ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 23  в е р е с н я  1997  р о к у.

 

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу  підготуватися   до   реєстрації.   Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 307 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Перед тим як перейти до  розгляду  оголошеного  ще  до  обіду питання,  я  хочу  з  вами  порадитися  з приводу розгляду цього і особливо  наступного  питання,  яке  стосується   основних   засад економічної політики і плану виходу з економічної кризи тощо.

 

     У нас  є  чотири  проекти  з цього приводу.  Всі вони містять хороші,  розумні міркування. І разом із тим усі вони не позбавлені якихось  недоліків.  Тому  вчора  на  нараді  голів  комітетів ми, обговорюючи це питання,  погодили таку процедуру,  щоб дати  змогу кожному   ініціатору  -  суб'єкту  права  законодавчої  ініціативи виступити з інформацією про  зміст  документа,  який  випливає  із статті   85   Конституції,   де   записано,  що  визначення  засад внутрішньої  і  зовнішньої  політики   належить   до   повноважень Верховної Ради України,  відповісти на запитання і, не обговорюючи всі пропозиції,  бо вони навряд  чи  наберуть  більшість  голосів, доручити  профільному  комітету  разом з ініціаторами,  враховуючи думку Кабінету Міністрів, підготувати єдиний проект основних засад економічної   політики,  які  повинні  бути  базою  для  прийняття Кабінетом  Міністрів  програми  діяльності  і  таке  інше.   Тобто виконати свій конституційний обов'язок.

 

     Я розумію,  що  це  складне  завдання,  але,  прийнявши  таке рішення,  ми  могли  б  дати  змогу  протягом  двох-трьох   тижнів доопрацювати  цей  документ,  і тоді Верховна Рада виконала б свій конституційний  обов'язок.  Приблизно  така  схема.  Це  просто  в порядку інформації.

 

     А зараз  починаємо  розгляд  питання  про  проект  Закону про основи законодавства про  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування.  Прошу  вас  бути  уважними  під  час  розгляду цього питання і не гаяти часу на безплідні  дискусії  там,  де  потрібно вирішувати питання по суті.

 

     На трибуну   запрошується  Буздуган  Юрій  Олексійович.  Будь ласка.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька  область).  Шановні  колеги!  Комітет  підготував  для повторного  другого читання проект Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і перед тим як ми  перейдемо  до  розгляду  цього питання,  я хочу сказати кілька слів.  До мене зверталися депутати із запитанням про те,  коли  ми будемо  приймати закон про нові пенсії.  Я інформую,  що Кабінетом Міністрів уже розроблені,  поперше,  проект  пенсійної  реформи  в Україні   і,  по-друге,  проект  Закону  України  про  обов'язкове державне пенсійне страхування.  Але Кабінет Міністрів не  може  їх внести на розгляд Верховної Ради доти,  доки ми не приймемо Основи законодавства України про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування.

 

     Тому я пропоную або дотримуватися процедури і зараз розпочати постатейне голосування,  або реалізувати другий варіант,  оскільки ми   говорили   про   скорочення  процедури.  У  проекті  є  п'ять конфліктних статей і два пункти в окремих статтях. Я пропоную, щоб не гаяти часу,  весь проект проголосувати в другому читанні,  а ці п'ять статей і два окремі пункти віднести  на  третє  читання.  Як вирішить Верховна Рада...

 

     ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла.  Давайте коротко її обговоримо. Відведемо п'ять хвилин на це обговорення.  Запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися.

 

     Міністр охорони  здоров'я  просив,  щоб  ми  підтримали  його варіант,  і Лілія Григорович хотіла з цього  приводу  висловитися. Вона якраз друга записана.

 

     Депутат Донченко говорить. Прошу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Спасибо, Александр Александрович. То, что  предложил  сейчас  Юрий  Алексеевич,  это   не   просто   его предложение,  а  решение нашей комиссии.  Мы действительно считаем более   правильным   согласиться   на   сокращенный   вариант,   а несогласованные  статьи  можно  доработать дополнительно.  Почему? Потому что следующим вопросом у нас идут  очень  серьезные  четыре законопроекта, они очень актуальны для нашего государства.

 

     Поэтому надо   пойти   по  сокращенной  программе,  а  четыре несогласованные статьи доработать у нас в комитете.

 

     ГОЛОВА. Лілія Григорович. Будь ласка.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Снятинський виборчий  округ,  ІваноФранківська  область).  Дякую, Олександре  Олександровичу.  Річ  у  тім,  що  я  тримаю  в  руках законопроект, підготовлений до другого читання та погоджений двома комітетами:  з  питань  соціальної  політики  і  з  питань охорони здоров'я.

 

     Те, що зробив колега Вернигора,  відкинувши  взагалі  медичне страхування як таке,  порушило права громадян, закріплені статтями 46 і 49 Конституції.  Адже з його пропозиції випливає,  що  все  в перехідний   період   змінюється,  не  змінюється  тільки  охорона здоров'я. Якщо ми не підтримаємо законопроект або навіть віднесемо на третє читання запропоновані Юрієм Олексійовичем чотири чи п'ять статей,  то складається така ситуація:  ми дбаємо,  щоб пенсіонери мали пенсійне забезпечення, але віддаємо на відкуп комерціалізації медичні послуги.  Адже ви бачите,  що вже є нерівність  у  наданні медичних послуг бідним і багатим.

 

     У програмі уряду,  якою ми керуємося,  визначено, що ми маємо прийняти Закон про обов'язкове медичне страхування.  Якщо ми цього не зробимо,  в нас буде так,  як у Росії, де змішалося обов'язкове медичне  страхування  і   добровільне   медичне   страхування.   У результаті конституційні права громадян не виконані.

 

     У державі,  де такий демографічний стан,  де така смертність, де найбільша техногенна катастрофа  світу,  ми  просто  не  можемо відкинути...

 

     ГОЛОВА. Тобто   ви  пропонуєте,  щоб  ті  статті  обов'язково розглянути.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Я пропоную  приймати  всі  статті,  бо  вони практично погоджені двома комітетами.  Я не знаю,  звідки випливає ця думка про непогодженість.  Треба зрозуміти,  що ми не залишаємо населення сам на сам із власними проблемами в перехідному періоді, а навпаки,  гарантуємо обсяг медичної допомоги через фонди,  через обов'язкове медичне страхування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кожин.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Рожнятівський   виборчий   округ, Івано-Франківська   область).  Шановні  депутати!  Група  народних депутатів (Манчуленко,  Осташ, Шандрюк, Ратушний, Оробець й інші - всього 10 чоловік) уважно розглянула цей законопроект.  Насамперед дуже  потрібно,  щоб   наш   законопроект   відповідав   конвенції Міжнародної організації праці.  Ми наполягаємо,  щоб були прийняті наші пропозиції,  наші зауваження,  бо вони всі відкинуті, і тепер законопроект повертає нас у минулі часи.  Якщо не будуть враховані наші всі пропозиції,  то нічого розглядати  цей  законопроект,  бо вони  зроблені  для  того,  щоб  законопроект відповідав конвенції Міжнародної організації праці.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. Останнє зауваження.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,   Київська   область).   Конституційний   центр.   Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Ми всі добре знаємо,  яке фінансове навантаження  відчуває  на  собі  населення України  у зв"язку з неконтрольованим впровадженням платних послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров'я.

 

     Державний бюджет  більше  неспроможний  задовольнити  потреби охорони здоров'я і забезпечити її необхідними ресурсами.  В умовах гострого браку бюджетних коштів усе більша частка амбулаторної  та стаціонарної  медичної допомоги стає платною.  Різко активізувався тіньовий ринок медичних послуг.  Оплата лікування,  коли  хронічно затримується  виплата  заробітної  плати медперсоналу,  все більше стає нормою взаємовідносин лікаря і пацієнта.

 

     Саме тому перехід до обов'язкового медичного страхування слід розглядати  як першочерговий крок у реформуванні охорони здоров'я. Він дасть можливість значною мірою знизити фінансове  навантаження на  населення,  забезпечити  рівний  доступ  населення до належної медичної допомоги, справедливий розподіл коштів.

 

     Проект Основ законодавства  України  про  загальнообов'язкове державне   соціальне  страхування,  підготовлений  до  розгляду  в другому читанні комітетами з питань соціальної політики та праці і з  питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства,  у разі його прийняття якраз і дає можливість  нарешті  приступити  до  реформи системи  соціального  забезпечення населення України.  Ця реформа, зокрема в галузі охорони здоров'я...

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Іване Захаровичу,  ви правильно все кажете, проте  я  хотів  би,  щоб  ви щодо процедури висловили свою думку. Спасибі.  Правильно. Ми враховуємо цю вашу думку. Вона зафіксована в стенограмі.

 

     А в  даному  випадку  йдеться  ось  про що.  Юрій Олексійович запропонував таку схему. Спірні статті, які викликають дискусію, в тому  числі й таку,  про яку говорить Лілія Степанівна Григорович, ми відносимо на третє читання.  Ми їх окремо ще розглянемо.  А ті, які не викликають сумніву, голосуємо зараз у другому читанні. І до третього читання комітети готують уже остаточно сам документ. Така схема підходить? Сам принцип розгляду цього питання?

 

     Отаку скорочену  процедуру  розгляду  ставлю  на голосування. Голосується скорочена процедура розгляду цього питання.

 

     БУЗДУГАН Ю.О. Прохання підтримати.

 

 

 

     За" - 163.

 

     ГОЛОВА. Така процедура приймається.  Тепер,  будь ласка, Юрію Олексійовичу,  назвіть, які статті ми віднесемо на третє читання А тоді я поставлю на голосування.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Пропонується віднести на третє читання  статті 15, 16, 17, 18 і 19, де йдеться про управління фондами соціального страхування (власне, ці зауваження постійно надходили від Комітету з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  але пропозицій не було), і абзац четвертий статті 4 та пункт другий статті 25.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, повторіть.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Статті 15,  16, 17, 18 і 19 повністю відносимо на третє читання.  Тобто ми їх будемо розглядати конкретно.  І так само конкретно будемо розглядати абзац четвертий статті 4 і  пункт другий статті 25.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Можна  підтримати  ці  пропозиції?  Можна підтримати.  Ще є доповнення якесь? Ще якийсь пункт включити сюди? Увімкніть мікрофон депутата Григорович.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.   Обов'язково  повинні  бути  прийняті  перші чотири статті даного законопроекту в другому читанні. А ті статті, які  стосуються обов'язкового медичного страхування,  повинні бути погоджені  нашим  комітетом,  що  рекомендовано  науковоекспертним відділом Секретаріату Верховної Ради й підтримано.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Саме тому ми і пропонуємо безконфліктні статті зараз проголосувати.  А текст,  записаний  у  першій  колонці,  це редакція,  яку  прийнято  в  першому  читанні,  й під час третього читання ми все одно будемо за це голосувати.  Ми пропонуємо  зараз проголосувати  оці  статті,  щоб  не  затримувати  розгляд питання економічного блоку.

 

     ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу,  ви  дали  перелік  статей,  Лілія Степанівна  пропонує  додати  ще чотири перші статті,  так?  Перші чотири статті. Давайте з урахуванням цього...

 

     БУЗДУГАН Ю.О. Вибачте, я так розумію, що Лілія Степанівна має на увазі статтю 4 в цілому.

 

     ГОЛОВА. Четверту, так?

 

     БУЗДУГАН Ю.О. Четверту.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги,  шановні депутати.  Юрій Олексійович назвав статті, які треба віднести на третє читання, плюс стаття 4, яку  назвала  Лілія  Степанівна.  Він  погоджується з цим.  А весь проект закону,  крім цих статей, прийняти в другому читанні й дати доручення  підготувати  його  на третє читання.  Немає заперечень? Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію  і  прошу  її  підтримати. Олександре Миколайовичу,  проголосуйте,  а потім уже підете.  Будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     БУЗДУГАН Ю.О. 106 депутатів не голосувало.

 

     ГОЛОВА. Не зрозуміло.  100 чоловік не  голосує.  А  які  ваші пропозиції? Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова  Федерації  професійних  спілок  України (Шаргородський виборчий округ, Вінницька область). Шановні колеги! У нас у комітеті дійсно були розбіжності. Ідеться ось про що. Якщо ми подивимося  на  цей  проект  Закону  про  Основи  законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то фактично всі напрями,  які в ньому визначаються, уже реалізуються. Iз фонду соціального страхування виплачується і допомога у зв'язку з втратою працездатності,  і допомога по вагітності та пологах,  і все інше.  Триває спір навколо пункту "Медичне страхування". Ми не можемо однозначно прийняти цю позицію,  тому що ми не знаємо, який буде закон.

 

     Я сьогодні  мав  зустріч  із активом,  було десь 200 чоловік, вони зустрічалися з людьми в Криму,  в Херсоні - люди  категорично проти прийняття закону про медичне страхування. Ми не можемо, коли низька заробітна плата,  коли люди не отримують  заробітну  плату, перекласти на плечі людей медичне страхування,  хоча в нас медичне обслуговування платне неофіційно, подивіться у Конституцію.

 

     Ми вважаємо,  що можна все приймати зараз, але пункт "медичне страхування",  про який Юрій Олексійович зараз сказав, віднести на третє  читання  і  обговорити  детально.   Ми   зараз   закладаємо механічно,  а буде закон,  і ми не знаємо, який він буде. Усе інше вже  напрацьовано.  Тому   я   наполягаю,   щоб   пункт   "медичне страхування"  віднести  на  третє  читання і обговорити.  Усе інше можна приймати.

 

     ГОЛОВА. Дуже правильно.  Це пропонує і Лілія Степанівна,  і я сподіваюся, що Іван Якович підтримає цю пропозицію. Увімкніть його мікрофон. Депутат Сахань говорить.

 

     САХАНЬ І.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   бюджету   (Ярмолинецький   виборчий  округ, Хмельницька область).  Шановні колеги!  Я  переконливо  прошу  вас підтримати  цей  законопроект,  оскільки  він  дійсно  є базою для продовження нашої роботи,  пов'язаної із соціальним страхуванням у всіх  напрямах.  Є  можливість  усі  спірні  питання  погодити і в третьому читанні розглянути.  Я переконливо  прошу,  зосередьтеся, будь  ласка.  Єдине,  Олександре Олександровичу,  я просив би вас, якщо можна,  встановити термін,  коли буде третє читання, щоб воно не було стримуючим фактором.

 

     ГОЛОВА. Три тижні можна розглядати.

 

     САХАНЬ І.Я.  Я прошу вас, колеги, підтримайте, будь ласка, цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло всім уже?  Можна  ставити  на  голосування? Тоді  я ще раз ставлю на голосування питання про прийняття проекту закону в другому читанні, крім названих Юрієм Олексійовичем статей і  статті 4 з віднесенням їх для розгляду в третьому читанні через три тижні.

 

     "За" - 185.

 

     А в чому справа? Я не можу зрозуміти, у чому справа.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Дозвольте,  Олександре Олександровичу. Шановні колеги,  хочу  сказати,  що  є  суто  технічні  речі.  Якщо  ми не встигаємо прийняти цей проект закону в жовтні в цілому,  не будуть внесені відповідні законопроекти щодо пенсійної реформи, про які я тільки що говорив.  Це буде означати тільки одне: якщо ми зараз не приймаємо,  закон  про  пенсійне реформування прийматиметься іншою Верховною Радою. Тому я вас дуже прошу підтримати цей варіант. Ну, або постатейно...

 

     ГОЛОВА. Якщо  хтось,  можливо,  за  фракційними принципами не голосує,  то скажіть, у чому ви не згодні, може, ми знайдемо якусь думку. У чому проблема?

 

     Депутат Чурута. Будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська  область).  Уважаемые народные депутаты!  Мы уже потеряли сейчас 21 минуту.  Коль так не получается,  тогда давайте будем постатейно рассматривать.

 

     ГОЛОВА. То ми ще більше втратимо, я ж знаю, тому й кажу так.

 

     Депутат Михайленко.

 

     МИХАЙЛЕНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Жовтневий виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Партия "Всеукраинское обкединение "Громада".  Уважаемый Председатель!  Уважаемые коллеги депутаты! Дело в том, что этот рамочный закон предусматривает, как правильно  говорит  докладчик,  реформу  пенсионного  страхования, медицинского и так далее.

 

     В некоторых   вопросах   он   вторгается  в  чисто  страховую деятельность.  У нас находится на рассмотрении в комитете  Суслова проект  Концепции развития страхового дела в Украине.  Я предлагаю одновременно рассматривать эти два вопроса.

 

     ГОЛОВА. Я не заперечую,  тільки  подайте  той  проект  закону спочатку.  Його ж немає.  Зараз цей розглядаємо.  Ну,  як це разом розглядати два проекти законів? Так ніхто не може робити.

 

     Можна ставити на голосування? Поки що непоіменно, наполягання було  - поіменно.  Я прошу просто підтримати,  щоб дати можливість комітету працювати над законопроектом.

 

     Будь ласка, голосуйте. Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 181.

 

     А чому в мене не працює пульт?  І у Віктора Лаврентійовича, я бачу, не світиться теж. Я звертаюся до системи "Рада": не працюють пульти, чому?

 

     Будь ласка,  будьте уважні, я ще раз поставлю на голосування. Будь ласка, голосуємо. Голосуйте всі, будь ласка.

 

     "За" - 180.

 

     Я все зрозумів. Знімається питання з розгляду. Визначайтеся в комітеті, у фракціях. А депутати, які голосували проти, подумайте, як ви будете пояснювати це виборцям.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Олександре Олександровичу,  давайте постатейно голосувати.

 

     ГОЛОВА. Була  ще  пропозиція  поіменно  проголосувати.   Будь ласка, ставлю її на голосування.

 

     "За" - 134.

 

     Голосування поіменне.  Будь ласка.  Прийняти проект у другому читанні,  крім статей,  які треба віднести на третє читання,  вони названі Юрієм Олексійовичем.

 

     "За" - 155.

 

     Будь ласка, опублікуйте список, як голосували фракції.

 

     У всякому  разі я нічого не зрозумів.  Схеми тут нема ніякої, позиції нема ніякої.  Ну,  давайте,  якщо  є  бажання,  розглянемо постатейно (Шум у залі).

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Я  вибачаюсь,  що значить "потеряем время"?  Є процедура, і давайте працювати за процедурою.

 

     ГОЛОВА. Основи законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування.  Назва  і  стаття 1.  Враховані зауваження групи депутатів. Ставлю на голосування статтю 1 і назву.

 

     "За" - 184.

 

     Питання знімається з розгляду.  Будь ласка,  готуйте його  ще раз.   Повернемося   до  нього  після  того,  як  голова  комітету зустрінеться з фракціями,  і це питання буде обговорено на  нараді керівників фракцій і голів комітетів.

 

     Прошу проголосувати про те,  щоб повернутися до цього питання повторно у жовтні на наступному пленарному тижні.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування: перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Спасибі, сідайте, будь ласка.

 

 

 

     ------------

 

     Розглядається питання    про    проект    Засад   внутрішньої економічної політики  України  на  перехідний  період.  Слово  має народний   депутат   Павловський   Михайло  Антонович.  З  приводу регламенту ми домовилися:  по 10 хвилин кожному  доповідачу  і  на запитання  по  15  хвилин.  На розгляд питання відвести три години загалом (Шум у залі).

 

     Ну, добре,  15 хвилин на доповідь,  10 хвилин  на  відповіді. Чотири  співдоповідачі,  це ж,  подумайте самі,  година 40 хвилин. Тоді дві години на прийняття остаточного рішення.

 

     Будь ласка, прошу проголосувати цю процедуру.

 

     "За" - 156. Прийнято.

 

     Говорить Михайло Антонович Павловський.  Увага! Потім - Петро Степанович.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги,  члени уряду!  Стоячи на цій трибуні,  кожен з вас запевняв у тому,  що він любить свою батьківщину. Я теж. Але, як і багато з вас,  я не хочу і не  можу  любити  свою  батьківщину  із закритими очима, із затиснутими вустами та й ще за вказівкою.

 

     Запропонований проект  Засад внутрішньої економічної політики України на перехідний період,  який представлений мною у  Верховну Раду ще в лютому цього року,  є своєрідною відповіддю на звернення Президента України Леоніда Даниловича Кучми до  Верховної  Ради  8 липня  цього  ж  року,  в якому,  як ви знаєте,  Президент України закликає нас усіх до співпраці,  до мобілізації всіх ресурсів,  до дій, спрямованих на те, щоб не допустити національної катастрофи.

 

     Хочу підкреслити,  що  в  згаданому  зверненні  Президента  є багато тез та  пропозицій,  викладених  у  його  доповіді  "Шляхом радикальних  економічних реформ",  в якій сформульована як кінцева мета -  постіндустріальне  суспільство  в  Україні.  Але  природно виникає запитання:  чому за ці роки Україна не наблизилася до цієї мети,  а все далі й далі від неї  віддаляється.  Уже  й  Президент вживає термін "національна катастрофа".  Радник Президента Гриньов у співавторстві з Грегелем навіть  випустили  брошуру  під  назвою "Реформа или национальная катастрофа. Экономика Украины после пяти лет независимости".

 

     Як стверджують експерти  Українського  центру  економічних  і політичних  досліджень  у своїй аналітичній доповіді у квітні 1997 року,  підготовленій під керівництвом Разумкова,  якщо  економічну деградацію  України  зупинити  не вдасться,  то через два-три роки держава буде викреслена  зі  списку  країн,  які  мають  незалежну національну економіку. І далі вони пишуть... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Михайле Антоновичу.

 

     Шановні депутати,  будь  ласка,  або  вийдіть у коридор,  там проведіть бесіду, або сядьте на місце.

 

     Прошу.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Мабуть, не випадково...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Михайле Антоновичу,  почекайте,  будь ласка, додам вам ще одну хвилину.

 

     Прошу всіх   уважно   слухати.  Питання  конституційне,  воно випливає із статті 85 Конституції.  Ми повинні прийняти  нормальне рішення. Прошу уваги.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Мабуть, не випадково, що протягом 1991-1996 років Україна стала  світовим  лідером  у  зниженні  подуктивності праці.  Про загрозу національної катастрофи свідчать такі цифри (я тільки декілька назву):  спад виробництва в  Україні  на  середину 1997   року   сягнув   61,6  відсотка,  безробіття  з  урахуванням прихованого  становить  40  відсотків,  а  в  галузі  науки  -  90 відсотків; понад 80 відсотків населення проживає за межею бідності і  тільки  1  відсоток  населення  живе   заможно.   Катастрофічна заборгованість  у  виплаті  заробітної плати,  пенсій,  стипендій. Через беззастережну лібералізацію зовнішньоекономічної  діяльності Україна,  не пробившись на західні ринки,  майже повністю втратила свій внутрішній ринок.  Тільки дві  цифри:  95  відсотків  товарів широкого  вжитку  -  імпортні,  92 відсотки продуктів харчування у магазинах - імпортні!  Мова вже не йде про наукомісткі  електронні вироби тощо.  Масово деградує робоча сила,  катастрофічно деградує прикладна наука.

 

     Маємо нечуваний у  сучасному  світі  спад  виробництва,  його нищення, і як наслідок - зубожіння широких верств населення.

 

     У згаданому   зверненні   Президента  відмічаються  позитивні зрушення в трьох  напрямах,  але,  як  підкреслюється  в  згаданій брошурі Гриньова та Грегеля - це тільки ілюзія.

 

     Перше. Сповільнення  темпів  спаду виробництва та ВВП у кінці 1996 року подавало певну надію на краще,  але прискорення спаду  в 1997 році розвіяло цю надію.

 

     Крім того, якщо врахувати рівень спаду 61,6 відсотка,  то сповільнення подальшого спаду є  свідченням  не стільки  стабілізації,  скільки  наближення  деградації  до  свого природного завершення - краху.

 

     Друге. Збільшення експорту.  Останнім часом  експорт  справді збільшився,  але лише в металургійній,  хімічній промисловості,  а скоротився в наукомістких галузях,  що ще більшою мірою  спотворює структуру  економіки,  роблячи  її  ще  більш  енергозатратною  та екологічно небезпечною,  а все разом суперечить світовій концепції усталеного розвитку.

 

     І, нарешті,  найбільша  ілюзія  - це стабілізація,  зміцнення національної валюти.  Річ у тім,  що головні причини  інфляції  не усунені,  а  навпаки,  вони  ще  більше  загострилися  -  це  спад виробництва,  беззастережна   лібералізація   зовнішньоекономічної діяльності,  бартер, борги із заробітної плати. Зменшення дефіциту бюджету,  погашення його за рахунок  кредитів  за  цих  умов  лише відсуває  проблему на пізніше,  але не вирішує її.  Саме в цьому і полягає небезпека,  обмежена  монетаристська  економічна  політика непридатна   для   перехідного  періоду,  вона  позбавляє  Україну майбутнього.

 

     Безвихідь ситуації  полягає  ще  й  у  тому,  що   в   основу економічної   стратегії   покладена   відома  трифазна  послідовна стратегія економічного розвитку Джефрі Сакса,  яка,  як показано в монографії,  яку  я  вам  роздав,  задовольняє  всі  умови  закону деградації ринку.

 

     В умовах перехідного періоду неадекватна йому  монетаристська економічна     політика     та     беззастережна     лібералізація зовнішньоекономічної діяльності штучно породжують кризу  платежів, якою  нищиться  виробництво України і створюється головна перепона розбудові саме ринкової економічної системи в Україні,  бо  зникає її фундамент - власне виробництво.

 

     І загалом,   як  показано,  нинішні  реформи  -  це  шлях  до економічної деградації. Якщо говорити коротко, то трагедія України полягає  в  тому,  що  розвинені країни,  опираючись на сукупність економічних теорій,  серед яких провідною є українська інноваційна теорія,   започаткована   в   працях   першого  міністра  фінансів Української Народної  Республіки  Михайла  ТуганБарановського,  із двадцятого   століття   прямують   у   двадцять  перше  до  моделі постіндустріального суспільства,  а Україна,  сприйнявши за чужими порадами    монетаристську   економічну   теорію   неоліберальної, неоконсервативної школи, розвернулась і попрямувала у вісімнадцяте століття  до ринкової моделі класичного (дикого) капіталізму Адама Сміта.  Саме ця ідеологія є головною причиною тіньової  економіки, кризи  платежів,  організованої  злочинності  та  корупції.  Отже, вирішення  проблеми,  яку  поставив  Президент   України,   не   в підписанні  угод  про  співробітництво  та злагоду,  а в ідеології реформ, у корекції їхнього курсу!

 

     Я хочу  підкреслити,  що  відмовитися   від   моделі   дикого капіталізму   нас  зобов'язує  саме  Конституція  України,  бо  це Конституція  розвиненої  країни,  яка  декларує  модель   змішаної економіки. Труднощі розв'язання проблеми пов'язані ще й із тим, що завдяки засобам  масової  інформації  світогляд  нашого  населення обмежений  виключно  монетарними  цінностями,  а  інші  економічні теорії і течії,  зокрема Кейнса,  інноваційна Туган-Барановського, поза увагою.

 

     Таким чином,  найнагальніше завдання - привести курс реформ у відповідність із Конституцією України.  Вирішенню цього завдання і присвячені  запропоновані  мною  засади.  Для  того щоб це питання вирішити більш комплексно,  я пропоную створити відповідну  робочу групу і доопрацювати цілий ряд засад,  а саме:  засади внутрішньої економічної  політики,  засади  зовнішньої  економічної  політики, засади регіональної, національної безпеки, засади інвестиційної та інноваційної  політики  України  і  нарешті  засади   інноваційної грошово-фінансової  системи України на перехідний період,  а також прийняти закони про кредит,  про допомогу  Україні,  про  розвиток сільськогосподарського    виробництва,   запропонований   народним депутатом  Луньовим  законопроект  про   облік   у   всіх   сферах господарювання  незалежно від форм власності.  Прийняття цих засад дало б можливість чітко сформулювати стратегію  реформ,  визначити напрям   руху   країни.   Вони   стали   б  основою  для  розробки довгострокових програм,  промислової політики.  За цих умов  зміни урядів  не впливали б так болісно на виробництво,  не призводили б до його спаду,  до зубожіння широких верств  населення,  зростання тіньової економіки, організованої злочинності та корупції.

 

     Тепер дозвольте  коротко  викласти  основні засади.  У газеті "Голос України" від 5 вересня цього року опубліковані  ці  засади, вони вам роздані. Звертаю увагу лише на ключові моменти.

 

     Вступ. Саме  зараз  настав  час,  коли  визначальним фактором суверенітету  України  є  її  економічна  політика.   Україна   як незалежна   держава  повинна  мати  і  реалізувати  ту  економічну політику,  яка,  поряд  із  захистом   її   державних   інтересів, створюватиме  умови,  за  яких  зростатиме життєвий рівень широких верств  населення.  На  відміну  від  багатьох  прийнятих   раніше програм, законів тощо, ці засади враховують особливості перехідної економіки.

 

     Головною метою економічної політики України є створення  умов для реалізації основних положень Конституції України стосовно:

 

     зростання добробуту  широких  верств населення і забезпечення умов достойного, цивілізованого життя;

 

     гарантування і забезпечення всіх прав людини;

 

     забезпечення умов  економічної  самодостатності  України   як основи    національної    безпеки,    економічної   і   політичної незалежності;

 

     досягнення Україною  стандарту  життєвого  рівня   розвинених країн;

 

     досягнення злагоди в суспільстві;

 

     забезпечення консенсусу в українській політиці.

 

     Шляхи реалізації засад.  Передусім ідеться про корекцію шляху реформ.  Виходячи   з   того,   що   в   ХХ   столітті   виявилась безперспективність  економічного розвитку суспільства з крайнощами стосовно втручання держави в економіку:  з одного боку,  класичний (дикий)   капіталізм,   а  з  іншого  -  державний  соціалізм,  та враховуючи досвід розвинених країн, в Україні потрібно перейти від ідеології  класичного  капіталізму  (ідеології  вільного ринку) до ідеології змішаної економіки.  Така корекція реформ  відповідатиме Конституції України.

 

     Потрібно врахувати те,  що суспільство зі змішаною економікою будується на:  розумному балансі і взаємодії  ринкового  механізму саморегуляції   і  державного  регулювання,  праці  та  власності; взаємодії   одночасно   декількох   течій    економічної    думки; рівноправності    всіх    форм   власності;   розумній   взаємодії лібералізації зовнішньоекономічної  діяльності  та  захисту  свого ринку і свого виробника.

 

     Власність охороняється  та забезпечується законом,  але форма власності  втрачає  своє   визначальне   значення   для   розвитку суспільства.

 

     Основа реформ.    Основою    реформ   має   стати   розбудова самодостатньої   соціально   орієнтованої,   державно-регульованої ринкової  економічної системи.  Фундаментом цієї системи має стати власне виробництво. Це означає, що в основу стратегії економічного розвитку  кладеться  трифазна  паралельна  схема  розвитку замість послідовної Джефрі Сакса. Перераховані переваги цієї стратегії.

 

     Основою структурної  перебудови  макроекономіки   має   стати промислова  політика,  що  опирається на такі інтеграційні процеси всередині  держави:   взаємозв'язок   макро-   і   мікроекономіки; комплексну     інтеграцію     вітчизняної    науки    і    освіти, науковотехнічного і технологічного потенціалу,  власного виробника та банківської системи.

 

     Ринкова саморегуляція  і  державне регулювання економіки.  Це означає,  що на  перехідний  період  базовою  економічною  теорією реформ   має   стати   економічна   теорія  Кейнса  та  українська інноваційна теорія Туган-Барановського  замість  неприйнятної  для перехідної економіки монетаристської економічної теорії Фрідмена.

 

     У цілому  ж  економічна політика України,  виходячи з досвіду розвинених країн,  має будуватися не на одній  якійсь  економічній теорії, а на сукупності економічних теорій і течій.

 

     Грошово-фінансова система.   Це,  до  речі,  найбільший  біль України.  Це  головне  знаряддя  для  виконання  програми  шокової терапії.  Грошово-фінансова  система  України  має  будуватися  на засадах стабільної економіки. А в нас зовсім не те. Враховуючи, що інфляція  залежить не тільки від дефіциту бюджету,  а й насамперед від  спаду  виробництва,  рівня  бартеру,  ступеня   лібералізації зовнішньоекономічної   діяльності,   від   інтенсивності  відпливу капіталу  за  кордон  та  інших  факторів,  нам  потрібно  змінити радикальним  чином  грошово-фінансову  систему,  підпорядкувати її інтересам власного  виробництва.  І  сформульовано,  що  конкретно треба зробити, щоб грошовофінансова система працювала на Україну.

 

     Необхідні і   достатні   умови   відродження   виробництва  і зростання  добробуту  широких   верств   населення.   Цей   розділ складається  з двох частин:  внутрішні фактори і зовнішні фактори. Причому, зовнішні є визначальними. Головними серед них є: розробка й  реалізація  стратегії  захисту  свого  ринку і свого виробника; формування ідеології відкритості ринку  України  через  спеціальні економічні  зони,  спільні  виробничі  підприємства тощо,  але для реалізації промислової політики України.  При  створенні  спільних підприємств,   враховуючи   досвід   Китаю  зокрема,  пропонується перевагу надавати виключно промисловим  підприємствам  за  схемою: має належати Україні з самого початку 51 відсоток акцій, через 5-7 років - 75 відсотків, через 10-12 років - 100 відсотків.

 

     Нам потрібно  переглянути  умови  співпраці  з   міжнародними фінансовими  організаціями  й  висунути свої умови,  які були б на користь Україні, були б у її інтересах.

 

     Я пропускаю декілька розділів і хочу зупинитися на останньому розділі:  "Вирішення  соціальних і духовних проблем".  Ці проблеми можуть бути вирішені  шляхом:  відродження  власного  виробництва; радикального зменшення обсягу тіньової економіки;  зміни державної політики щодо отримання кредитів, для чого треба переглянути умови співпраці  з міжнародними фінансовими організаціями,  про що я вже казав; створення умов для забезпечення охорони здоров'я населення, і зазначається, як це зробити.

 

     Отже, нас  влаштовують  реформи  за  тріадою:  інвестиції  та інновації плюс власне  виробництво  та  зайнятість,  плюс  єдність духовності та моралі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до Михайла Антоновича?  Запишіться,  будь ласка, на запитання.

 

     Депутат Болдирєв.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька область).  Уважаемый  докладчик,  у  меня  такой  простой вопрос.  Есть  работа  - и есть результат.  Как вы оцениваете сами результативность предложенного вами на наше  рассмотрение  проекта закона  в  случае  его  принятия?  Что  изменится  реально в нашей стране,  в  развитии  ее  экономики,   промышленности,   сельского хозяйства,  общества в целом?  Потому что мы принимаем очень много умных,  замечательных   законов,   однако   между   теоретическими предпосылками   нашего   движения   и  практическими  результатами дистанция огромного размера.  Как  вы  сами  оцениваете  возможную результативность предложенного вами проекта?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Вірогідність того, що ми приймемо позитивне рішення і знайдемо консенсус, є. А відповідаючи на ваше запитання, я процитую Леніна,  який принагідно сказав,  що кожного разу, коли ми вирішуємо поточні тактичні питання,  ми впираємося в невирішені стратегічні  питання.  Так  от,  засади  - це ті рамки,  які дають можливість визначити курс реформ. І тоді нехай уряди міняються хоч кожного місяця - рамки для них будуть визначені і ми будемо знати, куди йти і що будувати.

 

     ГОЛОВА. Це  правильно.  Ленін  казав  правильно.  І   Михайло Антонович теж правильно повторив.

 

     Депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська область). Шановний  Михайле  Антоновичу!  Ви  у  своїй  доповіді  весь   час спиралися  на  те,  що  потрібно якоюсь мірою скоригувати курс тих реформ,  які проводяться у нас.  А у вас ніколи не виникало думки, чи  не  є  основною бідою те,  що ми саме такі реформи проводимо в нашій державі?

 

     І попутно друге запитання.  Ви  пропонуєте  визначити  рамки, якусь спрямованість,  а тоді уряди нехай змінюються.  Ми ж оце всі тут сидимо,  хто більше,  а я три роки з лишком,  і ми вже стільки рамок  створювали,  стільки  програм затверджували,  я то весь час проти голосував, але ж ви і оце всі, хто тут сидить, встановлювали ці  рамки.  Уряди  змінювалися,  а результат ми бачимо який,  і ви констатуєте,  що  він  плачевний.  То,  може,  треба   щось   інше змінювати, а не рамки?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую за запитання. Я хочу підкреслити, що я теж три роки у Верховній Раді, і не тільки сиджу, а навіть працюю. То  я  хочу сказати,  що ми приймали програми діяльності урядів на рік,  на три роки. А річ у тім, що нам потрібно мати довгострокову перспективу,  треба  хоча  б  знати напрям,  у якому ми йдемо.  І, звичайно, треба мати мету реформ. Не просто реформи заради реформ, а  я  сформулював  мету:  Україну  повинні  влаштовувати тільки ті реформи,  які ведуть до  невпинного  зростання  добробуту  широких верств  населення,  які  спираються  на  власний науково-технічний потенціал,  на власні можливості і які дадуть  можливість  Україні зайняти  своє  чільне  місце  в  колі  розвинених  країн,  а не на периферії світового господарства.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  я знаю,  що ви дуже  уважно читали  цей  документ.  Я  прошу,  ви  ще  раз  його  прочитайте і побачите,  що він принципово відрізняється від того курсу  реформ, який здійснюється у нас.

 

     Будь ласка. Депутат Бобриньов.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної  безпеки  (Балаклавський  виборчий  округ,  м. Севастополь).  Уважаемый Михаил Антонович, вы еще раз, наверное, с научной точки зрения,  подтвердили то,  что у каждого  нормального человека в голове:  не реформы идут неправильно уже столько лет... Но уверены ли вы в том,  что если мы сейчас примем ваш или  чей-то другой  документ,  или  выработаем  общий,  то  те,  кто у власти, скажут:  да,  мы неправы,  мы отдаем власть,  набирайте  других  в Верховный   Совет,   в  Кабинет  Министров  и  работайте  по  этой программе?  Они же не пойдут на это!  И будут  с  упорством  дятла долбить  в  одну и ту же точку - реформы хороши,  мы впереди!  Уже сейчас Минстат делает умное лицо и говорит:  уже  хорошо  живется! Сможем ли мы с этим справиться, Верховный Совет этого созыва?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Гадаю, якщо ми матимемо бажання і волю, якщо ми справді не втратили повагу до свого населення,  то  ми  повинні прийняти рішення.  Я не випадково почав з того,  що кожен каже:  я люблю свою Батьківщину.  Але треба це робити з відкритими очима. А все, що не суперечить здоровому глузду, і є науково обгрунтоване.

 

     Проблема, звичайно,  є.  Проблема  тут  якраз  у гуманітарних науках.  На мою думку, нині, як і в минулому столітті, гуманітарні науки  -  це  дерево  з товстим стовбуром,  на якому багато довгих гнучких гілок з листячком.  Стовбур -  це  об'єктивна  реальність, гілки  -  куди  вітер  подме,  туди й хиляться,  а листочки - ще й ближче до сонця...  То ми повинні вже перебратися до стовбура, щоб хоч визначити, у якому напрямі цим гілкам рости!

 

     ГОЛОВА. Депутат Яблонський. Це якраз за його темою...

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий  округ,  Хмельницька  область).  Дякую.  Шановний Михайле Антоновичу,  я згоден з вашою констатацією  ситуації  в  економіці України.   Але   хотілося   б   від  вас  і  від  вас,  Олександре Олександровичу, почути, чи можемо ми це питання розглядати нині за відсутності представників Кабінету Міністрів, зокрема Міністерства економіки,  яке безпосередньо керує економікою і відповідає за  її розвиток. Це перше.

 

     І друге. Чи можемо ми пропонувати якісь корекції курсу реформ без математичних розрахунків,  без прогнозування?  Бо на  підставі емоцій  ми  можемо  так  накоригувати,  як це робили й досі.  А ви людина точних наук і знаєте,  що якщо немає  цифри,  математичного підтвердження, якщо за даними моделювання, прогнозування ми всього не розрахували,  то ми не можемо нічого робити,  бо це буде гра  в економіку.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайле Антоновичу, дозвольте, спочатку я відповім на ту частину запитання,  яка адресувалася мені.  Шановний  Валентине Андрійовичу,  у Конституції не передбачено розглядати таке питання у присутності Кабінету Міністрів,  але це  було  б,  звичайно,  не зайве,  і  тому  не випадково ми маємо міністра економіки,  сидить отут і слухає дискусію.  До того ж,  наш конституційний обв'язок - виробити основні засади,  я говорив про це напочатку. Очевидно, ми повинні також користуватися аналізом,  який робить  комітет  Ігоря Рафаїловича Юхновського,  та іншими розрахунками.  Гадаю, що такий документ ми повинні мати у Верховній Раді.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановний  Валентине  Андрійовичу,  я   дуже вдячний  за запитання.  Про обгрунтованість і науковий підхід.  Ми сьогодні якраз керуємося теорією монетаризму,  у якій зазначається лише одна причина інфляції, а в книзі, яку я вам роздав, враховано 17 причин.  Це точна формула,  і оце одне вже дає підстави  казати про те, що треба спиратися не на одну догматичну теорію, яка, можу вам науково  обгрунтувати,  не  стосується  економіки  перехідного періоду,  а  треба спиратися на головне.  І чому ми відкинули свою українську теорію, яка найбільше підходить саме до такого періоду? Треба  не  просто  жити  за  чужими  порадами,  а враховувати їх і виходити з того, що стосується нашої держави, нашої мети.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лук'яненко. Будь ласка.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська  область). Українська  республіканська партія працює разом з Павловським,  то наша прогрма більш-менш  однакова.  Але  для  повнішого  розкриття змісту  цієї програми я хотів би передати слово Мостиському,  який поставить запитання, дивлячись на це з іншого боку.

 

     ГОЛОВА. Тобто він не з  вашої  партії.  Будь  ласка.  Депутат Мостиський.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ковельський виборчий округ, Волинська область). Шановний доповідачу! Звичайно, перед виборами дуже модно критикувати  допомогу  Світового  банку, Міжнародного валютного фонду,  говорити, що це вони довели Україну до кризи,  а ми ось такі святі і дуже хочемо  добра  Україні,  але Міжнародний  валютний фонд нам заважає,  не дає можливості вивести Україну з кризи, зробити так, щоб наш народ жив краще.

 

     Але скажіть,  будь ласка, з наукової точки зору, чи бачили ви країну,  яка б могла вийти з такої кризи без іноземних запозичень, без іноземних інвестицій? Якщо ми й надалі наслідуватимемо приклад колишнього Радянського Союзу і замикатимемося у власній державі, я вас запевняю, що нічого з цього не буде.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я  вам  дуже  дякую  і  зразу   відповідаю. Держава,  яка  зовсім не брала іноземних інвестицій,  - це Японія. Жодної копійки,  тільки наукові технології.  Країни Африки теж  не беруть  іноземних  інвестицій.  Найбільш  сприйнятні для іноземних інвестицій латиноамериканські країни.  Але ми перевершили  всіх  у питаннях      лібералізації     стосовно     інвестицій     навіть латино-американські  країни,  допустивши  іноземні  інвестиції   в засоби масової інформації і таке інше.

 

     Зовсім не співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями і має дуже чудові результати  Китай.  За  10  років  там  подвоєно обсяги  виробництва  на  душу  населення.  За  10 років - світовий рекорд!  У Китаї не виконуються умови, які нам ставлять міжнародні фінансові організації,  зокрема, земля - не товар, приватизація за своєю схемою,  Комуністична партія керує.  І 50 мільярдів  доларів кожного року вкладається у виробництво. Ось вам приклад.

 

     Шляхів виходу  з  кризи багато,  в тому числі й кредити.  Але кредити треба ділити на корисні,  нейтральні й шкідливі. Ми чомусь весь  час  беремо  небезпечні  кредити.  Давайте  будемо  думати й використовувати позитивний досвід інших країн.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Михайле Антоновичу. Від того, що ви останні фрази   не   погодили   з  керівництвом  Республіканської  партії, аргументи ваші не стали непереконливими. Вони справді переконливі, бо вони об'єктивні. Так же? Будь ласка, сідайте. Дякую.

 

     Валентина Петрівна  Семенюк...  А,  вона  ж  працює  з фінами сьогодні.

 

     Степанов Петро Степанович. Прошу.

 

     Я відповідаю  відразу   на   пропозицію   Петра   Степановича Степанова.   Він   на   початку   засідання   пропонував,  щоб  ми проголосували про трансляцію цього засідання по радіо.  Але справа в тому, що на початку сесії ми проголосували загальний порядок. І, керуючись цим порядком,  інформаційні служби не змогли б  виконати нашу постанову. Тому я не ставлю це питання на голосування і прошу у вас вибачення за таке рішення.

 

     Будь ласка, Петре Степановичу.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий   округ,   Луганська   область).   Уважаемый    Александр Александрович!  Уважаемые  народные  депутаты!  Несколько слов для обоснования     необходимости     принятия     Основных      начал социальноэкономической политики. В Конституции Украины не раскрыты цели,  принципы и направления социально-экономической политики.  В значительной мере это связано с тем,  что на каждом этапе развития экономики указанные вопросы должны решаться  с  учетом  конкретных условий, что требует соответствующего уточнения.

 

     В статье 85 Конституции Украины предусмотрено,  что Верховный Совет Украины определяет  основы  внутренней  и  внешней  политики (пункт 5), утверждает общегосударственные программы экономического и  социального  развития  (пункт  6),  рассматривает  и  принимает решение  по  одобрению  программы  деятельности Кабинета Министров Украины (пункт 11).

 

     С учетом того,  что внутренняя и внешняя политика  базируется на  социальноэкономической политике,  мы подготовили проект Закона Украины об основных началах социально-экономической политики.

 

     Любые законодательные  акты  по  вопросам   экономики   могут приниматься в том случае,  если они не противоречат законодательно определенной стратегии экономического реформирования, формирование которой  предусмотрено  предложенным  проектом  Закона  Украины об основных  началах  социально-экономической  политики.  Этот  закон требует   постоянного  совершенствования,  но  никогда  не  должен нарушаться.

 

     Коротко о структуре проекта закона.  Проект закона состоит из трех   разделов:   общие   положения,   управление  экономическими процессами, правовое обеспечение социально-экономической политики.

 

     В первом  разделе  содержатся  статьи,   которые   раскрывают содержание,   порядок   определения,   основные  цели  и  принципы социально-экономической   политики,   вопросы   собственности   на природные богатства и отношений собственности.

 

     В статье  1 проекта закона определены следующие виды основных начал        социальноэкономической        политики:        основы социальноэкономической   политики   Украины,   общегосударственные программы  составных   частей   социально-экономической   политики Украины, программы деятельности правительства Украины.

 

     Предусматривается, что исполнительная власть разрабатывает, а Верховный Совет Украины утверждает  общегосударственные  программы составных   частей   социальноэкономического   развития,  как  это записано  в  пункте  6  статьи  85  Конституции   Украины.   Также разрабатывается  и  утверждается  Программа  деятельности Кабинета Министров  Украины,  что  предусмотрено  пунктом  11   статьи   85 Конституции  Украины.  Указанные программы предлагается определять постановлениями Верховного Совета Украины.

 

     В четвертой  части  статьи  2  подчеркивается,  что   проекты законодательных    актов   могут   рассматриваться   при   наличии экономического обоснования.  В нем должны определяться  прогнозные показатели, желательно рассчитывать их на период до пяти лет.

 

     Следует отметить,   что  в  нарушение  Регламента  Верховного Совета  Украины  проекты  законодательных  актов   вносятся,   как правило,  без  финансово-экономического обоснования,  поэтому надо законодательно определить порядок их разработки  и  внесение.  Это важный вопрос.

 

     В статьях   3   и  4  определены  основные  цели  и  принципы социально-экономической политики.

 

     В статье  5  "Собственность   на   природные   богатства"   в соответствии со статьей 13 Конституции Украины предусмотрено,  что земля,  ее недра,  атмосферный воздух,  водные и другие  природные ресурсы являются обкектами права собственности украинского народа. А в соответствии со статьей 14 Конституции Украины  предусмотрено, что  земля  является  основным  национальным  богатством,  которое находится под особой охраной государства.

 

     Далее в этой статье раскрыт порядок законодательного  решения провозглашенных  в  Конституции  Украины положений.  Это сделано с учетом утвержденного  в  1992  году  Земельного  кодекса  Украины, согласно  которому  в  настоящее  время  уже осуществлена передача земельных  угодий   в   коллективную   собственность   большинства сельскохозяйственных предприятий.

 

     Учитывая, что  в  принятой  Конституции  Украины  нет термина "коллективная  собственность",  мы   считаем,   что   коллективная собственность на землю является обкектом права украинского народа. Земля находится в распоряжении государства и передана работникам в коллективное    пользование.    Она    не   может   быть   частной собственностью,  то есть не может быть одновременно обкектом права собственности  украинского  народа  и  находиться  в собственности отдельных его представителей, а также иностранцев.

 

     При этом частной собственностью всех граждан могут быть земли в    виде   приусадебного   участка   в   размерах,   определенных законодательством.  Все  другие  земли  находятся  в  распоряжении государства.

 

     Любые попытки   исполнительной   власти  превратить  основные массивы земельных угодий,  за исключением приусадебных участков, в предмет купли-продажи,  то есть в частную собственность,  являются антиконституционными.

 

     В этой статье четко определен  порядок  реализации  земельных отношений в соответствии с Конституцией Украины.

 

     Исключительно важным  в  проекте  закона  является  раздел II "Управление   экономическими   процессами".   В   нем   предложено законодательно определить методы управления и основные направления осуществления   государственного   управления   экономикой.    Эти направления    создают    единую   и   взаимосвязанную   стратегию экономического реформирования.

 

     В статье  7  проекта  закона  предлагаются   правовые   нормы использования административных методов управления,  а также случаи и порядок вмешательства  государственных  органов  в  деятельность предприятий.  Подчеркивается,  что  воздействие  на  экономические процессы осуществляется с помощью экономических методов,  рыночных отношений.

 

     В статье  8  проекта  закона  предусмотрено,  что государство осуществляет управление экономикой с помощью экономических методов через   налоговую,   бюджетную,  банковскую,  денежную  системы  и обеспечивает  регулирование  экономических  процессов  в  вопросах формирования    затрат,    ценообразования,    инвестиционной    и научнотехнической политики и так далее.

 

     В статьях 9-20 проекта закона предложены основные направления решения  указанных  проблем  на  основе  единой  и взаимосвязанной стратегии экономического реформирования.

 

     По нашему мнению,  по каждой проблеме должны  разрабатываться новые  или уточняться действующие законодательные акты обязательно на  базе   принятых   направлений.   Это   позволит   создать   на законодательном    уровне    единую    стратегию    экономического реформирования, что обеспечит условия для изменений к лучшему.

 

     Для решения указанной задачи в  проекте  закона  в  статье  9 предусматривается,  что  налоговая  политика  должна содействовать росту  обкемов  производства,  повышению   его   эффективности   и обеспечивать социальную справедливость в экономических отношениях. В качестве основных направлений реформирования  налоговой  системы предлагается:  уменьшение  вплоть  до  отмены  налога  на прибыль, которая направляется  на  расширение  производства  и  стимулирует инвестиции  в  новую  технику  и  технологии,  подготовку  кадров, производство новых видов продукции,  услуг;  повышение  налога  на прибыль,  которая  направляется на потребление сверх установленных законодательством размеров,  введение повышенных ставок налога  на прибыль,   полученную   не   в   производственной   сфере,  а  при посредничестве за  счет  необоснованных  торговых  наценок  или  в банковской  деятельности  за  счет завышения процентных ставок,  а также другие пути совершенствования налоговой политики.

 

     В статье 10 отмечено,  что основными  источниками  финансовых накоплений  должно  быть  восстановление  производства,  в  первую очередь   того,   которое   на   незагруженных   мощностях   может осуществляться с минимальными стартовыми вложениями;  постоянный и последовательный рост производства товаров и услуг;  эффективное и скоординированное  использование  прибыли,  налога  на  прибыль  и прибавочную стоимость,  амортизационного  фонда,  улучшение  сбора налогов;  декларирование  доходов  и  имущества  всеми  гражданами Украины и изкятие через судебную систему  непродекларированных,  а полученных  путем  воровства  и спекулятивных действий капиталов с последующим   их   направлением   на   развитие   производства   и финансирование  бюджетной  сферы;  повышение  доходов  населения в первую   очередь   за    счет    восстановления    и    расширения производственной   сферы,   что   создаст  условия  для  ускорения кругооборота капитала.

 

     В статье 11 определены  основные  направления  реформирования банковской  и  денежной  систем,  в которых предусмотрено создание нескольких  государственных  банков   для   обслуживания   бюджета государственных предприятий,  учреждений, организаций и проведения политики  государственных  заказов  и  контрактов;  переориентация деятельности  коммерческих  и  государственных  банков  в  сторону кредитной поддержки реального  производства  путем  предоставления льготных  кредитов  со  строгим  контролем за их использованием по назначению;  осуществление  жесткой  проверки  деятельности   всех коммерческих  банков;  повышение контроля со стороны Национального банка Украины  за  деятельностью  коммерческих  и  государственных банков, обоснованностью определения ими маржи и процентных ставок.

 

     В статье   12   отмечается,   что   обеспечение   обкективной экономической   информации   является    первоочередной    задачей государства  для  осуществления  управления  народным хозяйством с помощью экономических методов в условиях рыночных  отношений.  Для этого в Украине вводится единая система калькулирования затрат для производителей  различных  форм  собственности  и   обеспечивается четкое ее выполнение, что позволит эффективно действовать системам налогообложения,  ценообразования, обоснованно определять торговые наценки,  процентные  ставки  за  кредиты  и  выполнять договорные обязательства.

 

     Далее предусмотрены    основные     направления     уточнения законодательных   актов   относительно   формирования   затрат  на производство продукции  и  услуг,  которые  должны  способствовать росту   обкемов   производства,   повышению  качества  и  снижению себестоимости продукции и услуг.

 

     Исключительно важной является статья 13, в  которой  отмечено,  что  ценообразование  является одним из наиболее важных факторов государственного  управления  экономикой, действенным  регулятором  производства  и  потребления  товаров  и услуг.  Применение любых цен осуществляется  производителями  всех форм собственности с использованием единой системы калькулирования затрат, которая вводится и контролируется государством.

 

     В статье 14 "Инвестиционная политика" предложены  направления возрождения  развития  производственной  сферы.  В настоящее время государственный заказ следует доводить  хотя  бы  на  производство ограниченного  перечня  товаров  и  услуг,  а  также  обеспечивать государственный   заказ   определенными   материально-техническими ресурсами.

 

     В статьях    15-20   предложены   направления   осуществления научно-технической   политики;   решения    вопросов    занятости, социальной    защиты    и    регулирования    доходов   населения; приоритетности  социального  развития  села  и   агропромышленного комплекса  в  народном  хозяйстве;  экономических  основ  местного самоуправления;  вопросов внешнеэкономической деятельности, охраны окружающей  среды  и рационального природопользования.  Реализация предложенных принципов государственного управления  экономическими процессами  позволит  создать  единую  и взаимосвязанную стратегию экономического реформирования.

 

     В разделе ІІІ "Правовое  обеспечение  социально-экономической политики"  определены  сферы деятельности закона;  принципы и виды юридической  ответственности.  Важно  обеспечить,   чтобы   основы социально-экономической  политики,  общегосударственные программы, программы деятельности правительства осуществлялись в соответствии с  законами Украины,  включая и тот,  проект которого предлагается принять.

 

     Кратко скажу относительно замечаний и  предложений  отдельных депутатов  и решения Комитета по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством.  Я не хочу останавливаться на этих вопросах,  все  необходимые  материалы  розданы народным депутатам вместе   с   последним   вариантом   законопроекта.   Мы   глубоко признательны комитетам и многим депутатам за поддержку,  замечания и предожения, направленные на улучшение проекта закона.

 

     Уважаемые коллеги!  Я убежден,  что такой рыночный  закон  об основных  принципах  социально-экономической  политики государства крайне  необходим.  Посмотрите  проект  Закона  о  Государственном бюджете  Украины  на  1998  год.  Ведь  положение  с  каждым годом ухудшается,  и так будет продолжаться  до  тех  пор,  пока  мы  не поставим   заслон  на  пути  нынешней  анархии,  пока  не  укрепим государственное начало в экономике.

 

     Какой законопроект для этого больше всего подходит? Я считаю, что  разумное  есть  во всех законопроектах,  но за основу следует взять законопроект Петра Николаевича Симоненко. Этот проект внесен позже,  но он свободен от многих недостатков других проектов. Надо создать  рабочую  группу  из  представителей  фракций   и   групп, разработать один законопроект и,  не откладывая,  в октябре внести этот законопроект на обсуждение.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Петра Степановича? Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список. Депутате Юрковський, будь ласка.

 

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Ленінський виборчий   округ,   м.  Севастополь).  Фракция  коммунистов.  Петр Степанович!  Вы хорошо знаете,  что Украина находится в  состоянии глубокого  экономического  кризиса,  на грани катастрофы.  Одна из причин  этого  -  насаждение  рыночных  отношений.  Вы   в   своем законопроекте  опять  исходите  из положения,  что рынок - одно из главных  условий  развития  экономики.  Скажите  коротко,   какими аргументами  вы  могли  бы  обосновать эту концепцию,  хотя данные официальной статистики говорят не в ее пользу?

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Во-первых,  вы не совсем правы, утверждая, что наш законопроект возвышает или восхваляет рыночные отношения. Ни в одной нормальной стране  нет  таких  рыночных  отношений,  которые сейчас  созданы  в  Украине.  Ни  в  одной  нормальной  стране нет экономики без государственного регулирования.  Нынешние наши  беды не  только  в  рыночных  отношениях,  а  в  основном  в  том,  что государство отдало все  решающие  отрасли  промышленности  в  руки коммерческих   структур.   Любой  производственник  это  понимает. Посмотрите,   сколько   посреднических   структур   стоит    между производителем товаров,  услуг и потребителем. Это - наша основная беда.

 

     Наша беда и в  том,  что  на  откуп  коммерческим  структурам отдана  банковская  система.  Такой уродливой банковской системы в мире больше нет.  В любой стране есть  государственные  банки.  Во Франции,  например,  нет  ни  одного  коммерческого банка,  где бы государство не владело решающим пакетом акций. У нас уже не рынок, просто государство отдало все свои структуры, и ожидать увеличения поступлений в доходную часть бюджета не приходится...  Это уже  не рынок, это - преступление против экономики Украины.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Юрковський   погодився   з   вами.  Депутат Левченко.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Краснодонський виборчий округ, Луганська область). Прошу передать слово Черенкову Александру Павловичу.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Біловодський  виборчий  округ, Луганська   область).  Фракция  коммунистов.  Петр  Степанович!  Я внимательно   слушал   ваш   доклад   и   хотел   бы,   чтобы   вы конкретизировали    ваше   толкование   понятия   "государственное ценообразование".  Это будет касаться только хлеба и мыла  или  вы более широко подходите к этому вопросу?  Естественно, я согласен с вами,  что за  основу  надо  взять  проект  первого  секретаря  ЦК Компартии Украины.

 

     Спасибо.

 

     СТЕПАНОВ П.С.    Александр   Павлович,   государство   должно регулировать верхний предел цен на широкую  номенклатуру  товаров. Цены  на самые необходимые товары и услуги должны быть доступными. Из этого мы и исходили при разработке данного законопроекта.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М. Петре Степановичу! Ну, як ви думаєте, чи можливо в оцих умовах,  цим складом Верховної Ради прийняти закон,  проект якого  ви  пропонуєте?  Якщо  навіть  припустити,  що   набереться достатня кількість голосів, щоб прийняти його у такому чи в іншому варіанті,  який не буде відповідати тій економічній політиці,  яка проводиться  в  нас  у  державі,  то  чи можливо у нашій державі в Україні реально втілити такий закон у життя?  Нинішня влада ніколи не допустить, щоб був змінений отой курс реформ, про який вів мову колега Павловський.

 

     ГОЛОВА. Петре  Степановичу.  Депутат  сам  відповів   на   це запитання, так же? Будь ласка, депутате Пилипенко. Прошу.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна  Республіка  Крим).  Уважаемый  Петр Степанович! Здесь,  в этом зале, много романтиков, которые ведут нас в мировой рынок,  но они не говорят,  что это такое - мировой рынок. Сегодня ежесуточный  обкем  мировой  торговли  составляет  15   миллиардов долларов,  а  обкем  валютных  операций  1 триллион долларов!  Так жизнеспособна ли Украина в таком мировом рынке?  Сегодня у нас нет монополии  на  внешнюю  торговлю,  нет  монополии на отечественную валюту.  Сегодня обкем иностранной валюты в  Украине  в  семь  раз превышает   обкем   отечественной   гривни.  Мы  много  кричим  об украинском  патриотизме,  а  о  таких  основополагающих   моментах почемуто  не  печемся.  У  нас  нет  монополии  на  производство и реализацию винно-водочных изделий.  Можно назвать  десятки  других факторов,  которые  составляют основу экономики любой страны.  Это факторы политические, а не экономические.

 

     И Михаил Антонович, который выступал раньше, и вы - романтики вот такой революции у нас...  Вы считаете,  что решая политические проблемы только экономическими методами,  мы можем вывести Украину из кризиса.  Эти же вопросы затрагивались буквально два дня назад, когда  мы  говорили  о  необходимости  принятия  нового  Закона  о выборах.  Тогда  даже депутаты,  не принадлежащие к левому лагерю, вдруг заговорили о том,  что не  поменяв  политики,  мы  не  решим политические вопросы.

 

     Я надеюсь   вы  поняли,  что,  не  сосредоточив  внимания  на политических вопросах,  мы не выведем  Украину  из  экономического кризиса.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Уважаемый Николай Васильевич! Михаил Антонович привел слова Владимира Ильича Ленина,  и я приведу. Ленин говорил, что экономика - это концентрированная политика.

 

     Я с  вами  абсолютно согласен,  что многие наши беды от того, что нет монополии на внешнюю торговлю, что все отдано спекулянтам. Я это уже говорил: сегодня порядка 300 тысяч наших фирм торгуют за границей,  прибыль они оставляют там,  вывозят от нас что угодно и покупают что угодно.

 

     В своем обращении к народным депутатам,  которое было роздано в марте,  я привел много примеров, когда мы покупаем то, что могли бы   производить  на  предприятиях  Украины.  Вы  все  хорошо  это почувствовали,  когда  в  пятницу  обсуждали  проблему   АвтоЗАЗа. Посмотрите:  тысячу  наименований  того,  что  можно производить в Украине, завод завозит. А кто-то из наших коллег еще сказал, что у нас будет создано полмиллиона рабочих мест.  Каких полмиллиона?  К нам будут завозить поковки, шайбы и так далее!.. Украинский металл летает  в космосе,  а даже шайбу из него нельзя сделать!  Но мы же этот законопроект приняли...

 

     Я с вами полностью согласен.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радько.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Кролевецький виборчий округ,  Сумська область).  Дякую.  Шановний доповідачу!   Нам  сьогодні  роздали  інформацію  про  ситуацію  в сільському  господарстві  та  невідкладні  заходи  щодо  державної підтримки  агропромислового комплексу.  Ви розумієте,  коли читаєш її,  то дізнаєшся,  що в нас у державі все  прекрасно,  що  у  нас високий  урожай  усіх  культур  і,  мабуть,  від  реформ  не треба відмовлятися,  що  Програма  діяльності  уряду   діє.   Інформацію підписано міністром АПК Карасиком.

 

     Але я  хочу звернути вашу увагу,  що на 18 вересня посіяно ще тільки 42 відсотки озимих культур.  Це ж майбутній  урожай!  Ви  у своїй   доповіді   не   раз  вживали  терміни  "розвиток  ринкової економіки",  "пріоритетний розвиток аграрного сектора". Я хотів би запитати вас,  як ви поєднуєте оці поняття: "пріоритетний розвиток аграрного сектора" і "розвиток ринкової економіки"?  Чи  отак,  як оце в цій інформації?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Уважаемые  Василий Иванович,  если вы читали в течение почти четырех лет многочисленные мои  печатные  материалы, слушали  выступления  здесь,  то  могли заметить,  что я все время говорил о приоритетных направлениях развития экономики, о том, что сейчас действительно необходимо точное финансирование, определение в   качестве   приоритетов   государства   развития   предприятий, определяющих   могущество   государства,   выпускающих   продукцию общегосударственного значения и так далее.  Об этом я говорил  при обсуждении проектов бюджетов на 1997 и на 1996 годы.  К сожалению, в действительности этого нет, я с вами полностью согласен. Падение производства  происходит  не только в аграрном секторе,  а во всех отраслях экономики:  в машиностроении,  металлургии, горном деле и так далее.  Но это не аргумент против рыночной экономики...  Разве социализм отрицает рынок? Не отрицает.

 

     Ленинская политика нэпа разве отрицала рыночные отношения? Но никто же не говорит, что надо разваливать государство...

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська область).  У меня вопрос не только к вам,  но и к следующим докладчикам.  Известно,  что оборотные средства называют кровью  экономики  (это терминология металлургов).  Но сегодня это бич,  который  останавливает  производство  и  всех  нас   сегодня убеждает,  что товарноденежные отношения,  о которых мы говорим на протяжении четырех лет,  нуждаются  в  корректировке.  Сейчас  это основной вопрос: как пополнить оборотные средства?

 

     Как вы   предлагаете  решить  проблему  пополнения  оборотных средств предприятий?

 

     СТЕПАНОВ Л.С.   В   законопроекте   предлагается    несколько направлений  решения  этой  проблемы.  Но какие оборотные средства могут быть  у  предприятий,  если  средства  от  внешней  торговли остаются  на  Западе,  если  банковских  кредитов нет (за 1996 год всего лишь 2 процента банковских кредитов направлены  на  развитие промышленности),   если  65  процентов  капитала  (так  утверждают специалисты)  проходит  в  теневом  секторе,   мимо   государства? Практически в каждой статье проекта предлагаются методы увеличения оборотных средств.

 

     Вспомните, когда я выступал при принятии Закона о  налоге  на прибыль предприятий,  я спрашивал, что это за понятие "капитальный доход".  Я,  например,  в  экономике  этого  понятия  никогда   не встречал.   Что  это  означает?  Предприятие  проводит  индексацию основных фондов, между первым и последним кварталами, и за разницу платит  налог.  Разве  из-за  того,  что стоимость основных фондов проиндексировали, предприятие разбогатело, получило прибыль? О чем может идти речь?

 

     Поэтому мы    и    подчеркиваем,    что   все   экономические законопроекты должны приниматься только в том  случае,  если  есть определенные расчеты.  Это сейчас очень легко делать, очень легко. Посмотрите: есть Министерство промышленной политики, в него входит около  трех  тысяч предприятий.  И в течение трех-четырех дней оно может   получить   по   всем   отраслям    (химии,    металлургии, машиностроению и так далее) любые прогнозные показатели:  что даст принятие того или иного закона.  Почему же  мы  эти  экономические блоки  законопроекта  принимаем  к рассмотрению без экономического обоснования, почему не требуем этого от Кабинета Министров?

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Петре  Степановичу,  велике  спасибі  вам  за інформацію. На трибуну запрошується Симоненко Петро Миколайович.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).   Уважаемые  народные  депутаты!  Готовя  данный  проект закона,  я   считал   необходимым   внимательно   проанализировать положение  дел  в  экономике,  а  тем более все то,  что связано с разрушительными процессами в результате либерально-монетаристского курса,  импортированного  с  Запада,  и те результаты,  которые мы имеем.  В  общем  можно  сказать,  что  этот  курс  привел  уже  к национальной и социальной катастрофе.

 

     По моему мнению и мнению тех ученых, с которыми я советовался при   подготовке   данного   законопроекта,    Украина    потеряла экономическую  самостоятельность,  стала  заложницей американского доллара,  немецкой марки, послушной исполнительницей международных финансовых организаций - резидентов международного капитала.

 

     Украина уже  не  в  состоянии  решить ни один более или менее крупный  вопрос  своей   внутренней   и   внешней   политики   без согласования   с   заокеанскими  хозяевами.  Даже  так  называемая Программа  деятельности  правительства,  как   впрочем   и   указы Президента,  по  моему глубокому убеждению,  всего лишь перевод на украинский  язык  требований  Международного  валютного  фонда  за очередную  "наркотическую"  финансовую  инкекцию.  Кстати  говоря, последний документ,  который предложен нашему  вниманию  Кабинетом Министров,   если   вы  его  внимательно  сверите  с  меморандумом Международного  валютного  фонда,  слово  в  слово  переписан   из последнего,   только   под   этим  документом  поставлена  подпись Премьер-министра,  и нам предлагается утвердить  его  в  Верховном Совете.

 

     Основными элементами экономической модели,  которая привела к катастрофе,  является (здесь  и  мои  коллеги  говорили  об  этом) либерализация    цен,    коммерциализация    банков    и    других кредитно-финансовых учреждений,  либерализация внешнеэкономических отношений,  приватизация  общенародной собственности и превращение земли в товар.

 

     При подготовке данного проекта я сделал и следующий вывод (об этом мы неоднократно заявляли от имени фракции):  кризис и разбой, которые стали следствием  такого  псевдореформирования  неизвестны современой  истории.  Они  охватили  государственное  управление и руководство всех уровней,  финансовую и бюджетную систему, систему платежей,  сказались  на демографической ситуации.  Кроме сырьевых ресурсов Украина потеряла огромный рынок  сбыта  своей  продукции. Кстати,  по  мнению  того  же  Сакса,  автора практических моделей развала экономики бывших  союзных  республик,  для  восстановления своего  народнохозяйственного  комплекса Украине потребуется от 40 до 140 лет, если мы и далее будем продолжать эту политику.

 

     На европейском  рынке  нам  уже  делать   нечего   (я   также проанализировал  внешнеэкономическую деятельность),  так как мы не выпускаем сегодня конкурентоспособной продукции,  не имеем высоких технологий,  с которыми могли бы выйти на рынок;  тем более,  если нам не мешают...  На Ближний и Средний  Восток  нам  не  разрешают внедряться заокеанские хозяева.  Сотрудничать с Китаем, Вьетнамом, Кубой   не   позволяют   идеологические   позиции    руководителей государства.  Потеряв  традиционные  рынки  и  не приобретя новых, Украина уже не влияет даже на свой внутренний рынок (об  этом  мои коллеги также говорили).

 

     Хотел бы еще раз привести некоторые цифры, которые я принимал во внимание при подготовке и обосновании необходимости  разработки проекта      Закона      Украины     об     основных     принципах социальноэкономической политики на период выхода из кризиса.

 

     По производству важнейших видов продукции, по которым Украина занимала первое-второе место в Европе, мы отброшены на десятилетия назад,  в  частности:  по  производству   электроэнергии,   стали, проката, минудобрений - на 40-25 лет; по добыче угля, нефти и газа

- на  47-36  лет.  Выпуск  металлорежущих  станков  составляет  15 процентов к уровню 1989 года,  или в 2 раза меньше,  чем в далеком 1940 году...  По  производству  сельхозпродукции  Украина  сегодня находится на уровне 1960-1961 годов; импорт мяса за 1993-1996 годы вырос в 38,8 раза,  картофеля - в 9,9 раза. Только за счет импорта в  Украину  продовольствия  в  зарубежную  экономику  вложено  1,4 миллиарда долларов,  что в 3 раза больше ассигнований в  экономику родной страны.

 

     Предлагаемый проект закона предусматривает (я еще раз об этом говорю)  формирование  в  условиях  всеобкемлющего  кризиса  такой социально-экономической политики,  которая обеспечит возрождение и защиту      отечественного      товаропроизводителя,      создание конкурентоспособной  экономики,  социальную защиту граждан страны, экономическую независимость государства,  единство и  стабильность общества.

 

     Считаю, что    основным   принципом   социально-экономической политики на период выхода из кризиса должна  стать  направленность экономики  на  удовлетворение  потребностей  всего  ощества,  а не криминальной буржуазии и коррумпированного чиновничества,  то, что сегодня реализуется и отстаивается в любом законопроекте, вносимом Кабинетом Министров.

 

     Социальная справедливость,  а не  ныне  действующая  система: живет  и  жиреет  тот,  кто ворует и грабит,  а голодает,  болеет, умирает  тот,  кто  работает  и  создает  материальные   ценности. Признание  того  факта,  что  народ  Украины,  а не кто-то другой, владеет  национальным  богатством;  разнообразие  форм   и   видов собственности   при   приоритете   общенародной;   государственное управление   общенародной   собственностью    и    государственное регулирование   негосударственной  собственности;  государственная поддержка  всех  форм  собственности,  которые  сориентированы  на общенародные    задачи.    Безусловно,    эта    политика   должна предусматривать  (и  я  предлагаю  закладывать  ее  в   любой   из законопроектов,   не   только   в   период   выхода   из  кризиса) ответственность всех органов управления,  начиная с правительства, за   принятие   решений,  их  реализацию  и  результаты,  а  также защищенность внутреннего рынка.

 

     На основе  этих  принципов  предлагаются  методы  и  основные положения  государственного управления экономикой с использованием госзаказа  как  основного   рычага   производственно-хозяйственной деятельности субкектов экономики.

 

     Разрешите обратить  ваше внимание на предложения относительно налоговой,  бюджетной,  финансовой,  кредитно-денежной  и  ценовой систем,  разработанных  и предлагаемых в проекте закона.  Наиболее действенными  элементами  этих   предложений   являются   снижение налогового  пресса,  его  стабильность  (в  отдельной  статье  это изложено),  разумное  использование  налоговых  льгот,  исходя  из стимулирующей  роли налога и необходимости в краткие сроки решения приоритетных социальноэкономических задач.  Считаю,  что  льготное налогообложение,  как  и  льготное  кредитование,  государственное инвестирование,   должны   распространяться   прежде   всего    на агропромышленный   комплекс,   предприятия   высокой   технологии, получающие госзаказ,  топливноэнергетический и  машиностроительный комплексы.  И  наоборот,  повышенные  налоги  распространяются  на непроизводственную  сферу,   посредническую   деятельность   (если прибыль   достигается   путем  необоснованных  торговых  наценок), банковскую (если прибыль достигается  путем  завышения  процентных ставок),   предприятия   производственной   сферы   (если  прибыль достигнута за счет необоснованных  цен  или  тарифов,  а  также  в случае,  когда прибыль сверх установленных размеров направляется в фонд потребления).

 

     Предлагается также на период выхода из кризиса законодательно усилить единую систему калькулирования расходов для производителей всех форм собственности, что позволит обеспечить более обкективный расчет  прибыли  как  обкекта  налогообложения,  так  и  реального ценообразования.

 

     Исходя из того,  что либерализация  банковской  системы  была главной  причиной развала отечественного производства,  а также из того,  что и сейчас она не выполняет главной функции -кредитования производственной    сферы,    что    в   условиях   либерализации, коммерциализации  этой  системы  основная  корпоративная  цель  ее состоит  в  получении  личной выгоды,  прибыли,  необходимо жестко обеспечить  государственный  контроль,  а  в  случае  невыполнения закона  -  национализация  банков и восстановление государственной монополии на этот вид деятельности.

 

     Неограниченная либерализация цен по требованию Международного валютного фонда решила уже сегодня в Украине поставленные задачи и обеспечила  первичное  накопление  капитала  за  счет   ограбления трудящихся.  В  проекте  предлагается на этот период возобновить и особо  контролировать  государственную  функцию  цен,  осуществить твердую  политику  их  регулирования.  Думаю,  проблема  вымирания народа  Украины,  все  процессы,  которые  с  этим  связаны,  дают основания   закладывать   именно   такой   подход  в  предлагаемый законопроект.

 

     Проектом закона   предлагается   в   зависимости   от    форм собственности  и  вида  деятельности  использовать  фиксированные, социально доступные  государственные  цены  на  основные  продукты питания,  товары широкого народного потребления, лекарства, товары для  детей,  школьников,  студентов,  строительные  материалы  для строительства     жилья     молодым     семьям,    военнослужащим, жилищно-коммунальные услуги для  пенсионеров,  многодетных  семей, больных и инвалидов.

 

     Фиксированные цены  устанавливаются  также  на отдельные виды продукции,  которые  определяют  научно-технический   прогресс   и внедрение его достижений.

 

     Несколько слов   о   том,   как  видится  внешнеэкономическая деятельность и  почему  я  вношу  это  предложение.  Внешний  долг Украины,  как вы знаете, приблизился к 10 миллиардам долларов. Его обслуживание становится невозможным уже сейчас,  и  стоимость  его продолжает   возростать.  В  ближайшее  время  она  возрастет  еще быстрее,  когда подойдут сроки погашения не только процентов, но и сумм   кредита.  По  всему  видно,  что  важнейшей  работой  главы государства уже давно  стала  (а  сейчас  многократно  возрастает) проблема:  где  найти  дополнительные  кредиты.  Но  ведь уже всем понятно:  этот путь преступен и перед нынешним,  и перед  будущими поколениями.  Внешнеторговые  операции  в государстве осуществляют сегодня все кому не лень,  чаще всего путем бартерного  обмена.  А это лучшая возможность уйти от налогов и спрятаться в тень.  Таких денег спрятано,  по расчетам специалистов,  около  20  миллиардов. Идет разграбление государства.

 

     Проектом предусматривается    возобновление   государственной монополии на импорт  и  ужесточение  контроля  за  экспортом.  Без решения   этой   проблемы   рассуждения   о   защите   украинского товаропроизводителя  останутся  только  досужими  разговорами,   а просто - болтовней.

 

     Об отношениях   собственности.  Исхожу  из  того  факта,  что государство находится в условиях жесточайшего кризиса  и  с  целью защиты общегосударственных, общенародных интересов обязано держать в  своих  руках  и  осуществлять  управление  всеми  промышленными субкектами,    без    которых   не   гарантируется   экономическая безопасность страны.

 

     Предлагается прекращение приватизации,  перерегистрация  всех приватизированных  обкектов  с  одновременной проверкой соблюдения законов и в условиях смены собственника - национализация  и  выкуп предприятий,   которые   имеют  общегосударственное  значение  или которые     приватизированы     с     нарушением      действующего законодательства.   Если   говорить   о  социальной  политике,  то государство должно прежде всего  поставить  перед  собой  основную задачу - возобновить,  восстановить социальную справедливость. Без такой постановки вопроса и без  его  решения  движение  в  сторону криминализации,   коррумпирования,   национальной   и   социальной катастрофы не изменится и неизбежно приведет не только в тупик,  а и   в  катастрофическую  яму,  из  которой  Украине  будет  трудно выбраться.  В проекте конкретно предлагается,  что можно  было  бы сделать в этом направлении.

 

     Проект также  уделяет особое внимание основам государственной политики  в  агропромышленном  комплексе.   Прежде   всего   -   о собственности   на   землю.  Земля  -  наше  главное  национальное богатство,  и  она  не  может  быть  обкектом  купли-продажи,  она передается в коллективное, фермерское, личное пользование с правом наследства. Мы убеждены, что возрождение экономики начнется прежде всего с возрождения агропромышленного комплекса.  Поэтому проектом предусмотрены существенные льготы и другие  нормы,  вытекающие  из приоритетности аграрного сектора экономики.  А он сегодня,  кстати говоря, дает более 50 процентов валового внутреннего продукта.

 

     О проблеме финансов. Заученный ответ: "Нет денег",  - не совсем точный.  Для кого-то они есть всегда,  а для  кого-то  их  никогда  нет.  В  статье  10   проекта   внесены предложения  по  формированию  финансовых накоплений.  Назову лишь некоторые из них. Сегодня надо просто (по другому не могу сказать) уничтожить "теневой" бизнес, который не только разлагает общество, но и  уничтожает  будущее  нашей  страны.  Государственный  бюджет недополучает  65  процентов,  а  это  по  самым скромным подсчетам составляет 15-17 миллиардов гривень.  Я не говорю  уже  о  тех  40 миллиардах гривень, которые спрятаны за рубежом.

 

     Проект предусматривает     обеспечение     эффективного     и координированного использования прибыли, в том числе централизация сверхприбыли   на   период  восстановления  экономики.  Увеличение финансовых  накоплений  государства,  по  расчетам   специалистов, составит до 30 миллиардов гривень, что даст возможность обеспечить выполнение этой программы.

 

     Однако главным  источником  пополнения   финансовых   средств станут    поступления    от    восстановления    промышленного   и сельскохозяйственного производства.  Часть из этих  средств  будет направляться   в   дотационные   отрасли,   другая   часть   -  на технологическую структурную перестройку.

 

     Кроме того финансовые накопления можно и  надо  увеличить  за счет  сокращения и ликвидации паразитического накопления.  Считаю, что  призывы  не  помогут,   необходимо   обеспечить   жесточайший контроль:  какие автомобили и для кого приобретаются,  какие суммы выделяются  на  ремонт  тех  или  иных  помещений.  Наверное,   не обязательно  чтобы именно польские рабочие и обязательно импортной плиткой обкладывали туалеты в президентском дворце. Можно, конечно и  другим  методом  решить  эту  проблему,  но то,  что необходимо поставить заслон разбазариванию народного достояния, особенно если речь  идет  о паразитическом потреблении,  наверное,  ни у кого не вызывает сомнений.

 

     Сокращение некритического       импорта,        централизация внешнеэкономической  деятельности,  монополия  на  производство  и реализацию  ликеро-водочной,  табачной  и  другой  высоколиквидной продукции,  увеличение налога на недвижимость (в первую очередь на "царские дворцы").

 

     В заключение отмечу вот что. Внесение нескольких проектов уже свидетельствует о том,  что в парламенте идет процесс поиска путей спасения Украины.  Чья позиция победит - покажет время.  Предлагаю при  принятии решения учесть,  что времени на спасение практически не осталось,  необходимо принимать решительные меры.  Некоторые из них изложены в нашем проекте закона.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Петра Миколайовича?  Є? Запишіться, будь ласка. Депутат Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська область).  Ми знаємо,  що державний  капіталізм, який  був  раніше  (його  так  можна  назвати),  коли держава була власником,  мав багато недоліків.  Чи враховує ваша  концепція  ці недоліки?  Наприклад,  нормальний  товар  тоді  можна  було купити тільки  з-під  прилавка,  бо  на  прилавку  його  не  було.   Наші технології   дуже  відстали  від  передових  світових  технологій. Скажіть,  будь ласка,  чи враховує концепція,  розроблена вами, ці недоліки?

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Считаю, что вопрос поставлен не совсем точно. Государственного капитализма не было, если вы имеете в виду единый народнохозяйственный  комплекс  Украины  и  в  целом Союза до 1990 года.

 

     Предлагая на  ваше  рассмотрение  данный   законопроект,   мы советовались  со многими учеными,  есть ли потребность сегодня так ставить вопрос:  необходимость принятия радикальных мер на  период выхода  из  кризисной ситуации,  в которой оказалась Украина.  Что касается вашего вопроса:  учитывались ли какие-то ошибки прошлого? Прежде  всего  скажу,  что  это  несоизмеримые понятия.  Сегодня в Украине действует совершенно другая система управления,  появились новые экономические модели.

 

     И говорить  о  том,  что  нормальные товары покупались только из-под прилавка,  нельзя.  Наверное,  вы помните, как по доступным ценам можно было приобрести достаточное количество товаров,  ибо в 1990 году  в  Украине  выпускалось  по  5  пар  обуви  на  каждого человека,  а в прошлом году - по 0,1 тапка.  Выпускалось в большом количестве все то, что имеет отношение к школьникам или дошкольной нашей   детворе.  Сегодня,  к  сожалению,  этого  нет.  Касательно технологий..  Здесь  есть   специалисты,   имеющие   отношение   к Национальной   академии   наук,  которые  могут  подтвердить,  что основные интеллектуальные силы (даже если все  проекты  оставались на бумаге) - 5- 6 тысяч человек выехали из Украины из-за того, что о них очень "беспокоились". Это, как ничто иное, свидетельствует о необходимости принятия радикальных мер. Всякое промедление, всякие попытки согласовать с тем,  что было принято нами в 1994  году  по предложению   Президента,  всякое  желание  удовлетворить  запросы Международного валютного фонда закончатся тем,  что Украина станет на  уровень  латино-американских  государств,  я  уже не говорю об уровне африканских государств.  Я глубоко убежден, что нас ведут в Европу  через Африку.  Если этот путь вас устраивает,  пожалуйста, голосуйте за него.

 

     Я предлагаю: остановиться, обдумать и принять решение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,   Фракция    коммунистов.    Уважаемый    Петр Николаевич,  я не буду задавать вам такой вопрос,  какой задал мой коллега Швыдкий.  Он и сегодня  не  покупает  товары  на  зарплату депутата в пассаже,  который находится в центре Киева,  а наверное имеет возможность приобрести себе что-то на эту зарплату только на Троещине.  Многие  другие граждане и этого не могут себе позволить за свою зарплату при этих ценах.

 

     Я хочу задать вам другой вопрос:  какие из положений  данного законопроекта  вы  предлагали  лично Президенту на встрече?  Какая была  его  реакция  на  данные  предложения  и   как   потом   эти предложения,  если  он обещал их принять,  он воплотил в жизнь?  И были ли воплощены какие-то ваши предложения в  реальную  жизнь  на самом  деле?  Потому  что  жизнь народа,  как мы видим,  постоянно ухудшается,  хотя Президент на встрече с нашей фракцией со многими положениями соглашался.

 

     Александр Александрович,   у  меня  к  вам  большая  просьба: поставить на голосование предложение показать в полном  обкеме  по телевидению рассмотрение данного законопроекта.

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо,  Юрий Григорьевич. Какие предложения предлагались  Президенту?  Хочу  еще  раз   воспользоваться   этой трибуной и подчеркнуть,  что на протяжении всего периода как нашей деятельности,  так  и  выполнения  функций  Президента  господином Кучмой, фракцией, руководством Компартии неоднократно предлагались конструктивные  предложения.   С   ними   можно   ознакомиться   и концептуально,  и  конкретно:  они  были  опубликованы и в "Голосе Украины", и в нашей газете "Коммунист".

 

     При разработке целого ряда программ,  когда знали об этом, мы предлагали правительству и налоговую концепцию, и решение проблем, имеющих отношение  к  государственному  строительству,  экономике, агропромышленному   комплексу.   Для  того  чтобы  спасти  бюджет, неоднократно   предлагали   Президенту   немедленно   взять    под государственный контроль реализацию ликеро-водочных изделий.

 

     Как вы  помните,  смеялось  и  ОРТ,  что  коммунист Симоненко предлагает  такие  радикальные  меры.  Частично  спирт  взяли  под контроль. Давайте еще посмотрим, куда и как он уходит, а также кто заблокировал реализацию этого вида продукции.

 

     Неоднократно говорили и предлагали Президенту  разобраться  с внешнеэкономической    деятельностью.   Куда   уходит   металл   с "Азовстали"?  Куда уходит металл с  комбината  имени  Ильича?  Кто распоряжался им, кто получал деньги и где они осели?

 

     Неоднократно предлагали   Президенту  взять  под  жесточайший контроль то,  что связано  с  высокими  технологиями.  Говорили  о необходимости   оказания   содействия  в  реализации  целого  ряда проектов:  в  частности  проект  по  Ближнему  Востоку,  когда  мы поддерживали  наших  авиастроителей  и предлагали реализовать этот проект.  Это имеет  отношение  к  социальной  проблематике  внутри государства.

 

     Еще раз говорю, Юрий Григорьевич, предлагали в полном обкеме, как мы всегда это делали, понимая, что его право избирать то, что, на его взгляд, соответствует интересам нашего народа. Но мы честно предлагали пути разрешения проблем и ослабления давления на  наших людей,  защиты их интересов.  По сути, мы это предлагали на каждой из таких встреч.

 

     Я думаю,  что и коллеги,  представляющие другие  политические партии,  знают  о моей позиции,  которую я излагал Президенту в их присутствии.

 

     ГОЛОВА. Депутате Радченко, будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний Петре Миколайовичу,  основою  основ  економіки  є  рівень продуктивних  сил.  На  мій погляд,  у вашій програмі не приділено належної уваги  такій  проблемі.  Для  мене  особисто  головне  не відносини  власності,  а  ефективність  господарювання.  Якщо ми в минулому і сьогодні експортуємо здебільшого сировину,  то максимум уваги   треба  надати  розвиткові  продуктивних  сил.  А  державне регулювання потрібне тільки для усунення монопольного становища.

 

     Тому говорити про обігові кошти  (ви  слушно  кажете,  що  їх бракує    нашому    виробництву),    говорити    про   регулювання фінансово-банківської  системи  -  це  все   правильно,   оскільки монетарна  політика  завела  нас  у глухий кут.  Я хочу знати вашу позицію,  в  який   спосіб   сьогодні   можна   підвищити   рівень продуктивності, адже вона відповідає рівневі життя народу.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Безусловно.  В  предыдущих выступлениях я как раз предостерегал об  опасности  разрушения  производительных  сил Украины.  И фактов здесь можно привести очень много, поэтому целый ряд статей проекта,  от 5-й до 15-й,  касаются проблемы, о которой вы говорите.  Использование имеющихся производственных мощностей - это ведь тоже влияет на уровень развития  производительных  сил  в зависимости  от  того,  каким  образом  они используются.  Если мы говорим, допустим, об использовании кадрового потенциала, то это и уровень знаний,  и система подготовки,  и финансирование его.  Это также отражено в целом ряде  статей,  ибо  самое  главное  в  моем проекте  -  не  просто  голословно заявить о том,  что у нас масса проблем,  а предложение  трех  основных  источников,  откуда  надо черпать возможности.

 

     Мы говорим об источниках финансирования, ведь именно они дают основу   сохранения   производительных    сил.    Их    необходимо совершенствовать.  Вы правильно говорите,  ибо это взаимосвязанные вещи,  это комплекс проблем. Я их не исключаю, не отрываю, поэтому и говорю: от 5-й до 15-й статьи вы найдете ответ на ваш вопрос.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Будь ласка,  сідайте.  Шановні депутати,  я припустився одної процедурної помилки і тільки тепер зрозумів,  що це  таки помилка.  В чому її суть?  Ви проголосували розгляд трьох варіантів в одному  питанні,  оскільки  вони  стосуються  основних засад  економічної  політики,  і це є предметом розгляду Верховної Ради.  А вчора,  коли ми обговорили на нараді голів  комітетів  та керівників  груп  і  фракцій  це питання,  я долучив ще й варіант, внесений депутатом Пилипчуком.  Але  тепер,  під  час  обговорення цього  питання,  я бачу,  що це по суті різні документи,  оскільки три,  ті,  що ми щойно почули,  стосуються якраз засад економічної політики,  а  те,  що  пропонує  депутат  Пилипчук,  -  конкретний механізм  подолання  кризових   явищ   у   конкретній   технології реалізації  різного  виду  засад.  Ми  можемо  прийняти  ту або ту концепцію,  але в  процесі  її  реалізації  використати  механізм, запропонований депутатом Пилипчуком.  Прошу вашої згоди розглянути ці питання саме в такому контексті.  Три пропозиції і співдоповідь комітету ми заслухаємо і приймемо рішення так, як проголосували до обіду,  а пропозицію про план виходу з  кризи  депутата  Пилипчука розглянемо окремо,  скажімо,  під час пленарного засідання.  Немає заперечень? Немає.

 

     Виступає Наталія  Михайлівна  Вітренко  від  комітету.   Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Поважне панство!  Сьогодні на  ваш  розгляд  запропоновано  кілька варіантів   проекту   засад  економічної  політики  держави.  Свою співдоповідь  від  Комітету  з  питань  економічної  політики   та управління народним господарством я почну з того,  що нагадаю вам: саме ви - депутати тринадцятого  скликання  15  червня  1994  року прийняли документ під назвою "Основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період".  Тобто ви  цілком  правильно виконали  свій конституційний обов'язок - визначили основні засади внутрішньої політики держави. Я наголошую на цьому, бо ви тоді вже були депутатами, а я ще не була ані депутатом, ані радником Голови Верховної Ради. Я була доктором економічних наук, старшим науковим співробітником  Ради  по  вивченню  продуктивних сил Академії наук України.  І мені Олександр Олександрович та Олександр  Миколайович як його заступник доручили очолити колектив учених,  який працював над тим документом.

 

     Документ був проголосований у залі та мав би стати базою,  на якій   Верховна  Рада  будувала  б  свою  діяльність.  Тобто  були визначені причини кризи  та  намічено  перспективи  її  подолання. Нагадаю, що перший етап, як ви планували, тобто поглиблення кризи, повинен був завершитися до кінця 1995 року.  А вже до  кінця  1997 року повинен був завершитися етап стабілізації. І третій етап - це етап соціально-економічного зростання.  Отже,  не потрібно кожного разу   винаходити   велосипед  -  ви  вже  визначилися.  Тому  всі пропозиції  авторів:  депутатів  Степанова,  Анісімова,   Семенюк, Симоненка,  Павловського і Пилипчука,  до речі, треба накладати на цю базу і дивитися, наскільки вони узгоджуються з вашим попереднім рішенням.

 

     Ще раз  наголошую:  ці основні засади могли б стати базою для подолання кризи.  Для цього  потрібна  була  лише  політична  воля Верховної  Ради і насамперед Голови Верховної Ради.  Тобто що б не пропонував черговий Прем'єр чи Президент (хоча  тоді  ще  не  було обрано Президента),  але був конституційний документ.  А натомість було дозволено піти у вільне плавання і робити що заманеться. І та ж  сама  доповідь  Президента  про  шляхи  радикальних реформ,  що відтворювала рецепти Міжнародного валютного фонду, стала фактором, який призвів до поглиблення кризи.

 

     Нині вирішується   вже   термін   депутатства  і  з'являються пропозиції. Першими подали пропозиції депутати Анісімов, Семенюк і Степанов. Зазначу, що документ справді грунтовний. І він, до речі, відповідає  проголошеним  основним  засадам.   Потім   з'являється документ пана Павловського.  І тут я не можу не сказати про те,  в чому переконана: дуже важливо мати політичну порядність, і тому ті політичні сили, які розкрутили ці реформи в Україні, повинні тепер за них відповідати,  а не наприкінці свого перебування  депутатами вносити пропозиції, як подолати кризу.

 

     Звертаю вашу   увагу   на  документи  IV  з'їзду  Української республіканської партії, головним економічним ідеологом якої є пан Михайло  Павловський.  Пан  Левко  Лук'яненко,  вітаючи  делегатів з'їзду (така,  бачите,  видатна подія - з'їзд партії!), наголосив, що  УРП  -  це  найвагоміша  політична  сила у здійсненні реформ в Україні.  Ця найвагоміша політична сила і запропонувала економічні реформи.  Які  ж?  По-перше.  Перевага  приватної власності.  Пане Михайле Антоновичу, ви вже отримали перевагу приватної власності в Україні?

 

     Друге. Прагнення  до  тісних зв'язків зі світовою економікою. Ви не дали змоги увійти в Міжпарламентську асамблею, не дали змоги спокійно працювати з Росією, а от сировинним придатком Заходу наша країна вже стала.

 

     Третє. Стабілізація  національної  валюти.  Це  вам  сьогодні потрібно тут звітувати, бо вже така стабілізація, що аж деінфляція розпочалася.  Ті 12 відсотків річної інфляції, що прогнозуються на наступний  рік,  точно  задушать економіку.  І навіть сьогодні вже говорять про нульову інфляцію.

 

     І четверте. Це вагома, але обмежена роль держави в економіці. Вагома, але обмежена. Роль держави в економіці обмежили, і УРП тим самим справді здійснила свою економічну програму.

 

     А ось і виступ Михайла Павловського: "Творення економічних   засад   незалежності   України  -  головне завдання УРП на сучасному етапі". Пан Павловський у своєму виступі також зазначив,  що слід підтримати створення ефективної вертикалі виконавчої  влади,  підпорядкованої  Президентові   або   Кабінету Міністрів, з наданням їй права розпоряджатися майном та власністю.

 

     Тобто вчений-академік    віддав    Україну   на   розтерзання Президенту.  А він знав,  повинен був  знати,  що  за  Президентом стоїть   Міжнародний   валютний   фонд  та  Кабінет  Міністрів  як виконавець  цієї  влади.  Тому  коли  вже  пан  Павловський  зараз пропонує  нові  програми...  А пан Пилипчук - це взагалі,  знаєте, нонсенс.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Анонс!

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ні,  нонсенс! Пану Пилипчуку вистачило совісті написати,  що  поглиблення  кризи  - це дія суб'єктивних факторів. Справді,  суб'єктивних,  але суб'єкт цих факторів - пан  Пилипчук. Він  і  повинен  звітувати,  чому  сталася  криза в Україні.  Тому програми і депутата Павловського,  і депутата Пилипчука -особливий предмет розмови.  Я вважаю,  що це спроба вибілитися перед народом України,  сказати,  що це не їхніми руками і не їхньою  ідеологією було зроблено.

 

     Але що  ж ми бачимо на сьогодні?  На сьогодні ми бачимо п'ять документів, які треба звести в один, і це завдання Верховної Ради. Тому я вам внесла проект постанови,  в якому пропонується створити робочу групу,  яка спробувала б  узгодити  всі  варіанти,  хоча  я розумію,  що  це  дуже  важко.  Чому?  Щоб  довго не казати,  бо я розумію,  що часу обмаль,  спинюся  тільки  на  корінних  питаннях основних засад.  Бо витрачати час і сперечатися,  яка повинна бути ставка податків,  тоді як пан Пилипчук усю податкову систему  хоче змінити,  аби захистити багатих, немає сенсу. Є сенс з'ясувати, що в цих різних документах  поєднується,  що  можна  погодити,  а  що принципово протилежне.

 

     Тому виділяю  декілька  питань:  питання  власності,  зокрема приватизації землі,  питання зайнятості та питання  прав  трудових колективів   як   суб'єктів,   заради  яких  взагалі  здійснюються економічні реформи і які повинні обстоювати свої права  в  процесі цих реформ.

 

     Отже, питання  власності.  Якщо в проголосованому документі є концепція побудови в Україні змішаної  економіки,  тобто  є  чітке розмежування   державного   і   недержавного   секторів,   то  пан Павловський і пан Пилипчук,  безумовно,  принципово  бачать  появу приватного власника. І пан Пилипчук пише чітко, що 1998 року треба завершити приватизацію.  Годі вже бавитися -  час  завершити.  Пан Павловський  пише  трохи  обережніше:  "Основна  рушійна сила - це власний інтерес".  І  звідси  -  приватний  власник,  котрий  може врятувати Україну.

 

     Я справді не можу дуже довго витрачати час, але не можу проти того,  що  депутат  Павловський  цитує  Леніна,   не   процитувати Туган-Барановського,   який   у  праці  "Оценка  новейшей  истории политической  экономии  социализма"   писав:   "Принцип   частного хозяйства  слишком  узок и недостаточен для достижения цели общего блага.    Опыт     показал,     что     неограниченная     свобода частнопредпринимательской  деятельности  ведет к подавлению слабых сильными и бедности большинства населения".

 

     Якщо справді модель, на яку ми спрямовуємо свої зусилля, - це більшість бідних та конфлікти, які роздиратимуть суспільство, тоді можна   погодитися   з   власністю,   запропонованою    депутатами Павловським і Пилипчуком.

 

     У пропозиціях   депутатів  Анісімова,  Семенюк,  Степанова  і Симоненка передбачається як державна  (там  написано  "громадських організацій"), так і приватна власність.

 

     Стосовно власності   на   землю.   Безумовно,   це  порушення Декларації   про   державний   суверенітет   України,   яка   була підтверджена на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, де народ  України  чітко  висловився  за  те,  що  земля,  повітряний простір,   надра   є  загальнонародним  багатством.  Пан  Пилипчук пропонує і землю розпродати в 1998 році.  Пан Павловський обходить це питання,  а депутати Симоненко і Семенюк залишають землю тільки в державній власності.

 

     Стосовно прав  трудових  колективів.  У   нашому   документі, проголосованому у Верховній Раді, чітко записано пріоритетні права трудових колективів у розв'язанні проблеми  реформування  відносин власності.   Пріоритетні!   На   жаль,   у   жодному   з  чотирьох законопроектів трудові колективи  взагалі  не  згадуються,  у  них немає ніяких прав. І ніхто не думає ці права забезпечувати.

 

     Зайнятість. Зайнятість - це такий показник, це така проблема, через яку сравді можна  узгодити  різні  уявлення  про  економічні процеси,  бо люди повинні працювати. І, працюючи, чесно заробляти. У проектах  депутатів  Семенюк  і  Симоненка  зроблено  акцент  на зайнятості,  тобто  держава  спрямовує  свої  зусилля на створення нових  робочих  місць,  а  в  проектах  депутатів  Павловського  і Пилипчука  це  питання  взагалі  не постає.  Це я хочу підкреслити Михайлу Антоновичу,  і не тільки йому, а й Степанову та іншим, які називають себе лівими,  але в газеті "Голос України" опустилися до того,  що підтримали і хвалили (кого?!) ідеолога УРП!  У чому?!  У його  економічних  пропозиціях!  Та  пан  Павловський  бавиться  в математику і свої гріхи забілює! І це потрібно розуміти.

 

     Що ж нам робити надалі?  (Шум у залі).  Є пропозиція депутата Таранова  (вона  взагалі  -  від  нашого комітету),  щоб ці чотири законопроекти віддати Кабінету Міністрів - хай він їх доопрацьовує і  робить  із  них  один.  Кабінет Міністрів,  по-перше,  цього не зробить - там немає такого інтелектуального потенціалу,  який є  у Верховній Раді.  Подруге, Кабінету Міністрів це непотрібно. Те, що він подав нам оці основні прогнозні показники (а я переконана,  що ми їх розглядатимемо,  бо не можна їх не розглядати і підходити до бюджету 1998 року),  там усе  показано:  їм  не  потрібне  рішення Верховної  Ради.  Але  ж  це  - наш конституційний обов'язок перед народом України!

 

     Тому ми повинні підготувати даний  документ.  Мені  здається, слід зробити так:  створити робочу групу, зібрати всіх розробників (а це не так уже й мало)  і  розробники  повинні  пропозиції,  які поєднуються (а є поєднувані - подолання платіжної кризи, податкова реформа,  кредитні зміни тощо), дати як поєднані пропозиції, а все інше  вмістити  в  порівняльній  таблиці,  щоб  Верховна  Рада  їх проголосувала.

 

     І ось тоді,  коли визначиться більшість Верховної Ради, стане зрозуміло, яка в нас Верховна Рада, за що вона. Не давати трудовим колективам ніяких прав? То треба чесно сказати, що не дамо. Іти на приватизацію загальну, повну, швидку - треба визначити, щоб іти. І тоді ми до кінця  свого  перебування  депутатами  13-го  скликання зможемо зробити такий спільний документ.

 

     Ми повинні   це   зробити.   Якщо  депутати  підтримають  мою пропозицію,  то можна до жовтня  оці  погоджені  загальні  засади, більшменш  погоджений  документ  завершити  і  внести  на  розгляд Верховної Ради.  Це потрібно не тільки  нам,  не  тільки  Кабінету Міністрів,  щоб він бачив усе ж таки орієнтацію Верховної Ради, це потрібно врешті-решт народові України,  щоб дати оцінку  Верховній Раді.  Тоді надрукуємо два документи:  дивіться,  які ми прийшли в депутати,  за що були (а  тут  і  мінімальна  заробітна  плата  на прожитковому  рівні,  і  недопущення  масового безробіття - багато таких правильних,  таких потрібних народу  речей).  І  дамо  інший документ, щоб показати: ось така Верховна Рада стала.

 

     Моє глибоке  переконання  -  ми  мусимо таке зробити і тому я прошу підтримати пропозицію,  зазначену в проекті постанови,  який вам роздано.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Будь ласка,  сідайте.  Шановні депутати,  є особливість розляду даного питання саме сьогодні.  Вона полягає  в тому, що ми розглядаємо основні засади після прийняття Конституції та на розвиток цієї Конституції. І поза всяким сумнівом принципово змінилися вихідні дані супроти тих,  які були розглянуті Верховною Радою на початку 1994 року,  коли ми приймали  документ,  на  який посилалася Наталія Михайлівна.

 

     Тому я  вчора  на нараді голів комітетів і фракцій пропонував доручити Комітету з  питань  економічної  політики  та  управління народним    господарством   разом   із   суб'єктами   законодавчої ініціативи,  які вносили ці проекти,  підготувати один документ, і щоб  Верховна  Рада  виконала свою конституційну місію та схвалила основні засади економічної політики. Я не докорятиму тому або тому авторові законопроекту,  який вніс пропозицію,  бо він є суб'єктом права законодавчої ініціативи - депутатом.  Він аналізує ситуацію: один раз міг назвати,  виходячи з якихось суб'єктивних переконань, іншого - з об'єктивного аналізу.  І доктор Павловський,  і  доктор Вітренко,  і  доктор  Пилипчук  -  усі вони доктори,  але в даному випадку всі вони - депутати,  і тому діють як депутати. Отож прошу під  час обговорення тих або тих позицій не вдаватися до особистих звинувачень,  тим паче що Михайло Антонович  Павловський  упродовж всієї нинішньої каденції виступав у обговоренні економічних питань як реаліст.  І його вплив на прийняття  позитивних,  корисних  для держави рішень не менший, ніж інших депутатів. Це - факт.

 

     А зараз прошу підтримати такий поект постанови:

 

     "1. Інформацію авторів законопроекту взяти до відома.

 

     2. Доручити   Комітету   з  питань  економічної  політики  та управління народним господарством разом із суб'єктами законодавчої ініціативи  підготувати  для  повторного  першого  читання  єдиний проект Закону про основні засади соціальноекономічної  політики  в Україні  на  період  виходу з кризи і внести цей проект на розгляд Верховної Ради в жовтні цього року".

 

     Ми повинні розробити такий  базовий  документ,  на  основі  б якого уряди,  змінюючись чи не змінюючися, змогли б приймати річні програми діяльності тощо, бо така схема виписана у Конституції.

 

     Ставлю на голосування цей проект за основу, прошу.

 

     "За" - 189.

 

     Прошу підтримати  його.   Усі   автори   законопроектів   теж підтримують такий варіант.  Ніхто ж проти не голосує. Ще раз прошу проголосувати, будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 204.

 

     Навіщо поіменно?  Одразу й  поіменно.  Немає  потреби.  Прошу підтримати.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Треба підтримати, щоб мати один документ.

 

     "За" - 218.

 

     Хочете голосувати кожний окремо?  Немає  ж  потреби.  Ще  раз прошу проголосувати, будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Була пропозиція  не  за  основу,  а в цілому проголосувати цю постанову.  Будь ласка,  ставлю на голосування (Шум  у  залі).  Та проголосуйте, а потім візьмете з мотивів, я вам надам слово.

 

     "За - 214.

 

     Варіант, внесений   депутатом   Вітренко,  прошу  підтримати. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 147.

 

     Ще один   варіант,   внесений   в   установленому    порядку: "Рекомендувати   авторам  проектів  законодавчих  актів,  внесених народними депутатами Пилипчуком,  Семенюк, Степановим, Анісімовим, Симоненком,  Павловським,  подати їх Кабінету Міністрів України як пропозиції для використання під час підготовки Програми діяльності Кабінету Міністрів України".

 

     Зазначу, що  Програма діяльності Кабінету Міністрів та проект Закону про основні засади соціально-економічної політики на період виходу з кризи - це різні документи,  але варіант такий є.  Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 130. Не прийнято.

 

     Проект постанови депутатів Степанова,  Бондаренка,  Анісімова та  інших,  в  якому  пропонується:  розробити  проект  Закону про визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики,  передбачивши порядок  його підготовки та законодавчого затвердження;  розробити проект Закону про основні засади  соціально-економічної  політики, визначивши   в   ньому   її   цілі  та  принципи;  для  підготовки законопроектів  створити  робочу  групу  з  авторів   законодавчої ініціативи    Павловського,    Семенюк,    Степанова,   Анісімова, представників комітетів і фракцій  та  із  залученням  відповідних спеціалістів,   доручити   керувати   робочою   групою  Олександру Миколайовичу  Ткаченку;   враховуючи   гостру   потребу   названих законопроектів для реформування економіки,  запропоновані авторами проекти  законів  розглядати  позачергово.   Ставлю   цей   проект постанови на голосування за основу.

 

     "За" - 184.

 

     Ще раз  майже цитую проект депутата Вітренко без тих прізвищ, які тут записані,  оскільки тут є певна некоректність,  і  про  це говорив депутат Павловський.

 

     Зміст такий:   інформацію  авторів  законопроектів  взяти  до відома,  доручити  Комітету  з  питань  економічної  політики   та управління народним господарством разом із авторами законопроектів підготувати  до  повторного  першого  читання  погоджений   проект основних  засад  економічної  політики  та  подати його на розгляд Верховної Ради в жовтні 1997 року.

 

     Ще раз ставлю на  голосуваня  такий  проект  постанови,  будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 197.

 

     Була пропозиція  проголосувати поіменно.  Різні фракції різні думки  й  представляють.  Хто   за   те,   щоб   поіменно,   прошу проголосувати.  Та  ви  не  на табло дивіться - скільки карток,  а дивіться,  скільки людей  у  залі.  Ми  можемо  сьогодні  прийняти будьякий закон,подолати вето у тому числі,  бо є люди, є депутати. Я просто не розумію, у чому проблема.

 

     "За" - 140.

 

     Я запропонував  нормальну,  погоджену  з  усіма   керівниками фракцій  та головами комітетів пропозицію:  створити робочу групу, доручити профільному комітету,  бо він відповідає за це,  залучити всіх  фахівців  послухати  думку Кабінету Міністрів,  Міністерства економіки  в  тому  числі,  і   підготувати   документ.   Це   наш конституційний  обов'язок!  Ні,  хоче  кожен  окремо  свій варіант тягнути чи як?

 

     Ще раз прошу  проголосувати  те,  що  запропонував.  Поки  що непоіменно. Прошу вас.

 

     "За" - 204.

 

     У поіменному  режимі  ставлю ще раз на голосування.  Останній раз (Шум у залі).

 

     "За" - 190.

 

     Хто за те, щоб завтра вранці проголосувати це питання? Ставлю на голосування (Шум у залі). Я дам вам цю хвилинку...

 

     "За" - 203.

 

     Питання знімається з розгляду.

 

     Депутате Павловський, будь ласка (Шум у залі).

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Шановні  народні  депутати!  Я  мушу  дати відповідь  Наталії  Михайлівні,   оскільки   вона   зачепила   мою професійну гідність... Справа в тому, що я з формулами не граюсь - я їх отримую.  І мені дуже прикро,  що деякі доктори наук  читають тільки   ті   тексти,   де  немає  формул!  У  сучасних  книгах  з макроекономіки дуже багато формул, і треба вчитись, якщо ви доктор наук.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Завтра засідання розпочнеться о 10-й годині ранку. До побачення.