ЗАСIДАННЯ ДВАДЦЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 24 б е р е з н я 1998 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, інші учасники засідання, гості Верховної Ради. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвався 281 депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Була пропозиція ще раз провести реєстрацію. Будь ласка, ще раз проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвалися 288 депутатів. Ранкове засідання, повторюю, оголошується відкритим.
Учора відбулася нарада голів комітетів і керівників фракцій та груп. На ваш розгляд вноситься порядок денний на сьогодні і пропозиція стосовно того, щоб провести засідання до 14 години без перерви.
Тому я прошу погодити порядок денний і регламент роботи на сьогодні. Проводиться голосування. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 256. Прийнято.
Надійшли такі депутатські запити.
Групи депутатів (Дорошевський та інші) - до Голови Верховної Ради і Прем'єр-міністра України стосовно обгрунтованості та правомірності перетворення стратегічно важливого для України державного підприємства "Укрнафтопродукт" у холдингову компанію;
групи депутатів (Коропенко та інші) - до Голови Верховної Ради і Прем'єр-міністра стосовно ефективного використання французької кредитної лінії для закупівлі бурякозбиральних комбайнів;
групи депутатів (Камінський та інші) - до Голови Верховної Ради і Прем'єр-міністра стосовно порядку ввезення цукру-сирцю тростинного в 1998 році;
Понеділка Віктора Iвановича, Ткаченка Степана Кузьмича - до Прем'єр-міністра України (повторне звернення у зв'язку з відсутністю реагування на запит стосовно забезпечення введення в дію Закону про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів);
групи депутатів (Лук'яненко та інші) - до міністра оборони України стосовно проблем, пов'язаних із переозброєнням української армії новою зброєю;
Чемериса Володимира Володимировича - до голови Центральної виборчої Комісії Рябця з приводу невиконання вимог Закону про Державний бюджет і Закону про вибори щодо фінансування виборчих комісій. Вважаю, що це дуже важливе звернення, оскільки є дуже багато прикладів таких порушень. Ви одержите сьогодні інформацію Рахункової палати з цього приводу;
Уланова Валентина Миколайовича - до міністра охорони здоров'я Сердюка Андрія Михайловича щодо забезпечення конституційного права на безплатну медичну допомогу хворому інваліду дитинства Дмитру Коржову.
Усі запити оформлені відповідно до вимог законодавства. Прошу підтримати пропозицію про їх направлення адресатам. Iде голосування.
"За" - 190. Прийнято.
Спасибі.
__________________________
У нас є ще трохи часу на запити, оголошення, заяви тощо. Будь ласка, запишіться. Депутат Долженко. Будь ласка.
ДОЛЖЕНКО Г.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область). Фракция коммунистов.
Заявление фракции "Коммунисты Украины":
"Останнім часом Президент України Леонід Кучма зробив кілька заяв, які, на нашу думку, містять настанови, несумісні з вимогами Закону про вибори народних депутатів України. Так, 10 березня цього року в заключному слові на засіданні Ради регіонів при Президенті України за участю голів державних адміністрацій областей, міст і районів він сказав таке: "Поважаючи право людей на вибір, ми не можемо й не повинні дозволити собі байдужість щодо його наслідків. Вимагаю і прошу усіх вас усвідомити складність вибору для більшості громадян 29 березня. Скажу відверто, мене непокоїть те, що населення найгірше орієнтується у виборчих програмах центристських партій. Відповідальність за такий стан речей, як і за можливі його наслідки для держави, цілком лягає на місцеві державні адміністрації".
Президент також заявив, що державні адміністрації, прокурори на місцях повинні орієнтувати виборчі комісії на посилення контролю за неухильним дотриманням вимог законодавства щодо передвиборної агітації. Проте ні виборчий закон, ні будь-який інший законодавчий акт не наділяють місцеві державні адміністрації, органи виконавчої влади взагалі, так само як і органи прокуратури, будь-якими функціями по керівництву виборчими комісіями, у тому числі стосовно здійснення ними контролю за дотриманням вимог законодавства щодо передвиборної агітації.
З місць повідомляють про непоодинокі випадки переслідувань, погроз і прямого терору стосовно кандидатів у депутати від Компартії. Так, у Тернополі кандидата в народні депутати по одномандатному округу Тимошенка було злодійськи побито і спалено кислотою очі. 22 березня о 22 годині в приміщенні євпаторійського передвиборного штабу Компартії була кинута бойова граната. Секретарі міськкому партії одержали контузію, водій у тяжкому шоковому стані доставлений у лікарню, пошкоджено приміщення штабу. 21 березня при проведенні мітингу в селі Заозерне Автономної Республіки Крим тяжко поранений ножем в область серця кандидат на селищного голову Дідух. Там же в Криму по телефону погрожували кандидату в народні депутати Потолаці. У місті Ялті скинули зі скелі сина кандидата в народні депутати Чанського.
Звертає на себе увагу і та обставина, що факти дискредитації комуністів, переслідування кандидатів у депутати від Компартії замовчуються засобами масової інформації або подаються в перекрученому вигляді, приховується їх політична спрямованість. Усе це безпосередньо пов'язано з вказівками Президента керівним органам виконавчої влади, засобам масової інформації.
Привертаючи увагу до наведених фактів, просимо високу комісію дати оцінку діям Президента Леоніда Кучми, а також конкретним фактам переслідування учасників виборчого процесу від лівих сил, щоб оперативно повідомити громадськість через засоби масової інформації".
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Кириченко.
КИРИЧЕНКО М.О., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська область). Олександре Олександровичу, дякую. Прошу передати слово Борису Іллічу Олійнику.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ОЛІЙНИК Б.І., голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область). Шановні колеги! Голові Служби безпеки України Радченку розгорнутий депутатський запит.
Недавно у нашій суверенній Україні сталася подія, котра ще 7 років тому і в найфантастичнішому сні не привиділась би. Преса повідомила, що в Одесі започатковано чи реанімовано масонську ложу, яку очолив ректор місцевого медуніверситету Валерій Запорожан (прізвище ж яке козацьке).
Масонство споконвіку сповідувало ідею світового уряду, цебто світового панування, злої пам'яті її реалізаторами були Наполеон і Гітлер. Найзаклятішими ворогами масонства, як ви знаєте, було і залишається все національне, кореневе, оскільки воно заважає реалізувати таємну ідею. Той факт, що рішення про ліквідацію Запорізької Січі (до уваги Запорожана) було прийнято масонськими ложами, яке й виконала Катерина ІІ, - авторитетне свідчення цього. Відомими масонами були майже всі члени Тимчасового уряду на чолі з Керенським, з нині знаних - Горбачов та Борис Миколайович Єльцин, рицар-командор Мальтійського ордену. Головний осередок найповажніших лож - Америка.
Структура масонства сповідує особливу таємність. Порушення клятви про нерозголошення, яку дають брати, карається смертю. У такому разі саморозголошення одеських братів схиляє до думки, що це імітований, несправжній осередок, створений істинними масонами, аби заплутати наше суспільство, котре останнім часом почало цікавитися цією забороненою темою.
Подейкують, що в нас уже давно діють справжні масони. Так чи інак, але оскільки слово мовлене, то ми маємо право поцікавитися: якщо в Україні справді наявні масони, то чи є вони в президентських, кабмінівських, парламентських та інших життєво важливих державних структурах? Бажано було б за прикладом одеситів оприлюднити їхні імена. Питання вельми слушне, хоча б у тому сенсі, хто нами править. Прошу дати відповідь.
І насамкінець. До нас із Кириченком звернувся Богомол Іван Степанович із Гадяча, він просить звернути увагу уряду на надуману надмірну плату за велику житлову площу одиноких престарілих людей.
Дякую за увагу. Свій запит передаю в установленій формі.
ГОЛОВА. Депутат Юрковський.
ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты, уважаемые граждане Украины, избиратели! Финишная прямая в выборной гонке знаменуется массовыми нарушениями Закона о выборах народных депутатов Украины. Речь идет о том, что на страницах печати, в частности в Севастополе, публикуются оскорбительные фразы в адрес депутатов, например "сукины дети - депутаты", другие оскорбительные высказывания, а протесты депутатов по этому поводу на страницы газет не попадают. Газетные материалы приобрели однобокий характер, освещают те события или тех лиц, которые платят деньги. Во всяком случае, можно так предположить.
Кроме того, стал массовым явлением подкуп избирателей везде: на рынках, в магазинах, на улицах, на квартирах. Совершенно четко осуществляется формула "деньги-товар": я тебе даю деньги, а ты мне дай товар, то есть отдай свой голос на выборах. Причем, в этом участвуют отдельные кандидаты в народные депутаты, и эти, с позволения сказать, операции приняли массовый характер. Это нарушение части 11 статьи 35 Закона о выборах.
К великому сожалению, Центральная избирательная комиссия эффективной проверки хода подготовки выборов в соответствии с Законом о выборах народных депутатов не ведет. На местах окружные комиссии на нарушения тоже никак не реагируют. Депутатская комиссия, которую мы создали, по этому поводу тоже никаких действий не предпринимает. Создается угроза массового подкупа избирателей, и таким образом под сомнение могут быть поставлены честность, порядочность депутатов и законность выборов.
В связи с этим я полагаю, что было бы правильно, чтобы Верховный Совет принял по этой проблеме такое решение: те кандидаты в депутаты, которые будут уличены в подкупе избирателей, в иных нарушениях закона, лишаются мандата кандидата в народные депутаты. Это решение должно быть принято незамедлительно, если мы хотим, чтобы выборы состоялись по закону, в соответствии с Конституцией.
Избиратели ждут, что высший законодательный орган примет энергичные и эффективные меры для недопущения подобного торгашества в предвыборной кампании. Я надеюсь, Александр Александрович, что представленные серьезные аргументы будут надлежащим образом оценены.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Депутат Шандрюк.
ШАНДРЮК О.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово депутату Ярошинському.
ГОЛОВА. Прошу.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область). Шановні народні депутати, я хочу передовсім заспокоїти Бориса Ілліча, що не масони розвалили українську економіку, соціальну сферу, культуру та всі інші сфери нашого українського буття, а два президенти, яких привели до влади ліві сили та прокомуністична більшість Верховної Ради. Вони не захотіли і не змогли вирішити кардинальні питання нашого буття. Це перше.
Друге. Я хотів би, щоб пан Президент Кучма все-таки дав відповіді на мої неодноразові запити щодо розбазарювання власності в Україні та притягнув до відповідальності винних, зокрема тих, хто вкрав у Тернополі 11 тисяч тонн цукру. Центр по вивченню антиукраїнської діяльності встановив, що Президент не відповів тому, що із держрезерву цукор взято за розпорядженням керівника Кабінету Міністрів, а тим часом - це також злочин, бо з держрезерву будь-який кілограм чи навіть грам цукру можна брати тільки за рішенням 226 народних депутатів, і то за надзвичайних ситуацій.
Третє. Я хотів би, Олександре Олександровичу, щоб ви не ховали проект закону про виведення російських військ у шухляду, бо за нього підписалася третина депутатів Верховної Ради, а він поблукавпоблукав у наших порядках денних - і зник у невідомому напрямі. Ми ж могли б розглянути його тут.
І останнє. Я пропоную також розглянути й подані нами доповнення до Кримінального кодексу України стосовно антиукраїнської діяльності, бо наші спеціальні служби не можуть боротися з тими розгалуженими спецслужбами, які організовано діють проти української нації.
На завершення пропоную нарешті замість довготривалої балаканини зняти всі старі символи, які є у Верховній Раді, приміщення освятити, і нам роз'їхатися по округах.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Омеліч.
ОМЕЛІЧ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Верхньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні народні депутати! Події останніх днів перед виборами 29 березня 1998 року свідчать про те, що Президент України Леонід Кучма і підконтрольні йому структури виконавчої влади вдаються до безпрецедентно брутального політичного терору щодо своїх політичних суперників. Вони свідомо нехтують нормами демократичного ладу, грубо порушують Конституцію України та міжнародні зобов'язання, які випливають з членства України в Організації Об'єднаних Націй, Раді Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях.
Йдеться насамперед про грубе порушення конституційних прав людини, зокрема представників опозиційних сил, яких відверто шантажують силові структури: кидають у тюрьми, залякують їх і членів їхніх родин, вдаються до несанкціонованих обшуків квартир та офісів. Кількість таких фактів зростає до загрозливих масштабів. Це свідчить про реальне встановлення в Україні режиму політичної диктатури з усіма характерними атрибутами поліцейської держави.
Після того як розпочалася виборча кампанія, нинішньою владою було грубо припинено на державних каналах Українського телебачення вихід популярних аналітичних програм "Післямова" та "Вісті тижня"; державними посадовими особами було ініційовано судове переслідування впливових газет "Киевские ведомости" та "Всеукраинские ведомости", відомих своєю незалежною політичною орієнтацією.
Особливо цинічним і брутальним за формою було закриття 27 січня 1998 року великотиражної опозиційної газети "Правда Украины", причиною якого стало те, що газета насмілилася друкувати матеріали парламентської слідчої комісії про службові зловживання вищих урядових осіб, причетних до фінансових зловживань, виявлених при проведенні розслідування стосовно ремонту Палацу "Україна". В останньому випадку порушення всіх законів України було таким демонстративним, що на захист справедливості виступили як лідери провідних політичних партій, так і Верховна Рада - вищий законодавчий орган України.
Не припиняються злочинні посягання на життя і здоров'я журналістів, опозиційних до правлячого режиму. У переважній більшості ці злочини залишаються безкарними, вони не дістають жодної політичної оцінки з боку Президента України - формального гаранта додержання Конституції України.
Особливо грубий тиск і політичний шантаж влада спрямовує на провідну опозиційну силу України - партію "Громада". 19 березня було вчинено справжній погром у складах та офісах "Громади" в Києві. Склади, де зберігалися агітаційні матеріали "Громади", оточили близько 20 військових і поліцейських автомобілів. Під приводом пошуку вибухівки представники міліції та інших силових органів незаконно закрили склад і виставили навколо нього збройну варту, заблокувавши можливість розповсюдження агітаційних матеріалів на вирішальному етапі виборчої кампанії.
Цього ж дня загін міліції особливого призначення без жодних пояснень вдерся в приміщення столичної організації "Громади", безпідставно вилучив 1,5 тисячі примірників газети "Правда Украины" та опечатав приміщення. Цими протизаконними діями було зірвано хід агітаційної роботи "Громади".
Повсякденною практикою стає залучення державного телебачення до систематичної і цілеспрямованої кампанії цькування та політичної дискредитації "Громади". Ми наполегливо пропонуємо Верховній Раді узагальнити всі факти порушень Конституції та законів України й подати відповідні документи до Конституційного Суду з метою припинення свавілля в державі.
Я хотів би сказати, що ті, хто отримав сьогоднішній номер "Урядового кур'єра", можуть дізнатися, як Валерій Пустовойтенко агітує проголосувати за Народнодемократичну партію України, тобто за партію, яку він очолює.
Я уявляю, що було б з Олександром Олександровичем, якби він "Голос України" використав для того, щоб агітувати за блок Соціалістичної і Селянської...
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины, Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые коллеги! Я хочу поставить вас в известность, что Коммунистическая партия Украины получает максимальное доверие трудящихся в ходе этой избирательной кампании. Мои личные встречи (а я провел их больше 400) показали, что люди полностью поддерживают главные лозунги коммунистов: Советскую власть - трудящимся, социализм - обществу, возрождение Союза Советских Социалистических Республик в обновленном виде.
Уважаемые товарищи! Вместе с тем мы столкнулись с грубейшими фактами нарушений, фальсификаций, прямых угроз и даже физической расправы, о чем сегодня говорили мои товарищи, в том числе заместитель руководителя фракции Долженко Геннадий Петрович. Все это имеет место во всех избирательных округах. Удивительно бессилие сегодняшней власти, которая спокойно созерцает, как это все происходит.
Мы все прекрасно помним, что в Законе о выборах народных депутатов четко сказано, что подкуп избирателей путем раздачи товаров или другим способом запрещен. Но все окружные комиссии и Центральная избирательная комиссия делают вид, что таких фактов не замечают.
Мы помним о том, что по закону все споры должны рассматриваться судами оперативно и внимательно. В то же время мы наблюдаем, как суды затягивают их рассмотрение, допускают проволочку.
Нельзя оставлять без внимания фальсификации и клеветнические выступления отдельных депутатов, но хотелось бы посмотреть и те документы, которые представляют кандидаты в Центральную избирательную комиссию. Я, например, хотел бы знать, указал ли в своей декларации о доходах Владимир Петрович Щербань, лидер Либеральной партии, что его сын имеет так называемую кокосовую пальму - шикарнейший загородный дом во Флориде стоимостью более двух миллионов долларов?
Я хотел бы знать, когда мы все-таки дадим оценку тем преступлениям, которые совершил Лазаренко, о которых все так много пишут, а он сегодня возглавляет "Громаду"? И в других партийных списках можно найти фамилии потенциальных преступников. В конце концов, будет Верховный Совет в этом плане наводить порядок?
Заслуживает внимания депутатов и средств массовой информации и документ, который внес господин Шейко, о переводе служебных квартир в так называемые ордерные. Это выглядело как документ об изменении статьи 118 Жилищного кодекса и соответствующего постановления о служебных квартирах народных депутатов Украины.
Я обратился в средства массовой информации, понимая, что Шейко пойдет на все ради того, чтобы это реализовать, но, к сожалению, наши средства массовой информации молчат. А ведь главная позиция этого нового постановления заключается в том, что те, кто получит назначение "на посаду в державних установах міста Києва", оставят за собой депутатские квартиры в виде премии за их преступления, совершенные в этом зале и приведшие к вымиранию украинского народа.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Депутат Бабич.
БАБИЧ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Західно-Донбаський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні народні депутати! Хочу донести до вас стурбованість киян, висловлену ними на багатотисячному мітингу, що відбувся 22 березня на підтримку Закону про столицю України - місто-герой Київ. Текст звернення учасників мітингу вам роздано. Ситуація складається так, що сьогодні лише від вас залежить доля столиці Української держави, яка стає, на жаль, своєрідним полігоном відпрацювання схеми нищення такого демократичного інституту, як самоврядування.
Те, до чого вдається зараз виконавча влада, іде врозріз із Конституцією України та з ратифікованою Верховною Радою України Європейською хартією про місцеве самоврядування. А вони однозначно трактують порядок виборів міського голови: територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права.
Президентське оточення хотіло б, щоб у Києві господарював не законно обраний голова, який виконував би волю городян, а слухняний чиновник, призначений президентською адміністрацією, щоб Київ був не європейською столицею, а таким собі обласним містечком. Ніби Київ не був свого часу матір'ю міст руських, нібито його не називали центром духовності й культури всієї Європи, немов би він ніколи не знав самоврядування. Але ж держава починається зі столиці, але ж демократію започатковує самоврядування.
Коли ми з вами не відстоїмо ці принципи, від нашої демократії залишиться тільки пам'ятник Магдебурзькому праву, а про Українську державу, як і колись, говоритимуть як про провінцію.
ГОЛОВА. Спасибі.
Депутат Шейко наполягає на репліці, вважаючи, що його образили. Будь ласка. Одна хвилина.
ШЕЙКО П.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні народні депутати! Вже втретє в цьому залі мій колега Моісеєнко фальсифікує факт розгляду нашим комітетом питання про службові квартири народних депутатів.
Комітет приймав рішення тільки з єдиною метою - не дати змоги народним депутатам отримати безплатно службове житло. Причому я не був ініціатором цього рішення, а тільки підписував рішення комітету, яке було прийняте більшістю його членів. Моісеєнку відомо, що більшість нашого комітету становлять якраз представники фракції комуністів. Причому зміни до Закону про статус народного депутата теж розглядалися нашим комітетом, і найбільше пільг у той закон запропонував якраз народний депутат Моісеєнко, бажаючи, щоб ці пільги поширилися й на нього. Тому я просив би сприйняти реально рішення нашого комітету, бо воно вносилося з єдиною метою: не розбазарити службове житло, яке є у Верховної Ради.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Заява, яку прочитав депутат Долженко, щодо порушень виборчого законодавства перекликається із заявами депутатів Юрковського, Омеліча, Моісеєнка, Бабича і зверненнями багатьох депутатів.
Члени тимчасової спеціальної комісії, які отримали тисячі звернень з такого приводу, вважають, що сьогодні в них мало повноважень для того, щоб втручатися в ситуацію, вимагаючи дотримання закону. Більше того, є лист Центральної виборчої комісії, зміст якого зводиться до того, що й Генеральна прокуратура в особі заступника Генерального прокурора відмахується від цих звернень, вважаючи, що перевірка цих фактів не входить до її компетенції, хоча йдеться про грубе порушення закону, повне ігнорування норм законів про вибори до Верховної Ради України і про вибори до місцевих рад. I це не "бессилие власти", як сказав Володимир Моісеєнко, це якраз прояв сили, спрямованої на порушення закону, і, мені здається, треба втручатися в цю ситуацію з допомогою нашої комісії. I члени тимчасової спеціальної комісії пропонують надати їй статус слідчої, для того щоб вона могла використовувати свої повноваження для боротьби з порушенням Закону про вибори.
На мій погляд, треба було б підтримати цю пропозицію. Заяви з цього приводу згаданих мною депутатів збігаються із такою пропозицією. А тому я прошу підтримати цю пропозицію і проголосувати рішення про надання тимчасовій спеціальній комісії, яка створена для контролю за проведенням виборів, статусу слідчої. Проект постанови є у вас на руках.
Будь ласка, прошу проголосувати пропозицію про перетворення цієї комісії на слідчу.
"За" - 188. Прийнято.
Статус слідчої комісії визначається третиною голосів депутатів. Може, хтось не зорієнтувався, то давайте для впевненості ще раз проголосуємо. Згідно з Регламентом, усе правильно, але, будь ласка, ще раз проголосуйте, бо дехто ображається, що не встиг проголосувати.
Будь ласка, ще раз ставлю на голосування пропозицію про надання статусу слідчої комісії тимчасовій спеціальній комісії. Будь ласка, йде голосування.
"За" - 210. Прийнято.
Спасибі.
Своє звернення до голови Служби безпеки Володимира Івановича Радченка Борис Ілліч пропонує подати у вигляді депутатського запиту.
Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу її підтримати.
"За" - 181. Прийнято.
Шановні депутати, понад два місяці тому ми прийняли Закон про Вищу раду юстиції (Шум у залі).
Хвилиночку. Ще є звернення депутата Жира. Перше - щоб ще раз поставити на голосування пропозицію про включення до порядку денного питання про внесення змін до статті 80 Конституції щодо депутатської недоторканності. Ми голосували за загальною процедурою. Я міг би не ставити це питання на голосування, оскільки ми його розглядали минулого разу і воно не набрало потрібної кількості голосів. Але оскільки є така пропозиція, я ставлю її на голосування. Будь ласка.
"За" - 125.
Не підтримується.
I наступне. Питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Лазаренка розглядається в процедурному порядку після розгляду цього питання на засіданні комітету. До нас надійшло це подання вчора. Комітет, природно, не встиг його розглянути, тому тут навіть немає предмета для обговорення, і я не маю права ставити це на голосування.
_____________________
Я продовжую те, що почав говорити. Складання присяги членами Вищої ради юстиції треба провести сьогодні, оскільки відповідно до Закону про Вищу раду юстиції не пізніше двох місяців з часу прийняття закону формується склад Вищої ради юстиції. І її діяльність, так би мовити, набуває чинності після приведення до присяги членів Вищої ради юстиції.
Я хотів, щоб склад Вищої ради юстиції був, так би мовити, повнокровний, щоб у ній були і представники від Верховної Ради. Минулого разу ми голосували, але не вистачило голосів для вирішення цього питання. Проте чисельність Вищої ради юстиції дає змогу їй працювати, і треба виконати цю процедуру.
Тому, керуючись вимогами Закону про Вищу раду юстиції, я пропоную прийняти присягу членів Вищої ради юстиції, з яких три призначені Президентом, три - з'їздом суддів, три - з'їздом адвокатів, три - з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, два - всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. I до складу Вищої ради юстиції увійшли за посадою Голова Верховного Суду і міністр юстиції. У такій послідовності я і надаю слово для складання присяги.
Варфоломєєва Тетяна Вікторівна, віцепрезидент Спілки адвокатів України, ректор Інституту адвокатури при Київському національному університеті імені Т.Г.Шевченка. Прошу.
ВАРФОЛОМЄЄВА Т.В., віце-президент Спілки адвокатів України, ректор Інституту адвокатури при Київському національному універститеті імені Т.Г.Шевченка. Я, Варфоломєєва Тетяна Вікторівна, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
ГОЛОВА. Спасибі. Успіхів вам.
Євдокимов Валерій Олександрович, народний депутат України, призначений Президентом.
ЄВДОКИМОВ В.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Таїровський виборчий округ, Одеська область). Я, Євдокимов Валерій Олександрович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі.
Полтавець Юрій Павлович, старший помічник Генерального прокурора України.
ПОЛТАВЕЦЬ Ю.П., старший помічник Генерального прокурора України. Я, Полтавець Юрій Павлович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
ГОЛОВА. Спасибі.
На трибуну Верховної Ради запрошується Борисенко Олександр Михайлович, суддя Київського обласного суду.
БОРИСЕНКО О.М., суддя Київського обласного суду. Я, Борисенко Олександр Михайлович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
ГОЛОВА. Спасибі.
На трибуну для складання присяги запрошується Бутенко Володимир Михайлович, суддя Верховного Суду України.
БУТЕНКО В.М., суддя Верховного Суду України. Я, Бутенко Володимир Михайлович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
ГОЛОВА. Спасибі.
Шишкін Віктор Іванович, народний депутат України.
ШИШКІН В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Київський виборчий округ, Одеська область). Я, Шишкін Віктор Іванович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Івановичу.
Ізовітова Лідія Павлівна, адвокат Харківської колегії адвокатів.
ІЗОВІТОВА Л.П., адвокат Харківської колегії адвокатів. Я, Ізовітова Лідія Павлівна, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
ГОЛОВА. Спасибі.
На трибуну Верховної Ради запрошується Медведчук Віктор Володимирович, народний депутат України.
МЕДВЕДЧУК В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Іршавський виборчий округ, Закарпатська область). Я, Медведчук Віктор Володимирович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
ГОЛОВА. Нечипоренко Олександр Лаврович, віце-президент Спілки адвокатів України.
НЕЧИПОРЕНКО О.Л., віце-президент Спілки адвокатів України. Я, Нечипоренко Олександр Лаврович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
ГОЛОВА. Спасибі.
Кивалов Сергій Васильович, ректор Одеської юридичної академії.
КИВАЛОВ С.В., ректор Одеської юридичної академії. Я, Кивалов Сергій Васильович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі.
Нор Василь Тимофійович, декан юридичного факультету Львівського державного університету імені І.Я. Франка.
НОР В.Т., декан юридичного факультету Львівського державного університету імені І.Я. Франка. Я, Нор Василь Тимофійович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі.
Тацій Василь Якович, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, президент Академії правових наук України.
ТАЦІЙ В.Я., ректор Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, президент Академії правових наук України. Я, Тацій Василь Якович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі.
Христенко Олександр Андрійович, прокурор Київської області.
ХРИСТЕНКО О.А., прокурор Київської області. Я, Христенко Олександр Андрійович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів (Оплески).
ГОЛОВА. Шуба Володимир Васильович, прокурор Автономної Республіки Крим.
ШУБА В.В., прокурор Автономної Республіки Крим. Я, Шуба Володимир Васильович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі.
Бойко Віталій Федорович, Голова Верховного Суду України.
БОЙКО В.Ф., Голова Верховного Суду України. Шановні народні депутати! Я, Бойко Віталій Федорович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі.
Станік Сюзанна Романівна, міністр юстиції України.
СТАНІК С.Р., міністр юстиції України. Я, Станік Сюзанна Романівна, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Дозвольте від вашого імені привітати членів Вищої ради юстиції, побажати їм, щоб слова, сказані ними під час складання присяги, були відображенням їхньої роботи на цій відповідальній посаді, від якої залежатиме якість суддівського корпусу в Україні, а значить і утвердження демократії і захисту прав людей. Сьогодні це проблема дуже серйозна і вона справді потребує ретельності, уваги всіх, хто займатиметься підбором, розстановкою кадрів суддів усіх рівнів. Тому ми хотіли б сподіватися, що члени Вищої ради юстиції, які сьогодні на засіданні парламенту склали присягу, будуть гідно виконувати свій високий обов'язок в ім'я інтересів держави, захисту права, в ім'я інтересів громадян України. Привітаймо їх ще раз! (Оплески).
Всього вам доброго.
______________________
Розглядається проект Закону України про внесення зміни до статті 7 Закону України про вибори народних депутатів України. Доповідає Старовойтова Галина Максимівна. Прошу коротко.
СТАРОВОЙТОВА Г.М., член Центральної виборчої комісії (Красноперекопський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення зміни до статті 7 Закону України про вибори народних депутатів України. Це дуже коротенький документ. Можливо, він не у всіх є на руках. Але його дуже легко сприйняти на слух.
ГОЛОВА. Він є у всіх. Будь ласка.
СТАРОВОЙТОВА Г.М. У частині четвертій статті 7 Закону про вибори народних депутатів України визначається, що відхилення кількості виборців від середньої по Україні кількості виборців у виборчому окрузі не може перевищувати 10 відсотків. У проекті закону пропонується після слів "не може перевищувати" подати слова "як правило".
Чим це викликано? На час утворення округів Центральна виборча комісія і ради на місцях керувалися даними Мінстату. Кількість населення поділили на 225 округів і визначили середню по Україні кількість виборців у виборчому окрузі - 171059. Але це дані на 1 січня 1997 року. За рік демографічна ситуація в країні змінилася, відбулися інші процеси.
Як з'ясувалося при підготовці списків виборців, реальна кількість виборців у багатьох виборчих округах більш як на 10 відсотків менша від середньої по Україні. Зокрема, це спостерігається у виборчих округах Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Сумської, Херсонської, Хмельницької областей та міста Києва.
Разом з тим Конституційним Судом України 26 лютого 1998 року прийнято рішення, яким визнано неконституційним положення Закону про вибори народних депутатів про зупинення здійснення виборчого права для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, - на час перебування в цих місцях. У зв'язку з цим у виборах мають право брати участь більш як 200 тисяч осіб згаданої категорії. Включення їх до списку виборців тягне за собою перевищення десятивідсоткової межі відхилення кількості виборців у виборчому окрузі від середньої по Україні.
Особлива ситуація склалася в Севастополі. Там створено два виборчі округи (N 224 і 225), кількість виборців у яких становить відповідно 148600 і 149800 осіб, що на 13,1 та 12,4 відсотка менше встановленого середнього показника.
Відповідно до статті 133 Конституції місто Севастополь має спеціальний статус, є окремою адміністративно-територіальною одиницею і коригувати кількість виборців у його округах шляхом долучення виборців з населених пунктів інших адміністративнотериторіальних одиниць Криму неприпустимо, це суперечить і вимогам частини першої статті 7 Закону про вибори народних депутатів.
Виходячи зі сказаного та з метою недопущення порушення положення про можливе відхилення кількості виборців у виборчому окрузі від середньої по Україні, що може призвести до визнання виборів недійсними, необхідно внести зміну, запропоновану в цьому проекті закону.
Якщо цю зміну до закону не буде прийнято, то залишається підстава, за якою можуть бути визнані недійсними вибори народних депутатів у 31 виборчому окрузі. Тобто до Верховної Ради не буде обраний 31 депутат.
Є висновки (вони роздані вам) Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування. Комітет підтримує цей законопроект. Є також висновок науково-експертного управління, яке не підтримує цей законопроект.
Я б хотіла прокоментувати висновок науково-експертного управління і сказати про зауваження, які має Центрвиборчком.
Науково-експертне управління вважає, що прийняття цього законопроекту дасть можливість Центральній виборчій комісії встановлювати розміри виборчих округів не відповідно до закону, а на власний розсуд, і, окрім цього, таке доповнення відкриває шлях до порушення проголошеного у статті 71 Конституції принципу рівного виборчого права. Я хочу сказати, що відповідно до Закону про вибори народних депутатів були визначені терміни утворення виборчих округів. Ті терміни були витримані, округи були утворені до 27 листопада, і Центрвиборчком не має права повертатися до цього питання. Тобто округи вже утворені, і Центрвиборчком ніяким чином не може скористатися правом на свій розсуд утворювати округи. Притому на той час округи були визначені чітко відповідно до закону, і десятивідсоткова межа відхилення на той час була дотримана Центрвиборчкомом.
Друге заперечення: "Конкретні випадки, про які йдеться в пояснювальній записці, мали бути вирішені згідно з законом, а натомість ЦВК бажає з посиланням на ці випадки набути права взагалі не дотримувати відповідних положень закону і Конституції, з чим не можна погодитися". Як я вже сказала, що Центрвиборчком на момент утворення округів вимоги закону чітко виконав, просто склалася така демографічна ситуація, яка ніяк не залежала від рішень Центрвиборчкому.
Якщо народні депутати взагалі вважають, що додавати слова "як правило" не можна, то давайте приймемо рішення, що таке доповнення буде дійсне тільки на ці вибори, які відбудуться 29 березня.
ГОЛОВА. Спасибі, Галино Максимівно.
СТАРОВОЙТОВА Г.М. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Чи є запитання? Будь ласка, депутате Манчуленко. За ним - депутати Єльяшкевич та Моісеєнко.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Чи не здається вам, що не зовсім коректно через Севастополь робити заложницею всю Україну, вносячи оцю поправку "як правило"? І чи не простіше було б внести поправку тільки стосовно міста Севастополя і, можливо, лише на вибори 1998 року?
Дякую.
СТАРОВОЙТОВА Г.М. Шановний пане Георгію! Мабуть, ви тільки в цій частині мене почули, бо йдеться не лише про Севастополь. Це тільки один із аргументів, а взагалі поправка стосується тридцяти одного округу по всій Україні, зокрема Криму, Волинської, Дніпропетровської, Луганської та Одеської областей. 31 депутат може не прийти до Верховної Ради.
ГОЛОВА. Дякую. Депутат Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемая Галина Максимовна! По сути, вы правы, потому что никто не мог и предположить, что сумасшедшим и заключенным предоставят право голоса. Но в нашей стране, видимо, другой электоральной базы у власти просто нет. Так вот, если это уточнение касается выборов 1998 года, то почему нельзя было его сформулировать в "Прикінцевих положеннях", записав именно для выборов 1998 года? Ведь само положение, которое устанавливает ограничение размеров избирательных округов, правильно для последующих выборов. То есть не вносить изменение в статью 7, а записать в "Прикінцевих положеннях", что пункт такой-то статьи 7 вступает в действие, например, с 1 апреля 1998 года.
СТАРОВОЙТОВА Г.М. Дякую. Я не заперечую, можна було діяти й таким чином, але вже нинішня передвиборна кампанія показала, що даний закон потребує змін. І я впевнена, що до нього вноситимуться зміни, але зараз можна розв'язати проблему, додавши слова "як правило".
А потім можна внести зміни і до "Прикінцевих положень", якщо буде потреба.
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М. Фракция коммунистов Украины. Галина Максимовна, вы правильно отметили, что мы рассматривали на заседании нашего комитета данный документ, но ни на заседании, ни сейчас из вашего доклада я не получил ответа на такой вопрос.
Мы знаем, что все отклонения в формировании округов зачастую были связаны с конкретными личностями - либо высокопоставленными представителями власти, либо людьми, которые могли купить власть для того, чтобы сформировать для себя удобные округа. Такое же происхождение и у этих отклонений.
Анализировали ли вы с позиции Центризбиркома, кто конкретно, при каких условиях создал вот этот 31 округ с нарушением закона, что сегодня мы вынуждены пересматривать наш Закон о выборах народных депутатов? Кто позволил себе выйти за пределы, нормально ли там выдержаны территориальные требования и все остальное?
СТАРОВОЙТОВА Г.М. Спасибо. Дело в том, что на момент создания округов - 27 ноября 1997 года - требования закона Центризбиркомом были жестко выдержаны, и все округа были созданы в рамках 10 процентов согласно тем статистическим данным, которые у нас были. Только в Донецкой области получилось так, что в трех округах были расхождения приблизительно на 200 человек. Еще до возникновения этого вопроса, по предложению Центризбиркома Донецкий областной совет возвратился к данному вопросу - были внесены уточнения, задеты границы шести округов и жестко выдержаны 10 процентов по всей Украине. Но только тогда, когда стали составлять списки избирателей на голосование, обнаружились вот эти демографические отклонения. В Крыму, не буду скрывать, это частично связано с тем, что Минстат дал данные в целом по населению, а там, оказалось, часть населения, которая не имеет гражданства Украины, не имеет права голосовать.
Но на момент создания округов 10 процентов были выдержаны жестко.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Оскільки може бути формальний привід для того, щоб хтось із тих кандидатів у депутати, які не одержать потрібної кількості голосів, послався потім на невідповідність процедури виборів самому закону, то, очевидно, треба підтримати цю справу. Стосовно того, щоб дана норма діяла лише на період нинішніх виборів, то це не викликає сумнівів. Ми говоримо про ці вибори, а наступна Верховна Рада, коригуючи Закон про вибори, сама внесе відповідні зміни.
Яка ваша думка про те, щоб не ускладнювати процедуру даної справи? Немає заперечень? Прошу проголосувати проект Закону про внесення зміни до статті 7 Закону про вибори народних депутатів України. Пропонується відразу остаточно проголосувати.
СТАРОВОЙТОВА Г.М. Прошу поддержать.
ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 175.
Хто ще не зрозумів?
Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.
СТАРОВОЙТОВА Г.М. Поддержите, не придет же 31 депутат в Верховный Совет только вот на этом основании.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 206.
Депутат Кириченко просить слова. Будь ласка.
КИРИЧЕНКО М.О. Шановні колеги! Мабуть, суть справи всім зрозуміла. Гадаю, частина колег просто не встигла до моменту голосування зайти до залу. Прошу всіх підтримати. Це ж технічне рішення. Треба, щоб воно так було виписано в законі.
Дякую.
ГОЛОВА. Немає заперечень? Можна ставити на голосування?
Ставлю на голосування, будь ласка.
"За" - 226. Прийнято.
_______________________
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим). Доповідає Роман Петрович Безсмертний. Будь ласка.
Питання дуже серйозне. Прошу уважно вислухати і підтримати пропозицію депутата Безсмертного.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макарівський виборчий округ, Київська область). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Останнім часом, особливо після того, коли ми скасували недоторканність депутатів місцевих рад, постали деякі проблеми із статусом депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Відповідно до Закону про Верховну Раду Автономної Республіки Крим статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається окремим законом України. Такого закону, на превеликий жаль, на сьогодні навіть не розроблено.
Крім цього згідно з нормою Закону про статус депутатів місцевих рад народних депутатів, в Автономній Республіці Крим статус депутата місцевої ради визначається також і законодавством Автономної Республіки Крим, що нині теж зовсім не врегульовано, зокрема й питання недоторканності депутатів місцевих рад.
Усе це дає підстави неоднозначно трактувати питання про притягнення до відповідальності депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим на даний момент. Тому з метою врегулювання згаданого питання пропонується "Прикінцеві положення" Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим після пункту 1 доповнити новим пунктом 2 такого змісту: "До прийняття Закону України про статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим їх статус визначається цим Законом, а також іншими законами України, що визначають статус депутатів місцевих рад".
А в Законі про статус депутатів місцевих рад народних депутатів вилучити частину другу статті 1, яка регламентує лише застосування цього закону до депутатів місцевих рад.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Здається, усе зрозуміло. Чи є запитання до Романа Петровича? Немає. З огляду на це ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим). Прошу голосувати.
"За" - 167.
Тут щось незрозуміло (Шум у залi).
Та які міркування з даного приводу? Коли є якісь контраргументи, то прошу. Ми вас підтримаємо. Про що йдеться?
Хтось від кримчан хотів би висловитися?..
Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.
"За" - 178.
Питання знімається з розгляду (Шум у залi).
Ну, будь ласка, хто за те, щоб голосувати поіменно?
"За" - 123. Прийнято.
Йдеться про статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. З огляду на те що Закон України про статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим ще не прийнято, передбачається, що їх статус визначатиметься цим законом, а також іншими законами України, що визначають статус депутатів місцевих рад. Фактично йдеться про те, що принцип імунітету до депутатів Верховної Ради Криму не застосовується (якщо комусь потрібне вже таке буквальне трактування). Хоч тут порушуються й інші питання. Про це доповідав депутат Безсмертний.
Ставлю законопроект на поіменне голосування. Будь ласка.
"За" - 194. Не прийнято.
Будь ласка, висвітліть за фракціями й групами.
Комуністи - 43 з 50, "Конституційний центр" - 16 із 25, селяни і соціалісти - 28 із 34, фракція Партії регіонального відродження України - 9 із 15, "Єдність" - 8 із 19, "Вперед, Україно!" - 12 із 20, фракція Аграрної партії - 14 із 18, "Незалежні" - 12 із 15, "Соціальноринковий вибір" - 6 із 13, Рух - 23 з 24 і позафракційні - 23 з 34.
Спасибі.
____________________________
Розглядається проект Постанови Верховної Ради про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про призначення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Доповідає Валентин Андрійович Єськов. Прошу.
ЄСЬКОВ В.А., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Антрацитівський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые народные депутаты! Как известно, 17 декабря минувшего года Верховный Совет Украины принял постановление, согласно которому очередные выборы депутатов в местные советы, а также голов сел, поселков, городов назначены на 29 марта 1998 года, что соответствует нормам статьи 85 и пункту 8 "Переходных положений" Конституции Украины.
14 января Верховный Совет принял Закон о выборах депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских голов, которым определил общие нормы проведения выборов представительных органов на местах на территории Украины без каких-либо ограничений или особенностей для Киева и Севастополя. Единственная особенность упомянутых выборов в Киеве и Севастополе определяется в пункте 3 "Переходных положений" Закона о выборах депутатов местных советов, который гласит, что в городах Киеве и Севастополе функции исполнительных органов местного самоуправления, определенные этим законом, во время проведения выборов, предусмотренных пунктом 8 раздела XV Конституции Украины, осуществляют соответствующие местные госадминистрации.
Нашим комитетом неоднократно подтверждалось, что ни одно положение Конституции Украины, Закона Украины о местном самоуправлении, который является базовым для разработки законов о статусе Киева и Севастополя, а также Закона о выборах депутатов местных советов, не дает оснований сомневаться в необходимости избрания городских голов в Киеве и Севастополе соответствующими территориальными громадами.
Несмотря на это в упомянутых городах местные судебные органы отменили решение городских территориальных комиссий о регистрации кандидатов на должность городских голов, мотивируя это тем, что их избрание должно определяться специальными законами, а постановление Верховного Совета о назначении выборов к выборам городских голов не относится.
Исходя из этого, предлагаю внести соответствующие изменения в постановление Верховного Совета от 17 декабря 1997 года, подтверждающие, что проведение выборов депутатов местных советов и городских голов, предусмотренное избирательным законом, распространяется и на города Киев и Севастополь. Сравнительная таблица и текст проекта постановления вам розданы. Прошу поддержать.
ГОЛОВА. Чи є запитання до Валентина Андрійовича? Немає. Сідайте, будь ласка. Немає потреби обговорювати.
Ставлю на голосування проект постанови, внесений народним депутатом Єськовим. Його погоджено і з юридичним управлінням. Це точний документ, який врегульовує такий нюанс виборчої кампанії. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати.
"За" - 180.
Ще раз звертаюся до депутатів! Відбувається засідання Верховної Ради, розглядаються важливі питання. Ніхто не голосує проти, але все одно бракує голосів. Мабуть, частина депутатів сумнівається (Шум у залі). Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.
"За" - 183.
Хто ще хоче висловитися з даного приводу?
Депутате Юрковський, будь ласка.
ЮРКОВСЬКИЙ А.В. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Я очень прошу вас поддержать этот проект постановления, потому что в Севастополе блокируются выборы головы города на том основании, что нет закона о статусе городагероя Севастополя. Это ставит под угрозу демократический процесс выборов, в данном случае в одном из знаменитых городов Украины.
Кроме того, создается прецедент, когда можно нарушать, игнорировать конституционные права граждан, а именно выбрать голову города с участием всего населения города, всей, как говорят, громады. Поэтому я очень прошу не блокировать этот проект, чтобы не создавать лишней социальной напряженности, которая и так высока в Крыму и Севастополе в частности. Будьте добры, проголосуйте за этот проект постановления.
ГОЛОВА. Звертаю вашу увагу, шановні депутати, що в нашій постанові ми орієнтувалися на законослухняних учасників виборчого процесу й написали, що чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів призначаються на неділю 29 березня 1998 року, не згадавши там про районні, обласні та інші ради. І тепер кожен намагається трактувати цю норму на власний розсуд. Щоб цього не було, треба записати: "Призначити чергові вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів, у тому числі депутатів міських і районних у містах рад та міських голів у містах Києві та Севастополі на неділю 29 березня 1998 року".
Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.
"За" - 186.
Депутате Ємець, будь ласка.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Галицький виборчий округ, Львівська область). Звертаю вашу увагу на те, що це питання потребує окремого обговорення. Сьогодні в Севастополі є дуже багато нерозв'язаних проблем, спричинених перебуванням на його території військ іншої держави. Триває важкий і затяжний переговорний процес. Це потребує специфічного статусу управління таким містом. І без спеціального обговорення в комітетах, на засіданні Верховної Ради не можна просто з голосу це ухвалювати. І не треба один одного обдурювати, бо Севастополь у постанові не було зафіксовано з цілком реальних причин, адже в Конституції визначено спеціальний статус двох міст
- Києва і Севастополя.
На сьогодні ситуація складається так, що їх треба розглянути окремо. Стосовно Києва ми питання обговорювали, а проблема Севастополя також потребує окремого розгляду. Отже, проводити вибори міського голови, не знаючи його функцій у Севастополі, - це неприпустимо, бо призведе до серйозного громадського конфлікту в цьому місті.
ГОЛОВА. Депутат Бобриньов.
БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Балаклавський виборчий округ, м. Севастополь). Уважаемые народные депутаты! То, что сказал сейчас депутат Емец... Это человек, наверное, далекий от того, чтобы понять, что такое Черноморский флот.
Проблема Черноморского флота регулируется договором между Украиной и Россией (он, возможно, будет ратифицироваться здесь), и никаких проблем во взаимоотношениях командующего Черноморским флотом с местными органами власти не возникает.
Городского голову необходимо избрать в Севастополе. Его обязанности определены в Законе о местном самоуправлении. И поэтому проблем в этом плане нет.
Да, особенности исполнительной власти определены в Конституции. Должен быть исполком, который управляет городом, и глава администрации, который следит за выполнением указов Президента и является, скажем так, одним из сторонников Президента в этом городе.
Поэтому то, что сейчас предлагается, необходимо принять. Выборы должны состояться. В противном случае в Севастополе горсовет будет избран, а городской голова нет. Значит, власть окажется парализованной, а исполнять обязанности будет только наместник Президента в Севастополе, что вообще противоречит логике Закона о местном самоуправлении.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутате Таран, прошу.
ТАРАН (ТЕРЕН) В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ, Полтавська область). Шановний Олександре Олександровичу! Я підтримую і прошу колег підтримати вашу пропозицію, бо це справді потрібно. Але, Олександре Олександровичу, бодай в останній день роботи Верховної Ради поставмо питання про позбавлення депутатів недоторканності на поіменне голосування прямо зараз. Дуже вас прошу.
ГОЛОВА. Депутате Чемерис, будь ласка.
ЧЕМЕРИС В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Франківський виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги! Підтримуючи міркування і поділяючи занепокоєння депутата Ємця, що ситуація в Севастополі не така проста, бо там маємо іноземні війська, все-таки хочу сказати, що політична доцільність чи недоцільність не повинні перекреслювати Конституцію України. У Конституції України чітко записано, що Київ і Севастополь - це міста, і згідно з Конституцією в них повинні обиратися міські голови територіальними громадами. За те, що там така ситуація з іноземними військами, відповідальність повинен нести особисто Президент Кучма, який уклав з Президентом Росії певні угоди. Українська державна влада цілком спроможна відсіяти громадян іноземних держав, щоб вони не брали участі у виборах міського голови Севастополя.
Тому пропоную все-таки у повній відповідності з Конституцією України прийняти постанову про внесення змін до постанови Верховної Ради стосовно виборів міських голів, зокрема в містах Києві та Севастополі.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Покладаючись на аргументацію депутата Чемериса та інших, настійно прошу вас на підставі вимог Конституції проголосувати цю постанову. Будь ласка, ставлю на голосування.
"За" - 188.
Пропонується голосувати поіменно. Ну, я не думаю, що є така потреба...
Проводиться поіменна реєстрація. Регламент передбачає таке право, поіменну реєстрацію можна провести на будь-якому етапі засідання. Прошу.
Підтверджено реєстрацію - 278 депутатів.
Хто за те, щоб голосувати поіменно проект постанови, який доповідав депутат Єськов, прошу голосувати.
"За" - 175.
Проект постанови голосується поіменно. Будь ласка.
Прошу підтримати проект постанови, який доповідав депутат Єськов, схвалений багатьма депутатами.
"За" - 187.
Висвітліть, будь ласка, за фракціями та групами, щоб було зрозуміло. Комуністи - 55 із 62, "Конституційний центр" - 7 із 23, селяни і соціалісти - 28 із 34, фракція Партії регіонального відродження України - 10 із 16, "Єдність" - 12 із 18, "Вперед, Україно!" - 17 із 19, фракція Аграрної партії - 8 із 18 (поважно), "Незалежні" - 14 із 15, "Соціально-ринковий вибір" - 8 із 10, Рух
- 8 із 22, позафракційні - 20 із 31.
Ще раз ставлю на непоіменне голосування. Прошу.
"За" - 194.
Бракує голосів. Питання знімається з розгляду (Шум у залі).
Ну, окремо проголосуймо поки що без Севастополя, а потім із Севастополем. Зрозуміло, так? Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.
"За" - 170.
__________________________
Розглядається питання про проект Закону про внесення змін до Закону України про вибори народних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Доповідає Михайло Володимирович Дорошевський. Будь ласка (Шум у залі).
Одну хвилинку. Я поставлю зараз на голосування вашу пропозицію.
Михайле Володимировичу, вибачте. Зачекайте, будь ласка, на трибуні.
Була пропозиція депутата Тарана ще раз проголосувати проект постанови про включення до порядку денного питання про перегляд статті 80 Конституції - уточнення формулювання щодо депутатської недоторканності.
Хто за те, щоб поіменно голосувати, будь ласка (Шум у залі). Вносилася пропозиція, депутат має право, я повинен її поставити на голосування.
"За" - 135.
Поіменно голосуватимемо.
Повторюю: пропозиція депутата Тарана, яка вносилася сьогодні депутатом Жиром, про включення до порядку денного питання про розгляд поправки до статті 80 Конституції, пов'язаної з депутатською недоторканністю.
Ставлю на голосування. Будь ласка.
"За" - 143.
Дякую (Шум у залі).
За фракціями? Будь ласка.
Зачитую: Рух - 22 із 23. Ще треба зачитувати? Ні! Спасибі.
Доповідайте, будь ласка.
ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Феодосійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович! От имени рабочей группы, которая занимается вопросами политико-правовой ситуации в Крыму и которая работала над проектом Конституции Автономной Республики Крым, предлагаю довольно непростые изменения в Закон Украины "про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим".
Эти изменения появились не вдруг, не с неба упали. За последние шесть месяцев, когда готовился пакет законодательных актов по Верховному Совету Автономной Республики Крым, и перед рабочей группой, и перед комитетами, которые занимались подготовкой этих законопроектов, постоянно стояла дилемма: или обеспечить проведение выборов в Верховный Совет Автономной Республики Крым, срок которых определен 29 марта, или идти на поводу многочисленных попыток саботажа, срыва выборов.
И должен вам сказать, что благодаря мудрости депутатов, активным усилиям рабочей группы и аппарата Верховного Совета избирательный процесс в Верховный Совет Автономной Республики Крым удалось восстановить и направить в нормальное русло. На сегодня зарегистрированы кандидаты в депутаты в Верховный Совет Крыма по всем округам, хотя сроки были жесткие.
В процессе подготовки данного проекта возникал вопрос об оптимальной схеме выборов в Верховный Совет Автономной Республики Крым. Вы помните, что мы в конце декабря в результате сложных политических компромиссов и дискуссий пришли к общему мнению и поддержали концептуально проект депутата Миримского и Верховного Совета Крыма, доработанный рабочей группой и двумя комитетами, где за основу была взята пропорциональная система выборов, устраивающая в принципе и политические силы в Верховном Совете, и депортированные народы, которые активно готовятся принять участие в выборах.
Однако вы знаете, что было наложено вето, и нас вынудили снова выбирать из двух вариантов: либо поддержать мажоритарную систему - проект, предложенный комитетом Стешенко, где в отдельной статье о предоставлении возможности депортированным народам принять участие в голосовании была учтена поправка, внесенная Президентом, либо пойти навстречу пожеланиям тех, кто не хотел проведения избирательной кампании, и сорвать ее, что с большой радостью встретило бы руководство Верховного Совета Крыма, которое приложило к этому немало усилий.
Тем не менее, в результате последнего голосования по закону о Верховном Совете Крыма он все-таки был принят, но без поправки, внесенной Президентом и поддержанной комитетом Стешенко. Данная поправка и была взята за основу для совместной доработки с комитетом Стешенко, и в варианте, который согласован с руководителями юридического и научноэкспертного управлений Секретариата Верховного Совета Украины, Администрацией Президента, представлена вам для рассмотрения.
Насколько эта поправка конституционна? Да, согласно статье 70 Конституции Украины имеют право принимать участие в голосование только граждане государства Украины. Это однозначно. Но с другой стороны, мы ведь принимали целый ряд политических решений, находя компромиссный выход из ситуаций совершенно безвыходных. За год совместной работы я и мои коллеги сталкивались с тем, что около 20 статей Конституции, противоречащих друг другу, делали невозможным рассмотрение целого блока проектов. Но рабочая группа из представителей всех фракций находила решения. И в принципе неплохой закон принят и работает.
Поэтому решение, которое мы должны сегодня принять, - это политическая развязка ситуации, когда возможен срыв выборов. Мы постоянно находимся на грани, ходим по лезвию ножа.
Я откровенно изложил вам всю имеющуюся информацию. Если есть вопросы, пожалуйста, я готов ответить.
ГОЛОВА. Будь ласка, є запитання? Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Раханський.
МОIСЕЄНКО В.М. Фракция коммунистов Украины. Михаил Владимирович, наверное, не все присутствующие в зале знают о том, что речь идет о гражданах Узбекистана, которые на сегодня не просто не являются гражданами Украины, а являются гражданами другой страны. Обращаю внимание, что речь идет о силовых методах воздействия на наши местные органы власти в связи с невозможностью или возможностью проведения таких выборов. Мы рассматривали этот вопрос на заседании комитета более глубоко, но не все ведь знают, какая там ситуация.
Хотел бы обратить внимание всех присутствующих в зале, в том числе журналистов, что во главе этих процессов, разрушающих нашу "державність", украинскую "державність", стоит меджлис, руководитель которого включен в главную часть списка нашего Руха, борющегося за нашу "державність". Наши националисты всемерно поддерживают меджлис в этих процессах. Не кажется ли вам странным такое совпадение так называемых "державницьких" интересов националистов и "антидержавницьких", которые позволяют десяткам тысяч людей узбекской национальности...
ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте, будь ласка.
ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Уважаемый коллега! Вы отметили, так сказать, довольно интересный политический аспект данного вопроса, и то, о чем вы говорите, на 90 процентов - правда. Но я хочу сказать в несколько ином плане. Буквально год назад рассматривался вопрос формирования новой стратегии крымско-татарского тюркского государства. В принципе, многие татары не принимают гражданства не потому, что не хотят его принимать, а им запрещает принимать гражданство политическое руководство меджлиса, обясняя тем, что когда будет вот это тюркско-татарское государство, тогда автоматически будет принято гражданство.
Но давайте посмотрим, ведь само крымскотатарское население по своим политическим взглядам и соответственно политическим группировкам также разнопланово, как и наш Верховный Совет, и даже наша фракция.
В частности, там есть большая группа - ОКНД. Они практически являются гражданами, приняли такое решение. Другая группировка - НКДО - против этого. А крайне крайние вообще только за турецкое подданство и прочее. Поэтому говорить о едином татарском движении нельзя. Это первое.
Второе. Даже в течение этого года 20 тысяч крымских татар получили гражданство. То есть процесс идет.
Но если бы в этом процессе приняли активное участие министерства, Кабинет Министров, наши комитеты, то я уверен, что на сегодня этот вопрос не стоял.
Есть, конечно, то, о чем вы говорите. Но есть и другое. Я считаю, что татарам, которые надлежаще все оформили, можно разрешить голосовать только на этот год. Кстати, ваш комитет, в котором представлены разные политические силы, но большинство все-таки левых, поддержал законопроект. Так что он прошел апробацию в данном плане.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Раханський.
РАХАНСЬКИЙ А.В., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Євпаторійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Дякую. Уважаемые коллеги! Позвольте обратить ваше внимание на то, что вопрос возвращения крымских татар, депортированных в прошлом, не такой уж простой, как здесь кажется тем, кто видит стратегию со стороны. К этому вопросу нужно подойти очень тонко. Почему? Потому что 270 тысяч составляет крымскотатарское население... Ну, нельзя относиться так.
Задаю вопрос. Михаил Владимирович, я внес проект Закона Украины "про внесення змін до Закону України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Я лично считаю, что нужно этот вопрос решать в пакете - и один проект закона и второй. Если мы сегодня разрешим только людям, которые прописаны, избирать депутатов в Верховный Совет Крыма - это будет полумера. Нельзя этого делать. Нас не поймут избиратели. Как вы считаете?
ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Вы правильно сказали, что данный вопрос очень сложный в политическом плане. Возьмем даже работу самой нижней ячейки - избирательного участка, куда придут татары брать бюллетени. Там им один дадут, и два других - не дадут. Конечно, вопрос будет (ведь не все успеют прочитать закон): почему?
Кстати, я по этому вопросу советовался с руководителями комитетов, и они меня поддержали, что было бы, конечно, целесообразно и правильно предоставить право голосовать и в Верховный Совет Украины, и в местные советы в пакете. Но получается ситуация политическая. Хотите, не хотите, а 90 тысяч голосов добавится тем или другим партиям. С другой стороны, в местностях, где компактно проживает крымскотатарское население, очень сомневаюсь, что головами или большинством депутатов в местных советах по тем округам окажутся не татары.
Учитывая политический расклад, то, что осталась неделя до выборов, мы предлагаем дать возможность проголосовать вот этой категории, чтобы работали хоть в Верховном Совете Крыма, мы выбрали это единое направление. Если проголосуем за этот вариант, я готов поддержать два ваши варианта - в местные советы и в Верховный Совет Украины.
Спасибо.
ГОЛОВА. Михайле Володимировичу, прошу стисліше відповідати на запитання.
ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Сложное очень...
ГОЛОВА. Та де там складне? Там усе просте, як правда. Будь ласка.
Депутат Юрковський ще просить слова. Будь ласка.
ЮРКОВСЬКИЙ А. В. Фракция коммунистов. Михаил Владимирович! Как вписываются в нормы Конституции все эти поправки? Понимаете ли вы, что мы создаем прецедент - игнорирование Конституции законодательным органом? Разве допустимо это? Просчитаны ли все последствия подобного шага в сегодняшней ситуации в Украине?
ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Уважаемый Анатолий Вильгельмович! Если вы внимательно слушали мое выступление, то заметили, что я трижды повторил вопрос, который вы мне задаете.
Теперь что касается последствий. Если мы не примем поправки, то последствия этого - срыв выборов всех уровней в Крыму.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Штепа.
ШТЕПА Н.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемый господин Дорошевский! Мне как представителю законодательного органа страны непонятно ваше заявление о том, что выборы сорвут в знак протеста против того, что мы нарушили Конституцию. А скажите, пожалуйста, разве у нас в государстве нет органов правопорядка? Или мы никак не можем воспитывать у людей уважение к закону?
Мне непонятен еще один момент. Вы заявили с трибуны, что меджлис запрещал принимать гражданство. Но что такое меджлис? Незарегистрированная организация ни в Минюсте, нигде. И запрещает делать такие вещи. Где наш гарант Конституции?
Есть закон, есть право людей. Это право нарушается, с позволения сказать, их же соотечественниками, которые силовым методом пытаются помешать создавать людям нормальные условия. Это можно было сделать 5-6 лет назад. Все эти люди имели бы гражданство, принимали бы участие в приватизации. А вы, внося такие предложения, поощряете вместе с гарантом Конституции очередное нарушение Конституции. Это мне непонятно.
ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Уважаемая госпожа Штепа! Силовые методы воздействия уже прошли апробацию в Приднестровье и Чечне. И если бы комиссия, изучающая политико-правовую ситуацию, шла по вашему пути, то неизвестно, состоялись ли выборы Верховного Совета Крыма вообще (Шум у залі).
ГОЛОВА. Дякую. Прошу, Наталіє Петрівно, не треба розгортати дискусію.
Сідайте, будь ласка.
Шановні депутати! Ситуація трохи простіша, ніж змальована Михайлом Володимировичем, а водночас вона складна. Ідеться про те, що кілька десятків тисяч раніше депортованих громадян та їх нащадків не можуть скористатися своїм правом на вибори не через те, що не хочуть набути громадянства України, а через те, що не мають можливості позбутися громадянства тих держав, в яких вони проживали, бо ці держави виставили їм такі умови, виконання яких потребує витрат, а люди до цього не готові, вони не мають за що те все зробити. Переговори між Міністерством закордонних справ України та, зокрема, Міністерством закордонних справ Узбекистану завершилися підписанням документа, яким передбачається перегляд умов здійснення цієї процедури.
Тож у проекті, який доповів Михайло Дорошевський, ідеться про те, що переселені в Україну раніше депортовані громадяни, у тому числі й кримськотатарське населення, інші етноси, включаються в списки виборців на виборчих дільницях за місцем їх прописки і беруть участь у виборах до Верховної Ради Криму.
Я зустрічався з депутатами Верховної Ради Криму, говорив з ініціаторами таких поправок, є пропозиція Президента такого самого змісту. І тому, мені здається, треба було б це підтримати. Поправка Президента дещо відрізняється, ідеться про осіб без громадянства, тобто тих, які прописалися і не набули ще громадянства України, але вже позбулися іншого громадянства. Це майже 20 тисяч населення.
Те, що пропонує депутат Дорошевський, погоджено з нашими юридичним та експертним управліннями. Це політичний захід, і в правовому стосунку він теж виправданий. Треба проголосувати таке уточнення.
Депутате Безсмертний, будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Прошу вас звернути увагу на те, що ніякої колізії з Конституцією в даному разі бути не може.
Ми діємо на підставі Бішкекського договору, підписаного Україною 1992 року, стаття 1 якого передбачає, що сторони, які підписали даний договір, депортованим народам, які повертаються, гарантують набуття ними таких самих політичних, соціальних та економічних прав, які мають громадяни цієї країни.
Названий договір чинний, Конституція чинна. Але згідно із Конституцією, якщо Україна ратифікувала цей договір, то він діє як внутрішнє законодавство. У зв'язку з цим ми просто не можемо не підтримати дану пропозицію.
Пропозиція, яку сьогодні висловив депутат Дорошевський, розглядалася в комітеті, комітет її підтримав. Прошу вас теж підтримати цю пропозицію.
ГОЛОВА. Серйозне питання, я розумію. Запишіться, хто ще хоче висловитися.
Будь ласка, дуже стисло. Депутат Пронюк. За ним - депутати Шейко, Жеребецький, Коген.
ПРОНЮК Є.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Українська республіканська партія, "Національний фронт", Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих. Шановні колеги! Ми справді повинні відновлювати права депортованих, які постраждали від комуністичного тоталітарного режиму. Тому маємо створити такі умови, щоб вони взяли участь у виборах. Звичайно, з тією думкою, що це не призведе до порушення Конституції та до подвійного громадянства.
Отже, вважаю, що треба підтримати даний проект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутате Шейко, прошу.
ШЕЙКО П.В. Шановні колеги! Мені останнім часом довелося займатися проблемою переселення кримських татар та проблемою їх проживання в Криму. Доки ми не відновимо права кримських татар на проживання і не легітимуємо їхні політичні права, доти буде неспокій в Автономній Республіці Крим.
Тому прошу з усією відповідальністю поставитися до пропозиції мого колеги по комітету Дорошевського та підтримати дану пропозицію, тим більше, що вона переконливо аргументована колегою Безсмертним стосовно укладених договорів між Україною та Узбекистаном, іншими колишніми союзними республіками, звідки переселяються кримські татари.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутате Жеребецький, будь ласка.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Дозвольте звернути вашу увагу на одну дуже серйозну обставину. Справа в тому, що в Криму перебуває Чорноморський флот Російської Федерації. Військовослужбовці, які там служать, не можуть бути громадянами України через те, що якщо громадяни України служать в іншій армії, то це карається Кримінальним кодексом. Тобто автоматично людина, яка служить в російському Чорноморському флоті, не є українським громадянином. Але частина військовослужбовців Чорноморського флоту має українську прописку в Севастополі. Якщо ми надаємо право кримським татарам голосувати на підставі прописки, то це означає, що громадяни Росії теж мають право брати участь у виборах на такій самій підставі!
Тобто я за те, щоб депортованим татарам надати право голосувати. Натомість механізм, який ви пропонуєте, недосконалий і суперечить нашій Конституції. Пане Безсмертний, прошу на це зважити.
ГОЛОВА. Євгене Петровичу, зверніть увагу, що там же написано: "які повернулися з місць спецпоселення". Моряки Чорноморського флоту не повернулися з місць спецпоселення - це їх не стосується (Шум у залі). Ну то інша справа. Ну навіщо?! Давайте ще під вашого батька писати закони!
Тому що (пояснюю для Олександра Васильовича) інакше вийде так. Наприклад, на виборах до Верховної Ради України Олександра Васильовича Бобриньова обрали тому, що за нього проголосували 50 тисяч депортованих, і його конкурент не пройшов. І він тоді скаже: "У Конституції не так записано". І тоді виявляться неконституційними ці вибори на місцях. Порушення Конституції, правильно, тому ми тут і не передбачаємо голосування по виборах до Верховної Ради України. А до місцевих рад - це не порушення, тому що ми посилаємося на норму Бішкекського договору.
Я ставлю на голосування проект закону щодо виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 102.
У мене немає можливості агітувати всіх, шановні депутати. Але в інтересах справи, громадянської злагоди і в інтересах здійснення права громадян на вибори треба було б підтримати цю пропозицію. Вона обговорювалася всебічно, наш комітет невипадково цим займався. З представниками різних політичних структур у Криму я розмовляв з цього приводу, вони також підтримують такий варіант. Я просто не розумію, чому 100 чоловік не голосують. Я прошу ще раз проголосувати цей проект.
Ставлю на голосування проект закону.
"За" - 126.
Я поставлю на поіменне голосування, але справа не в поіменному голосуванні. Ви самі чудово розумієте, про що йдеться. Звичайно, можна підтримати сепаратистів, які будуть провокувати різні акції на території Криму, не маючи ніяких шансів іншим способом завоювати собі авторитет. Ви розумієте? А те, що ми сьогодні ніби підштовхуємо до того, створюємо якийсь такий правовий фон для того, то цього люди не хочуть приховувати.
Я ще раз повторюю: помилкою є те, що ми не голосуємо зараз за проект закону стосовно виборів до Верховної Ради автономії.
Слово надається депутату Когену. Будь ласка.
КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Бахчисарайський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемые депутаты, я как раз представляю тот регион, где проживает большое количество крымских татар, - Бахчисарайский, Белогорский районы. И я буду поддерживать проект закона, который внес депутат Дорошевский.
Приведу такой пример. Будет ли наша местная власть сформирована правильно, если в нашем седьмом микрорайоне тех, кто достиг избирательного возраста, всего 526 человек, но 326 из них не являются гражданами.
В пятом, шестом микрорайонах - всего 2096 человек, из них 1500 не являются гражданами.
И я вам должен сказать, что гражданами они не являются не потому, что не хотят, а потому, что (мы в своем комитете анализировали этот вопрос) нужно иметь кучу денег для того, чтобы освободиться от гражданства в Азербайджане или Казахстане и здесь стать гражданами.
Мы прикидывали, вызывали в комитет представителей МВД, Минюста и других органов, и получается, что для этого нужно минимум 100 долларов на человека. А семьи большие, денег не хватает.
Я вас прошу, давайте проголосуем за то, чтобы эти люди участвовали в формировании органов местного самоуправления и имели равные с другими права, потому что они прописаны и они действительно были депортированы. Речь идет не о тех людях, о которых говорилось тут в связи с Черноморским флотом.
Спасибо.
ГОЛОВА. Я просив би вас звернути увагу на те, що нинішня Верховна Рада Автономної Республіки Крим була сформована також з певним відхиленням від загального принципу формування, і це не завадило їй діяти конструктивно. Там були і представники депортованих народів, які на той час ще не були громадянами (пізніше ними стали).
Ці люди, які приїхали на відповідну територію, житимуть там постійно, і вони повинні брати участь у формуванні структур влади. Навіщо ви підтримуєте ультрарадикалів неголосуванням? Прийняття закону роззброює їх повністю, невже це не зрозуміло?
Слово надається депутату Раханському.
РАХАНСЬКИЙ А.В. Шановні товариші, шановні колеги! Прошу вас, зверніть увагу на цей дуже важливий політичний факт і ні в якому разі не зробіть помилки, яка призведе до того, що буде заблоковано наші виборчі дільниці. Це по-перше.
По-друге, ми порушуємо права людини. Те, що їм не надали громадянства... Давайте ж будемо розумніші за тих, хто до цього часу не вирішив це питання.
У мене ще таке прохання, Олександре Олександровичу. На руках у наших шановних депутатів є проект іншого закону, також пов'язаний із цієї справою, - про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Уявіть собі, що людина прийде на виборчу дільницю. Якщо ми тільки дозволимо їй голосувати до Верховної Ради Криму і не дозволимо до селищної чи міської ради, то буде колізія.
Тому я просив би в пакеті проголосувати цих два законопроекти.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Проекти законів у пакеті не голосуються, на жаль, Анатолію Варфоломійовичу.
Слово надається депутату Чорноволу.
ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Подільський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні колеги, як то важко те слово вирвати! Надають кому завгодно, тільки не Рухові.
Я хочу сказати, що законопроект взагалі поганий. Чому ми виділяємо тільки Верховну Раду Криму? Треба і в інші місцеві органи влади, і у Верховну Раду України. І ніякого тут немає порушення Конституції.
Так, у Конституції записано, що Верховну Раду громадяни обирають. Але ми перед цим ратифікували Бішкекську угоду про депортовані народи. Ці люди не добровільно виїхали, а тепер повернулися. І те, що вже ратифіковано, стало частиною нашого законодавства. І є стаття 26 Конституції: ми не можемо звузити людям права, які вони вже мали, погіршити їхню ситуацію. І ми дограємося до того, що Конституційний Суд це розглядатиме і скаже, що це неконституційно - позбавляти цих людей права всупереч ратифікованим міжнародним договорам. Нащо нам черговий ляпас? Або Президент втрутиться. Навіщо нам ще один ляпас? Давайте проголосуємо, але щодо всіх органів влади. Люди живуть постійно, прописані там, і потенційно це наші громадяни. Вони не винні у створенні таких бюрократичних рогаток, що вони не можуть голосувати.
До речі, на минулих виборах вони голосували. Навіщо ж ми тепер погіршуємо їхнє становище? Де це в Конституції таке написано? Якраз це буде неконституційно. І я пропоную записати про їхнє право брати участь у виборах до органів влади усіх рівнів.
ГОЛОВА. Я ще раз ставлю на голосування цей проект. Будь ласка. Спочатку непоіменно.
"За" - 150.
Хто за те, щоб поіменно? Будь ласка, голосуємо цю пропозицію.
"За" - 121.
Голосування поіменне. Будь ласка.
Я ще раз прошу підтримати цей проект. Будь ласка.
"За" - 146.
Будь ласка, по фракціях.
Продовжуйте далі (Шум у залі). Що? Є ще потреба голосувати? Питання знімається з розгляду.