ЗАСIДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и.  3 л и п н я 1998 р о к у,

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України СИМОНЕНКО П.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прохання до  тих,  хто  не  встиг  зареєструватися  біля столів реєстрації, зареєструватися.  А  також  прохання  після  реєстрації   вставити картки,  аби  ми могли зорієнтуватися стосовно кількості присутніх народних депутатів у залі.

     На даний  час  біля  столів  реєстрації  зареєструвалися  319 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Вчора ми   завершили   першу  частину  процедури  обговорення питання обрання Голови Верховної Ради - висунення претендентів  на посаду Голови Верховної Ради.

     Висунуто наступні кандидатури.  Нагадаю їх вам.  Це Лазаренко Павло  Iванович,  Бандурка  Олександр   Маркович,   Білорус   Олег Григорович, Суркіс Григорій Михайлович.

     Відповідно до  процедури  обрання  Голови  Верховної  Ради ми зараз  переходимо  до  виступів  претендентів  на  посаду   Голови Верховної Ради.

     Але вчора  головуючий  на вечірньому засіданні пообіцяв слово для  репліки  народному  депутату  Стецько.  Тому,   будь   ласка, ввімкніть мікрофон народного депутата Стецько.

     Прошу. Регламент - одна хвилина.

     СТЕЦЬКО Я.Й.,  народний  депутат  України (виборчий округ 89, Iвано-Франківська  область).  30  червня  1941  року   Організація українських    націоналістів    відновила    у   Львові   державну самостійність України.

     Народ, поховавши    трупи,    якими    більшовицька    влада, відступаючи,  наповнила  тюрми,  почав  будувати  своє  самостійне життя. Але гітлерівська Німеччина почала страшні репресії.

     I після того як ні провідник ОУН Степан  Бандера,  ні  голова уряду  Ярослав Стецько не відкликали під тиском німців Акту від 30 червня,  вони  були   заарештовані   і   ув'язнені   в   концтабір Заксенхаузен, де перебували до кінця... (Шум у залi).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  завершуйте!  (Шум у залi). Вимкніть, будь ласка, мікрофон. Будь ласка...

     Шановні народні депутати, переходимо до виступів претендентів на посаду Голови Верховної Ради.

     Слово для  виступу  має претендент на посаду Голови Верховної Ради народний депутат Лазаренко.  Ще раз нагадую,  ми працюємо  за процедурою:  15  хвилин  -  на  виступ,  15  хвилин - відповіді на запитання.

     ЛАЗАРЕНКО П.I.,  народний депутат України (виборчий округ 40, Дніпропетровська   область).  Шановна  Президіє!  Шановні  народні депутати!     Шановні      виборці!      Мені      серед      усіх попередниківпретендентів на посаду Голови Верховної Ради, напевно, найскладніше виходити на найвищу трибуну держави...  Сталося  так, що  починаючи  з  жовтня  1997  року партія "Громада" виступила як опозиційна сила до нинішньої влади. Влада не знайшла інших методів боротьби, як вдатися до повного знищення політичної позиції.

     За чотири  місяці  -  грудень  1997  -  березень  1998 року - практично не було жодного дня,  щоб на адресу Лазаренка, "Громада" не  лунали  звинувачення  у  всіх гріхах,  які тільки мали місце в державі.

     З інформації Державного телебачення,  насамперед каналу УТ-1, програма  "Сім  днів" і пана Долганова,  лунало все те,  про що ви добре знаєте.  141 раз за чотири місяці на  адресу  мою  і  партії "Громада"  ви  чули  звинувачення.  Гадаю,  немає  потреби про них сьогодні нагадувати.

     Люди сприймали "Громаду" такою,  як це подавалось з офіційних джерел.  Ми  - єдина партія,  яку практично не допустили на чотири державні канали,  і ми не мали можливості інформувати. I як тільки об'єктивна  інформація  з'являлася  у  друкованих  засобах масової інформації, їх тут же закривали.

     27 січня 1998 року було закрито газету "Правда  України",  на сторінках  якої було поміщено деякі публікації.  I вона закрита по сьогодні.  Її  закрито  без  рішення  суду  на  порушення  чинного законодавства за наказом міністра Кулика.

     Можна було б по-різному ставитися до цих фактів,  але те,  що по сьогодні закрита "Правда  України"  без  рішення  суду,  гадаю, говорить само за себе.

     На цьому  не  спинились.  Було  знайдено привід,  щоб закрити газети "Всеукраинские ведомости"  і  "Політика",  які  не  боялися надавати  шпальти  для  друкування  тієї  чи  іншої інформації про "Громаду".

     Якщо говорити відверто,  то  "Громаду"  знищували  в  повному розумінні цього слова.

     Протягом 4   місяців   було   заарештовано  18  представників "Громади" чи членів їх сімей,  як тільки вони  заявляли  про  свій вступ до "Громади".

     Немає жодного   партійного   осередку   "Громади",   який  не перевірявся податківцями,  КРУ,  прокуратурою.  Чи є підстави,  чи немає  -  на  адресу  "Громади"  і  Лазаренка  продовжують  лунати звинувачення.

     Ви добре  розумієте,  за   всіх   труднощів,   яких   зазнала "Громада",  вона  набрала належні 4 відсотки - 16 її представників обрано народними депутатами за партійним списком.  I це в  умовах, які були створені до опозиційної партії.

     Для порівняння  хочу  навести  приклад стосовно представників партії влади. За партійним списком до неї обрано 17 депутатів.

     Так сталося,  що "Громаду" підтримали  близько  1,3  мільйона виборців.  Ми  прийшли  до  Верховної  Ради захищати їх інтереси і вирішувати життєво важливі для держави питання. Відверто кажучи, я не  планував балотуватися на посаду Голови Верховної Ради.  В мене занадто багато проблем.  I немає  сьогодні  потреби  висловлювати, чому саме так. Практично це не входило в мої плани.

     До Верховної  Ради  прийшли  440  народних депутатів в умовах найтяжчої боротьби. Я втретє обраний народним депутатом, починаючи зі скликання 1990 року.  Але такої жорстокої боротьби,  як під час останніх виборів,  не було.  Ви - кращі з кращих. За кожного з вас віддали  свої  голоси приблизно по 110 тисяч виборців.  Кращих вас немає.  Якби кращі були, то на вашому місці сиділи б вони. I кожен з  вас  без  винятку  може претендувати на посаду Голови Верховної Ради.

     Але перш ніж ставити перед собою питання - бути чи  не  бути, потрібно звернутися до істини,  до аналізу обставин,  ситуації.  А істина така,  що виборці підтримали представників лівих сил,  тих, хто  прийшов  до  Верховної  Ради під гаслами вирішення соціальних проблем, пенсій, зарплати, справедливості.

     Хто займався аналізом післявиборчої ситуації,  той знає: 83,7 відсотка  народних обранців пройшли від партій,  які проголосували ці гасла,  16,3 відсотка депутатів  пройшли  під  іншими  гаслами. Зверніться до статистики, і ви пересвідчитеся в цьому.

     Гадаю, немає потреби говорити, що саме ці гасла переважали на виборах. Але сталося, як кажуть у народі, як сталося.

     Я хотів би поставити за сім тижнів роботи  у  Верховній  Раді відмінно,  навіть  з  плюсом,  всім,  хто  спрацював на те,  що ми сьогодні маємо. Бо кращої антиреклами, ніж ми самі собі за цей час зробили,  немає.  Внаслідок  цього  про  Верховну  Раду сформовано зовсім іншу думку.

     Я звертаюся до вас, шановні колеги, шановні друзі: облишмо цю боротьбу у Верховній Раді,  не даваймо приводу звинувачувати нас у тому,  чого й немає. Ми прийшли в цей дім, і нам у ньому працювати чотири  роки разом.  І у зв'язку з цим хотів би нагадати два добрі українські прислів'я,  одне про те,  що де живеш,  ви  знаєте,  що потрібно робити,  і друге про криницю,  з якої потім питимеш воду. То ж давайте до тієї  народної  мудрості  прислухатися,  і  кожен, виходячи  на  цю  трибуну,  розуміти,  що іншого варіанта не могло бути. Чому?

     До Верховної Ради прийшли представники різних політичних  сил

-  ліві  і  праві.  Представники  опозиції  - ліві нараховують 199 народних депутатів.  Сили,  які підтримують владу,  - 166 народних депутатів.  Не  повністю  ще  визначився  Рух.  Останнім часом він дедалі більше займає конструктивну позицію.

     Виходячи з цього хочу порозмірковувати разом з  вами.  Добре, ми   знайдемо   можливість,  знайдемо  компроміс,  оберемо  Голову Верховної Ради.  А що далі? Як працювати? Як бути Голові Верховної Ради  за  такого  жахливого  протистояння?  Нам  потрібно приймати поправки до бюджету?  Потрібно.  Нам потрібно  приймати  зміни  до податкових  законів?  Потрібно.  Нам  потрібні зміни до пенсійного законодавства?  Так.  А чи спроможні  ми  розв'язати  ці  питання? Відповідь одна:  напевно, ні. Нам у парламенті потрібна більшість. Якою вона буде - чи опозиційною,  а потім перейде в більшість,  чи просто більшість.  Але вона потрібна. Не сформувавши більшості, ми не в змозі вирішити жодного питання,  усі вони  залишаться  нашими побажаннями, і не більше.

     Тому я пропоную таке. Сформувати більшість на таких засадах - від більшості  обирати  Голову  і  двох  заступників  і  більшості віддати всі без винятку комітети - так,  як зробили наші сусіди, і далекі,  і близькі.  Якщо це вдасться, тоді буде відповідальність, конструктивність  у  роботі парламенту.  Тоді можна буде формувати Кабінет Міністрів на засадах,  про які ви добре знаєте,  і  повною мірою відповідати за ситуацію в державі. Повторюю - повною мірою.

     У боротьбі  за  право  бути  обраним  до Верховної Ради,  ми, виступаючи перед виборцями кидали звинувачення: одні на уряд, інші

- на законодавчу гілку влади.  Уряд же говорив,  що винні ми...  А винні - всі гілки влади без винятку за  ситуацію,  котра  склалася сьогодні в державі. І нам разом відповідати.

     Яке, на мій погляд,  бачення головних проблем, вирішення яких чекає економіка? Як не допустити фінансового краху? Сьогодні можна звинувачувати всіх: і попередні уряди (і вони об'єктивно винні), і нинішній уряд (він також винен), і попередню Верховну Раду, і інші гілки влади - вони також винні... Але як не допустити краху?

     Тут головні три напрями. На них я хотів би спинитися.

     Перший напрям  - вирішення проблеми національного виробника і національного виробництва. Для держави немає іншого порятунку, ніж надати  цьому  питанню  пріоритетності.  Гадаю,  немає  потреби це розшифровувати до подробиць.

     Другий напрям.  Перше,  що  потрібно   зробити,   сформувавши керівництво Верховної Ради,  - призупинити велику приватизацію.  Я не говоритиму про загальні підходи,  підтекст,  але те, що діється сьогодні, спонукає до того, щоб ми розглянули це питання першим.

     Третій напрям   -   блок  соціальних  питань.  Немає  потреби говорити зараз щодо цього в загальних рисах. "Громада" підготувала кілька законопроектів, які ми внесемо на розгляд Верховної Ради.

     Є ще  одне  надзвичайно  важливе  питання.  Під  час  виборів Дніпропетровська обласна  рада  провела  опитування  населення.  В анкеті було поставлено три запитання:  "Якою,  на вашу думку,  має бути влада в області і в районах?" і  запропоновано  було  вибрати один із трьох варіантів відповіді: "Такою, як нині"; "Обиратися на сесії  обласної  (районної  ради)";  "Обиратися  загальним  прямим голосуванням  виборців".  1  мільйон  970  вборців  взяли участь в опитуванні.  86 відсотків з них висловилися за те, щоб її змінити. Щодо виборів "Громадою" напрацьовано законопроект. Ми його внесемо на розгляд для подальших змін у цьому питанні.

     Я розумію, що накопичилося надто багато проблем, надто багато звинувачень  на адресу Лазаренка,  які розглядаються прокуратурою. Щоб з'ясувати їх,  достовірно вивчити,  доцільно було б,  напевно, сформувати  депутатську  групу,  яка  б  спільно з правоохоронними органами довела справу до логічного завершення, а потім об'єктивно доповіла в цьому залі.

     Немає необхідності  далі зловживати часом виборців.  Сьогодні потрібно досягти спільної згоди і сформувати більшість. Я закликаю вас   приступити  до  формування  більшості,  яка  взяла  б  повну відповідальність за всі справи, які потрібно вирішувати.

     Вважаю, що  мені  свою  кандидатуру  слід  зняти   і   надати можливість претендентам,  які сьогодні мають реальні підстави бути обраними.

     Дякую.

     (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має претендент на посаду  Голови  Верховної Ради України Бандурка Олександр Маркович.

     БАНДУРКА О.М.,  народний депутат України (виборчий округ 175, Харківська область).  Шановна Президіє!  Шановні народні депутати! Дозвольте   висловити  кілька  положень  щодо  моєї  позиції,  яку займатиму в разі обрання мене Головою.

     Одне з  головних  завдань  бачу  в  тому,   щоб   забезпечити діяльність   Верховної   Ради   в  межах  Конституції  і  вимагати дотримання Конституції  всіма  органами  влади  зокрема  урядом  і Адміністрацією Президента, органами місцевого самоврядування.

     Єдиним органом  законодавчої  влади є Верховна Рада.  Законам України мають відповідати всі  нормативні  акти,  які  приймаються Президентом, урядом, відомствами і самою Верховною Радою України.

     Потрібно піднести  авторитет  законодавчого органу,  показати здатність депутатського  корпусу  плідно  працювати,  розв'язувати актуальні проблеми внутрішнього і міжнародного життя України. Слід невідкладно  завершити  формування  комітетів  та  інших   робочих органів  Верховної  Ради,  обрати  заступників  Голови,  поліпшити роботу апарату Верховної Ради.

     Комітети мають бути центрами підготовки законопроектів.  Це б спростило  процедуру  прийняття законів Верховної Ради.  Ідеологія закону виробляється фракцією, технологія - комітетом.

     Потрібно повною   мірою   використати   потенціал    народних депутатів,  створити  належні  умови  для їх роботи як у Верховній Раді,  так і в  округах.  Вважаю  за  доцільне  вирішити  разом  з фракціями  питання  про  залучення  до роботи в округах депутатів, обраних за партійними списками,  визначити на місцях  час,  умови, місце   прийому   ними   громадян.   Співпраця   з   депутатами  з одномандатних округів була б на користь передусім нашим  виборцям. Адже  одна  голова - добре,  а дві - краще.  Це сприяло б швидкому розв'язанню соціальних питань, тіснішим зв'язкам з населенням.

     Бачу потребу працювати над тим,  щоб  підтримувати  авторитет народного депутата України.  Реагування на депутатські звернення і запити мають  робитися  згідно  з  Законом  про  статус  народного депутата,  який  мусять виконувати всі посадові особи.  В складних політичних умовах,  в  яких  ми  перебуваємо,  пошук  компромісів, узгодження позицій,  консолідації має бути постійною формою роботи Голови Верховної Ради України.

     Мені бачиться,  що і сам розподіл обов'язків  між  Головою  і його  заступниками  має  бути іншим.  Заступники мають відігравати активну роль  в  організації  і  проведенні  засідань,  підготовці законопроектів до розгляду,  в роботі з комітетами, відповідати за конкретні напрями роботи Верховної Ради.

     Водночас слід розглянути нову редакцію  Регламенту  Верховної Ради,  Положення  про  постійні  комітети,  фракції  і депутатські групи, про помічників-консультантів.

     Є ряд  інших  питань,   що   стосуються   організації   нашої внутрішньої  роботи,  зокрема  подальший  розпорядок нашої роботи, порядок денний, оскільки ми вибилися з графіка. У перспективі мені бачиться  створення  парламентської  телестудії,  щоб  не виникало питань  про  висвітлення  нашої  роботи,  організація  редакційної колегії з публікації документів, прийнятих Верховною Радою.

     Безумовно, Верховна    Рада   має   тримати   в   полі   зору соціально-економічні,  політичні процеси в  державі,  тримати  під контролем  ситуацію  з  виплатою  заборгованості  щодо  зарплат та пенсій,  повернення заощаджень по вкладах,  компенсації по  цінних паперах,  процеси приватизації, роздержавлення і демонополізації в економіці.

     Відомо, що вже близько сотні законопроектів чекають на  увагу народних  депутатів  для  розгляду  їх  у комітетах і на пленарних засіданнях.  Серед них є  проекти  законів  широкого  громадського звучання:  про податкову систему,  про соціальний захист, пенсійне законодавство та інші.  Є  законопроекти,  які  мають  розв'язати, можливо,  і  вузькі  галузеві  функціональні проблеми.  Зокрема це законопроекти про металобрухт,  про  науково-технічну  діяльність, про оплату спожитої електричної енергії,  про захист інвестицій та ряд інших,  відсутність яких негативно впливає на стан  економіки. Законопроекти - різні, але серед них немає другорядних.

     У Верховній   Раді   накопичилося   близько   двох   десятків законопроектів про ратифікацію угод у сфері  зовнішньоекономічного співробітництва.  Більше половини з них - з питань співробітництва з країнами СНД.  Вони не діють, оскільки не ратифіковані Верховною Радою, хоча вигідні й потрібні Україні.

     Шановні депутати!    Великий    іспит   складає   український парламентаризм на свою життєздатність.  Я вже  втретє  обраний  до Верховної Ради.  Складнішої ситуації,  ніж нині, в нас ще не було. Наша криза не породжена якимись внутрішніми чинниками. Це відлуння кризи суспільства,  того,  що відбувається в державі.  І не тільки ми, народні обранці, в цьому винні. Але саме ми маємо знайти вихід з неї, склавши той важкий іспит - обравши Голову Верховної Ради. І давайте це вирішимо сьогодні.

     Шановні депутати!  Я маю великий практичний досвід  роботи  в парламентах двох попередніх скликань,  а також досвід в управлінні великими трудовими колективами.  Розумію,  що Верховна Рада  -  це особливий   орган,   тому  в  разі  мого  обрання  Головою,  тісно співпрацюватиму з фракціями,  депутатськими групами, комітетами та кожним народним депутатом зокрема і водночас буду позафракційним.

     Україна є незалежною державою 7 років.  Це найдовший відтинок часу її  абсолютної  незалежності  за  тисячолітню  історію.  Коли проголошували  незалежність  України  в  1991  році,  було  багато скептиків і в  Україні,  і  за  її  межами,  які  пророкували,  що незалежність буде короткочасною. Такі скептики прорахувались. Так, вона дається  важко,  але  буде  вічною.  Україна  є  і  буде!  Це стосується   нашого   парламентаризму,   нашої   здатності  плідно працювати, захищати народ, дбати про державу. Давайте підтвердимо, що  ми  -  гідні  обранці  свого  великого  народу,  що виборці не помилились,  обравши нас і наділивши високим і  гордим  званням  - народний депутат України. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я  звертаюся  до  вас,  шановні  народні депутати.  Хто  хотів  би  поставити  запитання  -   будь   ласка, запишіться.

     Ще раз  нагадую,  що за регламентом у нас відведено 15 хвилин для запитань і відповідей.

     Слово для запитання надається народному депутату Насалику.

     НАСАЛИК І.С.,  народний депутат України (виборчий  округ  85, Івано-Франківська   область).   Олександре  Марковичу,  аналізуючи роботу  Верховної  Ради  минулого  скликання,  можна  сказати,  що основна   об'єктивна   причина   її   недієздатності   -   це   її неструктурованість.  І друга  причина  -  суб'єктивна  -  характер взаємовідносин    між    Леонідом    Даниловичем   і   Олександром Олександровичем.  Перший крок,  який зробила Верховна Рада  нового скликання для виправлення цього становища, вона структуризувалася. До чого привела ця структуризація - зараз всім відомо.

     В попередньому виступі Павла Івановича було висловлено хорошу ідею  про  те,  що нам потрібна більшість.  Скажіть,  що,  на вашу думку,  має стати основою для створення цієї  більшості,  якщо  ви станете Головою Верховної Ради.

     БАНДУРКА О.М.  Дякую.  Я тільки не погодився б з вами в тому, що попередня Верховна Рада була нежиттєздатною або  не  виправдала свого історичного призначення.  Те,  що вона прийняла Конституцію, при всіх недоліках цієї Конституції,  є великий історичний акт. Ми тим   самим  ствердили  свою  державність.  Були  в  тієї  Ради  і досягнення, були і певні великі прорахунки. Не будемо зараз робити аналіз.  Я  теж  виступаю  за  те,  що  в  парламенті повинна бути визначена позиція кожного депутата,  кожної фракції.  Будуть певні блоки, формування більшості і меншості. То є класична форма роботи парламентів усього світу.  Але,  безумовно, основою для формування більшості повинно бути визнання Конституції, державності, визнання необхідності  економічних  перетворень  у  державі  і   дотримання законності  в  повному  обсязі.  Домовленості  можуть бути чисто і технологічні,  але високими принципами  повинно  бути,  безумовно, визнання самої ідеї парламентаризму в межах Конституції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Онопенку.

     ОНОПЕНКО В.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ (о)). Олександре Марковичу, мені приємно,  що ви висуваєтеся на високу посаду, що ви порядна і досвідчена   людина.   Мені  приємно,  що  ви  юрист.  У  правових демократичних країнах одна друга парламенту чи  дві  третіх  -  це юристи (я не принижую роль інших категорій працівників).

     У мене до вас є запитання. Відомо, що всю роботу в парламенті потрібно зосередити в комітетах.  Мій досвід роботи в Міністерстві юстиції свідчить, що парламент плентається, вибачте за це слово, в обозі Кабінету Міністрів.  90 відсотків проектів законів готується в Кабінеті Міністрів, а потім ініціатори, автори проектів законів, їх не впізнають,  коли закони виходять за межі парламенту.  У чому ви  бачите  підвищення  ролі  комітетів  у  законотворенні?  Чи не вважаєте ви,  що ми повинні разом з Кабінетом Міністрів та  іншими ініціаторами законопроектів працювати над проектами законів?

     БАНДУРКА О.М.  Дякую,  Василю  Васильовичу.  У  законі  чітко визначені суб'єкти законодавчої ініціативи.  Але переважно ідея  й ініціатива  виходять  від  тих,  хто повинен цей закон виконувати. Вони під себе  роблять  закон  -  уряд,  податкова  адміністрація, відомства. Авторство, як правило, належить тим, хто в цьому законі зацікавлений.

     Дійсно, законодавчий процес треба поставити з голови на ноги, тобто  щоб законопроекти розроблялися в комітетах,  у депутатських фракціях.  І коли даний законопроект буде погоджено в комітетах  і між комітетами,  з урядом, з Президентом, з тими, хто зацікавлений у ньому,  із суб'єктами законодавчої ініціативи врешті-решт, можна виходити  на завершення,  на прийняття закону,  можливо,  протягом півгодини тут,  у нас.  Ця ідея не є новою,  з нею  виступала  тут Наталія    Михайлівна   Вітренко,   говорив   про   це   Олександр Олександрович Мороз,  говорили інші претенденти і просто  депутати нашої  Верховної  Ради.  Я  її  підтримую і в разі обрання буду це сповідувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Краснякову.

     КРАСНЯКОВ Є.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция Коммунисти-ческой партии  Украины,  город  Горловка.  Уважаемый  Александр Маркович! Хотел бы задать вам вопрос как специалисту  -  правоведу,  юристу, законнику.   Не  секрет,  что  коррупция,  как  ржавчина,  сегодня поразила весь наш государственный аппарат, все ветви власти, стала мощным препятствием на пути какихлибо преобразований. Подтверждают сказанное и опросы населения,  которые сделаны  многими  службами. Цифры такие.  50 процентов опрошенных говорят: да, мы даем взятки; 9,7 процента говорят:  да, мы даем взятки чиновникам; 16 процентов

-   руководителям  предприятий  и  другим  должностным  лицам;  35 процентов - даем взятки правоохранительным органам.

     Скажите, что нужно делать в законном порядке,  чтобы это  зло искоренить?

     И второй    вопрос,   морально-нравственной   направленности. Интересуясь работой Верховного Совета двенадцатого  созыва,  знаю, что  вы  - один из депутатов,  который активно отстаивал символику Украинской Советской Социалистической Республики.  Писали об этом, выступали открыто.  И вдруг,  когда принимали Конституцию,  статью 20,  вы заняли противоположную позицию.  Это - опыт,  это - умение чувствовать ситуацию,  или это - черта характера,  скажем,  умение жить при всех и хорошо?

     Спасибо.

     БАНДУРКА О.М. Спасибо вам, спасибо.

     Стосовно першого запитання.  І правоохоронні  органи,  і  наш адміністративнобюрократичний   апарат   не   є   якоюсь  ідеальною командою,  яка   спущена   на   парашутах   до   нас.   І   апарат державночиновницький,  і апарат правоохоронних органів є частинкою і плоттю  народу,  кровинкою  його.  Який  народ  -  такі,  будемо говорити,  і його слуги. На жаль, це є в правоохоронних органах, і не тільки. Якби тільки в правоохоронних органах!

     Що треба робити?  Цілі програми розроблено - і Президентом, і відомствами,  і урядом,  і нами.  Цілі пакети законів прийнято - і про боротьбу з корупцією,  і про організовану  злочинність  і  так далі.

     Чи можемо ми в цілому з цим справитися? Можемо. Перш за все - використовуючи економічні важелі,  усуваючи причини і умови цього. Якщо тільки будемо йти тим шляхом,  що, мовляв, треба, щоб у тюрмі сиділо більше...  Сьогодні  234  тисячі  чоловік  перебувають  під вартою,  відбувають  покарання.  Якщо  ще  тисячу  додамо,  то  чи зміниться ситуація в  державі?  Ні.  Ми,  навпаки,  готуємо  зараз амністію, щоб якось розвантажити місця позбавлення волі.

     Друге запитання і важке,  і легке.  Ми всі міняємося,  нічого немає стабільного.  Є одне святе  -  це  наша  держава.  Я  дійсно виступав  за  ту  символіку,  під якою ми колись усі виховувалися, зростали, працювали, ставали повноцінними громадянами.

     Я сьогодні сповідую ту символіку, яка в Конституції записана. Я  законопослушний громадянин і вважаю,  що сьогодні є цей прапор, цей герб, цей гімн... Чи треба нам до цього питання повертатися? Я тільки   не  звинувачував  би  сьогодні  ні  червоний  прапор,  ні синьо-жовтий прапор, ні ту символіку, ні цю. Повірте, не символіка винна в тому,  що був голодомор, були репресії. Були злочини і під синьо-жовтими прапорами,  і під червоними.  Я б не ділив цього. Це люди винні, умови, а не, скажімо, колір того чи іншого прапора.

     І ще.  От  я  кажу,  що  треба  міняти  Регламент.  Але  ж не Регламент винен,  що ми за півтора місяця не можемо обрати Голову! Повірте,  не Регламент.  Я не є пристосуванцем,  я людина твердого характеру,  сталих поглядів,  зі своєю позицією.  Але  я  не  є  і якимось  ортодоксом.  Я здатний до спілкування,  до взаємодії,  до толерантності.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Грачеву.

     ГРАЧЕВ О.О.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии, Киев. Александр Маркович, первый вопрос как юристу. Как вы оцениваете  постановление  Президиума  Верховного  Совета  от   30 августа 1991 года о запрете деятельности Компартии Украины?

     И второй. Наш Верховный Совет структурируется. Есть левые, по общепринятым понятиям,  - это  Компартия  Украины,  "Левый  центр" (об единенная  фракция Социалистической и Селянской партий).  Есть центр - это социал-демократы (об единенные) и Партия зеленых. Есть правые  -  это  Рух.  Есть и представители древнейшей политической профессии - это прогрессирующая пропрезидентская  социалистическая партия Украины.

     Вот мне не совсем ясно, где место в этом спектре НДП, которую вы представляете?

     БАНДУРКА О.М.  Дякую.  Я  позапартійний  і  партію   НДП   не представляю.  Те,  що я в тій фракції...  Ну,  будемо говорити,  є обставини,  я їх можу поясняти.  Як тільки я буду обраний Головою, то   з   фракції   вийду.   Це  теж  зрозуміло,  бо  я  хочу  бути позафракційним,  що цілком природно.  Якщо я хочу співпрацювати  з комуністами,  з Рухом,  з центристами, як ви сказали, з правими, з лівими, то я не можу бути в якомусь одному спектрі, я повинен бути отут,  в центрі. Це цілком природно. Я хотів би, щоб це зрозуміли. Думаю,  що і НДП це теж розуміє.  Вона сама мене до того, я думаю, спрямує.

     Стосовно відомого указу. Я ті часи пережив. Був членом партії 31 рік, я з неї не виходив. Я став у ті часи генералом, керівником великим:   був   начальником   головного  управління,  начальником управління МВС,  начальником УВС області.  Я пережив їх  тяжко.  Я думаю,  що  це  ні в кого безслідно не пройшло,  хто мав уже певну свідомість на той час.

     Як юрист я вважаю, що сам указ був неохайний, є така, знаєте, "юридическая неряшливость".

     Ну, було,  він  набув чинності.  Чи завадив він,  чи відіграв свою роль?  До цього можна  повертатись,  як  кажуть,  у  судовому порядку. Є тут багато підстав для дискусій. Час був такий.

     Стосовно розподілу і структуризації. Структуризація буде йти.

     Скільки фракцій потрібно - вісім чи дев'ять?  Я думаю,  що ми цей період теж пройдемо.  Я думаю, що ще може сформуватися в нас і десята - фракція позапартійних, тобто позаблокових.

     Чи будуть   об'єднуватися   фракції?   У   тому,   що  будуть об'єднуватися, бачу і потребу, і перспективу.

     Де зходиться НДП, ви самі бачите.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Бережному.

     БЕРЕЖНИЙ В.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 114, Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый   Александр Маркович!  В  своем  выступлении  вы  коснулись  истории Украины и сказали,  что она никогда не была независимой,  кроме как  с  1991 года.  Но ведь это не так, бывала она независимой. Только она была всегда лакомым кусочком для всех, кому не лень жить за чужой счет, за счет чужого народа. И только за годы советской власти она стала действительно независимой.  Она об единила народы Украины в единое целое, она стала Державой с большой буквы. Примером тому являетесь и вы - Бандурка Александр  Маркович,  который  был  частицей,  как капля в море, того народа.

     Как вы  обьясните  вот эту независимость,  которая превратила Украину из богатейшей республики в нищую, отсталую, где народу уже невыносимо жить и он уходит самостоятельно из жизни?

     Пожалуйста.

     БАНДУРКА О.М. Дякую. Я тільки хотів би уточнити, що я сказав, що Україна є  сім  років  незалежною.  Це  найдовший  відрізок  її незалежності за тисячолітню історію,  тобто один із відрізків. І я не виключаю радянський період України з її історії,  так само як і часи гетьманщини,  Київської Русі чи інших державних формувань. Ми на цій землі маємо предків,  будемо мати  нащадків,  і  відрізати, викидати щось із нашої історії - недоцільно.

     Щодо нашої  сьогоднішньої  ситуації в державі.  Так,  Україна бідна.  Колись була багатшою і жили люди в  цілому  краще.  Але  ж матір  треба  любити  не тільки тоді,  коли вона молода,  здорова, заможна, красива, а й тоді, коли вона, може, і хвора, і бідна. І я думаю,  що  наше ставлення всіх разом до нашої держави від того не змінилося.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє  запитання.  Слово  надається   народному депутату Крючкову.

     КРЮЧКОВ Г.К.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Шановний   Олександре Марковичу! Дозвольте таке запитання вам поставити. Як ви ставитеся до вимоги нашого Президента,  щоб усі голови держадміністрацій  та інші  службовці визначилися відносно своєї партійності?  І сказав, що таких людей,  хто не визначиться,  він тримати не  буде.  І  це реалізується.

     І друге.  Президент  майже щодня погрожує Верховній Раді.  Не обійшовся без цього і вчорашній день.  Перебуваючи в Харкові,  він заявив,  коли  його  запитали,  що  він буде робити з парламентом, оскільки  він  не  може   ніяк   визначитись,   чи   жартома,   чи напівжартома,  чи  всерйоз:  "Я  не  случайно  на  танковый  завод приехал".

     Скажіть, будь ласка, якщо вас оберуть Головою Верховної Ради, як ви будете поводитися і яка буде ваша позиція в тому разі,  якщо Президент усе-таки  піде  на  поводі  в  тих,  хто  примушує  його розігнати Верховну Раду?

     Дякую вам.

     БАНДУРКА О.М.  Георгію Корнійовичу, дякую вам за запитання. Я так зрозумів уже з репліки головуючого,  що це останнє.  Я готовий відповідати на будь-які запитання.

     Я, безумовно,  не погоджуюся з тією позицією,  коли на адресу парламенту  звучать  якісь  прогнози   чи   "двусмысленности".   Є Конституція,  там  чітко  записано,  у  якому  випадку  нас  можна розпустити:  якщо ми протягом місяця однієї сесії не зберемося  на пленарне засідання. Усе інше - за нами. Але ніхто нас не захистить так, як ми повинні захистити себе через своїх виборців.

     Я бачу  парламент,  безумовно,  незалежною   владою,   владою головною,  бо  ми  є єдиний законодавчий орган держави і створюємо правове поле,  у якому діють і Президент, і уряд, і всі відомства. Верховенство  закону,  верховенство права,  верховенство Верховної Ради... Крім нас, ніхто законів не прийме, і в тому числі тих, які готує Президент.

     Я не  бачив  такого  документа,  де  було б написано,  що всі голови адміністрацій повинні бути обов'язково членами  якоїсь  там партії.  Я  знаю  інші  часи,  коли я не міг бути начальником УВС, секретарем обкому партії, якщо я не був членом тієї партії. Але чи повинен  Президент створювати свою команду,  тобто підбирати людей під себе,  яким  він  довіряє,  на  яких  покладається,  які  його підтримали б? Я думаю, що це його право.

     Як ми    повинні    діяти?   Ми   повинні   підтримати   ідеї парламентаризму, ідеї демократії. I думаю, що ми на це здатні. I я на цьому буду стояти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре  Марковичу.  Ми  бажаємо  вам успіхів.

     До слова запрошується претендент на посаду  Голови  Верховної Ради України Білорус Олег Григорович.

     Будь ласка.

     БIЛОРУС О.Г.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановні  члени  Президії!  Шановні депутати!  Шановні громадяни  України!  Уже  півтора  місяця  триває  небачена  криза парламенту   України,   спровокована   тими   політичними   силами чинно-владного режиму, які прагнуть монополізувати всі гілки влади і   ведуть   лінію  на  підрив  демократії  і  парламентаризму  та насадження  авторитаризму   і   надзвичайщини.   Самостійність   і незалежність законодавчої гілки влади,  система балансу і противаг влади поставлена  під  велику  загрозу.  Антиконституційні  спроби грубого втручання в діяльність парламенту, спроби перетворити його на слухняний придаток виконавчої влади підривають систему  прямого народовладдя  і  заводять законодавчу систему України в глухий кут політичної меншовартості.

     Безпрецедентний тиск  на  парламент  України  повинен   стати предметом пильного розгляду Європарламенту і Міжнародного Суду.

     Вийти на  цю  високу державну трибуну мене особисто спонукало почуття  відповідальності  за  долю  нашої  Батьківщини,   почуття громадянського  обов'язку і віра в те,  що Україна не приречена на кризове  животіння  і  завдяки  об'єднаній  праці   народу   стане демократичною, квітучою європейською державою.

     Перед лицем  загрози  національної  катастрофи,  яка  реально існує, ми, народні депутати, представники різних партій і фракцій, повинні   об'єднатися   тут,  у  парламенті,  і  стати  на  захист Конституції  і  здобутої  мільйонами  людських  жертв   суверенної державності   -   нашої  найвищої  національної  цінності.  Тільки суверенна державність є  гарантом  конституційних  прав  і  свобод громадян України, їх соціального захисту і добробуту.

     Яким же є вихід з нашого складного становища? Шлях до цього в нас  лише  один  -  парламент  чотирнадцятого  скликання   повинен відмовитися  від  внутрішньої  політичної  конфронтації і стати на шлях консолідації всіх  конструктивних  політичних  сил,  на  шлях ефективних  компромісів,  на шлях співробітництва.  Передумови для цього в  нас  є,  бо  всіх  нас  об'єднує  Україна.  У  парламенті зібралися  громадяни і патріоти,  здатні співпрацювати,  жертвуючи своїми гетьманськими і партійними амбіціями в  ім'я  національного відродження і добробуту народу.

     Сьогодні в  нас  в  Україні  відсутня єдина ефективна система влади, відсутня єдина національна стратегія, єдина політика. Панує хаос і безладдя.  Саме в цьому ми бачимо найбільшу загрозу. Саме в цьому причина небаченої довготривалої кризи і зубожіння громадян у мирний  час,  в  умовах  багатої  і колись розвинутої європейської країни.

     Досвід інших країн  показує,  що  без  повної  мобілізації  і напруження   сил   суспільства,  без  загальноприйнятої  стратегії вивести таку велику країну з кризи неможливо.  I ніякі стратегічні партнери,  і  ніякі багатовекторні політики і реформаторські курси не зможуть мати успіху,  бо не  зможуть  годувати  50-  мільйонний народ.  Iсторія  дає  нам  останній  шанс  -  це шанс об'єднання і покладання на власні сили народу.

     Парламент нашого скликання повинен  внести  вагомий  вклад  у розробку концепції національних інтересів України, якої немає ще й досі,  формування національної стратегії трансформації і розвитку, а  також  основних засад внутрішньої і зовнішньої політики України на майбутні  10-15  років.  Досвід  зарубіжних  країн,  які  після глибоких  криз  вийшли  на  шлях  успішного  соціальноекономічного розвитку (таких,  як США,  Японія,  Німеччина,  Південна Корея  та інші),  переконує,  що  нинішні  проблеми  України  не можуть бути вирішені    непослідовними    псевдореформаторськими     заходами. Національний  порятунок  України  - у принципово новій економічній стратегії.   Тому   ніякі   нові   акценти   старої   збанкрутілої макроекономічної  політики  не  здатні  відродити  вже  зруйновану економіку.

     А що ж у цьому напрямі може зробити новий парламент?

     Для відповіді на це запитання нам  усім  слід  зрозуміти,  що наші урядові реформатори не враховували і не хочуть враховувати ту обставину,  що  у  ХХ  столітті  у  розвинутих  країнах   утратили історичну перспективу крайні напрями розвитку суспільства.

     У 30-ї  роки,  під  час  великої  депресії,  у США закінчився класичний вільний,  або дикий,  капіталізм і  так  званий  вільний ринок.   А  наприкінці  цього  століття  вичерпала  себе  і  стала неконкурентоспроможною  адміністративна   система   економіки.   У розвинутих західних країнах трансформація економічних систем пішла в  напрямі  максимального  розвитку   економічної   самодіяльності населення у формі малого і середнього бізнесу, змішаної економіки, державного контролю і регулювання,  а часом і  прямого  державного управління,   яке   включає   індикативне   планування  і  цільове програмування.

     Соціалізація економіки,  соціалізація суспільства  набула  на Заході   небачених  масштабів  і  стала  суттю  сучасних  процесів глобального розвитку.  I наслідки цього  вже  відомі.  Сьогодні  в бюджеті США державне,  тобто пряме соціальне, замовлення становить більш як 20 відсотків ВВП.  А в бюджеті України - лише  близько  2 відсотків.

     Тому наш бюджет - це бюджет кризи. Усі розвинуті країни світу використовують стратегії, якими стимулюють внутрішнє споживання на внутрішньому ринку. I цим вони стимулюють національне виробництво, захищаючи національного виробника на національному ринку.

     Наші реформатори за  рекомендаціями  МВФ  і  Світового  банку проводять   так   звану   політику   фінансової  стабілізації,  не враховуючи  локомотивну   роль   споживання   по   відношенню   до виробництва.  У  результаті  -  мільярдні  заборгованості уряду по зарплатах, пенсіях, стипендіях і так далі. Вони звільнили громадян від  грошей  і  підприємства від оборотних коштів і цим знекровили економіку.  У результаті знищено націльнальне виробництво, знищено внутрішні джерела нагромадження інвестицій.

     Україна гине в 90-процентному імпорті, зза кордону вже почали імпортувати навіть заступників міністра фінансів.

     Усі розвинуті  країни,  виходячи  з  інтересів   економічної, енергетичної   і   продовольчої  безпеки,  постійно  дотують  своє сільське господарство і  вугільну  промисловість.  Запроваджена  в Україні  податкова  система  зруйнувала  і енергетику,  і сільське господарство.  Наш парламент повинен відіграти вирішальну  роль  у розв'язанні цих найневідкладніших соціально-економічних проблем, і передусім проблем села.

     Роль парламенту чотирнадцятого скликання полягає  і  в  тому, щоб через законодавчі механізми змінити самовбивчий курс нинішньої економічної політики в цілому.  При цьому нам  потрібна  стратегія розвитку  з  покладанням  перш  за  все на власні сили,  на власні джерела інвестицій.  У формуванні бюджетної  політики  ми  повинні перейти  від  бюджету дефіциту,  бюджету кризи до бюджету розвитку вже починаючи з бюджету 1999 року.

     Парламент чотирнадцятого скликання має шанс стати парламентом економічного   і   соціального  відродження.  Але  чи  можемо  ми, парламентарії,  зробити це все методом лише  законодавчої  роботи? Очевидно,   що   ні.  Потрібна  консолідація  спільних  зусиль  як законодавчої,  так і  виконавчої  гілок  влади.  Україні  потрібен сильний,  незалежний парламент і водночас - сильний, повноважний і повноправний  коаліційний  Кабінет  Міністрів,  уряд  національної довіри  і  національного порятунку.  Парламент повинен зробити все можливе для формування такого уряду вже найближчим часом.

     Усі бачать крайню необхідність посилення контрольних  функцій парламенту,   особливо   через   механізми   бюджетної   політики. Нераціональне  використання  бюджетних  коштів  набуло   масштабів національного лиха, ним підриваються механізми соціального захисту населення.  Звідси небачене в світі  безробіття,  яке  в  західних районах,  враховуючи  і  скриту  його  частину,  досягло вже 50-60 відсотків.  Звідси і чорна, тіньова економіка, злидні і страждання мільйонів людей.

     Тому сьогодні  невідкладними  завданнями  парламенту в галузі внутрішньої і  зовнішньої  політики  мені  бачаться  перш  за  все розробка  і  введення  в  дію нових засад внутрішньої і зовнішньої політики на найближчі роки.  При  цьому  слід  приділити  особливу увагу системам антикризового державного менеджменту, які існують в світі,  які треба використати, в тому числі і державне управління, регулювання і програмування економіки.  Розробити цільові державні програми,  які посилили б міжнародну економічну і ресурсну безпеку України і сприяли посиленню контролю і керованості економіки,  яка заведена в хаотичне падіння.

     Особливу увагу слід звернути на захист національних інтересів як  усередині країни,  на національному ринку,  так і на зовнішніх ринках.  Слід покласти край діям  політичних  сил,  які  корисливо готові  здати  наші  національні  інтереси  у  своїх  інтересах та інтересах інших країн.  Слід посилити роль Верховної Ради у  сфері національної  безпеки  і  міжнародної  безпеки  України,  посилити поточний контроль за внутрішнім і  зовнішнім  становищем  держави, підвищити  ефективність  роботи по захисту прав і свобод громадян, яка поки що не вийшла із сфери декларацій.

     Особливим предметом турботи нового парламенту  повинен  стати захист  державної власності і посилення контролю за приватизацією, недопущення   приватизації    стратегічно    важливих    об'єктів. Удосконалення  бюджетної  системи  і  бюджетної  політики  є також невідкладним завданням.  Як уже  говорилося  раніше,  невідкладним завданням  є  реформа  системи оподаткування і системи соціального захисту населення.

     Є й інші невідкладні проблеми,  про які вже так кваліфіковано говорилося   з  цієї  трибуни.  Серед  них  я  хотів  би  особливо відзначити деякі нові проблеми,  які об'єктивно стають на  порядок денний нашого парламенту.  Це розробка засад розвитку національних ринків,  і перш  за  все  фінансового,  грошового,  кредитного  та інвестиційного ринку,  вирішення проблем і вдосконалення механізму регулювання державного внутрішнього і зовнішнього боргів.  Замість ринкового   хаотичного   саморегулювання  ми  врешті-решт  повинні налагодити систему державного регулювання  структурної  перебудови економіки, яка і до цього часу ще не розпочалась.

     У центрі  уваги  нашого  парламенту знов і знов повинні стати відносини  власності  і  процеси  приватизації.   Мета   -   пошук ефективних  власників,  що  потребують  дійового  контролю  з боку парламенту.

     Відносно стратегічних об'єктів енергосфери парламент  повинен іти по лінії тимчасового мораторію, призупинення, а може, навіть і реприватизації в певних випадках.

     Шановні депутати і виборці!  Нинішня  ситуація  в  парламенті переконливо  показує,  що  є необхідність подальшого вдосконалення організації всієї діяльності Верховної  Ради.  Вона  повинна  бути приведена   у  відповідність  з  новою  Конституцєю  -  без  цього неможливо  забезпечити  підвищення   ефективності   парламентської діяльності   і   ліквідувати,  з  одного  боку,  існуючий  великий законодавчий  вакуум,   а   з   другого   -   завали   у   процесі законотворчості...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Григоровичу,  вибачте,  скільки вам ще часу потрібно? Закінчуєте? Добре.

     БІЛОРУС О.Г.  Ми повинні зробити  все  можливе,  щоб  вивести Україну  на шлях розвитку і зростання вже в наступні два-три роки. Реальні можливості для цього є.  Я виступаю тут з позицій реалізму і  оптимізму.  Великий потенціал нашої країни,  досвід парламенту, працелюбний народ  є  запорукою  нашого  успіху.  Тому  ми  просто приречені  на  плодотворне співробітництво у Верховній Раді.  Доля України вимагає від нас напруженої  спільної  роботи.  Результатом плодотворного  співробітництва  і  лише  ним  ми можемо виправдати довір'я українського народу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Хто хотів би поставити запитання, прошу записатися.

     Слово для запитання надається народному депутату Ніколаєнку.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 185,  Херсонська область).  Фракція Соціалістичної  та  Селянської партії.   Шановний  Олегу  Григоровичу!  Я  уважно  вислухав  вашу доповідь,  вона мені імпонує.  Я хотів би  вам  поставити  одне  з таких,  на  мою  думку,  кардинальних  запитань,  відповідь на яке пролила б світло на одну з важливих  проблем,  яка  є  в  Україні. Сьогодні  майже  90,  а  може,  й  більше  відсотків товарів,  які продаються на нашому внутрішньому ринку,  -  це  товари,  завезені

з-за кордону.  Через це не працюють наші підприємства,  руйнується сільське господарство,  ми вже не можемо навіть зібрати  хліб,  не можемо випустити свій зерновий комбайн і так далі.

     Які заходи ви запропонували б,  будучи на цій високій посаді, з тим  щоб  Верховна  Рада  їх  прийняла,  здійснила  для  захисту внутрішнього ринку, для того щоб ми вийшли нарешті з цієї кризи?

     Дякую.

     БІЛОРУС О.Г.  Дякую. Захист національного ринку - це прямий і перший, головний обов'язок держави і уряду. Якщо говорити коротко, то моя позиція в цьому питанні проста і відома.  Iз самого початку нашої незалежної суверенної державності ми повинні були  стати  на шлях      прямого      протекціонізму.     Ніякі     лібералізації зовнішньоекономічної діяльності в країні,  яка перебуває в процесі історичної  трансформації,  зміни  економічної  системи,  не могли допомогти,  могли  тільки  нашкодити.  І  нашкодили.   Сім   років відкритих,  прозорих кордонів - це сім років пограбування України, або  так  званої  товарної  експансії,   яка   пригнічує,   знищує національного виробника і національну економіку.

     До питання  протекціонізму,  до питання захисту національного ринку  як  складового  елементу  національної  безпеки  доведеться повернутися   не  лише  парламенту,  а  й  уряду  і  Адміністрації Президента, це неминуче.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Сидорчуку.

     СИДОРЧУК М.Ю.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Уважаемый  кандидат  на пост  Председателя Верховного Совета!  Ни для кого не секрет,  что различные  группы   в   парламенте   блокируют   процесс   выборов Председателя Верховного Совета,  но блокируют поразному:  не берут бюллетени - в этом  приуспела  фракция  НДП;  выдвигают  множество кандидатов  -  этот метод освоен "Громадой";  бесконечно выдвигают одну и ту же кандидатуру - метод  фракций  КПУ,  "Левый  центр"  и "Громада";  вносят на рассмотрение вопросы,  вообще не связанные с выбором спикера - это "Громада" и "Левый центр".

     На ваш  взгляд,  можно   ли   остановить   эту   кампанию   - блокирование выборов?

     БІЛОРУС О.Г.  Дякую за запитання.  Я думаю, що ми підійшли до такої стадії,  що це є не тільки можливим,  а й необхідним.  Сорок п'ять днів - це критичний строк для внутрішньої самоорганізації. А виборами Голови ця внутрішня самоорганізація не  закінчується,  ще треба  обрати  заступників  Голови,  голів  комітетів.  Це  велика робота.

     Я вважаю,  що всі ми сьогодні розуміємо,  яка велика  загроза перед нами і яка відповідальність перед громадянами України лежить на кожному з нас. Саме тому я дав згоду вийти на цю трибуну.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Абрамову.

     АБРАМОВ Ф.М.,  народний  депутат  України (виборчий округ 59, Донецька  область).  Уважаемый  Олег  Григорьевич!   На   днях   я встречался в своем избирательном округе (Торез,  Донецкой области) с шахтерами - инвалидами,  пенсионерами, ветеранами войны и труда, то  есть  с  теми,  кто всю свою жизнь отдал нашему народу,  нашей Украине.  Сегодня положение  этой  категории  трудящихся  особенно тяжелое. Нет средств для приобретения лекарств, продуктов питания, повсюду  нищета,  горе,  смертность.  Свои   обещания   Президент, Премьер-министр, его команда не выполняют.

     Скажите, пожалуйста,  если вы станете Председателем Верховной Рады, что вы сделаете для спасения умирающего старшего поколения?

     Спасибо.

     БІЛОРУС О.Г.  У доповіді, яку я вам представив, запропоновано систему  заходів  щодо соціального захисту населення.  Перш за все нам потрібно прийняти засади пенсійної реформи, завершити розробку і  прийняти  соціальний  кодекс,  або  кодекс  соціального захисту населення.  Це законодавча частина, це законодавча база мінімально достатнього   поліпшення   жахливого   становища   пенсіонерів  та інвалідів.

     Але є й інша сторона  -  сторона  практичної  політики.  Якщо навіть кодекс соціального захисту населення і буде прийнятий нашою Верховною  Радою,  якщо  пенсійна  реформа  і  буде  проведена   в найкоротші  строки,  якщо  буде  проведена реформа системи охорони здоров'я,  то залишається ще  багато  практичних  проблем.  І  тут особливу  роль може відіграти посилення контролю з боку парламенту за діяльністю уряду по виконанню законів соціального характеру,  у тому  числі  і  у сфері пенсій,  зарплат,  стипендій,  утримання й соціальної допомоги інвалідам.

     Кожен з нас може і повинен поставити собі та іншим запитання: як  могла  утворитися  така заборгованість по зарплатах,  пенсіях, заборгованість,  кожна копійка якої є злочином проти Конституції і громадян  і  є неприпустимою у світовій практиці,  адже немає і не може бути безоплатної праці? Її не було навіть при рабстві. Хто за це несе відповідальність?! І який уряд пішов у відставку, зробивши ту чи іншу квоту заборгованості?!  Тому увага  парламенту  повинна бути   зосереджена  на  вирішенні  практичних  питань  соціального забезпечення, а не лише на створенні законодавчої бази.

     У разі обрання  мене  Головою  Верховної  Ради  я  обіцяю  ці питання  тримати  разом  з  вами  в центрі уваги і не дати супокою уряду, аж поки остання копійка заборгованості не буде виплачена.

     Крім того,  ми повинні зробити  все  можливе,  щоб  пенсії  і допомога інвалідам забезпечували принаймні мінімальний прожитковий рівень,  тому що сьогоднішні пенсії  -  мізерні  і  не  витримують ніякої критики навіть з точки зору фізіологічного мінімуму.

     Оце такі основні підходи.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Нечипоруку.

     НЕЧИПОРУК В.П., народний депутат України (виборчий округ 194, Хмельницька   область).   Шановний  Олегу  Григоровичу!  Дозвольте поставити вам два коротеньких запитання.

     Якщо вас  оберуть  Головою  парламенту,  чи  підтримаєте   ви термінове  прийняття  закону  про скасування ганебного і цинічного призначення Президентом голів обласних і державних  адміністрацій, багато  з яких замість того,  щоб наводити там порядок,  керувати, обкрадають населення  областей  і  районів,  і  призначення  голів адміністрацій шляхом виборів. Це перше.

     І друге.  Чи будете ви боротися проти призначення на роботу в уряд людей за родинними зв'язками?  Якщо голова колгоспу розвалив, розікрав   колгосп,   а   його  призначають  заступником  міністра економіки з питань  сільського  господарства,  бо  він  є  родичем Прем'єра?.. Чи будете ви проти такого свавілля боротися?

     Дякую.

     БІЛОРУС О.Г.  Дякую. Тут мій колега говорив, що Президент має право на формування своєї команди згори донизу.  Світова  практика показує,  що  давним-давно всі країни перейшли на прямі всенародні вибори губернаторів. В Америці губернатори обираються виборцями, а Президент   з   ними  зустрічається  три  дні  у  формі  обідів  і конференцій на річній конференції губернаторів  Сполучених  Штатів Америки. Губернатори Президенту не підкоряються, вони підкоряються своїм виборцям і конгресам штатів.

     Тому призначення губернаторів,  у тому числі надто  часта  їх перетасовка   з  причин  політичного  характеру  і  так  далі,  не відповідає Конституції,  цю систему потрібно  буде  змінити.  Наші громадяни  мають  право  (як бачимо,  в Росії цей досвід уже є) на пряме всенародне волевиявлення і у вирішенні питань  регіонального розвитку та розширення прав наших регіонів.

     Друге запитання:  чи будемо ми боротися з родинними зв'язками в уряді? На жаль, ця хвороба набула злоякісного характеру. Родинні зв'язки  вже  досягли  найвищого  рівня.  З  досвіду  інших країн, Сполучених Штатів Америки в тому числі,  я можу сказати,  що сенат США  категорично  бореться  з  будьякими  проявами  таких фактів і факторів.

     Тому Верховна  Рада  (і  вона  має  повноваження,   почитайте Конституцію,  там  є  про повноваження щодо призначень і так далі) повинна  разом  з  Головою,  який  є  Головою  Верховної  Ради  як верховної  народної  влади,  приділити  цьому  питанню надзвичайно велику увагу.  І думаю,  що ротація кадрів,  яка  є  неминучою  на найближчі   півроку-рік,  сприятиме  тому,  що  вдасться  очистити державний  апарат  від  нашарувань  родичів,  кумів,   земляцького підходу і так далі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Федорину.

     ФЕДОРИН Я.В.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олегу Григоровичу!  Як ви знаєте,  у результаті видання  певних  законодавчих  і підзаконних актів у нашій державі утворився  цілий  ряд  фінансових  посередників,  які,  по   суті, пограбували величезну кількість населення,  - так званих трастових компаній.

     Як вам здається,  чи можливий прихід іноземних  інвестицій  у нашу  державу,  коли  наші  внутрішні  інвестори,  а  це  найкращі внутрішні інвестори,  пограбовані десь із благословіння держави  і зараз  фактично  випрошують ті копійки,  які вони віддали,  - свої останні копійки? Як ви вважаєте, чи потрібно прийняти ряд законів, які гарантували б повернення втрачених коштів цим інвесторам?

     БІЛОРУС О.Г.   Найкращим   інвестором   у   кожній  країні  є громадянин,  який свої копійки на  відповідних  умовах  вкладає  в економіку  заради  свого  майбутнього  добробуту і добробуту своїх наступних поколінь. З мого досвіду роботи в Організації Об'єднаних Націй  у Швейцарії я знаю,  що кожен швейцарець гордиться тим,  що 16-17 поколінь його попередників залишали йому банківські  рахунки з  приростом.  І  це основа швейцарської квітучої економіки.  Тому фінансові посередники,  які пограбували громадян України,  повинні нести  пряму і повну відповідальність.  Але відповідальність уряду ще є більшою,  тому що саме уряд створював ці трасти  і  давав  їм певні умови для пограбування громадян.

     Тому я вважаю, що ніякі іноземні інвестиції сюди не прийдуть, поки не будуть створені сприятливі,  нормальні умови  і  нормальна атмосфера  для  внутрішнього  інвестора - для громадянина України. Тільки тоді прийде іноземний капітал.

     Я погоджуюся з тим, що потрібен цілий ряд законодавчих норм і актів  для  того,  щоб  компенсувати  громадянам  втрати,  завдані трастами, і так далі. Це стосується всіх форм трастів і "пірамід", які були створені.

     Я хотів  би зачепити пов'язане з цим питання про внутрішній і зовнішній  борг,  який  за  масштабами   набуває   катастрофічного характеру. Це також важливе питання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, відведений на запитання, вичерпано.

     Дякуємо, Олегу Григоровичу, і бажаємо вам успіхів (Оплески).

     На трибуну запрошується претендент на посаду Голови Верховної Ради України Суркіс Григорій Михайлович (Оплески).

     СУРКІС Г.М.,  народний депутат України  (виборчий  округ  71, Закарпатська     область).     Уважаемые     народные    депутаты! Ответственность претендента на пост  Председателя  Верховной  Рады отбила  мне  вкус  к партийным играм.  Теперь становится понятным, почему  эта  трибуна  слышала  так   много   самоотводов.   Отсюда открывается  вид Украины,  не исполосованной партийными кордонами. Вид государства в его натуральном  состоянии.  И  всякие  мысли  о борьбе отлетают прочь.

     Покой библейской  мудрости:  "Все проходит - пройдет и это" - не для нас.  Мы с вами навсегда останемся в грозовом  летнем  зное 1998 года.  Волею судеб, а может быть, богов, именно нам, народным депутатам четырнадцатого созыва,  выпало ответить внятно,  на весь мир,  для каких целей, ради какого счастья Украина обрела свободу. От  кого  и  от  чего  намерено  защищать   своих   граждан   юное государство.

     Не осудим державных мужей, семь лет избегавших вразумительных ответов на эти кардинальные вопросы развития  общества.  Ужасаться своей историей, предавать анафеме своих прежних правителей и самих себя вчерашних - это не национальная черта украинского  народа.  А нам незачем стыдиться прошлого. В восемнаатом году Украину пленили не штыки; Украину ослепила идея социальной справедливости. У нее и сегодня миллионы приверженцев в стране,  да и меня,  грешного, она не отпустила. Тут нет парадокса: Буратино хоть и стал багатеньким, но помнит, как пленительно пахли мечты в коморке нищего детства.

     Выйдя из  СССР  душой  и  телом,  мы очутились на перекрестке эпох.  Неимоверно запутан клубок философий,  ощущений,  верований, обид.   И   отдадим   должное   друг   другу:  в  этот  необычайно ответственный исторический миг никого из нас не соблазняет  жребий поводыря,  никто  не  пророчествует.  Ну нет среди нас Данко,  но, слава Богу, нет и Сусанина.

     Нам, заседающим в  этом  зале,  пришла  пора  понять,  что  в отличие  от  депутатов  предыдущих  созывов,  имеющих  возможность демонстрировать не только ум,  но и  рыцарские  качества  потомков Богдана Хмельницкого, на нашу долю выпал последний акт переходного периода.  7 лет назад верилось в то, что мы воспользуемся свободой для  стремительного прыжка в общество Америки,  Германии,  Англии, Франции и Сингапура.  Сегодня по показателям  валового  дохода  на душу  населения,  состоянию  общественного  производства  и другим критериям Украина от них так же далека, как и экзотические страны, гражданам  которых  для  полного  счастья  нужна  лишь набедренная повязка.

     Дело идет  к  экономической  и  политической  зависимости  от известных  сил  и  стран.  Это результат и нашего восьминедельного противостояния центра,  левых и правых.  В этой ситуации  призываю вспомнить,  что  величайшие  демократии современности возникли как торжество компромиссов.

     По поводу того,  что идеи способны столкнуть в кровавой  сечи отца   с   сыном,  брата  с  братом,  умилялись  только  советские летописцы.  Лучший в мире  репрессивный  аппарат  не  оставлял  им альтернативы. Мы же в своей раскованной свободной стране без помех думаем и говорим все,  что заблагорассудится.  В таком случае, нам должно быть нетрудно выстроить естественный логический ряд. Народ, еще не успевший окончательно расслоиться на сословия,  а значит, и на партии, выбрал нас в парламент для создания национальной модели перехода     к     более     справедливому     и      оптимальному общественно-экономическому  укладу.  Практически  общая  для  всех парламентских партий и фракций социальная база делает  понятной  в глазах  народа  суть  партийных  борений  вокруг избрания спикера: конкретные люди рвут на части конкретный кусок  мяса,  забыв,  кто они и для чего здесь находятся.

     Должен признаться, что меня не возвышает в собственных глазах то обстоятельство,  что и я барахтаюсь в этой свалке.  Долг  перед избирателями и,  может быть,  воспитание заставляли меня дождаться момента,  когда  появится  возможность  что-то  изменить.   Момент настал.  Я пользуюсь им, чтобы высказать высочайшее почтение перед интеллигентностью и мудростью народа Украины. Нам известны страны, где  в  подобной  ситуации  люди  начинают разглядывать друг друга через прорези прицелов.

     Также выражаю уверенность в том,  что у верных сынов Украины, которых  немало  в этом зале,  над всеми соображениями возобладает несравненное чувство  украинского  юмора.  Мы  не  только  смешны, господа,  -  мы нарицательны.  В миг исторического выбора пути для страны,  ради чего,  собственно,  и собрали нас под этими сводами, народные избранники дерутся по всем правилам коммунальной кухни за что-то такое малоценное на фоне стоящих задач,  что  последний  из забулдыг чувствует свое моральное превосходство над этой возней.

     Как заметил  Аристотель,  боги  и  природа  ничего не создают напрасно.  По всей вероятности, наше общество и впрямь не напрасно прошло  испытание  строительством того,  что построить практически невозможно.  Теперь наши представления о том, как в этом подлунном мире  достигается  социальная гармония,  расширились за счет более продуктивного опыта столпов мировой демократии. Осталось малость - создать  законодательную  и правовую базу,  позвляющую двигаться к экономическому процветанию,  а через него - к обществу  социальной справедливости.

     Конечно, для   футбола   должно  быть  лестно,  что  в  такой ответственный  момент  есть  желание   вручить   нити   управления процессом   законотворчества   президенту   футбольного   клуба  и профессиональной футбольной лиги. Надеюсь, такое мнение навеяно не в  последнюю  очередь  и  тем,  что  мне  и моим партнерам удалось создать современные образцовые модели производственных  отношений, где  уважение  прав  собственности  не  наносит  ущерба социальной справедливости.  Построение этих моделей  стало  возможным  только благодаря  подчинению  разноаспектных  бизнес-интересов стремлению создать и приумножить капитал,  который работает в  Украине  и  на Украину.  Так что первый тайм мы уже отыграли.  Надеюсь,  неплохо, достойно.

     А по  поводу  выдвижения   моей   кандидатури   я,   пожалуй, проанализирую  ситуацию  с позиций Джонатана Свифта,  перефразируя которого,  можно сказать так.  Во-первых,  претендент на должность спикера   должен   уметь   танцевать  на  туго  натянутом  канате, кувыркаться и превосходить всех в ловкости прыжков.  Я предпочитаю ходить  по  земле,  как  все обычные люди,  и опираться на твердую почву принципов и ценностей,  которые  в  общечеловеческом  смысле считаю непреложными.

     Во-вторых, спикером может стать человек, владеющий искусством иносказания,  то есть тот,  кто может доказать при помощи  длинных речей, что белое - это черное, а черное - это белое. Я предпочитаю смотреть правде в глаза и называть вещи своими именами.

     В-третьих, кандидат в спикеры  должен  отличаться  искусством прогноза,  который  был бы очень близок к правде и,  увы,  поэтому имеет свойство никогда не сбываться. Я же предпочитаю не говорить, а делать, а если и говорить, то о том, что уже сделано мною.

     В-четвертых, кандидат  в  спикеры  никогда не должен говорить правды,  за исключением того случая,  когда он  хочет,  чтобы  эту правду приняли за ложь.  Я абсолютно уверен,  что правд много,  но истина одна.

     Я надеюсь,  что привел достаточно  оснований  и  доводов  для того,  чтобы  снять  свою  кандидатуру  с  голосования  в  выборах Председателя Верховного Совета.

     Благодарю за внимание (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Григорію  Михайловичу.  Шановні   народні депутати,  відповідно  до  Регламенту ми переходимо до обговорення висунутих кандидатур.

     Відповідно до регламенту,  який ми встановили, на виступи від фракцій відведено до трьох хвилин.  До Президії надійшли заявки на виступи від трьох фракцій.  Я звертаюся до керівників фракцій: хто ще хоче взяти участь у обговоренні, будь ласка, запишіться.

     Переходимо до      обговорення.     Слово     від     фракції Народно-демократичної партії надається народному депутату  Кінаху. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.

     КІНАХ А.К.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 128, Миколаївська область).  Уважаемый  Президиум,  уважаемые  народные депутаты,  уважаемые  избиратели!  Нет  сложнее деятельности,  чем законотворческая работа. Законы в конечном итоге определяют судьбу государства,  общества,  экономики  и отдельно взятого гражданина. Для этой работы нам  требуется  и  высочайший  профессионализм,  и умение   найти   оптимальное   решение   из  многих  вариантов,  и способность  находить  компромиссы  в  интересах  дела,  людей   и государства.  Эти  требования  справедливы  в  отношении не только отдельно взятого народного депутата,  но  и  нашего  парламента  в целом.

     Ситуация, которая сложилась у нас, очень сложная, но я просил бы задуматься также о следующем.  Мир вокруг нас,  вокруг Украины, очень    динамично   меняется!   Несколько   десятков   государств Центральной  и  Восточной  Европы,  Юго-Восточной  Азии,   СНГ   - государств с так называемой переходной экономикой - начинают очень существенно опережать нас по ряду об ективных показателей.  И  это не  только  наши  партнеры  -  это наши конкуренты в экономическом пространстве.  Истинная  независимость  -  это  в  первую  очередь эффективная экономика и высокий уровень жизни людей.  Именно это в конечном итоге определяет место государства в мировом сообществе и системе разделения труда.

     То государство,   которое  позволяет  себе  создавать  худшие налоговую систему, денежно-кредитную политику, социальные условия, обречено  на  отставание.  Никакие  чрезвычайные  меры  не помогут решить  эти  проблемы,  выход  только  в   очень   конструктивной, профессиональной,    основанной    на   жестком   балансе   работе законодательной и исполнительной власти.

     Уважаемые народные  депутаты!  Уже  более   четырех   месяцев законотворческий  процесс  в Украине практически заморожен.  Мы не решаем очень многие проблемы,  в том  числе  жизненно  важные  для национальных   товаропроизводителей,   национальной  экономики,  о которых мы так часто любим говорить.  Мы не рассмотрели  Бюджетную резолюцию на 1999 год. В условиях глубочайшего финансового кризиса мы не рассмотрели основы денежно-кредитной политики на  1998  год, что  согласно Конституции является прерогативой Верховного Совета. Мы  не  рассмотрели  в  конечном  итоге  ряд   важнейших   проблем социального, пенсионного обеспечения.

     Я вынужден     констатировать,    что    кроме    об ективных социально-экономических проблем у нас (к сожалению, это касается и парламента)  налицо  глубокий кризис управления и государственного отношения к делу.

     Уважаемые народные депутаты!  Бандурка Александр  Маркович  - человек достаточно известный не только в парламенте,  но и во всей Украине,  человек,  который  является  народным   депутатом   трех созывов,  при этом,  подчеркиваю, по одному избирательному округу, юрист,  специалист  в  области  управления.  Я  думаю,   Александр Маркович   Бандурка   сможет   решить   с   нашей  помощью  многие вышеназванные проблемы.  Мы рассчитываем  на  ваш  здравый  смысл, чувство  ответственности и надеемся на поддержку этой кандидатуры, потому что,  к сожалению,  у нас нет времени  ни  на  политическую конфронтацию,   ни   на  уход  от  решения  тех  проблем,  которые болезненно давят на наших людей, общество и государство.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату  Черненку  від позафракційних. Підготуватися народному депутату Онопенку.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний  депутат України (виборчий округ 48, Донецька область).  Уважаемые товарищи депутаты, уважаемые господа депутаты!  Я  не  знаю,  сколько  будет еще катиться колобок наших парламентских  выборов  под  названием  "спикериада",  но  я   уже прекрасно  понимаю и отдаю себе отчет,  что идеи парламентаризма в Украине настолько  скомпрометированны,  насколько  их  можно  было скомпрометировать.  В этом смысле я хотел бы поблагодарить лидеров ряда партий и  фракций,  которые,  возможно,  специально  задались решением этой чрезвычайно важной проблемы.

     Сегодняшняя ситуация, на мой взгляд, аналогична ситуации 1990 года.  Они пришли в парламент на  волне  популистской  демократии, отстаивали интересы этой демократии,  и уже тогда чувствовалось, к чему это может привести.  Очередной тур наших выборов  показывает, что  в  этом  зале уже многие подустали и обстановка совсем не та, которая была вначале.  Сегодня многие уже  прекрасно  отдают  себе отчет,  что  доверие  нашего  парламента  в  глазах общественности настолько подорвано,  что за оставшееся время, даже если мы ударно будем работать, восстановить его просто невозможно.

     И еще  одна  мысль,  которая возникает сегодня в общественном сознании и лично у меня как у гражданина и  депутата:  чем  больше свобод  мы  получаем,  тем  быстрее  нам  хочется  возвратиться  к диктатуре.  Этот вариант тоже можно осуществить, благодаря все той же псевдодемократии.

     Думаю, что  очередной  тур  выборов  Председателя  Верховного Совета (замечу,  что я по-доброму  отношусь  к  кандидатам)  может опять оказаться не совсем удачным.  Почему? Потому что опять можно использовать тот механизм,  который был навязан, начиная с 12 мая, функциями   правых,   то   есть   блокирование.   Другого  способа политического воздействия на депутатов они просто не  имели  да  и иметь  не могли,  ибо в самой основе этого политического механизма другого пути к согласию они найти не могли, что очень печально.

     Сегодня с  этой  высокой  трибуны  выступают  люди,   которые действительно  очень  болеют  за ситуацию в экономике,  в сельском хозяйстве,  за проблемы социальной сферы, среди которых я хотел бы выделить проблемы пенсионеров и здравоохранения. Но я могу сказать одно:  наши  политические   фракции,   особенно   правого   толка, окончательно   глумились  над  проблемами  демократии,  проблемами парламентаризма и завели нас в  окончательный  тупик,  за  что  их следует    просто    поблагодарить.   Они   сделали   все,   чтобы общественность на следующих выборах прекрасно осознавала, кто есть кто.

     Спасибо за внимание (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Онопенку. Підготуватися Мовчану.

     ОНОПЕНКО В.В.  Шановні колеги!  Я вчора відвідав базар,  мене люди впізнали і кажуть:  "Василю Васильовичу,  у вас у парламенті, як на базарі".  Я  повинен  сказати,  що  на  базарі  люди  вміють домовлятися,  і  нам  уже  час  переймати  цей  позитивний досвід. Парламентська криза є,  це однозначно.  Свідченням цього є те, що, по-перше, кредит довіри народу вичерпано і, по-друге, ми не можемо працювати конструктивно. Сьогодні минає 50 днів, як ми працюємо. У цьому  залі  було  все,  і найбільше - турботи про права і свободи громадян,  це так.  Я не здивуюся, коли з одного боку сьогодні, як учора  ввечері,  пролунає  "Слава  КПРС!",  а  з  другого - "Слава Україні!" Але яке  значення  мають  слова  для  знедолених  людей? Потрібні  не  слова,  потрібні  справи.  Справа  парламенту  -  це законотворення, тут про це вже говорили.

     На мою  думку,  треба  реформувати   кожну   юридично-правову галузь,  тільки  тоді  можна  щось  зробити  в державі.  Візьмемо, наприклад,  аграрний сектор.  Я думаю,  Верховна Рада має прийняти концепцію   сільськогосподарського   розвитку,  Кабінет  Міністрів повинен розробити відповідну програму,  треба  прийняти  Земельний кодекс і спеціальні законодавчі акти.  I отак по кожній галузі! На 99,9 відсотка робота парламенту - це законопроекти.  На  жаль,  ми над  ними  не працюємо.  За такої ситуації не дивно,  що Президент видає  укази,  близько  двадцяти,  які  не   зовсім   відповідають Конституції.  І  я  не  здивуюся,  коли  ми повернемося до періоду декретотворення 1992-1993 років.  І я не звивуюся,  якщо ми будемо працювати  так,  що для парламенту настане декретна відпустка.  Ми вже недалеко від цієї межі.

     Я думаю,  що нас і суспільство можуть  врятувати  лише  єдині правила  гри  для  Президента,  виконавчої  влади  і для всіх.  Ми сьогодні повинні подумати про  компромісну  політичну  фігуру  для обрання на посаду Голови парламенту. Я знаю, що Олександр Маркович Бандурка - не ідеальна людина.  Але  скажіть,  хто  в  цьому  залі ідеальний? Той, хто це скаже, вибачте, буде найбільшим обманщиком. Тому нам треба знайти політичну волю і  все-таки  обрати  сьогодні Голову Верховної Ради.  Ми всі тут люди,  понад 400 депутатів, які мають зарплату і посади на відміну від багатьох громадян  України. На  жаль,  нам  сьогодні бракує почуття відповідальності і страху. Давайте ми реалізуємо можливості, які дав нам народ України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від   фракції   Народного   руху   України надається  народному  депутату  Мовчану.  Підготуватися  народному депутату Правденку.

     МОВЧАН П.М.,  народний депутат України (виборчий  округ  152, Рівненська  область).  Шановний  пане головуючий!  Шановні колеги! Можливо,  вже і немає потреби нам один одного переконувати в тому, що спектакль затягнувся.  Ми постійно вдаємося до певних аналогій, і я теж собі дозволю пригадати одну історію, яку переповів відомий американський  письменник  Ернест Хемінгуей в оповіданні "Старий і море", за яке він одержав Нобелівську премію. Сюжет дуже простий:

     виходить рибалка в море,  ловить рибу і  весь  час  полює  на велику.  Нарешті  йому  це  вдалося,  хоч він довго боровся з цією великою рибою. Однак коли він допровадив її до гавані, то побачив, що  дорогою  маленькі  хижі риби об'їли ту велику рибу і залишився тільки кістяк.  Наша ситуація  нагадує  цю  риболовлю,  і  ми  вже припливаємо до гавані з голими ребрами.

     А ще  зважте на те,  що ці ребра об'їдаються в територіальних водах України різноманітними хижаками.  Вони під різними  личинами приходять сюди і запевняють,  що не будуть еквілібристами,  беруть пляшку і показують,  як перетікають бюджетні кошти у  Правекс-банк чи в інший банк.

     Я дивуюся, за кого нас мають? Я пригадую сентенцію Любимова - відомого режисера Театру на Таганці, який казав: "Моя отчизна там, где  мне  хорошо".  Моя  батьківщина - Україна.  І я вимагаю,  щоб належно пошановували її.  І виходячи на цю трибуну,  пам'ятали, що Україна дала можливість і розбагатіти,  і політично визначитися, і вийти на цю трибуну. Шануйте її, шановний Григорію Михайловичу!

     Шановний Григорію Михайловичу,  я до  вас  апелюю,  бо  через спорт      русифікується     Україна,     через     спорт     вона інтернаціоналізується.  Шануйте цей народ, який вас виплекав і дав вам  такі можливості!  Ви ж виходите сюди і запевняєте,  що будете обстоювати тільки істину і саме істина спонукала вас вийти сюди.

     То я не можу зрозуміти одного:  якщо ви зазначаєте в анкетах, що  ви  належите  до  тієї  глибинної  нації,  яка явила світові і Старий,  і Новий Заповіт, чого ж ви не дотримуєтеся того принципу, який  діє  в державі Ізраїль?  Адже їдеш туди - вивчай мову.  Бо в аеропорту Бен-Гуріон записано,  мовляв,  ми всі тут  євреї  -  "не выпендривайся!" (Оплески).

     Я шаную   всіх   присутніх  тут  і  розумію  мовні  проблеми, наприклад,  Кузнєцова  чи  Черненка,  який  щойно  виступав.   Він зрусифікований,  він каже:  "Я відчуваю ці комплекси". Але є люди, які,  знаючи українську,  принципово нав'язують  нам  зовсім  іншу ідеологію і зовсім інші принципи. Бо російська мова в цій ситуації виконує, так би мовити, інтернаціональну роль.

     І пан Черновецький так само підігрує тут,  з цієї трибуни,  і переконує,  що  мова,  мовляв,  -  це  не  головне і що щастя не в фінансах,  коли їх маєш.  До чого ми дійдемо? Що принесемо до тієї гавані?   Все   це   спричиняється   до  одного:  сюжет  зловмисно затягується, щоб ми один одного протиставляли.

     Тут учора пан від лівої  сторони  спровокував  нас  на  певні акції.  Але ж будьмо розумні:  наша мета - Україна,  іншої немає в нас землі...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон.

     Слово для виступу надається народному депутату Правденку  від фракції "Громада". Підготуватися народному депутату Олійнику.

     ПРАВДЕНКО С.М.,  народний  депутат  України (багато-мандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").    Шановна   Президіє,   шановні   народні   депутати, вельмишановні виборці!  Я вважаю,  що необрання Головою  Верховної Ради  Олександра  Мороза - це його перша перемога в першому раунді президентських виборів. Для мене це незаперечно.

     Я не хочу довго зупинятися на стані справ у нашій державі, ви всі  його  прекрасно знаєте.  Наша держава не здатна обслуговувати власні борги - це вже межа банкрутства. Я не буду говорити про те, що  питома  вага зарплати наших людей,  якщо вони її отримують,  у собівартості продукції просто мізерна, навіть злочинно мізерна, це теж усім відомо.

     Я хочу сказати про те, що мало хто з нас знає. Павло Іванович Лазаренко  запропонував  створити  комісію  в  його   справах.   Я пропонував  би  тій  комісії,  якщо  вона буде створена,  спочатку поїхати в Синельниківський та Юр'ївський райони  Дніпропетровської області  і подивитися,  що він як представник Президента в області встиг зробити для людей.  Я думаю, що якби хоч один лідер або діяч пропрезидентських  фракцій  зробив  те  для  селян України,  то ми бачили б сюжети про це щовечора і щогодини. І ті котеджі для селян нам би показували в усіх ракурсах,  що нам би вже й набридло.  Але цього не показують, говорять про щось там інше.

     Тому я пропоную судити про людей за їхніми справами,  а не за словами.  Як казав герой Гашека,  ніколи так не було,  щоб ніяк не було,  завжди щось та було.  Так от і наша доба теж колись була. А нинішній  час можна порівняти хіба що з добою руїни XVII століття. І ми самі поглиблюємо цю руїну.

     Прагнучи вийти на конструктив,  щоб дати реальну кандидатуру, фракція  "Громада"  запропонувала  кандидатуру  Олега  Григоровича Білоруса.  Ви погляньте,  скількома іноземними мовами володіє  цей чоловік.  Це видно з анкети:  англійською, французькою, сербською, хорватською,  німецькою,  польською,  білоруською.  Він   очолював Інститут  світової  економіки,  був  послом  України  в Сполучених Штатах. Я розумію, що на Банковій і в Кабінеті Міністрів дуже мало людей,  які можуть зрівнятися з ним за інтелектом.  Я розумію,  що там можуть бути ревнощі.  Але наш парламент,  думаю,  погодиться з тим, щоб обрати на посаду спікера високоосвічену людину, яка добре знає Україну і світ.

     Я думаю,  що його кандидатура може бути серйозним  екзаменом, серйозним випробуванням для опозиції в цьому парламенті:  як ми за неї  проголосуємо.  В  усякому  разі   "Громада",   висуваючи   цю кандидатуру,  займає,  на  моє переконання,  глибоко конструктивну позицію.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово від  фракції  Комуністичної  партії  України  надається народному  депутату  Олійнику.  Підготуватися  народному  депутату Морозу.

     ОЛІЙНИК Б.І.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Вельмишановні  колеги! Дозвольте сказати  кілька  слів  у  формі  побажань  виборця  обом пошукувачам.

     Коли хтось  із  вас  стане  Головою,  прошу звернути увагу на таке.  Недавній указ звів до  5  відсотків,  себто  переполовинив, відрахування до Чорнобильського фонду. Отже, до кінця 1998 року до нього має надійти лише близько 400 мільйонів гривень,  а тим часом тільки  на виплату пенсій потрібно 380 мільйонів,  на оздоровлення дітей та інвалідів - 280 мільйонів,  на меддопомогу - 43 мільйони, на  переселення сімей із небезпечної зони - 390 мільойнів гривень, себто потрібно майже втричі більше.  Таким чином тим 3,5 мільйонам уражених лишається єдине - поганяй до ями!

     Друге (це я - до Олега Григоровича).  Ну,  як ви знаєте,  для держдепу мислення подвійними стандартами стало нормою,  це ні  для кого не секрет.  Так,  скажімо, вчора вони кваліфікували визвольну армію Косова як терористичну,  а сьогодні ведуть з нею переговори, конституюючи її цим у політичний чинник як визвольну армію...  Тим часом,  до речі, ця армія вимагає відділення Косова від Югославії, себто    заміряється    на   священний   принцип   недоторканності території!..

     Я просив би,  Олегу  Григоровичу,  якщо  ви  станете  Головою Верховної  Ради,  сказати  тут своє слово,  оскільки ми можемо так досидітися, що одного разу хтось у нас конституюється в нову націю і попросить НАТО допомогти реалізувати свої потенції.

     А взагалі,  шановні колеги, я вас запрошую (чи сьогодні, чи в майбутньому) взяти,  нарешті,  нормально бюлетені,  проголосувати, бо,  певно, виходить що треба кликати когось збоку, як інколи було в нашій історії.  Я з радістю покликав би  мудрого  китайця  і  як рикша  возив  би  його  від  майдану  Незалежності до Європейської площі, аби лише в нас був порядок.

     Спасибі (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від  об'єднаної  фракції  Соціалістичної  і Селянської партій надається народному депутату Морозу.

     МОРОЗ О.О.,  народний  депутат  України  (виборчий  округ 92, Київська  область).  Шановні  депутати  і   виборці!   Вкотре   ми розглядаємо  одне  й те саме питання.  При виборах Голови потрібно спиратися на об'єктивний критерій.  Це - результати виборів.  Люди віддавали голоси не за 225 місць,  як дехто вважає, а висловлювали своє ставлення до ситуації,  до програм,  до майбутньої  політики. Тільки представники Комуністичної партії,  Руху,  Соціалістичної і Селянської партій мали б розглядатися як  претенденти  на  керівні посади.   Комуніст,  представник  Руху  і  представник  селянства. Офіційна влада робила все,  щоб ми,  як,  до речі, і "Громада", не потрапили до Верховної Ради. Але люди своє слово сказали.

     Що ж  ми  маємо  тут?  Другий  місяць  триває  спроба зробити ревізію виборів, власне, спроба антиконституційого перевороту, аби добитися  того,  чого  не вдалося зробити до кінця під час і після виборів.  Після,  коли два  тижні  тягалися  мішки  з  бюлетенями, переписувались,  протоколи,  кралися  голоси  у  згаданих партій і блоків,  навіть у нібито  наближених  аграріїв  заради  того,  щоб провести в парламент повпредів виконавчої влади.

     Використаний і "зовсім незалежний" суд,  щоб догідливі уникли відповідальності за порушення  виборчого  закону,  а  в  неугодних забрати  депутатські посвідчення.  І тепер ті,  кого влада за вуха втягла в парламент,  шантажем і погрозами зібрали велику  фракцію, диктують іншим свою волю.

     Сценарій писався далеко, режисура з Банкової. Задіяний навіть сам Президент,  нібито готовий до співпраці. Готовий, але наведіть мені  приклади  свідчень  поваги  гаранта  до парламенту.  Не буду повторювати тих численних фраз,  які взагалі не можуть належати до лексикону високої державної особи, тим більше, якщо ці некоректні, точніше,  вульгарні вирази  звучать  публічно  на  адресу  єдиного законодавчого органу держави й незручних для Президента депутатів.

     То про  яку  співпрацю йдеться?  Парламент штучно блокується, щоб у цей час указами руйнувалася система  законодавства.  Чим  це все  закінчиться  -  відомо  з  досвіду  періоду  декретотворення: гіперінфляція,  трасти,  спотворення   пенсійного   й   земельного законодавства  і  так далі.  Йде спроба повністю усунути парламент від владних повноважень.  У цей час клани, які пронизали всі ланки влади,  добиватимуть і розтягуватимуть Україну (до речі, це клани, які ні в  що  не  ставлять  ні  Україну,  ні  українство),  і  ми, патріоти,  будемо за тим покірно спостерігати, догідливо підносячи бюлетені достойникам.  Підносити  будуть  навіть  ті,  хто  своїми тернами  здобував  їм  недавно  кар'єру,  і,  звичайно,  ті,  хто, претендуючи на прогресивність, доводитиме відданість Адміністрації Президента. Ганьба!

     Тут Дмитро   Чобіт   недавно   пропонував  освятити  зал.  Не удостоєний віри,  попрошу однак:  Господи,  укріпи їх у  розумі  й совісті! (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні  депутати!  Всім  представникам фракцій,  які висловили  бажання  виступити  під  час  обговорення кандидатур,   була  надана  така  можливість.  Слово  для  репліки надається народному депутату Черновецькому.

     ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.,  народний депутат України (виборчий  округ 219,  м.Київ).  Уважаемые  депутаты!  Я  хочу  обратиться к своему коллеге и к вам за поддержкой с такими словами.  Уважаемый депутат Мовчан,    не    позорьте,   пожалуйста,   свою   фракцию   такими высказываниями.  И хочу высказать вообще свое  отношение  к  таким выступлениям.  Из-за  крайностей,  из-за  таких,  как вы,  Украина воспринимается сегодня как неблагоприятная для инвестиций  страна. И  это  -  позор  и  для вас,  и для людей,  которые не умеют себя сдерживать.  А в остальном нам  надо,  конечно,  прислушиваться  к словам депутатов со взвешенными программами.  Давайте голосовать и избирать Председателя Верховного Совета.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово має предендент  на  посаду  Голови Верховної Ради України Бандурка Олександр Маркович.

     БАНДУРКА О.М.  Шановні колеги!  Безумовно, цей парламент - не той,  яким був парламент дванадцятого,  тринадцятого скликань чи в інші    часи.    Чітко   окреслюється   лівий   блок,   безумовно, прорисовуються центр (і йому можна допомогти,  сформувавши фракцію позапартійних)  та  правий  блок.  І  майбутньому  Голові це треба враховувати при формуванні як керівних органів, так і комітетів.

     Знаєте, я виходив на цю трибуну з певними сумнівами і піду  з ними. Ви розставите усі крапки і знімете всякі сумніви. Я хотів би закінчити  словами  Тараса  Григоровича   Шевченка:   брати   мої, об'єднайтесь!

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Заключне слово має претендент на посаду Голови Верховної Ради народний депутат Білорус Олег Григорович.

     БІЛОРУС О.Г.  Шановні народні депутати!  Я дуже вдячний вам і всім   нашим  радіослухачам,  виборцям,  за  те,  що  мене  уважно вислухали й активно реагували (це проявилось у  ваших  запитаннях) на деякі елементи моєї програми і платформи.

     Я думаю,  що  і  сьогоднішня  дискусія,  і  позиції фракцій у принципі могли б створити  умови  для  вирішення  питання  обрання Голови  Верховної  Ради.  І  це  дало  б нам можливість перейти до продуктивної праці, до розгляду тих невідкладних питань, вирішення яких так чекають наші люди - громадяни України.

     Я вийшов  на  цю  трибуну  не  лише  зі  своїми думками,  а з програмою,  позицією та розробками однієї з найбільших  фракцій  у нашому  парламенті - фракції Всеукраїнського об'єднання "Громада". Робота,  яка  велася  місяцями  й  роками,  сьогодні   може   дати результати  і  стати конструктивним позитивним внеском у вирішення проблем реформування економіки,  соціального захисту  населення  і захисту свобод і прав громадян.  Але, стоячи перед вами, я повинен з повною відвертістю сказати, що, очевидно, сьогодні ще не визріли умови для вирішення проблеми обрання Голови Верховної Ради.

     У даному  разі  одна з найбільших фракцій парламенту (а може, найбільша),  яку я дуже поважаю,  ще не готова до вирішення  цього питання  і не дає повної згоди на вибори Голови Верховної Ради.  У зв'язку з цим я змушений  зняти  свою  кандидатуру,  залишаючи  за собою право висунутися кандидатом у майбутні дні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати!  Ми завершили в цілому процедуру висунення й обговорення кандидатур,  і я запрошую на трибуну голову Лічильної комісії. Будь ласка. Валерій Дмитрович Мішура.

     МІШУРА В.Д.,  голова тимчасової Лічильної  комісії  Верховної Ради  України.  Шановні  члени  Лічильної  комісії!  Я  прошу  вас зібратися через три хвилини в кінозалі для  підготовки  бюлетенів. Для  виготовлення  бюлетенів  (у  нас  ця схема вже відпрацьована) потрібна 1 година 15 хвилин.  Тобто о 13.20 ми  можемо  зустрітися тут, у залі, для оголошення порядку голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Оголошується перерва для підготовки бюлетенів до 13 години 20 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перерва закінчилася. Я запрошую на трибуну голову Лічильної комісії Мішуру Валерія Дмитровича.

     Будь ласка, Валерію Дмитровичу.

     МІШУРА В.Д. Шановні народні депутати! Лічильна комісія готова до проведення голосування. Якщо ми почнемо голосування о 13 годині 25 хвилин (голосування в нас триватиме 45 хвилин,  як завжди),  то ще через півгодини ми зможемо оголосити вам результат.  Тобто якщо ми починаємо о 13.25, то о 14.10 голосування завершується.

     У мене все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  голови  Лічильної  комісії? Немає.  Тоді,  Валерію  Дмитровичу,  ми  відразу  ж   розпочинаємо голосування.

     О 14.10 голосування завершується.

     Шановні народні    депутати!    Оголошується    перерва    на голосування.  Голосування розпочинається о 13 годині 25 хвилин,  а завершиться   о   14.10  хвилин.  Запрошую  всіх  взяти  участь  у голосуванні.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перерва закінчилася. Я запрошую на трибуну голову Лічильної комісії Мішуру Валерія Дмитровича.  Будь ласка,  Валерію Дмитровичу.

     МІШУРА В.Д. Шановні народні депутати, дозвольте доповісти вам про підсумки голосування по виборах Голови Верховної Ради України.

     Протокол засідання  тимчасової  Лічильної  комісії  Верховної Ради України від 3 липня 1998 року.  На засіданні був присутній 21 член Лічильної комісії. Слухали: про підсумки таємного голосування по виборах Голови Верховної Ради України.

     У бюлетень  для  таємного  голосування  по   виборах   Голови Верховної   Ради   України  була  включена  кандидатура  народного депутата України Бандурки Олександра Марковича, позапартійного. На підставі   результатів  таємного  голосування  тимчасова  Лічильна комісія встановила.

     Кількість народних депутатів України,  внесених у списки  для таємного голосування, - 441. Кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування,  - 385.  Кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 234. Кількість бюлетенів, визнаних недійсними, - 3.

     За Бандурку  Олександра  Марковича  подано  222  голоси,   не підтримують кандидата дев'ять депутатів.

     Відповідно до частини першої статті 88 Конституції України та глав  3.7  і  4.3  Регламенту  Верховної  Ради  України  тимчасова Лічильна  комісія вирішила вважати необраним Голову Верховної Ради України. У мене все.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  голови  Лічильної  комісії? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Шановні народні депутати, до нас звернувся голова Підготовчої депутатської  групи  (письмово,  за  наполяганням  групи  народних депутатів   України)   з   проханням  заборонити  користуватися  у сесійному  залі  під  час  пленарних   засідань   Верховної   Ради мобільними   телефонами.   Це   створює  додатковий  шум,  заважає депутатам зосереджуватися.  Я думаю,  що це справедливе звернення, прошу  взяти  це  до  уваги.  Якщо  виникає  потреба користуватися телефоном, робіть це поза межами сесійної зали (Шум у залі).

     Шановні народні  депутати,  це  не   треба   голосувати.   Це звернення голови Підготовчої депутатської групи до депутатів...

     Оголошую перерву до 16 години.

     О 16 годині розпочнеться вечірнє засідання!