ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и. 21 л и п н я 1998 р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  запрошені  і  гості  Верховної  Ради,  представники преси, телебачення!

     Зареєструвалися 317  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Вважаю, що  фракції  повинні  займатися  своїми справами не в робочий час.  Це не політичний клуб,  а Верховна Рада. Будь ласка, Миколо Михайловичу, запросіть депутатів.

     Шановні колеги!  Звертаюся  передусім  до керівників фракцій, голів комітетів:  ми не  повинні  так  розпочинати  засідання,  як сьогодні  -  із  запізненням  на 6 хвилин.  Ці 6 хвилин врахуємо в часі, відведеному згідно з Регламентом на оголошення й запитання.

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Депутатський запит Віктора Івановича Понеділка до  Президента України  у  зв'язку з нереагуванням на звернення депутата стосовно введення в дію  Закону  про  державну  підтримку  засобів  масової інформації  та  соціальний  захист  журналістів  і  щодо  порушень благоустрою території біля посольства Ізраїлю.

     Анатолія Петровича Хмельового до Президента України  стосовно правомірності  приватизації  Слов'янського содового заводу та його фінансової діяльності.

     Прошу підтримати ці запити голосуванням у поіменному  режимі. Будь ласка.

     "За"- 171.

     Запити підтримані.

     Прошу проголосувати   пропозицію   про  направлення  названих запитів на ім'я Президента.

     Будь ласка, проголосуйте.

     "За"- 184.

     Не підтримуєте своїх колег? Ні, значить, ні.

     Михайла Антоновича  Павловського,  Олександра   Валентиновича Турчинова    до    Прем'єр-міністра   України   стосовно   захисту українського споживача  від  недоброякісної  продукції  іноземного виробництва.

     Віктора Герасимовича   Кочерги  до  Прем'єр-міністра  України стосовно виконання Постанови Кабінету Міністрів

  951 від  24  червня  1998  року  в частині фінансування робіт із ліквідації наслідків стихії в місті Добропіллі та  Добропільському районі Донецької області.

     Прошу підтримати    направлення    цих    запитів   на   ім'я Прем'єр-міністра.

     Голосуємо.

     "За"- 192.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  У  нас  є  21  хвилина   на   запитання   та повідомлення. Будь ласка, запишіться.

     Перед тим як надати слово народним депутатам,  повідомляю про створення депутатської  групи  позафракційних  народних  депутатів "Незалежні".  "Керуючись  законами  України  про  вибори  народних депутатів України,  про  статус  народного  депутата,  Регламентом Верховної  Ради  України,  народні  депутати  у  складі 26 чоловік повідомляють про створення групи позафракційних народних депутатів "Незалежні".    Склад    та   уповноваження   представляти   групу позафракційних  народних  депутатів  "Незалежні"  такий:  Агафонов Микола Іванович, Бабич Валерій Георгійович, Білас Іван Григорович, Бондаренко  Володимир  Дмитрович,   Ващук   Катерина   Тимофіївна, Головатий Сергій Петрович,  Горбачов Віктор Сергійович,  Гошовська Валентина Андріївна,  Діброва Валерій Григорович,  Єрмак  Анатолій Васильович,   Квятковський   Ігор   Васильович,   Ківалов   Сергій Васильович,  Кірімов Іван  Захарович,  Ковач  Микола  Миколайович, Коломойцев   Валерій   Едуардович,   Кощинець  Василь  Васильович, Кузнецов Олександр Борисович,  Миримський Лев Юлійович, Омельченко Григорій Омелянович, Раханський Анатолій Варфоломійович, Ржавський Олександр Миколайович,  Салигін Василь Вікторович, Терьохін Сергій Анатолійович,  Черненко Віталій Григорович, Чікал Адам Васильович, Щербань Володимир Петрович".

     З чим ми їх і вітаємо.

     Шановні колеги! Відповідно до статті 12 Закону  України  про статус народного депутата України народний депутат України Віктор Григорович Роєнко просить слово для  оцінки відповіді,   одержаної   в  червні  цього  року  від  Генерального прокурора   на   його   депутатський   запит,    поданий    голові Координаційного  комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Є депутат Роєнко в залі? Немає.

     Тоді переходимо до запитів із місць.

     Народний депутат Мухін. Будь ласка.

     МУХІН В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Александр  Николаевич,  обращаюсь  к  вам  как  первый заместитель председателя Комитета  по  вопросам  национальной  безопасности  и обороны.   В  стране  сложилась  тяжелейшая  ситуация  с  выплатой заработной платы военнослужащим.  И на  сегодня  задолженность  по заработной  плате  офицерам  в  армии  составляет  2-3  месяца,  в некоторых  местах  -  4  месяца.  В  последнее   время   появились задолженности    по   заработной   плате   в   таких   специальных подразделениях,  как Служба безопасности, где она задерживается на 2 месяца.  Это недопустимо, потому что там, как говорится, человек с ружьем.  Надо Верховному Совету обратить внимание  правительства на такие нарушения. Ведь так поступать нельзя.

     И еще,  Александр Николаевич,  просьба непосредственно к вам. Нашему комитету в два раза сократили количество помещений, которые нам предполагались. Депутаты сидят по 4-5 человек в одной комнате. Мне  кажется,  это  ненормально.  Следует   решать   проблему   по расселению депутатов наших комитетов.

     ГОЛОВА. Депутат Єщенко. Будь ласка.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Прошу передати слово депутату Луценку Віталію Івановичу - голові Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Луценко.

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  Шановні виборці!  До Комітету  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів надходять сотні листів з тисячами підписів.  От щойно мені передали листа  з  Донбасу  (я показую вам,  Олександре Миколайовичу), де підписи 10 тисяч людей, ось іще лист,  де 13 тисяч підписів.  Люди виступають проти  указу Президента  щодо  змін  у  пенсійному  забезпеченні,  особливо  що стосується  доставки  пенсій.  Це   призводить   до   надзвичайних ускладнень.  Люди  бояться,  бо  вони  вже навчені трастами і тому подібним.  Проти отримання  пенсій  через  банківські  організації виступають тисячі людей.

     Тому я, Олександре Миколайовичу, вношу дві пропозиції. Перша. На цьому тижні обов'язково розглянути закон,  який  витікав  би  з указу Президента щодо реорганізації пенсійного забезпечення.

     І друга.  Вже  сьогодні  звернутися до Президента з проханням відізвати цей  указ  до  розгляду  його  в  громадських  та  інших організаціях  нашої країни.  Не треба збуджувати людей тоді,  коли можна без цього обійтися.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутате Степанов, будь ласка.

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич!  Нам  роздан порядок дня всего лишь на один день,  и я как депутат не знаю, чем мы будем заниматься всю эту неделю.

     Дело в  том,  что  продолжается   "звездопад"   президентских указов.  Если  раньше  наш Президент еще както мог аргументировать появление этих указов - видите  ли,  Верховный  Совет  спикериадой занимается,  то с этой недели Верховная Рада работает в нормальном режиме,  мы можем  рассмотреть  любой  вопрос,  который  Президент считает  срочным.  А  у нас в Верховном Совете наблюдается какоето спокойствие в отношении этой лавины указов.

     Причем давайте посмотрим,  что же это за указы.  У меня такое впечатление,  что  все  ведомства под сурдинку тащат,  что попало, лишь бы протащить то,  что им нужно.  Ну неужели сейчас,  в  нашей ситуации,  нужен  указ  о  гастрольной  деятельности?  Неужели нет ничего более актуального?  Получается,  что наш Президент проводит опасные "гастроли" на правовом поле Верховной Рады,  а мы никак на это не реагируем.

     Поэтому я считаю,  что нам нужно  обсудить,  какие  конкретно указы  мы рассмотрим на этой неделе.  Мне непонятно,  почему у нас практически каждый день об являются перерывы,  как было в четверг, а  ведь мы могли бы за это время рассмотреть указы.  А так они уже вступили  в  силу,  то   есть   придется   оспаривать   их   через Конституционный Суд.

     Я считаю,  что мы сейчас должны четко определиться,  возможно принять  какое-то  заявление  Верховного  Совета  по  поводу  этих указов,  как  Верховный  Совет  к  ним  относится.  Потому что нет никакой реакции с нашей стороны:  указы -  ну  и  указы!  Ограбили чернобыльцев  наполовину,  ну  и прекрасно!  Вот подымали вопрос о доставке пенсии...  может правительство действительно хочет что-то сэкономить, так пусть расскажет нам об этом.

     Та же приватизация спиртоводочных заводов.  Мы говорим о том, что надо  пополнять  бюджет,  сейчас  будем  рассматривать  проект Бюджетной   резолюции,   а   карман-то   государственный   пустой. Вспомните,  еще при царе была водочная монополия,  а мы все отдали бизнесменам.

     Поэтому давайте   определимся,   как  остановить  эту  лавину президентских указов.  Мы работаем,  мы  можем  рассмотреть  любой вопрос,  который  подает  Президент  как  суб ект  законодательной инициативы.  Надо прекратить эти попытки - мы еще не  забыли,  что наделали  такие декреты в 1993 году,  до сих пор вся Украина о них помнит.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутате Дайнеко, будь ласка.

     ДАЙНЕКО Л.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного  будівництва,  місцевого самоврядування,  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Донченку.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Вам известно, что 16  августа  состоятся  выборы  народных  депутатов  в  девяти избирательных  округах.  Попрежнему  наблюдаются  грубые нарушения Закона о выборах народных депутатов, в частности пункта 3 статьи 1 и  пункта  2 статьи 4 "О равных возможностях кандидатов в депутаты во время предвыборной кампании  и  непредубежденности  должностных лиц  к  кандидатам".  Так  в избирательном округе номер 221 города Киева 17 числа  в  Центре  социальной  защиты  населения  Минского района  столицы,  в  15.оо  была  назначена встреча с кандидатом в депутаты от Компартии Украины Валерием Евгеньевичем Сидоренко.  На данной  встрече должен был присутствовать и я как народный депутат Украины.  Однако  по  команде  заместителя  председателя  Минского районного  совета  города  Киева  Надежды  Дмитриевны Отрок данную встречу проводить запретили,  двери здания  были  закрыты.  Только благодаря  моему  вмешательству  как  народного  депутата  удалось добиться проведения встречи.  При этом пришедшие граждане 30 минут вынуждены  были находиться под дождем на улице,  в помещение их не пускали.  Из беседы с кандидатом в депутаты Сидоренко  выяснилось, что   подобные   действия   со   стороны   как  райсовета,  так  и райадминистрации  неединичны.  Более  того,  есть  прямые   угрозы руководителям  организаций  об  их освобождении от работы в случае предоставления  помещений  для   организации   встреч   с   данным кандидатом   в   народные   депутаты,   то   есть   кандидатом  от Коммунистической партии Украины.

     С целью  соблюдения  положений  Закона  Украины   о   выборах народных    депутатов,    а    также   предупреждения   применения административных  мер  наказания  к  руководителям  предприятий  и организаций,  прошу  провести  расследование  по  данным  фактам и принять меры по восстановлению законности. Александр Николаевич, я подготовил  обращение  по  данному  вопросу  на  имя  председателя Центризбиркома Рябца  и  прошу  расценивать  его  как  депутатский запрос,   чтобы  и  в  других  избирательных  округах,  где  будут проводится  выборы  кандидатов  в  народные  депутаты,   не   было предубежденного отношения к разным категориям граждан.

     Я также знаю,  что например, в Черниговской области в газетах появляются публикации о том,  что  такой-то  кандидат  в  депутаты привез  столько-то топлива,  привез столько-то сахара и так далее, то  есть  идет  прямое  нарушение  положений   закона   о   равных возможностях   кандидатов,   вновь   делается   попытка  подкупить избирателей. Прошу обратить на это самое серьезное внимание.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутате Косаківський, прошу.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м. Київ). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  26-28 травня цього року  відбулася п'ята  сесія  Конгресу  місцевих  та  регіональних  органів  влади Європи,  яка розглянула питання про  стан  місцевих  демократій  в Україні,  виконання нашою державою своїх зобов'язань при вступі до Ради Європи.  Конгрес дав досить жорсткі  оцінки  стану  справ  із місцевим  самоврядуванням в Україні,  прийняв резолюцію з місцевої та регіональної демократії  в  Україні,  рекомендації  українській владі.

     Рада Європи  в  цих  рекомендаціях наполягає,  щоб новообрана Верховна Рада якнайшвидше ухвалила закони, які б гарантували права місцевого  самоврядування;  вимагає усунення відзначених конгресом суттєвих порушень у цій сфері, якомога швидшого проведення виборів міських голів у Києві та Севастополі, дотримання Україною положень підписаної та ратифікованої нею європейської  хартії  про  місцеве самоврядування.

     З огляду  на  те,  що  Рада  Європи має намір,  як повідомляє преса,  у вересні цього року знову заслухати питання про виконання Україною    своїх   зобов'язань   перед   названою   організацією, враховуючи,  що непоодинокі випадки  порушень  з  боку  виконавчої влади прав мешканців міст на самоврядування завдають великої шкоди авторитету нашої держави  на  міжнародній  арені,  я  на  підставі статті  10 Закону України про статус народного депутата України ще 1 червня вніс до Президії  першої  сесії  Верховної  Ради  України пропозицію  заслухати  інформацію  про  розгляд  питання  про стан місцевого самоврядування в  Україні  на  сесії  Конгресу  місцевих регіональних  влад  Європи  та обговорити рекомендації українській владі,  які  там  прийняті.  Я   також   просив   дати   доручення Секретаріату  Верховної  Ради  України розповсюдити серед народних депутатів України матеріали, які стосуються розгляду цього питання в Раді Європи.

     На жаль, це звернення залишилося без реагування.

     Вчора я  офіційно  вніс  у  сектор  реєстрації законопроектів проект постанови Верховної Ради.  На жаль,  він не  розповсюджений сьогодні  в  залі,  тому  я прошу,  Олександре Миколайовичу,  дати доручення розповсюдити цей проект на підставі  Закону  про  статус народного депутата і поставити його на голосування.

     Проект Постанови   полягає   ось   у   чому.  "Верховна  Рада постановляє:

     У зв'язку з ухваленням п'ятою  сесією  Конгресу  місцевих  та регіональних  органів  влади  Європи,  яка  проходила в Страсбурзі 26-28 травня 1998 року,  рекомендацій про місцеву  та  регіональну демократію  в  Україні,  цілий  ряд  положень  яких  містить прямі звернення  до  Верховної  Ради  України,   доручити   Комітету   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  та  Комітету  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад підготувати  і  внести на розгляд Верховної Ради України у вересні цього року проект заходів щодо реалізації зазначених рекомендацій, приведення  чинного  законодавства у відповідність до Європейської хартії..."

     Прошу поставити це на голосування.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Слово надається депутату Кірімову.

     КІРІМОВ І.З.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95, Київська область).  Дякую, Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати!  Шановні  виборці!  Хочу  зазначити,  що в нашій державі розпочався наступ виконавчих структур на права чорнобильців.  Адже протягом  семи  місяців люди,  які потерпіли внаслідок аварії,  не одержують гроші на чисті продукти.  До того ж слід зазначити, що в районах,  потерпілих  унаслідок  аварії  на  ЧАЕС,  які  розміщені навколо Чорнобильської атомної електростанції,  пенсіонери по  4-5 місяців  не  одержують  заробітної плати.  Як відомо,  місяць тому вийшов Указ Президента про те, щоб зменшити чорнобильський фонд до 5  відсотків.  Це означає,  що чорнобильцям буде завдано нищівного удару,  адже 5 відсотків,  які залишаться у фонді,  не вистачатиме для  того,  щоб  покривати  бодай наполовину витрати,  пов'язані з проблемами чорнобильців.

     Тому прошу всіх депутатів  і  вас,  Олександре  Миколайовичу, сьогодні  розглянути законопроект про скасування Указу Президента, який  не  відповідає  ситуації,  що  склалася  в  країні,  зокрема стосовно  чорнобильців.  Якщо  Указ Президента буде скасований,  з часом це дасть змогу,  щоб  нагальні  проблеми  людей,  потерпілих унаслідок  аварії на ЧАЕС,  хоч якось вирішувалися,  хочу так,  як вони розв'язувалися досі.

     Іншими словами,   потрібно   зазначити,    що    аварія    на Чорнобильській атомній електростанції - це не лише проблема людей, які  мешкають  навколо   атомної   електростанції,   це   проблема глобального   характеру.  Але  печально,  що  названою  глобальною проблемою повинні займатися лише потерпілі.  Гадаю,  якщо сьогодні дане  питання  буде поставлене на розгляд і потім розв'язане,  від цього виграють не лише чорнобильці, а й наша молода держава.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутате Вітренко, будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної  соціалістичної  партії України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Ми отримали порядок денний на сьогоднішнє засідання і повністю погоджуємося з ним.

     Одначе, нам  ще  працювати  в  пленарному  режимі чотири дні. Треба було б уже зараз мати на руках повний перелік питань, які ми повинні  розглянути  за цей час.  Ми,  зі свого боку,  подали свої пропозиції Комітету  з  питань  економічної  політики,  управління народним  господарством,  власності та інвестицій,  що вважаємо за доцільне розглядати на передвідпускних пленарних засіданнях.

     Як відомо, ми щойно повернулися з округів. Стан справ там і з економікою,  і  на  підприємствах,  і можливість подолання збитків після стихійного лиха,  і отримання  пенсій,  і  стан  злочинності настільки   жахливі,  що  тенденція  занепаду  щомісяця  стає  все реальнішою загрозою взагалі для державності України.

     Наші виборці обурені всім  комплексом  питань,  які  сьогодні вирішуються   в   Україні,  зокрема,  реагуванням  влади  на  стан злочинності.  Усі наші виборці знають,  як відбувалися вибори,  як прокурор області Сухонос, прикриваючи кримінальні структури, робив усе можливе,  щоб виборці не мали змоги проголосувати  ні  за  нас особисто,  ні  за нашу партію.  І ось тепер виборці дізналися,  що замість того, щоб відреагувати на наші звернення до Президента, до виконуючого   обов'язки  Генерального  прокурора  Ференця,  де  ми детально описали,  що відбувається на Сумщині і роль  Сухоноса  та Єпіфанова в цьому,  Генеральна прокуратура відбулась відпискою,  а Сухоносу, якого треба притягти до кримінальної відповідальності та звільнити з органів прокуратури,  надають змогу керувати кадрами в Генеральній прокуратурі України.  Ми вважаємо, що ці питання треба вирішувати комплексно.

     Згідно зі  статтею  9.1.1  Регламенту (пункт 5) Верховна Рада України приймає Постанову про основні напрями  бюджетної  політики на  наступний  рік,  тобто  бюджетну резолюцію,  і перед розглядом проекту бюджетної резолюції Верховна Рада  може  прийняти  рішення про  звіт  Президента  з таких питань:  про стан виконання бюджету поточного року і про прогноз  соціально-економічного  розвитку  на найближчі півтора року.

     Ми вважаємо   за   найнеобхідніше   запропонувати  Президенту України не просто зустрітися з головами фракцій і комітетів,  а  в закритому  режимі виступити тут,  перед усіма нами,  відповісти на наші запитання,  зокрема,  що відбувається в державі, чи думає він взагалі  керувати  державою  в напрямі її збереження та яка роль у цьому відводиться парламенту?

     Прошу поставити мою пропозицію на голосування.

     ГОЛОВА. Час вичерпано. Спасибі.

     Шановні колеги!  Депутат Мухін Володимир  Васильович  порушив питання   несвоєчасної  виплати  заробітної  плати  та  розміщення Комітету з питань національної безпеки та  оборони.  Щодо  виплати заробітної   плати,   то  ми  зараз  заслуховуватимемо  інформацію Кабінету Міністрів,  з якою виступить міністр фінансів Мітюков, і, гадаю, він дасть чітку відповідь на порушене питання.

     Стосовно розміщення.  Ми  в  робочому  порядку повернемося до цього питання і знайдемо позитивне вирішення.

     Голова комітету депутат Луценко порушив питання  щодо  указів Президента,   зокрема  блоку  указів,  які  стосуються  пенсійного забезпечення.  Пропонується розглянути подані укази  і,  особливо, закони  до них наступного тижня.  Повинен повідомити всім народним депутатам  і   радіослухачам,   що   вчора   під   час   засідання Погоджувальної   ради   (а  після  нього  я  провів  переговори  з Президентом та Головою Кабінету Міністрів) ми домовилися  сьогодні о   15   годині  зустрітися:  голови  фракцій,  голови  комітетів, керівництво Кабінету Міністрів і міністри,  причетні до підготовки тих указів і проектів законів, за участю Президента. Цю зустріч ми проведемо протягом двох-трьох годин сьогодні,  з 15 до 18  години, де розглянемо всі ці питання і весь пакет указів,  про які йшлося. Гадаю,  що одночасно з  розглядом  цих  указів  ми  подумаємо  про можливість  розгляду до кінця цього тижня тих законопроектів,  про які сьогодні йшлося у виступах та пропозиціях  депутатів,  зокрема Степанова, Вітренко і Косаківського.

     Той порядок  денний,  який  вам  роздано,  -  це лише порядок денний на сьогодні.  Решту питань ми визначимо і затвердимо завтра на  засіданні  Верховної  Ради  після  погодження,  яке  проведемо сьогодні о 15 годині  з  керівниками  і  виконавчої  структури,  і комітетів та фракцій Верховної Ради.

     Гадаю, шановні колеги,  не потрібно нагнітати обстановку там, де  не  потрібно.  Треба  по-державному  підходити  до   вирішення невідкладних  на сьогодні питань (Шум у залі).  Я прошу не шуміти! Вийдіть у коридор і там пошумите.

     Щодо запиту народного депутата Донченка,  то,  гадаю, ми дамо таке доручення Центрвиборчкому і це питання також вирішимо.

     Леонід Григорович   Косаківський   порушив  ряд  питань  щодо інформації,  яку ми повинні  заслухати  в  цьому  залі  з  приводу виконання закону про самоврядування в Україні.  Ми підготуємося до розгляду цього питання під час  другої  сесії  (вересень-жовтень), внесемо   його   до   порядку   денного   і  розглянемо.  Стосовно розповсюдження тих матеріалів, які ви підготували, то, будь ласка, віддайте їх до Секретаріату, якщо не сьогодні, то завтра зранку ми це зробимо.

     Депутат Кірімов порушив питання про виплату заробітної  плати та стосовно указів з чорнобильських проблем. Гадаю, ми о 15 годині це обговоримо.

     Щодо пропозиції  до  порядку  денного,   внесеної   депутатом Вітренко   та  пропозиції  про  звіт  Президента.  Безперечно,  це передбачено Регламентом,  але давайте ми розглянемо  дане  питання після  зустрічі  з Президентом та керівництвом Кабінету Міністрів. Залежно від результатів цієї розмови ми може й поставимо  його  на розгляд завтра.

     Ось ті  питання,  які було порушено і з яких я хотів дати вам стислі відповіді.

     Шановні колеги! Сьогодні на розгляд вносяться такі питання (я їх   зачитаю,  щоб  знали  радіослухачі)...  Потім  ми  розглянемо пропозицію,  внесену вчора стосовно порядку роботи на сьогодні: чи до  18  години  працюватимемо,  чи,  можливо,  продовжимо роботу у зв'язку з тим, що розпочнемо вечірнє засідання о 18 годині.

     Тож сьогодні на розгляд сесії вносяться такі питання.

     Перше. Інформація  уряду  про  погашення  заборгованості   по зарплаті,  пенсіях  та  стипендіях на підприємствах,  установах та організаціях  усіх  форм   власності.   Доповідає   Мітюков   Ігор Олександрович.

     Друге. Про  проект  Постанови  про  основні напрями бюджетної політики на 1999 рік,  тобто Бюджетна резолюція.  Доповідає голова Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлія Володимирівна.

     Третє. Закон   України   про   оренду  землі  з  пропозиціями Президента.  Доповідає  голова  Державного  комітету  України   по земельних ресурсах Новаковський.

     Далі. Проект   Постанови  про  звільнення  суддів.  Доповідає Онопенко Василь Васильович.

     І ще в нас є заява народного депутата Філенка.  Це коротенька заява,  ми її розглянемо,  оскільки вчора Анатолій Сергійович вніс цю пропозицію під час засідання Погоджувальної ради. Якщо заяви не буде,  то ми просто розглянемо питання стосовно його участі в тому чи іншому комітеті.

     Прошу затвердити цей порядок денний на сьогодні.  Будь ласка, проголосуйте.

     "За" - 194.

     З мотивів голосування - депутат Ємець. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загально-державний      виборчий      округ,     НДП).     Фракція Народно-демократичної партії.  Шановні колеги!  З точки зору нашої фракції,   створюється   досить   небезпечний   прецедент.  Є  вже відповідний компроміс,  домовленості. Ми змогли відшліфувати склад комітетів,  і сьогодні починається ревізія всіх цих домовленостей. Якщо буде внесено  питання  так,  як  воно  поставлено  в  порядку денному  (стосовно  перебування  депутата  Філенка  в тому чи тому комітеті),  ми  вважаємо  це  порушенням  усіх   домовленостей   у парламенті.   Тому   не  зможемо  голосувати,  якщо  дане  питання залишатиметься в порядку денному в такому вигляді.

     ГОЛОВА. Вважаю,  що ми його розглянемо в робочому порядку,  а сьогодні знімаємо.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  підтримати порядок денний сьогоднішнього пленарного засідання.  Будь ласка (Шум у залі). Без розгляду заяви.  Та яка там заява? Просто помилилися, немає ніякої заяви. Не створюймо на рівному місці проблеми.

     "За" - 193.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Що там за заява?!

     ГОЛОВА. Та ніякої заяви немає!

     Не розумію, чому проти голосують 29, а  не  голосує 91?  Що незрозуміло?  Я прошу проголосувати!  5 хвилин і так згаяли - збиралися фракції.  Я не  надам  вам  слова! Треба працювати. Ми півгодини вже проговорили.

     "За" - 208.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пропоную проголосувати поіменно.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  хто  за те,  щоб поіменно проголосувати затвердження порядку денного?

     "За" - 214.

     Прийнято. Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 267.

     Рішення прийнято. Спасибі.

     -----------------

     Слухається інформація уряду про  погашення  заборгованості  в заробітній   платі,   пенсіях   та   стипендіях.   Доповідає  Ігор Олександрович Мітюков, міністр фінансів. Прошу.

     Поки він іде до трибуни,  пропоную,  шановні колеги, вирішити таке.  З  огляду  на те,  що з 15 до 18 години відбудеться спільне засідання з Президентом і членами  Кабінету  Міністрів  керівників фракцій  і  голів  комітетів  у  залі засідань Кабінету Міністрів, провести  вечірнє  засідання  з  18  до  20  години.  Будь  ласка, підтримайте  таку пропозицію.  А перерва з 14 до 18 години.  Можна буде попрацювати у фракціях,  комітетах. Вечірнє засідання з 18 до 20  години.  Ну  це вчора була домовленість у Погоджувальній раді, оскільки питань багато і їх потрібно розглянути.

     "За" - 197.

     Проголосуйте, будь   ласка.   Депутат   Цибенко   не    встиг проголосувати,  він просить переголосувати. Будь ласка, голосуємо. Депутате Терьохін, голосуйте!

     "За" - 210.

     (Шум у залі).  Я не думаю,  що ми стомилися.  Майте на увазі, нам  стільки  питань  треба  розглянути,  що  коли ми не встигнемо зробити це до 24 липня,  то працюватимемо до 31 липня в пленарному режимі. Інакше не зможемо піти у відпустку.

     Тому нам  потрібно працювати не тільки сьогодні до 20 години. Гадаю, що ми всі дні працюватимемо так, щоб розглянути питання, за які дехто так дуже вболіває.

     Прошу, проголосуйте, будь ласка.

     Не треба поіменно.

     "За" - 233.

     Спасибі. Рішення прийнято - працюватимемо з 18 до 20 години.

     Ігоре Олександровичу, будь ласка. Скільки вам потрібно часу?

     15 хвилин, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Протягом тижня, що  минув  після попереднього інформування щодо стану фінансування соціальних виплат із бюджетів усіх рівнів та Пенсійного  фонду,  у вирішенні цього питання відбулися такі зміни. На соціальні виплати з  державного  бюджету  спрямовано  31  мільйон  гривень,  або  94 відсотки. Та це лише 12,5 відсотка плану на липень.

     У соціальні   виплати   з  місцевих  бюджетів  спрямовано  82 мільйони гривень,  їх сума досягла на звітну дату  194  мільйонів, або 42,3 відсотка до плану на липень.

     Таким чином,  видатки  зведеного  бюджету  на  соціальні цілі зросли  протягом  минулого  тижня  на  133  мільйони   гривень   і становлять 23,7 відсотка плану на поточний місяць.

     У письмовій   інформації,   яка   вам   надана,   видно  стан фінансування соціальних виплат у розрізі регіонів.  Хочу  звернути вашу  увагу,  що  коли  з  1  до 17 липня поточного року соціальні виплати профінансовані з місцевих бюджетів Донецької, Запорізької, Київської,  Миколаївської  областей  та  міст  Києва й Севастополя більше  як  на  половину  плану  на  липень,  то   у   Волинській, Закарпатській,   Сумській,   Хмельницькій,   Черкаській   областях фінансування становить лише 30 відсотків,  а  в  Тернопільській  - лише 14 відсотків.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, вибачте. Шановні колеги, ми або слухаймо,  або припиняємо розгляд  цього  питання  і  даємо  змогу міністру  готуватися  до  наради  о  15  годині.  А якщо запросили міністра на трибуну,  послухаймо.  Хто не хоче слухати,  вийдіть і поговоріть за межами залу. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Стосовно соціальних виплат з пенсійного фонду.  За станом на 1 липня цього року заборгованість із  виплати пенсій  і допомог,  які фінансуються за рахунок страхових внесків, становила 1 мільярд 69 мільйонів гривень.  За станом на  17  липня пенсійним  фондом  була  погашена  заборгованість  на 174 мільйони гривень, тобто вона зменшилася до майже 895 мільйонів гривень.

     Стосовно поточних видатків з пенсійного  фонду,  то  в  липні вони повинні скласти 750 мільйонів,  а фактично профінансовано 230 мільйонів,  тобто одна третина.  В динаміці з  поточного  року  за станом    на   1   липня   спостерігається   зростання   загальної заборгованості із соціальних виплат.  У  державному  бюджеті  вона становить  лише  2,4  відсотка,  або 47 мільйонів гривень,  але ця тенденція дуже турбує.

     Водночас заборгованість   державного   бюджету   з    окремих соціальних позицій,  таких як заробітна плата, зменшено за півроку на 12 відсотків,  або на 50 мільйонів гривень, з виплати стипендій

-   на  21  відсоток,  або  на  20  мільйонів  гривень,  з  пенсій військовослужбовцям - на 7 відсотків,  або на 6 мільйонів гривень. У  той  же  час  зростає  заборгованість із грошового забезпечення (правильно народний депутат Мухін порушив це  питання,  я  пізніше скажу     про     причини),    чорнобильських    виплат,    пенсій військовослужбовцям рядового складу.

     Зростання заборгованості  відбулося  в   основному   протягом червня  та  початку  поточного  місяця.  Це пояснюється насамперед різким зменшенням грошових надходжень  до  бюджетів  усіх  рівнів, зростанням   питомої   ваги   взаємозаліків.   Нам  треба  вживати термінових  заходів  щодо  збільшення  доходів  саме  в  грошовому вигляді.

     Крім того,   на  фінансування  виплат  з  державного  бюджету вплинув той факт,  що ми тільки  сьогодні  закінчили  акумулювання коштів  у державному бюджеті для того,  щоб повністю виконати наше зобов'язання перед шахтарями за  поточний  місяць.  Тож  починаючи фактично із завтрашнього дня всі надходження до державного бюджету спрямовуватимуться на погашення заборгованості та поточні  виплати за  іншими  напрямами.  Так,  наприклад,  сьогодні було виділено 9 мільйонів гривень для грошового утримання військовослужбовців.  До кінця  місяця ми повинні повністю розрахуватися з виплати поточної заробітної плати.

     За перше півріччя 1998  року,  відповідно  до  звітних  даних Головного  управління державного казначейства до зведеного бюджету надійшло 12 мільярдів 380 мільйонів гривень, або 93 відсотки плану чи  41,6 відсотка річного бюджету.  Водночас до державного бюджету надійшло 74 відсотки планових призначень першого півріччя та трохи більше однієї третини річних призначень.

     За звітний   період  було  забезпечено  виконання  прогнозних надходжень з ряду податків,  таких як плата за землю,  податок  на прибуток  підприємств,  прибутковий податок з громадян,  ввізне та державне мито.

     Недовиконання державного бюджету становить  на  сьогодні  820 мільйонів  гривень або 6 відсотків по зведеному бюджету.  У той же час по державному бюджету - це 2 мільярди 338  мільйонів  гривень, або  26 відсотків.  Це дуже небезпечна тенденція.  І вчора під час засідання Координаційного комітету  по  боротьбі  з  організованою злочинністю   я   знову   порушував   питання   про   необхідність застосування кримінальної відповідальності за свідоме ухиляння від сплати податків, для того щоб припинити зростання недоїмки.

     Справедливості заради  слід  зауважити,  що  за  останні  два місяці, тобто травень-червень, намітилася тенденція зменшення суми недоїмки  з  платежів  до  бюджету.  Так,  якщо  в квітні недоїмка становила 960 мільйонів гривень,  у травні - 884  мільйони,  то  в червні  -  тільки  160  мільйонів  гривень.  Але треба стягнути цю недоїмку.

     У загальній сумі заборгованості перед  бюджетом  недоїмка  із податку  на додану вартість становить майже 40 відсотків,  податку на прибуток - 20 відсотків.

     Найбільшу заборгованість на 1 липня  має  місто  Київ  -  898 мільйонів  гривень.  Заборгованість  із  платежів до бюджетів усіх рівнів  становить:  Дніпропетровська  область  -  678   мільйонів, Харківська  область  -  467  мільйонів,  Полтавська  область - 450 мільйонів,  Луганська область - 430 мільйонів  гривень.  У  цілому заборгованість по 13 областях становить на сьогодні 4 мільярди 928 мільйонів гривень.

     Такий стан  заборгованості   перед   бюджетом   є   наслідком недостатньої  оперативності та відповідальності органів податкової адміністрації із забезпечення  надходжень  до  бюджету,  того,  що немає належної уваги з боку обласних державних адміністрацій та їх комісій з питань забезпечення своєчасності платежів до бюджету,  і низького рівня відповідальності платників податків.

     Одночасно факторами,  що спричиняють зростання заборгованості перед бюджетом,  як зазначалося раніше, залишаються брак коштів на рахунках    платників    податків    через    значну   дебіторську заборгованість  та  наявність   великих   обсягів   товарообмінних операцій, які призводять до ухиляння від сплати податків.

     Кабінет Міністрів   постійно   займається   питаннями  пошуку додаткових  коштів  для  погашення  заборгованості  із  соціальних виплат.  Нині  можна чітко сказати,  що стан надходжень є в межах, які дають нам можливість  фінансувати  тільки  поточні  потреби  в соціальних  виплатах.  Якщо ж обсяг надходжень зменшується на 50 - 60  мільйонів,  то  саме  цих  коштів  бракує   і   тоді   зростає заборгованість.

     Тому треба   вживати  термінових  заходів,  які  дали  б  нам можливість до кінця року розпочати процес погашення заборгованості в тому обсязі,  який ми планували в Державному бюджеті. Це питання безпосередньо пов'язане  зі  зниженням  податкового  навантаження, зупиненням  справляння  зборів  та  відрахувань,  не  пов'язаних з реальними джерелами сплати, а також компенсацією відповідних втрат бюджету  шляхом  скасування  податкових  пільг,  не  пов'язаних із соціальним захистом.

     Міністерством фінансів   разом   з   іншими    міністерствами підготовлено проект указу Президента та проект відповідного закону про зміни в податковій  системі  України,  які  дадуть  можливість додатково мобілізувати 890 мільйонів гривень насамперед за рахунок ліквідації необгрунтованих пільг - тих,  які  надаються  соціально забезпеченим верствам населення.

     Додаткові надходження  до бюджету також очікуються за рахунок скасування пільги по товарах критичного імпорту  -  приблизно  120 мільйонів  гривень  і скасування касового методу сплати податку на додану вартість. Я знаю, що в цьому залі є багато опонентів такому рішенню,  але не бачу на сьогодні інших джерел, які могли б швидко дати результат і можливість мобілізувати відповідні кошти.

     Хочу нагадати,  що скасування касового методу вже передбачено чинним законодавством. Це повинно відбутися 1 січня 1999 року, але в нас є всі можливості прийняти таке рішення швидше.

     На виконання указу Президента від 18 червня  1998  року  щодо  надання  права  Кабінетові  Міністрів України вносити зміни до ставок акцизного збору та  ввізного  мита на  товари,  перелік  яких затверджується Верховною Радою України, Мінекономіки за участю Міністерства  фінансів  підготовлено  і  17 липня  подано  до  Кабінету  Міністрів  проект  Постанови Кабінету Міністрів про ставки акцизного збору на  деякі  товари.  Це  дасть змогу  отримати  додаткові  кошти і спрямувати їх уже в наступному місяці на погашення заборгованості в заробітній платі.

     В даний час у міністерствах і відомствах розглядається проект Указу  Президента  про  впорядкування  сплати  державного  мита за реєстрацію угод на товарних біржах та окремі види нотаріальних дій та  проект відповідного Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів,  де пропонується встановити однаковий  порядок сплати  та  розмір  ставок  державного  мита  при  укладанні угод, договорів на відчуження майна -  тобто  продаж  квартир  та  іншої нерухомості,  що  належить  громадянам за правом власності,  як на біржах,  так і  шляхом  нотаріального  посвідчення  цих  угод.  На сьогодні на біржах такі угоди укладаються і практично абсолютно не оподатковуються.  Тобто ми втрачаємо значні доходи,  які  по  суті справи є податком на багатих.

     У Верховній Раді України розглядається ряд законопроектів, на що хочу  звернути  вашу  увагу.  Зокрема  законопроект,  який  уже проходив  перше  читання,  -  про податок на нерухоме майно.  Його треба приймати.  Він почне працювати і даватиме до одного мільярда в річному обсязі.  Закріпити їх і в місцевому бюджеті,  дати змогу поповнити ресурси для сплати заробітної плати та інших  соціальних виплат.

     Закон про  місцеві  податки  і  збори,  який  пройшов уже два читання,  дасть  змогу  на  місцевому  рівні  вводити  комунальний податок, котрий Ігор Рафаїлович Юхновський, який вносив пропозицію в минулому році,  називав "шкільним податком",  а також податок на доходи фізичних осіб,  що теж на розгляді у Верховній Раді. Ці два останні закони  дають  змогу  отримати  додатково  понад  вісімсот мільйонів гривень.

     Звертаюся до вас із проханням прискорити дану роботу.

     Користуючись нагодою, стисло зупинюся на деяких питаннях, які найчастіше порушувалися вами під час минулих  розглядів.  Зокрема, щодо  фінансування  громадян,  потерпілих внаслідок Чорнобильської аварії.

     З початку року за станом на 1 липня 1998 року   на  соціальний  захист  громадян,  які  потерпіли  від Чорнобильської катастрофи,  за розподілом Міністерства  України  з питань  надзвичайних  ситуацій,  що  є  розпорядником коштів цього фонду,  перераховано  591  мільйон  гривень,  що  становить   68,9 відсотка планових призначень у січні-червні поточного року.  Тобто рівно на 70 відсотків збирався цей податок.

     Згідно з  наказом  Міністерства   фінансів   були   проведені взаємозаліки  за  рахунок  коштів,  які  мали  бути  одержані  від фінансування з державного бюджету  в  першому  кварталі,  на  суму понад мільйон гривень додатково. З урахуванням цього загальна сума фінансування  в  першому  півріччі,  спрямована  на  відшкодування витрат,  пов'язаних із виплатами пільг та компенсацій особам,  які потерпіли  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  становить   593 мільйони гривень.

     Сума заборгованості  з  соціальних  виплат із Чорнобильського фонду на цю дату становить 404  мільйони  гривень  і  вона  зросла порівняно з початком року на 100 мільйонів гривень.

     Відповідно до  вимог Постанови Кабінету Міністрів України про стан погашення заборгованості з  соціальних  виплат  Міністерством України  з  питань  надзвичайних  ситуацій,  починаючи  з  першого кварталу,  спрямовується  не  менше  90  відсотків  надходжень  до Чорнобильського  фонду  на  виплату  виключно  пенсій,  допомог та компенсацій,  а також розроблено графік погашення  заборгованості, що утворилася в 1997 році.

     Що стосується  стану  фінансування  інвалідів  та Львівського протезного заводу -  справді,  це  питання  дуже  актуальне.  Його порушували   на   попередньому   розгляді.   Треба   визнати,   що фінансування,  особливо  Львівського  протезного   заводу,   вкрай недостатнє:  він фінансується на рівні 20 відсотків річного плану. Найближчими днями проведемо додаткове фінансування з цього напряму і   соціального  захисту  інвалідів  -  як  тільки  уряд  повністю завершить формувати ресурсів для розрахунків із шахтарями.

     Багато народних депутатів звертало увагу на недосконалість та неповноту інформації про стан заборгованості із заробітної плати і соціальних виплат.  Про це казав і голова Рахункової палати,  коли порушував   питання   про  потребу  проведення  єдиної  щомісячної статистичної звітності з  усіх  суб'єктів  господарювання  і  всіх бюджетних  організацій  щодо  заборгованості в заробітній платі та інших соціальних виплатах населенню  з  виділенням  заборгованості бюджетним установам у розрізі державного і місцевих бюджетів.

     Міністерство фінансів   на   виконання   доручення   Кабінету Міністрів подало свої пропозиції  Державному  комітету  статистики щодо вдосконалення форм статистичної звітності щодо заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат.

     Пропозиціями передбачено,  що статистична  звітність  повинна відображати  стан заборгованості із соціальних виплат з державного бюджету у розрізі міністерств і відомств та з місцевих бюджетів  у розрізі  регіонів,  а  також  відповідних бюджетів за галузями.  З четвертого  кварталу  ми  маємо  змогу  цю  статистичну  звітність задіяти,  уніфікувати і тоді в нас буде єдина база з цієї важливої проблеми.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Запитання до Ігоря  Олександровича  будуть? Запишіться, будь ласка.

     Ігоре Олександровичу,   поки   записуються,   я   вам   задам запитання.  Що робиться на поліпшення банківського  обслуговування тих  бюджетних  організацій,  із  якими  в  нас такі недоречності? Маються на увазі медпрацівники,  вчителі, військовослужбовці. Щось поліпшилося в банківській роботі в цьому плані?

     МІТЮКОВ І.О.  Це  актуальне  питання.  На  сьогодні  всього в банківській системі Національного банку,  у комерційних  банках  є приблизно   один  мільярд  сто  мільйонів  коштів  усіх  бюджетних установ.  Це  кошти,  які  ми   ще   не   встигли   перевести   на обслуговування до казначейства.

     Уряд безпосередньо   несе  відповідальність  за  використання коштів державного бюджету,  сконцентрованих у 6 комерційних банках і  Націонаьному  банку.  Певний залишок завжди повинен бути,  адже кожна школа,  бібліотека чи дитячий садок повинні мати якісь кошти для того, щоб покривати поточні видатки.

     Але ми  плануємо  з  поточного  місяця  перевести ці установи через спеціальне  казначейське  обслуговування  таким  чином,  щоб комерційний   банк   мав   право   виконувати  платіжне  доручення розпорядника  бюджетних   коштів,   який   не   обслуговується   в казначействі, тільки за підтвердженням казначейства. Тобто зробити рішучий  крок  на  переведення,  бодай,  не  на  повне,   але   на казначейське обслуговування тих,  хто ще не перейшов.  І поступово скоротити  кошти,  які  знаходяться  в  комерційних  банках  і  не контролюються  безпосередньо  Державним казначейством.  Наступного року треба перевести місцеві бюджети (тому що більше половини цієї суми - це місцеві бюджети) до казначейства,  тому що нині вони, на жаль, ним не обслуговуються.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги,  15 хвилин достатньо на запитання? Достатньо. Виставте 15 хвилин.

     Депутат Наливайко. За ним - депутат Асадчев.

     НАЛИВАЙКО А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов.  Игорь Александрович,  правительство  обещало погасить  в  этом  месяце  двухмесячную  задолженность по зарплате шахтерам.  Мы вернулись из  шахтерских  регионов.  Шахтеры  вместо обещанной    правительством    двухмесячной    зарплаты   получают всего-навсего по 20 гривень.

     Ребята из "Орджоникидзеугля" заявили: если будет продолжаться этот обман, шахтеры, вынуждены будут предпринять более решительные действия.

     Спасибо.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Це дуже важливе питання, але хочу  наголосити,  що  ті  зобов'язання,  які  взяв на себе уряд в першочерговому  порядку  -   це   забезпечити   виплату   місячної заробітної плати.

     За станом на 10 липня ми сконцентрували 70 мільйонів гривень, за станом на  сьогодні  ще  додатково  70  мільйонів,  які  завтра почнуть  перераховувати.  Тобто  те,  що  надходить  з  Державного бюджету,  я хочу,  щоб шахтарі це знали,  на заробітну плату, буде повністю виплачено.

     Крім того,  нами  через  Міненергетики  на  закупівлю вугілля перераховано  50  мільйонів  гривень,  які  також  повністю   буде спрямовано   на  виплату  заробітної  плати.  У  цьому  місяці  ми забезпечуємо виділення коштів, щоб повністю було виплачено місячну заробітну  плату.  Треба  лише поліпшити контроль за використанням цих коштів на  місцях.  До  Мінфінансів  не  повинно  бути  ніяких претензій.

     Але крім  цього  Державний  комітет  по матеріальних резервах веде  переговори  із  комерційними  банками  про  те,  щоб   узяти додатково  кредит  у  цьому  місяці  -  мінімум 40 мільйонів - під заставу зерна,  яке є в державному резерві,  для того щоб викупити додатково  вугілля  і  тим  самим повністю забезпечити розрахунки. Ситуація дуже напружена,  але  я  хочу  сказати,  що  ми  повністю виконали   наше   зобов'язання   по  бюджету.  Завтра  кошти  буде направлено шахтарям,  і це повністю відповідає нашій домовленості, що ми перераховуємо кошти двічі на місяць великими сумами.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев. За ним - депутат Кулик.

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Миколайовичу, я вибачаюсь, є важливе письмове запитання.

     "Собирается ли Кабинет Министров  отменить  свое  решение  по переводу  пенсий  в  коммерческие банки?  Народный депутат Тищенко Павел Васильевич".

     Дозвольте дати роз'яснення.  Пенсійний  фонд  кожного  місяця витрачає  24,8  мільйона  гривень на організацію виплати пенсій за старою системою через пошту.  Ми  порахували,  що  можемо  істотно зекономити  кошти,  зробити  цю  послугу  майже безоплатною,  якщо залучимо до цього банки,  такі як Ощадний  банк,  будь-який  інший банк,  який  може  швидко  і  легко  довести пенсію до пенсіонера, причому робитиметься це лише за згодою пенсіонера.  Там,  де немає банків, працюватиме стара система.

     Указом Президента   Кабінетові   Міністрів   дано   доручення розробити порядок залучення  банків  до  виплати  пенсій.  Ми  там запропонуємо тендер,  і,  будь ласка,  якщо якийсь банк запропонує найкращі умови - Ощадний банк чи будь-який інший,  і це  все  буде набагато дешевше, то чому ми не можемо використати такий механізм? Але я ще раз повторюю: ця постанова зараз розробляється в Кабінеті Міністрів (Шум у залі).

     Если человек  болен,  то  он  будет получать пенсию так,  как получал и раньше - ему будут приносить ее непосредственно домой.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Прошу не шуміти. Я бачу, що питання, яке  ми  щовівторка слухаємо,  не всіх цікавить.  Я так дивлюся по присутності  голів   комітетів,   керівників   фракцій,   народних депутатів і думаю,  що в майбутньому ми не будемо ні відривати від справ міністра,  ні вносити це питання на розгляд,  оскільки  воно по-справжньому цікавить лише третину народних депутатів. Ми просто гаємо час.

     А якщо хто хоче,  то,  думаю, ми так зробимо, що міністр буде проводити у вихідний день зустріч,  і народні депутати підійдуть і на особистому прийомі все послухають.  Але така робота в  залі  ні мені,  Володимире Миколайовичу, ні вам не потрібна. Я ще раз кажу, ні вам,  ні мені така робота не потрібна,  коли  в  залі  присутні третина народних депутатів.

     Будь ласка, Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Ігоре Олександровичу! Подивившись  вашу  інформацію  щодо  виконання  плану   надходжень доходів  до  бюджетів усіх рівнів,  можна побачити,  що по окремих регіонах він виконаний на  70,  навіть  більше,  відсотків,  а  по окремих - приблизно на 40 відсотків,  навіть менше. На ваш погляд, це всетаки недоліки роботи влади на місцях чи недолік,  закладений у Законі України про Державний бюджет? Це перше запитання.

     І друге   запитання.   Коли   ми  складали  проект  бюджетної резолюції,  то  інформація  Мінфіну  була  така,  що  податок   на прибуток,  а  він  в  основному  весь  зараховується  до  місцевих бюджетів, уже виконаний на 100 відсотків за півріччя. Якщо це так, то  ви розумієте,  що сплата заборгованості по заробітній платі на місцях повинна йти семимильними кроками,  бо це ж питома вага. Але цього  не відбувається.  Поясніть цю ситуацію.  Чи дійсно це так з податком на прибуток?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Тут є дві базові причини.

     Перша причина полягає в тому,  що податок на  прибуток,  який дійсно виконується в тих параметрах,  які ви назвали, справляється відповідно до нового закону.  Коли ми обраховували надходження, то ще   не   було  відповідної  податкової  бази,  і  ми  виходили  з песимістичних прогнозів. А насправді бачимо, що цей податок працює добре і надходження від нього набагато більші.

     У той же час ми бачимо,  що в деяких регіонах - до речі, там, де найбільші  проблеми  з  виплатою  заробітної  плати,  пенсій  і стипендій - і цей податок збирається погано. Тобто я можу сказати, що є тут і провина уряду, бо ми робили базові прогнозні розрахунки на 1998 рік, практично не маючи необхідних статистичних даних, і є прорахунки на місцях, де просто погано збирають податки. Але, крім того,  мене  як  міністра обурює,  що по цьому податку дуже велика питома вага взаємозаліків.  А  взаємозаліком,  вибачте,  заробітну плату не заплатиш.

     ГОЛОВА. Депутат Кулик. За ним - депутат Кушніров.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Народний  рух  України.  Шановний  Голово  українського парламенту!  Я  відповім  на  вашу  репліку  щодо   цікавості   чи нецікавості питання,  яке зараз розглядається. Думаю, що воно буде цікавити  за  тієї  умови,  якщо   міністр   фінансів   щовівторка говоритиме   нам   одну   цифру   -  на  який  відсоток  знизилася заборгованість із виплат по регіонах.

     Тепер звертаюся до пана міністра.  Вам передають вітання  мої виборці зі славної гоголівської Диканьки:  вчителі,  комунальники, медики.  І вони хочуть знати, як вижити, наприклад, учительці, яка має три доньки- школярки і не має сьогодні відпускних. Як бути тим пенсіонерам, які не одержують пенсії по три - чотири місяці? У той же час місцеве Управління магістральних газопроводів заборгувало в Диканьський районний бюджет 772 тисячі гривень.  Диканьський район не  є  дотаційним.  Отже,  тупикова ситуація.  Як бути?  Гроші від Управління магістральних  газопроводів  і  "Київтрансгазу"  -  теж боржника  в  районний бюджет не надходять і область його не дотує. Як бути в цій ситуації жителям Диканьського району?

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.   Міністерство   фінансів втрутиться  в  цю ситуацію.  Полтавська область є областю-донором. Реально план доходів за перше  півріччя  виконаний  у  Полтавській області  на  79 відсотків до річних призначень,  тобто в області є регулюючий ресурс,  який вона повинна  використовувати,  вирішуючи проблеми в тих регіонах,  де вони виникають.  Я обов'язково візьму це на контроль.

     ГОЛОВА. Депутат Кушніров. За ним

- депутат Зварич.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Слово Ніколаєнку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний міністре фінансів!  Скажіть,  будь ласка, як ви ставитеся до того,  щоб на цей і на 1999 роки передбачити з метою  підтримки всіх учителів - а це буде,  звичайно, підтримка вчителям сільської місцевості - передати місцевим бюджетам відповідні кошти, оскільки податок на додану вартість, акцизний збір, а це майже 40 відсотків державного бюджету,  повністю надходять державі. Ми тоді виправили б ту ситуацію,  яка сьогодні склалася в Криму,  в Херсоні, коли із січня цього року погасили заборгованість із  заробітної  плати  ще тільки за 1996-1997 роки. Будь ласка, дайте відповідь.

     МІТЮКОВ І.О. Я підтримую цю пропозицію. Але для того щоб вона запрацювала так,  як ви пропонуєте,  треба в цьому  році  прийняти Закон  про  місцеві податки і збори,  що зміцнило б податкову базу місцевих органів влади,  і вони змогли взяти повністю на себе  всі розрахунки. Це буде правильне рішення, ми вже рік про це говоримо.

     ГОЛОВА. Депутат Зварич. За ним - депутат Трофименко.

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний головуючий, я таки звертаю вашу увагу на те,  що ви не  маєте  права  надавати слово депутату, який сам себе оголошує. Це нонсенс.

     Прошу передати слово народному депутату України Юхновському.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  промислової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  НРУ).  Народний  рух  України.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Ви сказали,  що у бюджет  надійшло  16  мільярдів гривень.  Крім того,  за шість місяців продано цінних паперів на 6 мільярдів гривень. Разом - це 22 мільярди. Борг з цінних паперів - 9 мільярдів гривень.

     Скажіть, будь   ласка,   як  розподіляється  дохідна  частина бюджету між сплатою за  борг  і  сплатою  в  бюджет,  скажімо,  на пенсії, зарплати і так далі?

     МІТЮКОВ І.О.   Видатки   на   обслуговування  внутрішнього  і зовнішнього боргів фінансуються в нас із двох джерел:  із поточних надходжень державного бюджету та із позичених коштів.

     У цілому  за  рік  видатки  на  обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргів  сягнуть  3  мільярдів  гривень,  що дорівнює обсягам фінансування освіти, із зведеного бюджету - трохи менше.  Це дуже  небезпечна  тенденція,  і  ми  найближчими  днями запропонуємо ряд рішень, які б дали нам змогу припинити наростання вартості обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргів. Коротко я  можу сказати про те,  що занадто високі відсотки,  які ми зараз змушені  платити  за  облігаціями  внутрішньої  державної  позики, практично не спрацьовують і немає необхідності штучно підтримувати таку завищену дохідність.  Інше питання,  якими вони повинні бути. Остаточно  я  можу  дати  інформацію за півріччя,  коли ми зведемо піврічний звіт виконання бюджету.  Ця інформація буде  десь  через тиждень.

     ГОЛОВА. Депутат Трофименко. За ним - депутат Самойленко.

     ТРОФИМЕНКО Л.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної   Ради  України  (виборчий  округ  37,  Дніпропетровська область).  Шановний пане міністре!  Згідно з  постановою  Кабінету Міністрів    855   необхідно   провести   скорочення   чисельності лікувальних  закладів  на  4,5  відсотка.  Як  випливає  з  вашого роз'яснення,   потрібно   провести  це  скорочення  відповідно  до 01.01.1998  року,  що  призведе  просто  до  знищення  лікувальних закладів.

     Моє запитання  таке.  Чи  можливо  в  тих регіонах,  де немає заборгованості  із   заробітної   плати,   а   також   боргів   за електроносії,   не  проводити  сьогодні  це  скорочення,  оскільки наявний ліжковий фонд відповідає найнижчим нормативам?

     МІТЮКОВ О.І.  Я хочу підкреслити, що ми не доводимо до кожної конкретної  області  або  району  скорочення лікувальних закладів. Наша позиція полягає в тому,  що  ми  повинні  на  рівні  місцевих бюджетів  збалансувати  наші  доходи і видатки.  Якщо на місцевому рівні  вважають,  що  цей  лікувальний  заклад  потрібен,  то  він обов'язково  повинен  працювати.  Можна  подивитися,  чи ефективно використовуються кошти на його утримання.  Але я знову підкреслюю, ніякого цільового скорочення лікувальних закладів немає!  Мова йде про вимогу щодо збалансування місцевих бюджетів!

     ГОЛОВА. Депутат Самойленко.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Фракція зелених.  Моє запитання підтримується також депутатом Журавським. Шановний Ігоре Олександровичу!  Заборгованість  Чорнобильському  фонду  становить понад  400   мільйонів   гривень.   Усе-таки   треба,   щоб   вона скорочувалася  значно  вищими  темпами,  бо соціальна напруженість серед  чорнобильців  значно  більша,  ніж   серед   інших   верств населення. Це перше.

     І друге. У Кабінеті Міністрів працює чимало керівників, які є інвалідами ІІ групи, чорнобильцями. Вони отримують значні пенсії - близько  500  гривень.  Як  ви  дивитеся на те,  щоб захищати їхні інтереси як  інвалідів:  чи  то  вони  залишаться  інвалідами,  чи працюватимуть  в  органах  виконавчої влади?  А оці вилучені кошти якоюсь мірою допомогли б зменшити соціальну напруженість.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Я в своїй доповіді говорив, що  заборгованість  із  соціальних  виплат з Чорнобильського фонду зростає.  Вона зросла на 100 мільйонів  гривень.  Треба  терміново вживати  додаткових  заходів поліпшення справляння чорнобильського податку. Я абсолютно впевнений в тому, що на ситуацію зі збиранням цього  податку  позитивно  вплине  зменшення ставки оподаткування. Частину  коштів  ми  можемо  виділити  з  тих,  що  передбачені  в державному  бюджеті  на  погашення  заборгованості.  Ми  в проекті уточненого бюджету  передбачаємо  збільшити  виділення  коштів  на погашення  заборгованості  з  900  мільйонів гривень до 1 мільярда гривень. Але щоб сформувати відповідну базу, треба щоб запрацювали ті законодавчі акти,  про які я говорив, і запрацювали вже в цьому році.

     Що стосується   пенсій   чорнобильцям,   я   сподіваюся,   що найближчим  часом  Міністерство  з  питань  надзвичайних  ситуацій виконає те доручення,  яке воно отримало, відносно пропозицій щодо упорядкування    нарахування   пенсій,   в   тому   числі   і   по чорнобильському фонду,  де,  я вважаю,  на сьогодні існують в ряді випадків  необгрунтовано  завищені  пенсії,  які  і  500,  і  1000 гривень.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь   ласка.   Шановні   народні депутати! Ігор Олександрович знає, і всі депутати повинні знати: у нас у державі функціонують 604 різних фонди.  Якщо подивитися, чиї там кошти,  то це в основному бюджетні кошти. Я думаю, ми до цього питання ще повернемося.  Зараз ми щотижня розглядаємо питання  про виплату  заробітної  плати,  пенсій,  стипендій.  Я  думаю,  що ми знайдемо в цих фондах достатню кількість коштів,  щоб зменшити  цю заборгованість.

     Разом з виконавчими структурами ми повинні навести порядок як у цьому питанні,  так і в питанні,  роботи комерційних  банків  по обслуговуванню  бюджету.  Лише  Пенсійний  фонд  обслуговує  до  2 мільярдів гривень.  І ми знаємо,  як  ці  кошти  доходять  до  тих сільських регіонів, де немає відповідних структур, а час від часу, раз на місяць чи раз  на  два  місяці,  наїжджають,  щоб  виконати операцію, яка пов'язана з виплатою людям заробітної плати, пенсій.

     Ми з вами приймаємо до відома інформацію Кабінету Міністрів.

     А зараз  приступаємо  до  розгляду  наступного  питання - про основні напрями бюджетної політики на 1999  рік,  тобто  бюджетної резолюції.  Слово  надається  голові  Комітету  з  питань  бюджету Тимошенко Юлії Володимирівні. Будь ласка.

     Скільки часу вам треба?  15 хвилин на доповідь.  15 хвилин на запитання. Не заперечуєте?

     Будь ласка, запросіть депутатів до залу.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Шановний  пане  Голово,  шановні  колеги!  Відповідно  до  порядку денного та згідно з Регламентом Верховної Ради України  Комітет  з питань  бюджету  вносить на ваш розгляд проект Бюджетної резолюції на 1999 рік.  Цей проект розглянутий та затверджений на  засіданні комітету.

     Під час    його   підготовки   ми   керувалися   відповідними положеннями Закону про  бюджетну  систему  України  та  Регламенту Верховної Ради.

     Ці документи,  на  жаль,  лише  в  загальних рисах визначають зміст бюджетної резолюції як  документа,  що  окреслює  пріоритети бюджетної  політики держави на наступник рік.  Конкретна структура та  зміст  бюджетної  резолюції  цими  документами   фактично   не визначені.

     Шановні депутати!   Якщо  звернутися  до  досвіду  розвинутих країн,  то ми побачимо, що, наприклад, у Сполучених Штатах Америки чи  Великій  Британії  бюджетна  резолюція - це великий за обсягом документ,  у  якому  детально  розписані  всі   напрями   побудови головного  фінансового  документа  країни та умови формування його дохідної частини, зміни обсягів фінансування видатків практично по кожному  з  головних  розпорядників  бюджетних  коштів,  з  повним обгрунтуванням усіх змін та багато іншого.

     Усе це вимагає ретельної підготовки  бюджетної  резолюції  на основі вивіреної технології,  достовірної та детально опрацьованої інформації.

     Стосовно ж  бюджетного  процесу  в  Україні  хочу   доповісти Верховній   Раді,   що  Комітет  з  питань  бюджету  працював  над резолюцією майже в екстремальних умовах.  І зовсім не тому,  що  в нас було обмаль часу на опрацювання тексту резолюції перед тим, як передати її на розгляд усім комітетам Верховної Ради.  Головне, що зміст  бюджетної  резолюції  формувався практично в інформаційному вакуумі. Багатьом присутнім у цьому залі депутатам відомо, що уряд до  цього  часу  так  і  не подав до Верховної Ради програму своєї діяльності.  Виконання  державного  бюджету  за  минулий  рік   не затверджене.  Ми  не  маємо  основних  прогнозних  макропоказників соціальноекономічного  розвитку  України.  Закон   про   структуру державного внутрішнього боргу не затверджений Верховною Радою,  не визначені джерела та терміни його погашення на 1998 рік і інше.

     Незважаючи на  ці  обставини,  Комітет   з   питань   бюджету забезпечив підготовку тексту бюджетної резолюції.

     Я хочу  подякувати  всім  народним  депутатам,  які з власної ініціативи  підготували  проекти  постанови  про  головні  напрями бюджетної  політики на 1999 рік,  а також усім народним депутатам, які працювали над проектом бюджетної резолюції у складі Тимчасової спеціальної  комісії.  Ми  уважно  вивчили  та  проаналізували всі проекти бюджетної резолюції,  які надійшли до  Комітету  з  питань бюджету,  а  саме:  Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, Кабінету  Міністрів  України,  народних  депутатів  Терьохіна   та Жовтяка,  групи  народних  депутатів - Коломойцева,  Павловського, Турчинова,  Білоруса  та  Черняка  (цей   проект   отримав   назву "докторський"),  а  також  пропозиції  народного депутата Білоуса. Учора надійшов проект бюджетної  резолюції  Наталії  Вітренко.  За основу  запропонованого Верховній Раді проекту бюджетної резолюції наш комітет  узяв  проект,  підготовлений  Тимчасовою  спеціальною комісією, а також проект депутатів Терьохіна і Жовтяка.

     Мені приємно   відзначити   й   активність   багатьох   інших депутатів.  Після подання проекту резолюції на  розгляд  комітетів Верховної  Ради  до  комітету  надійшло  більш  як 70 доповнень та уточнень. Це, безумовно, свідчить про прагнення депутатів створити якісний  та виважений закон про державний бюджет на майбутній рік, спрямований на забезпечення конституційних прав і свобод громадян.

     Я наголошую,  що Комітет з питань  бюджету  не  залишив  поза увагою  жодну  внесену  пропозицію.  Усі  пропозиції були ретельно проаналізовані, і більшість із них врахована в проекті постанови.

     Шановні депутати!  Хочу звернути вашу увагу на те, що під час обговорення  поданих  проектів  та  пропозицій  членами Комітету з питань бюджету деякі з них не увійшли до проекту.

     По-перше, це   ті   пропозиції,   реалізація   яких   вимагає законодавчого забезпечення. Керуючись принципом формування бюджету виключно на основі чинного законодавства,  ми усвідомлюємо,  що до 15 вересня парламент не встигне закласти нову законодавчу базу для проведення податкової реформи та радикального реформування системи соціального  захисту  населення.  На необхідність здійснення таких заходів  вказує  більшість  ваших  пропозицій.  Комітет  з  питань бюджету  пропонує  всі  ці норми опрацювати та подати у відповідні комітети.

     По-друге, на цьому етапі не знайшли  підтримки  і  пропозиції щодо  внесення  змін  до чинного законодавства в самому законі про державний бюджет.  Це  повністю  суперечить  Закону  про  бюджетну систему  України.  Наприклад,  це  стосується вимоги щодо заборони Національному банку України придбавати державні  цінні  папери  на первинному  або  вторинному ринках.  Саме це і суперечить статті 8 Закону про банки та банківську діяльність.

     По-третє, ми визнали за недоцільне включати в текст бюджетної резолюції норми, які законодавчо не забезпечені і, на думку членів комітету, мають бути покладені в основу Програми діяльності уряду. Ці    положення   містяться   в   проекті   бюджетної   резолюції, запропонованому   докторами   економічних    наук    Коломойцевим, Павловським та іншими. Доволі грунтовно такі положення відображені в проекті Наталії Вітренко.

     Комітет з  питань   бюджету   Верховної   Ради   виходить   з пропозицією в першу чергу до авторів проектів бюджетної резолюції, а також до всіх  народних  депутатів  опрацювати  ці  положення  і подати в уряд для врахування їх при підготовці програми дій уряду.

     По-четверте, дуже багато пропозицій надійшло від зацікавлених народних  депутатів  відносно  включення  до  бюджетної  резолюції положень   щодо   фінансування  конкретних  відомчих  програм  або закріплення конкретних сум видатків на ті чи інші конкретні  цілі. Так,  наприклад,  пропонується  виділити  кошти  в розмірі 1 або 2 відсотків від ВВП на фінансування науки або направити на погашення заборгованості держави від знецінення грошових заощаджень громадян у розмірі не менше 1 мільярда гривень.

     У цих пропозиціях  закладена  ідея,  яка  потребує  детальних розрахунків і збалансування їх з рештою інших показників.  Але для цих збалансованих розрахунків немає  достатньої  інформації.  Тому дуже  велике  прохання  до  депутатів не наполягати на таких своїх пропозиціях,  а опрацювати їх і подати під  час  розгляду  проекту Державного бюджету на 1999 рік.  Комітет вважає,  що ці пропозиції повинні бути розглянуті,  але не зараз, а під час розгляду проекту Державного бюджету на 1999 рік.

     По-п'яте, багато  пропозицій щодо внесення в проект бюджетної резолюції окремих положень,  які надійшли до нашого  комітету,  не були  враховані,  бо  вони  здебільшого  дублюють  положення,  вже встановлені нормами чинного законодавства.

     По-шосте, у проект бюджетної резолюції не включені пропозиції процедурного  характеру.  Ці  пропозиції  слід  внести  до  правил складання проекту державного бюджету,  який затверджено постановою Верховної Ради.

     Шановні колеги!  Прошу  зосередити  вашу  увагу  на  істотних положеннях  проекту  бюджетної  резолюції,  запропонованих   нашим комітетом.  У  проекті  бюджетної резолюції ми намагалися рельєфно відобразити всі резерви наповнення дохідної  частини  бюджету.  Ми прагнули   передбачити  консолідацію  в  державному  бюджеті  всіх позабюджетних цільових фондів,  які раніше  були  розпорошені  між міністерствами та відомствами.

     У проекті  передбачений  контроль за використанням коштів цих фондів Державним  казначейством  України.  Це  відповідає  вимогам чинного    законодавства    та   засадам   діяльності   Державного казначейства.

     Резолюцією передбачено,  що  одним  з  пріоритетних   завдань бюджетної  політики  є  забезпечення  погашення  заборгованості із соціальних виплат,  а також своєчасне  фінансування  цих  видатків протягом поточного бюджетного року.

     У проекті  бюджетної резолюції запропоновані,  на наш погляд, логічні та обгрунтовані  взаємовідносини  між  державним  бюджетом України  та пенсійним фондом.  Сьогодні вже не лише депутати,  а й пересічні  громадяни  усвідомлюють,  що  за  такої  дохідної  бази профінансувати всі видатки,  передбачені законодавством, практично неможливо.

     Тому в проекті  бюджетної  резолюції  урядом  України  вперше пропонується  разом  з  проектом  Державного  бюджету  на 1999 рік подати  до  парламенту  всю  структуру  видатків   з   урахуванням заборгованості  за  минулі  роки  та  обгрунтуванням  заходів щодо управління цим боргом і механізмів його погашення.

     Комітет детально  проаналізував   пропозиції   щодо   проблем випуску цінних паперів для населення, вартості залучення зовнішніх та внутрішніх запозичень  для  фінансування  дефіциту  бюджету,  а також визначення розміру дефіциту бюджету.

     Бюджетний комітет  вважає,  що акцентування уваги в бюджетній резолюції на випускові цінних паперів  для  населення  сьогодні  є невиправданим.  З  позиції  економічної  доцільності  цей захід не вирішить проблеми наповнення бюджету і фінансування його дефіциту. З  соціальної  точки  зору  це  загрожує  громадянам України стати заручниками неефективної фінансової політики держави.  Чи доцільно залучати  населення  на  фондовий ринок,  коли все більш очевидним стає критичний стан ринку облігацій внутрішньої  державної  позики України.

     Уперше в   бюджетній  резолюції  одним  з  головних  напрямів бюджетної    політики    є    узгодженість     не     тільки     з соціально-економічною  політикою,  яку  зобов'язаний реалізовувати уряд, але й грошово-кредитною, відповідальність за проведення якої лежить на Національному банку України.

     Тому в  проекті  резолюції знайшло своє відображення завдання Національному банку  розробити  і  внести  на  розгляд  парламенту водночас  з  проектом  Державного бюджету основи грошово-кредитної політики на 1999 рік та кошторис доходів і видатків  Національного банку.

     У цьому проекті якраз і повинні знайти відображення всі форми залучення коштів, враховуючи залучення коштів населення.

     Значна увага під  час  підготовки  бюджетної  резолюції  була приділена визначенню розміру дефіциту бюджету. Я переконана, що це саме  та  проблема,  яка  може  бути   використана   для   розколу парламенту.

     Проектом Терьохіна-Жовтяка,    як    і   урядовим   проектом, передбачено  дефіцит  бюджету  2  відсотки  валового  внутрішнього продукту.  Лівий блок вимагає 5 і більше відсотків. Усі ці проекти та пропозиції об'єднує відсутність  або  недостатнє  обгрунтування розрахунків величини дефіциту бюджету.

     Реальний дефіцит  бюджету  може  бути  розрахований  лише  на основі системи документів: головних напрямів соціально-економічної політики   держави,   основ  грошово-кредитної  політики,  аналізу виконання бюджетів попередніх років  та  стану  виконання  бюджету поточного року,  можливостей збільшення обсягу джерел фінансування дефіциту та зменшення вартості  їхнього  залучення  до  економічно безпечних  для  держави розмірів,  обсягів платіжного та торгового балансу та інших матеріалів.

     Брак такої інформації не дає змоги визначити реальний дефіцит бюджету.  Крім того,  не слід забувати,  що встановивши конкретний розмір дефіциту, Верховна Рада відійде від закладеного в бюджетній резолюції  принципу  чіткого  визначення  дохідної  та  видаткової частин бюджету відповідно до чинного законодавства.

     Задаючи розмір дефіциту,  Верховна Рада  дозволяє  виконавчій владі  самостійно визначати,  які соціальні витрати оплачувати,  а які  -  ні.  Це  рівноцінно  індульгенції  на  порушення  законів. Посилання   на  неможливість  підготовки  бюджету  без  визначення парламентом  конкретної  цифри  дефіциту   бюджету   не   витримує перевірки практикою.

     Під час затвердження бюджетної резолюції на 1998 рік Верховна Рада встановила дефіцит у розмірі 5 відсотків ВВП.  Однак  Кабінет Міністрів  підготував  і  вніс  на  затвердження парламенту проект бюджету з дефіцитом 3,3 відсотка,  а нещодавно міністр фінансів  з цієї трибуни повідомив, що дефіцит у першому півріччі 1998 року не перевищує 1,9 відсотка.  Аналогічною була ситуація в 1995 та  1996 роках.

     Шановні депутати!   Прошу  вас  підтримати  проект  бюджетної резолюції,  підготовлений  Комітетом  Верховної  Ради   з   питань бюджету.  Цього від нас чекають не лише органи виконавчої влади, а й громадськість нашої  держави.  Я  закликаю  вас  подати  приклад ефективної роботи над бюджетною резолюцією, що може стати надійною підвалиною  подальшої  конструктивної  співпраці  законодавчої  та виконавчої гілок влади.

     Дякую за увагу. Я готова відповісти на ваші запитання.

     ГОЛОВА. Спасибі, Юліє Володимирівно.

     Ми домовлялися   -   15  хвилин  на  запитання.  Будь  ласка, запишіться.  А потім домовимося щодо самої процедури обговорення і прийняття постанови.

     Виставте, будь ласка, 15 хвилин.

     Депутат Коваль, за ним - Косаківський.

     КОВАЛЬ В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Олександре  Миколайовичу,  прошу передати слово народному депутату Юхновському.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановна  Юліє Володимирівно!  Скажіть,  будь ласка,  в бюджетній резолюції фактично немає жодної цифри,  яка  б визначала межі,  в яких має складатися бюджет. Як ви вважаєте, які в майбутньому головні,  контрольні цифри  повинні  бути  задані  в бюджетній  резолюції  для  того,  щоб  уряд  міг  складати  бюджет держави?

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я хочу обратить  ваше  внимание  на  то,  что подход  к  формированию этой бюджетной резолюции был принципиально иным.  Мы очень четко описали доходную часть бюджета,  из чего она должна складываться.  Мы описали недвузначные источники пополнения доходной  части  бюджета  за  счет   рационального   использования государственных средств.

     Относительно расходной   части.  Здесь  тоже  не  может  быть двоякого прочтения,  потому что у нас с вами есть законы,  которые четко  регламентируют  расходную  часть.  И  то,  что мы по своему усмотрению не учитывали в прошлых бюджетах какието законы,  мы  не имеем на это права.

     Поэтому в  бюджетной резолюции дефицит бюджета - это величина расчетная.  Если  Кабинет  Министров  будет  четко  соблюдать   те технические  задания,  которые  даны  ему  по доходной и расходной части,  то мы можем твердо говорить,  что процент  дефицита  будет расчетным и реальным.

     Я понимаю,  что процент дефицита,  который все ожидают в этой бюджетной резолюции - это камень  преткновения.  Но  скажите  мне, пожалуйста,  какой  дефицит лучше:  нулевой,  8 процентов (который предлагает Наталья Михайловна Витренко) или 2 процента?  Для меня, например,  самый  приемлемый дефицит - расчетный.  Если расчетного дефицита нет,  мы не должны  превращать  Верховную  Раду  в  театр абсурда и говорить о том,  что на основе каких-то непонятных наших ощущений мы будем устанавливать размер дефицита бюджета.

     Если мы  в  этом  проекте  резолюции  укажем  четкий  процент дефицита,   то   мы,   прежде  всего,  дадим  право  правительству сиквестировать целые законы,  то есть  оно  по  своему  усмотрению должно  говорить,  берем  мы  это  или  не берем в процесс расчета проекта бюджета.

     Теперь относительно  того,  какие  показатели   должны   быть указаны.  Если  мы  проанализируем  традицию составления бюджетных резолюций парламентами других стран,  то увидим, что эти резолюции учитывают  практически  весь  цифровой  фактаж.  По  каждой строке бюджета дается плюс или минус,  но он подтвержден либо конкретными законопроектами,   принятыми   в   течение  года,  либо  какими-то предложениями, которые оптимизируют ту или иную цифру.

     И я надеюсь,  что проект резолюции на 2000 год  у  нас  будет содержать   практически  все  расчетные  цифры  будущего  бюджета, которые должны быть в такой резолюции.

     Спасибо большое.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. За ним - депутат Марковська.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Шановна   Юліє   Володимирівно,   каменем спотикання,  як ви правильно сказали,  є граничний розмір дефіциту бюджету. Ми на засіданні комітету це питання обговорювали. Комітет ухвалив  саме  ту редакцію,  яка запропонована в проекті бюджетної резолюції.  За це проголосували  представники  всіх  фракцій,  які представлені в комітеті.

     Я хотів  би,  щоб ви сказали,  чи є все-таки розрахунки,  які підтверджують прагнення  деяких  депутатів  і  Кабінету  Міністрів зафіксувати  конкретну цифру дефіциту - макроекономічні показники, і,  зокрема,  чи є розшифровка видаткової  частини  із  соціальних виплат? Це перше.

     Друге. Скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви, що неприйняття проекту бюджетної резолюції, яке нам нав'язується сьогодні в залі, вигідне  виконавчій  владі  і вона далі буде проводити регулювання економіки указами, тобто продовжиться ера декретотворення. Кому це вигідно, на ваш погляд?

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  У нас есть по крайней мере два документа,  на базе которых мы должны строить бюджетный процесс  в  Украине:  это "Закон  України про бюджетну систему України і Постанова Верховної Ради про затвердження правил оформлення проекту Закону України про Державний бюджет України".

     Оба эти   документа   очень   четко  определяют,  что  должны представить Кабинет Министров и Национальный банк для того,  чтобы Верховная Рада могла подготовить бюджетную резолюцию.

     Этих документов  в  полном  об еме  нет.  Сегодня  прогнозные показатели     социально-экономического      развития      Украины рассматриваются  лишь  на  заседании  Кабинета Министров.  Поэтому говорить о какой-либо информационной базе для подготовки бюджетной резолюции не приходится.

     И отвечаю  на  ваш второй вопрос.  Я хотела бы,  чтобы проект бюджетной резолюции, которую комитет вносит на ваше обсуждение, ни в  коем  случае  не  стал  причиной  политических распрей в зале и политических распрей между ветвями власти.  Дело в том,  что  если сегодня  в  зале восторжествует здравый смысл и мы поймем,  что на базе Закона о бюджетной системе процент дефицита бюджета мы должны утвердить в рамках проекта бюджета на 1999 год, то никаких проблем не будет.  Проблема не в том,  6 процентов или  2  процента  будет дефицит,  а  в  том,  чтобы  мы  установили,  почему  этот дефицит образуется, а самое главное - чем и как мы его будем покрывать.

     Большое спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Марковська. Наступний - депутат Степанов.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій.  Передусім,  Юліє Володимирівно, я хочу привітати вас як голову комітету з дебютом і побажати успіху в цій нелегкій роботі як жінці.

     Тепер запитання.  Бюджетна  резолюція  -  це  основні напрями бюджетної політики на 1999 рік.  Як ви  вважаєте,  чи  не  було  б доцільно  визначити  одним  із  пріоритетів  бюджетної  політики в умовах кризи саме державне регулювання  виробництва  і  реалізації лікерогорілчаних виробів.  Адже ще при царизмі все це було взагалі монополією держави,  нині ж усе віддано комерційним структурам. Як ви ставитеся до цього питання?

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Прежде всего я благодарю вас за поздравление, я  постараюсь  сделать  так,  чтобы  бюджетный   комитет   работал действительно эффективно, в интересах народа и нашей страны.

     Относительно монополии.   Я   еще   раз  хочу  обратить  ваше внимание,  что бюджетная резолюция  в  соответствии  с  Законом  о бюджетной системе формируется на действующей законодательной базе. И внести в  бюджетную  резолюцию  все  наши  благие  пожелания,  к сожалению,  невозможно.  Мы  с  вами  сначала  должны  разработать законы,  принять их,  а затем положить их в  основу  разработки  и бюджетной резолюции, и проекта бюджета на 1999 год.

     Поэтому если мы с вами такой вопрос в Верховной Раде поднимем и предложим соответствующий законопроект,  он будет принят и учтен в бюджетной резолюции на 2000 год.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. За ним

- депутат Абрамов.

     СТЕПАНОВ М.В.  Фракция Социалистической и  Селянской  партий. Юлия  Владимировна,  на  странице  2  (восьмой  абзац)  вы пишите: "консолідація в державному бюджеті  всіх  державних  позабюджетних фондів, крім пенсійного фонду".

     Получается, что   вы   соглашаетесь   с   незаконным   указом Президента,  который  фактически  забирает  под  правительственный контроль  и  непосредственно  в  бюджет средства фонда социального страхования. Мы же принимали Закон об основах социальной политики, где четко указано,  что фонд социального страхования находится вне бюджета. Это первое.

     И второе.  Многие бюджетники, представители основных массовых профессий  удивляются,  что  в  одних местах,  например,  в Киеве, зарплату те же учителя получают своевременно,  день в  день,  а  в других областях они ее не получили еще,  допустим, за 1996 год. Не было бы полезным записать в бюджетной резолюции,  что проплата  на зарплату   бюджетникам   осуществляется   из   бюджета  всем,  как говорится, пропорционально. Это люди как-то поняли бы.

     Вот два вопроса.  Ну,  и,  конечно,  хотелось бы пожелать вам работать более активно и решительно.

     Спасибо.

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Большое спасибо. Очень правильно замечено, что основные  претензии  из  регионов  поступают  от  людей,   которые получают заработную плату из бюджета, пенсии из пенсионного фонда. В основном эти претензии связаны  с  тем,  что  в  одних  регионах задолженность,  например, по пенсиям и заработной плате составляет 1,7 месяца,  а в других - пять, шесть и более месяцев. Это говорит о   том,  что  средства  пенсионного  фонда,  средства  местных  и государственного бюджета  не  выплачиваются  пропорционально.  Это нарушение  Закона  о  бюджетной  системе Украины.  В нашем проекте бюджетной резолюции,  если вы его внимательно прочитаете,  мы учли это  и  в отношении пенсионного фонда,  и в отношении расходования средств бюджетов всех уровней.

     Действительно, и утверждая бюджет,  и контролируя  исполнение бюджета,  мы  особое  внимание  обратим  на  то,  чтобы труд людей оплачивался пропорционально,  а социальные выплаты нашим гражданам осуществлялись регулярно.

     Мы не  допустим,  чтобы  в городах пенсионеры получали пенсию своевременно,  а в селах ждали пенсии по пять-шесть месяцев.  Если мы  с вами примем правильный проект бюджета на 1999 год,  этого не будет. В бюджетной резолюции мы это учли.

     Относительно соцстраха.  Еще раз обращаю ваше  внимание,  что бюджетная    резолюция    базируется    только    на   действующем законодательстве.  А с 1 января вступит в силу  закон,  который  и будет  регламентировать место отчислений на социальное страхование в государственном бюджете.  Там  есть  положение  о  консолидации. Поэтому внимательно посмотрите законодательство, там предусмотрено наше право І января продлить или не продлевать мораторий.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов, за ним - депутат Журавський.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.   Юлия   Владими-ровна!   Мне приходится часто встречаться с ветеранами войны и труда. Многие из них  возмущаются,   что   погашение   задолженности   по   вкладам государством  производится  при  достижении гражданами 80 лет,  то есть с того возраста,  до которого большинство пенсионеров уже  не доживает.

     Нельзя ли   предусмотреть   возвращение   вкладов  гражданам, достигшим хотя бы 75 лет? Это первое.

     Второе. Мне   представляется,    что    надо    предусмотреть финансирование  средств  на  цивилизованное закрытие шахт,  уделив главное   внимание   прежде   всего    вопросам    трудоустройства высвобождающихся рабочих.

     И третье.  18  июля в Киеве состоялся Всеукраинский с езд "За відродження   СРСР".   Это   значительное   событие.   Нельзя   ли предусмотреть  в  бюджете  средства на углубление интеграции между братскими народами?

     Спасибо.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Спасибо   большое.   Относительно    выплаты гражданам  Украины компенсации потерь от обесценивания сбережений, которые сейчас заморожены.  Такая задолженность  перед  гражданами составляет   около   135   миллиардов  гривень.  При  этом  проект скорректированного  бюджета,  который  мы   сейчас   получили   от правительства,  говорит  о том,  что доходная часть нашего бюджета будет составлять немногим более 17 миллиардов.

     Вы прекрасно  знаете  об ем  внутренних  и   внешних   займов Украины. Скажите: можно ли говорить о том, чтобы выплатить сегодня 30,  40,  50  процентов  задолженности  по  сбережениям,   которую государство имеет перед населением?  Мы должны реально смотреть на вещи.

     Я считаю,  что для того,  чтобы говорить о  возврате  вкладов населению,   надо   сначала   определиться,  где  мы  возьмем  135 миллиардов гривень, если у нас бюджет тает на глазах, как весенний снег.  Конечно,  это невозможно без источников наполнения бюджета. Поэтому бюджетный комитет будет предлагать правительству источники его наполнения для того,  чтобы покрыть эти долги. Такие источники можно   найти.   Они   только    в    рациональном    распоряжении государственной  собственностью  Украины.  Других источников у нас нет.  И вы,  наверное, хорошо, как никто другой, знаете, насколько неэффективно    мы    распорядились    и    распоряжаемся    нашей государственной собственностью.  Мы  ее  либо  уничтожаем,  сделав банкротами наши предприятия,  либо продаем за бесценок. Пока мы не решим  этой  проблемы  и  не  получим  реальных  денег   за   нашу государственную собственность,  говорить о возврате этих долгов, к сожалению,  просто  невозможно.   Наше   государство   практически банкрот.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Пожалуйста,  какие еще есть вопросы? Я готова ответить.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  культури  і  духовності  (вибочий  округ  68,  Житомирська область).  Християнсько-демократична партія України,  фракція НДП. Шановна Юліє Володимирівно! Чи не здається вам, що ви припустилися некоректності особисто щодо мене  і  Сергія  Кириченка  -  авторів проекту  Соціального  кодексу України?  Він поданий як законодавча ініціатива і розданий депутатам нашого парламенту.  А у  бюджетній резолюції    (сторінка   7)   ідеться   про   кодекс   соціального забезпечення.  Його ще немає.  При цьому ігнорується вже  виконана робота. Як же так? Дайте, будь ласка, відповідь.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Вы знаєте,  что в Верховной Раде и прошлого и этого созыва есть достаточно много  проектов  документов,  которые перекочевывают  из  года  в  год  и потом в итоге не принимаются и очередной Верховной Радой.

     Поэтому я еще раз обращаю ваше внимание на то, что мы сегодня в  проекте бюджетной резолюции и в проекте бюджета можем ссылаться только  на  реально  принятые  законы.  Я  ни  в  коем  случае  не дискредитирую ваши наработки.  Если они полезны, они будут приняты парламентом.  Но учтены они могут быть только в проекте бюджета на 2000 год, если будут приняты в 1999 году.

     Спасибо большое.

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович, за ним - Черненко.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   155,  Рівненська область). Фракція Народного руху України. Пані Юліє Володимирівно! Дуже  приємно,  що ви так аргументовано і повно даєте відповіді на запитання.  У мене до вас є одне  запитаннячко,  яке  цікавить,  я впевнений, усіх народних депутатів, а також виборців мого округу.

     За 1996   рік   заборгованість  бюджетникам  у  моєму  окрузі становить 6 місяців,  у 1997 - 6-7 місяців,  а у 1998 році - уже 8 місяців. Заробітна плата зовсім не виплачується.

     На мій   депутатський   запит   Міністерство   фінансів  дало відповідь,  що до області надійшла дотація і буквально по  районах розписано ті суми, які повинні бути виплачені.

     Як ви  як  голова  бюджетного  комітету  будете  контролювати бюджетні  видатки,  зокрема  ті,  які  стосуються   виплати   саме заробітної плати на місцях, особливо фінансових управлінь обласних державних адміністрацій?  Чи буде розроблений  комітетом  механізм цього  контролю,  чи  хоча б запропонований Міністерству фінансів? Адже ті перевірки,  які проходили два тижні тому,  не дали  ніяких реальних результатів.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Спасибо   большое.   В  планы  своей  работы бюджетный комитет включил разработку бюджетного  кодекса  Украины, который  предусматривает  обеспечение всех процессов,  связанных с формированием,   утверждением   и   контролем    за    исполнением Государственного бюджета и бюджетов всех уровней.

     В нашем  проекте  резолюции мы также обратили внимание на то, что контроль за использованием государственных средств должен быть возложен  на  Государственное казначейство Украины.  Мы определили сроки,  которые даются  правительству  для  того,  чтобы  наладить работу государственных казначейств на всех уровнях.  Вы можете это прочитать в проете бюджетной резолюции, это учтено.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним

- депутат Сушкевич.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  48, Донецька область).  Уважаемая Юлия Владимировна!  Позвольте мне "о бедном гусаре замолвить слово"...  Здесь у  вас  есть  два  абзаца относительно  подготовки бюджетной резолюции - один на странице 2: "скорочення  бюджетних  витрат  на  потреби,   не   пов'язані   із соціальним   захистом  населення  і  розвитком  науки  та  освіти, соціально-культурними  програмами".  Потреби   охорони   здоров'я, материнства і дитинства тут не згадуються.

     Другий абзац - на сторінці 4: "забезпечення гарантованого   державою    безплатного    медичного обслуговування    населення,   розвитку   страхових   засад   його фінансування".

     Если мы так оставим это и в бюджетной  резолюции,  то  у  нас каждый  регион,  город,  район  будет  идти  по  пути  дальнейшего сокращения системы здравоохранения на основе  бюджета,  который  у них сформируется.

     Не проще  ли,  или  даже  не  целесообразнее  ль,  на  взгляд Комитета по вопросам бюджета,  было бы записать,  как  всегда  это планировалось и было:  2,  3, 4, а лучше 5 процентов "від валового внутрішнього продукту"?

     Спасибо за ответ.

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Спасибо. Ну, прежде всего я хочу обратить ваше внимание  на  то,  что "соціальний захист населення" - это термин, который  включает  в  себя  и  решение  вопросов  здравоохранения. Поэтому  если  бы  мы  расписывали в бюджетной резолюции все,  что включает в себя социальная защита населения, то эта резолюция была бы  ну,  наверное,  раз  в  шесть  больше.  Мы  использовали емкие понятия, которые включают и то, о чем вы говорите.

     Далее. Мы по  конкретным  направлениям  расходов  бюджета  не определяли конкретных цифр.  Почему? Да потому что, определив одну цифру,  мы сегодня никак не  сможем  сбалансировать  ее  со  всеми остальными  цифрами.  И  где  гарантия,  что если мы 2 процента от внутреннего валового продукта отдадим  науке,  столько-то  отдадим здравоохранению,  то  у  нас  в  этом случае будет соблюден баланс расходов в проекте бюджета на 1999 год?

     Поэтому есть такой подход:  либо указывать все ключевые цифры проекта бюджета на 1999 год,  либо не указывать ни одной, а задать только пропорции и направления.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

     СУШКЕВИЧ В.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Фракція "Громада", громадський рух інвалідів України. Юліє Володимирівно!  Я хочу назвати вам дві цифри, на які хотів би звернути  увагу  міністра фінансів України.  110 мільйонів гривень заплановано виділити на вирішення соціальних проблем  інвалідів  у цьому  році.  У  другому  кварталі  цього року витрачено 900 тисяч гривень.  Провальна ситуація.  Щойно  роздані  мої  пропозиції  до бюджетної резолюції, і там проблеми інвалідів відображені.

     Я звертаюся  до  вас,  щоб  усе-таки  ця  пропозиція стосовно пріоритетів щодо проблем  інвалідів  увійшла  в  проект  бюджетної резолюції, тому що ситуація тут катастрофічна.

     Дякую.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Спасибо большое.  Я еще раз хочу сказать, что эта проблема охватывается понятием "соціальний захист  населення". И приоритеты, а именно защищенные статьи в проекте бюджета на 1999 год  будет  утверждать   Верховная   Рада.   Бюджетная   резолюция обозначила все приоритеты, а что будет действительно приоритетом - это сможет определить Верховная Рада, когда будет принимать проект бюджета на 1999 год.

     Я считаю   ваши   замечания   абсолютно   разумными   и   как руководитель бюджетного комитета буду отстаивать ваши  предложения при принятии бюджета на 1999 год.

     ГОЛОВА. Юліє Володимирівно, спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  після  30-хвилинної перерви ми приступимо до обговорення.  Але я хотів би,  щоб від фракцій, комітетів протягом перерви   ви  подали  до  реєстратури  свої  пропозиції,  тоді  ми визначимося стосовно часу,  який нам  необхідний  для  обговорення цього питання.

     Як ви самі розумієте, першими після перерви виступатимуть ті, хто вніс альтернативні пропозиції до проекту бюджетної резолюції.

     Володимир Романович Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ  161,  Сумська  область).  Уважаемый Александр  Николаевич,  уважаемые  депутаты!  Я  хотел бы обратить внимание на  регламентное,  то  есть  законное  право  инициаторов выступить  так  же,  как  и основной докладчик,  и подтвердить или предложить и Верховному Совету,  и государству в целом свой проект резолюции.

     Фракция Прогрессивной    социалистической    партии    подала целостный документ,  концептуально он коренным образом  отличается от основного проекта.  Поэтому,  Александр Николаевич, просим дать нам тоже 15 минут для доклада, 15 минут для ответов на вопросы. Мы будем вам благодарны.

     ГОЛОВА. Проблеми немає. Надамо вам 15 хвилин.

     Будь ласка, оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги.  Прошу  зайняти  свої  робочі місця. Продовжуємо роботу.

     Слово надається   Юхновському   Ігорю   Рафаїловичу,   голові тимчасової комісії з підготовки даного питання.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  Поданий на  розгляд  Верховної  Ради  проект  бюджетної резолюції,  опрацьований  бюджетним  комітетом,  є  збалансованим, компромісним документом,  який у загальному,  позитивному  напрямі доповнює  проект,  опрацьований  тимчасовою  комісією по складанню бюджетної  резолюції.  Незважаючи  на  енергійні  виступи  окремих депутатів  проти  проекту  тимчасової  комісії,  бюджетний комітет відповідально поставився до розробки цього важливого документа.  У своїй   доповіді  я  коротко  зупинюся  на  двох  моментах  роботи тимчасової комісії.

     ГОЛОВА. Прошу вибачити,  Ігоре Рафаїловичу.  Шановні  народні депутати,  в зал засідань приходять для того,  щоб працювати, а не ходити по коридорах Верховної Ради.

     Будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  У той час,  коли  більшість  депутатів  була зайнята  виборами  голови  Верховної Ради,  тимчасова комісія,  до складу якої входили представники всіх партій,  після  двох  перших бурхливих  засідань  у результаті вже більш спокійної чотириденної чорнової праці 4  липня  закінчила  роботу  над  першим  варіантом бюджетної резолюції.  Комісія мала двох співголів: Кузнєцова Павла Сергійовича і Юхновського,  секретарем комісії була Супрун Людмила Павлівна.   Головування  було  почерговим,  між  головуючими  було досягнуте повне взаєморозуміння,  яке і  сприяло  успішній  роботі комісії.  Були  подані  чотири  проекти  бюджетної резолюції:  від уряду, від депутата Коломойцева, від депутатів Терьохіна і Жовтяка і  проект  ради  мерів  міст,  який  представляв  Іван Салій.  При голосуванні  більшістю  в  один  голос  за  основу  було  прийнято урядовий  проект.  Але  всі  сходилися  в думці щодо серйозності і конкретності проекту депутатів Терьохіна і Жовтяка.

     Були уважно  вивчені  всі  проекти.   У   результаті   проект тимчасової  комісії  ввібрав  у  себе всі найбільш важливі моменти кожного з поданих проектів.

     Були заслухані   перші   заступники   міністрів    економіки, фінансів,   перший  заступник  голови  Національного  банку,  були одержані дані про виконання бюджету за 1997 рік,  за чотири місяці 1998  року,  довідки  про  грошову  масу і стан грошово-кредитного ринку,  про цінні папери,  випущені урядом України з 1995 по  1998 роки, про обсяги валового внутрішнього продукту за 1996-1998 роки, довідки про реальне зниження ціни  праці  з  1991  по  1997  роки, бюджет   Пенсійного   фонду   на   1998   рік,  основні  прогнозні макроекономічні  показники  економічного  і  соціального  розвитку України  на  1999 рік.  Комісія мала повне робоче обслуговування з боку колективу штатних працівників бюджетного  комітету  та  інших служб.

     Проект бюджетного  комітету  розроблений  на  основі  проекту тимчасової комісії.

     Перейдемо тепер до двох основних моментів  проекту  бюджетної резолюції.  Тимчасова  комісія  не  прийняла запропонований урядом рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через  дохідну частину  в  обсязі  30  відсотків як нереалістичний і вилучила цей важливий абзац.  Зауважимо,  що в бюджетній  резолюції  1996  року рівень перерозподілу був 47 процентів, в 1997 році - 46 процентів, в 1998 році -  31  процент  і  на  1999  рік  уряд  пропонував  30 процентів.  Між тим, як випливає з міжгалузевого балансу 1996 року (а до сьогодні мало що змінилося),  податкове навантаження,  яке в основному  визначає  рівень  перерозподілу  валового  внутрішнього продукту,  лягає важким тягарем на різні виробничі галузі держави. Так, для легкої промисловості воно становить 68 процентів валового внутрішнього продукту легкої промисловості,  для машинобудування - 54  проценти  валового внутрішнього продукту машинобудування,  для електроенергетики  -  38   процентів,   для   житлово-комунального господарства  -  41  процент  і,  вдумайтеся,  14  процентів - для загальної комерційної діяльності,  15 процентів  -  для  фінансів. Валовий внутрішній продукт створюється не тільки виробництвом, а й сферою обслуговування.  У середньому  -  30,4  процента  сумарного валового   внутрішнього   продукту.   Такі   головні   галузі,  як нафто-газова,  металургія, хімія, машинобудування і особливо легка і харчова промисловості розчавлюються податками. Це з одного боку.

     З другого  боку,  брак  бюджетних коштів і намагання утримати валютний курс українських  грошей  жорсткою  монетарною  політикою Національного банку спонукав уряд починаючи з 1995 року нарощувати майже в геометричній прогресії випуск цінних паперів.  Країна жила нераціонально і неоднорідно.

     Перед нашою   Верховною   Радою  постали  перш  за  все  такі кардинальні питання: скільки ж, за законами і за Конституцією, ми, тобто  бюджет,  повинні  видати  грошей  на  рік,  скільки  і яких потрібно  інвестицій  і  кредитів,   який   обсяг   амортизаційних відрахувань,  скільки ми маємо доходів.  Я б хотів, щоб до вересня уряд підготував для нас, для себе і для Президента ці дані.

     Є ще один важливий показник, який за традицією є у всіх наших попередніх  бюджетних  резолюціях,  -  допустима величина дефіциту державного бюджету у процентах до валового внутрішнього  продукту. На 1996 рік це було 6 процентів.  Як говорили,  це передбачалося з метою послаблення інфляційних процесів, на 1997 рік - 5 процентів, на  1998  рік  -  5  процентів  і  на  1999  рік уряд пропонував 2 проценти.

     З цього приводу в тимчасовій  комісії  було  два  рівноцінних погляди:  залишити  2  проценти  (Президент  хоче  1,5 процента) і встановити дефіцит не більше 6 процентів.

     Україна вже четвертий рік підряд перебуває в  стані  великого грошового  голоду.  Розрахунки  населення здійснюються в основному тільки готівкою.  Частину готівки поглинає тіньова економіка.  Щоб нормально  прожити,  середньомісячний  дохід  на  одного  мешканця держави має становити 150 гривень.  Тоді будуть куплені  продукти, одяг,  сплачено за тепло і світло,  за ліки, за освіту, транспорт, зв'язок і відпочинок, це означає - 7,5 мільярда гривень готівки на місяць.

     На 1 липня 1996 року ми мали 3,5 мільярда гривень, на 1 липня 1997 року - 5,1 мільярда гривень,  на 1  липня  1998  року  -  6,4 мільярда  гривень.  І  значну  частину цих грошей забирає тіньовий сектор. На ринку є товари, є газ, є світло. У людей грошей немає.

     Тому проблема розміру  дефіциту  бюджету  не  є  елементарною проблемою.  Ось  чому  одна  частина  тимчасової комісії дала волю уряду і Національному банку і погодилась на 2  проценти,  друга  ж вимагала особливою думкою 6 процентів. У проекті бюджетної комісії ця цифра зовсім вилучена,  а залишена  вимога  до  уряду  (цитую): "Установити обгрунтований граничний розмір дефіциту бюджету".

     Отже, у проекті бюджетної резолюції Комітету з питань бюджету не передбачені ніякі зобов'язання Верховної Ради стосовно  бюджету 1999  року.  Це,  звичайно,  результат нашої непідготовленості.  І наступного року бюджетний комітет має дати і ці дві,  і інші  свої головні вказівки уряду в цифрах.

     Не маючи   можливості  зупинитися  на  інших  питаннях,  хочу привернути увагу до проблеми внутрішнього  боргу.  Ми  знаходимося майже  в  катастрофічному становищі у зв'язку з наростанням боргу, викликаного бурхливим випуском урядом цінних паперів.  З 1995 року цінні папери випускалися на короткі терміни погашення:  спочатку - під 100 відсотків,  а з середини 1996 року - у середньому  під  60 відсотків.  Усього  випущено  цінних  паперів  на  21  мільярд 440 мільйонів  гривень,  погашено  їх   на   12   мільярдів   гривень, залишається  до  виплати  -  9  мільярдів  389  мільйонів гривень. Виплачено  доходів  -  2,8  мільярда  гривень.  І  знову   виникає ситуація, коли розмір необхідних виплат з бюджету має ділитися між населенням і боргом.

     Ми стоїмо  перед   серйозними   фінансовими   проблемами.   У Верховній Раді фактично є основні особи,  які займаються питаннями цінних  паперів.  Це  Євген  Кирилович  Марчук,   Павло   Іванович Лазаренко.  Разом  із теперішнім Прем'єр-міністром Пустовойтенком, вони мали б увійти до складу тимчасової комісії,  яку  ми  повинні сформувати для того, щоб розібратися з цінними паперами держави.

     У не  менш  складному  становищі,  як ви знаєте,  опинилася і Росія.  Перед лицем Світового банку чи  Паризького  клубу  Дума  і президент   показали   відповідальну   єдність.   Росія   одержала величезний кредит, який врятував її від фінансового краху.

     Ми багато в чому (може,  іноді це й непотрібно) йдемо  слідом за Росією.  І ось тепер, у цей відповідальний для фінансів України час,  ми маємо йти за прикладом Думи і Єльцина.  Верховна  Рада  і Президент мають виступити перед зовнішнім світом згуртовані,  тоді ми зможемо вийти зі скрутного становища.  Збори,  які  відбудуться сьогодні о 15 годині, мають дати цьому початок.

     Шановні депутати!   Я   пропоную  прийняти  проект  бюджетної резолюції, запропонований бюджетним комітетом.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я ще раз прошу керівників фракцій  і голів  комітетів:  запросіть  своїх людей до залу.  Виникне багато претензій,  коли будемо приймати постанову.  Повірте,  я тоді  теж підходитиму   до  цього  з  позицій,  з  яких  підходить  дехто  з депутатів.  Бо вони,  не знаючи, про що йде мова, прийдуть у зал і почнуть  вимагати дотримання Регламенту і їхніх депутатських прав. Тому я просив би до тих питань, які ми розглядаємо, підходити так, як належить.

     Слово надається депутату Терьохіну.  Є він?  Немає.  Терьохін брав участь у підготовці матеріалу.

     Вітренко Наталія  Михайлівна.  Будь  ласка.  Виставте,   будь ласка, 15 хвилин.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України.  У  зв'язку  з   тим,   що   від   фракції   Прогресивної соціалістичної  партії  України я вношу проект бюджетної резолюції як цілісний  документ,  відразу  прошу,  Олександре  Миколайовичу, проголосувати   його   в  поіменному  режимі,  бо  саме  прийняття бюджетної  резолюції  -  це  визначення  політики  держави   і   в соціальній  сфері,  і  в  економічній,  це  визначення  перспектив держави на майбутнє.  Тому сьогоднішнє наше рішення має  історичне значення.

     Так воно  вийшло,  що  в  жовтні  1995  року  я стояла на цій трибуні і після виступу Прем'єр-міністра Марчука від групи  вчених запропонувала   економічну   програму   запобігання   національній катастрофі.  Тоді я  попередила:  якщо  буде  продовжуватися  курс реформ за рецептами Міжнародного валютного фонду,  то,  безумовно, буде розвал виробництва,  розкрадання й вивезення майна, зубожіння й деградація населення.

     Сьогодні я  знову  попереджаю:  якщо  буде  прийнята бюджетна резолюція,  проект якої підготовлений чи Тимошенко, тобто кількома представниками бюджетного комітету,  чи підготовчою групою на чолі з  Юхновським,  чи,  тим  більше,  Терьохіним   і   Жовтяком,   чи Коломойцевим, - це означатиме, що в Україні продовжуватиметься той курс реформ,  який почався з 1991 року за  рецептами  Міжнародного валютного фонду.

     Ви відчули  і  самі,  що  місія  Міжнародного валютного фонду вимагає сьогодні виконання нових,  більш жорстких умов, насамперед скорочення  дефіциту  бюджету.  І  Президент  буде  вносити навіть поправки на 1998 рік,  скорочувати дефіцит бюджету  при  тому,  що наші  виборці  сьогодні просто вмирають без заробітної плати,  без пенсій, без повернення трудових заощаджень.

     Проект постанови про бюджетну резолюцію, який вам пропоную я, грунтується  на абсолютно іншому концептуальному підході.  Україна визнається банкрутом.  Держава  є  банкрут,  і  це  буде  бюджетна резолюція  держави-банкрута.  Тому  тут не можна просто вести мову про те,  щоб там збільшити,  а там зменшити.  Ні! Насамперед треба визнати саме це і бачити економічні показники.

     Я переконую вас,  що не темпом інфляції, не дефіцитом бюджету визначається, чи держава існує і розвивається, чи держава деградує і  розвалюється.  Це  визначається  обсягом  валового внутрішнього продукту загалом у розрахунку на душу населення,  тривалістю життя і  доходами  населення.  Усе,  що  ми  можемо  сьогодні побачити в Україні,  і  динаміка  цих   показників   доводять,   що   держава розвалюється, державу просто знищують.

     У 1997 році валовий внутрішній продукт становив 92,5 мільярда гривень.  У розрахунку на душу населення - це 1 тисяча 824 гривні. Міжнародна  практика  знає,  що  коли  валовий  внутрішній продукт становить менше 2 тисяч доларів,  - це зубожіла держава і зубожіле населення.  У нас при цьому ще й страшна поляризація доходів, коли 10 відсотків населення мають 60 відсотків доходів держави.

     Грошові доходи населення знижуються в цілому: із 63 мільйонів гривень у 1993 році до 51 мільйона гривень у 1997 році. Знижується частка оплати праці в грошових доходах населення - з 58,5 відсотка до 44,1 відсотка.  А ось частка доходів з інших джерел (тобто це і спекуляція,  і крадіжництво,  і злочинність)  у  грошових  доходах населення  зросла  з  4,9  відсотка в 1993 році до 18,5 відсотка в 1997 році. 74 відсотки валового внутрішнього продукту виробляється в тіньовій економіці.

     Ось чому  бюджетна  резолюція,  запропонована  вам  від мене, починається тим, що визнається криза в державі.

     Як законодавчий орган,  як представницький орган  ми  повинні дати  Кабінету Міністрів технічне завдання.  Не так,  як пані Юлія пропонувала,  - ми будемо сидіти і думати,  що нам  скаже  Кабінет Міністрів,  що він буде нам доповідати. Ні! Нас обрав народ. Там - чиновництво,  сьогодні воно сидить,  а завтра його  немає,  і  всі шукають,  де воно. А ми - обранці народу, і ми відповідальні перед нашими  виборцями  за  те,  що  будемо   тут   реалізовувати,   що пропонуємо.  Ми  повинні  визнати,  що  сьогодні найбільша загроза держави - це загроза втрати населення.  Люди вимирають,  покидають державу.

     Ось чому  основними  пріоритетами бюджетної політики в умовах кризи треба визначити такі.

     Перший пріоритет  -  створення  міцної   енергетичної   бази. Держава повинна себе обігрівати й забезпечити всіх освітленням.

     Другий пріоритет погашення заборгованості держави перед селом і    забезпечення    необхідних     дотацій     на     виробництво сільськогосподарської  продукції.  Держава  повинна себе годувати. Оці два фактори незалежності тілький й є,  і якщо  цього  немає  - немає незалежності.  А вони,  ці основи незалежності, руйнуються з року в рік.

     Третій -  повне  погашення  заборгованості   по   пенсіях   і заробітній платі в бюджетній сфері.  Ну,  це якраз і згадувалось в інших резолюціях.  Але яким  чином?  Який  механізм?  Я  на  цьому зупинюся трохи пізніше.

     Далі серед  пріоритетів  -  фінансування  регіонів  на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя.  Де б не жив громадянин  України - у селі на Волині,  чи в місті Харкові,  чи в Києві,  -  він  повинен  мати  мінімальне  забезпечення  на  рівні бюджетних нормативів.  Це і освіта,  і охорона здоров'я, це і інші потреби населення.

     Далі. Погашення   третини    заборгованості    по    трудових заощадженнях   населення,   використовуючи   при   цьому  механізм взаємозаліку  заборгованості  за  житло  та  комунальні   послуги, придбання    товарів    вітчизняного   виробництва,   стимулювання заощаджень населення під гарантовані державою проценти.

     Оце та принципова відмінність,  якої ви не знайдете в жодному із запропонованих проектів бюджетної резолюції.

     Дуже легко,  стоячи  на  трибуні  та  роз'їжджаючи в шикарних машинах,  казати: "Ну, не можемо ми повернути трудових заощаджень, не  можемо!"  А  нам  же  з вами дивитися людям в очі.  І я просто приклади наведу.  Приходять на прийом і просять:  сироті поверніть аліменти,  які  дідусь і бабуся Лифар Євдокія Семенівна з Конотопу зберігала для цього сироти на  ощадній  книжці.  І  що,  не  можна повернути? Чи інше: людина просить допомогти розрахуватися за газ, світло, дати гроші на операцію. Це - норма бюджетної резолюції.

     Якщо ми   поставимо   це   завдання   -   погасити    третину заборгованості   (це  майже  40  мільярдів  гривень),  то  Кабінет Міністрів повинен буде віднайти механізм повернення  боргу  людям. Безумовно,  можна  це  зробити взаємозаліком,  тобто через цільові цінні папери,  які будуть  видані  людям  частково  для  погашення заборгованості  держави  по  їх  трудових заощадженнях.  Люди тоді зможуть лікуватися, а лікарня буде розраховуватися перед бюджетом. Люди   зможуть  купити  собі  найнеобхідніші  товари  вітчизняного виробництва - і будуть розблоковані склади наших підприємств. Люди зможуть  заплатити за газ,  за світло.  А сьогодні відрізають газ, незважаючи на наші з вами постанови.  Постанови такі були прийняті попередньою   Верховною  Радою,  та  все  одно  Кабінет  Міністрів проводить політику геноциду.  І ми не можемо, розробляючи бюджетну резолюцію,  закривати  на  це  очі й дозволяти проводити саме таку політику.

     Ще один  пріоритет  -  впровадження   дієвого   контролю   за ефективністю  використання  фінансових  ресурсів  у  бюджеті  всіх рівнів. І якщо впровадження дієвого контролю буде нормою бюджетної резолюції   та   якщо   почне,   нарешті,   працювати   Генеральна прокуратура...  Я хочу,  щоб ми тут,  в  Україні,  поіменно  знали злочинців,  які  розкрали  бюджети  різних рівнів.  Бюджетні кошти навіть сьогодні,  хай їх мало,  але вони є.  І це норма  бюджетної резолюції  -  зробити жорстким контроль за використанням бюджетних коштів в умовах кризи.

     І я закладаю в бюджетну резолюцію граничний  розмір  дефіциту бюджету  на  рівні  8  відсотків  валового  внутрішнього продукту. Сполучені Штати Америки,  Німеччина,  Японія,  Іспанія - абсолютно всі  країни  світу  виходили  з  кризи  через  зростання  дефіциту бюджету. Я не знаю, хто цього не розуміє. Ніхто не виходив з кризи через нульовий дефіцит чи якихось там два відсотки.

     Як цей  дефіцит  використати?  Куди направити емісію?  Емісія сьогодні  іде,  але  це  емісія  ОВДП.   Іде   вона   тільки   для привілейованої  касти,  не  стільки  навіть  у  кишені найбагатших українців,  скільки за кордон.  А ми кажемо:  зростання дефіциту і перехід   на   ту  необхідну  емісію,  яка  повинна  йти  цільовим призначенням.  У Шостці, я це бачила, гинуть заводи. "Звезда", яка виробляє  військову  продукцію,  розграбовується і вмирає "Свема". Дати  туди  цільові  кошті  -  обігові  -   і   будуть   працювати підприємства  в  Україні.  І,  безумовно,  має  бути  контроль  за використанням цих коштів.

     Друга частина   проекту   бюджетної   резолюції    присвячена формуванню  дохідної  частини  бюджету.  В умовах кризи формування дохідної частини  бюджету  повинно  передбачати  (і  це  має  бути завданням   Кабінету   Міністрів)   повну  інвентаризацію  наявних ресурсів у державі:  сировини,  матеріалів, виробничих потужностей та іншого.  Сьогодні директори та голови колгоспів тому й крадуть, що нема контролю, нема інвентаризації.

     Як може Кабінет Міністрів запропонувати нам  план,  прогнозні показники соціально-економічного розвитку?  Звідки вони інформацію беруть? Звідки? І тому починати треба з цього.

     А далі,   справді,   розробити   державний   план   подолання соціальноекономічної    кризи    на    основі   енергетичного   та продовольчого балансів. Тобто бачити, скільки і якого виду енергії ми можемо виробляти,  якої сировини нам не вистачає. І тільки тоді вирішувати питання, яке вугілля завозити в Україну.

     Точно так і продовольчі баланси.  Це ж злочин  -  завозити  в Україну  продукти  харчування.  Україна,  яка  може  вирощувати  і картоплю,  і кавуни,  і що завгодно,  сьогодні торгує голландською картоплею і турецькими кавунами. Що, цього ніхто не бачить?

     Це повинно бути завданням Верховної Ради, Кабінету Міністрів, і ми якраз і пропонуємо  запровадити  протекціоністську  політику, встановлюючи   номенклатуру   тільки   критичного   імпорту,  який дозволяється ввозити в державу.

     Запровадити державне   регулювання   економікою    з    метою піднесення вітчизняного виробництва,  радикально змінити податкову політику.  Я  пояснювала  Президенту,  пояснювала  в  цьому   залі (скільки  можна  пояснювати?),  що  в умовах кризи не може бути 38 видів  податків.  Не  може.  Потрібно   щонайбільше   9   податків мінімальної ставки, легко контрольованих, щоб дати змогу піднятись виробництву і,  нарешті, ліквідувати економічне коріння рекету, бо саме  рекет сьогодні панує.  А потім я приїжджаю в Конотоп і бачу, що ці багаті люди вже на стадіоні будують собі котеджі. Що хочуть, те вони й починають робити в Україні.

     Розробити дохідну  частину  бюджету  на  підставі розрахунків реально можливих обсягів виробництва.  Реально  можливих  обсягів, щоб  з  цієї трибуни Прем'єр-міністр не казав,  що валовий продукт буде зростати на півтора чи на піввідсотка.  Потім валовий продукт знижується,  а Прем'єр-міністр у зал сідає.  Та сідати він повинен не  в  зал,  якщо  не  виконуються  прогнозні  показники  валового внутрішнього продукту.

     Забезпечити виключно   цільову   грошову  емісію  (я  про  це говорила)  в  пріоритетні  галузі.  І,  підкреслюю,   пріоритетами повинні бути енергетика,  сільське господарство,  найважливіші для нас сьогодні види машинобудування і легка промисловість.

     Далі. Проіндексувати  у  повній  відповідності  до   інфляції кредити,  що  були  отримані в комерційних банках на безпроцентній основі чи не були повернені зовсім. Ось де відповідь на запитання, де  взяти  кредитні  ресурси.  Як ви бачите,  в останньому розділі проекту бюджетної резолюції я пропоную денонсувати договір з  МВФ, не  допускати  місію  МВФ  в  Україну.  А щоб денонсувати і знайти власні кредитні ресурси, всі кредити, які були взяті в комерційних банках у 1992,  1993 роках (згадайте,  у 1993 році рівень інфляції становив 10 тисяч 350  відсотків),  мають  бути  проіндексовані  і повернені.  Крім  того,  треба  конфіскувати  частку  вивезених  з України валютних коштів резидентів.

     Мене не  влаштовує  пропозиція  Євгена  Кириловича   Марчука: давайте  зробимо амністію всім,  хто вивіз капітал.  Е,  ні!  Одні жирували, інші бідували, а потім для всіх - амністія. У найкращому випадку,  що може зробити держава,  це сказати так:  "Повернете за два місяці те,  що ви  вивезли,  -  20  відсотків  заявленої  суми держава  дозволить вам легалізувати і вкласти в цільові програми". Решту 80 відсотків має бути  конфісковано,  бо  держава  в  кризі, населення України вимирає.

     І ось  третя частина проекту бюджетної резолюції - формування видаткової частини бюджету в умовах кризи.  Підкреслюю,  в  умовах кризи!  Починати  треба  з  мінімального  рівня заробітної плати і пенсії і робити це комплексно,  не так,  як за указом Президента - 55 гривень.  А що буде з тими,  хто сьогодні працює?  Щоб виконати указ Президента,  їх викинуть завтра на вулицю  без  усяких  інших рішень. А ми вимагаємо комплексних рішень. І забезпечення державою виконання конституційних норм щодо освіти, охорони здоров'я.

     Ось що таке бюджетна резолюція.  Це - економічна політика, це

-  соціальна  політика.  І за неї відповідальні ми - парламентарії України.

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Терьохіну. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановні народні депутати!  Мені надано слово у зв'язку з  тим,  що було підготовленой альтернативний проект бюджетної резолюції, який ми домовилися не ставити сьогодні в порядок денний за умови,  якщо буде два читання цього проекту бюджетної резолюції. Тобто ми маємо прийняти її сьогодні за основу,  а потім повернутися до неї  після дуже ретельного доопрацювання.

     Я говоритиму  дуже  коротко,  бо  тут  вам Наталія Михайлівна Вітренко вже все розповіла,  що  треба  з  країною  зробити.  Хочу тільки  нагадати,  що  ті самі принципи,  які вона тепер сповідує, сповідував її улюблений візаві Леонід Данилович Кучма в 1993 році. Отаке  надмірне фінансування дефіциту бюджету 1993 року і призвело до  загального  рівня  інфляції  (я  вам  нагадую)  10  тисяч  500 відсотків.  І  саме  тоді  остаточно були знецінені і заощадження, шановна Наталіє Михайлівно, жіночок з вашого округу і так далі.

     Отже, сьогодні ми маємо прийняти  цю  бюджетну  резолюцію  за основу. Але я хотів би спинитися дуже коротко на двох питаннях.

     Чи треба  віддавати на відкуп Кабінету Міністрів установлення граничного розміру дефіциту державного бюджету?  Мені здається, що це  є  тільки  політичні  міркування.  Якщо  Верховна Рада надасть картбланш уряду,  він матиме необмежене право критикувати Верховну Раду України за неприйняття такого дефіциту, коли вже буде поданий проект Закону про Державний бюджет.  І напередодні відомих виборів це  потужно  зіграє  на  руку  осіб,  які знаходяться сьогодні при владі.  У будьякому разі Верховна Рада опиниться в ролі того,  хто виправдовується.

     Саме тому   ми   маємо   дозволити   це  уряду  і  затвердити встановлений  ним  дефіцит,  але  при  цьому  визначити  політичну відповідальність уряду за економічні наслідки такого дефіциту.

     З економічної точки зору,  навіть граничний рівень дефіциту 2 відсотки все одно є надмірним тягарем для економіки при надмірному рівні державного споживання.

     Сьогодні державою  споживається  більше  60  відсотків грошей банків,  яким вигідно вкладати кошти в ОВДП,  адже ви  знаєте,  що Кучма нещодавно указом зняв їх з оподаткування. І саме через такий надмірний рівень державного споживання й кредитування  на  потреби дефіциту підприємство, щоб отримати кредит, має платити ставку від 80 до 100 відсотків.

     Тому я б  радив,  шановні  друзі,  погодитися  з  пропозицією Кабміну   про   встановлення   ним   граничного  розміру  дефіциту державного бюджету,  але в бюджетній резолюції обумовити політичну відповідальність  уряду  за  проведення  визначеної  ним бюджетної політики.

     Абсолютно неприйнятним  є  пункт  про  обмеження   дохідності зовнішніх запозичень.  У запропонованій редакції (я хотів би,  щоб ви були дуже уважні) він  означає,  що  уряд  матиме  змогу  брати позики тільки у двох відомствах - у Міжнародному валютному фонді і у Світовому банку, бо в цьому разі рівні дохідності підпадають під ті    рівні,    які   визначені   бюджетною   комісією.   Будь-які децентралізовані запозичення перевищують ці рівні,  і це  означає, що такі запозичення будуть просто заборонені.

     Проблема полягає  не в тому,  що встановлюються такі довільні проценти,  а в  закритості  процесів  позичань,  які  здійснюються Міністерством   фінансів,   їх  неоприлюдненості.  Різниця  в  6-8 відсотків порівняно з Росією - це не  тільки  різниця  в  ризиках. Вона має ще й не економічну природу, я не хочу казати, яку саме.

     Щоб уникнути цієї проблеми,  шановна Юліє Володимирівно,  нам треба швидко прийняти закон про  порядок  та  принципи  здійснення запозичень  фінансових  ресурсів  на зовнішніх ринках.  Але з цієї бюджетної резолюції ми маємо  вилучити  цю  норму,  бо  завтра  не зможемо фінансувати навіть поточні бюджетні витрати.

     І останнє.  Проект  цієї  бюджетної  резолюції  містить  дуже багато цікавих речей.  У ньому є дуже правильна норма про  те,  що треба  консолідувати  всі  доходи  державних  органів у державному бюджеті. Досить нам тримати на госпрозрахунку, припустімо, ДАІ або якісь  контрольні  органи.  Але  в  планах  нашої Верховної Ради - прийняття трьох глобальних документів.  Це  -  Податковий  кодекс, Митний  кодекс  і  Кодифікований  закон  про  бюджетний  устрій  і бюджетні процеси.  Тому ми маємо  передбачити  спеціальну  формулу фінансування   цих   трьох  відомств  -  митниці,  казначейства  і податкової служби хоча б на перехідний період,  бо їх  витрати  на впровадження цих нових документів будуть дуже великими.

     Я дякую вам,  шановні депутати, і сподіваюся, що ми не будемо керуватися емоціями, як це було у виступі депутата переді мною. Ми проголосуємо  за цей проект у першому читанні або візьмемо його за основу й повернемося до  нього  в  четвер  або  в  п'ятницю  після з'ясування  питань  з Кабінетом Міністрів,  після консультацій між фракціями для того,  щоб остаточно прийняти бюджетну  резолюцію  і дати завдання Кабміну.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги,  є  основний  доповідач. Співдоповідачі  з  альтернативних  проектів  бюджетної   резолюції виступили. Коломойцев? Будь ласка. Я думав, ви просто виступите, а ви як співдоповідач. Будь ласка. 10 хвилин.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий округ 106,  Луганська область).  Добрий день,  шановні народні депутати, шановні виборці і шановний Голово Верховної  Ради!  Кризовий  стан економіки України вимагає від нас дій,  і  дій  рішучих,  негайних,  кваліфікованих.  Незважаючи  на зупинення   падіння   обсягів   виробництва   по  окремих  галузях промисловості,  внаслідок  зниження  валових  обсягів  виробництва промислової  продукції  (починаючи  з  1990 року майже у два рази) сьогодні  все  ще  недостатньо  збирається   податків   і   бракує надходжень коштів до державного бюджету.

     Зростання дефіциту  платіжного  балансу  держбюджету неминуче веде  до  зростання  боргів  по  заробітній   платні   працівникам бюджетної   сфери,   по   виплатах  пенсій,  стипендій,  по  інших соціальних виплатах.

     Прагнучи законодавчо  забезпечити  впровадження  антикризової бюджетної  політики,  виконуючи свої виборчі програми,  ми,  група народних депутатів-економістів:  Коломойцев,  Павловський  Михайло Антонович,  Черняк  Володимир Кирилович,  Білорус Олег Григорович, Турчинов Олександр Володимирович внесли на розгляд Верховної  Ради України   проект   Бюджетної   резолюції  на  1999  рік.  Мені  як координатору проекту створення цього документа доручено  визначити тільки його основні напрями,  бо із самим проектом ви ознайомлені. Напрями ці такі.

     Перше. Конкретна  антикризова   спрямованість   з   переліком системних заходів подолання кризи.

     Друге. Забезпечення  формування державного бюджету як бюджету розвитку.

     Третє. Головне завдання бюджетної  політики  на  1999  рік  - економічне   забезпечення   виконання   передбачених  Конституцією України  соціальноекономічних  прав  громадян  України,  погашення заборгованості по заробітній платні,  пенсіях,  регресних позовах, стипендіях та  соціальних  виплатах  попередніх  років,  подолання економічної    кризи,    відродження   структурної   трансформації промислового,   аграрнопромислового   та    сільськогосподарського комплексу  України  за  рахунок  здійснення  виключно законодавчим шляхом   державного   регулювання   економіки,   спрямованого   на оздоровлення   виробничої   сфери   -  головного  джерела  доходів державного бюджету України.

     Це я зачитав персонально для депутата Вітренко,  бо вона  або не читала нашого проекту, або щось не те казала. Наш проект не має спільних підходів з рекомендаціями окремих західних інститутів.

     Але бюджетний процес  на  1999  рік  перебуває  під  загрозою зриву. Внаслідок суб'єктивних та об'єктивних причин нам доводиться приймати бюджетну резолюцію під  тиском  внутрішніх  та  зовнішніх факторів.

     Перше. У  Верховній Раді немає статистично-звітної інформації про хід виконання Державного бюджету  України  за  перше  півріччя 1998 року.

     Друге. У  Верховній  Раді  немає  балансу фінансових ресурсів України на 1999 рік.

     Третє. Немає необхідних розрахунків  до  Закону  України  про Держбюджет  України на 1999 рік,  у тому числі розрахунків розміру дефіциту Держбюджету на 1999 рік і, що найголовніше, в комплексі з джерелами покриття цього дефіциту.

     Немає розглянутого  у  Верховній  Раді  України законодавчого механізму  скорочення  обсягів  взаємозаліків,  що  проводяться  в рахунок  виконання  Державного бюджету України;  немає розглянутих Верховною Радою України правил формування, затвердження, виконання та цільового використання відповідних статей Державного бюджету та бюджетів Автономної  Республіки  Крим,  областей,  міст  Києва  та Севастополя  і  фінансування  дефіциту  вказаних  бюджетів;  немає механізму законодавчого врегулювання взаємовідносин Державного  та місцевих бюджетів.

     Можна перелічувати  й  далі,  але  головне  -  це  брак часу. Бюджетна резолюція мала бути прийнята Верховною Радою до  1  липня поточного   року,   але  внаслідок  відомих  вам  суб'єктивних  та об'єктивних факторів ми розглядаємо проект цієї  резолюції  тільки сьогодні, 21 липня.

     За ініціативою   депутатів   Верховною   Радою  України  було створено і затверджено Тимчасову спеціальну комісію для підготовки бюджетної  резолюції.  Створений  цією  комісією  проект бюджетної резолюції,  як  і  проект  народних   депутатів   Верховної   Ради Терьохіна,  Жовтяка,  проект Коломойцева, Павловського, Турчинова, Білоруса,  Черняка згідно з  Регламентом  Верховної  Ради  України мусив  бути  розглянутий  саме  профільним комітетом - Комітетом з питань  бюджету.  Крім  того,  було  подано  пропозиції  комітетів Верховної  Ради  України.  Усі  законопроекти та зауваження уважно вивчалися бюджетним комітетом,  тим  більше  що  9  із  20  членів тимчасової комісії працюють у бюджетному комітеті.

     Ви можете  переконатися,  що  проект  бюджетного  комітету  є інтегральним проектом,  який втілив більшість  переваг  попередніх проектів   бюджетної   резолюції.  А  стосовно  величини  дефіциту державного  бюджету,  то  сенс  конкретної  пропозиції  бюджетного комітету,  яку переконливо висловила Юлія Володимирівна, полягає в такому.  Кабінету Міністрів України в проекті  Державного  бюджету України  на  1999  рік  встановити  обгрунтований граничний розмір дефіциту  бюджету,  виходячи  з  макроекономічних  показників   та головних  напрямів  бюджетної  політики  на  1999 рік,  визначених проектом постанови  бюджетного  комітету.  А  головними  напрямами бюджетної   політики  на  1999  рік  в  проекті  комітету  є  саме соціальні.

     Конкретно наведу лише перший пункт проекту:  "Збільшення долі соціальних  виплат  у загальних видатках зведеного бюджету України до  розміру,  достатнього  для  повного  фінансування   соціальних програм поточного бюджетного року, передбачених законами України". Далі  цей   пункт   розвивається   та   доповнюється   конкретними положеннями   бюджетної   резолюції,   запропонованими   бюджетним комітетом.

     Сьогодні ми не маємо реальних даних  щодо  величини  дефіциту державного  бюджету  України,  які  грунтувалися  б на економічних розрахунках.  Записати будь-яку цифру,  наприклад 2 відсотки, - це означатиме,  що  переважну  більшість  прийнятих  Верховною  Радою соціально  вагомих  законів  треба   буде   просто   викинути   на популістський вітер історії,  бо їх нічим буде фінансувати. Це моя конкретна думка.

     Записати цифру 6,  або 8,  або 10  відсотків  без  визначених джерел  покриття  дефіциту державного бюджету - це також популізм, бо фінансувати цей  дефіцит  також  немає  чим,  якщо  не  вважати джерелом  фінансування,  наприклад,  випуск ОВДП під 100 процентів річних терміном на два місяці.

     У разі запуску друкарського верстата для  виплати  заробітної плати  ціни  миттєво  збільшаться  в декілька разів,  бо заробітна платня є тільки частиною ціни продукції.  І працює мультиплікатор, геометрична прогресія.  Тобто, з одного боку, Верховна Рада не має можливості реально обрахувати дефіцит бюджету, а з другого - ми не маємо  затвердженої  програми  дій уряду при фінансуванні дефіциту бюджету.  Тобто ми не можемо брати на  себе  відповідальність,  не маючи важелів впливу на процес керування бюджетним дефіцитом.

     Водночас є  указ Президента України про встановлення величини дефіциту держбюджету України на 1999 рік у розмірі  1,5  відсотка. Цей указ має силу закону для складання Кабміном проекту бюджету.

     Позиція бюджетного   комітету   -  дати  можливість  Кабінету Міністрів  своєчасно  почати  працювати  над  складанням   проекту Державного   бюджету   України   на   1999  рік  у  межах  чинного законодавства.  Це для нас є головною  кінцевою  метою.  Не  цифри головне,  а  забезпечення  виконання  соціально  вагомих  законів, погашення заборгованості попередніх років  по  заробітній  платні, регресних позовах, стипендіях, пенсіях, інших соціальних виплатах.

     Сьогодні ми стоїмо перед вибором.  Перший варіант.  Головне в цьому - відкинути істерію та популізм окремих  діячів  і  приймати розроблений   на   достатньому  фаховому  рівні  проект  бюджетної резолюції,  запропонований бюджетним комітетом,  який втілює майже всі   можливі  зауваження  та  прийняті  Верховною  Радою  України чотирнадцятого скликання постанови стосовно формування  державного бюджету.

     Є і  другий варіант:  не приймати проект бюджетної резолюції, втягнутись у розгляд його через перше,  друге та третє читання. Що це дасть? У попередньому парламенті бюджетна резолюція на 1998 рік приймалася з повторного третього читання.  Втратити кілька тижнів, і  внаслідок  подібного  розгляду  згаяти  час,  який  потрібен на розгляд вкрай необхідних, першочергових законопроектів, дати змогу звинуватити  Верховну  Раду  України  в  зриві  процесу  прийняття Держбюджету на 1999 рік.

     Навіть якщо  ми  взагалі  не  підемо  у  відпустку,  нам   не вистачить   часу   не  тільки  для  своєчасної  підготовки  досить формального проекту бюджетної резолюції,  а й для  розгляду  вкрай необхідних законопроектів.

     За намаганням   поліпшити   проект   бюджетної  резолюції  ми втратимо  реальну  можливість   прийняття   власне   антикризового Державного  бюджету України,  а відтак дамо можливість звинуватити Верховну Раду у створенні бюджетної та економічної кризи.

     Чого найбільше хоче народ України?  Як на мене,  двох  речей: роботи  з  усіма  її  моральними та духовними цінностями,  а також достатнього ступеня забезпеченості для всіх,  хто заслуговує на це власною працею.

     Робота і  соціальний  захист  -  це духовні цінності,  бажана мета,  до якої мають привести наші зусилля  прийняти  антикризовий бюджет.  Це ті цінності,  які мають бути досягнуті нашою Верховною Радою,  у тому числі  шляхом  прийняття  антикризового  Державного бюджету України на 1999 рік.

     Від імені авторів проекту бюджетної резолюції, від імені моїх шановних колег народних депутатів,  які  наполегливо  працювали  в бюджетному    комітеті,   прошу   вас   приступити   до   негайної кваліфікованої та рішучої  антикризової  дії  -  підтримати  своїм голо-суванням проект бюджетної резолюції, запропонований народними депутатами профільного бюджетного комітету з урахуванням більшості положень  відповідних  проектів.  Ваша підтримка дасть нам реальну змогу негайно почати працювати над проектом антикризового  бюджету на 1999 рік.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Павловський  Михайло  Антонович  від  групи  народних депутатів  -  членів  Тимчасової  комісії  по  підготовці  проекту поста-нови.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Шановні колеги!  Я хотів би  звернути  увагу  на  те,  що  розгляд проекту  бюджетної  резолюції  має особливе значення.  Залежно від того,  яку бюджетну резолюцію буде прийнято,  ми або зупинимося на тому, що Кабінет Міністрів і далі буде подавати нам проект бюджету за  старою  схемою,  тільки  змінить  деякі  цифри,  або  все-таки примусимо  наш  уряд починати розробляти економічну політику нашої держави.

     Перед тим,  як викласти  конкретні  зауваження,  я  хотів  би сказати  таке.  Групою  фахівців  -  п'ятьма  докторами  наук було підготовлено проект бюджетної резолюції,  який критикувала Наталія Михайлівна,  звинувачуючи нас у тому,  що ми не звертаємо уваги на державне регулювання в економіці. Я хотів би зауважити, що Наталія Михайлівна  не  прочитала  нашого  проекту,  оскільки  в першому ж пункті бюджетної резолюції, що й робить її антикризовою, записано, що найголовнішою умовою виведення України з кризи є якраз державне регулювання.

     Шановні колеги!  Я написав дві пояснювальні записки,  які вам роздані.  Але  не всі їх прочитали.  Я хочу на них просто звернути увагу.  Одна  з  них  називається  так:   "Зміна   курсу   реформ, протекціонізм - головна і необхідна умова економічної стабілізації і розвитку  України".  І  друга  пояснювальна  записка  під  такою назвою:  "Україні  потрібна  активна  бюджетна  політика".  У  цих записках на досвіді  розвинутих  країн,  зокрема  на  досвіді  США починаючи  з  30-х років,  показано що без державного регулювання, тобто  без  втручання  держави  в  економіку,  без  протекціонізму неможливо вийти з кризи.

     Ця умова  суперечить  умові  співпраці з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком.  Отже, якщо ми хочемо вийти з кризи, нам потрібно відмовитися від цієї співпраці.  Більше того, ви, мабуть, звернули увагу,  що наш уряд знаходиться між  Верховною  Радою,  з одного боку,  і міжнародними фінансовими організаціями, з другого. Причому закони,  які ми приймаємо,  не завжди  виконуються,  а  от умови,  які нав'язуються міжнародними фінансовими організаціями, є обов'язковими для виконання нашим урядом,  тому що під  них  дають кредити, які ведуть Україну до фінансового закабалення.

     Тому в  наших  розробках  є  така умова:  уряд може і повинен брати  іноземні  запозичення,  але  не  менше  50  відсотків   цих запозичень вкладати безпосередньо у виробництво.  Інакше ніколи не буде створене джерело відшкодування боргів.

     У цих розробках звертається увага на те,  що програма шокової терапії,  яка  нав'язана  цими організаціями,  відтворює на терені України основні чинники кризи США 1929-1933  років.  Цих  чинників два:  по-перше,  різке звуження ринку збуту товарів (а ми втратили навіть свій ринок) і,  по-друге, так званий фінансовий крах, тобто такий  стан,  коли  заощадження  не  можуть  бути трансформовані в інвестиції.  У нас вони просто знищені.  Таким чином,  як би ми не хвалили нашу банківську систему, вона довела країну до фінансового краху ще й тому, що не кредитує наше виробництво.

     Отже, якщо ми хочемо вийти з кризи,  то найголовніше завдання

-  змінити  банківську  систему.  Вона  повинна  працювати на наше виробництво.  І в цих розробках я наводжу  такі  цифри.  Процентні ставки,  які були в США в період виходу з кризи:  1934 рік - 0; ще п'ять років - 0,8 відсотка; ще два роки - 0,6 відсотка.

     Що стосується дохідності цінних паперів,  то вона становила в США 0,6- 0,8 відсотка. У нас же - в сто разів більше.

     То як ми можемо за таких умов вийти з кризи? Ми тільки будемо наближати Україну до національної катастрофи.

     Отже, найголовніше сьогодні - це державне регулювання в  тому розумінні, про яке я вже говорив.

     І далі.  Основна  сьогодні  теза  в нас,  я особливу увагу на цьому загострюю,  - лібералізація.  Так от науково доведено, і я в цій  методичці  показую,  що  без протекціонізму в принципі навіть теоретично неможливе відродження нашого виробництва.  Це з  одного боку.   З   другого  боку,  лібералізація  посилює  кризу  системи управління, оту ж піраміду будує. І, нарешті, лібералізація нищить якість  робочої  сили в Україні.  А без якісної робочої сили ми не можемо отримати якісного виробництва.

     Я не буду більше переказувати - ви почитаєте  ці  розробки  і вам стане багато чого зрозумілим.

     Є тут  одна цікава оцінка рекомендацій Міжнародного валютного фонду і дій нашого уряду з точки зору економічної науки США: із 14 пропозицій 12 мають негативну оцінку!

     І, нарешті,  -  абсолютно конкретні пропозиції щодо бюджетної резолюції. Їх чотири.

     Перша з них - редакційна.  Якщо ми хочемо вийти з  кризи,  то повинні  писати  не  "раціональна  бюджетна політика",  а "активна бюджетна політика".  Тому я  прошу  слово  "раціональна"  замінити словом "активна".

     Друга. Один  із  пунктів  слід доповнити,  записавши,  що при переході до середньо- та довгострокових  запозичень  частка  таких запозичень  безпосередньо  у  виробництво  до  кінця 1999 року має становити не менше 50 відсотків.

     Третя - найсуттєвіша. Доповнити пункт 1 абзацом: "Передбачити в  бюджеті  не  менше 1 мільярда гривень для повернення заощаджень населенню України".

     І, нарешті,  четверта,  про державне замовлення.  Ми  справді пропонували   ввести   державне   замовлення,  але  не  тільки  на енергетичне вугілля,  а й на продукцію агропромислового комплексу. Без цього ми з кризи не вийдемо.

     Я пропоную  розроблений  комітетом проект бюджетної резолюції взяти за основу, врахувавши ті доповнення, які я пропоную.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Ні, якщо врахувати ваші доповнення, то можна в цілому приймати.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я згоден.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я просив би,  щоб ми домовилися про порядок  обговорення  і  основної   доповіді,   і   альтернативних проектів,  і  співдоповідей,  які ми прослухали.  Висвітіть,  будь ласка, хто в нас записався і від фракцій, і від комітетів, і хто з депутатів особисто бажає виступити, щоб ми визначилися щодо часу.

     У списку  31 народний депутат.  Я думаю,  всім виступити - це нереально.  Ми багато часу витратимо, і будемо повторюватися, тому що основні позиції всебічно висвітлено у виступах і в доповідях (і в альтернативних,  і в  основній).  Тому  давайте  домовимося,  що виступлять  представники від комітетів і фракцій.  Скільки часу це займе  -  подивимося,  але  з  таким  розрахунком,  щоб   сьогодні завершити  обговорення.  У  нас  півгодини  до перерви залишилося, потім з 18 до 20 години попрацюємо. Не заперечуєте?

     Переходимо до обговорення.  На  виступи  від  фракцій  і  від комітетів - по 5 хвилин. Я думаю, це теж влаштовує.

     Будь ласка.   Депутат   Кириленко   від   Комітету  з  питань молодіжної політики. За ним - депутат Білоус.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ   36,   Дніпропетровська   область).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На засіданні комітету ми детально розглянули  запропоновані  проекти  бюджетної  резолюції, внесли  свої  пропозиції.  Окремі  з  них  враховано,  що  дає нам підстави заявити про підтримку запропонованого проекту.

     У той  же  час  наполягаємо,  щоб  при  доопрацюванні   цього документа   були   все-таки   враховані   подані  нашим  комітетом уточнення,  а саме:  у пункті 1 на сторінці  2  десятий  абзац  ми пропонуємо  сформулювати  так:  "скорочення  бюджетних  витрат  на потреби,  не пов'язані з соціальним захистом населення,  розвитком науки та освіти,  соціально-культурними, молодіжними програмами та з підготовкою національної збірної України  до  Олімпійських  ігор 2000 року".

     Немає особливої  потреби  деталізувати  викладене.  В останні роки наміри пріоритетно допомогти молоді адаптуватися до  жорстких умов  життя,  а  саме у вирішенні проблем безробіття,  зайнятості, зупинити вал злочинності, наркоманії, ганебної для держави масової міграції  молодих  людей  за  сумнівними  заробітками  за  кордон, довгострокове кредитування будівництва житла  для  молодих  сімей, підготовка в навчальних закладах, адекватна потребам сьогодення, - усе це залишається лише  добрими  побажаннями,  адже  відповідного фінансового забезпечення як не було, так і не передбачається.

     Що ж  стосується  постановки  питання про участь національної збірної в Олімпійських іграх у Сіднеї,  то тут  доречно  пригадати влучне   прислів'я:   "Готуй  сани  влітку".  І  справді,  головні відбіркові  кваліфікаційні   змагання,   передбачені   міжнародним календарем, пройдуть саме в 1999 році.

     Щодо ідеології  бюджетної  резолюції,  то хочу зазначити,  що великого оптимізму на майбутнє, на жаль, не простежується.

     По-перше, чого варта лише одна податкова база, на основі якої буде  складатися бюджет.  Залишаються старі підходи,  які себе вже значною мірою вичерпали.  Непомірний податковий тягар переноситься на   наступний   рік.   І   все   це   у  відповідності  з  чинним законодавством.  Отже,  сумнівно,  що  наступний  рік  буде  роком економічного піднесення.  З такими податками знову більше половини економіки буде в тіні, застосовуватиметься подвійна бухгалтерія, а в результаті бюджет, як і в попередні роки, буде нереальним.

     По-друге, бюджет,    справді,    є   провідним   інструментом економічної політики держави.  Але програмних документів,  в  яких можна  було  б  чітко простежити пріоритети,  стратегічні напрями, визначити точки опори для переливу капіталу,  насамперед  програми діяльності уряду, плану соціально-економічного розвитку України на 1999 рік або хоча б основних макроекономічних параметрів, на жаль, поки що немає.

     По-третє -  фінанси,  без  яких і мову про бюджетну резолюцію якось незручно  вести.  У  цьому  зв'язку  головне  питання  -  чи обрахований   об'єктивно  ВВП  на  1999  рік,  чи  є  він  науково обгрунтованим,  які знадобляться для його  обслуговування  грошова база,  грошова маса,  кредитні ресурси?  Чи будуть змінюватися тут підходи, чи ми залишимося і надалі ортодоксальними монетаристами?

     У Німеччині,  наприклад,  одну дойчмарку ВВП обслуговують дві дойчмарки  реальних грошей.  Подібна картина в ряді інших держав з розвинутою економікою. Навіть Угорщина і Чехія наближаються до цих рубежів. У нас же одну гривню ВВП обслуговує близько 14 копійок.

     Звичайно, сучасне  становище Німеччини чи навіть Чехії нам ще "не загрожує". Але ж і 14 копійок - це занадто мало. У кровоносних судинах  держави,  тобто  в  економіці,  крові - грошей - по суті, немає і немає вже декілька років. Гроші стали найбільшим дефіцитом України.  Що з цим дефіцитом у нас відбувається,  та ще й в умовах перманентного інфляційного очікування, вам добре відомо. Грошей на рахунках не тримає ніхто, бо їх відразу з'їдають картотека, борги, штрафи,  пені, відрахування тощо. Ось чому бюджетна заборгованість тільки   за   лічені  місяці  цього  року  зросла  в  геометричній прогресії,  ось чому мертвою хваткою тримається в нас бартер  (при бартерних операціях,  по суті, немає ніяких відрахувань), ось чому величезні борги із виплати заробітної плати і у виробничій сфері.

     Затяжна криза в економіці зумовила  й  слабкість  банківської системи.  Банки не здатні ефективно кредитувати виробництво,  хоча весь світ тримається якраз на кредитах.

     І, нарешті,  останнє.  На  засіданні  комітету  ми   вирішили підтримати  колегаграрників,  а  разом із ними і вченихекономістів Павловського,  Коломойцева та деяких інших,  які в умовах жорсткої кризи  вимагають  не  дерегуляції,  а  посилення впливу держави на економічні  процеси.  Одним  із   таких   магістральних   напрямів державного   регулювання,   на  наш  погляд,  має  стати  сільське господарство.  І це  не  безпідставно.  Третина  світових  запасів чорноземів  - в Україні.  Такого природного багатства немає більше ні в кого.  Отримання 30-40 центнерів зернових  у  нас  обходиться вдвоє-втроє  дешевше,  ніж  у будь-якій країні Європи з розвинутим сільським господарством.

     Декілька останніх років  на  пропозицію  чи  вимогу  світових фінансових інституцій село залишилося без держзамовлення,  а отже, без державної підтримки і без грошей. Два роки селяни не отримують заробітної   плати   живими  грішми,  мотивації  праці  -  ніякої. Більшість галузей збиткові. Бартер повністю замінив товарногрошові відносини  на  селі,  але  не  на  користь останнього,  адже тонну пального за гроші можна купити  вдвоє  дешевше,  ніж  виміняти  за зерно. Такий стан речей на сьогодні.

     Колись класик  сказав,  що  не  треба огульно відкидати стару школу,  - що наше завдання узяти від неї  все  найкраще.  Для  нас стара школа - це держзамовлення.  Наші попередники добре знали: 70 відсотків товарообігу - це продукція АПК, 50 відсотків у структурі доходів  бюджету - від аграрного сектора.  Тільки горілка та тютюн давали тоді у 20 разів більше, ніж дають сьогодні.

     Зрозуміло, що брати сьогодні все на державні плечі неможливо. Але  уявімо  собі  таке.  У  лютому  держава дає селянам 1 мільярд гривень безпроцентного кредиту чи позички під форвардний  контракт на  7-8  мільйонів  тонн  зерна.  За  ці кошти аграрники виплатять заробітну  плату,  придбають  удвоє  дешевші  ресурси,   а   через чотири-п'ять місяців держава матиме в засіках стратегічну сировину

- хліб.

     Сьогодні найвища ціна на зерно  -  12  копійок  за  кілограм. Продукт елементарної первинної переробки - борошно, якого в Києві, до речі, майже немає, - коштує від 1 гривні до 1 гривні 45 копійок за  кілограм.  Крім того,  з 1 кілограма зерна виходить дві пляшки високоякісної горілки. Отже, підйом у 10-50 разів, і вся ця дельта піде державі.

     З 1  мільярда  гривень до кінця року в бюджет можна повернути

3-4 мільярди, ще й у наступному році від перехідного залишку можна отримати таку ж суму.

     Звичайно, не  все  так просто.  Треба запроваджувати державну монополію,  регулювати  імпорт,   щось   пояснювати   Міжнародному валютному  фонду.  Але  й з такими боргами далі вже нікуди.  Треба починати жити власним  розумом  і  для  початку  створити  потужну робочу  групу  з  провідних  фахівців  економічного профілю уряду, науковців,  учених -  депутатів  Верховної  Ради,  почати  активно працювати  над проектами Податкового,  Митного кодексів,  основами пенсійної   реформи,   пакетом   законопроектів    щодо    захисту національного  виробництва,  адже  саме  під  цими  гаслами ми всі перемогли на виборах,  цього  від  нас  вимагають  виборці.  Отже, давайте почнемо спільну роботу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  просив  би,  щоб  кожен говорив за своїм профілем,  а  не  про  все  і  взагалі.  Так  буде  і  чіткіше,  і зрозуміліше всім.

     Слово надається депутату Білоусу. За ним - депутат Журавський від комітету. Будь ласка.

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Відразу хочу зауважити, що я виступаю як автор офіційно оприлюднених зауважень і пропозицій,  а від фракції буде ще один виступ.  Ці зауваження і пропозиції  були роздані  вам  минулого вівторка.  Вони підготовлені спільно з моїм помічником,  відомим  у  фінансових  колах   економістом   Борисом Борисовичем Кушніруком.

     Що пропонується?  Я  вважаю,  що  треба  ухвалити  в  першому читанні  запропонований  бюджетним  комітетом   проект   бюджетної резолюції  і  доопрацювати  його.  Але  при  доопрацюванні  і  при подальшому ухваленні врахувати декілька таких моментів.

     Перше. Встановити в бюджеті  рівень  деталізації  витрат.  До речі,  це  було  підтримано  і Комітетом з питань свободи слова та інформації.  Статті  державного  бюджету,  сума  витрат  по   яких перевищує  20  тисяч гривень,  повинні бути деталізовані.  Це може бути в додатку до бюджету чи зроблено якимось іншим чином.

     Те, що  запропоновано  в  проекті  бюджетної   резолюції,   - деталізація витрат лише понад 0,1 відсотка від загальної витратної частини бюджету - означає,  що  деталізація  стосуватиметься  лише сум,  які перевищують 1 мільйон 700 тисяч гривень.  Проте практика діяльності наших структур,  органів законодавчої, виконавчої влади свідчить,   що   інколи   нецільове,   безконтрольне  використання бюджетних коштів стає можливим тоді, коли міністерства й відомства використовують  ці  кошти  на  власний  розсуд,  оскільки  не було конкретної деталізації.  Потрібно змінити практику,  коли  напряму через  казначейство  за  конкретними  статтями витрат здійснюється фінансування з державного бюджету.

     Друге. Ми  багато  говоримо  про  стимулювання   вітчизняного товаровиробника.  Потрібно  встановити  норму  (і відобразити її в бюджетній  резолюції),  що  товари,   вироблені   не   вітчизняним товаровиробником,  не  можуть  придбаватися  за  рахунок бюджетних коштів.  Потрібно  встановити  певний  критерій,  що  таке  товар, вироблений   вітчизняним   товаровиробником,  та  внести  зміни  й доповнення до законодавчих актів.  Тобто продукцією  національного виробництва  вважати  продукцію,  при  виробленні якої не менше 30 відсотків доданої  вартості  створено  на  території  України,  що відображається у відпускній ціні підприємства.

     Щодо фінансування   капітальних   вкладень.   Відобразити   в бюджетній резолюції норму,  згідно з  якою  уряд  має  фінансувати капітальні   вкладення   лише  на  конкурсній  основі.  Відповідні міжвідомчі положення теж мають бути змінені. Не менше 50 відсотків бюджетних   коштів  отримувачі  мають  інвестувати  з  небюджетних джерел.  Передусім  це  будуть  кредити  комерційних  банків,  які стануть    додатковими   оцінювачами   ефективності   використання відповідних ресурсів.

     Щодо системи   позабюджетних   фондів.   Проектом   бюджетної резолюції  пропонується акумулювати їх у бюджеті.  Я вніс би більш радикальну пропозицію - взагалі ліквідувати позабюджетні фонди, за винятком  Пенсійного фонду,  і передбачити на відповідні соціальні цілі окремі рядки, окремі розділи в Державному бюджеті.

     Те саме стосується й системи пільг.  Я вважаю, що в бюджетній резолюції  слід відобразити норму,  згідно з якою всі пільги,  які надаються не в прямій грошовій формі,  мають  бути  скасовані.  І, звичайно, система пільг має бути суттєво переглянута.

     Останнє - стосовно реформування пенсійної системи.  Майже всі кандидати   в   депутати   говорили    про    диспропорції,    про несправедливість нинішнього пенсійного законодавства. Звичайно, це не є безпосередньою темою бюджетної  резолюції,  але  урядові  при розробці   проекту   Державного   бюджету,   коли  визначатимуться конкретні  показники  витратної  і  дохідної  частин,   треба   це враховувати.

     Суть наших  пропозицій,  які  стосуються  пенсійної  реформи, полягає  в  тому,  щоб   перейти   до   персоналізації   пенсійних накопичень,  здійснюваних  кожним  громадянином  в рахунок власної пенсії,  і стимулювання таких накопичень, захисту їх від інфляції. Механізм був би прозорий. Суть його полягає в такому. Підприємства не повинні далі сплачувати з фонду заробітної плати  27  відсотків податку  до  Пенсійного  фонду.  На  всю  цю  суму (пропонується у розмірі  20  відсотків)  просто  збільшується   заробітна   платня конкретним   працівникам.   Але  вона  не  видається  готівкою,  а направляється на окремий  пенсійний  рахунок  кожного  працівника, який відкривається в Ощадному банку. Далі кошти, які нараховуються на  ці  пенсійні  рахунки,  Ощадбанк  перераховує   на   придбання пенсійних  державних  облігацій  з плаваючою процентною ставкою на рівні 2 відсотків вище рівня інфляції. Щорічно нараховані відсотки направляються також на купівлю державних облігацій.

     Звичайно, пенсійна реформа - це питання, яке вирішуватиметься в подальшому,  але,  ще раз підкреслюю,  уряд має  при  конкретних розрахунках виходити з такої можливості.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату Журавському від Комітету з питань культури і духовності. За ним - депутат Мороз від фракції.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні колеги!  Запропонований  нам  проект бюджетної  резолюції  наш  комітет  вважає  одним  з найважливіших елементів процесу підготовки проекту Державного  бюджету  на  1999 рік.  Однак  у  проекті,  поданому  народними депутатами і членами Комітету  з  питань  бюджету,  є  певні  недоліки  як  з   погляду макроекономіки, так і з правового погляду.

     Прийняття Верховною  Радою  спеціальної  бюджетної  резолюції передбачено і Регламентом, і Законом України про бюджетну систему. Бюджетна  резолюція  за  своєю  природою  -  це над усе політичний документ,  який визначає пріоритети бюджетної політики в  Україні. На  її  основі Кабінет Міністрів зобов'язаний підготувати і подати на розгляд до Верховної Ради України проект Закону  про  Державний бюджет   на   наступний  рік,  який  ми  будемо  затверджувати  чи відхиляти.

     Бюджетна резолюція   дає   можливість   Кабінету    Міністрів підготувати   проект   закону  про  бюджет,  який  формуватиметься виходячи з політичних пріоритетів  нашого  парламенту.  Тому  мені дуже  прикро,  що  в  залі  немає  так  багато  депутатів і не всі пройнялися важливістю обговорення цього питання.

     Бюджетна резолюція  повинна  також  гарантувати  стабільність прийнятого бюджету. Згідно з Регламентом вона є обов'язковою і для самого парламенту.  Закон про бюджет та інші закони, які впливають на  державні  надходження  та  витрати,  можуть  прийматися лише з урахуванням положень бюджетної резолюції.

     Іншими словами,  бюджетна резолюція має бути розроблена  щодо державних  надходжень  та  витрат  на бюджетний рік.  Вона повинна також  не  тільки  визначати  політичні  пріоритети  в   державних витратах, а й робити оцінку державних надходжень та їх джерел.

     На жаль,   запропонований   проект   бюджетної  резолюції  не відповідає  цим  вимогам.  Що  стосується   визначених   у   ньому політичних та макроекономічних орієнтирів для бюджету в цілому або його  статей  надходжень  та  витрат,  то  це  має  бути   піддане спеціальному макроекономічному аналізу.

     З правової  точки  зору,  найважливішим  є  пункт  5  проекту бюджетної  резолюції,  де  записано:  "Проект  Державного  бюджету України   на  1999  рік  сформувати  виключно  на  основі  чинного законодавства".  За такої  редакції  пункту  5  проекту  бюджетної резолюції  на  1999  рік не визначається обсяг внесення необхідних змін   та   доповнень   до   податкового   законодавства.   Заради стабільності  бюджету  було  б  доречно визначити такі законодавчі заходи, які є неминучими з точки зору змісту бюджету.

     Для того щоб бюджетний процес  ішов  відповідно  до  графіка, передбаченого  Законом  про  бюджетну  систему,  пункт  5  проекту бюджетної резолюції на 1999 рік мусить визначати хоча  б  загальні напрями  податкової та бюджетної політики України відповідно до їх важливості для бюджету 1999 року.

     У зазначеному   проекті   передбачено    розробку    проектів Податкового  і  Бюджетного  кодексів.  Проте  навряд чи це можливо зробити до подання Кабінетом Міністрів  у  Верховну  Раду  України проекту бюджету на наступний рік. Згідно з Конституцією України це необхідно зробити до 15 вересня нинішнього року.

     Отже, бюджет 1999 року буде сформований на старій  податковій базі,  на  основі  Закону  про бюджетну систему,  який не повністю відповідає  Конституції  України.  Комітет  з  питань  культури  і духовності  пропонує до пункту 3 додати положення про забезпечення фінансування галузі культури в розмірі не менше 8 відсотків, як це передбачено статтею 23 Основ законодавства про культуру,  яку,  до речі,  прийнято ще в 1992 році,  але яка, проте, як і багато інших законів, на жаль, не виконується.

     Комітет з  питань  культури  і  духовності  все  ж  вважає за доцільне взяти за основу  поданий  проект  бюджетної  резолюції  і доопрацювати його разом з Кабінетом Міністрів України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Мороз Олександр Олександрович

- від фракції соціалістів і селян.  Після нього  -  Черняк  -  від комітету.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати!  Фракція блоку соціалістів і селян "Лівий центр" вважає,  що бюджетний  процес  в  Україні  все більше  стає  інструментом  обману  суспільства,  він  не відбиває інтересів держави та її громадян,  а послідовно слугує  механізмом підпорядкування  України  її  новим  господарям  в  середині та за межами  держави.  Такий  висновок  випливає  з  аналізу  бюджетної резолюції як складової бюджетного процесу в цілому,  намірів уряду і Президента щодо  секвестру  нинішнього  бюджету,  їхніх  кроків, пов'язаних з їх втручанням у податкову сферу.  Йдеться про останні укази,  аналіз яких кожного  окремо  і  в  сукупності  викликає  в кращому  разі  суміви  і запитання на зразок:  "А чи думав хто про наслідки,  а як думав,  то де?".  Схоже,  думалось не тут і не про нас.

     7 -  10  липня  делегація  України перебувала у Вашингтоні на засіданні Комітету зі сталого  економічного  співробітництва.  Там особливо  схвально  були  сприйняті  відомі  укази,  спрямовані на фінансову стабілізацію і підтримку економічних реформ.  Визначено, що головними умовами подальшої підтримки МВФ є введення в дію змін до Держбюджету на 1998 рік та прийняття відповідних нових  указів. А  нам,  до речі,  внесено не зміни до бюджету,  а в середині року новий проект бюджету, чого ми не маємо права розглядати.

     Закордон наполягає на ревізії  заходів,  прийнятих  Верховною Радою  щодо  підтримки  власного  виробництва - захисту ринку,  на скорочення  кількості  працівників  бюджетної   сфери,   читай   - вчителів, лікарів тощо.

     Додатково пропонується  перекладення  відшкодування  витрат у зв'язку з хворобою працівників за перші два тижні на підприємства. Ви розумієте, що це означає і для підприємств, і для працюючих.

     Підтверджується постійна  вимога  щодо землі,  зокрема,  щодо внесення змін до Земельного кодексу і  форм  державних  актів  для посвідчення права на земельну власність тощо.

     Все це  -  передумови  нових  кредитів.  А  ми,  наївні люди, готуємо проекти,  сперечаємося про укази. Справді, наївні. Бо хоча за Конституцією не можна видавати таких указів,  і за змістом вони шкідливі для держави,  та  хто  на  те  зважатиме!  Адже  хочеться наприкінці  серпня одержати позику Світового банку - 350 мільйонів доларів. Можливо, дадуть. Правда, гроші відразу треба повернути за попередні  борги.  Але  відстрочку невеличку зробити вдасться.  Ще покеруємо, а там уже Бог подасть!

     У всякому разі до кінця року внутрішній  борг  зросте  до  25 мільярдів гривень. Де ж тоді обнадійливі зрушення?

     Не згадую  про  збереження  в  бюджетній резолюції вимог щодо видаткової частини,  зокрема захищених статей  (заборгованість  по зарплаті,  соціальні виплати,  повернення заощаджень тощо).  Краще відповісти на запитання: "Де взяти гроші?"

     Відповідаю: фракція вимагає залучити до бюджету  позабюджетні та відомчі фонди. На основі аналізу спеціалістів Рахункової палати можна зробити висновок,  що в державних позабюджетних фондах, а їх понад   600,   та  фондах  підприємств,  міністерств  і  державних комітетів приховується від бюджету близько 10  мільярдів  гривень, тобто  більше  половини  дохідної частини бюджету і вдвічі більше, ніж дефіцит.

     Друге джерело. Уряду треба припинити і далі мостити фінансову шахрайську   піраміду  -  далі  нікуди!  Кредитні  ресурси  банків вичерпуються,  банки відірвані від виробництва,  Національний банк фактично робить емісію під облігації внутрішньої державної позики, частину  облігацій  до  30   відсотків   у   примусовому   порядку викуповують комерційні банки,  і лише десята частина розміщується, так би мовити,  серед добровольців.  Випуск облігацій за 5 місяців цього року завдав збитків на 760 мільйонів гривень.  Проте ці суми сплачено, хоча у видатковій частині бюджету це не передбачалося. А борги  по зарплаті не поверталися - хоча 910 мільйонів гривень там передбачено.  Звідси запитання:  хто  відповідатиме  за  порушення бюджетної  дисципліни  відповідно  до  тих  змін  до Кримінального кодексу, які нещодавно прийняла Верховна Рада?

     Третє джерело -  припинення  крадіжок  на  ринках  фондовому, енергоносіїв,  енергії, міжбанківських та митних операціях. Нічого не робиться для наведення порядку в цій сфері.  А там  обертаються кошти, які перевищують державний бюджет. Кошти йдуть на збагачення окремих  людей  за  рахунок  усіх.  Характерний  доказ  того:   10 відсотків   нових,   останнього   часу,  вкладників  володіють  90 відсотками вкладів заощаджень громадян України.

     Держава послідовно опускається до  стану  мафіозної  і  такою утверджується  в  свідомості співвітчизників і за кордоном.  У нас шукають,  як у ветерана відібрати пільги на комунальні послуги, як з  ліквідатора здерти гроші на лікування,  як зігнати в клас по 40 дітей,  як  позбавити  допомоги  багатодітні  сім'ї,  і   радіють: скорочуються    видатки,   зменшується   дефіцит,   стабілізуються макроекономічні  показники.  Коли  ж  нам  офіційно   говоритимуть правду?  І,  до  речі,  коли в нас буде чесна статистика?  Тому що неможливо на підставі її даних зробити ніякого аналізу.

     Все це нам треба мати на увазі, приймаючи бюджетну резолюцію. В її проекті в основному враховані зауваження соціалістів і селян, крім вимоги про частку перерозподілу  через  бюджет  36  відсотків ВВП.  Цю  позицію  потрібно  включити  в  документ.  Тоді  фракція голосуватиме за резолюцію.  А дефіцит бюджету визначатиме під  час розгляду  його  проекту  у  вересні.  Він може бути і нульовим,  і шести,  і восьмивідсотковим залежно від того,  як уряд врахує наші вимоги, від того, як працюватиме економіка.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Черняк,   за   ним   -   депутат Звягільський.

     ЧЕРНЯК В.К.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153,  Рівненська область).  Шановний Голово!  Шановні  колеги!  Комітет з питань економічної політики в цілому підтримує запропонований Комітетом з питань бюджету  проект бюджетної  резолюції.  Разом  з тим комітет вважає,  що цей проект резолюції є аморфним.  В ньому  не  названо  жодної  цифри,  і  не визначено принципових положень бюджетної резолюції.

     По-перше. Потрібно  визначитися  з  питанням про перерозподіл валового внутрішнього продукту через бюджет.  Це складове  питання бюджетної резолюції. До консолідованого бюджету разом із пенсійним фондом потрібно зібрати суму близько 45 - 50 мільярдів гривень.

     Прогнозний ВВП на наступний рік - 112 мільярдів гривень. Уряд каже, що він може зібрати до бюджету 21 мільярд. До речі, чому так мало?  Адже це питання уряду - збирання коштів до  бюджету.  І  до того  ж,  ми  виходимо десь на 24 відсотки перерозподілу ВВП через бюджет. А, наприклад, у Франції - 44 відсотки.

     Отже, виникає   запитання:   "Як   нам   вирішити    проблему перерозподілу ВВП через бюджет?"

     Друге питання - стосовно визначення дефіциту бюджету. Комітет з питань бюджету вчинив дуже мудро  -  взагалі  не  назвав  ніякої цифри.  Ми  вважаємо,  що  уникнути  визначення  величини дефіциту бюджету не можна.  Це питання  Верховної  Ради.  Ми  вважаємо,  що Верховна  Рада,  комітети  з питань бюджету і з питань економічної політики повинні  разом  з  урядом  вийти  на  якусь  цифру,  адже потрібно  визначити  відповідні  пріоритети,  параметри  бюджетної політики.  Уникати  визначення   цього   означає   робити   спробу перекласти  відповідальність  на  уряд.  А  це питання - передусім Верховної Ради, спільно з урядом.

     Третє. Потрібно змістити  акценти  в  бюджетній  політиці  на наповнення бюджету.  Секвестр може запропонувати будь-який дурень. А як наповнити бюджет - на це питання і  не  кожен  розумний  може дати відповідь.

     І, на  наш  погляд,  у  бюджетній  політиці потрібно змістити акцент  саме  на  наповнення  бюджету.  Якби   уряд   запропонував Верховній Раді комплекс заходів щодо наповнення бюджету, то такому урядові не було б ціни.  А пропонувати секвестр - це дуже просто і легко.

     Зростання надходжень  до  бюджету  пов'язане з упорядкуванням системи надання пільг,  які з'їдають фактично півбюджету. Потрібно навести  порядок  у  податковій  політиці,  підвищити ефективність збору податків,  включити позабюджетні фонди до  бюджету,  акцизи, надходження коштів від грошової приватизації. Зростання надходжень до бюджету пов'язане з виходом  економіки  з  тіні,  встановленням монополії  на  горілчані  і  тютюнові  вироби,  розробкою програми зростання виробництва.  На наш погляд, акцент потрібно робити саме на тому, як забезпечити надходження коштів до бюджету.

     Четверте. Потрібно  ставити  питання  не просто про зменшення витрат бюджету,  а про ефективніше використання бюджетних  коштів. Потрібне  програмне,  цільове  використання  коштів,  використання коштів на конкурсній основі і так далі.  Важливим резервом  тут  є зменшення  витрат  на  державних  службовців.  У  нас 35 відсотків бюджету витрачається на державних службовців. Нам потрібно перейти на міжнародну класифікацію витрат.  Усі утриманці від бюджету - це є державні службовці. До речі, в Росії - 28 відсотків. Отже, тут є певні резерви.

     Ми пропонуємо зазначити конкретні цифри: соціального захисту   -   мінімум   12   відсотків;   фінансування соціально-культурних закладів - не менше 8 відсотків; фінансування науки - не менше 4  відсотків;  охорона  навколишнього  природного середовища - не менше 2 відсотків.

     І п'яте.  Потрібно  в  бюджеті зробити акцент на економічному розвитку.  З одного боку,  бюджет не можна  формувати  за  рахунок фіскальної  політики,  а  з  другого - потрібно проводити політику економічного зростання.  А саме:  бюджет має працювати на політику зростання, а політика зростання працюватиме на бюджет.

     Шосте. Потрібно розмежувати бюджет державний і місцеві. У нас 22 області на дотації, бюджет працює, як велика помпа, качає кошти нагору, потім розподіляє.

     Тому потрібно  формувати  бюджет  знизу  догори  і  проводити активну регіональну політику.

     І нарешті,  останнє,  сьоме.  На  наш  погляд,  у   бюджетній політиці  потрібно  змістити  акценти  із суто кількісного боку на якісний.  Суть не  стільки  в  тому,  яка  величина  надходжень  і видатків,  який дефіцит бюджету,  скільки в тому,  за рахунок чого ідуть  надходження,  куди   ідуть   видатки,   за   рахунок   чого покривається дефіцит, на що він іде.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Звягільський.

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 43,  Донецька область).   Уважаемый  Александр  Николаевич,  уважаемые  народные депутаты,  в проекте  бюджетной  резолюции  правительства  нечетко выделена стратегическая цель года:  под ем производства и основные пути ее достижения,  преодоление  платежного  кризиса,  уменьшение налоговой  нагрузки  на  производителей.  Платежный  кризис  можно преодолеть  только  с  помощью   комплекса   мер,   включая   меры кредитно-денежной политики по прекращению денежного голода.  И это должно быть учтено в Законе о бюджете.

     Второе. Для уменьшения удельного веса  налоговой  нагрузки  и повышения  стимулирующей  роли налогов прибыль от прироста об емов можно облагать по уменьшенным ставкам.  Оставшиеся  у  предприятия средства  - направлять на расширение производства и создание новых рабочих мест.

     Третье. Чтобы не только исключить новые бюджетные долги,  как предусмотрено в проекте, но и погашать накопившуюся задолженность, предлагаю предусмотреть выпуск на ее величину срочных казначейских векселей  как  средства  расчетов  между юридическими лицами.  Это явится одним из способов разрядки платежного кризиса и  вытеснения бартетов.

     Четвертое. В   проекте   не   отражен   вопрос   контроля  за использованием внутренних  и  внешних  государственных  займов.  В соответствии  со  статьей  85  Конституции  Украины  к полномочиям Верховной Рады относится утверждение решений по получению Украиной займов, не предусмотренных государственным бюджетом, и контроль за их использованием.

     Считаю, что вместе  с  проектом  бюджета  нужно  предоставить расчеты  экономической целесообразности и эффективности займов.  В Законе  о  Государственном  бюджете  -  поручить  Счетной   палате проводить анализ использования средств государственных займов.

     Пятое. Предлагаю  специально  рассмотреть  вопрос  о создании государственного  бюджетного  банка.  Это  позволит   накопить   и использовать    временно    свободные   бюджетные   средства   для кредитования по низким процентным ставкам приоритетных программ  и уменьшить бюджетный дефицит.

     Шестое. Для  отражения в бюджете мер по оживлению экономики - выделить бюджет развития,  включить его в затраты  государственных программ  и  другие  капитальные вложения,  направленные на под ем производства.

     Седьмое. Качественный показатель резолюции, граничный уровень перераспредления  ВВП и бюджетный дефицит устанавливать не жестко, а  в  виде  ориентиров,  к  которым  необходимо   стремиться   при разработке бюджета.

     Восьмое. Многие  замечания  и  предложения депутатов касаются методики и организации разработки бюджетов.  Их следует учесть при работе   над   проектом   самого   бюджета.   Эти  вопросы  должны регламентироваться специальными документами длительного действия.

     Часть предложений   -   дискуссионные,   некоторые    требуют проработки   и   принятия   специальных   законов.  Принципиальные замечания  должны  найти  отражение  в  Законе  о  Государственном бюджете.

     Учитывая все  это  и  принимая  во  внимание дефицит времени, предлагаю  принять   предложенный   Кабинетом   Министров   проект Постановления  об основных направлениях бюджетной политики на 1999 год в целом.  Призываю народных  депутатов  проголосовать  за  это сегодня,  чтобы  выиграть  время  для  непосредственной работы над бюджетом.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Шановні колеги!  Перед тим як оголосити перерву до 18  години (за  що ми вже проголосували),  у мене прохання до голів фракцій і голів комітетів - персонально кожному взяти участь о 15  годині  в спільному засіданні з питань бюджетної резолюції,  останніх указів Президента та розробки відповідних законів  під  кожний  указ.  Це засідання  відбудеться  в  залі  Кабінету  Міністрів  і  триватиме близько трьох годин.  А о 18 годині продовжимо роботу в пленарному режимі.

     Оголошується перерва до 18 години.