ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 4 б е р е з н я 1998 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Я прошу всіх зайти до залу і підготуватися до реєстрації.
Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвалися 303 депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Тільки що ми провели нараду представників комітетів і фракцій і домовилися про такий подальший порядок роботи. Ми врахували те, що розгляд найважливіших питань, передбачених на цю сесію, наближається до завершення, а також те, що 300 депутатів балотуються в мажоритарних округах (я це знаю, не треба помилятися
- на 100 більше), а отже, виникає питання, пов'язане із Законом про вибори: діяльність їх тут, у Верховній Раді, суперечить цьому закону, бо проти них працюють зараз їх конкуренти, а вони не мають змоги взяти участь в агітаційній кампанії.
Тому нарада керівників комітетів і фракцій пропонує завтра провести засідання до 13 години без перерви і розглянути найнагальніші питання, які не можна ніяк відкласти, доручивши мені підготувати перелік цих питань на завтра з того переліку, який є у вас на руках. А наступне засідання провести 24 березня теж протягом трьох годин, для того щоб, знову ж таки, розглянути ті питання, які ні в якому разі не можна не розглядати, і на тому закінчити пленарні засідання.
24 березня - це вівторок, нагадую. Якщо будуть якісь уточнення з цього приводу, ви одержите їх через Секретаріат або через секретаріати комітетів і фракцій.
Приймається така пропозиція? Приймається (Шум у залі). Чому ви не погоджуєтеся? Що? Де? В області? Мова йде про кілька годин. Ви встигнете повернутися.
Тобто в принципі це підтримується. Дату ми погодимо окремо. Немає заперечень? Подивимося, можливо, 18 березня, враховуючи, що багато депутатів мають намір все одно приїхати в Київ 18 березня. Євген Петрович підтримує, так?
Євген Петрович висловиться, і все. Будь ласка.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Річ у тому, що наші повноваження припиняються лише після того, коли депутати Верховної Ради наступного скликання приймуть присягу. А це означає, що після виборів ми маємо право збиратися і далі проводити сесію. Я вважаю, що нам від цього не варто відмовлятися, зважаючи на велику активність наших міністрів і Президента. Тобто в цю паузу, поки депутати наступної Верховної Ради не приймуть присягу, ми маємо право проводити сесію. Я вважаю, що цим треба скористатися.
ГОЛОВА. Я ж не сказав, що ми закриваємо сесію. Я сказав, що ми проводимо засідання. А що стосується закриття сесії, то це можна розглянути й пізніше. Але після 29 березня приймати закони, тим більше політичного змісту, некоректно з будь-якого боку, оскільки може скластися враження, ніби депутати на зло комусь або чомусь - чи тому, що його не обрали, чи тому, що обрали, із задоволенням голосують не за те, що є доречним.
Так, статус Верховної Ради, статус депутатів зберігається до приведення до присяги нових депутатів, але все залежатиме від конкретної ситуації. Зібратися, безперечно, ми зберемося, хоча б для того, щоб один одному вибачити некоректності, до яких вдавалися тут упродовж усього періоду.
Я хотів би, щоб ви підтримали голосуванням внесену пропозицію.
Ставлю на голосування пропозицію провести наступне після завтрашнього засідання 24 березня. Будь ласка.
"За" - 245. Прийнято.
Спасибі. Наступне після завтрашнього засідання проведемо 24 березня о 10 годині (Шум у залі).
Ну, будь ласка, ми ж радилися з вашими представниками, усе це враховано. А на футбол і 18 березня можете приїхати теж, хто ж заперечує. Ви ж безплатно можете приїхати, послухайте!
------------
Шановні депутати! Відповідно до Регламенту ми включили до порядку денного на сьогодні розгляд питання про надання згоди на призначення на посади Генерального прокурора і голови Фонду держмайна конкретних кандидатів - Литвака Олега Михайловича і Ланового Володимира Тимофійовича.
За дорученням Верховної Ради Секретаріат уточняв можливість участі в нашому засіданні кандидатів, і виявилося таке. Лановий на запрошення відповів, що він у відпустці, працює в окрузі і сьогодні о 16 годині в нього зустріч з виборцями в клубі "Більшовик", тому на засіданні бути не може.
Виконуючий обов'язки Генерального прокурора Литвак, перебуваючи в неоплачуваній відпустці як зареєстрований кандидат у народні депутати по Галицькому округу N87, захворів і з 27 лютого перебуває на лікуванні в Івано-Франківській області. Таке офіційне повідомлення, тобто і він не може взяти участі в нашому засіданні.
Ще раз нагадую, що ми обидві кандидатури обговорювали тут, висновки комітетів з цього питання є. І зараз є висновки комітету, зокрема, стосовно Ланового про те, що комітет не заперечує щодо розгляду його кандидатури по суті. Оскільки ми поставили це питання в порядок денний на сьогодні, я просив би Романа Петровича висловитися з приводу подання Президента. Будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., постійний представник Президента України у Верховній Раді України (Макарівський виборчий округ, Київська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд для надання згоди на призначення Генеральним прокурором і головою Фонду державного майна Президентом України запропоновано відповідно кандидатури Литвака Олега Михайловича і Ланового Володимира Тимофійовича.
Шановні народні депутати, Верховна Рада згідно з Конституцією України має можливість реалізувати своє конституційне право, передбачене пунктами 24 і 25 статті 85, щодо надання згоди на призначення голови Фонду держмайна і Генерального прокурора України. Президент України, реалізуючи своє конституційне право, передбачене пунктами 11 і 14 статті 106 Конституції, подає на розгляд Верховної Ради України відповідні кандидатури.
Передісторія цього питання така. Верховна Рада України 13 лютого 1998 року втретє розглянула подання Президента України про надання згоди на призначення Олега Литвака Генеральним прокурором і Володимира Ланового головою Фонду держмайна України. Це було здійснено, на думку Президента України, поспіхом, з порушенням окремих вимог Конституції України і Регламенту Верховної Ради України, без усебічного обговорення кандидатур.
Матеріали подань не були предметом попереднього розгляду в комітетах Верховної Ради України, як того вимагають частина друга статті 89 Конституції України та статті 3.2.1 і 5.2.6 Регламенту Верховної Ради України. У зв'язку з цим народні депутати України на пленарному засіданні парламенту були позбавлені можливості знати думку комітетів, яка мала бути викладена в їх висновках.
Президент України вважає, що без додержання процедури, встановленої частиною другою статті 3.2.5 Регламенту Верховної Ради України, прийнято і постанови з даного питання. Відповідно до зазначеної норми всі рішення щодо питань персонального характеру Верховна Рада України повинна приймати таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Постанови ж про відхилення подань стосовно Литвака і Ланового приймалися відкритим голосуванням.
До того ж ці рішення, на думку Президента України, прийнято з порушенням вимог частини третьої статті 84 Конституції України, згідно з якими голосування на пленарних засіданнях народні депутати здійснюють особисто. У той же час, і Президент України звертає увагу на це, при голосуванні відповідних постанов у сесійному залі знаходилося трохи більше 100 народних депутатів.
Вважаючи що мотивів для відхилення кандидатур не було, Президент України просить повернутися до розгляду подань щодо надання згоди на призначення Олега Литвака Генеральним прокурором України і Володимира Ланового головою Фонду державного майна України, провести його з додержанням усіх передбачених Конституцією та законодавством вимог та прийняти постанову у встановленому Регламентом порядку.
Звертаю вашу увагу також на те, що 13 лютого окремі народні депутати, зокрема Угаров, пропонували перенести розгляд цього питання на 3 березня для того, щоб заслухати кандидатів, але це залишилося без уваги.
Шановні народні депутати, усі додаткові матеріали, подання Президента та довідки щодо представлених кандидатур є у вас на руках. У зв'язку з тим що в порядок денний це питання було поставлено лише кілька годин тому, я як зобов'язаний представляти кандидатури на розгляд Верховної Ради зміг зв'язатися тільки з Литваком Олегом Михайловичем, який перебуває на лікуванні. Голова Верховної Ради поінформував вас про те, де перебуває Володимир Тимофійович Лановий.
Тому я прошу вас сьогодні заслухати позицію комітетів. Якщо необхідно, я готовий дати відповіді на запитання. А поставити запитання претендентам і проголосувати я пропоную завтра вранці у зв'язку з тим, що, очевидно, сьогодні з тою кількістю депутатів, яка є в залі Верховної Ради, ми не зможемо досягти результативного голосування.
Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.
ГОЛОВА. Спасибі. Немає запитань... Є запитання? Запишіться, будь ласка.
Депутат Кириченко. Прошу.
КИРИЧЕНКО М.О., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська область). Шановний Романе Петровичу, як бути з підписаним Президентом законом про виконання обов'язків тих посадових осіб, які призначаються на посади за згодою Верховної Ради? Адже це вже не перше голосування по цих кандидатурах, і треба, щоб Президент або заново представляв їх з додержанням усієї регламентної процедури, або подавав інші кандидатури на дані посади.
Дякую.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановні колеги, справа в тому, що це подання і внесено тільки тому, що якщо вчитатися у статтю 3 Закону про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України, саме так і необхідно було зробити. Якщо Верховна Рада відхиляє ці кандидатури, то він зобов'язується згідно з цим законом подати нові кандидатури. Тому Президент і подає кандидатури Литвака і Ланового для того, щоб Верховна Рада їх розглянула. А Верховна Рада має визначитися по цих кандидатурах. Тоді Президент буде діяти на підставі статті 3 згаданого вами закону. Це перше.
І друге. Закон набрав чинності після подолання вето Президента Верховною Радою України.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Радько.
РАДЬКО В.І., секретар Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Кролевецький виборчий округ, Сумська область). Дякую. Шановний Романе Петровичу, ви, мабуть, розумієте, так само як і я, що справа не в тому, що в цьому залі, як ви сказали, за підрахунками Президента, було 100 чоловік (хоча ця цифра, мабуть,у кожного з нас викликає сумнів). А справа, мабуть, в тих кандидатурах, які подаються. Це вже цей зал сьогодні показав під час ранкового засідання.
Я хочу поставити запитання: невже у нас в Україні немає більше людей, які достойні сьогодні зайняти ці посади? І чого Президент не хоче погодитися з тим, що ні ця Верховна Рада, ні, я переконаний, наступна Верховна Рада не прийме ці кандидатури?
Дякую.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановний Василю Івановичу, я дуже добре знаю, в які години скільки депутатів знаходиться в залі. Але є формальний бік справи. Як Конституція вимагає особистого голосування, так і Регламент вимагає, щоб депутат голосував сам за себе. Ми з вами зобов'язані виконувати Конституцію, норми Регламенту - це теж для нас закон. І згідно з Конституцією справа Президента, яку кандидатуру він подає на розгляд Верховної Ради. У зв'язку з прийняттям Закону про тимчасове виконання обов'язків Президент після відхилення кандидатур Верховною Радою згідно зі статтею 3 цього закону подасть нові кандидатури. Але до сьогодні Президент діяв на основі Конституції України, подаючи ті кандидатури, які він вважає за необхідне. Це перше.
Друге. Я думаю і впевнений у тому, що в Україні є дуже багато людей, які можуть претендувати на ці посади.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Роман Петрович, мы неоднократно возвращались к этому вопросу, в том числе и на заседании комитета (мы с вами являемся членами одного комитета Верховного Совета). И вы неоднократно слышали наше мнение по этому поводу. Не кажется ли вам, что сама постановка этого вопроса в очередной раз со стороны Президента - это достаточно бессовестный, на мой взгляд, факт и достаточно бессовестный акт, с которым я, например, могу сравнить только действия председателя нашего комитета по этике (так называемой этики, этики с его точки зрения) Шейко, который так долго рассказывал о борьбе с разными льготами и вдруг внес предложение о том, чтобы оставить квартиры в Киеве сидящим здесь будущим чиновникам в лице народных депутатов, то есть служебные квартиры перевести на, так сказать, ордерное пользование? Вам не кажется, что по своей морали вот эти два факта можно сравнить только, в общем-то, просто с бессовестным поведением?
Я думаю, что и журналистам стоило бы обратить внимание на предложение господина Шейко...
ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Володимире Миколайовичу, я не буду торкатися вашого другого запитання, а на перше хочу відповісти, що в Україні є Конституція, є закони, є чітко визначені повноваження Президента, Верховної Ради. Їх ми маємо дотримуватися. Я ще раз вам кажу, що це справа Президента, яку кандидатуру подавати. Він вважає, що кандидатури Ланового і Литвака найбільш підходящі, тому й приймає таке рішення і подає на розгляд Верховної Ради. Лише з прийняттям Закону про тимчасове виконання обов'язків встановлено процедуру, згідно з якою в разі якщо Верховна Рада не надає згоди, Президент змушений подати нову кандидатуру. Президент буде виконувати чинне законодавство.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Данча.
ДАНЧА М.Д., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ужгородський сільський виборчий округ, Закарпатська область). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемый Роман Петрович, скажите, пожалуйста, какой статьей КЗоТа предусмотрено, что человек, находящийся на должности на общественных началах, уходит в отпуск с этой должности? Насколько я знаю, трудовая книжка исполняющего обязанности председателя Фонда госимущества находится в Верховной Раде, основное место его работы - народный депутат Украины. Это первый вопрос.
Второй вопрос. Роман Петрович, всем понятно, каким будет результат голосования и почему все это происходит. Вы обещали всем народным депутатам Украины от имени Президента, что в марте Президент сделает ежегодный доклад. У нас остается заседание 24 марта. Означает ли это, что 24 марта Леонид Данилович Кучма выполнит свое обещание и выступит здесь с ежегодным докладом, что предусмотрено Конституцией Украины?
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Дякую. Шановний Олександре Сергійовичу, я зовсім не буду заперечувати того, що Лановий як народний депутат порушує Конституцію, працюючи на цій посаді як виконуючий обов'язки. Ви це хотіли почути?
Далі. Я зовсім не буду сперечатися з вами з приводу того, що Лановий перебуває на роботі у Верховній Раді і не може йти у відпустку з посади виконуючого обов'язки. І ніде такого виправдання в Кодексі законів про працю ви не знайдете. Це справа Ланового як народного депутата - вирішити свій конфлікт із трудовим законодавством України.
Я сьогодні виконую функцію по представленню цих кандидатур. Це перше.
Друге. Щодо подання Президента. Я просив би вас точно передавати ті речі, про які я говорив чи буду говорити. А свого часу я двічі казав у Верховній Раді, що в повноваженнях Президента передбачено щорічне чергове чи позачергове послання до Верховної Ради. І таке послання буде зроблено. Однак мені невідомо, у які терміни, і я про це говорив, Президент реалізує своє конституційне право. Якщо він вважає за необхідне, що це треба зробити в березні, чи раніше, чи пізніше - це справа Президента, тому що в Конституції не визначено термін, коли має відбутися це послання.
І третє, що я хотів би сказати. Працюючи вже більше року представником Президента, я зрозумів, що однією з найбільших наших помилок є те, що ми продовжуємо працювати без нового Регламенту, в якому було б відпрацьовано проблеми подолання чи прийняття вето, проблеми представлення Президентом кандидатур, надання згоди. Продовження цього хаосу в процедурних питаннях тільки загострить відносини між гілками влади.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні депутати, деякі процедурні моменти. Я не вступатиму в дискусію з Президентом, бо вважаю, що цього робити не потрібно, Президент має свою думку. Одначе було б неправильним не сказати про те, що є висновки профільних комітетів стосовно кандидатур і Ланового, і Литвака. Бо ці кандидатури розглядалися Верховною Радою 12 лютого перед голосуванням.
Крім того, є нові пропозиції комітетів стосовно цих кандидатур. Зокрема, члени Комітету з питань економічної політики та управління народним господарством внесли проект постанови такого змісту:
"1. Відхилити подану Президентом України кандидатуру Ланового на призначення головою Фонду державного майна України як таку, що не відповідає запропонованій посаді за професійними та морально-етичними ознаками.
2. Рекомендувати Президенту України згідно із Законом України про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України, внести у двотижневий термін на розгляд Верховної Ради України нову кандидатуру на посаду голови Фонду державного майна України.
3. Ця постанова набуває чинності з дня прийняття".
Також є постанова Комітету з питань законності і правопорядку від 3 березня про подання Президента стосовно призначення Литвака Генеральним прокурором і Ланового головою Фонду держмайна. Вважаючи ці зауваження і пропозиції прийнятними, комітет пропонує розглянути означене питання за умови присутності Литвака та Ланового при розгляді. Але ви одержали інформацію про те, що вони (ну, в усякому разі, щодо Ланового це точно) не бажають брати участь у такому засіданні.
Тому, на мій погляд, щоб зважити і на пропозиції комітетів, а тим більше на подання Президента, я пропоную завтра до початку пленарного засідання провести таємне голосування шляхом подачі бюлетенів і остаточно визначитися по цих кандидатурах. Відповідно до Регламенту це не є порушенням процедури, бо всіх нюансів розгляду такого питання дотримано.
У знавців Регламенту є зауваження з цього приводу? Немає. І голова Комітету з питань Регламенту також підтверджує, що це можна зробити.
Я звертаюся до всіх вас, шановні депутати, будь ласка, пропозиція такого змісту. За попередньою інформацією, м'яко кажучи, неперевіреною інформацією, була зроблена спроба не зареєструвати депутатів і на пленарне засідання ще вчора, щоб не зійшлися ті депутати, які повинні бути тут, у сесійному залі. Мотиви мені майже не відомі, тому я про це говорити не буду. Але я не виключаю спроб створити таку ситуацію під час завтрашнього голосування: не прийшли, не взяли бюлетені, не взяли участі в голосуванні, значить, голосування не відбулося.
Тому я дуже прошу всіх прийти на 9.30, взяти бюлетені і підтримати пропозицію Президента. Дуже прошу, щоб завтра всі були тут під час голосування. Домовилися? Дуже прошу! Щоб не було потім ніяких спекуляцій з цього приводу. Будь ласка.
Таким чином, ми вважаємо, що це питання підготовлено до голосування відповідно до Регламенту і завтра ви повинні остаточно визначитися. Підготуйте, будь ласка, бюлетені. А заразом і бюлетені для голосування по кандидатурах до Вищої ради юстиції, я їх погодив уже.
-------------------
Питання про проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про податок на додану вартість. Доповідає Шитря Олексій Іванович.
Будь ласка.
ШИТРЯ О.І., заступник голови Державної податкової адміністрації України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! За короткий термін застосування Закону України про податок на додану вартість до нього внесено ряд змін, зокрема стосовно виникнення податкових зобов'язань, звільнення від оподаткування товарів критичного імпорту та ввезення в Україну благодійної допомоги, а також порядку оподаткування давальницької сировини, уточнення порядку виписки податкової накладної, звільнення від оподаткування сільськогосподарської продукції і так далі.
І все ж Закон про податок на додану вартість ще недостатньою мірою сприяє повному надходженню запланованих коштів до бюджету. Так, скасування цим законом попереднього порядку сплати авансових платежів - протягом 15-25 числа поточного місяця і 5 числа наступного місяця призвело до того, що близько 40 відсотків середньомісячних надходжень, які в сумі становлять понад 200 мільйонів гривень, надходять до бюджету неритмічно, а за умов нинішньої кризи платежів ще й зі значним запізненням проти встановлених щомісячних термінів сплати.
Крім того, існуючий порядок бюджетного відшкодування, коли сума податку на додану вартість може бути зарахована тільки в рахунок наступних платежів і тільки цього податку, призводить до того, що за наявності заборгованості по податку на додану вартість у минулих періодах або по інших платежах до державного бюджету платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування у звітному періоді, що негативно впливає на касове виконання бюджету.
Так, лише за звітністю, одержаною в січні, сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету чи перенесенню в рахунок наступних періодів, становить 711,3 мільйона гривень, що майже в 1,5 раза перевищує фактичні середньомісячні надходження в 1997 році.
Крім того, в четвертому кварталі 1997 року...
ГОЛОВА. Я прошу вибачити, але цю інформацію ви подали в пояснювальній записці.
Запитання до Олексія Івановича є у вас, шановні депутати? Будь ласка, запишіться на запитання.
Олексію Івановичу, ці зміни вирішують проблеми, які виникають на місцях і пов'язані із застосуванням оподаткування при передачі об'єктів соціальної сфери?
ШИТРЯ О.І. Олександре Олександровичу, якраз тут передбачено, що передача об'єктів комунальної власності і таке інше в межах наданих прав не підпадає під оподаткування.
ГОЛОВА. Зрозуміло.
ШИТРЯ О.І. До речі, базовий комітет розглядав це питання і погодився. Практично проект на 80 відсотків погоджено з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності. Залишилося одне питання, яке не погоджено.
ГОЛОВА. Депутат Сокерчак. Будь ласка, ваше запитання.
СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий округ, Одеська область). Шановний Олексію Івановичу, сьогодні наш комітет запропонував внести коротеньке доповнення до підпункту 5.1.15. Ви його бачили, мабуть. Пов'язане це із послугами з поховання. Що ви думаєте з цього приводу, тому що з вами якось не вдалося це погодити?
ШИТРЯ О.І. Послугами з чого?
СОКЕРЧАК В.М. З поховання. Ми пропонуємо записати, що надання послуг з поховання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, будь-яким платником податку звільняється від оподаткування.
ШИТРЯ О.І. З цим можна погодитися, від цього великих втрат для бюджету не буде.
ГОЛОВА. Депутат Пронюк.
ПРОНЮК Є.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний доповідачу, я підтримую проект і голосуватиму за нього. Гадаю, так зроблять і інші депутати. Але я маю у вас ось про що запитати. Чи не збирається уряд, на вашу думку, запропонувати зміну до Закону про податок на додану вартість, з тим щоб не вся сума цього податку надходила на централізований рахунок, принаймні на майбутній бюджетний рік, щоб місцева влада була більше заінтересована у збиранні цього податку? Я хотів би, щоб ви як урядовець поміркували над цим, бо я чую скарги, що це, як кажуть, сяк-так робиться. Немає стимулу для місцевої влади, бо потім уряд з бюджету не повертає або повертає з величезним запізненням.
Дякую.
ШИТРЯ О.I. Спасибі за запитання. Вважаю, що Верховна Рада правильно вирішила, що податок зараховується до бюджету централізовано. Однак проблема, про яку ви кажете, є.
Ми бачимо, що на місцях ослаблено увагу до збирання цього податку, за січень-лютий надходження його значно зменшилося порівняно з груднем 1997 року. Якби ця проблема вирішувалась у комплексі, було б краще.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.
Хтось бажає висловитися з цього питання?
Сокерчак Вячеслав Михайлович від комітету. Прошу.
СОКЕРЧАК В.М. Шановні народні депутати! Як уже сказав Олексій Iванович, наш комітет розглянув цей законопроект і погоджується на включення до операцій, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, безоплатної передачі житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури з метою недопущення погіршення фінансового стану підприємств - платників цього податку.
У нас не викликає заперечень і врегулювання питання щодо однозначного тлумачення визначення бази оподаткування у разі продажу товарів (робіт, послуг) особам, що не зареєстровані як платники цього податку, а також у разі продажу конфіскованого майна.
Що стосується (і на це Олексій Iванович теж звертав увагу) запропонованих Кабінетом Міністрів України змін до визначення терміну та порядку відшкодування з державного бюджету України платникам податку сум перевищення податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань, то комітет не повністю погодився з таким вирішенням цієї проблеми. Ми маємо висновки науковоекспертного управління, яке теж вважає, що це буде додатковим навантаженням на наші підприємства.
Дійсно, законом встановлено обмежений термін здійснення бюджетного відшкодування. Тому для вирішення цієї проблеми (ми це погоджували з представником Міністерства фінансів Василем Васильовичем Регурецьким і Олексієм Iвановичем Шитрею з Державної податкової адміністрації) комітет пропонує продовжити термін відшкодування з державного бюджету на 30 календарних днів, наступних за днем подання декларації. Це означає, що відшкодування буде віддалено приблизно на 30 календарних днів від останньої платіжки. Крім того, для усунення негативного впливу на виконання бюджету пропонується здійснювати відшкодування платникові податку з державного бюджету від'ємного значення шляхом зарахування його в рахунок платежів з цього податку.
Я вже говорив сьогодні, що наш комітет запропонував внести додатково доповнення до підпункту 5.1.15. Його погоджено з Державною податковою адміністрацією і з Міністерством фінансів в особі Василя Васильовича Регурецького.
Тепер, Олександре Олександровичу, можна було б піти за порівняльною таблицею, оскільки комітет врахував не всі пропозиції уряду, і, отже, проект запропонований Кабінетом Міністрів, з нашої точки зору, не може бути проголосований у такому вигляді.
Зокрема, ми врахували пропозицію уряду до пункту 3.2. Водночас я пропоную в новому підпункті 3.2.10 після слів "на балансі платників податку" поставити крапку. Це погоджено, хоча в порівняльній таблиці, яка вам роздана, далі написано: "якщо такі операції здійснюються відповідно до Державної програми приватизації..."
ГОЛОВА. Олексію Iвановичу, у правій колонці викладено редакцію комітету. Ви погоджуєтеся з цими уточненнями?
ШИТРЯ О.I. Олександре Олександровичу, є пропозиції, з якими неможливо погодитися, і ми на засіданні комітету багато про це говорили.
Якщо з'являється від'ємне сальдо на відшкодування, то має бути законне право у другому місяці, у третьому зараховувати наступні платежі, і тільки після того, як воно два місяці залишається невідшкодованим, не перекривається платежами, ми будемо його відшкодовувати.
Така практика склалася в багатьох європейських країнах. I, до речі, висновки фахівців Міжнародного валютного фонду свідчать, що це загальноприйнята практика.
Другий абзац, який ми запропонували, можна було б зняти, а цей абзац обов'язково треба проголосувати і прийняти.
СОКЕРЧАК В.М. Ви маєте на увазі підпункт 7.7.3, абзац перший, який ми відхилили?
ШИТРЯ О.I. Так.
СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу, я пропоную перед підпунктом 7.7.3 поставити підпункт 5.1.15 про те, що звільняється від оподаткування надання послуг з поховання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів. Тут заперечень немає.
ГОЛОВА. Зачекайте, давайте грішне з праведним не змішувати. Ви погоджуєтеся з позицією Олексія Iвановича чи ні?
СОКЕРЧАК В.М. Не погоджуюся.
ГОЛОВА. Не погоджуєтесь.
Я пропоную так: або давайте приймемо рішення, або знімемо це питання з розгляду. Домовляйтеся. Якщо ви не домовилися в комітеті, то тут ви не домовитеся.
СОКЕРЧАК В.М. Треба визначатися шляхом голосування.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Терьохін.
ТЕРЬОХІН С.А., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народні депутати, шановний Олександре Олександровичу! Ми це питання розглядали. Дійсно, у світовій практиці використовується строк три місяці. Але якщо це вводити, шановний Олексію Івановичу, то треба вводити й індексацію того кредитування, яке робить підприємство бюджету. Ви знаєте, як швидко знижується курс гривні і який рівень інфляції.
Тому комітет запропонував вносити зміни поступово. Зараз встановити строк - місяць. Це місяць кредитування бюджету підприємством. Я думаю, що це буде справедливо, на 30 днів більше, ніж було раніше.
Прошу, Олексію Івановичу, погодитися з цим, і тоді ми швидко проголосували б проект закону.
Дякую.
ШИТРЯ О.І. Ще тільки два слова, Олександре Олександровичу, і все. У нас у бюджеті, шановні народні депутати, записано, що повинно надійти 8,7 мільярда гривень податку на додану вартість. За січень надійшло 315 мільйонів, за лютий - 300 мільйонів. Тепер очікується, що ми більше повернемо, ніж надійде. Така система. Чому? Тому що те, що лягає в картотеку і не проплачується, лежить, а те, що з бюджету треба віддавати, віддається.
Я погодився б із Сергієм Анатолійовичем, якби це було в нормальних рамках. Але в ситуації, яка склалася на сьогодні, внаслідок цього ми практично втратимо джерело.
ГОЛОВА. Спасибі, Олексію Івановичу. Ви пояснюєте ситуацію з точки зору податкової адміністрації і більше...
ШИТРЯ О.І. І бюджету!
ГОЛОВА. І бюджету. А ми повинні розглядати з усіх точок зору, у тому числі з точки зору виробника. Те, що пропонується, не що інше як кредитування підприємцем бюджету, причому кредитування в досить складній фінансовій ситуації, в умовах інфляції.
Я вважаю, що в даному випадку комітет правий. Це дисциплінуватиме і платника податку, і бюджет. На мій погляд, і так дається послаблення, навіть більше, можливість, скажімо, маневру як для податкової адміністрації, так і для бюджетних структур.
Я вважав би, що треба прийняти так, як пропонується тут. Якщо ви хочете приймати цей документ, то треба погоджуватися. Не заперечуєте? А потім внесете ще пропозицію. Якщо треба продовжити на два місяці... Це час покаже.
Дивіться, що виходить. Ви говорите про суму, яка надійшла в бюджет, але не говорите про джерела надходження. А якщо виникатимуть питання взаєморозрахунків чи повернення цих коштів,
то виявиться, що, можливо, через недисциплінованість одних суб'єктів ви покараєте інших суб'єктів, коштами яких будете користуватись. Я думаю, що навряд чи це потрібно робити.
СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу, можна додати таке: ми говоримо лише про те, що в бюджет не надходить, і не говоримо про те, скільки бюджет не відшкодував. Там теж величезна сума, і це обігові кошти наших підприємств. Ви самі розумієте, що це найголовніший аргумент. Ми повинні дати можливість підприємству запрацювати, щоб потім узяти звідти, а ми нічого не робимо для цього.
ГОЛОВА. Можна голосувати? Пропонується проголосувати в цілому праву колонку, запропоновану комітетом, з доповненням стосовно ритуальних послуг.
СОКЕРЧАК В.М. Так, з доповненням підпункту 5.1.15.
ГОЛОВА. Права колонка плюс підпункт 5.1.15.
СОКЕРЧАК В.М. Шановні колеги, я прошу підтримати. Це буде правильним рішенням.
ГОЛОВА. Згода? Можна ставити на голосування? Будь ласка, підтримайте цю пропозицію. Іде голосування.
СОКЕРЧАК В.М. Шановні колеги, підтримайте це.
ГОЛОВА. Права колонка з доповненням підпункту 5.1.15.
"За" - 188.
Проти - нуль, а 94 - сумніваються. Я прошу ще раз проголосувати, адже ніхто проти не голосує. Полтавчани, голосуйте.
"За" - 231.
Спасибі.
-----------
Вячеславе Михайловичу, депутат Немировський є? Про зміни до Закону про застосування електронних контрольнокасових апаратів він може доповідати?..
Справа в тому, що і Мусіяка Віктор Лаврентійович відпросився із засідання, у нього поважна причина.
Володимире Семеновичу, пропозиції щодо зміни у Законі про Державний бюджет на 1998 рік вносив Яковенко Валентин Петрович. Ви погодили ці пропозиції чи ні? Слово має депутат Пустовойтовський.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область). Александр Александрович, мы рассмотрели этот вопрос на заседании бюджетного комитета. К сожалению, не было представителей Минфина, хотя мы послали туда гонцов. Но в принципе бюджетный комитет единогласно поддержал предложение.
ГОЛОВА. Підтримав? Тоді поінформуйте і скажіть, що, на вашу думку, потрібно зробити. Якщо ви підтримуєте, то, думаю, ми проголосуємо.
Будь ласка, ідіть на трибуну.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемые коллеги! Группа депутатов-аграриев (Парасунько, Даниленко, Васюра и другие) подала проект Закона "про зміни до Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік".
Что предлагается? Читаю: "Пункт 4 розділу ІІ Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік викласти в такій редакції:
Здійснити погашення заборгованості підприємствам і організаціям системи агропромислового комплексу по компенсації вартості побудованих об'єктів соціальнокультурного призначення на селі, що склалася за станом на 1 січня 1998 року, шляхом її заліку в рахунок заборгованості (недоїмки) по податках, зборах (обов'язкових платежах) до Державного бюджету України за станом на 1 січня 1998 року, за наслідками чого внести відповідні зміни до показників Державного бюджету України на 1998 рік".
В чем различие между тем, что записано в пункте 4, и тем, что предлагается записать? Различие заключается в том, что расширяется круг организаций, по которым будут производиться зачеты с тем, чтобы компенсировать затраты сельскохозяйственных предприятий и организаций на строительство обектов социально-культурного назначения. Мы знаем, что селу очень слабо компенсируются затраты на эти обекты, государство фактически не выделяет на эти цели средств. В прошлом году мы закладывали в бюджете 250 миллионов гривень, но выделить реальных средств не смогли. С внесением предложенных изменений открывается возможность возместить эти затраты сельскохозяйственным предприятиям.
Бюджетный комитет рассмотрел этот вопрос и поддержал внесенный проект.
Прошу поддержать решение Комитета по вопросам агропромышленного комплекса и Комитета по вопросам бюджета.
ГОЛОВА. Є запитання у депутата Шейка. Будь ласка.
ШЕЙКО П.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний колего! Я в принципі погоджуюся з процедурою розгляду цього питання і прийняття рішення. Але, Володимире Семеновичу, уявіть собі, що є господарство, яке збудувало об'єкти соцкультпобуту, а є господарство, яке не змогло цього зробити. Я так розумію, що тому господарству, яке здійснило будівництво, проводитиметься взаємозалік, а тому, що не будувало, взаємозаліки проводитися не будуть. Я так це розумію чи не так?
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Так.
ГОЛОВА. Петре Володимировичу, там навіть трошки інша ситуація. Той, хто збудував, і заборгованості не має. А хто не будував, у того ще й заборгованість є. Одначе тут селяни можуть підказати, як це часом робиться: з'являється у районі уповноважене господарство, яке близьке до керівника адміністрації, і через нього проводяться всі ці операції. Тоді всі керівники підприємств ідуть на поклін до цього керівника адміністрації, бо він, бачте, від імені держави виступає, так би мовити, у статусі того, хто милостиню дає.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я хотел бы добавить, Александр Александрович.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Сегодня состояние обектов социальной сферы в селе настолько запущено, что и нескольких государственных бюджетов не хватит на то, чтобы выровнять социальную сферу на селе с социальной сферой в городе. Поэтому там, где что-то сделано в этом направлении, это уже хорошо, это уже шаг вперед, и его надо поддерживать всеми силами. Тем более, что большая часть этих долгов гасится предприятиям за счет их обязательств перед бюджетом, которые в любом случае не будут выполнены. Поэтому каждый шаг к улучшению социального обслуживания сельского населения плодотворен и его надо поддерживать.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Іване Івановичу, зараз візьмете слово, будь ласка.
Те, про що я сказав, є в житті, тільки це просто потрібно контролювати. Але мова йде про інше. На підставі цього документа через взаємозалік знімаються борги перед бюджетом, пеня, штрафи тощо з тих господарств, у яких вони є. Це буде все-таки зменшення навантаження на фінансові результати господарювання. Це треба врахувати.
Іван Іванович Магда. Потім - Віктор Григорович.
МАГДА І.І., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний Володимире Семеновичу, я підтримую проект рішення. А чи ви знаєте, як проводилися ці взаємозаліки в минулому році? Тоді тим, які дійсно витратили гроші і повинні були отримати компенсацію, взаємозаліку не було, тому що потім також поділили області: тому дали, як кажуть, тому не дали. Треба записати пункт, яким дати конкретне завдання Кабінету Міністрів щодо розподілу. Цих 250 мільйонів гривень, які було закладено в бюджеті, не вистачить, мабуть, усім. Тому треба справедливо розподілити їх: якщо для всіх областей, то по шматочку, а не так, щоб один одержав, а інші не одержали.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Иван Иванович, здесь четко записано: "Здійснити погашення заборгованості підприємствам... за станом на 1 січня 1998 року", то есть той задолженности, которая образовалась в прошлом году по состоянию на 1 января 1998 года. И ничего не делится. У кого есть задолженность, те будут иметь все условия для того, чтобы произвести взаимозачеты. Такую возможность получает каждое хозяйство, которое имеет обязательства перед бюджетом. Поэтому не будет распределения, будут взаимозачеты в соответствии с фактическими затратами.
ГОЛОВА. Депутат Рудченко.
РУДЧЕНКО М.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Малинський виборчий округ, Житомирська область). Шановні колеги! Тут лунає думка про те, що треба розділити кожному по шматочку. Серед депутатів є багато голів колгоспів, і вони добре пам'ятають ті часи і нинішні. Не повертати людям гроші, які вже витрачені на будівництво об'єктів соцкультпобуту, м'яко кажучи, буде нечесно. Тому, хто в скрутну хвилину знайшов кошти і щось збудував, обов'язково треба віддати ці нещасні копійки. Якщо ми це зробимо, то голова колгоспу знатиме, що йому обов'язково повернуть кошти, витрачені на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення. Тому я вас дуже прошу проголосувати за внесений законопроект.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Можна голосувати? (Шум у залі). Василю Васильовичу, ви щось хочете сказати? Будь ласка.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Безумовно, уряд не розглядав і не аналізував ситуацію, яка може виникнути з прийняттям цього рішення. Із цифр, які ми маємо, видно, що витрачатимуться великі кошти, передбачені бюджетом на інші цілі. Ідеться про залік в рахунок заборгованості по податках, які сплачуватимуть сільгосппідприємства до державного бюджету. Це податок на додану вартість і акцизний збір.
Ми могли б робити залік в рахунок заборгованості по податку на додану вартість тільки в межах сум асигнувань, які передбачені бюджетом на цю мету. І якщо залік проводитиметься на більшу суму, то це вже зачіпатиме інші статті бюджету. Ми цього зробити не можемо.
Інше питання, яка вартість має бути відшкодована за цією системою. Ми не знаємо, які цифри нам подадуть, тому не знаємо, яку суму можемо відшкодовувати таким шляхом.
Тому ми просимо не приймати рішення без детального аналізу.
ГОЛОВА. Василю Васильовичу, адже йдеться, по-перше, про те, що це кошти, витрачені в 1997 році, і по-друге, що це борги, створені в 1997 році. Якщо ці борги вважати зараз як джерела надходження до бюджету, то вони не враховані в Законі про Державний бюджет на 1998 рік. Тому це буде взаємозалік "мертвих" для бюджету коштів. Вони "живі" тільки в тому сенсі, що на цю компенсацію передбачалися надходження від приватизації тощо. Вашу тезу - в межах, виділених бюджетних коштів, можна записати, хоча я певний, що це не буде перекриватися. І тут є ризик, бо тоді, можливо, не будуть покриті витрати тих, хто не має заборгованості перед бюджетом. Це теж важливе питання (Шум у залі).
Будь ласка, Володимире Семеновичу.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Александр Александрович, я хотел бы дополнить выступление Василия Васильевича. Сегодня утром я разговаривал с двумя первыми заместителями министра финансов и пригласил их на 12 часов на заседание нашего комитета, чтобы учесть все вопросы. Никто не явился. Это в порядке информации.
Далее. Разница между принятым пунктом 4 раздела ІІ и тем, что предлагается, состоит в том, что пункт дополнен одной фразой: "підприємствам і організаціям системи агропромислового комплексу", чтобы можно было проводить взаиморасчеты со всеми организациями. В этом вся разница! Поэтому говорить о том, что что-то там не учтено, не приходится. Да, расширится сфера применения этого закона, но зато расширится и возможность помочь сельскому хозяйству, которое всеми нашими законами и нашим отношением загнано в тупик, из которого сегодня трудно найти выход.
ГОЛОВА. Давайте припиняти обговорення...
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ставте на голосування.
ГОЛОВА. Одну хвилинку! Ще слово просить Олександр Миколайович Шамарин. Будь ласка.
ШАМАРИН О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Шахтарський виборчий округ, Донецька область). Прежде чем не давать добро, Министерство финансов должно знать, что в 1997 году в бюджете было заложено на эту компенсацию 250 миллионов: 100 - деньгами и 150 - путем взаимозачета.
Так вот, я вам докладываю, хоть не в министерстве работаю, что взаимозачет сделали на 200 миллионов. А на 1998 год сумма составляет 600 миллионов! Дай Бог, чтобы мы провели взаимозачет хотя бы на 200 миллионов. А чтоб лазейку вам закрыть... (Шум у залі). Подойдете, я вам расскажу!
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Но ведь речь идет о 1997, а не о 1998 годе...
ГОЛОВА. Вікторе Григоровичу, ви ж підтримуєте цю пропозицію?
Давайте проголосуємо за. Я ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залі). Будь ласка, підтримайте.
"За" - 226.
Прийнято рішення (Шум у залі). Вже, певно, нам пізно вчитися депутатської етики. Інколи на результативне голосування частина залу реагує таким здивуванням... Немає чого дивуватися, люди розуміють, про що йдеться, і приймають зважені і правильні рішення.
----------------
Розглядається питання про проект Закону України про ратифікацію Протоколу про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між урядом України та урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю. Доповідає Віктор Дмитрович Гладуш. Будь ласка.
ГЛАДУШ В.Д., перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (Центрально-Міський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні депутати! Шановна президіє! На розгляд Верховної Ради України вноситься проект Закону про ратифікацію Протоколу про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між урядом України та урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю. Цей протокол ратифікується щорічно. Річ у тім, що після змін у законодавствах як Узбекистану, так і України зменшується кількість товарів, які не підпадають під режим вільної торгівлі. До сьогодні з боку України був 21 код товарів, які не підпадали під режим вільної торгівлі, пропонується залишити 6. З боку Узбекистану було 44, залишається 19.
Режим вільної торгівлі з Узбекистаном діє з 1994 року. Темпи товарообміну з Узбекистаном, на наше щастя, зростають, збільшується експорт наших товарів до Узбекистану. Ми сподіваємося, що ратифікація цього протоколу сприятиме далі збільшенню експорту до Узбекистану, і ми матимемо ще більш позитивне сальдо торгівлі з Узбекистаном. Прохання ратифікувати цей протокол.
ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Дмитровича? Немає. І заперечень немає.
Враховуючи зацікавленість до експортуімпорту із зовнішнім партнером, пропонується підтримати проект закону.
Ставлю на голосування.
"За" - 211.
Ще раз ставлю на голосування.
"За" - 228. Прийнято.
ГЛАДУШ В.Д. Дякую.
-----------
ГОЛОВА. Шановні депутати, у нас заплановане питання - інформація про результати виконання Постанови Верховної Ради України стосовно перевірки діяльності Чорноморського морського пароплавства (концерну "Бласко"). Доповідачі, члени депутатської слідчої комісії, завершують опрацювання цього документа, тому просили розглянути його завтра, а не сьогодні. І депутат Немировський з невідомих для мене причин поки що не з'явився на засідання... (Шум у залі). Ви будете доповідати? Будь ласка, це ж ваш комітет.
Розглядається проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону про застосування електронних контрольнокасових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Доповідає Вячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М. Шановні колеги! Ви пам'ятаєте, коли проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону про застосування електронних контрольнокасових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг розглядався у першому читанні, було висловлено багато зауважень. Зауваження ми розглядали в два етапи, тому що проводилися засідання трьох чи чотирьох робочих груп із залученням депутатів, які вносили суттєві зауваження до проекту. Дуже ретельно попрацював над цим проектом закону і Віктор Лаврентійович Мусіяка. Усі його зауваження щодо юридичної техніки були враховані. Його як юриста найперше цікавлять ці питання.
Були внесені пропозиції і Кабінетом Міністрів. Минулого разу депутати звернули увагу на те, що законопроект в основному був розроблений на підставі пропозицій Миколи Яновича Азарова і містив жорсткі норми. Запропонований проект позбавлений жорсткості, бо були враховані пропозиції депутата Стретовича та інших, хто суттєво працював над ним. Повторюю, майже всі поправки, пропозиції були враховані. Старий закон справді дещо утискує тих, хто застосовує електронні контрольно-касові апарати. Я вважаю, що треба встановити більш жорсткий контроль, щоб не кожен суб'єкт господарювання мав право на ввезення контрольно-касових апаратів і нав'язував їх, тобто запровадити ліцензування. У статті 1 наводиться великий перелік встановлених термінів. Це дасть можливість трактувати однозначно кожен пункт і кожну норму цього закону. Ця стаття є базовою у розробці інших законодавчих актів щодо застосування електронних контрольнокасових апаратів та іншої комп'ютерної техніки.
Наш комітет вважає, що проект закону можна було б прийняти, враховуючи те що і Кабінет Міністрів його розглядав, і комісія, яка вивчала питання про використання контрольно-касових апаратів при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зробила чіткий перелік касових апаратів, які не можна застосовувати на території України. Це дасть можливість підприємцям не витрачати кошти на купівлю будь-якого апарата, а купувати лише той, який може застосовуватися у нас.
І ще одне. Встановлена відповідальність і тих, хто підсовує погані контрольно-касові апарати, і тих, хто намагається перекомутувати контрольно-касові апарати.
Гадаю, що законопроект треба підтримати. Прошу поставити на голосування.
ГОЛОВА. Що скаже Володимир Семенович Пустовойтовський з цього приводу? У нього немає зауважень. Якщо всі згодні, тоді я ставлю на голосування редакцію, запропоновану Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.
СОКЕРЧАК В.М. Я прошу підтримати.
ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка.
"За" - 254.
Шановні депутати! У зв'язку з тим що ми зняли з розгляду чотири питання, план на сьогодні виконаний.
Я ще раз нагадую: завтра всі приходять о 9.30 і біля столів реєстрації беруть бюлетені (Лічильна комісія підготує їх), голосують і підтримують пропозиції Президента. Я дуже прошу, щоб це відбулося завтра оперативно.
Засідання оголошується закритим. До побачення.