ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  5  л ю т о г о  1998  р о к у.

16 г о д и н а .

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу займати місця.  Підготуйтеся до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 325  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошую відкритим.

 

     Будь ласка, депутате Кендзьор. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кензьора.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ, Львівська область). Вікторе Лаврентійовичу, є таке прохання до вас як до головуючого.  Зараз,  коли  ми  розпочинаємо  вечірнє засідання,  поставте  на  розгляд  у другому читанні проект Закону України  про  залучення  до  Держбюджету  України  на   1998   рік амортизаційних відрахувань. Уже більше як півдня стоять ось тут, у нас під стінами,  пікети  шахтарів,  і  дуже  просять  це  питання поставити на розгляд. Вони якраз хочуть дочекатися його вирішення. Отож,  щоб відпустити цих людей,  щоб вони не томилися, не мерзли, не  стояли  там,  прошу  це зробити.  Я думаю,  ніхто в цьому залі заперечувати проти такої пропозиції не буде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  якщо готові доповісти з цього питання,  тоді давайте проголосуємо,  щоб розглянути його зараз.  Шановні колеги! Надійшла така пропозиція. У ній є раціональне зерно. Справді в нас під  стінами  Верховної  Ради  стоять люди,  яких цікавить саме це питання.  А розглянути його нам все одно доведеться,  бо воно є  в порядку денному.

 

     Отож, ставлю  на  голосування  пропозицію,  щоб проект Закону України про залучення до Державного бюджету України  на  1998  рік амортизаційних відрахувань у другому читанні розглянути зараз (Шум у залі).

 

     Що, що? Нічого не чую. Увімкніть, будь ласка, мікрофон (Шум у залі).

 

     Та яка   трансляція?  Нам  працювати  треба.  Трансляції,  ви знаєте, увечері немає...

 

     Депутате Косів, будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область).  Вікторе  Лаврентійовичу,  я  кажу,  що  це   процедурне питання.   Щодо  його  включення  до  сьогоднішнього  розгляду  не обов'язково  голосувати.  Ми  дуже  часто  міняємо   послідовність розгляду питань без голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле,  я  знаю,  що  роблю.  Коли  ми  питання міняємо місцями,  то зобов'язані це голосувати,  розумієте?  А  ми часто не робимо цього.

 

     Будь ласка, проголосуйте позитивно.

 

     Йде голосування.

 

     "За" - 196. Прийнято.

 

     ----------------

 

     Отже, розглядаються  проект  Закону  України про залучення до Державного бюджету України на 1998 рік амортизаційних  відрахувань і  пропозиції  про  внесення змін до кількох законів.  Доповідач - Сокерчак Вячеслав Михайлович, виконуючий обов'язки голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради  України  з  питань   фінансів   і   банківської   діяльності (Савранський  виборчий  округ,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  що ми це питання вже розглядаємо не вперше. Щоб зекономити час,  не буду повторювати все те,  про що я говорив учора з цієї трибуни.  Ви знаєте,  що це питання досить складне  й дуже  важливе  для бюджету та підприємств,  які розраховують на ці кошти,  але  водночас  воно  дуже  складне  й  для  тих,  у   кого вилучаються   амортизаційні  відрахування.  Ось  тому  ми  повинні поставитись дуже відповідально до прийняття рішення.

 

     Ви знаєте,  що  30  грудня  1997   року   ми   прийняли   цей законопроект  у  першому  читанні,  знаєте  про доручення Кабінету Міністрів надати нам список  підприємств,  для  фінансування  яких будуть використані кошти, стягнуті з державних підприємств. Згідно з редакцією статті 1,  проголосованою в першому читанні,  ці кошти повинні   бути   спрямовані   в  сільське  господарство,  вугільну промисловість,  машинобудування,  електроенергетику.  І  все-таки, готуючи цей проект до другого читання, наш комітет зважив усі за і проти й залишився на позиції,  яку він висловив у  цьому  залі  30 грудня.  Ми  вважаємо,  що понизивши коефіцієнт амортизації з 1 до 0,7 та зменшивши витрати на капітальні ремонти (ви пам'ятаєте: для окремих галузей залишили 9 відсотків, а для більшості 5 відсотків, що теж дуже мало),  ми  зробили  відповідний  крок  до  того,  щоб наповнити  бюджет.  Але  не можна безмірно стягувати з підприємств кошти,  бо потім це призводить  до  руйнації  основних  виробничих фондів і зупинення виробництва.

 

     Отож, ми  хотіли  б,  щоб  зал  остаточно  вирішив найперш це питання,  бо наш комітет,  якому було доручено готувати цей проект до   другого   читання,   одностайно   прийняв  рішення  про  його відхилення.  Ми опинилися в  досить  цікавій  ситуації,  адже  зал усе-таки  прийняв  його  в першому читанні.  Учора ж уже вносилися пропозиції не тільки від членів нашого комітету, а й від депутатів з  інших  комітетів  не  приймати  такий  проект закону.  Перш ніж перейти до розгляду списку підприємств та статей законопроекту, ми повинні  з'ясувати,  чи  підтримує  Верховна  Рада  рішення нашого комітету  відхилити  пропозицію   про   стягнення   10   відсотків амортизаційних   відрахувань   з   підприємств   державної   форми власності.

 

     Тому, Вікторе Лаврентійовичу,  я просив би спочатку  вирішити питання  про  статтю  1  законопроекту.  Якщо депутати підтримують варіант,  прийнятий  у  першому  читанні,  тоді  можна  розглянути порівняльну  таблицю,  де подаються пропозиції народних депутатів. Ми проголосуємо в разі потреби  деякі  пропозиції  і  дуже  швидко приймемо цей законопроект.

 

     Стосовно списків.   Ви   знаєте,  що  список  підприємств  не додається до закону.  Поперше,  ми такого рішення не  приймали,  а просто  доручали Кабінету Міністрів скласти перелік підприємств за галузями:   сільське   господарство,    вугільна    промисловість, машинобудування і електроенергетика, і за цими параметрами скласти список підприємств, які отримуватимуть ці кошти.

 

     Я знаю,  що і Комітет  з  питань  бюджету  (думаю,  Володимир Семенович сам про це скаже), і Комітет з питань базових галузей, і наш комітет не  влаштовує  той  список  підприємств.  Там  не  все зроблено  так,  як  записано  в  законі.  Народні депутати України подали чималий перелік підприємств у своїх виборчих округах, які у разі  прийняття  цього  закону  в  другому  читанні,  могли б бути внесені до цього списку.  Отже,  щоб не ламати, як кажуть, списи в цьому  залі,  ми  повинні  насамперед визначитися:  приймаємо ми в другому читанні цей законопроект,  цю концепцію,  чи не приймаємо. Якщо  приймаємо,  тоді обговорюємо список.  Якщо не приймаємо,  то цього не треба робити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе Михайловичу,  от ви говорите про статтю 1.  То  в мене таке запитання.  Ви пропонуєте її вилучити,  але як бути з тим,  що ми в Законі  про  Державний  бюджет  на  1998  рік передбачили ці 10 відсотків? Що з цим робити? Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановний Вікторе Лаврентійовичу, я думаю...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але   ми   сказали,  що  нам  треба  мати  список підприємств, на фінансування яких підуть оці кошти. Так?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Вікторе Лаврентійовичу!  Я думаю,  що  не  всі депутати  в залі підтримують рішення,  прийняте в першому читанні. Зокрема наш комітет одностайно не підтримує  цього.  Оскільки  нам доручили   готувати  проект  до  другого  читання,  ми  на  правах профільного комітету вносимо таке  рішення  на  розгляд  Верховної Ради.  Поставте  це на голосування.  Якщо зал підтримає своє перше рішення, підемо далі за порівняльною таблицею.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Ну,  оскільки так питання  ставиться, то,   мабуть,  треба  відповісти  на  запитання.  Є  запитання  до Вячеслава Михайловича?  Будь  ласка,  запишіться.  Тому  що  зараз проблема ставиться дещо по-іншому.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Вікторе Лаврентійовичу, це ж процедура другого читання.  Давайте просто голосуванням будемо визначатися,  і  все. Ми, здається, тут усі грамотні, всі зрозуміли, про що йдеться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, усі все зрозуміли.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   То   про   що  ми  будемо  говорити?  Ми  вже наговорилися з цього приводу 30 грудня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Сікалов.

 

     СІКАЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Горлівський-Микитівський  виборчий  округ,   Донецька   область). Спасибо.  Прошу  передать  слово  министру угольной промышленности Янко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Янко Станіслав Васильович.

 

     ЯНКО С.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Селидівський  виборчий  округ,   Донецька   область).   Уважаемые коллеги! Я не ожидал, что будет так поставлен вопрос. Вчера, после того как  мы  с  вами  обсудили  этот  вопрос  и  приняли  решение перенести его рассмотрение на сегодня, комитеты еще раз собирались по  этому  вопросу.  В   частности,   в   Комитете   по   вопросам топливноэнергетического   комплекса,   транспорта   и   связи   мы рассмотрели представленные списки,  дали вам свои  предложения  от комитета.  Мы считаем,  что проект закона надо принимать во втором чтении, только скорректировать перечень обектов.

 

     Кроме того,  сегодня в 12 часов состоялось заседание Комитета по  вопросам  базовых  отраслей,  на котором присутствовали первый вице-премьер,  все министры.  Комитет  рассмотрел  этот  вопрос  и рекомендовал  Верховному Совету все-таки принять этот законопроект во втором чтении.

 

     Что касается перечня обектов,  то мы  не  решили,  стоит  ли вообще  сегодня  в  этом  зале  утверждать перечень этих обектов. Потому  что  этим  мы  уже  пытаемся  выполнять  функции  Кабинета Министров.

 

     Можно, конечно,   из   перечня,   который   нам  представлен, исключить  обекты,  которые  вызывают   какие-то   сомнения.   Но утверждать, что закон этот вообще не нужен... Ну, тогда мы никогда не сможем сконцентрировать средства, чтобы направить их в отрасли, особенно  важные  для  нашего  государства.  Если  мы  сегодня  не поддержим энергетику, то уже в эту зиму просто не выживем. Если мы не поддержим сегодня сельское хозяйство - завтра будем без хлеба.

 

     Я предлагаю рассматривать этот проект закона так, как требует Регламент.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Косів. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.  Підтримуючи запитання,  яке  щойно  прозвучало  в цьому  залі,  я  хотів  би  висловити  думку,  що  при  будь-якому перерозподілі має місце елемент суб'єктивності.

 

     Отже, справді якщо ми включимо  в  перелік  одні  об'єкти,  а інших  не включимо,  то в цьому також буде елемент суб'єктивності. Але ще більше суб'єктивності проглядає в тому, кому саме надійдуть ці  перерозподілені  кошти.  Нагадайте,  будь  ласка,  бо  не  всі (зокрема я) чітко зрозуміли,  куди саме будуть  спрямовані  ці  10 відсотків  амортизаційних  відрахувань,  які  ми  хочемо забрати у підприємств.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  У  статті  1  проекту,  прийнятому  в  першому читанні, записано: "з метою їх спрямування на капітальні вкладення в такі пріоритетні  галузі,  як  сільське  господарство,  вугільна промисловість, машинобудування, електроенергетика".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Чечетов, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область). Уважаемый Виктор Лаврентиевич! Уважаемые коллеги! Лучшей аргументации  предложения  о  принятии  законопроекта,  чем  вчера привел Виталий Андреевич Масол,  трудно придумать.  Действительно, есть интересы отдельных предприятий, отдельных директоров, но есть высшие  интересы   -   интересы   государства,   которые   требуют концентрации  ограниченных  финансовых  ресурсов  на  приоритетных направлениях.

 

     Именно жесткая реализация системы государственных приоритетов экономики   за   счет  концентрации  на  них  финансовых  ресурсов государства и  позволила  одержать  победу  во  время  войны  и  в кратчайшие  сроки  восстановить  народно-хозяйственный  комплекс в послевоенный период.

 

     Реализация системы государственных приоритетов  экономики  за счет концентрации на них финансовых ресурсов и будет первым, пусть болезненным,  но перспективным шагом на пути выхода  экономики  из глубокого  экономического  кризиса.  Абсолютно  прав был Александр Александрович Мороз, когда сказал, что это очень непопулярный шаг. Но, на мой взгляд, он жизненно необходим, так как других вариантов сегодня уже нет.  Надо набраться всем мужества  и  кому-то  жестко сказать,  что для него нет государственных ресурсов,  а кому-то их предоставить.  Поэтому я еще  раз  призываю  всех:  руководствуясь высшими  интересами  государства,  поддержите этот законопроект во втором чтении.

 

     А что касается  списка  предприятий,  куда  будут  направлены ресурсы,  то  его  нельзя  голосовать  в  зале.  Мы уже с вами год пытаемся   проголосовать   список   предприятий,   не   подлежащих приватизации,  так  его  и  не  приняли.  Но есть и другая сторона проблемы.  В государстве  не  может  быть  400  приоритетов  -  по количеству депутатов в зале.  Поэтому я и вчера говорил, и сегодня предлагаю:  поручить  правительству  утвердить  этот   список   на заседании Кабинета Министров.

 

     Мы же  с  вами  сегодня  должны утвердить только направления, только приоритетные отрасли,  а  они  указаны  в  проекте  закона: сельское   хозяйство,   угольная  промышленность,  машиностроение, электроэнергетика.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Гуров,  будь ласка (Шум у залі). Я надаю слово головам комітетів, які розглядали і готували це питання.

 

     ГУРОВ В.М.,  виконуючий  обов'язки  голови Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Кривбасівський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Уважаемые депутаты,  прошу немножко успокоиться (Шум  у залі).  Ну,  дайте  мне  как председателю комитета немножко больше времени,  чем одну минуту.  Потому что этот вопрос  рассматривался тремя комитетами!

 

     Что я хочу сказать?  Мне, лоббирующему горно-металлургический комплекс,  как  никому  больно  сейчас  принимать   это   решение. Буквально  вчера  у  меня  было одно мнение.  Но когда я посмотрел последнюю   раскладку   -   а    именно    энергетика,    угольная промышленность,  судостроение,  я  понял  и  сказал себе:  "Гуров, поднимись  выше  своего  личного  мнения  и  подумай  немножко  об Украине!" (Шум у залі).

 

     Я связался  с  промышленниками  Кривбасса.  А Кривбасс - это, практически,  тот же Донбасс!  И они сказали: "Или мы будем стоять без коксующегося угля и стоять по полсмены без электроэнергии, или когдато все-таки надо сделать этот шаг!" Сегодня мы даем  средства угольщикам  и  энергетикам.  На  следующий  раз  (а он,  я уверен, придет!)  обязательно  дадут   горнометаллургическому   комплексу. Только так мы можем что-то сделать!

 

     Большинство из  нас  не  прошли  войну,  но читали,  смотрели фильмы.  Вспомните,  когда надо было взять Берлин,  то стягивались все  силы,  и 9 Мая наступило!  Если бы каждый командующий тянул в свою сторону, я думаю, что Победы не было бы!

 

     А сейчас каждый из нас тянет в свою сторону -  в  этом  будет наше поражение.  Поэтому на заседании Комитета по вопросам базовых отраслей вчера мы рассматривали этот вопрос  в  одном  аспекте,  а сегодня  пришли  к выводу,  что правительству надо доверить и дать право распределять  эти  средства,  а  сегодня  общие  направления одобрить   и  принять  во  втором  чтении.  Надо  все-таки  помочь угольщикам и  энергетикам  обрести  второе  дыхание,  без  них  ни горнометаллургический   комплекс,   ни   сельское   хозяйство,  ни промышленность работать не будут. Вот такое мнение промышленников.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   все   зрозуміло.   Є пропозиція  комітету  відхилити  статтю 1 цього законопроекту.  Ми зараз заслухали представників тих комітетів,  які  розглянули  цей законопроект  і  зацікавлені  в  ньому (Шум у залі).  Ще бюджетний комітет?  Ну,  давайте ще бюджетний  комітет  заслухаємо.  Депутат Пєхота. Прошу.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).   Дякую.   Шановні  товариші!  Бюджетний  комітет  двічі розглядав це питання.  Ми  виходили  з  того,  що  було  доручення Верховної  Ради  Кабінету Міністрів разом з профільними комітетами розглянути цей законопроект і внести на розгляд у другому читанні. Ні  банківський,  ні  якийсь  інший комітет не були головними і не можуть претендувати на монополію,  бо їх стосується тільки питання відрахувань,   а  решта  питань  (щодо  розподілу  коштів)  більше стосується бюджетного комітету.

 

     Наш комітет прийняв рішення, враховуючи обставини, що коли ми розподіляли   капіталовкладення,  приймаючи  Закон  про  Державний бюджет,  то не врахували ті об'єкти, які на сьогодні мають ступінь готовності до 90 відсотків, вони можуть бути введені в цьому році, і  країна  отримає  певний  ефект.  Було  пропущено   підприємства дитячого харчування,  ряд шахт,  на яких є нові забої і таке інше. Тому,  зважаючи на це,  Комітет  з  питань  бюджету  прийняв  таке рішення:    "Поданий    Кабінетом   Міністрів   перелік   об'єктів пріоритетних галузей на 1998 рік,  що підлягають  фінансуванню  за рахунок 10 відсотків сум амортизаційних відрахувань підприємств, в основному  підтримати   з   урахуванням   зауважень,   висловлених комітетами Верховної Ради України.

 

     У разі  прийняття  Верховною  Радою  Закону  про залучення до Державного бюджету на 1998 рік амортизаційних відрахувань Кабінету Міністрів  внести  пропозиції  про  внесення  змін  до  Закону про Державний бюджет на 1998 рік щодо дохідної і видаткової частин".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  я  так  зрозумів,  що   ви   законопроект підтримуєте.

 

     Від Комітету з питань АПК слово має депутат Кравчук, і будемо голосувати.

 

     КРАВЧУК В.І.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села   (Білоцерківський   виборчий   округ, Київська  область).  Дякую,  Вікторе  Лаврентійовичу.  Тут  є  три питання.

 

     Перше. Ми  сьогодні  не  можемо  відступати  від  показників, прийнятих  нами  у  державному бюджеті,  бо на них ми зорієнтували уряд, виконавчу владу.

 

     Друге. Чи правильно,  що ми хочемо з усіх зібрати,  а  комусь дати?  Я  тут повністю підтримую колегу Гурова з його тезою,  що у важкий  час   треба   піднятися   над   дрібними   інтересами,   а сконцентрувати  увагу  на  основних  напрямах.  Адже  ви всі добре знаєте прислів'я:  з миру по нитці  -  голому  сорочка.  Ці  кошти дадуть змогу запрацювати основним підприємствам.

 

     І третє,  щодо  списку.  Я просив би,  щоб ви підтримали таку пропозицію.  Справді,  якщо ми зараз почнемо затверджувати список, то  ніколи  його  не  затвердимо,  бо  кожен  відстоює  якісь свої інтереси.  Тому ми повинні,  приймаючи  проект  закону,  одночасно затвердити  й  напрями використання цих коштів,  доручити Кабінету Міністрів визначитися щодо цього за схемою, як і під час розподілу резервного  фонду.  Нехай  Кабінет  Міністрів доповідає.  Ми маємо право сьогодні спитати, як ті кошти використані.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Івановичу,  ви  читали  проект закону?  Стаття 2 якраз про те,  що ви пропонуєте. Було б, мабуть, несправедливо не  надати  слово  депутатам,  які  проти.  Депутату Носову слово. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Шановні урядовці!  Я нагадую,  що в квітні 1997 року ми розглядали внесений депутатами Гмирею і Черенковим  проект  Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України  стосовно  формування  бюджету.  Там  одним   із   пунктів передбачалося  доручити  Кабінету  Міністрів  України  в  місячний термін подати на розгляд Верховної Ради  України  проекти  законів України про державну монополію на зовнішню торгівлю,  про державну монополію на банківську діяльність,  про державне регулювання цін. А  у  нас  уряд  подає  нам  таке:  забрати  протези у ветеранів і покласти  за  них  гроші  в   дохідну   частину   бюджету.   Зараз пропонується відлучити від материнських грудей діточок,  а молочко зцідити, продати й здати виручені гроші в бюджет. Ось що нам зараз пропонують, ось що таке амортизаційні відрахування.

 

     Я ж  пропоную:  нехай вони внесуть проект закону про те,  щоб вилучити в усіх громадян сімейні коштовності,  так,  як  у  Кореї. Тобто   мають  бути  вжиті  надзвичайні  заходи,  а  не  такі,  як запропоновано. Вибачайте! Я категорично проти цього! Вводьте якісь надзвичайні  заходи.  Не  знаєте  як  - навчайтеся,  хоч,  правда, бібліотека  Кабміну  не  формується,  бібліотека   Президента   не формується,  а відтак ви навіть не знаєте, як виходили інші країни з подібних криз. Учіться, шановні! (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Колеги, ставлю на голосування статтю 1 цього законопроекту. Вам точка зору всіх комітетів відома. Зачитую статтю 1:  "Залучити у 1998 році до Державного бюджету України  10 відсотків   амортизаційних   відрахувань,  нарахованих  державними підприємствами  і  організаціями,  а  також  підприємствами,  яким передано  в  оренду  майно  цілісних майнових комплексів державних підприємств,  їх структурних підрозділів (філій,  цехів, дільниць) відповідно  до законодавства про оренду державного майна,  з метою їх спрямування на капітальні вкладення у такі пріоритетні  галузі, як сільське господарство, вугільна промисловість, машинобудування, електроенергетика".

 

     Ставлю на голосування статтю 1.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Наш комітет його не підтримує.

 

     "За"- 174.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви бачите,  що надзвичайно важко розраховувати на те, що після 174 голосів можна отримати відразу ж 226.

 

     Яка буде пропозиція? Будь ласка, депутате Сокерчак, слухаємо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Вікторе   Лаврентійовичу!   Я   ж  пропозицію висловив.  Наш  комітет  цей  законопроект  уважно  розглянув.   Я відкидаю закиди,  що це не головний комітет. Ми й не вважаємо себе головним комітетом.  Просто тут усе пов'язане з податками. Ми дуже цінуємо думку всіх комітетів, а особливо Комітету з питань базових галузей і бюджетного.  Але ж є принципи  формування  податків.  Ми якраз  врахували статтю 116 Конституції.  Погляньте,  буквально за один день до початку нового року ми хотіли ввести практично  новий податок.  А треба було хоча б за півроку приймати таке рішення. Що я ще можу сказати, Вікторе Лаврентійовичу?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

     Депутат Голубченко. Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Бердянський виборчий  округ,  Запорізька  область).  По-перше,  я хотів  би звернути вашу увагу на те,  що сьогодні в залі дуже мало депутатів. Голосують усього 200 чоловік (Шум у залі).

 

     Я прошу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Я пропоную перенести голосування на завтра.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж завтра п'ятниця.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Ми розглянемо це питання зранку першим (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не вигукуйте, будь ласка. Депутате Єльяшкевич! Не вигукуйте!..

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні друзі!  Не треба кричати.  Ми ж  тут зібралися не для того, щоб кричати одне на одного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Заспокойтеся, будь ласка (Шум у залі).

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я прошу пробачення, але не можна ж говорити, коли такий шум у  залі.  Я  хотів  би  підкреслити  все-таки  одне питання. Сьогодні збирався Комітет з питань базових галузей разом, куди були  запрошені  усі  міністри.  Вже  більше,  ніж  вони,  за промисловість ніхто не вболіває.  I ми всетаки домовилися,  що цей проект треба приймати.  Бо без  нього  ми  не  зможемо  підтримати найважливіші  напрями  народного  господарства,  зокрема  вугільну галузь.  Подивіться,  шахтарі стоять  на  вулиці.  Вони  вимагають виплатити їм заробітну плату,  ждуть забезпечення роботою. Я прошу вас,  шановні народні депутати, проголосуйте зараз це положення, а потім будемо розглядати перелік конкретних підприємств, на потреби яких будуть використані ці кошти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Якщо ми цього не зробимо,  я просто хотів би сказати,   що   ніяких  капітальних  вкладень  не  буде.  Не  буде розвиватися будівництво.  Це  ж  робочі  місця  наших  українських будівельників (Шум у залi). Ніщо не піде на імпорт. Усе залишиться в державі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, достатньо. Усі розуміють, про що йдеться.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська  область).  Партия  "Громада".  Я  обращаюсь  к народному депутату Украины, который по совместительству работает в Кабинете Министров,  а  сейчас  зарегистрировался  и  будет  опять баллотироваться в народные депутаты,  - к коллеге Голубченко:  это вы с вашими коллегами не бываете на сессионных заседаниях. А люди, которые  сидят  здесь,  как  раз  работают,  и  нечего их в чем-то упрекать. Это первое.

 

     Второе. Вы  подготовили  документ  за  вашей   подписью.   Вы скажите:  там хоть есть конкретные цифры,  сколько денег пойдет на конкретное   предприятие?   Это   бумага,   которая   дает   повод манипулировать  финансовыми  ресурсами.  Или на ваш округ средства нужны?

 

     Так вот,  я выступаю категорически против изятия  средств  у всех предприятий. И если голосовать, то голосовать поименно, чтобы знали, кто забирает средства у предприятий для своих избирательных кампаний.

 

     Спасибо.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги!  Уважаемый Александр Александрович!  Я  всетаки призываю  вас  к  тому,  чтобы мы сегодня приняли во втором чтении этот законопроект,  он крайне необходим.  И я согласен с тем,  что нам надо определить приоритеты. Речь идет прежде всего об угольной промышленности, а также об аграрном секторе экономики.

 

     Я, может быть, повторяюсь, но те люди, которые сейчас стоят у стен  Верховного  Совета,  ждут нашего решения по угольной отрасли сегодня же.  И никакой там перенос голосования,  скажем, на завтра или на другое время их не устроит. Это первое.

 

     Следующее. В  угольной отрасли сложилась тяжелейшая ситуация. По подсчетам специалистов,  Украине для того,  чтобы она нормально существовала как энергетическое государство, требуется в 1998 году минимум 85 миллионов тонн угля.  Тех средств,  которые на  сегодня выделяются  -  1  миллиард  485  миллионов,  явно  не  хватит  для производства такого  обема  угля.  Речь  идет  всего  лишь  о  50 миллионах тонн. Мы будем вынуждены затрачивать валютные средства и закупать уголь.  Поэтому  я  поддерживаю  предложение  большинства народных  депутатов  обязательно принять этот законопроект хотя бы по укрупненным показателям (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я прошу, заспокойтеся, будь ласка. Не хвилюйтеся так. Опустіть руки!..  Тут записано,  хто виступає. Від базових галузей вже виступали.  Спокійно,  будь ласка.  А де Одеська депутація?  В Одеській області вже напевно вибори проводяться, що нікого немає.

 

     Так, відбулося коротке обговорення статті 1. Різні думки були:  Олександр Сергійович  говорив  одне,  Віктор Герасимович інше. Але мова йде про те, що нам треба знайти джерело для покриття витрат насамперед на  вугільну  та  на  інші  галузі, будівництво  тощо,  те,  що  є  в  переліку.  Можна вести мову про природу джерела.  Але те, що гроші ці треба знайти і передбачити в бюджеті, не викликає ні в кого сумніву.

 

     Оскільки, як   я  зрозумів,  коротке  обговорення  відбулося, ставлю на голосування запропоновану редакцію статті 1. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 160.

 

     Не підтримується (Шум у залi). Я прошу, не вигукуйте з місць! (Шум у залi).  Шановні колеги,  я прошу вас,  спокійно.  По-перше, немає трансляції.  По-друге,  питання треба вирішити по суті.  I я буду наполягати на тому,  щоб це питання розглядати  не  в  прямій трансляції, тому що тут нам треба добре розібратися.

 

     Подивіться довідку щодо вирішення проблем вугільної галузі. Є думка,  що уряд намагався знайти  кошти  для  розв'язання  проблем вугільної  галузі,  а  Верховна  Рада  це  все забалотувала (Шум у залi).  Я вчора спеціально підняв довідку,  щоб подивитися,  як же розглядалося  це  питання.  Виявляється,  що  саме  Верховна  Рада поставила  вимогу  перед  урядом  переглянути  проект  бюджету   і передбачити в ньому збільшення дохідної частини десь на 3 мільярди гривень, із них більше 2 мільярдів - на вугільну галузь.

 

     Під час  розгляду  проекту  бюджету  ми  змогли  за   рахунок можливого  і  неможливого  нашкребти  близько  мільярда на дотацію вугільній галузі.  Ще треба десь  знайти  1  мільярд  чи  там  800 мільйонів  гривень.  От зараз треба знайти джерело:  або оцей дуже непривабливий захід - концентрація десятої частини  амортизаційних відрахувань,  або  треба  ставку  ПДВ  підвищувати  хоча б на один відсоток,  тоді можна якимось чином сподіватися, що будуть реальні кошти (Шум у залi). Принаймні так вчора говорили фахівці.

 

     Розумію, що  і  перше,  і  друге  непопулярне,  бо  все  одно говоритиметься  і  на  телебаченні,  і  в  інших  засобах  масової інформації,  що  уряд  хотів зменшити податковий тиск,  а Верховна Рада цей тиск таки посилила.  Але то - дедалі.  Давайте  ми  потім розберемося  з  усіма  тими  обставинами,  зараз  треба вирішувати питання по суті.

 

     Ще раз надаю слово Анатолію Костянтиновичу Голубченку (Шум  у залі). Будь ласка, не шуміть, послухайте один одного.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.   Шановні   народні   депутати,   я  пропоную записати,  що не  менш  як  200  мільйонів  гривень  з  цієї  суми виділяється на вугільну галузь.  Я пропоную також зафіксувати,  що на електроенергетику виділяється 200 мільйонів гривень. У нас є ще сільгоспмашинобудування,  транспортне, залізничне машино-будування і будівництво метрополітенів (Дніпропетровська депутація,  для вас кажу, бо потім "Громада" говоритиме, що це вона будує метро!).

 

     Треба передбачити  виділення  коштів  хоча  б  на будівництво метро в Києві,  Харкові,  Донецьку,  Дніпропетровську, швидкісного трамвая   в  Кривому  Розі,  Рівненської  і  Хмельницької  атомних станцій,  двох ліній електропередач у Західну Україну.  Хоча б  це зафіксувати.   Невже   ці   кошти   йдуть  комусь  на  округ?  При пропорційній системі виборів можна сказати,  що всі партії будують оте,   що   ми   говорили:   вугільну  галузь,  електроенергетику, метрополітен,    підприємства    галузей     машинобудування     і суднобудування. Ну давайте хоч це підтримаємо!

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, Миколо Яновичу, сідайте будь ласка. Анатолію Костянтиновичу, я прошу вас не плутати амортизацію з виборами.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Вас просто тут не було,  а мене звинуватили, що я на вибори це підготовляю, то я й відповів.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку,  я  розумію,   одначе   давайте   припинимо дискусію в такому контексті.

 

     Ідеться про те,  що ми повинні знайти ці гроші. Зараз шукаємо джерело,  без того обійтися не  можна,  треба  його  знайти.  Хочу звернути   увагу   ще   раз,   коли   йдеться   про  10  процентів амортизаційних  відрахувань,  то   маються   на   увазі   державні рентабельні підприємства.

 

     Так, це  утиск  підприємств,  це приглушення,  так би мовити, їхньої ініціативи  тощо,  це  зрозуміло.  Давайте  ще  обміняємося думками.

 

     Депутат Пустовойтовський  перший.  Запишіться,  ще  хто  хоче виступити (Шум у залі).

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий обов'язки голови  Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область). Спасибо, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  заспокойтеся. Далі виступатимуть Самофалов, Камінський, Яковенко, Пасечна, Кочерга.

 

     Будь ласка, говоріть.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Уважаемые   коллеги!  Кто  работал  в промышленности, знает, что часть амортизационных отчислений всегда централизовалась  государством для того,  чтобы решать те или иные проблемы в промышленности,  и не надо тут лить  слезы.  Да,  когда такая,  как  сегодня,  тяжелая обстановка,  нужно сконцентрировать часть средств для того, чтобы решать наиболее острые проблемы.

 

     Может ли любое хорошо  работающее  предприятие  работать  без электроэнергии?   Не   может.   Может   ли   колхоз  работать  без электроэнергии?  Не может. Без воды - тоже. Поэтому для того чтобы сейчас помочь ряду наших отраслей, надо пойти на эту крайнюю меру. И не надо из этого делать большую проблему.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Недвига Григорію Миколайовичу.  Ну, я вас прошу! Євгене Васильовичу Красняков! Заспокойтеся трохи.

 

     Депутат Самофалов говорить.  Прошу уваги!  Заспокойтеся, будь ласка. Слухайте один одного.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Дзержинський виборчий округ,  Донецька область).  Александр Александрович, я прошу передать слово Азарову Николаю Яновичу.

 

     ГОЛОВА. Азаров говорить.

 

     Одну хвилинку!

 

     АЗАРОВ М.Я.,   голова   Державної   податкової  адміністрації України (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые коллеги!  Хочу обратить ваше внимание на то,  что сказал Александр Александрович.   Этот   законопроект   прежде    всего    касается государственных  предприятий,  то  есть  государство в тяжелое для него время имеет право распорядиться тем имуществом,  которое  оно имеет. Это первое.

 

     Второе. Мы можем предложить поправку к этой статье о том, что 10 процентов отчисляют только  высокорентабельные  предприятия,  в первую  очередь  предприятия  газовой отрасли,  где рентабельность достигает 176 процентов.  Себестоимость добычи газа,  например,  3 доллара за тысячу кубометров (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  зачекайте хвилину. Дмитре Петровичу, врешті-решт послухайте один  одного.  Людина  аргументи  наводить, цифри  називає,  а ви не чуєте,  про що мова йде.  Поверніться всі сюди,  послухайте (Шум у залі).  Ну,  люди добрі,  я ж не можу  до кожного  звертатися.  Ще  раз  прошу,  послухайте аргументи,  це ж важливе питання.  Депутате Вернигора,  сядьте ж на місце. Говорить Микола Янович Азаров, але, будь ласка, слухайте, що він говорить.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  коллеги,  я  всего одну минуту займу. Прошу  обратить  внимание,  что  речь  идет  о  десяти   процентах амортизационных отчислений только для государственных предприятий, имеющих высокую рентабельность. Такая мера действовала всегда (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зачекайте!     Марченко     Володимире    Романовичу, вельмишановний,  сядьте на місце.  Будь ласка,  не заважайте вести засідання.  Ви  заважаєте іншим слухати!  Я дуже прошу,  сядьте на місце,  інакше я поставлю питання про вилучення вас  із  сесійного засідання. Сядьте на місце, будь ласка... Будь ласка, говоріть.

 

     АЗАРОВ М.Я. Можно, я на трибуну вийду?

 

     ГОЛОВА. Ідіть на трибуну.

 

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! Вы вдумайтесь, ведь есть государственные предприятия,  целые отрасли,  имеющие высокую рентабельность.    Например,    многие     предприятия     газовой промышленности имеют рентабельность 180 процентов,  300 процентов. При собестоимости добычи газа 3,5  доллара  за  тысячу  кубометров отпускная  цена  газа  80 долларов.  Государство вправе часть этой прибыли направить на капитальное  строительство,  прежде  всего  в энергетические  отрасли.  Вот  о чем идет речь.  Поэтому эту норму надо принимать.  Всего у нас около 11 миллиардов  гривень  прибыли останется  в  распоряжении  предприятий.  Около  11 миллиардов!  А отчисления  (10  процентов)  составят  1  миллиард  100  миллионов гривень,    и    государство    направит   их   прежде   всего   в топливно-энергетический комплекс,  АПК и так далее.  Поэтому  надо добавить, что речь идет о высокорентабельных предприятиях.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ми не розглядаємо зараз питання про використання цих коштів. Це окреме питання. Ми ще приймемо перелік підприємств.  Зараз мова йде про джерело надходжень.  І якщо ми не вирішимо цього питання, то його ніхто не вирішить, окрім Верховної Ради.

 

     Ми з вами летіли в літаку, Людвигу Миколайовичу, і, якщо я не помиляюсь,  ви ж говорили про  ці  проблеми  як  такі,  які  треба вирішувати.  Виходить  так,  що тут ми всі про все дбаємо,  а тоді окремо говоримо чи про металургійний комплекс,  чи  про  вугільний комплекс і так далі. Ну що ж тут незрозумілого?

 

     Депутат Мірошниченко.  Будь  ласка.  Ви хотіли висловити свою думку.

 

     МІРОШНИЧЕНКО Л.М.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Маріупольський-Іллічівський виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо,  Александр Александрович. Ситуация действительно сложная, и данную проблему, бесспорно, надо решить, чтобы вывести страну из того  состояния,  в  котором она находится.  Но с тех пор как мы с вами летели в самолете,  очень многое  изменилось.  Стало  гораздо меньше предприятий,  которые были рентабельными.  И самое главное, что ведь не манна небесная посыпалась на нашу  землю,  что  мы  ее делим.  Следуя  этому  принципу,  мы  можем  добавить 1 процент от реализации для финансирования школы,  науки,  для  решения  других проблем,   которых   достаточно   в   государстве.  Но  мы  должны установить,  где  эти  рентабельные  предприятия?  Металлургия,  о которой мы говорили, что она все время спасает государство, сейчас имеет отрицательную рентабельность.  Мы так рьяно вот  уже  второй день в парламенте пытаемся решить,  как спасти наше государство, и все напрасно.  За все четыре года мы не могли решить  в  принципе, как  поднять  нашу экономику,  вывести из тени теневую экономику и решить другие проблемы.  В принципе мы делим шкуру  еще  неубитого зверя. Поэтому большое вам спасибо, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Людвигу Миколайовичу, спасибі. Звір якраз убитий вже. І настільки вбитий, що далі нікуди. Я ще раз повторюю: ми ці гроші повинні десь знайти. Ми ж передбачили в бюджеті цю норму. Виходить так,  що ми  її  для  годиться  прийняли,  проголосували,  а  коли конкретно   треба   вирішувати  питання...  Чи  може  в  Західному вугільному басейні...

 

     Ну відійдіть ви,  нарешті, від них, Вячеславе Михайловичу. Не заважайте уряду думати, будь ласка.

 

     Депутат Янко. Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.  Уважаемые коллеги!  Я очень вас прошу обратить еще раз внимание на  ситуацию,  о  которой  я  постараюсь  вам  сейчас рассказать. Вы все видите, что здесь под стенами Верховного Совета стоят шахтеры. Это не потому, что, так сказать...

 

     Наталия Михайловна! Я вас никогда не перебиваю.

 

     Ситуация очень сложная:  люди стоят и ждут нашего решения  по этому вопросу. Шахтостроительный комплекс в течение последних трех лет в угольной промышленности практически  перестал  существовать. Сегодня   осталась   последняя  надежда  сохранить  те  34  тысячи шахтеровшахтостроителей,  которые остались. Это, так сказать, одна из    попыток   изыскать   сегодня   средства   для   капитального строительтва. И речь идет о новых шахтах.

 

     Я вам неоднократно говорил, что мы за последние годы не ввели ни  одной  шахты.  Сегодня  есть три шахты,  которые имеют степень готовности до 85 процентов. Их надо ввести, и они дадут 2 миллиона тонн угля в год. Наверное, это стоит того, чтобы мы с вами приняли такое решение.

 

     Я предлагаю это еще раз.  Есть здесь перечень  обектов?  Да, есть. И многие из вас правы, когда говорят, что некоторых обектов в этом перечне быть не должно.  Я  с  вами  согласен.  Но  давайте вспомним,  что сказал сегодня первый вице-премьер,  и примем такое решение. Есть ведь определенная сумма денег, о которой мы говорим. Она,  кстати,  не  такая  большая:  всего  набирается  порядка 690 миллионов гривень.  Эти средства  надо  направить  в  приоритетные отрасли,   исключив   из   перечня  те  обекты,  в  необходимости финансирования которых мы сегодня сомневаемся.

 

     Уважаемые коллеги,  вопрос  очень  серьезный.  Сегодня  стоят здесь,  возле  наших стен,  тысяча шахтеров.  Но на этом же все не кончится. Михаил Александрович, я вас прошу поддержать энергетику, поддержать угольную промышленность и поддержать хлеборобов.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас усіх не апелювати до тих,  хто стоїть під Верховною Радою.  Нехай там стоїть навіть десять тисяч,  то не має значення, бо ми повинні вирішити питання по суті.

 

     Сьогодні кризова  ситуація в державі.  Правильно сказав Євген Красняков - агонія. Але ж, майте на увазі... (Шум у залі).

 

     Сергію Леонідовичу!

 

     Бюджет має консолідований характер.  Всі прекрасно розуміють, що  коли  будуть  через  бюджет  виділяти  кошти  на реконструкцію підприємств чи на введення нових потужностей,  то їх  можна  взяти тільки  з одного бюджету.  Євгене Семеновичу!  Правильно я кажу чи ні?  Це я звертаюся до депутата  Тодорова.  Правильно  кажу!  Будь ласка, не сваріться між собою, поки розглядається питання.

 

     Щойно я    прийняв    делегацію    з    Долинського    району Кіровоградської області.  Там дев'ять місяців лікарі не  одержують заробітну  плату.  Ви  ж  майте  на  увазі,  якщо не буде вирішено обговорюване зараз питання, то й там не буде поліпшення. Це ж один бюджет  -  невже  незрозуміло?  От і сьогодні ми нібито відстоюємо кожен свою галузь,  свій округ,  свої підприємства,  але ж по суті треба вирішити це питання, бо енергетика - це, зрештою, життя всіх колективів.

 

     Василю Васильовичу!  Сядьте й голосуйте, будь ласка. Я ще раз ставлю  на  голосування  статтю 1 і прошу підтримати.  У нас немає іншого виходу, ми мусимо приймати або таке, або інше рішення.

 

     "За" - 195.

 

     Ще раз голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Нагадую, що це  ж  ви  голосували.  Я  ж  вас  не  примушував голосувати,  коли  бюджет  розглядали,  - ви голосували самі за ці норми.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  голосувати  поіменно.  Будь ласка.

 

     "За" - 151.

 

     Будь ласка,  стаття 1. Пропонується концентрація 10 відсотків амортизаційних   відрахувань   високорентабельних   з    державних підприємств. Голосування в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Опублікуйте результати по фракціях, будь ласка. Так... (Шум у залi).

 

     Ну, можна зробити висновок, що тут немає партійних інтересів, тут є інтереси або корпоративні, або регіональні (Шум у залi).

 

     Iване Сергійовичу!  Я надав би вам слово.  Я знаю, що ви всіх переконали б, але ж інші тоді також почнуть переконувати...

 

     Запишіться ще,  хто хоче обговорювати питання (Шум  у  залi). Одну хвилинку! Сядьте, будь ласка! Павле Михайловичу! Сядьте, будь ласка, всі!

 

     Ми повинні сьогодні вирішити це питання,  знайшовши  джерело! (Шум у залi).  Вам що,  робити немає чого?! (Шум у залi). Слухайте що говорять на трибуні!  Опустіть  руки  і  запишіться,  хто  хоче висловитися.

 

     Депутат Красняков. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область).  Уважаемые народные депутаты!  Я не зря сказал, что  когда  рассматриваются  такие  вопросы,  обязательно  у  стен Верховного  Совета  кто-то  стоит.  Думаю,  что  кто-то специально привел шахтеров сюда,  потому  что  сегодня  рассматривается  этот вопрос.  Действительно начинается агония, Анатолий Константинович. Вы сейчас говорите,  что это сегодня нас спасет. Где гарантия, что эти  600-700  миллионов  гривень  будут расходованы по назначению? Дает ли государство и правительство  гарантию,  что  деньги  будут направлены  именно  в  те предприятия,  которые упоминаются в этом перечне? Это - первое.

 

     Второе. А    что    будет     с     предприятиями,     скажем машино-строительного   комплекса   в   Дружковке,  Константиновке? Выживут ли они в этих  условиях  или  нет?  Я  все-таки  предлагаю проголосовать. Надо же с чего-то начинать и эту агонию прекращать. С чего начинать? Давайте проголосуем за этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат Голубченко.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні друзі,  я ще раз  підкреслюю,  що  я погоджуюсь і прошу...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Анатолію Костянтиновичу.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  ...передбачити конкретно для вугільників 200 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Анатолію    Костянтиновичу,    зачекайте!    Анатолію Iвановичу! Ну, ви ж поважайте людей! Я прошу вас - не заважайте! Я не порушую Регламенту.  Я не вважаю, що ви знавець Регламенту, щоб пояснювати.  Йдеться не про закон у цілому. Ми говоримо тільки про одну статтю поки що.  Про першу статтю.  Сядьте на місце й читайте Регламент,  будь  ласка,  але мовчки...  Теж захисник виробництва! Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Я  ще  раз  хочу  внести  таку   пропозицію: передбачити  для  вугільної  галузі  200  мільйонів  гривень,  для енергетики  -   200   мільйонів   гривень,   для   суднобудування, залізничного    і   сільськогосподарського   машинобудування   200 мільйонів. Це разом 600 мільйонів гривень, може трохи більше - 690 мільйонів. Давайте ще 90 мільйонів розпишемо.

 

     А я  ж  сказав,  що  200 мільйонів на сільське господарство - можна.  У нас спочатку були такі пропозиції,  з визначенням сум  і переліку  підприємств.  Народні  ж депутати запропонували вилучити суми,  бо  їх  дуже  важко   розподілити   правильно,   а   відтак виникатимуть суперечки:  тому виділено на 500 тисяч більше, тому - на 100 тисяч менше...

 

     Але якщо буде передбачено виділення,  скажімо,  200 мільйонів гривень для шахтарів,  то Верховна Рада завжди може перевірити, чи за призначенням використано ці кошти.

 

     I варто записати,  що коли  уряд  звітуватиме  про  виконання бюджету,  щоб  він  також  звітував  куди витрачені ці кошти.  Тут проблеми  немає.  Ніхто  тут  не  переслідує  ніякого  політичного інтересу.  Ніякого!  Олександр  Олександрович  абсолютно правильно сказав...

 

     ГОЛОВА. Депутат Чупахін.

 

     Це ж  не   запитання   і   відповіді.   Зараз   розглядаються пропозиції.

 

     Будь ласка. Депутат Чупахін говорить.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область). Прошу передати слово депутатові Чижу.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область). Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я прошу якраз у цю  хвилину  мене  послухати.  Поперше  (це  я  хочу нагадати  тим,  хто  "не хотел бы,  чтобы мы поддерживали режим" і доводять  нам,  що  голосування   за   цю   норму   амортизаційних відрахувань  -  це  підтримка  режиму),  на  сьогодні 65 відсотків промисловості і взагалі виробничої сфери  -  це  вже  не  державна власність.  Коли  ми  візьмемо  амортизаційні  відрахування з цієї сфери і допоможемо підприємствам державної форми власності,  то що ми  підтримаємо  -  режим чи державу?  Це я кажу для великих (вони тут, поруч зі мною) прогресистів.

 

     Тепер кажу для нормальних людей.  Ми знайдемо гроші  в  інших статтях   бюджету   для  того,  щоб  підтримати  виробництво?  Ні. Виробництво нам треба підтримати?  Однозначно - так.  Я вам  назву конкретний   приклад   -   Хмельницька   атомна   станція  (другий енергоблок) задихається без коштів.  Де їх узяти?  Я б сьогодні ту урядову  ложу  вичистив,  нехай  прийдуть  інші люди,  але гроші з іншими людьми не  прийдуть.  Раз  ми  затвердили  бюджет,  давайте проголосуємо,   щоб,   взявши   більше   в  суб'єктів  недержавної власності,  підтримати  державні   підприємства.   І   це   цілком зрозуміло.   Єдине,  про  що  я  просив  би  колег,  -  додати  до пріоритетів АПК і все-таки передбачити 250 мільйонів гривень.

 

     І ще одне.  Треба водночас дати доручення  Рахунковій  палаті щодо супроводу всіх оцих витрат, тоді все стане на свої місця.

 

     Дякую і прошу мене підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ми,    зрештою,   можемо   передбачити,   що   беремо відрахування в рентабельно працюючих державних підприємств і даємо ці  кошти  державним  підприємствам атомної енергетики,  вугільної галузі  і  навіть  сільгоспмашинобудування.  Тоді  не  буде  оцієї колізії.  І  встановимо  при тому рівень рентабельності,  за якого слід робити ці відрахування.

 

     Ще раз  проводиться  голосування.  Підтримайте,  будь  ласка, виходу ж немає, ми мусимо знайти ці кошти.

 

     "За" - 200.

 

     Ну, зачекайте,   слово   має  депутат  Павловський,  у  нього письмова пропозиція.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область). Дякую. Шановні колеги! В мене є така трохи  незвична  пропозиція.  Справа  в тому,  що цей законопроект доводить  неспроможність  уряду  знаходити  шляхи  вирішення  цієї проблеми. Нічого іншого вони запропонувати не можуть.

 

     Я закликаю  вас  прийняти  все-таки  це  рішення  і  водночас прийняти таке протокольне доручення уряду.

 

     Перше. Змінити банківську систему,  тому що через неї витікає коштів утроє більше, ніж ми зараз шукаємо.

 

     Друге. Змінити    політику    беззастережної    лібералізації зовнішньоекономічної  діяльності,   яка   повністю   нищить   наше виробництво. Ці два пункти головні.

 

     Третє. Уряд  повинен  мати  свою промислову політику,  щоб ми знали не  просто  пріоритети,  а  конкретні  програми,  над  якими працювати.

 

     І четверте.  Повністю відмовитися від товарних кредитів,  які нищать те, що в нас є.

 

     За цих умов законопроект можна приймати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайле Антоновичу, я вас прошу, не порушуйте це все. Ну,   доручення   уряду  стосовно  банку.  Національний  банк  нам підпорядкований,  кому доручення давати?  Все,  що ви  пропонуєте, передбачає  цілий  комплекс  заходів - на півроку роботи Верховної Ради.

 

     Депутате Сургай, будь ласка.

 

     Володимире Івановичу  Кравчук!  Чому  ви  пішли  переконувати кожного окремо. Сядьте на місце! Переконуватимете тоді, коли слово візьмете. Ну, так не можна!..

 

     СУРГАЙ М.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Торезький виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые народные  депутаты! Получается  так:  идет  свадьба,  а  жениха нет.  Ведь обсуждается вопрос Комитета по  вопросам  топливно-энергетического  комплекса, транспорта и связи.  А этому комитету за теми, кто на выборы идет, слова не дают.

 

     Я вам докладываю. Вчера в который раз было заседание Комитета по  вопросам  топливно-энергетического  комплекса.  И  очень  прав Гуров,  который сегодня  действительно  поднялся  на  значительную высоту и правду сказал.

 

     Дорогие друзья!  Я  вас  не  агитирую,  не  прошу,  чтобы  вы голосовали. Вы прочитайте выступление Президента, где сказано, что 90 процентов вины за снижение обема внутреннего валового продукта лежит на топливно-энергетическом комплексе. Так если есть диагноз, давайте лечить!

 

     Я не  понимаю  тех,  кто возражает товарищу Пустовойтовскому. Что,  мы с неба  свалились?  И  при  советской  власти,  и  сейчас амортизационные  отчисления  централизовывались  и направлялись на решение коренных вопросов государства, а не на какие-то привилегии для Мариуполя,  товарищ мэр города.  Вы не выкрикивайте и хамством не занимайтесь! Министра комитет вам не позволит оскорблять!

 

     И последнее.  Вот у меня документ:  на 380 миллионов  гривень купили  угля  за  границей.  Люди  добрые!  Нефть  и  газ  на  всю оставшуюся жизнь для Украины будут критическим импортом,  хотим мы этого  или  не  хотим.  Но  ходить по углю и сделать его предметом критического импорта,  почти на 400 миллионов гривень купить!.. Из них  на  4  миллиона,  товарищ  Людвиг  мой дорогой,  кокса!  А мы предлагаем направить 2 миллиона для коксовых шахт!

 

     Вы можете голосовать как угодно. Дело не в выборах. Дело не в шахтерах. Дело в деле! Дело в государстве и в народе Украины! Если мы этот законопроект сегодня  не  примем,  позор  нашей  Верховной Раде.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно! Депутате Федорин, будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.  Київ).  Прошу передати слово депутатові Кендзьору.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кендзьор, будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги   народні  депутати!  Прошу  хвилинку  уваги.  Можливо,  те рішення,  яке ми хочемо прийняти,  справді  є  не  найкращим,  але іншого варіанта на сьогодні в нас немає.

 

     Ми мусимо  усвідомлювати,  яка  ситуація склалася у вугільній галузі.  Якщо завтра "спалахне" вугільна галузь (я маю  на  увазі, застрайкують шахтарі),  буде паралізована вся держава.  І тоді вже ніхто не говоритиме про проблеми, які сьогодні хтось обстоює.

 

     Я підкреслюю:  це рішення не найкраще, але іншого варіанта на сьогодні знайти не можна.  Уряд справді повинен знайти рішення, як залучити цю колосальну масу грошей,  які крутяться поза  офіційним бюджетом у тіні.  Оце сьогодні основне завдання уряду.  Він мав би приймати   відповідні   економічні   рішення   і   використовувати економічні важелі.

 

     Я так   само  розумію,  про  що  йдеться,  -  й  не  можу  не проголосувати за запропоноване рішення. Підтримайте мою ідею, і це певною мірою врятує державу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кравчук. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Пояснюю чому: тому що він відповідає за цю галузь. Я розумію, що це порушення Регламенту.  Але він депутат,  крім того на  цьому матеріалі краще розуміється, то чому я повинен надавати слово вам, а не йому?!

 

     КРАВЧУК В.І.  Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Шановні колеги! Не кричіть, заспокойтеся, будь ласка!

 

     ГОЛОВА. Ви говоріть, прошу. Це я буду заспокоювати.

 

     КРАВЧУК В.І. Шановні колеги! Давайте ми приймемо ще таке одне розумне рішення в той час,  коли ми змогли  мобілізуватися.  Після повернення   із   округів   ви   розповідаєте,   що   підприємства сільськогосподарського машинобудування стоять.  Я вам кажу,  що  в цьому  році  є реальна можливість випустити дві моделі вітчизняних комбайнів - "Лан" і "Славутич";  три моделі вітчизняних тракторів, які не поступляться зарубіжним. Але для цієї галузі сьогодні треба 50 мільйонів гривень.  Як же запрацюють ці заводи, коли на комбайн працюють 32 заводи, на трактор - 18?

 

     І я  ставлю  вам запитання.  Якщо минулого року ми не збирали цих відрахувань і заводи були рентабельні,  то  вони  щось  окремо будували чи ні? Ні, нічого не будували! Я виступаю не як кандидат, я не говорю про округи.  То ж відкиньмо ці амбіції і  проголосуймо за  нормальне  рішення.  Гарантую  вам,  що  ми матимемо позитивні зрушення в  основних  галузях  виробництва  і  одержимо  фінансову віддачу.  Адже із витрачених на виробництво комбайна приблизно 180 тисяч гривень до бюджету повертається 60-70 тисяч гривень.

 

     Я дуже  прошу  всіх,  хто  має  відношення  і  до  сільського господарства, і до машинобудування, підтримати цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перед  тим  як  ставити  проект на голосування,  я ще тільки два слова скажу.

 

     Шановні депутати!  Нам  уряд  вніс  на  розгляд  недосконалий варіант.  Ніхто  в тому не сумнівається,  що з точки зору логіки й механізмів підтримки економіки він не годиться.  Але ви зважте  на ту   обставину:   якщо  не  виділимо  зараз  кошти  для  підтримки передовсім вугільної галузі,  то завтра впаде виробництво  в  усіх технічних галузях,  це ж елементарно зрозуміло.  Це не має ніякого відношення до передвиборної кампанії, до агітації.

 

     Так, цей варіант недосконалий.  Але інших  джерел  надходжень сьогодні  немає.  Це  можна  робити лише так або збільшити ще на 1 відсоток  ставки  ПДВ.  Але  в  даному  разі   йдеться   хоч   про консолідацію якихось реальних коштів.  Я можу уявити інше джерело. Давайте ставки ПДВ на 1 відсоток збільшимо,  і ви побачите, чим це обернеться  і проти виробництва,  і проти Верховної Ради,  і проти всього.

 

     Тому я ще раз ставлю статтю 1 проекту на голосування  саме  в поіменному  режимі,  як  ми  вже й визначалися,  щоб потім не було посилань на те,  що,  мовляв,  "один я голосував за, а всі проти", або навпаки:  щоб кожен знав, хто за що голосував... (Шум у залі). Так, так, правильно... Олександре Сергійовичу, все правильно...

 

     Я ставлю на  голосування  в  поіменному  режимі  статтю  1  у варіанті, який вже вам пропонувався...

 

     Іде голосування. Будь ласка. Поіменно!

 

     "За" - 213. Не прийнято.

 

     Тепер -  інший  варіант,  який я з самого початку називав,  - збільшити 1 відсоток ставки ПДВ.

 

     Ми маємо близько 9  мільярдів  гривень  (якщо  не  помиляюся) дохідної  частини бюджету від ПДВ.  Тоді 1 відсоток дасть 600- 800 мільйонів гривень зростання дохідної частини бюджету.

 

     Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.  Вона   вчора   також обговорювалася комітетом. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 121 (Шум у залі).

 

     А то хіба не той самий тиск?!  І це тиск податковий, і то той самий податок!  Ви ж  прекрасно  розумієте  -  просто  інша  форма податку!

 

     Я перший  варіант  ще  раз ставлю на голосування.  Будь ласка (Шум у залі).  Гаразд,  проголосуємо поіменно  і  опублікуємо  цей список. Іде голосування! (Шум у залі). Та не треба - сядьте...

 

     "За" - 219. Не прийнято.

 

     Опублікуйте результати по фракціях.  По фракціях опублікуйте! (Шум у залі).

 

     Ще слово просить від Комітету з питань  економічної  політики депутат Чечетов. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Спасибо,  Александр  Александрович.  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые коллеги! Сегодня наш парламент сдает  экзамен на политическую зрелость:  сумеем мы подняться выше интересов предприятий,  выше интересов отдельных поселков, городов до   интересов   государства   или   нет?   Проголосовав  за  этот законопроект,  мы продемонстрируем государственный подход к  делу, проголосуем за развитие экономики,  за перспективу, проголосуем за завтрашний день Украины.

 

     Я еще раз прошу вас всех проголосовать за этот проект закона.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Я прошу всіх, хто бере слово, уникати політичних гасел,  це абсолютно не потрібно.  Розглядається досить конкретне питання.

 

     Петренко Анатолій Андрійович. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Слов'янський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Александр Александрович прав: надо унять эти страсти...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Депутате Сікалов, сядьте, будь ласка. Продовжуйте.

 

     ПЕТРЕНКО А.А. Уважаемые народные депутаты, я бы просил, чтобы и правые,  и левые уняли свои  страсти  и  забыли  о  предвыборной кампании.

 

     Михаил Антонович  всегда  был  проповедником государственного регулирования в экономике.  Так вот, Михаил Антонович, это один из элементов государственного регулирования.

 

     Здесь много   говорилось   о   том,   какие  отрасли  считать приоритетными и кому отдать предпочтение.  Я считаю и точно  знаю, что  сельское хозяйство ежегодно дотирует все отрасли,  отдавая по

6-9 миллирадов, как в прошлый год, за счет диспаритета цен.

 

     И те же металлурги,  и те же машиностроители -  все  получили эти денежки с селян, а рассчитывается за все это наша земля.

 

     Что бы я просил,  Людвиг Николаевич!  Не надо махать рукой на все это.  Дело в том, что мы находимся в критической точке, и если бы...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Андрійовичу, одну хвилинку.

 

     Депутате Жовтяк,  ну дайте ж людям послухати, якщо ви самі не хочете  слухати!  Миколаївці,   сядьте,   будь   ласка!   Депутате Хмельовий, скільки можна вас просити!

 

     ПЕТРЕНКО А.А.  Я в какой-то мере понимаю депутата Хмелевого и всех тех, кто не хочет голосовать "за" по политическим мотивам. Но прошу   отбросить   их.   Стоит  вопрос  об  инекциях,  инекциях кратковременных,  для того чтобы  поддержать  сельское  хозяйство, поддержать энергетику.

 

     Отбросьте все и голосуйте в интересах дела.

 

     ГОЛОВА. Я   бачу,   що   немає  сенсу  далі  вести  дискусію. Визначайтеся. А ні, то не треба.

 

     Депутате Самофалов, опустіть руку. А ви сядьте на місце, будь ласка, дуже прошу.

 

     Не треба!  Ну, чим ваш... (Шум у залі). Та не треба! Не треба тому, що вже всі... (Шум у залі).

 

     Я надав  слово  всім,  хто  хотів.  Дискусія   зводиться   до політичної дискусії, а це не потрібно.

 

     Депутате Ямковий,  ви ж внесли свій проект і хочете, щоб його ще розглянули,  а цей чомусь слухати не хочете.  Ви думаєте тільки про державний резерв.

 

     Була пропозиція  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності встановити рівень рентабельності, наприклад, не менше 5 відсотків.  Є  позитивне  в  цьому,  але  є  і сумніви,  бо завжди рентабельність можна приховати. Так, приховати можна зажди, це все відносні поняття.

 

     Є пропозиція   депутата  Донченка  концентрувати  ресурси  не тільки державних підприємств, а й недержавних...

 

     Володимире Миколайовичу!  Володимире  Миколайовичу!  Я  прошу вас,  ви  заважаєте,  відвертаєте  увагу всіх.  Прошу не підходити сюди,  коли йде засідання,  поза спинами не  стояти,  тому  що  це взагалі дискредитує роботу Верховної Ради. Будь ласка.

 

     Я в останній раз ставлю на голосування, а далі як хочете, так і  визначайтеся.  Ще  раз  в  поіменному  режимі  перший  варіант: рентабельні  державні підприємства для конкретних потреб вугільної галузі,     металургійної,     машинобудування,     і      зокрема сільгоспмашинобудування.

 

     Я вважаю, що можна було б розглянути ще окремо питання... Там є про газифікацію  сільських  населених  пунктів  через...  Ну  ви подивіться   на   Олександра   Сергійовича,   як  він  хвилюється. Заспокойтеся, будь ласка.

 

     Зараз ще Олена Василівна висловиться,  і почнемо  голосувати. Будь ласка, спокійно! Анатолію Івановичу, сядьте, будь ласка. Юрію Григоровичу,  я сказав те,  що ви  сказали.  Депутате  Запорожець, сідайте.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тому що ви не надаєте слова!

 

     ГОЛОВА. Тому що ви не записуєтеся.  Добре, запишіться ще раз. Стоїте, а ви ж сімнадцятим записані. Добре, я вам надам слово.

 

     Записані депутати  Мішура,   Азаров,   Мірошниченко,   Чивюк, Вітренко,  Кузьменко  і  так  далі.  Вас тут немає,  а ви стоїте і вимагаєте слова.

 

     Депутат Мішура. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Центральний виборчий округ,  Кіровоградська  область). Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я  прошу передати слово Донченку Юрію Григоровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Юрію Григоровичу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые коллеги,  давайте  вспомним статью   41  Конституции,  где  говорится  о  равности  всех  форм собственности.  Сейчас мы закладываем норму о том, что налог будут брать только с рентабельных государственных предприятий. Согласен, надо поддержать эти отрасли,  в этом отношении у меня не возникает никаких   сомнений.   Но   почему   только  с  государственных?  А негосударственные формы  собственности  где  остаются  у  нас?  Мы государство  или  не государство?  Я спрашиваю правительство.  Оно собирается регулировать эти вопросы в масштабах  государства  и  в интересах всего государства?

 

     Поэтому, если  идти  на  то,  о  чем  вы говорите,  Александр Александрович,  то надо написать: для всех форм собственности. Вот тогда  я  двумя  руками проголосую "за".  А так получается,  что у государственного предприятия,  которое едва  становится  на  ноги, забираем  деньги  и  отдаем их на приоритеты.  А негосударственные продолжают  на  этом  наживаться.  Как  это  понимать?  Поэтому  я предлагаю записать: для всех форм собственности.

 

     И я обращаюсь к первому вице-премьеру: вы все правильно сейчас  назвали,  забыли  только  одно  важнейшее предприятие - "Луганский тепловоз".  А ведь железнодорожный состав не поедет без тепловоза.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Олександре Олександровичу, я прошу 30 секунд.

 

     ГОЛОВА. Почекайте!  Будь  ласка,  спокійніше,  не  диригуйте. Потім візьмете слово.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу передать слово депутату Самофалову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Самофалов...

 

     Депутате Хмельовий!  Сусіди, будь ласка, зупиніть Хмельового. Ну я прошу вас, не треба цього робити.

 

     Депутат Самофалов.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.  Уважаемые коллеги!  Отвечаю на реплики  моего коллеги  Ельяшкевича.  Я сегодня 1 час 20 минут простоял вот здесь на площади с работниками предприятий  угольной  промышленности.  В чем  сегодня...  (Шум  у  залі).  Трансляции нет,  поэтому не надо кричать сзади. В чем сегодня проблема?

 

     Я хотел бы,  чтобы вы задумались над одним  моментом.  Неделю назад  у  меня  был  генеральный  директор  моего обединения.  Он сказал: "Геннадий Григорьевич, что вообще вы творите? Из семи шахт Дзержинска,   которые   только  что  стали  на  план  (это  вообще уникальное явление),  четыре шахты из-за долгов за  энергоносители опломбированы.  Людей, которые идут бесплатно работать, которые не получают зарплату десять месяцев,  не пускают в шахту,  чтобы  они давали  уголь.  Хотя  85  процентов  энергии  идет  на поддержание шахты".

 

     Поэтому я хотел бы,  чтобы вы сейчас правильно  оценили  свои действия.   Сегодня  здесь  тысяча  шахтеров,  завтра  будет  три, послезавтра пять тысяч и так далее.

 

     Я предлагаю  проголосовать  за  то,  что  предложено.  Но  за предприятия всех форм собственности и рентабельные! Это первое.

 

     Второе. Поручить  правительству завтра представить нам списки предприятий по тому направлению...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Ну  дайте  ж   можливість   депутату Хмельовому виговоритися!  Почекайте,  усі мовчать. Нехай Хмельовий скаже.  Будь ласка. А потім ви продовжите. Нехай він скаже, бо він же всіх сусідів уже, вибачте мені, задовбав. Будь ласка, говоріть. Але потім будете мовчати. Домовимося так.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Слов'янський міський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов.  В данном случае мы, конечно, не пофракционно спорим, а каждый исходит из интересов своей отрасли.

 

     Мы собирали фонд топливноэнергетического комплекса.  Я в этом комитете.  И вчера действительно я голосовал "за",  соглашался. Но где эти деньги? Собрали. Куда мы их дели? Сегодня мы опять соберем деньги. Пусть правительство, пусть каждый персонально ответит, что эти деньги пойдут туда-то. Извините, кто из правительства ответил, когда оно отчитывалось за исполнение бюджета? А там нарушения, как Симоненко докладывал, за голову хватаемся. Кто ответил?

 

     Опять соберем деньги,  пустим сюда, куда попало пустим. Ну не будет этой ответственности, мы же знаем это правительство! Сколько денег ни выделяем,  все капает  куда-то!  Сейчас  заберем  с  того железнодорожного транспорта, которому ни копейки дотаций нет. Ни в одной стране мира  нет  такого,  как  в  Украине,  только  у  нас. Заберем,  куда-то  пустим...  Я  уверен,  что  не  поступят эти 50 миллионов,  которые выделили на приобретение  подвижного  состава. Выделяли полтора триллиона,  в бюджете записывали, - ни копейки не дали.

 

     В прошлом году записали в бюджете 20 миллионов -  ни  копейки не  дали.  Опять  не  дадут.  Ну зачем забирать у людей деньги,  у государственных предприятий, которые хоть чуть-чуть на плаву?! Вот по этому поводу я и высказываюсь. Пусть распишутся кровью, что они отвечают за это, и я проголосую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Хмельовий більше говорити не буде. Депутат Самофалов закінчить виступ. Будь ласка.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.  Александр  Александрович,  я  прошу  отметить уникальное событие в жизни нашего парламента,  когда  вы  передали слово без моего желания моему коллеге Хмелевому. Но это нормально, спасибо, я вам все прощаю.

 

     Возвращаюсь, к  своему  предложению.  Я   предлагаю   сегодня проголосовать  "за",  предусмотрев  в  первой  статье рентабельные предприятия всех форм собственности и потребовав от  правительства завтра  или  послезавтра представить расчет и так далее,  чтобы мы четко знали, что деньги пойдут целенаправленно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чивюк.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Новобузький виборчий округ,  Миколаївська область).  Дякую.  Я хочу  привітати всіх, хто зібрався в цьому залі. Я так розумію, що в нас у кожному колгоспі,  на  інших   сільськогосподарських   підприємствах   усе нормально  з  основними  фондами,  що  вони  можуть  придбати нові трактори й комбайни,  ремонтувати свою техніку. Те саме стосується підприємств промисловості. У всіх усе добре, тому треба поділитись і закрити окремі профілі. Це перше.

 

     Друге. У цій гарячці,  яка сьогодні в  залі,  ми  знову  щось ділимо,   віднімаємо,   ділимо...   І   хочемо,  щоб  у  нас  було суспільство, де збирають, примножують і щось розвивають.

 

     У зв'язку з цим хочу сказати  декілька  слів  про  реалізацію програми,  яка стосується кредитування молодих сімей для вирішення житлових питань.  І про  цю  програму  не  можна  забувати  в  цій гарячці. Бо, я бачу, іде до того, що ми щось приймемо.

 

     Давайте спокійно,  зважено  завтра  будемо  приймати рішення. Сьогодні діла не буде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чесно кажучи,  не зовсім переконливі ваші  аргументи. Але ви виклали свою позицію.

 

     Є пропозиція послухати депутата, досвідченого в цих питаннях,

- Масола. Немає заперечень? Будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська область).  Шановні народні депутати! Я нічого не буду торкатися,  скажу  тільки  з  одного  питання,  яке ми випустили з уваги.

 

     Як сказав Анатолій Костянтинович,  це 600  мільйонів  гривень капітальних вкладень.  Із цих 600 мільйонів буде сплачено податки. Це ще додатково 300 мільйонів,  на які ми можемо збільшити доходну частину бюджету. Тому що з амортизаційних відрахувань не сплачують податку.  А якщо це будуть капітальні вкладення,  доходна  частина бюджету збільшиться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кузьменко. Будь ласка.

 

     КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Комунарський   виборчий   округ, Запорізька область).  Фракція комуністів. Спасибі. Я приєднуюсь до пропозиції депутата Донченка і хочу трошки розширити аргументацію. Нагадую  колегам,  що,  відраховуючи кошти на амортизацію,  ми тим самим  збільшуємо  податкову  базу,  тобто  обтяжуємо  рентабельні підприємства додатковим податком.

 

     Далі. Ту  саму  енергію  і все інше споживають і державні,  і недержавні підприємства,  вони однаково  потребують  цього.  Це  - перше.

 

     Друге. Ми  повинні встановити рівень рентабельності,  з якого починаються ці відрахування,  бо в економіці немає такого  поняття як    "високорентабельне    підприємство".    Є   підприємство   з рентабельністю 5 відсотків, 10 відсотків і так далі.

 

     І третє.  Ми повинні зобов'язати уряд подати пропозиції  щодо напрямів використання цих коштів.

 

     ГОЛОВА. Я  поставлю  зараз  на голосування,  але перед тим... Одну хвилиночку!  Ну не ображайтеся ті,  хто тримає руку піднятою. Якщо надавати слово,  то я буду йти за списком:  Янко, Костюченко, Сінченко,  Чечетов, Степанов, Петренко, Стоян, Ямковий і так далі. Тому - без образ. Сядьте, будь ласка, хто підняв руку.

 

     Я прошу врахувати пропозиції депутатів Донченка, Кузьменка та інших,  тобто що стосується підприємств усіх  форм  власності,  не тільки  державних,  і що рівень рентабельності не треба визначати, бо це буде стимулом для приховування рентабельності.  Можна на  це зважити?  Крім  того,  ми чітко визначимо галузі і навіть об'єкти, куди підуть ці кошти.  І ми обов'язково визначимо порядок контролю і  відразу  доручимо Рахунковій палаті контроль за витрачанням цих коштів. Можна це ставити на голосування?

 

     Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Я роблю зауваження Анатолію Костянтиновичу.  Будь ласка, коли йде голосування, не розмовляйте і не стійте.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Я ставлю  на  голосування пропозицію про перенесення розгляду цього питання на  вівторок.  Першим  питанням  у  вівторок!  А  ви порадьтеся,  як це питання вирішувати. Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Хочете зараз? Я так розумію, що ви  хочете  зараз  вирішувати?  На вівторок!  Іде голосування.  На вівторок, після Дня уряду. Будь ласка, іде голосування.

 

     "За" - 231.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Наступне питання!

 

     ГОЛОВА. Наступне  питання   теж   стосується   амортизаційних відрахувань, тому немає сенсу розглядати його сьогодні.

 

     ----------------

 

     Розглядається питання  про проект Закону про внесення змін до Закону про державну  податкову  службу.  Запрошується  на  трибуну Пустовойтовський Володимир Семенович.

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Уважаемый   Александр  Александрович, уважаемые народные депутаты! Как вы помните, во втором чтении нами были приняты многие изменения к Закону о государственной налоговой службе в Украине за исключением пунктов 8 и 16 статьи  11,  статьи 13  и  названия  "налоговая полиция",  которые вносятся сегодня на третье чтение.

 

     Перед внесением на третье чтение  документы,  рассматриваемые сегодня,   были   тщательно  изучены  нами  вместе  с  юридическим управлением.  Выверены все статьи,  продуманы все формулировки,  с тем чтобы не было никаких нарушений Конституции.

 

     В сравнительной   таблице   первой  идет  поправка  народного депутата Шеховцова.  Она учтена,  но  с  некоторыми  редакционными изменениями.  Наш  комитет  считает,  что  вот  так  категорически предусматривать приостановление на 30 дней  бесспорного  взыскания налогов нельзя.

 

     Мы исходим из таких соображений. Каждый субект хозяйственной деятельности имеет право и возможность обжаловать решение районной налоговой администрации в вышестоящую налоговую администрацию, и в случае отмены решения о бесспорном взыскании денежные средства ему возвращаются.  Если  же налоговые органы будут приостанавливать на 30 дней бесспорные взыскания при несогласии плательщиков  налогов, то не исключено, что все они будут не согласны.

 

     Мы понимаем, что штрафные санкции ниже кредитной ставки банка

- это очень удобное  кредитование.  И  мы  окажемся  перед  фактом невозможности  использовать  эти  средства и взыскать их в бюджет. Уже   сегодня   имеется   немало    случаев,    когда    проворный предприниматель  от  начала  проверки до принятия решения успевает рассредоточить огромные суммы денежных средств на  счетах  десятка фиктивных фирм, которые тут же исчезают.

 

     Таким образом,  принимая  в  основном  предложение  народного депутата Шеховцова и учитывая,  что правильное  изятие  в  бюджет средств   налогоплательщиков  обеспечивает  зарплату  миллионам  и миллионам людей,  пенсии десяткам миллионов  пенсионерам,  комитет настаивает на предложенной нами редакции.

 

     Я прошу проголосовать предложение комитета по поправке 1.

 

     ГОЛОВА. Як ви пам'ятаєте,  на минулому засіданні ми перенесли розгляд цього питання на засідання через день,  домовившись, що ви у   фракціях,   у  комітетах  порадитеся  і  ми  будемо  проводити голосування,  а не вести  безплідну,  безкінечну  дискусію.  Треба вирішувати  питання  по  суті.  Тому  я  ставлю  на голосування цю пропозицію і прошу її підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Мы еще подойдем к тому,  что  решается через суд.

 

     "За" - 201.

 

     ГОЛОВА. Депутата   Шеховцова  немає,  але  він  згоден,  його пропозицію враховано. І тут немає предмета для дискусії. Тому я ще раз прошу, проголосуйте, підтримайте пропозицію.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Я   хочу  добавить,  что  это  же  не конфискация,  относительно  конфискации  мы  решили.  В  связи  со следующим пунктом я буду говорить о том, что решается через суд.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Які ще є думки? Запишіться, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Тут  есть  некоторая информация,  если разрешите, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     пустовойтовський В.С. За прошлый год таких взысканий было 530 тысяч.  Только один процент от всех взысканий был обжалован.  Суды рассмотрели шесть тысяч жалоб.  Если мы будем идти по такому пути, что в последнюю очередь будут вноситься средства в бюджет,  то что же  будет  со  всеми  бюджетниками  и  пенсионерами?!  Давайте  же подумаем  об  этих людях,  их ведь 40 процентов населения Украины! (Шум у залі). Во всем мире правильно, а у нас неправильно?

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий  округ,  м.Київ).  Прошу  передати  слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Партия   "Громада".   Уважаемый  докладчик, уважаемые   коллеги!    Нельзя    априори    думать,    что    все налогоплательщики,  то  есть граждане Украины,  - это преступники. Это точно так же, как думать, что все депутаты - преступники и все работники Кабинета Министров, Администрации Президента.

 

     Для того  чтобы  определить  вину и для того чтобы определить размер тех налоговых  платежей,  которые  должны  быть  внесены  в бюджет, если есть спор с плательщиком, существует суд.

 

     Кто дал  право  налоговой  администрации  быть судом?  Это не просто ошибочная версия,  это  версия,  которая  помогает  строить полицейскую  державу.  Поэтому  я считаю,  что норма проголосована правильно и не надо к этому возвращаться.  Нельзя  давать  функции бесспорного  списания  во  внесудебном  порядке.  Это противоречит нашей демократической Конституции.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я, як і ви, дуже зважено ставлюсь до всіх пропозицій, які надходять від однієї фракції, від другої. Але перший варіант цього документа готувався ще тоді,  коли  "Громада" була  при  владі.  І  це  не  викликало заперечень.  Тепер це стає предметом дискусії.

 

     Я прошу вас,  будьте коректніші  щодо  цього.  Мова  йде  про функціонування  в  державі  служби,  яка повинна наводити порядок. Причому,  повторюю,  це стосується не людей, які чесно працюють, а тих,  хто  хоче  обійти  закон.  Це не в державних структурах,  це посередництво і так далі.  Тобто тому,  хто чесно працює,  боятися нічого.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. И никто не запрещает обращаться в суд и отстаивать свои интересы в случае нарушения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты и уважаемые  критики данной  редакции!  Я прошу вас внимательно вслушаться,  о чем идет спор и в чем различия.  Редакция депутата Шеховцова, за которую мы проголосовали,  - "безспірне стягнення призупиняється на 30 днів у разі незгоди платника податку". Вот за что мы проголосовали!

 

     За что  сейчас   предлагается   проголосовать?   Предлагается добавить   "може   бути   призупинено".   То   есть   может   быть приостановлено на 30 дней этому плательщику налога,  а может и  не быть приостановлено. Такова мировая практика.

 

     В чем здесь суть дела? В том, что, к сожалению, у нас за один только прошлый год появилось 25 тысяч фиктивных фирм. И как только налоговый  орган убеждается,  что речь идет о фиктивной фирме,  то "стягнення" должно наступить  немедленно.  Если  же  речь  идет  о реально существующем предприятии, используется формула: "може бути стягнуто".  То есть 30 дней дается  плательщику  для  того,  чтобы обжаловать  это  решение  либо  в вышестоящей организации,  либо в суде.

 

     Уважаемые коллеги,  ведь мне в принципе  все  равно:  как  вы проголосуете,  так  и будет.  Но пострадает-то бюджет!  И мы через месяц-два все равно будем вынуждены вернуться к этой норме, потому что уменьшатся доходы бюджета, возрастет социальная напряженность. Это же произойдет!

 

     Вот почему мы просим вас принять гибкую формулу:  может  быть приостановлено  такое  "стягнення"  сроком  на 30 дней.  Эта норма вполне достаточна, чтобы обжаловать решение.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла аргументація.  Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Просим поддержать.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування (Шум у залі).

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. А все чиновники - мошенники?

 

     ГОЛОВА. Галино Федорівно!

 

     "За" - 204.

 

     Шановні депутати,  я поставлю на поіменне голосування.  Прошу зважити на те,  що йдеться про правовідносини.  Скажімо, податкова адміністрація    виявила    факт    приховування    доходів    від оподаткування...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Это суд может определить!

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Ну,  почекайте!  Ще  раз:  інспекція виявила, що є порушення... Ну, ви подивіться на Єльяшкевича!

 

     Так от,  якщо  виникає  сумнів,  хто  винен,  то  операція не здійснюється, і тоді питання по суті розглядає суд.

 

     Депутат Коліушко. Він у списку перший.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Налоговый инспектор тоже человек...

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   правової  політики  і  судово-правової  реформи  (Буський виборчий округ,  Львівська область).  Шановні депутати, суть того, що    зараз   дебатується,   зрозуміла.   Безакцептне   стягнення, передбачене законом,  не відповідає  чинній  Конституції.  І  тому треба  шукати  компромісні  варіанти.  Я згоден з тим,  що говорив Микола Янович Азаров. Справді, суди не готові розглянути 560 тисяч справ за рік. І його треба шукати, цей компромісний варіант.

 

     Сьогодні, вважаю,   ми  взагалі  не  повинні  розглядати  цей законопроект через ті порушення Регламенту  і  навіть  етики,  які було  допущено бюджетним комітетом при підготовці його до третього читання. Таблиця, роздана нам, не відповідає проекту, прийнятому в другому читанні.

 

     Я вважав,  що наше вчорашнє письмове звернення від Комітету з питань правової політики дасть можливість  розставити  всі  крапки над  "і".  Але  у  вступному  слові  виконуючий  обов'язки  голови комітету пан Пустовойтовський стверджував, що в другому читанні не проголосовано  лише  пункти 8 і 16 статті 11 та назву - "податкова поліція"  чи  "податкова  міліція".  Насправді  не   проголосовано набагато  більше.  Зокрема,  не  проголосовано  весь зміст розділу п'ятого   "Податкова   поліція".   Це   була   ваша,    Олександре Олександровичу, пропозиція голосувати в принципі - має бути розділ чи ні,  а зміст разом з усіма  поправками  розглядати  в  третьому читанні. Де в порівняльній таблиці зміст розділу?

 

     І той  текст,  який  нам  сьогодні  навздогін за нашим листом роздали,  так само не відповідає тому,  що проголосовано в другому читанні. І приклади було наведено. Я згоден, що там є проблеми, що не все правильно.  Але не можна  таким  чином  робити  з  нас  тут болванів і галасувальників.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Борисовичу, ви ж знаєте, що з вас не зробиш все одно.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я хотел бы ответить уважаемому депутату Колиушко.  Вы  напрасно  так  говорите.  Я предявил только первую поправку Шеховцова,  а не все.  Я вам  могу  показать  официальный текст, когда дойду до замечаний депутата Лавриновича и до ваших.

 

     Так что  вы  напрасно опережаете события,  я шел по процедуре третьего чтения. Подошли к первому пункту - мы о нем и говорим.

 

     Пожалуйста, не  упреждайте  события  и  не   делайте   таких, извините меня, нетактичных выводов.

 

     ГОЛОВА. А чому "извините", чому не просто "нетактичных"?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я прошу извинения. Просто хочу показать свою тактичность.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жир. Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань законності    і   правопорядку   (Марганецький   виборчий   округ, Дніпропетровська  область).  Дякую,   Олександре   Олександровичу. Шановні  колеги,  дійсно,  стягнення  може  відбуватися  згідно  з Конституцією лише за рішенням суду.  Але є така пропозиція:  в цій редакції,  яку запропонував комітет, вилучити слово "може", і тоді ми входимо в  правове  поле.  Чому?  Тому  що  суб'єкт,  на  якого накладено  штраф,  не  позбавляється права звернення до суду у цей термін.  І якщо він звернувся до суду,  то стягнення має відбутися вже після рішення суду.

 

     Ще раз  кажу,  що  це  дасть можливість увійти в правове поле Конституції. І це підтримується й іншими...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, я зараз ще раз поставлю на голосування.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Александр Александрович, перед тем как голосовать, разрешите уточнить предложение.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.    Необходимо    уточнить   предложение Александра  Александровича.  Если  будет  записано  так:  "...таке стягнення  терміном  на  30  днів  вищестоящим  органом  державної податкової служби буде проводитися..." (Шум у залі).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Суд!

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Суд  будет  принимать  решение,  а  не оттяжку делать.

 

     ГОЛОВА. Ні, тут мова йде про інше. Якщо виникла така колізія, тоді операції не здійснюються,  вони фіксуються,  тобто  інспекція остаточно  не  приймає  рішення.  Але вона сама подає в суд у тому разі,  якщо виникає конфлікт.  А якщо конфлікт  не  виникає,  вона просто   виконує   все  те,  що  передбачено  законом,  тобто  йде відрахування до бюджету.

 

     Ну як я можу,  Ярославе Федоровичу, вам надати слово, якщо ви не в списку?  Депутат Чивюк перший на черзі. А чому ви стоїте весь час з піднятою рукою?

 

     Будь ласка. Володимире Семеновичу, можна так розглядати?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Тогда получается, что вот эти 560 тысяч извлечений в бюджет будут проходить только через суды.  Я не знаю, тут надо было бы послушать  представителей  судов,  могут  ли  они переварить такое количество документов и дел или нет...

 

     ГОЛОВА. Прошу, сядьте, будь ласка. Ну, не можу я так зробити!

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Иначе мы просто потеряем эти деньги.

 

     ГОЛОВА. Ще раз надається слово депутату Жиру.

 

     ЖИР О.О.  Мова  йде  про другий абзац,  де записано:  "У разі незгоди суб'єкта оподаткування з рішенням податкового органу  щодо безспірного   стягнення   коштів   таке  стягнення  (слово  "може" вилучаємо) призупиняється терміном на 30 днів вищестоящим  органом державної податкової служби" і далі за текстом.

 

     Зверніть увагу, що з приводу тих 560 тисяч нарахувань до суду звернулися менш як у 20 відсотків  випадків.  Тому  це  дасть  нам змогу,  ще  раз  кажу,  цим  законом  не  виходити за правове поле Конституції...

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Володимире Семеновичу, можна погодитися з цією пропозицією?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я уже говорил, что обращения граждан по поводу неправильного применения этих санкций составили 1  процент. Если    вышестоящий    орган   государственной   инспекции   может приостанавливать...  Вернее,  если  мы  снимаем  слово  "может"  и записываем слово "приостанавливает",  то получается, что он уже не "приостанавливает",     ведь     это     делается     "бесспорно". Приостанавливает  тот,  кто возражает против взыскания этой суммы. Потому что у государственного органа уже никаких других полномочий нет.  Выходит,  мы  тогда полностью принимаем поправку Шеховцова и должны быть уверены в том,  что наши 6 тысяч судов способны быстро рассмотреть 560 тысяч исков.

 

     ГОЛОВА. Яка  ваша  пропозиція?  Ви  не дискутуйте з депутатом Жиром, кажіть, що ви пропонуєте.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Я   обосновываю   решение,   принятое комитетом, и отстаиваю его: надо голосовать за то решение, которое принял комитет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чивюк.

 

     ЧИВЮК М.В.  Володимир  Семенович   говорив,   що   податковий інспектор  теж  людина.  На  превеликий жаль,  до мене звертаються багато виборців,  з яких було стягнуто в безспірному порядку певні кошти.

 

     Я хочу  запитати:  як  ви думаєте,  чому звертається тільки 1 відсоток? Це перше.

 

     Друге. Якщо протягом цих 30 днів суд не прийняв  рішення,  що далі?

 

     І третє  запитання.  Якщо  податковий  інспектор теж людина і неправильно нарахував,  то скільки за цей час податкова  інспекція повернула тим,  кому неправильно нарахувала, з урахуванням пені за використання цих коштів?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  На этот вопрос может ответить  Николай Янович. Есть такие цифры.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты,  давайте подойдем погосударственному к этому вопросу и  будем  опираться  только  на факты. Всего моментов платежей в бюджет десятки миллионов. Десятки миллионов, подчеркиваю. То, о чем мы спорим сейчас, осуществлялось за год 560 тысяч раз. В 6 тысячах раз действия налоговой инспекции были оспорены в арбитражных судах.  Арбитражные суды более  чем  в 1200  раз  вынесли положительные решения в пользу истцов,  то есть тех,  кто спорил с налоговой администрацией.  Это  какой  процент, посчитайте?  И  всего  удовлетворено немногим более 1200 исков.  А взыскано таким путем 19 миллиардов. Ну задумайтесь хоть на минуту, государственные мы люди или нет?!  Что мы хотим сделать?  Ровно на один месяц,  на два лишимся примерно 200-  300  миллионов  гривень поступлений  в  бюджет  в месяц.  Выдержит ли сейчас государство в этом тяжелом положении наш  эксперимент  или  нет?  Через  два-три месяца,  я  вас уверяю,  новый состав Верховной Рады обязательно к этому вернется.

 

     Да, допускаются ошибки,  и срок,  который предлагается в этой статье,  30  дней,  вполне  достаточный  для того,  чтобы в случае ошибочного решения обжаловать его.  Вся беда в том,  что фиктивное предприятие,  пользуясь  электронной  почтой  банковской  системы, всего за один час отправит деньги  на  сторону,  за  рубеж  и  так далее.   Вот   почему   налоговый   орган  просит  вас.  Он  может приостановить,  то   есть   арестовать   эти   деньги.   А   потом разбирайтесь.  Суд  примет  решение  вернуть  деньги  -  они будут возвращены. Вот о чем речь.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  будь ласка, увага! Ми часом ведемо дискусію  з процедури:  то те не так,  то давайте перенесемо і так далі.  Усього шість днів можна проводити засідання Верховної Ради, ну,  максимум сім,  якщо ми в березні зберемося на пару днів. Куди відтягувати  далі?   Усі   розуміють,   яка   критична,   кризова, катастрофічна   ситуація   сьогодні   в   бюджеті.   Так,   у  нас нераціональні закони,  драконівські закони,  у тому числі  те,  що зараз  пропонується.  Прийде нова Верховна Рада,  поправить,  якщо щось виявиться не так.

 

     Але сьогодні немає надходжень до бюджету.  Уряд замість того, щоб ділити щодня 180 мільйонів, ділить 12 мільйонів. І ми думаємо, як це буде з точки зору міжнародного права і що  там  Рада  Європи про це скаже.  І про 10-процентне відрахування від амортизації,  і про те,  що ми зараз обговорюємо.  Та скільки ж можна говорити про загальні   гуманні  речі  тоді,  коли  треба  порядок  наводити  в державі?!

 

     Сергію Леонідовичу, будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.,  віце-прем'єр-міністр України.  Ви знаєте, я не брав  дуже активної участі в підготовці цього проекту закону.  Але спеціально залишився,  тому що коли потрібні податки,  то ми  весь час звертаємося до податкової адміністрації і запитуємо,  де вони. А коли треба трошки допомогти їй, тому що це державний орган, який практично збирає ці податки,  то ми йдемо з цієї трибуни,  а потім приймаються рішення, які призводять до ненадходжень до бюджету.

 

     Я прошу все ж таки уважно розглянути це питання.

 

     Сьогодні дуже багато особистого  у  ставленні  до  податкової адміністраці,  мовляв,  вона будує щось не те і так далі. Але якщо уважніше  на  все  подивитися,  то  сьогодні   у   нас   податкова адміністрація безрука. Вона дуже слабенька, вона не може працювати так жорстко, як працюють податкові інспекції в інших країнах.

 

     Так, є якісь перекручення, є якісь проблеми, які залежать від конкретних  людей.  Але  все  ж  таки  цей  орган  не  підтриманий державою.  Мені здається,  що оце "може" якраз потрібно  залишити, тому що сьогодні дуже багато підприємців зловживають,  і податкова адміністрація може призупиняти,  а суд розбереться. Дійсно, тільки суд може це вирішити. Суд розбереться і прийме остаточне рішення.

 

     Я хотів би, щоб ви проголосували і підтримали.

 

     ГОЛОВА. Наведу  ще останній аргумент.  Усі підприємства,  які знаходяться в системі статистики,  звітності (найчастіше  державні або ті,  що перетворені з державних в акціонерні різного виду), не бояться цих санкцій,  тому що їм немає чого заховати.  Боїться цих санкцій посередник насамперед.

 

     Ми це  хочемо  витягти  з  тіні  на  світло оцю посередницьку діяльність,  тіньову економіку,  яка становить  сьогодні  половину валового  обороту,  але  блокуємо  цю  норму,  виходячи  нібито  з гуманних міркувань.

 

     Ставлю на голосування ще раз цю поправку, будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Була пропозиція   голосувати   поіменно.   Ставлю    її    на голосування.

 

     "За" - 201.

 

     Голосується поіменно поправка 1.

 

     "За" - 229. Рішення прийнято.

 

     Поправку 2  депутата  Коліушка  враховано.  Немає  заперечень проти неї?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Александр   Александрович,   уже   был разговор об этом.  Действительно, при вычитке произошла ошибка. Мы проголосовали за предложение депутата Колиушко,  но в исправленный текст оно не попало. Это просто техническая ошибка, мы ее исправим и больше ничего. В окончательном тексте будет правильно.

 

     ГОЛОВА. Тобто проголосовано другу поправку депутата Коліушка, так?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Да,  мы уже проголосовали.  Это просто была техническая ошибка.

 

     ГОЛОВА. Поправку  3   депутата   Коліушка   відхилено.   Ігор Борисович наполягає?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Что  касается третьей поправки.  Здесь написано,  почему отклонена.  Она отклонена потому,  что эта норма закона учитывается Гражданским кодексом, статья 4401. Переписывать ее сюда просто нецелесообразно.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає депутат Коліушко? Ні.

 

     Тоді стаття 13  у  редакції,  прийнятій  у  другому  читанні, залишається, так я розумію?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Но,  Александр Александрович,  тут нам надо будет проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Статтю 13? Ставлю на голосування статтю 13.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ставиться на голосування  стаття  13,  яка  у  вас  у  другій колонці  записана.  Заперечення  депутата Коліушка відхилено,  він погодився.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Возражений у депутата Колиушко нет.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  цей  законопроект  можна  голосувати  в цілому.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Нет, нет Александр Александро-вич!

 

     ГОЛОВА. Так, це ж частина його, я прошу вибачити.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Да,  да.  Мы проголосовали, вот у меня копия стенограммы, все пункты. Осталось только название.

 

 Есть два предложения относительно названия - "податкова поліція" и "податкова міліція".  Бюджетный комитет исходит из того, что более привычным для слуха наших граждан, для нашего менталитета является слово "милиция",  ибо с полицией  связано  кое-что  иное  в  нашей истории.

 

     Поэтому бюджетный   комитет   предлагает   принять   название "податкова міліція".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залі).

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Все  грамотно,  грамотно.  С  юристами выверили - годится.

 

     "За" - 196.

 

     ГОЛОВА. "Податкова поліція" - ставлю цю назву на голосування. Мова  йде  про  те,  що  ...  (Шум   у   залі).   Одну   хвилинку! Передбачається,   що   служба,  яка  раніше  була  в  Міністерстві внутрішніх справ, служба БХСС органів внутрішніх справ передається сюди  разом  із  штатами і функціями,  які для неї були визначені. Тобто йдеться  не  про  посилення  самих  функцій,  а  просто  про переміщення  цієї  служби в системі виконавчої влади.  Але назва в даному випадку має значення,  щоб було зрозуміло,  що на базарі  є міліція,  а  тут все-таки представники податкової служби.  Тому не повинно бути  дублювання,  бо  інакше  всіх  собак  вішатимуть  на міліцію, як і раніше.

 

     Назва "поліція" ставиться на голосування.

 

     "За" - 188.

 

     Отже, все-таки   міліція.  Голосуємо  тоді  назву  "міліція". Ставлю на голосування.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Бюджетный  комитет  просит  поддержать наше предложение - "милиция".

 

     "За" - 206.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  така  пропозиція:  назвемо  "Служба фінансової безпеки  (податкова  міліція)".  Тоді  в  широкому  вжитку  будуть використовуватися  слова  "податкова міліція",  а офіційно це буде Служба фінансової безпеки. Так зроблено в багатьох державах.

 

     Слово надається віце-прем'єр-міністру Тігіпку.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Шановні пані та панове депутати!  Я вважаю, що, по-перше,  це  непринципове  питання.  По-друге,  вже віддруковано бланки з назвою "податкова поліція".

 

     Я просив би ще раз поставити на голосування назву  "податкова поліція", проголосувати "за", і нехай вони працюють далі.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, я ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 180.

 

     Сергію Леонідовичу,  шановний!  Ви  б краще не наводили такий аргумент. Якщо ви вже надрукували, то чого ви сюди прийшли?

 

 

 

 Якщо вже  віддрукували,  то листи нехай ідуть з такою назвою.  Але писати треба "міліція", хоч це й не так уже важливо.

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Я вас  убедительно прошу  прислушаться  к тому,  что я сейчас скажу.  Мне,  наверное, придется   иметь   дело   с   переименованием   на   вывесках,   в удостоверениях,  бланках  и  так  далее.  Но  я считаю этот вопрос непринципиальным.  Важно  другое.  Важно  то,   что   этот   орган действительно начал серьезно бороться с теневой экономикой,  и как его ни назови, мы должны сегодня принять этот закон.

 

     Поэтому я  сегодня  даю  согласие  и  прошу  вас  поддержать: "налоговая   милиция"   -   значит   "налоговая   милиция".  Прошу проголосовать и поддержать.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Валентину Михайловичу Недригайлу.

 

     НЕДРИГАЙЛО В.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законності  і  правопорядку (Новоазовський виборчий округ, Донецька область).  Уважаемый Александр  Александрович,  уважаемые народные депутаты!  Мы мучим закон более года. Я уже говорил и еще раз повторяю: 90 различных материалов уголовных дел не доведены до суда,  потому  что  все  идет из налоговой администрации в МВД,  в другие ведомства для того,  чтобы перелопачивать. Весь механизм не срабатывает. И сейчас изза одного слова...

 

     Александр Александрович,     есть     такое     компромиссное предложение: проголосовать два названия. Первое с нашим украинским колоритом  "податкова  варта" и второе - "податковий департамент". Вибрати одне з них - і можна вже працювати.

 

     Повторюю: "податкова варта" і "податковий департамент".

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Миколо Яновичу,  сядьте,  будь ласка. Михайле Васильовичу, спокійно.

 

     До мене  раз  за разом долітають вигуки,  мовляв,  ви що,  не бачите,  що це зайві фінансові трати  і  таке  інше?  Та  не  я  ж наполягаю   на   цьому!   Тому  мені  претензій,  будь  ласка,  не пред'являйте. Це Микола Янович пропонує назву "податкова міліція".

 

     Ставлю на голосування і прошу підтримати.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 218.

 

     Ну що тут принципового,  щоб голосувати поіменно? Поміркуйте, Миколо Васильовичу, що тут принципового, щоб голосувати поіменно?

 

     Ще раз ставлю на голосування на пропозицію депутата Карнауха. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 231.

 

     Тепер пов'язана з нею стаття 11,  яку треба  проголосувати  в цілому.

 

     Ставлю на голосування статтю 11. Будь ласка.

 

     "За" - 244.

 

     Можна в  цілому  голосувати?  Ставлю  на  голосування  (Шум у залі).

 

     Слово надається Володимиру Семеновичу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Чтобы быть точным,  уважаемые коллеги, скажу,  что  в  сравнительную  таблицу  не были включены замечания депутата Лавриновича,  которые поступили в комитет лишь 22 января, когда она уже была готова. Эти замечания состоят из шести пунктов. Мы все эти пункты рассмотрели,  обменялись  мнениями  с  депутатом Лавриновичем.  По четырем пунктам он отказался от своих замечаний, признав правомерность их отклонения.  Есть пункты,  по которым  он пока не согласился. Я надеюсь, что согласится.

 

     Статья 2.  Он  предлагал  исключить  из  нее  абзацы второй и третий.

 

     В абзаце втором говорится,  что налоговая администрация имеет право   вносить   предложения   об  изменении  законов.  Это  было воспринято  как  своего  рода  право  законодательной  инициативы, которой налоговая администрация не имеет. Но поскольку здесь четко сказано,  что эти изменения предлагаются в  установленном  законом порядке,  то  есть  через  Кабинет Министров,  который располагает правом законодательной инициативы, то тут вопроса нет.

 

     Абзац третий.  Этот вопрос мы  долго  отрабатывали  вместе  с юридическим  управлением  и  пришли к тому,  что этот абзац должен остаться в следующей редакции:  "Прийняття відповідно  до  чинного законодавства  нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування".  Мы учитывали при этом,  что все эти акты обязательно  визируются  в  Министерстве  юстиции  и  сверяются  с законодательством,  и,  значит,  нечего опасаться, что подзаконный акт будет противоречить закону.

 

     Прошу поддержать  предложение  комитета  об отклонении первой поправки по статье 2 депутата Лавриновича.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?  Ставлю на голосування цю поправку. А потім депутат Єльяшкевич візьме слово. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 181. Ще раз прошу: підтримайте.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Депутата Лавриновича здесь нет,  может быть, он и не настаивает.

 

     Комитет предлагает оставить в  таком  виде,  как  записано  в статье 2 закона.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Партия   "Громада".   Уважаемые   коллеги, последствия принятия этого закона будут сказываться  очень  долго. Поэтому  я  хочу,  чтобы  мы  изменили  часть  первую  статьи  5 и проголосовали за  то,  что  руководителя  налоговой  администрации назначает и увольняет Верховная Рада,  а не Президент. В противном случае мы предоставим огромнейшие полномочия органу, который будет находиться  в  непосредственном  подчинении Президента Украины.  Я очень прошу проголосовать за эту поправку.

 

     Я зачитаю:  "Державну податкову службу України очолює  голова Державної  податкової  адміністрації  України,  якого призначає на посаду та звільняє з посади Верховна  Рада  України".  Конституция Украины  не  предусматривает  процедуры  назначения  и  увольнения руководителя налоговой  службы.  Поэтому  мы  имеем  полное  право записать это в законе.

 

     Прошу коллег поддержать.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  коллеги,  мы  рассматривали этот вопрос еще до  того,  как  депутат  Лавринович  согласился  с отклонением этой поправки. И он убедился в том, что мы правы.

 

     В статье   106,  пункт  10  Конституции  четко  сказано,  что руководителей  всех  центральных  органов  исполнительной   власти назначает  Президент  Украины  по  представлению Премьер-министра. Поэтому,  если мы примем поправку уважаемого коллеги,  то  нарушим Конституцию,  и  у  Конституционного Суда будет право отменить это решение.

 

     ГОЛОВА. У цілому можна ставити на голосування?

 

     У цілому ставлю на голосування законопроект.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Сідайте.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо.

 

     ----------------

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Позавчора ви дали доручення авторам законопроекту про зміни і доповнення до Декрету Кабінету Міністрів про прибутковий податок з громадян доопрацювати  проект  і  внести його   на   розгляд   в   остаточному   варіанті.   Цей   документ доопрацьовано.   Зауваження,   які   ви   висловили,   розглянуто, враховано.  Віктор  Лаврентійович  відповідав  за підготовку цього документа і просить проголосувати його  в  цілому.  Мова  йде  про статтю 14 цього закону. Немає заперечень?

 

     Я ставлю  на  голосування  проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету  Міністрів  України  про  прибутковий  податок  з громадян.  Ідеться  про  дерегуляцію цього процесу,  про спрощення тощо. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 186.

 

     Хтось, очевидно,  не  зрозумів.  Я  ще  раз  пояснюю.  Це  те питання,   яке  ми  позавчора  розглядали.  Ідеться  про  те,  щоб спростити людям,  які працюють,  скажімо,  на базарі тощо, питання реєстрації,  розрахунку з бюджетом. Встановити фіксований податок, коротше кажучи. Зрозуміло, про що йдеться.

 

     Тому я ставлю на голосування в цілому цей  проект.  Голосуємо ще раз, будь ласка. Комітет підтримав і навіть уряд підтримав.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Депутате Жир, будь ласка, на трибуну.

 

     Ми ж  не  довели до кінця питання про податкову службу.  Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.  Шановний головуючий,  шановні колеги  депутати!  Ми сьогодні прийняли закон, яким утворили податкову міліцію. Для того щоб вона мала можливість працювати,  нам треба прийняти Закон  про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу та деяких інших законодавчих актів.  Проект  закону  вам  роздано.  Є пропозиція погодитися з тією редакцією,  яка вам запропонована,  і прийняти законопроект у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Я прошу не заважати.  Ще  раз  ставлю  на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Карнаух  просить  ще  раз  проголосувати.  Він  у цій справі розбирається. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Карнаух. Будь ласка.

 

     КАРНАУХ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий округ,  Полтавська  область).  Шановні  колеги!  Не  може викликати   ніяких   заперечень  необхідність  надання  податковій міліції права здійснювати оперативно-розшукові заходи. Це аксіома. Ви знаєте,  що приховування від оподаткування,  вчинення злочинних дій відбувається завжди таємно.  А для того щоб це виявляти, треба діяти  відповідними  засобами.  Ці засоби мала податкова міліція у складі   МВС.   Тому   необхідно   поширити   норми   Закону   про оперативно-розшукову   діяльність   і   Кримінально-процесуального кодексу на цю новостворену службу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тобто  ми  не  надаємо  якихось  нових   прав   новій структурі, а передаємо від однієї структури іншій разом з особовим складом і її функції.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ЖИР О.О.   І   одна   невелика,   Олександре  Олександровичу, пропозиція щодо цього закону.

 

     Шановні колеги!  Ми  до   підслідності   податкової   міліції передаємо справи,  що підпадають під статті 1482 і 811. Тепер вони розслідуються  Міністерством  внутрішніх  справ,  де  на  сьогодні нагромадилася певна кількість цих справ.  Щоб не передавати їх від одного відомства  до  іншого,  у  перехідних  положеннях  пропоную записати,  що  слідчі  податкової  служби  розслідують кримінальні справи,  порушені після набрання  чинності  цим  законом.  Щоб  ті підрозділи   Міністерства   внутрішніх   справ,   де   вони  тепер знаходяться,  завершили  ці  розслідування,  щоб  не  було  ніякої тяганини. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Це  дуже правильна пропозиція.  Ставлю на голосування в цілому з цією поправкою. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     ЖИР О.О. Дякую.

 

     ------------------

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Я хочу звернутися до вас з приводу такого   питання.   Завтра   ми  розглядаємо  надзвичайно  важливі законопроекти, пов'язані з організацією виборів у Криму і в Києві. До речі,  можна було б розглянути їх сьогодні, але там ідеться про подолання вето, а ми не зберемо зараз 300 голосів.

 

     Мова йде ось про що.  У Криму і в державі в цілому  є  кілька чоловік,  які  дуже  б  не  хотіли,  щоб було сформовано парламент Криму.  Вони хочуть,  щоб продовжував  діяти  нинішній,  щоб  було зафіксовано   те  статускво,  коли  ми  знаємо,  до  чого  це  все призводить. І тому пропозиції, подані комітетом, власне, зводяться до необхіності подолання вето Президента. Я не знаю, хто з юристів готував цей документ,  бо йдеться, власне кажучи, про використання принципу  доцільності замість принципу законності чи відповідності Конституції.

 

     У Криму сьогодні можна серйозно  розглядати  не  більше  семи суб'єктів політичного дійства,  які братимуть участь у виборах.  І тому,  з одного боку, ніякої загрози того, що там буде проявлятися якась,  скажімо,  деструктивність тощо,  немає.  А з другого боку, надавши Криму статус автономії і визначивши відповідні  права,  ми повинні  дати  цій  автономії  можливість реалізувати свій статус. Якась  із  політичних  структур  і   там   має   брати   на   себе відповідальність.

 

     Іще одне.   Ми   змінюємо   структуру   нормотворчого  органу автономії,  робимо  його  непрофесійним  і  відповідно  скорочуємо витрати  з бюджету.  Отже,  виходячи з цих аргументів,  ми повинні завтра обов'язково подолати вето і підтвердити закон про вибори  в Криму в тій редакції, яку ми прийняли, бо будь-які зміни означають перенесення виборів.

 

     Якщо ми проголосуємо на підтримку пропозицій Президента,  які зводяться  по суті до виписування іншого механізму,  це означатиме готувати проект іншого закону.  А цей  на  95  відсотків  повторює чинний  закон  про  вибори  в  Україні,  і,  отже,  не  треба буде переносити вибори.

 

     І потім. Ця Верховна Рада вже не зможе підготувати і прийняти новий закон,  а це означає,  що вибори буде перенесено на пізніше, як  того  домагаються  ті,  хто  хотів  би  сьогодні  скористатися моментом, коли йде перерозподіл власності і таке інше в Криму та й не тільки в Криму.

 

     Тому я вас дуже прошу,  попросіть своїх колег прийти  завтра, і,  можливо, навіть до розминки ми проголосуємо два цих закони, бо інакше не зможемо рухатися вперед.  Я  маю  на  увазі  закони  про вибори  в  Криму і Києві.  Якщо ми цього не зробимо,  то зруйнуємо виборчу систему в Україні і весь порядок виборів.

 

     Ви зрозуміли?  Я  дуже   прошу:   попрацюйте   з   відсутніми депутатами,  з тим щоб завтра без розминки розпочати розгляд цього питання.

 

     Ставлю на голосування пропозицію завтра без  розминки  почати розгляд цього питання. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 176.

 

     Є ще така пропозиція:  розглянути завтра це питання,  а потім провести розминку. Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 191. Рішення прийнято.

 

     Власне, це я міг і без  голосування  вирішити,  тому  що  маю право як головуючий зробити таку перестановку.

 

     Спасибі.