ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 12 т р а в н я 1998 р о к у.

10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України тринадцятого

скликання МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, члени уряду, представники   судової   влади,   керівники   обласних   державних адміністрацій,   голови   обласних   рад,   керівники   Автономної Республіки   Крим,   представники  дипломатичного  корпусу,  гості Верховної Ради, журналісти, шановні радіослухачі!

     Я хотів  би  найперше  від  імені  Верховної   Ради   України тринадцятого  скликання  щиро  і  сердечно  поздоровити всіх,  хто обраний до Верховної Ради 29 березня,  побажати всім вам плідної і конструктивної   роботи  у  вищому  законодавчому  органі  України (Оплески).

     Шановні народні депутати! Відповідно до статті 79 Конституції України  перед  вступом  на  посаду народні депутати України мають складати  присягу  перед  Верховною  Радою.  З  моменту  складення присяги  не  менш  як  двома  третинами від конституційного складу Верховної Ради Верховна Рада тринадцятого скликання припинить свої повноваження.

     Відповідно до   Конституції   України   запрошую  на  трибуну найстаршого  за  віком  народного  депутата  -  Стецько   Ярославу Йосипівну для зачитання тексту присяги. Прошу (Оплески).

     Я прошу всіх встати під час зачитання тексту присяги.

     СТЕЦЬКО Я.Й.,  народний  депутат  України (виборчий округ 89, Івано-Франківська  область).   Присягаю   на   вірність   Україні. Зобов'язуюсь   усіма   своїми   діями   боронити   суверенітет   і незалежність  України,  дбати  про  благо  Вітчизни   і   добробут Українського народу.

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні депутати, прошу сідати.

     Шановні депутати!   Зараз  буде  оголошено  перерву  на  одну годину.  Упродовж цієї перерви на третьому поверсі  ви  підписуєте текст  присяги і потім здаєте його за столом реєстрації,  повторно реєструєтесь,  одержуєте  картки  для  голосування,  і   засідання продовжиться об 11 годині 10 хвилин сьогодні.

     Дякую вам за увагу і добрий початок.

     Об 11.10 продовжиться засідання.

     (П і с л я п е р е р в и)

     Веде засідання голова Підготовчої депутатської групи

     БАНДУРКА О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий  день,  шановні народні депутати України і гості  Верховної  Ради!  Дозвольте   за   дорученням   Підготовчої депутатської  групи  по  підготовці  пропозицій  до  першої  сесії Верховної Ради України чотирнадцятого скликання поінформувати  вас про результати складення присяги народними депутатами України.

     Центральною виборчою   комісією  зареєстровано  433  народних депутати України.  Прибуло на  церемонію  складення  присяги  417. Склали  присягу  і  зареєстровані  для участі в першому пленарному засіданні 417 депутатів.

     Таким чином,  на  підставі  статті  82  Конституції   України Верховна  Рада  України  чотирнадцятого  скликання є повноважною і може приступити до роботи.

     Відповідно до Конституції  України  запрошую  найстаршого  за віком  народного  депутата України піднятися на трибуну і відкрити перше засідання Верховної Ради України (Оплески).

     СТЕЦЬКО Я.Й.  Достойний пане Президенте,  члени уряду, гості, представники телебачення,  радіо і преси!  Шановні депутати!  У ці хвилини відкриття чергової сесії Верховної Ради нашої  Української держави очі світу спрямовані на нас (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За процедурою!

     СТЕЦЬКО Я.Й. Мільйони українців в Україні і поза межами нашої Батьківщини,  а  також  на  засланнях  з  биттям  серця   очікують відкриття... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярославо!   Пані   Славо   Стецько,   читайте  за процедурою!

     СТЕЦЬКО Я.Й.  Вони  вдячні  Всевишньому  за  те,  що   жертви мільйонів  були  ненадаремні,  і  просять  його,  щоб  ми приймали закони,  які допоможуть об'єднати народ і нас усіх з  ним  довкола національної   ідеї,  гарантувати  соціальну  справедливість  усім громадянам України,  вивести її з  економічної  кризи  і  скріпити позицію Української держави у світі.

     Перше пленарне  засідання Верховної Ради України,  обраної 29 березня  1998  року,  оголошується  відкритим  (Оплески.   Звучить Державний Гімн України. Депутати встають).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

     Я зробив зауваження... Сергію Петровичу, вгамуйтеся!

     Шановні народні   депутати!   Підготовча   депутатська  група доручила мені вести засідання Верховної Ради до  обрання  Президії сесії.

     Інформую народних депутатів,  що в роботі першої сесії беруть участь Президент України Леонід Данилович Кучма  (оплески),  члени Кабінету Міністрів України,  Центральної виборчої комісії, народні депутати України  попереднього  скликання,  керівники  центральних відомств  України,  представники  політичних  партій і громадських організацій,  голова Ради міністрів  Автономної  Республіки  Крим, голови   рад   і   держадміністрацій   областей,   міст  Києва  та Севастополя.  Присутні також глави дипломатичних  представництв  в Україні, представники засобів масової інформації.

     Шановні народні депутати!  Слово має Президент України Леонід Данилович Кучма для виголошення щорічного послання про внутрішнє і зовнішнє   становище   України.   Прошу  вас,  Леоніде  Даниловичу (Оплески).

     КУЧМА Л.Д.,  Президент   України.   Шановні   співвітчизники! Шановні  народні  депутати!  Звертаючись  до  українського народу, Верховної Ради з цим посланням,  яке  передбачене  конституційними повноваженнями  Президента  України,  я  керуюсь насамперед такими міркуваннями.

     По-перше, відповідальністю моменту.  Ми перебуваємо зараз  на історичному для України перевалі, який збігається з рубежем віків. І треба мати чітке уявлення  про  стан,  завдання,  можливості  та перспективи розвитку держави й суспільства,  а отже,  ясно бачити, що необхідно зробити сьогодні,  яке  майбутнє  будувати  для  нас, наших  дітей та онуків.  Це вимагає,  крім усього іншого,  чесної, відкритої і відвертої розмови про  труднощі,  втрати,  помилки  та прорахунки.

     По-друге, виходжу   з   того,   що  це  перше  послання,  яке адресується новообраному  парламенту.  Вітаючи  вас  із  здобуттям депутатських  мандатів,  вітаючи  політичні  партії та блоки,  які завоювали право бути  представленими  у  Верховній  Раді,  вітаючи новий  парламент  з  початком роботи,  я сподіваюсь і вірю,  що ви свідомі відповідальності за те,  яким шляхом піде Україна  далі  і якою увійде у ХХІ століття.

     При цьому  хочу  наголосити:  те,  що  Україна є і залишиться суверенною і незалежною  державою,  -  не  предмет  для  дискусій. Питання в іншому - наскільки вона буде демократичною, соціальною і правовою,  тобто  наскільки  забезпечимо  єдність   основоположної конституційної формули. Питання вищою мірою насущне. Відповісти на нього маємо ми з вами. І не просто відповісти, а дати нації надію, збудити   її   енергію,   динамізм,  волю  до  прискорення  темпів суспільного поступу.

     Україна повинна   стати   державою,   де   якомога    повніше реалізувалися б можливості людини,  а людина, у свою чергу, бачила б своє місце в процесах державотворення.  Наголошую на цьому  і  з огляду  на  перебіг та підсумки виборчої кампанії.  Навколо них не вщухають  дискусії,  не  бракує  розмаїтих  оцінок,  прогнозів  та варіантів розвитку подій.

     Залишаючи докладний  аналіз політологам,  однозначно заявляю: доки я Президент,  катастрофічні  для  країни  і  народу  сценарії реалізовані  не  будуть.  Треба усвідомити головний урок виборів - більшість українського народу не  бажає  повернення  до  колишньої системи  суспільних  цінностей,  не підтримує політичних крайнощів (Шум у залі).  Люди протестують проти прорахунків  та  провалів  у соціально-економічній сфері, не розуміють і не сприймають затяжні, безплідні конфлікти між гілками влади та  їх  органами  на  різних рівнях.  Вони  вже  до  краю  стомилися від взаємних звинувачень у владних ешелонах,  пошуку винних і очікування кращого  життя.  Так далі  тривати не може і не буде.  Від порядку у владі до порядку в державі - таким бачу імператив нашої дальшої роботи.  Цю  лінію  я буду проводити послідовно і жорстко.

     У сукупності,  за великим рахунком,  ідеться про необхідність наповнення  реальним  змістом  національної  ідеї  з   урахуванням специфіки  етапу  нашого  розвитку.  Вона  має охопити весь спектр суспільних інтересів,  спиратись на історичний досвід народу, його ментальність  та традиції і водночас окреслювати головні орієнтири та пріоритети нашого поступу,  згуртовувати в їх досягненні людей, державні й суспільні інституції.

     Необхідність у потужному об'єднавчому стимулі,  який піднімав би всіх  на  конструктивну  роботу,  на  творення,  актуалізується сьогодні багатьма чинниками. Назву основні з них.

     Перший. Критично-вирішальний етап, на якому ми перебуваємо.

     Другий. Відсутність  у  певної частини наших громадян почуття приналежності до єдиної нації,  її інтересів і цілей, розшарування людей за цілим рядом ознак - соціальних,  економічних, політичних, світоглядних, регіональних.

     Третій. Неприпустимо  висока   політизація   економічних   та соціальних питань,  а то й пряма підміна економіки ідеологією.  Це особливо виразно прослідковувалось у ході виборчої кампанії.

     Я за відповідальні кроки, за тверезі й неупереджені оцінки та висновки  з  економічної ситуації,  які будувалися б на врахуванні об'єктивних умов та вихідних  точок  відліку.  Реальну  економічну політику можна формувати і здійснювати лише на такій основі.

     Переходячи до  цього  основоположного  питання  нашого буття, вважаю  за  необхідне  нагадати:  курс  на  ринкові  перетворення, схвалений  Верховною  Радою  в  1994  році,  органічно  випливав з Декларації  про  державний  суверенітет  України  та  Закону   про економічну  самостійність  України.  Закладені  в  цих  документах базові  принципи  державотворення   були   згодом   закріплені   в Конституційному договорі та Конституції.

     Я відстоював  і  буду відстоювати саме такий шлях української економіки,  прилученої до сучасних  світових  надбань,  виходу  на міжнародний економічний простір. Інша річ, що ринкові реформи - не самоціль.  Вони  мають  бути   інструментом   якісної   перебудови економіки,  глибинних соціальних перетворень, підвищення добробуту людей.

     Сьогодні ситуація якісно відрізняється від тієї,  яка була  в жовтні  1994  року.  Нам  вдалося  вперше  починаючи  з  1990 року зупинити  падіння  валового   внутрішнього   продукту.   Поступово збільшується  виробництво  промислової продукції.  Почали зростати обсяги капітальних  вкладень,  вантажних  перевезень,  деякі  інші показники. Однак це тільки ознаки зародження позитивних зрушень.

     Що завадило  добитися  більшого?  Окрім  недооцінки  складних стартових умов,  про що  я  говорив  уже  не  раз,  далися  взнаки чинники,  сконцентровані переважно у сфері політичних протистоянь. Минулого року загострилася фінансова криза,  яка набула системного характеру,  торкнулася  фінансів  як  держави,  так і підприємств, організацій і  значно  обмежила  наші  можливості  в  забезпеченні загальноекономічної стабілізації.

     Збитковими є  вже  не  тільки  окремі  підприємства,  а й ряд галузей.  Кредиторська заборгованість зросла більш  як  у  півтора раза.  Майже  на  2  відсотки  від  валового внутрішнього продукту збільшився торік дефіцит державного бюджету.  На  1  квітня  цього року  обсяг внутрішніх боргових зобов'язань перевищив 13 мільярдів гривень.

     Я не можу відносити все це лише на рахунок уряду.  Адже жодну з його пропозицій щодо скорочення бюджетних витрат у минулому році не  було  прийнято.  Тільки  зволікання   з   прийняттям   бюджету обернулося   втратою   близько   3   мільярдів  гривень  зовнішніх запозичень.  Якщо  негайно  не  вжити  кардинальних  заходів   для врівноваження бюджетних витрат з реальними надходженнями,  держава потрапить у хронічну боргову кризу.

     Ситуація дуже непроста,  але не маю наміру її  драматизувати, вона   залишається   контрольованою.   Повною  мірою  здійснюється бюджетне  фінансування  поточних  виплат   у   соціальній   сфері, знижується  інфляція,  утримується  стабільність  валютного курсу. Уряд і надалі гарантує виконання боргових зобов'язань.

     Водночас необхідно зробити все для того,  щоб  не  тільки  не допустити зриву стабілізаційних процесів у сфері виробництва,  а й подолати пік бюджетної кризи вже в поточному році. Я виходив з цих міркувань,  видаючи  указ  про  запровадження  у державі жорсткого режиму економії та реальне зниження на цій основі дефіциту бюджету до  2,5  відсотка  від валового внутрішнього продукту.  Найближчим часом  Кабінет  Міністрів   внесе   до   Верховної   Ради   проект відповідного закону.

     Не менш  важливо  забезпечити реальність бюджету на наступний рік з  дальшим  зменшенням  його  дефіциту.  Знаю:  такі  завдання неймовірно   складні,   пов'язані   із   непопулярними  кроками  - коригуванням відповідних статей  видатків,  скасуванням  численних бюджетних пільг,  яких не знає жодна країна світу. Іншого виходу у нас просто немає.

     Просив би новообрану Верховну Раду  поставитися  до  цього  з розумінням  і  відповідальністю.  Бюджетний  процес  має стати тим пробним каменем,  на  якому  будуть  перевірятися  спроможність  і бажання до конструктивної співпраці між урядом та парламентом.

     Я не  підтримую пропозицій про розв'язання бюджетних та інших економічних проблем за допомогою помірної інфляції. Навпаки, вихід

- у дальшому зміцненні національної грошової одиниці. Відповідно в бюджеті на 1999 рік слід закласти  зниження  прогнозованого  рівня інфляції  до 7-8 відсотків,  а в наступні роки - до 5-6 відсотків. Це важливо з точки  зору  як  захисту  доходів  населення,  так  і активізації   інвестиційного   процесу,   загального   пожвавлення економічного життя.

     Водночас є нагальна потреба в програмі підвищення монетизації валового внутрішнього продукту (тобто збільшення кількості грошей, що обслуговують економіку) у таких межах,  які не  призвели  б  до інфляції.   Разом   з  тим  слід  забезпечити  суттєве  поліпшення структури грошової  маси.  Адже  нині  майже  кожна  друга  гривня обминає банківські рахунки. Явище тривожне і неприпустиме.

     Назріли корективи  у валютній політиці.  Орієнтація на штучне завищення курсу гривні,  що витримувалась протягом  останніх  двох років,  завдає відчутної шкоди вітчизняним товаровиробникам,  перш за все експортерам.  Вважаю,  що в  перспективі  слід  перейти  до політики   забезпечення   паритетності   курсу  гривні  до  темпів інфляції.

     Прогнозується, що за  умови  подолання  фінансової  кризи  та відтворення  сприятливого  макроекономічного  середовища ми можемо збільшити цього року виробництво валового внутрішнього продукту на 0,5 відсотка, у 1999-2000 роках - на 2-3, а надалі - 4-5 відсотків щорічно.   Темпи   зростання   промислового   виробництва   будуть випереджати  зазначені  показники  на  1,5-2  відсотки.  Необхідна передумова  для  цього  -  глибокі  структурні  перетворення.   Це диктується  як  традиційною  деформованістю промисловості України, успадкованою від радянських часів,  так і тенденціями,  які почали окреслюватись уже в останні роки.

     Найбільше тривожить   падіння   частки   продукції  кінцевого споживання,  з 1990 року вона  знизилася  майже  вдвічі  -  до  34 відсотків.    Особливо    скоротилась    питома   вага   продукції машинобудування (у 2 рази) і легкої  промисловості  (у  6  разів). Натомість  частка  чорної  металургії,  на  яку  припадає майже 40 відсотків електроенергії та газу,  що споживається  промисловістю, зросла в 2,5 раза.

     Наші конкретні  умови  та світовий досвід не залишають іншого варіанта дій, ніж поєднання структурної політики з інноваційною. У цьому шлях і до економічного піднесення України,  і до утвердження її як високотехнологічної держави.  Така мета цілком посильна  для нашого  суспільства.  Воно  зберегло  ядро свого інтелектуального, виробничого та науково-технічного потенціалу, який мають далеко не всі країни з перехідною економікою.

     Звичайно, це   не  означає  ослаблення  уваги  до  галузей  з прискореним оборотом капіталу,  зокрема  легкої  та  харчової.  Не залишаючи  їх напризволяще,  ми повинні зосередити зусилля на тих, які дозволять витягти весь ланцюг економічних проблем.

     Серед галузей,   які   дадуть    Україні    перспективу,    - літакобудування,  за  рівнем якого вона входить до сімки провідних держав світу, ракетно-космічний комплекс, судно- і танкобудування. Ми    повинні   вивести   на   новий   рівень   високотехнологічні конкурентоспроможні  виробництва  у  важкому  машинобудуванні   та приладобудуванні,  виробництві енергетичного устаткування, засобів інформатики та зв'язку, кольоровій та порошковій металургії.

     Обмеженість інвестиційних    ресурсів    однозначно    диктує необхідність   застосування  щодо  високотехнологічних  виробництв програмно-цільових  методів  економічного  управління.   У   цьому переконує повоєнний досвід країн Західної Європи та Японії.  Уряду належить визначити перелік державних інноваційних  пріоритетів  та розробити  відповідні  цільові  програми з наступним затвердженням Верховною Радою.

     Якщо ми хочемо по-справжньому перейти  на  інноваційний  шлях розвитку  і  не втратити перспективу,  то слід забезпечити реальну підтримку вчених, наукових шкіл, серед яких чимало унікальних.

     Нагальне, просто-таки кричуще завдання

- впорядкування,  доведення  до  цивілізованих  вимірів податкової системи,  що стимулювало б виробничий процес та структурні  зміни. Кабінет  Міністрів  і  Верховна  Рада  мусять нарешті зважитися на істотне послаблення податкового навантаження.

     Вважаю, зокрема,  назрілими  і   необхідними   такі   заходи: зниження  вже  з  другого  півріччя  цього  року  до  35 відсотків податкового навантаження на фонд оплати праці; поступове зменшення до  10-15  відсотків ставки податку на додану вартість із суттєвим спрощенням   процедури   його   стягнення;   істотне   послаблення податкового  тиску  на  сільського товаровиробника,  запровадження також з другого півріччя єдиного податку  на  сільськогосподарську діяльність;       запровадження      податкового      стимулювання інвестиційно-інноваційної   діяльності,   малого   підприємництва, експорту високотехнологічної продукції;  встановлення максимальної ставки оподаткування фізичних осіб на рівні  ставки  оподаткування прибутку  підприємств  та  визначення  неоподатковуваного  розміру доходу на  рівні  межі  малозабезпеченості;  впорядкування  чинної системи    місцевих   податків   та   обов'язкових   платежів   до позабюджетних фондів.

     Парламенту слід виявити волю і  відповідальність  і  піти  на перегляд пільг, не пов'язаних зі стимулюванням виробництва.

     Нехай вас,  шановні народні депутати,  спонукає до цього така цифра:  пільги поглинають зараз близько п'ятої частини  надходжень до бюджетів усіх рівнів.  Їх треба залишити тільки тим,  хто цього реально  потребує.  І  жодним  (підкреслюю  -  жодним!)  чином  не зазіхати  на  пільги  інвалідів  та  ветеранів  війни,  а всі інші трансформувати  в  засіб  заохочення  виробничої  та  інноваційної активності, запровадження високих технологій.

     У наповненні  бюджету  слід  підвищити  роль  акцизного збору через впорядкування переліку підакцизних товарів,  перегляд ставок оподаткування спирту, горілчаних та тютюнових виробів.

     Без віднесення   цих   питань  до  компетенції  уряду  ми  не доб'ємося оперативності та гнучкості у їх вирішенні.  Практично ми не  залишили  Кабінету  Міністрів  важелів  впливу  на  економіку, особливо  оперативні  її  процеси,  які   потребують   термінового втручання.

     Я підтримую   пропозиції   і  про  те,  щоб  зменшити  розмір податків,  включаючи  відрахування  до  Пенсійного  фонду   з   40 відсотків  від  валового  внутрішнього  продукту у 1997 році до 35 відсотків у 1999-му і  30  відсотків  у  2000  році  з  одночасним підвищенням     відповідальності    за    порушення    податкового законодавства. Відповідні зміни слід внести в законодавчі акти вже цього  року  з  тим,  щоб  у  першому півріччі наступного прийняти Податковий кодекс і сформувати на його основі  бюджет  2000  року. Після  прийняття кодексу доцільно встановити п'ятирічний мораторій на будь-які зміни в податковій системі.

     В уряді опрацьовано законопроекти  про  зниження  податкового навантаження  на  фонд  заробітної  плати,  запровадження  єдиного земельного податку,  податкових стимулів  для  малого  бізнесу,  а також  реструктуризацію  боргів промислових підприємств.  Проблеми настільки назрілі і  невідкладні,  що  зазначені  закони  потрібно прийняти якнайшвидше,  вже на цій сесії. Вирішення цього винятково важливого для економіки,  всієї держави питання сьогодні  залежить виключно  від  Верховної Ради.  Тим більше що зниження податкового тиску було серед визначальних пунктів у  передвиборних  платформах усіх  політичних партій та блоків,  кандидатів у депутати.  Це дає мені підстави заявити народним депутатам:  ключ до оздоровлення та піднесення української економіки сьогодні у ваших руках.  І те, як ви скористаєтесь ним,  визначить основу,  рівень  та  ефективність співпраці між Верховною Радою, Президентом і урядом.

     Для активізації   інвестиційного   процесу   потрібні   також раціональна,  націлена на стимулювання  виробництва  амортизаційна система,   інститути   фінансового  лізингу  та  фондового  ринку, страхування  інвестиційних  ризиків  і  зважена,   з   урахуванням особливостей та завдань перехідного етапу, дерегуляція економіки.

     Під таким   кутом   зору   розглядаю  необхідність  істотного зміцнення банківської системи. Замкнута переважно сама на себе, не працюючи як слід на вітчизняну економіку, вона поки що не відіграє ролі локомотива ринкових реформ.

     Відношу до   найважливіших   спільних   завдань   уряду    та Національного  банку  розробку  і  реалізацію комплексної програми оздоровлення   банківської   системи,   запровадження    надійного механізму  страхування  депозитів,  залучення в інвестиційну сферу особистих заощаджень населення.

     Щодо самого Національного банку,  то відстоюючи, як і раніше, принцип  його автономності,  я хотів би разом із тим бачити більше відповідальності   за   грошово-кредитну   політику,    дотримання рівноваги  на  грошовому  ринку,  тіснішу  координацію  зусиль  із Кабінетом Міністрів.  Потребує істотного вдосконалення і  практика використання централізованих капіталовкладень.

     З наступного   року   Кабінет   Міністрів  буде  визначати  у структурі  державних   видатків   бюджет   розвитку,   призначений переважно для довготермінового кредитування інноваційних проектів. Із  цією  метою  створюється  Український  банк  реконструкції  та розвитку.   Проте   слід  мати  на  увазі:  якщо  розраховувати  у трансформуванні структурної моделі економіки тільки  на  внутрішні можливості, то цей процес займе 25-30 років, а це вагомий аргумент на  користь  активнішого   залучення   іноземних   інвестицій   із законодавчим  гарантуванням  усіх  необхідних умов.  Докладно я їх виклав у  виступі  перед  учасниками  зборів  Європейського  банку реконструкції  та  розвитку.  На  законодавче  підгрунтя  має бути поставлено  й  амністування  тіньового  капіталу   некримінального походження - як вивезеного за кордон, так і наявного в країні.

     Шановні співвітчизники!  Шановні присутні!  Особливий наголос хотів би  зробити  на  проблемах  агропромислового  комплексу.  Це галузь,  що  стосується  всіх  і  кожного.  На  ній  значною мірою тримаються вся держава й економіка.  Галузь з настільки ж високим, наскільки  й не реалізованим до кінця потенціалом і з негараздами, які досягли критичної межі.  Вона втрачає спроможність не те що до нормального відтворення, а й до виживання.

     Село дедалі   більше   випадає   зі   сфери  товарно-грошових відносин.  Усе переводиться на невигідний для нього і для  держави бартер,   причому   здебільшого  на  основі  урядових  рішень.  До неприпустимої межі поглибилась диспропорція в цінах  на  продукцію сільського господарства і товари,  які воно споживає. Із 1990 року вона стала гіршою для селян як мінімум у 5 разів.

     У чому  бачу  вихід?  Перше  і  найголовніше.   Запровадження механізмів  підтримки  цін  на  основні  види  продукції  АПК,  що практикується в більшості країн  з  ринковою  економікою.  Це  має супроводжуватися посиленням антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам.

     Друге. Не   тільки   послаблення   податкового   тиску,  а  й радикальне спрощення податкової системи  через  запровадження,  як уже   було   сказано,   єдиного  податку  на  сільськогосподарську діяльність.

     Третє. Реструктуризація   боргів   підприємств   АПК    перед державою,   створення   спеціального   фонду  для  надання  їм  на конкурсній основі кредитної підтримки та гарантій.

     Четверте. Технічне забезпечення села через фінансовий  лізинг і  створення мережі міжгосподарських машинно-технологічних станцій та лізингових послуг.

     П'яте. Створення товаровиробникам умов  для  вільного  вибору форм  господарювання.  Це  означає  забезпечення,  з  одного боку, належних  правових  та  економічних   засад   розвитку   приватних господарств  і,  з  другого  боку,  реструктуризації та підвищення життєздатності колективних господарств відповідно до ринкових умов та змін у землекористуванні.

     Шосте. Приведення  у  відповідність з Конституцією Земельного кодексу,  створення законодавчої бази,  формування цивілізованого, регульованого  державою  ринку землі та розвитку земельно-орендних відносин, заснування Селянського банку.

     Сьоме. Розвиток  інфраструктури  ринку  сільськогосподарської продукції  на  основі спеціальної державної програми.  Поглиблення приватизаційних  процесів.  Створення  інтегрованих  структур   із виробництва,      переробки,      зберігання     та     реалізації сільськогосподарської продукції.

     Восьме. Гнучке митне регулювання імпорту продовольчих товарів з  метою  захисту  і  підтримки вітчизняних виробників аналогічної продукції та  критичного  імпорту,  необхідного  для  забезпечення відтворювального процесу в АПК.

     Дев'яте. Розвиток     соціальної     інфраструктури     села, стимулювання і  підтримка  індивідуального  будівництва,  сприяння розвитку несільськогосподарської підприємницької діяльності.

     Сподіваюсь, що   такі   підходи   в  основному  не  викличуть заперечень.  Відповідні законопроекти внесено до Верховної Ради, а окремі питання врегульовано указами Президента.

     Комплекс завдань  піднесення  економіки передбачає як один із чільних пріоритетів формування  національного  ринку  забезпечення випереджаючого  зростання  платоспроможного  попиту,  внутрішнього споживання, підвищення його частки у структурі виробництва.

     Відзначаючи зростання частки експорту  у  структурі  валового продукту, треба бачити, що ми дійшли в цьому процесі межі. Основну ставку  зараз  слід  робити  на  поліпшення   товарної   структури експорту.  Це вимагає істотного вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, розширення наявних та пошуку нових ринків.

     Слід визнати,  що структурна незавершеність,  некомплексність реформ  значною  мірою  породжені тим,  що моделі розвитку України вироблялися  без  урахування   її   особливостей,   наявності   та перспектив  створення законодавчої бази,  психологічної готовності людей до радикальних змін у звичному й усталеному способі життя.

     Найгострішою і найболючішою виявилася  проблема  реформування відносин    власності.    На   моє   переконання,   вона   повинна розв'язуватися на засадах  змішаної  економіки,  через  підвищення ефективності   всіх   її  укладів.  Потребують  зміцнення  позиції приватної власності,  національного капіталу.  Поки що їх вплив на оздоровлення і відбудову економіки залишається вкрай недостатнім.

     Для підтримки національного капіталу треба змінити пріоритети в приватизації. Маємо враховувати, що у вітчизняних компаній немає достатніх   ресурсів   для   участі  у  приватизації  стратегічних об'єктів.  Значить, треба передавати їм у довгострокове управління на договірних засадах державні пакети акцій.

     Представники національного  бізнесу  повинні ширше залучатися до управління економікою.  Поки що їх участь  у  цьому  процесі  є скоріше винятком, ніж правилом. Слід усвідомити, що приватизація - це не тільки і не просто роздержавлення.  Ключова її мета - знайти ефективного власника,  спроможного управляти, залучати інвестиції, забезпечувати випуск  конкурентоспроможної  продукції,  створювати нові   робочі   місця,   своєчасно   платити   заробітну  плату  і розраховуватися з державою.

     У цій же площині і необхідність активного стимулювання малого та  середнього бізнесу.  Випадає поки що з поля зору корпоративний сегмент економіки.  А тим часом він уже дає більше половини обсягу промислового виробництва.

     Дуже слабкою  ланкою виявилось і управління державною часткою власності.  А вона залишається значною - пакети акцій близько  5,5 тисячі  акціонерних  товариств,  більше  третини загального обсягу промислового  виробництва.  Це  серйозні  упущення  уряду.  Я  вже звертав на них увагу і надалі обмежуватися цим не буду.

     Ми не  створимо повноцінної ринкової економіки доти,  доки не закладемо основну її підвалину - вільну  конкуренцію,  що  в  свою чергу потребує демонополізації економіки, формування конкурентного середовища,  державного регулювання суб'єктів природних монополій, змагальності   при   розміщенні   державних   замовлень.  Потрібні зміцнення антимонопольних органів,  посилення їх реального  впливу на економічні процеси. Нині він явно недостатній.

     Ринок не  може  реалізувати свої можливості і без докорінного вдосконалення  системи  платіжних  розрахунків.  Адже   понад   40 відсотків  товарного  обороту  здійснюється  на  бартерній основі. Сподіваюся, шановні народні депутати, на вашу зацікавлену участь у законодавчому   усуненні   цих   та  інших  перепон  у  перебудові національної економіки.  Особливо з урахуванням того,  що  близько третини з вас представляє в парламенті підприємництво.

     З огляду  на  відомі  причини  для  України,  її економіки і, більше того, національної безпеки виняткове значення має створення надійної   системи   енергозабезпечення  та  енергозбереження.  До невідкладних  скоординованих  зусиль  у   цій   сфері   зобов'язує насамперед  стан  справ  у  вугільній  промисловості,  енергетиці, нафтогазовому комплексі,  на ринку енергоносіїв.  Тут не  обійтись без екстраординарних заходів. Розвиток власної енергетичної бази - це неодмінна умова нашого виживання.

     Шановні співвітчизники!  Історично склалося так,  що на перше місце  в  нас  завжди  ставилась держава,  якій приносили в жертву інтереси конкретної людини.  Через це втрачено багато, втрачаємо і сьогодні.   Відповідно   першорядного   значення  і  невідкладного характеру набувають  економічне  забезпечення  людини,  соціальної рівноваги,  зупинення  небезпечної тенденції розмивання соціальних гарантій.  Така постановка питання - не пропагандистський хід,  не загравання  з  народом,  це  сьогодні  єдино  можливий шлях нашого дальшого розвитку.

     З другого  боку,  таке  перенесення  акцентів   у   державній політиці  можливе  лише  на  достатньому  економічному фундаменті. Отже,  одночасне і комплексне здійснення цих двох ключових завдань повинне  визначати  сутність  усієї  нашої  політики та практичної роботи.

     Немає на даний момент  важливішого  завдання,  ніж  погашення заборгованості  з  виплати зарплат та пенсій,  причому будь-що і в максимально стислі терміни.  Потрібно врешті-решт усунути причини, що породжують цю заборгованість,  - нереальність бюджету, постійні намагання завищити його видаткову частину.

     Нинішнє штучне применшення вартості робочої сили, відсутність необхідної мотивації до праці,  низький рівень соціальних витрат - чи не основне гальмо на шляху  до  піднесення  економіки.  За  цим стоїть, зокрема, той факт, що грошові доходи більш як 18 відсотків працюючих в Україні нижчі за межу малозабезпеченості.

     Протягом наступних двох  років  необхідно  здійснити  глибоке реформування  системи  оплати  праці.  Ключовою ланкою цієї роботи вважаю введення нового й обов'язкового для всіх секторів економіки соціального стандарту - регульованого державою мінімуму погодинної заробітної плати.

     Сподіваюсь на активність парламенту в подоланні  неповноти  й розбалансованості  законодавства  у  сфері  трудових  відносин  та соціального  захисту.  Слід  прискорити   розробку   і   прийняття Трудового  і Цивільного кодексів,  законів про прожитковий мінімум та індексацію грошових доходів  населення,  удосконалити  практику надання адресної соціальної допомоги.

     Серед невідкладних  завдань - реформування системи пенсійного забезпечення.  Крім  усього  іншого,  воно  повинно  дати   дійові механізми визначення оптимальної винагороди за відпрацьовані роки, ліквідацію несправедливої і принизливої зрівнялівки.

     Постійної і посиленої уваги потребує проблема зайнятості.  На відміну  від  держав  з  розвинутим  ринком  праці ми зіткнулися з концентрацією вогнищ безробіття в окремих регіонах і складнощами в їх  погашенні  через  істотні  місцеві  особливості.  Це відносить питання зайнятості -  сьогодні  й  у  перспективі  -  до  найбільш гострих,  складних  і  невідкладних  для  всіх без винятку органів державної влади в центрі і на місцях.  Залежно від того,  як  воно вирішується,   будуть   великою  мірою  оцінюватися  їхня  робота, виконання обов'язків перед народом.  Люди  повинні  мати  достатні гарантії     зайнятості    при    проведенні    приватизації    та реструктуризації підприємств.

     Треба взяти до уваги ще одну  пов'язану  з  цим  тенденцію  - активізацію міграційних процесів. Причому вони охоплюють категорії людей високого освітнього рівня і найбільш працездатного віку.  Це зобов'язує   до   невідкладних   рішень  і  дій.  Як  і  практично неконтрольований наплив в Україну мігрантів з інших держав.

     Важливий напрям  цієї  політики  вбачаю  в  розширенні   кола власників, створенні всім бажаючим можливостей для відкриття своєї справи.  Не повинні бути порожнім звуком  конституційні  права  на володіння,  користування  та розпорядження приватною власністю,  у тому числі й на землю,  особливо з урахуванням  того,  що  вже  21 мільйон наших громадян є акціонерами чи власниками земельних паїв.

     Ще більш  очевидною  і  недискусійною є необхідність широкого комплексу заходів для поліпшення якості та  збільшення  тривалості життя,  подолання несприятливих демографічних тенденцій. Одночасно з концентрацією зусиль, можливостей і резервів на охороні здоров'я нам  треба  докорінно  змінити  погляди  на  середовище  існування людини.  Маємо на ділі піднести  до  рівня  державних  пріоритетів оздоровлення всієї атмосфери в суспільстві,  посилення ролі сім'ї. Висунення сім'ї на одне з  чільних  місць  в  ієрархії  суспільних цінностей  значною мірою допоможе уберегти націю від деградування, натиску бездуховності й аморальності, пов'язаних з ними соціальних хвороб та інших небезпечних чинників.

     З точки  зору  духовного,  інтелектуального  розвитку  людини хотів би наголосити на винятковій важливості  освіти  і  культури. Ситуація,  в  якій перебувають ці сфери,  вступає в явну,  кричущу суперечність з їх роллю,  завданнями та  суспільним  призначенням. Саме життя вимагає від нас стати країною,  яка вчиться, а отже, не допустити нестримної і неконтрольованої комерціалізації освіти, що робить  її  недоступною  для багатьох.  Закриття шкіл,  дитсадків, інших  закладів  під  різними  приводами,  особливо  в   сільській місцевості,  -  це  національна  ганьба.  Історія  і  майбутнє  не простять нам,  якщо будуть діти і молодь,  виключені  з  навчання, якщо культура перетвориться із складової духовності та людяності у свою  протилежність  і  сурогат,  у  засіб  примітивізації  особи, руйнівника духовних основ народу!

     Духовна сфера   повинна   не  на  словах,  а  на  ділі  стати пріоритетним  напрямом  розвитку  нашого  суспільства.  На   жаль, складається таке враження, начебто залишковий принцип фінансування освіти,  науки і культури генетично успадкований представниками як виконавчої, так і законодавчої влади.

     Не виняток  і  колізії  навколо  реалізації  права на свободу світогляду  та  віросповідання.   Ніяк   не   входить   у   береги міжправославний   конфлікт.   Практично  всі  українські  конфесії втягнуті в політичну боротьбу, а це, окрім усього іншого, полегшує експансію в Україну нетрадиційних релігій та тоталітарних сект, що не додає ні духовності народові,  ні стабільності суспільству.  Не применшуючи вини органів виконавчої влади,  мушу констатувати:  до цього причетні деякі депутати попереднього та нинішнього скликань, так  само  як  і  до  ризикованого  балансування  в етнополітичній тематиці, насамперед у мовних питаннях.

     Аналіз виборчої кампанії  утверджує  мене  в  думці,  що  нам належить  ще  багато  зробити для справжньої реалізації політичних прав наших співгромадян.  Слід визнати:  політична  структуризація українського суспільства далека від завершення, а партійна система в нинішньому своєму вигляді  багато  в  чому  відторгає  конкретну людину.  На  моє  переконання,  конче  потрібно зміцнити інститути демократичної  політичної  системи,  подбати  про  утвердження   в Україні  громадянського  суспільства.  Це  передбачає забезпечення принаймні трьох умов.

     Перша. Створення законодавчих  гарантій  формування  потужних загальнонаціональних партій.  Адже важко заперечити те,  що навіть деякі з партій,  які подолали 4-відсотковий бар'єр,  мають по суті регіональний характер.

     Друга умова.  Докорінна  модифікація виборчого законодавства. На  виборах  повинні  перемагати  ідеї  і  програми,  а  не  гроші (Оплески).

     Третя умова.  Адаптація  до  нових реалій профспілок та інших масових громадських об'єднань,  перетворення їх на ділі у впливові інститути   громадянського   суспільства,   а   не  продовження  в радикалізованій  формі   традицій,   функцій,   успадкованих   від радянських часів.  За нинішніх умов нам особливо потрібен постійно діючий   і   ефективний    механізм    соціального    партнерства, конструктивного діалогу при вирішенні трудових конфліктів.

     Шановні народні депутати! Конкретні завдання розвитку України будуть викладені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів, поданій на   ваш   розгляд   і   схвалення.  Правову  базу  її  реалізації підкріплюють понад 70 уже напрацьованих законопроектів з  найбільш актуальних економічних та соціальних питань. П'ятдесят з них треба розглянути і прийняти в першочерговому порядку,  причому більшість

-  ще  на  цій  сесії.  Це дозволило б не втратити особливо дорогі зараз для нас час і темп.

     Для здійснення  невідкладних   заходів   та   довготермінових завдань    державної   політики   з   необхідними   прогнозованими результатами нам треба забезпечити цілий ряд  передумов.  Деякі  з них уже сформульовані в цьому посланні або випливають з нього.

     Вважав би за доцільне додати ще таке.

     По-перше, базуючись на практичному досвіді,  ми повинні чітко відділити   необхідні,   реальні   і   посильні    завдання    від необгрунтованих  ілюзій,  які лише породжують завищені очікування. Краще гірка правда,  ніж солодкі обіцянки,  бо вони  дезорієнтують суспільство,  збивають  людей з пантелику,  провокують глухий опір дійсно потрібним і корисним справам.

     По-друге, спиратись у здійсненні цих завдань  головним  чином на власні сили та можливості,  на внутрішні фактори зростання.  Це невіддільно від забезпечення політичної стабільності та консенсусу в суспільстві.

     Виживають і    утверджуються    ті   нації,   які   спроможні згуртовуватись у пору вирішальних випробувань, відкидати внутрішні незгоди і суперечності заради стратегічно важливих цілей.

     У зв'язку  з  цим  важко переоцінити значення такого гострого інструменту формування громадської думки  та  впливу  на  неї,  як засоби  масової  інформації.  Україні потрібна вільна преса,  а не бойові сокири (Оплески).  Це вимога, що випливає з конституційного принципу свободи слова.

     По-третє, нам  слід  відмовитися  від  однобічних підходів та крайнощів в уявленнях про роль  і  функції  держави  в  перехідний період.  Це  означає  однакову  неприйнятність  як  повернення  до адміністративно-командної системи,  так і безмежної лібералізації, цілковитого  відділення  держави  від  суспільства.  Економічні  і соціальні негаразди,  загалом  ситуація,  яку  переживає  Україна, великою,   якщо   не  вирішальною  мірою  породжені  саме  низькою дієздатністю держави,  її неспроможністю  ефективно  реалізовувати власні   рішення,  забезпечувати  дотримання  встановлених  правил політичної поведінки,  господарської  діяльності  тощо.  Слабкість держави ми можемо і зобов'язані подолати.

     Стосовно економіки   це   означає   не   витіснення  ринкових регулюючих механізмів,  які вже створені і діють, а їх підтримку і доповнення,  удосконалення  і  зміцнення.  Така  політика  повинна матеріалізуватися  насамперед  у  широкому  спектрі   законодавчих актів,  які  розчищають  шлях  ринковим  перетворенням і вводять у правове  русло  відносини  між  їх  суб'єктами.  Водночас  держава покликана дбати про те, щоб прийняті закони неухильно виконувались

- усіма і без будь-яких винятків.

     Належить рішуче і безповоротно покінчити з  нашою  застарілою хворобою  -  правовим  нігілізмом.  Зробимо  це  - значить зможемо вивести країну з кризи,  не вдаючись до надзвичайних, позаправових засобів.  Хоча,  не  буду приховувати,  є політики,  які не бачать іншого шляху і навіть провокують Президента стати на нього.

     Сфера, де державі належить особливо  відповідально  і  сповна виконувати  обов'язок  перед  своїми  громадянами,  -  боротьба зі злочинністю.  Це  завдання,  зведене  в  ранг  ключових   чинників національної  безпеки,  треба  здійснювати  комплексно,  адекватно масштабам і складності проблеми.

     Звертаю увагу на такі його аспекти,  як  підрив  економічних, соціальних,    політичних   коренів   криміналітету,   запобігання інтернаціоналізації його  дій,  забезпечення  необхідної  правової бази  та  ефективного і вичерпного її застосування.  Це передбачає підвищення професіоналізму в  діяльності  правоохоронних  органів, посилення їх взаємодії, докорінне вдосконалення судової практики.

     Мене не  задовольняють  явне відставання нашого кримінального законодавства від гострих викликів часу, зволікання Верховної Ради з  розглядом  та  прийняттям невідкладних законопроектів,  а також низька  ефективність,  недостатнє  забезпечення   роботи   судових органів   і   практична  баззахисність  суддів.  Якщо  не  зробимо серйозних висновків,  то люди будуть не просто не поважати державу і не вірити їй - у державі вбачатимуть союзника злочинців.

     На цьому  тижні  до  парламенту  буде подано систематизований пакет законопроектів,  що стосуються боротьби із злочинністю. Якщо його  прийняття  буде  зволікатись  і  надалі,  то вся наша робота нагадуватиме битву з вітряками.

     Давайте спільно викорінювати такі небезпечні  і  неприпустимі явища,  як корупція, насамперед у державному апараті, організована злочинність і бандитизм.

     Сфера особливої  уваги  -  національна  безпека  в  усіх   її складових  і  виявах.  Це такі вирішальні на сьогодні аспекти,  як політичний,  соціально-демографічний,  економічний, інформаційний, екологічний  та  воєнний.  Усі  вони  співіснують  у  найтіснішому взаємозв'язку,  і послаблення будь-якого з них загрожує ланцюговою реакцією.

     Окремо хочу  наголосити на якісно новому аспекті національної безпеки  -  конституційному.  Як   правовий   каркас   держави   і суспільства  Основний Закон потребує захисту.  Особливо тепер,  за умов неусталеності нашого життя та спроб  неправомірних  зовнішніх впливів.  Такий  захист ми зобов'язані здійснювати суто юридичними методами,  а з іншого боку,  підвищенням  дієвості  конституційних норм, насамперед щодо основ конституційного устрою та прав людини.

     Не менш  принципового  значення надаю формуванню сприятливого для України  міжнародного  середовища.  Сьогодні  маємо  достатньо підстав    констатувати:   завдяки   зваженому   і   реалістичному зовнішньополітичному курсу ми впритул наблизилися  до  цієї  мети. Зважена  і  збалансована  зовнішня  політика  нашої держави дає їй змогу  рухатись  новими  напрямами  в   європейську   та   світову спільноту,  водночас  зміцнюючи  традиційні  зв'язки  з  Росією та іншими партнерами по колишньому Союзу і виправляючи  деформації  в цих зв'язках.

     Навряд чи хто заперечить сьогодні закріплення України у світі й істотне поліпшення її міжнародного іміджу та авторитету. Але так само очевидно і те,  що ми знаходимося лише на початку цього шляху і  позитивні  напрацювання  можна  звести  нанівець   нерозумними, невиваженими, а тим більше провокаційними словами чи діями. Просив би зрозуміти,  що у нас не може бути і  не  буде  кількох  центрів здійснення зовнішньої політики.

     У тезу про посилення держави я вкладаю необхідність посилення влади,    яка    повинна    перестати    відчувати    себе    лише адміністративно-управлінською категорією, а виступати інструментом реалізації волі більшості у суспільстві.  А це й моральна  сторона її  легітимності,  передумова  повернення  віри  в неї,  подолання відстороненості,  відчуженості  людей   від   влади.   Для   цього діяльність  усіх  її  гілок  та  органів  повинна  бути прозорою і відкритою.

     Необхідно подолати дві основні причини слабкості влади. Перша

-  неусталеність  її  інститутів,  що в поєднанні з політичними та іншими  устремліннями  призвело  до  затяжного  протистояння   між гілками,  насамперед  законодавчою  та  виконавчою,  між місцевими адміністраціями та органами самоврядування.

     Так, через відсутність згоди і взаємодії на  найвищому  рівні гострим  протиборством  супроводжувалися  розгляд  та прийняття не тільки Конституційного договору та Конституції, а й багатьох інших більш-менш важливих законодавчих актів.

     У моєму  розумінні посилення влади - це не вивищення однієї з її  гілок  над  іншими.  Я  за   баланс   між   ними,   визначений Конституцією.  Кожна  повинна  чітко виконувати свої конституційні обов'язки та повноваження.

     Нам належить,  зокрема,  реалізувати природну  сутність  ідеї самоврядування.  Як  відомо,  дехто,  у тому числі й у парламенті, вбачає у представницьких органах окрему гілку влади і виступає  за вибудову окремої її вертикалі - від Верховної Ради до сільської.

     Просив би  зрозуміти:  різнобою,  паралелізму  і дублювання в організації та функціонуванні системи влади  я  не  допущу.  Як  і того,  щоб  деякі  міста та селища перетворювались у непідвладні і непідконтрольні будь-кому вотчини.

     Потребує перегляду й оптимізації практика взаємовідносин  між центром  та  регіонами.  Не  в  останню,  якщо не в першу чергу це стосується Автономної Республіки Крим.

     Певен, ви підтримуєте мене в  тому,  що  владний  організм  у державі  має  бути єдиним і нерозривним.  Це означає,  крім усього іншого,  повсюдне,  повне і безумовне виконання державних  рішень, персональну відповідальність усіх без винятку посадових осіб. Така лінія буде витримуватися суворо і неухильно.

     Друга причина слабкості влади  -  у  кадровій  площині.  Якщо брати   кількісний  аспект,  то  кадровий  корпус  України  досить потужний - понад 300 тисяч державних службовців.  Проблема в  його якості.  Значний  професійний  та організаторський досвід старшого покоління   не   підкріплюється   як   слід   новими    підходами, обов'язковими для сучасних умов. І навпаки, працівники з більшменш ринковим мисленням досить часто ще слабо володіють  управлінськими функціями.  Звідси труднощі в доборі і розстановці кадрів,  значна їх плинність  на  всіх  рівнях.  У  поєднанні  з  імпульсами,  які надходять з різних сфер, у тому числі і з парламенту, це поглиблює настрої невпевненості,  тимчасовості з усіма наслідками,  що з них випливають.

     Час вимагає   жорсткої   кадрової   політики.   І  вона  буде проводитися скрізь без будь-яких винятків.  Хто не справляється  з обов'язками,  як  кажуть,  не тягне,  мусить звільнити своє місце. Головний критерій  при  оцінці  кадрів  для  мене  сьогодні  -  це насамперед  спроможність зі знанням справи розв'язувати економічні та соціальні проблеми, рівень керівництва підвідомчими органами та територіями.   А   для   керівників   правоохоронних   органів   - забезпечувати безпеку людей.

     Запроваджується режим особистої відповідальності  керівників. Я,  як  і ви,  не можу бути задоволеним діяльністю уряду,  органів виконавчої  влади  загалом.  Бачу  недоліки  в  її  структурі   та організації    роботи.    Відповідно   виступаю   за   прискорення адміністративної реформи,  прийняття Закону про Кабінет Міністрів. Симпатії  чи  антипатії  до  уряду  не повинні визначатися логікою боротьби за доступ до ресурсів держави,  а революційні наскоки  на нього,  не  співвіднесені з реальною ситуацією,  вносять ще більшу дезорганізацію  і  посилюють  уже  згадані  настрої  тимчасовості. Давайте будемо це враховувати.

     Шановні співвітчизники!   Шановні  народні  депутати!  Як  ви переконалися з цього послання,  я налаштований  на  порозуміння  і співпрацю з Верховною Радою. Але, погодьтеся, це має бути взаємний обопільний процес. Рекомендував би парламенту також проаналізувати практику   відносин   з  Президентом  та  урядом,  особливо  після прийняття Конституції.  Проаналізувати не для того, щоб у черговий раз  пред'явити якісь претензії,  а зробити серйозні відповідальні висновки щодо того,  як забезпечити  конструктивність  у  спільній роботі,  узгодженість  та скоординованість зусиль.  Твердо стою на тому,  що кожен повинен займатися своєю справою, робити її чесно і сумлінно - так, як того вимагають обстановка й інтереси держави.

     Як Президент,  гарант  Конституції  заявляю:  так і буде!  Не допущу   конфронтації,    перетягування    повноважень,    підміни законодавчої  роботи  нав'язуванням  ідеології.  Хотів би бачити в усіх вас своїх однодумців,  соратників у великій спільній справі - будівництві нової України!

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Леоніде Даниловичу.

     Продовжуємо нашу роботу. Шановні народні депутати...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А обсуждение?! Обсуждение?! (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  відповідаю.  Конституцією обговорення доповіді Президента не передбачено.  Регламент діє в тій  частині,  яка  не суперечить Конституції, Конституцію ми прийняли пізніше.

     -----------------

     Продовжуємо нашу роботу.

     Для забезпечення розгляду організаційних питань нам необхідно обрати  тимчасову  Лічильну  комісію.  Слово  для  пропозиції  від Підготовчої   депутатської   групи  надається  народному  депутату України Супрун Людмилі Павлівні. Будь ласка (Шум у залі).

     Я прошу уваги, на трибуні депутат, ваш колега.

     СУПРУН Л.П.,  народний депутат України (виборчий  округ  100, Кіровоградська   область).   Шановні   депутати!   За   дорученням Підготовчої групи я хочу оголосити  пропозиції  Підготовчої  групи щодо порядку формування Лічильної комісії, а також щодо її складу.

     Згідно з  Регламентом  Верховної Ради (стаття 2.2.8) Лічильна комісія обирається на першому пленарному засіданні і до  створення комітетів  діє  як тимчасова,  до її складу депутати обираються на основі  пропорційного  представництва   від   різних   партій   та позапартійних.

     Пропонується обрати комісію в кількості: від 20 народних  депутатів  -  один  представник.  Голосування  по кандидатурах  до  складу  Лічильної комісії буде проводитися через систему  "Рада"  картками  у  відкритому  (нефіксованому)   режимі списком без обговорення.

     Лічильна комісія   зі  свого  складу  обере  голову  комісії, заступника голови  і  секретаря.  Засідання  цієї  комісії  будуть проводитися гласно і лише відкрито.

     Лічильна комісія    обирається    для   проведення   таємного голосування  і  визначення  його  результатів.  Лічильна   комісія проводить  також підрахунок голосів під час відкритого голосування або визначає присутність депутатів на засіданні у випадку, якщо не спрацює система "Рада".

     У роботі  Лічильної  комісії  не  можуть брати участі народні депутати,  кандидатури яких включені  до  бюлетенів  для  таємного голосування.

     У ході роботи Підготовчої групи були визначені за погодженням між депутатами такі кандидатури членів Лічильної комісії...  У вас на  руках є проект Постанови Верховної Ради про тимчасову Лічильну комісію Верховної Ради,  який вноситься  Підготовчою  депутатською групою.

     Є необхідність зачитувати? Немає.

     Єдине, про   що  я  хотіла  б  повідомити:  є  звернення  від представників Комуністичної партії України,  які  просять  замість раніше  названого  депутата  Моісеєнка включити до списку депутата Хмельового Анатолія Петровича. Я думаю, що можна погодитися з цим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  погоджено.  Чи  є  запитання  до  доповідача? Немає.

     Чи є  інші  пропозиції?  Чи  є необхідність обговорення цього питання, внесеного Підготовчою депутатською групою? Немає.

     Ставлю на  голосування  в   цілому   проект   постанови   про кількісний  та  персональний  склад  тимчасової Лічильної комісії. Увімкніть систему "Рада". Прошу голосувати.

     "За" - 302. Рішення прийнято.

     Лічильна комісія на своєму засіданні обере голову.

     А зараз дозвольте оголосити перерву на 10 хвилин. Перерва.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Продовжуємо нашу роботу.

     Оскільки ще  погоджується  кандидатура п'ятого члена Президії першої  сесії,  я  просив   би   народного   депутата   Медведчука переглянути  списки  на  підтримку  цієї  кандидатури й погодити з лідерами,  з фракціями.  А поки ви це  робили  б,  я  дав  би  вам інформацію   про  роботу  Підготовчої  депутатської  групи.  Немає заперечень?..  Ви вважаєте,  що ми можемо розглядати  питання  про Президію? Медведчук готовий доповідати? Дуже добре.

     Будь ласка, просимо вас.

     МЕДВЕДЧУК В.В.,  народний депутат України (виборчий округ 73, Закарпатська   область).   Соціал-демократична   партія    України (об'єднана). Шановні народні депутати! Шановний пане головуючий! Я хотів би доповісти вам про напрацювання  Підготовчої  депутатської групи,   тобто   про   пропозиції,  які  будуть  внесені  на  ваше затвердження,  щодо персонального та кількісного  складу  Президії першої сесії.

     Звертаю вашу увагу на ту обставину,  що ми зараз оберемо дуже важливий, хоча й тимчасовий (на період до обрання Голови Верховної Ради)  орган  по керівництву нашою Верховною Радою.  А зважаючи на пропозиції щодо порядку денного,  які  теж  будуть  обговорюватися (матеріали  ці  вам  роздано),  ви  можете  зрозуміти,  що  будуть розглядатися  дуже  серйозні  питання:  це  і  внесення  змін   до Регламенту,  це  і  затвердження порядку денного,  і інші питання, організація підготовки яких і внесення на розгляд Верховної Ради є дуже важливими.

     Підготовча депутатська  група  виходила  з того,  що Верховна Рада дванадцятого і тринадцятого скликань теж обирала  Президію  з п'яти  членів,  і  ми використали цей досвід,  зважаючи також і на умови роботи Президії:  за столом Президії,  що  за  моєю  спиною, можуть   поміститися   тільки   п'ять   чоловік.  Тому  Підготовча депутатська група запропонувала кількісний склад Президії  саме  з п'яти  осіб,  які  керували  б  роботою  Верховної Ради до обрання Голови Верховної Ради.

     Стосовно персонального    складу     Президії.     Підготовча депутатська  група  виходила  з принципу,  згідно з яким один член Президії має бути представлений від 90 народних депутатів,  але не менш  як  від  80.  Було доручено фракціям,  які сьогодні на етапі створення,  визначити й погодити відповідні кандидатури до  складу Президії.

     Таким чином,  на підставі документів, які отримала Підготовча депутатська група,  від фракції Комуністичної  партії  України  за рахунок її квоти до складу Президії висунуто кандидатуру Симоненка Петра Миколайовича.

     За рахунок частини  квоти  фракції  Комуністичної  партії,  а також  від блоку і відповідної фракції Соціалістичної і Селянської партій висунуто кандидатуру Мороза Олександра Олександровича.

     Від фракції Народно-демократичної  партії  і  фракції  Партії зелених  України  (за  домовленістю)  висунуто  до складу Президії кандидатуру Матвієнка Анатолія Сергійовича.

     Від фракції Народного  руху  України  і  Соціал-демократичної партії  України  (об'єднаної)  висунуто  кандидатуру Костенка Юрія Івановича.

     Шановні колеги!  Спірним до сьогоднішнього  ранку  залишалося питання   щодо   п'ятої   кандидатури,  на  засіданні  Підготовчої депутатської групи воно не раз розглядалося.  І тепер я  можу  вам доповісти,  що  такою  кандидатурою  від  фракції партії "Громада" висунуто Лазаренка Павла Івановича. До цієї пропозиції приєдналися 42 позафракційних депутати,  підписи яких отримано. Ці підписи є в розпорядженні   Підготовчої   депутатської    групи,    а    зараз безпосередньо  в мене.  Квоту і відповідно принцип,  запроваджений Підготовчою  депутатською  групою,  було  витримано.   Кандидатура п'ятого члена Президії - Лазаренко Павло Іванович.

     Шановні колеги,  зважаючи  на  викладене,  а також виходячи з принципів, закладених у Регламенті Верховної Ради України, зокрема у  статті 2.2.8,  я просив би головуючого поставити на голосування проект постанови,  який ви всі отримали, і нагадати, що відповідно до   Регламенту   запропоновані  кандидатури  до  складу  Президії голосуються списком і без обговорення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Є.

     Будь ласка. Депутат Чорновіл.

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний доповідачу!  З того,  що ви сказали на початку,  випливає,  що це -  чотирнадцяте скликання.  Це  не  чотирнадцяте  скликання.  Минулого  разу ми не визначалися,  яке в нас скликання (Шум у залі).  Вибачте,  але  ми створюємо  небезпечний  прецедент!  У  нас  це або друге скликання після  проголошення  незалежної  Української  держави,  або   тоді скликання  1998  року.  До речі,  це питання розглядала підготовча комісія в 1994 році, і тоді дійшли висновку - не давати нумерації. Було скликання 1994 року...

     МЕДВЕДЧУК В.В. Шановний колего Чорновіл, справа...

     ЧОРНОВІЛ В.М.  У нас є незалежна Українська держава,  і треба дотримуватися якось іншого порядку!

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе   Володимировичу,   можна   дискусію   не розв'язувати.

     МЕДВЕДЧУК В.В.  Шановний колего Чорновіл! Питання про те, яке це скликання, обговорювалося Підготовчою депутатською групою. І ви знаєте, що в результаті голосування (зокрема, це питання торкалося затвердження зразка і форми тексту присяги,  який ми сьогодні  всі скріпили   підписом)   ми   ухвалили,   що   це  -  Верховна  Рада чотирнадцятого скликання.

     Це питання можна буде порушити в ході роботи  нашої  сесії  і прийняти відповідне рішення. А на сьогодні це так, як я доповів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  пропозиція  погодитися  з  кількісним  складом Президії - п'ять чоловік. Будемо голосувати?

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так! Так!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію  про  обрання Президії   в   складі  п'яти  народних  депутатів  України.  Прошу ввімкнути систему "Рада".

     "За" - 254. Прийнято.

     Вам роздано пропозиції про персональний склад Президії першої сесії. Є пропозиція проголосувати списком.

     МЕДВЕДЧУК В.В. Відповідно до Регламенту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно  до  Регламенту проголосувати пакетом. Прошу ввімкнути систему. Ставлю внесену пропозицію на голосування.

     "За" - 266.

     Прийнято (Оплески).  Прошу  членів  Президії   першої   сесії Верховної  Ради  -  Костенка  Юрія  Івановича,  Матвієнка Анатолія Сергійовича,  Мороза Олександра  Олександровича,  Симоненка  Петра Миколайовича,  Лазаренка  Павла Івановича піднятися на свої робочі місця. Вітаю вас (Оплески).

     Президія просить зробити перерву на 10 хвилин, щоб порадитися щодо порядку головування.

     ( П і с л я п е р е р в и )

     Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради

     України СИМОНЕНКО П.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати!  Під час цієї короткої перерви  відбулася  нарада  між   членами   тимчасової   Президії. Демократичним шляхом визначили,  хто буде вести засідання і в якій послідовності. Першим головувати на цьому засіданні випало мені.

     Далі ми визначимося,  чи кожен із нас буде  вести  ранкове  й вечірнє засідання, чи до перерви.

     Нам треба  розглянути  кілька питань.  У вас є проект порядку денного  пленарних  засідань  на  період  до  створення  комітетів Верховної   Ради   України.   Він  сформований  робочою  групою  з підготовки першого  пленарного  засідання  на  базі  Регламенту  й Конституції.  Це ті обов'язкові питання, які повинні бути включені до цього порядку денного.

     Є проект  Постанови  Верховної  Ради   про   порядок   денний пленарних  засідань  на  період  до  створення комітетів Верховної Ради,  як це визначено Регламентом і Конституцією,  і я ставлю цей проект на голосування в цілому як постанову Верховної Ради.

     Прошу ввімкнути   систему   і   прошу  депутатів  визначитися стосовно цього проекту постанови.

     "За" - 242. Прийнято.

     ------------

     Порядок денний пленарних  засідань  на  період  до  створення комітетів Верховної Ради України затверджено.  Відповідно до цього порядку денного  зараз  пропонується  заслухати  звіт  Підготовчої депутатської  групи  про  проведену  роботу.  Із  звітом виступить голова Підготовчої депутатської групи Бандурка Олександр Маркович.

     Будь ласка, Олександре Марковичу.

     БАНДУРКА О.М.,   голова   Підготовчої   депутатської    групи (виборчий   округ   175,   Харківська  область).  Шановні  народні депутати!  Шановні гості!  Дозвольте інформувати  вас  про  роботу Підготовчої депутатської групи,  яку створено згідно з Регламентом Верховної Ради України з числа депутатів,  обраних 29 березня 1998 року.  Її  завданням  було  підготувати  пропозиції  щодо  порядку складення присяги  народними  депутатами  України  та  організації роботи першої сесії, розробити проект порядку денного першої сесії Верховної Ради нинішнього скликання та проекти  інших  документів, що вносяться на першу сесію.

     Підготовча група  складається  з 53 народних депутатів.  24 з них  представляють  політичні   партії   (блоки),   які   подолали чотиривідсотковий    бар'єр   на   виборах   по   багатомандатному загальнодержавному  виборчому  округу.  Інших  29   членів   групи делегували  народні  депутати,  обрані  по одномандатних округах в усіх  областях,  Автономній  Республіці  Крим,  містах  Києві   та Севастополі.   У   складі   Підготовчої   групи  14  позапартійних депутатів.

     За час з 15 квітня по 11 травня  відбулося  дев'ять  засідань Підготовчої   депутатської  групи  (а  сьогодні  відбулося  десяте засідання), на яких розглянуто загалом 30 питань.

     Для підготовки   конкретних   пропозицій   та    попереднього опрацювання питань було утворено чотири підгрупи:

     з питань  порядку відкриття,  регламенту,  розпорядку роботи, формування робочих органів та порядку  висвітлення  роботи  першої сесії Верховної Ради України - перша;

     з питань  формування  порядку  денного  сесії  на  травень та подальший період - друга;

     з питань обрання посадових  осіб,  формування  парламентських фракцій та комітетів Верховної Ради України - третя;

     з питань  забезпечення умов діяльності Верховної Ради України та її органів,  здійснення  депутатських  повноважень,  статусу  і соціально-побутового  забезпечення діяльності народних депутатів - четверта.

     Крім членів Підготовчої групи в  її  засіданнях  і  в  роботі підгруп брали участь інші народні депутати, які виявили бажання чи запрошувалися  на  розгляд  окремих  питань,   а   також   фахівці відповідних   підрозділів   апарату  Верховної  Ради  України.  На засідання Підготовчої групи при розгляді ряду питань запрошувалися голова  Центрвиборчкому Михайло Михайлович Рябець,  члени уряду та інші посадові особи.

     За нашим   зверненням   Голова   Верховної    Ради    України попереднього  скликання  Олександр  Олександрович Мороз (він також брав участь у ряді засідань  Підготовчої  групи)  давав  доручення апарату   Верховної  Ради  України  щодо  організаційно-технічного забезпечення виконання рішень,  які приймалися Підготовчою групою. Такі доручення були і безпосередньо від Підготовчої групи.

     6 травня  керівники  Підготовчої  групи  та  робочих  підгруп зустрічалися з Президентом України  Леонідом  Даниловичем  Кучмою, інформували  його  про ухвалені групою рішення та з'ясовували його позицію з ряду питань.

     Треба віддати  належне,  Президент  позитивно  поставився  до наших   пропозицій,   зокрема  з  питань  забезпечення  нормальної діяльності Верховної Ради України.  Таке ж розуміння  щодо  питань розміщення,  фінансування  та  ряду  інших  виявив  Прем'єрміністр Валерій Павлович Пустовойтенко.

     При розгляді  питань  і  прийнятті  рішень  Підготовча  група неухильно керувалася Конституцією і законами України,  Регламентом Верховної Ради України.

     Я із задоволенням доповідаю вам,  що робота групи  і  підгруп проходила в конструктивному дусі,  у діловій атмосфері. Безумовно, не обходилося часом без гострих дискусій,  сплеску  емоцій,  і  це природно,  якщо  врахувати  склад нашого депутатського корпусу,  а відтак і Підготовчої групи,  яка представляла всі  політичні  сили Верховної  Ради.  Але завжди вдавалося віднайти прийнятні рішення, причому в більшості випадків вони приймалися одноголосно або майже одноголосно,  і  всі  члени  групи  виявили  високу  активність  і прагнення до взаєморозуміння.

     Прийняті Підготовчою групою рішення  знайшли  відображення  в проектах постанов Верховної Ради, про які народні депутати України

- члени Підготовчої групи  будуть  вам  доповідати  з  пропозицією прийняти на нашій сесії.

     Відповідно до  Регламенту  Верховної  Ради  до  створення  її комітетів нам належить розглянути ряд  організаційних  питань.  За дорученням  Підготовчої  групи  з  пропозиціями виступить секретар Підготовчої групи народний депутат Чиж Іван Сергійович.

     За Регламентом Підготовча група працюватиме до створення всіх робочих  органів  Верховної  Ради,  тобто  до створення комітетів. Безумовно,  нам тепер буде легше вирішувати ці питання, оскільки є Президія сесії, з якою ми, безумовно, будемо співпрацювати.

     Тепер щодо  організації роботи сесії.  Підготовча депутатська група, розробляючи пропозиції, які вам доповідатимуть, враховувала як  вимоги Регламенту,  так і досвід роботи Верховної Ради України попередніх скликань.

     Після завершення  першого  організаційного  етапу  ми   маємо затвердити  порядок  денний першої сесії Верховної Ради України на подальший період.  Пропозиції з цього питання  Підготовчою  групою напрацьовані.  З  ними  за дорученням депутатської групи виступить народний депутат Ющик Олексій Іванович.

     З усіх зазначених питань у  народних  депутатів  є  конкретні пропозиції,  проекти постанов Верховної Ради України.  Деякі з них будуть детальніше  обгрунтовані  в  доповідях  членів  Підготовчої депутатської групи.

     Зрозуміло, що  це  лише  наші пропозиції.  Прийняти остаточне рішення з зазначених питань правомочна лише Верховна Рада України, тобто ви.

     Дозвольте у   зв'язку   з   цим   нагадати   деякі  положення Конституції та  Регламенту  стосовно  ухвалення  рішень  Верховною Радою, бо в нас попереду багато різноманітних голосувань із різних питань.

     Перше. Закони України, постанови та інші акти Верховної Ради, за  винятком рішень із процедурних питань,  вважаються прийнятими, якщо  за   них   після   обговорення   на   пленарних   засіданнях проголосувала  більшість від конституційного складу Верховної Ради України (крім випадків, передбачених Конституцією України).

     Так, рішення з питань, зазначених у статті 81 Конституції  (про  дострокове  припинення повноважень народного депутата),  у  статті  84  (про  проведення  закритого   засідання Верховної  Ради  України),  у  статті  87  (про резолюцію недовіри Кабінету   Міністрів   України)    приймаються    більшістю    від конституційного  складу  Верховної Ради України,  тобто не менш як 226 голосами.

     Друге. Рішення про зміни й доповнення  до  Конституції  та  з інших  питань,  зазначених  у  статті 20 Конституції (про державну символіку),  у  статті  94  (про   подолання   вето   Президента), вважаються прийнятими,  якщо за них після обговорення проголосують не менш як дві третини від конституційного складу  Верховної  Ради України,  тобто не менше 300 депутатів,  а з питань,  зазначених у статті 83 Конституції (про скликання позачергових сесій  Верховної Ради України на вимогу народних депутатів),  у пункті 34 статті 85 (про підтримку пропозиції про  направлення  запиту  до  Президента України),  у  статті  87  (про  включення до порядку денного сесії питання про відповідальність Кабінету Міністрів України), у статті 89 (про створення тимчасових слідчих комісій),  - не менше третини від конституційного складу народних депутатів  України,  тобто  не менше 150. Ми з цим будемо найчастіше стикатися.

     Третє. Рішення  з  процедурних  питань  приймаються більшістю голосів депутатів,  які взяли участь у  голосуванні.  Процедурними вважаються  питання,  що  стосуються  визначення  способу розгляду питань порядку денного або зазначені в Регламенті як такі.

     Четверте. Для прийняття рішення про включення питання  до  ще не  затвердженого  порядку  денного  потрібні  голоси  як  мінімум третини депутатів від їх фактичної кількості,  тобто  залежно  від кількості зареєстрованих.

     Поіменне голосування  проводиться за пропозицією будь-якого з депутатів,  підтриманою не менш як третиною  депутатів,  що  взяли участь у цьому голосуванні.

     Згідно з  Регламентом порядок розміщення народних депутатів і запрошених у сесійному залі  визначає  Верховна  Рада.  Пропозиції щодо  цього  вам  роздано.  Вони  попередньо погоджені Підготовчою групою з усіма фракціями.  Я розумію,  що можливі якісь, вибачайте за таке слово, притирки - кому де сидіти, скільки яка фракція буде мати місць - то до цього питання можна ще повернутися.

     Підготовча група  розглянула  також  увесь  комплекс  питань, пов'язаних    з    організаційнотехнічним   забезпеченням   сесії, створенням  нормальних  умов  для  роботи  народних  депутатів  та проживання  їх  у  столиці.  Це  були складні питання,  вони ще не зовсім вирішені,  Підготовча  група  буде  над  ними  продовжувати працювати.

     І ще  одне.  На адресу нашої сесії надходить велика кількість звернень громадян.  Більше сотні їх є в  Підготовчій  депутатській групі. Ми вважаємо, що варто дати доручення апарату Верховної Ради узагальнити ці звернення і в ході сесії через відповідні  комітети (після   їх  сформування)  поінформувати  народних  депутатів  про характер  звернень.  А  те,  що  є  в  розпорядженні   Підготовчої депутатської групи, буде розглянуте нами.

     На завершення хотів би висловити щиру вдячність усім народним депутатам,  які брали участь  у  роботі  Підготовчої  депутатської групи,  а  також  працівникам  апарату  Верховної  Ради України за активне сприяння в підготовці й розгляді питань нашою  групою.  Ми вдячні  лідерам  політичних  фракцій,  які  йшли  назустріч  нашим пропозиціям,  побажанням і дали змогу  реалізувати  ці  побажання, організовано  розпочати сесію Верховної Ради,  обраної 29 березня. Ми вдячні засобам масової інформації, які досить широко і в цілому об'єктивно висвітлювали роботу нашої групи.

     Шановні колеги!  Діяльність  Підготовчої  депутатської  групи засвідчила:  попри всі розбіжності в поглядах, політичних позиціях та  інші обставини при добрій волі можна досягти погоджених рішень з найважливіших питань в інтересах нашої вітчизни  та  її  народу. Ситуація   в   країні,   гострота   проблем,  нагальна  потреба  в консолідації суспільства вимагають від нас  саме  такого  підходу. Лише  за  цієї умови ми виправдаємо виявлену нам виборцями довіру. Будьмо ж на висоті покладеної на нас високої місії!

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  у  когось,  може,  є запитання  до  голови  Підготовчої  депутатської  групи?  Я  бачу, підняли руки.  Пропоную відвести хвилин десять на запитання.  Будь ласка, запишіться і отримаєте слово.

     Депутат Костицький. Будь ласка.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В., народний депутат України (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Шановний Олександре Марковичу, скажіть, будь  ласка,  чи  обговорювалося  питання про підхід до формування комітетів за ознаками функціональності,  бо я тут  бачу  галузевий підхід? Це перше запитання.

     І друге.  Чи  обговорювала  робоча  група,  який принцип буде закладений при заповненні посад голів комітетів -  професійний  чи все-таки надаватиметься перевага політичним призначенцям?

     Дякую.

     БАНДУРКА О.М.  Дякую. Це питання було в нас предметом гострої дискусії.  Щодо кількості комітетів були різні пропозиції:  від 15 до 26. Пропозиція, яку ми вносимо, - 23 комітети.

     Вам уже роздано ці пропозиції і перелік питань, віднесених до відання комітетів.  Але ми не розглядали конкретні кандидатури  на посади  голів.  Вважаємо,  що  повернемося  до цього у співпраці з фракціями  пізніше,  коли  і  склад  фракцій   буде   затверджений Верховною Радою, і виробиться певний контингент кандидатів.

     Щодо напрямів   формування   комітетів,   то  ми  виходили  з функціонально-галузевого принципу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко. Будь ласка.

     КИРИЧЕНКО М.О., народний депутат України (виборчий округ 151, Полтавська область).  Дякую. Комуністична партія України. Шановний Олександре Марковичу,  у  мене  таке  запитання:  чому  Підготовча депутатська група не враховувала пропозиції депутатів, які не були членами Підготовчої депутатської групи?  Що я  маю  на  увазі?  14 квітня  як  народний  депутат  Верховної Ради України попереднього скликання і  народний  депутат  цього  скликання  я  подав  проект постанови  про  затвердження  переліку  комітетів  Верховної  Ради України, який було зареєстровано сектором реєстрації Секретаріату. Та  чомусь  цей  проект  постанови  не  розглядався  і сьогодні не розданий народним депутатам.

     Ми отримали проекти, внесені Підготовчою депутатською групою, народним  депутатом  Шевченком,  членами  депутатського об'єднання "Реформи-Центр",  а проект,  який вносив я,  не  роздрукований.  Я вважаю,  що  Президія  має  дати доручення Секретаріату розмножити зараз і цей проект.

     Дякую.

     БАНДУРКА О.М.  Пропозиції щодо переліку  комітетів  виробляла наша  третя  підгрупа,  в  якій  було  20  депутатів.  Очолював цю підгрупу Валерій Іванович Череп,  а його заступником був Володимир Пилипович   Філенко.  Їм  надійшло  дев'ять  пропозицій  із  цього питання,  я не  буду  перелічувати.  Майже  кожна  партія,  окремі депутати  вносили  свої пропозиції.  Сьогодні ми бачили пропозиції від  Народного  руху.  Ми  просто  не  мали  фізичної   можливості врахувати їх усі, бо це було б більше ста комітетів. Ми поєднували пропозиції,  де збігалися назви комітетів і перелік питань,  якими вони будуть відати, щоб максимально всіх задовольнити.

     Я знаю ваші пропозиції.  Вони цілком логічні й розумні. Ми до них можемо  повернутися  під  час  обговорення  в  сесійному  залі остаточного переліку комітетів і напрямів їх діяльності.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    для   запитання   надається   Олександру Миколайовичу Стояну.

     СТОЯН О.М.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України. Шановний доповідачу!  Ми -  депутати  -  обиралися  і  по  багатомандатному загальнодержавному виборчому округу, і по мажоритарних округах. На якій підставі ваша робоча група практично забороняє  позапартійним депутатам  створювати  позапартійну  групу,  яка  могла б висувати кандидатури до керівного складу Верховної Ради й комітетів?  Чи не є це порушенням Конституції і законів?

     Дякую.

     БАНДУРКА О.М.  На мою думку, це не є порушенням Конституції і закону.  Я,  будучи позапартійним,  голосував за це.  Це була  моя особиста   позиція.  Кожен  може  визначитися  тут,  у  залі.  Але позапартійним депутатам  не  забороняється  бути  позафракційними. Відповідно  до  Регламенту  позафракційні депутати можуть створити свою депутатську групу чи якесь об'єднання. Це не заборонено.

     Чи потрібно вносити зміни до Регламенту? Я наполягаю на тому, що  потрібно.  Бо  наш  Регламент  приймали  за інших умов і іншою Верховною Радою.

     Ми не намагалися ущемити нічиїх інтересів.  Та  якраз  із  47 присутніх  депутатів  тільки три голосували проти цієї пропозиції. 44 депутати  голосували  за  те,  що  основою  формування  фракцій повинні  бути партії,  які подолали чотиривідсотковий бар'єр,  але мають у парламенті не менш як 14 депутатів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще запитання. Депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 172, Харківська область). Спасибо. Уважаемый Александр Маркович! Группа проделала  большую  работу  по  подготовке  сессии.  Думаю,  будет правильно, если это будет отмечено.

     Но у меня маленький конкретный вопрос. С 1 мая подняты тарифы на электроэнергию.  С 1 июня будут подняты тарифы  на  газ  и  так далее.  По крайней мере, это планируется. В прошлом году Верховный Совет не смог преодолеть вето  Президента  на  закон,  запрещающий повышать  тарифы.  Я  вносил в Подготовительную группу предложение вновь рассмотреть этот вопрос. Включен ли он в повестку дня?

     Спасибо.

     БАНДУРКА О.М.  Володимире Геннадійовичу,  ми з  вами  про  це говорили.  І коли ми були в Президента 6 травня, то теж казали, що важко  буде  консолідувати  Верховну  Раду  й  суспільство,   якщо підвищуватимуться  ціни  й  тарифи на різні послуги.  Президент із нами погодився і сказав,  що цього більше не буде.  Я був  свідком цієї  розмови.  Я  знаю,  що уряду нелегко цього дотриматися,  але багато залежатиме й від того, які рішення ми будемо приймати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання має депутат Ващук.

     ВАЩУК К.Т.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  20, Волинська область). Прошу передати слово Валентині Гошовській.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ГОШОВСЬКА В.А., народний депутат України (виборчий округ 178, Харківська  область).  Дякую.   Шановний   Олександре   Марковичу! Дозвольте   приєднатися   до  тих  подяк  за  велику  роботу,  яку проведено,  але моє запитання суголосне із тим, яке ставив депутат Стоян.  Чи  все  ж  таки не здається вам,  що робоча група суттєво обмежує депутатські групи,  обмежуючи  цим  самим  депутатів,  які пройшли по мажоритарних округах?

     Ідеться не просто про депутата,  а про тих,  хто набрав 60-80 тисяч голосів виборців.  І тут,  безперечно,  порушується стаття 5 Конституції,  якою  засвідчується,  що  єдиним  джерелом  влади  в Україні  є  народ.  Блокуючи  діяльність  народних  депутатів  від мажоритарних   округів,  політичні  партії  заперечують  народ  як джерело влади в державі.

     Роз'ясніть, будь ласка.

     БАНДУРКА О.М.  Валентино Андріївно,  дякую. Але не погоджуюсь із тим, що це ущемлює права депутатів. Депутат може приєднатися до будь-якої фракції.  А спектр у нас  дуже  широкий:  від  лівих  до правих. І не становитиме, як кажуть, труднощів вибрати ту, позиція якої збігалася б із його особистою.

     Він може і не приєднуватися.  Я знаю,  що позапартійні колеги депутати  намагалися  зібратися,  провести  збори,  прийняти якісь рішення.  Навіть я ходив туди,  щоб підтримати їх. Зібралося 10-15 депутатів. Позапартійні депутати самі повинні визначити, чи хочуть вони створювати якусь  свою  групу.  До  Підготовчої  депутатської групи  не  надходило  таких пропозицій.  І,  врешті-решт,  шановні народні депутати,  це ж буде вирішуватися тут,  у  залі,  вами,  а Підготовча група подала пропозиції на ваш розгляд.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання. Депутат Вінський.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій  України.  Шановний доповідачу,  у  мене  два  запитання.  Було   сказано,   що   коли вирішувалося  питання  щодо  складу Президії,  зблокувалися Рух із Соціал-демократичною партією (об'єднаною),  які висунули Костенка, і НДП із Партією зелених, які висунули Матвієнка.

     Скажіть, це означає,  що є вже якась політична угода між цими політичними партіями,  блок якийсь створюється? Є якісь документи, як це взагалі процедурно було оформлено?  Адже на вибори вони йшли з різними позиціями, а тут об'єдналися.

     І друге  запитання  з  цього  приводу.  На  жаль,  у  залі  є депутати,   які   створюють  незрозумілу  ситуацію  у  зв'язку  із сумісництвом, не виконують норм Конституції.

     Я от бачив,  Гурвіц проходив по залу. У мене є інформація, що він  поки що головує в Одесі,  а цього не повинно бути.  До складу Президії Костенка висунули два тижні чи тиждень тому,  а указ щодо нього тільки вчора вийшов.

     За яким це було принципом?

     БАНДУРКА О.М. Я з другого запитання почну. Президію ви обрали й затвердили  сьогодні.  І  я  знаю,  що  депутат  Костенко  не  є міністром,  він  просто народний депутат.  У нас є документ - указ про його звільнення з посади міністра.  Ми ж сьогодні його обрали, а рішення Центрвиборчкомом прийнято раніше.

     У нас  спочатку  було  28  депутатів,  які  не виконали вимог закону щодо сумісництва та  іншої  діяльності.  Потім  цей  список скоротився  до  19  (депутати  навіть  уночі  подавали документи в Центрвиборчком),  тепер таких залишилося дев'ять.  Як мені відомо, депутат  Гурвіц  звільнений з посади голови.  Центрвиборчком видав йому депутатське посвідчення на підставі поданих документів.

     Ми висловлювали  свою  думку  з  цього  приводу:  до  присяги повинні  приводитися  тільки  ті  депутати,  які  виконали  вимоги Конституції,  закону. Інших ми не включали до списків на складення присяги.

     А тепер  щодо  складу  Президії.  Ми  не виходили з партійної приналежності,  ми виходили з  пропорційного  представництва  і  з того,   що   найдоцільніше,  якби  було  п'ять  членів  тимчасової Президії.  Це  зручно  для  роботи,  і  до  кожного  дійде   черга головувати - дві години чи протягом засідання - як уже трапиться.

     Були різні  пропозиції  від  фракцій  щодо  чисельного складу Президії,  навіть із 10-12 осіб. Зупинилися на п'яти. У цьому разі один  член  Президії  делегувався  від  90,  але не менш як від 80 народних   депутатів.   Ми   просили   визначитися.    Визначалися позафракційно,   але   ми   не   писали:  член  Компартії  чи  там Соціалістичної партії чи Народного руху. Ми виходили з того, що це депутати, яких підтримують 80-90 депутатів.

     Ми, так би мовити, не по блоках дивилися. Фракції домовлялися між собою,  кому,  хто і якою кількістю місць поступався,  але  ми намагалися суворо дотримувати цього регламенту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Марковичу.

     Шановні народні  депутати!  Якщо  ви не заперечуєте,  то звіт можна було б узяти до відома,  подякувавши Олександру Марковичу та всім членам Підготовчої групи за плідну й конструктивну роботу.

     ----------

     Наступне питання,   яке   пропонується   розглянути,   -  про організацію  роботи  першої  сесії  Верховної  Ради   України   та календарний план на травень-липень.

     Слово надається   секретарю  Підготовчої  депутатської  групи Івану Сергійовичу Чижу.

     І звертаюся до членів Лічильної комісії: прохання о   14   годині   зібратися   в  кінозалі  для  вирішення організаційних питань.

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

     ЧИЖ І.С.,  секретар Підготовчої депутатської групи  (виборчий округ  190,  Хмельницька  область).  Дякую.  Шановний  головуючий! Шановні колеги  народні  депутати!  Як  щойно  відзвітував  голова Підготовчої депутатської групи Олександр Маркович Бандурка,  група провела значну роботу з підготовки до першої сесії.  Прийняті  нею рішення мають рекомендаційний характер,  вони знайшли відображення в проектах відповідних постанов Верховної Ради,  які  пропонується прийняти на сесії.

     Ми щойно  проголосували  порядок денний пленарних засідань на період до створення комітетів Верховної Ради.  Мій  виступ  матиме характер коментаря щодо тих питань,  які ми зобов'язані розглянути відповідно до норм Регламенту й Конституції на початковому  етапі, і щодо організації роботи самої сесії.

     Відповідно до  Регламенту  Верховної Ради за час до створення її комітетів належить обрати тимчасову  Лічильну  комісію  (ми  це зробили);  прийняти  рішення  про  Президію  для ведення пленарних засідань до обрання Голови Верховної Ради  (і  ця  дія  відбулася, Президія  почала працювати);  визначити порядок висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради України (це також буде зроблено).

     Щойно ми заслухали виступ Президента України,  який згідно  з пунктом  8  статті  85  і пунктом 2 статті 106 Конституції України звернувся до Верховної Ради із щорічним посланням про внутрішнє  і зовнішнє  становище  України.  Заслухано також доповідь про роботу Підготовчої депутатської групи,  і на одному з наступних  засідань (очевидно,  це  буде  завтра,  13  травня)  Голова  Верховної Ради України  тринадцятого  скликання  Олександр  Олександрович   Мороз доповість  новообраній Верховній Раді про стан законодавчої бази в Україні, що теж вимагається зробити.

     Згідно з Регламентом на сесії належить розглянути питання про формування    та   реєстрацію   депутатських   фракцій,   утворити Погоджувальну раду фракцій.  Діяльність фракцій  сьогодні  набуває особливого   значення   у   зв'язку   із   структуризацією  нашого парламенту,  чому значною мірою  сприяло  те,  що  нинішній  склад Верховної      Ради      України      обирався     за     змішаною пропорційномажоритарною системою.  Оскільки  ця  обставина  діючим Регламентом  не  врахована,  виникає  необхідність внести до нього деякі зміни.  Пропозиції Підготовчої депутатської  групи  з  цього приводу  викладено  у проекті відповідної постанови Верховної Ради України, який ви отримали, і ми їх будемо розглядати.

     Принагідно зауважу, що з прийняттям нової Конституції України постало  питання  про  прийняття спеціального Закону про регламент Верховної Ради України (стаття  82  Конституції  України).  Проект закону  вже  схвалено  в першому читанні минулим складом Верховної Ради.  Нам належить продовжити розгляд цього  проекту  і  прийняти закон.  Тому  на цьому етапі Підготовча депутатська група пропонує обмежитися внесенням до Регламенту коректив  лише  в  частині,  що стосується формування депутатських фракцій.

     У діяльності  парламенту,  передусім у законопроектній роботі та здійсненні контролю за  виконанням  законів,  виключно  важлива роль  належить  комітетам  Верховної Ради України,  створення яких передбачене статтею 89 Конституції. Народні депутати працюватимуть у  комітетах  на  постійній  основі.  Ми  попередньо  обговоримо й затвердимо на сесії перелік  комітетів,  визначимо  їх  кількісний склад  і  функції,  предмет  відання,  а після прийняття рішення з цього  питання  оберемо  голів  і  сформуємо  персональний   склад комітетів.

     З цього  приводу вже є альтернативні проекти,  як ви звернули увагу, аналізуючи документи, що отримали.

     Без перебільшення центральним пунктом порядку денного першого етапу роботи нашої сесії стане обрання керівництва

 Верховної Ради України - Голови Верховної Ради, першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України.

     З урахуванням  викладених  міркувань  ми  затвердили  порядок денний  пленарних  засідань  на  період  до  утворення  комітетів, включивши   до  нього,  крім  згаданих  вище,  також  питання  про формування порядку денного першої сесії  на  подальший  період.  І тому   пропозиції,  які  тут  звучали,  коли  ставилися  запитання попередньому  доповідачеві,  можна  сказати,  вже  враховано.   Ми включили   туди  36  питань  із  тих,  які  пропонуватиме  уряд  - економічного характеру та  інші.  Взагалі  це  понад  200  питань. Проекти цих документів народним депутатам буде роздано.

     Після завершення   першого  організаційного  етапу  ми  маємо затвердити порядок денний першої сесії Верховної Ради на подальший період.

     Пропозиції з  цього  питання  Підготовчою депутатською групою відпрацьовані,  і згідно з Регламентом після  утворення  комітетів Верховної   Ради   Підготовча  депутатська  група  припинить  свою діяльність.

     Кілька слів  про  організацію  роботи  першої  сесії.   Після відкриття   сесії,  що  вже  відбулося,  Верховна  Рада  працює  у пленарному режимі до обрання  керівництва  і  сформування  органів Верховної  Ради  України та вирішення першочергових організаційних питань, запропонованих Підготовчою депутатською групою.

     У вас є календарний план (відповідний графік).  Ви бачите, що планується  пленарний  режим (бо це треба пройти саме в пленарному режимі) без перерв.

     Пропонується проводити  пленарні  засідання  з  вівторка   по п'ятницю:  ранкові  -  з  10  до  14 години,  вечірні - з 16 до 18 години.

     У разі необхідності за рішенням Верховної Ради України можуть бути  перерви для обговорення й погодження питань у парламентських фракціях.  Формування  парламентських  фракцій  у  Верховній  Раді проводиться депутатами в позапленарний час.

     Для роботи    народних    депутатів    у   виборчих   округах передбачається тиждень з 22 по 26 червня. Якщо ми затвердимо такий графік, то вже можна буде планувати цю роботу.

     Дні уряду  на першій сесії Верховної Ради України проводяться в другий вівторок червня (за  умови,  що  ми  до  цього  часу  вже оберемо керівництво Верховної Ради, і я дуже сподіваюся на це) і в перший  вівторок  липня.   Як   дата   завершення   першої   сесії пропонується  17  липня.  Із  цих  питань депутатською підготовчою групою подано проект постанови Верховної Ради.

     Пропоную прийняти Постанову  про  організацію  роботи  першої сесії Верховної Ради,  зважаючи на те, що порядок денний пленарних засідань ми вже затвердили.

     Бажаю Верховній Раді плідної роботи на благо народу України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Іване Сергійовичу.

     Чи є в депутатів запитання? Є. Прошу записатися.

     Шановні народні депутати,  у вас не буде заперечень,  якщо ми відведемо 10 хвилин для запитань? Вистачить? Тоді домовилися.

     Слово для запитання надається депутату Яценку.

     ЯЦЕНКО В.М.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 66, Житомирська область).  Дякую. Шановний Іване Сергійовичу! Скажіть, будь  ласка,  чи не було пропозиції про відведення в травні хоча б одного тижня для відвідування народними депутатами своїх  виборчих округів?  Це  фактично  буде вже другий місяць,  як обрані народні депутати України.  Звичайно,  робота в округах була,  але все-таки треба  поспілкуватися  з виборцями в травні після,  так би мовити, організаційного періоду. Через два місяці - це вже занадто великий строк.

     ЧИЖ І.С.   Володимире   Михайловичу,  дякую.  У  принципі  ми торкалися цього питання на засіданні  Підготовчої  групи.  Але  за логікою організаційного періоду ми повинні завершити в максимально стислі терміни формування всіх  структур  Верховної  Ради.  А  вже потім   їхати   в   округи,   так   би  мовити,  пройшовши  певний організаційний етап.

     Ми можемо  затвердити  такий  порядок  денний  і  повернутися спеціально  до цього питання,  коли вже вирішимо всі організаційні питання.  Думаю,  нескладно буде повернутися,  якщо Верховна  Рада вважатиме,  що  треба  виїхати  в  округи  і  для  цього  вже буде можливість.  Але перериватися,  коли не завершився  організаційний етап,  просто  неможливо,  бо  ми  його затягнемо на дуже тривалий період.  Хоч, я з вами згоден, їхати до людей треба. Особливо тим, хто обраний у мажоритарних округах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається депутату Шевченку.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановний   доповідачу! Протягом  кількох років ми традиційно пишемо в календарних планах: такий-то тиждень - пленарний, плануємо на цей тиждень 45-60 питань у середньому,  а на кінець тижня виявляємо,  що розглянули третину чи в кращому випадку половину.  Коли які питання  розглядаються  - незрозуміло.

     Чи продумувала  група,  щоб  Верховна  Рада  цього  скликання почала,  нарешті,  роботу  професійно  за  своєю  організацією   і планувала  в  певні  дні  чи певні години розгляд законопроектів у першому читанні,  а,  можливо, подумала над тим, коли згруповувати голосування   з   найпринциповіших   питань,  щоб  депутати  могли спланувати хоч свої обов'язкові відрядження?  Бо в нас плином  іде робота.  Коли  що  відбувається  -  ніхто  з депутатів не знає,  і комітети не знають, і фракції так само.

     ЧИЖ І.С.  Віталію Федоровичу, дякую. Якби ви були новообраним депутатом,  то  я  сказав би,  що ви не знаєте.  А оскільки ви вже старий депутат (хоча за віком не старий), то знаєте, що ми стільки законів не прийняли б,  якби в нас все йшло так неорганізовано, як ви кажете.  Я з вами згоден тільки в одному (і тут  ми,  очевидно, прийдемо  до  чіткішої організації роботи) - ми не можемо,  на моє глибоке переконання,  проводити засідання  комітетів  з  кондачка, збігшись  похапцем  в  обід чи ще якось.  Є Регламентом визначений тиждень для роботи в комітетах.  Якщо ми  там  відпрацюємо  більше часу,  то  ефективніше  проведемо роботу тут.  Із цим я згоден.  І планування,  безперечно.  Якщо Регламентом  передбачено  виїзди  в округи,   це  треба  виконувати  обов'язково,  це  святе.  І  щодо організації роботи на кожен пленарний день - також.  Я  думаю,  ці питання будуть врегульовані. Безумовно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    для    запитання    надається   депутату Єльяшкевичу.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  народний депутат  України  (виборчий  округ 182,   Херсонська   область).  Партія  "Громада".  Уважаемый  Иван Сергеевич,  к сожалению,  рабочая группа, видимо, желает повторить ошибки прошлого парламента.  Сейчас округа увеличились в два раза. У нас смешанная система выборов,  и время  для  работы  в  округах должно  быть  отведено  такое,  чтобы народный депутат Украины мог реально осуществлять свои депутатские полномочия.  Это  не  только мое  мнение - это мнение здесь сидящих коллег.  Поэтому нельзя так просто отодвигать на конец июня работу в округах. Это первое.

     Второе. Мы должны привести работу законодательного  органа  в нормально   функционирующую  систему,  то  есть  необходимо  четко предусмотреть время для  голосований  по  тем  или  иным  проектам законов,   постановлений.  Иначе  мы  будем  все  время  сидеть  в сессионном зале и не сможем работать над проектами законов.

     Очень хорошо,  что около трети депутатов избраны  вновь,  они уже знают,  о чем идет речь,  но абсолютному большинству депутатов еще только предстоит ознакомиться с  огромным  массивом  проектов. Поэтому   я  думаю,  что  если  мы  сейчас  не  примем  эти  столь необходимые решения,  то работа Верховной Рады  будет  существенно осложнена.

     ЧИЖ І.С.   Дякую,   Олександре   Сергійовичу.   Давайте  тоді проголосуємо,  що ми в травні поїдемо в округи,  але  візьмемо  на себе  зобов'язання  завершити  до  того організаційну роботу.  Хто сьогодні може  гарантувати,  що  ми  завершимо  всі  організаційні питання включно з формуванням комітетів та обранням голів?

     Тому я ще раз пропоную:  давайте проголосуємо. На мій погляд, це розумна пропозиція Підготовчої депутатської групи.  Це  не  моя особиста пропозиція,  я доповідаю те, що напрацювала група. А якщо ми закінчимо раніше вирішення організаційних питань,  то  Верховна Рада може передбачити виїзд в округи і роботу там.

     Щодо голосувань.  У  своїй інформації я вже нагадував,  що ми відпрацьовуємо новий Регламент.  Я  переконаний,  що  нам  справді по-іншому треба побудувати систему законотворення, обговорення тут проектів.  А коли приймаємо рішення,  то,  по-перше,  щоб не  було "піаністів"  (на це нам вказували наші виборці),  а по-друге,  щоб було,  скажімо,  дві  години  вечірнього  засідання   -   виключно голосування.  Тоді  ми  могли  б  елементарно відпрацювати систему інформування   населення.   Це   були   б   прямі   дуже    цікаві радіотрансляції для людей. А голосування - це рутинна справа, воно в кінці.  Але це ми врегулюємо в Регламенті, який, гадаю, приймемо найближчим часом.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається депутату Масенку.

     МАСЕНКО О.М.,  народний  депутат України (виборчий округ 147, Полтавська область).  Шановний Іване Сергійовичу!  У нас, як стало відомо,   запроваджується,   так   би   мовити,  жорсткіший  режим реєстрації та контролю за присутністю депутатів у залі.

     А чи  розглядала  Підготовча  група,  як  усетаки  вирішувати питання,  з  якими йдуть до нас виборці?  Адже для цього нам треба звертатись  у  міністерства,  відомства.  Може,  доцільно  було  б виділити  якийсь  день  у  тиждень  (і  погодити це чи з Кабінетом Міністрів, чи з іншими службами) для вирішення всіх питань, щоб не відлучатися під час пленарних засідань і не смішити людей, мовляв, у залі немає депутатів?

     ЧИЖ І.С.  На мій погляд,  це цікава  пропозиція.  Депутати  і минулого скликання,  і попередніх усе це робили,  як правило, поза пленарними засіданнями - або рано-вранці,  або пізно ввечері. Хоча іноді  й  тоді,  як  ви  сказали,  зрозуміло.  На мою думку,  ваша пропозиція могла б лягти в основу однієї з норм Регламенту, щоб цю проблему врегулювати.

     Я особисто  підтримую  те  нововведення,  що  ми реєструємося картками і тільки після того можемо в сесійній залі  бути.  Згодом давайте повернемося до Регламенту й урегулюємо ці питання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається депутату Моісеєнку.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  народний депутат України (виборчий округ 53, Донецька  область).  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемый Иван Сергеевич, главный наказ наших избирателей связан с погашением задолженности по зарплате, пенсиям, стипендиям и другим выплатам.  Учитывая,  что  мы обсуждаем вопросы организации работы первой сессии,  мне кажется,  неправильно оставить этот вопрос без внимания.

     Поэтому я   вношу   предложение   (думаю,   мои   товарищи  - коммунисты,  социалисты,  те,  кто  ратует  за  социальную  защиту трудящихся, поддержат его), чтобы каждое наше заседание начиналось с отчета правительства о размерах погашения за сутки.  Те, кто тут смеется,  сразу понятно,  живут не на те доходы, что трудящиеся, а совсем на другие доходы!  Поэтому я буду настаивать  на  поименном голосовании этого моего предложения.

     И еще  вношу  предложение  создать  специальную  следственную комиссию по контролю за  выплатой  зарплат,  пенсий,  стипендий  и других выплат трудящимся.

     Спасибо за внимание.

     ЧИЖ І.С.   Володимире  Миколайовичу,  я  вам  теж  дякую.  Це серйозне питання.  У порядку  денному  передбачено  повернення  до нього,  і  Олександр Маркович про це поінформував.  Я порушував це питання,  коли ми з колегами зустрічалися з Президентом. Вони мене підтримали. Оскільки Президент говорив про консолідацію, я сказав: якщо уряд проводитиме таку цінову політику,  яку проводить  зараз, то яка може бути консолідація?  Верховна Рада однозначно виступить проти, інакше вона б не була представницьким органом.

     Місцеві бюджети голі й босі.  ПДВ весь  тут,  а  на  місцевий бюджет скинуто зарплату вчителям,  зарплату всім бюджетникам. Це ж страшна ситуація! Я знаю це по своєму округу і згоден з вами, але, повірте,  кожен  день засідань Верховної Ради перетворювати в День уряду неможливо. Як же вони ці гроші будуть там шукати?..

     Гадаю, треба зробити кардинальніший крок:  внести це  питання першим  на  розгляд на Дні уряду і ставити дуже гостро питання про відповідальність конкретних посадових осіб Мінфіну й так далі.  Та якщо   Верховна   Рада   проголосує   за  вашу  пропозицію,  я  не заперечуватиму, безумовно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, відведений на запитання, вичерпано.

     ЧИЖ І.С. Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  У   вас   є   проект Постанови  про  організацію  роботи  першої  сесії  Верховної Ради України, внесений Підготовчою депутатською групою. Можна поставити цей  проект  постанови  на  голосування  за  основу?  Будь  ласка, увімкніть систему.

     "За" - 281.

     Проект постанови прийнято за основу.  У  кого  є  зауваження, пропозиції?

     Шановні народні  депутати,  давайте відведемо ще 5 хвилин.  У кого є пропозиції, запишіться.

 Слово для  внесення  пропозиції  до  проекту  постанови  надається депутату Мовчану. Будь ласка.

     МОВЧАН П.М.,  народний депутат України (виборчий  округ  152, Рівненська   область).   Дякую.   Прошу  передати  слово  депутату Манчуленку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  народний депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановна Президіє і  шановні  колеги  депутати!  У  цьому календарному плані,  проект якого нам роздано, протягом тижня з 25 по 29 травня передбачається робота в комітетах "за  умови  обрання до цього часу керівництва Верховної Ради України".  Я думаю,  це є занадто  велика  розкіш,  щоб  на  третій  тиждень  нашої   роботи керівництво в нас не було обране.

     Тому я  пропонував  би  це  вилучити  і взяти якесь внутрішнє зобов'язання  перед  собою  якомога  в  стисліші  терміни   обрати керівництво  Верховної Ради,  тому що перед Верховною Радою стоїть безліч проблем,  які треба вирішувати.  Це і зниження  податкового тиску,   і  проблеми,  пов'язані  з  невиплатою  пенсій,  зарплати працівникам бюджетної сфери тощо. Я вношу таку пропозицію виходячи навіть із того, про що говорив сьогодні Президент України у своєму посланні. Пропоную цю пропозицію розглянути.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би тільки уточнити.  Ви  маєте  на  увазі вилучити цю фразу:  "за умови обрання до цього часу..."? Добре, це редакційна поправка.

     Слово для  пропозиції  надається  депутату  Анненкову.   Будь ласка.

     АННЕНКОВ Є.I.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Петр  Николаевич,  прошу передать слово Владимиру Николаевичу Моисеенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МОIСЕЄНКО В.М.  Спасибо, Петр Николаевич. Уважаемые товарищи, я хочу обратить ваше внимание на очень нестабильную  обстановку  в шахтерских регионах (уже по телевидению это показывали),  где идут забастовки   трудящихся.   Это   может   привести   к    серьезным последствиям.

     Поэтому я   настаиваю   на  введении  такого  порядка,  чтобы правительство,  может быть,  не с завтрашнего дня,  а со следующей рабочей   недели,   отчитывалось   здесь   каждый  день  о  мерах, предпринимаемых для погашения задолженности по  зарплате.  В  этом нет ничего сложного, как тут пытались сейчас говорить. Надо просто организовать работу тех господ,  что сидят у нас в ложе.  Я имею в виду  глав администраций областных и на местах.  Нет здесь никаких сложностей.

     И второй вопрос.  Я хочу поддержать  товарищей  из  Луганской области,   избранных  по  мажоритарной  системе  (это  в  основном коммунисты).  Они просят,  чтобы была дана возможность  поработать плодотворно в округах в конце мая.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для пропозиції надається депутату Масенку.

     МАСЕНКО О.М. Фракція комуністів. Я хотів би підтримати колегу Моісеєнка.  Справді треба, щоб уряд якось усе-таки звітував, може, не  кожного  дня,  але хоч раз на тиждень про те,  як виплачується заробітна плата, а особливо пенсії.

     Ми наполягаємо на тому,  щоб було відведено час для роботи  в округах.  Але з чим ми поїдемо в ті округи, коли не доб'ємося, щоб були виплачені пенсії,  які вже не виплачуються, особливо на селі, чотири місяці й більше?

     Поряд з   усіма   тими   питаннями,  які  включено  сюди,  це надзвичайно важливе питання.  I його  треба  розглянути  на  цьому тижні,  принаймні хоч у п'ятницю. I нехай уряд дасть відповідь, як погашається заборгованість із виплати пенсій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   пропозиції    надається    депутату Кириченку. Будь ласка.

     КИРИЧЕНКО М.О.  Дякую. Фракція Компартії України. Я підтримую своїх колег у тому, що питання ліквідації заборгованості з виплати зарплати,  пенсій дуже актуальне сьогодні. У календарному плані на 2 червня в нас заплановано День уряду.  Я  думаю,  якщо  цей  День уряду  2  червня справді відбудеться,  ми могли б це питання - про погашення заборгованості по зарплаті й пенсіях - включити наперед, щоб і уряд готувався.

     I у  зв'язку  з  тим  що цей День уряду має бути 2 червня,  я пропонував би внести зміну в календарний план:  тиждень з 8 по  12 червня - робота депутатів у виборчих округах, а тиждень з 22 по 26 червня - робота в комітетах і депутатських фракціях.  Тобто  після завершення  розгляду  організаційних питань на сесії зустрітися зі своїми виборцями, поінформувати їх про початок роботи першої сесії Верховної  Ради  нового  скликання.  І  продовжити  нашу роботу на пленарних засіданнях, у комітетах і фракціях.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час,   відведений   для   внесення    пропозицій, вичерпано.   Усі   висловлені  пропозиції  ми  зафіксували.  Зараз порадимося з вами. Але надійшла записка, що один депутат записався через Секретаріат.  Він має отримати слово.  Від Секретаріату поки що не було інформації,  що хтось записався на виступ  чи  внесення пропозицій. Ми оголошували запис із місця.

     Будь ласка, слово надається депутату Шевченку.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Народний  рух  України.  Я  ось  чому  наперед записувався.  Я вже ставив запитання та,  мабуть,  не зовсім вдало його сформулював, і доповідач не до кінця мене зрозумів. А йдеться от про що.

     Ми традиційно плануємо пленарні тижні.  Але я  пропоную  піти далі. Скажімо, по вівторках з 12.30 до кінця дня, а також у середу до обіду планувати розгляд законопроектів у першому читанні.  Тоді ми знатимемо,  що ніхто нікуди не виїжджає, не планує засідань, бо найсерйозніші питання розглядаються  у  вівторок  і  в  середу  до обіду. Це по-перше.

     По-друге, ми  виграємо  і в плані наших суперечок про порядок висвітлення роботи сесії,  бо знали б,  що транслюються оці  перші читання,  а не якісь там політичні свари,  і люди б знали, що саме розглядає Верховна Рада. Це дуже просто спланувати. А якщо розгляд проекту в першому читанні закінчиться раніше,  - нічого страшного, пішла б нормально інша робота.  Чи навпаки,  якщо  не  вклалися  з першими  читаннями,  можна  було б відступитися від цього правила. Але на цей режим роботи треба виходити.  І  ми  нормально,  плідно працюватимемо,  не  думатимемо,  де  брати  голоси  для того,  щоб провести важливі проекти.

     Конкретна пропозиція. До календарного плану, який додається в обов'язковому  порядку  до постанови,  внести доповнення:  під час пленарних тижнів з 2 червня і  з  30  червня  -  з  16  години  по вівторках  і  до  14  години  по  середах розгляд законопроектів у першому читанні, а під час пленарних тижнів з 16 червня, 8 липня і 14 липня - після обіду по вівторках.  Це пов'язано із днями уряду. Трошечки інший режим.  І все стане на свої місця. Я просив би, щоб ця  пропозиція  була  внесена.  Це  дисциплінує нашу роботу,  і ми вийшли б на нормальний режим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Це справді  дуже  складне  питання.  Такі пропозиції   не   раз  лунали  і  у  Верховній  Раді  попереднього скликання.  Вони   були   спрямовані   насамперед   на   те,   щоб організаційно   забезпечити   проходження  документів,  можливість принципово обговорювати їх і в першому читанні, і в другому.

     Та хочу звернути вашу увагу на те,  що ми  зараз  розглядаємо тільки  календарний  план,  і  дуже  важко  в цей календарний план закладати,  як ви пропонуєте, конкретні питання чи на 2 червня, чи на 30 червня.  Нехай комітети попрацюють,  визначать,  які питання треба  внести  в  першу  чергу.  А  може,  життя  поставить   інші першочергові  питання,  а  ми  вже зафіксуємо конкретні дні,  коли розглядати документи в першому читанні, у другому.

     Давайте все ж таки мати на увазі,  що це календарний план,  а вже  під  час  роботи,  коли  в комітетах будуть визначені основні питання,  приймемо рішення про їх розгляд  у  першому  читанні,  у другому і будемо вносити корективи.

     Таким чином, шановні депутати, пролунало кілька пропозицій до цього проекту постанови,  який ми прийняли за основу.  Я хотів  би поставити їх на голосування в порядку надходження.

     Робота в  округах  у  червні.  Була поставлена така проблема. Пропоную протягом тижня з 8 по  12  червня  працювати  у  виборчих округах,  а  протягом  тижня  з  22  по  26 червня - у комітетах і депутатських фракціях.  Таким чином, ми раніше, на початку червня, матимемо   можливість   спілкуватися   з   виборцями   в  округах. Погоджуєтеся?

     Отже, ставлю на голосування  пропозицію  перенести  роботу  в комітетах  і  депутатських  фракціях на 22-26 червня,  а з 8 по 12 червня працювати у виборчих округах. Будь ласка.

     "За" - 219.

     Не підтримано.  Якщо не зрозуміли,  я ще раз скажу,  яка була пропозиція.  Якщо  не помиляюся,  її вносив депутат Єльяшкевич.  У червні перенести... (Шум у залі). Картки не спрацювали?

     Тоді ще раз  ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будьте уважні.

     Щось система не витримує вже в перший день нашої роботи. Вона на перерву не працює, тільки на постанови працює.

     Шановні народні депутати,  можливо,  виникла  якась  технічна проблема. Якщо не заперечуєте, давайте зараз зробимо перерву до 16 години.  А після перерви відразу ж завершимо голосування по  цьому проекту постанови.

     Члени Лічильної комісії, будь ласка, зберіться в кінозалі для проведення першого організаційного засідання.

     Оголошується перерва до 16 години.