ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 3 л ю т о г о 1998 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
голова. Доброго ранку, шановні депутати й гості Верховної Ради, журналісти, шановні радіослухачі! Прошу депутатів сісти на місця, підготуватися до реєстрації.
Проводиться поіменна реєстрація.
У залі зареєстровано 353 депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим. Тим самим відповідно до статті 83 Конституції України оголошується відкриття чергової дев'ятої сесії Верховної Ради.
Поважаючи і депутатів, і громадянство України, я просив би вашої згоди, щоб з цього приводу я зробив протягом трьохчотирьох хвилин коротке вступне слово. Немає заперечень? Але перед тим, звичайно, треба вирішити питання про порядок висвітлення роботи Верховної Ради, і тому надаю слово Понеділку Віктору Івановичу.
ПОНЕДІЛКО В.І., голова Комітету Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Орджонікідзевський виборчий округ, Запорізька область). Шановні колеги, я хотів би вам нагадати, що стаття 84 Конституції України передбачає відкритість діяльності Верховної Ради, тобто висвітлення її діяльності в засобах масової інформації, у тому числі і в аудіовізуальних засобах масової інформації.
Законом про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачається обов'язковість висвітлення нашої роботи на телебаченні й на радіо в межах 3 відсотків загального часу мовлення на рік. І тим же законом передбачено, що тільки форму цього обов'язкового (повторюю, тільки форму обов'язкового, яке вже зафіксовано законом) висвітлення ми можемо визначати постановою Верховної Ради.
Тому ми пропонуємо на ваш розгляд проект постанови, який розданий сьогодні. Я його можу зачитати повністю.
"1. Державному комітету телебачення і радіомовлення України на час роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України забезпечити такий порядок висвітлення її діяльності:
здійснювати пряму радіотрансляцію ранкових пленарних засідань щоденно з 10 до 14 години по першій програмі радіо Національної радіокомпанії України та проводовій мережі. В окремих випадках за рішенням Верховної Ради України в режимі прямої трансляції чи у запису державне телебачення і радіо можуть передавати матеріали інших засідань сесії;
здійснювати трансляцію щоденних радіо- і телепрограм "Депутатський канал" та "Трибуна депутатських груп (фракцій)" (по одній годині ефірного часу), щосуботи транслювати телепрограму "Твій вибір" (тривалістю до 45 хвилин) та по вівторках, середах, четвергах, п'ятницях з 12 години транслювати радіопрограму "Твій вибір" (тривалістю до 30 хвилин).
2. Державному комітету телебачення і радіомовлення України та Управлінню справами Верховної Ради України укласти угоду щодо забезпечення порядку висвітлення роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України відповідно до Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік.
3. Прес-службі Верховної Ради України забезпечити організацію програм і передач за участю народних депутатів України, рівноправну участь представників депутатських груп (фракцій) та позафракційних депутатів у парламенті України у теле- та радіопередачах відповідно до Регламенту Верховної Ради України.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації".
Як бачите, цей проект постанови відрізняється від постанови, прийнятої на восьмій сесії, тільки двома нюансами. Управління справами має укласти угоду з Держтелерадіо. І це треба зробити, бо 6 мільйонів гривень, які ми перевели з бюджету Держтелерадіо до бюджету Верховної Ради, призначені якраз для висвітлення діяльності Верховної Ради, тобто для фінансового забезпечення виконання Закону про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. І другий абзац пункту 1, де йдеться про програму "Твій вибір", який, на мою думку, треба обов'язково внести до тексту постанови.
Дякую за увагу. Готовий відповідати на ваші запитання.
ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Івановича? Запишіться, будь ласка.
Питання зрозуміле, тому пропоную буквально хвилин п'ять відвести на запитання й відповіді.
Депутат Пронюк. Прошу.
ПРОНЮК Є.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Українська республіканська партія, "Національний фронт", Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих. Шановний доповідачу, я розумію, що ви сповнені прагнення якомога повніше висвітлити роботу дев'ятої сесії. Та якщо ми приймемо постанову з оцим першим пунктом про радіотрансляцію, то це означатиме, що Верховна Рада буде працювати на вибори, а не над законами.
Чи не вважаєте ви, що краще прийняти постанову без оцього першого пункту?
ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую за запитання. Але для цього нам треба буде скасувати статтю 84 Конституції України і Закон про порядок висвітлення діяльності органів державної влади, за який ми, до речі, проголосували 300 голосами. Тож будьмо послідовними. Якщо ми 300 голосами підтримали закон, то потрібно хоча б 300 голосів, щоб скасувати його.
А щодо вашого побоювання, що в разі прийняття цієї постанови Верховна Рада працюватиме на вибори, то, на мою думку, той, хто всі чотири роки порядно й плідно працював тут у залі, він працював на свої майбутні вибори.
ГОЛОВА. Депутат Оробець.
ОРОБЕЦЬ Ю.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ, м.Київ). Група "Вперед, Україно!" Шановні колеги! Шановний доповідачу! Я хочу вас запитати про таке. Як, на вашу думку, прореагує виконавча влада на це рішення Верховної Ради щодо висвітлення своєї роботи? Запитую так, тому що останнім часом відбувається грубе порушення права громадян на інформацію, йде, по суті, війна з журналістикою, закриваються газети тільки тому, що вони публікують інформацію про будівництво квартир, дач, закупівлю літаків, вертольотів для перших осіб держави.
Скажіть, будь ласка, в умовах введення тотальної цензури, коли, по суті, порушується конституційне право на отримання вільної від цензури інформації, чи буде виконане оце наше рішення про висвітлення в засобах масової інформації діяльності Верховної Ради?
ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую за запитання, хоч воно й надзвичайно складне в плані прогнозної відповіді. Тому, що відбувається в нас тепер, можна дати тільки одне визначення: злочин, який не має терміну давності, за який усе одно колись хтось (а ми знаємо хто) повинен буде відповісти повною мірою, як того вимагає закон.
У нас є більше гарантій, що ця постанова буде виконана, бо ця постанова випливає із закону. Є закон. Якщо гарант Конституції вже й закон не захоче виконувати (адже міністр інформації - це чи не єдиний міністр у світі такого рангу, який підпорядкований безпосередньо Президенту), то я вже не знаю, до кого звертатися. Чи не до Всевишнього, аби покарав одного й другого.
ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.
ЛАВРИНЕНКО М.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Социалистическая партия Украины, фракция Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемый Виктор Иванович, как вы расцениваете обращение группы кандидатов в депутаты? Если они раньше не занимались депутатской деятельностью, а теперь желают стать депутатами, то не лучше ли было бы им, слушая трансляцию сессии, поучиться этой деятельности, чтобы исключить ошибки после прихода сюда? Это первый вопрос.
И второй. Какие вы видите гарантии того, что не будет запретов и цензуры, которые не допускаются Конституцией? Закрытие газеты "Правда Украины" свидетельствует, что нормы Конституции явно нарушаются. Где гарантия, что завтра не будут закрыты другие газеты, скажем, "Голос Украины", "Сільські вісті", "Товариш" и другие?
Спасибо.
ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую. Щодо першого запитання, то, я думаю, воно стосується не цієї постанови, а скоріше Закону про вибори народних депутатів. На мій погляд, там є деякі натяжки. Усе-таки народний депутат має певні переваги. Він, як і міністр, як і всі інші, повинен на час виборів іти у відпустку і проводити передвиборну кампанію.
Що стосується цензури, то в комітеті був законопроект щодо кримінальної, адміністративної відповідальності за зловживання, порушення й злочини, про які ви щойно згадували. Але це не наш профіль. Цей законопроект "погуляв" по профільних комітетах і повернувся до Кабінету Міністрів. Я переконаний, що доки кожному чиновнику за посягання на свободу слова не загрожуватиме хоча б п'ять років ув'язнення, доти відбуватиметься те, що відбувається. Незалежно від того, йдеться про "Правду Украины", про "Сільські вісті" чи про щось інше. Тільки це - гарантія. А інакше всі наші закони будуть тільки благими намірами.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
Чи є потреба обговорювати це питання? Будь ласка, 10 хвилин на обговорення. Запишіться, хто хотів би висловитися. Була пропозиція надати слово від фракцій.
Депутат Сирота. Прошу. За ним - депутат Чорновіл.
СИРОТА М.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики (Придніпровський виборчий округ, Черкаська область). Шановні народні депутати! Дозвольте від імені "Конституційного центру", групи "Незалежні" і Міжрегіональної депутатської групи звернутися з такою заявою.
"Наближаються вибори. Соціальноекономічна ситуація в державі залишається надзвичайно складною. Перелому в подоланні кризових явищ поки не досягнуто. На цьому фоні розгортання виборчої кампанії, зростання напруги боротьби за депутатські мандати дедалі більше вимагає присутності народних депутатів України, які включилися у виборчий марафон, у своїх виборчих округах.
У зв'язку з цим більшість парламентаріїв перестають брати участь у пленарних засіданнях. Непоодинокими стали випадки, коли в сесійній залі присутні не більше 100 депутатів, які змушені під час прийняття рішення голосувати картками своїх колег.
Подібна ситуація не тільки дискредитує роботу парламенту в очах виборців, але й має негативні наслідки для законодавчого процесу. Адже за цих умов практично не вдається реалізувати всебічне обговорення пропонованих для розгляду законопроектів, а тому об'єктивно знижується їхня якість, а також якість роботи Верховної Ради України в цілому.
Ми звертаємося до всіх колег з такими проханнями: зосередити увагу на роботі в комітетах і фракціях, що дасть змогу уникнути використання трибуни Верховної Ради у виборчій боротьбі; до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради вносити питання в основному економічного характеру, а також ті, які ініціюються Кабінетом Міністрів України як першочергові і є необхідними для підтримки життєдіяльності держави.
З метою недопущення використання окремими кандидатами в депутати та політичними партіями, представленими в парламенті, трибуни парламенту України для політичної реклами, припинити пряму трансляцію пленарних засідань дев'ятої сесії Верховної Ради України і здійснювати її лише згідно з рішеннями Верховної Ради при розгляді окремих питань".
Таким чином, шановні колеги, ми просимо не підтримувати цей проект постанови, а підтримати проект постанови Комітету законодавчого забезпечення свободи слова, який учора було роздано на засіданні в Олександра Олександровича, де прямої трансляції не передбачається.
На жаль, сьогодні ці два проекти постанови не роздані, а розданий окремий проект, підписаний депутатом Понеділком.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Чорновіл. Будь ласка.
ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Подільський виборчий округ, Тернопільська область). Народний рух України. Шановні колеги! Учора на засіданні голів депутатських груп і фракцій нам було роздано два проекти постанови, обидва були завізовані головою
комітету Понеділком. Сьогодні чомусь роздано тільки один, хоча рішення про те, щоб щось викидати чи змінювати, не приймалося.
У чому різниця між цими проектами? В одному акцент робиться на прямій трансляції. У другому представникам депутатських груп і фракцій надається значно більше можливостей виступити в депутатських каналах і інших передачах за пропорційним принципом, тобто усі матимуть рівні можливості.
Я помітив, що в цьому нібито об'єднаному проекті постанови, який зачитав Понеділко, приблизно наполовину зменшено кількість часу на радіо й телебаченні для виступів представників депутатських груп і фракцій про хід сесії. На радіо і телебаченні ми поставлені в рівні умови. Там я можу подискутувати з паном Симоненком, з паном Чижем, з іншими. Тут, у сесійному залі, ми поставлені в умови, коли чуємо тільки спікера або того, кому він хоче надати і надає слово. Згадайте отакі моменти: "Iване Сергійовичу, що ви хочете сказати?" - коли піднята рука Iвана Сергійовича. I зовсім не видно спікерові піднятої руки Вячеслава Максимовича. Так було неодноразово, але так не повинно бути.
Тому я пропоную розповсюдити отой другий проект постанови, яким нам усім надається значно більше можливостей для виступів на радіо й телебаченні, а оцей проект відхилити або, принаймні, проголосувати один і другий проекти. А то під виглядом того, що це нібито на виконання Конституції, нас хочуть обмежити в правах - одним надати більше можливостей, ніж другим.
Я вважаю некоректним покликатися на статтю 84 Конституції, бо там не сказано (так само як і в законі), які саме мають бути форми висвітлення, а говориться тільки про висвітлення в певних межах. Якщо ми повернемося до другого проекту постанови, про який я згадував, то в усіх нас буде однакова можливість по радіо й телебаченню висвітлювати чи коментувати роботу сесії.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Чиж. Будь ласка.
ЧИЖ І.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область). Об'єднана фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановні колеги, я звертаю увагу на те, що є два боки цієї проблеми. Перший - юридичний. Цілком підтримую Віктора Iвановича Понеділка в тому, що ця постанова приймається на розвиток чинного закону. Ми навіть подолали президентське вето на нього. Проект однозначно треба підтримати, бо ця постанова спрямована на виконання норм Конституції України щодо гласної, відкритої діяльності Верховної Ради.
Є інший, не юридичний, але дуже суттєвий бік справи. Тут щойно виступав із заявою Михайло Сирота. Чому він так ставить питання? Я згоден, що, справді, сто народних депутатів іноді буває в залі. I це, як правило, соціалісти, комуністи й інші, хто сумлінно працює, бо депутати, які представляють фракцію Сироти та інші фракції, як правило, сидять ще й у міністерських кріслах. Їм ніколи приходити у Верховну Раду. Але люди повинні знати, хто як працює в парламенті.
Представникам виконавчої гілки влади в нашому парламенті дуже хочеться закрити рота Верховній Раді напередодні виборів, щоб виборці не могли почути слово правди. Бо те, що говорять виборці, тільки тут, у Верховній Раді, матеріалізується якоюсь мірою і знаходить висвітлення.
Не влаштовує висвітлення діяльності Верховної Ради і тих, хто картинно заламує руки на телебаченні й розказує, що він не зрадив і не зрадить - от тільки проголосуйте за нього, і тих, хто каже, що треба бандитів садити в тюрми. Безперечно, пропоноване висвітлення роботи Верховної Ради їм видається надмірним.
Висвітлення необхідне саме для того, щоб виборці бачили, хто ж працює у Верховній Раді. Адже, прикриваючись тим, що трансляційні канали будуть вимкнені, оці люди працюватимуть якраз тільки на свій імідж, на свій авторитет, роздаючи подачки в округах.
Тому наша фракція категорично за те, щоб висвітлення здійснювалося відповідно до закону, відповідно до цієї постанови, проект якої ми підтримуємо.
I ще один нюанс. Я звертаю увагу на те, що в ряді регіонів відбувається неприкритий тиск на представників виконавчої влади, керівників районної держадміністрації, зокрема з боку міністра агропромислового комплексу Карасика. Це він зібрав у Херсоні керівників і сказав: "Не забезпечите стількито відсотків Аграрній партії, завтра вас на роботі не буде". Тобто вже 1 квітня.
Я не знаю, хто буде на роботі, а кого не буде, не знаю, хто буде наступним міністром агропромислового комплексу, але я певен, що демократичність виборів в Україні на цей раз буде забезпечено. Для цього ми вже достатньо визріли. I одним із механізмів забезпечення демократії є гласне висвітлення роботи Верховної Ради.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Конотопський виборчий округ, Сумська область). Прогресивна соціалістична партія України. Дев'ята сесія парламенту почалася в найскрутнішій для економіки України ситуації. Такого ще не було за всі роки реформ, починаючи з 1991 року.
Те, що робить Президент України і виконавча влада, було предметом розгляду нашої партії. Відповідну заяву президії ЦК ми оприлюднимо в залі, коли буде розминка.
Та я хочу сказати, що в депутатів Верховної Ради нема іншого шляху, як відстояти права своїх виборців, виступаючи тут, на сесії. I виборці повинні знати, що відбувається в державі. Бо сьогодні виконавча влада перекручує все, блокує інформаційні канали, дає недостовірну інформацію чи не дає ніякої інформації.
Уже під час передвиборної кампанії ми побачили, що робиться на місцях. У Донецьку, наприклад, за 15 хвилин виступів на обласному телебаченні з нашої партії вимагали 3784 гривні. Таких грошей ми не мали і тому не змогли виступити перед людьми.
У Дніпропетровську два дні тому нам не надали жодного приміщення, хоч ми його збиралися оплатити. I не дали змоги виступити на телебаченні. З нами взагалі не стали розмовляти, і ми проводили зустріч у Будинку вчених. Тобто влада сьогоднішня аж ніяк не хоче, щоб люди знали, які закони приймаються, як, хто і що відстоює у Верховній Раді, що відбувається в державі.
У той же час багаті люди України використовують свої гроші для того, щоб у засобах масової інформації давати рекламу, впливати на підсвідомість громадян. Їм немає що розказати людям, але руйнувати їхню підсвідомість - на це якраз вони й спрямовують награбовані кошти.
Тож коли такий "демократ", як пан Чорновіл, каже, що висвітлення не потрібне, він хоче, щоб усі забули, як кілька років тому представники Народної ради бігали по залу й кричали, що Україна буде демократичною лише тоді, коли все транслюватиметься по всій Україні. А тепер пану Чорноволу це не потрібно. Йому і в Харкові, і в Дніпропетровську відразу дають оперний театр, заганяють людей, і він там проводить свої сеанси обману.
Ми хочемо, щоб Верховна Рада працювала плідно, щоб ми виправдали сподівання людей, які нас обрали. Нехай вони судять, хто і яку політику проводить.
Ми вимагаємо, Олександре Олександровичу, щоб весь час голосування було поіменне, і тоді не стоятиме питання, кому який спікер подобається чи не подобається. Нехай люди самі оцінюють, хто й що робить у Верховній Раді, хто доклав руку до того, щоб продовжувався такий шлях реформ.
ГОЛОВА. Спасибі. Обговорення відбулося (Шум у залі).
Вона була перша в списку. Від фракцій одержали слово ті, хто був записаний, інших немає. Ідеться про порядок висвітлення роботи дев'ятої сесії Верховної Ради, а то - інше питання.
Учора комітет підготував варіант постанови з урахуванням пропозицій, які висловлювалися на нараді. До пункту 2 проекту постанови юридичне уточнення зробить Віктор Лаврентійович. Це трохи пізніше. А щодо вимоги Вячеслава Чорновола, то це передбачено в пункті 3, де сказано, що прес-служба Верховної Ради повинна забезпечити рівноправну участь представників депутатських груп, фракцій тощо в теле- та радіопередачах відповідно до Регламенту. Гадаю, у даному разі і праві, і ліві, і центристи повинні зійтися на тому, що треба мати рівні права для доступу до засобів масової інформації.
Ставлю на голосування за основу проект постанови Верховної Ради. Будь ласка. Прошу підтримати.
"За" - 216.
Очевидно, депутат Кириченко не зрозумів. У цьому проекті постанови, по суті, збережений попередній порядок висвітлення роботи Верховної Ради. Тому не треба створювати нові структури, витрачати час на підготовку й так далі. Іншими словами, треба підтримати й узяти за основу цей проект.
Ставлю його на голосування ще раз. Будь ласка.
"За" - 217.
Була пропозиція голосувати поіменно. Ставлю її на голосування.
"За" - 214. Прийнято.
Опублікуємо, ясна річ.
Ставлю на голосування за основу проект постанови, внесений Комітетом законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації. Голосування поіменне. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 226. Прийнято (Оплески).
Будь ласка, опублікуйте по фракціях. Комуністи - 76 із 77; "Центр" - 4 із 34; соціалісти і селяни - 32 із 35; Партія регіонального відродження України - 13 із 23; "Єдність" - 25 із 29; "Вперед, Україно!" - 13 із 23; Аграрна партія - 6 із 14; Рух - 1 із 19; "Соціально-ринковий вибір" - 10 із 15; "Незалежні" - 14 із 17; позафракційні - 32 із 41.
Пропонується доповнення Віктора Лаврентійовича Мусіяки до пункту 2. Прошу уваги!
МУСІЯКА В.Л., заступник Голови Верховної Ради України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні народні депутати! Я пропоную відкоригувати текст пункту 2 цього проекту постанови. Робота дев'ятої сесії Верховної Ради повинна висвітлюватися насамперед на основі закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади засобами масової інформації, який зобов'язує державні засоби масової інформації не менше 3 відсотків ефірного часу віддавати на висвітлення цієї роботи. Фінансове забезпечення висвітлення має здійснюватися на основі Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік, а порядок висвітлення роботи дев'ятої сесії регулюється цією постановою.
Тому я пропоную пункт 2 цього проекту постанови викласти в такій редакції (маючи на увазі, що обов'язок висвітлення випливає не з угоди, а із закону): "Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України відповідно до Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік та Закону України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади..."
ГОЛОВА. Зрозуміло. Юридично точна пропозиція. Ставлю її на голосування. Прошу підтримати це уточнення, яке потрібно внести в постанову. Будь ласка.
"За" - 253. Прийнято.
У депутата Чорновола є доповнення. Будь ласка.
ЧОРНОВІЛ В.М. Шановні колеги! Я пропоную вилучити частину, де йдеться про здійснення прямої трансляції, а наступну частину викласти так, як було в проекті, поданому вчора, збільшивши кількість радіо- і телепередач із висвітленням роботи сесії і надавши всім можливість виступати там на рівних умовах. А саме: по першій програмі Національної телекомпанії в дні пленарних засідань транслювати телепрограми "Щоденник сесії" (тривалістю 30 хвилин), "Трибуна депутатських груп (фракцій)" (до 45 хвилин), "Депутатський канал" (до 30 хвилин); по суботах протягом усього сесійного періоду - "Парламентський вісник" (60 хвилин), "Твій вибір" (45 хвилин). По першій програмі Національної радіокомпанії в дні пленарних засідань транслювати радіопрограми "Щоденник сесії" (45 хвилин), "Депутатський канал" (45 хвилин), "Трибуна депутатських груп (фракцій)" (30 хвилин); упродовж усієї сесії по суботах транслювати радіопрограму "Парламентський вісник" (60 хвилин), по вівторках, середах, четвергах і п'ятницях з 12 години
- радіопрограму "Твій вибір" (30 хвилин).
Як бачите, це значно більше, ніж у тому проекті, що його запропонував Понеділко.
Прошу проголосувати за зняття пункту про пряму трансляцію і доповнення, яке дає значно більші можливості виступити всім по радіо й телебаченню.
ГОЛОВА. Пропозиція депутата Чорновола ставиться на голосування.
"За" - 96. Не підтримується.
У цілому проект постанови ставиться на голосування. Прошу підтримати. Із зауваженням Мусіяки.
"За" - 236. Прийнято.
Спасибі.
Секретаріат прошу на вимогу депутатів запропонувати Правденку опублікувати в газеті "Голос України" результати голосування по проекту постанови.
-------------
До початку розгляду цього питання я просив (і депутати не заперечували) тричотири хвилини для звернення до вас з приводу організації роботи на нинішній сесії Верховної Ради.
Шановні народні депутати! Відповідно до статті 83 Конституції чергову, дев'яту сесію Верховної Ради України відкрито. Як і попередня, нинішня сесія проходитиме відповідно до положень Конституції та Регламенту. Безумовно, серйозний вплив на її роботу справлятиме нинішня виборча кампанія, яка все активніше розгортається в державі. Це, у свою чергу, значною мірою зумовлюватиме режим нашої роботи.
Одначе повноваження Верховної Ради нинішнього скликання продовжуються, і нам іще необхідно вирішити чимало важливих проблем. Виходячи з цих обставин підготовлено пропозиції щодо календарного плану проведення дев'ятої сесії, проекти порядку денного сесії та розкладу засідань на 3-13 лютого. Усі ці документи вам вручено. Їх обговорено вчора і на нараді голів комітетів та керівників фракцій.
Пропозиції підготовлено відповідно до Регламенту, і я сподіваюся, що ви їх підтримаєте.
Як бачите, календарним планом передбачено працювати в пленарному режимі два тижні в лютому та один - перший тиждень - у березні. Що стосується подальшої роботи в березні-квітні, то можна буде визначитися з цього питання на початку березня.
Тепер щодо порядку денного. Із 217 питань, включених до проекту, 141 питання перейшло з порядку денного попередньої сесії. 53 питання включено на пропозицію суб'єктів права законодавчої ініціативи вперше. Близько 40 процентів від загальної кількості питань становлять законопроекти, що повністю підготовлені та мають бути доопрацьовані до другого чи третього читання. Вони, оці 104 проекти, включені до першого розділу плану.
Як і на минулій сесії, головна увага приділяється законодавчому врегулюванню питань реформування економіки, податкової політики і фінансів (76 питань), соціального захисту населення (16 питань), державного будівництва, судово-правової реформи та законності (50 питань).
Серед зазначених законопроектів 28 потребують завершення розгляду у зв'язку з необхідністю врегулювання питань, пов'язаних з прийняттям нової Конституції. Остаточний розгляд десяти питань із числа тих, що були визнані Президентом України як невідкладні, ще не завершено.
Більшість питань порядку денного (66 процентів) пов'язана з розглядом законодавчих пропозицій Президента та Кабінету Міністрів України, близько 34 процентів питань внесено народними депутатами України.
Узагальнюючу довідку про кількість питань порядку денного по комітетах та тимчасових комісіях Верховної Ради вам вручено.
Безумовно, в першу чергу планується розглянути питання, що пов'язані з надходженнями до державного бюджету, такі як: про залучення до бюджету додаткових коштів, про прибутковий податок з громадян, про місцеві податки і збори, про валютне регулювання, про внесення змін та доповнень до Закону про цінні папери і фондову біржу, про патентування деяких видів підприємницької діяльності (стосовно оподаткування у сфері торгівлі) та інші.
Крім того, нам необхідно розглянути 13 законів, які повернуті Президентом для повторного розгляду, серед них закони: про Верховну Раду Автономної Республіки Крим, про Кабінет Міністрів України, про Службу безпеки, про амортизацію, про державну охорону органів державної влади України і посадових осіб та інші.
Не менш важливі і такі законопроекти: про Державну програму приватизації на 1998 рік, про столицю України - місто-герой Київ, про внесення доповнень до Закону про Конституційний Суд (друге читання), про політичні партії, про нормативно-правові акти, про комітети і комісії Верховної Ради тощо.
Виходячи тільки з трьох блоків питань, які я згадав, можна уявити, якою напруженою, непростою і надзвичайно відповідальною буде ця сесія. Я не згадав, до речі, про питання, що потребують розгляду в першочерговому порядку, себто ті питання, що пов'язані з вето Президента, зокрема про організацію виборів в Автономній Республіці Крим. Це корінне, я вважаю, на сьогодні питання. Ми його терміново повинні розглянути, оскільки не маємо права порушувати Конституцію і не проводити в кінці березня виборів, у тому числі й у Криму.
Безумовно, всі ми, народні депутати і апарат, повинні максимально зосередитися й так організувати роботу комітетів, груп, фракцій і пленарні засідання, щоб максимально реалізувати заплановане. Я переконаний, що нам це під силу. Бажаю всім нам у цьому успіхів.
Шановні депутати! Шановні співвітчизники! Сьогодні, як ви знаєте, незвичайний день у нашій історії, в історії України. Сьогодні день завершення Сталінградської битви. Тому я хотів би привітати всіх учасників Великої Вітчизняної війни, всіх ветеранів. Хотів би згадати добрим словом тих, хто загинув у боях на полях війни чи помер від ран уже після війни. Вітаю всіх вас із цією визначною подією в історії нашої держави (Депутати встають. Оплески).
Сідайте, будь ласка.
Як ви знаєте, з цього приводу з теплим словом до населення звернувся Президент України. Я вважаю, що він висловив дуже цінні міркування, які треба реалізовувати на практиці.
Про депутатські запити.
Михайло Ратушний звертається з депутатським запитом до Прем'єр-міністра України з приводу права на отримання субсидій для громадян, які не отримують безкоштовних комунальних послуг, передбачених для них чинним законодавством;
депутати Чернявський, Бублик, Лавриненко, Грінцов - до віце-прем'єрміністра з питань соціальної політики та праці Білоблоцького з приводу погашення заборгованості з виплати пенсій сільським пенсіонерам із Сумщини;
згадані депутати і крім них ще депутати Сторіжко, Ткаченко та інші - також до Миколи Петровича Білоблоцького з приводу пенсійного забезпечення керівників і спеціалістів колгоспів та агропромислових підприємств;
депутат Осташ звертається до Прем'єрміністра Пустовойтенка Валерія Павловича з приводу включення санаторію "Геолог Прикарпаття" міста Моршина до переліку санаторно-реабілітаційних закладів, в яких здійснюється лікування та оздоровлення дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
група депутатів (Лупаков, Попеску і Кияк)
- до Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України стосовно порушень законодавства в директиві Верховного Головнокомандувача Збройних Сил від 9 грудня 1997 року;
Бондаренко Володимир Дмитрович - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з гальмуванням запровадження в Україні єдиної транспортно-експедиційної системи;
Черепков Володимир Федорович - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням постанови Кабінету Міністрів України N 286 від 19 квітня 1993 року про організацію виробництва біметалевих вкладишів;
Кочерга Віктор Герасимович - до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації з ліквідацією наслідків аварії в комунальному господарстві в місті Білозерське Донецької області;
Пронюк Євген Васильович - до Прем'єрміністра України у зв'язку з чотири- і п'ятимісячною затримкою виплати зарплати й пенсій у Тисменицькому та Коломийському районах Івано-Франківської області;
Яблонський Валентин Андрійович - до Прем'єр-міністра стосовно завершення будівництва житла для сліпих у місті Кам'янець-Подільський і з приводу штучних перешкод на місцях в оформленні громадянам підвищеного розміру пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів N 1357 від 8 грудня 1997 року та правомірності пояснень затримки виплат громадянам установами Ощадбанку тим, що гроші нібито використано на вибори.
Із цього приводу хочу сказати, що на місцях поширюється якась параноїдальна ідея, причому поширюється штучно, провокаційно, що нібито людям не виплачують пенсії, бо, бачите, збираються проводити вибори. Казати так немає ніяких підстав. Це, відверто кажучи, величезна дурниця. На ці потреби витрачаються кошти, передбачені бюджетом. А на погашення заборгованості із зарплати працівникам бюджетної сфери у бюджеті закладено 909 мільйонів гривень. Тому прошу мати це на увазі.
Павловський Михайло Антонович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно доцільності розгляду питання про надання дозволу працювати без касових апаратів водіям таксі та громадянам, які індивідуально надають побутові послуги населенню;
Яценко Володимир Михайлович - до Прем'єр-міністра України у зв'язку із заборгованістю з виплати пенсій пенсіонерам Коростишівського району Житомирської області з вересня минулого року і до міністра охорони здоров'я, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України у зв'язку із нерівномірністю розподілу автомобілів швидкої допомоги, одержаних за контрактом з Японією;
Таран (Терен) Віктор Васильович - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансово-економічної ситуації в холдинговій компанії "Автокраз" та виконання відповідної постанови Кабінету Міністрів України N 1431 від 2 грудня 1996 року і до міністра фінансів України у зв'язку із заборгованістю з виплати зарплати викладачам та стипендії учням профтехучилищ міста Кременчука за 1996- 1997 роки;
Білас Іван Григорович - до голови Центральної виборчої комісії України стосовно грубих порушень Закону України про вибори народних депутатів України на території Мостиського району Львівської області;
Ковтунець Володимир Віталійович - до міністра внутрішніх справ України у зв'язку з невиконанням підрозділами дорожньої міліції та Державної автоінспекції Положення про порядок несення патрульно-постової служби, що призводить до порушення конституційних прав громадян.
Названі депутатські запити відповідають вимогам Регламенту щодо їх оформлення. Ставлю на голосування пропозицію про направлення цих запитів адресатам.
"За" - 230. Прийнято.
Недригайло Валентин Михайлович звертається до Президента України стосовно реальної загрози руйнування системи правоохоронних органів, насамперед органів МВС.
Ви знаєте, що в пресі опублікована його стаття з цього приводу. Мені здається, є логіка в його обгрунтуванні цього звертання.
Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту депутата Недригайла.
"За" - 230.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президентові. Будь ласка.
"За" - 228. Прийнято.
Група депутатів - Моцпан, Ратушний, Білас, Білоус, Запорожець, Кияк - звертаються до Президента стосовно ігнорування Міністерством агропромислового комплексу звернень народних депутатів щодо порушень у Львівському аграрному університеті.
Ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього запиту.
"За" - 190. Підтримується.
Ставлю на голосування питання про його направлення Президенту. Будь ласка.
"За" - 200.
Частина депутатів сумнівається, повернемося до цього пізніше.
Білоус Вячеслав Олександрович звертається до Президента України у зв'язку з невдоволенням відповіддю Кабінету Міністрів України (підкреслюю, це повторний запит) на звернення стосовно стану справ на Полтавському заводі газорозрядних ламп, де не виплачено зарплату за 11 місяців.
Прошу підтримати цей запит, оскільки мова йде про невиконання своїх обов'язків Кабінетом Міністрів (хоч би з приводу відповіді депутату на його запит).
Іде голосування.
"За" - 205. Підтримується.
Ставлю на голосування питання про направлення запиту Президентові. Будь ласка, підтримайте. Питання серйозне. Треба, щоб Президент втрутився.
"За" - 208.
Голосів тут не вистачає. Депутати, видно, не зорієнтувалися. Я потім ще раз поставлю на голосування.
Шевченко Віталій Федорович звертається до Президента стосовно нецільового використання Київською облдержадміністрацією коштів чорнобильського фонду, призначених на будівництво у Фастові житла потерпілим.
Я вважаю, що тут не потрібні коментарі. Яценко Володимир Михайлович може підтвердити, що чорнобильський фонд обов'язково повинен використовуватися за призначенням, особливо в галузі будівництва (хоч і в інших галузях це так само важливо).
Ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього запиту. Будь ласка, підтримайте. Це стосується всіх фракцій, усіх політичних сил.
"За" - 220.
Пропозиція підтримується багатьма депутатами.
Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту Президентові. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 228. Прийнято.
Єльяшкевич Олександр Сергійович і Судницин Федір Семенович звертаються до Президента України стосовно доцільності оголошення районів Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, що зазнали підтоплення, зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Я вважаю, що сумнівів у необхідності підтримати цей запит немає. До мене зверталося багато депутатів із Запоріжжя, Одеси, Херсона. Ніколаєнко тільки що говорив про це, і в запиті попередньому про це йшлося. Прошу підтримати зміст цього запиту.
"За" - 232. Зміст підтримується.
Ставлю на голосування питання про направлення Президенту цього запиту з пропозицією про оголошення районів трьох областей, що зазнали підтоплення, зоною надзвичайної екологічної ситуації. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 230. Прийнято.
Яковенко Олександр Миколайович звертається до Президента, Прем'єрміністра, міністра фінансів та міністра освіти у зв'язку з невиконанням Закону про освіту, невиплатою заробітної плати за 1996-1997 роки працівникам профтехосвіти Донецької області.
Хочу сказати, що такою ж є ситуація в Луганській та практично в усіх областях України.
Прошу підтримати зміст запиту. Ставлю на голосування.
"За" - 236. Підтримується зміст.
Ставлю на голосування питання про направлення запиту адресатові.
"За" - 224.
Ще раз ставлю на голосування, не зорієнтувався хтось.
"За" - 240. Прийнято.
Ніколаєнко Станіслав Миколайович звертається із запитом до Президента України стосовно втручання виконавчих структур влади в проблеми людей, які потерпають від підтоплення, зокрема, в тисячах будинків жителів Новотроїцького, Генічеського, Іванівського, Нижньосірогозького, Скадовського, Цюрупинського та інших районів Херсонської області.
Прошу підтримати цей запит, він доповнює запит депутатів Єльяшкевича, Судницина, і їх можна буде потім об'єднати. Ставлю на голосування питання про підтримку змісту запиту.
"За" - 224. Підтримується зміст.
Ставлю на голосування питання про направлення запиту Президентові. Будь ласка, підтримайте. Заодно треба було б дати доручення Генеральній прокуратурі - нехай подивляться, як розтягнули там канал, обладнання, кабелі, насосні станції і все інше.
"За" - 239. Прийнято.
Депутат Кірімов звертається до Президента України з приводу невиплати протягом року заробітної плати працівникам Іванківського управління меліоративних систем, які обслуговують 770 кілометрів водопровідних мереж у Поліському та Іванківському районах, які дуже постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Із Поліського району відселення проводиться й тепер. Там меліоратори працюють і протягом року не одержують заробітної плати. Я думаю, тут немає потреби в коментарях.
Ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього запиту.
"За" - 216. Підтримується.
Ставлю на голосування питання про направлення запиту. Будь ласка.
"За" - 214.
Я прошу проголосувати ще раз запити депутатів Кірімова, Моцпана, Запорожця, Білоуса та інших депутатів. Зміст цих запитів підтримано, причому значною кількістю голосів. Пропоную направити ці запити Президенту для реагування, оскільки там ідеться про важливі речі.
Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка, підтримайте своїх колег.
"За" - 230. Прийнято.
Спасибі.
У нас залишилося близько 20 хвилин на додаткові запити. Прошу записатися. Опублікуйте, будь ласка, список.
Депутат Марковська.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Вінницька обласна спілка бездомних військовослужбовців запасу звернулася до депутатів Верховної Ради з таким запитом.
"У важкий час для держави і нас особисто ми, звільнені в запас, у відставку військовослужбовці Збройних Сил України, звертаємося за допомогою і підтримкою. По десять і більше років ми стоїмо в черзі на отримання житла в місті Вінниці і в усіх районних центрах області, але влада всіх регіонів майже нічого не робить для задоволення нашого конституційного права на житло, грубо порушуючи чинне законодавство України і міжнародні угоди між країнами СНД.
Ми - це 1518 бездомних військовослужбовців запасу, громадян України, які найкращі роки свого життя віддали службі в Збройних Силах у різних регіонах колишнього Радянського Союзу. Серед нас є поранені й покалічені, контужені в полум'ї бойових дій, люди хворі й престарілі. Ми не просимо пільг і привілеїв, нагород і відзнак, ми не вдаємося до радикальних дій - ми вимагаємо законного задоволення нашого права на отримання житла, щоб не вмирати в будинках престарілих, у підвалах, гуртожитках, на вулиці в країні, Конституція якої проголосила, що держава створена для людини."
Виходячи із сказаного, пропоную доручити комітетам з питань оборони і державної безпеки та з питань фінансів і банківської діяльності розробити та внести на розгляд законопроект щодо пільгового кредитування сімей військовослужбовців, що потребують докорінного поліпшення житлових умов.
І ще одне. На початку восьмої сесії Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці було доручено підготувати до другого читання проект Закону про особливі заслуги перед державою, який був схвалений в першому читанні.
Він стосується пенсіонерів - заслужених працівників сільського господарства, науки, культури і так далі. Не можна, щоб у сьогоднішніх умовах ці люди отримували лише 49 гривень. Тому я пропоную внести цей законопроект до порядку денного дев'ятої сесії.
Крім того, у порядку денному дев'ятої сесії немає питання про уповноваженого Верховної Ради. Це питання вже розглядалося, тому його треба внести на розгляд Верховної Ради.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Шейко.
ШЕЙКО П.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні народні депутати! Більшість із нас повернулися з округів, тому те, що я скажу, не буде новиною.
До мене на останній прийом прийшли майже сто виборців з мого округу з відомою проблемою. Ситуація з виплатою заробітної плати і пенсій в Бобровицькому, Носівському, Куликівському, Менському і в Козелецькому районах за останній час не поліпшилась, а, незважаючи на деякі заяви членів уряду, погіршилася. Наприклад, у Бобровицькому районі вчителям (були в мене вчителі зі школи N 2) не виплачується зарплата з червня. Пенсіонерам тільки за вересень почали виплачувати 60 відсотків пенсії.
Хочу сказати, що такого прийому, як останній, не було в мене за всю мою депутатську діяльність - з таким настроєм прийшли до мене мої виборці.
Влада бідкається, що немає коштів. Водночас сотні високоповажних державних службовців роз'їжджають по зубожілій Україні і за допомогою низових структур реєструються у виборчих округах кандидатами в депутати. Багато з них не просто обіцяють зробити щось в окрузі чи на підприємстві, а вже наперед щедро розплачуються за підтримку на виборах ресурсами з державних фондів та інвестиціями.
Здобудуть вони таким чином депутатські мандати, і знову в парламенті нікому буде працювати, як і у Верховній Раді нинішнього скликання. Знову депутати, що прийдуть з виконавчих структур, обома руками триматимуться за керівні крісла. Треба, щоб Центрвиборчком якось брав до уваги й відстежував цю ситуацію. До речі, у виборчі округи наїхало й багато комерсантів - злетілися, як граки, роздають усе направо й наліво, знову ж таки, з державних ресурсів. Я в тому абсолютно впевнений. Хотів би, щоб і виконавчі структури якоюсь мірою теж відстежували це, адже є закон про вибори, який регламентує і виборчий фонд кожного кандидата, і ми обов'язково повинні вкладатися в той фонд.
Олександре Олександровичу, все-таки недешево вибори коштуватимуть. 250 мільйонів - то немало. Кажуть, що будуть скуплені мажоритарні округи. Нічого подібного - сьогодні скуповується і партійний округ, і мажоритарний. Для України настала лиха година у зв'язку з цими виборами. Зубожілий народ продає свою честь, совість і гідність. У нього немає іншого виходу
- люди без пенсії, без заробітної плати.
Я прошу і парламент, і уряд якимось чином відреагувати на цю страшну ситуацію.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Стретович. Будь ласка.
СТРЕТОВИЧ В.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Депутатська група "Вперед, Україно!" Шановні колеги! За час свого депутатства я ніколи не виступав з популістськими закликами щодо виплати пенсій. Але ситуація, яка склалася в моєму виборчому окрузі та в усій Україні, змушує мене говорити про те, що так далі жити не можна і держава повинна втрутитися в цей процес.
Перше. Постановою Кабінету Міністрів від травня 1996 року невідомо з яких мотивів, я їх так і не з'ясував, встановлено виплату пенсій спочатку 60 відсотків, а потім - у другій половині місяця - 40 відсотків. Пенсіонери, які приходять до мене на прийом, заявляють, що вони згодні один раз у місяць отримувати пенсію, нехай і маленьку, щоб знати, як розподілити її на місяць. Я звертаюся до Кабінету Міністрів: цю помилку треба виправити й встановити виплату пенсій один раз у місяць.
Друге. На сьогодні заборгованість у сільських населених пунктах Вінницької області, зокрема мого виборчого округу, становить близько чотирьох місяців. Разом з тим, у містах України, там, де працює промисловість, де діють підприємницькі структури, такої заборгованості немає. Очевидно, вже час керівництву і Пенсійного фонду, і Кабінету Міністрів згадати про те, що в селі теж живуть люди і все своє свідоме життя вони теж працювали на цю державу, а сьогодні ця держава їх так ображає. Треба перерозподіляти ці кошти з тим, щоб і село отримало хоч якусь допомогу в цю холодну зиму 1998 року.
І останнє. Всім відомо, що Вінницька область аграрна, і вона потребує дотацій з бюджету. Нині такі дотації в область фактично не надходять. Я звертаю на це увагу Кабінету Міністрів, щоб це було виправлено в міру можливості, оскільки попереду ще два місяці зими, і ми повинні думати про людей.
Останню хвилину передайте, будь ласка, депутатові Кармазіну.
ГОЛОВА. Час не передається, але депутат Кармазін теж підходив, робив заяву. Будь ласка, вам одна хвилина.
КАРМАЗІН Ю.А., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ, Одеська область). Шановні народні депутати! Шановний Голово! Ми з вами вже чотири роки піклуємося про стабільність у Криму, зберігаючи там громадянський мир і злагоду. Тепер ця злагода під загрозою. Вона під загрозою тому, що згідно з указом Президента виконуючим обов'язки міського голови Ялти призначено Володимира Марченка з Кабінету Міністрів. Сьогодні о 4 годині ранку загін спецпризначення захопив приміщення міської ради. Що це таке з точки зору Конституції? За Конституцією до повноважень Президента не належить призначення міського голови, він обирається територіальною громадою.
У статті 21 Закону про місцеве самоврядування визначено, що обмеження прав територіальних громад, органів місцевого самоврядування припустиме тільки за умов надзвичайного чи військового стану в порядку, передбаченому Конституцією і законами України. То що, в нас є надзвичайний чи воєнний стан? Немає! У Конституції цього не передбачено.
Шановний Олександре Олександровичу! На жаль, ми не можемо навіть звернутися до Генеральної прокуратури. Кажу "на жаль" і звертаюся до вас, тому що набрав чинності Закон про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України, або Верховна Рада України за поданням Президента України, який зокрема стосується Генерального прокурора та інших посадових осіб. Деякі з них займають свої посади нелегітимно. Тому я вимагаю, щоб сьогодні перед нами отут прозвітували і той, хто виконує обов'язки в Генеральній прокуратурі, і люди з Міністерства внутрішніх справ, які давали команду захоплювати приміщення і порушувати громадянський мир у суспільстві. Верховна Рада має прийняти адекватне рішення з цього питання.
Замовчувати ці факти, просто спостерігати, як відбувається репетиція державного перевороту, під якими б гарними гаслами це не проходило, ми, шановні народні депутати, не маємо права. Не маємо! І Крим - це такий хисткий місточок, з якого може початися величезна бійня в державі. Не допустімо цього, Олександре Олександровичу.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Підготуйте пропозицію з цього приводу, скажіть, що може зробити парламент, бо це грубе порушення Конституції. Я вчора висловлювався щодо цього на прес- конференції і вважаю, що треба ввести все в законне русло.
Депутат Семенюк. Будь ласка.
СЕМЕНЮК В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Андрушівський виборчий округ, Житомирська область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Шановні колеги! Шановні виборці Житомирської області! До мене як до депутата Верховної Ради, як до заступника голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з вивчення ситуації, яка склалася навколо обігу цінних паперів, надходять численні звернення стосовно житомирських векселів, стосовно того, продані ми, житомиряни, чи ні. Я звертаюся до вас з проханням зберігати спокій. Комісія продовжує свою роботу, і про роботу цієї комісії ми будемо доповідати на сесії Верховної Ради. Зокрема з'ясуємо і ситуацію з житомирськими векселями. Хочу також вас заспокоїти: ми ще не продані. Доки є Верховна Рада, ми не дамо можливості торгувати землею. Це чітко зафіксовано в Земельному кодексі.
Саме тому я звертаюся до всіх голів районних рад, депутатів обласних рад. Ті векселі видаються згідно з указом, але ви не забувайте, що відповідати доведеться за Кримінальним кодексом, за законами України. Я звертаюся також із проханням припинити видачу земельних сертифікатів, які на сьогодні не є чинними. Я розумію, що Житомирська область є експериментальною: і приватизація розпочалася в Житомирській області, і торгівля землею, і торгівля векселями. Експеримент продовжується, бо не виплачуються заробітна плата, пенсії вже протягом п'яти місяців.
Я звертаюся до Валерія Павловича Пустовойтенка з проханням дати відповідним органам доручення перевірити, чому відбувається затримка виплати пенсій і заробітної плати у Житомирській області. До мене, наприклад, звернулися пенсіонери з Ружина Євсєєв та Опанінський, які перебувають у лікарні і навіть не можуть придбати необхідних ліків.
Дуже дякую за увагу, Олександре Олександровичу, одну хвилину прошу передати Єгудіну.
ГОЛОВА. Депутат Єгудін. Хоч це й не прийнято, але, будь ласка, додайте, бо тема важлива.
ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села (Красногвардійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемые коллеги, я хотел бы от имени крымских депутатов поддержать коллегу Кармазина. В пятницу средства массовой информации сообщили о том, что вышел указ Президента. В субботу я весь день находился в Ялте, встречался с жителями, со стачкомами, с активом и депутатами.
Все единодушно считают, что закон нарушен, нарушен гарантом Конституции. Нарушен не только закон, но и хрупкое спокойствие в Крыму. Не только в Ялте тяжелая обстановка с выплатой пенсий и зарплаты. Не только в Ялте нарушается использование бюджета. Нарушения идут повсеместно - в Крыму и по всей Украине.
Я считаю, что поскольку назначенная правительством комиссия во главе с Белоблоцким выехала в Крым и не сделала еще никаких выводов, выносить вердикты было бы преждевременно. Я согласен с коллегой Кармазиным, что это репетиция конституционного переворота, это нарушение порядка в стране. Особенно тревожит то, что такое происходит в преддверии выборов.
Я предлагаю, Александр Александрович, рассмотреть данный вопрос на сессии Верховного Совета. Обращения к Верховному Совету уже подготовили Ялтинский городский совет, Президиум Верховного Совета Крыма. Подготовим и мы, депутаты от Крыма. Этот вопрос должен получить правовую оценку. Мы должны в конце концов ответить: есть ли закон в этой стране или нет; будем мы жить по законам или по указам, нарушающим наши законы, которые подписывает гарант Конституции - Президент.
ГОЛОВА. Депутат Худомака.
ХУДОМАКА В.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Олександровичу, прошу передати слово голові всеукраїнського об'єднання (партії) "Громада" народному депутату України Лазаренку Павлу Івановичу.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Лазаренко.
ЛАЗАРЕНКО П.І., голова Дніпропетровської обласної ради народних депутатів (Солонянський виборчий округ, Дніпропетровська область). Депутатська група "Єдність", голова партії "Громада". Шановні народні депутати! Тільки надзвичайна ситуація, що склалася в Україні, змусила мене вийти на цю найвищу в державі трибуну. В Україні трапився безпрецедентний акт - уперше за шість років незалежності закрито видання - газету "Правда Украины": її рахунки блоковано, а саму редакцію ліквідовано як юридичну особу. Жодних законних підстав для проведення такого насильства не було. "Правда Украины" зареєстрована в 1994 році згідно з чинним законодавством. Що змінилося протягом останніх місяців? Виконавча влада розпочала цинічну підготовку до виборів. "Правда Украины", як і більшість друкованих засобів масової інформації, стала в жорстку опозицію до владних структур. Саме безкомпромісною позицією "Правды Украины" можна пояснити зухвалі безпрецедентні дії функціонерів. Боячись справедливого гніву народу, вони забороняють вихід газети. Це робиться самочинно - без відповідного рішення суду, яке передбачено законодавством України. Сьогодні це сталося з "Правдой Украины", а завтра?.. Хто буде наступним: тижневик Руху "Час-Тайм" чи газета "Товариш"? Політичні кольори вже не відіграватимуть ролі...
Що можна сказати про державу, в якій відбуваються такі грубі розправи над опозиційною пресою? Що можна сказати про керівництво тієї держави, котра змушує своїх улесливих чиновників видавати подібні розпорядження?
Дуже влучно відповів нещодавно на всі ці запитання голова Спілки журналістів України Іван Лубченко. "Закриттям газет починався ГКЧП, - сказав він, - виходить, що Україна стоїть за крок до введення надзвичайного стану."
Тому я прошу внести до порядку денного питання про правомірність закриття "Правды Украины", а також про юридичну оцінку втручання владних структур в інформаційне поле України. Проект постанови міг би бути таким: "Негайно відновити вихід "Правды Украины", що була закрита без рішення суду; створити слідчу комісію для виявлення всіх фактів незаконного втручання урядових структур в інформаційне поле України; притягнути до кримінальної відповідальності всіх посадових осіб, які винні в цьому, зокрема, міністра інформації Зіновія Кулика, секретаря Ради національної безпеки пана Горбуліна, а також керівництво АТ "Преса України" та Укрпошти". Це перше.
Друге. Газета "Правда Украины" продовжує виходити, бо на допомогу їй прийшли журналісти практично всіх видань, свою солідарність заявили політики, справжні патріоти України. Колектив редакції звернувся до суду. Творчий колектив, щоб не опинитися просто неба, забарикадувався в редакції, журналісти не погодилися з рішенням чиновників не випускати газету. Проте ніхто не гарантує, що репресії проти газетярів на цьому припиняться. Сьогодні о пів на третю ночі працівники правоохоронних органів поставили ультиматум: або журналісти звільнять приміщення, або їх кинуть до в'язниці. Якщо так триватиме й далі, сьогодні або завтра в Україні з'являться перші політичні в'язні. Я вимушений звернутися до світової спільноти, Ради Європи: треба запобігти появі в Україні політв'язнів.
Третє. Владні структури розпочали тотальне переслідування опозиційних партій і їхніх лідерів. У зв'язку з цим хочу ще раз наголосити...
ГОЛОВА. Павле Івановичу, скільки вам ще потрібно часу?
ЛАЗАРЕНКО П.І. Прошу одну хвилину.
ГОЛОВА. Можна надати ще одну хвилину? Будь ласка, говоріть.
ЛАЗАРЕНКО П.І. Третє. Владні структури розпочали тотальне переслідування опозиційних партій та їхніх лідерів. У зв'язку з цим хочу ще раз наголосити: усі звинувачення проти мене фальсифіковані і не дають жодних підстав для мого переслідування. Я готовий довести це. Я відвідаю Генпрокуратуру й відповім на запитання слідчих, але паралельно прошу створити спеціальну депутатську комісію, яка б могла провести незалежне розслідування, перевірку всіх фактів.
Сподіваюсь на дотримання законності у діях керівництва Генпрокуратури. Сподіваюсь, що депутатська комісія зможе виявити й замовників цього всього. Лише за цих обставин можна отримати об'єктивні підтвердження.
Якщо комісія знайде докази моєї вини, то я готовий зняти з себе депутатську недоторканність і відповісти перед законом. Якщо ж комісія з'ясує, що звинувачення проти мене висунуті під чиїмось політичним тиском, тоді Верховна Рада вправі ретельно вивчити роль Генпрокуратури в цьому і дати відповідну оцінку.
Я звертаюсь до колег, до лівих і правих, до центристів, до представників усіх політичних партій: ми зараз повинні об'єднатися і сказати рішуче "ні" всім діям правої влади проти незалежної преси.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ми використали час для заяв і звернень. Деякі питання потребують вирішення тут, у сесійному залі.
Депутат Марковська пропонувала внести до порядку денного питання про призначення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Оскільки це норма діючого закону, що протягом 20 днів після введення закону в дію, після його опублікування Верховна Рада розглядає це питання по суті, то тут немає навіть предмета для дискусії.
Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу її підтримати. Тобто щоб внести до порядку денного на наступний тиждень питання про призначення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
"За" - 217. Прийнято.
Тепер пропозиція щодо закону про особливі заслуги перед державою. Це питання нехай опрацьовує комітет і вносить пропозицію. Воно готове? Ну, будь ласка. Ставлю на голосування внесення цього питання до порядку денного сесії. Я не буду визначати на коли.
"За" - 209. Прийнято.
Я не коментуватиму всі виступи. Усі звернення по суті серйозні. Петро Шейко тільки сказав, що лиха година настала через вибори. Не через вибори, а з іншої причини лиха година в Україні. Я думаю, що виборці в цьому розберуться.
Була заява депутатів Кармазіна і Єгудіна з приводу ситуації в Ялті. Мені здається, що було б доречно звернутися від імені Верховної Ради до Президента як гаранта Конституції з настійною вимогою скасувати неконституційний указ, бо є законні способи наведення порядку в Ялті. Депутати рад усіх рівнів, крім народних депутатів України, не мають імунітету. І якщо вони допускають зловживання, то правоохоронні органи можуть порушувати проти них справи і приймати рішення по суті. Але те, що зроблено з посиланням на статтю 102 Конституції, ніяким чином не відповідає ні цій статті, ні Конституції взагалі. Тому я вважаю, що було б правильно доручити Комітету з питань державного будівництва терміново підготувати з цього приводу лаконічне конкретне звернення до Президента. Верховна Рада його підтримає.
Прошу проголосувати таке доручення Комітету з питань державного будівництва. Слід поставити це питання і перед прокуратурою. Голосуємо доручення комітету. Прошу.
"За" - 216. Прийнято.
Депутате Кармазін, будь ласка. Я не так зрозумів вашу пропозицію?
КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Я пропонував і пропоную вам, Олександре Олександровичу, запросити сюди міністра внутрішніх справ і заступника Генерального прокурора, який легітимно призначений, є конституційно легітимною особою, як це випливає з нашого закону. І нехай вони дадуть відповідь, оскільки це загрожує суспільству, на якій підставі приймалися рішення і вживалися заходи силового тиску і захоплення будинку. Це обов'язково треба зробити, Олександре Олександровичу.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Наше засідання йде у відкритому ефірі. Я звертаюся до заступника Генерального прокурора і до міністра внутрішніх справ і прошу Олександра Миколайовича продублювати це прохання, щоб о 12.30 вони прибули сюди і зробили інформацію про стан справ у Ялті, зокрема про захват силовими структурами приміщення міської ради. А також щодо "Правды Украины" - про використання силових структур для виконання доручень, незаконних по суті.
Пропозиція депутата Лазаренка стосовно створення слідчої комісії. Щоб не створювати додаткових комісій, я пропоную Комітету з питань законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації надати статус слідчої комісії для з'ясування обставин, пов'язаних із закриттям газети "Правда Украины" та інших газет. Немає заперечень?
Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 228. Прийнято.
Є пропозиція доручити комітету протягом двох днів поінформувати Верховну Раду щодо об'єктивності того, що там відбувається, і запропонувати юридичні, так би мовити, варіанти вирішення цього питання. Щоб у четвер комітет доповів Верховній Раді з цього приводу. Є інші пропозиції? Будь ласка, депутате Оробець.
ОРОБЕЦЬ Ю.М. Шановні колеги! Оскільки в "Правде Украины" було надруковано конкретну інформацію про вілли, дачі, літаки, вертольоти Президента України, про влаштування спальні в Палаці культури "Україна", я пропоную дати доручення Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією вивчити і перевірити ці факти. Суспільство не може бути заручником тотальної корупції і казнокрадства.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування пропозицію депутата Оробця, щоб комітет, який очолює Григорій Омельченко, долучився до цієї справи. Голосуємо. Будь ласка.
"За" - 223.
Катерина Семенівна просить ще раз проголосувати. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 230. Прийнято.
Слово має депутат Лазаренко. Я не зрозумів другої пропозиції. Будь ласка.
ЛАЗАРЕНКО П.І. Шановний Олександре Олександровичу! Прошу дати доручення комітету, який очолює депутат Понеділко, підготувати проект постанови, в якому засудити дії, вчинені паном Куликом, і дозволити вихід "Правды Украины". Внести проект такої постанови на розгляд, сьогодні о 16 годині проголосувати і дати можливість трудовому колективу редакції працювати.
ГОЛОВА. Голосується доручення комітету. Будь ласка.
"За" - 211. Прийнято.
Це - протокольне доручення.
Є заява спеціальної слідчої комісії, створеної нами більше року тому. Слово має депутат Павленко.
ПАВЛЕНКО Е.І., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Центральний виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Шановні народні депутати! Шановний Голово! Дозвольте оголосити заяву спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України.
"Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 30 січня 1996 року про порядок введення в дію Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю України Верховною Радою була створена спеціальна слідча комісія з метою контролю за додержанням законодавства щодо усиновлення дітей-сиріт та у зв'язку із розслідуванням кримінальних справ, пов'язаних з незаконним усиновленням та вивезенням українських дітей-сиріт за кордон у 1990-1994 роках. Спеціальна слідча комісія Верховної Ради України змушена зробити заяву у зв'язку з тим, що 26 січня цього року було вчинено напад на начальника слідчого відділу прокуратури міста Одеси керівника слідчої групи Пойзнера Олега Борисовича, який займається розслідуванням кримінальної справи в Одеській області, порушеної за фактами зловживань посадовими особами при усиновленні дітейсиріт іноземними громадянами.
У зв'язку з викладеним, спеціальна слідча комісія звертається до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України та міністра внутрішніх справ України з проханням вжити невідкладних заходів щодо всебічного розслідування факту нападу на працівника прокуратури та забезпечити його особисту безпеку."
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Ця заява береться до уваги.
Одну хвилиночку! Я прошу вас, сядьте всі на місця.
Відносно заяв про недоторканність депутата, про те, що депутат знімає з себе недоторканність тощо. Я просив би всіх, хто використовує засоби масової інформації, не говорити про те, що не можна реалізувати в конституційному порядку. Питання про недоторканність депутатів регулюється Конституцією. Ви суб'єкти права законодавчої ініціативи, будь ласка, пропонуйте внести такі зміни до Конституції. Ваші пропозиції будуть розглядатися Верховною Радою наступного скликання, і буде прийнято рішення по суті. А виступи зараз у пресі чи з трибуни Верховної Ради, чи на телебаченні - це все тільки дешевий популізм. Адже нічого не міститься за тими заявами.
--------------
Розглядається питання про календарний план роботи дев'ятої сесії Верховної Ради України.
Учора голови комітетів і фракцій погодили цей проект плану, і я прошу його проголосувати. Будь ласка. Голосується календарний план!
"За" - 193.
Які є зміни, пропозиції до проекту календарного плану? Будь ласка. Запишіться, хто хотів би висловитися. Відводимо на це три хвилини. Тут немає чого обговорювати - мова йде про десять днів пленарних засідань.
Депутат Донченко. Будь ласка. Оголосіть, нехай усі зайдуть до залу.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільський виборчий округ, Луганська область). Александр Александрович! Уважаемые коллеги! С проектом календарного плана, который сегодня нам предложен, действительно можно согласиться. Но у меня есть просьба к вам, Александр Александрович. Нам роздали расписание заседаний на период с 3 по 13 февраля. Здесь 10 февраля предусматривается "День уряду", где будет рассматриваться вопрос о возврате сбережений населения. А в повестку дня сессии включен подготовленный мною законопроект, который связан с Государственным компенсационным фондом. Нельзя ли сделать так, чтобы мы в этот же день рассмотрели и проголосовали и этот законопроект? Ведь было бы логично - после заслушивания на "Дні уряду" этого вопроса принять законопроект, направленный на решение именно этой проблемы.
ГОЛОВА. Я буду підтримувати вашу пропозицію під час розгляду питання про порядок денний, а не зараз.
Будь ласка. Депутат Чапюк (Шум у залі).
Ще раз повторюю - календарний план, а не порядок денний розглядається!
ЧАПЮК Р.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ, Волинська область). Дякую. Хочу не лише від себе, а й від фракції Соціалістичної і Селянської партій закликати депутатів затвердити цей календарний план. Єдине, до чого хотілось би привернути увагу всіх і вашу, Олександре Олександровичу, це щоб питання про проект Закону про часткове припинення виплати заробітної плати в органах влади України перенести із другого на перший тиждень лютого, аби ми його гарантовано могли прийняти.
ГОЛОВА. Ростиславе Степановичу, це - наступне питання! Я буду підтримувати вас, коли будемо обговорювати наступне питання.
ЧАПЮК Р.С. Гаразд.
ГОЛОВА. Депутат Глухівський.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Фракція Народного руху. Шановні колеги народні депутати! Шановний пане Голово! Я вважаю, що план роботи на найближчий місяць цілком прийнятний. Але я хотів би відразу сказати два слова не тільки про план роботи, а й про перелік тих питань, які включені до порядку денного сесії, бо я боюся, що коли це питання буде розглядатися, мені вже не буде надано слова.
Нагадую, що під час минулої сесії я двічі виступав про те, щоб розглянути законопроект про зміни і доповнення до Закону про реабілітацію жертв політичних репресій. Обіцялося, що він буде розглянутий, проте потім з місяця на місяць його розгляд пересувався. Ось розпочалася остання наша сесія - і цього питання в переліку уже зовсім немає. А наскільки я знаю, то цей законопроект готовий до прийняття. Я брав участь у роботі над ним, ходив на засідання відповідного комітету, коли напрацьовувалися ці зміни і доповнення. Я просив би, щоб усе-таки до порядку денного нашої останньої сесії це питання було включене.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Обговорення відбулося, ніхто не заперечує затвердження календарного плану роботи дев'ятої сесії. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, йде голосування.
"За" - 209.
Розглядається питання про календарний план роботи дев'ятої сесії. Ще раз наполегливо вас прошу підтримати цей проект, який погоджений з головами комітетів, керівниками фракцій і груп. Зауважень депутатів немає. Ставлю проект на голосування. Будь ласка.
"За" - 239. Прийнято.
Однак я бачу, що дехто з депутатів за час перерви забув процедуру розгляду питань.
-----------
Розглядається порядок денний дев'ятої сесії. Він також обговорений на засіданні голів комітетів і керівників фракцій та груп.
Хочу вас поінформувати, що під час розгляду цього питання перед нами стояла проблема, яким чином у ці приблизно десять сесійних днів передбачити розгляд питань, без яких не може обійтися сьогодні держава. Це питання економічного характеру, наповнення бюджету, організації виборів, питання про приведення у відповідність з Конституцією деяких законів, на котрі накладено вето Президента тощо. Це документи стосовно Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Фонду державного майна та інші.
Тому, виходячи з цього і враховуючи думку голів комітетів, керівників груп і фракцій, прошу проголосувати проект цієї постанови за основу.
Йде голосування. Будь ласка.
"За" - 236. Прийнято.
Стосовно доповнень. Є пропозиція включити сьогодні до порядку денного коротку (на п'ять хвилин) інформацію голови Комітету у закордонних справах Бориса Олійника про участь нашої делегації в сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи. Немає заперечень?
Ставлю цю пропозицію на голосування.
"За" - 224. Прийнято.
Депутат Вітренко. Яка ваша пропозиція?
ВIТРЕНКО Н.М. Ми записалися на обговорення і календарного плану, і порядку денного дев'ятої сесії, тому що, розглядаючи економічні питання, не можна не реагувати на те, що відбулося в Україні 21 січня. А 21 січня 1998 року Президент України, перевищуючи свої конституційні повноваження, видав два укази, за якими йде на розпродаж усе майно України, скорочується чисельність Збройних Сил, скорочується фінансування бюджетної сфери, скасовуються пільги населенню і розпочинається обвальна приватизація майна і землі.
Президія нашої партії підготувала заяву про імпічмент Президента України Кучми та усунення Олександра Мороза з посади Голови Верховної Ради за злочини перед державою. Ми пропонуємо, по-перше, сьогодні розглянути і почати процедуру імпічменту Президента саме тому, що порушуючи норми Конституції, він започаткував оці процеси в Україні.
По-друге, ми вимагаємо, щоб 3 лютого депутат Олександр Мороз був звільнений з посади Голови Верховної Ради за те, що, використовуючи своє службове становище, порушуючи Регламент протягом усіх цих років, він сприяв прийняттю законів, що привели Україну до такого становища.
I, по-третє, ми вимагаємо від народних депутатів України, щоб до кінця повноважень Верховної Ради України тринадцятого скликання передати ведення сесії Першому заступнику Голови Верховної Ради України Олександру Ткаченку.
Я прошу поставити на голосування пропозицію про включення до порядку денного питання про процедуру імпічменту Президента України Леоніда Кучми. Його дії треба кваліфікувати як державну зраду, зраду народу України. Будь ласка, три питання: щодо Кучми, Мороза і призначення Олександра Ткаченка. Це треба розглянути зараз.
ГОЛОВА. Добре. Там треба було ще четвертий пункт дописати, але його ми вже потім обговоримо. Проте я ставлю пропозицію депутата Вітренко на голосування. Будь ласка.
"За" - 50.
Всього 50 голосів. Ваша пропозиція не підтримується.
Будь ласка, які ще пропозиції до порядку денного? Була пропозиція в цілому затвердити порядок денний (Шум у залi).
Депутат Глухівський подавав пропозицію про внесення до порядку денного питання про статус репресованих. Голосуємо. Будь ласка.
"За" - 159.
Пропозиція не приймається.
Депутат Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Прогрессивная социалистическая партия Украины. Маленькая реплика в связи с событиями в Ялте. Там назначен исполняющим обязанности мэра Владимир Марченко. Ко мне поступает масса звонков от избирателей. Я просто хочу сказать, что это однофамилец. Это первое.
Второе. Наша партия неоднократно предлагала внести в повестку дня вопросы (Шум у залi). Ну, Иван Чиж, наберись какогото терпения, уважения и порядочности. Уже надоели твои реплики и постоянное вранье.
ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть по суті, бо я змушений буду вимкнути мікрофон.
МАРЧЕНКО В.Р. Александр Александрович, мы вносили на прошлой сессии проект Закона о трудовых коллективах. Было принято решение Верховного Совета, что он будет рассмотрен в ноябре. А теперь я смотрю на страницу 12 повестки дня девятой сессии, где наш проект включен в число вопросов, которые будут подготовлены. Я считаю, что определить полномочия трудовых коллективов сегодня необычайно важно. Тем более, в свете указов о приватизации, которые издаются Президентом, и тех программ приватизации, которые сегодня осуществляются. Поэтому прошу внести этот вопрос в перечень вопросов, которые будут рассмотрены на сессии как обязательные.
Второй вопрос. Считаю, что вынесенный на ближайший День правительства вопрос о невыплате заработной платы и пенсий следует рассмотреть на пленарном заседании, с тем чтобы не просто как обычно заслушать правительство и констатировать его бездеятельность в этом вопросе, а чтобы Верховный Совет, оценив катастрофу с выплатой пенсий и заработной платы, принял соответствующее решение.
Еще один вопрос, который мы вносим и просим включить в повестку дня, - это проект закона о внесении изменений в Конституцию. Мы подготовили этот проект закона и внесли его на прошлой сессии Верховного Совета. Он был поддержан, и только из-за того, что Конституцией и Регламентом не определена процедура сбора подписей в поддержку таких проектов (как это сделать, пытаются обяснить либо Горевой, о котором я говорил, либо Александр Мороз), на протяжении целой сессии наш законопроект не вносился в зал. Прошу поставить на голосование предложение о включении данного законопроекта в повестку дня сессии.
ГОЛОВА. Дякую. Три пропозиції депутата Марченка ставляться на голосування.
"За" - 53. Пропозиції не підтримуються.
Хвилинку! Оскільки обговорюється питання про порядок денний, є пропозиція відвести ще додатково десять хвилин на це питання і дати змогу висловитися представникам фракцій, які вчора не встигли це зробити, я так розумію. Прошу проголосувати цю пропозицію.
"За" - 159. Прийнято.
Будь ласка. Говорить депутат Чупахін від фракції, а за ним - депутати Чорновіл і Омеліч. Три чоловіки - якраз десять хвилин (Шум у залі). Записаний? Будь ласка, ще депутат Симоненко від фракції.
ЧУПАХІН О.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Фракция Социалистической и Селянской партий. Александр Александрович, уважаемые народные депутаты! Наша фракция в основном поддерживает предложенную повестку дня девятой сессии Верховной Рады Украины. Однако есть некоторые замечания.
В расписании заседаний на 3-13 февраля 1998 года предусмотрено рассмотрение вопроса "про порядок і черговість виплат проіндексованих заощаджень громадян". Но, Александр Александрович, этого вопроса нет в повестке дня девятой сессии. Может быть, это чисто формальный момент, но этот вопрос должен быть отражен в повестке дня сессии, чтобы нам потом не пришлось включать его дополнительно.
ГОЛОВА. Ще раз назвіть питання.
ЧУПАХІН О.М. Питання про постанову Верховної Ради України про порядок і черговість виплат проіндексованих заощаджень громадян України в розкладі засідань на 3-13 лютого є, а в порядку денному дев'ятої сесії немає. Це треба поправити.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Чупахіна. Це в порядку денному є, але воно не в тому розділі вміщено.
"За" - 152. Прийнято.
Депутате Чупахін, говоріть далі.
ЧУПАХІН О.М. Второе. Уважаемые народные депутаты! Александр Александрович! В повестке дня девятой сессии есть проект Закона "про прожитковий мінімум", внесенный народными депутатами Украины Степановым, Марковской и Чупахиным.
Мы предлагаем от фракции рассмотреть его как можно быстрее, поскольку этот закон должен быть принят в соответствии со статьей 46 Конституции Украины. Необходимость его принятия диктуется действующими законами Украины, в частности, Кодексом законов о труде, Законом о пенсионном обеспечении. Дело в том, что те попытки, которые мы предпринимали по изменению Закона о пенсионном обеспечении, пробуя приостановить действие декрета Кабинета Министров об ограничении размера пенсий, принятого в 1993 году, были связаны с применением норм этого закона.
Его принятие позволит нам устранить все коллизии в действующем законодательстве по социальным вопросам. Наша фракция предлагает включить во второй раздел дополнительно для рассмотрения соответствующими комитетами Верховной Рады проекты законов "про формування і розмежування госпрозрахункового доходу і про систему оподаткування", чтобы можно было рассмотреть их в дальнейшем.
ГОЛОВА. Будь ласка. Ставлю на голосування цю пропозицію про включення до другого розділу порядку денного питань, перелічених депутатом Чупахіним Олександром Михайловичем. Підтримайте, будь ласка. За наявності часу ми їх розглянемо.
"За" - 169. Прийнято.
Депутат Чорновіл. Будь ласка.
ЧОРНОВІЛ В.М. Шановні колеги, в принципі можна було б погодитися майже з усіма цими питаннями. Але виникає одне застереження - ми напланували стільки питань, що їх ще на одну сесію вистачить. Тому я розглядаю цей порядок денний як завдання майбутньому складові Верховної Ради і мене дивує: чому сюди не потрапив цілий ряд питань, які, наприклад, пропонувала наша фракція? Ми пропонували і новий варіант Земельного кодексу, і нове пенсійне законодавство. Все це було скромно записано в заключній частині порядку денного попередньої сесії, а зараз зовсім немає... Хай би воно було хоч би в "непрохідній" частині, як нагадування про те, що ці питання ставилися і їх треба вирішити!
І ще. Оскільки ми завершуємо роботу цього складу Верховної Ради, то треба розглянути деякі питання, які ми успадкували ще від попереднього складу Верховної Ради! Я хочу нагадати, що в січні 1994 року Верховна Рада за ініціативою керівника колишньої депутатської групи "239" Мороза і його соратника Володимира Марченка прийняла Державну програму розвитку продуктивних сил на 1995-2005 роки. Це те, що часом називають "програмою під Боженара". Так от там був пункт, де передбачалося через два роки, тобто в 1996 році, прозвітувати про те, як реалізована ця програма. Наша фракція двічі порушувала це питання - в 1996 і 1997 роках. Давайте ж перевіримо, комісію створимо, подивимося, що сталося з тією програмою, там же такі великі кошти планувалися! І взагалі, така ніби перспективна програма приймалася, а наслідків - ніяких.
Гадаю, що якраз на цій сесії і треба заслухати звіт про виконання цієї програми, оскільки вона була прийнята Верховною Радою. Прошу це проголосувати.
У нас якось зависло питання про декларування доходів. Ми прийняли законопроект у першому читанні вже десь півтора року тому. Чого ми боїмося? Там вже небагато роботи залишилося, давайте розв'яжемо це питання ще на цій сесії, проголосувавши остаточно проект закону про декларування доходів.
Отже, я пропоную ці два питання внести до порядку денного: про виконання Державної програми розвитку продуктивних сил на 1995-2005 роки (ми зобов'язані це зробити, бо було рішення Верховної Ради) і про проект закону про декларування доходів. Також слід знову внести до порядку денного ті законопроекти, які були внесені на попередню сесію в запасній частині, зокрема проекти Земельного кодексу та закону про пенсії, запропонованого фракцією Народного руху України.
Дякую.
ГОЛОВА. Перед тим як ставити на голосування пропозиції депутата Чорновола, хочу сказати для довідки, що коли приймалася програма розвитку продуктивних сил України у 1994 році, тоді вже три роки не було депутатської більшості, і під час розгляду цього питання Мороз зовсім не виступав на сесії, хоча глибоко переконаний, що це потрібна програма і її доведеться реалізовувати. А чому вона не була реалізована - це інше питання, і ви це добре знаєте.
Тепер щодо декларування доходів громадян. Це норма Закону про боротьбу з корупцією, вона діє. Вячеславе Максимовичу, можливо, ви просто не пам'ятаєте цієї норми. Ну я не буду говорити, чому ви її не пам'ятаєте, так? Але я хочу сказати, що вона діє, і всі законослухняні громадяни зобов'язані виконувати цю норму. Але якщо ви хочете окремо внести це питання, то я ставлю пропозицію депутата Чорновола на голосування.
"За" - 106. Не прийнято.
Будь ласка. Депутат Омеліч.
ОМЕЛІЧ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Верхньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні колеги! Шановний Голово! Ми з вами практично щоденно є свідками того, що Президентом та його оточенням грубо порушується Конституція, здійснюються акції, спрямовані на знищення демократії, запровадження диктатури.
Про це свідчить і опублікований таємний план Горбуліна про нейтралізацію "Громади" з використанням кримінальних структур для знищення її лідера, і заява помічника Президента Гальчинського про введення в державі президентського правління на три роки, і закриття газети "Правда Украины", про що сьогодні йшлося, і незаконне призначення голови Ялтинської міської ради, що теж обговорювалося сьогодні. Є ще багато акцій, які здійснюються останнім часом.
У жодній державі не стали б миритися з таким становищем. Я думаю, що навіть після порушення якогось одного положення Конституції президент був би усунутий з посади. Проте в наших умовах дуже складно провести цю процедуру, бо в статті 111 Конституції передбачений імпічмент, але механізм здійснення цієї процедури не визначений.
Виступаючи 30 грудня із заявою групи "Єдність", я вніс пропозицію про те, щоб заслухати і розглянути на засіданні Верховної Ради проект Закону про імпічмент Президента. Я подав цей законопроект, він зареєстрований і перебуває на розгляді в комітеті, очолюваному депутатом Стретовичем. Тому пропоную, щоб цей проект закону був внесений на розгляд Верховної Ради України на цьому або наступному тижні. Це дасть нам змогу на підставі Конституції і Закону про вибори в разі порушення Президентом України Конституції вирішувати дане питання конституційним шляхом.
Крім того, я пропоную заслухати на засіданні Верховної Ради щорічну доповідь Президента України, а також програму дій уряду України. Уже пройшло майже шість місяців після призначення Прем'єр-міністром Пустовойтенка, а Верховна Рада й досі не розглядала програми дій уряду.
ГОЛОВА. Пропозиції депутата Омеліча стосовно Програми діяльності Кабінету Міністрів і доповіді Президента передбачені Регламентом і вони вносяться до порядку денного без попереднього обговорення, тобто відразу після надходження. Вчора на нараді голів комітетів і керівників груп та фракцій також було вирішено, що Програма діяльності Кабінету Міністрів буде розглядатися відразу, як тільки надійде, відповідно до регламентної процедури.
А щодо проекту Закону про імпічмент Президента, то це має бути органічний закон. У Конституції не може бути виписана вся процедура. Йдеться про закон, який діятиме постійно. Щоб ніхто не подумав, що це пов'язано з нинішнім Президентом. Це може його стосуватися, а може й не стосуватися. Це може стосуватися наступного Президента, але то вже деталі.
Ставлю на голосування питання про внесення до порядку денного цього питання.
"За" - 194. Прийнято.
Депутат Симоненко від фракції. Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я бы хотел подчеркнуть, что Программу деятельности Кабинета Министров надо не ожидать, а требовать ее представления и рассмотреть. Ибо мы оставляем дурное наследие будущему составу Верховного Совета. Это и принятый нами бюджет на 1998 год, и незаконные действия Президента по сокращению дефицита бюджета. Наша фракция также предлагает включить в повестку сессии проект Закона о Государственном компенсационном фонде для выплаты компенсаций по вкладам населения. Он подготовлен, и Донченко Юрий Григорьевич готов его докладывать. Эта проблема приобретает особую остроту из-за того, что у нас и в бюджете для таких выплат не предусматривается достаточных средств, да если и выплачивать их предложенными темпами, потребуется 400 лет.
Далее. Мы предлагаем снять с рассмотрения проекты, которые вносит Кабинет Министров. Я вчера уже об этом говорил. Речь идет об отмене льгот на проезд в транспорте, по оплате за электроэнергию и других льгот. Бюджет уже принят - и Кабинет Министров ведет антизаконную деятельность, внося такие предложения.
В предложенный перечень не включен проект Закона о реприватизации. Мы давно его внесли, и это предложение нашего товарища по фракции Кузнєцова поддержали. Бойкот идет полнейший. А вместе с тем те, кто разезжает по заграницам, уже пообещали продать энергокомплекс и те нефтеперерабатывающие заводы, которые представляют собой основу технологической безопасности государства.
Мы также требуем рассмотреть проект Закона об отчислениях в пенсионный фонд от валютных операций. Надо думать в конце концов об интересах государства и нашего народа. Посмотрите, какой размах приобрела сегодня долларизация экономики Украины.
Я еще раз настаиваю, чтобы мы в этом составе Верховного Совета завершили рассмотрение и приняли внесенный фракцией проект Закона о выходе из кризиса, где в комплексе рассматриваются все проблемы, требующие государственного подхода, защиты интересов наших простых честных граждан.
Я хотел бы, чтобы эти вопросы также нашли отражение в повестке дня девятой сессии.
ГОЛОВА. Я прошу зважити на одну обставину. Кабінет Міністрів пропонує теж не розглядати на цій сесії проекти законів про скасування пільг тощо. Я думаю, ми візьмемо це до уваги. Проект порядку денного було погоджено вчора, а вони звернулися з цією пропозицією сьогодні. Тому я просив би зважити на цю обставину. Ми, підходячи до цих законів, просто не будемо розглядати їх, знімаючи з порядку денного. А за включення до порядку денного інших проектів документів, про які говорив Петро Симоненко, я прошу проголосувати. Будь ласка.
"За" - 199. Прийнято.
А тепер пропозиція депутата Шевченка щодо внесення на розгляд проекту Закону про мораторій на реорганізацію Національної телекомпанії і Національної радіокомпанії та затвердження Концепції розвитку телебачення і радіомовлення. Треба це зробити обов'язково. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка. Вона внесена, а зараз треба прийняти рішення щодо цього.
"За" - 197. Прийнято.
Остання пропозиція. Депутат Кужель. Будь ласка.
КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ, Запорізька область). Группа "Социальнорыночный выбор". Уважаемый Александр Александрович! Еще до Нового года было принято постановление Верховного Совета, которым поручалось Кабинету Министров и Комитету по вопросам социальной политики рассмотреть внесенный народным депутатом Кужель проект закона о компенсации вкладов населения. Я бы очень хотела, чтобы этот вопрос был включен в повестку дня и постановление комитетом было выполнено.
И еще один момент. Двумя комитетами (по вопросам базовых отраслей и по вопросам экономической политики) рассмотрен проект Закона о промышленных векселях. Оба комитета считают необходимым принять этот закон в сложнейшей ситуации неплатежей в Украине.
Поэтому прошу рассмотреть этот проект закона в начале сессии. А всем депутатам рекомендую обсудить его в своих округах с промышленниками, чтобы мы могли в марте его принять.
Спасибо.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозиції депутата Кужель. Прошу їх підтримати.
"За" - 152. Прийнято.
Ставлю на голосування порядок денний у цілому. Будь ласка. Iде голосування.
"За" - 216.
Ще раз нагадую: враховано всі пропозиції. Ставлю на голосування порядок денний сесії в цілому. Iде голосування. Голосуйте, будь ласка.
"За" - 244. Прийнято.
З процедури просить слова депутат Степенко. Будь ласка. Прошу уваги!
СТЕПЕНКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Позафракційний. Олександре Олександровичу! Я хочу вам поставити ще раз запитання. Ми записалися на виступи, як і належить, у Секретаріаті. Я був записаний четвертим. Враховуючи те, що я не належу ні до якої фракції, ви, дійшовши до мого прізвища, кажете: "А тепер давайте надамо слово від фракцій". Ви ж знаєте, що я не вчорашній, адже я не перший день тут сиджу і знаю порядок. Я не розумію, чого ви мені не надаєте слова, Олександре Олександровичу...
Далі. Я письмово пропонував розглянути питання про підтримку власного виробника. Ви пам'ятаєте, сиділи 68 директорів заводів, ви їм обіцяли, говорили, що давайте через Степенка будемо займатися цією справою, щоб хоч трошечки отой зашморг послабити.
Олександре Олександровичу! Ну, виконайте хоч їхнє прохання, коли я вже вам так не подобаюсь.
ГОЛОВА. Спасибі.
СТЕПЕНКО В.I. Прошу вас, дайте відповідь, як мені бути: я запишусь - слова немає?
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Василю Iвановичу! Я відповідаю вам. По-перше, не на вашому прізвищі я зупинився, а попереду вас був у списку Безуглий Анатолій Григорович. Подруге, не я приймав рішення, воно проголосовано Верховною Радою - 153 голосами. I, по-третє, всі пропозиції, які вносилися депутатами, голосувалися. I вашу можна було проголосувати. Я її зараз поставлю на голосування. Ідеться про додаткове включення питання до порядку денного. Тут немає ніяких заперечень.
Ставлю на голосування цю пропозицію. Іде голосування.
"За" - 113.
Тут треба більше половини голосів, Василю Iвановичу. Крім того, я діяв за Регламентом, надаючи слово під час обговорення.
Будь ласка, оголошується перерва до 12 години 40 хвилин.
(П і с л я п е р е р в и)
ГОЛОВА. Прошу всіх сідати на місця.
Давайте погодимо процедуру розгляду питань сьогодні. Передбачено розглядати їх в основному за скороченою процедурою, але коли виникатиме потреба більше часу приділити тому чи іншому питанню, ми зможемо це зробити. Немає заперечень?
Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 147. Прийнято.
Перед тим як приступити до розгляду цього питання, хочу повідомити, що тут присутній заступник Генерального прокурора. Будь ласка, зробіть інформацію щодо ситуації в Ялті. Прошу.
Заступник Генерального прокурора Ференц... Ой, прошу вибачити! Віталій Іванович Щоткін. Тепер щоб не казали, що Верховна Рада тисне на прокуратуру. Якщо не знайомий особисто, то це вже перше підтвердження того, що тиску такого немає.
ЩОТКІН В.І., заступник Генерального прокурора України. Шановні депутати! Десь півтори-дві години тому Генеральній прокуратурі стало відомо про події, які відбуваються в місті Ялті. Після складення повноважень мера Ялти Дискіним на цю посаду був призначений Калюсь Олександр Олексійович й одночасно указом Президента на цю саму посаду був призначений Марченко.
3 лютого Марченко прийшов до міськради, щоб виконувати свої обов'язки, але декілька депутатів блокували це приміщення, і виникли якісь там стосунки. На жаль, ми ще не знаємо про деталі. На місці працюють заступник прокурора Криму Дьомін і виконуючий обов'язки прокурора міста Ялти, які постійно інформуватимуть нас щодо всіх обставин.
Це те, що ми знаємо буквально на 13 годину.
Щодо конституційності указу Президента. Ви знаєте, що за Конституцією України прокуратура не має повноважень давати тлумачення, такі повноваження має Конституційний Суд. Згідно зі статтею 150 Конституції повноваження щодо вирішення питань про відповідність Конституції України актів Президента має тільки Конституційний Суд, куди може звернутися безпосередньо і сама Верховна Рада Криму.
Щодо цього іншого пояснення я не можу дати.
ГОЛОВА. Віталію Івановичу, я думаю, що тут немає чого особливо обговорювати. Мова йде про те, що це продовження, точніше, наслідок того, що коли подібне сталося в Києві, то прокуратура не відреагувала, закрившись загальними банальними словами, що вона не хоче, вона не може, вона не має і таке інше. Це продовження того.
Будь ласка.
ЩОТКІН В.І. Я зрозумів. Олександре Олександровичу, якщо зараз буде встановлено якісь випадки порушення правопорядку, то прокуратура разом з органами внутрішніх справ реагуватиме на це.
Що стосується призначення тієї чи іншої особи виконувати обов'язки мера Ялти, то вважайте... Вибачте, але за Конституцією ми не маємо права...
ГОЛОВА. У мене є пропозиція дати доручення Генеральній прокуратурі встановити зараз жорсткий контроль за всім тим, що робиться в Ялті, і привести все у відповідність із законом, із Конституцією. Жодна людина в Україні, жоден суб'єкт правовідносин не має права, тим паче посадова особа, приймати рішення і виконувати дії всупереч Конституції і закону. Це норма Конституції. А норми Конституції - це норми прямої дії.
ЩОТКІН В.І. Зрозуміло.
ГОЛОВА. Можна проголосувати пропозицію про доручення Генеральній прокуратурі? (Шум у залі). Що ще, які пропозиції? Запитання? Будь ласка. 6 хвилин на запитання. Запишіться.
Депутат Угаров.
УГАРОВ Г.Ю., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область). У меня такой вопрос. Президент своим указом фактически назначил исполняющего обязанности председателя городского совета. Если бы это касалось государственной администрации, то не было бы никаких возражений. Что же касается выборных должностей горсовета, то здесь, по-моему, есть все-таки небольшой вопрос, мягко говоря. Есть указ Президента о назначении, и есть закон, который гласит, что в отсутствие мэра его замещает секретарь городского совета. Если прокуратуре дано право и вменено в обязанность надзор за соблюдением, то за соблюдением какого документа в данном случае будет надзирать прокуратура?
Спасибо.
ЩОТКІН В.І. На сегодняшний день, увы, мы не имеем ни того, ни другого документа. Поэтому сейчас дать однозначный ответ на ваш вопрос я не могу. Что касается указа Президента о назначении Марченко исполняющим обязанности мэра, то я вам уже обяснил со ссылкой на статью 150 Конституции.
ГОЛОВА. Зачитую пункт 9 "Перехідних положень" Конституції: "Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування". Вичерпно й зрозуміло сказано про те, що прокуратурі ніхто не обмежував тих функцій, які вона мала до прийняття Конституції.
Тому, Віталію Івановичу, я прошу вас не прикриватися тим, що змінилася правова ситуація після прийняття Конституції. Вона змінилася в інших відносинах, а тут треба, щоб прокуратура працювала як прокуратура, а не озиралася на те, що приймаються якісь незаконні, чи позазаконні, чи позаконституційні акти.
Депутат Степенко. Будь ласка.
СТЕПЕНКО В.І. Я думав, що знову від фракцій, Олександре Олександровичу.
Віталію Івановичу, у мене до вас конкретне запитання (я тут підтримую Олександра Олександровича). Воно стосується, оскільки нині йде передвиборна боротьба, як ви знаєте, недоторканності депутата. Прокуратура говорить: "Так є ж недоторканність", хоча є закон, де передбачено право притягнення депутата до відповідальності. Сьогодні порушено закон, а прокуратура якось збоку стоїть і дивиться, чим усе це закінчиться. Якщо Генеральна прокуратура хоче навести порядок, то чому ваше відомство не внесе законопроект про відповідальність за порушення законів, згідно з яким вам було б дано дозвіл на певні дії в разі порушення закону? Я не розумію. От ви мені поясніть як простій людині: чому Верховна Рада чи хтось інший повинен змушувати Генеральну прокуратуру шукати, якщо це ваш обов'язок і ви за це одержуєте заробітну плату?
Дякую за чесну відповідь.
ЩОТКІН В.І. По Конституции прокуратура лишена возможности законодательной инициативы. Все свои предложения мы направляли через соответствующий комитет Верховного Совета.
ГОЛОВА. Депутат Чупахін.
ЧУПАХІН О.М. Фракция Социалистической и Селянской партий. Виталий Иванович, статья 150 Конституции, на которую вы ссылаетесь, гласит: "До повноважень Конституційного Суду України належить: 1) вирішення питань про відповідність Конституції України..." И далее идет перечисление документов, в том числе и актов Президента Украины.
Но, насколько я понял, в данном случае речь идет не о конституционности акта Президента - указа, а о прямом нарушении закона, поскольку Президенту не дано право назначать своими указами исполняющих обязанности мэров городов.
ЩОТКІН В.І. То есть мы опять ведем речь о законности и конституционности указа Президента.
ЧУПАХІН О.М. О законности. Геннадий Угаров ссылался на то, что по закону обязанности мэра в данном случае должен исполнять секретарь. Почему в данном случае, когда закон нарушен, прокуратура не принимает мер?
ЩОТКІН В.І. Мы готовы вернуться к этому вопросу при наличии необходимых документов, которые, я думаю, вы нам предоставите. С учетом поручения, которое сейчас Александр Александрович Мороз огласил с этой трибуны.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Мова йде про те, що сьогодні органи правопорядку в Ялті порушують закон. Вони проникають у приміщення міської ради, вони чинять інші дії, що суперечить закону і Конституції. Тому тут не треба чекати вказівок, прокуратура повинна втрутитися і навести порядок.
ЩОТКІН В.І. Александр Александрович, прошу извинить. Наши работники сейчас находятся там, и при поступлении информации, которая свидетельствовала бы о нарушении законности, со стороны Генеральной прокуратуры немедленно будут приняты необходимые меры.
ГОЛОВА. Депутат Долженко.
ДОЛЖЕНКО Г.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область). Фракция "Коммунисты Украины". Спасибо, Александр Александрович. Уважаемый Виталий Иванович! Не считаете ли вы, что вот эта цепь непроверенных дел, которые поступают к вам... что является порочной практика республиканской прокуратуры по проверке даже нашумевших дел? Возьмите Фонд возрождения и примирения, когда через Градобанк было украдено более 100 миллионов немецких марок, а теперь тысячи людей обращаются с тем, что им не вернули компенсации за муки, которые они перенесли в фашистских концлагерях. Возьмите дело "Бласко" или сегодняшний вопрос, когда тоже творится беззаконие. Беззаконие творится, а прокуратура должна иметь еще какие-то, понимаете, указания для того, чтобы выполнять свои функции! Способны ли вы, Генпрокуратура Украины, вообще вмешаться в эти дела, в конце концов поставить законность на тот уровень, на котором она должна быть в стране, или нет?
ЩОТКІН В.І. Генеральная прокуратура способна наводить порядок относительно нарушителей закона и в данном случае, и вообще. Если вы имеете в виду конкретный случай, то я еще раз говорю, что при наличии нарушений закона будут приняты соответствующие меры. В Ялте сейчас есть наши представители, и при необходимости мы пошлем сегодня же еще людей для того, чтобы лучше владеть ситуацией. Это в нашей компетенции, я думаю, мы в состоянии это сделать.
Что касается вашего замечания по поводу поручений Верховного Совета. Я имел в виду, что кроме того, что на сегодняшний день работники прокуратуры Крыма на месте занимаются выяснением ситуации, ваше поручение ускорит принятие соответствующего решения.
ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати доручення Генеральній прокуратурі негайно втрутитися в конфлікт у місті Ялті і забезпечити його законне вирішення. Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію.
Віталію Івановичу, побудьте трошки на трибуні.
"За" - 205.
Я ще раз ставлю на голосування. Будь ласка. Іде голосування.
"За" - 237. Прийнято.
І була пропозиція точно таким же чином втрутитися у ситуацію довкола блокування роботи газети "Правда Украины", щоб також навести порядок. Якщо винні люди, притягти їх до відповідальності
- чи то з колективу журналістів, чи з будь-якої іншої сторони. Але все повинно робитися в межах закону.
Ставлю на голосування цю пропозицію. Зміст аналогічний.
"За" - 230. Прийнято.
Сідайте, будь ласка.
Шановні депутати, у мене є така пропозиція. Ми проголосували зранку, дві години тому, щоб і міністр внутрішніх справ поінформував про ситуацію в Ялті. У звязку з тим, що у нас присутній тільки перший заступник міністра, який раз по раз мусить звітувати з таких приводів, я пропонував би доручити все-таки міністру поінформувати Верховну Раду завтра вранці, оскільки він зараз перебуває в Черкаській області, а не в Києві. Немає заперечень?
Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 228. Прийнято.
Спасибі.
-------------
Розглядається проект Закону про місцеві податки і збори. На трибуні Шитря Олексій Іванович, заступник голови Державної податкової адміністрації. Будь ласка.
Олексію Івановичу, посидьте поки що, пробачте.
Ми проголосували до перерви за те, щоб протягом кількох хвилин Борис Ілліч зробив інформацію про підсумки роботи делегації Верховної Ради на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Борис Ілліч Олійник на трибуні.
ОЛІЙНИК Б.І., голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область). Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! У стилі оперативної інформації.
26-31 січня цього року в Страсбурзі відбулася перша частина чергової сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, у роботі якої взяла участь постійна делегація Верховної Ради України. До її складу входили: Анатолій Раханський, Іван Чиж, Євген Мармазов, Володимир Яворівський, Борис Олійник. З нами були працівники нашого секретаріату та відділу міжпарламентських зв'язків.
На превеликий мій подив, мас-медіа настільки підігріли атмосферу... Нібито світове співтовариство цікавилося тільки тим, чи затвердять повноваження української делегації. Насправді ж там розглядалися такі гострі питання, як створення комітету з питань рівності між жінками і чоловіками, майбутнє Європейської соціальної хартії. Звичайно, розглядалося і питання про виконання Україною своїх обов'язків. Розглядалися питання про вибори суддів Європейського суду, про результати другого самміту, про останні події в Югославії, про біженців-курдів. Одне слово, наше питання було лише фрагментом у Раді Європи, але для нас він особливо болючий, звичайно, і головний.
Щодо диспозиції на момент, коли ми прибули туди. Ви знаєте, що при вступі до Ради Європи ми взяли на себе зобов'язання, серед них і стосовно мораторію на призупинення виконання смертних вироків. На превеликий жаль, ми і самі завдали собі клопотів - майже 2 роки затягували вирішення цього питання. Нас двічі було попереджено. До нас приїздила доповідач Парламентської Асамблеї мадам Волвенд, яку прийняли на негідному для її статусу рівні, ганяли від чиновника до чиновника, не давали точної інформації, що, звичайно (полюдськи я її розумію), викликало у неї роздратування. Це відбилося і на інтонації її доповіді.
Коли ми вже знали про цю тривогу, то, на превеликий подив, не змогли потрапити: я - на засідання політкомітету в Бонн 13 січня, Мармазов - у Париж 15 січня на засідання комітету з моніторингу, де відбувався якраз розгляд нашого питання. У Парламентській Асамблеї Ради Європи це було розцінено як зневага і байдужість. І все ж, незважаючи на ситуацію, ми зробили все можливе, аби питання було вирішено позитивно.
Ну найперше, ми звернулися до своєї фракції "Об'єднані ліві", які одностайно підтримали Україну, розіслали своїх колег по різних комітетах і партійних фракціях. Володимир Яворівський попрацював у фракції лібералів і демократів; Чиж, Раханський, Мармазов і я побували в усіх головних комітетах - юридичному, з питань моніторингу, з питань регламенту. І комітет з питань регламенту прийняв позитивне рішення - затвердити статус нашої делегації.
Звичайно, я не можу виправдовуватися повністю, але Парламентська Асамблея Ради Європи без нашої допомоги сама розібралася, на кому лежить головна вина.
Що я ще хотів би сказати, шановні колеги. Якщо ми вже вступили до Ради Європи і якщо щоразу перед поїздкою постають фінансові проблеми, то я хотів би сказати тим, хто думає, що це туристські вояжі, що вони глибоко помиляються. Це важка, складна, а часом і ризикована робота. То добре, що у нас є симпатики, на котрих ми спиралися, і, можливо, в нас є якийсь авторитет. Але підставляти імідж держави? Я не знаю, хто на це зважується, бо деякі зовнішні ознаки свідчили про те, що хтось не вельми був зацікавлений у позитивному вирішенні цього питання.
Далі. Нам у резолюції записано, що на найближчій сесії все ж буде поновлено розгляд питання України, і ми нікуди не дінемося - свої зобов'язання треба виконувати.
Шановні колеги, мушу вас запевнити, що в Ради Європи є багато інформаторів. Я сподівався на це, але не сподівався, що їх стільки. І вони дуже добре поінформовані.
Стоятиме питання, крім усього іншого, щодо визначення, нарешті, долі голови Київської міськради. Я вам даю гарантію, що з приводу ялтинської події уже поінформовано Раду Європи, з приводу закриття газети теж поінформовано.
Шановні колеги, ми тільки починаємо виходити з піке, а нам знову підкидають отакі речі! Давайте разом діяти так, щоб ми виконали наші зобов'язання, попросили Президента зняти секретність навколо винесення вироків найвищою інстанцією, тому що це якраз дуже цікавить Європу. Вирішили питання з приводу мораторію, можна приймати паліатив: виносяться вироки, але вони певний час не виконуються.
Одне слово, я вас закликаю до співпраці, і особливо парламент і виконавчі структури, які значною мірою зашкодили нашому іміджу.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Гадаю, нема потреби ставити запитання, тому що інформація зрозуміла. Наша делегація у складі представників хай і не всіх, але все-таки різних політичних структур, на мій погляд, виступала там переконливо, авторитетно, працювала продуктивно і відстояла позицію України в Раді Європи. Я знаю, що була досить специфічна інформація про це по телебаченню, що там жодним словом не згадали про діяльність парламенту, про діяльність нашої делегації. Треба, щоб радіослухачі знали про те, що якраз наша делегація зробила все можливе для того, щоб нейтралізувати дії тих, і в Україні в тому числі, хто хотів би, щоб Україна вийшла з Ради Європи.
Спасибі, Борисе Іллічу.
-------------------
На трибуну запрошується Олексій Іванович Шитря. Він представить проект Закону про місцеві податки і збори.
ШИТРЯ О.І., заступник голови Державної податкової адміністрації України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Закону про місцеві податки і збори. Система місцевих податків і зборів є складовою частиною податкової системи держави, що відповідає передусім інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки місцеві податки і збори є стабільним самостійним джерелом доходів місцевих бюджетів.
Порівняно з практикою західних країн інститут місцевих податків і зборів в Україні фактично перебуває на початку свого становлення. Чинний нині Декрет Кабінету Міністрів України N 56-93 про місцеві податки і збори прийнято 20 травня 1993 року. За чотири роки після введення в дію декрету надходження цих податків суттєво зросли. За 1997 рік доходи бюджетів органів місцевого самоврядування за рахунок цих платежів поповнилися на 360 мільйонів гривень, що становить 125 відсотків до тих річних призначень, що були передбачені в бюджеті 1997 року. На 1998 рік передбачається близько 400 мільйонів гривень.
Разом з тим наповнення місцевих бюджетів може бути значно більшим за умови відповідного вдосконалення чинного законодавства. Так, реалізація закону, проект якого запропоновано, дасть додатково місцевим бюджетам майже 150 мільйонів гривень. Я хочу нагадати, що за першим проектом, який вносив уряд, було 200 мільйонів гривень. Після розгляду законопроекту в комітетах цифри дещо змінилися, і тепер закон, так би мовити, оцінюється в 150 мільйонів гривень.
Прийняття Закону про місцеві податки і збори має сприяти зміцненню та стабілізації фінансів місцевих органів влади в Україні в умовах різкого скорочення обсягів централізованих дотацій та субвенцій. Саме місцеві податки і збори можуть забезпечити основну прибуткову статтю бюджетів міських, селищних і сільських рад, щоб підтримати і розвивати місцеву інфраструктуру, роль якої у проведенні соціальної та економічної політики дедалі зростає.
Основна мета нового проекту закону полягає в забезпеченні оптимізації, удосконаленні чинного законодавства, розширенні бази оподаткування і збалансуванні місцевих бюджетів, зменшенні податкового тиску на вітчизняного товаровиробника, розширенні прав органів місцевого самоврядування у справлянні місцевих податків і зборів, залученні громадян до участі у вирішенні разових соціальних заходів. Передбачається перенесення податкового тягаря з плечей вітчизняного товаровиробника на плечі споживача (це і фізичні, і юридичні особи). Розширяться повноваження органів місцевого самоврядування щодо визначення об'єктів оподаткування, мінімальних і граничних ставок платежів та з інших питань.
У проекті закону здійснено відокремлення податків від зборів, оскільки податки передбачають постійну сплату, а збори - одноразову.
Пропонується скасувати такі збори: за право проведення кіно- і телезйомок, за участь у бігах на іподромі, за виграш на бігах з тих осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі. Ці збори, як показала практика їх застосування (а вони передбачені Законом про систему оподаткування і Декретом про місцеві податки і збори), за чотири минулих роки становили зовсім невеликі суми.
Разом з тим, враховуючи пропозиції, висловлені в ході парламентських слухань з питань вдосконалення структури місцевих податків і зборів, пропозиції народних депутатів, обласних державних адміністрацій стосовно запровадження нових обов'язкових платежів на регіональному рівні, передбачаються такі нові збори: збір за здійснення міжнародного туризму; збір за право розміщення офісів суб'єктів підприємницької діяльності в центральній частині населеного пункту та в будівлях, які мають історико-архітектурну цінність; збір за надання земельних ділянок у користування для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення. Передбачається також можливість запровадження самооподаткування за рішенням представницьких органів або громад відповідних адміністративних одиниць.
Крім того, змінюється об'єкт оподаткування комунальним податком, передбачається практично новий підхід до справляння податку з реклами, збору за проведення аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей. Зокрема, при обрахуванні податку з реклами враховується не тільки вартість виготовлення і розміщення реклами, а й час її показу, площа і кількість рекламних носіїв і таке інше.
З метою врегулювання надходження коштів до бюджету пропонується встановити єдиний термін сплати та відповідальність підприємств, установ і організацій за правильність їх обчислення.
До речі, значно зменшуються фінансові санкції у разі несплати або порушення порядку сплати цих податків і зборів, вони приводяться у відповідність до єдиних правил, передбачених іншими законами про оподаткування.
У разі прийняття цього закону заходи щодо його впровадження не будуть обтяжливими і сприятимуть спрощенню механізму обчислення місцевих податків і зборів, удосконаленню обліку їх надходження до бюджетів, посиленню контролю за своєчасністю і повнотою їх сплати.
Одночасно підготовлено зміни до Закону про систему оподаткування у зв'язку із зміною переліку місцевих податків і зборів.
Шановні народні депутати, прошу підтримати і прийняти проект закону в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Ми розглядаємо це питання за скороченою процедурою, тому прошу виступати коротко.
Депутат Юхимчук. Будь ласка.
ЮХИМЧУК А.П., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Жмеринський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Шановний Олексію Івановичу! Зрозуміло, що прийняття цього закону дасть збільшення доходів місцевих бюджетів на регіональному рівні. Чи є реальні шляхи поповнення місцевого бюджету на рівні сільської ради? Адже там, скажімо, від реклами продукції не надходить жодної копійки, тому що немає такого виду діяльності. Це перше запитання.
Друге. Скажіть, будь ласка, чи передбачаються штрафні санкції, наприклад на рівні міст обласного підпорядкування, за рекламу алкогольних напоїв, тютюну та іншої продукції всупереч Закону про рекламу? Чи є норми штрафних санкцій за це і в яких розмірах?
Дякую.
ШИТРЯ О.І. Спасибі. Перше запитання дуже слушне. Усі ми розуміємо, що сьогодні на рівні селищних рад мало можливостей запровадити в повному обсязі всі податки і збори, які згадано в цьому законопроекті. Але є серед місцевих податків і зборів комунальний податок. Будь ласка, подивіться. Раніше його ставка становила до 10 відсотків від фонду оплати праці. Тепер пропонується - до 1 відсотка вартості реалізованих товарів (послуг). У селах, селищах є підприємства торгівлі, тобто ті, що займаються реалізацією продукції. І комунальний податок з них - це все-таки буде фінансова підмога радам у формуванні місцевих бюджетів.
Щодо другого порушеного питання. Воно дуже болюче, і його треба вирішувати. Але не в цьому законі, а в Законі про рекламу, оскільки це стосується і добросовісності реклами, і того, що можна рекламувати, де і як можна рекламувати.
Спасибі.
ГОЛОВА. Депутат Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Передаю слово депутату Витренко.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М. Шановний доповідачу! Зрозуміло, що тепер, після прийняття антиконституційного указу Президента від 21 січня 1998 року, 50 відсотків доходів від сплати податків будуть доходами податкової адміністрації, а 70 відсотків доходів, які отримує митниця, осідатимуть на митниці.
Ви пропонуєте трошки змінений комунальний податок, але від цього буде гірше для суспільства, тому що посилиться податковий тиск на маленького підприємця і пересічного громадянина. Половину доходу забере податкова адміністрація. Вона почне лютувати так, як ще не снилося Україні.
Скільки матимуть за вашими розрахунками місцеві бюджети? Скільки з цих грошей, які отримають місцеві бюджети, можна буде використати на інші потреби?
Будь ласка.
ШИТРЯ О.І. Спасибі. Перше, що я хочу сказати: в указі Президента від 21 січня нічого подібного немає. Немає! Там пишеться... (Шум у залі). Будь ласка, почитайте! Пишеться про ті кошти, які надходять від додаткових нарахувань і фінансових санкцій, тобто не від податків.
Друге. Усі 100 відсотків надходжень від місцевих податків і зборів, а вони оцінюються приблизно в 500 мільйонів гривень, надійдуть до бюджетів місцевого самоврядування. Оце все, що я можу відповісти.
ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ, м. Київ). Шановний доповідачу, я можу вам розповісти, як у Києві було встановлено місцевий збір за припаркування. За постановою Кабміну він не повинен був перевищувати 18 копійок, але в Києві доходило до 7 гривень. І тотально, на всій території міста, збирається цей так званий збір, який скрізь встановлено на рівні 1 гривні, а у нас, знову ж таки, він вищий. Це видається як надання киянам якихось послуг. Але послуг ніяких не надають, а тільки збирають гроші. Немає ні охорони автомобілів, ні миття стекол, нічого немає.
Я хотів би запитати: які ж ви передбачаєте санкції за порушення законодавства в цій частині, за перекручення самого підходу до ідеї місцевих зборів і за те, що окремі структури просто наживаються на громадянах, видаючи це за збір, який, до речі, в міську казну нічого не приносить? Сьогодні в Києві отака ситуація, це прямий рекет на асфальті.
ШИТРЯ О.І. Спасибі. Я хочу відповісти таким чином. Якщо місцеві органи влади порушують закон (а декрет - це закон, і він діє), то міська прокуратура повинна внести протест і те рішення місцевих органів влади просто скасувати.
Стосовно того, що сьогодні, як ви кажете, Київ нібито має так багато грошей, що не хоче отримувати їх від паркування. Це недоречність, тому що гроші Києву потрібні. А якщо вони використовуються не за призначенням, то і податкова адміністрація, і КРУ на місці можуть це перевірити.
Цей податок практично діяв у нас протягом чотирьох років. І там, де органи місцевого самоврядування обладнали стоянки, встановили нагляд, надають якісь послуги, він працює і дає добру копійку. До речі, у цьому законі якраз ідеться про право встановлювати такий порядок, який був би прийнятним для громадян.
ГОЛОВА. Жовтяк Євген Дмитрович висловить думку комітету. Прошу.
Сідайте, будь ласка, Олексію Івановичу.
ЖОВТЯК Є.Д., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Києво-Святошинський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги, шановний головуючий, шановні виборці! Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 15 січня 1998 року розглянув проект Закону про місцеві податки і збори, внесений Кабінетом Міністрів України 5 січня 1998 року.
Запропонований проект, на думку комітету, концептуально не змінився порівняно з проектом, який був на розгляді Верховної Ради України в листопаді минулого року, і суттєво не відрізняється за змістом від попереднього проекту.
Законопроектом передбачається введення нових видів зборів, які не входять до переліку місцевих зборів, визначених Законом України про систему оподаткування. Зокрема, пропонується ввести збір за здійснення міжнародного туризму, збори за надання у користування земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах, за право розміщення офісів суб'єктів підприємницької діяльності в центральній частині населеного пункту та в будівлях, які мають історико-архітектурну цінність.
У той же час пропонується скасувати передбачені Законом України про систему оподаткування збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір з власників собак. Законопроектом передбачається значне підвищення ставок окремих податків і зборів порівняно з діючими. Так, податок з реклами збільшується в 10 разів, курортний збір - у 7 разів, збір за проведення аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей - у 30 разів, збір за припаркування автотранспорту - майже у 2 рази тощо.
Комітет вважає, що органам місцевого самоврядування слід дати право самостійно визначати ті місцеві податки і збори, які є обов'язковими для справляння на тій чи іншій території відповідно до переліку, встановленого законом, виходячи з наявності об'єктів оподаткування або умов запровадження податків і зборів.
Проектом закону України передбачається ввести норму, згідно з якою сільські, селищні, міські ради з урахуванням думки територіальної громади можуть на відповідній території запроваджувати самооподаткування з метою встановлення додаткових зборів (із встановленням об'єкта оподаткування та граничного розміру зборів) для фінансування окремих заходів. Ця норма не може бути включена до цього закону. В Законі України про місцеве самоврядування в Україні самооподаткування визначене як форма залучення коштів на добровільній основі за рішенням зборів громадян для фінансування разових цільових заходів.
Крім того, законопроектом передбачається змінити базу для нарахування комунального податку. Комунальний податок пропонується ввести для юридичних осіб усіх форм власності і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність. Об'єктом оподаткування передбачається визначити вартість товарів (послуг), реалізованих суб'єктами підприємницької діяльності. Вважаємо, що запровадження зазначеного податку призведе до підвищення цін на товари та послуги, адже поряд з податком на додану вартість запроваджується ще один податок на споживання.
Слід зазначити, що в проекті закону нечітко визначено об'єкт оподаткування комунальним податком, механізм його застосування, джерела сплати податку.
Комітет також вважає недоцільним визначення платниками готельного збору юридичних осіб, які орендують готельний фонд, оскільки за оренду приміщень готельного типу ці юридичні особи сплачують орендну плату, тобто це буде подвійне нарахування на один і той же об'єкт.
Нечітко визначено механізм застосування збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг для суб'єктів, які мають постійні споруди або тимчасові споруди, а також строки сплати цього податку. Так, у статті 14 проекту закону передбачається його справляння щороку, а в статті 18 написано, що цей збір сплачується до місцевих бюджетів щомісяця.
Враховуючи викладене, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності не підтримує проект Закону України про місцеві податки і збори і пропонує направити його на доопрацювання Кабінету Міністрів України. Негативними є і висновки щодо цього проекту науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради.
Від себе хотів би додати, що в цьому законопроекті йдеться про одні й ті самі податки, які, так би мовити, плутаються під ногами. На мій погляд, уряд зовсім не врахував висновків учасників парламентських слухань, присвячених місцевим податкам і зборам. Нагадаю, що ці слухання ми провели ще влітку 1996 року. Після цього декілька разів Кабінет Міністрів подавав законопроект про місцеві податки і збори, але, повторюю, висновків учасників парламентських слухань не було враховано.
Ці висновки в основному зводилися до того, що необхідно якомога більші фінансові потоки направляти на забезпечення органів місцевого самоврядування. Ми є свідками зворотного процесу: уряд намагається якомога більше фінансових потоків направити в Київ, одночасно перекладаючи відповідальність держави за виконання соціальних гарантій на місця. Такий підхід є неприпустимим. І ми повинні про це чітко заявити.
На мій погляд, виходом із ситуації, яка складається, є повернення до розгляду Верховною Радою питання про податок на нерухомість. Нагадаю вам, що податок на нерухомість у частині оподаткування житла стосувався менш як 5 відсотків населення України, тобто найбагатших людей, які проживають в оцих царських селах, розташованих поряд з Києвом, іншими великими містами, поряд з нашими містечками. Саме ці будівлі, саме ці споруди мали б оподатковуватися згідно з проектом Закону про податок на нерухомість, і доходи, одержані від оподаткування, стали б левовою часткою доходів місцевих бюджетів. Такий податок справляють в усьому світі, і саме за рахунок надходження цього податку на 80-90 відсотків наповнюються усі місцеві бюджети.
Тому я ще раз закликаю Верховну Раду повернутися до розгляду питання про податок на нерухомість.
Пропоную підтримати висновки науковоекспертного управління та висновки Комітету з питань фінансів і банківської діяльності і відправити цей законопроект на доопрацювання.
Дякую.
ГОЛОВА. Чи є запитання?
Кужель Олександра Володимирівна. Будь ласка.
КУЖЕЛЬ О.В. Будьте добры, скажите, пожалуйста. Мы подавали в ваш комитет предложение о том, чтобы к местным налогам отнести и налог, который защищал бы культуру, в частности культуру столицы. Чтобы 10 процентов от сборов со всех концертов, которые даются неукраинскими артистами, перечислять на поддержку культуры столицы. Это первое.
И второе. Поддерживая вас относительно непринятия этого проекта, я просила бы комитет и Кабинет Министров при доработке законопроекта обратить внимание на то, что сегодня обострилась проблема сбора за припаркование машин.
Что происходит? Например, в Ялте сумма этого сбора составляет 20 тысяч гривень, но из нее вычитают средства на оплату затрат по взиманию этого сбора, и получается, что взимание сбора теряет смысл. Значит, в законе надо предусмотреть, кто будет взимать и каким образом будет происходить перечисление в бюджет и оплата труда того, кто занимается сбором. Нужно упорядочить ставки сбора.
Пожалуйста, комитет и Кабинет Министров, обратите внимание на это при подготовке законопроекта на повторное первое чтение.
ЖОВТЯК Є.Д. Ну, очевидно, це слід вважати виступом, а не запитанням. Мій виступ стосувався лише законопроекту, офіційно поданого Кабінетом Міністрів. Якщо його буде прийнято в першому читанні, ми обов'язково розглянемо ті пропозиції, які подавала Олександра Володимирівна.
ГОЛОВА. Запишіться, хто ще хоче поставити запитання.
Депутат Моцпан. Будь ласка.
МОЦПАН А.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Поживанову.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Маріупольський-Жовтневий виборчий округ, Донецька область). В данном законопроекте нет нормы о том, что местные налоги и сборы должны быть исключительно местными. Нельзя допустить, чтобы то, что собрано местным советом, то есть по факту, на следующий год записывалось в план. Получается, что чем лучше ты поработал, тем хуже тебе, то есть органу местного самоуправления, на следующий год.
Я понимаю, что такая норма в большей степени касается Закона о бюджетной системе, но тем не менее хотел бы, чтобы мы предусмотрели защиту и в этом законе. Какова точка зрения комитета?
ЖОВТЯК Є.Д. Що стосується цього законопроекту, то ви фактично вже відповіли на своє запитання. Безумовно, питання, куди і скільки зараховувати, є питанням закону про систему бюджетів. Тепер обговорюються різні варіанти назви. На мій погляд, закон найкраще назвати: "Закон про систему бюджетів України". Там буде чітко визначено, що таке державний бюджет, що таке місцевий бюджет, чітко виписано відносини цих бюджетів на основі формули так званого бюджетного вирівнювання, коли незалежно від того, де громадянин народився, він повинен отримувати на здійснення тих функцій держави, які записані в Конституції (чи то на освіту, чи на культуру, чи на щось інше), однакові кошти в розрахунку на душу населення з урахуванням, звичайно, особливостей міст - більші міста, менші міста. Але в цьому питанні не повинно бути ніякого свавілля, як це має місце тепер, коли йдуть від досягнутого. Тобто якщо торік досягли такого-то показника, то на наступний рік планується лише від нього. Ну, і ще залежно від того, подобається міський голова чи не подобається комусь у Кабінеті Міністрів чи в обласній адміністрації, можуть підвищити ці відрахування або знизити їх.
ГОЛОВА. Депутат Радченко.
РАДЧЕНКО Г.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Євгене Дмитровичу, я цілком поділяю вашу точку зору, що основними місцевими податками повинні бути податок на нерухомість і земельний податок.
А запитання в мене таке. Скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до пропозиції повністю звільнити від комунального податку суб'єктів господарювання, на балансі яких утримуються об'єкти соціальної сфери?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тоді всіх звільніть!
ЖОВТЯК Є.Д. Моя принципова точка зору полягає в тому, що всі об'єкти соціальної сфери повинні бути передані на утримання місцевих бюджетів, тому що конкурентоспроможність того чи іншого підприємства не повинна залежати від того, висить на його бюджеті садочок або басейн, або будинок культури чи не висить. Підприємства повинні займатися насамперед виробництвом продукції. А щоб ця продукція була конкурентоспроможною, ці підприємства повинні однаково сплачувати податки, і за рахунок цих податків повинні утримуватись об'єкти соціальної сфери.
ГОЛОВА. Депутат Терьохін.
ТЕРЬОХІН С.А., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановний доповідачу! Я так зрозумів, що комітет не підтримав саму концепцію місцевого оподаткування прибутку. Ви говорили про запровадження декількох, але значимих податків. Це податок на майно, на нерухомість, податок на землю.
Як ви ставитеся до того, щоб, скажімо, віднести до місцевих податків додатковий податок на прибуток або на додану вартість з тим, щоб забезпечити реальну фінансову основу самоврядування? Сьогодні менше 5 відсотків консолідованого бюджету - це місцеві податки.
Дякую.
ЖОВТЯК Є.Д. Що стосується запровадження додаткового податку місцевого рівня на той самий об'єкт оподаткування, то таким шляхом ідуть у багатьох країнах світу. На мій погляд, він цілком прийнятний, бо дає змогу не ускладнювати бухгалтерію, не ускладнювати принцип нарахування цих податків, не вигадувати на місцевому рівні велосипед. На мій погляд, можна іти шляхом визначення законом межі, до якої місцеві органи самоврядування можуть встановлювати додатковий податок на прибуток.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.
Депутату Степенку надається слово в обговоренні. За ним виступлять депутати Ковтунець, Єльяшкевич і Діхтяренко. Прошу.
СТЕПЕНКО В.І. Шановні колеги, шановний головуючий, шановні гості! Повірте мені, я займався цим питанням - місцевими податками і зборами. І якби було більше часу, можна було б навести ряд конкретних прикладів. Звернуся тільки до двох.
Тут записано 12 обов'язкових зборів і 2 місцевих податки. А яка мені різниця, чи то податок, чи то збір, якщо з мене беруть гроші?! Наприклад, за припаркування автомобіля. З цього питання я зробив офіційний запит Генеральній прокуратурі. І дуже порядно вчинила прокуратура Полтавської області, порушивши кримінальні справи.
Дійсно, і в декреті Кабінету Міністрів, і в статті 7 цього законопроекту записано, що збір не повинен перевищувати 17 копійок там, де майданчик не обладнано, і 51 копійки там, де обладнано. Але ж доходило до абсурду! І тому я весь час вимагав, щоб ми втрутилися, коли брали 1 гривню за годину. Однак ніхто досі не знайде, куди поділась решта - 83 копійки. І ще цікаво, що ніхто ніякої відповідальності за цей автомобіль не ніс. Тобто приходиш - автомобіля немає, а гроші заплати! Я вважаю, що цього допускати не можна.
Друге питання, тісно пов'язане з першим,
- це питання про ринковий збір. Вдумайтеся: якщо талон оформлено неправильно, людина повинна сплатити штраф у десятикратному розмірі, тобто більше 20 гривень! Я вас прошу: давайте зробимо хоча б одну добру справу. Скасуйте всякий ринковий збір за торгівлю сільськогосподарською продукцією. Я не раз втручався, коли на ринок бабуся приносила щось продати і в неї не вистачило грошей, щоб сплатити ринковий збір. А ще ж, не дай Бог, не так оформить або забуде... Отож усе це потрібно скасувати, воно не потрібне. І взагалі... Тут присутні два віцепрем'єри. Ну, ви там нові люди, і можна на вас усю вину звалювати. Але невже нам не соромно за те, що коли під'їжджаєш до Борисполя або до столиці вундеркіндів - Дніпропетровська, або до Новомосковська, то одразу ж підбігають 15 мужиків і кричать: "За припаркування плати!" Він зроду вже до верстата не піде. Та це ж ганьба!
Я вношу пропозицію взагалі скасувати обов'язкові збори, заборонити брати їх на рівні місцевих органів. Що я маю на увазі, говорячи "обов'язкові"? От запровадили обов'язкове припаркування - плати. Запровадили обов'язковий ринковий збір - плати. Якщо хтось хоче подивитися біга на імподромі - нехай платить. Це його справа: хочеш - іди, не хочеш - не йди. Але весь час розглядати, вдумайтеся... Доповідач каже (я записав): "які відповідали б інтересам місцевих органів влади". А чому не інтересам людей, що живуть на цій території? Це не загравання і не дрібниці, це те, що абсолютно не дає жити.
І останнє. Я вважаю, що це знущання над здоровим глуздом, коли чую: зменшення податкового тиску на вітчизняного товаровиробника. Я вибачаюсь, наведіть мені конкретний приклад у заключному слові, чим отут зменшується тиск?
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.
Я прошу висловлюватися щодо підтримки чи непідтримки проекту.
КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ, Рівненська область). Демократична партія України. Шановні колеги! Цей закон неприйнятний передусім тому, що він не реалізує положення Конституції і Закону про місцеве самоврядування в Україні. Адже за логікою тих положень ми повинні були б реформувати таким чином податкову систему, щоб сума доходів від місцевих податків і зборів була, в середньому, достатньою для реалізації власних повноважень місцевого самоврядування. Цього не зроблено в даному законопроекті, ми маємо справу з пропозицією несуттєво збільшити доходи від місцевих податків і зборів, ніяк не зменшуючи загальнодержавні податки. Це по суті.
Далі. Якщо говорити конкретно про окремі податки і збори, то і тут ситуація для наших громадян тільки погіршується. Візьмемо комунальний податок. Запровадження цього податку тільки ускладнює бухгалтерію. Давайте врахуємо, що роздрібною торгівлею в нас займається значна частина дрібних підприємців, які й так уже переобтяжують бухгалтерську діяльність через запровадження податку на додану вартість. Тепер у касовому чеку має бути записана ще одна сума - сума комунального податку, і цим підприємцям доведеться ввести ще одну посаду бухгалтера для того, щоб стежити за сплатою комунального податку. Я вважаю, що сума в 1 відсоток не варта того, щоб настільки ускладнювати бухгалтерію.
Вихід тут, звичайно, є, і він міг би бути таким. За рахунок зменшення податку на додану вартість, який береться до державного бюджету і є загальнодержавним, можна запровадити серйозний, значний, близько 3 відсотків, комунальний податок, який іде до місцевих бюджетів. І тоді ми розв'язали б ту проблему, існуванням якої невдоволені органи місцевого самоврядування, а саме тим, що ПДВ йде лише до державного бюджету.
Щодо таких зборів, як ринковий або за припаркування транспорту. Тут змішуються дві речі - власне збір як елемент податкової системи і плата за послуги. Я думаю, що цього робити також не варто. Має бути окремо плата за послуги й окремо збір, який береться до місцевого бюджету.
Дивує підхід уряду до цього законопроекту, оскільки вже з його обговорення, з поданих пропозицій чітко вимальовується можлива концепція розподілу між загальнодержавними і місцевими податками і зборами таким чином, щоб були реалізовані необхідні конституційні гарантії. Я думаю, що законопроект треба відкласти і розглянути тоді, коли він відповідатиме положенням Конституції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Выступающие уже говорили о том, что вновь поданный законопроект не решает никаких проблем из числа тех, которые являются актуальными и волнуют всех граждан Украины. Прежде всего это проблема уменьшения налогового бремени. Мы же знаем, что налоговое бремя увеличивается.
Мы являемся свидетелями того, как в очередной раз правительство, исполнительная власть, декларируя одни принципы, на самом деле предлагает увеличивать налоги на товаропроизводителей.
С другой стороны, сможем ли мы решить все проблемы местного самоуправления этим законом? Нет. Та небольшая прибавка на финансирование не даст возможности органам местного самоуправления решить проблемы задолженности по заработной плате, другим бюджетным выплатам. То есть правительство пытается в очередной раз латать дыры либо путем введения новых налогов, либо путем увеличения ставок действующих налогов. Это говорит о своеобразном кризисе жанра в нашем правительстве. И отсутствие программы правительства, о чем мы сегодня говорили, обсуждая повестку дня, тоже свидетельствует, что нынешнее правительство и вся исполнительная власть не способны вывести страну из сложнейшей ситуации.
Поэтому, чтобы долго не говорить на эту тему, я предлагаю отправить проект на повторное первое чтение с тем, чтобы правительство в новом проекте учло следующие предложения. Налоговое бремя на предприятие в целом должно в обязательном порядке снижаться. Местные налоги и сборы должны увеличиваться за счет уменьшения общегосударственных налогов и сборов, чтобы прежде всего почувствовали облегчение предприятия и чтобы мы не сталкивались с той проблемой, с которой сталкиваемся с каждым годом все больше и больше: происходит суперцентрализация финансовых ресурсов в государственном бюджете, и мы вынуждаем местных руководителей ездить на поклон в Киев для того, чтобы выбивать эти ресурсы.
Понятно, что такая ситуация очень выгодна нынешней власти, так как эта власть может финансировать те регионы, которые проявляют лояльность по отношению к ней. Она выгодна тем политическим силам, которые поддерживают эту власть, но она ущемляет тех, кто не хочет вместе с этой властью идти по выбранному ею пути.
Поэтому, повторяю, мы должны сегодня отправить этот законопроект на повторное первое чтение с тем, чтобы выработать конкретные предложения правительству и прежде всего по уменьшению общего налогового бремени на предприятия, по уменьшению отчислений в общегосударственный бюджет и по увеличению финансирования с помощью налогов расходов местных бюджетов.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Діхтяренко. Останній виступ.
ДІХТЯРЕНКО Г.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Золотоніський виборчий округ, Черкаська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Даруйте за відвертість, але я вважаю, що проект Закону про місцеві податки і збори розглядається дещо спрощено й у відриві від реального життя. Веду мову про це тому, що, розглядаючи цей законопроект, ми підійшли до проблеми, про яку всі знають і ніхто не береться за її вирішення.
Конституція України (стаття 142), Закон про місцеве самоврядування, визнана нами Європейська хартія про місцеве самоврядування чітко визначили, що фінансова база органів місцевого самоврядування повинна формуватися на основі місцевих податків і зборів. Отже, цей закон покликаний відіграти ключову роль у становленні фінансової бази місцевого самоврядування.
Для довідки: в Україні власні надходження, тобто місцеві податки і збори, у доходній частині місцевих бюджетів становлять 0,45 відсотка, у консолідованому бюджеті - менше 4 відсотків. Для порівняння: у 1914 році в Україні земства за рахунок місцевих податків на 70 відсотків формували доходну частину місцевого бюджету.
Чи знаємо ми про існування цієї проблеми в державі? Так, знаємо. З цієї проблеми проведено парламентські слухання, відбулася науково-практична конференція. Цю проблему 29 жовтня минулого року розглянуто на засіданні Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України. 9 січня відбулися загальні збори Асоціації міст України, на яких прийнято звернення до Верховної Ради.
А що ж виходить? Запропонований урядом проект Закону про місцеві податки і збори і надалі консервує діючу систему формування бюджету, тим самим знищуючи будь-які надії на розвиток місцевого самоврядування.
Більше того, процес централізації коштів бюджету триває. Якщо в 1997 році централізовані кошти становили 71 відсоток, то на цей рік - майже 75 відсотків. Упродовж шести років уряд, Міністерство фінансів навіть не збираються виробляти нормативи бюджетної забезпеченості на одного жителя виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб. Такий підхід з нашої згоди уряд влаштовує, бо кошти, зібрані з місць, можна використовувати як забажаєш.
Підтвердження: уряд нещодавно погасив із бюджету 36 мільйонів доларів США заборгованості за іноземні кредити, які були взяті під гарантії уряду Агротехсервісом, Украгропромбіржою, яка претендує на захисника народу.
Для довідки: цих коштів (у гривнях) вистачило б на річне фінансування десяти сільських районів Черкаської області.
Пропозиції: відхилити проект, який концептуально не відповідає Конституції України, Закону про місцеве самоврядування, Європейській хартії. Потрібно змінити, розширити базу місцевих податків як за рахунок нових, так і шляхом трансформації загальнодержавних податків у місцеві. Лише за цієї умови ми забезпечимо виконання Закону про місцеве самоврядування.
Дякую.
ГОЛОВА. Обговорення закінчилось.
Сергій Леонідович Тігіпко просить слова від Кабінету Міністрів. Будь ласка.
ТІГІПКО С.Л., віце-прем'єр-міністр України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Таке жваве обговорення цього питання свідчить, що проблема місцевих податків і зборів хвилює всіх. Хвилює вона й уряд, і, відверто кажучи, ми бачимо деякий перекіс у розв'язанні цієї проблеми. Проте, на мій погляд, поки що нам разом із комітетом не вдалося конструктивно підійти до розв'язання цієї проблеми.
Нам удруге кажуть, що не влаштовує концептуальний підхід до цього питання. Але ж іншого концептуального підходу ніхто не пропонує! Ми просто відмітаємо це питання, а не працюємо над ним спільно.
Я погоджуюся з тим, що потрібно повернутися через деякий час до розгляду фундаментальних місцевих податків, скажімо, податку на нерухомість. І тільки після цього ми змогли б остаточно вирішити проблему місцевих податків і зборів і подивитися, що потрібно змінити в цілому в країні для того, щоб місцевих податків і зборів вистачило на розв'язання місцевих проблем.
Цей закон вирішує одну дуже суттєву проблему. Раніше брали 10 відсотків від фонду оплати праці. Ми пропонуємо перекласти цей тягар із виробничих підприємств на підприємства роздрібної торгівлі, встановивши комунальний податок у розмірі 1 відсотка.
Цей закон вирішить і другу проблему. Ідеться про надходження приблизно 200 мільйонів гривень до місцевих бюджетів.
У мене є така пропозиція, Олександре Олександровичу: все ж таки прийняти сьогодні законопроект у першому читанні, далі ми з комітетом працюємо над зауваженнями депутатів, після чого ще раз повертаємося до проекту і приймаємо цей закон у цілому. А після прийняття Закону про податок на нерухомість можна буде розглянути питання місцевих податків у цілому.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні депутати, відбулося обговорення. Проект Кабінету Міністрів пропонується прийняти в першому читанні. Я ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 90. Не підтримується.
Була інша пропозиція - направити цей проект на доопрацювання, враховуючи зауваження депутатів, зокрема депутата Жовтяка, який виступав від комітету. Я вважаю принциповим те, що потрібно обов'язково передбачити оподаткування багатства - будівель тощо, про що говорив депутат Жовтяк. Нехай не в цьому законі, давайте приймемо відповідний закон. Я ще тоді, коли вносили цей проект, просив: прийміть цей закон, щоб можна було оподатковувати будівлі, які є довкола міст. Слід, очевидно, уточнити і позиції, які в принципі не викликають заперечень, - про податок з реклами, про збори за деякі інші види діяльності, не пов'язані безпосередньо з виробництвом матеріальних ресурсів.
Я ставлю на голосування пропозицію, яку депутати вносили під час обговорення: направити цей проект закону на доопрацювання. Будь ласка.
"За" - 227. Прийнято.
Спасибі.
Після перерви першим буде розглядатися питання про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів про прибутковий податок з громадян. А потім - про залучення до державного бюджету додаткових коштів.
О 16 годині - початок засідання. Будь ласка.