ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 1 г р у д н я 1998 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості і запрошені! Доброго ранку, громадяни України! Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструймося.
Встигли зареєструватися 294 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні народні депутати! Шановні громадяни України!
Сьогодні виповнюється сім років із дня проведення всеукраїнського референдуму, на якому було підтверджено Акт проголошення незалежності України.
Дозвольте сердечно привітати народних депутатів, весь український народ із цією визначною подією, висловити тверду впевненість, що ми подолаємо нинішню скруту і наша Вітчизна стане заможною, процвітаючою державою, займе достойне місце у світовому співтоваристві (Оплески).
Дозвольте оголосити запити народних депутатів.
Народний депутат Мішура Валерій Дмитрович звертається до Голови Верховної Ради України стосовно проведення перевірки фінансової діяльності Національної телекомпанії.
Прошу підтримати.
"За" - 218.
Прийнято.
Народний депутат Манчуленко звертається до Прем'єр-міністра України щодо фінансової допомоги Чернівецькій області для ліквідації наслідків зливових дощів та шквальних вітрів, що завдали збитків області на суму понад 7 мільйонів гривень;
Стоян Олександр Миколайович - до Прем'єр-міністра України стосовно забезпечення проведення індексації доходів населення в повній відповідності з чинним законодавством;
Черненко Віталій Григорович - до Прем'єр-міністра України стосовно скасування наказу міністра освіти про оплату вартості документів про освіту як такого, що виданий всупереч статті 53 Конституції, та щодо ситуації з виплатою регресних нарахувань у системі тресту "Горлівшахтобуд".
Прошу підтримати. Будь ласка.
"За" - 249.
Прийнято.
Семенюк Валентина Петрівна звертається до Прем'єр-міністра України про надання текстів кредитної угоди між ЄЕС та Україною і відповідного меморандуму про отримання Україною 150 мільйонів екю; до голови Державної податкової адміністрації України про перевірку сплати податків приватним сільськогосподарським підприємством "Лісовичі" Таращанського району.
Валентина Петрівна за себе заявила, вона вже є на сесії. Будь ласка, голосуймо.
"За" - 221.
Прийнято.
Москвін Сергій Олександрович звертається до віце-прем'єр-міністра України Тігіпка щодо неправомірних дій з боку Державної податкової адміністрації України.
Будь ласка, голосуймо.
"За" - 210.
Прийнято.
Гошовська Валентина Андріївна звертається до Генерального прокурора України стосовно порушень чинного законодавства при розгляді справи щодо Балаклійського цементношиферного комбінату Харківської області.
Голосуймо.
"За" - 219.
Прийнято.
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую, що представляти депутатську фракцію Комуністичної партії України уповноважено народного депутата України Пономаренка Георгія Григоровича.
Шановні колеги! Я просив би підтримати пропозиції, які вчора були напрацьовані на засіданні Погоджувальної ради. У зв'язку з розглядом невідкладних законопроектів пропонується на цьому тижні продовжити роботу на вечірніх засіданнях до 19 години.
Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуймо.
"За" - 134.
Шановні колеги! Хтось не зрозумів? (Шум у залі). Тоді пропоную проголосувати дві пропозиції: цей тиждень працювати до 19 години щоденно, наступний тиждень - до 14 години, а в другій половині дня працювати в комітетах.
Будь ласка, голосуймо.
"За" - 158.
Шановні колеги! Як ми вчора визначили на засіданні Погоджувальної ради, для того щоб прийняти бюджет, нам потрібно в цьому місяці розглянути близько 40 законодавчих актів, які безпосередньо пов'язані з бюджетом - як із дохідною, так і з витратною частинами. Я просив би, щоб на цьому тижні ми працювали щоденно до 19 години, а наступного тижня - до 14 години в пленарному режимі і після обіду в комітетах. Завтра, в середу, також працюємо до 14 години, як уже визначено.
Прошу підтримати.
"За" - 159.
Внесено пропозицію проголосувати поіменно.
Я просив би голів фракцій: якщо ми домовляємося, то ви ж, будь ласка, доводьте до відома депутатів, щоб у залі не було того, що зараз. Даремно витрачаємо час.
Будь ласка, голосуймо. За поіменне голосування.
"За" - 131.
Голосуємо в поіменному режимі.
Про продовження роботи на цьому тижні щоденно до 19 години. Голосуємо спочатку одну пропозицію: про роботу до 19 години. А в п'ятницю працюємо до 14 години.
"За" - 212.
Не спрацювала система в депутата Шевчука. Голосуємо.
"За" - 195.
Висвітіть, будь ласка, по фракціях.
Комуністи - усього 39; НДП - 25... Ну, не голосують. З усіх фракцій 50 відсотків голосують. Ми дуже турбуємося про бюджет. На словах. А прийде кінець року - будемо сорочки рвати на собі, що так переживали за бюджет і закони не прийняли.
Я прошу, проголосуйте, щоб працювати до 19 години.
"За" - 192.
Прошу проголосувати такий порядок роботи на наступному тижні: до 14 години працювати в пленарному режимі, а після обіду - в комітетах над проектами законів і бюджету. Голосуємо в поіменному режимі. Будь ласка.
"За" - 291.
Прийнято.
Ще раз ставлю на голосування пропозицію працювати цього тижня, крім середи і п'ятниці (у середу і в п'ятницю працюємо у звичайному режимі), до 19 години. Усе одно на дворі холодно, треба працювати в теплому залі.
"За" - 192.
У нас є 15 хвилин для розминки. Сьогодні заслухаємо заяви від фракцій і комітетів, а завтра - заяви депутатів.
Слово надається депутату Бродському від "Громади". За ним - депутат Чорновіл від фракції Руху.
БРОДСЬКИЙ М.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 215, м.Київ). Фракция "Громада". Я неделю был в округе, встречался с избирателями и нахожусь под впечатлением от двух встреч, на которых избиратели дали мне своего рода наказы. Меня поразила встреча с учителями. Одна учительница сказала: "Я 40 лет работала учительницей. Мечтала, что, выйдя на пенсию в 55 лет, буду получать пенсию 132 рубля. Сегодня государство обрекло меня получать пенсию 59 гривень. Как мне жить? Что, идти под гастроном и ждать, пока мои ученики подадут мне милостыню?"
А на заводе один рабочий просил меня выйти с законодательной инициативой, чтобы наше правительство обязалось два года не воровать. Я обещаю, что в ближайшие дни выйду с такой законодательной инициативой.
Фракция "Громада" предлагает в течение этих двух недель, которые мы будем работать в пленарном режиме, рассматривать только проект бюджета и проекты законов, необходимых для наполнения бюджета. Отложить рассмотрение других законопроектов в связи с тем, что необходимо принять бюджет.
В соответствии со статьей 2.5.1 Регламента мы требуем поставить на голосование повестку дня на эти две недели, в которой оставить только эти законопроекты.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Чорновіл від Руху. За ним - депутат Самойленко.
ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Шановні співвітчизники! Мені здається, Олександр Миколайович дещо скупо згадав (спасибі, що згадав, але дещо скупо) про видатну дату в історії України. 1 грудня - день всенародного референдуму, на якому 92 відсотки населення підтвердили багатовікове прагнення українського народу до незалежності. Наш народ зробив остаточний вибір. Те, про що наш народ мріяв віками, за що загинули тисячі, десятки тисяч наших людей, - здійснилося!
Народний рух України був тією силою, яка, можливо, найбільше зробила для того, щоб Україна здобула незалежність. Не наша вина в тому (може, це наше недопрацювання), що ми не взяли владу у свої руки на президентських виборах, не добилися дострокових виборів Верховної Ради. А ви знаєте, яка в умовах всенародного піднесення була б Верховна Рада на весну 1992 року. І тому в Україні не відбулися необхідні реформи, тому при владі залишилася стара посткомуністична номенклатура, яка привела нас сьогодні до страшної кризи.
Ми сподіваємося, що наш народ зробить правильний вибір. Уже починають це розуміти. У Донбасі на противагу комуністичним гаслам я чув гасло: "Где нет Руха - там разруха" (Шум у залі).
Шановні колеги! Сподіваюся, що в нас вистачить здорового глузду і ми все-таки розглянемо проект закону про святкові дні в Україні, і на противагу тому ганебному святкуванню 7 листопада, яке вже не святкує навіть Росія, де відбувся цей злочинний переворот, встановимо день 1 грудня як День всеукраїнської єдності, День національної єдності. Це буде обов'язково.
А тепер прошу ліву частину парламенту заспокоїтися й підтримати мою пропозицію. Ми були на канікулах, коли сталася трагічна подія: у під'їзді свого будинку була розстріляна видатна дочка російського народу, російської демократії Галина Старовойтова. Я знав Галину Старовойтову особисто. Вона була другом українського народу і, на відміну від російських імперіалістів, завжди підтримувала державну незалежність України. Замах на Старовойтову - це замах не тільки на демократію в Росії, це замах і на дружні, рівноправні стосунки російського й українського народів.
Я пропоную вшанувати пам'ять геніальної дочки російського народу вставанням, хвилиною мовчання. Дякую.
Ну, як не соромно? Комуністи не встають, не всі, деякі. Уже встають... Спасибі.
ГОЛОВА. Прошу сідати. Вячеславе Максимовичу, усі переживають цей прикрий і для Росії, і для України, і для російської, і для нашої демократії випадок. Не треба підкреслювати, люди і так розуміють.
Від фракції зелених слово надається депутату Самойленку. За ним - депутат Красняков.
САМОЙЛЕНКО Ю.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний головуючий! Шановні депутати! Шановні радіослухачі! З 26 по 27 листопада у Львівській області Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за участю Львівської обласної державної адміністрації, Центру екологічних досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія" були проведені екологічні слухання, присвячені проблемам регіональної політики. Основні висновки: пріоритет та фінансову підтримку повинні мати заходи, спрямовані на попередження екологічних катастроф, а не на ліквідацію їх наслідків, як це робиться тепер у Закарпатті. Якби ми в цьому році витратили на укріплення дамб у Закарпатті 20 мільйонів гривень, то не мали б таких збитків і катастрофічних наслідків, які маємо сьогодні.
У законодавстві України, яке стосується регіональної екологічної політики, є неузгодженості, суперечності та прогалини, а саме: не врегульовано в повному обсязі питання участі органів регіонального самоврядування у формуванні та реалізації регіональних екологічних планів дій; не врегульовано питання контролю за реалізацією регіональних екологічних програм.
При розробці екологічних планів треба передбачити механізми фінансової підтримки регіональних планів дій; систему регіональних екологічних пріоритетів; методологічну основу формування регіональних планів дій; механізм врахування загальнодержавних пріоритетів.
На прикладі західного регіону України необхідно розробити пілотний проект створення та реалізації регіональних планів дій.
Сформувати спеціальну робочу групу з професійно підготовлених фахівців, представників різних гілок місцевої влади, громадськості, наукових організацій, а також представників Мінекобезпеки і профільного комітету Верховної Ради. Мається на увазі, що ця група подбає і про те, щоб розібратися в причинах і наслідках закарпатської трагедії. Багато народних депутатів звертаються в комітет з пропозицією про створення такої робочої групи. Ми бачимо таку можливість. Якщо Верховна Рада підтримає це, то буде спеціальна робоча група. Ні, на базі комітету можна вирішити це питання - сформувати таку групу й розібратися в тому, що там відбулося і які причини цього.
Формувати вигідні економічні проекти, застосовуючи методи економічного аналізу, що дасть змогу відійти від стовідсоткового субсидійного фінансування природоохоронних заходів.
Вважати актуальним встановлення пільг для підприємців, які займаються природоохоронною діяльністю. Зокрема, на 100 відсотків звільнити від сплати податків тих, хто переробляє відходи, на 50 відсотків - тих, хто використовує відходи як сировину.
Розробити детальний механізм розв'язання економічних проблем в умовах функціонування вільних економічних зон, які створюються зараз у західному регіоні.
Вважати важливим створення в західному регіоні України заповідних територій, національних парків, насамперед національного природного парку "Сколівські Бескиди".
Нагальним питанням є ратифікація Конвенції про доступ громадськості до екологічної інформації та правосуддя.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Депутат Красняков від комуністичної фракції. За ним - депутат Вітренко.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты! Уважаемые наши избиратели! От фракции Коммунистической партии мы хотели бы поднять много проблем. Каковы это проблемы - вы все знаете, вы были в округах. Надо честно и прямо сказать: за семь лет независимости народ Украины не просто вымирает, а превращается в нацию калек. И если один из предыдущих выступающих говорил о какой-то поговорке, которая ходит на Донбассе, то я хочу сказать, что на Донбассе ходит такое изумительное четверостишье:
"Охмелев от свободы безбрежности,
позабыли мы взвесить возможности.
Вроде шли на майдан Незалежности,
а попали в тупик безнадежности".
На сегодня мы недосчитываемся полутора миллионов человек. Украину захлестнул туберкулез. Миллионы людей остаются без заработной платы.
И как подтверждение: во фракцию обращаются голодающие - замерзшие, истерзанные шахтеры города Краснодона, которые до сих пор при минусовой температуре находятся в палатках. Они обращаются к нам: "Уже почти 6 месяцев мы, краснодонские шахтеры, избитые омоновцами, голодные, больные, мерзнущие до окоченения в палатках под окнами теплых кабинетов областных правителей, отстаиваем свое законное право на возвращение нам многомесячного долга по заработной плате".
Они обращаются к нам: "Взять хотя бы факт нашего избиения. Почему до сих пор Верховный Совет, прислав комиссию, не смог по-настоящему, с законной точки зрения, оценить ситуацию?"
Спасибо, что этот вопрос сегодня включен в повестку дня. И они еще раз говорят нашим правителям и нам с вами, народным депутатам: надо выплатить долг по заработной плате. Если нет средств, их нужно найти. Они говорят: средства можно найти. Нужно побудить Кабинет Министров Украины принять постановление, которым ликвидировать посредников на реализации энергосырья, энергоресурсов и установить государственную монополию. "Это - реальные деньги", - говорят шахтеры.
И третье, о чем мы хотели сказать. Сегодня ситуация в системе образования сложнейшая. Заработную плату не выплачиваем, и прежде всего в западных областях, где "лидер" - Тернопольская область. Но в западных областях явочным порядком вводится так называемый предмет "христианская мораль" - обязательный предмет, который ввели в расписание. Детей загоняют на эти занятия. Причем сделано это по распоряжению обладминистрации. Мы считаем, что данный факт
- это нарушение статьи 9 Закона об образовании, статьи 35 Конституции, где четко указано: церковь и религиозные организации отделены от государства.
Уважаемый Генеральный прокурор! Уважаемые профильные комитеты! Уважаемое Министерство образования и наш Комитет по вопросам прав человека! Пожалуйста, обратите внимание на этот вопрос. Это прямое нарушение прав человека. Родители направили к нам во фракцию более 40 писем, требуя восстановить законность.
И последнее. Уважаемые те, кто сегодня собирается праздновать! Называю еще одну цифру: на сегодня 600 тысяч человек больны туберкулезом! Это ваше достижение.
ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Тягнибок.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! После того как Верховный Совет утвердил во втором чтении новый уровень черты малообеспеченности и минимальной заработной платы, вполне правомерно, что пенсионеры Украины будут ожидать следующего шага - принятия Закона о пенсионном обеспечении, в котором будут установлены новые уровни минимальной пенсии.
Принятие этого закона неразрывно связано с Законом об оплате труда. Когда Президент Кучма говорит, что повышение уровней минимальной зарплаты выбросит за ворота 4 миллиона человек, он или вообще не разбирается, или хочет специально так выслужиться перед хозяевами - Международным валютным фондом, миссия которого сегодня приехала в Украину инспектировать, как выполняются у нас их рецепты.
Ничего подобного не произойдет. Внесенный фракцией Прогрессивной социалистической партии проект Закона об оплате труда регулирует установление заработной платы и вводит понятие тарифа. Тариф устанавливается исходя не из уровня минимальной заработной платы. Тарифная сетка строится на основе соглашения между профсоюзами и работодателями.
Эти два закона - об оплате труда и о пенсионном обеспечении - нужно принять незамедлительно, до принятия бюджета.
Вам роздана повестка дня на декабрь. Я обращаю ваше внимание, что вчера на заседении Согласительного совета фракций вроде бы было согласовано, что эти два законопроекта будут рассмотрены в первую очередь. Однако в повестку дня ни на эту неделю, ни на следующую они не включены. Наоборот, ставится на рассмотрение проект бюджета.
Александр Николаевич, зачем продолжать эту порочную практику: рассматривать проект бюджета, который не имеет под собой никакой основы? Президент сегодня заявил, что он только сегодня дал указание Национальному банку и Кабинету Министров пересмотреть основы денежно-кредитной политики. И он уже отказался от предлагаемого уровня инфляции на 1999 год и до сих пор не подписал закон Украины о черте малообеспеченности и минимальной зарплате.
Зачем тратить время на дутый бюджет, который никому не нужен? Сегодня нужно принимать эти законы, чтобы уберечь Украину от полного вымирания.
И еще хочу об яснить тем дешевым газетенкам типа "Коммунист Кривбасса", которые быстренько напечатали, что Витренко уехала в Париж тогда, когда фракция голодала. Я горжусь членами нашей партии - депутатами Верховного Совета, которые, действительно, без меня провели голодовку и доказали всем - не только в зале Верховного Совета, а всей Украине, - что такое идея, что такое слаженная работа партии.
В Париже на заседании комитета я как член Совета Европы делала доклад о политике геноцида в Украине, о положении женщин и детей. Я называла цифры: минимальная пенсия - 4 доллара, максимальная пенсия - 17 долларов, пособие на ребенка - полтора доллара. Поверьте, никто из членов Совета Европы не спорил, что это геноцид. Удивились только одному: почему раньше, до меня, никто из членов Совета Европы этих цифр не называл.
И последнее...
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка. Сідайте, я ні для кого винятків не роблю. Давайте займатися тим, чим треба, а не сперечатися.
Депутат Тягнибок. Будь ласка, на трибуну.
ТЯГНИБОК О.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 119, Львівська область). Соціал-національна партія України. Високодостойні панове депутати! Шановні виборці! Дозвольте мені зачитати заяву від народних депутатів із Львівської області.
"Серйозне занепокоєння в громадськості Львівщини викликає активізація останніми роками протиправної і антидержавної діяльності в Україні комуністів і соціалістів.
Користуючись надмірною поступливістю влади, вони почали щораз агресивніше проводити несанкціоновані походи й мітинги, на яких закликають до насильницької зміни конституційного ладу, відновлення СРСР, паплюжать Президента України і керівників місцевої влади, ображають національну й людську гідність українців, провокують міжнаціональні конфлікти, прагнуть дестабілізувати обстановку.
Так, ще в 1996 році бойовики Компартії на очах у сотень львів'ян брутально побили колишнього політв'язня Мирона Меркуна. Заохочені пасивністю правоохоронних органів, наступного року комуно-соціалісти вчинили масштабнішу акцію - побили депутатів Львівської міської та Львівської обласної рад, які спробували припинити їх чергові безчинства.
А цього року на своєму мітингу 7 листопада вони знову закликали до насильницького захоплення влади. Це ж відверте порушення закону, що підлягає покаранню згідно з Конституцією України.
Протиправні дії так званих лівих, природно, викликали обурення й спротив депутатів обласної і міської рад, партій та громадських організацій Львівщини.
Те, що конфлікти провокуються комуно-соціалістичними екстремістами, визнають у своєму листі до обласної держадміністрації навіть керівники львівських обласних організацій СПУ і Селянської партії. Намагаючись уникнути відповідальності за свої злочинні дії, комуністи та соціалісти, їх лідери постійно пишуть і проголошують наскрізь брехливі заяви, про що ми сьогодні вже чули, в яких звалюють свою вину на проукраїнські державницькі сили.
Комуністичний реванш - це не тільки втрата незалежності, це знову масові репресії проти всіх, хто не поділяє їх людиноненависницької ідеології. А в пам'яті українців ще свіжі спогади про страхітливі злочини більшовицьких катів, ще чути на нашій землі передсмертні зойки по-садистськи закатованих, зварених живцем сотень тисяч наших земляків у тюрмах, на полі смерті - Дем'яновому Лазі, соляних шахтах Саліни, вбитих просто на вулицях сіл і міст України. І тому зрозуміла реакція на спробу повернути криваве минуле.
Однак замість того, щоб судити кримінальних злочинців, правоохоронні органи почали переслідувати членів Соціал- національної партії України. Суд над мужніми й чесними синами свого народу, які стали на захист батьків і дідів своєї держави, викликав загальне здивування й обурення.
Ми звертаємося до Президента України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури з вимогою негайно вжити рішучих заходів для припинення антиконституційної, антидержавної діяльності лівих, спрямованої на ліквідацію України як самостійної і незалежної держави. Звертаємося до Верховного Суду України - заборонити і зняти з реєстрації КПУ як украй небезпечну для Української держави структуру, що загрожує стабільності, миру й злагоді в суспільстві.
Відвертим ворогам української державності, провокаторам..."
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка (Шум у залі. Оплески).
Я прошу уваги! Ну, не дивуйте. Ви ж не дивували в 1989-1990 роках, що робили на вулицях. Чому ви зараз дивуєтесь?
Депутат Пилипчук. Будь ласка.
ПИЛИПЧУК І.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 124, Львівська область). Спілка офіцерів України. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Учора в шахтарському місті Червонограді (я прошу уваги!) сталася трагедія: в мирний час загинуло четверо дітей при скупченні, давкотні в кінотеатрі. Була створена відразу слідча комісія, яку очолив представник Президента Гладій Михайло Васильович, тому що це надзвичайна ситуація. На неї відразу відреагували представники влади, правоохоронні органи. Сталася ця трагедія через халатність працівників Будинку культури.
Шановні депутати! Маючи нагоду, хочу звернути вашу увагу на те, що проблема здоров'я дітей у цьому шахтарському регіоні надзвичайно гостра. При затвердженні бюджету прошу врахувати, що в селищі міського типу Соснівці 2,5 тисячі дітей хворіють на гіпоплазію. Сьогодні єдиний вихід із цього скрутного становища - це виділити кошти на будівництво Ванівського водозабору.
Шановні депутати! Думаю, ви не байдужі до проблем дітей у нашій державі. Прошу при формуванні бюджету підтримати цю пропозицію.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Цибенко. Для репліки одна хвилина.
ЦИБЕНКО П.С., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110, Луганська область). Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Только что, за две минуты до этого, мы услышали заявление представителя Львовщины - Пьемонта украинской демократии. Создается впечатление, что когда представитель этой политической силы переставил слова и назвал себя социал-националистом, а не национал-социалистом, то после этого он перестал быть фашистом.
Обращаю ваше внимание на то, что с 16 ноября этого года представители этой политической партии сорвали суд над людьми, которые 7 ноября прошлого года устроили кровавое побоище во Львове. Именно эти люди сорвали судебное заседание и сегодня учат демократии представителей Верховного Совета. Именно эти люди сегодня являются наиболее яркими и от явленными представителями и последователями фашизма.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Гавриш. Для репліки - хвилина.
ГАВРИШ С.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 176, Харківська область). Шановні народні депутати! За дорученням фракції Народнодемократичної партії щиро вітаю вас із річницею референдуму, коли волею народу Україна стала незалежною, суверенною європейською державою.
Хочу також сказати вам, що в процесі розбудови цієї держави громадськість України створила нову асоціацію, від імені якої я хочу звернутися до вас із заявою.
27 листопада 1998 року в місті Києві на з'їзді уповноважених делегатів зборів первинних осередків усіх областей України, міста Києва та Севастополя створено Всеукраїнське громадське об'єднання громадян - платників податків. Започаткування такого об'єднання сталося в той час, коли ситуація в економіці та соціальній сфері України визначається подальшим продовженням спаду виробництва, платіжної кризи, зупиненням відновлювальних процесів, невпинним зростанням заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат, ненадходженням значних коштів до державного бюджету.
Як наслідок цього знижується рівень життя більшої частини населення, яка зубожіє, зростає соціальна напруженість у суспільстві, що загрожує існуванню України.
Неефективна податкова політика в Україні, що проводилася протягом останніх років, і нераціональна податкова система стали вагомішими факторами впливу на сучасну соціально-економічну ситуацію в державі.
Податкове законодавство України хаотичне і часто на порушення встановлених у ньому ж принципів і правил змінюється. Внаслідок цього виникає небезпека систематичної деформації громадських поглядів на податкову політику держави.
Із прийняттям нової Конституції України рельєфно виявилась і неузгодженість нашого податкового законодавства із міжнародними нормами.
Усе це в кінцевому підсумку призвело до втрати чинним податковим законодавством функції стимулювання підприємницької діяльності і життя народу.
Асоціація створена з метою захисту конституційних прав платників податків, сприяння створенню в суспільстві належних умов для встановлення та розвитку українського підприємництва. Головне завдання асоціації - домогтися, щоб кожний громадянин України усвідомив, що поняття "громадянин", "патріот", "платник податків" єдині за своєю громадською суттю.
Асоціація запрошує до співробітництва Верховну Раду, її фракції, усі органи державної, місцевої та виконавчої влади з метою забезпечення для народу цивілізованих умов існування.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги! Депутату від фракції Народно-демократичної партії я надав трошки більше часу, бо не подивився, що хвилина вже минула.
Усі заяви, які зроблено, беруться до уваги. На їх підставі, безперечно, дамо доручення, зокрема й Міністерству вищої освіти, стосовно предметів, які не передбачені в навчальному процесі.
Шановні колеги, я просив би вас усі заяви, пропозиції зводити до теми, яка має розглядатися в сесійному залі, а не до образ, які не прикрашають жодного з нас.
А зараз переходимо до розгляду питань, внесених на розгляд Верховної Ради.
----------
Слухається проект Закону України про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування з пропозиціями Президента України. Слово надається заступнику голови Державної податкової адміністрації Шитрі Олексію Івановичу. Будь ласка.
ШИТРЯ О.І., заступник голови Державної податкової адміністрації України. Шановні народні депутати! Закон України від 14 жовтня 1998 року про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування не може бути підписаний, з нашої точки зору, тому що він вступає в суперечність із чинним законодавством. А з економічної точки зору його прийняття спричинить зменшення надходження коштів до бюджету.
Питання про необхідність оперативного внесення змін до чинних законів про ставки акцизного збора і ввізного мита, розміри яких тісно пов'язані з фінансовим станом вітчизняних підприємств, що використовують підакцизну продукцію на виробничі потреби, неодноразово порушувалося урядом перед Верховною Радою України. Так, у 1997 році уряд підготував проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби, яким передбачалося підвищити ставки акцизного збору на тютюнові вироби на 0,5 екю. За умови такого незначного підвищення ставок акцизного збору ціна однієї пачки тютюнових виробів збільшилася б усього на 2-3 копійки, а от державний бюджет додатково отримав би від цього близько 40 мільйонів гривень. Однак ця пропозиція була відхилена Верховною Радою України.
Протягом 1997-1998 років не раз порушувалося питання про підвищення ставок ввізного мита на окремі види меблів, які входять до переліку підакцизних товарів. Підвищення ставки ввізного мита з 15 відсотків до 30 відсотків дало б можливість створити рівні умови для імпортерів і вітчизняних товаровиробників.
За даними Державної митної служби України, у 1996 році в Україну імпортовано меблів на суму 67,4 мільйона доларів, у 1997 році - на суму 65,4 мільйона доларів, що становить близько 40 відсотків від загального обсягу вітчизняного виробництва. Це призвело до того, що із 180 меблевих підприємств сьогодні працює тільки половина. Нереалізованої продукції накопичилося більш як на 30 мільйонів гривень, що перевищує двомісячний обсяг виробництва.
За ініціативою Кабінету Міністрів України був розроблений і внесений на розгляд Верховної Ради України законопроект, яким пропонувалося підвищити ставки ввізного мита на телевізори кольорового зображення, включаючи відеомонітори та відеопроектори, до 30 відсотків. На жаль, цей закон також не був прийнятий. Основним, досить переконливим аргументом на користь таких пропозицій є те, що для завоювання українського ринку імпортери застосовують демпінгові ціни. Як свідчить практика, у деяких випадках демпінгові ціни зберігаються до повної руйнації вітчизняного виробництва. Потім, як правило, ціни на цю продукцію значно зростають, інколи майже у два рази.
Слід зазначити, що з метою підтримки вітчизняних виробників телевізорів кольорового зображення Президентом України підписано указ, яким встановлено ставки ввізного мита на телевізійні приймачі кольорового зображення в розмірі 30 відсотків від їхньої митної вартості й одночасно до 2000 року звільнено від обкладання акцизним збором відповідну вітчизняну продукцію за умови виробництва українськими підприємствами не менше 5 тисяч телевізорів на місяць.
З метою оперативного впливу на дохідну частину бюджету шляхом зміни ставок акцизного збору Президент України 24 червня 1998 року видав Указ про ставки акцизного збору на нафтопродукти. Згідно з цим указом ставки акцизного збору на нафтопродукти підвищилися, в результаті чого в серпні поточного року у фонд паливно-енергетичного комплексу надійшло 6,5 мільйона гривень акцизного збору, у вересні - 14,6 мільйона гривень, у жовтні - 38 мільйонів гривень при середньомісячному надходженні за минулі сім місяців близько 4,7 мільйона гривень. Тобто із введенням указу в дію надходження акцизного збору в серпні порівняно з попередніми місяцями збільшилися майже на 40 відсотків, у вересні - у три рази і в жовтні - у вісім разів.
Постановою Кабінету Міністрів 1200 від 3 серпня 1998 року про ставки акцизного збору на деякі товари встановлено ставку акцизного збору на пиво солодове в розмірі 0,11 екю за 1 літр проти діючої 0,04 екю за 1 літр. Після введення цієї постанови в дію суми надходжень до бюджету від акцизного збору від реалізації пива значно зросли. Так, у червні вони становили 4,7 мільйона гривень, а в липні - 8,1 мільйона, у серпні - 15,7 мільйона, у вересні - 12,9 мільйона гривень. За десять місяців 1998 року від реалізації пива до бюджету надійшло 79,5 мільйона гривень, що на 41,9 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Цією постановою на сигарети з фільтром встановлено ставки акцизного збору в розмірі 3 екю, на сигарети без фільтру - 2,3 екю за тисячу штук.
За час дії цієї постанови в Державну податкову адміністрацію не надійшло жодного звернення від підприємств тютюнової галузі щодо зменшення ставок акцизного збору на тютюнові вироби. Водночас надходження мають тенденцію до зростання. Якщо в липні вони становили 24,6 мільйона гривень, то в жовтні - 34,4 мільйона гривень.
Дещо інша динаміка надходжень акцизного збору від реалізації спирту, лікеро-горілчаних виробів. Так, у серпні-жовтні 1998 року середньомісячні надходження від реалізації цієї продукції зменшилися порівняно з січнем-липнем на 13 мільйонів гривень. Але після зниження ставок акцизного збору з 7 екю до 3,5 екю надходження акцизного збору від реалізації лікеро-горілчаної продукції за жовтень збільшилися на 8 мільйонів гривень і порівняно з вереснем - на 2,5 мільйона гривень.
Варто зауважити, що норми Закону України про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування, прийнятого 14 жовтня 1998 року, суперечать чинному законодавству України. Так, статтею 1 цього закону передбачається, що ставки загальнодержавних податків і зборів, інші елементи податкових баз, а також пільги щодо оподаткування встановлюються або змінюються виключно законами України з питань оподаткування. Водночас статтею 14 Закону України про систему оподаткування до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено, зокрема, збори за спеціальне використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього природного середовища та за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Дія статті 1 закону не повинна поширюватися на зазначені платежі, оскільки ставки, порядок стягнення цих платежів і порядок сплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, наприклад, Водним кодексом України визначено, що норми плати за спеціальне використання і порядок нарахування таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів.
Кодексом України про надра передбачено, що нормативи плати за користування надрами і розмір збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, також встановлюються Кабінетом Міністрів.
Лісовим кодексом встановлено, що тарифи і порядок нарахування платежів за спеціальне використання лісових ресурсів також встановлює Кабінет Міністрів.
Законом України про охорону навколишнього природного середовища до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено встановлення порядку визначення граничних розмірів зборів за користування природними ресурсами.
Отже, у разі набрання чинності цим законом, арбітражні суди будуть приймати рішення про незаконність стягнення зазначених платежів. У зв'язку з цим бюджет недоотримає в розрахунку на рік 670,7 мільйона гривень. Можна назвати суму і по всіх видах цих зборів.
З огляду на викладене пропонуємо статтю 1 закону викласти в такій редакції: "Ставки загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), інші елементи податкових баз, а також пільги щодо оподаткування змінюються Верховною Радою України шляхом внесення змін до діючих законів з питань оподаткування".
Стосовно статті 2. У ній передбачається, що ставки місцевих податків і зборів, інших елементів податкових баз, а також пільги з оподаткування встановлюються або змінюються виключно відповідними органами місцевого самоврядування: села, селища, міста в порядку, встановленому законами України.
При цьому слід звернути увагу на те, що Верховна Рада шляхом прийняття Закону про місцеві податки і збори або внесенням змін і доповнень до чинного Декрету Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори має право встановлювати, змінювати граничні розміри ставок місцевих податків і зборів, визначати їх платників, податкові бази й пільги. А відповідно до статті 18 Декрету про місцеві податки і збори органи місцевого самоврядування встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок, а також у межах своєї компетенції мають право вводити пільгові податкові ставки, скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати.
Таким чином, статтею 2 закону в запропонованій редакції фактично обмежуються права Верховної Ради України щодо встановлення ставок місцевих податків, податкових баз і пільг. Слід також врахувати, що стаття 2 Закону про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування вступає в суперечність із частиною третьою статті 15 Закону про систему оподаткування, якою визначено, що збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, механізм його справляння та порядок сплати встановлюються обласними радами, а не міськими, сільськими, як передбачено законом.
Тому, з огляду на сказане, пропонується статтю 2 закону викласти в такій редакції: "Ставки місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів), інші елементи податкових баз, а також пільги щодо оподаткування змінюються Верховною Радою України шляхом прийняття Закону про місцеві податки і збори, а також органом місцевого самоврядування в порядку, встановленому законами України".
На додаток до сказаного слід зауважити, що закон у запропонованій редакції обмежує права Президента України, надані йому Конституцією. Так, відповідно до пункту 4 розділу XV Конституції Президент має право видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами.
Спасибі за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Перед тим як надавати депутатам слово для запитань до Олексія Iвановича, я хотів би звернутися і до профільного комітету, до голови комітету Альошина і членів комітету, і до податкової адміністрації: сядьте й розберіться, будь ласка. Не штовхайте Президента на Верховну Раду, а Верховну Раду на Президента в цих питаннях. Самі розберіться, будь ласка. Ви готуєте документи, які йдуть всупереч здоровому глузду і реаліям життя. Так не можна! Ми розглядаємо питання, яке навіть не потрібно розглядати, бо воно всім зрозуміле.
Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин на запитання.
Висвітіть, будь ласка. Через ваші зміни ми втратили 50 мільйонів тільки за два квартали.
Депутат Давидов. За ним - депутат Глухівський. Будь ласка.
ДАВИДОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ
108, Луганська область). Фракція "Громада". Шановний Олексію Івановичу! Бюджет 1998 року втратив близько 17 мільярдів гривень через те, що Кабінет Міністрів надав пільги комерційним структурам. Як ви це поясните?
Друге запитання. Сьогодні вже всі зрозуміли, що найбільша біда - це нестабільні податки, це зміни ставок того ж ввізного мита, акцизів тощо. Невже ви хочете, щоб і надалі податкова база була нестабільною, щоб кожен день змінювалися ставки податків? Дайте відповідь, будь ласка.
ШИТРЯ О.І. Спасибі за запитання. Перше, стосовно пільг. Так, пільги сьогодні є. Вони обраховуються приблизно в тих межах, як ви й сказали, - 17 мільярдів гривень. Але це пільги, які передбачені законодавством. Уряд сьогодні практично не має повноважень на те, щоб надавати пільги, за винятком, скажімо, пільг щодо сплати прибуткового податку з громадян чи ввізного мита. Що стосується інших податків, то уряд не має такого права. Iз цієї суми, яку ви назвали, 80 відсотків припадає на пільги щодо сплати податку на додану вартість. Насамперед ідеться про імпорт нашої продукції, який не обкладається, ПДВ та критичний імпорт, який не оподатковується, і таке інше.
Тому сьогодні одне з найважливіших завдань - розглянути і впорядкувати пільги, щоб можна було вийти на раціональну ставку податку на додану вартість. Це щодо першого запитання.
Щодо другого. Усім зрозуміло, що нестабільність податкового законодавства негативно впливає і на підприємців, і на надходження доходів до бюджету і таке інше. Тому стабільність законодавства - це якраз болюче питання, і треба домагатись, щоб податки наші були стабільні.
Стосовно ставок акцизного збору. Iз цим я не зовсім би погодився, тому що якраз ставки акцизного збору - це та база, в яку можна й потрібно оперативно втручатися, відповідно до кон'юнктури, яка складається з виробництвом та імпортом товарів, впливати і вносити зміни.
ГОЛОВА. Дякую.
Ми вже замордували наших людей, які цим займаються.
Депутат Глухівський.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція НРУ. Шановний Олексію Івановичу! Ви хочете нас переконати в тому, що ми маємо підтримати дії Президента, Кабінету Міністрів щодо зміни ставок акцизних зборів, ввізного мита та інших.
Ви переконуєте нас тим, що збільшилися надходження від зборів, ввізного мита. Але чи маєте ви інформацію про те, що підвищення ставок акцизного збору і ввізного мита може призвести до зменшення обсягу продажу товарів та їх випуску і в результаті
-до зменшення сум податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств? I в цілому ефект може бути негативним, не таким, як ви змальовуєте.
На мою думку, зменшення чи збільшення ставок акцизного збору, ввізного мита кожного разу має бути невеликим. I потрібно відстежувати, як це відіб'ється в цілому на надходженнях до бюджету, а не лише однієї складової.
ШИТРЯ О.I. Спасибі. У своїй доповіді я якраз зазначив, що ще в 1997 році пропонувалося, наприклад, підвищити ставку акцизного збору (підвищення незначне, на 0,5 екю) за тисячу штук цигарок. На жаль, ми дуже відстаємо в часі. Саме акцизи повинні йти, так би мовити, в ногу з інфляцією і цінами. Тому коли з 3 екю ставки піднялися відразу до 7 екю, та ще до того додалися та криза і падіння курсу гривні, це відбилося негативно.
Я повністю вас підтримую в тому, що ставки повинні змінюватися дуже повільно і цей процес треба вивчати.
Стосовно того, як склалася ситуація сьогодні. Можу навести приклади щодо тютюну, пива. У червні, коли було жарко і пили пива, мабуть, більше, акцизу надійшло 4,7 мільйона гривень, у вересні - вже не так було жарко - 12 мільйонів гривень, а в жовтні, коли вже зовсім не було жарко, надійшло 14,7 мільйона гривень. Ці цифри свідчать, що це підвищення ставки акцизного збору в принципі відповідає попиту, який є сьогодні.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Олексію Івановичу.
Слово надається Терьохіну Сергію Анатолійовичу, заступнику голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
ТЕРЬОХІН С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м. Київ). Голова підкомітету, я ще не доріс до заступника.
ГОЛОВА. Усе попереду.
ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Шановні народні депутати! На ваш розгляд уже втретє вноситься питання про Закон України про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування. Коротко нагадаю історію прийняття цього закону. 18 червня 1998 року, саме перед закінченням весняної сесії, Президент України видав Указ 653 про деякі питання, пов'язані з встановленням ставок акцизного збору і ввізного мита, яким надав право Кабінету Міністрів України самочинно встановлювати, змінювати ставки акцизів та ввізних мит, а також надавати пільги у сплаті цих податків.
З юридичної точки зору, цим указом грубо та очевидно порушено не тільки пункт 4 "Перехідних положень" Конституції України, але й статтю 92 Конституції України, яка однозначно, у формі, що не допускає будь-яких подвійних тлумачень, відносить до виключної компетенції Верховної Ради України питання встановлення системи оподаткування, податків і зборів. Одначе, як ви знаєте, давати оцінку відповідності нормативного акта положенням Конституції може тільки Конституційний Суд.
Саме виходячи з цього 18 жовтня Верховна Рада України прийняла закон, яким відновила конституційний баланс у розподілі повноважень між гілками влади та встановила, що всі питання оподаткування вирішуються виключно законами України та на їх основі. Коротше кажучи, була відновлена конституційна норма, яка була фактично скасована - замисліться! - указом Президента. Натомість Президент України застосував право вето щодо цього закону та запропонував скасувати його.
Давайте оцінимо його мотивації з економічної та юридичної точок зору.
Які ж економічні мотиви Президента були покладені в основу його рішення? Судячи з пояснювальної записки, основним аргументом для надання права Кабінету Міністрів швидко та несподівано змінювати ставки акцизів та мит, а також надавати пільги у сплаті цих податків є твердження про необхідність реагування на зміни кон'юнктури цін на світових ринках. Таке твердження свідчить про нерозуміння Адміністрацією Президента і Кабінетом Міністрів базових законів ціноутворення та оподаткування. Принципи митного та акцизного оподаткування, які діють в Україні, передбачають автоматичні корекції обсягів стягнених зборів у разі зміни цін через поєднання специфічних та адвалорних ставок.
З другого боку, найбільш грубим чинником зростання цін та падіння купівельної спроможності громадян саме і є непрогнозоване збільшення митних та акцизних податків. Тобто в цьому випадку Президент елементарно переплутав причинно-наслідковий зв'язок.
Дуже симптоматично, що, висуваючи цей аргумент, Президент фактично висловив свою незгоду виконувати норми Конституції України, гарантом додержання якої він є.
Другим аргументом для накладення вето стало твердження, що шляхом підвищення ставок акцизів та мит Кабінет Міністрів досяг швидкого збільшення бюджетних доходів, що поліпшило соціально-економічну ситуацію в країні. Ну, усі ми знаємо, як вона поліпшилася, особливо з серпня, коли були підвищені ставки цих податків.
Давайте подивимося, чи є правдою те збільшення доходів бюджету. У липні цього року, коли діяли ставки акцизів, прийняті торік Верховною Радою, тільки з продажу спирту та горілки було зібрано на півтора мільйона гривень більше, ніж за липень минулого року.
Після запровадження Кабміном нових ставок різко зменшилися акцизні доходи з цих джерел: у серпні - на 19 мільйонів 921 тисячу, у вересні - на 39 мільйонів 515 тисяч і в жовтні - на 34 мільйони 450 тисяч гривень.
Взагалі за неповних три місяці ручного керування податками загальні доходи з акцизних джерел впали на 52 мільйони гривень і продовжують знижуватися. А з урахуванням падіння загальних обсягів реалізації та втрати від цього доходів від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств зведений бюджет недоотримав за цей період близько 227 мільйонів гривень.
Тобто твердження Президента про збільшення доходів бюджету у зв'язку з переданням права встановлювати податки Кабінету Міністрів не відповідають дійсності.
Для нормального фінансового та податкового планування діяльності кожного окремого підприємства та держави в цілому податкова система має бути стабільною та передбачуваною. З другого боку, делегування Кабінету Міністрів права встановлювати податкові ставки, безумовно, призведе до поширення корупції та використання цього права для заохочення долучених до влади бізнесів і дискримінації решти.
У розданих вам документах є копія не постанови, а навіть розпорядження, згідно з яким одному з більш як 200 українських спиртових заводів ставка акцизного збору знижується приблизно в десять разів. Ось я показую, щоб усім було видно.
Хотів би нагадати, що ще півроку тому під час обговорення указу я доповідав вам таке. Норма указу, якою заборонено встановлювати нульові ставки акцизного збору та ввізного мита, не захищає суб'єктів господарювання, оскільки уряд вже багато разів установлював для окремих видів товарів або платників податків ставку ввізного мита на рівні декількох десятих відсотка і невдовзі відновлював повну ставку.
Зрозуміло, що такі рішення приймаються для проведення конкретної операції під конкретний бізнес. Я говорив це півроку тому в цьому залі. Бачите: як у воду дивився. Встановлено ставку в розмірі 0,2 екю, що в 10 разів менше ставки, що діє для решти підприємств.
Декілька слів про юридичний аспект проблеми. Відповідно до положень статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України про систему оподаткування ставки механізм справляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися і змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування.
Відповідно до положень статті 3 Закону України про систему оподаткування одним з головних принципів побудови системи оподаткування є стабільність, а саме: забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року. Відповідно до частини другої пункту 2 Закону України про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України про податок на добавлену вартість та про акцизний збір перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.
Указ Президента, який скасовується зазначеним законом, призвів до подальшого розквіту правової розбещеності виконавчої влади. Так, постановою Кабінету Міністрів України були змінені правила оподаткування амортизаційних відрахувань, і нам довелося приймати окремий закон з цього питання, щодо якого, за моїми даними, готується ще одне вето.
Минулого тижня Кабінет Міністрів (уже всупереч як закону, так і указу) своєю постановою змінив правила оподаткування валютних операцій, операцій з продажу автомобілів і ювелірних виробів.
І нарешті, шановні народні депутати, хочу сказати про суспільно-політичний аспект проблеми. Я, відверто кажучи, не люблю робити політичних висновків з економічних дій. Але я впевнений, що позиція, висловлена в поданні Президента, є небезпечною не стільки для нормального функціонування народного господарства, скільки для інституту народного представництва взагалі. І це не є епатажем або політичним популізмом.
Бачите, інколи не треба проводити референдумів або викликати війська, щоб обмежити компетенцію законодавчого органу, як це було зроблено в наших сусідів, - достатньо де-факто позбавити парламент права на визначення податкової і бюджетної політики, а громадян - права на участь у прилюдних обговореннях податкових і бюджетних законопроектів. Решту зроблять гроші...
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності одностайно за участю представників усіх без винятку фракцій та груп Верховної Ради України пропонує подолати вето Президента конституційною більшістю. Власне, позиція залу і визначить майбутню роль вищого законодавчого органу України в захисті економічних інтересів її громадян. Закликаю всіх вас, мої колеги, виявити повагу в першу чергу до своїх виборців, а також повагу до самих себе!
Дякую вам.
ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться на запитання до голови підкомітету. Висвітіть список, будь ласка. Регламент - п'ять хвилин.
Депутат Луценко. За ним - депутат Марковська.
ЛУЦЕНКО В.І., голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. На мій погляд, Кабінет Міністрів міг би займатися питаннями, які ми сьогодні обговорюємо, в тому числі й встановленням ставки акцизного збору. Але в інших умовах! В умовах стабільної економіки і найголовніше - в умовах, коли не буде засилля тіньового бізнесу, коли не буде стільки злодіїв у законі... Кабінет Міністрів у таких умовах, про які я говорю, не може приймати рішення виходячи із загальнодержавних інтересів, а обов'язково буде лобіювати ті чи інші корпоративні інтереси!.. Саме тому я підтримую вас і думаю, що і наша фракція підтримає пропозицію вашого комітету.
Проте я, знаючи вас як фахівця, хотів би поставити таке запитання. Чи не здається вам, що вже час урештірешт узагалі розібратися і з величиною (ставками), і з самою ідеологією всієї системи оподаткування та встановлення акцизних зборів у нашій державі? Адже ми щоденно відчуваємо, що це стало навіть політичним каменем спотикання.
Якщо б ви погодилися з такою пропозицією, то ваша думка була б корисна для залу.
Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Дякую за дуже цікаве запитання. Я вам хочу доповісти, що ще в 1996 році нашим комітетом (ще в парламенті минулого скликання) було підготовлено комплексний законопроект про акцизний збір та ставки акцизного збору. Справді, склалася нелогічна ситуація, коли акцизними зборами обкладаються товари, які ніде в світі не обкладаються. Уявіть собі, в 1995-1996 роках акцизним збором, який за своєю мораллю сприймається у всьому світі як податок на гріховне споживання, обкладався цукор, тобто головний продукт споживання, який виробляється сільськогосподар-ськими виробниками в Україні.
Ще в травні цього року ми запропонували провести спеціальні парламентські слухання лише з приводу так званих непрямих податків, тобто стосовно подальшої долі ПДВ та переліку тих товарів, які мають оподатковуватись акцизним збором, щодо ставок акцизного збору, а також з приводу тарифно-митної політики, яка сьогодні, ви знаєте, теж є абсолютно нестабільною, бо Кабінет Міністрів має право кожного дня змінювати тарифи, імпортне мито на всі товари за винятком 1 і 24 груп. Щодо решти товарів - до 90 групи він має право змінювати кожного дня і користується цим не для державних потреб. Тому якщо будуть ласка і згода парламенту та Погоджувальної ради, ми із задоволенням запропонуємо провести такі парламентські слухання, скажімо, на початку наступної сесії.
ГОЛОВА. Депутат Марковська.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово моєму колезі по фракції депутату Цушку.
ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 140, Одеська область). Фракция социалистов и селян. Уважаемый Сергей Анатольевич! Как вы думаете, почему докладчик, который выступал перед вами от имени правительства, утверждает, что есть рост поступлений от акцизного сбора, хотя мы знаем, что фактически после введения этих акцизных указов есть колоссальный недобор поступлений в бюджет? Об этом говорит и тот факт, что стоят многие предприятия.
Пожалуйста, если можете, ответьте. Это наш совместный вопрос с коллегой Марковской.
ТЕРЬОХIН С.А. Добре питання. Шановні народні депутати! Вам були роздані таблички, які відбивають динаміку бюджетних доходів і падіння обсягів виробництва підакцизної продукції. Я вже доповідав, що з урахуванням втраченого ПДВ і податку на прибуток тільки за неповних три місяці недобір надходжень зведеного бюджету становив приблизно 227 мільйонів гривень.
Шановні народні депутати! А що ж може доповідати людина, яка підневільна, яка працює у виконавчій владі? Вона що, може говорити, що Президент, який є гарантом Конституції, подає звернення про те, що Конституція є поганою? Чи може вона говорити про те, що є зменшення доходів бюджету? Ні, доповідач є людиною, яка отримує заробітну плату, ви знаєте, від кого.
I я не звинувачую Олексія Iвановича, бо він є професіоналом, але інколи навіть і професіонали, на жаль, мають поступатися власною професійною, скажімо, совістю або гордістю.
ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.
ТЕРЬОХIН С.А. Я вам дуже дякую. Шановні друзі, я дуже просив би вас зосередитися. Нас, на жаль, не дуже й багато, але це принципове питання: воно стосується майбутньої компетенції Верховної Ради України - вищого законодавчого органу.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Висвітіть, будь ласка, хто записався на виступи з цього питання.
Депутат Сокерчак, за ним - депутат Цушко.
Надамо їм обом можливість виступити - і будемо голосувати.
СОКЕРЧАК В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Фракція Комуністів України. Шановні народні депутати! Сьогодні фракція комуністів ще раз оперативно розглянула це питання і одностайно підтримала рішення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності про відхилення пропозицій Президента і подолання його вето щодо цього закону.
Можна сказати, що є два аспекти цієї справи (на цьому вже наголошував співдоповідач Сергій Терьохін): політичний і економічний. Політичний - це те, що Президент, звертаючись до нас, пише: "Це означає, що виконавча влада з моменту набрання чинності цим законом втратить можливість приймати в разі потреби рішення щодо оперативного внесення змін до діючих ставок акцизного збору та ввізного мита. З цим погодитись не можна, оскільки з прийняттям зазначеної норми відновиться складний, довготривалий механізм" вирішення цих питань через закон. А стаття 92 Конституції, статті 1 і 7 Закону про систему оподаткування говорять, що це функція вищого законодавчого органу влади. Отже виходить, що Президент каже нам: не можна погодитися з тим, щоб щодо встановлення ставок акцизного збору діяли Конституція і Закон про систему оподаткування. Це дещо дивно звучить. Я думаю, це справді політичний аспект справи. I якщо Верховна Рада сьогодні не прийме з цього приводу остаточного рішення, то тоді це стане практикою. I я думаю, що це ніякої користі для економіки не принесе.
З іншого боку, оперативне втручання Кабінету Міністрів у ту систему, яка вже була налагоджена, тобто систему законів про ставки акцизного збору, переконує, що те, що діє нормально, не треба руйнувати. До Комітету з питань фінансів і банківської діяльності й до мене як народного депутата надійшло багато листів, телефонограм, запитів і пропозицій після того, як почав діяти указ Президента, який надав право Кабінету Міністрів вирішувати цю проблему. Є низка економічних аргументів з приводу того, чому зупинилося виробництво і так далі. Мене, чесно кажучи, дещо дивує сьогоднішній виступ Олексія Iвановича. Ми ж користуємося однаковими даними. На депутатський запит, який був підтриманий 224 депутатами (це було 6 жовтня), я отримав чітку відповідь Кабінету Міністрів про те, що обсяг надходжень до державного бюджету скоротився в результаті падіння обсягів виробництва. Ось - чорним по білому написано. Зокрема написано, що виробництво пива скоротиться в грудні на 40 відсотків. Я не розумію тоді, як ми з вами на все це дивимося? Просто чисто на папері можна написати, що від акцизного збору в 1999 році до держбюджету надійде 3 мільярди 100 мільйонів гривень, але ж ми знаємо, що в 1998 році ми нашкребемо, вибачте за таке слово, ледве 900 мільйонів. Отже, де ж взяти в 3,5 раза більше? Чисто математичним множенням? Нічого з цього не вийде!
Наша фракція одностайно прийняла рішення підтримати пропозицію щодо подолання вето Президента. У нас є інші проблеми, які потребують негайного вирішення. У зв'язку з тим що змінився курс гривні до екю, нам треба знизити ставки на спирт хоча б до 2 екю. Щоб працювали наші підприємства, нам треба заборонити ввезення на митну територію України підакцизних товарів із зняттям будьяких пільг.
I ще одна пропозиція. Треба посилити кримінальну відповідальність за реалізацію та обіг необлікованих алкогольних напоїв. У нас виникла нагальна потреба знищувати все, що виробляється нелегально за кордоном, включаючи тютюнові вироби. Треба переробляти на технічні цілі спирт. Уряд цього, на жаль, не вирішує, а втручається в те, що нормально діяло. Я звертаюся до депутатів усіх фракцій і прошу підтримати пропозицію про подолання вето Президента.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Депутат Цушко. За ним - депутат Гавриш.
ЦУШКО В.П. Фракция социалистов и селян. Уважаемые коллеги! Я хочу напомнить, что в мае 1996 года Верховный Совет принял первые законы по регулированию акцизного сбора. Тогда Комитет по вопросам финансов под руководством депутата Суслова (кстати, при сопротивлении исполнительной власти и налоговой инспекции) предложил этот проект закона, и он был принят. Что было нового в том законе? Главный фактор - мы снизили акцизный сбор, учли таможенную пошлину, чтобы завозить контрабанду в Украину было невыгодно, и получили результат - практически каждый месяц до введения действующих ныне указов у нас повышался об ем поступлений от акцизного збора. Я ссылаюсь на справку, которая была направлена в наш комитет налоговой администрацией в апреле 1998 года. У нас был рост поступлений.
К сожалению, после принятия указа у нас остановились предприятия. Нам доказывают, что поступления от акцизного сбора увеличились. Я назову вам один печальный факт. Сегодня хоронят одного из выдающихся директоров спиртзаводов (это было имя в нашем производстве) - директора спиртзавода из Каменского района Черкасской области Коломейца Дмитрия Мироновича. Недавно - буквально месяц назад - этот человек, опытнейший руководитель, проработавший всю жизнь в этой отрасли, выступая по телевидению, говорил, что если не будут отменены эти акцизные сборы, мы похороним то, чем гордилась Украина. Вы знаете, что водка "Холодный яр" - это признанная во всем мире марка. К сожалению, именно директора этого предприятия, которое ее выпускает, сегодня хоронят.
Я считаю, что вы должны поддержать предложение Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности, члены которого единогласно независимо от своей принадлежности к фракциям проголосовали за преодоление вето.
И следующий момент. Мы обязательно должны хотя бы на шесть месяцев снизить акцизный сбор, чтобы предприятия заработали. В противном случае мы потеряем и эти предприятия. Вы помните, что после этих указов нам был предложен законопроект о приватизации ликеро-водочных заводов. Это же было сделано специально для того, чтобы обанкротить эти предприятия, а потом за бесценок приватизировать их.
Поэтому это вопрос и экономический, и политический. Верховный Совет должен бороться за свои права, записанные в Конституции. А Конституция нарушена.
Фракция социалистов и селян поддерживает предложение о преодолении вето и будет единогласно голосовать за это. Прошу поддержать нас.
ГОЛОВА. Депутат Гавриш від Народно-демократичної партії.
ГАВРИШ С.Б. Президент Асоціації платників податків України. Шановні народні депутати! Президент України пропонує скасувати прийнятий Верховною Радою закон України, який сьогодні розглядається. Причина зрозуміла.
Статтею 1 закону передбачено, що ставки загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільги щодо оподаткування встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Таким чином законодавчо створюються передумови для стабільної і передбачуваної роботи вітчизняних товаро-виробників із виробництва товарів, виконання робіт і послуг. Зазначена стаття є особливо необхідною для виробництва товарів, які оподатковуються акцизним збором.
Оскільки за останні роки постановами Кабінету Міністрів ставки акцизного збору змінювалися занадто часто переважно з однією метою - забезпечення додаткових надходжень до бюджету, - то це дуже негативно впливало на виробництво та реалізацію відповідних підакцизних товарів і призводило до результатів, протилежних запланованим.
Так, надходження до бюджету зменшилися, а виробництво і реалізація певних видів підакцизних товарів скоротилися.
Президент зауважує, що виконавча влада з моменту набрання чинності цим законом утратить можливість приймати в разі потреби рішення щодо оперативного внесення змін до діючих ставок акцизного збору та ввізного мита, посилаючись при цьому на те, що в разі прийняття зазначеної норми відновиться складний, довготривалий і неефективний механізм внесення змін до ставок ввізного мита та акцизного збору, який існував до прийняття указу Президента від 18 червня 1998 року.
Тому на поверхні лежить висновок, з яким уже тут сьогодні виступали: Президент прямо не погоджується з вимогами частини другої статті 92 Конституції України, в якій говориться, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України. Отже, Президентом пропонується порядок, який прямо порушує вимоги Конституції. Аргументи, які наводяться, мені здається, є некоректними. З даною пропозицією Президента погодитися не можна.
Думаю, що не можна погодитися також і з рекомендаціями Президента стосовно того, щоб, скажімо, обласні ради збирали місцеві збори і податки, встановлювали їх розміри, оскільки на підставі статті 143 Конституції це є виключною компетенцією селищних, районних і міських громад.
Треба також сказати, що зауваження Президента щодо неузгодженості статті 1 зазначеного закону з іншими законами України (Водним кодексом України, Кодексом України про надра, Лісовим кодексом України) є також недостатньо коректними, оскільки ці кодекси самі по собі будуть суперечити чинному податковому законодавству.
Тому від імені фракції НДП я пропоную подолати вето Президента і вважати його зауваження такими, що не відповідають чинній Конституції України.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу, займіть робочі місця. Депутате Сокерчак, сідайте, будь ласка, а то ви закликали всіх... Депутате Луценко...
Шановні колеги! У вас на руках є пропозиції Президента до Закону про встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування. Я спочатку ставлю на голосування те, що внесено Президентом. Прошу зайняти робочі місця! Якщо це не буде прийнято, тоді я поставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето.
Ставлю на голосування проект закону, внесений Президентом. Голосуємо.
"За" - 27.
Не приймається.
Ставлю на голосування внесену профільним Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності пропозицію про подолання вето Президента.
Будь ласка, голосуємо.
"За" - 342.
Рішення прийнято (Оплески).
--------------
Розглядається проект Основних засад грошово-кредитної політики на 1999 рік. Доопрацьований проект!
Слово надається голові комітету Альошину Валерію Борисовичу. Будь ласка.
АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загально-державний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Я хотів би від імені Комітету з питань фінансів і банківської діяльності подякувати за підтримку позиції комітету щодо попереднього питання. Зараз я хотів би надати коротку інформацію про стан доопрацювання проекту Основних засад грошовокредитної політики.
Учора на ім'я Верховної Ради від Національного банку України надійшов документ Основні засади грошовокредитної політики. В листі, який супроводжує цей документ, зазначено, що Національним банком на адресу Верховної Ради направляється доопрацьований проект Основних засад грошово-кредитної політики Національного банку на 1999 рік з урахуванням, я підкреслюю, скоригованих макроекономічних показників, наданих Міністерством економіки України, які розглянуті тимчасовою Радою Національного банку України 23 листопада 1998 року. Національний банк Верховну Раду просить урахувати під час розгляду цього проекту, що внесені зміни до макроекономічних показників - валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, можливо, призведуть до збільшення дефіциту бюджету, необхідності збільшення номінальної заробітної плати, оскільки її реальний рівень може суттєво знизитися.
Далі. Національний банк підтверджує в цьому листі свою принципову позицію щодо того, що основи грошово-кредитної політики в частині інструментарію, яким володіє і який використовує Національний банк для оперативного реагування і оперативного регулювання ситуації на грошово-кредитному ринку, можуть бути визначені цими засадами.
Однак кількісні параметри, передбачені в розділі 1 "Основні завдання грошово-кредитної політики", повністю залежать від того політичного рішення, яке буде прийняте Верховною Радою при затвердженні Державного бюджету України. Саме це дало підстави говорити про те, що Національний банк не радить Верховній Раді зараз затверджувати Основні засади грошово-кредитної політики, а вважає за необхідне віднести це до компетенції тимчасової Ради Національного банку, яка була утворена відповідно до указу Президента України.
Затвердження кількісних параметрів грошово-кредитної політики на наступний рік можливе тільки після прийняття Верховною Радою Державного бюджету на 1999 рік.
Щодо тих корективів, які були внесені, можна зазначити, що в даному варіанті Основні засади грошовокредитної політики на 1999 рік базуються на кількісних орієнтирах, які виходять з наступних проектних розрахунків: ВВП - 124 мільярди гривень, рівень інфляції (за поданням Міністерства фінансів) - 19 відсотків і дефіцит державного бюджету - 0,6 відсотка від ВВП.
Ці факти свідчать, що після додаткового обговорення та зближення позицій Національний банк і Міністерство фінансів фактично вийшли на ті параметри, які зараз є основою для розробки і прийняття бюджету.
Водночас варто зазначити, що всетаки ці параметри також можуть бути змінені після того, як Верховна Рада прийме остаточне рішення щодо рівня дефіциту бюджету і щодо джерел фінансування цього дефіциту. Всі представники бюджетного комітету знають, наскільки напружена робота зараз ведеться із доопрацювання та підготовки проекту Державного бюджету до першого читання. Тому є пропозиція погодитися з тією ідеєю, яка закладена в листі Національного банку, і не вносити цей документ на затвердження Верховною Радою до прийняття Державного бюджету.
Дякую.
ГОЛОВА. До Валерія Борисовича будуть запитання? Будь ласка, відводимо п'ять хвилин. Запишіться.
Депутат Ключковський. За ним - депутат Суслов.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Володимиру Кириловичу Черняку, фракція Народного руху.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Валерію Борисовичу! Як ви взагалі прогнозуєте наслідки прийняття наших рішень? У мене таке враження, що ми не завжди прораховуємо це, коли приймаємо рішення, особливо щодо фінансової бюджетної та грошовокредитної політики. Так от стосовно цього конкретного питання, все-таки який ваш прогноз, які будуть наслідки прийняття нами того рішення, яке ви пропонуєте?
Дякую.
АЛЬОШИН В.Б. Наслідком прийняття запропонованого рішення (а суть пропозиції полягає в тому, щоб повернутися до розгляду засад після прийняття Державного бюджету), власне кажучи, і буде те, що Верховна Рада зможе розглянути основні засади тоді, коли вона визначить своїм політичним рішенням основні макроекономічні параметри наступного року, зокрема дефіцит державного бюджету і джерела покриття дефіциту, тому що це безпосередньо впливає на грошово-кредитну політику. Залежно від того, який дефіцит буде визначено Верховною Радою, та залежно від наявних джерел фінансування того дефіциту перед Національним банком можуть бути поставлені зовсім різні завдання.
ГОЛОВА. Депутат Суслов.
СУСЛОВ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодер-жавний виборчий округ, виборчий блоку СПУ та СелПУ). Уважаемый Валерий Борисович! Насколько я знаю, в наш Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности уже поступил доработанный проект Основных направлений денежно-кредитной политики Национального банка. Как вы относитесь к тому, чтобы сначала рассмотреть этот проект на заседании комитета, а потом уже предлагать Верховной Раде либо принять его (то есть внести до рассмотрения законопроекта о бюджете), либо перенести на более позднее время, но обязательно после рассмотрения доработанного варианта Комитетом по вопросам финансов?
АЛЬОШИН В.Б. Дякую, Вікторе Івановичу, за запитання. Я з вами цілком погоджуюся. Найкращою була б саме така логіка розгляду і представлення цього питання у Верховній Раді. Але оскільки цей документ надійшов учора, і депутати могли з ним ознайомитися тільки сьогодні, а провести засідання комітету до представлення цього питання було фактично неможливо (ми запланували засідання сьогодні на 15 годину), то я тільки познайомив Верховну Раду в цілому з цим документом і з позицією Національного банку з цього питання.
ГОЛОВА. Мороз (Запорізька область). За ним Кириленко.
МОРОЗ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ
82, Запорізька область). Фракція комуністів. Прошу передати слово депутату Єщенку.
ЄЩЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. У меня к вам следующий вопрос. Выступая в этом зале с внеочередным обращением к нам, депутатам, пан Кучма практически 80 процентов своего доклада посвятил Национальному банку и пану Ющенко.
Сложилось такое впечатление, что Президент вроде не знает, как работает Национальный банк, чем он занимается, какие кредитные ставки устанавливает для коммерческих банков, а коммерческие банки соответственно не могут дать нормально работать предприятиям, отечественному производителю. Почему все-таки наш комитет не может дать оценку деятельности Ющенко и его команды? Это надо для того, чтобы народ Украины, депутаты и наши избиратели знали, каково истинное лицо Национального банка и Ющенко. Пожалуйста, ответьте.
АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. В ньому переважає політичний підтекст, і я не хотів би вдаватися саме зараз до аналізу різних політичних, скажімо, версій і політичних оцінок виступу Президента чи позиції Національного банку.
Я думаю, що Конституція України досить чітко визначає основні повноваження Національного банку, визначає також, що діяльність Національного банку має регулюватися відповідним законом. Тому головні проблеми ми повинні вирішити під час розгляду і прийняття закону про Національний банк.
Якщо в певних фракцій є якісь претензії (в тому числі й економічного змісту) до діяльності Національного банку, то їх треба реалізувати через відповідні пропозиції до проекту Закону про Національний банк України.
А стосовно оцінки діяльності Національного банку, то нагадаю, що для розгляду діяльності Національного банку Верховною Радою була сформована спеціальна комісія і, я думаю, що вона відповідним чином підготує матеріали й поінформує Верховну Раду.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Кириленко.
КИРИЛЕНКО І.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (виборчий округ 36, Дніпропетровська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановний Валерію Борисовичу! Ви добре знаєте, що розвинутої банківської системи в Україні поки що немає. На превеликий жаль, сукупний капітал наших банків мізерний. Переважна більшість грошей, зароблена в період інфляції, гіперінфляції, вже давно спожита. На які ж кредитні ресурси може реально розраховувати економіка України в майбутньому році? Це і є вся грошовокредитна політика, якщо відверто говорити. Одна лише енергетика, для того щоб розрахуватися з вугільною галуззю, потребує 2-3 мільярди гривень. На які ж кредитні кошти можна реально розраховувати в майбутньому році?
Дякую.
АЛЬОШИН В.Б. Звичайно, всіх турбує ситуація, яка складається довкола банківської системи, довкола її можливостей. І всі зацікавлені в тому, щоб банківська система мала той необхідний потенціал, який був би адекватним потенціалу нашої економіки.
Але говорити про те, що є ось такі величезні потреби в кредитних ресурсах, проте немає відповідного кредитного забезпечення з боку банківської системи, і вважати, що це можна зробити через якісь інфляційні механізми, я думаю, було б великою помилкою.
Чому банківська система така слабка? Гадаю, що відповідь на це запитання - в аналізі загальної економічної політики, яка проводиться в Україні, а також у недостатньо адекватній позиції багатьох політичних сил щодо комерційних банків. Це проявлялося й у відповідному податковому навантаженні на банківську систему, і в інших питаннях.
Я думаю, що тоді, коли ми зрозуміємо, наскільки важливим є поєднання інтересів клієнтів і банків, яких ті банки обслуговують, тоді в нас налагодиться нормальна конструктивна співпраця між різними секторами економіки та між різними політичними фракціями у Верховній Раді.
Дякую.
ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, я ще раз прошу: сформулюйте чітко пропозицію.
АЛЬОШИН В.Б. Олександре Миколайовичу, суть пропозиції полягає в тому, щоб перенести розгляд основних засад. Тут так: або ми приймаємо рішення, що не є компетенцією тимчасової Ради Національного банку, яку сформовано за указом Президента, або переносимо розгляд цього питання на той час, коли буде затверджено Державний бюджет України на 1999 рік.
ГОЛОВА. Тобто це те, що запропонував депутат Суслов: щоб профільний комітет розглянув цей законопроект і вніс його на розгляд Верховної Ради після затвердження бюджету на 1999 рік.
АЛЬОШИН В.Б. Так.
ГОЛОВА. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Голосуємо. Я прошу підтримати пропозицію комітету.
"За" - 248.
Рішення прийнято. Спасибі.
Депутат Чиж з мотивів голосування.
ЧИЖ І.С., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян (Лівий центр). Пропозиція Віктора Івановича Суслова полягала в тому, щоб комітет усе-таки прийняв рішення на своєму засіданні, а не просто його голова доповів думку голови Нацбанку.
І моя пропозиція полягає ось у чому. Давайте подивимося взаємозалежність... Чи зможемо ми затверджувати Основи грошовокредитної політики, якщо бюджет уже буде сформовано? Уряд же нам каже (і ми самі це бачимо), що не можна сформувати належний бюджет, коли ми не знаємо, які будуть параметри і емісії, інші, так би мовити, грошовокредитні параметри.
Тому я, Олександре Миколайовичу, просив би додати таке уточнення до проголосованого нами: доручити комітету паралельно з розглядом бюджету все-таки підготувати проект Основ засад грошово-кредитної політики і внести в зал. Ми повинні синхронізувати цей процес, бо це - взаємозалежні речі.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Адже ми це й проголосували, а ви тільки ще раз підтвердили...
Шановні колеги! У нас на черзі розгляд проектів законів про внесення змін до Закону України про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності (нова редакція) та про внесення відповідних змін до деяких законодавчих актів України (друге читання). Голова Комітету з питань науки і освіти Семиноженко Володимир Петрович просить перенести розгляд цього питання на 16 годину. Не заперечуєте? Ні.
Переходимо до законопроектів, які внесені для розгляду за скороченою процедурою.
--------------
Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України. Доповідає заступник міністра транспорту Демиденко Аркадій Федорович. Будь ласка.
ДЕМИДЕНКО А.Ф., заступник міністра транспорту України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд подано проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України. Мета прийняття закону - забезпечення мінімальних потреб дорожнього комплексу та продовження на 1999 рік порядку фінансування доріг загального користування, що діє в поточному році.
Подання цього законопроекту зумовлене тим, що згідно з чинним законодавством з 1 січня 1999 року відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування скасовуються. У прийнятому 16 грудня 1997 року Верховною Радою України минулого скликання Законі України про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України не визначено нормативів і механізмів надходження коштів у дорожні фонди. А основним джерелом формування дорожнього фонду є надходження від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти, які спрямовуються на загальні видатки державного бюджету.
Підтримуючи цей закон концептуально, Кабінет Міністрів України в червні поточного року подав на розгляд Верховної Ради України проект закону з конкретними пропозиціями щодо правового визначення додаткових джерел і змінених механізмів фінансування дорожнього господарства. Проте цей законопроект Верховною Радою ще не розглянутий.
Тому з метою забезпечення мінімальних фінансових потреб дорожнього комплексу і правового визначення реальних джерел його фінансування урядом пропонується зберегти на 1999 рік порядок відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, що застосовувався в поточному році.
Шановні народні депутати! Мережа автомобільних доріг загального користування в Україні - це не тільки наше національне надбання. Насамперед це важлива складова частина економіки держави. Від транспортно-експлуатаційного стану доріг значною мірою залежать витрати на перевезення вантажів та пасажирів. Без надійно працюючої економічної, безпечної і екологічно чистої мережі автомобільних доріг, що зорієнтована на інтереси користувачів і економіки держави, будуть неможливі процеси радикальної перебудови економічної і соціальної сфери, формування ринкових відносин у промисловості й сільському господарстві.
Першочерговими пріоритетними завданнями дорожньої галузі визначено - збереження існуючої мережі автомобільних доріг шляхом збільшення капітального і середнього ремонту доріг в обсягах міжремонтних строків (у першу чергу на дорогах державного значення); збільшення обсягів ремонтів доріг з 16 тисяч кілометрів до 35 тисяч кілометрів; будівництво під'їздів з твердим покриттям до сільських населених пунктів, особливо в областях, де їх недостатньо (Сумській, Волинській, Харківській, Чернігівській та Одеській), з метою сприяння ефективному розвитку агропромислового комплексу України. Це також розбудова міжнародних транспортних коридорів та державного кордону із залученням приватного іноземного капіталу на конкурсних засадах (350 кілометрів до 2005 року); інтеграція автомобільних доріг загального користування України в європейську транспортну мережу з метою кращого використання геополітичного положення країни і розширення міжнародних транспортних і туристичних зв'язків. Нарешті, це нарощування обсягів ремонту мостів, підвищення питомої ваги фінансування на ці цілі.
З метою забезпечення матеріальних джерел фінансування функціонування мережі доріг загального користування у наступному році і сприяння реалізації програмних завдань дорожнього комплексу прошу підтримати пропозицію про збереження на 1999 рік порядку фінансування доріг, що діяв у поточному році.
До речі, цей порядок дав можливість не тільки підтримувати в робочому стані мережу доріг, виконувати аварійновідновлювальні роботи в екстремальних умовах у Закарпатті, в Криму, на Волині, а й забезпечити за наслідками фінансово-господарської діяльності дорожніх підприємств у поточному році надходження до державного бюджету платежів у сумі понад 200 мільйонів гривень, або близько 18 відсотків коштів, спрямованих на фінансування дорожнього господарства. На наш погляд, на сьогодні це оптимальне вирішення проблеми.
Шановні депутати! Від вашого виваженого рішення залежить, в якому стані опиниться мережа автомобільних доріг, чи буде вона надійною підвалиною нашої економіки, чи навпаки - стане ще одним тягарем через незадовільні дорожні умови.
Дуже прошу підтримати внесений урядом законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запитання до Аркадія Федоровича будуть? Будь ласка, запишіться. Відводимо п'ять хвилин на запитання. Висвітіть, будь ласка, список.
Депутат Бережний. За ним - депутат Сінченко.
БЕРЕЖНИЙ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 114, Луганська область). Фракция коммунистов. Аркадий Федорович! Скажите, пожалуйста, как могло получиться, что когда устанавливался транспортный сбор, то автомобиль "Волга" стал облагаться таким же сбором, как и автомобиль "КамАЗ", а созданный на базе "Волги" рафик - сбором в четыре раза меньше. Почему так получилось? Многие задают этот вопрос. Как это об яснить?
ДЕМИДЕНКО А.Ф. Я думаю, что об яснение этому достаточно простое. Когда этот вопрос решался, видимо учитывались просто единицы автомобильного транспорта, а не об емы их двигателей и та нагрузка, которую они несут, проезжая по нашим дорогам. Поэтому я готов ответить, что со следующего года можно было бы пересмотреть ставки этих налогов, дифференцировать их для разных видов транспорта.
ГОЛОВА. Депутат Сінченко. За ним - депутат Дайнеко.
СІНЧЕНКО С.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Донченко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый заместитель министра! У меня к вам два таких вопроса. Первый. В прошлом году при принятии бюджета на 1998 год была допущена ошибка
- практически квартал не финансировали дорожное хозяйство из-за того, что этот закон не работал. Меня интересует вопрос, кто понес наказание за допущенные ошибки в связи с тем, что один квартал мы практически не финансировали наши дорожные предприятия?
И второй вопрос, касающийся данного законопроекта. Скажите, пожалуйста, насколько этот документ позволит обеспечить или удовлетворить потребность районных и областных дорожных организаций в бюджетных денежных средствах? Насколько это позволит сохранить рабочие места в дорожно-строительных организациях и в целом в системе?
Спасибо.
ДЕМИДЕНКО А.Ф. Спасибо за вопросы. Кто понес наказание? - мне сложно ответить, потому что, как вы понимаете, тот закон принимался не по инициативе министерства и не по инициативе правительства. Что касается данного закона и существующей системы взимания дорожного сбора, то по научно обоснованным нормам нам на содержание дорог надо приблизительно 3,5 миллиарда гривень в год. Мы же согласно этому закону собирали в 1997 году и соберем в 1998 году приблизительно 1 миллиард 200 миллионов, то есть приблизительно третью часть того, что необходимо. Но тем не менее мы их реально собираем.
На наших дорогах работают только специалисты Украины... Все рабочие места мы сохраним.
ГОЛОВА. Депутат Дайнеко.
ДАЙНЕКО Л.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Известно, что многие коммерческие структуры не платят налоги! Если будет отчислятся налог с продажи бензина (вы знаете, что на дорогах очень много продается бензина), как вы считаете, можно ли установить контроль за этими отчислениями?
ДЕМИДЕНКО А.Ф. Спасибо за вопрос. У нас есть налоговая администрация, которая, я думаю, должна контролировать поступление налогов от всех реализаций и продаж. Это в общем-то функция налоговой администрации. Что касается роли Министерства транспорта, то мы, естественно, участвуем в согласовании мест продажи, реализации бензина и других нефтепродуктов. Поэтому мы и с себя не снимаем ответственности за осуществление этого контроля. Думаю, что мы работаем пока еще недостаточно эффективно.
ГОЛОВА. Депутат Чиж Іван Сергійович.
ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Миколайовичу! Те, що з дорожнім будівництвом біда, як і з усією економікою, зрозуміло. Недавно я зустрічався з шляховиками Хмельниччини. На жаль, вони виконують робіт набагато менше, ніж це було в кращі роки.
У мене таке запитання. Шановний заступнику міністра! Звичайно, запропонована схема - тимчасова, і я згоден, що цю схему треба затвердити, щоб здійснювалося фінансування. Не можна робити різких кроків щодо такої складної інфраструктури, яка працює на всю економіку.
А що робить міністерство, щоб ми мали постійну врегульовану законом схему, за якою б шляхове господарство мало стабільні джерела, а платники - користувачі доріг -справедливо, так би мовити, ділилися своїми доходами?
І друге. Як ви ставитеся до законопроекту про концесію на будівництво доріг? Це дуже важливо для перспективи розвитку шляхового господарства.
Дякую.
ДЕМИДЕНКО А.Ф. Іване Сергійовичу, я вдячний вам за підтримку нашого проекту. Я можу сказати таке, що 5 червня цього року ми від імені Кабінету Міністрів внесли проект Закону про джерела фінансування дорожнього господарства України, яким передбачається вирішення тих питань, про які ви кажете.
Що стосується проекту закону про концесії, я вважаю, що такий закон Верховній Раді України необхідно приймати. І за вашим дорученням найближчим часом комітет внесе його вже в переробленому вигляді на ваш розгляд.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку просить прийняти даний проект закону в першому читанні. Я просив би підтримати це. Є рішення комітету. Давайте ми приймемо проект у першому читанні, його доопрацюють до другого читання з урахуванням пропозицій Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
Валерій Борисович, голова комітету. Будь ласка.
АЛЬОШИН В. Б. Шановні колеги народні депутати! Я хотів би ввести вас в історію цього питання. За поданням Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховною Радою минулого скликання був прийнятий Закону про джерела фінансування дорожнього господарства України. Законом передбачалося відійти від звичної схеми наповнення так званого дорожнього фонду, яка базувалася на прив'язці до обсягів реалізації продукції всіма суб'єктами господарювання. Незалежно від сфери та видів діяльності на всі підприємства накладався такий собі податок у розмірі 1, 2 відсотка від обсягів реалізації.
Тоді комітет запропонував прийняти такий закон, який би встановив залежність податкового навантаження, що цільовим призначенням спрямовується на дорожнє будівництво, від видів діяльності і запропонував віднести туди акцизний збір від реалізації пально-мастильних матеріалів, податок на власників транспортних засобів і визначив деякі інші джерела.
Під час дискусії між членами комітету і представниками Укравтодору останні зазначали, що цих джерел не буде достатньо.
Треба сказати, що зараз ніхто не отримує того фінансування, яке б хотілося. Нагадаю, що і Верховна Рада фінансується десь на 35-40 відсотків від потреби.
Але ми бачили перед собою одну стратегічну задачу: відійти від тих податків, які прив'язані до обсягів реалізації і прийняти той законопроект. Ми дали час для адаптації всієї системи дорожнього будівництва до нових умов, коли прийняли відповідне компромісне рішення у квітні цього року. Ми відстрочили введення того закону на один рік: він набере чинності з 1 січня 1999 року.
Зараз ми маємо іншу ситуацію. Нам пропонують перенести перехід на іншу систему фінансування дорожнього будівництва ще на рік, залишити той податковий тягар, який існував до того (залежно від обсягів реалізації). Комітет з цим не погодився. Ви отримали пропозицію комітету про відхилення зазначеного законопроекту.
Крім того, я хотів би зазначити, що головою підкомітету з питань податків Сергієм Анатолійовичем Терьохіним був розроблений і погоджений з представниками і уряду, і Укравтодору компромісний варіант цього документа. І я думаю, що варто повернутися до розгляду того документа, який визначає принципово нові підходи до наповнення дорожнього фонду і водночас збільшує можливості щодо залучення коштів до того фонду.
Таким чином, я виголошую рішення нашого комітету: не підтримувати пропозицію Кабінету Міністрів про продовження на 1999 рік справляння збору до дорожнього фонду у вигляді відсотка від обсягів реалізації.
Дякую.
ГОЛОВА. Сідайте. Шановні колеги, одну хвилиночку! Шановні колеги, я просив би підтримати пропозицію Кабінету Міністрів. І ось чому. Це питання вже розглядала Верховна Рада попереднього скликання. Всі ми знаємо, що ми дорожників залишили без фінансування.
Тому я просив би підтримати цей проект. Це на один рік. А проект закону, який розробляє підкомітет на чолі з Терьохіним Сергієм Анатолійовичем за цей час доопрацювати, ми його в 1999 році приймемо, і він буде діяти вже на 2000 рік. Тому я просив би прийняти цей законопроект у першому читанні. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 190.
Я прошу, голосуйте, будь ласка. Депутат Павловський просить, він не встиг... Будь ласка, голосуємо проект у першому читанні. Тернопільська і Львівська області без доріг, щоб ви знали! Ви добили їх до ручки за цих сім років...
"За" - 211.
Олександр Михайлович Волков просить переголосувати... Голосуємо!
"За" - 222.
Ну, а зараз Черняк просить... Депутат Черняк просить, будь ласка, давайте зважимо на прохання доктора наук, академіка... Голосуємо. І пожалійте свої машини, бо вітчизняні їздять по всяких дорогах...
"За" - 227.
Спасибі.
Давайте проект у цілому проголосуємо. Голосуємо в цілому (Шум у залі). Так, на один рік. Голосуємо (Шум у залi).
"За" - 198.
Оголошується перерва на 30 хвилин
- до 12.40!
(П і с л я п е р е р в и).
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Я прошу, запросіть депутатів до залу. Продовжуємо роботу.
Шановні колеги, як було домовлено з головами комітетів та керівниками фракцій, ми сьогодні маємо за скороченою процедурою розглянути кілька тих законопроектів, які пропонуються комітетами до відхилення. Необхідні пояснення з цього питання вам вручено разом з проектом постанови ще на початку минулого тижня. Думаю, що всі вже встигли ознайомитися з цими матеріалами - сьогодні вам вручено доповнення ще стосовно семи проектів законів.
Проект постанови у вас на руках є, є і перелік цих законопроектів. Я просив би тільки, щоб стосовно кожного законопроекту з цих перших шести дали коротко анотацію голови чи представники комітетів. І потім прийняти щодо них, як кажуть, огулом, якщо можна так висловитися, постанову про їх відхилення.
Я прошу, запросіть народних депутатів до залу. Сіренко Василь Федорович є? Мороз Олександр Олександрович? Альошин, Омеліч? Поки депутати заходять, я надаю слово Альошину Валерію Борисовичу. У нього є пропозиція про відхилення законопроекту про оподаткування прибутку підприємств стосовно розподілу амортизаційних відрахувань для фінансування об'єктів соціальної інфраструктури. Тобто цей законопроект поданий профільним комітетом на відхилення. Будь ласка.
АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги! Те, що депутати затримуються з перерви, викликано, я думаю, тим, що ми дещо пізніше пішли на перерву. Зараз депутати займуть свої робочі місця і проаналізують пропозиції комітетів щодо відхилення законопроектів.
Рішення про відхилення даного законопроекту комітет прийняв, керуючись такими міркуваннями. Було подано два законопроекти, які стосуються централізації амортизаційних відрахувань. В одному з них ішлося про централізацію амортизаційних відрахувань тільки державних підприємств і спрямування цих коштів на передачу соціальної інфраструктури.
Другий проект містив пропозицію Кабінету Міністрів щодо централізації амортизаційних відрахувань усіх підприємств, незалежно від форми господарювання.
Цей другий проект не викликав у комітеті ніякої дискусії, бо комітет одностайно вирішив не підтримувати таку пропозицію і запропонувати Верховній Раді відхилити цей законопроект, бо в ньому передбачається порушення кількох умов господарювання, зокрема конституційної норми щодо неможливості втручання державних органів у діяльність недержавних підприємств, якщо не йдеться про встановлення загальних умов оподаткування.
Я хотів би підкреслити і те, що пропозиція централізувати амортизаційні відрахування державних підприємств також не знайшла підтримки в членів комітету, тому що тут є деякі нюанси. Частина державних підприємств уже успішно передала об'єкти соціальної сфери на баланси місцевих рад. В окремих регіонах така робота проводилась дуже активно при відповідному зацікавленому ставленні місцевих органів влади. В інших регіонах ця робота стримувалася з різних причин. Не будемо зараз вдаватися до докладного аналізу цього. Для багатьох підприємств, зокрема таких складних галузей, як металургійна, вугільна, і для тих регіонів, де розвинуті ці галузі виробництва, проблема передачі об'єктів соціальної інфраструктури на баланси місцевих органів влади справді є дуже складною. Але, на думку членів комітету, вирішувати її за рахунок централізації амортизаційних відрахувань недоцільно. Треба використовувати інші механізми, зокрема механізми перерозподілу коштів від загальних доходів державного бюджету.
Таким чином, комітет пропонує підтримати рішення про відхилення цих пропозицій Кабінету Міністрів.
Дякую.
ГОЛОВА. Чи є запитання до Валерія Борисовича? Будь ласка, Безсмертний Роман Петрович.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Шановний Олександре Миколайовичу, до переліку законопроектів та законів, який подається на відхилення, ввійшли і три законопроекти, на які застосовано право вето Президента згідно зі статтею 94 Конституції України. Річ у тому, що процедура розгляду зауважень і пропозицій виписана за зовсім іншою схемою. Тому я прошу вас все-таки з цього переліку вилучити ці закони - про внесення змін і доповнень до Закону про статус суддів, про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу та про внесення змін до Кримінальнопроцесуального кодексу, тому що потім виникнуть непорозуміння - розглядалися зауваження Президента чи не розглядалися. А втім, Конституція передбачає окремий розгляд цих питань, і відхиляти їх разом з іншими ми не маємо права згідно з Конституцією України.
Дякую.
ГОЛОВА. Романе Петровичу, ми будемо йти по кожному окремо.
Будь ласка.
Ви картку неправильно вставили... Депутат Полюхович... Депутат Сіренко є? Будь ласка, Василю Федоровичу, з місця. Про відхилення Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про статус суддів Роман Петрович висловив свою думку з цього приводу, а Комітет з питань правової реформи вніс пропозицію про відхилення даного закону.
СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Комітет розглянув цю пропозицію. І ми вважаємо, що сьогодні, коли йдеться про закон, згідно з яким Президент, по суті, призначає суддів (це питання мав доповідати від комітету Шишкін Віктор Іванович), то потрібно його відхилити, а прийняти той, що проходив у нашому комітеті.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Мороз. Депутат Гуренко... Про проект Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі. Хто від одного чи другого комітету висловиться? Іван Сергійович? Валентина Петрівна?
Будь ласка, депутат Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної та Селянської партій, блок "Лівий центр". Шановні колеги народні депутати! Комітет з питань аграрної політики вносить пропозицію відхилити поданий законопроект про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі, який стосується передачі контрольного пакета акцій. Тому, вважаю, його потрібно відхилити.
Пропозицію просто потрібно поставити на голосування. Це суто технічна робота.
ГОЛОВА. Депутат Омеліч - про проект Закону про внесення змін до Закону про статус народного депутата України. Чи є Омеліч? (Шум у залі).
Я ставлю на голосування про відхилення... Вчора ж фракція на засіданні Погоджувальної ради доповідала...
Гаразд, слово надається Ємцю Олександру Івановичу. Будь ласка.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загально-державний виборчий округ, НДП). Шановні депутати, я пропоную, щоб уже зовсім себе звільнити від інтелектуальної роботи, доручити це якомусь кореспондентові. Хай у "Голосі України" публікується перелік законопроектів, які ми не будемо розглядати.
До якого ж рівня ми опускаємо парламент?! Вийшов депутат, сказав два-три слова, не обговорили, ніхто не читав цих законопроектів...
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Сідайте, будь ласка, Олександре Івановичу, сідайте.
Шановні колеги, на двох засіданнях Погоджувальної ради ми вислухали голів комітетів і керівників фракцій, які внесли пропозиції щодо переліку законопроектів, які без розгляду потрібно відхилити.
Учора ще раз ці питання були розглянуті на засіданні Погоджувальної ради, і ми ці питання врахували й сьогодні вносимо на розгляд сесії.
Чому ваш керівник фракції вам не повідомляє - це вже справа ваша внутрішня, фракції.
Стосовно ж голів комітетів, то я чув їх думку, вони висловилися. Ви - член фракції Народно-демократичної партії, і якщо вас просто не повідомили про це, то це вже ваша особиста справа. Але від імені Верховної Ради вам ніхто не доручав виступати з цієї трибуни.
Шановні колеги, з цього питання підготовлено проект Постанови Верховної Ради України про відхилення деяких законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України. Він є у вас на руках. Я його зачитаю: "Верховна Рада України постановляє:
1. Погодитись з висновками комітетів Верховної Ради України та відхилити законопроекти, а також закони України, повернуті на повторний розгляд з пропозиціями Президента України про їх скасування (перелік додається).
2. Секретаріату Верховної Ради України забезпечити повернення зазначених у переліку законопроектів суб'єктам права законодавчої ініціативи разом з експертними висновками та зауваженнями, що надійшли від комітетів Верховної Ради України.
3. Доручити Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Регламент Верховної Ради України в новій редакції".
Я прошу проголосувати за основу цей проект постанови.
"За" - 197.
Депутате Ющик, голосуємо проект за основу. Голосуємо.
"За" - 202.
Шановні колеги, тут немає ніякого порушення Регламенту. Чому так вирішили на засіданні Погоджувальної ради керівники фракцій і голови комітетів? Річ у тому, що, як ви знаєте, на попередніх розглядах ми витрачали по півтори-дві години на той чи інший проект, а потім його відхиляли - і на цьому завершували роботу.
Тому дійшли висновку, що краще одразу, однією постановою цей пакет законодавчих актів відхилити, дати змогу їх доопрацювати, потім ми до них повернемося. Тому я прошу підтримати і прийняти за основу цю постанову (Шум у залі). І ми розглядатимемо їх після доопрацювання, ми їх не знімаємо. Будь ласка.
"За" - 214.
Слово надається депутатові Ющику.
ЮЩИК О.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загально-державний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги, в даному випадку йдеться про те, що комітети на своїх засіданнях розглядали законопроекти, які пропонується відхилити. Зокрема, Комітет з питань правової реформи перші чотири позиції, які є в переліку, розглядав і дійшов висновку, що їх просто недоцільно розглядати на засіданні Верховної Ради. Наприклад, є закон з 1996 року, на який накладено вето Президента, і цілком правильно, бо цей закон не відповідає чинній Конституції.
Далі. Є законопроект, який просто недоцільно розглядати, скажімо, про надання права суддям опротестовувати судові рішення, вносити протести. Він зовсім суперечить Конституції. Тобто просто зайва трата часу - розглядати ці проекти у сесійній залі. Тому я прошу підтримати цю постанову!
ГОЛОВА. Депутате Полюхович, будь ласка.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Олександре Миколайовичу, дійсно щойно в залі пролунала дуже розумна думка - відхилити взагалі або направити на доопрацювання. Але це різні речі...
Втім, я про інше хочу сказати. В цьому переліку є два питання, які, на мою думку, не можна в цьому загальному списку поміщати. І ви правильно зробили зауваження, що голови комітетів, які розглянули ці питання, повинні пояснити свою позицію, на чому вона грунтувалася. Наприклад, приватизація майна в агропромисловому комплексі і амортизаційні відрахування на утримання соціальної інфраструктури - це зовсім різні питання, і їх не можна разом голосувати. Давайте ми до постанови внесемо зміну: не "відхилити", а "відправити на доопрацювання" або перенести розгляд, як щойно депутат Ємець пропонував. Це буде правильно.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі за роз'яснення. Я це роз'яснення вчора слухав від голів комітетів. Будь ласка, я ще раз повторюю: мене дивує, що керівники фракцій і комітетів не інформують депутатів про ті питання, які ми розглядаємо по дві-три години щопонеділка на засіданні Погоджувальної ради. Будь ласка, депутате Чиж.
ЧИЖ І.С. Дякую. Шановні колеги, депутати поінформовані, оскільки всі до одного законопроекти, які подані на відхилення, пройшли через комітети. Якщо хтось не поінформований, то, можливо, він на засідання комітету не ходить. Втім, це його проблема. Ми сьогодні в такий спосіб, відхиляючи законопроекти, результатом розгляду яких у Верховній Раді упродовж тих двох-трьох годин стане те саме відхилення, прискорюємо і робимо більш продуктивною роботу нашого парламенту.
Я тільки хотів би, Олександре Миколайовичу, сказати, що в тому переліку немає всіх законопроектів, які ми на засіданні Погоджувальної ради пропонували на відхилення. Так, там немає законопроекту, що стосується статті 16 Закону про телебачення і радіомовлення, оскільки він прямо суперечить Закону України про державну підтримку засобів масової інформації. І зрозуміло, що комітет не міг підтримати такий проект. Тому я просив би погодитися з пропозицією відхилити законопроекти і далі йти за порядком денним, визначеним на сьогодні.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Я ставлю на голосування прийняти за основу дану постанову. Голосуємо.
"За" - 220.
Депутат Терьохін не встиг. Голосуємо, будь ласка, ще раз.
"За" - 222.
Слово надається депутатові Терьохіну. Будь ласка.
ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, давайте заспокоїмося.
Справді, є деяке порушення процедури, яку ми, як правило, застосовуємо для таких випадків. Я не знаю як депутат Ємець, але навіть я не юрист, а економіст, все-таки взяв і подивився, який там стан із законами, пов'язаними з правовою, юридичною діяльністю держави.
Дійсно, у переліку містяться закони, які або Президент пропонує скасувати, або такі проекти, що не розглядаються, я не знаю, скільки Верховною Радою і втратили свій сенс, або такі, як казав депутат Альошин, - про амортизаційні відрахування, що потребують негайного скасування. Їх усі немає сенсу розглядати, і ми не повинні витрачати на це часу.
Я раджу просто краще готуватися до пленарних засідань Верховної Ради. Давайте голосувати за.
ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу Омеліч, голово Комітету з питань Регламенту, вашим комітетом внесено на відхилення три законопроекти: про статус народного депутата України; про державну службу; про місцеве самоврядування в Україні.
Ви підтримуєте? Я ставлю на голосування проект постанови за основу. Голосуємо.
"За" - 234.
Прийнято.
Ставлю на голосування постанову в цілому.
"За" - 235.
Прийнято.
----------
Я просив би прийняти в другому читанні проект закону, пов'язаний з фінансуванням дорожнього господарства України. Там одна цифра. Ставлю на голосування у другому читанні. Будь ласка.
"За" - 204.
Шановні колеги, розглядається проект Закону про Концепцію державної правової політики захисту прав людини. Доповідає Удовенко Геннадій Йосипович. На розгляд даного законопроекту відводиться 10 хвилин.
УДОВЕНКО Г.Й., голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув проект Закону України про Концепцію державної правової політики захисту прав людини, поданий Кабінетом Міністрів на виконання взятих нашою державою зобов'язань у зв'язку з вступом до Ради Європи.
У своєму листі до Верховної Ради ми висловили зауваження, у зв'язку з чим ми вносимо цю пропозицію. Але коротко я хотів би нагадати, оскільки, мабуть, не всі народні депутати встигли прочитати цей наш лист до Верховної Ради.
"У запропонованому законопроекті не розкриті основні принципи та завдання державної правової політики захисту прав людини. Викладення положень концепції має загальний і декларативний характер, не містить конкретних пропозицій і заходів щодо реформування адміністративної судової системи, діяльності правоохоронних органів. Окремі положення запропонованої концепції застаріли. Так, зокрема, в ній ідеться про необхідність запровадження інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (ця інституція, як вам добре відомо, утворена Верховною Радою і функціонує).
Законопроект, на думку членів комітету, має грунтуватися на глибокому аналізі стану справ з дотриманням прав і основних свобод людини в Україні. Саме цей підхід при опрацюванні проекту запропонованої концепції створив би можливості для глибокого і всебічного розкриття питань державної політики захисту прав людини.
З огляду на вищезазначене, комітет звертається до Верховної Ради України з проханням повернути проект Концепції державної правової політики захисту прав людини Кабінетові Міністрів України на доопрацювання".
Я хотів би підкреслити, що це виключно важливий документ, від якого залежить майбутнє демократичних процесів у нашій державі. І було б доцільно цей документ суттєво доопрацювати.
Також сьогодні розповсюджено документ Комітету з питань правової реформи, пропозиція якого збігається з нашою. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. До Геннадія Йосиповича запитання будуть? Є запитання. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Уважаемый Геннадий Иосифович, у меня к вам вопрос, связанный с нарушением прав человека в Литовской Республике, который недавно рассматривался в нашем сессионном зале. Вы знаете, что его рассмотрение носило достаточно бурный характер, и действительно заслуживает внимания то, что происходит сейчас в Литве.
Вы знаете, что два виднейших общественных деятеля Литвы находятся в тюрьме без каких-либо на то правовых оснований. Более того, один из них болен: перенес два инфаркта, имеет открытую форму туберкулеза. И я хотел бы задать такой вопрос. Будет ли у нас возможность в случае принятия этого закона, проект которого мы сегодня рассматриваем, в концеконцов, защищать права человека в тех странах, с которыми мы поддерживаем дружеские отношения? Наша поддержка этих людей не осталась незамеченной для мировой общественности. Более того, группа наших товарищей - депутатов Верховного Совета: Наливайко Анатолий Михайлович, Тропин Владимир Ильич, Роенко Виктор Григорьевич и Мироненко Виктор Андреевич - награждены медалью "80 лет Великой Октябрьской социалистической революции" именно за отстаивание этих товарищей и в связи с выступлением 7 ноября в Верховном Совете с поднятием Красного знамени.
Я бы хотел, чтобы вы осветили эту проблему.
УДОВЕНКО Г.Й. Я зрозумів виступ. Що нам потрібно, шановні народні депутати? Спершу навести порядок у своїй державі і запровадити неухильне виконання Конституції. А в нашій Конституції чітко виписані права громадян України.
Так от, на виконання Конституції ми вже створили посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, але, на жаль, не фінансуємо цю інституцію, щоб вона могла повнокровно функціонувати. Так що нам спочатку треба розібратися в наших власних справах. А потім... Ну, те питання, про яке ви говорите, не повинно вноситись на трибуну Верховної Ради. Сьогодні в нас багато власних проблем, які ми повинні вирішити. А є Міністерство закордонних справ. Є Голова Верховної Ради, він може звернутися до міністра закордонних справ. Розгляньте це питання, підготуйте там ноту литовському уряду, як це робиться в цивілізованих державах.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі, Геннадію Йосиповичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Депутати профільного комітету вносять коротенький проект постанови, яким визначено: "Проект Закону України про Концепцію державної правової політики захисту прав людини направити Кабінету Міністрів України для доопрацювання з урахуванням пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи".
Я прошу підтримати даний проект постанови. (Шум у залі). Є потреба обговорювати? Я прошу проголосувати. Ми вчора визначалися за скорочену процедуру розгляду цього питання. На дане питання, Наталіє Михайлівно, відведено, 10 хвилин, які ми вже використали.
Будь ласка, ставлю на голосування проект постанови, внесений профільним комітетом.
"За" - 213.
Будь ласка, слово від комітету надається Василю Васильовичу Онопенку.
ОНОПЕНКО В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Комітет з питань правової реформи розглянув це питання і підтримує пропозицію про відхилення цього законопроекту. Чому? Дещо з історії цього питання.
Концепція державної правової політики як ідея зародилася в Міністерстві юстиції (я тоді працював міністром юстиції) в 1994-1995 роках. На той час це була досить і передова думка, як і її втілення. Нині, коли вже прийнято Конституцію, в якій чітко виписані (у розділі другому) права і обов'язки громадян, ця конценція дещо застаріла.
По-перше, вона не відповідає змістові цього розділу Конституції, подруге, саме законодавство пішло вперед - прийнято ряд законодавчих актів. Ви знаєте, що сьогодні в комітетах, у тому числі в нашому, на розгляді різні проекти, наприклад проекти нового Цивільного кодексу, Кримінального кодексу та інші законодавчі акти, які стосуються прав і свобод громадян.
Тому ми ретельно вивчили це питання і майже одноголосно на засіданні комітету прийняли рішення про те, що потрібно зазначену концепцію направити на доопрацювання і врахувати передусім положення Конституції і чинного законодавства. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Спасибі. Ставлю проект на голосування. Будь ласка. Я прошу голосувати. Я не можу, Голова ніколи не порушує...
"За" - 226.
Дякую.
------------
Слухається проект Закону про ратифікацію Угоди про зустрічну гарантію (проект "Фонд підтримки передекспортних гарантій") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Будь ласка, Тігіпко Сергій Леонідович.
ТІГІПКО С.Л., віце-прем'єр-міністр України. Шановні народні депутати! Під час засідань Верховної Ради постійно і слушно порушується піднесення аграрного виробництва. Біди і труднощі нинішнього АПК очевидні, і нам слід багато зробити разом, аби подолати задавнені й уже нові проблеми у сільському господарстві.
Допомогти в цьому має і закон, проект якого нині пропонується на ваш розгляд. Про його суть докладніше. Стан справ у агропромисловому комплексі об'єктивно змушує підприємства всіх форм власності завозити з-за кордону необхідні матеріально-технічні ресурси, використовувати на умовах лізингу техніку та обладнання.
При цьому через брак обігових коштів контракти між суб'єктами господарювання укладаються переважно на умовах товарного кредиту, а розрахунки провадяться з доходів від урожаю або самим урожаєм, що, звичайно, стримує інвестування в АПК України.
Існують й інші ризики. Обумовлені вони, на думку інвесторів, відносно політичною нестабільністю в Україні та несформованістю її законодавчого поля, а також певною непередбачуваністю дій державної виконавчої влади. Це теж позначається на рівні інвестування.
Проект "Фонд підтримки передекспортних гарантій" спрямований на захист іноземних постачальників матеріально-технічних ресурсів та кредиторів від збитків, які можуть статися за умов порушення законодавства та за таких ситуацій, які я хотів би перелічувати.
Перше. Неможливість конвертування та переказу іноземної валюти в Україні. Я хотів би пояснити, що це стосується лише конкретних ситуацій і ніяк не стосується ситуації, коли є чинний закон.
Друге. Скасування або непоновлення ліцензій на імпорт та експорт. Також - якщо це скасування зроблено безпідставно, на порушення закону.
Третє. Експропріація майна вітчизняного контрактера.
Четверте. Арешт товарів іноземного постачальника або перешкоди в їхній реалізації.
П'яте. Війна чи громадянські заворушення.
Шосте. Запровадження нових або збільшення існуючих податків на імпорт та експорт. При цьому я хотів би одразу вам пояснити, що міжнародні угоди мають перевагу перед законами, які ми приймаємо, і діятимуть до кінця року, оскільки ці контракти укладаються лише на рік. Після цього всі контракти укладатимуться за тим законодавством, яке буде прийнято Верховною Радою.
Сьоме. Вимушене відхилення від маршруту поставки. Втручання в операції, пов'язані із здійсненням поставки матеріально-технічних ресурсів та готової продукції відповідно до контрактів між постачальником та покупцем.
Восьме. Втручання щодо повернення наданого у лізинг обладнання.
Водночас не компенсуються збитки, що виникають унаслідок недискримінаційних офіційних заходів загального характеру, які вживаються державою для забезпечення здоров'я, безпеки та добробуту населення, для захисту довкілля.
Зазначений проект було схвалено радою директорів Світового банку 18 березня 1997 року. Угода про зустрічні гарантії між Україною та Світовим банком та Угода між Групою управління гарантіями та Світовим банком підписані 9 лютого 1998 року.
Механізм дії такий. У межах проекту Група управління гарантіями, створена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1996 року для поточної роботи над проектом за погодженням з Міжвідомчою комісією з питань розроблення механізмів координації аграрної політики в Україні, укладає з іноземними постачальниками відповідний гарантійний контракт. Цим контрактом іноземному партнеру гарантується можливість відшкодування збитків, які можуть статися внаслідок вищезазначених ризиків. Ці гарантії підтримуються протягом 5 років гарантійним фондом Світового банку в обсязі 120 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки щорічно.
Максимальний розмір гарантій, який може надаватися окремому власнику гарантій, становить 20 мільйонів доларів США - це максимум, мінімальний - 100 тисяч доларів США. Власники гарантій при укладенні гарантійного контракту сплачуватимуть суму в розмірі 3,25 відсотка від суми, на яку надаватиметься гарантія. Ці кошти використовуватимуться для надходження до бюджету та для здійснення щорічних платежів Світовому банку за користування гарантійним фондом, що становитиме 0,25 відсотка від його обсягу.
Реалізація проекту не потребує ніяких матеріальних чи інших витрат за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Матеріальними та фінансовими наслідками укладення Угоди про зустрічну гарантію між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку і реалізацією проекту будуть: підвищення рівня довіри до України; збільшення обсягів зовнішнього фінансування сільськогосподарської та переробної галузі, стимулювання зв'язків між українськими та іноземними підприємствами; нарощення та оновлення виробничого потенціалу українських агропромислових підприємств; створення стабільних умов для поповнення обігових коштів, що в свою чергу сприятиме значному розширенню їхнього експортного потенціалу.
І останнє. Реалізація Угоди про зустрічну гарантію між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку не потребує внесення змін до чинного законодавства, відповідає політиці, спрямованій на сприяння підприємництву, піднесення сільського господарства.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Леонідовича? Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть список. Заєць Іван Олександрович. Будь ласка. За ним - депутат Сінченко.
ЗАЄЦЬ І.О., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Скажіть, будь ласка, а хто несе відповідальність за надані гарантії по комерційних проектах, за комерційні ризики?
ТІГІПКО С.Л. Ніхто відповідальності за ці ризики не несе, ризикують самі інвестори.
ГОЛОВА. Депутат Сінченко. Будь ласка.
СІНЧЕНКО С.Г. Передайте, пожалуйста, слово депутату Донченко.
ГОЛОВА. Депутат Донченко. Будь ласка. За ним - депутат Альохін.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Все контракты, все договора, которые мы заключаем с Мировым банком, с Международным валютным фондом, направлены на поддержку негосударственных структур.
Вы сегодня хотите засвидетельствовать от имени государства то, что вы обеспечите контрактные договора негосударственным структурам, в частности договора о лизинге для сельскохозяй-ственных товаропроизводителей. Это правильно. Но эта продукция не дойдет до сельскохозяйственного товаропроизводителя, она застрянет в лучшем случае на уровне так называемых МТС, которые являются посредниками в переработке сельскохозяйственного товара, и, таким образом, вы опять будете стимулировать не государственный сектор - основной производитель сельскохозяй-ственной продукции, а негосударственные структуры, которые сидят у государственных производителей в лице КСП.
Спасибо.
ТІГІПКО С.Л. Наскільки я розумію, КСП на сьогодні недержавні структури, вони ніякого відношення до держави, відверто кажучи, не мають.
Згідно з цим проектом Світовим банком, Міжнародним банком реконструкції та розвитку передбачена допомога і цим структурам. І це питання буде вирішувати тільки наша українська комісія, до складу якої, до речі, входять чотири депутати Верховної Ради... Ще під час роботи Верховної Ради минулого скликання ми домовилися, що туди увійдуть і представники фракції комуністів.
Ми маємо право допомагати. І дуже багато проектів Світового банку напряму допомагають державі, кошти надходять одразу до бюджету.
Наприклад, за програмою, яка нині діє, щомісячно приблизно 70 мільйонів доларів напряму спрямовуються до бюджету. А ми потім використовуємо їх по тих статтях, що передбачені в бюджеті. Тому тут передбачена допомога не лише комерційному сектору, а й будь-якому. А наша комісія лише розглядатиме, чи потрібно це Україні.
ГОЛОВА. Шановні колеги, Сергій Леонідович сказав, що КСП ніякого відношення до держави не мають. Я хотів би сказати, що КСП мають пряме відношення, як і будь-яка структура, до держави, за винятком церкви... І держава до них має відношення, в тому числі і МТС. Це державна чи напівдержавна структура.
Депутат Альохін. Будь ласка.
АЛЬОХІН В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 39, Дніпропетровська область). Шановний Сергію Леонідовичу, ви дуже багато казали про інтереси України. Де вони? Ви кажете про те, що буде збільшуватися імпорт. Куди його ще збільшувати, вже й так 80 відсотків імпорту завезено на територію України. І ми за це ще повинні платити Міжнародному валютному фонду якісь кошти. Де ж ті інтереси України? Де збільшення обсягів інвестування, де збільшення обігових коштів? У кого вони будуть? Хіба в нашого товаровиробника збільшаться обігові кошти? Саме тому на сьогодні є чітка пропозиція відхилити цей законопроект, Сергію Леонідовичу. Куди вже далі збільшувати імпорт продукції на території України. Давайте краще підтримаємо свого товаровиробника.
Сергію Леонідовичу, я просив би, щоб ви відверто сказали про те, як далі в Україні буде підтримуватися вся національна виробнича сфера, наш національний товаровиробник?
Дякую.
ТІГІПКО С.Л. Знаєте, я б не виходив на цю трибуну, якби не був переконаний у тому, що цей проект принесе користь Україні, громадянам України. Я можу сказати, що він чітко спрямований на збільшення інвестицій в Україну. В якому вигляді вони надійдуть - чи як товарні кредити, чи як грошові надходження, буде вирішувати комісія. І це сприятиме нашому експорту, нашому конкретному виробництву. Хто сьогодні зможе збільшити обсяги виробництва без збільшення інвестицій у країну? Ніхто. Завтра ми розглядатимемо проект бюджету і побачимо, що ми не зможемо знайти достатню кількість грошей для того, щоб відновити сільське господарство. Тому я вважаю, що це захід, який допоможе нашому сільському господарству.
Дякую.
ГОЛОВА. Сергію Леонідовичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, я хочу нагадати, що це питання ми розглядали 3 листопада, двічі ставили його на голосування. Перший раз за нього проголосували 115 народних депутатів, другий раз - 98 народних депутатів. Є потреба ще час витрачати?.. Голосуємо?
Ставлю на голосування законопроект про ратифікацію угоди. Проект внесений Кабінетом Міністрів. Прошу проголосувати.
"За" - 74.
Рішення не прийнято.
----------
Розглядається проект Закону про молодіжні та дитячі громадські організації. Доповідає Місюра Вадим Ярославович, голова підкомітету Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту. Будь ласка.
МІСЮРА В.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий округ СПУ та СелПУ). Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я хочу звернути вашу увагу на те, що сьогодні за нашою роботою спостерігає переважна більшість представників молодіжного організованого руху України, за якими - сотні тисяч молодих людей. І це зрозуміло. Внесений на ваш розгляд у другому читанні законопроект про молодіжні та дитячі громадські організації не тільки полегшить їх роботу, а й створить умови і надасть гарантії та стимули для ефективної діяльності молодіжних та дитячих громадських структур, урегулює деякі специфічні моменти роботи цих організацій.
Звертаю вашу увагу на ту обставину, що закон врегульовуватиме відносини, які відображають молодіжну специфіку не всупереч і не дублюючи Закон про об'єднання громадян, а в розвиток останнього, конкретизуючи його, визначаючи саме особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності організацій, створених дітьми та молоддю.
Вам відомо, що в першому читанні законопроект був прийнятий Верховною Радою минулого скликання. Але депутати і комітети Верховної Ради нинішнього скликання внесли значну кількість пропозицій і поправок, які дали можливість нашому комітету ретельно доопрацювати законопроект і внести його на ваш розгляд у тому варіанті, який вам був розданий.
Ми чітко визначили віковий ценз членів молодіжних та дитячих організацій, але врахували й об'єктивні умови перебування в організаціях осіб старшого віку, зрозуміло, в певних межах, визначили форми державної підтримки молодіжних структур, передбачили фінансування молодіжних програм на всіх рівнях державних органів влади тощо.
Комітет хоче висловити подяку за участь у роботі над законопроектом народним депутатам Кожину, Федорину, Безсмертному, Григорович, Миримському, Комітету з питань культури і духовності, фахівцям юридичного управління Верховної Ради, Міністерству у справах сім'ї та молоді та багатьом іншим. Усього надійшло 59 поправок і пропозицій, переважна більшість яких врахована повністю або частково відображена у відповідних статтях, що допомогло членам комітету, авторам остаточного варіанта редакції проекту закону максимально привести його у відповідність із нормами Конституції, чинним законодавством, із реальними потребами діяльності різноманітних спілок, об'єднань молоді і дітей, які, хочу підкреслити, переважною більшістю створюються для здійснення діяльності, спрямованої на задоволення нематеріальних інтересів, духовних запитів, розвиток творчих здібностей, захист своїх прав і свобод.
Вперше комітет до роботи над законопроектом залучив представників саме молодіжних організацій. Він був обговорений делегатами IV Всесвітнього конгресу українських молодіжних організацій, на форумі молодіжних та дитячих організацій при ЮНІСЕФ, на третій сесії Українського молодіжного парламенту, більшість пропозицій яких комітетом була врахована.
Напевно, сьогодні в залі немає жодного депутата чи фракції, які б у своїх передвиборних програмах так чи інакше не згадали молодь і не висловили своє ставлення до молодіжної проблематики. На жаль, держава ще не створила сприятливих умов для реалізації можливостей молодої людини. Тому прийняття цього закону, на який сьогодні чекає наша молодь, буде одним із небагатьох, але реальних кроків, щоб допомогти їй у житті.
І останнє. Зверніть увагу, шановні депутати, на молодих людей, які сьогодні сидять на балконі. Серед них - прихильники всіх фракцій, які є в нашому залі. Багато з цих організацій мають тільки соціальне спрямування у своїй діяльності. Ці молоді люди зробили перший крок, щоб об'єднати свої зусилля для розв'язання молодіжних проблем, і я думаю, що цей крок символічний, тому що розбудувати сильну державу можна тільки спільними зусиллями. І молодь це розуміє.
Тому комітет просить проголосувати проект закону, який сприятиме подальшій консолідації молодіжному руху, у другому читанні та в цілому.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, за процедурою другого читання я повинен вас поінформувати, що після розгляду законопроекту і прийняття його в першому читанні було внесено 57 поправок. Враховано 52 поправки, щодо них немає зауважень. Відхилено 5 поправок: поправка 52 депутатів Кожина, Миримського, поправки 9 і 10, внесені Комітетом з питань національної безпеки і оборони і депутатом Григорович, поправка 18 депутата Семенюк і поправка 19 депутата Безсмертного.
Я звертаюся до Кожина, Безсмертного, Семенюк Валентини Петрівни... Знімаєте? Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні цей законопроект (Шум у залі).
МІСЮРА В.Я. Прошу підтримати (Шум у залі).
ГОЛОВА. Голосуємо з додатком.
"За" - 262.
Спасибі.
Тепер голосуємо в цілому (Шум у залі). Я сказав, з додатком (Шум у залі).
МІСЮРА В.Я. Це було погоджено на засіданні фракції.
ГОЛОВА. Голосуємо (Шум у залі).
"За" - 246.
Прийнято. Спасибі.
МІСЮРА В.Я. Дякую.
ГОЛОВА. Ми поздоровляємо наш молодіжний рух з прийняттям закону.
----------
Розглядаються проекти постанов про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт голови Тальнівського районного суду Черкаської області Васьковського та судді Долинського районного суду Івано- Франківської області Коваля. Повторне голосування.
Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Будь ласка.
КАРМАЗIН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134, Одеська область). Шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні повторно розглянув це питання. Мабуть, немає потреби нагадувати про те, що вчинили судді Васьковський і Коваль.
Я нагадаю тим народним депутатам, які були відсутні в залі, коли відбувалося голосування. Документи голосувалися 6 листопада, напередодні 7 листопада, коли три фракції залишили зал. Сталася така прикра річ, що за чітко доведеними фактами корупційних діянь
- одержання хабара Верховній Раді під час голосування не вистачило голосів.
Тому комітет просить Верховну Раду переголосувати це питання. До мене підходили депутати з Черкащини. Народом негативно сприймається, коли народні депутати стають на захист хабарників. Але це сталося через те, що на засіданні не було трьох фракцій.
Тому це питання додатково не треба обговорювати, просто треба переголосувати.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування проект Постанови про подання Генерального прокурора України про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт голови Тальнівського районного суду Черкаської області Васьковського. Голосуємо.
"За" - 202.
Слово має депутат Сіренко, голова комітету (Шум у залi). Одну хвилинку! За ним - депутат Лавринович.
Будь ласка, Василю Федоровичу.
СIРЕНКО В.Ф. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Звичайно, наш комітет теж розглядав це питання і дійшов висновку, що будь-який факт порушення закону треба розслідувати, особливо коли йдеться про хабар.
Але ми вважаємо, що треба притягувати до кримінальної відповідальності, але без арешту (Шум у залi). Без арешту! Тому що сьогодні із суддями всі хочуть, як кажуть, звести рахунки. Недавно стався такий випадок: суддя винесла вирок по кримінальній справі і одразу в залі суду порвала його, бо їй із залу сказали: якщо буде такий вирок, то і тебе, і твою сім'ю знищать. Проблема полягає в тому, що до суду всі пред'являють претензії - і міліція, і прокуратура тощо. Нехай розслідують, розслідують об'єктивно і працюють інтелектуально, щоб довести вину цієї людини, але без арешту. Тому я пропоную в проекті постанови не записувати слово "арешт".
ГОЛОВА. Депутат Лавринович. Будь ласка.
ЛАВРИНОВИЧ О.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121, Львівська область). Шановні колеги, мабуть, ви звернули увагу на те, що раніше розглядалися проекти постанов про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт трьох суддів. Зараз маємо документи стосовно двох суддів. Тобто під час розгляду цього питання в комітетах прокуратура відкликала подання на одного суддю, що свідчить про те, що не завжди до кінця продумані питання, що вносяться на розгляд Верховної Ради. I коли сьогодні нам пропонується проголосувати про надання згоди на арешт суддів, у мене виникає великий сумнів, чи в такому разі немає інтересу ізолювати цих людей до судового розгляду, адже об'єктивно можна всі обставини розглянути під час судового процесу. Чи немає тут зацікавленості в тому, щоб позбавити цих людей можливості надалі обстоювати свої позиції?
Ці люди не небезпечні для суспільства, тому Комітет з питань правової реформи прийняв рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності без арешту. Я просив би, щоб ми не вказували тут кроки, які будуть застосовуватися до цих людей...
ГОЛОВА. Спасибі. Таким чином ставиться на голосування проект постанови, де вилучається слово "арешт": надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності - і далі за текстом. Слово "арешт" вилучається. Голосуємо.
"За" - 247. Прийнято.
Я тільки хотів би, щоб це в стенограмі було зафіксовано: у проекті записано "і арешт", а ми прийняли рішення - без арешту.
Другий проект постанови - про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт судді Долинського районного суду Iвано-Франківської області Коваля.
У цьому проекті постанови так само вилучається слово "арешт"... Так буде без арешту. Голосуємо.
"За" - 234. Прийнято.
----------
Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за незаконне використання електроенергії, газу та води.
Нам потрібно його лише проголосувати, шановні колеги. Я прошу підтримати.
Питання це доповідав Горбатковський, співдоповідачем був Гавриш Степан Богданович.
Коли це питання ставилося на голосування, у залі було мало депутатів, тому ми перенесли голосування.
Я прошу підтримати цей проект постанови. Голосуємо.
"За" - 121.
Шановні колеги, ми розглядали це питання 6 листопада, все було з'ясовано, але в залі, ви ж пам'ятаєте, було мало депутатів. Ще раз ставлю на голосування. Прошу підтримати.
"За" - 105.
Все, знімається, 105 голосів - це не 205.
----------
Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доповідає Пасенюк Олександр Михайлович. Є Пасенюк? Немає. Слово надається Гавришу Степану Богдановичу, члену Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Будь ласка.
ГАВРИШ С.Б. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Ситуація, що склалася у сфері відносин між постачальниками, транспортерами газу і його споживачами, є складною і в правовому плані недостатньо сьогодні врегульованою. З одного боку, ці відносини повною мірою мали б врегулюватися нормами Цивільного кодексу України. Сторони: постачальник, продавець і споживач підписують відповідний договір, де визначаються права та обов'язки сторін, відповідальність за порушення прийнятих на себе зобов'язань, у тому числі пов'язаних з розрахунками за отриманий та спожитий газ. Сторона, якій завдано шкоди іншою стороною, може звернутися до арбітражного суду щодо захисту своїх інтересів з відповідним позовом, заявивши за 30 днів мотивовану претензію, сплативши до суду відповідне мито.
З другого боку, ця процедура розрахована на цивілізовані відносини суб'єктів господарювання та їх контрагентів. Разом з тим останніми роками споживачі газу - юридичні особи систематично протягом тривалого часу, іноді півроку, рік, не розраховуються за спожитий газ. І не тільки тому, що в них немає коштів, бо оскільки газ споживається, то певна господарська діяльність ведеться. Візьмімо, наприклад, міськгаз і облгаз. Населенням у цьому році оплачено майже 80 відсотків за спожитий газ. Це досить високий показник, який свідчить про певну рентабельність реалізації газу фізичним і юридичним особам.
Найбільшими неплатниками за споживання газу є юридичні особи. Причин тут чимало, але головні три. Перша - падіння виробництва і зменшення обсягів випуску продукції, що призвело до поширення бартеризації відносин між контрагентами, до нестачі у підприємств обігових коштів. Друга - висока ціна газу: майже 100 доларів за 1000 кубічних метрів. Це суттєво підвищує собівартість власної продукції, робить її неконкурентоспроможною і змушує реалізовувати за ціною, нижче собівартості, що завдає збитків товаровиробнику. І третя, головна причина - психологічна. Протягом багатьох десятиліть формувалася хибна ідеологія споживання газу, інших енергоресурсів: це народне багатство, що не має ціни і не є товаром. Вважалося, що газу в нас багато, тому він був дешевим, доступним і таким чином розрахунки за нього суттєво не впливали на економічну ситуацію в країні. Постачання газу мало планово-нормативний характер, за його перевитрати, нерозрахунки за нього фактично ніякої відповідальності не було, оскільки постачальник і споживач збігався в одній особі власника, яким була держава, а населення, як і сьогодні, справно розраховувалося за газ.
Зараз, як свідчить аналіз ситуації у цій сфері, значна частина споживачів газу - юридичних осіб не сплачують за спожитий газ не тому, що в них немає коштів чи товарно-матеріальних цінностей, а саме через третю причину - психологічну: звичкою не платити, не нести відповідальності за такі дії і головне - це впевненість у тому, що нічого за це не буде.
Разом з тим газопостачальні, газозбутові транспортні організації внаслідок надання споживачам безвідсоткового товарного кредиту газом і нерозрахунків з ними зазнають величезних збитків, стаючи фактично штучними банкротами через величезні недоїмки перед місцевим і державним бюджетами. До того ж указом Президента введені вимоги щодо сплати до бюджету ПДВ з моменту відвантаження товару, тобто відтоді, коли постачальник передає газ у трубу, яка веде до споживача, щодо податкової застави тощо. Газотранспортні, газозбутові організації не тільки поставлені в нерівні умови ринку, а й опинилися на межі економічної смерті.
За цих умов наше завдання як законодавців полягає у створенні правового поля для врегулювання взаємовідносин між власниками газу, його транспортерами і споживачами, особливо у сфері захисту законних прав власності і визначених законом основних засад розпорядження майном.
На це певною мірою спрямований даний законопроект, в якому пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення статтю 18810. І у зв'язку з цим до ряду статей цього ж кодексу внести відповідні зміни. Мета законопроекту - встановити адміністративну відповідальність посадових осіб за перешкоджання діяльності посадовим особам газотранспортних, газозбутових підприємств, коли вони обмежують газопостачання або відключають газ споживачам, які не розраховуються за нього. Чи є актуальним встановлення такої відповідальності і чи не можна використати для цієї мети норми іншого чинного законодавства?
Зважаючи на вищевикладене, немає сумніву, що є актуальним саме зараз, у час жорсткої соціально-економічної кризи, забезпечити захист законних прав і інтересів постачальників газу, тим самим забезпечивши і надходження до бюджету.
У зв'язку з цим не можна погодитися з висновком науково-експертного управління щодо цього законопроекту, де в пункті 1 зазначено, що такі дії знаходяться під охороною кримінального закону, статті 190 Кримінального кодексу України.
І друге зауваження стосується того, що обмеження чи відключення газу може здійснюватися за участю судових виконавців у порядку виконання судового рішення, якщо інший порядок не обумовлено договором.
По-перше, у статті 190 Кримінального кодексу передбачена кримінальна відповідальність за погрозу вбивством, нанесенням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна, а також за нанесення легкого тілесного ушкодження, побоїв чи вчинення інших насильницьких дій щодо посадової особи. Але, як ми бачимо, ця кримінально-правова норма не має ніякого відношення до предмета, щодо якого і пропонується адміністративноправова новела - створення перешкод посадовим особам газотранспортних і газозбутових організацій по веденню ними законної діяльності, що не пов'язано з насильницькими діями проти них.
Слід також зауважити, що в будь-якому випадку запровадження адміністративної відповідальності разом з кримінальною є процесом декриміналізації, що свідчить про розвиток демократичних засад суспільства і зменшення репресивного тиску на права і свободи громадян.
По-друге, не кращим є варіант відключення газу споживачам-порушникам на підставі рішення суду і видання суддею відповідного наказу судовим виконавцям.
Але судові процедури, як ми знаємо, є довготривалими. Разом із заявленням претензії, поданням позову і судовим розглядом така процедура займає близько двох місяців, не враховуючи системи оскарження судового рішення в касаційних та наглядових інстанціях. А в цей час газ незаконно буде споживатися. Подібні процедури також пов'язані з матеріальними витратами, які, врешті-решт, покладаються на відповідача, яким є споживач, ще більше погіршуючи його становище. Отже, такі процедури в даному разі є неефективними. Іншими словами, потрібно розділити, як кажуть, мухи та котлети. Збитки, завдані постачальнику газу чи транспортеру, треба відшкодовувати через суд, а відповідальність за створення перешкод для діяльності посадових осіб газотранспортних і газозбутових організацій перенести в адміністративну юрисдикцію. Тим більше що в договорах про надання відповідних послуг у цій сфері, як правило, сторони спеціально обумовлюють зобов'язання: якщо споживач не сплачує кошти за отриманий і використаний газ, то постачальник- транспортер має право відключити його від газотранспортної мережі.
Коли газові засуви знаходяться не на території споживача, таке відключення труднощів не викликає. Коли ж такий засув перебуває під контролем споживача, то тут якраз і виникають проблеми. Споживач, незважаючи на певні договірні зобов'язання і те, що засув частіше всього є власністю постачальника чи транспортера газу, не допускає до нього відповідальну особу цих суб'єктів. Між іншим науково-експертне управління також зауважує, що газові організації мають право на примусове відключення газу споживачам, якщо це обумовлено договором. Таким чином, є, безумовно, певна доцільність прийняття такої норми в Кодексі про адміністративні правопорушення.
Тепер стосовно самої композиції або юридичної конструкції законопроекту. Він поданий на розгляд Верховної Ради з певними недоліками: це стосується як самої юридичної техніки його побудови, так і змісту з огляду на перспективу його застосування на практиці.
Перше. Термін - "створення перешкод" має надто широке тлумачення: від власне невчасного оформлення відповідної перепустки на територію підприємства до вчинення опору посадовій особі. Отже, дане поняття треба сформулювати конкретніше, наприклад, - "грубе створення перешкод", що дасть можливість уникнути необхідності застосування адміністративної відпові-дальності у дрібних випадках, зокрема при порушеннях через необережність або неузгодженість.
Друге. Вказуючи на діяльність як конструктивну ознаку диспозиції проекту закону, що нами розглядається, ми тим самим включаємо й таку діяльність, яка може бути відповідно оформленою, але певною мірою невідповідною закону чи договору. Отже, треба, наприклад, казати - "для законної діяльності".
Третє. Вказуючи, що дії тягнуть за собою адміністративну відповідальність, якщо вони вчинені під час обмеження газопостачання або відключення газу споживачам, ми тим самим надаємо певні переваги газотранспортним організаціям, які в будь-який момент і з різних причин можуть відключати газ споживачеві. Тому можна було б записати: "під час нормативного обмеження газопостачання", що вказувало б на можливість такого обмеження виключно в разі прийняття вмотивованого і законного рішення відповідними суб'єктами.
Четверте. Потрібно в диспозиції вказати, що суб'єктами відповідальності є посадові особи споживачів - юридичних осіб, що було б логічним і не дозволило б застосовувати цю статтю до фізичних осіб, тим більше що санкція вже визначає таких суб'єктів, як посадових осіб організацій та підприємств - споживачів газу.
Є й інші зауваження, які можуть бути усунуті під час доопрацювання проекту. Тому Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки пропонує прийняти проект у першому читанні й доручити комітетові доопрацювати його для другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запитання є до Степана Богдановича? Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин.
Депутат Гусак. За ним - депутат Кухарчук.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 144, Полтавська область). Прошу передати слово депутату Іщенку.
ГОЛОВА. Депутат Роєнко. Будь ласка.
ІЩЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 96, Київська область). Шановний Степане Богдановичу! У мене до вас таке запитання. У багатьох регіонах України, у тому числі і в місті Бровари та Броварському районі Київської області, є відомчі котельні (КСП, заводів), які опалюють на сьогодні житлово-побутовий сектор: школи, лікарні, житло громадян. За борги, які мають ці підприємства, ці котельні опломбовують і відключають. Як бути в таких випадках?
І друге запитання. На сьогодні місто Бровари на 90 відсотків сплатило борги за газ. Але в той же час буває так, що тиск газу зменшується настільки, що місто практично не можна опалювати. На даний момент ця проблема з допомогою Прем'єр-міністра розв'язана, але ніхто не застрахований на майбутнє, тому що ви знаєте, яка погода. Як бути в цих випадках?
ГАВРИШ С.Б. Дякую за запитання. Воно є, мабуть, найскладнішим в ідеології прийняття цієї новели до адміністративного кодексу. Справа в тому, що закон завжди формальний і він стосується всіх без винятку порушників закону. Але коли ми маємо справу з певними життєвими, соціальними, дуже важливими проблемами виживання сьогодні людей, то, звичайно, відключати енергопостачання населенню і побутовим споживачам не можна. Але в цьому проекті закону якраз ідеться про споживачів - юридичних осіб. Хоча, звичайно, треба ввести обмеження (і це можна зробити у другому читанні), щоб дана норма не застосовувалася тоді, коли йдеться про комунально- побутове споживання газу.
І друге ваше запитання стосовно боргів, які мають на сьогодні цілі міста. Звичайно, не місто має борг перед газо-постачальниками, а відповідні юридичні особи - або ті трейдери, які поставляють газ, або споживачі, які цей газ використовують. І тому ця неузгодженість не є проблемою запропонованих змін до адміністративного кодексу і має вирішуватися в іншому порядку, тобто повинні бути внесені певні зміни до чинного законодавства, які були б пов'язані із страхуванням населення, щоб воно отримувало належним чином не тільки газ, а й інші енергоресурси - електричну енергію тощо.
ГОЛОВА. Депутат Кухарчук.
КУХАРЧУК М.А., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Кириченку.
ГОЛОВА. То була помилка. Будь ласка. Депутат Кириченко.
КИРИЧЕНКО М.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 151, Полтавська область). Дякую, Миколо Андрійовичу. Фракція комуністів. Шановний Степане Богдановичу! Я хотів задати це запитання представникові уряду, тому що уряд є автором даного законопроекту, але оскільки там я не зміг цього зробити, то скажіть, будь ласка, таке. Ви говорили тут про ідеологію законопроекту. Так от ідеологія така. Ми бачимо тільки одну сторону цього процесу і хочемо прийняти законопроект, який посилить відповідальність споживача за незаконне використання електроенергії, газу та води, але не бачимо другу - незаконне відключення електроенергії, газу, води навіть тим споживачам, які їх оплачують.
Наведу приклад. У моєму Лохвицькому районі Полтавської області є село Криниця. Люди цього села платять за газ і електроенергію, але оскільки котельня в селі одна, а радгосп не розрахувався з боргами, то котельню в селі Криниця відключили.
Чи не варто було б закласти в ідеологію цього законопроекту, що однакова відповідальність передбачається як за незаконне використання електроенергії, газу, води споживачами, так і відповідних органів за незаконне відключення від енергопостачання.
ГАВРИШ С.Б. Дякую вам за запитання. Головним принципом будь-якої відповідальності в цивілізованому суспільстві є рівність сторін за зобов'язаннями, які вони беруть на себе. Безумовно, питання, яке ви порушуєте стосовно відповідальності постачальників газу за невмотивоване відключення газу є цілком справедливим. Але наша стаття пов'язана із ситуацією, коли споживач використав газ, але не платить за нього, або коли має місце нормативне відключення від газопостачальної мережі. Тому ми й аналізуємо цей випадок.
І ідеологія цього законопроекту має дві складові: інтереси споживача, який завжди є заручником певної поведінки постачальників газу чи інших енергоресурсів, і ідеологію поведінки самих постачальників, які також мають відповідати перед законом.
Але я вважаю, що закон, який чинний сьогодні, має формальний характер. І пов'язано це з тим, що нині поряд із критичними ситуаціями, які ви назвали і які справді мають місце, трапляються ситуації, якими прикриваються недобросовісні споживачі газу, які просто не хочуть платити - не тому, що в них немає грошей, і не тому, що не постачають газ населенню, а тому що для них є звичкою не платити. Я вважаю, що в цьому є раціональне зерно.
ГОЛОВА. Депутат Роєнко. Я його оголосив. Будь ласка. І завершуємо.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція комуністів України, Всеукраїнський "Союз за відродження СРСР". Я називаю це саме тому, що сьогодні, 1 грудня, і ви хорошу новелу прочитали, порівнявши життя Радянської України із життям нинішньої України. А тепер запитання. Які посадові особи повинні нести відповідальність за те, що закопано сотні кілометрів труб і не проводиться газ? Не оплачується газ, а пенсіонери просять, що давайте взаємозалік робити, на ощадних же книжках є гроші. Хто за це повинен нести відповідальність у нашій державі? Ми сьогодні говоримо про відповідальність посадових осіб, до них будуть застосовані якісь санкції. Та спочатку треба застосувати санкції до тих, хто до цього довів. Яка ваша думка з цього приводу?
Дякую.
ГАВРИШ С.Б. Я б не хотів втягуватися в політичну дискусію цього питання, оскільки це питання до уряду. Але хочу сказати вам коротко так, що винні в цьому ми всі, у тому числі й законодавча влада, яка не прийняла рішення щодо управління тим майном, яке закопане в землі, - газопроводами, які ржавіють під землею, а люди не отримують газу, коли могли б отримувати.
Дякую.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Степане Богдановичу. Шановні колеги! Є потреба обговорювати? Немає. Я просив би підтримати проект закону в першому читанні. А наступного тижня розглянемо його в другому читанні з урахуванням зауважень.
Будь ласка, голосуємо.
"За" - 83.
Я в цілому не хочу ставити на голосування, не вистачить голосів. Прошу доопрацювати проект, і ми до цього питання повернемося.
Оголошується перерва до 16 години.