ЗАСIДАННЯ ВОСЬМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 12  в е р е с н я  1997  р о к у.

10 г о д и н а.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

МУСІЯКА В.Л.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, шановні запрошені, всі,  хто  нас  слухає.  Прошу  підготуватися до реєстрації.  Будь ласка, увімкніть систему.

     Зареєструвалися 311  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошую відкритим.

     Надійшли запити народних депутатів.

     Група депутатів  (Таран,  Кузьменко  та  інші) звертається до Президента України стосовно ситуації,  що склалася на запорізькому електромашинобудівному    заводі    "Іскра"    щодо    відновлення виробництва.  Я повинен сказати,  що вчора депутат Таран поривався дати  вам  пояснення  з  приводу цього запиту.  Він звертається до Президента від імені колективу запорізького машинобудівного заводу "Іскра"  і просить доручити відповідним органам провести перевірку стану справ на заводі та прийняти  відповідні  рішення.  Тому  він разом  із  своїми  колегами  просить  проголосувати за направлення цього запиту Президенту.

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку  змісту  цього запиту. Будь ласка.

     "За" - 167. Рішення прийнято.

     Тепер голосуємо  пропозицію  про  направлення запиту.  Автори просять. Будь ласка.

     "За" - 173. Рішення не прийнято.

     Я звертаюся до тих  народних  депутатів,  які  не  голосують. Визначайтеся,  будь ласка. "Проти" нікого немає, просто не голосує значна частина народних депутатів.

     Надійшов запит групи депутатів (Пасечна,  Красняков та інші - всього  сім  чоловік) до Президента України стосовно ситуації,  що склалася  у  зв'язку  з  прийняттям  Кабінетом  Міністрів  України Постанови N 533 від 6 червня 1997 року про припинення подачі газу, електроенергії і води  споживачам,  які  мають  заборгованість  по оплаті.

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту. Будь ласка.

     "За" - 174. Рішення прийнято.

     Тепер голосуємо пропозицію про направлення запиту адресатові. Прошу.

     "За" - 189. Рішення не прийнято.

     Запит Мовчана  Павла  Михайловича адресовано Прем'єр-міністру України стосовно автотранспорту для державних служб.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 162. Рішення прийнято.

     Лавриненко Микола Федорович звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  безпідставного закриття Путивльського санаторію для хворих на кістково-суглобний туберкульоз.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 183. Рішення прийнято.

     Запит Омельчука Романа Юстиновича адресовано Прем'єр міністру України   і  стосується  погашення  заборгованості  держави  перед асоціацією   "Рівнеагробуд"   за   виконані   роботи   згідно    з чорнобильською програмою.

     Прошу, голосуємо.

     "За" - 172. Підтримано.

     Запит групи депутатів (Ямковий,  Павловський та інші - всього 16 чоловік) до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  заходів  щодо поліпшення роботи електростанцій України.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 176. Підтримано.

     Запит Ричагова   Григорія   Васильовича  до  Прем'єр-міністра України  про  необхідність  проведення  службового   розслідування порушень  Митною службою України угоди між урядом України і урядом Сполучених Штатів Америки щодо гуманітарного і технікоекономічного співробітництва при оформленні гуманітарного вантажу із США.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 176. Підтримано.

     Запит Райковського  Броніслава Станіславовича та Ольховського Бориса Iвановича до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  порушень конституційних  прав  громадян  -  жителів  Харківської  області у зв'язку з примусовим відключенням електроенергії.

     Голосуємо.

     "За" - 180. Підтримано.

     Запит Білоуса В'ячеслава Олександровича до голови Держкомісії з  цінних  паперів  та  фондового  ринку  у  зв'язку з тим,  що не одержано відповіді  на  звернення  стосовно  проведення  перевірки законності   приватизації   Полтавського  тампонажного  управління акціонерного товариства "Укрнафта".

     Ставлю на голосування.

     "За" - 179. Рішення прийнято.

     Я роблю уточнення.  Учора  було  підтримано  запит  народного депутата Кендзьора до виконуючого обов'язки Генерального прокурора щодо стану справ  на  львівському  телебаченні.  Там  ідеться  про попереднє керівництво львівського телебачення, а не про нинішнє.

     __________________

     Оголошення. Відповідно  до  статті  4.2.2 Регламенту інформую Верховну Раду про входження народних депутатів України Паламарчука Валерія  Олександровича,  Гладуша  Віктора Дмитровича,  Костюченка Леоніда Михайловича до складу Міжрегіональної  депутатської  групи (МДГ).

     Згідно з  протоколом  засідання цієї групи від 9 вересня 1997 року  внесено  зміну  до   її   назви.   Нині   вона   іменується: "Міжрегіональна   депутатська   група   "На   захист  вітчизняного товаровиробника".

     Про входження  до  Міжрегіональної  депутатської  групи   "На захист  вітчизняного  товаровиробника"  заявили  народні  депутати України  Євтухов  Василь  Іванович,  Терець  Валерій  Миколайович, Кальник Віктор Мартинович, Сургай Микола Сафонович.

     Народні депутати  України Євтухов,  Кальник та Сургай заявили про свій вихід з  депутатської  групи  "Конституційний  центр",  а Терець - із депутатської групи "Соціальноринковий вибір".

     Уповноваженими представниками   Міжрегіональної  депутатської групи "На захист вітчизняного  товаровиробника"  додатково  обрані народні  депутати  України  Азаров  Микола Янович,  Євтухов Василь Іванович та Іщенко Олег Іванович.  На 11  вересня  ця  депутатська група налічує у своєму складі 34 народних депутати.

     2 вересня я інформував Верховну Раду про надходження заяв від народних депутатів про вихід з депутатської групи  "Єдність",  але рекомендував  оформити  ці  заяви  відповідно до вимог Регламенту. Учора від керівництва групи надійшли всі необхідні документи. Крім того, про вихід з групи "Єдність" заявив народний депутат Меркушов Віктор Тимофійович.

     Таким чином, у цій депутатській групі на 12 вересня 1997 року налічується 17 народних депутатів. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України протягом 15  днів  група  має вирішити  питання  про  поповнення  свого  складу  або  вона  буде оголошена розпущено.

     ___________________

     Шановні колеги!  Є пропозиція зараз  не  робити  розминку,  а зробити її в кінці засідання у п'ятницю. Згодні?

     Приступаємо до розгляду питань порядку денного.

     Розглядається проект  Закону  України  про  вибори органів та посадових  осіб  місцевого  самоврядування  в  Україні.  Доповідач Безсмертний    Роман    Петрович,    народний   депутат   України. Співдоповідач - Стешенко Олександр Миколайович, голова комітету.

     Прошу.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Макарівський виборчий  округ,  Київська  область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу,  шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується проект Закону про вибори органів  та  посадових осіб  місцевого  самоврядування.  Цей  проект розроблено на основі положень Конституції України та Закону про місцеве  самоврядування в  Україні.  Він  є  одним  із тих семи проектів законів,  які вже подані, і тих, які ще розробляються, і стосується питань місцевого самоврядування.

     Проект було  подано  на  реєстрацію 5 березня 1997 року,  він тоді мав назву:  "Про місцеві вибори". Цей проект було опрацьовано в  13 установах і відомствах та 19 регіонах України.  Проект також опрацьовувався  в  Кабінеті   Міністрів   України,   міністерствах фінансів,  юстиції,  економіки. Надійшли пропозиції від Верховного Суду України.

     Окремо слід відзначити участь  в  опрацюванні  цього  проекту Інституту законодавства Верховної Ради України, який листом від 13 червня 1997 року  надіслав  свої  зауваження.  Вам  також  роздано висновок  науково-експертного відділу Верховної Ради України N1064 від 5 березня 1997 року,  який в цілому має позитивний характер, а також   висновок   Комітету   з   питань  державного  будівництва, діяльності рад і самоврядування від 3 липня 1997 року,  який також має позитивний характер.

     Слід відзначити,  що  з  часу  подання,  5 березня 1997 року, законопроект зазнав незначних  змін  (про  них  мова  піде  далі), продиктованих  пропозиціями,  що надійшли від зацікавлених сторін, про яких я щойно згадав.

     Зокрема, проект змінив назву - із Закону про  місцеві  вибори на   Закон   про   вибори   органів  і  посадових  осіб  місцевого самоврядування.  Ця зміна випливає  з  нинішнього  конституційного статусу сільських, селищних та міських голів.

     Усі зауваження  і пропозиції,  що надійшли розробникам,  були опрацьовані,  і більшість із них  враховано  на  етапі  підготовки законопроекту  до розгляду.  Інші зауваження можуть бути враховані при подальшому доопрацюванні.

     Дозвольте коротко спинитися на характеристиці  змісту  даного законопроекту.

     Проект закону  складається  з  63  статей,  об'єднаних  у  13 самостійних розділів.  Крім того,  є нетрадиційний XIV  розділ,  у якому  дано  зразки  основних  виборчих документів.  Це зроблено у зв'язку з тим,  що тепер немає Президії Верховної Ради, яка раніше здійснювала ці повноваження.

     На відміну  від чинного Закону України про вибори депутатів і голів сільських,  селищних,  районних, міських, районних у містах, обласних  рад тепер пропонується диференційовано визначати порядок виборів депутатів рад різних рівнів.  Суть цього підходу полягає в тому,  що сама рада попереднього скликання своїм рішенням визначає особливості виборів та кількісний склад ради нового скликання. При цьому  вибори  до  сільських,  селищних,  міських  (міст районного значення) рад мають проводитися  по  мажоритарних  багатомандатних виборчих округах, межі яких повинні збігатися з межами відповідних сіл,  селищ і міст,  а в разі об'єднання територіальних громад цих населених  пунктів  в  одну  - з межами відповідного сільського чи міського  округу.  Це  відповідає  прийнятому  в  першому  читанні проекту Закону про адміністративнотериторіальний устрій України.

     Що стосується    виборів    до   міських   (міст   обласного, республіканського,  загальнодержавного  значення)  рад,  то   вони можуть  проводитися як за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних або багатомандатних  виборчих  округах, так  і  за  змішаною (мажоритарно-пропорційною) виборчою системою, коли половина  депутатів  міської  ради  обирається  за  виборчими списками місцевих осередків політичних партій або їх блоків.

     Заслуговує на   увагу   передбачений  законопроектом  порядок проведення  виборів  депутатів  районних  і  обласних  рад.   Вони обираються   по  мажоритарних  одномандатних  або  багатомандатних виборчих округах,  межі яких мають збігатися відповідно  з  межами територіальних   громад  даного  району,  межами  районів  і  міст обласного значення даної області.

     Ви, напевне, пам'ятаєте широку дискусію, яка розгорнулася під час  розгляду проекту Закону про місцеве самоврядування,  стосовно формування  обласних   та   районних   рад   шляхом   делегованого представництва.  Такий  варіант  передбачався і в першому варіанті проекту цього закону,  який називався "Про місцеві вибори".  Але у зв'язку  з  тим,  що  проти  такого  підходу  заперечували  багато учасників розробки законопроекту,  довелося відмовитися від  цього варіанта  і  запропонувати  вам у доопрацьованому варіанті підхід, про який я щойно сказав.

     Завдяки такому  підходу  забезпечується,   по-перше,   прямий характер  виборів депутатів обласних і районних рад,  чого вимагає стаття 71 Конституції України.  По-друге,  забезпечується рівність цих виборів, оскільки кожна територіальна громада, кожний район та місто обласного значення,  незалежно від їх розмірів та  кількості виборців,   мають  рівне  представництво  відповідно  у  районній, обласній раді. Кількість виборців тут не повинна, на думку авторів законопроекту,   мати  принципового  значення,  оскільки  районна, обласна  рада  є  представництвом  інтересів  саме  територіальних громад, а не населення району, області.

     Диференційований підхід  до  проведення виборів до рад різних рівнів обумовлює,  у  свою  чергу,  диференційований  (варіантний) підхід   до  визначення  виборчих  округів  (стаття  13),  системи виборчих комісій (статті 15,  16,  17 та інші),  порядку висування кандидатів  (статті  28  -  30),  а  також  характеру  та  порядку заповнення виборчих бюлетенів (статті 42,  46), порядку підрахунку голосів та встановлення результатів виборів (статті 47, 48 та 49).

     До речі, у проекті Закону про місцеві вибори не передбачалося складання  списків  виборців  на  підтримку  кандидата,  а   також внесення ним грошової застави.  Проте окремі суб'єкти,  які подали нам пропозиції,  наполягають  на  тому,  щоб  ввести  такі  списки виборців, а також щоб кандидат вносив грошову заставу. Це питання, безперечно,  можна вирішити  при  подальшому  доопрацюванні.  Слід сказати  і  про  те,  що  зауваження  з  цих питань надійшли і від Міністерства юстиції.

     У законопроекті послідовно проводиться принцип, згідно з яким участь  у місцевих виборах є особистою справою кожного громадянина України.  У зв'язку  з  цим  не  встановлюється  якась  межа  явки виборців  на  вибори,  а  їх  результати визначаються за принципом відносної більшості голосів тих, хто взяв участь у виборах.

     Певною новелою порівняно з чинним Законом про місцеві  вибори є  введення  інституту жеребкування у випадку,  коли два кандидати набирають однакову кількість голосів  по  мажоритарному  виборчому округу,   а   також  інституту  заміщення  депутата,  який  вибув, кандидатом  у  депутати,   який   балотувався   по   мажоритарному багатомандатному  виборчому  округу  та  набрав  більшу  кількість голосів порівняно з іншими кандидатами, які теж не були обрані.

     Така багатоваріантність  норм  випливає  як  із   міжнародних документів,  так  і  з  норм  нами  прийнятого  Закону про місцеве самоврядування. Зокрема, згідно з Європейською хартією про місцеве самоврядування   органи  місцевого  самоврядування  повинні  "мати можливість,  не порушуючи більш загальних  законодавчих  положень, самі   визначати   свої   внутрішні  структури  з  тим,  щоб  вони відповідали   місцевим   потребам   і   забезпечували    ефективне управління".

     Слід сказати, що під час доопрацювання автори відмовилися від надання права голосу на  місцевих  виборах  тим  громадянам  інших країн  та  особам  без  громадянства,  які  постійно проживають на території відповідних сіл,  селищ.  Але,  зрозуміло, ця норма може бути відновлена при подальшому доопрацюванні.

     У законопроекті  є  й  інші  новели,  зокрема про особливості проведення   місцевих   виборів    у    разі    утворення    нової адміністративно-територіальної    одиниці    (стаття    59),   про запровадження постійного обліку виборців (стаття 26) та інші,  які принципово  відрізняють  цей  законопроект  від  чинного виборчого законодавства.

     Дозвольте детальніше спинитися на окремих особливостях даного законопроекту.

     Звертаю вашу увагу на статтю 2 "Особливості виборів депутатів сільської,  селищної, міської ради". Нею встановлюється, що вибори депутатів сільської,  селищної, міської (міста районного значення) ради  проводяться  за  мажоритарною  виборчою  системою  відносної більшості   по  одномандатних  виборчих  округах  або  по  єдиному багатомандатному виборчому округу,  межі якого збігаються з межами села, селища, міста, а в разі об'єднання територіальних громад цих населених  пунктів  в  одну  громаду,  -  з  межами   відповідного сільського чи міського округу.

     А от    вибори    депутатів    міської    (міста   обласного, республіканського  -  Автономної   Республіки   Крим,   міста   із спеціальним   статусом)   ради   можуть  проводитися  за  кількома варіантами: по мажоритарних одномандатних виборчих округах, на які поділяється  вся територія міста;  по мажоритарних багатомандатних виборчих округах;  за мажоритарно-пропорційною виборчою  системою, коли  частина  складу ради обирається на основі партійних списків, частина - на основі мажоритарного принципу.  Також передбачається, що  вибори  депутатів  районних у містах рад (у разі їх створення) можуть проводитися за правилами, передбаченими пунктами 1 і 2 цієї статті.

     Рішення про  застосування  тієї  чи  іншої  системи  місцевих виборів  приймається  відповідною  сільською,  селищною,  міською, районною  у  місті  радою  попереднього  скликання.  Цією  ж радою визначається і кількісний склад ради нового скликання.

     Хочу звернути  вашу  увагу  на   статтю   4,   яка   визначає особливості  виборів  депутатів  районної,  обласної ради.  Вибори депутатів  районної  ради  проводяться  за  мажоритарною  виборчою системою  відносної  більшості по територіальних одномандатних або багатомандатних виборчих округах,  межі яких збігаються  з  межами територіальних громад сіл, селищ і міст. Вибори депутатів обласної ради  проводяться  за  мажоритарною  виборчою  системою  відносної більшості  по  територіальних  одномандатних  або  багатомандатних виборчих округах,  межі яких збігаються з межами районів  та  міст обласного значення.

     Говорячи про статтю 5, хочу привернути вашу увагу до норм про кількісний склад рад. У статті йдеться про те, що кількісний склад сільської, селищної, міської, районної у місті ради визначається з урахуванням  чисельності   виборців   відповідної   територіальної громади  і  не  повинен  бути меншим:  у селах,  селищах і містах, районах у містах з чисельністю виборців до 5 тисяч - 15 депутатів; до 50 тисяч - 25:  до 100 тисяч - 35; до 500 тисяч - 50; понад 500 тисяч - 80 депутатів.  Як бачите, кількість депутатів збільшується відповідно  до  збільшення  кількості  виборців.  Ми  пішли на це, вивчивши практику, яка склалася на сьогоднішній день.

     Зверніть увагу на статтю 6.  Нею передбачається створити нову систему  обліку  виборців.  "Громадяни  України,  які  мають право голосу,  вносяться до Державного реєстру  виборців  України,  який ведеться  Міністерством  внутрішніх  справ  та  його  органами  на місцях". Дані цього реєстру складаються по кожному селу, селищу та місту і передаються відповідним виборчим комісіям.

     Прошу звернути  увагу на статтю 8 "Право висування кандидатів на місцевих виборах". Згідно з цією статтею таким правом висування кандидатів   у   депутати  та  кандидатів  на  посаду  сільського, селищного,  міського голови належить громадянам,  які мають  право голосу,  і  реалізується  ними  як на зборах виборців за місцем їх проживання або трудової діяльності,  так і через місцеві  осередки політичних партій, їх виборчі об'єднання (блоки).

     Згідно зі статтею 9 вибудовується система виборчих комісій.

     Прошу звернути  увагу на cтаттю 11,  якою передбачається,  що чергові вибори депутатів сільських,  селищних, міських, районних у містах,  районних  і  обласних рад,  а також сільських,  селищних, міських голів проводяться одночасно і призначаються не  пізніш  як за  120  днів  до  закінчення  строку  повноважень  депутатів рад, сільських, селищних, міських голів.

     Виборчі округи   згідно    зі    статтею    13    утворюються територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 80 днів до дня виборів.  Виборчі дільниці (стаття 14) пропонується утворювати  не пізніш  як  за  60  днів  до  дня  виборів.  У  лікарнях  та інших стаціонарних лікувальних закладах,  на суднах,  які перебувають  у день виборів у плаванні, у важкодоступних районах виборчі дільниці можуть утворюватися в такий же строк, а у виняткових випадках - не пізніш як за 5 днів до дня виборів.

     Територіальна виборча  комісія  (стаття  15)  створюється  не пізніш як за 85 днів до дня виборів.

     У статті 16 визначено  повноваження  територіальної  виборчої комісії,  у статті 17 - порядок здійснення територіальною виборчою комісією функцій окружної виборчої комісії.  Як ви розумієте, такі випадки можливі у зв'язку з тим, що рада має обирати певний спосіб проведення виборів.

     Окружна виборча комісія згідно зі статтею 18 утворюється  не пізніш як за 75 днів до дня проведення виборів, дільнична (стаття 20) - не пізніш  як  за  45  днів.  Повноваження окружної  та  дільничної  виборчої комісій визначаються відповідно статтею 19 та статтею 21.

     Статтями 22 і 23 регламентується організація роботи  виборчої комісії  та  порядок  оскарження її рішень,  статтею 24 - правовий статус осіб,  які входять до складу виборчої комісії  (це  одна  з небагатьох статей, до якої не одержано зауважень з боку суб'єктів, які брали участь в опрацюванні цього законопроекту).

     У розділі IV "Списки виборців" ідеться про порядок  складання списків виборців та ознайомлення з ними.

     Хочу детальніше  спинитися на порядку висування кандидатів на зборах виборців за місцем їх проживання або  трудової  діяльності. Статтею 28 передбачено,  що висування кандидатів починається за 70 днів і закінчується за 45 днів до  дня  виборів.  Збори  виборців, скликані в селі,  селищі, місті районного значення, у разі, коли в них беруть участь не менш як 25 виборців,  мають право висувати не більше   одного   кандидата   в  депутати  відповідної  сільської, селищної,  міської  ради.  200  виборців  мають   право   висунути кандидата  на посаду сільського,  селищного,  міського голови,  по одному кандидату в  депутати  районної,  обласної  ради,  а  також кандидатів   у   депутати  сільської,  селищної,  міської  ради  в кількості,  яка   не   повинна   перевищувати   кількісний   склад відповідної ради.

     Збори виборців,  скликані в місті обласного значення, у разі, коли в них беруть участь не  менш  як  50  виборців,  мають  право висунути не більше одного кандидата в депутати міської ради.  Якщо в них беруть участь 200 виборців,  то вони  мають  право  висунути кандидата  на посаду міського голови,  одного кандидата в депутати обласної ради,  а також  кандидатів  у  депутати  міської  ради  в кількості,  яка  не  повинна  перевищувати  кількості депутатських мандатів,  визначених для мажоритарного багатомандатного виборчого округу.

     Порядок висування  кандидатів сільською,  селищною,  міською, районною радою визначено  у  статті  29.  Це  новела  закону,  яка випливає  з норм Конституції та Закону про місцеве самоврядування. Сільська,  селищна,  міська (міста районного значення)  рада  може висунути  кандидатів у депутати районної ради в кількості,  яка не повинна перевищувати кількість депутатських  мандатів,  визначених районною радою за відповідним виборчим округом.

     Районна, міська (міста обласного значення) рада може висунути кандидатів у депутати обласної ради в кількості,  яка  не  повинна перевищувати кількість депутатських мандатів,  визначених обласною радою за відповідним виборчим округом.

     Прошу звернути увагу на статтю  30,  якою  визначено  порядок висування   кандидатів   місцевими   осередками  партій  (блоків). Зокрема,  сільські,  селищні,  міські,  районні у містах, районні, обласні осередки партій (блоків), які виявили бажання брати участь у місцевих виборах, не пізніш як за 80 днів до дня виборів подають до відповідних територіальних виборчих комісій заяви, підписані їх керівниками.

     Розділ VI називається "Реєстрація кандидатів у депутати та на посади сільських,  селищних,  міських голів".  Тут визначається як порядок  реєстрації   кандидатів,   висунутих   за   мажоритарними виборчими  округами,  так  і  порядок  реєстрації виборчих списків місцевих осередків партій (блоків).

     У розділі VII "Кандидати та їх довірені  особи.  Уповноважені особи  місцевих  осередків  партій  (виборчих блоків)" ідеться про права кандидата при проведенні виборчої кампанії, про повноваження довірених  осіб кандидата та уповноважених осіб місцевих осередків партій (блоків).

     Розділ VIII  присвячено  питанням  проведення   передвиборної агітації.  Зокрема, прошу звернути увагу на статтю 40 "Обмеження у проведенні передвиборної агітації".  Тут зазначається,  що під час виборчої    кампанії   кандидатам   або   їх   довіреним   особам, представникам місцевих осередків партій (блоків), їх уповноваженим особам,  які  є  працівниками (власниками) державних и недержавних засобів масової  інформації,  забороняється  друкувати  матеріали, брати  участь  у  радіо-  і  телепередачах,  які мають агітаційний характер або стосуються підготовки і проведення виборів,  більшого обсягу (часу),  ніж визначено окружною виборчою комісією для інших кандидатів.

     Розділ IХ визначає вимоги до виборчого  бюлетеня,  приміщення для голосування, виборчої скриньки.

     Розділ Х   присвячено   питанням   встановлення   результатів виборів. Зокрема, стаття 47 визначає порядок підрахунку голосів на виборчій   дільниці,  статті  48  та  49  -  порядок  встановлення результатів  виборів  відповідно  за  мажоритарним  та  за  єдиним багатомандатним виборчим округом.

     Розділ XI присвячено питанням проведення повторних виборів та виборів депутатів рад,  сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули.

     У розділі  XII  ідеться  про  фінансування виборчої кампанії, зокрема  про  створення  виборчих  фондів   та   їх   використання кандидатами, місцевими осередками партій (блоків).

     Розділ "Прикінцеві  і заключні положення" присвячено питанням проведення  виборів  депутатів  у  разі  дострокового   припинення повноважень ради, проведення виборів депутатів ради та сільського, селищного,   міського    голови    у    разі    утворення    нової адміністративно-територіальної  одиниці.  Це,  як уже зазначалося, зовсім нова стаття.  Розробка її  викликана  можливістю  утворення нових   адмінтеродиниць   відповідно   до   закону,  проект  якого розглядатиметься нами у другому читанні.

     У статті 60 йдеться про грошову заставу кандидата  на  посаду сільського,  селищного,  міського  голови.  Автори  не  вводили до проекту закону,  як  я  вже  сказав,  норму  про  грошову  заставу кандидатів  у  депутати сільських,  селищних,  міських,  районних, обласних рад.

     У статті  63  дається  характеристика  виборчих   документів, встановлюються строки їх зберігання.

     Розділ XIV  називається "Форми і зразки виборчих документів". Тут містяться додатки до ряду статей законопроекту.

     Дякую за увагу і готовий дати відповіді на ваші запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть  запитання?  (Шум  у  залі).  Будь  ласка, запишіться.

     Головко Володимир Ілліч. Будь ласка.

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський  виборчий округ,   Полтавська   область).   Дякую,  Вікторе  Лаврентійовичу. Шановний Романе Петровичу!  Я хотів би запитати  про  таке:  чи  в цьому   законопроекті   передбачається,   щоб   політичні  партії, громадські  організації  брали  участь   у   формуванні   виборчих комітетів?

     Дякую.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Дякую  за  запитання.  Саме  такий  підхід реалізовано в цьому проекті закону.  Встановлено  терміни,  в  які місцеві   осередки   мають   подати  свої  кандидатури  до  складу відповідних виборчих комісій.  Якщо в ці терміни місцеві  осередки не подадуть кандидатур, тоді рада сама приймає рішення щодо складу відповідної виборчої комісії.  До речі,  це був один  із  пунктів, який зазнав певних змін,  тому що в першому варіанті передбачалося формувати такі виборчі комісії виконавчим органам відповідних рад.

     У даному проекті зазначено,  що це може робити як рада, так і її   виконавчий  орган,  але,  безперечно,  за  поданням  місцевих осередків партій.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко Володимир Миколайович. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины",  Всеукраинский союз рабочих. Роман Петрович, у меня к  вам  вопрос  такого  содержания.  Вы  сказали,  что  при подготовке  этого  законопроекта  опирались  на  проект  Закона об административнотерриториальном устройстве, который принят в первом чтении.  Корректно ли рассматривать сегодня законопроект,  который основан на еще не утвержденной Верховным  Советом  законодательной базе?

     Второй вопрос:  чем вызвана сверхсрочность рассмотрения этого вопроса,  ведь у нас согласно повестке дня на  вчера,  которая  не была выполнена в полном обкеме,  должен был быть рассмотрен вопрос "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".  Я думаю, что вопрос, связанный с выборами, сегодня еще не столь злободневен и можно было бы все-таки закончить  рассмотрение вопросов повестки вчерашнего дня.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   прошу  вибачити.  Одразу  відповім  на  друге запитання.  Учора ми так і хотіли зробити.  Ви ж  подивіться,  всі інші питання продовжуються згідно з порядком денним,  який не було вчора реалізовано.  Але згадане вами  питання  довелося  зняти  за погодженням  і  з  доповідачем,  і  з  представниками Міністерства оборони, тому що не міг бути присутнім начальник штабу. Вони двічі підходили,  і  ми  це  погодили.  Тож  довелося  перенести його на вівторок.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Володимире  Миколайовичу,  шановні колеги!  Немає  необхідності говорити про те,  що правова система, яка забезпечувала б діяльність органів  місцевого  самоврядування, на  превеликий жаль,  в Україні не розроблена.  Закону про місцеве самоврядування замало для того, щоб сказати, що він забезпечує всі сторони  функціонування  органів  місцевого самоврядування.  Тому, говорячи  про  проект  Закону  про  адміністративно-територіальний устрій,  я згадував і про сім інших законопроектів, які стосуються функціонування  органів  місцевого  самоврядування.   Ті   питання адмінтерподілу,   які  законодавчо  не  врегульовані,  мають  бути вирішені    і    в    цьому    законі,    і    в    Законі     про адміністративно-територіальний  устрій,  адже  обидва  цих  закони взаємопов'язані. Це перше.

     Друге. Не може не звертати на себе увагу той факт, що Україна має  більш як 32 тисячі адмінтеродиниць і водночас - лише 15 тисяч органів самоврядування і  ще  менше,  трохи  більш  як  10  тисяч, бюджетів органів місцевого самоврядування. Тобто ми маємо систему, за  якої  адмінтерустрій,  фінансовобюджетна  система  та  система адміністративно-територіального  устрою  не  накладаються  одна на одну.  Тому  в  одному  і  тому  ж   підпорядкуванні   знаходяться адмінтеродиниці з різним правовим режимом функціонування.

     З огляду   на   це  і  виникла  потреба  прийняти  Закон  про адміністративнотериторіальний устрій,  узгодити проект Закону  про вибори  органів  та  посадових  осіб  місцевого  самоврядування  в Україні із Законом про адміністративно-територіальний  устрій.  Це випливає   і   з   Конституції   України.  Наприклад,  Конституція передбачає  утворення  так  званих   сільських   громад,   в   які об'єднуються кілька територіальних сільських громад. Тому в такому разі обиратиметься один голова такої сільської громади - сільський голова  та  відповідний представницький орган самоврядування такої сільської громади,  яка в проекті Закону про  адмінтерустрій  і  в цьому проекті називається "сільський округ".

     Стосовно терміновості.  Шановні  колеги,  не тільки нам треба готуватися до виборів. Ми маємо розуміти, що в Україні відбудуться і   вибори   депутатів  сільських,  селищних,  міських,  районних, обласних рад. Тому далі зволікати з цим законопроектом ми не маємо права, ми повинні якомога скоріше розглянути і прийняти його. Адже за чинним законом люди обираються не на ті посади,  які  визначені Конституцією.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ківшик. Будь ласка.

     КІВШИК П.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Глобинський виборчий округ, Полтавська область). Прошу передати слово депутату Ярошинському.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ярошинський. Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область). Шановний пане Безсмертний! Ми всі пам'ятаємо, що  ви були одним із тих,  хто запропонував у Конституцію ті блоки питань,  які стосуються самоврядування в Україні.  Для  мене  тоді було дивним прагнення зберегти радянську комуністичну систему, хоч і дещо видозмінивши її.  Коли я прочитав цей ваш законопроект,  то зрозумів,  що ви відійшли від пропонованих вами ж і прийнятих нами конституційних норм у тій частині, де ви пропонуєте повернутися до висування  й  обирання  депутатів  звичним  способом  у  районах і областях і формування звичайної радянської вертикалі влади.  Як це вам вдалося поєднати оці моменти?

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую,  Богдане Харитоновичу, за запитання, але в даному проекті закону я не бачу ніяких спроб відновити якусь вертикаль.  Тим  більше,  що  ні  в  Конституції,  ні в Законі про самоврядування її немає і бути не може.

     Що ж до вашого твердження стосовно збереження старої  системи проведення  виборів,  то  я  бажаю  і Українській республіканській партії,  і Народнодемократичній партії,  і Комуністичній партії, і всім  47 партіям,  які є в Україні,  мати в кожному селі,  селищі, місті,  районі свій осередок.  І тоді проблем з тим, щоб проводити вибори за новою, виключно пропорційною системою, не було б. А якщо тепер   формувати   за   такою   прогресивною   системою    органи самоврядування,  то може виявитися, що там зовсім немає політичних сил,  які були б у змозі висунути своїх кандидатів до  відповідних рад.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович. Будь ласка.

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий  округ,  ІваноФранківська область).  Прошу передати слово депутату Волковецькому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Волковецький. Будь ласка.

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область).  Шановний головуючий,  шановний Романе Петровичу!   Яке   співвідношення   повинно   бути  між  кількістю депутатів,  які обираються по одномандатному виборчому  округу,  і кількістю  тих,  які обираються по багатомандатному?  Скажімо,  до районної чи обласної ради? І хто це визначає?

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.    Дякую,    Степане    Васильовичу.    Таке співвідношення не визначається законом,  воно буде встановлюватися відповідною радою попереднього скликання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко Наталія Михайлівна. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська  область).  Я передаю своє слово Михайлу Чуруті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чурута. Будь ласка.

     ЧУРУТА М.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемый Роман Петрович!  У меня три коротких вопроса.

     Вопрос первый.   "Визначення    особливостей    виборів    та кількісного  складу  рад..." Выходит,  этим законом вы даете право местному   самоуправлению    определять    особенности    выборов: мажоритарная   система   или  пропорциональная  система?  Скажите, пожалуйста,  в какой стране  мира  это  отдано  на  откуп  органам местного самоуправления?  Я почему задаю этот вопрос?  Потому, что если мы не примем решения ни о мажоритарной, ни о пропорциональной системе, то каким образом состоятся выборы?

     Вопрос второй.   "Избранным  считается  кандидат,  получивший наибольшее  по  сравнению  с  другими  кандидатами  число  голосов избирателей,  участвовавших  в  голосовании".  То  есть  на выборы пришли  пять   человек,   за   каждого   из   четырех   кандидатов проголосовало  по одному человеку,  а за пятого - два.  Итого пять человек пришли на  выборы  и  избрали  депутата.  Это,  я  считаю, неправильно. Нужно установить какой-то нижний предел.

     И вопрос  третий.  Денежный  залог  при  избрании  городского головы.  Я считаю,  что денежный  залог  необходимо  исключить  из данного   законопроекта,   так   как   это  является  ограничением конституционного  права  гражданина  Украины   избирать   и   быть избранным.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую, Михайле Івановичу. Почну з останнього запитання.  Справа в тому,  що скільки  учасників  цього  процесу, стільки  і  думок.  Я  вже  говорив  про  те,  що у зверненнях від різноманітних установ і організацій,  навпаки,  пропонується,  щоб грошову  заставу  було  введено і для кандидатів у депутати.  Ви ж пропонуєте ліквідувати грошову заставу і для кандидатів на  посаду сільського,  селищного і міського голови.  Гадаю, що ми зупинимося на тому варіанті, який буде проголосовано Верховною Радою.

     Стосовно кількості учасників голосування. Конституція України визначає виборче право як право громадянина,  а не його обов'язок. Якщо ми з  вами  встановимо  поріг  мінімальної  явки  виборців... Пропонують,  скажімо,  встановити 25 або 15 відсотків. Я не думаю, що тут є проблема.  Чи можемо ми встановити такий поріг? Ми можемо під  час  доопрацювання в другому читанні встановити цей поріг.  I його, до речі, пропонували.

     Чи є взагалі така практика?  Україна не  є  якоюсь  особливою країною  і  не  повинна винаходити власний велосипед.  Готуючи цей законопроект,  ми вивчали практику  виборів  в  Iспанії  та  інших країнах Європи. I всі ці положення - і жеребкування, і вибір радою способу проведення виборчої кампанії -  бралися  з  практики,  яка склалася  на  сьогодні.  Тут  нічого  нового  з  теорії  виборчого законодавства немає.  Це лише практика інших країн,  адаптована до ситуації, яка склалася в Україні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось  там незрозуміло у відповіді?  Ще раз,  будь ласка, увімкніть мікрофон.

     ЧУРУТА М.I.  Уважаемый Роман Петрович! У меня такой маленький подвопрос:  если  совет не принял решения ни по одной системе,  то как быть?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Вибачте, що я забув про це запитання. У такому разі зберігається система, яка діяла до цього моменту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це передбачено, так?

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Так.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Петрович. Будь ласка.

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий    округ,    Хмельницька    область).    Дякую,   Вікторе Лаврентійовичу.  Шановний  Романе  Петровичу!  Ахіллесовою  п'ятою чинних законів про вибори різних рівнів є контроль за результатами голосування і за ходом  голосування.  Ваша  думка  відносно  такої системи   контролю:   позитивнонегативний   характер   голосування окремими бюлетенями по кожній із  кандидатур  шляхом  основного  і контрольного голосування,  тобто основне - "за", решту бюлетенів у другу скриньку - "проти"? Це перше запитанн

     Друге. За такої економічної ситуації в державі,  коли люди не мають копійки на прожиття,  чи не є застава дискримінацією? А тому альтернатива - збір підписів і підрахунок за відносною більшістю.

     I третє.  Багатомандатний виборчий округ.  У  народі  кажуть: "Коли  багато няньок,  то дитя доглянутим не буде".  Це стосується особливо виборів районного і  обласного  рівнів.  У  плані  якості роботи що краще - одномандатні чи багатомандатні виборчі округи?

     Дякую за увагу.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую. Що стосується двох скриньок, то я не можу вам викласти свою позицію, оскільки вперше чую цю пропозицію. Її  потрібно  обміркувати,  можливо,  у  цьому  і  є щось корисне, правильне.

     Стосовно застави чи збору підписів.  Василю Петровичу, справа в  тому,  що  якщо  200 виборців на своїх зборах висувають певного кандидата, то який сенс проводити ще й збір підписів?

     Стосовно багатомандатного        округу.         Мажоритарний багатомандатний    округ    -   це   спроба   стимулювати   процес структурування  суспільства  шляхом  складання  списків  виборців. Скажімо, на зборах, де були присутні 200 громадян, складено список виборців, який потім вноситься від політичної партії. Ще раз кажу, що  це  є  спробою  якось  стимулювати  процес структурування.  Це поперше.

     По-друге, у    Конституції    України    закладено    принцип функціонування  територіальних  громад як правосуб'єктів місцевого самоврядування.  Тому вони мають  право  висувати  кандидатів  від себе,  від  територіальної  громади,  а  не  тільки  від осередків політичних партій  чи  блоків,  які  є  на  території  відповідної територіальної громади.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипенко Микола Васильович. Будь ласка.

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна  Республіка  Крим).  Практика проведения выборов показывает,  что массовая фальсификация результатов  выборов  и  в местные советы,  и в Верховный Совет Украины является реальностью. В  частности,   протоколы   участковых   избирательных   комиссий, заполненные  карандашом,  в  виде  черновиков,  везут  в  окружные комиссии.

     У меня к вам такой вопрос:  какой механизм  заложен  в  вашем проекте   закона   для  предотвращения  фальсификации  результатов выборов?  В частности,  предусматривается ли общественный контроль за проведением выборов, подведением их итогов?

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Дякую.   Такий   контроль  передбачається. Процедуру підрахунку голосів,  погашення невикористаних бюлетенів, розкладання   їх  по  конвертах,  транспортування  до  відповідних окружних комісій дуже детально виписано.

     Водночас хочу звернути увагу на те,  що це, мабуть, найбільш, так  би  мовити,  болюча  частина виборчого законодавства України. Згоден з тим,  що зловживання в цій  сфері  є.  Невипадково  існує прислів'я,  що  вибори  виграє  не  той,  хто виграє,  а той,  хто підраховує голоси.

     Причини такої ситуації - як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.  Однією  з  об'єктивних  причин  є  недостатнє технічне оснащення проведення виборів,  особливо  в  селі  та  селищі.  Ви, мабуть,  часто  стикалися з випадками,  коли бюлетені заповняються навіть від руки, що дає можливість маніпулювати під час підрахунку голосів.   Ми  спробували  виписати  цю  процедуру  через  систему підготовки бюлетеня,  через систему заміни,  погашення,  завірення секретарем виборчої комісії, її головою.

     Чи досить  цього  для  того,  щоб  забезпечити  достовірність підрахунку голосів?  На мою думку, ця проблема потребує подальшого доопрацювання, але все ж таки на 20-30 відсотків вона залежить від сумління тих людей,  які працюють у виборчих комісіях. Перебуваючи за кордоном, я цікавився цими питаннями у членів виборчих комісій. Я запитував,  чи буває в них таке, щоб декілька бюлетенів не туди, куди слід,  поклали,  не так підрахували?  Вони не розуміють таких запитань!  А в Україні,  на превеликий жаль,  під  час  проведення виборів   до   органів   місцевого   самоврядування  такі  випадки траплялися.  Я є членом Комітету з питань державного  будівництва, діяльності  рад  і самоврядування.  Так от,  Олександр Миколайович Стешенко як голова комітету може вам розповісти,  що після виборів до  комітету  надходять  десятки листів з оскарженнями результатів голосування.  Згадайте  випадки  по  багатьох   містах,   які   ми розглядали навіть тут, у Верховній Раді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Петровичу.

     Стешенко Олександр  Миколайович,  голова  Комітету  з  питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування. Співдоповідь. Будь ласка.

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Шановні народні обранці,  шановні колеги! Мені здається, що після такої грунтовної доповіді  і  змістовних  відповідей  на  поставлені  запитання зал усе-таки зміг переконатися в тому, що цей законопроект - не витвір якихось  келейно зібраних посадових осіб.  Над цим досить складним (я це підкреслюю - досить складним!),  але вкрай потрібним  нашому суспільству законом, працювало багато фахівців.

     Чи є   межа  законодавчій  майстерності?  Ні.  Чи  безгрішний законопроект,  який сьогодні представляв Роман  Петрович?  Я  можу також переконливо сказати:  "ні!". В об'єктивності такої оцінки ви можете переконатися,  якщо уважно вивчите ті документи,  які  були вам роздані 17 липня, у переддень нашої відпустки.

     Цей законопроект  готувався  паралельно з проектом Закону про місцеве самоврядування починаючи з березня поточного  року,  отже, був  час  врахувати громадську думку.  До того ж,  як сказав Роман Петрович,  він пройшов,  якщо можна так висловитися,  обкатку в 19 регіонах  нашої  держави.  Чи досить об'єктивну оцінку дали йому в регіонах?  Мабуть,  було  висловлено   і   багато   суб'єктивного. Спілкуючись зі своїми колегами,  я дізнався, що є ще досить багато запитань щодо поданого документа.

     Але, шановні колеги,  я хотів би  привернути  вашу  увагу  до того, що і загальна оцінка в регіонах, і оцінка науковоекспертного відділу та Інституту  законодавства  Верховної  Ради,  а  також  і нашого  комітету,  який  досить  ретельно  розглядав цей документ, позитивна.  Підсумовуючи  все  це,  можна  зробити  висновок,   що законопроект,   розроблений   на   основі   Конституції   України, відповідає  нормам  Європейської  хартії  і  Закону  про   місцеве самоврядування, а також тому законодавчому акту, який нам ще треба прийняти,  - Закону про  адміністративно-територіальний  устрій  в Україні.

     Про новели  багато  говорив Роман Петрович,  я тільки хочу ще раз привернути  вашу  увагу  до  того,  що  законопроект  пропонує багатоманітність,  багатоваріантність  виборчого  процесу.  Чим це викликано? По-перше, тим (і це, може, призвело до того, що він має певні  вади  і неузгоджені моменти),  що і робоча група,  і автори законопроекту, і комітет у цілому намагалися все-таки збалансувати те,   що   лунало   в   цьому   залі  задовго  до  розгляду  цього законопроекту.

     По-друге, якщо ми дійсно серйозно хочемо  структурувати  наше суспільство (дехто помилково вважає, що для цього можна обмежитись проведенням якихось заходів тільки тут,  у центрі,  на  столичному рівні  або навіть на рівні нашого законодавчого органу),  то я вас дуже просив би прийняти законопроект  у  цілому.  Він  підтриманий нашим  комітетом,  а  ми однозначно стояли на тому,  що формування районних і обласних рад повинно  відбуватися  виключно  на  основі статті 71 Конституції. Це буде хоч і складний, багатоманітний, але всетаки перспективний закон.

     Я прошу  вас,  при  всій  різноманітності  думок,  підтримати законопроект  у  першому  читанні  і  дати нам можливість швидко і конструктивно доопрацювати його. Я вважаю, що це один із тих трьох документів, які нам треба прийняти якнайшвидше. Маю на увазі новий Закон  про  вибори  народних  депутатів  України  та   Закон   про центральну виборчу комісію.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання будуть? Будь ласка, запишіться.

     Чапюк Ростислав Степанович. Прошу.

     ЧАПЮК Р.С.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Хоча і ви,  і  доповідач  Роман Петрович Безсмертний не займаєте чіткої позиції щодо законопроекту про  вибори  народних  депутатів  України,  я  все-таки  хотів  би закликати  колег  підтримати  ваш законопроект у першому читанні і доопрацювати його для прийняття в другому.

     Водночас хочу кинути репліку.  Ви сказали у  своєму  виступі: "Якщо   ми   хочемо  структурувати  суспільство..."  Це  помилкова позиція.  Наше суспільство вже дуже  структуроване  на  багатих  і бідних,  на  дуже  багатих  і  знедолених.  Тому  нам  треба  лише політично його структурувати через партії і владу,  з'ясувати, хто кого  представляє:  хто  грошові мішки,  а хто котів у мішках,  як казав пан Гетьман.  Бо якщо він не кіт у  мішку,  то  інший  мішок представляє тут.

     Отаку репліку  я  вважав  за  необхідне висловити до відома і колег, і народу України.

     Дякую.

     СТЕШЕНКО О.М.  Я  дякую.  Вона  досить  жорстка,  але,  як  я розумію, справедлива.

     Тепер щодо  моєї  позиції.  Мою  позицію  з приводу виборчого закону було викладено ще в березні 1995 року,  і вона  залишається незмінною.  Я її проніс із гордістю і так само з гордістю сприймав поразку в тих питаннях,  які я відстоював і які не  пройшли.  І  я абсолютно спокійно до цього ставлюся.

     Тепер щодо структуризації.  Я абсолютно з вами згоден,  але я мав на увазі саме політичну структуризацію, те, щоб і на місцях ми почали  формувати  прихильників  тієї чи іншої партії.  Ось про що йшлос

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко Володимир Романович. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемый Александр Николаевич!  Прокомментируйте, пожалуйста, две новеллы, которые вы ввели в законодательство,  - статью 2  и  статью  29,  потому  что аргументы  представителя  Президента меня не убедили.  Насколько я помню,  требованием Европейской хартии  о  местном  самоуправлении является   право   местных   органов   самоуправления  формировать исполнительную власть.  А вот элемент пропорционально-мажоритарной избирательной системы...  Ну,  в общем-то,  мне это не понятно. Я, конечно же,  проверю конституцию Испании.  Я не помню, есть ли там такая  норма.  Если  есть  еще  в какой-либо другой стране,  прошу назвать.

     И статья  29   "Порядок   висування   кандидатів   сільською, селищною,  міською,  районною радою".  Не считаете ли вы,  что это является смешным и в принципе означает лишение граждан  прав?  Они ведь  не  будут  конкурировать с органом местного самоуправления в выдвижении кандидатов. Именно это станет барьером.

     Ответьте, будьте добры.

     СТЕШЕНКО О.М.  Володимире  Романовичу,  дякую  за  запитання. 17-19  серпня  я  зустрічався з експертами Ради Європи і почув від них, що, дійсно, в нашому законодавстві є ще досить багато питань. Я розумію,  що це для вас дещо загальна відповідь.  Вони вважають, що нам достатньо було ратифікувати Європейську хартію про  місцеве самоврядування   і  цим  уникнути  багатьох  конфліктів.  Але,  на превеликий жаль,  ми йдемо своїм  особливим  шляхом  і  не  можемо якимось одним законодавчим актом врегулювати всі ті проблеми,  які ви маєте на увазі і які викладені у названих вами статтях.

     Але ні я,  ні доповідач, якщо ви звернули увагу на це, зовсім не  відхрещуємося  і не кажемо про витонченість і завершеність тих чи інших норм статей, на які ви посилаєтесь. Але сьогодні урівняти в  порядку  обрання представницького органу сільську територіальну громаду,  де налічується 300,  ну 500 мешканців,  і  територіальну громаду обласного центру,  де 1,5 - 2 тисячі - це,  мабуть, було б помилково з різних точок зору.  Тому тут і закладено різні,  може, дещо суперечливі норми.  Але ми готові сісти з вами,  з будь-ким і уважно їх розглянути.  І все те,  що виявиться позитивним, що буде підтримано в цьому залі, буде враховано.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Волковецький Степан Васильович. Будь ласка.

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Чи не здається вам,  що частина сьома статті 42 про друкування  виборчих бюлетенів  недержавною мовою є порушенням Конституції,  зокрема її норми про функціонування державної мови?  Адже можна легко  уявити ситуацію,  що  на  території  округу проживають люди,  які не дуже володіють  мовою,  якою  володіє  більшість.   І   для   цього   є Конституція, яка визначає функціонування державної мови. А от якщо поряд з  державною  надрукувати  й  іншою  -  це,  напевно,  більш компромісний варіант. Це перше запитання.

     І друге    запитання.    Ваша    думка    стосовно    системи багатомандатності?  Ясна річ,  це дуже  цікава  новела.  Але  який відсоток  таких  округів  в  Україні,  де це підтримали б?  Там же потрібно прийняти рішення районної чи обласної ради.

     А в цілому моя точка зору така,  що в першому читанні  проект можна підтримати.

     Дякую за відповідь.

     СТЕШЕНКО О.М.   Дякую   вам.  Запитання  досить  грунтовні  і серйозні.  Я почну з другого.  Дійсно,  багато зауважень  до  цієї новели  надходило  з місць.  Але все-таки в тих регіонах підтримка була.

     Що стосується  мови  бюлетеня,  то  це  теж  досить   складне питання.  Я  міг  би  так на це відповісти:  саме стаття 10 чинної Конституції дає нам таке право.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Довганчин Григорій Васильович. Будь ласка.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар Контрольної комісії Верховної  Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область). Прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Скажіть,  будь  ласка,  чи сприятиме прийняття даного закону активізації діяльності  місцевих рад, зростанню їхнього впливу на життя людей? Чи залишиться все як нині,  коли ради фактично не впливають на ситуацію?  Ради  мали  б робити  все,  щоб  поліпшити  людське  життя,  а  вони наче якийсь додаток до нашої так званої демократичної держави.  Сьогодні ради, ви це знаєте,  на місцях не діють,  відведений термін (два місяці) на розмежування повноважень не дотримується,  і ваш комітет це, до речі, і не контролює.

     І друге запитання.  Його вже ставили, але я повторю. У статті 71 Конституції говориться про пряме виборче право. А ми тут хочемо передбачити,  щоб сільські ради формували районні ради,  а районна рада - обласну.  Як кажуть,  не києм,  так  палицею.  Це  ж  пряме порушення і Конституції,  і норм моралі.  Це ж "керованість", ви ж знаєте,  що в раді є певна "керованість". І будуть висувати тільки того, кого потрібно, а не того, кого хочуть люди.

     Дякую вам.

     СТЕШЕНКО О.М.  Що  стосується зауважень з приводу контролю та роботи комітету, то я б, знаєте, не наважувався робити такі заяви. Насамперед треба знати, чим займається комітет.

     Далі. Чи  сприятиме  активізації  діяльності місцевих рад цей закон?  Якраз  той  механізм,  який  тут  закладено,   і   збереже представницький   орган,   тому  що  започатковує  вирішення  всіх організаційних питань та рада, термін якої закінчується, і не буде такого цейтноту, в який ми тепер потрапили.

     Тепер щодо виборів,  тобто механізму формування.  Позиція моя чітка:  відкрийте висновок,  який є в додатку в матеріалах від  17 липня,  що  вам  роздавався.  Передостання  теза  висновку  нашого комітету: стаття 71 повинна бути реалізована в повному обсязі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда Іван Іванович. Будь ласка.

     МАГДА І.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська  область).   Шановний   Олександре   Миколайовичу (правда,  в  мене  було  запитання до Романа Петровича)!  От знову з'являються партійні списки при виборах в обласні чи районні ради. Це   (ви   пам'ятаєте  виступ  Носова  з  цього  питання)  ставить кандидатів у неоднакові умови,  що є порушенням Конституції. Краще було б усетаки,  щоб кандидати від партій ніжками походили...  Хай партії їх висовують,  а вони  повинні  йти  в  цехи,  бригади,  до доярок.  Виборці  мають  знати,  чому  пропонують  того  чи іншого кандидата, за які заслуги.

     СТЕШЕНКО О.М.  У нашому залі з  цього  приводу  висловлюються різні  думки.  Я  поділяю вашу думку.  Саме тому ж і запропонована багатоваріантність.

     Як на мене,  то започатковувати вибори за партійними списками представницького   органу  сільської  чи  селищної  громади  -  це безглуздя,  бо там будуть домінувати представники  якогось  одного політичного спрямування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чурута Михайло Іванович.

     ЧУРУТА М.І.  Уважаемый  Александр  Николаевич,  вы  правильно сказали, что нам в ближайшее время надо принять три важных закона: о  Центральной  избирательной  комиссии,  этот  закон  и о выборах народных депутатов.  Поэтому мой вопрос обусловлен внесенным  мною проектом  Закона  о  выборах народных депутатов и касается выборов председателя города.  Все мы знаем,  что это высокая и чрезвычайно ответственная  должность.  И  в  то  же  время  вы  как луганчанин прекрасно знаете, что творится у нас в городе Стаханове. В связи с этим  не  считаете  ли  вы необходимым вместо денежного залога,  о котором я уже говорил (об этом я задавал вопрос Роману Петровичу), предусмотреть  в  законе  норму  о медицинском освидетельствовании кандидата на пост председателя города?  Пусть он  при  регистрации представит медицинскую справку о состоянии своего здоровья.

     СТЕШЕНКО О.М.  Те,  що в нас відбувається сьогодні з міськими головами,  це справді одна з трагічних сторінок нашої історії. Але це  реалії.  Якщо  ви  пам'ятаєте,  доповідаючи  проект Закону про місцеве самоврядування (а я  стою  на  цій  позиції  і  зараз),  я висловив   переконання,  що  реалізувати  це  можна  тільки  після чергових   виборів.   Чому?   Тому   що   механізми,   які    тоді започатковувалися,   були   розраховані   на  те,  що  одна  особа виконуватиме  кілька  функцій.  І   ось   так   автоматично   було трансформовано  посаду  голови  міської  ради  в  посаду  міського голови.  Це важко збагнути навіть мені як голові комітету і одному зі співавторів цього законопроекту.  Тому ми будемо переживати те, що переживаємо.

     Щодо грошової застави.  В  умовах  політичної  структуризації суспільства  проблеми  з  грошовою заставою виникають.  Та якщо ви бачили мій проект Закону про вибори,  то мали  б  помітити,  що  я взагалі  був проти цього інституту претендентства,  який ми з вами пережили.  І грошової застави,  цілком зрозуміло.  Бо ще на стадії формування   своєї   соціально-політичної,  економічної  платформи людина,  яка завтра буде керувати, потрапляє в певну залежність. А розум і гроші не завжди можна поєднати,  хоч є випадки,  коли вони добре уживаються.  Ось із цього випливає моя позиція. Ми можемо це врегулювати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Красняков Євген Васильович. Будь ласка.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань культури та  народної  освіти  (Горлівський-Калінінський  виборчий округ,  Донецька область).  Виктор Лаврентиевич,  сначала вопрос к вам.  Мы хотели бы от вас услышать,  как все-таки вопрос,  который обсуждаем, попал в повестку дня?

     И второе.  Александр  Николаевич,  скажите,  правильно  ли мы делаем, что, не приняв Закон о выборах народных депутатов Украины, рассматриваем  сегодня проект закона о выборах депутатов в местные органы власти?  Правильно ли это?  Мы также не приняли и  Закон  о Центральной избирательной комиссии.

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу  вибачити,  Олександре  Миколайовичу.  Я скажу,  як це питання потрапило  до  порядку  денного.  На  нараді керівників  фракцій  і  груп  та на нараді керівників комітетів ми дійшли висновку,  що  нам  треба  обов'язково  внести  до  порядку денного  і розгляд цього законопроекту,  бо ми багато говоримо про вибори  народних  депутатів,  забуваючи,  що  вибори   хтось   має організовувати,  що  треба  мати й законодавчу базу для формування органів місцевого самоврядування (Шум у залі)...  Тому там і  було рішення прийнято - внести обов'язково на цьому тижні це питання на розгляд. Усе (Шум у залі).

     Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

     СТЕШЕНКО О.М.  Відповідь буде досить жорсткою, але відвертою. Якщо ми вважаємо,  що наша держава живе за Конституцією 1978 року, тоді  ми  робимо  сьогодні  неправильно.  А  якщо  ми  живемо   за Конституцією 1996 року, то це цілком правильно!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Петрович. Будь ласка.

     СВЯТО В.П.  Дякую Вікторе Лаврентійовичу. Шановний Олександре Миколайовичу,  ви почали говорити про гріхи як людина  віруюча  чи термінологію віруючого,  тому я хотів би поговорити з вами на тему гріхів і праведностей вашого проекту закону.  Прошу мені  сказати: грошова  застава  як  спосіб  дискримінації  переважної  більшості знедоленого народу України - це гріхи вашого  закону  чи  це  його праведні аспекти?  Багатомандатність,  де багато няньок, а дитя не буде доглянутим,  - це гріхи чи це переваги? Відсутність належного контролю,  який забезпечить прихід до влади на місцях протекційних представників, - це гріхи чи переваги?

     Дякую за увагу.

     СТЕШЕНКО О.М.  Я одним реченням  дам  відповідь.  Я  виступаю зараз   із   ініціативою:  давайте  питання  про  грошову  заставу проголосуємо  окремо,  і  тоді  розберемося,  хто  гріховний,  хто духовний, а хто ще якийсь.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

     На виступ  записалися  10  народних  депутатів.  Скільки часу відведемо?  25  хвилин?  30?  Ставлю  на  голосування   пропозицію відвести на виступи 30 хвилин.

     "За" - 136. Прийнято.

     Шевченко Віталій   Федорович.  Будь  ласка...  Тоді  Марченко Володимир Романович.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты!  В феврале 1996 года я был на приеме у Президента Украины Леонида Кучмы. Я говорил ему о том, что у моих избирателей нет возможности  выжить  при  таком  уровне заработной    платы   и   пенсии,   нет   возможности   оплачивать жилищно-коммунальные услуги.  Говорил  и  о  коррупции  в  Сумской области,  показал документы.  Это было до принятия Конституции.  Я как мог старался  доказать  Леониду  Даниловичу,  что  именно  эта система   власти,   которую   он   отстаивает:  вертикаль  власти, назначаемая сверху,  -  неизбежно  приведет  к  коррумпированности государства, потому что чиновники бесконтрольны. Более того, такая вертикаль власти  является  антиподом  местного  самоуправления  и никоим образом ему способствовать не будет.

     Леонид Данилович   не  послушался,  вместе  с  залом  приняли Конституцию,  по   которой   вообще   нет   места   для   местного самоуправления.  Вся  полнота  власти на местах,  как определено в статьях 118 и 119, принадлежит не органам местного самоуправления, а  представителям  администраций в областях и районах.  А в статье 143 Конституции,  где речь идет о финансовом  обеспечении  органов местного  самоуправления,  предусматривается,  что местные бюджеты формируются из центрального бюджета.  То есть при ныне действующей Конституции    невозможно    говорить    о    каких-то   признаках самоуправления в Украине или пытаться его создать.

     Поэтому, самое  главное  сегодня  -  изменить  Конституцию  и реализовать  хотя  бы  требования  Европейской  хартии  о  местном самоуправлении для того,  чтобы наши  граждане  имели  возможность управлять территорией.

     В предложенном  законопроекте есть такие концептуальные вещи, которые вообще не входят ни в какие рамки.  Меня пытаются убедить, что  в  Украины  свои особенности,  она идет своим курсом.  Это не аргументы.  Есть общепринятые нормы демократии, которые определены в мире и закреплены международными документами.

     Вот были   примеры   такого   построения  государства  (прошу извинения прежде всего у избирателей,  но назову  их).  1933  год: приход Гитлера к власти, запрещены все народные представительства. 1918 год на оккупированной Украине:  пришел гетьман Скоропадский и его  указом  созданы  структуры  власти,  примерный аналог которых закреплен нашей Конституцией.

     Что же есть в этом законе?  Безусловно,  мне помог  Стешенко, назвав  пропорциональные  или  партийные принципы избрания органов местного самоуправления  маразмом.  Ни  в  одной  стране  (я  и  в Конституционной комиссии изучал этот вопрос) этого нет.

     Вторая новелла  -  статья  29  "Порядок  висування кандидатів сільською, селищною, міською, районною радою." В проекте заложено, что советы выдвигают кандидатов для будущих выборов. Входит ли это в какието рамки?  С такими новеллами,  при такой Конституции ни  о каком местном самоуправлении и речи быть не может.

     У меня просьба к депутатам: давайте мы не будем тратить время на то, чтобы 10 или 20 раз рассматривать проекты законов о выборах народных  депутатов Украины,  депутатов местных органов власти,  а решим коренной вопрос:  изменим  Конституцию,  заложим  нормальную демократическую  систему  управления  государством.  Только  после этого мы будем  эффективно  использовать  свое  время  и  построим действительно демократическое управление.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире    Романовичу,    Конституцію    треба поважати. Не треба її порівнювати з конституціями інших держав. Ви ж підтверджуєте деякі свої докази,  посилаючись на Конституцію.  З трибуни Верховної Ради треба виявляти повагу до Основного Закону.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я уважаю Конституцию,  но систему  управления, которая  заложена  в ней,  буду критиковать.  Исторические аналоги есть,  и жизнь покажет (это касается вашей реплики), что правы мы, а не вы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, життя покаже.

     Будь ласка,  депутате  Мовчан.  За  ним  -  Степанов  Михайло Володимирович.

     МОВЧАН П.М.  Шановні колеги! Цей збіг у виступах - Марченка і моєму   -   засвідчить,  що  постійно  відбуваються  спекуляції  і нехтування конституційними засадами,  чинними законами і головними державотворчими засадами.  Мене не страшить критика, яка, можливо, була  б  і  природною,   а   обурюють   постійні   антиукраїнські, антидержавні   виступи,   які   лунають  тут,  без  конструктивних підходів,  яких вимагає кожен законопроект і, зокрема, цей, бо він стосується  найвизначальнішого  -  якою  буде  Україна  -  у  всіх регіонах, у всіх містах, в усіх областях. Від цього закону, проект якого обговорюється, залежить, безперечно, наше майбутнє.

     Є різні моделі, різні підходи, вони обговорювалися. Шукається оптимальний.  І якщо знайдено компроміс, а тим паче його так тяжко було знайти,  то,  зрозуміла річ, треба негайно приймати закон. Ми не  дійшли  компромісу  щодо  Законопроекту  про  вибори  народних депутатів,  бо,  мені здається,  проявили свої егоїстичні підходи. Нам сьогодні легше говорити про  органи  самоврядування,  бо  вони ніби дистанційовані від нас.  Хоча,  по суті,  це та платформа, на якій і може грунтуватися Верховна Рада і вся представницька влада.

     Мені здається,  що чим скоріше ми  приймемо  цей  закон,  тим скоріше  реалізуємо  і  свої власні інтереси в цій залі.  Тобто не треба говорити так,  як сьогодні:  спочатку давайте приймемо Закон про  вибори  депутатів  Верховної  Ради,  а потім уже - про вибори депутатів усіх інших рівнів.  Треба було внести в порядок  денний, безперечно,  спочатку  законопроект  про  вибори органів місцевого самоврядування, а потім уже - про вибори депутатів Верховної Ради.

     Я підтримую концепцію депутатів Стешенка і Безсмертного. Вона добре  опрацьована.  Можна б зробити зауваження щодо деталей.  Але всі ці зауваження розглядалися під час обговорення в  комісіях,  і тому я пропоную сьогодні проголосувати за цей проект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов   Михайло   Володимирович.  Будь  ласка. Наступний - Ярошинський Богдан Харитонович.

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий      округ,      Луганська      область).       Уважаемый председательствующий!  Уважаемые депутаты! Безусловно, такой закон нужен. Но предложенный нам проект не дает ответа на вопрос, как же будут проходить эти выборы.

     Первое, с  чем  я категорически не могу согласиться,  - чтобы система выборов отдавалась на  усмотрение  местных  советов.  Если местный  совет  будет выбирать систему (мажоритарная одномандатная или пропорциональная),  то боюсь,  что  в  нынешних  и  в  будущих политических условиях это будет использовано не для учета каких-то местных  особенностей,  а  для  реализации   корыстных   интересов отдельных личностей.

     Далее. Очень    странно   выглядит   раздел   V   "Выдвижение кандидатов".  Посмотрите:  выдвинуть кандидата  в  сельский  совет может собрание из 25 граждан.  А для того,  чтобы выдвинуть одного кандидата  в  районный  совет,  требуется,   чтобы   на   собрании присутствовало 200 человек. Вам не смешно? Мне смешно. Я не думаю, что  ктото  будет  среди  ночи  будить  жену   и   говорить:   "Ты представляешь, у меня есть шансы быть избранным в районный совет!" Мы простонапросто не сможем выдвинуть этих кандидатов.

     Статья 29.  Не  знаю,  откуда  взялись   предложения,   чтобы депутатов выдвигали и местные советы?  Мне это напоминает выборы в первую и вторую думу  в  Российской  империи.  Тогда  выборы  были многоступенчатыми,    депутатов   в   думу   выбирали   от   курий (земледельческой курии,  городской и так далее).  По существу, это нарушение  статьи  71 Конституции,  где говорится,  что эти выборы должны быть прямыми.  Нам же предлагают не прямые выборы,  а когда кандидатов выдвигают обкединения выборщиков.

     Поэтому принимать   это   положение   нельзя,  поскольку  оно противоречит статье 71 Конституции.

     Статья 30 "Порядок выдвижения  кандидатов  местными  ячейками партий   (блоков)".  Пусть  мне  ответят  авторы  проекта,  почему городской "осередок" города областного значения не может выдвинуть кандидата  на  пост председателя?  Если это парторганизация города районного значения,  то она может выдвинуть  своего  кандидата,  а организация  областного центра - не может.  Это делается для того, чтобы защитить будущих кандидатов от возможного  появления  у  них каких-то партийных соперников.

     В целом я бы охарактеризовал этот законопроект так.  Он имеет целью ущемление местных  советов.  Сейчас  местные  советы  и  так фактически  блокированы государственными администрациями,  которые вмешиваются  даже  в  организацию  будущих  выборов  в  парламент, создают  планы  подготовки,  где  пишут,  что  надо создать штабы, рабочие группы по организации выборов и так далее.

     Поэтому, если этот закон  будет  принят  в  данном  виде,  на местах  будут избраны не советы,  а какие-то земства образца 19-го века.  А еще Ленин писал,  что земство было пятым колесом в телеге российского абсолютизма.  Поэтому, если будет такой закон, местные советы станут пятым колесом в телеге нашей государственной власти.

     Я предлагаю этот  проект  если  не  отклонить  полностью,  то отправить на доработку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Будь   ласка,   депутате   Ярошинський. Наступний - депутат Лавринович.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Голова Української республіканської  партії. Шановні  народні  депутати!  До розгляду цього законопроекту треба підійти  спокійно  й  вивежено.  Якби  ви  вивчили  історію  цього питання,  то  побачили  б,  що багато з присутніх сьогодні в цьому залі Верховної Ради колись говорили тут зовсім протилежне. Якщо ви візьмете  збірник "Дискусії з питань самоврядування..." за грудень 1993 року,  то побачите, що ті, хто відстоював тоді одні принципи, сьогодні  відстоюють абсолютно інші.  І це нормально.  Це свідчить про  динамізм  нашої  сучасної  епохи,  про   змінюваність   наших поглядів.  А тому не треба так беззастережно,  твердо й однозначно говорити про те,  що ось це правильно,  а  це  -  неправильно.  Це перше.

     Але особлива  складність  цього  питання  полягає в тому,  що автори законопроекту підійшли до вирішення питання про вибори,  не вирішивши деяких основоположних питань. Коли ми дискутували тут, у цьому залі,  ми також не зуміли вирішити одного  з  основоположних питань:  а що ж таке самоврядування, які території є самоврядними, а які не  є  ними?  Якщо  ми  зараз  приймемо  закон  без  чіткого визначення,  наприклад,  що село,  місто,  селище - це ті населені пункти, які є безумовно самоврядними територіями, а решта - район, область - штучно створюваними територіальними об'єднаннями, які не будуть мати прямих  представників,  то  ми  встрянемо  в  постійні суперечки, які ніколи ні до чого не приведуть. Тому треба спочатку визначитися концептуально,  і тоді ми прийдемо до якихось важливих рішень.

     Я хочу звернути увагу й на те, що запропонований законопроект у зв'язку з деякою конституційною  невизначеністю  цих  проблем  у багатьох  випадках виходить за межі чинної Конституції,  а часто і порушує її. Цього допускати не можна.

     У поданому законопроекті робиться  спроба  поєднати  діючу  в Європі  систему  самоврядування  з  діючою  в  Україні  радянською вертикаллю.  Намагаються поєднати непоєднуване,  і  це  буде  дуже важко  нам  робити далі.  Депутати районів,  областей знову можуть стати   повноважними    представниками    так    званих    органів самоврядування.    Половина    народних    депутатів,    звичайно, голосуватиме проти цього,  і  ми  опинимося  в  зачарованому  колі непотрібних  дискусій.  Тим,  хто працював над цим законопроектом, треба було врахувати це з самого початку.

     Я вважаю, що ці території можуть мати не самоврядні органи, а територіальні об'єднання, як ми й вирішили, приймаючи Конституцію.

     Є багато  інших спірних питань,  наприклад,  система виборів, висування кандидатів. Їх можна було б урегулювати в разі вирішення цього основного питання.

     Я пропоную  прийняти  цей  законопроект  у  першому  читанні, доопрацювати,  вирішити найголовніші дискусійні питання, заслухати повторно в першому читанні й рухатися далі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лавринович.  Будь ласка. За ним - депутат Моісеєнко.

     Прошу дотримуватися регламенту.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький  виборчий   округ,   Львівська   область).   Фракція Народного руху України. Хочу почати свій виступ з того, що розгляд сьогодні цього питання є  позитивним  вже  тому,  що  оскільки  це проект  одного  з  тих законів,  які потрібні для втілення в життя конституційних норм  щодо  забезпечення  функціонування  місцевого самоврядування в Україні.

     У законопроекті  є  і  позитивні,  і  негативні сторони.  Нам пропонують записати у ньому положення про те,  що районна в  місті рада  визначає  кількісний склад і порядок обрання депутатів.  Але Конституцією України і Законом про місцеве  самоврядування  надано право  міським  радам  або  міському  референдуму  вирішувати,  чи створюватиметься взагалі районна  в  місті  рада,  чи  буде  інший спосіб  організації  управління  районами в містах.  Тому в даному випадку  виникає  конфліктна   ситуація   з   чинним   законом   і конституційною нормою.

     Є й  такі норми,  які взагалі можна заносити в Книгу рекордів Гіннесса.  Наприклад,  за наявності прямого виборчого права,  коли громадяни  мають  обирати  депутатів,  право  висування кандидатів належить раді.  Давайте запишемо,  що право висування кандидатів у народні  депутати  України  належить  Верховній  Раді  України - й вирішимо всі проблеми.  Навіщо їх іще комусь висувати?  Я сприймаю таку норму як жарт, бо інакше це взагалі важко зрозуміти.

     Є проблема  і  з  заміщенням  депутатів,  які припиняють свої повноваження.  Що   стосується   депутатів,   які   обирались   за пропорційною  системою,  то  тут  питань  не  виникає.  А  от щодо заміщення   депутатів,   які   балотувалися    по    мажоритарному багатомандатному  виборчому  округу,  то  тут нехтується і принцип симпатії  людей,  з  одного  боку,  і,  з   другого,   створюється неоднозначність  статусу  кандидата,  який чекає певний час,  поки діючий  депутат  перейде  на  іншу  роботу  або,  не   дай   Боже, відправиться в кращий світ. Це ненормальна ситуація.

     Визначення участі політичних партій у виборах. Я не знаю, яка з політичних партій (можливо,  автори законопроекту скажуть)  і  в скількох селах в Україні має більше 25 членів.  Думаю, тут виникне дуже багато запитань.  Вимагати,  щоб  сільський  осередок  партії обов'язково  об'єднував 25 членів (а в селі мешкає,  можливо,  200 осіб), - це не зовсім правильний підхід. Це знижує роль політичних партій і, крім того, може створити такі ж проблеми, як і норма, що вже прийнята в Законі про місцеве самоврядування,  згідно  з  якою секретар   сільської   ради   обирається   з  обов'язкового  числа депутатів.  Той, хто обраний від сільського виборчого округу, уже, напевно,   переконався  в  тому,  що  це  вже  створило  величезну проблему. Ми повинні розв'язувати проблеми, а не створювати їх.

     Є положення,  які  можна  розглядати  як  позитивні,  так   і негативні.  Добре, що є посилання на реєстр виборців. Але ця норма передбачалася в Законі про вибори народних  депутатів  України,  і вона повинна органічно пов'язуватися з цим законом. Це було б дуже добре.  Те саме  стосується  й  положень  про  утворення  виборчих округів,     комісій.     Це     пов'язано    із    Законом    про адміністративнотериторіальний устрій.  Це нормально, але цей закон теж не набув чинності.

     Щодо жеребкування теж неоднозначне ставлення,  оскільки можна вибрати інші,  об'єктивні чинники,  скажімо,  день  реєстрації  чи подачі документів,  щоб не робити це шляхом...  Хоча,  справді, це практикується в інших державах.

     У проекті є й  безсумнівні  позитивні  моменти.  Закладається можливість   моделювання  різних  систем,  надається  більше  прав представницьким  органам  місцевого   самоврядування.   Технологія проведення  виборів,  виписана в цьому законопроекті,  - це кілька кроків уперед порівняно з чинним законом.

     Підсумовуючи, хочу сказати,  що  поданий  законопроект  можна відправити на доопрацювання, щоб на друге читання найближчим часом ми отримали документ,  який сприятиме  підвищенню  ролі  місцевого самоврядування    в    Україні    й   обранню   більш   ефективних представницьких органів на місцях.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Моісеєнко.  Будь ласка.  За ним - депутат Носов.

     МОІСЕЄНКО В.М. Фракция коммунистов Украины.

     Я выступаю от фракции и прошу выставить 5 минут.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, виставте 5 хвилин.

     МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемые коллеги! Наша фракция возмущена, что вопрос о рассмотрении этого документа внесен  в  повестку  дня  на сегодня. Столь важный документ не может быть внесен так неожиданно для  народных  депутатов  -  без  предварительного  обсуждения  во фракциях  и  серьезной  проработки  перед  внесением  на заседание Верховного Совета.

     Депутат Бессмертный сказал,  что этот проект  идет  в  пакете документов,   которые  развивают  принятую  Конституцию.  Да,  при разработке  документов  мы  руководствуемся  Конституцией.  Но   я обращаю   внимание   на   то   (фракция  коммунистов  Украины  это неоднократно подчеркивала),  что Конституция принята с  нарушением законных  прав  депутатов,  с  нарушением  законной  процедуры,  и говорить,  что Конституция совершенна,  мы не  можем.  Поэтому  те замечания,  которые  были  высказаны  председательствующим в адрес выступавшего здесь Марченко,  мы не поддерживаем.  Депутат  всегда имеет  право  вносить  предложения,  в  том  числе  и об изменении Конституции, опираясь на волю своих избирателей.

     Что прежде всего смущает в предложенных  документах?  На  наш взгляд,  предлагаемая  система  выборов предусматривает отторжение избирателя от конкретного органа власти.

     Возьмем, к примеру,  данный законопроект.  В статье 5  (часть вторая) речь идет о количественном составе сельского, поселкового, городского,  районного  в  городе  совета.  Здесь  определено,   к примеру,  что  в  городах  и поселках с числом избирателей до пяти тысяч человек один депутат избирается от  300  человек.  Это  даст депутату   возможность   нормально   работать   с  избирателями  и избирателям с депутатом.  Обеспечивается и постоянный контроль  за работой депутата.

     Смотрим дальше.  В  городе  с  численностью избирателей до 50 тысяч избирается только 25 депутатов,  то есть  один  от  2  тысяч избирателей.  Сможет  ли  какая-нибудь  старушка,  безработный или трудящийся, перед которыми стоят проблемы, где жить, как жить, как отремонтировать дом и так далее,  найти своего депутата? Думаю, не сможет.

     Далее. В городах с числом избирателей до 500 тысяч избирается всего  50 депутатов,  то есть один от 10 тысяч.  Я хочу,  чтобы вы обратили   внимание,   что   вот   это    и    есть    свертывание представительного  органа  власти.  Никогда  простой трудящийся не сможет дойти до своего депутата.

     Хочу еще   обратить   внимание   на   то,   что   при   таком количественном составе выборного органа обмануть избирателя сможет только тот,  у кого много  денег,  потому  что  быть  избранным  в десятитысячном  округе  простой  смертный,  а  уж  тем  более  наш несчастный безработный,  который тоже имеет право быть  депутатом, не сможет никогда.

     Читаем статью  7  этого  законопроекта  (если  уж  говорить о безработных).  В части четвертой говорится  прямо,  что  депутатом сельского,  поселкового,  городского,  районного  в  городе совета может быть гражданин не моложе 18 лет,  постоянно проживающий  или работающий          на          территории         соответствующей административно-территориальной единицы.

     Предположим, в моем родном городе Макеевке, где пять районов, надо  избрать  районный  совет.  Есть человек,  который пользуется большим авторитетом в Советском районе Макеевки.  Но в  результате той бездарной политики,  которую проводит наше государство,  шахта Советская,  на которой он,  предположим,  работал,  закрыта  и  он оказался    безработным.    А    живет    он,    предположим,    в Центрально-Городском районе Макеевки,  где его  мало  знают.  И  в шахтном поселке,  где его родной трудовой коллектив,  в котором он проработал,  может быть,  15 лет,  где его  знают,  доверяют  ему, согласно вот этой статье он уже не сможет быть избран. Не сможет!

     Такие примеры  можно  было  бы  приводить и дальше.  Принятие такого закона может привести только к тому,  что 17 декабря... Вот я держу в руках сегодняшнюю газету "Коммунист". Здесь опубликовано решение  президиума  Центрального  комитета  Компартии  Украины  о проведении  всесоюзной  политической  стачки  17 декабря.  Одно из требований,  которое выдвигается,  - устранить антинародный режим, восстановить  власть  трудового  народа  в форме советов.  Я хочу, чтобы вы помнили об этом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Дякую.

     Будь ласка, депутате Носов.

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Коли  ми  проектуємо  закони  або   маємо   врегулювати відносини,  я просив би враховувати природну сутність тих чи інших явищ,  прав і обов'язків.  Скажімо,  Верховна Рада приймає  засади внутрішньої і зовнішньої політики. Це справді політичне питання. Є міжнародний пакт про громадянські і політичні права,  і  саме  там визначається, що таке політичні партії.

     Є пакт про економічні, соціальні і культурні права. І місцеве самоврядування  стосується  (читайте   статтю   143   Конституції) економічних,  соціальних і культурних прав.  До чого тут політичні права?  Це ж пародія,  коли в  селі  чи  на  місцевому  рівні,  де вирішуються  господарські  питання,  зненацька виникають політичні права.

     Цей законопроект  концептуально  побудований  неправильно.  У Конституції передбачено, що соціально-економічні й культурні права громадян захищають профспілки,  трудові  колективи,  громадські  й культурні організації. Чому ж їх відсікли?

     Конституційний Суд   такий   закон  має  скасувати,  тому  що порушується право на захист соціальних,  економічних і  культурних прав людей тими організаціями, які для цього створюються.

     Я вже не кажу про те,  що робляться штучні перепони на стадії висунення.  Наприклад,  у  Росії  громадяни  мають  право   вільно пересуватися  й  жити.  Тому Конституційний Суд скасував обов'язок платити за прописку - тільки за оформлення документів. Якщо вільні вибори,  то  ви  не  можете встановлювати процедурні перепони.  Цю хитрість,  яка однак буде  скасована,  не  треба  залишати,  треба робити надійний закон.

     У статті  28  ідеться  про  порядок  висування  кандидатів на зборах.  200 чоловік. Де й хто їх збиратиме? Це ж штучно зроблено. Ви  ініціюєте  висування.  Уявімо  собі,  що я зібрав своїх людей, зранку ми зайняли  чергу,  прийшли  в  якийсь  зал,  записалися  й проголосували   проти   вашого  висунення.  Навіщо  такі  "штучки" виробляти? Ця стаття - штучна.

     Стаття, де  йдеться  про   висування   радами.   Це   взагалі незрозуміло що. А далі - тільки від партій.

     Тому треба  поновити  норму  про збір підписів,  причому збір підписів має бути однаковий як для членів партій,  так  і  для  не членів партій.

     Далі. У  цьому законопроекті,  як і в усіх інших,  немає глав про фінансові зловживання,  рівність  інформаційних  прав.  Розмір застави  -  3  тисячі  400  гривень.  Це ж треба додуматися?  Це в чистому вигляді новий ценз. Хто ж таке записує?

     Чотирьохпроцентний бар'єр - теж порушення  права  громадянина бути  обраним.  Ще  раз нагадую:  право бути обраним - суб'єктивне право окремого громадянина.  Набрав належну  кількість  голосів  - повинен отримати мандат, а не так, що інші члени його спільноти не набрали потрібної кількості голосів,  то й  він  не  має.  Усі  ці витребеньки будуть усунені Конституційним Судом.

     Законопроект у   такому   вигляді  приймати  не  можна,  його потрібно повернути на доопрацювання,  бо  поправками  ми  його  не поліпшимо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.     Депутат     Медведчук     від    групи "Конституційний центр". Будь ласка.

     МЕДВЕДЧУК В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Іршавський виборчий округ, Закарпатська область).   Група   "Конституційний   центр".   Шановний   Вікторе Лаврентійовичу!    Шановні   народні   депутати!   Перш   ніж   ми голосуватимемо цей законопроект у першому читанні,  нагадаю,  що в березні  1998  року  відбудуться вибори не лише народних депутатів України,  але й вибори,  про  які  ми  зараз  говоримо  та  які  є предметом висвітлення в даному законопроекті,  - вибори органів та посадових осіб місцевого самоврядування.  Тому нам  дуже  серйозно треба поставитися до норм,  які пропонуються,  та почати конкретну роботу над цим  законопроектом.  А  вона,  як  підказує  досвід  і практика    законодавчої    роботи,    можлива   після   прийняття законопроекту в першому читанні.

     Шановні колеги,  доповнюючи Олександра Миколайовича Стешенка, який  казав,  що  даний законопроект відповідає нормам Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування,  зазначу, що   він  на  сьогодні  цілком  відповідає  Всесвітній  декларації місцевого самоврядування, ухваленій у вересні 1995 року.

     Відповідність зазначеним   міжнародним   актам   зайвий   раз доводить  ту  важливу,  на мій погляд,  обставину,  що норми цього законопроекту відповідають нормам,  за якими розвивається інститут місцевого   самоврядування   в   усіх   цивілізованих  правових  і демократичних державах світу.

     І на це треба  звертати  увагу,  на  це  треба  зважати,  бо, говорячи про повернення проекту закону на доопрацювання, ми вкотре зволікаємо з вирішенням одного з  основних  питань  демократизації нашого  суспільства,  що тільки й може гарантувати існування нашої держави  як  правової  і  демократичної.  До  того  ж  цей   закон покликаний   реалізувати   певні   конституційні  положення,  тому ухвалення  його  є,  безумовно,  обов'язком  вищого  законодавчого органу.

     Шановні колеги!  Звертаю  вашу  увагу на норми,  які,  на мій погляд,  характеризують законопроект із позитивного боку,  а також ті,  що  потребують  доопрацювання  під  час підготовки до другого читання.

     Найголовніший момент - це питання щодо  двох  систем  виборів органів  та  посадових  осіб  місцевого  самоврядування,  а  саме: мажоритарної і змішаної (мажоритарнопропорційної).

     Гадаю, і це вже звучало з трибуни в процесі  обговорення,  що розв'язання даної проблеми дасть змогу покласти край питанню,  яке ми 13  разів  обговорювали  стосовно  виборів  народних  депутатів України.  Якщо  ми  ухвалимо сьогодні право рад користуватися цією системою в майбутньому під час виборів органів та  посадових  осіб місцевого   самоврядування,   то,   можливо,   нам  буде  легше  в майбутньому  вирішити  питання  щодо  системи   виборів   народних депутатів   України.   Вони   також  обиратимуться  прогресивнішою системою, яка не раз пропонувалася, але так і не була підтримана.

     Ця норма має бути відображена в даному законопроекті.

     Ще одним позитивним моментом, запропонованим у законопроекті, є   запровадження   жеребкування   та   заміщення   депутатів.  Це прогресивні  норми,  узяті  з  відповідних  законів  цивілізованих держав  світу,  де вони дуже вдало та ефективно застосовуються.  Я обережно ставився б (про  це  вже  сьогодні  говорилося)  до  ідеї скасування  кількісних  норм  явки  громадян  на виборчі дільниці. Чому?  Звичайно,  я згоден із Романом Петровичем, що в Конституції за  людиною закріплене право брати участь у виборах,  але з іншого боку є небезпека,  що вибори можуть вважатися незаконними, якщо на виборчі  дільниці  прийде  мізерна кількість виборців.  Тому треба уважно регламентувати цю вимогу.

     Потребують удосконалення    положення,     які     визначають повноваження   територіальних   виборчих   комісій,   бо  практика проведення  виборів  у  нашій  країні  підтвердила,  що   потрібні конкретні  механізми  боротьби з тими або тими правопорушеннями на виборчих дільниця.

     Від імені депутатської групи "Конституційний центр"  закликаю вас підтримати законопроект і прийняти його в першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Депутате Анісімов, будь ласка.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты!  Ход обсуждения показал, что, по всей вероятности,  мы  сегодня  этот законопроект не примем.  Поэтому у меня есть конкретные предложения. Из выступлений коллег Стешенко и Бессмертного  было  видно,  что  они  не  очень  настаивают на тех нормах,  которые были предложены.  И сегодня,  как  говорится,  не предмета  для  обсуждения.  Ведь  каждый из вас,  бывая в районных советах,  часто слышал вопрос:  "Когда вы определитесь,  по  какой системе мы будем избираться?".

     Я буду   голосовать   за   принятие  в  первом  чтении  этого законопроекта. Но если предложение не пройдет, нужно концептуально определиться, над чем работать комиссии.

     Первое. Дать   ли   право   советам  определять  и  выдвигать кандидатов в народные депутаты на местном уровне?

     Второй спорный  вопрос:  дать  ли   право   местному   совету определять,  какая  будет  система  - мажоритарная,  смешанная или пропорциональная?  Ведь практика  обсуждения  в  Верховном  Совете показала,  что там тоже не найдут конкретного подхода,  и нам надо определиться здесь.

     И что касается залога:  быть или не быть?  Это тоже звучало с трибуны.   Определив  эти  коренные  вопросы  и  согласовав  их  с предложениями народных депутатов,  которые выступали в этом  зале, нужно всетаки законопроект принимать в первом чтении.  А во втором

- постатейно отшлифовывать каждую  норму.  Иначе  мы  затянем  его принятие, и выборы на местном уровне пройдут так, как и раньше.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Розпочинаємо голосування (Шум у залі). Уже дванадцята година? Гаразд,  зробимо перерву,  а після перерви проголосуємо.  Потрібне підсумкове    слово?   Отже,   заслухаємо   підсумкове   слово   і проголосуємо.

     Перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До підсумкового слова запрошую  Романа  Петровича Безсмертного. Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу,  шановні народні депутати!  Дозвольте насамперед подякувати  за  висловлені зауваження і пропозиції до законопроекту.  Я міг би висвітлити всі проблеми,  порушені під час обговорення.  Але не робитиму цього за браком часу. Лише зверну увагу на основні з них.

     Перше. Критика  з  приводу  того,  чи  слід дозволяти органам місцевого  самоврядування  обирати  спосіб   проведення   виборчої кампанії. Ми маємо унікальний випадок, коли місцеве самоврядування у зв'язку з історичною традицією,  яка  склалася,  запроваджується декретним нормативним характером. А загалом місцеве самоврядування в  цивілізованих  країнах  виростало   знизу.   Правосуб'єктом   і основоположником   такого   самоврядування,   як   правило,   були територіальні  громади.   Є   два   способи   побудови   місцевого самоврядування:  від територіальних громад (ця концепція узвичаєна в Україні) і через делегування владою певних  повноважень  органам місцевого самоврядування.

     Ми потрапили  в  ситуацію,  коли  Конституція  заклала спосіб формування місцевого самоврядування від територіальних громад. Але традиція, за якою ми жили, встановила інший порядок, коли державна влада  делегувала  частину  своїх  повноважень  органам  місцевого самоврядування.   У  цій  ситуації  ми  змушені  весь  час  шукати компромісні підходи,  як це було під час  підготовки  статей  140, 141,  142  Конституції,  так  і тепер,  коли розв'язуємо конкретні проблеми чи то фінансів,  чи то майна,  чи  то  процедури  виборів органів місцевого самоврядування.

     Тому, на мою думку,  доречнішим було б скористатися нагодою і віддати бодай таку ініціативу  органам  місцевого  самоврядування. Тим  більше  що  культурна,  національна,  етнічна  традиції  всіх регіонів  України  дуже  різноманітні,  незважаючи  на   порівняно невелеку територію держави.

     Далі. Нарікання  на  те,  що  висунення кандидатів обставлені дуже складною процедурою.  Нагадаю  суперечку  під  час  прийняття Конституції,   коли  пропонувалося  висунення  і  обрання  органів самоврядування навіть на сході (сільському чи селищному).  Це було заперечено.  Тому  в нинішній ситуації,  прагнучи створення якоїсь єдиної  правової   системи   виборчого   права   в   Україні,   ми запропонували  типові підходи до процедури висунення кандидатів на всіх рівнях.

     Можу відразу сказати  про  те,  що  висунення  кандидатів  до обласних  і  районних  рад продиктовано тим,  що обласні і районні ради  -  це  не  органи  самоврядування  (у  розумінні  сільських, селищних  і міських),  а органи самоврядування,  які представляють спільні інтереси територіальних громад,  тобто громад села, селища і   міста.   Тому  вони  формуються  згідно  з  духом  Конституції територіальними громадами,  а не виборцями. Депутати в обласній та районній радах представляють не виборців (10, 20, 30 чи одного), а територіальну громаду,  тобто село,  селище і місто.  Через  те  в пошуках виходу із цієї ситуації ми дійшли висновку,  що,  можливо, треба надати і органам самоврядування  села,  селища  і  міста  як повноправним    представникам    територіальної    громади   право пропонувати до обрання  своїх  кандидатів.  Не  бачу  тут  якихось суперечностей, адже згідно зі статтею 71 Конституції вони все одно пройдуть через загальну систему виборів.

     Тепер щодо порівняння запропонованої  системи  із  земствами. Якщо  розглянути  цю  модель,  то  фінансово земства були набагато сильніші,  ніж наші теперішні органи  самоврядування.  І  декілька депутатів,  які працювали над проектом закону про органи місцевого самоврядування,  не  раз  цитували  статути  колишньої  Російської імперії, де йшлося про фінансове підкріплення діяльності земств.

     Он Георгій  Іванович Найда пам'ятає ситуацію,  коли частенько під час розгляду статті 63 посилалися  на  ситуацію  з  фінансовим забезпеченням земств. Тому й там треба шукати здорове зерно.

     І на завершення скажу таке.  Шановні колеги! Ніякої вертикалі в цьому законі немає і не може бути.  Ніякої підпорядкованості між депутатами  і  головами  в  частині  самоврядних повноважень,  між сільським,   районним   і   обласним   керівниками   та   органами самоврядування немає і не може бути.

     Єдине, що  не  може  дати  нам  спокою,  це традиція,  яку ми пережили,  коли  система  рад  укладалася  в  вертикальну  систему підпорядкованих органів.  Оце залишає відбиток на будь-якій добрій ідеї, котру ми прагнемо нині реалізувати.

     Я дуже дякую вам за зауваження і буду радий розглянути  разом зі  своїми  колегами  зауваження та пропозиції,  які ви подасте до комісії.

     І ще прошу перенести голосування на вівторок  з  відомих  вам причин.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати!  Ми,  справді,  мали б зараз провести голосування з цього питання, оскільки вже завершено його обговорення. Але, гадаю, ви зі мною погодитеся, щоб перенести голосування на вівторок.

     ______________________

     А тепер пропоную перейти до "Різного".  Немає заперечень?  30 хвилин відведемо на "Різне"? (Шум у залі). Я вам надам слово.

     Проводимо поіменну  реєстрацію.  Будь ласка.  Зареєструвалися 209 народних депутатів. Дякую.

     Виставте, будь ласка, 30 хвилин. Прошу записатися на "Різне".

     Євген Васильович Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция   "Коммунисты   Украины".   Уважаемые коллеги!  Уважаемые наши избиратели! Хотел бы остановиться в своем обращении и к этому залу,  и  к  нашим  избирателям  на  проблеме, которая  возникла  в  начале  учебного  года в общеобразовательных школах.

     Накануне учебного года Украина праздновала великий праздник -

6-ю годовщину Независимости Украины. А 1 сентября, как и в прошлом году,  так и не начались учебные занятия во многих школах. Правда, есть  сдвиги.  Если  в  прошлом  году не приступили к занятиям 525 учебных заведений,  то в этом году 69  школ,  из  них  45  школ  в Донецкой  области  и  часть  школ в Черкасской.  Но даже если одна школа не работает,  мы должны бить тревогу.  А при этом 1 сентября звучали  поздравительные  речи должностных лиц,  в том числе главы государства, гаранта Конституции - Президента Украины.

     Наша система образования способна  некоторое  время  жить  на энтузиазме.  Она способна так жить, но не способна выжить. Сегодня уже ни у кого не вызывает сомнения,  что бросить школу в  рыночные отношения  и  полностью устранить государство от руководства нашей системой образования,  это значит пустить образование в  свободное плавание, что сегодня и делается.

     В срочном  порядке  команда  нового  Премьер-министра "тушила пожар" буквально накануне учебного года. Какие-то деньги выделены, но  это  всего  лишь  мизер.  Погашена задолженность за 1997 год в учебных заведениях,  финансируемых из государственного бюджета. Но местные  бюджеты  сегодня  не  могут оплатить 3 месяца работы 1996 года и 7 месяцев 1997 года. На сегодня задолженность по заработной плате  из местных бюджетов составляет более 300 миллионов гривень. Следует сказать и о том, что не выпущены в полном обкеме учебники. Из огромного количества учебников (по плану было предусмотрено 335 миллионов штук) выпущено всего  лишь  24  миллиона,  и  только  51 наименование.

     Еще хуже  ситуация  в  высшей  школе.  Хотя в срочном порядке гасилась задолженность по заработной плате,  сегодня для погашения задолженности по стипендиям необходимо 60 миллионов гривень.

     Говорят, нужно    реформу   повернуть   лицом   к   человеку. Поворачиваем ее лицом к человеку, но у проводимой реформы чересчур ужасное и "гримасное" лицо!..

     То, что   происходит   в   гуманитарной  сфере,  подтверждает правильность нашего вывода: государство должно отвечать за то, что происходит  в  системе образования,  за то,  что будет происходить завтра в этой стране.

     Я еще раз обращаюсь к учителям: не ждите милости от нынешнего правительства,  от  Президента!  Давайте  17  декабря  скажем свое веское слово! Доколе терпеть?!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  говоріть про те,  що  стосується нашої роботи, будь ласка.

     Анатолію Федоровичу Моцпан, будь ласка (Шум у залі).

     Не треба виголошувати закликів з трибуни Верховної Ради!..  Я вас прошу, не робіть цього... (Шум у залі).

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий Украины. Уважаемый Виктор Лаврентиевич! Уважаемые коллеги!    Уважаемые    избиратели!    Недавно    мы     получили информационно-статистический    справочник    Кабинета   Министров Украины,  в котором представлена  информация  о  состоянии  дел  в экономике и социальной сфере в 1997 году.

     Обращаю ваше  внимание:  это  официальное издание,  не чьи-то домыслы!  Цифры,   с   которыми   мы   ознакомились,   безусловно, катастрофические для государства Украины и,  в первую очередь, для населения.

     В 1993 году средний денежный доход 10- ти процентов  наиболее обеспеченной   части  населения  в  6,7  раза  превышал  доход  10 процентов граждан с наиболее низкими доходами.  В 1994 году - в  9 раз, в 1995 году - 12, в 1996 году - в 13 раз.

     В декабре  1996  года  10  процентов  граждан  с  наибольшими доходами получили третью часть (обратите внимание,  третью  часть) общей  суммы  всех  денежных  доходов  населения.  Наши избиратели прекрасно понимают,  как резко за  последние  годы  ухудшилось  их материальное   положение.   Такое  неблагополучие  граждан  -  это результат,  уважаемые  коллеги,  нашей  работы,  того   порочного, преступного    курса    экономической    политики,   который   был запрограммирован предыдущим Верховным  Советом  и  экс-президентом Леонидом  Макаровичем  Кравчуком.  А  затем  уже был инициирован и ускорен курс на капиталистическую рыночную  экономику  действующим парламентом,  поддержавшим программу Президента Леонида Даниловича Кучмы в октябре 1994 года.

     Уважаемые избиратели!  Мы честно  признаемся,  что  три  года нашей  парламентской  работы,  три  года работы Президента Леонида Даниловича Кучмы  свидетельствуют  о  нашей  полной  неспособности решить  кардинальные  проблемы,  прежде  всего  в  интересах наших избирателей.

     Группа из  34  народных  депутатов   28   марта   1996   года инициировала  заявлениеобращение  к  гражданам  Украины  "Страна и народ в опасности!",  в котором предупреждала наших избирателей  - граждан  Украины  о  том,  что нас ожидает при продолжении данного экономического курса.

     Уважаемые избиратели!  Кого  вы  будете  избирать  в  будущий парламент,  Президентом  -  это  ваше  дело,  но вы должны понять: сидеть  между  двумя  стульями,  идти  по  пути  капиталистической рыночной  экономики  и  надеяться на социалистические завоевания - тщетно!  Жизнь поставила вопрос ребром:  либо государство,  высшая власть  в  лице  Президента,  Верховного  Совета  проявляет добрую политическую  волю,  восстанавливает   жесткий   правительственный контроль,   государственный   контроль  над  основными  средствами производства,   убирает   преступные    коммерческие    структуры, преступные   последствия   приватизации,  либо  курс  продолжается дальше,  и тогда нам нечего ожидать улучшения жизни. Здесь каждому нужно осмыслить свою позицию.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Райковський, будь ласка.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку  (Чугуївський  виборчий округ,   Харківська   область).   Фракция   "Коммунисты  Украины". Уважаемые граждане Украины!  Сегодня с группой коллег мы направили депутатский   запрос   о   нарушении  конституционных  прав  наших избирателей в связи с принудительным отключением электроэнергии не только в Харьковской области, но и по всей Украине.

     Я обращаюсь  к  Президенту  Украины  Кучме и Премьер-министру Пустовойтенко.  Может,  они из моих уст услышат,  как  живут  наши граждане  в  Украине,  а  то  все  убаюкивают  нас  через средства массовой  информации,  что   якобы   начался   подкем   экономики, улучшилась  жизнь народа.  Это - очередное вранье.  Ответьте,  как жить дальше нашим гражданам?  По полгода  не  получают  заработную плату,  пенсии,  стипендии!  История  не  знает подобных примеров, чтобы работали без оплаты.

     При рабовладельческом  строе  и  то  кормили  рабов.  Сегодня вольготно   живется   мафии,   жирным   "котам",  коррумпированным чиновникам  и  новоявленным  украинцам,  которые   ограбили   весь украинский   народ   с   помощью   трастов,  финансовых  компаний, приватизации,  отобрали  денежные  сбережения.  Останавливаются  и разрушаются  фабрики и заводы,  колхозы,  но зато Украина завалена заграничным барахлом.  Вместе с тем началось отключение по восемь, десять  часов  в  сутки  электроэнергии,  лишили население света и тепла,  портятся холодильники  и  другие  электробытовые  приборы, останавливается транспорт,  хлебозаводы.  Мафия начала бороться за распределение рынка электроэнергии,  газа, нефти, угля, а страдает весь народ.

     Хочу задать  вопрос  Президенту:  когда  в  государстве будет законность и порядок?  Господин  Президент,  не  можете  управлять страной,  навести  порядок  -  уходите  в отставку,  дайте другому возможность сделать это!  Я думаю,  что свое отношение к  вам,  ко всему   правительству   17  декабря  1997  года  скажет  народ  на всесоюзной политической стачке,  скажет  свое  решительное  "нет!" прогнившему режиму.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ви оголошуєте один за одним, уже ж один раз оголосили. Усі чули, досить.

     Депутате Анісімов, будь ласка.

     АНІСІМОВ Л.О.  Уважаемые народные депутаты,  уважаемый Виктор Лаврентиевич!   Передо  мной  лежит  повестка  дня  работы  сессии Верховного  Совета  на  две  последующие   недели.   Обращаюсь   к руководителям  фракций  и комитетов всетаки приблизить,  а если не приблизить,  то  определиться  с  днем  рассмотрения  злосчастного вопроса,   которым   мы   занимаемся  уже  несколько  месяцев,  по преодолению вето  Президента  относительно  изменений  пенсионного законодательства.

     Виктор Лаврентиевич,  почему  я  прошу  об этом?  Необходимо, чтобы при рассмотрении этого вопроса была хотя бы такая явка,  как вчера  при  голосовании законопроекта о выборах народных депутатов Украины,  а не такая, как сегодня в зале. Я думаю, что вы все-таки рассмотрите этот вопрос на заседании согласительной комиссии. Надо определить день,  а избирателям помочь народным депутатам  в  этот день прибыть в зал Верховного Совета, чтобы выполнить столь важную миссию.  Преодоление вето - это  не  противостояние  Президенту  и исполнительной  власти.  Это  как  раз  развитие  того,  что  было провозглашено Президентом с трибуны Верховного  Совета  в  октябре 1994 года по поводу социально-экономических реформ.

     Прошу вице-премьера,  который ведет блок социальных программ, представителей соответствующего  комитета,  Министерство  труда  и социальной политики помочь в этом.

     И второе.  Наступил  момент,  когда  на  повестку дня выходит вопрос о контрольных функциях наших комитетов и парламента в целом

- то, что звучало не раз в зале Верховного Совета.

     Нужно определить день, когда ежемесячно будет анализироваться выполнение принятых законов и постановлений.  Вы  помните,  Виктор Лаврентиевич,   когда   избирали   вас  заместителем  Председателя Верховного Совета,  я сказал,  что  один  из  заместителей  должен сконцентрировать  внимание на контрольных функциях.  Ведь принятые законы не работают, нет обратной связи, неизвестно, как они вообще функционируют в низшем эшелоне исполнительной власти. Надо отвести такой  день  с  привлечением  исполнительной  власти,   чтобы   ее контролировать.

     Мало только  скирдовать  законы,  как  это  делает  Верховный Совет,  чтобы расстраивать наше  государство.  Но  если  мы  будем заниматься  только  скирдованием  законов,  а не контролировать их выполнение,  грош  цена  такому  законодательству  и  государству, которое мы строим.

     Прошу рассмотреть мое предложение в согласительной комиссии и определиться с подобным днем.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Депутате Моісеєнко, будь ласка. За ним - депутат Охріменко.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Всеукраинский    союз    рабочих,    фракция коммунистов Украины.  Уважаемые избиратели! Уважаемые депутаты! 14 сентября этого года исполняется 220 лет  со  дня  основания  моего города Макеевки.  Но, к сожалению, этот город сегодня находится на грани  физического,  морального  и   экономического   уничтожения. Прибытие  туда  Премьерминистра  Пустовойтенко,  его обещания пока остаются пустым звуком.  Из 14 миллионов, о которых шла речь, и из которых обещано 7 миллионов, ничего не выделено, все пока остается на  бумаге.  А  мы  знаем,  что  именно  по  вине   правительства, руководства государства были нажиты эти долги.

     Вот поэтому    трудящиеся   Макеевки   активно   поддерживают выступления  трудящихся  всей  Украины  на  всех  политических   и экономических  массовых  мероприятиях в последние годы.  Последнее активнейшее  участие  молодежи  Макеевки  было  в   антинатовском, антисибризовском выступлении, организованном коммунистами в городе Евпатории.

     Все это дает мне основание говорить о том, что будет всемерно поддержана  макеевчанами  и  та  инициатива  Всеукраинского  союза рабочих, которая нашла отражение в решении президиума Центрального Комитета  Коммунистической  партии Украины о проведении всесоюзной политической стачки в Украине,  назначенной  на  17  декабря  1997 года.  В  решении  президиума  сказано:  "Политисполком СКПКПСС на своем заседании 2 августа  1997  года,  а  затем  совет  союза  на пленуме   3   августа   поддержали   это  предложение.  Всесоюзная политическая стачка назначена на 17 декабря 1997 года.

     Коммунистические, рабочие   партии,    другие    организации, входящие  в  СКП  -  КПСС,  приступили  к  практической  работе по реализации инициативы.

     Такая работа  начата  и  в  Украине.   Основные   требования: устранение  антинародного режима;  восстановление власти трудового народа в форме  советов;  восстановление  единого  экономического, информационного пространства; присоединение Украины к союзу России и Белоруссии;  отработка тактики  совместных  действий  трудящихся союзных  республик  в  борьбе  за  советскую  власть,  социализм и равноправный союз братских  народов;  погашение  задолженности  по зарплате,  другим  социальным выплатам;  сохранение рабочих мест и полной занятости".

     В завершение хочу обратить внимание председательствующего  на заседании  Верховного  Совета  Мусияки:  если  вы  и дальше будете ограничивать право депутата  на  выступление  в  "Разном",  делать заявления по тем вопросам, по которым он считает нужным выступить, мы будем вынуждены впредь ставить вопрос о недоверии вам.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Але ж ви знаєте,  що треба висловлювати з цієї трибуни.

     Депутат Охріменко. Будь ласка. За ним - депутат Недвига.

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Как известно,  с  1  февраля  1995 года своими постановлениями Кабинет Министров  повысил  тарифы  на  жилищно-коммунальные   услуги,   в частности,  на  электроэнергию  - в 7,8 раза,  природный газ - в 9 раз,  уголь  -  в  12   раз.   Однако   компенсационные   выплаты, предусмотренные  постановлением  Кабинета  Министров  от 8 февраля 1995 года, правительство не произвело.

     Верховный Совет,  мы все  об  этом  прекрасно  помним,  своим постановлением,  принятым в марте 1995 года, которое и по сей день действует,  приостановил действие приказа министра экономики от 17 февраля 1995 года об уровне цен на топливноэнергетические ресурсы.

     Мы возвращались к этому вопросу дважды:  в апреле 1995 года и 31 мая 1995  года.  Однако  и  на  сегодня  Кабинет  Министров  не отреагировал   на   постановление   Верховного   Совета   и  своим постановлением N 533,  принятым в июне  1997  года,  дал  указание прекратить подачу газа, электроэнергии и воды должникам.

     В настоящее  время  исполнительные органы на местах,  нарушая ранее  принятые  постановления  Верховного   Совета,   статью   48 Конституции    Украины    прямого    действия,   предусматривающие минимальный  прожиточный  минимум,  производят  отключение   газа, электричества,  воды,  не предоставляют других коммунальных услуг. Об этом уже говорили сегодня мои коллеги.

     Возникает вопрос:  как можно платить за коммунальные  услуги, если их стоимость в 5- 6 раз превышает пенсию, заработную плату, к тому  же  своевременно  не  выплачиваемую?  Вопросы,   вопросы   и вопросы...

     Фракция коммунистов  категорически  протестует  против  такой политики режима и требует реакции Президента,  то есть  пересмотра его  отношения к законам по социальной защите граждан - о пенсиях, о  запрете  на  повышение  тарифов  на  коммунальные   услуги,   о минимальном прожиточном уровне.  На эти законы, которые мы приняли в этом зале,  наложено вето Президента. Разговоры об импичменте не случайны.  Это  не  чьи-то  закулисные темные переговоры здесь,  в стенах парламента,  это решение и  нашей  фракции,  и  профильного комитета.

     Я обращаюсь к нашему уважаемому Президенту. Леонид Данилович, ситуация,  которая складывается в нашем государстве, взрывоопасна. Если  в  ближайшее  время  вы  не  предпримете  кардинальных  мер, последствия могут быть непредсказуемы.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Недвига.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Єльяшкевич.

     НЕДВИГА Г.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Козятинський виборчий  округ,  Вінницька  область).  Голова  Об'єднання вільних профспілок залізничників України. Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні  народні депутати!  Шановні виборці!  З приходом на посаду голови Вінницької обласної державної адміністрації Матвієнка,  він же голова Народно-демократичної партії,  Вінниччина стала моделлю, на котрій відпрацьовуються не  питання  економічного  розвитку,  а партійної  монополії  і  свавілля.  Це чітко простежується в моєму виборчому окрузі,  де посада  оцінюється  не  професіоналізмом,  а наявністю   папірця  про  приналежність  до  Народно-демократичної партії.  Ця приналежність гарантує спокійне життя.  Завдяки  цьому окремі  посадові  особи,  які  допустили зловживання,  продовжують перебувати на своїх посадах.  І навпаки, ті, хто не є членами НДП, не мають можливості робити службову кар'єру.

     Яскравим прикладом   цього  є  доля  редактора  Козятинського районного радіомовлення Тетяни Мозгової,  яка ще з  шкільної  лави була   сількором   районної  газети  "Вісник  Козятинщини",  а  на районному радіомовленні самостійно працювала останні чотири роки і була незаконно звільнена з цієї посади.

     23 червня  1997 року рішенням Калинівського районного суду її було  поновлено  на  роботі  на  посаді  редактора   Козятинського районного   радіомовлення  з  виплатою  заробітної  плати  за  час вимушеного прогулу.  Але голова  Козятинської  районної  державної адміністрації  Горбанюк  відмовився  виконувати це судове рішення, чим допустив порушення статті 119 Конституції  України  та  статті 235   Кодексу  законів  про  працю  в  Україні.  Такі  дії  голови райдержадміністрації не дають  можливості  Мозговій  вже  протягом більше двох місяців приступити до роботи.

     Я особисто  зустрічався з Анатолієм Сергійовичем стосовно цих питань.  Перший раз він говорив про те,  що справа  знаходиться  в суді,  і якщо вона буде вирішена на користь Мозгової,  він зробить відповідні висновки щодо тих  посадових  осіб,  які  допустили  це порушення.

     Рішення є,  посадові  особи,  які  допустили  дане порушення, залишаються на своїх посадах, а людина, яка отримала законне право на роботу, на сьогодні цим правом не може скористатися.

     Друга розмова  відбулася  після  прийняття рішення цим судом. Анатолій Сергійович заявив,  що він законопослушна  людина  і  все зробить,  щоб це судове рішення було виконано.  На жаль, він забув про свої слова і про те, що зобов'язаний це робити.

     Проти кого ж ведуть сьогодні  боротьбу  так  звані  депутати? Проти  23-річної людини з простої робітничої сім'ї.  За своє життя ця сім'я у складі чотирьох осіб спромоглася лише  на  однокімнатну квартиру. А тепер одного з її членів позбавили права на працю.

     Я думаю,  що  така  влада  ніколи  не  буде сприйматися нашим народом і наш народ на наступних виборах  не  проголосує  за  таку владу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Депутат Єльяшкевич. Підготуватися депутатові Глухівському.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!",  партия  "Громада". Уважаемые коллеги!  Я вышел на эту трибуну только для того,  чтобы высказать серьезную обеспокоенность поведением Президента  Украины Леонида Даниловича Кучмы.  То, что происходит в последние месяцы и дни с нашим Президентом,  говорит  о  том,  что,  видимо,  тяжелые условия  труда  и  тяжелое  положение в нашей стране подрывают его эмоциональное       состояние.       Оскорбление        депутатов, неуравновешенность,  циничность,  хамский  подход к оценке тех или иных  решений  законодательного  органа,   неуважение   к   нормам Конституции  -  все  это  так или иначе вызовет адекватную реакцию парламента.

     Я обращаюсь к  тем,  кто  окружает  Президента.  Подумайте  о последствиях   тех   шагов,   которые   делаются  сейчас  Леонидом Даниловичем  Кучмой.  Постарайтесь   обкяснить   Президенту,   что Конституция  является  обязательным  документом  для  всех граждан Украины,  включая  и  высшее  должностное  лицо  в  государстве  - Президента Украины. Постарайтесь обкяснить Президенту Украины, что неуважение к коллегам депутатам,  а он был депутатом и прошлого, и нынешнего  созывов,  вне  зависимости  от того,  какие фракции или политические силы они  представляют,  рано  или  поздно  выстрелит бумерангом  в  обратную сторону.  Бумеранг,  пущенный Президентом, возвратится не только на Банковую,11, но может вызвать и серьезные социальные  потрясения  в стране.  Хватит раскачивать лодку,  надо четко сказать о том, кто является сейчас главным дестабилизирующим фактором в стране.

     Я тот человек, который никогда не голосовал за избрание этого Президента,  но  пытался  сотрудничать  с  ним,  пытался  находить компромиссы.   Если   ситуация   будет   развиваться   дальше   по белорусскому варианту, то мы неминуемо придем к тому, что начнется процедура инициирования импичмента и она будет реализована. Это то ключевое слово,  которого так боятся в  Администрации  Президента, так боятся те,  кто не хочет выполнять законы Украины. Я прекрасно понимаю,  что теоретической возможности инициирования импичмента и доведения  его  до  логического  завершения  нет.  Но  сам процесс импичмента не добавит уважения любой ветви власти,  и прежде всего президентской.

     Я еще  раз  обращаюсь  к  тем  людям,  которые  находятся  на Банковой,11:  помните,  что вы государственные служащие, помните о своей  ответственности.  Президенты  приходят  и  уходят,  Украина остается.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський.  Будь ласка.  За ним депутат Радько.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська   область).  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу,  шановні колеги народні депутати!  Я хотів би порушити в "Різному" декілька питань. Про це просили мої виборці.

     Перше питання стосується земельної реформи.  Нарешті земельна реформа дійшла до наших сіл і тут  інтенсивно  проходить  паювання земель.  Але  це  паювання,  яке проводиться відповідно до чинного земельного законодавства,  багато в чому несправедливе. Виборці не можуть  зрозуміти,  чому  людині,  яка  все  життя  пропрацювала в колгоспі і тільки за рік чи два до пенсії з різних причин  змушена була перейти на іншу роботу, відмовляють у виділенні паю.

     Законодавством не визначено чітко, хто належить до соціальної сфери на селі. Скажімо, людина працювала у споживчому товаристві й обслуговувала  село.  То  чому  їй відмовляють у виділенні паю?  Я просив би  доручити  відповідному  комітету  вивчити  необхідність внесення змін до чинного земельного законодавства,  щоб установити справедливий порядок паювання землі на селі.

     Друге, про що я хотів  би  сказати  (сьогодні  цього  питання депутати вже торкалися),  стосується споживання газу населенням. У моєму окрузі були такі випадки,  коли за газ заплатили менш як  50 відсотків  жителів  села  і  всьому  селу  припиняли  подачу газу. Приходить до мене виборець і каже:  "Я заплатив повністю,  чому  ж мені  відключили  газ?" Звичайно,  легше відключити все село,  ніж окремого  споживача.   Але   чому   має   бути   така   колективна відповідальність? Це несправедливо.

     Тут треба використати механізм взаємозаліків. Можливо, людині не  виплатили  вчасно  пенсію  чи  затримали  зарплату,  а  газове господарство,  у  свою  чергу,  заборгувало  державі,  не сплатило податків. То треба провести взаємозалік.

     Третє питання.  До мене  звернулася  ціла  група  виборців  - працівників  аптек.  У  нас  аптечну  реформу  проведено не зовсім розумно. Аптеки, по суті, перетворилися на торговельні заклади, їх найбільше  хвилює  товарооборот.  Вони не заінтересовані торгувати дешевими ліками.

     Я просив   би   дати    доручення    відповідному    комітету запропонувати   таку  аптечну  реформу,  щоб  поряд  з  приватними аптеками збереглася й державна система аптек,  яка забезпечувала б ліками  малозабезпечених  і  постачала  б ними державні лікувальні заклади.

     Ну, і останнє  питання.  Його  вже  не  раз  тут  порушували. Ідеться про символіку на приміщенні нашої Верховної Ради.  Виборці мені кажуть:  "Дивіться, Президент уже змінив символіку на будинку своєї  адміністрації.  Скільки  ми маємо чекати,  щоб нарешті було знято   герб   неіснуючої   держави   -   Української   Радянської Соціалістичної  Республіки?"  Я  нагадую,  шановні колеги,  що вже шість років ми є незалежною державою.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Радько Василь Іванович. Будь ласка.

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Кролевецький виборчий округ,  Сумська область).  Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  Шановні  виборці  Кролевеччини  і Конотопщини!  У цьому залі  не  раз  звучали  докори  і  Президентові  України,  і урядові,  і місцевим керівникам з приводу недотримання Конституції і законів України.  І я запитую також від імені своїх виборців: "А хто  заважає вам виконувати закони?  Чому сьогодні не виплачується заробітна плата? Чому селяни не отримують пенсій? Чому студенти не отримують стипендій?  Чому наші діти недоїдають? Чому закриваються школи,  дитячі садки,  професійно-технічні училища? Чому, нарешті, як,  наприклад,  у Путивльському районі Сумської області, у школах скорочують  години  вивчення   такого   важливого   предмета,   як математика? Хто винен? Хто за це несе відповідальність?"

     У мене  в  руках  лист  від  журналістського колективу газети "Предприниматель" (місто Суми) до Президента України Леоніда Кучми і виконуючого обов'язки Генерального прокурора Олега Литвака:

     "Починаючи з 1994-1995 років,  користуючись вседозволе-ністю, безконтрольністю,     мале     підприємство     "Інтервест"      і фізкультурно-спортивна організація "Локомотив" (Москва) захопили і переправили в Росію близько 800 вагонівмінераловозів,  які буцімто належали згаданим структурам,  а насправді державному залізничному транспорту України.  І все це творилося при потуранні  керівництва залізниці.  Ці  факти  і  лягли в основу публікації "За что слетел глава "Укрзалізниці" Железняк?",  надрукованої 28 березня в  нашій газеті.  Викликала  вона  неабиякий  резонанс,  привернула увагу і депутатів Верховної Ради, Генеральної прокуратури України.

     Але що далі?  Відповіді немає ні від Генеральної прокуратури, ні  від  інших.  Більше  того,  розпочинається суд проти редактора газети..."

     Це відбувається  на,  так  би   мовити,   периферії.   А   що відбувається  в  столиці - Києві?  Що відбувається в Київраді?  На депутатський запит народних депутатів України  Генпрокуратура  дає таку  відповідь:  "Спеціалісти-правознавці  не  мають єдиної точки зору на питання поширення в повному  обсязі  на  органи  місцевого самоврядування    міста   Києва   Закону   України   про   місцеве самоврядування в Україні. За таких обставин Генеральна прокуратура звернулася   за  відповідними  висновками  до  фахівців  Інституту держави і права імені Корецького НАН України.  Після їх  отримання прокуратурою буде прийнято рішення".

     Я звертаюся  до  вас,  народні  депутати:  хто  має тлумачити закони - якийсь інститут держави і  права  чи  комітети  Верховної Ради,  Конституційний  Суд?  Я  звертаюся  до  Президента України: можливо,  уже досить займатися балаканиною,  час навести порядок у тих установах, які порушують наше законодавство?

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Прошу звернути увагу на розклад засідань Верховної Ради України на 16-19 і 23-26  вересня. Ми, звичайно, повинні врахувати ті пропозиції, які тут прозвучали. Скажімо, депутата Анісімова щодо посилення контрольної функції. Ми це зробимо.  Це стосується і питання про статті 19 і 64 Закону про пенсійне забезпечення. Так?

     Однак насамперед на  наступному  тижні  треба  буде  прийняти Закон про порядок денний восьмої сесії.  Треба все зробити, щоб ми його  прийняли.  У  понеділок  про  це  буде  розмова  на   нараді керівників фракцій і груп та голів комітетів.

     Шановні колеги!  Подивіться на розклад засідань на вівторок і середу.  Колега Носов запитує:  які ж документи брати на вівторок? Беріть  документи  з  тих  питань,  які  сьогодні  ми  не  встигли розглянути, ми перенесемо їх на вівторок. Ви ж знаєте, що це треба зробити  обов'язково.  І  питання,  які  в розкладі передбачені на вівторок.  У  вас  немає?  Подивіться,  будь   ласка,   роздавали, роздавали. То візьміть, будь ласка.

     Далі. Ряд наших колег зараз працюють і працюватимуть до кінця робочого дня в комітетах. Я прошу вас теж працювати там.

     Тепер зроблю два оголошення.  Інформую вас про  те,  що  стан здоров'я    Олександра    Олександровича   Мороза   і   Олександра Миколайовича  Ткаченка  добрий.   Я   з   ними   сьогодні   зранку переговорив,  вони в доброму гуморі, йде на поправку, але їм треба ще, звичайно, лікуватися.

     Володимир Миколайович Стретович,  я думаю,  наступного  тижня вже буде серед нас.

     Шановні депутати!  У  нас  є  нагода  поздоровити трьох наших колег.  Муляві  Володимиру  Савелійовичу  виповнилося   60   років (оплески),  Григорович  Лілії  Степанівні  -  40  років (оплески). Гадаю,  вона  мені  вибачить,  що  я  назвав,  скільки  їй  років. Побажаємо  їм  щастя,  добра,  а  також їх сім'ям.  А Володимирові Савелійовичу Муляві ще й довгої і довгої  здатності  до  козацьких забав.

     Поздоровимо також  Загороднього Григорія Дмитровича,  в якого сьогодні також день народження.

     Ще раз  вітаємо  вас,  шановні  колеги,  з  днем   народження (Оплески).

     Оце і вся інформація. Будь ласка, попрацюйте в комітетах. І в понеділок усі,  хто матиме можливість,  будь ласка,  попрацюйте  в комітетах.

     До побачення.