політику в державі?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  гарне  слово використали:  божевілля.  Тільки згадайте, коли воно почалося проти АПК.

 

     Будь ласка, депутате Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська область).  Фракція Соціалістичної і  Селянської партій.  Шановні  товариші!  Фракція  Соціалістичної  і Селянської партій  не  може  погодитися  з  проектом  постанови,   який   нам запропонували  прийняти  після обговорення питання про продовольче забезпечення нашої держави і в якому записано:  інформацію уряду з даного питання взяти до відома.

 

     Як можна  таке  пропонувати?!  Як  можна брати інформацію "до відома",  коли сьогодні, в середині листопада, не зібрано половину буряків?  Про це всі знають, але ж не всі знають, що на полях є ще зернові,  є інші культури - круп'яні та інші.  Ніхто не  знає,  що абсолютно  не  готується  грунт під урожай наступного року.  А нам розказують (тут хтось це сказав),  що  теоретично  все  нормально: скількись  там  зерна  припадає  на душу населення,  і начебто все нормально.

 

     Нам кажуть,  що  є  деяке  зниження   виробництва   продукції тваринництва. Та галузь тваринництва зовсім ліквідовано, і це дуже добре  знають   наші   керівники   Міністерства   агропромислового комплексу.  Це  добре знають усі,  хто відповідає за роботу села в уряді, а посилаються на якісь теоретичні міркування.

 

     Суть проблеми в тому,  що сьогодні ринок заповнений  товаром, але  люди його не купують,  бо в них немає грошей.  Усі знають про те,  що 45 відсотків населення тільки раз на місяць їдять м'ясо  і молоко так само, а кажуть, що в нас усе нормально.

 

     Я не можу погодитися з такою оцінкою діяльності нашого уряду. Після того як був сформований новий уряд,  Міністерство сільського господарства,  щоб  поліпшити  його роботу,  просто перейменували, розігнали кадри,  які могли  там  іще  щось  зробити,  призначивши людей,   які   туди   потрапили   випадково.   Сьогодні  керівники міністерства замість того,  щоб відповідати за  те,  що  провалили збиральну   кампанію,   провалили   підготовку  полів  під  урожай наступного року,  проводять конференції  Аграрної  партії,  а  всі начальники  управлінь  міністерства готуються до виборів.  Міністр агропромислового комплексу Карасик  їздить  по  Україні,  семінари якісь  проводить.  І  ніхто  не їде в поле.  Президент України вже двічі виступав на якихось навчаннях "Редут".  Хоч би раз він  узяв оцю  всю  команду і повіз у поле та показав,  як люди стоять там і порепаними пальцями риються в землі,  знаючи,  що нічого їм за цей буряк не заплатять.

 

     Тому наша  фракція  пропонує  сьогодні прийняти постанову,  в якій визнати роботу уряду незадовільною,  й повернутися до питання про  недовіру  Кабінету  Міністрів  у грудні,  якщо вони нам знову подадуть якісь теоретичні викладки,  замість того щоб показати, як ми  будемо  зимувати і як навесні вийдемо в поле,  щоб забезпечити наш народ продуктами харчування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Шановні   колеги,    ми    використали відведений   час,   але  на  виступі  наполягає  народний  депутат Петренко,  він же завідуючий відділом  з  питань  агропромислового комплексу  і  продовольства Кабінету Міністрів.  Я пропоную надати йому три хвилини.

 

     Будь ласка, Анатолію Андрійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Слов'янський виборчий  округ,  Донецька область).   Спасибо,   Александр  Николаевич,  спасибо,  уважаемые депутаты!

 

     Прежде всего я хотел  бы  сказать  о  том,  что  формирование государственных   резервов   и  государственных  закупок  в  корне отличается  от  закупки  зерна  по  госконтракту.  Все,  что  надо государству  для производства продуктов питания,  закупается через государственный  резерв  и  затем  используется  государством   на необходимые нужды, в том числе и на секретные.

 

     Я хотел бы только сказать,  что резервные фонды, которые были заложены (спирт,  сахар, зерно), были использованы практически как авансы  или  формы  кредитования  для  выполнения  едва ли не всех сельскохозяйственных работ в 1997 году.  И только  благодаря  этим резервам  нам удалось реализовать несколько постановлений Кабинета Министров,  которые положительно решили отдельные  проблемы  наших кампаний.

 

     100 тысяч   тонн   сахара   сыграли   положительную   роль  в обеспечении весеннеполевых работ  запасными  частями,  топливом  и минеральными   удобрениями.   На  сегодня  постановление  Кабинета Министров по обеспечению АПК минеральными удобрениями на 1998  год также  базируется  на  резервах  газа,  которые  концентрируются в Госкомрезерве.   То    злосчастное    постановление,    касающееся производства   свеклы   и   сахара,  о  котором  говорил  Анатолий Степанович,  можно критиковать,  но оно уже дало  при  всех  своих недостатках  70  миллионов  гривень.  И  если  будет  добрая  воля Анатолия Калениковича и наша настойчивость,  то еще 230  миллионов гривень  будет  проавалировано  на  проплату  за сахар и за свеклу урожая этого года.  И я полагаю,  что  мы  должны  внимательнейшим образом  подойти к формированию резервов 1998 года и рассчитать их параметры для бюджета на 1998 год.

 

     Здесь высказывались различные суждения о  том,  быть  или  не быть госзаказу.  Я считаю,  что вы сами должны определиться в этом вопросе, внести свои предложения и проголосовать.

 

     Что касается  проекта  постановления,   то,   думаю,   Сергей Васильевич,  вы  не правы.  И ваша жесткая позиция,  обусловленная тем, что вы недовольны кем-то персонально, не должна отражаться на оценке сути рассмотренных в этом зале вопросов.

 

     Два пункта    предлагаемого    вами   проекта   постановления противоречат  и  статье  113  Конституции,  и  Положению   о   Дне правительства. Можно согласиться с пунктами 3 и 4, но они отражены и в проекте постановления, предлагаемом базовым комитетом.

 

     Я думаю,  что эта информация должна убедить вас в том, что мы должны хорошо проработать госрезерв на 1998 год.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Я  коротко  підіб'ю  підсумки обговорення цього питання. Гадаю, що фонди продовольчих ресурсів - це головний біль і депутатів,  і Президента, і Кабінету Міністрів. Тут Павло Михайлович використав такий  образ  -божевілля.  На  мій погляд,  у цьому закладений глибокий зміст,  тому що ми ці шість з половиною років весь час шукаємо чужу  модель,  ламаючи  те,  чому по-доброму   заздрив   увесь  світ,  можливо,  не  завжди  роблячи відповідні упереджуючі висновки не для нас, а для себе.

 

     І, мабуть,  помилковими є  наші  пошуки  чужої  моделі,  сама ідеологія   реформ.   Вдумайтеся:   саморегулювання   продовольчих ресурсів.  Що це означає?  Назвіть хоча б одну державу світу -  чи найрозвиненішу,  чи  найвідомішу,  -  де б займалися продовольчими ресурсами за принципом саморегулювання.  Немає таких  держав.  Хто заклав    такий    принцип    у    нашу   ідеологію   реформування агропромислового комплексу,  поставивши в безвихідь державу  і  50 мільйонів населення, тому що ми вже втратили 1,5 мільйона? І ніхто про це не каже вголос,  ніхто за цим не плаче, а згадуємо, що було 45, 55 років тому.

 

     Катастрофа, про  яку ми сьогодні так скромно згадуємо,  - ось що повинно нас турбувати. Ми втратили баланс продовольчих ресурсів і  вже  не  говоримо про баланс і регулювання продовольчої потреби кожного громадянина.  Подивіться,  будь ласка, матеріали ЦСУ за 10 місяців:  на  душу  населення за калорійністю продукція зменшилась удвоє! Хіба це не геноцид проти власного народу? Що це за реформи? Куди вони спрямовані?

 

     Яке рішення  ми сьогодні приймемо - це справа Верховної Ради. Та,  мабуть, Василь Іванович Степенко правий у тому, що ми повинні змінити  підхід  до  реформ  і  розробити та прийняти в цьому залі програму  комплексного  розвитку  агропромислового   комплексу   й продовольчих фондів держави.  Якщо ми цього не зробимо, то, думаю, 1998  рік  буде  крайнім  роком  для  розвитку  нашої  держави   і наповнення нашого бюджету.

 

     Я вважаю,  що  всі  зауваження  й пропозиції,  які прозвучали сьогодні,  правильні й справедливі,  але ми на Дні уряду можемо це тільки констатувати. Рішення, яке відповідно до Положення про День уряду ми приймемо,  матиме рекомендаційний  характер.  А  Кабінету Міністрів  потрібно  робити  глобальні  висновки  з  того,  що для наповнення бюджету сьогодні головним є агропромисловий комплекс.

 

     Завтра, обговорюючи проект бюджету на 1998 рік, ви самі зрозумієте, що, не розвиваючи власне виробництво в агропромисловому комплексі,  в інших галузях,  ділити й говорити про один,  два чи 26 податків на ту чи іншу продукцію, галузь - це пусте порівняно з тим,  чим ми повинні  займатися.  А  ми  повинні наповнювати  бюджет  за  рахунок  збільшення валового внутрішнього продукту.

 

     У вас  на  руках  є  два  проекти  постанови.  Один   внесено комітетом,   і   про  нього  доповідав  голова  комітету  Анатолій Степанович  Даниленко.  Про   другий   проект   доповідав   голова Селянської партії депутат Довгань.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  взяти  за  основу  проект постанови, внесений Комітетом з питань агропромислового комплексу. Прошу  підтримати.  А  пунктами  з  другого  проекту ми можемо цей доповнити і зробити єдиний документ.

 

     "За" - 151.

 

     Хто за те,  щоб узяти за основу  проект  постанови,  внесений групою народних депутатів - Довганем,  Дроботовим, Сасом, Чапюком? Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 154.

 

     Шановні колеги!  Не голосують 83 народних депутати. Прошу вас визначитися.  Ще  раз  ставлю  на  голосування  за  основу  проект постанови, внесений комітетом. Будь ласка.

 

     "За" - 160.

 

     Ви змушуєте мене вдатися до інших заходів.  У  Положенні  про День  уряду передбачено,  що можна приймати постанову,  можна і не приймати. Тому я можу використати цей пункт положення і не ставити на голосування пропозицію про прийняття постанови,  а просто взяти до відома  інформацію  і  зауваження,  які  були  висловлені,  щоб Кабінет  Міністрів  на  них відреагував (Шум у залі).  Та для чого поіменно?

 

     Депутат Мулява. Будь ласка.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська область).  Українське козацтво.  Мені здається, з двох проектів постанови навіть третій не може вийти, бо ці проекти здебільшого формальні.

 

     Ми стоїмо перед необхідністю розробки якихось  конструктивних пропозицій.  Україна має землю, я повторюю, з якої не те що готові паляниці,  живі діти повинні були  б  виростати,  а  ми  весь  час говоримо    про    спад   сільськогосподарського   виробництва   й необхідність якихось допінгів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція.

 

     МУЛЯВА В.С.  Я пропоную відправити цей  проект  резолюції  на доопрацювання   й   зобов'язати  розробити  справді  конструктивну програму відновлення сільськогосподарського виробництва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Ми   даремно   гаємо   час.    Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська  область).  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Без   сумніву,   ситуація   в агропромисловому  комплексі  критична,  і наше сьогоднішнє рішення повинне допомогти  вийти  з  неї,  запропонувати  якісь  конкретні кроки.  Давайте  візьмемо  за  основу  проект постанови,  внесений групою депутатів. Вони доопрацюють його з представниками аграрного комітету  і,  скажімо,  через  день-два внесуть узгоджений проект, який  ми  проголосуємо.  І  тут  має  бути  один  критерій:   наше сільськогосподарське виробництво повинне працювати,  бо те, що там діється, - це просто жах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Ще раз ставлю на голосування за  основу проект  постанови,  внесений  групою  народних депутатів на чолі з Довганем. Будь ласка.

 

     "За"-175. Спасибі.

 

     Прохання до  Кабінету  Міністрів  узяти  це  обговорення   до відома. На цьому розгляд питання завершено.

 

     ----------

 

     Слухається інформація    Кабінету   Міністрів   України   про підготовку житлово-комунального господарства  до  осінньо-зимового періоду.   Слово   має   Гусаков   Володимир  Миколайович,  голова Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України.

 

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури  та  житлової  політики  України.  Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати та члени уряду!  Підготовка до роботи  в  зимових  умовах 1997-1998  років  почалася  відразу  після закінчення попереднього опалювального сезону  й  була  під  постійним  контролем  Кабінету Міністрів  України.  За цей період проведено кілька організаційних заходів за участю представників обласних адміністрацій, керівників міст,  на  яких  коригувалася  ця  робота  та ставилися відповідні завдання. Стан роботи з підготовки до зими був розглянутий також у вересні  на  засіданні  Кабінету  Міністрів  за  участю керівників обласних держадміністрацій.

 

     У серпні  цього  року  Кабінет   Міністрів   розглянув   стан підготовки   до   осінньозимового  періоду  й  прийняв  відповідну постанову від  29  серпня  1997  року  N929.  У  жовтні  Кабінетом Міністрів  у  порядку  контролю було заслухано звіти Луганської та Івано-Франківської  облдержадміністрацій   про   стан   готовності житлово-комунального господарства до зими.

 

     Кабінет Міністрів    створив    штаб   на   чолі   з   першим віце-прем'єр-міністром,  відповідні органи створено на місцях. Наш комітет у підготовчий період здійснив перевірку підготовки до зими у 14 областях, за результатами якої їм надано необхідну допомогу в організації цієї роботи.

 

     Треба сказати,   що  підготовка  до  осінньозимового  періоду 1997-1998 років здійснювалась у вкрай складних економічних умовах. Я наведу кілька цифр, які характеризують ці умови.

 

     Сума кредиторської         заборгованості         підприємств житлово-комунального господарства на сьогодні становить 4 мільярди 257  мільйонів гривень,  у тому числі неплатежі за енергоносії - 1 мільярд 983,5 мільйона гривень,  тобто 46,6 відсотка.  З цієї суми за  газ підприємства заборгували 1 мільярд 612 мільйонів гривень і за електроенергію - 371,7 мільйона гривень.

 

     При цьому  слід  відзначити,  що  дебіторська  заборгованість становить 3 мільярди 411 мільйонів гривень, тобто є трошки меншою. З цієї суми бюджетні організації заборгували 1 мільярд 42 мільйони гривень, у тому числі організації, які фінансуються з центрального бюджету - 260,3 мільйона гривень.  Решту (а це 3 мільярди гривень) становлять неплатежі населення за житлово-комунальні послуги.

 

     Головні причини  такого становища - заборгованість за спожиті житловокомунальні послуги з боку населення  та  інших  споживачів, заборгованість бюджетів різних рівнів з виплати дотацій, субсидій, відшкодування  втрат  підприємств  від  надання  пільг  на  оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян.

 

     З метою   зменшення   цієї   заборгованості   та   поліпшення фінансового стану  підприємств  житлово-комунального  господарства протягом   1997   року   провадяться   взаємозаліки   боргів   між підприємствами та бюджетами,  у тому числі й товарні взаємозаліки. В   окремих   регіонах   провадяться   централізовані   банківські розрахунки між бюджетними  організаціями  та  житлово-комунальними підприємствами  в  частині  заборгованості  працівників  бюджетної сфери  за  житловокомунальні  послуги.  У  жовтні  поточного  року прийнято постанову Кабінету Міністрів України про реструктуризацію підприємствами  та  організаціями,  що  фінансуються  з   бюджету, заборгованості за спожиті енергоносії та комунальні послуги.

 

     Проведення зазначених    заходів    протягом   року   сприяло поліпшенню  фінансового  стану  підприємств   житлово-комунального господарства.  Завдяки  вжитим  заходам на 1 листопада 1997 року в країні здійснено  комплексну  підготовку  до  зими  98,5  відсотка житлових  будинків  місцевих  виконавчих  органів,  у  тому  числі повністю  виконано  заплановані  обсяги  робіт  з  ремонту  систем опалення  54,4  тисячі  будинків,  систем гарячого водопостачання, проведено ремонт покрівель майже 14  тисяч  житлових  будинків  та близько  25  тисяч  опалювальних  печей (99 відсотків запланованих обсягів).

 

     Не завершено  підготовку  будинків  до  зими   в   Автономній Республіці  Крим  (виконання  -  92  відсотки),  у Кіровоградській області (90 відсотків), у Житомирській області (91 відсоток).

 

     Підприємствами водопровідноканалізаційного       господарства підготовлено до роботи водопровідних мереж 98 відсотків плану,  98 відсотків   каналізаційних   насосних   станцій,   97    відсотків водозаборів  з  поверхневих джерел,  3816 артезіанських свердловин (це 99 відсотків усіх артезіанських свердловин).

 

     Підприємствами міського    електротранспорту    передбачалося здійснити капітальний та середній ремонт 3562 трамвайних вагонів і тролейбусів,  проте цю роботу  виконано  всього  на  72  відсотки. Відремонтовано  й  підготовлено  до  зими  81  відсоток трамвайних колій, 88 відсотків контактних мереж.

 

     Через брак  коштів   за   десять   місяців   поточного   року відремонтовано   лише   1,8  мільйона  квадратних  метрів  твердих покриттів вулично-дорожньої мережі,  що у два рази  менше,  ніж  у 1996 році, і, на жаль, у п'ять разів менше, ніж у 1995 році.

 

     Треба сказати,  що  найгірше  становище склалося в Автономній Республіці Крим, Чернігівській і Донецькій областях.

 

     Підприємствами комунальної   енергетики    підготовлено    99 відсотків     опалювальних     котелень,     повністю    закінчено ремонтноналагоджувальні роботи на 3,5 тисячі теплових  центральних пунктів та ремонт 19,4 тисячі кілометрів теплових мереж.

 

     На 5   листопада   поточного  року  опалювальний  сезон  було розпочато практично в усіх областях і регіонах України,  у  містах Києві  та Севастополі,  де було підключено від 90 до 100 відсотків котелень.

 

     Слід сказати,  що із загальної кількості котелень,  які  є  в житлово-комунальному  господарстві,  у  теплокомуненергетиці (а їх понад 4,5  тисячі),  на  сьогодні  не  запущено  лише  близько  30 котелень. Це, як ми вважаємо, непоганий результат.

 

     Найбільшу стурбованість  викликають  обсяги запасів рідкого й твердого палива, які становлять: рідкого - 43 відсотки, твердого - 46 відсотків потреби.

 

     Найгірше становище  склалося  у  Львівській  області,  де  на сьогодні  не  заготовлено  ні   рідкого,   ні   твердого   палива. Незадовільно  ведеться  ця  робота в Чернігівській,  Житомирській, Волинській,  Донецькій,  Чернівецькій,  Вінницькій   і   Київській областях.  Кабінетом  Міністрів і урядом розглядається питання про термінове виділення коштів  з  бюджету  для  придбання  палива  за рахунок дотацій тим областям, які мають заборгованість.

 

     Якщо порівнювати  показники  підготовки  житлово-комунального господарства до роботи  в  осінньо-зимовий  період  цього  року  з показниками  минулого  року,  то  можна  зробити  висновок,  що по більшості позицій у цьому році ситуація не гірша.

 

     Але є серйозні недоліки. Хотів би коротко на них зупинитися.

 

     По-перше, значно гірше підготовлений до зими  житловий  фонд, котельні  та  інші об'єкти комунального призначення,  які належать окремим  міністерствам  і  відомствам.  Особливо   це   стосується Мінвуглепрому,  Міністерства  оборони  й  Міністерства промислової політики.  Промислові підприємства  повільно  ремонтують  житловий фонд,  що  їм  належить,  розраховуючи  передати його в комунальну власність.  В окремих гарнізонах  Міністерства  оборони  роботи  з підготовки до зими ведуться із значним відставанням.  Підприємства Міністерства вугільної промисловості передбачили дуже малі  обсяги роботи з ремонту житлового фонду та об'єктів теплопостачання,  але й вони сьогодні виконуються незадовільно.

 

     Досі не вирішено питання фінансування передачі до комунальної власності  відомчих  житлових  будинків  та  об'єктів комунального призначення,  що їх обслуговують. До речі, передачі до комунальної власності  підлягає  49,7  мільйона  квадратних  метрів житла.  Це загальна площа житлового фонду,  на  утримання  й  передачу  якого потрібно  935  мільйонів гривень.  А Законом України про Державний бюджет України на  1997  рік  для  забезпечення  процесу  передачі передбачено лише видатки на утримання об'єктів, які передаються до комунальної  власності  у  зв'язку   із   закриттям   підприємств, розформуванням військових частин - усього 50 мільйонів гривень.

 

     По-друге, останніми  роками  в десятки разів знизились обсяги капітального  ремонту  житлового  фонду,  що  призводить  до  його занепаду та непередбачуваних наслідків.  Слід також зазначити,  що істотно  зменшено  кількість  замінюваних  замортизованих  котлів, насосів,    теплових    та    водопровідноканалізаційних    мереж, внутрішньобудинкових систем центрального опалення тощо.

 

     У частині теплопостачання,  на жаль, не реалізуються належним чином  державні  програми  соціально-економічного розвитку окремих регіонів, таких як Полісся, Поділля, Севастополь і Велика Ялта.

 

     І останнє,    що    я    хотів    би    зазначити.     Роботу житлово-комунального            господарства,           насамперед теплокомуненергетики,   значно   ускладнює   зниження   тиску   та припинення подачі газу котельням підрозділами Держкомнафтогазпрому у зв'язку із заборгованістю з оплатою. Це не сприяє безперебійному теплозабезпеченню  неселення,  а навпаки,  призводить до створення аварійних   ситуацій   при   виробництві   теплової   енергії    і транспортуванні,   перевитрат   необліковуваного  газу  неселенням (спалювання  його  для  обігрівання   осель).   Теплової   енергії комунальних  котелень  споживається в житлових будинках,  об'єктах охорони  здоров'я,  дитячих   закладах,   шкільних   закладах   95 відсотків,   і   відключення   їх   від  джерел  теплової  енергії неприпустимо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимире Миколайовичу .

 

     Є запитання? Запишіться, будь ласка. Виставте 10 хвилин.

 

     Одне письмове й одне усне запитання. Будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.  М.  Письмове запитання від секретаря  Комітету  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів народного депутата Запорожця:  "Яких  дійових  заходів  вжито  для реструктуризації   заборгованості   установ   та  організацій,  що фінансуються  з  державного  і  місцевого  бюджетів,  за   спожиті паливно-енергетичні  ресурси,  водопостачання  та  водовідведення, заборгованості з бюджету через різницю в цінах за послуги,  надані населенню?"

 

     У своєму  виступі я трохи торкнувся цього питання,  але скажу детальніше.  21  березня  1997  року  Кабінет  Міністрів   прийняв Постанову  N  225  про врегулювання механізмів взаємозаліків.  Наш комітет разом з обласними державними адміністраціями  проводив  цю роботу.  Всього за станом на 1 листопада цього року підприємствами житлово-комунального   господарства   проведено   25   тисяч   600 взаємозаліків   на   суму  903,8  мільйона  гривень.  За  отримані енергоносії в цей  період  проведено  взаємозаліків  на  суму  555 мільйонів гривень. Як бачите, цифри немалі.

 

     Для подальшого  зменшення взаємної заборгованості,  подолання платіжної кризи та поліпшення фінансового стану підприємств галузі за  ініціативою  нашого  комітету з 1996 року здійснюються товарні взаємозаліки.  Вони  вже  проводяться  в  семи  областях  України: Волинській,     Житомирській,     Кіровоградській,    Рівненській, Тернопільській,  Хмельницькій,  Чернігівській.  Такі  взаємозаліки дадуть  змогу  зменшити взаємну заборгованість підприємств на 12,1 мільйона гривень. Це реально вже в цьому році.

 

     Сьогодні проводиться також робота по зменшенню заборгованості підприємств    житлово-комунального    господарства   за   спожиту електроенергію  шляхом  проведення   централізованих   банківських розрахунків. Цю схему розробив наш комітет.

 

     З листопада  реально  почне  працювати механізм взаємозаліків між    бюджетними    організаціями     та     житлово-комунальними підприємствами  в  частині  заборгованості  працівників  бюджетної сфери за житловокомунальні послуги. Цей механізм випробуваний нами в Черкаській області.  Він себе виправдав. Ми розраховуємо, що він працюватиме.

 

     І останнє.  Уже   підготовлений   механізм   реструктуризації заборгованості бюджетних організацій за спожиті комунальні послуги шляхом проведення взаємозаліку на 1 січня 1998  року  і  погашення залишків  заборгованості  рівними  частками  протягом п'яти років. Таке рішення готується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Безуглий.

 

     БЕЗУГЛИЙ А.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Новокаховський виборчий округ,  Херсонська область).  Прогресивна соціалістична  партія  України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний доповідачу!

 

     У мене таке запитання.  Як ви  вважаєте,  чи  повинна  людина платити за комунальні послуги, які їй не надаються? Це перше.

 

     Друге. Якщо вона платить,  то на підставі чого розраховуються ціни? Наприклад, у моєму окрузі, у місті Нова Каховка, температура теплоносія  на  виході  не  перевищує 30-40 градусів,  тобто труби ледве теплі.  Тепла  вода  подається  раз  на  тиждень,  а  інколи місяцями не подається зовсім, а гроші з людини беруться повністю і за опалення, і за гарячу воду. Хіба так має бути?

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     ГУСАКОВ В.М. Чи треба платити за ненадані комунальні послуги? Ну,  здоровий глузд підказує, що коли послуги не надані, то за них і платити, безумовно, не потрібно.

 

     Що стосується подачі тепла, то тут є багато технічних причин, які, на жаль, не завжди дають змогу подавати тепло й гарячу воду в тих параметрах, які нормативно визначені. Скажімо, улітку (мабуть, улітку,  ви  це  знаєте,  шановні  народні  депутати)  у  багатьох регіонах України припиняється подача гарячої води. Це пов'язано із заборгованістю  підприємств  житловокомунального  господарства  за спожитий газ.  Тому в деяких регіонах  котельні  після  закінчення опалювального  сезону опломбовуються,  і гаряча вода споживачам не подається.  Це призводить до того, що громадяни використовують для підігрівання води газ,  а ці витрати вже значно більші,  і тому ми тепер  працюємо  над   тим,   щоб   разом   із   газопостачальними організаціями запобігти цьому.

 

     У деяких областях,  на жаль, інколи зменшується тиск газу при подачі в  котельні.  Це  теж  призводить  до  зниження  параметрів теплоносія  чи  тієї ж гарячої води.  Це ті причини які,  на жаль, мають місце (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

     ГУСАКОВ В.М.  Безумовно не повинна.  Просто у нас діє система (ми   її   переглядаємо),   коли  плата  за  тепло  розподіляється рівномірно на всі місяці року,  у тому числі на сезон,  який не  є опалювальним.  Це робиться для того,  щоб в окремі місяці плата не була дуже високою.  Ми прагнемо змінити цю систему,  працюємо  над тим, щоб був точніший облік того, що отримує споживач.

 

     Друге запитання: "Яких заходів вживає уряд, щоб усунути вплив монопольного становища організацій,  що надають  житловокомунальні послуги, на необгрунтоване зростання тарифів за надані послуги?"

 

     Хочу зазначити насамперед,  що нині послуги з тепло-,  водо-, газопостачання  та  водовідведення  для  населення  надаються   за регульованими тарифами,  які затверджуються на підставі конкретних розрахунків  та  звітів  про  фактичні  витрати   підприємств   на виробництво цих послуг.

 

     28 жовтня   1997   року   було  прийнято  постанову  Кабінету Міністрів України про вдосконалення системи державного регулювання тарифів  на  житлово-комунальні  послуги.  З метою поліпшення умов господарювання підприємств комунального господарства на  принципах самофінансування,  стимулювання  енергозбереження  та впровадження конкурсних  засад  у  наданні   житловокомунальних   послуг   цією постановою   передбачається  передати  право  визначення  розмірів відшкодування населенням фактичної вартості комунальних послуг  та терміни  їх  запровадження  Автономній Республіці Крим,  обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям. Ми вважаємо,  що це дуже серйозний крок для демонополізації становища організацій, які надають житловокомунальні послуги.

 

     Постановою визначено  умови,  на  яких   здійснюються   зміни тарифів,  та  дано  конкретні доручення відповідним міністерствам, відомствам, державним адміністраціям щодо методичного забезпечення розробки   тарифів   та  контролю  за  рівнем  цін  і  тарифів  на житлово-комунальні послуги.  Ми вбачаємо свою роль саме  в  цьому: щоб  тарифи  ці  складалися  згідно з методикою і щоб був належний контроль цієї роботи з боку обласних адміністрацій і уряду.

 

     Я сподіваюсь,  що це відповідь і  на  запитання,  яке  ставив народний депутат Симоненко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Іванов.

 

     ІВАНОВ В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Харківський  виборчий округ,  Харківська область).  Я склонен думать,  что жилой фонд в сельской местности (имею в  виду многоэтажные дома) абсолютно не готов к зиме.  Например,  в Мерефе (есть  такой  небольшой  город  в  Харьковской  области)  половина многоэтажных  домов  не  готовы к зиме.  В поселке Липцы этого же, Харьковского района все двух-,  трехэтажные дома не готовы к зиме, они  по  два-три  года  совершенно не отапливаются.  В форточки из квартир выведены дымовые трубы. Понимаете, буржуйки стоят! О какой подготовке к зиме можно говорить?

 

     Школы также   не   отапливаются.  В  моем  округе  есть  село Борисовка.  Школа  там  не  отапливается   третий   год,   как   и многоэтажные  дома.  Как быть?  Пожалуйста,  скажите мне,  как мне общаться с людьми по этому поводу?

 

     ГУСАКОВ В.М.  Дякую.  Ви поставили  дуже  складне  запитання. Здається, я знаю, що це за будинки і в Мерефі, і в Липцях, бо знаю дуже добре ці населені пункти.

 

     Хочу сказати одне:  будинки,  що належать відомствам, до зими підготовлені  значно гірше.  Я і в інформації звертав увагу на це. Протягом  останніх  років  через  фінансову   скруту   ця   робота відомствами  виконується  гірше.  До  зими  підготовлені  десь  50 відсотків об'єктів,  а в деяких регіонах,  може,  навіть і  менше. Вихід із цього один: передача цих об'єктів місцевим радам.

 

     Я говорив  про  те,  що  проблема  тут  у фінансах.  Ми зараз працюємо в уряді над цим,  але фінансове  забезпечення  в  повному обсязі  -  935 мільйонів гривень - це нереально,  фактично йоно не буде.  Позиція деяких органів місцевої  влади,  зокрема  Київської міської   адміністрації,   така,   щоб,  незважаючи  на  фінансове забезпечення,  на  можливості  бюджету,  цю  роботу  проводити   і забирати в комунальну власність.

 

     Стан цієї  комунальної  власності  (я  наводив приклади) все- таки значно кращий, це вже близько до того, що потрібно.

 

     Що стосується  системи  комунальних  послуг  на  селі  -  тут особлива  ситуація.  Ви  всі,  мабуть,  знаєте  про те,  що раніше підприємства   комунально-побутового    обслуговування    належали сільськогосподарським   підприємствам,   вони  їх  і  будували,  і утримували.  Тепер єдиний шлях - передача у комунальну  власність, створення госпрозрахункових підприємств. I я вам скажу, що це дуже важке питання, але систему комунально-побутового обслуговування на селі,  яка, на жаль, розвалилася, треба відновлювати і включати до загальної системи комунально-побутового обслуговування.  Ми  зараз працюємо над цим питанням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу,  сідайте,  будь ласка.  Співдоповідач - Пономаренко Борис Йосипович, член Комітету з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного  розвитку регіонів.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський  виборчий   округ,   Черкаська   область).   Шановний головуючий!   Шановні   народні  депутати!  Шановні  члени  уряду! Безумовно, питання порядку денного сьогоднішнього Дня уряду, можна сказати,  набуло  найвищого  ступеня актуальності.  Попереду в нас відповідальний період,  бо як наш народ переживе цю, за прогнозами синоптиків,   нелегку   зиму,  з  таким  настроєм  і  доробком  ми розпочнемо наступний господарський рік,  від цього  значною  мірою залежатиме успіх економічних реформ в Україні.

 

     Перед тим як перейти безпосередньо до обговорення доповіді, я хочу  висловити  свою  думку  щодо  організаційного   плану   щодо формування порядку денного Дня уряду.

 

     Зазначене питання, але в дещо ширшому плані, уже розглядалося урядом,  до того  ж  своєчасно,  ще  в  серпні,  і  була  прийнята розгорнута  постанова  з  програмою  дій  на наступну зимівлю.  За ініціативою Комітету  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу, транспорту  і  зв'язку  в  серпні  на  Дні уряду було обговорено й питання про підготовку паливно-енергетичного комплексу до роботи в осінньо-зимовий  період  1997-1998  років  і  прийнято  відповідну постанову Верховної Ради.

 

     На мою  думку,  зазначені  документи  органічно  включають  і питання,  яке  ми  сьогодні  обговорюємо.  На  жаль,  ми  вже дещо запізнилися.  Виправити  складну  ситуацію,  яка  склалася  в  цій важливій галузі, буде важко.

 

     Тепер щодо   питання,  яке  ми  розглядаємо.  Зараз,  мабуть, необхідно сконцентрувати зусилля на виконанні тих документів,  які вже   прийнято,  бо  від  того,  що  ми  питання  в  черговий  раз розглядаємо,  у наших складних економічних умовах зимівля  кращою, безперечно, не стане, і палива в нашій державі не додасться.

 

     Головними для  забезпечення  нормальної  зимівлі  в  житлово- комунальній галузі є необхідне фінансування  намічених  заходів  і створення   запасів  паливно-енергетичних  ресурсів.  Як  видно  з поданих урядом  довідкових  матеріалів,  і  перше,  і  друге  є  в дефіциті, а намічені раніше заходи, на жаль, не виконано.

 

     Тому, на  думку  нашого  комітету,  хоч  певна  організаційна робота з боку урядових структур здійснюється, зокрема при Кабінеті Міністрів  створений  і  успішно  діє  оперативний  штаб на чолі з першим  віцепрем'єр-міністром  України  Голубченком,  проте  через незадовільну  економічну  ситуацію в державі багато заходів можуть залишитися нереалізованими.

 

     Зазначені недоліки  створилися  через  те,   що   дебіторська заборгованість  за  надані  житлово-комунальні  послуги  становить більше 4 мільярдів гривень,  а левова  частка  боргів  -  майже  3 мільярди  гривень  припадає  на  населення.  Не  сплачує за надані комунальні послуги 50 відсотків населення.  Безумовно,  за послуги треба платити,  але необхідно врахувати, у яке становище потрапило населення.  Часто багато місяців не виплачується заробітна  плата, пенсії, а за послуги треба платити значні кошти.

 

     Як вам  відомо,  на  сьогодні  споживач  сплачує 80 відсотків собівартості  наданих  послуг.   Тому   невідкладним   є   питання активізації  роботи  з  населенням для погашення заборгованості за житловокомунальні  послуги.  Але  необхідно   передбачити   заходи захисту  населення,  щоб  не допустити відключення від мереж газу, тепло- та електропостачання тих споживачів,  які не сплачували  за надані послуги з об'єктивних причин.

 

     До об'єктивних  причин,  на  думку  Комітету Верховної Ради з питань базових  галузей,  слід  віднести  неспроможність  багатьох людей оплатити комунальні послуги, оскільки частина з них втратила робочі місця взагалі,  а частина,  працюючи,  отримує таку мізерну заробітну  плату,  що  її  не вистачає навіть на хліб.  Ще більшою мірою це  стосується  пенсіонерів.  Тому  ми  пропонуємо  провести реструктуризацію  боргів  за  несплачені  комунальні послуги таким людям,  вони вже все одно ніколи не сплатять боргів,  бо нічим,  а також  невідкладно  забезпечити  їх субсидіями.  Тоді ця категорія споживачів перестане бути боржниками і законопорушниками,  а почне вносити  посильну  плату,  місцевий  бюджет  і  комунальні  служби отримають необхідні кошти.

 

     Серед проблем  житлово-комунального   господарства   найбільш суттєвою,  на  нашу  думку,  є проблема монопольного становища цих підприємств у встановленні тарифів за  комунальні  послуги.  Цього року   органами   державної   інспекції   по  контролю  за  цінами міністерства  економіки  України  було  перевірено  понад  півтори тисячі  підприємств  системи комунального господарства,  і майже у половині з них виявлені порушення у цій сфері.

 

     Ми тривалий час ведемо  розмови  про  необхідність  наведення порядку   в  системі  обліку  наданих  населенню  послуг,  зокрема виготовлення та встановлення споживачам газових, водо- та теплових лічильників.   Але  ця  проблема  не  вирішується,  незважаючи  на продекларовані урядом заходи.  А це,  у свою чергу,  призводить до необ'єктивного  встановлення  тарифів  і  цін,  за  що  знову-таки розраховується  споживач.   На   сьогодні   є   чимало   прикладів запровадження     прогресивних    технологій,    високоефективного обладнання та матеріалів,  які дають  можливість  значно  зменшити витрати   паливно-енергетичних   ресурсів.   Але   через  складний фінансовий  стан   на   більшості   підприємств   енергозберігаючі технології не реалізуються.

 

     Велику стурбованість   викликає  становище,  що  склалося  із створенням необхідних запасів палива для нормального фунціонування житлово-комунального господарства в опалювальний сезон.

 

     Як свідчать  надані  нам оперативні показники,  на сьогодні в цілому по Україні необхідні запаси  твердого  палива  забезпечують потребу  менш  як  на  половину,  а  рідкого палива - всього на 34 відсотки.   В   окремих   регіонах   ситуація   склалася   взагалі катастрофічна.  Так,  у  Донецькій  області,  яка є постачальником твердого палива на всю Україну, його заготовлено лише 11 відсотків від потреби, а рідкого палива - лише 1 відсоток. Така сама жахлива ситуація склалася в  Житомирській,  Кіровоградській,  Чернівецькій областях.

 

     Уряду необхідно  вжити  термінових  заходів  щодо виправлення цієї ситуації,  тому що зволікати далі  не  можна.  Практично  все народне  господарство,  а  не  тільки окремі галузі,  вже працює в режимі зимового періоду.

 

     Хотілось би  також  звернути  увагу  на  проблему  бюджетного фінансування  видатків на житлово-комунальне господарство,  і перш за все  на  фінансування  заходів  щодо  підготовки  до  роботи  в осінньо-зимовий  період.  Через  дефіцит  бюджетного  фінансування створюються штучні перешкоди, які негативно впливають на створення необхідних   запасів   паливноенергетичних   ресурсів,   своєчасне проведення   капітальних   ремонтів   інженерних   мереж,   заміну замортизованого   обладнання,   а   також   обсяги   поточного  та капітального ремонтів житлового  фонду,  спецтехніки  спеціального призначення, рухомого складу міськелектротранспорту тощо.

 

     Окремо необхідно     окреслити     проблему     відшкодування підприємствам  житловокомунального  господарства  сум  нарахованих субсидій.  Як  відомо,  в  країні  створена  і  функціонує система соціальної підтримки  населення  щодо  оплати  житлово-комунальних послуг  через  надання  адресних  субсидій.  З  аналізу довідкових матеріалів,  наданих нам у  цьому  питанні,  видно,  що  тільки  у вересні  поточного року 412 тисячам сімей були призначені субсидії на загальну суму понад 13 мільйонів  гривень.  З  початку  року  в цілому  по  Україні  населенню нараховано субсидій на суму майже 1 мільярд  гривень.  Проте  фактично  профінансовано  з  відповідних бюджетів  тільки  половину передбаченого.  Це свідчить про те,  що зазначена  система  захисту  населення  не  всюди  і   не   завжди спрацьовує.

 

     Розглянемо цю  проблему в розрізі областей.  Вражає контраст. Скажімо,  в  місті  Севастополі,  Вінницькій,   Дніпропетровській, Донецькій,     Полтавській    областях    субсидії    відшкодовано підприємствам житловокомунального господарства на 80-90  відсотків до  нарахованих  сум,  а  у  Волинській,  Запорізькій,  Київській, Миколаївській, Тернопільській областях цей показник становить лише 16-22   відсотки.  Це  призводить  до  несвоєчасності  розрахунків підприємств житлово-комунального  господарства  з  постачальниками газу,  тепла  та електроенергії,  неплатежів до бюджету,  за що їм нараховуються великі суми штрафів і пені.

 

     В остаточному підсумку все це  обертається  санкціями  аж  до відмикання  підприємств  від  джерел  теплового,  енергетичного та газового постачання і  створює  грунт  для  виникнення  конкретних аварійних ситуацій, на ліквідацію яких потрібні чималі кошти.

 

     На думку нашого комітету, з метою запобігання таким ситуаціям уряду треба створити механізм,  який би не допускав свавільних дій окремих посадових осіб, як це є сьогодні.

 

     У доповіді    голови    Державного    комітету   будівництва, архітектури та житлової політики України  Володимира  Миколайовича Гусакова   досить   докладно   проаналізовано,   в   якому   стані житлово-комунальна    галузь    увійшла    в    період    зимового функціонування.   Якщо   підсумувати,  то  складовими  розв'язання наявних проблем у цій галузі є фінансування намічених заходів  для створення необхідних запасів паливно-енергетичних ресурсів, про що я сказав на початку свого виступу, а також дисципліна і порядок на всіх  стадіях  реалізації  напрацьованих документів,  чого нам так бракує.

 

     Хотів би  привернути  вашу  увагу  ще  до  одного   важливого моменту,  як  на  мою  думку.  Це - вирішення проблем урегулювання житлових   відносин,   які   виникли   в   суспільстві   у   нових соціально-економічних умовах господарювання.

 

     Перший крок  зроблено  з  прийняттям  Закону про приватизацію державного  житлового  фонду   з   подальшими   його   змінами   й доповненнями.

 

     Другий крок  ми  повинні  зробити,  розглянувши  і  прийнявши Житловий кодекс у новій редакції,  а проект уже внесено на розгляд Верховної Ради. Цей шлях буде нелегкий, але його треба пройти.

 

     Комітет вніс на наш розгляд проект постанови щодо зазначеного питання. Члени комітету ще раз розглянули поданий проект постанови і пропонують до нього внести такі зміни і доповнення.

 

     "Враховуючи гострий  кризовий  стан комунальної сфери і грубі недоліки,  допущені при підготовці  до  роботи  в  осінньо-зимовий період   1997-1998   року,   визнати   роботу  Кабінету  Міністрів незадовільною".

 

     Пункт другий після першого абзацу доповнити  такими  словами: "реструктуризацію  заборгованості  споживачів за квартирну плату і комунальні послуги, яка виникла в результаті втрати робочого місця чи низької оплати праці в кризовий період, з наданням їм державних субсидій з часу введення відповідних нормативних актів".

 

     Просимо підтримати  проект  постанови  з  такими  змінами   і доповненнями.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Будь ласка, висвітіть, хто записався на обговорення?

 

     Шановні колеги!  Я просив би,  щоб ми відвели 20 хвилин, як у попередньому питанні. Не заперечуєте? Ні.

 

     Перерву? Ми перерву зробили до 12 години.  Попрацюємо  до  15 години і все завершимо. А тоді буде робота в комітетах.

 

     Депутат Степенко. Будь ласка. За ним - депутат Моцпан.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановний головуючий!  Шановні колеги!  Шановні члени Кабінету  Міністрів!  Я  б  хотів,  щоб  мій  виступ  уважно вислухав  Микола  Петрович Білоблоцький.  Миколо Петровичу,  я вас прошу:  зверніть увагу на те, що я буду говорити. Знаючи вас, я не вірю,  що  у  вас не защемить серце і ви не наведете порядок у цій справі...

 

     Перше. Ви знаєте,  що постановою Кабінету  Міністрів  від  22 вересня   1997   року  N1050  затверджено  Положення  про  порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на  оплату житловокомунальних послуг,  придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового палива.

 

     Ви знаєте,  що  відповідно  до  цього  положення  людина  має сплачувати  за комунальні послуги не більше 15 відсотків сукупного прибутку.  Тобто якщо плата за  комунальні  послуги  перевищує  цю межу,  оформляється субсидія.  Але якщо,  не дай Боже,  у селянина буде зайва площа, тоді ця субсидія не передбачена.

 

     Шановні друзі!  Немає грошей,  щоб платити за зайву площу.  І взагалі,  з чого ж заплатити цій людині?  З тих 37 гривень пенсії, виплату якої затримують на три-п'ять місяців?  Чи виторгуваних  на базарі  2-4  гривень?  Чи,  може,  безкоштовно  туди  автобус везе селянина?  Ні,  не  безкоштовно.  І  потім,  як  шакали,  я  прошу вибачення,  обкрадуть з усіх боків:  плати за вхід на базар, плати за вихід,  плати рекету,  плати за  все...  Чим  же  він,  бідний, платитиме?

 

     Але постанова   пропонує   ще   одне   антилюдяне  положення, вдумайтесь!  Якщо людина не може сплачувати за  надлишок  житлової площі,  то треба поміняти ту житлову площу на меншу.  Це можливо в обласному чи районному центрі,  а  в  селі?  Там  людина  корінням приросла,  у неї там поховані рідні,  хату будував її батько... Як можна взагалі до такого додуматися,  шановні друзі?  Хай би  хтось хоч  один  спробував  поміняти  зайву  площу  в селі на більшу або меншу.

 

     Друге. Я  задавав  доповідачу   запитання,   але   він   його переінакшив,  щоб легше було відповідати,  а на моє не відповів. Я запитував:  хто і коли встановив таку норму,  ви тільки подумайте. Якщо   людина  сплачує  за  комунальні  послуги,  то  вона  йде  в комунальне господарство,  пічник ставить там штамп і  каже:  "Тяга нормальна  -  5  гривень".  Тобто  якщо  я  сплачую  за комунальні послуги,  то в мене в пічному опаленні тяга нормальна,  а якщо  не сплачую,  значить,  тяга ненормальна, ще 5 гривень штрафу заплати. Це стосується кожного,  і я вважаю, що ми повинні прийняти рішення про  скасування  такого  положення,  а  також  передати  справу  в прокуратуру,  щоб  розібралися.  Це  ж  кримінальна  справа,   це, врешті-решт,  знущання з нашого народу. Я виступив на полтавському радіо і отримав десятки листів,  тепер підняла це  питання  міська газета. Хто ж дозволив це робити?

 

     І останнє,  Олександре Миколайовичу, про оформлення субсидій. Я  звертаюся  до  голів  сільських  рад:  та  зробіть  у  себе  це оформлення  і  нехай  один  чоловік  одвезе  в район.  Я був у цих чергах,  бачив людей,  та це ж просто ганьба для нас!  І  я  прошу Миколу  Петровича Білоблоцького,  будь ласка,  розберіться,  я вам офіційно зроблю депутатський запит.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.  Депутат  Моцпан.  Потім  -  депутат Ярошинський.

 

     МОЦПАН А.Ф.   Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий Украины.  Уважаемый  Александр  Николаевич!   Уважаемые   коллеги! Уважаемые   члены   правительства!   Как   отмечено  в  информации правительства,  подготовка к работе в  зимних  условиях  1997-1998 годов   была   начата   сразу   же  после  завершения  предыдущего отопительного сезона,  то есть 1996-1997 годов,  и находилась  под постоянным  контролем Кабинета Министров.  Далее в информации речь идет о том,  какие проводились для этого  совещания,  приглашались главы администраций, представители областей, регионов и так далее. Это формальная сторона вопроса.

 

     А фактическая?  Фактическая хорошо нам известна. На топливных складах  в  Амвросиевском  избирательном  округе,  как  и  по всей Украине,  нет угля  для  льготной  категории  граждан.  Нет  угля, который  должен  выделяться  в порядке субсидий,  потому что такие поставки не профинансированы из бюджета.  И люди в зиму  идут  без тепла.

 

     В моем  округе,  как  и  в  целом  по  Украине,  потребителей отключают от газовых сетей,  отрезают электричество.  Вот реальная картина  подготовки  населения  и государства к зиме.  Не дай Бог, чтобы такое случилось,  но значительная часть населения, если не в эту зиму, то в будущую, при такой хозяйственной политике наверняка будет жить в голоде и холоде. Такова ситуация на сегодняшний день, таковы последствия нашей хозяйственной политики.

 

     А то,  что  мы  сегодня  слышим  с  парламентской  трибуны  в выступлениях уважаемых членов правительства,  - это не  что  иное, как  иллюстрация  ситуации,  которая  выходит  из-под контроля.  И давайте будем честными сами перед собой.

 

     Далее. Отмечается,  что  в  1997  году  у   нас   в   Украине отремонтировано  392  километра  водопроводных  и  канализационных сетей,  что составляет почти 100  процентов  плана.  Замечательно. Только   давайте   назовем   и   другую  цифру.  В  Украине  общая протяженность водопроводных и канализационных сетей составляет 113 тысяч  километров,  из которых 33 тысячи,  подчеркиваю,  33 тысячи километров, находятся в аварийном состоянии и требуют замены.

 

     Увеличивается общая          задолженность          населения жилищно-коммунальному   хозяйству,  которая  на  сегодняшний  день составляет 3 миллиарда  гривень.  Депутат  Пономаренко  из  группы "Реформы"  предлагает  провести  реструктуризацию долгов.  Давайте говорить  откровенно:  тогда   нужно   провести   реструктуризацию электростанциям  долгов  жилищнокоммунальных  хозяйств и так далее вплоть до угольного забоя.  А это значит выйти на  ноль,  то  есть экономический крах. Таковы результаты нашей политики.

 

     И последнее.   Некоторые   депутаты  предлагают  поставить  в перспективе вопрос о доверии или недоверии Кабинету  Министров.  Я согласен  проголосовать  за  недоверие  Кабинету  Министров,  если минутой раньше мы с вами проголосуем за недоверие Президенту  и  в целом  Верховному  Совету,  ибо  мы  заказчики такой хозяйственной политики.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський.  За ним - депутат  Красняков від фракції.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати!  Ми заслухали, точніше, мали б заслухати питання про   політику  уряду  у  цій  надзвичайно  важливій  галузі,  яка торкається інтересів усіх  без  винятку  громадян.  Ми  заслухали, щоправда,  деякі  теоретичні  викладки,  проте теорія,  як відомо, суха, а дерево життя, на жаль, уже й не зеленіє.

 

     Я хочу зупинитися на тих  недоліках,  які  взагалі  не  дають змоги вирішити проблему нормального теплозабезпечення і підготовки до зими.

 

     Перше. У  ряді  випадків  конкретно  не   реалізована   актом передача майна підприємств у власність органів самоврядування.  Ми прийняли  відповідні  нормативні  і  законодавчі  акти,   але   до прийняття  відповідного  акта сам факт передачі не ставився,  і це майно залишалося безгосподарним.

 

     Друге. Зберігається значна частина так званих  безгосподарних поселень  і селищ в Україні,  щодо яких до цього часу не з'ясована форма власності,  а  отже,  не  можна  реалізувати  акта  передачі власності.  Особливо  це  стосується районів великих металургійних комбінатів, таких як "Криворіжсталь", чи шахтних містечок Донбасу.

 

     Третє. Ніхто й не думає про  нормальне  забезпечення  твердим паливом   тих  містечок  і  сіл,  які  не  мають  централізованого постачання.  А норма - одна тонна на одну сім'ю за умов нашої зими

-  це забезпечення не лише незадовільне,  а протилюдяне.  Проблему треба вирішувати негайно.

 

     I не посилатися на те,  що в  якомусь  Корецькому  районі  на Рівненщині  якийсь  недолугий  керівник  Сухий  Ростислав не хотів вирішити цю проблему. Ми повинні вирішити її гуртом і саме тут.

 

     Iнше важливе питання - за що платять наші громадяни.  У місті Стебнику  Львівської області на Дрогобиччині в кільканадцять разів тиск у газовій  трубі  нижчий  від  норми.  Це  означає,  що  наші громадяни, які не мають лічильників, платять у кільканадцять разів більше,  ніж вартує використаний ними газ.  На депутатський  запит членів  Республіканської  партії  відповідь  від прокуратури така: "Доручено  перевірку   монополісту-газопостачальнику,   який   має визначити,  чи  нормальний  був  тиск у трубі і чи нормальна плата обчислювалася громадянам". І в результаті держава платить субсидії громадянам,  а ті віддають їх газопостачальнику за недопоставлений газ,  що подається під тиском у 20 разів нижчим від потрібного.  А прокуратура жде від цього постачальника об'єктивних висновків.

 

     Наведення порядку  в  цій  важливій  справі  -  наше  спільне завдання.  Потрібні реальні дії,  а не слова.  Цього ждуть від нас наші люди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Красняков від фракції.  За Красняковим - депутат Шибко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька  область).   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый Александр  Николаевич!  Уважаемые  избиратели!  Все  мы,  народные депутаты,  совсем недавно возвратились из разных областей Украины, где  работали в округах.  Моральное состояние у большинства из нас удручающее.   Заработная   плата    не    выплачивается,    пенсии задерживаются,  стипендии  обещают  выплачивать,  но  опятьтаки не выплачивают,  заводы  остановлены,  свет  отключается,   дома   не отапливаются,  кругом разруха, уверенность в завтрашнем дне просто растоптана.  Особенно  остро  стоит  вопрос  о  том,   сможет   ли большинство населения пережить эту зиму.

 

     И правильно этот вопрос сегодня ставился с трибуны парламента правительством.  Угроза замерзания очевидна.  На этом фоне  власть словно    взбесилась:    в    рыночные    жернова    уже   брошено жилищно-коммунальное хозяйство.  Мы имеем горький  опыт  последних лет:  все,  к  чему  прикасались  руки  нынешних горереформаторов, подвергалось    разрушению.    Не    исключением    оказалось    и жилищнокоммунальное  хозяйство.  Для  подтверждения  сказанного не буду  приводить  те  цифры,  которые  уже   называл   руководитель государственного комитета,  а напомню только некоторые по Донецкой области:  запасы жидкого топлива  -  1  процент,  запасы  твердого топлива  -  около  11  процентов.  Эти  цифры  прозвучали  из  уст председателя госкомитета, но я не уверен, что они об ективны. Ведь мы  знаем из обращений избирателей,  которые являются криком души, что хоть на дворе ноябрь,  а подавляющее большинство  домов,  даже целые кварталы и поселки, не отапливаются.

 

     Особенно бедственное   положение   сложилось   в   шахтерских поселках угольных регионов. На балансе угольных об единений, шахт, других   предприятий   угольной   промышленности  находится  много об ектов соцкультбыта,  но у них нет средств на  содержание  жилых домов,  больниц, клубов. И местные органы не имеют денег для того, чтобы соцкультбыт принять на свой баланс.  Получается своеобразный замкнутый   круг.  Дома,  где  живут  люди,  не  отапливаются,  не ремонтируются, они буквально разваливаются.

 

     Приведу пример, характерный для угольного региона. Крупнейшее предприятие  в  Украине  - Горловский коксохимический завод в 1994 году,  поверив обещаниям,  что, если поменяет форму собственности, сразу же заработает, одним из первых стал акционерным обществом. И тем самым он стал заложником губительной  системы  хозяйствования, которая  культивируется в Украине.  Трудящиеся спрашивают:  почему государство дает  на  тонну  угля  дотацию,  хотя  и  мизерную,  а угольными ресурсами распоряжаются коммерческие структуры?

 

     Завод, который может за одни сутки вырабатывать более 2 тысяч тонн концентрата,  простаивает. У него на балансе 1620 квартир. На сегодняшний день ни в одной из этих квартир не включено отопление. В чем причина?  Завод не получает сырье, завод не имеет денег и не может  передать это жилье на баланс Горловскому городскому совету. Явочным порядком  горгаз  опечатывает  котельные.  Совсем  недавно начали отапливать только школу и детский садик.

 

     Хождение этих  голодных,  холодных людей по кабинетам не дает результата.  Их просто пинают,  извините за это выражение,  но оно точное,   от  завода  к  горисполкому,  от  горисполкома  опять  к директору завода. Как быть людям? Кто им поможет? Они просят меня, чтобы  мы  от  имени  фракции  коммунистов  обратились  к  гаранту Конституции -  Президенту:  пусть  он  узнает,  что  у  нас  целые кварталы, целые поселки не отапливаются.

 

     Остается сказать только одно:  хватит государству выезжать на горбу народа!  Неужто не ясно:  для  того  чтобы  решить  проблему задолженности  за  коммунальные услуги,  надо платить прежде всего заработную плату.  Неужто не ясно,  что система субсидий,  которая создана,  есть  абсурд,  обман,  унижение?  Неужто  не  ясно,  что обеспечивать страну энергоресурсами  должна  собственная  угольная промышленность.  Ведь уголь - это наш единственный гарантированный энергоноситель.

 

     И последнее  как  вывод.   Разглагольствование   о   рыночных отношениях,  о  реформах наших так называемых чикагских мальчиков, этих  вчерашних  клерков  развитого  социализма  -  наглый  обман. Никакого рынка, никакого реформированного капитализма у нас нет. И не та цель у реформаторов,  чтобы страну нашу  как-то  привести  в порядок. Их единственная цель - разрушить до основания все то, что было создано великим государством.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шибко. За ним - депутат Лук'яненко.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної  освіти (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Шановні колеги!  Я  хочу  сказати,  що проблеми з підготовкою до зими, які виникли в житлово-комунальному господарстві, штучні. Насамперед штучність проявляється в тому, що в нас немає відповідного комітету.  Той, що був і відповідав за цю сферу,  ліквідований.  Ми сьогодні чули,  що є в нас комітет, який здійснює відповідну політику, але, видно, до політики ми ще з вами не  дожили.  Повинна  бути  якась  структура,   і   вона   повинна відповідати за той стан,  в якому опинилася ця галузь. I, напевно, тому,  я  хочу  звернути  вашу  увагу,  в  довідці,   яку   роздав Секретаріат,  цей комітет змальовує дещо оптимістичну картину, бо, мабуть, не зовсім володіє ситуацією, про яку йдеться.

 

     Далі я хотів би зауважити,  до чого призвело  те,  що  в  нас немає  державної  політики  в цьому питанні.  Була структура,  яка поставляла газ в Україну,  її критикували за ціну,  за  якою  вона поставляла  газ,  і  ця структура відійшла від поставок газу.  Але нова структура поставляє газ теж по 83 долари за  кубометр.  Тобто нічого  не  змінилося,  і  це свідчить про те,  що держава ніяк не контролює цю галузь.

 

     Сьогодні вже ішлося про те, що внаслідок скасування державної власності   на  енергетику  цю  галузь  взагалі  розірвано.  Деякі електростанції вже не є державною власністю,  і є мережі,  віддані певним структурам. І саме оці мережі (я бачу це у своєму виборчому окрузі)  і  накручують  ПДВ.  Це  спричинило  зростання   цін   на постачання тепла в житло, комунальні господарства, а якщо так, то, звісно,  зросла й заборгованість,  про яку тепер кажуть,  що  вона потребує реструктуризації.

 

     Хочу у  своєму виступі звернути увагу також на стан,  у якому перебувають у районах,  містах служби, відповідальні за це. Згідно із  Законом  про  бюджетну  систему,  який  ми з вами прийняли,  в районах зовсім немає коштів,  котрі дали б  змогу  займатися  цією справою,  а також немає відповідної техніки. Тобто ми відійшли від того,  щоб бюджет формувався знизу доверху,  а як цього немає,  то немає  відповідних дій з боку тих,  хто причетний до ситуації,  що склалася.

 

     На завершення хочу наголосити,  що ми можемо прийняти рішення про   недовіру  уряду,  але  хто  відповідатиме  за  ситуацію,  що склалася?  Треба  якраз  зобов'язати  уряд,   щоб   він   зайнявся забезпеченням   паливом   і   підготовкою  до  суворої  зими,  яка наближається.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лук'яненко. Будь ласка.

 

 

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська  область). Українська    республіканська    партія.    Шановний    Олександре Миколайовичу!   Шановні    депутати!    Наше    житлово-комунальне господарство доведено до такого стану,  що зараз уже страшно їхати до своїх виборців. Я депутат від Нововолинського виборчого округу. Нововолинськ  - це місто,  в якому 46 тисяч мешканців,  тут колись розвивалася вугільна промисловість,  було створено кілька  великих підприємств,  але  тепер ця промисловість занепадає,  підприємства стоять,  а люди опинилися в такому становищі,  що  не  знають,  як перезимують, і не знаєш, що їм порадити.

 

     Нововолинськ зазнав  великого  стихійного  лиха.  За рішенням уряду Волинській області,  зокрема Нововолинську,  було виділено 2 мільйони  800  тисяч  гривень.  Ці кошти призначені для того,  щоб покрити дахи, відремонтувати лінії електропередач, інше пошкоджене господарство.  Волині  за  цей  час  направили  1,8  мільйона і не доплатили 1 мільйон  гривень.  Останнім  часом  до  мене  надійшло багато  скарг  на  те,  що  будинки не відремонтовані,  дахи,  які проломило тоді чи зірвало,  так і стоять.  Люди просто зі  страхом чекають тих днів, коли почне падати сніг. Бо у таких будинках сніг падатиме на стелю, то почнеться і замерзання, і протікання, просто не можна буде жити.

 

     Я вважаю,  що  насамперед  треба  зробити  все для того,  щоб ліквідувати наслідки цього стихійного  лиха.  І  я  звертаю  увагу уряду,  що народ у такому становищі не може вижити, йому необхідна допомога.

 

     "Укрзахідвугілля", на базі якого  тепер  утворена  холдингова компанія,  раніше  виділяло  по тонні вугілля для шахтарів.  Тепер його не виділяють безплатно.  Тонна вугілля  коштує  170  гривень. Пенсіонери,  які  пропрацювали в шахтах по 25 років,  одержують 66 гривень.  І вони запитають: за що купити вугілля? А я вас запитаю, шановний  уряд:  де  купити вугілля пенсіонеру,  у якого пенсія 66 гривень, коли тонна вугілля коштує 170 гривень?

 

     Шановні депутати!  Наше  господарство  загалом  перебуває   у якомусь  стихійному  стані,  і  я  не  бачу  з боку уряду планової роботи,  спрямованої на те,  щоб забезпечити наше  населення  всім необхідним. Наприклад, досі ми не почули від уряду пояснення, чому Україна купує газ у Росії за ціною 80 доларів за тисячу кубометрів у  той  час,  коли  Німеччина  купує  газ у Росії по 60 доларів за тисячу кубометрів.  Є багато інших  питань,  на  превеликий  жаль, немає часу їх поставити,  але я звертаю увагу уряду,  що ми стоїмо на грані вибуху, якщо населенню не буде надана допомога.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.  Будь ласка,  з місця. Депутат Камінський виступить з приводу проекту постанови.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська   область).  Аграрна  партія.  Шановні  колеги!  Я  хочу звернутися до уряду і зокрема Міністерства фінансів.  Я  не  знаю, ким видано розпорядження по те, що селянам при нарахуванні дотації у деяких областях у дохід зараховується виручка за продане молоко. Наприклад,  продав селянин тисячу кілограмів молока по 25 копійок, то рахують, що це 250 гривень. Ніхто не зважає, що витрачені корми (а  вони  мають  вартість),  електроенергія,  що затрачена людська праця.  Ніхто не рахує собівартість того молока,  а вона далеко не покривається тією ціною. То чи це є таке урядове розпорядження, чи якогось міністерства,  чи просто свавілля місцевих  органів?  Люди звертаються і з ІваноФранківської області, і з Тернопільської, і з Волинської.  А якщо зважити на те,  що субсидії на  тверде  паливо видаються нерегулярно,  то така ситуація призведе до того, що люди взагалі не будуть виробляти ту продукцію.  Навіщо ж її  виробляти, продавати  державі  за  безцінь,  коли  тобі  не дають субсидії на комунальні  послуги  через  те  молоко.   Прошу   уряд   в   цьому розібратися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  час ми використали. Нам потрібно прийняти постанову.  Від комітету,  який готував проект постанови, слово надається депутату Камінському.

 

 

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту   і   зв'язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Шановні колеги! Я перепрошую,  не від комітету,  а ми з народним  депутатом  Кіяшком розглянули  всі  матеріали,  які нам надали,  і підготували проект постанови щодо цього питання.  Я не буду  довго  затримувати  вашу увагу,  хочу сказати тільки таке.  Ви пам'ятаєте, Леонід Йосипович Утьосов співав дуже гарненьку пісеньку:  "Все  хорошо,  прекрасная маркиза!" Так от, таку пісню на кожному Дні уряду співає нам уряд. Ну, може, з якимись варіаціями: спочатку, що "все хорошо", а потім про те,  що погано. Або спочатку про те, що погано, але приховано, а потім - "все хорошо".

 

     І взагалі дивує:  а  звідкіля  беруться  оці  дані,  які  нам навели?  Ви  запитали,  шановні урядовці,  хоч у одного депутата з оцих 23 областей,  про які ви пишете,  що підготовлені всі об'єкти теплопостачання,  чи справді це так?  І ви сьогодні почули,  що це дійсно не так,  що оце все - туфта,  вибачте за такий жаргонізм, і оця туфта викликала обурення у мене і народного депутата Кіяшка, і ми підготували такий проект постанови.

 

     Але це так,  між іншим.  Я хочу зосередити вашу увагу ось  на чому.  Ви,  мабуть,  уважно  вивчили оту таблицю,  де пишеться про заготівлю твердого палива.  Шановні мої!  Якщо не буде вугілля, то ні про яку підготовку до зими не може бути й мови. А його не буде! Його не буде тому,  що уряд свідомо - свідомо,  я це  повторюю!  - гробить вугільну промисловість.  Ви,  мабуть,  ознайомилися всі, і дуже  добре  ознайомилися,  із   зверненням   міністра   вугільної промисловості.  Нам  доповідали проект бюджету на 1998 рік.  Кожен висловлював свою думку.  І  ось  ми  маємо  доопрацьований  проект бюджету.   Відкриваємо   і   дивимось:   видатки,   пов'язані   із реструктуризацією  вугільної  промисловості,   -   300   мільйонів гривень,  підтримка - 1 мільярд.  Ви пам'ятаєте, тоді цифра була 1 мільярд 300 мільйонів? Нічого не змінилося.

 

     Дивимося далі ,  як нам жити, як нам не замерзнути. Державний матеріальний  резерв - 24 мільйони 655 тисяч.  Про що це свідчить? Це свідчить про те, що держава не збирається робити держзамовлення на вугілля. Чим будемо опалювати? Чим будемо опалювати?!

 

     Тому ми  з  народним депутатом Кіяшком пропонуємо оцей проект постанови і просимо підтримати нас.  Пора вже ставити питання  про довіру уряду.  На наше глибоке переконання, цей уряд не спроможний щось зробити ні для підготовки до зими,  ні для поліпшення стану в нашій економіці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! У вас на руках два проекти постанови.  Я ставлю на голосування за основу проект постанови від комітету. Прошу голосувати.

 

     "За"-106.

 

     Проект постанови   з   трьох   пунктів,  внесений  депутатами Камінським і Кіяшком. Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За"-137.

 

     До відома приймаємо? Дякую.

 

     --------------

 

     Слухається третє питання:  інформація Кабінету Міністрів  про хід  виконання  Закону  України  про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України та Постанови  Верховної  Ради  від  17 липня  1997 року про виплату у 1997 році установами Ощадного банку України грошових заощаджень громадян відповідно до Закону  України про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень громадян України. Доповідає міністр фінансів  України  Мітюков  Ігор  Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Перш   ніж докладно  проінформувати  про  проведену  роботу щодо внесеного на День уряду України питання,  дозвольте коротко  в  кількох  словах нагадати  принципові  положення чинних законодавчих актів стосовно відновлення  заощаджень  громадян.  Це  дасть   змогу   розглянути порушене питання не формально, а у порівнянні з масштабом завдань, які вирішує уряд.

 

     Відповідно до   Закону   України   про   державні    гарантії відновлення  заощаджень  громадян  України  грошові заощадження за станом  на  2  січня  1992   року   підлягають   відшкодуванню   у співвідношенні:  1  карбованець заощаджень - 1 гривня 5 копійок за станом на 1 жовтня 1996 року.  Загальна сума компенсаційних виплат відповідно до закону становить 132 мільярди гривень,  що в півтора раза перевищує очікуваний розмір валового внутрішнього продукту  в 1997  році та в 6 разів доходну частину державного бюджету на 1997 рік.

 

     При повторному розгляді закону 17 січня цього року пропозиції Президента   України   щодо  встановлення  менш  виснажливого  для економіки механізму  відновлення  заощаджень,  на  жаль,  не  були враховані.

 

     На виконання  закону  та постанови Верховної Ради України від 17 липня 1997  року  виконавчою  владою,  Національним  банком  та Ощадним банком була проведена така робота.

 

     По-перше, з  метою виконання статей 1,  3 та 5 закону Ощадним банком  було  розроблено  та   затверджено   порядок   нарахування компенсації  по  вкладах  громадян,  які за станом на 2 січня 1992 року мали заощадження в установах Ощадного  банку.  Відповідно  до цього порядку з 31 березня 1997 року всі установи банку приступили до   нарахування   одноразової   індексації   вкладів    громадян. Нарахування  компенсацій  було закінчено в червні,  за станом на 1 липня 1997 року установи Ощадного  банку  повністю  проіндексували вклади  громадян,  які  мали  заощадження  на  2 січня 1992 року у встановленому законом співвідношенні.

 

     На проіндексовані  суми  в  банку  відкрито  більше  ніж   53 мільйони  позабалансованих  компенсаційних  рахунків по вкладах на загальну суму 121,9 мільярда гривень,  як це і передбачено статтею 4 закону.

 

     По-друге, з  1 липня розпочато видачу ощадних книжок при явці вкладників до установ Ощадного банку.

 

     За станом на кінець  жовтня  видано  3  мільйони  772  тисячі ощадних  книжок  на  суму  індексацій  6  мільярдів  932  мільйони гривень.

 

     По-третє, проведена   робота   щодо   реалізації    Постанови Верховної  Ради  України від 17 липня 1997 року про виплату в 1997 році  установами  Ощадного  банку  України   грошових   заощаджень громадян  відповідно  до  Закону про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України.  Цією постановою передбачено провести в  поточному  році виплати на загальну суму 200 мільйонів гривень, із них 120 мільйонів гривень - особам,  яким за станом на 1  січня 1997 року виповнилось 80 років і більше, та 80 мільйонів гривень - спадкоємцям частково,  у розмірі державної допомоги на  поховання, яка становить 150 гривень.

 

     Відповідно до згаданої постанови та статті 6 закону Кабінет Міністрів України та Національний банк постановою від  31  жовтня цього року затвердили порядок перерахування в 1997 році з державного бюджету  установам  Ощадного  банку  коштів  для компенсації грошових заощаджень.

 

     Ощадним банком  було  розроблено  і погоджено з Міністерством фінансів і  Національним  банком  Положення  про  порядок  виплати частини проіндексованого вкладу особам у віці 80 років і більше, а також спадкоємцям померлих вкладників для організації похоронів.

 

     На сьогодні Ощадбанку перераховано 8  мільйонів  гривень  для початку виплати компенсацій.

 

     Ощадний банк   провів  суцільну  інвентаризацію  рахунків  по вкладах вкладників віком 80 років і більше,  які мали  заощадження на 2 січня 1992 року.  Таких рахунків близько 2,5 мільйона. Розмір нарахованої компенсації - приблизно 5,8 мільярда гривень.

 

     Сума, передбачена  державним  бюджетом  на  1997   рік,   дає можливість   здійснити  виплати  за  кожним  вкладним  рахунком  у середньому по 48 гривень.  Це становить 2 відсотки необхідної суми компенсації за ощадними книжками цієї категорії громадян.

 

     Розглядаючи хід  виконання закону,  слід також зазначити,  що громадянами  отримано  24,2  відсотка  сертифікатів,  належних  до видачі  на  суму  проіндексованих  грошових  заощаджень громадян в установах Ощадного банку та колишнього "Укрдержстраху"  відповідно до  указу  Президента  України  від 24 листопада 1994 року.  З тих сертифікатів використано 46,9  відсотка  на  загальну  суму  349,5 мільйона гривень. Рішенням Верховної Ради України термін отримання компенсаційних сертифікатів продовжений до кінця 1997 року.

 

     Треба зауважити, що нараховані відповідно до указу Президента України  суми  індексацій  не  зменшують  суми  залишків вкладів і обліковуються  на  окремих  позабалансових  рахунках.  За   даними Ощадного  банку,  компенсаційні  сертифікати  до  установ банку не поверталися.

 

     Хід реалізації закону, розробка нормативної бази та здійснені на  основі вибіркових обстежень та інвентаризації розрахунки,  які роздані в матеріалах до Дня уряду, підтверджують надто виснажливий механізм  компенсації,  зокрема  те,  що навіть для громадян віком понад 80 років у 1997 році належить виплатити в середньому  по  48 гривень компенсації.

 

     Доцільно переглянути     встановлений     законом    механізм компенсації,  запровадивши  компенсацію   відповідно   до   темпів інфляції  за  станом  на  1 жовтня 1997 року.  Це дасть можливість зменшити загальну суму компенсаційних виплат  і  збільшити  розмір середніх виплат особам похилого віку найближчими рокам.

 

     Шановні народні депутати!  Більшість запитань, які надійшли у письмовому вигляді від  комітетів,  депутатських  фракцій  і  груп Верховної Ради України з питання,  що розглядається,  зводяться до того,  як урядом виконуються вимоги закону і  постанови  Верховної Ради   України.  Такі  запитання  надіслано  комітетами  з  питань соціальної  політики  та  праці,  з  питань  оборони  і  державної безпеки, фракцією Народного руху України.

 

     Вище я вже виклав конкретні заходи,  реалізовані на виконання цього закону та постанови Верховної Ради з посиланням на  прийняті нормативні акти та документи. Тому, вочевидь, немає потреби ще раз їх  повторювати.  Установи  Ощадного  банку  вже   приступили   до розподілу та виплати отриманих з бюджету сум.

 

     Комітет з  питань  соціальної  політики  та праці запитує про залучення  позабюджетних  коштів  для  проведення   компенсаційних виплат.  Слід зазначити,  що чинне законодавство визначає цільовий характер використання позабюджетних коштів.  Разом із тим  заходи, що   проводяться   для   зосередження   в   бюджеті  різного  роду позабюджетних   коштів,    збільшують    можливості    здійснювати компенсаційні виплати з бюджету.

 

     Фракція "Комуністи  України  за  соціальну  справедливість  і народовладдя" запитує  про  мету  перетворення  Ощадного  банку  в акціонерний комерційний банк.  Я цитую: "Чому ігнорується участь у цих придворних процесах мільйонів обманутих вкладників?"

 

     Насамперед треба підкреслити, що ніяких так званих придворних процесів немає і Ощадбанк на сьогодні перебуває на 100 відсотків у державній  власності.  Проводиться  аудит  банку.  Він   окреслить проблеми   діяльності   банку  і  тільки  за  результатами  аудиту визначиться  схема  реорганізації  банку,  мета  якої   -   якісне підвищення   рівня   послуг  для  населення,  підвищення  гарантій збереження вкладів, урахування інтересів пересічного вкладника.

 

     Позиція Міністерства фінансів  і  моя  особиста  як  міністра полягає в тому,  що ні про яку приватизацію Ощадного банку мова не повинна йти.  Це державна установа,  за яку відповідає  держава  і саме  вона  гарантує  збереження  коштів.  Тому  Ощадбанк  повинен залишатися  державною  структурою.  Але   яким   чином   підвищити ефективність роботи Ощадного банку як банку,  який має акумулювати значні фінансові  ресурси,  -  це  інше  питання,  і  ми  над  ним працюємо.

 

     Комітет з  питань  державного  будівництва,  діяльності рад і самоврядування  запитує:  "Що  зроблено  для  розробки   механізму погашення  збитків  громадянам  України  у  зв'язку  із  злочинною діяльністю  довірчих  товариств  і  як  відшкодовуються  людям  ці витрати?"

 

     Це окреме  питання,  і воно не раз розглядалося і у Верховній Раді,  востаннє  2  липня  поточного   року,   коли   розглядалися законопроекти  про  довірче  управління  майном  та  про фінансові операції,  в яких містяться  норми  щодо  захисту  вкладників.  Ви знаєте, що ці законопроекти прийняті в першому читанні.

 

     Цей комітет   порушує   і   питання  про  дозвіл  за  рахунок заощаджень проводити залік боргів за житлово-комунальні послуги.

 

     Вказане питання   окремо   розглядалося   урядом   разом   із Національним банком. Зокрема, пропозиції стосовно такого механізму із застосуванням пластикових  карток  подані  Комітетом  з  питань економічної політики.  Однак такі механізми не вирішують головного

- вишукання коштів  для  компенсації  витрат.  За  будь-яких  схем заліків   наприкінці  мають  з'явитися  гроші.  Житлово-комунальні підприємства  мають   отримати   реальні   грошові   ресурси   для розрахунків   за   енергоносії.   Хоча   при  розгортанні  системи електронних платежів,  яка теж,  до речі,  потребує коштів і часу, механізми  заліку  могли  б  бути задіяні,  але знову-таки в межах бюджетних асигнувань.  Крім того, слід усвідомлювати, що прийнятий закон вимагає виключно грошової форми компенсаційних виплат.

 

     Фракція Народного руху України запитує: "На підставі  яких  документів  буде   виплачуватися   компенсація спадкоємцям померлого вкладника?"

 

     Така виплата   повинна   здійснюватися  на  підставі  ощадної книжки, паспорта спадкоємця, копії свідоцтва про смерть вкладника.

 

     Фракція також зауважує,  що в установах Ощадбанку відмовляють видавати   ощадні  книжки  громадянам.  Я  певен,  що  керівництво Ощадбанку візьме це до уваги і вживе  необхідних  заходів.  Книжки повинні видаватися без обмежень, і я знаю, що відповідне доручення керівництво Ощадного банку зробило ще декілька місяців тому,  коли почали  видавати  книжки.  На  сьогодні  на всій території України можна отримати ощадні книжки.

 

     Міжрегіональна депутатська  група  на   захист   вітчизняного товаровиробника   запитує,   який   відсоток  становить  виплачена установами Ощадбанку сума від запланованої до виплати в бюджеті на 1997 рік?

 

     З урахуванням  сьогоднішніх перерахувань з державного бюджету ця  сума  становить  4  відсотки  від   200   мільйонів   гривень, затверджених   у  державному  бюджеті.  Звісно,  що  це  незначний відсоток. Але треба врахувати, що 8 мільйонів гривень перераховані Ощадному банку протягом чотирьох робочих днів із моменту прийняття урядом відповідного порядку.

 

     Згадана депутатська група також запитує,  який  віковий  ценз для  виплати компенсацій передбачає уряд при формуванні бюджету на 1998 рік?  У  яких  розмірах  передбачена  компенсація  заощаджень родині  на  похорон  у  випадку  смерті  заощаджувача,  на  оплату хірургічних  операцій  заощаджувачем  у  випадку,  коли  це  вкрай необхідно   для   врятування  життя,  а  також  категоріям  хворих заощаджувачів,  для  підтримання  життя  яких   потрібне   щоденне прийняття  ліків?  Що  передбачається  зробити  з  облігаціями  на придбання автомобілів та цінних речей?

 

     Мушу сказати, що уточненнями до проекту Державного бюджету на 1998 рік,  поданого урядом 4 листопада, передбачається виділення в наступному році 200  мільйонів  гривень  для  компенсації  виплат. Визначення  ж  переліку  груп  вкладників,  черговості  виплати за законом віднесено до компетенції Верховної Ради України,  яка  має прийняти відповідну постанову,  як це було зроблено 17 липня цього року.

 

     Стосовно облігацій цільової позики 1990 року.  В  1995,  1996 роках,  як ви пам'ятаєте, проводився поетапний викуп облігацій для придбання окремих видів товарів за цінами  відповідно  до  індексу інфляції.  На жаль,  він не був завершений. Прийнятий 21 листопада минулого року закон  установив,  що  для  цих  облігацій  механізм індексацій  є  такий самий,  як і для вкладів в Ощадному банку.  В перелік вкладників,  визначений  постановою  Верховної  Ради  1997 року,  власники цих облігацій поки що не включені. Саме постановою Верховної Ради України від 17 липня 1997 року визначено  вичерпний перелік  категорій  вкладників,  яким  мають проводитися виплати в 1997 році. Ці категорії я вже згадував.

 

     Безперечно, що є випадки, обставини кричущі, я не боюсь цього слова,  коли  людині  потрібні гроші.  У цьому переконуєшся,  коли вникаєш  у  листи  громадян,  які  сотнями  тисяч   надходять   до Міністерства  фінансів,  проводиш  особисті прийоми.  Проте реалії такі,  що  навіть  80-річним  громадянам  у  1997  році   належить виплатити   в  середньому  лише  по  48  гривень,  а  якщо  розмір асигнувань  -  200  мільйонів  гривень,  то  виплати   їм   можуть розтягнутися на 50 років.

 

     Не вам,   шановні  народні  депутати,  нагадувати,  як  важко вишукати навіть 200 мільйонів гривень при складанні й затвердженні державного бюджету.

 

     Комітети з   питань   законності  і  правопорядку,  з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і  зв'язку  запитують, які  суми  фактично  будуть  виплачені  громадянам  до кінця року, зокрема в Харківській області?

 

     За розрахунками,  по  Харківській  області  до   кінця   року належить  виплатити  9,4  мільйона  гривень.  Розрахунки як по цій області,  так і по інших регіонах  вам  були  роздані.  Уряд  буде докладати  всіх  залежних від нього зусиль для забезпечення повної виплати передбачених сум.  Ця робота була б значно полегшена, якби Верховна   Рада   прийняла   запропоновані  урядом  законопроекти, спрямовані на збільшення дохідної  частини  бюджету.  Уряд  планує щоденно  виділяти  певні  суми  коштів  для  того,  щоб  вийти  на заплановані показники до кінця року.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви на письмові запитання відповіли.  Ми відведемо п'ять хвилин на усні запитання.

 

     Запишіться, будь ласка.

 

     Поки депутати  записуються,  я  вам  поставлю таке запитання. Приймає Кабінет  Міністрів  постанову  про  виділення  коштів  для фінансування об'єктів Кабінету Міністрів - 25 мільйонів 400 тисяч. Верховній Раді - нуль за  десять  місяців,  а  додатково  Кабінету Міністрів - 25 мільйонів.  Як це розуміти? Чи тут - не люди, а там

- люди?  Ось постанова  в  мене,  цілком  таємно.  Будь  ласка,  я оголошу,  щоб  знали,  як  фінансується  матеріально-технічна база Верховної Ради.

 

     "Про виділення  коштів  для  фінансування  об'єктів  Кабінету Міністрів. 16 жовтня 1997 року, N11/40.

 

     Кабінет Міністрів постановляє:

 

     Виділити господарському управлінню Кабінету Міністрів України 25,4 мільйона гривень для покриття заборгованості й фінансування в 1997   році  будівництва  житла  та  інших  об'єктів  капітального будівництва, проведення ремонтно-відбудовних робіт.

 

     Міністерству фінансів  профінансувати  зазначені  витрати  за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів".

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі за запитання.  Є Рахункова палата,  яка повинна контролювати  законність  витрачання  коштів.  Я  пропоную доручити   Рахунковій   палаті  розглянути  це  питання.  Тоді  ми визначимо, коли і як...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ви не будете фінансувати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я можу тільки доповісти, що в жовтні цього року, дійсно, Верховна Рада фінансувалася менше, ніж інші установи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні копійки на капітальне будівництво, на ремонтні роботи.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У жовтні Верховна Рада  отримала  3,5  мільйона гривень, з яких 1,2 мільйона на заробітну плату. Решту використано на утримання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми окремо це питання розглядатимемо.

 

     Депутат Чупахін. За ним - депутат Худомака.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і  державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской партий. Игорь  Александрович!  В  законе  указано,  что  граждане  Украины возвращают  компенсационные  сертификаты,  которые  они   получили согласно   указу   Президента   для   использования  сбережений  в приватизации.  Другое дело, что это, как я считаю, очередной обман граждан.  Но  почему  получилось  так,  что  в процессе исполнения закона  чинятся  препятствия  возвращению   этих   компенсационных сертификатов?  И  что  предпринимается для того,  чтобы требования закона были выполнены полностью?

 

 

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це питання стосується двох  рішень:  указу  про використання    компенсаційних    сертифікатів    і   закону   про відшкодування.  Справді, закон містить норму, що невикористані для приватизації   компенсаційні  сертифікати  можуть  бути  повернені установам Ощадного банку,  і в такому разі Ощадний банк  відновлює суму заощаджень,  яка не повинна перевищувати суму компенсаційного сертифіката, отриманого відповідно до указу Президента України від 24 листопада.

 

     Я ще раз хочу підкреслити, що під час видачі сертифіката сума вкладу   не   зменшувалася,   а   ця   сума   обраховувалася    на позабалансовому  рахунку.  Установи  Ощадного банку не мають права відмовляти  в  поверненні  компенсаційних  сертифікатів  назад  до банків,  при  цьому  практично  зменшується  сума  на відповідному позабалансовому рахунку,  а сума,  яка була до того, як громадянин отримав сертифікат,  залишається без змін. Але проблема в тому, що закон  не  містить  норми,  що  на  суму  виданих  чи   повернених компенсаційних    сертифікатів    зменшується   сума   нарахованих відповідно до статті 3 закону компенсацій.  Навпаки,  у статті 3 є посилання на статтю 1 закону, де згадуються заощадження, розміщені до 2 січня.  Це питання, порушене народним депутатом Угаровим, вже обговорювалося   у  Верховній  Раді  17  січня  цього  року.  Було вирішено,  що  комітети  Верховної  Ради   підготують   відповідні поправки до закону. Тоді будуть зняті ці непорозуміння. Але я хочу підкреслити,  щоб не було ніяких непорозумінь,  ніхто не має права відмовляти у поверненні невикористаних компенсаційних сертифікатів до установ Ощадного банку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Худомака. За ним

- депутат Моцпан.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Дякую.  Шановний Ігоре Олександровичу, сьогодні  в  мене  мала  бути  зустріч  із   моїми   виборцями   в Новомосковську.  І  одне з головних питань - повернення заощаджень громадян. Тому я хочу, щоб ви відповіли для всіх громадян України, що  ми  констатуємо,  що  незважаючи  на  прийняті  рішення,  крім організаційних заходів,  про які ви сказали,  грошей громадяни  до цих  пір не отримали,  хоча 200 мільйонів гривень ми передбачили в бюджеті на 1997 рік.  І те,  що ви кажете,  що  установи  Ощадного банку готові людям видати гроші,  це зовсім не так.  Я 7 листопада зустрічався  з  працівниками  цих   установ,   вони   кажуть,   що організаційно  проведено  перегрупування  документів,  але  грошей немає.  Як це  розуміти?  Скажіть,  коли  конкретно  люди  почнуть отримувати гроші? Це перше запитання.

 

     І друге.  А як же страхові внески? Там теж немалі суми. Мають бути повернені не тільки заощадження,  а й  страхові  внески,  які люди платили. Будь ласка, дайте відповідь на це запитання.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Я   повторюю:   Ощадному   банку  на  сьогодні перераховано 8 мільйонів гривень - 4 мільйони гривень перераховані на  минулому  тижні і 4 мільйони сьогодні.  Мене інформував голова правління Ощадного банку,  що перші виплати  вже  проводяться.  Ці кошти   розподілені  по  областях,  можна  звертатися  до  установ Ощадного банку і отримувати гроші.

 

     Що стосується страхових внесків, то це норма окремого закону. Тобто це питання треба окремо обговорювати,  бо той закон, який ви прийняли, стосується тільки заощаджень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф. Прошу передать слово Хмелевому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

 

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Слов'янський міський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов. Игорь Александрович, можно ли назвать работу Кабинета Министров,   Национального   банка   и   Минфина   по   выполнению постановления  Верховного  Совета  от  17 июля удовлетворительной, если только 31 октября выходит постановление Национального  банка, согласованное  с  Минфином?  Это,  наверное,  связано  с тем,  что Верховный Совет запланировал заслушать этот вопрос,  а  иначе  еще долго пенсионеры не получили бы той суммы,  которая была обещана и депутатами,  и правительством.  Я считаю,  что ваша работа  просто неудовлетворительна в данном вопросе.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стосовно Мінфіну - ми завчасно подали відповідні проекти,  але проблема не в документах і  не  в  проектах  рішень. Жовтень  був  винятково несприятливим для надходжень до державного бюджету.  Надійшло  менше  900  мільйонів  гривень,  з  яких   700 мільйонів було витрачено на соціальні виплати. Фактично ми не мали змоги виділяти кошти на виконання цього рядка бюджету.

 

     Але починаючи з листопада  і  в  грудні  ми  будемо  повністю розраховуватися,   щоб   виконати   цей  показник  бюджету,  тобто виплатити 200 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу, сідайте, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Олександре   Миколайовичу,   є   ще   письмові запитання. Я обов'язково відповім на кожне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Буздуган. Будь ласка.

 

 

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область).  Соціалдемократична партія України.  Шановні колеги! Ми прийняли бюджет, де зазначили, що 200 мільйонів гривень має  бути  виділено  на  компенсацію  заощаджень  громадян.  Ще до прийняття бюджету на засіданні нашого комітету ми слухали Ощадбанк з приводу підготовки до виплати компенсацій громадянам. І я скажу, ми були незадоволені тією підготовкою. Що вони запропонували? Вони запропонували  перереєструвати  всіх  вкладників,  видавши їм нову ощадкнижку.  На  52  мільйони  населення  ми  маємо  54   мільйони вкладників.  Це 54 мільйони нових книжок треба було видати.  Дурна робота!  Ми запропонували просто поставити штамп у старій  книжці, зробити новий запис і все.  На жаль,  нас не послухали, а Ощадбанк не  підпорядковується  нашому  комітету,  і   зробили   по-своєму. Урешті-решт  вони  майже  завершили  оцю роботу й видали більшості вкладників нові книжки.

 

     Під час перереєстрації Ощадним банком було зроблено  серйозне порушення   чинного   законодавства.   Це   стосується  повернення компенсаційних сертифікатів.  Вони дуже довільно трактували чинний закон   і   просто   взагалі   не   враховували   всю  ситуацію  з компенсаційними сертифікатами. Це перше.

 

     Друге. Я хотів би  сказати,  що  всім  нам  сьогодні  роздано аналітичну довідку про компенсацію заощаджень громадян.  Я звертаю вашу увагу на  перший  абзац,  де  зазначено,  що  при  повторному розгляді  закону  17  січня  цього року пропозиції Президента щодо встановлення менш виснажливого для економіки механізму відновлення заощаджень  не  були  враховані  Верховною  Радою.  І в останньому абзаці цієї аналітичної  довідки  знову  про  це  говориться:  хід реалізації   закону,   розробка  нормативної  бази  та  здійснення розрахунків підтверджують надто виснажливий механізм компенсації.

 

     Що мається  на  увазі?  Президент,   дійсно,   подавав   свої пропозиції,  а  саме:  щоб  рівень  компенсації  був не 1 гривня 5 копійок,  а 40 копійок  за  1  радянський  рубль.  Він  пропонував компенсувати   не  всі  суми,  а  тільки  до  2  тисяч,  провадити компенсацію  з  1999  року,  не  враховувати  облігації,  страхові внески, сертифікати, про які вже сьогодні йшлося.

 

     Верховна Рада тоді не погодилась,  гадаю, і тепер так само не погодиться з цими  пропозиціями,  якщо  вони  знову  надійдуть  до Верховної Ради.

 

     Що ж зробив Кабінет Міністрів? У нашій постанові від 17 липня є пункт 3,  він короткий,  я його зачитаю:  "Міністерству фінансів України  разом  із Національним банком та Ощадним банком України в місячний  термін  розробити  порядок  перерахування  з  державного бюджету сум компенсації Ощадному банку України". У місячний термін із 17 липня. Постанова Кабінету Міністрів була прийнята 31 жовтня, тобто за два місяці до кінця року. Тепер за листопад і грудень нам треба виплатити 200 мільйонів гривень.

 

     Тільки-тільки почалося  фінансування  цих  компенсацій.  Ігор Олександрович  назвав  цифру:  8  мільйонів  гривень і сказав,  що виділяється по 4 мільйони на тиждень.  Залишилося 50 днів до кінця року.  Щоб  погасити  200  мільйонів,  треба  по 4 мільйони в день виплачувати, а не по 4 мільйони на тиждень.

 

     У цілому  стан  із  виплатою  компенсацій   по   заощадженнях громадян   украй   незадовільний,  і  якби  не  активність  нашого комітету,  я взагалі не знаю,  чи була проплачена хоча б копійка в цьому  році.  До речі,  у проекті бюджету на наступний рік Кабінет Міністрів знову заклав нуль - жодної копійки на ці виплати.

 

     Добре, що вже почали платити,  принаймні про  це  інформували засоби масової інформації, і хоч щось наші громадяни отримають.

 

     Що я пропоную? Я пропоную прийняти постанову, проект якої вам запропоновано від нашого комітету.  І хотів би сказати  з  приводу пропозиції  про корекцію чинного закону про компенсацію заощаджень громадян.  Так,  він потребує  корекції,  і  наш  комітет  готовий розглянути будь-які пропозиції,  які будуть надані,  але, на жаль, маємо тільки багато розмов,  а з початку сесії  жодної  пропозиції офіційно  не  надійшло.  Проте  певна робота ведеться.  Я хотів би відзначити депутата Кужель,  яка попрацювала в  цьому  напрямі,  і просив би навіть надати їй слово після мене,  у неї є пропозиції з цього приводу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. А депутат Кужель є?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен. За ним - депутат Кужель.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би  з  вами  порадитися.  Залишилося п'ять  хвилин часу,  який ми відвели,  тому є прохання відвести ще десять хвилин, щоб закінчити о 15.10. Погоджено?

 

     Будь ласка.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань  соціальної  політики та праці (КременчуцькийАвтозаводський виборчий   округ,   Полтавська   область).    Дякую,    Олександре Миколайовичу. Від фракції Народного руху України. У бюджет на 1997 рік  було  закладено  200   мільйонів   гривень   для   повернення заощаджень.  У проекті бюджету,  який нам подав на початку вересня уряд,  сума на відновлення заощаджень не була  закладена  взагалі. Але в доопрацьованому проекті бюджету,  який ми отримали,  сума на відновлення заощаджень закладена в тому самому розмірі,  як  і  на 1997  рік,  тобто  200  мільйонів гривень,  про що тут говорилося. Отже,  уряд не працює над  збільшенням  цієї  суми.  Тільки  після нагадування   Верховної  Ради,  після  постанови  Верховної  Ради, зрештою після внесення цього питання на сьогоднішнє заслуховування уряд зробив певні кроки в цьому напрямі.

 

     Як повідомило телебачення,  у трьох областях людям уже почали повертати проіндексовані заощадження. Та це лише в трьох областях. Але якщо на повернення заощаджень закладати в бюджет усього по 200 мільйонів гривень щорічно,  то на повернення  заощаджень  громадян усієї України треба 300 років.

 

     Звернімося до історії проблеми.  Думаю,  люди вже знають,  де ділись їхні заощадження. Ще міністр фінансів Павлов, який працював при  Горбачові,  наказав  перевести  всі заощадження з українських ощадних банків у московський центральний банк.  Це  84,3  мільярда карбованців на тодішні гроші.  Українські громадяни повинні знати, де їхні заощадження.

 

     Та з іншого боку,  Українська держава визнала ці  заощадження як  свій  борг перед людьми,  взяла на себе зобов'язання повернути заощадження,  і тому уряд повинен працювати над тим, щоб збільшити суму, яка закладається в бюджет.

 

     Моя думка   така,   що  до  переліку  громадян,  яким  будуть відновлюватися заощадження в 1998 році,  слід включити й учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції,  адже, на жаль,  далеко не всі ліквідатори зможуть до цього року  дожити, тим паче, що на порушення законодавства ліків вони, як правило, не отримують.

 

     І, на  моє   переконання,   до   категорії   громадян,   яким повертаються заощадження,  повинні бути включені також тяжко хворі громадяни та інваліди.

 

     Питання про повернення заощаджень не  стояло  б  так  гостро, якби було підвищено пенсії. Уряд, на жаль, блокує всі наші рішення в цьому напрямі, і люди повині про це знати.

 

     Хочу привернути увагу і до болючого питання  трастів.  Обіцяв уряд,  що  в  державі  буде  створено  фонд  для повернення коштів ошуканим вкладникам  трастів,  були  запевнення,  що  в  цей  фонд відраховуватимуться  проценти  від  штрафних санкцій до порушників митного,  податкового законодавства, а також з інших джерел. Отже, із цього фонду мали повертатися гроші ошуканим вкладникам трастів.

 

     Виникають запитання:  чи  створено цей фонд,  чи надходили до нього кошти,  скільки,  куди  вони  поділися,  на  придбання  яких мерседесів  використані  і  таке інше?  Якщо проводиться урядом ця робота,  то як? Чи вона не проводиться ніяк, бо ми з цього приводу нічого не чуємо?

 

     В Україні  вже  створюються  товариства  ошуканих  вкладників трастів,  зокрема  таке  товариство  створено  в  Кременчуці,   де громадяни  постраждали від "Ліон" та Українського будинку Селенгу. Очолює це товариство такий самовідданий чоловік Крестьянчик.  Уряд має  налагодити стосунки з такими товариствами на місцях,  де люди самі  складають  списки  ошуканих  вкладників,  займаються   іншою корисною роботою.

 

     Я особисто певен,  що багато з вас,  шановні мої колеги, як і я,  пишуть у всі інстанції,  подають десятки депутатських запитів, нам   відповідають,   що   порушено   кримінальну  справу,  справа розглядається... А в підсумку - віз і нині там.

 

     Заощадження людей  пропали  з  вини  колишнього   Радянського Союзу, потонувши в московському центральному банку, а пограбування людей трастами відбулося, визнаємо це, вже з вини нашої держави.

 

     Усі декрети про довірчі товариства приймав Кабінет Міністрів, і  нинішній  уряд  повинен  нести  відповідальність  за  дії своїх попередників.  До того ж,  у державі є  різні  контрольні  органи: фінансові,  податкові,  врешті прокуратура. Отже, держава і мусила не допустити пограбування людей.

 

     Я хочу звернути вашу увагу на  те,  що  від  усіх  фінансових негараздів  найбільше постраждала одна й та сама категорія людей - це пенсіонери.  Саме у пенсіонерів забрали заощадження,  які  вони відкладали на чорний день.  Саме пенсіонери мають мізерні доходи - пенсії...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Депутат Кужель. За нею - депутат Шаланський.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька   область).  Спасибо, Александр  Николаевич.  Уважаемые  народные  депутаты!  И  год  не прошел,  как  мы  возвращаемся  к  вопросу  о  компенсации вкладов населения.  Если вы помните,  когда мы рассматривали проект  этого закона,  от нашего комитета был подан проект, где предусматривался совершенно другой механизм компенсации вкладов населения.  И после принятия  закона  мы не остановились.  Комитет продолжает работу в этом направлении,  и сегодня есть кое-какие результаты.  Но я хочу попросить   вашей  поддержки,  чтобы  все-таки  заставить  Кабинет Министров рассмотреть данный механизм.

 

     В чем же суть нашего предложения?  134 миллиарда,  вы знаете, это задолженность государства населению. У нас открыто 83 миллиона сберегательных книжек.  Я не ошиблась - 83  миллиона.  Из  них  50 миллионов книжек, на которых вклады меньше 100 гривень. Поэтому мы предлагали внести такие изменения,  чтобы компенсировать  деньгами только вклады меньше 100 гривень.

 

     Давайте отвечать   реально   за   ситуацию.   Если  мы  людям пообещаем,  что компенсирование будет деньгами, надо признать, что это  -  ложь,  блеф,  потому  что  невозможно вернуть деньгами 134 миллиарда, когда бюджет меньше 30 миллиардов в год.

 

     Что мы предлагаем?  Проанализировав выполнение доходной части бюджета  государства,  когда  в  среднем на 30 процентов бюджет не выполняется и постоянно  идут  разговоры  о  том,  что  необходимо делать эмиссию,  мы предложили сейчас уже готовиться к электронным платежам,  а в  период  подготовки  разрешить  использовать  такую процедуру.

 

     Людям необходимо  дать  веру  в  то,  что  мы примем решение, которое поставит в равные условия всех,  у кого государство украло сбережения.  Поэтому нужно принять решение,  что мы размораживаем, например,  8 процентов всех вкладов. И по этим 8 процентам вкладов не выплачиваются деньги, но гражданин Украины может взять вексель, а в дальнейшем это будет электронный платеж,  по которому сможет в Украине   приобрести   товары   только  украинского  производства, заплатить  за  коммунальные  услуги  и   услуги   здравоохранения. Последнее   больше  всего  касается  пенсионеров:  протезирование, лекарства и так далее.  Речь может идти о 8 или 10 процентах,  как мы примем, вкладов, которые были заморожены.

 

     Когда предприятие,  получив  от  населения  эти  векселя  или электронные платежи,  использует их для уплаты налогов  в  бюджет, Национальный  банк  имеет  возможность  выкупить  их  как долговые обязательства до 2000 года.

 

     Я хочу сказать, что этот механизм отработан, рассматривался и получил  поддержку  Национального  банка  и Сбербанка.  Есть также поддержка Администрации Президента,  три совещания по этому поводу провел  первый  вицепремьер  Голубченко.  Однако  Минфин  тормозит рассмотрение данного проекта.  Все сводится к тому,  что  народные депутаты приняли такой закон,  который не дает права рассматривать любой другой механизм  компенсации  вкладов  населения.  Мы  будем вносить свой проект закона,  но я прошу вашей поддержки,  чтобы мы дали протокольное поручение Кабинету Министров (здесь присутствует Анатолий  Константинович)  все-таки  параллельно  рассматривать  и вводить  этот  механизм.  Таким  образом  мы  разорвем  эту   цепь неплатежей   нашего   населения,   дадим  возможность  действенной поддержки украинского товаропроизводителя и вернем  надежду  нашим людям на компенсацию вкладов.  Пусть каждый год,  пусть понемногу, но чтобы в равных условиях было все население.

 

     Минфин правильно  поставил  акцент,  сославшись  на   Счетную палату.  А  я  прошу  Счетную палату обратить внимание вот на что. Кабинету Министров никогда не хватит денег  на  расчеты  с  нашими вкладчиками  -  пенсионерами,  если  будут постоянно подписываться постановления о предоставлении льгот "Кока-коле" и другим.  У  нас есть эти документы. Мы слышали вчера на конференции к открытию Дня качества,  как предоставляются за условные цены сертификаты  фирме "АББ",  за  смехотворные  деньги полностью отдается рынок Украины. Если мы избрали контрольный орган,  давайте каждый  день  хоть  по полчаса  заслушивать его,  чтобы Кабинет Министров понял,  что его контролируют не раз в год, а каждый день.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.  За ним -  депутат  Свято.  І завершуємо.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,     перший    віце-прем'єрміністр    України (Бердянський  виборчий  округ,  Запорізька  область).   Олександре Миколайовичу, дозвольте 30 секунд?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. З місця.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні народні депутати!  Ми, дійсно, тричі збиралися з приводу цього  проекту,  але  треба  зрозуміти,  що  в законі    про   компенсацію   заощаджень   записано:   компенсація проводиться виключно грошима.  Тому потрібно спочатку  змінити  цю законодавчу  базу,  і  тільки  після цього можна розглядати ці всі питання.

 

     І я хотів би,  щоб ви  ще  на  одне  звернули  увагу.  Видані компенсаційні сертифікати,  але на всіх рахунках суми, які були до видачі,  залишилися.  Тому треба  й  це  питання  вирішувати:  або повертається  сертифікат і ця сума залишається як є,  або хто взяв сертифікат і вклав,  то вже потрібно списувати цю суму.  Тобто  це треба  теж  відрегулювати.  І  тоді  вже можна розглядати проект і вносити якісь пропозиції.  Бо я кажу,  що ми збиралися тричі і  не знайшли виходу з цього тупика насамперед у законодавчій базі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра  ми  будемо  розглядати  проект бюджету на 1998 рік,  буде доповідати міністр Мітюков. Там є дві такі статті. Одна - резерв.  Як він витрачається - ніяк не контролюється. Я вам приклад наводив.  І друга - інші витрати.  І ви побачите, що сотні мільйонів гривень закладається в бюджет 1998 року на інші витрати. Подивіться оці дві статті.  А ми шукаємо копійки і розказуємо,  як гірко живемо.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Олександре  Миколайовичу!  Я не мав на увазі гроші. Я мав на увазі конкретно те, що запропоновано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський. Будь ласка.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,   Кіровоградська   область).   Я   вам   вдячний.   Фракція Соціалістичної і Селянської партій.  Насамперед давайте подивимося правді в очі.  Кого ми хочемо обдурити з оцим,  що ми сьогодні тут обговорюємо?  Я  тримаю  в  руках  сьогоднішній  випуск "Урядового кур'єра".  Тут опубліковано Положення про порядок виплати  частини проіндексованого  вкладу особам у віці 80 і більше років,  а також спадкоємцям померлих платників для організації похорону. Чорним по білому  написано,  що ніяких 150 гривень на поховання,  про які ми записали в постанові,  вже немає,  залишається всьогона-всього  48 гривень за кожним рахунком і на поховання в тому числі.

 

     Але що найцікавіше:  в кінці цього положення написано, що про його державну реєстрацію буде додатково  проінформовано  в  пресі. Тобто це положення не прийняте,  воно не діє,  то на якій підставі хто кому буде виплачувати гроші?  Я хотів почути відповідь  на  це запитання, але, на превеликий жаль, не встиг. Ну, відповідно ніхто нічого не слухає, тому що це все - вже історія.

 

     Я хотів би поставити пану  Мітюкову  таке,  може,  не  зовсім коректне,  але,  на мій погляд, пряме запитання: яке мав право він погоджуватися на  призначення  міністром  фінансів  і  займати  цю посаду,  коли свого часу звернувся до пана Пинзеника з тим,  щоб у "Градобанк"  перевести  гроші  з   Ощадбанку,   які   призначалися остарбайтерам?  Ми  до  сих  пір  не можемо знайти цих грошей.  Це людина,  яка нормальний механізм виплати компенсацій перетворила у вакханалію,  і  ніхто  не  може знайти грошей,  щоб фінансувати ці виплати.  То чи є моральне право  в  цієї  людини  бути  міністром фінансів? Це друге запитання.

 

     І третє,  на  яке  тільки  що  пан  Голубченко дав відповідь. Шановні  товариші!  Коли  в  газетах,  по  радіо,  по  телебаченню оголошували, що компенсаційні сертифікати ніяк не вплинуть на ваші заощадження,  то тільки що пан Голубченко сказав, що пора вже ж ці компенсаційні сертифікати відрахувати. У бесіді з керуючим Ощадним банком  в  Олександрівці  я  доводив  йому  теоретично,  що   світ матеріальний,  нічого  не виникає і нічого не зникає безслідно.  І якщо за  рахунок  частини  державного  майна  через  компенсаційні сертифікати  покриваються  знецінені заощадження населення,  то це врешті-решт приведе до  того,  що  в  якийсь  момент  уряд  скаже: давайте  проведемо  перерозрахунок.  І  уряд  готовий  це сказати. Отака,  люди добрі, правда: не чекайте від цього уряду нормального вирішення питання, бо субсидії не виплачуються, ці виплати скинуті на місцевий бюджет,  а місцевий бюджет пустий. Теоретично ви маєте право, а практично ви нічого не маєте.

 

     Уже вирубуємо   лісосмуги,  знищуємо  флору  і  фауну,  та  й населення в тому числі, тому що нас до такого довели.

 

     Дякую за увагу. Висновки робіть правильні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Петрович.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька  область).  Олександре  Миколайовичу, дуже  вам  вдячний.  Вже  давно  не  стояв перед мікрофоном на цій трибуні.  Шановні колеги народні  депутати!  Шановні  й  нешановні члени  уряду!  Народе  України!  Наскільки  реальна  виплата  цієї компенсації? Давайте почнемо з елементарної арифметики.

 

     За різними оцінками пограбували вас на суму від 134 мільярдів до   більш  як  200  мільярдів  гривень.  Якщо  б  навіть  справно виплачував уряд по 200 мільйонів гривень щорічно, то, шановні, хто нам дасть гарантію в цьому залі і поза ним, окрім Бога святого над нами,  що кожен із нас проживе від 600 до  1000  років?  Це  перше запитання,   шановні,  продиктоване  тим,  наскільки  ці  гарантії вагомі.

 

     Друге запитання,  яке  я  хотів  поставити.  Чи  відомо  вам, шановні громадяни України і члени уряду,  колеги народні депутати, що  200  мільйонів  гривень  недостатньо  навіть  для  того,   щоб виплатити  компенсації  українцям,  які помруть за рік?  Для цього треба понад 700 мільйонів гривень.

 

     І тепер я хочу запропонувати,  як реально повернути ці кошти. Розводять руками і не знають,  звідки взяти роші.  Розкажу вам, як злодії обкрадали вас,  шановні громадяни України.  А коли  відомий механізм, то можна і наслідки ліквідувати.

 

     Пам'ятаєте всі,  як  ночами  не  досипали і гроші напередодні 1992 року здавали.  А вам гарантували,  казали: народна копійка не повинна пропасти.  А далі ці грошенята сконцентрувалися у банку. І оті,  хто ближче до корита був,  отримували кредити,  а потім  під галопуючу  інфляцію  за  безцінь  ті  кредити компенсували.  Отак, власне кажучи,  відбувся перерозподіл коштів усіх громадян України у кишені невеличкої купки людей.

 

     А тому   дуже   проста  ситуація.  По  тих  наданих  кредитах встановити доларовий еквівалент, скільки кому треба повернути, і з кожного   спитати.  І  поставити  питання  про  перерозподіл  отих валютних рахунків,  які працюють поза межами нашої держави. Тоді й не треба буде 500 чи 1000 років для виплати компенсацій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений на розгляд даного питання,  ми  вичерпали.  У  вас  є  проект  постанови,   внесений комітетом,  і  проект  від  групи  депутатів  на  чолі  з  Семенюк Валентиною Петрівною.

 

     Ставлю на  голосування  за  основу   проект   постанови   від комітету. Прошу підтримати. А потім доповнення.

 

     "За" - 152.

 

     Щось незрозуміло?  Ставлю  на  голосування  за  основу проект постанови від депутатів Семенюк, Степанова і Чупахіна. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 163.

 

     Є пропозиція   така:   комітету   разом  із  групою  народних депутатів,  які підготували проект,  попрацювати разом і завтра ми проголосуємо   єдиний  проект.  Прошу  підтримати  цю  пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Проголосуємо, будь ласка,  ще раз.  Зовсім  мало  голосів  не вистачило.  Якби  результат  був  такий,  як  попередній,  я  б не повторював. Не добрали лише 13 голосів... Голосуємо.

 

     "За" - 214.

 

     Павло Михайлович Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М. Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу! Мені здається, що пропозиції Олександри Володимирівни Кужель і два застереження,  які зробив перший віце-прем'єр-міністр  Голубченко, якраз спонукають нас до того, що ми мусимо зробити зміни. І тому в тексті,  який буде запропоновано завтра, треба це врахувати. Тобто запропонований  депутатом  Кужель  можливий механізм компенсацій і зміни, які нам треба внести до постанови, прийнятої у жовтні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати цю пропозицію:  доопрацювати,  а завтра проголосуємо. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Таким чином,  питання,  внесені  на  День уряду,  розглянуто. Дякую всім. Завтра розпочнемо роботу о 10 годині. Дякую уряду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 115