ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  13  с і ч н я  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     Голова. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  гості  Верховної Ради,  шановні  радіослухачі!  Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 328  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Перед тим  як з'ясувати питання,  передбачені Регламентом,  я хотів би сказати,  що вчора відбулася нарада  керівників  фракцій, груп, на якій було розглянуто низку важливих питань, пов'язаних із завершенням восьмої сесії,  початком і  графіком  роботи  дев'ятої сесії.  Звучали  різні  міркування,  у  тому  числі  й щодо участі депутатів у передвиборній кампанії.  Ми дійшли висновку, що графік роботи   дев'ятої  сесії  оптимальний.  З  одного  боку,  він  дає можливість вирішувати важливі питання життя  держави,  працюючи  в сесійному залі,  у комітетах і фракціях. З другого боку, дає змогу зустрічатися з виборцями і проводити передвиборну агітацію під час роботи в округах. Але я прошу, щоб і депутати, і громадяни України зважили на таку  обставину.  Ось  у  такому  складі,  як  правило, проводяться  засідання  Верховної Ради.  І якщо хтось із депутатів веде агітаційну роботу,  коли йдуть пленарні засідання, то виборці можуть його запитати,  що він там робить. Адже треба бути на сесії й вирішувати  важливі  для  держави  питання.  А  хто  в  цей  час займається агітаційною роботою, очевидно, недопрацьовує як депутат Верховної Ради нинішнього скликання.  Я навіть називатиму прізвища присутніх  у сесійному залі депутатів,  щоб виборці знали,  хто за них турбується і працює тут (Шум у залі).

 

     Я роблю зауваження Петру Володимировичу Шейку. Будь ласка, не кричіть з місця, заспокойтеся.

 

     Щодо депутатських запитів.

 

     Понеділко Віктор Іванович подав запит до Президента України у зв'язку  з  нереагуванням  Житомирської  облдержадміністрації   на звернення  Комітету  законодавчого  забезпечення  свободи слова та засобів  масової  інформації  щодо   усунення   порушень   чинного законодавства,  пов'язаних із перереєстрацією газети "Житомирщина" та створенням умов для роботи її редакції.

 

     Будь ласка, підтримайте зміст цього запиту голосуванням.

 

     "За" - 226. Підтримується.

 

     Прошу проголосувати пропозицію про направлення  цього  запиту адресату. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Запит Ярошинського Богдана Харитоновича,  Шандрюка Олександра Івановича    до    Президента     стосовно     затримки     виплат військовослужбовцям   міст   Харкова  і  Львова  та  невідкладного реагування  на  ситуацію  у  військових  частинах  у   зв'язку   з невиплатою зарплати.

 

     Ставлю на голосування зміст цього запиту.

 

     "За" - 207. Підтримується.

 

     Ставлю на    голосування   питання   про   направлення   його Президенту.

 

     "За" - 197.

 

     Яковенко Олександр  Миколайович  звертається  до   Президента України у зв'язку з порушенням статей 43,  46,  48, 53 Конституції України при забезпеченні навчально-виховного процесу в  технікумах міста Єнакієве Донецької області. Типове звернення.

 

     Ставлю на голосування зміст цього запиту.

 

     "За" - 200. Підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Іван Захарович Кірімов утретє  звертається  до  Президента  з приводу   багатомісячної   невиплати  заробітної  плати  вчителям, медичним  працівникам  та  працівникам  культури   Поліського   та Іванківського  районів  Київської  області.  Ці райони в Київській області найбільше постраждали внаслідок аварії  на  Чорнобильській станції.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 211. Підтримується.

 

     Голосується питання про направлення його Президенту.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні депутати!  Ви  підтримали  зміст  запитів   депутатів Понеділка,  Ярошинського,  Шандрюка,  Яковенка і Кірімова. Давайте разом проголосуємо питання про направлення їх Президенту  України. Ставлю  на  голосування  цю пропозицію.  Підтримайте один одного і Президента теж.

 

     "За" - 215.

 

     Очевидно, частина депутатів не хоче турбувати Президента.

 

     Депутат Кірімов дуже просить проголосувати ще раз. Це важливі питання,   причому,  як  ви  помітили,  нейтральні  з  політичного погляду.

 

     Будь ласка,  голосуємо ще раз пропозицію про направлення  цих запитів адресату.

 

     "За" - 241. Прийнято. Спасибі.

 

     Кузнєцов Павло  Сергійович  звертається до Головнокомандувача Збройних  Сил  України  стосовно  затримки   з   виплатою   пенсій військовим пенсіонерам;

 

     Чиж Іван  Сергійович  і Пасько Сергій Олексійович - до Голови Верховної Ради і Прем'єр-міністра щодо фінансування  з  державного бюджету    закінчення    будівництва    студентського   гуртожитку Національного   медичного   університету    замість    відчуженого приміщення  для  Державної податкової адміністрації (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів N 35- р від 23 січня 1997 року).

 

     Я нагадую  тим,  хто  причетний  до  цього  питання,  що  при розгляді    бюджету   ми   це   питання   вирішили   позитивно   і Прем'єр-міністр запевнив, що кошти будуть виділені.

 

     Коропенко Антон  Антонович  звертається  до  Прем'єр-міністра стосовно  вирішення питання про забезпечення приміщенням Державної бібліотеки для юнацтва;

 

     Лупаков Євген Олександрович - до Прем'єр-міністра України про проведення  службового  розслідування  причин  невизначення в 1997 році середньої вартості компенсаційних виплат інвалідам  війни  за невикористану санаторно-курортну путівку,  що має робитися щорічно до 15 березня;

 

     Яковенко Олександр  Миколайович  -  до   Прем'єр-міністра   у зв'язку  з невдоволенням відповіддю на звернення Комітету з питань молоді,   спорту   і   туризму   щодо    стану    працевлаштування неповнолітніх,  звільнених  з місць позбавлення волі відповідно до закону про амністію з нагоди першої річниці прийняття Конституції;

 

     Ярошинський, Шандрюк - до Прем'єр-міністра  України  стосовно ситуації  з  приватизацією  структурних  підрозділів  енергетичних підприємств  у  Львівській,  Волинській,  Рівненській   та   інших областях;

 

     Костицький Василь  Васильович  -  до Прем'єр-міністра України стосовно прискорення вирішення питання про відкриття  переходу  на кордоні  з  Румунією  у  Верховинському  районі Івано-Франківської області;

 

     Павловський Михайло Антонович - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з незадовільним реагуванням на депутатський запит стосовно невиплати заробітної  плати  працівникам  лікувальних  закладів  у місті Хмельницькому та відсутністю відповіді на запит від 4 грудня 1997 року щодо затримки виплати  пенсій  пенсіонерам  Міністерства оборони.   В   обох  випадках  реагування  на  запити  звелося  до пересилання їх на місця,  що  є  по  суті  зразком  бюрократичного ставлення до запитів депутата;

 

     Боженко Олег   Віталійович   -   до   виконуючого   обов'язки Генерального прокурора України  з  приводу  порушення  Конституції України,  Закону  про  статус  народного  депутата  (опублікування прес-центром    Миколаївської    держадміністрації     неправдивих відомостей  стосовно  його депутатської діяльності).  До речі,  це грубе порушення і законів про інформацію.

 

     Кузнєцов Павло   Сергійович   звертається   до    військового прокурора стосовно стану передачі на баланс місцевих органів міста Краматорська  колишнього  військового   містечка   у   зв'язку   з реформуванням  військової  частини  та  щодо  використання  коштів Міністерства   оборони,   виділених    для    будівництва    житла військовослужбовцям краматорського гарнізону;

 

     Чернявський Олексій  Пилипович  - до Прем'єр-міністра України стосовно невиплати в Сумській області заробітної плати працівникам профтехосвіти і стипендій учням профтехучилищ;

 

     Карпачова Ніна  Іванівна  -  до  Прем'єр-міністра  України  з приводу критичної ситуації,  яка склалася в середніх  школах  міст Алушти  та Ялти у зв'язку з невиплатою заробітної плати вчителям з червня 1996 року та  розпочатими  педколективами  шкіл  Автономної Республіки Крим безстроковими страйками.

 

     Усі питання  серйозні,  усі  запити  оформлені  відповідно до вимог Регламенту.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про   направлення   їх адресатам.

 

     "За" - 222. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Відповідно до   статті   4.2.2   Регламенту   повідомляю  про входження до депутатської  фракції  Соціалістичної  та  Селянської партій   України   народних  депутатів  України  від  Мар'їнського виборчого округу N 151  Донецької  області  Олексєєнка  Володимира Кириловича  та  від Слов'янського виборчого округу N 153 Донецької області Петренка Анатолія Андрійовича.

 

     Повідомляю також, що 27 червня 1997 року  Київський міський суд позбавив депутатських повноважень Карасика Юрія Михайловича.  Побажаємо Юрію Михайловичу  успіхів  у роботі  на  високій посаді у виконавчій структурі влади,  тобто на посаді міністра агропромислового комплексу.

 

     У нас залишилося 12 хвилин.  Прошу записатися  на  виступи  з місць.

 

     Депутат Чорновіл. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ,  Тернопільська  область).  Шановні  депутати!  Шановні наші виборці!  При проведенні виборчої кампанії певні особи безпардонно використовують  службове  становище.  Особливо  нас турбує те,  що робить Голова Верховної Ради Олександр  Олександрович  Мороз.  Він провів  ряд поїздок по регіонах України нібито як Голова Верховної Ради,  але  проводив  цілком  відверту  виборчу   кампанію   блоку Соціалістичної  і Селянської партій.  Він розповідав,  що це єдина політична сила, здатна вивести державу з кризи, розповідав про те, що  вони  розробили  єдину  реальну програму,  приймав там людей у члени партії - прямо при всіх і так далі.  Це аж ніяк не обов'язки Голови Верховної Ради.

 

     Більше того, під час цієї поїздки він доклав зусиль для того, щоб опорочити своїх колег по парламенту,  агітуючи за свою партію, щоб  боротися  зі своїми супротивниками.  Я тільки назву прізвища. Під час  останніх  зустрічей  він  негативно  оцінював  діяльність Пинзеника,  Шпека, Чорновола, Сироти, Гетьмана, Кравчука, Литвака, Танюка,  Волкова,  Колінько,  Шейка, Вітренко, Карасика, Удовенка, Герасимова.   Ну,   і   позитивно   відгукувався   про  Лазаренка, Звягільського,  Ткаченка,  Боженара.  Що це таке?  Чому  державним коштом здійснюються ось такі акції сьогодні по Україні?

 

     Учора я   порушував   це   питання  на  засіданні  керівників депутатських  груп  і  фракцій,  де  представник  групи  "Реформи" сказав,  що  щось  подібне робить і Прем'єр-міністр.  У мене немає даних    про    таку    пряму    агітацію    Прем'єрміністра    за Народно-демократичну  партію,  але  якщо такі факти справді є,  то цього також не можна робити.

 

     Більше того,  Олександр Олександрович, виступаючи в Черкасах, допустився грубого,  неетичного випаду щодо мене особисто.  Узявши карикатуру, яку надрукували в одній із дніпропетровських газет, що видається  коштом  Єдиних  енергетичних  систем  (на  малюнку вони посадили мене за грати,  натякаючи на те,  що я  15  років  був  в ув'язненні при більшовицькому режимі,  і написали:  "Пока Черновол сидел  за   решеткой,   пенсию   выдавали   вовремя"),   Олександр Олександрович  почав обігрувати цю фразу (Шум у залі).  Ви знаєте, Олександр Олександрович Мороз належить  до  найвищого  керівництва держави. Як би вони там не розігрували між собою опозицію, але він

- один із керівників держави.  Ми ж не доходимо до того,  щоб його чи інших керівників держави зображувати на карикатурах за гратами, і не кажемо,  що поки ці люди не  опиняться  за  гратами,  то  ви, шановні,  не  будете  одержувати  пенсії.  Ми  ж  цього не робимо, Олександре Олександровичу!

 

     Я просив  би  дотримуватися  елементарної   етики   під   час проведення виборчої кампанії. Це по-перше.

 

     По-друге, не  зловживати  державними  грошима.  Якби  справді порахувати кошти,  витрачені на ваші поїздки,  то,  можливо, трохи меншою  в  нас  була б заборгованість із пенсій і зарплат!  Ми всі їздимо по Україні,  але не за  державний  кошт...  (Пожвавлення  в залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Самофалов.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський  виборчий  округ,  Донецька область).  Партия  регионального  возрождения  Украины.  Александр Александрович! Я прошу передать слово своему коллеге Попеску Ивану Васильевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Глибоцький виборчий округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Регіональна  депутатська  група.  Вельмишановні колеги!  Ми  були  у  своїх виборчих округах і побачили,  що знову порушується Закон  України  про  Державний  бюджет.  Наприклад,  у Герцаївському,    Глибоцькому,   Новоселицькому,   Сторожинецькому районах Чернівецької області не виплачуються  пенсії  і  зарплата. Медики перебувають у передстрайковій ситуації. Немає фінансування, передбаченого статтею 10.  Що стосується ліків,  харчування,  то з цим  дуже  великі  проблеми.  У  бюджеті  області щодня залишалося буквально 10-15 тисяч гривень,  а з державного бюджету дотації  не надходять. Це перше.

 

     Друге. У   колгоспах   уже   закінчується   паювання   землі. Відповідно до Закону про освіту вчителі також мають право отримати частку  землі,  але  під  час паювання (і на це звернули увагу мої виборці з села Станівці) це право ігнорується.  І це не  тільки  в одному селі, а по всій Україні.

 

     Третє. У Чернівецькій області є місто Герца.  Власне,  це вже не місто,  а село,  бо там проживає близько  двох  тисяч  чоловік. Земельного  запасу  немає,  у  людей  тільки  по п'ять-шість соток землі.  Не вистачає навіть продуктів  харчування,  бо  дотації  не надходять, не вистачає грошей на виплату пенсій, зарплати. До мене на прийом прийшла вчителька.  Вона щодня ходить на роботу, але вже шість  місяців  не отримує зарплати і в ці великі морози навіть не мала чим опалювати квартиру.

 

     Ми зараз ідемо на вибори,  усі говоримо про  ці  проблеми.  Я хочу  звернути  увагу  уряду  і  всіх урядових структур на те,  що потрібно  якось  вийти   з   цієї   ситуації,   бо   люди   просто бойкотуватимуть усе.

 

     Ще одне.  Порушується закон про грошові заощадження громадян. Кошти,  які ми передбачили в бюджеті на 1997 рік, не виплачуються. Люди, яким за 80 років, не отримують навіть тих 49 гривень.

 

     І останнє.   До   мене  звернулися  виборці  села  Багринівка Глибоцького району.  Там  відмінили  було  поїзд.  Люди  вийшли  й перекрили  рух  міжнародних поїздів.  Тепер цей поїзд ходить,  але тільки через день.  Люди попередили,  що коли не відновлять рух  у повному   обсязі,  вони  перекриють  рух  міжнародних  поїздів.  Я звертаюся з цим до Укрзалізниці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тодоров.

 

     ТОДОРОВ Є.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  екологічної  політики  (Бердянський  міський виборчий округ, Запорізька область). Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые коллеги!  В то время когда сотни тысяч граждан  Украины  роются  в  мусорных  ящиках  в поисках  остатков  пищи,  власть  имущие включились в предвыборную кампанию, выбрасывая на ветер сотни тысяч гривень. Так, бердянский городской  голова  оставил  на  зиму  квартиры 15 тысяч горожан по щиколотку в воде,  растратив  неизвестно  на  что  около  миллиона гривень,  отпущенных  на  борьбу  со  стихией.  Придумал  праздник 170-летия Бердянска.  На оформление,  фейерверки,  банкеты, приемы ушли десятки тысяч бюджетных средств.

 

     Для своей  популяризации  периодически  устраивает  встречи с жителями,  естествено,  с представителями телевидения,  прессы. На угощения, как водится, тоже тратятся огромные суммы.

 

     Но это не все. Чтобы убрать руководителей, не слишком активно поддерживающих предвыборную  агитацию  за  городского  голову,  он решил  уволить  с работы ректора пединститута профессора Лизогуба, директора Бердянского машколледжа Мусийченко,  директора городской типографии Дейдея и других.  Для этого он просто дает распоряжение отключить эти учреждения от сетей тепло-,  энерго-, водоснабжения, обвиняет этих руководителей в несостоятельности.  По 30-35 лет они умели работать, а перед выборами вдруг потеряли эту способность.

 

     Сотни людей, попав в нечеловеческие условия, болеют. При этом голова  прямо  ставит  условия  руководителям:  уйдете  с  работы, уступите место другому,  угодному  голове  -  будет  тепло  и  все остальное.

 

     Но самое возмутительное то,  что Запорожская обладминистрация и заместитель  головы  Воловик  поддерживают  самодура.  Это  что, запрет  на  профессии  в  зависимости от политических взгядов,  от отношения к местной власти в преддверии выборов?

 

     Прошу считать  это  заявление  моим  депутатским  запросом  к гаранту  Конституции  Президенту  Украины и прошу проголосовать за него.

 

     И еще два момента.  Я предлагаю ввести в  закон  положение  о том,   чтобы   граждане,   родившиеся   до  1932  года,  считались участниками Великой Отечественной войны, чтобы им не мучиться и не искать справки, свидетелей, подтверждающих это.

 

     И второе.  Пан  Чорновил обвиняет руководителей государства в том,  что они якобы занимаются предвыборной кампанией.  А вы,  пан Чорновил,  когда  ходите на пленарное заседание,  работаете здесь, принимаете законы или только языком болтаете, когда это вам надо?

 

     ГОЛОВА. Я прошу...

 

     ТОДОРОВ Є.С. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  не ображайте один одного! Не треба цього робити.

 

     Депутат Болдирєв.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету  (КіровськийШахтарський  виборчий  округ, Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Уважаемый Председатель!  Я хочу довести  до  вашего  сведения,  что  сегодня  Межрегиональная депутатская    группа    провела   заседание   и   признала   себя реорганизованной  в   партийную   фракцию   Партии   регионального возрождения   Украины.   В  состав  фракции  Партии  регионального возрождения Украины вошли все  члены  Межрегиональной  депутатской группы,  за исключением коллеги Рычагова,  который является членом другой партии.

 

     Я надеюсь на сотрудничество со всеми братскими партиями, быть может, даже и с такой одиозной партией, как Рух, хотя в этом у нас есть определенные сомнения.

 

     Большое спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Головко.

 

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ,  Полтавська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович, прошу  передать слово Григорию Емельяновичу Омельченко,  одному из лидеров избирательного об единения "Вперед, Украина!".

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань   боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією (Кременчуцький-Крюківський виборчий  округ,  Полтавська  область). Виборчий блок "Вперед,  Україно!". Шановні виборці! Шановні колеги депутати!  Побудова демократичного,  справедливого  суспільства  і правової держави передбачає перш за все дотримання не на словах, а на  ділі  рівності  всіх  громадян  України  перед   законом,   що передбачено   Конституцією   України.   На  превеликий  жаль,  цей конституційний принцип,  якого  дотримується  абсолютна  більшість країн  світу,  в нашій молодій державі залишається нереалізованим. Верховна  Рада  конституційно   закріпила   нерівність   (фактично дискримінацію)  громадян  України  залежно  від  роду  і характеру занять - наявності депутатського мандата.  У жодній  країні  немає такої феодальної недоторканності депутатів, як в Україні.

 

     За останні  шість  років  у  нашій  державі  до  кримінальної відповідальності  майже  не  притягувались  і  не  були  засуджені посадові особи з депутатським мандатом,  які вчинили злочини, тому що ради не давали на це згоди.  Як свідчать офіційні повідомлення, за  зазначений  період  до  судової  відповідальності  за вчинення адміністративних правопорушень та  злочинів  не  притягнуто  понад 1500  депутатів  рад різного рівня,  у тому числі й Верховної Ради України.

 

     Простих людей   за   вчинення   навіть   незначних   злочинів арештовують  і  засуджують до позбавлення волі,  посадові ж особи, прикриваючись    депутатською     недоторканністю,     розкрадають національні багатства на сотні тисяч, мільйони гривень і не несуть ніякої відповідальності.

 

     За рятівним  мандатом  депутата  Верховної  Ради  України  за партійними   виборчими   списками   та   в   мажоритарних  округах вишиковуються  в  чергу  десятки  посадових  осіб,  у  діях   яких вбачаються  ознаки  різних  правопорушень та посадових зловживань. Вже є реальна небезпека обрання депутатами представників тіньового капіталу й злочинного світу.

 

     Невже, шановні   виборці   і  шановні  депутати,  ви  й  далі терпітимете це правове свавілля?!

 

     Щоб зробити  перший  крок  до  встановлення   в   суспільстві справедливості,  законності,  порядку  та  рівності громадян перед законом,  депутати-офіцери  Омельченко,  Єрмак,   Білоус,   Білас, Головко  ще  майже  чотири  роки  тому  заявили  про зняття з себе депутатської  недоторканності  і   закликали   зробити   це   всіх депутатів. Нашу пропозицію в 1994 році письмово підтримали лише 59 нинішніх  народних  депутатів,  у  тому  числі  депутати,  які   є представниками виборчого блоку "Вперед, Україно!".

 

     У вересні  1994  року  я  подав  на  розгляд  Верховної  Ради законопроекти  про  скасування  депутатської  недоторканності,  та клановокорпоративні  групи  в  парламенті  заблокували розгляд цих законопроектів.  Тоді офіцери Омельченко, Єрмак, Петренко, Мельник підготували  проект змін до Конституції України,  які передбачають скасування  депутатської  недоторканності.  Для   того   щоб   цей законопроект  було  включено  до  порядку  денного сесії Верховної Ради,  його мають підтримати не менш як 150 народних депутатів. На сьогодні  наш законопроект своїми підписами підтримали 76 народних депутатів, у тому числі члени виборчого блоку "Вперед, Україно!".

 

     Ми зробимо все від нас  залежне,  щоб  у  лютому  цього  року Верховна   Рада  України  розглянула  зазначений  проект  змін  до Конституції і скасувала її норму про депутатську  недоторканність. Це буде наша остання спроба в цьому складі парламенту зробити всіх громадян України рівними перед законом.

 

     Ми твердо переконані,  що депутату нічого і  нікого  боятися, якщо  він  чесний,  порядний  і  не  скоює злочинів.  Тих народних депутатів,  хто згоден з нашою пропозицією, просимо поставити свій підпис  на  підтримку зазначених законопроектів і проголосувати за їх прийняття.  Ми (або ті з нас,  хто буде  обраний  до  Верховної Ради)  мусимо  забезпечити  співвітчизникам реальну рівність перед Законом.

 

     З повагою і надією  на  порозуміння  виборчий  блок  "Вперед, Україно!".

 

     Григорій Омельченко,  Анатолій Єрмак, Микола Петренко, Микола Мельник.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Кілька зауважень, або вірніше відповідей, бо деякі питання треба проголосувати.

 

     По-перше, Вячеславе  Максимовичу,  повірте  мені,  я  жодного депутата на зустрічах,  які проводив упродовж чотирьох  років,  не образив. Жодного депутата! Тому ваше зауваження некоректне.

 

     Стосовно того,  що  ви  записуєте,  то я вам порадив би таке. Записи  і  відеозаписи   моїх   зустрічей   робить   Адміністрація Президента. Ви туди звертайтеся, там завжди готові матеріали, і ви можете ними скористатися й переконатися в тому,  що я  не  образив жодного  з  названих  тут депутатів.  Навпаки,  я завжди намагаюся підтримати авторитет усіх депутатів,  бо посилаюсь при тому на те, що їх обрали виборці, яких я шаную.

 

     А щодо грошей,  які витрачаються на поїздки,  то я користуюся правом (як кожен депутат) безплатного проїзду, і не більше.

 

     Щодо заяви Григорія Омеляновича  Омельченка.  Я  зобов'язаний дати   таку   довідку.   Відповідно   до   Конституції  імунітетом користуються виключно депутати Верховної Ради України.  Тому  коли йдеться про випадки зловживань абощо, то є правоохоронні органи, є прокуратура,  яка стосовно всіх депутатів може вживати заходів, як до всіх громадян України.  А коли це стосується депутата Верховної Ради,  Верховна Рада дає згоду  (і  практика  це  підтверджує)  на проведення слідства.

 

     Стосовно ж  того,  щоб  позбавити депутатського імунітету,  - будь ласка,  вносьте пропозиції про зміни до Конституції (це норма Конституції).  Я  не  проти того,  щоб Верховна Рада розглядала це питання, я буду підтримувати.

 

     Стосовно того,  щоб вважати заяву депутата Тодорова  запитом. Будь ласка, оформіть це як запит, і ми завтра проголосуємо.

 

     До порядку  денного сьогодні включено питання,  які погоджені на  нараді  керівників  комітетів  і  фракцій.  Я  маю  на   увазі пропозицію   депутата   Алексєєва  Володимира  Геннадійовича  щодо внесення змін до Конституції України,  пов'язаних із фіксуванням у ній пенсійного віку, який не можна порушувати іншими законодавчими актами, і пропозицію депутата Квятковського Ігоря Васильовича щодо Національного  пенсійного фонду.  Ставлю на голосування пропозицію про затвердження цього порядку денного з урахуванням цих змін.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 176.

 

     Пояснюю ще раз.  Мова  йде  про  те,  що  порядок  денний  на тиждень,  який вам роздано,  дещо відрізняється від того,  який ми затверджували.  У зв'язку з цим його треба затвердити ще раз. Тому я  ставлю на голосування пропозицію про затвердження цього порядку денного з урахуванням тих змін,  про  які  я  щойно  сказав.  Будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Пояснюю востаннє.  Будьте  уважні.  Ми  голосуємо  за порядок денний, який уже затверджений на сесії. Але в ньому є кілька змін, які  погоджені  на нараді голів комітетів і керівників фракцій,  а саме:  пропозиція депутата Алексєєва  про  внесення  доповнень  до Конституції і пропозиція депутата Квятковського щодо Національного пенсійного фонду.

 

     Ще раз ставлю на голосування цей порядок денний.

 

     "За" - 215.

 

     Що тут  незрозуміло?  Усе   внесено   так,   як   передбачено Регламентом.   Тому   я   прошу:   або   підтримайте,   а  ні,  то голосуватимемо кожне питання окремо. Це ж несолідно просто!

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон України про оренду землі  з  пропозиціями Президента України.

 

     Доповідатимуть з  цього  приводу  Леонід Якович Новаковський, голова Держкомзему, і Семенюк Валентина Петрівна.

 

     Леоніде Яковичу,  будь  ласка,  дуже  коротко.  Це  процедура розгляду зауважень Президента.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.,  голова  Державного  комітету  України  по земельних ресурсах.  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні народні   депутати!   Закон   про  оренду  землі  із  зауваженнями Президента України,  який внесений сьогодні на ваш розгляд, має на меті остаточно врегулювати питання,  яке до цього часу залишається дискусійним.  Це  питання  розподілу  повноважень   між   органами державної  влади та органами місцевого самоврядування щодо надання земельних ділянок в оренду.  Президент при цьому виходить із  норм Конституції, у статті 13 якої визначено, що від імені українського народу права власника землі здійснюють органи державної  влади  та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

 

     Відповідно до  пункту  5  статті  116  Конституції  об'єктами державної власності управляє Кабінет Міністрів.  А  в  статті  143 записано,  що  об'єктами  комунальної  власності управляють органи місцевого самоврядування.  На  підставі  цих  конституційних  норм прямої  дії  Президент  вважає,  що орендодавцями земель державної власності повинні бути органи державної  влади  в  особі  Кабінету Міністрів,   а   також   відповідних  державних  адміністрацій,  а орендодавцями земель  комунальної  власності  -  органи  місцевого самоврядування.

 

     У статті  5 закону,  до якої Президент пропонує внести зміни, це питання вирішується інакше. Там визначено, що землями державної власності  повинні управляти органи місцевого самоврядування,  а у випадках,  установлених законом,  -  відповідні  органи  державної влади.  Якщо  залишити  таку  редакцію,  то Кабінет Міністрів буде позбавлений  права,  яке  він  має  відповідно   до   статті   116 Конституції, управляти об'єктами державної власності, оскільки про Кабінет Міністрів мова там не йде.

 

     Що стосується іншого права  органів  державної  влади,  то  в законі,  який  розглядається,  записано,  що  ці питання вирішують органи  місцевого  самоврядування,  а  у  випадках,   передбачених законом,  -  органи  державної  влади.  Тобто  замість  загального правила,  що   це   повинні   робити   органи   державної   влади, пропонується,  що це буде тільки в окремих випадках.  Я вважаю, що це взагалі некоректно стосовно до Конституції.  Тому я  просив  би народних  депутатів  розглянути  це  питання  ще раз і визначитися відповідно до Основного Закону.

 

     Є проблема колізії на перехідний період,  оскільки в  нас  не сформована комунальна власність.  Президент пропонує до того часу, поки буде сформована комунальна власність, вирішувати питання так, як  воно  вирішується зараз,  тобто воно буде вирішуватись радами. Президент вносив відповідні пропозиції до "Прикінцевих  положень", але частина їх не врахована.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Валентина Петрівна  виступить зараз від комітету,  а потім ви поставите запитання (Шум у залі).

 

     Будь ласка, послухаймо інформацію.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановні колеги народні депутати! Шановні виборці! На ваш повторний розгляд  вносяться  зауваження  Президента  до  Закону  про оренду землі. Це надзвичайно складний закон.

 

     Зауваження стосуються статей 2 і 5.  Вони аналогічні тим, які ми  розглядали в цьому сесійному залі.  Сьогодні перед нами стоїть надто складне завдання: або ми подолаємо вето Президента на закон, або ж внесемо відповідні зміни до нього,  що зумовить необхідність вирішення інших питань,  які я хочу окреслити і для  себе,  і  для вас,  бо  ми  повинні  подумати,  як  діятиме  цей  закон,  як нам доведеться його трактувати й роз'яснювати.

 

     Перші запитання, які виникають, - чи є чинним указ Президента 1994  року  про  прискорення земельної реформи,  чи відповідає він Конституції,   чи   може   допускатися   конвертація    земельного сертифіката?  Яка  правова основа тих законодавчих актів,  що були видані в період чинності  так  званого  Конституційного  договору? Адже сьогодні навіть ті,  хто протягнув той Конституційний договір у цьому залі,  звинувачують Президента у тому,  що  він  мав  тоді надто великі повноваження.  І нам доведеться відповідати на всі ці запитання.  Я зараз виступаю  не  лише  як  представник  аграрного комітету,  а  ще  й як заступник голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради по  вивченню  ситуації  щодо  грошовокредитного  та фондового ринків,  яка склалася в Україні.  Наша тимчасова комісія детально вивчить і  доповість  ці  питання,  включаючи  й  питання використання земельних сертифікатів.

 

     Ви пам'ятаєте,  коли  ми розглядали законопроект про внесення змін до Закону про сільськогосподарську кооперацію,  у цьому  залі вносилась  пропозиція  об'єднати земельний і майновий сертифікати. Другим,  дуже важким і,  як на мене,  доленосним був проект Закону про  електронний обіг цінних паперів.  Ми з вами розглянули ці два законопроекти і відповідно  до  Конституції  чітко  визначили,  що проблеми,   пов'язані   з   земельними   сертифікатами  і  землею, врегульовуються виключно Земельним  кодексом  України,  а  ті,  що пов'язані   з   майновими   сертифікатами,  -  законами  з  питань приватизації.

 

     Тому сьогодні,  коли йдеться про  цей  надзвичайно  важливий, доленосний закон, щоб ми не створили собі проблем, про які я перед цим казала,  нам треба (і комітет про це  просить)  подолати  вето Президента.  Якщо ми не хочемо, щоб повторилася доля житомирських, луганських, донецьких, дніпропетровських векселів (а наш комітет і наша  тимчасова  слідча  комісія доповідатимуть із цього питання), треба подолати вето Президента.

 

     Підтримати Президента     щодо      передачі      повноважень адміністраціям,  про що говорив попередній доповідач,  наш комітет не може.

 

     Шановні колеги!  Земля завжди була предметом спорів і воєн. Я прошу підтримати наш комітет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідачів?  Є.  Запишіться,  будь ласка.  Питання  абсолютно  зрозуміле.  Я  пропоную  виділити   на запитання десять хвилин.

 

     Депутат Осадчук. Можете ставити запитання Леоніду Яковичу або Валентині Петрівні.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, ІваноФранківська  область).   "Конституційний   центр".   Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановна  Валентино  Петрівно!  Чи  не здається вам,  Валентино  Петрівно,  що  все-таки  оці  зауваження Президента  до  закону  і заперечення щодо цих зауважень із вашого боку і з боку комітету,  - це не просто колізія закону, а боротьба між  двома  підходами  до ведення господарства на землі?  З одного боку, є захисники колгоспно-радгоспної системи, з другого, - люди, які хотіли б усе-таки цю земельну реформу здійснити.

 

     Певно, саме   тому,  що  сьогодні  немає  реальної  земельної реформи,  що в натурі селяни не одержують паїв,  а  пенсіонери  не можуть за ці паї,  віддані в оренду,  одержувати дивіденди,  у нас такі проблеми на селі.

 

     Дякую.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Дуже дякую за запитання і хочу  наголосити,  що відповідно  до  програми  земельного  реформування передбачається: провести   інвентаризацію   земель;   видати   акти    на    право землеволодіння  індивідуальному  сектору;  видати  акти  на  право землеволодіння колективним господарствам.

 

     Відповідно до  Закону  про  колективне   сільськогосподарське підприємство  трудові  колективи  самі вирішують питання паювання, виходу з колективного господарства.  Відповідні правові  механізми передбачені     в     Земельному    кодексі,    у    Законі    про сільськогосподарську кооперацію,  який ми з вами  приймали,  та  в Законі про колективне сільськогосподарське підприємство.

 

     Стосовно підходів я хотіла б сказати таке.  Досвід переконує, що латифундистами,  землевласниками стали  не  ті,  хто  на  землі працює,  а  ті,  хто  має  гроші.  Сертифікатний  розпродаж  землі закладався насамперед з тим,  щоб викинути земельні сертифікати на зовнішній ринок.  Ми в цьому залі, приймаючи Закон про електронний обіг  цінних  паперів,  відхилили  можливість   виходу   земельних сертифікатів   на   зовнішній   ринок.  А  питання  про  вихід  із колективного  господарства,  щоб  працювати  на  землі,  яка   вже розпайована,  вирішують  самі трудові колективи.  І я не хотіла б, щоб ми як законодавці поспішно приймали  рішення  щодо  розпродажу землі  в  період  так званої великої інфляції.  Відповідні правові механізми виходу з колективного господарства і  роботи  на  землі, звичайно,  є.  Не  ми  з  вами започаткували земельну реформу.  Ще Верховна Рада попереднього скликання  прийняла  Земельний  кодекс, який дає правові підстави для врегулювання всіх цих питань.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов  Украины,  Всеукраинский   союз   рабочих.   Валентина Петровна или Леонид Яковлевич,  скажите,  регулирует ли этот закон такую ситуацию?

 

     Я недавно был в совхозе "Грузской" (сейчас это  КСП),  и  мне как  народному  депутату задавали вопросы в связи с принудительным паеванием   земель   в   этом   совхозе   на   основании   решения обладминистрации и облсовета.

 

     На выездном заседании Кабинета Министров в Донецке я поднимал этот вопрос.  Председатель областного совета Пономарев сказал, что этого  нет,  хотя  на  самом  деле  это  происходит  на конкретном предприятии, ко мне обратился трудовой коллектив.

 

     8 января я зарегистрирован кандидатом в народные депутаты  по своему избирательному округу.  В моей новой программе есть фраза о том,  что совершенствование отношений собственности  не  допускает использования земли как товара.  Я буду этого добиваться.  В то же время этот документ позволяет,  на мой  взгляд,  делать  обратное. Ответьте, пожалуйста.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Щодо радгоспу. Поки радгосп залишатиметься державним господарством,  його землі не можуть  бути  розпайовані. Щоб  розпаювати  землі,  потрібно перетворити радгосп у колективне підприємство або в акціонерне товариство.  Якщо це буде  зроблено, то  рішення  щодо  розпаювання  має прийматися тільки на загальних зборах.  Іншого органу відповідно до законодавства в нас немає,  і ніяка  адміністрація,  у  тому числі й обласна,  не може нав'язати свого рішення.

 

     Зараз в Україні є 52 господарства,  які прийняли  рішення  не розпайовувати  свої  землі,  і  ніхто не має права примусити їх це зробити.

 

     Якщо там допущені порушення в цьому питанні,  можна повернути все назад і вирішити питання по-іншому.

 

     Щодо землі  як товару,  то це не стосується цього закону,  бо він регулює питання оренди.  Форма власності при передачі землі  в оренду  не змінюється.  Власником залишається той,  хто був.  Тому питання  зміни  форми  власності  або  землі  як  товару  ніяк  не стосуються Закону про оренду.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Яковичу,  усе так.  Але ж ідеться про те,  що адміністрації примушують робити це.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Олександре Олександровичу, я пояснюю, як це повинно   бути   відповідно   до  чинного  законодавства.  Депутат Моісеєнко має право поставити питання про порушення адміністрацією законодавства  в  тих  випадках,  домагатися  вжиття заходів,  які повинні з цього випливати.

 

     ГОЛОВА. Валентино Петрівно, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний Володимире Миколайовичу! Відповідно до Закону  про колективне сільськогосподарське підприємство та Закону про підприємства і статутів  підприємств,  які  затверджуються  на загальних зборах, це питання вирішують лише трудові колективи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо.  Фракция Социалистической и Селянской партий.  У меня два вопроса:  один  -  к  Леониду  Яковлевичу,  другой  -  к Валентине Петровне.

 

     Я подтверждаю то,  о чем говорил депутат Моисеенко.  Например (тоже   в   Донецкой   области,   КСП   "Овдеевский"),   четырежды администрация пыталась нажать,  чтобы распаевали земли.  Благодаря тому,  что  там  есть  организация  нашей Социалистической партии, этого не произошло.

 

     Не кажется ли вам,  уважаемый Леонид Яковлевич,  что передача прав   арендодателя  чиновникам,  которые  в  принципе  никому  не подотчетны, приведет к увеличению числа злоупотреблений?

 

     И вопрос   к    Валентине    Петровне.    Мы    говорили    о злоупотреблениях,  которые выявила ваша следственная комиссия.  Не могли бы вы точнее сказать,  что же такое  "житомирские  векселя", куда  они  пошли  и  какое теперь положение дел - после того,  как администрация распоряжалась и земельными наделами?

 

     Спасибо.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Щодо орендодавців. Я виходжу не з того, хто є  чиновником.  Є  багато випадків,  коли це вирішують колегіальні органи.  На рівні місцевих рад теж є багато порушень.  Тому це  не основне.   Конституцією   встановлено  функції  органів  місцевого самоврядування й органів виконавчої влади.  У  даному  випадку  ми будемо дотримувати Конституції. Чи ми хочемо знову прийняти норму, яка суперечитиме їй? Гадаю, що ні.

 

     Зараз перехідний  період.  Коли   комунальна   власність   не сформована,  безумовно,  ці питання повинні вирішувати ради.  І ми маємо відобразити це в  "Прикінцевих  положеннях",  як  пропонував Президент.

 

     Дякую.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний  Сергію  Миколайовичу,  ваше запитання надто складне,  і відповісти  сьогодні  на  нього  до  остаточного підведення  підсумків  роботи  слідчої  комісії  я  не можу.  Хочу сказати одне:  ми не повинні Законом про оренду  землі  передавати повноваження   управляти   комунальною  власністю,  а  тим  більше земельною власністю громад,  окремим чиновникам або адміністрації. Питання  управління  цією  власністю  повинні вирішуватися лише на сесіях обласних і районних рад.  Тобто ми не повинні  цим  законом упереджувати  рішення  депутатів  обласних і районних рад.  Усі ці повноваження передаються відповідно тими радами,  які сьогодні  є, відповідним громадам.

 

     А що стосується житомирських векселів, то я хотіла б сказати, що питання з векселями виникають і в інших  регіонах.  Житомирські векселі  -  це  піщинка  в тій загальній масі цінних паперів,  які сьогодні ми маємо в Україні.  Думаю,  що  слідча  комісія  про  це доповість.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую.  Фракція Соціалістичної і Селянської партій.  Шановний Леоніде Яковичу! Я хотів би поставити вам  таке  запитання.  Яку юридичну силу на сьогодні має державний акт  на  землю,  що  виданий  кожному  колективному  підприємству, фермерському  господарству  і кожному власнику,  як це встановлено Земельним кодексом? Це перше запитання.

 

     Друге. На яких підставах пан Канішевський у неділю  у  своєму виступі   по   телебаченню  відверто  агітує  за  вільну  торгівлю земельними сертифікатами, паями, які юридичної сили, на превеликий жаль, не мають?

 

     Дякую за відповідь.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Що стосується вашого першого запитання, то Верховна Рада України 13 березня 1992 року  затвердила  єдину  для України  форму  державного акта про право колективної власності на землю.

 

     Згідно зі статтею 23 Земельного кодексу цей державний  акт  є єдиним  документом,  який  засвідчує  право власності колективу на землю,  яку  йому  передала  держава.  Отже,  цей  акт,  якщо  він отриманий  безпосередньо конкретним підприємством (товариством або кооперативом),  засвідчує його права на цю землю,  яка  вже  не  є державною власністю, а є власністю цього колективу.

 

     Що стосується виступу Канішевського,  то я,  на жаль, його не чув і просто не знаю, про що він говорив.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Отже,  шановні депутати, у нас є два варіанти рішення.

 

     Якщо об'єднати  всі зауваження Президента до закону,  то вони зводяться до того,  що вирішенням питань про оренду землі  повинні займатися адміністрації.

 

     Статтю 2  після  слів  "законами  України" Президент пропонує викласти в такій редакції:  "нормативноправовими  актами  Кабінету Міністрів  України,  прийнятими відповідно до законів України,  та договором оренди землі".  Я не збираюся  коментувати  Конституцію, але  в  її  статті 14 говориться буквально,  що право власності на землю набувається і реалізується громадянами,  юридичними  особами та державою виключно відповідно до закону.  Підзаконні акти тут не згадуються.  В  інших  законах,  зокрема  в  Законі  про   місцеве самоврядування,  визначено,  що  деякі  функції  органів місцевого самоврядування делегуються адміністраціям.  Тому  окремо  в  цьому законі записувати такі норми не варто.

 

     Крім того,  є  Земельний  кодекс,  яким  визначається порядок передачі землі в оренду.  У ньому є цілий розділ, який називається "Оренда   землі".   І   в   "Перехідних   положеннях"  Конституції передбачено,  що чинними є закони,  які не суперечать Конституції. Земельний  кодекс Конституції не суперечить.  Закон про колективне сільгосппідприємство теж стосується паювання і деяких інших речей, є закон про фермерство тощо. Тому в цьому законі робити відхилення і,  так би мовити,  обходити статті Конституції та  інших  законів ніякої рації немає.

 

     Можливі два  варіанти:  або  ми  погоджуємося  з пропозиціями Президента,  що  я  поставлю  на  голосування,  або  долаємо  вето Президента,  підтверджуючи редакцію прийнятого закону. Він уже раз розглядався,  якщо не помиляюся,  із зауваженнями Президента.  Так же, Валентино Петрівно?

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати! Того разу, коли ми  розглядали  зауваження,  ми  прийняли  їх  простою   більшістю голосів. Сьогодні повторно розглядаємо аналогічні пропозиції. Якщо ми справді  хочемо  навести  порядок  у  надто  складному  питанні земельних відносин,  будь ласка,  підтримайте комітет. Ми детально аналізували всі подані пропозиції.  Є рішення  багатьох  комітетів про те, що треба подолати вето, інакше ми просто дамо зайву роботу для  Конституційного  Суду,  дамо  роботу  для  наступного  складу депутатського  корпусу.  Тому  давайте  раз  і  назавжди поставимо крапки над  "і",  проголосувавши  за  своє  попереднє  рішення,  і подолаємо вето Президента.

 

     Прошу вас про це заради майбутнього, заради того, щоб Україну не продавали.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозиції Президента до Закону про оренду землі.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Комітет їх не підтримує.

 

     ГОЛОВА. Йде голосування.

 

     "За" - 69.

 

     Пропозиції набирають  лише 69 голосів.  Вони не підтримуються сесійним залом.

 

     Була пропозиція комітету підтвердити текст Закону про  оренду землі, прийнятого Верховною Радою України.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги, я прошу конституційною більшістю проголосувати за цю норму.  Підтримайте наш комітет. Це доля нашої України. Я вас дуже прошу, шановні колеги.

 

     ГОЛОВА. Iде голосування.

 

     "За" - 247.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні  колеги,  я  розумію,  що  на  сьогодні земельні сертифікати,  видані згідно з указом,  діють.  Але в  нас просто  іншого  виходу немає.  Якщо ми не подолаємо вето,  діятиме указ Президента 1994 року.

 

     Безвихідне становище,  в яке ми потрапили,  є наслідком того, що  до  нас  не  прислухалися,  коли  ми  пропонували  в 1994 році накласти вето на  Указ  Президента  про  невідкладні  заходи  щодо прискорення земельної реформи. Тепер ми з вами у глухому куті.

 

     Можна погодитись із пропозицією юридичного управління: статтю 2  доповнити  словами:   "нормативноправовими   актами,   виданими Кабінетом Міністрів України у випадках, передбачених цим законом". Юридичне управління,  яке давало нам роз'яснення,  вважає,  що  на певний період можна погодитися з такою пропозицією. Iншого виходу, звичайно, немає. Давайте проголосуємо хоч за цю норму.

 

     ГОЛОВА. Отже,  я ще раз ставлю  на  голосування  питання  про подолання  вето.  Була пропозиція про поіменне голосування.  Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію голосувати поіменно.

 

     "За" - 211.

 

     Ця пропозиція підтримується. Голосування проходитиме поіменно із  опублікуванням.  Суттю  своєю  це голосування передбачає повне дотримання Конституції у земельному законодавстві.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги, я прошу вас підтримати.

 

     ГОЛОВА. Iде голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 240. Не прийнято.

 

     Опублікуйте, будь ласка,  результати голосування по фракціях. Так,  комуністи  -  74  із 75;  "Конституційний центр" - 15 із 29; селяни і соціалісти - 32 із 34;  МДГ - 19 із 24; "Єдність" - 21 із 26; "Вперед, Україно!" - 10 із 23; фракція Аграрної партії - 13 із 17;  "Незалежні" - 14 із 16;  Рух - 6 із  19;  "Соціально-ринковий вибір" - 10 із 17;  "Селяни України" - 8 із 9;  позафракційні - 18 із 26.

 

     Я пропоную  проголосувати  ще  варіант,  про   який   сказала Валентина   Петрівна,   посилаючись   на   роз'яснення  юридичного управління.

 

     Будь ласка, зачитайте ще раз.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Статтю 2 після слів "іншими законами" доповнити словами "нормативно-правовими актами, виданими Кабінетом Міністрів України у випадках, передбачених цим законом".

 

     ГОЛОВА. Тільки    не    "нормативноправовими    актами",    а "постановами Кабінету Міністрів".  Це буде точне відображення прав Кабінету Міністрів,  тому що в них актами є і розпорядження, а тут повинні   бути  тільки  постанови.  Я  пропоную  проголосувати  це уточнення.

 

     Леонід Якович Новаковський щось скаже з цього приводу?  Це не пропозиція  Президента,  а  оскільки  він обстоює зараз пропозицію Президента,  тому коментарі йому некоректно робити.  Я думаю,  він просто не буде втручатися...

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Олександре  Олександровичу,  можна  погодитися також і з  науково-експертним  управлінням,  яке  пропонує  у  цій статті написати:  "актами законодавства України", тільки доповнити

- "виданими  Кабінетом  Міністрів  у  випадках,  передбачених  цим законом".

 

     ГОЛОВА. Ну,  це  те,  що  я  мав  на  увазі,  коли пропонував записати "постановами Кабінету Міністрів",  бо є ще  інші  акти  - розпорядження, які може підписати один чоловік.

 

     Будь ласка,   ще   раз   прочитайте  текст,  замінивши  слово "постановами".

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Після слів "законами України" доповнити "актами законодавства  України,  виданими  Кабінетом  Міністрів  України у випадках, передбачених цим законом".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Я ставлю на голосування це доповнення  до статті 2. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування закон у цілому з цим доповненням.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     Спасибі. Сідайте.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Я вам дякую.

 

     ________________________

 

     ГОЛОВА. Розглядається проект Закону України про внесення змін до Закону України про патентування  деяких  видів  підприємницької діяльності  у  другому  читанні.  Депутат  Чапюк  запрошується  на трибуну.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Як  вам відомо,  шановні депутати,  Кабінет Міністрів звернувся до Верховної  Ради  з  пропозицією  внести  зміни   до   Закону   про патентування  деяких  видів підприємницької діяльності.  Верховною Радою це питання вже розглядалося.  Висловлені зауваження  Кабінет Міністрів урахував,  доопрацювавши проект,  який комітет розглянув на своєму засіданні.

 

     У цілому хочу відзначити,  що дія закону,  прийнятого  в  цій редакції, не буде поширюватися на торговельну діяльність суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб,  які продають вирощену в  особистому  підсобному  господарстві,  на присадибній,  дачній, садовій,  городній ділянках продукцію  рослинництва,  тваринництва (худоба,  кролі),  птахівництва,  бджільництва і таке інше.  На цю тему було  висловлено  ряд  зауважень.  А  тепер  я  переходжу  до розгляду запропонованих змін.

 

     Пункт 1.  Преамбулу  закону  викласти в такій редакції:  "Цей закон визначає порядок  патентування  торговельної  діяльності  за готівкові кошти, а також інші готівкові платіжні засоби, включаючи кредитні картки,  діяльності у сфері торгівлі  іноземною  валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності".

 

     Преамбулу в   редакції   Кабінету   Міністрів    пропонується підтримати повністю.

 

     ГОЛОВА. Ростиславе  Степановичу,  перед  тим  як  перейти  до постатейного розгляду цього документа, я просив би, щоб ви сказали про  висновок вашого комітету стосовно того,  чи тепер враховано в проекті закону всі ті зауваження, висловлені спілками підприємців, які  займаються  такими  видами  діяльності,  пропозиції  багатьох депутатів,  ті дискусії,  що велися на засіданні Верховної Ради  і мали на меті поліпшення ситуації у цій сфері.

 

     ЧАПЮК Р.С.   У   теперішній   редакції   переважну  більшість зауважень народних депутатів урядом враховано, хоч деякі положення приймалися неодностайно. Зокрема, я можу сказати, що запропоноване Кабінетом Міністрів положення про позбавлення Укоопспілки пільг  у роздрібній  торгівлі  прийнято  комітетом,  але  не одностайно.  Я особисто вважаю, що цю норму треба залишити в чинній редакції.

 

     ГОЛОВА. То це ви особисто пропонуєте.

 

     ЧАПЮК Р.С.  То особиста думка,  я до цієї норми  дійду,  тоді запропоную свою редакцію. А решту зауважень враховано.

 

     ГОЛОВА. Ясно.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Проект закону за обсягом досить великий, бо зміни пропонуються до значної частини статей і положень чинного закону.

 

     ГОЛОВА. Давайте розглядати по пунктах. До заголовка, я думаю, зауважень немає.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Немає і до преамбули.  У новій редакції преамбула розширює  застосування  Закону  про  патентування   деяких   видів підприємницької діяльності.

 

     ГОЛОВА. Назва закону й преамбула голосуються в редакції,  яка записана в правій колонці. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 167.

 

     Я звертаюся до 135 депутатів,  які сумніваються.  Голосуються зміни  до  Закону  про  патентування  деяких видів підприємницької діяльності в другому читанні.  Я поставив на голосування  назву  і преамбулу  в  редакції,  запропонованій  Кабінетом Міністрів,  яка підтримана комітетом. Які ще зауваження є? (Шум у залi).

 

     Одну секунду.  Ростиславе Степановичу, це зауваження депутата Анісімова правильне.

 

     ЧАПЮК Р.С.   Правильне   в  тій  частині,  що  було  доручено врахувати в проекті,  запропонованому на розгляд  Верховної  Ради, проект   Шеховцова,  який  передбачає  спеціальне  патентування  в окремих сферах.

 

     ГОЛОВА. Ні,  Ростиславе Степановичу,  ми повернули цей проект для того,  щоб підготувати його на розгляд Верховної Ради,  взявши за основу зауваження депутата Шеховцова. Так було проголосовано.

 

     Будь ласка.  Депутат Шеховцов.  З місця. Наскільки відповідає вашому  проекту запропонований документ,  щоб можна було поставити на голосування про прийняття в другому читанні,  а потім працювати над ним далі?

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський  виборчий  округ,  Донецька  область). Уважаемые народные депутаты!  Я напомню, что мой вариант изменений к Закону о патентовании был  принят  21  октября.  Два  месяца  ни правительство,  ни  комитет законопроектом в редакции,  принятой в первом чтении, не занимались. Правительство готовило свой вариант. Затем  было  принято  решение  о  внесении  вопроса на сессию,  и, по-моему, 25 декабря была роздана таблица. Но вопрос был перенесен на 30 декабря. Как раз на этой стадии надо было всерьез поработать комитету. К сожалению, времени не было...

 

     Почему теперь зал неприемлет проект? Насколько я понимаю, все всетаки  настроились  на  то,  что  по  режиму патентование должно напоминать то,  которое существовало в  первые  годы  перестройки, скажем,   для  граждан,  занимающихся  частным  извозом.  Владелец легкового автомобиля покупал патент, заплатив фиксированную сумму, и  больше налоговые службы его не трогали,  он работал как частный таксист.

 

     Для того чтобы такой механизм патентования ввести в торговле, в частности для физических и даже мелких юридических лиц,  в сфере обслуживания,  нужно разрабатывать проект отдельного  специального закона.  Это мое мнение. Внесением поправок к действующему закону, мне кажется,  практически  невозможно  реализовать  эту  идею,  на которой настаивают и Анисимов, и Кужель.

 

     Для того   чтобы   разработать   ставки  платы  за  патент  с дифференциацией  по  видам  деятельности,  по  видам  товаров,  по используемой площади, требуется время и практический опыт. Понимая это,  я предложил схему проведения эксперимента,  который  бы  дал базу  для  разработки  проекта  закона,  универсального  для  всей Украины.

 

     В таблице, которую представил комитет, учтены практически все мои предложения - то есть я могу быть доволен.  Но в то же время и комитет,  и Кабмин не  предлагают  отменить  действующий  Закон  о патентовании. Он остается и при этом совершенствуется, становится, скажем, юридически более точным, более грамотным, распространяется его действие не только на торговлю,  как было до сих пор,  но и на сферу услуг.

 

     Таким образом,  я повторяю,  мои предложения учтены все,  как автор  я  могу  быть  доволен,  но принятие закона не продвигается вперед,  потому  что  депутаты  не  поддерживают  идею  Кабмина  о сохранении этого платежа по сути в виде дополнительного налога,  к тому же авансового.

 

     Какой выход? Если мы сейчас проголосуем какие-то поправки, то они войдут в закон,  а там,  где не проголосуем, будут действовать прежние нормы.  Например, депутаты не могут не поддержать перехода при  определении  платы за патент от экю к гривне - это нормально. Есть ряд других норм,  которые  просто  упорядочивают  и  уточняют закон. Их нужно принять. Ну, а какие нормы не будут приняты, пусть Кабинет Министров работает, убеждает депутатов...

 

     ГОЛОВА. Тобто  у  проекті,  який  внесено  на  ваш   розгляд, враховані  пропозиції  депутата  Шеховцова.  Ви  пам'ятаєте,  тоді доповідали депутати Симоненко,  Шеховцов і відбувалася дискусія  з цього приводу.  Тому я пропоную у другому читанні приймати статті, намагаючись найповніше врахувати  всі  раціональні  пропозиції,  і дамо  доручення  про  третє читання,  маючи на увазі,  що при тому паралельно буде вестися і робота  щодо  вдосконалення  Закону  про патентування,  про  що  тільки-но говорив Олексій Дмитрович.  Так? Представник Кабінету Міністрів теж підтримує такий варіант.

 

     Якщо немає суттєвих заперечень,  то я пропонував  би  взагалі прийняти  цей  проект  у  другому  читанні  і  перенести  на третє читання. Чи будемо розглядати постатейно?

 

     ЧАПЮК Р.С.  Я від імені комітету підтримав би  варіант,  який ви,  Олександре Олександровичу,  пропонуєте,  крім пропозиції,  що стосується торгівлі Укоопспілки в сільській місцевості.

 

     ГОЛОВА. Де це?

 

     ЧАПЮК Р.С. Це позиція 7 на сторінці 4.

 

     ГОЛОВА. Пункт    1    частини    третьої   статті   1,   яким передбачається,  що дія цього закону не поширюється  на  роздрібну торговельну   діяльність   підприємств   і   організацій   системи Укоопспілки, так?

 

     ЧАПЮК Р.С. Так, його треба залишити у старій редакції.

 

     ГОЛОВА. Тобто залишити текст, записаний у лівій колонці.

 

     Я ставлю на голосування текст у правій колонці.  Якщо він  не підтримується, залишається текст у лівій колонці.

 

     Будь ласка,   голосується   текст   у  правій  колонці,  який депутатом Чапюком не підтримується.

 

     "За" - 103.

 

     Таким чином,  залишається  текст,  проголосований  у  першому читанні.

 

     Ще які зауваження? Будь ласка. Леонід Олександрович Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів   (Заводський   виборчий   округ,   Запорізька  область). Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Александрович! Я не  случайно  сказал,  что  в  предложенном виде этот законопроект принимать нельзя.

 

     Я задам   только    один    вопрос    присутствующим    здесь представителям  Кабинета  Министров:  скажите,  пожалуйста,  что в данном случае приобретает или что потеряет,  например, центральный универмаг  города  Киева?  Ведь  предлагаемыми изменениями Кабинет Министров предусматривает пополнение государственного  бюджета  за счет   увеличения   ставок  и  расширения  базы  патентования.  Мы окончательно  уничтожим  организованную  торговлю,   которая   еще сохранилась.  Мы  снова  толкаем  людей,  чтобы  они  шли работать "челноками".  Ведь расширяется  база  налогообложения,  и  платить придется огромные суммы.

 

     Поэтому предложенный   проект  закона  надо  рассматривать  в первом чтении с учетом концептуального подхода,  а не  давать  нам таблицу   для  второго  чтения.  Мы  должны  снова  обсудить  этот проблемный вопрос и увидеть  предложенные  реальные  механизмы.  Я привел пример по универмагу.  Ведь там, где есть кассовые аппараты и  видно,  сколько  люди  собирают,  мы  в  стремлении   пополнить государственный бюджет можем это уничтожить, загнать в тень. Вот о чем идет речь.

 

     Поэтому я  буду  голосовать  против  и   предлагаю   народным депутатам  не поддерживать этот законопроект,  покуда мы не увидим его в первом чтении с учетом принятых в этом зале решений.

 

     ГОЛОВА. Слово має Шитря Олексій Іванович -  заступник  голови Державної податкової адміністрації. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.I.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Спасибі, Олександре Олександровичу. Щоб не гаяти часу,  я наводжу конкретний приклад. Київський ЦУМ, який має 8000 квадратних метрів торговельної площі і здає в оренду  20-  ти комерційним  структурам,  сплачує  податок  на прибуток.  За новим законом він буде сплачувати  по  цих  20  комерційних  структурах, скажімо,  по  120  чи  по 200 гривень на місяць.  Iз тих 164 тисяч податку на  прибуток,  який  він  заплатив,  будуть  вилучені  оці платежі.

 

     Наводжу інші  приклади.  Місто  Львів,  ЦУМ,  3500 квадратних метрів торговельної площі,  орендують 36 комерційних структур.  Це підприємство  серед  збиткових,  воно до бюджету не вносить жодної копійки. Місто Запоріжжя, Правобережний універмаг, 3200 квадратних метрів,  орендують 19 комерційних структур - збитковий, ні копійки не  надходить  до  бюджету.  Київ,  універмаг   "Україна",   11000 квадратних метрів, орендують 26 комерційних структур... I я міг би продовжувати цей список.

 

     Ці платежі,  я повторюю,  будуть вилучені із суми податків, і підприємство   ніяких   збитків   не   матиме.   Але   якраз   тим підприємствам, які здають площі великій кількості орендарів, якраз і не подобається введення цієї норми.

 

     Спасибі.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Можу додати,  шановні,  що, по-перше, суми плати, які передбачаються цим законом, повністю надходитимуть до місцевих бюджетів,   становище   яких   сьогодні  найкритичніше.  По-друге, розширюється база патентування, а не збільшуються розміри плати. I потретє,  звужуються обсяги тіньового обігу коштів. Оце треба мати на увазі.  Я не кажу,  що цей проект ідеальний. Його потрібно буде доопрацьовувати   стільки,   скільки   буде   існувати  економічна діяльність. Але в цьому плані... (Шум у залi).

 

     Закривати -  це  буде  адміністрування.  А  ми  даємо   людям можливість   займатися   підприємницькою   діяльністю  і  частково ділитися із суспільством доходами.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  увімкніть   мікрофон   депутата   Шеховцова, оскільки він є суб'єктом законодавчої ініціативи і автором.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.    Уважаемые   народные   депутаты!   С   этими квадратными метрами, по-моему, зал несколько заблуждается. Тяжелее всего   оплатить   патент   маленькому  предприятию,  у  которого, допустим,  торговая площадь в один  квадратный  метр.  При  оплате патента  это не учитывается.  Торгуешь - уплати за месяц,  скажем, 100 гривень. И ЦУМу, и универмагу "Украина" за патент, если бы они не  сдавали  площади в аренду,  а выступали как единое юридическое лицо,  тоже  нужно  было  бы  платить  100  гривень.  Если   малые предприятия,  имеющие до 20 квадратных метров площади, платили эти суммы и выжили,  то печалиться о том, что произойдет с универмагом "Украина",  просто  нет  оснований,  это  несерьезно.  Для крупных предприятий эта плата фактически является номинальной.  А вот  для физического лица,  для ларька - это большая проблема.  Но с мелких предприятий мы  эту  плату  берем  давно,  а  теперь  предлагается распространить действие этой нормы на крупные предприятия, и вдруг возникает сомнение,  что мы тем самым разорим торговлю. Да нет же, этим механизмом - никоим образом!

 

     И я   прошу   прощения,  Александр  Александрович,  есть  моя поправка 40. Если все-таки мы не будем рассматривать полностью все поправки, то я бы просил по поправке 40 дать мне слово.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Розглядаючи   цей  документ  за процедурою  другого  читання,  ми  повинні  йти  постатейно.  Якщо Верховна  Рада  дає  згоду,  можна  розглядати  загалом.  А  вести обговорення з приводу змісту проекту закону в тій чи іншій частині я  просто  не маю права і не маю підстав.  Тому не піднімайте рук. Якщо  до  окремих  пунктів   є   якісь   зауваження,   будете   їх висловлювати.

 

     Щоб не виникало з цього приводу безплідної дискусії, я вносив пропозицію:  приймаємо цей проект закону в другому читанні,  окрім тих норм,  які вже можна попередньо розглянути, і на третє читання доручаємо опрацювати документ із урахуванням усіх  тих  зауважень, які висловлені зараз, висловлювалися депутатами раніше, і тих, які ви можете у письмовій  формі  подати  до  тексту  проекту  закону. Iнакше немає сенсу вести це обговорення.

 

     На якій сторінці поправка 40?

 

     ЧАПЮК Р.С. На 16.

 

     ГОЛОВА. Сторінка  16.  Поправка  40.  Депутат Шеховцов.  Будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Уважаемые народные депутаты! Согласно Закону о патентовании  действует норма,  по которой платить за патент нужно помесячно авансом,  то  есть  до  начала  месяца.  Еще  ничего  не заработали человек или предприятие,  а уже нужно платить.  Само по себе это тяжело.  К  тому  же  в  первый  месяц  за  патент  нужно почему-то  уплатить  двойную  плату.  Авансом  да  еще  и двойную! Правда,  потом за 12 месяц не надо платить,  но непонятно все  же, почему  именно  на  старте,  когда тяжелее всего заработать лишние средства, нужно платить двойную плату?

 

     Моя поправка  касается  только  случаев  эксперимента  и   не касается   всех  остальных  случаев.  Я  предлагаю  эту  норму  не распространять на случай приобретения спецпатента,  потому что  за спецпатент  и  так платится в удвоенном размере,  который с учетом этой  нормы  будет  учетверенный.  Какой   смысл   брать   авансом учетверенный налог? Я прошу мою поправку поддержать.

 

     ГОЛОВА. Ростиславе Степановичу, будь ласка.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Я  особисто  не  заперечую,  хоч комітет у цілому цього не підтримав.

 

     ГОЛОВА. У першому читанні яка була пропозиція?

 

     ЧАПЮК Р.С.  Це, власне, взято з проекту Шеховцова, прийнятого Верховною Радою в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Я  ставлю  на  голосування  поправку  40 депутата Шеховцова. Будь ласка.

 

     ЧАПЮК Р.С. Пропоную підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 179.

 

     Не підтримується ця  пропозиція,  хоч,  мені  здається,  вона могла   бути  підтримана,  оскільки  не  голосувало  більше  сотні депутатів.

 

     Я прошу всіх визначитися шляхом голосування щодо поправки  40 депутата Шеховцова,  який пропонує не робити середньої передоплати при придбанні патенту вперше.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 191.

 

     ЧАПЮК Р.С. Пропоную підтримати, шановні депутати.

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка 40. Прошу підтримати.

 

     "За" - 212.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Галино Федорівно, який номер вашої поправки? Немає.

 

     Наталіє Михайлівно, скажіть номер поправки. Слово має депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська область).  За Регламентом кожний депутат має  право  виступити  при  обговоренні проекту закону,  навіть коли він приймається в другому читанні.  Я пропоную виконати рішення,  яке  було  прийняте  під  час  першого читання  проекту  закону.  Було  чітко  визначено,  що  за  основу береться проект закону Шеховцова.

 

     Комітет з питань економічної політики та управління  народним господарством,  у  якому  я працюю,  відкинув це рішення Верховної Ради і в основу поклав пропозиції Кабінету  Міністрів.  Що  робить Кабінет Міністрів,  сьогодні всім зрозуміло:  намагається додавити всіх,  щоб отримати 207 мільйонів гривень до бюджету.  Ось чому не можна розглядати зараз цей законопроект. Його потрібно повернути в комітет,  зібрати Симоненка Івана,  який має  свій  альтернативний проект, Олексія Шеховцова. І нехай пан Чапюк захищає Пустовойтенка і Кабінет Міністрів,  але потрібно  виконувати  рішення  Верховної Ради, а не придумувати свого.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чечетов. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  коллеги! При  всем  уважении к Наталье Михайловне я хочу все-таки прояснить суть вопроса.  После того как было принято  решение  доработать  в окончательном  варианте  и  сделать  обобщенный  законопроект,  мы пригласили  авторов  Шеховцова  и  Ивана   Симоненко,   пригласили представителей Кабинета Министров и до 12 часов ночи согласовывали и увязывали все позиции (Шум у залі).

 

     Да, действительно,  не было Шеховцова,  но потом все равно  с ним   согласовывали   этот   законопроект.   Присутствовали   Иван Симоненко,  Алексей  Иванович  Шитря  -  заместитель  председателя Государственной    налоговой    администрации.   Это   максимально согласованный законопроект!

 

     Александр Александрович,  вы предложили  оптимальный  вариант прохождения  данного  законопроекта  -  принять  во втором чтении. Если,  допустим, у кого-то есть конкретные предложения - поставить их на переголосование.  Есть две недели до начала новой сессии, мы еще раз рассмотрим замечания,  а уже в феврале на следующей сессии в  окончательном  варианте  примем  законопроект.  Я повторяю,  он максимально согласован.

 

     ГОЛОВА. А чому ви не врахували пропозиції Наталії  Михайлівни на засіданні комітету?

 

     ЧАПЮК Р.С. Бо її не було!

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.    Александр   Александрович!   Комитет   просто принципиально посмотрел,  а затем рабочая группа,  куда вошли Иван Симоненко,  представитель налоговой администрации, другие депутаты и работники Секретариата,  восемь часов сидела в комитете,  не  на заседании  же  комитета идет согласование...  Если есть конкретное предложение Наталии Михайловны, давайте проголосуем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ростиславе Степановичу, будь ласка.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Я хочу сказати, що це не Чапюку треба і навіть не Кабінету  Міністрів - це треба місцевим бюджетам,  шановна Наталіє Михайлівно!  Треба  вчителям  і  лікарям   зарплату   виплачувати, фінансувати   підприємства   комунальної   власності  з  місцевого бюджету...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію,  яка  не  викликала заперечень,   щоб   у  другому  читанні  прийняти  законопроект  і направити його на доопрацювання до третього читання з  урахуванням усіх  зауважень,  які  будуть  висловлені депутатами.  У внесеному законопроекті передбачені варіанти, які пропонували Іван Симоненко і Олексій Шеховцов, і, звичайно, зауваження Кабінету Міністрів.

 

     Я прошу   підтримати   цю  пропозицію  з  проголосованою  вже поправкою  стосовно  роздрібної  торгівлі  Укоопспілки...  (Шум  у залі).

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон Галини Федорівни Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги,   чи  не  здається  вам,  що  ми  Закон  про  патентування заорганізували і заговорили? А справа полягає в тому, що із самого початку  стояло  питання про те,  щоб запровадити патентування для суб'єктів  господарювання  у  сфері  торгівлі  там,  де  не  можна визначити  доходи  для оподаткування.  У преамбулі треба написати, які суспільні чи  господарські  відносини  врегульовуватиме  даний закон.  Про  це  ж  абсолютно  нічого  не сказано.  Яка мета цього закону? Абсолютно нічого не сказано.

 

     Я вношу  пропозицію:  закон  треба  спростити,   патентування запровадити   тільки  для  дрібних  торгівців,  у  сфері  торгівлі іноземною  валютою  та  грального  бізнесу,  де  дійсно  не  можна визначити    доходи    для   оподаткування.   Решта   -   ведуться бухгалтерський облік,  звітність і сплачуються податки  згідно  із законом. Для чого патентувати торгівлю, яка працює стаціонарно?

 

     ГОЛОВА. Правильно   ви  кажете,  Галино  Федорівно.  Де  ваша пропозиція, назвіть номер?

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф. Я стосовно процедури говорила.

 

     ГОЛОВА. Так от,  про те і йдеться, що треба сідати рядочком і писати  те,  що  потрібно  для  документа.  Я  прошу  ваше  слушне зауваження внести до третього  читання,  воно  буде  враховане.  А зараз пропоную проголосувати в другому читанні законопроект і дати можливість далі над ним працювати. Ставлю на голосування.

 

     ЧАПЮК Р.С. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 214.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування: прийняти законопроект у другому  читанні з урахуванням зауважень депутатів і Шеховцова,  і Штепи,  які вже проголосовані,  і готувати до третього читання. І, будь ласка, стосовно патентів, зокрема, треба виписати так, щоб ми або переглянули Закон  про  патентування,  або  внесли  відповідні корективи  в  нього,  щоб  не доводилося користуватися потім іншим законом. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     ЧАПЮК Р.С. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Постарайтеся внести на лютий. І, до речі, розберіться з приводу кореспондування цього законопроекту з Законом про патентування.

 

     -----------------

 

     Розглядається питання про проект Закону про політичні  партії в   Україні.   Друге   читання.   Доповідає  Лавринович  Олександр Володимирович. Прошу.

 

     Нагадую, це закон конституційний, тобто органічний закон.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судовоправової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.  Шановні  колеги!  Комітет  з  питань  правової  політики підготував до другого  читання  проект  органічного  закону,  який випливає  з  вимог  Конституції,  зокрема  щодо  розвитку положень статті 36.

 

     Цей законопроект  увібрав  у  себе  переважну  більшість  тих зауважень,  які  висловлювалися  в  залі  під  час розгляду його в першому  читанні  та  надійшли  від  народних  депутатів   України письмово вже після прийняття проекту в першому читанні.

 

     Сам закон  покликаний  вирішити одне з найважливіших питань у нашій  державі:  чи  зможемо  ми  нормативним  шляхом  забезпечити створення  структур  у  суспільстві  і  в органах управління,  які будуть мати політичну відповідальність за наслідки своєї роботи  й політичну   ідентифікацію   тих   рішень,  які  приймаються  чи  в колегіальних органах, чи в одноосібних органах державної влади, і, окрім  того,  чи  буде  в  нас  нарешті  створено дійовий механізм політичного  контролю  за  діяльністю  посадових  осіб  і  органів державної влади.

 

     Оскільки цей  законопроект  декілька  разів  обговорювався  в залі, я гадаю, що ми можемо перейти до постатейного його розгляду, враховуючи,   що   переважна  більшість  зауважень,  які  надішли, враховані,  але тут декілька концептуальних положень, щодо яких ми можемо визначитись тільки шляхом голосування.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла    пропозиція    комітету,    тому   будемо розглядати,  але  є  одне  загальне  зауваження  депутата  Носова. Розглядаючи в першому читанні цей проект, ми проголосували, що він погоджується  у  першому  читанні  без   положень   про   державне фінансування  політичних  партій.  Що  ви  з  цього приводу можете сказати?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я можу сказати, що постанова, яка приймалася тут,  у  цьому  залі,  вичитувалась із стенограми засідання,  і на голосування було поставлене питання  без  цих  положень,  про  які говорить  Владислав  Васильович.  Він може вивчити.  Ми вивчали це разом і в юридичному управлінні,  і в нас у комітеті,  і  тому  ця пропозиція  записана в таблиці,  вона має ставитись на голосування також, як і всі інші.

 

     ГОЛОВА. Ну,  давайте вважати,  що в лівій колонці не записані положення  про державне фінансування.  Підійдемо до цієї норми,  і будемо  визначатися  принципово.  Якщо  депутати  підтримають   ці положення  226  голосами,  то  вони  будуть  вважатися такими,  що прийняті за рішенням депутатів.  Це не суперечить порядку розгляду питання.

 

     Отже, проект  Закону  України про політичні партії,  розділ І "Загальні положення",  стаття 1.  До  статті  1  є  зауваження?  Є поправка депутата Носова. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Поправка  Носова  стосується не статті 1,  а "Загальних положень". Вона зводиться до того, щоб...

 

     ГОЛОВА. Ні,  є  поправка  1  депутата   Носова.   Нехай   він висловиться. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Поправка 1  має  технічний  характер.  Деякі статті складаються із багатьох частин, законом незручно буде користуватись, бо треба, як кенгуру, стрибати  з  однієї сторінки на іншу.  Пропонувалося пронумерувати частини статей. Одиниця - крапка, наступна частина - знову крапка. Чого ж це було б не зробити?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Комітет відхилив цю пропозицію, оскільки тут, Владиславе Васильовичу, немає статей з великою кількістю частин, а є статті з великою кількістю пунктів,  і вони пронумеровані. І щоб не засмічувати текст великою  кількістю  цифр,  тим  більше  що  в переважній  більшості законів ми цього не робимо,  комітет вирішив цю пропозицію не підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.  Я вважаю,  що  треба  по  всьому  проекту  закону пронумерувати  частини.  Стаття  6  має  декілька  частин - сім чи вісім...

 

     ГОЛОВА. Ну, це тільки стосовно статті 6...

 

     НОСОВ В.В.   Треба   пронумерувати.   Так    простіше    буде користуватися законом, легше посилатися...

 

     ГОЛОВА. Ну,  добре. Ставлю на голосування пропозицію депутата Носова. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 170.

 

     Ця пропозиція  не  підтримується.  Але  це   невелика   біда, оскільки  мова  йде,  власне  кажучи,  про  юридичну техніку,  про зручність користування законом, це несуттєво.

 

     У поправці 2 депутата Мармазова пропонується у статті 1 після слова   "громадян"  додати  слово  "України".  Слово  має  депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Олександрійський виборчий округ,  Кіровоградська область).  Александр  Александрович,  я  на поправке 2 не настаиваю, тут есть еще моя проправка 4.

 

     ГОЛОВА. Говоріть, будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Понимаете,  в  проекте  закона по существу все сводится к участию политических партий только в выборах,  то  есть только к парламентской деятельности партий.  Я предлагаю велосипед не выдумывать.  Есть статья  36  Конституции  Украины,  где  четко сказано о статусе партий.  Я предложил такую редакцию:  "Громадяни України мають конституційне право для здійснення і  захисту  своїх прав і свобод та задоволення політичних,  економічних, соціальних, культурних та інших інтересів  вільно  об'єднуватися  в  політичні партії та брати участь у їх діяльності".  Это соответствует статье 36 Конституции.  Вот давайте и отметим,  что  такие  требования  к партии.

 

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу, що скажете?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Шановний  Євгене  Васильовичу,  ви  зробили правильно,  що прочитали, але я напевно-таки прочитаю повний текст статті 36 Конституції,  щоб було зрозуміло,  чому комітет відхилив вашу пропозицію.

 

     "Громадяни України  мають  право  на  свободу  об'єднання   в політичні  партії  та  громадські  організації  для  здійснення  і захисту  своїх  прав   і   свобод   та   задоволення   політичних, економічних,   соціальних,   культурних  та  інших  інтересів,  за винятком обмежень,  установлених законом в інтересах  національної безпеки  та  громадського порядку,  охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

 

     Політичні партії в Україні сприяють  формуванню  і  вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах".

 

     Далі в цій статті ще йдеться про професійні спілки. І я хотів би,  щоб наш підхід з погляду  права  був  дуже  точним  і  ми  не намагалися включити до права політичних партій те,  що належить до прав професійних спілок,  інших громадських організацій.  Потрібно бути  точними  в  підході  до юридичних норм.  Політичні партії не можуть захищати ті права,  які  передбачено  законом  для  захисту профспілками   чи   іншими  громадськими  організаціями.  Тому  ми врахували  редакцію,  яку   запропонували   депутати   Жумикін   і Миримський.   Вона   цілком  точно  відповідає  тексту  статті  36 Конституції.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата  Мармазова. Це норма Конституції. Будь ласка.

 

     "За" - 202.

 

     Я прошу  депутатів  бути  уважнішими.  Розглядається важливий документ - проект Закону про політичні партії.  Ставлю ще  раз  на голосування поправку 4 депутата Мармазова,  яка повторює статтю 36 Конституції.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ні,  Олександре Олександровичу,  я тоді мушу уточнити.  Вона не повторює тексту статті 36 Конституції,  а подає його інтерпретацію,  і це  може  бути  предметом  невідповідності, оскільки  в  цій  статті  викладено  норми,  які  передбачено  для профспілок.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 211.

 

     Ставлю на голосування статтю  1  в  редакції,  запропонованій комітетом.  Власне  кажучи,  за  діалектикою єдності економічних і політичних інтересів можна розглядати саме таким чином.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Депутат Коропенко. Будь ласка. Поправка 5.

 

     КОРОПЕНКО А.А.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  молоді,  спорту і туризму (Заводський виборчий округ,  Дніпропетровська  область).  Шановні  народні  депутати  і головуючий!  Я  повертаюся  до  моєї разом із Євгеном Васильовичем поправки 2 і прошу доповідача обгрунтувати, чому її відхилили.

 

     Ми пропонуємо  записати  "право  громадян   України".   Чому? Давайте поміркуємо так. Приїде група людей з іншої країни, чоловік 30 чи 200, і що, організують партію?

 

     Тому треба написати:  "Право громадян України на об'єднання в політичні партії". І я прошу підтримати, народні депутати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Те, що ви пропонуєте, власне, не потребує ні дискусії,  ні  голосування,  оскільки  у  статті  36   Конституції говориться  про те,  що членами політичних партій можуть бути лише громадяни України.  Немає потреби по всьому тексту це  виписувати. Оскільки мова йде про закон України, який приймається для громадян України,  які мають конституційні права і обов'язки,  то  ніхто  з іншим громадянством не може бути членом політичної партії України.

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Коропенка.  Будь ласка. Він правильно каже,  і хоч кашу маслом не зіпсуєш, але зайве масло теж ніхто не використовує. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Уже все  з'ясовано.  Стаття  1  ставиться  на  голосування  в редакції,  яку  пропонує   комітет.   Прошу   підтримати.   Стаття відповідає  Конституції і не дає права для розширеного тлумачення. Iде голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Стаття 2  "Поняття  політичної  партії".  Немає   заперечень? Ставлю на голосування статтю 2, яка не викликає заперечень.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Немає заперечень,  підкреслюю. Це дефініція, визначення політичної партії.

 

     Iде голосування.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Стаття 3  не  викликає  взагалі  заперечень,  враховані   всі зауваження депутатів.

 

     Стаття 4  "Гарантії  діяльності  політичних  партій"  теж  не викликає заперечень.

 

     Стаття 5  "Обмеження  щодо  діяльності   політичних   партій" погоджується... (Шум у залi).

 

     Давайте проголосуємо статті 3 і 4. Будь ласка.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     До статті  5 є поправка 26 депутата Носова,  яка зводиться до того,  що діяльність політичної партії  може  бути  заборонена  за рішенням  суду.  То  це виходить,  що і за рішенням районного суду може бути заборонена діяльність партії, чи як?!

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Так.  Ми  врахували  цю  пропозицію  Носова. Ідеться  про  те,  що  в  нас  повинна  бути  судова система,  яка передбачає  обов'язковість  апеляцій  і  касаційного  розгляду.  В даному  випадку  ми  розширюємо  права політичних партій на захист своїх інтересів.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку депутата Носова...

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Та вона врахована в тексті!

 

     ГОЛОВА. Не можна зводити... (Шум у залi).

 

     Одну хвилинку! Якщо районний суд прийняв неправильне рішення, то   воно  в  касаційному  порядку  розглядається  в  обласному  й Верховному  Суді,  і  там  приймається  остаточне   рішення.   Так розуміється питання?

 

     Є пропозиція обмінятися думками з цього приводу: один - "за", один - "проти".

 

     Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати! У першому читанні було прийнято, що в першій інстанції буде розглядати Верховний Суд.  Виникає тоді запитання:  а до кого оскаржувати?  Оскаржувати буде ні до кого! А міжнародні  документи  вимагають,  щоб  була  можливість до когось оскаржувати.  I саме тому має  розглядати  районний  суд,  і  тоді задіюється вся система оскарження - касаційна, апеляційна, якщо ми її зробимо відповідно до Конституції.

 

     Усе правильно,  комісія врахувала,  і треба голосувати в  цій редакції.

 

     ГОЛОВА. Я  згоден  з  пропозицією депутата Носова,  але є тут одна колізія.  Наприклад, до районного суду з поданням звертається група  громадян,  які  вважають,  що  з'їзд якоїсь партії,  яка не представлена в цьому районі зовсім  ніким,  своїми  діями  порушує закон, і районний суд приймає рішення про заборону. Абсурд! Але це може бути...

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ні, шановний Олександре Олександровичу, цього бути  не  може,  оскільки є кодекси й інші процесуальні документи, які визначають, який саме районний суд має право на такий розгляд. І районний суд розглядає питання,  яке торкається партії в цілому, і після того є можливість оскарження вже  в  наступній  інстанції. Говориться  не  про якусь структурну одиницю політичної партії,  а про партії в цілому по всій Україні.

 

     ГОЛОВА. Тоді треба писати,  що суд у районі,  де  знаходиться юридична адреса партії...

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Олександре Олександровичу, то це ж записано в тих документах, якими керується суд у своїй роботі!

 

     ГОЛОВА. Депутат Мармазов. Прошу.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр  Александрович!  В   статье   3   мы проголосовали,  что  в Украине создаются и действуют только партии со  всеукраинским  статусом,  а  запрещает   деятельность   партии районный   суд.   Что   такое   районный  суд?  Если  он  запретит деятельность партии,  то  потом  по  инстанциям  год  или  полтора придется судиться, покамест докажешь свою правоту. У нас Верховный Суд - высшая инстанция,  пусть он это решает.  Вот я  и  предложил записать,  что  "діяльність політичних партій може бути заборонена лише  за  рішенням  Верховного  Суду  України".  Я  настаиваю  это проголосовать.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Це  суттєве звуження прав політичних партій. Ви розумієте,  зробивши цей крок,  ми штучно створимо проблеми для партій, з одного боку, а з другого, це суперечитиме зобов'язанням, які взяла на себе Україна.  Мова йде про те,  щоб і  громадяни,  і об'єднання громадян в Україні мали право на оскарження рішень, які приймаються органом влади.  Таким органом влади, наприклад, є суд. Якщо Верховний Суд прийняв рішення, то оскаржити його вже не можна ні до кого,  тому що це остаточна інстанція,  і після цього вже не може бути ні апеляцій, ні касаційного розгляду.

 

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу,  а якщо ми,  незважаючи на те, що це повторення іншого закону, запишемо тут, що розглядає суд за місцезнаходженням юридичного органу партії?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ну, це справді просто повтор буде.

 

     ГОЛОВА. Повтор, але це буде роз'яснення.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ну, я не заперечую, звичайно.

 

     ГОЛОВА. З урахуванням цього уточнення...  (Шум у залі).  Одну хвилиночку. Конституційний Суд ці питання розглядає?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Це поза межами  компетенції  Конституційного Суду.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  я  прошу  проголосувати  уточнення,  що розглядає це питання суд  за  місцезнаходженням  керівного  органу партії.  І  буде  можливість  обстоювати  права,  коли вони будуть порушені.  Інакше  це  буде  дуже  серйозний  прецедент.  Я  прошу підтримати цю пропозицію.

 

     Ставлю на   голосування  частину  третю  статті  5  із  таким уточненням. Голосуємо.

 

     "За" - 146.

 

     Не підтримується.

 

     Тоді я  ставлю  на   голосування   питання   про   збереження попередньої  редакції,  тобто  щоб вирішував Верховний Суд.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 193.

 

     Теж не підтримується.

 

     Ставлю на голосування цю частину в редакції,  що  записана  в правій колонці. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати в редакції комітету.

 

     ГОЛОВА. Лише за рішенням суду, тут сказано. До речі, це норма Конституції, якщо не помиляюся.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Так, це норма Конституції.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 162.

 

     Є пропозиція записати  так,  як  передбачено  в  Конституції: "Діяльність політичної партії може бути заборонена лише в судовому порядку за висновками Верховного Суду",  тобто йдеться про те,  що всі  послідовно  розглядають,  але остаточне рішення може прийняти тільки Верховний Суд.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Олександре Олександровичу, на жаль, так  не  можна  записувати,  оскільки  ми  тоді  матимемо підстави визнати цю норму неконституційною. У статті 37 Конституції, на яку ви щойно посилалися,  говориться, що заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в  судовому  порядку.  Судовий  порядок передбачено законами, які регулюють діяльність судових органів. Ми не можемо записувати,  що Верховний Суд має робити висновки, бо це є  вища  касаційна  інстанція - Верховний Суд висновків не робить, він приймає остаточні рішення.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  я допустив некоректність. Шановні колеги, всі  добре  розуміють,  що  будь-яка  партія,  вступивши у судовий процес розгляду її повноважень,  буде обстоювати свої права аж  до Верховного  Суду.  Тому  функція  Верховного Суду так чи інакше на практиці буде реалізована.  І тому якщо  ми  запишемо  так,  як  у Конституції,  але додамо "за остаточним рішенням Верховного Суду", то це буде правильно. Зрозуміла пропозиція?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Так також  не  можна,  бо  якщо,  наприклад, районний  суд  відхилить позов про заборону партії,  Верховний Суд його вже не розглядатиме.

 

     ГОЛОВА. Теж правильно.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Справа  в  тому,  що  ця  норма   спрямована виключно  на  захист інтересів усіх існуючих політичних партій.  І тому я просив би,  щоб зараз не проводили спеціальний семінар щодо судоустрою  та кодексів,  якими керуються в суді,  а підтримали ту норму, яка погоджена всіма юридичними службами Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз ставлю на голосування текст,  запропонований у  правій  колонці.  Повірте  мені,  що  немає  тут підозр один до одного. Це повторення норми Конституції.

 

     Іде голосування (Шум у залі). Прошу зняти голосування.

 

     Повторити норму Конституції  -  у  судовому  порядку?  Не  за рішенням  суду,  а  в  судовому  порядку.  Будь  ласка,  ставлю на голосування:  "Діяльність політичної партії може  бути  заборонена лише в судовому порядку". Голосуємо.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 161.

 

     ГОЛОВА. Можна  після цього додати слова:  "В першій інстанції справу про заборону  партії  розглядає  суд,  на  території  якого знаходиться юридична адреса партії"?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Можна.

 

     ГОЛОВА. Ну,  ви розумієте,  про що йдеться. Тоді все тут, так би мовити, на своєму місці.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 166.

 

     ГОЛОВА. У мене є  ще  одна  пропозиція.  Ми  маємо  аналогію: справу  про  позбавлення  депутатських  повноважень  розглядає суд міста Києва в першій інстанції, а потім у касаційному порядку може розглядатися  це  у  Верховному  Суді.  Це  буде  вже  не  питання районного суду.  Аналогія така в нас є.  Тому давайте запишемо  цю норму без будь-яких підозр стосовно посягань на права тих чи інших партій.  А  наступним  -  справу  про  заборону,  якщо  вона  буде відхилена,  питання або протест розглядатиме Верховний Суд.  Тобто рішення приймається у судовому порядку,  а за першим  поданням  це питання  розглядається  судом  у  місті,  де  знаходиться юридична адреса партії. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка. Ну не вдасться ж інакше продавити це питання, я просив би звернути на це увагу деяких депутатів. Це відповідає Конституції і практиці нашій.

 

     Іде голосування.

 

     "За" - 174.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я не розумію.  Невже ми хочемо записати,  що партії забороняються в  адміністративному  порядку  розпорядженням керівника? Якісь зовсім незбагненні підходи...

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  звертаюся до вас:  у судовому порядку,  а потім пишемо,  де вперше розглядається питання. Тобто продублювати норму  Цивільного  процесуального кодексу,  де ми записали порядок позбавлення повноважень депутата.  Так чи інакше,  але  доведеться Верховному Суду розглядати.  Якщо Верховний Суд прийме рішення про позбавлення якоїсь  партії  права  на  існування,  то  це  рішення остаточне,  і  вже  ніхто не буде цього розглядати.  Порадьтеся ще раз.

 

     Оголошується перерва до 12.30.

 

     (Після перерви)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть, будь ласка, людей до залу.

 

     Депутате Лавринович, прошу на трибуну. Працюємо.

 

     До останньої частини статті 5 є ще зауваження?

 

     Надається 3 хвилини.

 

     Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые  депутаты!  Для  меня  принципиально  важен вопрос,  почему именно сегодня мы рассматриваем  проект  Закона  о политических партиях в Украине.

 

     В предвыборную  кампанию политические партии и блоки вошли на базе закона, который действует. И сегодня все разговоры о том, что необходимо  выписать  процедуру  запрета партий и дать возможность эту процедуру реализовать районному суду,  являются ни  чем  иным, как требованием режима запретить политические партии и блоки,  уже зарегистрированные как участники избирательного  процесса.  И  все разговоры  о  том,  что  данные  партии будут защищать это право в судебном порядке, надуманны.

 

     Приведу два    примера.    Я    представлял     Прогрессивную социалистическую   партию,  защищая  право  трудящихся  пройти  по Крещатику в государственный праздник 7  ноября.  Суд  безо  всяких оснований запретил людям пройти по Крещатику.

 

     Вчера состоялось  судебное разбирательство по вопросу участия "Трудовой  Украины",  которая  была  незаконно   сформирована,   в предвыборной  кампании.  "Гражданский  конгресс"  (свидетели  дали показания) не принимал решения об участии в этом блоке.  Суд опять отклонил требования.  И эта структура, выполняющая соответствующие функции, продолжает быть участником избирательного процесса.

 

     Поэтому при нынешней системе судопроизводства принимать  этот закон  и  давать  право  районному  суду  запрещать  всеукраинские об единения и партии - недопустимо.

 

     Предлагаю снять этот законопроект с рассмотрения.

 

     Спасибо.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.М. Шановний Володимире Романовичу! На превеликий жаль,  ви переплутали дві дуже суттєві речі. Ви підмінили правовий підхід суто політичним.  У даному разі я не заперечував  би  проти вилучення цієї статті із закону. Але від того нікуди не подінеться стаття 37 Конституції, де всі ці норми виписано.

 

     У проекті закону,  який ми з вами розглядаємо,  немає  жодної новації,   яка   стосувалась  би  принципів  підходу  до  заборони політичних партій.  Жодної!  Усе це  норми,  які  є  в  статті  37 Конституції.  Якщо  підходити  з суто правового боку,  то в даному випадку ми виписуємо нормативний акт,  який має бути  цілісним.  А якщо  ви  керуєтеся якимись хвилинними політичними інтересами,  то вони ніякою  мірою  не  можуть  бути  чи  захищені,  чи,  навпаки, поставлені під сумнів тими нормами, які ми зараз розглядаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр  Николаевич!  У  нас  не должно быть избирательного подхода.  Когда мы рассматривали  статью  1  "Право громадян  на  об'єднання  в  політичні партії",  то все выписали в соответствии со статьей 37 Конституции. Хотя что-то не устраивало, что-то  начали  переделывать.  Здесь  же положения статьи 37 четко прослеживаются.

 

     Приведу один пример.  Вы знаете,  что нашу партию в 1991 году Президиум  Верховного  Совета  просто  запретил,  не  имея  на это никакого права.  Мы семь лет уже бьемся,  чтобы доказать,  что нас антиконституционно  запретили.  Поэтому  мы никогда не согласимся, чтобы какой-то районный суд принимал решение касательно партий. Мы настаиваем,  что  только  Верховный  Совет  имеет  право принимать подобное решение!

 

     Предлагаю данную статью снять с  обсуждения  и  перенести  на третье  чтение,  основательно доработав,  согласовав с фракциями и группами.  Но прежде чем переносить (а она действительно "сырая"), выскажу  еще  одно  замечание.  Вот  говорится  о том,  что именно запрещается делать партиям,  ибо они  будут  запрещены.  Пункт  8: "створення  загрози  здоров'ю  населення".  Например,  член партии заболел гриппом.  Он сидит  и  создает  угрозу  населению,  и  оно заболеет. Так из-за этого тоже партию нужно запрещать?!

 

     У меня  поправка.  Я  ее тоже взял из Конституции,  где четко написано:  "посягання  на  права  і   свободи   людини,   здоров'я населення".  Предлагаю  так  и  написать  в статье.  А саму статью перенести на третье чтение.

 

     Спасибо.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Євгене Васильовичу,  треба,  щоб ми все-таки справді читали Конституцію,  виписані в ній норми. Ще раз кажу,  що ці 8 пунктів дослівно взяті  з  конституційного  тексту. Зокрема   й  те,  що  ви  кажете,  -  створення  загрози  здоров'ю населення.

 

     Читаю статтю 37 Конституції: "Утворення і   діяльність   політичних   партій   та   громадських організацій,  програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності  України,  зміну  конституційного  ладу насильницьким шляхом,  порушення  суверенітету   і   територіальної   цілісності держави,  підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду  війни,  насильства,   на   розпалювання   міжетнічної, расової,  релігійної  ворожнечі,  посягання  на  права  і  свободи людини, здоров'я населення, забороняються".

 

     А тепер візьміть статтю 5. І прошу не називати "сирими" норми чинної Конституції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Яблонський, будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної  освіти  (Кам'янець-Подільський виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Шановний  Олександре Миколайовичу,  шановні колеги! Безумовно, кожен із нас розуміє, що цей  закон  має важливе значення,  оскільки йдеться про узаконення всіх політичних партій, наявних в Україні, щоб вони мали визначене законодавче поле.

 

     У нас  виникла  колізія  стосовно  того,  хто може заборонити діяльність партій.  Цю колізію можна усунути, якщо доповнити пункт 8 (була моя поправка,  на жаль,  комітет щодо неї не визначився, і Олександр Олександрович не побачив моєї піднятої руки). У поправці було  записано,  що  діяльність  партій повинна бути спрямована на зміцнення державності та захист політичних прав і свобод громадян. Отже,  якщо діяльність партії спрямована на зміцнення державності, захист прав і політичних  свобод  громадян,  ні  в  кого  не  буде підстав для заборони тієї або тієї партії. Якщо ж виникне підозра, то,  безумовно,  розв'язувати це можна лише в судовому порядку, як це запропоновано комітетом. Ми повинні прийняти таку статтю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги,    мабуть,    найраціональніша пропозиція,  що  постала  в  процесі  обговорення  даної   статті, зводиться  до того,  щоб перенести її на третє читання,  перед тим доопрацювавши.

 

     Переходимо до розгляду статті 6.

 

     Стаття 6 "Членство в політичних партіях та його обмеження". Є зауваження?

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Поправка 29.  Я пропонував доповнити список осіб, які не можуть бути членами  політичної  партії:  "посадові  особи, призначення  на  посади,  звільнення  з  посад,  надання  згоди на призначення і звільнення  з  посади  яких  здійснюється  Верховною Радою  України  (крім  Прем'єр-міністра  України)".  Саме ці особи повинні бути неупередженими.  Крім того,  їх треба  захистити  від звинувачень у тому,  що обстоюють партійні інтереси. Хто ці особи? Скажімо,  голова Рахункової палати, бо це ревізійний орган (щоб не звинувачували,   що   вони   діють   на  користь  якоїсь  партії); Уповноважений Верховної  Ради  з  прав  людини  (навіщо  партійний уповноважений?);  голова правління Національного банку;  президент Національної ради з питань телебачення  і  радіомовлення  (щоб  не звинувачували,  що  своїх показують,  а інших відкидають);  голова Центральної виборчої комісії;  голова  Антимонопольного  комітету; голова   Фонду   державного   майна;  голова  Державного  комітету телебачення і радіомовлення - чому ці особи мають бути партійними?

 

     Конституція таку можливість передбачає для забезпечення  прав інших.   Даних   людей   можна   обмежити  в  цьому  праві.  Прошу проголосувати.

 

     Перепрошую. До  таких  осіб  мають  належати  також   міністр юстиції   та   його  заступники,  оскільки  саме  вони  займаються реєстрацією політичних партій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто на час займання названих посад  такі  особи призупиняють членство в тій або тій партії. Гадаю, тут є рація.

 

     Ставлю на  голосування  поправку  29  депутата  Носова,  будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Комітет не підтримує цієї поправки.

 

     "За" - 81.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка не набирає потрібної кількості  голосів: лише 81 голос.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  6  у редакції комітету.  Будь ласка.

 

     "За" - 158.

 

     Шановні колеги, чи є якісь зауваження? Чому не голосуємо? Все ж  враховано  у  статті.  Пропозиція  депутата  Носова  не набрала голосів.  Підтримаймо  редакцію,  запропоновану  комітетом.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 190.

 

     Ще раз   ставлю   на   голосування   (не   голосує  депутація Полтавської області). Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Які ще є зауваження?

 

     На прохання депутата Чижа голосуємо ще раз.

 

     "За" - 203.

 

     Депутате Жеребецький, будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ,  Львівська область).  Шановні колеги!  Ще раз закликаю  вас прислухатися  до думки депутата Носова.  Не може голова Рахункової палати бути членом якоїсь партії,  бо ви чудово розумієте, на кого він працюватиме - на партію.  Те саме стосується й інших посадових осіб,  які призначаються Верховною Радою.  Тобто нам треба взагалі затвердити цілком нормальний принцип: чиновник, який призначається Верховною Радою та який  працює  в  структурі  державного  апарату (якщо він не має політичного призначення, скажімо Прем'єр-міністр, і не є політичною фігурою),  не може бути членом будь-якої партії. Закликаю підтримати поправку депутата Носова, а в іншому випадку - не голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ви самі  розумієте,  що  тимчасове  призупинення  членства  в партії - це умовність. Цілковита умовність. Людина, якщо вона член партії, буде, безперечно, їй допомагати, вона ж добровільно до неї вступала.

 

     Прошу проголосувати  статтю  6  разом  із  поправкою депутата Носова. Будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     Голосуємо статтю 6 в редакції комітету.

 

     "За" - 202.

 

     Ще раз голосуємо - Ніна Степанівна не встигла.

 

     "За" - 202.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Прошу вас усвідомити,  що в даному випадку йдеться про норму, якою визначається порядок вступу і виходу з партійних лав.  Тут немає жодного моменту,  який міг би по-різному тлумачитися членами різних партій чи позапартійними.

 

     Та вимога,  про яку говорив Владислав Васильович,  заходить у певну суперечність із чинними правовими нормами.  Скажімо, міністр юстиції  -  такий  самий  міністр,  як  і всі інші.  Він також має політичне призначення.  І посилання, скажімо, на голову Рахункової палати...  Якби Валентин Костянтинович Симоненко належав до якоїсь там партії або вступив  би  завтра  до  неї,  то  хіба  від  цього змінився  б  його  світогляд або та позиція,  якої він на сьогодні дотримується?

 

     Тому ми повинні поставитися до норм цієї статті як до  таких, що  на  сьогодні цілком відповідають чинному законодавчому масиву, закріпити їх у  Законі  про  політичні  партії.  Прошу  підтримати статтю 6.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  раз  ставлю  на  голосування  статтю 6.  Будь ласка,  підтримайте.  Чим більший керівник, тим, думається, ширший світогляд.

 

     "За" - 201.

 

     Стаття 6 переноситься на третє читання.

 

     Стаття 7 "Програма політичної партії". Є зауваження? Немає.

 

     Голосуємо статтю 7.

 

     "За" - 214.

 

     Депутат Юрковський не встиг. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Стаття 8 "Статут політичної партії".  Є зауваження?  Депутате Носов, будь ласка. Поправка 33.

 

     НОСОВ В.В.  Ні,  йдеться про поправку 39  до  пункту  9.  Там записано:   "порядок  надходжень  та  здійснення  витрат  партії". Пропоную додати: "і контролю за ними". Щоб не вийшло так, що немає контролю в партії, а потім це виливатиметься в суспільні скандали. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   поправку   39   депутата    Носова    на голосування.  Депутат  Носов колись дійде до того,  що вступить до однієї партії.

 

     "За" - 172. Бракує голосів.

 

     Голосуємо статтю 8 в  редакції  комітету.  Усі  зауваження  в основному враховані. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз голосуємо. Активніше, будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Мені незрозуміло - 90 народних депутатів не голосують. Ви або так, або так, але визначайтеся, будь ласка. Голосуймо.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Стаття 9 "Назва та символіка політичної партії".

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Усі зауваження,  які надійшли  від  народних депутатів України, враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується стаття 9.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Стаття 10 "Створення політичної партії". Є зауваження?

 

     Будь ласка, депутате Мармазов. За ним - депутат Марченко.

 

     МАРМАЗОВ Є.В. Александр Николаевич, у меня поправка 46.

 

     Я считаю,  что партии,  имеющие всеукраинский статус,  должны быть в большей части областей Украины.  А то ведь тысяча человек - и можно в одной области создать партию.  У нас  и  так  количество партий уже к шестому десятку приближается.

 

     Поэтому предлагаю записать:  "про намір вступити до створеної партії  заявляють  у  більшості  регіонів  України".  Кстати,  это предусмотрено  и  Законом  об  об единениях граждан.  Мы должны им руководствоваться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  поправку   46   депутата Мармазова.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ця норма є в законі, але там, де йдеться про реєстрацію. Вона тут просто не на місці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Варто  підтримати,  щоб  не   було   регіональних партій.

 

     "За" - 200.

 

     Голосуємо ще раз, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Олександре Миколайовичу, це передбачено далі у статтях, де йдеться про реєстрацію партій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Моя  поправка 48.  В части второй статьи 10 выдвигаются требования для создания партии:  "На установчому з'їзді (конференції, зборах) затверджується  статут  та  програма  партії..."  На учредительном с езде утвердждать программу партии нецелесообразно.  Должно  быть програмное  заявление.  А  программа  партии  -  уже  основательно разработанный и обсужденный  в  первичных  организациях  документ, который необходимо принимать не на учредительном с езде. Предлагаю снять такое заформализованное требование.

 

     И второе.  Я хочу,  чтобы в данной  статье  предусматривалось право  трудовых коллективов создавать по месту работы политические партии.  Здесь  поправка  записана  со  стенограммы.  Я  готов  ее сформулировать к третьему чтению этой статьи.  Предлагаю перенести статью 10 на третье чтение, поскольку моя поправка не учтена.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний  Володимире  Романовичу,  процедура ухвалення  законів  Верховною  Радою  не передбачає відкладання на третє або наступні читання через те,  що народний депутат  України вчасно не сформулював і не подав свої пропозиції.

 

     Ви проти  того,  щоб  на  установчому  з'їзді затверджувалася програма партії.  Якщо партія не затвердить програму,  вона просто не  зможе  бути зареєстрованою,  юридично не існуватиме.  В чинних законодавчих актах,  зокрема в Конституції,  передбачено,  що  має бути  обов'язково документ,  в якому сформульовані мета й завдання створеного об'єднання громадян.

 

     А що стосується вашої пропозиції надати  трудовим  колективам право  на утворення політичних партій,  то в частині третій статті 37 Конституції сказано:  "Не допускається створення  і  діяльність організаційних  структур політичних партій в органах виконавчої та судової  влади  і  виконавчих  органах  місцевого  самоврядування, військових  формуваннях,  а  також  на державних підприємствах,  у навчальних закладах та інших державних установах  і  організаціях" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування  поправку  48  депутата Марченка. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Вона суперечить Конституції!

 

     "За" - 154.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Бракує голосів.

 

     Щодо другої частини  поправки  депутата  Марченка.  Вона  тут письмово  не  сформульована,  але  я  пропоную  її  проголосувати, незважаючи на застереження депутата Лавриновича,  що без  програми партія не реєструватиметься Міністерством юстиції.

 

     Ставлю на голосування цю поправку.

 

     "За" - 185.

 

     Бракує голосів.

 

     Ставлю на голосування статтю 10 з проголосованою поправкою 46 депутата Мармазова.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз голосуємо.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Александр Николаевич,  считаю недопустимым то, как   дает   комментарии   Александр   Лавринович.   Он  цитировал Конституцию и говорил,  что нельзя "утворювати  первинні  осередки партії  на  державних підприємствах".  Однако система приватизации породила частные предприятия,  и в Конституции нет ограничений для создания  первичных  организаций  партии  на частных предприятиях. Депутат Лавринович трактовкой Конституции все изменил.

 

     По поводу регламентной нормы.  Верховный  Совет  имеет  право направить  на  третье  чтение  отдельную статью,  указав,  что там необходимо сделать.  Моя поправка 48,  которую вы не  удосужились, сформулировать или со мной проработать.

 

     И такой  момент.  Когда  вы  говорите  о том,  что необходимо реализовать  конституционное  требование  к  политической  партии, чтобы там были поставлены задачи и цели партии и так далее, то это правильно,  я вас поддерживаю.  Но не  обязательно  это  делать  в программе партии,  можно и в программном заявлении.  Поэтому прошу вас,  утихомиртесь и  не  используйте  трибуну  для  комментариев, противоречащих Регламенту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття  11  "Реєстрація політичних партій".  Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Володимире Романовичу, все-таки я не закликатиму вас утихомиритись, оскільки це не зовсім підходить під розгляд проекту Закону про політичні партії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба. Не гаймо часу.

 

     Стаття 11  "Реєстрація  політичних  партій".  Є   зауваження? Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Поправка  55  группы депутатов.  Предлагается, чтобы партию регистрировала не Центральная избирательная комиссия, а  Минюст,  поскольку  все-таки  партии  наши  имеют всеукраинский статус,  а  не  парламентский.  Если   же   будет   регистрировать Центризбирком,   то   мы   четко   определяем,   что  наши  партии парламентского типа.

 

     Поэтому прошу поправку народных депутатов поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку групи депутатів.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Олександре Миколайовичу, дозвольте пояснити, чому комітет не підтримав такої поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Причина  в тому,  що існування інших партій, окрім парламентських,  в Україні заборонено Конституцією.  Якщо це не  парламентська  партія,  то вона має на меті прихід до влади не через вибори,  не внаслідок підтримки людей.  А з цього приводу  в нас є інші норми,  які таке забороняють.  У даному випадку йдеться про те, що саме Центральна виборча комісія є незалежним автономним органом державної влади,  на яку покладається обов'язок проведення виборів і референдумів в Україні.  Міністерство юстиції України  є складовою частиною виконавчої влади, її структурним підрозділом, і тому вірогідність впливу,  скажемо так,  на політичні структури за такої  реєстрації  набагато  більша,  ніж тоді,  коли є автономний орган,  який не належить до складу ні виконавчої,  ні законодавчої гілки влади.

 

     Така практика  поширена  в  більшості країн,  де є спеціальна система  постійних  державних  органів  у  вигляді   комісій,   що проводять  виборчі  кампанії.  Звичайно,  є й інша практика,  коли виборчі кампанії  проводить  Міністерство  внутрішніх  справ,  як, скажімо,  в Угорщині та Німеччині.  Тоді зрозуміло,  що реєстрація здійснюється підрозділами відповідної структури виконавчої влади.

 

     Я все-таки  прошу  підтримати  пропозицію,  щоб   в   Україні питаннями   реєстрації   та   обліку  політичних  партій  займався автономний орган державної влади,  який не є в структурі будь-якої з її гілок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.  За ним - депутат Коропенко.  І завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Я  поддерживаю  поправку  55  группы депутатов и настаиваю,  чтобы статья 11 давала  право  регистрации  политических  партий  только Министерству юстиции.

 

     Центризбирком -  это  структура,  которая  по  функциям своим предназначена для организации и проведения избирательной кампании. А  утверждения,  что  Конституцией  у нас определено существование только  парламентских  партий,  надуманны.  Такого  требования   в Конституции нет.

 

     Люди могут  организовываться в политическую партию для защиты каких-либо политических интересов и не ставить перед собой  задачу прихода  в  парламент.  Такое  вполне может быть.  И в Конституции ограничений, о которых говорит депутат Лавринович, нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Коропенко.

 

     Прошу не влаштовувати семінар  з  приводу  кожної  статті.  Я розумію, закон важливий, але ж ми його не вперше розглядаємо.

 

     КОРОПЕНКО А.А.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановний доповідачу!  Я схиляюся до того,  що партії повинні  реєструватися лише Міністерством юстиції.

 

     І ще  така  проблема  постане  після  ухвалення закону.  Якщо прийняти запропоновану  комітетом  реєстрацію  партій  Центральною виборчою комісією (до речі,  я бажав би, щоб вона була незалежною, але...),   то   тоді   всім   партіям   перед    виборами    треба перереєструватися,   оскільки  це  інша  організація.  А  так  усе залишиться на тому самому рівні.  I Міністерство юстиції,  залежне воно  чи  незалежне,  але це - міністерство.  А Центральна виборча комісія має  займатися  тільки  виборами  і  референдумами,  а  не реєструвати політичні партії.

 

     Тому прошу   колег   підтримати   пропозицію  групи  народних депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 55...

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Олександре  Миколайовичу,   до   мене   було звернення, я маю дати відповідь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь   ви  вже  дали  і  до  того  ж  чітку. Голосуємо поправку 55.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Олександре   Миколайовичу,   відповідно   до Регламенту я маю відповідати на запитання, які ставляться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 55, внесену групою народних депутатів.

 

     "За" - 162.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  колеги!  Те,  що   сказав   депутат Коропенко,  є  в  проекті  закону.  Ви  можете  подивитися останню сторінку і  прочитати  "Заключні  положення",  щоб  розвіяти  свої сумніви,  які у вас виникли стосовно реєстрації політичних партій. Там це виписано.  Ті,  які не хочуть брати участі у виборах  і  не хочуть  йти  до парламенту,  політичних партій не створюють.  І ви повинні неупереджено усвідомлювати:  це єдине об'єднання громадян, яке  створюється  тільки  з політичною метою,  з тим,  щоб діяти в органах влади й управління.  Для  інших  цілей  створюються  різні товариства, і вони інакше називаються.

 

     Що стосується  перереєстрації,  то  в  "Заключних положеннях" закладено механізм передачі документів  Міністерством  юстиції  до Центральної виборчої комісії протягом року.

 

     Стосовно репліки  щодо залежності чи незалежності.  Почитайте положення про Кабінет Міністрів.  Гадаю,  у вас тоді може відпасти багато сумнівів, де більший рівень незалежності в прийнятті рішень

- в органі,  створеному Верховною Радою за поданням Президента, чи в    органі,    що    призначається    Президентом   за   поданням Прем'єр-міністра.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Справа в тому,  що  в  "Заключних  положеннях"  пункт  другий пропонує   вилучити   депутат  Мармазов,  а  депутат  Носов  подає пропозицію вилучити пункт третій. Тому не варто на них посилатися, адже вони ще не проголосовані, не мають сили закону.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  11 в редакції комітету.  Будь ласка.

 

     "За" - 123.

 

     Бракує голосів.

 

     Ставлю на голосування статтю  11  з  поправкою  55,  внесеною групою депутатів. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Комітет не підтримує дану пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу активно голосувати.

 

     "За" - 177.

 

     Які є зауваження?

 

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич. За ним - депутат Донченко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,    Херсонська   область).   Партия   "Громада".   Александр Владимирович,  в  статью  11  надо  добавить   поправку   депутата Мармазова   к   статье   10   о  том,  чтобы  партия  имела  своих представителей не менее чем в половине областей Украины.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Це  можна  віднести  просто   до   юридичної техніки, оскільки вже проголосовано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ, Луганська область). Спасибо. Фракция коммунистов. Александр Владимирович,  по поводу  того,  что  партии  будут  стремиться  к власти,  есть  два  аспекта.  Первый.  Если  Центризбирком  должен регистрировать партии,  то не забывайте,  что его избираем мы,  но представляет  только Президент.  И мы уже столкнулись с ситуацией, когда по представлению  Президента  не  могли  избрать  целый  ряд людей, которых он предлагал. Следовательно, не является аргументом то,  что это  другой  орган  власти.  Это  орган  власти,  который представляется президентской структурой.

 

     И второй аспект.  Привожу пример.  Допустим, зарегистрировали партию любителей пива.  Она не ставит  целью  приход  к  власти  в Верховной Раде,  а претендует на участие в местных органах власти. Там ее основные ячейки,  там она работает,  ее волнует город,  кто будет председателем города и прочее.  Извините,  пожалуйста, а эта партия зарегистрирована Минюстом.

 

     Я могу привести таких примеров множество.  На сегодня это уже реальность.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Дуже правильний приклад. У такім разі це і є партія парламентського типу,  оскільки вона прагне шляхом  виборів отримати   право   участі   в  представницьких  органах  місцевого самоврядування.  Її   більше   турбує   виробництво   пива,   аніж розв'язання  проблем  на загальнодержавному рівні.  І то її право. Але ця партія не ставить завдання захопити владу в містах чи селах шляхом  збройного повстання.  Вона спирається на волю людей,  тому сповідує ті самі принципи,  що й усі інші  партії  парламентського типу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування статтю 11 з поправкою 55. Будь ласка.

 

     "За" - 168.

 

     Стаття 11 переноситься на третє читання.

 

     Стаття 12  "Права  політичних  партій".  Чи   є   зауваження? Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.   Тут   частини   не   пронумеровані,  дуже  важко посилатися,  стаття довга.  На сторінці 15 пункт 4:  партії  мають право  "від  свого  імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки..." Фактично передбачається  повний  спектр цивільно-правових відносин. Так от, щоб він був неповним, пропоную (поправка  79)  додати  в  дужках:  "не  з  метою  підприємницької діяльності".  Бо можна,  скажімо,  набути будинок,  потримати його рік,  потім продати, а різницю використати на партійну діяльність. На мою думку, таке уточнення варто зробити.

 

     Маю також  зауваження  до  пункту  6,  його  не  було під час першого читання, тому я не зміг внести поправку.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Підприємницька діяльність політичним партіям взагалі заборонена, тому це доповнення зайве.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо так, то хто їх тоді фінансує?

 

     Будь ласка,   ставлю   на   голосування  пропозицію,  внесену депутатом Носовим. Це поправка 79.

 

     "За" - 149.

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. Зауваження до пункту 6, де  зазначено,  що  партії  можуть  "ідейно,  організаційно  та матеріально підтримувати  молодіжні,  жіночі  та  інші  об'єднання громадян, надавати допомогу у їх створенні".

 

     Я категорично  проти  затягування  в партійні лави молодіжних організацій.  У  Конституції  зазначається,  що  партії   сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян.  А молоді люди до 18 років не мають політичних прав.

 

     Окрім того,  положення про  матеріальну  допомогу  суперечить Конституції,   оскільки   в  такому  випадку  партія  виступає  як доброчинна  організація.  Далі.  Партії  сприяють   формуванню   і вираженню політичної волі громадян,  але не громадських об'єднань. Не треба підміняти суб'єкт. Тому пропоную не підтримувати пункт 6.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Владиславе Васильовичу! Ви, мабуть, помітили  відмінність редакції статті,  яка пропонується зараз,  і тієї,  що була прийнята в першому читанні.  Ми не можемо  в  цьому проекті  закону зберегти за політичними партіями право засновувати молодіжні,  жіночі та інші організації, оскільки, як передбачено в Конституції,  це  виняткове  право  громадян.  Будь-яке об'єднання громадян не може виступати в ролі засновника якоїсь організації.

 

     Стосовно вашого зауваження щодо молоді,  то молодь  -  це  не тільки  людина до 18 років.  Після 18 років люди також належать до молоді,  і доволі тривалий час.  Відтак  вони  мають  право  брати участь  у  політичному  житті та вступати до політичних партій,  а також до громадських об'єднань, які сприяють здійсненню програмних засад політичної партії.

 

     Прошу не підтримувати пропозицію депутата Носова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  поправку  депутата  Носова  про вилучення пункту 6 на голосування.

 

     "За" - 105.

 

     Бракує голосів.

 

     Ставлю на голосування статтю 12 в  редакції  комітету.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 189.

 

     Голосуймо.

 

     "За" - 194.

 

     Депутат Рудик не встиг. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 202.

 

     Будь ласка, Петре Володимировичу Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Гадаю,  що  проект  Закону  про політичні партії мають свідомо приймати ті,  хто є членами партій. Але я так бачу, що в залі немає навіть партійних лідерів. Скажімо, Олександр  Олександрович Мороз дуже закликав нас працювати в залі, а сам "дьорнув" в округ і  проводить  там  політичну  агітацію  як голова Соціалістичної партії!  Я думаю,  що це не зовсім коректно. Хотілося б, щоб тут були також Ващук, Чорновіл, інші депутати!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше,  Петре Володимировичу,  прошу  добирати слів.  Мороз виїхав у лікарню,  а от хто куди "дьорнув"... Узагалі ваш лексикон для вас і підходить (Шум у залі).

 

     Будь ласка, депутате Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Позафракційні.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Пропоную зняти з розгляду проект Закону про політичні партії.  Закликаю розглядати ті  закони,  які  трохи послаблять податковий тиск!

 

     Поставте мою пропозицію на голосування.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги!

 

     Ставлю на голосування статтю 12 в редакції комітету. Поправок більше немає! Прошу голосувати.

 

     "За" - 206.

 

     Запросіть людей до залу. Ще раз голосується стаття 12.

 

     "За" - 221.

 

     Василь Михайлович  не  встиг   проголосувати.   Будь   ласка, голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Є ще  зауваження?  Немає.  Іван  Олександрович  Заєць просить проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Стаття 12 переноситься на третє читання.

 

     Стаття 13 "Міжнародна діяльність політичних партій". Депутате Мармазов, прошу.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.   Александр   Николаевич,   моя   поправка  83. Комитетом предлагается,  что "політичні партії можуть  засновувати міжнародні  спілки  чи вступати до таких спілок лише у разі,  якщо вони не мають загальних керівних органів".  Нет таких "міжнародних спілок", которые не имели бы каких-то руководящих органов.

 

     Я считаю, что эти органы могут выполнять лишь координационные и консультативные функции,  как это и предусмотрено  в  Законе  об об единениях граждан. Прошу проголосовать мою поправку 83.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування  поправку  83  депутата Мармазова.

 

     "За" - 201.

 

     Ще раз голосуємо дану поправку.

 

     "За" - 216.

 

     Ставлю на голосування статтю 13 в редакції комітету.

 

     "За" - 149.

 

     Які ще є зауваження до статті 13?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Всі зауваження, які надійшли, враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 13 з  поправкою  83. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Депутат Яблонський не встиг проголосувати.

 

     Депутат Кендзьор  просить проголосувати статтю 13 з поправкою депутата Мармазова.

 

     "За" - 220.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  колеги,   ця   поправка   практично роз'яснює те, що сказано в статті. Тому можна підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 13 з поправкою 83.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     Стаття 14 "Засоби політичних партій".  Є зауваження? Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Під  час  першого  читання  ми  приймали   проект постанови,  де сказано:  "Схвалити в першому читанні проект Закону України про політичні партії в Україні без положень  про  державне фінансування  політичних  партій".  "За"  - 246 голосів.  Згідно з Регламентом  комітет  не  має  права  вносити  такі  положення  до таблиці.  Якщо комітет не згодний із рішенням Верховної Ради,  він мусив викласти свої альтернативні положення в середній колонці,  а не   вставляти,   начебто   ми  за  них  проголосували.  Не  треба спотворювати,  посилатися на стенограму:  ми голосували саме такий текст постанови.

 

     Тому положення  про  державне  фінансування  в частині третій треба голосувати так,  начебто цих слів тут немає. До того ж слова "державного  фінансування"  не  ставити  на вилучення,  а ми маємо голосувати таке:  "Кошти і майно політичних партій утворюються  за рахунок  членських  внесків,  видавничої діяльності,  добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб".  А якщо хтось хоче внести таку поправку, тоді голосувати як поправку.

 

     Те саме стосується статті 15 - вважати,  що її немає, а не на вилучення голосувати.  Хто хоче  внести,  хай  вносить.  Отже,  цю статтю голосувати не потрібно.

 

     Фінансування партій відбувається і тепер,  але в такій формі, в якій неможливо розкрадати.  Тут передбачають на рахунок партії з державного  бюджету перерахувати.  Та однодітним матерям на молоко 5.20 платять,  а тут на партії - з державного  бюджету!  А  ще  їм чого?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний депутате Носов!  Ви, претендуючи на юридичний підхід  до  даного  законопроекту,  маєте  дотримуватися регламентних  і  правових  норм.  Якщо ви зможете показати в цьому залі постанову Верховної Ради України,  про  яку  кажете,  тоді  я визнаю,  що  комітет  справді  порушив Регламент.  Такої постанови немає. Тому ви, звичайно, її не можете бачити і не можете її мати. Я прошу вас бути коректним, коли виступаєте.

 

     Все, що  стосується подальших статей,  ми можемо обговорювати під час їх розгляду та голосування. Але не слід припускатися таких демагогічних  тверджень,  які  були  допущені  стосовно  молока  й фінансування.  Державний бюджет  України  на  1998  рік,  зокрема, передбачає  42,5  мільйона  гривень  на  фінансування  громадських організацій в Україні.  Те,  що пропонується нормами цього проекту закону  (а  застосування  даної  норми  планується  з  1999 року), коштуватиме тільки  2  мільйони.  Тобто,  коли  йдеться  про  42,5 мільйона і про об'єднання громадян, які мають виступати механізмом утворення  працездатної  влади   та   інструментом   контролю   за діяльністю політичної влади, ми повинні відповісти собі: чи хочемо суспільства багатопартійного,  чи багатокланового?  Чи ми  хочемо, щоб  у нас була політична структура в органах влади,  чи щоб у нас усе  вирішувалося  окремими  корпораціями?  Не  треба  спекулювати цінами  на молоко,  на хліб,  а також на життя,  ціна якого нині в Україні також девальвується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку   87   депутата   Носова    ставлю    на голосування.

 

     "За" - 142.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  14 в редакції комітету.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 155.

 

     Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр Николаевич,  в принципе нашей партии было бы выгодно, чтобы прошло "державне фінансування партій". Наша партия самая мощная,  так мы хоть чтото получили  бы  из  бюджета, потому что на сегодня партия существует только на членские взносы, никаких побочных поступлений нет,  тем более из-за рубежа,  как во многих партиях.

 

     Но давайте   вдумаемся.   Мы   принимаем   закон,  в  котором предусматриваем государственное финансирование партий.  Поймет нас народ?!  На  сегодня существует 60 партий.  Мы начнем делить между ними какие-то крохи.  Поэтому я полностью поддерживаю  выступление депутата  Носова.  Может  быть,  когда-то  мы  доживем  до  такого времени, но сейчас все это - не вовремя.

 

     Предлагаю исключить слова "державне фінансування".

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Євгене Васильовичу!  Треба було так само  палко  обговорювати  цифри (які,  до речі,  в декілька разів перевищують ті,  що пропонуються для партій),  які передбачалися в бюджеті   для  громадських  організацій.  Ми  можемо  опинитися  у ситуації,  коли  партії   стануть   складовою   частиною   великих корпорацій,   котрі  вирішують  зовсім  не  політичні  питання,  і слухняно виконуватимуть функції їхніх підрозділів.

 

     Якщо ми хочемо в Українській державі мати владу  народу,  яка опосередковується через політичний механізм, а єдиним механізмом є політичні партії,  то маємо подбати про це  так,  як  робили  інші держави,  виходячи  після  війни  з кризи,  - забезпечити державну підтримку створення й функціонування політичних партій.

 

     Якщо ми не хочемо цього,  то повинні бути  свідомі  того,  що робимо.  Думати, що люди в Україні не розуміють, про що йдеться, - марно. Будь-які гасла чи заяви, які тут проголошуються, уже нікого в оману не введуть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз ставлю на голосування статтю 14.

 

     "За" - 153.

 

     Стаття 14 переноситься на третє читання.

 

     Стаття 15 також переноситься на третє читання.

 

     Стаття 16 "Обмеження у фінансуванні політичних партій".

 

     Є зауваження до статті 16?

 

     Депутате Носов, будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. В останній непронумерованій частині теж згадуються права на державне фінансування.  От якби було пронумеровано,  як я просив, то я б сказав, в якій саме частині, а так не можу сказати. Але головне те,  що в статті 16  ідеться  про  право  на  державне фінансування.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я вам допоможу,  Владиславе Васильовичу:  це частина третя статті 16.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  статтю  16  в   редакції комітету. Голосуймо.

 

     "За" - 168.

 

     Ставлю на   голосування  статтю  16  без  останнього  речення частини третьої. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 193.

 

     Голосуємо. Усі погодилися, і комітет погодився.

 

     "За" - 203.

 

     Є ще зауваження? Немає. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Що незрозуміло? Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Віктор Іванович Понеділко не встиг. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Стаття 17 "Управління  коштами  та  іншим  майном  політичної партії". Немає зауважень?

 

     Стаття 18   "Фінансова   звітність  політичної  партії".  Теж зауважень немає.

 

     Ці статті ставлю на голосування. Підтримайте.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Стаття 19  "Органи,  що  здійснюють  державний  контроль   за діяльністю політичних партій". Є зауваження? Немає.

 

     Стаття 20   "Стягнення,   які   можуть   застосовуватися   до політичних партій". Є зауваження до статті 20? Є.

 

     Голосуємо статтю 19.

 

     "За" - 169.

 

     Які зауваження до статті 19?

 

     Депутате Мармазов, будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр  Николаевич,  к  статье  19  у  меня поправка 99.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є така, так.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Здесь записано,  что контроль за деятельностью партии осуществляет Минюст.  И все. Я предлагаю установить, что на местах   контроль   за   соблюдением   законности  в  деятельности политических партий осуществляет  Генеральная  прокуратура.  Иначе кто  же на месте будет это контролировать?  Исполнительные органы? Пускай  уж  прокуратура  следит  за   соблюдением   законности   в деятельности   партии,   соответствием   ее   устава  и  программы законодательству.

 

     Поправка 99. Прошу проголосовать.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Євгене Васильовичу,  на жаль,  таку поправку  не можна підтримати,  оскільки Конституція не передбачає права прокуратури на подібні  дії.  Вони,  власне,  будуть  більше схожі  на  політичний  тиск.  Зараз  пропонується  тільки два види контролю.  Виборчі  комісії  здійснюють  контроль  за  додержанням порядку участі у виборчому процесі,  і фінансові органи здійснюють контроль за надходженнями і витратами коштів відповідно до чинного законодавства.  І  все,  більше ніякого контролю.  А щоб політичні партії контролювалися ще якимись органами -  я  в  цьому  не  бачу ніякого сенсу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   поправку   99   депутата   Мармазова  на голосування. Голосуємо поправку 99.

 

     "За" - 173...

 

     Я знаю,  що Охріменко.  Яка  ваша  поправка?  Вашої  поправки немає.

 

     Слово надається депутату Охріменку.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів   (Дружківський   виборчий   округ,   Донецька  область). Александр Николаевич,  вообще-то эту статью сейчас голосовать  нет необходимости. Мы буквально полтора часа назад направили на третье чтение  статью,  в  которой  речь  идет  о  контроле  со   стороны Центризбиркома.  Здесь  это  повторяется.  Поэтому  по  логике эту статью тоже нужно направить на третье чтение. Это первое.

 

     И второе. У меня к докладчику такой вопрос. Вы здесь записали о   том,   что   Центральная  избирательная  комиссия  и  окружные избирательные  комиссии  осуществляют  контроль   за   соблюдением политическими партиями требований устава.  Вопрос: к чему сводится этот контроль?  Допустим,  партия вовремя  не  провела  с езд  или где-то там ячейка не провела собрание. Какие санкции применяются в этом случае?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Щодо першого  вашого  запитання.  Це  зовсім різні норми і їх не треба пов'язувати. Там мова йде про реєстрацію політичної партії,  а тут - про участь партій у виборчому процесі. Законом   про   вибори   народних   депутатів   визначено,  що  ці повноваження має Центральна виборча комісія.  Так само їх мають  і окружні  комісії.  Тому тут ви,  будь ласка,  їх не поєднуйте,  це зовсім різні речі.

 

     Щодо другого  вашого  запитання.  Так,  якщо   партія   своїм статутом  сама  для  себе  визначила порядок проведення з'їздів чи прийняття рішень,  а потім порушує  його,  не  дотримується  вимог свого  ж  статуту,  тоді  є  право  на  покарання за це.  Потрібно дотримуватися вимог свого власного статуту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування статтю  19.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 172.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр  Николаевич,  мы  же  в  принципе не решили,  кто будет регистрировать партию  и  кто  потом  будет  ее контролировать.   Мы   отстаиваем   Минюст,   комиссия  предлагает Центризбирком.  Раз  это  спорный  вопрос,   надо   направить   на доработку.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Євгене Васильовичу, я вам зачитаю цю статтю,  щоб ви так палко не  виступали.  "Органи,  що  здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій". Тут записано, що Центральна виборча комісія і окружні виборчі комісії здійснюють контроль  за  додержанням  політичною  партією  вимог  статуту  та порядку участі політичних партій у виборчому процесі.  Ідеться про виборчий  процес,  який організується виборчими комісіями.  А далі записано про фінансові органи...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування статтю  19.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 138.

 

     Стаття 20   "Стягнення,   які   можуть   застосовуватись   до політичних партій". Є зауваження? Немає.

 

     Стаття 21   "Попередження    про    недопущення    незаконної діяльності". Немає зауважень.

 

     Стаття 22 "Штраф". Зауважень немає.

 

     Я ставлю статті 20-22 на голосування.

 

     Голосуємо, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 186.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Іван Іванович Магда не встиг.

 

     "За" - 179.

 

     Будь ласка, депутате Магда. До якої статті?

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Поправка 55 моя і групи депутатів.  Не можна статтю 20 ставити в ряд з іншими статтями. Я пропоную статтю 20 залишити на третє читання, а після статті 20 давайте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж так і зробили.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ні, ми статтю 19...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну якщо немає зауважень до статті 20...  Чому я й поставив ці статті разом на голосування.

 

     Ставлю окремо статтю 20 на голосування.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Пропозиції,   які   надходили   щодо   неї, враховано. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 158.

 

     Які є зауваження до  статті  20?  Немає.  То  чому  ж  ви  не голосуєте?

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Олександре  Миколайовичу,  ви  ж  поставили на голосування три статті разом, а в мене зауваження до статті 22. Як можна  голосувати  за  штраф,  який  накладається  на  партію,  не визначивши його розміру?  Ми ж розуміємо:  є партії,  які потрібні режиму, їх взагалі не штрафуватимуть. А будуть партії, на які суд, що сьогодні під Президентом, накладатиме такі стягнення, що партія і не розплатиться. Ми побачили, що зробили з "Трудовою Україною".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще не дійшли до цієї статті.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Тож   я  пропоную  у  статті  22  обов'язково визначити розмір штрафу і за які провини він накладається. Тому цю статтю не можна голосувати,  її треба віднести на третє читання, і нехай  комітет,  який  готує  законопроект,  оце   розпише.   Адже сьогоднішній судовій владі не можна надавати таких повноважень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 20 є зауваження?  Немає. До статті 21 є зауваження?  Теж немає. Ставлю статті 20 і 21 на голосування. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 176.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  раз  ставлю  на  голосування  статті 20 і 21. Депутати Чорновіл і Червоній,  чому ви не голосуєте?  Будь  ласка, голосуйте.

 

     "За" - 177.

 

     106 народних  депутатів  не голосують.  Визначайтеся або так, або так.

 

 

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Для того  щоб  віднести  на  третє  читання, треба,  щоб  було  хоч  одне зауваження.  Однак жодного зауваження немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень же немає ні до  однієї,  ні  до  другої статті. У чому справа?

 

     Ще раз ставлю на голосування статті 20 і 21.

 

     "За" - 197.

 

     Депутат Кочерга  не  встиг  проголосувати.  Ще  раз ставлю на голосування статті 20 і 21.

 

     "За" - 184.

 

     Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемый Александр Николаевич! Я думаю, что, наверное, депутаты не хотят голосовать за статтю 20  по  одной  причине,  по той,  которую изложила народный депутат Витренко.  Здесь, в статье 20, предусмотрено, что на партии могут налагаться штрафы. Но вы же прекрасно  знаете,  что  есть партия,  которая и 100 тысяч гривень безболезненно уплатит,  а есть  партия,  которая  и  2  тысячи  не потянет. Поэтому давайте проголосуем статью 20 без штрафов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   окремо  статтю  20  з поправкою депутата Алексєєва - без штрафів.

 

     "За" - 192.

 

     Стаття 20 переноситься.

 

     Ставлю на голосування статтю 21.

 

     "За" - 198.

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 21.

 

     "За" - 213.

 

     Ще є зауваження?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги! Надійшла пропозиція депутата Алексєєва,  щоб не штрафували навіть у випадках,  що передбачалися там раніше,  за якісь провини. Давайте тоді проголосуємо статті 20 і 21 без штрафів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статті 20 і 21 без штрафів. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Стаття 22 "Штраф".

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Тепер вона вилучається,  оскільки  ми  зняли штрафи...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе  правильно.  Стаття  23  "Тимчасове примусове зупинення діяльності політичної партії".  Є зауваження  до  статті 23? Немає.

 

     Ставлю на голосування статтю 23.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 23.

 

     "За" - 209.

 

     Які є зауваження до статті 23?  Немає.  Ставлю на голосування статтю 23 в редакції комітету.

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Партия   "Громада".   Уважаемый   Александр Владимирович!  Я  предлагаю  записать здесь так,  как мы записали, когда решали вопрос о снятии с регистрации в судебном порядке:  не "судом",  а  "в судебном порядке".  Потому что при такой редакции, которая здесь принята,  это  может  привести  к  тому,  что  любой районный  суд  временно  прекратит деятельность партии за какие-то нарушения.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Олександре  Сергійовичу!  У  даному випадку   ми  передбачили  один  з  видів  стягнення  -  тимчасове примусове зупинення діяльності партії,  яке застосовується  тільки після попередження політичній партії, що вона ввійшла в конфлікт з конституційним положенням.  І якщо вона не зважає на попередження, тоді  органу,  який  її  зареєстрував,  надається  право входити з поданням.  І тільки після цього приймається рішення про  тимчасове зупинення діяльності партії.

 

     Оскільки сам  вид  цього  стягнення  ми  вже підтримали,  то, гадаю,  цю статтю слід  прийняти,  змінивши,  можливо,  слова  "за поданням  Центральної  виборчої  комісії"  на  слова  "за поданням органу, який зареєстрував", щоб потім не виникало колізії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 23.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Судовий порядок передбачено в частині третій цієї статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо. Я  прошу  тих,  хто не голосує:  або так,  або так визначіться.

 

     "За" - 210.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Шановні   колеги,   Олександр    Сергійович пропонував записати, що це робиться тільки в судовому порядку. Тут записано,  що це  робиться  тільки  судом  і  тільки  за  поданням Генерального  прокурора  чи  органу,  який  зареєстрував політичну партію. І на строк не більше 6 місяців. Після чого в установленому цим  законом  порядку або знімаються всі санкції,  або приймається рішення про заборону цієї партії.  Тому тут не  може  бути  ніякої адміністративної  сваволі.  Усе  вирішується  виключно  в судовому порядку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування статтю 23, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 168.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переносимо статтю 23 на третє читання.

 

     Стаття 24 "Заборона політичної партії".  Є зауваження?  У нас залишилося три статті, і приймемо закон.

 

     Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр Николаевич, у меня поправка 123. Она касается...  Вот  здесь  записано:   "Не   допускається   подальше існування   об'єднань  громадян  чи  їх  місцевих  осередків,  які продовжують  виконувати   політичну   мету   забороненої   законом політичної  партії".  Совершенно очевидно,  против кого направлено данное положение  этой  статьи.  Если  запрещена  Коммунистическая партия,  которая  отстаивала  идею  социализма,  значит  сейчас та Компартия Украины,  которая  действует,  уже  не  имеет  права  на существование.  Это  же  касается  Социалистической  партии  и так далее.

 

     Поэтому предлагаю этот пункт опустить.  Он очень опасен,  это просто  дубинка  против  прогрессивных партий.  Прошу мою поправку поддержать. Это принципиально.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Шановний   Євгене   Васильовичу,   заборона політичної  партії  в  нас  передбачена  виключно  за діяння,  які визначені статтею 37  Конституції.  Політичні  партії  самі  мають право  вибирати  для себе ідеї,  які вони будуть сповідувати,  які будуть пропонувати громадянам.  Одначе вони не можуть зазіхати  на державність  України,  не  можуть  зазіхати  на  захоплення  влади неконституційним шляхом,  без підтримки народу. Або, скажімо, якщо партія поставила собі за мету змінити територіальні межі України і її заборонили,  а її підрозділ на тому кордоні продовжує існувати. У  такому разі не тільки з правової логіки,  а навіть з точки зору здорового глузду неможливо зберігати ту складову  частину  цілого, яке вже заборонено.

 

     Ваші аналогії  зараз  не  мають  під  собою правового грунту, оскільки  Конституцією  України  визначено  порядок  створення   і порядок заборони політичної партії.  А аналогії,  які ви наводите, стосуються зовсім іншого часу,  коли це не  було  врегульовано  ні Конституцією, чинною на той час, ні іншими документами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 123 депутата Мармазова на голосування.

 

     "За" - 196.

 

     Голосуємо поправку 123.

 

     "За" - 205.

 

     Стаття 24   з   поправкою   депутата   Мармазова   в   цілому голосується. Голосуємо.

 

     "За" - 198.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Якщо можна погодитися з поправкою 123 депутата Мармазова,  то ні в якому разі не можна погодитися з поправкою 113 депутата   Мармазова.  У  першому  читанні  не  було  такої  норми (поправка Мармазова пройшла на друге читання), що можна заборонити політичну  партію в разі "недотримання добровільності в діяльності і демократичних засад створення і діяльності політичної партії..." (це можна залишити),  "грубого порушення її статутних норм". Що це таке?  В усі партії, особливо в нашу, засилаються провокатори, які свідомо розвалюють партію. Партія вирішує свої питання і згідно зі своїм статутом цих провокаторів виключає з партії (Шум у залі).  А тут  хто  завгодно  може  втрутитися і сказати,  що,  бачте,  вони вважають,  що ми порушили їх норми,  і на цій підставі,  за  вашою поправкою 113,  заборонити партію. Це виключно партійна справа, ні в якому разі це не може бути причиною заборони партії.

 

     І ще хочу додати.  Ви знаєте,  я дуже  пораділа  за  здоров'я Олександра Мороза. Він уже одужав і виступає в Кагарлику...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Я ставлю  на  голосування  статтю 24 з поправкою 123 депутата Мармазова.  Будь ласка. Ви вже, по-моєму, ні про що інше не можете говорити.

 

     "За" - 181.

 

     Що не зрозуміло стосовно статті 24? Усе зрозуміло. Голосуємо, будь ласка. З поправкою депутата Мармазова.

 

     "За" - 180.

 

     Шановні колеги,  104 народних депутати не голосують.  У  чому річ? У залі 314 народних депутатів.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. 313.

 

     ГОЛОВА. Враховуючи Iвана Олександровича, 314.

 

     Ставлю на голосування статтю 24 в редакції комітету.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 182.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття  25  "Відповідальність  посадових  осіб та громадян за  порушення  законодавства  про  політичні  партії".  Є зауваження до статті 25? Немає.

 

     Ставлю на голосування статтю 25. У нас залишилося три статті. Голосуємо статтю 25.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 210.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Снігач не встиг. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Депутат Мулява не встиг.  Ще раз ставлю на голосування статтю 25. Будь ласка.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Стаття 26 "Підстави припинення діяльності політичних партій". Нема зауважень? Ставлю на голосування статтю 26.

 

     "За" - 185.

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 26 в редакції комітету.

 

     Депутат Степанов,  ви  депутату  Вернигорі  не  даєте   змоги голосувати. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора не на своєму місці сидить.

 

     "За" - 184.

 

     Стаття 27 "Припинення діяльності політичної партії".

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Оскільки  ці  дві статті взаємопов'язані,  я пропонував би проголосувати їх разом.  У  даному  випадку  йдеться тільки про припинення діяльності політичних партій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Статті 27 і 28?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Статті 26, 27 і 28.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на голосування статті 26,  27 і 28.  Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 205.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Карнаух не встиг.  Голосуються три статті

- 26, 27 і 28.

 

     "За" - 200.

 

     Які є зауваження до цих статей? Немає. Голосуйте, будь ласка. До перерви ми проголосуємо всі статті.

 

     "За" - 198.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  колеги,  тут   же   враховано   всі зауваження, які надійшли.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз ставлю на голосування статті 26, 27 і 28.

 

     "За" - 198...

 

     Та перерву   встигнемо   зробити.   Давайте  проголосуємо.  Є зауваження? Немає. То чому ж ви не голосуєте?

 

     Ще раз ставлю на голосування статті 26, 27 і 28. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. А які є зауваження до статті 26?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 27 окремо.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 27.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Кузнєцов не встиг. Будь ласка, голосуємо статтю 27.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування статтю 28.

 

     "За" - 195.

 

     Є зауваження?  Якщо немає зауважень,  голосуйте,  будь  ласка (Шум  у  залi).  Ну  ми  ж  домовилися,  що  на  третє читання про Центральну виборчу комісію редакційно вилучаємо.

 

     "За" - 171.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  На  третьому  читанні  буде визначено і скрізь записано орган, який провів реєстрацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До "Заключних положень" є зауваження?

 

     Депутат Мармазов. Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр  Николаевич,  у  меня здесь поправка 135.  Я предлагаю  исключить  пункты  2  и  3.  Во-первых,  сейчас предлагается  заново  пройти  перерегистрацию  согласно  принятому закону.  И опять же,  все документы  нужно  подать  в  Центральную избирательную комиссию. Мы же загоняем себя в тупик! Избирательная комиссия или Минюст?

 

     В Минюсте мы уже  регистрировались.  Зачем  же  там  повторно регистрироваться? Если в Центризбиркоме, то мы против этого.

 

     Давайте решим   этот  вопрос,  а  затем  будем  рассматривать "Заключительные положения".

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Євгене Васильовичу, ці пункти зараз не можуть розглядатися, оскільки ми з вами не прийняли рішення про те,  хто буде реєструвати. А що стосується суті вашого зауваження, то  тут  не  передбачається перереєстрація політичних партій.  Тут передбачається  обов'язковість  внесення  ними   змін   до   своїх статутних  документів відповідно до цього закону.  Адміністративні органи мають провести відповідні технічні дії для того, щоб ввести державний реєстр політичних партій. I все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   ставлю   розділ   "Заключні   положення"   на голосування.

 

     "За" - 139.

 

     Нагадую, що ми законопроект приймаємо  в  другому  читанні  і направляємо  на  доопрацювання,  з  тим щоб повернутися до нього в лютому.

 

     Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 217.

 

     Та що таке?  Ну, я прошу! Депутате Чорновіл, голосуйте. Що ви там мітингуєте?

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Галино Федорівно,   ви   чомусь  задумалися.  На  Єльяшкевича дивитеся і задумалися. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Ми ж на третє читання направляємо,  ну що тут  незрозумілого, шановні колеги? На третє читання переносимо.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 239.

 

     Спасибі.

 

     Оголошується перерва до 16 години.