ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 18 г р у д н я 1997  р о к у .

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий ранок,  шановні депутати, члени уряду, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Завершується голосування по виборах працівників Рахункової палати Верховної Ради. Я прошу депутатів узяти картки, сісти на місця.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     У залі зареєструвалися 316 народних депутатів.

 

     Засідання оголошується відкритим.

 

     Учора на засіданні Комітету з питань  агропромислового  комплексу за    участю    Першого    заступника    Голови   Верховної   Ради   і віце-прем'єр-міністра з питань економічної політики  розглядалися  два невеликі  питання,  вирішення яких пов'язане з проектом бюджету.  Вони передбачені в проекті бюджету,  який вам роздано, треба їх включити до порядку  денного,  щоб  можна було розглянути по суті.  То я прошу вас підтримати  порядок  денний,  який  вам  запропоновано.   Це   питання буквально по п'ять хвилин, треба їх розглянути.

 

     Ставлю на голосування. Голосуємо.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     ______________________

 

     Тепер я  ще  звертаюся  до  вас  із пропозицією,  щоб сьогодні не робити  розминку,  враховуючи  передбачений  на  сьогодні  надзвичайно великий обсяг роботи.

 

     Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 157.

 

     Пропозиція не підтримується.

 

     Депутатські запити.

 

     Данча Михайло   Дмитрович   звертається   до  Президента  України стосовно  поглиблення  економічної  кризи  і  зубожіння  населення   в Закарпатській області.

 

     Стандартне питання,  з  одного  боку,  а  з  другого,  -  питання виняткової ваги,  оскільки йдеться про передгірські райони,  про те, з приводу  чого Верховна Рада приймала свого часу закон,  і цей закон не враховується ні в бюджетній системі,  ні в конкретних діях  виконавчої влади.

 

     Тому я  прошу  підтримати  запит,  який  підготував Данча Михайло Дмитрович, за змістом. Ставлю це питання на голосування.

 

     "За" - 209. Прийнято.

 

     Прошу проголосувати направлення  цього  запиту  Президенту.  Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     209 голосів.   Якщо   депутати   вважають,  що  не  треба  з  цим звертатися,  то  можете  не  голосувати.  Мова  йде  не   тільки   про Закарпатську,  а  й  про  Івано-Франківську  та  інші  області.  Треба підтримати. Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Борис Ілліч Олійник звертається до  Президента  України  стосовно безпідставного, як вважають робітники Запорізького заводу феросплавів, намагання звільнити із посади директора  заводу  Вячеслава  Гаврилова. Підписали  звернення  2,5  тисячі  працівників  заводу.  Борис  Ілліч, розуміючи,  що це функція не  депутатська,  звертається  до  керівника держави з цього приводу.

 

     Я ставлю  на  голосування  питання  про  підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 209.

 

     Підтримується ця пропозиція.

 

     Ставлю на  голосування  питання  про  направлення  цього   запиту Президенту.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз ставлю на голосування, оскільки не встиг проголосувати сам депутат Олійник. Будь ласка. Підтримайте, Президент розбереться.

 

     "За" - 225.

 

     Ну, багато депутатів наполегливо просять ще раз проголосувати. Не зорієнтувалися.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Борису Іллічу,  поважаючи  вас  як  віцепрезидента Парламентської Асамблеї Ради Європи,  Президент,  гадаю,  і так розгляне цього листа. Без оформлення депутатського запиту підготуйте... (Шум у залі).

 

     Просять депутати ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Карасик Владлен  Михайлович від імені групи депутатів звертається до  Прем'єрміністра  Валерія   Павловича   Пустовойтенка   з   приводу критичного стану,  який склався в буряко-цукровій галузі.  Виробництво цукрупіску  з  цукрового  буряку  врожаю   1997   року   катастрофічно зменшилося. Порівняно з 1996 роком, цифру запам'ятайте, - на 850 тисяч тонн.  І немає дійової  державної  підтримки  галузі  бурякосіяння  та бурякопереробки. Депутат звертається зі своїми пропозиціями. Я вважаю, що й цей  запит  сьогодні  можуть  підписати  буквально  всі  депутати Верховної Ради.

 

     Ричагов Григорій   Васильович   звертається  до  Прем'єр-міністра України  (повторно)  стосовно   невідповідності   постанови   Кабінету Міністрів  від 5 вересня 1996 року N 1073 Законові України про охорону навколишнього природного середовища.

 

     Степенко Василь  Іванович  звертається  до   Прем'єр-міністра   у зв'язку з несвоєчасністю виплати пенсій у Диканському, Полтавському та Котелевському районах Полтавської області.

 

     Райковський Броніслав Станіславович - до Прем'єр-міністра України у   зв'язку   із   затримкою   виплати  заробітної  плати  працівникам профтехосвіти у місті Чугуєві Харківської області.

 

     Я хочу зауважити,  що запит депутата  Райковського  та  наступний запит  Павловського  Михайла  Антоновича  до  Прем'єр-міністра України стосовно  незадовільного   фінансування   профтехучилищ   Хмельницької області,  що  практично  призводить до припинення навчальновиробничого процесу, - це запити кричущі.

 

     Я підтверджу  цитатою  із  запиту,  з  яким  викладачі  та   учні хмельницьких профтехучилищ звертаються до представників влади. Михайло Павловський  пише,  що  доведені  до  відчаю  учні  та   співробітники звертаються з такими словами:  "Розкрийте нам очі.  Може, ми нічого не розуміємо:  що добре,  а що зле.  Може,  ви бачите по-іншому,  в інших вимірах.  Перед  нами крах і безодня.  Дана державна політика поховала всю надію людей на краще. Нам холодно й голодно".

 

     Це пишуть викладачі і студенти профтехучилищ.  А для довідки хочу сказати,  що  від Комітету з питань науки та народної освіти Станіслав Миколайович  Ніколаєнко,  який   представляє   Асоціацію   працівників профтехосвіти, дав таку інформацію: за 1996 рік закрито й забрано базу 164 профтехучилищ, у цьому році ще 17 училищ. Мова йде про те, що якщо так  продовжуватиметься,  за  рік  система професійно-технічної освіти буде просто знищена.  Тому я з такою пристрастю про це кажу,  бо  коли слухаєш телевізійні новини, де повідомляють про бюджет, про інші речі, то в мене виникає запитання - хто ж так свідомо бреше людям? Так же не можна робити,  зводячи все до однієї процедури,  до змісту бюджету. Ми будемо сьогодні обговорювати проект бюджету і будемо  робити  з  цього приводу певні висновки.

 

     Спекулятивно подається,  що Верховна Рада прийме бюджет, тому що, бачите,  там про вибори йдеться. Ніхто не зважає на те, що на вибори у видатковій  частині  бюджету  передбачається  одна восьмидесята частка витрат.

 

     І весь Кабінет Міністрів практично буде брати участь  у  виборах, тобто   це   і  його  стосується,  може,  навіть  більшою  мірою,  ніж депутатського корпусу.  Але все подається,  бачите,  ось таким  чином, тобто спотворюється суспільна думка, викривляються фактичні речі.

 

     Шевченко Віталій   Федорович   звертається   до  Прем'єр-міністра України стосовно  припинення  подачі  природного  газу  на  промислові підприємства і в житлові будинки Фастівського району Київської області та  загрози  виникнення  аварійних  ситуацій  у  зв'язку  з  перебоями газопостачання.

 

     Глухівський Лев Йосипович звертається до Прем'єр-міністра України та  міністра  освіти  стосовно  погашення  заборгованості  у   виплаті стипендій   студентам,  аспірантам,  докторантам  навчальних  закладів Львівської області;  і до Прем'єр-міністра України,  міністра праці та соціальної   політики,  голови  правління  Пенсійного  фонду  стосовно затримки виплати пенсій у  Золочівському  і  Перемишлянському  районах Львівської області.

 

     Снігач Андрій  Прокопович  -  до  голови  Служби  безпеки України стосовно використання коштів,  виділених  урядом  США  під  спеціально розроблені програми для України.

 

     Слободянюк Сергій  Миколайович  -  до  міністра  фінансів України стосовно виконання постанови Кабінету Міністрів  від  26  червня  1997 року  N  624  у  частині  фінансування будівництва житла для мешканців Ужгорода, які постраждали від повені в 1992 році.

 

     Група депутатів (Хомич,  Ярошинський,  Хмара,  Матковський) -  до виконуючого   обов'язки   Генерального   прокурора   України  стосовно нецільового  використання  коштів  чорнобильського  фонду  Рівненською обласною держадміністрацією.

 

     Я ставлю  на  голосування  питання  про  направлення  цих запитів адресатам. Вони оформлені відповідно до вимог Регламенту.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     ____________________________

 

     У нас є небагато часу для проголошення тих питань,  які  хвилюють депутатів. Запишіться, будь ласка. Депутат Ричагов.

 

     РИЧАГОВ Г.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Татарбунарський  виборчий  округ,  Одеська  область).  Прошу передать слово народному депутату Евгению Смирнову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань боротьби   з   організованою  злочинністю  і  корупцією  (Тульчинський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Не раз у своїх виступах тут я попереджав про страшну небезпеку - хворобу, що не тільки нависла над Україною,  а вже роз'їдає її зсередини,  - про хасидизм.  Зокрема, про так званих брацлавських хасидів,  які мало не окупували Умань, Харків, інші міста і стрімко (безпосередньо через своїх людей чи  через  своїх ставлеників) захоплюють усі важелі керування державою.

 

     Найагресивнішу, найреакційнішу  гілку  юдаїзму  -  хасидизм  було засновано у XVIII столітті в Західній  Україні  Ізраїлем  Бештом.  Тим самим,  який,  за  певними  джерелами,  мав безпосереднє відношення до вбивства  національного  героя  України  Олекси   Довбуша.   Засновано хасидизм  з  єдиною  метою:  за  будь-яку ціну захопити владу у світі. Цитую: "Цадики бажають і будуть панувати у світі. Знайте, що лише ви - люди,  гої людьми не є. З ними можете чинити, як заманеться. Найкраще, якщо  вони  стануть  вашою  худобою  (Бер  із  Межиріччя,   "Єврейська бібліотека", том ХІ, сторінка 271).

 

     Нічим не  різняться  від  них і брацлавські хасиди,  послідовники ребе Нахмана,  якими наш шановний Президент опікується до такої  міри, що дав дозвіл на майже неконтрольований їх в'їзд в Україну й ніким,  і нічим неконтрольовану діяльність.  У результаті в  Умані,  що  успішно перетворюється за допомогою пана Президента на хасидське місто,  влада виділяє хасидам у безплатну оренду величезну територію,  на  якій  уже розпочато  будівництво найбільшої у світі синагоги на 10 тисяч місць і готельного комплексу,  а  міністр  внутрішніх  справ  Кравченко  браво рапортує,  як він охороняв хасидів у свято Рош-Гашану - 1003 українців і росіян затримано за підозрою в намірах хуліганських дій.

 

     Я одержав близько 100 листів від мешканців Умані:  в місті  стало неможливо жити.  На цьому тлі вже нікого не дивує виступ по телеканалу НАРТ 1 серпня  1997  року  головного  рабина  міста  Одеси  ребе  Ішая Гіссера,  який не соромлячись заявив, що кожний метр української землі политий єврейською кров'ю, пролитою, зокрема (цитую), "чорним Богданом Хмельницьким, за що треба платити й каятись".

 

     Але й це ще не найстрашніше!  Завербовані сіоністсько-хасидськими спецслужбами та підпорядкованими ним спецслужбами  США  десятки  років тому,  вербовані  масово  і тепер агенти впливу й агенти "Ч" нещодавно пропхалися в усі владні  структури,  пограбували  народ  і  державу  і довели  Україну  до  найстрашнішої  руїни  за  всю її історію,  що має призвести до нових 33-х років і фізичного знищення нації.

 

     На всі мої звернення з цього  приводу  в  СБУ  й  інші  органи  - мовчання.  І це не дивно - хто буде відповідати? Справа пішла ще далі. Невдовзі вибори.  Кажуть про гостру політичну боротьбу,  але буде лише її  імітація,  бо  за  винятком  однієї-двох партій,  що перебувають у жорсткій опозиції до режиму,  в усіх інших правлять бал не  номінальні лідери,  а  заховані  за другими,  п'ятими,  двадцять п'ятими номерами партійних списків представники  їх  хасидських  хазяїв.  І  хто  б  не переміг  -  переможуть  саме  вони.  Цей  виступ  -  попередження  про катастрофу,   що   означатиме   загибель   Української   держави,   що наближається.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Вибачте, ну не можна так - чотири хвилини. Ви ж за рахунок інших депутатів говорите.

 

     Депутат Коропенко.

 

     КОРОПЕНКО А.А.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Заводський виборчий округ, Дніпропетровська область). Олександре Олександровичу, дякую. Передайте слово, будь ласка, Снігачу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Снігач.

 

     СНІГАЧ А.П.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  забезпечення  діяльності депутатів  (Великолепетиський  виборчий  округ,  Херсонська  область). Фракція  "Комуністи  України".  Шановні   Олександре   Олександровичу, колеги,  виборці!  Повідомлення,  які надходять із виборчого округу, і те, що доводиться бачити, а я регулярно буваю в чотирьох районах свого округу:     Каховському,     Горностаївському,     Великолепетиському, Верхньорогачицькому  та  в  інших,  свідчить,  що  наше   суспільство, громадяни доведені до фізичного знищення.  Наведу приклад. Кілька днів тому я  був  у  своєму  рідному  Великоолександрівському  районі.  Там електроенергія подається три рази на день по одній годині:  о 8,  о 12 та о 19 годині,  а потім ще з 12 години ночі до  6  години  ранку  теж включають  на  шість годин.  І така ситуація не тільки в цьому,  а й в інших районах.

 

     Я особисто роблю висновок,  що в нашій державі  курс  економічних реформ  спрямований  на  знищення  вітчизняного  виробництва і фізичне знищення населення.  Головний лозунг реформ:  "Є людина - є  проблеми, немає людини - немає проблем".  Характерно,  що ці реформи виконуються нашими співвітчизниками,  які за зелений долар не тільки Вітчизну, а й рідних батька й матір продають.

 

     Я починаю  сумніватися  і  в  чесності  дій нашого Президента.  У березні  1996  року  він  отримав  з  рук  Збігнєва  Бжезинського   на військовій  базі Сполучених Штатів орден Свободи і престижну премію за так  звані  успіхи  в  економічних  реформах  України.   За   оцінками американських світил головні успіхи України,  українського керівництва в 1996- 1997 роках такі:  перше - вивезення  ядерної  зброї;  друге  - прийняття  демократичної Конституції,  яка,  до речі,  не виконується; третє - прийняття національної валюти  -  гривні,  яку,  до  речі,  не виплачують  по  два-три  роки;  четверте  -  підписання  договору  про партнерство України з воєнним блоком  НАТО.  Не  виключаю,  що  за  ці "успіхи" хтось може стати і лауреатом Нобелівської премії.

 

     Характерно, що  уряд США щорічно виділяє 225 мільйонів доларів на реформи в Україні не уряду, а неурядовим структурам.

 

     Тому я звернувся із запитом до Служби безпеки,  але хотів би, щоб із  цим  запитом  не  сталося так,  як із запитом мого колеги Сінченка стосовно Шейка Петра Володимировича.  Як  відомо,  голова  Комітету  з питань  Регламенту,  депутатської  етики  придбав у особисту власність імпортну автомашину "Вольво-940" вартістю 74 тисячі гривень.  Вартість автомобіля  дорівнює  сумі  фонду  заробітної плати Шейка за 10 років. Зареєстрований автомобіль  10  квітня  1997  року  за  адресою:  Київ, вул.Лесі Українки,  21, квартира 11, N 707-75 КВ. Але відповіді на цей запит від Служби безпеки досі немає.  Я думаю,  чи не тому так активно Шейко паплюжить Верховну Раду, віддячуючи за це мовчання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жулинський. Будь ласка.

 

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Луцький  виборчий  округ, Волинська область). Конституційний центр.

 

     Я хотів  би  звернутися  передусім  до  уряду  і  до  виконуючого обов'язки голови Фонду державного майна Володимира Ланового з тим, щоб ще   раз  наголосити  на  одній  дуже  важливій  проблемі  -  проблемі приватизації.

 

     Називаю три  організації  у   Волинський   області,   які   мають конфліктні проблеми.  Передусім це акціонерне товариство "Волтекс", на якому працюють 3600 робітників,  в основному  жінок.  Це  підприємство було акціоновано,  58 відсотків акцій передано американській фірмі, 28 відсотків - державі і всього 6 відсотків -  працюючим  робітникам.  На сьогодні  зусиллями  і  голови міста Антона Кривицького,  і Волинської обласної державної адміністрації цю проблему розв'язати  не  вдається. Важко  визначити,  хто ж усе-таки ці іноземні акціонери і чому вони не взяли на себе ніяких інвестиційних зобов'язань.

 

     Друга проблема - підприємство "Волиньагробуд". Уже кілька місяців пенсіонери,  працівники  управлінського  апарату  намагаються добитися правди і вияснити,  чому їх не включено в  списки  3  і  3А.  Досі  ця проблема не розв'язана.

 

     І третя  проблема  пов'язана  з  "Волиньобленерго"  і  взагалі із приватизацією у сфері енергетики. Уже двічі приїжджали диспетчери, які обійдені,  бо  їх  не  включили  в  списки  приватизації 3 і 3А.  Фонд державного майна за  підписом  Володимира  Ланового  дає  рекомендацію Міністерству енергетики,  щоб включили цю категорію працюючих, бо вони підпадають під цю  норму.  А  Міністерство  енергетики  ніяк  не  може наважитися це зробити. І виявляється, що на місцях навіть Міністерство енергетики вже не має впливу.

 

     Це конфліктні ситуації,  коли потрібні не  втручання  на  місцях, тому  що  місцева  влада  вже  нічого  не може зробити,  а рішучі дії, можливо,  з боку Верховної Ради і  Фонду  державного  майна.  Оце  три приклади, повторюю, "Волтекс", "Волиньагробуд", "Волиньобленерго", які свідчать про те, що з приватизацією нам треба рішуче наводити порядок.

 

     І останнє питання, яке я хотів би порушити, - це звернення голови Луцької  міської  ради  Антона  Кривицького  щодо оплати проїзду учнів середніх технічних закладів та студентів  вищих  навчальних  закладів. Вони мають мізерні стипендії,  але в даний час на міжміських маршрутах повністю сплачують вартість проїзду.  Голова міста зробив виняток  для цих студентів,  які навчаються в Луцьку.  У Львові це зроблено. Але це питання треба вирішити на державному рівні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З  приводу  того,  про  що  говорив   Микола   Григорович Жулинський. Будь ласка, підготуйте запит за конкретними фактами, нехай Фонд держмайна і уряд розберуться  в  цій  ситуації,  бо  тут  справді порушений закон про приватизацію.

 

     Стосовно репліки   Сергія   Смірнова.   Хочу   сказати,  що  такі міркування висловлюються в  Україні  окремими  людьми,  одначе  це  не означає позицію парламенту.  А то люди,  хто це чув, подумають, що так ставиться  парламент  до  цієї  проблеми.  Треба  уважно  вивчати  всі обставини,  щоб  робити  такі  висновки.  Тому  я хотів би,  щоб на це зважили всі ті, кого сказане не стосується.

 

     Стосовно пропозицій  депутата  Снігача.   Їх   цілий   ряд,   цих пропозицій,  але  посередині  свого  виступу  він торкнувся знову-таки Президента.  І я хотів звернутися  до  вас,  посилаючись  на  вчорашню пропозицію  Ольги  Миколаївни Пшеничної.  Вона запропонувала,  щоби ми запросили Президента у Верховну Раду, аби він зустрівся тут із нами на закритому  засіданні  Верховної  Ради  і  ми  разом обговорили нинішню соціальноекономічну й політичну ситуацію в Україні.  Я підкреслюю:  на закритому   засіданні!   Щоб   не   через  засоби  масової  інформації перекидалися взаємними звинуваченнями,  бо від того програє держава, а в загальному контексті таким чином, що я сказав би: нехай ніхто із нас не зачіпає Президента і щоб Президент, скажімо, в цих ситуаціях теж не давав  особливо загальних характеристик Верховній Раді і тому подібне, тому що це не  приносить  користі  суспільству  і  підриває  авторитет влади.

 

     Про необхідність  проведення такого засідання і направлення листа Президенту вчора ставила питання Ольга Миколаївна.  Я не  поставив  на голосування,  мені завадили почути цю інформацію, тому що хтось вносив іншу пропозицію.  Я прошу тепер поставити на голосування і  підтримати пропозицію   про  направлення  запрошення  Президенту  для  проведення закритого засідання у Верховній Раді з приводу соціально-економічної і політичної ситуації в державі. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 220.

 

     Депутати просять ще раз поставити на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Я прошу Секретаріат: підготуйте листа Президенту, я сьогодні його підпишу.

 

     Наполягає депутат Шейко на одній хвилині  для  репліки,  оскільки вважає, що його образили. Я надаю слово депутату Шейку.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань Регламенту,  депутатської етики та забезпечення  діяльності  депутатів (Бобровицький виборчий округ,  Чернігівська область).  Шановні народні депутати!  У цьому залі  вже  не  один  раз  звучать  звинувачення  чи підтекст про якісь автомобілі,  які придбали народні депутати,  у тому числі і я. Звинувачення надходили від Терещука, від Снігача, тобто від тих  депутатів,  які  не  працюють  у комітетах,  а за завданням своєї організації займаються збором досьє на народних депутатів.

 

     Я з цього приводу вже звернувся до голови Служби безпеки України, до  Генерального  прокурора,  до  міністра  внутрішніх  справ  нарешті прояснити цю ситуацію.  Я дуже просив би Андрія  Прокоповича  Снігача, який  представляє Херсонщину,  щоби він у цьому залі розповів про свою комерційну  діяльність,   про   організацію,   яку   він   очолює,   - "Таврія-Айова".  Це  американсько-українське  підприємство,  власником якого є Снігач.  І щоби він розповів,  які він кошти заробляє через цю організацію,  які він машини має,  скільки він квартир має і земельних ділянок.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ШЕЙКО П.В. Розповів би своїм виборцям про... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.   Шановні   депутати!   Шановний   Петре Володимировичу!  Я  прошу  уваги.  Будете потім розповідати.  Я прошу, сядьте на місце, будь ласка, заспокойтеся.

 

     У демократичній  державі,  шановні  депутати  й   інші   учасники засідання,  існують структури влади, які відповідальні за підтримання, наведення порядку і  притягнення  до  відповідальності  тих  чи  інших людей.  Тому  подібні  заяви  нічого  не дають без вирішення питання у судовому порядку. Я прошу, Петре Володимировичу, ви зверніться до суду стосовно  того,  що  вас  образив  Андрій  Снігач,  і суд розбереться. Зробіть це, будь ласка.

 

     До речі,  я не буду звертатися до суду.  Ви,  наприклад,  у одній статті  в  газеті  недавно  написали,  що у вас ще є якісь факти проти Мороза. То ви зразу викладіть і ці факти. Я вам покажу цю вашу статтю, і буде все зрозуміло.

 

     Я просив би від таких огульних висловлювань утримуватися.  Якщо у вас є конкретні факти... (Шум у залі).

 

     Снігач звернувся в СБУ,  і ви звернулися в СБУ  і  в  прокуратуру звернулися,  я це знаю.  Я,  до речі,  просив, щоб не робити розголосу щодо цього питання, нехай правоохоронні органи розберуться. Але ми все намагаємося отаким чином,  так би мовити, підняти загальний авторитет, і особливо свій конкретно, напередодні виборів. Не треба цього робити.

 

     Нагадую ще раз, що у засіданні Верховної Ради бере участь Кабінет Міністрів    на   чолі   з   Прем'єр-міністром   Валерієм   Павловичем Пустовойтенком.

 

     Ми зранку проголосували порядок денний на сьогодні. У ньому є три невеликі питання, що безпосередньо стосуються проекту бюджету.

 

     Учора ми  домовилися  і з керівниками груп і фракцій передбачили, що сьогодні зранку  до  обговорення  проекту  бюджету  внесемо  навіть невеликі зміни до Закону про вибори народних депутатів. Але враховуючи те що ми вже витратили 36 хвилин  часу,  я  прошу  вашого  дозволу  це питання розглянути о 17.30,  а зараз перейти до тих питань,  які мають безпосередній зв'язок з проектом бюджету.

 

     Немає заперечень?  Немає.  Тоді приймається за вашою згодою  така процедура.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон  України  про  встановлення величини вартості межі  малозабезпеченості,  розміру  мінімальної  заробітної  плати  та мінімальної  пенсії  за  віком  на  1998 рік з пропозиціями Президента України від 2 грудня 1997 року.

 

     Цей документ вручено  вам  3  грудня.  Тут  передбачено,  що  від Президента   позицію  обстоюватиме  віце-прем'єр-міністр  Білоблоцький Микола  Петрович,  а  від  Верховної  Ради,  від  Комітету  з   питань соціальної політики та праці - Чиж Іван Сергійович.

 

     Микола Петрович  Білоблоцький  є?  Є.  Я сподіваюся,  що він буде брати участь у обговоренні при потребі.  Будь ласка, Миколо Петровичу, сідайте.  Іван  Чиж  на  трибуні.  Микола Петрович зможе відповісти на запитання теж, якщо вони будуть надходити.

 

     Лаконічно прошу.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Летичівський виборчий округ, Хмельницька  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги  народні депутати!  Шановні члени уряду!  Пропозиції Президента від 2 грудня 1997 року до Закону  України  про  встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості, розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на 1998 рік, прийнятого Верховною Радою України 18 листопада,  практично повторюють ті самі позиції,  які були розглянуті і відхилені Верховною Радою України 18 листопада 1997 року.

 

     Ретельне обговорення пропозицій Президента дало  змогу  Верховній Раді розглянути практично всі аргументи "за" і "проти", врахувати його пропозиції та повторно прийняти зазначений закон із певною зміною, яку подав Президент, щодо поширення дії пенсійного законодавства. Висновки щодо повторно внесених  пропозицій  Президента  спираються  на  аналіз діючої правової бази, враховують реальний стан і можливості економіки, а також зорієнтовані на результати попереднього обговорення.

 

     Перше. Характерною особливістю пропозицій  Президента  України  є те,  що вони стосуються внесення змін не до всіх статей закону, а лише до тих,  які  гарантують  громадянинові  реальні  права  на  отримання доходу,  що  забезпечує  споживання  товарів  і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством. Аргументація пропозицій зводиться до   неможливості   запровадження   виконавчою   владою   на  практиці законодавчих  норм,  які  гарантують  громадянам   України   отримання мінімальної  заробітної плати,  мінімальної пенсії за віком у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості, що порушує не тільки чинне законодавство,  але й права громадян України, передбачені Конституцією України.

 

     До того  ж   слід   зауважити,   що   законодавчі   акти,   якими встановлюються ці права,  є чинними,  вони підписані самим Президентом України.  У зазначеному законі йдеться навіть не про величини вартості мінімальних   соціальних   гарантій,   які   визначені,   а  лише  про регламентацію етапів їх запровадження,  що саме по собі  є  свідченням суттєвого  компромісу  з  боку Верховної Ради України,  її бажання йти назустріч виконавчій владі,  оскільки за цих обставин має місце  певне порушення  норм,  закріплених у зазначених законодавчих актах,  з боку Верховної Ради.  Тобто ми просто повинні були визначити величину, а ми пішли   на   поетапне   наближення  до  цієї  величини  з  урахуванням економічної ситуації.

 

     Зокрема, розмір  мінімальної  зарплати  відповідно  до  статті  9 Закону  про  оплату праці повинен визначатися з урахуванням загального рівня середньої  зарплати,  продуктивності  праці,  рівня  зайнятості, інших економічних умов,  а також вартісної величини межі, мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням  рівня  цих  показників  по мірі  стабілізації  та  розвитку  економіки,  але  не  нижче вартісної величини межі малозабезпеченості в розрахунку  на  працездатну  особу. Так записано в законі.

 

     Крім того,  слід підкреслити, що величина мінімального споживчого бюджету в розрахунку на працездатну особу  на  сьогодні,  за  оцінками фахівців  Федерації  профспілок,  у  два  рази  більша,  ніж  величина вартості  межі  малозабезпеченості.  Тобто  ми  виходимо  вже  за  всі мінімальні межі.

 

     Що стосується  мінімальної  пенсії  за  віком,  то,  в  принципі, Президент не може накладати на цю норму вето, оскільки ми вже подолали вето 4 червня цього року,  і ці розміри вже встановлені,  просто ми ще раз їх зафіксували в цьому законі.

 

     Друге. Численні програми і наміри Президента і Кабінету Міністрів стосовно   забезпечення  соціальних  гарантій  населення  постійно  не виконуються, про це вже йшлося і під час попередніх обговорень закону, зокрема, не виконується програмна установка Президента України ще 1994 року  щодо  підвищення  розміру  мінімальної  зарплати  до  рівня   60 відсотків  середньої  заробітної  плати  до кінця 1996 року.  Зверніть увагу, мінімальна заробітна плата мала становити 60 відсотків величини середньої зарплати!

 

     Виходячи з  нагальної необхідності виконання наведених програмних положень,  Верховна Рада і запропонувала конкретні  терміни  та  етапи необхідного   підвищення  розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та мінімальної   пенсії   для   того,   щоб   не   допустити    подальшої соціально-економічної  і  фізіологічної  деградації населення України, адже мова вже йде саме про це.

 

     Звертаючись до  Верховної   Ради   України,   Президент   України зазначає,     що     закон    було    "прийнято    без    відповідного фінансовоекономічного  обгрунтування",  і  посилається  на  відповідну норму Регламенту.  Однак,  без сумніву, Верховна Рада України повинна, посилаючись на цю саму  статтю,  просити  Президента  зробити  реальне обгрунтування,  як людині не тільки вижити за умови отримання доходів, нижчих за величину вартості межі малозабезпеченості,  а ще й працювати та  виконувати  соціальні  функції,  а  також  дати  прогноз  можливих наслідків  незапровадження  зазначеного  закону  для   економічної   і соціальної безпеки України.

 

     Враховуючи скрутне  економічне становище держави,  Верховна Рада, коли приймала цей закон,  розраховувала отримати конкретні  пропозиції щодо  пошуку  та  запровадження можливих резервів та додаткових джерел надходжень, які б створили надійну економічну базу для виходу з такого становища.  І  тільки на межі бюджетних років це й можна було зробити, тому і прив'язано визначення цих величин до розгляду проекту  бюджету, але ми жодного кроку в цей бік не бачимо.

 

     Третє. Щодо   можливостей   запровадження   встановлених  законом розмірів мінімальних соціальних  гарантій.  Є  принаймні  три  основні шляхи   підвищення   рівня  мінімальних  гарантій,  які  стисло  можна сформулювати  так:  перший  -   розвиток   економіки   та   підвищення продуктивності   суспільної   праці  у  сфері  виробництва;  другий  - раціоналізація, тобто підвищення ефективності використання виробничих, бюджетних,   соціальних   витрат;   третій  -  соціально  справедливий перерозподіл доходів,  у тому числі  шляхом  оподаткування  надвисоких особистих доходів,  що дасть можливість реалізувати правило, яке стало нормою життя для країн з ринковою економікою:  багаті можуть  багатіти лише  за  умови  зростання  загального рівня добробуту всіх громадян у суспільстві.

 

     А в нас багаті багатіють за рахунок  злидарювання  основної  маси населення.  І,  до  речі,  навіть  у  офіційній економіці мінімальна і середня заробітна плата відрізняється в 11 разів,  коли  вона  повинна відрізнятися максимум у два-три рази,  про що ми тут не раз говорили і пропонували уряду ці розриви ліквідувати.

 

     Проілюструю ще  один  нюанс  щодо  підтримки  найбідніших   через перерозподіл  надвисоких  доходів  багатих.  Якщо в 1993 році середній грошовий  дохід  10  відсотків  населення  -  найзаможніших   громадян перевищував  дохід  10  відсотків громадян з найменшими доходами в 6,7 раза,  то в 1994 році - у 9,  у 1995 році - у 12 разів,  а  на  кінець грудня  1996  року  оці  10  відсотків найбагатших людей користувалися багатством,  яке становило 30 відсотків загальної суми  всіх  грошових доходів населення. Це свідчить про те, що резерви в нашій державі є.

 

     Крім того,  треба  ліквідувати  дуже серйозні витрати на проміжне споживання,  що  дасть  змогу   також   істотно   підвищити   величину мінімальних значень зарплати і соціальних виплат.

 

     Я дуже  лаконічно,  залишаючи  за  дужками велику кількість інших аргументів,  зробив спробу показати, що є змога запровадити відповідно до  Конституції  і  законів  ці соціальні гарантії:  межу,  мінімальну заробітну плату і  мінімальну  пенсію  за  віком.  Комітет  на  своєму засіданні   одностайно   вирішив   просити   Верховну   Раду  подолати президентське вето на закон,  який уже двічі доповідався на  засіданні Верховної Ради. Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Миколо Петровичу  Білоблоцький,  що  ви  скажете з цього приводу? Будь ласка.

 

     БIЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,   віце-прем'єрміністр   України    з    питань соціальної  політики,  міністр  праці  та соціальної політики України. Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  18 листопада      цього     року     без     відповідного,     наголошую, фінансово-економічного обгрунтування  та  визначення  джерел  покриття додаткових  витрат  з бюджету прийнято Закон про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості, розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на 1998 рік.

 

     Чому повернув  Президент  для повторного розгляду Верховною Радою України цей закон? Шановні народні депутати! Я вже двічі вам пояснював і  ще  раз хочу сказати.  У першому читанні розглянуто проект бюджету. Основні цифри цього проекту бюджету стосовно і дохідної,  і видаткової частин вам відомі. Що пропонується цим законом?

 

     У статті  2  встановлено поетапне наближення до величини вартості межі малозабезпеченості мінімальної заробітної плати на 1998 рік  з  1 січня - 45 гривень;  з 1 квітня - 55 гривень; з 1 липня - 65 гривень і з 1 жовтня - 73,7 гривні на місяць.

 

     Судіть самі:  сьогодні в усіх розрахунках виходять з  мінімальної зарплати 15 гривень. Як можна вийти за один рік на рівень 73,7 гривні? Для цього треба або в 5 разів збільшити обсяги виробництва, або знайти додаткові джерела покриття цих витрат.

 

     Я вам   пояснював   і   прошу   зрозуміти:   у   разі  поетапного запровадження зазначених розмірів  мінімальної  заробітної  плати  для збереження   згідно   з   чинним   законодавством   міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці необхідно буде  відповідно збільшити   ставки  і  посадові  оклади  всім  категоріям  працівників бюджетної сфери.  Крім того,  необхідно переглянути в  бік  підвищення розміри різних видів допомог,  компенсацій та інших соціальних виплат, бо вони залежать саме від мінімальної заробітної плати.  Це  пов'язано зі  змінами  17  законів.  А  для  фінансування такого підвищення всіх зазначених виплат потрібно буде додаткових коштів із  бюджету,  які  в розрахунку  на  рік  становитимуть понад 8,1 мільярда гривень,  у тому числі на підвищення заробітної плати - 2,8 мільярда гривень, соціальні виплати і компенсації - 5,3 мільярда гривень.  I це, повірте, не якась еквілібристика чиновників чи штучно зроблені розрахунки.

 

     Виходячи з прогнозних макропоказників розвитку економіки України, в наступному році,  зокрема в разі зростання реального ВВП лише на 0,5 відсотка,  вишукати такі додаткові неінфляційні джерела фінансування і покрити ці видатки неможливо.

 

     Не може  бути  реалізована ця норма закону й у виробничій сфері у зв'язку з важким фінансовим становищем багатьох підприємств,  особливо агропромислового комплексу,  машинобудування, легкої промисловості. Ви знаєте,  що там найнижча заробітна плата. За прогнозними розрахунками, додаткові  податки  в  цій  сфері,  пов'язані  з  підвищенням  розміру мінімальної  заробітної  плати   в   порядку,   визначеному   законом, становитимуть  у  1998  році  понад 3,5 мільярда гривень,  що дорівнює майже двомісячному  фонду  заробітної  плати,  повторюю,  двомісячному фонду заробітної плати за тієї заборгованості, що ми маємо.

 

     Для отримання  таких  коштів  на оплату праці необхідно збільшити обсяги виробництва й реалізації продукції на більш як 17 відсотків. За прогнозними   показниками   економічного   і   соціального   розвитку, наступного року очікується збільшення тільки на 0,9 відсотка.

 

     У невідкладних  заходах  щодо  прискорення  реформ  і   виведення України  з  кризи та основних напрямах соціальної політики передбачено забезпечити  поетапну  реалізацію  права  працівників  на   мінімальну заробітну    плату,    не    нижчу    за    вартісну   величину   межі малозабезпеченості,  до  кінця  1999  року.  З  урахуванням  цього  та наведеної аргументації я прошу вас статтю 2 викласти в такій редакції: "Установити з 1 січня 1998 року розмір мінімальної заробітної плати 45 гривень  на  місяць  з  поступовим  до  кінця 1999 року наближенням до величини вартості межі малозабезпеченості". Це перша частина.

 

     Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  що уряд вносив  пропозицію про розмір цієї величини в 35 гривень. Зійшлися на розмірі 45 гривень. Тобто в 3 рази збільшуємо діючий розмір мінімальної заробітної плати.

 

     I редакція другої частини статті 2,  яку ми  пропонуємо:  "Розмір мінімальної   заробітної   плати   є  державною  соціальною  гарантією мінімально допустимого рівня оплати праці працівників у разі виконання норм праці і не застосовується як розрахункова величина для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат".

 

     Додаткові кошти  на  запровадження  цього   розміру   мінімальної заробітної  плати,  які становлять 62 мільйони гривень на рік,  можуть бути профінансовані і в межах загальних  асигнувань,  передбачених  на зазначені витрати в проекті бюджету на 1998 рік.

 

     Наступні етапи   підвищення   мінімальної   заробітної   плати  з наближенням  до  величини  вартості  межі  малозабезпеченості   будуть визначені при формуванні бюджету на 1999 рік.

 

     Разом із  тим  для  забезпечення подальшого поетапного підвищення мінімальної   заробітної   плати    до    величини    вартості    межі малозабезпеченості  в умовах низької ефективності та спаду виробництва вважаємо за необхідне прискорити розгляд та прийняття внесеного урядом у  червні  поточного  року  до  Верховної  Ради України проекту Закону України про внесення змін  до  окремих  законів  України  щодо  оплати праці.  У  разі  нарахування  заробітної плати за виконану норму праці нижче  встановленого  законодавством  розміру  мінімальної  заробітної плати   передбачається   здійснювати   доплати  до  рівня  мінімальної зарплати.  Це  дасть  можливість  підприємствам,  що   перебувають   у скрутному  фінансовому  стані,  на  практиці  запровадити встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати та підвищити  його  питому вагу в середній заробітній платі.

 

     Стосовно до статті 4,  з приводу якої звернувся до вас Президент. Частиною першою цієї статті мінімальну пенсію за віком  установлено  в розмірі   не  нижче  величини  вартості  межі  малозабезпеченості.  За розрахунками,  додаткові видатки, пов'язані з підвищенням мінімального розміру пенсії за віком,  у 1998 році становитимуть понад 26 мільярдів гривень,  у тому числі з пенсійного фонду - 23 мільярди гривень. Я вам теж  не  раз  називав  ці  цифри.  Бюджет пенсійного фонду на 1997 рік становить 9,5 мільярда.  9,5  мільярда!  На  1998  рік  передбачається невелике збільшення. А де ж узяти 23,1 мільярда?

 

     Неінфляційні джерела  фінансування зазначених додаткових видатків у 1998 році вишукати немає можливості.  Я ще раз кажу,  хочете  вірте, хочете  ні,  але  запевняю  вас:  неможливо,  їх немає.  І ви це добре знаєте.

 

     Крім того, заборгованість із виплати пенсій, хоча й зменшилася на останні  місяці на 290 мільйонів,  залишається значною і становить 1,3 мільярда гривень. Тому, якщо ввести в дію цю статтю в повному обсязі з 1   січня   1998  року,  не  можна  буде  вирішити  питання  погашення заборгованості із виплати пенсій,  забезпечити  фінансування  поточних виплат у підвищених розмірах.

 

     Кабінет Міністрів  України  прийняв постанову з метою поступового забезпечення виконання Закону про внесення змін до Закону України  про пенсійне   забезпечення   про   підвищення   з  1  березня  1998  року максимальних  пенсій  певним  категоріям  громадян.  Це  6   мільйонів пенсіонерів.  Для  реалізації  цієї  постанови  в  1998 році додаткові витрати становитимуть близько 500 мільйонів гривень.

 

     Слід також узяти до  уваги,  що  з  4  листопада  поточного  року проводяться   перерахунки   пенсій   у  зв'язку  із  зняттям  обмежень заробітку,  з якого обчислюється пенсія,  як  передбачено  статтею  64 Закону  про  внесення  змін  до Закону про пенсійне забезпечення.  Для цього теж необхідні додаткові кошти.

 

     Фінансування цих  витрат  планується  здійснити  шляхом  передачі певних виплат,  які фінансуються з пенсійного фонду, на фінансування з державного бюджету.  Тому я прошу вас  при  розгляді  проекту  бюджету передбачити на це певні кошти.

 

     Виходячи з викладеного пропонується частину першу статті 4 закону викласти в такій редакції:  "Підвищення пенсій,  передбачених  Законом України  про  пенсійне забезпечення,  проводиться поетапно за рішенням Кабінету Міністрів України з  поступовим  наближенням  їх  розміру  до величини   вартості  межі  малозабезпеченості  залежно  від  трудового внеску, стажу роботи, характеру та умов праці".

 

     Дійсно, мінімальна пенсія має бути  на  рівні  величини  вартості межі малозабезпеченості,  бо закон відповідний прийнято.  Але ми перед затвердженням бюджету на наступний рік повинні затвердити саме  розмір мінімальної   заробітної  плати  і  мінімальної  пенсії.  Це  робиться щорічно.  Тому я кажу,  що  треба  було  б  погодитися  саме  на  таку редакцію.

 

     Шановні народні  депутати!  Сподіваюся,  що при прийнятті рішення про запровадження змін до  статей  2  та  4  цього  закону  ви  будете керуватися   загальнодержавними  інтересами,  інтересами  громадян  та враховувати реальні фінансові та економічні можливості.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  ви можете  поставити  запитання  Івану Сергійовичу і Миколі Петровичу. Запишіться, будь ласка.

 

     Поки Микола  Петрович  на  трибуні,  у  мене  є  запитання такого загального характеру.

 

     Основний аргумент,  висунутий у пропозиціях Президента, зводиться до   того,   що  немає  фінансово-економічного  обгрунтування.  Вимога правильна,  але  фінансово-економічне  обгрунтування   такого   закону повинен робити Кабінет Міністрів, а не Верховна Рада.

 

     До того  ж,  ми  приймали закон,  враховуючи вимоги Конституції і пропозиції Кабінету Міністрів про мінімальний розмір заробітної плати, про  мінімальний  споживчий  бюджет.  Ще  рік  тому  прийняли величину мінімального споживчого бюджету 70,1 гривні.  І за Конституцією ми  не маємо права приймати розмір мінімальної зарплати і пенсії менший,  ніж ця цифра.  І цифру 73 гривні теж  запропонував  Кабінет  Міністрів  за розрахунками.  Ми не маємо права порушувати Конституцію,  а пропозицію щодо перерахунків ми  в  пункті  цього  закону  записали.  Чому  ж  не вноситься?  Ми вже два роки вимагаємо змін до Закону про оплату праці, змін стосовно пенсійного забезпечення - нічого не  подається,  а  весь час ідуть спекуляції,  що, бачте, немає економічного обгрунтування. Та його й не буде ніколи...

 

     Мені прикро говорити вам про це,  Миколо Петровичу,  бо  ви  були головою Комісії з питань соціальної політики та праці у Верховній Раді минулого скликання.  Ви  це  самі  добре  розумієте.  Але  вас  просто підставляють  сюди  на  трибуну,  і  ви  змушені  тепер відповідати на запитання,  до яких, я розумію, у вас теж душа не лежить. Це навіть не запитання, не треба на нього відповідати.

 

     Я просив би 10 хвилин відвести на запитання.

 

     Депутат Кіяшко. Будь ласка.

 

     КІЯШКО С.М.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини,  національних меншин  і  міжнаціональних  відносин (Ворошиловський виборчий округ,  Донецька область). Спасибо, Александр Александрович.  Уважаемый Николай  Петрович!  У  меня  есть  несколько вопросов. Конечно, необходимо наполнение доходной части бюджета, чтобы обеспечить минимальную пенсию и минимальную заработную плату.

 

     Но я хотел бы акцентировать внимание на следующем.  Можете ли  вы дать обоснование, на какую сумму человек сегодня может выжить, работая и не работая?  Хватит ли ему 45 гривень или не хватит,  чтобы пережить хоть эту зиму? Это первое.

 

     Второе. Почему   наше  правительство  не  занимается  увеличением доходной части  бюджета?  Ведь  главная  задача  правительства  -  это увеличивать доходную часть.  Вот посмотрите, до нас дошла информация о том,  что,  например,  после нашего разоружения,  после того,  как  мы повывозили ядерные боеголовки,  с каждого ракетоносителя Украина может получать 5 килограммов  золота  и  16  килограммов  серебра,  учитывая переработку.  Таких ракетоносителей у нас было более тысячи,  но никто из правительства не может ответить, куда девалось это золото и где это серебро?  У нас было об единение "Укрзолото",  теперь оно развалилось, куда идут деньги?  Другими словами,  если правительство может отвечать за доходную часть бюджета - пусть оно ее формирует, а не может - пусть уходит.

 

     ГОЛОВА. Сергію Миколайовичу, прошу вас! Микола Петрович за золото не відповідає, а стосовно іншого - будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Олександре Олександровичу, Сергію Миколайовичу! Оці висновки про відставку - це, мені здається, уже така крайність, що вона,  думаю,  і вам набридла,  і урядовцям уже набридла, бо це тільки безвідповідальність. Давайте якось толерантніше до цього ставитися.

 

     А на всі чому я відповідаю.  У Донецькій  області  по  пенсійному фонду  недоїмка  становить  512 гривень.  Чому - ви знаєте.  Бо стоять підприємства.

 

     Пенсійний фонд відокремлений від  бюджету.  І  хіба  довго  треба розповідати   про   те,  що  9,5  мільярда  гривень  становить  бюджет пенсійного фонду і єдине джерело надходження грошей - це  32  відсотки нарахувань на фонд заробітної плати.  Ви хочете більше.  То,  вибачте, хіба я того не хочу? Але де їх узяти?

 

     І, відповідаючи  Олександру  Олександровичу,  я  скажу,  що  уряд розрахунки  зробив і подав.  Ми не мовчали,  але немає можливості.  Ви можете зі мною як завгодно розмовляти, вимагати, але немає того, що ви вимагаєте по своєму округу, по своєму району. Ви ж ситуацію знаєте.

 

     Ми, окрім усього,  ще й політики.  Ми несемо відповідальність. Ви будете розглядати проект бюджету.  Немає  в  бюджеті  коштів.  Ви  теж знаєте про це. Для чого ж підбурювати один одного?

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Совесть надо иметь!  Надо экономическую политику менять, чтобы деньги были.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сікалов.

 

     СІКАЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини,     національних    меншин    і    міжнаціональних    відносин (Горлівський-Микитівський виборчий  округ,  Донецька  область).  Прошу передать слово Терещуку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терещук.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури і  державності  (Маріупольський-Приморський  виборчий  округ, Донецька область).  Всеукраїнський союз робітників.  Дякую, Олександре Олександровичу!  Миколо Петровичу, таке запитання. Ви знаєте, що вчора в  Україні  розпочалася  всеукраїнська  акція  протесту,  в  якій,  за попередніми даними, незважаючи на 20-30- градусні морози, взяли участь близько 500 тисяч чоловік. У 21 області 480 підприємств взяли участь у цій акції.  Відбувалося  пікетування  держадміністрацій.  Доведені  до відчаю люди вимагають одного: щоб Президент, який цей курс визначив, і Кабінет Міністрів,  який виконує цей курс,  пішли у відставку, тому що жити на ці гроші неможливо.

 

     Ви кажете,  що  будуть  поетапно  підвищувати мінімальну пенсію і мінімальну заробітну плату.  Але коли ви доповідали  з  цього  питання попередньо, то виявилося, що записано "поетапно", але на наступний рік ніякого поетапного підвищення не буде.  Буде одноразове підвищення - і все.  Чому не вказані етапи, якщо це поетапний захід? Вказали б, що це

- на 40 гривень,  це - на 60 гривень,  а це - на 70 гривень.  Чому  не вказуються ці етапи? Тому що завтра все буде продовжуватись.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановний  Василю  Васильовичу!  Діючий  розмір мінімальної заробітної плати становить  15  гривень.  Пропонується  на 1998 рік 45, тобто в 3 рази збільшення.

 

     В основах  соціальної  політики,  затверджених указом Президента, передбачено,  щоб стосовно розміру мінімальної зарплати вийти до кінця 1999  року  на рівень величини вартості межі малозабезпеченості.  Це ж етап. За рік же не можна цю поетапність зробити! Чи ви вважаєте, що за півроку  в  нас  обсяги  виробництва збільшаться вдвічі?  Тому я так і кажу, щоб не обманювати.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,   я   прошу,   потім   підійдете   й поговорите. Микола Петрович відповідає на конкретне запитання.

 

     Претензії зрозумілі,  Миколо Петровичу, ви не ображайтесь. Якщо з 1 січня 1998 року передбачено у пропозиціях Президента підвищення в  3 рази  мінімальної  зарплати,  то чому тільки з 1 березня на 10 гривень зростає пенсія?  Вона ж перебуває  у  прямій  відповідності  з  фондом оплати праці. Якщо мінімальна зарплата втричі зростає, то, очевидно, і пенсія повинна відповідно зростати,  у всякому разі не на 10  гривень. Але уже й постанова Кабінету Міністрів з цього приводу прийнята.  Я не кажу про механізм, яким чином це буде робитись.

 

     Депутат Черепков.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ, Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и   Селянской   партий Украины.  Уважаемый Николай Петрович! При принятии прошлого бюджета на погашение задолженности по зарплате выделялось 2 миллиона  гривень.  Я говорил тогда,  что надо 6 миллионов. Сейчас задолженность по зарплате составляет 5,2 миллиона гривень и по пенсионному фонду 1,3  миллиарда. Вы  же  прекрасно  знаете,  что не будет выплачена задолженность ни по зарплате, ни по пенсиям.

 

     У меня к вам такой вопрос.  Вы докладываете эти цифры, говорите о поэтапности. Но чисто по-человечески вы верите в то, что докладываете? Ведь вы знаете,  что никаких этапов не будет и никакого  повышения  не будет, кроме повышения смертности.

 

     И еще  один  вопрос.  Коммунальные сборы на местах - на уровне 30 процентов независимо  от  размера  субсидии.  Остается  пенсионеру  70 копеек.  Можно прожить на них или нет?  Докладывая эти вопросы, хотите или не хотите,  но в  глазах  избирателей  вы  выглядите  как  главный похоронщик в стране, хотя от вас это не зависит.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я  сказав,  що  мінімальна  заробітна  плата в розмірі 45 гривень як мінімальна  соціальна  гарантія  -  це  реально. Додаткові   витрати   на   це  становлять  62  мільйони  гривень.  Але підкреслюю,  як соціальна гарантія.  Як розрахункова в такому  розмірі мінімальна  зарплата  братися  не  може.  І  ви  це  розумієте,  бо  в агропромисловому комплексі є зарплати і 23 гривні,  і 30 гривень, і 15 гривень. Кажу, як є, не я ж здійснюю механізм розрахунків.

 

     Розмір мінімальної  пенсії сьогодні переглядати немає можливості. Це стане можливим,  коли збільшаться відрахування до пенсійного фонду. Тобто  це  залежить  від  виробництва,  від  фонду  заробітної  плати. Додаткових  джерел  немає.  Тому  уряд   прийняв   рішення   підвищити максимальні  пенсію  на  20 і 10 гривень.  Додаткових коштів для цього потрібно 53,9 мільйона гривень на місяць.  53,9 мільйона на місяць!  А ще ж є борги.

 

     ГОЛОВА. Депутат Капустян.

 

     КАПУСТЯН В.Н.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (Карлівський  виборчий  округ, Полтавська  область).  А чи не можна нам усе-таки прийти до того,  щоб зменшити найвищу заробітну  плату,  тобто  не  більше  10  мінімальних окладів?  І  тоді  не  матиме значення,  чи 15 гривень буде мінімальна заробітна плата, чи, можливо, 45.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Ви ж знаєте,  що я тричі протягом року подавав пропозиції  стосовно  змін  до  статті  19  Закону  про підприємства в Україні.  Саме цим документом  визначено,  що  підприємство  формує  і розподіляє фонд заробітної плати. Тобто регулювати не можна.

 

     Якщо взяти  бюджетну сферу,  то регулювання здійснюється рішенням Кабінету Міністрів.  І протягом року заробітна плата не  збільшується. Вона залежить від середньої по народному господарству.

 

     ГОЛОВА. Депутате Косів, будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури  і  духовності  (Пустомитівський   виборчий   округ,Львівська область). Продовжу це запитання. Миколо Петровичу, я вже запитував вас одного разу:  чому все-таки для всіх наших виплат у бюджетній сфері не запровадити соціальну справедливість,  а потім повернутися і до статті 19 Закону про підприємства,  де була б градація?  Якщо ми встановлюємо нижній  рівень,  то  чому  не  встановити  і верхній?  Колега Капустян пропонує десятикратний розмір - це забагато.  А чому б не  запровадити п'ятикратний,  трикратний?  І  тоді всі питання відпадають.  Адже такі принципи діють у дуже багатьох  соціально  зорієнтованих  державах.  У Конституції  визначено,  що  наша  держава є соціальною,  але принципу соціальної справедливості не  впроваджуємо  у  практику.  Якщо  нижній рівень  70  чи  73,  помножте  на 3 чи максимум на 4 - і маємо верхній рівень.  Тоді вистачає абсолютно всім.  Це можна прийняти буквально за кілька днів, ще цього року. І розрахувати в бюджеті.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.     Шановний    Михайле    Васильовичу!    Така тарифікаційна сітка  для  бюджетних  організацій  діє,  починаючи  від міністра (170 гривень - основна заробітна плата) і закінчуючи фахівцем чи завідуючим сільським клубом.

 

     Або від  завкафедрою  чи  ректора  інституту  до  лаборанта,  від прибиральниці  до  першої особи в галузі.  Вона затверджена постановою Верховної Ради,  а Кабінет Міністрів керується нею,  розробляючи  дану сітку.  Ми можемо тільки з'ясувати, з чим ви згодні і не згодні в ній. Але така шкала є.

 

     Якби ви підтримали це  питання,  я  готовий  за  два  дні  подати пропозиції  щодо пенсій.  Бо такого справді в світі немає.  У нас нині чорнобильська пенсія 1132 і середня - 50.  Це ж  треба  чорнобильський закон перебрати, Володимире Мефодійовичу. Скажу більше. Коли подивився щодо будівництва саркофагу, то виявилося: максимальну пенсію від 900 і вище отримує 381 чоловік.  З них 23 - з Донбасу,  а решта - в Києві. І нічого не можна зробити. І ради, і громадські організації - всі збоку, не  хочуть  чіпати.  Як  тільки  про  це  сказав,  відразу пікети біля Верховної Ради, під Кабінетом Міністрів.

 

     Підтримайте. Я іншого шляху не бачу. Якщо сьогодні середня пенсія має  бути  50 гривень,  то треба чорнобильські зменшити в 5 разів - до 250 (Шум у залі).  Вона не може бути в  20  разів  більша.  Бо  в  нас виходить  так:  є люди (і в цьому залі),  які і зарплату отримують,  і пенсію отримують та ще й роботу мають.  А ті не можуть отримати  й  50 гривень.

 

     Тут несправедливість   цілковита.   З   Володимиром  Михайловичем Яценком я мав зустрічі,  і умовляв,  і просив:  не будемо  всі  закони перебирати,  а  на перехідний період запровадимо певні обмеження,  всі пов'язані з пенсійним зебезпеченням (Шум у залі).  Я не тисну.  Я кажу про очевидну несправедливість,  коли інвалід Великої Вітчизняної війни першої групи отримує 74 гривні.  Водночас  розумію,  що  чорнобильську пенсію треба платити, але не таку.

 

     ГОЛОВА. Миколо Петровичу,  якщо ви кажете про цей зал,  називайте прізвища, щоб люди розуміли, про кого йдеться.

 

     Я згоден  із  тим,  що  шахтарі,  котрі  пробивали   тунель   під реактором,  повинні  одержувати,  і з цим ніхто рахуватися не повинен. Але в нас є чимало таких,  що в Києві  копали  тунель,  але  одержують пенсію  більшу,  ніж ті,  які ризикували своїм життям і захистили,  по суті, весь світ. Треба прізвища називати, якщо у вас є такі факти (Шум у залі).  Опублікуйте врешті-решт ці дані. Не так багато - 300 чоловік одержують.  Опублікуймо список,  хто одержує таку пенсію,  і тоді буде зрозуміло.  І скажемо спасибі ще раз тим шахтарям,  котрі тоді йшли на таку пожертву,  нехай одержують,  ніхто з них не зніме ні  копійки.  А решту подивимося, хто одержує такі пенсії (Шум у залі).

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     До Івана  Сергійовича  запитань  не  було.  Це питання обговорено всебічно під час розгляду самого закону.

 

     Тому я прошу Івана Сергійовича дуже стисло підсумувати,  а  потім поставлю   на   голосування   пропозиції   Президента  до  Закону  про встановлення  величини  вартості  межі   малозабезпеченості,   розміру мінімальної  заробітної  плати  та мінімальної пенсії за віком на 1998 рік.

 

     ЧИЖ І.С. Олександре Олександровичу, мушу сказати кілька слів щодо доповіді Миколи Петровича.

 

     Я не  робив  великої  годинної  доповіді,  хоч можна ще півгодини аргументувати, де взяти гроші. Але ще раз назву.

 

     Передусім міжкваліфікаційні розриви,  що сягають кратності  в  11 разів  -  то вже один із резервів.  З 1994 року ми про це говоримо.  В 1995 прийняли Закон про оплату праці постановою записали:  переглянути (тоді Білоблоцький ще не був віце-Прем'єром з цих питань,  а Пинзеник, Мітюков).  Пальцем ніхто не поворухнув.  Ми  зобов'язані,  Конституція зобов'язує,  закон  саме так ставить питання,  - ми на те законодавчий орган.

 

     Далі. Соціальні  виплати.  Стаття  3  закону  зобов'язує  Кабінет Міністрів   до  1  грудня  (тепер  уже  треба  іншу  дату  встановити) визначити,  що буде покладено в  основу  соціальних  виплат.  Сьогодні покладено навіть не 15 гривень,  а 60 копійок. Що стосується стипендій студентам,  то як із 9 гривень стипендії заплатити  за  гуртожиток  25 гривень?  Це відомі речі.  Ми ж не кажемо: закладайте 73 гривні чи 45. Закладіть 15,  10 або 8,  але подайте на розгляд  сюди,  до  Верховної Ради.  То від лукавого, що, мовляв, це все зруйнує економіку. Вона вже й так зруйнована.

 

     Де взяти гроші?  У тіні.  Усі ж  говорять,  що  половина  бюджету перебуває  в тіні.  А що зроблено,  яких вжито заходів,  аби вивести з тіньового обігу й використати на соціальні потреби оті кошти? Нічого.

 

     Далі. Якщо ВВП скорочувався,  та ще  й  різко  порівняно  з  1990 роком,  то  заробітна  плата  скоротилася в ще більших пропорціях.  Не називатиму конкретні цифри,  але  приблизно  на  5  відсотків  більше. Питома   вага  оплати  праці  у  валовому  випуску  товарів  і  послуг скоротилася на 9 відсотків,  тоді як питома вага проміжного споживання зросла  на  10,3  відсотка.  Ліквідувавши  проміжне споживання,  можна елементарно змінювати розмір заробітної плати.

 

     Безперечно, зараз треба виплатити  все,  що  держава  заборгувала щодо  стипендій,  пенсій  і  всього іншого.  Але в чому вина Верховної Ради,  скажіть мені, щоб я знав? Ми що, не прийняли відповідні закони? Чи  у  нас  немає механізмів для цього?  Висновок такий:  не працює та гілка влади,  яка має забезпечувати виконання законів.  І  ось  тут  я пропоную  ще  раз  повернутися  до  пропозиції  Ростислава Степановича Чапюка. Нині вже заносять, так би мовити, сокирку над Верховною Радою: якщо не приймуть бюджет, то не виплачуватимемо їм зарплату. Та ми самі про це говоримо.  І колись  уже  Верховна  Рада  призупинила  зарплати депутатам   та  апарату,  але  ж  Кабінет  Міністрів  і  Адміністрація Президента виплачували її.

 

     Пропоную сьогодні  розглянути  пропозицію  депутата  Чапюка  щодо часткової  виплати заробітної плати,  починаючи з депутатів,  Кабінету Міністрів,  президентської адміністрації,  доки не будуть погашені всі борги.  Але ще раз,  шановні колеги, наголошую: ми зобов'язані на межі бюджетних років вжити відповідних  заходів,  бо  фактично  консервуємо систему   подальшого   скорочення   валового   внутрішнього  продукту, деградації продуктивних виробничих сил і знищення соціальної сфери. От і вся аргументація.

 

     Можливо, до мене є запитання,  але я можу й не відповідати,  якщо депутатам усе зрозуміло.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування   проект   пропозицій,   внесених Президентом,   до  Закону  про  встановлення  величини  вартості  межі малозабезпеченості,   розміру   мінімальної   заробітної   плати    та мінімальної пенсії за віком на 1998 рік.

 

     Голосуються пропозиції Президента. Комітет проти висловився.

 

     "За" - 114. Не прийнято.

 

     Пропозиції Президента  не підтримуються.  Залишається один вихід: щоб запровадити закон у дію,  треба подолати  вето  Президента,  тобто попередній  текст  закону,  складений  у відповідності з Конституцією, підтримати 300 голосами.

 

     ЧИЖ І.С. Пропонується проголосувати поіменно.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція голосувати поіменно.  Але спочатку спробуємо проголосувати непоіменно. Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію про підтвердження тексту закону,  прийнятого Верховною Радою, до якого Президент подав зауваження. Голосуємо.

 

     "За" - 220. Не прийнято.

 

     З процедури просить слово голова комітету депутат Буздуган.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики   та   праці   (Новоселицький   виборчий   округ, Чернівецька   область).   Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Шановні колеги!  Ми вже мали прецеденти голосування в поіменному режимі,  коли багато  депутатів,  щоб  не  голосувати,  просто виймають картки.  Аби такого не було,  аби ми були чесними перед собою і  своїми  виборцями, пропоную  опублікувати  результати  поіменного  голосування  разом  із результатами поіменної реєстрації,  проведеної  на  початку  ранкового засідання. Одразу стане видно, хто в нас такий чесний.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Проводиться  поіменна  реєстрація  в режимі "за". Будь ласка.

 

     "За" - 281.

 

     У залі 330 депутатів.  Зареєстрованих зранку було  316,  якщо  не помиляюся.   Картки   зараз   висмикнуло   близько  50  депутатів.  Ми опублікуємо всі списки.

 

     Хто за те, щоб провести поіменне голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 203. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  в  поіменному   режимі   пропозицію   про підтвердження   тексту   закону  про  мінімальну  заробітну  плату  та мінімальну пенсію. Будь ласка.

 

     "За" - 257. Не прийнято.

 

     Будь ласка,  висвітліть за фракціями.  "Комуністи України" - 74 з 74;  "Конституційний  Центр"  -  17  з  38;  фракція Соціалістичної та Селянської партій України - 30 з 32;  Міжрегіональна депутатська група

-  21  з  25;  Група  "Єдність" - 20 з 21;  Група "Реформи" - 13 з 23; фракція "Аграрна партія України" - 13 з 23;  група "Незалежні" - 16  з 16; фракція Рух - 13 з 22; група "Соціально-ринковий вибір" - 13 з 17; група "Селяни України" - 7 з 11; позафракційні - 20 з 24;

 

     Дякую.

 

     _______________________

 

     ЧИЖ І.С.  Олександре  Олександровичу,  я   підтримую   пропозицію депутата  Чапюка,  про  часткове припинення виплати заробітної плати в органах влади.

 

     ГОЛОВА. За однієї умови:  ми повинні внести до  порядку  денного. Потрібно  стисло,  на  одну  сторінку,  підготувати документ і відразу проголосувати, щоб не марнувати час.

 

     Ставлю на голосування пропозицію внести дане питання  до  порядку денного. Хвилинку! (Шум у залi).

 

     Пропозиція така була. Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 163.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   розглядати  це  питання  в поіменному режимі.

 

     "За" - 184.

 

     Голосуємо поіменно пропозицію про  внесення  до  порядку  денного даного питання. Прошу.

 

     "За" - 216.

 

     Дехто не  врахував  потреби.  Наполягають  депутати...  Чого  ви, Вадиме   Петровичу,   обурюєтеся?    Депутати    наполягають.    Прошу проголосувати ще раз.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Будь ласка,  висвітліть  за  фракціями.  Комуністи  -  67  із 72; "Конституційний центр" - 18 із 33;  СПУ й селяни - 28 із 31;  МДГ - 13 із 21;  "Єдність" - 15 із 21;  "Реформи" - 17 із 22;  фракція "Аграрна партія України" - 9 із 18;  "Незалежні" - 12 із 15;  Рух -  9  із  20; Соціально-ринковий  вибір  -  16  із  18;  "Селяни  України" - 5 із 9; позафракційні - 17 із 23.

 

     Шановні депутати,  зміст закону зводиться до того,  що...  (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!  Зміст  закону  зводиться  до того,  що депутатам, членам  уряду,  міністрам,  Адміністрації  Президента   і   Президенту зарплата   не  виплачується  доти,  доки  не  буде  погашений  борг  у заробітній платі (Оплески). Тому... (Шум у залі).

 

     Депутате Чапюк, прошу на трибуну. 3 хвилини.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  економічної  політики  та  управління  народним  господарством (Ківерцівський виборчий  округ,  Волинська  область).  Дякую.  Шановні народні депутати! Шановний Голово! Я справді давно подав проект закону і не сподівався,  що він сьогодні розглядатиметься.  Дуже дякую за те, що ви підтримали його розгляд. Суть законопроекту в тому, щоб видавати лише половину заробітної плати певній категорії державних  керівників, зокрема  народним  депутатам,  Адміністрації,  Президенту,  міністрам, керівникам держадміністрацій,  доки не буде ліквідовано борг з виплати заробітної плати в бюджетній сфері, пенсій і соціальних допомог.

 

     Нагадую, що  коли в лютому голосувався цей проект,  за нього було подано 188  голосів.  Найдружніше  підтримали  фракції  комуністів  та соціалістів і Рух. Решта тією або тією мірою не підтримали. І особливо фракції,  у  складі  яких  є  представники   найзаможніших   прошарків населення.

 

     Прошу підтримати  запропонований  документ  і  тим  самим  хоч на половину поділити тягар народу нам,  його  представникам  у  Верховній Раді, в уряді та Адміністрації Президента.

 

     Ми вже  його  докладно  обговорювали.  Тому  сьогодні  можна  без обговорення  в  голосуванні  проявити  своє  ставлення   до   внесеної пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Одну хвилинку!  Пояснюю (Шум у залі). Конституцію поки що опустіть.  А то згадали про  Конституцію,  що  там щось  не  так  записано з цього приводу.  Записано,  що не виплачувати зарплату?

 

     Зачитую текст:  "У  зв'язку   з   багатомісячною   заборгованістю державного   та   місцевих   бюджетів  із  виплати  заробітної  плати, стипендій,  пенсій та допомог громадянам України Верховна Ради України постановляє:

 

     1. До  повного  погашення  заборгованості  державного та місцевих бюджетів із виплати заробітної плати,  стипендій,  пенсій  та  допомог громадянам   держави   проводити  виплати  заробітної  плати  народним депутатам  України,   Адміністрації   Президента   України,   Кабінету Міністрів,  керівникам  інших  органів  виконавчої  влади,  державного управління та місцевого самоврядування лише в порядку  авансування  не більше 50 відсотків місячного окладу.

 

     2. Закон вводиться з дня опублікування".

 

     Може бути  чимало  запитань  до  цього  проекту закону.  Пропоную проголосувати його в першому читанні і дати змогу  Комітету  з  питань соціальної політики та праці доопрацювати до другого читання.

 

     ЧАПЮК Р.С. Мудро, правильно.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?   Нема.  Є  запитання  до  Ростислава Степановича? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутате Осташ, прошу.

 

     ОСТАШ І.І.,  секретар   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Стрийський виборчий округ, Львівська область). Об'єднання "Вперед, Україно!" Шановний доповідачу! Найперше мушу сказати, що ви припустилися неточності у переліку груп і фракцій,  які  підтримали  ваш  законопроект.  Адже  однією  з  перших підтримала вас депутатська група "Реформи".

 

     ЧАПЮК Р.С. Дякую. Сподіваюся, що й сьогодні буде те саме.

 

     ОСТАШ І.І.  І друге. На жаль, із тексту незрозуміло, чи це закон, чи  постанова.   Олександр   Олександрович   читав:   "Верховна   Рада постановляє".

 

     Тому пропоную,  щоб  рішення  було виконано,  чітко відредагувати текст,  аби видно було,  що це закон,  який повинні виконувати  органи влади.

 

     Дякую за увагу.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Відповідаю. Доопрацьований проект цього закону подано мною в лютому 1997 року відповідно до вимог,  які  тоді  ставилися  до подачі проекту документа.

 

     Прошу підтримати  пропозицію  прийняти  законопроект  сьогодні  в першому читанні, а потім доопрацювати до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Тобто, замість слова "постановляє" записати "встановити". I все буде правильно. Тоді буде закон.

 

     Депутате Камінський, прошу.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту  і  зв'язку  (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Фракція Соціалістичної і Селянської партій  України.  Шановний  Ростиславе  Степановичу!  Я  обома  руками голосуватиму   за  цей  законопроект,  але  мене  бентежить  таке.  Ви подивіться на ложу,  там посміхаються.  От якби ще й ліві  доходи  нам якось  перекрити,  щоб  їм  їсти  ні  за  що  було  купити...  Те саме стосується і представників з Банкової - "малини" цієї.  Як би  нам  це зробити?  Бо ми себе залишимо без зарплати, а їх що позбавляй, що ні - однаково. Там стає з головою.

 

     Дякую.

 

     ЧАПЮК Р.С.  З метою виявлення лівих  доходів  ми  дали  згоду  на формування Кабінету Міністрів.  Це його функції: виявляти ліві доходи, робити доходи чесними, щирими й просвітленими для народу України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ, м. Київ).  Шановні народні депутати!  Насамперед дозвольте уточнити  пана Чапюка.   Коли   голосувалося   дане   питання,   то   із  соціалістів проголосувало "за" менше 50  відсотків,  комуністів  проголосувало  62 відсотки, а Рух проголосував на 85 відсотків, оскільки двох чоловік не було. Тому я прошу, шановні соціалісти, не займатися тут пропагандою.

 

     Отже, в  проекті  закону  обов'язково  треба  чітко   передбачити відповідальність  за  його  порушення,  тобто  якщо  здійснюватиметься виплата.

 

     А я  особисто  пропоную  таке.  Для   Адміністрації   Президента, Кабінету  Міністрів  та  депутатів  Верховної  Ради  обмежити  виплату заробітної плати 25 відсотками. Тобто 75 відсотків заробітної плати не виплачуватиметься.

 

     Окрім того,  заробітна  плата народних депутатів України фактично складається з двох частин:  посадового окладу та різних надбавок. Тому й усі ці надбавки треба повністю зняти.  Тоді ми,  як справжні народні депутати,  прийматимемо такі закони,  які знизять податковий тиск, щоб запрацювало  виробництво  і  можна  було  вчасно виплачувати пенсії та зарплату.

 

     Дуже вам дякую.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Насамперед я відповідаю і перед  Верховною  Радою,  і перед  усіма  громадянами за точність інформації:  найвищий відсоток з тих,  хто  проголосував  у   лютому   місяці   за   прийняття   даного законопроекту, набрали фракції комуністів, соціалістів, Народного Руху та група "Реформи".

 

     Далі. Я наполягаю все-таки на варіанті 50 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу  заспокоїтись.  Депутат  Заєць  має  рацію, оскільки  плата  за  працю  і депутата,  і міністра,  і всіх державних службовців складається з кількох частин.  Тому це стосується  не  лише депутатів, як ми часто чуємо по телебаченню. Така система оплати праці визначена Законом про державну службу,  а  тому  стосується  державних службовців усіх рівнів.

 

     Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький  виборчий округ,   Тернопільська   область).   Шановний   доповідачу!   Я  майже переконаний,  що у  вашій  пропозиції  відсутній  популізм,  властивий напередодні  виборів представникам усіх без винятку політичних партій, що набрали 200 тисяч підписів.  Я і в  лютому  голосував  за  цю  вашу пропозицію,  голосуватиму й тепер.  Та, як напевно і більшість із нас, балотуватимуся кандидатом у народні депутати.

 

     Але дозвольте запитати:  чи за цей час,  з лютого, ви перевірили, яка  кількість депутатів може спокійно не отримувати заробітної плати? Чи не здається вам,  що дана пропозиція працюватиме саме на тих,  яким власне,  зарплата зовсім не потрібна,  бо вони мають акції в банках, у закритих або відкритих акціонерних  товариствах?  Тому  пропоную  дати доручення  відповідним органам перевіряти кожного депутата,  міністра, члена адміністрації,  щоб він на час дії даного закону не користувався різними лівими доходами. Тоді це буде чесно перед усіма.

 

     ЧАПЮК Р.С.  Дякую,  пане  Ратушний,  за ваше запитання.  Я цілком поділяю ваші міркування,  але,  повірте,  це не функція  депутата.  Це функція виконавчої влади,  якій я дане питання і переадресовую. Я лише знаю,  що з нашого складу цього року лише один депутат заявив,  що він зовсім  не  потребує  зарплати,  оскільки  живе  на  інші  доходи.  Це повідомили в пресі, тому немає потреби повторювати.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Валерію Павловичу, ви просили слова, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,    Прем'єр-міністр    України.     Олександре Олександровичу,  тут  уже висловили мою пропозицію.  Ми порадилися,  і згодні призупинити виплату заробітної плати тим,  хто працює в органах виконавчої влади. Це перше.

 

     Друге. Зазначу,  що  в органах виконавчої влади,  так само,  як і загалом у державі,  по декілька місяців не отримують заробітної плати, у  тому  числі  в  міністерствах і відомствах.  Окрім того,  треба щоб депутати не отримували заробітну плату не лише у Верховній Раді,  а  й за місцем своєї неосновної роботи, оскільки багато депутатів і досі не пішли на постійну роботу до Верховної Ради,  і продовжують  отримувати зарплату в інших місцях. Це всі знають.

 

     ГОЛОВА. Зокрема, в уряді, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Щоб  на  місцях  теж не отримували заробітної плати.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, зокрема, в уряді.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Так,  я  підтримую.  І  друге   питання.   Не забувайте, що в органах виконавчої влади вдвічі менша заробітна плата, ніж у депутатів (Шум у залi).

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу спокійно реагувати на дане зауваження. Це природно, так  і  має бути.  Середня зарплата у виконавчій владі визначається на півтора мільйона чоловік, які працюють у її структурах. Хай ці півтора мільйона пробивають собі місця,  йдуть до виборців,  щотижня звітують, зустрічаються з людьми, пояснюють їм, чому не платять зарплату, пенсії тощо,  а  тоді  одержують підвищену заробітну плату.  Але ви не можете сказати,  що міністр одержує зарплату меншу,  ніж депутат.  Запитання, власне,   зводилися  до  обговорення.  Пропоную  надати  слово  голові комітету, і прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Будь ласка, Юрію Олексійовичу.

 

     БУЗДУГАН Ю.О. Соціал-демократична партія України. Шановні колеги! На засіданні комітету ми розглядали пропозицію колеги Чапюка.  Загалом підтримали її.  Але було три зауваження,  про які я вважаю за потрібне сказати.

 

     Перше. Ми  не  маємо  права цілком призупиняти виплату заробітної плати,  це суперечитиме Кодексу  законів  про  працю,  не  кажучи  про Конституцію.  Отже,  щодо  пропозиції  про  встановлення 30,  50 чи 70 відсотків ми мусимо  визначитися.  Проте  якась  частка  зарплати  має все-таки виплачуватися, а яка - то вже компетенція Верховної Ради.

 

     Друге. Прошу  Верховну  Раду  визначитися  з  такого питання.  Ми призупиняємо виплату заробітної плати для всіх працівників  виконавчої влади чи тільки для політично відповідальних?  Скажімо, у моєму окрузі 5 місяців не виплачується заробітна плата в органах внутрішніх  справ. Що їм призупиняти?

 

     І третє питання,  яке сьогодні теж порушувалося: про доплати. Чим вища посада,  тим вищі доплати,  і  вони  перевищують  саму  заробітну плату. Отже, треба призупиняти не тільки виплату заробітної плати, але й доплат.

 

     Ось ці три моменти.  Загалом підтримую пропозицію  про  прийняття проекту   в   першому  читанні,  а  ми  на  друге  читання  підготуємо пропозиції.  Але прошу визначитися:  це стосується  чи  не  стосується доплат;  і  стосується  всіх  працівників  виконавчої  влади чи тільки певного рівня рангу відповідальності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вважаймо  це  першим  виступом.  Записалося   ще   кілька депутатів. Пропонується питання розглянути за скороченою процедурою. Я ставлю  на  голосування  пропозицію  про  розгляд  даного  питання  за скороченою процедурою.

 

     "За" - 196. Прийнято.

 

     Два - "за", два - "проти". Депутат Моісеєнко, ви "за"? "Проти".

 

     Депутате Степенко?  "За". Депутате Терещук? "За". Депутате Ємець? "Проти". Вони записані. Висвітліть список.

 

     Депутате Моісеєнко, прошу.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань державного    будівництва,    діяльності    рад    і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги,  хочу внести ряд предложений в этот законопроект,  и пока они не будут проголосованы, я не могу его поддерживать.

 

     Кто виноват в том, что не выплачивается зарплата? Правящий режим. Кто  его  олицетворяет?  Правящий  режим олицетворяет принятая 28 июня Верховным  Советом  Конституция  Украины,  узаконившая   этот   режим. Олицетворяет  класс  буржуазии,  который  живет  не на зарплату,  а на доходы.  Президент как вершина пирамиды, правительство и, подчеркиваю, большинство    народных    депутатов   Украины,   проголосовавших   за Конституцию.

 

     Правильно поставлен  вопрос:  зарплата  или   доходы?   Напоминаю инициативу  мою  и  депутата  Моцпана,  поддержанную  еще 36 народными депутатами, о том, чтобы речь вести не о зарплате, а о доходах господ, которые обеспечили невыплату заработной платы нашему народу.

 

     Может решить эту проблему правительство? Может. Очень просто. Для этого нужно  наложить  арест  на  личные  счета  в  банках  всех  форм собственности,  в  том  числе  зарубежных,  на лиц,  которые руководят государством.  Я имею  прежде  всего  Президента,  его  администрацию, руководителей  министерств  (подчеркиваю,  руководителей,  ибо рядовые работники аппарата выполняют волю своих правителей,  им просто  некуда деваться).

 

     И всех депутатов,  принявших Конституцию, необходимо проверить по этой же схеме.  Механизм  простой:  вы  все  заполняете  декларацию  о доходах.   Согласно  этой  декларации  проверить  ваши  доходы  совсем нетрудно.  Кроме того,  всех,  кто соврал  в  декларации,  привлечь  к ответственности за вранье. Эти предложения высказывались неоднократно, в том числе лично мной еще в  1994  году  при  обсуждении  бюджета.  В основе  этого режима стоит золотая тысяча самых богатых людей Украины. Их тоже необходимо проверить.

 

     После таких поправок я проголосую за этот законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Прошу у висловлюваннях бути коректними стосовно  до  Конституції.  Мушу  нагадати,  що  на  час  її прийняття заборгованість у заробітній платі в  державі  становила  приблизно  30 трильйонів  за  тодішнім  курсом.  Тобто  не Конституція була причиною появи заборгованості в зарплаті. Навпаки, в Конституції записані норми прямої  дії  щодо відповідальності людей,  які не забезпечують виплату заробітної плати, виписані інші права й свободи, за які голосувала, до речі, цілковита більшість тих, на кого ви посилаєтесь.

 

     Тому прошу бути коректними у висловлюваннях.

 

     Депутате Степенко, будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська  область).  Шановні  товариші!  Навряд  чи хтось із депутатів не підтримає дану пропозицію, бо вона варта того.

 

     Але, Олександре  Олександровичу,  я  прошу  вас  дати   доручення стосовно  до  того,  про  що  говорив  Білоблоцький.  Треба,  нарешті, розв'язати пенсійну проблему.  Не можна щоб  усі  одержували  однакову пенсію - той, хто працював 40 років, і той, хто працював 10, 20, чи 25 років.  Пора навести в цьому питанні лад.  Різниця між  мінімальною  і максимальною  пенсіями  та заробітною платою в 20-30 разів - це просто якесь  дикунство.  Тож  треба  дати  таке  доручення,  бо  те,  що  ми призупинимо  виплату,  майже  нічого  не  дасть  -  якщо не одержували пенсію, то вони її і не одержуватимуть. Треба знайти джерела коштів на ці пенсії.

 

     Попереду в  нас  розгляд  бюджету.  Я  вже  пропонував  і  ще раз повторюю  -  30  відсотків  з  управління   зняти:   з   Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів. І направити дані кошти на виплату пенсій, стипендій тощо.

 

     Далі. Було дуже  слушне  зауваження,  я  не  пам'ятаю,  хто  його висловив,   стосовно   до  державних  службовців.  Якщо  це,  скажімо, правоохоронні органи,  і ми їм не виплачуватимемо заробітну плату,  то наслідки можуть бути непередбачувані.  Тобто треба виважено підійти до даного питання.  Хіба  від  них  залежить,  що  не  платиться  пенсія, заробітна плата? Ні. Ми лише погіршимо ситуацію.

 

     Шановні друзі!  Скільки б ми не ламали списів,  що б не говорили, доки не  запрацює  виробництво,  ніяких  пенсій,  ніякого  соціального захисту   не   буде.  Треба  прийняти  конкретні  закони,  які  дадуть можливість виробництву працювати.

 

     Олександре Олександровичу,    я    вам    направив    відповідний депутатський   запит  з  такого  питання.  Під  час  зборів  у  Спілці вітчизняних  виробників  говорилося,  що  аби  здати  об'єкт,  дрібний об'єкт, треба мати 62 акти, і за кожен заплатити. Виробник задавлений, і якщо ми сподіваємося  щось  зробити  без  виробництва,  то  це  наша помилка.  Прошу,  благаю  вас,  Олександре  Олександровичу,  внести на розгляд   питання    розвитку    агропромислового    комплексу.    Без агропромислового  комплексу ні пенсійних,  ні інших проблем розв'язано не буде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку. Для довідки. Заспокойтеся. Витрати на утримання влади  в  Україні  становлять  2,6  відсотка  бюджету,  у  тому  числі Верховної Ради - 0,02 відсотка бюджету. Тому такими корекціями покрити всі  потреби в пенсіях та заробітній платі - це просто фантастика,  це нічого не дасть.  Але як стимул,  для зміни ситуації -  таке  можливо. Тому треба вносити конкретні пропозиції і їх враховувати.

 

     Депутат Терещук.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.   Спасибо.   Всеукраинский   союз  рабочих,  фракция коммунистов.  Предложение,  внесенное депутатом  Ростиславом  Чапюком, это, по сути, жест отчаяния. Действительно, когда люди не могут свести концы с концами, когда миллионы голодают, надо предпринимать отчаянные шаги, чтобы помочь стране. И правильно сказал Александр Александрович: даже если всю зарплату всех органов власти использовать для  погашения долга,  то потребуется,  по меньшей мере, 300 лет, поскольку это очень маленькая сумма.  В данном случае это только попытка простимулировать. Мы  ведь  понимаем:  проблема  заключается  не  в  том,  что  в стране господствует  Верховный  Совет,  Кабинет  Министров   или   Президент. Господствует класс буржуазии.  Класс,  который живет не на зарплату, а на доходы.  Класс,  который живет спекуляцией государственной и прочей собственностью,  находящейся  в  его  руках.  И  понятно,  что  жестом возмущения стало выступление рабочих и крестьян Украины, начавшееся 17 декабря   в   большинстве   областей.  Завтра  это  выступление  будет продолжено.  Вчера только в Киеве более семи с половиной  тысяч  людей прошло у стен Верховного Совета и пикетировало Кабинет Министров.

 

     Сегодня в  16  часов  30  минут  рабочие предприятий города Киева вновь собираются пикетировать  Администрацию  Президента  и  требовать одного:  точно  так  же,  как  депутаты  сейчас  требуют приостановить выплату зарплаты,  чтобы  решить  проблему,  так  же  рабочие  требуют досрочного  ухода  Президента  со своего поста,  поскольку он развалил страну,  сделал ее нищей; требуют отставки Кабинета Министров, который выполнял решения Администрации Президента,  направленные на ограбление собственного народа;  требуют изменения законодательного поля,  потому что законы, принятые Верховным Советом, сделали народ еще беднее.

 

     И если   мы   надеемся,   приостановив   выплату   зарплаты,  что коррумпированный чиновник не  будет  иметь  доходов,  то  это  надежда напрасная.

 

     Если такое  будет  продолжаться,  то Союз рабочих Украины создаст рабочие дружины,  чтобы  контролировать  выплату  заработной  платы  и доходы в Украине, ведь люди доведены до отчаяния.

 

     Предлагаю проголосовать за этот проект.

 

     ГОЛОВА. Депутате Ємець, будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Галицький  виборчий  округ,  Львівська  область).  Депутатська  група "Конституційний центр",  Народно-демократична партія України. Стосовно вчорашньої акції протесту.  Я теж пікетував якраз у цей момент Кабінет Міністрів,  проходив  поруч,  то  там  було десь 30 чоловік та плюс 70 чоловік працівників СБУ і міліції.  Правда,  на відміну  від  подібної ситуації  у  Новочеркаську,  де замість першого секретаря обкому проти робітників  комуністи  випустили  танки,  вчора   до   пікетувальників усе-таки  вийшли  Прем'єр-міністр,  працівники  Кабінету Міністрів,  і побалакали з ними.  Так що є деяка різниця між тим,  як  ви  діяли  40 років тому, і як зараз діє влада.

 

     Стосовно пропозиції   депутата   Чапюка.   Безумовно,   це   мало проявитися як свого роду жарт, як реакція на те загальне приниження, в якому перебуває нині наше суспільство.  Шукати винного можна,  але для того трьох хвилин мало.

 

     Дозвольте сказати  про  інше.  Гадаю,  ми  сьогодні,  як  ніколи, принизили парламент України таким диким і якимось нерозумним розглядом цієї проблеми,  замість того,  щоб подумати,  проаналізувати, можливо, зменшити кількість закордонних поїздок.

 

     У нас  щоденно вилітає якась делегація.  І деяких депутатів,  які перед цим виступали,  я чомусь постійно бачу здебільшого по телевізору за кордоном, а не в цьому залі. І до того ж вони активно виступають за те,  щоб збільшити витрати з бюджету на зарплату  тощо.  То  сядьмо  з калькулятором і поміркуймо над цим.

 

     Ви гадаєте,   що   ми   боїмося   голосування?  Ні,  не  боїмося. Народно-демократична партія пропонує платити  15  відсотків  зарплати. Але   платити   депутатам,   міністрам,  директорам  заводів,  головам колгоспів.  Одначе до чого тут усі  інші?  До  чого  бухгалтерка,  яка сидить  у Кабінеті Міністрів?  Ви знаєте,  що робиться,  наприклад,  у бюджетному управлінні Міністерства фінансів? Там половина вакансій. Ми не знаємо,  чому так сформовано бюджет?  А хто ж на таку зарплату може там втриматися?! І цим людям припинимо виплачувати зарплату?

 

     Пропоную спокійно сісти, подивитися і порахувати з калькулятором: де маємо найбільші витрати з бюджету. Може, продати два-три санаторії, готелі  (є  прекрасні  в  центрі  Києва,  думаю,  з  аукціону   підуть непогано).  Можливо,  все-таки знайдемо деякі кошти (Шум у залі). А то перетворили на кінокомедію розгляд питання про заробітну плату  і  про бюджет.  Ми самі над собою насміхаємося,  самі принижуємо парламент. І мають рацію ті,  які сьогодні спокійно проголосують за це,  насамперед депутати,  які  мають  додаткові доходи (Шум у залі).  Отой,  який тут верещить і якого спонсорує кілька фірм з такими  самими  фізіономіями, як у нього, мають ті доходи. І вони їх отримують (Шум у залі).

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спокійно,   будь  ласка  (Шум  у  залі).  Одну  хвилинку! Вимкніть мікрофон на трибуні (Шум  у  залі).  Сядьте  на  місце,  будь ласка. Чого ви кричите? (Шум у залі).

 

     Я розумію,  що  розгляд  цього  питання не робить честі Верховній Раді.  Це так.  І не робить честі владі взагалі.  Про  це  переконливо сказав  Олександр  Іванович Ємець.  Проте він чомусь не помітив,  що в останніх вістях учора й сьогодні декілька разів повторювався виступ на брифінгу глави Адміністрації Президента.  Зокрема сказано,  що коли не приймуть бюджет,  то  буде  припинено  виплату  зарплати...  І  чомусь випадково згадав про депутатів.  Вас це не обурило.  Адже казав не від себе, бо він ніхто у політичному розкладі держави...

 

     Ще раз прошу підтримати  в  першому  читанні  законопроект,  який вносить  депутат Чапюк.  Голосування відбувається в поіменному режимі, як ми визначилися. Прошу.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     Висвітліть, будь ласка, за фракціями та групами. Комуністи - 65 з 71; "Конституційний центр" - 27 з 34; Селянська і Соціалістична партії

- 29 з 31;  МДГ - 18 з 22;  "Єдність" - 16 з 20;  "Реформи" - 16 з 22; Аграрна  партія України - 15 з 21;  "Незалежні" - 14 з 15;  Рух - 16 з 20;  "Соціально-ринковий вибір" - 15 з 20; Селяни України (об'єднання, а не фракція) - 8 з 11; позафракційні - 18 з 23.

 

     Пропоную проголосувати  доручення  Комітету  з  питань соціальної політики і праці разом із Комітетом з питань бюджету наступного  тижня внести це питання на друге читання,  врахувавши всі пропозиції. Ставлю таку пропозицію на голосування.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     ________________________

 

     Шановні депутати,  перш ніж піти на перерву,  заслухаємо доповідь Лічильної комісії. Михайле Дмитровичу Сирота, будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  голова  Лічильної  комісії  Верховної  Ради України (Придніпровський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні колеги! До  бюлетеня  для  таємного  голосування  по виборах членів Рахункової палати  Верховної  Ради  України  були  внесені  кандидатури   Віталія Григоровича  Мельничука,  Лариси  Володимирівни  Вітковської,  Віктора Савича Огородника,  Вячеслава Павловича Пилипенка,  Бориса  Федоровича Хропатого.

 

     Кількість народних  депутатів України,  обраних на час проведення сесії,  - 413. Кількість народних депутатів України, повноваження яких визнано Верховною Радою України,  - 413.  Кількість народних депутатів України,  які одержали  бюлетені  для  таємного  голосування,  -  309. Кількість народних депутатів України,  які взяли участь у голосуванні,

- 301.

 

     Результати голосування такі. Віталій Григорович Мельничук: "за" - 288,  "проти"  -  13;  Лариса  Володимирівна  Вітковська:  "за" - 281, "проти" - 20;  Віктор Савич Огородник:  "за"  -  267,  "проти"  -  34; Вячеслав Павлович Пилипенко: "за" - 249, "проти" - 52; Борис Федорович Хропатий: "за" - 230, "проти" - 71.

 

     Отже, відповідно  до  пункту  16   частини   першої   статті   85 Конституції  України  та  частини  шостої статті 10 Закону України про Рахункову палату Верховної Ради  України,  а  також  відповідних  глав Регламенту  Верховної Ради України Лічильна комісія вирішила:  вважати обраними членами Рахункової  палати  Верховної  Ради  України  Віталія Григоровича   Мельничука,  Ларису  Володимирівну  Вітковську,  Віктора Савича Огородника,  Вячеслава Павловича Пилипенка і Бориса  Федоровича Хропатого.

 

     ГОЛОВА. Беремо до уваги повідомлення Лічильної комісії. Від імені депутатів Верховної Ради вітаю обраних до складу Рахункової  палати  і бажаю  їм  успіхів  у  цій роботі.  Сьогоднішнє обговорення і внесений проект бюджету свідчать про те, що цим людям роботи вистачить.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Прошу оголосити в коридорі,  що засідання  продовжується. Будь ласка.

 

     Вадиме Петровичу,   не   ставте  подібних  запитань,  бо  я  мушу відповідати  в  мікрофон,  а  це  ж  транслюється   на   всю   країну. Заспокойтеся... Так, так.

 

     Засідання Верховної    Ради    продовжується.   Перед   розглядом законопроекту про державний бюджет відповідно до Закону  про  бюджетну систему  і  відповідно  до  бюджетної  резолюції ми повинні затвердити мінімальний  рівень  заробітної  плати  та  вартісну   величину   межі малозабезпечені.   Це  визначено  Конституцією.  Слово  має  Чиж  Іван Сергійович.  Коротко,  будь ласка.  Це питання не для  обговорення,  а тільки для затвердження.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні  колеги!  Оскільки нам не вдалося подолати вето Президента,  а до прийняття бюджету ми зобов'язані затвердити вартісну величину  межі  малозабезпеченості  та  мінімальний  розмір заробітної плати (інакше ми не зможемо затвердити бюджет),  комітет  пропонує  (у нас  була  пропозиція  на  випадок,  якщо  не буде подолано вето) таку редакцію   Закону   про   встановлення    величини    вартості    межі малозабезпеченості та розміри мінімальної зарплати:

 

     "Стаття 1.  З  1 січня 1998 року встановлюється величина вартості межі  малозабезпеченості  у  розмірі  73,7  гривні  на   місяць".   Це розрахунки Кабінету Міністрів, ми їх просто повторили.

 

     "Стаття 2.  З  метою  поетапного  наближення до величини вартості межі малозабезпеченості встановити розмір мінімальної заробітної плати на 1998 рік з 1 січня 45 гривень".

 

     Президент з цим погоджується.

 

     У нас  далі  поквартально  були розписані етапи.  Якщо це не буде прийнято,  тоді  пропонується  така  редакція:  "Розміри   мінімальної зарплати   переглядаються   з  поквартальними  уточненнями  показників бюджету".

 

     Тоді ми можемо ці етапи переглядати в процесі виконання бюджету.

 

     "Стаття 3. Кабінету Міністрів до 1 січня 1998 року  внести  на  розгляд  Верховної Ради України пропозиції щодо внесення  змін  до  законодавства,  у  нормах  якого  для  розрахунків використовується мінімальний розмір заробітної плати".

 

     Ось те,  що треба прийняти,  а соціальні виплати вже здійснювати, не виходячі за межі,  скажімо,  73,7 гривні.  Отакі,  на  мій  погляд, абсолютно  компромісні  норми закону.  Я просив би їх підтримати.  Хоч вони, звичайно, не дуже відповідають тому, що ми щойно обговорювали.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Івана Сергійовича?

 

     Депутате Анісімов,  будь ласка.  Я прошу...  Це  запитання,  яке, здається, не викликає сумнівів.

 

     АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного  розвитку  регіонів (Заводський    виборчий    округ,   Запорізька   область).   Александр Александрович,  у меня есть уточнение.  Иван Сергеевич,  мы все  время говорим,  что  надо  приближаться к нормам,  выписанным в Конституции. Есть такое понятие - "прожитковий мінімум".  Он сегодня не установлен. Мы неоднократно обращались с запросом к Кабинету Министров,  но данных этих не получили.

 

     Может, следует  в  одном  из  пунктов  записать,  чтобы   Кабинет Министров  представил  на  утверждение  Верховному  Совету  и величину прожиточного минимума, о котором говорится в Конституции?

 

     ЧИЖ І.С. Леоніде Олександровичу, справа в тому, що в нас у законі ніде  не  визначено  таку  категорію,  як прожитковий мінімум.  Термін "прожитковий мінімум" зафіксований у Законі про мінімальний  споживчий бюджет,  але цей закон не діє.  Ви знаєте, декретом Кабінету Міністрів дію його з  1992  року  зупинено,  і  ми  тепер  послуговуємося  іншою категорією,  яка називається межею малозабезпеченості. Це, власне, і є та норма,  яка може вважатися прожитковим мінімумом,  але  прожитковим мінімумом   для   непрацездатної   особи.  Прожитковим  мінімумом  для працездатної особи є мінімальний споживчий бюджет.  Його треба  просто сюди включати, а тоді дефініцію розписувати і так далі.

 

     Ну, я хотів би, щоб ви погодилися, що таким прожитковим мінімумом для непрацездатної особи є межа малозабезпеченості, а для працездатної

-  мінімальний споживчий бюджет.  Треба просто вводити в дію Закон про мінімальний споживчий бюджет.

 

     А подається це комітетом тому,  що ми не хочемо під час  розгляду проекту  бюджету  на  будь-якій стадії наштовхнутися на пропозицію про його неприйнятність,  яка голосується третиною депутатів, через те, що ми  не  затвердимо  межу малозабезпеченості і новий розмір мінімальної зарплати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Більше немає запитань?

 

     Василь Петрович Свято.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька  область).   Дякую,   Олександре   Олександровичу. Шановний  Іване Сергійовичу!  Я звертаюся до вас як до земляка,  як до свого колеги у Верховній Раді України,  і особливо до Миколи Петровича Білоблоцького,  який  божився  тут  і  заявляв,  що немає звідки взяти грошей.

 

     Сьогодні ми обговорюватимемо проект бюджету  в  другому  читанні. Мною  внесена  і  зареєстрована  пропозиція  з  двох  рядків,  у  якій говориться,  де взяти гроші.  Гроші у розмірі  не  одного  бюджету,  а чотирьох бюджетів.  По-перше,  це надходження від індексації кредитів, наданих  у  1992-1994  роках  на  момент  погашення  боргу.  По-друге, збільшення  безготівкових  обігових  коштів у розмірі їх дефіциту.  За рахунок реалізації  першої  пропозиції  бюджет  матиме  100  мільярдів гривень,  другої  пропозиції  -  30 мільярдів гривень.  Це дасть змогу вирішити  і  питання  соціального  захисту  громадян,  і   компенсації заощаджень  громадян,  і  питання  відновлення виробництва,  як основи соціального захисту людей.

 

     Дуже добре,  що тут є представники уряду і ми  всі  можемо  зараз порадитися, як це реалізувати.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Василю  Петровичу!  Ваші  цінні пропозиції будуть розглядатися під час розгляду бюджету. А в даному разі, як я зрозумів, ви  підтримуєте  пропозицію  Івана Сергійовича,  тим більше що ви самі переконуєте нас, що це можна зробити.

 

     Більше запитань немає.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Василю Петровичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу, можна мені сказати кілька слів?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Ми  пропонували  наступну  статтю  викласти у такій редакції:  "Встановити з 1 січня 1998  року  розмір  мінімальної заробітної  плати 45 гривень на місяць з поступовим до кінця 1999 року наближенням його до величини вартості межі малозабезпеченості.  Розмір мінімальної   заробітної   плати   є  державною  соціальною  гарантією мінімально допустимого рівня оплати праці працівників у разі виконання ними  норм  праці  і  не  застосовується  як розрахункова величина для визначення розмірів допомоги,  компенсаційних та інших виплат",  бо це потребує додаткових витрат у сумі близько 5 мільярдів гривень.

 

     Тому я просив би, щоб ви доручили комітетові і уряду доопрацювати ці питання і потім внести погоджені пропозиції на ваш розгляд.

 

     ЧИЖ І.С. Валерію Павловичу, ми в принципі так і зробили, оскільки пропонуємо  ввести статтю 3,  якою доручається Кабінету Міністрів до 1 січня 1998 року,  тобто до введення в дію бюджету,  внести на  розгляд Верховної  Ради  пропозиції  щодо  внесення  змін до законодавства,  в нормах  якого  для  розрахунків  використовується  мінімальний  розмір зарплати.  Ми  не визначаємо цей розмір як соціальний норматив.  Але у статті   1   ми   мусимо    затвердити    вартісну    величину    межі малозабезпеченості.  Є 73,7 гривні.  Ми мусимо назвати цю величину. До чого ж ми будемо наближати мінімальну зарплату? Так що вашу пропозицію повністю враховано в статті 3, яку я пропоную.

 

     ГОЛОВА. Я вніс би пропозицію прийняти цей проект закону в першому читанні зараз,  а наступного тижня (враховуючи  і  потребу  розглядати проект  бюджету  в другому читанні і прийняти його остаточно) прийняти остаточно і цей закон,  врахувавши всі зауваження.  Навряд чи вдасться прийняти  пропозицію,  висловлену  щойно  Валерієм  Павловичем,  бо це означає, що ніяких етапів не передбачається.

 

     ЧИЖ І.С.  Я перепрошую,  Олександре Олександровичу.  Йдеться  про закон,  який  регулює  бюджетну ситуацію.  У бюджеті 1998 року ми ж не затверджуємо показники на два роки.  Тому сьогодні моделювати ситуацію аж  до  1999  року ми не маємо ніякого права.  Йдеться про бюджет 1998 року.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на  голосування  пропозицію  про  прийняття цього законопроекту в першому читанні?

 

     ЧИЖ І.С. Прошу її підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція прийняти цей проект у першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     ЧИЖ І.С.  Інакше  (ще  раз  нагадаю)  проект  бюджету  може  бути визнаний нейприйнятним. Ми мусимо прийняти рішення так чи інакше.

 

     "За" - 202.

 

     ГОЛОВА. Це помилка, ніхто ж не голосує проти.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре  Олександровичу,  ми знімаємо свою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Значить,  уряд теж підтримує пропозицію комітету.  Ще раз ставлю на голосування пропозицію прийняти проект у першому читанні.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     _________________________

 

     Уряд, Міністерство агропромислового комплексу,  наш комітет вчора проводили засідання, на якому було визнано, що перед розглядом проекту бюджету   вкрай   необхідно   (це  вимагає  буквально  десяти  хвилин) розглянути питання,  пов'язані з механізмом оподаткування і бюджетними коштами.  Ми  включили  до  порядку  денного  розгляд  двох  невеликих проектів законів:  про внесення змін до Закону про податок  на  додану вартість  і  про  внесення у зв'язку з цим змін до деяких законодавчих актів України.  Три хвилини для доповіді надається Даниленку  Анатолію Степановичу. Документи у вас на руках. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села   (Миронівський   виборчий  округ,  Київська  область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Справа в тому, що члени  нашого  комітету,  користуючись правом законодавчої ініціативи, можуть подати зміни і доповнення до  закону,  про  який  щойно  сказав шановний  Олександр Олександрович,  стосовно оподаткування податком на додану вартість  продукції  тваринництва.  Ми  підготували  відповідні матеріали,  але  паралельно  працював  і  Кабінет Міністрів.  Особливо активно  в  цій  робочій  групі  працювали   Юрій   Михайлович,   Ігор Олександрович,   Віктор   Іванович.   Хочу   сказати   спасибі  Сергію Леонідовичу, віце-прем'єру з питань економіки. Хотів би запропонувати, шановний  Олександре  Олександровичу,  такий  порядок  розгляду даного питання.

 

     По суті те,  що опрацьовано і подано нашим комітетом,  і  те,  що сьогодні пропонує до розгляду в сесійній залі Кабінет Міністрів, майже повністю збігається.  Правда,  є одна технічна помилка, про що я скажу пізніше.   Тому   я   хотів   би  запропонувати,  шановний  Олександре Олександровичу,  щоб від імені уряду ви надали слово Юрію  Михайловичу Карасику,  міністру  агропромислового  комплексу,  і після цього можна прийняти рішення, яке потребує невідкладного виконання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  сідайте,  будь  ласка.  Юрію   Михайловичу,   вам надається три хвилини. Будь ласка.

 

     КАРАСИК Ю.М.,  міністр агропромислового комплексу і продовольства України  (Черкаський  виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект закону України  про  внесення  змін  і  доповнень  до Закону  України про податок на додану вартість.  Мета проекту закону - підтримка вітчизняного  сільськогосподарського  товаровиробника.  Суть закону  зводиться  до  того,  що  на  реалізоване молоко і живу худобу запроваджується податок на додану вартість з нульовою ставкою.

 

     І друге.  ПДВ,  який   сплачують   переробні   підприємства,   що реалізують   м'ясопродукти   і  молокопродукти,  використовується  для дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, які реалізують м'ясо і молоко переробникам.

 

     Що це дасть?  Це сприятиме підвищенню ефективності тваринництва у країні,  підвищенню товарності  переробки  молока  і  м'яса,  допоможе наповнити   внутрішній   ринок   доброякісною  вітчизняною  продукцією тваринництва, підвищиться глибина її переробки. Нарешті, прийняття цих змін  до закону дасть змогу відходити від бартеризації і давальницької схеми переробки продукції тваринництва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  цей   проект   погоджений   Кабінетом Міністрів  (віцепрем'єр  Сергій Тігіпко тут є),  нашими комітетами - і аграрним,  і  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності...   Ні? Бюджетним не погоджений?

 

     Ну, будь  ласка,  депутате Чупахін.  Потім виступатимуть депутати Довгань, Степенко і Шкрабак.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України з  питань оборони  і  державної безпеки (Куп'янський виборчий округ,  Харківська область).  Фракция   Социалистической   и   Селянской   партий.   Юрий Михайлович,  скажите,  кому  будет принадлежать этот счет,  на который будет перечисляться 50  процентов  налога  на  добавленную  стоимость: Кабинету  Министров,  предприятию  (я имею в виду сельскохозяйственное предприятие) или какому-то специальному банку?  Потому  что  если  это будет  какой-то  отдельный  счет,  то вряд ли потом эти деньги попадут непосредственно в сельськохозяйственное предприятие.  У меня создается впечатление,  что,  приняв  этот закон,  мы предоставим право Кабинету Министров распоряжаться этими деньгами по своему усмотрению.

 

     КАРАСИК Ю.М.  У проекті передбачено доручити  Кабінету  Міністрів відпрацювати  механізм нарахування і виплати дотацій.  Але я вважаю (і така  думка  висловлювалася  при  обговоренні),  що  цей  рахунок  має належати     безпосередньо     молокозаводам,     м'ясокомбінатам    і сільгосппідприємствам,  щоб ці кошти ніким не централізувалися,  ніким не  розподілялися.  Якщо  господарство продало більше молока чи м'яса, воно повинно більше отримати і цих коштів.

 

     ГОЛОВА. Юрію Михайловичу,  якщо так,  то це правильно.  Тільки не може  бути  один  і  той  же рахунок у різних суб'єктів правовідносин: банку, переробного підприємства, господарства.

 

     Депутат Довгань має запитання. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Ну, тут товариш   Чупахін,  член  нашої  фракції,  якраз  майже  повторив  моє запитання.  Ми справді дуже сумніваємося,  що від цього виграють  наші господарства.   Вони   зароблять   кошти,   які   потраплять  потім  у міністерство,  а міністерство їх повністю розбазарить.  Тому  якщо  ці гроші  не  надходитимуть  на  рахунки господарств,  то робити це немає сенсу.

 

     I ще таке запитання.  Сьогодні переробні  підприємства  також  не мають оборотних коштів.  Тоді де ж будуть братися гроші для того,  щоб їх перерахувати колгоспам?

 

     КАРАСИК Ю.М.  Річ у тім, що м'ясокомбінати і молокозаводи, ще раз повторюю,   а  також  господарства  матимуть  спеціальний  рахунок.  А відповідно    до    закону    про    зупинення    спаду    виробництва сільськогосподарської  продукції буде здійснюватись безакцептне зняття з рахунків підприємств торгівлі сум ПДВ за реалізовану  продукцію.  Ми тільки за 10 місяців...

 

     ГОЛОВА. Юрію  Михайловичу,  будь  ласка,  сідайте на місце.  Одну хвилиночку! Сідайте на місце.

 

     Що скаже з цього приводу представник Комітету з питань бюджету? З місця говоріть.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,   виконуючий   обов'язки  голови  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська   область).  Спасибо,  Александр  Александрович.  Уважаемые коллеги!  Уважаемые члены правительства!  Нам предложено принять очень серьезный закон.  И мы все озабочены обстановкой,  сложившейся у нас в сельском хозяйстве,  а особенно  в  животноводстве.  Но  почему  такие серьезные документы мы должны принимать в такой спешке? Даже в докладе нет анализа последствий принятия  этого  законопроекта,  не  предложен механизм получения сельхозпредприятиями этих средств.

 

     Считаю, что  если  мы  действительно  хотим  сделать  для  нашего сельского хозяйства и для нашего народа что-то серьезное и весомое, то надо сначала хорошо подумать,  а потом делать.  Мы же сперва делаем, а потом по двадцать раз меняем.

 

     Я предлагаю доработать этот законопроект, рассмотреть его во всех комитетах, и только после этого мы сможем принимать решение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Суслов. Будь ласка, з місця. Увага!

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Люботинський  виборчий   округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты!  У вас на руках два проекта закона.  Один проект внесен Анатолием Степановичем  Даниленко. Там   предполагается  зачисление  средств  от  налога  на  добавленную стоимость  на  специальный   счет.   Причем   непонятно,   кто   будет распоряжаться  этим  счетом  и  как  эти  деньги будут использоваться. Второй проект, который был согласован с министром АПК и который я тоже завизировал,  предполагает целевое использование поступлений от налога на  добавленную  стоимость  для  дотирования  производства   продуктов животноводства.

 

     С моей точки зрения, второй проект можно было бы принять в первом чтении и доработать более детально в комитетах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  З  процедурних  міркувань  я  пропоную  перенести розгляд цього питання на наступний тиждень.

 

     Хвилиночку! Ви  вже  були на трибуні!  Хвилинку,  ще раз прошу!.. Нагадую:  питання на розгляд Верховної Ради треба  готувати  всебічно, щоб  не  виникало  запитань ні в бюджетного комітету,  ні в Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  У мене немає заперечень  за змістом,  я  за  прийняття  такого  закону,  але  є формальні підстави припинити  його  обговорення  і  не  витрачати  час.  Треба   готувати законопроекти   як  слід.  Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  про перенесення розгляду цього законопроекту на  наступний  вівторок.  Iде голосування (Шум у залi).

 

     Iде голосування!.. Будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Будь ласка, я наполегливо прошу вас. Одну хвилинку! Зачекайте! Ми витрачаємо час (Шум у залi).

 

     Ви вже були на трибуні.  Будь ласка,  сядьте на  місце,  Анатолію Степановичу. Не хвилюйтеся (Шум у залi).

 

     Ще раз  хочу  сказати:  відповідно до Регламенту документи такого змісту повинні обгрунтовуватися всебічно. На руках у депутатів повинні бути всі розрахунки і висновки. Оскільки цього немає (а я хочу, щоб ці два закони були прийняті обов'язково),  я  прошу  вас  підготувати  ці документи  на  наступний вівторок,  і ми зможемо прийняти закони.  Тим паче,  що ми до  вівторка  остаточно  бюджету  не  приймаємо  і  маємо можливість прийняти ці закони нормально,  щоб не було ніяких сумнівів. Висновки представників і Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  і  бюджетного комітету збігаються з цією пропозицією.  Ще раз прошу перенести розгляд цих законопроектів на наступний вівторок.

 

     Потім, після того візьмете слово з мотивів. Іде голосування. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Олександровичу! Можна?

 

     Шановні народні   депутати!   Ці   законопроекти   спрямовані  на збільшення   дохідної   частини   бюджету,   на   підтримку   власного товаровиробника.  Ми хочемо зробити наголос якраз на сприянні розвитку птахівництва і свинарства.  Прошу  вас  підтримати  пропозицію  Голови Верховної  Ради  про  перенесення розгляду цих питань на вівторок.  Їх треба докладніше вивчити, а потім прийняти остаточне рішення.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію.

 

     "За" - 275. Прийнято. Спасибі.

 

     ___________________________

 

     Розглядається проект Закону України про Державний бюджет  України на 1998 рік.

 

     Сядьте на місце, будь ласка. Потім візьмете слово, трохи пізніше. Сідайте на місце, ще раз прошу!

 

     Ми прийняли рішення 275 голосами про розгляд цих  двох  питань  у вівторок.  Спокійно!  Перед  розглядом  питання  про  державний бюджет просить слова для виступу Пустовойтенко Валерій Павлович.  Надаю  йому слово. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний Олександре Олександро-вичу!  Шановні народні  депутати!  Я   неодноразово   наголошував   на   необхідності налагодження плідної співпраці уряду та Верховної Ради. Підтвердженням цих слів є,  зокрема,  те,  що вперше за останні роки ми,  як  ніколи, близькі до своєчасного прийняття державного бюджету.

 

     З перших  днів формування уряду були створені чотири робочі групи з метою оперативної підготовки та  опрацювання  проектів  законодавчих актів  з  питань оподаткування,  що безпосередньо впливають на дохідну частину бюджету.  До складу  груп  увійшли  народні  депутати,  вчені, промисловці  та  підприємці.  Результати  проведеної ними роботи двічі розглядались на засіданні уряду.

 

     Завдяки цьому   нам   вдалося   виключно   на   основі    чинного законодавства  сформувати  проект  бюджету,  зробити  його максимально збалансованим і відкритим.  Кабінет Міністрів своєчасно подав його  на розгляд  до  Верховної  Ради  разом  з  відповідними макроекономічними розрахунками.

 

     Після прийняття бюджету в першому читанні минуло зовсім  небагато часу.  Ми  не  марнували цей час,  а дуже відповідально поставилися до рішень Верховної Ради. Було виконано значний обсяг роботи, спрямованої на  пошук  реальних джерел надходжень до бюджету.  Детально про це вам доповість міністр фінансів Ігор Олександрович Мітюков.

 

     Водночас хочу  наголосити,  що  нинішня   загальноекономічна   та політична ситуація суттєво відрізняється від умов прийняття Державного бюджету на 1997 рік.  У зв'язку з різким погіршенням  стану  справ  на міжнародних   фінансових   ринках   і   допущеними   прорахунками   на внутрішньому  ринку  запозичень  фінансове  становище  держави  значно ускладнилося.

 

     Разом з  Національним  банком  нами  були  здійснені монетарні та організаційноекономічні  заходи.  Вони   спрямовані   на   локалізацію негативних  проявів  у економіці та недопущення розростання фінансової кризи з її катастрофічними  наслідками  як  для  держави,  так  і  для кожного громадянина. Але говорити, що фінансова криза вже позаду, було б передчасно.

 

     За цих умов своєчасне прийняття бюджету на 1998 рік з оптимальним рівнем  дефіциту  є вирішальним фактором для поліпшення стану справ як на фінансовому ринку,  так і в економіці України в цілому.  І навпаки, затягування  бюджетного  процесу  може  стати головним дестабілізуючим чинником.

 

     У 1998 році,  на відміну від нинішнього, у нас не буде можливості пережити  півроку  без  затвердження бюджету.  Прямим результатом його несвоєчасного прийняття стане дезорганізація в  економіці,  соціальній сфері,   подальший   відплив   вітчизняних  та  іноземних  інвестицій, відновлення  інфляції  в   розмірах,   що   паралізують   виробництво, дестабілізація  національної  грошової  одиниці,  знецінення  грошових доходів  громадян.  У  результаті  ми   не   тільки   не   забезпечимо стабілізації, а й загубимо її перші паростки.

 

     Тому я  закликаю  вас  усвідомити  всю критичність моменту,  який переживає наша  держава.  Саме  ви  маєте  чітко  визначитися,  чи  ми використаємо  шанс для подолання кризи.  На вас разом з нами покладена вся відповідальність.  Уряд,  як і народні депутати, прагне сформувати бюджет,  який задовольняв би потреби держави,  національної економіки, населення.

 

     Водночас ми маємо  виходити  з  того,  що  ситуація  в  економіці ускладнилася.  Нами  пропонуються  реальні  шляхи  збільшення дохідної частини бюджету,  які вже враховані в поданому вам проекті. Крім того, з  прийняттям  законодавчих актів,  запропонованих урядом для розгляду Верховною Радою,  дохідна частина бюджету може бути істотно розширена. Насамперед   це   має  відбутися  за  рахунок  додаткового  збільшення надходжень від грошової приватизації.  Мова йде про те,  щоб  отримані кошти  використати  передусім  на  інвестиції,  технічне переоснащення виробництва з наданням пріоритету вітчизняному інвестору, спрямуванням залучених   коштів   на   вирішення   соціальних   проблем,  погашення заборгованості  з  виплати  пенсій,  стипендій,  заробітної  плати   в бюджетній сфері.  Крім того, це дасть змогу розв'язати ще одну ключову проблему - утвердження  ефективного  власника,  спроможного  відродити виробництво.

 

     При цьому  ніхто  не  збирається  продавати  все,  як часто можна почути.  Держава залишатиме під  контролем  стратегічні  підприємства, зокрема  енергогенеруючі  компанії.  Буде  збережено  монополію  і  на виробництво та  реалізацію  спирту.  Планується  реалізувати  державну частку   акцій   енергопостачальних  компаній,  хлібозаготівельних  та хлібоприймальних  підприємств,  горілчаних  заводів  та   ряду   інших високоліквідних  об'єднань.  Щоб  досягти  цієї  мети треба прискорити розгляд програми приватизації на 1998 рік,  внести зміни  до  переліку об'єктів,  заборонених для приватизації,  зняти мораторій на укладення договорів купівлі-продажу державного майна.

 

     По-друге, удосконалення  ряду   законодавчих   актів   з   питань оподаткування  дасть можливість спрямувати до бюджету майже 2 мільярди гривень.  Для  цього  пропонується  внести  зміни   до   законів   про патентування  деяких  видів  підприємницької  діяльності,  про місцеві податки і збори,  про справляння акцизного збору та ввізного  мита  на спирт,  тютюнові вироби та пальномастильні матеріали,  щодо збільшення відрахувань до державного інноваційного фонду.

 

     Хочу зупинитися  на   пропозиції   щодо   централізації   частини амортизаційних відрахувань державних підприємств.  На цей непопулярний крок  уряд  змушують  піти  серйозні  обставини.  Серед  них:  суттєве зменшення   та   подорожчання   кредитних  ресурсів,  які  могли  бути спрямовані в реальну економіку;  обмеженість коштів  на  інвестування, які   можуть   бути  передбачені  в  бюджеті;  необхідність  закріпити тенденцію до збільшення  обсягів  виробництва,  прискорити  структурну перебудову, підтримати вітчизняне виробництво в пріоритетних сферах, а це - головна передумова збільшення доходів бюджету.

 

     Названі обставини спонукали нас запропонувати лише  на  один  рік централізувати  частину  амортизаційних  відрахувань.  При  цьому  всі отримані кошти буде  спрямовано  виключно  на  інвестування  вугільної промисловості,       енергетики,      агропромислового      комплексу, машинобудування,  зокрема виготовлення сучасної  сільськогосподарської техніки, підтримку літако- і суднобудування. На реалізацію наукоємких, швидкоокупних  проектів  буде  спрямовано  додаткові  надходження   до Державного інноваційного фонду.

 

     По-третє, Кабінет   Міністрів  намітив  розбронювати  матеріальні цінності  з   мобілізаційного   резерву,   яких   нагромаджено   понад встановлені  нормативи,  а  їх  зберігання лагяє додатковим тягарем на бюджет.  Завдяки поліпшенню управління державним майном передбачається отримати додаткові кошти за рахунок дивідендів на акції,  які належать державі.

 

     По-четверте, уряд суттєво скорочує видатки на  утримання  апарату державного управління, а також на фінансування міжнародної діяльності, представництв за кордоном,  придбання для них приміщень.  Скорочуються відрахування,  які  залишаються  в  розпорядженні Державної податкової адміністрації, митної служби та інших контролюючих органів.

 

     Стосовно Резервного фонду.  Уряд погоджується на його  скорочення на  50 мільйонів гривень.  Одночасно пропонуємо передбачити збільшення видатків на 100 мільйонів гривень  на  поповнення  запасів  вугілля  і нафтопродуктів  у Державному резерві.  Їх буде спрямовано на підтримку енергетики,   вугільної   промисловості,   а   також   на   проведення весняно-польових робіт.

 

     Хочу привернути  вашу  увагу  ще  до одного принципового питання. Нині реальною є загроза того, що місцеві бюджети у перші чотири місяці практично  не отримають надходжень з податку на прибуток.  Це неминуче загострить  ситуацію  з  фінансуванням  видатків.   Для   забезпечення збалансованості  місцевих  бюджетів  необхідно  обов'язково розв'язати проблему авансових внесків з цього податку.

 

     Таким чином,  уряд робить  усе  можливе,  щоб  збільшити  дохідну частину бюджету і раціоналізувати його видатки.

 

     Об'єднавши зусилля Кабінету Міністрів і Верховної Ради,  ми маємо реальну можливість прийняти доопрацьований  проект  бюджету,  а  також суттєво поповнити його дохідну частину шляхом першочергового прийняття ряду законодавчих актів.  Це дасть  змогу  вирішити  значну  кількість питань,  що порушувалися народними депутатами під час розгляду проекту бюджету в першому читанні,  а також  закріпити  позитивні  зрушення  в економіці.

 

     Це стосується   насамперед   найболючішого  питання  -  погашення заборгованості  із  заробітної   плати,   пенсій,   стипендій,   інших соціальних виплат.

 

     Незважаючи на те, що рівень виконання доходної частини бюджету за 11 місяців становив  лише  77  відсотків  запланованого,  нам  вдалося скоротити зазначені борги. На 1 грудня поточного року заборгованість з виплати  пенсій  зменшилася  порівняно  з  липнем  1997  року  на  135 мільйонів  гривень,  або  на  15,5  відсотка,  із  заробітної  плати у бюджетній сфері - на 354 мільйони гривень,  або на  27,6  відсотка,  з виплати допомоги сім'ям з дітьми - на 30 мільйонів гривень,  або на 20 відсотків.

 

     Незважаючи на фінансову скруту прийнято рішення про підвищення  з 1  березня  1998 року максимального розміру пенсійного забезпечення за віком  та  пенсій  окремим  категоріям  працівників.  Розширено   коло студентської  молоді,  що  має право на отримання стипендій.  Прийнято важливе рішення щодо реалізації молодіжної  житлової  політики  шляхом запровадження  пільгового дострокового державного кредитування молодих сімей на будівництво житла.

 

     Я розумію,  що  багато  наших  співвітчизників  ще   не   відчули полегшення  свого  становища.  Економіка продовжує перебувати в кризі. Проте  за  будь-яких  умов  уряд  вважає   розв'язання   цих   проблем найважливішим своїм завданням.

 

     Пріоритетним залишається    питання    забезпечення    своєчасних розрахунків  за  енергоносії.  З  цього  приводу  вже   прийнято   ряд радикальних  рішень,  які  послідовно  виконуються.  Заборговність  за енергоносії,  що утворилася в бюджетній сфері, буде реструктуризована, з  чіткими  зобов'язаннями держави щодо її погашення.  Поточні виплати здійснюватимуться першочергово.

 

     Я хочу повідомити вам, що Анатолій Костянтинович Голубченко їздив до Москви,  там підписано договори про поставку газу в Україну на 1998 рік.

 

     Останнім часом значно зросли проплати через банки за  використану електроенергію.  У  жовтні  вони становили 21,7 відсотка від загальної суми, у листопаді - 27,8 відсотка.

 

     Наводиться порядок у використанні ресурсів державного резерву для забезпечення беззастережного повернення всіх боргів, які нагромадилися за попередній період.  Їх сума перевущує 2 мільярди гривень. Матеріали про  виявлені  порушення  передано  до  прокуратури  та до арбітражних судів.

 

     Уряд суворо контролюватиме  використання  бюджетних  коштів.  Тут також  є  великі  резерви.  За даними контрольноревізійної служби за 9 місяців  поточного  року  виявлено  фактів   незаконного   витрачання, недостач  і  розкрадань  на загальну суму понад 880 мільйонів гривень. Винні притягуються до відповідальності.

 

     Значних втрат зазнає бюджет внаслідок заниження  та  приховування належних   йому   платежів.  З  початку  року  державними  податковими адміністраціями   донараховано   2,6   мільярда   гривень.   Порушення податкового  законодавства  виявлено  на  188  тисячах  підприємств  і організацій, що становить 53 відсотки від усіх перевірених.

 

     Серед заходів,  яких  вживає  уряд   для   поліпшення   платіжної дисципліни,  одним з дійових має стати боротьба з ухиленням від сплати податків через недосконалість правового поля. Я маю на увазі цілий ряд економічних   схем,   за   допомогою  яких  здійснюються  махінації  з банківськими    кредитами,    вексельними    взаєморозрахунками    при посередництві  комерційних банків та уникнення від сплати боргів перед бюджетом.  Для  запобігання  таким  діям  ми  готуємо   пропозиції   з удосконаленням   законодавства.   Керівники   комерційних   банків  та підприємств  притягуватимуться  до  кримінальної  відповідальності  за приховування   належних  бюджету  платежів,  бо  там,  де  починаються економічні злочини,  закінчується цивілізована  економіка.  Ми  будемо рішуче  боротися  з  порушеннями,  які знекровлюють Державний бюджет і спотворюють  вітчизняну  економіку,  створюють  сприятливі  умови  для зловживань, корупції, зростання обсягів тіньової економіки.

 

     Саме тому  вже  прийнято рішення про впорядкування обслуговування Державного  бюджету  комерційними  банками.  Кількість   уповноважених банків  суттєво  зменшується.  Прийнято  постанову Кабінету Міністрів, згідно  з  якою  з  15  лютого  повністю   скасуються   всі   бюджетні використання  і  надходження  коштів  бюджетних комерційних банків.  А потім порадимося,  приймемо відповідні рішення стосовно того, хто буде обслуговувати ці бюджетні кошти.

 

     Останнім часом  Кабінет  міністрів  робить  наголос  на  роботі з регіонами, оскільки там значною мірою вирішується доля реформ. Тиждень тому  на  виїзному  засіданні  в  Донецьку  було  розглянуто  програму соціально-економічного  розвитку  області  на   1998-2000   роки.   За свідченням багатьох присутніх,  у тому числі і народних депутатів,  це дало можливість  конкретніше  розглянути  шляхи  вирішення  наявних  в області  проблем.  Подібне засідання буде проведено найближчим часом в Автономній Республіці Крим,  де допущено найбільший спад виробництва в нашій державі.

 

     Нас дуже   турбує   ситуація,   що  склалася  в  агропромисловому комплексі.  На  черговому  засіданні   уряд   розгляне   заходи   щодо стабілізації    галузі   тваринництва   та   забезпечення   проведення сільськогосподарських робіт у наступному році.

 

     Крім того,  вже створено Державний лізинговий фонд,  кошти  якого буде   використано  на  придбання  вітчизняної  сільсько-господарської техніки.  Реалізуються  урядові  рішення   щодо   забезпечення   селян мінеральними  добривами,  технікою  та пально-мастильними матеріалами. Разом  з  обласними  державними  адміністраціями  намічаємо  розробити механізми  забезпечення  господарств  технікою  за  рахунок  іноземних кредитних ліній без застосування урядових гарантій.  Водночас ми добре розуміємо, що без корінних змін у виробничих відносинах на селі теж не обійтися.

 

     Значних втрат   зазнають   українські   підприємства    внаслідок погіршення торговельного режиму між Україною та Російською Федерацією. Великою мірою це було пов'язане з неузгодженою  податковою  політикою. Внаслідок  зменшення українського експорту ми щомісяця втрачаємо майже 300   мільйонів   доларів.   Після   серії   переговорів,   проведених президентами  України та Росії,  а також на рівні урядів,  нам удалося вийти на розв'язання ряду  серйозних  проблем.  Згідно  з  міжурядовим протоколом  з  1  лютого  1998  року в обох країнах намічено скасувати справляння податку на додану вартість на імпортну продукцію.

 

     Скасування податку та встановлення квоти на експорт  українського цукру  сприятиме  зростанню конкурентоспроможності вітчизняних товарів на російському ринку і дасть змогу збільшити обсяги експорту  в  Росію до  500  мільйонів доларів щорічно.  А це означатиме зростання обсягів виробництва,  нові робочі місця,  збереження ринку  збуту  української продукції і відповідно збільшення надходжень до бюджету.

 

     Крім того,   завершується   підготовка   довгострокової  Програми розвитку  економічного  співробітництва  між  Україною  та  Російською Федерацією,  яка  дасть змогу забезпечити масштабну перспективу нашому стратегічному партнерству.

 

     Шановні народні депутати!  Після прийняття бюджету уряд терміново доопрацює  Програму  своєї  діяльності  і  внесе  її  на  ваш розгляд. Одночасно  ми  працюємо  над  розробкою  середньострокового   прогнозу економічного та соціального розвитку України до 2000 року.

 

     Завершуючи свій  виступ,  прошу  вас із розумінням поставитися до позиції Кабінету Міністрів  щодо  необхідності  своєчасного  прийняття бюджету,   в  якому  будуть  враховані  реальні  фінансові  можливості держави.  І я переконаний,  що,  незважаючи на намагання  окремих  сил використати   обговорення   проекту  бюджету  для  відстоювання  своїх вузькопартійних   інтересів   і   торпедування   зусиль   уряду   щодо оздоровлення і стабілізації економіки, їм це не вдасться. Люди чекають від нас не передвиборних обіцянок,  а конкретних дій,  спрямованих  на поліпшення  ситуації в економіці.  Політична стабільність,  як ніколи, потрібна тепер Україні.  І від нас з вами залежить,  щоб наступний рік не став роком втрачених можливостей.

 

     Уряд і  я  особисто  сподіваємося  на  ваше  розуміння складності ситуації і відповідальності за долю України.  Звертаємося  до  вас  із проханням  прийняти  Державний  бюджет  України  на 1998 рік у другому читанні.

 

     Дякую всім за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Це   не    доповідь,    а    виступ Прем'єр-міністра.   Доповідь   щодо  проекту  бюджету,  відповідно  до Регламенту, зробить міністр фінансів. А запитання можна буде поставити і міністру, і присутньому тут Прем'єр-міністру.

 

     Слово надається Мітюкову Ігорю Олександровичу. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр   фінансів   України.  Спасибі.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні  депутати!  Відповідно  до постанови  Верховної  Ради  України  від  4  грудня  1997 року Кабінет Міністрів України  доопрацював  проект  Закону  про  Державний  бюджет України  на  1998 рік.  У ході цієї роботи проаналізовано пропозиції і зауваження,  висловлені в процесі розгляду матеріалів і розрахунків до проекту  Державного  бюджету  на  1998 рік комітетами Верховної Ради і окремими народними депутатами.

 

     Кабінету Міністрів   запропоновано    за    рахунок    здійснення організаційноекономічних  заходів  щодо  виведення економіки України з кризи,  оздоровлення вітчизняного виробництва, запровадження державної монополії   на   виробництво  і  реалізацію  лікеро-горілчаних  напоїв вишукати можливість збільшення доходів зведеного  бюджету  України  на 4,6 мільярда гривень.

 

     Перед нами  був і є вибір лише одного з двох сценаріїв формування бюджету:  реалістичного,  при якому  наповнення  бюджету  визначається економічною дійсністю,  і бажаного,  а отже нереального. Пропонуючи до прийняття реалістичний  варіант  бюджету,  уряд  бере  на  себе  повну відповідальність  за  його  виконання.  На  інше  уряд  просто  не має морального права. Краще гірка правда, ніж, вибачте, солодка брехня.

 

     Підготовлений проект бюджету віддзеркалює всі нинішні негаразди в економіці, і тут тисячу разів правий Валентин Костянтинович Симоненко. Але  успіх  подальшого  лікування   залежить   не   від   приховування справжнього діагнозу, а від рішучості і послідовності наших дій.

 

     Найбільш суттєвим   і   об'єктивним  фактором,  який  вплинув  на доопрацювання проекту бюджету і на який не можна було  не  зважити,  є загальний  стан  економіки та фінансового ринку,  результати виконання показників бюджету по доходах і видатках у поточному році.

 

     З початку  року  до  зведеного  бюджету  надійшло  23,2  мільярда гривень,  або  76  відсотків до річних призначень.  Недонадходження до бюджету становлять майже 4 мільярди гривень.

 

     При цьому слід відмітити,  що  забезпечено  виконання  прогнозних надходжень  по  таких  податках,  як  податок на прибуток підприємств, плата за землю,  податок з власників транспортних  засобів,  збори  та інші неподаткові доходи.

 

     Державний бюджет,  за  попередніми  оцінками,  у звітному періоді виконано по доходах у сумі 13,8 мільярда гривень, або 63,6 відсотка до річних призначень, а по видатках - 15,3 мільярда, або на 71 відсоток.

 

     Розмір заборгованості перед бюджетом з початку року збільшився на 1,2 мільярда гривень і становить 2,6 мільярда гривень. Це за умови, що списано і реструктуризовано заборгованості в сумі 3,9 мільярда гривень відповідно  до  Закону  України  про  списання   та   реструктуризацію податкової  заборгованості  платників податків за станом на 31 березня 1997 року.  Зараз ми можемо констатувати,  що  малоефективність  таких заходів для оживлення роботи підприємств стає очевидною.

 

     Найвагомішим у  структурі  доходів бюджету залишається податок на додану вартість.  На нього припадає 29,4 відсотка доходів. Надходження від  ПДВ становлять 6,8 мільярда гривень,  або 80 відсотків до річного плану.  Це відставання зумовлене,  по-перше, зміною терміну введення в дію закону від 3 квітня 1997 року (як ви знаєте, його було введено з 1 жовтня замість 1 липня, як спочатку планувалося), через що ми втратили 243 мільйони гривень; по-друге, прийняттям Закону України про внесення змін до Закону  про  податок  на  додану  вартість,  яким  передбачено додаткові пільги на суму приблизно в 50 мільйонів гривень у розрахунку до кінця року,  що не могли  бути  враховані  при  складанні  бюджету; по-третє, зростанням недоїмки у цьому році на 352 мільйони гривень.

 

     Надходження акцизного збору становлять 997 мільйонів гривень,  або 93,2 відсотка до річних призначень. Більше розрахункової  норми  отримано  цього збору від горілчаних,  тютюнових виробів та виноробної продукції.  Це сталося за рахунок збільшення  їх виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року.

 

     Нижче запланованого рівня мобілізуються бюджетні доходи по зборах за спеціальне використання надр та водних ресурсів. Так, за спеціальне використання  надр  надійшло  тільки  51  мільйон  гривень,  або  78,5 відсотка до плану.  Це недовиконання пов'язане зі зменшенням видобутку деяких основних корисних копалин,  у тому числі бурого вугілля, торфу, нафти, газу натурального і природного. Крім того, є багато недоліків у збиранні цього податку.

 

     Менше половини    запланованих   сум   надійшло   за   спеціальне використання водних ресурсів.  Несвоєчасно проводяться  розрахунки  за використані  підприємствами  водні  ресурси,  а в деяких випадках вони зовсім не проводяться.

 

     За 11 місяців до Державного бюджету  надійшло  рентної  плати  за нафту і газ та різниці в цінах на газ,  що видобувається в Україні,  у розмірі 831 мільйон гривень,  або  трохи  більше  половини  до  річних призначень.  Ця  сума  розбивається на:  320 мільйонів гривень рентної плати,  240 мільйонів -  відрахування  від  плати  за  транзит  і  260 мільйонів - різниця в цінах за природний газ.

 

     Основною причиною  неповного  надходження  до  бюджету зазначених платежів  є  незабезпечення   стягнення   плати   зі   споживачів   за використаний   природний   газ.   Так,  на  сьогодні  по  акціонерному товариству "Укргазпром" заборгованість становить 5,4 мільярда гривень, з  яких понад 1,7 мільярда заборгували комунально-побутові споживачі і населення та 924 мільйони - промислові  споживачі.  У  рахунок  оплати послуг  за транзит з Росії надійшло 25 мільярдів кубічних метрів газу, у зв'язку  з  чим  належить  відрахувати  до  Державного  бюджету  672 мільйони  гривень.  Фактично  відраховано  лише  244 мільйони,  або 36 відсотків.

 

     У цьому  році  надходження  коштів  від  Державного  комітету  по матеріальних  резервах  визначено  в  сумі  2  мільярди  750 мільйонів гривень,  з яких надійшло лише  244  мільйони  гривень.  На  виконання прийнятих  рішень  з  державного  резерву  були  відпущені матеріальні цінності на суму 964 мільйони гривень,  кошти від реалізації  яких  до бюджету  не  надійшли і надходження їх до кінця року не очікується.  У зв'язку з цим у дохідній частині проекту Державного бюджету України на 1998  рік  передбачено  відшкодування  896  мільйонів  гривень  витрат Державного бюджету  України  за  відпущені  і  неоплачені  матеріальні ресурси минулих років.

 

     Про недоліки  роботи Державного комітету по матеріальних резервах уже багато говорилося. Я вважаю, що треба переходити від слів до дій і повертати   до  бюджету  кошти,  які  були  безпідставно  і  незаконно вилучені, в тому числі на комерційні потреби.

 

     Видатки зведеного   бюджету,   за   оперативними    даними,    за січень-листопад становили 28,7 мільярда гривень,  або 79,4 відсотка до розрахункових річних сум.  Фінансування здійснювалося в межах  коштів, що надходили на бюджетні рахунки.

 

     Із загальної   суми  цих  коштів  на  фінансування  заходів  щодо соціального захисту населення спрямовано 4,6 мільярда гривень,  або 81 відсоток до річних призначень, у тому числі: на соціальне забезпечення

- 2,2 мільярда,  з них на виплату пенсій військовослужбовцям та особам начальницького  і  рядового  складу  органів  внутрішніх справ - 838,3 мільйона.  Ми впевнені,  що  до  кінця  року  буде  повністю  погашено заборгованість по цих пенсіях.

 

     На заходи,  пов'язані  зі здійсненням державного регулювання цін, використано 1,4 мільярда  гривень,  або  79  відсотків  до  плану.  На утримання   соціально-культурних   закладів   витрачено  8,2  мільярда гривень,  у тому числі на освіту 4 мільярди,  або  97,3  відсотка,  на охорону здоров'я - 3,4 мільярда гривень,  або 88 відсотків.  Це значно більше,  ніж за цей же період минулого року,  хоча залишається  багато непрофінансованих напрямів.

 

     Видатки бюджету,  включаючи  інноваційний  фонд,  на фінансування науки становили 479 мільйонів гривень,  або 65  відсотків  від  річних призначень,  народного  господарства  -  3,4  мільярда гривень,  з них витрати  на  реструктуризацію  вугільної  промисловості  та   державну підтримку  вугледобувних підприємств - 1,048 мільярда гривень,  або 82 відсотки від планових призначень.

 

     Понад 1 мільярд 480 мільйонів гривень використано на фінансування правоохоронної діяльності та заходів для забезпечення безпеки держави, 1 мільярд 238 мільйонів спрямовано на національну оборону.

 

     До затвердження в першому півріччі відповідно до  Закону  України про  порядок фінансування видатків з Державного бюджету України у 1997 році до прийняття Закону України про Державний бюджет на 1997 рік було проведено  фінансування  державних  капітальних  вкладень з Державного бюджету на суму 87  мільйонів  гривень,  які  увійшли  до  оперативної звітності за 11 місяців поточного року.

 

     У Державному  бюджеті  України  на  1997  рік передбачено дотації місцевим бюджетам у сумі 2,1 мільярда гривень.  За станом  на  початок грудня  перераховано  1,7  мільярда гривень,  або 80,5 відсотка річних призначень.  Не зайве нагадати,  що Державний бюджет на той же  період виконано на 71 відсоток по видатках і на 63 відсотки по доходах.

 

     Водночас заборгованість  місцевих бюджетів з урахуванням взаємних розрахунків та позичок перед Державним бюджетом становить значну  суму

-   524   мільйони   гривень.  Найбільші  суми  заборгували  Автономна Республіка Крим -  122  мільйони  гривень,  Донецька  область  -  80,5 мільйона,  Харківська область - 79,5 мільйона та Київська область - 54 мільйони гривень.

 

     Кабінет Міністрів України здійснює  досить  жорсткі  заходи  щодо стабілізації    ситуації,    насамперед    шляхом    скорочення   всіх непершочергових витрат.  Грошові ресурси спрямовуються на фінансування заробітної плати та інших соціальних виплат,  забезпечення розрахунків за енергоносії.

 

     Хотів би привернути вашу увагу до того, що останнім часом на стан фінансового  ринку  України все більш суттєвий вплив починає справляти фінансова криза на міжнародних ринках  капіталу.  Констатуючи  початок глобалізації  зовнішніх  зв'язків  економіки  України  з фінансовими і торговими ринками  світу,  слід  відзначити,  що  цей  процес  має  як позитивні,  так  і  негативні наслідки.  На жаль,  те,  що відбулося у вересні в деяких країнах Південно-Східної Азії, починає поширюватися й на Україну.

 

     Як відомо,  у жовтні серйозна фінансова криза виникла в Південній Кореї.  Після цього  фінансові  проблеми  виникли  в  багатьох  банках Японії,  в Бразилії,  в інвестиційних компаніях і фондах, які виводять грошові кошти з проектів,  особливо тих країн,  де гроші були позичені урядам.  Інвестори, які ще недавно без особливих вагань вкладали гроші в наш  ринок,  тепер  поводяться  дуже  консервативно.  Багато  з  них намагаються  вийти  з  ринку,  що  спричиняє додаткове навантаження на валютні резерви держави.

 

     Як у  такому  разі  повинен  діяти  уряд,  щоб  відновити  довіру інвесторів?   Насамперед   проведенням   жорсткої   політики  у  сфері фінансування витрат.  Інвестори мають переконатися,  що Україна  -  це держава,  в  якій  збирається  достатня  кількість  податків  і  добре контролюються державні витрати.

 

     Дуже важливим у цій ситуації є показник дефіциту  бюджету.  Тепер фінансова ситуація в світі розвивається таким чином,  що жодна країна, яка має дефіцит бюджету більше 4 відсотків,  уже не  розглядається  як кредитоспроможний  позичальник.  У  такому разі зайве розраховувати на додаткові фінансові надходження.

 

     Тому єдиним  прийнятним  виходом  із  цієї  ситуації  має   стати прийняття  Верховною  Радою  рішення  про подальше скорочення дефіциту бюджету, принаймні на 1 мільярд порівняно з проектом, який розглядався в  першому  читанні.  Тобто йдеться про скорочення дефіциту бюджету до 3,3 відсотка валового внутрішнього продукту.  Це означає,  що  держава все одно витрачає більше,  ніж збирає,  але процес є керованим, і вона може й надалі вчасно  обслуговувати  свої  поточні  зобов'язання.  Для вирішення цієї проблеми необхідна консолідація зусиль усіх гілок влади і всіх органів державного управління.

 

     Оскільки ця проблема тісно пов'язана  з  можливостями  формування проекту   бюджету   на   1998  рік,  вважав  би  за  доцільне  коротко поінформувати вас про заходи, яких вживає уряд для поліпшення ситуації на фінансовому ринку України.

 

     За дорученням Президента України 3 грудня 1997 року було прийнято спеціальну постанову Кабінету Міністрів N 1354, відповідно до якої вже розпочалася  робота  по  здійсненню комплексу заходів,  спрямованих на оздоровлення ситуації на фінансовому ринку держави,  забезпечення його стабільності,   скорочення  дефіциту  бюджету  та  негативного  сальдо платіжного балансу,  запровадження суворого режиму економії витрачання бюджетних коштів.

 

     Зокрема, передбачається  вжити  додаткових організаційних заходів щодо забезпечення збирання податків і зборів (обов'язкових платежів) у повних    обсягах,    притягнення    до   відповідальності   суб'єктів господарювання   за   недотримання   податкового   законодавства,   за несвоєчасний і неповний розрахунок з бюджетами та державними цільовими фондами.

 

     Міністерством фінансів  разом  з  Національним  банком  готуються пропозиції щодо збільшення обсягу емісії довготермінових (на 2-3 роки) облігацій внутрішньої державної ощадної позики  в  паперовій  формі  в межах загального обсягу емісії, яку буде визначено Законом України про Державний бюджет на  1998  рік.  Готується  також  проект  закону  про порядок  надання  органам  Державного  казначейства права стягувати до Державного  бюджету  суми  фінансових  санкцій  за  порушення  банками встановленого  порядку та нормативних термінів проходження і виконання розрахункових документів за доходами і  видатками  Державного  бюджету України.

 

     З метою  впорядкування  управління  коштами  Державного бюджету і коштами   державних   позабюджетних   фондів   Кабінет   Міністрів   і Національний   банк   прийняли  спільну  постанову  (про  яку  говорив Прем'єрміністр Валерій Павлович Пустовойтенко),  згідно з  якою  з  15 лютого 1998 року запроваджується касове виконання Державного бюджету і державних позабюджетних фондів через установи  Національного  банку  і установи   комерційних   банків   з   розгалуженою  мережею,  великими статутними     капіталами,     значними     обсягами      кредитування загальнодержавних   програм  та  операцій  з  облігаціями  внутрішньої державної  позики.  З  цієї  ж  дати  анулюються  всі  раніше   надані комерційним  банкам  дозволи на обслуговування бюджетних коштів.  Буде також подано пропозиції щодо внесення змін до указу Президента України відносно підвищення для комерційних банків відсоткової ставки плати за користування тимчасово вільними коштами зазначених бюджетів і фондів.

 

     З наступного  року   буде   запроваджено   резервування   частини надходжень  до  Державного  бюджету  з метою акумулювання ресурсів для здійснення операцій на фінансовому ринку.  Визнано за  доцільне  до  1 лютого наступного року провести суцільну інвентаризацію дебіторської і кредиторської   заборгованості    всіх    суб'єктів    господарювання. Розробляється  законопроект  про  порядок  надання  органам Державного казначейства права стягування до Державного  бюджету  суми  фінансових санкцій  за  порушення  банками  встановленого  порядку та нормативних термінів проходження розрахункових документів.

 

     Міністерствам, іншим   центральним   органам   виконавчої   влади заборонено   розпочинати   будівництво  адміністративних  будинків  та об'єктів виробничого призначення за рахунок коштів Державного  бюджету України та державних цільових коштів.

 

     Кошти, одержані від скорочення запасів мобілізаційного резерву та реалізації   їх    надлишків,    спрямовуватимуться    на    погашення заборгованості із соціальних виплат.

 

     Посилиться контроль       за       погашенням      заборгованості підприємств-боржників за іноземними кредитами, залученими під гарантії Кабінету  Міністрів.  І  тут  ми  розраховуємо  на вашу підтримку тієї статті, яку ми додатково включили до проекту бюджету на 1998 рік.

 

     Усі ці заходи,  а це  далеко  не  повний  їх  перелік,  разом  із прийняттям Закону про внесення змін та доповнень до Закону України про цінні папери і  фондову  біржу,  який  позавчора  прийнято  в  першому читанні,  я  впевнений,  справлять  позитивний  вплив  на стабілізацію фінансового ринку України.

 

     Слід особливо підкреслити  той  факт,  що  радикальне  поліпшення ситуації  на  цьому  ринку  може  бути  досягнуте лише за умов початку економічного  зростання.  Для  цього  треба  здійснити   перехід   від переважно  інфляційно-стримуючої  економічної  стратегії до стратегії, спрямованої на економічне зростання. Остання повинна визначати не лише принципи та напрями діяльності уряду,  а головним чином - механізми їх реалізації.

 

     Особливо гострим у поточному році є питання щодо розміру дефіциту державного   бюджету.  Ситуація  складається  таким  чином,  що  обсяг запозичень на покриття дефіциту  в  поточному  році  вже  майже  досяг річної  величини  (при  затверджених 5 мільярдах 750 мільйонах гривень дефіциту за станом на 18 грудня маємо 5 мільярдів 653 мільйони гривень запозичень).

 

     Намагання утримати   дефіцит   на  рівні  затвердженого  потребує додаткового скорочення видатків на суму понад 700  мільйонів  гривень. За  цих  умов  усі  розпорядники  бюджетних  коштів  мають  усвідомити необхідність жорсткого обмеження видатків як  у  поточному,  так  і  в наступному  роках.  Потрібно  зрозуміти,  що  бюджет формується не від потреб,  а від можливостей мобілізації ресурсів. Поточний рік показав, що  нерозуміння  цього  в  кінцевому  підсумку  призводить  до значних ускладнень як у бюджетній, так і у фінансовій системі в цілому.

 

     У такій ситуації єдино правильним заходом є  концентрація  коштів на  виплату  заробітної  плати  та інших соціальних виплат,  погашення заборгованості  по  них,  а  також  проведення  розрахунків  бюджетних установ за використану теплову та електричну енергію і природний газ.

 

     Питання погашення  заборгованості  постійно розглядається урядом. Мінфін провів республіканський семінар  за  участю  заступників  голів обласних  та  міських  державних  адміністрацій,  керівників  місцевих фінансових  органів,  де  було  опрацьовано  конкретні   заходи   щодо виконання  урядової  постанови,  прийнятої  з метою вирішення проблеми заборгованості.

 

     Завдяки вжитим заходам динаміка заборгованості за природний  газ, що  споживається бюджетною сферою,  має тенденцію до поліпшення.  Так, якщо за станом  на  1  червня  заборгованість  становила  93  мільйони гривень, то на початок грудня вона зменшилась до 57 мільйонів.

 

     З метою  виправлення  ситуації  Міністерство  фінансів  довело до кожного  розпорядника  коштів  обсяги   витрат,   які,   виходячи   із можливостей бюджету,  можуть бути спрямовані на оплату електроенергії, теплопостачання,  водопостачання  і  природного  газу.   Це   допоможе постачальникам  енергоресурсів  і  бюджетним установам реально оцінити можливості оплати,  намітити заходи  щодо  економного  витрачання  цих цінних ресурсів.

 

     Крім того,  посилено  контроль  за  правильністю  та ефективністю витрачання коштів на комунально-побутові витрати.  На жаль,  у  кожній п'ятій із 4400 перевірених установ і організацій встановлено порушення щодо  витрачання  цих  коштів.  Загальна  сума  незаконно   витрачених бюджетних  асигнувань становить 7,7 мільйона гривень,  у тому числі за природний газ - 2 мільйони, теплову енергію - 1,8 мільйона, електричну енергію - 1,5 мільйона, водопостачання і водовідведення - 1,4 мільйона гривень.

 

     Стосовно найболючішого нині питання - погашення заборгованості із соціальних  виплат скажу відверто:  уряд,  Міністерство фінансів,  усі його служби задіяли для вирішення цього питання  всі  наявні  ресурси. Завдяки цьому все-таки вдалося досягти деякого поліпшення стану справ. Порівняно з початком року зазначена  заборгованість,  як  уже  говорив Прем'єр-міністр,  зменшилася  на  1,4  мільярда  гривень,  або на 34,8 відсотка.  Таку  тенденцію  ми  будемо  утримувати   й   надалі,   щоб обов'язково вирішити цю складну проблему.

 

     Аналізуючи стан  виконання бюджету поточного року,  його вплив на формування показників  проекту  бюджету  на  1998  рік,  не  можна  не відмітити складність ситуації з податковими та іншими пільгами.

 

     Як правильно  відзначено  у  висновках  Рахункової палати,  через існуючу систему пільг бюджет  недоотримує  значні  кошти.  Але  ж  усі пільги в державі надаються відповідно до чинного законодавства. Тільки через прийняття Верховною Радою рішення про  продовження  терміну  дії пільги  щодо  податку  на  додану  вартість  за  операціями по наданню послуг,  пов'язаних із транзитними перевезеннями,  у цьому році бюджет недоотримує 250 мільйонів гривень.

 

     Найближчим часом  Кабінет  Міністрів  запропонує  Верховній  Раді законопроекти про скасування пільгового відпуску  електроенергії  всім споживачам,    крім   інвалідів   та   ветеранів   війни;   пільг   на житловокомунальні  послуги  працюючим   громадянам,   які   мають   їх відповідно до займаних посад;  пільг працюючим громадянам щодо проїзду міським електротранспортом;  пільг працюючим  громадянам  щодо  оплати транспортних  послуг;  пільг  підприємствам  за  платежами за природні ресурси та за сплатою зборів за забруднення  навколишнього  природного середовища.

 

     Попри всі  труднощі  уряду  вдалося  сформувати  проект  бюджету, показники   якого   характеризуються   реалістичністю,    відповідають ситуації,  що  склалася  з виконанням бюджету поточного року,  а також відповідають  можливостям  розвитку  економіки  в   наступному   році. Збережено   такі   його   властивості,   як  соціальна  спрямованість, пріоритетне виділення коштів на найбільш важливі  галузі  економіки  з огляду  на наявні можливості,  дотримання бюджетного дефіциту в межах, які  стимулювали  б  подальшу  фінансову  стабілізацію  та  економічне зростання.

 

     Майже половина  видатків  бюджету,  як і раніше,  забезпечуватиме фінансування  соціально-культурних  закладів  та  установ,  соціальний захист населення.

 

     Особливістю проектованих   показників  бюджету  на  1998  рік  є, зокрема, те, що нам вдалося за всієї бюджетної скрути зберегти видатки на  розвиток  такої пріоритетної галузі,  як агропромисловий комплекс, практично на рівні поточного року.  На цю мету з урахуванням утримання соціальної сфери на селі передбачається спрямувати майже 905 мільйонів гривень (без капітальних вкладень).

 

     Що стосується забезпечення потреб вугільної промисловості,  то на цю  мету  у проекті бюджету передбачено майже до 1,6 мільярда гривень. Про можливості збільшення видатків я скажу трохи пізніше.

 

     Зростають порівняно із нинішнім роком видатки  на  фундаментальні дослідження  і сприяння науково-технічному прогресу - з 2 відсотків до 2,1 відсотка загального обсягу державного бюджету,  на освіту - з  5,7 до  6,4,  на охорону здоров'я - з 2,6 до 2,9,  на соціальний захист та соціальне забезпечення - з 7,4 відсотка до 8,2 відсотка.  У  сумарному вираженні  обсяг  зростання  хоч  і  не  досить великий,  але все-таки становить більш як 230 мільйонів гривень.

 

     Шановні народні депутати!  Детально про зміни та доповнення,  які було  внесено  до  проекту  бюджету  при  доопрацюванні,  викладено  в супроводжувальній записці.  Хочу зупинитися  на  окремих  моментах  та проблемах   доопрацьованого   проекту   бюджету,  які  є  важливими  і потребують спеціальних пояснень.

 

     Основні параметри проекту зведеного бюджету на  1998  рік:  обсяг доходів  зведеного  бюджету - 29,5 мільярда гривень,  обсяг видатків - 32,9 мільярда гривень, дефіцит бюджету - 3,4 мільярда гривень, або 3,3 відсотка   до   валового   внутрішнього   продукту.   За  методологією міжнародних   фінансових   організацій   показник   дефіциту   бюджету становитиме  3,9  відсотка  валового внутрішнього продукту (за рахунок включення в цей показник доходів від приватизації).

 

     Дохідна частина державного бюджету пропонується до затвердження в розмірі  20,9  мільярда  гривень,  видаткова - у розмірі 24,3 мільярда гривень.  Слід сказати,  що,  за оцінками,  доходи державного  бюджету цього року становитимуть трохи більш як 16 мільярдів гривень.

 

     У Кабінеті  Міністрів  України  дуже  ретельно опрацьовано заходи щодо розширення дохідної  бази  бюджету  та  забезпечення  економії  у витрачанні державних коштів. Пов'язані з цим питання можна поділити на дві частини.  По-перше,  це ті питання,  які можна розв'язати тепер  у межах  чинного  законодавства.  По-друге,  це  ті,  вирішення  яких  є винятковою компетенцією Верховної Ради.

 

     З урахуванням  можливостей  економіки  країни   чинне   податкове законодавство  дає реальну підставу додатково збільшити доходи бюджету від окремих видів надходжень на загальну суму 750  мільйонів  гривень. Мова йде про врахування тих пропозицій Комітету з питань бюджету,  які були  висловлені  після  першого  читання.  Так,  виходячи  з  аналізу надходжень   до   бюджету   в   поточному  році  податку  на  прибуток підприємств,  на нашу думку,  можливо збільшити  бюджетні  доходи  від цього  податку на 650 мільйонів гривень.  Загальна сума надходжень від цього джерела становитиме до 2,3 мільярда гривень.

 

     Уточнено розрахунки надходжень плати за землю та державного мита, що дає підстави сподіватися на отримання цих платежів відповідно на 65 і 17,4 мільйона гривень - більше,  ніж передбачалося проектом бюджету, який обговорювався в першому читанні.  У результаті збільшення обсягів імпорту на 1998 рік (які вже зараз дуже легко  передбачити),  з  якого стягується   мито,   за   даними  прогнозного  торговельного  балансу, очікується  зростання  надходжень  імпортного  мита  на  18  мільйонів гривень.

 

     Уряд передбачає   здійснити  ряд  додаткових  заходів  у  напрямі зміцнення бюджетної системи.  Так,  готуються конкретні пропозиції про збільшення розмірів залучення коштів до державного бюджету від продажу об'єктів,  що підлягають приватизації,  вдосконалення  діючої  системи контролю  за діяльністю уповноважених осіб щодо надходження дивідендів на акції, що належать державі. На жаль, надходження з цього джерела на сьогоднішній  день є дуже малими,  не перевищують 25 мільйонів гривень на рік.  Тому нам треба вживати організаційних заходів для  того,  щоб збільшити ці надходження.

 

     Намічено здійснити   комплексні   перевірки   шляхів  та  обсягів ввезення в Україну імпортних алкогольних і тютюнових виробів,  порядку їх  реалізації.  Готуються  графіки  реалізації  на  конкурсних торгах розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву з  метою подальшого спрямування одержаних коштів до державного бюджету.

 

     Крім того,  опрацьовуються пропозиції про обмеження та скасування пільг окремим  категоріям  працюючих,  скорочення  лімітів  споживання електроенергії,   газу,   тепло-  та  водозабезпечення  установам,  що фінансуються з державного бюджету.  З цією метою підготовлено  проекти рішень щодо зменшення розміру сум фінансових санкцій,  які залишаються в розпорядженні контролюючих органів.

 

     І все ж подальше  суттєве  розширення  дохідної  частини  бюджету можливе за умови прийняття Верховною Радою України податкових законів, проекти яких ви вже розглядали.

 

     Я вже зупинявся на пропозиціях,  викладених у матеріалах,  які ви сьогодні  отримали.  Це  те,  що  залежить від уряду.  Тепер дозвольте зупинитися на пропозиціях, пов'язаних із законодавчою ініціативою.

 

     Так, за рахунок  підвищення  ставок  акцизного  збору  на  спирт, лікеро-горілчані  та  тютюнові  вироби,  пально-мастильні матеріали та інші товари  не  першої  необхідності  можна  отримати  приблизно  300 мільйонів  гривень  бюджетних  доходів  і  включити  їх  додатково  до видаткової частини бюджету.  Проект закону з цього питання  розглянуто 11  вересня  Верховною  Радою,  і його прийнято в першому читанні.  Ми просимо вас доопрацювати його і прийняти,  тоді ми матимемо можливість додатково  розподілити  кошти  за  тими пріоритетами,  які визначено в таблиці.

 

     Доопрацьовується розглянутий 21 жовтня 1997 року  проект  Закону  України  про  внесення  змін і доповнень до Закону  України  про   патентування   деяких   видів   підприємницької діяльності.  Остаточне  прийняття  цього  закону дасть змогу збільшити податкові надходження на 207 мільйонів гривень.

 

     На початку листопада  1997  року  Верховною  Радою  України  було розглянуто проект Закону України про місцеві податки і збори. За умови реалізації  положень,  передбачених  законопроектом,  можна   отримати додатково до 300 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  до  цього  проекту закону закладено винятково важливе положення про зменшення податку  на  заробітну  плату  -  скасовується право  місцевих  органів  влади  вводити  додатково  до  10  відсотків нарахувань на  заробітну  плату.  Замість  цього  пропонується  ввести комунальний  податок,  який  був  би  дуже  близький  за характером до шкільного податку,  про що говорив ще на початку цього  року  народний депутат Юхновський.

 

     Таким чином,   збільшення   доходів  бюджету  за  умов  прийняття зазначених законів становило б 807 мільйонів гривень у  розрахунку  на рік.

 

     Суттєвим джерелом  фінансування  державних  капітальних  вкладень могла б бути часткова  централізація  амортизаційних  відрахувань.  Як відомо,  Законом  України від 22 травня 1997 року про внесення змін до Закону  України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  принципово змінено   порядок  визначення  амортизації,  суттєво  збільшено  норми амортизаційних відрахувань.  Якщо  до  введення  в  дію  цього  закону середня  норма  амортизації  не перевищувала 5 відсотків,  то тепер по другій групі основних фондів вона становить 25 відсотків,  по  третій, на яку припадає близько половини всієї вартості основних фондів,  - 15 відсотків.

 

     Різке підвищення  норм  амортизації  відповідно   призводить   до зменшення  об'єкта  оподаткування  при обчисленні податку на прибуток. Законом не передбачено цільового спрямування амортизації на  оновлення виробництва.

 

     За нашими   розрахунками,   централізація  в  бюджеті  тільки  15 відсотків  амортизаційних  відрахувань  підприємств  державної   форми власності дає можливість мобілізувати 1,3 мільярда гривень,  які можна спрямувати цільовим призначенням на фінансування капітальних  вкладень у  вугільній промисловості,  сільському господарстві,  енергетиці та у пріоритетних галузях  машинобудування.  За  рахунок  цього  ми  можемо сформувати  потужне джерело фонду капітальних вкладень і спрямувати ці кошти на структурні зрушення в нашій економіці.

 

     Розглянувши пропозиції стосовно  видаткової  частини  бюджету  та ретельно проаналізувавши можливості фінансування бюджетного дефіциту з урахуванням нинішньої ситуації,  уряд дійшов висновку про  доцільність внесення  таких змін і доповнень до проекту Державного бюджету України на 1998 рік.

 

     Пропонується збільшити  розмір  видатків,  що  спрямовуються   на проведення  виборів народних депутатів,  на 200 мільйонів гривень,  на виплату заборгованості з регресних  позовів  для  шахтарів  -  на  100 мільйонів  гривень,  надання пільгових довгострокових кредитів молодим громадянам на будівництво житла - на 10 мільйонів гривень.

 

     Водночас передбачається скорочення проти  раніше  визначених  сум видатків  на державне управління на 80,4 мільйона гривень,  міжнародну діяльність - на 35 мільйонів,  національну оборону - на 50  мільйонів, утримання   правоохоронних   органів   -  на  100  мільйонів  гривень, обслуговування державного боргу - на 100 мільйонів гривень. Уточнено у відносно незначних сумах деякі інші видатки.  Ці показники відображено у документах, які вам роздані.

 

     Однак уряд   вважає   за   неможливе   зменшувати   видатки    на паспортизацію  населення  України  (як це пропонувалося при розгляді в першому читанні) на 10  мільйонів  гривень,  оскільки  визначення  цих видатків  на  рівні  7  мільйонів  призведе  до  зриву  самого процесу паспортизації та до значно більших втрат бюджету  від  недонадходження державного   мита  за  видачу  паспортів.  Кожна  гривня,  вкладена  в паспортизацію,  дає 2,5 гривні державного  мита  в  доходи  державного бюджету...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  я прошу вибачити.  Ви витратили на доповідь уже 35 хвилин. Скільки вам треба ще часу?

 

     МІТЮКОВ І.О. Мені ще треба 15 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Ви ж знаєте Регламент,  на доповідь щодо бюджету  дається півгодини,  співдоповідь - 20 хвилин. Тому я просив би вас більше часу відвести для відповідей на запитання,  бо про весь бюджет ви все  одно не розповісте, так?

 

     Ще 5 хвилин, будь ласка, і завершуйте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Як  я  вже  говорив на початку доповіді,  у процесі доопрацювання проекту Державного бюджету для  подання  його  на  друге читання   ретельно  проаналізовано  можливості  фінансування  дефіциту бюджету,  виходячи  із  ситуації,  що  склалася  на   міжнародних   та українському   фінансових   ринках.   Ця   ситуація   характеризується підвищенням  вартості  запозичення  та  погіршенням  умов,   на   яких надаються  ці  запозичення.  Тому пропонується суттєво скоротити обсяг дефіциту бюджету і визначити його  на  рівні,  як  я  вже  казав,  3,3 відсотка, або 3,4 мільярда гривень.

 

     Таке скорочення   дефіциту   частково   компенсується  очікуваним збільшенням надходжень доходів - на 710 мільйонів гривень,  про які  я говорив раніше. На решту обсягу скорочення уряд змушений запропонувати зменшення окремих видів видатків.  Загальний розмір зменшення видатків порівняно  з матеріалами,  які вам було представлено на перше читання, становить 243 мільйони гривень.

 

     Надзвичайно важливою  є  проблема  оптимізації  розмежування  між місцевими і державним бюджетами. У проекті бюджету на 1998 рік знайшли відображення зміни у структурі доходів та видатків місцевих  бюджетів, їх  взаємовідносинах  з  Державним  бюджетом  із збереженням при цьому основних принципів та методології формування бюджетів,  застосованих у попередньому  варіанті  проекту  бюджету,  що  є  виправданим кроком в умовах сучасного становлення і розвитку органів  виконавчої  влади  та місцевого самоврядування.

 

     Загальний обсяг доходів, що надійдуть до місцевих бюджетів у 1998 році, визначено в сумі 9 мільярдів 250 мільйонів, або збільшено на 710 мільйонів  гривень.  Це  підвищить  заінтересованість місцевих органів влади в розвитку  підприємництва,  у  реєстрації  на  своїй  території якнайбільшої  кількості  комерційних  структур,  оскільки  податок  на прибуток і  податок  на  доходи  громадян  повністю  закріплюються  за місцевими бюджетами.

 

     Хочу підкреслити,  що  порівняно  з останніми двома роками частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті має тенденцію до зростання.

 

     Дещо зменшилась  видаткова  частина  регіональних  бюджетів.   Це викликало  необхідність  зменшити  надання їм дотацій на 535 мільйонів гривень порівняно з попередніми розрахунками. Тепер розмір цих дотацій становить 2 мільярди 507 мільйонів гривень.

 

     Одночасно зменшилися   кількість   регіонів,   по  бюджетах  яких передбачено перерозподіл коштів між державним і  місцевими  бюджетами, та  сума вилучення надлишку коштів,  що цілком виправдано з точки зору діючої методології розрахунків.  Такий механізм  перерозподілу  коштів застосовано по бюджетах Донецької,  Полтавської і Харківської областей та бюджету міста Києва вилученням 590 мільйонів гривень.

 

     На доповнення  до   сказаного   хочу   підкреслити   актуальність зауваження  виконуючого  обов'язки  голови  Комітету  з питань бюджету Володимира Семеновича Пустовойтовського щодо  необхідності  визначення мінімального  рівня соціальних потреб на душу населення для розрахунку мінімального розміру місцевих  бюджетів.  Це  актуальне,  хоч  і  дуже складне  питання.  Я  думаю,  що  його  треба  теоретично опрацювати і застосувати при складанні проекту бюджету на 1999  рік.  Сьогодні,  на жаль,  ні економічна наука,  ні економічна практика ще не відпрацювали механізмів застосування таких підходів.

 

     Кабінет Міністрів,  виходячи з чинного податкового  законодавства та реальної економічної ситуації, вважає, що проект Державного бюджету на 1998 рік, що подається на друге читання, є оптимальним. Нами уважно проаналізовано  не  лише схвалені висновки і пропозиції комітету,  а й кожен виступ при обговоренні проекту бюджету  в  першому  читанні.  Це значно допомогло нам у ході його доопрацювання.  Висловлені пропозиції здебільшого були враховані при спільному доопрацюванні проекту разом з Комітетом  з  питань  бюджету  вже  після  того,  як цей документ було направлено на розгляд Верховної Ради, буквально в ці останні дні.

 

     Окремо ми дали письмові відповіді на зауваження до статей 1,  2 і 3,  які були висловлені, Олександре Олександровичу, вами. Ми вважаємо, що збереження з деякими  модифікаціями  цих  статей  у  бюджеті  дасть можливість   зробити   бюджет  максимально  прозорим  і  зрозумілим  і визначити всі необхідні позиції.

 

     У проекті  закону  передбачається  визначати  суми,   що   будуть спрямовуватися   на  покриття  дефіциту  бюджету,  окремо  за  рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.  Розрахунки  наведено  у  розданих  вам таблицях.

 

     Підтримується пропозиція  щодо  збільшення  видатків  проти  сум, визначених у проекті Державного бюджету на 1998 рік, поданому на друге читання:  на  реконструктуризацію  залізорудних  підприємств  -  на 50 мільйонів гривень,  на науку  -  3,6  мільйона,  на  утримання  військ цивільної  оборони  - 4,7 мільйона,  на молодіжні заходи - 2 мільйони, Рахунковій палаті - 399 тисяч,  на приріст нормативу власних  обігових коштів для льонопереробних підприємств - 5 мільйонів, Верховній Раді - 1,3 мільйона гривень.  Це ті пропозиції,  які  підготовлено  буквально останніми днями.  Зазначене збільшення буде забезпечуватися за рахунок зростання надходжень від приватизації майна.

 

     ГОЛОВА. Доповідь закінчено. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     Шановні депутати!  Ви маєте змогу поставити запитання як міністру фінансів, так і Прем'єр-міністру. Прошу записатися на запитання.

 

     Поки йде запис, Ігоре Олександровичу, два коротеньких запитання.

 

     Проект закону внесено на друге читання.  Подивіться,  будь ласка, яке відношення до бюджету має стаття 2:  встановлюється обсяг  випуску цінних  паперів майже на 11,5 мільярда,  а які будуть від цього доходи до бюджету,  на які статті їх буде використано і скільки саме - нічого не сказано.

 

     І стаття 4.  Порушено Регламент,  бо в першому читанні взагалі не було цієї статті.  Тепер там визначаються тільки суми  надходжень  від запозичень, що ніякого відношення до бюджету не має. Чому це так? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  це  -  наше  намагання врахувати  зауваження,  які  були  висловлені вами під час обговорення проекту бюджету в першому читанні. Вводячи статті 2, 3 і 4, ми мали на меті   одне  -  зробити  бюджетний  документ  відкритим  і  таким,  що забезпечував би прозорість процесу виконання бюджету.  На  жаль,  наші намагання були сприйняті без належного розуміння.

 

     У статті 1 джерела фінансування не було розподілено на зовнішні і внутрішні,   тому   що   ми   хотіли   надати   можливість    вибирати найефективніший   механізм.   Тепер   ми   зняли   це   питання   і  в доопрацьованому  варіанті  проекту   до   другого   читання   наведемо відповідний розподіл.

 

     Що стосується  граничного  рівня  зовнішніх  запозичень,  то  тут необхідно внести повну ясність,  і ми це робимо. Із статті 2 випливає, що  уряд  не  має  права  збільшити  внутрішній  борг вище від суми 25 мільярдів 899 мільйонів гривень. У попередніх варіантах розрахунків до проекту  Державного  бюджету передбачалося затвердити граничний рівень усіх зовнішніх запозичень, а не лише тих, що спрямовуються на покриття дефіциту. Оскільки це викликало ряд запитань, уряд у поданому на друге читання проекті закону пропонує затвердити лише граничний рівень таких запозичень, що йдуть на зазначену мету, в сумі 3 мільярди 79 мільйонів доларів США.  Цей бар'єр разом з лімітом внутрішнього  боргу  повністю визначає  права  і  можливості нагромадження боргу.  Виконання бюджету приведе до того, що не буде некерованого зростання боргу за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх запозичень.

 

     Але нагадую,  що  на  фінансування  дефіциту  спрямовується  лише різниця між обсягом валових запозичень та обсягом  погашення  основної суми.  Згідно  з проектом зовнішні джерела фінансування становлять 2,2 відсотка,  тобто ми застосовуємо той самий підхід, який застосовується в усьому світі, коли доходами бюджету є різниця між отриманими грошима і повернутими грошима.

 

     Але ми не можемо не зафіксувати обсягів  цих  величин.  Саме  для того  щоб  точніше  аналізувати хід формування державного боргу,  ми і ввели додатково статтю 4.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  запитання вам будуть ставити після перерви.  Зараз я хотів би лише сказати,  що саме ясності щодо цього у проекті  бюджету  немає.  Треба  визначити,  за  рахунок   чого   буде покриватися  дифіцит  бюджету,  в  яких  обсягах  за рахунок зовнішніх запозичень і в яких за рахунок внутрішніх запозичень,  які джерела цих запозичень.  У  вас  це  не  виписано,  тут  тільки загальні цифри,  а конкретизації ніякої немає.

 

     І потім.  У видатках бюджету має передбачатися повернення  боргів по заробітній платі,  бюджетниках зокрема?  Де про це сказано,  в якій статті? Це не передбачено, я продивився уважно всі видаткові статті. А йдеться про майже 1 мільярд гривень.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  нас  передбачено  і  в  державному бюджету,  і в місцевих бюджетах - приблизно по півмільярда.

 

     ГОЛОВА. Окремо це не визначено як стаття видатків.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я дам пояснення.

 

     ГОЛОВА. Після  перерви.   Подумайте,   будь   ласка,   над   цими запитаннями.  Після перерви,  о 16 годині, півгодини буде відведено на запитання.

 

     Якщо не помиляюсь, то під час розгляду проекту Державного бюджету забезпечується трансляція засідання і по телебаченню,  і по радіо. Так визначено Регламентом. Я нагадую про це спеціалістам, які забезпечують трансляцію.

 

     Перерва до 16 години.

 

 

 104