ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  14  ж о в т н я  1997  р о к у .

10 г о д и н а .

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання,  шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

     Проводиться поіменна реєстрація.

     Поки що  зареєструвалися  306  народних  депутатів.   Ранкове засідання  оголошується відкритим.  Трохи пізніше ще раз проведемо поіменну реєстрацію і з'ясуємо, так би мовити, фіксовану наявність депутатів.

     Тільки що відбулося засідання ради фракцій,  і я зобов'язаний поінформувати вас про підходи  керівників  фракцій  щодо  розгляду питань, внесених до сьогоднішнього порядку денного.

     Як вам відомо із засобів масової інформації,  учора відбулася зустріч Президента зі мною і  пізніше  з  керівниками  фракцій.  У розмові  ми торкалися питання про введення в дію Закону про вибори і дійшли згоди  стосовно  того,  що  цей  закон  повинен  повністю відповідати  Конституції,  щоб  не було ризику виникнення колізії, скажімо,  після введення його в дію і проведення виборів  на  його основі.  Конституційний  Суд  може визнати неконституційними якісь норми,  на основі яких проводилися вибори,  з  різними  наслідками щодо цього.

     Було кілька варіантів владнання цієї ситуації.  Один із них - регламентний і конституційний:  Президент накладає вето на закон і пропонує  подолати  його у Верховній Раді.  Та оскільки до терміну підписання закону,  визначеного Конституцією,  залишилося  ще  два дні,  Президент  просить  розглянути  його  пропозиції як суб'єкта законодавчої ініціативи, щоб він підписував закон, де враховано ці пропозиції, тобто не накладаючи вето.

     На мій  погляд (і керівники фракцій,  які з ним зустрічалися, теж так вважають),  цей варіант є, так би мовити, найбільш м'який. Він не виписаний окремо в Регламенті,  у процедурі, бо, справді, з одного боку, час для підписання закону ще не сплив, а з другого, - у  законі,  прийнятому  Верховною  Радою,  є  кілька позицій,  які викликають сумнів щодо їх ефективності.  Зокрема це обмеження, які стосуються   знання  державної  мови,  обмеження,  які  стосуються військовослужбовців.  Наприклад,  є  така  неточність  -   це   не порушення  Конституції,  але  передбачає  занадто великі фінансові витрати на  проведення  виборів:  утримання  на  постійній  роботі членів  дільничних  комісій  до визнання повноважень депутата.  Це означає,  що кілька місяців треба більш як  130  тисячам  громадян України  платити  заробітну  плату  з  бюджету.  А  треба  було  б фіксувати їхню роботу до реєстрації депутата Центральною  виборчою комісією.  Це  буквально  кілька днів.  Тобто йдеться про економію великих ресурсів.

     Керівники фракцій запропонували працювати сьогодні  в  такому режимі.   Оскільки  зауваження,  внесені  Президентом,  потребують з'ясування  депутатами  у  групах  і  фракціях  своїх  позицій,  і оскільки  ми  повинні  визначити  методику  розгляду цього питання взагалі,  то  зараз  проведемо  спільне  засідання   фракцій   без трансляції   по   радіо   впродовж   півгодини  (Шум  у  залі).  І позафракційні.  Вони теж  складають  групу  позафракційних.  Це  я відповідаю на зауваження Василя Івановича Степенка.

     Після того  проводимо пленарне засідання за такою процедурою. Розглядаємо пропозиції Президента,  щодо кожної  з  них  приймаємо відповідне рішення.  Далі розглядаємо пропозиції 87 депутатів, які вважають,  що окремі норми закону не відповідають  Конституції.  І щодо   цих   пропозицій,   які  сформульовані  відповідним  чином, приймаємо рішення.  А тоді вже голосуємо  в  цілому  і  закінчуємо розгляд цього питання. Можна пропонувати таку процедуру?

     Депутат Марченко. Будь ласка. У нього інша думка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський   виборчий   округ,  Сумська  область).  Прогрессивная социалистическая партия Украины.  Уважаемые депутаты!  Только  что состоялось   заседание   комиссии,  на  котором  были  рассмотрены предложения   Президента.   С   большинством   из   них   комиссия согласилась.

     Однако, Александр Александрович,  вы хорошо знаете, что Закон о выборах был принят с грубейшим  нарушением  Конституции,  потому что   не   голосовались   конституционные  поправки  депутатов.  В частности, мои поправки, как и поправки депутатов Носова, Степенко и  других,  вообще  не  ставились  на голосование.  И в результате приняли закон,  который нарушает конституционные  и  международные права человека,  в котором содержится множество противоречий.  Эти противоречия не устранены.

     Закон вроде  бы  и  принят,  но  выборы  по   нему   провести невозможно.  Все  хорошо  понимают,  что если выборы по нему будут проведены,   то    получится    казахстанский    вариант,    когда Конституционный Суд может отменить результаты выборов и парламента в Украине вообще не будет.

     Поэтому я прошу, кроме предложений Президента и 87 депутатов, в  число  которых  и  я  вхожу,  проголосовать  и  мои  письменные поправки,  которые я вносил в проект  Закона  о  выборах  народных депутатов.   Чтобы   опять   не   повторять   процедуру   принятия Конституционного договора, Конституции, чтобы каждая поправка была проголосована  и  были реализованы конституционные права депутатов на законодательную инициативу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Я відповідаю на цю пропозицію. По-перше, вона охоплюється тією пропозицією,  яку я вже висловив.  Подруге, зараз ідеться не про друге читання.  І якщо говорити про право суб'єктів законодавчої   ініціативи  вносити  поправки  до  того  чи  іншого законопроекту, то це право реалізується відповідно до Регламенту і Конституції  під  час  розгляду  проекту  в  першому  і  в другому читаннях.  Регламент під час розгляду  проекту  закону  в  другому читанні не порушувався.

     Зважаючи на   те,   що   підготовлені   Владиславом   Носовим зауваження, підписані 87 депутатами, враховують і ваші пропозиції, я  ще  раз  підтверджую  свою  попередню пропозицію щодо процедури розгляду цього  питання,  а  саме:  ми  зараз  проведемо  протягом півгодини  спільне  засідання фракцій,  далі розглянемо пропозиції Президента і оформлені відповідним чином пропозиції 87  депутатів, які стосуються Конституції і цього закону (Шум у залі).

     А тоді висловитеся...  (Шум у залі).  В'ячеславе Максимовичу, коли проведемо спільне засідання фракції, ви висловите цю позицію.

     Ну погляньте: ліс рук. Це просто буде безкінечно.

     Я прошу  проголосувати  процедуру  розгляду  цього   питання. Підтримайте, будь ласка, те, що я запропонував.

     "За" - 232. Процедура підтримується.

     Прошу, дайте  розпорядження  для  Секретаріату  і  для радіо. Можете зробити  в  трансляції  півгодинну  перерву,  ми  проведемо спільне  засідання  фракцій  для  того,  щоб  з'ясувати підходи до розгляду цього питання.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Таким чином, ми провели спільне засідання фракцій.

     Ставлю на голосування пропозицію  про  включення  до  порядку денного питання про розгляд пропозицій Президента до тексту Закону України про вибори народних депутатів України.

     МІШУРА В.Д.,  голова  Тимчасової   спеціальної   комісії   по доопрацюванню проекту Закону про вибори народних депутатів України (Центральний  виборчий  округ,  Кіровоградська  область).  Комісія просить підтримати.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Уже йде пленарне засідання.

     "За" - 225.

     Ще раз  нагадую,  що  я  ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного питання  про  розгляд  пропозицій  до тексту Закону про вибори народних депутатів України. Будь ласка.

     "За" - 224.

     Я не   розумію,   хто   проти  цього  виступає.  Є  ще  якісь пропозиції?

     Депутат Лавринович від комісії. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Ми розглядаємо зараз дуже просте процедурне питання:  включення до порядку денного питання про пропозиції глави  держави  до  закону. Оскільки в частини депутатів виникають сумніви,  то,  гадаю, варто проголосувати це питання поіменно,  щоб знати, хто взагалі не хоче розглядати пропозиції глави держави в сесійному залі.

     ГОЛОВА. Депутат Шейко. Будь ласка.

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Хотілося б, щоб ми розглянули це питання,  дотримуючись процедури.  Президент не підписав закон, надійшли якісь пропозиції.  Ніхто не знає,  яка процедура розгляду цих  пропозицій,  бо  вона  не  виписана  ні  в Конституції,  ні в Регламенті.

     Учора відбулася зустріч Голови Верховної Ради з  Президентом. Я не знаю,  про що йшлося. Увечері зустрічалися керівники фракцій. Сирота не розповів нам,  що там відбулося.  Сьогодні була нарада в Голови Верховної Ради з керівниками фракцій,  знову невідомо,  про що  йшлося.  Тому  я  пропоную  зараз  зробити  перерву,  провести засідання фракцій на півгодини, з'ясувати позиції і потім спокійно розглядати ці питання в сесійному залі.

     ГОЛОВА. Дякую.   Відбулося   обговорення   пропозиції    щодо включення питання до порядку денного.  Були різні міркування. Хочу сказати,  що про суть розмови з Президентом я розповів,  а  засоби масової інформації ще більше.

     Про що говорили керівники фракцій - я поінформував, це вимога Регламенту.  Для того нарада керівників фракцій і проводиться, щоб з'ясувати  позиції,  підходи.  І  давати  стенограму наради голові регламентної комісії Регламентом не передбачено.

     Отже, вносилася  пропозиція  включити  питання   до   порядку денного, розглянути його по суті. Ще раз ставлю це на голосування.

     МІШУРА В.Д. Комісія просить підтримати й проголосувати "за".

     ГОЛОВА. Щоб не ставити поіменно, бо ось була така пропозиція. Я її потім поставлю на голосування.

     "За" - 231.

     Питання до порядку денного включено.

     Тепер щодо процедури.  Вона вже проголосована.  Це ви кажете, що,  мовляв,  процедура не з'ясована.  Ні,  вона проголосована. Ми розглядаємо пропозиції Президента і пропозиції тих депутатів,  які вважають,  що є відхилення від Конституції. Таких депутатів 87. Із того переліку пропозицій, які вносять депутати, шість збігаються з тими, що внесені Президентом.

     Ще одне.  У виступі депутата Марченка звучала теза про те, що під час розгляду в другому читанні Закону про вибори було порушено Регламент. Я хочу сказати, що відповідно до частини 6 статті 6.6.4 Регламенту передбачається:  "У разі,  коли до статей  не  надійшло пропозицій  чи  поправок  або до запропонованого головною комісією тексту і питань та врахованих чи  не  врахованих  нею  пропозицій, поправок  і  питань немає зауважень від осіб і органів,  які мають право  законодавчої  ініціативи,  головуючий  на  засіданні   може об'єднати   голосування   в   цілому   щодо  декількох  послідовно розміщених таких статей;  їх текст підлягає  оголошенню,  якщо  на цьому наполягає депутат".

     Під час  розгляду цих пропозицій я зіслався на думку комісії, запитав  вас,  чи  можна  ставити  на  голосування  в  цілому.  Ви погодилися,  і  кілька  статей  були  об'єднані  й проголосовані в цілому.  Тому порушення Регламенту не було,  про що я  категорично заявляю.

     МІШУРА В.Д.  Олександре Олександровичу, я прошу проголосувати і пропозицію комісії... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Прошу уваги! Сядьте, будь ласка, усі на місця.

     У зв'язку з тим, що окремі статті, які вносяться Президентом, викликають  серед  частини  депутатів дискусію,  то,  очевидно,  є потреба - я просив би щодо  цього  вашої  підтримки  -  з  окремих спірних питань, коли такі будуть виникати, провести обговорення за скороченою процедурою:  два на два.  Немає заперечень? Регламентом це передбачено.

     Ставлю на  голосування таку пропозицію.  Петру Володимировичу незрозуміло, що ми робимо. Я потім поясню. Будь ласка, голосуймо.

     "За" - 225.

     Це процедурне питання.

     Шановні депутати,   Петро   Володимирович   каже,   що   йому незрозуміло, що ми робимо. Я пояснюю. П'ятнадцятиденний період від підписання Головою Верховної Ради і відправлення закону на  підпис Президенту  і  до  підписання  Президентом  у  Регламенті чітко не виписаний.  І якщо суб'єкт законодавчої ініціативи і глава держави Президент вважає,  що треба звернутися до Верховної Ради з якимись пропозиціями стосовно того тексту,  який він  має  підписати,  то, очевидно, цього права його ніхто позбавити не може.

     З іншого боку,  ця процедура зовсім не виписана в Регламенті. Тому я  ще  раз  звертаю  увагу  голови  регламентної  комісії  на небхідність   внесення   уточнень  до  Регламенту  щодо  процедури розгляду таких питань.

     У Регламенті  також  передбачено,  що  коли  якісь   елементи процедури не виписані, то Верховна Рада щодо цього приймає рішення самостійно.  Що  ми  й  зробили,  а  отже,   працюємо   у   повній відповідності з Регламентом.

     Дякую.

     Розглядається питання  по суті...  Ну яка ще процедура!  Ми ж проголосували її. Є ще неясності? Які?

     Депутат Кожушко. За ним - депутат Шейко. Будь ласка.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Я  считаю,  что  мы должны рассматривать эти предложения Президента,  но не  в  такой  последовательности.  Я  как  депутат сегодня   готовился  к  тому,  что  первым  будет  рассматриваться законопроект о банках,  поэтому Закон о выборах с собой не взял. И таких большинство.  Вот я смотрю,  ни у кого нет закона. Как же мы будем голосовать за то, чтобы, скажем, третий пункт исключить?

     Я, например,  считаю,  что  мы  должны  смотреть  в  закон  и сравнивать.  Нельзя же так продавливать вопросы,  которые изменяют закон.   В   результате,   Алексадр   Александрович,   мы   примем несовершенный документ.

     ГОЛОВА. Я  пояснюю ще раз,  Олександре Михайловичу.  Юридична служба  підготувала  порівняльну  таблицю.  Без  висновків   самої тимчасової комісії.  У комісії вона погоджена. Зараз вам роздадуть цю таблицю,  і ви матимете текст, який пропонується Президентом, і текст закону. І на основі цього прийматимете рішення.

     Ідеться про   те,   що   тут  є  кілька  норм,  скажемо  так, дискусійних.  Поки ми проведемо цю дискусію, ви одержите матеріали (Шум у залі). Я прошу тихіше, я ж не чую нічого.

     Є пропозиція - розглядати послідовно.

     Депутат Шейко. Будь ласка.

     ШЕЙКО П.В.  Олександре  Олександровичу,  я повністю підтримую колегу Кожушка стосовно того,  щоб ми  не  продавлювали  того,  що давиться  вже  три  з  половиною  роки.  Як правило,  воно мертвим народжується.  Ви тут довго говорили про те, що все в порядку, що, так би мовити, Верховна Рада не помиляється.

     ГОЛОВА. Будь ласка, по суті.

     ШЕЙКО П.В. А подивіться, скільки ми помилок натворили в цьому законі.  Я не знаю,  до якого документа ми сьогодні будемо вносити зміни   за   пропозиціями   Президента.   Я   не   бачив  редакції законопроекту  до  другого  читання.  Якщо   в   другому   читанні постатейно   не   обговорювався   законопроект,   то,   Олександре Олександровичу,  в  частині   третій   статті   3.4.1   Регламенту говориться, що рішення, прийняте без відкриття обговорення питання або з порушенням процедури  його  обговорення  шляхом  позбавлення будь-кого   права   на  виступ,  є  недійсним.  До  речі,  ми  тут зігнорували і статтю 11 Закону про статус народного  депутата,  де право  законодавчої  ініціативи депутата гарантується обов'язковим розглядом внесеного документа  й  обговоренням  його  в  сесійному залі.  Тому я прошу, оскільки є пропозиція, давайте ми її спокійно розглянемо у фракціях, групах, дійдемо якоїсь спільної думки, тому що  зараз  уже будуть роздавати якусь невідому порівняльну таблицю чи то юридичний відділ,  чи то комісія  тимчасова  спеціальна,  чи взагалі невідомо хто.

     ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон.

     МIШУРА В.Д.  Я  хотів би відповісти Петру Володимировичу.  21 вересня 1997 року всім депутатам була роздана порівняльна таблиця, де були чітко виділені жирним шрифтом норми, які ми проголосували, коли вів засідання  Віктор  Лаврентійович,  стосовно  мажоритарної частини.  До  правої  колонки  були  включені  норми,  які  ми  не проголосували.  На прохання комісії було виготовлено додатково  ще 350 примірників, які роздали всім депутатам. Чому немає у Шейка, я не знаю (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги,  шановні   депутати!   Будь   ласка, заспокойтеся!  Можна  знайти  формальні  підстави  для  того,  щоб виступити з тією чи іншою думкою,  але по суті,  повторюю, не було порушення   Регламенту  під  час  розгляду  проекту  закону.  Якщо говорити про зміст,  про невідповідність Конституції тих чи  інших норм,  - це питання дискусійне і його можна розглядати.  Президент має свою думку,  він її висловив.  Під час  постатейного  розгляду зауважень чи пропозицій Президента ми,  я думаю,  знайдемо спільну думку,   яка   повністю   відповідатиме   Конституції.   У   такій послідовності я прошу розгядати цей документ.

     Є ще  потреба  обговорювати?  Ще  п'ять хвилин просять.  Будь ласка, запишіться на обговорення. П'ять хвилин. Висвітліть список.

     Депутат Соболєв. Будь ласка.

     СОБОЛЄВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової  політики  і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи". Шановні колеги!  Є  одна  норма,  подана  Президентом,  яка викликала як у членів партії,  так і в безпартійних серйозні заперечення і  вчора на  зустрічі,  і  сьогодні  вранці  на нараді керівників фракцій і груп.  Ця  норма  стосується  відсотка  участі  у  виборах.   Мені здається,  дискусія  щодо цієї норми вже відбулася в залі,  тому в мене є така пропозиція.  Давайте зараз проголосуємо вказану норму. Я  сподіваюся,  що вона не набере необхідної кількості голосів.  А далі  можна  в  цілому  проголосувати  досить  непогані  і  слушні поправки,  які подані,  і на цьому завершити цю процедуру. Однак я хочу наголосити,  що це  поправки  не  щодо  приведення  закону  у відповідність  з  Конституцією,  а  поправки  для  безпосереднього поліпшення тексту закону.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Можна і так розглядати.  Будь ласка,  депутате Хомич, що ви пропонуєте?

     ХОМИЧ М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (Дубровицький виборчий   округ,   Рівненська   область).  Прошу  передати  слово Ярошинському.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська  область).  Шановні  народні  депутати!  Щодо   порядку розгляду цього питання, то я прошу звернути увагу, що ми не вперше розглядаємо зауваження Президента, і в нас уже вироблена процедура розгляду цих питань як невідкладних. Це перше.

     Друге. Мене  просто дивують люди,  що вчора виступали за суто пропорційну систему,  яка набрала  найбільше  голосів  у  залі,  а сьогодні  вони  намагаються,  м'яко  кажучи,  заблокувати  розгляд закону, який є результатом компромісу.

     Але мене турбує  інше.  Олександре  Олександровичу,  я  прошу звернути  увагу  на  таке,  бо  ми  можемо  дійсно  порушити деякі процедурні норми.  Прошу  повернутися  до  початку  сьогоднішнього засідання.

     Перше. Ми  розпочали  засідання  і зафіксували,  що засідання розпочато.

     Друге. Ми проголосували за те,  що це  вже  не  засідання,  а засідання фракцій.

     Третє. Ми  знову  голосуємо,  але  тепер  виходить,  що  наше голосування відбувається не на  засіданні  Верховної  Ради,  а  на засіданні фракцій. I завтра хтось у цьому залі, а таких знайдеться дуже багато, заявить про те, що наше голосування, навіть якщо буде набрано найбільше голосів, неправомочне.

     I останнє,   Олександре   Олександровичу.  Я  хочу  зауважити депутатам,  що не було жодного разу в цій Верховній  Раді  такого, щоб сотня депутатів не була проти якогось закону.  I коли сьогодні 87 депутатів заперечують  цей  закон,  нехай  вони  звернуться  до результатів   голосування,   коли  приймався  будь-який  закон,  і побачать абсурдність своєї позиції.  Бо  я  кожного  разу  міг  би заперечувати щось. Однак де ж логіка засідань Верховної Ради?

     ГОЛОВА. Дякую.   Я   відповідаю   на  те  питання,  яке  може виникнути.  Відкривши засідання,  ми проголосували  процедуру,  за якою   півгодини   відводиться   на   нараду   фракцій,   а  потім розглядається питання по суті. Після наради фракцій я оголосив, що ми працюємо у пленарному режимі,  голосуванням включили питання до порядку денного і працюємо в такому порядку. Тому тут немає ніяких проблем.

     Будь ласка. Депутат Чапюк.

     ЧАПЮК Р.С.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область). Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Сьогодні  з  8  години  ранку працювала  тимчасова  спеціальна  комісія,  створена  для розгляду зауважень і пропозицій Президента до схваленого нами в  першому  і другому  читанні  Закону про вибори.  Питання надзвичайно важливе. Комісію створено за пропозицією всіх  фракцій.  Представники  всіх фракцій  є  в  цій  комісії.  Вважаю,  що треба вислухати спочатку голову цієї комісії щодо всіх зауважень,  а потім має  висловитись Верховна  Рада  з  приводу тих чи інших пропозицій глави держави з тою повагою, якої він заслуговує.

     Скажу відверто:  єдина  пропозиція,  яка  не  була   прийнята комісією,   стосується  статті  44  і  передбачає  знову  введення відсотків щодо участі громадян у виборах. Марнотратство в державі, пов'язане з виборами, пора припинити.

     Прошу працювати     за     порядком,    запропонованим    для сьогоднішнього засідання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Вам роздають  порівняльну  таблицю  і  тексти,  котрі пропонували  87 депутатів.  Гадаю,  що ми їх зараз розглянемо і ви висловитесь по суті (Шум у залі).

     П'ять хвилин відводили,  і п'ять хвилин минуло.  Будь  ласка, спокійно!  Юрію  Анатолійовичу,  перед  вами  ще  чотири  чоловіки записані.  Якби я навіть слова не  говорив...  Ну  то  що  я  можу зробити?

     Отже, голосується  спочатку  пропозиція про процедуру.  Автор цих пропозицій один - Президент,  а не всі депутати.  Була  тільки одна пропозиція щодо процедури розгляду пропозицій Президента.  Її висловив депутат Соболєв:  спочатку розглянути питання,  пов'язані із квотою виборців.

     МІШУРА В.Д.  І рішення комісії якраз збігається з пропозицією депутата Соболєва (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Ну, тільки що записувалися з цього приводу. Це і були виступи з мотивів голосування.

     Я ставлю  на  голосування пропозицію депутата Соболєва.  Будь ласка.

     МІШУРА В.Д. Прошу проголосувати "за".

     ГОЛОВА. Це процедура голосується!

     "За" - 220.

     Хто з мотивів голосування хоче висловитися,  запишіться, будь ласка (Шум у залі).

     А що  я  можу  зробити,  Вадиме  Петровичу?  Якщо я вам надам слово, то депутат Шевченко обуриться, бо він попереду...

     МІШУРА В.Д. Запишіться, Вадиме Петровичу.

     ГОЛОВА. З мотивів голосування.  Три хвилини.  Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область). Прошу передати слово Лавриновичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Я хотів би,  щоб ми зараз не намагалися якось підігріти наш зал. Дуже важливе питання, і   варто   спокійно  розглянути  пропозиції,  з  якими  звернувся Президент України до нас,  народних депутатів. І щоб ми не вживали слово "зауваження",  оскільки зауважень немає, він просто пропонує внести деякі зміни на поліпшення чи на погіршення.  На мою  думку, ми  з  вами  тут  можемо визначитися.  І те,  що це не має ніякого відношення до Конституції, також очевидно.

     Я не  хотів   би   зараз   підтримувати   пропозицію   Сергія Владиславовича,  оскільки  тоді  виникає  ще одна проблема.  Окрім зауваження 12 є зауваження 13,  яке стосується статті 47,  а  вона кореспондується   зі   статтею  44.  І  якщо  ми  проголосуємо  це зауваження разом з іншими, а стосовно статті 44 інакше, у нас буде колізія   норм.   Тому   я  пропоную  спочатку  проголосувати  всі зауваження до 13-го,  але кожне окремо,  щоб не було претензій, що ми не дали можливості якесь зауваження нормально обговорити.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Пилипенко.

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна Республіка Крим). Передаю слово Шевченко Виктору Ивановичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Макіївський-Центральний  виборчий   округ,   Донецька   область). Спасибо.   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый  Александр Александрович! Вы сказали, что нет никаких нарушений Регламента. Я хочу обратить внимание всех депутатов на следующее.  Вопрос о том, сколько  избирателей  должно   обязательно   принять   участие   в голосовании,  чтобы  выборы  считались  состоявшимися,  сколько за каждого канидадата должно быть подано  голосов,  определен  тайным голосованием путем подачи бюлетеней.  Результаты этого голосования Верховный Совет не отменил.  Решение по  отмене  этих  результатов Верховным Советом не принято и в повестку дня вопрос о том,  чтобы отменить их, не вносился.

     Мне непонятно,  почему во втором чтении было  проигнорировано это  голосование  и почему сейчас снова мы должны голосовать уже в энный раз по этому вопросу.  На  мой  взгляд,  мы  должны  вначале принять решение об отмене результатов тайного голосования.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Вікторе  Івановичу!  Коли  проводилося таємне голосування,  як ви пам'ятаєте,  формулювання пропонувалися не  як норми  закону,  а  як принципи.  І щоб відповідно до цих принципів комісія потім напрацьовувала норми закону,  а  сам  проект  закону розглядався за процедурою,  визначеною Регламентом. Тому остаточне рішення з приводу документа приймалося в другому читанні  так,  як визначила  комісія,  як  підтримували  депутати.  Тут немає ніякої суперечності (Шум у залі).

     Вікторе Івановичу, ще раз кажу: проголосовано в  другому читанні в цілому,  і цей пункт теж.  Будь ласка, Валерію Дмитровичу, підкажіть.

     Депутат Поживанов. Прошу.

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Маріупольський-Жовтневий виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово Соболеву.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СОБОЛЄВ С.В.  Депутатська  група  "Реформи".  Шановні колеги! Стосовно процедури,  яка тут постійно дискутується.  Що нам  треба робити з попереднім нашим законом,  що відбувається,  якщо замість накладання вето Президент пропонує свої пропозиції,  в  Регламенті не  визначено.  Це вперше в історії нашого парламенту виникла така ситуація.  Ми цілком  правильно  приймаємо  рішення  щодо  кожного конкретного випадку.

     Тепер стосовно  моєї пропозиції.  Я хотів би її обгрунтувати. Буквально  місяць  тому  у  всіх  нас  на  очах  проходили  вибори Президента   в   Югославії.  Коли  на  виборчих  дільницях  сидять представники п'яти чи семи партій,  то будь-які підтасовки виборів є неможливими. У Югославії на виборчі дільниці прийшло всього 48,2 відсотка. Таким чином, вибори не відбулися.

     Я не хотів би,  щоб в Україні не відбулися вибори парламенту, коли  чітко  записано  в  законі,  що в складі дільничних виборчих комісій є представники партій,  які змогли набрати квоту 200 тисяч голосів,   і   в   Конституції   записане   право  громадянина  на голосування.

     Саме тому я пропоную не підтримати пропозицію Президента щодо статті   44,   а  залишити  прийняту  норму,  або  виписати  чітко двотуровість, як це пропонує комісія.

     І друга пропозиція,  вона пов'язана зі статтею  47:  вилучити пункт "а", який стосується якраз питання, якщо на виборах жоден із кандидатів не набрав... Оце й проголосувати.

     ГОЛОВА. Говоріть ви, а потім я.

     МІШУРА В.Д.  Шановний Вікторе Івановичу,  я до вас звертаюся. Ми подивилися дуже ретельно стенограму. За статтю 44 "Встановлення результатів виборів в одномандатних виборчих округах"  в  редакції комісії,  де було дописано (пункт 5): "Обраним вважається кандидат у депутати,  який одержав більшість голосів  виборців,  які  взяли участь у голосуванні,  відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому виборчому  окрузі.  Йому  повертається  грошова  застава", проголосували 250 депутатів. Це для ясності.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, я прошу взяти це до уваги.

     Отже, відбувся  обмін  думками  щодо  пропозиції,  яку вносив депутат Соболєв, з мотивів голосування (Шум у залі).

     Вадиме Петровичу, ну, запишіться і говоріть. З мотивів тільки що брали слово,  записувалися,  ну цьому ж кінця не буде.  Ви самі прекрасно знаєте:  записуйтесь,  а не піднімайте руку. Я прошу, не заважайте вести засідання! Прошу вас!.. Яке?

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Написано: для повторного розгляду.

     ГОЛОВА. Зараз поясню. Я ще раз прошу...

     ГОЛОС ІЗ   ЗАЛУ.  Закон  повторно  розглядається.  Олександре Олександровичу, так казати не можна, я попереджаю, що ви порушуєте Конституцію.

     ГОЛОВА. Я повторюю: немає ніякого порушення ні Регламенту, ні Конституції.  Пропозиція  вносилася  така:  розглянути...  (Шум  у залі).

     Ще раз кажу: є пропозиція депутата Соболєва окремо розглянути статтю 44 і розглянути в цілому пропозиції Президента.

     МІШУРА В.Д. Комісія просить підтримати.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 205.

     Тоді є  пропозиція   розглянути   окремо   кожну   пропозицію Президента. Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 213.

     Які ще будуть пропозиції? Запишіться, будь ласка.

     Депутат Шевченко.

     ШЕВЧЕНКО В.І.  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  Все же трудно будет  проходить  этот  закон  и предложения  Президента,  потому  что  постоянно  в  зале народных депутатов обманывают.

     Я возвращаюсь снова к вопросу о трудовых коллективах.  Виктор Лаврентиевич обещал,  депутат Мишура говорил, что вернемся к этому вопросу.  Кстати,  и на совещании фракций я вам говорил, Александр Александрович.  И  сейчас  сложилась  такая ситуация,  что партии, которых на местах на самом  деле  не  существует,  получили  право выдвижения  кандидатов  в депутаты.  Трудовые коллективы,  которые реально существуют по всему государству, лишены этого права. Это - вопрос из вопросов,  который должен быть включен и рассмотрен этим залом до того, как рассмотреть вот эти предложения Президента.

     ГОЛОВА. Дякую.

     МІШУРА В.Д.  Виктор Иванович,  насчет обманов разных.  Я  вам хочу  доложить,  что в комиссии мы неоднократно рассматривали этот вопрос. Комиссия не поддерживает это предложение - вот и все. И мы голосовали  это  в  зале,  я могу привести вам цифры,  ссылаясь на стенограмму. Голосовали в зале уже...

     ГОЛОВА. Одну хвилинку уваги. Або ви неуважно слухали, Вікторе Івановичу,  або ви, я не знаю, не чули того, що я говорив з самого початку.  Ми  проголосували  процедуру,  за   якою   розглядаються спочатку зауваження Президента, а потім - зауваження 87 депутатів. Це проголосовано.  У числі тих пропозицій є пропозиція  про  право висунення кандидатів трудовими колективами. Я з самого початку тут уже сказав про те,  що буду підтримувати і прошу вас підтримати цю пропозицію   з   таким  тільки  доповненням,  що  кандидат,  якого висунено,  все одно так,  як і інші,  мусить зібрати в окрузі 1500 голосів. Тоді це зрівнює і тих, хто самостійно висувається, і тих, хто висувається від трудових колективів.  Але це питання не те, що ми  зараз обговорюємо.  Зараз ми розглядаємо процедуру обговорення пропозицій Президента.

     МІШУРА В.Д.  Я хотів би  нагадати  Володимиру  Михайловичу  і Віктору   Івановичу,  що  за  пропозицію  про  включення  трудових колективів як суб'єктів виборчого процесу,  коли ми її розглядали, проголосувало   155  депутатів.  У  цілому  статтю  про  висунення кандидатів   у   депутати   в   одномандатних   виборчих   округах проголосовано 238 голосами 24 вересня.

     ГОЛОВА. Депутат  Єльяшкевич.  Будь  ласка.  Він записаний.  А потім я поставлю ще раз на голосування.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".   Создается   впечатление,   что   опять   продолжается многосерийный спектакль, срежиссированный с улицы Банковой, причем режиссер  этого  спектакля  сегодня  почему-то  символично изучает казахстанский вариант, хотя, мне кажется, ему небесполезно было бы изучить южнокорейский.

     Так вот  я  хочу  посоветовать  коллегам  депутатам,  которые поддерживают Президента.  Сегодня необходимо  спасать  его  честь, чтобы  хоть  один  раз  его  слово  не разошлось с делом.  Поэтому давайте всетаки рассматривать конкретные поправки Президента.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Питання   включене   до   порядку денного.  Процедура, яку запропонував депутат Соболєв, не одержала підтримки переважною більшістю голосів. Хоч ми можемо розглядати в тій послідовності, яку він пропонує, бо 205 голосів достатньо, щоб прийняти рішення з процедури.  Але оскільки  Регламент  передбачає постатейне обговорення, я просив би: давайте почнемо зі статті 44, а потім при потребі вернемося до інших (Шум у залі).

     Немає ж значення!  Я повторюю,  Павле  Михайловичу,  по  суті розглядати, потім вернемося до інших статей.

     МІШУРА В.Д.  Це  якраз  пропозиція комісії,  якій ви довірили розробляти цей проект закону.

     ГОЛОВА. Інформує Валерій Дмитрович. Будь ласка. Увага!

     МІШУРА В.Д.  Я прошу уваги.  Тому що  виявляється,  що  через неуважність не розуміють того, що говориться з трибуни, а потім не знають, як голосувати.

     Дванадцята пропозиція Президента стосується  статті  44.  Він пропонує   частину  четверту  замінити  двома  частинами.  Частина четверта:  "Вибори визнаються такими,  що не відбулися, якщо в них взяло участь менш як 50 відсотків від числа виборців,  внесених до списків виборців даного округу,  а також у зв'язку з вибуттям усіх зареєстрованих у виборчому окрузі кандидатів".

     І частина  п'ята:  "Обраним  вважається  кандидат у депутати, який одержав більше половини голосів виборців,  які взяли участь у голосуванні,  але  не  менш  як  25  відсотків від числа виборців, внесених до списків виборців даного округу".

     Комісія розглянула  ці  пропозиції  Президента  і   пропонує, Вікторе  Івановичу (це я до Шевченка Віктора Івановича звертаюся), повернутися  до  тієї  норми,  яка  в   нас   була   проголосована бюлетенями.  Вона  складається  з  двох  частин,  я  передаю їх не дослівно,  а  тільки  зміст,  зараз  готується  текст  для  правої колонки,  бо  поки  що колонки без тексту:  обраним у першому турі вважається кандидат у депутати,  за якого проголосувало більше  50 відсотків  виборців,  які  взяли  участь у голосуванні.  Обраним у другому турі вважається кандидат у депутати,  який набрав відносну більшість голосів стосовно інших депутатів.

     Ось цей текст ми пропонуємо проголосувати і поставити його як норму закону до статті 44,  частини четверта  і  п'ята.  І  це  ми погоджуємося частково з пропозиціями Президента.

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Оскільки ця норма дискусійна, відповідно до процедури,  яку ми визначили, проводиться скорочене обговорення цієї  норми.  Перед тим інформація для всіх.  Шановні депутати,  я прошу  уваги,  будь  ласка.  Ми  розглядаємо  надзвичайно  важливе питання.  Увага  повинна  бути,  не  можна  один  одному  заважати слухати. Це ж не годиться нікуди, навіть незручно говорити про це. Я хотів би,  щоб люди цього не чули,  ну,  так ніби мені цей закон потрібен чи комусь. Цей закон потрібен для держави.

     Чотири чоловіки, будь ласка, запишіться.

     Депутат Мовчан.

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Прошу передати слово Чорноволу.

     ГОЛОВА. Депутат Чорновіл.

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ,  Тернопільська область).  Шановні колеги! Мені здається, що навіть дискутувати тут  не  потрібно.  Ми  зробили  помилку,  коли голосували тоді проект закону в цілому,  і забули, що ми цю норму, яку зараз пропонують,  проголосували бюлетенями.  Це  була  велика помилка,  на яку вказав депутат Шевченко,  я з ним цілком згідний: як же ми  можемо  не  включити  те,  що  проголосовано?  Ми  ж  не скасовували тієї норми.

     Тому, звичайно... (Шум у залі).

     Я розумію,   декому   здається,  що  коли  буде  дуже  багато кандидатів, двадцять наприклад, то може бути якесь непорозуміння в першому турі,  бо немає стелі.  Але ця норма зрозуміла,  вона всіх влаштовує,  вона  проголосована  нами  великою  кількістю  голосів шляхом подачі бюлетенів. Ми просто її зараз повинні підтвердити та і все, своє ж рішення.

     Дякую.

     МІШУРА В.Д. 253 і 296 голосів було подано за ці норми.

     ГОЛОВА. Депутат Осташ.

     ОСТАШ І.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Стрийський виборчий округ, Львівська  область).  Передусім  хочу  привітати  всіх  із  святом Покрови  і  55-річчям  УПА і хочу ще раз наголосити на тому,  що я вважаю,  що  треба  зняти  будь-який  бар'єр.  Я  також  підтримую пропозиції комісії,  щоб була двотуровість, яка дасть можливість у першому турі уникнути проходження в парламент випадкових людей.

     Я ще раз наголошую,  що депутатська група "Реформи" підтримує пропозицію   комісії,   щоб   зняти   будь-який  бар'єр  згідно  з Конституцією,  тому що право голосувати є правом, а не обов'язком. І  зробити  так,  щоб  переможцем  у  другому турі став кандидат у депутати,  який набере відносну більшість голосів стосовно  іншого кандидата.

     Інакше ми  поставимо в абсолютно нерівні умови мажоритарників і  тих,  які  йдуть  за  списком.  І  я  боюся,  що  ми  повторимо югославський варіант.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Не доведи, Господи, щоб із самого початку цей варіант повторювати ... Маю на увазі не тільки вибори.

     Депутат Пилипенко.

     ПИЛИПЕНКО М.В.  Уважаемые депутаты!  Я выступаю  против  того положения  в замечаниях Президента,  где говорится о достаточности 25 процентов для победы,  поскольку здесь  может  сложиться  такая коллизия, когда два кандидата наберут более 25 процентов, а разрыв между ними будет всего-навсего в один голос.  Так кто  из  них  на самом деле победитель?

     Поэтому я  считаю,  что  здесь  нам  все-таки  надо оговорить разрыв хотя бы 5 процентов. Тогда можно однозначно говорить о том, что   кто-то   из  них  победил.  А  один  голос  -  это  легко  и сфальсифицировать.

     ГОЛОВА. Депутат Таран (Терен).

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань  соціальної  політики та праці (КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ,  Полтавська область). Передайте, будь ласка, слово Лавриновичу Олександру Володимировичу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Народний рух України. Я хочу сказати декілька слів щодо зауважень Президента і пропозиції комісії.

     Що стосується зауважень Президента.  Уже відмічалося, що ми в Конституції  зафіксували  право,  а не обов'язок.  У зв'язку з цим будь-яка  цифра  -  50,   40,   навіть   10   відсотків   -   буде дискримінаційною  по  відношенню  до  громадян.  Я  хочу,  щоб  ви зрозуміли, давайте для прикладу візьмемо два округи: в одному буде 190 тисяч виборців,  а в другому - 180,  у межах закону.  І в тому окрузі, де 180 тисяч, проголосують 90,5 тисячі і оберуть депутата, а  в  другому  окрузі,  де 190 тисяч,  проголосують 93 тисячі і не оберуть.  Де  права  громадян?  Тут  маємо  пряме  урізання   прав громадян.

     Інша пропозиція,  якою  в  другому  турі  передбачається  вже відсутність цієї межі.  Тоді знову є  порушення  просто  логічного ряду. Ця норма спрямована тільки на блокування виборів.

     Щодо пропозиції   комісії.  Я  не  хотів  би,  щоб  ми  зараз створювали прецедент,  коли, розглядаючи пропозиції Президента, ми вводимо  в текст норми,  які Президентом не пропонуються ні в якій формі. Щоб не було додаткових проблем для підписання закону.

     ГОЛОВА. Відбулося  обговорення  цього  питання...  Є   багато поздоровлень,  але я прошу,  давайте не будемо використовувати час на це.  Сьогодні є всі підстави привітати  запоріжців  з  річницею визволення    Запоріжжя   від   німецько-фашистських   загарбників (Оплески).  А потім,  ви знаєте,  хвиля котилася на захід, і можна щогодини  називати населені пункти.  Давайте цього не будемо зараз робити.  Вітаємо всіх і з Покровою  теж,  але  працюємо  далі  над законом.  Тому  ставлю  на  голосування  пропозицію  Президента до статті 44. Будь ласка.

     МІШУРА В.Д. Комісія її підтримала частково.

     "За" - 76.

     ГОЛОВА. Стаття   44   не   підтримується   Президентом.    Ви пам'ятаєте, ми її сформулювали так: "Обраним вважається кандидат у депутати,  який одержав  більшість  голосів  виборців,  які  взяли участь у голосуванні,  відносно інших кандидатів, які балотувалися в даному виборчому окрузі. Йому повертається грошова застава".

     Ну, щодо грошової застави ми ще окремо будемо говорити,  бо є в  пропозиціях  Президента  і пропозиція про вилучення цієї норми, тобто ми в будь-якому разі врахуємо це зауваження. Ще раз нагадую, що   Президент  вважає  ці  свої  пропозиції  непринциповими,  він покладається на думку депутатів.

     І тут виникла колізія,  на яку посилався депутат  Шевченко  і про   яку   говорили  депутати  Чорновіл  і  Мішура.  Якщо  ми  не підтримаємо інший варіант,  то можна або залишити редакцію  статті 44,  проголосовану  минулого  разу,  або проголосувати таку норму: обраним вважається кандидат у депутати,  який  одержав  більше  50 відсотків голосів виборців,  які взяли участь у голосуванні. Тобто тих,  які не прийшли,  ми не фіксуємо. Якщо жоден із кандидатів не набрав  більше  50 відсотків голосів виборців,  які взяли участь у голосуванні, проводиться повторне голосування по двох кандидатах у депутати,  які набрали найбільшу кількість голосів виборців.  Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів  виборців  набрали два   або  більше  кандидатів  у  депутати,  проводиться  повторне голосування по цих кандидатурах.  Обраним  вважається  кандидат  у депутати,  який  одержав  більшість  голосів  виборців,  які взяли участь у  повторному  голосуванні,  відносно  інших  кандидатів  у депутати, щодо яких проводилося повторне голосування.

     Ця норма  була проголосована таємним голосуванням бюлетенями, але вона зараз розглядається.  Той епізод голосування зафіксований і вже відійшов у минуле.  Ми знаємо, що було таке голосування, але воно було перекрите голосуванням у  цілому.  А  в  даному  випадку треба  голосувати  цю норму.  Якщо вона не буде проголосована,  то залишиться редакція попередня. От про що йдеться.

     Тому я ставлю на голосування норму, яку я тільки що прочитав. Суть її зводиться до того,  що депутатом обирається в першому турі той, хто набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у  голосуванні.  А  в  другому  турі,  якщо  в  першому обрання не відбулося,  депутат   обирається   відносною   більшістю   голосів виборців.

     МІШУРА В.Д. Це рішення комісії. Просимо його підтримати.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 208.

     Ця пропозиція  не  набрала потрібної кількості голосів,  тому залишається редакція, проголосована минулого разу.

     МІШУРА В.Д. 250 голосів минулого разу вона набрала.

     ГОЛОВА. 250 голосів. Зміст такий: "Обраним вважається  кандидат  у депутати,  який одержав більшість голосів виборців,  які взяли участь у голосуванні,  відносно інших кандидатів,  які  балотувалися  в  даному  виборчому окрузі.  Йому повертається  грошова  застава".  До   останньої   норми   ми   ще повернемося.

     Будь ласка.

     МІШУРА В.Д.  Оскільки  щодо  цієї  статті  питання  вирішено, пропонуємо  проголосувати  й  підтримати   в   цілому   пропозиції Президента. І це буде правильно (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Будь ласка, заспокойтеся. Є інші думки? Постатейно?

     Є дві  пропозиції:  або в цілому голосувати,  або постатейно. Пропозицію, щоб у цілому голосувати, ставлю на голосування.

     МІШУРА В.Д. За винятком статті 47. Прошу підтримати.

     "За" - 202.

     ГОЛОВА. Тепер проголосуйте,  щоб постатейно голосувати.  Будь ласка.

     МІШУРА В.Д. Це ми просто час витратимо...

     "За" - 166.

     ГОЛОВА. Пропонують голосувати в цілому.

     МІШУРА В.Д.    Крім    тринадцятої    пропозиції,   бо   вона суперечить...

     ГОЛОВА. Тоді давайте тринадцяту пропозицію розглянемо  окремо (Шум у залі).

     Я прошу  заспокоїтися.  Прошу  уваги!  Я  хочу,  щоб  один за рахунок іншого не намагався провести свою норму.  Або ми  матимемо закон,  або  ми матимемо одну норму,  яка не працюватиме,  бо вона просто не буде входити в закон.  Це я пояснюю  для  депутатів.  За Регламентом   постатейно   ми   його  розглянули.  А  це  надійшли пропозиції Президента.  Їх за  Регламентом  можна  розглядати  або кожну  окремо,  або,  якщо  не  заперечують  депутати,  в  цілому. Оскільки питання спірне,  я ставив на голосування  пропозиції.  Ні та,  ні та не набрала переважної більшості голосів.  За процедурою можна голосувати в цілому,  оскільки 202 голосами  підтримано  цей варіант.

     МІШУРА В.Д.  Але,  Олександре Олександровичу, без тринадцятої пропозиції Президента,  тому що вона автоматично  скасовує  норму, яку ми проголосували перед цим.

     ГОЛОВА. У   такому   випадку   голосується  так:  приймаються пропозиції в  цілому,  а  потім  окремо  приймається  рішення  про приведення  у відповідність із проголосованою нормою.  І тут немає ніяких застережень.

     МІШУРА В.Д.  Комісія   просить   підтримати.   Ми   голосуємо пропозиції Президента.

     ГОЛОВА. Можна  в  цілому  ставити  на  голосування пропозиції Президента? А потім розглянемо ті, що вносять 87 депутатів.

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

     МІШУРА В.Д. Прошу підтримати!

     ГОЛОВА. Голосування по суті.

     "За" - 207.

     Тоді голосуватимемо постатейно.

     МІШУРА В.Д. Перша пропозиція до статті 3: з  частини п'ятої слова "володіє державною мовою" вилучити.  Ми довго дискутували цю норму. І комісія більшістю голосів прийшла до висновку,  що  потрібно  підтримати пропозицію Президента.  А залу вирішувати.

     ГОЛОВА. Які є міркування з цього приводу? Запишіться.

     Депутат Пономаренко.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область).  Прошу  передати слово Гетьману Вадиму Петровичу.

     ГОЛОВА. Чотири депутати висловлюються. Будь ласка.

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні народні депутати!  Я хочу звернутися до преси.  Ви бачите,  який шалений тиск  чиниться зараз на депутатів, щоб прийняти неконституційний закон. І якщо ми сьогодні визначили процедуру,  якою надали право захищати інтереси Президента і Голови Верховної Ради з трибуни,  то ми хотіли б, щоб 87  депутатів,  які  підписали  звернення   до   вас,   Олександре Олександровичу, теж були вислухані. Надайте тоді слово Носову, щоб він міг викласти свою позицію. А після цього ми зможемо голосувати постатейно  або  як  ви хочете.  Інакше ви нас змушуєте голосувати проти   всіх   пропозицій,    які    направлені    на    прийняття антиконституційного закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Вадиме Петровичу,  ви,  будь ласка,  тоді поясніть, в чому  проявляється   тиск.   Ваша   пропозиція   проголосована   і підтримана.   Ми   розглядаємо   пропозиції  Президента,  а  потім пропозиції 87 депутатів.  Це ж проголосовано, і ви ще висловитеся. Я  навіть  сказав,  що Носов вийде на трибуну і буде обстоювати цю позицію.

     МІШУРА В.Д.  Дозвольте,  Олександре  Олександровичу?   Вадиме Петровичу,  візьміть  стенограму.  Я  на  самому  початку розгляду оголосив рішення комісії проголосувати  в  цілому,  а  потім  дати можливість   виступити   Марченку,  який  мав  особливу  думку  на засіданні комісії,  і депутатам,  які підписали звернення депутата Носова. Олександр Олександрович підтвердив це, і ми голосуванням у залі це підтвердили.

     ГОЛОВА. Депутат Стретович.

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий округ,  Вінницька область).  Шановні колеги, посилання на суперечність   Конституції  норми  "володіє  державною  мовою"  не грунтується  на  Конституції,  оскільки  стаття  10  визначає,  що державною  мовою  в  Україні  є  українська мова.  Посилання групи депутатів на статтю 24,  що таким чином відбувається дискримінація за мовною ознакою,  теж фальшива у своїй суті, оскільки не йдеться про те,  що якась мова дискримінується.  А якщо Верховна Рада - це державний  законодавчий  орган,  то  і  мова  в  цьому  державному законодавчому органі  держави  Україна  повинна  бути  українська. Ніхто  не  заперечує  проти  володіння кожним громадянином України мовою своєї національної меншини чи  будь-якою  мовою  за  власним вибором.  Але  якщо ви хочете стати народним депутатом,  то до вас особлива додаткова вимога  пред'являється  -  володіння  державною мовою.  Тому  я  прошу  не  підтримувати  пропозицію  Президента і залишити редакцію, записану в законі.

     Дякую (Рідкі оплески).

     МІШУРА В.Д. Дозвольте відповісти?

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Валерію Дмитровичу, це не запитання і відповіді, а пропозиції. Іде обговорення.

     Депутат Бобриньов. Будь ласка.

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський   виборчий   округ, м.Севастополь).   Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  Стретович всегда может перекрутить,  он четыре года перекручивает все так,  как ему выгодно.  Я хочу сказать, что как раз Конституция не ограничивает кандидата  в  депутаты  ни  по языкам,  ни по другим цензам. А в статье 10 говорится, что наравне с украинским языком  государство  гарантирует  функционирование  и других языков, в том числе русского. Это точно нужно поддержать!

     Кроме того,  давайте  посмотрим:  в Севастополе 99,9 процента моих избирателей говорят на русском языке.  Значит,  кого я должен здесь представлять? Это первое.

     И второе.  Кто  будет это определять?  Достаточно мне справку пойти купить на рынке, что я владею языком, или Чорновил приедет и будет задавать такие дурные вопросы, которых он и сам-то не знает?

     Поэтому я предлагаю поддержать предложение Президента.

     ГОЛОВА. Я прошу не ображати один одного,  а говорити по суті. Будь ласка. Депутат Тітенко.

     ТІТЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів   і  банківської  діяльності  (Комінтернівський  виборчий округ, Одеська область). Прошу передать слово Цушко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область).  Уважаемые депутаты!  В  нашей  Конституции  нет ограничения по языку. Это первое.

     Второе. В Регламенте записано,  что любой депутат имеет право выступать на родном языке с предоставлением ему  переводчика.  Эта норма нарушается.

     Вспомните Закон  о  гражданстве,  где  записано,  что человек должен владеть украинским языком  при  получении  гражданства,  но определяется степень владения языком.

     Если не  будет  поддержана  инициатива  Президента  по  этому вопросу, то мы нарушим Конституцию, нарушим право граждан Украины. Поэтому  прошу  поддержать предложение Президента.  Я выступаю как представитель национальных меншин, в частности молдаван.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Лупаков.

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий  округ, Чернівецька область).  Дякую.  Уже раз говорили,  я ще раз  скажу. Якщо це український парламент,  то треба вводити додаткові вимоги, бо  якщо  робити,  як  казав  зараз  Цушко,  щоб  тут  сиділи   10 перекладачів,   то  один  почне  виступати  румунською,  другий  - молдавською,  третій - татарською... Що це буде за парламент? Ні в якому разі не можна підтримувати цю пропозицію Президента,  ми вже підтримали  в  Конституції  пропозицію  Президента  про   іноземні війська, тепер маємо клопіт із цим.

     Я пропоную  ні  в  якому  разі  цю  пропозицію  Президента не підтримувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я   хочу   звернути   увагу   депутатів.    Відбулося обговорення  цього  пункту  пропозицій Президента.  Прошу звернути увагу на те,  що у своєму листі Президент пише:  "низка статей  не відповідає Конституції України та іншим законам України,  а окремі положення з об'єктивних  причин  не  можуть  бути  реалізовані  на практиці".

     Я хотів би запитати: хто може внести механізм контролю знання державної мови кандидатом  у  депутати?  Ви  розумієте,  що  немає ніякого  сумніву  в  тому,  що  всі  ті,  хто сидить у цьому залі, володіють українською мовою,  тому  що  вони  спілкуються  один  з одним, засідання ведеться українською мовою.

     На цій  підставі,  яку  висловлює  Президент,  можна  було б, навіть не зважаючи на норми  Конституції,  підтримати  Президента, тим паче що там виникає суперечність якась... (Шум у залі).

     І поіменно поставимо. Добре.

     МІШУРА В.Д. Комісія просить підтримати Президента.

     ГОЛОВА. Тому  ще  раз  прошу...  Ставлю на голосування норму, запропоновану Президентом.

     "За" - 218.

     Депутат Безсмертний.  Представник  Президента  України.  Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я хотів би заперечити Володимиру Миколайовичу  Стретовичу.  Мова  не йде  про обов'язок депутата знати державну мову.  Він зобов'язаний це виконувати. Мова йде про заперечення права громадянина України. Ось про що йде мова.

     Якщо бути повністю формалістом (а у Феміди очі зав'язані,  як ви знаєте) і точно  прочитати  норми  Конституції,  то  там  немає дискримінації за мовною ознакою по відношенню до громадян України. Тому висуватися кандидатом має право будь-який громадянин,  навіть якщо  він  не  володіє  державною мовою.  Але депутат зобов'язаний володіти державною мовою.  Я  прошу  вас:  підтримайте  пропозицію Президента.

     ГОЛОВА.Я ще  раз  ставлю на голосування цю пропозицію.  Прошу підтримати її.

     МІШУРА В.Д. Комісія просить підтримати пропозицію.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 226. Прийнято.

     Спасибі.

     МІШУРА В.Д.  Далі. Частину четверту доповнити реченням такого змісту:  "Здійснення виборчого права зупиняється для осіб,  які за вироком суду перебувають у  місцях  позбавлення  волі,  -  на  час перебування в цих місцях". Комісія просить підтримати Президента.

     ГОЛОВА. Немає    заперечень?   Ставлю   на   голосування   цю пропозицію. Голосуємо.

     "За" - 233. Прийнято.

     МІШУРА В.Д.  Частину сьому пропонується вилучити. А у зв'язку з  цим  частини  восьму  та дев'яту цієї статті вважати відповідно частинами  сьомою  та  восьмою.   Комісія   підтримує   пропозицію Президента і просить проголосувати.

     ГОЛОВА. Поясніть, про що йдеться.

     МІШУРА В.Д.  Частина  сьома має такий зміст:  "Не можуть бути обрані депутатами також громадяни України,  які  на  день  виборів проходять   строкову  військову  або  альтернативну  (невійськову) службу".

     Тобто ми в законі,  який  проголосували  в  другому  читанні, заклали  дискримінаційну  норму  відносно цих громадян.  Президент пропонує  її  скасувати.  Давайте  підтримаємо  Президента.  Прошу поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Заперечення у вас є?

     Ставлю на голосування.

     "За" - 248. Прийнято.

     МІШУРА В.Д. У зв'язку з тим частини восьму та дев'яту вважати відповідно частинами сьомою та восьмою.  Ну,  це  суто  редакційні речі.

     Наступна пропозиція.  Частину першу статті 7 викласти в такій редакції:  "1. Одномандатні виборчі округи утворюються Центральною виборчою  комісією з приблизно рівною кількістю виборців у кожному виборчому  окрузі  на  всій  території  України  за   пропозиціями Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  обласних,  Київської і Севастопольської       міських       рад       з       урахуванням адміністративно-територіального  устрою  України  та  компактності проживання національних меншин".

     Просимо підтримати.

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Є  заперечення?  Запишіться,  в  кого   є заперечення.

     Тут, очевидно, автоматично треба в статті 4 замінити слова "5 відсотків"  на  "10  відсотків"  або  вилучити повністю статтю 4. Тоді не буде розбіжностей.

     Депутат Стретович. Будь ласка.

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Об'єднання   "Вперед,  Україно!"  Із  статті вилучаються суттєві,  на мій погляд,  слова  "на  підставі  рішень відповідних рад".  Це означає,  що представницькі органи на місцях повинні на своїх сесіях розглянути ці питання,  прийняти рішення й після того направити їх у Центрвиборчком для формування подальшого списку. А Президент пропонує записати без слів "на підставі рішень відповідних  рад".  Тому  я  прошу  не  підтримувати цю пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Донченко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська  область).  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые коллеги!  То,  что предложил Президент,  правильно:  "за пропозиціями Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  обласних, Київської  і  Севастопольської  міських  рад".  Здесь все указано. Владимир Стретович, вы немножко перепутали. По предложению местных советов Центризбирком утверждает избирательные округа,  и это надо поддержать,  это  нормально.  Предложения  поступают  от   местных советов,  а  Центризбирком  на  основе  этих предложений принимает решение по созданию округов.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Чупахін.

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і  державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты!  Я  поддерживаю ранее   высказанные   предложения,   что   должно   быть   решение соответствующего  органа,  но  ведь  в  любом  случае  подписывает документ   председатель   областного   совета,  либо  председатель Верховного  Совета  Крыма.  Поэтому  тут  никаких   замечаний,   в принципе,   быть   не  должно,  и  можно  оставить  редакцию,  уже проголосованную при принятии закона.

     МІШУРА В.Д.  Президент просто пропонує вдосконалену  формулу, суті вона не змінює.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні  народні  депутати!  І  те,  й інше формулювання мають  один  недолік.  Якщо  рада  не  збереться,  то незрозуміло,  на підставі чого голова подаватиме пропозиції.  Або, скажімо,  Київрада. Вона легітимно довго не збирається. То за чиїм рішенням подаватиметься пропозиція?

     Тому пропоную підтримати президентський варіант,  але додати: у разі,  якщо рада не може зібратися з незалежних від неї  причин, то  рішення  приймається відповідним головою.  Тоді ми усунемо всі колізії.

     МІШУРА В.Д. Можна погодитися в принципі, але в комісії ми цей варіант не розглядали (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні депутати, заспокойтеся.

     Звичайно, можна  голосувати пропозицію,  внесену Президентом. Одначе тоді в четвертій частині треба замінити  слово  "п'ять"  на "десять", бо у нас тепер за попередньою нормою є 36 округів у семи областях,  де не можна виконати норму  п'ять  відсотків,  оскільки вона суперечитиме нормі про адміністративно-територіальний устрій. І от щоб такого не сталося,  то треба врахувати  це  уточнення  до статті 4 або просто вилучити її.

     МІШУРА В.Д.  Комісія  розглядала  цю  пропозицію.  Не  дійшла спільної думки, але більшість погодилася, що можна й так.

     ГОЛОВА. Можна в такому варіанті голосувати?

     МІШУРА В.Д. Так.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування   пропозицію   Президента   з поправкою до статті 4.

     Іван Григорович  присутній,  він  підтверджує,  що  так можна зробити. Так? Так. І депутат Стретович підтримує.

     Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

     "За" - 247. Прийнято.

     Пропонується завершити розгляд цього питання, а потім зробити перерву. Ставлю на голосування таку пропозицію.

     "За" - 221. Прийнято.

     МІШУРА В.Д. Третя пропозиція. У статті 10 останнє речення частини першої замінити двома реченнями  такого змісту:  "До складу Центральної виборчої комісії входять 15 членів комісії.  Верховна Рада України призначає на  посаду  та  припиняє повноваження  членів  Центральної  виборчої  комісії  за  поданням Президента України". Це відповідає нормам Конституції.

     Частину другу викласти в такій редакції: "Члени Центральної  виборчої  комісії  зі  свого  складу  обирають голову,  заступника голови та секретаря комісії".  Це прийнятніший варіант.

     Частина третя: "Голова, заступник голови, секретар комісії, а також не менше третини інших  членів  комісії  повинні  мати  вищу юридичну освіту".

     Комісія просить підтримати.

     ГОЛОВА. Є   зауваження?   Будь   ласка,   запишіться.  Багато бажаючих.

     Депутате Оробець, прошу.

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ, м.Київ). Прошу передати слово депутату Стретовичу.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Депутатське  об'єднання  "Вперед,   Україно!" Шановні  колеги!  В  ухваленій редакції Верховна Рада призначає на посади  і  припиняє  повноваження.  Тут  зазначено,   що   голова, заступник  голови,  секретар  призначаються на ці посади Верховною Радою строком на 6 років з-поміж  осіб,  призначених  за  поданням Президента України.

     Отже, розмежування  повноважень між виконавчою і законодавчою владою  грунтується  на  тому,  що  Президент  подає  кандидатури, Верховна  Рада  їх  затверджує та із запропонованого списку обирає керівництво Центрвиборчкому.  В іншому випадку Центрвиборчком  сам збереться  на  своє  засідання і визначатиме з числа 15,  хто буде головою,  писатиме свій регламент.  Для цього треба прийняти закон про Центральну виборчу комісію.

     Я вважаю,  що  оскільки  в  державі наявне розмежування гілок влади і цей механізм запропоновано в даному законі (одні  подають, інші затверджують і призначають), то треба залишити стару редакцію закону,  щоб  голова  Центрвиборчкому   призначався   законодавчим органом, оскільки він впливає особисто на його формування.

     Дякую.

     МІШУРА В.Д.  Можна  погодитися  стосовно  голови,  а всі інші посади нехай, мабуть, сама комісія визначає.

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Депутате Мусіяка, будь ласка.

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ,  Харківська область). Я, на жаль, не можу погодитися з Володимиром  Миколайовичем,  бо  пункт  двадцять перший статті 85 Конституції чітко визначає, яке право маємо ми як вищий законодавчий орган:  "призначення на  посаду  та  припинення повноважень   членів  Центральної  виборчої  комісії  за  поданням Президента України". А потім сама комісія розв'язує питання. Отже, слід погодитися з пропозицією.

     МІШУРА В.Д.     Пропонується    підтримати    Президента    і проголосувати в такій редакції.

     ГОЛОВА. Інші думки є?

     Іване Сергійовичу, ви наполягаєте на слові? Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Олександровичу. Я думаю, що  і  в  цьому  випадку,  і  в  інших  принципові  моменти ми вже відпрацювали.  Віктор Лаврентійович цілком точно процитував  норми Конституції.  Тут  приведено  у відповідність з Конституцією.  Нам треба швидше завершувати  цю  частину,  оскільки  дані  зауваження стосуються більше мажоритарної частини.  А зауваження 87 депутатів стосуються пропорційної.

     У мене,  так би мовити,  непропорційні зауваження  до  цілого закону  викликають  деякі  підозри.  Треба,  щоб  ми зробили закон чистим стосовно Конституції.  Отже, рухаймося, тут уже принципових зауважень немає.

     МІШУРА В.Д. Прошу поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    текст    у   варіанті, запропонованому Президентом.

     "За" - 251.

     Взагалі, ми зробили, очевидно, помилку, коли писали ці норми, бо  треба  тут  записати  хоч  після  абзацу:  "Свої  повноваження Центральна  виборча  комісія  здійснює  на   основі   Закону   про Центральну виборчу комісію". І все. А там усе було б записано.

     МІШУРА В.Д.   Президент   пропонує  "Доповнити  статтю  новою частиною (чотирнадцятою) такого змісту:

     "У разі,  коли відповідна рада  в  установлений  цим  законом строк  не  утворить  дільничну виборчу комісію,  дільнична виборча комісія утворюється окружною виборчою комісією не пізніш як за  40 днів  до  дня  виборів  за  поданням місцевих осередків політичних партій, які діють на території відповідного виборчого округу".

     Комісія пропонує підтримати пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Депутате Мусіяка, будь ласка.

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги,  зверніть увагу ось на що.  Тут сказано  наприкінці:  "за  поданням  місцевих осередків політичних партій, які діють на території відповідного виборчого округу".

     Їх може бути 46. А треба записати: "...осередків політичних  партій,  списки  яких  зареєстровано для участі у виборах по багатомандатному загальнодержавному  виборчому округу".

     МІШУРА В.Д. Можемо записати так.

     МУСІЯКА В.Л. І блоків партій, звичайно.

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

     МУСІЯКА В.Л. "Партій і блоків партій..."

     ГОЛОВА. Із  редакційним уточненням депутата Мусіяки ставлю на голосування пропозицію Президента.

     "За" - 244. Прийнято.

     МІШУРА В.Д. Далі: "У зв'язку з цим частину тринадцяту вважати частиною п'ятнадцятою". Я думаю, зрозуміло.

     Пропозиція 4:  "частину  першу  статті  14 доповнити реченням такого змісту:  "У  разі  відсутності  голови  дільничної  комісії виборчої дільниці,  де кількість виборців не перевищує 50 чоловік, засідання цієї комісії скликається секретарем комісії".  У нас  це не спричинило заперечень. Прошу поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 252.

     Шановний Валерію Дмитровичу!  Ми вчора з Президентом погодили питання,  і присутні депутати проти нього не заперечують. У статті 10   частину   тринадцяту   записати  таким  чином:  "Повноваження дільничної виборчої  комісії  закінчуються  через  10  днів  після реєстрації депутатів у Центральній виборчій комісії".

     МІШУРА В.Д. Немає заперечень.

     ГОЛОВА. Йдеться  про  колосальні фінансові витрати,  якщо цей термін буде продовжено.

     Ще раз повторюю: це уточнення Президент підтримує. Олександре Володимировичу, так?

     Будь ласка, депутате Лавринович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Так, але потрібно, щоб була можливість потім редакційно  доопрацювати.   Оскільки   йдеться   про   обрання   в одномандатних  виборчих  округах,  де  не буде скарг,  звернень до Центральної  виборчої  комісії,  то  рішення  окружної  комісії  є остаточним.   Ми   повинні  розуміти,  що  припинення  повноважень виборчої комісії в момент, коли депутат отримає посвідчення, тобто до зібрання Верховної Ради, зекономить бюджетні кошти.

     Тобто це треба підтримати, сформулювавши належним чином.

     МІШУРА В.Д. Саму ідею просимо підтримати, а ми сформулюємо.

     ГОЛОВА. Тобто записуємо: "Повноваження дільничної виборчої комісії  закінчуються  через  10 днів після реєстрації депутатів Центральною виборчою комісією".

     Можливо, краще записати без слів "через 10 днів",  а  просто  після  реєстрації?  (Шум  у  залі).  Так,  у встановленому законом порядку.

     Ще раз  повторюю:  "Повноваження  дільничної виборчої комісії закінчуються  після  реєстрації  депутата   Центральною   виборчою комісією у встановленому законом порядку".

     Ставлю на голосування.

     "За" - 255.

     МІШУРА В.Д.  П'ята  пропозиція.  У  статті  16  частину другу доповнити  словами:  "а  щодо  особи,  яка   входить   до   складу Центральної  виборчої комісії,  - з дня прийняття рішення про це в порядку, передбаченому статтею 10 цього закону".

     Комісія просить підтримати.

     ГОЛОВА. Поясніть для слухачів, що мається на увазі.

     МІШУРА В.Д.  Стаття  10  цього   закону   розглядає   порядок утворення виборчих комісій.

     ГОЛОВА. У  статті 16 ідеться про статус осіб,  які входять до складу виборчих комісій.  Я прочитаю цю норму. "Ніхто не може бути членом  більш  ніж  однієї  виборчої  комісії  одночасно.  У  разі реєстрації  особи,  яка  входить  до  складу   виборчої   комісії, кандидатом    у   депутати,   довіреною   особою   кандидата   або уповноваженою особою політичної партії (виборчого блоку партій) її повноваження вважаються припиненими з дня такої реєстрації".

     Так от,  пропонується  цю частину доповнити словами:  "а щодо особи, яка входить до складу Центральної виборчої комісії, - з дня прийняття рішення про це в порядку, передбаченому статтею 10 цього закону".

     МІШУРА В.Д. Так.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування...  Одну  хвилинку.   Депутат Чурута має зауваження до цієї норми.

     ЧУРУТА М.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область). Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович!  Я не понимаю,  что у нас происходит.  Мы рассматриваем  замечания  Президента  к закону.  Так почему к этим предложениям вносятся предложения других  депутатов,  а  мы  их  с голоса принимаем?

     Я маю  теж пропозиції до деяких статей.  Чому не надаєте мені слово,  іншим  депутатам?  Почему   Владимир   Лаврентиевич   внес предложение и оно с голоса было проголосовано?

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Михайле Івановичу.

     МІШУРА В.Д.  Він  не  пропозицію подавав,  я перепрошую.  Він підтримав редакцію,  запропоновану Президентом.  Це  зовсім  різні речі.

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Михайло  Іванович  має  слушність  з погляду процедури.  І я з ним цілком згоден.  Щойно я запропонував проголосувати  поправку до статті 10.  Це моя поправка.  Але перед тим я невипадково сказав,  що ця позиція погоджена з  Президентом. Тобто він її підтримує. Більше я не подаватиму ніяких пропозицій.

     МІШУРА В.Д. Прошу проголосувати.

     ГОЛОВА. Частину четверту доповнити реченням такого змісту...

     МІШУРА В.Д.  "Центральна  виборча  комісія  може звернутися з пропозицією до Президента України про заміну члена  комісії,  якщо за  це  проголосувало  не  менше двох третин її складу;  Президент України, розглянувши пропозицію, може внести відповідне подання до Верховної Ради України".

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Степенко.

     Він один підніс руку.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий  округ,  Полтавська область).  Олександре Олександровичу, тут слід просто замінити: "вносить відповідне подання до Верховної Ради".  Якщо дві третини членів проголосувало, щоб замінити, а він може прийняти,  а може не прийняти... Щоб не було розмов, записати просто: "вносить відповідне подання..." Це, я думаю, логічно.

     МІШУРА В.Д.  Не треба так імперативно щодо Президента.  Краще "може вносити" - це його право.

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Василю Івановичу, ви маєте рацію, так би мовити, щодо процедури. Але виходить, що Президент має підставу для внесення пропозиції.  Така підстава настає  після  голосування Центральної виборчої комісії.

     Тому пов'язувати ці елементи норми обов'язково потрібно.  Тут написано правильно. І ви правильно сказали, але тут ще правильніше написано.

     МІШУРА В.Д. Комісія просить проголосувати.

     ГОЛОВА. Середня  частина  в порівняльній таблиці ставиться на голосування - два пункти пропозиції 5  Президента  до  статті  16. Будь ласка.

     "За" - 240. Прийнято.

     МІШУРА В.Д.  Пропозиція 6:  "У частині другій статті 17 слова "Центральною  виборчою  комісією"  замінити   словами   "Кабінетом Міністрів України".

     Йдеться про  те,  хто  встановлює  порядок  оплати винагороди членам виборчих комісій.  Я думаю,  що це правильно: нехай Кабінет Міністрів цим опікується, а не Центральна виборча комісія.

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

     МІШУРА В.Д. Прошу голосувати.

     "За" - 241.

     ГОЛОВА. Далі.

     МІШУРА В.Д. Пропозиція 7: "Статтю 18 вилучити".

     Йдеться про  Державний  реєстр виборців України.  Мабуть,  на сьогодні це  цілком  слушно.  Можливо,  якщо  на  наступні  вибори готуватимемо закон (чи хто там його готуватиме),  можна буде потім уже поступово запроваджувати Державний  реєстр  виборців.  Нині  є великі  сумніви  в  тому,  що  органи  внутрішніх справ зможуть це зробити  вчасно.  Тому  пропонується  підтримати  Президента  щодо цього.

     ГОЛОВА. Є сумніви з даного приводу?  Запишіться,  будь ласка. Депутате Безсмертний, прошу.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу,  передайте, будь ласка, слово депутатові Шевченку.

     ГОЛОВА. Прошу.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації (Фастівський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги!  Пропоную підтримати цю пропозицію,  зважаючи, поперше, на те,  що  справді ніколи займатися реєстром.  Це дуже відповідальна річ.  Реєстр має бути складений за допомогою електронних  засобів. По-друге,   варто  зважити  на  те,  що  попереду  в  нас  перепис населення.  Зробивши його,  зможемо належним чином  скласти  такий реєстр виборців.  Цю норму можна будь-коли внести.  У нас попереду ще багато виборів.

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати пропозицію. Немає заперечень?

     Ставлю на голосування пропозицію  про  вилучення  статті  18. Будь ласка.

     "За" - 249. Прийнято.

     МІШУРА В.Д. Пропозиція 8 щодо статті 19. Йдеться про механізм складання списків.

     ГОЛОВА. Увага!

     МІШУРА В.Д.  Зачитую:  "Частину  першу   викласти   у   такій редакції:   "Списки   виборців  складаються  виконавчими  органами сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад,  а  в  містах  Києві  та Севастополі - відповідними місцевими державними адміністраціями по кожній виборчій дільниці. До списків виборців  включаються всі громадяни України,  яким на день виборів виповнюється 18 років  та  на  момент  складання  списку  постійно проживають  на  території  відповідної  виборчої  дільниці і мають право голосу".

     Прошу підтримати це зауваження,  а також пропозиції до частин четвертої  і  п'ятої.  Після  слів  "районних  у  містах  (де вони утворені) рад",  "районної  у  місті  (де  вони  утворені)  ради", доповнити  відповідно  словами  "а в містах Києві та Севастополі - відповідними місцевими державними адміністраціями",  "а  в  містах Києві    та   Севастополі   -   відповідної   місцевої   державної адміністрації".

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку.  Тут поспіху  не  повинно  бути.  Це питання під час засідання ради, груп і фракцій дискутувалося.

     МІШУРА В.Д. Так.

     ГОЛОВА. Якщо    ми    підтримаємо   редакцію,   запропоновану Президентом, то це суперечитиме Конституції, оскільки Конституцією не передбачено місцевих державних адміністрацій на районному рівні в містах Києві та Севастополі. Це визначається тільки законом. А в Законі  про  місцеві  державні  адміністрації ми вже це написали і бачимо, що в такому випадку виникає колізія.

     Щоб не   порушувати   логіки   пропозицій   Президента,   тут раціональніше  написати:  "а  в  містах  Києві  та  Севастополі  - відповідними місцевими державними  адміністраціями,  передбаченими Конституцією України".

     МІШУРА В.Д. Немає заперечень.

     ГОЛОВА. Це  ще  раз  підтверджувало б відповідну позицію і не було б ніяких сумнівів. Є заперечення? Будь ласка, запишіться.

     Депутате Стешенко,  будь ласка.  Він фахівець з цих  законів, голова профільного комітету. Прошу.

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський   виборчий   округ,  Луганська  область).  Олександре Олександровичу!  Мені дуже прикро,  що ми таким чином  розглядаємо всі  ці  пропозиції.  Стосовно  пропозиції до статті 19.  Нам усім треба пам'ятати, у тому числі й тимчасовій спеціальній комісії, що відповідно  до  частини  другої  статті  8  Конституції  ми можемо ухвалювати  лише  ті  норми,  які   відповідають   нормам   чинної Конституції.

     Що ж  у нас відбувається?  Уважно подивіться на статті 118 та 133   Конституції.   Відбувається    підміна    понять:    поняття адміністративно-територіального   устрою   підміняється   поняттям органів, що діють в адміністративно-територіальних утвореннях.

     Тому ми не повинні голосувати за  таку  норму,  хоча  вона  й внесена Президентом, як таку, що не відповідає Конституції.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутате Коропенко, будь ласка.

     КОРОПЕНКО А.А.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань молоді,  спорту і  туризму  (Заводський  виборчий округ,     Дніпропетровська     область).     Дякую,    Олександре Олександровичу.  Шановні народні обранці!  Справді, тут є колізія. Але я підтримую те, що ви сказали, Олександре Олександровичу, - на підставі Конституції,  щоб  не  створювати  суперечності  у  цьому питанні. Прошу депутатів підтримати таку пропозицію.

     ГОЛОВА. Депутате Безсмертний, будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Частина цих пропозицій пов'язана з технологією проведення виборів.  Зазначу,  що  невипадково  тут  змінено акценти і подано пропозиції, які б стовідсотково забезпечували виборчий процес.

     Дозвольте запитати,  а що буде,  коли  Київська  міська  рада винесе  ухвалу  про  те,  що  не буде районних рад,  а відтак і їх виконавчих органів, у районах міста Києва? Це по-перше.

     По-друге, питання про те,  чи будуть там адміністрації чи  не будуть,  вирішуватиметься  в законі.  У даному випадку йдеться про норму,  яка покладає ці обов'язки на  виконавчі  органи.  У  місті Києві   відповідно  до  статті  118  Конституції  виконавчу  владу здійснюють місцеві державні адміністрації.  Тобто ухвалення  такої норми   забезпечить   проведення   наступних   виборів.  Наскільки зазначена  норма  конституційна  чи  неконституційна   -   питання дискусійне.

     Тому я  вас  прошу підтримати пропозицію Президента в поданій редакції.

     МІШУРА В.Д.   Романе   Петровичу,   а   формула    "органами, визначеними Конституцією" - це ж нормально?

     ГОЛОВА. Нормально (Шум у залі). Одну хвилиночку, будь ласка.

     Депутат Кендзьор.

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,  Львівська область).  Надайте,  будь ласка,  слово депутату Лавриновичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ситуація справді не проста. З одного боку, ми правильно  виписали в нашому законі,  що це є обов'язок виконавчих органів місцевого самоврядування. Я до Романа Петровича звертаюся. Це два різні органи.

     Тим часом,  з  другого  боку,  ми  маємо конкретну ситуацію в місті Києві. Нам треба провести вибори за списками, які мають бути складені  тільки  виконавчим  органом.  Проте фактично виконавчого органу місцевого самоврядування в Києві на сьогодні  немає.  Тобто це може зробити лише орган державної виконавчої влади.

     Тому, мабуть,   є  всі  підстави  записати  в  запропонованій редакції,  щоб це були не відповідні місцеві,  а  міські  державні адміністрації, як передбачено в статті 118 Конституції.

     МІШУРА В.Д.    Олександре    Володимировичу,    а    формула, запропонована Олександром Олександровичем - "органами, визначеними Конституцією"? Гадаю, це нормально.

     ГОЛОВА. Депутат   Стешенко   запропонував   не   підтримувати пропозицію Президента,  оскільки  вона  неконституційна.  Він  має право  наполягати  на  голосуванні.  Ставлю  на  голосування  його пропозицію.

     МІШУРА В.Д. Комісія не підтримує цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Голосується пропозиція депутата Стешенка...

     Одну хвилинку,   не   можна   говорити,   коли   відбувається голосування.

     "За" - 121. Бракує голосів.

     Поясніть, будь ласка, ще раз, чому ви не підтримуєте, Валерію Дмитровичу, оскільки повинна буть ясність.

     МІШУРА В.Д.  Ми  не  підтримуємо  те,  що  сказав   Олександр Володимирович Лавринович, а підтримуємо формулу, яку висловили ви. Вона,  до  речі,  звучала   на   засіданні   комісії:   "органами, визначеними   Конституцією".   Це,   до   речі,   узгоджується   з пропозиціями, які і Олександр Миколайович подав.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Перед тим як ставити на голосування, я  ще  раз  прочитав  текст,  запропонований  на  ваш  розгляд,  з уточненням, котре ми щойно обумовили.

     Прошу уваги:

     "Списки виборців складаються виконавчими органами  сільських, селищних,  міських,  районних у містах (де вони утворені) рад, а у містах Києві та Севастополі -  відповідними  місцевими  державними адміністраціями,  передбаченими  Конституцією  України,  по кожній виборчій дільниці.  До списків виборців включаються всі  громадяни України,  яким  на день виборів виповнюється вісімнадцять років та на момент  складання  списків  постійно  проживають  на  території відповідної виборчої дільниці і мають право голосу".

     І в  цій  самій  статті  частини  четверту і п'яту викласти у такій редакції:  після слів "районних у містах (де вони  утворені) рад"  теж  доповнити  словами  "а  у містах Києві та Севастополі - відповідними     державними     адміністраціями,     передбаченими Конституцією України" і далі за текстом.  Тобто маємо приведення у відповідність.

     МІШУРА В.Д. Так, Олександре Миколайовичу, це якраз відповідає тому, що ви казали.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування дану норму.

     "За" - 232. Прийнято.

     МІШУРА В.Д.  Пропозиція 9:  "З частини першої статті 24 друге речення вилучити".

     Йдеться про грошову  заставу.  Комісія  підтримує  пропозицію Президента.  Я  прошу пропозицію 9 проголосувати.  І пропозиція 10 аналогічна:  вилучити пункт 3 в частині першій статті 26.  Ідеться теж  про  внесення  грошової  застави  від  окремого  кандидата  в депутати.

     Пропозиції 9 і 10 Президента просимо підтримати.

     ГОЛОВА. Хвилинку, будь ласка.

     Є інші думки? Запишіться, прошу.

     Тут виникає колізія.  Пам'ятаєте, відбулася дискусія з такого приводу (і депутат Носов, зокрема, її підтримав). За обставин коли кандидат або претендент у  кандидати  не  одержує  кілька  місяців заробітної  плати,  йому  треба вносити заставу.  А він,  по суті, обмежений державою у своїх правах.  Саме з огляду на ці  обставини подавалася така пропозиція.

     Будь ласка, депутате Костицький.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Залізничний виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Шановний Голово,  шановні  народні   депутати!   Я   підтримую   пропозицію Президента і пропоную проголосувати за неї. І аргументи, викладені Олександром Олександровичем, доволі вагомі.

     Але дозвольте,  Олександре Олександровичу, звернутися до вас. Справа  в  тому,  що  я протягом цього скликання двічі подавав два різні проекти Закону про вибори.  І жодного разу не зміг виступити як співдоповідач.

     Сьогодні голосуються пропозиції Президента, це останній шанс. Прошу бодай іноді помічати мою  піднесену  руку,  щоб  я  теж  міг висловлювати власні думки.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я тому і оголошую запис, коли бачу піднесені руки, бо інакше ми дискримінуватимемо права того або того депутата.

     Тому я дивлюся дуже уважно і  помітив,  що  навіть  дві  руки підняли, але не скористалися своїм правом.

     Секретар комісії  з  даного  приводу просить слова.  Депутате Шевченко, прошу.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні  колеги!  Вчора,  коли  Президент  уже підписав листа до Верховної Ради,  розглядалися дані пропозиції. І оця  єдина  з  усіх,  з  якою  Президент  погодився  з  огляду  на міркування, висловлені учасниками зустрічі.

     Йдеться про мізерну заставу.  Гроші там невеликі для тих, хто балотується.  Коли ми зберігаємо норму самовисування,  то  скільки знайдеться охочих балотуватися,  покинувши роботу,  пофігурувати в пресі, побавитися будь-чим.

     З огляду на те  що  Президент  погодився,  пропоную  залишити прийняту  норму.  Йдеться  про  дуже  мізерну  суму.  Тож не варто взагалі говорити про якісь обмеження прав або нерівні можливості.

     МІШУРА В.Д.  Комісія  розглядала  дане  питання  і   ухвалила підтримати  пропозиції Президента.  Є думка Віталія Федоровича,  і треба, щоб зал вирішив це питання.

     ГОЛОВА. Депутате Петренко, прошу.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Перевальський  виборчий  округ,  Луганська  область).   Александр Александрович!  Я считаю, что в данной ситуации нужно поддержать и девятую  и  десятую  поправки  Президента.  Многие  люди,  которые захотят  выдвигать  себя  кандидатами  в депутаты,  не будут иметь средств  к  существованию.   Поэтому,   может   быть,   предложить Президенту: оставить залог, но чтобы за тех людей, которые по 5-10 месяцев не получают  заработную  плату,  этот  залог  вносили  те, которые не выплачивают заработную плату.

     ГОЛОВА. Ви  уявіть  собі  ситуацію:  на  час  реєстрації буде приблизно 5 тисяч кандидатів.  Чи буде можливість по всій  Україні перевірити, на якій підставі? Несолідно.

     Будь ласка, депутате Донченко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Александр Александрович.  Я все-таки склоняюсь к тому,  чтобы оставить существующую  редакцию.  Почему? Прежде  всего  потому,  что  сразу  появится  огромное  количество желающих баллотироваться кандидатами в депутаты. То есть будет то, что  мы  имели  раньше.  По  24,  25,  а  местами  35 кандидатов в депутаты.  И мы  видели,  кто  там  был.  Это  же  трата  огромных государственных средств.  Каждому напечатать программу, биографию. И все за счет государства.

     А если уж есть те, кто на сегодня не сможет заплатить деньги, хотя  они не такие уж и большие,  то надо,  мне кажется,  оставить так, как предусматривалось раньше.

     Если Президент соглашается  с  этим  моментом,  то  надо  его поддержать.  Мы довольно значительно ограничиваем количество людей не потому,  что они финансово не  способны,  а  потому  что  будут баллотироваться...  Мы сами знаем, кто это будет, я не хочу никого оскорблять.

     ГОЛОВА. Цю  пропозицію  Президент  підтримав   з   ініціативи депутата Носова. Будь ласка, депутате Носов, поясніть.

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Звертаю вашу увагу:  те, що дискутується в залі, не має конституційних підстав.  Фактично пропонується бідноту усунути. Це для ситого депутата, який отримує 483 гривні щомісяця, 170 гривень

- невеличка сума.  А для голодних людей,  які отримують 37  чи  48 гривень,  це велика сума.  Частіше їздіть до округів, то знатимете співвідношення сум.

     Я вважаю,  що це є майновий ценз,  і тільки  за  однієї  цієї підстави  я звертатимуся до Конституційного Суду навіть як простий громадянин.

     Тому пропоную вилучити цю норму і не економити.  Держава  має публічну  функцію  -  проведення  виборів.  Робиться це за рахунок податків,  а  не  за  рахунок  таких  стягнень,  застав.   Поняття "застава"  взято  з цивільних відносин.  Але при чому тут цивільні відносини?  Ви могли  б  вимагати  в  людини  здати  10  пацюкових хвостиків,   це   було   б   конституційно,   бо   в   Конституції зазначенокожен зобов'язаний підтримувати екологію.  Тому хвостики, будь ласка,  а щодо грошей як платіжного засобу,  то я категорично проти (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Обговорення відбулося.

     Ставлю на голосування пропозицію Президента.

     "За" - 213. Не прийнято.

     Будь ласка, депутате Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Пане Носов, застава і є своєрідним податком.  Це відшкодування вартості державних послуг на мінімальне забезпечення виборів.  У тому разі, якщо людина хоче обиратися,  в неї є право створювати виборчий фонд, нехай туди всі бажаючі вносять кошти  і  підтримують  цю  людину.  Але  не  можна допустити,  щоб просто заради спортивного інтересу приходили люди, записувалися і не мали ніякої відповідальності.  Вважаю, це цілком нормальний  принцип  -  принцип  застави,  але  за  однієї умови - людині,  яка виграла,  застава не повертається,  бо  на  неї  були витрачені державні кошти.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Уважаемые  коллеги!  То,  что   залог   -   совершенно нормальная  вещь,  это  понятно.  Но в том,  что записано в тексте закона (это поправка депутата Носова), - "обмеження виборчих прав, не    передбачені    Конституцією   України,   забороняються",   а Конституционный Суд,  рассмотрев  обращение  гражданина,  которому полгода   не   платят   заработную  плату,  может  признать  закон неконституционным,  есть серьезная  угроза.  Поэтому  я  предлагаю следующее:  эту  статью оставить,  но ввести в действие с 1 января 1999 года, чтобы на выборах 1998 года люди, не получающие месяцами зарплату, смогли воспользоваться избирательным правом.

     Спасибо.

     МІШУРА В.Д.    Гадаю,   новий   парламент   потім   вноситиме пропозиції,  а  тепер  треба  голосувати  пропозицію   Президента: приймати або не приймати. Комісія підтримує пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Депутате Мусіяка, будь ласка.

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги! Зверніть увагу на частину першу статті 3 прийнятого нами закону:  "Здійснення громадянами  України права  обирати  і  бути  обраними  не  залежить від...",  - багато перелічується різних ознак,  у тому числі - "від майнового стану". Тобто  це  фактично  перекреслює можливість залишити положення про заставу. Отож проголосуймо пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування  питання  про  підтримку пропозиції Президента.

     "За" - 235. Прийнято.

     МIШУРА В.Д.  Пропозиція 11: "У частині п'ятій статті 30 після слів  "довірені  особи"  доповнити  словами   "які   працюють   на підприємствах,   в   установах   та   організаціях  державної  або комунальної форми власності";  доповнити частину  реченням  такого змісту:  "Довіреним  особам,  які  працюють  на  підприємствах,  в установах,  організаціях приватної форми власності, надаються такі звільнення  від  виконання  виробничих або службових обов'язків із збереженням  заробітної  плати,  якщо  на  це  є  згода   власника підприємства,   установи,   організації   або  уповноваженого  ним органу".

     Тобто тут розрізняються форми власності

- приватна, державна і комунальна, де різні кошти на оплату членів виборчих комісій.

     Просимо підтримати  пропозицію  Президента,  бо   ми   такого розмежування в законі не робили.

     ГОЛОВА. Є   інші   думки?   Запишіться,   будь   ласка.  Поки записуються, Віктор Лаврентійович говорить. Прошу.

     МУСIЯКА В.Л.  Шановні колеги,  дозвольте знову  послатися  на Конституцію,   що   "усі  суб'єкти  права  власності  рівні  перед законом".  То треба,  щоб усі були рівні перед законом і  не  слід робити винятки для приватної форми власності.

     ГОЛОВА. Iншими  словами,  якщо  довірена особа,  скажімо,  на приватному  підприємстві,  розуміє,  що  є  ризик  бути  довіреною особою,  бо  не  одержуватиме  визначену заробітну плату,  чи буде якась інша обставина, то тоді просто не дасть згоди бути довіреною особою.

     МIШУРА В.Д.  Тобто йдеться, щоб залишити редакцію, яку ми вже проголосували.

     ГОЛОВА. Але  є  пропозиція  Президента.  Депутат  Безсмертний говорить.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Віктор Лаврентійович має  рацію,  але  в  такому  випадку бюджет  повинен  відшкодувати  цьому підприємству кошти,  оскільки фінансування виборчої кампанії підприємств комунальної,  державної власності  здійснюється  через  держбюджет.  Якщо  суб'єкти  права приватної і державної власності рівні перед законом,  то в  такому випадку  держава  має  відшкодувати  цьому  підприємству з бюджету кошти, які витрачаються на оплату праці довіреної особи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутате Лук'яненко, будь ласка. Він записаний.

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська  область). Українська  республіканська  партія.  З  цього  питання  я  цілком підтримую пропозицію  Віктора  Лаврентійовича  Мусіяки.  Дозвольте кілька  слів  сказати про наше попереднє рішення.  Звичайно,  дуже демократичною видається вимога вилучити норму про грошову заставу. Але  то  стаття  процесуальна.  Якщо  ми ліквідовуємо заставу,  це означає,  що будь-який громадянин запускає  в  рух  весь  механізм виборчого   процесу,  не  вклавши  ні  копійки,  не  маючи  жодної політичної відповідальності перед будь-ким.  Він написав заяву,  і держава  вже  зобов'язана  надавати  йому  змогу  брати  участь  у виборчому процесі, який дуже дорогий. Канада не менш демократична, ніж  Україна.  Але  там  перед  тим,  як запустити державну машину виборчого процесу,  кандидат повинен внести 20 тисяч доларів. Тому я  за  те,  щоб наші виборці і претенденти ставилися серйозніше до самого  виборчого  процесу.  I  через  те  заставу  треба  було  б залишити.

     МIШУРА В.Д.  Ми вже проголосували, Левку Григоровичу. Йдеться про іншу норму.

     ГОЛОВА. До цієї норми більше зауважень немає.

     МIШУРА В.Д. Комісія підтримала пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

     "За" - 187.

     Не підтримується.  Залишається стаття,  проголосована раніше. Чи є інші міркування?

     Депутат Ярошинський    записаний.    Він   скаже,   а   потім визначимося.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.   Шановні   народні   депутати!   Пропозиція Президента України алогічна і випливає з незнання, звідки беруться нагромадження на державних і приватних  підприємствах.  А  природа нагромаджень   однакова.   Враховуючи,   що   кожний,   хто  читав зауваження,  помітить,  що ця алогічність закономірна, Президент і пропонує  такі  зміни й поправки,  які можуть бути неприйнятними з погляду логіки.  Тому я пропоную ще раз проголосувати і підтримати їх   заради   того,   аби   цей  закон  пройшов  (навіть  алогічні пропозиції).  Бо від нас чекають, що ми заперечуватимемо щонебудь, і  це заперечення стане предметом подальшого розгляду Президентом, який не підпише закон.

     МIШУРА В.Д. Але тут же неконституційні речі.

     ГОЛОВА. Депутате Вітренко, прошу.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська  область).  Я пропоную  не  повертатися до переголосування:  абсолютно правильно зал визначився,  підтримавши Віктора Лаврентійовича Мусіяку, бо це порушення конституційних прав.

     Звертаю вашу  увагу  на те,  що в 1992 році в Україні було 30 приватних підприємств, а в 1997 - 57 тисяч. Там працюють нормальні люди,  і  їх  власники  можуть  позбавити  права  бути  довіреними особами.  Це нормальний виборчий процес,  коли люди, незалежно від форм  власності,  можуть  бути кандидатами в депутати і довіреними особами. А податки сплачують усі. I за рахунок податків із бюджету оплачується  виборчий  процес.  Тому не треба переголосовувати,  а треба пану Президенту розібратися, що відбувається в Україні.

     ГОЛОВА. Депутат Стретович.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні колеги!  Я  пропоную  залишити  це  в раніше  проголосованій  редакції  з  мотивів,  які  виклав  Віктор Лаврентійович  Мусіяка,  -  стосовно  рівності   суб'єктів   права власності. Це поперше.

     По-друге, ніхто  сьогодні  не  заперечить  мені,  що  ті самі приватні підприємства,  які братимуть  участь  у  виборах,  будуть заінтересовані  в  тому,  щоб  довірених осіб кандидата в депутати спровадити допомагати йому проводити виборчу кампанію.  А оскільки кожен  найманий працівник діятиме явочним порядком,  то це питання вирішуватиметься в рамках трудового законодавства.  Тому не  треба приймати   зауваження   Президента,   а   залишити  редакцію,  яку проголосували.

     МІШУРА В.Д. За ту редакцію було подано 249 голосів.

     ГОЛОВА. Немає потреби ще раз голосувати? Немає.

     МІШУРА В.Д.  Пропозицію  12 ми вже проголосували.  Тринадцяту треба вилучити, тому що вона скасовується тим, що ми проголосували попередньо (це до статті 47).

     Тепер пропозиція 14:  "У статті 53 закону частину першу після слів "обману,  погроз" доповнити словом "підкупу",  а  після  слів "які вчинили підлог виборчих документів" - словами "приписку або". Це відповідає чинному законодавству.

     Я прошу підтримати пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

     МІШУРА В.Д. Прошу проголосувати.

     ГОЛОВА. Депутат Новіков. Будь ласка.

     НОВІКОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Броварський  виборчий   округ,   Київська   область).   Уважаемые депутаты!  Здесь нужно не просто дополнить словами "приписку або", а сказать,  как это повлияло на результаты голосования. Потому что один  из  трюков,  которые  будут  использованы против кандидатов, состоит  в  том,  что  либо  один  подписной  лист  вам   подложат фальшивый,  либо  человек откажется от своей подписи,  и вы уже не будете депутатом. Ведь формальный признак будет соблюден. Была там фальшивая подпись? Была. И все.

     И даже  если  это  не  повлияло на результаты выборов,  то... Поймите,   ведь   Центральная   избирательная    комиссия    будет подконтрольна какой-то политической силе или Президенту,  не важно кому,  и по их указке вы будете лишены депутатского мандата только из-за одной фальшивой подписи, которую они же вам и поставят.

     Поэтому это  слово  нужно либо вообще убрать,  либо добавить: "які суттєво вплинуть на результати голосування".  Иначе мы  потом никому ничего не докажем.

     МІШУРА В.Д.  Ці  норми є в інших статтях,  уважно подивіться. Там,  де  мова  йде  про  скарги,  про  судові  рішення  тощо.  Що стосується  результатів  голосування,  то  ми  розрізняємо поняття "результати голосування" і "підсумки  виборів".  Це  зовсім  різні речі.

     ГОЛОВА. Валерію  Дмитровичу,  а якщо навіть ми повторимо це в різних статтях? Немає ніякого застереження... Є?

     Будь ласка, депутате Лавринович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Є застереження,  і досить серйозні. Хочу вам сказати, що таке формулювання взагалі некоректне.

     Скажімо, є  20  кандидатів  у  депутати.  Переможець  у цьому окрузі набирає, наприклад, 150 тисяч голосів. У нього раптом там є якісь  підлоги,  і  -  мінус  50  тисяч.  Це  суттєво  вплинуло чи несуттєво?

     ГОЛОВА. Суттєво.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Суттєво. Але він залишився переможцем?

     ГОЛОВА. Так.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Залишився.  Те,  що порушив зараз  Олександр Новіков, окрема тема.

     Але є  інше.  Стаття  53  передбачає відповідальність осіб за порушення виборчого законодавства.  Тут  взагалі  не  йдеться  про якісь  санкції  до  кандидатів  у депутати.  Це тільки норми,  які скеровуються потім до Кримінального кодексу.

     Так що прошу, будь ласка, не плутати і спокійно проголосувати зауваження Президента.

     МІШУРА В.Д. Так, просимо поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     МІШУРА В.Д. Комісія просить підтримати.

     "За" - 271. Прийнято.

     І остання  пропозиція,  п'ятнадцята.  Ми  її вже дискутували, можна підтримати.  Просто для партій дещо скорочується та частина, де   зазначено   170  днів.  Вона  буде  трошки  меншою.  А  решта залишається.

     ГОЛОВА. Ви точно скажіть,  що і як.  Президент пропонує  таке доповнення:  "Визначені  цим  законом  терміни,  перебіг  яких мав розпочатися до набрання ним чинності, відповідно скорочуються". Це неповне, некоректне, з юридичної точки зору нечітке формулювання.

     Тому що ви пропонуєте?  Будь ласка.  Юристи, враховуючи думку Президента, пропонують записати так: "Доповнити пункт 1 розділу ХІ закону  абзацом такого змісту:  "Визначений частиною шостою статті 22  закону  термін,  перебіг  якого  відповідно  до  цього  закону стосовно  виборів  народних  депутатів України у березні 1998 року мав розпочатися до набрання чинності законом, розпочинається з дня офіційного опублікування закону".

     Можна так?   Депутат   Марченко   не  почув.  Читаю  ще  раз: "Визначений частиною шостою статті 22 закону термін, перебіг якого відповідно  до  цього  закону  стосовно виборів народних депутатів України у березні 1998 року мав розпочатися до  набрання  чинності законом, розпочинається з дня офіційного опублікування закону".

     МІШУРА В.Д. Це можна підтримати. Воно не змінює суті.

     ГОЛОВА. Хто не згоден? Прошу.

     Депутат Мусіяка. За ним - депутат Марченко.

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги!  Я хочу,  поперше, нагадати, що йдеться не про подолання вето Президента,  а про його  пропозиції. Якщо ми десь ледь-ледь відступаємо, то це не страшно. Я вважаю, що це дійсно некоректна пропозиція.

     Пропоную у статті 22 просто замінити цифри 170 на 150,  а 120 на  110.  І  в  статті 25 відповідно зробити,  як пропонує депутат Носов,  бо в нерівні умови поставлені ті,  хто буде балотуватися в мажоритарних   округах,   і  ті,  хто  балотуватиметься  в  окрузі загальнодержавному.  Це треба зробити за 60 днів,  а не за 100.  У такому   разі   вони  починають  передвиборну  кампанію  практично одночасно.

     МІШУРА В.Д. Ні, ні, там механізми зовсім інші.

     МУСІЯКА В.Л.  Усе ж таки подумайте.  Треба змінити  цифри,  і тоді все буде нормально. Щоб не було цієї гонки...

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Я прошу спокійніше.

     МІШУРА В.Д. Цифри потрібно змінити тільки в частині шостій, і все.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко має слово.

     Ви зверніть увагу на те,  що ми приймаємо закон загальний,  а поправку  з уточненням - тільки на 1998 рік.  Так що тут не зовсім точним був Віктор Лаврентійович.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я  хочу   обратить   внимание   депутатов   на действительно   некорректную   и  неточную  формулировку,  которую предложил Президент.  Я и на заседании комиссии выступал по  этому поводу.  Дело  в  том,  что  170  дней  -  это начало предвыборной кампании.  Такая формулировка вообще не  дает  никаких  координат, например для партий. Процесс сбора подписей уже мог бы быть начат.

     Если же  это  будет  поставлено в зависимость от того,  когда закон будет подписан и введен  в  действие,  то  время  для  сбора подписей сократится до 10-15 дней.  А подписей необходимо собрать: 200 тысяч - партии и 1,5 тысячи - отдельному кандидату.  За  такой период времени будет трудно это сделать.

     Поэтому необходимо уточнить сроки: либо сделать так,  как предложил депутат Мусияка, либо привязаться к каким-то конкретным координатам, чтобы и кандидаты в депутаты, и политические партии знали точно,  в какой срок они должны  собрать подписи.

     Я предлагаю конкретизировать поправку.

     МІШУРА В.Д.  Я хочу відповісти.  Володимире Романовичу,  якщо Президент підпише закон через два дні,  відтоді і буде йти відлік. Якщо закон він не підпише, накладе вето, тоді зовсім інший часовий відлік піде. Розумієте?

     Тому те,  що запропоновано зараз,  є цілком коректним. Те, що зачитав  Олександр Олександрович,  можна проголосувати.  Це просто конкретніше юридичне  формулювання  тієї  ідеї,  яку  запропонував Президент.

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,  я  вважаю,  що  було  висловлено правильні  зауваження.  Це  свідчить  про  те,  що  всі  розуміють можливість виникнення якихось, скажемо там, колізій після введення цього закону.  Коли ми говоримо про скорочення термінів,  то треба враховувати,  що строк - 170 днів тощо, в принципі правильний, він випливає з практики суспільної діяльності.  Але на 1998 рік  його, очевидно,  треба  скоротити,  бо  вже неможливо вкластися в нього. Тому можна було б погодитися з пропозицією депутата  Мусіяки,  але тоді  це  треба  фіксувати  не  в самому законі,  а в "Прикінцевих положеннях"...

     Одну хвилинку!..  Або підтримати ту  пропозицію,  яку  внесли наші  юристи  виходячи  з  можливих строків введення закону в дію, адже Президент після підписання закону  не  обов'язково  завтра  ж опублікує  його.  Є термін,  передбачений Конституцією.  Отже,  ще скоротиться час,  розумієте?  Але думаю,  що він не зацікавлений у тому, щоб...

     МІШУРА В.Д. Комісія підтримує цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Які  зауваження ще?  Депутати Носов і Чиж наполягають на своїх пропозиціях.

     Будь ласка.

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати,  в тому зверненні було сказано, що  треба  встановити  однакові вимоги закону до всіх громадян.  Є стаття 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, в якій  говориться,  що  громадянин  не  може  бути  дискримінований законом.  А в нас?  В одних і тих же умовах  одному  -  170  днів, другому  -  120.  Тому в частині шостій статті 22 цифри 170 та 120 слід замінити на цифри 90 та 60 і в частині п'ятій статті 25 строк кінцевої  реєстрації  встановити  не  100,  а  45 днів.  Тоді і до виборів часу вистачить,  і всі будуть рівні.  Такі  пропозиції  на прохання Олександра Олександровича я,  до речі,  і склав,  але, на жаль,  їх не розмножено,  тому що  я  тільки  вранці  здав  їх  на Банкову, щоб їх набрали на комп'ютері.

     Словом, треба  надати  рівні  права відповідно до міжнародних документів.

     МІШУРА В.Д.  Ми розглядали ці пропозиції раніше.  Вони зовсім змінюють  концепцію  і  всі  механізми закону,  який ми прийняли в першому і другому читаннях.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. Прошу.

     Розумна пропозиція  в  депутата  Носова,  але  тут   є   одна обставина: зібрати 200 тисяч і зібрати півтори тисячі... Тут різна технологія і різний час. Я думаю, що не більше 12 партій чи блоків партій здатні зібрати 200 тисяч.

     ЧИЖ І.С. Олександре Олександровичу, я дякую за слово.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЧИЖ I.С.  Я  хотів  би  ось  про  який  момент сказати.  Мені здається,  що нам треба в законі,  оскільки це закон довготривалої дії,  а не на наступні вибори,  залишити все, як є, за винятком... Можливо,  треба дещо підняти  планку  для  одномандатних  округів, тобто додати часу.  Але не можна паралель проводити,  бо, справді, 200 тисяч підписів зібрати і 1,5 тисячі - це різні речі.

     Потрібно записати прикінцеві положення,  в яких встановити ad hoc  спеціально  для  ситуації,  яка  у  нас  склалася,  що  норми починають діяти з часу підписання чи оприлюднення закону. I все. А там залишити як є, інакше ми звузимо поле дії закону.

     ГОЛОВА. Спасибі, Iване Сергійовичу.

     МIШУРА В.Д. Немає заперечень.

     ГОЛОВА. Якраз  про  це  я й кажу.  Ще раз зачитую пропозицію: "Визначений частиною шостою статті 22 закону термін, перебіг якого відповідно  до  цього  закону  стосовно виборів народних депутатів України у березні 1998 року мав розпочатися до  набрання  чинності законом,  розпочинається  з  дня офіційного опублікування закону". Тобто для наступної кампанії ці терміни скорочуються,  але вони  в законі залишаються.

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

     МIШУРА В.Д. Прошу підтримати.

     "За" - 245.

     ГОЛОВА. Усі пропозиції Президента ми розглянули. Я вношу таку пропозицію.  Оскільки ми голосували не всі норми закону,  а тільки ті,  щодо  яких  мав пропозиції Президент,  давайте,  щоб підвести риску під тією частиною,  яка  стосується  пропозицій  Президента, приймемо  рішення  про  включення цих проголосованих пропозицій до тексту Закону про вибори.

     МIШУРА В.Д. Просимо підтримати.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 246. Прийнято.

     Тепер про  пропозиції  87  народних  депутатів...  Ви  хочете сказати з приводу того, що проголосували?

     Депутат Кармазін. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ,  Одеська  область).  Група  "Конституційний центр".  Дякую, Олександре Олександровичу, за те, що нарешті я отримав слово.

     Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Те,   що   сьогодні   відбулося,  -  це  просто  дрібне  політичне шахрайство.  I я скажу чому.  Якщо виходити з Конституції  (стаття 94,  частина друга),  у Президента було тільки дві можливості: або підписати закон,  або повернути його  із  зауваженнями.  Ми  зараз розглядали  його  зауваження  і прийняли частину їх.  Але ж далі в Конституції написано: "для повторного розгляду".

     Кого ми сьогодні обдурюємо?  Що ми робимо? Ми зараз направимо закон  Президенту.  Але  навіть  якщо  він його підпише,  то потім Конституційний Суд визнає,  що повторного розгляду не було, а була змова Президента з частиною парламенту.

     Я ще    раз    запитую:   кого   ми   обманюємо?   Олександре Олександровичу,  ну це ж той самий  Конституційний  договір,  який порушив весь суспільний лад у державі!  Це те саме.  Тому я ще раз кажу: схаменіться, будь ласка, всі! Якщо повторний розгляд - нехай це буде повторний розгляд.  I не 87 депутатів пропонували, а 91. I згідно зі статтею 93 право законодавчої ініціативи  є  не  лише  у Президента, а ще й у народних депутатів. А їх 430. То, будь ласка, і це право теж реалізуйте.  Якщо ні,  то це порушення Конституції, нашого права.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. По-перше,  ви не "нарешті" одержали слово, а одержали слово тоді,  коли взяли його.  Iнші депутати  записувалися  і  теж одержували  слово  відповідно  до Регламенту.  Стосовно вас ніяких утисків не було.

     По-друге, ви  не  зважили  на  те,  що  у  статті,   яку   ви процитували,  говориться  про  зауваження  Президента  до закону у зв'язку  з  накладенням  ним  вето  на  закон.  Якщо   це   просто зауваження, то вони розглядаються і простою більшістю приймаються. Якщо йдеться про вето,  то треба закон голосувати і набрати 300  і більше голосів.

     Ми в  даному  випадку  розглядали  пропозиції  Президента  до тексту, який він хоче підписати, але, як він вважає, окремі норми, які  запропоновані йому тепер,  не відповідають Конституції.  Тому коли ми говоримо про порушення  конституційного  права  на  основі Конституційного договору,  з чим я з вами згоден, і ви пам'ятаєте, я до останнього...  Так,  так,  правильно.  Так от,  послухайте, в даному  випадку мова про це не йде...  Спокійно,  не сперечайтеся, Володимире  Павловичу.  В  даному  випадку   йдеться   якраз   про приведення всіх норм у відповідність до Конституції. I звертається до Верховної  Ради  у  даному  випадку  гарант  Конституції,  який просить, щоб зважили на ці пропозиції (Шум у залi). Ні, справа ось у чому... (Шум у залi). Ну зачекайте! Сядьте, будь ласка!

     Говориться про  те,  що  ми  пропозиції   Президента   і   ті доповнення,   уточнення   редакційного  характеру,  які  тут  були підтримані, включили до тексту закону.

     -------------

     Ми з  процедурою  визначилися  з  самого  ранку.   Тепер   ми розглянемо ще додатково пропозиції депутатів,  які стосуються,  на їх погляд, невідповідності закону Конституції.

     МIШУРА В.Д.  Комісія  пропонувала  розглянути  в  цілому   ці пропозиції і проголосувати.

     ГОЛОВА. Про  що  йдеться тоді?  (Шум у залі).  Я прошу уваги! Заспокойтеся, будь ласка. Ще раз хочу сказати... З тих пропозицій, які  внесено  депутатами,  шість  уже  проголосовано як пропозиції Президента. Частину ще не враховано.

     Тому я просив би Валерія Дмитровича і Владислава Носова, який виражає,  як  мені  пояснили,  позицію  цих 90 депутатів...  Нехай Владислав Носов сяде на місце біля  одного  мікрофона,  а  Валерій Дмитрович - біля другого, і ми, заслухавши їх, приймемо відповідне рішення.

     Владиславе Васильовичу, будь ласка, сідайте на місце.

     Валерію Дмитровичу, а ви з трибуни.

     Ми проголосували за те,  що  приймаємо  рішення  до  перерви. Увага!  Це не таке складне і за часом не таке тривале питання (Шум у залі). Тому що так передбачено статусом депутата, він має право.

     Депутат Носов говорить. По пунктах.

     НОСОВ В.В.  Шановні депутати...  Одну  хвилинку!  Вислухайте, будь   ласка.   Коли   я  віддавав  Олександру  Олександровичу  це звернення,  то мова зайшла про те,  що слід скласти  сформульовані пропозиції,   які   треба   внести   до  закону,  щоб  усунути  ці неконституційні положення.  Я витратив на це багато часу,  але, на жаль, не встиг це зробити раніше і тільки сьогодні вранці подав до комісії додаток на 9 аркушах,  де близько 50 пропозицій.  Якщо  їх усі до єдиного пункту прийняти,  то неконституційність усувається. На жаль,  ми не встигли їх розмножити. На засіданні комісії йшлося про те,  що на 16 годину їх могли б розмножити. Вони були передані на Банкову,  там комісія,  там апарат,  який готував ці документи. Тоді можна було б дивитися.

     Відразу хочу  попередити,  що там ідеться про однакові вимоги до всіх громадян, про усунення 4-процентного або будь-якого іншого бар'єра,  тому  що  він  спотворює  волевиявлення виборців.  Тобто концептуально закон залишається,  але суттєві  положення  в  ньому мають змінитися.

     Я просив би роздати ці пропозиції...

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  я  просив би всіх сісти на місця. Олександре Володимировичу Рябченко, сядьте, будь ласка!

     Давайте так.  Щоб не було у вас підозр,  що хтось когось хоче обійти на повороті, я пропоную таку схему: із тими проголосованими поправками ми в цілому проголосуємо закон, розмножуємо пропозиції, про  які  говорить  депутат Носов...  Ну почекайте!  Це висловлені зауваження.  А потім о 16 годині ви одержите на руки цей документ, і ми ще раз його проголосуємо. Ні? Тоді працюємо далі по суті.

     Я привертаю вашу увагу до сторінки 9 цього документа,  звідки розпочинаються конкретні пропозиції, і просив би Владислава Носова теж  підтримати  такий порядок.  Якщо,  скажімо,  перша пропозиція проголосована  у  варіанті,  який   запропонував   Президент,   не торкатися її,  а йти далі і голосувати ті, які викликають дискусію чи різне тлумачення.

     Будь ласка.

     МІШУРА В.Д. Звідки починаємо, Владиславе Васильовичу?

     НОСОВ В.В.  Ну,  мені  дуже  важко  сказати.  Я  ж  кажу,  що сформулював поправки до всього тексту закону. Ви зараз розглядаєте звернення,  де дається обгрунтування неконституційності,  це ж  не сформульовані пропозиції.  Сформульовані треба було б роздати,  бо якщо так,  то це буде з голосу.  Вони в мене є,  але в рукописному варіанті.

     МІШУРА В.Д. Справа в тому, що в такому разі нам потрібно буде скасовувати наше попереднє рішення.  Ми кожну статтю голосували. І ваші   поправки  голосували.  Наприклад,  ваша  поправка  стосовно виборчих об'єднань громадян пройшла лише в одній статті, ми її там залишили.  А  в  інших  статтях  вона  не  голосувалася,  значить, поправку не прийнято.  Я можу по кожній статті навести  результати голосування,  де ми по кілька разів голосували і таке інше.  Тобто всі ці пропозиції,  які ви вносите,  вже не раз обговорювалися  на засіданнях комісії після першого читання, і всі вони проголосовані в залі.

     ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу вашої згоди на таке. Щоб не було  ні в кого підозр,  нібито хтось когось хоче обдурити,  прошу депутата Носова і всіх вас погодитися з такою пропозицією: ми дамо зараз  на  розмноження  всі варіанти,  які пропонує 91 депутат,  а завтра вранці ми  їх  остаточно  проголосуємо.  Немає  заперечень? Прошу проголосувати цю пропозицію.

     "За" - 191. Рішення прийнято.

     Ще одне пояснення у зв'язку з тим, що тут прозвучали репліки. Нехай не думають ні ті,  хто проголосував за зауваження Президента і  вважає неприйнятними пропозиції депутата Носова та 91 депутата, ні та частина депутатів,  яка підписала ці зауваження, що їх думку не буде враховано.

     Ті 246  депутатів,  які  проголосували за включення до тексту закону поправок Президента,  повинні знати,  що ми  розглядали  на основі  подання  Президента не закон у повторному другому читанні, як говорив депутат Кармазін,  а розглядали саме його пропозиції. І рішенням  Верховної  Ради  ми включили до тексту ці пропозиції.  А завтра вранці ми окремо розглянемо ще ці зауваження і теж включимо їх до тексту. Тому я просив би, щоб ніхто не сумнівався в тому, чи будуть дотримані Регламент і процедура...

     Одну хвилинку!  Зараз  депутат  Безсмертний  візьме  слово  з процедури.  Після  цього  зробимо  перерву  на півгодини,  і у нас залишиться ще 15 хвилин для того,  щоб розглянути питання  порядку денного  за  скороченою  поцедурою,  вони  не потребують тривалого обговорення. Я прошу зважити на це.

     Слово має депутат Безсмертний. Прошу.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Я хотів би попросити вас... Щоб у кожного з нас не було сумніву щодо права Верховної Ради до моменту  підписання  закону  вносити  зміни.  Ми дійсно можемо це робити до того моменту, поки Президент не підпише закон.  Єдине,  про що я вас хочу попросити: завтра спливає термін підписання,   але   завтра   ми   ще   внесемо  зміни.  Олександре Олександровичу,  юридично  ми  ставимо   Президента   в   незручне становище, тому що він, не маючи матеріалу, завтра ввечері повинен підписати якийсь закон.  Тому я все-таки прошу вас відкликати його формально,  щоб  Президент  хоча  б отримав матеріал і мав час для підписання якогось документа. От про що я прошу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я зрозумів.  Шановні депутати, завтра спливає термін. Ми  працюємо  в  дуже  напруженій  часовій ситуації,  і Президент, розуміючи це,  також працює  в  напруженій  часовій  ситуації.  Ми уважно   ставимося  до  всіх  його  зауважень,  практично  усі  їх врахували.

     І мова йде,  врешті-решт,  не стільки про самого  Президента, тому  що  він  сам  просто  не  спроможний  охопити всі норми всіх законів,  які підписує. Мова йде про юристів, які працюють над цим документом.   Вони   мають   змогу  сьогодні  працювати  над  цими документами і підготувати йому пропозиції стосовно  рішення,  і  я більш  ніж  упевнений,  що він має повні підстави завтра підписати цей закон.

     Отже, ми не втручаємося в його конституційне право  і  термін не  порушуємо,  завтра  вранці  ми  це  підпишемо.  Тим часом наші юридичні служби підготують цей блок  доповнень,  і  ми  завтра  їх проголосуємо.  Але  ще  буде  невеликий  блок доповнень.  Зверніть увагу,  те,  що ми сьогодні проголосували,  складає буквально  три сторінки  тексту.  А  завтра  ми доголосуємо,  скажімо,  ще ці три сторінки до того тексту.  Це абсолютно нескладно  для  Президента, навіть  якби  він  завтра  повернувся  з Казахстану.  Тому давайте зважимо на цю обставину.

     Я оголошую перерву на півгодини. О 13.45 ми зберемося в цьому залі.

     ( П і с л я п е р е р в и )

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо   роботу.   Прошу  депутатів  зайняти місця.

     Розглядається проект Закону України  про  Центральну  виборчу комісію України. Доповідає депутат Мішура. Співдоповідач - депутат Ігор Франчук.

     Будь ласка.

     МІШУРА В.Д.  Шановні колеги, шановний головуючий! Як ви добре знаєте,     політичними    і    суспільно-правовими    інститутами безпосереднього  здійснення  народом  України  належної  йому   за Конституцією  всієї  повноти  влади  є  вибори  і референдуми.  На сьогодні організацію формування  єдиного  законодавчого  органу  - Верховної  Ради України,  виборів Президента України та проведення всеукраїнських референдумів забезпечує Центральна виборча комісія. Основні  її  повноваження регламентуються чинними законами України про вибори  народних  депутатів  України;  про  вибори  Президента України та про всеукраїнський та місцеві референдуми.

     Проте зазначені   закони  не  охоплюють  усіх  питань,  якими фактично займається та має займатися Центральна виборча комісія. А деякі   положення  названих  законів  стосовно  правового  статусу комісії та організації  її  діяльності  мають  неповний,  а  то  й суперечливий характер.

     Центральна виборча  комісія  має  забезпечувати реалізацію та захист конституційних виборчих прав громадян України,  суверенного права  народу  України на виявлення своєї волі.  Вона повинна бути незалежною,  мати статус постійно діючого вищого органу,  має бути наділена  виключною  компетенцією  щодо  організації та проведення виборів  народних  депутатів   України,   Президента   України   і проведення всеукраїнських референдумів.

     З огляду   на   висловлене  діяльність  Центральної  виборчої комісії у цілому повинна регулюватися окремим спеціальним законом. Спроба законодавчого забезпечення повноважень Центральної виборчої комісії  вже  зроблена  народними  депутатами  України  Франчуком, Безсмертним, Сиротою і Шаровим та нині діючою Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів України.

     Пропонований нами проект  напрацьований  на  базі  зазначених проектів.   Водночас   ми,   прагнучи  максимально  використати  і розвинути позитивний потенціал цих проектів,  запропонували багато своїх,  на наш погляд,  оригінальних аспектів, зокрема низку нових принципових положень щодо порядку утворення  Центральної  виборчої комісії та її компетенції.

     Нами якнайширше   враховувалася   виборча  практика  України, законодавча практика та діяльність  виборчих  органів  ряду  інших країн,  зокрема  Сполучених  Штатів  Америки,  Канади,  Російської Федерації, Республіки Казахстан та інших.

     Я просив  би  звернути  увагу  на  те,  що  в  розданому  вам законопроекті   жирним   шрифтом  виділено  ті  положення,  які  є відмінними та оригінальними по відношенню  до  названих  проектів. Пропонуються  також змінена структура і назви розділів.  Вводиться ряд  нових  принципових  положень  і   статей,   змінено   порядок викладення статей та їх змісту.

     Структура нашого проекту така: преамбула, 7 розділів і 37 статей.

     У розділі  I  "Загальні  положення"  регламентується   статус Центральної  виборчої  комісії,  встановлюються  принципи  і норми діяльності комісії.

     Розділ II   називається   "Порядок   утворення,   склад    та організація   діяльності   комісії".   На  початку  цього  розділу розглядається порядок утворення комісії. Відповідно до Конституції України  члени  комісії  призначаються  Верховною Радою України за поданням Президента  України.  Враховуючи  виняткову  роль  голови комісії  в  організації  роботи  і  прийнятті  рішень,  пропонуємо призначати голову комісії Верховною Радою  України,  а  заступника голови  та  секретаря  комісії  обирати  таємним  голосуванням  на першому засіданні комісії нового складу. Але сьогодні в Законі про вибори ми визначили дещо інший порядок формування керівного складу комісії.

     Принципово новими  порівняно  з  іншими   законопроектами   є положення   про   утворення   комісії  в  період  призначення  або організації дострокових виборів або всеукраїнського референдуму, а також визначення початку і кінця строку повноважень комісії.

     У розділі ІІ визначаються також склад комісії та вимоги до її членів.  Враховуючи,  що одним із основних повноважень  комісії  є контроль  за  виконанням  Конституції та законів України,  а також спираючись на вітчизняну та зарубіжну практику,  ми  записали,  що голова,  заступник  голови,  секретар  комісії,  а  також не менше половини інших членів комісії повинні мати вищу юридичну освіту чи вчений ступінь у галузі права.

     У проекті  наведено текст присяги члена комісії перед вступом на посаду, зміст якої відповідає положенням Конституції України. У цьому  ж  розділі  зазначається,  що  засідання комісії є основною організаційною формою її діяльності. Особлива увага звертається на колегіальність у роботі комісії, порядок ведення її засідань.

     З метою  забезпечення  належного  рівня  прийняття рішень,  а також впорядкування  нормотворчої  діяльності  комісії  у  проекті закону  визначаються  форма рішень Центральної виборчої комісії та гарантії їх реальної дії,  в тому  числі  встановлюється  юридична відповідальність за невиконання,  неналежне, несвоєчасне виконання рішень комісії і вимог її членів.

     Розділ ІІІ має назву "Компетенція комісії".  Тут визначаються повноваження  комісії  щодо  організації  підготовки  і проведення виборів  народних  депутатів   України,   Президента   України   і всеукраїнського  референдуму.  Чому  спочатку  йдеться  про вибори Верховної Ради? Тому, що Центральна виборча комісія створювалася й існувала   довгий   час   як   комісія   саме  по  виборах  вищого законодавчого органу держави - Верховної Ради України.  Крім того, в Конституції України розділ про Верховну Раду передує розділу про Президента України.

     Системність і цілісність повноважень  комісії  забезпечуються послідовним  викладенням  видів  повноважень  відповідно до стадій виборчого та референдумного процесів.

     Проектом передбачається  ряд  принципово  нових  моментів   у правовому регулюванні повноважень Центральної виборчої комісїі,  а саме:  забезпечення реалізації і захисту  конституційних  виборчих прав  громадян  та  їх права на участь у референдумі;  контроль за додержанням відповідних конституційних норм;  право  звернення  до народних  депутатів  України  з  поданням  про  внесення  змін  чи доповнень  до  законів  України  про  вибори  народних   депутатів України,  про  вибори  Президента  України,  про всеукраїнський та місцеві референдуми,  а також до Конституційного Суду України щодо тлумачення  цих  та  інших  законів  України  з  питань проведення виборів і референдумів.

     Одним із важливих повноважень  Центральної  виборчої  комісії України,   яке   пропонується  закріпити  в  цьому  законі,  -  це повноваження щодо реєстрації всіх новообраних депутатів України  і видачі  їм  посвідчень про обрання.  Реєстрацію народного депутата України  і  видачу  йому  посвідчення  про  обрання   пропонується проводити  за  умови  подання  ним  Центральній  виборчій  комісії України трудової книжки із записом про звільнення  з  попереднього місця  роботи  і  заяви  про складання повноважень депутата іншого представницького органу.

     Окремими статтями визначено повноваження комісії щодо надання консультативної  допомоги  в організації виборів органів місцевого самоврядування   і   місцевих   референдумів,   щодо   фінансового забезпечення   виборів   народних  депутатів  України,  Президента України,  всеукраїнського референдуму,  а також повноваження  щодо формування належного рівня виборчої культури громадян.

     У розділі IV "Правовий статус та повноваження членів комісії" послідовно визначаються державний статус членів комісії,  їх права та обов'язки, гарантії їх діяльності, повноваження голови комісії, його заступника,  секретаря та інших членів комісії. Окрему статтю присвячено  достроковому  припиненню  повноважень  членів комісії. Поряд з умовами дострокового  припинення  повноважень  членів  ЦВК визначається юридичний механізм цієї процедури.

     У розділі  V "Фінансування діяльності комісії,  матеріальне і соціальне   забезпечення   її   членів"   розглядаються    питання фінансування      діяльності     комісії,     матеріального     та соціально-побутового забезпечення її членів.  На нашу думку,  слід відокремити питання забезпечення членів комісії як конституційного державного   органу   від   питань   матеріального,    соціального забезпечення працівників її апарату.

     Пропонується закріпити   право   комісії   на   розпорядження коштами,  не  використаними  у  ході  виборів  народних  депутатів України,  Президента  України,  всеукраїнського  референдуму,  для фінансування   витрат,   пов'язаних   із   здійсненням   постійних повноважень комісії.

     Розділ VI  присвячено  діяльності  секретаріату  комісії.  Це зроблено зважаючи на ту важливу  роль,  яку  відіграє  секретаріат комісії  у  здійсненні  нею  своїх повноважень.  Тут розглядаються питання  статусу  і  повноважень  секретаріату,  матеріального  та соціально-побутового забезпечення його службовців.

     Розділ VII  "Заключні  положення" містить статті,  присвячені регламенту  комісії,  посвідченню  члена   комісії,   використанню комісією   автоматизованої   інформаційної  системи,  міжнародному співробітництву комісії.

     При підготовці даного проекту Закону України  про  Центральну виборчу  комісію  України  автори керувалися Конституцією України, чинним  законодавством  про  вибори   та   референдум,   а   також враховували  положення  проекту Закону України про вибори народних депутатів України.  Було  б,  мабуть,  доцільно  розглядати  даний проект  України  в  єдиному  пакеті із Законом про вибори народних депутатів.

     Науково-експертний відділ  висловив  кілька  зауважень,   які можна  було  б  врахувати  при підготовці законопроекту до другого читання.

     Пропонується такий проект постанови:

     "1. Прийняти проект Закону  України  про  Центральну  виборчу комісію у першому читанні.

     2. Доручити  комітетам  з  питань  державного  будівництва та діяльності рад (керівник - депутат Стешенко) і з  питань  правової політики та судово-правової реформи (керівник - депутат Стретович) з  урахуванням  пропозицій,  висловлених  та   поданих   народними депутатами України,  за участю авторів підготувати законопроект до другого читання".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Валерію Дмитровичу.

     Шановні колеги,  ми домовилися,  що ці 30 хвилин,  які у  нас залишилися,   працюватимемо  в  пленарному  режимі  за  скороченою процедурою.  Тому я просив би на запитання відвести 5 хвилин. Будь ласка, запишіться.

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Дорошевський.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Передайте,   будь   ласка,  слово  Володимиру Романовичу Марченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый докладчик! Сегодня предлагается такая модель  государственного  устройства  и даются такие комментарии к ней,  что вроде бы с принятием Конституции достигнут баланс власти

- исполнительной,  законодательной,  судебной.  И вот эта вся ложь тиражируется в нашем государстве.

     Мы видим,  что  на  основании  Конституции  практически   всю полноту  исполнительной  власти  в  регионах  имеют  представители Президента,  наместники,  а не люди, избранные гражданами Украины. Мы  видим,  что  избирательный  закон не дает возможности трудовым коллективам реализовать их право выдвигать  своих  кандидатов.  Мы видим,  что  в  депутаты могут пойти люди,  у которых есть деньги, ведь  надо  вносить  залог.  Мы  видим,  что  состав   Центральной избирательной комиссии предлагает на утверждение Президент.

     Не считаете  ли вы,  что при такой концепции государственного устройства после принятия законов о местных  госадминистрациях,  о Центральной  избирательной  комиссии  и  так  далее  мы  полностью ликвидируем  представительные  органы  власти?  Мы  делаем   людей заложниками   одного   лица   -   Президента,  диктаторские  права которого... Как показывает история, все диктаторы были сметены. Не считаете  ли  вы,  что  прежде  всего  нужно изменить Конституцию, составить  ее  на  общедемократических  принципах  и  после  этого формировать избирательную комиссию?

     МІШУРА В.Д.  Я  благодарю  вас за вопрос,  но не буду на него отвечать,  поскольку он не относится к содержанию проекта  закона, который я здесь представляю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорошевський. За ним - депутат Білоус.

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики  та  забезпечення діяльності  депутатів  (Феодосійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка  Крим).  Фракция   коммунистов.   Практика   проведения голосования как у нас, так и в России свидетельствует о том, что в процессе   избирательной   кампании    имеют    место    нарушения законодательства. Я имею в виду случаи фальсификации. Особенно это показали  последние  выборы   в   России.   Скажите,   пожалуйста, предусмотрены ли здесь элементы,  так сказать,  защиты избирателя, представителей политических партий,  чтобы их права были  защищены избирательной  комиссией,  чтобы мы были уверены,  что голосование прошло честно и справедливо?

     МІШУРА В.Д.  Я   благодарю   вас   за   вопрос.   Эти   нормы зафиксированы в Законе о выборах народных депутатов. Там говорится и о том,  как  Центральная  избирательная  комиссия  рассматривает различные  жалобы,  предложения и так далее о порядке рассмотрения их в судах, о том, кто должен этим заниматься.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус.

     БІЛОУС В.О.  Спілка  офіцерів  України,   депутатська   група "Реформи".  Шановний  Валерію  Дмитровичу!  Скажіть,  будь  ласка, скільки  коштів  із  бюджету  потрібно  на  утримання  Центральної виборчої комісії, її апарату?

     Дякую за відповідь.

     МІШУРА В.Д.   За   нашим  законом  потрібно  не  більше,  ніж використовує нинішня Центральна виборча комісія.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Головко.

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Дякую. Шановний Валерію Дмитровичу! Ви бачите,  що  ми  врахували  всі  зауваження  Президента,  і тепер, мабуть,  закон повинен мати життя.  Але, як на ваш погляд, чи буде він підписаний і чи буде реалізований,  чи,  можливо,  через якісь інсинуації його  знову  відкинуть  і  нам  знову  доведеться  його розглядати і добиватися його підписання Президентом?

     МІШУРА В.Д. Дякую за запитання. Але воно, мабуть, не до мене, поставте це запитання Президенту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Депутат Франчук.

     ФРАНЧУК І.А.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного  комплексу,  транспорту і зв'язку (Ялтинський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты!  Я  не буду говорить о необходимости  принятия   Закона   о   Центральной   избирательной комиссии.   Я   постараюсь   остановиться  на  тех  принципиальных моментах, о которых уже сказал предыдущий докладчик и которые были учтены при разработке этого законопроекта.

     При подготовке  проекта  закона был использован большой обкем наработок как отечественного избирательного законодательства,  так и законодательства ряда зарубежных стран.  Проект Закона Украины о Центральной  избирательной  комиссии  Украины   был   передан   на регистрацию  21  марта  1997  года.  Он прошел анализ в нескольких учреждениях и ведомствах Украины, заинтересованных в существовании такого   постоянно   действующего   избирательного   органа,   как Центральная избирательная комиссия.  После поступления замечаний и предложений  от  всех  заинтересованных  сторон,  в том числе и от Центральной  избирательной  комиссии,  15  апреля  1997   года   в Верховный  Совет  был  подан  доработанный  с  учетом  замечаний и предложений проект  Закона  Украины  о  Центральной  избирательной комиссии Украины, который предлагается сегодня вашему вниманию.

     Проект закона  был  рассмотрен  и  получил одобрение Кабинета Министров,  Министерства финансов,  Института  законодательства  и Центральной  избирательной  комиссии.  Данный  проект  изучался  в регионах Украины.

     Я остановлюсь  на  характеристике  содержания  законопроекта. Структуру  проекта  составляют  34  статьи,  обкединенных  в  семь самостоятельных разделов.  Первый раздел - это "Общие  положения", второй  - "Состав,  порядок образования и организация деятельности комиссии",  третий  -   "Компетенция   Центральной   избирательной комиссии",  четвертый  -  "Полномочия  членов  комиссии",  пятый - "Гарантии   обеспечения   деятельности   комиссии",    шестой    - "Финансовое,  материальное и социальное обеспечение комиссии, лиц, входящих в  ее  состав,  и  работников  секретариата  комиссии"  и последний,  седьмой - "Заключительные положения".  Такая структура законопроекта,  на  наш  взгляд,  позволяет  урегулировать  статус Центральной избирательной комиссии системно и исчерпывающе.

     В разделе І "Общие положения" определяется статус Центральной избирательной комиссии как постоянно  действующего  избирательного органа,  на  который  возложена  функция  организации подготовки и проведения выборов народных депутатов Украины, Президента, а также всеукраинских  референдумов.  Здесь  же  устанавливаются  принципы деятельности комиссии - законность, обкективность, коллегиальность рассмотрения и решения вопросов,  обоснованность принятых решений, независимость, открытость и гласность. Гарантируется независимость комиссии в осуществлении своих полномочий.

     Для обеспечения     гласности     проектом     предполагается предоставить   право   присутствовать   на   заседаниях   комиссии кандидатам  в  Президенты Украины,  кандидатам в народные депутаты Украины,   их   доверенным   лицам,   а    также    уполномоченным представителям  политических партий (избирательных блоков партий), которые  принимают  участие  в  избирательном   процессе,   другим субкектам    избирательного    права,    представителям    органов исполнительной власти,  органов местного  самоуправления,  средств массовой  информации,  а  также официальным наблюдателям из других стран и международных организаций.

     Кроме того,  комиссия  согласно  этому  проекту  имеет  право обнародовать  свои  решения в собственном печатном органе и других средствах массовой информации.

     В разделе  II  "Состав,  порядок  образования  и  организация деятельности комиссии" определяется порядок образования комиссии и ее персональный состав,  должностные требования к  лицам,  которые претендуют   на   должности   председателя  комиссии,  заместителя председателя  комиссии,  секретаря  комиссии,  члена  комиссии   и занимают эти должности.

     В соответствии  с  Конституцией  Украины  комиссия образуется Верховным Советом Украины  в  составе  15  членов.  Назначение  на должности   в  соответствии  со  статьей  85  Конституции  Украины производится Верховным Советом Украины по представлению Президента Украины.   Председателя,   заместителя  председателя  и  секретаря комиссии избирает сама  комиссия  (мы  это  определили  уже  после внесения поправок в Закон о выборах).

     В компетенции    Центральной    избирательной    комиссии   - регламентировать  полномочия  комиссии,  касающиеся   организации, подготовки  и  проведения  выборов  Президента  Украины,  народных депутатов Украины,  всеукраинского референдума,  местных выборов и референдумов, а также вопросы, связанные с финансовым обеспечением проведения выборов.

     В данном проекте изложен  ряд  принципиально  новых  моментов относительно   правового   регулирования   полномочий  Центральной избирательной комиссии Украины, а именно:

     Первое. Комиссия по этому проекту  имеет  право  обращения  в Верховный   Совет   Украины   относительно  внесения  изменений  и дополнений в  законы  Украины  о  выборах  Президента  Украины,  о выборах народных депутатов Украины и о всеукраинском референдуме.

     Второе. Комиссия  по  этому  проекту  имеет  право  в  случае необходимости  обращаться  в   Конституционный   Суд   Украины   с представлением  о  толковании  некоторых  норм  законов  Украины о выборах Президента Украины,  о  выборах  народных  депутатов  и  о всеукраинском  референдуме,  а  также  других  нормативных  актов, которые относятся к вопросам проведения выборов и референдумов.

     Третье. Комиссия имеет право по этому проекту на  утверждение по    представлению    председателей    областных,   Киевского   и Севастопольского городских советов, председателя Верховного Совета Автономной  Республики  Крым персонального состава территориальных или окружных комиссий  по  выборам  Президента  Украины,  народных депутатов  Украины  в  случае  несостоятельности указанных советов образовать эти комиссии.

     Четвертое. К компетенции комиссии отнесено также  определение порядка  использования государственных средств массовой информации в связи с проведением выборов.

     Пятое. Этим  проектом  предусмотрено   существование   такого органа,   как   контрольно-ревизионная  служба  комиссии,  которая создается при комиссии  для  контроля  за  целевым  использованием средств,   которые   поступают   из   государственного  бюджета  в избирательные  комиссии  на  подготовку  и  проведение  выборов  и референдумов,  а  также  для  контроля за источниками поступления, правильностью  учета  средств  избирательных  фондов   кандидатов, партий (избирательных блоков) и их использованием.

     Шестое. Комиссия  обязательно  должна представлять Верховному Совету   Украины   финансовый    отчет    о    расходах    средств государственного бюджета.

     Седьмое. По  этому проекту комиссия осуществляет методическое обеспечение проведения местных выборов и референдумов.

     Восьмое. Комиссии предоставлено право утверждать персональный состав  соответствующих  территориальных избирательных комиссий по выборам депутатов местных советов, сельских, поселковых, городских голов во вновь созданных административнотерриториальных единицах.

     В разделе ІУ "Полномочия членов комиссии" выписаны полномочия каждого из должностных лиц комиссии,  их права  и  обязанности.  В частности,  к  полномочиям  председателя  отнесено:  осуществление руководства деятельностью комиссии и ее секретариатом; обеспечение подготовки заседаний и вопросов,  которые вносятся на рассмотрение комиссии;  созыв  комиссии   на   ее   заседания;   информирование Верховного  Совета  от  имени  комиссии  о  результатах проведения выборов и референдумов;  представление  комиссии  в  отношениях  с другими   организациями   и   учреждениями  и  подписание  решений комиссии.

     Председателю комиссии предоставлено право принимать участие в заседаниях  Верховного Совета Украины,  его комитетов,  временных, специальных и других  комиссий  во  время  рассмотрения  вопросов, которые относятся к организации подготовки и проведения выборов.

     Заместитель председателя   комиссии   исполняет   обязанности председателя  комиссии  в  случае  отсутствия   председателя   или невозможности  выполнения  им своих функций и полномочий по другим причинам.

     Члены комиссии исполняют отдельные обязанности, вытекающие из полномочий комиссии.  Этой же статьей предоставляются определенные права  членам  комиссии,   необходимые   для   осуществления   ими полномочий.  Данным проектом членам комиссии запрещается проводить какуюлибо агитацию за кандидата или партию.

     Требования комиссии и ее членов,  связанные с исполнением ими полномочий комиссии,  являются обязательными для всех организаций, учреждений и должностных лиц в Украине.

     Раздел V   "Гарантии   обеспечения   деятельности   комиссии" определяет правовой статус члена комиссии,  гарантии его защиты. В нем указывается,  что  члены  комиссии  -  это  должностные  лица, которые    наделены    статусом,   необходимым   для   обеспечения осуществления   функций   и    полномочий    комиссии.    Проектом гарантируется      независимость     членов     комиссии     через неприкосновенность  лица,  запрет  на   вмешательство   в   работу комиссии, материальное и социальное обеспечение и другие гарантии. Эти гарантии не могут быть ограничены другими нормативными актами.

     В проекте предусмотрена  ответственность  за  попытку  чинить преграды осуществлению полномочий комиссии.

     Статья 29    данного    законопроекта   посвящена   досрочной приостановке полномочий членов комиссии.  Приостановка  полномочий членов  комиссии  происходит  исключительно  по решению Верховного Совета Украины в определенных перечисленных в проекте случаях.

     Определено, что изменение в составе  комиссии  осуществляется таким же способом, как и назначение членов комиссии.

     Раздел VI "Финансовое,  материальное и социальное обеспечение комиссии,  лиц,  которые  входят  в  ее   состав,   и   работников секретариата  комиссии"  посвящен определению путей финансирования деятельности    комиссии,     а     также     путей     и     форм материально-социального  обеспечения  членов комиссии,  работников секретариата комиссии.

     И раздел  VII  "Заключительные  положения"  определяет,   что Центральная  избирательная комиссия может вступать в международные организации   избирательных   систем   с   целью   более   тесного сотрудничества   избирательных  систем  с  мировым  сообществом  и изучения избирательной практики других стран.

     Для подтверждения  личности   члена   комиссии   ему   должно выдаваться   удостоверение   установленного  образца  за  подписью Председателя   Верховного   Совета   Украины.    Комиссия    также обеспечивается   законами   и   другими   нормативными   актами  в установленном порядке.

     Этот законопроект должен,  на мой взгляд, приниматься в одном пакете   с   Законом   о  выборах  народных  депутатов  и  требует быстрейшего рассмотрения на заседании Верховного Совета Украины.

     До выборов осталось не так много времени,  а правовой  статус Центральной избирательной комиссии не определен,  естественно,  не назначены и члены комиссии,  а в ближайшее время она должна начать свою  работу.  Поэтому предлагается после соответствующих поправок принять проект закона в первом чтении.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Є запитання? Запишіться, будь ласка. На запитання - 5 хвилин.

     Депутат Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый докладчик,  вы уже  сказали  о том,  что этот законопроект необходимо принимать в пакете или параллельно с Законом о выборах. Я согласен с вами.

     Скажите, пожалуйста,  каков последний срок принятия Закона  о Центризбиркоме   в   окончательном   варианте,   дабы  не  сорвать предстоящие выборы в Верховный Совет четырнадцатого созыва?

     И попутный вопрос. Есть два законопроекта - Мишуры и ваш. Чем ваш проект принципиально отличается от законопроекта Мишуры?

     ФРАНЧУК І.А.  Особо  принципиальных  различий  нет.  Просто в проекте,  который предлагает депутат Мишура,  увеличено количество статей, а принципиальных различий нет.

     Относительно срока. Я думаю, он должен быть принят не позднее окончательного решения по Закону о выборах народных депутатов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юрковський. За ним - депутат Єльяшкевич.

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Фракция коммунистов. Прежде всего от  имени  Совета  ветеранов  Украины  и  всех ветеранов Украины я заявляю протест по поводу так называемых торжеств, посвященных так называемой  55-й  годовщине  Украинской повстанческой армии - УПА. Это недопустимое  кощунство  над  теми,  кто  воевал  за  честь  и независимость нашей Родины в годы Великой Отечественной войны. Это первое.

     Второе. Скажите,   пожалуйста,   уважаемый   докладчик,   как согласуется  с  Конституцией  предлагаемая вами статья о том,  что комиссия должна  вступать  в  международные  организации,  которые занимаются  выборами,  что  ее  решения  являются обязательными на территории всей Украины и так далее и тому  подобное?  И  каков  в вашем   проекте   предусматривается  количественный  состав  этого органа, включая обслуживающие службы?

     ФРАНЧУК І.А.    Обязательность    вхождения    комиссии     в международные организации в законопроекте не определена.  Комиссия с целью улучшения своей работы  может  работать  с  международными организациями по изучению мирового опыта.

     Что касается административной численности штатного расписания комиссии, то согласно Закону о выборах в состав комиссии входят 15 человек.  Конечно,  вопрос  о  численности аппарата комиссии будет рассматриваться, однако я не думаю, что он будет сильно отличаться от того аппарата, который сегодня есть в Центральной избирательной комиссии, как и вопросы финансирования.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".  Уважаемый докладчик,  скажите,  пожалуйста,  каковы по вашему  законопроекту  взаимоотношения  Президента  и  Центральной избирательной комиссии?

     И если будет принят ваш проект, то подпишет его Президент или нет? (Шум у залі).

     ФРАНЧУК І.А. Этот проект разрабатывался не только мной (Шум у залі). Я думаю, что будет подписан, конечно, другого не може быть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  ми  добре доопрацюємо,  то,  безперечно,  в другому читанні приймемо.

     Депутат Карнаух. Будь ласка.

     КАРНАУХ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий округ, Полтавська область). Прошу передати слово депутату Вернигорі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вернигора. Будь ласка.

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська область). Шановний доповідачу! Я хочу, щоб ви відповіли на таке запитання.  У законопроекті зазначено,  що  в  Центральній виборчий комісії і виборчих комісіях на місцях не мають права бути членами, скажімо, представники від однієї політичної партії, а від різних.  Але ніде не зазначено,  що представники не можуть входити до одного політичного блоку.  Як же ви так плануєте,  що один блок очолить   і   Центральну   виборчу   комісію   і  місцеві?  Як  це співвідноситься з цим законом?

     ФРАНЧУК І.А.  В  проекте  закона  предусмотрено,  что   члены Центральной  избирательной  комиссии  в  количестве  15 человек не входят в политические партии,  политические блоки партий.  То есть свою   деятельность   они   должны   базировать  прежде  всего  на обкективности,  а не на зависимости,  что и предусмотрено в данном законопроекте.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

     Слово має   співдоповідач   Стешенко  Олександр  Миколайович, голова Комітету з питань державного будівництва. Будь ласка.

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Шановний  головуючий!  Шановні  колеги народні депутати!  Прийняття Закону про Центральну виборчу комісію є вкрай необхідним,  оскільки в  чинному  виборчому  законодавстві статус  Центральної  виборчої  комісії  регулюється  лише  Законом України  про  вибори  народних  депутатів  України,  точніше  його окремими статтями.

     Фактично Центральна виборча комісія є вищим виборчим органом, на який покладається також організація виборів Президента України, проведення  всеукраїнських  референдумів.  Що  стосується місцевих виборів,  то вони також,  на нашу думку,  потребують  відповідного методичного  спрямування  з  боку  Центральної  виборчої  комісії, оскільки Президії  Верховної  Ради  України,  яка  здійснювала  цю функцію, більше не існує. З огляду на це прийняття закону України, в якому були б комплексно  врегульовані  перелічені  вище  функції Центральної виборчої комісії, заслуговує на увагу та підтримку.

     Зупинюся на   проекті,  підготовленому  народними  депутатами Франчуком,  Безсмертним,   Сиротою,   Шаровим.   Вдала   структура законопроекту  дала  змогу  авторському  колективу  майже вичерпно врегулювати  статус  Центральної  виборчої   комісії,   врахувавши повністю запропоновані пропозиції. Запропонований авторами порядок формування Центральної виборчої комісії і строк її  повноважень  6 років сприятиме,  на нашу думку,  становленню Центральної виборчої комісії як постійно діючого вищого  виборчого  органу.  У  проекті досить  чітко  виписані  розділи,  які  регламентують повноваження Центральної виборчої  комісії  та  права  і  обов'язки  осіб,  які входять  до  її  складу.  Разом із тим є ряд пропозицій,  які були висловлені під час розгляду цього документа в нашому комітеті.

     Перше. Вважаємо,  що закон повинен називатися про  Центральну виборчу  комісію,  як  зазначено у пункті 21 статті 85 Конституції України.

     Друге. Оскільки  статтею  21  проекту  Центральній   виборчій комісії   надається   право   здійснювати  методичне  забезпечення проведення місцевих виборів, то цю функцію необхідно відобразити у статті 1 проекту закону.

     Третє. Вважаємо,  що  при представництвах України за кордоном виборчі дільниці можуть утворюватися лише за поданням Міністерства закордонних   справ   України,   а   не  за  поданням  відповідних міністерств, як це зазначено у пункті 8 статті 17 проекту.

     Четверте. Не  зрозумілим  є  створення  контрольно-ревізійної служби комісії. Це стаття 20. Вважаємо, що ці функції повинні бути покладені,  як це було раніше,  на Міністерство фінансів  України. Цим  самим  ми  збережемо державні кошти,  які вкрай необхідні для нашого бюджету.

     П'яте. Віднесення всіх членів  комісії  до  першої  категорії посад  державних  службовців  вважаємо  безпідставним.  Пропонуємо голову,  заступника голови і секретаря комісії віднести до  першої категорії,  а членів комісії - до другої категорії посад державних службовців. Вважаю, що тут, як кажуть, коментарі зайві.

     Є ряд інших зауважень,  але,  вважаю,  що під час  підготовки законопроекту до другого читання вони можуть бути враховані.

     Комітет вивчав   і   законопроект,   підготовлений   народним депутатом Мішурою. Необхідно відзначити бажання автора закріпити в законі   норми,   якими   регламентується  діяльність  Центральної виборчої комісії.  Це передусім низка нових принципових  положень, які,  зокрема,  стосуються  порядку утворення Центральної виборчої комісії та її компетенції.

     Законопроект містить ряд положень, на які хочу також звернути вашу увагу.

     Перше. В частині першій статті 1 законопроекту зазначено,  що Центральна виборча  комісія  України  є  конституційним  державним органом   установчої   влади   народу.   Відповідно  до  статті  5 Конституції України народ здійснює  владу  безпосередньо  і  через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

     У статті 6 Конституції визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу  на  законодавчу,  виконавчу  та судову.  Щодо  установчої  влади,  то  вона  відповідно  до теорії конституційного  права  є  одним  з  різновидів  публічної  влади, головним  призначенням  і  змістом  якої  є  формування  державних органів - законодавчого органу, Президента тощо.

     Друге. У частині другій статті  1  зазначається,  що  комісія очолює  систему  виборчих  комісій  та  комісій  з всеукраїнського референдуму.  Відомо,  що  ці  комісії  створюються  демократичним шляхом  та  є  органами  самих  виборців,  що  діють  самостійно і незалежно в межах, визначених законом. Тому формула законопроекту, згідно з якою Центральна виборча комісія "очолює" систему виборчих комісій,  нам видається не зовсім коректною,  її необхідно змінити на іншу - "спрямовує".

     Третє. У  частині  четвертій  статті 21 передбачене положення щодо  особистої  недоторканності   членів   Центральної   виборчої комісії, яка за своїм змістом адекватна депутатській, а в частині, що  стосується   заходів   адміністративного   стягнення,   навіть переважає їх.

     Як нам  видається,  встановлення  таких  гарантій  діяльності членів Центральної виборчої комісії не  відповідає  їх  державному статусу.

     Є і   ряд  інших  зауважень,  які  також  можна  без  сумніву врахувати під час підготовки  законопроекту  до  другого  читання. Враховуючи те, що обидва проекти закону заслуговують на підтримку, комітет  рекомендує  прийняти  в  першому  читанні   законопроект, підготовлений  групою  народних  депутатів,  а  на  друге  читання суб'єктам  законодавчої  ініціативи   внести   єдиний   погоджений законопроект   з   урахуванням   окремих  положень,  викладених  у законопроекті   про   Центральну    виборчу    комісію    України, підготовленим  народним  депутатом  України  Валерієм Мішурою,  та зауважень  народних  депутатів,  виголошених  сьогодні   під   час обговорення.

     Дякую вам за увагу і прошу підтримати думку нашого комітету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Є  бажаючі  взяти участь в обговоренні?  Будь ласка,  запишіться.  Скільки відведемо часу? Достатньо 5 хвилин.

     Депутат Шевченко.  Немає  його.  Депутат Чапюк відмовляється. Депутат Лавринович. За ним - депутат Степенко.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  Шановні колеги! У нас зараз  така  камерна  атмосфера,  що ми можемо спокійно розглянути необхідні пропозиції, які надійшли, з тим щоб обов'язково прийняти рішення.  Власне  мене найбільше непокоїть факт прийняття закону в першому  читанні,  ніж  проблема  щодо  переваги  одного  з   двох запропонованих проектів.  Зрештою вони мають однакову основу і, на жаль,  навіть переважну більшість однакових вад. Але ці вади можна буде  виправити  під  час підготовки до другого читання.  Зокрема, доповідачі  і  співдоповідач  звертали  увагу  на  статус  органу. Очевидно,  що  коли ми вписали в Конституцію окремі положення щодо Центральної виборчої комісії,  то піднесли її статус  до  окремого органу,  яким  є  Антимонопольний комітет,  Фонд державного майна. Тепер це є автономний орган, який не є складовою частиною жодної з гілок  державної  влади.  І  це  має  бути  зафіксовано в законі і визначено,  що це є орган  саме  державної  влади,  оскільки  інші положення  і щодо форм діяльності,  і щодо забезпечення тощо потім випливають зі статусу цього органу.

     Ще одна досить важлива проблема.  У більшості країн світу, де формуються  подібні органи,  визначений підхід,  який унеможливлює якусь політичну скособоченість,  скажімо так, цього органу. І тому завжди  зберігається  різноплановість  підходу  і плюралістичність політичних позицій Центральної виборчої комісії.

     Досвід України також засвідчив,  що з 1990  року,  коли  були внесені зміни до складу Центральної виборчої комісії, яка діяла на той час,  вона ефективніше  почала  працювати.  Тому  вимога  щодо позапартійності  і  неучасті членів Центральної виборчої комісії в партіях видається мені штучною.  Я  думаю,  що  навпаки,  потрібно дбати  про представлення різних політичних партій,  щоб можна було мати об'єктивну картину,  щоб це,  звичайно,  були і фахівці своєї справи водночас.

     Є питання,  яке  стосується вже конституційності положень.  В обох проектах пропонується надати  право  законодавчої  ініціативи Центральній виборчій комісії,  яке фіксується, як право звертатися з пропозиціями про зміни і доповнення до виборчих  законів.  Цього не  можна  робити,  оскільки це суперечить 93 статті Конституції і виходить за межі повноважень комісії.  І так само виходить за межі пропозиція   щодо  можливості  продовження  строків,  скажімо,  на збирання підписів, коли право надається державному органу приймати рішення,  які змінюють норми,  закладені в інших законах. Це теж є неприпустимим.

     Є неточності  щодо  прав   ЦВК   стосовно   засобів   масової інформації  в  період  виборчої  кампанії.  Це  положення потребує серйозних уточнень.

     І народження  ще  однієї  контролюючоїї  структури  всередині Центральної виборчої комісії.  Я не знаю,  наскільки вона доречна. Ми сьогодні в державі маємо таку кількість контролюючих органів  і таку кількість контролерів,  що,  я думаю,  ми можемо обійтися для контролю за фінансовою  діяльністю  Центральної  виборчої  комісії тими   контрольно-ревізійними   державними   органами,  які  є  на сьогодні.

     Я просив би,  щоб ми сьогодні обов'язково прийняли в  першому читанні  один  із  законопроектів.  Байдуже  який,  бо вони обидва будуть доопрацьовуватися.  І  вийти  на  друге  читання,  можливо, навіть цього тижня з тим,  щоб завершити весь підготовчий комплекс щодо формування організації виборчої кампанії на 1998 рік.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Депутат Мовчан.

     МОВЧАН П.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Справді,  атмосфера камерності, яка панує в залі, дає підстави для того, щоб ми в цьому вузькому колі визначилися щодо найважливішого органу,  від функціональності якого буде залежати поповнення цього залу в 1998 році -  чи  він  буде  життєспроможний,  чи  він  буде приречений до різних варіантів штурму, аж до російського...

     Я хотів  би,  щоб  Центральна виборча комісія передовсім була представлена всім політичним спектром, який є в державі. Тільки це може  гарантувати,  що  не  буде  підозри  один  до одного,  що ці кришталево чисті люди,  яких ми делегуємо за  якимись  критеріями, зможуть здійснювати ці функції. Отже, це є суттєвим зауваженням. І мені здається (я тут підтримую пропозицію Лавриновича),  це треба, безперечно, відзначити як головну ваду обох законопроектів.

     І ще.  Ви  самі  прекрасно  розумієте,  які  можливі сценарії розвитку подій для цілої України, якщо, не приведи Господи, тут, у цій   залі   домінуватиме   одна   політична   думка.  І  за  тими підрахунками,  які ми вже ведемо, ми бачимо, що принципи порушені. Безперечно,  структурування  суспільства,  на  яке  ми  покладаємо надію,  якось  мобілізує  людей  і  вони   остаточно   визначаться політично.  Ми можемо мати такий парламент, де буде і однопартійна думка,  і "однодолярна" участь тих "мішків",  про які ми  постійно говоримо. Вони зможуть усе скупити і сформувати Центральну виборчу комісію та відповідно впливати на подальшу долю України.

     І принагідно  хотів  би  сказати  ще  одне.   Шановні,   мене приголомшила   сьогодні   ситуація   з   голосуванням   зауваження Президента,  яке  мені  здавалося  абсурдним,  провокаційним.   Чи мислимо,  щоб  Президент  Німеччини  чи  Росії поставив під сумнів питання про доцільність володіння депутатом державною мовою?  Мені видається  абсурдним!  Хоча  ми  тут  якось  набрали 226 голосів і протягли цю норму,  я закликаю вас:  отямтеся! Якщо ми хочемо, щоб наш  парламент  був  справді  життєспроможним,  то в ньому повинна панувати державна мова.  Це зазначено  у  статті  10  Конституції. Президент  порушує  її.  Я  хочу  збагнути його логіку,  розумію в одному,  але в іншому не можу зрозуміти.  Навіщо це робиться?  Так само,  як  я  не  можу зрозуміти,  чому сьогодні,  на велике свято Покрови,  наприклад,  згадується про те,  що в цей день  звільнено Запоріжжя  (дуже  важлива  подія  -  звільнення,  воно відбувалося поетапно по всіх, як кажуть, містах, по всіх весях України), в той час  як ті люди,  які не шкодували свого життя,  які віддали все в ім'я держави,  сьогодні занедбані,  покинуті.  Привітати їх треба, Господи, підтримати! Маймо хоч милосердя до них!..

     Але повертаюся   до  законопроекту.  Безперечно,  його  треба приймати в першому читанні, аби всі наші зауваги були враховані, і найважливіше - щодо норми рівного представництва партій.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Але  не  треба вибивати сльозу в людей. Треба працювати, щоб усім людям добре жилося, а не ламати, що було набудовано більш як за 70 років...

     Шановні колеги!   Усі,  хто  бажав  виступити  в  обговоренні виступили,  поставлені також усі запитання.  Є пропозиція прийняти законопроект,   внесений  групою  народних  депутатів  (Франчуком, Безсмертним, Сиротою, Шаровим), у першому читанні.

     Прошу депутатів  зайняти  свої   робочі   місця.   Зараз   ми проголосуємо.  У залі 300 народних депутатів,  достатньо для того, щоб голосувати.  Будь ласка,  розберіться...  Голосуємо пропозицію про  прийняття  в  першому  читанні  проекту Закону про Центральну виборчу комісію України, внесеного групою народних депутатів.

     "За" - 189.

     Депутат Мішура не встиг проголосувати...  Будь ласка, Валерію Дмитровичу.

     МІШУРА В.Д.  Шановні товариші,  колеги депутати!  Я просив би підтримати  будь-який  законопроект.  Обидва  законопроекти  майже ідентичні.  Тому я закликаю проголосувати за пропозицію Олександра Миколайовича Стешенка і прийняти в першому  читанні  проект  групи депутатів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Проголосуємо,  а  тоді  я надам слово з процедури... У нас зареєстровано 288 народних депутатів Голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 222.

     А зараз   депутат  Найда  не  встиг...  Георгій  Іванович  не встиг... Голосуємо... Будь ласка. В першому читанні...

     "За" - 226. Спасибі.

     Законопроект, внесений групою народних депутатів,  прийнято у першому читанні.

     ---------

     Шановні колеги!  Оскільки Віктор Іванович Суслов від'їжджає у своїх службових справах,  я просив  би,  щоб  ми  протягом  десяти хвилин   вислухали   його.   Завтра   проголосуємо,  якщо  ви  так вирішите...

     Будь ласка. Слово має Віктор Іванович Суслов.

     Слухається проект Закону України про внесення змін до  деяких законодавчих актів, що передбачають безспірне списання (стягнення) коштів з юридичних та фізичних осіб  -  суб'єктів  підприємницької діяльності.

     Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська   область).   Уважаемые   народные   депутаты!   Данный законопроект вносится  Комитетом  Верховного  Совета  по  вопросам финансов  и  банковской  деятельности.  Хочу  напомнить,  что этот законопроект в этом году уже  был  принят  Верховным  Советом  как закон,  но  на  него было наложено вето Президента.  На основе и с учетом  предложений  Президента  мы  подготовили  новую   редакцию законопроекта  и  вносим его на рассмотрение Верховного Совета.  О чем идет речь?  В законопроекте  мы  предлагаем  ограничить  число организаций,  которые  имеют право бесспорного списания средств со счетов предприятий.

     Вам роздана сравнительная  таблица.  Вы  видите,  что  вместо бесспорного порядка для этих организаций вводится судебный порядок списания  средств,  а  право   бесспорного   списания   при   этом сохраняется за государственными налоговыми администрациями.

     Вето на   закон   Президентом  Украины  накладывалось  именно потому,  что  Верховный  Совет  ограничил  право  наших  налоговых администраций списывать средства со счетов предприятий. Проект вам роздан,  зачитываю   какие   изменения   в   какие   законопроекты предлагается внести.

     Итак, в       "Кодексі       торговельного      мореплавства" предусматривается судебный порядок уплаты соответствующих штрафов.

     В "Закон про ціни  і  ціноутворення"  вносится  изменение,  в соответствии   с   которым   ценовые   инспекции   лишаются  права бесспорного  списания  средств  со  счетов  предприятий.  Вносятся изменения  в  "Закон  про  обмеження  монополізму  та  недопущення недобросовісної   конкуренції   у   підприємницькій   діяльності". Предлагается установить,  что Антимонопольный комитет теряет право бесспорного списания средств со счетов предприятий.

     Дальше. "Закон України про відповідальність  підприємств,  їх об'єднань,  установ  та  організацій  за  правопорушення  у  сфері містобудування".    Вместо    нормы    о    бесспорном    списании соответствующих    штрафов   "відповідною   державною   податковою інспекцією" вводится норма: "за рішенням суду, арбітражного суду".

     В "Законі України про транспорт" право  бесспорного  списания средств полностью отменяется.

     Считаю, что  этот законопроект может быть сейчас проголосован в первом и сразу во втором чтении. Тем самым Верховный Совет будет постепенно  способствовать переходу к взиманию средств предприятий в судебном порядке.  Мы рассчитываем на то,  что  со  временем  мы сможем ввести такие нормы и для налоговых администраций,  это один из способов защиты интересов украинского товаропроизводителя.

     Можно проголосовать в первом и,  если  не  будет  возражений, сразу и во втором чтении.

     Спасибо (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе   Івановичу,   чотири   депутати   хочуть поставити запитання.  Катерино Тимофіївно, будь ласка. У кого ще є запитання, запишіться. Відведемо на це п'ять хвилин.

     Катерина Тимофіївна ставить запитання.

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська  область).  Аграрна  партія  України.  Шановний  Вікторе Івановичу!  Я  хочу  запитати  вас:  чи  не  вважає   Міністерство економіки,   що   зараз,  щоб  розблокувати  рахунки  підприємств, колективних господарств,  було б доцільніше якраз  обмежити  право безакцептного   списання   коштів   суб'єктів   господарювання   і податковій адміністрації?  Нехай це обмежиться  певним  процентом. Можливо,  якомусь  господарству  буде  вигідніше  за даний період, наприклад,  заплатити штраф,  але використати кошти для того,  щоб викопати  буряки  в  полі  і  заробити  ті гроші,  які потім можна віддати  податковій  інспекції.  Адже  зараз  кожна  копійка,   що надходить на рахунок господарства, відразу ж забирається.

     Я думаю,  те,  що ви пропонуєте,  це - півзахід. Бо, скажімо, для сільського господарства це не дасть полегшення.  А якби  цього права була позбавлена і податкова адміністрація, це справді була б сьогодні допомога селу,  бо були б розблоковані рахунки.  Я думаю, що промисловці теж підтримують цю думку.

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемая Екатерина Тимофеевна, вы правы. Думаю, что следующим нашим шагом будет ограничение прав налоговой  службы в части бесспорного списания средств.  Но я напомню, что Президент Украины наложил вето на данный закон после того, как мы попытались ввести такие ограничения для налоговых администраций (ну,  и после соответствующего обращения руководства налоговой  администрации  к Президенту Украины).

     Таким образом,  если  мы вообще хотим (по крайней мере в этой части) ограничить право бесспорного  списания  средств  со  счетов предприятий,  мы  должны принять этот закон.  Конечно,  у нас пока останется  основной  орган,   располагающий   правом   бесспорного списания средств,  - Государственная налоговая администрация. Но к решению этой проблемы мы вернемся позже и специально.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую,  Вікторе Івановичу.  До пропозиції, яку  вносить  Катерина  Тимофіївна,  ми повинні підійти сьогодні з усією відповідальністю.  Бо якщо ми погосподарюємо так ще рік-два, то  нам  доведеться платити тим,  хто зважиться поїхати в село (не те,  що сіяти чи збирати буряки,  а хто туди поїде взагалі).  Ви ж подивіться: у цьому році виростили урожай зернових 35-37 мільйонів тонн,  а зібрали 30 мільйонів тонн,  і те  не  можемо  довести  до толку, хліб гниє на токах, немає чим його підсушити.

     Думаю, це  не  можна  відкладати,  ці проблеми сьогодні треба вирішувати; 70 відсотків буряків не викопано, зяб не ореться, а ми ще  обкладаємо  село  штрафами!  Тому я звертаюся до вас,  Вікторе Івановичу,  як міністра економіки. Ви людина грамотна і розумієте, про що йдеться.  Ми постійно говоримо про те, як наповнити бюджет, чим покрити його дефіцит у сумі 5,2 мільярда  гривень,  забуваючи, що  село  може  нам  дати  10 мільярдів гривень,  якщо ми до нього повернемося обличчям!..

     Будь ласка, депутате Пономаренко.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановний Вікторе  Івановичу,  це  добре,  що  ми  маємо  намір звузити коло органів,  які  прийматимуть  рішення   про   безспірне   стягнення заборгованості. Але чи не думаєте ви, що з'явиться реальна загроза зловживань саме з боку працівників податкових органів?  Думаю,  ці органи теж повинні діяти також під якимось контролем.

     Дякую за увагу.

     СУСЛОВ В.І.   Принятие  этого  закона  не  затрагивает  права налоговых  органов.  Не  получат  они  и  никаких   дополнительных полномочий. Поэтому это не может быть сейчас предметом обсуждения. Тем более что  сейчас  действительно  пока  преждевременно  лишать этого  права  налоговые  администрации,  потому  что  мы  не ввели другого эффективного порядка взимания задолженности в бюджет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шандрюк.

     ШАНДРЮК О.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Шевченківський виборчий округ,  Львівська  область).  Українська  республіканська  партія. Вікторе  Івановичу,  якщо  ви  погоджуєтеся залишити за податковою адміністрацією  право  безспірного  списання  коштів,  то  чи   не вважаєте  ви,  що треба було б запровадити якісь механізми,  які б захистили  підприємців  від  безпідставного   списання,   можливо, наприклад,   жорсткішу  майнову  відповідальність  для  податкової адміністрації,  щоб уникнути зловживань,  які вже  сьогодні  мають місце? Як ви вважаєте?

     СУСЛОВ В.І.  Я вважаю, що це окрема проблема, окреме питання. Ми повернемося до нього після прийняття цього закону.  І в  нас  є проект   закону,   що   стосується   прав   державних   податкових адміністрацій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коропенко.

     КОРОПЕНКО А.А.  Дякую,   Олександре   Миколайовичу.   Вікторе Івановичу, я пригадую, десь у 50-х роках, коли я був ще маленьким, у нас по селу  ходив  фінінспектор  з  такою  льотчицькою  сумкою, заходив до кожної оселі й стягував борги.  Чи не повертаємося ми у ті далекі 50-ті роки? Це перше.

     Друге. Де ж ми мусимо шукати справедливість?  На  мій  погляд (так  і  в Конституції записано),  вищою інстанцією у нас має бути суд,  і тільки суд має право робити те,  що  ми  зараз  дозволяємо податковій службі.  Механізму захисту від податкової адміністрації немає,  і ви його не пропонуєте. То як же буде? Суд буде нижче від податкової адміністрації чи як?

     Я ще раз підкреслюю: тільки суд може вирішувати такі справи.

     СУСЛОВ В.I.  Я с вами согласен. Еще раз повторяю: этот проект не затрагивает права налоговых администраций.  Но вы согласитесь с тем, что отмена права бесспорного списания средств для ряда других организаций (некоторые из них ведь  достаточно  широко  пользуются этим  правом,  например  Антимонопольный  комитет)  -  это уже шаг вперед.  Если уж говорить о позиции Министерства экономики (я  тут выступаю  сейчас  как  депутат),  то  в  этом проекте предлагается ограничить,  между прочим,  и права Минэкономики.  Сейчас в  нашем ведении находятся ценовые инспекции, которые имеют право наложения штрафов на предприятия и взыскания их в бесспорном порядке.

     Мы идем на это сознательно. Я считаю, что если будут выявлены нарушения со стороны предприятий в области ценообразования,  то мы не должны сразу же  списывать  средства  с  их  счетов,  а  должны доказать  в судебном порядке,  что данное предприятие виновато,  и решение должен принять суд, а не инспекция.

     Я не слышу от депутатов  возражений  против  проекта,  звучат только предложения о сокращении прав налоговой администрации.  Ну, давайте согласимся с  этим.  Сейчас  в  Верховной  Раде  находится проект  Закона  о  внесении  дополнений  и  изменений  к  Закону о государственной налоговой службе.  Когда  мы  будем  рассматривать этот проект,  мы сможем учесть и эти предложения депутатов. Данный же проект вроде бы не вызывает  возражений,  и  я  просил  бы  его поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги,  є пропозиція прийняти цей  проект  у  першому  читанні,  потім  внести   поправку,   яку запропонувала   Катерина   Тимофіївна  (про  заборону  безспірного списання коштів з рахунків сільськогосподарських  товаровиробників без  відповідного  судового рішення),  і в такій редакції прийняти проект у другому читанні.

     Я ставлю на голосування пропозицію прийняти проект у  першому читанні. Голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 184.

     Не встигли проголосувати депутати Паламарчук і Франчук.

     На прохання депутатів голосуємо ще раз.

     "За" - 203.

     Слово має  Найда  Георгій  Iванович.  Будь  ласка,  запросіть депутатів до залу.

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Уважаемый  Виктор  Иванович,  я в принципе не против взыскания средств  в  бесспорном  порядке.  Конечно,  должен  быть какой-то  один орган,  имеющий право списания средств в бесспорном порядке.

     Но скажите мне,  что  нам  делать  сегодня?  Около  10  тысяч моряков  разбросаны  Черноморским  пароходством  по  всему земному шару.  Кто сегодня должен вернуть их  сюда?  В  Кодексе  торгового мореходства  есть  положение  о том,  что Кабмин определяет орган, который взыскивает средства в бесспорном порядке...  И  почему  из семи внесенных вами изменений четыре относятся к транспорту?

     Вот первое предложение, читаем: "Репатріація членів   екіпажу.   Якщо   судновласник    не    може організувати  репатріацію..."  (а  это  же  у  нас государственная компания,  и она не может вернуть наших  граждан?),  тогда  Кабмин назначает  орган,  который  будет взыскивать средства в бесспорном порядке. Пусть их взыскивает налоговая служба!

     Теперь статья  183.   Ответственность   за   простой   судна. Посмотрите:  у  нас  сегодня  грузовладельцами  являются компании, которые создаються на пять-десять дней. Такая компания ввозит груз в  порт,  получает  деньги  и  исчезает,  а судно по ее вине будет стоять месяц. Где искать ее владельца? Так мы в бесспорном порядке взыскиваем,   задерживаем  судно,  пока  владелец  не  уплатит  за простой. Что вы предлагаете сегодня? В судебном порядке? Владельца физически нет! Где нам его искать? Что делать?

     И последний,  тоже  принципиальный  пункт  по  транспорту.  Я говорю о статье 7 Закона о транспорте.  Мы перевозим льготников  и не  имеем  никакой  возможности взыскивать за это оплату с местных органов.  Вы предлагаете  сегодня  автотранспортному  предприятию, которое перевозит льготников,  судиться. С кем? Этот вопрос как не решался, так и не решается. Его надо бы решать через бюджет, но он и так не решается. Можно было бы настаивать хотя бы на возможности взыскания этих средств  в  бесспорном  порядке...  Я  с  уважением отношусь  к  предложениям Президента,  но Президент не указывал на эти недостатки проекта.  Вот замечания,  которые касаются  проблем транспорта.  Есть  международная практика.  Во всем мире действуют нормы о взыскании задолженности в бесспорном порядке,  а мы с вами хотим  сделать  полный  беспорядок  на  транспорте.  Этого  нельзя допустить.

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  народные  депутаты!  Я  понимаю,  что каждый  из вас защищает интересы своего ведомства,  это нормально. Но если  предоставить  право  бесспорного  списания  задолженности транспортникам,  то  почему  не  дать  его  коммунальным  службам, энергетикам,  какимто другим службам и учреждениям? Тогда мы можем с  уверенностью  сказать,  что  никто  не будет работать легально. Понимаете,  в чем проблема?  При большом  количестве  организаций, имеющих  право  бесспорного  списания средств,  предприятию опасно иметь деньги на своем счету.  Никогда не будешь знать, кто и когда взимет их в бесспорном, внесудебном порядке.

     Ну, а  что  касается  конкретных  примеров,  то  я  просил бы Георгия  Ивановича  внимательно  прочитать,  например,  статью  55 Кодекса   торгового   мореходства:   "Якщо  судновласник  не  може організувати  репатріацію  і  оплатити   витрати,   ці   обов'язки виконують уповноважені на те Кабінетом Міністрів органи..." (какой они потом счет выставят,  неизвестно) "з подальшим стягненням ними з  судновласника  понесених  витрат у безакцептному порядку".  Так вот,  действующий сегодня порядок дает возможность, скажем, сильно завысить  эти  расходы  и  списать  их в бесспорном порядке.  Если согласие сторон не достигается,  то мы предлагаем установить,  что это  решает  суд.  По  действующей же системе это могут быть любые счета, которые потом судовладельцу придется оплачивать. Это все вы видите.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Я  просив  би  прийняти  даний законопроект у першому читанні. Ми його доопрацюємо і завтра знову внесемо,   щоб   проголосувати  в  другому  читанні.  Будь  ласка, голосуйте.

     "За" - 215.

     Депутат Єльяшкевич не встиг проголосувати. Будь ласка...

     "За" - 236.

     Проект прийнято в першому читанні. I в другому читанні одразу приймемо? (Шум у залi). Доопрацьовуємо!

     Шановні колеги,   на  цьому  сьогоднішнє  пленарне  засідання завершено.

     Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.  Після перерви - робота в комітетах.

     На все найкраще.