ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 1 в е р е с н я 1998 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Добрий день, шановні народні депутати, запрошені і гості Верховної Ради! Добрий день, громадяни України!
Розпочинаємо засідання другої сесії Верховної Ради чотирнадцятого скликання.
Прошу народних депутатів зареєструватися.
Встигли зареєструватися 324 народних депутати. Засідання другої сесії Верховної Ради України чотирнадцятого скликання оголошується відкритим (Звучить Державний Гімн України. Депутати встають).
Прошу сідати.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України Мартинюк А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Голові Верховної Ради України Олександру Миколайовичу Ткаченку.
ТКАЧЕНКО О.М., Голова Верховної Ради України. Шановні народні депутати! Шановні гості! Шановні громадяни України!
Сьогодні ми починаємо роботу другої сесії Верховної Ради України. По суті, вона започатковує процес законотворення на наступні чотири роки. Завдання перед нами непрості. У парламентському портфелі, якщо можна так висловитися, вже маємо понад 400 зареєстрованих законопроектів. Кожний четвертий з них підготовлений до розгляду на пленарних засіданнях, а нинішня сесія не така й довга.
Нам конче потрібно визначити першочерговість та забезпечити виважену поступовість у розгляді всіх визначених питань.
Безперечно, головною метою для нас має бути прискорення розробки законодавства для подолання кризи в Україні. Нам з вами судилося стати тим складом парламенту, якому випадає започаткувати економічне відродження України. Усі ми розуміємо, що зробити це не так просто. Але давайте усвідомимо, що далі відступати нікуди, життєві реалії дедалі загрозливіше стукають у двері кожної сім'ї. За нас цієї роботи не зробить ніхто. Якщо протягом найближчих двох років не зупинимо руйнівних тенденцій в економіці, то вони можуть стати незворотними.
Дозвольте прокоментувати лише окремі узагальнюючі висновки статистики.
За минулі сім років Україна втратила економічного потенціалу більше, ніж за роки Великої Вітчизняної війни. Десятиліттями важким трудом і великими жертвами створена інфраструктура виробництва сьогодні занепадає. На наших очах гине машинобудування, занепадає енергетика. На Дніпрі тільки зрідка сьогодні побачиш вантажне чи пасажирське судно. Селяни вирізають худобу. Залишаються незасіяними, а часто і незібраними поля. Ледь животіють медицина, наука і освіта.
Давайте чесно визнаємо, що на подив людству на порозі третього тисячоліття Україна зійшла з курсу розвитку і сім років ми не стільки творили, скільки руйнували.
Депутати не можуть залишатися заціпенілими свідками просування нашого суспільства від прогресу до середньовіччя. Закликаю кожного з вас критично проаналізувати свої наміри і дії та в ім'я спасіння загальної справи відкласти хоча б на деякий час важливі, але не першорядні справи, а то й амбіції. Давайте спільно утримаємося від недолугого політизування, перестанемо ображати один одного. Потрібно знаходити те, що нас згуртовує, пам'ятаючи, що минуле й сучасне живе в кожному з нас. Тож і треба шукати розумний компроміс між днем учорашнім і сьогоднішнім, злагоду в самих собі.
Давайте оцінювати роботу кожного з нас за конкретним внеском у подолання існуючої кризи. Вважаю, ми з вами зробимо правильно, якщо разом з урядом чутливо триматимемо руку на пульсі соціального стану і спільно опрацюємо таку Національну програму відродження України, яка дасть відповідний імпульс розвитку економіки держави.
Президент України Леонід Кучма планує найближчим часом знову зустрітися з керівництвом Верховної Ради, з народними депутатами і обговорити конкретні заходи, спрямовані на забезпечення зміни ситуації в Україні на краще.
Для такої роботи в нас є всі підстави. Аналіз ваших виступів перед виборами і в парламенті дає право на такий висновок.
По-перше, усі ми незалежно від того, в якому регіоні обиралися і які в нас політичні погляди, одностайні в тому, щоб наступні чотири роки роботи нашого парламенту перетворити на роки піднесення й відродження економіки України. Тим же, хто, переливаючи з пустого в порожнє, хотів би подати себе за народного захисника, нагадую мудре зауваження Михайла Грушевського: "Ідеї національної злагоди й гармонії... повинні ввійти в життя, глибоко залягти в нім, як фундамент, на якім будуватиметься нове життя..." І тільки на нім повинна будуватися наша Україна.
Вважаю, що поки не допоможемо Україні відійти від прірви, аморально гаяти час на пусті балачки. Давайте дискутувати у фракціях, а в комітетах і в сесійному залі працювати і тільки працювати.
По-друге, внесені пропозиції (і в цьому я цілком погоджуюсь із думкою багатьох народних депутатів) мають максимально сприяти нормалізації правового поля, відсутність якого криє в собі загрозу не тільки втрати керованості реформаторськими процесами, а й втрати вже досягнутих рубежів у будівництві демократичної, правової держави.
У цьому зв'язку вношу на ваш розгляд пропозицію щомісяця (чи раз у два місяці) інформувати народних депутатів про долю висловлених ними найвагоміших пропозицій: кому доручено їх розгляд, які результати, яка одержана вигода для держави. Вважаю, що такий контроль стимулюватиме законотворчу роботу, підвищить відповідальність як комітетів і фракцій Верховної Ради, так і органів виконавчої влади.
До того ж, якщо ці повідомлення публікувати в пресі, то така гласність буде хорошою формою звіту народних депутатів перед своїми виборцями.
Шановні колеги! Одночасно нам треба сумлінно попрацювати і над основними показниками економічного розвитку України на 1999 рік і на перспективний період. Ці документи мають стати тим надійним фундаментом, на якому формуватимуться соціально-економічні програми та концепції галузевого й регіонального розвитку держави.
Усі ми розуміємо, наскільки складна й важлива робота чекає нас при опрацюванні проекту Державного бюджету. Основна відповідальність, як це визначено Конституцією України, лягає на Верховну Раду. Саме тому комітети й фракції повинні організувати всебічний і ефективний аналіз складових проекту Державного бюджету, забезпечити виважений, відповідальний його розгляд.
Не зайве нагадати, що часу в нас обмаль, оскільки почати обговорення проекту бюджету маємо не пізніше 10 жовтня цього року.
Ні для кого не секрет, що останніми роками формувати бюджет стає дедалі важче. Не легше його, безперечно, і виконувати. Саме тому треба будь-що добитися, щоб державний бюджет відображав реальну фінансово-економічну ситуацію в державі, якою б складною вона не була. Левова частка роботи припадає тут на Комітет з питань бюджету. Але зрозуміло, кожен депутат, кожна фракція повинні покласти свою вагому цеглину в його формування. От де треба на ділі показати свій патріотизм, своє вболівання за народ, за Україну!
Одночасно будемо продовжувати роботу над удосконаленням бюджетного законодавства. Тут є кілька проблем.
Перша. При формуванні дохідної частини державного бюджету варто мати на увазі, що значна частина узаконених адміністративних зборів, плати за послуги до державного бюджету не надходить. Цю недоречність має усунути не хто інший як Верховна Рада, врегулювавши законодавче поле.
Друга. Положення Конституції України про місцеве самоврядування суттєво ускладнило узгодженість між бюджетами різних рівнів. Зняти проблему можна було б, прийнявши Бюджетний кодекс або нову редакцію Закону про бюджетну систему України.
I нарешті, третя. Невідкладно треба приймати Закон про державний зовнішній борг України. Його проект уже підготовлений до другого читання і має бути розглянутий ще до прийняття державного бюджету України на наступний рік. Тоді зовнішні запозичення будуть спрямовані у вигідне для держави і юридично визначене русло.
Шановні народні депутати! Творчо, наполегливо маємо продовжити вдосконалення й правове регулювання бюджетно-фінансової сфери.
Неприпустимо й надалі вносити численні, часто безсистемні, зміни до податкових законів, як це було, наприклад, із законами України про оподаткування прибутку підприємств та про податок на додану вартість. Ви тільки вдумайтеся: протягом року до них внесено понад 50 змін і доповнень. Таке вітрогонство в податковому законодавстві лихоманить економіку, відлякує солідних іноземних інвесторів. Цю сверблячку можна вилікувати, якщо законодавчою нормою заборонимо вносити зміни й доповнення до податкових законів частіше одного разу на рік.
Думаю, багато з названих проблем було б знято з прийняттям Податкового кодексу. Він має включати всі види податків, зборів і платежів, їх оптимальні ставки, чітко регламентувати процедуру сплати податків, зборів і платежів, передбачати застосування санкцій за несвоєчасну їх сплату, невідворотну відповідальність як платників податків, так і представників податкових органів.
Складовою частиною Податкового кодексу повинна бути ефективна система місцевих податків і зборів, що є фінансовою основою місцевого самоврядування.
Останніми роками комітети Верховної Ради розглянули кілька варіантів цього законопроекту, навіть провели парламентські слухання. Однак віз, як кажуть, і досі стоїть на місці. Тому податкову політику часто-густо вершать на підставі постанов Кабінету Міністрів, хоча відповідно до Конституції вона повинна проводитися виключно на основі законів.
Чекає вирішення своєї долі і прийнятий нашими попередниками в першому читанні проект Цивільного кодексу. За своїм значенням він має стати другою Конституцією України, основою розвитку громадянського суспільства.
Пильної уваги потребує й законодавство про приватизацію. Час уже чітко визначитися з переліком об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, окреслити особливості приватизації в стратегічно важливих галузях, зокрема в паливноенергетичному комплексі (у тому числі в нафтогазовому секторі). Ми не повинні бути сторонніми спостерігачами, коли державне майно продається за безцінь.
Надійним гарантом збереження створеного поколіннями багатства може стати прийняття Державної програми приватизації. Затвердити її треба не пізніш як за місяць до прийняття державного бюджету. Одночасно значно більшу увагу Верховна Рада повинна приділяти контролю за приватизацією в цілому, особливо за тим, до чиїх рук попадають найважливіші для економіки України об'єкти народногосподарського комплексу.
На нинішній сесії ми маємо сказати вагоме слово в законодавчому забезпеченні конституційних прав, зокрема в соціальному захисті громадян України. Відповідні проекти законів внесли уряд і народні депутати.
Реформування потребують трудове законодавство, уся гуманітарна сфера, зокрема охорона здоров'я, наука й освіта. Декому дуже хочеться, щоб наше суспільство жило за надзвичайно простим принципом: пий, колись, кради і веселись, тільки не працюй і не вчись. Не можна допустити, щоб джерело здоров'я й розуму нації замулила ринкова стихія і майбутнє народу залишилося без надійного захисту нашої держави.
Комітети Верховної Ради, фракції повинні також визначитися щодо законопроектів, які не встигла розглянути Верховна Рада минулого скликання, і насамперед щодо законів, які повернуто на повторний розгляд з пропозиціями Президента України: про Кабінет Міністрів України, про Службу безпеки України, про місцеві державні адміністрації, про столицю України - містогерой Київ, про адміністративнотериторіальний устрій України та ряд інших. Потрібно прискорити розгляд у пленарному режимі питання щодо Конституції Автономної Республіки Крим.
До порядку денного включено чимало питань, присвячених боротьбі зі злочинністю. Зверніть увагу: з 1990 по 1998 рік зміни і доповнення до Виправно-трудового кодексу вносилися шість разів, до Кримінальнопроцесуального кодексу - 52 рази, а до Кодексу про адміністративні правопорушення і до Кримінального кодексу - аж 60 разів. Кого ще треба переконувати, що така ряснота "удосконалень" свідчить про їхню безсистемність, а інколи й декларативність? Може, тут і треба шукати причини почасти показної боротьби з правопорушеннями? Адже саме цю проблему люди сьогодні ставлять на третє місце після падіння виробництва і погіршення життєвого рівня людей.
Шановні колеги! Народні депутати - претенденти на посаду Голови Верховної Ради наголошували у своїй програмах на необхідності, як того вимагає Конституція, кодифікації чинного законодавства. Саме тому без тяганини треба прийняти нові кодекси, закони про зброю, про профілактику злочинності, про внесення змін до законів про прокуратуру, а чинне законодавство привести у відповідність із Перехідними положеннями Конституції України.
До середини 2001 року ми повинні визначитись із судоустроєм і судовою реформою, привести судову систему, судовий процес та досудове слідство у відповідність із Основним Законом. Це, безперечно, непроста робота, але нам стане в нагоді досвід, набутий при формуванні Конституційного Суду і Рахункової палати.
Забарилися ми з вами і з висуненням кандидатур від Верховної Ради до складу Вищої ради юстиції, яка, як відомо, вже діє без наших, на жаль, представників.
Хотів би наголосити, що, плануючи свою роботу, комітети Верховної Ради України повинні більше уваги приділити контролю за тим, як органи виконавчої влади дотримуються Конституції і законів.
Зваженого підходу потребує і створення Верховною Радою тимчасових слідчих комісій. За Конституцією ми таке право, безперечно, маємо. Але саме тому користуватися ним треба дуже виважено, обережно. Тільки тоді, коли відчуваємо, що справа стосується суспільно значимих питань, безперечно, ці комісії потрібно створювати. Але ми не повинні знецінювати значення парламентського контролю, який на нас покладений Конституцією.
Чи завжди пам'ятаємо ми про це золоте правило? Ми вже створили п'ять таких комісій. На мою думку, більшість із них створено цілком виправдано, однак часом передаємо, як кажуть, куті меду. Без деяких комісій можна було б і обійтися, адже Верховна Рада і без того має дуже вагомі важелі впливу на всі сфери розвитку нашого суспільства. Насамперед - Рахункову палату. Але ми недостатньо використовуємо її можливості. Щоб переконатися в цьому, думаю, варто у вересні заслухати звіт Рахункової палати про стан використання коштів державного бюджету.
За результатами розгляду цього звіту ми, можливо, приймемо рішення і про припинення діяльності окремих слідчих комісій. Це дасть змогу, з одного боку, більше уваги зосередити на розгляді законопроектів, а з другого, - уникнути перетворення Верховної Ради на своєрідний слідчий орган.
Шановні народні депутати! Навіть побіжний перелік свідчить про те, як багато ми з вами маємо зробити. Тому я б сказав: гріх гаяти час на балачки, популістські заяви і різні розминки. Ми повинні вчитися працювати на наукових засадах.
Чи завжди нам це вдається? Коли аналізуєш роботу Верховної Ради попередніх скликань, то переконуєшся, що багато з чим ми не впоралися, бо працювали, як кажуть, навмання. Депутати гостро відчувають потребу в достовірній інформації, аналізі й прогнозі життя в Україні та поза її межами. Таке правове й науково-аналітичне забезпечення потрібне як для щоденної роботи, так і для зворотного зв'язку з нашими виборцями. У нас є всі можливості для того, щоб на існуючій базі рішуче поліпшити науково-аналітичні тили. І не треба відкладати цю роботу, як кажуть, у довгий ящик. Над цим ми з вами будемо разом працювати.
Вагомість завдань, які вирішуватиме Верховна Рада, вимагає піднесення ролі комітетів і фракцій. Вважаю, що левову частку роботи над проектами законів мають виконувати комітети. На цьому сходилися і багато претендентів на посаду Голови Верховної Ради, коли виступали в цьому залі. Цілком підтримуючи їх, хотів би зазначити, що при формуванні комітетів були враховані пропозиції щодо представництва в них усіх політичних сил, усіх фракцій. Але, думаю, цим функції фракцій не вичерпуються. Відповідальність має бути обопільною. Керівники фракцій повинні керувати діяльністю комітетів і контролювати їхню роботу, нарівні з комітетами нести відповідальність за якість проектів законів, які розглядаються і вносяться на затвердження Верховною Радою.
Безперечно, шановні колеги, це питання не нове. Маємо і власний досвід. У попередньому складі парламенту працювало 23 комітети, було створено 10 депутатських фракцій і груп.
Хотів би сказати ще про один перспективний напрям нашої роботи. Він продиктований економічним аспектом геополітичного становища України. Дещо поясню. Усі ми насторожено спостерігаємо за деформацією російської валюти. Загальновизнано, що в реформуванні валютно-фінансової системи Росія нас випередила. Україні цього разу трохи поталанило, бо гривня продовжує поки що чинити опір натиску інфляції. Але це не повинно нас втішати. Довгий час ми розцінювали відсутність значних закордонних інвестицій в економіку України як зло, що заважає проводити політику економічного зростання. Але нині саме відсутність помітних інвестицій допомагає гривні триматися, як кажуть, "на плаву". Зрозуміло ж, якщо немає інвестицій іноземних, нікому і "втікати" з України.
Який висновок напрошується? Події, що відбуваються на світовому економічному й фінансовому полі, змушують нас серйозно подбати про національну безпеку України на економічному рівні.
Отже, ми повинні законодавчо забезпечити, по-перше, політику протекціонізму стосовно власного виробництва і створення внутрішнього масштабу цін, який відповідав би рівню суспільної продуктивності праці в Україні, а в поєднанні з контрольованою емісійною політикою працював би на розблокування платоспроможного попиту всього нашого населення. По-друге, створити відповідний інвестиційний клімат через оптимізацію норми прибутку інвесторів і дотримання інвесторами національних інтересів України. Ця норма має бути трохи вищою, ніж у Західній Європі, але не надмірною. І потретє, забезпечити захист національної валюти через остаточне виведення з обігу доларів і регулювання банківської системи в нашій державі.
І ще одна проблема. Досі законодавчі акти практично не мали економічного обгрунтування. Вони не координувалися, а тому й не можна було прослідкувати їхній вплив на підвищення ефективності виробництва в кожній галузі. Через те технологія законотворчості почасти нагадувала усну народну творчість, коли кожен кобзар виспівує все по-своєму.
Такі "пісні" дорого обходяться нашій державі. Вношу на ваш розгляд пропозицію підготувати постанову Верховної Ради або навіть закон України про обов'язкове економічне обгрунтування законодавчих актів, прогноз їх впливу на економіку та координацію економічного законодавства.
Варто встановити правило, що реєструються і приймаються до розгляду Верховною Радою, без будь-якого винятку, тільки ті законопроекти, які мають економічне обгрунтування. Не пізніш як за тиждень до розгляду законопроекту депутат має одержати сам документ, аналітичноекспертну довідку, економічне обгрунтування, довідку про світовий досвід із цього питання, висновки комітетів, авторів законодавчої ініціативи.
Розумію, роботи побільшає, але навантаження виправдане, оскільки дасть змогу одержувати кваліфіковані законопроекти, підвищити якість законотворення.
Особливо хочу наголосити на необхідності тіснішої співпраці з Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів, міністерствами й відомствами. Давайте чітко виконувати домовленості, досягнуті на нараді в Президента з участю керівників його Адміністрації, наших фракцій і комітетів та членів уряду.
На пленарні засідання слід вносити добре підготовлені в комітетах та повністю узгоджені і всебічно обгрунтовані законопроекти.
Шановні колеги! Думаю, ви погодитеся зі мною, що попереду нас чекає велика й напружена робота. Результати її залежатимуть від того, наскільки ефективно ми будемо працювати в комітетах, наскільки по-діловому дискутуватимемо у фракціях, наскільки йтимемо назустріч один одному при прийнятті остаточних рішень. А саме за результатами нас і будуть оцінювати співвітчизники.
Давайте ж виправдовувати високе довір'я наших виборців і нашої рідної України!
Спасибі за увагу.
Шановні колеги! Дозвольте мені оголосити послання Президента на адресу другої сесії Верховної Ради чотирнадцятого скликання.
"Шановні народні депутати! Вітаючи вас із відкриттям другої сесії Верховної Ради, вважав би за необхідне при цьому наголосити: ваша робота розпочинається у надзвичайно відповідальний період, ускладнений суттєвим загостренням світової фінансової кризи.
Фінансовий обвал у Російській Федерації не може не позначитися на економіці України. Водночас завдяки заходам, передбаченим указами Президента України, запобіжним діям уряду та Національного банку, які знайшли розуміння та підтримку з боку депутатського корпусу, наслідки цієї кризи для нашої держави на сьогоднішній день вдалося мінімізувати.
Як підуть справи далі, визначальною мірою залежатиме від того, які уроки винесемо із процесів у Росії, чи зуміємо розвинути і закріпити кроки до політичної консолідації, порозуміння та співпраці, що намітилися останнім часом між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів.
Якщо цього не буде, нас чекають повернення до високої інфляції, стрімке зростання цін і відповідно ще більше падіння життєвого рівня людей. Допустити такий розвиток подій означало б злочин перед нашим українським народом і державою.
Сьогодні, як ніколи, важливо продовжити курс на послідовне реформування економіки, стабілізацію та піднесення власного виробництва і забезпечити на цій основі відчутний перелом на краще у соціальній сфері.
Саме такі обставини та логіка сучасних економічних процесів продиктували необхідність прийняття мною низки указів.
Просив би мати на увазі, що будь-які спроби огульної їх ревізії, а тим більше - відміни остаточно зірвуть економічну ситуацію, ввергнуть країну у хаос та невизначеність. У такому разі вся відповідальність ляже на ініціаторів подібних дій.
Виходячи з попередніх домовленостей пропоную продовжити поглиблювати взаєморозуміння і співпрацю між Президентом, парламентом та урядом. Інструментом закріплення, розвитку та поглиблення таких відносин могли б стати регулярні зустрічі, діяльність спільних робочих груп для розгляду важливих питань та опрацювання проектів нормативних і законодавчих актів, постійні консультації між Кабінетом Міністрів, парламентськими комітетами та фракціями, спільні засідання уряду та Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), колегій міністерств і відповідних комітетів Верховної Ради.
Моя націленість на конструктивізм у взаєминах з вищим законодавчим органом грунтується на переконаності в тому, що народні депутати свідомі своєї відповідальності перед країною, перед народом.
Бажаю вам плідної праці. Леонід Кучма" (Оплески).
Веде засідання Голова Верховної Ради України
ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! 12 серпня цього року трагічно обірвалося життя нашого колеги Кухарчука Олега Сергійовича, народного депутата від 101 виборчого округу (Кіровоградська область).
У цьому ж місяці сталася аварія на шахті імені 19-го партз'їзду об'єднання "Луганськвугілля", що призвело до людських жертв.
Прошу вшанувати пам'ять хвилиною мовчання (Депутати встають).
Прошу сідати.
Шановні народні депутати! 16 серпня відбулися вибори народних депутатів України в окремих виборчих округах. Центральна виборча комісія зареєструвала народними депутатами України Лєщинського Олександра Олеговича, обраного в одномандатному виборчому окрузі 58, Донецька область, і Мороза Анатолія Миколайовича, обраного в одномандатному виборчому окрузі 82, Запорізька область. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати мають скласти присягу перед Верховною Радою. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Лєщинський Олександр Олегович. Будь ласка.
ЛЄЩИНСЬКИЙ О.О., народний депутат України (виборчий округ 58, Донецька область). Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників (Оплески).
ГОЛОВА. Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Мороз Анатолій Миколайович. Будь ласка.
МОРОЗ А.М., народний депутат України (виборчий округ 82, Запорізька область). Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги! Дозвольте від себе і від вашого імені поздоровити новообраних депутатів із тим, що вони вливаються в нашу міцну й дружну сім'ю. Сподіваюся, що з їхнім приходом наша робота значно пожвавиться (Оплески).
-----------
Шановні колеги! На сьогоднішнє засідання за погодженням з уповноваженими представниками депутатських фракцій і головами комітетів пропонуються для розгляду такі питання:
про календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України;
про порядок висвітлення роботи другої сесії Верховної Ради;
про розклад засідань Верховної Ради на період з 1 по 18 вересня;
про проект порядку денного другої сесії Верховної Ради України.
І п'яте питання - про заснування Національної парламентської групи України з метою вступу до Міжпарламентського Союзу та подальшої участі в його роботі.
Якщо немає зауважень (а ми так учора домовилися з керівниками фракцій і головами комітетів), просив би затвердити такий порядок денний на сьогодні. Доповнення є? Будь ласка, запишіться.
Скільки часу відведено? 10 хвилин достатньо? Достатньо.
Депутат Кочерга. Будь ласка. За ним - депутат Донченко.
КОЧЕРГА В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Донченко.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Спасибо. Александр Николаевич, сейчас только нам раздали проект постановления, подготовленный рядом депутатов от Луганской области, "про побиття страйкуючих шахтарів у місті Луганську".
Я хотел бы, чтобы мы сегодня включили в повестку дня этот вопрос и приняли соответствующее постановление. Это первые действия нынешних властей, когда подняли дубинку против трудящихся Украины, пустили кровь наших трудящихся в День Независимости, перед Днем шахтера, "отметив" тем самым этот славный праздник наших трудящихся.
Поэтому я настаиваю на том, чтобы в повестку дня был включен этот вопрос.
Спасибо.
ГОЛОВА. Юрію Григоровичу, ви ж досвідчений депутат і знаєте, що з голосу... (Шум у залі). Хвилинку! Учора відбулося засідання Погоджувальної ради, на якому були голови комітетів і керівники фракцій. Ми внесемо це питання, але я ще раз кажу: для цього є комітет. Доречно, щоб комітет розглянув, і ми його в спокійному режимі розглянули. Тут питань немає, ні в кого це не викликає заперечень. Але я хотів би, щоб питання було розглянуте як належить.
Депутат Семенюк. Будь ласка (Шум у залі). Прошу вибачення. Юрій Григорович наполягає і його колеги теж наполягають.
Ставлю на голосування пропозицію про те, щоб це питання включити до порядку денного. Прошу проголосувати.
"За" - 196.
Шановні колеги! Я думаю, було б доцільно дати доручення відповідному комітету розібратися і, ще раз кажу, внести на розгляд це питання як належить. Тобто запросити сюди, в цей зал, представників адміністративних органів, а не розглядати в такому режимі, як сьогодні пропонується - не підготувавши і не заслухавши тих, хто повинен з цієї трибуни доповісти (Шум у залі). Я прошу на наполягання депутатів включити це питання до порядку денного. Будь ласка, підтримайте. Ставлю на голосування.
"За" - 223.
Депутат Семенюк. Будь ласка.
СЕМЕНЮК В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція блоку Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр). Шановні колеги народні депутати! Перш за все я хочу попросити вас підтримати пропозицію комуніста Донченка і проголосувати її поіменно.
Друге, про що хотіла б сьогодні сказати. Олександре Миколайовичу, 12 лютого 1997 року ми розглядали в цьому залі питання про кредити, які отримала Україна, і про повернення цих кредитів. Тепер до порядку денного включено дуже багато питань про ратифікацію подібних договорів. В Україні сьогодні фінансова криза, і не розуміти цього, знову брати кредити, не знаючи, чи буде нам чим платити, чи їх доведеться повертати нашим онукам, правнукам... Мене це дуже турбує і турбує моїх виборців.
Саме тому як депутат Верховної Ради я внесла законопроект про внесення змін до Закону про міжнародні договори. Ідеться про те, щоб перед вирішенням питання про можливість отримання кредиту подавалися економічні, аналітичні розрахунки Рахункової палати, щоб кредит не отримував відділ, який сьогодні очолює пан Шпек і який видає гроші кому хоче, не знаючи, буде повернено цей кредит чи ні.
Тому я прошу, Олександре Миколайовичу, включити до порядку денного поданий мною законопроект (він пройшов уже відповідну експертизу, є висновки), щоб перед тим як розглядати питання фінансової кризи, внести зміни до Закону про міжнародні договори.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я просив би вас бути уважними. Вам роздано перелік питань, які сьогодні треба розглянути. Сьогодні, Валентино Петрівно! Усі питання, які ви підняли, безперечно, є невідкладними, і ми їх розглянемо. Але після того, як розглянемо ці п'ять питань і приймемо рішення. До п'ятниці кожний народний депутат ще уважно перегляне розклад по днях з 1 по 18 вересня і на всю другу сесію. У п'ятницю ви повинні подати свої пропозиції до Секретаріату, і наступного понеділка на засіданні Погоджувальної ради ми розпишемо, в який день і якого числа будемо розглядати ці питання.
Я думаю, Валентино Петрівно, ви те питання правильно підняли, але, будь ласка, свою пропозицію подавайте в Секретаріат. Ми її врахуємо (Шум у залі). Ну, не шуміть, будь ласка, я поставлю на голосування...
Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибі. Я прошу передати слово народному депутату Яценку.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Дякую. Фракція комуністів України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Олександре Миколайовичу, я звертаюся насамперед до вас. Нагадую про те, що ми повинні розглянути ряд принципових питань, розглянути які, до речі, ви обіцяли нашим виборцям.
Я хотів би нагадати, що 24 серпня цього року в місті Києві була проведена акція протесту чорнобильців. Більше двох тисяч чорнобильців пройшли з акцією протесту проти дій Президента й уряду, які фактично ліквідують систему захисту чорнобильців. Але ж і це ще не все. Ми також не виконали своїх зобов'язань перед ними, Олександре Миколайовичу. Я хотів би нагадати, що і ви особисто, і ми приймали рішення розглянути у вересні питання про існування ще кількох комітетів Верховної Ради України відповідно до постанови Верховної Ради з цього приводу, зокрема окремо взятого Комітету з питань Чорнобильської катастрофи.
Це питання принципове, та чомусь ні вчора на засіданні воно не розглядалося, ні сьогодні в порядку денному не стоїть. Якісь там питання заплановані, а принципове питання щодо структурування Верховної Ради України залишилося нерозглянутим.
Крім цього, я хотів би нагадати вам про те, що ми не розглянули ряд указів Президента. От ви зачитали звернення Президента України. Усе, начебто, і правильно. Та водночас згоди в нас Президент не питає, погодження з нами не питає, коли штампує укази, які фактично знищують вітчизняного товаровиробника, нищать систему захисту людей і так далі. І з цього приводу ми повинні розглянути наші принципові пропозиції щодо, скажімо, процедури прийняття рішень Верховної Ради України, процедури внесення законопроектів і так далі. Ви казали, що ми ускладнюємо цю процедуру. А чому ж там не ускладнюється ця процедура? Укази Президента штампуються, як монети.
Олександре Миколайовичу, я хотів би, щоб ми прийняли принципові рішення з цього приводу. Я звертаюся до вас: давайте визначимося з комітетами.
І останнє. Ви правильно внесли пропозиції щодо бюджету. Але ж у нас ніхто не питав, коли фактично був розруйнований бюджет 1997 року, порушений Закон України про Державний бюджет України на 1998 рік. Бюджет розруйнований. Як же ми будемо формувати бюджет на 1999 рік, коли не розібралися з бюджетом 1998 року? Що з ним відбувається, які надходження, як витрачається? Чому порушено закон України, я ще раз вас запитую? Це принципове питання ми повинні були б обговорити і вже потім визначатися з порядком денним.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі, Володимире Михайловичу.
Депутат Райковський. Будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово народному депутату Краснякову.
ГОЛОВА. Будь ласка.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Александр Николаевич! Я позволю себе напомнить, что по результатам предыдущего голосования по включению в повестку дня вопроса, предложенного коммунистами от Луганской области, он включен в повестку дня. Потому что для принятия решения нужна одна треть голосов. Это первое.
Второе. Александр Николаевич, сегодня предлагается пятым рассмотреть проект постановления о вступлении Украины в Межпарламентский Союз. У меня такое предложение. Комитет, возглавляемый Борисом Ильичом Олийныком, уже подготовил к рассмотрению вопрос о вхождении Верховного Совета Украины в Межпарламентскую Ассамблею стран СНГ. Давайте сегодня сначала рассмотрим этот вопрос, а потом - пятый вопрос, который внесен в повестку дня на сегодня. И проголосуем эти два решения в пакете.
ГОЛОВА. Спасибі.
Депутат Єщенко. Будь ласка.
ЄЩЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Прошу передати слово моєму колезі Віктору Григоровичу Роєнку.
ГОЛОВА. Будь ласка.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Олександре Миколайовичу! Сьогодні 1 вересня. Ми забули, що сьогодні початок нового навчального року. На жаль, він розпочався із сльозами на очах. Було б доцільно, щоб чи міністр, чи хтось із Кабінету Міністрів виступив з інформацією, як же в нас розпочався новий навчальний рік. Бо це - одні сльози. Це перше.
Друге. Сьогодні в сільському господарстві склалося критичне становище. А в нас навіть не передбачається заслухати у вересні на Дні уряду інформацію з цього приводу.
Скажу більше. Те, що сьогодні робиться з подачі Кабінету Міністрів, - усе зерно забирають, то для пенсійного фонду, то ще кудись, фактично оголюючи село, не залишаючи навіть насіннєвого фонду, - це вже злочин.
І тут же друге. Під приводом того, що є відповідні укази Президента та й постанови Верховної Ради, сьогодні йде переслідування керівників сільськогосподарських підприємств і колгоспів (у першу чергу комуністів) у тих селах, де виборці проголосували за комуністів, за соціалістів і членів Селянської партії, а також у цілому за ці партії. Я думаю, доцільно було б розглянути це питання, тому що фактично почався критикований 1937 рік.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Вітренко від фракції.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція. Шановний Олександре Миколайовичу! По-перше, я прошу надати мені три хвилини для обгрунтування наших пропозицій щодо календарного плану. Тому що той календарний план, який нам розданий на руки і нібито погоджений учора на засіданні Погоджувальної ради фракцій, складено без урахування ситуації в країні. Не можна нам чотири дні працювати в комітетах, не заслухавши терміново доповіді Прем'єрміністра, голови Національного банку щодо фінансового колапсу, який чекає Україну.
І не треба тут звертати на Росію, треба звертати на Міжнародний валютний фонд, який свідомо проводить політику знищення економік тих країн, куди він входить із своїми кредитами.
Крім того, наша фракція (до речі, ці пропозиції роздано на руки всім депутатам) пропонує 8 вересня заслухати позачергову доповідь Президента України як гаранта Конституції щодо ситуації в країні і в зовнішній політиці. Тому що фінансовий колапс, який чекає Україну в найближчі дні чи тижні, - це національна катастрофа.
По-друге, пропозицію, яку внесли сьогодні депутати-комуністи,
- щодо звірячого побиття беззбройних шахтарів Луганська, треба терміново розглянути сьогодні або, якщо Міністерство внутрішніх справ чи відповідні адміністративні органи не готові сьогодні, дати протокольне доручення на завтра, тому що це справді початок розправи над людьми, які не можуть далі терпіти такий шлях реформ.
І, нарешті, таке. Сьогодні 1 вересня. У кількох областях учителі не почали навчальні заняття, тому що оголошені страйки. То ми повинні чекати страйків по всій країні, чи як парламентарії можемо все ж таки змінити курс реформ, змінити політичну ситуацію в Україні, запобігти національній катастрофі й виводити країну з кризи?
Ці питання ми порушили в нашому документі. Ми наполягаємо не тільки на зміні календарного плану, а по днях розписали, які найголовніші питання треба розглядати, щоб запобігти деградації народу і соціальному вибуху.
У тому, що нам запропонували на ці дні, ми, на жаль, не знайшли ні рішень парламенту щодо межі малозабезпеченості, зарплати і пенсій, ні рішень парламенту щодо термінового прийняття засад внутрішньої і зовнішньої політики - термінового прийняття до програми уряду, до визначення урядом основних показників. І ми вважаємо, що терміново треба розглядати укази Президента України. Те, що він зробив за ці літні місяці, переводячи Україну на ручне керування, - це якраз і є фактором поглиблення катастрофи.
Я прошу всі наші пропозиції поставити на поіменне голосування.
ГОЛОВА. Спасибі.
Шановні колеги! Учора на зустрічі з керівниками фракцій і представником позафракційних, з головами комітетів ми домовилися про те, що цю сесію і наступні будемо проводити в конструктивному руслі. Що це означає? Це означає, що, перед тим як вносити те чи інше питання в сесійний зал, ми повинні максимально грунтовно розглянути його на засіданні Погоджувальної ради. Керівники фракцій повинні максимально інформувати членів своїх фракцій про те, що відбувається на засіданні Погоджувальної ради, а голови комітетів - членів своїх комітетів, а в кожному комітеті є представники майже з усіх фракцій, за винятком окремих. Тоді в сесійному залі не буде повторюватися те, що відбувається сьогодні, в перший день.
Далі. Ми домовилися, що в сесійному залі будемо займатися законотворенням, прийняттям законів, шліфуванням їх, виносити, як кажуть, остаточний вердикт - бути чи не бути тому чи іншому закону, тій чи іншій поправці. А решту питань переносити для обговорення у фракції і комітети, де можна дискутувати.
Сьогодні ми піднімаємо ті питання, які вчора розглянули і щодо яких практично домовилися. Безперечно, тому прикрому випадку, який стався в Луганську, мають дати оцінку, й оцінку найпринциповішу, державну, і вищий законодавчий орган, і виконавча влада. І я думаю, Наталія Михайлівна правильно сказала, що це питання потрібно підготувати. Я також за це. Не спонтанно це робити... Одну хвилинку! Я ще раз кажу: ми повинні в залі приймати виважені й зрозумілі рішення. Тому, гадаю, це питання (за нього ми практично проголосували, бо для включення до порядку денного потрібна одна третина голосів; то сталася помилка, я вважаю) ми, безперечно, внесемо і завтра розглянемо.
Ми повинні запросити в цей зал Генерального прокурора, повинні запросити сюди міністра внутрішніх справ. І якщо профільний комітет вважатиме за потрібне ще когось запросити (це його справа), ми запросимо (Шум у залі).
Я ще раз кажу: ми не повинні ставити це питання просто для того, щоб поговорити і не прийняти справедливого рішення, тому що заслухаємо лише одну сторону.
Щодо питань, які порушила Валентина Петрівна Семенюк, я дав пояснення, що ми сьогодні розглядаємо ці п'ять питань, про які вчора домовилися. А конкретно стосовно кожного законопроекту, кожного сесійного дня ми з вами остаточно визначимося в п'ятницю, а у вівторок затвердимо з урахуванням ваших пропозицій і зауважень.
Яценко Володимир Михайлович вніс пропозицію - і не просто пропозицію, а підняв питання, яке ми розглядали на першій сесії - про створення двох комітетів. Ми це питання, Володимире Михайловичу, розглянемо і, я думаю, приймемо відповідне рішення. Це наш із вами обов'язок, і ми це зробимо.
Щодо указів Президента. Ще завершуючи попередню сесію, ми дали можливість частину законопроектів, які вніс Президент до указів, розглянути й прийняти відповідне рішення. І домовилися, що відповідні комітети проаналізують решту указів. Вони в нас згруповані, і ми вчора роздали їх усім керівникам фракцій, головам комітетів. Після такого аналізу ми розглянемо укази, як кажуть, пакетом, по кожному комітету - їх економічну доцільність, економічну ефективність.
Ви пам'ятаєте, на зустрічі з Президентом Леонід Данилович чітко і ясно сказав: якщо той чи інший указ не буде працювати в позитивному напрямі, він його відкличе. І я думаю, що в нас не виникне питань щодо цього. Але я ще раз кажу: ми повинні спочатку проаналізувати, а не просто з голосу оцінювати той чи інший указ.
Стосовно бюджету. Я хочу нагадати вам, що завтра ми в цьому залі проводимо засідання комітетів, тобто всіх депутатів. Засідання проведемо в закритому режимі. Прем'єр-міністр виступить з доповіддю. Будуть члени Кабінету Міністрів (Шум у залі). Я прошу не перебивати. Ну вислухайте, будь ласка. Ми заслухаємо інформацію Прем'єрміністра про фінансову ситуацію, заслухаємо питання про секвестрування бюджету 1998 року. Одержимо відповіді на те, що нас цікавить. І тоді, напевно, знайдемо відповідне рішення чи винесемо вердикт.
Ми запросили на завтра, на 10 годину, голову Національного банку, який також виступить у цьому залі. Але чому постає питання щодо закритого режиму? Не через те, що тут є якісь секрети - ні. А через те, що, ви бачите, преса не завжди об'єктивно оцінює фінансову ситуацію, показує те, чого, на жаль, не треба показувати, щоб не збуджувати населення. Тому, я думаю, ми з вами у першу чергу повинні розглянути це питання і визначитися.
Депутат Красняков підняв питання щодо Міжпарламентського Союзу, яке внесено в сьогоднішній порядок денний. Він пропонує розглянути його разом із питанням про вступ нашого парламенту до Міжпарламентської Асамблеї країн СНД і проголосувати в пакеті. Учора це питання також порушувалося на засіданні Погоджувальної ради. Але я хочу сказати (я відчуваю, що депутатів не поінформовано), що ми домовилися про таке. 7 вересня відбудеться засідання Міжпарламентського Союзу в Москві, і ми могли б представити нашу делегацію на цьому засіданні. Тому треба сьогодні проголосувати і прийняти постанову, проект якої вам роздано. Щодо вступу українського парламенту до Міжпарламентської Асамблеї країн СНД, то це питання ми вносимо на другу половину вересня і розглянемо його.
Я думаю, це буде правильно. Пов'язувати ці питання, гадаю, недоцільно. Це різні постанови і різні питання.
Депутат Роєнко підняв питання, яке перегукується з тим, про що говорила депутат Вітренко: про 1 вересня, початок навчання. Ми сьогодні всі чи більшість із нас побували в школах, у вищих, середніх навчальних закладах, зустрілися з людьми - з учнями, студентами, мали з ними розмову. У нас є відповідне розуміння і бачення. Можливо, цей день сьогодні справді не такий святковий для наших школярів і студентів. Та він є, і ми повинні ставитися до нього з шаною. Думаю, ми так до нього й ставимося.
Що стосується виплати заробітної плати вчителям у тих регіонах, де сьогодні навчання не розпочато. Я вважаю, це справа виконавчого органу. Давайте не вносити сьогодні це питання в наш зал, а спитаємо тих, хто несе за це безпосередню відповідальність.
І останнє - щодо становища в сільськогосподарському виробництві. Справді, сьогодні час спресував весь комплекс сільськогосподарських робіт. І для того щоб їх завершити, потрібно мінімум 1 мільйон 800 тисяч - 2 мільйони тонн пальномастильних матеріалів.
Я думаю, що аграрний комітет Верховної Ради найближчими днями повинен підготувати це питання, щоб ми внесли його на розгляд Верховної Ради. Гадаю, ми включимо його до порядку денного, і я просив би підтримати це питання. Але внесемо його на розгляд на
8-9 вересня.
Ось ті питання, які ви внесли. Оскільки питання щодо Луганська ми включили до порядку денного і завтра розглянемо його, запросивши керівників прокуратури і Міністерства внутрішніх справ, я просив би відповідний комітет підготуватися і зробити з цього питання об'єктивну інформацію, а потім заслухаємо інформацію від міністерств.
Шановні колеги! Я просив би затвердити лише ті питання, які вносяться на сьогоднішнє засідання. Ще раз нагадую, які це питання.
Перше - про календарний план проведення другої сесії Верховної Ради. Ще раз кажу, календарний план є у вас на руках. Він зрозумілий, є альтернативний проект, ми його в принципі погодили за винятком деяких питань. Яких саме, я скажу, коли перейдемо до його обговорення конкретно.
Друге. Про порядок висвітлення роботи другої сесії. Проект теж у вас є, і це питання зрозуміле.
Третє. Про розклад засідань Верховної Ради на період з 1 по 18 вересня. Це теж вам роздано. Прохання розглянути питання і до п'ятниці внести відповідні пропозиції. Ми їх врахуємо, щоб уже розглядати, коли будемо працювати в пленарному режимі.
Наступне. Про проект порядку денного другої сесії. Це 286 законопроектів, які внесені, плюс 50-60 альтернативних. Як бачите, майже 350 законопроектів. Передивіться, будь ласка, ще раз кожний, тому що ми на засіданні Погоджувальної ради будемо рахуватися, безперечно, з вашими пропозиціями, але ми повинні ставити їх в порядок денний в тому разі, якщо вони абсолютно готові для розгляду.
І останнє питання - про заснування Національної парламентської групи України з метою вступу до Міжпарламентського Союзу.
Шановні колеги! Я просив би затвердити цей порядок денний. Він зрозумілий (Шум у залі). Враховуючи і луганське питання.
Щодо сільського господарства, то я сказав: даємо доручення комітету, він готує це питання, і ми вносимо його на розгляд. Депутате Роєнко, ви ж досвідчена людина. Питання про сільське господарство можна слухати тричі на день, і це буде правильно. У мене душа не менш ніж у вас болить. Але я хотів би, щоб воно слухалося в присутності тих людей, які несуть за це відповідальність, а не просто "засвітитися".
Коли перейдемо до третього питання, ми ці ваші поправки внесемо.
Прошу проголосувати за порядок денний у цілому, за ці п'ять питань і включене луганське. Будь ласка.
"За" - 200.
Будь ласка. Депутат Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемый Александр Николаевич! Наша фракция подготовила в письменном виде два проекта: проект постановления и предложения к повестке дня пленарных заседаний на этот месяц.
Александр Николаевич, если мы сейчас утверждаем повестку дня только на сегодня и мы получим возможность отстоять свои предложения как поправки при рассмотрении повестки дня на этот месяц, а потом - повестки дня всей сессии, то, если мы вас правильно поняли, мы поддерживаем принятие повестки дня на сегодня.
ГОЛОВА. Ви правильно зрозуміли.
Депутат Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемый Александр Николаевич! Учитывая, что вы сегодня взяли на себя роль представителя Президента в Верховной Раде...
ГОЛОВА. Прошу вимкнути мікрофон. Депутате Єльяшкевич, ви людина гостра на слово, я вас поважаю. Але давайте залишимо жарти поза залом. Я жартувати теж умію.
Депутат Черненко. Будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
48, Донецька область). Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Александр Николаевич, я в принципе согласен с вашими предложениями по формирующейся повестке дня. За повестку дня на сегодня можно проголосовать.
Но у меня есть еще одно предложение по повестке дня. Этот вопрос должен быть рассмотрен с 1 по 15 сентября. Речь идет об известном постановлении Кабинета Министров, касающемся численности работников бюджетных учреждений. Конкретно на здравоохранение до конца этого года ассигнования сокращаются на 25 процентов. Мы потеряем здравоохранение.
Я предлагаю включить этот вопрос в повестку дня и Комитету по вопросам здравоохранения подготовить проект соответствующего постановления, чтобы приостановить действие этого постановления правительства.
И второе. Александр Николаевич! Завтра предлагается провести совместное заседание комитетов. Но почему не пленарное заседание? Мы просто поговорим, как в клубе по интересам. Я хочу предложить, чтобы завтра было точно такое же пленарное заседание.
Спасибо, Александр Николаевич.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, Володимир Романович і колега Черненко порушують аналогічні питання. Вони зрозумілі, і ми ці питання включимо, безперечно, до розгляду в інші пленарні дні. А зараз обговорюється порядок денний на сьогодні! Будь ласка, вдумайтеся!.. Я просив би підтримати пропозицію затвердити порядок денний.
Будь ласка.
"За" - 235.
Рішення прийнято. Спасибі.
-----------
Шановні колеги! Розглядається питання про календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України. Дозвольте, я коротко прокоментую, а потім, якщо будуть зауваження і пропозиції, ви висловитеся. Я прошу буквально півтори хвилини.
Проект календарного плану роботи Верховної Ради складено з урахуванням вимог статті 2.1.3 Регламенту, де передбачено, що за звичайних обставин перший і третій тижні місяця відводяться для пленарних засідань, другий - для роботи в комітетах, четвертий - для роботи у виборчих округах.
У жовтні, листопаді, грудні і січні планується проведення днів уряду. На нараді з головами комітетів та керівниками депутатських фракцій було внесено пропозицію, щоб кожного вівторка тижнів, визначених для роботи в комітетах і фракціях, проводити ранкове пленарне засідання. Пропозиція ця врахована, і я думаю, що це правильно: пропозицію внесли більшість керівників фракцій з тим розрахунком, щоб протягом тижня, коли ми працюємо в комітетах, була максимальна явка народних депутатів. Це підтримано на засіданні Погоджувальної ради.
Далі. Завершити роботу другої сесії передбачається 22 січня 1999 року. За таких умов, 48 робочих днів Верховна Рада працюватиме пленарно і 23 дні - в комітетах і фракціях.
На нараді розглядалися пропозиції щодо коригування розкладу засідань Верховної Ради напередодні Різдвяних свят (це вносив керівник фракції Чорновіл). Було відмічено, що в разі потреби вивільнити дні для свят зміни до календарного плану можуть бути внесені десь у грудні, і Погоджувальна рада з цим погодилась.
Так само, виходячи з конкретних обставин, план засідань коригуватиметься і на період розгляду проекту Державного бюджету. Розглядалась пропозиція про те, щоб півдня працювати пленарно, а півдня - в комітетах. У разі потреби це також можна вирішити. Але, шановні колеги, ми це вже пробували в процесі нашої роботи у парламенті попереднього скликання і бачили, що великої продуктивності не було. Від роботи в пленарному режимі ми переходили до роботи в комітетах і бачили, що не всі до цього сумлінно ставилися. Оскільки в кожного депутата є багато питань по своїх виборчих округах, які потрібно вирішувати, ми не завжди продуктивно працювали у другій половині дня. Тому я вважаю, що перший варіант найбільш прийнятний, тобто у вівторок тижня, передбаченого для роботи в комітетах, ми працюємо в пленарному режимі, а всі інші дні - у комітетах.
Що стосується альтернативного проекту народного депутата Шевченка. Ви бачите, що суть його пропозиції полягає в тому, щоб деталізувати кожен робочий тиждень. Така можливість обговорювалася на нараді. Загалом дійшли висновку, що Верховна Рада в разі необхідності, виходячи з конкретних обставин, може визначитися щодо режиму роботи в той чи інший конкретний день. Я вважаю, що пропозиції депутата Шевченка правильні і ми щодо них можемо по ходу приймати рішення.
Загальний же проект календарного плану відповідає як Регламенту, так і нашим потребам. Тому я просив би вас підтримати цей проект календарного плану і прийняти щодо нього відповідну постанову. Ставлю цю пропозицію на голосування, прошу її підтримати. Ми врахували, Віталію Федоровичу, вашу пропозицію. Голосується проект Постанови про календарний план проведення другої сесії.
"За" - 232.
Рішення прийнято. Спасибі (Шум у залі). Ми до цього повернемося. Ми вже проголосували, Віталію Федоровичу! Сідайте! Ми проголосували проект постанови в цілому.
Шановні колеги!.. (Шум у залі).
Ну, будь ласка, йдіть на трибуну.
ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Руху. Шановні колеги! Мені здається, що ми гуртом трошечки поспішили, оскільки є два проекти. Вони не є альтернативні. Тому, незважаючи на те що ми провели голосування, я вважаю, що ми могли б розглянути так само і другий проект. Другий проект являє собою спробу по днях розписати той порядок, який практикується у Верховній Раді вже не одного скликання. Можливо, цей проект буде також підтриманий депутатами.
У цьому проекті пропонується ідея, яка вже навіть сьогодні висловлювалася в цьому залі: деталізувати кожен день нашої роботи, причому не просто деталізувати, а спланувати його за чітко означеною схемою. Це зводиться до простих речей: ми групуємо основну нашу роботу над законопроектами в залі таким чином, щоб слухання законопроектів у першому читанні відбувалося у найбільш продуктивний час - у вівторок та першу половину середи, а в інші дні розглядалися законопроекти у другому і наступних читаннях та вирішувалися інші питання.
Так само тут пропонується чітко визначений час для роботи окремо - в комітетах, окремо - у фракціях, бо якщо робити це паралельно, то немає порядку.
Запропоновано також передбачити у понеділок і в середу проведення нарад у Голови Верховної Ради.
Якщо ми приймемо такий порядок роботи (це наша внутрішня організація, це краще для всіх, хто стежить за нашою роботою), ми розв'яжемо ще одну проблему, яка завжди була болючою для нас, - проблему висвітлення діяльності Верховної Ради. Адже ми всі вже були свідками, коли в нас трансляція відбувалася в якомусь усіченому варіанті - в першій половині дня, а на практиці виявлялося, що на цю першу половину дня вносилися які завгодно питання, тоді як найважливіші нерідко розглядалися після обіду.
Думаю, що багато тут пояснювати не треба. Я просив би серйозно сприйняти і цей проект. Він є у вас на руках, і прошу його підтримати. Мені здається, це буде на користь усім депутатським фракціям і групам, комітетам, забезпечить високу результативність нашої роботи.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Віталію Федоровичу. Я вважаю, шановні колеги, депутат Шевченко має рацію. Та я ще раз кажу: календарний план ми затвердили, але прийнята постанова не є догмою. У Верховній Раді і попереднього, і нинішнього скликань ми завжди такі питання, безперечно, вносили на засідання Погоджувальної ради. Віталій Федорович правий. Ми пробували розглядати законопроекти у першому читанні у першій половині дня, а у другій половині дня - у другому читанні, коли трансляції не було, групували питання за напрямами, по комітетах. Це, безперечно, приносило певні результати. Але це ми можемо і будемо враховувати, визначаючи кожного понеділка на засіданні Погоджувальної ради перелік питань, які вносяться на розгляд. Тут усе зрозуміло. Думаю, що ваша пропозиція врахована і зараз, і буде враховуватися під час нашої з вами подальшої роботи.
-------------
Розглядається питання про порядок висвітлення роботи другої сесії. Доповідає Мішура Валерій Дмитрович. Будь ласка.
МІШУРА В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні товариші, шановні народні депутати, шановна президіє! Я не представлятиму вам один і другий проекти. Те, що сказав Віталій Федорович Шевченко, повністю відповідає дійсності. Я пропоную не влаштовувати тут, у залі, дискусії, а поставити проекти на голосування. Пропоную поставити на голосування першим проект, підготовлений депутатами Шевченком і Ковалем, бо він більш детальний і більш прийнятний для Верховної Ради.
Пропоную проголосувати його за основу і в цілому.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування. Будь ласка.
МІШУРА В.Д. Проект Шевченка і Коваля! Прошу проголосувати за.
ГОЛОВА. Голосуємо...
"За" - 273.
МІШУРА В.Д. Прошу проголосувати проект у цілому, якщо немає зауважень. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Голосуємо проект у цілому. Будь ласка.
"За" - 258.
Прийнято. Дякую.
Хвилинку! Коли прийняли проект за основу, я не встиг спитати, можливо, у когось є зауваження?
МІШУРА В.Д. Я сказав...
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Зауважень немає!
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, питань немає.
-------------
Про розклад засідань Верховної Ради з 1 по 18 вересня 1998 року. Шановні колеги, дозвольте мені одну хвилину.
Розклад засідань складено на основі пропозицій комітетів і в цілому підтримано вчора на засіданні Погоджувальної ради. До нього включено майже 80 питань, що для двох тижнів, як бачите, не так уже й мало. Сьогодні, 1 вересня, ми з вами проводимо двогодинне пленарне засідання. 2 вересня пропонується провести спільне засідання комітетів.
Було внесено також пропозицію, щоб завтра працювати в пленарному режимі. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Голосуємо пропозицію завтра провести пленарне засідання. Будь ласка.
"За" - 249.
Але я думаю, що ми все-таки проведемо це засідання в закритому режимі.
Слово має Володимир Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Александр Николаевич, я прошу передать слово Наталии Витренко для аргументации нашего письменного предложения о проведении завтра пленарного заседания.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М. Шановні колеги депутати! Шановний Олександре Миколайовичу! Ви знаєте, коли фінансова криза є вже реальністю, то нам не треба ховати обличчя під страусове крило. Вчора у прямій трансляції з Росії всі бачили, як Державна Дума взагалі реагує на ситуацію в Росії. Ми не можемо ховати своє обличчя. Навпаки, народ України повинен знати, що пропонує уряд. Бо завтра не потрібно просто послухати Пустовойтенка (я знаю, що він розповідатиме), а треба, щоб він чітко доповів план заходів щодо недопущення фінансового колапсу. Абсолютно та ж сама вимога і до голови Національного банку. Це тільки заспокоїть людей.
Якщо люди побачать (ну може ж таке бути в Україні), що будуть розумні дії уряду і банку, то це якраз сприятиме стабілізації, бо з кризи таки треба виходити. Крім того, я переконана, що будуть пропозиції депутатів для уряду, для банку, що робити в ці часи. І тому, якщо ми проведемо засідання в закритому режимі, без трансляції, - це буде знову повторення тієї злочинної конституційної ночі. Ну, не можна, щоб парламент постійно приймав на себе звинувачення народу! І преса нехай буде. Яка є преса - така й є. Яка Україна - така преса.
А ось те, що нам потрібно, працюючи у відкритому режимі, завтра ж розглянути звіт Міністерства внутрішніх справ у зв'язку з луганськими подіями, мені здається, не викликає сумнівів.
Тому я хочу, щоб ви поставили на поіменне голосування нашу пропозицію, а наша пропозиція викладена чітко: провести 2 вересня 1998 року спеціальне пленарне засідання, на якому заслухати звіт уряду (доповідач Пустовойтенко) та звіт Нацбанку (доповідач Ющенко). Далі написано: засідання (а ми пропонуємо 8 вересня, до речі, заслухати доповідь Президента, я вже наголошувала на цьому) Верховної Ради України 2 і 8 вересня провести в пленарному режимі з прямою радіо- та телетрансляцією. I останнє. Обговорення внесених на пленарні засідання питань ми пропонуємо провести у повній відповідності із статтею 3.4.1 Регламенту Верховної Ради України. Ми матимемо змогу обговорити ці питання.
Я прошу поставити це на голосування в поіменному режимі.
ГОЛОВА. Шановні колеги, по-перше, ми з вами домовилися ще під час попередньої сесії уникати оцієї спонтанності: от захотілося комусь сьогодні щось внести до порядку денного, а завтра негайно вже всі готові будуть доповідати. Не буває такого. Це ж держава. Готуватись потрібно. Кожен з нас знає, що значить готуватися, щоб виступити перед усією державою, не тільки перед парламентом. Та до іспиту готуються по чотири-п'ять днів після навчання протягом одного семестру. Я образно говорю.
Тому я просив би: завтра, дійсно, ми будемо працювати в пленарному режимі і заслухаємо Прем'єр-міністра, голову Національного банку і Міністерство фінансів з питань, які чітко визначені у вашому проекті постанови.
Щодо виступу Президента, то в нас є домовленість, і Президент виступить у цьому залі перед депутатами. Така зустріч готується, але голосуванням рішення з такого питання ми не повинні приймати.
У вашому проекті постанови передбачається на завтра та робота, яку ми намітили вчора на засіданні Погоджувальної ради. Збігається він і з тим, про що ми домовилися вчора з Президентом і з Прем'єр-міністром щодо організації цієї роботи. Тут немає ніяких розбіжностей у планах. Ми про все вчора домовилися, і це завтра буде зроблено, але не в режимі засідань комітетів, а в режимі пленарного засідання, за що ми й проголосували.
Спасибі.
Пленарні засідання відбудуться з 8 по 11 вересня. Плануємо розглянути виключно підготовлені питання та укази, які мають увійти в дію. Таких законопроектів набирається майже 25. У міру готовності розглянемо питання про засади внутрішньої і зовнішньої політики, а також про ратифікацію міжнародних договорів. Питання про ратифікацію ми будемо відносити кожного пленарного тижня на п'ятницю.
Протягом пленарного тижня з 15 по 18 вересня передбачається обговорити питання, які повинні бути підготовлені в період роботи депутатів у комітетах з 2 по 4 вересня. Я просив би комітети поставитися до цього дуже серйозно.
Уже готові до розгляду питання, пов'язані з прийняттям держбюджету й затвердженням програми дій уряду. Також будуть розглядатися укази Президента, що надійшли нам у міжсесійний період.
Прошу взяти до уваги, що всі питання в розділ "В міру готовності" включаються не для того, щоб їх відкликати чи відкладати. Враховуючи їх важливість, вони мають розглядатися відразу після подання матеріалів профільними комітетами.
Тому я просив би вас, шановні колеги, уважно розглянути перелік питань, який ми вчора розглянули на засіданні Погоджувальної ради, і до п'ятниці внести свої пропозиції, щоб ми могли їх врахувати в понеділок на засіданні Погоджувальної ради й 8 вересня внести на затвердження сесійного залу. Зрозуміло?
Я прошу проголосувати за це.
"За" - 146.
Голосується проект Постанови про розклад засідань Верховної Ради України на 1-18 вересня. Що тут незрозумілого?..
Петре Миколайовичу! Вчора ми з вами на засіданні Погоджувальної ради про все домовилися. Ви ж не заперечували? Ні! Чому ж ви сьогодні заперечуєте? (Шум у залi).
Я ще раз нагадую, що ми з вами затвердили на сьогодні порядок денний, а на 8-11 вересня затвердимо на наступному пленарному засіданні. I на подальший тиждень теж будемо затверджувати. А тим часом ви до п'ятниці подайте свої зауваження. Що тут незрозумілого?
Я просив би проголосувати за проект Постанови про розклад засідань Верховної Ради України на 1-18 вересня. Я прошу - підтримайте, будь ласка. Голосуємо.
"За" - 106.
Запишіться, будь ласка, на виступ.
Депутат Буждиган.
БУЖДИГАН П.П., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово Єльяшкевичу.
ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Партия "Громада". Вначале я прошу все-таки не отключать микрофон. Тем более что я никого не оскорблял, Александр Николаевич. Дело в том, что вчера председатель бюджетного комитета Тимошенко просила, чтобы всем депутатам роздали материалы по указу Президента, касающемуся госбюджета на 1998 год, и чтобы завтра в пленарном режиме мы рассматривали не только вопросы финансового кризиса, но и вопросы, связанные с этим указом, которым Президент грубо нарушил Конституцию Украины и превысил свои должностные полномочия.
Александр Николаевич! Я прекрасно понимаю вашу позицию, но не надо говорить, что этого вчера не было. Поэтому повестку дня завтрашнего заседания надо формулировать на основе двух вопросов: о финансовом кризисе и об изменениях бюджета на 1998 год, которые незаконно сделал наш Президент.
Спасибо.
ГОЛОВА. Я дивуюся вам: я ж про це говорив, а ви, мабуть, не слухали. Одне й друге питання, яке стосується секвестрування, розглядатимуться завтра, тому що на вчорашньому засіданні порушувалося це питання, правда, не стільки про секвестрування, скільки про пропорційність цього секвестрування.
Будь ласка. Депутат Макеєнко.
МАКЕЄНКО В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Морозу Олександру Олександровичу.
ГОЛОВА. Депутат Мороз. Будь ласка.
МОРОЗ О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 92, Київська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Я так зрозумів, що ми будемо обговорювати друге питання порядку денного. Ви поставили на голосування перелік питань на перші два тижні вересня. Це окреме питання, я просив би з нього надати мені слово.
А перед цим (і вчора на засіданні у вас) ішлося про те, що ми до п'ятниці в комітетах розглянемо перелік питань на другу сесію і внесемо свої пропозиції. Проте вже з наступного тижня ми починаємо працювати в пленарному режимі і треба в цей перелік включити ті питання, які ми маємо зараз затвердити. Тому я просив би надати мені слово з цього приводу.
ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.
МОРОЗ О.О. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати!
Спочатку одна ремарка. Зараз у багатьох засобах масової інформації й у виступах політиків різного рівня звучить теза про те, що фінансова криза, яка розгортається в Україні, сталася через те, що десь там у Токіо, у Вашингтоні нестабільна фінансова ситуація. І в Росії також.
Тому я хотів би сказати, що нам не треба дурити ні себе, ні людей. Фінансова криза в Україні розгортається через рідне безголів'я. Це, так би мовити, для ремарки.
Так от, щоб цього не сталося й надалі щоб не було непродуманих владних кроків з боку уряду й не тільки уряду, нам треба вибудувати насамперед чітку концепцію розвитку нашого законодавства і дій владних структур.
Для цього треба одним із перших на цій сесії розглянути питання, яке передбачене Конституцією, - питання про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики. А тоді на основі цих засад, які будуть затверджені Верховною Радою, можна розглядати Програму діяльності Кабінету Міністрів та інші документи: річні програми розвитку, бюджети й таке інше.
Тому я наполягаю, щоб уже наступного тижня ми включили це питання до порядку денного.
А ще пропоную відреагувати на указ Президента й закон, який починає діяти і 22 числа повинен відбутися перший аукціон з продажу підприємств України за компенсаційні сертифікати. Щоб цього не сталося, бо попередній аналіз говорить про те, що йдеться про розтягування, грубо кажучи, на 2,5 мільярда доларів державного майна у вигляді наших найцінніших підприємств, треба не пізніше 8 вересня розглянути проект Закону про погашення не отриманих громадянами до 1 липня 1998 року компенсаційних сертифікатів. Ідеться про те, що коли почне діяти закон, підписаний Президентом, то повернути його назад не можна буде, бо це стосується зміни відносин власності. Як кажуть, що з воза впало - те пропало. Тому повороту назад там не буде. І щоб цього не сталося, ми обов'язково повинні включити це питання до порядку денного, розглянути його, а тоді - воля Президента: чи він буде погоджуватися з розкраданням, чи він буде прислухатися до позиції парламенту. Врешті-решт ми можемо шляхом подолання вето затвердити своє рішення.
Я дуже прошу Олександра Миколайовича підтримати цю пропозицію й ці два питання включити до порядку денного на наступний тиждень.
ГОЛОВА. Спасибі. Щоб у нас питання не накопичувалися... Олександром Олександровичем внесено дві пропозиції: про включення до порядку денного питання про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики і на 8 число включити питання про отримання компенсаційних сертифікатів. На 8 вересня, я так зрозумів? Правильно? Прошу проголосувати пропозицію про включення їх до порядку денного. Будь ласка.
"За" - 246.
Рішення прийнято.
Депутат Буждиган. Будь ласка.
БУЖДИГАН П.П. Прошу передати слово Симоненку Петру Миколайовичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М. Уважаемые коллеги! Рассматривая перечень вопросов, предлагаемых для обсуждения с 1 по 18 сентября, можно сделать принципиальный вывод, что мы можем продолжить ту же порочную практику, когда мелкими вопросами и поправками пытаются отвлечь внимание народных депутатов и всего Верховного Совета от разрешения коренных проблем. Эта практика привела к тому, что в угоду той или иной группе финансовых кланов или других групп решались проблемы колоссального обогащения в течение полугода. Это первое.
Второе. Я считаю, что мы, рассматривая данные проблемы, должны однозначно признать, как бы не убеждали нас средства массовой информации, что не проблемы в России (тут я поддерживаю предыдущего оратора), а бездарный экономический и политический курс приведет к тому, что в ближайшее время может произойти обвал.
Третье. Надо учитывать, что сокращается финансирование народного образования, здравоохранения, культуры, науки по указу Президента об изменении Государственного бюджета на 1998 год, наложено вето на наш запрет на повышение тарифов на коммунально-бытовые услуги, и все тяготы (этот вывод нам надо сегодня сделать) перекладываются на плечи рабочих, не получающих заработную плату, на плечи пенсионеров, не получающих пенсии.
Следующие принципиальные вопросы - значительное сокращение чернобыльского фонда, побоище в Луганске, когда в нарушение всех законов и Конституции направляется спецподразделение МВД "Беркут" и силовым порядком разрешается проблема бастующих шахтеров. Мне кажется, что нам пора уже, начиная именно с этой сессии, прекратить подобные лесные шоу правительства по сбору налогов для накопления пенсионного фонда. Это прямой обман! Это действительно не за то звено взялись, не туда тянут и не туда вытянут безусловно. Ведь платят уже продуктами и вещами...
Далее. Я хотел бы, чтобы мы учли еще один момент. Сегодня падает не гривня, а люди падают. И официально сформирована новая правовая система - указная. Эта антиконституционная практика усиливается в преддверии президентских выборов.
Для того, чтобы обеспечить организационно работу второй сессии Верховного Совета и особенно ее начало, фракция коммунистов предлагает.
Первое. Учитывая то, что по Конституции Кабинет Министров должен до 15 сентября представить на наше рассмотрение проект бюджета, нам надо немедленно рассмотреть: Программу деятельности Кабинета Министров и план социально-экономического развития на 1999 год (это проблема формирования доходной части бюджета); налоговое законодательство (это проблема организации производства и поддержки собственного товаропроизводителя); разобраться, в конце концов, с указами Президента и с теми вето.
После вчерашнего разговора это частично учтено в предлагаемом проекте, но системно не изложено. Мне кажется, что после завтрашнего рассмотрения в пленарном режиме информации Кабинета Министров у многих народных депутатов сформируется мнение, что подходы к формированию повестки дня надо будет в корне пересмотреть.
Очевидно, что уже в эти дни необходимо рассмотреть отчет Кабинета Министров, а затем Программу деятельности Кабинета Министров. Иначе мы не в состоянии будем дать об ективную оценку конкретным шагам Кабинета Министров по наведению порядка.
Второе. Надо продолжить практику заслушивания еженедельных отчетов правительства о мерах по погашению задолженности. Именно здесь и надо спросить с правительства за фальсификацию конкретных результатов, за бездеятельность, вплоть до того, что Генеральной прокуратуре надо рассматривать вопрос о привлечении к ответственности всех, кто выступал на этой трибуне от имени правительства. Ведь за это время на 1 миллиард гривень увеличилась задолженность по выплате заработной платы и пенсий. А что нам здесь члены правительства обещали и какие тут, так скажем, брали на себя обязательства?
Далее. Надо немедленно рассмотреть вопрос о черте малообеспеченности. В ситуации обвала, реальной девальвации гривни, которая вот-вот произойдет (и в этом нет никакого сомнения), прежде чем вносить на рассмотрение проект бюджета, надо рассмотреть вопрос о минимальной черте малообеспеченности. Давайте посмотрим правде в глаза. Я думаю, что многие из вас, встречаясь с избирателями, видели ту боль и ту горечь, с которой они обращаются к нам, парламентариям. Я предлагаю принять решение о том, чтобы провести референдум об отношении людей к нынешнему экономическому курсу и досрочных выборах Президента (Оплески). Хватит нам, так скажем, уповать на доброго дядюшку и на обещания, которые здесь даются!
Следующее. Мы должны реагировать на события в Украине. Мы включили в повестку дня вопрос по Луганску, но я предлагаю включить еще один вопрос. Уважаемые коллеги! Мы с вами парламентарии. Здесь нам предлагается вступить в международные межпарламентские союзы. Но почему парламент Украины сегодня молчит, почему в первый день не заявляет? Почему было дано право "международному жандарму" наносить ракетные удары по Афганистану и Судану? Кто давал право подобными шагами вершить сегодня судьбы целых народов? Я считаю, что мы также должны включить в повестку дня и в обязательном порядке рассмотреть соответствующие наши заявления.
В заключение я хотел бы искренне, как бы не было тяжело, поблагодарить сегодня учителей за то, что они, не получая месяцами и годами заработной платы, обучают наших детей. С праздником вас, дорогие! А мы со своей стороны будем делать все, чтобы облегчить ваши тяготы и те проблемы, с которыми вы сталкиваетесь.
Фракция будет голосовать за предлагаемый порядок работы с 1 по 18 сентября только тогда, когда будут учтены эти наши предложения. Мы должны рассмотреть ключевые вопросы и обеспечить законодательную базу для подготовки проекта Государственного бюджета на 1999 год.
Благодарю.
ГОЛОВА. Спасибі, Петре Миколайовичу. Я тільки просив би дати перелік пропозицій, щоб я їх по порядку поставив. У порядку денному ці питання є. І ми до розгляду проекту бюджету їх обов'язково розглянемо і приймемо рішення. Подивіться, будь ласка, і прочитайте, що на 15 вересня включено до порядку денного.
Ми ніби щойно зустрілися... Вчора ж це все з вами обговорили. А сьогодні, я розумію, треба виступити, бо слухають багато людей.
Депутат Марамзін.
МАРАМЗІН Ф.А., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Прошу передать слово депутату Донченко.
ГОЛОВА. Усі пропозиції, які вніс Петро Миколайович, я поставлю на голосування.
Депутат Донченко. Будь ласка.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Александр Николаевич, спасибо. Фракция коммунистов. В принципе все, что предлагала фракция, высказал наш лидер Петр Николаевич Симоненко.
Я только хотел бы добавить, чтобы мы сегодня не завершили заседание, не рассмотрев вопрос по Луганску, за который мы сегодня проголосовали. И я настаиваю еще раз, чтобы мы сегодня ушли, приняв проект постановления, который внесли депутаты от Луганской области.
Спасибо.
ГОЛОВА. Спасибі. Я ставлю на голосування пропозиції, внесені Петром Миколайовичем Симоненком і Донченком. Прошу підтримати. Вони в принципі є в переліку питань, але їх треба наблизити в часі. Підтримайте, будь ласка.
"За" - 197.
Шановні колеги! Не треба голосувати поіменно. Підтримайте ці питання, адже вони турбують не тільки Петра Миколайовича і мене, вони турбують усіх нас. Я просив би підтримати: проголосуйте за включення їх до порядку денного. Голосуємо.
"За" - 215.
Шановні колеги, нам потрібно третину голосів. Ми їх набрали. Не треба переголосовувати.
Від фракції Руху слово надається Івану Олександровичу Зайцю. Будь ласка.
ЗАЄЦЬ І.О., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановні народні депутати! Я вважаю, що завтра, коли ми заслуховуватимемо уряд щодо стану справ у фінансовій та економічній сферах, треба передбачити ще й виступ представника Ради національної безпеки. Ми ж добре пам'ятаємо діяння заступника секретаря Ради національної безпеки Разумкова, який дуже закликав нас іти до Росії, забути про власну економічну систему, про наш шлях до Європи. А тепер ми бачимо, до чого призводять дії оцих усіх політиків, які орієнтуються лише в одному напрямі, не думаючи про створення цілісної економічної системи.
На сьогодні нам потрібно створити свою систему, яка враховувала б національні інтереси держави, і, врешті-решт, зрозуміти, що понад усе мають бути саме національні інтереси України, а не Росії чи якоїсь іншої держави. Відповідальні особи повинні за такий курс нести тут повну відповідальність. Ми хочемо, щоб складна ситуація у фінансовій сфері була оцінена з огляду на принципи національної безпеки: до чого призведуть ті або ті заходи.
Далі. Ви знаєте, що відбувається, хоч і поступова та незначна, але девальвація гривні з одночасним процесом інфляції. Ціни підвищуються і до того ж досить неконтрольовано. Ми можемо в цьому переконатися не тільки на наших ринках, а й у магазинах. Тому так само мусимо подбати про заходи, про механізми компенсації людям отих втрат через зростання цін та невиплату заробітної плати і пенсій. Просимо включити це питання до порядку денного, з тим щоб захистити наших громадян від можливої інфляції та можливої подальшої девальвації гривні. Хоча я особисто вважаю, що немає економічних підстав для девальвації гривні. Є гра злодіїв, гра мафії, які прагнуть зруйнувати економічну систему держави та пограбувати Україну! Політична воля нашого уряду й Верховної Ради може зупинити ці процеси, і я сподіваюся, що ми так і зробимо.
Тут ішлося й про те, що піддається деформації вартісна величина межі малозабезпеченості. Це, звичайно, так, але ми повинні подумати ще й про рівень пенсій. Тому дане питання так само має бути внесено до порядку денного.
Я дуже прошу вас підтримати Народний рух України щодо цієї системи упереджувальних заходів, яка не допустить подальшої девальвації гривні та підвищення цін, системи заходів, яка, врешті-решт, приведе до того, що наші люди матимуть робочі місця й одержуватимуть заробітну плату.
Шановні депутати! Дуже багато тут говорилося про те, що нам треба відвойовувати російські ринки. То що, давайте зараз кинемо картотеку, будемо чортзна-що, вибачте на слові, робити з нашою податковою системою, не наповнюючи бюджет? Криза в Росії спонукає нас врешті-решт відрегулювати відносини з Росією, щоб вони були рівноправними та взаємовигідними. Ми на сьогодні платимо за енергоносії у 1,5-2 рази більше, ніж Європа. Ціни на енергоносії знизилися, а ми все одно платимо 80 доларів за тисячу кубічних метрів газу. Так давайте ж скажемо: "Шановні росіяни, знизилася ціна до 40 доларів, тож давайте і ми платитимемо 40 доларів". У такий спосіб зменшимо собівартість української продукції й відвоюємо російський ринок.
З другого боку, не можна відвоювати російський ринок, не можна відвоювати будьякий ринок, якщо ми не випускаємо готової продукції, а лише торгуємо напівфабрикатами та сировиною. Ми повинні робити наші замкнуті виробничі цикли й продавати готову продукцію. Про це треба думати кожного дня і діяти як справжнім економістам, а не як популістам (Шум у залі).
Оскільки ви, панове комуністи, кричите, то я звертаюся тоді до вас: хто довів Україну до такого стану? Ви правили Верховною Радою минулого скликання. Отут сидів Олександр Мороз, ви всі сиділи у цьому залі. Ми закликали вас до здійснення справжніх реформ, ви їх затримували, а сьогодні пожинаєте плоди - люди не можуть одержати пенсії, їм уже дають якісь продукти харчування на пенсію, а тоді ще й "навантаження" у вигляді якихось ганчірок. Це результат вашої роботи, тож пожинайте ці плоди!
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу заспокоїтися. Кожний по-своєму, безперечно, має рацію. Але ж ми не про це говоримо, ми розглядаємо порядок денний з 1 по 18 вересня. А прив'язали вже до цього все, що могли, - від соціальної сфери (це одне з найважливіших питань) до вартості газу.
Я розумію, це наболілі питання, але спочатку сформуймо порядок денний, а потім під час розгляду кожного окремого питання аргументуватимемо свої позиції, які стосуються того або того закону.
Тому прошу вас працювати злагоджено. У нас до завершення засідання залишилось 13 хвилин, бо Голова Верховної Ради має право продовжити засідання лише на 15 хвилин, а продовжити взагалі тривалість пленарного засідання - це треба робити тільки на ранковому засіданні.
Ставлю на голосування пропозицію, внесену депутатом Іваном Олександровичем Зайцем, - про внесення до порядку денного порушених ним питань. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 121.
Рішення не прийнято.
Слово надається голові Комітету з питань бюджету Юлії Володимирівні Тимошенко. Будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Спасибо большое, Александр Николаевич. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Я как руководитель бюджетного комитета хочу проинформировать вас о том, что 8 августа 1998 года Президент Украины совершил очередное преступление против своего народа и своей страны.
Вопреки трем статьям Конституции Украины был принят Указ Президента Украины о сокращении расходов Государственного бюджета Украины на 1998 год. Этим документом практически самостоятельно Президент принял новый бюджет страны.
Хочу проинформировать вас о том, какие траты были сокращены по усмотрению Президента и закреплены его указом. Назову только самые основные. На здравоохранение Президент решил сократить расходы на 24,9 процента. При этом на приобретение медикаментов - на 26,5 процента, на обеспечение продуктами питания учреждений здравоохранения - на 27 процентов. Видимо, у нас в стране в этом плане уже все в порядке.
Далее. Расходы на образование сокращены на 12,7 процента. Мы все знаем, что в этой статье осталась практически одна зарплата учителям, при этом производится сокращение на 12,7 процента. Расходы на культуру и искусство (здесь, наверное, у нас ситуация лучшим образом обстоит) сокращены на 44,47 процента. Расходы на сельское хозяйство сокращены на 28 процентов, дополнительно на соцкультбыт села (вы знаете, в каком состоянии оно находится) - на 78 процентов. Расходы на развитие отечественного сельхозмашиностроения сокращены на 44,4 процента, в целом на сельское хозяйство - на 48 процентов. Расходы, связанные с ликвидацией последствий Чернобыльской катастрофы, сокращены на 43,2 процента. И так далее.
Сокращению не подлежат лишь траты, связанные с капитальными вложениями, а именно со строительством. Наверное, для нас всех и для всех граждан страны будет новостью то, что когда люди не получают ни зарплат, ни пенсий, в стране на 176 процентов от запланированного годового показателя перевыполнены расходы бюджетных средств по строке "строительство". А вы знаете, что по этой строке у нас финансируется строительство таких об ектов, как Дворец культуры "Украина" и тому подобное. Я не хочу больше продолжать, поскольку говорить об этом нужно очень конкретно и предметно. Поэтому, учитывая эту чрезвычайную ситуацию, я прошу завтра предоставить мне возможность выступить с 25-минутным докладом, где бы я очень подробно рассказала о том, что сделано в отношении бюджета этого года.
Далее. Я хочу, чтобы завтра в повестке дня обязательно стоял вопрос об ответственности Президента за то, что он подписывает указы, которые разрушают всю бюджетную систему страны. Мы уже позволили разрушить всю законодательную базу страны. Я считаю, что Верховная Рада не должна позволить разрушать бюджет.
Учитывая, что по некоторым строкам бюджета произошло просто беспрецедентное перевыполнение, то есть перерасходование средств, в частности по строке "строительство", я прошу на завтра поставить вопрос об ответственности правительства за расходование средств по этим статьям в то время, когда страна терпит катастрофическое бедствие.
Хочу проинформировать вас, что перед началом сессии, посетив округ, я получила от своих избирателей напутствие ставить вопрос об отставке Президента и инициировать проведение референдума в стране по инициативе народа.
Я хотела бы, чтобы этот вопрос был поставлен в Верховной Раде и чтобы мы в режиме поименного голосования определили, какая фракция поддерживает, какая нет.
Большое спасибо за внимание (Оплески).
ГОЛОВА. Від фракції НДП - депутат Беспалий. Будь ласка.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановна президіє! Шановні народні депутати! Нам дуже імпонує налаштованість керівництва Верховної Ради на те, щоб від початку другої сесії надати її роботі більш ефективного й конструктивного характеру. Ми бачимо й усвідомлюємо, як це складно робити за умов, коли під час розгляду такого організаційного питання, як проект порядку денного, починається обговорення питань по суті. Тому ми звертаємося до вас ось із якими пропозиціями. В ім'я того, щоб ми працювали надалі більш злагоджено, конструктивно й ефективно, бодай на сьогодні утримаймось від обговорення по суті тих гострих питань, які справді потребують негайного розв'язання. Все-таки погодьтеся з формулою: "мухи отдельно, а котлеты отдельно".
Тепер конкретно про порядок денний. На наш погляд, проект порядку денного, підготовлений робочою групою, цілком задовільний. Ми його підтримуємо з урахуванням того, що в ньому треба передбачити розгляд бюджету та програми діяльності уряду після їх подання. Тому ми виступаємо за те, щоб зараз цей проект порядку денного підтримати.
І ще стосовно організаційних питань. Ми вважаємо за потрібне звернути увагу ось на що. Ми вже, по суті, обговорюємо серйозні політичні проблеми, але не помічаємо, що від самого початку знову маємо дещо дивні організаційні моменти.
Наприклад, ми прийняли вже кілька зовсім непоганих постанов, зокрема про висвітлення роботи Верховної Ради, але чомусь авторові одного з проектів постанови слово було надане вже після її прийняття. Записаним на виступ депутатам всупереч Регламенту слова, на жаль, не було надано. Давайте всетаки більше поважати один одного! Це теж буде корисним для нашої спільної справи.
Звертаю увагу шановних народних депутатів й на те, що нас не поінформовано про дещо змінений порядок реєстрації карток для голосування. Можливо, це зроблено й правильно та на користь справі, але ж чому нас не поінформували? Або ще таке. Хтось уже дав команду "не пущать" помічників народних депутатів на другий поверх, зновутаки не поінформувавши нас.
Загалом же, якщо ми розглядатимемо кожне питання по суті та протягом часу, відведеного для цих питань, то це буде на користь справі, і тоді не доведеться так часто нам ставити питання про складну ситуацію в державі.
Прошу проект порядку денного підтримати, а президію - відмінити команду не пускати помічників народних депутатів і не ускладнювати їм роботу.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Зал Верховної Ради призначений для народних депутатів. А те, що в нас робиться на другому поверсі біля залу Верховної Ради під час голосування чи за інших ситуацій, є недопустимим. Адже народний депутат чекає годинами - чи подзвонити, чи вирішити якесь питання, бо другий поверх заповнений людьми, які не повинні там бути. Ми даємо дозвіл, даємо перепустки на третій поверх. Будь ласка, кому потрібно, йдіть туди. А цей поверх призначений для народних депутатів.
Слово надається народному депутату Довганю від фракції Соціалістичної і Селянської партій. Будь ласка.
ДОВГАНЬ С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги, ми розглядаємо надзвичайно серйозні питання, зокрема соціальні. Ми були свідками того, як уряд протягом серпня боровся із заборгованістю щодо Пенсійного фонду та стосовно платежів до бюджету. Результат такий: ми однією рукою намагаємося наповнити бюджет, а другою робимо все, щоб не працювало виробництво, передусім агропромисловий комплекс. А це ж і є ті джерела, з яких надходять кошти до бюджету.
Нині село завершує збирання врожаю і подає на ринок свою продукцію. В нашій державі ніхто не займається ціноутворенням, і ціни на зерно, наприклад, занижені сьогодні вдвоє проти світових цін. У такий спосіб ми зовсім не даємо можливості сільськогосподарським підприємствам робити відрахування до Пенсійного фонду, видавати зарплату. Більше того, ми не даємо можливості навіть вести просте виробництво.
Тому маю конкретну пропозицію (ми її обговорювали сьогодні на засіданні нашої фракції): дати доручення Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин і банківському комітету, який займається ціноутворенням, швидко підготувати проект закону, в якому встановити індикативні ціни на сільськогосподарську продукцію на рівні світових. Чому? Тому що на сьогодні довели ціни до такої межі, що за тонну солярки дають 5 тонн зерна. Таким чином, село фактично втрачає останні фінансові можливості.
У село направляють різні, скажемо так, структури, такі, як податкова поліція. От ми говоримо про те, що вчителі не можуть розпочати навчальний рік. А мені дзвонять голови колгоспів, керівники наших обласних партійних організацій і розповідають, що вони зекономили по три тисячі гривень для того, щоб купити дітям одяг чи шкільну форму, а приїхала податкова поліція і забрала навіть це, бо не платять податків. Податків не платитимуть доти, доки не буде відрегульовано проблему ціноутворення.
Якщо ми ціни встановимо на такому рівні, то ті, хто надавав ресурси для села, змушені будуть забрати продукцію за такими цінами, і нічого не зміниться, бо тоді доходи компаній, які працюють на агропромисловому ринку, зростуть на декілька сот відсотків.
ГОЛОВА. Спасибі. Я прошу, Сергію Васильовичу, подати конкретні пропозиції, і ми дамо доручення двом комітетам - з питань фінансів і банківської діяльності й з питань аграрної політики та земельних відносин - підготувати законодавчі зміни щодо індикативних цін.
Депутат Марченко від фракції. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые депутаты! Наша фракция просит не позволить превратить работу Верховного Совета в партийное собрание то ли Народного руха, то ли коммунистов. Вы провели голосование после выступлений депутатов Зайца и Симоненко. За что конкретно согласно нормам Регламента мы должны были голосовать? Неужели мы должны были голосовать только из-за уважения к ним как лидерам фракций? Почему они не подготовились к сессии? (Шум у залі). Не надо кричать, успокойтесь! На митинге покричите! Успокойтесь, вы пришли в Верховный Совет работать!
Поэтому, Александр Николаевич, я прошу только одно. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины вчера на заседании Согласительного совета фракций высказала свои предложения по повестке дня сессии. И не просто высказала, а дала логическое об яснение, почему именно такие предложения мы вносим. Частично наши предложения учтены в повестке дня, мы за это благодарны, но поскольку большая часть не учтена, то я прошу наши предложения, письменно оформленные и внесенные в соответствии с Регламентом, поставить на поименное голосование.
А теперь по существу этих предложений. На завтра, 2 сентября, мы предлагаем такую повестку дня пленарного заседания.
"Звіт уряду про соціально-економічний стан в Україні та план заходів по недопущенню фінансового колапсу. Доповідач - Прем'єр-міністр Пустовойтенко".
И второе. "Звіт Національного банку України про стан фінансово-кредитної системи та план заходів по недопущенню фінансового колапсу. Доповідач - голова правління НБУ Ющенко".
Мы считаем, что завтрашнее пленарное заседание должно пройти именно в этом русле, именно по этим вопросам, тогда оно будет конкретным и можно будет выйти на какие-то решения. Прошу поставить это на голосование.
Далее. Вносим предложение, чтобы 8 сентября выступил Президент Украины. Комментарии Председателя о том, что Верховный Совет не имеет права включить вопрос в повестку дня в формулировке, предложенной Прогрессивной социалистической партией Украины, мне представляются нелогичными. Открываем статью 85 Конституции Украины: "До повноважень Верховної Ради України належить: (пункт 8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України". Давайте зададимся вопросом: когда мы будем слушать Президента?
Мне представляется, что накануне принятия программы правительства и основных макроэкономических показателей, накануне принятия бюджета доклад главы Кабинета Министров и председателя Национального банка, а потом, 8 числа, доклад Президента и реакция на них Верховного Совета станут теми вехами, которые позволят конструктивно принимать решения по недопущению национальной катастрофы в Украине.
Далее наши предложения по включению вопросов в повестку дня. Напомню, что каждое предложение (каждое!) должно голосоваться и каждое предложение, которое наберет одну треть голосов, считается включенным в повестку дня. И поскольку, еще раз повторяю, данные вопросы (их десять) не были учтены в повестке дня, мы настаиваем на их включении.
Первый вопрос: "Затвердження межі малозабезпеченості, мінімальних рівнів заробітної плати та пенсії і механізмів їх індексації у відповідності з інфляцією". Вполне понятны причина и необходимость внесения такого вопроса в повестку дня.
Второй вопрос: "Подолання вето Президента України на Постанову Верховної Ради про недопущення підвищення оплати за житло і комунальні послуги".
Третий: "Прийняття Закону України про оплату праці в повному обсязі".
Четвертый: "Прийняття Закону про пенсійне забезпечення".
Пятый вопрос "Прийняття засад внутрішньої та зовнішньої політики України" принят, поэтому его не надо ставить на голосование, а шестой вопрос "Затвердження Концепції податкового кодексу" необходимо немедленно рассматривать и принимать.
Предлагаем 11 и 15 числа рассмотреть указы Президента, а 16 числа - "основні макроекономічні показники соціальноекономічного розвитку України на 1999 рік".
Также хочу об яснить, почему последовательность рассмотрения вопросов должна быть именно такой. Если мы в такой последовательности примем блок социальных и экономических вопросов, то закономерно и логично выйдем на принятие бюджета Украины.
И последний вопрос, который включен сегодня в повестку дня, но мы предлагаем его несколько изменить, - о вхождении Украины в Межпарламентский Союз. Мы за него, но требуем, чтобы этот вопрос был поставлен совместно с вопросом о вхождении Украины в Межпарламентскую Ассамблею.
Я прошу, Александр Николаевич, каждый вопрос поставить на поименное голосование отдельно. Наши предложения соответственно подготовлены, они есть в комитетах. Мы имеем все основания за них проголосовать, и тогда выведем государство на какой-то разумный путь выхода из кризиса.
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми розпочали сесію в День знань. І от замість того щоб поділовому, аргументовано внести всі питання, а вони, безсумнівно, заслуговують на увагу, незалежно від того, хто їх із депутатів пропонує, ми починаємо один одного звинувачувати, говорити не ті слова, які потрібно говорити.
Шановні колеги, не можна так. Давайте ми від цих реплік, від звинувачень перейдемо до серйозної роботи. Людям набридло це, повірте мені. Ми ж з вами тільки з округів приїхали. Оці звинувачення тощо не прикрашають нас, а через двох-трьох депутатів кидають тінь на всю Верховну Раду.
Депутат Павличко. Будь ласка, з місця. На трибуну? Будь ласка.
ПАВЛИЧКО Д.В., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні народні депутати, шановний Голово! Мій друг Заєць не використав усього часу. Я говоритиму дуже стисло. Якщо ми хочемо піднести авторитет Верховної Ради, то мусимо змінити свою поведінку. І я підтримую Голову Верховної Ради в тому, що ми повинні припинити взаємні звинувачення.
Але є ще одне конкретне питання, яке я пропоную внести до порядку денного. Ви пам'ятаєте вибори. Згадайте, чого найбільше хотіли виборці: зняття депутатської недоторканності! Пропоную внести це питання до порядку денного і сподіваюсь, що ви мене підтримаєте.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово має депутат Симоненко для репліки.
СИМОНЕНКО П.М. Спасибо, Александр Николаевич. Фракция коммунистов. Я хотел бы проинформировать. По всей видимости, господин Марченко не знает, что решения, которые принимает Коммунистическая партия, мы всегда выполняем. И вся практика до 1990 года подтверждает, что партия выполняла свои решения. Это во-первых.
Во-вторых, я от имени фракции предлагал четкую последовательность ключевых вопросов, рассмотрение которых даст возможность законодательно принимать решения. А мы в этом должны быть убеждены при рассмотрении основного экономического закона. То, что они предлагают, - это митинговщина, ибо в данном случае невозможно будет рассмотреть остальные законы, если не будет четкой программы, плана социальноэкономического развития, налогового законодательства, решений по указам и принципиальным вопросам. Это и черта малообеспеченности, и заработная плата, и пенсии. Это всем понятно давно.
Поэтому я еще раз прошу, Александр Николаевич, поставить на голосование. И я не говорю по конкретным дням по одной простой причине: каждый вопрос требует принципиального и глубокого обсуждения. Если надо, мы точно так же подготовим и распишем по дням. Я предложил последовательность.
Благодарю.
ГОЛОВА. Спасибі.
Шановні колеги! У нас часто порушують питання, - і ті, які розуміються, і ті, які не розуміються, - про депутатську недоторканність. Це конституційна норма. І не можна отак зробити: схотів - зняли, і завтра настане добробут у нашій державі. Безперечно, я згоден із депутатом Павличком. Але на те є відповідна процедура, до того ж процедура складна - збирання 150 підписів депутатів Верховної Ради або винесення на референдум Президентом. Є інші підходи. Тому так, як кажуть, вносити спонтанно не потрібно. Це не робить нам честі, повірте мені. Як не робить честі й те, про що я сказав і згоден з депутатом Павличком, коли ми серйозну роботу Верховної Ради першого, святкового дня зводимо до такої розмови.
Учора в нас відбулось засідання Погоджувальної ради. Я вам прямо скажу: душа радіє, коли дивишся на кожного з вас чи ви на мене. Прийшли люди, відпочивши, й розібралися в ситуації з розумінням завдань, з бажанням працювати. Домовилися вчора. Сьогодні порушуємо ті самі питання, але вже інтерпретація інша, широка, така, знаєте, всенародна, з болем і галасом. Кому це потрібно, скажіть, будь ласка? Кому це потрібно?
Ми з вами чітко розуміємо, що ті питання, які вносяться, ті питання, які підготовлені, і ми їх вкладаємо у порядок денний, голосуємо, безсумнівно, будуть розглянуті. Але бажане за дійсне не можна ж видавати!
Вчитайтеся, будь ласка, у перелік із 286 законопроектів, який вам роздано. Ви знайдете там усі ці питання. Але ми їх кожного тижня з вами регулюємо, кожного місяця регулюємо, і в цьому залі, розглядаючи, затверджуємо. Нащо ми заводимо оцю непотрібну розмову і вдаємося до самоосвіти, якщо ми вже люди освічені і досвідчені?
Я ще раз вас закликаю, шановні колеги: відкиньте, будь ласка, все непотрібне! Розпочинаймо день так, як це належить. І я думаю, що це принесе злагоду не тільки до цього залу, а й у все наше українське суспільство. Народ цього чекає від нас. Конфронтація протягом 7 років призвела до того, що ми маємо. Взаємні звинувачення призвели до цього. Я думаю, ми перейдемо від непотрібної конфронтації до серйозної роботи.
Ставлю на голосування пропозицію, внесену народним депутатом Марченком, про включення до порядку денного переліку проектів тих законодавчих актів, які він зачитав (ви їх маєте під руками). Прошу підтримати і включити їх до порядку денного. Вони всі актуальні й потрібні перед прийняттям бюджету. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 143.
Надійшла пропозиція голосувати в поіменному режимі. Прошу проголосувати таку пропозицію.
"За" - 78.
Голосуємо в поіменному режимі.
"За" - 172.
Рішення прийнято. Спасибі.
Шановні колеги, депутат Шевченко пропонує десь з 15 по 18 вересня внести, залежно від готовності, проект Закону про вибори Президента України. Прошу підтримати цю пропозицію депутата Шевченка. Залежно від готовності!
"За" - 246.
Прийнято.
Прошу проголосувати проект розкладу засідань Верховної Ради з 1 до 18 вересня за основу. Будь ласка (Шум у залі). Питання щодо комітетів розглядатиметься, як ми й домовлялися, в другій половині вересня. Володимире Михайловичу, ми домовилися. За основу, будь ласка, голосуємо. Підтримайте.
"За" - 258.
Рішення прийнято.
Прошу проголосувати в цілому з тими доповненнями і зауваженнями, які вносилися. Будь ласка, голосуємо. І пропозицію депутата Тимошенко також враховуємо.
"За" - 251.
Рішення прийнято. Спасибі.
Шановні колеги! Я розумію, що трохи порушую Регламент, бо ми вже час перебрали, але, мабуть, обставини примушують ще декілька хвилин попрацювати.
Щодо проекту порядку денного другої сесії Верховної Ради, то ми з вами домовилися. Будь ласка, до п'ятниці подайте свої пропозиції, і ми наступного вівторка на пленарному засіданні його затвердимо. Немає заперечень? Приймається.
----------
Розглядається проект Постанови Верховної Ради про заснування Національної парламентської групи України з метою вступу до Міжпарламентського Союзу та подальшої участі в його роботі.
Прошу, шановні колеги, підтримати Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД. Ми домовилися на засіданні комітету, що в другій половині вересня внесемо питання стосовно Міжпарламентської Асамблеї до порядку денного і будемо його розглядати. Підтримайте, щоб наша делегація мала змогу з 7 по 12 вересня взяти участь у засіданнях Міжпарламентського Союзу.
Прошу проголосувати проект постанови, внесений від комітету. Прошу підтримати.
"За" - 151.
Якщо потрібно надати слово Івану Михайловичу Мусієнку, то я можу надати.
Слово має Іван Михайлович Мусієнко - заступник голови комітету. Будь ласка.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Шановні гості Верховної Ради! Я розумію, що сьогодні, коли обговорюються надзвичайно гострі внутрішні питання - економічні, соціальні, фінансові тощо, якось, на перший погляд, видається не зовсім доречним, нелогічним розглядати питання про вступ Верховної Ради України до Міжпарламентського Союзу.
Тому дозволю собі стисле пояснення на доповнення до того письмового пояснення, яке вам роздано. Міжпарламентський Союз - провідний центр світового парламентського діалогу. Це не є регіональна організація, це єдина світова міжпарламентська організація. Якщо хочете, - це аналог ООН у міждержавних стосунках.
На сьогодні до Міжпарламентського Союзу входять парламенти 138 держав, зокрема парламенти усіх країн СНД, за винятком Туркменистану та України.
Історія з приєднанням України до Міжпарламентського Союзу тягнеться з 1992 року. Якщо в 1993-1995 роках причиною неприйняття позитивного рішення з цього питання був в основному фінансовий момент, то на сьогодні, власне, він знятий. Чому? Тому що міжнародні організації - ООН, а відповідно й Міжпарламентський Союз, зменшили обсяг того грошового внеску, який належить зробити Україні. Якщо в 1993 році треба було вносити до бюджету МПС 160 тисяч французьких франків, то на сьогодні ця сума становить близько 102-103 тисяч французьких франків.
До того ж прийнято рішення, що коли парламент вступає до МПС в середині року або у вересні, то сплачує внесок лише за половину року.
Отже, сьогодні йдеться про 50 з чимось тисяч франків. Я розумію, що з погляду окремої сім'ї чи навіть трудового колективу це доволі велика сума, але для держави, державного інтересу, державного іміджу це зовсім не та сума, яка може стати перешкодою.
Але, врешті-решт, каменем спотикання, коли хочете, особливо минулого року, стало поєднання в пакеті розгляду питань про вступ до Міжпарламентського Союзу та до Міжпарламентської Асамблеї СНД. Вважаю за потрібне сказати кілька слів із цього приводу.
Шановні друзі! Шановні товариші з найвпливовішої фракції комуністів! Ми ставимо на ваги зовсім різні питання - питання вступу до Міжпарламентського Союзу та питання приєднання до Міжпарламентської Асамблеї СНД. Я ще зрозумів би, коли б ми поєднували питання про Міжпарламентську Асамблею СНД та, скажімо, Північно-Атлантичну Асамблею. Але ж в даному разі йдеться про зовсім непорівнянні речі.
Далі. Сьогодні ми хотіли б прийняти позитивне рішення ще й тому, що через кілька днів відбудеться засідання Міжпарламентської Ради, на якому буде прийнято рішення і ми нарешті станемо членом цієї поважної міжнародної організації.
Ми включили до порядку денного на вересень розгляд питання про приєднання до Міжпарламентської Асамблеї СНД. Воно на сьогодні не є внутрішнім питанням парламенту, бо в 1995 році президентами країн СНД було підписано Мінську міждержавну конвенцію про МПА СНД. Я підготував відповідний проект постанови Верховної Ради, де ми звертаємося до Президента з проханням якнайшвидше підписати міждержавну конвенцію про приєднання до МПА. Ось у тому, якщо хочете, вирішення цього питання.
Якщо ми сьогодні блокуємо розгляд внесеного питання, то тим самим блокуємо розгляд питання про МПА СНД (Шум у залі). За такими принципами не можна розв'язувати жодного питання. Я ще раз звертаюся до вас, шановні колеги, шановні друзі, товариші, панове! Урешті-решт проблему МПА СНД можна поєднати з будьяким іншим принциповим питанням, якщо вже вона є такою важливою для нас. Але сьогодні ми заганяємо себе в глухий кут: не приймаючи рішення з одного питання, не приймаємо рішення з другого питання, відкладаємо це знову на роки, виставляючи себе перед світовим товариством єдиною країною на євразійському просторі, що не входить до Міжпарламентського Союзу. От, власне, все, чого ми досягаємо таким голосуванням.
ГОЛОВА. Спасибі, Іване Михайловичу. Шановні колеги! Гадаю, Іван Михайлович аргументовано і переконливо довів, що не треба одне з іншим, як кажуть, плутати. Я розумію цю проблему краще за будь-кого, бо очолював делегацію Верховної Ради України, яка брала участь у засіданнях Міжпарламентської Асамблеї і мала дорадчий голос, але мене садовили в ряд, і я не дуже зручно почувався: делегація такої величезної, могутньої держави, як Україна...
Я вірю в наш здоровий глузд. Ми в другій половині вересня розглянемо це питання і, як ми вчора домовилися на засіданні Погоджувальної ради фракцій, приєднаємося до Міжпарламентської Асамблеї. Адже розвивати економічні відносини, розвивати політичні відносини і не мати міжпарламентської законодавчої бази - це нонсенс, непорозуміння.
Сподіваюсь, що ми з вами з розумінням поставимося до цього питання, але зараз я прошу підтримати проект, внесений від Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД, та проголосувати за нього. Потрібно його зачитувати? Є на руках? Прошу, підтримайте.
Ставлю на голосування проект Постанови про заснування Національної парламентської групи України з метою вступу до Міжпарламентського Союзу та подальшої участі в його роботі. Комітет майже одноголосно підтримав його на своєму засіданні. Голосуйте за, я не боюся цього слова.
"За" - 158.
Рішення не прийнято.
Шановні колеги! Питання, внесені до сьогоднішнього порядку денного, розглянуто.
На завершення дозвольте зробити одне оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження до складу депутатської фракції Комуністичної партії України народного депутата України Анатолія Миколайовича Мороза. З чим його й поздоровляємо (Оплески).
На цьому пленарне засідання Верховної Ради завершено.
На все краще!
Завтра розпочнемо роботу о 10 годині.
До побачення.