ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и

У к р а ї н и . 24 ж о в т н я 1997 р о к у . 10 г о д и н а .

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку, гості, запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

     Прохання до депутатів вставити картки, будемо реєструватися.

     Реєструємося. Увімкніть систему, будь ласка.

     Зареєструвалися 306  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Надійшли такі депутатські запити:

     групи депутатів  (Моцпан,  Швидкий,  Білас,  Круцик)   -   до Президента     України    стосовно    ігнорування    Міністерством агропромислового   комплексу   депутатських   запитів,   висновків Генеральної  прокуратури,  рішень  Львівської облдержадміністрації щодо порушень і зловживань у Львівському агроуніверситеті.

     Прошу підтримати зміст запиту в поіменному режимі.

     "За" - 198.

     А тепер,  будь ласка,  давайте проголосуємо  про  направлення запиту адресатові. Голосуємо.

     Олександре Миколайовичу Стешенко! Я прошу, підтримайте.

     "За" - 206.

     Шановні колеги,  що,  запит незрозумілий?  Підтримайте, запит правомірний,  давайте підтримаємо  депутатів,  які  звернулися  до Президента. Будь ласка, голосуємо.

     Я ще  раз  звертаюся до депутата Стешенка:  сядьте на місце і голосуйте, будь ласка.

     "За" - 224.

     На прохання депутатів голосуємо ще один раз.

     "За" - 221.

     Кармазіна Юрія  Анатолійовича  -  до  Голови  Верховної  Ради України  про  вжиття  заходів  щодо  запобігання грубим порушенням Конституції  України  у  зв'язку   з   неконституційністю   указів Президента  України про призначення частини суддів Конституційного Суду  України  та  про  скасування  рішень  Конституційного  Суду, винесених  неправомірним  складом  суддів  на порушення Закону про Конституційний Суд України;

     Алексєєва Володимира Геннадійовича - до Голови Верховної Ради України  у  зв'язку  з  невдоволенням відповіддю Комітету з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  на звернення щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні Закону про статус  народного  депутата  України (стосовно депутата Алексєєва).

     Прошу підтримати ці запити до Голови Верховної Ради.

     "За" - 208. Рішення прийнято.

     Степенка Василя  Івановича  -  до Прем'єрміністра України про розробку Кабінетом Міністрів згідно з  постановою  Верховної  Ради України  від  5  травня  1996  року  проекту  Закону  про  порядок обкладання податком предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України;

     Сікалова Валерія   Івановича  -  до  Прем'єрміністра  України стосовно фінансового обгрунтування проекту ліквідації шахти  імені Ізотова  в місті Горлівці та щодо порушення Мінсоцзахистом України статей 13 і 61 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

     Червонія Василя  Михайловича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно вжиття заходів до скасування неправомірного розпорядження Рівненської   облдержадміністрації   про  виключення  опалення  27 багатоквартирних  кооперативних  будинків  до  повної   ліквідації заборгованості з комунальних платежів їх мешканцями;

     Яковенка Олександра   Миколайовича   -   до  Прем'єр-міністра України щодо невиконання вимог  Закону  про  сприяння  соціальному становленню  і  розвитку  молоді України стосовно надання пільг на проїзд залізничним,  повітряним,  водним, автомобільним і морським транспортом;

     групи депутатів  (Білас,  Дем'ян,  Кендзьор,  Карнаух)  -  до Прем'єр-міністра  України,  виконуючого   обов'язки   Генерального прокурора   України   про   усунення   грубих  порушень  трудового законодавства та Закону про  статус  народного  депутата  України, допущених керівництвом Львівської обласної держадміністрації.

     Прошу підтримати.

     "За" - 219. Рішення прийнято.

     групи народних  депутатів  (Раханський  та  інші,  всього  10 чоловік) - до Голови Верховної  Ради  і  Прем'єр-міністра  України стосовно   зволікання   з  підготовкою  та  внесенням  на  розгляд Верховної Ради проекту Закону про курорти.

     Прошу підтримати.

     "За" - 194.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Я ще раз ставлю на голосування  запит  групи депутатів  до  Президента.  Зміст  його поіменно ми підтримали,  а тепер потрібно прийняти рішення про направлення.

     Прошу проголосувати. Голосуємо, я прошу підтримати.

     "За" - 214. Не прийнято.

     Шановні колеги!  Чи є потреба  робити  розминку?  Запишіться, будь ласка. Виставте 20 хвилин.

     Депутат Мельник, За ним - депутат Алексєєв.

     МЕЛЬНИК С.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Житомирський  сільський  виборчий округ,   Житомирська   область).  Прошу  передати  слово  депутату Яблонському.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  До мене звернулися ряд директорів заводів та підприємців.  Вони вдячні за те, що ми вносимо зміни до Закону  про  податок  на  додану  вартість,  а також до Закону про оподаткування прибутку підприємств.  Водночас вони просять, щоб ми посприяли  в  усуненні  формалізму,  який має місце при оформленні документів. Надто багато документів на товари, які відправляються, треба оформляти. Зокрема, три примірники накладних, які треба ще й круглими печатками завіряти,  і так далі. Таким чином, якщо раніше продукція  м'ясокомбінату  надходила в магазини вранці,  то тепер, поки  ці  документи  оформлять,  вона  надходить  аж  в  обід.  Це стосується й інших товарів. Надто багато формалізму при оформленні документів. Це перше.

     Друге. Розпочався  опалювальний  сезон.  У   дуже   складному становищі опинилися ветерани,  пенсіонери,  селяни, які не в змозі закупити вугілля, брикети тощо. Адже якщо взяти ціну на брикет, на вугілля і на доставку,  то це виходить 350 гривень,  а їхні пенсії набагато менші.

     Тому я прошу,  щоб  Міністерство  соціального  захисту  якось знайшло можливість підтримати цю категорію людей.

     Третє. Формалізм  проявляється  також  у  питаннях реєстрації безробітних.  Хтось дав розпорядження,  щоб  на  біржі  реєстрації безробітних цього року реєстрували лише людей на прізвища з літери А і до літери М,  а наступного року - решту.  І ще й пояснюють, що це  нібито рішення Верховної Ради.  А Верховна Рада такого рішення не приймала. Хтось наче спеціально вводить людей в оману.

     І четверте.  До мене  звертаються  студенти.  У  них  забрали пільги  щодо оплати проїзду в міжміському транспорті,  а стипендія мала,  не дає змоги купити квиток за повну  вартість,  щоб  додому приїхати, допомогти матері чи, може, привезти їй якийсь там кусень хліба.

     Прохання хоч якоюсь мірою врахувати звернення громадян.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв. За ним

- депутат Пейгалайнен.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемый Александр Николаевич!  Я хочу  привлечь  ваше внимание к проблеме, которая неоднократно поднималась в этом зале. Речь идет о постоянных  отключениях  электроэнергии  в  городах  и сельских населенных пунктах.

     Более месяца  назад я поднимал этот вопрос и требовал,  чтобы министр  энергетики  проинформировал  нас  о   состоянии   дел   и перспективах. До сих пор это не сделано. Я обращаю ваше внимание и настаиваю на том, чтобы внесли в повестку дня вопрос об информации министра энергетики. Это первое.

     Второе. Каждый   год   мы  совершаем  благородное  действо  - освобождаем   новогодние   подарки   детям    и    инвалидам    от налогообложения.  В  этом  году мы данный вопрос еще не решали,  а подарки, между тем, уже начали закупать и оплачивать.

     Если мы не освободим новогодние и рождественские  подарки  от налогообложения,  это будет означать,  что один ребенок из пяти не получит подарка. Я прошу и этот вопрос включить в повестку дня.

     И наконец.  Вы знаете,  что мы преодолели вето Президента  на повышение  пенсий.  И  это  правильно,  ибо на те пенсии,  которые получают  наши   сограждане,   прожить   практически   невозможно. Президент подписал закон,  но говорит,  что нет денег. А нет денег потому,  что не проводится политика,  которая вела бы к наполнению бюджета и подьему производства. Вместо этого все проблемы пытаются решить за счет урезания  социальных  гарантий.  В  частности,  уже неоднократно  говорилось,  даже  предпринимались  попытки  поднять пенсионный возраст.  Они будут  предприниматься  и  в  дальнейшем, поскольку  это  стандартное  требование  Международного  валютного фонда, предусматривающего урезание социальных гарантий.

     В связи  с  этим  мы  подготовили  законопроект  о   внесении изменений  в  Конституцию.  Предлагается  в  статье 46 Конституции записать,  что пенсионный возраст не может быть выше  55  лет  для женщин и выше 60 - для мужчин.  Этот законопроект поддержали около 40 народных депутатов,  а, как вы знаете, по Конституции требуется собрать 150 подписей.  Я призываю всех народных депутатов, которые хотят на деле,  а не на словах, защищать интересы наших сограждан, поддержать  этот  законопроект.  И  рассчитываю,  что  руководство Верховного Совета его поддержит.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пейгалайнен. За ним - депутат Степанов.

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые товарищи! Приближается знаменательная дата для большинства народа Украины - 80-летие Великого Октября и  75-летие образования  Советского Союза.  Практика показала,  что те события были не случайностями,  а  обьективной  необходимостью.  Плачевные результаты  деятельности последователей Мазепы в течение последних лет,  которые уже невозможно ни припудрить с помощью телеслужб, ни скрыть  за  враньем  о стабилизации и пузырями-обещаниями чуда,  - убедительное тому доказательство.

     Делегаты ІІІ  (ХХХІ)  сьезда  Компартии  Украины,  прошедшего 11-12   октября,   в   резолюции   о   75-летии   Союза  Советских Социалистических Республик обратили на это внимание  всего  народа Украины  и  призывают  обьединиться.  В  резолюции говорится:  "Мы поддерживаем союз России и Белоруссии,  налаживание интеграционных связей  со  всеми  другими  странами  СНГ.  Мы  выступаем в защиту активной позиции  президента  Белоруссии  по  возрождению  сюзного государства.   В   единстве   -  наша  сила!  Вместе  мы  победим! Добровольному  союзу  равноправных  народов,  братских  народов  - "Да"!"  К  этому  хочу  добавить:  эту  позицию и видение будущего разделяет большинство моих избирателей.

     И еще,  товарищи,  хочу остановиться  на  одном  историческом моменте сегодняшнего дня. Это касается как широкой общественности, так и,  естественно,  народных депутатов Украины.  Комитет народов СССР еще в июле этого года направил главам государств, в том числе и господину Кучме,  проект основных  положений  договора  о  новом союзном  государстве,  который  в  конце года будет обсуждаться на ассамблее  народов  СССР.  То,  что  Леонид  Данилович  долго  его изучает,  -  это,  думаю,  хорошо.  На взгляд коммунистов фракции, Леонид Данилович обязан, набравшись мужества, этот документ широко обсудить с народом, как в свое время совет с народом держал Богдан Хмельницкий.

     Мы надеемся,  что Леонид Данилович,  опираясь на волю народа, поддержит   проект   нового   союзного   договора   и   выйдет   с соответствующим предложением в  Верховный  Совет.  А  если  Леонид Данилович случайно не обратит на него внимания, трудящиеся Украины вправе 7 ноября на митингах, манифестациях, посвященных Октябрю, и 17  декабря  -  во  время проведения Всеукраинской стачки протеста потребовать:   "Уходи   подобру-поздорову,   прихватив   с   собой непотопляемых пронатовских ястребов и чернобородатых советников!".

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов . За ним

- депутат Сизенко. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты! На  мой  взгляд,  вчера  Верховный  Совет  принял  не самое лучшее решение по налогообложению предприятий инвалидов,  это не  повысит авторитет  Верховного Совета.  О чем идет речь,  чтобы не занимать много времени?..

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте!  Давайте говорити або про авторитет, або про діло, інакше я не буду надавати слово. Самі себе мажемо.

     СТЕПАНОВ П.С.  О  деле,  так.  Согласно действующему Закону о налоге на прибыль предприятий (подпункт 7.12.1) установление льгот для   предприятий   инвалидов   зависит  от  обьемов  собственного производства, то есть от вновь созданной стоимости. Но до сих пор, в  течение уже полугода,  никак не могут определить - учитывать 50 процентов или 60 процентов собственного производства.  Поэтому я в своем   законопроекте   предложил   изьять   это   требование.   И предлагаемая норма звучит  так:  "Звільняється  від  оподаткування прибуток   підприємств,  заснованих  всеукраїнськими  громадськими організаціями інвалідів та з їх  повною  власністю,  де  кількість інвалідів,  які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду  не  менше  50  відсотків  загальної чисельності  працюючих,  і  за  умови,  що фонд оплати праці таких інвалідів становить  протягом  попереднього  звітного  періоду  не менше  25  відсотків  у сумі загальних виплат на оплату праці,  що включається  до  складу  валових  витрат.  Перелік  всеукраїнських громадських    організацій   інвалідів,   на   підприємства   яких поширюється  ця   пільга,   затверджується   Кабінетом   Міністрів України."

     Что здесь  такого?  Неужели  мы  хотим  благополучие  Украины строить на этих  предприятиях  инвалидов,  которые  уже  гниют  на корню?

     Убедительно прошу  коллег народных депутатов проголосовать за это изменение к статье 7, пункт 12.1.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги,  я   вважаю,   що   ця пропозиція, дійсно, заслуговує на серйозну увагу. Гадаю, ми, після того як  цей  закон  буде  підписано,  в  наступний  понеділок  на засіданні   Погоджувальної   ради   цю   поправку   розглянемо   і запропонуємо внести її до закону.  Я вважаю, що це буде правильно. Готуйте.

     Депутат Сизенко. Будь ласка.

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий   округ, Запорізька  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Николаевич,  уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы   остановиться   на нескольких моментах.

     Прежде всего  скажу  о  том,  что  одна  из немногих отраслей народного хозяйства, которая сегодня еще более или менее стабильно работает, это железные дороги.

     Но эта   отрасль   находится,   к   сожалению,  в  тяжелейшем положении.  В  частности,  заводы,  которые  осуществляют   ремонт подвижного  состава,  в  том числе и мой родной завод -Запорожский электровозоремонтный,   находятся   на   грани   банкротства.    Я неоднократно сообщал о возмущении трудящихся невыплатой заработной платы (она  выплачена  только  за  апрель).  А  ведь  это  элитные предприятия,  обеспечивающие  безопасность  движения на украинских дорогах.

     В тяжелейшем  положении  оказались  и  отделения   дорог,   в частности Запорожское Приднепровской железной дороги.

     Поэтому я  считаю,  что  один из ближайших Дней правительства должен быть посвящен вопросу,  связанному с положением на железных дорогах.  Если  и  этот  вид  нашего транспорта придет в полнейший упадок,  то рассчитывать  на  то,  что  наши  граждане  смогут  им пользоваться, просто не приходится.

     Следующий вопрос     связан    с    бедственным    положением хлебозаводов.  Есть, в частности, в городе Запорожье хлебокомбинат N2.  Представитель  этого  завода рассказал мне,  что оплата хлеба практически не производится, не считая взаимозачетов, а это суммы, которые не покрывают затраты на производство хлеба.

     Суть обращения  к  вам коллектива этого хлебокомбината в том, что они хотят получить достоверную информацию о  путях  и  времени погашения государством задолженности. А они поставляют хлеб прежде всего в учреждения МВД, в больницы, воинские части.

     Работники хлебокомбината  хотят  знать,  что   будет   делать государство, если вдруг предприятие прекратит поставку хлеба из-за финансовых трудностей. Это важнейший вопрос. Мы постоянно слышим о том,  что  в больницах не хватает продовольствия,  что ряд больниц уже отказались от  кормления  больных.  Это  касается  и  воинских частей,  где  положение  с  продовольствием  все хуже и хуже.  Это касается и учреждений МВД.

     Третий вопрос. Я все чаще и чаще вижу на улицах беспризорных, бездомных детей.  Это уже беда, катастрофа для нашего государства. Я думаю,  что сегодня надо повернуться лицом к этим детям, сделать все, чтобы изменить положение.

     И последнее.  Ко мне обратился Герой Советского Союза Бурмака

- руководитель ветеранской городской организации.  Он сообщил, что большинство   нынешних   пенсионеров,   честно   и   добросовестно отработавших   по   40-50   лет,   создававших   промышленный    и сельскохозяйственный  потенциал Украины и ее национальную культуру в  довоенный  период,  перенесших  все  тяготы  и  лишения  войны, восстанавливавших   народное   хозяйство  в  послевоенный  период, создававших  экономические  условия  для  перехода  республики   в самостоятельное  государство,  оказались  в бедственном положении. Они,  наши избиратели,  настойчиво просят  провести  работу  среди депутатов,  чтобы  не  допустить принятия Верховным Советом статей бюджета,  ущемляющих  интересы  старшего  поколения   -   нынешних ветеранов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус. За ним - депутат Головко.

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів України.  Прошу передати слово Анатолію Єрмаку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єрмак.

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Пологівський виборчий округ,  Запорізька  область).  Спілка  офіцерів  України, депутатська  група  "Реформи".  Шановні  колеги депутати!  Шановні виборці! Звернутися до вас мене змушують ось які обставини.

     Незважаючи на протидію корумпованих  кланів,  наш  Комітет  з питань  боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (як загалом,  так  і  окремі  його  члени)  залишається  вірним  своїм принципам   і   продовжує   в   міру   своїх   повноважень  шукати документальну відповідь на непросте запитання:  "Хто розікрав і до решти розкрадає Україну?"

     На жаль,  на подані нами численні матеріали,  що свідчать про пограбування Української держави конкретними  посадовими  особами, адекватної  реакції  з  боку  керівництва держави і правоохоронних органів ми не побачили.  Тож не дивно,  що  вектор  зусиль  певної частини  правоохоронців,  і  не  тільки  їх,  спрямований не в бік мафіозних кланів, а проти тих, хто добивається здійснення реальної боротьби з гідрою.

     У той  час  як  Генеральна  прокуратура  на чолі з Ворсіновим здійснювала  протиправне  і  абсурдне  кримінальне  переслідування Григорія  Омельченка,  ми  виявили нові факти причетності найвищих посадових осіб до розкрадання і переправлення за кордон  мільйонів доларів  з  Державного  валютного  фонду.  Ці матеріали Омельченко нещодавно офіційно передав до Генеральної  прокуратури  з  вимогою дати їм правову оцінку.  А вона,  на нашу думку,  має бути однією: декого  з  найвищих  керівників  держави  треба  садити  на   лаву підсудних.

     Тим часом,  як нам стало відомо,  вичерпавши усе, що можна, з мильної бульки під назвою "Кримінальна справа  проти  Омельченка", корумповані клани замислюють чергову провокацію проти Омельченка і членів його сім'ї.  Тому вважаю  за  вкрай  нагальне:  не  чекаючи повернення Григорія Омельченка з відрядження, офіційно застерегти, що, в разі реальної загрози вчинення таких актів з метою фізичного і  психологічного тиску,  ми будемо змушені у відповідь вдатися до адекватних,  передбачених законом,  заходів,  у тому числі до тих, яких   можна   вжити   у  рамках  необхідної  оборони  і  крайньої необхідності.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Головко. За ним - депутат Лавриненко.

     ГОЛОВКО А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Волочиський виборчий округ,  Хмельницька  область). Прошу передати слово Чижу Івану Сергійовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька   область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   і Селянської партій. Дякую, Анатолію Федоровичу. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Хочу звернути вашу увагу на кілька принципових і важливих питань.

     Перше. Президент оприлюднив прийнятий Верховною  Радою  закон стосовно статей 19 і 64.  Але водночас,  я знаю, готується вето на закон щодо мінімальних заробітної плати і пенсії.  Я звертаю  вашу увагу  на  те,  що  згідно  з  цим  законом  потрібно  привести їх мінімальні значення у відповідність  до  вартісної  величини  межі малозабезпеченості.  Тим  часом заробітна плата і пенсії навіть на нинішньому рівні не виплачуються і борг зростає.

     Тому ще раз звертаю увагу всіх народних депутатів на  те,  що потрібно  невідкладно  реформувати систему оплати праці,  і прошу, Олександре  Миколайовичу,  це  зафіксувати.  Якщо  ми   цього   не доб'ємося,  наші  закони  залишаться  законами на папері.  Не буде зрушень ні в соціальній сфері, ні в економіці.

     Друге. Незабаром  зима.  Як  бути?  У  школи,  лікарні,  інші соціальні заклади не завезено палива, бо в місцевих бюджетах немає на це коштів.  До речі, тонна вугілля коштує 160-170 гривень, тоді як пенсіонер отримує в середньому 40 гривень і менше. Як бути?

     Я думаю,  що  це  питання  архіважливе,  це питання державної ваги. Треба його ставити і треба вимагати, щоб його було вирішено. Тим   більше   що   субсидії,   цей  великий  вседержавний  обман, відшкодовуються на 70  відсотків  з  місцевих  бюджетів.  Обласні, районні органи влади роблять усе,  що можуть, але ж не все від них залежить.  Потрібні державні,  причому дуже серйозні заходи. І ми, Верховна Рада, повинні це питання поставити.

     Ще одне.  Проблеми села.  Якщо охарактеризувати одним словом, то це  біда.  Село  буквально  гине.  Цукрові  заводи  стоять,  і, очевидно,  половину  з  них  буде закрито.  Буряки не викопуються, кукурудза ще в полі,  не орано,  не сіяно.  Вважаю,  що ми повинні звернути належну увагу на те,  що не виконуються закони,  прийняті Верховною Радою, зокрема щодо пріоритетного розвитку села.

     Учора я запропонував,  і Верховна Рада  підтримала,  щоб  200 мільйонів гривень, виділених на відшкодування заощаджень громадян, були їм виплачені.  Але поки в  листопаді  відбудеться  звіт  щодо цього,  я вже сьогодні вимагаю, щоб уряд зробив ці кроки. Я маю на увазі кошти на поховання,  виплату  заощаджень  тим,  кому  за  80 років.

     І, нарешті,  пропозиція,  Олександре  Миколайовичу.  Верховна Рада проголосувала за те,  що треба  прийняти  закон  про  нарізку виборчих  округів.  Це  було  в  середу.  Я  просив би цей проект, підготовлений  колегою   Шевченком,   розглянути   за   скороченою процедурою, щоб на місцях могли працювати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лавриненко. Будь ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і  судово-правової  реформи  (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Социалистическая партия Украины. Уважаемые  товарищи  народные  депутаты,   Александр   Николаевич, избиратели!  Ко  мне обратились избиратели из Путивля и Глухова по поводу отключения электроэнергии.  Особенно  страдает  путивльская школаинтернат, где содержится известный вам контингент. Необходима большая работа с детьми,  находящимися там,  но именно в  вечернее время отключается электроэнергия.

     Мало того,  что  наносится материальный урон нашим гражданам, ведь из-за отключения выходит из строя бытовая техника. Но это еще и  обращение во тьму,  темное царство школьников и студентов,  так как,  в  частности  на  Глуховщине  и   Путивльщине,   отключается электроэнергия  именно  в  то  время,  когда  им надо готовиться к занятиям.

     Министерство энергетики разьясняет по телевидению, почему оно отключает электроэнергию. Мол, не поступают платежи, нет топлива и так далее.  Людей это  не  интересует.  Пусть  министр  энергетики обьясняет  причины Премьер-министру и Президенту.  Населению важны не причины, а наличие электроэнергии.

     В связи  с  задержкой  выплаты  заработной   платы   учителям Глуховского  и  Путивльского  районов  мною  делался  запрос через Верховный Совет.  Ответы Кабмина не удовлетворяют,  потому что  до сих  пор  учителя  не  получили  в  полной мере того,  что им было обещано. Преподавателям Глуховского пединститута стали выплачивать заработную плату мукой.  Но простите,  научную литературу и одежду они что,  за муку должны покупать в магазинах?  Поэтому, Александр Николаевич,  надо, чтобы Кабмин напрямую отвечал Верховному Совету на  депутатские  запросы,   а   не   перепоручал   это   областным администрациям.  Я  думаю,  что  это  надо сделать правилом,  а не исключением.

     О трудовых сбережениях граждан. Мои избиратели имеют трудовые вклады,  за  которые можно приобрести квартиру.  И многие граждане нуждаются в расширении жилой  площади.  Но  купить  ее  не  могут, потому что за их деньги,  которые находятся в коммерческих банках, покупают другие.  А они не могут добиться того,  чтобы уже  теперь проиндексированные  суммы  разрешили  вносить в те же строительные кооперативы.

     И последнее.  Здесь  уже   говорили   об   обеспечении   села горюче-смазочными    материалами.    Надо,    чтобы    государство обеспечивало,  а не коммерческие  структуры,  которые  продают  их втридорога, три шкуры дерут с села.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я думаю, що всі питання, порушені у виступах, важливі і заслуговують на серйозну увагу.

     Депутат Яблонський  говорив  про   тяганину   з   оформленням документів.  Дійсно,  виходить  так,  що  підприємство,  виробивши продукцію, більше часу витрачає на оформлення документів на вивіз, ніж на її реалізацію. Ми доручимо Кабінету Міністрів розібратися в цій справі.

     Що стосується реєстрації безробітних.  Ми часто говоримо  про це,  відзначаємо,  який у нас низький процент безробітних.  Але не враховуємо того,  скільки є прихованих безробітних. Я думаю, що це питання теж заслуговує на те, щоб на одному з пленарних засідань у присутності уряду розглянути його і вжити відповідних заходів.

     Щодо ліквідації 50-процентної пільги для студентів.  Я думаю, що,  одержуючи  8  гривень стипендії,  студенти повинні мати право їздити  безплатно.   Ми   розуміємо   всю   складність   становища транспортних організацій. Але, незважаючи на всі труднощі, мабуть, потрібно щодо студентів прийняти якесь кардинальне рішення.

     Депутат Алексєєв говорив  про  енергетику.  З  приводу  цього звернувся також депутат Душейко.  Ми не раз зверталися до міністра енергетики.  Через тиждень у нас буде  День  уряду,  на  якому  ми розглянемо   два   питання,   в   тому   числі  щодо  комунального господарства.  Я думаю,  що ми запросимо і міністра  енергетики  і попросимо  його  дати  відповідь  на  порушені  вами  питання.  Це стосується не лише села,  а й міст і містечок,  хоч села,  мабуть, найбільше.  Бо  коли  в  містах цілу ніч вулиці освітлені,  то там неможливо воду зігріти чи корів подоїти.

     Про звільнення від  оподаткування  новорічних  подарунків.  Я думаю, що ми повернемось до цього питання, яке щороку розглядаємо. Воно, безперечно, заслуговує на увагу.

     Що стосується порушеного депутатом Пейгалайненом питання  про відзначення  80- річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, то,  на мою думку, це всенародне свято завжди було і повинно бути. Я  думаю,  до  цього  повинні  готуватись  ті,  хто дорожить своєю історією, історією своєї Батьківщини. А якщо хтось не дорожить, то його  справа.  Але  наш народ,  ми з вами...  Це - наша біографія, біографія наших батьків (Оплески).

     Депутат Степанов порушив питання  про  внесення  поправок  до закону,  який  ми  вчора  прийняли.  Це  питання теж заслуговує на увагу.  Можливо,  ми вчора і не врахували дечого,  тому  що  закон складний,  а  час  був  обмежений.  Якщо депутат Степанов підготує поправку,  то ми її розглянемо і внесемо до закону  на  наступному пленарному засіданні.

     З подібною    пропозицією   входили   і   щодо   залізничного транспорту, особливо щодо Знам'янки. Учора і сьогодні вранці у нас була  розмова  з  цього  приводу.  Я думаю,  що ми ці дві поправки розглянемо і приймемо відповідне рішення.

     Депутат Сизенко порушив ряд  питань  -  про  фінансовий  стан залізничного транспорту,  про безпритульних дітей та інші.  Якщо в післявоєнні роки держава знаходила кошти для безпритульних  дітей, то, мабуть, і в наш час треба до цього питання серйозно підійти. Я просив би комітет, очолюваний Олександром Миколайовичем Яковенком, підготувати   відповідне   питання  для  розгляду  його  на  сесії Верховної Ради.

     Чиж Іван Сергійович порушив ряд питань: про реформування   заробітної   плати;  про  забезпечення  паливом соціально-побутової сфери;  про село; про повернення заощаджень, а точніше  про  використання  тих  200 мільйонів,  які передбачено в бюджеті.  Я думаю,  що коли ми будемо затверджувати бюджет на 1998 рік,  то не просто 200 мільйонів закладемо і будемо вимагати,  щоб їх виплатили людям,  а,  мабуть, докорінно переглянемо це питання. Якщо не можна в тих розмірах повертати людям,  то,  мабуть,  можна вирішувати питання про проведення взаємозаліку по  деяких  галузях народногосподарського комплексу.

     Щодо Закону  про  вибори.  Я  думаю,  що  як тільки його буде опубліковано,  ми обов'язково  одразу  ж  розглянемо  питання  про затвердження нових округів.  А до опублікування закону ми не маємо права це питання вносити на розгляд Верховної Ради.

     І останнє.  Депутат  Лавриненко  порушив  ряд   питань,   які актуальні і для інших регіонів і про які вже багато разів говорили депутати.  Я вважаю,  шановні колеги,  що  їх  вирішення  залежить багато  в  чому  від  нас.  Але  я  просив  би,  щоб  їх не тільки порушували під час розминки,  а й розглядали в комітетах і вносили конкретні пропозиції.

     А зараз приступаємо до розгляду питань порядку денного.

     ___________________________

     Слухається питання про звіт Фонду державного майна України за жовтеньгрудень 1996 року та  9  місяців  1997  року.  Доповідач  - Лановий  Володимир Тимофійович,  виконуючий обов'язки голови Фонду державного майна.

     Будь ласка.

     Я прошу запросити народних депутатів до залу.

     ЛАНОВИЙ В.Т.,  виконуючий обов'язки голови  Фонду  державного майна  України  (Русанівський  виборчий округ,  м.Київ).  Шановний головуючий,  шановні  народні  депутати!  Фонд  державного   майна України   з  готовністю  відгукнувся  на  рішення  парламенту  про заслуховування його звіту відповідно до Постанови  Верховної  Ради України   від   23   вересня   про   перелік  майнових  комплексів підприємств,  організацій,  їх  структурних  підрозділів,  що   не підлягають  приватизації,  і в стислі строки,  фактично за 6 днів, підготував оперативний звіт про стан справ.

     Водночас причини, з яких було прийнято рішення про передчасне заслуховування  роботи  фонду,  на наш погляд,  не мають під собою ніяких ділових чи термінових підстав. Згадаймо хоча б, що програму приватизації затверджено лише три місяці тому,  а рішення про звіт було прийнято після...  я не можу інакше  сказати,  провокаційного виступу  одного  депутата  при обговоренні переліку заборонених до приватизації підприємств.  Воно зовсім не  відповідало  темі  того засідання. Тому є підстави стверджувати, що декому просто хочеться полоскотати   політичні   нерви   замість   предметного   розгляду економіко-правових  аспектів  теми.  Ми  не  повинні опуститися до такого обговорення,  яке  мало  місце  в  травні  цього  року  при розгляді  змін  до тимчасового положення про Фонд держмайна,  коли приводом  стала  анонімна  записка,  розповсюджена,  однак,  серед народних депутатів.

     Вам надано   письмовий   оперативний   звіт  фонду,  в  якому висвітлено чотири  головних  напрями  його  роботи:  удосконалення законодавства;  управління  державним  майном у межах встановлених фонду повноважень;  реформування відносин  власності;  боротьба  з правопорушеннями  у сфері майнових відносин.  Тому я акцентую вашу увагу лише на деяких моментах.

     Перший напрям.  За  останні  місяці  розроблено  і   прийнято нормативні  документи,  які  дають змогу реалізувати вимоги закону про приватизацію державного майна,  положення  державної  програми приватизації  на  цей  рік,  інших  законодавчих актів,  прийнятих парламентом України.

     Так, разом   з    відповідними    державними    органами    - Антимонопольним комітетом, Комісією з цінних паперів, Національним банком,  Міністерством юстиції введено в дію  нові  положення  про пільговий  продаж  акцій  членам трудових колективів,  про порядок створення комісії з приватизації,  проведення конкурсів з  продажу пакетів  акцій,  про  відбір  уповноважених  осіб  для  управління державними   пакетами   акцій,   про   новий   порядок   цільового кредитування   приватизованих   підприємств   і  ще  більш  як  25 нормативних актів, у тому числі інструкцій самого Фонду державного майна.

     Розроблено проекти законів про управління об'єктами державної власності  і  про  особливості  приватизації  підприємств  окремих галузей   економіки.   Окрім  цього,  підготовлено  проекти  таких фундаментальних правових актів,  як нова версія  Закону  про  Фонд державного майна і Концепція другого етапу приватизації в Україні. Вважаємо,  що нова версія Закону про Фонд держмайна більшою  мірою відповідає   положенням   Конституції   України  і  могла  б  бути розглянута Верховною Радою як альтернатива  невдалому,  поспішному проекту   цього   закону  літнього  періоду,  який  майже  фізично проштовхується в парламенті, що, зрозуміло, не на користь справі.

     Другий напрям стосується управління  державним  майном.  Наші зусилля зосереджено на таких питаннях.

     Перше. Ми  створюємо  систему  управління  державним майном у корпоративному, тобто змішаному, секторі економіки через інститути правлінь   акціонерних  товариств,  спостережних  рад  акціонерних товариств,  через  механізми  загальних   зборів   акціонерів   та взаємодії з ними державних органів виконавчої влади.

     Тепер у   державі   є   більш  як  5  тисяч  корпоратизованих підприємств, в яких держава має частку власності, з них більш як у двох  тисячах  підприємств  держава  володіє  контрольним  пакетом акцій.   Справжнього   порядку   і   відповідальності    на    цих підприємствах, на жаль, немає.

     В останні місяці ми почали докорінно вдосконалювати відносини в цій сфері з метою забезпечення контролю держави за корпоративним сектором.    Здійснюється    реорганізація    спостережних    рад, забезпечується   нормативна   регламентація   зборів   акціонерів, вводиться  фінансова  відповідальність правлінь товариств,  у тому числі  за  виконання  зобов'язань  щодо  заробітної  плати,  перед бюджетом, щодо платежів і зростання прибутковості підприємств.

     Ми обмежили  права  осіб,  які управляють державними пакетами акцій,  на  отримання  безпідставних  кредитів.  Введено  жорсткий контроль  за  розміщенням  підприємствами своїх фінансово-майнових активів за межами акціонерного товариства.

     Друге. Ми     зосереджуємо     зусилля     на     недопущенні позаприватизаційного   відчуження   державного  майна  на  користь приватних осіб  через  процедуру  банкрутств  і  кредитування  під заставу майна.  Унаслідок таких дій держава втрачала свої права на користь боржників,  а від останніх майно переходило до  кредиторів за заниженими - неринковими цінами. Тепер...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення, Володимире Тимофійовичу.

     Шановні колеги!  До  нас  прибула  делегація  Державної  Думи Росії.  Делегацію очолює заступник Голови Державної Думи  Горячева Світлана  Петрівна.  Наші  гострі  присутні зараз у цьому залі.  Я хотів би, щоб ми їх привітали (Оплески).

     Спасибі. Прошу сідати.

     Будь ласка.

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Тепер органам  приватизації  заборонено  давати дозвіл на заставні і кредитні операції по об'єктах, що перебувають в їх підпорядкуванні.

     Третє. Щодо захисту майнових  прав  держави  у  відносинах  з іноземними суб'єктами як усередині країни, так і за кордоном. Фонд особливу увагу приділив контролю  за  майном  держави  у  спільних підприємствах.   Ми  жорстко  стежимо  за  вартістю  і  відсотками державної  власності,  в   тому   числі   забезпечуємо   безумовну реалізацію  прав працівників та інших громадян України на це майно в разі його приватизації.  Таких спільних підприємств на території України тепер 314.

     Проводиться робота   і   щодо   обліку   державного  майна  у підприємствах  за  кордоном.  Усе  це  майно   управлятиметься   з максимальним урахуванням законів України.

     Третій напрям   діяльності   фонду  -  реформування  відносин власності  в   суспільстві.   Тепер   відбувається   перехід   від розподільчого,  тобто  основаного на сертифікатних процедурах,  до інвестиційного етапу  приватизації  підприємств,  в  основі  якого реальний  продаж  майна і залучення фінансів на самі підприємства. Головною метою при цьому є здійснення перетворень  із  визначеними позитивними   результатами  економічної  діяльності  -  зростанням ресурсів,  обсягів виробництва,  підвищенням  якості  продукції  і виходом підприємств на нові ринки.

     На цьому напрямі проводяться такі якісно нові заходи:

     По-перше, запроваджуються  відкриті конкурсні види продажу за гроші за реальними цінами.  Це  -  сертифікатні  аукціони,  продаж майна  на  фондових  біржах  і  продаж  за  конкурсами.  При цьому витримуються   встановлені   законом   і    Державною    програмою приватизації  на  1997  рік  квоти пільгового продажу майна членам трудових колективів і продажу за конкурсними видами продажу.

     Жорстко дотримуємо  норм  щодо  частки  використання  засобів платежу - сертифікатів чи грошей по кожній групі об'єктів.  Це вже дало свій ефект.  Зокрема,  різко зросла  купівельна  спроможність приватизаційних сертифікатів.  Скажу, що за шість останніх місяців вона зросла приблизно у п'ять разів.

     Стабілізувалася ситуація на ринку сертифікатних  аукціонів  і одночасно зросли грошові доходи від приватизації.

     Фонд прагне  виявляти  чесність  по  відношенню  до  громадян України,  пропонуючи на продаж за сертифікати дедалі  привабливіші високоприбуткові   підприємства.   Це   значною   мірою  допомагає відновити віру громадян у ці державні папери.

     Ми зовсім по-новому будуємо відносини  з  фондовими  біржами, робимо  крок  до прозорості і результативності конкурсів з продажу пакетів  акцій.  В  умовах  конкурсів  обов'язково  встановлюються конкретні  цифри  фінансових  зобов'язань  покупців  майна  і щодо погашення заборгованості,  і щодо виплати заробітної плати, і щодо інвестицій у науково-технічний розвиток підприємств.

     По-друге, конкурси   не   будуть   проводитися   при   одному учасникові,  як це було,  наприклад, із Харцизьким трубним заводом та іншими підприємствами.

     По-третє, конкурси, як правило, мають чіткі і зрозумілі умови визначення переможця. Це той, хто запропонував найвищу ціну.

     По-четверте, ми позбулися непотрібної роздробленості  пакетів акцій,  що породжувало численну кількість фірмвласників, які ні за що не відповідають на підприємствах.

     Зауважу, що саме так іде підготовка до  приватизації  пакетів акцій  в  електроенергетиці.  Види  продажу,  пакети акцій і умови конкурсів погоджуються Фондом держмайна з  Міненерго  і  Кабінетом Міністрів.  Ми підходимо до цієї галузі дуже обережно, хоча знаємо про ті нісенітниці,  які звучать з цього приводу,  і не тільки  на сесії Верховної Ради.

     На нашу думку,  заходи щодо оздоровлення процесу приватизації дадуть  змогу  поліпшити  ситуацію  і  морально,   не   допускаючи протекціонізму  і корупції,  і економічно,  виводячи приватизовані об'єкти на новий потенціальний рівень.

     Шановні депутати!  Як  я   відмічав,   збільшуються   грошові надходження  від приватизації.  Хоча головні очікування грошей,  у тому числі до державного бюджету України,  попереду. Не так швидко організовуються   і  проводяться  конкурси,  особливо  по  великих об'єктах.  Не так швидко акумулюються в  суспільстві  великі  суми вільних грошей для разової оплати вартості об'єктів приватизації.

     Хотів би  зауважити,  що  з липня,  після прийняття Державної програми приватизації і затвердження Державного  бюджету  на  1997 рік,  різко змінилася структура нагромаджень і використання коштів від приватизації.  Якщо до цього,  тобто в першій  половині  року, частка  доходів від продажу державного майна,  яка направлялася до державного  бюджету,  становила  25  відсотків  (було  внесено   9 мільйонів  гривень  до  державного  бюджету з 35 мільйонів гривень отриманих),  то за 9 місяців -  уже  67  відсотків  таких  доходів спрямовано до державного бюджету в сумі 47 мільйонів гривень із 70 мільйонів,  отриманих за 9 місяців.  Усього за 9 місяців  надійшло від  продажу державного і комунального майна близько 170 мільйонів гривень.

     Ще одним  важливим  напрямом  роботи  фонду   були   дії   по викорененню    правопорушень    у   приватизації   і   взагалі   у фінансово-майнових відносинах.  Тут ми намагалися  використати  як економічні,  так  і  адміністративно-правові  засоби подолання цих негативних  явищ.  Передусім  вжиття   заходів   для   недопущення заниження  цін  на об'єкти продажу.  Закінчується виконання наказу фонду  про  суцільну  індексацію  статутних   фондів   акціонерних товариств  за  станом  на  1  січня  1995  року,  і  в  середньому номінальні ціни на об'єкти зростають більш як у 10-12 разів,  а ви знаєте,   що   наша  експертиза  по  особливо  важливих  об'єктах, наприклад,  по нафтопереробних підприємствах, встановила зростання цін у середньому в 50 разів, а по окремих заводах машинобудування, наприклад, Севастопольському морському заводу, попередню ціну буде підвищено в 60 разів.

     Одночасно фондом зупинено продаж об'єктів, де засобом продажу є самі лише приватизаційні майнові сертифікати. Коли ціну виражено в  гривнях,  а засобом оплати є сертифікати,  то вартість об'єктів занижується для покупця  в  декілька  разів.  Таких  зупинених  до продажу  об'єктів  тільки  серед  великих  підприємств було більше сорока. Я знаю, що декому це дуже не подобається.

     Друге. Скасовано або оскаржуються в судах результати  продажу пакетів  акцій  за  конкурсами,  в  ході  яких було порушено норми чинного законодавства.  Це такі відомі підприємства, як Харцизький трубний завод,  Бориславський завод штучних алмазів,  Марганецький гірничо-збагачувальний     комбінат,     товариство     "Деметра", Єнакіївський  металургійний комбінат,  Севастопольський "Електрон" та інші.  До речі,  по всіх цих  об'єктах  були  протекціоністські заниження  ціни  продажу.  Усього  за  12 місяців фонд ініціював у судах розгляд 116 справ у питаннях  захисту  інтересів  держави  у відносинах щодо приватизації.

     Третє. Під  контролем  фонду  перебувають  питання законності діяльності  посередницьких  структур  з  обігу  приватизаційних  і компенсаційних   сертифікатів.   Так,   органи  фонду  за  вчинені правопорушення анулювали ліцензії на ведення такої діяльності  261 фірмі   -   це   третина   всіх   проліцензованих.  Захищаються  і відновлюються майнові права громадян, які потерпіли від шахрайства посередницьких фірм, втрачені ними приватизаційні сертифікати нами відновлюються,  і вони перевкладають їх  в  об'єкти  безпосередньо через центри сертифікатних аукціонів.

     Виправляючи стан справ у посередництві із сертифікатами, фонд висловлює  стурбованість,  шановні  народні  депутати,  намаганням відомої   групи  членів  нашої  спільноти  -  Верховної  Ради  під благозвучними закликами створення  фонду  соціального  захисту  чи пенсійного  фонду  насправді проштовхнути проект прямого порушення правових та моральних  норм  щодо  виключних  прав  лише  громадян України  на  безоплатне  отримання  частини  державної  власності. Ніяким іншим фізичним  або  юридичним  особам  чи  навіть  органам державної  влади  такі  права безплатної передачі сертифікатів,  а отже, і акцій, не можуть бути надані. А в даному разі пропонується узурпувати  права  на  високоліквідне  майно  на  суму близько 3,5 мільярда гривень.  Нехай  і  найблагородніша  мета  не  може  бути виправдана засобами, які пропонуються.

     Фонд виклав свої пропозиції.  Після закінчення терміну видачі приватизаційних паперів їх не отриманий  громадянами  залишок  має бути  технічно  погашений,  тобто  анульований Національним банком України.  Відповідний проект постанови Верховної  Ради  внесено  в парламент, але до цього часу не включено до порядку денного сесії.

     Четверте. Для    оперативного   виявлення   правопорушень   у структурі    фонду     створене     і     функціонує     внутрішнє контрольно-ревізійне  управління.  Проведені  ним  перевірки дають змогу оперативно виявляти правопорушення  і  зловживання,  в  тому числі використання службового становища з корисливою метою.

     Серед останніх слід назвати незаконне використання коштів від приватизації,  порушення і зловживання при укладанні господарських договорів,   порушення   в  процесі  приватизації,  в  тому  числі завищення  цін  на  послуги  і  обладнання,  на   виконання   умов договорів, протекціонізм окремим фірмам тощо.

     До порушників   застосовуються   засоби   дисциплінарного   і кримінального покарання.  За останні 5 місяців по фактах службових зловживань  лише  в  центральному апараті звільнено з роботи вісім керівних працівників, у тому числі двох заступників голови фонду - Буцу і Тимошенка.

     П'яте. Особливо    значні    правопорушення    виявлено   при використанні надходжень від приватизації.  Внутрішньою  перевіркою контрольно-ревізійного  управління  фонду  на початку квітня цього року встановлено,  що за період,  який було взято  для  перевірки, тобто  за останні півроку,  колишнім керівництвом фонду (а останні правопорушення датуються березнем  поточного  року)  надано  вісім пільгових середньострокових кредитів підприємствам на суму від 300 тисяч гривень до 10,7  мільйона  доларів.  Останній  випадок  -  з агрофірмою "Наукова".  Кредити видавалися без застави.  У багатьох випадках гроші отримували неприватизовані  підприємства,  відсотки по кредитах або не знімалися, або були смішними. Тепер проводиться позитивна  робота  по  їх  поверненню  і  відшкодуванню   збитків, завданих державі.

     За допущені    правопорушення    при    використанні   коштів позабюджетного   фонду   приватизації   дисциплінарні    стягнення накладено  на  сімох  керівних  працівників  фонду,  в  тому числі звільнено з роботи двох заступників голови фонду  -  Григоренка  і Ковтюха.

     Для недопущення  надалі правопорушень Фондом державного майна України  ініційовано  нові  форми  співпраці   з   правоохоронними органами    -    Генеральною    прокуратурою,   Службою   безпеки, Міністерством внутрішніх справ, Національним бюро розслідувань. Це спільні   перевірки,   експертиза   нових   законопроектів,  пряма оперативна взаємодія структур  фонду  та  правоохоронних  органів. Але,  на  жаль,  бувають  іншого  роду ситуації,  коли перевіряючі органи не ставлять до відома керівництво поки що діючого фонду, не інформують  про  результати ревізій,  не пропонують заходів,  яких треба вжити для усунення недоліків.

     На жаль,  серед  тих,  хто  грішив  цим,  були  робочі  групи спеціальної   контрольної   комісії   Верховної   Ради  України  і Рахункової палати.  Чи вони не були знайомі із загальними  нормами контрольно-ревізійних  відносин,  чи якусь іншу мету ставили перед собою?  Якби керівництво фонду було  ознайомлене  із  результатами перевірок у травні, проведених спеціальною контрольною комісією, а у вересні - Рахунковою палатою,  то не було б таких недоречностей, які допущено в матеріалах, розданих вам, шановні народні депутати.

     Так, у   проекті   постанови,  внесеному  народним  депутатом Рябченком,  а він  виступає  нібито  від  спеціальної  контрольної комісії,  говориться,  що  фонд  порушує законодавство,  обмежуючи можливості  громадян  України  використовувати  житлові   чеки   в розрахунках за приватизоване майно.  Але ж випуск житлових чеків в обіг  здійснюється  Кабінетом  Міністрів  і  Національним   банком України, а не Фондом держмайна!

     Стверджується також,   що   продовжується  практика  передачі повноважень власника без гарантії  належного  виконання  договорів доручення.  Але  фонд у липні цього року разом з іншими державними відомствами (Мінекономіки і так далі) якраз і  запровадив  систему майнової відповідальності за виконання договорів доручення.

     Стверджується також,   що   кошти   з   позабюджетного  фонду використовуються не в інтересах держави.  Я  зазначу,  що  за  три місяці  з  отриманих  від  продажу  державного  майна 35 мільйонів гривень 32 мільйони гривень ми перерахували на другий-третій  день до   державного   бюджету,  щоб  сприяти  тим  самим  у  погашенні заборгованості по зарплаті та пенсіях.  Тому не можна погодитися з підсумковим  висновком  комісії  про  діяльність  Фонду державного майна.

     Є суттєві помилки і в даних Рахункової палати.  Сказано, що в першому півріччі до державного бюджету перераховано лише 200 тисяч гривень, хоча в дійсності регіональні відділення фонду до обласних бюджетів у першому півріччі перерахували 9 мільйонів гривень.  Але висновки отримані  зараз  -  краще  пізніше,  ніж  ніколи.  І  ми, звичайно, використаємо результати перевірок у своїй роботі.

     Ще одна тема. Мабуть, багато високих посадових осіб в органах влади і на місцях,  і в Києві,  включаючи і Кабінет  Міністрів,  і Адміністрацію Президента, і Верховну Раду, зрозуміли, що для Фонду державного майна  сьогодні  телефонного  права  не  існує.  Ми  не вирішуємо  питань  за  індивідуальними вказівками чи на прохання - хто б не дзвонив і як би не наполягав. Подобається це комусь чи не подобається - фонд керується нормами законодавства.

     Не можу   не   сказати   про  ту  характерну  атмосферу,  яка нагнітається в  залі  при  розгляді  тих  чи  інших  питань  Фонду державного майна України.  Згадайте,  якими аргументами тиснули на голосуючих на попередніх розглядах: що відбувається беззаконня; що розкрадаються  багатомільярдні  державні  кошти;  що  коли  ми  не проголосуємо,  то завтра все регулюватиметься указами  Президента; що  фонд розвалює промисловість і тому подібне.  Це найбільш м'які висловлювання з тих, що лунали.

     І я  можу  зрозуміти  тих,  хто  піддався  такій  упередженій словесній навалі. Навіщо це їм? Хочеться повернутися до тих часів, коли фонд був приручений невеликою групою депутатів і об'єкти йшли на замовлення окремих осіб.  Такого не буде!  Буде єдина, однакова для всіх процедура, єдині для всіх умови і можливості. Це перше.

     І друге.  Мені дуже не хотілося б,  щоб Верховна  Рада  цього скликання ввійшла в історію як така,  що почала свою діяльність із мораторію  на  приватизацію  і   закінчить   своє   функціонування подібними ж діями. Досить усе-таки кривди та інсинуацій! Як сказав один мудрець: "Погано, коли люди думають одне, а роблять інше, але ще гірше, коли вони думають одне, а пишуть інше".

     Давайте поважати свої власні рішення. Без економічних реформ, без перетворення наших підприємств,  без права власності  і  нових фінансових  механізмів  діяльності  підприємств ніякого піднесення нашої економіки очікувати не можна.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  є  запитання?  Запишіться,  будь ласка.

     Скільки часу  відведемо на запитання?  30 хвилин?  Хто за те, щоб відвести на запитання 30 хвилин?

     Прошу проголосувати. Будь ласка.

     "За" - 126. Прийнято.

     Виставте 30 хвилин.

     Депутату Кожушку надається слово з процедури.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги! В пункте 2 постановления об отчете Фонда государственного имущества было дано поручение Генеральной прокуратуре  осуществить проверку и доложить о положении дел в Фонде госимущества.

     Я настаиваю  на  том,  чтобы  здесь присутствовал исполняющий обязанности   Генерального   прокурора.    Пускай    он    доложит общественности  и  депутатам  истинное положение,  так как товарищ Лановой  сейчас  отрицает  почти  все,   говоря,   что   нарушений законности нет.  А их совсем могло бы не быть, если бы прокуратура заблаговременно информировала по тем вопросам, по которым он здесь докладывал.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Якщо  таке  рішення  є,  ми запросимо виконуючого обов'язки Генерального прокурора і надамо йому слово.

     А зараз ставитимемо запитання.

     Депутат Юхновський. За ним - депутат Радченко.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань науки та народної освіти (Личаківський виборчий округ,  Львівська  область).  Шановний  Олександре   Миколайовичу! Шановні  депутати!  Володимире  Тимофійовичу,  я високо оцінюю ваш сьогоднішній виступ і дуже сподіваюся, що ваша діяльність на цьому посту принесе добрі плоди для фонду.

     Перше запитання - щодо компенсаційних сертифікатів. Я вважаю, що компенсаційні  сертифікати,  пов'язані  із  вкладами  людей  на книжках, особливо із вкладами, які були до 1992 року, мають бути в першу чергу забезпечені майном держави.  Це обов'язок  держави.  У держави немає грошей, щоб виплатити людям ті заощадження, які були в Ощадбанку до 1992 року,  але є майно,  і цим майном  ми  повинні розрахуватися за ті вклади. Це є перший обов'язок Фонду державного майна.

     Друге запитання - щодо Харцизького трубного заводу. Це один з найефективніших  металургійних заводів в Україні.  У чому проблема приватизації?  Він дуже добре діяв би,  якби був державним,  а  не приватизованим.

     І третє  запитання.  Як  Фонд  державного  майна  стежить  за ефективністю діяльності підприємств після їх приватизації?

     Дякую.

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Щодо компенсаційних сертифікатів.  Я вважаю, що заощадження   громадян   можна   було   б  відновлювати  не  через компенсаційні сертифікати,  а іншими способами.  Але уряд  прийняв рішення в 1994 році,  тому Фонд держмайна робить усе для того, щоб наповнити  продаж  компенсаційних   сертифікатів   високоліквідним майном.

     Наприклад, на  початку  року  на  аукціонах  за компенсаційні сертифікати виставлялося в середньому 120-150,  а в серпні-вересні

-  вже  більше  400  об'єктів.  Ми працюємо над тим,  щоб від усіх високоприбуткових підприємств виставлялися хоч би невеликі  пакети на аукціони, щоб наповнити їх.

     За статистичними даними, сьогодні вже 22 відсотки втрат від знецінення заощаджень громадян  відшкодовані через  механізм  компенсаційних  сертифікатів.  У  людей  є вибір: чекати,  поки  держава  поверне  їм  борг  грошима,  чи   вкладати сертифікати.

     Щодо Харцизького   трубного   заводу.   Це   високоприбуткове підприємство.  Тільки в минулому році річний прибуток становив 100 мільйонів  гривень.  Вартість  основних  засобів  -  600 мільйонів гривень,  вартість обігових - понад 100 мільйонів.  А оцінили  цей об'єкт перед конкурсом у 499 тисяч,  тобто ціна занижена більш ніж у тисячу разів. Це перше.

     Друге. За  планом  приватизації  цей  об'єкт   залишиться   в державній  власності,  тому що 51 відсоток належатиме державі.  На конкурс,  про який я говорив,  виставлялося 26 відсотків.  Але там був   один  учасник,  і  це  не  відповідало  вимогам  Закону  про приватизацію.

     І щодо   третього   запитання   -   про   післяприватизаційну підтримку.  На мій погляд це насамперед допомога акціонерам, які в багатьох випадках роздрібнені,  регламентно провести перші  збори, обрати   правління,   встановити  фінансові  показники,  визначити програму   діяльності,   випустити   нові   позичкові,    боргові, депозитарні  документи  для  того,  щоб  ці  підприємства отримали обіговий  капітал  для  своєї  діяльності.  І,  звичайно,   вжиття інституційних   заходів   для   того,   щоб   працювали  фондовий, фінансовий, інвестиційний ринки.

     Ці заходи ми визначаємо як головні для  певних  департаментів Фонду держмайна.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радченко. За нею

- депутат Яковенко.

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний   Володимире   Тимофійовичу!   Виходячи    з    переважно катастрофічних наслідків процесів приватизації,  справді, потрібно кардинально   змінювати   роботу   Фонду   державного   майна    і вдосконалювати чинне законодавство.

     Скажіть, будь ласка, які ж основні концептуальні вади чинного законодавства й організації роботи Фонду державного майна породили такі негативні наслідки?

     ЛАНОВИЙ В.Т.   Щодо   законодавства.  Маю  сказати,  що  наше законодавство з питань приватизації залишається на рівні 1991-1992 років. Ми тільки повторюємо ті норми і не вдосконалюємо його. Тому перед  нами  дуже  великий  обсяг   роботи   щодо   регламентації, встановлення  правових  рамок  на  кожну  процедуру,  на кожен вид продажу,  на відповідні галузі, тому що специфіка великих галузей, які  входять у процес приватизації,  наприклад енергетики й науки, зовсім різна.

     Сажімо, наука.  Хіба можна  було  продавати  науково-технічні інститути   як   об'єкти   малої  приватизації?  Тобто  просто  як нерухомість разом  із  меблями.  У  них  є  наукові,  технологічні активи,  які мають навіть характер ноу-хау чи державної таємниці - це одне,  інші розробки інституту - це друге,  а нерухомість -  це вже третє. А в нас усе продавалося просто так. І в Києві, на жаль, дуже багато  таких  випадків.  Депутати-кияни  до  мене  весь  час звертаються.  У  1994  та  1995  роках продано великі інститути за 20-25 тисяч гривень, тепер у судах це оскаржується, і в Генеральну прокуратуру  звертаємося  за підтримкою ініціатив Фонду держмайна. Тобто над законодавством ще треба працювати й працювати.

     А щодо організаційних вад  самого  Фонду  держмайна,  то  це, передусім,  дуже  слабкий  контроль  центрального апарату фонду за регіональними відділеннями.  Тому останнім  часом  ми  максимально централізували   процедуру,   пов'язану  з  приватизацією  великих підприємств,  які  визначають  обличчя  й  перспективи   економіки України.  Під  нашим  безпосереднім  контролем  - 500 найбільших і середніх підприємств,  а 4,5 тисячі - в регіональних  відділеннях. Розумієте,  які  нам  потрібні механізми оперативного електронного контролю  за   операціями   регіональних   відділень   чи   навіть представництв.

     До речі, судові справи порушувалися саме щодо тих працівників фонду,  які працюють у представництвах у районах,  містах і селах. Щодо працівників регіональних відділень - менше,  а в центральному апараті таких  випадків  не  було.  Це  один  бік  контролю  -  по вертикалі,  але є й по горизонталі.  Структура фонду не відповідає сьогоднішнім завданням,  бо вона перенасичена такими підрозділами, які  характеризували  управління  майном  у минулі роки.  Тепер ми реформуємо структуру фонду й оновлюємо склад керівництва.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яковенко Олександр Миколайович.  За ним - депутат Павловський.

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань молоді,  спорту і  туризму  (Єнакіївський  виборчий  округ, Донецька   область).   Фракция   коммунистов.  Уважаемые  коллеги, извините,  но это пародия на отчет. Я не хочу никого оскорбить, но вы  понимаете,  это оскорбляет меня лично.  Пять минут человек нам рассказывал о том,  как мы должны создавать законодательную  базу, следующие   пятнадцать   минут  -  как  он  пытался  реформировать управление фонда,  затем пять минут о том,  как самоутверждался  в этой должности и еще пять минут - о законотворческой деятельности.

     Я не  вижу  отчета  в этом так называемом докладе.  В нем нет элементарного, даже тех же цифр, о которых мы много говорим с этой трибуны,  скажем, какая сумма была получена с начала приватизации, сколько  денег  поступило  в  бюджет.  Если  говорить  о  трудовом коллективе,  то  какой процент акций от их общего обьема находится сегодня в руках трудового коллектива? И так далее.

     Давайте предметно  говорить,  насколько  еффективно  работает приватизированное   предприятие.  Я  считаю,  что  сегодня  мы  не услышали отчета и напрасно теряем время.

     И последнее.  Вопросов очень много - и конкретных, и частных, и  поэтому  я  все-таки  настаивал  бы,  чтобы нам был представлен настоящий отчет людьми,  которые могут сделать серьезный анализ, с присутствием   Генеральной   прокуратуры   и   вытекающими  отсюда последствиями.

     Спасибо.

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Дорогой депутат Яковенко, мы, наверное, живем с вами в разных временных периодах.  Там, где у вас 15 минут, у меня почему-то 30 секунд. Но, конечно, каждому свое.

     Я вам  отвечу,  сколько  поступило  денег  от   приватизации. Задайте   конкретный  вопрос,  и  я  вам  отвечу,  как  и  сколько расходовалось денег,  сколько  продано  имущества,  скажу  вам,  и сколько средств поступает трудовым коллективам.

     Вы должны знать, что на обьектах малой и средней приватизации большинство  акций,  большинство  имущества   поступает   трудовым коллективам.   Вот  пример.  Сейчас  идет  приватизация  облгазов, Киевгаза и так далее, то есть тех контор, которые распределяют газ и обслуживают газообеспечение населения и других потребителей. Так вот там 70-80 процентов идет трудовым  коллективам,  и  ничего  не идет ни на конкурсы, ни на аукционы - никуда.

     А если говорить о металлургических комбинатах,  то лишь 7, 8, 9 процентов идет трудовым коллективам,  потому что капиталоемкости таких обьектов огромны. А люди, которые там работают...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    Павловський.    За   ним   -   депутат Пустовойтовський.

     Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановні народні депутати,  в мене є два   запитання  до  Володимира  Тимофійовича.  Перше.  Володимире Тимофійовичу,  зверніть увагу:  всі помилки з вартісними  оцінками пов'язані з роботою експертів.  Я наведу тільки маленький приклад. Скажімо,   у   Хмельницькому   є   невеличкий   магазин   "Дубок", розташований у робітничому районі. У ньому продається хліб, молоко людям,  які не отримують по два місяці,  а то й більше,  зарплати. Так ось в оцінці його вартості допущено помилки,  і тепер не можна добитися правди,  провести нормальну експертизу.  То чи  маєте  ви якийсь вплив на експертів,  хто їх вчить і як їх контролювати;  як навести порядок у цій головній ланці?

     І друге.  Сьогодні   вже   відомо,   що   на   приватизованих підприємствах,  особливо  у сфері виробництва,  ефективність праці навіть нижча,  ніж на державних підприємствах.  Чи є у вас  наміри пов'язати   програму   приватизації   з   відповідною  промисловою програмою,  що створило б умови підвищення  ефективності  праці  в цьому секторі?

     Дякую за відповідь.

     ЛАНОВИЙ В.Т. Дякую. Щодо роботи експертів. Ви, мабуть, читали в газетах,  що Лановий,  коли приступив  до  роботи  у  фонді,  по місяцю,  по  два  місяці  не  підписує  договори,  накази  та інші документи.  Чому?  Тому що мої підрозділи подавали мені,  на жаль, договори з експертами,  які викликали здивування, так би я сказав, щодо оплати і умов їх роботи,  а також з приводу того,  що  об'єкт незначний,  а  дві-три  компанії  хочуть  займатися  його оцінкою. Нормальні  економісти  за  фінансовими  параметрами   підприємства відразу   скажуть,  скільки  приблизно  коштує  воно  сьогодні.  У багатьох випадках експертизи є формальноправовими процедурами,  бо не завжди фонд може самостійно визначати попередню ціну,  тому що, скажімо,  підприємство може бути високоприбутковим, але в основних фондах  у  нього мала сума.  Наприклад,  основні фонди підприємств Укрнафти були оцінені в 13 мільйонів гривень,  а  річний  прибуток становить   350   мільйонів.  На  зборах  акціонерів  їх  вартість проіндексовано до 200 мільйонів гривень,  але це теж, звичайно, не відповідає вартості комплексу, який дає 350 мільйонів прибутку. За економічними оцінками, він повинен коштувати 2-3 мільярди.

     Тому зараз  ми  обмежуємо  кількість  таких  експертиз.  Вони проводяться,   скажімо,  на  підприємствах  військово-промислового комплексу,  які втратили замовлення.  Там якісне  обладнання,  але грошей  немає,  підприємства  стоять.  Тому  треба  не  виходити з якихось  чітких  оцінок,  а  проводити   спеціальне   дослідження, інвентаризацію і так далі.

     Звичайно, я зрізав усі розцінки по обслуговуванню, і ніхто не був проти.  Спочатку кричали,  галасували, а потім усі погодилися, бо твердість була проявлена.

     Щодо магазину в Хмельницькому. Ми вивчимо ситуацію...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Пустовойтовський.   За  ним  -  депутат Майборода.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська  область).  Спасибо.  Уважаемый  Владимир   Тимофеевич! Известно,  что главная цель приватизации - повышение эффективности использования  производственных  мощностей.  Однако  в  результате приватизации часть предприятий полностью остановилась, в том числе и предприятия,  имеющие  огромное  значение  для  экономики  нашей страны,  например,  Балаклейский  цементно-шиферный комбинат и ряд других.  Из-за  этого   создаются   дополнительные   трудности   в экономике.

     Что делает  фонд  для повышения эффективности,  чтобы не было полного торможения?

     Спасибо.

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Вы  задали  очень  важный  вопрос.   Касательно цементной  промышленности.  Что  происходило  на  ранее проводимых аукционах,  где  продавались  крупные  и  прибыльные  промышленные обьекты?  Цена  обьекта  была минимальной,  средством платежа были сертификаты.  Следовательно,   покупателями   становились   мелкие посреднические,  трастовые,  инвестиционные фирмы. Получалось, что моська покупала слона.  Но всем понятно, управлять этим слоном она не   может.   Это  просто  способ  продать  потом  более  крупному инвестору,  который  реально  будет  управлять  большим   заводом. Конечно,  мы  изучили,  проанализировали,  перепроверили  договора продажи всех предприятий цементной промышленности,  которые в 1995 году    были   приватизированы   таким   образом.   Есть   еще   и государственные  пакеты  акций,  и  мы  можем  и  будем  проводить некоторые  структурные  изменения  в  отношении  собственности  на отдельных заводах.

     Пока я не буду говорить каким образом.  Но главное -  высокие цены,  реальные денежные средства,  обязательные условия договора, которые  должны  выполняться  покупателями  не  через  пять   лет. Например,  по  этому  заводу  и по Николаевскому цементному заводу установлены обязательства,  срок выполнения которых -  через  пять лет.  Все ждут.  Мы обращались в суд и получили ответ: не наступил срок  выполнения  обязательств.  Теперь   таких   договоров   нет. Обязательства будут расписаны на каждый квартал, по скольку должны вносить.

     Более того,  покупатели акций не  имеют  права  перепродавать свои  пакеты,  пока  не  выполнят  финансовые  обязательства перед заводом. Тем самым, я думаю, мы будем застрахованы от приобретения предприятий  мелкими  фирмами,  которые ничего не смогут дать (они уже не придут на такие конкурсы),  и от нашей  ответственности  за судьбу этих заводов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Майборода. За ним - депутат Брит.

     МАЙБОРОДА С.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Корабельний  виборчий округ,   Миколаївська  область).  Прошу  передати  слово  депутату Куз'єву.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     КУЗ'ЄВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки та народної освіти (Центральний виборчий округ, Миколаївська область).  Фракція комуністів України.  Шановний доповідачу!  Будь ласка,   уточніть,   скільки   ж   усе-таки  одержано  коштів  від приватизації за весь період приватизації і яка сума з них надійшла до державного бюджету? Це перше запитання.

     Друге. Як  треба  розуміти  вашу заяву про те,  що поповнення державного  бюджету  за  рахунок  коштів  від  приватизації   буде "попереду". Як далеко це "попереду"?

     І третє.  Чим  закінчилася та чи й закінчилася приватизаційна епопея навколо Миколаївського глиноземного заводу?

     Дякую.

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Я вам окремо відповім,  скільки  всього  грошей отримано  за період приватизації з 1992 року.  Зараз можу сказати, скільки їх одержано за 1996 рік і за дев'ять  місяців  1997  року, тому що в матеріалах Рахункової палати - лише за півріччя.

     Так от,  у  1996  році  від  приватизації  і комунального,  і державного  майна  отримано  270  мільйонів  гривень,  за  дев'ять місяців  1997  року - 170 мільйонів гривень.  Тобто за два неповні роки - 44О мільйонів гривень.

     Щодо другого  запитання.  Я  кажу,  що   надходження   грошей попереду,  тому що підготовка великого об'єкта до приватизації, за який повинні дати великі гроші,  - це тривала процедура.  Потрібна широка  інформація,  залучення  покупців,  які мають гроші,  і вже потім - приватизація на конкурентних засадах.

     Ми тільки після липня розробили нове положення про  конкурси, яке  не  дозволяє  продати  об'єкт  так,  як  у 1996 році продали, скажімо, Житомиробленерго: 12 відсотків на некомерційному конкурсі і  без  зазначення  в  умовах  продажу  будь-яких надходжень ні до державного бюджету, ні до підприємства.

     Отже, положення про конкурси змінено,  і ми запровадили  нові процедури.    Основні    конкурси    по    великих   підприємствах провадитимуться  в  листопаді,  грудні,  січні,  лютому,  а  гроші надходитимуть  із  запізненням  на один-два місяці,  так визначено законодавством  про  оплату  пакетів  акцій.   Очікуються   більші надходження.  За  нашими  планами,  ми отримаємо 300 чи навіть 350 мільйонів гривень лише в грудні.

     Щодо Миколаївського    глиноземного    заводу.    Зараз    ми переглядаємо  механізм і систему приватизації цього найважливішого об'єкта.  Чому?  По-перше,  при його інвентаризації не всі  активи підприємства враховані в переліку майна, яке переходить відкритому акціонерному товариству. Велика частка майна розміщена на стороні, в  тому  числі  за  кордоном.  По-друге,  ми  вважаємо,  що  треба подивитися на структуру - скільки відійшло  орендарям,  а  скільки залишилося   державі.   I   по-третє,  нас  не  влаштовують  умови конкурсів,  які запропоновані ще  колишнім  урядом  України.  Тому зараз я буду виїжджати до Миколаєва і на місці вивчати це питання, готувати відповідні кваліфіковані процедури приватизації.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Брит. За ним - депутат Сокерчак.

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Фракція Соціалістичної і  Селянської  партій.  Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Доповідач,  шановний Володимир Тимофійович, у своїй доповіді образив народних депутатів України, назвавши виступ одного з наших колег провокаційним.

     Олександре Миколайовичу,   ви   як  головуючий  повинні  були зупинити доповідача й вказати йому  на  неприпустимість  цього.  У Верховній  Раді  України,  у  залі  її  засідань  завдавати образи народним депутатам чи  одному  народному  депутату  України  -  це безпрецедентний випадок,  що потребує відповідної реакції з нашого боку.

     Я вимагаю пояснень від Володимира Тимофійовича.

     ЛАНОВИЙ В.Т. Пояснення в тому, що він навів неправдиві дані і збурив   зал.   I   тому   якраз  таке  визначення  справедливе  - провокаційний виступ.  У нього була  певна  мета  як  у  директора електростанції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак. За ним

- депутат Єльяшкевич.

     СОКЕРЧАК В.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий округ,  Одеська область).  Прошу  передати  слово  Цушку, 315-й виборчий округ.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий. Уважаемый Владимир Тимофеевич!  Насколько я  понимаю,  цель  любой приватизации   -  в  том,  чтобы  предприятие  после  приватизации работало эффективнее, чтобы туда пошли инвестиции.

     Мне вообще  непонятна  политика  приватизации  у  нас,  когда приватизируются  прибыльные  предприятия,  расчленяются  природные монополии с целью  их  приватизации.  Как  вы  смотрите  на  такую приватизацию?

     И еще один вопрос.  Сейчас предстоит приватизация припортовых элеваторов. Ваше мнение о приватизации этих предприятий?

     Спасибо.

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Я неслучайно назвал новый этап  приватизации  в соответствии  с  программой,  принятой  в  июле Верховным Советом, инвестиционным,  потому что сейчас мы пытаемся  как  можно  дороже продать обьекты, взять больше деньгами и направить из этих денег в бюджет  50  процентов,  а  непосредственно  тому  предприятию,  на котором эти деньги заработаны 34 процента. Это одно условие.

     Второе условие  -  проведение конкурсов специально по большим заводам.  Зачем?  Чтобы  покупатель  -  крупный  инвестор  -   нес обязательства по финансовым расходам на этом заводе: по заработной плате, по возвращению кредитов, по неплатежам перед поставщиками.

     И третье.   Инвестиционные    обязательства    должны    быть обязательной составной частью цены предприятия.  И они должны быть регламентированы  по  времени  и  по  другим  условиям,  то   есть совокупность   этих   вопросов   мы   включаем   в  инвестиционное обеспечение обьекта.

     И еще одна  сторона:  чем  быстрее  мы  проведем  и  закончим приватизацию,  не  растягивая процедуру на три-четыре года,  как у нас это было по некоторым обьектам, тем быстрее предприятие сможет выпустить  новые  ценные  бумаги  (вторичную  эмиссию  акций  либо долговые  бумаги)  и  продать  их  на  открытом  рынке.  Если  это высокоприбыльный, конечно, обьект.

     Природные монополии     не    должны    подлежать    глубокой приватизации.  Как  сделала  Россия  с  Газпромом?   Она   же   не приватизирует  его,  это  государственная  компания.  Они  продают только  небольшие  пакетики  акций  на  международных  рынках.   5 процентов  продали  -  получили  больше миллиарда для того,  чтобы предприятие имело оборотные средства и запустило новые виды работы по  добыче,  транспортировке,  ремонту  систем обеспечения газом и тому  подобное.  Только  так  надо  подходить.  Здесь   не   нужна приватизация.  Государственный  контроль  за всей инфраструктурой, безусловно, обязателен.

     Что касается припортовых элеваторов.  Сейчас в  правительстве разрабатывается новый подход. Речь идет о создании государственной акционерной компании "Хлеб Украины", которая будет включать до ста (сейчас  уточняется  количество)  элеваторов  и  контрольный пакет акций которой будет принадлежать государству.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Лавриненко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы". Партия "Громада".  Уважаемый  докладчик,  то,  что  было раньше в области приватизации,  это   понятно.   Я   был   одним   из   инициаторов приостановления  приватизации по инвестиционным обязательствам.  К сожалению, Фонд государственного имущества занимал другую позицию, но  практика  показала,  что  в  приватизации  под  инвестиционные обязательства  больше  инсинуаций,  чем   в   обычной   нормальной эффективной приватизации.

     Сейчас правительство,  на  мой  взгляд,  поступает  еще хуже. Таких темпов приватизации в энергетике еще не было,  а сейчас  это прорабатывается и по металлургическому комплексу. Я хочу спросить, какова вообще цель проведения  скоростной  приватизации  по  самым высокоэффективным  обьектам,  и  хочу,  чтобы  вы  опровергли  или подтвердили имеющуюся информацию, что цель одна: получить средства под   избирательную   кампанию.   Эти   вопросы   очень   серьезно прорабатываются комиссией Кучма-Гор.  И вообще возможна  ли  тогда экономическая независимость Украины?

     Спасибо.

     ЛАНОВИЙ В.Т. Господин Ельяшкевич, мне было бы стыдно на вашем месте задавать подобные вопросы,  но  я  отвечу  на  них.  Что  вы понимаете   под   ускорением   приватизации?   То,   что   у   нас нефтеперерабатывающие комбинаты  с  1994  года  находятся  не  под контролем  государства  и не приватизируются,  и мы никак не можем определить, что с ними делать?

     Что вы называете ускоренной приватизацией  электроэнергетики? Конкретный  план-график  совместных  работ  Фонда  госимущества  и Министерства  энергетики  по  разработке  технологических  условий приватизации      компаний,      по      дальнейшей     разработке финансовоэкономических показателей,  определению конкретных сроков участников, которые помогут привлечь инвесторов в этот комплекс? Я это так не называю.

     С июля мы начали  проводить  индивидуальную  приватизацию,  в соответствии  с  которой  крупные  обьекты  подлежат всестороннему проектированию  с  точки  зрения  новых  имущественных  отношений, финансовых  механизмов,  нового управления и их будущей структуры. Это называется индивидуальным подходом с выверенными результатами, ориентированным на положительный эффект для крупных обьектов.

     Что касается вашего замечания по поводу того,  зачем получать средства,  то вы сами голосовали,  что за полгода в бюджет  должно поступить 500 миллионов гривень.  Как это сделать, как вывернуться наизнанку?  В прошлом году  от  приватизации  и  коммунального,  и государственного  имущества получено 240 миллионов,  а в этом году от приватизации только государственного имущества нужно не  только получить, но еще и перечислить в бюджет все 500 миллионов. Значит, нужно получить больше!

     Как это  задание  выполнять?  Как  вообще  голосовался   этот вопрос? Давайте подумаем над этим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Магда.

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановний Володимире Тимофійовичу! Мені дуже прикро,  коли ви тут з трибуни кажете,  що ви з Міністерством енергетики все погодили щодо приватизації.  Але до цього був наказ вашого  ж  фонду,  відповідно  до  якого  в  першу  чергу  повинні приватизовуватися  енергогенеруючі  компанії.  Чому  тільки  після виступів депутатів та після того,  як міністр енергетики вас,  так би мовити, потягнув до Пустовойтенка, ви змінили це рішення? А тут ви розказуєте зовсім інше. Це перше запитання.

     I друге.  Через те що не було прозорості,  багато працівників електростанцій досі не одержали пільгових акцій,  про що казав мій колега Панасовський минулого разу. Коли люди їх одержать? Ці акції видавали протягом дня чи двох,  і нікого не повідомляли,  особливо тих, хто пішов на пенсію або був у лікарні. Але ж вони -працівники цієї електростанції!

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Шановний депутате Магда! Ви багато знаєте краще від мене,  але робите вигляд,  що  не  знаєте.  Колишніми  планами приватизації    передбачалося,    що    всі    об'єкти   Міненерго продаватимуться на некомерційних конкурсах,  тобто за  номінальною фіксованою ціною,  яка не зростатиме.  Тобто за заниженими цінами. Це перше.

     Друге. Що  означає   визначення   переможця   за   кількісним принципом:  хто дасть більшу ціну - той і переміг?  Це означає, що пакети продаватимуться комусь конкретно.  Ми знаємо,  як це  було. Наприклад,  у грудні 1996 року 12 відсотків акцій Житомиробленерго продано на некомерційному конкурсі.  Умовами конкурсу  передбачено ремонт  обладнання,  забезпечення  соціального  захисту населення. Скільки заплатить покупець - невідомо.  Мабуть,  інформації нікому не давали,  тому що придбало цей пакет,  заплативши сертифікатами, товариство покупців,  створене трудовим колективом.  І,  на  жаль, нічого ні в бюджет, ні житомирській обласній компанії не передано.

     Фонд держмайна  запропонував  переходити,  якщо  йдеться  про прибуткові  енергетичні  компанії,  на   комерційні   конкурси   з визначеним  зростанням цін.  Це багатьох не влаштовує.  Ми в липні направили свої пропозиції в уряд,  Міністерство енергетики. Ніякої відповіді чи пропозицій не отримали.

     Одна особа йде в Кабінет Міністрів із такими демаршами, друга

- у Верховну Раду,  третя дає інтерв'ю газетам,  газети  починають розкручувати  це питання.  Людина,  яка за час моєї відсутності (я був у відпустці) видала наказ, звільнена з роботи. Так що не треба цього говорити.

     Щодо пільгових акцій.  Акції трудовим колективам енергетичних компаній передаються так, як установлено законодавством: згідно зі списками  працівників,  які  працюють  чи працювали,  у тому числі пенсіонерів.  Це три окремих списки.  Відповідно ми  розраховуємо, скільки це пакетів акцій.  Слід зауважити,  що в галузі енергетики найбільше пільгових акцій - для продажу  трудовим  колективам.  Не буду  казати  чому,  але,  наприклад,  35  чи  36  відсотків акцій Центренерго продається трудовому  колективу.  На  мій  погляд,  це немало.

     На жаль,  встановлений  тримісячний  термін замалий для того, щоб трудові колективи викупили свої акції.  Чому? Тому що людям не виплачують заробітної плати. І в нас продається тільки частина цих акцій.  Але ми їх не вилучаємо, продовжуємо терміни такого продажу трудовим колективам, щоб ці квоти вибиралися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лавриненко.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Уважаемый   докладчик!   Граждане   Украины считают, что то, что происходит в сфере приватизации, происходит с ведома   Верховного   Совета.   Хотя,   как   известно,   пограмма приватизации ни в 1995  году,  ни  в  1996  году  не  утверждалась Верховным Советом. Это сделал Президент своим указом. А приложение к программе подписывал Дмитрий Табачник,  как ни странно.  Хотя  в статье  92 Конституции предусматривается,  что эти вопросы,  в том числе правовой  режим  собственности,  определяются  исключительно законами.

     Исходя из   этого  уверены  ли  вы,  что  деятельность  Фонда госимущества происходит в соответствии с буквой закона?

     Вам уже задавали вопрос об эффективности,  но я повторюсь. Мы хотели бы иметь сравнительную таблицу,  где было бы четко указано: вот  такая-то  доходность  предприятий  была  до  приватизации,  а такаято - после нее. Вы можете это сделать?

     Спасибо за внимание.

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Я  не буду подвергать сомнению эти действия.  Я сам депутат,  вы знаете, и также отосился критически в 1995 и 1996 годах  к  тому,  как  у нас проходит приватизация.  Крен в сторону сертификатной  приватизации  привел  к  тому,  что   мы   потеряли предприятия.   Сертификатная   приватизация  возможна  только  для высокоприбыльных обьектов.  И  если  мы  хотим  раздать  имущество гражданам  Украины,  то  можем  это  сделать  ничего  не  меняя на предприятии.

     Но наши предприятия требуют перемен.  Там,  к сожалению,  нет денег   для  выплаты  заработной  платы  -  первейшей  обязанности дирекции предприятия. Поэтому, конечно, сертификатная приватизация ничего  хорошего не дает.  Если сравнить,  то мы увидим,  что либо ничего не изменилось,  либо изменилось в худшую сторону в  силу  и внутренних причин,  и раздробленности пакетов акций,  и конфликтов среди  собственников,  и  общих  экономических  условий,   которые только,  может  быть,  в  1997 году улучшаются.  Мы надеемся,  что благодаря этим улучшениям в 1998 году появятся денежные накопления в обществе для приватизации.

     А таблицу попробуем составить.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

     ЛАНОВИЙ В.Т. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідач - Симоненко Валентин Костянтинович, голова Рахункової палати. Будь ласка.

     15 хвилин виставте. До перерви.

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Рахункової  палати  Верховної   Ради України  (Північний  виборчий округ,  Одеська область).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  В своем  выступлении  я хочу  привлечь  ваше  внимание  к тому,  как Фонд государственного имущества  использовал   средства   государственного   бюджета   и внебюджетных  фондов  приватизации  в 1996 году и первом полугодии 1997 года, а также насколько умело он управлял этими средствами.

     Этот вопрос Счетная палата  изучала  по  поручению  Верховной Рады  Украины,  отчет о результатах проверки вам роздан две недели тому назад.  Сейчас же я более детально остановлюсь  на  отдельных моментах  рассматриваемой  проблемы  - этой вроде бы небольшой и в какой-то мере частной проблемы  по  сравнению  со  всем  процессом приватизации.

     Итак, самые  главные  вопросы,  ответы  на которые стремилась получить Счетная  палата  во  время  проверки:  какова  финансовая результативность   приватизационных   процессов  для  государства, какова эффективность управления государственной долей имущества на приватизированных  предприятиях?  Третий  вопрос возник уже в ходе самой   проверки   и   звучит   он   приблизительно   так:    Фонд государственного   имущества,   а  точнее,  его  чиновники  должны работать на благо государства  или  государство  существует  в  их представлении лишь для того, чтобы удовлетворять их растущие не по дням, а по часам аппетиты?

     Первое, с чем столкнулись при проверке представители  Счетной палаты,  иначе как нонсенсом не назовешь.  Оказалось,  что в фонде нет данных и никто не может сказать,  на какую сумму  уже  продано государственного  имущества.  А  как  вы знаете,  приватизационный процесс уже длится более шести лет.

     Нам представили,  хочу подчеркнуть,  подобие отчета только за 1996  год,  согласно  которому  в  прошлом  году  от  приватизации госимущества поступило 350 миллионов  гривень.  А  сколько  должно было поступить,  так и осталось тайной не только для нас, но и для самого фонда.  Прошло  уже  полтора  месяца  после  того,  как  мы закончили  проверку,  а  в  фонде  до  сих пор не могут подсчитать сумму, на которую продано государственного имущества.

     Вибачте, але на язиці крутиться прислів'я: "Чому бідні?  Бо дурні.  Чому дурні?  Бо бідні". А может быть, это кому-то надо.

     В Фонде госимущества до  сих  пор  нет  подобия  контроля  за формированием   и  использованием  внебюджетного  государственного фонда приватизации.  Подчеркиваю,  государственного. По сути, фонд самоустранился   от   контрольной  функции.  Ему  нравится  только продавать или распродавать государственную  собственность,  а  вот что  получит  от  этого  государство  или  народ,  пока  никого не волнует.

     В первом полугодии 1997 года фонд всетаки соизволил  снизойти хотя  бы  к  своим  функциональным обязанностям и начал вести учет стоимости проданного.  В результате стало известно, что от продажи государственного  имущества  за  деньги  поступило  108  миллионов гривень,  что составляет 22 процента его продажной стоимости. Если же  учесть  размах  и темпы приватизации в прошлом году,  то можно предположить,  что за 1996 год не поступили многие сотни миллионов гривень,   которые   крайне   необходимы   государству.  По  нашим провизорным подсчетам (потому что данных пока нет) это  составляет 1,2 миллиарда гривень.

     При этом,  уважаемые  коллеги,  мы  должны учесть,  что общая сумма от  продажи  могла  быть  значительно  больше,  если  бы  не многочисленные нарушения при инвентаризации и оценке госимущества, выборе способов приватизации,  а также при продаже государственных пакетов акций,  на что указывалось в многочисленных актах проверки как налоговой инспекции, так и ГлавКРУ и Генеральной прокуратуры.

     Постоянно задаем себе  вопрос:  где  изыскать  дополнительные источники  доходов для решения насущных социальных проблем,  в том числе для выплаты заработной платы и повышения минимальной  пенсии и  зарплаты?  Почти  каждый  шаг Верховной Рады в этом направлении встречается в штыки,  мол,  мы увеличиваем дефицит госбюджета. При этом  исполнительная  власть  почти не прилагает усилий для поиска неинфляционных  источников  покрытия  этого   дефицита.   А   они, безусловно, есть.

     Возьмем доходы,  которые должно получить государство от своей доли в акционерных обществах,  в различных СП,  созданных на  базе государственных предприятий.  На 1 июля 1997 года зарегистрировано 5,5 тысячи предприятий, в которых доля государства составляет от 1 до  100  процентов.  А  уполномоченных  фондом  представителей  по управлению государственными  акциями  этих  предприятий  назначено немногим более тысячи - 1300.

     Непосредственно в  центральном  аппарате  Фонда  госимущества учитывалось 419 таких предприятий, 207 из них в 1996 году получили 2  миллиарда  900  миллионов  гривень  чистой прибыли,  из которой рассчитали государству 3 миллиона 200 тысяч гривень, что составило аж  0,1  процента  всей суммы.  Но хочу подчеркнуть,  что даже эти крохи не попали в государственный  бюджет.  По  информации  фонда, туда было перечислено только 18 тысяч гривень.

     Итак, 5,5 тысячи предприятий в бюджет в 1996 году  дали  18  тысяч  гривень;  23  из  400  предприятий  не отчитались  практически  совсем  перед фондом,  и никто до сих пор этого отчета от них не просит. Думаю, что комментарии излишни. Так Фонд  госимущества  блюдет  интересы  державы и управляет ее долей имущества.

     На результаты проверки Счетной палаты наконец-то  среагировал и   Кабинет   Министров.  После  нескольких  попыток  он  все-таки рассмотрел  на  своем  заседании  вопрос  о  состоянии  управления обьектами,    которые   полностью   или   частично   находятся   в государственной собственности.  Но в результате,  как  бы  сказать помягче,  гора родила мышь. Вместо того чтобы кардинально изменить подходы к управлению этой собственностью,  двум должностным  лицам Фонда   госимущества   и  Министерства  экономики  были  обьявлены выговоры,  двух министров строго предупредили.  И пока  все.  Ждем очередного  заседания Кабинета Министров по этому вопросу.  А ведь эти,  без  преувеличения,  громадные  средства  при   условии   их получения   могли   бы  пойти  на  погашение  задолженности  и  по заработной плате, и по пенсиям, и по стипендиям.

     Такое положение не мешает фонду свято чтить и не  забывать  о своих собственных интересах.  Так, за полтора года им использовано почти  100  процентов  средств,  выделенных   из   госбюджета   на содержание  центрального  аппарата.  Однако  этого оказалось мало. Тогда  из  внебюджетного   государственного   фонда   приватизации добавили еще почти 5 миллионов гривень, что в 1,3 раза больше, чем было предусмотрено вообще бюджетных средств. А какую сумму из этих "закромов родины" взяли себе его региональные отделения, предстоит еще установить.

     Следует отметить,  что сметы  расходов  на  содержание  Фонда госимущества   Украины   в   1996  году  вообще  не  было.  А  при использовании  бюджетных   средств   руководствовались   справкой- расписанием, утвержденной Минфином, где, как вы понимаете, не были учтены расходы из внебюджетного фонда приватизации.

     Анализируя отчеты,  не знаешь, то ли смеяться, то ли плакать. Представьте себе,  что в 1996 году только чаю и кофе было выпито в фонде ни много ни мало на 32 тысячи 400 гривень. Прямо не какое-то государственное учреждение, а дом для проведения чайных церемоний. Более 400 тысяч гривень за полтора года ушло на  платное  обучение работников фонда в институтах.  Это,  может быть,  и неплохо,  что руководители  фонда  готовят  для  себя  специалистов  в   области лингвистики, в области культуры и других знаний, но, извините, при чем   здесь   средства   внебюджетного   государственного    фонда приватизации, да и сама приватизация вообще?

     Большую заботу    о    своих    работниках   проявляет   Фонд госимущества,  одаривая их льготными бессрочными кредитами за счет государственных  средств.  Таковых выдано на сумму более 180 тысяч гривень,  а возвращено 42  процента.  Кое-кто  из  работников  уже давным-давно  сменил  свое  место работы,  а кредиты до сих пор не погашены.

     Обьективности ради необходимо отметить,  что  созданию  такой ситуации способствовала правовая неурегулированность многих сторон деятельности фонда.  Достаточно сказать,  что фонд руководствуется временным  положением,  утвержденным  Верховной Радой еще пять лет тому назад.  Действительно  справедливое  высказывание:  ничто  не бывает более постоянным, чем временное. Но в то же время в фонде и не  стремятся  наладить  систему  хотя   бы   внутриведомственного контроля.  На  наши неоднократные запросы наконец-то пришел ответ. Цитирую:  "На ваш  запит  повідомляємо,  що  комплексні  перевірки регіональних  відділень заплановано на липень-вересень 1997 року". Так  вот  до  этого  времени  таких  "комплексних  перевірок"   не проводилось.  Но  иначе  и  не могло быть,  потому что руководство фонда не интересовалось,  по крайней мере на сегодняшний день, что делается   в   его   региональных  отделениях,  потому  что,  если откровенно говорить,  просто  не  разобралось,  что  происходит  в центральном фонде.

     Как говорил   уже   предыдущий  выступающий,  Государственная программа  приватизации   на   1996   год   Верховной   Радой   не утверждалась, а Государственная программа приватизации на 1997 год вступила в силу только 10 июня. Все это время вопросы приватизации регулировались указами Президента Украины.  Сейчас трудно сказать, кто  или  что  повлияло  на  решения   Президента,   но   ими   не предусматривалось   поступление  средств  в  доход  госбюджета  от приватизации  общегосударственной  собственности.   А   сам   Фонд госимущества  не  проявил  инициативы,  чтобы помочь государству в финансировании неотложных задач,  а  наращивал  свободные  остатки средств  на  банковских  счетах.  И  только  благодаря,  иначе  не назовешь,  спонтанно принятым решениям Верховной Рады  и  решениям Кабмина,  в  1996  году было изьято со счетов фонда и направлено в доход госбюджета 45 миллионов гривень.

     За первое  полугодие  этого  года  в  доход  госбюджета  было перечислено  237  тысяч  гривень.  Это  совершенно  четкая  цифра, которая прошла как через Минфин,  так и через Минстат. Сам фонд за этот  период  проел  более  3,5 миллиона гривень,  а на банковских счетах находилось более 20 миллионов гривень.

     Во втором полугодии 1997 года  проверки,  очевидно,  побудили работников  фонда  хоть  как-то  действовать.  И в июле-сентябре в доход госбюджета были перечислены  свободные  остатки  средств  от приватизации   в   сумме   уже   29   миллионов  гривень,  которые накапливались на банковских счетах.

     К горькому  сожалению,  такое  положение   с   использованием внебюджетных  и  бюджетных средств не только в Фонде госимущества. Разбазаривание и, порой, расхищение огромных средств происходит во многих  фондах.  Но это почему-то не интересует наших радетелей за наполнение бюджета. Только после неоднократных запросов о движении и  использовании  средств  фондов,  которые  существуют при многих министерствах и многих  государственных  ведомствах,  мы  получили ответ   из  Минфина  и  Госказначейства.  Цитирую:  "В  даний  час Міністерством  фінансів  України  разом  з  Головним   управлінням Державного   казначейства   розробляється   нормативна   база   по плануванню,   використанню,   обліку   та   звітності   щодо   цих позабюджетних коштів". Лист датований 13 жовтня 1997 року.

     Но приватизация  идет  уже  пять лет,  а как этими средствами управлять - никому не известно. И это при том, что только в первом полугодии  в  фонд  поступил  почти  1  миллиард гривень.  Если же учесть,  что  до  сих  пор  планирование,  использование,  учет  и отчетность  по  этим  средствам не унормированы,  то сколько денег ушло на обогащение различных групп,  лиц за последние пять лет нам пока не может сказать никто.

     Не хотелось  бы  касаться  в своем кратком выступлении широко разрекламированной борьбы с коррупцией.  Это прерогатива программы "чистые руки".  Но скажите,  какими выгодами для государства можно обьяснить перевод счетов с колоссальными остатками государственных средств  из  Национального  банка в коммерческие банки?  7 февраля этого года Фонд государственного имущества перевел, например, свои счета из Национального банка в коммерческий банк. При этом никаких доходов от банка за  пользование  государственными  средствами  не получил - так было сказано в договоре.  А это средства немалые,  в пределах  20  миллионов   гривень   каждый   день.   Что   это   - благотворительность,  случайность?  Трудно  поверить  и в то,  и в другое.  К ноу-хау руководителей фонда следует отнести  выдуманный ими  механизм  использования  денег,  полученных  от приватизации, минуя  внебюджетный   государственный   фонд   приватизации.   Это новшество  было  выявлено  нами  только  в ходе встречной проверки движения средств от продажи государственного  пакета  акций  через Украинскую фондовую биржу.  Скромно,  но со вкусом - 1 миллион 600 тысяч гривень не дошли  до  внебюджетного  государственного  фонда приватизации.  Но удивляет даже не эта цифра в череде других цифр. Удивляет то,  что по письмам руководителей Фонда госимущества  эта сумма  перекочевала  на счета многочисленных коммерческих структур без указания даже работ и услуг, за которые проплачено.

     Это непростой    вопрос    и    он    заслуживает    внимания соответствующих ведомств.  Согласно Положению о Фонде госимущества Украины  он  имеет  право  создавать  только   свои   региональные отделения   и   представительства.   Создание   каких-либо  других предприятий  законодательством  Украины   не   предусмотрено.   Но поскольку  мало кто обращает внимание на такую деятельность фонда, его руководство решило,  что закон есть закон, а жизнь есть жизнь, и своим решением без соответствующего согласования в сентябре 1996 года   создало   на   базе   структурного   подразделения    фонда государственное предприятие "Сити сервис",  которому было передано на баланс из Фонда государственного имущества здание, транспортные средства,      компьютерную      и      множительную      технику, материальнотехнические ценности,  оборудование,  средства связи  и другое.  Но  кроме  этого,  из  внебюджетного фонда приватизации в уставной  фонд  этого  предприятия  было  перечислено  420   тысяч гривень. И таких примеров можно привести еще десяток. Некоторые из них есть в информации,  которую мы вам представили.  Фонд  нарушал законы   о   собственности,   о   хозяйственных  товариществах,  о приватизации  имущества  государственных   предприятий   и   указы Президента Украины по этому вопросу.

     Уважаемые коллеги!  Представляя  вам информацию о результатах проверки вроде  бы  по  небольшому  вопросу,  мы  хотели  еще  раз подчеркнуть   огромное  значение  в  жизни  государства  процессов приватизации государственной собственности,  показать, сколько еще не  использовано источников дополнительных доходов для государства и местных бюджетов.  Вместе с информацией о  результатах  проверки Счетная  палата  Верховной  Рады  Украины  внесла  ряд  конкретных предложений для устранения выявленных  нарушений  в  работе  Фонда госимущества, возвращения незаконно использованных государственных средств. Уверен, что такая работа должна проводиться не спонтанно, а регулярно, с привлечением всех заинтересованных ведомств.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Оголошується перерва на 30 хвилин. Після перерви на запитання Валентину Костянтиновичу відведемо хвилин десять. Запишіться, будь ласка.

     (Після перерви)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине Костянтиновичу, будь ласка, на трибуну.

     Висвітліть, будь  ласка,  хто записався на запитання.  Десять хвилин достатньо? Достатньо.

     Депутат Целих. Будь ласка. За ним - депутат Ричагов.

     ЦЕЛИХ Ю.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів   (Новоукраїнський   виборчий   округ,    Кіровоградська область).  Валентине Костянтиновичу, ви подали нам коротку, досить ємку інформацію, виступили зараз із нею і є там хороші пропозиції, які я підтримую, але проблема ось у чому. Порушень у фонді, в його регіональних   відділеннях   настільки   багато,   і   не   тільки адміністративних,   а   й   кримінальних,  що  справді,  як  ви  й пропонуєте, справу слід було б передати до прокуратури. Але я хочу вас запитати: ви впевнені, що це не одна компанія? Що прокуратура, як і раніше,  факти не розслідує і нічого не зробить?  Чи не краще нам створити спеціальну слідчу комісію,  розслідувати ці факти,  а потім уже мати справу з прокуратурою.

     І друге  коротеньке  запитання.  Ви  можете  сказати,  чи   з приходом  Ланового  ситуація  у  Фонді держмайна змінилася,  чи ті порушення, які були до нього, тепер так само мають місце? Яка ваша думка?

     СИМОНЕНКО В.К.   Прежде   всего  о  специальной  следственной комиссии.  Я,  откровенно  говоря,  в  принципе  против  какихлибо специальных  следственных  комиссий.  Должны  работать  те органы, которые определены Конституцией,  законом,  системой управления  в нашем государстве.  Поэтому надо опираться на наши многочисленные, даже  чересчур  многочисленные,   правоохранительные   органы,   а материалы  для  работы  этим  правоохранительным органам должна по Конституции  и  по  закону  предоставлять  Счетная  палата,   наша Контрольная комиссия по вопросам приватизации.  Тогда, я думаю, мы прекратим  перманентные  революционные   действия   и   войдем   в нормальную  государственную систему отслеживания негативных фактов и принятия конкретных мер.

     А по второму вопросу я,  откровенно, могу только сказать, что это достаточно сложный персональный вопрос.  Мы проводили проверку за 1996 год и первое полугодие 1997 года.  Прежде всего ясно одно, что никакой системы контроля,  учета вообще нет. Ясно и то, что мы сами способствуем,  чтобы эту систему не наладить,  потому  что  в 1993  году мы приняли Временное положение о Фонде государственного имущества и по сей день этим временным положением руководствуемся.

     Нынешнему руководству фонда тяжелое наследство досталось. И я глубоко убежден, что руководителем такой сложнейшей структуры, как Фонд госимущества,  нельзя стать  в  течение  месяца,  двух,  даже полгода.  Надо  минимум  год,  чтобы вработаться в эту систему.  А потом уже оценивать конкретные результаты.

     И, конечно,  надо двойственность ликвидировать, потому что не может  человек  исполнять  обязанности,  когда  ему  в одном месте говорят одно, а в другом месте - другое. Это слишком ответственный участок  для  государства,  для каждого гражданина,  поэтому надо, чтобы  там  был  полноправный   легитимный   управленец,   который руководил бы этим всем процессом и никого и ничего не боялся.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ричагов. За ним - депутат Марковська.

     РИЧАГОВ Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Татарбунарський  виборчий  округ,  Одеська область). Передайте слово Сокерчаку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний Валентине Костянтиновичу,  я маю свою точку зору на предмет приватизації, але справа не в тому. Скажіть, будь ласка,  чи не краще було б розділити функції Фонду держмайна, щоб хтось займався приватизацією і контролював,  як вона робиться, а управління приватизованими підприємствами було  в  інших  руках? Тому що виходить так: усе, що зробили, - все нормально.

     Що ви думаєте з цього приводу? Коли я слухав вашу доповідь, у мене виникло це питання.

     СИМОНЕНКО В.К.  Помните надпись на кольце царя Соломона: "Все это  уже  было".  І  в  нашій  державі це було.  Когда мы начинали процесс приватизации в 1992 году,  у нас стоял  вопрос:  как  этот процесс сделать?  И в системе Кабинета Министров было организовано Министерство по  управлению  государственной  собственностью,  его возглавил  небезызвестный  всем  Шпек  Роман  Васильевич,  который набрал за год,  помоему, 30 человек. Министерство не состоялось. И потом все эти функции сбросили на Фонд госимущества.

     Сегодня ясно,  это  я могу сказать вам как депутат,  а не как председатель  Счетной  палаты,  что   эти   функции   неподьемные. Безусловно,   согласно   Конституции  управлением  государственным имуществом должен заниматься Кабинет Министров.  И там должна быть структура.  Придумать,  какая это будет структура и как управлять, это вопрос системы управления в государстве.

     Если дальше развивать эту тему, то могу сказать, что какие бы мы  ни  принимали  законы,  чтобы мы ни делали,  мы разбиваемся об айсберг неуправляемости экономическими процессами  в  государстве. Строили   мы   президентскую   вертикаль.   Парламентскую  систему управления мы не только не достроили - мы пунктиром ее провели.  И как сейчас управлять процессом, никто не знает.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине     Костянтиновичу,     ви     не    на Прем'єр-міністра готуєтеся, давайте короткі відповіді.

     Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський  виборчий  округ,   Вінницька   область).   Фракція Соціалістичної    і    Селянської   партій.   Шановний   Валентине Костянтиновичу,  я щиро дякую вам за таку доповідь,  за те,  що ви сьогодні   чесно   стоїте   перед  депутатами  і  відповідаєте  на запитання.  А як ви дивитеся на  те,  щоб  Фонд  державного  майна перейменувати на фонд державного пограбування і розкрадання?  Тому що Фонду державного майна немає.  Державне  майно  мало  б  давати прибуток для держави, а маємо тільки збиток.

     I друге запитання.  У нас практично всі аптеки приватизовані. Як ви дивитеся  на  те,  щоб  повернути  ці  приватизовані  аптеки всетаки   Фонду   державного  майна,  тобто  щоб  вони  залишилися державними?

     СИМОНЕНКО В.К.  На первый ваш вопрос мне тяжело  ответить.  Я спокойно могу называть только факты,  а факты говорят о многом,  и вы можете сделать из этих  фактов  выводы,  которые  напрашиваются сами собой.

     Что касается   аптек,   то   я   думаю,  что  здесь  процесса реприватизации не должно быть. Да, мы загнали эту проблему в угол, но мы загнали ее в угол не потому,  что приватизированы аптеки,  а потому,  что у нас,  если посмотрите отчет об обьемах производства за  девять  месяцев,  то  вы  увидите,  производство всех лекарств уменьшилось в  2-3  раза.  Вот  в  чем  суть  вопроса.  Мы  должны производить   больше   медикаментов.   И   у  нас  есть  передовые технологии, есть мощные заводы. Надо только, чтобы они работали.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   думаю,   що   реприватизацію   робити   треба насамперед у хімічній промисловості.

     Депутат Парубок. За ним - депутат Донченко.

     ПАРУБОК О.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села   (Монастирищенський   виборчий  округ,  Черкаська область). Прошу слово передати Роєнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція  комуністів  України,  член  Контрольної  комісії з питань приватизації.  Шановний Валентине Костянтиновичу! Те, що ми знаємо в комісії,  і те,  що ви доповіли,  дає нам підстави досить низько оцінити роботу цього серйозного відомства,  яке підпорядковане, до речі,  Верховній  Раді  України.  Це  дуже  прикро,  але факт,  що приватизація на сьогодні нічого  не  дала.  Вона  позбавила  людей робочих   місць,  економічна  ефективність  роботи  приватизованих підприємств у цілому  мінімальна,  надходження  до  бюджету  також мінімальні,  і  до  того  ж  Фонд держмайна виконує не передбачені жодним законом функції - це відображено  і  у  довідці  Рахункової палати,  і  Контрольна  комісія  це  відзначала.  То  чи  не варто все-таки провести реформування Фонду державного майна,  щоб він не був фондом розбазарювання і розкрадання державного майна? Як ви до цього ставитеся і які ваші пропозиції?

     І друге запитання.  Чому не виконується на сьогодні Закон про особливості приватизації в агропромисловому комплексі, адже там 51 процент акцій повинен належати товаровиробникам.  Фактично у цьому напрямі  нічого  не  зроблено.  Які  ваші  пропозиції і що повинна зробити Верховна Рада?

     Дякую.

     СИМОНЕНКО В.К.    Что    касается     реорганизации     Фонда государственного имущества, то нам не поручала Верховная Рада этот вопрос изучать,  хотя  у  меня  есть  11  страничек  анализа,  где сказано:    для   повышения   эффективности   системы   управления государственной  собственностью  Фонд  государственного  имущества необходимо  разделить  так,  чтобы  одна  часть  фонда подчинялась Верховому Совету и занималась изменением  формы  собственности,  а другая   часть   подчинялась   Кабинету   Министров  и  занималась управлением    государственной    долей    в     приватизированной собственности. Тогда мы уйдем от коллективной безответственности в этом важнейшем вопросе.

     Что касается  приватизации   сельхозпредприятий.   Могу   вам сказать,   что  в  тех  безобразиях,  которые  происходят  в  этом процессе,  виновен не только и даже не  столько  фонд,  а  виновны многие  здесь  сидящие,  которые  обязаны  были  предупредить  эти безобразия.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко. За ним

- депутат Довгань.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,   Луганська  область).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Я передаю слово депутату Черенкову.  А вам, Валентин Константинович, большое  спасибо  за информацию,  которую вы дали и мне,  и народу Украины.

     СИМОНЕНКО В.К. Пожалуйста.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черенков.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область).  Александр Николаевич,  я хотел бы  поддержать предложение   Кожушко,   чтобы   мы  сегодня  услышали  информацию Генеральной  прокуратуры.  Дело  в  том,  что  я  лично  три  раза обращался   в  Генеральную  прокуратуру  по  вопросу  приватизации Новоайдарского  молокозавода  в  моем  округе.  Получил   сплошные отписки.   Все   признают,   что  приватизация  была  проведена  с нарушением  законности.  Документы  на  передачу   государственной собственности   обществу   с   ограниченной   ответственностью  не сохранились. Нужно же как-то решать...

     А вопрос таков.  Народ оценил,  что происходит прихватизация. После  сегодняшнего  выступления,  я полагаю,  нужно приостановить приватизацию  и  провести  ее  доскональную   проверку.   Как   вы относитесь к этому?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зупинитися й оглянутися, що ми наробили.

     СИМОНЕНКО В.К.  Остановиться  -  это не проблема.  Мы уже раз останавливались.  Но для этого  нужно  наработать,  что  мы  будем делать дальше.  Давайте остановимся.  Наверное, для этого есть все данные. А что дальше? Как дальше? Ведь у нас получается, что мы не знаем,  чего хотим,  но за это умрем.  А чего мы хотим?  Давайте с вами   спокойно   выясним.   Мы   хотим,   чтобы   государственная собственность   работала   на   государство.   Более   того,   эта государственная  собственность  должна  приносить   львиную   долю доходов нашего бюджета. Сегодня она приносит? Не приносит. Почему? Потому что у  нас  нет  системы  управления  этой  собственностью. Значит,   мы   должны   ее  выработать  и  решить  этот  вопрос  в законодательном порядке.  Тогда у нас многое станет на свои места, и мы по-другому взглянем на происходящие процессы приватизации.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довгань. Завершуємо.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ, Херсонська область). Прошу передати слово Чапюку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чапюк.

     ЧАПЮК Р.С.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська область). Дякую.  Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій.  Шановний Валентине Костянтиновичу! Рахунковою палатою проводилася перевірка фінансових  документів  фонду  з   метою   з'ясування   законності використання  ним коштів,  зокрема позабюджетного Державного фонду приватизації.  Скажіть,  будь ласка,  як оцінюється  стан  ведення бухгалтерського обліку у фонді з усіх напрямів діяльності, зокрема з  обліку  надходжень  та   використання   коштів   позабюджетного Державного фонду приватизації.

     Дякую.

     СИМОНЕНКО В.К. Мне так сложно ответить. Я в своем выступлении сказал,  что это вообще нонсенс. Понимаете, действует принцип, что хочу,  то и ворочу.  Системы нет. Вина Ланового, конечно, есть, но дело  не  только  в  этом.  Когда  мы  подняли  документы  строгой отчетности,  то  обнаружили,  что никакой строгой отчетности нет - оборванные   листы,   подтирки,   карандашом   занесены   какие-то отрывочные данные.  Полтора месяца (уже не столько для того, чтобы выявить  недостатки,  сколько  чтобы  хоть  както  научить   людей составлять отчеты) работали наши представители,  рассказывали, как это  нужно  делать.  Вот  что  такое   система   учета   в   Фонде государственного имущества.  Я не преувеличиваю. Я вам предоставил четыре странички информации, а у меня ее на 150 страниц, и все это зафиксировано.

     Более того,   мы   работаем   в  системе  прозрачности.  Есть недостатки,  мы  пытаемся  их  исправить  и  положить  на   алтарь государства что-то конкретное.  И прежде чем вам предоставлять эту информацию,  мы послали ее в Фонд госимущества для принятия мер по наведению элементарного порядка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

     Олександр Володимирович Рябченко,  голова Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  комісії  Верховної  Ради України   з   питань   приватизації  (Вузівський  виборчий  округ, Дніпропетровська   область).   Уважаемый   Александр   Николаевич! Уважаемые  коллеги!  Начну  свое выступление с ответа депутатам на вопрос о Счетной палате.  Сколько денег поступило от  приватизации вообще  и  сколько  из  них  в  бюджет?  От приватизации поступило порядка 550 миллионов в сегодняшних ценах,  из них в бюджет -  180 миллионов  гривень.  Деньги  в  бюджет  перечислялись  в 1996-1997 годах,  в предыдущие годы не перечислялись, так как законом это не предусматривалось.  Раньше  деньги использовались на кредитование, технические цели,  но в бюджет не поступали (Шум у  залі).  Я  вам докладываю то, что было (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну  хвилинку.  Я  прошу  не заважати.  Візьмете слово для виступу і висловите свою думку.

     РЯБЧЕНКО О.В.  Что касается работы самого фонда.  Я  не  буду долго  говорить,  сколько,  куда  и каких копеек ушло,  расскажу в целом о ситуации в Фонде госимущества. Год назад мы вернули фонд в подчинение парламенту. Сегодня, в связи с ухудшением работы фонда, проводится агитация и создается обстановка,  при  которой  активно эксплуатируется общественное мнение.  Говорят, парламент виноват в том,  что фонд стал работать хуже.  Парламент виноват в  ухудшении процесса  приватизации.  Он  переподчинил  себе  фонд и посмотрите каков результат.  Вот когда в 1996 году фонд  подчинялся  Кабмину, ситуация была намного лучше.  Понятно,  чем ближе выборы, тем чаще будет слышно такое мнение,  поскольку парламент у нас  традиционно виноват во всем том, что происходит в стране.

     На самом  же  деле,  сегодня  фондом действительно невероятно трудно управлять.  На данный момент возглавляет  фонд  исполняющий обязанности, это длится уже 7 месяцев. Ни один человек в должности исполняющего обязанности,  не получив полномочий  от  вышестоящего органа (в данном случае парламента), не может эффективно управлять Фондом госимущества.  Это  просто  невозможно.  Можно  подписывать какие-то   бумаги,   принимать  решения,  можно  сместить  четырех заместителей из шести и поставить других, но управлять структурой, ведающей  государственным  имуществом,  без  поддержки  парламента невозможно.  И это реальность, от которой никуда не денешься. Я не обвиняю  в  этом конкретно Владимира Тимофеевича.  Это беда,  а не вина.

     Правовая основа деятельности фонда.  Вы  знаете,  что  у  нас следующим  вопросом  стоит Закон о Фонде госимущества,  на который наложено вето  Президента.  Предлагаю  перенести  этот  вопрос  на вторник 3 ноября.

     На сегодня   существует   положение   о  Фонде  госимущества, утвержденное парламентом.  Так как фонд подчиняется парламенту, то этого вполне достаточно.  К сожалению,  можно констатировать,  что положение это нарушается.  Начиная с мая положение  было  нарушено несколько раз,  в том числе менялась структура Фонда госимущества, что по тому же положению делать запрещено.

     В течение нескольких лет мы заслушивали информацию  о  работе фонда и принимали решения,  но,  уверяю вас, принятие этих решений не привело к кардинальным изменениям.

     Я вам зачитаю только одно постановление,  принятое  Верховным Советом:  "У  зв'язку з тим,  що не виконуються завдання Державної програми  приватизації,   допускається   порушення   принципів   і пріоритетів   приватизації,   проявляється  недосконалість  оцінки вартості   об'єктів,   недостатньо    аналізується    ефективність використання  приватизаційного  майна,  недостатньо забезпечується захист інтересів усіх громадян України, визнати хід приватизації в Україні незадовільним".

     Мы могли бы принять это постановление сегодня, но принято оно в 1994 году,  то есть два с половиной  года  назад.  Постановление есть,   но  оно  нисколько  не  изменило  ситуацию.  Фонд  его  не исполняет, как и не исполняет многие другие наши решения.

     Контрольная комиссия, прослушав отчет фонда, приняла решение, которое   предлагает   Верховному  Совету  поддержать.  Необходимо разделить ответственность между господином Ехануровым и господином Лановым.  Один  из  них  работал до марта 1997 года,  второй начал работать с марта 1997 года.  Есть огрехи в работе фонда до  марта, есть и после. Каждый должен отвечать за свое.

     К чему   же   сегодня  приводит  то,  что  Фонд  госимущества фактически работает сам по себе,  без  участия  парламента.  Часть обьектов  продается  по  заниженным  ценам,  и  ни для кого это не секрет.

     Приведу два конкретных примера удивительных  продаж  обьектов приватизации.  Во  Львове  есть  государственное  предприятие (или было),  которое  называется  "Эктиавтопром".  Оно  расположено   в большом  здании в центре Львова,  в котором ранее размещалось пять государственных предприятий.  В соответствии с действующим законом каждое  государственное  предприятие  должно иметь закрепленную за собой площадь.  Если оно приватизируется,  то со своими площадями. Если   не  приватизируется,  то  эти  площади  должны  остаться  в государственной  собственности  и  быть  переданы  предприятию   в аренду.

     Комиссии пришлось   несколько   раз   вмешаться   в   процесс приватизации этого предприятия.  Я понимаю,  что вопрос заключался не  в предприятии,  а в здании.  Под нажимом комиссии региональное отделение  Фонда  госимущества  по   Львовской   области   приняло правильное  решение:  за  каждым предприятием была закреплена своя площадь.  Фонд госимущества это решение изменил и  принял  решение продать все здание одному предприятию,  идущему на приватизацию, у которого оно было на балансе.

     После вмешательства   Контрольной   комиссии   по    вопросам приватизации  заместитель председателя Фонда,  который уже уволен, издал приказ об отмене  приватизации  в  соответствии  с  законом, когда  за  каждым  предприятием  закреплялось свое здание.  Однако исполняющий обязанности председателя фонда отменил данный приказ.

     В результате   это   здание   было   приватизировано    одним предприятием.   Сегодня   оно   сдано  в  аренду  13  коммерческим структурам,  а  два  государственных  предприятия,  не  подлежащих приватизации,   фактически   выселены  на  улицу.  Интересно,  чем занимаются эти предприятия?  Вы никогда не угадаете:  одно из  них занято  космическими  исследованиями,  а  второе - проектированием стрелкового оружия.  Вот так государство в лице Фонда госимущества посчитало, что такие два предприятия нам не нужны.

     Второй пример,    характеризующий   нынешнюю   работу   Фонда госимущества.  Как продаются наши лучшие обьекты промышленности? В Запорожье есть завод "Днепроспецсталь". Очень хороший и прибыльный обьект.  Уставной  фонд  данного  предприятия   после   индексации составляет  5,6 миллиона гривень (меньше 6 миллионов гривень).  Вы бы никогда не ответили  на  вопрос:  а  какова  же  прибыль  этого предприятия?  А годовая прибыль завода - 23 миллиона гривень. Тот, кто купит предприятие по номиналу,  за год четыре раза получит его стоимость. Вот так собираются продавать наши лучшие предприятия. И сегодня пытаются обьявить по этому заводу  некоммерческий  конкурс после  всех  разговоров,  что  по прибыльным предприятиям мы будем обьявлять коммерческие конкурсы.

     С моей точки зрения,  такой обьект очень подходит  для  того, чтобы  его  приватизацию  затормозить  постановлением  парламента, разобраться и дать оценки тем,  кто подписывал документы, принимал решения,  устанавливал  его стоимость.  Это вещи конкретные,  а не общие разговоры о том,  кто как продает и как хорошо все делает. И совершенно конкретные цифры. Это - прекрасное предприятие, которое можно либо продать за большие  деньги,  либо  получать  прибыль  и налоги в бюджет.

     К чему  это приводит?  Сегодня нам говорили о том,  что почти все деньги,  получаемые от приватизации,  уходят в  бюджет,  и  их очень   много.   Фактически  прекращается  финансирование  системы сертификатных аукционов.  Зачем  это  делается?  По-моему  мнению, система сертификатных аукционов - единственная возможность граждан Украины  вложить  свои  приватизационные  сертификаты.  Они  могут отнести   их   либо   туда,  либо  финансовым  посредникам.  Когда прекратится полное финансирование и исчезнут центры  сертификатных аукционов,   гражданин   Украины   обязан  будет  пойти  со  своим приватизационным сертификатом и отдать его финансовому посреднику, потому  что  ему  больше некуда будет деть этот сертификат.  Такая интересная позиция отрабатывается теперь.

     Еще один момент.  Мы с вами,  принимая бюджет, зафиксировали, что деньги,  поступившие от приватизации,  в размере 500 миллионов пойдут на капвложения в сельское хозяйство.  На сегодняшний  день, как вы слышали, поступило 47 миллионов. Перспектив получения денег до  конца  года  нет  никаких.  Может  поступить   еще   миллионов пятьдесят,   может  быть,  семьдесят,  но  большие  деньги  начнут поступать не раньше февраля-марта.  Кто рассчитывал и  планировал, что  капвложения  сельскому  хозяйству от приватизационных средств будут в этом году,  так и знайте: не будет капвложений, потому что деньги не поступят, Минфин не выделит.

     Несколько конкретных  примеров  по  отчету.  Интересные цифры приведены, интересные сведения, как велась борьба с организованной преступностью  и  как за правонарушения уволены четыре заместителя председателя Фонда госимущества.  Продемонстрирую вам четыре указа Президента об увольнении бывших замов. Ни один из них не уволен за правонарушения,  ни один! То, что написано в отчете, можно считать личным мнением или пожеланием.  Два из них просто уволены,  один - по собственному желанию и один - в связи  с  переходом  на  другую работу. Вот и все действия.

     В чем  же  видит  фонд выход из такой ситуации,  когда у него много правонарушений,  которые отмечаются парламентом, Контрольной комиссией   по   вопросам   приватизации,   Счетной   палатой?  Он разрабатывает новый законопроект о Фонде госимущества.  Пока у нас его  нет,  он  представлен Кабинету Министров (сегодня исполняющий обязанности о нем говорил).  Самая интересная отличительная  черта данного  законопроекта  вот какая:  предлагается не только вывести фонд из подчинения парламента,  но и вывести  его  изпод  контроля парламента.  Предусматривается,  что он не будет подчинен, а самое главное - не будет подконтролен  парламенту.  И  тогда,  я  думаю, никто  не  будет  вскрывать вот такие "левые" финансовые операции, продажу обьектов по сниженным  ценам.  И  будет  то,  к  чему  уже проявилось стремление.

     Представьте себе,   у  нас  в  1997  году  продано  обьектов, стоимость которых составляет 4 миллиарда гривень.  Из 4 миллиардов от  продажи  имущества  в  бюджет поступило 47 миллионов - всего 1 процент!  Мы говорим,  что это денежная  приватизация.  Я  говорю: "может  быть".  Значит,  деньги поступают не в бюджет,  а в чей-то карман.  Вот такая карманная приватизация сейчас происходит. Так и надо ее называть.

     Заключая свое выступление,  хочу вам привести несколько цитат из  докладной  записки   исполняющего   обязанности   Генерального прокурора   Литвака   от   2  октября  1997  года.  Записка  очень интересная,  послушайте   внимательно:   "Проведеною   Генеральною прокуратурою  України  перевіркою  встановлені  суттєві  порушення Фондом державного майна  України  законодавства  про  приватизацію майна  (далі йдеться про індексацію основних фондів).  Генеральною прокуратурою в поданні 17.05.1997 року  запропоновано  керівництву фонду усунути порушення закону (неіндексовані основні фонди).

     Однак законні  вимоги  прокуратури не виконано.  Більше того, всупереч рішенню суду, виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна України  видав  22.07.1997  року розпорядження,  яким знову ж таки дозволив  продаж   акцій   підприємств,   що   приватизуються,   з урахуванням індексації вартості майна, що встановлена урядом.

     Питання про  переоцінку приватизованого без індексації майна, відшкодування збитків також залишено без вирішення.

     Крім цього, як колишнім керівництвом Фонду держмайна України, так і нинішнім не вжито ніяких заходів для повернення кредитів, що незаконно надані підприємствам з позабюджетного фонду приватизації ще  в 1995 році.  Це питання розглядалося в суді тільки за заявами Генеральної  прокуратури,  але  ніхто  з  посадових  осіб  не  був притягнутий    до    відповідальності,    незважаючи   на   вимоги Генпрокуратури   і   скасування   наказів,   на   підставі    яких розбазарювались державні кошти".  Це звернення до Президента, а не до нас, але я вам зачитаю його до кінця.

     "Враховуючи викладене,  прошу  вас  розглянути  питання   про відповідальність  виконуючого  обов'язки голови Фонду держмайна за допущені порушення закону".

     Цим я завершу  свій  виступ  та  зазначу,  що  ситуація  дуже складна. Треба приймати рішення, яким би жорстким воно не було. Це підпорядкована нам  установа,  тому  або  ми  приймемо  відповідне рішення, або відповідатимемо загалом за свою бездіяльність.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання?

     Запишіться, будь ласка. Виставте 10 хвилин.

     Депутат Степенко, за ним - депутат Динейкін.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Селянська партія України. Олександре Володимировичу,  у мене до вас  такі  запитання.  Перше запитання.  От  сьогодні  пропонувалося створити спеціальну слідчу комісію,  але ж у нас є Контрольна комісія з питань  приватизації. То  чи  ваша  комісія  направляла  кудись  матеріали  про  те,  що творяться такі неподобства?

     І друге запитання. Ми говорили про особливості приватизації в АПК.  Зовсім  не  виконується  постанова  Верховної  Ради  з цього питання. Чому не приймаються дієві рішення з цих питань?

     Дякую за відповідь.

     РЯБЧЕНКО О.В.  Стосовно того,  чи робила  Контрольна  комісія якісь перевірки та чи надсилала матеріали.  Звісно, ми реагуємо на кожне  звернення  від  депутатів.  Кожного  місяця  приблизно  7-8 звернень  направляються  до  Генеральної  прокуратури  за  фактами конкретних порушень. І ми отримуємо відповіді.

     Щодо створення спеціальної слідчої комісії,  то я  вже  казав Олександру  Миколайовичу,  що,  мабуть,  таке  робити  недоцільно, враховуючи час,  який лишився працювати  цьому  парламенту.  Краще прийняти   жорстке   рішення,   але  швидше,  не  чекаючи  якогось розслідування. Не треба додаткових розслідувань, усе і так відомо. Я  вам  доповів про факти порушень,  ви їх тепер знаєте.  Стосовно аграрної приватизації.  Справді, це дуже важкий процес. І ми разом із  вашою  комісією  сподіваємося  щось зробити в цій справі.  Але процес дуже складний.

     Я особисто готовий вас підтримати,  якщо  є  якісь  проблеми. Комісія допоможе людям,  які бажають працювати. Ми вас підтримуємо у кожному окремому випадку, щодо кожного конкретного підприємства.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Динейкін. За ним

- депутат Кендзьор.

     ДИНЕЙКІН Г.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Сєверодонецький  виборчий  округ,  Луганська область).  Уважаемый Александр Владимирович!  Я хотел задать этот  вопрос  исполняющему обязанности  председателя  Фонда госимущества.  Но,  я считаю,  он немаловажен и для вашей комиссии. Вы правильно сказали - гражданин Украины,  имеющий  именной приватизационный сертификат,  может как сам  вложить  его,  так  и  передать  финансовому  посреднику  или инвестиционной компании. То есть все на законном основании.

     Но как  комиссия  расценивает случаи,  когда просто скупаются именные   приватизационные   сертификаты   за   наличный    расчет неизвестными лицами, неважно, посредники они или нет, и интересно, как они потом вносят эти именные сертификаты - от имени кого и как это оформляется? Комиссию не интересовал данный вопрос?

     РЯБЧЕНКО О.В.  Конечно, есть операции, проводимые в нарушение закона,   и   они   фиксируются   прокуратурой.   Приватизационным сертификатом  каждый  распоряжается  сам.  И без подписи владельца никуда его вложить невозможно. Он должен хотя бы заключить договор с Инвестфондом либо вложить его самостоятельно через доверительное общество.  Если кто-то собирает сертификаты без подписи владельца, то  это  прямое  нарушение  закона.  И,  конечно,  за  этим  может последовать судебное разбирательство.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кендзьор. За ним

- депутат Яковенко.

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,   Львівська   область).   Шановний   доповідачу!  Мені,  на превеликий  жаль,  не  вдалося   задати   запитання   попередньому доповідачеві.  Можливо,  ви відповісте на моє запитання.  Сьогодні називалося дуже багато фактів порушень у  процесі  приватизації  в різних регіонах нашої держави. Чи робили ви аналіз, враховуючи усі ті відомі факти порушень,  хто, люди якого політичного середовища, причетні   до   порушень,  крадіжок,  зниження  вартості  об'єктів приватизації?  Бо сьогодні ми часто спекулюємо поняттями,  кажемо, що  розікрали  державу,  що  відбувається  прихватизація.  То  хто винний:  Рух,  КУН,  Компартія,  колишня партійна номенклатура? Це надзвичайно цікаво.

     Дякую.

     РЯБЧЕНКО О.В.  Узагалі-то  політичні  сили  в приватизації не беруть участі.  Усі карні справи,  які провадяться з приватизації, стосуються   працівників   органів   приватизації.   І  там  немає партійності.  Якщо  казати  стосовно  земель  України,  то   факти порушень  є і в східній частині,  і в західній частині.  Вони є по всій Україні.  Наприклад,  тільки  у  справі  використання  коштів позабюджетних  фондів  прокуратура  має  намір відкрити близько 90 справ.  Тільки з цього питання.  Але загалом порушення  характерні для всієї України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Яковенко.  За ним - депутат Петренко.

        ЯКОВЕНКО О.М. Прошу передать слово депутату Охрименко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ОХРІМЕНКО К.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Спасибо.  Уважаемый  Александр  Владимирович,  я   завидую   вашей уравновешенности как председателя Контрольной комиссии по вопросам приватизации при обнародовании вопиющих фактов,  имеющих  место  в нашем   государстве.   А   вопрос   такой   (может,  он  несколько гипотетически будет звучать): что произошло бы в истинно правовом, социальном государстве после обнародования фактов всеобщего обмана населения,  разграбления  государства?  Что  должно  произойти   в государстве?

     РЯБЧЕНКО О.В. Я думаю, что эти вопросы из нашего зала были бы перенесены в суд.  И там по каждому конкретному  вопросу  была  бы дана  правовая  оценка.  Все  пошло  бы  в  установленном  законом порядке, через суд.

     Я на это не надеюсь.  Но хочу,  чтобы  мы  дали  политическую оценку  всему,  что происходит.  А остальное пусть делает судебная система.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Петренко,  прошу.  За  ним  -   депутат Кожушко.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Перевальський   виборчий  округ,  Луганська  область).  Александр Владимирович,  первый вопрос.  Если Фонд госимущества Украины дает указание  Луганскому  региональному  отделению  вернуть  незаконно приватизированные обьекты (разграбленные,  будем говорить),  а тот на  это  не реагирует,  только дает отписки,  как должен поступить Фонд государственного имущества?

     И второй вопрос.  Мы продали людям квартиры,  появилась у нас коммунальная  собственность.  Но  пришла  зима.  Люди,  не получая пенсию,  заработную плату, не в состоянии уплатить за газ, который поставляется уже частными предприятиями и ассоциациями.

     Не пора   ли   вашей  комиссии  поднять  вопрос,  важный  для населения,  для  государства,  о  немедленной   реприватизации   и возвращении    жизненно    важных   обьектов   в   государственную собственность?

     РЯБЧЕНКО О.В.  Что  касается  первого  вопроса.  Руководитель Луганского  регионального  отделения  назначен  руководством Фонда госимущества  Украины.  Если  он  не  выполняет  каких-то  решений высшего органа, то будет просто уволен. Это обычная дисциплинарная мера. И без всяких обсуждений.

     По поводу  второго  вопроса  я  должен  сказать,  что  ничего связанного  с  газовым  рынком практически не приватизировано.  Мы запретили    приватизацию     газотранспортных     систем.     Это негосударственные структуры,  которые пришли на газовый рынок. Они изначально  были  частными.  Все  газовые  поставщики  -   частные структуры.

     Какие-то иные  решения  находятся в компетенции правительства (кто должен поставлять  нам  газ).  Но  национализировать  их  нет смысла. Завтра появятся точно такие же другие.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Кожушко.

     КОЖУШКО О.М.   Уважаемый   коллега!   Вы,   наверное,   из-за скромности  пропустили  то,  что  написано  в  докладной   записке исполняющего  обязанности Генерального прокурора.  А там написано: "Також  незаконно  видані  кредити  колишнім   працівникам   Фонду державного  майна...  голові  фонду  48 тисяч гривень,  начальнику юридичного управління Пушкину  7,5  тысячі  гривень...  Враховуючи викладене,  прошу  вас  розглянути  питання  про  відповідальність виконуючого обов'язки голови Фонду державного майна Ланового.

     Стосовно колишнього   голови   Фонду   держмайна    Єханурова Генеральною   прокуратурою   проводиться   глибокий   аналіз  його відповідальності за період з 1994 року і вирішується  питання  про порушення кримінальної справи".

     Зачитайте, пожалуйста,  какая  резолюция  Президента  и  кому направляется   такой   документ,   который   требует   тщательного рассмотрения и решения.

     РЯБЧЕНКО О.В.  Александр Михайлович! Так как Еханурова в зале нет,  то,  наверное,  не стоит сейчас адресовать ему жесткие вещи. Надо пригласить его в зал и сказать в лицо: виноват - вот в этом и в этом. Это было бы справедливо.

     Документ направлен  исполняющему   обязанности   председателя Фонда госимущества для принятия мер.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка,  спасибі. Депутате Чечетов, прошу.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).   Уважаемые   народные   депутаты,  уважаемый  Александр Николаевич!  Давая оценку работе Фонда госимущества, надо ответить прежде  всего  на  один  вопрос:  почему  сегодня  в  приватизации сложилась в буквальном смысле  слова  парадоксальнейшая  ситуация, когда    показатели    эффективности    работы   приватизированных предприятий стали значительно хуже, чем государственных.

     Вроде бы процесс идет в нужном направлении,  а эффект в общей массе   получаем   диаметрально  противоположный.  Первая  причина довольно простая - отсутствие развитой рыночной  инфраструктуры  в стране,  когда предприятие свое внутреннее содержание поменяло,  а окружающая среда осталась прежней, не адекватной новому состоянию.

     Но есть и более  глубинные  мотивы,  требующие  серьезнейшего анализа.  Проводя приватизацию,  мы преследовали прежде всего цель возродить класс истинных хозяев на производстве, на земле, которые должны    были    бы   заменить   нерасторопное   государство.   В цивилизованных  западных  странах  это  на  самом   деле   так   и происходит. У нас же побочный эффект получился совершенно иной. То есть  приватизация  пока   ведет   только   к   появлению   класса собственников,  да и то с разными,  если не сказать - диаметрально противоположными,  интересами.  А это,  как говорят в Одессе,  две большие разницы.

     Причем, если  приватизация  более  или  менее  сопровождалась появлением собственников,  то процесс зарождения  истинных  хозяев находится   вблизи  стартовой  отметки.  Получив  приватизационный сертификат и  обменяв  его  на  акцию  промышленного  предприятия, человек  формально становится совладельцем части имущества,  но не хозяином,  так как от него на предприятии  практически  ничего  не зависит.

     Или, к примеру,  одним росчерком пера Президент может раздать колхозную землю всем поровну и  мгновенно  сделать  всех  крестьян собственниками земли.  Но это абсолютно не значит,  что они станут истинными хозяевами на этой земле. Кто был бездельником, тунеядцем и  пьяницей  в  колхозе,  тот и полученную в частную собственность землю  или  запустит  до  крайней  степени,  или  пропьет  первому встречному. Иллюзий на этот счет ни у кого не должно быть.

     С другой   стороны,   это  все  закономерно.  Цивилизованного предпринимателя,  рачительного хозяина нужно еще воспитать,  а  на это  потребуется  длительный  исторический  период,  что  является следствием более чем полувекового развития экономики, базирующейся исключительно  на  общегосударственной  собственности  на средства производства.

     И вот сейчас в угоду тем или иным  теоретическим  постулатам, определенным    обязательствам    перед   Западом   мы,   форсируя приватизацию,  как на конвейере плодим  собственников,  многие  из которых   даже  по  своим  внутренним  потенциальным  возможностям никогда не смогут стать истинными хозяевами. Как результат, завод, попавший  в  руки  никчемных  собственников,  становится еще более бесхозным и неуправляемым,  чем тогда,  когда был  государственным предприятием.   В  конечном  итоге  это  вырисовывается  в  крайне негативную  оценку  эффективности  работы  данного  хозяйственного обьекта.   Все   это  требует  радикального  пересмотра  программы приватизации в Украине, ее основных критериев и подходов. Главными в  приватизационной  политике  должны  стать не ускоренные темпы и количественные параметры,  а  качественные  характеристики  нового менеджмента   приватизируемых   предприятий,  позволяющие  вывести показатели эффективности  их  работы  на  совершенно  иной,  более высокий уровень.

     Одной из  главных  задач при проведении денежной приватизации на данном этапе является получение денег для  пополнения  доходной части бюджета.  Но опять-таки акценты смещаются, на мой взгляд, не в  ту  сторону.  Ведь  главная  цель  приватизации   -   появление собственника,   способного   эффективно  управлять  как  бесхозной собственностью,  так  и  инвестировать  предприятия   собственными денежными  средствами и при этом косвенно получить какой-то эффект для   государства.   Еще   раз   повторю,   не   главное    просто приватизировать  или продать,  лишь бы закрыть на сегодняшний день дырку в бюджете.

     Кроме того,  оценивая  сегодня  работу  Фонда   госимущества, нужно, на мой взгляд, разделить два вопроса: оценка работы фонда и оценка  работы   исполняющего   обязанности   председателя   фонда Владимира Тимофеевича Ланового.  Если бы мы оценивали работу фонда и работу председателя за год,  то,  действительно,  оценка  работы фонда  была бы истинной оценкой работы председателя.  Но поскольку мы оцениваем  работу  фонда  за  год,  а  исполняющий  обязанности председателя  работает всего несколько месяцев,  то это совершенно разные вещи.  И,  в частности, в информации Счетной палаты указано очень  много  действительно  безобразия,  я  не боюсь этого слова, нарушений,  гнусных нарушений,  особенно в конце прошлого  года  - начале этого, когда был другой руководитель.

     Я не пытаюсь обелить Владимира Тимофеевича Ланового,  но хочу чтобы был обьективный подход при обсуждении  этого  очень  важного государственного вопроса.

     Комитет по   вопросам  экономической  политики  и  управления народным хозяйством рассмотрел  отчет  фонда,  заслушал  Владимира Тимофеевича Ланового, много было разных вопросов и разных ответов, довольно много высказано критических замечаний,  но общая  оценка, высказанная комитетом, работе фонда соответствует оценке, данной в проекте  постановления,  подготовленном  комиссией   по   вопросам приватизации:  "Визнати  роботу  Фонду держмайна за звітний період незадовільною".

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  треба порадитися,  скільки  часу надамо  для  обговорення?  Пропонується  30  хвилин.  Тобто  до 14 години.  Прошу  проголосувати  таку  пропозицію.  Я   маю   список записаних.

     "За" - 120. Прийнято.

     Депутат Моцпан.  За  ним  -  депутат Красняков.  3 хвилини на виступ.

     Будь ласка.

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые   депутаты!  Как  известно,  главная  цель  приватизации государственной собственности,  к достижению которой якобы  должен стремиться  Фонд государственного имущества Украины,  - обеспечить повышение  социально-экономической  эффективности  производства  и мотивации  к  труду.  Проще  говоря,  приватизация государственных предприятий согласно официальному замыслу реформаторов должна была обеспечить  экономический  рост,  а  в  конечном итоге - повышение благосостояния граждан Украины.

     И, между  прочим,  уважаемые  избиратели,  вы  можете  ругать Президента,  Верховную  Раду,  быть недовольны их политикой,  но в басню,  что приватизация сделает вас хозяевами,  собственниками, и вы таким образом станете лучше жить, вы поверили. А коль поверили, то не смогли увидеть подлинные цели приватизации и  таким  образом создали необходимый политический климат в стране для реформаторов, избрав   соответствующий   контингент   народных    депутатов    и соответствующего Президента.

     Да, я  говорю неприятные слова,  но ведь без осознания истины не могут приниматься верные решения в  дальнейшем.  К  тому  же  и времени  для  принятия  вами,  уважаемые  избиратели,  правильного решения осталось очень мало.

     Еще шесть  лет  назад   я   предупреждал   знакомых   рабочих Амвросиевки,  что  если  будет  осуществляться намеченная властями экономическая   политика,   основным   звеном   которой   является приватизация  государственной собственности,  передача ее на откуп директорскому  корпусу   и   коммерсантам,   согласно   Закону   о предприятиях  в  Украине  и  Закону  о предпринимательстве,  то от этого, в лучшем случае, выиграет, и то на непродолжительное время, 20  процентов  рабочих  и специалистов.  Остальные,  в том числе и пенсионеры, будут прозябать в нищете.

     20 процентов   -   это   трудовые   коллективы   предприятий, выпускающих высоколиквидную продукцию, которая пока еще пользуется спросом на мировом рынке: металл, товары нефтехимии, минудобрения.

     Реальная же,  не рекламируемая  властями,  цель  приватизации состоит в том, чтобы разрушить государственную экономику. При этом частный национальный капитал,  выросший на спекулятивных операциях и  ограблении  собственного  народа,  а скорее всего,  иностранный капитал, должен захватить как раз высоколиквидные производства.

     В конечном итоге,  вследствие приватизации обогащается  кучка нуворишей  из  числа бывшей партхозноменклатуры,  их дети и внуки, криминальные элементы, а также иностранный капитал, большинство же граждан  Украины оказалось лишними в буквальном смысле этого слова и должно вымирать.

     Сегодня Венгрия  приводится  в  качестве  образца  проведения приватизации  госсобственности и правления иностранных инвестиций. Действительно,  в эту страну пришло 40 процентов всех  инвестиций, вложенных  на  конец  1996  года  в  экономику  государств бывшего соцлагеря.   Что   же   скупили   иностранцы?   Электроэнергетику, телекоммуникации  и переработку.  И что же,  в результате наступил рай?  По  воскресным  дням  в  Будапеште   безработным   и   нищим пенсионерам  раздают похлебку.  Многие из них лишились к тому же и нормальных  жилищных  условий,  которые  имели  в  так  называемом несовершенном социализме. Вот таковы плоды приватизации.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Кожушко  від комітету,  за ним - депутат Степенко. Одну хвилинку, щоб ви знали: виступають один від фракції чи від комітету, один рядовий депутат. Таким порядком ми йдемо.

     Будь ласка, Олександре Михайловичу!

     КОЖУШКО О.М.   Александр   Николаевич,   я  с  альтернативным проектом, прошу семь минут.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин.

     КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Хочу поблагодарить вас за то, что  вы  поддержали  мое  предложение  рассмотреть данный вопрос в Верховном Совете.  Теперь имеем возможность услышать,  что  у  нас делается.

     Итак, в  очередной  раз Верховный Совет Украины рассматривает отчет Фонда государственного  имущества  о  приватизации,  которую народ мудро и справедливо окрестил "прихватизацией",  в результате которой  идет  разграбление  и  уничтожение  народного  богатства. Теоретическое  обоснование приватизации базируется на отсталости и неэффективности  административнокомандной  экономики,   основанной преимущественно  на  государственной  собственности.  Поэтому было предложено  значительную   часть   государственной   собственности приватизировать  и передать в собственность населению.  Намечалось качественно  изменить  наш  экономический  базис  вместе   с   его производительными  силами и производственными отношениями.  В свою очередь,  это  должно  было  создать   наиболее   массовый   класс собственников, значительно улучшить мотивацию общественного труда, повысить жизненный уровень населения,  а также  утвердить  крепкий социальный мир.

     Обьективный анализ  сложившейся  ситуации приводит к выводу о том,  что проводимая в нашей стране по рекомендации (а иногда и по настоянию)      зарубежных      институций      приватизация     в общегосударственном  масштабе  потерпела  крах.  Главные   причины провала приватизации следующие.

     Во-первых, отсутствие  цивилизованного общественного контроля за деятельностью государственных органов в ходе приватизации. Вы в этом убедились.

     Во-вторых, поспешность      проведения     приватизации     и искусственное создание вокруг нее картины мнимого благополучия. Вы это тоже видите.

     В-третьих, кабальная зависимость приватизации от рекомендаций различных  международных  институций,   которые   зачастую   носят антинародный характер.

     В-четвертых, правовой   нигилизм  приватизации,  при  котором подзаконными актами подменяются законы прямого действия.

     В-пятых, абсолютная безответственность за провал приватизации высших  должностных  лиц  государства,  а  также руководства Фонда государственного имущества.

     В-шестых, преступная нецелевая растрата средств приватизации.

     Наглядным примером    сказанного    является     приватизация нефтегазового  комплекса.  Без  отраслевой  концепции приватизации этой стратегической сферы  экономики,  предусмотренной  программой приватизации,   она   превращена   в   8  закрытых,  127  открытых акционерных  обществ,  27   арендных,   10   коллективных   и   66 государственных     предприятий,     составляющих     разрозненную неуправляемую систему.  Только в результате  вмешательства  нашего комитета    остановлена    продажа    акций   корпоратизированного "Укргазпрома"  по  заниженной  цене.  Условия  использования   ими магистральных  трубопроводов,  не подлежащих приватизации,  до сих пор не определены.

     Правительство устранено  от   управления   этими   обьектами. Вопреки   решениям   Верховного   Совета,   протестам  Генеральной прокуратуры,   судебным   решениям   бывший   руководитель   Фонда госимущества  Ехануров  продал  на  10-м сертификатном аукционе 30 процентов акций "Укрнефти" без индексации  ее  уставного  фонда  и приведения структуры в соответствие с требованиями закона. Все это стало возможным благодаря попустительству высших  должностных  лиц государства,   в   частности,  Президента,  бывшего  вице-премьера Евтухова, государственного министра Минченко и других. "Благодаря" им   до  сих  пор  не  нашли  надлежащего  рассмотрения  материалы Генеральной прокуратуры,  суда,  государственной  межведомственной комиссии.  Два  постановления Верховного Совета по данному вопросу положены правительством под сукно.  При этом господин  Ехануров  в информации  Верховному  Совету  и правительству по данному вопросу дошел  до  подлога  документов.  Несмотря  на  это,  а  также   на представления  Генпрокуратуры о привлечении его к ответственности, он дважды получил от Президента новые должности.

     Поэтому результат следующий: нефтегазовый комплекс  разрушен,  а  причастные  к  нему чиновники продолжают трудиться на новых государственных должностях.

     Я просил 7 минут,  так как у меня альтернативный  проект.  По закону я имею право.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще дві хвилини.

     КОЖУШКО О.М.  Особо  хочу  обратить внимание на то,  как Фонд госимущества  транжирит  средства,  полученные  от   приватизации, вместо  того  чтобы  направлять  их  на техническое перевооружение приватизированных предприятий.  Я докладывал вам по этому  вопросу при рассмотрении в первом чтении законопроекта о перечне обьектов, не  подлежащих  приватизации.  Мы  приняли  тогда  соответствующее решение.   Но   ущерб,   причиненный   государству   и   обществу, невосполним.  Поэтому  надо  признать  работу  Фонда  госимущества неудовлетворительной,  преступной  перед своей совестью,  народом, государством и законом.

     Я неоднократно  призывал   вас,   уважаемые   коллеги,   быть предельно обьективными в данном вопросе.  Так было во время отчета бывшего председателя Фонда государственного  имущества  Еханурова, так  было  при  рассмотрении  вопроса о приватизации нефтегазового комплекса.  Но,  упоенные трибунным пафосом,  вы забыли о  наказах избирателей, смирились с "прихватизацией" и принимали отчеты Фонда государственного имущества,  тем  самым  создавая  карт-бланш  для дальнейшего уничтожения, разграбления народного добра.

     Я предлагаю   и  прошу  вас  проголосовать  за  мой  вариант. Помните, что речь идет о достоянии всего народа. От того, какое мы примем решение, будет зависить дальнейшая жизнь страны.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     Депутат Степенко. За ним - депутат Кармазін від фракції.

     СТЕПЕНКО В.І.  Я позафракційний,  Олександре Миколайовичу, і, отже, не від фракції виступаю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини.

     СТЕПЕНКО В.І.  Це різні речі  -  партія  і  фракція.  Шановні друзі, давайте заспокоїмося.

     Я уважно   слухав   і  Ланового  Володимира  Тимофійовича,  і Симоненка Валентина Костянтиновича.  Ви тільки вдумайтеся:  на яку суму продано державного майна?  Цього ніхто не знає.  Немає оцінки державного майна, немає системи контролю за його продажем.

     От порівняймо такі речі.  Ми за те,  що бухгалтер неправильно нарахує   на   копійки  якісь  податки,  впровадили  500-процентні накрутки.  А тут ніхто не несе  ніякої  відповідальності.  Про  що можна далі взагалі говорити?

     Я не  хочу  опускатися  до отих чайових і так далі.  Це і так зрозуміло,  що пили.  І пили ж не чай... Та й узагалі, нині така в нашій державі склалася,  так би мовити,  система,  що відмічають з приводу і без приводу.

     Ну, про  одну  країну  кажуть,  що  поки  вона  п'є  -   вона непереможна... То ми, мабуть, також уже на цей шлях стали.

     І ще   одне.   Сьогодні   дехто  з  виступаючих  говорив  про прозорість нашої  приватизації.  Де  ця  прозорість,  я  хочу  вас запитати?   Де   роз'яснення   ходу  приватизації?  Понастворювали державних структур,  використовують державних коштів  більше,  ніж дають  у  бюджет!  І  ніхто  абсолютно  цього  не  контролює  і не контролюватиме, поки не буде вжито дійових заходів.

     Сьогодні людей втягують у ще одну  провокацію  віку.  Маю  на увазі компенсаційні сертифікати.  Коли до мене зверталися виборці, я їм відповідав: "Не вздумайте їх брати, вас знову обмануть". Хіба ж  можна,  вибачте,  в  отаку  шарашкіну  контору  (там  же  немає елементарного порядку) щось вкладати і щось здавати?

     Скажу стосовно того,  що мені  найдужче  болить,  -  стосовно агропромислового комплексу.  Як же так? Треба, щоб і Верховна Рада в  цілому,  і  її  відповідний  комітет...  Є  наше  рішення   про особливості  приватизації  в агропромисловому комплексі.  Згідно з ним не можна шматками приватизовувати.  Як же  так  -  є  виробник молока,  а молокозавод приватизували?  І ще я ніяк не зрозумію,  і ніхто мені відповіді не зміг дати на таке. 7 років я запитую: чому по 24 копійки молоко приймається,  а по 60 чи по 80,  чи по гривні продається?  Де ж усе це береться? А береться ось де. Що вигідно - приватизовують,  а те,  що не вигідно, - ні. Або того, хто повинен би в цьому брати участь, і близько туди не допускають.

     Я згоден з  народним  депутатом  Моцпаном,  який  сказав,  що скуплять  те,  що дає прибуток,  і ніхто не буде приватизовувати і вкладати кошти в те, що прибутку не дає.

     І останнє.  Я  не   раз   порушував   питання   про   цукрову промисловість.  Якби  було дотримано постанови Верховної Ради,  то хіба брав би цукровий завод 41,2 відсотка за переробку? З ким я не говорив,  мені ніхто не вірить, кажуть, що я щось наплутав, такого бути не  може,  ну,  нехай  10-20  відсотків.  Тому  я  прошу  вас поставитися  відповідально.  Яка  тут оцінка діяльності може бути? Тільки негативна.  Я не знаю,  куди звертатися. Якщо прокурор пише Президенту,   а   Президент  пише  Лановому,  то  це  називається: приїхали!

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кармазін - від "Конституційного  центру". За ним - депутат Ратушний.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ, Одеська область). Депутатська група "Конституційний центр". Шановні народні депутати!  Хотів би  перевести  питання  про  звіт фонду  з  політичної  площини  в  економічну та юридичну.  Взагалі треба, щоб, як говорять у нас в Одесі, котлети були окремо, а мухи

- окремо.

     Мені імпонує  позиція  голови  Контрольної  комісії  з питань приватизації Рябченка,  який сказав,  що відповідальність має бути поділена між керівництвом фонду,  яке було, і тим, яке є. Якщо так міркувати,  то треба  проаналізувати,  які  кроки  були  зроблені. Сьогодні  тут  уже  багато  чого сказано і ще має бути багато чого сказано.

     Я хочу запитати себе і вас:  які перші  кроки  було  зроблено фондом  і на що вони були спрямовані?  Кінець квітня - призначення голови. Початок квітня - перевірка фактів нецільового використання коштів позабюджетного фонду по приватизації,  зініційована головою фонду.

     Далі - експертна оцінка пакетів акцій, які належать державі у відкритих   акціонерних  товариствах,  що  підлягають  продажу  за цільові кошти на конкурсах. Я хотів би навести цифри. Підприємство "Нафтохімік Прикарпаття" було оцінено: пакет акцій, статутний фонд

- 3,3 мільйона гривень,  після експертної оцінки -  15,8  мільйона доларів,  або 29 мільйонів гривень. Одеський нафтопереробний завод хотіли ставити за 2,2 мільйона.  Сьогодні  його  оцінено  в  33,44 мільйона доларів.

     Усім сподобається  така  позиція виконуючого обов'язки голови Фонду держмайна?  Я хочу сказати,  що навіть у цьому залі вона  не всім сподобається через такі переоцінки.  А ЛиНОС,  який ми з вами тут розглядали?  Спочатку він у 9,9 мільйона був оцінений, а потім

- у 168,5 мільйона доларів.  Але його вартість, звісно, ще більша. I ще ряд таких підприємств.  На жаль, продовжувати перелік не можу за браком часу.

     Я хотів  би  наголосити,  що  водночас ми не задоволені ходом приватизації.  Фонд державного майна ще не став  основним  дійовим механізмом  здійснення  державою управління майном як акціонерного управління акціонерними товариствами. Тут однозначно пріоритетними мають стати питання забезпечення захисту саме державних інтересів. Тому ми пропонуємо  ввести  єдиний  реєстр  і  звітність  по  всіх частках державного майна в майні державних підприємств.

     Вивчаючи питання  щодо  будівництва  Одеського  терміналу,  я побачив,  що в той час як протягом п'яти років термінал  практично не будується, 300 гектарів землі просто виведено з обороту.

     Повністю державні підприємства - "Придніпровські магістральні нафтопроводи",  нафтопровід "Дружба"  від  використання  державної труби  мали  чистого прибутку близько 250 мільйонів гривень.  Куди вони пішли? Значна частка прибутку виключно державних підприємств, на наш погляд, не повинна використовуватися на купівлю мерседесів, як це відбувається в названих підприємствах,  а маленькі струмочки від прибутку цих підприємств, які є у виключній власності держави, мають іти в бюджет. І ось на цьому ми хочемо акцентувати увагу, бо саме тут є резерви, які поки що використовуються. Той підхід, який сьогодні  чомусь  переважає  при   розгляді   цього   питання,   - якнайбільше  отримати  коштів  від  приватизації,  на  наш погляд, хибний.  Очевидно,  що головне для  держави  -  щоб  приватизовані підприємства  запрацювали  ефективно,  щоб  фонд ефективно керував частками держави.

     Безумовно, порушень законодавства України в роботі фонду було багато.  Я  звертався чотири рази з приводу підприємства "Краб" по місту Одеса, і тільки з новим керівництвом питання вирішили.

     Ми тут цитували і "обсмоктували" лист Генпрокуратури.  Але де вона  була  раніше?  Що,  хтось вільний від нагляду за дотриманням законодавства в ході приватизації?  Чому ж  ви  звільнили  їх  від того,  щоб  реагувати  на  порушення десятків законів при передачі державного майна ЧМП у підпорядкування офшорним компаніям,  які  в своїй діяльності керувалися кіпрським, гібралтарським, англійським та якимось іншим,  крім українського,  законодавством?  Чи,  може, члени  нашої  комісії  на  це  не  звертали уваги,  в тому числі й Генеральна прокуратура? Звертали.

     Якщо говорити  про  підсумковий   документ,   який   сьогодні запропонований, то, на наш погляд, він надто сирий. Там мають бути враховані всі  пропозиції,  які  вже  висловлені  і  які  сьогодні прозвучать.  Ми,  зокрема,  пропонуємо терміново, не пізніше ніж у місячний термін,  включити належні державі дивіденди, в тому числі ті, які знаходяться в комерційних банках, у Держбюджет і подати це нам.

     Кому доручити?  Є Комітет з питань базових галузей, Комітет з питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку і, нарешті, Контрольна комісія з питань приватизації.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ратушний. За ним

- депутат Семенюк.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий   округ,   Тернопільська  область).  Конгрес  українських націоналістів.  Важливість питання,  яке сьогодні слухається,  без сумніву,  усвідомлюють усі.  Адже той,  хто володіє власністю, той володіє владою в будь-якій державі, в тому числі й в Україні.

     Цілком зрозуміло,  що ті процеси,  які тепер  відбуваються  в Україні,  не  можна  назвати  приватизацією,  бо  вигоди  від цієї приватизації для держави немає.

     Україна фактично зробила (або роблять так,  щоб вона зробила) лише    половину   кроку.   Вона   не   відійшла   остаточно   від командноадміністративної системи і не створила ефективної  системи приватного  власника,  а  головне,  не  роззосередила  якнайбільше справді державного майна,  бо воно було нічиїм.  Доволі  часто  за хорошими словами "державне майно" приховується власність нічия,  а точніше,  власність того  чи  іншого  чиновника,  того  чи  іншого директора,  того  чи іншого мера або того чи іншого міністра.  Так от, не роззосереджено ту частку нічийного майна серед якнайбільшої кількості простих громадян.

     Ми, націоналісти,  ще  відзначаємо,  що  доволі  часто  після проголошення  незалежності  українська   людина   відчужується   в Українській  державі від власності,  а відповідно і від влади.  Чи багато серед власників ми бачимо  простих  громадян  -  тих  самих професорів  чи  тих  самих  учителів  і медиків,  яким місяцями не виплачується зарплата?  Це державні чиновники. Чи не настала черга і  час,  щоб держава,  якщо вона справді держава,  а вони не мають можливості реалізувати свою зароблену плату, реалізувала їм частку їхнього державного майна, яке стало б їхнім, приватним.

     Особливо небезпечною,    на   мою   думку,   є   ситуація   з приватизацією в енергетиці.  Наприклад, усім вам відома ситуація з транзитом  газу в Україні,  коли західні компанії через підставних осіб чи то в Адміністрації Президента,  чи  в  Кабінеті  Міністрів хочуть  через  Укргазпром  купити контрольний пакет акцій об'єкта, вартість якого становить 20-30 мільярдів доларів,  за 1,5 мільярда доларів.   Я   вважаю,   що   така   приватизація  і  такий  пошук стратегічного інвестора нам не потрібні.

     Ми мали реальну ситуацію з ЛиНОСом,  коли російський  капітал доволі  серйозно  хотів  впливати  і  фактично  тепер  впливає  на стратегічний об'єкт по переробці нафтопродуктів в усій центральній і  Східній  Європі.  Я  вважаю,  що  ми  як  парламент  не повинні допустити, щоб з державною власністю хтось поводився, як собака на сіні.

     Ми повинні реалізувати свою власну постанову,  особливо пункт 4.  Якщо виявлено порушення в процесі приватизації,  а вони є і на місцях,  і  в центрі,  то прокуратура та інші правоохоронні органи повинні притягти не лише до адміністративної,  а й до кримінальної відповідальності  тих  людей,  що допустили ці порушення.  Я також думаю, що ми, заслухавши звіт Фонду держмайна, повинні повернутися до цього питання,  скажімо,  через місяць,  щоб вийти на конкретні механізми  приватизації.   Треба   здійснювати   приватизацію   на законодавчій базі,  а не на основі тих нормативних актів,  про які тут говорилося.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Семенюк. За нею

- депутат Єльяшкевич.

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Фракція Селянської і Соціалістичної партій, громадське об'єднання "Правозахист". Детально проаналізувавши звіт Фонду державного майна за жовтеньгрудень 1996  року  і  9  місяців 1997  року,  можна  зробити  висновок,  що  головне в роботі Фонду державного майна зводилося до розпродажу за  безцінь  найкращих  і найприбутковіших об'єктів. Це - перше.

     Друге. Робота неприватизованих,  тобто державних підприємств, зводилася лише до того,  що Фонд державного майна укладав контракт із директором того чи іншого підприємства. Я вже не говоритиму про будьякий контроль за нарахуванням прибутку тих підприємств,  де  є державна частка власності.

     Сьогодні я   хочу  зупинитися  на  проблемах  приватизації  в агропромисловому комплексі.  Ви пам'ятаєте,  як  я  в  цьому  залі виступала  і відстоювала позицію комітету під час прийняття Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі. Я говорила, що проголосувати за цей закон можуть лише патріоти нашої держави.  А ще більшими патріотами  повинні  бути  ті,  хто  зможе виконати  цей  закон.  Коли  наш  комітет  тричі за звітний період заслуховував Фонд державного майна й Антимонопольний  комітет  про виконання    Закону   про   особливості   приватизації   майна   в агропромисловому  комплексі,  то   ми   переконалися,   що   серед представників   виконавчих   структур   так  і  не  знайшлося  тих патріотів, які хоча б почали виконувати цей закон. Я вже не говорю про  те,  щоб  виконати пункт щодо реприватизації тих підприємств, які  були  викуплені   через   оренду   без   врахування   позицій товаровиробника.

     Спочатку віце-прем'єрами  робилося  все,  щоб  закон  не  був прийнятий.  Однією  рукою  вони  підписували  погоджений   варіант проекту,  а другою писали пропозиції Президентові,  щоб він наклав вето. Я думаю, що ви всі добре пам'ятаєте ті події.

     Після звернення  членів  комітету  та  фракції  Селянської  і Соціалістичної  партій  закон  був підписаний Президентом 10 липня 1996 року.  Але,  як кажуть, не так буде, як було задумано. Кредит (вірніше  подачка)  в  сумі 310 мільйонів доларів від Міжнародного банку реконструкції і розвитку від 27 червня 1996 року на розвиток підприємств  надавався  на  певних  умовах.  Зокрема,  в додатку 7 (розділ 1,  пункт 2, підпункт "б") угоди про кредит було записано, що  підприємства агропромислового комплексу України приватизуються з роздрібненням акцій,  тобто акції передаються  не  юридичним,  а фізичним  особам.  Однак 51 відсоток акцій слід було передати КСП. Виконуючи вимоги цієї та подібних угод,  Фонд державного  майна  1 вересня   1996  року  видав  Положення  про  порядок  приватизації несільськогосподарських підприємств. У листопаді 1996 року комітет звернувся  до Фонду державного майна з відповідним роз'ясненням та вимогою внести зміни до даного положення.

     У січні 1997 року науково-експертний відділ дав висновок  про невідповідність   цього   положення   Законові   про   особливості приватизації майна в АПК,  але, на жаль, Фонд державного майна так і не звернув на це уваги.  Тому члени комітету 27 березня вимушені були звернутися з листом до Генеральної  прокуратури  з  проханням опротестувати  це  положення.  14  квітня  Генеральна  прокуратура зробила відписку і відповідного протесту не внесла. 19 червня 1997 року члени комітету вдруге звернулися до Генеральної прокуратури з вимогою внести протест,  і лише  16  липня  1997  року  Генеральна прокуратура   опротестувала  Положення  про  порядок  приватизації несільськогосподарських підприємств в агропромисловому  комплексі. І  лише  31 липня 1997 року Фонд державного майна вніс у положення зміни відповідно до пропозицій Генеральної прокуратури і  Комітету Верховної  Ради  з  питань  агропромислового комплексу.  Із усього цього можна зробити висновок,  що Фондом державного майна робилося все,  щоб  не  виконати Закон про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі,  щоб відтягнути час, щоб не передавати контрольний    пакет   акцій   колективним   сільськогосподарським підприємствам, тобто юридичним особам, а розпочати приватизацію за гроші, створюючи при цьому фіктивне банкрутство (Шум у залі).

     Я завершую,  одну  хвилиночку.  При  цьому  не  враховувалося найголовніше:   підприємства   агропромислового   комплексу,    що приватизовувалися, будувалися для обслуговування безпосередньо тих підприємств, які сьогодні знаходяться в даному регіоні, тобто вони є монополістами. Після приватизації підприємства по обслуговуванню відповідно втрачають свою монополію.

     На завершення хочу сказати,  що на сьогодні  Фонд  державного майна, який практично не проводить приватизацію в агропромисловому комплексі відповідно до закону, фактично порушує права селян.

     Тому я  особливо  звертаюся   до   депутатів   із   проханням підтримати  пропозицію  Комітету  з  питань  паливно-енергетичного комплексу і визнати роботу Фонду держмайна незадовільною,  а також виявити недовіру голові Фонду державного майна.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Хмара.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы".   Партия "Громада".  Уважаемые коллеги!  Приватизация у нас уже вступила  в тот этап,  последствия которого (если она будет проходить так, как проходит сейчас) будут ощущать не только нынешние парламентарии  и население Украины, но и те поколения, которые придут всед за нами.

     Сейчас самый  важный  этап  в приватизации.  Где-то пока лишь стартует,  а  где-то  уже  фактически  заканчивается  приватизация стратегических обьектов.  Вы знаете,  с каким вниманием парламент, наша Верховная Рада,  относится к тем процессам, которые проходили и  проходят в приватизации?  Вы знаете,  как непросто давалось нам решение  о   приостановлении   приватизации   под   инвестиционные обязательства.   Я  был  одним  из  инициаторов  этого  решения  и прекрасно  помню,  как  бывший  руководитель  Фонда   госимущества обвинял нас в том, что мы против рыночных преобразований, что если мы приостановим приватизацию под инвестиционные обязательства,  то это будет означать крах приватизационной политики.

     Как следует   из  выступления  нынешнего  руководителя  Фонда госимущества,  мы были абсолютно правы,  потому что  это  были  не инвестиционные   обязательства,  а  просто  обещания,  которые,  к сожалению,  большинство покупателей стратегических обьектов  и  не собиралось    выполнять.   Просчеты   в   нашем   законодательстве используются теми,  кто пытается в  это  сложное  время  отхватить лакомые кусочки, не заботясь об общем состоянии дел в экономике.

     Поэтому и  вызывают  огромное  опасение те процессы,  которые происходят сейчас. Под прикрытием фраз о стратегическом инвесторе, иностранных инвестициях, рыночных преобразованиях (а у нас уже все научились  красиво  оперировать  рыночной  терминологией)   сейчас происходит  ускоренная  приватизация  обьектов  энергетики (прежде всего генерирующих предприятий) и уже  начинается  приватизация  в металлургическом   комплексе.   Чем  это  может  закончиться,  мне достаточно ясно.  То есть те обьекты,  которые действительно  надо было   бы   приватизировать   (а  некоторые  и  не  надо  было  бы приватизировать),  будут реализованы по заниженным  ценам  на  тех условиях,  которые крайне невыгодны для Украины.  Мы должны в этом вопросе навести порядок.

     Поэтому в такой ситуации лучше остановиться и  подумать,  что мы  делаем,  не решать все это наскоком,  без контроля парламента, без контроля со стороны тех людей,  которые избраны народом, чтобы народ Украины не потерял свое главное достояние.

     Хотел бы сказать еще несколько слов по поводу того, что у нас сейчас происходит.  Все вопросы,  связанные с приватизацией, носят комплексный  характер.  Наш  комитет,  изучая  энергорынок,  делал неоднократные запросы на имя руководства Фонда госимущества, но не получил  на  них  ответов.  К  сожалению,  по нашим сведениям,  на балансе приватизационных предприятий,  о которых сейчас шла  речь, находится много имущества,  которое не подлежит приватизации. Это, в частности,  газопроводы.  Как они были приватизированы?  Но  это отдельная тема...

     К сожалению,  Регламент не позволяет мне остановиться на всех весьма важных вопросах.  И все это происходит на  фоне  того,  что сейчас    заместителем   руководителя   Госкомнефтегаза   назначен руководитель крупнейшего газового трейдера,  наш коллега  народный депутат Игорь Бакай.  Я бы хотел, чтобы Президент задумался прежде всего над судьбой энергосферы,  над теми процессами,  которые  там происходят,  в том числе и процессами приватизации,  чтобы не было создано новых условий для коррупции в нашей стране.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Хмара,   будь    ласка.    Представник позафракційних.

     ХМАРА С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область).  Шановні друзі депутати! Питання це надзвичайно важливе. Але лише говорити сьогодні про  те,  як  проводилася  і  продовжує проводитись грабіжницька приватизація і думати,  що можна вирішити цю проблему,  розглянувши звіт про роботу Фонду держмайна  і  лише через  цю  структуру,  було  б  з  нашого боку великою наївністю і самообманом.

     Ця проблема  потребує  вирішення  в  широкому  контексті,  бо йдеться  про  найважливішу  частину  національної безпеки України. Насамперед треба,  щоб у  нормальній  приватизації,  у  нормальній зміні власності, в тому, щоб народ не був залишений, як кажуть, на узбіччі  цих  процесів  і  міг  скористатися  її   перевагами   та запрацювати в новій економічній системі,  було зацікавлене найвище державне керівництво.  Бо те,  що робиться,  не можна терпіти. Для ілюстрації  наведу  один  із  прикладів.  У  Львові є найбільший в Україні,  побудований ще у 80-х роках,  універмаг.  Його площа  33 тисячі квадратних метрів, вартість - близько 12 мільйонів доларів. І уявіть собі,  що 62 відсотки  акцій  цього  підприємства  купила контора  "Роги і копита" (так я називаю цю приватну мафіозну фірму з Києва) знаєте,  за яку суму?  За 30 тисяч доларів! Це ж половина вартості  середньої  квартири!  І всім спробам виправити становище чиниться шалений опір.  Він іде з різних кінців,  в тому числі й з Генеральної  прокуратури.  Ганебну,  я  б  сказав злочинну позицію займає Львівський арбітражний суд,  а Вищий арбітражний суд все це спостерігає, ніби незаконного нічого не відбувається.

     Ці питання  можна  вирішити,  але  треба,  щоб  гарант  нашої держави, Конституції і всіх наших, як кажуть, прав Президент, який має чи не найбільші права з усіх відомих мені президентів, захотів подбати про гарантії національної  безпеки  України.  А  це  можна зробити  тільки  шляхом призначення і належної розстановки кадрів. Якщо цього не зробити,  Україна буде до тла розграбована. Сьогодні ми бачимо:  на Банковій домінує мафіозний харківський клан. А хіба Президент не бачить і не розуміє,  які плями є на Кушнарьову? Хіба Президент не бачить, що Генеральна прокуратура абсолютно усунулася від загального нагляду, що зовсім провалено цю ділянку її роботи - загальний  нагляд.  Він  повинен  би був здійснюватись Генеральною прокуратурою через Управління з питань загального нагляду. Шановна Ольга Михайлівна Колінько й досі займає свою посаду...  Якщо у нас такий буде підхід до кадрів верховного,  як кажуть, арбітра нації, то, вибачте, нічого доброго з цього не вийде.

     Але ми,  Верховна  Рада,  повинні  теж  у  цьому питанні бути принциповими,  а не ховати голову в  пісок  чи  відстоювати  якісь групові інтереси.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ми  з вами час,  визначений для розгляду цього питання, використали. Депутати Магда, Ярошинський і Вітренко наполягають на виступах (Шум у залі).

     Одну хвилиночку, не треба на мене тиснути (Шум у залі).

     Давайте домовимося  так.  Оскільки  депутати  наполягають  на виступах (у  нас  записалися  десять  чоловік),  ми  відведемо  на виступи ще 15 хвилин і на цьому завершимо розгляд питання.

     Будь ласка,   хто  за  те,  щоб  відвести  ще  15  хвилин  на обговорення, прошу проголосувати.

     "За" - 124. Прийнято.

     Будь ласка, депутате Ярошинський. Наступна - депутат Вітренко (Шум у залі). Потім - депутат Магда від енергетиків.

     Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Українська республіканська партія.  Шановні народні депутати! Я сподіваюся, що наш зал нарешті відмовиться від підміни  понять  і  того шляху,  яким ми йдемо часто.  От і зараз: замість того,  щоб обговорювати оперативний звіт Фонду  державного майна,  ми  починаємо обговорювати концептуальні проблеми та шляхи їх  реалізації  в  межах  визначеного  нами  законодавчого   поля, критикуємо  це  законодавче поле як недоброякісне.  Тобто ми знову діємо за принципом:  хто винен? Винна невістка. Тим часом треба не забувати,  що  запропонована колись концепція приватизації не була прийнята  більшістю  -  відомою  у  Верховній  Раді   попереднього скликання  групою  239.  І сьогоднішня більшість Верховної Ради аж ніяк не схиляється  до  думки,  що  треба  було  б  звернутися  до інвентаризації,  перш  ніж  здійснювати  приватизацію.  Адже майно приватизовували,  не  знаючи,  що  приватизовували,  яка  вартість кожного сертифіката і так далі.

     Але коли я говоритиму про це, знову підмінятиму поняття, адже ми обговорюємо питання про роботу Фонду державного майна.  Я хотів би  звернути увагу на те,  про що дуже не люблять говорити в цьому залі!  Ми говоримо тільки про один аспект роботи Фонду  державного майна  -  про  те,  як  він  здійснює процес приватизації.  А Фонд державного майна здійснює  ще  й  визначені  законом  повноваження власника державного майна (всього, підкреслюю, державного майна).

     Але чи   можу   я   сьогодні   звинувачувати   непризначеного (непризначеного вами!) пана Ланового в тому, що відповідно до угод із Росією Президент України при потуранні більшості Верховної Ради передав Росії української власності тільки відповідно до угод, які підписані 28 травня цього року, на суму 40 мільярдів американських доларів?!  Чи можу я звинувачувати пана Ланового  в  тому,  що  82 мільярди   умовних   грошових  одиниць  віддано  Росії  попереднім Президентом України Кравчуком?!  Чи  можна  звинувачувати  його  в тому,  що  Президентом  і  президентською  адміністрацією  навесні минулого року Росії віддано високоточної зброї та літаків на  суму 40 мільярдів американських доларів?! Чи можна звинувачувати його в тому,  що  майно  вартістю  140  мільйонів  американських  доларів помилково  (помилково,  повторюю) віддано Росії колишнім міністром Германчуком?!  Задумаймося над цими  проблемами,  тоді  ми  будемо хазяями.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат  Вітренко,  за  нею  -  депутат Магда.  Я просив би виступати не більш як  півтори  хвилини.  Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна  соціалістична  партія  України.  Насамперед,  поважне панство,  я  хочу  підтримати  виступ голови Контрольної комісії з питань приватизації і його  пропозицію:  роботу  Фонду  державного майна України за звітний період визнати незадовільною.

     Але ж  звідки взагалі взявся Фонд державного майна?  Хто йому такі функції надав і хто загалом відповідає  за  курс  економічних реформ,  які ретельно здійснює нинішній голова фонду,  точніше, не голова,  а призначений Президентом пан  Лановий?  Хто  за  все  це відповідає? Безумовно, пан Президент - Леонід Данилович Кучма!

     Тоді постає питання. Ми з вами чотири рази голосували в цьому залі за те,  щоб заслухати доповідь Президента України,  його звіт про  те,  що  відбувається  в  економіці.  Бо ми зараз бачимо,  що діється і приказуємо:  "Ах,  Боже  мій,  що  ж  із  приватизацією? Розкрадають,  грабують і в Державний бюджет нічого не повертають". А  це  ж  закономірний  наслідок  тих  реформ,  які   пропонуються Міжнародним    валютним    фондом,    підтримуються   Президентом, проводяться урядом і парламентом!  Тому треба змінювати саме  курс реформ.

     Далі. Є така газета, вона стає все гіршою: "Киевские новости".  Читаємо  в  ній  виступ  радника   Президента Гальчинського.  Що  ж пише пан Гальчинський стосовно приватизації? "Философию приватизации диктовали левые".  Ну,  це вже, як кажуть, приїхали.  Ліві диктували філософію приватизації!  Та хто ж лівий? Кравчук лівий?  Кучма лівий? Марчук лівий? Лановий лівий? Пинзеник лівий? Хто диктував?!

     Повертаємося до  залу  Верховної Ради дванадцятого скликання, коли в цьому залі 387 начебто комуністів (а просто - представників партноменклатури)   проголосували   за   пропозицію  Руху  і  пана Пилипчука запровадити саме таку  приватизацію  в  Україні.  Це  їх здобуток!  Це здобуток правих і центристів. І зараз, коли ми йдемо на вибори,  вони  повинні  відповідати  за  все,  що  натворили  в Україні,  а  не говорити про лівих.  Хто ж лівий?  Тому ми як ліві кажемо:  треба  негайно  припиняти  приватизацію,  треба   негайно зробити повний моніторинг усього, що вже наприватизовано і там, де є  порушення   законодавства,   погіршення   соціально-економічних показників,   факти   розкрадання,   треба  відновлювати  державну власність,  проводити націоналізацію. А пану Лановому краще шукати собі іншу роботу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Депутат   Магда.   Вам  надається  три хвилини. Будь ласка, три хвилини. Наступний депутат Хмельовий.

     МАГДА І.І.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги депутати!  Енергетики  проводили приватизацію,  щоб мати кошти для інвестицій,  бо основні фонди на теплових електростанціях  зношені майже  на  70  відсотків.  Тому  галузь  однією  з  перших провела структурну перебудову. Ми... (Шум у залі).

     Що таке?..  Галузь  однією  з   перших   провела   структурну перебудову.  Ми  не  поспішали з приватизацією об'єктів енергетики спеціально.  Спочатку разом з Фондом державного майна приватизацію було проведено в Житомиробленерго.  І результат ми маємо. Сьогодні все відбувається по-іншому.  Але я вважаю,  що шановний  Володимир Тимофійович  сьогодні  тут  неправильно доповів про приватизацію в енергетиці,  про пакети акцій. Мені дуже прикро, що два урядовці в ранзі   міністрів   двічі  на  тиждень  зустрічаються  в  Кабінеті Міністрів,  сидять поряд,  але  не  можуть  домовитися  про  схему приватизації в енергетиці.

     Чому в  липні  1997  року вийшов наказ Фонду державного майна (підписав його заступник голови фонду),  який не був погоджений ні з  Міністерством  енергетики,  ні з Кабінетом Міністрів.  І тільки після  того  як  у  цю   справу   втрутились   депутат   Дудченко, Міністерство енергетики, директор Вуглегірської ДРЕС Панасовський, в уряді і в Президента було розглянуто питання, і ми не дали змоги розтягнути генеруючі компанії так,  як це зроблено було в одному з об'єднань обленерго.

     Мені разом з іншими депутатами довелося  побувати  в  Англії, вивчати там досвід приватизації об'єктів енергетики.  Ви знаєте, я здивувався тій капіталістичній приватизації. А здивувався тому, що там перш за все акції продали людям,  які мають найменші доходи. А для тих,  у  кого  більше  грошей,  проводилися  чи  конкурси,  чи комерційний продаж.

     І коли я приїхав до себе в округ,  був дуже здивований,  коли дізнався,  як же проходив пільговий продаж акцій  на  моїй  рідній Криворізькій ДРЕС...  (Шум у залі).  Я хоч закінчу думку... Я дуже здивувався.  Ви знаєте,  люди ще не знали,  коли буде  проводитися пільговий продаж акцій,  а вже з'явилися ділки з мішками грошей, з мішками  компенсаційних  сертифікатів!..  Людям,  які  вже   вісім місяців  не  одержували  зарплати,  вони  за  500,  за 200 гривень продавали право на акції,  тут же  все  засвідчували  нотаріально. Більш того, компенсаційні сертифікати, які на ринку цінних паперів коштували 20 відсотків номінальної вартості,  принесли мішками (де вони  їх  дістали,  не  знаю)  і  тут  же продавали працівникам за номіналом...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Хмельовий. Будь ласка.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Слов'янський міський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов.   Я   внимательно   прослушал   сначала  отчет  Фонда государственного имущества,  затем информацию председателя Счетной палаты   Симоненко   и   председателя   Контрольной   комиссии  по приватизации Рябченко. Первый оценивает работу фонда положительно, два  других  -  неудовлетворительно.  Я  больше  верю  Симоненко и Рябченко.  У меня  нет  таких  данных,  какие  есть  у  предыдущих ораторов, но я столкнулся, возможно, с микропроблемой для Украины, но глобальной для города Славянска, откуда я избран депутатом.

     Руководством акционерного общества  "Содовый  завод"  (раньше это  было производственное обьединение "Химпром") в 1995 году была сделана  попытка   приватизироваться   через   региональный   Фонд государственного  имущества.  Отделению  этого  фонда  в  Донецкой области было поставлено условие, что приватизация будет проходить, но при этом договор будет заключаться не с нынешним директором,  а будут искать другого директора.  Тогда  руководство  обращается  в Фонд   госимущества,   где   находит   понимание.  И  в  нарушение действующего  законодательства   (это   предприятие   еще   только планировалось   исключить   из  списков  предприятий,  которые  не подлежат приватизации) приватизация на этом предприятии пошла.

     Устав утверждается с нарушением. В нем предусматривается, что директор  предприятия будет руководить этим предприятием в течение 5 лет,  наблюдательный совет не создан,  ревизионной комиссии нет, уполномоченного  по наблюдению за государственной частью имущества на предприятии нет,  плана приватизации тоже нет.  В конце  концов это   приводит   к  тому,  что  человек,  который  руководит  этим предприятием,  бесконтролен,  творит  все,  что  хочет.  Поскольку заработная  плата не выплачивается более года,  на предприятии 5 и 12 мая происходят стихийные митинги,  создается стачечный комитет, который обращается в Фонд государственного имущества,  конкретно к Лановому Владимиру Тимофеевичу. Правильно, нарушения были допущены не им, но он же должен контролировать.

     Как реагирует  Владимир Тимофеевич?  Да никак,  по сути дела, начал заниматься отписками. Он в своем докладе сказал, что в Фонде госимущества  нет телефонного права.  Поверьте,  есть.  Сегодня он слушает Чорновила.  Сначала я думал, что это была пропагандистская кампания  со  стороны Крича,  директора "Химпрома",  когда Лановой выдвигался  кандидатом  в  Президенты,  а  Крич  -  кандидатом   в депутаты.   Сегодня  все  это  четко  прослеживается  в  действиях Ланового.

     Вот оценка - не моя,  а региональной газеты Донецкой  области "Жизнь"  от  22  числа:  "Эдуарду Кричу и его команде пока удается лишь успешно  разваливать  производство,  а  не  налаживать  его". Исходя  из  этого я считаю,  что если говорить об операции "Чистые руки",  то сегодня в Фонде госимущества рука  руку  моет.  Признаю работу фонда неудовлетворительной,  а Ланового с этого поста нужно убрать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов.

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий  округ,  Луганська  область).   Уважаемый   председатель! Уважаемые  депутаты!  Год  тому  назад,  выступая  по отчету Фонда государственного  имущества,   я   сравнил   эту   организацию   с организацией,  описанной  братьями Стругацкими в романе "Улитка на склоне".  Я напомню вам,  что в том фантастическом учреждении было два отдела: отдел по выращиванию леса и отдел по истреблению леса. И они прекрасно уживались в одной  организации.  Вот  точно  такая организация  у нас и Фонд государственного имущества.  Она по идее должна вроде бы истреблять нашу  государственную  собственность  и одновременно ее взращивать и охранять.  Какая же у них преобладает функция?  Сразу  видно,   что   они   наприватизировали:   раздали десятилетиями  созданную  общественную собственность,  которая уже наполовину разграблена.

     Как же они распоряжаются той собственностью, которая остается в  руках  государства?  Давайте  посмотрим.  Если бы у нас не было Счетной палаты,  то мы бы не узнали,  что 200 предприятий получили балансовую  прибыль 4,4 миллиарда гривень,  чистую - 2,9 миллиарда гривень, а в государственный бюджет перечислено 18 тысяч гривень с этих  дивидендов.  У  меня  такое предложение:  давайте 18 тысяч и направим на содержание этой  структуры  -  что  заработали,  то  и получайте!

     У нас Фонд государственного имущества

- это  только  механизм  разрушения.   Ничего   он   не   создает, государственную  собственность  не  охраняет.  В  том  учреждении, которое  описывали  братья  Стругацкие,   не   было   председателя предприятия,  а  руководил  им  некий  Головчинер.  И  у  нас  нет председателя,  головчинеры   руководят   Фондом   государственного имущества.  И  пока это будет продолжаться,  я предложил бы вообще прекратить всяческую приватизацию,  еще раз ввести  мораторий.  До тех пор,  пока у нас исполняющий обязанности,  до тех пор, пока по 18 тысяч будет  перечисляться  в  государственный  бюджет,  вообще прекратить  приватизацию  и  опломбировать  Фонд  государственного имущества, иначе у нас в державе вообще ничего не останется.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  гадаю,  що питання ми розглянули досить  ретельно  і можемо зробити короткий виновок:  і закону про Фонд державного майна немає,  і голови фонду немає, а є виконуючий обов'язки.

     Виходить так:  закону немає тому,  що Президент повернув його на доопрацювання,  вважаючи,  що Верховна Рада може  давати  згоду лише на призначення голови.

     Але, на  мою  думку,  у  Президента немає конституційних прав призначати виконуючого обов'язки, він може подавати кандидатуру, а Верховна Рада давати згоду.

     У Конституції   немає   такої   норми,  що  можна  призначати виконуючого обов'язки.

     Ситуація, в якій ми з вами опинилися, більшості зрозуміла.

     І, мабуть, оцінка, яка дається, - і принципова, і державна.

     Я думаю, що надамо час Лановому для заключного слова, а потім приймемо відповідне рішення.

     П'ять хвилин вам достатньо?

     Будь ласка.

     ЛАНОВИЙ В.Т.   Шановні  народні  депутати!  Я  дякую  вам  за висловлені і зауваження,  і претензії,  і критику,  і висновки.  З багатьма  я  погоджуюсь,  але  хотів  би  зазначити,  що  коли  ми збираємося в цьому залі,  то яскраво  видно,  які  різні  позиції, погляди та інтереси суспільства тут представлені.

     Ми говоримо  про реформу.  Без реформ нічого робити не можна, але приватизація не потрібна.

     Ми говоримо,  що треба передати людям державне майно, роздати за   сертифікати,  і  одночасно  питаємо:  чому  немає  піднесення виробництва?  Ми вносимо суперечливі пропозиції.  Ми говоримо,  що треба  отримати  гроші для бюджету,  проте виступають і запитують: коли ж піднімуться підприємства? Підприємства мають основні фонди, зношені  на  60  відсотків  у  середньому в промисловості України. Тому,  звичайно,  треба взяти до  уваги  все  позитивне  і  навіть негативне і виробити якесь рішення.

     Мені в  цілому  сподобався,  особливо в частині відповідей на запитання,  виступ Валентина Симоненка.  Чому? Тому що він говорив те, про що я казав вам одразу після виходу указу. Я так само, як і він,  був просто обурений,  коли побачив,  що відбувається у Фонді держмайна.  Казав  я вам про це чи не казав?  Я вам казав,  що 120 справ по приватизації взагалі немає  у  Фонді  держмайна,  ніякого обліку  немає,  тому ми відмовляємо людям,  бо не знаходимо ніяких кінців.  Казав я вам про це чи не казав?  Я вам казав, що гроші не туди йдуть, що приватизація здійснюється за такими-то цінами, а ви забули про це.

     Тому я погоджуюся з його  висновками  щодо  обліку  витрат  і браку системності.  Треба це змінювати.  Ви скажете,  чому ж ви не змінили?  Я не все можу змінити.  І я  не  все  змінив,  але  буду змінювати, якщо працюватиму на цій посаді.

     Я думаю,  що ми повинні зараз подумати про те, які мають бути механізми  нормальної  співпраці.  Наприклад,  кажуть,   що   Фонд держмайна пропонує проект Закону про Фонд держмайна, який повністю виводить його з підпорядкування Верховної Ради.  Шановні,  треба ж мати  совість,  щоб  таке  казати.  Адже  депутати  не мають цього проекту,  навіщо казати неправду.  Там саме виписано,  що фонд має бути  підпорядкований  відповідно до норм Конституції,  зазначено, який механізм контролю повинен бути,  як узгоджувати цей  контроль через    спеціальну    контрольну   комісію.   Давайте   працювати конструктивно, а не негативно ставитися до певних подій.

     Я поділяю і зауваження.  Можливо  і  я  наказ  щодо  окремого об'єкта неправильний видав. Зрозумійте, адже мені готують документ на підпис мої співробітники,  візує  його  близько  10  осіб  -  і юридичне управління,  і заступники і так далі.  Я не в усьому можу розібратися,  тому інколи трапляється,  що я видаю наказ,  а потім його  ж  скасовую,  коли депутат написав з цього приводу або я сам розібрався. Тобто все може бути.

     Тепер щодо грошей. Я хотів би навести вам конкретні цифри. От кажуть:  "Де  гроші?"  За  звітний  період  від  державної  частки приватної власності надійшло майна на 4 мільярди гривень, а коштів отримано, я вам казав, 440 мільйонів, тобто лише 10 відсотків. Від орендаторів,  які уклали договори на оренду з викупом  і  отримали частину   свого   майна   (а   це   майже   в  усіх  металургійних підприємствах),  отримали за цей період майна  на  1  мільярд  200 мільйонів гривень. На сертифікатних аукціонах було продано майна і за приватизаційні, і за компенсаційні сертифікати на 1 мільярд 150 мільйонів   гривень.   Через   пільговий  продаж  членам  трудових колективів за сертифікати - на 200  мільйонів  гривень.  Безплатно передано  товаровиробникам  сільськогосподарської  продукції майна об'єктів переробної промисловості - на 780 мільйонів гривень. От і виходимо  на  4 мільярди.  Така структура продажу,  така структура доходів нас нікого не влаштовує.  І тому нові зміни саме і  ведуть до  того,  що  ми будемо 50-60 відсотків майна отримувати грошима, які дадуть нам змогу спрямовувати,  контролювати, перерозподіляти. І правильно Валентин Симоненко каже, що гроші від продажу об'єктів комунального майна осідали на рахунках:  місцеві -  на  місцевому, обласні  -  на обласному,  а центральний апарат - на центральному. Справді,  в 1995 році було таке:  продавали  і  перераховували  на якісь   рахунки,  а  не  на  консолідований  рахунок  центрального апарату.

     Висновки справедливі,  таку  систему  треба  змінювати.  І  я відповів Рахунковій палаті,  що всі гроші,  навіть від комунальної власності,  повинні йти на окремий консолідований рахунок у центрі по  всіх  об'єктах  державної власності,  щоб за нормативами,  які встановлені програмою,  їх розподілити. Інакше ми не відслідкуємо, чи  50 відсотків перерахувала якась область до бюджету,  чи ні.  Я вам казав,  що в першому півріччі не  200  тисяч  перераховано  до державного  бюджету,  а  9 мільйонів,  тому що обласні організації самі перерахували гроші в обласні бюджети.  А у  нас  ще  не  було таких нормативів і не була прийнята програма приватизації.

     Щодо отримання   дивідендів.  Це  дуже  правильна  постановка питання.  На жаль,  у нас це системно не вирішено, тому що є наказ Міністерства  фінансів  про  те,  що  голови  правлінь акціонерних товариств,  де є державна  частка  власності,  мають  нараховувати дивіденди.  Тобто  там,  де  100 мільйонів,  300 мільйонів гривень прибутку,  вони  повинні  нараховувати  дивіденди.   А   податкова адміністрація   повинна   ці   дивіденди   перераховувати   не  до позабюджетного фонду приватизації, а до державного бюджету.

     Рахункова палата цього механізму не знає.  Але я погоджуюся з тим,  що  Фонд  держмайна,  галузеві відомства повинні разом через наглядові  ради  відслідковувати,  чи   нараховуються   дивіденди, порушувати це питання і перед відповідними своїми міністерствами і звітувати про роботу в акціонерних товариствах.  Я думаю, що ми до цього прямуємо.

     Щодо виступу  Олександра  Володимировича Рябченка.  Я не можу зрозуміти цю людину.  Треба  ж  говорити  до  кінця...  Добре,  що депутат  Кожушко  сказав:  дочитайте,  що  там записано.  Висновок зовсім інший у записці Генерального прокурора.

     Щодо "Дніпроспецсталі".  Ніякого некомерційного  конкурсу  не було оголошено. Де це оголошення, Олександре Володимировичу? Може, ви скажете,  за скільки продано 72 відсотки цього  підприємства  і кому? Ви про це знаєте, але тут чомусь не сказали (Шум у залі). Ви сказали,  що фонд  проіндексував  6  мільйонів.  Це  мало,  ще  28 відсотків  залишилося,  які хочуть продати.  Але ви скажіть,  кому відійшли 72 відсотки, кому за це заплатили? Ви про це не кажете... Скажіть правду, будь ласка.

     Я знаю:  дніпропетровські комерційні структури за сертифікати отримали ці пакети акцій.  Отже,  нехай пан Рябченко про це  скаже окремо.

     Тепер щодо   позиції,   висловленої   в   листі  Генерального прокурора,  про те,  щоб притягти Ланового до відповідальності. Це стосується  питання  про  індексацію  статутних фондів акціонерних товариств.  Згідно  з  моїм  наказом  за  два  місяці  (серпень  і вересень) мала бути проведена індексація по всій Україні. На жаль, не скрізь це виконується,  зокрема в регіональних відділеннях і на окремих підприємствах.

     Так от,  відповідно до мого рішення голови правління,  які не провели індексацію, мають бути звільнені з роботи.

     Генеральна прокуратура  каже,  що  ми  не  вкладаємося  в  ці терміни  і  маємо  за  це нести відповідальність.  На жаль,  ми не можемо скрізь наказом  провести  індексацію,  бо  необхідні  збори акціонерів, які мають прийняти рішення 75 відсотками голосів. Тому ці дії виконуються з запізненням.

     А щодо  указів  Президента  про  звільнення  заступників,  то просто немає правових формулювань про те, що Президент звільнює за такими-то статтями.  Він звільнює з посади.  А от у  поданні  було написано,  з  якого  приводу.  І  юристи  Адміністрації Президента визнали, що це відповідає трудовому законодавству.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  перед тим як  будемо  розглядати Закон  про  Фонд  держмайна,  повернутий  нам на доопрацювання,  я зачитаю пропозиції Президента до нього.

     "При підписанні Закону України про внесення  змін  до  Закону України  про  приватизацію  майна  державних підприємств Президент України звертає увагу Верховної Ради  України  на  невідповідність Конституції  України  статусу  Фонду  державного  майна України як органу,  що підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України, оскільки цим фактично надаються законодавчому органу повноваження з керівництва  Фондом  державного  майна  України  та контролю  за його діяльністю.  Між тим,  остання частина статті 85 Конституції України обмежує повноваження  Верховної  Ради  України тими,   які   віднесені   до   її  відання  Конституцією  України. Конституційні  повноваження  Верховної  Ради  України  щодо  Фонду державного майна України зводяться до надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом голови  фонду  (пункт 24  статті  85).  Що  ж до контролю,  то Конституція України чітко окреслила межі  парламентського  контролю  -  він  здійснюється  у межах, визначених Конституцією (пункт 33 статті 85). З зазначеного видно,  що  Конституція  України  не  надає  Верховній   Раді   ні контрольних  функцій  щодо  Фонду  державного  майна  України,  ні повноважень щодо здійснення керівництва фондом". Ось і все.

     Тому, мабуть,  (я на  початку  вже  казав  про  це)  сьогодні вигідно,   щоб  не  було  відповідного  закону  і  голови,  а  був виконуючий  обов'язки.  Я  вважаю,  що   питання   ми   розглянули досконально.  Враховуючи  те,  що  у нас є два проекти постанови з цього питання,  я просив би вас дати згоду на те,  щоб  спеціальна комісія  Рябченка  і  Кожушко  як  автор  альтернативного  проекту протягом  тижня,  який  ми  працюватимемо  у   виборчих   округах, опрацювали  один  погоджений  проект постанови і внесли на розгляд Верховної Ради.

     Ставлю цю пропозицію  на  голосування  (Шум  у  залі).  Прошу підтримати.

     "За" - 255.

     Прийнято.

     _________________________

     Шановні колеги, слухається питання про Закон України про Фонд державного майна України.  Доповідає Чечетов  Михайло  Васильович. Будь ласка.

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Уважаемый   Александр   Николаевич!  Уважаемые народные депутаты!  Мы  приняли  Закон  о  Фонде  государственного имущества.  Закон  попал  к Президенту,  он наложил на него вето и возвратил  со  своими  предложениями  на  повторное   рассмотрение Верховным Советом.

     Что касается замечаний Президента, то конкретных замечаний по поводу  каких-то  отдельных  статей  нет,  Президент  в  целом  не согласен с концепцией принятого закона.

     Я зачитаю  два  фрагмента  из предложений Президента.  Первый фрагмент:  "Цим законом Фонду державного майна  України  надається статус, який перетворює його на надструктуру, що уособлює власника державного майна,  підпорядкованого, підзвітного і підконтрольного виключно  Верховній  Раді  України.  При  цьому  грубо порушуються основні положення Конституції України щодо  розподілу  повноважень між гілками влади..."

     И второй фрагмент: "Враховуючи наведене, не можу погодитись з концепцією закону,  що не  відповідає  Конституції  України.  Тому пропоную   повернутися   до   розгляду  закону  України  про  Фонд державного  майна  України  і  скасувати  його  як  такий,  що  не відповідає Конституції України" (Шум у залі).

     Комитет, рассмотрев  предложения  Президента и основываясь на Конституции,  считает,  что полномочия ветвей власти не  нарушены. Концепция,  которая была заложена в законе правомочна и базируется на  Конституции.  Предлагается  два  варианта.  Первый.  Коль  нет конкретных замечаний по статьям,  повторить голосование по данному закону и тремястами голосов преодолеть вето.

     Второй вариант.  На случай,  если вето не  будет  преодолено, комитет  подготовил  Временное  положение о Фонде государственного имущества в новой редакции (этот документ вам  роздан),  поскольку нужен законодательный акт, который бы регламентировал деятельность Фонда государственного  имущества,  если  он  не  регламентируется принятым нами законом.

     Принятое в  1992 году Верховным Советом Временное положение о Фонде  государственного  имущества   устарело,   поэтому   комитет разработал новое и вносит на ваше рассмотрение.

     Повторяю, есть  два  варианта.  Первый  -  проголосовать  300 голосами и преодолеть вето. Если вето не будет преодолено, закон в силу  не  вступает.  Второй вариант.  Включить в повестку дня на 3 ноября вопрос о внесении изменений к Временному положению о  Фонде государственного  имущества,  которое  регламентирует деятельность Фонда государственного имущества в новых условиях.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується перенести розгляд цього питання на 3 листопада.  З  листопада  розглянемо  це  питання першим.  Я прошу підтримати цю пропозицію.

     "За" - 206.

     Одну хвилинку,  просить слова Володимир  Романович  Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський    виборчий   округ,   Сумська   область).   Александр Николаевич,  я поддерживаю  предложение  о  том,  чтобы  перенести рассмотрение этого вопроса.

     Но я  хотел  бы выступить по процедуре с обоснованием тезиса, который влияет, на мой взгляд, на голосование депутатов.

     Вы зачитали  нам,  как   Президент   оценивает   деятельность Верховного Совета.  Но дело в том,  что его заявление неправомочно (по Конституции), поскольку согласно Конституции трактовать законы и Конституцию имеет право только Конституционный Суд.

     Регулярно внося  такие  предложения,  воюя за подчинение себе Фонда госимущества,  Президент такими предложениями  не  позволяет принять решение.

     Поэтому я считаю, что нужно рассмотреть и утвердить Временное положение,  проект которого внес комитет,  но тогда,  когда в зале будет достаточное количество депутатов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа  в  тому,  що  подавати до Конституційного Суду можна тоді, коли закон підписано... Проте його не підписано.

     Я прошу підтримати пропозицію,  внесену депутатом  Марченком, про перенесення розгляду цього питання на 3 листопада.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 245.

     Прийнято. Дякую.

     На цьому пленарне засідання завершується. Наступного тижня ми працюємо у виборчих округах (Шум у залі).

     Шановні колеги!  За календарним планом, який ми затвердили, 3 листопада ми маємо розпочати пленарне засідання о 10 годині.

     Я прошу  вас  погодитися  з  тим,  щоб  о  10 годині провести засідання Погоджувальної ради,  а пленарне засідання почати  о  12 годині,  щоб встигли приїхати депутати з округів.  Не заперечуєте? Приймається.

     На все добре, до побачення.