ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 18 л и с т о п а д а 1997 р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  сідайте  на  місця,   підготуйтеся   до реєстрації.

     Проводиться поіменна реєстрація.

     Як і вранці, зареєструвалися 335 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Я скористаюся  нагодою   і   попрошу   Петра   Володимировича переговорити  з усіма головами комітетів,  щоб вони сиділи кожного дня саме на цих місцях,  щоб було видно, хто є. Бо коли сидять там у залі, то непомітно. Гадаю, так було б краще.

     Ми проголосували процедуру розгляду питань, які передбачені в порядку  денному  сьогоднішнього  вечірнього  засідання.  Спочатку пропоную  розглянути  питання,  пов'язане  з оподаткуванням,  щоб, покінчивши з ним,  ми могли рухатися далі за переліком,  який  вам роздано. Не заперечуєте?

     Розглядаємо пропозиції  Кабінету  Міністрів  стосовно змін до Закону про оподаткування прибутку підприємств.

     Доповідатиме цей проект Василь  Васильович  Регурецький.  Він запрошується на трибуну. Від комітету - депутат Терьохін.

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати! Кабінет   Міністрів   України  звертається  до  Верховної  Ради  з пропозицією доуточнити деякі норми  Закону  України  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України про оподаткування прибутку підприємств, який було прийнято 23 жовтня 1997 року.

     У цілому з прийняттям цього закону  поліпшується  законодавча база  з  питань оподаткування прибутку підприємств.  Нормами,  які були  прийняті  23  жовтня,  визначається   податкова   база   для врахування  в  бюджеті  на  1998  рік  і  вдосконалюється механізм нарахування податку для платників податку.

     Та на жаль, у ході голосування 23 жовтня не було вирішено ряд проблем.  Тому  сьогодні  Кабінет  Міністрів звертається до вас із проханням розглянути ці пропозиції  і  прийняти  їх.  Ідеться  про доуточнення п'яти норм прийнятого закону.

     Перша пропозиція   стосується   формування  доходів  місцевих бюджетів, іншими словами - доходів бюджетів територіальних громад. Ідеться  про  зарахування  податку  по філіях,  які розташовані на території територіальних громад, і про внесення авансових платежів податку на прибуток.

     У чинному законі передбачено, що платникам податку, які мають у своєму розпорядженні філії, нараховується консолідований податок і  до  місцевих  бюджетів сплачуватиметься податок на прибуток тих філій, які мають можливість їх сплатити й визначити свої податкові зобов'язання.

     Ми проаналізували цю норму й дійшли висновку,  що філії,  які не мають у своєму розпорядженні  бухгалтерів  і,  власне,  порядку визначення  доходів  і  витрат  по  філії,  не зможуть виконати цю норму.  Облік доходів і витрат більшості таких філій  ведеться  на головному  підприємстві,  і  там визначається база для нарахування податку.

     З метою виконання вимог Закону про місцеве  самоврядування  й створення  бази  нарахування  податку  для  місцевих  бюджетів  ми запропонували доуточнити цю норму чинного закону.  Сума податку на прибуток  філій  визначатиметься  залежно від розміру витрат,  які понесе  кожна  філія  у  своїй  діяльності.  Нарахований  головним підприємством податок зараховуватиметься до бюджету територіальних громад за  місцезнаходженням  філій.  Ми  вважаємо,  що  ця  норма найбільш прийнятна сьогодні,  вона задовольнятиме потреби місцевих бюджетів.

     Друга пропозиція  -  щодо  сплати  авансових  платежів.  Було запропоновано,  щоб  до  місцевих  бюджетів  податок  на  прибуток зараховувався  лише  за  звітний  квартал  за  деклараціями,   які подаватимуться податковим адміністраціям.

     Ми проаналізували цю ситуацію і вважаємо,  що втрати місцевих бюджетів,  пов'язані з авансовими платежами,  суттєво вплинуть  на фінансування   всіх  витрат,  які  передбачатимуться  в  місцевому бюджеті.

     Назву такі цифри. Наприклад, у четвертому кварталі цього року щомісячно   до   бюджетів   територіальних  громад  надходить  390 мільйонів гривень.  За два місяці,  тобто за листопад  і  грудень, місцеві  бюджети  можуть  втратити  780  мільйонів гривень,  що не передбачалося.  Ми не можемо залишити місцеві  бюджети  без  таких значних   коштів  і  просимо  Верховну  Раду  прийняти  пропозицію Кабінету Міністрів - залишити сплату авансових  платежів  до  того часу, коли будуть сформовані місцеві бюджети й надходження доходів до місцевих бюджетів буде стабільним.

     Третя пропозиція  Кабінету  Міністрів  стосується  врахування витрат   тих  галузей  промисловості,  які  проводять  накопичення запасів  товарно-матеріальних  цінностей  для  своєї   діяльності, особливо в зимовий період. Ідеться про таких платників податку, як електростанції,   хімічна    промисловість,    підприємства,    що переробляють  сільськогосподарську  сировину.  За технологією вони змушені  накопичувати  запаси  матеріальних  цінностей  на   деякі періоди.  Ми пропонуємо витрати,  понесені платниками на придбання цих запасів,  враховувати  як  витрати  підприємства  у  зменшенні податкових зобов'язань.

     Пропозиція Кабінету   Міністрів   збігається   з  пропозицією Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності.   Тобто обумовлено,  що  таким  правом  користуватимуться  енергогенеруючі підприємства,  підприємства з виробництва бромзаліза та  брому,  а також  з  первинної переробки продукції рослинництва за наслідками звітного (податкового) періоду.

     Суть четвертої пропозиції Кабінету Міністрів стосується  бази для  нарахування  податку  на  прибуток  у 1998 році.  Ідеться про витрати,  які  несуть  підприємства  при  проведенні  поточних   і капітальних ремонтів.

     У проголосованій  нормі  передбачалося,  що  всі підприємства мають можливість списати витрати на поточний капітальний ремонт  у розмірі,  що  не  перевищує  9  відсотків  від залишкової вартості основних фондів.

     Наші підрахунки показали,  що в разі прийняття цієї  норми  в 1998  році для всіх підприємств ми втратимо базу оподаткування.  У такій  нормі  зацікавлене  обмежене  коло  підприємств,  передусім підприємства    чорної    металургії,    коксохімічної,   хімічної промисловості,  підприємства,  які виробляють теплову,  електричну енергію  і,  враховуючи,  що  ступінь  зносу  основних  фондів цих підприємств великий,  пропонується застосовувати цю норму саме для них.

     Шановні народні  депутати,  це  дуже важливо для бюджету 1998 року.  Я інформую вас,  що в розрахунках доходів на  1998  рік  ця норма  вже  передбачена  в  такому  вигляді,  як  пропонується для голосування, і ці кошти враховані в доходах проекту бюджету.

     П'ята пропозиція,   яка   вноситься   Кабінетом    Міністрів, стосується   такого  важливого  й  дуже  делікатного  питання,  як нарахування фінансових штрафних санкцій за  порушення  податкового законодавства, а точніше - за ухилення від оподаткування.

     Ідеться про  те,  що  чинна норма розміру штрафних санкцій до порушників,  які приховують доходи,  становить  30  відсотків  від нарахованої суми податку.

     Враховуючи, що проценти за банківські кредити сьогодні значно вищі  за  цей  розмір  (а  як  було  повідомлено,  два  дні   тому Національний  банк підняв облікову ставку до 27 відсотків річних), немає сумніву,  що кредитні ставки комерційних банків  піднімуться значно вище. І може статися, що платники податку не сплачуватимуть податок на прибуток,  кредитуючи тим самим свої поточні витрати за рахунок несплачених сум податку.

     Ми порахували, що для підприємств це обходитиметься у два-три рази дешевше, ніж якби вони користувалися банківськими кредитами.

     Скажу вам для відома,  що останнім часом істотно  збільшилися суми  неплатежів  до  державного бюджету.  Як ви пам'ятаєте,  на 1 квітня   цього   року   Верховна   Рада   прийняла   рішення   про реструктуризацію  заборгованості  перед  бюджетом  на  5-10 років. Зафіксована сума заборгованості перед бюджетом на 1  квітня  цього року становила 1,6 мільярда гривень.

     На сьогодні  (за  останніх  п'ять  місяців  цього  року) нова заборгованість  перед  державним  бюджетом  досягає  2,2  мільярда гривень.  Темпи  зростання  заборгованості  набувають загрозливого характеру. I якщо ми не приймемо норму про застосування жорсткіших фінансових санкцій до порушників податкового законодавства, то, на думку Кабінету Міністрів, надходження до державного бюджету можуть значно зменшитися.

     Ці п'ять  пропозицій  були  опрацьовані  разом із Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.  Ми погодили всі норми й просимо вас прийняти ці пропозиції сьогодні.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Ми працюватимемо за процедурою другого читання,  оскільки так підготовлений документ.  Зараз депутат Терьохін  зробить,  так  би мовити,  вступне слово.  Він буде на трибуні,  а Василь Васильович Регурецький тут,  біля мікрофона. I тоді запитання по суті кожного пункту можна буде поставити обом.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні народні депутати!  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  розглянув  пропозиції  Кабінету Міністрів і, зважаючи на те, що закон, який ми проголосували, досі не підписаний, пропонує внести деякі зміни та доповнення до нього, але не в повному обсязі, як пропонує Кабінет Міністрів.

     Комітет погоджується   з   принципом   оподаткування   філій, відділень,  відокремлених  підрозділів.  Саме  таким  чином  можна запобігти   ухилянню   від   оподаткування   філій   і  відділень, відокремлених  підрозділів  і  сприяти  накопиченню   ресурсів   у бюджетах  місцевого  рівня.  Якщо  ми  не проголосуємо цей пункт в запропонованій редакції,  залишиться текст,  надрукований у  лівій колонці,  який  ми прийняли ще чотири місяці тому.  За цією нормою збиратимуть кошти в центральних  містах  (скажімо,  в  Києві),  на місцевому рівні можна буде уникати оподаткування. Але ж ви знаєте, що цей податок є одним з  головних  джерел  фінансування  місцевих бюджетів.

     ГОЛОВА. Розглядаємо по пунктах. Будь ласка.

     ТЕРЬОХIН С.А.  Вашій  увазі  пропонується  зміна до підпункту 2.1.3.

     ГОЛОВА. Ми  домовилися,  що   обговорення   відбувається   за скороченою процедурою.  Якщо немає заперечень...  (Шум у залi).  У вас є? Депутат Шаланський. Будь ласка.

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую.  У мене не заперечення, а скоріше уточнення позиції.

     У правій   колонці,   у   новій   редакції  цього  підпункту, передбачається,   що   оподаткування    філій    здійснюватиметься відповідно  до  наявних  основних засобів та обсягу амортизаційних відрахувань.

     Тут є  одне  але:  якщо  центральна   установа   чи   головне підприємство  забирає  на  свої  рахунки в центральне управління і майно,  і відповідно кошти на амортизацію,  то  яким  чином  потім повернути платежі на місця?  Чи не доцільніше було б прив'язати це чи до чисельності зайнятих у цій філії,  чи якось інакше,  щоб цей податок усе-таки не перераховувався в центр.  Бо,  наприклад,  усі платежі,  внесені залізничниками Знам'янки,  надійшли  на  рахунок центральної  установи  в Одесі,  і 95 відсотків бюджету залишилося неотовареними.

     ТЕРЬОХIН С.А. Дякую. Слушне запитання.

     Використання чисельності працюючих не може  бути  нормативом, тому  що  всіх  їх  можна  оформити  в  центральній  конторі,  але працюватимуть вони десь  на  місцях.  Ми  могли  б  запропонований Кабінетом   Міністрів   текст   після   слів   "та  амортизаційних відрахувань" доповнити словами "на основні фонди,  розташовані  на території  відповідної  територіальної  громади".  Тоді  всі  ваші побоювання будуть зняті. I розподілення податку буде чітким.

     ГОЛОВА. "На відповідній філії",  якщо вже  так  говорити.  Це буде точніше.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ні,  пропорційно  питомій  вазі  суми  валових витрат  та   амортизаційних   відрахувань   "на   основні   фонди, розташовані  на  території територіальної громади,  де розташована філія".

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Будь ласка, депутате Лященко.

     ЛЯЩЕНКО К.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань ядерної   політики   та  ядерної  безпеки  (Нікопольський  міський виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги!  Я прошу  вас  очень  внимательно  отнестись  к предложениям Кабинета Министров и нашего  комитета  и  не  голосовать  за  них.  Об ясню почему.

     Принятие этого  закона  не  позволит бюджетам получить больше денег,  может,  только небольшую  сумму.  Но  эти  филиалы  смогут уклоняться от налогов.  На прошлой неделе мы говорили о том, что в бюджете нет денег.  А сегодня хотим сделать так,  чтобы многие  не платили на законном основании.

     Приведу простой пример. Во многих наших избирательных округах есть бензозаправки.  Главное предприятие  находится,  например,  в Киеве,  Днепропетровске  или  в Виннице.  Они торгуют бензином,  а механизма  контроля  сегодня  нет.  Благодаря  тем   предложениям, которые мы сегодня рассматриваем,  все будет так, как было раньше: налоговый  инспектор  приходит,  проверяет,   находит   нарушения, отсылает  в главную контору,  и на том все заканчивается.  А после проверки  оказывается,  что  даже  кассовые  аппараты   нигде   не зарегистрированы. Вы сегодня предлагаете именно это.

     Сейчас Василий  Васильевич  говорил  о  том,  что предприятия убыточные.  Скажите,  могут ли бензозаправка,  филиал предприятия, торгующего кока-колой,  или финансовое учреждение быть убыточными? Такого быть  не  может.  Если  вы  не  согласны,  давайте  сделаем перечень,  кому  можно  не  вести бухгалтерский учет,  а кому надо вести его обязательно.  Создавайте рабочие  места  и  платите  нам деньги. Не следует вести этот торг: давайте мы столько заплатим, а столько платить не будем.

     Прошу депутатов не голосовать за этот подпункт в такой форме.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Депутат,  мабуть,  не дочитав,  що написано  в лівій  колонці.  Тобто  сьогодні  діє  норма,  яка дозволяє філіям взагалі не  платити  податки.  Філії,  відділення,  "що  не  мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку,  територіальної громади",  є платниками  податку. "Вони  зобов'язані  вести  окремий  облік своєї діяльності та мати банківський рахунок".

     Тобто сьогодні філії,  наприклад,  банків, бензозаправок тощо реєструються  як  платники  податків,  але  всі  доходи,  які вони отримують,  зараховуються   на   центральний   рахунок   головного підприємства в місті.  Тому,  пане Лященко,  мені здається,  що ви більше піклуєтесь про доходи міста, аніж про доходи місцевих рад.

     Наш комітет підтримує  пропозицію  уряду.  Ми  використовуємо методологію  визначення  витрат і амортизаційних відрахувань,  від яких філія нікуди не може дітися.  Якщо в бензозаправки є  основні фонди  і продається бензин,  це все нормується,  це все видно.  Не видно доходів.

     Якщо ми залишимо ту формулу,  яка є  сьогодні,  місцеві  ради ніколи не сформують бюджет.

     До речі,  Рада  (ви  знаєте,  є  Асоціація  міст)  мерів міст України цілком підтримує цю редакцію,  бо вважає,  що це  повністю забезпечує  надходження  коштів  до  місцевих  бюджетів,  депутате Лященко.

     ГОЛОВА. Регурецький Василь Васильович. Доповнення.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Депутат Терьохін правильно  все  пояснив.  Я  хочу  тільки підтвердити,  що місцеві бюджети втрачають  сьогодні  доходи  через  те,  що  є  можливість представити   ці   філії   (ви   наводили  приклад  бензозаправок) збитковими.

     Відверто кажучи, норма, яка пропонується Кабінетом Міністрів, є примусовою нормою про нарахування податків до місцевих бюджетів. Навіть у тому разі, коли ці філії звітують, що вони збиткові.

     Підприємство в цілому має прибуток і податок має рахувати  по всіх філіях.

     Те саме   стосується   й   залізничного   транспорту,   де  є відділення,  які взагалі не можуть визначити свої доходи,  тому що перевезення  вантажів здійснюється через декілька доріг.  У даному випадку це право тільки управління доріг.

     ГОЛОВА. Депутат Федорин.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).Фракція  Народного  руху України.  Шановний пане співдоповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  як вплине прийняття цього закону на  формування  майбутнього  бюджету міста  Києва?  Відомо,  що  в Києві зосереджено багато центральних офісів,  центральних відомств і різних центральних фірм. Звичайно, в минулому році надходження до бюджету міста Києва були більші. Із прийняттям закону вони  зменшаться.  Чи  треба  врахувати  це  при формуванні бюджету нашої держави на наступний рік,  де передбачено відрахування з міста Києва у розмірі 341 мільйон гривень?

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Справді,  доходи бюджету  міста  Києва будуть  істотно  зменшені  за  рахунок перерозподілу цих коштів до місцевих бюджетів районів,  сіл і так далі.  Саме тому я  під  час обговорення  проекту  бюджету  на 1997 рік наполягав на тому,  щоб були зроблені перерахунки бюджетних відрахувань  з  бюджету  міста Києва.   Якщо   депутати   підтримають  цю  пропозицію,  ми  маємо перерахувати суму цих відрахувань на 1998 рік. Але знову ж таки це зумовить  радикальне  збільшення  доходів  сільських,  селищних  і районних бюджетів за рахунок зменшення доходів міських бюджетів.

     ГОЛОВА. Відбулося обговорення  за  скороченою  процедурою.  Є пропозиція  підтримати редакцію підпункту 2.1.3,  яку запропонував Кабінет Міністрів. І комітет погоджується з такою редакцією.

     ТЕРЬОХІН С.А. Із зауваженням, яке зробив пан Шаланський.

     ГОЛОВА. Із зауваженням депутата  Шаланського  (Шум  у  залі). Одну  хвилинку,  це  ж  норма  іншого  закону!..  У  редакції,  що подається в правій колонці,  із зауваженням  депутата  Шаланського підпункт 2.1.3 ставиться на голосування.

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.

     ГОЛОВА. Будь ласка

     "За" - 187.

     Я прошу ще раз проголосувати. Будьте уважнішими.

     Катерино Тимофіївно, йде голосування.

     "За" - 206.

     Депутат Чупахін. Будь ласка.

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской партий. Уважаемые  коллеги!  Применение  нормы  подпункта  2.1.3,  которая действовала в принятой нами ранее редакции, действительно вызывало определенные  трудности.  О  них  докладчики  (как   от   Кабинета Министров,  так  и  от  комитета)  говорили  достаточно подробно и правильно. Практика показывает, что применение этой статьи в новой редакции  не  приведет к увеличению об емов работ,  которые должны выполнить  филиалы  тех   или   иных   учреждений,   расположенных непосредственно  на  местах,  в  наших  округах.  Это  значительно облегчит их работу в целом и позволит  наполнять  местные  бюджеты так, как этого хотелось бы.

     Действующая ранее   редакция   статьи   действительно  давала возможность предприятиям скрывать доходы в пользу  их  центральных органов.  Поэтому я прошу вас, проголосуйте. Это в интересах наших же округов.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Немає.

     Ще раз ставлю на голосування підпункт 2.1.3 в  редакції,  яку  пропонує  Кабінет  Міністрів та підтримує комітет, із поправкою депутата Шаланського. Будь ласка, голосуйте.

     ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати.

     ГОЛОВА. Йде голосування!

     "За" - 241. Прийнято.

     Спасибі.

     Пункт 2.5.

     ТЕРЬОХІН С.  А.  У зв'язку з прийняттям підпункту 2.1.3 пункт 2.5 втрачає сенс і підлягає вилученню.

     ГОЛОВА. А пункт 2.6 вважається пунктом 2.5.

     ТЕРЬОХІН С.А. Так.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування, це чисто редакційне уточнення.

     ТЕРЬОХІН С.А. Це редакційне уточнення.

     ГОЛОВА. Будь ласка, йде голосування.

     "За" - 239. Прийнято.

     Далі.

     ТЕРЬОХІН С.  А. Дозвольте сказати кілька слів щодо доповнення до  пункту 5.9.  Нагадаю ідеологію змін,  які були внесені нами до пункту 5.9.

     Справа в  тому,  що  є  сезонні  підприємства,  які   сезонно накопичують залишки товарів,  продукції незавершеного виробництва. Якби ми раптово ввели пункт 5.9,  який змушував  би  господарників приріст  товарних залишків відносити до валових доходів,  то в нас просто  залишилися  б   без   коштів   енергогенеруючі   компанії, підприємства  первинної переробки сільгосппродукції,  підприємства неорганічної хімії.  Тобто ті підприємства,  які  роблять  сезонні запаси  сировини  чи  палива  і  витрачають їх рівномірно протягом року.

     Саме тому комітет не зміг погодитися з  пропозицією  Кабінету Міністрів  і  запропонував  піти  на  компроміс.  Для  того щоб не вводити в цей перелік,  припустімо,  торгові підприємства (для них це  не  потрібно,  вони  мають  це  робити  щоквартально),  але не дискримінувати оті підприємства,  які я назвав,  комітет  пропонує четвертий  абзац  пункту  5.9  викласти  в такій редакції:  "Облік приросту  (убутку)  балансової  вартості  покупних  товарів  (крім активів,    що   підлягають   амортизації,   цінних   паперів   та деривативів),  матеріалів,  сировини,  комплектуючих  виробів   та напівфабрикатів   на   складах,  у  незавершеному  виробництві  та залишках   готової   продукції    енергогенеруючих    підприємств, підприємств з виробництва бромзаліза та брому, а також з первинної переробки продукції рослинництва ведеться за  наслідками  звітного (податкового) року за переліком зазначених матеріальних активів та в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України".

     Це компроміс,  який дає змогу не дискримінувати названі  мною підприємства. Я просив би прийняти цей пункт у редакції комітету.

     ГОЛОВА. Немає заперечень проти цього?

     Ставлю на  голосування  цей  пункт у редакції комітету.  Будь ласка, підтримайте. Аргументація достатня.

     "За" - 197.

     Будь ласка, ще раз ставлю пункт 5.9 на голосування.

     ТЕРЬОХІН С.  А.  Це  дасть  змогу  не  переоподатковувати  ті підприємства, які я назвав. Це галузі сезонного виробництва. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Голосуємо. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 219.

     Олександр Михайлович Кожушко. Будь ласка.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!   Рассматривается  специфическая  норма.  Мы  должны  это учитывать и не обобщать все подряд.  Прошу эту  норму  поддержать, она только для пользы предприятий.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цю норму.

     "За" - 239.

     Далі.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Наступна  пропозиція  -  доповнити  статтю  22 пунктом 22.23.  Про що йдеться? Верховна Рада прийняла рішення про скасування  щомісячних  авансових  внесків  до  бюджету  і перехід сплати податку на прибуток на квартальній основі.  Одначе  Кабінет Міністрів  запропонував  скасувати  цю  норму,  мотивуючи тим,  що місцеві  бюджети  чекатимуть  квартал,  щоб  отримати  кошти   від підприємств.

     Проте податок на прибуток - специфічний податок, який не може справлятися  щомісячно  з  деяких  причин.  Назву  дві:   поперше, неможливо  нарахувати  щомісячно амортизацію,  по-друге,  це знову удар по сезонних видах виробництва,  коли  витрати  припадають  на один місяць, а доходи отримують в інші місяці.

     У зв'язку  з  тим  що бюджетний рік не закінчився,  Комітет з питань  фінансів  запропонував  альтернативний  варіант:  залишити авансові  внески  цього  податку  до кінця цього бюджетного року з тим,  щоб з нового бюджетного року органи місцевого самоврядування інакше  планували  свої  доходи.  Тобто  кошти їм будуть надходити чотири рази на рік, але в сумах утроє більших, ніж кожного місяця. Таким  чином,  більше  обігових  коштів залишатиметься на рахунках підприємств,    які     зможуть     використовувати     їх     для внутрішньоквартальних  розрахунків.  Це  свідома  політика  нашого комітету.

     Я прошу  підтримати  редакцію,  запропоновану  комітетом,   - компромісну щодо редакції Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВА. Кабінет  Міністрів підтримує її.  Комітет обгрунтував свою позицію.  Ставлю на  голосування  пропозицію  про  доповнення статті 22 пунктом 22.23. Будь ласка.

     "За" - 205.

     Депутат Крандакова не встигла проголосувати. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 211.

     84 депутати не  голосують.  Мене  це  просто  дивує!  Ви  або зайняті чимось,  або думаєте про підписні листи...  Поділять,  усе буде в порядку! Голосуємо ще раз. Прошу.

     "За" - 218.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  колеги!  Це  насамперед   послаблення податкового  тиску  на  виробництво  сезонного характеру.  Я прошу уважно поставитися до цієї пропозиції.

     ГОЛОВА. Депутат  Ващук.  Будь   ласка.   Підходить   це   для сільгоспвиробника?

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область). Підходить! Ми підтримуємо цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  ще  раз.  Підтримайте,  будь ласка.

     "За" - 221.

     Хто ще хоче висловитися?

     Депутат Сургай. Будь ласка.

     СУРГАЙ М.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Торезький виборчий округ,  Донецька область).  Надо поддержать!  Как же так, говорим о поддержке товаропроизводителя и голосуем против?!

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 229. Прийнято.

     Будь ласка, далі.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Кабінет Міністрів запропонував відновити пункт 16.7 статті 16,  згідно з яким штрафи на підприємство накладаються в розмірі не 30 відсотків, а 200 відсотків суми донарахування.

     Комітет з   питань   фінансів  з  цим  не  погодився,  бо  за структурою картотеки заборгованості, яка створилася в Україні, дві третини  всіх  сум  заборгованості - це нараховані на підприємства штрафи,  ставки яких були визначені в період гіперінфляції, і лише тоді  вони  й  могли  застосовуватися.  Сьогодні,  коли  щомісячна інфляція менша одного відсотка,  застосовувати штраф у розмірі 200 відсотків суми донарахованої недоїмки ми вважаємо недоречним. Саме тому Комітет  з  питань  фінансів  пропонує  відхилити  пропозицію Кабінету Міністрів і не голосувати за неї.

     ГОЛОВА. Ви   наполягаєте?   Слово   має   Василь   Васильович Регурецький. Будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Шановні   народні   депутати!   Пропозиція Кабінету  Міністрів була трошки іншою.  Ми не пропонували залишати норму  штрафу  200  процентів  донарахованої  суми   податку.   Ми пропонували   залишити  штрафну  санкцію  у  розмірі  нарахованого податку.  Якщо перекласти на цифри,  то це  із  ста  одиниць  буде сплачено   приблизно   60  одиниць  податку  і  штрафних  санкцій. Порівняно з банківським кредитом (я звертав  увагу  якраз  на  цей фактор)  це  майже  та  ж  сума,  яку могло отримати підприємство, беручи кредит банку.  Тобто ми пропонуємо застосовувати  фінансові санкції на рівні процентної ставки комерційних банків.

     Звертаю вашу  увагу  на  те,  що  сьогодні  складається вкрай напружене становище з мобілізацією доходів до державного  бюджету. Дуже   великі   суми  доходів  приховуються.  На  кожному  другому підприємстві виявляються і суми несплаченого податку.

     Податок не сплачується  підприємствами  самостійно  тому,  що штраф їм сьогодні дешевше обходиться.

     Ще раз наголошую: не пропонується норма 200 відсотків штрафу. Пропонується норма штрафу в розмірі суми  донарахованого  податку. Це  помірні  штрафні  санкції,  і  це якраз задовольняло б потреби формування дохідної частини бюджету.

     Будь ласка, підтримайте нашу пропозицію.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні  депутати!  Кабінет  Міністрів пропонує нараховувати суму недоїмки, тобто донараховувати податок, плюс ще 100 відсотків штрафу на донарахований податок, плюс ще 120 відсотків пені. І, як ви знаєте, з учорашнього дня облікова ставка банку збільшена до 25 відсотків,  тобто  становитиме  32  відсотки річних.

     Уявіть собі,  який  фінансовий тягар нестиме підприємство!  А шановному Василю Васильовичу я нагадаю,  що і досі діє (я  вважаю, неправильно  діє)  частина  друга статті 148 Кримінального кодексу України,  згідно з якою за 1700 гривень недоїмки підприємця можуть ув'язнити  на  термін  до семи років.  То які ще можна передбачати санкції?

     Наш комітет  після  довгої  дискусії  з  цього   приводу   не підтримав пропозицію Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВА. Пропозиція   Кабінету   Міністрів  (вона  наведена  в середній  колонці)  ставиться  на   голосування.   Пропозиція   не підтримується комітетом.

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Йде голосування.

     "За" - 69. Не підтримується.

     Наступна пропозиція. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.    Кабінет   Міністрів   України   запропонував скасувати дозвіл  на  віднесення  витрат  у  розмірі  9  відсотків вартості  основних  фондів  на  поточні  ремонти.  Цей  дозвіл був наданий до 1 січня 2003 року Законом  про  оподаткування  прибутку підприємств  і  поширювався на основні фонди,  придбані до 1 січня 1993 року.

     Нагадаю, про що йшла мова. Ви знаєте, наскільки зношений парк основних  фондів  в Україні.  Протягом останніх років,  особливо в період  гіперінфляції,  починаючи  з  1993  року   основні   фонди підприємств  практично не оновлювалися.  Але витрати,  пов'язані з поточними,  капітальними ремонтами,  реконструкцією, модернізацією підприємства  несли.  Саме тому Верховна Рада прийняла рішення про запровадження цієї норми (9 відсотків) до 2003  року  щодо  старих основних    фондів.   Це   знизило   податкове   навантаження   на підприємства.

     Кабінет Міністрів запропонував на  наступний  рік  встановити норму  7  відсотків,  а  через  рік - 9 відсотків.  З економічного погляду це здається нелогічним. Можна було б встановити спочатку 9 відсотків,  а  потім - 7 відсотків.  Тому наш комітет запропонував такий  компроміс:  застосувати  все-таки  9  відсотків,  але  щодо підприємств  матеріалоємних,  капіталоємних  галузей  - як говорив депутат Кожушко,  вибірково,  сегментарно, враховуючи реалії нашої економіки.

     Зачитаю, для   яких   галузей  дозволяється  списання  цих  9 відсотків:  "До 1 січня 2003 року платники податку -  підприємства металургійної,     коксохімічної,     хімічної,    гірничодобувної промисловості,  а також підприємства залізничного  транспорту,  по виробництву  електричної,  теплової енергії та водопостачання,  на балансі яких перебувають введені в експлуатацію до  1  січня  1993 року   основні  фонди..."  -  ну,  а  далі  за  текстом.  Для  них зберігається норма 9 відсотків. Комітет вважає, що зараз ці галузі не  зможуть  задовольнитися  віднесенням  на  ремонти  7 відсотків вартості основних фондів.  Це визначено на підставі  скрупульозних розрахунків,   за  статистичними  даними.  Це  зменшить  податкове навантаження на ці галузі (Шум у залі).

     Ідеться про ремонти,  вартість яких ми повністю відносимо  на собівартість. Це негайно зумовить зменшення податкового тиску.

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

     У депутата Чупахіна заперечення. Будь ласка.

     ЧУПАХІН О.М.   Сергей   Анатольевич,   литейное  производство относится   в   основном   к   отрасли   машиностроения,   а    не металлургической.  Но  износ  основных  фондов  там практически на одинаковом  уровне.  Выделить  литейное  производство  из  отрасли машиностроения,  наверное,  не удастся.  Подскажите, каким образом можно сохранить и для них девятипроцентное отчисление на ремонт  и восстановление основных фондов?

     ТЕРЬОХІН С.А.   Я  не  спеціаліст  у  цій  галузі,  але  можу підказати   формулювання:   а   також   основних    фондів,    які використовуються у ливарному виробництві (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Так  то металургійна галузь,  але за класифікацією... Немає заперечень?

     Ставиться на  голосування  пункт  із   доповненням   депутата Чупахіна. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 204.

     Ще раз ставлю на голосування.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Степане  Ільковичу,  натисніть за мене кнопку, будь ласка.

     ГОЛОВА. Як виняток - натисніть.

     "За" - 214.

     Голосуємо ще раз.  Катерино Семенівно,  будь  ласка,  важлива норма. Без вас діла не буде.

     ТЕРЬОХІН С.А. 9 відсотків від вартості всіх основних фондів.

     ГОЛОВА. Іде голосування.

     "За" - 223.

     Ну ви що, люди добрі?!

     Депутат Кожушко. Будь ласка.

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги!  Я внимательно рассматривал этот проект закона и  считаю,  что  все  производственники  должны поддержать это предложение. Мы часто делаем законы, подстригая все под одну гребенку,  после чего отрасли попадают  в  положение,  из которого   не   могут   выкарабкаться.  Я  прошу  поддержать,  это правильная норма.

     ГОЛОВА. Ще раз голосуємо. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати. Це економічні реалії нашого суспільства.

     "За" - 250.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Сергію Анатолійовичу, сідайте, будь ласка. Спасибі.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу уваги! Минулого разу, коли ми голосували цей закон,  розгляд підпункту 2.1.3 було перенесено  на пізніше.   Трапилося  так,  що  коли  почалося  обговорення  цього питання,  я вів  засідання,  а  коли  завершувалося,  -  Олександр Миколайович.  Він, природно, пропустив цей момент, і проголосували в цілому закон.

     Тому я пропоную,  оскільки цей закон ще не  підписаний  і  не введений у дію,  прийняти рішення про те, що минуле голосування ми розглядаємо як голосування проекту в  другому  читанні  (постанова про перенесення на третє читання),  а це в нас - третє читання,  і остаточно прийняти закон.

     Можна так проголосувати? Ставлю цю пропозицію на голосування. У цілому в третьому читанні. Будь ласка.

     "За" - 250. Прийнято.

     Спасибі.

     ---------------

     Проект Постанови   Верховної   Ради   про  стан  боротьби  зі злочинністю та  забезпечення  законності  в  державі.  На  трибуну запрошується Євдокимов Валерій Олександрович.

     Я прошу   говорити   коротко   по   суті,   щоб   можна  було проголосувати постанову.

     ЄВДОКИМОВ В.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань законності і правопорядку (Таїровський виборчий округ,  Одеська  область).  Шановний  Олександре   Олександровичу! Шановні  народні  депутати!  Сьогодні  вдруге розглядається проект Постанови Верховної Ради України про стан боротьби із  злочинністю та забезпечення законності в державі.

     Цей проект уже взято за основу,  одначе в наші комітети,  маю на увазі Комітет з питань законності і Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю, надійшло кілька зауважень, більшість із яких ми врахували.

     Крім того,  юридичний аналіз проекту цієї постанови свідчить, що   окремі  його  положення  сформульовані  без  врахування  норм Конституції України.  Зокрема,  у преамбулі цього проекту  йдеться про   звіти   міністра  внутрішніх  справ,  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора,  голови Служби безпеки,  голови  Державної митної служби. Однак зі статті 85 Конституції України не випливає, що ці службові особи підзвітні Верховній Раді України.

     В абзаці  другому  пункту  4   проекту   Президенту   України запропоновано   утворити   державну  комісію  з  питань  атестації керівного  складу  МВС  України.  Проте  статтею  106  Конституції України це не віднесено до його повноважень.  Тому цей абзац варто вилучити.

     Крім того,    проект    потребував    певного    редакційного доопрацювання, що ми й зробили.

     І останнє.  Органи  прокуратури України згідно з Конституцією України  та  Законом  про  прокуратуру  функції   організації   та координації боротьби зі злочинністю не здійснюють.  А в проекті це пропонувалося.  Виконання цих функцій слід покласти на всю систему органів виконавчої влади.

     Отже, ми   пропонуємо   прийняти   постанову   з  урахуванням пропозицій усіх народних депутатів, з урахуванням пропозицій наших комітетів.

     Як розглядатимемо проект, по пунктах?

     ГОЛОВА. Не треба по пунктах, якщо немає заперечень.

     ЄВДОКИМОВ В.О. Немає заперечень?

     ГОЛОВА. У  депутата  Хмари  є  заперечення.  Слово депутатові Хмарі. Будь ласка.

     Можна розглядати по пунктах,  щоб потім не було мороки. А ні, то  давайте  проголосуємо  конкретні зауваження,  а потім проект у цілому.

     Будь ласка, говоріть.

     ХМАРА С.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область).  Шановні народні депутати!  Комітетом не  було  виконано доручення  Верховної Ради:  разом з авторами поправок доопрацювати проект постанови, який було взято за основу.

     Хочу сказати,  що проект  постанови  від  6  листопада  -  це фальсифікат.  Був доопрацьований проект постанови від 4 листопада. І я просив би,  щоб співдоповідачем з цього питання  був  Григорій Омельченко.  Хочу наперед сказати: жодна з моїх поправок не була в поданому проекті врахована.  Причому були внесені зміни навіть  до тексту,  що  був  проголосований  за  основу.  Тобто  це суцільний фальсифікат!

     ЄВДОКИМОВ В.О.  Шановний Степане Ільковичу!  До цього проекту вами  було  подано  три поправки.  Можу сказати,  що вони частково враховані, а частково не можуть бути враховані.

     Ви пропонуєте таку поправку: "Визнати криміногенну ситуацію в державі  загрозливою  для  національної  безпеки  України".  Це  ж зрозуміло! І з тексту проекту постанови це випливає.

     Друга ваша поправка:  "Роботу правоохоронної системи України: Генеральної  прокуратури  України,  Міністерства  внутрішніх справ України, Службу безпеки України... визнати незадовільною". Маю вам сказати,  шановний  Степане  Ільковичу,  що,  як  ви знаєте,  коли готувалася доповідь,  ми не робили  глибокого  аналізу  діяльності правоохоронних органів. По-перше, на це був потрібен певний час, а його в нас не було.  По-друге,  для проведення  якісних  перевірок треба  залучати багато фахівців.  І,  по-третє,  сьогодні не можна зіставити,  що переважить:  чи все те, що зроблено правоохоронними органами  для захисту людини,  чи те,  чого їм не вдалося зробити. Тому ставити так питання не можна, хоча ми частково врахували ваші пропозиції.

     ГОЛОВА. Валерію  Олександровичу,  я вас дуже прошу,  говоріть коротше.  І розглядатимемо проект по пунктах,  бо діла, я бачу, не буде.

     Ось, наприклад,   поправка   2.  Депутати  Омельченко  і  Жир пропонують:  "Визнати,  що  корупція  і  організована  злочинність реально  загрожують  національній  безпеці та конституційному ладу України".  Хто виступає проти цього? Це ж правда (Шум у залі). Ні, це  правда!  Уже  міжнародні  інстанції,  нарада голів парламентів країн Центральної і Східної Європи підтвердили це!  Навіть  їх  це турбує,  а  ми не визнаємо.  Знаємо - і соромимося сказати правду? (Шум у залі). Катерино Семенівно, правильно? Правильно.

     Ставлю на голосування поправку 2 депутатів Омельченка і Жира. Прошу підтримати.

     ЄВДОКИМОВ В.О.   Прошу   підтримати.  Ну,  треба  ж  приймати постанову.

     "За" - 195.

     ГОЛОВА. Не встигла  проголосувати  Ніна  Степанівна.  Ще  раз ставлю  цю  поправку  на  голосування.  І  Катерина  Семенівна  не встигає...

     ЄВДОКИМОВ В.О.  Шановні народні  депутати,  комітети  просять підтримати  цю  пропозицію,  вона  нормальна.  Григорій Омелянович підтримує.

     "За" - 238.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     ЄВДОКИМОВ В.О. Дякую.

     ГОЛОВА. Поправка 3 депутата  Хмари  охоплюється  попередньою. Проголосуймо  ще  поправку 8 депутатів Жира й Омельченка:  "Роботу правоохоронних органів у сфері боротьби з корупцією  і  посадовими зловживаннями у вищих ешелонах влади визнати незадовільною".

     Ставлю на   голосування   цю   поправку.   Будь   ласка,  іде голосування.

     "За" - 217.

     Ще раз  ставлю  це  на   голосування.   Будь   ласка.   Потім проголосуємо поіменно, а зараз іще не поіменно. Будь ласка.

     "За" - 220.

     ЄВДОКИМОВ В.О. Ну, ще ж шість голосів!

     ГОЛОВА. Валентино Петрівно, будь ласка.

     Я бачу, жінки не забезпечують голосування...

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Я прошу ще раз провести голосування,  бо  в нашому ряду не спрацювала система.

     ЄВДОКИМОВ В.О. Шановні депутати! Комітети просять підтримати.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

     ЄВДОКИМОВ В.О. Григорію Омеляновичу, проголосуйте "за".

     ГОЛОВА. Іде голосування.

     "За"-240.

     Можна проект постанови в цілому ставити на голосування?

     У цілому  проект  постанови  ставлю  на  голосування  з  цими редакційними уточненнями. Будь ласка.

     "За"-266. Прийнято.

     Спасибі, сідайте.

     Геннадію Андрійовичу, ви хотіли висловитись? Будь ласка.

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законності  і правопорядку (Калінінський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  коллеги! Наш комитет неоднократно возвращался к этому вопросу, редактировал проект постановления,  учитывал все обстоятельства,  в том числе и то,  что  на  сессии  Верховного  Совета  заслушан  был  вопрос  о состоянии   борьбы   с   преступностью,   структуре   и   динамике преступности.  Пояснения  давали  руководители  правоохранительных органов.  И вышли на то,  что работу правоохранительных органов по борьбе   с   преступностью   надо  признать  недостаточной.  Такое предложение было мной внесено и комитетом поддержано.

     Сейчас говорится  о  том,  что  надо  эту   работу   признать неудовлетворительной.

     Давайте об ективно посмотрим на положение дел. Снижение общей преступности,  снижение числа тяжких преступлений,  снижение числа преступлений     против     личности,    преступлений    корыстной направленности - это же есть,  это мы  с  вами  видим.  Почему  не дается об ективный анализ происходящей обстановки?

     Я считаю,   что   здесь   принимаются   меры  к  тому,  чтобы дискредитировать правоохранительные органы.  Я все называю  своими именами.  Я  хотел  бы,  чтобы  то предложение,  которое внесено и поддержано комитетом, было поставлено на голосование.

     ГОЛОВА. Геннадію Андрійовичу,  Верховна Рада  -  депутатський корпус  строго  підійшов  до  оцінки  стану  справ  у  боротьбі  з організованою  злочинністю,  і  прийнято   постанову,   яка   буде стимулювати   поліпшення   роботи   правоохоронних   органів.  Усе нормально.

     --------------

     Проект Закону  України  про  якість   та   безпеку   харчових продуктів  і  продовольчої  сировини.  Доповідає  Кисільова Тетяна Миколаївна  -  голова  Державного  комітету   по   стандартизації, метрології та сертифікації. Будь ласка, запрошуємо вас на трибуну. Я просив би лаконічно доповісти це питання.

     КИСІЛЬОВА Т.М.,  голова  Державного   Комітету   України   по стандартизації,  метрології  та сертифікації.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Україна є державою, яка здатна забезпечувати власне населення продуктами харчування і бути одним  із  найбільших  світових  виробників  сільськогосподарської продукції. У світі таких держав небагато.

     На жаль,  величезний потенціал виробництва харчових продуктів використовується далеко не повною мірою.  А ще гірше те, що з року в  рік  скорочуються обсяги сільськогосподарського виробництва,  а натомість зростає імпорт харчових продуктів,  причому тих,  які  в достатній кількості можуть вироблятися в Україні.

     Велику стурбованість   викликає   і   той   факт,  що  якість імпортованих  харчових   продуктів   дуже   незадовільна.   Низька купівельна  спроможність  нашого населення створює попит на дешеві продукти.  Цим користуються іноземні виробники,  які постачають цю продукцію на ринок України.  Причому дешева продукція надходить не з  країн  третього  світу,  а  з  країн  Європейського  Союзу,  із Сполучених Штатів Америки, Канади, інших розвинених країн, де вона не відповідає  вимогам  стандартів  і  технічних  регламентів  цих країн.

     Досвід лібералізації  зовнішньої торгівлі,  процес приєднання до ГАТТ/СОТ  показали,  що  наші  торгові  партнери  дуже  активно використовують  жорсткі  вимоги ГАТТ/СОТ щодо забезпечення власних економічних інтересів,  і в першу чергу,  безперешкодного  доступу своїх товарів на український ринок. Для цього використовуються всі засоби, у тому числі недоліки й неповнота чинного законодавства.

     Основні принципи  й  положення   контролю   якості,   безпеки харчових  продуктів  і  продовольчої  сировини закладені в законах України про захист прав споживачів, про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення, про ветеринарну медицину, про каротин рослин,  про пестициди і агрохімікати,  а також у  декреті Кабінету Міністрів про стандартизацію і сертифікацію.

     Проте через     нечіткість    багатьох    положень    чинного законодавства  система  технічного   регулювання   виробництва   і реалізації  продукції  в  Україні залишається надто обтяжливою для вітчизняного  виробника  і  не   завжди   ефективною   з   погляду запобігання  імпорту  недоброякісної  продукції.  Це  стосується і харчових продуктів та продовольчої сировини.

     Український ринок є занадто  ліберальний  і  з  погляду  його регулювання.   Вимоги  щодо  якості,  безпеки  харчових  продуктів сформульовані дуже загально,  немає законодавчих актів прямої дії. Фактично  немає механізму відповідальності іноземного виробника на українському ринку за випуск і реалізацію дефектної продукції.

     У ситуації,  коли  засоби  тарифного   регулювання   обмежені внаслідок  міжнародних  зобов'язань України,  технічне регулювання може і повинно бути використане для гарантування безпеки громадян, підтримки вітчизняного виробника, забезпечення його рівноправності як на внутрішньому,  так і на міжнародному ринку.  Така  тенденція спостерігається  в  усьому світі,  і українське законодавство може використати досвід країн ЄС,  США,  Канади й інших  країн,  які  є лідерами у виробництві харчових продуктів.

     Виходячи саме  з  таких  принципів,  Держстандарт  виступив з ініціативою розробки проекту Закону про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини.  Кабінет Міністрів підтримав цю пропозицію,  і законопроект було ухвалено і Міністерством  охорони здоров'я, і Міністерством агропромислового комплексу.

     Запропонований на  розгляд  Верховної  Ради проект закону має забезпечити належні гарантії якості та безпеки харчових  продуктів при   одночасному   забезпеченні  належної  підтримки  вітчизняних виробників.

     У проекті далі розвинуто закладені в  названих  вище  законах принципи  державного  регулювання шляхом гігієнічної регламентації небезпечних факторів,  державної санітарногігієнічної  експертизи, встановлення    гранично    допустимих    рівнів    забруднювачів, регламентації  показників  якості   та   безпеки   в   нормативних документах,    обов'язкової   сертифікації   харчової   продукції, державного нагляду і контролю.

     У проекті закону дається визначення,  які харчові продукти  і продовольча сировина є недоброякісними,  небезпечними для здоров'я та   фальсифікованими.    Визначаються    права,    обов'язки    і відповідальність   виробників,   продавців   (постачальників)   за забезпечення належної якості та безпеки харчових продуктів.

     З метою  створення   належних   гарантій   безпеки   харчової продукції,   рівноправності   українського  виробника  і  усунення пільгового  режиму  для  імпортера  на  ринку  України  в  проекті закладено  ринкову  оцінку  відповідності  продукції  обов'язковим вимогам.  У зв'язку  з  цим  конкретизуються  вимоги  законів  про державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції та про зовнішньоекономічну діяльність і  Декрету  Кабінету  Міністрів України   про  стандартизацію  і  сертифікацію  щодо  обов'язкової сертифікації  харчових  продуктів,  які  відповідають  міжнародним нормам, зокрема вимогам ГАТТ/СОТ.

     У проекті,   внесеному  Кабінетом  Міністрів,  відповідно  до чинного законодавства і на основі міжнародного досвіду ретельно  і виважено  конкретизовані  повноваження  міністерств і відомств для усунення зайвого дублювання. Передбачена у проекті закону державна реєстрація  харчових  продуктів,  продовольчої сировини і супутних матеріалів та  нормативних  документів  на  них  дасть  можливість спростити   виробництво   та   поставку  нових  видів  вітчизняної продукції і впорядкувати ввезення харчових продуктів в Україну.

     Дуже важливими для здійснення практичного  контролю  є  чітко визначені вимоги до етикетування та реклами харчових продуктів.

     Прошу підтримати   внесений   Кабінетом  Міністрів  проект  і прийняти  його  в   першому   читанні,   доручивши   доопрацювання відповідним комітетам Верховної Ради.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Запитання є? Будь ласка, запишіться.

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.  Передусім  я  хочу  підтримати  законопроект  і сказати,  що Комітет з питань агропромислового комплексу  детально аналізував його.  Прохання в постанові записати,  що і наш комітет буде спільно доопрацьовувати проект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка. Депутат Моцпан.

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий  Украины.  Уважаемая  Татьяна  Николаевна!  Мне известна ваша принципиальная позиция по защите  украинского  рынка от    нашествия   недоброкачественной   импортной   продукции,   в особенности пищевой.  Именно по  вашей  инициативе  был  поднят  в Верховном Совете вопрос о правомерности приказа N 222 Минздрава от 23 июля 1996 года,  в соответствии с которым в  Украину  разрешено ввозить   пищевые  продукты  с  применением  420  пищевых  добавок синтетического производства.

     Я обращался с депутатским запросом по поводу данного  приказа и   получил   ответ   за  подписью  вице-премьер-министра  Украины Белоблоцкого Николая Петровича о том,  что действие приказа N  222 приостановлено.

     Прошу вас   сообщить,   какой  вы  располагаете  информацией: действительно ли этот  приказ  Минздрава,  разрешающий  ввозить  в Украину  пищевые  добавки  синтетического  происхождения  со всеми вытекающими отсюда последствиями, приостановлен?

     Спасибо.

     КИСІЛЬОВА Т.М.  Дякую за запитання.  На жаль, я мушу сказати, що  на  запит Держстандарту щодо правомочності наказу N 217,  яким призупинено дію наказу N 222,  Міністерство юстиції відповіло,  що наказ N 217 не зареєстровано в Міністерстві юстиції і сили не має. Тому продовжує діяти наказ N 222,  яким значно  розширено  перелік харчових   добавок,  дозволених  для  ввезення,  тобто  барвників, консервантів,  емульгаторів тощо.  Метрологічне  забезпечення  або перевірку  наявності таких добавок ми не можемо здійснювати,  і по суті імпортні продукти проходять на ринок України безконтрольно.

     ГОЛОВА. Депутат Лук'яненко.

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська  область). Українська  республіканська  партія.  Шановна  Тетяно  Миколаївно! Приємно,  що ви стоїте на захисті нашого ринку взагалі і харчового зокрема.  Можливо,  тепер  Україна візьметься за контроль над цією справою.

     Я хотів  би  поставити  два  запитання.  Чому  все-таки  наше Міністерство  зовнішніх  економічних  зв'язків і торгівлі відкрило український ринок так безмежно і дозволило  завозити  різноманітні харчі,   навіть  ті,  які  на  Заході  бувають  часом  заборонені, наприклад   польську   ковбасу   з   тими    консервантами,    які використовувати в Польщі заборонено?

     Друге запитання  стосується  того  самого наказу N 222 від 23 липня 1996 року,  про який говорив Моцпан.  Як же  можна  пояснити таке збільшення кількості дозволених консервантів - із 60, як було за часів Радянського Союзу,  до 420?  До того  ж,  це  взагалі  не контролюється,  якби був хоч якийсь контроль, але його ж немає. Як ви думаєте,  що необхідно зробити найближчим  часом,  щоб  змінити ситуацію?

     КИСІЛЬОВА Т.  М. Дякую. На перше запитання я хочу відповісти, що у Законі про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції   передбачено,   що   Кабінет  Міністрів  має  визначити заборонені харчові добавки, з якими продукція не може надходити на ринок  України.  Є  доручення  віце-прем'єр-  міністра пана Смолія Держстандарту зробити скликання з питання про перелік  заборонених харчових  добавок  з  урахуванням  передовсім  вимог  вітчизняного виробника,  для  того  щоб  науково  обгрунтувати  ступінь  ризику використання  таких  добавок.  І,  гадаю,  виходячи  з цього треба зробити висновки щодо того наказу,  який настіж відчинив двері для іноземного виробника.

     На запитання  по  суті,  чому  дозволяється  насичувати ринок України небезпечною продукцією,  чого  не  можна  робити  в  інших країнах   світу,   я   змушена  відповісти,  що  в  Україні  немає законодавства,  яке б установлювало рівні вимоги до імпортера і до виробника   на  власному  ринку.  В  Україні  немає  уповноважених представників іноземних фірм зі статусом юридичної особи на терені України,  які  відповідають  згідно  з  законодавством  України за шкоду, заподіяну здоров'ю населення.

     У принципі,  я можу сказати,  що  такого  ліберального  ринку практично  немає  в  жодній  країні  світу.  І  це  питання  треба вирішувати терміново,  оскільки такий лібералізм може призвести до великої шкоди і для економіки України,  бо це дискримінація нашого виробника, і для споживача, маю на увазі різні соціальні наслідки.

     ГОЛОВА. Депутат Брит.

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Дякую. Скажіть, будь ласка, чи з прийняттям і введенням у   дію  цього  закону  припиниться  експорт  в  Україну  харчових продуктів,  які містять  такі  консерванти,  як,  скажімо,  Е-312,

Е-330,  Е-450  "А"  і  які  є канцерогенами або погіршують функції шкіри і таке інше?

     КИСІЛЬОВА Т.М.  Я мушу сказати, що в наказі N222 Міністерства охорони здоров'я всі перелічені вами харчові добавки дозволені для використання в Україні.  На жаль, на запит відносно того, які були наукові   обгрунтування  щодо  ступеня  ризику  при  добовій  дозі використання харчових продуктів з такими добавками,  ми  відповіді не  одержали.  І  я  ще раз хочу сказати,  що перелік цих харчових добавок має бути повністю врегульовано.

     Крім закону про рівну відповідальність імпортера і  виробника на  власному ринку,  над проектом якого працює Держстандарт,  бо є директива  Європейського  співтовариства,  нам  потрібно   негайно зробити  процедуру  вилучення й утилізації небезпечної продукції з ринку України, бо контроль у торгівлі недієвий узагалі, продукція, яка  заборонена  для  реалізації в одній торговельній точці,  може бути  передана  в  іншу,  або  в  інше  місто,   або   перероблена відповідним  чином.  В  проекті  закону  тільки  започатковано  ту процедуру, яка має бути врегульована законодавчо.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Тетяно Миколаївно.

     Від комітету слово має Пасько  Сергій  Олексійович.  Він  теж лаконічно доповідає. Будь ласка.

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий    округ,   Черкаська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні колеги  народні  депутати!  Харчування  є обов'язковою  й  необхідною передумовою життєдіяльності людини,  а здоров'я прямо залежить від якості харчових продуктів.  З  їжею  в людський   організм   надходять   різноманітні  життєво  необхідні речовини,   наявність   яких   в   оптимальних    кількостях    та співвідношеннях   і   визначає  якість  харчових  продуктів.  Вони відіграють провідну роль у процесах росту й  нормального  розвитку людини,  задовольняють  її  енергетичні  потреби,  підвищують опір інфекційним хворобам та негативним впливам зовнішнього середовища. Водночас   харчові   продукти,  забруднені  хімічними  речовинами, радіонуклідами  чи  хвороботворними  мікроорганізмами,  викликають харчові отруєння чи спричиняють інші,  нерідко віддалені,  розлади здоров'я.

     Останнім часом  унаслідок  падіння   виробництва   традиційно високоякісної  вітчизняної  продукції  сільського  господарства та зубожіння  значних  прошарків  громадян   споживання   повноцінних продуктів  харчування  в  Україні  суттєво скоротилося.  Натомість споживчий ринок України наповнився дешевими імпортними  продуктами харчування    сумнівної    якості    та   виробленими   суб'єктами підприємницької діяльності з порушенням установлених технологічних регламентів, однаково небезпечними для споживача.

     У багатьох  випадках  такі  продукти  не проходять необхідних процедур контролю і виявляються забрудненими токсичними  домішками та патогенними мікроорганізмами понад допустимі рівні.

     Широкомасштабній інтервенції  імпортних  продуктів харчування значною мірою сприяє також недосконалість  законодавства  України, зокрема   у   сфері   зовнішньоекономічної  діяльності  та  митної політики.  Причому  в  багатьох  випадках  контроль  за  якістю  і безпечністю   харчових   продуктів,   сировини   та   напоїв,  які імпортуються,  вкрай недосконалий і неефективний.  Ні для кого  не секрет,  що  значна  їх  частина  взагалі  надходить контрабандним шляхом або завозиться в Україну невеликими  партіями  так  званими човниками.  Якщо  до  всього  сказаного додати,  що майже половина сільськогосподарської продукції та харчових продуктів реалізується здебільшого  на  стихійних ринках,  а також у кіосках та ятках без належної  ветеринарної  та  санітарно-гігієнічної  експертизи,  то стане  зрозумілим,  чому  такі  продукти  та  напої вже спричинили немало харчових отруєнь з тяжкими наслідками,  підривають здоров'я наших громадян.

     Чи достатня  в  Україні  законодавча  база,  щоб  гарантувати належну якість і безпечність продуктів харчування? Відповідь на це запитання можна дати однозначно - недостатня.  Окремі аспекти цієї надзвичайно актуальної  проблеми  частково  врегульовані  багатьма законодавчими  актами,  які  до  мене  назвала Тетяна Миколаївна - попередній доповідач.

     Виробництво та застосування нових видів  харчових  продуктів, харчових добавок тощо дозволяється лише після здійснення державної санітарно-гігієнічної експертизи на їх  безпечність  для  здоров'я людей.  Таку саму процедуру повинні проходити імпортовані продукти харчування,  якщо на них немає необхідних даних щодо  безпеки  для здоров'я.  Проте  конкретні  механізми  здійснення  експертизи  та видачі  дозволів,  форма  і  зміст  документів,   що   засвідчують безпечність  харчових продуктів,  вказаних законодавчим актом,  не визначені.  Це  стосується   Закону   України   про   забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення,  який Верховна Рада прийняла в 1994 році.

     Прийнятий у  1993  році  Закон  України   про   захист   прав споживачів    головним    чином    спрямований   на   врегулювання правовідносин між споживачами та виробниками і продавцями товарів, він   встановлює  права  споживача  на  належну  якість  продуктів харчування,  придбаних у закладах торгівлі.  Однак сфера його  дії обмежується  в  основному  боротьбою  з  наслідками  і  не охоплює запобігання випуску недоброякісних чи  небезпечних  продуктів.  До того  ж  органи  Держспоживзахисту  не  мають  розгалуженої мережі лабораторій,  необхідних для  об'єктивного  визначення  якості  та безпечності продовольчих товарів.

     Отже, названі   та  інші  акти  законодавства,  що  регулюють відносини у сфері продовольчої безпеки, не вирішують усіх правових питань у ланцюгу харчові продукти - здоров'я людини,  а стосуються окремих ланок цього ланцюга.  У нас  немає  єдиного  законодавчого акта, через те виробництво, імпорт та реалізація недоброякісних та шкідливих для здоров'я харчових продуктів безконтрольні.  Уживання таких  продуктів  є  однією  з  причин  значного  погіршення стану здоров'я населення України.

     Ось чому конче потрібно прийняти єдиний закон прямої дії,  що врегулює  весь  спектр  проблем  стосовно  забезпечення  населення повноцінними, високоякісними і безпечними харчовими продуктами.

     Прийняття закону, проект якого запропоновано, зв'яже в єдиний комплекс   законодавчого   забезпечення  виробництво,  зберігання, транспортування  та  реалізацію  продовольства,  дасть  можливість зміцнити  продовольчу  безпеку  держави,  що  є важливою складовою національної безпеки.

     Прийняття закону про якість та безпеку харчових  продуктів  і продовольчої  сировини  створить  правову  базу  для  послідовного підвищення якості та  безпечності  продуктів  харчування  методами правового регулювання відносин у ланцюгу виробництво - споживання.

     У законопроекті,   який   ми  розглядаємо,  охоплені  основні аспекти державного управління,  встановлені конкретні вимоги  щодо забезпечення якості та безпечності продовольства,  визначені права та  обов'язки  юридичних  та   фізичних   осіб,   відповідальність суб'єктів правовідносин у цій сфері.

     Під час обговорення законопроекту в Комітеті з питань охорони здоров'я,  материнства  і  дитинства  народними  депутатами   було висловлено  чимало  зауважень  до  його  змісту.  На  нашу  думку, найслабшим місцем законопроекту є визначення повноважень  органів, що  здійснюють  державний  контроль у сфері забезпечення якості та безпечності харчових продуктів на всіх етапах від  виробництва  до споживання.  Не  встановлено  відповідальність вказаних органів за неправильні дії чи бездіяльність.  Чимало неясностей залишилося  у порядку  видачі дозволу на виробництво та реалізацію окремих видів харчових   продуктів   і    напоїв,    акредитації    організацій, уповноважених    видавати    сертифікати,    у    взаємовідносинах контролюючих органів, що в ряді випадків призводить до конкуренції виданих ними нормативних актів.

     Нинішня практика  сертифікації продукції свідчить,  що багато організацій і лабораторій намагаються  отримати  право  на  видачу сертифікатів,  не маючи на те достатніх підстав,  а наділені таким правом,  вони  фактично  не  несуть  ніякої  відповідальності   за правильність своїх дій.

     Значного спрощення,   на   нашу   думку,  потребує  процедура вилучення з виробництва і реалізації недоброякісних і  небезпечних харчових продуктів,  на це вказувала і попередній доповідач.  Такі продукти, виявлені під час перевірки, повинні вилучатися негайно.

     Питання якості  і   безпечності   харчових   продуктів   дуже різнопланове,  воно  торкається  інтересів  багатьох міністерств і відомств,  юридичних осіб і пересічних  громадян.  Сподіваюся,  що народні депутати внесуть немало конструктивних пропозицій до цього законопроекту,  що  сприятиме  удосконаленню   законопроекту   при підготовці  його  до  другого  читання.  Комітет  з питань охорони здоров'я просить прийняти цей законопроект у першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі. Запитань немає. Усе зрозуміло. Сідайте, будь ласка.

     Ми розглядаємо   це   питання   за   скороченою   процедурою. Записалися депутати Заєць, Брит, Глухівський, Швидкий. Я прошу вас коротко висловитися,  якщо є потреба.  А ні - давайте будемо зразу голосувати.  Іване  Олександровичу,  як  ви  скажете?  Він  згоден голосувати відразу.

     Є пропозиція Валентини Петрівни, вона теж записана на виступ, щоб одразу голосувати.

     Будь ласка,  ставиться на голосування  проект  постанови  про прийняття  проекту закону в першому читанні.  Проект постанови вам розданий.

     "За" - 243. Прийнято.

     У мене тільки є уточнення:  не  через  місяць,  а  на  перший тиждень грудня внести остаточний проект. Тетяна Миколаївна згодна. А ви подайте зауваження на цьому  тижні,  тоді  за  тиждень  можна доопрацювати і внести на розгляд. Беремо це до уваги.

     Валентино Петрівно, що ще?

     СЕМЕНЮК В.П.   Дякую,   Олександре  Олександровичу.  Я  прошу доручити  доопрацювання  Комітету  з  питань  охорони  здоров'я  , материнства  і  дитинства  і  Комітету  з  питань агропромислового комплексу,  тому  що  агропромисловий  комплекс  є   безпосереднім постачальником  сировини  для  підприємств харчової промисловості. Прошу врахувати цю пропозицію,  тим більше що я була  записана  на виступ від комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Згоден повністю.  Причому доручити першому Комітету з питань агропромислового  комплексу,  а  потім  Комітету  з  питань охорони здоров'я і всім іншим, тоді буде все правильно.

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ, м.Київ). І Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД.

     ГОЛОВА. І  Комітету  у  закордонних  справах,  депутат Ландик також повинен займатися цим питанням.

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Справа  в тому,  що  сертифікація,  як ви пам'ятаєте,  за законом про захист вітчизняного виробника,  є  також  засобом  нетарифного  обмеження імпорту товарів. Тому я прошу записати і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

     ГОЛОВА. Домовилися.

     З уточненнями, які внесли депутати Семенюк, Терьохін, Заєць і я,   ставлю   на   голосування  проект  постанови  в  цілому.  Іде голосування. Прошу підтримати.

     "За" - 236. Прийнято.

     --------------

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів,  що  передбачають  безспірне списання (стягнення) коштів з юридичних осіб та фізичних осіб  -  суб'єктів підприємницької   діяльності.   Друге  читання.  Доповідає  Віктор Іванович Суслов як член Комітету з питань фінансів  і  банківської діяльності і, крім того, як міністр економіки.

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності,  міністр  економіки  України (Люботинський   виборчий  округ,  Харківська  область).  Уважаемые народные депутаты!  Комитет  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности  вносит  во  втором  чтении  проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты,  которые  предполагают бесспорное   списание  (взимание)  средств  с  юридических  лиц  и физических лиц - суб ектов предпринимательской деятельности.

     Те замечания и предложения,  которые поступали  от  депутатов после первого чтения, в основном учтены.

     Суть этого  законопроекта  сводится к тому,  чтобы ограничить право различных организаций,  которые в соответствии с действующим законодательством  имеют  право  бесспорного  списания  средств со счетов предприятий.

     В первом чтении мы проголосовали за ограничение этого права в пяти  случаях.  Комитет детально изучил законодательство Украины и пришел  к  выводу  о  необходимости  расширения  списка.  Обсуждая сравнительную  таблицу,  мы  скажем  специально  по каждому случаю отдельно.

     Таким образом,  если закон будет принят, то право бесспорного списания   средств   со   счетов  предприятий  остается  только  у государственных налоговых инспекций и только по взиманию налоговых задолженностей в бюджет.

     Можно перейти к голосованию по сравнительной таблице.

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Ви помічаєте, що в будь-якому разі це документ,  який поліпшує права  господарюючих  суб'єктів.  Якщо немає зауважень,  його можна в цілому прийняти.  Є зауваження?  Є. Тоді будемо розглядати по пунктах.

     Назва: "Закон   України   про   внесення   змін   до   деяких законодавчих актів, що передбачають безспірне списання (стягнення) коштів  з  юридичних   осіб   та   фізичних   осіб   -   суб'єктів підприємницької діяльності".

     Преамбула. Тут  є посилання на чинні Цивільний кодекс,  Закон про підприємства в Україні.

     Далі записано такий абзац:  "Внести  до  деяких  законодавчих актів такі зміни".

     Оцю частину  на  другій сторінці ставлю на голосування.  Будь ласка. Підтримайте. Тут не було ніяких заперечень.

     "За" - 197.

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 227. Прийнято.

     "У Кодексі  торговельного  мореплавства  України  в   частині п'ятій  статті 55 слова "в безакцептному порядку" замінити словами "в судовому порядку".

     Юрій Борисович Крук. Будь ласка.

     КРУК Ю.Б., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Ізмаїльський  виборчий   округ,   Одеська   область).   Уважаемый Александр   Александрович!   Уважаемый   Виктор   Иванович!   Есть предложение нашего комитета,  и с ним вроде бы согласился  Комитет по   вопросам   финансов  и  банковской  деятельности:  в  Кодексе торгового мореплавания,  который мы приняли  полтора  года  назад, статьи 55 и 183, которые очень серьезно обсуждались и были приняты с учетом  поправок  и  преодоления  вето  Президента,  оставить  в прежней  редакции.  Это  в интересах государства.  Порты все у нас государственные.  Много судов арестовано, репатриацию надо делать. Предлагается  принять  норму "в судебном порядке".  Вопервых,  это непрофессионально, а вовторых, надо смотреть, как вообще в мировой практике   делается   и   какой   от  этого  будет  нанесен  ущерб государству.  Я  могу  более  подробно  рассказать,  какой   будет нанесен...

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка. Депутат Кожушко.

     КОЖУШКО О.М.   Уважаемые   коллеги!   Комитет   по   вопросам топливноэнергетического комплекса,  транспорта и связи и бюджетный комитет   внесли  предложение  Комитету  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности,  сделали экономическое обоснование,  есть просьба  Президента  по  этому  вопросу,  что в Закон о транспорте нельзя  вносить  эти  изменения,  как   и   в   Кодекс   торгового мореплавания.

     Подсчитано, что  арбитражным судам транспорт должен заплатить 3  миллиона  250  тысяч,  если  будет  судиться.  Это  приведет  к повышению     тарифов.    На    транспорте    предприятия    чисто государственные,  они  должны  работать  в  соответствии  с   теми законами,  которые мы приняли.  Изменения в них вносить нельзя, то есть надо оставить безакцептный порядок списания.  Я прошу  учесть решение двух комитетов.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Мы здесь имеем общий случай, по которому нужно определиться, и частный - тот, о котором говорил Александр Михайлович.

     Что касается  общего  случая.  Либо  Верховная Рада принимает решение,  что ни одна организация,  кроме налоговой администрации, не будет иметь права бесспорного списания,  либо,  естественно, по каждой позиции найдутся представители тех  или  иных  организаций, которые   свое   собственное   право  бесспорного  списания  будут защищать.  Именно такова позиция Комитета по вопросам финансов.  В правой колонке эта позиция отражена.

     Что касается моей собственной позиции.  Учитывая, что речь не идет о больших суммах,  только по этим двум пунктам я лично  готов согласиться   с  Комитетом  по  вопросам  топливно-энергетического комплекса,  транспорта и связи при условии, что для всех остальных организаций  этот  комитет  не  будет  настаивать  на отмене права бесспорного списания.

     ГОЛОВА. Приймається така пропозиція.  Тому я формально ставлю на  голосування  ці зміни до частини п'ятої статті 55 і до частини другої статті 183 Кодексу торговельного  мореплавства,  розуміючи, що ви не повинні підтримати їх. Будь ласка.

     "За" - 198.

     Не підтримується.   Залишається  попередня  редакція  (Шум  у залі).

     Які зауваження?!  Ми  проголосували  конкретний  пункт  після обговорення і прийняли правильне рішення.

     Розглядаються запропоновані  зміни до Закону України про ціни і ціноутворення.  У частині першій статті 14 цього закону слова "у безспірному  порядку"  пропонується  замінити словами "за рішенням суду, арбітражного суду". Немає заперечень?

     Радченко Галина Федорівна. Будь ласка.

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний Вікторе Івановичу,  скажіть,  будь ласка,  чи не здається вам,  що  саме  в  такий  спосіб,  такою нормою закону ми породимо незліченну кількість  судових  справ?  Причому  більшість  із  них будуть цілком правомірними щодо стягнення цих сум.

     Я пропоную дописати до чинної норми: "після несплати їх в  установлений  законом  термін  і  оскарження неправомірності   дій  уповноважених  органів  державної  влади  в судових органах".  Тобто,  якщо особа постраждала, припустімо, від акту  перевірки,  то  вона  має  право  оскаржити дії перевіряючих органів у тому плані,  що їхні дії незаконні, і для цього є термін оскарження.  А якщо вона погоджується з актом перевірки, то навіщо звертатися до суду?

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Этот проект нацелен на защиту прав предприятий.  По обсуждаемому пункту кто должен был бы выступать против в первую очередь?  Министр экономики.  Ценовые инспекции   находятся  в  распоряжении  Министерства  экономики  и гораздо меньше  хлопот,  я  вам  скажу,  иметь  право  бесспорного списания, а дальше пусть пострадавший обращается в суд.

     Здесь вводится  иной порядок.  Если проверка установила,  что предприятие виновато,  а оно не согласно с этим и не платит  штраф добровольно,  то именно ценовые инспекции должны обращаться в суд. А суд должен подтвердить, что права инспекция, а не предприятие, и принять решение о взыскании штрафа.

     Поскольку я  как руководитель этого ведомства добровольно иду на то,  чтобы ограничить свои собственные права, то точно так же я последовательно буду требовать,  чтобы эти права были ограничены и для других организаций.

     Поэтому я прошу еще раз поставить на голосование именно такую редакцию и поддержать ее.

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  редакцію,  запропоновану  в правій колонці. Будь ласка.

     "За" - 248. Прийнято.

     Можна поставити всі зміни разом на голосування?..

     Депутат Терещук має слово.  Може, розглянемо його зауваження, а далі всі зміни проголосуємо разом.

     Будь ласка.

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька   область).   Спасибі.  Всеукраїнський  союз  робітників. Вікторе Івановичу, є ще одне питання, яке треба якось врегулювати. У  моєму  окрузі  є перший випадок,  коли приватний нотаріус своєю печаткою дав дозвіл на безакцептне списання  з  пенсії  пенсіонера заборгованості  з  квартплати.  Це перший прецедент,  але він може стати лавиною.

     І, справді,  в Законі  про  нотаріат  є  норма,  що  печаткою нотаріуса дозволяється безакцептне списання. То зараз це може бути направлено проти пенсіонерів, які не можуть платити за квартиру. З них безакцептно зніматимуть пенсію,  а вони не матимуть що їсти. Я хотів би,  щоб це також було враховано,  щоб нотаріат не мав права безакцептно списувати з пенсії заборгованість з квартплати.

     СУСЛОВ В.І.  Дело  в том,  что это тот случай,  когда решение нотариуса имеет силу судебного решения.  Но на такие случаи  нормы этого закона не распространяются.

     Вопрос поставлен, давайте мы специально его изучим. Сейчас на ходу мы все равно решения не найдем.

     ГОЛОВА. Я прошу Василя Васильовича окремо подати цю поправку, бо  тут  є  загроза,  що  ми  будемо  збиткуватися  над  людьми за допомогою нотаріальних органів.

     Депутат Ващук. Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.   Аграрна   партія   України.   Шановний   Вікторе Івановичу,  ми залишили право безакцептного списання за податковою адміністрацією.  Але  трапляються  непорозуміння,  коли  податкова адміністрація діє не лише відповідно до чинного законодавства, а й до власних інструкцій.  От у мене до вас як до міністра  економіки запитання.  Чи  було  в  уряді  видане  таке розпорядження,  чи це самодіяльність податкової адміністрації,  коли податок  на  додану вартість  з  господарств  знімається  безакцептно?  До того ж його нараховують не  на  суму,  одержану  від  реалізації,  а  на  суму собівартості   продукції.  Ось  у  Вінницькій  області  був  такий прецедент,  коли собівартість  продукції  сільського  господарства вища,  ніж та сума,  яку вони отримали за реалізацію. А беруть ПДВ не з суми,  яку фактично отримали господарства,  а з собівартості. Це  ж  кощунство,  ще  більше поглиблюється розрив між сумою,  яку отримують і собівартістю сільськогосподарської продукції.

     І ще   одне   запитання.   Десь   в   уряді   також   пройшло розпорядження,  що  не  нараховуються  субсидії  і оподатковуються суми, які селянин отримав за продане молоко, картоплю, овочі тощо. І  оподатковується  не сума,  отримана від реалізації продукції за мінусом  собівартості,  а   вся   виручка.   Тобто   вся   виручка зараховується  в  прибуток.  Це  ж не прибуток,  там не враховано, скільки затрачено праці, не враховано матеріальні затрати. Надаючи такі необмежені права податковій адміністрації, за цим ми, мабуть, повинні слідкувати,  щоб вони не виходили  за  межі  законодавчого поля?

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  Права  налоговых  инспекций  регулируются другим законом. Это Закон о государственной налоговой службе. Изменения к этому  закону  готовятся к рассмотрению во втором чтении.  И когда документ будет внесен на рассмотрение,  у  нас  будет  возможность окончательно определиться в вопросе о правах налоговых инспекций в части бесспорного списания средств.  Я  прошу  прощения,  но  этот вопрос к данному законопроекту не относится.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ще  раз ставлю на голосування проект закону в цілому, тому що всі зауваження висловлені. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 226. Прийнято.

     Дякую. Сідайте, будь ласка.

     СУСЛОВ В.І. Спасибо.

     ---------------

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону  про  перелік  майнових комплексів підприємств,  організацій,  їх структурних підрозділів, що не підлягають приватизації.

     Коротенько тільки можу сказати про те,  що ви  розглядали  це питання.    Комітети   внесли   пропозиції   стосовно   конкретних підприємств.  І прийняття цього закону не закриває можливості  для будь-якого  депутата  після аналізу ситуації в конкретному регіоні чи галузі внести ще доповнення до цього закону,  як ми це  робили, наприклад,  у Законі про підприємництво.  Неприйняття цього закону означає можливість включення цих підприємств у  перелік  тих,  які приватизуються,   а  цього  допустити  не  можна.  Це  надзвичайно важливий документ.  Тут ураховані всі зауваження. Я просив би його прийняти  з  урахуванням  хіба  що окремої тільки пропозиції,  яку вносив Мирослав Горбатюк з  приводу  інституту  "Південдіпроскло". Цей  інститут  просто  випадково  пропустили  в  цьому  списку.  З урахуванням цього зауваження я просив би проголосувати.

     Геннадію Юрійовичу, що ви скажете з цього приводу?

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемые  коллеги!  Я  в целом поддерживаю предложение Председателя.  Только  для  стенограммы,   чтобы   не   заниматься длительным  перечислением,  я  прошу учесть следующее.  Комитет по вопросам топливноэнергетического комплекса,  как всегда, тщательно поработал  и  в  своем  письме  предложил редакционные изменения в связи с ликвидацией либо реорганизацией об ектов.  Вот это письмо. Александр  Михайлович  знает о нем,  он,  естественно,  согласен и просит поддержать.  Если  надо,  я  могу  перечислить  быстро  все предприятия, которые...

     ГОЛОВА. Це ж роздано депутатам?

     УГАРОВ Г.Ю. Письмо поступило в комитет буквально...

     ГОЛОВА. Оскільки ми маємо голосувати, то прочитайте.

     УГАРОВ Г.Ю.   Я   буду   читать   без   кодов.  "Підприємство Джанкойської   центральної   ремонтної    механічної    майстерні; Іловайське   відділення   залізниці;   вагоннорефрижераторне  депо Фастів;  головний   матеріальний   склад   Львівської   залізниці; дільнична лікарня станції Львів;  дорожна клінічна лікарня станції Харків-Пасажирський; вагонна дільниця станції ХарківСортувальний".

     Доповнити такими б'єктами права державної власності додаток N 1:  Державна  воєнізована  гірнича  служба;  Український державний центр  залізничних   рефрижераторних   перевезень   "Укррефтранс"; Одеське державне підприємство по перевезенню вантажів і пасажирів; дорожна клінічна лікарня N 2;  дорожна поліклініка станції Харків; Український  центр по обслуговуванню пасажирів;  Український центр транспортного сервісу  "Львівський";  центральна  станція  зв'язку Укрзалізниці;     головний     інформаційнообчислювальний    центр Укрзалізниці.

     І доповнити  додаток  N  2:  Державне   відкрите   акціонерне товариство виробничотехнологічного зв'язку "Укрвуглетелеком".

     Я назвал  кратко  для  стенограммы  все предприятия,  которые дополнительно вносятся в  список.  Также  предлагается,  чтобы  не вызывать напряжения в зале,  учесть замечания депутатов Писаренко, Павленко,  Рябченко и Осташа.  Мы именно  и  ставили  своей  целью учесть  все  предложения  и  замечания  и  проголосовать в целом в третьем чтении.

     ГОЛОВА. Остаточно.

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

     ГОЛОВА. З      пропозиціями      Комітету      з       питань паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку,  Мирослава Горбатюка і названих Геннадієм Юрійовичем Угаровим депутатів можна ставити в цілому на голосування?

     Депутат Вітренко. Будь ласка, ваша пропозиція.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Конотопський виборчий округ, Сумська область). Коли було обговорення в другому читанні переліку, то у зв'язку з тим що не  прийнято Закону про оцінку майна і немає законодавчої бази для оцінки,  у  зв'язку  з  тим  що  виступав   виконуючий   обов'язки Генерального прокурора Литвак і доповідав тут,  які правопорушення у приватизації,  і не  з'ясовано  питання  про  керівництво  Фонду державного майна,  бо ми не затвердили Ланового, а Президент знову й знову його пропонує,  я вносила пропозицію не скорочувати  зараз переліку об'єктів,  які не підлягають приватизації, хай ті п'ять з половиною тисяч підприємств  залишаються  у  списку.  А  якщо  пан Кожушко пропонує додати до того списку, можна окремо проголосувати й додати,  але не вилучати із списку, бо продовжується злочинність у  приватизації.  І  тому  я  прошу цю мою пропозицію поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Я поставлю.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемая Наталия Михайловна, я хочу пояснить. В письме  написано  однозначно:  "вилучити у зв'язку з ліквідацією". Это  будет  большой,  скажем  так,  неприятностью  для  Верховного Совета,  если он будет утверждать список с предприятиями,  которых нет  в  природе:  ни  в  статистике,  нигде.  Понимаете?   Поэтому предложения Кожушко абсолютно нормальны.

     ГОЛОВА. Депутат Кожушко говорить.

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги,  я  хочу  вам сказать,  что десять дней тому назад Иловайское отделение укрупнили, соединили с Ясиноватским. Поэтому мы внесли предложение его исключить. Так мог каждый депутат сделать.

     УГАРОВ Г.Ю. Совершенно верно.

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування в третьому читанні в  цілому цей законопроект (Шум у залі).

     Ви ж  обговорювали  вже  у  двох читаннях!  Слово має депутат Черенков.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська  область).  Александр  Александрович,  мы  в  1995  году утвердили  список  предприятий,  которые не подлежат приватизации. Его роздали каждому депутату, там несколько тысяч предприятий.

     Мы приняли Конституцию,  за нее здесь большинство голосовало. Так  вот,  в  статье  85 записано:  "До повноважень Верховної Ради України належить... затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". В нарушение Конституции Фонд  государственного  имущества  издает   приказы,   выдергивает предприятия  из  этого перечня об ектов,  который никто не отменял (скажите,  кто  отменил   тот   список,   утвержденный   Верховным Советом?),   и   отдает   их   на  приватизацию.  Давайте  сначала разберемся,  конституционны ли эти вопросы, а потом будем вносить. Кто отменял постановление Верховного Совета от 1995 года,  которым определен список предприятий, не подлежащих приватизации?

     ГОЛОВА. Геннадію Юрійовичу, відповідайте.

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги! В Законе "про перелік об'єктів права державної власності,  що не підлягають приватизації", проект которого мы обсуждаем,  об единены два списка. Первый - это список об ектов,  которые не подлежат приватизации совсем, то есть они не акционируются,  остаются в  ранге  казенных.  А  второй  -  список предприятий,  которые  могут  быть  корпоратизированы,  но тоже не подлежат   приватизации.   Даже   если   эти   предприятия   будут преобразованы    в    стопроцентные    акционерные   общества   со стопроцентным владением государства,  они без разрешения не  могут быть    приватизированы.    И   решение   Фонда   госимущества   о корпоратизации этих предприятий совсем не означает,  что они будут приватизироваться.

     Уважаемые коллеги,  я еще раз хочу сказать, что все вопросы в данном случае согласованы.  Все,  кто хотел поучаствовать в работе нашего комитета по этому вопросу, приняли участие. Поэтому просьба поддержать сейчас этот законопроект и принять его в целом.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Коли готували до першого  читання  цей  законопроект,  на  мою  пропозицію  було проголосовано  і  через  кілька днів подано Верховній Раді аналіз, який показав,  що більше  тисячі  підприємств  випали  зі  списку, затвердженого  1995  року.  Ми  знаємо  з  аналізу,  зробленого  у Верховній Раді до другого читання,  що приватизація зовсім  нічого не дала.  І сьогодні, Олександре Олександровичу, ви наполягаєте на тому, щоб ми все-таки затвердили цей список...

     Я пропоную список не затверджувати, тому що ми не розібралися все-таки   до  кінця.  Не  покарані  винні!  Ми  ж  дали  завдання Генеральній прокуратурі покарати винних,  притягти до кримінальної відповідальності.  Ви ратуєте за те, щоб вилучити зі списку більше тисячі підприємств!

     Я пропоную не голосувати його і таким чином  залишити  старий список. А щодо питання приватизації розібратися до кінця.

     ГОЛОВА. Останній виступ. Депутат Таран. Будь ласка.

     ТАРАН М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий   округ,   Запорізька   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу  звернути  вашу увагу на дуже скрупульозний розгляд цього питання.  Ми ведемо себе в залі активно, тільки не з того питання...

     Хочу підтримати Роєнка. Якщо Генеральній прокуратурі доручено розібратися,   що   йшла  розмова  про  приватизацію  підприємств, включених до старого  списку,  то  ми  не  маємо  права,  напевно, затверджувати новий спиок. Ми заважаємо прокуратурі розібратися.

     І конкретне   запитання,  Олександре  Олександровичу.  Я  вже звертався письмово і усно ставив запитання щодо двох  підприємств: Янцевського  гранітного  кар'єру і заводу імені Шевченка (оборонне підприємство).  Геннадій Юрійович ні тоді не відповів, ні сьогодні не  готовий  відповісти.  Якщо він зараз підніме над трибуною весь список,  я погоджуся і закликатиму голосувати,  а поки що закликаю народних депутатів не голосувати.

     ГОЛОВА. Дякую.  Позиції з'ясовані, вони полягають ось у чому. У 1995 році Верховна Рада затвердила перелік підприємств,  які  не підлягають   приватизації,   і  ця  постанова  діє,  її  ніхто  не скасовував.  Перелік  підприємств,   який   зараз   розглядається, випливає  з  цієї  постанови.  Таким чином,  якщо ми приймаємо цей документ, автоматично припиняється дія тієї постанови.

     З іншого  боку,  змінилася  ситуація,  і  цей  документ   від попередньої  постанови  відрізняється тим,  що ми називаємо тут не повний перелік підприємств,  а окремі галузі,  які вбирають у себе ці підприємства.

     Однак виявляється,  що  кілька сотень підприємств усе-таки із того переліку випали або стосовно них  здійснюється  приватизація, що є незаконним, оскільки затверджено перелік тих підприємств, які не підлягають приватизації.  Тому можливі два  варіанти  вирішення цього  питання.  Перший - підтримати проект закону,  який пропонує Геннадій Юрійович.  Другий -  не  підтримувати  і  дати  доручення комітету  ще  раз  проаналізувати всі ті пропозиції,  які були,  і прийняти тільки доповнення до того документа стосовно підприємств, які,  як тепер з'ясовано, є такими, що не підлягають приватизації. Ось так можна діяти.  У такій послідовності я і  буду  ставити  на голосування.

     Отже, спочатку  ставлю на голосування документ,  який є у вас на руках, із зауваженнями та пропозиціями депутата Кожушка й інших депутатів.

     "За" - 131.

     Закон не прийнято.

     Тому пропонується    дати   доручення   Комітету   з   питань економічної  політики  з  урахуванням   пропозицій   депутатів   і комітетів, по-перше, внести проект закону про зміну тієї постанови на закон,  бо це треба обов'язково зробити,  і, по-друге, включити туди той перелік,  який ви вважаєте потрібним, виходячи з реальної ситуації сьогодні. Можна проголосувати?

     Депутат Кожушко. Будь ласка.

     КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Каждому депутату давалось три недели  на  то,  чтобы  внести  в список предприятия в его округе, которые не подлежат  приватизации.  Я,  например,  занимался  этим вопросом  и  внес  385 предприятий (Шум у залі).  Сейчас мы просто даем исполнительной власти...

     ГОЛОВА. Чому ви галасуєте?! Чому ви кричите не своїм голосом? Люди добрі, ви ж у сесійному залі знаходитесь!

     Будь ласка, говоріть.

     КОЖУШКО О.М.   Я   не   могу  переспорить  уважаемую  Наталию Витренко.  Я хочу сказать только,  что Наталия Витренко ни  одного предприятия со своего округа не дала, а Кожушко и наш комитет дали 385 предприятий.  Я считаю,  что  так  должен  действовать  каждый депутат,   если   он   убежден,   что   это   предприятие   нельзя приватизировать.  Три недели  мы  откладываем  этот  список...  Не утверждая   список,   мы   даем  возможность  приватизировать  эти предприятия (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Я просив би знавців  Регламенту  й Конституції помовчати.  Тут є одна особливість. Ми прийняли в 1995 році постанову,  а йдеться  про  закон,  бо  виконання  постанови, відповідно  до  Конституції,  тепер  не  є безперечним,  для Фонду держмайна зокрема.  Якщо ми закон  приймаємо,  кожен  депутат  має можливість  стосовно  підприємств,  про  які він хоче згадати тут, окремо внести  пропозицію  і  доголосувати  зміни  до  закону  про перелік   підприємств,   які  не  підлягають  приватизації.  Можна розглядати різні варіанти,  але в даному випадку,  мені  здається, депутат Кожушко правий.  А ні,  тоді треба перейменувати постанову 1995 року в закон (Шум у залі).

     Геннадію Юрійовичу, будь ласка.

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги,  я прошу немножечко уменьшить накал,  ну,  такая  уж  планида вопросов приватизации,  что вокруг них... (Шум у залі).

     Уважаемые коллеги!  Председатель Верховного Совета  абсолютно правильно  обратил внимание на то,  что нормы Конституции содержат два очень серьезных момента.

     Первое. Исключительно  законы,  которые  принимает  Верховный Совет, на территории Украины обязательны к исполнению.

     И второе.  Постановления  Верховного Совета не имеют решающей силы для Кабинета Министров.

     В данном случае речь идет о постановлении 1995 года,  которое Кабинет  Министров выполняет,  потому что оно давно принято.  Этот юридический казус, безусловно, нам надо как-то ликвидировать.

     Следующий нюанс,  о котором я хотел бы сказать.  Мы сейчас не обсуждаем  ход  приватизации.  Мы не обсуждаем те или иные аспекты этого процесса,  как бы он ни нравился или не нравился  кому-то  в этом  зале.  Я  заметил  одну  очень интересную особенность:  трое депутатов сегодня сказали громко о том,  что список нарушается, но никто  не  привел ни одного факта.  Понимаете?  Уважаемые коллеги, если у вас есть факты,  то не здесь,  в зале,  скажите  о  них,  а придите  в комитет и скажите,  а еще лучше,  покажите,  и мы будем принимать  соответствующее  решение.  Никто  не  возражает  против предложений  депутатского  корпуса.  Свидетельство  тому  - работа Комитета по вопросам  топливноэнергетического  комплекса,  который настоял  на  увеличении  списка,  и список увеличен.  Мы стремимся достигнуть согласия в этом зале, чтобы закон был принят.

     Я поддерживаю предложение Александра  Александровича  о  том, чтобы отправить список на повторное третье чтение. Но ответьте мне кто-нибудь:  что еще в этом списке  надо  смотреть,  если  он  уже рассмотрен окончательно?

     ГОЛОВА. Депутате  Черенков,  не  кричіть  з місця,  бо вас не чути. А ви говорите про важливе.

     У мене  є  пропозиція  така:  прийняти  цей  закон,  але   не скасовувати  постанову 1995 року.  І дати змогу депутату Черенкову та іншим депутатам проаналізувати відмінність цих документів,  щоб можна  було  внести  доповнення  до закону,  якщо така відмінність виявиться,  а потім  прийняти  остаточне  рішення.  Іншого  виходу немає, бо будуть розтягувати підприємства, ви це знаєте.

     Тому я  ще  раз  ставлю  на голосування проект закону з усіма висловленими тут доповненнями депутатів (вони в стенограмі  є),  а постанова 1995 року не скасовується.

     "За" - 173.

     Ще які  пропозиції?  Михайло Васильович Чечетов.  Будь ласка. Від комітету.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемые коллеги! Александр Михайлович  абсолютно  прав.  Те  же  силы,  которые  по идеологическим соображениям завалили закон о собственности, теперь по  идеологическим  соображениям  валят  список   и   способствуют разворовыванию предприятий.

     Абсолютно прав Александр Михайлович.  Давайте подведем черту, утвердим список. Кому-то приснятся сегодня еще два предприятия, мы послезавтра  их  включим.  Еще  приснятся  два  предприятия  - еще включим.  Но мы не дадим разворовать основной  массив.  Это  самое главное.

     Спасибо.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Отак ми весь час і спимо...

     ГОЛОВА. Голосуємо  ще раз на пропозицію виконуючого обов'язки голови комітету. Будь ласка.

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 180.

     Питання знімається з розгляду.  Пропонується комітету ще  раз доопрацювати  і  звертаюся  до  особливо активних членів комітету: працюйте в  комітеті,  а  не  демонструйте  свою  активність  тут. Працюйте,  подавайте пропозиції,  і на наступний пленарний тиждень внесіть  цей  документ   з   урахуванням   списку,   передбаченого постановою 1995 року (Шум у залі).

     Увімкніть мікрофон депутата Кожушка.

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги,  это принципиальный вопрос, кто против приватизации, а кто за приватизацию (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Сядьте  всі  на  місця,  я  прошу.  Депутати  Сургай, Татаринов, сідайте, будь ласка (Шум у залі).

     Дайте, хай   викричиться  Наталія  Михайлівна.  Заспокойтеся, харків'яни! Депутате Алексєєв, сядьте, будь ласка!

     Говорить депутат Кожушко, ваш колега. Будь ласка.

     КОЖУШКО М.О.  Уважаемые коллеги,  это принципиальный  вопрос, идет разграбление государственной собственности!  Я прошу поименно проголосовать и в "Голосе Украины" опубликовать,  кто голосовал за этот список,  и с дополнением, что каждому депутату давалось право (уже откладывали месяц!) внести свои предложения по  предприятиям, не подлежащим приватизации,  а они их не внесли и требуют отложить список.

     Проголосовать поименно с опубликованием в "Голосе Украины"!

     ГОЛОВА. Пропозиція  депутата  Кожушка   стосовно   поіменного голосування ставиться на голосування. Будь ласка.

     "За" - 122. Прийнято.

     Голосуємо поіменно. Будь ласка.

     "За" - 155. Не прийнято.

     Спасибі.

     Оголошується перерва до завтра до 10 години. До побачення.

 62