ЗАСIДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 12  л и с т о п а д а  1997  р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

МУСIЯКА В.Л.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  підготуйтеся  до  реєстрації.  Прошу зареєструватися.

     Зареєструвалися 325  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Продовжуємо обговорення проекту Закону України про  Державний бюджет України на 1998 рік. Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Виктор Лаврентиевич, народные  депутаты!  Предлагаю  и  вторую  половину   сегодняшнего пленарного   заседания   транслировать  по  телевидению,  учитывая важность данного вопроса.  В перерыве мне даже звонили из  округа, люди  очень  интересуются  ходом рассмотрения этого законопроекта. Прошу проголосовать мое предложение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно,  перед  тим  як   закінчувати   ранкове засідання, треба було прийняти рішення з цього питання, а зараз ми подивимося,   що   можна   зробити.   Пресслужба   зв'яжеться    з Держкомітетом телебачення і радіомовлення і вирішить дане питання.

     Продовжуємо засідання.  Слово  надається  народному  депутату Пасечній. Будь ласка.

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  науки  та  народної  освіти  (Костянтинівський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов  Украины. Уважаемые  народные  депутаты  и  члены правительства!  Со времени провозглашения независимой Украины ни  одному  из  правительств  и Президентов  так  и  не  удалось приостановить кризис в экономике, восстановить  реальный  жизненный  уровень  народа,   легализовать криминальный капитал и решить ряд других жизненно важных для нашей страны проблем.

     Страна - банкрот,  она находится в глубокой долговой яме,  ее хозяйство   разрушено,   богатство   разграблено,  дети  голодают, смертность превышает рождаемость.

     Реформаторы все эти годы убеждали  общественность,  что  дела улучшатся.  Правительство,  сменяя  составы,  в  угоду  Президенту проводило в  жизнь  рыночную  экономику,  а  ее  результаты  народ ощущает на собственной шкуре.

     Вот и  сегодня,  рассматривая очередной проект бюджета,  хочу сказать  о  несовершенстве  обсуждаемого  документа,  а  ряд   его положений  и  статей  вступает  в  противоречие  с  Конституцией и действующим  законодательством,  о  чем  уже  говорили  предыдущие выступающие.  Мы  же  с вами являемся не только свидетелями,  но и соучастниками ежегодного уменьшения затрат на  развитие  отраслей, финансируемых  за  счет  госбюджета,  ассигнований,  выделяемых на социальную защиту населения.

     К большому сожалению, мы принимаем Государственный бюджет без рассмотрения   программы   деятельности  Кабинета  Министров,  что существенно  повлияет   на   определение   приоритетных   отраслей народного   хозяйства,   их   финансирование,  на  перспективы  их стабилизации.

     Говоря о содержании показателей бюджета на  новый  финансовый год,   проанализирую   финансирование   отрасли  образования.  Как председателю подкомитета Комитета по вопросам  науки  и  народного образования  мне  сегодня  горько осознавать,  что государственные мужи так и не поняли,  что  фактическим  ухудшением  дел  в  сфере образования они разрушают все самое лучшее,  достигнутое за многие годы до провозглашения независимости.

     Вместо 10  процентов  национального  дохода   государства   - граничного  уровня  финансирования,  предусмотренного  в Законе об образовании (статья 61),  в 1995 году на образование было выделено 5,54  процента  внутреннего валового продукта;  в 1996 году - 4,97 процента;  в 1997 году - 4,2.  На 1998 год  предусмотрено  и  того меньше.  А  прогноз  на  будущее еще более плачевный:  в 1999 году планируется выделить 3,81 процента,  а к 2000 году - 3,5  процента ВВП.

     Такое финансирование  с  большим  трудом обеспечивает лишь 41 процент реальных потребностей.  Да  и  поступают  эти  средства  с большим  опозданием.  Замечу,  что  только на обслуживание внешних долгов в госбюджете ассигнуются суммы,  вдвое превышающие  затраты на образование.

     Поскольку финансирование  образования  резко снизилось,  то и соответствующие результаты работы отрасли не заставили себя  долго ждать.  В 1997 году не введено в действие ни одной школы. Только в прошлом учебном году на 26 единиц уменьшилось  количество  школ  в городах,  закрыто  15  ПТУ,  18  школ-интернатов,  ликвидировано 6 вузов, об единено с 31 вузом 14 новых. В июлеавгусте дополнительно ликвидировано  еще  164 профтехучилища,  в том числе 14 в Донецкой области. Особенно тяжелое положение сложилось в сельской школе. Их закрыто  более  80.  Из-за  недостаточного финансирования в школах сокращено 16,7 тысячи классов,  при возросшей численности учащихся на 13,4 тысячи человек.  А это привело к возрастанию наполняемости в классах до 30-40 человек, что усложняет учебный процесс.

     Учитывая финансирование,   заложенное   в   консолидированном бюджете  на 1998 год,  к началу нового учебного года будет закрыто еще 118 школ,  из них 103 сельских,  предполагается  реорганизация 322   полных  средних  школ  в  неполные  и  сокращение  30  тысяч укомплектованных  классов.   А   как   же,   уважаемые   товарищи, Конституция,   Закон  Украины  об  образовании,  обязывающие  дать всеобщее среднее образование?

     Катастрофическое положение    сложилось    с     обеспечением учебниками.

     Примеров, конечно, можно приводить бесконечное множество. Так неужели такая плачевная  статистика  не  является  доказательством того, что при подобном подходе будущего у нашего государства нет - реализовывать все другие статьи бюджета скоро будет просто некому.

     Я уже не говорю о том,  что дети не могут своевременно начать и   завершить   учебный   год.  Это  уже  стало  обычным  в  нашем государстве.  И никто не несет за это ответственности.  Не  учатся дети  сегодня  в  Тернопольской  и Кировоградской областях.  Очаги забастовок возникают в разных местах,  разрастаются с каждым днем. Но при таком подходе они, конечно, не исчезнут.

     Особое беспокойство  вызывает  то,  что до настоящего времени правительство не ввело в действие статью 57 Закона об образовании, хотя  было  предусмотрено  ее  введение с 1 января этого года.  Не заложено финансирование этой статьи и на будущий учебный год.

     Вы слышали  ответ  министра  финансов,   он   был   абсолютно невразумительным.  Скажите,  а  как  могут  физически существовать учебные заведения,  если не финансируется  ни  одна  статья?  Дети учатся  в  аварийных,  неотремонтированных  классах.  Кто  за  это понесет ответственность?

     Исходя из сказанного, призываю не голосовать за данный проект бюджета,  поскольку  для  спасения  отрасли  и наших с вами детей, внуков нужно все-таки выделить не менее 6  миллиардов  гривень.  Я думаю,  что  если  мы  подойдем  по-другому  к  решению  всех этих вопросов,  то на будущих выборах,  уважаемые депутаты,  вряд ли за вас  проголосуют  учителя  и  родители детей,  которых государство просто бросило на произвол судьбы.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але дотримуйтеся, будь ласка, регламенту.

     Депутате Худомака, прошу.

     ХУДОМАКА В.П.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська  область).  Шановні  виборці!   Шановні   народні депутати,  члени  уряду!  Кабінет  Міністрів  України на виконання постанови Верховної Ради підготував зміни й уточнення  до  проекту Закону про Державний бюджет України на 1998 рік.

     Ніхто не заперечуватиме, що представники уряду доклали немало зусиль для  того,  щоб  поліпшити  цей  документ  і  деякою  мірою врахувати  зауваження,  висловлені  під  час попереднього розгляду вищим законодавчим органом нашої держави.

     Ми, депутати Верховної Ради,  завжди готові  співпрацювати  з урядом,  тим  більше  для  прийняття  й  розроблення  такого  дуже важливого документа. Звертаюся до вас, Сергію Леонідовичу та Ігоре Олександровичу.  Мені хотілося бачити вас тут,  коли звітував Фонд державного майна.  Коли ми слухали той звіт,  то виникало декілька запитань:  де заплановані надходження від приватизованої державної власності в  державному  бюджеті?  Де  заплановані  надходження  з дивідендів    за    державну   частку   приватизованих   державних підприємств?

     Такого відображення в цьому документі не  бачимо.  Якби  вони були  справді  такі,  як  потрібно,  звичайно,  обговорення даного законопроекту відбулося б набагато краще.  Але непокоїть інше.  Не змінено ідеології законопроекту, не відображено реальних і рішучих заходів для поліпшення  через  цей  головний  фінансовий  документ стану економіки України.

     Візьмімо кілька  галузей:  вугільну,  сільське господарство і машинобудування.  Вугільна промисловість і сільське господарство - дві   галузі   виробництва,   що   готують   хліб.   Перша  -  для промисловості,  друга - для людей.  Перед вугільною  промисловістю заборгованість держави становить 1,7 мільярда гривень. А в проекті бюджету  заплановано  профінансувати   весь   паливно-енергетичний комплекс  на  суму  1,4  мільярда гривень.  Як бачимо,  економічні питання в цій галузі стають політичними.  А вони вже  неодноразово збурювали суспільство.

     Чого ви чекаєте,  шановні урядовці?  Чого можна дочекатися за такого підходу до розв'язання даного важливого питання?

     Дивлячись на  запропонований  обсяг  фінансування  сільського господарства,   хочеться   запитати:  "Державо,  де  ти?  Де  твоя підтримка власного  сільськогосподарського  товаровиробника  через ціну   продукції?"  Вклавши  одну  гривню  в  сільськогосподарське виробництво,  за три місяці маємо дві.  Якщо в  березні  і  квітні посіяти   ячмінь,  то  в  серпні  можна  вже  торгувати  пивом.  У законопроекті не зазначено державного замовлення.  Держава залишає селянина  сам на сам із здирниками-посередниками,  не надаючи йому допомоги. І це ми називаємо реформами?

     Порівняймо дві цифри.  Передбачається 50 мільйонів гривень на підтримку  тваринництва.  Це  галузь,  що  практично вже не існує: ферми  завалилися,  худобу  знищено.  А  щоб  підтримати   галузь, планується  всього  50 мільйонів гривень.  Тим часом для підтримки лісового  господарства  і  мисливства  передбачено  70   мільйонів гривень. Бери рушницю - і в ліс!

     Щодо машинобудування.  Це основа промислового виробництва - і годі вже говорити!  В проекті бюджету  на  конверсію  та  розвиток підприємств  оборонного  й машинобудівного комплексу пропонується, як і на мисливство,  всього 74  мільйони  гривень.  Це,  пробачте, навіть  не вистачить на перероблення снарядних гільз на сковороди, а не те що на нові види цивільної продукції,  яка може конкурувати на ринку.

     Який заспів,  така  й пісня.  Ми не можемо погодитися з таким підходом  до  фінансування  охорони  здоров'я  населення  України. Аналізуючи цифри з цього питання, дуже важко повірити, що колись у нас було гасло: "Здоров'я кожного - багатство всіх". На зміну його напрошується інше: "Важко в лікуванні - легко в раю".

     У зведеному  бюджеті  на  охорону  здоров'я України 1998 року пропонується витратити 3,8 мільярда гривень.  Порівняємо:  лише на ліки  за  пільговими  рецептами  ветеранам війни,  чорнобильцям та іншим   категоріям   треба   2,8   мільярда   гривень,   безплатна стоматологічна допомога - 1,2 мільярда гривень.

     Украй незадовільне  фінансування народної освіти.  Як відомо, холодні  класи,  аудиторії,  брак  стипендій  студентам,   мізерна зарплатня вчителям аж ніяк не сприяють розбудові України.

     І стосовно  місцевих  бюджетів.  Якщо  екстраполювати основні параметри  запропонованого  проекту  бюджету  на  Дніпропетровську область,  то  незабезпеченість  видаткової частини бюджету області доходами становить 572 мільйони гривень,  або 50 відсотків потреб. Як же працювати місцевим органам влади ще й за умови, що з області вилучається до  держбюджету  12  мільйонів  гривень.  Це  знищення ініціативи   та  бажання  регіонів  працювати  самостійно.  З  цим депутатська група "Єдність" взагалі погодитися не може.

     І останнє.  В проекті бюджету закладено суму в 200  мільйонів гривень  на  видатки  для  погашення  заборгованості  за знецінені грошові заощадження громадян в установах Ощадного банку  та  викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

     А чому  не  визначено  суми  виплат особам,  які були ошукані трастовими компаніями  і  страховими  товариствами?  Чому  держава сором'язливо  мовчить,  коли  ошукують її громадян?  Вважаємо,  що такий рядок із відповідною сумою повинен бути.

     Від депутатської групи "Єдність" пропоную  відправити  проект Закону про Державний бюджет України на 1998 рік на доопрацювання з обов'язковим урахуванням зауважень та пропозицій до нього.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Ви знаєте, що трансляція коштує грошей.  На трансляцію до обідньої перерви у нас є рішення, а зараз треба прийняти нове щодо її продовження.

     Ставлю на голосування пропозицію про  продовження  трансляції обговорення проекту Закону України про бюджет України на 1998 рік. Прошу проголосувати.

     "За" - 126. Не прийнято.

     Дякую.

     Слово надається Леону Теодоровичу Горохівському, будь ласка.

     ГОРОХІВСЬКИЙ Л.Т.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  ядерної політики та ядерної безпеки (Бережанський виборчий округ,  Тернопільська область).  Шановні  колеги!  Справді,  даний проект  бюджету  мав би розглядатися разом із програмою діяльності Кабінету  Міністрів,  оскільки  бюджет   на   1998   рік   повинен формуватися шляхом закладення стартових умов для приросту валового внутрішнього продукту і тим  самим  стимулювати  доходи  майбутніх бюджетів.

     Стартовими умовами   мали   б  стати  інвестиції  в  розвиток пріоритетних  напрямів   в   економіці   -   паливно-енергетичного комплексу  і сільського господарства,  а не дотації або субсидії в так зване народне господарство, а до того ж ще приховані дотації в збиткові  підприємства.  I  хоча  такі пріоритети давно визначені, проблема з їх  реалізацією  не  розв'язується,  але  найважливішою проблемою   є  порушення  прав  людини,  гарантованих  статтею  43 Конституції України.  Однією з причин такого є побудова бюджету за принципом залежності місцевих бюджетів від центрального бюджету.

     Тому на сьогодні потрібно,  щоб дотації, передбачені в Законі про Державний бюджет,  не  робили  місцевий  бюджет  залежним  від центрального  бюджету.  Бо  це  одна  з  причин  заборгованості із заробітної плати.  Наприклад, у Тернопільській області всі платежі виконано приблизно на 102 відсотки і місцеві бюджети виконано,  то чому залежність місцевого бюджету від центрального бюджету повинна бути причиною затримки з виплатою зарплати на 7 чи 11 місяців,  як це є на сьогодні у Тернопільській області?

     Відповідно до Конституції Україна є унітарною державою,  тому не  повинно бути такого,  що в одній області зарплата виплачується повністю,  а в інших залишається така велика заборгованість. Треба бюджет  будувати  так,  щоб  не  перекачувати  гроші з областей до Києва, а потім повертати їх назад.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ви вже забагато часу говорите. Будь ласка, депутате Глухівський. За ним - Петро Євдокимович Швидкий.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська  область).  Шановний  пане  головуючий!  Шановні  колеги народні депутати!  Я думав,  що ми  сьогодні  прийматимемо  проект бюджету  в  першому читанні,  проте виявляється,  що перше читання буде лише 1 грудня,  а поки  що  пропонується  повернути  його  на доопрацювання до Кабінету Міністрів.  Мені здається,  навряд чи те варто робити,  оскільки Кабінет Міністрів кращого варіанта проекту нам уже не запропонує,  адже той документ, який ми розглядали і не ухвалили,  якщо його порівняти з тим, що маємо зараз, то він майже нічим не відрізняється.  Я не раджу чинити так, як пропонує колега Масенко - безкінечно повертати законопроект Кабінету Міністрів. Це тільки зволікати з часом,  це спричиниться до того, що ми приймемо бюджет так, як минулого року, - тільки в липні.

     Треба його  всебічно  обговорити  в  комітетах,  прийняти   в першому  читанні,  підготувати  до другого читання і тоді матимемо шанс,  що в новий рік  увійдемо  так,  як  і  належить,  із  новим бюджетом.

     Звичайно, я  міг  би  також  долучитися до характеристики тих цифр,  які обговорювалися  сьогодні,  хоча  б,  скажімо,  стосовно освіти.  Немає  ніяких  сумнівів:  те,  що  пропонується Кабінетом Міністрів,  це  надзвичайно  малі   суми.   Законом   про   освіту передбачено  фінансування в обсязі 10 відсотків ВВП.  Наш комітет, обговорюючи це питання,  визначив,  що найменша  цифра,  яка  може задовольнити  освіту,  -  6  мільярдів,  тобто 6 відсотків ВВП.  А пропонується тільки 4,2 мільярда.  Очевидно,  що це та  цифра,  за якою починається руйнація освіти.

     Тих грошей,  які  нині отримує освіта,  не вистачає навіть на зарплату. Ось послухайте, як нині, на виконання бюджету 1997 року, оплачується  така  важлива  праця,  як  виховна.  У школах класний керівник 1-4 класів отримує 1,62 гривні,  а у 5-11 класах  -  2,49 гривні. I це насамперед через брак коштів, які отримує освіта.

     Друга цифра,  яка  мене  дуже  збентежила  і  засмутила (а ми обговорюємо не тільки державний бюджет,  а й зведений бюджет),  це те,  що на допомогу дітям відводиться у зведеному бюджеті лише 221 мільйон гривень.

     Шановні колеги! У нас майже 10 мільйонів дітей, яким немає ще 16 років.  Це означає, що на кожну дитину припадає у рік тільки 20 гривень.  Ну хіба це не глум над нашими дітьми?  Ми  говоримо  про складну  демографічну ситуацію,  кажемо,  що рівень народжуваності знизився з 1990 року в 1,3 раза.  А хіба ми щось робимо для  того, щоб припинити зниження рівня народжуваності?  Скажіть,  яка молода сім'я нині відважиться народити дитину,  особливо другу,  я вже не кажу третю, за такої допомоги на дітей? Цю цифру треба переглянути і змінити.

     У запитаннях до міністра фінансів  я  говорив,  що,  плануючи видатки  на  різні  організації,  треба  мати  єдиний підхід,  без політичного підтексту.  Скажімо,  усім ветеранським організаціям у таблиці знайшлося місце, усім, окрім однієї організації, яка в нас також існує,  - це ветеранська організація  "Об'єднання  ветеранів Другої  світової  війни".  Прошу  в  процесі доопрацювання проекту бюджету врахувати цю обставину.

     Те саме стосується  спілки  піонерських  організацій  "Молода гвардія".  На неї виділено 7,92 мільйона гривень. Чи не занадто це багато?  Можливо,  варто ці кошти направити на освіту,  там їх так бракує.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Хмельовий. За ним - депутат Чернявський.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Слов'янський   міський   виборчий   округ,   Донецька   область). Выступление мое явно больше, чем на 5 минут. Значит, буду говорить тезисно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На три хвилини розраховуйте.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Согласен.  То,  что  бюджет   антисоциальный, говорили  многие.  Но как он формируется?  Правительство ссылается только на  то,  что  Верховная  Рада  не  принимает  экономических законов.  Но  некоторые  вопросы  можно  решить,  только  применив власть.  А власть, к сожалению, не применяется. Вот масло-жировому комбинату,   который   находится   на   территории  моего  округа, инвестиций не надо.  Достаточно запретить вывоз семян  за  пределы нашей  страны,  и  этот комбинат будет работать в течение года.  В прошлом году он работал только два  месяца.  Значит,  тут  никаких денег  не  надо.  Дальше.  Солевыварочный  комбинат простаивал два года.  Мы потеряли уже рынки сбыта,  за  счет  чего  в  Республике Беларусь   Мозерский   завод   нарастил  на  45  процентов  выпуск продукции. Форма собственности изменила это предприятие, оно стало полугосударственным и потихоньку начинает набирать обороты.  Здесь особых денег не надо,  только опять применить власть.  А почему не работало  предприятие?  А потому,  что амбициозный руководитель на смежном предприятии (содовый завод) не давал  в  течение  полутора лет  рассол.  Власть  должна  быть?  Должна быть.  В нынешнем году предприятие работало только два  месяца.  Покрывает  его  Вячеслав Максимович  Чорновил.  Больше  того,  включил  его  в свои списки, потому что оно перечисляет деньги на газету "Час/Time".  А  власть никак не может заставить работать это предприятие.

     Фонд государственного  имущества  тоже  не следит.  А он и не может уследить,  поскольку предприятий в его подчинении более  чем достаточно.

     Вчера на Дне правительства рассматривался вопрос о возмещении денежных вкладов.  Я знаю,  что очень много наших граждан являются должниками за коммунальные услуги (газ,  электроэнергию и прочее). Погасить  задолженность  они  не  смогут.   Так   почему   бы   не использовать  то,  что  государство  должно  гражданам?  Пусть оно зачтет газовым компаниям.  Мы же прекрасно понимаем,  что денег  в ближайшее  время все равно люди не отдадут,  не получая заработной платы и пенсий.

     Предлагаю предусмотреть в доработанном  проекте  бюджета  вот эти цифры.  Мы таким образом решим проблему снижения задолженности по вкладам и  в  то  же  время  поможем  гражданам  избавиться  от задолженности.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,  депутате  Чернявський.  За  ним  - депутат Луньов.

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги! З  цієї  трибуни  вже  багато сказано про проект бюджету,  який ми обговорюємо, і додати щось мені важко.

     Запропонований проект бюджету не  поліпшить  стану  народного господарства,  а  тільки  погіршить.  Про  це  свідчить  те,  що 3 мільярди   бюджетних   коштів   заплановано   на    обслуговування внутрішнього  і  зовнішнього  боргу  та  4  мільярди - на державні позики.  Це вже позики на майбутнє.  Отже, в майбутньому будуть ще більші витрати на обслуговування зазначених боргів.

     Водночас практично   не   фінансується   сільськогосподарське виробництво.  Крихти,  що передбачаються  для  різних  напрямів  у сільському  господарстві,  аж  ніяк не відповідають потребам,  які належить вкладати, щоб у майбутньому бюджет був стабільніший.

     Візьмімо кілька  цифр,  котрі   вже   називалися.   Підтримка рослинництва (мається на увазі селекція) - 30 мільйонів.  Це трохи більше,  ніж один мільйон на область.  Або на підтримку  племінної справи в тваринництві. Їх, а також інші треба збільшувати в кілька разів,  інакше на краще сільськогосподарське майбутнє  України  як аграрної  держави  нічого  й  сподіватися.  Якщо  за  минулий  рік сільському  господарству  відшкодовано  витрати  лише   наполовину (аналогічно  і  поточного  року),  то це шлях у безвість,  шлях до повного      краху,      невідновлення       основних       фондів сільськогосподарського виробництва.

     Тепер про інші питання. Ігоре Олександровичу, за всієї поваги до вас,  прошу сказати:  хто вам  дозволив  (маю  на  увазі  уряд) ігнорувати   чинне   законодавство?   Практично  немає  рядка  про відшкодування  витрат  у  сільськогосподарському  виробництві   на соціальне будівництво. Щоб добудувати школи, газові мережі, які ми розпочали,  нам треба виділяти кошти, тим більше що це передбачено законодавством.

     Мушу сказати  від  усієї депутації Сумщини (і про це йшлося у виступах  інших  депутатів),  що  забирати  з  областей,  а  потім виділяти дотації - хибний шлях.  Треба, щоб дотаційних було кілька областей,  а не всі,  за винятком Донецька та  міста  Києва.  Щодо Сумщини,  Ігоре  Олександровичу,  то  наша  депутація незадоволена вашою відповіддю.

     Займати 3-4 місце з надходжень до бюджету на  душу  населення області  і  мати  25  місце  з витрат - це ж нонсенс.  Як би ви не хотіли, як би ви не казали, це дуже несправедливо, не сприяє тому, щоб  усі  обласні  структури  опікувалися наповненням бюджету.  Це призводить до зрівнялівки, яку ми стільки разів критикували.

     Ви знаєте,  що Сумщина видобуває половину української  нафти. Ніяких відшкодувань на те, що чиниться наруга над землею, проектом практично не передбачено. Це також несправедливо.

     І останнє питання, яким я хочу завершити,

- бюджетні позички. Треба подивитися, куди їх спрямувати. Якщо без них не можна  обійтися,  то  їх  треба  спрямовувати  на  подальше збільшення бюджету. Адже восьмий рік розглядаємо проекти бюджетів, та все на нижчій  і  на  нижчій  хвилі.  Куди  ж  ми  дійдемо?  20 мільярдів  -  бюджет  України  (і  то  не гарантований) - далі вже нікуди! Це практично бюджет області.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Луньов. Наступний - депутат Бєльський.

     ЛУНЬОВ Г.О.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   ядерної   політики   та   ядерної   безпеки (Кам'янськоДніпровський   виборчий   округ,  Запорізька  область). Шановні  народні  депутати!   В   основу   визначення   параметрів видаткової  частини  державного  бюджету  на 1998 рік закладено не тільки     традиційні     принципи      пріоритетних      напрямів соціальноекономічного розвитку,  а ще й запропонований Президентом принцип  бюджетного   забезпечення   виконання   найневідкладніших завдань  економічного  розвитку  та соціального захисту населення. Воно й зрозуміло,  бо подальша криза платежів, втрата внутрішніх і зовнішніх   ринків,  спад  виробництва,  фінансове  незабезпечення виробництва,  погіршення  надійності  та  безпеки  роботи  окремих високотехнологічних    підприємств   призвели   до   нагромадження небезпечних для держави невідкладних проблем,  нерозв'язання  яких може  призвести,  зокрема,  до технологічних і ядерних катастроф в енергетиці  та  до  голоду  через  байдуже  ставлення  до  проблем сільського господарства, про що я вже доповідав з цієї трибуни.

     У доопрацьованому проекті бюджету даний принцип формування не реалізовано, оскільки навіть не визначено, що ж то за проблеми.

     Звертаючись ще  раз  до  найневідкладніших  проблем,  зокрема фінансового   забезпечення  ефективності,  надійної  та  безпечної роботи атомних  електричних  станцій  і  енергосистеми  України  в цілому,   створення   належних   умов   фінансового   забезпечення виробництва та ринку сільськогосподарської продукції пропоную  ось що.

     Передбачити у    видатках   державного   бюджету   кошти   на продовження   будівництва   найважливіших   споруд   енергетичного комплексу  України  та  поліпшення  енергозабезпечення  південного регіону й Криму.  Зокрема,  на спорудження транзитних електромереж потрібно  150  мільйонів  гривень  та  240  мільйонів  гривень  на безпроцентне кредитування закупівлі газу для  забезпечення  роботи найновіших   і   найефективніших  трьох  блоків  Запорізької  ДРЕС потужністю 800 тисяч кіловат,  що тепер не діють. А вони ж повинні підтримувати  безпечний  режим  атомних  станцій  та енергосистеми України.

     Витрати на ці найневідкладніші заходи у  сумі  390  мільйонів гривень   дадуть  змогу  найближчим  часом  збільшити  виробництво електричної енергії  на  20  мільярдів  кіловатгодин,  забезпечать зростання  валового  внутрішнього продукту на 1,3 мільярда гривень та надходження до бюджету.

     Ця пропозиція  щодо  забезпечення  прибуткової  й  видаткової частин  бюджету  за рахунок зростання виробництва та надходжень до бюджету є прикладом  того,  що  проект  державного  бюджету  можна складати   не   тільки   на   основі   фіскальних  і  розподільчих маніпуляцій,  як це звикли робити наші  урядовці  під  напучування Міжнародного   валютного  фонду,  а  ще  й  за  рахунок  належного планування та розширення виробництва.

     Для забезпечення невідкладного авансування державних  закупок зерна  в обсязі 5 мільйонів тонн і фінансового забезпечення посіву та  вирощування  врожаю  пропоную  ввести  до  видаткової  частини бюджету  кошти  на  кредитування  держзакупок  зерна  у  сумі  1,2 мільярда  гривень  за  рахунок  збільшення  валового  внутрішнього продукту  і  надходжень  до бюджету на основі приросту виробництва сільськогосподарської продукції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Депутате Бєльський,  будь ласка.  За  ним  -  депутат  Віктор Герасимович  Кочерга.  Депутата  Бєльського  немає?  (Шум у залі). Вікторе Герасимовичу, прошу. За ним - депутат Юхновський.

     КОЧЕРГА В.Г.   Уважаемый   Виктор   Лаврентиевич!   Уважаемые народные   депутаты!   Не   хочется   применять  приевшееся  слово "судьбоносное",  но  мы  сегодня  принимаем  важнейшее  решение  о бюджете,  которое определит политику не только на 1998 год,  но и, без преувеличения,  на ближайшее  десятилетие,  а  может  быть,  и больше.  Этот вывод делается на основании ситуации,  сложившейся в важнейших отраслях народного  хозяйства.  Анализ  свидетельствует, что  ряд  отраслей,  определяющих  благосостояние  нашего  народа, практически    на    грани    развала.    Это     прежде     всего топливно-энергетический  и  аграрно-промышленный комплексы.  Здесь уже  выступали  депутаты  Худомака,  Степенко  и  другие  коллеги, говорили  о  том плачевном состоянии,  в котором оказалась отрасль сельського хозяйства.

     Я как представитель шахтерского региона не понаслышке знаю об очень  тяжелом  положении,  сложившемся  в  топливноэнергетическом комплексе  и  особенно   в   его   ведущем   звене,   -   угольной промышленности.  Тот,  кто  внимательно  читал  и изучал обращение министра  угольной  промышленности  Янко  к  народным   депутатам, осознал положение дел в этой отрасли.

     Приведу некоторые   цифры.   Изношенность   основных   фондов составляет 64 процента.  Сейчас требуют  замены  700  вентиляторов главного проветривания,  600 под емных машин.  Может быть, кому-то эти цифры покажутся абстрактными,  поэтому я  конкретизирую  общую ситуацию,  сложившуюся  в  угольной отрасли на примере шахт своего региона.  За годы  перестройки,  за  годы  так  называемых  реформ участились случаи производственного травматизма,  говоря конкретно

- увеличились в два раза.  Кроме того,  резко возросло  количество случаев профессиональных заболеваний шахтеров. Только за последние 5 лет на семи  шахтах  города  погибли  55  горняков.  В  основном производственный   травматизм  и  профессиональная  заболеваемость вызваны несоблюдением техники  безопасности  труда  -  значительно ухудшилось    обеспечение    горняков   спецодеждой,   спецобувью, средствами индивидуальной защиты органов дыхания и так далее. Люди страдают  от  запыленности шахт,  поэтому 60 процентов заболеваний вызвано этой причиной.  Только за последние 5 лет заболели и стали инвалидами 255 шахтеров.

     И еще  одна  беда  постигла Донбасс.  В последнее время резко ухудшилось  водоснабжение,  и   сколько   мы   не   обращались   к правительству  и  в  Верховный Совет,  чтобы выделили средства для завершения строительства канала Днепр-Донбасс,  до  сих  пор  этот вопрос  решается  плохо.  В  этом  году  нужно  было  выделить 6,5 миллиона  гривень  для   завершения   первой   очереди   и   пуска Добропольской  фильтровальной  станции,  однако выделено всего 3,5 миллиона. Прошу это учесть при доработке законопроекта.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутате Юхновський, будь ласка. Наступна

- депутат Григорович.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Личаківський  виборчий округ,   Львівська   область).  Шановний  Вікторе  Лаврентійовичу, шановні депутати!  Учора  на  Дні  уряду  я  говорив  про  потребу заставної  закупівлі зерна в державі за ціною 200 гривень за тонну та про відмову держави від  закупівлі  зерна  по  270  гривень  за тонну, як робиться тепер.

     Сьогодні я  говоритиму  про  заставну  закупівлю  вугілля для електростанцій. Справа в тому, що всі електростанції запроектовані тільки  на певну калорійність вугілля.  А вугільні шахти Донбасу і Західного  вугільного  басейну  можуть  давати   вугілля   високої калорійності.   Але   вони  поставляють  вугілля  за  бартером,  і внаслідок того втрачають на ціні вугілля  в  півтора  раза  більше коштів,  а  відтак  і на придбанні потрібних матеріалів,  які вони дістають за бартером.

     Якби ми дали шахтам живі гроші,  я вас запевняю,  що  була  б розв'язана   проблема   вугілля,   з   одного   боку,  і  проблема електростанцій,  з другого.  Тому треба на наступний рік у бюджеті передбачити  кошти  для  заставної закупівлі вугілля в розмірі 580 мільйонів гривень.

     Друге питання, яке я мушу порушити. Це добудова Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд.  Ви знаєте, що цей комбінат будувався на кошти колишнього Радянського Союзу,  а тепер України,  Румунії,  Словаччини  і  Угорщини.  Україна  має  там 52 відсотки.  І ось весь час точиться  суперечка  про  те,  чи  варто добудовувати Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд, чи не варто.

     Аналітично-консультативна рада докладно вивчила це питання, і я  мушу  доповісти  Верховній Раді,  що ми маємо варіант,  за яким добудова комбінату  рентабельна  для  України:  це  за  умови,  що комбінат  у  майбутньому буде міжнародним акціонерним товариством. Кожна держава, що вклала кошти у його будівництво, вкладатиме їх і в  експлуатацію.  Україна  вкладатиме  52  відсотки,  Румунія - 19 відсотків і так далі.  Якщо ж Україна  сама  візьме  на  себе  всі витрати на експлуатацію комбінату, він стає нерентабельним.

     Отже, маємо  певний  вихід.  Крім того,  маємо ще й величезні поклади окислених руд, які тепер ідуть у відвали. Використання цих руд       фактично      розв'язує      проблему      Криворізького гірничо-збагачувального комбінату.

     Третє питання - проблема податків.  Ми постійно  не  збираємо всього  обсягу податків.  Ті чи інші нарікають на те,  що в країні високі податки. В мене не складається враження, що податки високі. Але  податкова  система  неврегульована.  Тому  ще минулого року я подавав пропозицію Президентові і тепер те саме пропоную.  Шановні друзі,  ми  повинні запровадити фіксований обсяг оподаткування для кожного   адміністративного   району   держави,   грунтуючись   на нормативах минулого року.  Тобто район за рік має здати стільки-то грошей з таких-то видів податків.  Що він збере більше, те - його. Так  само  на  кожне  (особливо  велике) підприємство накладається фіксований  обсяг  оподаткування.  Те,  що  підприємство   зробить більше,  -  не  оподатковується.  І  в  такий  спосіб  ми фактично зменшуємо податки, не змінюючи їхньої назви.

     І, нарешті,  останнє  питання  -   проблема   Всеукраїнського об'єднання ветеранів, яке я представляю. Це об'єднання має півтора мільйона членів,  але зовсім не інвестується державою порівняно  з іншими  об'єднаннями.  Прошу  Ігоря Олександровича підтримати нас, коли ми подамо заяву до Міністерства фінансів, щоб наше об'єднання одержало теж певну частку державного фінансування.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, Ліліє Степанівно. Наступний - депутат Пилипчук.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Снятинський виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Шановний Вікторе  Лаврентійовичу,  шановні  члени  уряду,  шановні  народні депутати!  На жаль,  сумною статистикою останніх років  є  те,  що Україна  посідає  чільні  місця,  скажімо,  з дитячої смертності в Європі,  зі смертності чоловіків -  у  світі.  Та  й  загалом  усі соціально-економічні показники України здебільшого негативні. Мені не хочеться,  щоб ми вписали свій рядок до Книги рекордів Гіннесса як держава,  котра ще цього літа жила без бюджету.  Переконана, що повторити таку практику було б ганебно і не  по-державному,  та  й годі нам негативних показників.

     Зрештою, стан  суспільно-економічного  життя  зумовлюється не бюджетним процесом, а іншими процесами, параметрами і поняттями. Я цілком  погоджуюся з тим,  що причинами,  через які ми опинилися в такому становищі,  є передусім колективна безвідповідальність, яка виявилася,   приміром,   у   невиконанні  хоча  б  трьох  останніх п'ятирічок та,  можливо,  у невдалих реформах, які починалися 1985 року. Але йдеться про конкретне. Після прийняття нового Закону про вибори,  можливо,  ця   колективна   безвідповідальність   нарешті завершиться,  і  ми чітко знатимемо,  хто винен,  який уряд та яка політична сила відповідає за невиконання і дохідної,  і  витратної частин бюджету.

     Що позитивне в даному проекті? Точнішою є форма викладу, і це імпонує.  Можливо, позитивом є те, що все-таки передбачено видатки на  покриття  заборгованості,  які утворилися за попередніх років. Мені приємно,  бо це моя пропозиція ще позаминулого року,  коли ми ухвалювали тодішній бюджет.  Але зміст,  безумовно, не задовольняє всіх і кожного зокрема.

     Централізувавши ПДВ,  а також  усі  кошти,  ми  не  розробили законодавства   для  формування  бюджету  на  місцевому  рівні.  А оскільки це так,  то я пропоную всі виплати (на дітей,  інвалідів, багатодітних)  здійснювати  так  само  централізовано  з  тоготаки бюджету.

     Оскільки ми не  маємо  можливості  фінансово  наповнити  наші потреби і забезпечити їх, я говоритиму більшою мірою про мораль. А мораль така.  Мені  приємно,  що  сьогодні  говорили  про  потребу рятувати  Вугілля  з  великої  літери.  Я хочу сказати про потребу рятувати громадянина,  який живе в державі з  такою  демографічною ситуацією.

     Що пропонується?  Переглядаючи  потреби на охорону здоров'я в деяких органах управління,  я звернула увагу на те,  що крім їхніх закладів   охорони  здоров'я,  зокрема  податкової  адміністрації, з'явилися ще й інші заклади охорони здоров'я. Раніше даних цифр не було.

     Це аморально. Мусимо діяти за принципом великого Довженка: "Я не смію жити краще, ніж живе мій народ". Нехай оздоровлюються люди в  тих  закладах  охорони  здоров'я,  але  треба хоча б мільйондва перекинути  на   фельдшерсько-акушерські   пункти,   на   допомогу пологовим будинкам. Якщо народиться квола дитинка і буде виходжена завдяки купленому апарату для реанімації,  то цим буде  справджено якраз  той моральний принцип,  який надолужить брак фінансування в даному  бюджеті.  Прошу  врахувати   дані   доповнення,   тоді   я підтримуватиму цей проект бюджету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Депутате    Пилипчук,    будь    ласка. Підготуватися депутатові Семенюк.

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область). Шановні колеги! Що я можу сказати стосовно бюджету? (Шум у залі).  Чую,  що всі за мене можуть  сказати.  Формально  бюджет виписаний добре.  Питання в іншому: що це за бюджет і якими будуть наслідки його впровадження?

     Нинішня економіка в координатах наявної податкової, кредитної і  платіжної  дисципліни  вичерпала себе,  і потенціал її руйнації зростатиме  на  порядок.   Ніколи   не   буде   підвищено   пенсій пенсіонерам,  ніколи  не  буде  вчасно виплачено заробітної плати, якщо не запрацюють  донори  -  підприємства.  Саме  співвідношення дохідних  частин 1997 і 1998 років ще раз засвідчує катастрофічний спад рівня валового продукту.  Тому якщо ми не здійснимо комплексу заходів для забезпечення працездатності первинної ланки економіки, бюджет цей стане бюджетом  руйнування  економіки,  а  не  бюджетом зростання.

     Навіть залишивши  ті  самі  дохідну  і витратну частини (хоча приблизно чверть витрат і третина доходів у цьому проекті  бюджету просто  не  показані,  але то вже інша справа),  ми доконче мусимо змінити  їхню  структуру.  Податкові  платежі  потрібно   зменшити буквально наполовину, бо вони вдвоє більші тієї критичної межі, за якою  починається  руйнування  економіки.  Мусимо  зменшити  вдвоє податки, інакше навіть теоретично неможливе відтворення економіки.

     Стосовно структури цін. Ціна на нафту, газ та послуги зв'язку більш  ніж  на  60  відсотків  складається  з  податків.  А   якщо порахувати  повторно на основі технології формування витрат і цін, то ця сума буде ще більша.

     Якщо уряд не візьме на себе удар  від  зменшення  податкового тиску  і  не  отримає  ці  кошти  з  інших  джерел  - від грошової приватизації чи за рахунок зовнішніх запозичень,  економічний спад триватиме.  А це означає, що нинішній уряд, так само як і минулий, знаючи,  що працюватиме лише рік,  зробить  свою  справу  і  піде. Будемо  ж  патріотами  -  візьмімо  на  себе  відповідальність  та зменшимо податки,  зменшимо  проценти  нарахувань  за  кредит.  На сьогодні гнучкості кредитних ресурсів немає.

     Потрібно розв'язати  проблему  платежів.  Як  це  зробити,  я запропонував у плані виходу з кризи,  що  був  підтриманий  112-ма депутатами.

     Якщо є потреба, я готовий співпрацювати з урядом і комітетом. Якщо немає,  то затвердження бюджету  перетвориться  на  цілковиту формальність.   І  немає  ніякого  значення:  затвердимо  ми  його сьогодні, не читаючи або написавши присуд "сжечь, не читая", через місяць,  через три місяці чи через півроку. Якщо дані три елементи не  буде  змінено,  то  це  буде  бюджет   подальшого   руйнування економіки.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка,    Валентино   Петрівно   Семенюк. Підготуватися Дмитру Дмитровичу Петренку.

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область). Я не повторюватимуся, бо сьогодні вже багато говорили про те,  що треба  шукати  донорів.  Шановний  Володимире Мефодійовичу!  Сьогодні  треба  займатися  виробництвом  і пошуком ринків  збуту  продукції.  Інакше   кажучи,   наповнювати   бюджет фінансами   через  реалізацію  тієї  продукції,  яка  на  сьогодні найприбутковіша та найпотрібніша.  Це, зокрема, хліб, олія, цукор, золото  - продукти,  які мають бути в руках держави,  тоді держава зможе отримувати прибутки.

     Аналізуючи доопрацьований проект Закону про Державний  бюджет на 1998 рік,  можна побачити, що він майже не змінився, незважаючи на  розширення  відповідних  таблиць.  Але  головне,  чого  ми  не побачили  у проекті бюджету,  - це визначення основних показників. Насамперед це показники мінімальної заробітної плати та пенсії,  а також   нагромадження,   -  тобто  коштів,  які  спрямовуються  на відновлення  основних  засобів.  Розрахунків,  на  жаль,  у  цьому проекті взагалі немає.

     У законопроекті  також  не  визначено  пріоритетних  галузей, тобто  галузей,  які  дають  продукцію,  що  швидко   реалізується безпосередньо споживачеві.

     Відповідно до  статистичних  даних  середня заробітна плата в Україні на 1 листопада становить 117 гривень,  але  36,9  мільйона чоловік мають набагато менший середній дохід. Постає запитання: що сьогодні людина в змозі купити?  Зрозуміло, що насамперед продукти харчування та ще якусь одяганку.

     З огляду  на  це нам і потрібно визначити пріоритетні галузі. Це  мають   бути   сільське   господарство,   харчова   та   легка промисловість.   І   пріоритетність   повинна  бути  не  тільки  у фінансуванні,  а й в оподаткуванні.  А  що  ми  бачимо  в  проекті бюджету на 1998 рік?

     Ми централізували податок на додану вартість.  Це,  звичайно, добре, оскільки таким чином поповнили бюджет. Але ми не врахували, що  ПДВ  -  це механізм підвищення внутрішніх цін.  Коли я в цьому залі запропонувала зняти податок на додану вартість  з  реалізації сільськогосподарської    продукції,    особливо    для   бюджетних сільгосппідприємств і  організацій,  аби  не  збіднювати  бюджетні кошти та зменшити внутрішню ціну, що стане стимулом для реалізації продукції через відповідні державні установи,  мене,  на жаль,  не підтримали.   А   пропонувався   саме  той  механізм,  який  давав можливість  реалізувати  внутрішню  ціну,  можливо  навіть,  через реалізацію  продуктів.  Прикладом  є  Польща,  яка  вже  пішла цим шляхом.  Гадаю,  що потрібно під час перегляду законів про податок на додану вартість у податок на прибуток підприємств це врахувати, оскільки тепер внутрішня ціна набагато вища,  ніж зовнішня,  через те що ми стимулюємо податковий прес.

     Вважаю за потрібне наголосити на головному.  Якщо аналізувати надходження від податків, особливо від податку на додану вартість, то можна побачити,  що практично вся виробнича сфера оподаткована, як у народі кажуть,  по саму зав'язку.  А в невиробничій ми чомусь багатьох  звільнили від оподаткування,  зокрема - торгівлю цінними паперами,  надання брокерськоділерських послуг,  гральний  бізнес, страхування.   Тобто   ті,   що   не   виробляють,   то  ще  й  не оподатковуються. Треба все це переглянути.

     Варто додати,  що,  приймаючи Закон  про  податок  на  додану вартість,  ми передбачили так званий факторинг, тобто перепоступку боргових зобов'язань.  Загальна сума вексельного обігу  в  Україні тепер  становить  1 мільярд 239 мільйонів,  тобто дві третини цієї суми - це кількість  непогашених  векселів  у  товаровиробника,  в даному разі підприємств агропромислового комплексу.  Надаючи право перепоступок  боргових  зобов'язань,  ми  надаємо  право   відмити "брудні"  гроші  і тим самим закладати додаткові витрати в бюджеті на погашення відповідних відсотків.

     Спинюся ще на одному важливому моменті.  Стаття 5  передбачає надходження від приватизації 586 мільйонів гривень. Якщо розкласти за областями,  то це,  виходить,  тільки регіональна приватизація. Центральної  приватизації  у  Фонді  державного  майна фактично не зазначено. Зокрема, в Херсонській області підлягає приватизації 10 об'єктів  на  загальну суму 5 тисяч гривень.  Виходить 500 гривень один об'єкт.  Дозвольте запитати:  який це об'єкт - групи  "А"  чи "Б"?

     Свої пропозиції  Комітет з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села подасть  письмово. Пропоную від кожного комітету ввести представників до комісії, яка доопрацює та з урахуванням загальноприйнятого рішення внесе проект на розгляд до сесійного залу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутате Петренко,  будь ласка.  За ним - депутат Єськов.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Перевальський  виборчий  округ,  Луганська  область).   Уважаемые коллеги!   В  очередной  раз  предложенный  правительством  проект бюджета отражает состояние  в  экономике,  которая  пришла  уже  к полному   краху.   Это,  в  свою  очередь,  является  практическим воплощением  великого  теоретического  труда,  именуемого  "Шляхом радикальних  реформ".  Но страдают от этого не теоретики,  которые писали,  а простые люди.  Это проявилось особенно на  предприятиях угольной  промышленности.  В угольной отрасли получают ежемесячные регрессные пособия более 200 тысяч  человек.  По  состоянию  на  1 октября  нынешнего  года задолженность по выплатам единовременного пособия в связи с  утратой  трудоспособности  на  производстве  по шахтам  отрасли составила 205 миллионов гривень,  а по ежемесячным регрессным искам - более 125 миллионов.

     Ожидаемые долги по единовременным выплатам на конец  текущего года достигнут более двух миллионов гривень.

     На большинстве предприятий имеются долги по этим выплатам еще на 1994 год,  а общие суммы начисленных регрессов достигли  200  и более процентов от фонда зарплаты предприятий,  хотя до введения в действие  Закона  об  охране  труда  они  составляли  всего   лишь полтора-два процента.

     Особенно напряженная   обстановка  с  выплатой  и  погашением задолженности по единовременным пособиям и регрессным искам в силу сложнейших   горногеологических  условий,  недостатка  необходимых технологий,  а следовательно,  с повышенным травматизмом сложилась на   шахтах   центрального   Донбасса.  Только  по  трем  угольным об единениям  задолженность  по  выплатам  составляет   более   45 миллионов гривень ,  а по текущим регрессам - 28 миллионов.  Общая сумма долгов превышает 70 миллионов гривень.

     Ситуация обостряется  тем,  что  в  последнее  время   многие трудящиеся     отрасли,    потерявшие    трудоспособность,    изза невозможности предприятий погасить эти долги обращаются в судебные органы,   и   суды   принимают   решения   по   аресту   и   описи высоколиквидного имущества  шахт  для  его  продажи  и  расчета  с трудящимися.   Арест   накладывается   на   кабельную   продукцию, компьютерную технику,  грузовой и легковой автотранспорт, мебель и многое другое. Все больше входит в практику обращение работников к судебным  органам  не  только   по   вопросам   компенсации   сумм единовременных  выплат,  но  и  по  возмещению  морального ущерба, нанесенного работникам из-за несвоевременной выплаты.  Более того, невыплаченные суммы индексируются на коэффициент от 2 до 2,5. Если такая практика судебными органами будет применяться к предприятиям и   в  дальнейшем,  то  общая  сумма  задолженности  составит  700 миллионов гривень.

     Выход из  этой  ситуации  один  -  предусмотреть  в   проекте государственного  бюджета  на  1998 год погашение задолженности по единовременным выплатам в сумме 220 миллионов гривень для  расчета с трудящимися. Необходимо также внести соответствующие изменения и дополнения в Закон об охране труда. Непринятие этих решений грозит социальным  взрывом  в  угольных  регионах  и  остановкой угольных предприятий вообще.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  депутате Єськов.  За  ним  - депутат Свято.

     ЄСЬКОВ В.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Антрацитівський   виборчий  округ,  Луганська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Виктор  Лаврентиевич,  уважаемые  народные депутаты!  Сегодня  мы  обсуждаем  проект закона Украины,  имеющий судьбоносное значение для всех отраслей народного хозяйства, в том числе и для угольной.  О проблемах угольщиков в этом зале говорили уже не раз.  Да это и  понятно,  ведь  угольная  отрасль  является первым  кирпичиком  в  пирамиде экономики.  Из-за дефицита времени остановлюсь на одном крайне больном  и  отрицательно  влияющем  на хозяйственную    деятельность    угольных   предприятий   вопросе: содержание на их  балансе  социальной  сферы  и  необходимость  ее передачи в коммунальную собственность.  Довожу до вашего сведения, что  сегодня  на  балансе  предприятий   угольной   промышленности находится  22,6  миллиона квадратных метров жилья,  806 котельных, 3000  километров  тепло-  и  водопроводных  сетей,   555   детских дошкольных учреждений,  316 клубов, 347 библиотек, 216 стадионов и много  других  об ектов  социальной  сферы.   На   их   содержание необходимы  огромные  средства.  Только в прошлом году из-за этого убытки составили около 300 миллионов гривень, что прямо ложится на себестоимость  добываемого  угля.  Если  в  среднем  себестоимость добываемой тонны угля составляет 70 гривень,  то в ней затраты  на содержание социальной сферы составляют около 10 процентов.

     В связи с этим, а также из-за отсутствия необходимых средств, состояние об ектов социального  назначения  постоянно  ухудшается, увеличивается кредиторская задолженность. Только за энергоносители долг составляет свыше 200 миллионов гривень.

     Поэтому указом Президента Украины от 7 февраля  1996  года  и предусматривалось   в   целях  финансового  оздоровления  угольной отрасли принять меры - в течение 1996  года  и  первого  полугодия 1997  года  поэтапно  передать  в  коммунальную  собственность все об екты социальной инфраструктуры предприятий.  Однако хотя указ и принят, но о нем сразу же, как и о многих других, забыли.

     Так, в  соответствии  с распоряжением Кабмина от 11 июля 1996 года  N  386-р  подлежали  передаче  в  1996  году  11,6  миллиона квадратных  метров жилья,  305 детских дошкольных учреждений,  245 об ектов социально-культурного назначения -  всего  на  сумму  150 миллионов  гривень.  Выделено же было лишь 10,7 миллиона,  то есть 7,1 процента от предусмотренного. А из предусмотренных бюджетом на 1997  год  средств  в сумме 25 миллионов гривень выделено лишь 1,5 миллиона. Подобное продолжаться не может.

     В связи с этим я обращаюсь к вам, уважаемые народные депутаты и  члены  правительства,  при  доработке  проекта Закона Украины о Госбюджете на 1998 год предусмотреть отдельной  строкой  выделение предприятиям  Министерства  угольной  промышленности  на  передачу об ектов социальной сферы в коммунальную собственность  средств  в сумме   267  миллионов  гривень.  Если  мы  сегодня  не  поддержим шахтеров,  наступающая зима станет окончательной  катастрофой  для всей Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Свято   Василь   Петрович.  Будь  ласка. Підготуватися депутату Гармашу.

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий   округ,    Хмельницька    область).    Дякую,    Вікторе Лаврентійовичу.  Шановні  колеги  депутати!  Я  знаю,  що  в  ефір трансляція не йде,  але справа в іншому.  Ми дуже багато говоримо, але  все  визначається  одним-єдиним  -  правилами гри.  І те,  що здається абсурдним за  одними  правилами  гри,  є  цілком  логічно витонченим за іншими правилами гри.

     Так от,  стосовно  правил гри.  Якщо правила гри відображають державницьку позицію захисту інтересів народу,  то  те,  що  тепер робиться  в нашій Україні на рівні виконавчих структур,  є театром абсурдів. Доказ тому - бюджетна політика. Хто це вигадав планувати бюджет  в  межах  одного  року з мінімізацією і фіксацією дефіциту бюджету в процентах, коли економіка знаходиться у кризовому стані? Чому  не  робимо  так,  як роблять у розвинутих державах світу,  - планування бюджету в межах економічного циклу?  Збільшення ножиць, що  називається  дефіцитом  бюджету,  шляхом збільшення видатків і зниження податкового пресу має  на  меті  одне-єдине  -  запустити двигун   виробництва.  І  це  нам  сторицею  віддасться  на  етапі піднесення економіки, на етапі виходу з цієї біди.

     Друге питання.  Жаль,  що Сергій  Леонідович  вийшов  звідси. Можливо,  він  мене  почує  чи  йому  передадуть.  Шановний Леонід Данилович Кучма про це також повинен почути.  Ющенку  також  варто було б це послухати. Ідеться про грошово-кредитну політику.

     Люди добрі!  Коли не вистачає обігових коштів, коли їх усього 10 відсотків до вартості  валового  внутрішнього  продукту,  то  я ставлю  запитання:  а  чим  обслуговувати  90  відсотків  вартості валового внутрішнього продукту?  Або товарів та наданих послуг?  А звідси і бартер,  а звідси і проблема взаємонеплатежів і все інше. То чому ж це так робиться? А тому, що інші правила гри. А які ж то інші правила гри?  Розігрується карта 30-х років Сполучених Штатів Америки - довести до банкрутства і за безцінь скупити  за  рахунок тих розкрадених коштів, які ми вже розтягнули.

     Ми шукаємо  крихти  для  того,  щоб поповнити дохідну частину бюджету.  Зменшуємо  коефіцієнт  амортизаційних   відрахувань.   І набрали  аж  1,3 мільярда гривень.  Шановні!  Не забувайте,  що ми працюємо на вичерпання  основних  фондів,  і  почнеться  ланцюгова реакція повного розвалу економіки.

     Наступний момент. А чому не запитуєте, де ж ті 99,9 відсотка, або від 180 до  300  мільярдів  гривень,  від  приватизації?  Адже надійшло до бюджету лише 550 мільйонів. А де ж та сума компенсації від 134  мільярдів  (за  моїми  даними,  більш  як  200  мільярдів гривень)?  От звідки треба поповнювати бюджет!  От звідки починати вирішувати ці проблеми! Але не ті правила гри.

     А тепер про тактику з позиції конкретних цифр,  бо  кажуть  у народі: "За трьома соснами та ліс трудно побачити". Мене цікавить, хто це з Кабінету Міністрів таку цікаву  ідею  вніс?  Попереднього разу  на  вибори  і референдуми виділялося 5 мільйонів гривень.  І раптом збільшення цифри до 50 мільйонів гривень, тобто в 10 разів. Для порівняння: на соціальний захист - також 50 мільйонів гривень, на надзвичайні ситуації - лише 6 мільйонів.

     Я хочу поставити ще одне запитання. Шановні члени уряду, буде кращим  бюджет 1998 року чи гіршим?  Про це ніхто не говорив.  А я кажу,  що буде гіршим.  При  приведенні  до  спільного  знаменника зниження  видатків  на  соціальний  захист становить 12 відсотків, зниження видатків на освіту,  видатків на охорону здоров'я -  10,7 відсотка.  Згідно  з  попереднім  варіантом  зниження  видатків на комунальну  сферу  становила  20,7  відсотка.  Тепер,  правда,   5 відсотків додали,  і виходить 50 мільйонів,  тобто на 16 відсотків зниження.

     А тому в мене  конкретні  пропозиції.  Нам  зараз  викручують руки:  не приймеш бюджет - будуть розтягувати те,  що є. Але кожен день  тієї  політики,  яка  проводиться,  -  це  розтягування,  це добивання України.  Отже, ми знаходимося між молотом і ковадлом. У зв'язку з цим  хотів  би  нагадати  народну  мудрість:  "Не  проси кращого, щоб не було гіршого". А тому основний девіз цього бюджету 1998 року повинен бути:  бюджет 1998 року - не гірший від  бюджету 1997  року,  і  насамперед  за  такими  основними показниками,  як видатки на  соціальний  захист,  освіту,  охорону  здоров'я,  АПК, паливно-енергетичний комплекс.

     Шановний Сергію      Леонідовичу,     закінчується     ядерне компенсаційне  паливо,  а   це   означає   зменшення   виробництва електроенергії  від 30 до 50 відсотків.  У мене в окрузі вже все в пітьмі потопає, як і вся Україна...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть,  будь ласка,  мікрофон.  Дякую,  Василю Петровичу.

     Депутат Татаринов. Його немає.

     Янко Станіслав Васильович. Будь ласка.

     ЯНКО С.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Селидівський   виборчий   округ,   Донецька  область).  Уважаемые народные  депутаты,   уважаемые   члены   правительства!   Я   уже неоднократно  с  этой  трибуны  выступал  по  поводу  формирования бюджета,  и прежде всего бюджета угольного.  Думаю, что позиции, о которых я постоянно говорю,  вам известны.  Сегодня они были очень четко   изложены   в   выступлении   бывшего   министра   угольной промышленности  Николая  Сафоновича  Сургая,  и  повторять их я не намерен.

     Я хотел бы сказать следующее. В угольной промышленности долги по  заработной плате на сегодняшний день составляют 1 миллиард 860 миллионов,  долги перед людьми,  которые потеряли  так  называемые единовременные  выплаты,  -  более  200  миллионов,  и примерно на столько же не выплачено травмированным регрессных исков.  На конец года  мы выйдем по долгам перед трудящимися отрасли на сумму почти 2,5 миллиарда гривень.  И  это  в  условиях  выполнения  угольного бюджета текущего года!

     На следующий год,  как уже было сказано, бюджет по углю будет примерно на 450-500 миллионов гривень меньшим.  У  меня  возникает вопрос:  мы что,  вообще не собираемся с шахтерами расплачиваться, даже текущую заработную плату выплачивать?  При таком  бюджете  мы вообще  не  сможем  погасить  ни  одной  копейки  наших  долгов по заработной плате и по  единовременным  выплатам!  Сегодня  у  стен Администрации  Президента,  у  меня  под министерством стоят люди, которым не выплачены единовременные пособия по травмам и по потере трудоспособности.  Они  буквально  ежедневно приезжают.  Буквально ежедневно приходится принимать  какие-то  решения.  Мы  к  проекту бюджета  дали  свои  предложения,  заложили  220  миллионов.  Надо обязательно найти эти деньги,  их обязательно  надо  включить.  Не сделаем  этого  -  будем  постоянно разбираться с этими людьми,  и социального спокойствия в Украине никогда  не  будет,  никогда  не сможем решить главную задачу - реформировать нашу экономику.

     И последнее.  2 миллиарда 400 тысяч гривень - это тот минимум дотации,  без которого отрасль жить не сможет.  Цифры  же  проекта бюджета   по   угольной   промышленности   не   оставляют  никаких (подчеркиваю - никаких!) шансов для выживания отрасли.  Я понимаю, что бюджет надо принимать. Но я твердо убежден, что он должен быть коренным  образом  пересмотрен,  во  всяком  случае  по   угольной отрасли.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Анісімов Леонід   Олександрович.  Потім  -  Степанов  Михайло Володимирович.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемые  члены правительства!  Я выслушал сегодня очень много выступлений и  практически  с  каждым сказанным  здесь  словом  могу  согласиться.  Но  сам  себе  задаю вопросы:  а кто все-таки будет в этом зале арбитром?  Может или не может проект Государственного бюджета на 1998 год удовлетворить по расходной  части  каждого  здесь  сидящего,  который  представляет определенное   направление,   определенную  отрасль,  определенный комитет, определенный регион? Наверное, нет.

     Я думаю,  что  в  конце  выступят  представители   бюджетного комитета   и,  возможно,  внесут  определенную  ясность,  то  есть выступят именно как арбитры. Я рекомендовал бы к ним прислушаться.

     Я не случайно во время первого рассмотрения проекта  говорил, что  необходимо  определиться по двум-трем направлениям в народном хозяйстве,  которые смогут обеспечить доходную часть бюджета, и по двум-трем  направлениям  социального обеспечения (к примеру,  надо лечить, надо учить и надо содержать 14 миллионов пенсионеров). Все остальные  высказанные  здесь  предложения,  наверное,  не удастся профинансировать на все 100 процентов.

     Еще один вопрос сегодня в  зале  прозвучал  -  о  компенсации вкладов  населения.  Я  называю  конкретную цифру.  Мне,  конечно, хотелось бы,  чтобы в Государственном бюджете,  проект которого мы будем  рассматривать во втором чтении (говорят,  в первом,  хотя я считаю,  что-таки во  втором),  отдельной  строкой  была  записана сумма,  как  я предлагал,  - не менее 600 миллионов.  Но эту цифру надо поднимать.

     Могут сразу же задать вопрос:  откуда брать для этого деньги? Я называл цифру и еще раз повторю,  обращаясь к правительству: эти кредиты  были  взяты  у  нашего  населения  на  протяжении   всего существования  Советского  Союза  и  тогда,  когда  Украина  стала государством самостоятельным.

     Сегодня в Государственный  бюджет  закладывается  возвращение внутреннего  и  внешнего  долга  в  сумме  порядка  3,5  миллиарда гривень.  Если эти внутренние и внешние долги, действительно, были взяты государством,  то их надо отдавать,  никто не возражает.  Но эти долги появились у нас на протяжении последних 5 лет. Поэтому я всетаки  предлагаю их выплату сократить на 50 процентов,  а вторую половину  оттуда  переадресовать  именно  на  это  направление   - компенсацию вкладов.

     Следующий вопрос.  Я  рекомендовал сегодня Кабинету Министров при рассмотрении проекта Госбюджета во втором чтении внести строку о   программе  "Автомобильный  лист  Украины".  Мы  приняли  здесь прекрасное решение по АвтоЗАЗу.  Вносятся предложения,  и есть уже законопроекты, относительно комбайностроения. Вносятся предложения по другим отраслям народного хозяйства,  непосредственно связанные с использованием автомобильного листа.  Но где мы будем его брать? Это снова доллары и закупки за границей.  Если  немного  и  не  на полную программу, то такая строка должна быть в Госбюджете, мы это должны финансировать.

     Поэтому я  предлагаю  сегодня  после  рассмотрения   передать проект  бюджета  в  Комитет  по  вопросам  бюджета  для дальнейшей доработки и,  рассматривая его во втором чтении  или  в  повторном первом  чтении,  идти  по  каждой  норме  и  статье,  вести по ним дискуссию, голосовать и принимать Госбюджет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Степанов  Михайло   Володимирович.   Будь ласка. За ним - Вітренко Наталія Михайлівна.

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (Слов'яносербський виборчий       округ,      Луганська      область).      Уважаемый председательствующий,  уважаемые депутаты!  То обсуждение  проекта бюджета,  которое сейчас у нас происходит,  лично я воспринимаю не как некое законодательное, а скорее ритуальное действо, потому что мы принимаем бюджет не для того, чтобы правительство его выполняло (а оно его выполнять не будет или будет выполнять только  то,  что ему выгодно).

     Тем не  менее  я хотел бы обратить ваше внимание на некоторые моменты.  Не так давно мы тут слушали отчет Фонда государственного имущества,   и   я   говорил  о  том,  что  есть  у  нас  все-таки государственная собственность,  есть акции. Но в проекте бюджета я так и не найду, где же эти дивиденды на акции, которые принадлежат государству.  То ли это доходы "від власності  та  підприємницької діяльності",  то ли еще там что-то. Почему нет конкретной строки в бюджете:  вот это доходы,  вот это дивиденды, полученные на акции, которые  находятся  в  государственной  собственности?  Пока такой строки не будет,  мы так и не получим денег ни на  пенсии,  ни  на заработную плату,  о которых сейчас говорили мои товарищи,  прежде всего из Донбасса.

     Я не буду повторять то, что до меня было сказано. Скажу лишь, что  не  смогу  смотреть  в глаза своим избирателям,  прежде всего шахтерам, а у меня их большинство в округе, если в этом бюджете на ту  же угольную промышленность цифра не будет увеличена по крайней мере вдвое.

     Посмотрите, на этот год у нас было 1 миллиард 80 миллионов, а сейчас только миллиард. Дальше, как говорится, идти некуда. Что же касается 300 миллионов на реструктуризацию,  на закрытие шахт,  то на эти деньги можно лишь три шахты закрыть, и все. Поэтому я сразу говорю о том,  что не буду голосовать за  этот  бюджет,  если  эта цифра не будет увеличена.

     И последнее.  Я не могу понять, по какому принципу в статье 9 устанавливали вот эти цифры для каждой области. Каким образом - то ли на душу населения считали, то ли еще на что-то? Я согласен, что для Житомирской области 240 миллионов выделяют,  это чернобыльская зона.  А почему,  допустим, мы нашему Пьемонту - Львовской области должны отдавать 227 миллионов?  Может быть,  потому,  что там были такие вот руководители вроде нашего коллеги Чорновила,  что теперь приходится вбухивать туда такие средства через несколько лет после их правления?  Мне непонятно и то,  почему Луганская область, где, действительно,  и экологическая,  и социальная катастрофа,  почему этот  депрессивный,  как  модно  сейчас говорить,  регион получает меньше,  чем в целом сельскохозяйственная область.  Поэтому у меня одно  предложение.  Вы,  как хотите,  дорогие коллеги,  я за такой бюджет голосовать не буду.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітренко Наталія Михайлівна. Підготуватися Марченку Володимиру Романовичу.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  реформи  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Поважне панство!  Можна відключати   трансляцію,   можна  обговорювати  проект  бюджету  у Верховній Раді,  можна не обговорювати.  Як учора уряд  повівся  з нами  -  витер  об  нас  свої  ноги і пішов,  так він поводиться і надалі.

     Міністр економіки  Віктор  Суслов  в  інтерв'ю  після  з'їзду Соціалістичної партії сказав,  що бюджет все одно буде прийнято до 27 грудня 1997 року.  Тобто можете обговорювати,  погоджуватися чи не погоджуватися,  бюджет буде прийнято. Чому? Тому, що такі умови Міжнародного валютного фонду,  тому,  що гроші потрібні на  вибори тим,  кого  фінансує Міжнародний валютний фонд і хто реалізує саме рецепти Міжнародного валютного фонду в Україні.

     Вам роздано  проект  постанови,   який   ми   підготували   з Володимиром Романовичем. Там ми намагалися довести і теоретично, і практично повну неможливість  розгляду  проекту  бюджету  в  цьому залі.  Ну,  немає,  немає  плану  соціально-економічного розвитку! Обурюється міністр вугільної промисловості,  і я повністю  поділяю його обурення. Бо де план розвитку вугільної промисловості? Під що ті гроші плануються? Потрібен спочатку план, а нам його не дали, і ми  його  не  затверджували.  Треба показати,  скільки шахт будуть закривати,  із скількох шахт виганятимуть людей на вулицю,  щоб ми відразу   знали,  скільки  буде  безробітних  тільки  у  вугільній промисловості.

     Далі. Немає програми діяльності уряду.  Немає,  не подана, не затверджена.  Але ж бюджет приймається на основі плану і на основі програми!

     Ми сьогодні тут слухали  виступ  міністра  Мітюкова.  Валовий продукт  уже  знизився  на  5  відсотків.  Я  тут говорила про 3-4 відсотки,  тому що за офіційними даними  за  9  місяців  було  3,4 відсотка падіння. Але ж на наших очах з цієї трибуни про зростання валового продукту казав Лазаренко. Він казав, що ВВП зростатиме. А потім   Президент   повторив,  що  валовий  продукт  у  1997  році зростатиме.  Як бачите,  усі всіх обманюють.  На обмані  будується бюджет,  а  потім  у  цьому  залі  обговорюємо,  як ми будемо його розподіляти. Та не можна розподіляти того, чого немає і не буде!

     Ось чому  ми  сьогодні  вимагаємо:  оскільки  проект  бюджету взагалі не відповідає найважливішій статті 48 Конституції, вважати його неприйнятним. Це по-перше.

     По-друге, пропонуємо відхилити доопрацьований проект бюджету.

     І, по-третє,  пропонуємо  зобов'язати  Кабінет  Міністрів  до кінця  листопада подати Верховній Раді план соціально-економічного розвитку і  Програму  діяльності  уряду,  бо  відправляти  його  у відставку  потрібно  саме  на  основі  плану  і програми.  Ми тоді переконаємось, що вони не можуть і не здатні працювати.

     І останнє.  Треба розробити проект Державного бюджету на 1998 рік тільки на основі нової нормальної Програми діяльності Кабінету Міністрів.  Інакше всі наші розмови тут просто  не  мають  ніякого сенсу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Марченко Володимир Романович. Наступний - Шкрабак Павло Ананійович.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты! В личных беседах многие из вас говорили мне:  "Владимир Романович, нельзя вести себя так некорректно.  Необходимо спокойно сидеть  на своем  депутатском  месте  и  спокойно нажимать на кнопку "за" или кнопку "против", и оно само собой как-то куда-то приведет. Вот оно и  привело.  Этот  Верховный  Совет,  не решив ни единой проблемы, которые породил тот Верховный Совет,  еще больше  их  усугубил.  И случилось    это    потому,    что    многие   депутаты   потеряли самостоятельность, а по большому счету, честь и достоинство.

     Когда, нарушая процедурные нормы,  касающиеся  принятия  того или иного документа,  нас здесь многократно уговаривали: "Примите, пожалуйста,  бюджет,  потому что плохой бюджет - это лучше, чем не иметь   никакого  бюджета",  то  каждый  раз  в  этом  зале  после двадцатикратной постановки вопроса  бюджет  принимался.  И  каждый раз,  приезжая  домой,  мы  наблюдали,  что  положение избирателей округа, положение экономики становятся все хуже, хуже и хуже.

     Сказанное касается и данного проекта  бюджета.  Я  и  Наталья Михайловна  Витренко  выходили  сюда  и доказывали,  что при такой процедуре принимать  бюджет  -  это  все  равно,  что  поиграть  в принятие бюджета, это не по-государственному.

     Мы говорили   и   вносили   проект   постановления  и,  когда формировалась повестка дня, требовали, чтобы, во-первых, Верховный Совет   до  принятия  бюджета  рассмотрел  Программу  деятельности правительства,  в  соответствии   с   Конституцией   принял   план социальноэкономического развития на 1998 год.  И только...  Да,  и еще вопросы минимального жизненного уровня чтобы  решил.  И  после того,  как  мы  получим  такую  базу  для принятия бюджета,  можно начинать его формировать и принимать.

     Однако опять хитрые  игры  наших  наперсточников  (я  образно сравниваю  с  наперсточниками  наших  руководителей  государства), которые в очередной раз обманывают: и план социальноэкономического развития  мы  не  утвердили,  а  значит,  не  утвердили социальных нормативов,   как   этого   требует   Конституция,   и   Программы деятельности правительства не имеем.  И сегодня опять нам говорят: давайте  здесь  обсудим,  потом  -  в  комитетах.  И  опять  будет бюджетная   ночь,   как   и  конституционная,  чтобы  этот  бюджет протащить. Мы голосовать за этот проект бюджета не будем.

     Я хочу  поставить  вопрос,  который  Александр  Александрович тогда затер, не проголосовал. Мы требуем проголосовать этот проект бюджета   как   неприемлемый,   не   соответствующий   статье   46 Конституции,  а самое главное,  статье 48 Конституции.  Потому что именно статья  48  Конституции  определяет  минимальный  жизненный уровень   нашего  населения,  и  в  бюджет  должны  быть  заложены минимальные нормативы, обеспечивающие гражданам Украины нормальные питание, одежду и жилье.

     Поскольку этого  в  проекте  бюджета  нет,  я  прошу  Виктора Лаврентиевича поставить  вопрос  о  неприемлемости  проекта  ввиду нарушения статьи 48 Конституции, и такой бюджет не принимать.

     Есть еще  процедурное  предложение  -  голосование по бюджету должно проводиться только в поименном режиме.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Народний депутат має право в  будь-який  момент поставити питання про неприйнятність.  Проект постанови у вас на руках.  Обгрунтування  було  зроблено  Наталією Михайлівною,  і  щойно  питання  про  це  прямо  поставив Марченко Володимир Романович.

     Прошу, ставте на голосування.

     "За" - 108. Не прийнято.

     Депутат Шкрабак є?  Пустовойтовський Володимир Семенович (Шум у залі).  Ви ставили питання,  я так зрозумів, не щодо голосування про неприйнятність проекту в поіменному режимі, а не голосувати за нього.  У поіменному режимі хочете? Хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі? Ставлю цю пропозицію на голосування.

     "За" - 74. Рішення прийнято.

     Голосується в поіменному режимі пропозиція про неприйнятність проекту бюджету... (Шум у залі). Так, прошу, зупиніться!

     З мотивів? Будь ласка, депутате Гетьман.

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановні  народні депутати! Можна,  звичайно,  голосувати абсолютно всі проекти постанов,  які вносять як пропозиції, і це буде правильно. Але давайте подумаємо, що ми робимо.  Невже ми не розуміємо,  що не маємо права допустити того,  щоб  іти у виборчу кампанію без затвердженого бюджету,  без чітко,   постатейно   розписаних   цифр?   Сьогодні    намагаються торпедувати взагалі бюджетний процес.

     Я прошу, нехай здоровий глузд, так би мовити, сьогодні опанує кожним із нас,  щоб ми подумали і зосередили свою увагу насамперед на тому,  щоб конструктивно підійти до розгляду проекту бюджету, а не намагатися його торпедувати з самого початку.

     Я закликаю всіх  голосувати  проти  проекту  постанови,  який внесено.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты, речь идет не о том,  что не нужен бюджет и его  нельзя  принимать. Речь  идет  о  том,  что  этот проект бюджета абсолютно оторван от социальноэкономического развития Украины.  Правильно говорили, что нет  ни  плана  социально-экономического  развития,  ни  Программы деятельности Кабинета Министров.  Разве могут быть  эти  документы разными?!   Они   же   одну   цель   должны  преследовать!  Любому здравомыслящему человеку должно быть ясно,  что эти три  документа надо  рассматривать  вместе,  что они должны соответствовать одной цели - развитию Украины.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область). Дякую. Шановний Вадиме Петровичу, ви  так  сильно ратували за прийняття Конституції,  а тепер першим пропонуєте її порушувати.  Хто нам  дав  право  порушувати  вимогу Конституції  про  те,  що  перед  тим,  як  затверджувати  бюджет, необхідно  встановити   прожитковий   мінімум?   Це   записано   в Конституції?  Де в бюджеті це знайшло відображення? Якщо за другим заходом  уряд  не  спромігся  врахувати  вимоги  основної   статті Конституції, то про що можна ще говорити?

     Я пропоную   підтримати   пропозицію   Володимира  Романовича проголосувати поіменно  за  неприйнятність  даного  законопроекту, оскільки він суперечить статті 48 Конституції.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.  Я тільки одне хочу зауважити. Зараз ідеться не про прийняття бюджету,  а про прийняття його проекту до  роботи нашим  Комітетом  з питань бюджету.  А ці питання,  зрозуміло,  до прийняття можна ще вирішити.

     Депутат Москаленко. Будь ласка.

     МОСКАЛЕНКО А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з   питань   бюджету   (П'ятихатський   виборчий  округ, Дніпропетровська область). Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ.

     МОСКАЛЕНКО А.І.  Я вважаю,  що треба надати слово виконуючому обов'язки  голови  Комітету  з  питань  бюджету,  і вже після того повернутися до розгляду цієї пропозиції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте  проголосувати  тільки  після того,   як   виступить  Володимир  Семенович,  він  деякі  акценти розставить?  Так?  Так.  Але,  шановні колеги, я роблю все так, як потрібно  робити  -  коли  порушено  питання,  я  ставлю  його  на голосування.  Ви пропонуєте  надати  слово  виконуючому  обов'язки голови  комітету,  щоб  він  як  професіонал дав нам висновок щодо цього законопроекту.  Я надаю слово Володимиру Семеновичу і одразу після  його  виступу  поставлю  на голосування в поіменному режимі пропозицію депутата Марченка.

     Будь ласка, Володимире Семеновичу.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий обов'язки голови  Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Первомайський виборчий округ,  Харківська  область).   Уважаемый   Виктор   Лаврентиевич, уважаемые коллеги, уважаемые члены правительства! Я хочу напомнить всем,  что мы сегодня не принимаем проект бюджета в первом чтении, ни в каком-либо другом, а присутствуем при процедуре представления проекта бюджета правительством.  И если мы хотим четко сказать,  в каких  разделах  он  нас не устраивает,  на чем надо сосредоточить внимание и так далее,  то надо как-то сформулировать это от  имени всего  Верховного Совета.  Это может быть сформулировано на основе заключений всех комитетов Верховного Совета,  обобщенных в докладе бюджетного комитета.  То есть на первом чтении проекта бюджета.  А тогда уже принимать.

     Если не  будет  к   тому   времени   Программы   деятельности правительства,   не  будут  решены  основные  вопросы,  а  я  могу перечислить их...  Мы не имеем права принимать бюджет ни по одному силовому министерству,  поскольку Кабинет Министров не предоставил данных о численности соответствующих  формирований,  а  мы  их  не утвердили.  Мы не имеем никаких расчетов по минимальной заработной плате,  минимальным пенсиям.  Мы пока не видим приоритетов, ибо не располагаем Программой деятельности правительства.

     Мы сегодня услышали из уст министра финансов, что бюджет 1997 года по доходной части не выполняется,  потому что плохо  работает промышленность.    Позволительно    спросить:   "Уважаемые   члены правительства,  а почему плохо работает  промышленность?  Ведь  вы существуете,  и  вас  содержит  государство,  и блага все дает,  и зарплату для того,  чтобы хорошо  работала  промышленность,  а  не плохо!" Но для того чтобы все эти мысли выразить,  они должны быть обобщены и в докладе бюджетного комитета.

     Да, мы 10 октября отклонили предложенный Кабинетом  Министров проект   бюджета   по  признакам  несоответствия  Конституции.  Мы договорились о том,  что 3 ноября нам будет представлен измененный проект бюджета. К этому времени мы должны были принять ряд законов и так далее.

     Что же получается?  Действительно, правительство, дорабатывая проект  бюджета,  внесло  в него большие изменения.  Учтены многие замечания  депутатов  Верховного  Совета  к  предыдущему  варианту проекта  бюджета,  но не все.  Предельный размер дефицита снижен с 5,3  до  4,3  процента,  что  соответствует  требованию  Бюджетной резолюции  -  не  более  5 процентов.  С учетом замечаний народных депутатов детализированы расходы на образование,  здравоохранение, физкультуру и спорт и так далее.

     Предусмотрены расходы   в  сумме  468  миллионов  гривень  на погашение задолженности, которая возникла в предыдущие годы. Их не было  в  предыдущем проекте бюджета,  теперь мы видим уже какие-то реальные источники.  200 миллионов гривень,  хотя этого совершенно недостаточно,   предусмотрено   на   погашение   задолженности  по обесцененным вкладам граждан в учреждениях банка и так далее.

     Верховному Совету   представлены   также    проект    бюджета Пенсионного   фонда  на  1998  год  и  доклад  о  ходе  исполнения Государственного бюджета за 9 месяцев текущего  года  (кстати,  он нас   совершенно   не   удовлетворяет).   Существенные   замечания высказывались народными  депутатами  относительно  взаимоотношений между   государственным   и   местными   бюджетами.  В  частности, стремление к большей централизации должно сочетаться с разработкой такого механизма,  при котором эти субсидии и дотации передавались бы областям автоматически,  чтобы они не  ходили  перед  Кабинетом Министров  с протянутой рукой,  всякий раз выпрашивая.  Статистика показывает,  что неравномерно  выделяются  субвенции  и  субсидии. Потомуто  нет  уверенности  в  областях,  все  об  этом  говорили. Совершенно не  обеспечены  социальные  нужды.  Не  решены  вопросы нормального  обеспечения учреждений здравоохранения и образования. Учреждения культуры - без работников и без отопления.  То есть  мы все  время,  по  сути  говоря,  пытаемся  приучить  наше население переходить    от     развитого     государства     к     какому-то первобытно-общинному строю.

     Мы не должны с этим мириться.  И, несомненно, Верховный Совет не согласится с таким  бюджетом.  Нам  предстоит  большая  работа. Нужно определить четкие направления,  выбрать приоритеты.  Сегодня состояние нашей экономики не  позволяет  взять  два,  три,  четыре направления. Но определить одно-два направления можно, значительно урезав ассигнования на все другие.  Нужно выбирать, нужно наметить какие-то  пути,  но  для  этого  должна  быть  разработана  четкая программа деятельности правительства.  Там эти вопросы должны быть обозначены,  с  нами  согласованы  и  утверждены,  и бюджет должен соответствовать этой программе.

     Я целиком согласен с требованиями  коллег:  дайте  программу, дайте все, что должно предшествовать рассмотрению проекта бюджета. Почему мы так похулигански относимся  к  подготовке  и  проведению всей  бюджетной системы?  Вы посмотрите,  мы до сих пор не можем в соответствии с Конституцией распределить бюджет,  потому что у нас нет нормы средней бюджетной обеспеченности на душу населения.

     Мы с депутатом Алексеевым на прошлой неделе провели несколько дней в Белоруссии и знакомились как раз с бюджетными вопросами.  В Белоруссии   уже   три   года   есть   норма   средней   бюджетной обеспеченности. И с кем бы мы ни говорили из руководителей городов и областей,  нам везде отвечали:  "Да,  мы хотели бы не отдавать в бюджет эти деньги,  но вот  средняя  бюджетная  обеспеченность,  а сверх  нее  уже  забирают".  То  есть  есть  какое-то справедливое распределение. И, повторяю, оно действует три года.

     Как видите,  имеется определенный опыт. Что, далеко поехать и взять?  А  мы  после  утверждения Бюджетной резолюции не сумели со всеми нашими учеными решить элементарный вопрос.  Я думаю,  что не не сумели, а не захотели.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Володимире Семеновичу,  вибачте, скільки вам ще потрібно часу?

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я прошу еще одну минуту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилина. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Я  думаю,  что  нам  сегодня   следует немножко успокоиться.  Необходимо обобщить все внесенные замечания и,  если будут,  новые,  с тем чтобы  в  течение  нескольких  дней выработать   четкую  позицию  Верховного  Совета  по  отношению  к бюджету,  по отношению к экономике нашей страны и добиться резкого перелома  обстановки.  Ясно  одно:  методом  постоянного изменения налоговых  законов,  без  иных   организационных,   экономических, политических  и  других  решений,  нам  экономику  из  прорыва  не вывести.  Надо принимать неординарные решения,  и это надо  делать сегодня,  потому  что  завтра может быть поздно,  мы уже в слишком глубокой яме.

     Я окончил.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе? Дякую.

     Шановні колеги!  З мотивів голосування бажаючі вже виступили. Якщо я правильно зрозумів Володимира Семеновича,  він пропонує нам закінчити сьогодні роботу над  цим  законопроектом  відповідно  до статті  9.1.3  Регламенту.  Міністр  зробив доповідь,  проводиться обговорення.  У частині другій цієї статті говориться, що протягом наступних  п'яти  днів  проект  бюджету  розглядається в постійних комісіях.  Вони,  ці постійні комісії,  і окремі депутати  подають відповідні пропозиції до головної комісії,  яка й готує до першого читання цей законопроект.

     Я так  зрозумів,  Володимире  Семеновичу?  Правильно.  Інакше кажучи,    він    пропонує    не   підтримувати   пропозицію   про неприйнятність,  оскільки вважає,  що проект можна доопрацювати  і нормально підготувати до першого читання.

     Будь ласка,  від  фракції комуністів слово має голова фракції (Шум у залі).

     Зараз поставлю.  Один - і все,  і ставлю.  Якби я знав, що ви проти, я б йому не надав слова.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Я хотел бы привлечь ваше внимание к ряду вопросов и  попросил  слова  только  с  этой  целью.  Мы  как Верховный  Совет,  коллегиальный  орган,  в  первую очередь должны стоять на страже Конституции и законов,  никому не  давать  повода для их нарушения. Это первое.

     Второе. Если  только  мы сейчас пойдем по процедуре,  которую предлагает Виктор Лаврентиевич (хотя она и выписана в Регламенте), то  полностью  возьмем  на  себя  ответственность  за формирование бюджета на 1998 год,  ибо мы будем  заниматься  с  вами  попытками что-то перенести из одной статьи в другие.

     А вопрос ставится радикально: нарушается Конституция, нет соответствующих документов - программы деятельности    правительства,    плана   социально-экономического развития,  которые дали бы возможность определить,  есть ли вообще реальные возможности выполнения вот такого бюджета.

     Поэтому я  предлагаю  проголосовать  и  принять предложение о неприемлемости и только после этого рассматривать какие-то  другие варианты.  Кабинет  Министров  должен  вначале  доработать проект, учесть  все  предложения,  чтобы  мы  уже  могли  здесь  предметно работать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед  голосуванням  я  тільки одне хочу сказати. Так,  я  надам   слово,   мабуть,   ще   перед   голосуванням,   і представникові   Кабінету  Міністрів.  Я  зараз  зустрічав  Торагу (голову) Зборів народних представників (це як наша Верховна  Рада, тільки нижня палата) Киргизької Республіки Алмамбета Матубраїмова, який завтра буде в нас тут присутній.  Чому я про це кажу? Коли ми сюди їхали з аеропорту,  то обмінювалися думками,  інформацією,  і він мені сказав,  що в них уперше (ніколи такого не  було)  палата проголосувала  за  повернення  проекту бюджету урядові.  І це була надзвичайна ситуація.  Але вони відразу створили комісію і  почали працювати разом, тому що розуміють, що треба мати бюджет.

     Я до чого веду?  То не я запропонував,  як ви сказали.  Я вам зачитав норму Регламенту,  з якої випливає,  що в будь-який момент законопроект,  доопрацьований  у  нашому головному комітеті,  може бути направлено на доопрацювання,  якщо  будемо  бачити,  що  його прийняти неможливо. На тій же підставі.

     Слово має міністр фінансів. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Спасибі.  Шановні народні депутати,  ми вже вдруге починаємо ту саму дискусію,  і  я бачу,  що  значна  частина  залу  свідомо  просто хоче торпедувати бюджетний процес (Шум у залі). Трансляції ж немає, шановні, я можу говорити відверто. Це моя професійна думка.

     Я хочу  ще  раз  наголосити,  що уряд готовий до того,  щоб у співпраці з  вами  зробити  бюджет  кращим.  Але,  повірте,  цифри реальні,  ми  їх  з  повітря не збільшимо.  Нам треба разом з вами опрацювати ті пропозиції,  які ми внесли ще в серпні,  - збільшити дохідну частину й оптимізувати видаткову частину. Що, ми не можемо це зробити за півтора місяця?  (Шум у залі). Можемо зробити. Ми не говоримо  про  пакет,  ми  не  говоримо  про принципові зміни,  ми говоримо про дві-три зміни до конкретних  законів,  що  дасть  нам можливість  отримати  додатково  мільярд-півтора,  а може,  й два, доходів до бюджету.  Саме таким чином нам удасться зробити  проект кращим від того,  який маємо на сьогоднішній день.  Іншого не може бути відповідно до чинного законодавства.

     Тому я прошу вас,  дуже прошу, підтримати пропозицію Комітету з питань бюджету. Тоді ми дійсно зможемо просуватися далі.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  ставлю  на  голосування пропозицію про неприйнятність проекту Закону України про Державний бюджет України на  1998  рік.  Саме  в  такому контексті - про неприйнятність.  У поіменному режимі. Прошу.

     "За"-113. Не прийнято.

     Задоволені всі? Будь ласка, вісвітіть табло.

     Шановні колеги,  я тільки хочу вам нагадати, що відповідно до частини   першої  статті  9.1.3  Регламенту  сьогодні  ми  провели обговорення проекту Закону про бюджет України на 1998 рік. І тепер протягом наступних п'яти днів усі наші комітети повинні розглянути цей проект і подати до головного комітету пропозиції відповідно до частини  другої  статті  9.1.3.  Загляньте,  будь ласка,  ще раз у Регламент.

     Перед тим як закінчити  сьогодні  засідання...  Ви  хочете  з мотивів щось сказати? Будь ласка, запишіться з мотивів. У нас ще є 4 хвилини...  (Шум у залі). Ну, ви ж не один піднімаєте руку, тому я прошу записатися! У нас ще є 4 хвилини.

     Депутат Левченко. Будь ласка.

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Краснодонський виборчий округ,  Луганська область). Прошу передать слово депутату Яковенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька  область).Уважаемые  коллеги,  мне  кажется,  мы  с  вами договорились  до  абсурда.  Вот  уважаемый  министр финансов здесь пытался обосновать свои действия.  Но  смотрите,  как  мы  с  вами прогрессируем  с  точки  зрения  процедуры  проталкивания  проекта бюджета.

     На последнем этапе,  то  бишь  сегодня,  перед  тем  как  нас распустят  к  чертовой  матери (я извиняюсь),  в конце концов мы с вами дошли до того,  что  уже  выполняем  часть  функций  Кабинета Министров.  Мы  вообще  ввязываемся в обсуждение еще до того,  как этот проект  внесли  на  первое  чтение.  Мы  ту  работу,  которую предлагает  Виктор  Лаврентиевич,  уже  выполнили:  в комитетах мы встречались с представителями всех ведомств, министерств и прочее, обсуждали,  дали свои предложения и так далее.  По большому счету, наши предложения абсолютно  не  учитываются.  Я  как  председатель комитета  сегодня  до глубины души оскорблен подобными действиями. Сие означает,  что уважаемые коллеги, сидящие слева ( я не хочу их оскорбить),  находясь  весь день в стадии нирваны (а мы пытаемся в своих выступлениях достичь такого  артистического  экстаза,  но  в конечном   счете   все  наши  предложения  остаются  неучтенными), перебросят сегодня на наши плечи всю  ответственность  за  бюджет. Эта ответственность будет лежать на нас с вами. И потом нас с вами клоунами сделают.

     Так давайте же реально взвесим,  что мы за  короткий  срок  в пять дней можем сделать!

     Во-первых, здесь  правильно  говорили,  что  исходные цифры и данные неточны и неверны. Один очень умный товарищ из Минэкономики сказал, что 1200 человек работали над этим проектом бюджета. Так я задаю себе окончательный вопрос:  зачем же  нас  в  этой  ситуации подставлять?   Мы   нарушаем  процедуру,  во-первых,  а  вовторых, перестаньте  играть  в  политические  игры,   давайте   заниматься экономикой.  Если  мы  собираемся  ею  заниматься,  то  давайте не блефовать здесь у микрофонов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не зрозумів,  про що ви говорили (Шум у  залі). Про мікрофон? Що про мікрофон?

     Депутат Чивюк. Будь ласка.

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Новобузький виборчий округ,  Миколаївська область).  Дякую.  Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу на процедуру розгляду цього  питання. Мені здається,  ми забули, що перед тим як затверджувати бюджет на наступний рік,  повинні все ж таки затвердити звіт  про  виконання бюджету  за 1996 рік і розглянути хід виконання бюджету 1997 року. У нас є документи Рахункової палати із зазначенням  порушень,  які допускаються при виконанні бюджету.

     Ми знову  продовжуємо  процес ламання списів,  штовхаємо один одного,  за чуби скубемо і таке інше,  а в цей час ті бюджети, які були  прийняті  в  таких же потугах,  не виконуються.  Мене просто дивує,  навіщо ми сьогодні  цілий  день  обговорюємо  проект  того закону,   який   врешті-решт  буде  також  розтоптано,  як  і  всі попередні.  Давайте  робити  якісь  висновки,  давайте   процедури дотримуватися.  Чи  затверджено звіт про виконання бюджету за 1996 рік? Ні. То треба розглянути те питання, а потім рухатися далі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Знаєте,  і ви правильно говорите,  і він. Мене тільки дивує, що всі ці питання ставляться зараз. Розглядали, розглядали,  розглядали, а тепер ви кажете, що спочатку треба було те  і  те  розглянути.  То  навіщо  було  сьогодні  всі ці питання розглядати?  Може, треба було зарубати це питання з самого початку і  чимось  іншим займатися?  (Шум у залі).  Ну,  так те саме,  ось бачите! І ми зараз знову випускаємо пару. Весь день розглядали, і, до речі, відповідно до Регламенту все зробили, обговорили, а тепер говоримо: навіщо ми це робили?

     Я пропоную,  шановні колеги...  Рішення прийнято,  хай працює комітет,  а після того як вони нам подадуть доопрацьоване питання, ми просто поставимо його на обговорення, і все (Шум у залі).

     Рішення зараз ми ніякого не  приймаємо.  Намагалися  прийняти те, що пропонувалося...

     Я вам  дякую  за  увагу.  Засідання  відбудеться  завтра о 10 годині.

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Как член Комитета Верховного Совета по вопросам науки  и  народного образования хотел бы начать свое выступление с такой фразы:  "Проект Госбюджета есть или будет?  И дойдет  ли  до "финиша"  система  образования?"  В этом зале уже звучали зловещие цифры,  которые добьют полностью образовательную  отрасль.  Назову те, которые еще не называли.

     Первое. Постоянно уменьшаются расходы на образование.  Если в 1995 году расходы на образование составляли 5,54 процента от  ВВП, в  1996  году  -  4,97  процента,  на  1997  год запланировано 4,2 процента,  то в 1998 году планируется только 4,17 процента. Следуя таким   курсом,   сохраняя   темпы   сокращения   ассигнований  на образование,  в 2001 году  будем  иметь  только  3,2  процента  от валового  внутреннего  продукта.  Тем  самым  нарушается  Закон об образовании  в  части  обеспечения  образования  как  приоритетной отрасли.

     Второе. Проектом   сведенного   бюджета   на   финансирование образования выделяется 4  миллиарда  214  миллионов  гривень,  что составляет только 42 процента необходимого.

     Третье. Проектом  Госбюджета  предусмотрено  1  миллиард  555 миллионов гривень,  или 65,8 процента  к  потребности,  на  оплату труда. Получается, что нужно сократить 20 процентов педагогических работников.  На  питание  выделяется  только  39   процентов,   на приобретение   оборудования   -   0,6  процента  необходимого,  на проведение капитальных работ - 9,4 процента.

     Четвертое. Практически  совсем  не  выделяются  средства   на капитальное строительство в отрасли образования.

     Вношу следующие предложения:

     Первое. Считать    неприемлемым    в   части   финансирования образовательной отрасли проект Госбюджета на 1998 год как таковой, что  не отвечает Конституции,  Закону Украины о бюджетной системе, Закону об образовании.

     Второе. Определить    минимальный    об ем     финансирования образования - не менее 6 миллиардов гривень.

     Третье. Предусмотреть  средства  на  выполнение постановления Верховного Совета о введении в действие Закона об  образовании,  в частности  статьи 57,  касающейся выплат надбавок педработникам за выслугу лет,  выплат ежегодной денежной премии на оздоровление - с 1 января 1998 года.

     Четвертое. Ввести  в  проект Закона о Государственном бюджете отдельную   статью,   где   предусмотреть   сумму   на   погашение задолженности  учреждениям  образования  по выполнению бюджетов за 1996 и 1997 годы.

     Пятое. Предусмотреть средства на материальное  обеспечение  и оздоровление  учащихся  и  студентов  из  числа детей-сирот и тех, которые остались без попечения родителей.

     Почему я призываю вас не принимать бюджет в  такой  редакции? Это  не  только  боль  за  систему образования.  Это еще и боль за развал угольной промышленности,  на которую планируется  только  1 миллиард 850 миллионов гривень, что на 800 миллионов меньше, чем в 1997 году.  Чтобы Украина не оказалась во мраке,  не осталась  без тепла, чтобы не развалилась наша экономика, необходимо выделить из госбюджета не  менее  4,8  миллиарда  гривень  на  нужды  угольной отрасли.

     Считаю, что проект бюджета следует рассматривать только после утверждения   Программы    деятельности    правительства,    Плана социально-экономического развития страны на определенный период.