ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  т р а в н я  1998  р о к у .

                         10 г о д и н а .

 

     Веде засідання член  Президії  першої  сесії  Верховної  Ради України МАТВІЄНКО А.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго  ранку,  шановні колеги народні депутати! Прошу займати свої місця, починаємо ранкове засідання.

 

     Шановні народні депутати, дозвольте поінформувати вас, про що сьогодні зранку йшлося на засіданні тимчасової Президії.  Справді, велика напруга на сьогодні і  багато  проблем  є  навколо  питання заборгованості   із   заробітної   плати,   розгляду  й  прийняття відповідної постанови з цього питання у Верховній  Раді.  Оскільки багато  фракцій  запропонували  ще  раз  повернутися  до внесеного проекту,  розглянути його у фракціях  і  внести  свої  пропозиції, Президія пропонує повернутися до цього питання після перерви, о 12 годині 30 хвилин.

 

     Зараз продовжуємо  розгляд   питання   про   обрання   Голови Верховної Ради.

 

     Слово для  виступу  надається  претенденту  на  посаду Голови Верховної Ради Віталію Миколайовичу Кононову.

 

     КОНОНОВ В.М.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Я з вашого дозволу зачитаю заяву, яку вам роздали (Шум у залі). Прочитали вже? Як скажете...

 

     Шановний головуючий!  Шановні колеги  депутати,  представники засобів  масової  інформації!  Насамперед дозвольте мені привітати вас від імені фракції зелених у нашому парламенті з  перемогою  на виборах 1998 року.

 

     Ще зовсім  недавно  нас  з вами обирали,  але сьогодні настав час,  коли ми вибираємо. Ми стали виборцями і самі мусимо, якщо не сьогодні,  то  завтра  чи післязавтра врештірешт когось обрати для того, щоб можна було функціонально працювати.

 

     Я радий нагоді проголосити сьогодні свою невелику  промову  і вдячний долі за те, що маю можливість звернутися з цієї трибуни до всього  українського  народу,  який  надав  нам   з   вами   честь представляти  інтереси  громадян України у найвищому законодавчому органі держави,  особливо  до  тих  півтора  мільйона  українських громадян,  які  голосували за Партію зелених України,  які думають про завтрашній день,  які думають не тільки про свою країну,  а  й про весь світ. Низько вклоняюсь їм і щиро дякую.

 

     Ще зовсім   недавно  ми  з  вами  зустрічалися  з  виборцями, проголошували полум'яні промови й  обіцяли,  обіцяли,  обіцяли.  А тепер уся країна завмерла біля репродукторів і слухає,  чекає,  що буде, чи згадає хтось про обіцянки?

 

     Товарищи коммунисты,  правда,  обещали?  І  панове   рухівці, правда,  обіцяли?  І  всі інші демократи,  правда,  обіцяли народу України,  що будемо щось робити,  щоб він жив  краще?  Обіцяли,  а обіцянки  треба виконувати.  І от зараз я стою перед вами і думаю, що ж вам пообіцяти, щоб ви мене вибрали (Оплески).

 

     Мабуть, я мушу вам пообіцяти такі умови для вашої роботи, які забезпечили  б  виконання ваших обіцянок українському народові.  А це,  признаюсь,  дуже важко. Важко насамперед тому, що ми різні. У нас різний досвід, різні характери, різний соціальний статус.

 

     Якщо хочете,  то  різні майнові категорії,  різні ідеологічні підходи.  Дехто з нас має великий досвід роботи в  парламенті,  бо обраний  до  Верховної  Ради  не  вперше,  а навіть втретє,  дехто взагалі не розуміється на тонкощах політичного закулісся. А це, на мою думку,  не так уже й погано.  Головне,  аби ті,  хто вже з'їв, образно кажучи, "дебатного собаку", не намагався класти на лопатки своєю красномовністю зал, а подавав конструктивні пропозиції.

 

     Сьогодні в сесійній залі Верховної Ради багато молодих людей. Це свідчить про те,  що народ України зробив свій вибір на користь майбутнього,   адже   саме   молодим   притаманне   бажання  жити, випереджаючи час, завбачаючи події на декілька років уперед.

 

     Тому і якість життя,  і можливість щасливо облаштувати його в рідній  країні  найбільше  турбує  сьогодні  саме молодих.  Настав нарешті час здійснювати рішучі зміни в житті нашої країни.  Молодь хоче нового. І не з огляду на минуле, а просто з вірою в майбутнє. Це можуть зробити саме молоді.  Я звертаюся до молодих,  які  є  в нашому залі:  правда ж, ви вже трохи розчарувалися в роботі нашого парламенту? Сьогодні вже 20 травня, а ми працюємо з 12-го і нічого не зробили за ці вісім днів. Згодні зі мною? (Шум у залі).

 

     Регламент - 30 хвилин.

 

     Я, голова  Партії  зелених  України,  один  із  представників парламентської  фракції  Партії  зелених.  Наша  партія   об'єднує головним чином молодих.  Тому й не дивно,  що представляють Партію зелених у Верховній Раді молоді люди  віком  30-35  років.  Можете подивитись,  і  якщо  це  неправда,  плюньте  мені  в очі.  Вони й висунули мене претендентом на посаду Голови Верховної Ради.

 

     Нині народ України чекає від нас,  депутатів, плідної роботи. Та  й ми всі,  кожен із нас,  бажаємо працювати результативно.  Це правда.  Усі  ми  хочемо  виконувати  цю  роботу,   але   побудова ефективної   системи  діяльності  колегіального  органу  -  справа відповідальна й нелегка. Тут треба не просто розуміти настрій залу та вміло маніпулювати емоціями. Цього недостатньо, аби розробити й ухвалити закони,  які  зрушили  б  економічні  реформи  та  якісно поліпшили ситуацію у країні.

 

     Усі ми  хочемо  одного  й головного - процвітання Української республіки. Ми хочемо, щоб Україна стала європейською країною, щоб люди мали роботу,  мали змогу відпочивати,  вірили в майбутнє.  Це те,  що об'єднує представників усіх партій,  об'єднує безпартійних депутатів.   Але   всі   ми   по-своєму   бачимо  шлях  досягнення економічного й соціального процвітання держави.

 

     Це не вада парламентаризму.  Це його здорова ознака. Головне, щоб  усі  ми  готові  були  до  того,  аби об'єднати свої зусилля, досягти взаємної згоди.  Наші суперечності й політичні  уподобання не повинні стати перешкодою на шляху плідної роботи.

 

     Криза, яку  переживає  наша  країна,  породжена суб'єктивними чинниками,   прорахунками   представників   усіх   гілок    влади, нехтуванням   об'єктивними   законами   економічного   розвитку  і стратегічною перспективою в ім'я скороминущих потреб, переважанням корпоративних  інтересів  над  загальнонаціональними.  Вона набула системного характеру,  торкнулася всіх державних структур і різних площин   суспільного  життя,  поставила  під  загрозу  суверенітет країни.

 

     Проте попри всю серйозність сучасного становища  ні  в  якому разі  не  можна  спокушатися уявною можливістю подолання труднощів авторитарним шляхом,  тобто сильною рукою,  котра  начебто  наведе лад.

 

     Як представник   Партії   зелених  я  глибоко  переконаний  - чилійський досвід не може придатися Україні.  За умов  перехідного періоду,   глибокого  політичного  реформування,  реструктуризації економіки та  формування  підвалин  нового  суспільства  подолання кризи можливе лише на засадах загальнонаціонального консенсусу. Не утиски,  а  гармонізація  інтересів  різних   верств   забезпечить майбутнє нашого суспільства. Держава мусить обслуговувати інтереси громадян, а не навпаки.

 

     Марними є й сподівання на чарівну силу всіляких інтеграційних ініціатив, наднаціональних структур. Порятунок країни є насамперед справою тих, хто керує нею від імені народу.

 

     До фатальних  наслідків  призведе  й  прагнення   стимулювати господарську  систему  безвідповідальним  визискуванням  природних ресурсів,  ігноруючи норми екологічної безпеки та сучасні масштаби ураження довкілля.

 

     Глобалізація екологічних    проблем    спонукає    нині    до обов'язкового врахування природоохоронних чинників в  усіх  сферах людської   діяльності,   до  усвідомлення  відповідальності  перед людством.

 

     Екологічно збалансована    ринкова    економіка,    державний суверенітет,  відкрите  солідарне  суспільство,  тобто  те,  що ми називаємо суспільством збалансованого розвитку, - три кити, на які має спертись Україна.

 

     Кожен із нас, хто сидить у сесійному залі,

- самодостатня і переконана у своїх поглядах особистість.  Вважаю, це чудова риса політика.  Вважаю також, що парламентаріям, а надто українським і особливо на нинішньому етапі розвитку  демократії  в нашій країні,  конче потрібно зважати на думку колег.  Звісно,  не оглядатися,  не запобігати перед авторитетами та сильними,  не йти на  поступки чи примирення,  а саме зважати на раціональну думку й позицію   інших,   помічати   професіоналів,   довіряти    їхньому професіоналізмові.

 

     Українське суспільство   стомилося  від  політичних  дебатів, скінчилася пора  політичної  демагогії,  настав  час  професійного парламентаризму.

 

     Правильно мені   щойно   підказували:   нам  треба  змінювати регламент роботи.  Справді,  треба змінювати,  оскільки  ми  тепер працюємо  у структурованому парламенті,  у нас є 8 фракцій,  і нам немає потреби вислуховувати десятки промовців.  Кожна фракція може прийняти рішення.

 

     І під умовами роботи, які ми повинні обговорити, я розумію не тільки  потрібні  кожному  з  нас  оргтехніку  чи  кабінет  -   це елементарні  речі,  це  стосується статусу депутата,  котрий треба підвищувати,  і без цього  ми  просто  не  зможемо  виконати  свою роботу.

 

     Я розмовляв  із багатьма депутатами попередніх скликань,  які тут уже давно працюють.  І всі вони  мають  спільну  думку,  що  в сесійному залі ми повинні тільки голосувати,  приймати рішення.  А підготовка  та  обговорення  законопроектів  мають  відбуватися  в комітетах, де повинні збиратися представники всіх фракцій. Ми дуже просто можемо розв'язувати такі проблеми.

 

     Якщо ми вирішили,  як зараз вирішувала Підготовча група, то й голосуємо  всім  залом.  У  нас є 300 голосів партійних.  Тобто ми можемо приймати закони, які не суперечать нашим ідеологіям.

 

     Що стосується самого Голови.  Хто ним повинен  бути?  На  мою думку,  власне,  це не моя думка,  а, можна сказати, ноу-хау Ірини Погорєлової,  котра сказала: це людина, яка може всидіти на одному місці  протягом  усіх пленарних годин.  Це дуже важко.  Ми самі це відчуваємо і ходимо по залу.

 

     Водночас кожна  людина,  яка  потрапляє   в   крісло   Голови Верховної Ради, - це патріот Верховної Ради. Точно так, як людина, котра  потрапляє  в  президентське  крісло,  -  це  патріот  своєї держави. Але нам треба, щоб патріотом своєї держави був громадянин цієї держави, щоб він був і хотів бути патріотом цієї держави. Оце наше  з  вами  завдання.  Адже  сьогодні ситуація не така,  як нам хотілося б.  Ми мало думаємо про простих людей,  ми  відгородилися від них значками, ми вже інші. А вони там, вони чекають, що ми для них зробимо.

 

     Нині законодавча база не захищає якраз просту людину.  Проста людина за кордоном не захищається так, як могла б захищатися своєю державою.  І  проблеми,  що  виникають  із   нашими   нелегальними працівниками в сусідніх державах,  це теж наші проблеми. Ми з вами повинні зробити все, щоб людина вважала себе громадянином держави, любила цю державу і була патріотом цієї держави.

 

     Ми структуровані,    нам   набагато   простіше   розв'язувати проблеми,  які можуть  виникати.  Повага  та  інтелігентність  для парламентаріїв  повинні  стати  головними  критеріями стосунків як один із одним,  так і поміж парламентськими фракціями.  Я закликаю вас  до любові один до одного,  оскільки ми всетаки виконуємо одну роботу, хоча по-різному: інструменти різні й механізми різні... Ми

- і Президія,  і рядові депутати - повинні ставитися одні до одних із повагою.  Годі вже ідеологічних  і  непоміркованих  війн,  годі емоційних  і  непередбачуваних  випадів,  що  призводять до чвар і політиканства.

 

     Наша Верховна  Рада  тільки-но  розпочинає  свою  роботу.  Ми повинні  мати  сильний старт.  Для цього є всі передумови - і наше бажання  працювати,  і  напрацювання  в  законодавстві  попередніх депутатів,  є досвід, накопичений роботою парламентів інших країн. Ми повинні працювати так,  аби  врахувати  всі  позитивні  чинники парламентської діяльності. Ми повинні бути справжніми політиками і не   боятися   публічності   -   не   треба   винаходити    нового парламентського велосипеда.  Крім тих,  звичайно,  на яких прибули зелені на перше засідання парламенту!  Бо ті велосипеди  -  добрий приклад того, як насправді, а не на словах піклуватися про чистоту довкілля.

 

     Попередніми скликаннями  Верховної  Ради   вже   напрацьовані ефективні  політичні  технології.  Нашому  парламентові  треба цим скористатися та забезпечити своєчасне ухвалення  життєво  важливих для країни документів.  Ми повинні не гальмувати,  а підштовхувати позитивні зміни, на які чекає суспільство.

 

     Знаєте, нашому суспільству вже поставлено діагноз небезпечної хвороби  - втома від очікування змін на краще.  Із таким діагнозом суспільство здатне на непрогнозованість і некерованість.  З  такою хворобою нас уже не влаштовує ситуація,  про яку кажуть:  хай буде лихо,  аби тихо.  Ні,  Україна не  витримає  нового  чотирирічного періоду  уповільненого  падіння  в економічну прірву.  Вона просто впаде в цю прірву,  куди  її  завзято  штовхають  непомірковані  й запеклі  антагоністи.  Якщо  ми  любимо свою країну,  якщо бажаємо добра своєму народові, якщо хочемо досягти процвітання, настав час для консолідованих, сміливих, урівноважених і конкретних дій.

 

     Нас 430  депутатів  -  не лише величезне розмаїття політичних думок,  а й мозаїка людських стосунків.  І все це сконцентровано в нашому   залі.   Гадаю,   від   того,   яким   буде  політичний  і комунікативний клімат під цим дахом,  залежить успіх нашої роботи. Керівні  органи  Верховної  Ради  бачаться  мені індикатором нашої готовності до співпраці й порозуміння.

 

     Я не закликаю до того,  аби всі стали до  блиску  чемними  та шляхетними.  Практичний  політик  не може бути схоластом.  Але для справи іноді треба бути політиком  із  самим  собою,  треба  вміти переконувати  самого  себе,  треба  вміти слухати.  Найбільше такі якості мають  бути  притаманні  керівництву  такого  колегіального органу,  яким  є  Верховна  Рада.  Нині Верховній Раді потрібен не гравець в одні ворота,  не  вмілий  маніпулятор,  не  дипломат  із чужими  думками,  а  потрібна  людина,  здатна  відмежуватися  від власних суто партійних чи ідеологічних уподобань  і  бути  людиною справді  державною,  з державним мисленням і вмінням бачити далеко вперед, але не так, щоб нічого не помічати навкруги.

 

     До речі, вчора я спілкувався з журналістами, спеціально пішов на  балкон  і  зробив  експрес-опитування.  Усі  вони  - 19 з 20 - називають одне прізвище,  вони вже знають, кого ми оберемо, тільки ми  з  вами не знаємо й дебатуємо.  Я не називаю прізвища,  щоб не підігрувати нікому в цьому залі.

 

     Я вважаю,  що саме від Президії - Голови  Верховної  Ради  та його  заступників,  від  людей,  яких  ми  незабаром оберемо на ці посади,  залежатиме не просто  результативність  роботи  Верховної Ради, а й доля країни, доля кожного виборця, його дітей, доля його внуків.  В Україні потрібно відродити честь,  любов до землі. Той, хто   працює,   повинен   бути   господарем.  Для  цього  потрібні прогресивні, працюючі закони. На нас чекає інтенсивна праця.

 

     Наближається третє тисячоліття,  нова ера в історії  людства. Ми   не   повинні   тупцювати   на  місці,  бо  наші  повноваження закінчуються в 2002 році.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Будь ласка, шановні народні депутати, запишіться на запитання претендентові.

 

     Прошу до слова депутата Тищенка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,   народний   депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый претендент!  Вы знаете, что сейчас реализуется программа Президента,  которую он провозгласил в 1994 году.  Результаты  вам прекрасно  известны.  Но Коммунистическая партия Украины еще тогда предупреждала об этих последствиях.

 

     Не считаете ли вы, что было бы правильным, учитывая, что люди отдали предпочтение, как сказал Президент, коммунистической идее и программе Коммунистической партии Украины, дать возможность именно Коммунистической  партии Украины реализовать свою программу с тем, чтобы вывести Украину из этого кризиса?

 

     Спасибо.

 

     КОНОНОВ В.М.  Я так не вважаю.  Якщо б народ  України  віддав перевагу комуністам більшим відсотком голосів,  ніж у вас є,  ми б уже обрали Голову і напевно вже приймали б якісь  закони.  Те,  що цього  не  сталося,  показує,  чого  наш народ хоче.  Кожний з нас повинен  захищати   інтереси   свого   прошарку   населення,   яке підтримувало  його  партію.  Тож  головне  наше  завдання - знайти компроміс.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО Л.О.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Скажите,  пожалуйства, какова численность вашей партии?  Какой установлен уровень  уплаты членских  партийных  взносов?  И  сколько  партия израсходовала на избирательную кампанию?

 

     Спасибо.

 

     КОНОНОВ В.М. Можно я вначале отвечу на последний вопрос?

 

     Партия потратила на  избирательную  кампанию  1  миллион  120 тысяч гривень.  Избирательный фонд мы сформировали из денег членов нашей партии,  а их на сегодня - около  12  тысяч  человек.  Перед выборами   у  нас  было  6  тысяч  человек,  то  есть  мы  удвоили численность.  К нам идут и идут люди по собственному пожеланию,  а вообще-то  мы  сдерживаем  прием в партию.  Я могу даже об яснить, если будет такой вопрос, почему.

 

     Что касается членских взносов, то они составляют 12 гривень в год.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Віталію  Миколайовичу!  Чи  зможете  ви всидіти в кріслі Голови Верховної Ради  України  протягом  довгих  годин  пленарних засідань зі своїми думками?

 

     Дякую.

 

     КОНОНОВ В.М.  Це  залежатиме від вас.  Як не будете ходити по залу, то я всиджу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чичков.

 

     ЧИЧКОВ В.М.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Виталий Николаевич, вы в начале своего выступления очень хорошо отозвались о своей фракции. Пожалуйста,  прокомментируйте  вчерашнее голосование,  когда у вас проголосовали 3 - за,  3 - против, 10 не голосовали, в том числе и вы.  И,  пользуясь тем, что нас слушает народ Украины, в том числе очень много будущих молодых  политиков,  поделитесь,  если  можно, секретами  своего  семейного  бюджета  - 90 гривень в месяц,  это, извините...

 

     Спасибо.

 

     КОНОНОВ В.М.  Как  мы  голосовали?  Я  не  считаю,  что   это принципиальный   вопрос.  У  нас  во  фракции  демократия,  каждый голосует так,  как считает нужным,  у  нас  не  было  специального решения по этому вопросу.

 

     Что касается моего личного бюджета,  то я сын не только своих родителей,  но и народа Украины,  поэтому и  живу  как  украинский народ.  Вы  знаете,  какую вы,  депутаты,  дали пенсию украинскому народу?  Какую вы дали стипендию? Вот я и живу так, как украинский народ (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Сирота.

 

     СИРОТА М.Д.,  народний  депутат  України (виборчий округ 200, Черкаська область).  Шановний пане Віталію! Я уважно прочитав вашу заяву, яку сьогодні нам роздали, де ви вимагаєте від уряду рішучих дій щодо однозначної оцінки факту ядерних випробувань в  Iндії  та застосування санкцій до цієї країни.  Якось я особисто вже звик до індійського чаю та й знаю,  що Україна має ринків збуту не  так  і багато.  То хотілося б конкретизувати: які, на вашу думку, санкції мав би застосувати наш уряд щодо Iндії?

 

     Дякую.

 

     КОНОНОВ В.М.  Скажу таку річ:  а для чого ми віддавали ядерну зброю?  Щоб  Iндія,  Пакистан,  Iзраїль і Південна Африка цю зброю нарощували і лякали світ можливістю третьої світової війни?

 

     Ми з вами втратили дуже багато з нашого реноме у світі.  Адже ми  віддали зброю,  зробили безпрецедентний крок у житті людства і нічого за це не отримали.  Треба наголошувати,  що  ми  без'ядерна держава? Ми повинні наголошувати, що ми перші у світі зробили це і заслуговуємо на повагу?  Ви самі знаєте,  весь світ виступає проти того,  щоб Iндія здійснювала випробування...  Точніше, вона їх уже здійснила. Вже Пакистан хоче відповідати.

 

     Якщо мовчатимемо,  то так і буде.  Це наша позиція. Якщо ми - держава,  то  мусимо  мати  свою  позицію.  Ми  не  можемо  сидіти нейтрально. Нам захотілося чаю? Вибачте, то чай є в інших країнах. Чай можна купувати на Цейлоні (Шрі-Ланка називається).

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Варбанець. Прошу.

 

     КОНОНОВ В.М.   Щось   самі   комуністи   ставлять   запитання (Пожвавлення в залі).

 

     ВАРБАНЕЦЬ I.М.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый  Виталий  Николаевич!  Вы  как  лидер  Партии   зеленых, очевидно,   знакомы   с   таким   понятием,  как  сталинский  план преобразования природы,  в соответствии с которым вся страна  была покрыта в свое время сетью зеленых насаждений.  То есть то, за что вы боретесь,  давным-давно было осуществлено.  А сегодня  все  это вырубается,  потому  что  у  людей нет денег на приобретение угля. Выходит,  осуществленный  сталинский  план  является  единственным фактором  выживания на селе,  спасения народа от холода.  Скажите, как вы думаете  приостановить  этот  процесс  уничтожения  зеленых насаждений? И с политической точки зрения, и с экологической.

 

     КОНОНОВ В.М.  Я  тут  явно сталініст щодо дерев:  якщо дерево зрубане,  то має бути посаджене нове. Це наша позиція, вона завжди була в партії, і ми й надалі її обстоюватимемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Ткаченко, виборчий округ 195.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.,  народний депутат України (виборчий округ 195, Черкаська область). Прошу передати слово депутату Чижу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧИЖ I.С.,  народний  депутат  України  (виборчий  округ  190, Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Об'єднана фракція соціалістів і селян.  Шановний пане Кононов!  Щодо  вашого виступу.   Ви,   очевидно,  самі  вибрали  певний  тон,  розуміючи несерйозність наміру так от на коні в'їхати не тільки  у  Верховну Раду,  але  й  у  крісло  Голови Верховної Ради.  Для цього треба, скажемо  так,  бути  не  дуже  зеленим,  а   трошечки   стати   на парламентські ноги.

 

     А щодо  виступу  з  інших  питань,  то я скажу,  що ми уважно стежили за вашою передвиборною програмою.  Гасла "Свіже  повітря", "Джерельна  вода",  "Щасливе дитинство" - цілком імпонують народу. Вас, очевидно, за це обрали.

 

     Тоді як   розцінити   ваше   голосування   і   виступ   проти чорнобильського  комітету чи проти зміни пенсійного законодавства, щоб усе-таки пенсіонери отримали  пенсію?  Краще  б  Фіалковського висунули,  бо  він і ще два депутати з вашої фракції голосували за те, щоб пенсіонер отримав пенсію.

 

     I ще раз скажу:  мені дуже шкода,  що у  вас  такі  невеличкі доходи.  Тоді на які "зелені" була реклама на екранах Українського телебачення?

 

     Дякую.

 

     КОНОНОВ В.М.  Дякую. Але ви поставили запитання, на які я вже відповідав  -  і  на перше,  і на друге.  Не знаю,  чому я повинен відповідати вдруге, але дякую вам за те, що ви так серйозно до нас ставитесь.  I дякую за розуміння, що це тур камікадзе, і я в ньому виступаю,  оскільки заявився.  Мені дуже шкода,  що  ми,  серйозні політики, не розуміємо, що гаємо час (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лісогорський, виборчий округ 177.

 

     ЛIСОГОРСЬКИЙ О.I.,  народний  депутат України (виборчий округ 177,  Харківська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Виталий Николаевич,    прошу   ответить   на   два   вопроса.   Знаменитое постановление Кабинета Министров  525  о  замораживании  пенсий  с февраля.  В  городе Изюме не получают пенсию именно с этого месяца (я привез подписи 18 тысяч пенсионеров города Изюма  и  передал  в Кабинет Министров).

 

     Как вы   считаете:  конституционно  ли  это  постановление  и понесет ли кто-нибудь  наказание?  Ведь  администрация  на  местах пошла еще дальше:  у нас она начала выдачу талонов,  которые можно отоварить продуктами питания по  ценам  на  11-12  процентов  выше рыночных.

 

     Спасибо.

 

     КОНОНОВ В.М.  Я  дуже  дякую  вам  за запитання.  У мене є ще письмове запитання депутата Марамзіна, воно про те саме: "В первую очередь  молодежь осталась без работы и без зарплаты".  Молодежь и пенсионеры...

 

     Дозвольте запитати:  ви  мене  обираєте  на  пост  Президента України   чи   Голови  Верховної  Ради?  (Шум  у  залi).  От  коли обиратимете на пост Президента,  тоді ставитимете такі  запитання. Адже Голова Верховної Ради - людина абсолютно нейтральна, яка хоче якраз вас тут помирити.

 

     Я маю свою позицію щодо цього, але вона суто партійна. Якщо я відповідатиму,  то це будуть суто партійні речі. Ставте запитання, що стосуються Голови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Черенков, виборчий округ 112.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  народний депутат України (виборчий округ 112, Луганська   область).  Уважаемый  претендент!  Вы  в  предвыборной программе говорили о том,  что политики занимаются демагогией. Как же  вы противоречите сами себе?  Вы изначально знаете,  что за вас проголосует не более 23 человек.  Только что вы  в  своем  докладе сказали,  что мы работаем с 12 числа,  а ничего еще не сделали,  и тем не менее забираете эти 50  минут  времени  у  Верховной  Рады, необходимых для решения вопросов о заработной плате.

 

     Я надеюсь, что вы не только в Верховную Раду будете ездить на велосипеде, но и в округ, и поделитесь с нами впечатлениями, когда вернетесь из округа.

 

     И вопрос  касательно  вчерашнего  голосования.  Я не понимаю, почему ваша фракция  не  проголосовала  за  создание  следственной комиссии по проверке невыплаты заработной платы.  Где же политика, а где демагогия?

 

     Спасибо.

 

     КОНОНОВ В.М.  Это - демократия. Каждый член фракции голосовал так,  как считает нужным.  Три человека - за,  три - против,  один воздержался.  Что тут недемократичного?  Меня в зале  не  было,  к сожалению,    когда   проходило   голосование,   я   беседовал   с журналистами.

 

     О велосипедах. Вы избраны по мажоритарному округу. Конечно, у вас  округ,  по которому можно на велосипеде поездить,  а у Партии зеленых округ - вся Украина!  Поэтому, наверное, мы все-таки будет летать самолетами. Извините!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Малєвський.

 

     МАЛЄВСЬКИЙ О.Т.,  народний  депутат  України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Фракція   комуністів України.  В  Україні настав фінансовий крах,  а Президент подає до Верховної Ради для першочергового розгляду такі  проекти  законів, як  законопроект  про  збереження  кажанів.  То  чи  не настав час ініціювати Верховній Раді імпічмент Президента України?

 

     КОНОНОВ В.М. Кажанів, ви сказали?

 

     МАЛЄВСЬКИЙ О.Т. Кажанів, так!

 

     КОНОНОВ В.М.  Гадаю, це дуже прогресивне рішення, якщо є таке рішення...  Ми  мусимо  зберегти  кожну живу істоту на нашій землі (Шум у залі).  І  людей  треба  зберігати.  Але  я  хотів  би  вам нагадати,  що саме ви,  комуністи,  обирали Президента України. То чому ставите сьогодні такі запитання?!  Крім того,  обирав  народ, тож мусимо поважати рішення народу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довганчин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую. Прошу передати слово депутату Попеску.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  народний  депутат України (виборчий округ 204, Чернівецька область).  Дякую.  Multstimate  Domnule  Rapoptor!  In Biblie  este  scris:  "Daca  prin  limba nu veida cuvinte lesne de in,teles - de unde se va cunoaste ca ai vorbit?" Deci intrebarea o voi pune - o in limba acraineana!

 

     Шановний доповідачу,  ви  сказали,  що  спікер  повинен  бути позапартійним.  Чи готові ви вийти зі своєї  партії,  дотримуючись цього принципу?

 

     І друге  запитання.  Як  претендент  на  пост спікера,  як ви розцінюєте постанову Міносвіти 33 від 3 лютого 1998 року та проект концепції   освіти   національних  меншин,  спрямовані  на  штучну асиміляцію?

 

     Дякую.

 

     КОНОНОВ В.М.  У нас є депутат,  який знає румунську мову, тож якщо хочете, він може відповісти. Я, на жаль, не зрозумів початку, але хочу вам сказати,  що  Партія  зелених  розглядає  національні меншини   як  групи  населення,  якими  повинна  опікуватися  наша держава.  Ми маємо зробити все для того,  щоб національні  меншини могли розвивати свою культуру вільно і без перешкод.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 113, Луганська область).  Спасибо.  Фракция коммунистов.  Очень приятно видеть самого "зеленого" сына народа на трибуне.  Но меня все-таки волнует вопрос,  связанный  с  тем,  что  ваша  партия  официально показала  на  выборах  больше  миллиона  гривень,  потраченных  на избирательную кампанию.  Я хотел бы всетаки для себя уточнить, кто же ваш спонсор? Вы говорите, что живете как весь народ, но ни одна партия из восьми прошедших таких денег на выборы не потратила.

 

     Вы сегодня разводите демагогию. У меня сложилось впечатление, что  и  вчера  вы  занимались  демагогией,  давая  разные интервью журналистам,  вместо того,  чтобы проголосовать здесь за важнейший документ, касающийся погашения задолженности по заработной плате и пенсиям.  Главнее этого на сегодня для  депутата  нет  ничего.  Вы знали бы это, если бы встречались с людьми.

 

     Спасибо за внимание.

 

     КОНОНОВ В.М.  Я  отвечу  вам на вопрос о деньгах.  Если бы вы внимательно  изучили,  кто  какое  место   занял   по   количеству потраченных   денег,  то  знали  бы,  что  мы  на  третьем  месте. Единственное, что хочу сказать: мы как "зеленые", молодые, наивные политики   честно   показали  все  деньги,  которые  потратили  на избирательную кампанию.  И хочу вам сказать,  что  за  коммунистов голосовал каждый памятник Ленина в каждом селе, который существует (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасечна.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  народний  депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  народний депутат України (виборчий округ 53, Донецька область). Спасибо, Людмила Яковлевна. Фракция коммунистов Украины.  Я посмотрел декларацию о ваших доходах.  Получается, что ваш месячный доход - 89,5 гривни.  В то же время вы говорите,  что партийный взнос - 12 гривень.  Всем понятно,  что на такие  деньги партия  не смогла бы организовать избирательную кампанию.  Поэтому хотелось  бы  вернуться  к  тому  вопросу,  который   вам   задали относительно спонсоров.

 

     И второй вопрос, который меня интересует...

 

     КОНОНОВ В.М.   Давайте   отвечу   на  первый,  потому  что  я забываю...

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Слушайте  вопрос,  а  то  я  попрошу,   чтобы добавили время.  Чем вы руководствовались, когда голосовали за то, чтобы наши студенты (я хочу обратить внимание  студентов,  которые сейчас слушают) не получали стипендию?

 

     Ведь речь вчера шла не только о зарплате и пенсиях,  речь шла и о стипендиях.  И ваша так называемая молодежь,  сидящая рядом  с нами, если ее можно назвать молодежью, которая заботится о будущем нашего поколения,  проголосовала против того,  чтобы  разобраться, почему студенты не получают стипендии.  Вот я хочу, чтобы молодежь задала себе вопрос: за каких зеленых она проголосовала?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Моісеєнко,   прохання    дотримуватись регламенту.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Пожалуйста,   ответьте,  как  вы  умудрились проголосовать против студентов?

 

     КОНОНОВ В.М.  Спасибо за вопрос, четвертый раз один и тот же. Мы сформировали свой бюджет из средств, которые попросили у людей, входящих в нашу партию.  Это около 20 организаций.  Мы подали  эти сведения   в   Центральную   избирательную   комиссию.  Вы  можете посмотреть сведения об этих структурах,  которые нам помогали.  Мы не стесняемся этого, показываем...

 

     А что касается моих личных дел, я приглашаю вас к себе домой: посмотрите,  как я живу,  посмотрите мои доходы.  Может быть,  вам будет стыдно, что вы живете лучше, чем я (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  прошу  дотримуватися регламенту, інакше я змушений буду вимикати мікрофон.

 

     Слово має депутат Терентюк.

 

     ТЕРЕНТЮК О.М.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний пане Віталію! Яке ваше  бачення  розв'язання  чорнобильських   проблем?   Це   перше запитання.

 

     І друге.  Ви  бачите,  що тут розігрується грандіозне шоу (ви самі сказали такі слова). Виступи 14 претендентів на посаду Голови займуть  чимало  часу.  Ваше  бачення  ситуації  -  як  прискорити процедуру виборів Голови і розпочати розгляд питань,  заради яких, власне, ми зібралися в цьому залі?

 

     Дякую.

 

     КОНОНОВ В.М.  Дякую  за запитання.  Зокрема,  перше ближче до нас. Чорнобильська тема нині стала притчею во язицех усіх народів. Україну знають через Чорнобиль.  Україна стала предметом шантажу з боку наших державних мужів на Заході -  ми  випрошуємо  гроші  під Чорнобиль, щоб їх красти.

 

     Партія зелених   виступає   за   те,   щоб  ми  забули  слово "Чорнобиль" у такому плані,  щоб ми затратили  гроші  і  розібрали саркофаг,  демонтували  станцію  і щоб світ ніколи вже не згадував слово "Чорнобиль".  Це наша проблема.  Ми можемо знайти концепцію, запропонувати  форми роботи,  які дадуть нам можливість забути про Чорнобиль.

 

     Стосовно другого запитання.  Для  того  щоб  прискорити  нашу роботу  тут,  щоб ми з вами дотримувалися вимог Регламенту,  можна зібрати  голів  8  фракцій,   домовитися,   прийти   до   залу   й проголосувати.

 

     А так це ігри навпотемки.  Звичайно,  ми добре розуміємо, для чого це робиться,  і як приречені йдемо та  крутимо  той  барабан. Набагато простіше зібратися в перерві восьми лідерам, домовитися й проголосувати. Я бачу таке рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Анненков.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов Украины. Уважаемый Президент! (Сміх у залі). Извините, претендент. Вы утверждаете,  что Украина - демократическая страна, и Президент является гарантом Конституции,  после принятия которой утверждали, что она самая наилучшая из всех конституций мира. В то же время по этой  Конституции  Верховная  Рада  лишена  контрольных   функций. Президент  освобождает  Премьерминистра,  Генерального  прокурора, силовых министров единолично.  Правительство издает постановления, ущемляющие права человека (конкретно пенсионеров),  не выплачивает заработной платы.  Не считаете ли вы нужным внести соответствующие изменения в Конституцию?  И не выйдете ли вы с инициативой, будучи на посту Председателя Верховной Рады, с этими предложениями?

 

     И последнее.  Вы   представляете   Партию   зеленых,   имеете соответствующий опыт.  А знаете ли вы,  что демонтирование атомной станции еще  хуже  чернобыльского  саркофага,  -  это  смерть  для Украины?

 

     КОНОНОВ В.М.  У  ваших запитаннях чимало відповідей.  Почну з першого.  Я не вважаю, що сьогодні Україна - демократична держава. Ми  тільки  на  шляху побудови демократичної держави.  І від нас з вами залежить, чи буде вона демократичною.

 

     Щодо змін, які можуть бути. Так, я вважаю, що парламент, якщо він  структурований,  повинен  призначати  уряд.  Я вважаю,  що ми повинні нести відповідальність. Можемо створити коаліційний уряд і призначати міністрів,  це повинно від нас залежати. Звичайно, якщо будуть такі  пропозиції  від  депутатів,  то  дане  рішення  треба приймати.

 

     І стосовно Чорнобиля.  Що вам сказати?  Чорнобиль - незагойна рана на тілі України.  І щоб ви не казали, мільйон, який дають, ми хочемо витратити на дещо інші речі...  За ці гроші можна розібрати зруйнований  реактор,  який  називається  "саркофаг".  Його  треба розібрати  і  перезахоронити  активну  зону,  яка  там є.  Адже на сьогодні це - велика небезпека не тільки для нас,  а й для  всього людства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  народний  депутат України (виборчий округ 48, Донецька область).  Уважаемый Виталий Николаевич! У меня несколько вопросов.   Первый.   Вы  много  говорили  в  своей  первой  части выступления о потере сессионного  времени.  Как  вы  относитесь  к предложению  оставить  2-3  претендента  на должность Председателя Верховной  Рады?  Так  складываются  реалии,  вы  сами  понимаете, политическое влияние фракций...

 

     Второй вопрос.  Как  вы считаете,  за восемь лет было принято достаточно экономических  законов,  чтобы  повернуть  в  экономике ситуацию  к  лучшему?  Лично  я разделяю такую позицию (и хотел бы услышать вашу точку зрения),  что сегодня превалируют два вопроса: о  власти  и  о  собственности.  И  лишь  потом серьезные вопросы, связанные с реформированием экономики.

 

     И третий  вопрос.  Уточните  позицию  вашу  и  вашей  фракции относительно  попытки  партийных  депутатов  провести политическую кастрацию депутатов, которые являются "позафракційними"?

 

     КОНОНОВ В.М.  Дуже дякую.  Конструктивні запитання.  Я цілком згоден із вами, що найкраще було б залишити 2-3 реальні кандидати, яких ми знаємо, і проголосувати. І тоді вже, мабуть, простіше було б продовжувати нашу роботу.

 

     Щодо другого  запитання,  то  я завжди говорив (я говорю це 5 років,  тільки раніше нас не чули),  що для того  щоб  здійснювати економічні  реформи в Україні,  треба здійснити політичні реформи. Тобто коли розв'яжемо ті питання,  про які ви говорите: "о власти" і  "о  собственности",  то корабель піде в напрямку,  який ми йому задамо.  А так сьогодні ми стоїмо на  роздоріжжі,  ми  не  зробили вибору.  Як можна здійснювати якісь реформи, якщо ми не знаємо, що будуємо, яку державу? Якби вибори виграли комуністи, ми будували б комунізм. Добре, що цього не сталося, і ми маємо дві половини, так само поділене й наше суспільство. Ми повинні знайти той шлях, який влаштує  всіх,  і тільки після цього починати нормальні економічні реформи.  А стосовно  "политической  кастрации",  то  я  хотів  би сказати,  що  якраз структуризація нашого парламенту і є тією його позитивною якістю, яка дасть нам змогу заощадити дуже багато часу.

 

     Може, ми поспішаємо, але це та ситуація, про яку писав колись товариш Сталін - "головокружение от успехов". Ми виграли - і тепер хочемо,  щоб  партії  керували.  Будь  ласка,  можете  з  цим   не погоджуватися, є Конституційний Суд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Останнє запитання. Депутат Бондарчук.

 

     БОНДАРЧУК О.В.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Виталий Николаевич, вы в своем   выступлении   призывали  нас  сделать  так,  чтобы  каждый гражданин  любил  свое  государство.  Сегодня  этого  нет.  И   мы понимаем,  почему.  Государство  ныне  -  грабительская структура, которая работает против своего народа, в интересах Запада и, может быть, ваших спонсоров.

 

     Если бы  мы  предложили  глубоко  реформировать (такой термин есть) это антинародное государство,  то есть  сломать,  и  на  его месте построить государство,  которое служило бы своему народу, вы работали бы в таком направлении?

 

     КОНОНОВ В.М.  Если подразумевать то государство,  которое  вы строите, то оно уже было. Оно себя показало. И я хочу сказать: оно само себя и дискредитировало.  Поэтому,  наверное,  все-таки  надо строить новое государство, демократическое государство, необходимо находить компромисс между всеми слоями нашего общества.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо Віталію  Миколайовичу  Кононову,  бажаємо йому надії, оптимізму, віри й перемоги.

 

     Як претендент  на  посаду  Голови  Верховної  Ради  слово має Симоненко Петро Миколайович (Оплески).

 

     СИМОНЕНКО П.М.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Дорогі співвітчизники!  Передовсім від Комуністичної партії та  від  себе особисто  висловлюю  щиру подяку всім тим мільйонам виборців,  які віддали  нам  свої  голоси.  Водночас  також  засвідчую  розуміння величезної  відповідальності,  яка  в  нинішній рубіжний час нашої історії, на зламі двох віків, покладається на кожного з депутатів, Верховну Раду загалом та її керівників.

 

     Люди, які  прийшли 29 березня до виборчих дільниць,  зробили, наголошую, важливий і свідомий вибір.

 

     Багатомільйонна армія виборців,  що голосувала за  комуністів та  представників  інших  лівих  сил,  висловила  рішучий  протест політиці зубожіння,  жебрацтва,  злиднів, людського горя, політиці привласнення   величезного   духовного  та  матеріального  спадку, нажитого тяжкою працею і кров'ю мільйонів чесних трударів -  наших дідів і батьків.

 

     Глибоко переконаний, що нинішній вибір народу України - це не випадковий  політичний  епізод,  а  цілком   закономірна   частина світового  історичного  процесу,  який  відзначають навіть запеклі антикомуністи: планета "червоніє".

 

     Усі політичні сили  визнають,  що  після  виборів  в  Україні склалася якісно нова соціально-політична ситуація.  Вона полягає в тому,  що значна частина народу вибрала для об'єднання  саме  нашу платформу.  А це - політична смерть для кримінальних кланів, котрі нині визначають характер влади в Україні.

 

     Повторюю: мова  йде  про   об'єктивний   історичний   процес. Сутність нашого розуміння влади полягає в тому,  що ми розглядаємо її не як інструмент кланового збагачення,  а передусім як серйозну історичну    відповідальність    перед   майбутніми   поколіннями. Суспільство нині з вини правлячої  верхівки  розірване  по-живому: людей  розокремлюють  соціальні,  політичні,  класові,  релігійні, духовні та інші  чинники.  На  наше  переконання,  платформою  для реальної  консолідації  різноманітних політичних сил повинна стати саме їх відповідальність за долю країни й народу.

 

     Наші житейські біди і соціальні негаразди

- наслідок зради принципів,  відступу від кодексів людської моралі й гуманізму, добра та справедливості. Наші виборці розраховують на щирість і відверту правду, на реалізм і рішучість своїх обранців.

 

     І тут  хотів  би  запевнити всіх,  хто насправді хоче почути: прихід до влади  комуністів  ніколи  і  ні  за  яких  обставин  не супроводжуватиметься   ухиленням   від   відповідальності  -  тією вражаючою ганьбою нинішніх чиновників,  безкарністю влади,  які ми спостерігаємо нині на кожному кроці.

 

     Одним із  найпереконливіших доказів того,  що комуністи йдуть до влади не за посадами і  привілеями,  а  виключно  для  нелегкої праці  по  виконанню  волі  і  сподівань  народу,  є нинішній стан економіки.  Адже "дореформувалися" ми,  що далі вже просто нікуди. Назолисте слово "реформи" замінило здоровий глузд,  а пустопорожні балачки навколо реформ -  реальні  справи.  Виголошуються  десятки програм,  змінюються партіями міністри, губернатори та іже з ними, метушаться  сотні  тисяч  чиновників,  проте  ситуація   стабільно погіршується.

 

     Більшістю політиків  різних спрямувань сучасне внутрішнє та й міжнародне  становище  України  характеризується  як  кризове,  як загрозливе.

 

     Не втомлюватиму  вас  статистичними  даними,  бо реалії життя промовистіші за будь-які факти. Але дві-три цифри все-таки назву.

 

     За даними фахівців  Національної  академії  наук  України,  у 1991-1997   роках   внаслідок  падіння  виробництва  втрачено  320 мільярдів доларів.  До чого призвели  так  звані  реформи,  наочно свідчить  такий  факт:  сільське  господарство  дає 40-42 відсотки внутрішнього валового продукту,  а  на  його  розвиток  у  бюджеті виділяється   лише  1  відсоток  валового  внутрішнього  продукту. Фактично до села надходить лише 0,5-0,7 відсотка.

 

     Черговий економічний обвал незалежні експерти прогнозують  на осінь  цього  року.  Повна  втрата  довіри  до України за кордоном остаточно  заблокує  нинішній  жалюгідний  приплив  інвестицій  та кредитів.  Гроші  даватимуть  тільки  під політичну проституцію на користь  НАТО,  продаж  землі  іноземцям  тощо.  Борги  з  виплати заробітної    плати   і   пенсій   не   зменшуватимуться,   а   ще збільшуватимуться. Усе це потягне за собою неминучий обвал гривні.

 

     У цій ситуації Верховна Рада, кого б не обрали її Головою, не може підтримувати далі курс, яким уряд веде Україну до катастрофи, не може стояти осторонь.

 

     Якщо ми розуміємо свою відповідальність,  є лише один  вихід: не  просто  домогтися  вжиття негайних,  надзвичайних для виходу з кризи заходів,  але й затвердити новий курс розвитку  України.  За Конституцією  обов'язком  Верховної  Ради  є  визначення  основних напрямів розвитку країни. Саме це ми й пропонуємо: чітко визначити терміни,  послідовність включення в реформи галузей промисловості, аграрного комплексу,  виходячи з головної мети - підвищення  рівня життя, добробуту населення, забезпечення економічної та політичної незалежності держави.

 

     Саме така програма щодо виходу  держави  з  кризи  була  нами запропонована  ще  у  1993  році,  розглядалася  Верховною Радою у жовтні  1997  року  і  доопрацьована  як  передвиборна   платформа нинішнього року.

 

     Які ж   нині   основні  больові  точки  України?  Назву  лише найважливіші.

 

     По-перше, це  небачений  розкол   суспільства   за   ознаками майнового розшарування населення. Кожна країна має точні показники соціального напруження і знає їх критичну  межу,  за  якою  настає колапс держави. Скрізь і завжди державна влада уважно стежить, щоб показники соціальної нерівності не погіршувалися,  щоб  багаті  не багатіли  за  рахунок  розкрадання  загальнодержавного надбання та злиднів народу.  У нас же за програмами КравчукаКучми ці показники значно перевищили межу соціального вибуху.

 

     По-друге, небачений  геноцид  власного  народу.  Страшно,  що "демократи" під улюлюкання про "гулаги і голодомори" вже  винищили два мільйони співгромадян. А ще страшніше те, що фізичне винищення народу лавинно зростає.

 

     По-третє, варварське  знищення   виробництва   і   насамперед вугільної  промисловості,  машинобудування,  продовольчих галузей. Під нестихаючі гасла про захист вітчизняного виробника його  майже знищили.  Тим часом 95 відсотків усіх товарів, які нині продаються в Україні, завозяться з-за кордону.

 

     По-четверте, криміналізація  влади,   руйнування   цілісності держави й єдності народу.  Кордони "по Збручу",  "по Дніпру",  "по Сивашу" розшматували Україну на релігійні,  політичні, національні клаптики.   І  ми  вважаємо,  що  всі  ці  процеси  починаються  і поглиблюються зі стольного града Києва.

 

     Нарешті, це страшна духовна руїна, втрата позицій, а швидше - винищення ще донедавна знаних у світі української науки,  культури й освіти.

 

     Викласти з  цієї  трибуни  економічну  антикризову   програму Компартії за декілька хвилин,  звичайно, неможливо. Але основні її положення варто позначити.

 

     Передусім хочу  відповісти   тим,   хто   бачить   у   нашому економічному   підході   повернення  до  так  званої  тоталітарної директивно-планової  економіки.  Такий  погляд  -  це  свідоме  чи несвідоме   перекручення   фактів.  В  антикризовій,  я  на  цьому наголошую,  - антикризовій  програмі  комуністів,  спрямованій  на стабілізацію  всіх  сфер  життя,  є  і  двосекторна  економіка,  і приватизація,  і  підтримка  чесного  бізнесу,  і  рівність   форм господарювання   на  землі,  і  ще  немало  заходів  для  розвитку ринкового сектора економіки держави.

 

     Але ми наполягаємо на тому,  що всі  форми  економіки  можуть розвиватися  тільки  за  нормальних,  а  не за соціально вибухових умов.

 

     З огляду на це комуністи за посилення дії  державних  важелів планування  та  регулювання  економіки під жорстким парламентським контролем.

 

     Ми, комуністи,  стверджуємо,  що  причина  трагедії  трудящих України в антинародному спрямуванні реформ.  Треба не поглиблювати й прискорювати саме цей курс  реформ,  а  докорінно  змінити  його соціально-політичну  суть  і  напрям!  Адже  в  інтересах світової олігархії та вітчизняних  шахраїв  під  облудними  гаслами  реформ брутально  розкрадається  і  руйнується все,  що ми мали ще десять років тому.

 

     Сьогодні практично всі ті,  які не тільки думають, а й дбають про майбутнє нашого народу, одностайні в оцінці нинішнього стану - попереду прірва.  І якщо комуністи пропонують відступити від  краю цієї прірви,  то це, безумовно, означає не повернення до минулого, про що нам постійно закидають опоненти,  а вияв здорового глузду в ім'я загальнонаціональних інтересів України.

 

     До цього  додам,  щоб  бути  однозначно  сприйнятим,  що  під загальнонаціональними інтересами комуністи розуміють  не  інтереси якоїсь окремої нації з тих майже ста,  що проживають в Україні,  і не інтереси тої чи іншої верстви населення,  а сучасні й  майбутні інтереси  всього  суспільства  і  передусім інтереси його трудящої більшості,  інтереси тих,  хто виробляє,  будує, годує, народжує і виховує дітей,  вчить і вчиться, рухає науку, культуру, мистецтво, охороняє наш спокій і державні кордони.

 

     Чітко усвідомлюючи нинішні реалії,  грунтуючись на  науковому аналізі,   ми   пропонуємо   суспільству   здійснити  тепер  кроки перехідного, відбудовчого періоду.

 

     Звертаючись до мудрості і досвіду  нашого  народу,  комуністи пропонують альтернативу політиці колонізації,  розвалу і злиднів у вигляді до певної міри нового, сучасного бачення ленінського непу, який свого часу вже врятував нашу країну.

 

     У цьому  плані  Верховній  Раді  необхідно,  на  наш  погляд, законодавчо:

 

     забезпечити державну підтримку і розвиток усіх форм власності при перевазі суспільної власності на основні засоби виробництва;

 

     припинити приватизацію  загальнонародної власності і провести інвентаризацію вже  приватизованих  об'єктів  з  метою  повернення державі тих із них, що мають вирішальне, життєво важливе для всієї країни значення;

 

     визнати неприпустимим перетворення товарної землі  на  об'єкт купівлі-продажу;

 

     надати повну  свободу  господарювання  на  землі  і припинити розвал колективних сільгосппідприємств,  передати землю в  довічне користування   тим,   хто  на  ній  живе  і  працює,  надавати  їм інвестиції,  кредити,  дотації, встановити пільгове оподаткування, паритет    цін    між   продукцією   сільського   господарства   і промисловості;

 

     зупинити руйнування науково-технічного потенціалу;

 

     змінити податкову систему;

 

     для державного  сектора  економіки   запровадити   директивне планування, для недержавного - індикативне;

 

     припинити доларизацію економіки;

 

     реформувати фінансово-кредитну та банківську системи;

 

     забезпечити повернення  вкраденої  в  народу  і  вивезеної  з країни валюти.

 

     Насамперед ми  повинні  подбати  про  відновлення  соціальної справедливості,  створення  цілісної  системи соціального захисту, яка пронизувала б усю вертикаль від Верховної Ради і до  сільської ради,   гарантувала   погашення   заборгованості   й  забезпечення регулярної виплати заробітної плати,  пенсій,  допомог, стипендій, постачання   військовослужбовцям   і   працівникам  правоохоронних органів;  встановлення  кримінальної  відповідальності   посадових осіб, винних у затримці цих виплат.

 

     Першочерговими також    мають   стати   перегляд   пенсійного законодавства та усунення зрівнялівки в цій  справі,  забезпечення справедливої  оплати праці на державних і приватних підприємствах, всебічна  підтримка  й  допомога  старшому  поколінню  радянського народу - нашим славним ветеранам.

 

     Не менш  терміновими  є  законопроекти  про  надійний  захист інтересів селянства  (і  ширше  -  порятунок  українського  села), зниження  податкового преса,  перекриття каналів для перекачування капіталів за кордон -  відновлення  державної  монополії  у  сфері зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Невідкладного розв'язання  потребують  і  питання  припинення підвищення     квартплати,     тарифів     на      електроенергію, житловокомунальні,  транспортні, поштові послуги, забезпечення для всіх громадян доступного і безоплатного  медичного  обслуговування та  освіти,  у  тому  числі  у вищих навчальних закладах,  надання статусу державної (чи офіційної) російській мові тощо.

 

     Пильної уваги  потребує  процес  законодавчого   забезпечення пріоритетних   напрямів   регіональної   політики,  у  тому  числі визначення переліку галузей та територій,  які повинні  отримувати державну   підтримку.   Повинні   бути  відновлені  та  інтенсивно розвиватися збудовані в радянські  часи  вугільні  шахти  Донбасу, військовопромисловий комплекс Дніпропетровська і Києва, металургія Кривбасу,   машинобудування   Харкова,    енергетика    Запоріжжя, кораблебудування  Миколаєва  і  Херсона,  електронна промисловість Львова,  нафтопереробка Полтавщини,  хімічна індустрія  Сумщини  і Луганщини, текстильна промисловість Рівного, Житомира і Чернігова, промислове рибальство Севастополя і Керчі,  морський  флот  Одеси, деревообробка  ІваноФранківщини,  Закарпаття  і Волині,  індустрія відпочинку Криму.

 

     Комуністи виступають за те,  щоб  Верховна  Рада  законодавчо закріпила  і  практично  забезпечила  оздоровлення духовного життя країни. А саме:

 

     припинити перетворення культури,  мистецтва,  спорту на сферу тіньового бізнесу;

 

     першорядну увагу  приділити  розвитку  і  державній підтримці шкіл,  вузів  і  технікумів,  закладів   культури   і   мистецтва, академічної, вузівської та галузевої науки;

 

     відновити на   законодавчому   рівні  контроль  над  засобами масової інформації,  у  першу  чергу  над  телебаченням  і  радіо, зупинити шквал печерного антикомунізму,  пропаганду націоналізму і шовінізму;

 

     неухильно дотримуватися   принципу   свободи   світогляду   і віровизнання  на  основі  відокремлення церкви від держави і школи від церкви.

 

     Комуністи з  розумінням  ставляться  до  руху  за  об'єднання православних   конфесій  в  єдину  православну  канонічну  церкву, виступають за створення віруючим нормальних умов для задоволення і відправлення  їх  релігійних  потреб.  Але  ми  проти  політизації релігії і культивування різного роду псевдоцерков, засилля в ефірі закордонних   проповідників,  що  вважають  нашу  країну  духовною пустелею.

 

     Наша мета - добитися відновлення системи соціальних гарантій, за які боролися і які вибороли наші діди та батьки, створення умов для справжнього народовладдя, реальної участі кожного в управлінні справами держави і суспільства, надійної безпеки громадян.

 

     Доречно зазначити,  що  з  цих  та  інших  проблем  у фракції Комуністичної  партії  України   інтенсивно   напрацьовуються   35 законопроектів.

 

     Шановні колеги!  Для  подолання  трагічних наслідків згубного курсу Україні потрібно  запобігти  не  лише  соціально-економічній катастрофі.  Треба  докласти зусиль і для порятунку самої держави, фактично вже перетвореної на напівколонію, протекторат Заходу.

 

     Міжнародна діяльність  влади  виявилася  такою  ж  руйнівною, бездарною, як і її внутрішня політика.

 

     Зовнішньополітична "доктрина" України,  основана на примарних постулатах  "стратегічного  партнерства"  із  Сполученими  Штатами Америки    і    форсованої    інтеграції    у    європейські    та північноатлантичні структури, як показує аналіз, зазнала нищівного краху.  Це  партнерство обернулося затягуванням боргового зашморгу Міжнародного  валютного  фонду  на   шиї   "молодшого   партнера", брутальним   втручанням   міжнародних   фінансових   інститутів  у внутрішні справи України.

 

     З підписанням Хартії про особливе партнерство  з  НАТО  нашій країні  відводиться нікчемна,  ганебна,  по суті - зрадницька роль "буферної   зони"   між   Росією   та    державами    -    членами Північно-атлантичного альянсу.

 

     Ми будемо  наполегливо  боротися проти експансії НАТО на Схід та втягування в нього України.  Ми - за створення без'ядерної зони у     Центральній     і     Східній    Європі,    за    ліквідацію Північно-атлантичного пакту як релікта "холодної" війни.  Ми -  за підвищення ролі Організації Об'єднаних Націй і ОБСЄ у забезпеченні миру і міжнародної безпеки.

 

     Усвідомлюючи свою відповідальність за мирне  майбутнє  нашого народу,   парламентарії  мають  добитися  докорінного  повороту  в зовнішній політиці, спрямувати її в русло розвитку добросусідських відносин на Заході і Сході, Півночі і Півдні.

 

     Головний напрям  тут  -  відбудова  невиправдано  зруйнованих взаємовигідних господарських, наукових та інших зв'язків з Росією, Білорусією  і  всіма  братніми республіками.  Реалізувати це варто через зміцнення СНД  на  основі  багатосторонніх  та  двосторонніх відносин.

 

     Як не  гірко,  але  істина  полягає в тому,  що різні вектори зовнішніх сил сприймають нас виключно як найвигідніший ринок збуту для своїх товарів і безмірну комору дешевих ресурсів, у тому числі інтелектуальних.  І  майже  кожен  з   них   жодної   секунди   не вагатиметься  в  питаннях застосування економічних,  політичних чи навіть воєнних санкцій проти  нашого  етносу,  нашої  держави  при захисті власних інтересів.

 

     Істиною залишається й те, що в нас немає надії на допомогу зі сторони.  Не  гаючи  часу,  сконцентрувавши  всі  свої  сили,  уже сьогодні  потрібно розпочати рух у бік формування власної політики і власних геополітичних цілей, до відродження власного виробництва і  піднесення  реальної  купівельної  спроможності власного ринку. Маємо навчитися поважати перш за все свій народ і себе особисто.

 

     І ще одна суттєва пересторога.  Незалежно від того,  хто буде Головою  Верховної  Ради,  він має діяти виважено і,  якщо хочете, бути дуже і дуже обережним.  Розробляючи і приймаючи той чи  інший закон і контролюючи його виконання,  і Голова,  і всі ми,  народні обранці,  повинні керуватися інтересами безпеки держави. При цьому слід  виходити  з  тієї  незаперечної істини,  що всі найважливіші складові її  -  політична,  економічна,  фінансова,  технологічна, продовольча,  екологічна,  оборонна - знаходяться на значно нижчій позначці, ніж це було за радянських, соціалістичних часів.

 

     На жаль, відсутність системи ефективної влади, підтримки її з боку народу перетворилася на реальну загрозу стабільності розвитку суспільних  і  соціальноекономічних  відносин.  Бути   виваженими, поміркованими,  по-державному  мудрими  всі ми,  народні депутати, мусимо ще й тому,  що  Україна  втратила  свого  роду  національні ознаки законів, влади та функціонування суспільства.

 

     Дозвольте, шановні колеги,  висловити декілька міркувань щодо безпосередньої організації роботи парламенту. Які основні фактичні та  уявні  недоліки  в  роботі Верховної Ради вбачають сьогодні її критики? Це насамперед:

 

     надмірна політизація;

 

     зволікання з   розробкою   законопроектів   з    кардинальних економічних і соціальних проблем;

 

     намагання перебрати  невластиві  законодавчому  органу владні функції.

 

     Давайте не  будемо  заплющувати  очі  на  те,  що  не   склад парламенту  визначає сьогодні температуру політичних пристрастей у Верховній Раді.  Вона визначається життям,  яке вирує  за  стінами парламенту  і яке свідчить про розруху в економіці,  про розтління культури  і  мистецтва,  про  духовний  занепад  суспільства.   Не реагувати на це народні обранці просто не мають сьогодні права.

 

     І до  тих  пір,  поки на краще не зміниться саме життя,  поки люди не відчують,  що суспільство стало на шлях поступового виходу з кризи,  іншої ситуації у Верховній Раді ми, як видно, на жаль, і не доб'ємося, яким би не був наш вибір щодо Голови Верховної Ради.

 

     Що стосується основних напрямів законодавчої роботи Верховної Ради,  то ми,  наша фракція,  наша партія, бачимо їх перш за все у тому,  щоб  забезпечити   законодавчу   основу   для   соціального спрямування реформ. Будемо відверті: реформи в Україні не йдуть не тому,  що їм заважає "поганий" склад Верховної Ради,  а тому, перш за  все,  що  вони  спрямовані  проти  народу,  що за них беруться недолугі урядовці, некваліфіковані спеціалісти, які послуговуються консультаціями заокеанських спеців,  а тим часом в Україні справно орудують кримінальні ділки.

 

     І, врешті-решт, як свідчить майже вся світова преса, ми маємо в  Україні  не  економічні реформи,  а кримінальний,  підкреслюю - гостро   кримінальний   характер   пограбування,   демонтаж   того економічного   потенціалу,   який   дістався   нам  у  спадок  від Української Радянської Соціалістичної Республіки.

 

     Говорячи про соціальну спрямованість реформ,  ми перш за  все маємо  на  увазі,  що  реформи  повинні  проходити  не  за рахунок трудівників або ж найменш соціально захищених прошарків населення, а на їх користь, на зміцнення їх соціального статусу.

 

     На жаль,  ми поки що не маємо погодженого з виконавчою владою уявлення про черговість розробки законів.

 

     Досі немає механізму  створення  законопроектів,  який  чітко визначав би:

 

     суб'єктів, відповідальних   за   розробку   пропозицій   щодо законодавчого   забезпечення,    підготовку    законопроектів    з найважливіших питань суспільного розвитку;

 

     необхідність незалежної    попередньої   висококваліфікованої наукової експертизи проектів як обов'язкової умови їх прийняття до розгляду Верховною Радою.

 

     В основу  законотворчої  діяльності  необхідно  закласти такі головні критерії  розвитку  суспільства,  як  гідний  добробут  та зростання  чисельності  населення,  тривалість  життя,  підвищення культурно-освітнього,  фахового рівня  народу  тощо.  Усе  це  має сприяти  поверненню до життя суспільних цінностей та довіри народу до головної гілки влади - законодавчої - Верховної Ради України.

 

     Нам слід якомога  швидше  перейти  від  відступу  перед  усім закордонним  до  рішучого  наступу  для  захисту  життєво важливих інтересів держави і знедоленого народу.

 

     В умовах всеохоплюючої  кризи  Верховна  Рада  має  примусити виконавчу  владу  відстоювати  національні  інтереси,  забезпечити людей роботою,  своєчасно  виплачувати  їм  заробіток  та  пенсії, відновити державне планування і народний контроль.

 

     На моє   тверде   переконання,  ніякого  руху  вперед  ми  не забезпечимо  без  суворої  дисципліни  і  самодисципліни   кожного народного    депутата,    його   самовідданості   в   роботі   над законопроектами.  Потрібно  суттєво   піднести   роль   комітетів, посилити вимогливість до працівників апарату,  встановити жорсткий контроль за дотриманням кожним і всіма законів,  щоб демократію ми сприймали як диктатуру закону.

 

     І ще    одне.    Побудова   ефективної   системи   управління суспільством без використання  історичного  досвіду  та  здобутків попередніх поколінь нашого народу неможлива. Процес руйнації основ і атрибутів суспільного розвитку,  які  ще  донедавна  гарантували переважній   більшості  народу  пристойний  соціальний  захист  та впевненість у завтрашньому дні,  - це  злочин  перед  нинішнім  та прийдешніми поколіннями.

 

     Верховна Рада - це сумарний підсумок народного волевиявлення. Попри всі порушення, відхилення, недосконалість виборчого процесу, попри  всі  суб'єктивні  оцінки  та  емоції  тут,  у  цьому  залі, представлені всі основні політичні  течії,  інтереси  всіх  верств українського  народу.  Народ послав нас сюди не влаштовувати театр хутірських  амбіцій,  марнослав'я  та  дріб'язкового   політичного гетьманства,   не  лобіювати  вузькі  кланові  інтереси,  не  бути байдужими  спостерігачами  соціальноекономічного   розпаду   нашої держави.  Народ нам чітко продиктував свою волю: боротися за гідні умови життя людей.

 

     Нам конче  треба   покінчити   з   легковажним   трактуванням надзвичайно    складних    сучасних   проблем,   з   неприпустимою примітивізацією явищ суспільно-економічного буття народу.

 

     Час уже  піднести  на  значно  вищий  рівень  нашу  політичну культуру,  заручниками  якої  ми  все  ще залишаємося.  Як "лівий" опонент,  то  це  обов'язково  ворог.   Ми   вимагаємо   надійного забезпечення  соціальних гарантій і прав населення - нас називають ворогами реформ.  Ми  пропонуємо  зберігати  традиційну  дружбу  з російським   народом,   яка   існувала   всупереч   самодержавному антиукраїнству   протягом   століть,   -   маємо   за   це   ярлик антидержавників.

 

     Шановні народні депутати! Побудова справедливого й економічно ефективного суспільного ладу в зануреній у глибоку кризу країні  - важка робота не на день і не на рік.  У комуністів немає і не може бути іншого вибору, як до останку слугувати своєму народові, нашій Вітчизні,  життєвим  потребам  і  корінним інтересам його трудящої більшості.

 

     Саме для того фракція Комуністичної партії України і пропонує свою кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради України.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    народні    депутати!    Виступ   Петра Миколайовича завершено.

 

     Депутатів, які бажають поставити доповідачу запитання,  прошу записатися через систему "Рада".

 

     Слово має депутат Гошовська.

 

     ГОШОВСЬКА В.А., народний депутат України (виборчий округ 178, Харківська   область).   Дякую.   Шановний   Петре   Миколайовичу! Думається,   що   для  прийняття  депутатами  рішення  щодо  вашої кандидатури на високу посаду Голови Верховної Ради багатьом з  них важливо  з'ясувати  таке.  Відомо,  що Комуністична партія України відмовилася від ідеї диктатури  пролетаріату,  виступає  за  рівні права   усіх   форм   власності,   схильна   вирішувати   проблеми соціальноекономічного життя суспільства парламентським шляхом. Усе це,  власне,  те  саме,  що  сповідує  соціал-демократія  Західної Європи.

 

     То чи  можна  вважати,   що   Комуністична   партія   України еволюціонує  в  напрямі  соціалдемократії?  А  якщо ні,  то в чому полягає    відмінність     між     Комуністичною     партією     і соціал-демократією?

 

     І у   зв'язку  з  цим  як  ви  ставитеся  до  позиції  лідера Комуністичної  партії  Російської  Федерації  Зюганова  -  тактики вростання у владу?

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Спасибі.   В   усіх   програмних  документах Комуністичної партії України,  я відверто про це кажу,  а також  у передвиборній платформі чітко визначено позицію,  ставлення партії до тих питань,  які ви порушили,  -  про  диктатуру  пролетаріату, форми власності і таке інше.

 

     У своєму  виступі я сказав,  що Компартія,  враховуючи зміни, які відбулися у суспільстві, і виходячи з того що сьогодні Україна знаходиться  на  межі національної катастрофи,  враховує існування двосекторної економіки і пропонує конкретні заходи,  які в  цілому сформульовані нами в антикризовій програмі.

 

     Щодо відмінності   між   Компартією   і  соціалдемократичними партіями.  Відмінність полягає в тому, що ми захищаємо і виражаємо споконвічні  інтереси трудящої більшості нашого народу.  Ми ведемо мову  про  те,  що  в   суспільстві   мають   панувати   соціальна справедливість  і  рівність  можливостей,  що  треба  припинити те пограбування і розкрадання,  яке сьогодні відбувається,  і, ще раз кажу,  створити  нормальні умови для розвитку нашого суспільства і насамперед  для  наших  трудівників  -  робітників,  селянства   і трудової інтелігенції.

 

     Щодо ставлення до позиції Компартії Російської Федерації. Ну, я думаю,  що ця позиція чітко визначена.  Ідеться про використання трибуни,  про  участь у роботі Державної Думи (так само,  як у нас Верховної Ради)  для  того,  щоб  проводити  свою  політику.  А  є вростання  у  владу  чи  ні  -  про  це свідчить позиція Компартії Російської Федерації,  визначена під час  голосування  кандидатури нового глави уряду Росії.

 

     Тому я   думаю,   що   там  чітка  позиція.  Компартія  Росії зрозуміла,  враховує всі ті зміни,  які відбулися у суспільстві, і веде свою роботу згідно з прийнятими партією документами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Зінченко.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ (о)). Шановний кандидат на посаду Голови!  У своєму виступі ви сказали,  що будете намагатися встановити контроль над засобами масової інформації, у першу чергу телебаченням та радіо.  Будь ласка, прокоментуйте, як узгоджується ваша позиція з конституційною  нормою  про  невтручання  в  роботу засобів   масової   інформації,   оскільки  вони  є  різної  форми власності,  та з позицією про неприпустимість втручання  в  творчу концепцію засобів масової інформації?

 

     СИМОНЕНКО П.М. Спасибі. Я відверто сказав про те, що сьогодні в умовах кризи,  коли в нас розбещується молодь, руйнуються основи моралі,  людської гідності,  чесності і порядності,  треба зайняти чітку позицію на законодавчому рівні,  і насамперед у плані  того, яке  відношення  має  іноземний капітал до формування тих чи інших компаній.  Сьогодні,  якщо  тільки  стоїть  печатка  "Вироблено  у Сполучених Штатах Америки",  це з'являється на нашому екрані. Якщо тільки вигідно Міжнародному валютному фонду  та  іншим  фінансовим колам,  щоб  нав'язувалася  нам  та чи інша позиція,  так усе це і відбувається.  Сьогодні просто руйнують основи моралі й духовності нашого суспільства. Тому я й кажу, що треба чітко на законодавчому рівні контролювати діяльність засобів масової інформації.  І  якщо вона  сьогодні  проводиться всупереч інтересам і розвитку держави, треба вживати відповідних заходів (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  народний депутат України (виборчий округ 134, Одеська   область).   Дякую.  Фракція  "Громада".  Шановний  Петре Миколайовичу,  так сталося,  що влада в нас  у  державі  виявилася притягнутою, перекособоченою на користь виконавчої влади. Що я маю на увазі?  Незаконно, всупереч законам і Конституції, призначалися керівники    Генпрокуратури,   Фонду   держмайна,   на   порушення Конституції  Верховна  Рада   усунена   від   призначення   голови Держтелерадіо.

 

     Це продовжується  і  сьогодні.  Ці  брутальні порушення стали можливі  і  тому,  що  Верховна   Рада   не   проявляла   належної принциповості.  Скажіть,  будь ласка,  як ви на цій високій посаді зможете встановити рівновагу влад? Це перше запитання.

 

     І скажіть,  будь ласка,  чи не вважаєте ви,  що повинна  бути обов'язковість  поваги  до  закону  з  боку  майбутнього  спікера? Зокрема,  я маю на увазі вас.  Я дивлюся,  що у вас не той значок, який нам учора видали. Якщо ви загубили... (Оплески).

 

     Чи не  вважаєте  ви за необхідне вимагати дотримання закону і від себе,  і від членів фракції,  а  також  і  від  президентської команди?

 

     Дякую вам за увагу.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибі. Перекіс у бік виконавчої гілки влади і посилення її впливу на ті процеси,  які відбуваються сьогодні, - це справді дуже серйозна небезпека,  я з вами повністю погоджуюсь. Бо в нас сьогодні замість планових начал,  які в нас були, і кожне суспільство,  кожна  країна  якраз  ними і керується,  мають місце кланові,  скажемо  так,  начала  в  організації  всієї  справи,  у вирішенні тих чи інших проблем.

 

     Мені здається,    що    сьогодні    треба   чітко   визначити повноваження,  і насамперед Кабінету Міністрів,  добитися,  щоб ми тут  розглянули  і  прийняли  Закон  про  Кабінет Міністрів.  Мені здається,   що   в   цій   кризовій,   буквально,   скажемо   так, катастрофічній ситуації треба об'єднати зусилля і щодо цілого ряду напрямів діяльності Кабінету Міністрів.  Їх  треба  підпорядкувати Верховній  Раді,  і,  приймаючи закони і добиваючись того,  щоб ці закони діяли,  разом  нести  відповідальність  за  реалізацію  тих програм, які будуть прийматися тут.

 

     Як встановити рівновагу? Поки що, і це дуже велика небезпека, у нас усе робиться тільки для того,  щоб якоюсь мірою задовольнити ті  чи  інші інтереси - регіональні,  кланові,  мафіозні тощо.  Ми справді  через  закон  повинні  створити   нормальні   умови   для діяльності цих двох гілок влади.

 

     Про значок.  Я,  як  і  кожен  із  нас,  народних  депутатів, незалежно,  ще раз кажу,  від того, кого оберуть Головою Верховної Ради,  буду діяти за законом.  Якщо Верховна Рада визначиться щодо мене, то я діятиму згідно зі статтею 9 Закону про статус народного депутата (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Фракція  зелених.   Як колишній замполіт,  військовий хочу сказати товаришу Симоненку, що гарно ви говорите,  справді,  навчилися говорити за багато  років. Але скажіть,  будь ласка, хто відповідатиме за штучні голодомори в Україні,  адже це комуністи  є  виною?  (Шум  у  залі).  Це  перше запитання.

 

     Друге запитання.  Чи  не потрібно судити комуністів за розвал Союзу Радянських Соціалістичних Республік?  У цьому залі є  багато комуністів,  котрі  дуже  аплодували  Михайлу Горбачову.  Хто буде відповідати? Не потрібно зі слабої голови на здорову перекидати.

 

     Далі. Як ви ставитеся до атомної енергетики, атомної зброї?

 

     І, зрештою,  стосовно  ваших  консультацій  на   Банковій   з Президентом   України  Кучмою.  Що  це  за  консультації,  які  їх результати?  Можливо,  ваші товариші по партії не  знають  про  ці консультації?

 

     Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     Дякую за увагу.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Спасибі.  Стосовно  того,  що  ми  займалися балачками,  я хотів би навести приклад по  Тернополю.  У  Західній Україні  Польща панувала 442 роки,  АвстроУгорщина - 142 роки.  За час свого панування спромоглися звести в Тернополі  тільки  тюрму, ресторан,   церкву,  костьол  і  будинок  розпусти.  Додам,  що  в Тернополі з кількох шкіл була лише одна  українська,  всі  інші  - польські.

 

     За ті   роки,  які  ви  зараз  пригадуєте  мені,  тобто  роки радянської влади,  у Тернополі збудовано 3 вокзали (це після  1945 року,  нагадую  ще  тим,  хто  забув  історію,  коли  так ставлять запитання мені),  8 ательє,  16 бібліотек,  3  готелі,  5  палаців культури,   4   клуби,  понад  30  дитсадків,  4  будинки  побуту, драмтеатр,  25 заводів,  4 інститути,  8  кінотеатрів,  3  музичні школи,   музичне   училище,  28  шкіл,  7  фабрик,  130  магазинів (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я прошу уваги!

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Це,  шановні колеги,  до того, хто займається балачками,  а хто конкретними справами. Ми, комуністи, завжди, при всіх  наших   недоліках,   прорахунках   і   помилках,   займалися конкретними справами.  І свідки - це наші міста,  це наші заводи і фабрики,  це наші школи, інститути, наша культура і розвиток нашої України.

 

     Про атомну  енергетику.  На  мою  думку,  треба дуже уважно й обережно ставитися до того, що відбувається навколо Чорнобильської АЕС. І перш ніж висувати гасло: до 2000 року закрити Чорнобильську АЕС,  треба було звернутися до спеціалістів,  які займаються  цими справами  і  розуміються на цьому.  Ми втратили стосунки і наукові зв'язки з росіянами - і що відбувається сьогодні на Чорнобильській АЕС?

 

     Американці поставили  на  коліна  Кравчука та інших і вивезли ядерну зброю звідси,  а нам замість  170  мільйонів  доларів  дали тільки 3 мільйони доларів.  І сьогодні що завгодно кажуть нам, але не виділяють грошей для того,  щоб ми забезпечили нормальні  умови для  захисту  як  наших  національних  інтересів,  так і світових, зважаючи  на  те,  що  відбувається  на   Чорнобильській   атомній електростанції.

 

     Консультації з    Президентом.    Зустрічі    з   Президентом відбувалися за його ініціативою,  обговорювалися  різні  проблеми. Перша  -  це  можлива  робота  Верховної Ради та обрання керівного складу Верховної Ради.  Я керувався тільки позицією нашої фракції, яку ми обговорювали і напрацьовували на засіданні керівних органів партії.  Насамперед я висловлював наше ставлення,  говорив,  якими можуть  бути пропозиції з нашого боку,  що ми будемо висувати нашу кандидатуру,  але  після  рішення  пленуму.  Всі  ці  зустрічі   я використовував для того, щоб ще і ще раз звернути увагу Президента на те, як працюють наші міністри, хто на поверхах, де приймальні й кабінети,  встановлює  тенісні столи,  і там тільки міністр і його помічник у теніс грають,  а інші працівники не знають, де їм місце знайти. Я звертав увагу і на те, як у Бориспільському районі деякі з нинішніх міністрів дачі собі  будують,  за  2  кілометри  газову мережу підтягують, ставлять окремі енергоустановки. А міністерство не працює! Ось про що я вів розмову з Президентом.

 

     Говорив також про те,  що треба терміново вживати заходів для наведення  порядку  у  фінансово-кредитній  системі.  І  що  треба спитати з Ющенка,  на яких депозитах покладені гроші і  кому  вони приносять  користь  -  тим  ділкам  закордонним  чи нашій державі. Пропонував: краще не туди класти гроші, а під 10 відсотків віддати нашим    підприємствам,   які   випускають   високорентабельну   і конкурентоспроможну продукцію,  для того,  щоб вони розвивалися. І про це я вів розмову з Президентом!

 

     І я думаю,  що наша позиція - принципова,  чесна, послідовна. Вона випливає з нинішньої кризової ситуації і необхідності захисту інтересів  України та забезпечення майбутнього розвитку України як держави з економічною і політичною незалежністю (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати   і   шановний   Петре Миколайовичу!   Я   хотів   би   попросити,   користуючись  правом головуючого:  оскільки дуже  багато  депутатів  бажають  поставити запитання,   відповідати   лаконічно   і   запитання   формулювати лаконічно.

 

     Слово має депутат Чобіт.

 

     ЧОБІТ Д.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   НРУ).   Шановний   Петре Миколайовичу!  Ви  так  дуже  хороше  говорили  про  те,   скільки комуністи збудували дитячих садків і шкіл у Тернополі. Було б дуже добре,  якби ви продовжували  перелік  цифр  і  назвали  кількість знищених  комуністами  людей на Західній Україні.  А я вам назву і нагадаю ту цифру - 2,5 мільйона.

 

     А тепер запитання. Судячи з нумерації з'їздів, очолювана вами Компартія України продовжує відлік від КПУ і КПСС.  Цим самим вона заявляє про свою спадкоємність.  Тоді  скажіть,  чи  є  ви,  тобто Комуністична  партія,  спадкоємцями  всіх  злочинів комуністичного режиму починаючи з 17-го року?

 

     І друге  запитання.  Ось  у  вашій   передвиборній   програмі записано,  що КПУ зробить героєм дня робітника,  вченого, селянина замість банкіра і вбивці.  Тобто  ви  банкіра  ставите  на  рівень убивці. Запитання таке: яке ваше ставлення до приватної власності? Адже ваш син входить у структуру спільного підприємства?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання дотримуватися регламенту.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Син отримав вищу освіту, він юрист-економіст і працює там, де можливо працювати. Якщо ви мені назвете ті заводи і фабрики,    які    сьогодні    працюють    і    там     потребують спеціалістів-юристів,   тоді,   будь   ласка,  ми  з  вами  будемо обговорювати,  чи треба звинувачувати мого сина в тому,  що він  у цій структурі працює, чи ні. Це перше.

 

 

 

 Друге. Щодо того,  що банкіри поставлені на  рівень  із  злодіями. Такого,  що  ви зараз сказали,  у нашій програмі немає.  Там чітко записано... (Шум у залі). Шановний депутате Чобіт, ви показуєте не газету  "Комуніст"  і не наш документ,  ви показуєте видання,  які друкують зовсім інші структури.

 

     Я відповідаю за те, що кажу: у нашій програмі чітко записано, що  сьогодні  в  державі  є  двосекторна  економіка,  і  ми будемо виходити з потреби створити нормальні умови на законодавчому рівні для   того,  щоб  працювали  і  державний,  і  недержавний  сектор економіки. Створити умови, щоб недержавний сектор економіки вийшов з  тіні  і  займався нормальним бізнесом і в ім'я інтересів нашого народу і України - ось про що ми ведемо мову.

 

     А якщо сьогодні ділки використовують  ті  чи  інші  структури (перш  за  все  мова  йде  про  ті  ж  банківські)  для того,  щоб перекачувати наші гроші,  гроші народу України,  за кордон,  то  я думаю,  що ми повинні разом захистити інтереси народу України. Ось про що ми ведемо мову.

 

     Відносно нумерації з'їздів і відповідальності.  Я  хотів  би, щоб  ми  вже  в  новому  складі Верховної Ради все ж таки добилися виконання того рішення,  яке прийняла Верховна  Рада  попереднього складу  (ми утворили спеціальну комісію для розслідування злочинів ОУН-УПА), і розібралися в цих справах для того, щоб об'єктивно, на підставі конкретних історичних фактів ми могли давати оцінку.

 

     Це я пропоную і сьогодні. І маю надію, що це підтримають, щоб завершити офіційне розслідування ось цієї злочинної діяльності для остаточного вирішення статусу всіх тих,  хто сьогодні на території п'яти західних областей поза законом користується пільгами нарівні з учасниками Великої Вітчизняної війни (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Об'єднана  фракція  соціалістів  і селян.  Шановний Петре Миколайовичу!  Вам відома наша,  блоку соціалістів і  селян, позиція.  Ми  підтримуємо  кандидата  від комуністів,  бажаємо вам успіхів.

 

     Я тільки хочу додати до того,  що ви сказали  про  Тернопіль, про західні області. Тут Олександр Миколайович поділився оцінками. До 1956 року західні області України взагалі  були  звільнені  від податків.  Ось  так  уся Україна піднімала ту територію до певного рівня.

 

     А тепер  запитання:  як  ви  ставитеся  до  того,  що   деякі тюремно-військові  фракції,  обрані відомим контингентом виборців, виношують ідею пакетного голосування - неконституційного?

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибі,  Іване Сергійовичу. Якщо ви нагадали про 1956 рік і звільнення від податків, то я ще хочу нагадати тим, хто,  може,  забув про це,  що  одразу  ж  після  війни  тільки  у Львівську  область  радянська влада вклала 40 мільярдів "советских рублей"  для  того,  щоб  відбудувати,  розбудувати   і   створити нормальні умови.

 

     Як я ставлюся до пакета? Я категорично проти у зв'язку з тим, що це може потягти за собою постійні  звинувачення  в  незаконному обранні тих посадових осіб, які будуть рекомендуватися в пакет. Ми повинні  діяти  за  Конституцією  і  за  Регламентом,   у   повній відповідності  з  їх нормами повинна проводитися процедура обрання керівників Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Кононенко.

 

     КОНОНЕНКО Ю.С., народний депутат України (виборчий округ 181, Харківська область).  Шановний Петре Миколайовичу!  Скажіть,  будь ласка,  чи будуть заборонені інші політичні партії в разі  приходу комуністів до влади? (Оплески. Сміх у залі).

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Шановні  народні  депутати!  Засоби  масової інформації,  особливо ті,  які заангажовані,  які виконують  певне замовлення,  намагаються  начепити  нам ярлик,  що ми будемо діяти методами заборони.  Ні в якому  разі.  Саме  життя  вже  визначило ставлення  людей  до Комуністичної партії,  до лівих ідей,  і саме життя визначило ставлення наших виборців до партії влади.

 

     I я глибоко переконаний, що зростатиме довіра наших виборців, народу  України  до  лівих  ідей  як  ідей гуманних і справедливих (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Вітренко.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.,  народний депутат України (виборчий округ 160, Сумська область). Петре Миколайовичу, у мене до вас три конкретних запитання.

 

     Перше. Яке ваше ставлення до  загального  виборчого  права  і прямих виборів?

 

     Друге. Що саме комуністичного ви бачите в Конституції України 1996 року?  Адже  41  комуніст  з  вами  на  чолі  проголосував  у третьому, вирішальному читанні за введення Конституції в дію.

 

     I третє запитання. Що саме комуністичного ви бачите в обранні на посаду і в діяльності  колишнього  Прем'єр-міністра  Лазаренка? Адже  всі  депутати-комуністи  підтримали  його  обрання на посаду Прем'єрміністра в 1996 році, і ви особисто внесли проект постанови підтримати  програму  діяльності  Кабінету  Міністрів  і  доповідь Прем'єр-міністра Лазаренка.  Що саме комуністичного  ви  бачили  в цьому?

 

     Я дякую за відповідь (Оплески).

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Насамперед   стосовно   підтримки   програми Кабінету Міністрів. Я не хотів би використовувати цю трибуну, але, Наталіє Михайлівно,  мушу ще раз нагадати вам,  що ми вели розмову про конкретну програму Кабінету Міністрів.  Під  час  зустрічі  на засіданні фракції Павло Iванович особисто пообіцяв і сказав, що ті зміни  -  13  пунктів,  дійсно   принципові   положення,   -   які запропонувала  фракція  комуністів,  покладені  в основу доповіді. Тому і було внесено пропозицію,  щоб програму  Кабінету  Міністрів доопрацьовувати на основі доповіді. Отож я прошу не перекручувати, там чітко все було сказано.  Наш проект постанови і мав відношення до цього.  Там 13 пунктів, це і Павло Iванович може підтвердити, і 40 чоловік - членів нашої фракції,  які  знову  обрані  до  складу Верховної Ради.

 

     Далі. Введення  в дію Конституції.  Ті помилки чи прорахунки, які були допущені окремими нашими народними  депутатами,  отримали певну оцінку, і всі знають про це. Ми не приховували і друкували в газеті "Комуніст".  Гадаю,  і ви інколи читаєте газету "Комуніст", там усі ці матеріали надруковані.

 

     Стосовно загального  виборчого  права та прямих виборів.  Ну, загальне виборче право і прямі вибори,  наскільки я розумію,  - це продовження тієї ж дискусії, яка точилася навколо прийняття нового Закону про вибори народних депутатів:  як  висувати  кандидатів  у народні  депутати  і  як їх обирати.  Ще і ще раз хочу сказати про свою особисту позицію. Сьогодні дуже складна ситуація в економіці, і  тому  вести  мову  про те,  що трудовий колектив зможе висунути кандидатуру...  В  умовах,  коли  ті,  хто  керує  підприємствами, практично  нав'язують  свою  волю,  і коли люди залякані,  коли їх просто женуть з роботи,  не дають заробітну платню,  коли втратили силу  органи самоврядування трудових колективів,  - про це і вести мову практично неможливо.  I ми зайняли чітку позицію, що сьогодні треба,  щоб  народ,  виборці обрали напрями розвитку держави через політичні програми,  які пропонують ті чи  інші  партії.  Саме  це сьогодні  і  повинно бути закладено в основу права наших людей при обранні депутатів і  делегування  повноважень  до  Верховної  Ради (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Жежук.

 

     ЖЕЖУК Н.С.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Я хотіла б запропонувати перейти від демагогії до конкретних справ (Шум у залi).  Справа в тому,  що депутат  Вітренко  ставить  такі запитання,  які  літають  у  повітрі.  Тож  давайте  звернемося до конкретних справ.

 

     Шановний Петре Миколайовичу!  Якщо ви будете  обрані  Головою Верховної Ради,  у чому я зовсім не сумніваюсь, які законопроекти, ви вважаєте,  повинні бути прийняті в першу чергу  для  поліпшення життя  народу  України і насамперед нашого злиденного студентства? Тому що,  ви знаєте,  незабаром слово "студент" буде  занесено  до Червоної книги.

 

     I ще  маленьке  прохання.  Учора  я  мала  розмову з багатьма студентами,  переважно київських вузів.  Вони звертаються до вас з одним проханням:  поверніть нам нашу Батьківщину,  поверніть, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Про  Батьківщину.  Я  повністю  погоджуюся  з думкою студентів,  з якими ви зустрічалися,  ще й у зв'язку з тим, що практично вже немає головної вулиці  в  Києві  -  Хрещатика,  є Уолл-стріт.  Бо там жодної назви українською мовою не побачиш і не відчуєш,  що це центральна вулиця столиці України.  I про це треба відверто говорити. І це тільки зовнішній фактор, я вже не кажу про внутрішні - про  підручники,  за  якими  тепер  навчаються  чи  не навчаються  наші  студенти  і  взагалі  всі,  хто вчиться,  про ту загальну ситуацію, яка склалася в навчальних закладах і так далі.

 

     Стосовно законопроектів.  Питання дуже складне,  бо  сьогодні треба  розглядати  в  комплексі  кілька  напрямів.  Насамперед  це наведення елементарного  порядку  в  державі.  I,  як  я  відверто сказав,  посилаючись  на реальний стан речей у суспільстві,  треба вимагати,  щоб наш уряд  і  вся  виконавча  гілка  влади  захищали національні  інтереси,  а  не  виконували  все те,  що їм сьогодні диктують із Заходу.

 

     Тому і треба сьогодні ставити  питання  про  відповідальність посадових  осіб  за  своєчасну  виплату заробітної плати,  пенсій, стипендій тощо.  Треба принципово  переглянути  фінансово-кредитну систему  і приборкати деякі негативні тенденції,  які мають місце. Сьогодні треба терміново розглянути податкову систему. Гадаю, наші колеги,  які  працювали  у  Верховній Раді тринадцятого скликання, пам'ятають,  як  фракція  комуністів   кілька   разів   виступала, попереджала,  застерігала:  не  робіть  цього,  не голосуйте за ці проекти.  Сьогодні  криком  кричить  уся  Україна,  усі  керівники звертаються   і   просять:   перегляньте  терміново  це  податкове законодавство.  Але вчора  ми  теж  чули,  що  в  нас  дехто  став національним  героєм,  вносячи  ті чи інші проекти.  Я невипадково сказав,  що треба дуже серйозно говорити про  експертизу,  яку  ми повинні  проводити,  перш  ніж проекти законів потраплять сюди,  у сесійну залу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам,  Петре  Миколайовичу.  I  вам  бажаємо надії, віри і перемоги (Оплески).

 

     СИМОНЕНКО П.М. Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Прохання: на запитання, які надійшли до вас у письмовій формі, якщо є автори запитань,  дати  відповідь,  як  ви  вважатимете  за  потрібне - у письмовій чи в усній формі.

 

     Шановні народні депутати!  Щоб не переривати виступ чергового претендента, є пропозиція зараз оголосити перерву. Але перед тим я хотів би дати вам таку інформацію.

 

     До Президії надійшло багато скарг від фракцій, які відповідно до  Регламенту  мають право на черговість запитань до претендента. Оскільки ми усією Верховною Радою обираємо Голову Верховної  Ради, а  не  однією  фракцією,  навіть  найбільшою,  то  Президія і я як головуючий вважаємо за необхідне все-таки попросити,  щоб  система "Рада"  (вона має таку можливість) чергувала запитання від фракцій відповідно до Регламенту  (Шум  у  залi).  Є  Регламент,  прохання ознайомитися.

 

     Оголошується перерва до 12.30.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання  член  Президії  першої  сесії  Верховної Ради України СИМОНЕНКО П.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні   депутати!   Продовжуємо   нашу роботу.  Я  хотів  би  поінформувати  вас  про  таке.  На  початку ранкового засідання головуючий оголосив,  що о 12.30 ми розглянемо проект   постанови   з   приводу  вчорашньої  інформації  Кабінету Міністрів про погашення заборгованості  із  заробітної  плати.  Ми домовилися  (і автори проекту згодні з цим),  що почнемо з виступу претендента на посаду Голови  Верховної  Ради,  а  потім  протягом часу, що залишиться, обговоримо цей проект.

 

     Надаю слово   для   виступу   претенденту  на  посаду  Голови Верховної Ради Костенку Юрію Івановичу. Будь ласка (Оплески).

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Проблема,  яку має вирішити Верховна Рада  у  зв'язку  з  обранням свого  Голови,  матиме  вирішальний  вплив на стан нашої держави в найближчій перспективі.  Адже Україна сьогодні не просто стоїть на історичному  перевалі,  як  відзначив  у своєму щорічному посланні Президент Леонід Кучма,  а через різні обставини опинилася на межі фінансової  прірви  та повторення економічного спаду,  який ми вже пережили в 1992 та 1993 роках.

 

     Саме тому мову здебільшого треба  вести  не  про  особистість претендента  на  посаду спікера,  а про той політичний курс,  який проводитиме ця найвища  посадова  особа  парламенту.  Адже  робота Верховної Ради багато в чому зумовлюється позицією її Голови.

 

     Згадаймо перші  роки  незалежної України.  Тоді саме Верховна Рада стала тим потужним двигуном,  що розкручував  увесь  механізм державотворення.  З  іншого  боку,  відповідальність за те страшне фінансове та  економічне  становище,  в  якому  опинилась  Україна сьогодні,  лягає  не  лише на уряд,  як хоче переконати народ ліва опозиція, але й на попередній парламент.

 

     Ось лише декілька прикладів.  Згідно з  розрахунками  дефіцит зведеного  бюджету  в 1998 році може становити від 2,6 мільярда до 2,9 мільярда гривень.  Загальний дефіцит з урахуванням  доходів  і видатків  Пенсійного  фонду  може  досягти  10,5 мільярда гривень. Виплати  з  обслуговування  внутрішнього  та   зовнішнього   боргу становлять   близько  13  мільярдів  гривень.  Таким  чином,  сума додаткових коштів,  необхідних у 1998 році для ліквідації  різниці між  надходженнями  та  видатками  бюджету,  становитиме  до  10,9 мільярда гривень.  Причому цей показник може бути нижчим або вищим залежно   від   стану   бюджетної   заборгованості,   і  передусім заборгованості з виплати  заробітної  плати.  Якщо  певну  частину заборгованості  буде погашено,  то розрив між доходами й видатками буде ще більшим.

 

     Таку катастрофічну ситуацію у фінансовій сфері значною  мірою зумовлює  напрацьоване  законодавство.  Верховна Рада попереднього скликання надто довго й  наполегливо  приймала  закони,  виконання яких  лише  збільшувало  видатки  державного бюджету,  і практично нічого не було зроблено для збільшення доходів держави.

 

     Ще один показовий приклад. Рівень споживання в Україні в 1994 році становив 19 відсотків валового внутрішнього продукту, а вже в 1997 році - аж 26 відсотків. Тобто економічна криза поглиблюється, а державні витрати не скорочуються,  а стрімко зростають.  Виникає запитання: чому в нас відбувається не так, як у всіх інших країнах світу, де в умовах економічної кризи насамперед істотно скорочують державні витрати,  а заощаджені  кошти  направляють  на  соціальні виплати (пенсіонерам, непрацездатним тощо)?

 

     Знову ж  таки причиною такого безглуздя є наше законодавство. 62 закони  України  закріплюють  становище,  коли  на  виробництві працюють,  тобто наповнюють бюджет,  лише 15 мільйонів громадян, а на утриманні бюджету перебуває майже 20 мільйонів громадян.

 

     Саме тому з кожних 100 одиниць сукупного державного доходу 90 йде  на  виконання  законів  і  лише  10  одиниць - на відтворення виробництва. Ось тут головні корені наших негараздів.

 

     За браком часу не вдаватимусь до детального аналізу того, хто і   якою   мірою   є   відповідальним  за  цей  стан  українського законодавства,  що руйнує економіку та  призводить  до  подальшого зубожіння   народу.   Як   людина,   що  має  восьмирічний  досвід парламентарія та майже шестирічний досвід роботи  в  уряді,  скажу лише одне:  від того,  якими будуть дії Верховної Ради в найближчі навіть не роки,  а місяці,  залежатиме доля народу України.  Або ж парламент  разом  з урядом об'єднають зусилля і,  нарешті,  підуть шляхом реальних реформ,  а не їх  імітування,  виведуть  країну  з кризи,  або  ж  політичне  протистояння  законодавчої і виконавчої влади вщент зруйнує економіку держави та  кине  у  вир  соціальних потрясінь усіх без винятку громадян України. Третього тут не дано, бо остаточно втрачено час.

 

     Переконаний, що надзвичайне становище  сьогодні  вимагає  від Голови  Верховної  Ради  вже не просто політичної визначеності,  а чіткої реформаторської позиції. Подальше зволікання з реформами та зростання  економічної  нестабільності можуть призвести до різкого падіння валютного  курсу  гривні,  значної  інфляції  та  швидкого зниження життєвого рівня вже наприкінці цього року. Наслідком буде загострення політичної нестабільності та перебіг  подій,  подібних до тих, що був минулого року в Болгарії чи нині в Індонезії.

 

     Я є представником Народного руху України - партії,  що завжди займала і займає провідні позиції,  не лише щодо  державотворення, але й щодо радикальних реформ.

 

     Приміром, рік 1992-й. Відразу після проголошення незалежності Народний рух  розробив  концепцію  державотворення,  в  якій  було запропоновано  широку  програму дій щодо державного будівництва та проведення масштабних перетворень.  Ось лише кілька аспектів цього документа.

 

     Серед політичних  партій  ми  були першими,  хто запропонував покласти в основу національної безпеки не військові,  а економічні чинники,   такі,   як  замкнуті  технологічні  цикли  виготовлення продукції,  енергетична  незалежність  та  інші,  які   дозволяють забезпечити   ефективність   виробництва   та  досягнення  високих життєвих стандартів більшістю громадян України.

 

     Ще тоді,  у 1992 році,  ми звернули  увагу  і  парламенту,  і уряду,  що  при неминучому підвищенні цін на енергоносії наслідком стане  неконкурентоспроможність  головних  складових  українського експорту   -   металу,   продукції   хімічної   та   нафтохімічної промисловості.  У свою чергу це зменшить участь України у світовій торгівлі,   обмежить  можливості  щодо  залучення  інвестицій  для модернізації  економіки   та   призведе   до   зупинки   більшості підприємств.  Те,  що  ми бачимо сьогодні в економіці,  є яскравим підтвердженням нашої правоти.

 

     Візьмімо ще одну проблему сьогодення,  тим більше що  її  так активно обговорювали депутати декілька днів тому.  Тоді ж,  у 1992 році,  з огляду на обмеженість джерел інформації в Україні, що дає змогу   маніпулювати   інформацією   та  призводить  до  вирішення економічних і політичних  проблем  в  інтересах  окремих  груп  чи навіть  інших держав,  Рух розробив і запропонував систему заходів щодо інформаційної безпеки України.

 

     Нічого не було зроблено,  і тепер вину за те,  що  діяльність парламенту  не  висвітлюють  по радіо чи по телебаченню,  не треба покладати насамперед на міністра  інформації.  Це  відбувається  й через  те,  що не вироблено державної політики стосовно формування українського інформаційного простору.

 

     Або ж приклад 1994 року.  Досвід  перших  років  незалежності засвідчив,  що  більшість так званих реформ звелася здебільшого до заміни прапорців та портретів (і то не скрізь)  у  кабінетах  тієї самої  партноменклатури та безконтрольного розкрадання цими людьми державного майна.

 

     Передбачаючи, чим закінчаться  такі  псевдореформи,  Народний рух  розробив  програму  невідкладних заходів.  Приватизація не як спосіб особистого збагачення,  а як засіб підвищення прибутковості економіки,  розвиток малого підприємництва, земельна реформа - ось ті головні складові,  які могли б принципово змінити  ситуацію  на краще вже в цьому році.

 

     Нарешті, рік 1996-й.  Унаслідок блокування економічних реформ в  Україні  починає  стрімко  падати  життєвий  рівень   громадян, особливо пенсіонерів та інвалідів, працівників бюджетної сфери. Ми запропонували програму боротьби з  бідністю,  реалізація  якої  не привела   б  до  того,  щоб  сьогодні  майже  25  мільйонів  наших співвітчизників   мали   середньодушовий    доход    нижче    межі малозабезпеченості.

 

     Попри важливість  розроблених  раніше  пропозицій  та програм усіх нині хвилює головне питання:  що необхідно  зробити,  аби  не допустити катастрофи.  Без сумніву,  криза, яку переживає Україна, має  як  загальні  риси,  що  притаманні  всім   посткомуністичним країнам, так і свої національні особливості.

 

     Для прихильників   продовження  соціалістичного  експерименту наведу  дані  одного  поважного  економічного  дослідження.  Таким країнам,  як Чехія,  Польща, Угорщина та Естонія (а ці держави вже пережили кризу й перебувають на етапі економічного зростання), для наближення   до   сьогоднішнього  рівня  найбіднішої  групи  країн Західної Європи,  таких,  як Греція,  Іспанія  чи  Португалія,  за обсягом виробництва ВВП знадобиться 23-24 роки.  Щодо України,  то цей період може бути вдвічі-втричі більшим.

 

     Тепер про  наші  національні  особливості.  Перш  за  все  це структура  народного  господарства  України.  Та,  яка є,  не може забезпечити економічного зростання, позаяк цілі галузі виробництва втратили   конкурентоспроможність   в   умовах   світових  цін  на енергоносії та відсутності попиту, який був за часів СРСР.

 

     Сьогодні стає неможливим продаж усіх тих мільйонів тонн сталі чи  мінеральної  сировини,  бо висока собівартість і низька якість зумовлюють значні проблеми їх реалізації.  Те саме можна сказати й про  високотехнологічну  продукцію  машинобудування,  адже  раніше попит на неї  зумовлювався  здебільшого  військовим  протистоянням двох  політичних систем.  Сьогодні продукція нашого ВПК в колишніх обсягах також нікому непотрібна.

 

     Саме така ситуація й  спричиняє  постійне  зростання  обсягів взаємних  неплатежів  підприємств  України.  На  кінець  1997 року загальний обсяг їх заборгованості досяг астрономічної суми:  176,5 мільярда гривень.

 

     За таких  умов стратегія реформ в Україні мала б розроблятися з урахуванням особливостей економічного потенціалу.  Проте за роки незалежності   так   і   не  було  розроблено  системних  напрямів структурних та інституційних перетворень для  формування  цілісної економіки  нашої  держави.  І  вина  в цьому не лише уряду,  але й Верховної Ради,  яка не стимулювала цей процес  через  національне законодавство.

 

     Те, що   реформи   не  проводилися,  фактично  перекреслює  й невеликі досягнення України впродовж останніх двох років.  Маються на  увазі  монетарна стабільність,  удосконалення деяких бюджетних механізмів та статистики,  початок приватизації,  а також  зупинка падіння рівня споживання.

 

     Значною мірою  всі  ці  досягнення  стали  можливими  завдяки припливу  короткострокових  іноземних  інвестицій  та  міжнародній допомозі.  Проте вони не мають під собою грунтовної основи,  тобто тривалих і  системних  змін  економічного  потенціалу,  а  тому  є тимчасовими.

 

     Саме тому    період    з    середини    минулого   року,   що характеризувався  стабілізацією  виробництва  в  промисловості  та невисокими,  контрольованими  рівнями  інфляції,  з більшим правом можна  назвати  періодом  економічної  стагнації,  тобто   зупинки економічного падіння, а не початком макроекономічної стабілізації.

 

     Помилковим є твердження й про те, що в 1997 році  Україна  вперше  досягла  в  зовнішньому  торговельному обороті  позитивного  балансу.  Це  швидше  свідчить  про  низький фаховий рівень деяких посадових осіб,  уряду, аніж про реальність. Адже  в  першому  кварталі  цього року вже маємо від'ємне сальдо в сумі майже 900 мільйонів гривень.

 

     Не можна погодитись і з тим,  що в Україні утвердилися базові структури вже не радянської, а національної економіки та проведено необхідну (критичну)  масу  ринкових  перетворень.  Адже  інститут приватної  власності  ще  перебуває  в стадії формування,  і тому, наприклад,   земля   не   може   використовуватися   навіть    для кредитування, у чому виняткова вина попереднього парламенту.

 

     Не завершено формування замкнутої ринкової системи фінансової відповідальності,  а чинне законодавство практично блокує розвиток вітчизняного малого та середнього підприємництва.

 

     Оцінюючи загалом   українські  реформи,  можна  послатися  на висновки міжнародних експертів,  які нещодавно було опубліковано в пресі.  Згідно  з  даними  1997 року Україна за рівнем економічної свободи посідала 135 місце у світі.  Після нас - лише Азербайджан, В'єтнам,  Північна Корея та Куба. Росія і Молдова в цьому переліку посідають відповідно 117 та 97 місце.

 

     Головні принципові висновки,  які  можна  зробити  на  основі цього аналізу. Перше. Причиною економічних негараздів в Україні та падіння  життєвого  рівня  більшості   її   громадян   є   тривала відсутність комплексних реформ,  що закладають основи економічного зростання.  І друге.  Ми  не  приступили  до  структурних  змін  в економіці.  Вони завжди болючі й ведуть до певних втрат на початку реалізації,  але здійснювати їх доведеться  саме  тепер,  за  умов набагато складніших, ніж п'ять-шість років тому.

 

     Життя в борг,  яке ми собі дозволяли протягом останніх років, розкручування спіралі внутрішніх та зовнішніх  запозичень  без  їх ефективного   використання  призвели  до  ситуації,  коли  загроза фінансової кризи, пов'язаної з необхідністю сплати значних боргів, супроводжуватиме  Україну  щонайменше  впродовж цього та наступних трьох-п'яти років.

 

     Аби уникнути фінансової кризи,  повного розвалу економіки  та різкого  падіння  життєвого рівня більшості народу,  Верховна Рада разом з урядом уже в наступні  два-три  місяці  повинна  здійснити низку рішучих заходів.

 

     Перше. Проведення   радикальної   адміністративної   реформи. Система державного управління в Україні лише поглиблює  економічну кризу,  позаяк механічно поєднує інститути,  що дісталися у спадок від радянської доби,  і нові структури,  що сформувалися в  період незалежності   України.  Ця  система  є  внутрішньо  суперечливою, незавершеною,  громіздкою й відірваною від реалій життя та  людей, внаслідок   чого   вона   стала   фактично  гальмом  у  проведенні конструктивних політичних і соціально-економічних змін.

 

     У процесі  проведення  адміністративної   реформи   необхідно вирішити  низку  завдань,  серед яких першочерговими є:  ефективна реорганізація Кабінету Міністрів,  інших органів виконавчої  влади як   на  центральному,  так  і  на  місцевому  рівнях  управління, формування  нової  державної   фінансової   системи   та   системи державного контролю,  ефективної системи місцевого самоврядування, раціонального  адміністративно-територіального  устрою  та   деякі інші.

 

     Розпочинати потрібно, і терміново, з уряду, нинішня структура якого  є  чи  не  головною  перепоною  на  шляху  до  економічного зростання.   Необхідно   принципово   змінити   функції   уряду  і міністерств  та  привести  їх  у  відповідність   з   економічними реаліями.

 

     Швидкий і   послідовний   відхід  уряду  від  підприємницької діяльності,  запровадження нових механізмів розробки  й  прийняття політико-економічних  рішень,  ефективна співпраця з парламентом - такими мають бути головні напрями цієї реформи.  З  огляду  на  це Верховна  Рада  має в першочерговому порядку прийняти закони,  які визначають статус вищих центральних і місцевих органів  виконавчої влади,  систему адміністративнотериторіального устрою, організацію місцевого самоврядування. Необхідно також розпочати обговорення та підготовку  окремих змін і доповнень до Конституції,  не змінюючи, ясна річ, загальних засад конституційного устрою України.

 

     Друге. Чи не найбільшою проблемою України  нині  є  фінансова залежність  від  зовнішніх чинників.  Уже найближчими місяцями для того щоб здійснити поточні виплати за  державним  боргом,  нам  не вистачить усіх планових надходжень до бюджету.  Це означає,  що ми змушені будемо або нарощувати внутрішній борг,  у  тому  числі  із виплати  зарплати та пенсій,  або знову позичати "дорогі" гроші на зовнішніх ринках,  тим  самим  затягуючи  усе  тісніше  фінансовий зашморг на шиї держави.

 

     На сьогодні  у  світі є лише чотири способи вирішення проблем фінансування  бюджету:  перший  -  збільшення  доходів,  другий  - зменшення  витрат,  третій  -  збільшення  боргів  і  четвертий  - друкування грошей. Іншого не дано і немає.

 

     В умовах,  в яких опинилася Україна,  можливо  рухатися  лише шляхом  збільшення доходів і зменшення витрат.  Наш бюджет хворий, не можна закривати на це  очі.  Необхідна  серйозна  реорганізація бюджетного процесу як такого.

 

     Щодо наповнення  доходної  частини бюджету.  У першочерговому плані  треба  істотно  розширити  податкову  базу   законами   про оподаткування  доходів  фізичних  осіб,  нерухомості,  про місцеві податки і збори,  про нові  ставки  акцизів  та  інше.  Необхідно, нарешті,   спростити  схему  оподаткування  малих  підприємств  та виробників сільськогосподарської продукції. Основне в цій справі - збільшити  надходження  до  бюджету  за  рахунок  розширення  бази оподаткування та поліпшення  стану  збирання  податків,  а  не  за рахунок збільшення ставок оподаткування на тій базі, що в нас є.

 

     Ще одна  надзвичайно важлива річ.  Тільки за останні два роки до податкових законів внесено більше 200 різних поправок.  Ми  так заплутали платників податків,  що треба видавати спеціальні томи з тлумаченням наших  законів.  А  поки  що  їх  тлумачать  податкові інспектори,  і  кожен  на  свій  лад  та  ще  й не без відповідної винагороди.

 

     Необхідно утворити   єдиний   центр   розробки    податкового законодавства  за участю парламентаріїв,  урядовців,  податковців, учених і,  що важливо,  самих платників  податків.  Лише  так  нам вдасться зберегти логіку й послідовність податкової реформи.

 

     Врешті-решт, до  кінця  року,  а можливо,  у першому кварталі 1999 року потрібно сформувати податковий  кодекс,  на  базі  якого приймати бюджет 2000 року і наступних років.

 

     Як це  не  важко  й  не  популярно,  Верховній  Раді все одно доведеться  повернутись  і  до  питання  про  пільги  та  дотації. Погодьтеся,  це абсурд,  коли законодавство зобов'язує планувати в бюджеті понад 5 мільярдів гривень для забезпечення пільг,  із яких реально фінансується менше половини.  З іншого боку,  ми тим самим заганяємо  в  боргову  яму  транспортні,  енергетичні,  комунальні галузі та державні установи.

 

     Щодо витратної  частини бюджету.  Верховній Раді тут потрібно жорстко дотримуватися принципу:  не приймати жодного  рішення,  не забезпеченого  джерелами фінансування,  навіть якщо це пояснюється бажанням допомогти людям і завоювати їхню довіру.  Результат  буде завжди  протилежний:  розчарування,  звинувачення  в  популізмі  й остаточна втрата довіри народу до всієї влади, незалежно від того, хто сидить у парламентському, а хто - в урядовому кріслі.

 

     Парламент має  терміново  доручити  уряду  провести  детальну інвентаризацію бюджетних видатків,  після чого необхідно  прийняти рішення  про  їх скорочення.  Давайте,  нарешті,  відверто скажемо людям правду:  держава не в змозі  витрачати  третину  бюджету  на утримання держапарату, армії, міліції та інших сфер, що потребують бюджетного фінансування.  Недопустимою є й ситуація, коли на трьох працюючих у виробничій сфері припадає п'ять бюджетників.

 

     Доведеться саме  Верховній  Раді  переглянути  ситуацію  і  з численними фондами.  Уряд не може справитися з цією проблемою.  Як вода  крізь  сито,  з  нашого дірявого бюджету 30 відсотків коштів протікає в цільові фонди - від  Пенсійного  до  Фонду  геологічних розвідок.  Треба  звести  більшість  із них до бюджету,  тоді буде легше і маневрувати, і контролювати.

 

     Нарешті, щодо контролю.  Прийнято багато  грізних  рішень,  у тому   числі  й  про  кримінальну  відповідальність  за  порушення бюджетної  дисципліни.  Порушень  -  греблю  гати,   а   прикладів притягнення до відповідальності - кіт наплакав!

 

     Рахункова палата    повинна,    нарешті,    показати   уряду, контрольним органам приклад безкомпромісного й жорсткого  контролю за витратами бюджетних коштів.

 

     При цьому  треба  поставити  перед  урядом завдання створення прозорих  бюджетних  процедур,   зменшення   числа   розпорядників бюджетних  коштів  і  переведення  їх у казначейство,  контролю за урядовими депозитами в комерційних банках  та  інше.  Усе  це  має вилитися  в зміни до чинного законодавства про бюджетний процес та процедури.

 

     Третє. Структурні реформи в економіці.  Як уже було  сказано, найбільшою загрозою сьогодні є можливість фінансової кризи.  Проте було б неправильно відривати цю проблему від економічної  ситуації загалом,  адже  головною  стратегічною  проблемою є не стільки сам дефіцит бюджету або наші борги,  як відсутність системних  реформ. До  речі,  російський  уряд  спрямовує  на обслуговування боргу 30 відсотків всіх видатків проти наших 15 відсотків.  Навіть  більший рівень   дефіциту  й  боргу  був  би  прийнятний,  якби  в  країні здійснювалися реальні структурні зміни. Стратегічним завданням тут є  створення цілісної економіки України,  яка здатна забезпечувати потреби  внутрішнього   ринку   в   готовій   продукції   власного виробництва на 60-70 відсотків.

 

     Тут слід виділити такі основні напрями.

 

     Поряд із адміністративною реформою, про що говорилося раніше, для  піднесення   виробництва   потрібно   максимально   спростити регулювання  економіки,  тобто  треба  здійснити  її  дерегуляцію. Українська економіка надзвичайно  зарегульована.  На  кожний  крок підприємця потрібні дозволи,  ліцензії,  патенти та інше. Від 1990 року виробництво скоротилося більш як удвічі,  а  армія  тих,  хто перевіряє, дозволяє, забороняє, більш як удвічі виросла.

 

     Законодавство, що    регулює   діяльність   підприємців,   як коростою,  обросло нормативними  актами  міністерств  і  відомств. Найнеприємніше те,  що про цю проблему говорять усі,  але реальних кроків для її вирішення таки немає.

 

     Багато в чому винні ми,  депутати. Адже, образно кажучи, саме з  нашого  дозволу можуть списати кошти з рахунку підприємця понад 20  різноманітних  контролюючих   структур.   Наше   законодавство створило  небезпечний  прецедент щодо несудової зупинки діяльності підприємств,  і сьогодні  не  лише  суд,  а  й  пожежники,  органи Держстандарту  та  інші  можуть зупинити виробництво без будь-яких обгрунтувань.

 

     Розчищати авгієві стайні цих проблем,  поки останні  офіційні підприємці  не  втекли  в  "тінь" - це також першочергове завдання нашого  парламенту.  Необхідно  розробити  законодавчі  акти,   що обмежують  процедуру  встановлення  нових регулюючих норм та чітко визначають  сферу   компетенції   органів,   які   перевіряють   і контролюють.

 

     Щодо приватизації та реструктуризації підприємств.

 

     Про приватизацію сказано дуже багато.  Врешті-решт,  прийнято Державну  програму  приватизації  на  1998  рік.   Обмежусь   лише принципами,  якими,  на мою думку,  Верховна Рада має керуватися у цій роботі.

 

     Перше. Не можна постійно лякати і вітчизняного, і зарубіжного інвестора переглядом принципів приватизації.  Треба наголосити, що приватизація -  це  пріоритет  державної  політики,  а  з  фактами порушення   законів  повинні  розбиратися  відповідні  компетентні органи.

 

     Друге. Приватизація повинна  бути  прозорою,  конкурентною  і грошовою,  давати прибутки державі.  Наприклад,  у минулому році в Польщі до бюджету  надійшло  за  рахунок  приватизації  більше  10 мільярдів доларів.

 

     Сьогодні, коли набирає обертів масова приватизація, необхідно приділити  максимум  уваги  роботі   тих   підприємств,   що   вже приватизовані.  Якщо  виходити  з  принципу,  що приватизація - це насамперед підвищення  ефективності  виробництва,  то  в  нас  тут великі проблеми.  Поки що приватизація не забезпечує прибутковості підприємств,  не сприяє впровадженню нових технологій та залученню інвестицій.   Очевидно,   необхідно   негайно   вносити  зміни  та доповнення до Закону про банкрутство, встановлюючи чіткі процедури відповідальності.  Не  вмієш організувати виробництво - не затягуй себе  і  державу  в   невиплати   заробітної   плати,   неплатежі, неповернуті  кредити  та інше,  а продай свою власність тому,  хто вміє добре господарювати.

 

     Важливою проблемою тут є формування конкурентного середовища. Особливо  це  стосується  закупівель  за державними замовленнями і продажу з державних резервів.  Ні  для  кого  не  секрет,  що  при міністерствах  і  відомствах,  при  Держрезерві  звили собі гнізда відповідні комерційні структури.  Так і немає в нас конкурсних  та тендерних  засад при вирішенні цих проблем,  бо немає відповідного законодавства. Отже, це комусь вигідно.

 

     Нарешті, визначального характеру набуває потреба  структурних змін   у  цілих  галузях  господарства,  передусім  в  енергетиці, транспортній галузі, сільському господарстві.

 

     Верховній Раді ще на цій сесії потрібно розблокувати земельну реформу.  На  користь  цього  вказує  хоча  б  той  факт,  що  при постійному  падінні  обсягів   виробництва   сільськогосподарської продукції  в державному секторі,  наприклад на 3,3 відсотка в 1997 році, у приватних господарствах вони постійно збільшуються, у тому ж 1997 році - на 1,4 відсотка.

 

     Шановні народні депутати! За браком часу я детально зупинився на найбільш нагальних проблемах сьогодення,  від яких залежить  не лише  життєвий  рівень  громадян,  але  й політична стабільність у нашій державі. Це не означає, що такі важливі питання, як пенсійна реформа,   міжнародна   й   молодіжна  політика  чи  реорганізація державної системи соціального захисту або  ж,  наприклад,  істотне підвищення  ефективності  роботи самої Верховної Ради,  залишилися осторонь.  Ми повинні в  першу  чергу  зробити  все  можливе,  аби уникнути   економічної   катастрофи   та   можливості   виникнення соціальних  конфліктів.  Переконаний,  що  саме  в  цьому  полягає історична місія нашого парламенту. Проблема лише в тому, чи всі ми однаковою мірою усвідомлюємо  свою  особисту  відповідальність  за долю країни.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Хто хотів би поставити запитання, прошу записатися. Увімкніть, будь ласка, систему.

 

     Слово для запитання надається народному депутату Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановний пане Костенко! Я хотіла б почути від вас,  яке ваше бачення вирішення основного на сьогодні  питання  - організація роботи Верховної Ради відповідно до Конституції? Чи не вважаєте ви,  що прийняте нами ще до виборів Голови Верховної Ради рішення про внесення змін у Регламент усетаки є неконституційним?

 

     Дякую.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.   Дякую.  Щодо  поліпшення  організації  роботи Верховної  Ради.  Є  блок  проблем,  які  нам,  депутатам,   треба вирішити.  Та насамперед ми повинні чітко усвідомити,  що головною фігурою в процесі законотворення є не апарат,  а народний  депутат України.

 

     Практика і  попереднього  парламенту,  і парламенту 1990-1994 років яскраво засвідчила, що, на жаль, оці дебати в сесійному залі дають  потім можливість апарату маніпулювати,  вносити корективи в закони,  уже схвалені Верховною  Радою.  Я  можу  назвати  десятки законів,  в  які  вже  після  схвалення  були  внесені корективи й поправки.  Особливо  це  було  характерним  для   Верховної   Ради 1990-1994 років.

 

     Далі. Ми повинні чітко усвідомлювати, що саме комітети є тими профільними  установами  Верховної  Ради,  які  повинні   детально розглядати  питання,  детально знайомитися з висновками фахівців і приймати окреме рішення щодо кожної проблеми.

 

     Якщо саме  в  такому,  головному,  напрямі   буде   здійснено реформування  Верховної  Ради,  то я переконаний,  що ефективність нашої роботи суттєво підвищиться.

 

     Щодо зміни Регламенту.  Без сумніву,  це  було  зроблено  без порушення  Конституції.  Були  відповідні  висновки  юристів,  які попередньо консультували робочу Підготовчу  групу.  І  ми  повинні чітко  усвідомлювати,  що  лише  структуризація  і суспільства,  і парламенту в першу чергу дасть позитивні результати  для  громадян нашої держави (маю на увазі підвищення їх життєвого рівня).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається депутату Мухіну.

 

     МУХІН В.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Социалистическая  партия.  Юрий Иванович,  вы нарисовали идеальную картину того,  что надо делать и каким образом улучшить ситуацию в нашей  стране.  Но  вы  знаете,  что  на деле существует серьезное противоречие между исполнительной и законодательной властью. И эту идеальную модель невозможно реализовать.

 

     Как сделать так, чтобы исполнительная власть выполняла законы Украины,  выполняла Конституцию?  Что вы сделаете для того,  чтобы изменить ситуацию в этом плане?

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Дякую.  Я  з  власного досвіду знаю,  і про це свідчить також міжнародна практика,  що жодна країна світу не може ефективно   працювати   як   така  без  ефективної  виконавчої  та законодавчої влади.  Якщо говорити про Україну,  то уряд,  яким би він  ідеальним  не був,  не зможе ефективно реалізувати економічну політику,  якщо саме через законодавство ми  не  забезпечимо  йому можливість ефективно працювати.

 

     От хоча  б  приклад з бюджетом,  про який я говорив.  Як уряд може виконати закон,  схвалений Верховною Радою,  якщо  в  бюджеті немає  коштів?  Я  маю  на  увазі  нещодавно  прийняті  закони про підвищення пенсійного  забезпечення,  соціального  забезпечення  й таке інше.

 

     Лише в  разі  ефективної  співпраці  уряду  й  парламенту  ми зможемо вивести країну з кризи.  Ви кажете,  що неможливо  досягти консенсусу чи, так би мовити, узгодженої позиції уряду й Верховної Ради.  Можливо.  Є відповідні процедури. У Верховної Ради є багато повноважень,  можливостей  впливу  на уряд,  і уряд повинен зовсім по-іншому організувати роботу і з Верховною Радою в  цілому,  і  з парламентаріями.

 

     Я згоден   із   тим,   що  багато  в  чому  конфронтація  між попередньою  Верховною  Радою   та   урядом   була   зумовлена   і неефективними   діями   уряду   або   небажанням   його  ефективно співпрацювати з Верховною Радою,  і тим, що Верховна Рада приймала закони, які уряд не може виконати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Мазур.

 

     МАЗУР О.А.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передать слово депутату Алексееву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   увімкніть    мікрофон    депутата Алексєєва.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  народний депутат України (виборчий округ 172, Харківська  область).  Спасибо.   Уважаемый   Юрий   Иванович,   я внимательно  выслушал  ваше  содержательное  выступление,  и (не в обиду вам будет сказано,  вы человек  интеллигентный)  лишний  раз подтвердилось   мое   мнение,   что   более   антинациональной   и антинародной силы в Украине,  чем Народный  рух,  нет.  У  нас  же предприятия были искусственно доведены до банкротства, в том числе и путем разрыва сложившихся веками экономических связей,  и теперь вы  предлагаете,  мол,  если кто-то не может работать - продавайте их.  Мне  это  напоминает  ситуацию,  когда  на  экономику  надели политические кандалы, а потом говорят: не сможешь бежать - мы тебя пристрелим. По-моему, это издевательство над нашей экономикой.

 

     И вот я не знаю, насколько это ваше мнение, а насколько здесь сильно  влияние  "забугорных"  дирижеров  нашего  развала,  но мне хотелось бы,  чтобы вы дополнительно осветили этот  вопрос.  Я  не просто так спрашиваю,  а потому,  что все те эксперименты, которые сейчас  проводятся,  начинают  вызывать   взрывы   возмущения.   В частности,  в  моем Орджоникидзевском районе ветераны,  которых по 525-му постановлению лишили пенсии,  выходят и блокируют  улицы  и дороги. И это только начало!

 

     Я прошу  вас лишний раз осветить:  то ли это мнение Народного руха, то ли это ему подсказано - банкротить предприятия?

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Дякую.  Шановний народний депутате! Я хотів би повернутися трошки до нашого,  як кажуть, історичного минулого, до тих часів,  коли був Радянський Союз і коли підприємства працювали ефективно.  Але згадаймо,  що тоді ціна на енерногосії становила в середньому 7 відсотків від світової ціни. Це перше.

 

     Друге. Згадаймо про те,  що рівень матеріало- і енергоємності нашого  виробництва  перевищував  аналогічні  показники  західного виробництва в  чотиришість  разів,  а  по  деяких  галузях  навіть більше.  Тому,  коли розвалився Радянський Союз,  коли за один рік ціна на енерногосії в Україні досягла практично  світового  рівня, почалося обвальне падіння нашого виробництва.

 

     Що в таких умовах повинні були робити Верховна Рада й уряд? В першу чергу - сформувати нову  економічну  модель  уже  незалежної України,  бо майже все виробництво, яке було в радянській Україні, стало непотрібним,  коли ми завоювали незалежність.  Чому? Тому що зник  той  попит  на нашу продукцію,  який був за часів колишнього Радянського Союзу (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати,  подобається  кому  чи  ні  -  будь ласка, дайте висловитися і дайте можливість працювати.

 

     У нашій     структурі     виробництва    ми    мали    багато високотехнологічних підприємств,  і якби уряд  з  Верховною  Радою сконцентрували  свою  увагу саме на них,  тобто направили державні інвестиції на підтримку й  розвиток  власного  машинобудування  та високотехнологічних  виробництв,  то  тоді не було б сьогоднішньої ситуації.

 

     Що я маю на увазі? Конкретний приклад - завод імені Малишева, який виготовляє танки.  У 1991 році його директор переконував,  що неможливо  виробляти  в  Україні  танки  самостійно,  тому  що  70 відсотків  комплектуючих надходило з Росії.  Тепер ми маємо власне виробництво танків,  яке базується на 70 відсотках  продукції,  що виробляється українськими підприємствами.  Причому дуже характерно й дуже цікаво,  що багато  чого  з  того,  що  ми  закуповували  й закуповуємо в Росії, є в нас. Наприклад, та сама фториста гума для котків танків є в Дніпропетровську,  до того  ж  набагато  більшої якості і набагато дешевша.  Але ми не знали цього.  Не знали тому, що навіть інформація про те, що собою являє український потенціал, була сконцентрована в Москві.

 

     І хто б що не говорив про Прем'єра чи Президента Кучму,  саме він  у  1992  році  поставив  питання  інвентаризації  української економіки   та  розробки  на  основі  цієї  інвентаризації  моделі цілісної економіки.  Те, що цього не вдалося зробити, - це вже, ще раз повторюю, вина і Верховної Ради, і уряду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Гуцолу.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Шановний  Юрію  Івановичу,  мені  сподобався  ваш виступ,  він  конструктивний  і  головне  -  у  ньому  є не тільки програма, а й механізм її виконання. Це дуже доцільно.

 

     Трошки історії. Я хотів би нагадати шановним депутатам, що 15 листопада  1863  року  Лінкольн сказав про демократію дуже слушно, коли звертався до бійців,  що демократія -  це  управління  народу через  народ  і заради народу.  Яке ваше бачення нашої демократії, української?

 

     Друге запитання: як ви ставитеся до приватного бізнесу?

 

     І третє.  Я  б  сказав,  що  я,  наприклад,  проти  диктатури піночетівської,   чилійської.  Я  проти  диктатури  комуністичної, пролетарської.  Але  я  за   диктатуру   Конституції   і   чинного законодавства.  Чи не вважаєте ви, шановний Юрію Івановичу, що нам потрібно мати в державі диктатуру закону і Конституції?

 

     Дякую за увагу.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Дякую.  Перше. Якою є українська демократія? У нас іще немає демократії,  ми її лише формуємо.  А для того щоб ми були  демократичною  державою,  я  думаю,  нам   потрібно   кілька десятиліть.   Яскравим   підтвердженням   цього   є   ситуація   в парламентському залі,  тобто в найвищому  представницькому  органі законодавчої влади.

 

     Те, що не погоджуються з виступом опонента,  не означає, якщо ми говоримо про демократію,  що є право брутально переривати його, кричати,  підніматися  з  місця і навіть доходити,  як кажуть,  до фізичних зіткнень.

 

     Друге. Щодо приватного бізнесу.  Як свідчить історія розвитку суспільства,   саме   приватний   бізнес   дав   змогу   ефективно модернізувати капіталістичну систему.  І це є основа для суттєвого підвищення продуктивності праці.  Без приватного бізнесу, особливо малого та середнього,  який забезпечує в більшості країн майже  до 70  відсотків  надходжень до бюджетів різних рівнів,  ми ніколи не вийдемо з постійної економічної  кризи.  Він  створює  конкурентні умови,   умови   для   постійного  пошуку  та  впровадження  нових технологій, більш ефективних, і підвищення продуктивності праці.

 

     Щодо диктатури.  Я за глибоким переконанням  є  демократом  і ніколи не підтримував,  не підтримую і не буду підтримувати жодних посягань на ті паростки демократії, які розвиваються в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для   запитання   має   народний   депутат Зарубінський.

 

 

 

     ЗАРУБIНСЬКИЙ О.О.,  народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Юрію Iвановичу! Ви  -  представник  Руху,  людина з чітко окресленими політичними, життєвими поглядами.  Яким чином у разі  обрання  вас  Головою  ви будете  знаходити  консенсус з фракціями,  що сидять зараз ліворуч від  трибуни?  Адже  всіх,  хто  не  носить  значків  з   прапором неіснуючої  республіки,  ці  фракції  (і ті,  хто таких значків не носить, але є спільниками в деструктивних діях), як показали перші дні  роботи Верховної Ради,  сприймають з більшовицькою агресією і войовничим гвалтом.  У них,  очевидно, інше завдання та явно інший рівень політичної культури й елементарної вихованості.

 

     Як у таких умовах ви зумієте досягти злагоди?

 

     Дякую (Оплески).

 

     КОСТЕНКО Ю.I.  У мене вже є власний досвід того,  як досягати консенсусу у співпраці при вирішенні конкретних питань.  Я маю  на увазі   мою   роботу  на  посаді  міністра  охорони  навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.  У  той  час  Комісія  з питань   екології   та   раціонального   природокористування  була представлена здебільшого лівими,  та попри це ми  за  чотири  роки знайшли форми й способи співпраці,  які дали змогу в останній день роботи Верховної Ради попереднього скликання прийняти  надзвичайно важливі екологічні закони.

 

     Це яскравий приклад того, що коли ми свою енергію спрямовуємо на вирішення конкретних проблем, щоб підвищити рівень життя людей, забезпечити  їх благополуччя,  то я думаю,  можна знайти компроміс навіть з тими опонентами,  які  фактично  сповідують  зовсім  інші життєві й людські цінності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Сафронову.

 

     САФРОНОВ С.О.,  народний депутат України (виборчий округ  30, Дніпропетровська   область).   Фракція  "Громада".  Шановний  Юрію Iвановичу!  З вашого виступу ми зрозуміли, що економічне становище нашої держави закризове.  Хто в цьому винен? Я хочу почути від вас особисто. Це перше запитання.

 

     Друге. Як ви плануєте співпрацювати, якщо вас оберуть Головою Верховної Ради, з такою виконавчою владою?

 

     I третє.  Яку  ви  бачите нашу державу в разі вашого обрання: президентську,  парламентську чи "червону"?  I  що  ви  для  цього особисто зробите, якщо вас оберуть?

 

     КОСТЕНКО Ю.I.  Дякую.  Щодо  того,  хто  винен  у  нинішньому становищі,  то якраз у виступі на це є чітка  відповідь.  Винні  і законодавчий орган, і виконавча влада, і причин цьому дуже багато. За браком часу я не хочу детально зупинятися на  тому,  хто  і  як блокував реформи,  які посадові особи робили це.  Адже хто б що не говорив про Рух,  але відомий факт:  нас  у  виконавчій  владі  на кінець  1998 року стало аж 4 відсотки.  Це з тими,  хто в місцевих органах. Один міністр за всі ці роки від Народного руху України! А 96  відсотків  -  це  ті,  хто  вчора  носив партійні квитки,  хто сповідував комуністичну ідеологію.  I саме їх нездала політика,  а то  й  блокування  економічних  та  політичних  реформ призвели до нинішнього  економічного  становища  та   економічних   негараздів (Оплески).

 

     Друге запитання  -  як  співпрацювати з урядом?  Дуже просто. Насамперед потрібно,  щоб в уряді працювали справжні політики, які відстоюють  інтереси Української держави.  Знову посилаюся на свій досвід.  Три-чотири роки ми проводили так звану слідову за  Росією політику,  тому  що  в  нас  не  було українського уряду,  не було українських  міністрів,  не  було  політиків,  які  дивляться   на проблеми тієї чи іншої галузі крізь призму національних інтересів. Тому тепер,  коли в нас структуроване суспільство,  Верховна  Рада має  унікальний  шанс  впливати  на  формування уряду,  який потім повинна й підтримувати.  Такого не буває  в  суспільстві,  щоб,  з одного боку, Верховна Рада блокувала діяльність уряду, а з другого

- вимагала від нього ефективної роботи.

 

     Шановні народні депутати!  Ми повинні  чітко  усвідомити,  що коли  підтримуємо уряд своїм рішенням щодо тієї чи іншої програми, яку він вносить (а ми за часів незалежності прийняли  цих  програм більш як 15), то такою ж мірою відповідальні за її виконання, як і уряд.  Такого не повинно бути,  щоб  одні  щось  робили,  а  другі говорили,  що  не знають,  що там робить уряд,  і що вони за це не відповідальні.

 

     Шановні колеги,  задумаймося над таким фактором.  Сьогодні ми повністю змінюємо всі основи:  і політичні, і економічні. Сьогодні йде процес зміни  форм  власності.  Вирішення  всіх  цих  складних проблем, а цього вимагає наше суспільство, повинне забезпечуватися ефективним  законодавством.  I  тому,  якщо  є  політичне  бажання співпрацювати,  можна  організувати  співпрацю  уряду  з Верховною Радою.

 

     I третє запитання - щодо держави: парламентської, президентської   чи   "червоної".   Звичайно,   як представник національно-демократичних сил я не  можу  підтримувати ідеологію,  яка себе вже давно вичерпала. I хто б що і як би гарно не говорив сьогодні з  цієї  трибуни,  шановні  народні  депутати, скажіть,  будь ласка, де у світі реалізовано комуністичну ідею? Де у світі ця комуністична ідея принесла  народу  відповідний  рівень благополуччя? (Оплески).

 

     Таких прикладів  ви не знайдете.  I саме тому,  що економічна система колишнього СРСР та  соцтабору  не  витримала  конкуренції, саме  в силу цих чинників і розвалився колишній Радянський Союз та ця система. Тому треба дивитися на проблему через цю призму.

 

     А щодо президентської чи парламентськопрезидентської держави, то ми сьогодні маємо Конституцію,  і я прихильник того,  щоб ми ще довго не змінювали наш державний устрій,  бо  це  завжди  веде  до соціальних катаклізмів і негараздів (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Стояну.

 

     СТОЯН О.М.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України. Шановний претенденте!  Я прослухав  багато  виступів,  і  в  мене  склалося враження, що всі кандидати претендують або на пост Президента, або на пост Прем'єра.  А мова йде про посаду  Голови  Верховної  Ради, тобто людину,  яка б організувала роботу Верховної Ради. У зв'язку з цим у мене  до  вас  таке  запитання.  Скажіть,  будь  ласка  (я повертаюся до того,  що казала шановна колега Ващук): правильно це чи ні,  що депутатів, які пройшли по одномандатних округах, раптом партизували? Це перше.

 

     Друге. Як ви вважаєте,  чи не слід для депутатів, які пройшли по одномандатних округах,  збільшити кількість  консультантів?  Бо нам треба дуже багато працювати з людьми.

 

     І третє.  Депутати від політичних партій пройшли за списками. Чи будуть вони відповідати перед виборцями в тих округах чи в  тих областях,  звідки  вони  прийшли?  Чи не вважаєте ви,  що доцільно прийняти постанову Верховної Ради, яка зобов'язала б депутатів від політичної партії працювати в тому чи іншому окрузі,  зустрічатися з людьми?

 

     Дякую.

 

     КОСТЕНКО Ю.І. Дякую. Щодо організації роботи Верховної Ради я коротко  говорив і ще раз хочу підкреслити,  що законодавство ради законодавства нікому не  потрібне.  Законодавство  має  насамперед вирішувати   ті  соціально-економічні  проблеми  суспільства,  які забезпечать  ефективність  виробництва,  піднесення  економіки  та високий  рівень  життя  людей.  Саме  виходячи  з  цього  й  треба організовувати роботу Верховної Ради разом із урядом.

 

     Я ще й ще раз наголошуватиму на тому,  що ніхто ніколи, жоден уряд  не  реалізує  ніякої  програми,  особливо  програми виходу з економічної кризи,  якщо не буде ефективної співпраці парламенту й уряду.

 

     Щодо того,   яким   чином  організувати  ефективну  співпрацю депутатів із населенням. Наприклад, фракція Народного руху України вже  закріпила  за  депутатами,  які  пройшли  за  списком партії, конкретну область чи конкретний округ. І вони будуть там працювати й  вирішувати  всі питання,  які свого часу вирішував депутат,  що обирався за мажоритарною системою.

 

     Я пропоную  й  іншим  партіям  прийняти  такі  рішення,   які вичерпують цю проблему.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Варбанцю.

 

     ВАРБАНЕЦЬ І.М.  Фракція комуністів.  Шановний Юрію Івановичу! Партія,  яку  ви  представляєте,  іменується Народний рух України. Таким чином, у самій її назві підкреслюється її суть, і тому ви як політичний діяч маєте поважати думку народу.

 

     Я хотів би, щоб ви прокоментували дуже поширену в суспільстві оцінку діяльності вашої партії,  яка міститься  в  словах:  "Слава Руху  за велику розруху".  Адже цілком очевидно,  що саме розрухою завершився  період  розбудови   України,   концепція   якої   була розроблена  Рухом  і  втілювана в життя першим Президентом України Кравчуком і другим - Кучмою.

 

     Чи має намір керівництво вашої партії і вашої фракції  внести корективи  у  свою  діяльність  з урахуванням цих обставин,  тобто зробити належні висновки з народної мудрості й керуватися здоровим глуздом?

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Дякую.  Ви, мабуть, були відсутні або неуважно слухали мій виступ.  Там якраз дається аналіз того,  хто  чого  не зробив,  яких  реформ  не  провів,  які  саме  чинники  спричинили сьогоднішню економічну ситуацію.

 

     З іншого боку,  я хочу звернути увагу на  той  факт,  що  Рух упродовж  усіх  цих  років  як  парламентська  партія  перебував у меншості.  Нагадаю,  що в першій Верховній Раді,  мається на увазі Верховна  Рада  1990-1994  років  скликання,  у Народній раді було максимум  80-90  представників  усіх  демократичних  сил.  Фракція Народного руху України в колишній Верховній Раді складалася лише з 30 чоловік.

 

     Скажіть, будь  ласка,  яким  чином  ми  могли  примусити   чи Верховну  Раду,  чи той же уряд реалізувати програмні засади,  які розроблялися нами впродовж цих років? Це неможливо. Але я хотів би наголосити й на тому,  що саме ті програмні засади, які розроблені Народним рухом України, таки дають змогу вивести Україну з кризи.

 

     Я переконаний,  що  життя  примусить  нас  усіх  дуже  швидко рухатися шляхом реформ уже в найближчий час.  І ось тоді,  шановні колеги,  ми й побачимо,  хто був правий,  як кажуть, в історичному плані,  хто привів до поліпшення життєвого рівня народу в Україні. Я    переконаний,    що    це     будуть     саме     представники народно-демократичних партій,  Народного руху України, які знають, як робити реформи, які мають досвід у проведенні цих реформ. І нам потрібне  лише  одне:  народна  підтримка для того,  щоб ми все це здійснили (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для запитання надається народному  депутату Зваричу.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,   народний   депутат   України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Юрію Івановичу, у своєму  виступі  ви присвятили основну увагу соціально-економічним питанням,  зокрема питанню погашення  заборгованості.  У  минулому парламенті  фракція  Руху  внесла  пакет  з п'яти законопроектів з пенсійного забезпечення,  однак тодішнє ліве керівництво Верховної Ради блокувало прийняття цього пакета,  мабуть,  тому,  що мало на меті свої вузькопартійні інтереси.

 

     Отже, чи будете ви як Голова  Верховної  Ради  наполягати  на тому,  щоб  ця Верховна Рада приділила особливу увагу реформуванню пенсійної системи та проблемі погашення заборгованості?

 

     І друге запитання.  Я знаю,  що ви  були  одним  із  головних розробників Державної програми національної безпеки. Чи не могли б ви дещо розказати  про  цю  програму,  зокрема  стосовно  законів, потрібних для її забезпечення?

 

     Дякую.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.   Дякую.   Щодо   пенсійної  реформи.  Практика Верховної Ради минулого скликання яскраво засвідчила,  що коли  ми не  будемо  працювати передусім над доходною частиною бюджету,  не будемо створювати умов для піднесення економіки й виробництва,  то жодні  рішення Верховної Ради чи закони,  спрямовані на соціальний захист,  які вона прийматиме, практично не діятимуть. Тобто ми цей шлях уже пройшли. Попереду - це щодо пенсійної реформи - лише один шлях:  підвищення ефективності  виробництва,  наповнення  бюджету, тобто   економічне   зростання   держави   і  на  основі  цього  - забезпечення прав пенсіонерів  і  тих,  хто  потребує  соціального захисту.

 

     Цю програму   ми   будемо  реалізовувати  разом  із  вами.  Я переконаний,  що всі  працюватимуть  над  цими  проблемами  уже  в найближчі  місяці.  Економічна  ситуація,  яка нас чекає попереду, примусить нас займатися  насамперед  проблемами  економіки,  а  не популізмом.

 

     Щодо національної   безпеки.   Досвід   того   ж   колишнього Радянського  Союзу  яскраво  засвідчив,  що  в  сучасних  системах національної  безпеки превалюють зовсім інші чинники,  ніж ті,  що були  в  роки  політичного  протистояння  двох  систем.  Військові чинники вже не можуть ефективно захистити ту чи іншу державу, і це яскраво засвідчено досвідом колишнього  Радянського  Союзу,  який, маючи  першу  за  чисельністю  у  світі армію,  найбільший ядерний потенціал,  розвалився саме через економічні чинники.  Так  от  (в інших  країнах  на  сьогодні ця практика себе виправдала),  основу забезпечення   національної   безпеки   створює   саме   ефективна економіка.

 

     Серед інших   чинників   може  бути  й  фінансова  могутність держави.  Пригадаймо, що навіть Гітлер не дозволив собі напасти на Швейцарію.  Чому?  А  тому  що  у  Швейцарії  були  сконцентровані фінансові капітали майже половини  світу,  і  він  не  наважувався зруйнувати   фінансову   систему,  що  вплинуло  б  на  економічне становище цієї держави.  Тому сьогодні серед чинників національної безпеки  є і фінансова незалежність,  чи могутність,  і економічна могутність, і багатобагато інших.

 

     Щодо армії.  Без  сумніву,  вона  повинна  бути  професійною, нечисленною  і  не  забирати  з  державного бюджету таку кількість коштів,  яку ми сьогодні витрачаємо  на  те,  що  успадкували  від колишнього Радянського Союзу.

 

     Щодо законодавства.  Концепція національної безпеки прийнята, але вона потребує  прийняття  дуже  багатьох  законів.  Наприклад, енергетична безпека.  Відомо, що сьогодні ми майже на 90 відсотків залежимо  від  постачання  енергоносіїв   -   чи   то   органічних енергоносіїв,  чи  то ядерного палива.  За таких умов говорити про незалежну  економіку,  про  національний   економічний   потенціал практично   неможливо.   І   тому   всі   ці  аспекти  ми  повинні реалізовувати через національне законодавство.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Івановичу.   Час,   відведений   на запитання, вичерпано. Бажаємо вам успіхів (Оплески).

 

     ________________

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  домовилися,  що після виступу Юрія  Івановича  завершимо  прийняття  Постанови  Верховної   Ради України  про  інформацію  Кабінету Міністрів України про погашення заборгованості  по  заробітній  платі,  пенсіях,   стипендіях   на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності.

 

     Вам роздано два проекти постанови. За домовленістю авторів на ваш  розгляд  вноситься  така  пропозиція.  Будь  ласка,  візьміть проект,  підготовлений  народними  депутатами Іоффе,  Безсмертним, Стецьківим,  Янковським, Балашовим. Пропонується розглянути проект постанови,   розроблений   цими   народними  депутатами,  до  яких приєднується як автор ще й народний депутат Моісеєнко,  внісши  до нього   відповідні   зміни.   Будь  ласка,  слідкуйте,  які  зміни пропонується внести до проекту постанови за домовленістю авторів.

 

     У пункті 2 проекту  постанови  пропонується  роботу  Кабінету Міністрів по погашенню заборгованості визнати незадовільною.

 

     Далі. У пункті 3, другий абзац, після слів "внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про відповідальність" вилучити слова "керівників підприємств усіх форм власності" і далі записати  так:  "за   невчасну   виплату   заробітної   плати   на підприємствах усіх форм власності".

 

     Пункт 3  також  пропонується  доповнити  такими  абзацами  (з проекту постанови,  який вносився  депутатом  Моісеєнком  і  вчора розглядався):   "фіксацію   заборгованості  по  заробітній  платі, пенсіях,  стипендіях на підприємствах, в установах та організаціях усіх  форм  власності  за станом на 1 червня 1998 року";  "виплату заробітної  плати,  пенсій,   стипендій   та   заборгованості   по заробітній   платі,  пенсіях,  стипендіях  власникам  підприємств, установ та організацій усіх форм власності з 1  червня  1998  року здійснювати   з   урахуванням   інфляції   за   період  виникнення заборгованості";  "проіндексувати  заборгованість  по   заробітній платі,  пенсіях, стипендіях, яка утворилася, на величину облікової ставки Національного банку України".

 

     Ось цей проект постанови з тими змінами, які я щойно зачитав, пропонується  прийняти  за  основу  (Шум у залі).  Шановні народні депутати! Я хотів би спочатку проголосувати за основу, а потім...

 

     Просить слова депутат Безсмертний як автор. Будь ласка.

 

 

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  народний депутат України  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   НДП).   Шановний   Петре Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Є  два   моменти,   про   які   я зобов'язаний вам сказати. Я говорив про це колегам, які розробляли ці два проекти.

 

     Момент перший.  Оцінку роботи Кабінету  Міністрів  ми  можемо дати лише за результатами звіту.  Ви знаєте,  що процедура звіту в Регламенті  дуже  чітко  виписана,  вона   передбачає   підготовку документів  і  роздачу їх депутатам,  відповідний термін розгляду, внесення на пленарне засідання, заслуховування окремим питанням. А будьяка  інформація  береться  до відома.  Я говорив колегам,  що, визнавши роботу уряду недостатньою,  ми  діємо  не  відповідно  до Регламенту.

 

     Момент другий стосується норми про індексацію. Я тримаю перед собою зауваження юристів Верховної Ради.  Ви знаєте,  що чинним  є Закон  про  індексацію  грошових  доходів  населення,  де проблема затримки виплати,  невиплати дуже  чітко  зазначена.  Причому  там передбачено розмір виплат, зумовлених індексацією. Тому ми могли б викласти цю норму у двох варіантах.

 

     Перший може  бути  такий:  звернути  увагу  на   необхідність виконання  вимог  Закону  України  про індексацію грошових доходів населення  при  виплаті  заробітної  плати  на  підприємствах,   в установах та організаціях усіх форм власності, пенсій, стипендій і всіх інших соціальних виплат та погашенні заборгованості по них  з урахуванням рівня інфляції.

 

     Але колега  Моісеєнко  пропонує  внести  на розгляд Верховної Ради проект,  яким передбачалася б індексація  заборгованості,  що утворилася,  у  відсотках  залежно  від  розміру  облікової ставки Національного банку України.  Тому  другий  варіант  міг  би  бути таким:  підготувати  та  внести  на розгляд Верховної Ради України пропозиції  щодо  законодавчого  врегулювання  порядку  індексації заборгованих  грошових  доходів громадян на рівні облікової ставки Національного банку України.

 

     Дякую і прошу звернути увагу на ці моменти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Романе   Петровичу,   ми   розглядаємо діяльність  Кабінету  Міністрів  з конкретного питання - погашення заборгованості.   І    пропонується    визнати    цю    діяльність незадовільною.  Мені  здається,  що  ми повинні погодитися з такою оцінкою.  Уже практично кілька років точаться розмови навколо цієї проблеми, обіцянки даються, а практично проблема не вирішується.

 

     Зараз, Романе  Петровичу,  я  поставлю  проект  постанови  на голосування за  основу,  а  потім  проголосуємо  ваші  пропозиції. Згодні? Згодні.

 

     Перед цим  я  привертаю  вашу  увагу  ось  до чого.  Учора ми проголосували за те,  щоб не проводити обговорення  і  голосування було поіменним.

 

     Шановні народні депутати! Я ставлю на поіменне голосування за основу проект,  який запропоновано. А потім розглянемо пропозиції, які вніс Роман Петрович. Будь ласка, увімкніть систему.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні народні  депутати!  До  мене  звертаються  депутати і кажуть,  що не зрозуміли,  що саме я поставив на голосування. Я ще раз  хочу  сказати,  що  за домовленістю авторів проекту депутатів Іоффе,  Безсмертного,  Стецьківа,  Янковського і Балашова  (згоден бути автором цього ж проекту і депутат Моісеєнко) у проект внесено деякі зміни. Я їх вам зачитав (Шум у залі).

 

     Давайте порадимося.  Депутати наполягають, щоб їм роздали цей погоджений проект.  Тому попросимо авторів,  щоб вони до 16 години підготували і роздали народним депутатам  текст  цього  проекту  з усіма змінами,  які погоджені.  Тоді буде легше працювати з ним, і ми проголосуємо за нього.

 

     Автори згодні  підготувати  єдиний   проект   постанови   для розгляду і голосування? Згодні.

 

     Народний депутат Манчуленко. З процедури. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція Народного руху. Прошу передати слово депутату Ковалю з нашої фракції.

 

     КОВАЛЬ В.С.,  народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Петре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я висловлюю  обурення  з  приводу поведінки головуючого на засіданні Верховної Ради України.  Якщо ми так починаємо працювати,  коли  з голосу  невідомо що ставиться на голосування,  то наприймаємо дуже багато законів,  які забезпечать  виплату  зарплати  і  пенсій,  і подякуємо Комуністичній партії за те, що вона виплатила нам.

 

     Я закликаю  всіх  народних депутатів дотримуватися нормальної процедури розгляду законопроектів чи поправок. Повинен бути текст, повинно   бути  обговорення  тексту  не  зі  слів  головуючого,  а нормальне обговорення, і потім прийняття рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із самого початку я сказав,  що у вас всі  тексти на руках.  Жодного слова не було додано від головуючого.  Я тільки сказав,  що була домовленість авторів,  і сказав, які пропонується зробити зміни в проекті.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Петренка.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  народний депутат України (виборчий округ 107, Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Те,  кто вчера блокировал принятие  этого  постановления,  пытаются всякими путями и сегодня его блокировать.

 

     Петр Николаевич,  нам роздан документ на  руки,  то  есть  мы имеем его полный текст.  Его нужно сейчас проголосовать за основу. К 16 часам то,  что проголосовано за основу,  раздать  на  руки  и работать по этому документу дальше.

 

     Я предлагаю в поименном режиме проголосовать этот документ за основу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  З урахуванням того, що були пропозиції Романа Петровича, а також того, що щойно пролунала пропозиція проголосувати документ за основу,  я хотів би поставити проект   постанови  на  голосування  за  основу,  а  о  16  годині погоджений повністю текст проголосуємо остаточно.

 

     Увімкніть, будь ласка, систему. Прошу проголосувати документ, який підготували депутати Безсмертний, Іоффе, Стецьків, Моісеєнко, Янковський і Балашов.

 

     "За" - 275.

 

     Проект постанови прийнято за основу.  Я звертаюся до авторів: під  час  перерви  зберіться,  будь ласка,  ще раз,  погодьте ваші позиції, врахуйте те, що було запропоновано депутатом Безсмертним, і підготуйте для розгляду о 16 годині остаточний варіант.

 

     З мотивів? Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  народний депутат України (виборчий округ 161, Сумська область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  Я  взял  слово  для выступления по мотивам для того,  чтобы вас не ввело  в  заблуждение  выступление Романа Безсмертного.

 

     Роман Безсмертный,  ссылаясь  на  нормы  Регламента,  пытался доказать,  что пункт 2:  "Роботу Кабінету Міністрів  по  погашенню заборгованості по заробітній платі, пенсіях, стипендіях... визнати недостатньою" есть нарушение  норм  Регламента.  Я  прошу  всех  в перерыве посмотреть статью 8.2.3, которой как раз регулируются эти вопросы.  Так вот,  согласно этой  статье  после  отчета  Кабинета Министров   о   своей  деятельности  в  целом  можно  признать  ее неудовлетворительной.  Если же брать частично, по вопросу невыплат пенсий  и  заработной платы,  то Верховный Совет,  не нарушая норм Регламента, имеет полное право принять решение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу,  я вам дякую за  підтримку тієї   думки,  яку  я  висловив,  відповідаючи  на  першу  частину пропозицій Романа Петровича.

 

     Шановні народні депутати!  Залишилося приблизно 10 хвилин  до оголошення перерви. Яка ваша думка? Будемо оголошувати перерву?

 

     Оголошується перерва до 16 години.