ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  25  в е р е с н я  1997  р о к у.

 

16 г о д и н а.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготуватися до реєстрації.  Прошу зайняти місця. Увімкніть, будь ласка, систему.

 

     Зареєструвався 301   народний   депутат.   Вечірнє  засідання оголошую відкритим.

 

     Шановні народні   депутати,   спочатку   зроблю   оголошення. Відповідно  до  статті  4.2.2  Регламенту  Верховної  Ради України повідомляю про входження до складу  депутатської  групи  "Єдність" народних   депутатів   України:  Безуглого  Анатолія  Григоровича, Гарькавого   Віталія   Івановича,   Данчі   Михайла    Дмитровича, Завалевської Валентини Олександрівни, Кириленка Івана Григоровича, Коропенка Антона Антоновича, Литвина Вадима Валентиновича, Недвиги Григорія Миколайовича, Нідзієва Олександра Івановича, Рудика Івана Леонтійовича,  Садька  Володимира  Григоровича,  Смірнова   Євгена Леонідовича,   Тихонова   Юрія   Тимофійовича,   Худомаки  Віктора Петровича,   Чурути   Михайла   Iвановича,   Шевченка   Володимира Івановича, Шибка Віталія Яковича. Усього 17 народних депутатів.

 

     -----------

 

     Слухається питання  про  Закон  України про Кабінет Міністрів України з пропозиціями Президента України.  Доповідач - Голубченко Анатолій Костянтинович,  перший віцепрем'єр-міністр України.  Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,    перший    віце-прем'єрміністр     України (Бердянський виборчий округ,  Запорізька область). Шановні народні депутати!  Вже вдруге Президент України повертає  на  ваш  розгляд Закон  України  про  Кабінет Міністрів України.  Як зазначається в пропозиціях  Президента  України  щодо   закону,   окремі   статті суперечать   Конституції   України,   інші   потребують  суттєвого доопрацювання  як  за  змістом,  так   і   з   урахуванням   вимог законодавчої  техніки.  Залишення  їх без змін негативно вплине на ефективність  роботи  Кабінету  Міністрів  України,  призведе   до виникнення певних проблем із застосуванням даного закону.

 

     Сподіваюся, ви    мали    змогу   завчасно   ознайомитися   з пропозиціями Президента України.  Ті, хто уважно аналізував їх, не могли  не побачити,  що Президент України,  розуміючи необхідність якнайшвидшого введення в дію одного з найважливіших конституційних законів,  зняв свої зауваження до більш як десяти статей,  зокрема 2,  8,  15,  17, 19, 21, 46, 50, а також до деяких положень статей 13,  22,  29  і 31.  Хотілося б,  щоб і ви зробили крок назустріч, максимально врахувавши  думку  Президента  України  щодо  внесення відповідних змін до закону.

 

     Гадаю, немає    потреби   детально   коментувати   пропозиції Президента України. Вони, як і передбачено Конституцією України, є вмотивованими й чітко сформульованими.  Сподіваюся на ваш зважений підхід до їх оцінки.

 

     Шановні народні  депутати!  Як  відомо,  Комітет   з   питань правової політики і судовоправової реформи, розглянувши пропозиції Президента України,  прийняв рішення щодо їх відхилення в  цілому. Не можна,  звичайно, заперечувати права членів цього авторитетного комітету висловлювати будьякі думки  і  виносити  будь-яку  оцінку закону.  Проте крім суто процедурних вимог щодо розгляду Верховною Радою  пропозицій  Президента  України,   яких,   звичайно,   слід дотримуватися,  є  не менш суттєві,  які стосуються аргументованої оцінки,  насамперед  правової,   змісту   кожної   пропозиції   та зауваження.

 

     Враховуючи вказане,   принаймні   викликає  подив  відхилення комітетом пропозицій Президента України до статей  1  та  40,  які зводяться лише до відтворення в тексті закону відповідних положень статей 113 та 86 Конституції України.  Або як зрозуміти відхилення пропозицій  щодо  виправлення  технічної помилки у назві статті 43 Закону? І такі приклади, на жаль, не є поодинокі.

 

     Сподіваюся, що  процедура  розгляду   пропозицій   Президента України сьогодні буде витримана і кожна пропозиція буде обговорена і проголосована.

 

     Врахування пропозицій  Президента   України   дасть   нарешті можливість   створити  належну  нормативну  базу  для  ефективного виконання Кабінетом Міністрів його конституційних повноважень,  що своєю чергою сприятиме поліпшенню ситуації в країні,  насамперед в економіці та соціальній сфері.

 

     Я хочу  вас  попросити  розглядати  ці   пропозиції   не   як конфронтацію  Президента  з  Верховною Радою України,  а як спробу ввести в дію закон,  який міг би нормально  працювати  на  користь державі.

 

     На завершення  звертаюся до кожного з вас із таким проханням. Уважно  почитайте  цей  закон  і  врахуйте,  що  пройдуть  вибори, переможе  якась  партія,  прийде до влади,  утворить новий Кабінет Міністрів і кожен з вас  має  шанс  стати  членом  цього  Кабінету Міністрів.  Приміряйте цей закон на себе і думайте,  чи зможете ви як член  Кабінету  Міністрів  виконувати  чесно  й  сумлінно  свої обов'язки,  керуючись  даним законом.  Бо на сьогодні,  я розумію, головне завдання - якось показати,  що ти служиш  народу  України, але не треба забувати, що така сама служба і така відповідальність у Кабінету Міністрів.  Ми повинні створити таку систему, щоб члени уряду могли також відповідально ставитися до своїх обов'язків, щоб вони мали змогу виконувати ці обов'язки.  I якщо ви подивитеся  на закон  з  такої точки зору,  то відразу зрозумієте,  що тут є такі статті, які, певно, не потрібно навіть обговорювати.

 

     Я прошу вас:  приміряйте цей закон кожний на себе,  бо у  вас дуже   скоро   з'явиться   можливість   сісти   в  крісло  першого віце-прем'єра, прем'єра або міністра, і тоді ми поспілкуємося, я - тут, а ви - там, як оце вирішуватиметься.

 

     Дякую вам за увагу і сподіваюся на підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Костянтиновичу.

 

     Запитання є? Запишіться, будь ласка.

 

     Ковтунець Володимир Віталійович. Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська  область).  Дякую. Анатолію Костянтиновичу! Мені дуже сподобалися ваші аргументи. Але скажіть,  будь ласка,  чи ваша позиція  змінилася  стосовно  цього закону з моменту, коли ви пересіли з депутатського крісла в крісло першого віце-прем'єра?

 

     Дякую.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я вам можу сказати,  що я не підтримував цей закон  із  самого  початку.  Коли  ми  обговорювали його проект на засіданні групи,  приходили з Кабінету Міністрів нас агітувати  за нього,   я   висловлювався  проти.  Деякі  статті  навіть  Кабінет Міністрів не підтримував з самого початку.  Це дійсно статті,  які підтримати не можна,  якщо ти дбаєш про нормальну роботу державної особи, що відповідає за державу, є членом уряду.

 

     Чесно вам скажу,  що в цілому я закон підтримую,  але  окремі статті не можу підтримати,  бо розумію,  що вони будуть гальмувати нормальну роботу Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яблонський Валентин Андрійович.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановний  Анатолію Костянтиновичу!  Ви  як  представник Кабінету Міністрів є одним із авторів Закону про Кабінет Міністрів.  Був час,  коли ви виступали за цей закон,  пропонували Верховній Раді прийняти його.  Сьогодні ви виступаєте вже проти цього закону.  Скажіть,  будь ласка,  коли ваша думка була більш об'єктивною?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я тільки що відповідав на це запитання, якщо ви уважно слухали.  Але я  повторю,  що  проект  цього  закону  не вносився  Кабінетом  Міністрів.  Ви  можете  почитати,  хто автори редакції закону,  яка пройшла, і ви будете мати змогу побачити, що це не Кабінет Міністрів.

 

     Я вже відповідав,  що й тоді цей закон не підтримував,  бо я, навіть працюючи у Верховній Раді народним депутатом,  не  забував, що  працюю  міністром.  І  знаю,  яка це велика біда,  коли з тебе питають,  а в тебе не було важеля,  щоб це виконати.  Це найбільша біда для нашого суспільства і для нашої держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Терець Валерій Миколайович.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та   праці   (Токмацький   виборчий   округ, Запорізька область). Передайте, будь ласка, слово Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемый  Анатолий  Константинович!  Я  к  вам   хочу обратиться как к народному депутату Украины,  который голосовал за Закон о Кабинете Министров.  Я думаю,  что ни у одного человека не было  каких-либо замечаний к присяге членов Кабинета Министров,  к тому положению, которое записано в законе и принято.

 

     Почему же  тогда  22  августа,  когда  было  так   называемое представление  Кабинета  Министров,  Кабинет  Министров фактически предстал перед Президентом и отдельными должностными лицами, но не принял присяги в зале заседаний Верховного Совета Украины, как это предполагается по закону?  С чем это связано  и  как  вы  как  наш коллега можете это обкяснить?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я  вам  могу  сказать  честно  как  народный депутат,  что я готов хоть сейчас принять присягу и не вижу в этом абсолютно  никакой  трудности,  потому  что  уже то,  что ты после назначения на должность признаешь свои обязанности и  свои  права, как сказано в положениях о первом вице-премьере или министре,  уже есть суть присяги той должности, на которую ты идешь.

 

     Если бы уже был принят закон и была принята эта процедура,  я бы посчитал даже за честь принять эту присягу.  Но в данном случае она не была предусмотрена.  И я не вижу большой беды в этом. Когда ее примут, если она будет предусмотрена...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко Василь Петрович. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська область). Прошу передать слово Найде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Найда Георгій Іванович.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий  округ,  Херсонська  область).  Уважаемый Анатолий Константинович!  У меня есть два вопроса.  Первый, может, не  совсем  по  теме.  Нынешняя  Администрация Президента при себе создает то национальный совет,  то какую-то "раду".  Их уже  около тридцати.  Для  каждой  из  этих  "рад" выписаны функции,  которые практически предусмотрены для исполнительной власти. Это разрушает нынешнюю исполнительную власть,  мешает ей работать. В законе было четко  выписано,  что  никакие  советники   при   Президенте   или Администрации  не имеют права вмешиваться в исполнительную власть. Какое ваше мнение?  Отстаивая эту мысль,  я думаю,  что мы с  вами должны  согласиться  и  записать четко,  как было и в нашем законе принято: в исполнительную власть никто не имеет права вмешиваться. Это надо выдержать.

 

     И второй  вопрос.  Скажите  нам как коллега:  по этому закону сможет работать Кабинет Министров?  Сможет выполнять свои  функции исполнительная власть?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Ви маєте на увазі закон,  який прийнято і на який накладено вето, чи з поправками?

 

     НАЙДА Г.І. Закон, который вы отстаиваете сейчас.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  По-перше,  я відстоюю  не  той  закон,  який прийнято,  а відстоюю ті поправки, які вніс Президент. По-друге, я працював  у  Кабінеті  Міністрів  півтора  місяця,  жодного   разу стосовно  моїх повноважень не було ніяких вказівок з боку комісій, створених  Президентом.  Конкретне  доручення  Президента  я  можу отримати.  Але ніколи не надходять доручення від комісій,  якогось радника чи ще когось. Це абсолютна правда, можна перевірити.

 

     Я ще раз кажу,  якщо ми приймемо закон,  на який наклав  вето Президент,  то не тільки я, а й ви, коли прийдете (а я думаю, що і ви матимете змогу працювати в Кабінеті Міністрів),  теж не зможете сумлінно виконувати свої обов'язки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко Наталія Михайлівна. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний доповідачу,  я пам'ятаю,  як нещодавно,  коли ви ще  були просто  депутатом,  ви  бідкалися,  що міністр не може працювати в Україні,  бо він не  має  ніяких  повноважень.  Кабінет  Міністрів узурпував усю владу,  а міністри стали просто пішаками, які нічого не вирішують.

 

     Тепер ви вже перший  віце-прем'єрміністр.  І  тепер  Верховна Рада має змогу прийняти Закон про Кабінет Міністрів для того,  щоб створити нормальні умови. Мене цікавить, які повноваження матимуть міністри  і  яким  чином  ви  запроваджуватимете Закон про Кабінет Міністрів?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Я можу вам відповісти, що оцей закон, на який накладено вето,  зовсім не дає навіть міністрам працювати,  бо там теж  не  виписано  повноважень  міністра.  Ми  розробляємо,  і  на засіданні    уряду    розглядатиметься   питання   конкретно   про повноваження кожного  міністра.  Я  ознайомився  з  повноваженнями міністра вугільної галузі,  розглянув усі нормативні документи, за якими  він  працює,  і  можу  лише  одне  сказати:  візьміть   оці документи, почитайте, і ми поспілкуємося. Я вважаю, що треба чітко виписати систему не тільки обов'язків міністра,  а і його прав.  У даному  законі  їх  немає.  Тому треба,  якщо приймати закон,  або переробляти його весь і все почати спочатку,  щоб чітко зазначити, хто, як і за що відповідає і які має важелі для того, бо необхідна ж рівновага,  або розглядати зауваження, де дається змога Кабінету Міністрів  самому  визначати  в  своїх  нормативних  актах права і обов'язки міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрковський Анатолій Вільгельмович. Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ,  м.  Севастополь).  Уважаемый докладчик, назовите, пожалуйста,  несколько норм этого закона,  которые,  с вашей точки зрения, невозможны для исполнения.

 

     Я хотел бы заметить,  что ваше сообщение было не по  сути,  а эмоциональным и некорректным.  Поэтому я и прошу вас:  пожалуйста, назовите конкретные нормы, которые не позволяют нормально работать правительству.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  По-перше,  я  не  вважаю,  що  я сказав щось некоректне.  А якщо щось видалося  вам  некоректним,  то  я  прошу вибачення.

 

     По-друге, я можу назвати не одну статтю,  у мене виписані всі ці статті.  Якщо ви мене хочете перевірити,  то я зачитаю,  але їх багато.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну-дві назвіть.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.   "Стаття  1.  Кабінет  Міністрів  України  у системі органів державної влади України.

 

     Кабінет Міністрів України є вищим органом у  системі  органів виконавчої  влади.  Систему  органів  виконавчої  влади  складають Кабінет Міністрів України,  міністерства  та  інші  центральні  та місцеві органи виконавчої влади.

 

     Кабінет Міністрів  України  відповідальний  перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній  Раді  України  у межах, передбачених Конституцією України".

 

     А тепер  я ось що хочу сказати.  Станьте зараз на моє місце і спробуйте якось відпрацювати оцей документ. Як мені працювати? Яке мені виконувати завдання? Ви скажете мені одне, а Президент напише інше.  Що мені виконувати?  Дайте відповідь: що мені виконувати? І те за Конституцією, і те за Конституцією. Я проста людина...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як говориться в одній із конституцій: читайте те, що попереду написано. І все...

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.   Я   також   насамперед   хочу    виконувати Конституцію,  хочу працювати,  щоб мені було чітко визначено, що я повинен робити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петренко Анатолій Андрійович. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Слов'янський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемый Анатолий Константинович,  я хочу сказать, что 25 замечаний Президента к 63  статьям  -  это  очень  много  и  не воспринимается  залом.  Если  есть такая возможность и вы владеете этой информацией,  можете ли вы осветить  основные,  так  сказать, конфликтные статьи. Какие статьи можно было бы принять, согласовав текст и придя к общему знаменателю на уровне дискуссий?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Я можу сказати, що Президент пішов назустріч. Він  уважно  розглядав статті і зняв повністю зауваження до статей 2, 8, 15, 17, 19, 21, 46 і 50, частково до статей 13, 22, 29 і 31. Решта зауважень тут є.  І якщо ми будемо наполовину вирішувати, то будемо  мати  й  закон,  що  працюватиме  наполовину.  Тому  решту зауважень  потрібно  або  розглядати  кожне окремо,  або зовсім не розглядати й не подолати вето.  І тоді відправити на доопрацювання цей закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов Леонід Олександрович. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я не буду задавать вам вопрос,  Анатолий Константинович.  Я  хочу, чтобы  мы  прислушались  к  тому,  что говорил сегодня утром здесь товарищ  Пехота,  который  проработал  не  один  год  в   Кабинете Министров. Надо прислушаться к мнению комитета и людей-практиков.

 

     Действительно, этот   закон,   если   мы  его  даже  повторно проголосуем,  не  даст   возможности   нормально   функционировать исполнительной  власти.  Поэтому я поддерживаю Пехоту,  думаю,  он будет выступать,  и поддерживаю  первого  вицепремьера.  Над  этим документом надо поработать,  чтобы Кабинет Министров действительно был Кабинетом Министров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Ну, це вже пропозиція, так?

 

     Дякую, Анатолію Костянтиновичу. Будь ласка, сідайте.

 

     Слово для  співдоповіді  має  секретар  Комітету   з   питань правової   політики   і   судовоправової   реформи  Коліушко  Ігор Борисович. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   правової  політики  і  судово-правової  реформи  (Буський виборчий округ,  Львівська  область).  Шановний  пане  головуючий! Панове  депутати!  Дійсно,  після  часткового врахування зауважень Президента до  Закону  про  Кабінет  Міністрів  України  Президент вдруге скористався своїм правом вето і направив свої зауваження на розгляд Верховної Ради України.

 

     Ці зауваження,  об'єднані в 25 пунктів, займають 17 сторінок. Вони роздані всім депутатам. За винятком трьох - це повторення тих самих пропозицій,  які були висловлені до першої  редакції  Закону про Кабінет Міністрів,  прийнятого Верховною Радою України, та вже розглядалися в цьому залі.

 

     Я не  буду  зупинятися  на  тих  усіх   питаннях,   які   вже обговорювалися в цьому залі та коментувалися не раз представниками нашого комітету і мною зокрема.

 

     Три новели,  які з'явилися в зауваженнях Президента, детально були розглянуті на засіданні Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи. Це, зокрема, пункт 7 на сторінці 5. Там є пропозиція,  щоб  термін  підготовки  Програми діяльності Кабінету Міністрів збільшити із 60 до 90 днів.

 

     Комітет розглянув цю пропозицію і прийняв  рішення  більшістю голосів  не  підтримувати її у зв'язку з тим,  що вже сформувалася практика,  коли за 60 днів,  тобто за два місяці,  уряд  цілком  у змозі підготувати проект програми своєї діяльності.  Крім того, на думку членів комітету,  Програма  діяльності  Кабінету  Міністрів, проект  якої подається на розгляд Верховної Ради,  не повинна бути надто деталізованою,  тому що завжди життя змінюється і  потім  ми бачимо,  що  програму не можливо виконувати.  Вона повинна містити концептуальні напрями політики уряду. І щоб це підготувати, цілком достатньо 60 днів.

 

     Наступна новела є в пункті 9.  Вона зводиться до того,  щоб у підпункті "о" пункту 1 статті 22 (це перелік галузевих повноважень Кабінету Міністрів) зняти штучне,  як вважає Президент,  обмеження права Кабінету Міністрів України надавати  гарантії  по  кредитах. "Штучне"   обмеження   полягає   в   тому,  що  згідно  з  нормою, проголосованою нами в законі, Кабінет Міністрів має право надавати гарантії   лише  по  кредитах  для  виконання  державних  програм. Президент вважає,  що це обмеження не повинне бути нормою закону і Кабінет   Міністрів   повинен  мати  право  надавати  гарантії  по будь-яких кредитах, які пропонуються Україні. З цього питання була предметна   дискусія.   Я,   зокрема,   пропонував  підтримати  цю пропозицію.  Але  члени  комітету  так  само   більшістю   голосів відхилили її,  спираючись на висновок науково-експертного відділу, який категорично проти врахування цієї пропозиції.

 

     І третя  новела  стосується  статті  63  Закону  про  Кабінет Міністрів.  Цією новелою передбачається,  що,  оскільки Управління державної охорони України підпорядковане Президентові України,  то й  вирішувати,  кому  з  вищих  посадових  осіб  держави  має бути призначено особисту охорону,  повинен не Кабінет Міністрів (так як то  є  в законі),  а Президент України.  Ця пропозиція так само не здобула  необхідної  для  підтримки   кількості   голосів   членів комітету.

 

     Таким чином,   Комітет   з   питань   правової   політики   і судово-правової реформи прийняв рішення  звернутися  до  Верховної Ради  з  рекомендацією  проголосувати  двома  третинами  голосів і подолати вето Президента України  на  Закон  України  про  Кабінет Міністрів України в порядку, встановленому Конституцією України.

 

     І кілька  слів  стосовно виступу мого сьогоднішнього опонента Анатолія Костянтиновича.  Дійсно, є одна поправка Президента, вона стосується  статті  43,  де  знайдено  помилку  в назві.  Але такі помилки  виправляються  в  редакційному  порядку.   Можна   окремо проголосувати  і  редакційно виправити.  Це суто технічна помилка: вилучили норму із статті, але в назві статті цього не врахували.

 

     Я хочу  звернути  увагу  народних  депутатів  на  те,  що  на запитання  назвати  конкретно  норми  закону,  які  не  даватимуть можливості працювати уряду, відповіді так і не було. Була зачитана стаття 1 закону, в якій повністю повторені норми Конституції. Якщо ця  стаття  не  дає  можливості  працювати   Кабінету   Міністрів, очевидно, треба тоді думати про зміну Конституції...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Або Кабінету Міністрів, так?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Так, а не про відхилення закону. Знову-таки на запитання про присягу Анатолій Костянтинович відповідав, що він не бачить ніяких проблем.  Проте Президент, як випливає із зауважень, вважає це однією з найбільших проблем, бо це зобов'язує Президента з'являтися у Верховну Раду у непередбаченому Конституцією випадку, а саме: для прийняття присяги членів уряду.

 

     Стосовно міністрів було цікаве запитання. Справді, як на один із  найбільших ефектів від запровадження цього закону автори,  і я зокрема,  розраховують на  певне  розв'язання  рук  міністрам,  на посилення  їхньої  відповідальності  і  самостійності в проведенні політики в доручених їм сферах народного господарства. На сьогодні вони  зовсім  не мають тих повноважень,  які передбачені в законі. Насамперед це повноваження стосовно  внесення  питань  на  розгляд Кабінету Міністрів. Я можу процитувати цілу відповідну статтю, яка називається "Повноваження міністрів".

 

     І на закінчення я  хочу  підтримати  і,  фактично,  повторити висновок,  який зробив у своєму виступі Анатолій Костянтинович.  Я також прошу всіх народних депутатів задуматися,  що після  виборів хтось  із вас може опинитися в ролі представника правлячої партії, формуватиме уряд і може бути в тому уряді.  Подумайте, чи потрібен вам  закон,  який  дасть можливість нормально й ефективно будувати роботу уряду,  чи  не  потрібен.  Якщо  не  потрібен,  давайте  не приймати  цього закону,  якщо потрібен,  тоді я від імені комітету прошу розглянути питання про подолання вето Президента.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіть  якщо  ніхто  з  нинішніх   депутатів   не працюватиме  в  наступному уряді,  напевно все-таки треба приймати Закон про Кабінет Міністрів, так?

 

     Є запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Пустовойтовський Володимир Семенович. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська  область).  Прошу  передать  слово  Владимиру  Юлиевичу Пехоте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пєхота Володимир Юлійович. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  У мене запитання організаційного плану: чому ви на всіх засіданнях  комітету  не  брали  до  уваги  думку   уряду,   думки депутатів? Усе було відкинуто, і тому закон, вето на який зараз ми маємо подолати, не тільки з помилками організаційними, але навіть, як ви сказали,  і стилістичними,  не узгоджений з Конституцією,  з іншими законами.  До речі,  я процитую,  якщо мені нададуть слово, витяги  з  цього  закону.  То  в такій атмосфері,  коли зовсім усе відкидається,  а ви пропонуєте лише свій  варіант  закону,  як  ми зможемо подолати вето? Яку ви бачите перспективу?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Мені прикро,  що знову,  задаючи запитання, ви скористалися  загальними  фразами  про  те,  що  нічого  не   було враховано  й  є  якісь  страшні норми у цьому законі.  Мені було б легше відповісти конкретно щодо кожної  норми,  чому  вона  когось лякає  чи  не  лякає.  Я  єдине можу сказати,  що всі зауваження і пропозиції як Кабінету Міністрів,  так і Президента  на  засіданні Комітету  з  питань  правової  політики  і судово-правової реформи розглядалися не раз,  я  вже  навіть  збився  з  рахунку,  скільки засідань  було  присвячено цьому закону.  На кожну пропозицію,  на кожне зауваження на засіданнях  комітету  була  дана  конкретна  і вичерпна відповідь. Якщо й зараз будуть запитання конкретні, я так само тут дам конкретне пояснення щодо кожної норми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярошинський Богдан Харитонович. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Шановний пане Коліушко,  спочатку я висловлю одне  твердження.  Думаю,  що  ті неточності,  про які говорив пан Пєхота, легко було б подолати під час третього читання, вичистивши ті частини, які мають деякі стилістичні похибки.

 

     А запитання в мене таке. Оце ви, пане Коліушко, працювали над конкретним питанням,  над зауваженнями Президента щодо конкретного закону. Чи не виникала у вас така думка, яка виникає часто в мене, коли я читаю такі зауваження:  чи не працює хтось в президентській команді   дуже   потужно   над   тим,   щоб   зв'язати  величезний інтелектуальний потенціал Верховної Ради і  змусити  її  займатися отакими  питаннями,  що зовсім не стосуються найболючіших проблем, які є в суспільстві?

 

     Тобто я вважаю,  що закон у  цілому  нормальний,  його  треба приймати,  але в даному разі хтось спеціально зв'язує нас,  щоб ми цілими днями займалися проблемами вето або зауваженнями.

 

     Дякую.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Дякую за запитання. Чесно кажучи, така думка у мене не виникала, але, можливо, й над цим треба поміркувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Данча Михайло Дмитрович. Будь ласка.

 

     ДАНЧА М.Д.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський  сільський виборчий   округ,  Закарпатська  область).  Прошу  передати  слово Черепу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Череп Валерій Іванович. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Білопільський виборчий округ,  Сумська область).  Дякую. Шановний Ігоре  Борисовичу,  ви  назвали три новели і цим самим допомагаєте якраз створити умови для того, щоб зауваження Президента прийняти.

 

     Конкретно. Ви кажете про те,  що урядові програми мають  бути концептуальними.  Разом із тим згідно із законом уряд не має права надавати гарантії по кредитах,  якщо їх  не  закладено  в  урядову програму. Ви розумієте, з одного боку, не закладати все, з другого

- не дозволяти.

 

     Наведу приклад:  про Бориспільський  аеропорт.  Треба  надати кредитів у сумі 170 мільйонів марок,  щоб аеропорт наступного року був у нормальному для  роботи  стані.  Без  гарантій  уряду  банки Німеччини  не  видають  кредити.  Навіть  не  дають  під  гарантії Національного банку.  Скажіть, будь ласка, як можна в цій ситуації працювати    уряду,   коли   в   одному   випадку   вдовольняємося концептуальним підходом, а в іншому - забороняємо?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Дякую  за  запитання.  Валерію  Івановичу,   я розумію вашу стурбованість. Але в даному випадку мені здається, що мова йде про різні програми.  Я говорив  у  виступі  про  програму діяльності  уряду на період його повноважень,  яка представляється після формування уряду і затверджується Верховною Радою. А нормою, на  яку  ви  посилалися  з  приводу  надання  державних  кредитів, передбачаються державні програми.  Це,  погодьтеся, усе-таки різні речі.  І, звичайно, в державних програмах усе має бути максимально конкретно. Таке в програмі діяльності уряду неможливе. Пригадайте, в  жодній  програмі  діяльності  уряду,  звіт  про  виконання якої слухала Верховна Рада,  такого  не  було.  Тому  й  прийнято  таке рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Донченко Юрій Григорович.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Игорь Борисович!  Вы сейчас позволили себе назвать замечания  Президента новеллами.  И  при  этом  вы  хотите,  чтобы  мы  преодолели  вето Президента.  Вы знаете,  я лично сомневаюсь,  что  мы  это  сможем сделать,  если  будут  такие  термины использоваться в нашем зале. Допустим,  мы преодолели вето Президента. Как вы считаете, сколько еще  может  появиться  новелл,  исходя  из  вашей терминологии,  в дальнейшем?  Коллега  Пехота  сказал,  что   все-таки   в   законе несогласованностей и неучтенных моментов больше, чем на самом деле вы смогли учесть.  Мы с коллегой Петренко тоже подавали замечания, и эти замечания не были учтены.

 

     Спасибо.

 

     КОЛІУШКО І.В.  Я вжив слово "новела" не в сенсі літературного твору,  а в значенні  "нова  норма  права".  Я  надіюся,  це  було зрозуміло.

 

     А стосовно  суті  питання  я  думаю,  що  Верховна  Рада  має визначатися,  тому що зауваження,  якщо їх  розглянути  в  цілому, подані  на  основі зовсім іншого концептуального підходу до ролі й місця уряду в системі органів влади в державі,  ніж той,  на якому побудований закон, прийнятий Верховною Радою. І тому Верховна Рада мусить визначатися: або така концепція, або така.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Радько Василь Іванович. Будь ласка.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Кролевецький виборчий округ,  Сумська область).  Дякую.  Шановний доповідачу! Вчора ми прийняли Закон про вибори народних депутатів. Після його проведення, мабуть, цей зал буде більш структурованим і в  ньому  буде  більшість,  яка візьме на себе відповідальність за розвиток економіки нашої  країни,  і  буде  меншість.  Тобто  буде все-таки   й  опозиція.  У  Законі  про  Кабінет  Міністрів  немає положення про право опозиції мати свій тіньовий Кабінет. Це перше.

 

     Друге. Стаття 11.  Ви  до  неї  зверталися,  там  передбачено присягу   членів  Кабінету  Міністрів  України.  Давайте  все-таки поважати Конституцію України.  Приймає присягу Президент,  приймає присягу  народний  депутат,  і  це присяга повинна бути єдина,  не потрібно,  щоб кожний виконавець, починаючи від Кабінету Міністрів і закінчуючи якимсь бригадиром тракторної бригади, приймав присягу на вірність Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Дякую. З приводу тіньового Кабінету Міністрів. Я  дуже  добре  пам'ятаю  пропозиції  ваших колег по депутації про включення в цей  закон  норм,  пов'язаних  із  тіньовим  Кабінетом Міністрів.  Це вже було предметом обговорення тут,  у залі, і я ще раз нагадаю,  що,  на думку комітету, ці норми абсолютно не можуть бути  нормами  даного  закону.  Це  Закон  про  Кабінет  Міністрів України.  Норми про правила гри опозиції, про можливість створення тіньового Кабінету повинні бути в законодавстві, але, без сумніву, вони  є  нормами  іншого  закону.  Можливо,  окремого  закону  про опозицію, можливо, закону про діяльність Верховної Ради. Тобто все одно опозиція в парламенті і відповідно тіньовий  Кабінет  є  десь при парламенті.

 

     Щодо присяги.  На  мою  думку,  всі політичні діячі в державі повині  бути  зв'язані  присягою.  Це  стосується  в  першу  чергу Президента,  народних  депутатів  України і членів уряду.  А також суддів. Тут уже інша природа присяги.

 

     Державні службовці приймають присягу згідно з чинним  законом один раз - вступаючи на державну службу.  І потім уже ніякі зміни, пов'язані з кар'єрою,  не тягнуть за собою  необхідності  для  них приймати присягу. Але це стосується державних службовців. Усі інші категорії - працівники на підприємствах і так далі,  без  сумніву, ніякої присяги приймати не повинні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич Олександр Сергійович. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение  "Вперед,  Украина!",  партия   "Громада".   Уважаемый докладчик!  Я  хотел  бы  задать  вам следующий вопрос.  Вы знаете судьбу Закона о местных государственных администрациях  и  решение вашего комитета по поводу неподписания Президентом этого закона.

 

     В данном  случае  мы  еще  не преодолели вето,  и я бы просил председательствующего перенести голосование на завтрашний день для того,  чтобы была возможность преодолеть вето.  Но если вето будет преодолено, подпишет ли Президент закон? Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос,  я   об   этом   уже   спрашивал   Анатолия Константиновича  Голубченко:  почему новый состав правительства не был здесь, в сессионном зале, для принятия присяги?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  На жаль, на обидва ваші запитання я відповісти не  можу,  бо  думаю,  що  вони  адресовані  не  мені.  Я  не можу відповісти на запитання,  чи  підпише  Президент  закон,  якщо  ми подолаємо  вето.  Можу  лише  сказати,  що  відповідно  до частини четвертої статті 94 Конституції він зобов'язаний це зробити.

 

     А на друге запитання я можу  сказати  ще  менше.  Доки  немає прийнятого закону, ніякими іншими нормами законодавства ці питання не врегулюються.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Петрович. Будь ласка.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий   округ,    Хмельницька    область).    Дякую,    Вікторе Лаврентійовичу.  Шановний Ігоре Борисовичу!  І з одного боку,  і з другого боку,  я маю на увазі Анатолія Костянтиновича і  вас,  усі закликають і кажуть:  "Приміряй мундир того чи іншого представника Кабінету Міністрів". Один одне хвалить, другий - друге, а в народі кажуть, що істина десь посередині.

 

     То у  мене таке запитання:  чи не властиві для вашого проекту елементи протекціонізму і лобізму?  Хотів би  запитати  про  це  і Анатолія Костянтиновича.  Якщо ні,  то знаходьте взаєморозуміння з позицій здорового глузду.

 

     Дякую за увагу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Дякую  за  запитання.  Хочу  сказати,  що   це нормально,   коли   кожен  агітує  і  хвалить  свій  товар,  а  ви приміряйте, думайте і приймайте рішення голосуванням.

 

     Я ж, виходячи на цю трибуну, не збирався нікого обманювати. Я глибоко  переконаний,  що  норми  закону  спрямовані на підвищення ефективності  діяльності  Кабінету  Міністрів,   його   політичної відповідальності   не   тільки   перед   парламентом,  а  й  перед суспільством у цілому за результати своєї діяльності.  Якщо  хтось вважає інакше, він має право агітувати за іншу позицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Лавриненко  Микола Федорович є?  Немає.  Анісімов Леонід Олександрович. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О У мене одне запитання до вас: скільки фахівців з уряду співпрацювали разом із вами?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У розробці і доопрацюванні.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  У складі робочої групи,  яка починала розробку проекту цього  закону,  було  чотири  фахівці  з  різних  урядових структур, у тому числі з апарату Кабінету Міністрів. Пізніше, коли з'явився  ще  сирий  проект  закону,  в  Кабінеті  Міністрів  була створена  інша  робоча  група,  вони  перестали  брати участь,  за винятком         колишнього         начальника          управління конституційноадміністративного  права  Міністерства  юстиції  пані Шамраєнко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петренко Анатолій Андрійович. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.  У меня несколько  вопросов  по  этому  закону. Скажите,   пожалуйста,   почему   многие  из  статей,  которые  вы предлагали  и  которые  были   проголосованы,   не   соответствуют Конституции  Украины,  а поправки,  которые вносятся Президентом в рамках Конституции,  вдруг вами отвергаются и  не  воспринимаются? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Скажите,  пожалуйста,  почему  ваш  проект  явился альтернативным проекту Кабинета Министров?  Где и когда вы  смогли наработать   такой   большой  опыт  работы,  чтобы  законодательно определять стиль работы Кабинета Министров?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Щодо першого запитання я знову таки повторюсь, що  якби ви конкретно запитали стосовно певної норми,  то я дав би конкретну відповідь,  чому суперечить  і  чи  суперечить,  на  мою думку,  вона Конституції.  Я вважаю, що норми прийнятого Верховною Радою Закону про  Кабінет  Міністрів  не  суперечать  Конституції. Більшість   пропозицій   Президента  випливають  просто  з  іншого концептуального бачення ролі і місця Кабінету Міністрів у  системі органів  влади  і самої організації Кабінету Міністрів.  Але деякі поправки,  на  мою  думку,  не  вписуються  в  рамки  Конституції. Наприклад,  зауваження  щодо  статті  10:  "Частиною другою статті передбачено,  що  на  кожну  посаду  має   вноситися   лише   одна кандидатура".  Ось  у цьому питанні,  я вважаю,  Президент порушує Конституцію.  На  практиці  це  було  застосовано  лише  до  голів місцевих державних адміністрацій, я не знаю, як призначалися члени уряду,  та й ніхто,  до речі, в суспільстві не знає цього. Однак є норма  Конституції  про  те,  що  члени  уряду  і  голови місцевих державних адміністрацій призначаються за поданням Прем'єрміністра. Нами  в комітеті вона тлумачиться таким чином,  що має бути подана одна  кандидатура.  Коли  ця  кандидатура  буде  відхилена,   тоді подається  інша.  А вимога подати на вибір відразу,  скажімо,  три кандидатури - це  пряме  порушення  Конституції.  Це  один  тільки приклад, щоб не гаяти більше часу.

 

     А щодо другого вашого запитання,  то думаю, що воно не зовсім коректне,  всі ми депутати, всі ми рівні. Я особисто спирався і на досвід   діяльності   урядів  інших  держав,  і  на  досвід  наших науковців,  які мені дуже активно допомагали  в  підготовці  цього проекту,  і  на досвід практиків,  які працюють і тепер у Кабінеті Міністрів України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось ще Анатолію Андрійовичу не сподобалося. Будь ласка, ще раз увімкніть мікрофон депутата Петренка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.  Я  не  удовлетворен  вашим ответом,  поскольку насчитал 17 таких статей, которые затрагивают...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Андрійовичу, це вже виступ.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.  Нет, нет, не выступление, я только хочу, чтобы ответили,  почему  прямо  в первой статье вы расширяете полномочия законодательной власти по ответственности Кабинета Министров?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я відповім.  Це  питання,  до  речі,  детально обговорювалося,  коли  ми вперше розглядали зауваження Президента. Річ у тім,  що в статті 113 Конституції  є  така  норма:  "Кабінет Міністрів  України...  підконтрольний  і підзвітний Верховній Раді України  у  межах,  передбачених  у  статтях  85,  87  Конституції України". Однак прочитайте, будь ласка, статті 97, 98 Конституції. Куди ж поділася ця підзвітність  і  підконтрольність,  передбачена цими  статтями?  Тому  в  законі  визначено норму без посилання на конкретні статті,  бо підзвітність  і  підконтрольність  у  межах, визначених Конституцією,  охоплює і 113-у,  і 97-у,  і 98-у статті Конституції.  Ми ніякою мірою не  виходимо  за  рамки  Конституції самою  нормою  закону.  Чітко  ж  виписано:  у  межах,  визначених Конституцією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).   Уважаемый   докладчик!  Я  внимательно  выслушал  вашу аргументацию и хочу задать вопрос в развитие  выступления  первого вице-премьера  Голубченко  Анатолия Константиновича.  Он правильно отметил,  что  одно  дело  закон  писать  чисто  теоретически  для структуры,  в  которой ты не работал,  и другое дело - испытать на себе действие этого закона, работая в этой структуре.

 

     Мы блестяще теоретически выписали  нормы  НДС,  а  когда  они дошли  до  предприятий,  то  там  не  знают,  что же делать с этим налогом.  Надо возвращаться назад.  Но  есть  люди  в  парламенте, которые  знают  и  работу Верховной Рады,  и работу этой структуры исполнительной власти,  даже возглавляли ее. Мне хотелось услышать хотя  бы  от  одного  из  трех  бывших  премьерминистров,  как  он оценивает с точки зрения эффективности работы ваши предложения.

 

     Спасибо.

 

     КОЛІУШКО І.Б.    Я    радився    з    деким    із    колишніх прем'єр-міністрів.   Зокрема  був  на  засіданні  ради  керівників депутатських груп і фракцій, коли обговорювався проект закону. Там був  присутній  і  Євген  Кирилович  Марчук.  Він висловлювався за підтримку цього проекту закону.  Це була ще підготовка до  другого чи  третього  читання,  точно не пам'ятаю.  Я говорив і з колишнім віцепрем'єром Віктором Михайловичем Пинзеником,  радився щодо норм тих статей, з приводу яких ми дебатуємо в основному із керівниками апарату Кабінету Міністрів.  Він  так  само  вважає,  що  позиція, викладена в законі, має право на існування.

 

     Я переконаний, що всі члени нашого комітету готові обговорити з будь-ким будьяку норму цього закону.  Але справа в тому,  що ряд депутатів,  які в залі висловлювали критичні зауваження до закону, пізніше на  відповідне  засідання  комітету,  яке  проводилося  за рішенням  Верховної  Ради,  не  прийшли,  щоб  відстояти  там свою позицію і почути аргументи.  Якщо буде бажання прийти,  ми  готові продовжувати   цю   роботу   настільки,  наскільки  Верховна  Рада вважатиме за потрібне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Записані на виступ з трибуни сім народних депутатів.  Пропонується  не  обговорювати  це  питання,  а  зразу голосувати про подолання вето (Шум у залі).

 

     Коли стоїть питання про подолання вето,  то це  не  процедура першого, другого чи третього читання. Ми з'ясували всі обставини і маємо голосувати.  Усім  усе  ясно.  Уже  стільки  було  виступів, запитань і відповідей... (Шум у залі).

 

     Сядьте, будь ласка, усі на місця. Я прошу вибачити мені такий вислів, але, будь ласка, сядьте і заклякніть!

 

     Прошу контрольну поіменну реєстрацію.

 

     Зареєструвалися в залі 315 депутатів.

 

     Комітет з питань правової політики і судово-правової  реформи рекомендує  подолати  вето Президента України на Закон України про Кабінет Міністрів України в порядку,  встановленому  Конституцією, тобто 300 голосами.

 

     Депутат Лавринович з мотивів. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань  правової  політики  і  судово  правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу!  Шановні колеги!  Я  гадаю,  що  це  дуже  важливе питання.  Ми  зараз  заслухали  дві доповіді,  почули відповіді на запитання.  Було б дуже  правильно,  щоб  ми  мали  можливість  ще порівняти норми,  запропоновані Президентом,  з тими, які прийняті нами в  сесійному  залі  й  підтримані  комітетом.  Щоб  ми  могли наступного  пленарного вівторка подивитися на таблицю і вже шляхом голосування прийняти рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція продовжити обговорення цього питання на  наступному  пленарному  тижні  у вівторок 8 жовтня.  Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу.

 

     "За" - 194. Прийнято.

 

     Шановні колеги!  У мене в руках заява нашого колеги Носова. Я вважаю,  що  на  100 відсотків він правий.  Він пише,  що всупереч вимогам частини четвертої статті 6.10.2 та глави  6.8  Регламенту, згідно  з  якими зауваження Президента до закону,  повернутого ним для повторного розгляду, розглядаються за процедурою внесення змін і  доповнень,  комітетом  не  подано  порівняльної  таблиці.  Тому практично неможливо побачити,  що пропонують вилучити, що додають. Так готуватися питання не повинні.

 

     Шановні колеги!  На  жаль,  останнім часом ми маємо практику, коли часто питання про закони,  на які накладено  вето,  вносяться саме  в  такому  вигляді,  і  ми голосуємо,  приймаємо рішення,  а частіше й не приймаємо.  І дуже часто Президент говорить, і має на те  підстави:  без  будь-яких обгрунтувань,  без обговорення,  без розгляду відхилено мої пропозиції до закону.

 

     Я веду ось до чого, шановні колеги. Нехай до вівторка комітет підготує таблицю,  як це потрібно,  з якої буде видно,  який текст прийнято,  які зауваження Президента,  що враховано, що відхилено, чим аргументується,  і остаточний текст,  який пропонується.  Тоді подивимося,  проголосуємо кожну пропозицію Президента та  приймемо рішення як потрібно. Можливо, щось і врахуємо, а щось не врахуємо. Не будемо згодні - то подолаємо вето, проголосувавши 300 голосами. Але  ми  не даватимемо підстави говорити,  що ми не так ставимося, бачте, до пропозиції Президента.

 

     Ми рішення прийняли:  переноситься закінчення розгляду  цього питання на наступний вівторок.

 

     З мотивів? Будь ласка. Депутат Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Вікторе  Лаврентійовичу!  Тут питання не стільки щодо форми, як щодо суті. По суті, зважаючи на внесені зауваження, треба  доопрацювати сам закон.  Бо якщо формально депутат Коліушко знову вийде з тим  самим  матеріалом,  то  постане  запитання:  чи Президент поганий, чи закон поганий, чи ми погані?

 

     Я інакше ставив це питання.  Там є дуже багато недоречностей. Я вам зачитаю тільки одне,  щоб  не  казав  депутат  Коліушко,  що голослівно.   Подивіться,   що  записано  для  керівника  апарату: "Керівник  апарату  Кабінету  Міністрів  забезпечує  контроль   за комплектуванням    бібліотеки    Кабінету   Міністрів   необхідною літературою,  іншими інформаційними..." Інших обов'язків  у  цього керівника  апарату  немає.  Якщо ми дбаємо про ефективність роботи уряду,  про його, так би мовити, значущість у політичних рішеннях, то  не  можна  такі  пункти  записувати  сюди  й  обмежувати  його діяльність.  От про що я казав,  а не щодо форми. Депутат Коліушко знову  скаже,  що  не  по  суті.  А  я  подав  15  зауважень  і до Конституції, і до цього документа. І був на засіданні комітету, до речі.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Шановні    депутати,   зараз   Віктор   Лаврентійович завершить цю дискусію. Ви пам'ятаєте дитячий фільм: у піонерському таборі  весь час ходив хлопчик і запитував:  "А що ви тут робите?" Так оце я хочу запитати: а про що ви говорите?

 

     Є пропозиції Президента.  Ви подаєте цікаві  пропозиції,  але вони   передбачені   іншою   процедурою.   Ми  повинні  розглянути зауваження Президента.  Для того треба зробити порівняльну таблицю і прийняти рішення щодо цих зауважень.  Якщо ми приймемо закон (чи подолавши вето,  чи врахувавши зауваження Президента),  його  буде підписано,  а  потім  внесемо  зміни,  про  які ви кажете.  Тоді й розглянемо їх.

 

     Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги,  і я те саме хотів сказати. Нам треба  розв'язувати  питання про вето Президента,  а не розглядати наші пропозиції до цього закону:  їх згодом  розглянемо.  Ми  дали завдання   до   вівторка  підготувати  порівняльну  таблицю.  Коли обговорюватиметься та або та пропозиція Президента, ви сформулюєте свою   пропозицію,   що   варто  врахувати,  а  що  -  ні.  Можете обгрунтувати пропозицію Президента, або відхилити її.

 

     ГОЛОВА. З мотивів голосування  ще  Анатолій  Костянтинович  і депутат Коліушко (Шум у залі).

 

     Якщо чотири,  тоді  ще  депутати  Носов і Череп.  Будь ласка, говоріть.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні  народні  депутати!   Якщо   внесена пропозиція про подолання вето,  то щоб повернути на доопрацювання, треба спочатку проголосувати  пропозицію  про  подолання  вето.  А потім,   якщо  не  подолаємо,  то  віддамо  на  доопрацювання.  Як передбачено Регламентом,  доопрацюємо,  врахувавши всі  зауваження Президента   або  якісь  не  врахувавши,  а  тоді  вже  подамо  на обговорення. Якщо ж зараз не проголосуємо, то що обговорюватимемо? Тоді треба приймати рішення обговорити їх на наступному пленарному засіданні.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  не провокуйте депутатів на  подолання  вето Президента.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. А я не провокую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Коліушко, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Я якраз хочу проголосувати...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановні  народні депутати!  Я попросив слова з огляду на те,  що  депутат  Пєхота  у  виступі,  вважаю,  фактично припустився образи:  було зачитано норму, проти якої я не один раз виступав і казав про недоцільність прийняття її.  Це була поправка депутата Носова. Зал її підтримав. Так що прошу мене, принаймні, у даній нормі не звинувачувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ви маєте право це сказати,  але то  норма  навіть  не депутата  Носова:  вона  набула  іншого  статусу  -  це  вже норма Верховної Ради.  Так що Володимир Юлійович докоряв усій  Верховній Раді.

 

     А депутат Носов що з цього приводу думає?

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Мені прикро,  що  у  нас  (який  підряд!)  Кабінет  Міністрів дуже мало інтелектуальний  і  не  має  літератури  для  роботи.  Не   робить перекладів   зарубіжного  законодавства.  І  мені  прикро,  що  це доводиться записувати в закон.  То може після того,  як до  закону запишемо,  ви зробите,  щоб ваші службовці не бігали до бібліотеки Верховної Ради і не ставали навколішки, просячи тут книжок.

 

     Так що дана норма нормальна. Для такого Кабінету Міністрів ще й інше треба записувати, зокрема покарання за те, що вони цього не роблять (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Я розумію, що запально сказано, але це не  в докір конкретним особам,  а структурі.  Як у діалектиці - це все загальна позиція.

 

     Будь ласка, Валерію Івановичу.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую. Олександре Олександровичу, пропоную, вийти з  цієї  колізії  таким чином.  Десь два місяці тому було прийнято рішення Верховної Ради (повторюю,  Верховної Ради),  коли  виникла конфліктна ситуація щодо цього закону,  щоб утворити комісію. Були визначені  три  депутати:  Пєхота,  Масол  і  Череп,  які  повинні доопрацювати  та  внести  пропозиції.  Я прошу,  щоб з урахуванням цього (а рішення Верховної Ради ніхто  не  скасовував)  наступного разу,   у   вівторок,   погоджуючись   із   усіма,   хто  сьогодні проголосував,  на трибуну вийшов депутат Пєхота  і  доповів  даний закон. Це було б об'єктивно з усіх поглядів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь    ласка,   Романе   Петровичу,   доповніть   як представник Президента.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Безперечно, якщо є бажання знайти вихід з якоїсь ситуації, то його можна знайти,  і проблеми тут великої немає.  Які б  складнощі  не виникали  з  цим  законом,  та  із  Законом  про  місцеві державні адміністрації,  не так важко  розробити  норми,  прийнятні  і  для комітету, і для Кабінету Міністрів, і для Президента.

 

     Ви ж знаєте,  яка на сьогодні складається ситуація: на багато законів накладено вето.  І чим далі розвивається ця ситуація,  тим більше  дається  взнаки  те,  що  немає  чітко виписаної процедури розгляду законопроектів.

 

     До речі,  Олександре Олександровичу, за час вашої відсутності навіть  відбулася тристороння зустріч,  під час якої обговорювався Закон про місцеві державні адміністрації.  Закон  не  легший,  але вдалося знайти компромісні рішення.

 

     Тому очевидно,  що  без  створення (для розв'язання проблем з вето) погоджувальних комісій, невеличких за кількістю людей, які б узгоджували  запропоновані  однією та другою сторонами тексти,  за цієї ситуації ми не обійдемося.  Тому що далі грати в  футбол,  не маючи  законодавчо  врегульованих функцій органів влади та маючи в Конституції статтю, яка дає можливість цим органам діяти тільки на основі закону,  ми можемо найближчим часом спровокувати в правовій системі України такі конфлікти, яких потім не зможемо подолати.

 

     Тому я маю таку пропозицію: погоджувальну комісію   доукомплектувати  представниками  Кабінету Міністрів  та  Президента.  Нехай  це  буде  7-8,  а  за  законами Паркінсона  -  максимально 9 чоловік,  які сядуть і доопрацюють ці тексти,  а ми проголосуємо,  бо так далі тривати не може. Повірте, 36 повернень 28 законів - це катастрофа в перспективі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Романе   Петровичу!   Я   підтримую   вашу пропозицію  щодо  виваженості  у  прийнятті  рішень,  але   ж   це стосується, мабуть, не тільки Верховної Ради. Маємо грати в футбол за єдиними правилами,  тим більше, що ви добрий футболіст і знаєте як це робиться.  Будь ласка,  Вікторе Лаврентійовичу, що далі? Уже проголосовано? Перенесено? Тим паче, питання вже вирішене.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Справа в тому, що не зовсім чітко  і  правильно  Валерій  Іванович зараз розповів про рішення, прийняте Верховною Радою.  Комітету з питань правової  політики  і судово-правової реформи доручалося розглянути це питання за участю народних депутатів,  і участь брали ті, хто хотів, зокрема депутат Пєхота, який щойно виступав. Тому не треба перекручувати, так само як і всупереч чинному Закону про постійні комітети Верховної  Ради та Регламенту говорити, що для кожного закону, для кожного випадку потрібно створювати  погоджувальні  комісії.  У  нас  є  профільні комітети, є групи, які мають працювати над законами.

 

     Окрім того,   ми   вже   проголосували  і  прийняли  рішення. Наступного пленарного тижня,  у вівторок, завершимо обговорення та приймемо рішення. Отже, питання вичерпано.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я ж так і сказав.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон  України про внесення змін і доповнень до Закону  про  статус  народного  депутата  України  з  пропозиціями Президента. На трибуну запрошується Роман Петрович Безсмертний. За ним - Петро Володимирович Шейко.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Відповідно  до  статті  94  Конституції України Президент повернув Закон України про внесення змін і доповнень до Закону про статус  народного  депутата  України  як  прийнятий  з  порушенням чинного законодавства та норм Конституції України. Деякі положення Закону  про внесення змін і доповнень до Закону України про статус народного депутата України частково  або  цілком  не  відповідають нормам Конституції та інших законів України.

 

     Так, наприклад,  частина  перша  статті  30 суперечить Закону України про друковані засоби масової інформації (пресу) в  Україні та Закону про телебачення і радіомовлення.

 

     Частиною третьою статті 6 Закону про друковані засоби масової інформації  (пресу)  встановлено,  що   діяльність   цих   засобів "забезпечується  самостійністю її суб'єктів у всіх видах відносин, пов'язаних із  здійсненням  їх  прав  і  обов'язків.  Втручання  в діяльність  друкованих  засобів  масової  інформації  поза межами, визначеними цим Законом, забороняється".

 

     Враховуючи це,  а також норму статті 6 Закону про телебачення і радіомовлення, пропонується цю частину статті 30 вилучити.

 

     Частиною першою статті 32 передбачено, що в разі неможливості надання колишньому народному депутатові України попередньої роботи або посади,  він зараховується до "резерву кадрів державної служби або відповідного міністерства, відомства, в системі якого працював народний  депутат на попередній роботі,  для заміщення посади,  що відповідає його професійному рівню, з урахуванням рангу державного службовця".

 

     Автоматичне зарахування  всіх  колишніх народних депутатів до кадрового   резерву   міністерств,   інших   центральних   органів виконавчої  влади  суперечить  статтям 4 та 28 Закону про державну службу,  а  також  порядку  формування  та  організації  роботи  з кадровим резервом, встановленому чинним законодавством.

 

     У зв'язку  з цим пропонується цю частину статті 32 викласти в такій  редакції:  "Народному  депутату  України  після  закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за  особистою  заявою  про  складення   депутатських   повноважень надається   попередня  робота  (посада),  а  в  разі  неможливості (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади або  чисельності  працівників)  йому  має  бути  надано  державною службою зайнятості іншу підхожу роботу".

 

     У другому реченні даної  частини  визначається,  що  Верховна Рада наступного скликання "розглядає питання щодо дотримання вимог законодавства України у  наданні  народному  депутату  попередньої роботи   (посади)   і   приймає   відповідне   рішення  щодо  його працевлаштування".

 

     Аналізуючи статтю 85 Конституції  України,  ми  не  знаходимо таких  повноважень  Верховної  Ради  України.  Порядок  же надання гарантій працівникам,  обраним  на  виборні  посади,  та  розгляду трудових  спорів врегульовується Кодексом законів про працю.  Тому Президент звертається з проханням цю норму також вилучити.

 

     Законом про внесення змін  до  Закону  про  статус  народного депутата  передбачено  частину  шістнадцяту  статті  32 викласти в новій редакції,  якою значно розширюються  деякі  пільги  народним депутатам у разі виходу їх на пенсію.

 

     Дану статтю  пропонується викласти у такій редакції.  "У разі досягнення   пенсійного   віку   народному   депутатові    України призначається  державна  пенсія  і грошова допомога в розмірі та в порядку, визначених статтею 37 Закону України про державну службу, виходячи   з  місячного  окладу,  встановленого  на  той  час  для працюючого народного депутата України. Це положення не поширюється на  депутата,  повноваження якого припинено достроково у зв'язку з набранням  законної  сили  обвинувальним  вироком  щодо  нього  за вчинення умисного злочину".

 

     Назву та  частину  першу  статті  38,  яка передбачає надання народному депутатові  України  на  період  виконання  депутатських повноважень  службового  житлового  приміщення  в  місті Києві для спільного проживання з членами сім'ї доповнено нормою про  те,  що вони мають право ще й на "іншу житлову площу".

 

     Шановні депутати!  Немає  сумніву,  що  під  "іншою  житловою площею" мається на увазі чи готель,  чи гуртожиток.  Але справа  в тому,  що в різних випадках ця норма може трактуватися по-різному. Незрозуміло,  про надання саме якої "іншої житлової площі" в даній нормі йдеться.  Якщо це надання в постійне користування,  скажімо, житла в будинках державного житлового фонду,  то воно здійснюється відповідно  до  статей  31-60  Житлового кодексу України,  а також інших законодавчих актів, чинних на даний момент.

 

     Дозвольте також звернути вашу  увагу  на  те,  що  попередній розгляд   цього  закону  і  висновки  науково-експертного  відділу Секретаріату Верховної Ради підтримують майже всі положення, окрім статті 30, про яку я казав від самого початку.

 

     Щодо зауважень,     поданих     на     даний    момент,    то науково-експертний відділ лише звернувся з проханням залишити  без змін  статтю  30.  Тому,  як і минулого разу,  звертаюся до вас із проханням  зважити  на  це,  оскільки  в  даному  випадку  позиція Президента   збігається   з  позицією  науковоекспертного  відділу Секретаріату Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Романе Петровичу.  Пропоную  зробити  таким чином.  Ви сядете за мікрофон,  висловить думку голова комітету, а потім можна обом  разом  задавати  запитання,  коли  в  тому  буде потреба.  Можливо,  інформація  Петра Володимировича позбавить вас такої потреби або звільнить вас від такого бажання.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги  депутати! Президент України вже вдруге накладає вето на Закон  про  внесення змін і доповнень до Закону...

 

     ГОЛОВА. Петре Володимировичу,  вибачте: то оголошення зробили для протоколу. Будь ласка, продовжуйте.

 

     ШЕЙКО П.В.  Президент України вже  вдруге  накладає  вето  на Закон  про  внесення змін і доповнень до Закону України про статус народного депутата України, який ми двічі голосували.

 

     ГОЛОВА. Петре  Володимировичу,  вибачте.  Романе   Петровичу, сядьте,  будь  ласка,  щоб  вас  було  видно,  коли  ви  вестимете дискусію. Будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.  Останнім часом для  того  щоб  створити,  на  мій погляд,  негативну громадську думку,  в засобах масової інформації з'явилася серія публікацій з приводу наших доповнень до  Закону  з єдиним  трактуванням:  "Народні  депутати прийняли закон під себе, вони значно розширили собі пільги і,  власне, достойно забезпечили майбутнє".  До  того  ж навіть в офіційній аргументації Президента було зазначено,  що в  ситуації,  яка  склалася  нині  в  Україні, неетично  і  несвоєчасно  ставити  питання  про  розширення  пільг народним депутатам України.

 

     Була така аргументація.

 

     У понеділок,  коли  формувався  порядок  денний,   я   просив поставити цей закон одразу за Законом про Кабінет Міністрів,  який ми щойно розглядали, щоб послатися на статтю 63 Закону про Кабінет Міністрів,  на який Президент в окремих частинах наклав вето, а на статтю 63,  мабуть,  не звернули уваги його спеціалісти і вето  не наклали.

 

     Я постараюсь у своїй аргументації довести, що наші пропозиції грунтуються тільки на чинному законодавстві,  а в деяких  моментах ми  використали  пункти  і  положення,  задекларовані  в статті 63 Закону про Кабінет  Міністрів.  Власне  кажучи,  в  двох  випадках позиції,  про  які  я  вам розкажу,  просто чесно списали із цього закону, оскільки там ідеться про державного службовця, а тут - про народного  депутата,  який,  на  мій  погляд,  статусом трохи вище державного службовця.  Ось стаття 30.  Президент України пише  про те,  що  ми в ній порушуємо Закон про телебачення і радіомовлення. Комітет не погодився і  доводить  це  таким  чином.  Цитую  статтю чинного   закону:   "Народному   депутату  України  забезпечується переважне право виступу з питань його  депутатської  діяльності  у державній, республіканській та обласній пресі..."

 

     Президент, коли   накладав   вето  вперше,  казав:  "Що  таке державна,  республіканська преса?  Давайте напишемо:  "У державних засобах масової інформації".

 

     Ми, погоджуючись із Президентом,  сумлінно пишемо: "Народному депутату України забезпечується переважне право виступу  з  питань його   депутатської   діяльності   у  друкованих  засобах  масової інформації,  засновником яких виступають державні органи та органи місцевого самоврядування..." Тобто,  ми переписали точнісінько, як пропонував у першому випадку Президент.

 

     Потім у другому випадку раптом з'являється  вето  на  те,  що пропонував  Президент у першому,  тобто вето на вето.  Власне,  ми змінили дещо редакційно  і  з  урахуванням  пропозицій  Президента виписали статтю 30, нічого не додавши до повноважень. Єдине, що ми уточнили,  це що є засобами масової інформації,  на що  й  звертав увагу  Президент.  А  наприкінці  ми  просто  додали  один  абзац: "Народний депутат має право подавати матеріали у підготовленому до друку вигляді:  офіційного матеріалу,  статті, коментаря, інтерв'ю тощо відповідно до передвиборної  програми  народного  депутата  з урахуванням норм етики щодо посадових осіб усіх рівнів".  Тобто ми не  розширили  права,  а  навіть  обмежили,  поставили   народного депутата в етичні рамки, щоб він був коректним під час виступів, у пресі та подавав  матеріали  у  підготовленому  вигляді,  бо  були нарікання  від районних,  обласних газет,  що депутат приносить їм рукопис, з якого нічого не зрозумієш, і вимагає надрукувати.

 

     Тобто все зроблено так,  як просив Президент.  І  ми  просимо статтю 30 залишити в такій редакції.

 

     Складніше зі  статтею  32  щодо розширення пільг для народних депутатів.  Шановні колеги,  у першій частині зазначається,  що  в разі  завершення  терміну  повноважень  народного депутата він має бути працевлаштований.

 

     Якщо думати про завтрашній день,  бо незабаром завершаться  й наші  повноваження,  то  в  багатьох із нас уже немає попереднього місця роботи.  Ясна річ, народний депутат, перебуваючи чотири роки в цьому парламенті,  виконуючи законопроектну роботу,  здобув дуже серйозний  державний  вишкіл,  і  той,  хто  мав  ранг  державного службовця,  мабуть,  має  право бути зарахованим до резерву кадрів державної служби,  якщо немає змоги  відновитися  на  попередньому місці  роботи.  Тобто  треба,  щоб виконавча влада або інший орган мали обов'язок і право забезпечити депутата роботою.

 

     Причому ми  пишемо,  що  депутат  може  бути  зарахований  до резерву  кадрів  державної  служби  або відповідного міністерства, відомства,  у системі якого раніше працював, для заміщення посади, що  відповідає  його  професійному  рівневі,  з  урахуванням рангу державного службовця.

 

     Якщо депутат не мав рангу державного службовця,  то,  мабуть, на  перший  ранг державного службовця він не претендуватиме.  Якщо це,  наприклад,  шахтар,  який  працював  у  системі  Міністерства вугільної   промисловості   в   об'єднанні   чи   якомусь   іншому структурному підрозділі,  то його буде влаштовано в системі  цього міністерства.  І  взагалі,  не  йдеться  про  те,  що  все це буде гамузом,  усі  450  депутатів  підуть  до  Кабінету  Міністрів  на державну  службу  з  наданням  посади  та  машини.  Ні,  про це не йдеться.  Але повинна бути гарантія, що людину влаштують на роботу після завершення строку депутатських повноважень.

 

     Дозвольте запитати   наших   опонентів,  що  означає  вислів: депутатам  надається  "інша  підходяща  робота",  причому  службою зайнятості.   Ми   ж   знаємо,  яка  сьогодні  ситуація  у  службі зайнятості.  І,  мабуть,  це не  зовсім  коректно,  якщо  народний депутат  стане  в  чергу в Державній службі зайнятості та чекатиме "підходящої роботи".

 

     Стосовно резерву кадрів державної служби, то достатньо пройти двотижневі  курси  підвищення  кваліфікації,  і  ти  вже в резерві кадрів державної  служби.  Гадаю,  що  все-таки  двотижневі  курси підвищення  кваліфікації  не  можна  порівнювати  з  тими  чотирма роками,   які   пропрацював   народний    депутат    України    на законопроектній роботі.

 

     Тому прошу  першу  частину  статті  32  залишити  в редакції, запропонованій комітетом. Президент звинувачував нас у тому, що ми порушили статтю 85,  коли написали,  що Верховна Рада через кілька місяців  розглядатиме  питання  щодо  працевлаштування   народного депутата.   Президент  слушно  дорікнув,  що  ми  не  маємо  права працевлаштовувати,  але  зважаючи  на  те,  що  50  депутатів   ще попереднього  скликання вже три з половиною роки ходять,  не маючи роботи,  то,  мабуть,  якусь гарантію для депутатського корпусу ми повинні всетаки надати.

 

     Тому пропонуємо  ось  що:  Верховна  Рада  України наступного скликання не пізніш як через три місяці після початку своєї роботи розглядає  питання  про  дотримання  вимог  законодавства  України стосовно надання колишнім народним депутатам попередньої роботи та приймає відповідне рішення.  Раніше ми писали,  що вона "розглядає та  приймає  рішення  про  працевлаштування".   Тепер   -   просто "відповідне  рішення".  А  як  ви знаєте,  відповідно до статті 85 Конституції парламент має право  розглядати  будь-яке  питання  та приймати з будь-якого питання відповідне рішення.  Тобто ми просто приводимо цю частину у відповідність зі статтею 85 Конституції.

 

     Стосовно частини шістнадцятої статті 32.  Проблема полягає  в неетичному  та  некоректному  з  точки  зору  опонентів розширенні пільг.  Проте,  як на мене,  то вони не розширюють пільги,  а лише уточнюють їх.  У чинній статті зазначається,  що колишній народний депутат з досягненням ним пенсійного віку отримує  пенсію  від  80 відсотків  місячного  окладу.  Те  саме,  до речі,  декларується в статті 63 Закону про Кабінет Міністрів.  Але там ідеться якраз  не про оклад, бо взагалі немає визначення, що таке оклад. У статті 63 зазначається,  що  пенсія  виплачується  в  розмірі  80  відсотків місячної  заробітної  плати.  І  ми  так  само  пишемо  в  частині шістнадцятій  статті  32,  але  уточнюємо,  з   чого   складається заробітна плата, причому це формула, виписана Міністерством праці. Ми залучали експертів,  і вони нам  чітко  виписали  формулу,  щоб пенсійний  орган  не  міг  довільно трактувати цю позицію.  Більше того,  зробили  цю  норму  жорсткішою,  бо  в  чинному  законі  не регламентується, чи може народний депутат, який пропрацював чотири роки у Верховній Раді та не має взагалі стажу, виходити на пенсію.

 

     Ми зазначили,  що він мусить мати трудовий стаж для чоловіків не  менше  25 років та для жінок - не менше 20 років.  Оця формула якраз  і  екстраполюється  на  Закон  про  державну  службу,  яким надається  право  мати  пенсію  від  80 до 90 відсотків заробітної плати державного службовця, до першого рангу якого прирівнюється в заробітній  платі  народний  депутат України.  Це логічний ланцюг, зумовлений Законом про державну  службу  та  Законом  про  Кабінет Міністрів.

 

     Обговорювалася і  норма,  що  з  виходом  на пенсію народному депутатові виплачується грошова допомога  в  розмірі  12  місячних посадових  окладів.  Комітет  підтримав  цю норму і записав її так само, як у статті 63 Закону про Кабінет Міністрів, де пишеться, що в  разі  виходу  члена  Кабінету  Міністрів України на пенсію йому виплачується  разова  грошова  допомога  в  розмірі  12   місячних посадових окладів.  Якщо ви це проголосуєте,  то ми його залишимо, воно цілком кореспондуватиметься з  тим  законом,  з  яким  служба Президента погодилася.

 

     І ще  одна позиція.  Ми надали право народному депутату після того,  як він вийшов на пенсію,  раз  на  рік  безплатно  проїхати морським,  річковим  транспортом в обох напрямках.  Ця позиція теж цілком кореспондується з  нормою  статті  63  Закону  про  Кабінет Міністрів,  де написано: "Членам Кабінету Міністрів, які вийшли на пенсію,  а також колишнім членам Кабінету Міністрів,  які  досягли пенсійного  віку,  надається право безоплатного проїзду територією України один раз на рік..." - і далі за текстом. Тобто те саме, що й тут.

 

     До речі,  ми  не  написали народному депутату таку норму,  що колишні члени Кабінету Міністрів  і  їхні  дружини  забезпечуються санаторно-курортним   лікуванням,   а  тільки  залишили  народного депутата.  І не передбачили для народних депутатів після виходу на пенсію забезпечення особистою охороною,  як це записано для членів Кабінету  Міністрів,  яким  також  надається  право  транспортного обслуговування в порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів. Ми теж цього не писали  для  народних  депутатів,  хоча  за  аналогією  з державним  службовцем  можна  було  б передбачити і такі норми для народного депутата.

 

     І нарешті,  шановні колеги, стаття 38. Президент має підозру, що  службова  та  "інша  житлова  площа" - це обов'язково службові квартири,  які  автоматично  залишаються  за  народним   депутатом назавжди.  Зовсім ні. "Інша житлова площа" (про що казав, до речі, представник  Президента,  колега  Безсмертний)  -  це  може   бути гуртожиток,  готель чи будь-яке інше житло. Але оскільки є предмет для сумніву,  ми  цю  норму  вилучили  і  записали,  що  депутатам надаються   службові   житлові   приміщення.  Тому  стаття  цілком кореспондується з чинним законодавством,  а також із  Законом  про Кабінет Міністрів.

 

     Просимо підтримати  пропозиції  комітету  і  проголосувати за подолання вето Президента на цей закон.

 

     Якщо ми не зможемо подолати вето сьогодні,  то я прошу  зняти цей закон із розгляду і більше до нього не повертатися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Петре Володимировичу, я так зрозумів із проекту, який ви пропонуєте,  що тут ідеться не стільки про подолання  вето,  як про  врахування  пропозицій,  тобто  голосування  закону  в  новій редакції. Ви це маєте на увазі? То тут не треба 300 голосів.

 

     ШЕЙКО П.В.  Стаття  32  якраз  потребує  подолання  вето  300 голосами.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція   зрозуміла.   Романе  Петровичу,  позиції з'ясовані. Можете як депутат сказати кілька слів, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Є  певна  процедура:  якщо  долається  вето,  то  питання знімається,  а якщо ні,  то  пропозиції  до  закону  розглядаються постатейно.

 

     ГОЛОВА. Завдання   зрозуміле?   Так   і   ставимо.   Спочатку пропозицію про подолання вето Президента.  Для цього треба набрати 300 голосів. Наталіє Михайлівно, сядьте, будь ласка, проголосуйте. А, у вас є заступник? Гаразд.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про підтвердження прийнятого Верховною Радою Закону про статус народного депутата.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 304. Прийнято (Шум у залі).

 

     ШЕЙКО П.В. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Увага! Шановні депутати! Я прошу Романа Петровича як впливову людину в оточенні Президента нагадати авторам зауважень і тим, хто хоче   перед   виборами  якимсь  чином  поспекулювати  на  статусі депутата,  нехай вони ідуть в округи і  домагаються  депутатського мандата.

 

     Підтримую пропозиції,   висловлені   у   Законі  про  Кабінет Міністрів щодо статусу міністрів,адже в них теж нелегкий  хліб.  У нас не повинно бути щодо цього дешевих політичних спекуляцій, вони зовсім зайві для суспільства.

 

     І ще таке.  Була тенденція наприкінці 80-х  років:  дивилися, хто  і  якою  машиною поїхав,  чи є там фіранки,  чи тоноване скло тощо, бо, бачте, хтось наживається... Нині вже про це не говорять. Якщо навіть їде в броньовику,  то ніхто не дивиться.  Але аргумент завжди був такий:  хочеш мати пільги такі,  як у міністра,  - будь міністром. Працюй так, щоб став міністром, і не буде проблем.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  природні  монополії (третє читання). На трибуну запрошується Олександра Володимирівна Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань економічої політики та управління народним господарством (Ленінський  виборчий  округ,   Запорізька   область).   Уважаемый Александр   Александрович!  Уважаемые  народные  депутаты!  Вашему вниманию  предлагается  на  третье  чтение   Закон   о   природных монополиях.   Все   редакционные   замечания,  поданные  народными депутатами, учтены при рассмотрении комитетом при подготовке этого законопроекта к третьему чтению.  К сожалению, замечания народного депутата Валентины Петровны  Семенюк  поступили  позже,  чем  была напечатана  и  подготовлена  для  раздачи  депутатам сравнительная таблица.  Но  мы  специально  провели  заседание  комитета  по  ее предложениям.  К сожалению,  большинство из них не нашло поддержки при голосовании в комитете.  И я обкясню почему. Основное внимание Валентина Петровна уделила в своих замечаниях тому,  что комиссии, которые будут регулировать работу природных монополий  в  Украине, должны относиться к Антимонопольному комитету.

 

     ГОЛОВА. Олександро Володимирівно,  я перепрошую вас.  Шановні депутати!  Я прошу,  посідати на місця,  бо таке враження, ніби ви вже  всі зібралися на пенсію,  аби скористатися пільгами депутата. До пенсії ще дожити треба. Спокійно, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.     Комитет     считает     такое     предложение нецелесообразным,    поскольку   Антимонопольный   комитет   имеет совершенно другие функции - контроля за "монопольним становищем  у державі",  а  природные монополии - это совершенно другое явление, регулируемое во  всех  странах  специальными  комиссиями,  которые могут просто исчезнуть.

 

     Учитывая важность этого закона для Украины, а также то, что в случае его непринятия,  этот же  механизм  будет  действовать  вне закона,  я  предлагаю  вам принять его в третьем чтении и дать ему возможность поработать.  Депутаты,  особенно те,  которые  приняли активное  участие в его разработке - Радченко,  Семенюк,  Ямковый, Дудченко,  смогли бы увидеть этот закон в действии.  Скорее  всего потребуется   вносить   какие-то   изменения,  и  для  этого  есть сформированные комиссии.

 

     Поскольку практически все учтено,  предлагаю  принять  его  в третьем чтении, либо голосовать постатейно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Мабуть, постатейно, так?

 

     Отже, зауваження   депутата   Радченко   враховано,  вона  не наполягає на його переголосуванні.

 

     Зауваження депутата  Семенюк  відхилено,  тому  вона  просить слова. Прошу уваги!

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Насамперед  стосовно  моїх  зауважень,  які розповсюджено в залі 16 вересня 1997 року. Суть зводиться до того, що в другому читанні  закон  ми  приймали  14  квітня.  Закон  про місцеве самоврядування прийняли 21 травня 1997 року, тобто всі мої зауваження  в  основному   грунтувалися   на   чинному   тоді   ще попередньому законодавстві про місцеве самоврядування.

 

     Було враховано   досвід   багатьох  країн  (Франції,  Англії, Сполучених  Штатів  Америки),   де   антимонопольні   комітети   є структурними  підрозділами  міністерств  економіки.  Ми  ж зробили Антимонопольний  комітет  окремою  надструктурою,  яка  подаватиме список  природних монополістів на затвердження Кабінету Міністрів. І тепер ще хочемо створити  окремі  комісії,  які  стежитимуть  за роботою тих самих природних монополістів.

 

     Зазначу, що  свої  зауваження я узгодила з чинним Законом про місцеве самоврядування,  Законом про Кабінет Міністрів та  законом про Антимонопольний комітет України.

 

     Тому прошу щодо кожної моєї поправки надавати мені слово.

 

     ГОЛОВА. Безперечно,   тільки,   будь   ласка,  вкладайтеся  в регламент. Олександро Володимирівно, прошу.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  По многим положениям я с предложениями Валентины Петровны согласна.  Но, рассматривая вопрос о том, чтобы приобщить к решению проблем, регулируемых комиссией по природным монополиям, еще   и   местные   органы   самоуправления,  мы  обнаружили,  что законодательной основы  для  этого  нет.  Но  мы  все  предложения Валентины Петровны можем рассматривать постатейно. В данном случае поправкой Валентины Петровны вносится понятие  "керівник  суб'єкта природної  монополії".  Мы  считаем,  что  это не настолько важный человек, чтобы оговаривать в законе его полномочия.

 

     ГОЛОВА. Тоді я поправку Валентини  Петрівни  Семенюк,  за  її наполяганням, ставлю на голосування.

 

     "За" - 104.

 

     Далі. До статті 1 інших зауважень не було,  тому пропонується підтримати варіант комітету.

 

     Ставлю на голосування таку пропозицію. Прошу підтримати.

 

     "За" - 133.

 

     І так не проходить, і так не проходить (Шум у залі). То що ви пропонуєте?!

 

     Тоді проголосуймо статтю 1 з поправкою депутата Семенюк,  яка не суперечить загалом змісту статті,  оскільки  йдеться  лише  про керівника суб'єкта природної монополії. Прошу підтримати.

 

     "За" - 160.

 

     Земляки з Київської області,  чому ви не голосуєте? Неактивно голосуєте. Будь ласка...

 

     Ще раз ставлю. Ми щойно ж голосували - 300 голосів.  Оголосіть,  щоб  зайшли  до  залу всі.  І заступники міністрів та міністри хай зайдуть -  ті,  що  дискусію  провадили. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.   Уважаемые   народные   депутаты,  обращаю  ваше внимание на то,  что природные монополии - это очень важный аспект государственного регулирования...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Андрійовичу,  покажіть фракції, як ви раніше показували, щоб голосували. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Поэтому обязательно надо принять закон!

 

     ГОЛОВА. Відбувається голосування. Прошу уваги!

 

     З зауваженням  депутата  Семенюк   підтримується   комітетом, заперечень нема. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     Я не   розумію.   Група  "Єдність"  блокує  розгляд  питання. Катерино Тимофіївно!  Я скажу так, жарти жартами, але ж урештірешт нема  ніяких  зауважень.  Хто  ж блокує?  Поясніть причину.  Можна прийняти в третьому читанні весь закон?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Можно,  конечно.  Уважаемые  народные  депутаты, почему я просила принять в третьем чтении сразу?  Потому что закон в  принципе  выписан  и  юридически  выверен.   Многие   замечания Валентины  Петровны  спорны,  но  я  лично практически с половиной согласна.  Есть там противоречие,  например,  приказ  Национальной комиссии  по  какому-нибудь  из  смежных  рынков,  а влияет на это губернатор какой-либо из областей.  Мы консультировались  с  нашим юридическим   отделом  по  этому  поводу.  Они  сказали,  что  нет оснований на то,  чтобы выписать это в законе,  - мы пока не имеем возможности.  Я  думаю,  что  такой  опытный депутат как Валентина Петровна сможет и в следующем парламенте  продолжить  над  законом работу.  Надо,  бы  чтобы  он начал работать,  а замечания по нему будут.  Поэтому прошу проголосовать его,  он начнет работать,  и в бижайшие 2-3 месяца увидим результаты.

 

     ГОЛОВА. Зараз   визначимося  по  суті  і  приймемо  правильне рішення.  Тільки прошу,  навіть після того,  як приймемо  рішення, будь ласка,  дайте документ юридичному відділу,  щоб відредагували текст.  Гаразд? Це передбачено Регламентом, оскільки, наприклад, я читаю текст,  а ви скажете,  що тут не зовсім коректно.  Ось, будь ласка,  маємо другий пункт "Прикінцевих положень":  "Рекомендувати Президенту  України  протягом  шести  місяців після введення в дію цього Закону подати  на  розгляд  Верховної  Ради  кандидатури  на посади голів та членів для створення Національних комісій..."

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Каждый читает то,  что он хочет читать, но здесь имелись в виду члены комиссии.

 

     ГОЛОВА. Читається те,  що написано, а написали те, що хотіли. Я  прошу  бути уважними,  а відредагувати це треба не юридично,  а суто літературно.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Петр Николаевич Симоненко хотел сказать.

 

     ГОЛОВА. Валентино Петрівно,  поясніть вашу відхилену поправку 14. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Олександре  Олександровичу,  справа в тому,  що крім поправок,  які є в таблиці,  я ще подала інші, які не увійшли до  неї.  Тому,  якщо  ми  йдемо  за таблицею,  то можемо водночас коментувати.  А поправка 14  зводиться  до  того,  що  створюються окремі  національні  комісії  указом Президента.  Їх створювати не варто,  а можна передати їхні функції  Антимонопольному  комітету, представник   якого,  до  речі,  доповідаючи  даний  законопроект, підтвердив,  що вони можуть  це  робити.  Навіщо  створювати  нові структури?  До  того  ж  вони безпосередньо підпорядковуватимуться Президенту. Цього робити не слід.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Валентина Петровна,  как  раз  по  поправке  14, которую отклонила рабочая группа,  у меня написано "поддержать". Я с вами абсолютно согласна,  потому что здесь нужно вести отдельный бухгалтерский учет.

 

     Вы меня простите,  но я хочу сделать вам замечание: в который раз вы некорректно подаете замечания - после того,  как составлена и  уже  напечатана  таблица.  И  так  вы поступаете практически по каждому закону. Вы ведете большую работу, но, к сожалению, комитет не   может   каждый  раз  пересматривать  ваши  предложения  после нескольких заседаний.  Мы специально по вашим дополнениям  провели заседание, и принято такое решение.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Комітет не підтримує пропозицію Валентини Петрівни,  але голова чи доповідачка в принципі згодна з поправкою 14.  Олександра  Володимирівна  підтримує.  Проголосуймо вилучення даного пункту на підставі пропозиції депутата  Семенюк  за  згодою Олександри Володимирівни.

 

     Ставлю на  голосування таку пропозицію.  Голосується поправка 14.

 

     "За" - 176.

 

     Тоді без поправки 14 голосується стаття 9. Будь ласка.

 

     "За" - 163. Не підтримується.

 

     Депутат Дудченко.

 

     ДУДЧЕНКО М.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Славутський виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Спасибо,   Александр Александрович!  Очевидно,  сейчас в зале будет столкновение  между сторонниками  трех  концепций  в  подходе  к регулированию на этом рынке.  Я тоже сегодня за этот законопроект голосовать не буду,  и он в целом не пройдет. Жаль, Александра Владимировна, но это так.

 

     Поэтому давайте  не  будем  торопиться.  Всем этим трем силам надо сесть за  стол  переговоров  и  урегулировать  концептуальные расхождения.   То   есть   рассмотрение  законопроекта  необходимо перенести на следующую неделю, а за это время доработать.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Уважаемый  депутат  Дудченко,   ваши   замечания рассматривались   и  с  вами,  и  с  представителями  Министерства энергетики.  Давайте определимся,  либо мы в этом  проекте  закона выражаем   интересы   государства   Украина,   либо  каждый  будет лоббировать интересы собственного министерства.  Мы  разрабатывали данный  законопроект с целью урегулировать природную монополию тех же коммунальных услуг в виде обеспечения теплом и  горячей  водой, газом, нефтью, электроэнергией. А в данном случае вы представляете интересы единственной отрасли - электроэнергетики. С Министерством энергетики  мы обсудили все положения законопроекта и замечаний не было.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).   Спасибо.   Александр   Александрович   и    Александра Владимировна,  я и в прошлый раз, когда высказывал мнение фракции, обращал ваше внимание на следующие принципиальные позиции, которые не были отражены в данном проекте закона.

 

     Говоря в  преамбуле  о  цели  данного  закона  и  о  создании национальных комиссий для того, чтобы еще один контролер, а вернее не  контролер,  а распределитель сидел и перекраивал по-новому тот или иной  рынок,  мы  забываем  о  государственных  стратегических интересах.   У   нас   разрабатываются   урановые  руды,  работает конкретный  коллектив.  Кто  и  как  занимается   этим   вопросом? Уничтожается "Артемсоль". Причем, с одной стороны, кто-то завладел по сути дела территорией и не дает возможности рапу качать,  чтобы производить соль,  а с другой - заблокирована (через белорусские и российские  варианты)  реализация   этой   соли.   Таким   образом выкручивают  руки  целому трудовому коллективу.  А там добывалось, напоминаю,  48  процентов  всесоюзной  добычи  соли.  Забыли   про "Яворівську  сірку",  где  добывалось  95  процентов союзной серы. Почему-то   странная   ориентация   у   этого    закона:    трубы, электроэнергия,  газ, нефть, железная дорога - вот что интересует. А ведь этот крупнейший закон, определяющий стратегические интересы государства.

 

     ГОЛОВА. Олександро Володимирівно, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я с удовольствием отвечу.  Петр Николаевич, мы с вами уже обсуждали этот вопрос, и я еще раз обращаю ваше внимание. Есть понятие "монополия" и есть понятие "природная монополия".  Те вопросы,  которые  вы  поднимаете,  это  вопросы  Антимонопольного комитета.  Я  была  бы вам очень благодарна,  если бы вы подали их письменно в наш комитет,  а мы пригласим Антимонопольный  комитет, чтобы  он  разобрался и дал конкретные ответы на все ваши вопросы. Потому что он создан для того, чтобы регулировать эти проблемы. Но есть  вопросы,  касающиеся  именно  природных  монополий.  Есть ли сегодня ктонибудь, кто может провести трубопровод? На данном этапе этим  владеет  государство.  Это и есть природная монополия (Шум у залі).  Как только появится  еще  один  трубопровод,  этот  обкект перестанет  подходить  под  понятие "природная монополия" и станет просто монополией. То же самое касается уранового рудника. Завтра, может быть,  будет открыто новое месторождение урана. И это уже не природная монополия.

 

     А вопросы  передачи  и  распределения  электроэнергии  -  это природная монополия, потому что другого пути на сегодня нет.

 

     То есть путаются два понятия.  Вы сегодня хотите решить очень важный  государственный   вопрос,   но   он   решается   не   этим законопроектом, а действующим антимонопольным законодательством.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Одну  хвилинку.  Я  в даному разі зважаю просто на процедуру підготовки питання. До третього читання часу  було  достатньо.  Звичайно,  треба  подавати  пропозиції,  я абсолютно згоден розглядати будь-яку,  як і всі депутати,  але так не можна.  Це дискусія для першого читання, а не для третього (Шум у залі).

 

     Так, це концептуальне питання,  але ж депутат Кужель  пояснює його правильно.  Є різниця між монополією, яка створена штучно, та природною монополією.  Наприклад,  локомотивне  виробництво  -  це природна  монополія  в  державі.  Я так розумію і так воно повинно бути. Чи ракетобудування - природна монополія.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Это просто монополия.

 

     ГОЛОВА. Ну,  просто монополія (Шум у залі).  Чому?  Те,  що є стратегічними  інтересами  держави,  визначається  не в Законі про природні монополії.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я хотела бы сказать  буквально  несколько  слов. Петр Николаевич,  в прошлом году стоимость газа была 83 доллара, а сегодня уже 66.  Это случилось потому, что начали наводить порядок в  вопросах регулирования.  Нужно же кому-то вести контроль (Шум у залі).  Это вопросы поставки  газа...  Правильно,  мы  об  этом  и говорим.  Для  этого  нужно  создать  комиссии  для  регулирования природных монополий.

 

     ГОЛОВА. Я прошу не перетворювати на дискусію розгляд  питання в  третьому  читанні.  Оскільки  я  бачу,  що  зараз  організовано неголосування цього  питання  частиною  депутатів,  я  прошу  вас, Олександро  Володимирівно,  і  вас  усіх  підтримати розгляд цього питання наступного пленарного тижня.  Але перед цим  нехай  Микола Петрович  Дудченко,  Валентина Петрівна,  Петро Миколайович і інші депутати разом  із  профільним  комітетом  розглянуть  ще  раз  ці питання,  сформулюють окремі норми так,  щоб проголосував сесійний зал.  А грунтуватися треба на тому, що кожна держава за будь-якого суспільного  ладу  повинна  мати  закон  про природні монополії та антимонопольне  регулювання,   бо   інакше   годі   говорити   про стабільність економіки.

 

     Пропоную перенести  розгляд цього питання на жовтень.  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 236.

 

     Шановні депутати,  завтра вранці ми почнемо наше засідання  з розгляду   проекту   Закону   про  столицю  України.  І  завтра  ж визначатимемося  стосовно  долі  Закону  про  податок  на   додану вартість.  На  завтра на ранок Кабінет Міністрів,  як поінформував Віктор Іванович Суслов,  пообіцяв  до  цього  закону  подати  свої пропозиції і варіант посутнього розв'язання даної проблеми. А якщо депутати вважатимуть за потрібне, то можна буде розглянути питання про перенесення терміну запровадження.

 

     Засідання розпочнеться завтра о 10-й ранку. До побачення.