ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 12 л ю т о г о 1998 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, інші учасники засідання, шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвалися 299 депутатів.
Будь ласка, ще раз. Ще раз, будь ласка.
Зареєструвалися 304 депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Оголошую про те, що голова Центральної виборчої комісії Рябець Михайло Михайлович написав заяву про складення з себе депутатських повноважень у зв'язку з тим, що він обраний головою Центральної виборчої комісії. Я ставлю вас до відома.
Таким чином, з сьогоднішнього дня він перестав бути народним депутатом України.
Надійшли депутатські запити:
Гмирі Сергія Петровича - до Президента України у зв'язку з неправомірним розширенням міжобласної тублікарні в місті Алчевську. Цей запит учора було підтримано депутатами Верховної Ради;
Масенка Олександра Миколайовича - до Президента України стосовно становища з виплатою пенсій і зарплати в Семенівському, Оржицькому та Гребінківському районах Полтавської області. З цього приводу вчора теж проведено голосування, і ви підтримали зміст цього запиту.
Сьогодні треба тільки вирішити питання про направлення обох запитів Президенту. Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 207.
Пропозицію не підтримано, але й заперечень у вас не було ніяких, проти ніхто не голосував.
Ще раз я ставлю на голосування. Визначіться, щоб потім не повертатися до цього питання.
"За" - 226. Рішення прийнято.
Депутати Боженко і Куз'єв звертаються до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації з виплатою зарплати працівникам системи профтехосвіти у Миколаївській області;
група депутатів (Червоній та інші, всього - 13 чоловік) - до Прем'єр-міністра щодо кадрової політики Рівненської облдержадміністрації, коли на керівні посади в обласних управліннях призначаються громадяни, стосовно яких ведеться слідство;
Лавриненко Микола Федорович - до Прем'єр-міністра України стосовно затримки виплат грошової допомоги на дітей матерямпереселенцям із чорнобильської зони та відшкодування на харчування школярів у Путивльському та Глухівському районах;
група депутатів (Білас, Омельченко, Єрмак) - до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, голови Служби безпеки, голови правління Нацбанку, міністра закордонних справ стосовно грубих порушень законодавства та зловживань у процесі створення акціонерної брокерської фінансової компанії "Інтерконсул" у місті Чикаго (США) та інвестування її банком "Україна". Учора, ви пам'ятаєте, Білас Іван Григорович ставив запитання міністру фінансів у зв'язку з тим, що кошти в обсязі, якщо не помиляюся, 3 мільйони доларів до цього часу не повернуті на територію України;
Омельчук Роман Юстинович - до міністра фінансів стосовно затримки виплат на поховання родичам, близьким померлих у Рівненській області;
Бондаренко Володимир Дмитрович - до міністра оборони щодо прискорення видачі посвідчень учасників бойових дій колишнім військовим, які перебували на території Куби у 1962-1963 роках та Чехословаччини у 1968 році;
Ратушний Михайло Ярославович - до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно порушень чинного законодавства при проведенні приватизації в системі "Тернопільенерго".
Я ставлю на голосування ці запити. Вони оформлені відповідно до вимог законодавства.
"За" - 212. Рішення прийнято.
-------------
Шановні депутати! Я був не зовсім точним, коли поінформував вас про заяву Михайла Михайловича Рябця. Я ще раз її зачитаю. Справа в тому, що Верховна Рада має голосуванням прийняти рішення про задоволення цієї заяви. Прошу уваги!
"Виходячи із передбаченого статтею 78 Конституції України положення про несумісність депутатського мандата з іншим представницьким мандатом та перебуванням на державній службі, у зв'язку із призначенням мене на посаду члена Центральної виборчої комісії заявляю про складення з себе повноважень народного депутата України.
Щиро дякую вам, дорогі колеги, за плідну співпрацю у вищому представницькому органі України.
Прошу розглянути цю заяву". Підписав Рябець.
Я відповідно до статті 81 Конституції ставлю на голосування пропозицію про припинення повноважень депутата Рябця. Тут передбачено, що рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Іде голосування. Голосуйте, будь ласка.
"За" - 245. Рішення прийнято.
Побажаємо Михайлу Михайловичу успіхів на новому поприщі і щоб він забезпечив суворе дотримання законів під час виборів і народних депутатів України, і місцевих органів влади, і надалі, коли на нього будуть покладатися функції, передбачені Законом про Центральну виборчу комісію.
У нас є ще 19 хвилин на запити, пропозиції. Чи немає потреби в тому? Будь ласка, запишіться.
Депутат Кияк.
КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). "Конституційний центр". Дякую. Шановні колеги! Ми не можемо залишати після себе невизначеність розпочатих кроків, невирішеність того, що ми вже декларували, невтіленість у життя прийнятих законів та постанов. Наприклад, ми обіцяли, що буде втілено в життя нову концепцію пенсійного законодавства, де буде враховано вислугу років, коефіцієнти, де буде менша "вилка" і так далі. На жаль, ми й досі не зробили цього. Звертаюся до відповідного комітету. Це перше.
Друге. Ми свого часу прийняли постанову Верховної Ради про створення фонду компенсацій потерпілим від діяльності небанківських фінансових установ (трастів). На жаль, такий фонд дотепер не створений, немає механізму, відповідні закони не прийняті. А тим часом на практиці, на місцях, ми стикаємося із зловживаннями. Я кілька разів робив запит стосовно Лісбанку, який збанкрутував і забрав серйозну суму у потерпілих від трастової компанії "Гарант" у Чернівцях. Арбітражні суди відсудили цю суму, але отримати її ми так і не можемо. І як результат маємо чергові зловживання. Позавчора потерпілі банку "Денді" пікетували Національний банк. Цей процес буде незворотним, перманентним, якщо ми його не зупинимо.
Далі. До Кабінету Міністрів було подано проект закону стосовно жертв нацизму. На жаль, цей проект не знайшов підтримки в Міністерстві соціальної політики та праці, Міністерстві юстиції. Я вважаю, треба їм доручити, щоб вони спільно з громадськими організаціями, з Фондом взаєморозуміння і примирення доопрацювали цей законопроект. Звичайно, ми вже не встигнемо прийняти його цим складом, але треба буде запропонувати його депутатам наступного скликання.
Ще одне. У грудні, коли ваш покірний слуга робив заяву від імені "Конституційного центру", серед іншого було сказано про необхідність прийняття нових правил надання житлово-комунальних послуг. Повідомляю всім присутнім, хто не знає: ці правила підписані і з лютого повинні вводитися в дію. На жаль, на місцях їх не всі знають, не всі коментують, не всі допускають, не всім це вигідно.
Я вважаю, що нам слід доручити відповідним міністерським структурам направити в регіони тлумачення, щоб ці правила вводилися в дію. Вони визначають не лише кількісні, а й якісні показники, що має велике значення в такій важливій сфері.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Охріменко.
ОХРІМЕНКО К.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Спасибо, Александр Александрович. Я по поручению фракции коммунистов должен выступить со следующим заявлением.
Вчера в 19.15 в подезде дома, в котором проживал, был зверски, выстрелом в упор, убит городской голова, председатель горисполкома города Шахтерска коммунист Шелудько Виктор Дмитриевич. Убит человек, пользовавшийся большим авторитетом у горожан, у коммунистов города и области.
Это не первое покушение на председателя. В мае прошлого года такая попытка уже была. По тому факту депутаты горсовета Шахтерска обратились к гаранту Конституции - Президенту Украины. Однако власть показала свое бессилие.
Об авторитете Виктора Дмитриевича говорит тот факт, что завтра в городе должна была состояться партконференция коммунистов по его выдвижению на пост, который он занимал.
Глубоко убеждены, что механизм шельмования, дискредитации, морального террора, физического устранения - это программа устранения Компартии с политической арены. Не дождетесь, господа! За коммунистами правда, а ее убить невозможно. Нас будет все больше.
Именно поэтому лихорадочно просчитываются различные варианты реализации Закона о выборах. Кукловодам становится страшно от одной мысли, что коммунисты со своими союзниками могут прийти к власти. Да, отвечать придется, но не перед Компартией, а перед собственным народом, доведенным до отчаяния, загнанным в резервации и вымирающим от голода и болезней. Отвечать придется за все дикие эксперименты, устраиваемые правящей элитой.
Вчера же мы стали свидетелями еще одной провокации во Львове. Мы знаем, на что способны на "острове демократии" пещерные националисты. Но граждане Украины смогли убедиться, на что способно и наше "цивилизованное" телевидение - главный поджигатель конфликтов. До какой степени цинизма нужно дойти, чтобы бросать факел в возбужденную толпу! Иначе сборище в 200 человек назвать нельзя. Очень хотелось, а это следует из текста комментария, министру информации, фактически подчиненному Президенту, чтобы и во Львове пролилась кровь. И это "демократическое" телевидение!
Мы, коммунисты, и наши союзники, люди, которые хотят достойной жизни, все больше убеждаемся: происходящее в Украине, в том числе и в Крыму (помогает этому и часть депутатов, находящихся сегодня в зале), направлено на одно - сорвать выборы, не допустить смены обанкротившегося курса Президента Кучмы. Но об этом все громче заявляет трудовой люд.
Мы предупреждаем господ, панов правителей: с огнем играете, уважаемые! Терпение народа на грани. Уйдите, дайте возможность Украине быть государством, а не колонией.
Но мы понимаем и то, что наше обращение могут прочувствовать люди с совестью. Вы же, стоящие у трона, ее потеряли.
Поэтому обращаемся к избирателям Украины: люди, будьте бдительны! В очередной раз мы напоминаем вам исторические слова Юлиуса Фучика. 29 марта вы выбираете судьбу свою, судьбу своих детей и внуков.
Вечная память нашему товарищу Шелудько Виктору Дмитриевичу! Он навсегда останется в сердцах коммунистов, всех жителей трудового Донбасса. Прошу почтить память Виктора Дмитриевича минутой молчания (Хвилина мовчання).
ГОЛОВА. Щоб не повертатися до цього питання, я вважаю, що доцільно було б ще раз зробити депутатський запит з приводу розслідування вбивства. І звернути увагу на те, що коли в минулому році були спіймані злочинці, причетні до цієї справи, то хто їх випустив? Чому це могло трапитися в Україні? Хто контролює цю ситуацію? (Шум у залі).
Петре Євдокимовичу, я не знав, що ви до цього якесь відношення маєте...
Депутат Мостиський. Будь ласка.
МОСТИСЬКИЙ А.Б., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ковельський виборчий округ, Волинська область). Шановний Голово, шановні депутати! Я хочу висловити подив з приводу того, що до порядку денного на сьогодні включене питання про проект Закону України про визначення Верховною Радою України засад внутрішньої і зовнішньої політики.
По-перше, я хочу сказати, що Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД це питання розглядав на своєму засіданні, і ми, члени комітету як лівої, так і правої і центристської орієнтації, одностайно дійшли висновку, що це питання не готове і не може бути включене до порядку денного на сьогодні.
По-друге, якщо говорити по суті, то виникає подив з приводу того, що в останні дні роботи Верховної Ради цього скликання постає питання про визначення засад зовнішньої і внутрішньої політики. Це мало б робитися на початку роботи нинішнього складу Верховної Ради.
У зв'язку з цим я хочу запропонувати, щоб Верховна Рада прийняла спеціальну заяву з приводу того, що з 1 березня 1998 року, як ви знаєте, набирає чинності Угода про партнерство, співробітництво між Україною і Європейським Союзом. Я хочу нагадати всім, що Верховна Рада України ратифікувала цю угоду ще в листопаді 1994 року...
ГОЛОВА. У жовтні!
МОСТИСЬКИЙ А.Б. Так, у жовтні. І, власне, і Верховна Рада, і наша делегація зробили багато для того, щоб і Європарламент, і парламенти всіх 15 країн Європейського Союзу ратифікували цю угоду. Це, я вважаю, великий зовнішньополітичний здобуток України. І мені здається, що Верховна Рада повинна з цього приводу зробити заяву.
Друге питання, пов'язане з пенсійним забезпеченням. Справді, всі ми, хто балотувався в 1994 році, говорили, що пенсійне забезпечення і пенсії повинні бути принаймні справедливими. Не високими, а справедливими, я маю на увазі диференціацію. І тому я хочу підтримати вас у тому, що ми не повинні сьогодні вимагати збільшення пенсії, але ми повинні ставити питання про те, що ті люди, які 40 років відпрацювали, повинні все-таки отримувати пенсії більші, ніж ті, які відпрацювали зовсім мало або взагалі не працювали.
Третє питання стосується території Західної України. Ви знаєте, що після війни багато людей, які жили на території Польщі, були переселені на територію України. У них у Польщі залишилися будинки, майно і так далі. І мені здається, що ті люди повинні також користуватися відповідними пільгами, і тому треба внести відповідні зміни до Закону про пенсійне забезпечення.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Майборода. Будь ласка.
МАЙБОРОДА С.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Корабельний виборчий округ, Миколаївська область). Фракция коммунистов. Спасибо. Уважаемые коллеги, повсеместно вошло в практику длительное отключение электроэнергии в селах. Причем отключение происходит в самое неудобное для населения время. По утрам люди вынуждены в потемках идти на работу, собирать детей в школу, в детсад, заниматься хозяйством, в потемках же возвращаться домой после тяжелого сельского труда и уже в полной темноте приниматься за работу на участке или по уходу за домашней живностью. Закончив эту работу и не раз вспомнив "незлим тихим словом" нас, депутатов, люди входят в мрачные темные дома, где их опять ждут работа по дому и занятия с детьми.
Ко мне обратились жители села Мешково-Погорелово и всего Жовтневого района Николаевской области по поводу происходящего с сентября ежедневного отлючения электроэнергии на шесть и более часов. Отключается электроэнергия не только в жилых домах, но и в школе-интернате для детей, больных туберкулезом, в результате чего более 300 больных детишек не могут получить полноценного питания, ухода и лечения. Причем я хочу подчеркнуть, что благодаря огромной работе, проводимой поселковым советом с населением села, жители не имеют задолженности по оплате электроэнергии. А отключение лечебных детских учреждений вообще, по моему мнению, граничит с преступлением. Я напоминаю - речь идет об оплаченной населением электроэнергии.
Находящаяся в Николаевской области Южная атомная электростанция находит деньги на покупку "Мерседеса" для министра внутренних дел Кравченко. Монопольный же продавец электроэнергии - приватизированное АО "Николаевоблэнерго", как сообщил российский журнал "Эксперт", увеличило свою доходность после приватизации в 1300 раз. Откуда такие доходы? Из кармана простого селянина, по полгода не получающего зарплаты и пособия на детей, но вынужденного под угрозой полного отключения платить за неполученную им электроэнергию.
Как известно, с нового года Кабинет Министров повысил цену на электричество для населения до 9 копеек и решил окончательно продать оставшуюся долю государства компаниям, работающим на энергорынке.
Я требую немедленно рассмотреть вопрос тарифов и приватизации энергетической отрасли на специальном заседании Верховной Рады. Необходимо прекратить отключение электроэнергии у населения сел до полного погашения задолженности государства перед людьми по зарплате, пенсиям и другим социальным выплатам.
От выработки и распределения электроэнергии зависит жизнь миллионов людей. И мы не имеем права отдавать эти жизни в руки никому не известных жуликовкоммерсантов.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Депутат Терен.
ТАРАН(ТЕРЕН) В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ, Полтавська область). Народний рух України. Я спочатку дозволю собі невеликий ліричний, так би мовити, відступ.
Олександре Олександровичу, учора, в День уряду, тут, біля площі, було величезне скупчення автомашин, не можна було пройти. Там бути "тойоти", "мерседеси" і таке інше. Склалося таке враження, що це з'їхалися представники "великої сімки", а не представники нашого Кабінету Міністрів, яким треба було перейти в будинок навпроти по цій же вулиці. І вони нібито обговорювали ці проблеми, а не питання про пенсії. Тобто самий стиль життя, сама поведінка вражають.
А тепер по суті справи. На превеликий жаль, учора мені не вдалося виступити, хоч я мав доручення від фракції Народного руху України висловити нашу позицію стосовно трастів. Уряд має врешті-решт вирішувати це питання.
До чого я веду? Я хочу нагадати, що декрет про трасти було підписано саме Прем'єром Кучмою. Отже, якщо уряд узяв на себе роль хрещеного батька трастів, то він мусить взяти на себе і відповідальність за свої дії.
Узагалі то був цікавий період у нашій історії. Ви знаєте, що саме тоді Верховна Рада минулого скликання надала надзвичайні повноваження уряду і саме тоді почався повний обвал економіки. Отже, уряд, який благословив трасти, повинен і виходити з цієї ситуації, а не перекладати це на Верховну Раду.
А якщо конкретно говорити, то уряд своєю постановою чи Президент своїм указом мали б створити фонд компенсації для повернення вкладів ошуканим вкладникам. Адже є, наприклад, у програмі "Діти України" фонд. Нехай ще буде програма "Трасти України".
До цього фонду компенсації могли б надходити кошти від реалізації майна тих трастів, у яких ще, скажімо, залишилися якісь офіси тощо. Мали б надходити кошти, вилучені у порушників митного законодавства, у порушників податкового законодавства і таке інше. Цей фонд мав би бути позабюджетним, бо ми чудово знаємо, що якби він був бюджетним, то там усе, звичайно, розплилося б і кінців ніхто не знайшов. Більше того, цей фонд повинен би мати і регіональні відділення. Адже якби, скажімо, у моєму Кременчуці чи в якомусь іншому місті дядько вклав гроші на місці, то там він їх мав би й отримати.
Просив би вас, Олександре Олександровичу, проголосувати зараз доручення урядові про створення цього фонду компенсації - фонду імені Леоніда Кучми чи як ми його назвемо, це вже інша річ. Фонд компенсації, фонд повернення вкладів ошуканим вкладникам. Регламент дозволяє нам дати таке доручення з голосу. I я прошу, Олександре Олександровичу, поставити це питання на голосування.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Швидкий.
ШВИДКИЙ П.Є., секретар Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово народному депутату Iвану Біласу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
БІЛАС І.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Мостиський виборчий округ, Львівська область). Депутатське об'єднання "Нація і держава". Спасибі. Шановні народні депутати, виборці! Щойно один із наших колег сказав, що начебто знову у Львові відбулися якісь провокаційні дії. Смію доповісти, поінформувати, що зі Львова прибули наші колеги. Народний депутат України Лупаков був присутній учора на цьому мітингу. Не потрібно дезінформувати в цілому населення України. Жодних провокаційних дій там не відбулося. Якщо сьогодні на посадах і далі перебувають колишні номенклатурщики-комуністи, то давайте будемо називати речі своїми іменами і не звалювати це на національну ідею. Це перше.
Друге, що є більш важливим. Шановний Олександре Олександровичу! Ми маємо унікальні можливості в нашій державі, які не використовуємо завжди так, як потрібно. I внаслідок цього не надходять відповідні кошти до державного бюджету.
Що я маю на увазі? Київське державне підприємство авіакомпанії "Авіалінії України" виявляє готовність надати літак-носій Ан-30А, підготовлений для міжнародних польотів, і екіпаж для здійснення інспекційних польотів над заявленими об'єктами на території Iраку в рамках програми Організації Об'єднаних Націй. У складі цієї ескадрильї є аж вісім літаків Ан-30, які готові здійснювати відповідні польоти. Вони не мають аналогів у світі, вони обладнані відповідною телеметричною фотоапаратурою для здійснення фотографування закритих об'єктів у різних спектрах.
Тепер за програмою ООН реалізується відповідна пропозиція і тільки комплектуються відповідні літаки, закуповується дорога апаратура. Виникає запитання: ми маємо це, чому б його не використати?
Шановний Олександре Олександровичу! У зв'язку з цим є прохання до Верховної Ради дати протокольне доручення Міністерству закордонних справ. Виходячи з того, що зовнішня політика - це пріоритет Верховної Ради, а зовнішня політика України весь час була, є і залишиться миролюбною, дати доручення МЗС, щоб за програмою Організації Об'єднаних Націй ми здійснювали інспекцію закритих об'єктів на території Iраку і провели необхідні для цього консультації із зацікавленими сторонами. Це передусім Сполучені Штати Америки, Росія, Iрак. I подати відповідну заявку України на участь нашої держави у цій програмі. Саме це на часі і буде реальним вкладом у вирішення конфліктної ситуації, яка склалася, а нашій державі знову принесе і авторитет, і відповідні прибутки.
Дякую.
ГОЛОВА. Є кілька питань, які потребують вирішення. Усі зауваження беруться до уваги.
Відносно вбивства Шелудька. Я вважаю, що було б правильним дати доручення Міністерству внутрішніх справ і Генпрокуратурі розглянути питання, взяти під особливий контроль цю справу, бо не викликає ні в кого сумніву, що мова йде не так про виконавців, як про організаторів цієї справи.
А це можна з'ясувати, якщо відповідально поставитися до цієї справи і спитати з тих, хто має за те відповідати.
Ставлю на голосування пропозицію про таке доручення. Будь ласка.
"За" - 206. Рішення прийнято. Це доручення.
Мостиський Андрію Богдановичу, те, що ви пропонуєте відносно диференціації пенсій, уже враховано Верховною Радою в Законі про відновлення дії статей 19, 64 Закону про пенсійне забезпечення. У законі це передбачено. Є ще закон про мінімальні заробітну плату і пенсії. Разом ці закони дають можливість уряду забезпечити регулювання розмірів пенсій залежно від трудового вкладу, стажу роботи і таке інше.
Щодо визначення засад. Ми не розглядаємо сьогодні засади. Ми розглядаємо проект закону про засади, про те, що він повинен містити, для того щоб Верховна Рада наступного скликання на основі цього закону прийняла документ, який може стати основоположним, бо його статус не визначений у Конституції. Там тільки визначено (здається, у статті 85), що до виключних повноважень Верховної Ради належить визначення засад зовнішньої і внутрішньої політики.
Так от те, що має бути цими засадами, і пропонується сьогодні заслухати.
Відносно пропозиції Віктора Терена щодо створення позабюджетного фонду компенсації заощаджень. Думаю, це було б правильне доручення і треба було б звернутися до Кабінету Міністрів, нехай він підготує цю пропозицію. Адже всі розуміють, що бюджетний механізм повернення заощаджень не зовсім ефективний, не враховує структуру заощаджень, вік вкладників і багато інших обставин.
Тому я прошу підтримати цю пропозицію, тобто дати доручення Кабінету Міністрів. Будь ласка.
"За" - 187.
Iдеться про доручення. Там, якщо я не помиляюся, все це є, ви не зрозуміли, очевидно.
Ще раз ставлю на голосування доручення Кабінету Міністрів про підготовку положення про позабюджетний фонд компенсації заощаджень і пропозицій про створення самого фонду. Будь ласка.
"За" - 207. Рішення прийнято.
Пропозиція депутата Біласа відносно протокольного доручення Міністерству закордонних справ щодо активізації роботи, вжиття заходів для забезпечення, так би мовити, цивілізованого, неконфліктного розвитку ситуації навколо Іраку. Я вважаю, що можна звернутися. Тим паче що ми прийняли відповідну заяву на пропозицію депутата Олійника Бориса Ілліча. Тому було б правильно зробити наступний крок - дати доручення МЗС.
Будь ласка, підтримайте цю пропозицію.
"За" - 179. Рішення прийнято.
А що стосується вашої інформації про вчорашні події у Львові, то вона неточна. У мене є офіційні дані. Я хочу сказати так: сьогодні б'ють лівих, завтра сидітимуть праві. А треба навчитися слухати один одного. Бо якщо кандидату в депутати, хто б він не був, кров пускають, то це, вибачте мені, не діло. І треба питати з тих, хто повинен навести порядок у місті, незалежно від того, це Львів чи не Львів. Але характерно, що вже кілька разів ідеться про Львів. Усі кажуть, що тут щось не так. Є органи правопорядку, які повинні забезпечити безумовний порядок на території будь-якого міста в Україні.
_________________________
Слухається питання про звіт про роботу Рахункової палати у 1997 році. Доповідає Валентин Костянтинович Симоненко, голова Рахункової палати. Я просив би його вкластися у 10-15 хвилин.
СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати (Північний виборчий округ, Одеська область). Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! В соответствии со статьей 35 Закона Украины о Счетной палате на ваше рассмотрение и утверждение представлен отчет о работе Счетной палаты в 1997 году.
Сложнейшая экономическая ситуация, реально сложившаяся в стране, нереальные государственные бюджеты, принятые за последних 5 лет, отсутствие экономического и правового стержня при принятии бюджета на 1997 год не отпустили нам времени на организационную раскачку. Хорошим стимулом для спринтерского старта стало, мягко говоря, и невосприятие высшими должностными лицами государства создания Счетной палаты Верховной Рады Украины в системе контрольных органов страны. После трехкратного преодоления президентского вето Верховной Радой Президент подписал Закон о Счетной палате, но после этого обратился в Конституционный Суд по поводу конституционности подписанного закона.
Если говорить откровенно, то почеловечески можно понять эту ситуацию. Как только ни называли еще не сформированную Счетную палату в заангажированных средствах массовой информации! И контрольно-следственной, и полицейским органом, и орудием для ведения войны компроматов, и репрессивным органом с полномочиями трех комитетов госбезопасности. К этому добавилось еще и то, что постановление Верховной Рады о предоставлении Счетной палате помещения по улице Банковой, 5/7 было проигнорировано, - в помещение нас просто не пустили (кстати, как и вас, уважаемые народные депутаты, коллеги). Постановление Верховной Рады о порядке введения в действие Закона о Счетной палате в части решения Кабинетом Министров организационно-финансовых вопросов обеспечения деятельности палаты тоже не было выполнено. Да и бюджетные ассигнования на обустройство, как говорится, не особенно грели сознание.
Но тем не менее, уважаемые народные депутаты, ознакомившись с текстом нашего отчета за 1997 год, который вам роздан, вы, наверное, согласитесь со мной, что Счетная палата состоялась. Она располагает ныне нормальной материальной базой и хотя и небольшим
- 120 человек, но работоспособным, высококвалифицированным коллективом. Для сравнения: в соседней Польше такая структура насчитывает 3700 человек, в Италии - 3900 человек, в Бельгии - 600 человек, не говоря уже о Соединенных Штатах Америки.
И если это уместно, то с этой трибуны я хотел бы поблагодарить вас, Александр Александрович, вас, уважаемые народные депутаты, коллеги, прежде всего как гражданин, как депутат за то, что вы поняли, поверили и помогли становлению Счетной палаты.
Деятельность Счетной палаты по 23 декабря 1997 года осуществлялась в соответствии с Законом Украины о Счетной палате Верховной Рады Украины. После избрания председателя Счетной палаты и решения ряда организационных и финансовых вопросов активная работа палаты началась со середины мая 1997 года, после утверждения Верховной Радой членов Счетной палаты и образования ее коллегии. Формирование структуры Счетной палаты, выработка методологии и методики работы ее подразделений, принятие плана дальнейшей аналитической и контрольноревизионной работы базировались на том, что Счетная палата является постоянно действующим высшим органом государственного финансово-экономического контроля.
С 23 декабря 1997 года в связи с решением Конституционного Суда деятельность Счетной палаты осуществляется в соответствии с указанным законом, за исключением положений, изятых Конституционным Судом, на чем я остановлюсь немного ниже.
Основная наша функциональная деятельность в отчетном году (май-декабрь) велась в двух направлениях - аналитическом и контрольно-ревизионном. Наличие у вас официально утвержденного коллегией Счетной палаты отчета о работе в 1997 году позволяет мне лишь кратко остановиться на работе в каждом из указанных направлений.
Коллегия Счетной палаты за отчетный период рассмотрела около 50 дел, подготовленных специалистами департаментов, причем более 30 из них - по поручениям Верховной Рады, ее комитетов, по запросам и обращениям народных депутатов. В Верховную Раду был направлен ряд аналитических материалов, касающихся, в частности, отчетов Кабинета Министров об исполнении бюджета страны, работы Антимонопольного комитета за 1996 год, проекта консолидированного и Государственного бюджетов на 1997 год, исполнения бюджета страны за первый, второй, третий кварталы минувшего года. Парламенту был представлен также наш анализ проекта бюджета на 1998 год.
Проведенная нами аналитическая работа, результаты проверок формирования и использования бюджетных средств вскрыли ряд явлений.
С одной стороны, это наличие значительных злоупотреблений и недостатков в формировании бюджетных средств, незаконное использование некоторыми финансовыми и посредническими структурами средств бюджета в качестве источника пополнения сырьевых и материальных ресурсов.
С другой стороны, имеется возможность улучшения финансового состояния за счет создания реальной прозрачности бюджета государства, совершенствования бюджетного процесса, ухода от ручного управления бюджетными деньгами.
Мы кропотливо ищем и находим в ходе контрольных проверок наиболее типичные, системные недостатки в организации бюджетного процесса в целях их устранения, разрабатываем предложения по совершенствованию контроля.
К примеру, проанализировав исполнение бюджета за 1996 год, проект бюджета на 1997 год и его исполнение, мы обнаружили странную закономерность, а именно: хроническое недопоступление в бюджет в течение последних лет, в том числе и в 1997 году, средств от Госкомитета по материальным резервам. И это не сотни тысяч, и даже не миллионы гривень.
Например, в 1996 году не поступило в доход бюджета из этого источника почти 1,2 миллиарда гривень, или 81,6 процента запланированной суммы. В 1997 году недопоступление уже составило 2,5 миллиарда гривень, или 90 процентов запланированного. Это отрицательно влияет на баланс доходов и даже на решение тех вопросов, которые мы с такой энергией и темпераментом вчера обсуждали практически весь день.
Надо скзать, что Кабинет Министров прислушался к нашим выводам и в своем постановлении от 8 декабря 1997 года наметил ряд мер. Осуществление их дало возможность уже в 1997 году получить на пополнение материальных ценностей 320 миллионов гривень, а также увеличить доходы госбюджета в 1998 году почти на 900 миллионов гривень.
Счетная палата стремилась осуществлять свои аналитические и контрольные функции под углом зрения проверки выполнения органами исполнительной власти решений законодательной власти, касающихся управления бюджетными средствами.
Второй пример. Проверки Фонда госимущества показали, что нынешняя массовая и поспешная распродажа самых прибыльных предприятий фактически за бесценок практически не влияет всерьез на наполнение бюджета. При этом миллионные суммы прокручивают через коммерческие банки, а интересы государства и рядовых граждан остаются в стороне. В 1997 году госбюджет практически ничего не получил от приватизации государственного имущества - из запланированных мизерных 500 миллионов гривень в бюджет поступило лишь 50 миллионов.
Идя сегодня сюда, в Верховный Совет, я взял с собой лежавшие у меня на столе материалы. Называются они так: "Узагальнені матеріали перевірок комерційних центрів, утворених за участю Фонду державного майна України". Не буду комментировать, это надо будет сделать после решения коллегии. Но можно сказать совершенно четко, что четыре незаконно созданных коммерческих центра прокручивали довольно значительные суммы средств и даже после четырех рассмотрений этого вопроса на заседаниях Верховной Рады нарушения продолжаются.
Или такая проблема. Общий обем налоговых льгот в проекте Госбюджета на 1998 год составил почти что 40 процентов всех доходов консолидированного бюджета. А это не много не мало - 8 миллиардов гривень. Разве это не вопрос для глубокого анализа и системной проверки? И мы сейчас вплотную этим занимаемся.
В отчетный период Счетная палата, реализуя определенные законом полномочия, провела 69 проверок. По их результатам Верховной Раде были направлены следующие материалы: о кассовом исполнении Госбюджета за 1996 год; об использовании бюджетных средств в Фонде госимущества; об использовании средств Резервного фонда Кабинета Министров; о деятельности Национального диспетчерского центра Минэнерго за 1996-1997 годы.
Эти материалы рассматриваются одним из комитетов Верховной Рады. Поэтому сейчас я скажу лишь о некоторых результатах.
Проверкой Национального диспетчерского центра Минэнерго Украины по вопросам организации эмиссии и оборота векселей установлено недоначисление налогов на сумму 83 миллиона 350 тысяч гривень. Но это, так сказать, цветочки. Ягодки - это то, что нанесенные Министерству энергетики убытки за последних два года составили сумму почти в 1,5 миллиарда гривень. И это, уважаемые коллеги, в условиях острейшей нехватки у энергетиков оборотных средств, хронической невыплаты заработной платы!
Мы направили свои выводы и Верховной Раде, и Президенту Украины, и Кабинету Министров, и Генеральной прокуратуре, и Государственной налоговой администрации. Реакция последовала. Государственная налоговая администрация на сегодня уже дочислила около 40,3 миллиона гривень. При Кабинете Министров создана комиссия во главе с первым вице-премьером товарищем Голубченко, которая рассматривает все вопросы, поднятые нами по результатам анализа и контрольно-ревизионной проверки. И все же мы не застрахованы на будущее от таких явлений.
На наш взгляд, эффективность работы Счетной палаты - не только в профессиональном проведении проверок использования бюджетных средств, а прежде всего в конструктивных предложениях по устранению причин злоупотреблений и недостатков. Поэтому, анализируя проект Госбюджета на 1998 год, Счетная палата на основании расчетов и проверок внесла предложения об увеличении на 1,3 миллиарда гривень доходов государственного бюджета и сокращении его расходов на 0,8 миллиарда гривень. Частично они были учтены в утвержденном бюджете, но дело даже не в этих цифрах. Важно другое: дополнительные и весьма немалые поступления в бюджет могут и должны изыскиваться.
Было бы заблуждением считать, что Счетная палата ограничилась в своей деятельности чисто контрольными функциями. Так, при анализе исполнения Госбюджета за прошлый год была проведена оценка бюджетных поступлений в связи с отклонением фактических макропоказателей от прогнозных, задолженностью по зарплате, осуществлением бартерных операций, проведением антикризисных мероприятий. Работа эта в высшей степени нужна, поскольку бюджетный процесс буквально лихорадит из-за указанных негативных явлений. Причем в последние годы они составляют чуть ли не основу самого бюджетного процесса, являясь его наиболее характерными чертами. Никак нельзя мириться с подобными явлениями. Один из основных недостатков - это то, что в бюджетном процессе забыты такие важнейшие принципы его организации, как первоочередность, равномерность и пропорциональность финансирования расходов.
Подытоживая нашу работу за отчетный период, можно отметить, что прошедший год стал годом поступательного становления Счетной палаты как органа парламентского контроля за исполнением Госбюджета Украины. Его деятельность была четко направлена на выявление отклонений в бюджетном процессе, устранение причин потерь доходов, неэффективного использования средств бюджета и государственных внебюджетных фондов.
Но сегодня перед нами стоят новые задачи. Год текущий должен стать для Счетной палаты годом перехода к системной, более углубленной работе по выполнению возложенных на нее функций. Этому будет способствовать и новая структура палаты. Она составлена и утверждена с учетом необходимости осуществления различных видов контроля, как говорится, за здоровой жизнью нашего государственного бюджета.
Но, уважаемые коллеги, решением Конституционного Суда от 23 декабря 1997 года, как вы знаете, ограничен целый ряд наших полномочий, что ставит перед коллегией Счетной палаты немало вопросов. Фактически этим решением прерван контроль за исполнением государственного бюджета как за непрерывным, целостным, единым процессом.
Это решение, разумеется, вызвало у нас много эмоций. Но мы люди законопослушные и понимаем, что закон есть закон. Однако не скрою: мы предполагали, что Конституционный Суд к рассмотрению этого вопроса подойдет с позиции прояснения проблемы создания в стране единой системы финансового контроля, даст ответ на вопрос, каким образом будет осуществляться государственный надзор за формированием и использованием народных средств, когда в государстве с народными деньгами прекратятся действия по принципу "Что хочу, то и ворочу". К сожалению, на эти вопросы ни мы, ни вы, ни народ не получили ответа.
Убежден, что Конституционный Суд уменьшил полномочия даже не Счетной палате, а простым людям, налогоплательщикам. Как показывает мировой опыт, счетные палаты в разных странах выполняют социальную функцию - контроль за движением средств налогоплательщиков в общенациональном масштабе, причем в интересах всех без исключения слоев населения. И чем богаче и зажиточнее государство, тем больше и разветвленнее такие структуры, как счетные палаты.
В этой связи вполне логичным выглядит постановление Верховной Рады Украины, принятое 15 января этого года по инициативе 190 народных депутатов, "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України". Им одобрена новая редакция статьи и предусматривается внесение этого вопроса в повестку дня нынешней сессии Верховной Рады.
Постановление было отправлено в тот же день в Конституционный Суд с просьбой дать заключение до 5 февраля этого года. Сегодня, с Божьей помощью, 12 февраля. Ответа нет. Видно, все опять, к сожалению, повторится сначала. Ведь ровно год рассматривался вопрос о конституционности Закона о Счетной палате в нашем славном Конституционном Суде. А жаль!
Уважаемые народные депутаты! Опыт нашей работы в 1997 году показал, что оздоровление финансовой, а стало быть, и социально-экономической ситуации в государстве, улучшение или хотя бы неухудшение жизни наших граждан во многом зависят от того, насколько скрупулезно учитывается, используется и как тщательно, компетентно контролируется каждая народная копейка. А важнейшим звеном в системе обективного, эффективного контроля за продвижением бюджетных средств должен стать единый, независимый высший орган парламентского финансово-экономического контроля - Счетная палата с соответствующими законами и полномочиями. Думаю, что именно на это и должна быть нацелена вся наша совместная работа. Ведь, безусловно, дорогу может осилить только идущий.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Шановні депутати, чи є у вас запитання? Будь ласка, коротко. Запишіться на запитання.
Депутат Вітренко. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Конотопський виборчий округ, Сумська область). Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, які повноваження залишилися у Рахункової палати після рішення Конституційного Суду? Що ви тепер у змозі зробити?
СИМОНЕНКО В.К. Решением Конституционного Суда за Счетной палатой оставлен контроль за использованием расходной части бюджета. Контроль! И оставлены функции анализа доходной части бюджета. Вот, в принципе, то, что решил Конституционный Суд. После того закон мы отрегулировали, а вы приняли. Закон действует.
ГОЛОВА. Депутат Терен.
ТАРАН (ТЕРЕН) В.В. Народний рух України. Шановний доповідачу! Якщо я не помиляюся (я називаю по пам'яті), на повернення заощаджень було передбачено 200 мільйонів гривень. Надійшло лише 37 мільйонів. Куди поділися гроші, виділені на повернення заощаджень громадянам? І які б ви запропонували механізми використання державних коштів за призначенням, щоб не було того, про що ви так образно сказали: "Что хочу, то и ворочу". Щоб не було нецільового використання коштів бюджету.
Дякую.
СИМОНЕНКО В.К. Я, выступая с докладом, высказался по этому вопросу и внес предложение, и мы над этим работаем. Надо уйти от ручного управления бюджетом.
Вчера при обсуждении и решении вопроса о выплате заработной платы все почему-то забыли о существовании соответствующей статьи Уголовного кодекса. И никто не привлечен к ответственности за невыполнение другой, не менее важной статьи закона. На погашение заработной платы было предусмотрено в 1997 году 1 миллиард 369 миллионов гривень, но по этой статье прошло всего лишь 870 миллионов. Да, недовыполнили! Но ведь ряд статей выполнен на 100 процентов, на 98 процентов. Мы говорим о неравномерности выполнения расходной части бюджета потому, что у нас сегодня закон о бюджете не является законом.
В этом году вроде бы бюджетные росписи помесячно сделаны. И надо усилить контроль, а с контролем - ответственность за тем, чтобы эти помесячные росписи безусловно выполнялись.
ГОЛОВА. Депутат Цушко.
ЦУШКО В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Фракция социалистов и селян. Уважаемый Валентин Константинович, был запрос нашей фракции о финансировании колхоза "Авангард" Черниговской области. Счетная палата проводила анализ использования бюджетных средств Министерством сельского хозяйства и продовольствия Украины. В ответе, который вы дали нашей фракции, сказано, что действительно там использование бюджетных средств осуществлялось, мягко говоря, с нарушениями, которые подпадают под Уголовный кодекс. И вы направили документы в Генеральную прокуратуру.
Скажите, пожалуйста, что предприняла Генеральная прокуратура после этого, информирует ли она Счетную палату, и вообще, какой результат ваших представлений туда.
Спасибо.
СИМОНЕНКО В.К. Мы направили эти документы для реагирования не только Генеральной прокуратуре, но и господину Карасику, и господину Пустовойтенко. Ряд людей понесли административное наказание. Товарищ Карасик издал обемный, как говорится, приказ по министерству для устранения этих нарушений. Генеральной прокуратуре мы отдали все имеющиеся у нас документы, в том числе и документы аудиторской проверки. Этот вопрос находится у нас на контроле.
Откровенно говоря, механизм обратной связи мы еще не отработали. Но поверьте мне, мы его отработаем, чтобы ни один из вопросов, по которым мы проводим проверки, не оставался недоведенным до логического конца. Есть опыт других стран, в том числе и стран СНГ. Например, счетная палата в Молдове все доводит до логического конца - до суда.
ГОЛОВА. Депутат Кармазін. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ, Одеська область). Шановний Валентине Костянтиновичу, я не раз звертався до вас. І тут, на сесії Верховної Ради, 28 листопада вам, Голові Верховної Ради та виконуючому обов'язки Генерального прокурора адресував свій депутатський запит стосовно перевірки фактів брутального порушення Конституційним Судом чинного законодавства. Ідеться про перевитрати бюджетних коштів і так далі. Ви мені відповіли, що вас не допустили, що ви тільки проаналізували за три квартали.
Зараз що зроблено? Справа в тому, Олександре Олександровичу, що ми зовсім неправильно розглядаємо запити. Коли ми не задоволені відповіддю, то згідно із законом маємо право ставити перед вами питання про те, щоб цей запит обговорювати і приймати рішення.
Сьогодні перед засіданням мені дали брутальну відписку, підписану виконуючим обов'язки виконуючого обов'язки Генерального прокурора паном Ференцем, який не бачить нічого поганого в тому, що постановою Кабінету Міністрів установлюється фінансування Конституційного Суду.
Ви ж повідомляєте, що Конституційний Суд тільки за три квартали перевитратив 2,5 мільйона гривень. При тому, що є сьогодні. То що, розпишемося в безсиллі? Чи Рахункова палата все-таки може щось робити і буде робити, Валентине Костянтиновичу? Я хотів би знати.
Якщо буде робити, пропонуйте якісь рішення. Якщо, так би мовити, не може робити, скажіть, чого вам бракує, які зміни треба внести до закону.
Але сьогодні пан Тимченко брутально топчеться по Конституції, по закону, не допускаючи нікого до перевірки. Бюджетному комітету (он сидять його представники) не дав відповідь про використання коштів бюджету ще за 1996 рік, які невідомо куди пішли.
"Опелі" закупили. Це що, законно все? Верховна Рада виділяла на це гроші?
Валентине Костянтиновичу, я знаю, що ви намагалися перевірити, але результату немає. Я повторно ставлю це питання, оскільки результату ніякого немає.
Олександре Олександровичу, чому виконуючі обов'язки виконуючих обов'язки такі брутальні відписки пишуть? І це адресовано вам, мені копію вручили сьогодні. Це якраз з приводу цього самого питання.
Ну давайте ж поставимо запитання: чи є в нас Генеральна прокуратура, чи немає? І чи Рахункова палата думає боротися з цими порушеннями, від кого б вони не йшли, навіть від пана Тимченка, незаконно призначеного на посаду?
Дякую за відповідь.
СИМОНЕНКО В.К. Уважаемый господин Кармазин! Надо, наверное, вспомнить старую пословицу: "Нельзя быть большим католиком, чем папа римский". Поэтому в вашей, как говорится, священной борьбе мы можем то, что можем.
Есть закон. Согласно закону вы дали запрос, мы дали вам четкий ответ, совершенно четкий ответ. Вы часть этого ответа процитировали. Больше того, мы этот ответ направили в Генеральную прокуратуру, отправили в Верховный Совет Александру Александровичу. Чего ж вы хотите, чтобы мы сняли с работы Тимченко? У нас нет в законе этих моментов. Для того чтобы они были, надо действительно изменить закон. Для того чтобы изменить закон, надо поправить статью Конституции. Есть же логика, нельзя же заглотнуть столько, сколько нельзя прожевать. Поэтому по дороге нужно идти мелкими шагами, но только вперед.
ГОЛОВА. Стосовно відповіді на сказане Юрієм Анатолійовичем. Звичайно, сьогодні не врегульовано відповідно до Конституції питання про Генеральну прокуратуру. І коли ми пишемо доручення або депутатський запит до Генеральної прокуратури, то відповідати повинна, звичайно, людина, яка має на те право. Тут є певна колізія.
Учора Президент вніс подання на Генерального прокурора і на голову Фонду держмайна. Ідеться про Олега Литвака і Володимира Ланового. Я не проти того, щоб завтра вранці визначитися шляхом голосування з цього приводу, щоб, так би мовити, Президент теж діяв у законодавчому колі.
А в даному випадку береться до уваги виступ чи звіт Валентина Костянтиновича.
Прошу вас сісти на місце.
Письмове запитання? Одне? Будь ласка.
СИМОНЕНКО В.К. Депутат Павловский пишет: "Назвіть стан виконання виплати з бюджету за 1997 рік Адміністрації Президента, Верховній Раді, бюджетній сфері". Вы понимаете, уважаемый коллега Павловский, точные цифры я не помню, поэтому не могу назвать. Даже ошибившись на процент, я тоже не могу назвать. Могу только одно сказать: Конституционный Суд свои ассигнования получил на 100 и немножко больше процентов.
ГОЛОВА. Верховна Рада - 76 процентів. Це для ясності, якщо вас це цікавить. Адміністрація Президента - 100 процентів.
Шановні депутати! У вас на руках є проект постанови... Одну хвилинку! Ми не можемо прийняти іншу пропозицію, ніж та, що запропонована тут.
Чи є потреба обговорювати цей документ? Ідеться про звіт. Ну, давайте за скороченою процедурою.
Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 163. Рішення прийнято.
Записалися чотири депутати: Ярошинський, Вітренко, Марченко, Степенко. Може, давайте двом першим надамо слово? Немає заперечень?
Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.
"За" - 138. Прийнято.
Депутате Ярошинський, будь ласка. Можна з місця.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область). Українська республіканська партія, Національний фронт.
Шановні народні депутати! Ми слухали черговий зміст пана Симоненка, керівника Рахункової палати. Щоразу, заслуховуючи подібну інформацію, в мене виникає, звичайно, як і у вас, багато запитань. Сьогодні у мене виникло таке запитання. Чи знають пани з Рахункової палати, що одним із завдань Рахункової палати є контроль за тими матеріальними цінностями, які безпосередньо контролює виключно Верховна Рада? Я маю на увазі цінності державного матеріального резерву, які контролює не Кабмін, не інший орган, а Верховна Рада. І про будь-які зміни в цьому резерві, недоторканному резерві, має повідомлятися у Верховну Раду, якщо Рахункова палата дійсно розуміє своє завдання.
Якщо Рахунковій палаті відомі страхітливі факти зловживань, які відбуваються в цьому недоторканному резерві, то чому не було запропоновано Верховній Раді розглянути питання про притягнення до відповідальності людей, які здійснили розкрадання недоторканних матеріальних резервів у величезних розмірах у Тернопільській та інших областях, і фривольне ставлення до цього Кабінету Міністрів, який може тільки визначати розміри цього фонду, керівництва Верховної Ради, яке не хотіло реагувати, адже саме воно повинно вносити подібні питання до Верховної Ради тощо?
Чи є в загашниках Верховної Ради хоч одне реагування чи пропозиція Рахункової палати про притягнення до відповідальності тих, хто допустив неприпустиме, знизивши обороноздатність України, бо такий резерв створюється виключно для цих цілей?
Де подання щодо фактів злочинної діяльності стосовно цінностей на 40 мільярдів американських доларів, переданих згідно з угодами Росії паном Президентом України?
Чому Рахункова палата займається дрібними проблемами КРУ, а не займається розтринькуванням національних масштабів? І чому Рахункова палата не запитала себе, чому саме ця Верховна Рада відмовилася від розгляду питання про розтринькувачів такого масштабу?
Мусимо усвідомити, чому це сталося. Ми вкотре стаємо учасниками використання трибуни Верховної Ради для оприлюднення фактів порушень, а насправді - для відвертої демагогії з метою створення думки про те, що в нас ведеться боротьба із серйозними порушеннями.
Ми повинні припинити це і почати діяти...
ГОЛОВА. Депутат Вітренко, будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М. Прогресивна соціалістична партія України.
Поважне панство! Інформацію про роботу Рахункової палати, яку ми заслухали, безумовно, потрібно прийняти до відома, як ми це робимо. Але треба замислитися над тим, чи Рахункова палата сьогодні спроможна роботу свою проводити і боротися проти того режиму, який існує в Україні? Не спроможна. І тому я поставила таке запитання пану Симоненку: чи є пуття з того, що ви стверджуєте, що контролюєте витратну частину бюджету? Ви не контролюєте - вам дозволили поцікавитися: хто і як її розкрадає. Оце і все.
Я також цікавилась як член Тимчасової слідчої комісії по виконанню бюджету 1994 і 1995 років і переконалася: розікрали бюджет. Але кого покарано за це? Хто поніс відповідальність?
Ось сидить Марчук і посміхається. Так само сидить у залі Лазаренко і теж посміхається. Це ж державні злочинці! Вони ж розікрали бюджет! Під їх керівництвом розікрали бюджет! Учора знову відповідальності уник Пустовойтенко. Знову його прикрили в цьому залі. І за це треба дякувати Носову, який прогнувся перед Морозом, начебто ми не маємо права на цю процедуру. Маємо! Так само, як ми маємо право сьогодні поіменним голосуванням розглянути пропозиції, внесені мною і Володимиром Марченком у серпні 1998 року. Це зміни до Конституції.
Ви самі сказали, що неможливо навести лад, не внісши зміни до Конституції, не приборкавши Конституційний Суд, який сьогодні є знаряддям у руках бандитської держави. Чим займатиметься Конституційний Суд? Невже незрозуміло і після того, як ми тут показували секретні документи щодо фінансування Конституційного Суду, що для прикриття бандитизму взяли до себе ще Конституційний Суд?
І мені соромно за тих жінок-депутатів, які вчора пішли до Президента пропонувати ввести надзвичайний стан. Та він уже ввів усе, що тільки міг. У Ялті чинить, як він хоче. Конституційний Суд обслуговує Президента, засоби масової інформації обслуговують Президента. Та ще йому і Пустовойтенку дати надзвичайний стан? Щоб він тут перерізав і перестріляв усіх, хто йому заважає?
Ви що, жінки-депутати! Треба змінювати владу! Потрібно створити уряд народної довіри і тоді вводити надзвичайний стан. Дійсно потрібно вводити надзвичайний стан, адже все руйнується в державі. Про це телеграми я отримую кожного дня з усіх кінців України. Ось пишуть: "Просимо захистити офіцерів Мукачівської дивізії, діти голодують, сім'ї офіцерів також..." Мені соромно за офіцерів і в цілому за чоловіків в Україні, які у мене, у жінки, захисту сьогодні просять.
Я звертаюсь до всієї України: треба підніматися проти цього режиму, його треба змести! І якщо не буде референдуму 29 березня 1998 року, ми...
ГОЛОВА. Дякую. Вимкніть мікрофон, будь ласка.
Я вважаю, що пропозиції щодо оцінки роботи Рахункової палати, викладені в проекті постанови, переконливі, обгрунтовані.
Я ставлю на голосування за основу розданий вам проект постанови. Прошу підтримати.
"За" - 201.
Депутат Степенко просить ще раз проголосувати. Ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.
"За" - 230.
Прийнято.
Була пропозиція в цілому проголосувати проект. Ставлю на голосування в цілому.
"За" - 236.
Прийнято. Спасибі.
Для репліки просить слова депутат Носов. Він вважає, що його образили. Будь ласка.
НОСОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Виступаючи з промовою, пані Вітренко зачепила мою гідність, сказавши: "Носов прогнувся перед Морозом". Я хочу відповісти, що я не "прогинався", а зачитав вам статтю Конституції. Прошу зосередитися! "Верховна Рада за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання..." За пропозицією не менш як однієї третини! Немає третини - значить, немає і пропозиції (Шум у залі). Ви уважно вслухайтеся! Я просив вас зосередитися!.. Немає однієї третини - немає і пропозиції! Ви вчіться читати тексти!.. Якщо не вмієте, підходьте, я даватиму вам пояснення. І не плутайте це з запитами, де закладена інша схема. Уважно прочитайте: "... на вимогу народного депутата, підтриману..." Депутат вносить вимогу, і її підтримує зал. Тут інша схема записана. Придбайте книжку "Конституційний суд Російської Федерації" і вивчайте як хрестоматію: як тлумачаться слова, як розуміється Конституція.
Дякую за увагу.
-------------
ГОЛОВА. Будь ласка. Розглядається питання - про Закон України про вибори депутатів Автономної Республіки Крим з пропозиціями Президента. Стешенко Олександр Миколайович запрошується на трибуну.
Перед тим я хотів два слова сказати. Ми розглядали пропозиції Президента в комплексі, в цілому, і вони не набрали потрібної кількості голосів. За процедурою треба розглядати ці пропозиції постатейно, і я просив би вас підтримати саме таку процедуру. Гадаю, ми можемо всі раціональні пропозиції прийняти. Якщо на чомусь не зійдуться думки, то ми зможемо прийняти в цілому закон і дати змогу Президенту визначитися щодо його введення в дію.
Пропозиції Президента підтримує Безсмертний Роман Петрович.
Прошу.
СТЕШЕНКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ, Луганська область). Взагалі, Олександре Олександровичу, я пропонував процедуру...
ГОЛОВА. Я пам'ятаю.
СТЕШЕНКО О.М. Потрібно розглянути це. Є кілька пропозицій, які пов'язані саме з першою і четвертою поправками. Тому, мабуть, було б цілком доречно за короткою процедурою обговорити (знову роблю наголос) першу і четверту - вони ключові, а потім уже як звичайно. І я не знаю щодо цього позиції представника Президента, але вважаю, що це було б цілком логічно.
ГОЛОВА. Так, йдемо за поправками. Перша поправка комітетом відхилена. Романе Петровичу, що скажете з цього приводу?
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., постійний представник Президента України у Верховній Раді України (Макарівський виборчий округ, Київська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Дана поправка стосується форми проведення виборів: за змішаною мажоритарнопропорційною системою чи за мажоритарною системою. Я просив би вас звернути увагу на кілька факторів, які обумовлюють необхідність прийняття пропозицій Президента щодо проведення виборів на основі мажоритарної системи.
По-перше. Давайте подивимося на регіони України, їх статус і кількість населення. Якщо ми візьмемо півтора мільйона виборців, які мешкають на території Автономної Республіки Крим і порівняємо з кількістю виборців по областях України, то побачимо, що є області, які у багато разів перекривають цю кількість виборців. Згідно з Конституцією України громадяни мають рівні права незалежно від місця проживання. Чому в одному місці мають формуватися представницькі органи за таким принципом, а в іншому місці - за іншим принципом?
По-друге. Я хотів би звернути вашу увагу на ту аргументацію, яку наводила група народних депутатів, що подали свої пропозиції до Конституційного Суду, і розгляд цього питання в Конституційному Суді. Якщо ми можемо вільно ставитися до проблеми виборів народних депутатів, то це наша з вами доля, але не потрібно, на мою думку, ставитися так до формування представницьких органів і ризикувати, адже Конституційний Суд прийме своє рішення щодо способу проведення виборів до формування Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
По-третє. Шановні колеги! Застосовуючи мажоритарно-пропорційну систему в умовах, коли діє стаття 24 Конституції України, ми автоматично перетворюємо вибори в Автономній Республіці Крим на загальноукраїнську політичну кампанію, тому що в ній братимуть участь не кримські партії, а загальноукраїнські. Це ще одна причина того, щоб застосовувати мажоритарну систему.
Тут є такий момент. У пропозиціях Президента пропонується замінити норму про проживання на території автономії нормою про проживання на території України. І це правильно, тому що цього вимагає Конституція України.
Якщо ми застосуємо обидві норми - "і проживає на території України" та ще й проведемо вибори за мажоритарнопропорційною системою, то дійсно проведемо загальноукраїнську кампанію в Криму, а ви знаєте, шановні колеги, як реагують кримчани на появу чужорідних політичних сил на території автономії.
Тому застосовування мажоритарної системи видається найбільш доцільним, щоб провести вибори в Криму як вибори в Криму, а не як загальноукраїнську кампанію.
На підставі цього я вас прошу підтримати дану пропозицію Президента.
Дякую.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Президента, обгрунтовану Романом Петровичем.
"За" - 153.
Вона не набирає необхідної кількості голосів - 153. Давайте пройдемо по статтях далі, а потім, якщо буде потреба, повернемося назад.
Поправка 2: у частині п'ятій статті 3 закону слова "постійно проживає в Автономній Республіці Крим" замінити словами "постійно проживає в Україні". Що скаже Олександр Миколайович?
СТЕШЕНКО О.М. Комітет не підтримав цієї пропозиції, але ми маємо прецедент, коли фактично вирішили цю проблему, розглядаючи Закон про вибори депутатів місцевих рад та сільського, селищного, міського голови, і цим самим порушили первинну суб'єктність територіальної громади. Я вважаю, що ні про які порушення прав громадян тут мови немає. Фактично ми заклали прецедент, коли мешканець західного регіону може бути обраний у східному і навпаки. Чи на користь це територіальній громаді? Гадаю, навряд.
ГОЛОВА. Ви пригадайте, ми розглядали питання і проводили таку аналогію. Працювала людина в Кабінеті Міністрів, а хотіла балотуватися в Криму, де раніше проживала. Таким чином, те, що пропонує Президент, цілком логічно, і я хотів би підтримати його пропозицію. І в статті 24 Конституції про це ж говориться.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Олександре Олександровичу! Тут є ще така ситуація. Ми вчора розглядали Закон про Верховну Раду Автономної Республіки Крим, де цю норму проголосовано.
ГОЛОВА. Тому я ще раз прошу, підтримайте, будь ласка, щоб уникнути суперечності між двома законами - про вибори і про статус. Ставлю на голосування. Прошу підтримати.
"За" - 228. Прийнято.
Поправка 3, будь ласка.
СТЕШЕНКО О.М. Вона цілком коректна, уточнюю - тут немає ніяких проблем. Комітет одноголосно підтримав, і я закликаю підтримати.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю поправку. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 227. Прийнято.
Будь ласка, наступна поправка.
СТЕШЕНКО О.М. Поправку 4 враховано частково. Зверніть увагу на праву колонку: додано "Автономна Республіка Крим", цього не було. Але зміст поправки дещо інший.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, чи можна мені сказати?
ГОЛОВА. Будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні колеги! Ця поправка складається з двох частин. Перша частина - стосується відхилення кількості виборців від середньої по Україні чи по Автономній Республіці Крим. Якщо по Україні перепад від 179 до 189, тобто 10 тисяч, то при такому відхиленні на території Автономної Республіки Крим це вплине на результати виборів. Тому що 1,5 мільйона - буде 100 місць чи 50, вони пропорційно перерозподіляться. Тому я дякую комітету за те, що вони врахували цю пропозицію.
Друга частина - стосується пасивного права депортованих народів. Я хочу привернути вашу увагу до того, як включається в даному випадку стаття 22 Конституції України. Це право на сьогодні дано, і ви знаєте, що на минулих виборах їм було дано квоту. Якщо ми забираємо це право, а це дійсно право громадян, ми звужуємо права депортованих народів. Механізм врахування їх може бути або такий, який застосовано тут, де дано гарантію щоб в окрузі, де вони компактно проживають, вони становили більшість, або інші механізми. Тому я вас прошу як компроміс, давайте сьогодні врахуємо цю пропозицію в другій частині і тим самим не звузимо права депортованих народів, з одного боку, а з другого - дамо можливість далі відпрацьовувати це питання в законодавчому полі України.
Дякую вам.
ГОЛОВА. Будь ласка. Поправка 4 ставиться на голосування. Прошу її підтримати. Вона частково враховує зауваження Президента.
Ні, тут так написано: "Відхилення кількості виборців від середньої по Автономній Республіці Крим". Голосується права колонка проти четвертої поправки. Те, що пропонує комітет: "Відхилення кількості виборців від середньої по Автономній Республіці Крим кількості виборців у виборчому окрузі не може перевищувати десяти відсотків. Не допускається утворення виборчих округів з територій, які не межують одна з одною".
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, я прошу все-таки поставити на голосування пропозицію Президента. А потім ставити на голосування пропозицію комітету.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування пропозицію Президента. Я вважав, що ви погодили дану позицію, а раз ні, то, будь ласка.
"За" - 146.
СТЕШЕНКО О.М. Ми, шановні колеги, повинні собі чітко уявити, які наслідки будуть після того, як ми це розглянемо. Я все-таки вважаю, що потрібно прислухатися до думки представника Президента. Першу частину проголосувати в редакції від комітету, підтримана. І другу частину, починаючи з другого речення, теж викласти як другу частину правої колонки. І прошу ще раз поставити на голосування в такій поєднаній редакції.
ГОЛОВА. Я розумію. Але ми в законі не можемо говорити "з меншою" безвідносно.
Що означає "з меншою"? Значить, можна утворити округи і з 10 тисячами там, де в середньому 150. У законі не може бути нечіткості. Я підтримую пропозицію Стешенка. У правій колонці перша частина проголосована. Потім повернемося до цієї частини. Будь ласка, голосується права колонка. Прошу її підтримати. Те, що у правій колонці, будь ласка.
"За" - 219.
Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.
СТЕШЕНКО О.М. Є прохання підтримати.
"За" - 238.
ГОЛОВА. Підтримується редакція в правій колонці.
А тут я просив би, давайте так ми зробимо. Романе Петровичу, ще продумайте цей нюанс. Якщо можна, то до нього повернемося.
А поки що підемо далі. Поправка 5.
СТЕШЕНКО О.М. Цілком слушно Президент звертає нашу увагу на це, потрібно підтримати.
ГОЛОВА. Немає заперечень. Ставлю на голосування.
СТЕШЕНКО О.М. Нова редакція у правій колонці - змінений текст виділено жирним шрифтом. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 239.
Прийнято.
Далі. Поправку 5.1 відхилено.
Олександре Миколайовичу, будь ласка.
СТЕШЕНКО О.М. Я хочу привернути увагу до того, в чому тут річ, у чому тонкощі. Ми заклали в тій редакції, яку проголосували, імператив обов'язковості включення. А Президент пропонує поліатив, тобто це на розгляд ради під час прийняття рішення, включаючи й інтереси суб'єктів виборчого процесу, якими є трудові колективи. Оце у цьому відмінність.
Хоча комітет не проголосував за цю пропозицію, але я особисто вважаю, що цю поправку можна і треба підтримати.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні колеги! Мова йде про те, щоб у законі відпрацювати механізм участі трудових колективів у виборчому процесі. Наголошую, що проект закону компілювався на підставі Закону про вибори народних депутатів України. І вийшло так, як і там: право було надано, а механізм відсутній.
Тому тут пропонується, починаючи від формування виборчих комісій, ввести норму про те, що участь у цьому можуть брати і пропонувати кандидатури і трудові колективи, і збори громадян, і інші суб'єкти виборчого процесу.
Прошу вас підтримати.
ГОЛОВА. Романе Петровичу, я згоден підтримати цю логіку, бо участь у виборчому процесі беруть ті, хто вже висунув кандидатів. Але якщо ми записуємо в законі, висування йде, а ще не сформовано комісії? Як правило, паралельно рухаються ці процеси. Чи не вийде так, що невідомо ще хто має висувати кандидатів? А вже треба висувати за законом.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, річ у тому, що на сьогодні дійсно ще не сформовано комісії. І комісії тепер формуватимуться після прийняття закону з урахуванням пропозицій трудових колективів, зборів громадян тощо, але формуватимуться відповідними органами, радами.
СТЕШЕНКО О.М. Можуть бути пропозиції, а можуть і не бути.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Так, пропозиції можуть бути, а можуть і не бути.
ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, ви підтримуєте варіант Президента?
СТЕШЕНКО О.М. Я прошу підтримати варіант Президента - пропозиції 5.1 і 5.2, що стосуються однієї й тієї ж проблеми. Тільки тут окружна, а там - дільнична виборча комісія.
ГОЛОВА. Врешті-решт, це не таке принципове питання.
Я ставлю на голосування пропозицію Президента.
"За" - 193.
Тоді, будь ласка, проголосуйте так, як у правій колонці передбачено, знову ж таки, зважаючи на те, що це не принципове питання. Будь ласка, у правій колонці.
СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, я хочу дати пояснення. Ви зважте на одну обставину: кількісний склад як окружної, так і дільничної виборчої комісії не може бути безмежним. Як тільки ми закладаємо імператив, то буде регіон, в якому будуть декілька десятків політичних партій і трудові колективи. Як можна тоді сформувати окружну та дільничну виборчі комісії? Ось про що йде мова (Шум у залі). Ну, 6-7. А трудові колективи куди подіти? Скільки трудових колективів? Я просив би прислухатися до пропозиції Президента і підтримати її.
ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, уявіть собі таку ситуацію. Скажімо, якийсь кандидат Петренко (я не наших трьох Петренків маю на увазі) у Криму висувається представниками 120 трудових колективів. А це елементарно можна організувати. Тоді виходить, що від усіх потрібно представників до окружної виборчої комісії?
СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, це зовсім інша проблема. Головне, що ми визначили трудовий колектив як суб'єкт виборчого процесу. Трудовий колектив може делегувати свого представника, у нього є бажання брати участь у цьому процесі, контролювати. Не обов'язково він повинен і висувати кандидата.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, тут якраз ви останньою своєю реплікою підтвердили пропозицію Президента. Тому що у нас записано: з обов'язковим урахуванням пропозицій трудових колективів, політичних партій тощо. А Президент пропонує поліативну формулу: з урахуванням. Тобто пропозиції можуть бути, але не більше, ніж кількість членів виборчої комісії. Тому що, дійсно, може бути і 120, і більше. У таку гру дуже багато політиків бажатиме погратися.
ГОЛОВА. Давайте ми в правій колонці вилучимо слово "обов'язково" і тоді буде так: "До складу окружних виборчих комісій включаються по одному представнику від місцевих..." і так далі. Слово "обов'язково" вилучаємо, і зникає імператив. Давайте так. І додамо сюди ще й "трудові колективи".
Давайте так: без слова "обов'язково" і додаємо слова "трудові колективи". Це права колонка. Згода, так? Будь ласка, ставлю на голосування.
СТЕШЕНКО О.М. Прохання підтримати цю нову редакцію.
"За" - 231.
Дякую.
ГОЛОВА. Прийнято.
СТЕШЕНКО О.М. Аналогічна проблема з 5.2 - тільки тут мова вже йде про дільничні виборчі комісії.
ГОЛОВА. Тоді давайте приведемо десяту у відповідність із дев'ятою. Так? Ставлю на голосування. Прошу.
"За" - 241. Прийнято.
ГОЛОВА. До поправкии 6 не було зауважень, вона врахована.
СТЕШЕНКО О.М. Так.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 245.
Поправка 7. Тепер 7. Тепер треба приводити її у відповідність із попередніми статтями. Стосовно постійного проживання на території Криму... Тобто треба підтримати пропозиції Президента. Я думаю, що само собою зрозуміло, що ніхто чужий не буде приїжджати, щоб входити до складу виборчої комісії.
Ставлю на голосування.
"За" - 237. Прийнято.
Поправка 7.1 врахована. Вона не викликає заперечень, так?
СТЕШЕНКО О.М. Вона випливає із статті 10 цього закону.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 240. Прийнято.
Поправку 7.2 автоматично треба голосувати, підтримуючи Президента, щоб привести у відповідність із попередніми статтями.
СТЕШЕНКО О.М. Підтримайте, будь ласка.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 239. Прийнято.
Поправка 8 написана переконливо, вона врахована комітетом.
СТЕШЕНКО О.М. У правій колонці вона виділена жирним шрифтом. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 249.
Поправка 8.1. Здається, тут немає заперечень. Ставлю на голосування редакцію, запропоновану комітетом.
"За" - 250.
Поправка 9 не викликає заперечень. Будь ласка, прошу проголосувати.
"За" - 245.
Поправка 9.1 так само не викликає заперечень.
СТЕШЕНКО О.М. Підтримайте, будь ласка.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
"За" - 245. Прийнято.
Поправка 10 не викликає заперечень. Поправка 11 врахована. Поправка 11.1 не викликає заперечень. І поправки 11.2 і 11.3 так само не викликають заперечень. Отже, ставлю на голосування поправку 10 і поправку 11 в усіх частинах. Прошу проголосувати.
"За" - 237. Прийнято.
"Прикінцеві положення", здається, не викликають заперечень. Ідеться про одночасне проведення виборів...
СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, я змушений тут пояснити. Тут є тонкість. Ці зауваження випливають із статті 6 закону, оскільки в ній не йдеться про те, що вибори в автономії призначаються в один день. Але на це звернуло увагу наше Юридичне управління. Комітет запропонував нову редакцію. Якби представник Президента погодився, то за неї можна було б проголосувати.
ГОЛОВА. Романе Петровичу, що ви скажете?
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні колеги, проблема в тому, що згідно з Конституцією України чергові вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Тобто ми повинні прийняти спеціальне рішення про призначення позачергових виборів, бо цю норму записувати в законі як в постійно діючому акті ми не можемо.
Я думаю, що з тією поліативною формулою, яку запропонував комітет, можна погодитись, оскільки вона не визначає точно дату, а зазначає, що на цих виборах у зв'язку з терміном здійснюється деяка кореляція.
СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати редакцію комітету.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування "Прикінцеві положення". Прошу підтримати.
"За" - 236. Прийнято.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, шановні колеги, я дуже просив би вас повернутися до форми проведення виборів у Криму. Повірте, що перспективи реалізації виборів у строки, про які ми говоримо, можливі лише за такої умови.
Тому я вас прошу: підтримайте, будь ласка, проведення виборів у Криму за мажоритарною виборчою системою. Я не хочу повторювати аргументацію, але це в принципі дасть можливість реалізувати наш з вами підхід про проведення одномоментно виборів до всіх представницьких органів.
Дякую.
СТЕШЕНКО О.М. Перш ніж перейти до голосування проекту Постанови про проведення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, треба всім бути абсолютно впевненими в тому, що цей закон не підпаде під вето. Якщо в нашому залі є розуміння і бажання провести вибори, то треба підтримати першу пропозицію Президента і відразу проголосувати проект постанови. І тоді ми будемо впевнені, що 29 березня на півострові відбудуться вибори.
Дякую.
ГОЛОВА. Є інші думки? Немає. Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 231. Прийнято.
Тоді я ставлю на голосування закон у цілому.
"За" - 232.
Ставлю на голосування проект Постанови про проведення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (Шум у залі).
СТЕШЕНКО О.М. Тут нічого обговорювати, прохання підтримати.
ГОЛОВА. Прошу проголосувати.
"За" - 245.
Прийнято. Дякую.
---------------
Слухається питання про проект Закону про визначення Верховною Радою України засад внутрішньої і зовнішньої політики. Доповідає Павловський Михайло Антонович.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Вчора на Дні уряду ми розглядали соціальні проблеми в нашій державі. Сьогодні, слухаючи звіт Рахункової палати, ми почули про зловживання і втрати, які є в нашій державі. І розумієш поета Віталія Ващенка, який написав: "Але що прикро? Наче ж наші люди. А що народ України бідує - не болить. Останнє в нього грабувати будуть. Ото біда! І треба щось робить".
Так от, що ж робити Верховній Раді, щоб справді поліпшити становище в нашій державі? Все зразу не зробиш, треба послідовно робити кроки. Один із таких кроків - це прийняття відповідного рамкового закону про визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики. Хоча сьогодні вже виступали проти цього, я хочу заперечити і задати декілька запитань депутатам і радіослухачам.
Хто заважає розв'язувати проблеми держави? Давайте звернемося до статті 106 Конституції України стосовно повноважень Президента. Найголовніше його завдання - забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави.
Давайте проаналізуємо, наскільки ефективно виконується повноваження Президента стосовно незалежності нашої держави. Зрозуміло, що з погляду економіки відразу створити незалежність - це дуже велика проблема. З погляду економічної політики нам ніхто не заважає.
Але чому так сталось (і вчора на це зверталась увага), що уряд, не маючи своєї економічної політики, подає до Верховної Ради окремі державні програми, побудовані на основі програми шокової терапії, яка розроблена фахівцями Міжнародного валютного фонду і Світового банку, яка, до речі, не розглядалася у Верховній Раді. До того ж її навіть уряд не має, але дуже чітко виконує.
Минулого року ми зіткнулися з такою проблемою, розглядаючи бюджет України. Півроку немає бюджету. Всі неукраїнські засоби масової інформації звинуватили в цьому Верховну Раду, а Верховна Рада, виявляється, не винна. У неї просто не було бюджету. Чому уряд не подавав бюджет? Тому що Президент не дозволяв. Чому Президент не дозволяв? Тому що Світовий банк поставив 41 умову, які виконати було дуже важко. У програмі шокової терапії, яка описана в монографії Душаничів, зазначається: "Для того чтобы не возникало возмущений и бунтов, необходимо законопроекты принимать пакетами и без обсуждения". Отже, ви бачите, хто нас веде.
Це все проблеми незалежності нашої держави. До того ж нині відчувається вплив керівників інших держав, які починають допомагати нам обирати Президента. Тому питання незалежності дуже актуальне.
Питання національної безпеки. Я дам визначення національної безпеки і зразу стане зрозуміло, чи розв'язана ця проблема в Україні, чи існує загроза національній безпеці.
"Національна безпека - це таке становище в державі, коли держава здатна мобілізувати свій науково-технічний потенціал, ресурси для розв'язання своїх завдань на основі технологічного лідерства або принаймні технологічної незалежності в інтересах зростання добробуту широких верств населення і гідного життя своєї країни".
Тепер погляньте: жодна з цих умов не виконується. Про яку технологічну незалежність або лідерство можна говорити сьогодні, коли деградує насамперед саме наука? Про яке гідне життя можна говорити, коли 80 відсотків громадян перебувають за межею бідності?
Народ наш усе чогось чекає, а дедалі стає все гірше.
А чи все зробила Верховна Рада для того, щоб Президент міг ефективно виконувати свої повноваження? Виявляється, що ні, тому що відповідно до пункту 5 частини першої статті 85 Конституції зазначено, що тільки до повноважень Верховної Ради належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Ви знаєте, що ряд народних депутатів робили спроби запропонувати Верховній Раді засади внутрішньої і зовнішньої політики, але через невизначення поняття "засади" це питання важко вирішується.
Через це я пропоную спочатку прийняти просто рамковий закон, який би встановлював тільки форму і завдання.
Якщо Верховна Рада зможе приймати відповідні засади, то тоді буде, я б так сказав, і незалежність держави, і будуть виконані умови національної безпеки. Тоді хоч кожен місяць міняйте уряд - відповідні рамки будуть. Навіть якщо невдало обрали Президента, він однаково не зможе довести країну до національної катастрофи. І іноземні радники - консультанти, які діють в інтересах своїх держав, не зможуть глобально вплинути на нашу політику.
Виходячи з інтересів саме України, широких верств населення, я і пропоную розглянути і прийняти відповідні засади для того, щоб ми встановили норми, коли, як відповідна Верховна Рада має приймати відповідні засади.
Усі ті, хто сьогодні виступають проти порядку в державі, а засади встановлюють саме порядок, виступають за підтримку організованої економічної злочинності і корупції, зокрема за тіньову економіку. Тому цей законопроект є саме бар'єром. Далі нам відтягувати це питання вже нікуди, тому що держава стоїть на грані національної катастрофи. І якщо ми сьогодні не приймемо рішучих дій, то будьмо свідомі того, що ми не зупиняємо цей процес.
Цей законопроект невеликий, складається із 8 статей, тому я стисло викладу його зміст. Я свідомий того, що, може, він недосконалий, що, може, не все враховано. Я пропоную вам думати, вносити свої пропозиції, щоб ми разом встигли прийняти нормальний закон, який би визначив напрями для діяльності Верховної Ради наступного скликання, який би дав надію Україні на те, що є ще можливості для відродження і економіки, і духовності в нашій країні.
Цим законом встановлюється порядок реалізації повноважень Верховної Ради України, передбачених Конституцією України, щодо визначення засад внутрішньої політики.
Звертаю вашу увагу на те, що засади визначаються виключно законами.
Стаття 1: "Верховна Рада України кожного нового скликання визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики України, як правило, в перший рік строку своїх повноважень.
Новообрана Верховна Рада може підтвердити прийняті Верховною Радою України попереднього скликання засади внутрішньої і зовнішньої політики, змінити їх окремі положення або визначити нові засади внутрішньої і зовнішньої політики".
Усе залежить від того, наскільки вони відповідатимуть інтересам держави.
Стаття 2: "Засади внутрішньої і зовнішньої політики є актом Верховної Ради України, який визначає вищі державні пріоритети і включає систему вихідних положень, принципів, на яких грунтується внутрішня і зовнішня політика України, а також загальні способи і методи її здійснення усіма органами та посадовими особами державної влади і місцевого самоврядування.
Засади внутрішньої і зовнішньої політики повинні передбачати такі розділи (тут я пропоную нам разом подумати і, може, більш чітко і повно виписати ці розділи. Це пропозиція для роздумів): економічна політика; соціальна політика; державне будівництво і місцеве самоврядування; правова політика; національна політика; гуманітарна політика; екологічна політика; зовнішня політика.
Засади внутрішньої і зовнішньої політики не повинні містити положень нормативноправового характеру".
Тобто вони повинні бути рамкового типу, а вже кожні конкретні норми встановлюватиме уряд залежно від ситуації, від завдань, які ставитимуться.
Стаття 3: "Засади внутрішньої і зовнішньої політики приймаються, підтверджуються та змінюються постановами (гадаю, що слово "постановами" треба замінити на слово "законами") Верховної Ради України за процедурою, встановленою Законом України про Регламент Верховної Ради України".
Стаття 4: "Підготовку проекту засад внутрішньої і зовнішньої політики здійснюють комітети Верховної Ради за дорученням Верховної Ради.
Президент України як суб'єкт законодавчої ініціативи може вносити відповідні пропозиції, а також висловлювати їх у позачергових посланнях до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України".
Стаття 5: "Засади внутрішньої і зовнішньої політики є обов'язковими для врахування при формуванні правової системи України, визначенні концепції законів, державної програми економічного і соціального розвитку України, загальнодержавних програм, прийнятті рішень щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, при затвердженні Державного бюджету України та при укладенні міжнародних договорів України".
Щоб не було так, як у нас є: бюджет складається навіть за відсутності Програми діяльності уряду. І він ніби ефективно працює, а в результаті виходить, що ми ділимо гроші, які не можемо зібрати, бо немає відповідних джерел.
Стаття 6: "Невідповідність актів або їх окремих положень, зазначених у статті 5 цього Закону, засадам внутрішньої і зовнішньої політики є підставою для відхилення таких актів при розгляді їх Верховною Радою України".
Стаття 7, яку я вважаю дискусійною: "Засади внутрішньої і зовнішньої політики не можуть бути предметом розгляду в Конституційному Суді України чи в судах загальної юрисдикції". На користь цього є те, що згідно з Конституцією визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики є виключними повноваженнями Верховної Ради.
У статті 8: "Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування".
Дякую за увагу.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
МУСІЯКА В.Л.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, давайте запитання задаватимемо відразу після перерви (Шум у залі). Гаразд, запишіться зараз на запитання, а під час перерви обміркуйте їх.
Оголошується перерва на півгодини.
(П і с л я п е р е р в и)
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
МУСІЯКА В.Л.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Десяти хвилин вистачить?
Юхимчук Анатолій Петрович. Будь ласка.
ЮХИМЧУК А.П., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Жмеринський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Шановний Михайле Антоновичу! Цілком зрозуміло, що за будь-якої моделі держави формування зовнішньої і внутрішньої політики є головним питанням, яке дає можливість побудувати цивілізоване правове демократичне суспільство.
Мені імпонує ряд ваших позицій щодо економічних питань, питань соціальної політики та інших, які ви визначаєте у своєму проекті. Але скажіть, будь ласка, що сьогодні потрібно - які важелі, які державні інститути, яку волю мати, щоб забезпечити пріоритетність державного контролю й регулювання, відповідальність усіх гілок влади за негативні процеси, що відбуваються в суспільстві. Я маю на увазі становище з виплатою пенсій пенсіонерам, зарплати працівникам бюджетної сфери, розвал економіки, нездорові процеси у сфері приватизації (учора ми переконалися, що є дуже багато зловживань).
Державне регулювання - це сьогодні головне, на що можна було б спертися й просуватися до стабілізації в нашому суспільстві.
Що потрібно сьогодні, яка воля? Адже в нашій Конституції і в програмі діяльності парламенту визначено зовнішній курс нашої держави.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую, Анатолію Петровичу. Це дуже глибоке питання - як відродити виробництво в Україні. Це залежить від факторів, зумовлених нашою внутрішньою і зовнішньою політикою, причому вони досить взаємопов'язані. А для того, щоб ці фактори спрацювали, треба чітко сформулювати мету реформ.
Сьогодні мета реформ - довести Україну до точки неповернення. Я вважаю, що метою реформ повинно бути забезпечення умов для постійного зростання добробуту широких верств населення. Щоб досягти цієї мети, слід усе робити згідно з економічною теорією. А для цього потрібно визначити економічну політику.
Хочу звернути вашу увагу на те, що в словниках поняття "політика" визначається як регулювання. Сьогодні в нас ключові слова й завдання - дерегуляція, тобто відсутність регулювання, а отже, відсутність економічної політики. Звідси випливає така загальна теза: ми не зможемо вийти з кризи й досягти стабілізації, тим більше економічного піднесення, без державного регулювання. Отже, найголовніше, що потрібно - це основна теза, ви з неї почали
- потрібні мета і її забезпечення. Усе інше в Україні є, тільки треба це мобілізувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чапюк Ростислав Степанович. Будь ласка.
ЧАПЮК Р.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ, Волинська область). Дякую. Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановний Михайле Антоновичу! Ваш проект дуже цікавий, щиро вам кажу. Але чи можлива реалізація цього закону в разі його прийняття за нинішньої форми управління? Ви ставите питання, щоб Верховна Рада визначала засади, а ми працюємо фактично - уряд працює - за відомою програмою 1994 року, визначеною, будемо говорити відверто, Президентом, яка призвела до сьогоднішнього стану.
Тож чи можлива реалізація цього закону при таких укорочених функціях парламенту? Це перше запитання.
І друге. Ви сказали, що в нас є політичні сили, які проти порядку в Україні. Я розумію, що проти порядку ті депутати, які сьогодні відсутні, які вже поїхали в округи й переконують, що вони будуть кращі у Верховній Раді наступного скликання. А які політичні сили ви мали на увазі?
Дякую.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую. Щодо першого запитання. Відразу вирішити проблему дуже складно, але перший крок зробити треба - реалізувати повноваження, надані Верховній Раді, які не були реалізовані, тобто розробити засади (змістовну частину) внутрішньої і зовнішньої політики. Маючи такі засади, ми зможемо впливати і на програму діяльності уряду, і на процес керування зовнішньоекономічною діяльністю, яку зобов'язаний здійснювати Президент. Сьогодні, не маючи цих засад, ми не можемо впливати ні на Президента, ні на уряд.
А щодо партій, то це питання дуже складне. Це можна визначити із змісту програм партій. Сьогодні партій дуже багато, але більшість із них знають, проти кого боротися, але не знають, за що боротися. Оцим усе сказано. Партії, які знають, за що боротися, та коли ще й борються за інтереси народу, треба підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов Іван Захарович. Будь ласка.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ, Київська область). Дякую, Вікторе Лаврентійовичу. Шановний Михайле Антоновичу! Я підтримую ваш законопроект і вважаю, що він має бути прийнятий сьогодні. Визначення Верховною Радою України засад внутрішньої і зовнішньої політики - це проблема надто актуальна. Якщо продовжити думку Ростислава Чапюка, то основи того, що тепер коїться в наших виборчих округах - невиплата зарплати і всі інші гріхи - напевне, були закладені вже давно.
Та я хотів би, щоб засади внутрішньої і зовнішньої політики включали й пункти щодо аграрної, фінансово-грошової, банківської політики. Адже банки відіграють дуже важливу роль в економіці України і могли б сприяти її піднесенню. Тим паче що ми нині, наприклад, хотіли б одержувати довгострокові кредити, а їх у нас немає.
Яка ваша думка щодо цього?
Дякую.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую за влучне запитання. Я підтримую вашу думку, що цей перелік не треба заморожувати. Він повинен бути відкритим. А розділ "Економічна політика" бажано навіть розкрити й по всіх сферах формувати як цілісну економічну політику, так і її складові. Обов'язково мають визначатися й засади грошово-фінансової системи, аграрної політики. Тобто всі складові, які формують засади економічної політики, повинні бути узгоджені.
Ваша пропозиція дуже слушна, її варто обов'язково врахувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Волковецький Степан Васильович. Будь ласка.
ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний Михайле Антоновичу! Ви, напевно, знаєте, що Комітет у закордонних справах не підтримав вашого проекту. Як член комітету я хотів би поставити вам декілька запитань. Вони є практично щодо кожної статті. Зокрема, щодо статті 1, яка передбачає, що Верховна Рада кожного нового скликання "визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики України, як правило, у перший рік строку своїх повноважень". Як же ж це узгоджується із очевидною потребою стабільного курсу, якщо Верховна Рада кожного разу визначатиме і, очевидно, матиме можливість змінювати засади внутрішньої і зовнішньої політики? Це перше.
Друге - щодо статті 2. Засади повинні передбачити такі розділи: "Економічна політика", "Соціальна політика", "Зовнішня політика" і так далі. Навіть із чистої логіки засади внутрішньої і зовнішньої політики повинні передбачати зовнішню політику. Я думаю, що тут мали б бути такі розділи, як "Національна безпека", "Економічна стабілізація", "Економічне зростання", і таким цілям мала б підпорядковуватися наша внутрішня і зовнішня політика.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Васильовичу. Час. Це не виступ, а запитання.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую. Ви порушили дуже глибокі питання, і я хочу сказати таке. Ми повинні виходити з головної тези: і законодавство, і всі положення повинні допускати розвиток, еволюцію. І те, що кожного разу нова Верховна Рада буде повертатися до відповідних засад, означає, що вона буде їх вивчати й брати з них краще і буде враховувати нові проблеми. Відповідна еволюція, зміни повинні бути. Бо за умови замороженої політики Україна ніколи б не була самостійною, завжди залишалася в складі СРСР.
Політика повинна бути гнучкою і вбирати все, що є кращим і в інтересах розвитку України.
А стосовно розділу про національну безпеку, то я, обгрунтовуючи, наголосив, що це одне з найголовніших питань.
Цей перелік, справді, треба розширити. Гадаю, спільними зусиллями, використовуючи інтелект Верховної Ради, ми зможемо вдосконалити цей проект.
Я дуже вдячний за добру пропозицію. Проте я вважаю, що комітет ваш трошки поспішив і прийняв рішення, яке, можливо, грунтується на емоціях і не відповідає інтересам України. Тому я прошу вас переглянути його.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Антоновичу.
За Регламентом ми повинні тепер провести обговорення. Прошу висвітлити на табло, хто записаний на виступ.
Кажуть, що мали б бути співдоповіді, бо питання готувалося в ряді комітетів. А в мене немає ніяких документів, які б свідчили про це. Я думаю, Верховна Рада може зараз це вирішити.
Я прошу, нехай ті, хто хочуть виступити із співдоповіддю і хто є в списку на виступ, виступлять і скажуть своє слово. Добре? Дякую.
Бондаренко Володимир Дмитрович. Будь ласка.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ, м.Київ). Об'єднання "Вперед, Україно!" Шановні колеги! Документ, який сьогодні запропонований нам для розгляду, має винятково важливе значення для всіх нас, для України в цілому. Наша молода держава розвивається без певного плану. А таким планом може бути якраз визначення основних засад внутрішньої та зовнішньої політики в Україні.
Оте, що ми маємо за період правління двох Президентів та діяльності двох складів Верховної Ради, засвідчує, що відсутність цього плану веде країну до кризи. Чому ми, фактично закінчуючи свою діяльність у Верховній Раді, тільки тепер звернулися до цього документа? Адже ж з нього, очевидно, треба було б починати. Це критичне зауваження стосується підходу до цього питання.
Я думаю, ми повинні зробити політичний заповіт тим, хто прийде сюди після нас, для того щоб вони саме з цього почали свою діяльність і скоригували ту політику, яка довела Україну до крайньої межі.
Законодавче поле України нагадує мені мінне поле, через яке не можна пройти, не порушуючи законів. Звернімо увагу на наших бізнесменів, підприємців і просто виробничників: усі вони змушені порушувати закони, бо жити за законом в Україні (це стосується передусім посадового законодавства) сьогодні неможливо.
Населення України втратило будь-яку довіру до держави, що було викликано діяльністю трастових компаній, яка була освячена державою в особі найвищих керівників, обкраденням населення, яке втратило свої заощадження, та деякими заходами, які планомірно здійснюються в Україні, зокрема й приватизацією в сьогоднішньому варіанті.
Проблема відновлення довіри населення до держави ніколи не буде вирішена, якщо не виправити помилок, яких допущено. На жаль, у запропонованому проекті не передбачено такого дуже важливого напряму, який треба віднести до рангу національної політики, як боротьба з корупцією. У кожному міністерстві й відомстві серед найвищих державних сановників є факти корупції. Зокрема, у Міністерстві юстиції України Сергій Головатий, коли він ще був міністром, почав розкривати корупційну діяльність свого першого заступника, який викрав мільйон гривень (це доведено сьогодні і математично, і юридично). Але той не поніс відповідальності й сьогодні призначений у спеціальну комісію з питань судово-правової реформи при Президенті України. А державні чиновники, які допомагали йому це робити, сьогодні також на високих посадах.
Закликаю вас не відкидати цей документ, як роблять у деяких комітетах. Ми повинні усвідомити, що він конче потрібен. Але нам чи нашим наступникам треба доопрацювати його таким чином, щоб це були справді основні напрями, політичні напрями, а не якісь дрібні проблеми.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заєць Iван Олександрович - Комітет у закордонних справах і Народний рух України.
ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Шановний головуючий! Шановні депутати! Фракція "Народний рух України". Є дві проблеми, пов'язані з розглядом цього питання. Перша - це якість законопроекту. Друга - як цей законопроект потрапив до порядку денного сесії Верховної Ради.
Насамперед слід зазначити, що при включенні цього питання до порядку денного було порушено Регламент. Відповідно до частини 5 статті 2.4.2 Регламенту Верховної Ради України пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться особами та органами, які мають право законодавчої ініціативи, не пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії і за десять днів до її відкриття роздаються для ознайомлення депутатам.
Депутат Павловський подав свій законопроект лише 3 лютого, тобто після початку поточної сесії. У таких випадках застосовується окрема процедура підготовки до розгляду законодавчої ініціативи, зокрема, передбачається розгляд відповідними комітетами. У даному випадку щонайменше вісім комітетів мали б подати свої висновки (а є лише висновки Комітету у закордонних справах) про доцільність включення законодавчої пропозиції до порядку денного (і вже не третиною голосів, а половиною) та про подальшу роботу над нею.
Після попереднього розгляду законопроекту комітети мають подати висновки щодо його конституційності, повноти, регламентації відносин тощо. Ще жодного такого висновку не було, а в порядку денному на 12 лютого 1998 року вже передбачався розгляд цієї законодавчої ініціативи депутата Павловського. Немає жодного висновку, а розгляд розпочався. Чому? Тому що керівництву Верховної Ради дуже вже хочеться змінити основні напрями зовнішньої політики, про це Олександр Мороз заявляв не раз.
Я розумію Олександра Мороза, він - революціонер, і стабільність йому муляє руки. Їм треба революції. Але як зрозуміти члена УРП? Чи, може, академік Павловський уже в черговий раз опинився в іншій партії?
Тепер щодо суті законопроекту. Передусім з'ясуємо, що з цього приводу записано в Конституції. А там у пункті 5 статті 85 записано, що до повноважень Верховної Ради України належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики. Тобто засади внутрішньої і зовнішньої політики визначаються Верховною Радою України.
У пункті 9 статті 92 Конституції України записано, що виключно законами України визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи. Тобто, наголошую, засади зовнішніх зносин є документом нормативно-правового характеру.
Що ж пропонує нам депутат Павловський? У статті 1 законопроекту закладено норми, які запустять механізм постійної зміни політики - не тільки після приходу нового складу Верховної Ради, а й протягом усієї каденції. Такої розкоші не може собі дозволити жодна держава. Тим більше що ми даємо світовому співтовариству сигнал, що Україна є непрогнозованою державою.
Друге. У статті 2 встановлено, що засади внутрішньої і зовнішньої політики - це документ, який визначає вищі державні пріоритети, систему вихідних положень внутрішньої і зовнішньої політики, загальні засоби й методи її здійснення. Як бачите, це не засади, а все, що може бути врегульоване українським законодавством.
У цій же статті сказано, що засади внутрішньої і зовнішньої політики є актом Верховної Ради України і що вони не повинні містити положень нормативно-правового характеру. Ця норма не узгоджується не тільки з Конституцією України, де говориться (пункт 9 статті 92), що засади зовнішніх зносин визначаються виключно законами України, а й зі статтею 5 самого законопроекту, де записано, що засади внутрішньої і зовнішньої політики є обов'язковими для врахування при формуванні правової системи України, визначенні концепції законів тощо.
Природно виникає запитання: як акт, що не містить положень нормативно-правового характеру, може бути основою для формування правової системи? Це, за Степенком, уже "абзац".
Третє. У статті 3 говориться, що засади приймаються, підтверджуються та змінюються постановами Верховної Ради України. Це суперечить статті 92 Конституції України, де чітко сказано, що засади зовнішньої політики визначаються виключно законами України.
Четверте. Стаття 4 так само суперечить Конституції України, згідно зі статтею 93 якої право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президентові України. Він може подавати пропозиції у своїх посланнях. Тобто ми обмежуємо форму реалізації права законодавчої ініціативи для Президента і цим порушуємо статтю 93 Конституції.
П'яте. Я вже казав про статтю 5, коли звертав вашу увагу на суперечність статей 3 і 5 законопроекту. Але її варто було б прочитати до кінця. Положення цієї статті суперечать Конституції. Більше того, її можна розглядати як нормативно-правове положення вищої, ніж Конституція, нормативної сили.
Я виступаю від комітету, а це 10 хвилин. Я через дві хвилини закінчу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
ЗАЄЦЬ І.О. Ні, за 30 секунд не можу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть по суті.
ЗАЄЦЬ І.О. Отже, стаття 5. Тут говориться, що дотримання засад зовнішньої політики є обов'язковим при укладенні міжнародних договорів України, тобто знищується інститут ратифікації, який обумовлено нашою Конституцією.
Шосте... Прошу, шановні, не кричати. Я говорю по суті і хотів би, щоб ви так само робили, а не казали невідомо що.
У статті 6 говориться: "Невідповідність актів або їх окремих положень, зазначених у статті 5 цього закону, засадам внутрішньої і зовнішньої політики є підставою для відхилення таких актів при розгляді їх Верховною Радою України". Тобто, як бачите, цим підмінюється Конституція.
І в статті 7 говориться про те, що засади внутрішньої і зовнішньої політики не можуть бути предметом розгляду у Конституційному Суді України чи в судах загальної юрисдикції. Тобто звужуються повноваження Конституційного Суду, визначені нашою Конституцією.
Який висновок нашого комітету? Порушено процедуру подання законопроекту. Положення законопроекту за своєю суттю не відповідають Конституції України. Кожна стаття не відповідає Конституції України. І якщо вихолостити оці всі невідповідності, то залишається...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.
Ярошинський Богдан Харитонович. Будь ласка.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х. Українська республіканська партія, "Національний фронт".
Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Не ті, зовсім не ті вимоги, про які говорив попередній промовець, стоять перед політиком, який опинився у Верховній Раді. Розуміння того, що треба робити, розуміння того, як треба робити, і політична воля до вирішення - ось найголовніші якості, які необхідні політику.
Біль душі, а не бажання виділитися, рухає такими людьми, як Михайло Павловський, коли вони вносять проекти з найважливіших проблем, яких не може вирішити жоден із часто змінюваних урядів, жоден із двох Президентів, ані більшість Верховної Ради.
Сьогодні ми маємо складну ситуацію. Живемо без програми уряду, а часто змінювані уряди дають лише демагогічні обіцянки розв'язати невідкладні проблеми, не знаючи, як робити і що робити. Свої критикують своїх. Ліві навіть воюють проти Президента, ними ж посадженого. А рухівці, як сьогодні ми побачили, прислужують лівому Президенту. Суцільна порожнеча при зловісних ознаках наближення національної катастрофи.
Дивує критика попереднього промовця, особливо коли йдеться про зовнішню політику. З якого це часу рухівські панове стали вважати, що зовнішня політика - це політика зради національних інтересів України, передачі безлічі національних багатств, про які говорив у попередньому виступі? Допущення іноземних військ на територію України є національною політикою і її не треба переглядати? Про яке дотримання Конституції можна говорити, коли стаття 92 Конституції визначає, що парламент України мав би виявити політичну волю до вирішення найважливішого питання про перебування іноземних військ на території України, а він уникає вирішення цього питання й не проявляє політичної волі?
Саме тим, що немає конструктивної політики, а є політика розвалу Української держави, і зумовлені поява подібних документів і розгляд їх у Верховній Раді. І не може бути метушні навколо питання, чи дотримано Регламент двома членами комітету, які вчора засідали. Сьогодні стоїть питання - бути Україні чи ми й далі збільшуватимемо страждання нашої нації.
Я пропоную продовжити обговорення з тим, щоб кожна політична сила, яка йде на вибори, показала реальну програму виходу з кризи й розв'язання найголовніших питань, показала Україні, що не збирається ще раз дурити її, доводити до національної катастрофи. А тоді вже нехай Україна, якщо обдурена буде, вибирає. Але знає, що вибирає.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітренко Наталія Михайлівна.
ВІТРЕНКО Н.М. Прогресивна соціалістична партія України. Поважне панство! Якщо ви почули, якою фразою закінчив пан Ярошинський свій виступ, то відразу всім вам стало зрозуміло, навіщо на цій трибуні з'явився пан Павловський. Виявляється, УРП хоче довести, що вони пропонують Україні. Ось чому головний ідеолог УРП пан Павловський вносить цей законопроект.
Я хотіла б відокремити сутність від форми. Так ось щодо сутності. Не треба нікого дурити. Ну не треба! Вибори наближаються, будуть обрані нові депутати - який вибір зробить народ України. Нові люди прийдуть у цю залу й ухвалять основні засади. Коли вони проголосують за них, то повинні будуть і виконувати. Це нормально, і це конституційно, і це те, чого чекає народ України.
А що зараз відбувається? Пан Мороз робить передвиборну програму. Кому? Рухівцю Жовтяку, крайньо правому націоналісту Смірнову, ідеологу УРП Павловському, щоб народ України чув, що ж вони пропонують.
Ні, давайте для початку звітувати за те, що вже зроблено. Нехай УРП, нехай Рух, нехай комуністи й прогресивні соціалісти - усі політичні сили прийдуть до виборів і покажуть результати поіменних голосувань, за що вони голосували в цій залі.
А то дуже цікава ситуація. Проводиться курс реформ, добивається Україна, зупиняються підприємства, люди жебракують. А чиїми руками це робиться, хто це зробив? Якщо один Президент, то ми вже не раз казали, який це Президент. Його треба судити за те, що він зробив. Та чи зробив би все це Президент без законів України?
Закони, програми пройшли через цей зал. І ось саме тому, що не хочеться відповідати - не хочеться навіть псевдолівим, які називають себе комуністами й соціалістами, відповідати, як це вони прийняли буржуазну Конституцію, як це вони ратифікували всі кредити Міжнародного валютного фонду...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Михайлівно, будь ласка, говоріть по суті.
ВIТРЕНКО Н.М. Я й кажу саме по суті. I ось тепер з'являються фальшивки, зокрема, депутат Гмиря пише, що Вітренко, прогресивні соціалісти відстоюють ліберальну економіку й приватизацію. Ми знаємо, і народ України знає, що відстоює Вітренко. I народ України ніхто не обдурить, навіть не намагайтеся.
А ось те, що пропонує пан Павловський, - я хочу звернути на це вашу увагу. Спочатку цей закон - основні засади - малий закон, рамочний. Вони сподіваються, що він буде прийнятий. А потім буде вже закон по суті основних засад. А по суті буде і приватна власність, і все те, що проголосовано в Конституції.
I ти, Гмиря, можеш не бігти до трибуни. Усіх фальшивомонетників, усіх тих, хто виготовляє фальшивки, аби обдурити народ України, народ завжди розпізнає й прокляне. Відповідайте за свої дії.
Тому не можна голосувати за ці засади, не можна підтримувати пана Павловського і пана Бориса Олійника, який дуже зворушливо підтримав головного ідеолога УРП.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, час вийшов. Ну, коли розглядаються законопроекти, які мають політичний, ідеологічний підтексти, то у виступах ідеться не так про аналіз самого законопроекту, як про політичні взаємовідносини між партіями і так далі, і ви один одного зачіпаєте. От і депутат Гмиря вважає, що зачепили його гідність.
Будь ласка, 30 секунд. Депутат Гмиря.
ГМИРЯ С.П., член Комітету Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Алчевський виборчий округ, Луганська область). Спасибо. Я хочу сказать, что принципиально стою за максимально тесное сотрудничество с ПСПУ и с другими мелкобуржуазными партиями. Это первое.
Второе. Тут возмущаются якобы фальсификацией. Вот программа, с который Наталья Михайловна выступала в Верховном Совете. Нужно четко уяснить, что никакая либерализация и приватизация, никакая финансовая стабилизация не оправданы без роста производства. Как нормальный человек я это так понимаю: если будет рост производства, либерализация оправдана.
Вот другая часть программы. Там говорится о рынке труда, о необходимости регулирования интенсивности высвобождения рабочей силы в процессе банкротства предприятий. Я воспринимаю это как то, что ПСПУ за банкротство. Можно приводить много примеров.
И хочу сказать последнее. Я твердо уверен, что Наталья Михайловна, Владимир Романович образумятся, станут на действительно левые позиции и прекратят подыгрывать антикоммунистической бригаде во главе с ее бригаденфюрером.
Спасибо (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Iз заключним словом виступить Михайло Антонович. Будь ласка.
Я не буду для ваших розборок надавати вам трибуну. Не треба один одного зачіпати, я вас прошу. Усе, Володимире Романовичу, обговорення закінчуємо. Ви зачіпаєте його, він зачіпає вас. Не треба.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу на те, що деякі депутати під час обговорення продемонстрували, з одного боку, нерозуміння того, що таке "засади", а з другого - не відобразили вболівання за долю українського народу.
Я хочу тільки для депутата Зайця пояснити, що таке "засади". У сучасному економічному словнику визначається, що засади - це генеральний задум, це стратегія дій при проведенні реформ, втіленні в життя проектів, програм, система поглядів на процеси та явища в природі і суспільстві. От виходячи з цього ми повинні керувати розвитком суспільства, а не йти, як кажуть, куди вітер дме, відстоюючи інтереси тіньової економіки.
Я дуже уважно слухав Наталію Михайлівну Вітренко, дуже уважно
- і не міг зрозуміти, що вона хоче відстоювати. Це мене здивувало. Тому я просив би Наталію Михайлівну наступного разу думати про те, що вона хоче сказати, бо я не можу нічого відповісти.
А в цілому давайте відкинемо хоч раз оцю потрійну боротьбу й подумаємо про народ, спрямуємо зусилля всіх партій на одне - відстоювання інтересів українського народу, використовуючи все найкраще, що є в програмах усіх партій.
Дякую за увагу.
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Спасибі. Обговорення відбулося (Шум у залi). Прошу уваги! Я не чув, про що тут говорилося, але знаю, що говорилося правильно, так? I переконаний, що, незважаючи на різні підходи, треба виконувати Конституцію. А в Конституції записано, що Верховна Рада розробляє і визначає основні засади зовнішньої і внутрішньої політики. Цим Конституція обмежується. А яким способом це зробити? Звичайно, на законній основі.
У законі ми повинні визначити, що являють собою ці засади, тобто треба мати рамковий закон. А потім уже згідно з цим законом конструюватимемо внутрішню й зовнішню політику, маючи на увазі, що і програми діяльності уряду, і бюджетні процеси, і державні програми будуть розроблятися на підставі цих засад. Тому, безперечно, для наступного складу парламенту було б дуже важливо, якби такий закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики вже був. Це дасть змогу потім зробити все, як передбачено і Конституцією, і цим законом.
Тому, гадаю, треба відкинути всі взаємні звинувачення, бо цей документ справді потрібен для держави, для суспільства, і я прошу його підтримати.
У першому читанні проект закону ставиться на голосування.
"За" - 135.
Не вистачає голосів. Просять ще раз проголосувати. Будь ласка, підтримайте. Iде голосування.
"За" - 140.
Депутати пропонують проголосувати поіменно. Зверніть увагу, Iване Олександровичу, ви зі своїми крайніми опонентами зійшлися в думці щодо цього документа... Прошу уваги! Я роблю зауваження депутату Зайцю за те, що він діє, висловлюється некоректно. Я як Голова Верховної Ради виконую свої обов'язки і сьогодні, до речі, проводжу переговори з міжнародною делегацією, з керівництвом парламенту Грузії. Кому що треба робити, це я знаю, це Регламентом визначено. А ви виконуйте свої функції (Шум у залі). Ну, Іван Заєць просто перевищує свої повноваження, він думає, що він уже керує парламентом. Не треба цього робити.
Голосується пропозиція про поіменне голосування. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 106.
Голосування йде в поіменному режимі.
Прошу проголосувати пропозицію, щоб у першому читанні прийняти проект Закону про визначення Верховною Радою України засад внутрішньої і зовнішньої політики. Будь ласка.
"За" - 130.
Будь ласка, опублікуйте результати по фракціях, щоб було зрозуміло.
Комуністи - 36 із 63; "Центр" - 6 із 19; Селяни - 21 із 33; "Єдність" - 15 із 20; "Регіональне відродження України" - 8 із 13; "Вперед, Україно!" - 7 із 19; Аграрна партія - 6 із 10; "Соціально-ринковий вибір"- 7 із 14; Рух - взагалі ніхто не підтримав; позафракційні - 24 із 46.
Я переконаний, що цей закон буде прийнятий новим складом Верховної Ради, поза всяким сумнівом. А під час майбутнього обговорення проекту (я звертаюся до тих, хто голосував проти) ті з вас, кому вдасться потрапити в парламент, будуть відстоювати свою позицію.
------------
Прошу розглянути проект Закону про угоди про розподіл продукції. Важливість цього закону не викликає сумнівів.
Слово має Ігнащенко Володимир Анатолійович, перший заступник голови Національного агентства з реконструкції та розвитку.
Розглядаємо за скороченою процедурою.
ІГНАЩЕНКО В.А., перший заступник голови Національного агентства України з реконструкції та розвитку. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Однією з основних причин скорочення обсягу геологорозвідувальних робіт, а також видобутку стратегічно важливих корисних копалин, насамперед нафти, газу, вугілля, є недостатні інвестиції у сферу надрокористування.
Незабезпеченість потреб України у сировинних ресурсах власного виробництва є не лише економічною проблемою, а й питанням національної безпеки. Проектом закону якраз і передбачається залучення інвестицій у надрокористування через створення спеціальних режимів інвестиційної діяльності в цій безумовно пріоритетній сфері. Це, до речі, передбачалося рішеннями Верховної Ради ще дворічної давності.
Розробка корисних копалин, передусім нафти й газу, на основі угод про розподіл продукції не є якоюсь правовою новелою. Ця практика поширена вже в 42 країнах і добре зарекомендувала себе в Азербайджані, Росії, Казахстані. Тому головним завданням цього проекту була адаптація організаційноправових механізмів до умов України, забезпечення належного захисту інтересів держави, створення стабільних рамкових умов діяльності для потенційного інвестора.
Дозволю собі коротко охарактеризувати основні принципи, покладені в основу законопроекту, залишивши більше часу для запитань, відповідей і для можливого обговорення.
Ми пішли шляхом підготовки рамкового закону, на основі якого мають готуватися індивідуальні угоди про розподіл продукції на конкретному родовищі і конкретному інвестору. Практика законодавчого закріплення індивідуальних угод про розподіл продукції засвідчила неефективність такої системи, і від неї вже відмовилися майже всюди, тільки в Єгипті вона ще існує.
Предметом угод, згідно з українською версією закону, є не тільки розвідка та видобуток нафти й газу, що характерно для більшості країн, а будь-яких корисних копалин, насамперед вугілля. Ми сподіваємося, що цей закон виявиться каталізатором залучення інвестицій у реконструкцію та будівництво нових шахт. І от перший заступник міністра вугільної промисловості пан Підгайний дзвонить через кожні два дні: "Коли буде хоча б перше читання проекту закону? Є вже реальні інвестори для будівництва нових шахт".
Сторонами угод про розподіл продукції виступають як іноземні, так і українські інвестори. Це спеціальний режим не для іноземців, а для будь-якого інвестора, тобто тут послідовно дотримується національний режим.
Угоди про розподіл продукції (я хочу на цьому зробити наголос) базуються не на концесійній основі, а на підрядній, коли інвестор за дорученням держави бере на себе зобов'язання за свій рахунок і на свій ризик у визначений термін виконати роботи з розвідки та видобутку корисних копалин і отримає за це плату у вигляді частини добутих копалин. При цьому на всіх етапах право власності залишається за державою, і лише за результатами цієї діяльності частина видобутих корисних копалин передається інвестору.
Суть спеціального режиму інвестиційної діяльності у сфері надрокористування через укладення угод про розподіл продукції полягає в перенесенні акцентів з надання пільг фіскального характеру, що було характерно для попередніх варіантів спеціальних режимів інвестиційної діяльності, на створення саме стабільних рамкових умов для підприємницької діяльності.
Схема розподілу продукції вигідна державі, бо ми отримуємо ліквідну продукцію, додаткові надходження до бюджету, і саме ця схема практично унеможливлює ухилення від оподаткування, у тому числі через махінації з бухгалтерією. Тобто об'єктивно видобувається певна кількість корисних копалин, яка переходить у власність держави. На всіх етапах право власності зберігається за державою. І тільки на щоквартальній основі певна кількість видобутку (20, 30, 35 відсотків) передається у власність інвестора, який повністю, фінансово і в організаційному плані, забезпечував розробку цих корисних копалин.
Угоди про розподіл продукції не є універсальним механізмом надрокористування. Вони можуть застосовуватися тільки щодо обмеженого переліку пріоритетних родовищ корисних копалин, які потребують значних обсягів інвестицій - сотні мільйонів, мільярди доларів - і характеризуються важкими геологічними умовами.
Передбачаються обов'язки інвестора щодо надання переваг продукції, роботам та послугам українського походження та прийняття на роботу переважно громадян України. З метою спрощення бюрократичних процедур, що, як правило, передбачають ганяти інвестора українського чи іноземного по колу десятків міністерств для отримання погоджень, ліцензій тощо, передбачено створення одного органу, який має за зверненням інвестора забезпечити погодження всіх аспектів угоди і відпрацьовувати її з інвестором.
Проект закону містить в основному норми прямої дії, де чітко виписано, яким має бути зміст угод про розподіл продукції, порядок їх укладання та виконання.
Ми сподіваємося, що прийняття Закону про угоди про розподіл продукції з урахуванням пропозицій та зауважень депутатів дасть необхідний імпульс розвитку вугільної, нафтогазової та інших пріоритетних базових галузей.
Хочу підкреслити, що прийняття закону вже в першому читанні дасть змогу попередньо визначати перелік потенційних родовищ. Інвестори почнуть купляти геологічну інформацію, замовляти дорозвідку родовищ нафти, газу, інших корисних копалин, тобто вже після першого читання можуть створитися додаткові робочі місця, насамперед для геологів, додаткові надходження до бюджету.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка, запишіться.
Депутат Чумаченко. Будь ласка.
ЧУМАЧЕНКО М.І., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Ніжинський виборчий округ, Чернігівська область). Прошу передати слово депутату Роєнку, округ 423.
ГОЛОВА. Будь ласка.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Уманський виборчий округ, Черкаська область). Фракція "Комуністи України". Олександре Олександровичу і шановний доповідачу! Мене чомусь здивувало, що саме ви, Володимире Анатолійовичу, доповідаєте питання, яке практично не стосується вашої компетенції. Ви є першим заступником Шпека, а ми знаємо, що ваше відомство працює в основному на іноземців.
То само собою постає запитання: чому ви доповідаєте і чи не заходите ви з цим проектом з другого боку, щоб ми вже віддали під владу іноземцям свої надра? Тільки що в останній вашій фразі про геологічне розвідування прозвучало, що ви навіть державні таємниці хочете віддати в руки іноземних компаній.
То прошу відповісти на це запитання: чи не заходите ви з другого боку, забезпечуючи інтервенцію щодо наших надр і землі?
ІГНАЩЕНКО В.А. Дякую за запитання.
Я підкреслив, що цей законопроект виписаний не під іноземних інвесторів, він виписаний під будь-якого інвестора. Хочу підкреслити, що такі суб'єкти підприємницької діяльності, як Укрнафта, Чорноморнафтогаз, у першу чергу зацікавлені в прийнятті цього закону.
Чому саме Національне агентство, а не Держком-нафтогазпром, наприклад? Розумієте, Україна дуже багата сировинними ресурсами, і тому ми вважали за потрібне розробити універсальний рамковий закон. Він, можливо, навіть більше потрібний тепер шахтарям, щоб залучити необхідні ресурси для реконструкції шахт, будівництва нових шахт. До того ж в уряді саме Національне агентство відповідає за відпрацювання конкретних механізмів, які сприяли б залученню інвестицій, у тому числі національних, у пріоритетні галузі. А надрокористування, безумовно, є такою пріоритетною галуззю. Тому нам було доручено підготувати цей законопроект. У його підготовці брали участь (подивіться авторський колектив) і Василь Васильович Регурецький, відомий вам заступник міністра фінансів, який не раз був на цій трибуні, і фахівці з інших міністерств та відомств.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Шибко.
ШИБКО В.Я., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область). Перше запитання: чи не зумовлена підготовка цього законопроекту тим, що десь у нас запахло золотом?
І друге запитання. Нічого не було сказано, що робить інвестор з продукцією, яку він отримав. Чи має він право вивозити її, перероблювати тут же чи на якихось інших підприємствах? Як він користуватиметься тією продукцією, що отримає, у тому числі й іноземний інвестор?
ІГНАЩЕНКО В.А. Дякую за запитання. В рамках цього закону можуть укладатися угоди про розподіл продукції при розробці будьяких корисних копалин, у тому числі й золота. Та все ж основними пріоритетами є нафта, газ і вугілля.
У проекті закону прямо передбачено, що в індивідуальних угодах може фіксуватися таке правило: пріоритетом є реалізація добутих корисних копалин на території України. Воно не є абсолютно імперативним, бо, може, деякі корисні копалини і не потрібні на 100 відсотків на території України, вони є тим товаром, що може розширити наші експортні можливості.
Та щодо таких стратегічно важливих копалин, як нафта й газ, в індивідуальній угоді обов'язково має фіксуватися положення (і це чітко записано в законі), що пріоритетним є використання їх на території України, у тому числі на наших нафтопереробних заводах. Це чітко обумовлено.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Степенко.
СТЕПЕНКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Олександре Олександровичу, я дуже вдячний вам за особливо тепле ставлення останнім часом до мене як до особи і що ви своєчасно дали відповідь нам із Марченком на запит. Гадаю, ми все-таки розглянемо з участю Президента й Кабінету Міністрів справжній стан справ в економіці нашої держави
- як ми можемо вплинути на нього хоч у кінці своєї роботи.
А тепер конкретне запитання до вас, шановний доповідачу. Чи робив хтось аналіз, хто розвалив наші розвідувальні служби? Східноукраїнська геологорозвідувальна експедиція в Полтаві об'єднувала, якщо ви в курсі справи, відповідні організації семи областей, вела розробки і в Сибіру, і в Африці. Це була потужна організація. Тепер її розвалили, і залучаємо інвесторів, які заберуть 20 чи 30 процентів, як ви казали, корисних копалин. Це називається, дійшли до ручки.
Як ви вважаєте, чи не краще розглянути, як нашим вітчизняним спеціалістам з величезним досвідом роботи (я знаю, про що кажу, бо це в моєму виборчому окрузі) дати можливість запрацювати й оті 20 чи 30 процентів використовувати для держави? А ці люди знайдуть оті копалини. Як казав Висоцький, "я б уран с киркой в Москве нашел при такой повышенной зарплате".
Дякую.
ІГНАЩЕНКО В.А. Дякую за запитання. Я почну з останнього. Саме представники Полтавнафтогазу дуже активно співпрацювали при розробці технічних аспектів. І ще раз хочу підкреслити: цей закон створюється не для іноземних інвесторів. Коли ми говоримо про інвесторів, то передусім маємо на думці ту ж Укрнафту, той же Чорноморнафтогаз. У них є відповідні ресурси для подальшої розробки нафтогазових родовищ.
Це проект універсального закону. Ми сподіваємось, що першими інвесторами будуть саме наші потужні суб'єкти підприємницької діяльності.
А чому в Україні справді розвалено цю систему? Ви знаєте, що з початку 70-х років основні інвестиції було переорієнтовано (і це економічно обгрунтовано) на перспективніші родовища в Сибіру, в Азербайджані. Тобто на те були об'єктивні економічні умови. А тепер нам треба сконцентрувати, мобілізувати необхідні фінансові ресурси, дати людям оці потужні структури, які мають величезний досвід роботи за кордоном, щоб вони здійснювали і геологорозвідувальні роботи, і роботи з облаштування нафтогазових родовищ, зокрема й за межами України.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
Михайло Васильович Чечетов висловить думку комітету.
ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Юнокомунарівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! В связи с тем что Владимир Анатольевич довольно обстоятельно и широко осветил суть законопроекта и ответил на вопросы, я постараюсь кратко изложить позицию комитета.
Комітет з питань економічної політики та управління народним господарством розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про угоди про розподіл продукції і вважає за можливе направити його на розгляд Верховної Ради України для прийняття в першому читанні з наступним доопрацюванням з урахуванням висловлених зауважень.
Хочу отметить, что Владимир Анатольевич абсолютно прав: это проект универсального рамочного закона, на основе которого (если он будет принят), будут уже разрабатываться конкретные соглашения, конкретные законы.
Этот законопроект направлен на создание благоприятных условий для инвестирования прежде всего в добывающие отрасли - нефтяную, газовую и угольную промышленность.
Я хочу отметить, что подобные законы успешно реализуются во многих странах, прежде всего в тех, где, как и у нас, перманентно меняется законодательная база.
Этот закон позволит создать стабильную базу налогообложения и тем самым будет способствовать созданию благоприятного инвестиционного климата для привлечения как внутренних, так и внешних инвестиций.
Я хочу отметить, что право собственности на изготовленную продукцию в соответствии с этим законом принадлежит государству до момента распределения. Проектом предусмотрено, что перечень участков, где инвестор может проводить исследования, добывать те или иные виды полезных ископаемых, в обязательном порядке утверждается Кабинетом Министров.
Щодо розподілу, то частина видобутої інвестором продукції (але не більше 70 відсотків) йде на компенсацію витрат інвестора, тобто на компенсацію його затрат. Решта продукції, її можна назвати прибутковою, ділиться на дві частини. Одна йде державі, а друга залишається в інвестора. З цієї частини він сплачує державі відповідний податок на прибуток, оплачує регулярні платежі за користування надрами, разові платежі за видачу спеціальних дозволів, відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Самое главное, что я хочу сказать, - этот закон не освобождает инвестора от налогообложения, он даже не предоставляет ему дополнительных налоговых льгот. Он просто заменяет действующий нестабильный режим налогообложения в стране на распределение продукции, которая дает возможность закрепить стабильный режим налогообложения на весь срок действия соглашения. Я еще раз повторяю: главный прельщающий фактор - стабильная база налогообложения - закладывается при заключении соглашения на весь срок его действия.
В соответствии с проектом закона соглашение заключается на разные сроки - на 5, 10 и на 15 лет. Предусмотрена даже возможность заключения соглашения на срок до 50 лет. Кабинет Министров осуществляет контроль за исполнением этого соглашения.
Я еще раз повторяю, что это действительно реальное направление, которое позволит нам за счет создания стабильной базы налогообложения создать благоприятный климат для привлечения инвестиций в сферу добычи полезных ископаемых, в частности нефти, газа и угля. Поэтому от имени комитета я прошу вас поддержать данный законопроект в первом чтении.
Спасибо.
ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.
Депутате Шибко, прошу.
ШИБКО В.Я. Передайте, будь ласка, слово депутату Пшеничній.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ПШЕНИЧНА О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Ленінський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Я вообще-то хотела спросить Владимира Анатольевича. У меня два вопроса.
Первый. А с этой точки зрения экономически выгодно ли Украине делиться своей продукцией? Ведь мы не знаем, сколько в Украине энергоносителей, нефти и газа... Что вы можете сказать об этом?
И второй вопрос. У меня в округе уже работает инвестор - Крымтехаснефть. На сегодня очень много проблем по данной фирме, поскольку нефть вывозится, дороги разбиваются, а какие налоги платятся точно неизвестно: по одним сведениям за прошлый год получено 300 тысяч, по другим - всего 300 гривень. Так выиграет Украина или наоборот - как всегда проиграет? Пожалуйста.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Спасибо. Я отвечу на этот вопрос, хотя частично Владимир Анатольевич на него ответил. Инвестиции, которые будут вложены в добычу полезных ископаемых, в частности в добычу нефти, газа, угля, позволят, с одной стороны, ликвидировать дефицит нефтересурсов в Украине, а с другой, - создать рабочие места. Это прежде всего.
Относительно того, вывозить или не вывозить. Допустим, вложит инвестор средства, будут добываться энергоресурсы (нефть или газ) и сразу экспортироваться за рубеж. Это рамочное соглашение, рамочный закон. А в конкретном соглашении можно четко и жестко закрепить, допустим, сколько продукции будут оставлять в Украине или какую часть мы позволим инвестору вывозить за рубеж. Это можно четко оговорить уже в конкретном соглашении по конкретному полезному ископаемому.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутате Черенков, прошу.
ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Михаил Васильевич, будьте добры, скажите, а кто инвестировал промышленность Украины, в частности угольную, когда она добывала 220 миллионов тонн?
И другой вопрос. А кто все-таки забрал рабочие места? Ведь при советской власти вовремя платилась заработная плата, пенсия, на каждом заборе было вывешено и в газете написано: "Требуются, требуются и требуются".
ЧЕЧЕТОВ М.В. Я отвечу на этот вопрос, хотя он немного с политическим оттенком. Тем не менее скажу, может кто не знает, что еще лет 20 назад в недрах московских кабинетов Минуглепрома на Калининском проспекте уже зрела дьявольская мысль о том, что Донбасс потихоньку надо прикрыть в виду того, что он нерентабельный. Единственное, что сдерживало, - не знали что делать с социальной сферой. Но уже тогда инвестиции в Донбасс (и правильно было подчеркнуто) были резко сокращены. А баланс по добыче угля не нарушался за счет того, что предусматривалось нарастить обемы в восточных регионах Советского Союза.
Сейчас то же самое. Угольная промышленность требует колоссальных денежных средств, которых нет. Вы видите, с каким трудом мы с вами буквально несколько сотен миллионов заложили в бюджетное финансирование на нынешний год (еще неизвестно - пойдут они или не пойдут). В частности всего лишь - 3 шахты, 3 пусковых обекта - и то мы никак не можем достроить.
Здесь действительно речь идет о том, что реально можно вложить инвестиции, реально создать рабочие места, реальные будут отчисления в бюджет, за счет чего будет финансироваться социальная сфера на местах и в масштабах страны. И в то же время мы можем сами регулировать, сколько продукции, выпускаемой на этих предприятиях за счет инвестиций (то ли своих, то ли зарубежных), будет оставаться в Украине, а сколько экспортироваться.
Это все наше право. Право Кабинета Министров.
ГОЛОВА. Депутате Кірімов, будь ласка.
КІРІМОВ І.З. Дякую, Олександре Олександровичу. Маю запитання як до Володимира Анатолійовича, так і до Михайла Васильовича. Ви казали, що потрібно будувати нові шахти. Тоді я, мабуть, чогось не розумію. Ми закриваємо шахти і водночас нам потрібні інвестиції для відкриття нових шахт. То навіщо ж закривати ті, які працюють, і скорочувати робочі місця?
Дякую.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Спасибо. Дело в том, что в Донбассе есть шахты, которым уже за 100 лет. Там глубина разработки достигает свыше тысячи метров и себестоимость угля очень и очень высока: лопата угля, можно сказать, стоит лопату золота. Поэтому, естественно, они нерентабельны. Если подойти с точки зрения жесткой экономики, то, действительно, может быть и нужно закрыть где-то 50-70 шахт. Но опять-таки вопрос завязан на социальную сферу: а что делать с людьми, которые там работают? Это и заставляет нас предусматривать в бюджете миллиард на дотацию угольной промышленности и поддерживать нерентабельные угольные шахты. Но если будут строиться новые шахты с низкой себестоимостью угля, то это даст возможность безболезненно решить проблему закрытия старых шахт и открытия новых. Шахтеры просто перейдут с одной шахты на другую. Будут рабочие места - будут поступления в бюджет и будет уголь.
ГОЛОВА. Депутате Роєнко, прошу.
РОЄНКО В.Г. Фракція "Комуністи України". Я все-таки хочу дізнатися, чи працювали ви із Державним комітетом по геології і використанню надр? Чому саме з цією організацією ви співпрацюєте, готуючи даний проект закону? Це перше запитання.
Друге. Ви говорите, що треба ухвалити рамкову угоду, а потім визначатимемось. А я ж повинен разом із своїми товаришами якось голосувати. Тому яка сума інвестицій надійде на оцей, вибачте, продажний варіант здачі наших надр?
І на завершення. Ви розповідали про єзуїтський план стосовно Донбасу. Я не знаю таких планів. За часів радянської влади, коли щось планувалося і треба було працевлаштовувати людей, то додатково будувалися фабрики й заводи, аби надати робочі місця. А із Західної України, де бракувало робочих місць, приїжджали люди на роботу до Центральної і Східної України, і їм навіть створювалися особливі умови праці, і оплата праці була іншою. Тому прошу вас забрати свої слова назад.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Я не буду в своем ответе оперировать политическими категориями, я оперирую только экономическими и говорю так, как оно есть на самом деле. Действительно, 20 лет назад был такой план - постепенно свернуть добычу угля в Донбассе ввиду того, что она нерентабельна. И инвестиции в Донбасс были резко сокращены. Отвечая на вопрос относительно того, почему мы работали с этим комитетом или еще с кем-то, то я считаю, что в любом случае конкретной проблемой должно заниматься соответствующее ведомство или министерство.
Проблемами инвестиций у нас занимается Национальное агентство Украины по реконструкции и развитию. Поэтому оно и вносит данный законопроект.
Что касается рассмотрения, то проект соглашения рассматривался нашим комитетом и нашел поддержку. Рассматривался комитетом Кожушко и Комитетом по вопросам базовых отраслей, где также был поддержан. Поэтому предлагается принять в первом чтении этот проект закона.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Вікторе Григоровичу, зараз на ваше запитання не можна відповісти. Ми говоримо про принцип, механізм укладення угоди. А потім на основі цього закону зможуть розроблятися конкретні документи, в яких будуть визначені обсяги і таке інше.
У нас записалися на виступи кілька депутатів - Лавриненко, Степенко, Свято, Єльяшкевич. Обговорення відбуватиметься за скороченою процедурою. Закликаю вас до лаконічності.
Депутат Лавриненко підтримує пропозицію прийняти проект у першому читанні та передає слово депутату Степенку. Будь ласка.
СТЕПЕНКО В.І. Дякую, Олександре Олександровичу. Зазначу, що Володимир Анатолійович у своїй доповіді все-таки звернув увагу на конкретні наші справи.
На території Полтавського району немає, мабуть, жодного квадратного метра землі, де б не працювали геологорозвідувальні експедиції. Ви ж знаєте, скільки Полтавщина дає нафти та газу нашій Україні. До речі, на території господарства, де я працюю, є відкрита свердловина з тиском газу в 1000 атмосфер, про яку згадував навіть колишній наш Президент Леонід Макарович. Але вона вже п'ять років стоїть, як казанський сирота, і ніхто навіть не думає її освоювати. Тобто треба насамперед глибоко вивчити те, що вже розвідано на нашій території.
Я ніколи не погоджусь і не проголосую за те, щоб залучати іноземного інвестора. Оці недолугі докази, коли кажуть: в інших же країнах розвідують... Це в інших, де немає системи геологорозвідувальних експедицій. А в нас була така могутня система, яка допомагала ще й іншим країнам. То невже не знайдемо коштів, не знайдемо можливостей, щоб ті підприємства запрацювали?
А розмови про додаткові робочі місця - то тільки розмови. Я ж вам говорив: унаслідок того, що весь непотріб везуть до нас з-за кордону, тільки у Сполучених Штатах створено близько мільйона робочих місць! Тобто якщо ми приймемо проект у першому читанні, то треба глибоко вивчити це питання і вирішити: якщо ми можемо обійтися своїми силами, то ніякого іноземного інвестора і близько тут не повинно бути!
І я підтримую депутата Павловського - тих радників, що до нас наїхали, треба до вечора вирядити з України, нехай радять там, у себе! Ви ж знаєте, хто приїжджає сюди радити - той, хто нічого конкретного зробити не може. Мені, як вітчизняному виробнику, болить, коли я слухаю по радіо радника дружньої нам країни. Що ж він нам радить? Він каже: податкова політика має бути стабільною і не змінюватися кілька років! Це знущання з нації, знущання з українського народу, знущання з української науки. Ми маємо такий науковий потенціал, що стане свого розуму зрозуміти, що потрібна конкретна політика. Тому прошу врахувати мою конкретну пропозицію.
Дякую.
ГОЛОВА. Василь Петрович Свято, Хмельниччина. Будь ласка.
СВЯТО В.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні колеги депутати! Тут Василь Степенко ставив запитання, хто зруйнував систему геологорозвідувальної служби. А я хочу поставити запитання інакше, - а хто розвалив Україну?! (Шум у залі). Тут говорилося про те, що шахти нерентабельні. А я знову-таки запитую: шановні, а все наше виробництво рентабельне?!
Правила гри, нав'язані нам ззовні (а я чув, як у народі кажуть: "з-за бугра") - це антиприродні правила гри, зокрема в економіці. Дякуючи шпекам та пинзеникам ми зруйнували Україну. Україна в руїнах завдяки курсу радикальних реформ, я б навіть сказав - шокових реформ! І питання номер один - це питання державно-регульованої, соціально орієнтованої економіки на засадах сильної державної влади. Ми боїмося слів "директивний план"? А я кажу: лише на основі директивно-індикативного планування, обліку, контролю, регулювання і персональної відповідальності ми зможемо поліпшити стан.
Що передусім добиває нашу України? Кредитно-банківська система, грошовий голодомор. Дефіцит обігових коштів 1996 року становив 17,6 мільярда, втрачено в 1998 році понад 100 мільярдів гривень (перекачано до кишені тіньової економіки). 1997 рік - понад 135 мільярдів гривень. Всього - понад 235 мільярдів гривень. Є звідки платити, є можливість оживити виробництво, виплатити пенсії, зарплати?
Питання бюджетно-фінансової політики. Знову нав'язана Міжнародним валютним фондом позиція: балансування бюджету в межах одного року, а не в межах економічного циклу. Чому не порушується питання про використання функціональних фінансів як стабілізаційного фактора? А тому що невигідно. Своїми економічними законами добили Україну, а тепер вирішили виснажувати її тіло - надра. То я прошу поставити це питання на поіменне голосування, і нехай народ знає своїх героїв. Закликаю голосувати "проти".
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Депутате Єльяшкевич, будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Меня очень удивляет, когда очередное правительство пытается ввести иной наголовый режим для тех, к тому они ближе всего.
Совершенно непонятна логика докладчиков, которые говорят: чтобы было стабильное налогообложение, надо принимать такой закон, где по соглашению о распределении продукции налогообложение будет стабильным.
Я убежден, что налоговую политику необходимо коренным образом менять, налоги надо уменьшать для всех, а не для отдельных, близких к власти структур. Это надо делать принятием нового налогового кодекса, путем резкого уменьшения налоговых ставок и количества налогов. А нас в очередной раз заводят в тупик, причем заводят сознательно.
Напомню, как когда-то нам выдавалось за панацею создание финансовопромышленных групп (конечно же, если будут предоставлены льготы этим структурам). Нечто подобное предлагается и теперь, только это называется не льготами, а стабильными соглашениями с инвесторами. Пока мы все не поймем, что необходимо делать нормальное налоговое законодательство для всех субектов предпринимательской деятельности, пока не поймем, что только низкие налоги помогут выйти из кризиса, то, к сожалению, у нас и дальше будет ухудшаться и экономическая, и политическая, и социальная обстановка.
Конкретный проект, который мы рассматриваем, лишний раз показывает неспособность нынешнего правительства, правительства Федерации футбола, правительства Народно-демократической партии.
Оно занимается всем, чем угодно. Вот и сейчас нам предлагается проект, в котором отдельным субектом выступает инвестор. Почему-то мы любим именно инвесторов, забывая о том, что настоящими инвесторами являются прежде всего граждане Украины, которых, к сожалению, забыло правительство, забыла власть, и они не получают заработной платы, необходимых средств для существования.
Я убежден, что сессионный зал должен отклонить этот проект и заставить правительство работать над созданием нормальной налоговой системы, предусматривающей резкое снижение количества налогов и ставок налогов. Поэтому еще раз прошу коллег поддержать отклонение данного законопроекта.
ГОЛОВА. Дякую. За скороченою процедурою відбулося обговорення. Шановні депутати, не коментуючи, мушу звернути увагу на одну обставину. Сьогодні під час розгляду такого господарського питання дискусія переходить у дещо політичну площину. За півтора місяця відбудуться вибори, прийде новий парламент, цілком можливо, що будуть зміни в уряді. І уявіть собі, що будуть там люди зовсім іншої політичної орієнтації, переважатимуть члени іншої партії. Але чи той, чи другий, чи третій, чи десятий уряд розглядатиме питання про розподіл продукції, про укладення договорів на розроблення родовищ, зокрема і за участю внутрішніх та зовнішніх інвесторів. На яких умовах це має робитися, яка повинна бути процедура реалізації даного права, які угоди укладатися, що в них мусить бути передбачене, яке співвідношення тощо? Це все предмет такого законопроекту. Ми трохи змістили акценти дискусії. І особливо добре я розумію, що депутат Єльяшкевич чудово знає суть проекту. І якби документ було підписано іншими суб'єктами, то він би голосував за. А тепер виступає проти. Але це така справа...
Пропоную підтримати законопроект у першому читанні. До другого читання його можна виправити, як ви вважатимете за потрібне.
Ставлю на голосування таку пропозицію, будь ласка.
"За" - 128. Не підтримується.
Знімаю з розгляду дане питання. Розглянемо на наступній сесії. Я думаю, що приймуть ті, які прийдуть до Верховної Ради нового скликання.
------------------
Слухається питання про звернення Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо політично-правової ситуації в Автономній Республіці Крим у зв'язку з Указом Президента про забезпечення керованості місцевими органами влади у місті Ялті та нормалізації життєдіяльності міста. Запрошується на трибуну Дмитро Петрович Степанюк для стислої інформації. Будь ласка.
СТЕПАНЮК Д.П., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область). Группа "Єдність". Уважаемые депутаты! 2 февраля 1998 года Президиум Верховного Совета Крыма, а 5 февраля Верховный Совет Крыма обратился в Верховный Совет Украины с просьбой направить в Крым депутатскую комиссию для изучения сложившейся ситуации в Ялте в связи с изданием известного указа Президента Украины о назначении исполняющего обязанности городского головы (обращение у вас есть).
9 февраля такая комиссия в составе депутатов Степанюка, Дорошевского, Кармазина, Коропенко, Паламарчука была направлена и работала в Симферополе и Ялте. Состоялись встречи с депутатами, руководителями Верховного Совета АРК, правоохранительными органами, вицепремьер-министром Украины Белоблоцким, работниками бюджетной сферы Ялты, пенсионерами и так далее.
Разрешите доложить некоторые соображения. Социально-экономические проблемы курорта накапливались не один год. В Ялте в аварийном состоянии многие инженерные сети, рушатся исторические памятники, горят леса, происходят оползни. Нужны деньги, и немалые. Обеспокоенный этими проблемами, Президент Украины 9 апреля 1997 года издал Указ о мерах по развитию курортной зоны Большой Ялты. Нужно сказать, что инициатором этого указа выступал сам Президент, а разрабатывали его Дурдинец, Дискин, Франчук, специалисты Кабинета Министров и Администрации Президента.
Ялтинцы поверили в этот указ, связали с ним свое будущее, так как он предписывал Кабмину Украины (цитирую) "рассматривать при формировании бюджетных показателей на 1997 год и последующие годы возможность зачисления в бюджет Ялты 100 процентов налогов и сборов, взимаемых на территории Большой Ялты".
Однако ялтинцы оказались обманутыми, указ остался для Кабинета Министров Украины и Крыма декларацией, а не руководством к действию. На Ялту обрушился, кроме криминального рэкета, о котором говорил глава Администрации Президента Кушнарев вчера, во время пресс-конференции, со страшной силой и государственный рэкет. Если до указа в Ялте в 1996 году оставалось 60 процентов обязательных платежей, то в 1997 - 24 процента, а на 1998 год планируется 12 процентов.
Работникам бюджетной сферы прекращена выплата зарплаты, пожилые люди массово ищут пищу в мусорниках, мэр города Дискин ушел в отставку, поскольку не смог изменить нормативы в сторону увеличения.
И только за полтора месяца до выборов Кабинет Министров Украины соизволил обратить внимание на то, что в Ялте дети уже четыре месяца не ходят в школу из-за забастовки учителей, что больных, пожилых людей не принимают в поликлиниках, что пенсионеры без пенсий, и начал выделять Ялте деньги, демонстрируя благотворительность с опорой на силовые структуры. И то, что из 4,5 миллиона гривень, отправленных в Крым для Ялты, согласно справке Министерства финансов Крыма дошло до адресата только 3,6 миллиона гривень. Остальные где-то уже распорошились.
Дело уже не в указе о назначении исполняющего обязанности городского головы, хотя этот указ политическую жизнь в Крыму дестабилизировал. Дело в том, с какими нарушениями законности это делалось по отношению к горсовету. Силовым структурам давались указания "выкручивать руки" депутатам, выбрасывать их из кабинетов, милиция была брошена против мирных жителей - собственного народа.
Словом, там, где можно было решить проблему политическим диалогом, ставка делалась на силу. Такого за последние четыре года в Крыму не было, в хрупкий баланс отношений и равновесие была включена сила.
Исходя из ситуации, мы видим, что в Закон о местном самоуправлении необходимо вносить некоторые поправки.
Что касается уровня преступности, то в Ялте он намного ниже, чем в среднем по Крыму и Украине. Может ли он быть еще ниже? Да, может, если бы четче работали в Ялте правоохранительные и контролирующие органы, прежде всего прокуратура Ялты и КРУ. Около 100 постановлений и решений ялтинских властей подлежат опротестованию, около 800 тысяч гривень бюджетных средств использовано нерационально. Однако прокуратура Ялты должного надзора не осуществляет, а КРУ надлежащей ревизии использования бюджетных средств не ведет. Все это органы центральной исполнительной власти, и они не подчинены местным органам.
Прокурор Крыма Шуба два года ставил вопрос о смене прокурора Ялты Германа, однако Генеральная прокуратура оставалась к этому безразлична. Поэтому ответственность за провалы в работе правоохранительных и контролирующих органов Ялты должна взять на себя Генеральная прокуратура. И, кстати, по поступившей информации, автомобиль с перебитыми номерами прокурор Ялты получил от Генеральной прокуратуры.
Считаю, что неоправданно часто, а точнее ежегодно, в Ялте меняются начальники УВД, которые, как говорится, не успевают войти в роль, как их увольняют. Кадровая чехарда позволяет, как правило, оставлять начатые дела незавершенными.
Остаются нераскрытыми загадочные заказные убийства должностных лиц в Симферополе - Головизина, Голдича, Кузьмичева. Недавно ранен первый заместитель председателя Совета министров Сафонцев. Не доведены до конца дела об убийствах полковника Зверева, главы администрации Рябики, о нападении на бывшего председателя Верховного Совета Крыма Супрунюка и так далее.
В связи с вышеизложенным с этой высокой трибуны обращаюсь к Президенту Украины Леониду Даниловичу Кучме с предложением усилить в Крыму борьбу с преступностью и посодействовать раскрытию заказных убийств. Необходимо также провести служебное расследование причин блокирования органами исполнительной власти Украины и Крыма выполнения указа от 9 апреля 1997 года по финансированию Ялты и дать соответствующую оценку.
Ялтинцы верят, что Президент все же заставит должностных лиц выполнить указ от 9 апреля так же оперативно, как и указ по назначению товарища Марченко на должность исполняющего обязанности головы Ялтинского горсовета, и что обязательные платежи будут оставляться городу в достаточном количестве, а в будущем Ялта получит статус свободной экономической зоны.
В заключение отмечу, что в Ялте спокойно, все готово к отдыху и лечению, и в Ялту можно, даже нужно ездить отдыхать. Безопасности отдыхающим ничто не угрожает. Криминальная ситуация здесь совершенно не такая, как рисует УТ-1 в УТН, нагоняя на желающих поехать в Крым страх. Ялтинцы ждут отдыхающих, хотя сами голодают и не получают зарплату.
В связи с обращением Верховного Совета Крыма к Верховному Совету Украины прошу поддержать проект постановления, внесенный депутатом Кармазиным.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Чи є запитання? Будь ласка, запишіться. Кілька запитань перед тим, як піти на перерву.
Депутат Єгудін.
ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, і соціального розвитку села (Красногвардійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Хотелось бы, чтобы более четко прозвучала оценка того, что случилось в Ялте. Вы сказали о том, что есть нарушения, но в общем-то все хорошо, так, как и должно быть. Мне кажется, что ситуация в Крыму на сегодня не такая легкая и не такая благоприятная, как вы ее обрисовали. Поэтому скажите, пожалуйста, правоохранительные органы, которые не подчинены на сегодня крымским властям, выполняют задания в соответствии с законом или нет?
СТЕПАНЮК Д.П. Что касается работы правоохранительных органов в Крыму, то парламент Украины в 1994 году вывел все эти органы из подчинения местным органам власти. Правоохранительная система не подчинена органам самоуправления не только в Крыму, но и по всей Украине. Поэтому органы самоуправления, Ялтинский горсовет не ответственны за работу правоохранительной системы. И предявлять ему претензии, что он не организовал что-то, было бы неправильно. Ответственность за состояние дел в Крыму по борьбе с преступностью несут центральные органы исполнительной власти Киева.
ГОЛОВА. Депутате Степенко, прошу.
СТЕПЕНКО В.I. Шановний доповідачу! Мені довелося трохи втручатися в розв'язання кримських проблем ще в попередньому скликанні. Я голосував категорично проти, щоб Криму надати автономію, виступав за те, щоб була Кримська область і щоб там був елементарний порядок. Під час зустрічей з кримчанами вони також це висловлювали.
Чи не вважаєте ви, що потрібно почати з законодавчого плану? Вдумайтеся, що ви кажете: в Ялті міськрада не відповідає за стан боротьби зі злочинністю, а відповідають у Києві. Шановні колеги, що це ми кажемо?! Якщо влада не відповідатиме за стан справ, а киватиме на дядька в Києві, то ніколи порядку не буде!
Як на вашу думку, чи не потрібно почати із законодавства? А хто порушив закон, зрозуміло, повинен відповідати за законом!
Дякую.
СТЕПАНЮК Д.П. Я исхожу из того, что Верховный Совет Украины, начиная с 1994 года, принял ряд постановлений относительно Крыма: это переподчинение силовых структур, это отмена многих законодательных постановлений и законов по Крыму, это и упразднение президентства в Крыму и так далее. Поэтому не стоит говорить: Крым область или автономия. Мы законодательно уже определились - автономия. И в Конституции Украины записали.
Многие крымские вопросы сегодня решаются в Киеве. Я согласен с вами, что городской председатель, местные органы власти должны координировать эту деятельность. Но сейчас в Крыму многое выведено из подчинения местных органов власти.
ГОЛОВА. До речі, Василю Iвановичу, в Полтаві так само. Отже, треба уважно подивитися на це.
Депутате Донченко, прошу.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільський виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Дмитрий Петрович! Или вы оговорились, или это действительно так и есть, что Президент своим указом назначил председателя Ялтинского совета, что никак не входит в его функции. Я хотел бы уточнить этот момент.
А вопрос у меня такой. Я понимаю, что у вас времени было немного для разборки, но все-таки куда идут деньги, собранные местными органами власти? Куда идут местные налоги и сборы? Пустовойтенко говорил, что не знают, куда исчезли деньги. У нас разве в стране заведено, что собранные деньги не попадают туда, куда им положено? Или они не знают, на что тратить?
И второй вопрос. Вы не назвали местного депутата Игоря Франчука, который избран по этому округу. Принимал ли он участие в деятельности вашей комиссии, работал ли вместе с вами и вообще какова его роль как депутата этого округа?
Спасибо.
СТЕПАНЮК Д.П. Что касается последнего вопроса. Народным депутатом Украины от Ялтинского округа является Игорь Франчук. Я сказал, что идею разработки этого указа (и по свободным экономическим зонам) предложил в Администрации Президента и организовывал этот указ именно он. Но, к сожалению, исполнительной властью этот указ не выполняется.
Я не хотел бы сейчас из-за отсутствия времени отвечать на второй вопрос. В Крыму такая же ситуация, как и по всей Украине: отсутствие оборотных средств предприятий, отсутствие заказов практически остановило всю промышленность и агропромышленный комплекс. Поступлений в бюджет почти нет. Ведутся бартерные операции, и в бюджет поступает очень мало денег. Я бы сказал, что во многих местах Крыма такая же ситуация, как и в Ялте, а в некторых еще хуже.
Но тем не менее, учитывая забастовки учителей в школах и так далее, за полтора месяца до выборов, я уже говорил, Кабинет Министров Украины выделил 4,5 миллиона гривень и централизованно направил в Ялту.
Я имею в виду, что в Ялте получили в 1996 году более 50 миллионов, в 1997 году - 83 миллиона, то есть сборы налогов улучшились. Но изымаемость по нормативам перераспределения такая, что в ялтинском бюджете не остается денег, чтобы свести концы с концами. Эти деньги идут на Симферополь, на другие региональные нужды и державные задачи.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Є така пропозиція. Поміркуйте над цим документом, котрий вам запропоновано, а також над тими, що внесені до порядку денного, зокрема про акцизи на спирт етиловий (поправки до закону про ставки акцизного збору на спирт етиловий, ви маємо ці матеріали) та про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з запровадженням таких нових ставок.
А після 16 години, оскільки дане питання пов'язане з дохідною частиною бюджету, розглянемо названі питання, як і ті, що є в порядку денному.
Тому прошу вашої згоди на те, щоб після перерви проголосувати постанову щодо Ялти (Шум у залi).
Ви хочете обговорити? Гаразд, обговорите.
Оголошується перерва до 16 години.