ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 19 т р а в н я 1998 р о к у .
10 г о д и н а .
Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради
України КОСТЕНКО Ю.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Оскільки народні депутати отримують посвідчення, є пропозиція розпочати засідання через 5 хвилин, коли всі народні депутати одержать депутатські посвідчення. Не буде заперечень? Погодилися.
Шановні народні депутати, прошу займати свої місця в залі. Розпочинаємо ранкове засідання.
Перш ніж приступити до обговорення питань порядку денного, дозвольте зробити оголошення з приводу формування депутатських груп і фракцій. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження до складу депутатської фракції Народно-демократичної партії народного депутата України від виборчого округу 217 міста Києва Олександра Вікторовича Задорожнього.
Шановні народні депутати! Як відомо, у п'ятницю ми розпочали обговорення питання про обрання Голови Верховної Ради, визначили процедуру розгляду цього питання. Але з огляду на рішення Верховної Ради стосовно інформування урядом про стан погашення заборгованості з пенсій, стипендій, заробітної плати на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, пропонується спочатку заслухати інформацію уряду, а потім уже продовжити розгляд питання про обрання Голови Верховної Ради.
Пропонується така послідовність розгляду цієї інформації. Спочатку від уряду з доповіддю виступить міністр фінансів Ігор Олександрович Мітюков. Потім буде інформація Рахункової палати про основні причини виникнення та зростання заборгованості (доповідач
- голова Рахункової палати Валентин Костянтинович Симоненко). Далі відведемо, скажімо, 10 хвилин на запитання й відповіді і на цьому без обговорення завершимо цей розгляд.
О 12 годині рада фракцій збереться на третьому поверсі і обговорить усі пропозиції, які вже надійшли до Президії, стосовно розгляду даного питання та рішення Верховної Ради. Після перерви о 12.30 ми заслухаємо рішення ради фракцій і пропозиції, які вона схвалить.
Якщо у народних депутатів не буде заперечень, то прошу проголосувати пропозицію відвести 30 хвилин на розгляд інформації про погашення заборгованості із заробітної плати, і перейдемо до розгляду наступного питання (Шум у залі).
Є пропозиції з процедури? Тоді, будь ласка, запишіться на виступи з процедури. Увімкніть систему "Рада".
Слово надається народному депутату Косаківському для виступу з процедурних питань.
КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г., народний депутат України (виборчий округ 223, м. Київ). Прошу передати слово депутату Турчинову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
ТУРЧИНОВ О.В., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Нашій Верховній Раді сьогодні нав'язують участь у злочині.
Народних депутатів, які склали присягу, позбавляють права брати участь у голосуванні, отримувати постійні посвідчення, позбавляють інших прав народних депутатів, які вони вибороли на виборах 29 березня нинішнього року.
Тому фракція "Громада" пропонує проголосувати це питання і припинити злочинні порушення прав народних депутатів.
Список народних депутатів, права яких ганебно порушуються, додається. Це народні депутати Бабич, Богатиренко, Бродський, Головатий, Кондратевський, Косаківський, Косів, Нечипорук, Салигін, Гурвіц.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату Правденку.
ПРАВДЕНКО С.М., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., народний депутат України (виборчий округ 182, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Я убежден, что Верховная Рада не выполняет своей основной функции. Она сейчас не может принимать компетентное решение по одной простой причине: до сих пор не выполнено постановление Верховной Рады и не осуществляется трансляция заседания Верховной Рады.
Прошу Президиум четко действовать в рамках постановления Верховной Рады, закона Украины, которым предусматривается освещение деятельности Верховной Рады, и не допускать посягательств исполнительной власти нарушить действующее законодательство Украины. То, что происходит сейчас, потом будет очень долго сказываться на работе всего законодательного органа. Еще раз обращаюсь к временному Президиуму. Уважаемые коллеги депутаты! От вас, от ваших действий зависит, будет ли идти трансляция, будет ли действительно серьезно работать Верховная Рада, или с первых дней опять будет нарушаться действующее законодательство Украины.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Романчуку.
РОМАНЧУК П.М., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Наталії Михайлівні Вітренко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
ВІТРЕНКО Н.М., народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України. Чотири роки у Верховній Раді тринадцятого скликання вся країна спостерігала фарс, коли парламент робив вигляд, що він щось вирішує і заслуховує когось, чиюсь інформацію. Країна доведена до краю прірви. Постанова 525 Кабінету Міністрів - це відвертий геноцид проти пенсіонерів.
Сьогодні нам намагаються запропонувати чергову інформацію про невиплату заробітної плати. Я тримаю в руках останнє звернення моїх виборців, які півтора року не отримують заробітної плати. І закінчується звернення так: "якщо це не буде зроблено, ми візьмемо до рук зброю". До цього хочуть довести країну?
Тому ніяких інформацій, ніякого продовження фарсу, а внести до порядку денного питання про спроможність нинішнього уряду виплатити заробітну плату і пенсії. Треба приймати рішення, встановлювати термін уряду і змінювати ситуацію в Україні. І хай "Громада" припинить свій цирк, бо вона чотирьох запропонувала на спікера, тільки щоб марнувати час, коли він так потрібен для розв'язання життєво важливих проблем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається народному депутату Клочко.
КЛОЧКО М.О., народний депутат України (виборчий округ 148, Полтавська область). Прошу передати слово Олександру Миколайовичу Масенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАСЕНКО О.М., народний депутат України (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую. Фракція комуністів України. Шановні депутати і члени Президії! Підтримуючи певною мірою депутата Вітренко, я хотів би привернути вашу увагу до того, що саме заслуховування інформації нічого не дасть. Питання заборгованості з виплати пенсій та заробітної плати настільки болюче, що на Полтавщині 2-3 дні тому прокотилася хвиля стихійних мітингів протесту стосовно заморожування виплати пенсій. Пенсіонери доведені до відчаю і здатні на здійснення навіть рішучіших дій.
І я також наполягаю на тому, щоб відбулося не лише заслуховування інформації, а й обговорення. Можливо, навіть відкласти питання обговорення кандидатур на посаду Голови Верховної Ради, але не вийти з цієї зали доти, доки не вирішимо конкретно: коли і як погашатиметься заборгованість із виплати пенсій, бо далі з цим миритися неможливо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати! В основному з процедурних питань пропозиції внесено. Якщо немає зауважень і заперечень, то прошу проголосувати за припинення внесення пропозицій щодо процедурних питань.
"За" - 162.
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати! Серед тих пропозицій, які додатково внесені, є пропозиція народного депутата Турчинова стосовно рішення Центрвиборчкому. Слово з цього питання надається Олександру Олександровичу Морозу, який вранці розмовляв із головою Центрвиборчкому. Будь ласка.
МОРОЗ О.О., народний депутат України (виборчий округ 92, Київська область). Шановні депутати! Я хочу поінформувати вас про те, що вранці з приводу порушення прав депутатів, про що говорив Олександр Валентинович, я мав розмову із Михайлом Михайловичем Рябцем. Він послався на лист заступника Голови Верховного Суду з приводу того, що призупинення Верховним Судом виконання рішень районного суду не означає припинення чинності в повному обсязі рішення районного суду. У тому листі звинувачуються в неправильних діях Верховна Рада та Центрвиборчком. Не входить до компетенції заступника Голови Верховного Суду визначення правомірності дій цих органів влади: Центральної виборчої комісії та Верховної Ради, а тому рішення Центральної виборчої комісії про невидачу посвідчень депутатам безпідставні.
Із цього приводу розмова завершилася тим, що він пообіцяв сьогодні на засіданні Центрвиборчкому ще раз розглянути це питання. Тим часом видача посвідчень і значка - це лише оформлення юридичного рішення. А юридичне рішення вже прийнято. Ці депутати склали присягу і одержали картки, тож усі вони мають депутатські повноваження. Тому, гадаю, найближчим часом будуть видані посвідчення всім депутатам, які склали присягу. І пропозиція депутата Турчинова стосовно голосування з цього приводу теж не матиме юридичної сили, оскільки законом визначено процедуру. Згідно з цією процедурою депутати свій шлях, так би мовити, пройшли, їхні повноваження визнано. А все інше - це лише суперечки довкола закону, а не його суті.
Вважаю, що тимчасова Президія може запропонувати Центрвиборчкому швидше виконати цю процедуру. А юридичних підстав для затримки видачі посвідчень Центрвиборчком не має ніяких.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.
Щодо інших пропозицій. Депутат Єльяшкевич знову наголосив на тому, що не здійснюється трансляція. Ми прийняли рішення з цього питання, але пропонується о 12 годині, на засіданні ради фракцій, ще раз до нього повернутися.
Депутати Вітренко і Масенко запропонували спосіб розгляду питання щодо погашення заборгованості із заробітної плати. Зараз ми вирішимо, в який спосіб ми розглядатимемо це питання.
Насамперед пропонується відвести для розгляду цієї інформації 30 хвилин.
Якщо немає заперечень, прошу проголосувати.
"За" - 180.
Рішення прийнято.
Пропонується також відвести на запитання міністру фінансів і голові Рахункової палати, які інформуватимуть, по 15 хвилин кожному.
Немає заперечень? Будь ласка, голосуємо.
"За" - 222.
Рішення прийнято.
І останнє. Пропонується ті проекти постанов, які вже внесені та які вноситимуться впродовж цього обговорення, розглянути на засіданні ради фракцій о 12 годині і повернутися до них після перерви.
Прошу проголосувати цю пропозицію.
"За" - 234.
Рішення прийнято.
Дякую.
------------
Слово для інформації уряду надається міністру фінансів Ігорю Олександровичу Мітюкову. Будь ласка, виставте 15 хвилин.
МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Погашення заборгованості із заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат є на сьогодні найбільшою проблемою в державі. Її розв'язання - головне завдання для всіх органів управління, керівників підприємств, установ та організацій.
За період діяльності нинішнього складу Кабінету Міністрів вдалося зупинити наростання заборгованості із зазначених соціальних виплат, які фінансуються з бюджетів фактично всіх рівнів, і розпочати її поступове зменшення. Це не вдалося зробити урядам, які працювали раніше.
Так, наприклад, якщо за період ІІ півріччя 1996 року - І півріччя 1997 року заборгованість із соціальних виплат зросла на півтора мільярда гривень, або на 80,4 відсотка, то за період діяльності нинішнього Кабінету Міністрів, тобто з липня 1997 року по травень 1998 року, заборгованість зменшилася з 3,4 мільярда гривень до 2,8 мільярда гривень. Зазначені цифри свідчать, що за 10 місяців роботи Кабінет Міністрів України забезпечив зменшення заборгованості із соціальних виплат з бюджетів усіх рівнів на 617 мільйонів гривень, або на 18,2 відсотка.
Протягом зазначеного періоду забезпечено зменшення заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетних установ і грошового забезпечення військовослужбовців на 27 відсотків (це 467 мільйонів гривень). Зменшено заборгованість із заробітної плати працівникам установ освіти на 214 мільйонів гривень, або на 36 відсотків, і охорони здоров'я - на 112 мільйонів гривень, або на 34 відсотки. Працівникам науки за цей самий період зменшено заборгованість із заробітної плати на 47 мільйонів гривень, або на 43 відсотки. А з грошового забезпечення військовослужбовців заборгованість зменшено на 24 мільйони гривень.
Особливо помітні позитивні зрушення у зменшенні заборгованості з виплати допомог сім'ям із дітьми та безробітним. Якщо в 1996- 1997 роках заборгованість із цих виплат відповідно зростала в середньому за 10 місяців на 67-70 мільйонів гривень, або на 39 відсотків, то за період діяльності нинішнього уряду ця заборгованість зменшилася на 117 мільйонів гривень, або на 49 відсотків, а заборгованість безробітним ліквідовано.
Протягом діяльності нинішнього уряду зменшено заборгованість із соціальних виплат як із державного бюджету (на 166 мільйонів гривень, або на 8 відсотків), так і з місцевих бюджетів (на 450 мільйонів, або на 33 відсотки).
За складних економічних умов, що завжди виникають на початку року внаслідок сезонності надходження коштів до державного бюджету, вперше за останні три роки в січні-квітні поточного року досягнуто зменшення заборгованості із соціальних виплат. Так, наприклад, якщо в січні-квітні 1997 року заборгованість із соціальних виплат із бюджетів усіх рівнів зросла на 126 мільйонів гривень, або на 3,8 відсотка, то в січні-квітні 1998 року заборгованість зменшилася на 24 мільйони гривень, або на 1 відсоток.
У січні-квітні поточного року зменшилася заборгованість із заробітної плати працівникам бюджетних установ - на 47 мільйонів гривень, допомог - на 16 мільйонів гривень, стипендій - на 18 мільйонів гривень.
Водночас у зазначений період зросла заборгованість із грошового забезпечення військовослужбовців та з чорнобильських виплат.
Незважаючи на зменшення заборгованості з соціальних виплат із бюджетів усіх рівнів у другому півріччі 1997 року та в січні-квітні 1998 року (нагадую: за цей період заборгованість скорочено на 18,2 відсотка), ситуація з соціальними виплатами, які фінансуються із бюджетів усіх рівнів, залишається дуже складною.
У цілому заборгованість із соціальних виплат із бюджетів усіх рівнів становить 2,5 місяця, зокрема з державного бюджету 2,9 місяця, а з місцевих бюджетів у середньому 2 місяці. Але в Автономній Республіці Крим, Кіровоградській, Волинській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій областях заборгованість із соціальних виплат у цілому становить понад 4 місяці, а по окремих районах і бюджетних установах набагато більше.
Про причини заборгованості із соціальних виплат, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, я в цьому залі вже говорив.
Перша група причин. Падали обсяги виробництва і відповідно валового внутрішнього продукту та обсяги доходів бюджетів, але пропорційно не зменшувалися видатки усіх рівнів. Отже, частина заходів, зокрема видатки на соціальні потреби, не забезпечувалася реальними джерелами доходів.
Друга група причин стосується зменшення обсягів надходжень до бюджетів усіх рівнів унаслідок порушення податкового законодавства та невиконання підприємствами, організаціями зобов'язань перед бюджетом щодо внесення платежів і зборів. На підтвердження цього назву лише такі цифри.
У 1997 році податковими органами виявлено прихованих податків і зборів на суму 3,3 мільярда гривень.
За станом на 1 травня 1998 року заборгованість підприємств, установ і організацій із платежів і зборів до бюджетів усіх рівнів становила 4,8 мільярда гривень, що в 3,5 раза більше заборгованості на 1 січня 1997 року. І це при тому, що в 1997 році було реструктуризовано заборгованість із платежів до бюджетів на 3,9 мільярда гривень.
Третя група причин. Дуже впливають на стан соціальних виплат бартеризація і взаємозаліки, які на сьогодні призводять до втрат надходжень до бюджету не менш ніж на 40 відсотків від загальної суми недоїмки.
Четверта група причин стосується того, що з соціальних питань раніше приймалися рішення, не забезпечені фінансовими ресурсами. Це призвело тільки до збільшення заборгованості із соціальних виплат.
Що стосується пенсій і допомог, які фінансуються з Пенсійного фонду, то тут слід відзначити, що Кабінету Міністрів разом із місцевими державними адміністраціями вдалося також зупинити зростання заборгованості і розпочати її поступове зменшення.
Динаміка заборгованості з виплат з Пенсійного фонду характеризується такими даними. У першій половині 1997 року заборгованість зросла на 411 мільйонів гривень, або на 37 відсотків, і сягнула півтора мільярда гривень.
Незважаючи на те що рішенням Кабінету Міністрів з 1 березня 1998 року підвищено розміри пенсій, на що використано понад 140 мільйонів гривень, заборгованість із виплат з Пенсійного фонду зменшилася на 11 мільйонів гривень на початку року, що теж є результатом діяльності нинішнього уряду.
Головною причиною того, що не вдалося далі поліпшити ситуацію з виплатами з Пенсійного фонду, є заборгованість підприємств, установ, організацій із зборів до Пенсійного фонду. За станом на 1 травня 1998 року ця заборгованість становила 2 мільярди 977 мільйонів гривень, що в 1,9 раза більше недоїмки, яка була на початок 1997 року. Лише цієї суми було б достатньо для того, щоб повністю розрахуватись з усіх виплат із Пенсійного фонду.
Якщо щодо заборгованості з соціальних виплат, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, та із виплат, що фінансуються з Пенсійного фонду, намітилася тенденція до постійного зменшення, то заборгованість із заробітної плати у виробничій сфері й далі зростає. У січні-квітні 1998 року вона збільшилась на 12 відсотків і становить 4,7 мільярда гривень.
Розуміючи важливість прискорення розв'язання проблеми погашення заборгованості з соціальних виплат як у бюджетній, так і у виробничій сферах, та враховуючи причини допущення заборгованості, Кабінет Міністрів України вжив цілий ряд заходів, які вже дали свої результати у бюджетній сфері, про що свідчить динаміка зменшення заборгованості, та ще поліпшать ситуацію до кінця нинішнього року.
Зокрема, за умов загальносвітової фінансової кризи уряду вдається утримати у відповідних межах рівень інфляції, що позитивно впливає на стан економіки.
Якщо в січні-квітні 1997 року спад обсягу промислової продукції до відповідного періоду 1996 року становив 5,6 відсотка, то в січні-квітні 1998 року до відповідного періоду 1997 року, за попередніми даними, збільшено обсяг промислової продукції на 0,9 відсотка.
З метою забезпечення збільшення грошових надходжень до бюджетів усіх рівнів підготовлено пропозиції стосовно обмеження бартерних операцій та припинено взаємозаліки видатків з бюджету в рахунок недоїмки з платежів до державного бюджету.
Податковими та іншими органами, які мобілізують платежі та збори до бюджетів, вживаються заходи для недопущення порушень податкового законодавства.
Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою затверджено нетрадиційні заходи для залучення коштів на погашення заборгованості як у виробничій, так і бюджетній сферах.
Із цією метою залучаються позабюджетні кошти, кошти від реалізації пакетів акцій високоліквідних підприємств, наводиться порядок у використанні державних коштів.
Безумовно, зменшення заборгованості із соціальних виплат можливе лише внаслідок здійснення комплексу заходів, про які йшлося в доповіді Президента України на пленарному засіданні Верховної Ради 12 травня.
Реальний бюджет, ефективна кредитна політика, зниження дефіциту бюджету і нарахувань на заробітну плату, стабілізація виробництва шляхом підтримки національного виробника - це ті неодмінні умови, без яких неможливо погасити заборгованість із соціальних виплат.
Якби нам вдалося виконати все те, на чому було наголошено в доповіді Президента України, а також виконати рішення, прийняті Кабінетом Міністрів, ми могли б до кінця нинішнього року погасити більшу частину заборгованості із соціальних виплат.
Шановні народні депутати! Розумію вас як народних представників, які отримали накази виборців, але все-таки прошу звернути увагу, що розпочалося зменшення заборгованості із соціальних виплат. Так, це зменшення не задовольняє наших громадян, не задовольняє ні вас, ні нас. Але ми намагаємося зробити все можливе для розв'язання цієї болючої проблеми. А вас просимо оперативно розглядати проекти законів, які вам пропонуються, оскільки від цього також залежатиме дуже багато.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу.
Прошу народних депутатів записатися на запитання.
Слово надається народному депутату Развадовському.
РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й., народний депутат України (виборчий округ 69, Житомирська область). Шановний Ігоре Олександровичу! До мене звертаються виборці Житомирської області, де найгірше на сьогодні в Україні виплачуються дотації. Як стало відомо, Житомирська область найбільше потерпіла від чорнобильського лиха. Тому прошу вас відповісти, коли, нарешті, вирішуватимуться ці питання? Треба ж якось врівноважити допомогу порівняно з іншими областями, бо на сьогодні ті області, які не потерпіли від чорнобильського лиха, мають більшу дотацію, ніж Житомирська.
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання.
Якщо надходження до державного бюджету в грошовій формі, що були в розпорядженні казначейства, дали нам можливість за перші чотири місяці виконати наші зобов'язання з виплати поточної заробітної плати та соціальних виплат, то цього не можна сказати про виконання планових платежів з дотацій. Але водночас зауважу, що за перші чотири місяці місцеві бюджети стосовно доходів виконано на 40 відсотків. Тобто спостерігається значне перевищення річних показників. Чимало областей, які отримали додаткові доходи, змогли істотно поліпшити ситуацію з виплатами. Але ті області, які я називав у доповіді (до них належить і Житомирська), цього не змогли зробити, оскільки більшу частину бюджету зазначених областей становлять дотації. Ми переглянули принципи надання дотацій, і тепер будуть враховуватися не тільки планові призначення, але й рівень виконання власних доходів місцевого бюджету. За цими критеріями такі області, як Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська і Херсонська в першочерговому порядку отримуватимуть дотації для зменшення заборгованості із соціальних виплат.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Чоботу.
ЧОБІТ Д.В., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний Ігоре Олександровичу! Верховна Рада України минулого скликання розпочала свою роботу саме з проблеми заборгованості із пенсій та заробітної плати. Нинішня Верховна Рада починає з тієї самої старої проблеми. Усі уряди, усі міністри і Президент також обіцяли вже багато разів погасити заборгованість. Називалися різні терміни, але, на жаль, заборгованість не зменшується, а навпаки зростає. І з вашого виступу я не почув, якою ж є сума заборгованості на сьогодні? Тому я ставлю таке запитання: яка загальна сума заборгованості із пенсій? Яка загальна сума заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетної сфери? І яка загальна сума заборгованості із заробітної плати працівникам небюджетної сфери?
Дякую за увагу.
МІТЮКОВ І.О. Дякую. Заборгованість Пенсійного фонду на сьогодні - 1,7 мільярда гривень. Заборгованість із заробітної плати бюджетників - близько 800 мільйонів гривень. Відповідні таблиці ми підготували. На жаль, доручення ми отримали пізно ввечері, тому тільки сьогодні вранці змогли підготувати відповідні статистичні матеріали, які вам роздано.
Загалом у небюджетній сфері заборгованість - 4,7 мільярда гривень (Шум у залi). Ми не розглядаємо зараз цю статистику. Я окремо дам інформацію з даного питання. В мене немає інформації про заборгованість щодо державних і недержавних підприємств.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Анненкову.
АННЕНКОВ Є.I., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Решение об информации, которую вы докладываете здесь, принято по инициативе фракции коммунистов. Эта информация интересует избирателей: они должны знать, какие меры принимает правительство для погашения задолженности. Поэтому предлагаю принять постановление, чтобы данная информация прозвучала сегодня по телевидению в 19 часов.
Теперь конкретный вопрос. Верховной Радой принят бюджет, где заложено 900 миллионов гривень на погашение задолженности. Какие меры предпринимает правительство для погашения долга?
И наконец, вы говорите: "Нет денег". В то же время бюджетные деньги расходуются нецелевым назначением: покупаются квартиры, нефтепродукты. Министерство финансов, КРУ выявляют факты растранжиривания бюджетных денег, но мер никаких не принимается по возврату этих денег.
Спасибо за внимание.
МIТЮКОВ I.О. Дякую за запитання.
Добре було б показати вам графік, але розумію, що його звідси не видно. У перші два місяці поточного року казначейство одержувало приблизно 50-60 відсотків грошових надходжень у чистому вигляді, потрібних для фінансування бюджетних статей. Приблизно треба мати 1 мільярд 100 мільйонів - 1 мільярд 200 мільйонів щомісячних надходжень. Ми отримали 607 мільйонів у січні і 510 мільйонів у лютому. Ситуація дуже складна, особливо за перші два місяці.
Для того щоб збільшити кількість грошей у готівковій формі, які надходять безпосередньо до казначейства, ми відмовилися від взаємозаліків по державному бюджету, і вже в квітні це дало свій результат: ми отримали в березні - 777, а в квітні - 830 мільйонів. Дана тенденція зберігається і на травень. Ми впевнені в тому, що прийняли правильне рішення. Якщо така тенденція збережеться, то вийдемо на потрібні показники з фінансування соціальних виплат. Але залишається решта - обсяги фінансування державних програм, затверджені в бюджеті.
Уже сьогодні зрозуміло, що без жорсткого контролю над витрачанням державних коштів не зможемо контролювати зменшення заборгованості із заробітної плати. Контрольно-ревізійне управління відновило комплексні ревізії областей. За нашими матеріалами, які подано до Кабінету Міністрів, вже на сьогодні звільнено понад 90 відповідальних керівників підприємств, установ і організацій із займаних посад за неправильне витрачання бюджетних коштів. Ми таку роботу продовжуватимемо. В більшості випадків Контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів передало матеріали до прокуратури для відповідного реагування.
Але постає ще й інша проблема. Якщо взяти структуру зведеного бюджету стосовно ресурсів, то тільки 30 відсотків доходів зведеного бюджету надходять безпосередньо до казначейства для першочергових виплат, зокрема й соціальних. Ще 30 відсотків - це доходи місцевих органів влади і 40 відсотків - так звані зв'язані цільові фонди, зокрема пенсійний, чорнобильський, інноваційний і багато інших, до яких казначейство практично не має змоги дійти і використати дані кошти на першочергові потреби. Ми вноситимемо відповідні пропозиції, щоб одержати змогу використовувати ці кошти на погашення заборгованості з соціальних виплат. Будемо просити підтримати таку пропозицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Строгову.
СТРОГОВ А.Н., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Игорь Александрович, в Вооруженных Силах Украины сложилось чрезвычайно тяжелое положение с выплатой денежного содержания офицерам и прапорщикам. Люди обнищали - уже дальше некуда. Однако ни в представленных нам документах, ни в вашем докладе этот вопрос не освещен.
У меня вопрос: какова задолженность по выплате денежного содержания офицерам и прапорщикам Вооруженных Сил Украины?
МIТЮКОВ I.О. На жаль, дана проблема залишається однією з найболючіших.
На сьогодні зафіксовано заборгованість із грошового забезпечення - 425 мільйонів гривень, з пенсій військовослужбовцям начальницького складу - 77 мільйонів гривень і з пенсій військовослужбовцям рядового складу - 486 мільйонів гривень. Нам поки вдається утримувати заборгованість на стабільному рівні, не допускаючи зростання. Незначне зростання сталося в квітні за рахунок того, що не було проведене відповідне скорочення чисельності. Ми плануватимемо додаткові заходи в 1998 році на погашення заборгованості, а також додаткові кошти на фінансування тих, які звільнятимуться з армії. Але дана проблема дуже складна.
ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. А какое сокращение численности не было проведено? О чем речь?
МIТЮКОВ I.О. Відповідно до бюджетних призначень, затверджених у бюджеті 1998 року, чисельність повинна була бути скорочена.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Сафронову.
САФРОНОВ С.О., народний депутат України (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Фракция "Громада". Уважаемый Игорь Александрович! Вы пытаетесь об яснить задолженность по пенсиям, социальным выплатам тем, что осуществляются бартерные операции, постоянно увеличивается задолженность предприятий перед бюджетом, что он не пополняется по их вине. Но вы изучали этот вопрос? Кто дал право отменять законы, издавать подзаконные акты? В указе 167/98 (часть вторая статьи 14) записано: с 4 мая 1998 года суб ектам внешнеэкономической деятельности всех форм собственности запретить осуществлять бартерные операции. Это что, даст какой-то положительный результат?! Это противоречит действующему и неотмененному указу Президента Украины 84 от 27 января 1995 года в редакции указа
1163 от 19 декабря 1995 года, в статье 2 которого установлено право всем суб ектам внешнеэкономической деятельности на проведение бартерных операций с товарами в соответствии с законодательством Украины, а также противоречит пункту 4 "Переходных положений" Конституции Украины. Кто дал право выпускать на законы подзаконные акты? И почему вы не обратили внимание, во всех ли областях такое положение с выплатой пенсий? Почему вы не отправите комиссию от Кабмина, чтобы она не проверяла, а перенимала опыт? Например, в Днепропетровскую область, где совершенно нет задолженности по выплате пенсий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
САФРОНОВ С.О. За время избирательной кампании было проведено 200 проверок, но ни одна из них не была с целью перенимания опыта.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка.
МІТЮКОВ І.О. Я назву тільки дві цифри. За перший квартал 1998 року невиконання плану доходів до державного бюджету становить 1 мільярд 400 мільйонів гривень. За нашими розрахунками, 40 відсотків цієї суми - це недонадходження за рахунок бартеру. Я не маю нічого проти нормальної кооперації та бартерних операцій у межах проектів кооперації, але за умови, що ті, які беруть участь у цій виробничій кооперації, платять податки до бюджету грошима. А коли після здійснення бартерної операції збільшується недоїмка, то бюджет втрачає шалені гроші.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Кириченку.
КИРИЧЕНКО М.О., народний депутат України (виборчий округ 151, Полтавська область). Дякую. Фракція комуністів. У мене запитання спочатку до головуючого. Якщо зараз не здійснюється пряма радіотрансляція звіту уряду з цих актуальних питань, то я підтримую народного депутата Анненкова в тому, щоб повторити цю інформацію для населення в запису.
Тепер запитання до вас, шановний Ігоре Олександровичу. Я вже п'ятий рік народний депутат України. Ви - не перший міністр фінансів на цій трибуні, і вже, мабуть, аж ніяк не перший представник уряду, який усі чотири роки запевняє нас, що вживає додаткових заходів, щось робить, ситуація поліпшується. Насправді ж ситуація з виплатою зарплат, пенсій, стипендій погіршується.
У мене до вас запитання, яке поставили мої виборці, коли я їхав на сесію. Сьогодні в районах Полтавської області Гребінківському, Лохвицькому, Пирятинському, Шишацькому, Кременчуцькому та інших відбуваються стихійні мітинги. Люди запитують, хто був ініціатором прийняття постанови Кабінету Міністрів про те, щоб заморозити виплату пенсій із лютого по травень місяць і почати їх видавати з червня, а за ці місяці видавати продуктами? Хто автор такої постанови в Кабінеті Міністрів і як ви до неї ставитеся?
МІТЮКОВ І.О. Дякую. До взаємозаліків і бартеру, в тому числі і для розрахунків із соціальних виплат, я як економіст і фінансист ставлюся негативно. Проте якщо це єдиний можливий спосіб здійснити виплату, хоч трошки підтримати людей, то він має право на існування, але тільки за згодою тих, хто хоче отримати чи продукти харчування, чи будь-яку іншу продукцію. Рішення Кабінету Міністрів з цього питання принципово не приймалося. Це питання належить до компетенції Пенсійного фонду, який в тому чи іншому випадку може приймати конкретні рішення.
Але знову-таки поговорімо про Полтавську область. Там дуже цікава ситуація. Виконання доходів місцевого бюджету за 4 місяці становить 53 відсотки річних призначень - це півбюджету. І при тому є заборгованість.
Ідеться про потребу на місцевому рівні вживати конкретних заходів та ефективніше використовувати ті кошти, які надходять до місцевих бюджетів (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Час на запитання вичерпано. Дякую, Ігоре Олександровичу.
Слово для інформації надається голові Рахункової палати Валентину Костянтиновичу Симоненку.
Виставте, будь ласка, 15 хвилин.
СИМОНЕНКО В.К., голова Рахункової палати. Уважаемые члены Президиума! Уважаемые народные депутаты! По поручению Верховного Совета от 11 февраля 1998 года Счетной палатой выполнен системный анализ причин возникновения и роста задолженности по заработной плате и другим социальным выплатам из государственного бюджета Украины.
Материалы этого анализа рассмотрены коллегией Счетной палаты и направлены в Верховный Совет. Они, по всей вероятности, у вас на руках. Последнее обстоятельство дает мне возможность кратко остановиться на главных аспектах рассматриваемого вопроса.
Проблема несвоевременной выплаты заработной платы, пенсий, стипендий и других социальных выплат населению из государственного бюджета Украины возникла в 1992 году. До 1994 года правительствам удавалось в пределах одного года решать вопрос погашения задолженности. Впервые задолженность по социальным выплатам населению не была погашена по итогам текущего года в 1995 году. С этого времени она становится переходной на последующие годы.
В 1996-1998 годах Верховный Совет Украины, Президент, Кабинет Министров Украины приняли более 40 нормативных актов, направленных на обеспечение своевременной выплаты гражданам Украины заработной платы, пенсий, стипендий. Абсолютное большинство из них не выполнены. Задолженность имеет устойчивую динамику роста.
На 1 июня 1996 года (именно во ІІ полугодии 1996 года была введена эта статистика) общий об ем задолженности по социальным выплатам из государственного бюджета составил 925 миллионов гривень; на 1 января 1997 года - 1 миллиард 502 миллиона гривень; на 1 января 1998 года - 1 миллиард 931 миллион гривень.
Ситуация с задолженностью по социальным выплатам населению в целом по Украине на 1 апреля этого года выглядит следующим образом.
Задолженность сводного бюджета - 2 миллиарда 775 миллионов, в том числе задолженность по заработной плате - 837 миллионов; государственного бюджета - 1 миллиард 921 миллион, в том числе по заработной плате - 355 миллионов.
По данным Национального банка по состоянию на 1 апреля общая сумма задолженности по заработной плате всех суб ектов собственности и всех бюджетных учреждений Украины составила 5 миллиардов 337 миллионов гривень.
Как видите, цифры впечатляющие, особенно те, которые касаются всей задолженности сводного бюджета и общей задолженности по заработной плате. И, конечно же, Счетная палата при выполнении анализа и системном изучении проблемы задолженности работала со всеми этими цифрами. Но закон есть закон, тем более протрактованный решением Конституционного Суда Украины. Именно поэтому, уважаемые народные депутаты, и розданные вам материалы, и мое выступление касаются проблемы задолженности по социальным выплатам только государственного бюджета Украины.
Теперь коротко о причинах. (Более детально они изложены в розданных вам материалах). Их, на наш взгляд, несколько.
Первая - это нарушение Кабинетом Министров Украины, Министерством финансов, Государственным казначейством норм Закона о Государственном бюджете Украины, других законов и нормативных актов. Прежде всего это нарушение статьи 36 Закона Украины о бюджетной системе Украины относительно пропорциональности финансирования расходов из бюджета.
В розданных материалах на странице 10 приведены такие цифры. В этом году в государственном бюджете Украины предусмотрено 910 миллионов гривень на погашение задолженности по заработной плате и социальным выплатам за прошлые годы. На 1 мая из этих 910 миллионов выплачено 48,8 миллиона. Я не буду дальше расшифровывать, в материалах расшифровка есть.
Не выполнены постановления Верховного Совета Украины, указы Президента Украины, постановления Кабинета Министров Украины, принятые с целью обеспечения своевременных социальных выплат. Мы глубоко убеждены, что основная причина этого заключается прежде всего в неэффективном управлении деньгами бюджетов, отсутствии оперативной информации, незнании конкретной ситуации на местах.
Один из характерных примеров. Законом о Государственном бюджете Украины на 1998 год предусмотрена передача местным бюджетам средств на питание и финансирование других мероприятий учреждений, в которых содержатся детисироты. По состоянию на 17 апреля 1998 года Министерство финансов осуществило передачу денег в сумме 11,8 миллиона гривень путем отнесения их на взаимные расчеты государственного бюджета с местными бюджетами. Таким образом фактические деньги, выделенные из государственного бюджета на питание детей-сирот (это статья бюджета, защищенная в квадрате), не перечислены, а на эту сумму лишь уменьшена задолженность местных бюджетов перед государственным. Следовательно, реально этих денег интернатные учреждения не получат. А это дети!
Вторая причина - это увеличение доли расходов государственного бюджета на социальные выплаты населению при хроническом уменьшении реальных доходов государственного бюджета и невыполнении его доходной части.
Судите сами. В Государственном бюджете на 1996 год на эти расходы было предусмотрено 21,5 процента всех расходов бюджета; в 1997 году - уже 35,5 процента. В 1998 году эти выплаты составят 38,9 процента всех расходов госбюджета (9 миллиардов 536 миллионов гривень).
В то же время государственный бюджет Украины за 1996 год по доходам не был выполнен на 18 процентов, за 1997 год - на 22,5 процента. Судя о поступлении доходов в І квартале, государственный бюджет текущего года также не будет выполнен, а это значит, что такой же будет ситуация и в этом году. Более того, она усугубится.
Третья причина (хотя по значению она может быть названа и первой) - это отсутствие на государственном уровне единой об ективной информации о состоянии задолженности по заработной плате и другим выплатам населению как основы для контроля, анализа и принятия решения.
Четвертая причина - это ограниченность поступлений реальных денег в бюджеты в связи с проведением бартерных операций и выполнением доходной части в значительной мере за счет взаимозачетов.
О вреде повсеместной бартеризации говорили много, смачно и долго. Но в жизни все происходит с точностью до наоборот. Доля бартерных операций во взаиморасчетах постоянно растет, то есть имеет устойчивую динамику роста.
Теперь о взаимозачетах. О них еще практически никто не говорил, я прошу послушать внимательно. Поскольку во время взаимозачетов никаких реальных денег государственный бюджет не получает и, соответственно, не выдает, его выполнение осуществляется лишь на бумаге.
За счет взаимозачетов в 1996 году доходная часть государственного бюджета "выполнена" на 29,2 процента, то есть выполнена на бумаге на 3 миллиарда 637 миллионов.
В 1997 году эта цифра уже возросла до 4 миллиардов. Часть этих средств могла и должна была пойти на погашение задолженности по зарплате, пенсиям, другим социальным выплатам.
Проведение массовых (хочу подчеркнуть: массовых) взаимозачетов существенно меняет реальную картину движения финансовых потоков, тянет за собой шлейф нарушений и злоупотреблений.
Приведу несколько примеров. Откровенно говоря, вчера, когда выдали сводки, не знал, какой пример брать. Ну, приведу такие характерные примеры.
24 декабря 1997 года Киевский НИИ онкологии подписал протокол о взаимозачетах с Харьковским заводом шампанских вин о погашении заводом задолженности перед государственным бюджетом Украины по налогу на добавленную стоимость на сумму 738 тысяч гривень и компенсации приобретения НИИ на эту сумму медицинского оборудования. Проверка показала, что НИИ онкологии никакого оборудования за это время не получал, кредиторской задолженности по этой позиции у него нет, а поставка оборудования намечена лишь через 5 месяцев после предварительной оплаты. То есть обман государства и неуплата налогов - явные.
Аналогично осуществлен взаимозачет между Харьковским НИИ ортопедии и травматологии и ЗАТ "Артемовский ликероводочный завод" о погашении ЗАТ задолженности госбюджету по акцизному сбору на сумму (ни много, ни мало) 800 тысяч гривень и задолженности НИИ за приобретение на такую же сумму компьютерного томографа. Оборудования не было, до этого времени нет и, по всей вероятности, не будет.
И таких примеров очень много на более чем 13 тысяч проведенных в 1997 году взаимозачетов. По оперативным данным, на конец апреля текущего года взаимозачетов уже проведено на сумму 120 миллионов гривень.
Мы убеждены, что нужно резко ограничить проведение взаимозачетов до решения этого вопроса в законодательном порядке и разработки нормативной базы с регистрацией ее в Министерстве юстиции Украины. Привлечь к ответственности тех, кто превратил взаимозачеты в бездонную бочку.
Для решения острейшей социальной проблемы - уменьшения задолженности по социальным выплатам, на наш взгляд, необходимо сделать следующее.
Первое. Срочно ввести единую ежемесячную статистическую отчетность, обязательную для всех суб ектов хазяйствования, независимо от форм собственности, и всех бюджетных организаций, о задолженности по заработной плате и другим социальным выплатам населению с выделением задолженности по бюджетным организациям в разрезе государственного и местных бюджетов, а также отраслей. Такой статистики, к сожалению, в нашем государстве нет.
Второе. Сконцентрировать усилия по улучшению финансовой ситуации в государстве, увеличению поступлений в государственный бюджет. Прежде всего сосредоточить в госбюджете государственные ресурсы непосредственно бюджета и ресурсы внебюджетных фондов. Все государственное финансирование и государственное кредитование должно осуществляться исключительно через государственный бюджет. Необходимо провести сплошную инвентаризацию фондов специального назначения и внебюджетных фондов (а их около 600), законодательно определить их функционирование и подотчетность, закрыть безосновательно созданные фонды.
Коротко о сути предложений, чтобы вы почувствовали эту проблему в цифрах. Сегодня государственное кредитование осуществляется как через государственный бюджет (бюджетное кредитование), так и через государственные внебюджетные фонды - Инновационный, Фонд приватизации и другие (как я сказал, их около 600), через систему Государственного комитета по материальным резервам, государственную компанию "Хлеб Украины" и другие государственные структуры. В 1997 году таких внебюджетных, но за счет государственных денег, кредитов (как правило, под очень невысокий процент, а то и беспроцентно, как показали наши проверки, в ряде случаев и безвозвратно) было выделено на сумму более 2,5 миллиарда гривень.
Нужно упорядочить деятельность и взаимоотношения с госбюджетом Государственного комитета по материальным резервам. Только просроченная задолженность Госкомрезерва по выданным товарным кредитам по состоянию на 1 мая 1998 года составила 3 миллиарда 640 миллионов гривень. За прошлый год эта задолженность увеличилась на 1 миллиард 400 миллионов гривень, а с начала текущего года - еще на 400 миллионов. Терять ежегодно 1 миллиард 400 миллионов гривень государству недопустимо, тем более, что финансирование, пополнение, закладка фондов госрезерва осуществляются за счет госбюджета. В то же время возврат отпущенных материальных ценностей из госрезерва в 1997 году составил только 30 процентов. 70 процентов - это чистые потери для бюджета.
Не лучше обстоят дела и в этом году. Не буду называть вам цифры, но при всей этой ситуации Кабинет Министров и Госкомрезерв тем не менее создают внебюджетный фонд, из которого в 1997 году 456 тысяч гривень было направлено на премирование работников Госкомрезерва. Все понятно?..
Необходимо осуществить анализ остатков бюджетных средств, имеющихся на банковских счетах главных распорядителей кредитов, и в самый короткий срок перейти к единому казначейскому счету, чем создать условия для мобилизации остатков бюджетных средств для финансирования дефицита бюджета и уменьшения сумм внешних или внутренних займов, выплаты заработной платы. Эта сумма составляет от 1 до 1,5 миллиарда гривень. Остатки бюджетных средств на счетах банков в 1997 году возросли и на 1 января 1998 года составили 1 миллиард 59 миллионов гривень.
Есть необходимость упорядочить обслуживание государственного долга и дефицита государственного бюджета. Напомню вам цифры, которые вы уже, наверное, знаете. Общий об ем государственного долга за 1997 год увеличился и составил по состоянию на 1 января 1998 года 31,1 миллиарда гривень, что на 10 миллиардов гривень больше доходов государственного бюджета на 1998 год.
Для начала, на наш взгляд, необходимо сузить рынок облигаций внутреннего государственного займа и уменьшить нормы доходов по государственным ценным бумагам. В 1997 году было размещено указанных облигаций на сумму 11,2 миллиарда гривень. По состоянию на 1 апреля 1998 года ОВГЗ было выпущено в этом году еще на 2,9 миллиарда гривень. В то же время в результате их размещения поступило лишь 2,1 миллиарда гривень, тогда как на оплату ранее размещенных ОВГЗ из бюджета было выплачено 2,5 миллиарда гривень. То есть начиная с сентября прошлого года ежемесячные расходы государственного бюджета по погашению проданных ОВГЗ более чем на 100 миллионов гривень превышают поступления от их продажи.
Третье. Нужен жесткий контроль Верховного Совета Украины за выполнением Кабинетом Министров, Министерством финансов, Государственным казначейством Закона о Государственном бюджете на 1998 год, а также за реагированием Кабинета Министров и Генеральной прокуратуры, министерств и ведомств на результаты финансовых проверок, которые направляются Счетной палатой в соответствии с Законом о Счетной палате. Об этом мы вас просто просим.
Четвертое. По состоянию на 1 июля нужно определить реальные об емы расходов, необходимых для финансирования защищенных статей госбюджета на 1998 год, до конца нынешнего года. На основании этих расчетов необходимо утвердить реальные графики погашения задолженности по социальным выплатам населению, обеспечить их финансирование, а также финансирование текущих социальных выплат населению по защищенным статьям в полном об еме.
Уважаемые народные депутаты! Нам бы хотелось, чтобы представленные вам материалы, рассмотренные и одобренные коллегией Счетной палаты, были полезны в вашей работе, поскольку, по мнению коллегии, времени для решения этой острейшей социальной проблемы практически нет. За ней стоят реальные люди, которым надо жить сегодня, завтра и послезавтра, чтобы дожить до предполагаемого конца реформ.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу народних депутатів записатися на запитання. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".
Слово надається народному депутату Хмельовому.
ХМЕЛЬОВИЙ А.П., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов Украины. Валентин Константинович, вы всегда делаете интересный анализ выполнения правительством бюджета и закона о бюджете. Какие постановления и законы Счетная палата сегодня предложит принять Верховному Совету, чтобы мы могли воздействовать на правительство и оно учло те замечания, которые мы ему постоянно высказываем? Хотя оно ежегодно меняется, но замечания остаются одни и те же.
СИМОНЕНКО В.К. Мы в своем анализе не только указали причины, но и поставили вопросы, которые нужно решать. Эти вопросы должны быть решены в законодательном порядке. Поэтому, на мой взгляд, необходимо этот вопрос включить в повестку дня не в порядке информации, а в порядке обсуждения и принятия решения. И принять соответствующее постановление. Счетная палата внесла на ваше рассмотрение восемь совершенно конкретных предложений, которыми можно руководствоваться, если вы сочтете нужным.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Полюховичу.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., народний депутат України (виборчий округ 155, Рівненська область). Прошу передати слово депутату Манчуленку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу, я не буду говорити про те, як систематично міністерства і відомства порушують закони і постанови Верховної Ради України, зокрема закони про Державний бюджет на 1995, 1996, 1997 роки. Порушуються і вимоги Указу Президента про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни. Скажімо, залишки позабюджетних коштів Міністерства охорони здоров'я за станом на 1 січня 1998 року становили суму, за рахунок якої можна було погасити заборгованість із зарплати. Цього не було виконано.
Далі. Кабінет Міністрів України не виконав вимогу пункту 10 розділу ІІ Закону про Державний бюджет України на 1998 рік про передачу частини коштів держбюджету місцевим бюджетам на погашення боргів із заробітної плати.
Все ж таки в межах своїх повноважень Рахункова палата вживає якихось заходів до виправлення цих порушень? Яких конкретно ви вживали заходів?
І останнє. Це, напевно, пропозиція до тимчасової Президії. Оскільки в нас є очевидні порушення закону, тут мав би доповідати і виконуючий обов'язки Генерального прокурора чи хтось із заступників Генерального прокурора.
Дякую.
СИМОНЕНКО В.К. Скажу, как говорится, и для сведения, и для дальнейшего руководства. К сожалению, после того как Конституционный Суд протрактовал Закон о Счетной палате, мы практически не имеем никаких исполнительных функций. Наша функция
- найти, показать и направить в соответствующие органы. Например, недели две назад я лично направил Валерию Павловичу Пустовойтенко более обширную докладную записку о взаимозачетах и о тех бедах, которые приносит взаимозачет, и сказал в личной беседе о том, к чему это может привести. Это первое. Теперь, когда Верховный Совет заработал, мы эту докладную записку со всеми, как говорится, "подвалами" этого процесса направим сюда.
Мы направили уже порядка десяти представлений в Генеральную прокуратуру. Кстати говоря, исполняющий обязанности Генерального прокурора достаточно оперативно реагирует на все наши информации.
Более того, мы сейчас разрабатываем ряд ситуаций, по которым будут проведены совместные проверки.
Ни об одном из этих фактов (а за эти цифры мы, в том числе и я лично, отвечаем головой) мы не боимся сказать, потому что они базируются на том анализе, который мы пока в состоянии сделать.
Записку можно прочитать?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СИМОНЕНКО В.К. "Голові Рахункової палати. Шановний Валентине Костянтиновичу, так є в Україні кошти на виплату пенсій чи немає? Де та тумбочка, з якої слід узяти? Розкрийте очі так званому міністру фінансів і його недолугій команді". Это кто же написал? Чиж, СПУ и СелПУ (Шум у залі).
Давайте спокойнее. Є гроші чи немає грошей? Вот сидит уважаемый Игорь Александрович. Не его, как говорится, вина, а его беда и беда Министерства финансов, что в принципе из государственного бюджета Министерство финансов, по нашим расчетам, управляет только 30 процентами реальных денег. Все остальные деньги идут через бартер, через взаимозачет. Что можно сделать с 30 процентами этих реальных денег, вы сами понимаете, если нужно и промышленность поддержать, и заткнуть образовавшиеся дыры. Не управляют! Поэтому мы и делаем вывод, что нет системы управления бюджетными средствами.
Иван Сергеевич, я глубоко убежден, что деньги есть, но прежде всего нужно выполнять букву закона и не созерцать то, что происходит, а принимать меры к тому, чтобы управленческие решения действительно влияли на процесс. А мы плывем, как говорится, по течению, куда нас эта система вынесет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Пейгалайнену.
ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Валентин Константинович, я хотел бы задать вам два вопроса.
Первый. Мы сегодня опять заслушивали нашего министра финансов, который уже неоднократно стоял на этой трибуне и многократно говорил, что начинается стабилизация, что задолженность уменьшается и прочее, прочее. Ну, сказку мы эту уже слушаем долго. В ваших материалах, конечно, совершенно другая картинка, и я думаю, что она более реальна и более правильна. А вопрос такой. Не кажется ли вам, что сегодня нам нужно было заслушать не министра финансов, а Премьерминистра? Все-таки вопрос этот более обширный. А так, как мы его сегодня рассматриваем... Надо в комплексе рассматривать вопрос.
И второй. В России сегодня уже сообразили, что нельзя узко рассматривать такие вопросы, что необходимо в корне пересматривать политику и экономику. Не кажется ли вам, что нам нужно менять политический и экономический курс? Что только тогда мы решим эту проблему в глобальном масштабе, а так будем спотыкаться без конца?
Спасибо.
СИМОНЕНКО В.К. Я вам называл цифру: за два года, 1996 и 1997, принято 40 различных постановлений и других нормативных актов, направленных вроде бы на решение этой проблемы. На мой взгляд и на взгляд специалистов Счетной палаты, у всех этих актов есть одна червоточина. Они носят, во-первых, чисто фискальный характер, а во-вторых, репрессивный характер, а не созидательный. Вот в чем суть вопроса.
Через каждый месяц буквально этот вопрос рассматривается на заседании Кабинета Министров по принципу: "Жора, жарь рыбу. Где рыба? Ты жарь - рыба будет". Вот так проходит обсуждение: "Платите деньги. Где деньги? Деньги будут".
Вы же понимаете, что, имея 30 процентов денег (а на уровне государственных администраций эти реальные деньги составляют не 30, а 15-20 процентов), заткнуть все эти дырки нельзя. На мой взгляд, эту проблему надо решать послойно. Я вам привел пример по ОВГЗ. Все мы голосовали (а я не голосовал, хотя депутатом был, потому что понимал, что это такое) здесь в этом зале по ОВГЗ. Но разве можно, чтобы ОВГЗ продать на 2,9 миллиарда, получить за них 2,1 миллиарда и выплатить 2,5 миллиарда на обслуживание?
Между тем прямое назначение ОВГЗ - это, как говорится, неэмиссионное обслуживание дефицита. Что же мы тогда имеем? Кто же имеет навар от этого дела?
Или взять, например, взаимозачеты. Имеются в виду только взаимозачеты, которые не вкладываются в общие рамки. В принятом Верховным Советом Законе о Государственном бюджете на 1997 год записано, что Кабинет Министров должен провести взаимозачеты не более чем на 200 миллионов гривень. Провели взаимозачетов на 4 миллиарда гривень... Как остановить? Думайте вы, мы вас четко проинформировали.
Более того, если в этих взаимозачетах должны участвовать два-три посредника, то участвуют до 13 посредников. Мы все не маленькие дети и знаем, что каждый посредник имеет от 1,5 до 3, а то и 5 процентов навара.
Здесь налицо явная схема, которую нужно разрушать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Косаківському.
КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Шановний доповідачу, чи робила Рахункова палата розрахунки, коли ви готували доповідь, щодо тих витрат з державного бюджету, які можна вважати непершочерговими і можна було б направити на погашення заборгованості із заробітної плати? Які обсяги цих витрат? Які з них можна було б чи зменшити чи взагалі припинити за вашим поданням? Це перше.
Друге. От я дивлюся сторінку 9 вашої таблиці і хочу вам сказати, що якби на місцях, включаючи й Київ, зменшити ті суми, які витрачаються на оформлення фасадів, що є окозамилюванням, на перекладання рейок з однієї вулиці на іншу, купівлю мерседесів і так далі, можна було б спокійно погасити заборгованість із заробітної плати повністю в галузях культури, охорони здоров'я, науки по всій державі за перший квартал.
Напевне, Рахункова палата повинна була б внести пропозиції Верховній Раді, як діяти, як примусити наших урядових чиновників виконувати закони, думати про людей, а не про власну кишеню?
СИМОНЕНКО В.К. Прежде всего относительно того, делали ли мы расчеты. Да, делали согласно закону по итогам первого квартала. В ближайшие полторы-две недели мы дадим обширный анализ и информацию о системе принимаемых мер, необходимых для выполнения бюджета за первый квартал 1998 года. Там даны все расчеты. Это ответ на первый вопрос.
И ответ на второй вопрос. У нас три года подряд не выполняется требование, заложенное в законе о бюджете, в указах Президента, - о сокращении расходов на управленческий аппарат.
Да, это не погасит суммы задолженности, но может существенно изменить ситуацию в пользу людей, которые ждут и зарплаты, и пенсий, и другого материального обеспечения.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Чернічку.
ЧЕРНІЧКО О.М., народний депутат України (виборчий округ 34, Дніпропетровська область). Прошу передать слово народному депутату Масенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАСЕНКО О.М. Дякую. Фракція комуністів. Валентине Костянтиновичу, може, це запитання не стільки й до вас, але, якщо можете, поясніть таку ситуацію. У постанові Кабінету Міністрів записано, що поточні виплати будуть стабілізовані з 1 квітня, а ті, що заборговані, будуть поетапно виплачуватися протягом певного періоду.
Але в заходах Кабінету Міністрів передбачено, що поточні виплати стабільно будуть проводитися з червня. З чим це пов'язано? І чи є хоча б якась гарантія, що вже починаючи з червня ці виплати дійсно будуть проводитися? Тут говорили про те, чи винні міністри, чи не винні. Я думаю, що винні, тому що вони самі себе виставляють у ролі камікадзе, коли виконують таку антинародну, антидержавну програму Президента.
І на закінчення хотів би сказати, що коли треба рухати таке важливе питання, щось рідко рухівців у фракції Руху сидить. Якби депутати звернули на це увагу... (Пожвавлення у залі).
СИМОНЕНКО В.К. Игорь Александрович сидит рядом, я не могу за него говорить. Но есть решение Кабинета Министров, и надо, на мой взгляд, нам всем стараться помочь выполнить это решение. Проблема уже зашкалила и по времени, и по тому количеству людей, которое она охватывает.
Поэтому мы так ведем свою политику, чтобы и подсказать, и сказать, и, как говорится, поругаться. Но это все для того, чтобы эту проблему решить. Есть решение Кабинета Министров, и давайте постараемся положить все, что можно, на алтарь выполнения этого решения (Шум у залі). Если из 40 постановлений, законов и указов абсолютное большинство не выполнено, ну так что вам можно сказать?!
Я высказал мнение наших специалистов. Мы находимся в таком положении, что нам надо как можно четче аккумулировать все государственные публичные средства в одном кулаке. В одном кулаке! И начать управлять, а не размазывать эту проблему по стеклу!..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, відведений для запитань, вичерпано. Дякую, Валентине Костянтиновичу.
Шановні народні депутати! Як ми домовлялися, під час перерви, яку буде оголошено о 12 годині, рада депутатських фракцій розгляне ті пропозиції, які стосуються цієї інформації, тобто проекти постанов Верховної Ради України.
______________________
Питання щодо погашення заборгованості із заробітної плати, яке внесено на розгляд на ранкове засідання, вичерпано. Зараз ми повертаємося до розгляду питання про обрання Голови Верховної Ради.
Перед цим я хотів би надати вам таку інформацію. У п'ятницю за дорученням Підготовчої депутатської групи народними депутатами Шевченком і Білоусом було проведено переговори з Міністерством інформації. Є домовленість, що питання про обрання Голови Верховної Ради в повному обсязі буде транслюватися Національною радіокомпанією.
Шановні народні депутати! Я хотів би нагадати вам, що 15 травня під час розгляду питання про висунення кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України був обумовлений такий регламент: для доповіді кандидату надається до 30 хвилин, для відповідей на запитання - також до 30 хвилин, для обговорення усіх кандидатур ми відведемо 2 години. Це рішення було підтримано більш ніж 259 голосами. Ми будемо надавати слово у порядку висунення.
Я хотів би також нагадати, що затверджено такий порядок надання слова кандидатам. Першою виступатиме Ромовська Зорислава Василівна, яку висунули позапартійні, об'єднання "Реформи-Центр"; другим - Череп Валерій Іванович від фракції СДПУ(о); третім - Єльяшкевич від фракції "Громада"; четвертим - Смірнов, також від фракції "Громада"; п'ятим - Кононов Віталій Миколайович від фракції Партії зелених України; шостим - Симоненко Петро Миколайович від фракцій КПУ та "Лівий центр"; сьомим - Костенко від фракції Народного руху України; восьмою - Тимошенко Юлія Володимирівна від фракції "Громада"; дев'ятим - Павловський Михайло Антонович від фракції "Громада", десятим - Костицький Василь Васильович, позапартійний, якого висунув депутат Кірімов; одинадцятим - Білас Іван Григорович від КУНу; дванадцятим - Карпов Олександр Миколайович від НДП; тринадцятим - Ржавський Олександр Миколайович, позапартійний, самовисування і чотирнадцятим - Ковач Микола Миколайович, позапартійний, самовисування.
Слово надається Ромовській Зориславі Василівні. 30 хвилин.
РОМОВСЬКА З.В., народний депутат України (виборчий округ 122, Львівська область). Шановна Президіє! Шановні колеги народні депутати! Шановне громадянство України! Утретє після проголошення незалежності України обирається Голова Верховної Ради України. Усі попередні голови Верховної Ради закарбовані на сторінках нашої історії. Кожен з них робив те, що дозволяли ситуація, вміння, досвід, партійна приналежність. Кожен міг зробити більше, ніж було зроблено.
Вісім років у Верховній Раді України головували чоловіки. Це сприяло виробленню образу Голови Верховної Ради саме у чоловічій подобі. А отже, роль Голови Верховної Ради у жіночому виконанні для багатьох є несподіваною незалежно від того, хто б виконував цю роль.
Якось у Києві маленьке дівча сказало своїй учительці: "Я така голодна, що за обід готова вмерти".
Безногий афганець у Львові і в Києві просить про допомогу, щоб вижити. Зрікаються життя молоді люди, які не можуть знайти роботу. Старші люди постійно не одержують пенсії.
В одному із сіл Жовківського виборчого округу, що на Львівщині, який я тут представляю, старенька пані підійшла до мене зі словами: робіть щось, бо пропадає Україна! Цей материнський наказ - одна з причин того, що я стою тут перед вами.
Верховна Рада попереднього скликання зробила чимало, але їй бракувало сталої більшості, нехай навіть і партійної, професійного підходу до напрацювання законів та прогнозування наслідків введення їх у дію.
Парламент часто занурювався у політичні дискусії, нагнітаючи нестабільність у суспільстві, посилилося протистояння між законодавчою і виконавчою владою, від якого програли ми всі.
Президент України нещодавно тут, у цій сесійній залі, закликав нас до консолідації навколо національної ідеї. Національна ідея - це те, що має стимулювати нас, представників українського народу, до праці задля його, а отже, і нашого майбутнього.
Президент говорив і про те, що народу треба дати надію. Не можу погодитися з цим. Надія була дана народу України дуже давно, біда, що і Верховна Рада, і Президент потихеньку відібрали у людей цю надію.
Нам треба створити людям можливість працювати, дітям і літнім людям дати хліб і до хліба, а не роздавати надії. Час обіцянок минув. Барометр надії різко впав.
Верховна Рада має стати воістину законодавцем, а не залишатися політичним рингом. Майбутнє Верховної Ради, а отже, і майбутнє держави залежить певною мірою від того, хто буде Головою Верховної Ради, на що він буде спрямовувати роботу Верховної Ради
- на творчу співпрацю усіх політичних сил, які представлені тут, чи на розпалювання ворожнечі між ними, на національне примирення чи на продовження пошуків винного в нашій сумній історії.
Конституція визначає п'ять повноважень Голови Верховної Ради. Голова веде засідання, організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради, підписує акти, що прийняті Верховною Радою, представляє Верховну Раду у відносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав, організовує роботу апарату Верховної Ради. Значення місії Голови Верховної Ради не можна применшувати. Він є диригент оркестру. Навіть найкращий оркестр не може працювати без диригента. Добрий диригент підніме слабкий оркестр, поганий диригент може знівелювати високі індивідуальні якості виконавця.
Головне місце в цій залі зобов'язує Голову знати більше, особливо у сфері законотворчості, ніж пересічний депутат. Голова - це своєрідне сито, незважаючи на експертні оцінки (а мені відомі непоодинокі факти оцінок на замовлення, оцінок поспішних, до яких залучалися не завжди найкваліфікованіші спеціалісти), має відкидати сирі, неготові проекти і не пускати їх до цієї зали.
Тому юридична освіта не лише не завадила б Голові, а мала б бути на майбутнє передумовою зайняття цієї відповідальної посади. Ми повинні прийти до розуміння Голови Верховної Ради не лише як особи, яка головує на пленарних засіданнях, а й як спікера, який розуміє специфіку законодавства та законотворчого процесу, суть правових проблем та механізми їх вирішення.
Голова не є законодавчим органом, не є галузкою влади, але він (чи вона, адже "голова" - слово жіночого роду) є вищою посадовою особою, що органічно пов'язана з Верховною Радою, без якої Голова - лише звичайний депутат.
Тому цю свою прив'язаність до народних депутатів Голова Верховної Ради мусить постійно відчувати. Будучи залежним від волі народних депутатів і перебуваючи з ними у нерозривній єдності, Голова Верховної Ради все ж самостійна особа. Команда "Рівняйсь на Банкову!", тобто на вулицю, де колись містився ЦК, а тепер Адміністрація Президента, не повинна стосуватися Голови Верховної Ради.
Голова Верховної Ради не лише не зобов'язаний, а й відповідно до Конституції не має права стояти струнко перед Президентом. Тому змагання між ними не може мати місця, оскільки вони обидва - фігури різноплощинні. Ці площини дотикаються одна до одної, але не перекриваються одна одною.
Накладення Президентом вето на закон має розглядатися Головою Верховної Ради як нормальний атрибут демократії і не бути підставою для конфліктів на цій основі. Однаковою мірою це має стосуватися і відхилення Верховною Радою президентського вето. Президент має спокійно реагувати на це.
Верховна Рада та Голова Верховної Ради
- складові частини обличчя держави. Ця проблема багатоаспектна, але зупинюся лише на двох моментах.
На будинку Верховної Ради далі залишається герб неіснуючої держави. Варто б запозичити досвід Міністерства закордонних справ і за одну ніч заліпити його цементом. Саме так було зроблено Міністерством закордонних справ нещодавно (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!..
РОМОВСЬКА З.В. Учора в Криму відзначалася річниця страшного геноциду сталінської Москви. Додамо до цієї сумної події депортацію сотень тисяч сімей із Західної України і ще голодомор, який був на сході України (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Подобається комусь чи ні, але всі ми є парламентаріями і кожен із нас має право викласти свою думку. Я прошу шановних народних депутатів припинити крики і вислухати доповідача.
РОМОВСЬКА З.В. Верховна Рада розташована на вулиці Грушевського. Ми кожного дня йдемо по вулиці Грушевського, а Грушевський, як відомо, перший наш Президент, керівник держави, проти якої з півночі були послані війська.
Певно, ніде у світі немає держави, у якій спікер парламенту йшов би в колонах демонстрантів, які несуть портрети тих, хто виступав проти цієї держави (Оплески).
Цього не розуміють, бо цього не можна зрозуміти. Не все з того, що дозволено пересічному громадянинові, дозволено Голові Верховної Ради. Голові Верховної Ради не слід очолювати демонстрації з антипрезидентськими лозунгами.
Проблема відповідальності Голови Верховної Ради.
За статтею 88 Конституції Верховна Рада може відкликати Голову Верховної Ради, але ще нікого не відкликала. Тому за порушення Регламенту, грубі і неодноразові, Голова фактично відповідальності не несе.
Варто б подумати над введенням правила про переголосування закону, прийнятого з порушенням Регламенту, про можливість зробити Голові зауваження, попередити про недопустимість повторення порушень.
Посада Голови сприймається останнім часом як трамплін до президентської посади. Кожен з голів Верховної Ради балотувався в президенти. Повторення вже відомої схеми, яке є реальним, призведе до того, що той, хто буде обраний Головою і виборюватиме посаду Президента, оточить себе силами, які забезпечуватимуть його виборчу кампанію. Тоді робота Верховної Ради на тривалий час буде паралізована. Така пересадка з одного крісла в інше, результатом якої буде вакансія місця Голови Верховної Ради, знову кине нас у вир змагань за цю посаду.
Тому в законі потрібна норма, яка б забороняла Голові Верховної Ради, а між іншим, і Голові Верховного Суду, балотуватися в Президенти.
Проблема партійної приналежності Голови Верховної Ради.
Насамперед слід підкреслити, що належність до партії (я належу до партії "Реформи і порядок") не є і не може бути перешкодою для обрання Головою Верховної Ради. Але при цьому виникає запитання: чи може в одній особі поєднуватися Голова Верховної Ради і голова партії? В інших державах, де повага спікера до закону є максимально можливою, де використання посади спікера в інтересах партії є принципово неприпустимим, таке поєднання не містить небезпеки.
Зовсім інша ситуація в наших умовах. Якщо приміщення та інше майно Верховної Ради використовуються для партійних заходів, то таке суміщення має принципово вважатися неможливим.
Тому, на нашу думку, обрання Головою Верховної Ради має бути наслідком припинення головування в партії, це слід би відобразити в законі.
Принагідно про моє бачення місії заступників Голови.
За Конституцією Верховна Рада обирає першого заступника і заступника. Конституція не визначає їх повноважень. Це має бути зроблено в Законі про Верховну Раду. Місія заступників бачиться нам як гарантів дотримання Регламенту. Саме вони разом із Головою, як колись суд, порадившись на місці, мали б приймати рішення щодо заяв, скарг народних депутатів про порушення в парламенті. Заступник Голови Верховної Ради мав би бути обов'язково із числа опозиції, він мав би бути тією щукою, щоб карась, тобто Голова, не дрімав. Заступник Голови не повинен використовуватися як завгосп Верховної Ради.
Наступна проблема - проблема Регламенту.
Регламент - це специфічний процесуальний кодекс, який має визначати порядок роботи Верховної Ради, насамперед законодавчу процедуру. За статтею 82 Конституції України порядок роботи Верховної Ради визначається, крім самої Конституції, і Законом про регламент. За статтею 1.0.2 Регламенту Верховної Ради України цей Регламент має силу закону.
Однак поняття "має силу закону" і "є законом" неоднозначні. Тому потрібне оновлення цього правового документа. Він має бути проголосований як закон і одержати, як цього вимагає Конституція, нову назву - Закон України про регламент Верховної Ради. Одночасно його слід оновити змістовно, усунути недоліки, які в ньому є.
Неухильне дотримання Регламенту має стати нормою поведінки. Багаторазове переголосування проекту закону, "добивання" його таким силовим методом повинно бути виключене із законодавчої практики. Маніпулювання Регламентом в інтересах певних політичних сил має відійти в минуле, і наше депутатське об'єднання буде добиватися цього. Регламент має узгоджуватися з Конституцією.
Поспішне внесення змін до Регламенту, свідками якого ми були нещодавно, - прикрий неприхований прояв правового нігілізму. Прирівнення Регламенту до закону означає, що внесення до нього змін та доповнень має відбуватися в режимі першого та другого читань. Ми переконані в тому, що зміни до Регламенту, які поділили депутатів на "білих", тобто тих, які увійшли до складу партійних фракцій, і "чорних", які не забажали вступати до них, будуть визнані Конституційним Судом такими, що не відповідають принципу верховенства права.
Верховна Рада попереднього скликання прийняла Конституцію (Основний Закон) нашої держави, чимало законів, спрямованих на подальше реформування нашої системи права.
Хочу звернути вашу увагу на питання законотворчості. Під час засідань Верховної Ради України попереднього скликання не раз доводилося чути про пріоритетність вирішення найгостріших економічних проблем держави. Звучать такі слова і в новому складі парламенту. Однак самими лише добрими закликами, постійним заслуховуванням звітів уряду ситуацію не змінити. Потрібні серйозний перегляд чинних та розробка нових економічних законів. Ми повинні виходити з того очевидного факту, що держава не здатна за рахунок бюджету забезпечити такі необхідні для економічного зростання інвестиції. Думати інакше означало б не додавати нашим пенсіонерам, учителям, лікарям, військовослужбовцям, а навпаки, віднімати від них.
Тому якщо ми справді турбуємося про людей, нам слід відкрити дорогу для відродження національної економіки через недержавні інвестиції. У цьому зв'язку першочергове значення має податкова реформа, серйозне зниження податкового тиску, у першу чергу за рахунок значного зменшення нарахувань на заробітну плату, впорядкування та спрощення оподаткування дрібних підприємств.
Досвід роботи попереднього парламенту показує, що радикальне реформування податкової системи можливе лише в поєднанні з розробкою нового бюджету. Бюджетне планування має бути приведене у відповідність із вимогами Конституції, яка передбачає два рівні зведеного бюджету та відносну автономність бюджетів міст, сіл, селищ і бюджету держави. Бюджет має бути очищений від невластивих йому витрат. Соціальний захист найменш захищених верств населення має посилюватися за рахунок ліквідації пільг державним чиновникам та народним депутатам, скасування невиправданого, несправедливого розмежування пенсійного забезпечення громадян.
Нагальними мають стати спрощення процедури реєстрації підприємств, впорядкування діяльності контрольних служб, включаючи скасування вкрай небезпечної в економічному та політичному плані норми закону про податкову поліцію, зміна системи платежів, у першу чергу скасування картотеки, посилення захисту права власності, скасування судових функцій виконавчої влади, введення в господарську практику інституту реєстру нерухомості.
Ми не маємо права залишати в стані політичної демагогії таке важливе питання, як приватизація землі. Законодавча неврегульованість цього питання лише призведе до спотворених форм приватизації. Без цього важливого економічного рішення неможливо сподіватися на залучення інвестицій для відродження нашого села.
Ми маємо розплутати клубок проблем, що виникли у зв'язку з необхідністю захисту національного виробника та дією численних угод про вільну торгівлю, які не дозволять вводити будь-які обмеження на імпорт з відповідних країн. Мова не йде про надмірно високі імпортні тарифи. Але цілком ненормальною є ситуація, коли до імпорту, який надходить в Україну у величезних кількостях, не застосовується ніяке оподаткування.
Депутатське об'єднання "РеформиЦентр" внесе пакет законопроектів щодо законодавчого врегулювання цих чи інших важливих економічних питань. Закликаємо всіх народних обранців до співпраці у підготовці та забезпеченні їх прийняття. Від випадкового включення проектів законів до планів засідань Верховна Рада має перейти до системної законотворчості.
Актуальною проблемою є прискорення і підвищення якості кодифікаційної роботи. Ми досі живемо за кодексами, які були прийняті в попередній час нашої історії. Велика кількість прогалин, велика кількість норм, які не відповідають нинішнім умовам життя, вимагає не нової редакції старих кодексів, а прийняття нових кодифікаційних актів. Нова редакція кодексу і новий кодекс - це різні речі.
Першочерговим є прийняття Цивільного кодексу, який справедливо називають конституцією приватного життя. Цивільний кодекс має врегулювати усю сферу приватних відносин як за участю фізичних, так і за участю юридичних осіб. Єдність товарного обігу вимагатиме від нас остаточного схвалення ідеї єдності правового регулювання, і саме в Цивільному кодексі така єдність має бути забезпечена.
Проект Цивільного кодексу, над яким працювала робоча група, що складалася з науковців Києва, Львова, Харкова і до якої я мала честь входити, поданий на розгляд Верховної Ради і прийнятий у першому читанні.
Але величезна кількість змін, поправок і доповнень, яка через народних депутатів була внесена самими науковцями, внесення двох альтернативних книг до проекту кодексу, необхідність внесення окремої книги "Право на підприємництво" зумовлюють потребу повторного першого читання проекту Цивільного кодексу, і наше депутатське об'єднання незабаром подасть новий варіант проекту.
На черзі радикальне оновлення Кримінального кодексу, запровадження нових підходів до проблеми злочинів та покарання.
Потребують змін цивільне процесуальне та кримінально-процесуальне законодавство. Потребує радикального оновлення, приведення у відповідність з Конституцією законодавство про судоустрій.
Якщо прийняття нових кодексів - процес доволі довгий, то є ціла низка вузьких законодавчих питань, для вирішення яких не потрібно багато часу, а потрібна лише політична воля народних депутатів.
У цій залі слухалося питання про подолання всіх форм дискримінації жінок в Україні. Зараз ми маємо двох міністрів-жінок, але цим проблема не вичерпана. Потрібен закон, який встановлював би квоту жіночих місць як у Верховній Раді, так і в органах виконавчої влади. Лише так може бути подолана криза чоловічої влади, яку ми спостерігаємо повсюдно. Така квота свідчитиме про реалізацію конституційного принципу рівних можливостей чоловіків і жінок.
Конституція проголосила верховенство права, а це означає, що наші закони мають бути справедливими і водночас розумними.
Отже, справедливість і розумність мають бути тими ознаками, які повинні бути притаманні кожному закону України. Прикладів зворотного є, на жаль, чимало.
Актуальними залишаються проблеми законотворчої техніки, тобто мистецтва законотворення, яким не приділяється достатньої уваги. Через те, що ми не маємо закону про вимоги до законів, за структурою, викладом правового матеріалу закони виходять недосконалими.
Однією з вимог до закону є прозорість думки, чіткість викладу змісту закону. Ненормальною є ситуація, коли стаття підкоряється навіть кваліфікованому читачеві лише після третього чи навіть п'ятого читання.
Кажуть: де два юристи - там три думки. Або: закон як дишло... Це тому, що через нечіткість викладу кожен може тлумачити його на свій смак, а це створює умови для свавілля та нігілізму.
Свого часу Наполеон казав тим, хто писав закони: "Пишіть незрозуміло". Але часи змінилися, і ми повинні писати закони зрозумілими для всіх.
Проблематичною залишається суть рішення Верховної Ради, яке приймалося не раз у цій залі при обговоренні проектів законів у першому читанні: прийняти за основу або схвалити основні положення проекту закону. Що таке основа, які положення проекту закону є основними, від чого можна, а від чого не слід відмовлятися при підготовці проекту до другого читання - усе це не сприймається однозначно. Деякі закони перетворилися на своєрідні словники. Треба бути дуже обережним, включаючи до тексту законів англійські чи латинські терміни.
Кілька років тому одна висока посадова особа зізналася, що після прийняття закону робота над ним не припиняється. І це дійсно так. Адже приймають закон із змінами, доповненнями, внесеними в цій сесійній залі, які можуть бути неузгодженими, суперечливими, невдало сформульованими, і тому закон починають підправляти. Іноді це робилося з ідеологічних міркувань. Оскільки не можна подавати на підпис Президентові такий сирий закон, Голові Верховної Ради слід би Регламентом надати право вносити на додаткове голосування остаточну редакцію закону.
Актуальною є проблема набрання законом чинності. Якщо чинність закону пов'язується з днем його опублікування, то через короткий час визначити цей день важко, а через довший проміжок часу - ще важче. Тому введення закону в дію мало б пов'язуватися з конкретною календарною датою.
Деякі зауваження щодо статусу народного депутата. Людей хвилює, яким буде ставлення нинішньої Верховної Ради до депутатської недоторканності. Від феодальної недоторканності народних депутатів слід якнайшвидше відмовитися. Водночас ми маємо виробити надійний механізм забезпечення діяльності народного депутата, захисту його від шантажу та провокацій. Людей просто шокувала постанова Верховної Ради, якою народним депутатам було надано право приватизовувати службові квартири.
Не можу не торкнутися становища у Верховній Раді депутатів-мажоритарників. Їх правом є приєднатися чи не приєднатися до якогось партійного угруповання. Той факт, що депутат не знайшов серед партійної фракції такої, у якій почував би себе комфортно, не може бути підставою для його дискримінації. Чому нам, позафракційним, виділено останні місця в залі? Ми представляємо велику кількість виборців і маємо право на однаковий правовий статус.
Завдання Голови Верховної Ради бачиться в тому, що він повинен забезпечити рівні права всіх народних депутатів, унеможливити приниження їх, утвердження у виключності одних.
Я переконана в тому, що позафракційні народні депутати будуть утверджувати себе у Верховній Раді не ходінням по залі, не амбіційними претензіями на зразок "Я - це весь світ", а наполегливою працею над законами. Така праця бачиться нам магістральним шляхом порозуміння.
Як відомо, мажоритарні виборчі округи збільшилися вдвічі, охоплюють іноді три і більше районів протяжністю від 100 до 150 кілометрів з кількістю виборців мінімум 160 тисяч (колись було близько 80 тисяч). Це обумовлює необхідність збільшення штату референтів-консультантів для таких мажоритарних депутатів, адже саме на них лягає основний тягар спілкування з виборцями, відстоювання їх інтересів. Слід встановити жорсткий графік роботи в округах.
Багатозначно, що всі народні депутати прийняли присягу на вірність державі, на вірність її народу. Отже, ми тим самим засвідчили, що Україна - це навічно, що інтереси українського народу, Української держави, інтереси кожної людини і кожного громадянина - понад усе.
Ця обставина повинна припинити в цій залі чвари щодо нашого історичного минулого. Воно було таким, яким було, яким мовчання більшості дозволило бути.
Тому в цій залі мають бути припинені пошуки ворогів, має бути подолана монополія якоїсь політичної сили на патріотизм, на відстоювання інтересів народу. Усі ми поклялися служити народові, ми мусимо з цієї зали винести і поширити по всій Україні ідею примирення і злагоди. Ми, не забуваючи історії, маємо жити з поглядом у майбутнє.
Тому місія Голови Верховної Ради бачиться у забезпеченні Шевченкового наказу: "Обнімітесь, брати мої, молю вас, благаю!"
Бути миротворцем - одна з функцій Голови Верховної Ради. Ця миротворча стабілізуюча функція жінці могла б бути під силу.
"Усвідомлюючи відповідальність перед Богом" - так записано в преамбулі Конституції України. Визнання Бога як вищої над усіма нами субстанції, написання Бога в Конституції з великої букви має стимулювати нас усіх до усвідомлення того, що саме Бог є не лише свідком, а й вищим суддею, що саме Бог міг би допомогти нам у вирішенні конфліктів у цій залі.
Місія Голови бачиться в тому, щоб нагадувати депутатам про те, що вони хрещені.
Багато моїх виборців вважають, що в сесійній залі оселився злий дух. Це як отой барабашка, який кидає нас, українців, одних на одних. Ми переконані в тому, що Верховну Раду, особливо сесійну залу, слід освятити. Освята зали священиками всіх релігій та конфесій, які представлені тут через відповідних народних депутатів, була б не лише очищенням наших душ, а й запорукою єднання. Таке єднання нам, християнам, напередодні закінчення другого тисячоліття вкрай необхідне.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Зориславо Василівно.
Шановні народні депутати! Запитання будуть після перерви. Зараз ми проведемо процедуру запису на запитання і оголосимо перерву. А під час перерви прохання до керівників депутатських фракцій зібратися на третьому поверсі в залі Президії.
Будь ласка, увімкніть систему "Рада" для запису на запитання.
Дякую.
Оголошується перерва на 30 хвилин.
(Після перерви)
Веде засідання член Президії першої сесії Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, прошу уваги! Будь ласка, займайте свої місця.
Зориславо Василівно, будь ласка, ідіть на трибуну.
Півгодини на запитання кандидату на посаду Голови Верховної Ради й відповіді.
Клочко Марія Олександрівна ставить запитання. Будь ласка.
КЛОЧКО М.О. Передаю слово Олександру Миколайовичу Масенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександре Миколайовичу.
МАСЕНКО О.М. Дякую, Маріє Олександрівно. Зориславо Василівно, як до політика у мене до вас більш круті запитання, ніж я хотів би задати їх вам як жінці. Але хотів би знати таке: де ви закінчували курси диригентів, якщо збираєтеся отаким оркестром диригувати, як Верховна Рада?
У своєму виступі ви сказали, що треба обережно ставитися до слів іншомовного походження і водночас дуже часто вживали слово "спікер". Де ви його взяли, скажіть, будь ласка? Як юрист і як майбутній Голова Верховної Ради чи думаєте ви його вживати постійно, коли ні в Конституції, ні в загальноприйнятому лексиконі в нас немає такого слова, як "спікер"?
РОМОВСЬКА З.В. Дуже дякую за увагу. Хочу сказати, що я 30 років стою за університетською кафедрою, а отже, до якоїсь міри є диригентом.
Що стосується другого запитання, то я дуже часто протестую проти вживання іншомовних слів. А слово "спікер" я вжила, так би мовити, в данину тому, що воно дуже часто використовується. Але я вважаю, оскільки цього слова немає в Конституції, його не повинно бути і в нашому лексиконі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Бондарчук Олександр Васильович.
БОНДАРЧУК О.В., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Компартия, Всеукраинский союз рабочих. Зорислава Васильевна, все сидящие в зале прекрасно знают, какую партию и какие реформы вы представляете. Это знает и все население Украины, которое откровенно провалило партию "Реформы и порядок". Она набрала всего лишь два процента голосов.
Не кажется ли вам, что, имея отношение к этой партии, к этим реформам, будучи тесно связанной с разработкой губительного курса, который превратил Украину в колонию, а большинство нашего населения - в нищих и голодных, вам лучше не в Председатели Верховного Совета выдвигаться, а готовиться к ответственности за эти бандитские реформы? Ведь придется отвечать перед миллионами возмущенных трудящихся, которые придут в Киев. Вот к этому лучше готовиться.
Что вы мне на это ответите?
РОМОВСЬКА З.В. Я думаю, що кожен повинен готуватися до відповідальності, і всі ми клялися в тому, що будемо відповідальними перед своїми виборцями.
Що стосується цієї партії, то вона є наймолодшою в Україні, і те, що партія майже підійшла до цього відсотка, говорить дуже багато. І ще одне. Партія не використовувала таких заходів, як, так би мовити, примусове затягування до членства в ній. Гадаю, доля партії - це не предмет сьогоднішнього обговорення. Але мені в цій партії комфортно, і я з цієї партії виходити поки що не збираюся.
Що стосується відповідальності за реформи, то, очевидно, не партія "Реформи і порядок" повинна відповідати, а повинні відповідати ті, хто були членами іншої партії, фактично стояли при владі і блокували ці реформи (Оплески). Справа в тому, шановні друзі, що у Верховній Раді для того, щоб здійснити щось, треба набрати 226 голосів. Це завітна цифра. Немає 226 голосів - немає реформи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Морозов. Будь ласка.
МОРОЗОВ А.П., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Пани Зорислава Васильевна! В конце своего выступления вы призвали к согласию. И первое, что вы планируете сделать, - это с ведром цемента забраться на фасад Верховного Совета и замазать герб Украинской Советской Социалистической Республики, давшей вам возможность получить образование, профессорское звание и, полагаю, многое другое. И даже возможность стоять на этой трибуне.
Так как вы видите возможность и механизмы достижения согласия?
И еще. Вы член Консультативносовещательного совета при Верховном Совете. Кто его возглавляет и финансирует?
РОМОВСЬКА З.В. Почну з останнього запитання. Я написала в довідці, що була членом Консультативно-дорадчої ради, але десь років п'ять мене ніхто не запрошував до участі в засіданнях цієї ради.
А що стосується першого запитання - хто кому і що дав, то це питання дуже цікаве, і однозначної відповіді за одну хвилину я вам не дам. А якби мене обрали Головою Верховної Ради, то я б не сама лізла по драбині так високо, а знайшла б таких людей, які б це зробили.
Що стосується поваги до держави. Ми є громадянами держави Україна, і ми поклялися цій державі. Отже, все те, що було до цієї держави, повинно бути за отим водорозділом. Ми почали новий етап розвитку нашої держави і повинні це усвідомлювати. Нормальні люди у всіх державах це усвідомлюють.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Філіпчук.
ФІЛІПЧУК Г.Г., народний депутат України (виборчий округ 203, Чернівецька область). Дякую. Фракція Народного руху. Зориславо Василівно, передусім я хотів би подякувати вам за ваш виступ, оскільки це була позиція без претензії бути обраною Головою Верховної Ради, але позиція депутата і політика стосовно своїх поглядів.
Як ви думаєте, чи не відчувається сьогодні в залі, що ігноруються конституційні державні українські цінності? Це стосується і нашого прапора, і нашої державної мови. Час від часу ми чуємо заклики про повалення силою конституційних органів влади й таке інше. Це перше запитання.
Друге. Ви розумієте, для того щоб стати Головою, потрібно досить багато консолідуючих чинників. Кого ви бачите своїми союзниками в цій конкретній роботі?
І третє. Які з указів Президента ви підтримуєте? Минулого тижня вони надійшли сюди у фінансово-економічному блоці.
РОМОВСЬКА З.В. Так багато запитань... Знаєте, мені дуже подобалася фраза одного мудрого чоловіка, який сказав, що в кожному українці дрімає Мазепа. Тільки в одному він дрімає, а в другому спить глибоким сном. То якби я була Головою Верховної Ради, старалася б знайти якісь особливі методи пробудження.
Що стосується мого ставлення до національної атрибутики. На мій погляд, та обставина, що всі склали присягу, означає, що комуністи стали українськими комуністами, а соціалісти стали українськими соціалістами. Отже, думаю, проблеми символіки в цій галузі не стоятимуть. Це сьогодні просто така показуха: дехто хоче продемонструвати, ось подивіться, я - більший католик від Папи Римського. Я вважаю, що це тимчасово, що оці пристрасті вщухнуть і ми будемо спільно працювати, дотримуючись тієї клятви, яку всі підписали.
Стосовно указів Президента. Шановні колеги, прошу мене зрозуміти. Я третій день готуюся до доповіді, і в мене ніякої іншої проблеми, ніж доповідь, яку я маю виголосити тут, не було. Тому жодних документів, які я одержала, поки що, на жаль, не читала. Тому, пане Філіпчук, я відповім вам персонально трошки пізніше.
Щодо моїх політичних союзників, то я вибирала б їх і з цього боку, і з цього боку, і з цього боку, і з цього боку, тому що ми всі підписали клятву на вірність Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Охріменко.
ОХРІМЕНКО К.О., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Компартия Украины. Уважаемая Зорислава Васильевна! В своем выступлении вы много внимания уделили повышению роли женщины в обществе. Это правильно. Сегодня дискредитация женщин стала нормой жизни. Они первые на увольнение, первые - на сокращение, зарплата ниже.
Если помните, в советское время половина сидящих в этом зале были женщины. Даже Председателем Верховного Совета Украинской ССР была женщина. У меня вопрос, касающийся дискредитации, но несколько в ином плане. Какую оценку вы могли бы дать действиям властей на "острове демократии" по дискриминации партии, за которую в Украине проголосовало 25 процентов избирателей? Во Львовской области она не зарегистрирована и не имеет юридического статуса. Каковы будут ваши действия, если вас изберут Председателем? Это первый вопрос.
Второй. В своей об ективке вы пишете, что владеете польским языком, и ничего о русском, о котором говорится в статье 10 Конституции, на котором говорят в ООН, в Совете Европы. В то же время в перечне ваших трудов значится изданная в 1985 году книга "Защита в советском семейном праве", которая, надо понимать, написана на русском языке. Вопрос: Вы забыли указать, что владеете русским языком, или забыли русский язык?
РОМОВСЬКА З.В. Почну з останнього запитання. У графі "Якими іноземними мовами ви володієте" я написала, що володію російською і польською мовами. А коли мені показали оцю довідку, там слова "російською" не було. Я запитала: чому? Ну, кажуть, викинули. Я російською мовою володію вільно.
Щодо першого запитання. Справді, була квота жіночих місць - близько однієї третини. Було таке. І ми відстоюємо ідею запровадження цієї квоти. Тільки ми вважаємо, що на відміну від тієї квоти, яка існувала негласно, ця квота має бути запроваджена гласно. Приблизно 25 відсотків жінок у Верховній Раді не завадило б, оскільки інтелектуальний рівень української жінки дуже високий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На якесь запитання ще не відповіли...
РОМОВСЬКА З.В. Є Закон про об'єднання громадян, який поки що охоплює і громадські організації, і політичні партії. Політична партія (львівське відділення чи якесь інше обласне відділення) реєструється в установленому законом порядку. І ви добре знаєте: якщо не зареєстрував службовець, рішення службовця може бути оскаржене до суду. Будь ласка, оскаржуйте до суду.
Я вважаю, що в нашій державі немає монополії на ідеологію, немає монополії на те чи інше політичне, партійне обгрунтування. І якщо воно не спрямоване проти держави, воно повинне мати місце під сонцем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Драголюнцев ставить запитання.
ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановна пані Зориславо Василівно! Вас висунуто від групи депутатівреформаторів, куди входив колишній віцепрем'єр Пинзеник. Чи говорить це про те, що ви будете приймати закони й проводити політику, яку проводив віце-прем'єр Пинзеник, визнаючи злочинний диктат Міжнародного валютного фонду, який нас доведе до повного вимирання, особливо робітників, селян, творчу інтелігенцію? Подальше погіршення соціальних програм - це вилучення із законів положень, закладених у радянські часи: пільг щодо плати за житло, проїзд, телефон ветеранам, афганцям, чорнобильцям, інвалідам.
Шановна пані, ви - доктор юридичних наук. Ви теж були в піонерах. Дозвольте мені привітати вас і всіх у цьому залі з днем народження піонерської організації імені Леніна (Оплески).
РОМОВСЬКА З.В. Дякуючи за таке привітання, я хотіла б висловити надію, що ми всі будемо піонерами відродження справжньої України, що ми будемо піонерами праці спільної на цю консолідацію, на реалізацію національної ідеї, до чого нас закликав пан Президент.
А що стосується колишнього віцепрем'єра Пинзеника (доктора економічних наук, між іншим), то прийняття будь-якого закону залежить від більшості. І, якщо цей закон буде антинародним, я вас запевняю, що ні я, ні мої однодумці за антинародний закон не голосуватимуть. За той закон, який і далі погіршуватиме становище жінок, дітей, людей похилого віку, військовослужбовців - безперечно, ні! (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
РОМОВСЬКА З.В. А розпорядження пацанів Кабміну - це вже пройдений етап. І треба ще подивитися, які розпорядження цих пацанів і хто підписував. Це дуже важливо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги! Зориславо Василівно, не ведіть, будь ласка, діалог із тими, хто говорить без мікрофона.
Олійник Борис Ілліч. Прошу.
ОЛІЙНИК Б.І., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Вельмишановна Зориславо Василівно! Я, вітаючи вас на цій високій трибуні, хотів би прихилити вас до такої ідеї. Не мені вам говорити, що ліквідація чорнобильського комітету полишить напризволяще понад три мільйони осіб, які в муках ідуть за вічну межу. Три мільйони - це ціла держава! Я підтримав би і зелених, і Рух, аби все-таки провентилювати тих осіб, які від початку створення "Союзу "Чорнобиль" дещо прихопили, і посадити їх на лавку рядком на своє місце в історії. Але до чого тут ті три мільйони і до чого тут комітет, який хоч трохи опікувався цими нещасними людьми?
Якщо ви станете Головою Верховної Ради, чи не підтримаєте ви все-таки нашу ідею поновлення цього комітету?
Дякую за відповідь.
РОМОВСЬКА З.В. Вельмишановний Борисе Іллічу! Я могла б процитувати вірші з вашої поезії, присвячені Чорнобилю, але це станеться колись, можливо, іншого разу.
Я була шокована, коли кілька днів тому почула з уст народного депутата ззаду (не було видно, хто це говорив) буквально такі слова: "Але ж крадуть гроші не тільки через цей комітет!" Я створила б комісію, яка перевірила б роботу цього комітету. Яка перевірила б, чи справді були підстави для такої заяви. І якщо так, то було б прийняте рішення. А якщо це був наклеп на комітет, то, гадаю, цьому мала б бути відповідна оцінка, а отже, і прийняте відповідне остаточне рішення. Я вважаю, що Голова Верховної Ради мав би поставити на розгляд цю проблему: були підстави для тієї заяви чи ні. Якщо були, то це ганьба для Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єщенко Володимир Миколайович.
ЄЩЕНКО В.М., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція Комуністичної партії України. Шановна Зориславо Василівно! У вашому виступі прозвучало, що ви будете миротворцем. Сьогодні мільйони людей України голодують, бо їм не виплачують пенсії, вони не одержують заробітної плати. Виконується ганебна програма знищення народу України - програма Міжнародного валютного фонду, Кучми і Пинзеника
- батьків так званих реформ. У своєму виступі, на жаль, ви нічого не сказали, як захищатимете, коли будете Головою Верховної Ради, оцих людей - пенсіонерів, робітників, селян, яких сьогодні в Україні більшість, а ви представляєте меншість.
І скажіть, будь ласка, мені, яке ваше ставлення до антинародної програми й діяльності пана Кучми? Ви ж хочете бути миротворцем, ви хочете помирити Верховну Раду з Президентом.
РОМОВСЬКА З.В. Для того щоб сказати "так" чи "ні" на друге запитання, я повинна мати документи, які це однозначно підтверджували б, бо інакше, виступаючи з цієї трибуни, я можу бути притягнена до відповідальності за плямування честі й гідності Президента.
Президент обраний всенародно, це означає, що він має право на повагу. З одного боку, його діяльність має бути предметом контролю, і від того, як ця діяльність буде оцінена, залежатиме і ставлення до нього. Це щодо другого запитання.
А що стосується функції миротворця, то я починала б із цієї зали. Верховна Рада може захищати знедолених тільки через закон. Кожен із нас може захистити когось одного, подавши милостиню або якусь невеличку матеріальну допомогу. А захистити всіх знедолених ми можемо тільки через закон, через контроль за його неухильним виконанням і через особистий приклад неухильного служіння народові, через особистий приклад відмови від тих величезних переваг, які дає статус народного депутата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гмиря Сергій Петрович.
ГМИРЯ С.П., народний депутат України (виборчий округ 105, Луганська область). Спасибо. Фракция коммунистов. Зорислава Васильевна, меня заинтересовало ваше выступление. Я даже записал некоторые фрагменты, в частности: "Голова - це сито".
Но у меня два вопроса. Вы сказали, что в каждом украинце спит Мазепа. Я хотел бы спросить: бодрствует ли в вас Пинзеник?
И второй вопрос, касающийся гербов. Вы много говорили о Боге и о согласии. Вы против герба Украинской Советской Социалистической Республики. Герб этой республики я ношу у себя на груди. Я не буду говорить, хороша или плоха моя или ваша позиция, но если вы хотите, чтобы было согласие, может, не стоило бы поднимать вопрос о замазывании герба, который является святыней для значительной части этого зала?
Не кажется ли вам, что позиция, которую вы занимаете, может быть охарактеризована тем же словом, которым охарактеризовал позицию фарисеев плотник из Назарета Иисус, - лицемерие?
РОМОВСЬКА З.В. Я проблему Пинзеника в цій залі не порушую. Думаю, якщо вона буде для вас актуальна, то ви можете її порушити окремо. Це щодо першого запитання.
Що стосується герба. Ми живемо в новій державі, ми склали присягу служінню цій державі, і в Конституції сказано про атрибути цієї держави, тому тут треба діяти однозначно, і це не викликає в мене сумніву. Якщо в когось ностальгія за минулим, то це його особиста справа.
Шановні панове, примирення, згода мають бути на конституційних засадах цієї держави, а не на засадах держави, якої вже немає. Немає цієї держави! (Шум у залі). Я не була депутатом, тому значків ніяких не носила.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Черненко Віктор Григорович. Будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г., народний депутат України (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемая Зорислава Васильевна, ответьте мне на ряд вопросов.
Первый. К какой религиозной конфессии вы относитесь и какую религию исповедуете?
Второй. Не назовете ли вы конкретно государство, где по рецептам Международного валютного фонда наступило экономическое благополучие?
И третий вопрос. Реально ли это и как вы расцениваете обещание господина Митюкова к концу года при плодотворной работе погасить задолженности по пенсиям, заработной плате и регрессным искам?
Спасибо за внимание.
РОМОВСЬКА З.В. У моєму Жовківському виборчому окрузі є представники найрізноманітніших конфесій. Під час зустрічей виборці запитували мене, до якої конфесії я належу. Я відповідала, що я християнка і цього достатньо. Та якщо хочете знати, то мій дід (це було давно) був грекокатолицьким священиком, а отже, це й визначає мою сутність. Але я християнка. Це відповідь на перше запитання.
Що стосується діяльності Міжнародного валютного фонду, то так швидко на це запитання відповісти не можна. До того ж для конкретної і детальної відповіді потрібна солідна підготовка. Позитивну чи негативну роль відіграє цей фонд в Україні? Гадаю, депутати, які тут уже вдруге чи втретє, можуть сказати краще за мене. Вони мені підказали б.
Що стосується Мітюкова. Я новачок у цій залі і поки що звикла довіряти заявам високих посадових осіб.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура Валерій Дмитрович.
МІШУРА В.Д., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановна Зориславо Василівно, в мене до вас таке запитання як до юриста. У своєму виступі ви сказали про те, що нинішня Українська держава не здатна вирішувати наші соціальні проблеми, що потрібні інвестиції і таке інше. Та ви, мабуть, дуже добре знаєте, що нинішня Українська держава створена замість тієї держави української, яка була здатна вирішувати всі ці питання: і заробітної плати, і пенсій, і дітки в нас навчалися - школи не закривалися, і шахтарі не ходили оцими походами на Київ чи на Дніпропетровськ.
У 1976 році ви написали книжку "Юридична відповідальність". Мабуть, оцю державу створили певні люди. То до якої юридичної відповідальності могли б бути притягнуті ці люди, які зруйнували те, що в нас було?
РОМОВСЬКА З.В. Шановні панове! Є такий синдром комори. Якщо з комори кожен раз брати й нічого туди не класти, то багатство, що було в цій коморі, врешті-решт вичерпується. Так було й тоді. Адже національне багатство України не поповнювалося, а витрачалося по-хижацьки. І ось такий сумний результат (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, не перебивайте.
Говоріть.
РОМОВСЬКА З.В. Я думаю, керівництво східних областей України не належить до Руху, не належить до партії "Реформи і порядок", а, очевидно, належить до партій оцієї лівої орієнтації. І, прийшовши звідтіля, ви, мабуть, краще знаєте, куди ділися ті фантастичні національні багатства. Я думаю, відповідь є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Володимир Володимирович. Будь ласка.
ЗАЄЦЬ В.В., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ (о)). Передаю слово Медведчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
МЕДВЕДЧУК В.В., народний депутат України (виборчий округ 73, Закарпатська область). Фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Шановна колего! Ви, мабуть, звернули увагу, що коли ви виступали тут з доповіддю, деякі положення вашої промови не зовсім однозначно сприймалися залом. Більше того, ви, мабуть, відчули й критичні зауваження з місць щодо деяких положень, які ви пропагували. Якщо вас буде обрано Головою Верховної Ради, скажіть, будь ласка, як ви збираєтеся співпрацювати з представниками різних політичних сил, щоб таких критичних зауважень стосовно вашої майбутньої діяльності як Голови Верховної Ради не було? Це перше запитання.
І друге, коротке запитання до вас як до фахівця в галузі цивільного права. Ви зупинялися у своїй промові на Цивільному кодексі України. Це справді важливий документ, який фахівцями називається конституцією номер два нашої країни. Ви знаєте й про те, що до цього документа включено 1621 статтю. Такого великого за обсягом правового акта Верховна Рада ні дванадцятого, ні тринадцятого скликання не приймала, і немає відповідного досвіду. Як фахівець і як можливий Голова Верховної Ради, як ви пропонуєте приймати цей важливий для нашої держави документ, якщо це доведеться робити?
РОМОВСЬКА З.В. Щодо першого запитання. Перебуваючи в цій залі кілька днів, я вже вжила заходів для того, щоб налагодити містки майбутнього єднання. З кількома жінками, які представляють різні регіони, ми попередньо домовилися, що не будемо заявляти, що належимо до якихось фракцій. Ми є жінки Верховної Ради. Ми будемо їздити у виборчі округи й пропагувати ідею примирення та єднання.
Поки що п'ять жінок погодилися приїхати до мого Жовківського виборчого округу й поспілкуватися з виборцями. Тобто це буде однією з таких сходинок до єднання.
А що стосується Цивільного кодексу, то, справді, у складі робочої групи я була автором багатьох положень проекту, параграфів, навіть книг. Цей законодавчий акт дуже фундаментальний, але, як кажуть, немає проблем. У світі є товстелезні законодавчі акти. Наприклад, Цивільний кодекс провінції Квебек у Канаді налічує приблизно 1600-1700 статей.
Отже, досвід прийняття таких законодавчих актів є. Я думаю, у нас тут не буде особливих проблем з приводу цього. Ми знайдемо порозуміння, будемо старатися вас переконати в тому, що Цивільний кодекс потрібний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Зориславо Василівно.
Побажаємо Зориславі Василівні успіхів, підтримки депутатів під час голосування з приводу обрання Голови Верховної Ради (Оплески).
Спасибі вам, сідайте, будь ласка.
------------
Шановні депутати! Тільки що відбулося засідання Погоджувальної ради фракцій. Відповідно до Регламенту, коли Погоджувальна рада вносить на розгляд Верховної Ради пропозицію щодо розгляду тих чи інших питань, у тому числі щодо прийняття рішення з приводу вже з'ясованих питань, обговорення не потрібне. Питання просто ставиться на голосування. Доповідається про нього, і голосується за змістом той документ, який пропонується.
У даному разі йдеться про інформацію Кабінету Міністрів про погашення заборгованості з пенсій, стипендій, заробітної плати на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та інформацію Рахункової палати з цього ж приводу, які ми заслухали. Інформації за змістом були, як ви вже відзначали, різними. Коли ставили запитання, це звучало. І, очевидно, орієнтуючись на таку можливість, кілька депутатів підготували проект постанови з цього питання.
Погоджувальна рада фракцій зійшлася на тому, що треба дати на п'ять хвилин слово одному з ініціаторів цього проекту і потім проголосувати, визначивши своє ставлення до цього документа.
У зв'язку з цим слово надається Моісеєнку Володимиру Миколайовичу як співавтору цього документа. Будь ласка. П'ять хвилин.
МОІСЕЄНКО В.М., народний депутат України (виборчий округ 53, Донецька область). Фракция коммунистов Украины. Уважаемые коллеги! Идя на выборы, каждый из вас столкнулся с главным наказом своих избирателей, который выражался в том, чтобы добиться погашения задолженности по заработной плате, установить справедливую оплату труда, обязательно добиться устранения задолженности по пенсиям, стипендиям и другим выплатам, которые составляют единственный доход трудящегося в Украине.
Мне пришлось провести перед выборами более 450 встреч с избирателями. И моему соавтору Александру Павловичу Черенкову, который тоже победил в мажоритарном избирательном округе, пришлось провести не меньше встреч в Луганской области. Вы знаете, что там тяжелейшее экономическое положение.
Поэтому от фракции коммунистов Украины в первый день работы сессии было внесено предложение о том, чтобы каждую неделю заседание во вторник начинать с изучения вопроса о погашении задолженности по заработной плате, пенсиям и стипендиям на предприятиях, в учреждениях и организациях всех форм собственности.
Такой документ был принят (а вы помните, что его проект был встречен не столь радушно, как кажется на первый взгляд) только благодаря настойчивости коммунистов в Верховном Совете. После поименного голосования, после переговоров удалось склонить некоторых депутатов из фракций Руха, НДП и других, отстаивающих позицию правящего режима, к тому, чтобы правительство информировало (вначале речь шла об отчете, а потом пришлось согласиться на информацию) население о том, как решается сегодня проблема выплаты заработной платы, пенсий, стипендий.
Уважаемые коллеги! Я хочу обратить внимание на то, что за эту неделю правительством сделано, к сожалению, не так уж много. Вы заслушали информацию правительства, из которой не узнали почти ничего нового. Все это депутатам известно и так. Если бы не содоклад председателя Счетной палаты, то, наверное, нам пришлось бы выслушать и выдать сегодня ордена за успешную деятельность правительства во главе с Пустовойтенко.
В то же время сегодня на территории Украины бастует более четырех тысяч учителей 139 школ. Более 50 тысяч учащихся не могут приступить к занятиям из-за того, что учителям не выплачивается заработная плата.
Уже больше недели протестуют шахтеры Днепропетровской области. Как заявил Лазаренко на заседании Согласительного совета фракций, они уже пришли в Днепропетровск и оккупировали центральную часть города, перекрыв движение. Более двух тысяч человек! С какими же требованиями выходят шахтеры на улицу и пешком идут несколько дней из Павлограда в Днепропетровск? Они требуют, во-первых, погасить существующую задолженность по заработной плате; во-вторых, восстановить уровень заработной платы и пенсий не ниже уровня 1990 года, что отражало бы те страшные условия труда, которые приводят к гибели людей (а я как представитель горняцкого округа знаю это лучше многих депутатов, сидящих в зале). Эти люди требуют справедливой оплаты за свой нелегкий и продуктивный труд. Ведь сегодня горит свет в нашем зале, плавится металл. И все это благодаря углю, который добывает шахтер, не получающий зарплаты, например, в Макеевке с сентября 1997 года. Вы знаете о страшных трагедиях, которые произошли на шахтах, в частности на шахте имени Скочинского.
Поэтому мною и депутатом Черенковым по поручению фракции коммунистов Украины подготовлен проект постановления, в котором реализованы три главные идеи.
Первая. Мы никак не можем согласиться с тем, что работу правительства можно считать удовлетворительной. Поэтому в пункте 2 этого проекта постановления предлагается признать работу Кабинета Министров по погашению задолженности по заработной плате на предприятиях всех форм собственности неудовлетворительной.
Вторая главная идея этого проекта постановления. Нам в конце концов нужно обеспечить конституционное право нашего избирателя регулярно получать заработную плату. Поэтому мы настаиваем на создании специальной следственной комиссии, которая рассматривала бы вопросы задолженности по заработной плате и задержки с выплатой заработной платы.
И третья главная идея. Мы обращаемся к Кабинету Министров, чтобы он в месячный срок (вполне достаточный срок) подготовил проект закона, который позволил бы индексировать задолженность по заработной плате, зафиксировав ее на 1 июня, в размере учетной ставки Национального банка. Думаю, это справедливо, и уверен, что депутаты, переживающие за трудящихся в этой стране, проголосуют за этот проект постановления.
Вношу предложение обязательно проголосовать этот проект в поименном режиме.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Відповідно до Регламенту такий документ не обговорюється, він просто вноситься на розгляд у сесійний зал, і ви повинні визначитися голосуванням щодо його змісту.
Була пропозиція голосувати поіменно.
З мотивів голосування, очевидно, треба сказати, що тут ключове питання - створення комісії, яка розбереться в суті цієї проблеми, тому що далі це відтягувати не можна.
Ставлю на голосування пропозицію про те, щоб проголосувати в поіменному режимі. Будь ласка.
"За" - 152.
Рішення прийнято. Голосуватимемо поіменно.
Ставлю на голосування за основу проект постанови.
"За" - 210.
Рішення не прийнято (Шум у залі).
Опублікуйте по фракціях, будь ласка.
Комуністи - 107 із 111; НДП - 13 із 46; Рух
- 18 із 37; "Громада" - 23 з 28; селяни і соціалісти - 26 із 28; СДПУ(о) - 0 із 19; фракція зелених - 3 з 17; ПСПУ - 13 із 15; позафракційні - 7 із 21 (Шум у залі).
Я зобов'язаний був це зробити. Тут присутні і Сергій Правденко, й інші представники преси, вони опублікують цю інформацію (Шум у залі). Гаразд. Хто за те, щоб результати голосування опублікувати в пресі?
Будь ласка, голосуймо.
"За" - 178.
Це не постанова, це просто доручення.
------------
Слово має Валерій Іванович Череп - кандидат на посаду Голови Верховної Ради України. Будь ласка.
ЧЕРЕП В.І., народний депутат України (виборчий округ 158, Сумська область). Фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Чергові вибори у вищий законодавчий орган держави стали важливою подією в житті нашої країни. Це перші вибори після прийняття нової Конституції України, що стало етапною історичною віхою у подальшому розвитку української державності.
Люди, які втомилися від політичного протистояння, серйозних суперечностей між гілками влади, чергових обіцянок про поліпшення життя, з надією чекають позитивних змін у суспільстві. І для цього з'явилися об'єктивні умови.
Із прийняттям Основного Закону було створено, нарешті, правовий фундамент і дано конкретну відповідь на постійне запитання "Яку державу ми будуємо?", створено реальні умови для реформування України й суспільства на демократичній основі. У Конституції чітко окреслено розподіл функцій кожної гілки влади, закладено основи й чіткі орієнтири принципів законності в діяльності всіх органів влади.
Прийняття Конституції відкрило простір для відпрацювання й схвалення низки нових законодавчих актів, внесення змін до чинних законів, які чітко визначали б правовий статус як центральних, так і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування.
Не менш важливим є те, що Конституція України надала право законодавчому органу визначати засади внутрішньої і зовнішньої політики як ідеологію, як політичні орієнтири подальшого формування загальнодержавних програм у різних сферах життя країни, формування економічних програм діяльності уряду.
Підсумовуючи сказане, можна констатувати, що суспільство вправі очікувати серйозних позитивних зрушень як у політичному, так і в економічному напрямі.
Чи виправдалися наші сподівання? Далеко не так, як очікувалося. Одним із факторів, який об'єктивно характеризує розвиток суспільства, є зростання життєвого рівня людей. Декілька днів тому у щорічному зверненні до народу Президент України Леонід Данилович Кучма дав, на мій погляд, об'єктивний аналіз політичної та економічної ситуації в Україні. Аналіз свідчить про те, що в зовнішній політиці за цей період Україна заявила про себе як європейська держава, держава, яку визнали на світовому, європейському рівні, яка увійшла в більшість авторитетних інститутів як рівноправний партнер. І хто б що не казав, а це факт.
Водночас ситуація з вирішенням багатьох складних проблем внутрішнього життя країни потребує радикальних і рішучих кроків. Не заперечуючи деяких позитивних змін в економіці держави, будьмо об'єктивними: нам не вдалося кардинально змінити ситуацію на краще. І сьогодні про це треба говорити чесно, відверто, без перебільшень, тому що без об'єктивного аналізу прорахунків і помилок неможливо винайти реальні механізми їх усунення.
Курс на впровадження ринкової економіки, схвалений свого часу Верховною Радою, в теоретичному плані був абсолютно правильним. Проте механізм впровадження ринкових перетворень не завжди був чітким і послідовним. Про це говорять результати нашого економічного господарювання. Незважаючи на деякі ознаки стабілізації в окремих галузях, нам не вдалося в цілому зупинити падіння обсягів виробництва, забезпечити основу для загальної економічної стабілізації.
Ситуація в економіці, як сьогодні вже підкреслювалося, надзвичайно складна. Практично не працює механізм господарювання, не працює механізм взаєморозрахунків. Кредиторська заборгованість постійно зростає й досягла критичної межі.
Якщо раніше ми говорили про окремі підприємства як про збиткові, то тепер, як уже зазначалося, це ми говоримо навіть про окремі галузі. Втрата державою на якомусь етапі впливу на економічну ситуацію призвела до розбалансованості бюджету, до непомірного зростання його дефіциту.
Потребує вдосконалення механізм управління акціями, що є в державній власності.
Абсолютна більшість депутатів при обговоренні проекту бюджету на 1997 рік звертала увагу на його нереальність, та однак за нього проголосували і він був прийнятий до виконання. Спрацював, як завжди, момент безвідповідальності і взаємних поступок. А бюджет - це не політика, і тут не повинно бути фракційних поступок і домовленостей. Тут повинен спрацьовувати тільки механізм економічних законів. Така ж доля спіткала і бюджет поточного року. Результати виконання державного бюджету за перший квартал свідчать про те, що тенденція "продавити бюджет будь-якою ціною, а там буде видно" призводить до трагічних наслідків.
На перший погляд, процес начебто контрольований. Утримується стабільність валютного курсу, гальмуються інфляційні процеси. Це так. Але якою ціною? Сьогодні борг із виплати заробітної плати бюджетним організаціям, пенсіонерам практично не зменшується й досяг критичної межі.
Зростає заборгованість із зарплати у цілому в країні, і держава не має морального права декларувати, що ця заборгованість на промислових підприємствах або у сфері АПК утворилася з вини тільки керівників підприємств. Цей процес повинен бути керованим з боку держави. У той же час підприємства опинилися в замкнутому колі. Через відсутність обігових коштів, зменшення амортизаційних відрахувань збільшується частка так званих бартерних взаєморозрахунків. Про це сьогодні йшла мова. А це негативно впливає на фінансовогосподарську діяльність підприємств, зменшує відрахування до бюджету, відкриває інколи додаткові канали для корупції та шахрайства.
Ясна річ, на цьому етапі без бартеру не обійтися, але його частка повинна бути в межах розумного.
На мій погляд, схвалена урядом постанова щодо заборони взаємозаліку для бюджетних організацій позитивно спрацює на збільшення надходжень до бюджету тільки протягом перших чотирьох-п'яти місяців (хоча сьогодні міністр фінансів пан Мітюков казав, що з'явилася тенденція до зростання, але я висловлюю свою думку), а потім негативні тенденції матимуть обвальний характер. Я про це колись говорив і на засіданні Кабінету Міністрів.
Мені відомо, що уряд готує пропозиції стосовно зменшення дефіциту бюджету до 2,5 відсотка валового внутрішнього продукту, щоб скоригувати до нормативу річний дефіцит бюджету. Верховна Рада разом із Кабінетом Міністрів повинна в максимально короткий термін розглянути це питання. Частково доведеться піти й на непопулярні кроки заради зменшення дефіциту бюджету. Але я категоричний противник латання дірок у витратній частині бюджету за рахунок скорочення соціальних програм. Навпаки, треба терміново вжити невідкладних заходів у сфері соціальної політики, прискорити пенсійну реформу.
Треба, на мій погляд, жорсткіше контролювати реалізацію доходної частини бюджету. Потрібні рішучі дії з боку уряду і збільшення обсягу виробництва промислової продукції, підвищення відповідальності керівників державних підприємств за ефективне використання державного майна. Повторюю: рішучі і конкретні дії. Але не шляхом голого диктату й перетасовування кадрів, а шляхом продуманої економічної політики через урядові програми.
Потребує негайного розв'язання проблема подолання платіжної кризи. За останні роки урядові структури розробили вісім програм. Вони називалися національними, урядовими - по-різному. На превеликий жаль, ні одна з них не виконана, усі залишилися на папері.
Більше того, кожна програма декларувала пріоритетні напрями. Це, як правило, були агропромисловий комплекс, машинобудування, легка й харчова промисловості, тобто ті галузі, які працюють на кінцеву продукцію або мають швидкий обіг капіталу. Усе це розумно, але дивна річ: якраз у цих галузях на фініші року був найбільший спад обсягів виробництва. За останні шість років обсяги виробництва в легкій промисловості зменшилися в шість разів. Частка машинобудування в загальному обсязі виробництва продукції по Україні впала з 27 до 14 відсотків.
Приклади непродуманих, неконтрольованих процесів у реалізації програм можна наводити й далі. Така ж доля спіткала й скорочення частки бартерних операцій. Про це сьогодні теж говорилося.
Сьогодні серед економістів є два погляди на те, як поліпшити ситуацію у фінансовокредитній сфері. Перший - це подальше зміцнення національної грошової системи шляхом зниження рівня інфляції до 7-10 відсотків. Другий - емісія в розумних параметрах. Це питання не повинно бути предметом довгої дискусії, треба приймати рішення. І, на мій погляд, це повинен бути один із розділів економічної урядової програми.
Згідно з інформацією уряду програма готова, я це знаю. Її треба в установленому порядку подавати до парламенту для обговорення й подальшого схвалення. Програма уряду плюс план соціальноекономічного розвитку країни якраз і будуть тією базою для відпрацювання проекту Державного бюджету на 1999 рік.
Хочу підкреслити, що схвалення Верховною Радою програми уряду означає взаємну відповідальність обох структур за реалізацію цього важливого документа. Тому логічно постають запитання: на якій податковій основі розробляється бюджет, яку бюджетну резолюцію схвалить Верховна Рада 15 червня? Якщо стара податкова система задавила вітчизняного товаровиробника, не стимулює зростання відрахувань до бюджету, то чому гальмується процес розробки й прийняття нового блоку законів у сфері податкової політики?
Скільки точилося розмов навколо її зміни, лібералізації, скільки створювалося робочих груп, які місяцями в умовах ізоляції напрацьовували пакети законодавчих актів з питань нової податкової системи. Багато хто на ниві податкової системи захистив дисертації, дехто став "батьком реформ" або справжнім реформатором, а податкового пакета немає й сьогодні. Прийняті минулого року три закони, у тому числі про ПДВ, при реалізації виявилися гіршими за попередні.
Не менше галасу виникало навколо поповнення доходної частини бюджету за рахунок приватизації. А результат мізерний: із запланованих 500 мільйонів гривень отримано тільки п'яту частину. Зате в процесі приватизації виникли колізії навколо таких гігантів, як Миколаївський глиноземний завод, нафтопереробний завод "ЛиНОС", Запорізький феросплавний та інші.
Не можу обійти увагою ще одне питання. Я повністю погоджуюся з тезою, що треба відпрацювати модель поєднання структурної політики, політики пріоритетів з інноваційною політикою, відродити технічний і науковий потенціал держави. Україна завжди була високотехнологічною державою, але за гаслами й розрахунками повинні бути конкретні дії. Усі розуміють, що не може бути зростання виробництва з випуском продукції на рівні світових стандартів без впровадження нових технологій, причому максимально енергозберігаючих. Але це можливо тільки за умови зміни інвестиційного клімату, збільшення капітальних вкладень. І це повинно бути в нашій роботі пріоритетом. Інколи ж робиться навпаки
- наука фінансується за залишковим принципом.
Світова практика показує, що нормальне співвідношення капітальних вкладень і ВВП тоді, коли їх частка становить 6-6,5 відсотка ВВП. На стадії розробки проекту бюджету на минулий рік цей показник дорівнював 0,27 відсотка, тобто був у 20 разів менше від нормативу. Потім його підправляли. Така тенденція призвела до старіння основних фондів, до величезних витрат енергоносіїв, 80 відсотків яких ми купуємо за кордоном за валюту.
Кажу все це для того, щоб наголосити, що Верховна Рада не може бути осторонь цих процесів в економіці. Більше того, через бюджетну й податкову політику, через схвалені програми уряду повинна впливати на ситуацію. А це можливо й треба зробити тільки через досконалу нормативну та законодавчу базу.
Ще одна серйозна проблема. Зростає рівень безробіття. Сьогодні в Україні налічується 4,5-5 мільйонів безробітних. Реструктуризація окремих галузей, у тому числі вугільної промисловості, призводить до скорочення робочих місць. Це вже серйозна соціальна проблема. Один із шляхів її вирішення - створення малих і середніх підприємств. Водночас недосконала податкова й бюджетна політика гальмує процес розвитку малого бізнесу, практично паралізує розвиток сфери АПК.
Необхідно впровадити політику послаблення податкового навантаження на фонд заробітної плати й довести його до розумної межі - приблизно 36-38 відсотків.
Щоб розв'язати проблему податкової системи, створити передумови для активізації інвестиційного клімату, щоб не затягувалося прийняття законів з питань лізингового фонду, було довготривале кредитування, не гальмувалося реформування банківської системи, потрібне законодавче регулювання, спільна праця законодавчих і виконавчих структур. Звідси деякі особисті думки з приводу поліпшення роботи Верховної Ради.
Перше. Якість підготовки документів. Давати оцінку діяльності Верховної Ради за кількістю опрацьованих і прийнятих законів - справа необ'єктивна. Розробка проекту Цивільного кодексу - це одне, поправка до якогось закону - теж одиниця, але іншого калібру.
На мій погляд, до серйозних недоліків у роботі попереднього парламенту належить спроба, як кажуть, видати на гора величезну кількість законопроектів, що негативно впливало на їх якість. Тому не дивно, що за чотири роки з розділу "Економіка" ухвалено 192 закони, дві третини з яких - це зміни й доповнення до законів, які інколи схвалювалися за кілька місяців до того.
Аналогічна ситуація і з постановами Верховної Ради. Із 368 постанов більше половини - зміни й доповнення.
Друге. Проблема подолання вето. Тільки в листопаді минулого року розглянуто 11 законів, щодо яких Президентом застосовано право вето. Майже півтора десятка законів, повернутих Президентом, чекають на нас із вами - на новий склад парламенту. І це не поодинокі факти неузгоджених дій двох гілок влади.
Готують законопроекти одні й ті ж структури, і закони в країні одні, а трактуються юристами різних інституцій довільно.
Цілком логічно, що і нам, законодавцям, і урядовим структурам усі недоречності треба узгоджувати на стадії проектних розробок.
Потребує серйозного вдосконалення і така форма інформування депутатів, як День уряду. Ми сьогодні, розглядаючи одне з питань, якраз були свідками того, що останнім часом замість конструктивного розгляду важливих питань набуває поширення популістський діалог залу з доповідачем, часто дуже слабо підготовлений. Уже не кажу про те, що після розгляду питань, скажімо таких важливих, як пенсійне забезпечення, виплата зарплати тощо, контроль за виконанням рішень, як правило, був недійовим.
На мій погляд, потребує серйозного аналізу практика застосування депутатських запитів. Тільки на адресу Президента в минулому році направлено більше 200 запитів. Це не краща форма співробітництва між гілками влади.
Треба чіткіше відпрацювати і практику проведення так званих щоденних ранкових розминок, на які витрачається багато часу, часто з популістських міркувань. Для цього достатньо раз на тиждень планувати, як колись було, годину на питання, яке називається "Різне".
Не додає авторитету двом гілкам влади і постійне вирішення деяких питань через Конституційний і Вищий арбітражний суди. Маються на увазі тяганина навколо приміщення по вулиці Банковій, 5/7, штучні проблеми, створені при вирішенні питань капітального будівництва житла тощо. Треба все вирішувати, на мій погляд, шляхом домовленостей, шляхом компромісу, у ході особистих зустрічей, які повинні бути системними, а не втягувати депутатський корпус та інші інституції інколи в безплідні дискусії і конфлікти.
Далі. Потребує вдосконалення механізм погодження проектів нормативних актів з юридичними структурами. На мій погляд, створений при Верховній Раді Інститут законодавства повинен активізувати свою роботу і разом з постійними комітетами і науково-експертним управлінням, яке, до речі, працює непогано, взяти на себе тягар відповідальності за підготовку документів для розгляду на сесії.
І ще одне. Стосовно контролю за реалізацією ухвалених рішень з боку постійних комітетів Верховної Ради. Нинішній механізм контролю недосконалий, зводиться до періодичної констатації фактів. Прикладом може бути Закон про пріоритетність соціального розвитку села, введений у дію ще в 1993 році. Протягом усього цього періоду він практично не працював. А механізму юридичного впливу немає. І таких прикладів можна навести десятки.
Це свідчить про те, що при опрацюванні проектів законодавчих актів не завжди враховувалися реальні можливості навантаження на доходну частину бюджету. Чітко не відпрацьовувалися техніко-економічні обгрунтування.
Жоден закон не повинен прийматися на хвилі популізму. На мою думку, один із заступників Голови Верховної Ради повинен взяти на себе координацію дій усіх комітетів економічного блоку з діями урядових структур, які займаються розробкою законопроектів, пов'язаних з економічними та фінансовими проблемами.
Цілком очевидно, що без дійового контролю всього законодавчого процесу досягти ефективності в роботі парламенту проблематично.
З моєї точки зору, нам необхідно відпрацювати таку модель роботи Верховної Ради, яка стимулювала б максимальне доопрацювання законопроектів у комітетах, погоджувальних комісіях (а в нас зараз є така форма), фракціях, і тоді мінімально витрачався б час на обговорення на пленарному засіданні, як це ми зробили в попередньому питанні. Регламент роботи - три тижні по 6-8 годин на добу в пленарному режимі, - на мій погляд, є не зовсім ефективним. Звідси і ті, як кажуть, "багатоверстатники", що голосують за відсутніх. Даються взнаки і втома, і інші психологічні фактори, що закономірно породжує велику кількість помилок при відпрацюванні того чи іншого документа.
Потребують грунтовного аналізу і пропозиції ряду депутатів стосовно конкретного часу, відведеного тільки на голосування того чи іншого документа.
Заслуговує на увагу і пропозиція про спрощення процедури другого і третього читань. Про це міг би доповісти вже новий Комітет з питань Регламенту, підготувавши відповідні зміни до Регламенту для розгляду на нашій сесії.
Шановні колеги! Фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) висунула мою кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради України в дуже непростий і відповідальний час, коли відбувається структуризація як самого законодавчого органу, так і суспільства в цілому. Я хочу подякувати членам фракції за високу довіру. Тепер, коли ми вже визначилися з чітким поділом парламенту на партійні фракції, необхідно дійти внутрішньої згоди всередині Верховної Ради, скласти, так би мовити, своєрідний кодекс честі, який дозволив би нам, незважаючи на відмінності в політичних поглядах, визначити пріоритети законодавчої діяльності.
Я зобов'язуюсь у разі обрання мене Головою Верховної Ради підтримувати корисні ініціативи всіх груп і фракцій, а також окремих депутатів, незважаючи на моє особисте ставлення до їх політичних переконань. Такі раціональні ідеї можуть стосуватися поліпшення економічної ситуації в Україні, створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу, поліпшення ситуації в АПК, інших напрямів нашої роботи.
Незважаючи на різні оцінки перебігу подій у державі, ми повинні сконцентрувати увагу на вирішенні основних політичних та економічних проблем, важливих для всієї нації, для функціонування українського суспільства на подальші чотири роки існування нашого парламенту.
Основна проблема - це подолання дисбалансу між гілками влади та утвердження принципів місцевого самоврядування. У перші дні роботи законодавчий орган має скористатися своїм конституційним правом і визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики, чітко окресливши завдання уряду в цій сфері.
На долю парламенту нинішнього скликання випадає схвалення концепції адміністративної реформи. Вона має передбачати максимальне зменшення впливу апарату різних структур, у тому числі і парламенту, під час ухвалення важливих для держави рішень.
Я знаю цю проблему, як кажуть, не на словах. Близько я зіткнувся з нею під час своєї роботи міністром транспорту, коли відчув на собі силу такої вічної структури, як бюрократичний апарат, який, часто виявляючи елементи амбіційності, здатний максимально загальмувати, а інколи й направити в інше русло вирішення багатьох важливих проблем.
Тому Верховна Рада мусить стати на партнерських засадах ефективним механізмом контролю за діяльністю всіх органів виконавчої влади, але не осередком боротьби з ними. Маємо на увазі контроль через законодавчу сферу.
Ми як обранці народу повинні показати приклад усім іншим політикам у дотриманні Конституції і законів України.
Парламентові слід консолідуватися також навколо здійснення судової реформи. Остаточне ухвалення таких необхідних для утвердження громадянського суспільства Цивільного та Господарського (комерційного) кодексів, створення законодавчої бази для утвердження незалежності суддів - одне з основних завдань Верховної Ради, запорука нашого подальшого співробітництва з Радою Європи.
Ми повинні бути зацікавленими у створенні прозорого і чіткого законодавства в галузі малого і середнього підприємництва, встановленні чітких правил гри на ринку. Вважаю за необхідне підтримати ідею, висловлену Президентом Леонідом Кучмою у щорічному посланні до парламенту, про необхідність ухвалення нового Податкового кодексу в першому півріччі наступного року і подальшого п'ятирічного мораторію на зміни до нього, оскільки саме чіткі податкові закони можуть бути запорукою успішного залучення іноземних інвестицій і функціонування вітчизняного бізнесу.
Серед основних політичних завдань Верховної Ради повинно бути ухвалення Закону про політичні партії, який дасть новий поштовх остаточній структуризації суспільства природним шляхом. Чітке визначення поняття політичної опозиції, яке можна було б розробити в рамках цього закону, допомогло б окреслити її права й уникнути перманентної війни між партіями та окремими політиками, протиставивши цьому методи цивілізованої дискусії.
Шановні народні депутати, я погодився на висунення моєї кандидатури фракцією не тому, що мені потрібні ця посада і це крісло. На нього є немало не менш досвідчених і достойних претендентів. Я відчуваю потребу використати свій багаторічний досвід парламентарія в новій якості.
Я є і завжди залишатимуся відкритим для критики як з боку своїх колег, так і з боку засобів масової інформації. Вважаю за необхідне запровадити щоквартальні звіти перед парламентом Голови Верховної Ради та його заступників про виконану роботу, включаючи і фінансовий звіт. Можливо, слід внести відповідну поправку до Регламенту.
Робота керівництва парламенту має бути максимально гласною, максимально відкритою, базуватися на позитивному досвіді попередніх законодавчих органів і попередніх поколінь творців української державності.
Як ви знаєте, в розумних межах я людина компромісу. У той же час в мене достатньо волі і характеру, щоб відстояти думку кожного з вас і постійно підтримувати авторитет вищого законодавчого органу країни.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Івановичу, спасибі вам за ваше слово до депутатів. Я думаю, що цей виступ викликав багато запитань. Їх вам поставлять після перерви.
А тим часом я прошу всіх записатися на запитання. У розпо- рядженні Валерія Івановича і сесійного залу буде півгодини після перерви.
Опублікуйте, будь ласка, список. Першим ставитиме запитання депутат Філіпчук, потім - депутати Марковська і Смірнов.
Оголошую перерву до 16 години.