ЗАСIДАННЯ ШIСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и У к р а ї н и.  16 г р у д н я 1997 р о к у. 10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  члени   Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

     Прошу депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвалися 316  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Шановні народні  депутати!  Шановні присутні!  Як вам відомо, учора розпочався державний візит  в  Україну  Президента  Грецької Республіки Його Високоповажності пана Константиноса Стефанопулоса. Дозвольте мені від вашого імені привітати високого гостя та членів грецької  делегації  і  надати трибуну Верховної Ради Президентові Грецької Республіки панові Константиносу Стефанопулосу для виступу (Оплески).

     Константинос СТЕФАНОПУЛОС,   Президент  Грецької  Республіки. Пане Голово!  Панове депутати! Я дуже радий, що сьогодні перебуваю в українському парламенті.  Причиною цієї радості є той факт, що я стою перед обраними  демократичним  шляхом  представниками  народу великої  дружньої  країни  і  маю  нагоду висловити свою повагу до парламентських інститутів та до всіх вас.  Важливість цієї місії я дуже добре розумію.

     У вашій  особі,  панове  депутати,  я  передаю  привітання  і почуття щирої дружби грецького народу народові України (Оплески).

     Цей візит надав  мені  можливість  познайомитися  зблизька  з вашою  країною  -  країною,  з  якою  Греція  вже  розвиває  тісні відносини в  багатьох  галузях.  Ці  відносини,  безумовно,  не  є новими,   оскільки  зміцніли  протягом  багатьох  сторіч,  а  нині скеровані подальшими спільними зусиллями на те,  щоб стати взірцем двостороннього співробітництва і дружби.

     Пане Голово!  Панове депутати!  Ще за давніх історичних часів побережжя вашої країни гостинно прийняло  греків.  Вони  заснували тут свої поселення та розвивали торгівлю й інші галузі економічної діяльності.  Пізніше,  за часів Візантійської імперії, наші народи поєдналися   ще   тісніше   -  спільною  православною  вірою,  яка по-братському єднає їх і сьогодні.  Багату спадщину Візантії  ваша прекрасна  столиця  засвоїла  і  чудово  розвинула.  Носіями цього значного культурного впливу були греки - церковні діячі.  I  серед них  перші  великі просвітителі слов'ян - рівноапостольні Кирило і Мефодій.  Вони поширювали  християнську  віру  і  загалом  сприяли культурному   розвиткові  слов'янських  народів,  передусім  через винайдення Кирилом письма,  що назване його ім'ям.  Завдяки  цьому особливому   алфавітові,   який  є  видозміною  грецького  у  його візантійській формі,  до слов'янської культури  ввійшли  разом  із церковними  творами  і  видатні  праці давньогрецьких авторів,  що рішуче  сприяло  приєднанню  України  до  європейського  духовного простору.  За  часів  османського  поневолення  зв'язки  між двома народами  стали  ще  міцнішими.  Тисячі  греків,   рятуючись   від османського  ярма,  знайшли собі притулок на гостинній українській землі,  де змогли досягти успіхів і проявити себе у різних сферах: економічній,  політичній,  адміністративній,  у мореплавстві. Ваша країна стала для них новою батьківщиною.

     Багато сподвижників великого  українського  гетьмана  Богдана Хмельницького, визволителя України за нових часів, були греками за походженням.  Греки   служили   в   козацькому   війську   та   на дипломатичній службі у гетьмана.

     Отже, закономірно,  що  саме  в українському місті Одесі 1814 року  було  засновано  організацію  грецьких   патріотів   "Філіки етерія",  якій судилося згуртувати всіх греків діаспори й центру і таким чином визначально сприяти визволенню з-під османського ярма. Відтоді  у  свідомості  греків символом боротьби грецької нації за відновлення її національної незалежності залишилося  місто  Одеса. Місто,  в  якому  пізніше  незгладимий  слід  залишив грек Георгій Маразліш своїм вісімнадцятирічним головуванням у міській управі.

     Згадка про грецьку революцію дає мені нагоду  відзначити,  що історичний  шлях  наших  двох  народів мав багато спільного.  Так, повстання 1821  року  поневолених  греків  проти  турків  схоже  з боротьбою  українців  за  формування  національної свідомості,  за об'єднання  національних  сил,  за  створення   своєї   незалежної держави.

     Принагідно дозвольте   віддати  шану  великому  національному поету України Тарасу Шевченку, відзначити його безцінний внесок як у  справу  звільнення  батьківщини,  так  і  загалом  у  культурну спадщину Європи (Оплески).

     Давні зв'язки,  які   грунтуються   на   спільних   елементах візантійської культури,  залишаються міцними, як і за давніх часів ще й  тому,  що  у  вашій  країні  живуть  десятки  тисяч  греків, здебільшого  в  Одесі  та  Маріуполі.  Ці  греки,  завдяки значній допомозі, яку їм протягом останніх років надає Українська держава, своєю  важкою,  наполегливою  працею творчо сприяють соціальному й економічному  розвитку  України.   Чимало   українських   громадян грецького  походження  стали  видатними діячами громадського життя вашої країни.  Ми впевнені,  що їхня присутність у вашій країні  і надалі  становитиме собою міцний міст дружби й співробітництва між нашими двома народами як на двосторонньому рівні,  так і в  рамках нового  європейського  становлення.  Є  всі  підстави  вірити,  що демократична  Україна  й  надалі   надаватиме   своїм   громадянам грецького   походження   можливість   зберігати  їхні  традиції  і передовсім рідну грецьку мову.  Наші  двосторонні  зв'язки  можуть бути  справедливо  охарактеризовані  як  взірцеві  для  всіх країн нашого географічного регіону.

     Як відомо,  багато грецьких підприємств діють у вашій  країні і,  без  сумніву,  конструктивно  сприяють  економічному поступові України.  Втім  це  не  означає,  що  немає   більше   можливостей подальшого  розвитку  відносин між нашими країнами як в економіці, так і в інших галузях - культурі, мореплавстві, туризмі.

     Розширення співробітництва  між  нашими  країнами,   особливо економічного, буде взаємовигідним і сприятиме подальшому зближенню вашої країни з великою демократичною родиною  країн  Європейського Союзу.  Ми  вже  заклали  фундамент  правового поля двостороннього економічного  співробітництва  підписанням  важливих  двосторонніх угод.  Сподіваємося  на  підписання й інших угод,  що сприятиме ще тіснішому співробітництву наших двох країн.

     Панове депутати!  Наші  народи  мають  спільні  спогади   про смертельні   випробування   другої   світової   війни,  коли  наші співвітчизники  боролися,  щоб  захистити  найцінніший   скарб   - свободу.  Але  й  нині  обидва  народи далі йдуть поряд,  натхнені спільними ідеалами,  спільними  поглядами.  Вони  докладають  усіх зусиль  для збереження миру,  стабільності й безпеки в цій частині світу.

     Панове, ми живемо в новому міжнародному середовищі,  де  ваша країна  простує  поряд  новим  шляхом.  Греція  щиро  підтримує ці зусилля  вашої  країни,  оскільки  твердо  вірить  у  Європу   без розмежувальних ліній, у Європу широкого економічного і культурного співробітництва,  - і саме таку мету має  мій  нинішній  візит  до вашої країни.

     Ми з великою увагою стежимо за важливими кроками,  які робить ваша країна на шляху здійснення програми реформ,  і з задоволенням констатуємо успіхи,  яких ви досягли в сфері демократизації країни та лібералізації вашої економіки.

     Ми з  задоволенням  бачимо,  як  увінчуються  успіхами   ваші зусилля  у справі наближення України до європейських і атлантичних структур та розвитку дружніх відносин з  усіма  країнами  регіону. Дивовижним результатом ваших наполегливих зусиль була нормалізація майже всіх непорозумінь,  які  виникали  в  минулому  з  сусідніми країнами.  Ви  є  прикладом для наслідування,  бо підписанням угод історичного значення з такими країнами, як Росія, Польща, Білорусь і Румунія, рішуче і послідовно розвинули добросусідство.

     Україна як   європейська   держава   виконує  свої  обов'язки найкращим способом - послідовно,  наполегливо,  роблячи  внесок  у справу  зміцнення  миру та співробітництва в Центральній і Східній Європі та на всьому європейському континенті.

     Дозвольте висловити  також  задоволення  Греції   з   приводу активної  участі  вашої  країни  в  мирних  ініціативах  і заходах Організації Об'єднаних Націй і НАТО -  факт,  що  відображає  щирі миролюбні почуття українського народу та його уряду.

     Панове депутати! Ми певні, що Греція й Україна дійшли згоди у найважливіших питаннях регіону,  таких,  як розвиток Європейського Союзу, відносин України з країнами Чорноморського Співробітництва, і мають спільну думку;  що  будь-які  суперечності  між  державами повинні  розв'язуватися  на  основі  принципів міжнародного права, поваги до існуючих кордонів і щирих зусиль в ім'я збереження  миру та співробітництва.

     Обидві наші  країни  поділяють  мрію  про Європу,  де свобода особистості  і  народів  буде  поєднана  з  безпекою   і   творчим співробітництвом та прогресом.

     Греція як  повноправний  член  Європейського Союзу щиро бажає допомогти дружній Україні в  її  зусиллях  щодо  розширення  своїх європейських  горизонтів  і  зміцнення економічного та політичного співробітництва з Європейським  Союзом,  а  також  із  Атлантичним блоком,  із Західноєвропейським Союзом, де Греція головуватиме з 1 січня 1998 року.

     Греція (я повторю) виступає за Європу без ізоляції, за Європу гідної   культури   та   вічних   цінностей  демократії,  якими  є рівноправність, справедливість і повага до людської гідності.

     Повинен зауважити,  панове депутати,  що прагнення Греції  до міжнародної  законності і принципів Статуту ООН робить її особливо вразливою до того,  що  триває  окупація  40  відсотків  території Кіпрської Республіки, і до того, що Туреччина вперто відмовляється поважати  міжнародні  домовленості,  які  регулюють  становище   в Егейському  морі,  до такого ступеня,  що це призводить до сумніву стосовно суверенних прав моєї країни,  провокуючи  напруженість  у регіоні  і  не  залишаючи  можливостей  для  гармонійного розвитку відносин   та   мирного   співробітництва   у    вразливій    зоні ПівденноСхідної Європи.

     Пане Голово   Верховної   Ради!   Панове   депутати!  Я  хочу наголосити,  що на Балканах Греція розвиває ініціативи, спрямовані на  забезпечення стабільності і співробітництва.  Таку мету мала і Міжбалканська нарада,  яка нещодавно відбулася на Кріті  на  рівні глав  держав  і урядів.  Греція докладає успішних зусиль до справи нормалізації та розвитку відносин  з  її  північними  сусідами.  З огляду на це хочу відзначити,  що наші відносини з Албанією набули дуже позитивного  вигляду  після  врегулювання  різних  конкретних питань  стосовно  грецької  меншини в цій країні,  беручи до уваги особливе значення,  якого надає Греція питанню поваги до  людських прав  меншин.  Ми справедливо сподіваємося,  що за таких умов наші відносини розвиватимуться ще гармонійніше.

     Також значно   поліпшилися   наші   відносини   з   колишньою югославською   республікою  -  Македонією.  Ми  прагнемо,  щоб  це врегулювання відносин  якнайшвидше  здійснилося  повною  мірою  та була,  до  речі,  розв'язана остання проблема,  пов'язана з назвою даної країни.  Тому  ми  сподіваємося,  що  згадане  питання  буде розв'язане в рамках діалогу, який відбуватиметься під егідою ООН у Нью-Йорку,  і що це рішення буде ухвалене з повагою до  історії  й духовної  спадщини грецької нації та сприятиме подальшому розвитку двосторонніх відносин на користь обох народів і всіх Балкан.

     Перш ніж завершити промову, дозвольте висловити своє особисте співчуття,  а  також  співчуття  всього грецького народу з приводу жертв  і  наслідків  жахливої  аварії  на  Чорнобильській  атомній станції,  що  сталася  1986  року.  Я знаю,  що ще й сьогодні ваша країна докладає  зусиль,  щоб  загоїти  рани,  які  спричинила  ця катастрофа.  Щоб  Україна  мала  можливість  остаточно  розв'язати питання безпеки,  пов'язаної  з  тією  трагічною  аварією,  Греція обіцяє  до  2002  року  зробити  внесок у розмірі 2,5 мільйона екю згідно з рішенням,  прийнятим нещодавно на нараді ООН у Нью-Йорку. Водночас Греція разом із Європейським Союзом незмінно дотримується позиції,  за якою  названа  станція  повинна  остаточно  припинити роботу до 2000 року.

     Пане Голово!   Панове   депутати   Верховної   Ради  України! Зустрічі,  які я мав у вашій країні,  дали мені змогу впевнитися у нашому   взаємному   прагненні  розвивати  та  зміцнювати  існуючі прекрасні відносини між нашими країнами,  яких не  розділяє  жодна серйозна проблема.  Переконаний, що ці відносини, підвалинами яких є  спільні  ідеали  та  спільні  цілі,  й  надалі  розвиватимуться гармонійно.

     Ще раз  висловлюю  своє  глибоке  задоволення  з приводу мого сьогоднішнього відвідання українського парламенту. Бажаю дружньому українському народові процвітання і добробуту (Оплески).

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   дозвольте   від   вашого  імені подякувати  Президентові  Грецької  Республіки  за  добрі   слова, звернені до нас і до українського народу.  Ми високо цінуємо вплив Візантії на розвиток культури Київської Русі і  вплив  слов'янства на  розвиток  і захист Візантії.  Ця давня історія спонукає нас до співробітництва тепер.  Мені здається,  що  візит  високого  гостя сприятиме  налагодженню  добрих  стосунків,  взаємній  допомозі  й підтримці,  стабілізації миру та  співробітництва  в  Європі  й  у світі.  Побажаймо  нашим  гостям  успіхів  у  тій важливій справі, котрою вони займаються (Оплески).

     Прошу сідати.

     ------------

     Про депутатські запити.  Надійшов депутатський запит  від  10 депутатів  (Хмара  та  інші)  до Президента України стосовно стану злочинності,  корупції,  кримінальної  ситуації,  що  склалася   в Одеському  регіоні,  та  доцільності  розгляду цього питання Радою національної безпеки України.

     Агрументація переконлива  і,   мені   здається,   до   змісту заперечень  бути  не  може.  Ставлю  на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

     "За" - 193.

     Підтримується зміст запиту.  Ставлю на голосування пропозицію про  направлення  оголошеного  запиту  Президентові.  Будь  ласка. Питання важливе, прошу підтримати.

     "За" - 213. Не прийнято.

     Частина депутатів щось не зрозуміла.  Автори просять  ще  раз проголосувати.

     Нагадую, ідеться  про  потребу втручання Президента у справи, пов'язані  з  розвитком  злочинності,  корупції   і   кримінальної ситуації в Одеській області та місті Одесі.

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 234. Прийнято.

     Дякую.

     Іван Захарович   Кірімов   звертається   до  Прем'єр-міністра України з приводу багатомісячного  затримання  виплати  заробітної плати вчителям,  медпрацівникам та працівникам культури Поліського та Іванківського районів Київської області.  Нагадую,  що це  зона радіаційного  ураження.  Будь-де  неприпустимо,  а  тут  тим  паче затримувати заробітну плату людям, котрі працюють на совість.

     Василь Васильович Костицький звертається до Голови  Верховної Ради  України стосовно фінансування Академії правових наук на 1998 рік.

     Петро Григорович  Душейко  звертається  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  порушення  чинного  законодавства  у  зв'язку з вимкненням  електроенергії  в   сільській   місцевості   та   щодо фінансування  відшкодувань  сільськогосподарським товаровиробникам їхніх затрат на будівництво об'єктів соціальної сфери в 1996 році.

     Євген Петрович Жеребецький  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  виконання  Постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року щодо фінансування  будівництва  Ванівського водозабору  для  забезпечення  міста  Соснівки  Львівської області питною водою.

     Богдан Харитонович      Ярошинський      звертається       до Прем'єр-міністра    України   стосовно   ситуації   з   поширенням туберкульозу   та   потреби   дійових   заходів   для   реалізації загальнонаціональної програми боротьби з туберкульозом.

     Олександр Миколайович       Яковенко      звертається      до Прем'єр-міністра України у зв'язку з порушенням закону України про освіту щодо виплати заробітної плати за 1996-1997 роки працівникам профтехосвіти Донецької області.

     Вячеслав Олександрович Білоус звертається до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  із  затримкою  виплати  зарплати  працівникам профтехосвіти міста  Полтави  за  листопад-грудень  1996  року  та вересеньлистопад 1997 року.

     Віктор Іванович  Понеділко  звертається  до  Прем'єр-міністра України стосовно  виконання  рекомендації  парламентських  слухань щодо  підтримки  діяльності  молодіжних видань та редакцій дитячих газет.

     Олег Богданович Матковський звертається  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   ліквідації   закладів   охорони  здоров'я  та скорочення їх штатів у Здолбунівському районі Рівненської області.

     Володимир Олександрович    Яворівський     звертається     до Прем'єр-міністра   України  стосовно  зволікання  з  виконанням  у повному обсязі Закону про громадянство України.

     Михайло Антонович Павловський звертається до Прем'єр-міністра України  стосовно  виконання  постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого  1960  року  за  номером  63  щодо  порядку  визнання військкоматами  учасників  бойових  дій у Чехословаччині,  а також щодо   затримки   з   виплатою   заробітної   плати    працівникам Хмельницького обласного онкологічного диспансеру.

     Тут, очевидно,  рік  та  номер  постанови  про  чеські  події помилково написані.

     Євген Васильович  Пронюк  звертається  до  міністра   охорони здоров'я  України  стосовно недопустимості закриття Блюдниківської дільничної лікарні Галицького району ІваноФранківської області.

     Ігор Іванович  Осташ  звертається  до  міністра  юстиції  про вжиття   заходів   стосовно   неправомірних   дій  посадових  осіб Стрийського міського суду Львівської області.

     Віталій Федорович   Шевченко   звертається   до   виконуючого обов'язки  голови  Фонду  державного  майна про потребу здійснення перевірки    фінансово-господарської     діяльності     відкритого акціонерного товариства "Факел" у місті Фастові Київської області.

     Богдан Харитонович  Ярошинський  звертається  до  виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо  фактів  незалежного розслідування    прокуратурою   міста   Києва   порушень   чинного законодавства Київською міською державною адміністрацією.

     Степан Ілліч  Хмара  звертається  до  виконуючого   обов'язки Генерального  прокурора  України  щодо правової оцінки створення в Україні  нового,  не  передбаченого  законодавством  воєнізованого формування - Національного бюро розслідування.

     Віталій Федорович  Шевченко  звертається  до голови Київської обласної    держадміністрації    Засухи    стосовно    нецільового використання облдержадміністрацією коштів Чорнобильського фонду.

     Ці запити   оформлено   відповідно  до  вимог  Регламенту,  і Верховна Рада має підстави направити їх адресатам.  Тому ставлю на голосування пропозицію про підтримку даних запитів.

     "За" - 202. Прийнято.

     Дякую.

     ------------

     У нас  є  ще кілька хвилин на проголошення запитів,  котрі не оформлені письмово, але підготовлені відповідним чином депутатами. Прошу   записатися.  Записалися?  Добре.  Перше  питання  в  цьому контексті - проект заяви Верховної Ради України, необхідність якої вчора погоджена з головами комітетів і керівниками фракцій.  Слово має Віктор Іванович Понеділко. Будь ласка.

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   (Орджонікідзевський   виборчий   округ,    Запорізька область).  Шановні колеги! За дорученням наради голів комітетів та уповноважених  представників  депутатських  груп  і  фракцій,   не претендуючи на істину в останній інстанції,  пропоную такий проект заяви.

     "Останнім часом в Україні розгорнуто кампанію проти Верховної Ради  України,  відбувається  її  грубе  і відверте шельмування та дискредитація,  до  якої  намагаються  залучити  численні   засоби масової  інформації.  При  цьому  лунають  голослівні звинувачення парламенту в нинішньому  важкому  соціальноекономічному  стані  та інших    бідах,   перебиранні   на   себе   невластивих   функцій, перешкоджанні в роботі уряду щодо здійснення  економічних  реформ. Свідомо перекручується зміст Конституції та чинного законодавства, дається спотворена оцінка взаємовідносин між гілками влади.  Як не прикро,   але  очолили  цю  кампанію  Президент  України  та  його Адміністрація.

     Можливо, така позиція пов'язана з початком виборчої  кампанії в  Україні,  але  вона  не  може  бути  виправданою для Президента України з огляду на його високий конституційний  статус  як  глави держави   і  гаранта  додержання  Конституції.  Адже  йдеться  про відверте   зневажання   вищого   законодавчого   органу    країни, представницького  органу  народу,  яке призводить до руйнування ще незміцнілих  демократичних  засад  нашого   суспільства,   підриву авторитету  державної  влади і засвідчує неповагу до волевиявлення народу під час виборів.

     У ситуації,  коли економічну кризу  приборкати  не  вдається, коли попри всі обіцянки виконавчої влади заборгованість у зарплаті і  пенсіях  уже  котрий  рік  не  ліквідовано,  коли   вперше   за післявоєнний період в Україні смертність перевищує народжуваність, а більшість населення злидарює,  Президент  України  робить  надто небезпечний крок до розбрату в суспільстві, в державі.

     Критичної межі   необгрунтованих  нападок  на  Верховну  Раду України  Президент   Леонід   Кучма   досяг   на   Всеукраїнському економічному  форумі  журналістів у своєму виступі 11 грудня цього року.

     Критикуючи позицію Верховної  Ради  щодо  потреби  збільшення видатків  з  державного  бюджету  на 1998 рік на суму 3,9 мільярда гривень, Президент замовчує цілі, на які планується використати ці кошти. А вони мають бути спрямовані передусім на соціальний захист та  соціальне  забезпечення  людей.  Обговорення  проекту  бюджету засвідчило  принциповий і відповідальний підхід народних депутатів до кожної позиції бюджету, а також висвітлило невідповідність його вимогам  Конституції України,  потенційним можливостям вітчизняної економіки та нагальним життєвим потребам людей і суспільства.

     Висловлюючись щодо наміру парламенту розглянути  питання  про відставку  уряду і наявність підстав для цього,  Президент свідомо уникнув оцінки  фактів  розбазарювання  урядом  коштів  резервного фонду Кабінету Міністрів України.

     Дивним виглядає  твердження  Президента України Леоніда Кучми про те,  що Конституція України була прийнята  не  парламентом,  а його  Головою  Олександром  Морозом  за  одну  ніч.  А чий же тоді Президент 28 червня  1996  року  дякував  парламенту  за  прийняту демократичну  Конституцію і оцінив цю подію як історичний факт для України, заявивши, що в Україні відтепер справді є парламент!

     Об'єктом звинувачення   з   боку   Президента   став    також конституційно  встановлений інститут депутатської недоторканності, який є,  на його думку,  надто широким. Президент допускає вислови на  зразок  того,  що  нинішній  парламент "канув у минуле",  що є неприпустимим для глави держави стосовно діючого парламенту.

     Верховна Рада   України,   висловлюючи   свою   стурбованість намаганнями  загострити  і без того складну соціально-економічну і політичну ситуацію,  закликає громадян України, всі політичні сили суспільства,   Президента,   усіх   посадових   осіб   держави  до відповідальності,  стриманості, використання цивілізованих методів політичної діяльності,  консолідації зусиль у пошуку шляхів виходу суспільства з кризового стану та зростання  авторитету  України  у світовому співтоваристві".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Такий проект пропонує голова комітету Віктор Іванович Понеділко. Є пропозиція взяти за основу даний документ.

     Ставлю на голосування таку пропозицію.

     "За" - 190.

     Пропозиція не  підтримується.   Не   голосували   понад   100 депутатів.

     Хто за те, щоб поіменно голосувати? Будь ласка.

     "За" - 187.

     Голосуємо поіменно  пропозицію  взяти за основу проект заяви. Будь ласка.

     "За" - 195. Не прийнято (Шум у залі).

     Пропонується висвітлити список за фракціями, будь ласка.

     Комуністи - 65 із 66,  "Конституційний  центр"  -  7  із  35, селяни  і  Соціалістична партія - 24 із 28 присутніх,  МДГ - 15 із 25,  "Єдність" - 13 із 15,  "Реформи" - 10 із 20,  "Аграрна партія України" - 6 із 20 (Шум у залі), "Соціально-ринковий вибір" - 9 із 18,  "Незалежні" - 11 із 16,  Рух - 7 із 19 (Шум у залі),  "Селяни України" - 8 із 10, позафракційні - 20 із 31.

     Дякую.

     Прошу депутатів   із   цього   приводу   визначитися  окремо, обговорити це питання у фракціях.  На мій погляд,  підстав у голів комітетів і фракцій,  коли ми обговорювали це питання вчора,  було доволі для розгляду такого питання і внесення його на  обговорення Верховної Ради... Але то - справа фракцій. Обговоріть у фракціях і групах, прийміть рішення.

     Будь ласка, депутате Шейко.

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановні народні депутати! Упродовж тривалого часу у Верховній Раді відбуваються події,  які свідчать про  глибоку  кризу  парламенту, викликають  справедливе  обурення  громадян,  знижують  і без того низький рейтинг вищого законодавчого органу.  Особливо виразно  це проявилось,  коли  головною турботою Верховної Ради став Закон про вибори.  В процесі його прийняття наш зал свідомо був перетворений на   арену   інтриг,  політичного  протистояння,  неприхованого  й цинічного  порушення   Регламенту   та   Конституції.   Провідники парламенту  задля  своїх  партійних  і особистих інтересів роблять усе,  щоб узаконити беззаконня.  Давно стало нормою,  коли вигідні керівництву  рішення переголосовуються безліч разів,  а невигідні, що  не  мають  популістського   сенсу,   але   потрібні   Україні, відкладаються або штучно гальмуються.

     Парламентські журналісти і ті,  які стежать за роботою сесії, бачать,  що в залі,  як правило, постійно працює 70-100 депутатів, котрим  нічого  не  залишається,  як  із  поспіхом  приймати сирі, непродумані  закони,  такі  собі  напівфабрикати,  на   які   гріх Президентові не накласти вето.

     Головуючий на пленарних засіданнях усвідомлює, що закони, які приймаються таким чином, є по суті "липовими" і нелегітимними, але за чотири роки ми звикли так голосувати. Головне зараз - вибори, а центральний  нерв  виборів   -   критика   Президента   й   уряду. Протистояння  між  гілками  влади,  керівництвом  Верховної Ради і Президентом  сягає  апогею.  Чи  на  користь  це  нашим  виборцям? Зрозуміло,  що ні.  То ж одумаймось,  збагнімо нарешті,  що ми теж відповідальні за долю держави нарівні з представниками інших гілок влади.

     Шановні колеги!   Закликаю  вас  усупереч  цьому  політичному гармидеру гідно завершити наше перебування  тут,  реалізувати  наш обов'язок  щодо  законотворчості,  бо  люди  вже зрозуміли,  що не крокодилячі сльози, а якісні закони є реальним захистом виборців.

     Закликаю вас  відмовитися  від  заполітизованих  розминок,  а членів уряду,  представників виконавчих структур,  які мають намір балотуватися до Верховної Ради,  - призупинити вже зараз виконання своїх службових обов'язків.

     Пропоную також, щоб Голова Верховної Ради, його заступники, а можливо,  і голови комітетів,  що внесені до партійних  списків  і виступають у парламенті передовсім як провідники ідей своїх партій чи блоків,  відповідно до Закону  про  вибори  народних  депутатів також  відмовилися  від  займаних  посад  і  продовжили  роботу як народні депутати. Нехай ідуть наші партайгеносе в народ, дивляться виборцям в очі й безплатно або на гроші своїх партій розповідають, які вони гарні й чого варті.  Принаймні це буде чесно перед людьми і  собою.  Якщо  ж  найближчим  часом ситуація у Верховній Раді не зміниться,  нам треба добровільно скласти депутатські повноваження і тим самим зекономити народові гроші, а собі - час і нерви.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   поодинокі  оплески  прошу  припинити. Спокійно, будь ласка! Депутате Марковська, будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я як лікар, як доктор медичних наук дуже стурбована станом здоров'я  нашого  Президента. Маю   на   увазі   його   вислови,  поведінку,  зовнішній  вигляд, міркування.  Усе це свідчить про те,  що людина,  можливо,  хвора, потребує  медичної  допомоги.  До  речі,  він сам про це говорить. Потрібна,   зокрема,   консультація   отоларинголога.   Мені    як фахівцеві-психіатру  здається,  що  такий  стан здоров'я може бути викликаний якоюсь соматичною хворобою  або  якоюсь  інтоксикацією, вірусом  грипу або вживанням недоброякісних харчових продуктів або якихось інших продуктів.

     Тому, шановні колеги,  пропоную доручити Міністерству охорони здоров'я створити медичну комісію для обстеження Президента.  Коли людина хвора, то я як лікар не можу спокійно таке спостерігати.

     Олександре Олександровичу,  негайно,   а   саме   19   числа, запросіть  міністра  охорони  здоров'я,  який  хай  доповість  про соматичний, психічний та інші аспекти стану здоров'я Президента.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ніно Степанівно,  звертаюся  до  вас  і  всіх інших:  будьте коректними у своїх висловлюваннях. Навіть з позиції лікаря такі речі треба робити делікатно.  Я прошу,  не  можна  так робити.

     Депутате Вернигора, прошу.

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська   область).  Всеукраїнська  партія  трудящих.  Шановний Олександре Олександровичу!  Всеукраїнська  партія  трудящих  -  це партія,  яка  вчора  зареєструвалась  у Центрвиборчкомі,  зібравши близько мільйона голосів на підтримку.  Вона діє  потужним  блоком разом  із  Федерацією  профспілок.  Але  вчора  всіх показували по телебаченню,  окрім нашої партії.  Я не знаю, чому така нерівність уже  у передвиборних перегонах.  Тому звертаюся до всіх трудящих і кажу  (довго  тут  пояснювати  не  треба):  захищати  себе  завжди готуйсь,  бо якщо трудящі не за себе, знайдіть, щоб був за них хоч хтось. Це ви повинні знати.

     Далі. Я   міг   би   сьогодні   говорити   про   те,   що   у Великобагачанському  районі  вимикається газ,  тиск якого на вході менший,  ніж повинен  бути  на  виході,  хоча  Полтавська  область найбільше  видобуває  газу.  Я  міг  би  сказати,  що  викладачі й студенти Полтавського  державного  педагогічного  інституту  імені Короленка цілий рік не отримують заробітної плати і стипендій. Але все  зводиться  до  запитів,  які  ми  щодня  по   півгодини   тут проголошуємо   і  які  демонструють  допитливість  наших  народних депутатів.  Гадаю, давно вже треба було прийняти закон про запити, бо   саме  тому,  що  його  немає,  жоден  депутатський  запит  не виконується.

     I останнє.  Кожного дня нас,  депутатів,  звинувачують, що ми понаприймали  собі  таких  пільг,  що вже далі соромно нібито й по вулиці ходити.  Я сьогодні  спав  під  двома  ковдрами.  Оце  такі пільги.  Так  що  одну ковдру заберіть,  якщо це пільги.  Прошу ці питання вирішити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська  область).  Дякую,   Олександре   Олександровичу. Шановні  виборці!  Шановні  колеги депутати!  Насамперед дозвольте звернутися до всіх вас.  Незважаючи на те що незабаром відбудуться вибори,  нам,  напевно, не варто нагнітати обстановку і переходити на такі ось політичні обструкції.

     Далі. Дозвольте скористатися тим,  що на засіданні  присутній Прем'єр-міністр, і звернути увагу на райони України, які потерпіли внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  зокрема  на  Поліський  та Iванківський   Київської   області,  Народицький  Житомирської  та Чернігівський Чернігівської області. Працівники бюджетної сфери по півроку   не   одержують   заробітної   плати.  Будівельники,  які споруджують житло за чорнобильською будівельною  програмою,  також майже  рік не одержують заробітної плати.  I незважаючи на все це, люди працюють.  Прикро й те,  що ні мої  запити,  ні  запити  моїх виборців не мають жодного відгуку.  Немає ніякої реакції,  немає і не було зарплати.

     Я звертаюся до всіх моїх колег із проханням підтримати  мене. Як  мають  працювати вчителі Поліського району,  яких трохи більше 150,  коли з червня їм не виплачують заробітної плати?  А треба  ж купувати медикаменти, чисті продукти харчування тощо.

     Далі. Звертаю  увагу  на  те,  що  в  районах,  які потерпіли внаслідок  Чорнобильської   катастрофи,   заморожено   будівництво приміщень  загальноосвітніх  шкіл.  Наприклад,  уже  кілька  років стоїть недобудована  школа  в  селі  Шпилі  Іванківського  району. Недобудовано  медичні  пункти  в  селах  Старовичі,  Білий  Берег, Жерева,  Сукачі,  які,  звичайно,  руйнуються.  Проте немає ніяких сподівань  на  те,  що  найближчим часом ці медичні заклади будуть добудовані.

     Є в Іванківському районі село Сукачі.  Біля  нього  збудовано для   людей,  відселених  із  Чорнобильського  району,  село  Нові Ладижичі.  Там нагальна потреба  завершити  будівництво  середньої школи.  Однак ходіння по різних інстанціях результатів не дають. І нині діти навчаються в переповнених  класних  кімнатах.  Умов  для навчання фактично немає.

     Тому звертаюся  і  до  колег  депутатів,  і  до представників уряду,  щоб оці вузлові нагальні економічні питання бодай  потроху розв'язувались. Нині ж на них зовсім ніхто не зважає.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Іване Захаровичу.  Спасибі іншим депутатам. Беруться до уваги їхні висловлювання.  Ще раз нагадую про  потребу дотримання етики під час звертання з того або того приводу, бо нас слухають люди,  і  кожен  розуміє  інформацію  залежно  від  того, наскільки  він  нею  володіє.  Тому  інколи  це  може  спримайтися однобоко. Прошу зважати на це.

     У вас є перелік питань для розгляду.  Складні питання.  Прошу вашої  згоди  розглянути  їх за скороченою процедурою,  окрім тих, стосовно яких ми визначимося окремо.

     Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

     "За" - 171. Прийнято.

     Спасибі.

     -----------

     Слухається питання про надання  згоди  на  призначення  Олега Михайловича Литвака на посаду Генерального прокурора України.  Вам 5 грудня вручено подання Президента. Ви мали змогу обговорити його в комітетах,  фракціях і на зборах обласних депутацій. Мали змогу, в кого було бажання й потреба,  зустрітися особисто з претендентом на таку високу посаду. Запрошую Олега Михайловича на трибуну. Будь ласка.

     Із цього  приводу,  так?  Я  перепрошую.   Президент   просив Прем'єр-міністра Валерія Павловича Пустовойтенка представити Олега Михайловича.  До речі,  виправляю власний недогляд,  бо відразу не оголосив,  що  в  роботі Верховної Ради бере участь Прем'єрміністр України,  який дещо пізніше підійшов. Він запрошується на трибуну. Будь ласка,  Валерію Павловичу (Шум у залі).  З цього приводу,  на прохання Президента.

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,  Прем'єр-міністр України. Я за дорученням Президента представлю Олега Михайловича Литвака.

     Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Всі ми добре усвідомлюємо складність ситуації  зі  злочинністю  та законністю,  що  склалася  на  сьогодні  в нашій державі.  Не буду зайвий раз викладати статистичні  дані,  які  вам  і  так  відомі. Навіть та обставина,  що останнім часом намітилася певна тенденція до зменшення загальної кількості кримінальних злочинів та  окремих видів  правопорушень,  не  дає  жодних  підстав  для  заспокоєння. Навпаки,  слід сконцентрувати всі зусилля для того,  щоб  зупинити криміналізацію нашого суспільства.  Згадайте останні події в Одесі та в деяких інших регіонах. Безсумнівно, що до переломного моменту ще неблизько, злочинне середовище, як і раніше, поводиться нахабно і небезпечно,  загрожуючи державності та національній безпеці.  До нього  все  частіше залучаються корумповані посадові особи органів державної   виконавчої   влади   й   управління,    правоохоронці. Кримінальні  структури  дедалі  активніше  проникають в економіку, кредитнобанківську систему та інші сфери суспільних відносин.

     Цілком очевидно,  що  небезпека  злочинності  має   адекватне відображення  в  суспільній свідомості,  їй надають першочергового значення як пересічні громадяни, так і політики.

     Логічним та закономірним є й  те,  що  ця  проблема  постійно перебуває в центрі уваги Президента. Не переконуватиму вас у тому, яке ключове значення у справі боротьби зі злочинністю  має  фігура Генерального  прокурора.  Тому  на  цій  посаді нам конче потрібна людина,  яка б професійно і безкомпромісно  взялася  за  подолання криміногенної  кризи  та  правової  вакханалії  в державі,  була б авторитетним координатором діяльності правоохоронних органів у цій нелегкій справі.

     На мою  думку,  саме  такою людиною є Олег Литвак.  Вважаю за потрібне наголосити,  що на  користь  даної  кандидатури  свідчить життєвий шлях та етапи його професійного становлення.  Біографічні дані ви маєте, через те спинятися на них не буду.

     Без перебільшення  можна  сказати,  що  нині  він   один   із найпомітніших юристів нашої держави,  прокурор-професіонал, людина високої правової культури.  Варто відзначити такі риси його вдачі, як  послідовність  і  принциповість,  що  становлять стрижень його життєвої позиції.

     Досить нагадати,  за яких обставин  він  пішов  1994  року  з посади першого заступника Генерального прокурора,  коли усвідомив, що його погляди на розв'язання найважливіших проблем прокурорської діяльності  не  збігаються  з  позицією колишнього керівника.  Він прямо заявив про це і,  не пристосовуючись до  ситуації,  пішов  у відставку.

     Тому переконаний,  що цілком безпідставні сумніви, чи не буде він кишеньковим прокурором.  Як на мене,  вся попередня професійна діяльність Олега Литвака,  його особиста поведінка свідчать зовсім про  інше,  та  й  сам  він  неодноразово  доводив,  що  політична кон'юнктура не для нього, бо має єдиного порадника - закон.

     Шановні народні  депутати!  Ми  вже маємо змогу оцінити перші кроки Олега  Михайловича  як  виконувача  обов'язків  Генерального прокурора.  За  цей  нетривалий  час  він  зумів  проявити себе як смілива,  самокритична людина.  Саме він один із перших заявив, що прокуратура зразка 1922 року не може повною мірою сприяти процесам демократизації  суспільних  правовідносин  та  побудові   правової держави.

     З його  ініціативи  розроблена концепція реформування органів прокуратури на перехідний період, а деякі положення вже втілюються в  життя.  Розпочато роботу зі структурної перебудови центрального апарату.  Скорочено  значну  кількість  генеральських   та   інших керівних  посад,  відбулися  помітні кадрові зміни,  спрямовані на омолодження складу Генеральної прокуратури та  підпорядкованих  їй органів.  Завершується  робота  з доопрацювання проекту Закону про прокуратуру.

     Особливо прискіпливо ставиться Олег Литвак до роботи слідчих. Маючи  великий  особистий  досвід  слідчої роботи,  він сам вивчає найскладніші  й  найактуальніші  кримінальні  справи  та   приймає рішення,  як  він часто наголошує,  незалежно від кольору проблем. Управління з розслідування особливо важливих справ він вилучив  із підпорядкування  свого  заступника і взяв керівництво та нагляд за ним  на  себе.  На  думку  багатьох  фахівців,  у  роботі  слідчих Генеральної    прокуратури    стало    більше    виваженості    та професіоналізму, менше дріб'язковості.

     Вважаю за потрібне висловити впевненість у тому,  що в межах, дозволених перехідними положеннями Конституції, органи прокуратури під  керівництвом  Олега  Литвака  зможуть  посилити   нагляд   за додержанням і застосуванням законів та виконувати ті завдання, які поставило перед ними саме життя.  Серед них: встановлення суворого прокурорського   нагляду   за   приватизацією,  зокрема  перевірка законності приватизації, що вже відбулася; дійовий контроль за тим суперечливим процесом, що сьогодні відбувається в агропромисловому комплексі (село задихається від бартеризації  та  спричинених  нею численних   економічних   порушень);  боротьба  зі  злочинністю  в зовнішньоекономічній   сфері,   розслідування    справ    стосовно зловживань з боку підприємств-експортерів, які приховують бюджетні борги   за   рахунок   підтримки   окремих   комерційних   банків; прокурорський нагляд за вживанням ефективних правових заходів щодо виявлення та профілактики  зловживань  з  банківськими  кредитами. Слід  довести  до  логічного  завершення  ті  кримінальні  справи, тяганина з якими підриває авторитет нашої держави  як  у  громадян України,  так і за кордоном. Це стосується "Бласко", сумнозвісного казначейського  векселя  на  628  мільйонів   гривень,   незаконно виданого  комерційній  структурі у вересні 1996 року,  та інших не менш відомих справ. Їх завершення - справа честі й совісті органів прокуратури.

     Особливої уваги  потребує  нагляд  за слідством.  Трапляються випадки,  коли окремі слідчі, зокрема органів міліції, розглядають своє службове становище лише як засіб збагачення.

     На завершення  дозвольте  висловити  впевненість  у тому,  що мудрість   і   поміркованість,   державницький   підхід   матимуть вирішальне  значення під час ухвалення вами рішення.  Переконаний, що Олег Литвак  послідовно  й  неупереджено  втілюватиме  в  життя принцип  законності  та  верховенства права не піддаючись впливові керівних посадовців усіх гілок влади.

     Саме така переконаність дала змогу Президенту України вибрати цю  кандидатуру  та  спонукала  його  ще раз представити вам Олега Михайловича Литвака для надання згоди на  призначення  Генеральним прокурором України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Слово має  кандидат  на  посаду  Генерального  прокурора Олег Михайлович Литвак. Прошу.

     ЛИТВАК О.М.,  виконуючий  обов'язки  Генерального   прокурора України.  Шановний  Валерію  Павловичу!  Шановні народні депутати! Шановні представники засобів масової інформації!  Період, що минув від  дня  мого  призначення  виконувачем  обов'язків  Генерального прокурора України,  був для прокуратури,  як  і  для  всієї  нашої країни,  складним і вкрай напруженим.  З урахуванням завдань,  які стоять на сьогодні перед органами прокуратури, мною було вжито ряд заходів для вдосконалення організації роботи.  Відповідно до вимог Конституції   України   та   виходячи    з    проекту    концепції судово-правової  реформи в Україні працівники центрального апарату із  залученням  фахівців-науковців  розробили   проект   концепції поетапного  переходу до конституційної моделі прокуратури України, де викладено засади розвитку органів прокуратури на майбутнє.

     Із метою  вдосконалення  стилю  й  методів  роботи  практично завершено  структурну перебудову центрального апарату прокуратури: скорочено кількість так званих  генеральських  та  інших  керівних посад  у  центральному  апараті  Генеральної  прокуратури;  окремі відділи  управління  реорганізовано,  замість  них  утворено  нові структурні   підрозділи,   покликані  ефективніше  використовувати надані прокуратурі повноваження.  Вживаються заходи для поліпшення організаційно-методичної роботи.

     У Генеральній  прокуратурі України утворено колегію,  яка вже розпочала  роботу.  Здійснюються  пошуки   оптимальних   варіантів подальшої   діяльності   транспортних  прокуратур.  У  Генеральній прокуратурі діє відповідна комісія, яка вивчає ефективність їхньої роботи.  З  урахуванням  думок фахівців та народних депутатів буде прийнято остаточне рішення,  але вже тепер стала очевидною потреба збереження  ряду  їх  функцій.  Чисельність  працівників  обласних структур  передбачається  скоротити  та  передати  низовій  ланці: районним   і  міським  прокуратурам.  Так  само  скорочуватиметься кількість  управлінців  Генеральної  прокуратури   та   прокуратур обласного  рівня.  Наприклад,  у  жовтні  поточного  року на місця виділено 200 штатних одиниць, стільки ж буде виділено в грудні.

     Триває копітка робота  над  проблемою  реорганізації  окремих структур  військових  прокуратур,  зокрема прокуратур прикордонних гарнізонів,  функції  яких  можуть  бути   покладені   на   органи військових   прокуратур,  що  територіально  обслуговують  названі гарнізони.

     Для ефективнішої роботи із запитами та  зверненнями  народних депутатів   України  у  Генеральній  прокуратурі  створено  відділ прийому громадян та організації роботи з народними депутатами.  На одного  із  заступників  Генерального  прокурора України покладено обов'язки організовувати роботу з народними депутатами України. Як відомо,  до  органів прокуратури та народних депутатів звертається найбільше наших громадян,  проте  окремі  прокурорські  працівники через  брак  належної  кваліфікації,  а  часом і відповідальності, вдаються до  формальних  відписок  на  депутатські  звернення.  Ці проблеми  постійно  перебувають  на контролі.  Дозвольте висловити впевненість, що найближчим часом ми в цій ділянці наведемо лад.

     Здійснено певні  кадрові  перестановки  з  метою  омолодження керівництва структурних підрозділів Генеральної прокуратури. Вжито заходів  для   підвищення   трудової   та   службової   дисципліни працівників  апарату,  матеріального  стимулювання за результатами їхньої роботи.

     Перебудова прокуратури      триває.       З       урахуванням соціально-економічних   завдань,   які   реалізуються  в  державі, керівництво Генеральної прокуратури визначило пріоритетні  напрями діяльності  органів  прокуратури  як  у  центрі,  так і на місцях. Передусім  це  нагляд  за  забезпеченням  визначених  Конституцією України  прав  і  свобод  громадян,  за  додержанням  законів  про радикальну економічну реформу,  в тому  числі  на  таких  важливих напрямах,  як приватизація, природоохоронна, фінансова, банківська та  зовнішньоекономічна  діяльність,  дотримання  законності  щодо неповнолітніх, у сфері медицини.

     Нещодавно з  ініціативи  Генеральної  прокуратури в Західному регіоні на базі  обласних  прокуратур  було  проведено  нараду  та науково-практичний   семінар   з   проблем  охорони  навколишнього середовища.  У цих заходах взяли участь народні депутати  України, голова   комітету  Верховної  Ради,  а  також  керівники  обласних державних адміністрацій Західного регіону.  Напрацьовані конкретні рекомендації  для  докорінного  поліпшення  використання природних ресурсів в Україні.

     Реалізуючи передбачені Конституцією України,  Законом України про прокуратуру функції і повноваження,  органи прокуратури за цей період брали найактивнішу участь у забезпеченні єдиного  правового простору держави.

     Про активізацію   роботи   прокурорів   і   слідчих  свідчать показники за 11 місяців нинішнього року.  Прокурорами всіх  рівнів виявлено  понад  190  тисяч  порушень законів,  що на 48 відсотків більше порівняно з минулим роком.

     До адміністративної,    дисциплінарної    та     матеріальної відповідальності    за    результатами   прокурорських   перевірок притягнено 70 тисяч осіб,  що на 39,8 відсотка більше порівняно  з минулим роком.  Порушено понад 10 тисяч кримінальних справ,  що на 63,5 відсотка більше порівняно з минулим роком. Значно більше, ніж за  той  самий  період  минулого року,  внесено подань,  приписів, опротестовано незаконних правових актів.

     Незважаючи на неодноразові застереження, викладені в поданнях органів  прокуратури,  і  далі порушується чинне законодавство про приватизацію.  Найсерйозніші порушення допущено  в  містах  Києві, Харкові,  Львові,  Одесі,  Дніпропетровську.  Лише в жовтні-грудні цього року до суду направлено  близько  50  позовів  про  визнання недійсними  угод  щодо  приватизації  об'єктів у Дніпропетровській області і, зокрема, у місті Дніпропетровську.

     За наслідками прокурорських  перевірок  державі  відшкодовано матеріальних  збитків на суму 316 мільйонів гривень,  5,8 мільйона американських доларів.  Судами задоволено близько 37 тисяч позовів прокурорів  у  цивільних  справах  на  суму  близько  32  мільйони гривень.  Арбітражними судами задоволено понад 15 тисяч позовів  у інтересах державних органів, підприємств і організацій на суму 871 мільйон гривень та 3,5 мільйона доларів США. Це значно більше, ніж за аналогічний попередній період.

     Удосконалюється робота  з  розгляду звернень громадян.  За 11 місяців розглянуто 167 тисяч скарг.  За  майже  21  тисячею  скарг поновлено порушені права громадян. Зокрема, від утисків чиновників захищено права громадян,  які потерпіли від чорнобильського  лиха. Мною  особисто  за час виконання обов'язків Генерального прокурора прийнято 75 скаржників із різних регіонів країни.

     Краще, ніж   минулого   року,   працювали    слідчі    органи прокуратури.  Вони закінчили понад 22 тисячі кримінальних справ, з яких понад 5 тисяч - про злочини у сфері економіки.  Більш ніж  на третину  збільшилася  кількість  направлених  до  суду  справ  про хабарництво,  у 2,5 раза - про злочини у сфері приватизації  та  в комерційних структурах.

     Активніше запрацювали   слідчі   з  особливо  важливих  справ Генеральної прокуратури.  За останні 4 місяці до суду направлено 7 кримінальних справ. Нагадаю, що у першому півріччі було направлено лише дві справи.

     Інтенсивно провадяться   слідчі   дії   щодо    консульського управління   Міністерства   закордонних  справ,  резервного  фонду Кабінету Міністрів,  Фонду  державного  майна,  ряду  кримінальних справ в агропромисловому комплексі.  Набирає обертів розслідування численних фактів зловживань під час приватизації державного майна.

     Дещо поліпшився   прокурорський   нагляд    за    додержанням законності органами боротьби зі злочинністю. Прокурорами скасовано майже  15  тисяч  незаконних  постанов  про  відмову  в  порушенні кримінальних  справ,  12 тисяч постанов про закриття кримінального провадження,  25  тисяч  постанов  про  призупинення  попереднього слідства.

     Стосовно багатьох   актуальних   справ   попереднє   слідство призупиняється тому,  що наші слідчі за браком  валюти  не  можуть виїхати   за  кордон  для  проведення  невідкладних  слідчих  дій. Особливо це стосується справ щодо посадових осіб із ЧМП  "Бласко", де треба було побувати в 17 країнах світу,  а слідчий побував лише в  одній  країні,  стосовно  комерційного  банку  "Градобанк"   та багатьох  інших,  пов'язаних із незаконним перерахуванням валютних коштів за межі України.

     Однією з основних причин затримок у термінах розслідування  є також невчасне та недоброякісне виконання клопотань Генпрокуратури про надання міжнародної правової допомоги,  а в деяких випадках  і відмови в наданні такої допомоги за браком відповідних міжнародних правових угод.

     Для довідки  мушу   наголосити,   що   сьогодні   Генеральною прокуратурою,  слідчими  з  особливо  важливих справ розслідуються актуальні    кримінальні    справи    щодо    членів    злочинного банд-угруповання,  яке  діяло  на  території  Сумської  області  й завдало збитків на 10 мільйонів гривень. Розслідуються кримінальні справи за фактами зловживання службовим становищем та перевищенням повноважень посадовими особами під час  використання  гуманітарної допомоги  з  Федеративної Республіки Німеччини;  за обвинуваченням посадових осіб довірчого товариства "Антексгарантія",  де  завдано збитків  на  1  мільйон 600 тисяч доларів;  за фактами перевищення влади  та  зловживання  посадовими  особами  Кабінету   Міністрів, Мінфіну,  Мінекономіки  та інші.  Усього можна нарахувати понад 20 кримінальних справ,  і половину з них порушено виключно за  вашими депутатськими   зверненнями,   а   щоб  більше  конкретизувати,  - матеріали були  направлені  Комітетом  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

     Названі мною  кримінальні  справи  були  порушені в 1995-1996 роках,  але з різних причин  закривалися.  З  огляду  на  виявлені порушення прокурорами внесено 10 тисяч документів про корегування. Поліпшилися показники роботи  і  в  інших  галузях  прокурорського нагляду,  але,  незважаючи  на  це,  шановні народні депутати,  ми усвідомлюємо, що прокурорський нагляд, робота прокурорів і слідчих ще мають багато вузьких місць, серйозних недоліків.

     Прокурорська діяльність   багатопрофільна,   охоплює  народне господарство,  агропромисловий комплекс,  медицину, неповнолітніх, охорону  довкілля  тощо.  Але найбільше уваги привертає те,  що ми розслідуємо  кримінальні  справи  повільно,  а  деякі  кримінальні злочини не розкрито й досі.

     Чим це пояснити?  Насамперед,  там, де йдеться про економічні злочини, наші слідчі знаходять тісний контакт із бухгалтерами, - і справи мають логічне завершення. А там, де йдеться про вбивства на замовлення,  ми ще не  маємо  належного  досвіду.  Крім  того,  це пов'язано   з   оперативно-розшуковою   роботою.  Більшість  таких кримінальних справ (сьогодні в нас є такий аналіз)  призупинено  з тієї причини, що кілери перебувають за межами нашої держави.

     Я міг  би  багато розповідати про роботу органів прокуратури, але розумію,  що коли в державі безладдя,  хаос,  то  й  у  роботі прокуратури є,  напевне, недоліки. Ми ці недоліки знаємо і знаємо, як їх позбутися.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Олега Михайловича?  Є.  Запишіться, будь ласка.

     Опублікуйте список.   Враховуючи   те,   що   ви  мали  змогу зустрітися із  претендентом  і  вже  з'ясовували  деякі  речі,  на запитання відводимо 15 хвилин.

     Депутат Цушко. Прошу.

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська область). Прошу передать слово депутату Уланову.

     ГОЛОВА. Депутат Уланов. Будь ласка.

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський  виборчий округ,  Луганська  область).  Фракция  "Коммунисты Украины".  Олег Михайлович,  у нас был  День  правительства,  в  котором  вы  тоже участвовали.  Тогда  мы  вели  разговор о борьбе с преступностью и соблюдении законности в Украине. Но и сегодня, и тогда вы ни слова не сказали о соблюдении Конституции Украины. У меня к вам вопрос в связи с этим.  Сколько протестов внесли Генеральная прокуратура  и подчиненные  вам  прокуратуры  в  областях  и  районах  по  поводу нарушения Конституции Украины?

     Спасибо.

     ЛИТВАК О.М.  Шановний  народний  депутате   України   Уланов! Генеральна  прокуратура  у  своїй  діяльності  керується винятково нормами Конституції,  тому що  Конституція  має  найвищу  юридичну силу. Дійсно, в державі мають місце порушення конституційних норм, і зокрема норм Закону  про  самоврядування.  У  жовтні  Генеральна прокуратура  направила  прокурорам  на  місця лист з вимогою чітко дотримувати норм Закону про самоврядування,  що випливають із норм Конституції.  На  сьогодні  є  такі  факти  порушень у Волинській, Житомирській,  Кіровоградській,  Черкаській,  Харківській та інших областях.  Прокурори  областей  внесли  подання щодо реагування на порушення чинного законодавства.

     ГОЛОВА. Депутат Пронюк. Будь ласка.

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія, "Національний фронт",  Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих. Пане Литвак, я належу до тих, хто підтримував вашу кандидатуру.  Мені  подобається  ваша  енергійність  у   наведенні порядку в державі. Але водночас я хотів би вас запитати і знайти у вашій  особі  спільника  в  такій  справі.  Останнім  часом  суди, розглядаючи  справи  щодо реабілітації репресованих,  замість того щоб їх  реабілітовувати,  скасовують  обвинувачення,  скажімо,  за статтею  54,  але  залишають  за статтями кримінальними.  Візьмемо учасника національно-визвольної боротьби.  Звичайно, його брали зі зброєю.  І  ось  тепер  залишають  обвинувачення  в  тому,  що він незаконно  носив  зброю.  Таким  чином  він   залишається   просто кримінальним злочинцем.  Чи не вважаєте ви, що треба покласти край такій судовій практиці?

     ЛИТВАК О.М.  Дякую за запитання. Так, мають місце факти, коли суд  у  порядку  касаційного  перегляду кримінальної справи знімає обвинувачення  за  статтею  54,   а   вдається   до   статті   119 Кримінального кодексу, яка діяла в той час, - про носіння зброї.

     Це питання  належить  винятково  до компетенції судової гілки влади.  Але ми збираємося найближчим  часом...  Такі  факти  мають місце  у  Волинській,  Івано-Франківській  (зокрема  в Долинському районі),  Закарпатській, Чернівецькій областях. Скарги, які до нас надходять,  ми  маємо намір узагальнити і після того дати їм якусь правову оцінку.  Я більше нічого не можу сказати,  крім  того,  що володію цим питанням.

     ГОЛОВА. Депутат Судницин.

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Шевченківський виборчий  округ, Запорізька область). Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  У меня вопрос  не  столько  к  незаконно  исполняющему обязанности Генерального прокурора Украины, сколько к Председателю Верховного Совета.  Сегодня  произошел  беспрецедентный  случай  в истории   парламентаризма   и,  я  считаю,  грубое  попрание  норм Конституции:   президент    Федерации    футбола,    который    по совместительству   работает  у  нас  Премьерминистром,  представил кандидата на должность Генерального  прокурора,  тем  самым  грубо нарушив  Конституцию,  потому  что  Генеральная прокуратура должна прежде всего следить за деятельностью  исполнительной  власти.  Не связано  ли  это  с тем,  что Генеральная прокуратура должна молча пройти мимо фактов  нецелевого  использования  бюджетных  средств, например   25   миллионов   гривень   на  жилищное  строительство, выделенных  Кабинетом  Министров  во  главе  с  Пустовойтенко   из резервного  фонда?  Не  связано  ли  это  с  личным  распоряжением Пустовойтенко о создании в офшорной зоне рыболовецкой  компании  и многими другими вещами?

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛИТВАК О.М. Дозвольте я дам відповідь...

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  Олегу  Михайловичу,  це запитання до мене, я прошу вибачити.

     Олександре Сергійовичу,  Президент звернувся з  поданням  про надання   згоди   на  призначення  Олега  Михайловича  Генеральним прокурором.  І,  очевидно,  доручив аргументувати свою  пропозицію главі Кабінету Міністрів - Прем'єр-міністру.  Звичайно, ми повинні зважати на думку Президента.  Хоч певною мірою я з вами згоден, що він  у  даному  випадку некоректно поставився до Прем'єр-міністра, оскільки Кабінет Міністрів є  суб'єктом  юридичних  правовідносин, які  контролюються прокуратурою.  Отже,  агітувати за Генерального прокурора Прем'єр-міністру не зовсім  з  руки.  Але  так  сталося. Власне,  у цьому порушень Регламенту немає. І тому я вважаю, що по суті відповісти на ваше запитання про  Фонд  держмайна...  чи  про Резервний фонд (до речі,  і про Фонд держмайна) міг би кандидат на цю посаду.

     ЛИТВАК О.М.  Дякую.  Я  хочу  шановному  народному   депутату Єльяшкевичу сказати, що за тими фактами, які ви тільки що назвали, Генеральною  прокуратурою   порушено   кримінальну   справу   щодо посадових  осіб  Кабінету Міністрів,  тобто про зловживання в ході використання Резервного фонду Кабінету Міністрів.  Також  порушено ряд  кримінальних  справ  з  приводу незаконної приватизації проти Фонду держмайна  та  його  відділень  в  областях.  Так,  ведеться слідство,   і   наші   слідчі  вже  знаходяться  за  кордоном,  де перевіряють  законність  придбання   збірних   дачних   будиночків швейцарської  фірми,  а  також  законність  використання резервних фондів на так звані благодійні акції.

     ГОЛОВА. Депутат Яворівський.

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (Світловодський    виборчий    округ, Кіровоградська  область).  Виборчий блок демократичних партій НЕП. Шановний Олегу Михайловичу, у мене два запитання до вас.

     Перше. На совісті кількох  ваших  попередників  справи,  суть яких  така:  людину  заарештували,  протримали  у в'язниці,  потім відбувається суд,  який знаходить безліч порушень і процесуальних, і  правових,  і ще якихось.  І справу практично закривають.  Але в прокуратурі є люди, які у зв'язку з цим виконували чиюсь політичну волю.  Ці  люди сьогодні повинні нести відповідальність за те,  що вони коїли. Ось вони заходять на друге, на третє коло, і ця людина мимоволі,  наче  загнаний  заєць...  Є  багато таких справ.  Де ви бачите вихід? (Шум у залі).

     І друге.  Олегу  Михайловичу,  моя   політична   інтуїція   і політичний  досвід підказують,  що не виключена можливість (не дай Боже,  щоб це сталося),  що сьогодні проголосують проти вас.  Одні проголосують  з  міркувань  політичної  кон'юнктури,  інші  -  від елементарного страху, бо просто бояться. Що ви будете робити після обіду, якщо за вас сьогодні не проголосують?

     Дякую.

     ЛИТВАК О.М.  Я  думаю,  що  все  закінчиться  до  обіду  і  я пообідаю.  А  після  обіду  я   приступлю   до   виконання   своїх функціональних обов'язків, тому що стоїть робота.

     Стосовно тих фактів, які ви назвали. Так, вони мають місце, і сьогодні Генеральна  прокуратура  по  матеріалах,  якими  займався безпосередньо  народний  депутат  Кочерга,  розслідує  кримінальні справи про порушення закону  стосовно  наших  співвітчизників.  Це перше.

     Друге. За  запитами  народних  депутатів  ведеться  перевірка обгрунтованості подання до Верховної Ради стосовно вашого колеги - голови комітету Верховної Ради Омельченка.

     Є й інші подібні факти,  але я сьогодні просто не хотів би їх коментувати.  Скажу лише, що ми однаково принципово реагуємо як на те, де скоєно злочин, так і на те, що людину незаконно звинуватили в тих діяннях, які вона не скоїла.

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. Будь ласка.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Спасибо.  Уважаемый  Олег  Михайлович!  При том разгуле преступности,  который  имеет   место,   Генеральная   прокуратура является  органом,  на который возлагаются все надежды.  И поэтому такие высокие  требования  к  вам  -  это  не  проявление  личного отношения,  а  желание  выяснить,  хватит  ли у вас сил обеспечить нормальную работу Генеральной прокуратуры.

     В связи с этим  у  меня  вопрос.  Законом  о  Государственном бюджете    на   этот   год   предусмотрено,   что   финансирование национального радио и телевидения, а также Министерства информации должно   производиться   "після   приведення   до   вимог  чинного законодавства   статутних   документів"   национальных   теле-   и радиокомпаний.  Они до сих пор,  а уже конец декабря, не приведены "до вимог чинного законодавства".

     Мало того, попытка Верховного Совета решить этот вопрос путем принятия   Закона   про  Національну  телекомпанію  і  Національну радіокомпанію была заблокирована Президентом.  И это понятно,  ибо электронные  средства  массовой информации сейчас используются как средства  промывания  мозгов,  хотя  таковыми  не  являются,   ибо являются средствами их засорения.

     Но меня  интересует  вот  что:  если  уставные  документы  не приведены   в    соответствие    с    требованиями    действующего законодательства,  а  финансирование  осуществляется,  то это есть грубейшее  нарушение  Закона  Украины  о  Государственном  бюджете Украины  на  1997  год.  Хватит ли у вас сил,  а главное мужества, чтобы привлечь к ответственности тех лиц,  которые  таким  образом грубо нарушают...

     ГОЛОВА. Будь ласка, скорочуйте запитання.

     ЛИТВАК О.М.  Якщо  діяти  в  рамках  закону,  то  вистачить і мужності, і сил, і наполегливості. Це по-перше.

     По-друге, ви  кажете,  що   ставляться   високі   вимоги   до претендента на Генерального прокурора.  Як бачите,  на цій трибуні чомусь  найбільше  побували  дві  посадові  особи  -   Прем'єр   і Генеральний прокурор.  Прем'єр - 8 разів, Генеральний прокурор - 4 рази.  Уже  з  цього  зрозуміло,  які  надзвичайно  високі  вимоги ставлять  до  нас Верховна Рада і народ.  І я думаю,  що якщо мені довірять таку високу посаду...  то будемо діяти згідно із законом, а не на емоціях.

     ГОЛОВА. Депутат Сизенко.

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий   округ, Запорізька область). Прошу передать слово депутату Цибенко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).   Фракция   коммунистов.   Спасибо.  Уважаемый  господин претендент,  я хотел бы задать  вам  один  большой  вопрос  и  два покороче.

     Я просил   бы   вас   хотя   бы  вкратце  проинформировать  о результатах расследования событий во Львове во время  празднования 80-летия  Великой  Октябрьской  социалистической революции,  когда избивали ветеранов и других  участников  праздника.  Спрашиваю  об этом  не случайно,  потому что завтра трудящиеся Украины готовятся выйти  совершенно  законно,  в   рамках   Конституции,   требовать соблюдения их конституционных прав.  Есть сведения,  что готовится провокация и завтра.

     И два коротеньких вопроса.  Скажите,  пожалуйста,  как вы как исполняющий   обязанности   Генерального  прокурора  относитесь  к заявлению Президента о том, что у него есть компромат на некоторых политических деятелей,  но он огласит его позднее? Не подпадает ли это под статью Уголовного кодекса?

     И еще один очень короткий вопрос. Опровергните касающиеся вас сведения  по  квартирным  вопросам,  опубликованные  в сегодняшнем номере "Всеукраинских ведомостей"?

     Спасибо.

     ЛИТВАК О.М.  Почну з першого. Місто Львів. Справу порушено 11 листопада  1997  року.  Сьогодні по справі проведено великий обсяг робіт.  Можу сказати одне:  підготовлено проекти про  пред'явлення обвинувачення  особам,  які  брали  участь у бійці біля пам'ятника Івану Франку в місті Львові.  До них належать,  я кажу відверто  і чесно,  як представники лівого, так і представники правого блоків. Обвинувачення  буде  пред'явлено  після  20  числа,  з  понеділка. Сьогодні   залишилося   єдине   -  провести  ще  дві  фонографічні експертизи голосу.

     Стосовно компромату, який, як ви кажете, є у Президента. Якщо ви  знаєте,  за  Конституцією  Генеральна  прокуратура не здійснює нагляд за діяльністю Верховної Ради, Президента. Ці всі питання ви повинні   ініціювати   виключно  у  Верховній  Раді  і  отримувати конкретну відповідь. Руки прокуратури до цього закороткі.

     Стосовно квартир.  Розповідаю,  слухайте.  Квартиру по вулиці Панаса  Мирного  я  отримав  від  Генеральної прокуратури України. Свого часу я працював у місті Москві.  Коли я переїхав в  Україну, моя дочка залишилася в Москві,  оскільки навчалася в медінституті. Через два роки вона також  повернулася  в  Україну,  помінявши  на київську   квартиру,  яку  я  отримав  у  Москві  від  Генеральної прокуратури СРСР. Сьогодні дочка працює лікарем і проживає у своїй квартирі  в  Києві.  Я думаю,  що Міністерство охорони здоров'я не могло б так швидко забезпечити її житлом.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Олегу Михайловичу.

     ЛИТВАК О.М. Дякую.

     ГОЛОВА. Минулого разу,  коли обговорювалася кандидатура Олега Михайловича, як мені добре відомо, бо я вів тоді засідання, ви вже мали змогу висловити своє ставлення.  Чи є потреба ще щось  додати до того? Немає.

     Жир Олександр Олександрович. Будь ласка.

     ЖИР О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань законності   і   правопорядку   (Марганецький   виборчий    округ, Дніпропетровська  область).  Шановний  головуючий,  шановні колеги депутати!  Комітетом  Верховної  Ради  з   питань   законності   і правопорядку  вдруге  розглянуто  подання  Президента України щодо призначення  Литвака  Олега  Михайловича  на  посаду  Генерального прокурора.

     Насамперед я  хотів  би довести до вашого відома,  що комітет Верховної Ради вважає ненормальним явищем те,  що за останні  роки змінилося  чотири  генеральних  прокурори.  Такий стан справ не на користь діяльності цієї важливої для життя держави структури.

     Розглядаючи подання вдруге, члени комітету враховували досвід роботи кандидата в органах пркуратури, його особисті якості, зміни в роботі прокуратури за час виконання Литваком Олегом Михайловичем обов'язків Генерального прокурора. Особлива увага нами приділялася питанням діяльності прокуратури в період передвиборної кампанії та діяльності   в   цей  період  Олега  Михайловича  Литвака  в  разі призначення його на цю посаду.

     Члени Комітету з питань законності  і  правопорядку  повністю підтримують   позицію  кандидата  про  неприпустимість  втягування прокуратури в політичні ігри,  його позицію стосовно рівності всіх громадян   перед   законом   незалежно  від  їх  посад,  наявності депутатських мандатів, причетності до політичних структур.

     Комітет поділяє   та   підтримує   позицію   кандидата    про неприпустимість  втручання  кого  б  то  не  було,  в тому числі і депутатів Верховної  Ради,  у  розслідування  кримінальних  справ, кадрові та інші питання діяльності органів прокуратури.

     Ми добре  розуміємо,  що така позиція Олега Литвака на посаді виконуючого обов'язки Генерального прокурора не всім  подобається. Не  всім  вона  подобається  і тому,  що за цей період він не став кишеньковим прокурором для будь-кого.

     Саме тому  комітет  прийняв  рішення  підтримати  кандидатуру Литвака Олега Михайловича на посаду Генерального прокурора України та  запропонувати  Верховній  Раді  надати  згоду  Президенту   на призначення Литвака Генеральним прокурором України.

     Ми просимо  Верховну Раду підтримати думку комітету Верховної Ради.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  перед  голосуванням   нам   треба визначитися  щодо  процедури  розгляду цього питання.  Регламентом передбачено вирішення цих питань стосовно відповідних  кандидатур, зокрема   Генерального   прокурора,  шляхом  таємного  голосування бюлетенями.  Ми це питання обговорювали минулого разу, і ви дійшли висновку...  Це якраз того разу було, коли засідання проходило без мене і голосували в такий спосіб.

     У перші рази таємне голосування проходило в сесійному залі. Є вимога   Регламенту   щодо   розгляду  цих  питань  на  пленарному засіданні,  це так. Але може бути два способи - таємне голосування бюлетенями  або  таємне  голосування в сесійному залі,  якщо на це дасть згоду Верховна Рада.

     Тому я  хотів  би,  щоб  протягом  трьох  хвилин  ви  коротко висловилися з приводу одного й другого способів голосування.

     Будь ласка,  запишіться,  хто хотів би висловитися. Але прошу дуже коротко.

     Депутат Скіпальський. Будь ласка.

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський виборчий округ,  Волинська область).  Шановний Олександре Олександровичу, я вважаю,  що питання настільки вже з'ясовано,  що нам витрачати час на підготовку людей, які будуть займатися підрахунком голосів...

     Я пропоную проголосувати прямо тут, у залі, картками, і кожен зможе виявити своє ставлення до цієї кандидатури.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий  округ,  Рівненська  область).  Група "Реформи", Демократична партія України. Дякую. Я підтримую позицію попереднього виступаючого.  Вважаю, що можна проголосувати в цьому залі,  оскільки  позиції  більш-менш  відомі  і це скоротить час і здешевить саму процедуру.

     ГОЛОВА. Депутат Звонарж.

     ЗВОНАРЖ А.Ю.,  народний депутат України  (Великомихайлівський виборчий  округ,  Одеська  область).  Надайте,  будь ласка,  слово депутату Уланову, він висловить і мою думку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     УЛАНОВ В.М.  Фракция "Коммунисты Украины".  Я не удовлетворен ответом   Олега  Михайловича  на  вопрос  о  реагировании  органов прокуратуры на нарушение Основного Закона - Конституции. Имелось в виду прежде всего предоставление гражданам Украины работы,  выдача зароботной платы,  пенсий, обеспечение медицинским обслуживанием и так далее. От этого вопроса, как обычно, ушли.

     Я за то, чтобы мы голосовали кнопками.

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села  (Центральний  виборчий  округ,  Івано-Франківська область).  Закритим голосуванням,  шляхом використання електронної системи.

     ГОЛОВА. Більшість   депутатів   висловилися   за  голосування картками в закритому режимі. Прошу проголосувати цю пропозицію.

     "За" - 202. Прийнято.

     З мотивів  голосування.  Відбулося  обговорення  у  фракціях, групах,  комітетах.  Думки є... Ні, картки не перевертаються, вони так і вставляються , і режим таємності забезпечується.

     Я хотів би звернути вашу увагу на одну обставину.  Сьогодні у нас  є  виконуючий  обов'язки  Генерального прокурора,  тобто Олег Михайлович на цій посаді поки що нелегітимний.  І тому рішення, на які  посилався  Президент  і  про які говорили Валерій Павлович та Олег Михайлович,  є  фактично  некоректними,  неправомірними  -  і постанови,  і кадрові рішення тощо. Сьогодні виконуючого обов'язки не можна навіть запросити до участі в роботі Верховного  Суду,  на Пленум   Верховного   Суду,   оскільки   повинен   бути  присутнім Генеральний  прокурор,  як  це  передбачено  Конституцією.   Тому, звичайно, нам потрібно вирішувати питання по суті.

     Я хотів  би,  щоб  ви  прислухалися до думки Президента.  Він проявив добру обізнаність із станом судових справ,  які  готуються прокуратурою, і зокрема... Хоч, правда, дискусійним мені видається питання  про  підстави  для  того,  що  Олег  Михайлович  пішов  з прокуратури.  Ви пам'ятаєте, з чиєї вини так сталося. Тривалий час нелегітимним  був  виконуючий  обов'язки  Генерального   прокурора Дацюк.  Тоді  і  хороші спеціалісти змушені були піти звідти.  Але тримав його Президент на цій посаді, це всі добре пам'ятають.

     І питання  щодо  "Бласко",  очевидно,  було   б   уже   давно розглянуто,  якби  не  було  цієї  частої  перестановки  кадрів  у прокуратурі.  А ми вже чотири роки  розглядаємо  це  питання,  уже скоро не буде чого розглядати - суден немає, ви ж це добре знаєте. І саме тому треба мати на цій посаді професіонала.

     Олег Михайлович має потрібні якості,  що підтверджено і  його виступами, і його практичною діяльністю.

     Питання внесено   на   ваш   розгляд   Президентом.  Я  прошу визначитися шляхом голосування.  Іде голосування з приводу надання згоди   на   призначення  Литвака  Олега  Михайловича  Генеральним прокурором. Будь ласка.

     "За" - 199. Рішення не прийнято.

     Я просив би відповідно до Регламенту, щоб Президент вніс нову кандидатуру  на  посаду Генерального прокурора,  хоч він має право внести ту саму.

     -----------

     Розглядається питання про проект Закону України про  внесення змін  та  доповнень  до  Закону України про цінні папери і фондову біржу.  Мітюков Ігор Олександрович, міністр фінансів, запрошується на трибуну. Я прошу уваги, будь ласка!

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати!  Пропозиції, внесені  на  ваш  розгляд,  є  винятково важливими для нормального функціонування економіки і фінансового ринку  в  1998  році.  Адже чинним  Законом  про цінні папери та фондову біржу не врегульовано цілий ряд питань, які стосуються зовнішніх запозичень уряду. Це не дає   нашій   державі  можливості  диверсифікувати  свій  портфель запозичень, вийти на більш дешеві і більш сприятливі ринки.

     В останні роки основними джерелами  зовнішнього  фінансування дефіциту  Державного бюджету України були кредити Світового банку, Міжнародного Валютного фонду та окремих країн-кредиторів,  надання яких,   як   правило,   обумовлюється  необхідністю  обов'язкового виконання Україною певних заходів щодо  структурного  реформування економіки   з   прив'язкою  до  конкретних  термінів.  А  оскільки виконання цих вимог у повному обсязі досить часто,  навіть із суто об'єктивних причин,  неможливе, то час від часу трапляються значні затримки надходження цих кредитних коштів або ж надходження значно менших обсягів від очікуваних.

     Така залежність  української  економіки від досить обмеженого кола  конкретних   країнкредиторів   та   міжнародних   фінансових організацій   негативно  впливає  на  стан  фінансування  дефіциту державного бюджету і економічний розвиток в цілому.

     Тепер, після фактичного краху фондового ринку в  Гонконгу  та поглиблення   кризи   внаслідок  різкого  погіршення  ситуації  на фондових та фінансових ринках Японії,  Південної Кореї,  Бразилії, Росії,   інших  країн,  Міністерство  фінансів  пропонує  ослабити залежність   України   від    кредитів    Світового    банку    та країн-кредиторів  шляхом забезпечення виходу України на міжнародні ринки капіталу для залучення коштів  безпосередньо  від  приватних інвесторів.

     Найефективнішим інструментом    державних    запозичень    на міжнародних ринках капіталу,  як це доведено світовою практикою  і досвідом  роботи  більшості  країнсусідів,  є  облігації державних зовнішніх позик,  які  дають  можливість  суттєво  розширити  коло інвесторів  та  впорядкувати  залучення коштів на зовнішніх ринках для фінансування дефіциту державного бюджету України.  Крім  того, це   дає   можливість   значно  зменшити  витрати  на  організацію запозичень   і   на   подальше   обслуговування   зовнішнього   та внутрішнього боргів.

     Економічна перевага  випуску  облігацій  державної зовнішньої позики полягає ще й у тому,  що залучення  коштів  на  зовнішньому ринку  капіталів  значно  дешевше,  ніж  на  внутрішньому,  та  не залежить від рівня інфляції  в  Україні.  Крім  того,  кошти,  які знаходяться  на  цьому  ринку,  дешевші  і "довші",  тоді їх можна використовувати з меншим навантаженням на бюджети наступних років.

     Проте чинним  Законом  про  цінні  папери  та  фондову  біржу взагалі  не визначено порядок випуску та обігу облігацій державних зовнішніх позик.  У зв'язку з  цим  Державною  комісією  з  цінних паперів  і фондового ринку разом із Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України про цінні папери і фондову біржу.

     Головною у запропонованих змінах та доповненнях до Закону про цінні папери та фондову біржу  є  пропозиція  включити  до  закону статті,  які  визначають  поняття  облігації  зовнішньої державної позики України та держави як емітента, положення, які встановлюють етапи  прийняття  рішень  про  випуск  цих  облігацій  та  порядок обгрунтування витрат на підготовку випуску і визначають  процедуру випуску та погашення цих облігацій.

     Тепер набуває  сили  фінансова криза,  ви про це знаєте,  яка може мати негативний вплив на фінансову  систему  України,  значно дестабілізувати  її.  Для  запобігання  цьому необхідно вдатися до термінових заходів щодо організації прямого  залучення  коштів  на зовнішніх ринках капіталу,  не припиняючи співпрацю з міжнародними фінансовими установами.  Вплив цієї  кризи  на  фінансову  систему України можна пом'якшити, тимчасово, але суттєво зменшивши розміри залучення коштів  на  фінансування  дефіциту  бюджету  України  на внутрішньому ринку за рахунок залучення коштів із зовнішніх ринків шляхом випуску облігацій, про які я вам доповідав.

     Прийняття Закону України про внесення змін  та  доповнень  до Закону  України  про  цінні  папери  та фондову біржу потрібне для успішного виконання Закону України про Державний  бюджет  на  1998 рік.   Що   стосується  отримання  зовнішніх  джерел  фінансування дефіциту державного бюджету України  шляхом  розміщення  облігацій державної  зовнішньої  позики  на  міжнародних  ринках  капіталу в розмірах, які будуть вимірюватися мільярдами доларів, то це значно зменшить  залежність  України  від кредитів міжнародних фінансових установ,  країн-кредиторів та запозичень на внутрішньому ринку, що сприятиме   зменшенню   загальної   ставки  запозичення  за  всіма борговими зобов'язаннями уряду України  і  відповідному  зменшенню витрат  державного  бюджету  України  на обслуговування державного боргу.  Крім  того,  це  сприятиме  поліпшенню   умов   подальшого залучення інвестицій, іноземних і приватних, в економіку України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Я   просив   би   коротко,  адже  ми проголосували за скорочену процедуру розгляду цього питання.  Будь ласка, запишіться на запитання.

     Депутат Горбатюк. Прошу.

     ГОРБАТЮК М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної  освіти  (Радянський  виборчий  округ,  м.Київ). Шановний Ігоре Олександровичу!  Наша системна криза, очевидно, має основною  причиною  неконкурентоспроможність  нашої  продукції.  Я думаю, що нашу продукцію можна порівняти із західною, скажемо так, як  "Запорожець"  і  "Мерседес".  Будьте  ласкаві,  наскільки  цей законопроект   є  вдалим  і  доречним  у  системі  заходів  уряду, спрямованих на те, щоб цю кризу зупинити?

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Насамперед цей закон дасть нам можливість оптимізувати механізм фінансування дефіциту державного бюджету.  А це,  в свою чергу,  дасть можливість вивільнити додаткові кошти  в державному  бюджеті,  у  тому числі і на капітальні вкладення,  що дуже важливо.  А капітальні вкладення повинні йти на  технологічну перебудову,  що  сприятиме підвищенню конкурентоспроможності нашої продукції. Тому це має хоча й непряме, але все ж таки безпосереднє відношення до подолання кризи.

     ГОЛОВА. Депутат Мулява.

     МУЛЯВА В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська  область).  Група  "Конституційний центр".  Ігоре Олександровичу,  я,  власне,  переконаний і ви допомогли  в  цьому переконатися,   що  необхідно  прийняти  цей  закон  і  більше  не регламентувати вас так жорстко у  роботі  щодо  цінних  паперів  і фондової  біржі.  Але як ви прогнозуєте найближчим часом потребу в облігаціях зовнішньої державної позики,  і який це, власне, матиме вигляд у загальному балансі нашого державного бюджету?

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Я  вже  про це говорив,  а детальніше зупинюся у  виступі  при  обговоренні  проекту  бюджету.  Ситуація винятково  складна.  Відповідно  до  законів про бюджети на 1996 і 1997 роки в Україні було створено потужний інструмент внутрішнього запозичення,  який  на  сьогодні  за  обсягом  випуску  сягає  9,6 мільярда гривень.  Фінансова криза,  яка виникла в світі,  суттєво вплинула на ефективність роботи і розвиток ринку.  Із 9,6 мільярда гривень зобов'язань у 1998 році нам треба обслужити 8 мільярдів. І було  б  нерозумно  і  нереально обслуговувати ці кошти за рахунок доходів бюджету.  А отже, ми повинні створити механізм, який дасть нам  можливість  принаймні на три,  п'ять,  десять років цей борг, який утворився,  поперше,  перенести,  а по-друге,  зробити значно меншим.  Саме  тому  внесення змін і доповнень до Закону про цінні папери і фондову біржу ми вважаємо дуже важливим,  це дає юридичне право уряду України виходити на найдешевші ринки,  які, до того ж, зовсім не зв'язані ніякими політичними умовами.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька   область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   і Селянської партій.  Шановний пане міністр, чи не вважаєте ви, що з великим запізненням міністерство оглянулося  на,  так  би  мовити, альтернативні джерела зовнішніх запозичень?  Ви ж так клялися,  що кращого від брейтонвудських інституцій просто нічого немає, тільки Світовий банк і Міжнародний валютний фонд.  Тепер бачите, що треба мати альтернативу і одержувати позики без попередніх умов. У світі є багато фінансових інституцій, які можуть надавати такі позики.

     Тоді перше запитання:  чому ж була така любов до Міжнародного валютного фонду?  Адже виходить так, що ми тепер мусимо позичати в інших,  щоб віддати попереднім позичальникам. Я хотів би конкретно знати,  що ви розраховуєте отримати в конкретному виразі,  у сумі, від прийняття цього закону і на скільки не поглибиться боргова яма нашої держави?  Бо ви тільки можете позичати і  проїдати,  так  би мовити, а на виробництво це не впливає через ваш монетаризм.

     І нарешті,  момент,  пов'язаний  з  бюджетним дефіцитом.  Три відсотки дефіциту бюджету,  як ви передбачали...  Я зараз закінчу, Олександре Олександровичу,  вибачаюсь.  Це, звичайно, уже показник стабільної економіки.  У нас що,  така стабільна економіка,  що ви виходите  на  такий  дефіцит  бюджету?  Чи не треба почати всетаки скорочення армії чиновників,  починаючи з  міністерства  фінансів, інших міністерств, відомств?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую   за   запитання.   Я  був  і  залишаюсь прихильником  переговорів  і  співпраці  з  Міжнародним   валютним фондом. Ми можемо говорити про те, що не завжди професійно вели ці переговори і не завжди професійно отримували ті суттєві кошти, які на  сьогодні  отримали,  - це більш як 2 мільярди доларів.  Але це світова установа,  в якій кількість країн-учасниць така сама, як в Організації Об'єднаних Націй. І зачиняти двері перед нею, я думаю, було б нерозумно.

     Але я згоден з вами,  що ми запізно вийшли. Казахстан, Росія, Молдова  значно  випередили  нас  у роботі із зовнішньофінансовими ринками.

     Ще рік тому ініціативу щодо початку цієї роботи було виявлено народним депутатом Гетьманом, головою Національного банку. Я також взяв у цьому участь.  Але,  на  жаль,  нам  тільки  тепер  вдалося створити  системну структуру в органах виконавчої влади,  яка може опрацьовувати пропозиції на досить високому професійному рівні.

     Ви знаєте,  що в цьому році ми отримали дві  такі  позики  на загальну   суму   550  мільйонів  доларів.  Хоча  шановний  голова Рахункової палати критикує ці позики, я хочу вам нагадати, що вони мінімум  утричі  дешевші,  ніж  те,  що ми позичали на внутрішьому ринку. І ми вважаємо, що це треба розвивати.

     Так, тепер ми повинні трохи  призупинити  запозичення.  Чому? Тому  що  у  нас  склався  внутрішній  борг приблизно такий,  як і зовнішній   -   9,5   мільярда   гривень.   Але   він    переважно короткотерміновий  і  випадає на 1998 рік.  Зовнішній борг у нас - 9,5 мільярда.  Це незначна сума за всіма міжнародними стандартами. Але  він  довготерміновий,  розрахований  аж  на 15 років,  є такі кредити.

     Тому завдання  на  1998  рік  -  оптимізувати  цю  структуру. Особливо  складним  буде  перше  півріччя.  І  нам  треба  частину боргових зобов'язань перенести на наступні роки.  На жаль,  ми  не можемо   сподіватися,   що   отримаємо  цей  кредитний  ресурс  на внутрішньому ринку.  Його можна  отримати  тільки  на  зовнішньому ринку.  Але сьогодні,  після тих гострих фінансових криз, які мали місце в багатьох країнах Південно-Східної Азії, у Південній Кореї, жоден зовнішній кредитор не повірить тому уряду,  який має дефіцит бюджету більший, ніж 3 відсотки.

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

     Депутат Квятковський від комітету.

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Староміський виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний    Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати!  Хотів би вам нагадати, що  рівно  два  роки  тому  я  вніс   законопроект,   який   зараз розглядається.  А  тому  можу відповісти і пану Чижу,  чому ми так довго  не  розглядали  це  питання.  Я  свого  часу  розробив  цей законопроект   у   зв'язку   з   виходом  двох  без  перебільшення шахрайських  указів  Президента.  Перший  -  це  указ   Президента Кравчука  про  державні  товарні  облігації  матеріальних ресурсів України,  де нас хотіли ошукати на 10 мільярдів доларів і плюс  ще відсотки.  Другий  -  указ  Президента  Кучми про випуск облігацій державної зовнішньої позики України 1995 року (все-таки ми  змогли добитися, що його було перероблено).

     Тоді ці шахрайства завдяки нашим виступам було припинено. Але комусь  в  уряді,  мабуть,  було  дуже   вигідно   не   розробляти цивілізованих  правил  залучення  коштів  на  зовнішніх ринках,  а нав'язувати всім нам так  звані  пов'язані  товарні  кредити,  які фактично фінансувалися за рахунок нашої економіки, економіки інших країн.  Пригадайте так званий пов'язаний товарно-вугільний кредит, який  тут  було протягнуто,  на 300 мільйонів доларів,  так званий сільськогосподарський кредит і так далі.

     Тому я  вдячний  долі,  що  через  два   роки   ми   все-таки повертаємося  до  цього  закону.  І  я  вважаю,  що  його потрібно приймати.

     Але чомусь  у  поданому  законопроекті  немає  дуже  важливої анотації,  яка була в моєму законопроекті.  Саме це переконало наш Комітет з питань фінансів і банківської діяльності не виступати за прийняття цього законопроекту одразу в першому і другому читаннях, а спочатку пройти процедуру першого читання.

     Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що указ Президента про державні  товарні  облігації  матеріальних  ресурсів  України 1994 року,  як і аналогічний указ 1995  року,  взагалі  не  передбачали залучення  коштів  по  зовнішніх облігаціях до державного бюджету. Більше  того,  і  за  тим,  і   за   тим   указами   передбачалося розраховуватися за ці облігації майном державних підприємств нашої України.

     Тому в моєму законопроекті була (і,  гадаю, з вашою допомогою все-таки буде) стаття, згідно з якою забороняється виплата доходів та погашення державних  облігацій  зовнішніх  позик  безпосередньо майном  державних  підприємств,  підприємств,  що  приватизуються, матеріально-технічними,  сировинними   та   природними   ресурсами України.

     Я хотів  би  попросити всіх народних депутатів підтримати цей законопроект у  першому  читанні,  з  тим  щоб  ще  на  цій  сесії розглянути його в другому читанні і прийняти остаточно.

     ГОЛОВА. З вашою поправкою, мається на увазі?

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В. Так.

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Ігоря Васильовича?  Депутати Свято і Найда, більше бажаючих немає. Будь ласка.

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Дякую,    Олександре Олександровичу.   Шановний  Ігоре  Васильовичу,  при  агонізуючому виробництві яким  ще  способом  можна  розраховуватися  як  не  за рахунок  національного багатства України,  нажитого нашими дідами, прадідами, батьками і нами з вами? Це перше запитання.

     І друге  запитання.  Я  вносив  пропозицію   про   індексацію кредитів, наданих фізичним і юридичним особам у 1992-1994 роках, в момент повернення боргу.  Ось де  найбільша  сума  -  близько  200 мільярдів карбованців. І ще врахуйте обігові кошти в безготівковій формі.  Цих два джерела є виходом для  економіки  України  з  тієї кризи, з тієї біди, в якій вона опинилася.

     Дякую за увагу.

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Шановний  депутате  Свято,  я хотів би вас запевнити,  що той законопроект,  який  ми  зараз  розглядаємо,  є свідченням цивілізованого, прийнятого в усіх країнах світу підходу до залучення іноземних інвестицій.  Розумієте,  дуже  важко  зараз відповідати на ваше запитання, коли ми самі голосуємо за пов'язані товарні іноземні кредити і фінансуємо не  свої  підприємства,  які виготовляють   вугільне  обладнання,  а  закуповуємо  це  вугільне обладнання через кредити міжнародних інституцій,  у тому  числі  і Міжнародного    валютного    фонду,    і   фінансуємо   англійські підприємства.

     Я хотів би, щоб ви згадали, чи голосували ви за цей кредит. Я тоді голосував проти.

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  після перерви запитання поставлять ще депутати Найда, Анісімов і Семенюк.

     А зараз  запрошую  вас  на  третій  поверх   ознайомитися   з експозицією  виставки  "80 років парламентаризму в Україні".  Будь ласка. У вас є час.

     Перерва на півгодини.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Продовжується засідання.  Будь ласка,  сідайте всі на місце.

     Ігор Васильович  Квятковський  запрошується на трибуну.  Йому ставить запитання Григорій Іванович Найда.

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Уважаемый  Игорь  Васильевич!  Я хотел задать вопрос Игорю Александровичу, но ответьте вы на два таких вопроса.

     Первый. Как вы  относитесь  к  тем  областным  руководителям, которые,  тоже  вроде  бы способствуя созданию фонда ценных бумаг, выпустили облигации,  взяли под залог такие слабые, нерентабельные предприятия,   как  агроснабы  или  агростроительные  организации? Сейчас они пытаются каким-то образом отоварить  эти  облигации  за счет  бюджета,  потому  что  деньги  израсходованы  не  по прямому назначению и пришло время возвращать их банкам.

     И второй вопрос.  Сберегательный  банк  уже  неоднократно  на нашем  внутреннем рынке привлекает население к приобретению ценных бумаг,  обещая в конце года обычно чуть  ли  не  30-35  процентов. Потом  проходит январь-февраль,  и людям не выплачивают даже 5 или 10 процентов.  Наверное,  так работать нельзя.  Не ожидает ли наши ценные  бумаги  в  связи  с  нынешним  экономическим  и финансовым положением   судьба   ценных    бумаг,    которые    раньше    уже распространялись в Украине?

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Спочатку  я  відповім  на друге запитання. Якщо маються на увазі облігації  зовнішньої  позики  України,  то, безумовно,  завдяки  тим  доповненням  закону,  над якими ми зараз працюємо,  цього не відбудеться. Тут чітко зазначено, що кошти від випуску  цих  облігацій  повинні  залучатися  тільки до державного бюджету  і  погашатися  ці  облігації  повинні  лише  за   рахунок державного бюджету. А щоб робити ці виплати, мають бути відповідні статті в Державному бюджеті.

     Що стосується  першого  запитання  з   приводу   так   званих муніципальних позик, то хотів би погодитися з депутатом Носовим (у мене з ним було дуже багато розмов), що при такій владі на місцях, яку ми зараз маємо,  це просто обдирання людей.  Ми, мабуть, ще не дожили до цивілізованих облігацій на місцевому  рівні,  і  тому  я категорично проти цього.

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемый Игорь Васильевич!  Я буду  поддерживать  законопроект  в первом  чтении,  но у меня к вам такой вопрос.  Какая внутренняя и внешняя процентная ставка продажи облигаций и как  она  отражается на бюджете государства?

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.   Тут  не  буде  внутрішньої  і  зовнішньої ставки,  бо  ці  облігації  будуть  розміщуватися  на  міжнародних фінансових ринках, і там їх може купити як резидент України, так і нерезидент.

     Щодо того,  як це пов'язано з  бюджетом,  то  все  залежатиме виключно  від Верховної Ради,  яка передбачатиме відповідні статті фінансування на  ці  потреби.  Я  не  можу  зараз  відповідати  за Верховну Раду наступного скликання.

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Фракція Соціалістичної і Селянської  партій України.  Шановний  Ігоре Васильовичу!  Від того фінансового буму, який розпочався у світі,  в основному страждають країни,  де немає законів,  які  захищають  вкладників  грошей - як громадян,  так і юридичних осіб - у цінні папери і в банки.

     Скажіть, будь ласка,  як виконано  доручення  Верховної  Ради (воно  давалося  і  Кабінету  Міністрів,  і  вашій  комісії,  коли приймалися зміни до Закону про цінні папери і фондову  біржу)  про розробку  проектів  законів  про страхування ризиків і страхування цінних паперів?  Адже якби громадяни мали  якусь  гарантію,  тобто страховку,  то вони вкладали б гроші і в банки,  і в цінні папери. Це була б та ж сама інвестиція.

     Дякую.

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  На мій погляд,  це досить складне питання. Фінансові   інституції,   страхуючи  кошти,  які  вони  залучають, фактично робили б це  за  рахунок  клієнтів,  тобто  мали  приріст власних коштів.

     У нашому комітеті є проект такого закону,  але мені здається, що на цій сесії ми вже не встигнемо його розглянути.

     ГОЛОВА. Ігоре  Васильовичу,  ще  таке  запитання.  Ми   маємо зовнішній  борг,  який обслуговуємо.  Чи не вважаєте ви,  що суму, передбачену на  обслуговування  зовнішнього  боргу,  слід  було  б записати  в  статті видатків бюджету і відповідно,  якщо ми хочемо покрити  цю  потребу  через  цінні  папери,  у  дохідній   частині передбачити надходження від реалізації цінних паперів? А в окремій статті закону про бюджет визначити  механізм  операцій  з  цінними паперами,   який   був   би   обмежений   і   зумовлений  потребою обслуговування   зовнішнього   боргу,   а   не   якимись    іншими "соображениями"?  Я дивлюся на Олександра Михайловича,  і хочеться саме на російську мову перейти.

     Будь ласка.

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Я   хотів   би   сказати,   що   в   моєму законопроекті  і  в  трохи переробленому проекті закону,  поданому Кабміном, саме й передбачається, що ці статті потрібно включати до Державного бюджету,  а не писати потім, що цей борг погашається за рахунок матеріальних ресурсів наших підприємств.

     Закон, проект якого ми зараз розглядаємо,  саме й змушуватиме Верховну  Раду  передбачати відповідні статті в проекті Державного бюджету України.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Обговорення за  скороченою  процедурою,  якщо   хтось   бажає висловитися на підтримку чи проти цього проекту.  Ми вже в кількох виступах чули слово про підтримку проекту.

     Будь ласка, депутате Степенко.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий   округ,   Полтавська   область).    Дякую,    Олександре Олександровичу.  Я  в  принципі  підтримую цей проект,  треба його проголосувати в першому  читанні.  Тільки  я  не  встиг  поставити запитання  про  заборону погашення облігацій за рахунок державного майна.

     Я розумію,  що коли це  буде  заборонено,  то  ніхто  ні  про кредити,  ні про цінні папери вести мови не буде. Тому пропоную до другого читання відпрацювати всю процедуру. Адже є об'єкти, в яких крім державного майна,  немає нічого. Тому потрібно передбачити цю процедуру.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Анісімов.

     АНІСІМОВ Л.О.  Я уже сказал,  что поддерживаю законопроект  в первом  чтении.  Ко второму чтению мы отработаем нормы,  по поводу которых высказывались народные депутаты.  Но хотел бы внести такое уточнение для наших избирателей:  в том, что мы все-таки подошли к этому законопроекту, есть заслуга и депутатов Верховного Совета.

     Мы шли поэтапно.  Сначала соглашались на  финансовую  помощь, потом  сказали  нет связанным кредитам как таковым,  что заставило Кабинет Министров искать другие источники.  Несогласие  Верховного Совета  обусловлено  тем,  что в Украину не идут конкретно деньги, рабочие  места  остаются  там,  а  на  нашу  территорию  идет   их продукция.

     Эти изменения  к Закону о ценных бумагах и фондовой бирже,  я думаю,  позволят  нам  иметь  дополнительный  источник  финансовых поступлений,  чтобы  мы  не  были  так  привязаны  к международным валютным организациям, которые сегодня оказывают нам помощь.

     Я за принятие этого проекта в первом чтении.

     ГОЛОВА. Депутат Свято. За ним - депутат Гетьман. Будь ласка.

     СВЯТО В.П.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  13  листопада цього  року  я вносив дві пропозиції до прийнятого Верховною Радою Закону  про  компенсацію  заощаджень  громадян.  Були   результати поіменного голосування,  було висловлювання на мою адресу міністра фінансів Ігоря Олександровича Мітюкова, що я пропоную божевілля.

     Стосовно божевілля.  Психологія злодія така:  якщо він вкрав, то це вже його.  Розікрали понад 200 мільярдів, пограбували народ, а тепер хочуть компенсувати за рахунок того ж народу.

     А я ставлю питання інакше.  Я ставлю питання  про  повернення заощаджень   шляхом   індексації  кредитів,  наданих  фізичним  та юридичним особам у 1992-1994 роках, на момент повернення боргу. Це велика сума - від 134 до 200 і більше мільярдів гривень!

     Шановний Ігор  Васильович  Квятковський  із  групи  "Реформи" запропонував  мені  подивитися,  як  я  голосував   внесену   мною пропозицію.  Шановний Ігоре Васильовичу,  я голосував за, але дуже уважно спостерігав,  зокрема  за  групою  "Реформи".  Із  усіх  її членів,  які тут присутні, за проголосували тільки семеро, а решта або картки витягували,  або  не  голосували.  Зокрема,  і  ви  теж витягнули картку. У мене є результати поіменного голосування.

     До мене  звертаються жителі з різних куточків України:  "Все, кто имел доступ к корыту,  хапали  беспроцентные  кредиты  в  1991 году,  а  в  1995  возвращали.  Мы свои деньги,  считай,  подарили хапугам.  Списки тех,  кто цапал кредиты, есть в каждом районе, но они под семью печатями".

     А міліція  й прокуратура йдуть по наших колег депутатів...  Я хочу сказати одне-єдине: є поняття презумпції невинуватості.

     Інший лист, із Житомирщини: "Верховна Рада України "завалила" вашу  пропозицію про індексацію кредитів на будівництво,  видане в 1991 році під  галопуючу  інфляцію,  і  повернення  їх  найближчим часом.  Буду  щиро  вдячний,  якщо  ви  надішлете  мені результати поіменного голосування.  Обіцяю оприлюднити їх у  пресі,  щоб  усі знали це".

     Виходячи з цього я ставлю питання так...

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, вибачте. Прошу бути лаконічним.

     Депутат Гетьман. Будь ласка.

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область). Шановні народні депутати! Ми, як завжди,  запізнюємося.  На фінансові  ринки  світу  вже  вийшли Росія,  країни  Прибалтики,  Молдова,  Казахстан.  Лише Україна до цього часу вагається.

     Проте ми мали унікальну можливість ще навесні 1996 року вийти на  ці  ринки  попереду  Росії  і  розмістити  свої  облігації  за надзвичайно  пільговим  процентом.  Тепер  Росія  там,   по-моєму, отримала рейтинг бі-бімінус. Ми тоді могли отримати вищий рейтинг, а отже, знизити ціну цих облігацій. Що це нам дає?

     Перше. Ці запозичення дешевші від внутрішніх запозичень. Вони коштуватимуть  для  країни  максимум 9-10 процентів річних - у два рази дешевше за позички на внутрішньому ринку.  Залежить це,  як я сказав, від рейтингу країни.

     Друге. Це  дає змогу спрямувати кредитні ресурси наших банків на кредитування економіки, а не на вкладення в ОВДП. Ви знаєте, що частка  наших  банків  у  національному  продукті  за останній рік внаслідок  такого  вкладення  їх  коштів  зменшилася  з  10  до  5 процентів, і нам це треба виправляти.

     Третє. Це   дає   змогу  мати  не  залежну  від  Міжнародного валютного   фонду   позицію,   залучити   зовнішні   джерела   для фінансування нагальних соціальних потреб.

     Я вас  усіх  закликаю  не  гаяти  часу  й проголосувати за цю поправку,  щоб уряд міг зробити ці запозичення і ми затвердили наш бюджет у параметрах, які пропонуються в проекті бюджету.

     ГОЛОВА. Обговорення   відбулося.   Ігоре  Олександровичу,  ви хочете щось сказати? Ні. Ігоре Васильовичу, будь ласка.

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Народний депутат Степенко  підкреслив  тут надзвичайно тонку відмінність.  Я хотів би звернути вашу увагу, що указами і 1994,  і 1995 років,  які я назвав шахрайськими,  саме й передбачався  дуже хитрий механізм.  Відповідно до указу 1995 року ми повинні були випустити й передати "Газпрому" облігації на  суму 400   мільйонів   доларів.   "Газпром"  міг  по  сім-десять  разів прокрутити ці облігації і придбати 50 найкращих наших  підприємств загальною вартістю понад 20 мільярдів доларів.

     Тому в проекті,  який я подавав,  є така стаття: "Рішення про джерела погашення заборгованості по державних облігаціях зовнішніх позик приймається виключно Верховною Радою України".

     Якщо ми  справді  хочемо погасити той борг,  то повинні в цій залі визначитися,  чи продавати підприємства на відкритих  торгах. Щоб  не прокручували одне й те ж по кілька разів і,  ніби насосом, не витягували за кордон власність,  яка була  напрацьована  нашими батьками.

     Ось у   чому   відмінність   законопроекту,   який  ми  зараз розглядаємо,  від тих указів, що фактично призвели до пограбування всіх нас.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні депутати,  зверніть, будь ласка, увагу: крім поправки депутата  Квятковського,  яку  він  оголосив  і  аргументував   до перерви,   дуже   важливий   момент,  який  є  застереженням  щодо спекуляції шляхом випуску  цінних  паперів,  є  в  частині  третій статті  142:  "Рішення  про  випуск  облігацій зовнішніх державних позик  України  поза  межами  передбачених  Законом  України   про Державний  бюджет  України  на  відповідний  рік  зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного  бюджету  України  має  визначати мету випуску та джерело погашення, підлягає затвердженню Верховною Радою України і набирає чинності після такого затвердження".

     Якщо це буде пов'язано з роботою довкола бюджету,  то ми  тим паче повинні це врахувати,  щоб потім не було ніяких неясностей. І все це разом дає нам змогу,  проголосувавши цей проект, регулювати обіг цінних паперів, зокрема й цінних паперів, які реалізуються за межами України.

     Ставлю на голосування пропозицію про прийняття цього  проекту закону в першому читанні з поправкою депутата Квятковського.  Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 180.

     Частина депутатів не розібралася.  Власне,  ніхто не  голосує проти.  Ще  раз  ставлю на голосування цю пропозицію.  Нагадую,  з поправкою депутата Квятковського як застереження  щодо  спекуляції майном. Будь ласка.

     "За" - 210.

     Депутат Гетьман. Прошу.

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні народні депутати!  Які ж сили не хочуть залучити в Україну дешеві запозичення й намагаються спекулювати на тому,  що  можна  зробити  якісь  ін'єкції  за  рахунок внутрішніх джерел? Таких джерел немає.

     Олександре Олександровичу,  виконайте моє прохання,  поставте цей проект на поіменне голосування.

     ГОЛОВА. Давайте   не   будемо   один   одного  підозрювати  в непатріотизмі. Iдеться про те, що ми повинні не просто позичати, а позичати під певні умови й щоб було зрозуміло, що позичається.

     Ще раз нагадую про уточнення в статті 142, яке я тільки що прочитав.  Це дає  можливість  вирішувати  ці питання  тільки  на  основі  закону,  а  не  так,  як  робилося до сьогоднішнього  дня,  коли  внутрішні  облігації   через   відомий механізм  переходили  у  наші  зовнішні  борги,  а ми потім тільки руками розводили,  бо під час реалізації  на  енергетичному  ринку виявилися боржниками перед нерезидентами.  Так не повинно бути.  А цей закон дає можливість контролювати, і це треба робити.

     Віктор Iванович Суслов. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І., міністр економіки України (Люботинський виборчий округ,   Харківська   область).   Уважаемые   депутаты!  Я  считаю необходимым дополнительно пояснить смысл  принятия  этого  закона. Дело  в  том,  что  нам действительно нужно разделить внутренний и внешний долг,  рынок  внешних  заимствований  и  рынок  внутренних заимствований.  Задумайтесь  над  тем,  что  делалось  (я  считаю, совершенно   ошибочно)   до   сих    пор.    Выпуская    облигации государственного  внутреннего займа,  правительство и Национальный банк размещали  эти  облигации  под  очень  высокие  проценты  (на сегодня  это  более  40  процентов годовых в валюте),  в том числе продавая  их  нерезидентам  и   выплачивая   иностранным   банкам, совершенно  неоправдано,  колоссальные  суммы  в  валюте.  Если мы примем  решение,  которым  узаконим  практику  выпуска   облигаций внешних   займов,  причем  облигаций,  выпущенных  в  валюте,  то, конечно, никто не будет платить по 40 процентов, как сейчас. Тогда мы сможем понизить ставки и платить меньше и в тех случаях,  когда вынуждены будем брать внешние займы.

     Проект позволяет контролировать,  в  том  числе  и  Верховной Радой,  об ем  внешнего  долга  и  выпускаемых займов.  Если мы не примем этого решения и будет продолжаться  та  порочная  практика, которая уже поставила страну на грань финансовой катастрофы,  то в этом,  конечно,  будет частично и вина Верховной Рады,  которая не поняла,  зачем  нам  нужно  разделить  рынок  внешних и внутренних заимствований,  и не поняла того,  что мы могли бы сегодня реально понизить ставки по внешним заимствованиям.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Ми обговорюємо зараз питання не про кредити  і  не  про  випуск  цінних  паперів  та   реалізацію   їх нерезидентам,  а  про  юридичне  оформлення таких процесів.  А оті питання ми будемо розглядати по суті тоді,  коли йтиметься чи  про проект бюджету, чи окремо про випуск цінних паперів.

     I ще  одне.  Тут  Iгор  Олександрович  казав,  що це набагато вигідніше.  Та якщо це робиться не в такий спосіб,  як записано  в цьому  законопроекті,  то  вигоди  немає  ніякої,  тому  що під 40 відсотків  давати  внутрішні   запозичення,   які   потім   стають зовнішніми запозиченнями,  - це означає завдавати збитків державі. Щоб цього не було,  треба записати так,  як запропоновано в  цьому проекті.

     Ще раз прошу вас: підтримайте проект закону в першому читанні з доповненням депутата Квятковського. Будь ласка, голосуйте.

     "За" - 248. Прийнято.

     Спасибі.

     ___________________________

     Розглядається проект  Закону  України   про   лізинг   (третє читання). На трибуну запрошується Сергій Володимирович Сас.

     САС С.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Маловисківський виборчий округ,  Кіровоградська область). Фракція Соціалістичної   та   Селянської   партій.   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  На розгляд Верховної Ради в  третьому  читанні  вноситься  проект  Закону  України  про лізинг. Хочу нагадати колегам, що після другого читання залишилося дві статті - статті 20 і  22,  для  прийняття  яких  не  вистачило голосів. Під час підготовки законопроекту до третього читання були опрацьовані пропозиції народних депутатів,  які надійшли вже після того, як порівняльна таблиця для другого читання була підготовлена й роздана депутатам,  а  також  пропозиції,  внесені  до  третього читання.  Усього  надійшло  33  пропозиції,  20  із них враховані, враховані   частково   або   редакційно.   Більшість    врахованих пропозицій,  на  нашу  думку,  підсилюють  і  конкретизують окремі положення  законопроекту.  Враховано  також  висновки   юридичного відділу Верховної Ради, внесено ряд редакційних правок.

     Слід зауважити,  що  прийняття  цього закону чекають,  про що свідчать десятки письмових і усних звернень,  телефонних  дзвінків на адресу робочої групи та профільного комітету.

     Для прийняття  Закону  про  лізинг  немає  жодних  політичних перепон. Лізинг слід сприймати як важливий економічний інструмент, який   сприятиме   відродженню  виробництва  через  диверсифікацію доступу до основних засобів суб'єктів  підприємницької  діяльності незалежно  від  форм  власності і який направлений на розрив кризи неплатежів, що охопила нашу економіку.

     Особливо хочу наголосити на  надзвичайній  важливості  закону для  реанімації  сільськогосподарського  виробництва,  яке,  можна сказати, агонізує.

     Шановний Олександре Олександровичу!  Враховуючи  викладене  і той  факт,  що  лізинг - нова сфера діяльності в Україні,  правове поле  не  визначене,  наукова  база  обмежена  й  бракує   досвіду практичного   провадження,   згідно   з  пунктом  4  статті  6.7.3 Регламенту Верховної Ради прошу поставити на  голосування  питання про згоду розглянути поправки й пропозиції народних депутатів,  що є в порівняльній таблиці,  і перейти до розгляду проекту закону за процедурою третього читання.

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Шановний Сергію Володимировичу!  Я хотів  би  вам  зачитати  листа  Кабінету  Міністрів,  підписаного Прем'єр-міністром   Валерієм   Павловичем  Пустовойтенком,  такого змісту:  "Кабінет Міністрів  звертається  з  проханням  прискорити розгляд  проекту Закону про лізинг,  прийнятого Верховною Радою 16 вересня в  другому  читанні.  Необхідність  термінового  прийняття зазначеного  закону  зумовлена  нагальною  потребою  законодавчого регулювання лізингових відносин як  важливого  чинника  підвищення ефективності   підприємницької   діяльності,  створення  умов  для залучення інвестицій у виробничу сферу та пожвавлення  виробництва в цілому.

     Вирішення цього  питання  особливо  актуальне для підприємств агропромислового комплексу.  Врегулювання лізингових  відносин  до початку    весняно-польових    робіт    дасть    змогу   поліпшити матеріально-технічне забезпечення та  оздоровити  фінансовий  стан сільськогосподарських товаровиробників".

     Переважну більшість   зауважень,  які  надійшли  до  третього читання,  враховано.  Та  при  реалізації  цього   закону   можуть виявитися  якісь  інші не враховані моменти.  Створення лізингових фондів, компаній, організаційних структур, оскільки це нова справа для   України,   може  викликати  потребу  в  якихось  уточненнях, доповненнях,  і ми чи наші наступники зможуть внести в  цей  закон відповідні  корективи.  А  сьогодні  можна  було б прийняти його в третьому читанні.  Немає заперечень?  У авторів  зауважень  немає? Немає.

     Тоді ставлю  на  голосування  цей  закон у цілому як документ Верховної Ради.

     САС С.В. Комітет просить підтримати.

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 227. Прийнято.

     Дякую.

     _______________

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо  лізингу сільськогосподарської  техніки   вітчизняного   виробництва).   На трибуну запрошується Кравчук Володимир Іванович,  заступник голови Комітету з питань агропромислового комплексу,  земельних  ресурсів та соціального розвитку села.

     КРАВЧУК В.І.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального   розвитку   села   (Білоцерківський  виборчий  округ, Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги!  Передусім хочу нагадати,  що кожний раз, коли розглядався проект Закону про лізинг, ми вимагали щоб закон був прив'язаний до конкретної економіки.  Я вдячний вам за те,  що минулого разу було прийнято рішення розглядати проект Закону про  лізинг  у  блоці  з проектом Закону щодо стимулювання лізингових операцій.

     На наш  погляд,  першим і найбільш актуальним у цьому плані є лізинг  сільськогосподарської  техніки  вітчизняного  виробництва. Нагадаю  деякі  цифри.  Щорічна  потреба  в  сільськогосподарській техніці  для  сільгоспвиробників  оцінюється  в  сумі  близько   9 мільярдів гривень. На жаль, до кінця 1997 року фактична реалізація становитиме лише 500-600 мільйонів гривень,  тобто ми  продамо,  а селяни  придбають  у  20 разів менше,  ніж потребують.  Саме через неплатоспроможність сільгосппідприємств  зменшилася  реалізація  і відповідно виробництво сільськогосподарської техніки,  повторюю, у 15-20 разів.

     Наслідки зменшення     рівня     технічного      забезпечення агропромислового  комплексу  всім відомі,  і,  думаю,  перспективи непередбачувані.

     Чи є  варіанти  виходу   з   цієї   ситуації?   Варіант,   що пропонується, грунтується не тільки на світовому досвіді, але й на вітчизняному.  Наведу приклад.  У 1997 році вісім видів  продукції наших  машинобудівних заводів пропонувалися для придбання селянами в рахунок держзамовлення  на  зерно.  Заводи  уклали  контракти  з сільгоспвиробниками  на  загальну  суму 170 мільйонів гривень,  і, незважаючи на те що було профінансовано лише 80 мільйонів гривень, це сприяло приросту в сільськогосподарському машинобудуванні на 18 відсотків за дев'ять місяців.  Тобто ще раз переконуємося в  тому, що    стан    справ   у   сільгоспмашинобудуванні   залежить   від платоспроможності нашого покупця - сільгоспвиробника.

     Лізингові операції здійснюються згідно з  відомою  схемою,  а саме:  завод-виробник  -  лізингова  компанія  як  лізингодавець - лізингоодержувач (сільськогосподарське  підприємство).  Але  після прийняття   закону   виникають   два   питання,   які   потребують розв'язання.

     Перше. Згідно  з  податковою  системою,  затвердженою   нами, вартість   продукції,   яка   передається  в  лізинг,  автоматично збільшується на 80 відсотків.  Наприклад, трактор коштує 100 тисяч гривень.  Якщо  лізингова компанія візьме кредит під 40 відсотків, нарахується 20 відсотків ПДВ і 10 відсотків за лізингові операції, то автоматично вартість трактора підніметься на 80 відсотків.

     Я розумію,  що вирішити питання можна було б,  надавши пільги чи дотації сільгоспвиробнику.  Тоді він просто міг би придбати  цю техніку.  Та  ви  знаєте,  в  якому  становищі  перебувають  тепер сільгоспвиробники і яка ситуація із кредитами для них. Тому ми, як це робиться в усьому світі,  близько 30 відсотків техніки все одно змушені пропускати через лізингові компанії.  І у  зв'язку  з  цим перше, що треба зробити, - це надати пільги лізинговій операції.

     Саме для  лізингу  сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва пропонується внести доповнення до статті 7 Закону  про оподаткування   прибутку   підприємств   такого   змісту:  "Об'єкт оподаткування    лізингодавця    сільськогосподарської    техніки, обладнання   для   переробки  сільськогосподарської  продукції  та запасних частин до неї,  вироблених на вітчизняних  підприємствах, зменшується  на  10  відсотків  від суми інвестицій лізингодавця в об'єкт лізингу".

     І друге. Лізинговим компаніям треба формувати оборотні кошти. Ми  вже  розглядали  в  першому  читанні проект бюджету,  і там не передбачено державного лізингового фонду, а він потрібний. Тому ми пропонуємо  (це  друге  доповнення) зменшити на десять відсоткових пунктів ставки оподаткування прибутку банків, інвестиційних фондів і  компаній  по  операціях,  пов'язаних з інвестуванням фінансових ресурсів  за  договорами   фінансового   лізингу   на   вітчизняну сільськогосподарську    техніку,    обладнання    для    переробки сільськогосподарської продукції та запасних частин до неї.

     Ми переконані, що внесення таких двох доповнень до Закону про оподаткування  прибутку  підприємств  дасть  можливість  поповнити оборотні кошти лізингових компаній,  відмовитися  від  кредитів  і відповідно зменшити вартість техніки, яка передбачається в лізинг.

     Шановні колеги!  Прошу  підтримати цей проект закону й ще раз нагадую,  що ми пропонуємо внести  зміни,  які  стосуються  тільки лізингу сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

     Володимире Івановичу,   ви   сказали,   що  пільги  надаються лізинговим операціям.  Це не  зовсім  коректно.  Пільги  надаються суб'єктам  лізингових  операцій.  Тож  поясніть,  будь ласка,  хто матиме вигоду:  посередник (лізингова компанія), завод-виробник чи той, хто користується лізингом, хто орендує техніку?

     КРАВЧУК В.І.  Олександре Олександровичу,  дякую за те,  що ви мене виправили.  Але так теж,  мабуть,  не можна ставити питання - хто   конкретно,  чи  завод,  чи  сільгоспвиробник,  чи  лізингова компанія.  Це замкнутий  цикл,  і  все  треба  розглядати  саме  у замкнутому циклі.

     ГОЛОВА. Тим паче поясніть, яку вигоду матиме кожен.

     КРАВЧУК В.І.   Звичайно,  лізингова  компанія  від  зменшення ставки оподаткування прибутку.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Депутат Степенко ставить запитання (Шум у залі). У мене так записано... Прошу вибачити.

     Депутат Чернявський. Будь ласка.

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Раз записався, і то ви хотіли відібрати слово, не знаю чому.

     Володимире Івановичу,  ви не гірше від мене знаєте  становище із  забезпеченням  сільськогосподарських  виробників технікою - не має  значення,  чи  це  фермери,  чи  це  колективні  чи  державні підприємства.  Я  розумію,  що,  не  прийнявши  цей  закон,  ми не поліпшимо становище.  Та,  з другого боку,  не забезпечивши роботу сільськогосподарського машинобудування, ми не зрушимо з місця інші галузі - не тільки в сільськогосподарському  виробництві,  а  й  у промисловості.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  поліпшаться  справи із технічним забезпеченням господарств України після прийняття  цього Закону про лізинг?

     КРАВЧУК В.І.  Справді  (я говорив про це у своїй інформації), ситуація  надзвичайно  складна.  Сільгоспвиробник  став  практично банкрутом  і  не може придбати техніку.  А оскільки немає покупця, зупиняються  наші  заводи.  Передача  техніки  в  лізинг  допоможе розімкнути це коло й сприятиме певним зрушенням.

     Я вже  казав  про  потребу  в  сільськогосподарській техніці. Щорічно близько 9  мільярдів  гривень  треба,  щоб  нам  відновити технічний  потенціал в агропромисловому комплексі.  Якби хоч 20-30 відсотків техніки від цієї потреби пустити по лізингу,  то це дало б   величезний  ефект  як  у  сільському  господарстві,  так  і  в сільгоспмашинобудуванні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Товт.

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Шановний  Володимире Івановичу!  Я продовжу запитання,  яке ставив Олександр Олександрович.  Я не бачу зв'язку між зменшенням податку на  прибуток  і  зменшенням  вартості  послуг,  так  само  як  між зменшенням податку на прибуток і збільшенням оборотних коштів  тих підприємств.  По-моєму,  економічними  розрахунками  це буде важко довести.

     І таке загальне запитання.  Як ви вважаєте,  чи ми повинні  й далі дотримуватися такої практики, коли після прийняття загального закону приймаємо дватри закони специфічних,  під окрему галузь або під окремий вид діяльності.  Я вважаю цю нашу практику хибною.  Як ви до цього ставитеся?

     Дякую.

     КРАВЧУК В.І.  Дякую.  Спочатку відповім на  друге  запитання. Справа  в  тому,  що  загальний Закон про лізинг нічого не дає.  У різних словниках і навіть  у  Законі  про  оподаткування  прибутку підприємств  є  тлумачення  поняття  лізинг.  Але  закон,  який ми сьогодні прийняли, повинен дати поштовх до розв'язання хоч якихось проблем в економіці.  А найнагальнішими проблемами нашої економіки є    дві    -    сільгоспвиробництво    і     сільськогосподарське машинобудування, які взаємопов'язані.

     Минулого разу, я вважаю, було прийняте дуже розумне рішення - негайно  внести  зміни  до  Закону  про   оподаткування   прибутку підприємств, які випливають із Закону про лізинг. Далі відтягувати вирішення      проблем       сільського       господарства       й сільгоспмашинобудування  вже  не  можна.  Через  місяць-два  треба виходити в поле,  а жоден завод сільськогосподарської  техніки  не знає, скільки її в нього замовлять, скільки зможуть купити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів України. Шановний колего, скажіть, будь ласка, яке співвідношення між якістю техніки, про яку ви говорите, і ціною порівняно із закордонною технікою?

     Дякую за відповідь.

     КРАВЧУК В.І.  Це,  мабуть,  три зовсім різні питання, але між якістю,  ціною і тим,  що ми розглядаємо, є пряма залежність. Ви ж розумієте,  що коли не буде руху техніки,  не буде її виробництва, то про яку якість можна говорити?  І ви, мабуть, чудово знаєте, що ливарні цехи в нас працюють не в постійному режимі,  а два-три дні на місяць.  То про яку якість можна  говорити?  Обсяг  виробництва явно впливає і на якість техніки, і на її ціну.

     А щодо порівняння з іноземною технікою, порівняння ціни, то в попередньому законі ми передбачили нормальні  умови  щодо  лізингу іноземної   техніки.   Усе   це   вирішується   згідно   з  чинним законодавством.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Мішура.

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Центральний виборчий округ,  Кіровоградська  область). Прошу передати слово депутату Шаланському.

     ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую.  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановний доповідачу!

     Те, що сільськогосподарський виробник став  банкрутом,  -  це наслідок,  так  би мовити,  недолугої аграрної політики,  адже від зміни форми власності  коштів  не  додається.  А  щодо  пільг  для сільськогосподарського  виробника і фінансування посівних робіт та збирання врожаю,  то на практиці якісь пільги чи  кошти  надаються посередникам, господарства не допускаються до реальних грошей.

     І згідно з цим законопроектом пільгу отримує лізингодавець, а конкретний  виробник  сільськогосподарської  техніки  і  той,  хто користуватиметься тією технікою, знову залишаються за бортом.

     Ми підтримали   джондірівську  фірму,  схваливши  відповідний проект,  і дали можливість  нажитися  посередникам.  Як  у  даному законопроекті вирішується це питання?

     Дякую.

     КРАВЧУК В.І.  Я цілком згоден із тим, що ви сказали. У нас із вами одне розуміння цього питання. Ви знаєте, що через день-два ми розглядатимемо  проект  бюджету.  І  якби  в  ньому  був рядок про державний лізинговий фонд,  то я погодився б з  вами  на  всі  сто відсотків,  тому що відразу відпало б 40 відсотків плати за кредит і  вартість  техніки,  яка  виходить  із  заводу  і  потрапляє  до селянина,  збільшилася  б  лише  на 10-15 відсотків,  а їх виплата розтяглася б на п'ять років.

     Та ви знаєте,  що в проекті бюджету цього немає і реально  не буде.  Тому треба шукати інший вихід, тобто залучати для оборотних коштів лізингових компаній інший капітал і таким чином замикати це коло.

     Тепер стосовно  "Джон  Діра"  і  посередницької компанії.  Ми годуємо чужого посередника, це так. Та коли йдеться про вітчизняне сільськогосподарське виробництво,  я вас ще раз прошу й переконую, що посередника треба підтримати. Наведу конкретний приклад.

     Скажімо, вартість майбутнього зернозбирального комбайну "Лан" становитиме  близько  150 тисяч гривень.  Якщо ми вкладемо тих 150 тисяч у виробництво комбайна,  то фактично майже 50 тисяч  гривень піде в бюджет. Розумієте? Піде в бюджет.

     І якщо  ми  за  рахунок  виробництва  поповнюємо  бюджет,  то пільги, що пропонуються в цьому проекті закону, становитимуть лише десяту частину, але це дає змогу закрутити механізм, вкласти кошти у виробництво і від виробництва мати надходження в бюджет.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я доповню, якщо ви не заперечуєте, Анатолію Миколайовичу  і  Володимире Івановичу.  Багато сільгоспвиробників, зокрема керівники господарств,  звертаються  з  приводу  того,  що посередники,  захопивши у свої руки техніку,  найчастіше імпортну, тепер  просто  викручують  руки  сільгоспвиробнику,  знаючи   його фінансове  становище  і  неможливість  придбати  паливо  тощо.  Це фактично ще одна петля на шиї виробника.

     Та в даному разі  йдеться  про  вітчизняне  виробництво,  про техніку,  яка  може  випускатися  в нас.  Це,  по суті,  бюджетний кредит.  Ми не добираємо до бюджету певну частину грошей, щоб дати можливість виробнику сільгосптехніки випустити її, а господарствам

- використати, так би мовити, з користю для справи.

     Логічно було  б  запропонувати  створення  такого   фонду   в бюджеті. Проте ми знаємо, як наповнюється бюджет і як витрачаються ці кошти. Тож краще закласти таку норму: не добирати до бюджету, а дати стимул для тих, хто в цій операції зайнятий, щоб він працював на   наші   підприємства,   на   виробництво   і,   зокрема,    на сільгоспвиробника.   Але   в  межах  визначеного  кола  лізингових операцій,  техніки в обсягах,  контрольованих Кабінетом Міністрів, під відповідальність Кабінету Міністрів.  Гадаю, це все можна було б збалансувати потім в інтересах бюджету.  Бо комітет наш висловив цілком  слушні зауваження,  через які не підтримує цю ідею.  Проте іншого виходу в нас,  мабуть,  просто немає, бо ми тоді чекатимемо надходжень  до бюджету з виробництва,  яке стоїть,  а того бути не може.

     Із таких міркувань я підтримав би цей проект і хотів би,  щоб ви теж на це зважили.

     Володимире Івановичу, сідайте на місце.

     На виступ  першим  записаний  Степенко Василь Іванович.  Будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановні  товариші!  Я  детально  займався  цим питанням,   ним   і   у  Спілці  вітчизняних  товаровиробників  ми займалися.  Я дуже просив би вас підтримати проект, який доповідав сьогодні Володимир Іванович.

     Тут сьогодні  ставили  запитання  про співвідношення якості і ціни вітчизняної та зарубіжної техніки.  Як людина,  що добре знає це  питання,  кажу вам,  що наші машини,  механізми,  обладнання в принципі не можуть конкурувати із зарубіжною технікою,  тому що ви знаєте,  як  ця  галузь  розвивалась у нас,  на жаль,  до останніх часів. Сьогодні вона, можна сказати, взагалі не розвивається.

     Проте в нас є конкурентоспроможна техніка (на нараді,  в якій брали  участь і ви,  Олександре Олександровичу,  про це було чітко сказано),  зокрема грунтообробна.  Наш товаровиробник поки  що  не може  придбати  техніку,  тому треба дати йому можливість взяти цю техніку в лізинг і забезпечити її обслуговування. Якщо ми цього не зробимо,  то про те,  щоб із кимось там змагатися,  не може бути й мови.

     Вдумайтеся, Сполучені  Штати  Америки  за  рахунок  того,  що везуть  нам  із  Техасу раму й бункер,  створили додатково мільйон робочих місць! Хто ж там радітиме, коли ми будемо виробляти щось у себе?  Ми  повинні,  нарешті,  зрозуміти,  що "Лан" - це 117 тисяч робочих місць,  Харківський тракторний завод - це більше 50  тисяч робочих місць.  Можна довго перераховувати.  Тому я вважаю,  що це обов'язково треба робити.

     І ще одне.  Те,  про що говорив Володимир Іванович. Звичайно, якщо  передбачити в бюджеті державний лізинговий фонд,  то відразу відпаде 40 відсотків.  Можна зняти ПДВ - 20 відсотків.  Це в наших силах,  якщо  ми  дбаємо  про  власного виробника.  Залишаються 10 відсотків за лізингові  операції.  Якщо  це  державний  лізинговий фонд,  то треба зафіксувати,  скільки відсотків брати за лізингові операції. Можливо, не 10 відсотків, а три чи два залежно від того, скільки   техніки   братиметься  в  лізинг  і  скільки  буде  оцих лізингових компаній.  Я вважаю,  що до цієї справи потрібен чіткий державний підхід.

     Звичайно, цей закон у принципі нічого не дасть,  хіба що буде якась  віддушина.  Тому  прошу,  шановні   колеги,   в   комплексі розглянути  (я  вносив  пропозицію  в письмовій формі,  Олександре Олександровичу) проблеми агропромислового комплексу.  Повірте,  ні машинобудівний  комплекс,  ні  інші без сільського господарства не піднімуться.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Моцпан. Будь ласка. За ним - депутати Семенюк і Ярошинський.

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской  партий  Украины.  Уважаемый  Александр   Александрович! Уважаемые  коллеги!  Осенью  1994 года по инициативе бывшего главы администрации  Донецкой  области,  тогда  председателя  областного совета,   Щербаня   Владимира  Петровича,  а  также  председателей районных  советов  сельских   районов,   ставших   потом   главами администраций,  в  частности  главы  администрации  Амвросиевского района Пономарева Ивана Дмитриевича,  ныне председателя областного совета, активно внедрялись так называемые американские технологии.

     Суть такова.   На  условиях  товарного  кредита  американская частная фирма "Монсанта" через  своего  посредника  на  украинском рынке  корпорацию "Агродон" (это совместное украинско-американское предприятие,  штаб-квартира  в  городе   Донецке)   под   гарантии правительства   предоставляла   сельскохозяйственным  предприятиям области сеялки,  гербициды,  семена,  опрыскиватели  американского производства.  В частности, в 1995 году товарный кредит составил 1 миллион 744 тысячи  долларов  по  Амвросиевскому  району  Донецкой области.  В  1996  году  - 822 тысячи долларов,  в 1997 году - 260 тысяч долларов.  Итого 2 миллиона 826  тысяч  долларов.  Хозяйства должны были рассчитываться выращенными семенами подсолнечника.

     На сегодняшний  день  долг  некоторых хозяйств Амвросиевского района  составляет:  КСП  "1  Мая"  -  145  тысяч  долларов,   КСП "Металлист"  -  160  тысяч  долларов,  имени  Горького - 112 тысяч долларов,  "Россия" - 95 тысяч долларов,  КСП имени Мичурина -  66 тысяч долларов.  А в целом по району - 1 млн.  172 тыс.  долларов. Перспектива возврата - ноль.

     С 15  ноября  корпорация  "Агродон"  предупредила   хозяйства района  о  необходимости  погашения  долга в полном об еме,  иначе будут применены штрафные санкции.  Вот конкретный пример доведения сельского хозяйства Украины до полного развала.

     Между прочим,   наши   товаропроизводители,   я   согласен  с депутатом    Степенко,    способны    производить     пусть     не высококонкурентную  технику,  но  аналогичного  образца  по  ценам минимум в два раза дешевле.

     Поэтому я поддерживаю предложение о предоставлении  налоговых льгот    суб ектам   предпринимательской   деятельности,   занятым производством отечественной сельскохозяйственной техники. Но хотел бы,    уважаемый    Александр    Александрович,   чтобы   выступил представитель  Комитета  по   вопросам   финансов   и   банковской деятельности  и четко сказал,  кому будут предоставляться льготы и какой будет контроль в конечном итоге.

     20 ноября  Верховный  Совет  поддержал   предложение   группы депутатов  направить  депутатский  запрос  главе  правительства по вопросу налоговых льгот.  И мы предупредили,  что  если  не  будет полного   перечня   суб ектов   предпринимательской  деятельности, которым предоставляются налоговые льготы (а они составляют чуть ли не  половину всей доходной части бюджета),  мы не будем голосовать за бюджет. До сих пор такой информации нет.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Ярошинський.

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги народні депутати!  Ми в комітеті уважно  розглянули  цей  законопроект і пропонуємо прийняти його в першому читанні,  щоб можна було рухатися далі й  дати  можливість нашим    товаровиробникам   використовувати   сільськогосподарську техніку вітчизняного виробництва.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.  Будь  ласка.  Будьте  так  само лаконічні, як і Валентина Петрівна.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська    область).    Українська    республіканська   партія, Національний фронт.  Шановні народні депутати!  Я також  підтримую думку   частини   депутатів  стосовно  того,  що  частково  з  цим законопроектом можна було б погодитися.  Одначе чи не задумувалися ви   над   таким   питанням:  що  дає  безпосередньо  українському сільгоспвиробникові поява цього закону,  який передбачає податкові пільги   для   посередника?  Нічого,  крім  того,  що  утворюються зацікавлені  структури,  які  матимуть  певні  пільги  за  рахунок українського споживача.

     Що дає цей законопроект споживачеві? Чи збільшиться внаслідок його прийняття кількість споживачів сільськогосподарської  техніки і  чи  стане  багатшим  і платоспроможним цей споживач,  чи матиме які-небудь податкові пільги згідно з цим законом  сам  виробник  і сам споживач? Відповідь на ці запитання однозначна: звичайно, ні.

     Треба говорити   прямо,  що  цей  закон  дасть  змогу  певним посередницьким структурам, як би ми їх не називали, отримати певні податкові  пільги  й  наживатися на тих операціях,  не вкладаючи в безпосереднє  сільськогосподарське  виробництво  ні   йоти   своїх коштів.

     А завдання  стоїть  інше:  забезпечити  приплив  капіталів  у виробництво  сільськогосподарських  машин  та  надати   можливість виробництвам розвиватися й випускати дешеву продукцію. Цього, як я вже говорив із цієї трибуни,  можна досягти зовсім іншим шляхом  - встановивши  низькі  податки та законодавчо нижчі кредитні ставки, припинивши маніпуляції з цінами на так званих  товарних  біржах  і так далі.

     Якщо ми  за  розвиток  вітчизняного  виробництва  - і не лише кричимо,  а справді хочемо,  щоб наші сільськогосподарські  машини потрапляли  до  сільських  споживачів,  -  то  повинні вирішити це питання комплексно,  а не в тих частковостях, які пропонуються. Бо інакше  старі  депутати  в новій Верховній Раді створять комісію з перевірки лізингових компаній і  горлатимуть  на  всю  Україну,  а депутати - наші наступники слухатимуть емоційну балаканину.

     Отже, я      пропоную:      скасувати      для     виробників сільськогосподарських машин потворне ПДВ як перший крок  до  того, щоб встановити для всіх виробників низькі податки, низькі кредитні ставки,  збалансувати  ціни.  Бо  інакше  всі  ці  пільги   будуть використані не тими, про кого ми сьогодні піклуємося.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Я ще раз звертаюся до всіх депутатів. Будьте коректними у своїх висловлюваннях.  Депутати наступного  скликання говоритимуть так,  як і ми,  а не горлатимуть. Хоч окремі такі є й тепер, але то ми між собою розберемося.

     Перед тим  як  ставити  законопроект  на  голосування,   хочу звернути  увагу  на одну обставину.  Ідеться про потребу створення оборотного    фонду,    який    дав    би    змогу    закуповувати сільськогосподарську  техніку  на  заводах  і  на умовах розтрочки пропонувати її сільгоспвиробнику для використання.

     Найкраще було  б  за  рахунок  державного  кредиту   створити відповідний фонд,  щоб можна було це робити.  Держава не здатна на таке,  тому ми звертаємося  до  всіх  учасників  цього  процесу  з пропозицією.  Ми даємо стимул: 10-процентне зниження оподаткування прибутку на таких операціях,  якщо цей  прибуток  використовується для інвестування власного виробника.

     Тут немає ніякої загрози щодо використання імпортної техніки. Імпортна  техніка  працює  як  і  працювала   в   того,   хто   її використовуватиме.  Тож  чим  скоріше  працюватиме цей закон і цей принцип,  швидше витискатиметься  з  внутрішнього  ринку  імпортна техніка  або  буде  відповідна конкуренція.  Я підтверджую те,  що сказав Василь Іванович Степенко.  Ми  зустрічалися  з  виробниками українських  сільгоспмашин,  було  78 керівників підприємств,  які наполегливо просять підтримати цю пропозицію.

     Зрозуміле застереження   Комітету   з   питань   фінансів   і банківської   діяльності   стосовно  того,  що  не  визначено  сум очікуваних втрат  бюджету.  Та  оскільки  уряд  зацікавлений  і  в бюджетній    позиції,    і    в    розвитку   сільгоспвиробництва, машинобудування,  він  контролюватиме  ці  операції  щодо  певного переліку  техніки  і  в  певних  обсягах.  Тобто  це контрольована позиція.

     І, нарешті,  про  державний  лізинговий   фонд.   Тут   немає застережень, що хтось буде окремо наживатися на цьому.

     Я просив   би   підтримати   цей  проект  і  ставлю  його  на голосування (Шум у залі). Будь ласка, зніміть голосування.

     Від комітету - депутат Сокерчак. Зауваження комітету у вас є.

     Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський виборчий округ,  Одеська  область).  Шановні  народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності двічі розглядав проект,  поданий трьома народними депутатами,  і  дійшов висновку, що не все в ньому так, як нам хотілося б.

     Мета цього  законопроекту  -  стимулювати  збільшення  обсягу лізингових операцій.  Та із змісту  цих  поправок  до  Закону  про прибуток  підприємств  випливає,  що  пільга  фактино  дається  не виробничникам,  а насамперед банкам.  І через те Комітет з  питань фінансів   і   банківської   діяльності   пропонував   розробникам законопроекту перш ніж вносити його  на  перше  читання,  усе-таки підправити ці норми, подивитися, яким чином через експертизу можна було   б   зробити   так,   щоб   пільги   отримували    передусім підприємства-лізингодавці.  На  жаль,  цього не було зроблено.  Ми навіть намагалися створити  робочу  групу,  яку  очолював  депутат Сушко.

     Була й  інша  пропозиція  -  внести  поправки  до  Закону про податок на додану вартість,  щоб застосувати  нульову  ставку  для підприємств,  які виробляють сільськогосподарську техніку, і таким чином  залишити  20  відсотків  оборотних  коштів   для   розвитку виробництва цих підприємств. На жаль, і це не було прийнято.

     Ви самі розумієте,  що, даючи банкам цю пільгу - зменшення на 10  відсотків  ставки  оподаткування  прибутку,  -  ми  скорочуємо надходження в бюджет. А чому не закласти в бюджет усі надходження, які йдуть від банків,  що фінансують  підприємства,  і  з  бюджету давати   ці   кошти,  а  не  навпаки  -  якщо  банк  займатиметься кредитуванням, то залишати їх йому.

     У такому разі пільгу отримує тільки банк, це всім зрозуміло.

     Ми вважаємо, що треба було б шукати якийсь інший шлях у цьому напрямі.  Хіба  банки  дають  кредит  за  нижчими  ставками  в цій ситуації?  Не дають.  Кредит дається під ті самі процентні ставки. Ніякого пільгового кредиту немає.  Водночас отримують такий стимул

- 10 процентів від прибутку. Це перше.

     Друге. Ми,  Володимире  Івановичу,   всетаки   говорили   про макроекономічні показники, про те, що втратить бюджет і що зрештою отримає в результаті  оцих  фінансових  кредитів  через  лізингові операції. На жаль, у нас цих розрахунків немає.

     Тому перш ніж голосувати за цей проект, я хотів би, як і інші народні депутати,  почути,  як вирішуватимуться ці питання. Обійти ці питання просто неможливо.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Дуже хорошу пропозицію вніс і Вячеслав  Михайлович.  Але  я  хотів  би  сказати  ось  що. Минулого  року  ми  передбачили в бюджеті,  якщо не помиляюся,  10 мільйонів гривень  на  розвиток  комбайнобудування,  так?  Скільки використано?   Якщо   не   помиляюся,  1  мільйон  гривень.  Тобто передбачити в бюджеті можна, але знову нічого ніхто не одержить. А тут   ідеться   про  те,  щоб  усі  учасники  цієї  операції  були зацікавлені в тому, щоб працювати у відповідному напрямі.

     Однак є застереження депутата Сокерчака,  дуже розумне,  дуже правильне.  Тому пропонується прийняти проект у першому читанні, а до другого читання нехай депутат Кравчук  дасть  перелік:  такі-то трактори,  такі-то заводи, стільки-то тракторів, така-то компанія, такі-то операції,  такі-то суми, такі-то втрати або надходження до бюджету  і  разом із Кабінетом Міністрів запропонує доопрацьований проект.  Тоді ми приймемо остаточно цей документ. А сьогодні треба дати змогу далі працювати над цим документом,  тобто прийняти його в першому читанні. Депутат Сокерчак правильно сказав.

     Слово надається Віктору Івановичу Суслову. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Обратите  все-таки внимание  на  то,  что Комитет по вопросам финансов этот проект не поддержал.  Не потому,  что мы не хотим стимулировать лизинг, а по другой причине.  Проект недостаточно грамотно выписан.  Над ним не работали ни  экономисты,  ни  юристы.  Начинаем  читать:  "Об'єкти оподаткування   лізингодавця..."  Ну,  очевидно,  имеется  в  виду прибыль.  Кто такой "лізингодавець"?  Им может быть не обязательно производитель: и банк может быть, и лизинговая компания.

     Потом: "зменшується  на  10  відсотків  від  суми  інвестицій лізингодавця!.." Что  такое  инвестиция  "лізингодавця",  как  это понимать?  Этих же понятий нет!  Мы примем закон,  а кто и как его будет потом трактовать - абсолютно непонятно. И так далее.

     По следующему пункту понятно: "Зменшується на   10   відсоткових  пунктів  ставка  оподаткування прибутків   банків".   Причем:   "по   операціях,   пов'язаних   з інвестуванням фінансових ресурсів". Простой денежный перевод банка относится к таким операциям, связанным с инвестированием, или нет? Что такое эти операции?  Ничего не определено:  нет ни понятий, ни расчетов,  ни отработки,  ни вообще грамотной подготовки  проекта. Комитет  его  не поддержал,  но он вносится на пленарное заседание Верховной Рады. Конечно же, такой проект не может быть принят.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Віктор Іванович висловив свою думку.  Ви бачите, саму ідею він підтримує,  тільки каже,  що її треба виписати економічно грамотно.  Мене трохи дивує,  тому що у підготовці  цього  проекту нібито брав участь доктор економічних наук.

     Але у  зв'язку  з  цим я просив би (Шум у залі)....  все-таки підтримати ідею прийняття цього документа в першому читанні.  А до другого  читання  - ми подивимося...  Якщо буде все виписано,  всі дефініції будуть визначені,  будуть подані всі розрахунки, тоді ми приймемо  його  остаточно.  А  поки що треба дати змогу комітетові доопрацювати цей документ. Так?

     Ставлю на голосування пропозицію про прийняття цього  проекту в першому читанні.

     "За" - 171 (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Проголосувати  ще раз?  Будь ласка,  ще раз ставлю цю пропозицію на голосування.

     "За" - 183. Пропозиція не підтримується.

     Хвилиночку! Прошу уваги!  Я звертаюся до авторів розробки,  в даному  випадку  -  до  Кравчука  Володимира Івановича,  депутатів Вітренко і Марченка.  Ви  розумієте,  хорошу  ідею  можна  підняти високо,  але  без відповідної підготовки вона може просто впасти і розбитися!..   Над   кожним   проектом   документів   (особливість законодавчої  роботи  в тому і полягає!) треба ретельно працювати. Треба зробити так,  щоб у ньому було все зрозуміло.  Всім щоб було зрозуміло!

     Тому я прошу проголосувати доручення: Володимиру Івановичу  Кравчуку  разом  із   фінансовим   комітетом підготувати  цей  документ  на  повторне перше читання.  Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

     "За" - 233. Прийнято.

     Будь ласка,  розпишіть усе як слід, щоб не виникало запитань, і тоді ми проголосуємо проект за скороченою процедурою.

     ------------

     Слухається проект  Закону України про внесення змін до Закону України  про  джерела  фінансування  дорожнього  господарства.  На трибуну запрошується Віктор Іванович Суслов. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов и банковской  деятельности  вносит  для  рассмотрения  во втором  чтении проект закона Украины о внесении изменений к Закону Украины об источниках финансирования дорожного хозяйства  Украины. У  этого  проекта  достаточно  сложная  судьба.  Борьба  интересов продолжается уже на протяжении нескольких месяцев,  после того как законопроект  был  принят  в  первом  чтении.  В связи с этим хочу напомнить о сути дискуссий.

     Проект подготовлен   Комитетом   по   вопросам   финансов   и банковской   деятельности   по  инициативе  комитета.  Цель  этого законопроекта состоит в том, чтобы уменьшить об ем налогообложения предприятий  путем  изменения  источников финансирования дорожного фонда.  При этом у авторов проекта не было,  конечно  же,  никаких сомнений  в  том,  что  фонд  для строительства и содержания дорог должен быть сохранен,  но 1,2 процента отчислений в фонд от об ема реализации  -  это,  конечно  же,  плохой налог,  который платится независимо от результатов хозяйственной деятельности  предприятий, а  поэтому  является  одним  из способов из ятия оборотных средств предприятия.

     Проект закона,  принятый в первом чтении,  предполагал другие источники формирования дорожного фонда.  Это те источники, которые обычно используются и в других  странах  мира,  когда  реализуется принцип:  кто ездит по дорогам, тот и платит за их содержание. Это налоги с нефтепродуктов,  с  собственников  транспортных  средств, налог с импорта автомобилей,  который уплачивается при их ввозе, и некоторые другие платежи.

     В связи с тем что законопроект был  принят  только  в  первом чтении,  а не окончательно, Верховная Рада Украины приняла решение о продлении на 1997 год  ранее  существовавшей  системы  сборов  в дорожный фонд.

     Процесс согласования  проекта  для  принятия  его  во  втором чтении был длительным. Возражения по источникам формирования фонда поступили главным образом от Укравтодора,  Министерства транспорта и  Комитета   Верховной   Рады   по   вопросам   транспорта.   Все соответствующие предложения внесены в сравнительную таблицу.

     На сегодня ситуация такая. В проекте Закона о Государственном бюджете на 1998 год предусматривается  поступление  отчислений  от сбора  на строительство,  реконструкцию,  содержание автомобильных дорог общего пользования  в  соответствии  с  ранее  действовавшим законодательством.

     Известно, что   если   мы   не   примем  сейчас  изменения  к законодательству либо не примем данный законопроект, то отчисления в дорожный фонд начиная с 1 января 1998 года перестанут поступать.

     Поэтому Комитет    по    вопросам   финансов   и   банковской деятельности вынужден был пойти на компромиссы  и  согласиться  на продление действующего порядка уплаты сбора в дорожный фонд еще на два  года,  до  1  января  2000  года.  При  этом  закон,  который предлагается  сейчас  принять,  предлагается ввести в действие с 1 января 2000 года.

     В 1998 году, таким образом, полностью сохраняется действующий порядок.  На  1999  год (вы это видите из заключительных положений проекта закона) предлагается ввести переходный  порядок,  когда  в дорожный  фонд будет зачисляться половина доходов государственного бюджета от акцизного сбора и ввозных  пошлин  на  нефтепродукты  и импортные  автомобили,  но  также  вдвое  будет  уменьшена  ставка обложения об ема реализации предприятий.  Эти величины,  по  нашим расчетам, взаимно покрываются.

     Таким образом,  с  точки  зрения комитета по финансам,  это - максимально возможный компромисс,  который окончательно может быть поддержан  Верховной Радой.  Если никакое решение по отчислениям в дорожный фонд не будет принято,  то,  к сожалению, с 1 января 1998 года  платежи  в  дорожный  фонд  прекратятся.  Думаю,  все  здесь присутствующие понимают, что это недопустимо.

     Есть предложение  депутатов   (мне   это   известно)   данный законопроект  не принимать,  а просто продлить еще на один год тот порядок,  который действовал до сих пор.  С  нашей  точки  зрения, такое решение неприемлемо,  потому что нельзя все время оттягивать принятие закона, надо в конце концов принять закон, который крайне нужен.

     А теперь,  если  нет  общих  замечаний,  я мог бы ответить на вопросы.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу!  Як би ви подивилися на таке.  Тут можливі два варіанти рішення.  Щоб розв'язати собі руки,  спочатку слід  було  б  визначитися  щодо  порядку  фінансування  шляхового будівництва  на  наступний рік,  а потім розглянути закон по суті, оскільки ми повинні враховувати ще й фактор часу.  Щоб  не  вийшло так,  що ми розглядаємо закон,  суперечку затіяли,  витратили день там чи дві години, а виявилося, що ми його не використовуємо зараз і  що  ми не прийняли рішення щодо наступного року.  Тим більше що вводити його пропонується через два роки. Тому як би ви подивилися на  те,  щоб  ми  спочатку прийняли закон про порядок фінансування шляхового будівництва в наступному році,  де був  би  передбачений попередній механізм, а потім розглянули ваш законопроект по суті.

     СУСЛОВ В.І. Александр Александрович, я против этого! Если мы, не приняв закон,  просто сохраним еще на год  действующий  порядок финансирования   дорожного   строительства,   то,  конечно  же,  у противников  закона  появится   возможность   просто   блокировать дальнейшее рассмотрение проекта,  что,  безусловно,  в этом зале и будет сделано.

     Поэтому я  просто  зачитаю  этот  основополагающий  пункт  из "Прикінцевих  положень"  закона:  "Продовжити до 1 січня 2000 року термін дії Закону України про внесення змін до Закону України  про систему оподаткування,  прийнятого 19 квітня 1997 року". Вот когда мы  примем  закон  и  проголосуем  этот   пункт   в   "Прикінцевих положеннях", мы продлим дейстующий порядок еще на два года.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  оскільки це друге читання,  є визначена процедура,  але,  враховуючи специфіку пропозицій, які вже внесені різними комітетами,  я просив би,  щоб коротко висловив свою думку Кожушко Олександр Михайлович у  запитанні  до  Віктора  Івановича. Якщо буде потреба, Валерій Іванович, міністр, теж може висловитися з цього приводу.

     Будь ласка.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  У  вас  есть и мой законопроект.  Он поддержан бюджетным комитетом и Комитетом по вопросам базовых отраслей.

     Я хотел  бы  только  уточнить,  что  по  предложению  Виктора Ивановича  Суслова существующий порядок пополнения дорожного фонда был отменен в феврале этого года.  Мы за четыре месяца  остановили все  дорожное  строительство  и  потеряли  400  миллионов  гривень взносов в дорожный фонд. Сейчас Виктор Иванович предложил продлить этот  порядок  еще на два года,  только обязательно принять закон, проект которого он предлагает.

     Я, например (как и мои  коллеги  по  комитету),  считаю,  что предложение  правительства  мы  уже учли при первом чтении проекта бюджета,  сохранив  прежний   порядок   финансирования   дорожного строительства  на 1998 год.  Учитывая,  что у нас сейчас скопилось более 150 законопроектов,  принятых в первом чтении,  предлагаю не рассматривать  этот  законопроект,  так  как  он не поддерживается правительством.  Я сегодня лично разговаривал с Премьер-министром. Премьер-министр  внес,  кстати,  на рассмотрение Верховного Совета документ  правительства,   который   сохраняет   прежнюю   систему финансирования дорожного строительства.

     Поэтому сейчас  нет  нужды рассматривать данный законопроект. Предлагаю принять законопроект в таком изложении:  "Верховна  Рада постановляє:  у  розділі  ІІ "Прикінцеві положення" Закону України про внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  систему оподаткування,  в  пункті  1,  замість  слів  "1  січня 1998 року" записати "1 січня 1999 року";  в пункті 2 замість  слів  "на  1998 рік"  записати  "на  1999 рік".  Усе.  Три комитета подписали этот законопроект.  И я просил бы вас,  коллеги, проголосовать в первую очередь этот законопроект.

     ГОЛОВА. Череп Валерій Іванович.

     ЧЕРЕП В.І.,   міністр   транспорту   України   (Білопільський виборчий округ,  Сумська  область).  Дякую.  Я  підтримую  на  сто відсотків те,  що пропонуєте ви,  Олександре Олександровичу, і те, що пропонує депутат Кожушко. Ось мої обгрунтування.

     Перше. Ми  в  1997  році  провели  багато  експериментів  над шляховим  будівництвом.  Це  призвело до того,  що ми втратили 400 мільйонів гривень,  і сьогодні практично всі,  хто сидить у  цьому залі,  просять нас домопогти будувати шляхи,  особливо на селі, бо грошей на місцях немає.  Чому не можна погодитися на той  варіант, який  пропонує  Віктор  Іванович Суслов.  У цілому ідеологія,  яку можна буде прийняти через два-три роки,  не заперечується.  Нам  з вами  пропонується  створити  фонди  в  13,5  тисячі  сільських  і селищних рад.  По-перше,  ми  ставимо  в  нерівні  умови  міста  і сільські райони.  Ви ж знаєте,  що в сільських районах промислових підприємств дуже мало,  і там ці  відрахування  будуть  мізерними. Тобто ми цим законом доб'ємо село до кінця.

     Друге. Ви розумієте, зібрати кошти в 13 тисячах 600 сільських радах і конкретизувати це діло через міністерство або комітет - це можна тільки на папері, а реально зробити це неможливо.

     Тому я   пропоную   всім   комітетам   розібратись   із  тією ідеологією,  яку сьогодні пропонує Комітет  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності,  а  на  1998  рік  продовжити  дію нашого закону, тоді ми зможемо працювати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні депутати! Прошу уваги! Хвилинку!

     Зверніть увагу:  хочемо ми того чи не хочемо -  ми  в  даному разі  виступаємо,  представляючи  інтереси або відповідної галузі, або бюджету, залежно від того, хто за що більше відповідає.

     Але за змістом і пропозиція Віктора  Івановича  Суслова  щодо перехідних  положень проекту закону,  і те,  що висловили депутати Кожушко і Череп, - одне й те ж.

     Зрозуміло, що  варіант,  який  пропонує  Віктор  Іванович   у проекті   закону,   повністю   відповідає   Закону   про   місцеве самоврядування і Конституції України.  Тому ми,  звичайно, повинні обрати  цей  шлях.  А,  крім  того,  цим  передбачається зменшення податкового  навантаження  на  виробника.  Тобто  цю  схему  треба підтримувати.

     Але я в даному разі звертаюся до вас тому,  що у вас на руках зараз 300 законопроектів,  а ми більш як 50 або 60 з них  прийняти не зможемо.

     Тому, оскільки  проект,  який  зачитав зараз депутат Кожушко, дає змогу вирішити ці  питання,  не  порушуючи  принципу  розгляду закону,  його можна було б прийняти,  маючи на увазі,  що наступна Верховна Рада остаточно розгляне цей документ.  Бо зараз ми тільки витратимо час і приймемо документ, який, хоча і потрібний, але все одно не працюватиме ще два роки,  якщо ми  буквально  дотримаємося того,  що  пропонує  Віктор  Іванович.  А він,  до речі,  пропонує правильно,  тільки сьогодні у нас просто  немає  часу  цей  проект розглядати.  Я  саме  з  таких  міркувань пропонував би підтримати проект,  який вносять депутати Кожушко і Череп, бо іншого виходу в нас  немає.  Ми  проголосували  за те,  щоб провести обговорення з цього приводу за скороченою процедурою.

     Сергію Владиславовичу,  справа в тому, що ви не були зранку в залі.  Це  проголосовано.  Тому  я  прошу  висловитися за короткою процедурою.  За проект уже висловилися два  депутати.  Хто  проти? Будь  ласка,  депутат Терьохін говорить,  що він проти.  І депутат Радченко також проти.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу!  По-перше,  треба  уважно  аналізувати те,  що нам пропонують уряд  і  депутат  Кожушко.  Обговорюваний  законопроект ніякого відношення до будівництва шляхів у сільській місцевості не має. І це прекрасно всі знають.

     По-друге. У нас був проведений так званий  експеримент,  коли протягом  чотирьох  місяців  дорожний  збір не платився.  А я хочу нагадати,  що цей збір платиться з  обсягів  реалізації  продукції підприємства без урахування його фінансового стану.  Припустимо, у підприємства збитки,  воно витратило більше,  ніж продало,  а  все одно має платити збір до дорожного фонду.  І між іншим,  картотеки заборгованості заводів складаються в першу чергу з цього ганебного податку.

     Так ось,  за  чотири  місяці на початку цього року,  коли цей збір  не   платився,   відбулося   зростання   обсягів   продукції промисловості. Після того як він був введений знову, у нас сталося шалене падіння виробництва.  Тому,  Олександре  Олександровичу,  я взагалі вчинив би рішуче. Не можна зволікати з прийняттям того, що відповідає Конституції.  Дорожний збір не відповідає Конституції і Закону  про  місцеве самоврядування.  Я б цей закон,  проект якого пропонує шановний Віктор Іванович,  ввів би з 1 січня 1998 року. А пропозиція  депутата  Кожушка  неприйнятна ні з економічної,  ні з юридичної точок зору.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу,  рішуче  треба  діяти  в  інших випадках.  Ми  ведемо мову про бюджет,  тому тут треба діяти якраз дуже зважено, обережно, ви це добре знаєте.

     Депутат Радченко. Будь ласка.

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги!  Сьогодні за браком оборотних коштів потерпають  у  своєму розвитку  і  функціонуванні  всі  галузі,  у  тому числі й дорожне господарство.  Я вважаю,  що не можна вирішувати  проблеми  однієї галузі  за рахунок інших галузей,  у яких проблем не менше.  Це не вихід із становища.  Урештірешт у  цьому  питанні  треба  наводити порядок  і  визначати  чітко  джерела формування дорожного фонду і джерела  фінансування  дорожного  господарства.   Тому   я   проти пропозиції  депутата  Кожушка  і  підтримую пропозицію про те,  що розглядати даний законопроект треба сьогодні  й  прийняти  рішення про введення в дію закону з 1 січня 1998 року.

     ГОЛОВА. Ми провели обговорення.  Анатолію Миколайовичу,  будь ласка, Анатолій Миколайович взагалі рідко виступає.

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Артемівський виборчий округ, Луганська  область).  Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый Александр Александрович!  Вообще-то вопрос должен стоять так:  кто ездит,  тот и платит.  Мы упустили  время  по  вине  дорожников  и комитета,  который  возглавляет депутат Кожушко,  и не решили этот вопрос.  Сегодня у нас в  Пенсионный  фонд  платит  тот,  кто  еще работает и выплачивает хоть мизерную зарплату,  а за дороги платит тот,  кто выпускает продукцию, но дорогами не пользуется. Дорожный сбор  не  платят  ни владельцы иномарок,  ни те,  кто осуществляет транспортные перевозки.  Дороги обслуживаются за счет предприятий, которые  сегодня  еле  сводят  концы  с концами.  Мы несправедливо подходим к решению этого вопроса.

     Я много спорил с Виктором Ивановичем,  хотя в  данном  случае его и поддерживаю.  Он сказал на заседании комитета, что надо пока временно сохранить старую схему. Вообще же этот вопрос надо решать коренным образом.  Поэтому я считаю,  что сейчас Виктора Ивановича надо обязательно поддержать,  а дальше просто задуматься над  тем, чем это все закончится.  Вот министр выступает, рассказывает нам о селе.  Но закон-то он не читал!  А надо бы прочитать,  потому  что лоббизм - дело хорошее, но надо смотреть, кто кого лоббирует? Если я лоббирую  производителя,  который  финансирует  бюджет,  систему государственного   устройства  и  социальной  защиты,  я  поступаю правильно.  А если кто-то лоббирует тех,  кто ездит на иномарках и не хочет за это платить, это, я думаю, неправильно.

     Предлагаю поддержать Виктора Ивановича!

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Я теж пропоную підтримати Віктора Івановича.  Але він пропонує ввести закон з 1 січня 2000 року. А я в  даному разі звертаюся до вас усіх:  ви пропонуєте розумні речі, але вони пов'язані знову ж таки з розглядом проекту бюджету.  Якщо ми тільки цю норму приймемо зараз,  то ми повністю зірвемо розгляд проекту бюджету. Всі це прекрасно розуміють.

     Тому оскільки і уряд,  і комітет,  який готував цей документ, пропонують  вводити  цей закон з 2000 року,  то нам треба вирішити спочатку питання про порядок фінансування шляхового будівництва на наступний рік.

     І в  даному  разі Анатолій Миколайович правий.  Звичайно,  це неправильно,  щоб один користувався шляхами, а інший за це платив. Але шляхове будівництво - це щось подібне до служби в армії:  один служить,  а  платять  усі.  Тут  така  річ:  без  розвитку  шляхів сподіватися  на  перспективи в економіці не доводиться.  Очевидно, тут треба шукати якісь середні інтереси.  Але поки що ні уряд,  ні наші  комітети,  в  тому  числі  й комітет,  членом якого є Віктор Іванович,  не пропонують нам,  як пізніше ввести цей закон (Шум  у залі).

     Простіше, ще  раз  кажу,  простіше  те,  що  пропонував зараз депутат Кожушко.  Питання треба розглядати. Запропонований варіант рішення ставлю на голосування. Його вам роздано.

     Голосуйте, будь     ласка,     визначайтеся.    Ці    питання взаємопов'язані.

     "За" - 150. Не підтримується.

     Зараз ми  розглядатимемо  документ  послідовно  у   процедурі другого  читання,  але  в  результаті  його  розгляду ми остаточно будемо приймати те  ж  саме  рішення,  про  яке  я  щойно  сказав. Прикінцевими  положеннями  саме  це ж і передбачається...  Тому що Прикінцевими положеннями це передбачено, ще раз вам кажу. Пропоную подумати ще раз над цим.

     Оголошується перерва до 16 години!