ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.

23 жовтня 1997 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні депутати! Прошу всіх сісти на місця.

     Будь ласка, зареєструйтеся.

     У залі   зареєстровано   313   народних   депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Прошу уваги!

     Надійшли депутатські запити.

     Манчуленка Георгія  Манолійовича  -  до  Президента  стосовно того,  що  не  одержано  реагування  на  звернення  депутата  щодо присвоєння  почесних  звань  працівникам  мистецтв.  За  підтримку змісту   ми  проголосували.  Ставлю  на  голосування  питання  про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка.

     "За" - 187.

     Юрковський Анатолій Вільгельмович звертається  до  Президента стосовно  вжиття  заходів  для  недопущення діяльності недержавних воєнізованих формувань.  Його зміст випливає з анотації. Ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього запиту. Будь ласка.

     "За" - 165.

     Підтриманий зміст.  Про  направлення цього запиту Президенту. Ставлю на голосування.

     "За" - 172.

     Голосів не вистачає.

     Прошу проголосувати   обидва   запити   разом   і   направити Президенту. Ставлю на голосування.

     "За" - 187.

     Не підтримується ця пропозиція.  Не хочуть депутати турбувати Президента.

     Будь ласка,  напишіть до нього  звернення  -  тоді  не  треба рішення Верховної Ради.

     Група депутатів - Шибко,  Магда та інші, усього 8 депутатів - звертаються до Прем'єрміністра стосовно ситуації,  що склалася  на теплових  електростанціях,  та  вжиття  заходів  щодо забезпечення галузі паливом.

     Мовчан Павло Михайлович звертається до виконуючого  обов'язки Генерального   прокурора  стосовно  необхідності  правової  оцінки виступу  депутата  Верховної  Ради  Автономної   Республіки   Крим Бахарєва на сесії Ради республіки 2 жовтня.

     Кияк Тарас  Романович  -  до  міністра  фінансів  у зв'язку з невдоволенням  відповіддю  на  звернення  стосовно  компенсаційних виплат по заощадженнях громадянам Чернівецької області.

     І Алексєєв  Володимир  Геннадійович  звертається до керуючого справами Верховної Ради стосовно  порушення  порядку  використання службового автотранспорту Верховної Ради.

     Ставлю на голосування ці запити. Вони оформлені відповідно до вимог Регламенту.

     "За" - 184. Рішення прийнято.

     _________________________

     11 листопада відбудеться День уряду.  Нам треба погодити  два питання,  які на пропозицію фракцій,  комісій і комітетів ми маємо розглянути  на  Дні  уряду:  про  формування  фондів  продовольчих ресурсів     для     державних    потреб    і    про    підготовку житлово-комунального  господарства  до  осінньо-зимового  періоду. Немає заперечень? У вас, Ольго Миколаївно!

     Депутат Пшенична. Будь ласка.

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка   Крим).   Шановні   колеги   депутати!  Міжрегіональна депутатська  група  звернулася  до   Голови   Верховної   Ради   з пропозицією  під  час  наступного Дня уряду розглянути питання про становище в суднобудівній галузі.  Тим більше що питання  стосовно цієї  галузі  внесене  в  порядку  законодавчої  ініціативи  рядом депутатів,  і щоб його можна було  розглядати  у  Верховній  Раді, депутатам доцільно було б ознайомитися зі станом цієї галузі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  пропоную вам (і прошу з цим погодитися) розглянути це  питання  на  розширеному  засіданні  комітету  з   відповідною трансляцією і тому подібне,  бо це специфічне і водночас конкретне питання.  Якщо його  розглядати  в  сесійному  залі,  то  це  буде абстрактна  розмова,  вона  не  дасть  ефекту.  А ми можемо надати аудиторію,  запросити   телебачення   й   дати   можливість   усім спеціалістам  і  представникам  усіх комітетів висловитися з цього приводу.

     До Дня уряду ще є зауваження, пропозиції?

     Депутат Чиж. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька  область).   Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Я запропонував  би  на  Дні уряду заслухати те,  що дуже актуальне і болить.  Iдеться про невиконання урядом постанови  Верховної  Ради про компенсацію заощаджень.  Ми ж тут знову розглядали питання про ті 200 мільйонів. До кінця бюджетного року залишається зовсім мало часу,  то  нехай,  уряд  все-таки  поінформував  би  (це може бути коротка інформація,  можливо,  навіть третім питанням), як він має намір  виплачувати  ці  заощадження  громадянам на поховання і 120 мільйонів тим,  кому за 80 років.  Можливо,  є така змога,  як  ви думаєте?

     ГОЛОВА. Я не заперечую,  хоча ми ж прийняли постанову, щоб це питання в порядку контролю було  розглянуте  на  сесії.  У  нас  є постанова  з  цього  приводу,  але якщо можна на Дні уряду,  то це зайвим не було б.

     Шановні депутати, ви вносили свої пропозиції через комітети і фракції. Я дав доручення Олександру Миколайовичу разом із головами комітетів вибрати,  що може бути прийнятним і  актуальним  на  цей День уряду. Ось вам і запропоновано такі питання.

     Депутат Магда. Будь ласка.

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановні депутати!  Шановний Олександре Олександровичу!  Я згоден з вашою  пропозицією,  але  її  потрібно поставити в іншому ракурсі.

     Основна причина поганої підготовки до зими - фінансова криза, криза платежів.

     Сьогодні на станціях немає вугілля і тому припиняється подача електроенергії.  Відключають  подачу газу підприємствам і фізичним особам через те,  що  не  сплачено  за  його  використання.  А  не сплачено тому, що не виплачується зарплата.

     Ось учора    цього   питання   частково   торкнулися   голова Національного банку,  інші особи.  Я хотів би  все-таки  послухати міністра  фінансів  і міністра економіки:  яким чином міністерство думає  ліквідувати  фінансову  кризу,  кризу  платежів,  коли   це станеться? А це якраз дасть можливість усім готуватися до зими.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Iване Iвановичу, ще раз наголошую, питання сформульовані так, як їх подали відповідні комітети.  А те,  що ви пропонуєте,  -  це стратегічне  питання,  якщо  на те пішло.  Часу на його підготовку майже немає.  Для міністерства економіки його можна ставити, але ж ідеться   про   конкретну  дату  -  11  листопада.  Питання  треба підготувати, відповіді на запитання.

     А тут маються на  увазі  конкретні  речі,  про  які  я  щойно говорив.

     Депутат Терещук.

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька   область).   Всеукраїнський  союз  робітників.  Спасибі, Олександре  Олександровичу.  Я  хотів   би   підтримати   депутата Пшеничну.  Річ у тім, що питання суднобудування дуже гостро стоїть зараз в Україні.  I я хотів  би  додати  до  цього  ще  один  блок проблем:  стан  наших  судноплавних  компаній,  тому  що  проблема суднобудування - це фактично проблема і цих  компаній.  Якби  вони могли робити замовлення, мабуть, і в суднобудуванні становище було б інше.  Це дуже важливе питання,  яке має бути винесене  на  День уряду   -   про   стан   українських   судноплавних   компаній   і суднобудування в Україні.

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу,  у плані роботи на цей тиждень це питання  є - проекти двох законів,  тому це буде враховано.  А щоб провести з цього приводу  слухання  -  немає  заперечень.  Комітет організує і можна провести.

     Ставлю на  голосування  пропозицію про внесення на День уряду таких питань:  про формування  фондів  продовольчих  ресурсів  для державних потреб, про підготовку житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду і про стан виплат заборгованостей, про повернення заощаджень громадянам. Прошу підтримати.

     "За" - 209.

     Ще раз прошу проголосувати. Будь ласка.

     "За" - 234. Рішення прийнято.

     _________________

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  України  з   питань   відкриття   банківських рахунків.  Доповідатиме  Веселовський  Олександр Опанасович (Шум у залi).

     А зараз слово надається депутату Кожушку. Будь ласка.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги,  согласно  нашему  Регламенту  отчеты  и  законы в первом чтении мы должны принимать  в  первой  половине  дня.  Вчера  было допущено  нарушение.  И  важнейший  вопрос  -  о денежно-кредитной политике - обсуждался во  второй  половине  дня,  был  скомкан,  и решение было принято, я считаю, не в интересах народа Украины.

     Сегодня снова  на  вторую  половину дня поставлен отчет Фонда госимущества за 1996 год и за первую половину 1997 года. Уважаемые борцы за наведение порядка! Сам факт, что мы скрываем от народа те вопиющие нарушения,  которые имеют место при приватизации, говорит о   том,   что   комуто   это  выгодно.  Я  предлагаю  или  вопрос рассматривать сейчас,  или  сегодня  не  рассматривать,  а  завтра поставить его первым. Это жизненно важный вопрос.

     ГОЛОВА. Дякую.  Для уточнення.  Регламентом не визначено,  що проект закону в першому читанні розглядається  в  першій  половині дня.  Цю  пропозицію  я  ставив на голосування,  на жаль,  вона не одержала потрібної кількості голосів.

     Щодо питання про звіт Фонду державного майна.  Я  згоден,  що його  треба  розглядати  обов'язково  у  відкритому режимі,  тобто транслювати пленарне засідання. Ми можемо проголосувати й прийняти рішення  про  те,  щоб  розглядати  це  питання після обіду саме у відкритому режимі. Це передбачається Регламентом.

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Кожушка про розгляд цього питання у відкритому режимі. Мається на увазі з трансляцією.

     "За" - 206.

     Є потреба  ще  голосувати?  Ще  раз  ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За" - 206.

     Тоді в робочому порядку. Це дуже просто: дійдемо до  питання про зміни до Закону про оподаткування прибутку підприємств,  і тоді це питання  автоматично  перейде  на  завтра. Побачимо, як ви чи інші братимуть участь у його розгляді.

     Олександр Опанасович Веселовський, заступник голови правління Національного банку. Будь ласка.

     ВЕСЕЛОВСЬКИЙ О.О.,  заступник голови правління  Національного банку України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!  На ваш розгляд повторно  вноситься  проект  Закону  про внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів з питань відкриття банківських рахунків.  Пропонується  внести  зміни  до  статті  31 Закону  України  про  банки  і  банківську діяльність,  а також до частини другої статті 1 і пункту 3 статті 24  Закону  України  про підприємства в Україні.

     Сьогодні діє    закон,    відповідно    до    якого   суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати лише один  рахунок у  вибраному  комерційному  банку.  Проектом  Закону  України  про здійснення платежів  на  території  України,  який  був  прийнятий Верховною Радою в першому читанні,  передбачено право підприємства самостійно  вибирати  одну  або  більше  банківських  установ  для ведення в них розрахункових,  валютних, поточних та інших рахунків без обмеження їх кількості.

     Національний банк України вважає за  необхідне  скасувати  це обмеження  кількості  розрахункових  та  інших  рахунків  клієнтів банку.  Це   дасть   можливість   зменшити   залежність   суб'єкта господарювання  від  однієї  банківської установи,  не змушуватиме підприємства  шукати  обхідних  шляхів,  тобто  створювати  філії, представництва,  дочірні  підприємства  для  відкриття  додаткових розрахункових рахунків;  зберігати грошові кошти клієнта  в  інших банках у разі припинення діяльності одного з обслуговуючих банків; сприятиме  розвитку  конкуренції  між   банківськими   та   іншими кредитними  установами,  а отже,  підвищенню якості обслуговування клієнтів.

     Необхідність зняття обмежень викликана  також  запровадженням міжнародних  стандартів.  Ми  повинні  наблизитися  до міжнародної практики  відкриття  банківських  рахунків.  Зокрема,  до   вашого відома, у Росії таке обмеження знято ще в минулому році.

     Нашу пропозицію  підтримує  Комітет  Верховної  Ради з питань фінансів   і    банківської    діяльності,    який    запропонував доопрацьований проект закону на ваш розгляд.

     Хочу звернути  вашу  увагу  на  те,  що  Національний банк не погоджується  з  деякими  положеннями   цього   проекту.   Комітет Верховної   Ради   з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності пропонує,  щоб реєстр усіх клієнтів вів Національний банк.  Але це не  є  компетенцією  Національного  банку,  це  має покладатися на податкові органи,  тому що перелік підприємств, в яких банках вони відкрили   рахунки,   -  це  потрібно  для  оподаткування.  І  всю інформацію,  я думаю,  податкова адміністрація матиме, бо прийнято Закон  про  державну  податкову  службу,  згідно  з яким податкові органи  здійснюють  контроль  за  дотриманням  законодавства   про податки  і  забезпечують  повний  облік платників податків,  інших платежів до бюджетів, внесків до державних цільових фондів.

     Державна податкова  адміністрація  та  її  органи  на  місцях здійснюють  цей контроль на підставі повідомлень від органів,  які проводять реєстрацію юридичних та фізичних осіб,  від  комерційних банків (вони повідомлятимуть про відкриття чи закриття рахунків).

     Національний банк  не згоден іще з одною пропозицією комітету

- дозволити підприємствам до  1  січня  1999  року  відкривати  не більше  двох  рахунків.  Ми  вважаємо,  що це істотно не вплине на ситуацію.

     Шановні народні   депутати!   Прошу   підтримати   пропозицію Національного  банку  України  щодо  зняття  обмежень на кількість розрахункових рахунків клієнтів банку.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні    депутати!    Голови    комітетів,     коли обговорювався  порядок  денний,  запропонували  віднести  його  до питань,  які розглядаються за скороченою процедурою. Ми це питання вже  раз обговорювали,  дали доручення відповідним комітетам разом із Національним банком підготувати проект,  який би врегулював усі позиції,  гарантуючи стабільність для клієнтів банків і так далі і не  позбавляючи   відповідні   органи   можливості   контролю   за банківськими операціями.

     Ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Будь ласка. Прошу підтримати.

     "За" - 165. Прийнято.

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

     Виставте 10 хвилин.

     Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський  виборчий  округ,  Вінницька   область).   Шановний доповідачу!  Я  розумію,  що цей закон треба приймати,  це важливе питання. Та скажіть, будь ласка, яка гарантія? Уже була гарантія - люди вклали гроші в банк,  а їх украли.  То яка гарантія, що після прийняття цього закону такого не повториться?

     То яка ж гарантія,  що це буде  чесно  виконуватися,  що  всі заощадження громадян будуть повернуті і тому подібне?

     ВЕСЕЛОВСЬКИЙ О.О.  Шановні  народні депутати,  учора у своєму виступі голова банку Віктор Андрійович Ющенко дав  пояснення  щодо тих   банків,   які  сьогодні  збанкрутували  або  припинили  свою діяльність, - який вплив Національного банку.

     Тому я не буду повторюватися,  скажу  лише,  що  сьогодні  ми вийшли з цією пропозицією для того,  щоб керівник підприємства мав право відкривати рахунки не в одному,  а в кількох банках.  І якщо завтра  один  банк  припинить свою діяльність і в ньому залишаться кошти, то малоймовірно, щоб відразу закрилися три чи чотири банки, в яких відкрито рахунки юридичної чи фізичної особи.

     ГОЛОВА. Депутат Чумак.

     ЧУМАК М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановний доповідачу,  як відомо, сьогодні між установами банку вже є конкуренція,  тобто кожний банк,  який працює в Україні,  прагне залучити якомога більше клієнтів. І це його робота. Це перше.

     Друге. Апарат у невиробничій сфері,  тобто апарат управління, як ви знаєте, зріс у нас майже в п'ять разів.

     Третє. Національний  банк  України повинен здійснювати нагляд за діяльністю комерційних банків і приймати рішення,  а  також  не допускати неправомірних дій у стосунках з клієнтами, тобто усунути небезпеку того, що кошти пропадуть.

     І наступне. З прийняттям цього закону обсяг роботи податкових органів зросте вдвоє, тому що це все треба буде перевіряти.

     Я хочу вам поставити таке запитання:  чи не маєте ви на увазі подвоїти  кількість   працівників   у   Національному   банку,   у комерційних  банках  і  в податкових органах після прийняття цього закону?

     Дякую за увагу.

     ВЕСЕЛОВСЬКИЙ О.О.  Дякую за запитання.  Якщо коротко, то можу сказати:  ні,  тому  що  Національний  банк  не  буде задіяний при відкритті рахунків підприємств у комерційних банках. А комерційний банк,  керуючись  статутом,  ви  знаєте,  може  і  збільшувати,  і зменшувати штатну чисельність.  Це залежить від його прибутковості

-  скільки  йому утримувати людей.  У податковій адміністрації,  я вважаю,  чисельність не збільшиться,  оскільки сьогодні  вона  вже веде такий облік підприємств,  тому що всі вони повинні сплачувати податки.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція "Комуністи України".  Шановний доповідачу, йдеться про те, що цей  законопроект  має  упорядкувати  контроль  за  банківською діяльністю,  до  того  ж  різних  банків.  У мене запитання:  а що робити,  якщо рахунки в банках приховуються, якщо є дочірні банки, які будуть подвоювати, потроювати кількість своїх рахунків, на які йтимуть проценти,  і фактично не  матиме  можливості  Національний банк проконтролювати їх? Який ви бачите вихід із цього становища?

     ВЕСЕЛОВСЬКИЙ О.О.  Дякую  за  запитання.  Річ у тім,  що коли грошей  немає,  то  їх  практично  не  побільшає  від   збільшення кількості рахунків... Чому? Я не зрозумів, чому ви кажете, що буде приховування грошей  і  банк  зможе  прокручувати  деякі  суми.  Я вважаю,  що  цього не може бути,  тому що керівник підприємства на кожен день має баланс і знає про свої надходження й витрати.  Якщо є змова банкіра та керівника підприємства,  тоді це можливо. Однак ви знаєте, що це вже кримінальна справа.

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). У  меня  к вам два вопроса.  Первый.  Есть ли анализ,  скажем,  за последние два года размещения хозрасчетными подразделениями  своих счетов  в  банках?  И  есть ли согласие руководителей хозрасчетных подразделений на это нововведение и каково их отношение к нему?

     И второй вопрос.  Вчера мне его  не  удалось  задать  Ющенко. Иногда  Национальный банк идет по пути нарушения существующих норм и законов. Речь идет о первоочередных платежах - вопрос, вызвавший всплеск  эмоций во всех хозяйственных структурах.  Это имело место совсем недавно.  В состоянии ли вы как первое после Ющенко лицо  в Национальном банке навести в этом порядок?

     ВЕСЕЛОВСЬКИЙ О.О.  Дякую за запитання. Що стосується аналізу, то  Національний  банк  по  суб'єктах  господарювання  аналізу  не проводить.  Це  поперше.  По-друге,  питання про дозвіл відкривати кілька рахунків постало тільки у зв'язку зі зверненнями керівників підприємств. Це однозначно.

     На друге запитання відповім так. У грудні минулого року, коли вносилися  зміни  до  Закону  про  підприємства  та   статті   381 Кримінального  кодексу,  керівнику  було  надане  право самостійно розпоряджатися коштами.  Але після  того  положення  стояло  слово "крім"  і  перелічено  26 законодавчих актів,  які він повинен був виконувати в першу чергу.

     Національний банк,  знаючи ситуацію, яка склалася в народному господарстві, протягом дев'яти місяців не приймав ніякого рішення. І коли це питання розглядалося минулого  року,  Національний  банк виходив  з такою ось пропозицією.  Якщо ми приймаємо таке рішення, то  керівник  господарства   повинен   самостійно   розпоряджатися коштами,  тобто щоб не було цього слова "крім".  Але після того як до Національного банку надійшло звернення з парламенту,  ми видали цей документ,  прийняли постанову правління Національного банку. І тому виникла така ситуація.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів  України.  Шановний  доповідачу!  Я  не зрозумів,  ви відстоюєте позицію, щоб було не більше двох рахунків і  щоб  комерційні  банки  мали   право   складати   реєстри,   чи Національний банк, чи податкова інспекція? Це перше запитання.

     І друге.  Чи  є  у  вас  інформація  щодо  того,  що суб'єкти підприємницької діяльності чи  фізичні  особи  брали  кредити  під гарантію Національного банку чи уряду і не повернули їх?  Назвіть, будь ласка, суму цих кредитів і наведіть приклади.

     Дякую за відповідь.

     ВЕСЕЛОВСЬКИЙ О.О.  Щодо першого запитання.  Національний банк стоїть за те, щоб дозволити відкривати більше двох рахунків.

     Щодо того,   чи   надавав   комерційний   банк  під  гарантію Національного банку кредити підприємствам,  - ні,  такого не було, Національний  банк  не  дає  гарантій  підприємствам для отримання кредиту.

     ГОЛОВА. Депутат Шейко.

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний  доповідачу!  Можливість  відкриття  додаткових  рахунків суб'єктами  підприємницької  діяльності  і  взагалі  юридичними  і фізичними  особами - нормальне явище для ринкової економіки.  Але, скажімо,  наша культура,  наша ментальність...  Власне,  інколи ми вміємо обходити законодавство.

     Чи не  здається вам,  що рахунків може бути скільки завгодно, але базовим повинен бути один рахунок взаємодії з бюджетом,  тобто платежі в бюджет податків і так далі.  Фіксований банк, фіксований рахунок для того,  щоб  податкова  адміністрація  могла  нормально взаємодіяти з суб'єктами оподаткування.

     Чи можна передбачити такий варіант?

     ВЕСЕЛОВСЬКИЙ О.О.  Дякую.  Національний банк тільки підтримує пропозиції,  які  надходять  від  керівників  підприємств.  Але  я вважаю,   що   в  разі  відкриття  декількох  рахунків  дозвіл  на проведення розрахунків з бюджетом тільки з одного  рахунку  нічого не змінить у ситуації, яка склалася на сьогодні.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Суслов Віктор Іванович.

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по вопросам финансов  и  банковской  деятельности  доработал  проект, поданный Национальным банком. Прошлый раз Верховная Рада не смогла принять его в первом чтении.

     В целом  комитет  поддержал  этот  проект,  остались   только некоторые расхождения с Национальным банком.

     Первое. Комитет  считает необходимым ввести переходный период к  множественности  расчетных  счетов  предприятий   и   разрешить предприятиям  в  1998  году  открывать  счета  не более чем в двух банках.  Национальный банк предлагает снять любые  ограничения  на открытие  счетов  в  банках.  Предприятия  могут  открывать  любое количество счетов.

     Наши налоговые  администрации  еще  не  работали  в  условиях множественности  счетов,  нет  практики контроля за этими счетами, контроля за  правильностью  и  полнотой  уплаты  налогов,  поэтому бюджет  может  понести  большие  потери.  Поддерживая в целом саму идею,  мы совместно с Государственной налоговой  администрацией  и Комитетом  по вопросам бюджета предлагаем принять норму,  согласно которой в следующем году  предприятия  могут  открывать  счета  не более чем в двух банках.

     Второе. Данным   проектом   закона   предусматривается,   что Национальный   банк   Украины   обязан   вести   сводный    реестр собственников  банковских  счетов,  а  следовательно,  вести  учет открываемых счетов.  Мы исходили из того,  что счета открываются в коммерческих  банках.  Банки подконтрольны Национальному банку,  и Национальный банк способен выполнить эту работу.

     Предложение поручить  ведение  реестра  Национальному   банку обусловлено  также  необходимостью обеспечить эффективный контроль за количеством открываемых  счетов  и  их  местонахождением.  Этот пункт может быть проголосован специально.

     По остальным вопросам каких-либо несогласованных позиций нет. Мы   включили   предложения   народных   депутатов    к    данному законопроекту,   внесенные   после  первого  его  рассмотрения,  в сравнительную таблицу.  Депутаты в целом поддерживают  идею  этого закона,  потому  что  он  будет  служить  интересам производителя, интересам  предприятий.  Принятие  этого  закона  уменьшит   риски предприятий  потерять деньги в случае неплатежеспособности банков, будет способствовать выходу теневой  экономики  на  свет,  желанию осуществлять денежные расчеты, что особенно важно для нормализации ситуации в Украине.

     Комитет предлагает принять данный проект в первом чтении.

     ГОЛОВА. Є потреба ставити запитання?  Запишіться, будь ласка. Виставте 5 хвилин.

     Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Прошу передать слово Витренко Наталье Михайловне.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний   Вікторе   Івановичу!   Я   хотіла  поставити  запитання заступнику голови правління Національного банку,  але оскільки  не вийшло, то ставлю його вам.

     Нам роздали  документи,  і  там  написано,  що  доповідати це питання повинен Ющенко.  Це логічно,  бо ми відправили  проект  на доопрацювання,  а  нічого  не  змінилося.  Нам  не  подали ніякого аналізу, ніяких переконливих пояснень.

     Як ви думаєте, чи не тому це зроблено, що вчора пан Ющенко за допомогою  пана  Мороза отримав Закон про Національний банк,  який створив тепер державу в державі? Тепер Національний банк має змогу сам приймати, що хоче, встановлювати заробітну плату, пенсію своїм працівникам і  навіть  взагалі  не  кредитувати  промисловість,  а тільки стабілізувати, як вони кажуть, грошову одиницю.

     ГОЛОВА. Відповідайте.

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемая   Наталия  Михайловна,  что  касается проекта Закона о Национальном банке,  то он принят только в первом чтении.  У вас есть возможность внести любые предложения, которые, конечно же,  будут  рассмотрены  и  комитетом,  и  здесь,  в  зале Верховной Рады. Так что еще есть возможность учесть ваши замечания к тому проекту.

     ГОЛОВА. Оскільки це стосується процедури розгляду питання, то й я відповім.  Треба не тільки демонструвати участь в обговоренні, а працювати  над  документом.  Вносьте  свої  пропозиції,  шановна Наталіє  Михайлівно,  і  вони  будуть  розглянуті.  І тоді не буде держави в державі, а буде нормальний Закон про Національний банк.

     А те,  що,  ставлячи запитання,  ви завжди встигаєте  вжалити мене,  то  про  це  всі  вже  знають,  немає в тому ніякої дивини. Заспокойтеся, будь ласка, не хвилюйтеся так.

     Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція "Комуністи  України".  Шановний  Вікторе Івановичу,  я  прошу  вас підтвердити свою позицію з приводу того, щоб з  1  січня  1998  року  дозволили  суб'єктам  підприємницької діяльності  відкривати  рахунки  не  більше  як  у  двох установах банків. Це перше. Чи можете ви викласти це питання ширше?

     І друге.  Ось тут у пункті 8 "Заключних  положень"  записано: "Дія  цього  закону  не поширюється на відкриття кореспондентських рахунків комерційних банків, їх філій та відділень у Національному банку України або його регіональних установах".  Мені здається, що тоді комерційні банки фактично  не  підпадатимуть  під  дію  цього закону,  як інші суб'єкти підприємницької діяльності,  і опиняться поза контролем у нашій державі. Чи це так?

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  Что касается первого вопроса, то мы сказали, что нам  нужно  наладить систему контроля за движением средств по этим счетам.  Поэтому,  по мнению комитета,  нужен переходный период  в один  год,  это  следующий год,  когда предприятия будут открывать счета не более чем в двух банках.  Есть ли смысл продлевать  такую практику?  Мы  считаем,  что  нет.  В  мировой практике количество открываемых счетов для предприятий не ограничивается.

     Второй вопрос о том,  что этот закон не  распространяется  на корреспондентские счета коммерческих банков. Но коммерческие банки и сегодня могут открывать корреспондентские счета в других  банках в   неограниченном  количестве.  Просто  во  избежание  какой-либо путаницы здесь  уточняется,  что,  действительно,  это  не  должно распространяться на коррсчета банков.

     Вы поймите,  банки  осуществляют расчеты,  и сколько у банков есть других банков-корреспондентов,  таковы  и  возможности  этого банка переводить деньги,  осуществлять расчеты.  Если бы мы начали ограничивать  количество  корреспондентских  счетов   коммерческих банков,  то  просто  перекрыли бы им возможность выполнять одну из основных своих функций,  а именно: ведение расчетного обслуживания своих клиентов.

     ГОЛОВА. Депутат Альошин. Прошу.

     АЛЬОШИН В.Б.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Індустріальний виборчий  округ, Кіровоградська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  При підготовці  цього  питання  комітет  дуже  уважно  розглядав   усі пропозиції,  активно працювали депутати, багато позицій погоджено. Як ви поставитеся до пропозиції,  щоб сьогодні,  в разі  підтримки позиції  комітету,  запропонувати  залу проголосувати в цілому цей законопроект?

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  Я  лично  готов   поддержать   и   окончательное голосование по этому проекту,  но наш Регламент предполагает,  что после первого чтения у депутатов должна  быть  возможность  подать предложения. Поэтому - как определит зал.

     А то,  что  закон  этот  чрезвычайно  важен  и  что его нужно принимать,  в этом сомнений,  конечно,  нет. Обратите внимание, он будет вводиться в действие с 1 января 1998 года,  потому что нужно время на подготовку.

     ГОЛОВА. Справа в тому,  що згідно з Регламентом,  якщо  немає пропозицій   або   ця  думка  підтримується  сесією,  дозволяється приймати закон і остаточно. Але стосовно цього ми визначимося.

     Будь ласка, сідайте.

     Ми проголосували  за  розгляд  цього  питання  за  скороченою процедурою.  Хто  хоче  висловитися?  Будь ласка.  Депутати Магда, Марченко,  Білоус, Динейкін. За скороченою процедурою: два - "за", два  -  "проти".  Іване Івановичу,  ви за?  За.  Марченко?  Проти. Білоус? За. Динейкін? Проти.

     Будь ласка. Магда має слово.

     МАГДА І.І.  Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні депутати!   Я   за   цей   закон,  адже  сьогодні  буває  так,  що підприємство, маючи один рахунок, на певний час може залишитися не тільки  без  грошей,  а  й  без  грошей  у майбутньому,  якщо банк збанкрутує. Тому, звичайно, кожному підприємству треба було б мати кілька  рахунків,  і  як  член  комітету  я  і там голосував за цю пропозицію,  і сьогодні закликаю  депутатів  підтримати  редакцію, запропоновану комітетом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.   Прошу   передать   слово   Витренко   Наталье Михайловне.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Прогресивна  соціалістична   партія   України. Поважне панство,  я не буду використовувати цей час для того,  щоб відповідати на чергові коментарі  Олександра  Олександровича,  для цього мені дадуть хвилину для репліки.

     ГОЛОВА. Візьмете, візьмете, так.

     ВІТРЕНКО Н.М. Ми вже один раз не прийняли цей проект закону в першому читанні,  бо не можна дозволяти підприємствам мати  кілька рахунків  у  національних грошових одиницях,  тим більше валютних, коли в державі немає ніякого контролю.

     Я тоді виступала й підтримала позицію  Віктора  Суслова,  що, враховуючи наші тісні зв'язки,  і в перспективі також,  із Росією, враховуючи те,  що наші підприємства більш  за  все  залежать  від зв'язків  саме  з  Росією,  мають  там рахунки,  то логічно було б дозволити мати тільки два рахунки і затвердити це законом.

     Це буде нормально:  є два рахунки,  підприємства мають якийсь діапазон для своїх дій.

     Але знову Національний банк,  як вони себе називають (я вчора підкреслювала,  що це центральний банк,  це приватна установа, яка захищає  інтереси  фінансової  олігархії в країні,  а не працює на національне виробництво), вносить ті ж самі поправки.

     У пояснювальній записці  робиться  посилання  на  те,  що  це передбачено  меморандумом  економічної  політики  уряду України на 1997-1999 роки.

     На розширеному  засіданні  нашого  комітету,  на  якому  були присутні  представники уряду,  пан Тігіпко чітко сказав,  що новий уряд не відповідає  за  програми  діяльності,  які  були  прийняті попередніми   урядами.   Тобто  ніхто  не  відповідає  за  те,  що підписували Лазаренко, Марчук чи ще хтось.

     Чому робляться   посилання   на   меморандум,    на    вимоги Міжнародного валютного фонду і не враховується ситуація в державі?

     І вчора  в  законі  про  так званий Національний банк заклали єдину мету:  стабілізація грошової одиниці.  Вам нічого більше  не потрібно,  ви  нічого більше не хочете змінювати в державі.  Ви не бачите,  як кредиторська й дебіторська заборгованість руйнують усе виробництво.

     Тому цей законопроект не можна підтримувати.  Його знову слід повернути на повторне перше  читання,  і  доповідати  повинен  пан Ющенко.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС В.О.  Спілка офіцерів України.  Шановні колеги!  Важко запідозрити депутата Суслова у  зв'язках  з  Міжнародним  валютним фондом,  знаючи  його  позицію  з основних питань макроекономіки і щодо економічної ситуації в Україні.  Тому я  пропоную  підтримати пропозицію   комітету,   який  він  представляє,  і  проголосувати сьогодні за цей закон.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Динейкін.

     ДИНЕЙКІН Г.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Сєверодонецький виборчий  округ,  Луганська  область).  Уважаемые коллеги!   Представляя   данный  законопроект,  Национальный  банк практически снимает с себя всю ответственность по учету,  контролю за  открытием  предприятиями счетов и за уплатой в бюджет налогов. Поэтому у нас сегодня есть основания в очередной  раз  не  принять данный законопроект в первом чтении,  поскольку позиции комитета и Национального банка расходятся.

     Я предложил бы руководству Национального банка согласиться  с Комитетом  по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности и на переходный период, именно на один год, разрешить открытие не более двух  счетов.  Посмотрим,  как будет осуществляться контроль,  как будут поступать в бюджет средства,  и затем будем двигаться далее. В противном случае вновь сегодня не примем законопроект, поскольку позиции  разошлись,  и,  естественно,  позиции   депутатов   также разойдутся.

     ГОЛОВА. Дякую.  Відбулося  коротке  обговорення за скороченою процедурою.  На мою думку,  ті, хто пропонує підтримати пропозицію комітету,  уважно  прочитали  документ  і  помітили,  що  в  ньому передбачені способи контролю й відповідальність банків і  клієнтів банків за відкриття рахунків.

     Коли минулого разу відбувалася дискусія,  йшлося про те,  щоб зберегти економічну незалежність клієнтів банків,  бо інколи банки або банкрутують, або (сьогодні є навіть такі факти) переслідуються відповідні клієнти, блокуються рахунки банків, і тоді підприємство фактично  знищується.  Щоб  цього не було,  пропонується дозволити підприємствам  для  більшої  стійкості,  принаймні  на  перехідний період,  хоч  би  у двох установах банків відкривати свої рахунки. Ось суть пропозиції.

     Якщо слово "два" не звучить тут у  документі,  то  насамперед тому,  що  в  законах  про  підприємництво  і  про підприємства не обмежене  право  клієнтів  -  суб'єктів  господарської  діяльності відкривати рахунки в банках.

     Тому це  уточнення  і  приведення  у  відповідність  норм цих законів можна  зробити  під  час  підготовки  проекту  до  другого читання.  Очевидно,  як  пропонують  комітет  і три депутати,  які виступали з цього приводу,  проект закону можна прийняти в першому читанні.

     Немає заперечень? Немає. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні цього проекту закону. Будь ласка.

     "За " - 196.

     Була пропозиція проголосувати ще раз.  Дехто не встиг. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 209.

     Які ще   є  міркування?  Запишіться,  будь  ласка,  хто  хоче висловитися.

     Будь ласка,  Вікторе Івановичу.  У даному випадку йдеться  не про захист інтересів банку,  а про захист інтересів клієнта банку, тобто юридичних і фізичних осіб.

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые    народные    депутаты!    Поскольку предложение  комитета  сразу  не  набрало  необходимого количества голосов,  то,  я думаю,  правильнее сейчас отдельно  поставить  на голосование проект в редакции Национального банка в первом чтении, потом - в редакции комитета и снова тот,  который  наберет  больше голосов.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Давайте так.  Ставлю на голосування проект,  внесений банком. Будь ласка.

     "За" - 117.

     Ставиться на голосування проект  у  редакції,  запропонованій комітетом. Будь ласка.

     "За" - 235.

     Спасибі.

     Голова Комітету  з  питань Регламенту наполягає на тому,  щоб надати  слово  депутату  Вітренко.  Він,  очевидно,  розглядав  це питання... Ну ви написали.

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно, говоріть.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я хочу використати цю хвилину, яка надана мені згідно з  Регламентом,  для  того  щоб  захистити  своє  право  як суб'єкта законодавчої ініціативи спокійно працювати над законами.

     Згідно з Регламентом я подала в комітет Суслова свої письмові пропозиції до  законопроекту  про  заставу.  Проте  мене  не  було запрошено  на засідання,  а мої пропозиції відхилено.  Коли проект закону розглядався в залі,  мені не було надано слова для  захисту пропозицій,  хоч  я  й  вимагала  -  і  просто  піднімала руку,  і записалася, і просила слова з мотивів. Але Олександр Олександрович користується  тим,  що  має змогу весь час вести пресконференцію і коментувати кого завгодно, і порушив не тільки моє особисте право, а й зробив закон нелегітимним,  бо в ньому "відмито" право чорного капіталу без оцінки майна закладати щось під заставу і таким чином брати кредити банку.

     ГОЛОВА. Дякую.  Користуюсь  регламентним  правом  на репліку, оскільки тут зачіпається і моя честь.

     Ми сьогодні не обговорювали проекту Закону про заставу,  і  з цього  приводу  в  нас  не  було ніяких розмов.  Тому й порушення, звичайно, бути не могло.

     Я скористався  реплікою,  очевидно...  Прошу  вибачення,   що використав   слово   "ужалити".  Воно,  може,  було  сприйняте  як некоректне.  Я мав на увазі бджілку, так я собі думав. А ви, може, щось інше, то вибачте, будь ласка, я не говорив так.

     ---------------

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону про оподаткування  прибутку  підприємств.  Слово  надається Немировському Володимиру Лукичу.

     Прошу депутатів  звернути  увагу  на матеріали,  підготовлені комітетом. Це грунтовний документ, дуже складний, але опрацьований надзвичайно  серйозно.  Я  просив би,  щоб ми так само серйозно до нього й поставилися.

     Ще одна пропозиція (за Регламентом це дозволяється).  Депутат Степанов  Петро  Степанович  пропонує  під  час розгляду підпункту 7.12.1 статті 7  цього  закону  розглянути  внесений  ним  варіант оподаткування  прибутку  підприємств,  заснованих  всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.  Коли будемо  розглядати  це питання, то розглянемо й пропозицію депутата.

     І, крім того,  хочу сказати, що вам роздано дві таблиці: одна на 69 сторінок і  доповнення  на  20  сторінках,  які  теж  будуть доповідатися і буде прийматися рішення.

     Будь ласка, Володимире Лукичу.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Болградський  виборчий округ,  Одеська область).  Я уточню: второе дополнение - на восьми страницах.  В этой  статье  при  ее  доработке  случайно  допущено пропуск. Сейчас текст размножается и буквально через минуту должен быть роздан.

     Уважаемые коллеги!  По поручению Верховного Совета Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности дорабатывал ко второму чтению изменения к Закону о налогообложении прибыли предприятий. В основном  доработка  шла по тем позициям,  которые были предложены Кабинетом Министров.  Но в процессе доработки с учетом предложений народных  депутатов возникло много проблемных вопросов,  и поэтому данный вариант значительно шире,  чем тот, который был представлен Кабинетом Министров.

     Но комитет считает,  что все те дополнения к закону,  которые внесены  в  сравнительную   таблицу   и   представлены   на   ваше рассмотрение,   сегодня   необходимо   принять,   иначе  возникнут определенные сложности в работе  налоговой  инспекции  на  местах. Поэтому  я  прошу  вас  вдумчиво  отнестись  к  каждой  статье при голосовании.

     ГОЛОВА. Прошу бути уважними. Пункт 1.10.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Пункт 1.10: "Проценти - дохід,  який сплачується (нараховується) позичальником на  користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.  До  процентів  включаються..." Принципиально  здесь  только  то,  что  слово  "платіж" заменяется словом "доход",  потому что термин "платіж" не определен  и  имеет разные толкования.

     Прошу этот пункт поддержать.

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   варіант,   запропонований Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Йде голосування.

     "За" - 183.

     Які є інші думки? (Шум у залі).

     Звертаюся до Секретаріату: будь ласка, зробіть оголошення для курців, нехай зайдуть до залу.

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За" - 181.

     Немає електроенергії. Одну хвилину.

     Будь ласка, голосуємо ще раз.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать пункт 1.10.

     "За" - 228.

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  К  подпункту 1.11.2 есть поправка депутата Гурова.  Я предлагаю на ней сейчас не останавливаться, покольку мы будем рассматривать эту проблему, когда подойдем к статье 14.

     Пункт 1.12,  третий абзац. В законе, который мы приняли, было написано:  "Правила торгівлі у розстрочку встановлюються Кабінетом Міністрів   України".   Дело   в   том,  что  здесь  затрагиваются взаимоотношения между юридическими и физическими  лицами,  поэтому комитет предлагает изложить этот абзац в такой редакции:  "Правила торгівлі в розстрочку фізичним особам,  які не є платниками  цього податку, встановлюються Кабінетом Міністрів".

     Прошу поддержать данную поправку.

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Ставлю  на голосування пропозицію комітету.

     "За" - 228. Прийнято.

     Тільки я прошу,  щоб потім юридичний  відділ  і  ваш  комітет відредагували тексти,  оскільки "право торгівлі у розстрочку" - це некоректно... Можливо, "право продажу товарів у розстрочку".

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Тут  записано  не  "право",   а   "правила торгівлі".

     ГОЛОВА. Далі. Пункт 1.13.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. В пункте 1.13 действующего закона записано, что правила осуществления  депозитных  операций  для  депозитов  в другие  финансовые  учреждения устанавливаются Кабинетом Министров Украины.  После многочисленных  консультаций  и  проработки  этого вопроса  в рабочей группе мы пришли к выводу,  что это должна быть функция определенного государственного  органа.  Законодательством это еще не определено,  поэтому наш комитет предлагает вместо слов "Кабінетом  Міністрів"  записать  "державним  органом,  визначеним законом".  Когда  этот  закон будет принят,  в нем будет четко все определено.

     ГОЛОВА. Пропозиція врахована.  Ставлю її на голосування. Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     "За" - 206.

     ГОЛОВА. Пропускаємо цей пункт. Розглядаємо далі.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Может, что-то непонятно, надо уточнить?

     ГОЛОВА. Тут  усе настільки зрозуміло,  що,  здається,  навіть коментувати не потрібно.

     Ще раз ставлю на голосування цей пункт.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Вводим в правовое поле.

     "За" - 200.

     ГОЛОВА. Будь ласка, у кого які є міркування? Запишіться.

     Анатолію Костянтиновичу,  користуючись тим,  що ви зараз є  в залі,  хочу запитати: цей документ потрібен для держави, для уряду чи для депутатів?  Чому тут немає членів Кабінету Міністрів, які є депутатами? Вони не голосують, а потім виступають у різних засобах масової інформації,  заявляючи про те,  що  не  підтримали  їхньої розумної  пропозиції.  То  нехай  приходять і голосують за те,  що потрібно для держави.

     Депутат Терьохін. Прошу.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська  область).  Шановні  народні  депутати!   Наш   комітет працював  над цими поправками півтора місяця.  Дев'ять десятих цих поправок - реакція на знущання податкової інспекції над платниками податку.

     Податкова інспекція трактує закон посвоєму,  вкладаючи зовсім не той  зміст  у  норми,  які  ми  прийняли.  Цей  закон  поліпшує становище підприємств, і про це говоритиме Володимир Лукич під час розгляду кожного доповнення.

     Якщо ми не приймемо цих  змін,  то  Закон  про  оподаткування прибутку   підприємств  не  діятиме,  тому  що  документи,  видані податковою інспекцією,  не  дають  змоги  підприємствам  нормально функціонувати.

     Тому прохання  активніше працювати над цим проектом,  це буде тільки на користь виробництву.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пропозицію комітету.

     "За" - 222.

     Зараз я оголошую перерву на півгодини,  але  перед  цим  хочу звернутися до дніпропетровців,  полтавчан, депутатів із Миколаєва, Рівного:  закон  вам  теж  потрібен   чи   він   потрібен   тільки Немировському?

     Оголошується перерва на півгодини.

     ( П і с л я п е р е р в и )

     ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місця.

     Ми дійшли до пункту 1.13. Але перед тим як його розглядати, я надаю  слово   першому   віце-прем'єру   Анатолію   Костянтиновичу Голубченку. Будь ласка.

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,     перший    віце-прем'єрміністр    України (Бердянський виборчий округ,  Запорізька область). Дякую. Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  Я  хотів звернутися до вас з дуже великим проханням. Усі ви у своїх округах працюєте   і   знаєте,   скільки  проблем  виникає  у  зв'язку  із запровадженням законів з оподаткування. Ви всі знаєте, як важко їх виконувати. Потрібен час для того, щоб бухгалтери навчилися. Часті і великі за обсягом поправки  або  роз'яснення  призводять  до  ще більших   труднощів  із  застосуванням  законів  на  практиці,  до помилок.  А потім податкові адміністрації приходять і штрафують, і виходить,  що  ми  хочемо зробити краще для підприємств,  а робимо гірше.

     У мене до вас велике прохання:  не розглядати цих  понад  200 поправок,  бо навіть якщо ми приймемо їх,  то зробимо таке,  що на підприємствах не будуть знати,  що завтра робити.  Ми  подали  від Кабінету Міністрів чотири поправки,  які необхідні.  Ми радилися з цього приводу з директорами. Поправки ці прості, й дуже зрозуміло, для чого вони робляться.  Наприклад,  зараз передоплата береться з урахуванням 30 відсотків податку на  прибуток.  Ми  погодили  таке рішення,  щоб не зразу брати цей податок, а після обороту, як буде прибуток. Це зрозуміло всім.

     Ці 200  поправок  призведуть  до  того,  що  зовсім  не  буде можливості  працювати.  Тільки  гірше зробимо.  Звертаюся до вас з великим проханням - розглянути пропозиції Кабінету  Міністрів,  і, може,  ще декілька, які були погоджені з Кабінетом Міністрів. Вони в мене є, якщо хтось хоче з ними ознайомитись. Я готовий працювати разом,  знову  викликати  сюди  бухгалтерів і директорів,  кого ви назвете,  віддати  скільки  потрібно  часу  на  це,  але  щоб   ви зрозуміли,  що  зараз  це  просто  не потрібно.  Я вас дуже прошу: підіть назустріч,  бо ми вже не знаємо, як далі працювати стосовно податків.  Ми кожного дня по три,  по чотири години розглядаємо ці питання.

     ГОЛОВА. Дякую,  Анатолію Костянтиновичу.  Шановні депутати! Я хотів повернутися до цього питання,  яке має, так би мовити, річну давність.  Складається таке враження,  ніби Кабінет  Міністрів  не знав,   що   означає  вводити  нове  податкове  законодавство.  Це надзвичайно складна робота,  й поспіху тут бути не може. Я не хочу нагадувати  прислів'я,  коли  потрібен  поспіх.  Закон про ПДВ так само,  як і цей закон,  вводити треба,  але вводити приблизно  два роки.  Тоді  можна  говорити  про стабільність,  про наступність у податковій системі. А ми хочемо так: проголосувало, скажімо, якесь напівполітичне об'єднання - і давай тиснути на Верховну Раду,  щоб негайно приймати.  Прийняли.  Тепер розібралися  самі,  що  навіть після вдосконалення,  яке зроблене Верховною Радою,  законодавство недосконале.

     Тут можна зробити таким чином.  Розглянути ці пропозиції, про які говорить Анатолій Костянтинович,  які потрібні для розрахунків до бюджету тощо.  Або розглянути всі поправки,  на чому  наполягає комітет,  оскільки  вони  добре  кореспондуються  з  усіма  іншими статтями закону.  Якщо  виникає  небезпека,  що  буде  дуже  важко впроваджувати  цей  документ,  ми  можемо  прийняти  таке рішення: чотири, п'ять чи сім поправок вводимо в дію із сьогоднішнього дня, а  інші,  скажімо,  через  півроку,  але  розглянути  їх  потрібно остаточно, щоб потім не городити город поновому.

     Може, не будемо обговорювати це питання?  Що  скаже  комітет? Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Вчера   было  заседание  комитета,  и  мы отработали вариант именно с учетом поправок Кабинета Министров. Но потом   обнаружилось,   что   внесение  этих  поправок  связано  с определенными изменениями в других  статьях,  и  их  сложно  будет применить.  Поэтому  мы  представили  минимум  логически увязанных статей, которые необходимо сегодня принять.

     Теперь я возвращаюсь к  пункту  1.13.  Почему  мы  предлагаем записать здесь "державним органом,  визначеним законом"? Зачастую, когда мы делаем  ссылку  в  законе  на  Кабинет  Министров,  долго отрабатываются инструктивные материалы. Запись "державним органом, визначеним законом" обеспечивает прямое действие,  и  с  принятием законодательного   акта,   который   регулирует   эти   отношения, моментально решаются все проблемы.

     Я прошу пункт 1.13 поддержать и проголосовать.

     ГОЛОВА. Депутат Азаров. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.,  голова   Державної   податкової   адміністрації України (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Александр  Александрович!  Абсолютно  четко  и   ясно   рассказали депутатам, что влечет за собой введение 200 поправок. А вот вывод, который потом был  сделан,  меня  удивил.  Так  что,  мы  улучшаем законодательство или ухудшаем?

     Господин Терехин говорит,  что налоговая администрация издает нормативные акты,  которые вольно  толкуют  закон.  Да  он  просто некомпетентен  в  этих  вопросах!  Налоговая  администрация издает нормативные  документы,  которые  регистрируются  в   Министерстве юстиции.  И  Министерство юстиции отвечает перед правительством за то,  чтобы нормативный документ был  отработан  в  соответствии  с законом.

     Двести поправок,   которые  мы  сейчас  будем  рассматривать, повлекут за собой изменение не только самого  закона,  но  и  всех нормативных документов.  Это колоссальная работа.  Если кто-нибудь хочет убедиться,  я на следующее заседание Верховной Рады  принесу все  эти  нормативные  документы.  Они закроют Владимира Лукича на трибуне с головой.

     Поэтому настоятельнейшая просьба всетаки прислушаться к тому, что  сказал  Александр Александрович,  и к тому,  на чем настаивал первый  вице-премьер:  рассмотреть  только  те  поправки,  которые влияют  на  выполнение  доходной  части  бюджета  и  устраняют  те несогласованности, о которых говорил первый вице-премьер.

     ГОЛОВА. Ще депутат Терьохін відповість.  Але це  буде  не  як дискусія,  а просто як з'ясування позицій.  Мабуть і Микола Янович згоден,  що якщо підзаконних актів стільки, що закриють Володимира Лукича,  то  як  же  ними  користуватися!  Одна  справа,  коли  це досвідчений  бухгалтер  і  законодавець.  А  якщо   це   звичайний бухгалтер,   який  не  був  законодавцем?  Так  що  це  теж  треба враховувати.

     Депутат Терьохін.  Будь ласка.  І Георгій Іванович, без нього не можна...

     ТЕРЬОХІН С.А.     Шановні     народні     депутати!    Перший віце-прем'єр-міністр трошечки лукавить, коли закликає нас прийняти ці поправки.  Поправки Кабінету Міністрів призведуть до збільшення податкового преса на підприємства,  а не  зменшення.  Якщо  ми  не приймемо те, що пропонує комітет, підприємства платитимуть більше, ніж передбачено відповідно до закону.

     А стосовно того,  хто компетентний чи не компетентний  у  цій державі,  я можу сказати лише одне.  Податкова служба, неправильно трактуючи Закон  про  оподаткування  прибутку  підприємств,  ввела норму  і  зареєструвала її в Мін'юсті,  що витрати підприємства на товари,  які  відвантажені,  але  не  оплачені  на  1  липня,   не враховуються   у   валові  витрати.  І  тепер  істерика  панує  на підприємствах,  які мають циклічне виробництво.  Ніхто не розуміє, звідки це треба брати.  Тому більше невігластва,  ніж у податковій адміністрації, в цій державі немає ні в яких органах.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ніхто не сумнівається,  що  тут  професіонали  і  ви, депутате  Терьохін,  і  голова  Державної податкової адміністрації Микола  Янович.  Але  я  ще  раз   прошу,   коли   доводите   свій професіоналізм,  не принижуйте гідність один одного.  Це зовсім не потрібно.

     Депутат Найда зараз виступить і всіх помирить. Прошу.

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Я  убедительно прошу,  уважаемые депутаты,  серьезно отнестись к этому вопросу по следующим причинам.

     Анатолий Константинович прав,  когда говорит,  что мы  должны все  сделать  для  производителя.  И  прав  Николай Янович,  когда говорит,  что они столько инструкций понаписывали,  что ими  можно завалить Владимира Лукича на трибуне! И они действительно написали их вразрез с сущностью закона,  который мы приняли.  Мы  записали: только  при  поступлении денег на счет взимается налог на прибыль. По нынешним инструкциям выходит так: даже если не поступили деньги на   счет,  налог  все  равно  взимается.  Мы  этими  инструкциями усугубили проблему платежей,  Анатолий Константинович.  Я лично  к вам обращаюсь! Вы - бывший директор. Ну разве можно, чтобы Кабинет Министров так загнал проблему в тупик?!

     Но самое страшное,  Александр Александрович,  в том,  что эти инструкции доведены налоговыми инспекторами всем предприятиям. Они уже изучены.  Мы уже меняли в течение этого года правила  игры  по налогу   на   прибыль.   Оценивается   деятельность   предприятия, заключаются договора с руководителями,  контракты  уже  по-новому. Все  смешалось!  Никто  не  может  разобраться!  Если  мы  еще раз поменяем правила игры, то окончательно этот закон уничтожим.

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція.

     НАЙДА Г.І.  Предложение мое такое.  Базой для налогообложения должна  являться  реальная  прибыль,  полученная предприятием.  Не трогать амортизацию  -  это  будем  потом,  при  принятии  бюджета смотреть,   какую   часть  ее  брать.  И  считать  только  деньги, поступившие на счет.  В таком случае мы разрываем круг неплатежей. Если  будем применять инструкции налоговой администрации,  замкнем его больше (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  прошу  уваги!  Перед  вами   дуже складний  документ.  Iз досвіду нашої роботи скажу,  що його можна розглянути  на  пленарному  засіданні  протягом  трьох  днів   без перерви. Тому в мене є така пропозиція.

     Є кілька спірних статей,  давайте їх розглянемо,  а те, що не виникає сумніву,  а  я  просив  і  аналітиків  наших  продивитися, приймемо  в  цілому  в  другому  читанні  і  доручимо  комітету до третього читання підготувати все, що вони вважатимуть за потрібне. Мається  на  увазі,  що  вони  і з податковою адміністрацією,  і з Кабінетом Міністрів переглянуть ще  раз  усі  статті,  подивляться стосовно того,  що підготовлено,  що не підготовлено,  а потім нам запропонують і текст,  і проект  постанови  про  порядок  введення цього  закону.  Ми  зможемо  передбачити,  що норми,  які формують бюджет наступного року,  вводяться тепер чи, скажімо, з 1 січня, а норми,   які   потребують  додаткового  опрацювання  і  підготовки підзаконних актів,  скажімо,  через повний період. Визначать вони, що  через  рік,  - нехай буде через рік,  але ми будемо знати,  що маємо більш-менш досконалий закон з поетапним його  введенням.  Це відкрило  б  нам  можливість  розпочати  і вдосконалити роботу над проектом бюджету. Іншого виходу немає, ми мусимо йти потім за оцим переліком, а це означає, що ми не зможемо прийняти цей закон.

     Будь ласка, які ще пропозиції? (Шум у залі).

     Я прошу Терьохіна сісти біля Азарова. Розберіться удвох. Будь ласка, заспокойтеся. Миколо Яновичу, говоріть.

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович!  Ваше предложение имеет смысл  только в том случае,  если Верховный Совет поручит группе в составе представителей комитетов по вопросам финансов, по вопросам бюджета, по вопросам экономической политики и правительства сесть, выбрать  эти  спорные  моменты,  согласовать  их  и   вынести   на рассмотрение   депутатов.   Но   нельзя  же  так,  что  вчера  под руководством  Сергея  Анатольевича  пять  человек  собрались,  250 поправок  приняли,  а  сегодня в целом проголосовать.  Как так?  У меня, например, 60 возражений есть.

     Пусть соберутся представители,  которых я назвал, и предложат Верховной Раде согласованный вариант.

     ГОЛОВА. Дякую.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемый Николай Янович, я прошу прощения, что  вмешиваюсь,  но  все  изменения  к  статьям  закона,  которые предлагают  залу,  были  согласованы  с налоговой администрацией и Кабинетом Министров.  Абсолютно все - от первого до последнего!  И ваши люди присутствовали, все их замечания учитывались.

     Есть разные   причины.   Есть  интересы  ваши,  допустим.  Но насколько прав  или  не  прав  комитет  -  это  должен  определять Верховный  Совет.  Не  стоит говорить так,  что кто-то собирался и как-то  решал.  Давайте  все   называть   своими   именами.   Ведь присутствовали ваши люди...

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу, ясно.

     Депутат Сокерчак. І закінчуємо цю тему.

     СОКЕРЧАК В.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Савранський виборчий    округ,    Одеська    область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської   діяльності  вчора  намагався  розглянути  скорочений варіант змін до цього закону.  Після того як  відбулася  нарада  у Прем'єрміністра, ми зробили порівняльну таблицю, як просив Кабінет Міністрів.  Але  коли  це  питання  поставили  на  голосування   в комітеті,  воно  не було підтримане,  три депутати були за,  решта були проти,  і не п'ять чоловік, як сказав Микола Янович, бо в нас не раз починається засідання комітету, якщо немає 13 чоловік.

     Так що є інший варіант,  який теж розробив комітет, але ми не внесли на обговорення  депутатів  тільки  через  те,  що  не  було одностайного позитивного рішення з цього питання.

     Тепер стосовно тих питань,  які ставив Микола Янович. Комітет прийняв рішення більшістю голосів про те,  щоб поміняти коефіцієнт амортизації.  І  в  цьому  великому пакеті воно є.  Але ж не можна відкинути й залізну аргументацію членів нашого комітету, що коли в законі,  який діє,  є недоліки, якщо він багатьох і податківців, і бухгалтерів,  і підприємців не влаштовує, то треба його змінити, а не  робити  інструкції  на  базі  недосконалого  закону,  а  потім говорити,  що розроблені  інструкції  і  не  треба  вдосконалювати закон.

     Керуючись саме цим,  комітет прийняв остаточне рішення внести на ваш розгляд той варіант,  який є.  Можна  скористатися  схемою, Олександре Олександровичу, яку ви пропонуєте.

     ГОЛОВА. Ще  раз  підтверджуючи  позицію  і  комітету,  і  тих депутатів,  які працювали над цим проектом, я прошу вас розглянути спочатку  спірні  питання,  щодо  яких  треба  прийняти  остаточне рішення Верховною Радою,  у тому числі ми розглянемо і те питання, яке   найбільше   турбує   Кабінет  Міністрів,  -  про  коефіцієнт використання  амортизаційних  відрахувань,  і  в  цілому  прийняти законопроект  у  другому  читанні.  З нього ми можемо вичленити ті норми,  які потрібно використати в розрахунках до проекту бюджету, як  окремі  поправки  до  закону.  А  решту  питань ми підготуємо, відпрацюють  і  комітет,  і  податкова   адміністрація,   і   уряд пропозиції  і  внесуть  або  проект постанови про порядок введення закону в дію, або весь проект закону на третє читання, якщо будуть якісь  розбіжності.  Тобто  ми  не  закриваємо питання про розгляд цього  законопроекту.  Інакше,  я  повторюю,   ми   стаємо   перед альтернативою  -  працювати  мінімум  три  дні над цим документом. Іншого шляху я не бачу (Шум у залі).

     Обговорення закінчено.  Є пропозиція послідовно працювати, як Регламентом  визначено,  скільки на це часу треба,  стільки будемо витрачати.  І схема така. Визначитися, і я просив наших аналітиків зробити невеликий,  так би мовити,  путівник щодо тих статей,  які можна окремо розглянути,  а  потім  у  цілому  в  другому  читанні прийняти законопроект, довіряючи нашим спеціалістам, які працювали над цим документом, або шукати інший варіант.

     Ставлю на голосування пропозицію  іти  звичайним  традиційним регламентним шляхом. Будь ласка.

     "За" - 164.

     Рішення приймаєтья...

     І моя   пропозиція.   Спочатку   розглянути  спірні  питання, прийняти щодо них рішення,  при потребі  вичленити  їх  як  окремі поправки  до  закону  і  дати можливість уряду працювати,  готуючи проект бюджету,  в цілому прийняти в другому  читанні  документ  і доручити  підготувати  його  до  третього читання,  як передбачено Регламентом.

     Ставлю на голосування свою пропозицію. Будь ласка.

     "За" - 209.

     Ця пропозиція приймається (Шум у залі).

     Люди добрі,  ми будемо працювати  над  документом  чи  будемо висловлювати  мотиви,  позиції?..  Право обмежується Регламентом у певних нормах (Шум у залі).

     Кому надати слово з мотивів?  Будь ласка,  Кожушко, Степенко, Терьохін,  Кармазін,  Динейкін... Будемо далі продовжувати розмову про процедуру чи будемо працювати  над  документом?  209  голосами прийняли рішення (Шум у залі).

     Це процедура,  треба проста більшість, навіть третина голосів (Шум у залі).

     Враховуючи, скажемо  так,  авторитет  Олександра  Михайловича Кожушка,  надаю йому слово. Будь ласка. Усі його поважають, і тому немає заперечень.

     КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Я считаю ненормальным то, что Кабинет  Министров,  министр финансов и налоговая администрация не согласовали свои действия,  не говоря  уже  о  том,  что  не  было согласования и с парламентом.  Но закон нужно принимать, и я вношу такое предложение. Выделить спорные пункты, дать срок до завтра до 11.30,  в  11.30  прийти  сюда  с  документами,  согласованными  в Кабинете Министров и в комитетах,  и принять  их  окончательно  во втором  чтении.  А  остальные  поправки  -  на  доработку и третье чтение.

     Я думаю,  что это будет правильно. Иначе у товарища Азарова - свое  мнение,  у  Кабинета  Министров  - свое,  а еще есть товарищ Терехин, у него третье мнение. И мы не наберем голосов.

     ГОЛОВА. Я пропоную приступити до роботи за процедурою, яку ми погодили.

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Надайте слово.

     ГОЛОВА. Я  не  надам  слова,  тому  що  визначилася  Верховна Рада...

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Почитайте Регламент.

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  пояснюю  процедуру.  Розглядаємо   окремі питання, приймаємо щодо них рішення, в цілому приймаємо документ у другому читанні  і  доручаємо  комітету  підготувати  до  третього читання (Шум у залі).

     Запишіться, хто хоче висловитися з мотивів.

     П'ять хвилин вистачить?

     Депутат Кризський. Будь ласка.

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий   округ,   Луганська   область).  Прошу  слово  Динейкину передать.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Динейкін.

     ДИНЕЙКІН Г.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Сєверодонецький виборчий  округ,  Луганська  область).  Александр Александрович,   мы   приняли   очень   сложный   закон,   который действительно запутал экономику Украины. Попытка каким-то решением по  двум-трем  пунктам  развязать этот узел,  - по-моему,  занятие бесперспективное.  Давайте  примем   один   пункт:   приостановить действие  введенного  с  1  октября закона.  И будем рассматривать поправки.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ваша пропозиція береться  до  уваги.  Депутат Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Я  хотел  бы  поддержать  мнение  предыдущего товарища. Действительно, в этом есть острейшая необходимость.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Але ж податок знімається вже за цим законом. Зупинити

- означає змінити податкову систему.

     Депутат Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановний Олександре Олександровичу! Я бачу, що  тут є багато пропозицій,  зокрема мої,  які не враховані.  Але зважаючи на те,  що справді  треба  приймати  відповідне  рішення, гадаю,  дуже  спірні  питання  слід  сьогодні розглянути,  а решту відправити на третє читання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  Через   два   дні закінчується  термін подання звітів підприємств за третій квартал. Якщо ми не змінимо за ці дні деякі  правила,  з  підприємств  буде несправедливо стягнено надмірний податок.

     Ті п'ять  пунктів,  про які казали Голубченко і Азаров,  я ще раз наголошую,  лише збільшують податковий прес на підприємства  в розмірі   близько  2  мільярдів  гривень.  Тому  приймати  їх  без прийняття інших положень,  Олександре Олександровичу, це накладати додатковий прес на нашу економіку.

     Я, Олександре  Олександровичу,  не  бачу  іншого  виходу,  як спокійно йти за текстом, а ті питання, щодо яких не буде досягнено згоди,  віднести або на третє читання,  або краще взагалі на інший розгляд поправок до закону десь у кінці року.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Плющ.

     ПЛЮЩ І.С.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Борзнянський  виборчий  округ,  Чернігівська  область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! В принципі пропозиція, яку подав головуючий,  відображена в Регламенті.  Але ми витратили 20  хвилин  на  її  обговорення.  І  те,  що Терьохін каже,  також відображено в Регламенті. Тому просто треба працювати. Статті, які не  знаходять  згоди,  переносяться  на третє читання.  А механізм погодження відпрацьований:  чи  створюється  група,  чи  доручення дається профільним комітетам.  Треба діяти згідно з Регламентом, і все.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС В.О.  Шановний Олександре Олександровичу!  Я підтримую Плюща. Справді, давайте працювати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. І я те саме казав.

     Депутат Степенко.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий  округ,  Полтавська область).  Олександре Олександровичу, мене просто лякає те, що кажуть: давайте зупинимо, давайте введемо щось  нове...  Ви  ж  розумієте,  що це геноцид проти бухгалтерів. Iдеться про дуже складні моменти.

     Тому давайте оці чотири чи п'ять позицій, якщо вони поліпшать роботу  підприємств,  приймемо.  І обов'язково зазначимо,  з якого числа це вводиться в дію, щоб не було того безладу, який є.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ,  Одеська область). Дякую. Олександре Олександровичу, в мене до  вас одне прохання.  Коли ми розглядаємо такі серйозні закони і доповідають,  скажімо,  Микола  Янович  Азаров  чи,  як  сьогодні, шановний Немировський,  то я і, мабуть, усі депутати хочемо знати: у момент, коли вони доповідають, вони є депутатами чи начальниками податкової інспекції тощо. Ви, будь ласка, нам нагадуйте, що в цей момент людина виконує такі-то функції.  Тому що інакше  розрізнити мені, наприклад, важко. Думаю, моїм колегам також.

     Тепер по суті. Друге і третє читання - це дві великі різниці. Ми сьогодні вже добили економіку і добиваємо цим законом. Зараз ми можемо її трохи врятувати, дати перепочинок.

     Тому в  мене  пропозиція:  не  відходити від Регламенту - 206 голосів не замінюють 226. Або давайте вносити зміну до Регламенту! Давайте  розглядати  спокійно,  нормально - цього від нас чекають. Підприємства стоять,  нас проклинають!  Хіба це  добре?!  Хіба  це добре,  що  про  нас  учора в зверненні говорили,  що ми такі-сякі недолугі?!  То давайте ж будемо відрізняти:  говорить урядовець чи говорить народний депутат!

     Дякую.

     ГОЛОВА. У    обов'язки    головуючого   не   входить   давати характеристику кожному, хто бере участь в обговоренні. Не входить!

     Голубченко. Будь ласка.  От як його оголошувати - він  перший віце-прем'єр чи депутат?!

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Персонально для Кармазіна: я зараз говорю як перший віцепрем'єр.

     Шановні народні депутати!  Хочу до вас звернутися  з  тією  ж пропозицією,  яку  висловив  Кожушко.  Ми  все  одно  сьогодні  не встигнемо цього зробити. Далі - тиждень роботи в округах. I тільки після того як ви повернетеся, ми сядемо і будемо працювати.

     У мене  є  таке  прохання.  Давайте  перші  особи  -  міністр фінансів,  міністр економіки,  з податкової адміністрації  (тільки перші особи! Кого вони з собою приведуть для того, щоб пояснювати, це їхня справа,  але тільки вони!) і комітет сьогодні сядемо самі, я там буду,  не вийду до тих пір,  поки не домовимося...  I те, що вже залишиться, про що ми не домовимось, внесемо сюди. Я думаю, що буде набагато менше...

     ГОЛОВА. Дякую.

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. От, дійсно, я з Терьохіним згоден...

     ГОЛОВА. Анатолію  Костянтиновичу,  дякую,  досить!  Зрозуміла пропозиція. Тільки виникає запитання, чому ж ви наполягаєте, уряд: ні,  розглядайте  сьогодні!  Немає  часу!  У зверненні до громадян звучить те саме - що ми блокуємо, в чергу ставимо.

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Олександре Олександровичу...

     ГОЛОВА. Перестаньте! Не треба! Вибачте мені...

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Ну, і на мене теж тиснути не треба!

     ГОЛОВА. Та я не тисну! Справа в тому, що ви вчора збиралися й вирішували  ці  питання.  I  сьогодні  доповіли  про те,  що треба розглядати сьогодні!

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Ми ж домовились розглядати малий  пакет!  Ми сиділи разом із комітетом...

     ГОЛОВА. Я прошу вас, не вмикайте мікрофон.

     Я з   самого   початку   вранці  запропонував  вам  працювати наступного тижня в  пленарному  режимі,  щоб  не  виникало  отаких ситуацій.  Якщо ми не вирішимо цього питання зараз, то це означає, що до внесення проекту бюджету ми не будемо мати даного закону.  I ви  це добре знаєте.  Ми затвердили графік:  3 листопада вноситься проект бюджету.  В розрахунках до проекту бюджету повинні бути  ці дані.

     Дякую. Все зрозуміло.

     Пункт 1.13. Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     ГОЛОВА. Голосується пункт 1.13.

     "За" - 234.

     Пункт 1.17. Він погоджений і не викликає заперечень?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пункт 1.17.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     "За" - 259.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Из дополнительной таблицы, которая роздана, подпункт   1.18.2.  Он  тоже  согласован  полностью  с  вашими  же работниками, которые работали вместе с нами.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 248. Прийнято.

     Пункт 1.20. Погоджений пункт?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Согласован.  Я представляю пункты, которые полностью согласованы. Вопросов нет. Ваше право задавать вопросы.

     ГОЛОВА. Голосуємо.  Причому в усіх складових, я окремі абзаци не ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 240.

     Підпункт 1.28.2.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Согласован.  Мы   голосуем   те   позиции, относительно  которых  нет  сомнений.  Они полностью согласованы в комитете и со всеми структурами (Шум у залi).

     ГОЛОВА. В  тому-то  й  справа,  що   всі   разом   не   можна проголосувати, бо є спірні питання. Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  В  подпункте  1.28.2  меняется только одно слово: вместо "біржовому" - "фондовому". Это согласовано.

     ГОЛОВА. Голосуємо. Будь ласка, стежте за текстом.

     "За" - 240. Прийнято.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Пункт 1.29 тоже полностью согласован.

     ГОЛОВА. Немає заперечень. Ставлю на голосування пункт 1.29.

     "За" - 251. Прийнято.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Пункт 1.31  тоже  полностью  согласован  в комитете,  и  теперь  он  толкуется,  как  и  в Законе о налоге на добавленную стоимость.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     "За" - 251.

     ГОЛОВА. Пункт 1.32.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  В комитете  согласован.  Дано  определение хозяйственной деятельности, чтобы не было двузначного толкования.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 245.

     Підпункт 2.1.3.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  По этому подпункту есть разные мнения, они возникали и в комитете. Поэтому как зал определится...

     ГОЛОВА. Комітет пропонує текст,  викладений у правій колонці. Податкова адміністрація,  зокрема,  підтримує цей текст.  Я ставлю його на голосування (Шум у залі).

     Одну хвилину, зніміть з голосування. Ви не кричіть з місця, а підніміть руку, якщо у вас є зауваження.

     Коментар Володимира Лукича. Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Комитет  старался  сделать  таким образом, чтобы филиалы,  отделения и отдельные подразделения платили налоги по  местонахождению,  но через консолидированный баланс.  Головное предприятие  делает  баланс  деятельности,  потом  пропорционально амортизации  и затратам распределяет прибыль по филиалам,  которые платят налог.

     Но есть сомнения в  том,  насколько  эта  система  проверена, насколько  достоверно  будут отчитываться филиалы в своей головной конторе и какой механизм проверки этих данных на  местах.  Поэтому как зал определится, так и будет.

     ГОЛОВА. Є пропозиція цей підпункт перенести на третє читання. А ви поки погодьте свої аргументи.

     Слово має Василь Васильович Регурецький.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні   народні  депутати!  Це  дуже  важлива  норма  і  Кабінет Міністрів просить її розглянути все-таки сьогодні,  тому що  через два дні буде подаватися декларація,  зараховуватимуться податки до місцевих бюджетів.

     Мова йде про зарахування до бюджетів  територіальних  громад, на  території яких знаходяться філії,  сплачених податків.  Але на сьогодні ситуація склалася так,  що деякі філії не ведуть  ніякого обліку,  бо в них не ведеться ніяка господарська діяльність.  Вони виконують тільки функції за дорученням головного підприємства.

     Зверніть увагу,  ми розподілили цей підпункт на дві  частини. Якщо   філії   ведуть  самостійний  облік,  вони  платять  податки безпосередньо самі.  Ті філії,  які обліку не ведуть і  не  можуть вести,  мають  сплатити  податки  за  своїм місцезнаходженням.  Ми виробили для цього норму,  яка передбачає, що головне підприємство нараховує  податок по консолідованому балансу,  але зараховуватися ці податки будуть за місцезнаходженням філій.  Критерій  розподілу цього  доходу  ми встановили - витрати на утримання,  інші витрати цих філій плюс сума амортизаційних відрахувань.

     Особливо це важливо для таких галузей народного господарства, як  зв'язок,  залізничний транспорт,  видобувна галузь.  Специфіка роботи філій у цих галузях полягає якраз у тому, що вони не ведуть і не можуть вести обліку,  але здійснюють діяльність.  Податок має бути сплачений за їхнім  місцезнаходженням.  Це  врегульовано.  Ця норма погоджена з сімома галузями, де є філії такого типу.

     Я запевняю  вас,  що  норма  відпрацьована дуже чітко і немає підстав  сумніватися,  що  уряд  тут  прийняв  якесь   неправильне рішення.

     ГОЛОВА. Комітет  підтримує  цю  пропозицію.  Я  ставлю  її на голосування. Будь ласка.

     "За" - 186.

     Підпункт 2.1.3 пропускаємо.

     Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Следующий пункт 2.5. Комитет  предлагает его исключить,  но он связан с подпунктом 2.1.3,  поэтому их надо рассматривать вместе.  Я предлагаю перейти сразу к пункту 2.6, в новой редакции это пункт 2.5.

     ГОЛОВА. Володимире  Лукичу,  я  читаю  пункт  2.5:  "Постійне представництво  нерезидента   до   початку   своєї   господарської діяльності стає на облік у податковому органі за місцезнаходженням у порядку,  встановленому центральним податковим органом. Постійне представництво,   яке  розпочало  свою  громадську  діяльність  до реєстрації у податковому органі,  вважається таким,  що ухиляється від  оподаткування,  а  одержані  ним  прибутки - як приховані від оподаткування." Юридично цілком точна  процедура.  Чому  ж  її  не голосувати?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.А. Александр Александрович, дело не в этом. Вы чуть выше посмотрите...

     ГОЛОВА. Та я розумію і тому кажу,  щоб пункт 2.5  і  підпункт 2.1.3 проголосувати разом. Ставлю на голосування.

     "За" - 190.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, пункт 2.5 в правой колонке соответствует пункту 2.6 в  левой  колонке,  и  он  должен отдельно голосоваться, он согласован и никакого отношения не имеет к подпункту 2.1.3.  А имеется в виду пункт 2.5 в левой колонке, на его  месте  в правой колонке нет текста,  потому что комитет решил этот пункт исключить,  и  с  подпунктом  2.1.3  этот  пункт  четко увязан.

     Поэтому я  предлагаю  голосование  по пункту 2.5 действующего закона отложить до урегулирования норм в подпункте 2.1.3,  а пункт 2.6 в новой редакции проголосовать. Эта позиция согласована.

     ГОЛОВА. Добре.  Голосується  пункт  2.5  у правій колонці без підпункту 2.1.3, який викликає суперечку.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 240. Прийнято.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Подпункт   4.1.1.   Из   этого   подпункта исключены  слова:  "а  також  доходи від реалізації цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій  з їх  кінцевого погашення (ліквідації)".  И подпункт 4.1.2.  Из него исключены слова "торгівлі валютними цінностями,  цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.  Эти нормы отражены в статье 7.

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування підпункти 4.1.1 і 4.1.2? І  підпункт  4.1.3?  Ставлю на голосування ці три підпункти.  Будь ласка.

     "За" - 194.

     Є якісь зауваження? Хто не згоден із цим?

     Депутат Анісімов. Прошу.

     АНІСІМОВ Л.О.  Статья 4 регулирует,  какие суммы мы относим к валовым  доходам.  Я  предлагаю,  и мое предложение зафиксировано, седьмой абзац подпункта 4.1.6 изложить в редакции:  "Положительную разницу сумм штрафов (неустоек,  пени), полученных и уплаченных по решению   сторон   договора   или   по   решению   соответствующих государственных органов, суда, арбитража или третейского суда".

     Что это   значит?   Есть   дебиторская  и  есть  кредиторская задолженности  между  субьектами  хозяйственной  деятельности.   Я предлагаю,  если в данном случае есть положительная разница, тогда только относить эти суммы на валовые доходы.

     ГОЛОВА. Це наступна норма. Ми до неї ще дійдемо, і тоді ви. Я говорив тільки про підпункти 4.1.1, 4.1.2 і 4.1.3.

     АНІСІМОВ Л.О. Вы сказали - 4.1.6.

     ГОЛОВА. Ні, я 4.1.6 не говорив.

     До названих трьох підпунктів немає зауважень. Я ще раз ставлю їх на голосування. Будь ласка.

     "За" - 195.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я прошу прощения, Александр Александрович. В  принципе  эти  подпункты ничего не меняют.  Закон так или иначе определяет ситуацию. Я считаю, что можно дальше идти.

     ГОЛОВА. Якщо щось не варте уваги,  то його не  треба  писати. Якщо написано і зміни внесені, то треба проголосувати або так, або так. Інакше абсурдною буде всяка робота.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Если не голосуется,  надо идти  дальше.  Я поэтому говорю.

     ГОЛОВА. Тобто перейти до підпункту 4.1.6.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да.

     ГОЛОВА. Підпункт 4.1.6.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Суть   данной   нормы.    Когда    дается безвозвратная  финансовая помощь,  кто должен облагаться налогом - тот,  кто  дает  эту  помощь,  или  тот,  кто  ее   получает?   По действующему закону налогом облагается тот, кто дает безвозвратную финансовую помощь.  Предлагается,  чтобы платил тот,  кто получает эту помощь.

     ГОЛОВА. Я  пропоную  проголосувати  даний  підпункт,  а  тоді окремо розглянути доповнення депутата Анісімова.

     Ставлю на голосування підпункт 4.1.6 в редакції, яку пропонує комітет. Будь ласка.

     "За" - 196.

     Які є ще думки? Депутат Носов.

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Може, я щось  не  зрозумів?  Допомогу можуть дати,  скажімо,  громадському об'єднанню у вигляді автомобіля.  Потім з нього вимагають податок, а воно заплатити не може.  Це такий варіант чи не такий?  То як же тоді благодійницькі організації, оці злидні, платитимуть податки?!

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Минутку! Здесь вы немножко ошибаетесь. Эти нормы относительно неприбыльных организаций выписаны отдельно, для них установлены свои правила. А это имеются в виду взаимоотношения просто   между   предприятиями,   будем  говорить  так.  В  законе исчерпывающе расписано, кто что может получать и кто платит налог. Здесь - общие принципы взаимоотношений между предприятиями.

     ГОЛОВА. Регурецький має слово. Тільки коротше, будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Шановні   народні   депутати,  я  хочу  на заперечення народного депутата відповісти.  Зараз  зазначено:  "за винятком  випадків,  коли  така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари  (роботи,  послуги)  отримуються  неприбутковими організаціями  у  порядку,  визначеному  пунктом  7.11".  Тобто за винятком благодійних організацій.  У запропонованому тексті  якраз це виписано.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   По   существу,  я  понимаю  так,  коллеги сомневаются в том,  сможет ли заплатить налог  тот,  кто  получает безвозвратную  финансовую  помощь.  Я  считаю,  надо  поставить на голосование. Посмотрим, какое будет решение: если нужно доработать

- доработаем.

     ГОЛОВА. Шановні депутати! У середній колонці є обгрунтування, чому так  зроблено.  Змінено  два  слова  -  і  суттєво  змінилася ситуація.  Комітет обгрунтував,  розглядаючи це питання, і вносить таку редакцію.  А тепер виходить так,  що хтось просто зіткнувся з нормою   і  тепер  хоче  всі  нюанси,  які  в  житті  трапляються, перевірити.  Цьому кінця не буде! Вирішувати ці питання потрібно в комітеті.  Я  просив  би цю обгрунтовану пропозицію проголосувати. Можна ставити на голосування? (Шум у залі).

     Депутат Мірошниченко. Будь ласка.

     МІРОШНИЧЕНКО Л.М.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Маріупольський-Іллічівський виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо. Этот вопрос очень характерный в том плане, что в нынешних сложных экономических условиях  город,  именно  местные  комитеты, обращается к предприятиям,  которые имеют хоть какую-то прибыль, с просьбами  помочь  построить  трамвайный   путь,   отремонтировать больницу,  и  эта  помощь  будет облагаться налогом.  Ну разве это правильно? Кто тут должен облагаться налогом? Предприятие, которое за счет своей прибыли...

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка. Це його пропозиція.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! У таких випадках, як сказав депутат Мірошниченко, допомога не оподатковується. Справа в тому,   що  коли  надається  будь-яка  матеріальна  або  фінансова допомога школам,  лікарням,  тобто неприбутковим організаціям, які виписані тут, взагалі не застосовується оподаткування. Тут мається на увазі інше.  Нині дуже  розповсюджені  фінансові  операції,  за допомогою  яких  уникають  оподаткування.  Один  платник  податку, особливо  суб'єкт  фінансового  ринку,  другому  надає  так  звану безповоротну  допомогу,  яка  потім повертається назад - це спосіб ухилення  від  сплати  податків.  Але  дана  норма  не  торкається неприбуткових або бюджетних організацій,  вони в таких випадках не оподатковуються взагалі.

     ГОЛОВА. Депутат Мірошниченко задоволений. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановний доповідачу! Те, що каже Терьохін стосовно господарюючих суб'єктів,

-   це  так.  Але  Терьохін  ще  каже,  що  на  сьогодні  бюджетні організації,    зокрема    установи    освіти,    культури,     не оподатковуються, оскільки вони не отримують прибутку. Це зовсім не відповідає дійсності.  У нас сьогодні в Україні  порушено  десятки кримінальних   справ.   Ректорам   вузів,  директорам  технікумів, директорам шкіл шиють кримінал,  бо їм за 1995-1996 навчальний рік за нашим законом нараховують податки, і через це навчальні заклади поставлені на коліна.

     Я трошки забігаю наперед,  моя  поправка  буде  до  підпункту 7.11.8,  але я хотів сказати,  що бюджетні організації на сьогодні податок на прибуток платять усі до однієї.

     ТЕРЬОХІН С.А. За цим законом - ні.

     НІКОЛАЄНКО С.М. Платять.

     ТЕРЬОХІН С.А. За старим - так, а за цим - ні.

     ГОЛОВА. Я  розумію,  але  це  не  стосується  даного  пункту. Давайте далі підемо і тоді там розглянемо.

     Голосується підпункт 4.1.6.

     "За" - 196.

     Знімати з розгляду питання?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я считаю, что можно идти дальше по пунктам, которые согласованы.

     ГОЛОВА. Cто  депутатів  не  голосують.  Проти  -  тільки   19 депутатів.  Ну,  розумію,  якби була якась аргументація...  Тут же абсолютно все зрозуміло, і треба приймати рішення.

     Депутате Цушко, будь ласка.

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область).  Уважаемые коллеги,  я приведу  пример,  как  на практике происходит разрушение предприятий и передача их в частную собственность.  В  одном  из  акционерных  обществ  (я  это   знаю конкретно)  было создано малое предприятие и ему переданы основные финансовые средства. Коллектив акционерного общества обанкротился, а  пять  человек обогатились и получили имущество в собственность. Данный пункт и направлен как раз против этого явления.

     Предложение к   пункту   7.11   надо   учесть.   Это    будет способствовать прекращению спекуляций.

     Благодарю.

     ГОЛОВА. Ще раз проводиться голосування... Йде голосування.

     "За" - 240. Прийнято.

     Говорить депутат Анісімов.

     АНІСІМОВ Л.О.   Я   просил  бы  внимательно  выслушать  меня. Подпункт 4.1.6, который мы проголосовали, состоит из семи абзацев. Все  нормы,  которые  записаны  здесь,  как  раз  касаются валовых доходов.

     Седьмой абзац звучит так:  "сум штрафів та/або  неустойки  чи пені,  одержаних  за  рішенням  сторін  договору..."  Я  предлагаю установить,  что должна быть  положительная  разница.  К  примеру, предприятие  получило  штрафные санкции за определенный промежуток времени,  и в то же время есть штрафы,  которые оно уплатило.  Так вот, суммы штрафов, полученные предприятием, ему включат в доход и с  общего  дохода  взыщут  налог.  Я  предлагаю  учитывать  только положительную   разницу:  между  суммой  полученных  и  уплаченных штрафных  санкций.  Если   разница   положительная,   ее   следует приплюсовать  к  доходам  и  с  общей суммы взыскать налог.  Иначе получается, что налог платится дважды.

     ГОЛОВА. Депутат Немировський.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Согласно закону полученные суммы  штрафных санкций в доходы включаются,  а уплаченные штрафы, пени, неустойки не исключаются из сумм доходов.  Считается,  что  это  -  издержки бесхозяйственности,  которые  должны  возмещаться за счет прибыли, имеющейся в распоряжении предприятия.

     Я понимаю логику данного  вашего  предложения,  но  в  данной ситуации  она  очень  спорная.  Я  вас  абсолютно понимаю,  иногда штрафные санкции возникают не от  бесхозяйственности...  В  данной ситуации должны определиться депутаты, Александр Александрович.

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію депутата Анісімова. Це поправка 31.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да, поправка 31.

     "За" - 182.

     ГОЛОВА. Наступний пункт.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Пункт  4.2  "Не  включаються   до   складу валового доходу".  Посмотрите, пожалуйста, дополнительную таблицу. Здесь на странице 2 предлагается измененная  редакция  этой  нормы закона.  В  чем дело?  В законе записано,  что те налоги,  которые удерживаются  из  заработной   платы,   не   являются   издержками производства.   Имелось  в  виду,  что  на  издержки  производства относится сама заработная плата. Некоторыми лицами это было понято так,  что  из  заработной  платы  надо вычесть все налоги и только разницу относить на издержки производства.  Чтобы этой путаницы не было,  мы  предлагаем  подпункт 4.2.1 закончить словами "на додану вартість",  а словосочетание  "а  також  суми  податків  з  доходу фізичних  осіб..."  и  далее  -  исключить.  Это  поможет избежать путаницы в толковании  закона,  бумажной  волокиты  и  последствий некомпетентности  некоторых  налоговых инспекторов в этом вопросе. Другими словами, все стает на свои места: зарплата засчитывается в издержки производства, а налоги, которые удерживаются из зарплаты, будут двигаться по бюджетным каналам.

     Прошу поддержать уточненную редакцию подпункта 4.2.1.

     ГОЛОВА. Так,  може, проголосуємо всю статтю 4, оскільки інших зауважень не було? (Шум у залі).

     Будь ласка, голосується підпунт 4.2.1.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     "За" - 244.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Подпункт  4.2.3.  Вы  знаете,  что  когда готовился проект действующего ныне закона,  мы немножко спешили  и упустили   случаи,   когда   доход  получен  в  претензионном  (не обязательно  судебном)  порядке.   Поэтому   предлагаем   добавить выделенные  шрифтом  слова.  Прошу  поддержать  редакцию подпункта 4.2.3.

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это даст возможность регулировать отношения предприятий...

     ГОЛОВА. Депутат Найда.

     НАЙДА Г.І.  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Владимир Лукич! Есть суммы,  которые предприятие не может получить годами, так как они   оспариваются   в   арбитражном   суде.  Круг  неплатежей  не размыкается.  Должники годами не платят.  Предприятие обратилось в арбитражный суд, а мы эти неполученные суммы засчитываем в доходы, в базу налогообложения, тем самым искусственно завышая прибыль. Вы пытаетесь решить проблему лишь частично, предлагая включать суммы, которые получены предприятием.  А как  быть  с  теми,  которые  не получены,  потому  что  арбитражные суды не успевают рассматривать такие дела?  Предприятия не успевают подавать иски  в  арбитражные суды,  а те не успевают их рассматривать. Как быть с этими суммами дохода?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу внимательно прочитать название пункта 4.2:  "Не  включають  до складу валового доходу".  В данном случае предлагается установить, что суммы, полученные по решению суда или арбитражного суда,  не включаются в состав валового дохода, потому что это...

     Закон не может ответить на вопрос,  как  быть,  если  решение суда   есть,   но  суммы  не  возмещены.  Налоговые  обязательства возникают тогда,  когда эти  деньги  поступят  на  расчетный  счет предприятия   (если   эти  суммы  подлежат  налогообложению).  Эти взаимоотношения в законе регулируются.

     Прошу вас не переводить данный вопрос в другую  плоскость,  а поддержать наше предложение.

     ГОЛОВА. Запропонована  редакція  підпункту 4.2.3 ставиться на голосування.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать. Эта норма как раз поможет защитить интересы предприятий, избежать путаницы...

     "За" - 235.

     ГОЛОВА. Прийнято. Далі.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 4.2.4 согласован полностью по всем позициям. Прошу поддержать предложенную редакцию.

     ГОЛОВА. Ставлю цю пропозицію на голосування.

     "За" - 230. Прийнято.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Пункт 4.3 корректирует все нормы,  которые мы приняли. Ставит все на свои места. Прошу поддержать.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пункт 4.3.

     "За" - 251.

     Одну хвилинку,  в мене запитання:  чому ж ми все-таки відразу не  проголосували  статтю 4?..  Мені сказали,  що її голосувати не можна.

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.   Шановні   Володимире   Лукичу   і   Олександре Олександровичу!  Я  пропонувала доповнити статтю 4 пунктом 4.4 (це поправка   32).   Сьогодні   є   колективні   сільськогосподарські підприємства,    акціонерні   товариства   (усього   їх   чотири), підпорядковані органам соціального захисту населення (в  Житомирі, Луганську, у Львівській області і в Рівному). Це підприємства, які виробляють  сільськогосподарську  продукцію,  самі   переробляють. Підприємства ці,  на яких працюють душевно хворі люди,  і сьогодні платять  податки.  Забезпечення  ж  даних  підприємств   медичними препаратами,  постільною  білизною та всім іншим здійснюється лише на  15  відсотків.  Я  пропоную  пов'язані  з  цим   витрати   цих підприємств  виключити  з  суми  доходів,  щоб ці кошти можна було використати на відтворення,  на  потреби  цих  підприємств.  Прошу прийняти мою поправку 32.

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу...

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Вы,  наверное,  помните,  что определенные льготы этим предприятиям (в отношении продуктов детского  питания) мы уже предусмотрели в Законе о налогообложении. Одну минуточку...

     Данным законом   предусматривается  не  облагать  налогами  4 процента прибыли этих предприятий,  вы знаете об этом.  Сейчас  вы ставите   вопрос   немного  шире.  Считаю,  что  ваше  предложение заслуживает внимания,  но требует очень внимательного  изучения  и углубленного анализа.

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?  Ставлю на голосування пропозицію депутата Семенюк. Будь ласка.

     "За" - 194.

     Шановні депутати!  Враховуючи,  що це  практично  не  вимагає бюджетних  коштів  (мова йде про чотири нещасних господарства,  що абсолютно не впливає на загальну ситуацію),  прошу вас  підтримати цю пропозицію...

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Это   касается  только  части  консервных заводов, так вы считаете?

     ГОЛОВА. Йдеться  про  чотири  підприємства  в   Україні,   де працюють хворі люди! Випишіть юридично правильно...

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я требую, чтобы этот вопрос был более...

     ГОЛОВА. А  куди  ви  дивилися  раніше?  Чому  ви  відразу  не записали?

     Слово Василю  Васильовичу  Регурецькому.   Послухайте,   будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Шановні   народні  депутати!  Я  хотів  би звернути увагу,  що йдеться не про заперечення цієї пропозиції  по суті,  а про розділ закону, до якого ця пропозиція вноситься. Мова ж іде про визначення  дохідної  частини.  А  стаття  5  стосується витратної частини.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это не статья 5, это статья 4.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Стаття 4, так.

     ГОЛОВА. Валентино Петрівно, послухайте!..

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Пропонується  не включати в доходи!  А ви ж розумієте,  що оподатковується прибуток!  Пропозиція - виключити з доходів... Це якраз зовсім недоречна пропозиція до цієї статті. Її можна внести до іншої статті, якщо вже є така потреба...

     ГОЛОВА. Дякую.  Замітьте це собі,  ми ще повернемося до  цієї поправки. Пункт 4.3.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Нет,  статья  4  проголосована,  Александр Александрович.  Рассматриваем подпункты 5.2.2 и 5.2.3. В первом из них   добавляется   одно  слово  "попереднього",  а  во  втором  - словосочетание "попереднього звітного періоду".  Это делает данные нормы более четкими, однозначными.

     Прошу поддержать  предлагаемую  редакцию  подпунктов  5.2.2 и 5.2.3.

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Підпункти 5.2.2 і 5.2.3 ставляться на голосування. Будь ласка.

     "За"-238. Прийнято.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 5.2.8 уточнен, в нем дается четкое определение,  как  следует  подходить  предприятию  к  определению безнадежной задолженности.  Прошу поддержать предложенную редакцию подпункта.

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Ставлю  на  голосування  підпункт 5.2.8. Голосуємо. Будь ласка.

     "За"-238. Прийнято.

     Слово надається депутатові Найді.

     НАЙДА Г.І.    Фракция    коммунистов.   Уважаемый   Александр Александрович,  уважаемые депутаты!  Смотрите,  что мы предлагаем: "суми  безнадійної заборгованості" не включаються.  "Безнадійна" - это неоплаченная задолженность.  Мы должны были в принципе  решить основной  вопрос.  Ведь деньги,  поступившие на счет,  облагаються налогом.  Мы их уже раз обложили налогом,  потом признали, что они "безнадійні",  и  списываем.  Зачем  их  потом списывать?  Они уже обложены  налогом!  Инструкция,  написанная   Азаровым,   требует: произвел продукцию,  реализовал ее - плати налог! Поступили деньги или не поступили - плати налог!  Что мы сейчас списываем, Владимир Лукич?!  Что  мы  списываем?  Налог  уже заплачен,  это отражено в отчетности  (если  она  есть.  На   государственных   предприятиях есть)...

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Очень правильное замечание, но оно немножко не  по  теме.  Но  давайте  мы   в   зале   не   будем   проводить консультации... Давайте мы отдельно с этим вопросом разберемся.

     ГОЛОВА. Депутате  Терьохін,  підійдіть  до Георгія Івановича, оскільки його зауваження зараз виходить за межі цього підпункту.

     Працюємо далі.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Підпункт 5.3.2.

     ГОЛОВА. Підпункти 5.3.2 і 5.3.3 не викликають заперечень.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да, их редакция согласована.

     ГОЛОВА. Зараз!  Проголосуємо, а тоді розглянемо поправки. Йде голосування.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     "За"-211.

     ГОЛОВА. Це  інший  підпункт,  я  вам  зараз надам слово,  я ж сказав!..

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Александр   Александрович,   давайте   мы проголосуем эти подпункты по отдельности.

     ГОЛОВА. Ну, навіщо "по отдельности", який сенс у тому? Ще раз проводиться голосування. Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Прошу поддержать редакцию подпунктов 5.3.2 и 5.3.3.

     "За"-255.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 5.3.6.

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, тут є поправка 47 депутата Пшеничної. Чому ви відхилили її? Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Сейчас я разберусь.

     ГОЛОВА. Її частково враховано в підпункті 5.4.7, так записано. А депутат Пшенична каже, що не враховано...

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это относится к другому разделу закона.

     ГОЛОВА. Поправка 47?..

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Эта  поправка касается статьи 5,  подпункт 5.2.11.

     ГОЛОВА. Слово - депутату Пшеничній.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Минутку!  Сейчас я вам скажу.  Есть первый абзац  этой  поправки:  "витрати  на  придбання  ліцензій  і інших спецрішень по вилову риби і морепродуктів в зонах  інших  держав". Это учтено в подпункте 5.4.7. Мы до статьи 5 дойдем.

     ГОЛОВА. Можна так?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Ну, мы до нее подойдем.

     Следующий абзац:   "витрати   на   виплату   добових  морякам закордонного плавання..." На заседании согласительной группы мы не пришли к общему мнению.

     Лично я   настаивал,   чтобы   эта   норма   была  внесена  в законопроект,  но большинством голосов было принято  решение,  что порядок   оплаты   суточных   морякам   устанавливается  Кабинетом Министров (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Володимире Лукичу,  будь ласка,  я вас прошу... Ми ще не  заслухали автора поправки,  а ви вже обгрунтували,  чому ви її відхилили.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Еще не обосновал... Я просто рассказал, что происходило на заседании...

     ПШЕНИЧНА О.М.  Шановні колеги депутати!  Всі ви розумієте, що риболовецька галузь - це особлива галузь. Прошу вас підтримати мою пропозицію щодо включення до валових витрат суми витрат на виплату добових  морякам,  а  також  витрати  на  безкоштовне   колективне харчування   екіпажам   суден,   які  здійснюють  науково-пошукову діяльність,  рибний промисел,  бо це ж є їх основна діяльність. Ця галузь має свої особливості. Прошу підтримати мої пропозиції.

     ГОЛОВА. Ще  раз  кажу:  це передбачається в іншому підпункті! Колега ж вам це щойно пояснив!..

     ПШЕНИЧНА О.М.  Ні,  Олександре Олександровичу.  Вибачте,  але враховано  лише  перший  абзац,  а  інші  два (я зараз зачитала їх зміст) не враховані.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. А інші два не враховані.

     ГОЛОВА. Треба враховувати?  Володимир Лукич каже,  що  треба. Давайте ми зараз проголосуємо їх за змістом, а потім перенесемо їх до статті, що стосується відряджень. Так чи ні?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Согласен.

     ГОЛОВА. Слово має Василь Васильович Регурецький.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! Ці дві пропозиції щодо витрат на виплату добових і на оплату харчування, враховані в іншому законі. Законом про оплату праці передбачені додаткові види заробітної плати замість добових. Це стосується не лише моряків, а й геологів,  механізаторів,  які відряджаються на збирання врожаю. Замість  добових  виплачується додаткова заробітна плата в розмірі 50 відсотків від розміру командировочних  виплат.  Тому  це  зайва стаття.

     ГОЛОВА. Але  якщо ми запишем так,  як запропоновано,  це ж не суперечитиме діючому закону!..

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Александр Александрович,  вопрос в другом. Если поступить так, как говорит Василий Васильевич, то эти выплаты будут входить в сумму заработка моряка.  Но ведь фактически это  - командировочные,  это  не  зарплата.  Поэтому  этот  вопрос должен регулироваться статьей, где речь идет о командировочных расходах.

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!   Володимире   Лукичу    і    Василю Васильовичу!   Це   ви   потім  сядете  вдвох  і  розберетеся,  що відноситься до витрат на відрядження,  а що  ні!  Тут  я  пропоную підтримати  депутата Пшеничну,  але щоб тільки записати цю норму в тому  розділі,  що  стосується  відряджень.  Зараз  же  їх   треба проголосувати за змістом.

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

     "За" - 215.

     Ще раз проводиться голосування.

     "За" - 231.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Підпункт 5.3.2.

     ГОЛОВА. Підпункт 5.3.6. Ми попередні вже проголосували.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да, прошу прощения. Подпункт 5.3.6. В связи с тем, что в законодательстве нет...

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Депутати вивчали уважно цей документ. Зауважень до цього підпункту немає?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Замечаний  нет.  Есть  просьба  поддержать предложенную редакцию.

     ГОЛОВА. Підпункт 5.3.7 теж погоджено.

     До якої статті? Поправка 51? Будь ласка, депутате Анісімов.

     АНІСІМОВ Л.О.  Я уже выступал с обоснованием.  Я вносил то же предложение для расчета суммы валовых доходов,  а сейчас предлагаю принять эту норму при исчислении расходов.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Какая поправка, скажите?

     АНІСІМОВ Л.О. Поправка 51. Она отклонена. Предлагаю учитывать только положительную разницу. Есть у вас?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Есть. Я уже говорил, что это разные стороны одного  процесса.  Мы  это  не  приняли.  Сейчас  депутаты  должны определиться.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Анісімова.

     "За" - 215.

     Можна ставити  це  на  голосування?  Комітет  не підтримує цю пропозицію,  але депутат Анісімов наполягає на голосуванні. Ще раз ставлю її на голосування.

     "За" - 215.

     Підпункти 5.3.6  і 5.3.7 не викликають заперечень.  Ставлю їх на голосування. Прошу підтримати.

     "За" - 250.

     Підпункти 5.4.2,  5.4.3,  5.4.4,  5.4.7 і 5.4.8  погоджені  і урядом, і комітетом, і податковою адміністрацією.

     Можна ставити їх на голосування?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Можно   ставить   на  голосование.  Прошу поддержать редакцию комитета.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування названі підпункти.

     "За" - 255.

     Підпункт 5.4.10.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.    Здесь    есть    уточнение,    Александр Александрович.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые  коллеги.  Во  втором приложении предложена наша редакция  абзацев  третьего  и  четвертого  пункта 5.4.10, которая исключает возможность неоднозначного толкования... Она  долго  отрабатывалась  в  согласительной  комиссии,  потом  в комитете,  где и была окончательно принята.  Считаю,  что подпункт 5.4.10 с дополнениями, которые приведены в дополнительной таблице, надо проголосовать. Прошу поддержать это предложение.

     ГОЛОВА. Пропозиція  депутата Немировського зрозуміла?  Ставлю її на голосування.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать предложение комитета.

     ГОЛОВА. Голосується підпункт 5.4.10 з уточненням,  яке зробив депутат Немировський. Це, зокрема, стосується легкових автомобілів тощо. Так?

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Да,  да!  У нас сейчас  не  понятно,  куда относить эти затраты.  Мы все уточнили,  учли предложение Кабинета Министров.  Теперь  все  отработано.  Прошу  поддержать   редакцию данного подпункта.

     "За" - 236.

     Подпункт 5.5.2   не   вызывает   никаких   возражений.  Прошу поддержать редакцию и этого подпункта.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт 5.5.2. Будь ласка.

     "За" - 239. Прийнято.

     Поправка 74 депутата Анісімова. Будь ласка.

     АНІСІМОВ Л.О.  Уважаемые народные депутаты, прошу вас принять эту норму.  Предлагаю записать,  что к валовым издержкам относятся расходы на приобретение,  строительство, модернизацию, капитальные ремонты  основных  фондов,   хозрасчетных   подразделений   и   на содержание   социальной  сферы.  Об  этом  сегодня  уже  говорили. Социальная сфера - это детские дошкольные  учреждения,  пионерские лагеря,  дворцы культуры,  профилактории и другие обьекты. Все они сегодня содержатся за счет прибыли.  Я хотел бы, чтобы эти расходы мы отнесли на издержки производства.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые коллеги,  дело в том,  что это в законе   отражено!..   Одну   секунду!..   Возьмите   расходы   на приобретение,   строительство,   реконструкцию,   модернизацию   и капитальные ремонты основных фондов. Это не издержки производства, это расходы на формирование основных фондов.

     Что касается расходов на содержание социальной сферы,  то это у нас  регламентировано  другими  статьями  закона.  У  нас  четко определено,  что  если  обьекты  социальной сферы на день введения этого закона были на балансе  предприятия,  не  были  переданы  на баланс  местным  органам  власти,  то  затраты  на  их  содержание осуществляются за счет предприятий. Этот вопрос решен.

     ГОЛОВА. Слово депутату Анісімову.

     АНІСІМОВ Л.О.  Я вполне могу согласиться с вами  относительно первой части моей поправки.  Но что касается содержания социальной сферы,  то я прошу,  чтобы мы дополнили этой нормой именно  статью 5.4.11. Маслом кашу не испортим.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Еще  раз  повторяю,  что  в  законе  четко определено, какая сфера содержится за счет издержек производства.

     АНІСІМОВ Л.О. Прошу проголосовать эту мою поправку.

     ГОЛОВА. Ще раз нагадую,  що з точки зору  юридичної  техніки, мабуть,  треба  погодитися  з  пропозицією комітету.  З суттєвої ж точки зору (якщо говорити про  те,  що  сьогодні  використовуються деякі  неточності в законодавстві для того,  щоб просто розпустити соціальну  сферу  або  відірвати  її  від  виробництва),  то  тут, очевидно,  можна  було  б  прийняти  цю  норму.  Повторення  її не завадило б.

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Анісімова.

     "За" - 221.

     Депутати просять ще раз проголосувати. Будь ласка.

     "За" - 205.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.   Подпункт   5.6.3.   Комитет    предлагает исключить эту норму закона.

     ГОЛОВА. Пропозиція про вилучення підпункту 5.6.3 ставиться на голосування. Вона не викликає заперечень.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 237. Прийнято.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Пункт 5.9.

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  зачекайте.  Будьте  уважні!  Шановні депутати,   тут  треба  попередньо  погодити  два  моменти.  Прошу проголосувати процедуру розгляду цього питання.  Далі  ми  повинні сьогодні  остаточно  прийняти  рішення.  Ставлю  на голосування цю пропозицію. Будь ласка. Прошу підтримати.

     "За" - 219.

     Ще раз ставлю цю  пропозицію  на  голосування.  Нам  заважали голосувати, я за Регламентом маю провести повторне голосування. Ще раз голосуємо. Будь ласка.

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

     ГОЛОВА. Прошу підтримати. І комітет просить!

     "За" - 232. Прийнято.

     Шановні депутати! Шановні радіослухачі!.. Прошу уваги!..

     Хто уважно слідкує за роботою сесії,  може  переконатися,  що податковий  закон  -  це  найтонший  інструмент,  який  впливає на ефективність роботи виробництва,  на обсяг надходжень  до  бюджету тощо.  Це  надзвичайно  складний  документ!  І  такі всі податкові закони!

     І тому той,  хто де б  то  не  було  (чи  в  засобах  масової інформації,  чи  по  телебаченню,  чи  по  радіо) починає докоряти Верховній Раді,  що вона,  бачте, зволікає з розглядом цих питань, він  або,  як  казав  Часник,  "не в курсі дєла",  або говорить це навмисне.  Тому я хотів би,  щоб усі зрозуміли, що наше завдання - не  просто  проголосувати,  а свідомо прийняти закон,  який матиме вплив на економіку,  на  долі  трудових  колективів,  на  зарплату конкретних  людей,  на  дохідну частину бюджету,  а значить,  і на зарплату всіх людей у державі!..  Я хотів би, щоб усі це розуміли! І  кажу  це тому,  що далі ми розглядатимемо законопроект,  так би мовити, без виходу в ефір.

     І щоб ви давали пояснення.  Особливо ті,  хто працює серйозно тут,  у сесійному залі,  а не ті,  хто відмітиться раз на місяць і потім усюди говорить, що Верховна Рада працює неефективно!..

     Перерва до 16 години.