ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и . 16 л и п н я 1998 р о к у .
10 г о д и н а .
Веде засідання Голова Верховної Ради України
ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу зайти до залу. Перед тим як зареєструватися, дозвольте від вашого імені поздоровити Людмилу Яківну з її ювілеєм, побажати їй добра, здоров'я та успіхів у роботі в новому парламенті! (Оплески).
Прошу запросити всіх до залу.
Ще раз звертаюся до керівництва фракції НДП: якщо ви прийшли працювати до Верховної Ради, то, будь ласка, ходіть на засідання.
Також звертаюся з тим же проханням до фракції зелених, соціалдемократів (об'єднаних), до інших, будь ласка.
Ми в основному завершили вирішення всіх організаційних питань і приступаємо до ритмічної, плодотворної роботи.
У залі зареєструвалися 317 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги! На розгляд Верховної Ради вносяться два питання: про звернення Президента України про надання згоди Верховної Ради України на призначення на посаду Генерального прокурора України Михайла Олексійовича Потебенька і про проект Постанови Верховної Ради про затвердження складу Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.
Є ще третє питання, з якого ми маємо порадитися, - про підготовку матеріалів до Бюджетної резолюції та внесення відповідних зауважень, пропозицій до бюджетного комітету. Над цим матеріалом ми повинні сьогодні-завтра попрацювати і наступного вівторка внести на розгляд Верховної Ради.
Далі. Ми роздали всім комітетам матеріали, напрацьовані спеціальною комісією, яку очолював депутат Ющик з тих питань, які повинна розглянути Верховна Рада під час першої та другої сесій. Тому прошу вас протягом сьогоднішнього та завтрашнього днів розглянути їх, визначитися, які з питань є невідкладними, і подати свої пропозиції до Секретаріату Верховної Ради, щоб ми могли сформувати порядок денний на наступний тиждень, тобто з 17 по 24 липня, та продуктивно попрацювати, а потім поїхати у виборчі округи для зустрічі з виборцями.
Прошу затвердити порядок денний на сьогодні. Перше питання - про надання згоди на призначення Генерального прокурора Потебенька Михайла Олексійовича, і друге питання - про проект Постанови Верховної Ради про затвердження складу Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.
Прошу підтримати. Проголосуйте, а потім вноситимете пропозиції.
"За" - 214.
Прошу, проголосуйте.
"За" - 205.
Запросіть людей до залу. Будь ласка, запишіться, хто бажає внести пропозиції. Скільки часу відведемо? 5 хвилин достатньо? Достатньо.
Будь ласка, депутате Лісогорський. За ним - депутат Кириченко.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177, Харківська область). Фракция коммунистов. Я попросил бы всех своих коллег, особенно фракцию зеленых, и всех, кого не хватает в зале, зайти в зал и принять участие в работе.
Я предлагаю включить в повестку дня еще и вопрос о выплате пенсионных обеспечений. В городе Изюме и других городах не выплатили пенсию за март. Я хотел бы обратить на это дело внимание, пусть выплатят пенсии. Необходимо обсудить этот вопрос.
Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Кириченко. За ним - депутат Корнійчук.
КИРИЧЕНКО М.О., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 151, Полтавська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Ті питання, які пропонується внести до порядку денного, дуже важливі, і нам сьогодні в принципі потрібно їх розглянути.
Що стосується надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора, то це питання в нас залишається відкритим уже довгий час, тож потребує невідкладного вирішення. У зв'язку з цим, Олександре Миколайовичу, я пропоную, і в нас уже була така практика, сьогодні після затвердження і обговорення цього питання дати згоду на призначення Генерального прокурора шляхом голосування картками в залі. Ця процедура проста, тому закликаю своїх колег її підтримати.
Щодо інших питань, які на сьогодні є дуже нагальними, - виплата пенсій, заробітної плати, питання, пов'язані з врегулюванням указів Президента, то, Олександре Миколайовичу, пропоную дати сьогодні протокольне доручення, щоб у вівторок, коли ми заслуховуватимемо інформацію уряду з цих питань, запросили до Верховної Ради виконуючого обов'язки Прем'єрміністра, міністра фінансів та всіх інших міністрів. Тобто провести у вівторок День уряду. Пам'ятаєте, коли ми свого часу планували провести цей День уряду, то через неузгодженість, через те, що не було сформовано керівні органи Верховної Ради, комітетів, ми його повною мірою не провели.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Корнійчук. За ним - депутат Петренко.
КОРНІЙЧУК І.В., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Прошу передати слово Яценку Володимиру Михайловичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 66, Житомирська область). Дякую. Фракція комуністів. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні товариші депутати! Не можна не помічати того, що зараз під стінами парламенту зібралося декілька тисяч чорнобильців. Мушу нагадати, що цього тижня набирає чинності указ Президента про зменшення на 50 відсотків відрахувань у Чорнобильський фонд, що скоротить відповідно й фінансування чорнобильських програм, у тому числі й програм захисту чорнобильців, якщо не внесемо до порядку денного і не розглянемо це питання (відповідний законопроект народні депутати Яценко, Кірімов і Долженко подали до Верховної Ради України).
Учора на засіданні комітету представники СДПУ (об'єднаної), Руху і зелених однозначно заявили про те, що вони не збираються захищати чорнобильців відповідно до чинної Конституції та законів України.
Тому, Олександре Миколайовичу, я наполягаю, щоб ви обов'язково зустрілися сьогодні з представниками цих громадських організацій.
Треба внести до порядку денного відповідний законопроект, який скасовує указ Президента про скорочення фінансування чорнобильських програм. Це необхідно зробити негайно. І врешті-решт дати чітку відповідь, коли ми розв'яжемо питання про створення Комітету з питань захисту чорнобильців, оскільки сьогоднішній комітет не збирається їх захищати. Повторюю це вдруге.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутате Луценко, будь ласка.
ЛУЦЕНКО В.І., голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Комуністичної партії України. Шановний Олександре Миколайовичу, до Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів надійшло 48 листів, на прийомі побувало 17 чоловік.
У мене велике прохання до керівництва Верховної Ради: подумати щодо розміщення нашого комітету. Нам пропонується приміщення на площі Лесі Українки. Ми просимо, щоб поближче до міністерства праці та соціальної політики, з огляду на специфіку нашого контингенту - сімнадцяти з половиною мільйонів людей. Я дуже прошу, Олександре Миколайовичу. Це перше.
І друге. Нещодавно Президент видав указ, згідно з яким відсилає пенсіонерів для отримання пенсій тільки до банків. Тепер пенсії не розноситимуть. Із даного питання надійшла маса листів із різних організацій і особливо від громадян.
Я звертаюся до депутатів, членів усіх комітетів і фракцій: давайте порушимо це питання разом і не допустимо ще однієї сваволі стосовно наших батьків, дідів і бабусь. Це буде велика соціальна допомога нашим людям.
Дякую.
ГОЛОВА. На цьому завершили (Шум у залі).
Хто від зелених із реплікою? Голова комітету Самойленко? Будь ласка.
САМОЙЛЕНКО Ю.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція зелених. Шановні колеги-депутати! Ми вчора на засіданні Комітету з питань екологічної політики уважно розглянули питання, які зараз порушуються, зокрема і за межами цього залу.
Першим заступником голови комітету обраний Анатолій Аркадійович Писаренко, народний депутат від виборчого округу 44, фракція Комуністичної партії України. Заступником обраний пан Фурдичко від фракції Народно-демократичної партії.
Створений також підкомітет з питань Чорнобильської катастрофи. Я запропонував на посаду голови цього підкомітету Володимира Михайловича Яценка, якого добре знаю, з яким і раніше працював. Я дуже просив Володимира Михайловича очолити згаданий підкомітет і докласти всіх зусиль, щоб скасувати указ Президента, яким наполовину скорочено відрахування до Чорнобильського фонду, розробити інші заходи, які б допомогли врегулювати дану проблему. Але, на жаль, Володимир Михайлович відмовився очолити підкомітет.
То в чому ж полягає наша деструктивність?
ГОЛОВА. Спасибі.
Ми не сперечатимемося тут, а створимо окремий Комітет з чорнобильських питань, адже набрали 219 голосів. Внесемо згадане питання на розгляд, ми ж домовилися. У вересні створимо. А до вересня потрібно працювати спільно.
Будь ласка, депутате Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! Наша фракция поддерживает рассмотрение двух этих вопросов, которые предлагаются в повестке.
Но мне представляется, что нужно более комплексно подойти и рассмотреть вопрос о повестке дня нашей сессии, чего требует Регламент. И не в виде перечня 575 законов, который нам был представлен, а определить вопросы, которые должен рассмотреть Верховный Совет Украины на этой сессии. Они всем известны: принятие бюджетной резолюции, изменения к бюджету, выполнение требований, возложенных на Верховный Совет, принятие основ социальноэкономического развития как идеологической базы программы правительства и указы Президента.
Вот эти вопросы предлагаю включить в повестку дня, проголосовать. И тогда комитеты получат задание для их проработки, а сессия закончит свою работу конструктивно.
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги!
Ми повинні визначитися стосовно порушених питань. Зокрема народний депутат Лісогорський пропонував обговорити питання про виплату пенсій.
Дане питання ми розглядали 13 липня в цьому залі. Сподіваюся, що ми до нього повернемося наступного вівторка. Оскільки ж створено відповідний комітет, то він підготує потрібні матеріали стосовно виконання графіків із погашення заборгованості з виплати пенсій, заробітної плати і стипендій. Отже, ми це питання обговоримо конкретніше, з урахуванням пропозицій, які будуть внесені комітетом.
Що стосується питань, які порушив депутат Кириченко (щодо призначення Генерального прокурора і голосування картками). Ми дане питання можемо обговорити і обов'язково обговоримо, але я прошу врахувати, що нинішнім Регламентом передбачається під час призначення - обов'язково голосувати картками; а при наданні згоди на призначення - чіткого визначення в Регламенті немає. У Верховній Раді минулого скликання ми визначалися картками. Ми проголосуємо цю пропозицію, гадаю, депутати її підтримають. І голова тимчасової Лічильної комісії це підтверджує.
Депутат Яценко порушив питання про те, що відповідно до указу Президента скорочується фінансування чорнобильських програм. Безперечно, це глобальне питання, тому під час розгляду наступного тижня в пленарному режимі указів Президента ми обов'язково його обговоримо. Проблема в тому, що тільки вчора було затверджено персональний склад комітету, позавчора обрано голову комітету. Ми з голосу ніколи документ у залі не розглядали. І поки комітет... (Шум у залі). Я прошу, сядьте, будь ласка. Ви мені не допомагайте, я сам знаю, що казати! Після того як це питання і указ будуть розглянуті в комітеті, ми, безперечно, включимо його до порядку денного й обговоримо. У тому, що строки затяглися, я поділяю вашу думку. Немає тут вини ні комітету, ні моєї. Це вина всіх нас - ми дуже довго формували керівні органи.
Щодо зустрічі, Володимире Михайловичу, з представниками чорнобильців, то, безперечно, треба з ними зустрітися. Ми з вами в перерві поговоримо з цього питання і зустрінемося сьогодні з представниками тих людей, які прийшли до стін парламенту. Обов'язково це зробимо.
Далі. Депутат Луценко порушив питання про розміщення Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Цей комітет розміщено в непоганих умовах, можливо, ми лише подивимося на комплектацію робочих місць. Але я хотів би звернутися до Віталія Івановича Луценка як до голови комітету. Давайте ми почнемо працювати, і тоді ви побачите, що ваш комітет - це не міністерство соціального забезпечення, це комітет Верховної Ради. Не треба думати, що комітет Верховної Ради всіх прийматиме, розглядатиме всі заяви, листи і так далі. Для цього є відповідні міністерства, які повинні цими питаннями займатися. Вищий законодавчий орган і його комітети займатимуться тим, що розглядатимуть пропозиції, внесені Кабінетом Міністрів, і прийматимуть відповідні законодавчі акти.
І на завершення. Депутат Марченко підтримав запропоновані для розгляду питання і вніс пропозицію обов'язково визначитися щодо переліку питань на наступний робочий тиждень та затвердити його.
Ще раз повторюю, що ми внесли цей документ на розгляд сесії, не приймаючи відповідної постанови, оскільки ще не були сформовані комітети. Тому, будь ласка, попрацюйте з цими документами і постарайтеся сьогодні-завтра внести свої пропозиції. У понеділок на засіданні Погоджувальної Ради Володимир Романович буде присутній як голова фракції і внесе свої пропозиції, ми сформуємо робочий план на 17-24 липня, у вівторок внесемо його на розгляд Верховної Ради, затвердимо і будемо працювати чітко і злагоджено.
А зараз треба затвердити порядок денний на сьогодні.
Прошу підтримати, будь ласка. Голосуємо.
"За" - 230.
Порядок денний затверджено.
Дозвольте зробити невеличке оголошення. "Заява народного депутата Чікала. Я, народний депутат Чікал, заявляю, що виходжу зі складу фракції НДП і залишаюсь у списках незалежних депутатів, тобто позафракційним" (Оплески).
Слово надається Юрію Анатолійовичу Кармазіну - голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Скільки вам треба часу? Будь ласка, до 5 хвилин.
КАРМАЗІН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134, Одеська область). Шановні народні депутати! На своєму першому засіданні комітет розглянув звернення Президента України Леоніда Даниловича Кучми, в якому він відповідно до пункту 11 статті 106 Конституції України просить дати згоду на призначення Потебенька Михайла Олексійовича Генеральним прокурором України.
Комітет розглянув питання у позачерговому режимі, оскільки в поданні Президента порушено питання про його невідкладний розгляд з огляду на те, як вказує Президент, що тривалий час Генеральний прокурор України не міг бути призначений.
Комітет звертає увагу на те, що подання надійшло і зареєстровано 10 липня 1998 року за номером 12.20. У принципі Верховна Рада ще має час, але комітет зробив те, що від нього залежало. Ми також проконтролювали розгляд цього питання у фракціях: на сьогодні всі фракції ознайомилися і розглянули цю кандидатуру.
Михайло Олексійович Потебенько з жовтня 1997 року і до цього часу працює прокурором міста Києва. Він пройшов усі сходинки в прокуратурі: від слідчого прокуратури до Генерального прокурора України в 1990-1991 роках. Перед тим із 1980 по 1987 рік працював заступником прокурора України, начальником слідчого управління. У 1991-1992 роках - заступник прокурора Херсонської області. З 1992 по 1994 рік - член Комісії Верховної Ради України з питань законодавства і законності, потім заступник ЦентральноУкраїнського транспортного прокурора, прокурор Київської області, і з жовтня 1997 року - прокурор міста Києва.
При обговоренні цієї кандидатури в комітеті виникало питання: а чи не буде порушенням Закону про державну службу те, що нині Михайлу Олексійовичу 60 років. На це питання члени комітету відповіли таким чином: чинний Закон про прокуратуру не порушується, оскільки ним дозволяється в цьому віці займати будь-яку посаду в органах прокуратури.
Ми обговорювали кілька варіантів голосування і в результаті голосували за відсутності кандидата. Дозвольте довести до вашого відома дані протоколу. Із 24 членів комітету 22 проголосували за, 2 утрималися, проти не було. Така позиція комітету. У зв'язку з таким рішенням комітет рекомендує Верховній Раді затвердити Михайла Олексійовича Потебенька на посаді Генерального прокурора України. Одночасно Михайлу Олексійовичу як кандидату було висловлено дуже багато зауважень щодо правозастосовчої діяльності в Україні і, зокрема , в Генеральній прокуратурі, щодо порушень, які мали місце.
Ми вважаємо, що Михайло Олексійович відповідає всім вимогам, які ставляться законом до такої кандидатури.
Дякую.
ГОЛОВА. Є запитання до голови комітету? Немає запитань. Сідайте.
Спасибі.
Слово надається кандидату на посаду Генерального прокурора України Михайлу Олексійовичу Потебеньку. Будь ласка.
ПОТЕБЕНЬКО М.О., прокурор міста Києва. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати, присутні! Незалежно від того як ви визначитеся щодо згоди на призначення мене Генеральним прокурором України, дозвольте висловити своє задоволення зустріччю з вами, оскільки з багатьма із присутніх народних депутатів мені доводилося працювати разом у Верховній Раді дванадцятого скликання, котрою майже одноголосно прийнято історичну Декларацію про державний суверенітет України.
Хоч би як складалося життя в кожного з нас, але ми всі, нащадки однієї матері-України, повинні робити все в єдності і злагоді для її зміцнення. Лише це допоможе швидше вирішити проблеми, що стоять перед нашим народом.
Безумовно, однією з них є утвердження законності і правопорядку, від чого залежить і зміцнення економіки України.
Мені здається, що за браком часу немає потреби зупинятися на аналізі стану законності та правопорядку в Україні, оскільки ми всі є свідками дійсного стану, що склався, і сьогодні головне в тому, щоб кожен у міру своєї причетності до тих чи інших процесів міг об'єктивно оцінювати те, що є, і робити відповідні висновки. Те, що тривалий час країна без керівника органу, котрий має безпосереднє відношення до вирішення питань зміцнення законності та правопорядку в державі, на моє переконання, дає підстави для роздуму кожному, кому доля та безпека країни небайдужі.
Якраз відчуваючи свою відповідальність за це, на пропозицію Президента України після грунтовного обговорення питань, із цим пов'язаних, я погодився зайняти посаду Генерального прокурора України, якщо на те буде ваша воля і рішення Верховної Ради.
Тому в межах відведеного часу як кандидат на посаду Генерального прокурора України вважаю за потрібне висловити свої міркування щодо серйозних прогалин, які я бачу в діяльності Генеральної прокуратури, що заважають їй успішно вирішувати покладені на неї завдання, причини цього та що слід вжити, щоб прокуратура утвердила себе як орган, здатний захищати інтереси держави, конституційні права громадян, утверджувати законність в Україні.
Безумовно, для зміцнення економіки і правопорядку потрібні закони, що відповідали б вимогам часу. А це вже залежить від Верховної Ради.
Прокурор же зобов'язаний забезпечити нагляд за дотриманням законів, котрі чинні, навіть якщо вимоги часу потребують інших правових норм. Закон є законом і прокурор зобов'язаний вимагати його виконання.
Але я впевнений, що прокурор, спираючись у своїй діяльності на законодавство і відчуваючи часом його недосконалість і потребу для держави нових правових норм, міг би реалізувати свої потенційні можливості стосовно прийняття нового закону, якби він мав право законодавчої ініціативи, як це було до прийняття нової Конституції України.
Вирішити дане питання може лише Верховна Рада шляхом відповідного доповнення до статті 93 Конституції України. Це принесло б користь удосконаленню законодавства, сприяло б ефективності роботи Верховної Ради, законотворчості.
Але слід сказати і про те, що хоч який би був хороший закон, але якщо робота щодо забезпечення його дії не буде проводитись, то бажаних результатів у зміцненні законності також не слід чекати. Адже у функції прокурора і входить нагляд за дотриманням законів, дієвість якого повинна бути такою, щоб закон працював.
На жаль, останнім часом Генеральна прокуратура з деяких об'єктивних і суб'єктивних причин належною мірою не забезпечує ролі, відведеної їй Основним Законом держави. Те, що впродовж тривалого часу немає керівника центрального апарату, не могло негативно не позначитися на діяльності Генеральної прокуратури, керівництві цим органом.
Інше, що не сприяло посиленню практичної діяльності органів прокуратури, зміцненню законності в державі, - це на певному етапі нерозуміння керівництвом Генеральної прокуратури власних обов'язків, зловживання своїм становищем, як це було під час роботи Генеральним прокурором Дацюка, котрий особисто грубо порушував конституційні права громадян, навіть давав санкції на арешт на чистих бланках, потураючи притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб, глибоко не вникав у діяльність підлеглих органів. Усе це не сприяло забезпеченню виконання законодавства, спрямованого на боротьбу зі злочинністю, зміцненню законності.
Тому забезпечення дотримання законодавства, гарантій недоторканності прав громадян, діяльність правоохоронних органів будуть у центрі моєї уваги, а кожному факту незаконних арештів чи притягнення невинних до кримінальної відповідальності буде даватись найсуворіша оцінка.
Не сприяла підвищенню ефективності роботи цього органу і надмірна структуризація, відірвана від життя, у самій Генеральній прокуратурі і частково в підлеглих їй органах. Це призвело до непомірного збільшення штатної чисельності вищих органів прокуратури та її невідповідність чисельності штатів районних прокуратур, що не могло не позначитись негативно на результатах роботи цих органів. Жива практична робота фактично підмінена паперотворчістю, що забирало в районному ланцюзі понад дві третини робочого часу для підготовки різного роду інформацій замість того, щоб займатися викриттям порушень, розслідуванням кримінальних справ.
Досить сказати, що за останні роки апарат Генеральної прокуратури збільшився майже вдвоє. У ньому створено численні, нікому не потрібні підрозділи, де на двох підлеглих призначений керівник.
Головне, що ці підрозділи бачать свою роль у направленні листів, доручень підлеглим органам, а чи дає вона користь для вирішення завдань, що стоять перед прокуратурою, - це нікого не цікавить.
Наприклад, протягом п'яти днів одним лише відділом аналізу за слідством прокуратури Києва, в якому працює за штатом вісім чоловік, у Генеральну прокуратуру за запитом відправлялося по 50-60, а то й більше інформаційних листів про результати чи про хід розслідування кримінальних справ.
З них принаймні у двох третинах не було жодної потреби. Та коли за такого стилю підлеглим Генеральній прокуратурі органам займатися організацією роботи, конкретними живими справами, наданням допомоги районним прокуратурам?
Я вже не кажу про те, яка користь від названих інформацій взагалі, коли вони готуються працівниками як звіт про свою роботу. Водночас працівники роздутого апарату Генеральної прокуратури для надання дійової практичної допомоги на місцях майже не бувають. Усе це потребує удосконалення стилю роботи, передусім Генеральної прокуратури, оскільки нині спостерігається негативний вплив на виконання завдань, котрі стоять перед органами прокуратури.
Тому вся робота апарату Генеральної прокуратури буде переорієнтована на надання дійової і практичної допомоги на місцях, посилення принциповості в реагуванні на недоліки в роботі та контролі за станом виконавської дисципліни.
На сьогодні в Генеральній прокуратурі є вісім заступників Генерального прокурора. Троє з них займаються лише питаннями нагляду за слідством та оперативно-розшуковою діяльністю. Безумовно, чимало робочого часу в цих трьох заступників витрачається на погодження їх роботи, що не може не впливати негативно на результати діяльності. Про це свідчать і факти.
Взяти хоча б розкриття таких тяжких підслідних прокуратурі злочинів, як убивства. Якщо до 1990 року в Україні їх щорічно не розкривалося не більше 50 (і це тоді, коли слідством займався один заступник прокурора республіки, а всього їх було у прокурора України 4), то за минулий рік залишилися нерозкритими 834 вбивства, за півріччя цього року - 280. До речі, і в областях у прокурора по два заступники, що також не сприяє вирішенню питань запобігання злочинності та зміцнення законності. Я вже не кажу про те, наскільки негативно це відбивається на боротьбі зі злочинністю взагалі, в тому числі у сфері економіки, та якості слідства.
За такої ситуації вихід може бути тільки один - слід терміново скоротити (десь на 30-35 відсотків) штат центрального апарату Генеральної прокуратури, у тому числі й керівний склад, а також відсотків на 10 обласний апарат, передавши звільнену чисельність у районні прокуратури, де здійснюється безпосередня робота щодо розкриття порушень, їх усунення та розслідування злочинів. Це безумовно сприятиме не лише підвищенню ефективності діяльності прокуратури, а й дасть можливість Генеральній прокуратурі позбавитися кадрів, які не забезпечують виконання обов'язків, покладених на центральний апарат. Впевнений, що ці заходи сприятимуть різкому підвищенню вже найближчим часом результативності роботи прокуратури по забезпеченню покладених на неї завдань.
Безспірно і те, що Генеральна прокуратура повинна бути акумулюючим органом, а організація роботи в ній - прикладом для підлеглих органів. Її апарат зобов'язаний позитивно впливати на вдосконалення діяльності підлеглих, орієнтуючись у своїй діяльності на надання практичної допомоги, посилення вимогливості та контролю за виконавською дисципліною. Слід негайно призупинити роботу щодо ускладнення структури Генеральної прокуратури з надуманих мотивів. Навпаки, необхідно привести її у відповідність з тими завданнями, які передбачені статтею 121 та пунктом 9 розділу XV Конституції України. Слід завжди пам'ятати, що теорія жива, якщо вона служить поліпшенню практичної діяльності, а не шкодить їй.
Усім зрозуміло і те, що досягти позитивних зрушень удасться, коли буде дано об'єктивну оцінку стану справ та вжито реальних заходів щодо усунення недоліків. Для правоохоронних органів ці вимоги повинні бути аксіомою, тому викоренення всякого роду перекручень у державній звітності, які робляться з метою показати, що все добре, піднести бажане за дійсне, повинне рішуче викорінюватися. Людям потрібні дієві заходи і позитивні результати в боротьбі зі злочинністю, а не запевнення.
Особлива увага приділятиметься організації контролю за виконанням законів, які стосуються злочинів проти особи та організаційно-правових основ боротьби з організованою злочинністю. Для поліпшення роботи слід посилити взаємодію прокуратури з іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади. Лише спільними зусиллями, а не їх розпорошеністю успішно вирішуватимуться завдання зі зміцнення законності та викоренення злочинності в державі.
Є й інші питання вдосконалення стилю, методів роботи в цілому, її організації, поліпшення трудової та виконавської дисципліни, кадрової роботи. Але все це не повинно шкодити розв'язанню завдань, визначених Конституцією України, Законом про прокуратуру та іншими законами й указами Президента.
Я повністю розумію й усвідомлюю, що все це вимагає від Генерального прокурора принциповості, цілеспрямованості, виваженості, безкомпромісності в його діяльності, самовідданості, чесності та професіоналізму. Повинен сказати, що ці якості мені притаманні, і, лише покладаючись на них, зваживши свої можливості, я вирішив дати згоду на призначення мене Генеральним прокурором України, якщо на те буде ваша воля.
Я зроблю все для успішного й оперативного виконання конституційних обов'язків, які покладаються на Генерального прокурора держави в справі зміцнення законності, а також для відновлення того місця в суспільстві, яке повинна займати прокуратура. Завжди підтримуватиму з вами тісні зв'язки. У цьому я запевняю і Президента держави, і вас, народні депутати.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі, Михайле Олексійовичу.
Шановні колеги, я розумію, що у вас багато запитань, але спочатку запросіть до залу людей. У нас сьогодні зареєстровано 400 народних депутатів, тож, будь ласка, нехай зайдуть до залу.
Скільки ми відведемо часу на запитання? 10 хвилин достатньо? Достатньо.
Будь ласка, запишіться на запитання.
Слово надається Володимиру Зайцю, представникові фракції СДПУ(о).
ЗАЄЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Прошу передати слово Василю Васильовичу Онопенку.
ГОЛОВА. Василю Васильовичу, будь ласка.
ОНОПЕНКО В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Михайле Олексійовичу, я добре знаю вас як принципову людину і кваліфікованого юриста. Я працював міністром юстиції, ви працювали і працюєте зараз в органах прокуратури. Наша фракція підтримуватиме вас при затвердженні на посаду Генерального прокурора України, таке рішення ми вже прийняли.
Я хочу задати вам таке запитання. Як ви бачите підвищення ролі прокуратури в захисті інтересів, прав і свобод громадян, зокрема тих людей, які потерпіли внаслідок діяльності довірчих товариств? У Конституції записано, що держава несе відповідальність за випуск незаконного акту чи закону. Ми знаємо, що декрет про довірчі товариства таким є.
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Хочу сказати, що не лише ці питання, але й пов'язані з інтересами, захистом конституційних прав громадян будуть постійно в центрі уваги, і вживатимуться заходи відповідно до чинного законодавства. Тому я ще раз звертаюся до вас: там, де треба, варто працювати разом з тим, щоб приймалися закони, а я робитиму все, щоб ці закони виконувалися. Досить сказати, що останнім часом нами значно активізована в місті робота стосовно захисту прав громадян (можу, якщо буде потреба, навести відповідні дані). Повторюю ще раз, що я дотримуватимуся принципу утвердження законності і захисту прав громадян, зокрема майнових.
ГОЛОВА. Депутате Алексєєв, прошу. За ним - депутат Туш.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область). Уважаемый Михаил Алексеевич! Я, пожалуй, проголосую за вас. Надеюсь, что с вашим приходом Генеральная прокуратура станет работать более эффективно. В связи с этим у меня вопрос. Известно, что свобода слова - это признак демокра-тического общества, а злоупотребление ею - это не свобода слова, а свобода злословия. Газета Министерства просвещения в применении к государственным деятелям использовала термин, так называемое "зінське щеня". Я задал вопрос в Генеральную прокуратуру, и первый заместитель Генерального прокурора Христенко ответил, что по отношению к Президенту, членам Конституционного Суда, Генеральному прокурору термин "зінське щеня" не является оскорблением. Разделяете ли вы подобную точку зрения или нет?
ГОЛОВА. Михайле Олексійовичу, візьміть навушник. Будь ласка, депутате Алексєєв, повторіть суть запитання стисло.
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Якщо можна, повторіть. Щось я не бачу навушника.
АЛЕКЄЄВ В.Г. Пожалуйста, я повторю вопрос: согласны ли вы с мнением первого заместителя Генерального прокурора Христенко, что термин "зінське щеня", употребленный по отношению к Президенту, членам Конституционного Суда, Генеральному прокурору и прочим должностным лицам, не является оскорблением? Я вам передам газету.
ГОЛОВА. Одну хвилину.
Про яке щеня йдеться? (Сміх у залі).
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Я вибачаюсь. Тут техніка трохи підводить. Отже, я зрозумів, що ви запитуєте, як я захищатиму права підлеглих від державного керівництва? Так?
ГОЛОВА. Преса завжди знайде щось таке, щоб здивувати людей.
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Якщо можна, я вам згодом відповім, щоб не читати. І, повірте, відповім відповідно до закону. Гаразд?
Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Туш. За ним - депутат Удовенко.
ТУШ М.Н., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Комуністична фракція. Прошу передати слово Володимиру Сергійовичу Пустовойтову.
ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів, місто Кривий Ріг. Шановний Михайле Олексійовичу! У місті Кривому Розі вчинене резонансне вбивство молодої сім'ї Желнових по вулиці Якіра. Мати пише, що слідство призупинене. Скажіть, будь ласка, як ви розцінюєте такі дії, коли вбита молода сім'я, а слідство не відбувається? Це перше запитання.
І друге. Газета "Днепровская правда" заявила про те, що в Юр'ївському районі Дніпропетровської області голова держадміністрації не допускає голову ради у свій кабінет. Скажіть, будь ласка, як ви розцінюєте такі дії з правової точки зору?
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Насамперед що стосується розслідування справи про вбивство. Згідно з чинним законодавством, якщо абсолютно всі слідчі дії, що випливають зі справи, вичерпані, вона на деякий час призупиняється, поки не з'являться нові якісь версії чи підстави для продовження слідства. Але справа не закривається доти, поки не буде спійманий злочинець і не притягнутий до відповідальності (якщо там є кримінал).
Отже, треба подивитися конкретно. Якщо у справі проведені всі слідчі дії, то тут усе законно, а якщо не всі, то це незаконне рішення і воно повинно бути скасоване. Як правило, коли зволікаються справи, коли несумлінне ставлення, я практикую передачу справи іншому слідчому і водночас притягаю до відповідальності людей, які зволікають із розслідуванням у справі.
Що стосується другого запитання, то треба знати деталі. Якщо він просто переселив його, оскільки йому подобається той кабінет,
- це одне. А якщо є якісь інші причини (аварійні чи ремонт і так далі), то тут повинно бути взаєморозуміння. Для мене взагалі незрозуміло, коли виникають такі питання між главою адміністрації і головою ради. Адже ці люди повинні працювати в ім'я народу, а не сваритися між собою.
ГОЛОВА. А голові ради порекомендуйте зібрати сесію і двома третинами голосів висловити недовіру голові адміністрації і подати це рішення Президенту. Воно набере чинності після підписання.
Слово надається Геннадію Йосиповичу Удовенку. Будь ласка.
УДОВЕНКО Г.Й., голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Я також, як і попередній оратор, з Кривого Рогу, але з фракції Народного руху України, позапартійний. Шановний Михайле Олексійовичу! Я знаю вас з давніх часів, знаю як людину принципову, яка керувалася тільки законом, а не телефонним правом. І в тодішні складні часи ви стояли на державницьких позиціях. Я думаю, що ви й надалі будете твердо стояти на позиції зміцнення державності нашої України.
Моє запитання болюче і для вас, і для всього суспільства. Як ви, якщо будете обраним Генеральним прокурором, поставитеся до скасування смертної кари, чого вимагає від нас Рада Європи у зв'язку із вступом України до цієї організації?
Дякую.
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Дякую за запитання. Я завжди поважаю думку міжнародних організацій, але ми не можемо не враховувати конкретних обставин, які складаються в нашій державі, та інтереси нашого народу. Я відповім не як прокурор, а як людина, яка постійно спілкується з постраждалими. Утримувати злочинця, від рук якого загибли цілі сім'ї, причому злочинця, який декілька разів скоював злочин, - я думаю, цього поки що не зрозуміють не тільки близькі постраждалих, а й ми.
Тому я вважаю, що сьогодні поки що рано ставити це питання.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яковенку.
ЯКОВЕНКО Л.О., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів України. Шановний Олександре Миколайовичу, прошу передати слово народному депутату Левченку.
ГОЛОВА. Депутат Левченко. Будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО А.І., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Михаил Алексеевич! Сегодня ситуация в стране очень сложная: растет преступность, расслоение общества усугубляет положение. Поэтому как никогда важна роль Генеральной прокуратуры. Я как депутат второго созыва неоднократно обращался в Генеральную прокуратуру. Есть много нареканий в адрес и бывших Генеральных прокуроров, и их заместителей, и прокуроров областей. Особенно много нареканий к Ольге Михайловне.
Скажите, устраивает ли вас как будущего Генерального прокурора, если вы будете избраны, деятельность заместителей Генерального прокурора и коллегии Генпрокуратуры Украины?
Спасибо.
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Мені здається, я виклав свою позицію. Аналіз свідчить, що сьогодні колегією не забезпечене виконання тих обов'язків, які покладаються на Генеральну прокуратуру, а звідси й відповідні висновки.
ГОЛОВА. Михайле Олексійовичу, спасибі вам. Сідайте, будь ласка.
Дехто бажає виступити. Будь ласка, висвітіть список тих, хто записався на виступ. Депутати Кириченко, Онопенко, ще Кириченко і Коломойцев. Є ще письмове звернення Анатолія Івановича Кондратенка. Якщо він має бажання, я надам йому слово з місця.
Депутат Кириченко від НДП. За ним
- Онопенко Василь Васильович. Будь ласка.
КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнсько-демократична партія України. Фракція Народнодемократичної партії. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!
Уже більше року прокуратура України з вини парламенту позбавлена постійного, призначеного нами Генерального прокурора.
Давайте дамо собі звіт у тому, що саме за цей рік своєрідної безбатьківщини в органах прокуратури склалася критична ситуація, яка призвела до стрімкого зниження дисципліни і відповідальності працівників органів прокуратури. Заходи, яких вживає тимчасове керівництво прокуратури, саме з цих причин є непослідовними, що породжує функціональну і кадрову чехарду.
Усе частіше мають місце факти, коли керівництво прокуратури України саме тому, що воно тимчасове, не бажає псувати стосунків з колегами та реагувати на дії прокурорів на місцях, які стоять на межі моралі людської поведінки або мають ознаки кримінального злочину.
Скажімо, приклад із прокурором Херсонської області Леонідом Кафтановим. У Генеральній прокуратурі України відомо, що він проявив нескромність і отримав житло в котеджі, за яке за рахунок двох сімей з міської черги розрахувалися двома трикімнатними квартирами. Цей прокурор безкарно чинить інші дії, які потребують ретельної перевірки за правилами кримінального провадження. При таких прокурорах, як правило, стрімко зростає рівень злочинності та кількість тяжких нерозкритих злочинів, що є суспільно небезпечним.
Подібним чином поводяться й деякі інші прокурори в регіонах, які представляють присутні тут депутати. Слава Богу, таких іще не занадто багато, але тривожним є те, що не спрацьовує механізм невідворотності покарання. А в нинішньому становищі, коли немає відповідального Генерального прокурора, призначеного нами, таке зло буде тільки множитись.
Для надання нами згоди на призначення Генеральним прокурором подана кандидатура людини, яка є особистістю. Саме через цю якость починається неправедний суд людський над кандидатом за правилами оцінки кількості гріхів і добрих вчинків. Тут і звинувачення в причетності до подій минулого, і підрозріле сприйняття енергійності і працездатності людини в такому віці, і версії щодо якоїсь ідеологічної заангажованості, пов'язаної з минулими часами.
На засіданні нашої фракції кандидатура Михайла Олексійовича обговорювалася грунтовно і серйозно. Ті, хто знає його тривалий час, звертали увагу на професіоналізм і порядність кандидата, його принциповість і поміркованість, послідовність у відстоюванні державницьких позицій. У нього превалює орієнтація на закон, а не на якусь політичну кон'юнктуру. Тільки позитивно сприймається намір кандидата оживити роботу по наведенню порядку з кадрами як у структурі Генеральної прокуратури України, так і на місцях.
Вважаю за обов'язок передати прохання народного депутата двох попередніх скликань Степана Ільковича Хмари (учора увечері він просив мене довести це до відома народних депутатів), щоб ніхто не спекулював його ім'ям при згадуванні відомого факту, пов'язаного з подіями 1990 року, учасниками яких були він, сьогоднішній претендент та Верховна Рада дванадцятого скликання. Якби Степан Хмара був депутатом, він сьогодні голосував би за запропонованого кандидата і дав йому виключно позитивну оцінку.
Відповідально оцінивши, що від сьогоднішнього рішення залежатимуть якісні зміни в діяльності прокуратури та вихід із стану, схожого на протистояння і конфронтацію між нею і парламентом, наша фракція ухвалила підтримати кандидатуру Михайла Олексійовича при призначенні його на посаду Генерального прокурора України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Онопенко. За ним - депутат Кириченко.
ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги! Сьогодні вирішується надзвичайно важливе питання - обрання Генерального прокурора. Ми знаємо, якою важливою є роль Генеральної прокуратури в державі і в суспільстві. І те, що прокуратура довгий час не має Генерального прокурора, є великий негатив з точки зору захисту законних прав, інтересів громадян і органів державної влади. Дуже великої шкоди було завдано через те, що довгий час з політичних мотивів не призначали Генеральним прокурором Олега Литвака, який є добрим фахівцем.
Я думаю, що до будь-якого кандидата на цю високу посаду можна пред'явити претензії. Гадаю, такі претензії можна пред'явити і до Михайла Олексійовича Потебенька. Ідеальних людей немає. Але я знаю його давно - з того часу, коли працював у Верховному Суді, заступником міністра юстиції і міністром юстиції.
Сьогодні прокуратура перебуває у важкому становищі. Вона не може виконувати належно своїх функцій. І це не вина прокурорів, які працюють там. Більшість їх - чесні й порядні люди. Ситуація склалася таким чином, що певним владним структурам було вигідно, щоб Генеральну прокуратуру хтось не очолював.
Потебенько Михайло Олексійович - людина принципова, людина досвідчена. Наша фракція прийняла рішення підтримати його кандидатуру.
Сьогодні на Генеральну прокуратуру покладаються надзвичайно важливі функції: підтримання обвинувачення в судах, представництво інтересів громадян і держави в судах, нагляд за розшуково-оперативною діяльністю, дізнанням і досудовим слідством та нагляд за виконанням судових рішень у кримінальних справах. Це надзвичайно важливі функції. Але мені здається, що крім тих функцій, які записані в Законі про прокуратуру, у Конституції, дуже важливим сьогодні є захист інтересів, прав і свобод громадян.
Мене надзвичайно турбує, що в державі з'являється все більше й більше політичних справ на замовлення. Михайле Олексійовичу, я вас дуже прошу (я вас знаю як принципову людину), зверніть на це увагу. У державі з'являються політичні справи, прикладів багато. І ми вже знаємо, як багато кримінальних справ не пройшли через суди.
Я вам наведу кілька прикладів тільки з Полтавської області, де окремо треба розбиратися. Ось тут сидить наш колега народний депутат Левцун Володимир Іванович. Працюючи директором підприємства, він отримав авансом 319 гривень і використав їх в процесі приватизації. Порушили кримінальну справу. Два роки тягнеться справа - 319 гривень!
Проти мера Лубен політичну справу порушили. Проти мера Миргорода: здав квартиру в закритому містечку, отримав як мер у місті Миргороді трикімнатну квартиру на чотири квадратних метри більшу, - порушили кримінальну справу за зловживання службовим становищем. Це що? Це приклади політичних справ.
Я думаю, що Генеральна прокуратура під вашим керівництвом (а я думаю, що так буде) повинна звернути увагу на те, як насправді захищаються інтереси простих людей.
Я вам ставив запитання про людей, які потерпіли від діяльності довірчих товариств. У статті 56 Конституції записано, що держава несе відповідальність за незаконну діяльність посадових осіб, працівників місцевого самоврядування і держадміністрацій і за випуск неправових актів. Це пряма норма, якою повинні керуватися сьогодні суди й прокуратура.
Я не бачу в судах позовів (а такі позови з'являються з ініціативи громадян) до держави про відшкодування шкоди, завданої дією Декрету про довірчі товариства. Але я надіюсь, що в разі обрання вас ми всетаки зможемо навести порядок у державі, у боротьбі зі злочинністю. Я дуже на це надіюсь.
Щодо Комітету з правової реформи, то ми будемо робити все від нас залежне, щоб допомагати вам, судам і взагалі правоохоронним органам. Така допомога, ми сьогодні бачимо, є.
І останнє. Шановні колеги! Ну, не проголосуємо ми сьогодні ще за одну кандидатуру - кому це буде вигідно? Я думаю, вигідно буде тому, хто матиме виконуючого обов'язки прокурора. Тому моя пропозиція: давайте проголосуємо. Якщо екзамен не витримає, так само проголосуємо за недовіру до нього.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Виконуючий обов'язки Генерального прокурора вважається нелегітимним, тому що він не має права виносити рішення, не має права призначати ні обласного, ні районного прокурора. А якщо виконуючий обов'язки когось призначив, то будьяке їхнє рішення може бути оскаржене у вищій інстанції і скасоване судом, простим районним судом.
Будь ласка, слово надається депутату Кириченку. За ним - депутат Коломойцев.
КИРИЧЕНКО М.О. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Питання, яке ми сьогодні обговорюємо, уже протягом певного часу стоїть як невідкладне й нагальне. Я поділяю думку тих, хто говорив, що відсутність Генерального прокурора в країні була на певний період вигідна певним посадовим особам, певним політичним силам. Коли в нас був виконуючий обов'язки Генерального прокурора, проводилися певні зміни, у тому числі й у формуванні апарату Генеральної прокуратури. Ці рішення, я вважаю, є нелегітимними, і Михайло Олексійович (я думаю, що ми його підтримаємо) зверне на них особливу увагу.
Те, що в нас відсутній Генеральний прокурор, суттєво впливає на стан справ із забезпеченням реалізації передбачених нашою Конституцією прав і свобод громадян.
На звернення народних депутатів України (і на мої особисті, і моїх колег) останнім часом ми отримували з Генеральної прокуратури лише відписки. А питання, які ставлять перед нами люди і з якими ми відповідно звертаємося до Генеральної прокуратури, дуже й дуже серйозні, і вони потребують вирішення.
Я думаю, що кандидатура Михайла Олексійовича Потебенька - прийнятна кандидатура, про це свідчить і обговорення. Я особисто знаю Михайла Олексійовича вже не один рік, і знаю його як людину принципову, людину порядну, яка твердо стоїть на позиціях закону й Конституції. Можна сказати, що це людина врівноважена. Я не хотів би погодитися з думкою депутатів, які виступали переді мною, що лише парламент винен у тому, що в нас не було Генерального прокурора. Я хотів би покласти відповідальність і на нашого Президента, бо якщо парламент декілька разів не давав згоди на призначення тих людей, кандидатури яких пропонував Президент, то йому треба було шукати інші кандидатури. На жаль, цього Президентом не було зроблено.
Я хотів би звернути увагу своїх колег на те, що послужний список Михайла Олексійовича дає нам підстави підтримати його кандидатуру на посаду Генерального прокурора. Він пройшов усі ланки, які потрібно пройти, щоб бути Генеральним прокурором. От подивіться: слідчий прокуратури, заступник начальника слідчого відділу, прокурор області, перший заступник прокурора України, прокурор України, прокурор Київської області. Нинішня посада - прокурор міста Києва.
Я думаю, нам імпонує його рішучість щодо реформування апарату Генеральної прокуратури і прокуратур в областях та районах. Тому що той крен внаслідок курсу, взятого останнім часом керівництвом Генеральної прокуратури, тобто зміцнення апарату Генеральної прокуратури і зменшення ролі прокуратур на місцях, є неприпустимим.
І останнє. Шановний Олександре Миколайовичу, я вношу пропозицію (ми її повинні проголосувати) провести голосування в залі картками і невідкладно призначити Генерального прокурора.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Коломойцев. За ним - депутат Черненко.
КОЛОМОЙЦЕВ В.Е, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106, Луганська область). Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! С избранием нового Председателя Верховного Совета мы взяли хороший темп работы: быстро избрали председателей комитетов, решили организационные вопросы, касающиеся состава комитетов, и подошли непосредственно к решению основных вопросов. Главный из них сегодня, безусловно, - назначение Генерального прокурора. Почему? Да потому, что в самих органах прокуратуры отдельные работники не выполняют требования закона.
Приведу конкретные примеры. Верховным Советом Украины приняты три постановления по шахтерским вопросам - 14, 15, 18, и в марте было принято постановление (четвертое), в которых четко расписаны направления деятельности Кабмина по оказанию помощи шахтерам и конкретно сказано о том, что Верховный Совет поддерживает справедливые требования горняков. Тем не менее эти постановления были проигнорированы.
В Павлограде начался суд над шахтерами, и только благодаря тому, что депутат Кириленко вместе с народными депутатами Иоффе, Моисеенко, Яковенко, Петренко, Алехиным и мною в том числе подготовил проект постановления, подтверждающего легитимность решения Верховного Совета, этот суд удалось как-то притормозить.
Второй пример. Мы дали прокуратуре и Кабмину время (определили конкретный срок), чтобы разобраться в вопросе выплаты заработной платы. Несмотря на заявление Кабинета Министров о том, что месячная зарплата полностью выплачивается день в день, это на самом деле не так. В Краснодоне, в моем округе, до сих пор на шахтах "50 лет СССР", "Дуванная" и ряде других выплаты зарплаты в полном об еме не было и нет.
В начале месяца я направил запрос в Генеральную прокуратуру и получил от одного из заместителей Генпрокурора ответ, что в установленный законом срок они рассмотреть это не могут, поэтому самовольно продлевают срок ответа. Не хочу называть фамилию этого человека, но персонально вас, Михаил Алексеевич, прошу: возьмите шахтерские вопросы под контроль.
Далее. Вопросы приватизации, или, как ее в народе называют "прихватизации". Нарушения очевидны, реальных поступлений от приватизации нет. Сегодня мы начинаем работать в бюджетном комитете. И мы будем благодарны прокуратуре, если при совместной работе создадим конкретные законодательные акты по государственному регулированию и обеспечению приватизации и реприватизации. Вот эти вопросы я считаю ключевыми в сегодняшней общественно-политической ситуации.
Думаю, если Верховный Совет поддержит сегодня эту кандидатуру, он сделает правильно, потому что это даст возможность навести порядок в работе прокуратуры и в законодательном обеспечении решений, принимаемых Верховным Советом.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається депутату Черненку. За ним - депутат Литвак.
ЧЕРНЕНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемые товарищи депутаты! Уважаемый президиум! Сегодня в выступлениях всех депутатов звучали добрые слова в адрес Михаила Алексеевича Потебенько. Я знаю его с 1990 года и хочу привести некоторые факты. Скажите, если сравнить 1990 и 1998 годы, то когда нас больше устраивало состояние борьбы с преступностью? Вот подсказывают, что при Советской власти.
Я знаю Михаила Алексеевича как человека принципиального, требовательного, который может руководить и навести порядок в ситуации, в которой мы оказались. Прежде всего требуется решение проблем, связанных с перераспределением собственности (ведь ни для кого не секрет, что в большинстве случаев собственность прибрали к рукам те, кто нарушал закон), состоянием защиты прав человека, прав граждан.
Здесь вот поднимали вопрос о выплате пенсий через сбербанки. Пенсионеры - та часть нашего общества, которая наименее защищена,
- сегодня насторожены и взволнованы. Действительно, здесь есть проблемы, которые нужно решать. И есть проблемы, связанные с прокуратурой, которые требуется сегодня решать, поддержание обвинений в суде.
У нас есть возможность сегодня вывести прокуратуру из подвешенного состояния, и значит, мы должны дать согласие на назначение прокурора.
Я предлагаю проголосовать за данную кандидатуру и покончить наконец с неопределенностью, которая связана тем, что вместо Генерального прокурора в государстве мы имеем исполняющего обязанности.
Прошу поддержать кандидатуру Михаила Алексеевича Потебенько. Спасибо за внимание.
И предлагаю согласиться с предложением проголосовать карточками.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Литвак. За ним - депутат Кононов.
ЛИТВАК О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ 87, ІваноФранківська область). Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановний претенденте! Питання, яке сьогодні стоїть у порядку денному, - про надання згоди на призначення Генеральним прокурором Михайла Олексійовича Потебенька, назріло давно.
Вам добре відомо, що з певних причин Генеральна прокуратура була без керівника легітимного, без Генерального прокурора. Але хотілося б сьогодні нагадати вам про ту невеличку історію, яка відбувалася на ваших очах.
За вісім років існування нашої держави на цій трибуні побувало чотири Генеральних прокурори, яких призначали, і один претендент, який не отримав згоди на призначення. Це був Михайло Олексійович Потебенько - перший Генеральний прокурор, який залишив свій пост у 1990 році у зв'язку зі зміною політичної ситуації.
Наступним Генеральним прокурором був Шишкін. Він публічно сказав з цієї трибуни: "Не призначайте мене. Я не готовий керувати таким відповідальним державним органом". Тоді, піддавшись емоціям, призначили Шишкіна Генеральним прокурором. Він надзвичайно обдарована і розумна людина, та не міг працювати в Генеральній прокуратурі з однієї причини. Є влучне прислів'я у військових: той не льотчик, хто не літає. Треба пройти від низу до верху, щоб знати, як керувати Генеральною прокуратурою. І сталося двовладдя в Генеральній прокуратурі, куди з Верховної Ради перейшли всі баталії політичні. Усе закінчилося тим, що Верховна Рада звільнила Шишкіна від займаної посади.
Наступним кандидатом, який став Генеральним прокурором, був Дацюк. Він також не справився зі своїми політичними емоціями і став направоналіво порушувати кримінальні справи. І в цих кримінальних справах не розібравшись, Верховна Рада знову звільнила Генерального прокурора із займаної посади (Шум у залі). Тоді Конституція ще була.
І останнім, шановні, був Ворсінов, при якому всі, так би мовити, високоактуальні кримінальні справи залишилися - де? - в архіві, і ви так і не довідалися про результати цих кримінальних справ.
Чому так сталося? Тому, що в Конституції нашої держави від самого початку закладено нерозуміння ролі інституту Генеральної прокуратури в житті держави. До якої гілки влади вона належить? До судової чи до виконавчої? На мій погляд, було б краще, якби Генеральний прокурор був продовженням Верховної Ради. Тут куються закони, а там, за стінами, Генеральний прокурор стежить за дотриманням законності. І Генеральний прокурор повинен призначатися виключно Верховною Радою.
А сьогодні, шановні мої колеги, давайте поглянемо на інше питання. У трудовому законодавстві визначено підстави для звільнення з займаної посади. А от чи є конкретні юридичні обставини, за яких можна звільнити Генерального прокурора? Сьогодні призначивши, його можна звільнити завтра, якщо він не задовольнить запиту народного депутата. А я вважаю, що в Конституції повинно бути чітко виписано, що Генеральний прокурор може бути звільнений, коли його дії суперечать Конституції, коли він проводить антиукраїнську, антидержавну політику, коли він скоїв злочин або за станом здоров'я не може виконувати своїх функцій. Тоді ніколи не було б такої чехарди з Генеральними прокурорами.
Сьогодні гарант Конституції визначився, що реальним претендентом на посаду Генерального прокурора є Михайло Олексійович Потебенько. Я маю повне моральне право, тому що це, з одного боку, мій учорашній підлеглий, сказати: це - людина принципова, високоінтелектуальна. І я просив би не звертати уваги (як тут дехто репліки подає) на вік. Не вік сьогодні є вирішальним. А вирішальним є те, що знайшлася особистість, яка може організувати навколо себе колектив.
Тому я вас прошу, шановні мої колеги, проголосувати за кандидатуру, яку визначив гарант Конституції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату, голові фракції зелених Кононову. За ним виступатиме депутат Довгань.
КОНОНОВ В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (багато-мандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний пане Голово! Шановні колеги! Я не юрист, і, на жаль, у нашій фракції мало є сьогодні спеціалістів з юриспруденції. Але я хочу сказати таке. Ми, зелені, дуже зацікавлені в діяльності прокуратури України і в тій галузі, яка називається екологічною прокуратурою. Вона тільки починає свою роботу. У нас є претензії. І сьогодні у фракцію надходять листи про те, що хтось десь не так будує заправну станцію, хтось когось побив, скажімо, у Харківській області, у Чернівецькій і так далі, а рішення прокуратури не виконується. Давайте почнемо відробляти свій хліб. Нам із вами народ платить гроші за те, що ми працюємо. Давайте активно працювати! І сьогодні є реальна можливість уже щось відпрацювати, тобто обрати Генерального прокурора для України.
Я скажу дуже коротко. Коли було засідання фракції, багатьох із своїх членів фракції я запитував: "Як ви ставитеся до Потебенька". І всі казали: "Ну, так ставимося". Поки його не побачили.
Коли він прийшов, він зачарував нашу фракцію. Зверніть увагу на Михайла Олексійовича, подивіться на його обличчя. Мені здається, що Генеральний прокурор України з обличчям адвоката - це саме те, що потрібно для українського народу.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Це щось нове, безперечно, в юриспруденції, але заслуговує на увагу. Доброта - вона завжди доброта. І законом потрібно вміти користуватися правильно.
Довгань Сергій Васильович, від фракції Соціалістичної та Селянської партій.
ДОВГАНЬ С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Наша фракція зустрічалася вчора з Михайлом Олексійовичем, кандидатом на пост Генерального прокурора України. Було поставлено багато цікавих, різнопланових запитань.
Михайло Олексійович відповідав чітко. І з точки зору дотримання законності відповідав як прокурор і як людина, яка знає, що закон повинен правити в цій державі. Тому ми у фракції одноголосно проголосували і будемо підтримувати цю кандидатуру на пост Генерального прокурора.
Чому ми так вирішили - це ще одне питання. Наша держава дійшла до нинішньої ситуації з одної причини: з 1991 року всі кращі кадри, які могли вирішувати проблеми соціального та економічного розвитку нашої держави, за революційною доцільністю були знищені. Це ми знаємо. Ми втратили міністрів, керівників Кабінету Міністрів, ми втратили керівників областей і таке інше. Прийшла нова, так звана, демократична хвиля. Та, на жаль, вони не справилися. І сьогодні для того, щоб ці структури працювали, ми повинні розставляти на ці відповідальні посади професіоналів, і щоб це був не просто професіонал, а досвідчений професіонал.
Ми переконані в тому, що коли в Генеральній прокуратурі буде саме такий керівник, у нас не буде проблем, про які ми з вами ведемо мову: звертається народний депутат України - людина, яка є однією з найвищих посадових осіб у державі, а йому хтось там розказує, що не так написано, і треба п'ять разів туди заходити. Я думаю, що не буде в цих органах ні того, що називається корупцією, ні інших порушень, тому що ця людина жила (а я його знаю ще з Херсона) тільки за законом. Якщо треба - рідного брата й батька він заставить виконувати закон. Це генетично закладено в цій людині.
Тому сьогодні ми зробимо правильно, якщо проголосуємо за Михайла Олексійовича. Я вважаю, що з обранням нашого Голови Верховної Ради - також, як кажуть, "кар'єрного" керівника, людини, яка пройшла всі ступені державної влади, - ми почнемо відновлювати апарат державного управління, розставляти людей, які знають, куди вони йдуть і за що беруться.
Дякую за увагу і ще раз закликаю вас підтримати кандидатуру Михайла Олексійовича.
ГОЛОВА. Спасибі. Кондратенко Анатолій Іванович. З місця, будь ласка. І запросіть людей до залу.
КОНДРАТЕНКО А.І., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги! Я думаю, що переважна більшість депутатів Верховної Ради сьогодні переконалася, що високий професіоналізм, багатий життєвий досвід шановного Михайла Олексійовича дає нам підстави надіятися на те, що з його приходом на посаду Генерального прокурора в Україні почнеться справжня боротьба зі злочинністю. Але ми повинні розуміти, що для того, щоб налагодити цю роботу, необхідна й допомога органам прокуратури - від районної ланки і до Генеральної прокуратури. Я думаю, що в Михайла Олексійовича буде нагода звернутися до Верховної Ради з конкретною пропозицією щодо допомоги, щоб розпочати справжню боротьбу зі злочинністю, з корупцією, щоб захищати не на словах, а на ділі права наших громадян від того свавілля, яке, на превеликий жаль, стає сьогодні нормою нашого життя.
Хороших побажань від нашої фракції ще раз хотілося б висловити Михайлу Олексійовичу. Я підтримую пропозицію щодо голосування в залі картками.
ГОЛОВА. Спасибі.
Більше ніхто не записаний на обговорення кандидатури на посаду Генерального прокурора.
У заключному слові є потреба, Михайле Олексійовичу? (Пожвавлення в залі). Це гарна звичка, і давайте її не цуратися.
ПОТЕБЕНЬКО М.О. Шановні народні депутати! Я єдине вам обіцяю, що ми з вами разом у тісному взаєморозумінні будемо вирішувати всі завдання в інтересах нашої держави, в інтересах законності.
Я дякую і за увагу, і за підтримку (Оплески).
ГОЛОВА. Спасибі. Прошу депутатів зайняти робочі місця.
Шановні колеги! Я кілька слів лише хочу сказати за Михайла Олексійовича Потебенька. Як і ви, я знаю цю людину не рік і не два. Працювали в різних галузях, на різних посадах - від партійних, радянських до господарських органів. Ця людина справді показала себе здібною, відданою і високопрофесійною як керівник і як спеціаліст.
Гадаю, те, що в нас сталося, що ми майже два роки не маємо Генерального прокурора, це - наша вина, Верховної Ради. Я хотів би, щоб ми починали нашу діяльність з плідної роботи, яка давала б користь суспільству й підіймала авторитет законодавчого органу. Я просив би вас проголосувати картками, і, як казав один класик, - голосуйте як хочете, але голосуйте за. Будь ласка.
Голосуємо питання про надання згоди на призначення Генеральним прокурором Потебенька Михайла Олексійовича. Будь ласка.
Я просив би карточки не виймати, тому що це фіксується.
"За" - 266.
"За" проголосували 266 народних депутатів. Спасибі всім народним депутатам і дозвольте від вашого імені побажати Михайлу Олексійовичу плідної державотворчої роботи (Оплески).
--------------
Розглядається питання про проект Постанови Верховної Ради про затвердження складу Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.
Слово надається Рябченку Олександру Володимировичу, голові Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Будь ласка.
РЯБЧЕНКО О.В., голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий округ 25, Дніпропетровська область). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я прошу вас підтримати проект постанови і затвердити склад Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, який повністю відповідає квотам для кожної фракції: 4, 3, 2 і 2 депутати і інші - по одному депутату. Мені здається, щодо цього ніяких заперечень не буде. Прошу вас проголосувати за цей проект постанови.
ГОЛОВА. Немає запитань до Олександра Володимировича? Підтримаємо?
Голосуємо за прийняття Постанови про затвердження персонального складу Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Це дуже й дуже важлива комісія. Усі голосуємо за.
"За" - 249.
Спасибі. Постанова прийнята.
Олександре Володимировичу, бажаємо вашій комісії плідної роботи на благо України.
РЯБЧЕНКО О.В. Спасибі. Я прошу членів контрольної комісії зібратися після закінчення пленарного засідання на третьому поверсі для вирішення організаційних питань.
Спасибі.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Перед тим як оголосити перерву до вівторка, я просив би вас сьогодні у фракціях, у комітетах серйозно опрацювати найважливіші питання, в першу чергу проект Бюджетної резолюції, до розгляду якого ми приступимо у вівторок 21 числа цього місяця. Розглянути і протягом сьогоднішнього дня внести пропозиції з питань, які нам конче необхідно розглянути наступного тижня, і вирішити всі організаційні питання.
Оголошується перерва. Пленарне засідання відбудеться у вівторок, 21 липня, о 10 годині. У понеділок о 12 годині - засідання Погоджувальної ради.